Тані:
1939 : Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм
1940 : М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс
1940 : М. Н. Лебедев. Стихъяс
1940 : Н. Дьяконов, С. Ермолин. Мужество
1940 : С. Ермолин да Н. Дьяконов. Джуджыд запань
1941 : Ананий Размыслов. Медводдза любов
1941 : В. Юхнин. Алӧй лента
1941 : Г. Фёдоров. Сӧветскӧй Союзса герой лейтенант Марков
1941 : Илья Пыстин. Еджыд во
1941 : Н. Фролов. Тувсов кадын
1941 : Рӧдина вӧсна
1941 : Челядь олӧмысь висьтъяс
1942 : Юхнин В. В. Сӧветскӧй Союзса герой Николай Оплеснин
1942 : Як. Рочев. Великӧй Сталин, водзӧ ну!
1943 : В. Юхнин. Зарни кыв
1943 : Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг)
1944 : Иван Вавилин. Сӧветскӧй воин
1945 : Герой йылысь сказ
1945 : Отечественнӧй войнаса геройяс
1946 : Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй
1947 : Н. Амосов. Мый сетіс сӧветскӧй власть уджалысь йӧзлы
1948 : В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс
1948 : С. Попов. Миян Войвыв
==n Иван Вавилин. Сӧветскӧй воин : фронтӧвӧй стихотворениеяс. Сыктывкар: Коми государственнӧй издательство, 1944. 24 лб.
И. ВАВИЛИН
СӦВЕТСКӦЙ ВОИН
ФРОНТӦВӦЙ СТИХОТВОРЕНИЕЯС
КОМИ ГОСУДАРСТВЕННӦЙ ИЗДАТЕЛЬСТВО
СЫКТЫВКАР 1944
{Баярса Иван @ "Кыдз мамлы муса аслас кага..." @ кывбур @ Иван Вавилин. Сӧветскӧй воин @ 1944 @ Лб. 3.}
* * *
Кыдз мамлы муса аслас кага,
Мем сідз жӧ муса сійӧ стих,
Кӧн сьывсьӧ воинлӧн отвага,
Кӧн сьывсьӧ воин-фронтовик.
1943 во
Действующӧй армия
{Баярса Иван @ Ас рӧднӧй крайсянь @ кывбур @ Иван Вавилин. Сӧветскӧй воин @ 1944 @ Лб. 4–6.}
АС РӦДНӦЙ КРАЙСЯНЬ
Ас рӧднӧй крайсянь
Кык сюрс верст сайӧ
Пармалысь ловшы
Войтӧв мем вайӧ.
Дум вылын кодыр
Ас рӧднӧй парма,
Враг вылӧ сьӧлӧм
Ёнджыка ярмӧ.
Тӧда ме, мыйла
Муні веж ягысь, —
Рӧдина-мамӧс
Дорйыны врагысь.
Му миян паськыд.
Оз тыдав помыс.
Лунвывса фронтӧдз
Тувччаліс коми.
Быд пилы мамлӧн
Морӧсыс шоныд.
Быд крайлы миян
Ӧтыджда доныс.
Ӧткодьӧсь быдӧн:
Первой кӧть коймӧд —
Кутшӧм чунь курччан,
Сійӧ и доймӧ.
Коми край менам,
Кыдзи и мукӧд,
Рӧдина-мамлӧн
Сэтшӧм жӧ юкӧн.
Шулӧмны важ йӧз:
«Тшынав кӧть лыскӧн —
Ас рӧднӧй муыд
Быдӧнӧс кыскӧ».
Сідз жӧ со меным
Кык сюрс верст сайӧ
Пармалысь войтӧв
Ловшысӧ вайӧ.
Пель водзын шувгӧ
Не сӧмын войтӧв,
Ӧттшӧтш ме кыла
Таръяслысь койтӧм.
Кык сюрс верст сайсянь
Аддза и кыла:
Ӧмидзӧн, озйӧн
Кисьмӧ важ тыла.
Томиник зонка
Котӧртӧ-тюрӧ.
Тӧда ме кытчӧ —
Мырпома нюрӧ.
Дзордзалӧ шабді,
Шептассьӧ рудзӧг.
Комиын сэки
Вунӧма мудзӧм.
Кӧч бӧжысь дженьыд
Войвывса гожӧм.
Быдӧнлы колӧ
Лоны зэв чожӧн.
Любӧ зэв рытын
Воны удж вывсянь, —
Виччысьӧ тэнӧ
Пӧсь коми пывсян.
Вундысьяс гортӧ
Лэччӧны ыбысь.
Сыктыв ю вылӧ
Петӧма кыбысь.
Рыжик да ельдӧг
Чужӧма расӧ.
Вотчыны аньяс
Мунӧны дасӧн.
Ывлавыв тані
Аслысног ворсӧ —
Йӧлӧга нерӧ
Аньяслысь горзӧм.
Чӧскыд жӧ ваыс
Сӧдз югыд ёльын!
Видлан кӧ ӧтчыд,
Юан нин нёльысь.
Асывводз вӧрын
Лӧнь, абу тӧла.
Сьыланкыв тӧдса —
Чипсасьӧ сьӧла.
Син водзӧ сувтӧ
Аддзывлӧм серпас —
Нидз юлӧн керӧс,
Вӧралан керка.
Дзик ӧти кока
Сулалӧ лобӧс *
Нач сійӧ нерӧ
Ягвывса гобӧс.
Яла яг йылӧм,
Пармалӧн котыр!
Юр вывсянь муӧдз
Тіянлы копыр.
Копыр тшӧтш тэныд,
Тӧв-поз-из гӧра!
Туруна давлы,
Йирсьӧ кӧн йӧра.
Копыр тшӧтш тэныд,
Паськыд Печера,
Кытысь ме сёйлі
Быдпӧлӧс чери.
Тіянлы копыр,
Эжва и Луза,
Менам, поэтлӧн,
Чужис кӧн муза.
Тіянлы копыр,
Керӧс и слуда!
Тіянкӧд бара
Лоа ме шуда.
Пармалы, кытӧн
Зверӧс ме дойдлі,
Кытӧн мем пӧльӧ
Вӧрсаӧс мойдліс,
Кытӧні вӧвлі
Чӧс туйлӧн кытшыс,
Кытӧні урӧс
Увтліс мем Катшыс.
Юдорса сьӧртлы,
Пуръясьлім кӧні,
Кӧмкот пыр кытӧн
Йиджтысьліс сӧнік.
Визувтӧ нефтьӧн
Югыд ва Ухта.
Ыджыдӧс копыр
Сылы тшӧтш пукта.
Чолӧм тшӧтш тэныд,
Кӧдзыд Воркута.
Кисӧ горняклысь
Топыда кута.
Чолӧм тшӧтш тэныд,
Шпал лӧсысь плӧтник.
Зверь-пӧтка кыйысь
Коми охотник.
Копыр тэд пукта,
Вӧрлэдзысь-мастер,
Фронтлы пӧдарок
Ас уджӧн дасьты.
Чолӧм тэд, Лӧкчим,
Кӧні ме чужлі.
Первойысь кытӧн
Ва вомӧн вуджлі.
Сылы, ми кодкӧд
Ворслывлім кӧчӧн.
Лӧкчим ю вомӧн
Шыблавлім сӧчӧн.
Пелысьлы, льӧмлы,
Садйӧрса суслы,
Том нывкӧд кытӧн
Гӧрддзасис муслун.
Ас рӧднӧй керка,
Копыр тэд пукта,
Йӧз пӧвстӧ кытӧн
Мам дінысь чукті.
Яла яг йылӧм,
Пармалӧн котыр,
Фронт вывсянь ыста
Тіянлы копыр.
Дум вылын кодыр
Ас рӧднӧй парма,
Враг вылӧ сьӧлӧм
Ёнджыка ярмӧ.
Пӧльыштіс лунтӧв,
Пармаӧдз ветліс.
Примитӧй чолӧм
Коми поэтлысь!
1943 во
Действующӧй армия
* Лобӧс — тшамъя.
{Баярса Иван @ Мездӧм грездын @ кывбур @ Иван Вавилин. Сӧветскӧй воин @ 1944 @ Лб. 7–8.}
МЕЗДӦМ ГРЕЗДЫН
Врагӧс ми вӧтлім.
Пышйис нин татысь.
Коді нӧ восьтіс
Би автоматысь?
Миртуйсянь бокын
Лым еджыд хата.
Дзик, шуам, сэні
Враглӧн засада.
Бырӧдны сійӧс
Мог вӧлі меным.
Фронт вылын — делӧ.
Сёрни — сэн дженьыд.
Шуӧма — вӧчан.
Ыстӧма — мунан.
Кад сэні абу
Сёрнитны уна.
Оз сетны врагъяс
Кыйӧдны юрӧс.
Кысся и кайта:
«Дыр онӧ дурӧ!».
Цель дінӧ вои.
Киын — граната.
Шыбитны кӧсъя...
Жаль меным хата.
Дзебсьӧма пыдӧ
Гад-автоматчик.
Пуляӧн вины? —
Синмӧн ог аддзы.
Лёк вӧчӧм могысь
Эг лэптыв чальӧс.
Жугӧдны керка?..
Олысьяс жальӧсь.
Фронт вывсянь мӧдысь
Воасны пиян.
Мам шуас налы:
«Сотісны миян».
Ме моз жӧ кӧнкӧ
Кык сюрс верст сайын
Фронт вылын ветлӧ
Татчӧс кӧзяин.
Мӧвпъясӧс менсьым
Орӧдіс кодкӧ.
Му пиысь, пыдысь
Кылі ме броткӧм:
— Смерть колӧ смертьысь
Гадъяслы, налы. —
Видзӧда: пӧчӧ
Петӧ пӧдвалысь.
— Быдса во чӧж нин
Ас рӧднӧй домӧ
Эг тувччыв весиг
Ӧти кок помӧн.
Хатаӧс менсьым
Эн жалит, пиӧ.
Мездлунысь, шудысь
Ичӧтджык сійӧ.
Весав нин, весав
Понъяслысь мыльӧс.
Воасны пиян,
Вӧчасны выльӧс.
Чепӧсйис синва...
Горш вылын — гӧрӧд.
Враг вылӧ скӧрлун
Морӧсӧс гӧрӧ.
Лӧглунлӧн чаша
Чукйӧныс тыри.
Ог помнит, кыдзи
Хатаӧ пыри.
Ӧтиӧс штыкӧн,
Мӧдӧс — прикладӧн.
Эг тӧд пӧщада —
Выймиті гадӧс.
Быд бурсӧ пӧчӧ
Сиис да вордіс.
Нимкодь зэв вӧлі
Мунны сы ордысь.
Бырӧді враглысь
Бӧръя засада.
Сулалан коли
Лым еджыд хата.
Долыд да любӧ
Быдӧнлы грездын,
Кодӧс ми дзикӧдз
Враг улысь мездім.
Действующӧй армия.
{Баярса Иван @ Век на тэ важкодьыд мича @ кывбур @ Иван Вавилин. Сӧветскӧй воин @ 1944 @ Лб. 9.}
ВЕК НА ТЭ ВАЖКОДЬЫД МИЧА
Век на тэ важкодьыд мича.
Бан вылын — ӧмидзлӧн рӧм.
Важмоз на сӧстӧма видзан
Вушйытӧм кышӧд и кӧм.
Гӧлӧсыд гора да мыла —
Юръялысь эзысьлӧн звӧн.
Сыӧн тэ шогсян и сьылан,
Казьтылан: милӧй пӧ кӧн?
Воас-ӧ ловйӧн бӧр гортӧ?
Воас жӧ, воас жӧ мед!
Сьӧкыд зэв воштыны мортӧс,
Медмуса коді век тэд.
Фронт вылын — шуа ме тэныд —
Быдторйыс овлывлӧ, дерт;
Рӧдина дорйигӧн вермас
Олӧмӧс нетшыштны смерть.
Милӧйыд морт абу сэтшӧм.
Кулӧмӧн эн чайт тэ, эн.
Тышкасьӧ храбрӧйяс этшӧн,
Орден нин морӧсас эм.
1943 во.
Действующӧй армия.
{Баярса Иван @ Ёртъясӧс дзебигӧн @ кывбур @ Иван Вавилин. Сӧветскӧй воин @ 1944 @ Лб. 10.}
ЁРТЪЯСӦС ДЗЕБИГӦН
Улӧдз копыртлі ме юрӧс,
Ёртъяс, гуныд весьтын.
Ори тіян олӧм сюрӧс
Славаӧн да честьӧн.
Тышлысь знамя нуны водзӧ
Долгным миян корӧ.
Медым враглысь босьтны водзӧс,
Гневным — быдса море!
Сійӧс, коді смертьсӧ вайис,
Локтіс биа мечӧн,
Сійӧс, коді мыжа таысь,
Ловйӧн бӧр ог лэдзӧ.
Подлӧй враглысь вирӧсь гӧрӧд
Клянитчам ми разьны.
Регыд миян улич шӧрӧ
Воас ыджыд праздник.
Сэки тыра пызан сайын
Винаӧн да сурӧн
Пиян косьын усьӧм айӧс
Казьтыштасны бурӧн.
Узьӧй, аймамлӧн бур пиян.
Узь, том аньлӧн верӧс.
Тан ми бӧръя косьын виам
Гитлерище-зверӧс.
1943 во.
Действующӧй армия.
{Баярса Иван @ Нывлӧн честь @ кывбур @ Иван Вавилин. Сӧветскӧй воин @ 1944 @ Лб. 11–14.}
НЫВЛӦН ЧЕСТЬ
Кык во гуляйтіс зонкӧд ныв,
Кык гожӧм и кык тӧв.
«Любовь нэм помӧдз» — вӧлі кыв,
Мӧд кыв — эз налӧн вӧв.
Ныв шуис: «Мӧд сайӧ ог пет.
Тэ менам ӧти дзик.
Со сета тэныд гӧрд кисет —
Видз сійӧс, кыдз жӧник».
Кисетӧн ниртіс ассьыс ус
Да нывлы шуис зон:
«Мед миян радейтчӧм оз кус,
Мед нӧшта лоӧ ён!»
Ныв содтіс: «Видз тэ менсьым честь.
Видз сӧстӧма, эн ляк.
И кӧлысь лунӧдз некор сэсь
Тэ эн курит табак»...
Пыр найӧс матыстіс любовь.
Ас йӧзысь найӧ ас.
И сӧмын ӧтувтны нянь-сов,
Но торкис шудтӧм час.
Быд крайын кыліс сэк «Война»
Чард ӧдӧн помысь пом.
Зон муніс дорйыны страна
И колис рӧднӧй дом.
Вот зонлӧн туйыс — быдса круг:
Поход, атака, бой.
Граната сылӧн первой друг,
Винтовка — рӧднӧй чой.
Пыр сьӧрсьыс новлӧдліс кисет,
Но эз куритлы сэсь.
«Кӧть, — шуӧ, — кытшовта став свет,
Ог вошты нывлысь честь».
Войналӧн аслас эм закон,
Зэв чорыд и суров.
Эз дрӧгнит смерть водзын том зон,
Эз жалит ассьыс лов.
И куліс сійӧ, кыдз герой,
Кыдз вернӧй патриот.
Кык пыдди кутіс нуны бой
Том зонлӧн фронтса ёрт.
Но кулӧм водзвылас на дзик
Зон шуліс ёртлы кыв:
«Тэ колян ме пыдди жӧник,
Ме коля тэныд ныв.
Тан менам зептын эм кисет.
Тэ сьӧрсьыд сійӧс ну.
Ме тӧда, враглы тэ он сет
Сӧветскӧй рӧднӧй му.
Он сет и лякны нывлысь честь,
Ме тӧда тайӧс тшук.
Ме тӧда, чорыд лоӧ месть.
Прӧщай жӧ, муса друг».
Друг босьтіс друглысь гӧрд кисет
Да чышкалыштіс син...
«Ог вунӧд тэнсьыд ме завет,
Боец и гражданин!»
Войналӧн паськыд вӧлі сыв.
Эз тыдав дор ни пом.
Би улӧ сюрис бӧръявыв
И нывлӧн рӧднӧй дом.
Лёк банда, сыкӧд сьӧд позор —
Со локтӧны кык шог.
Ныв шуис: «Сулала ас дор,
Ог вошты честь ме, ог».
Юр весьтӧ кымӧр ӧшйис сім.
Война! Он нинӧм вӧч.
Ныв сьӧлӧм пытшкын зонлӧн ним
Важмозыс мича, сӧдз.
Измена сы дінӧ эз письт.
Тӧв йылӧ эз пет кыв.
И бӧрын тӧдмаліс фашист,
Код вӧлі тайӧ ныв.
Ныв выльӧс аддзис аслыс грезд —
Кӧн партизанскӧй сьӧрт.
Тыш нуӧ, медым шуд да мезд
Враг улысь босьтны бӧр.
Месть йылысь быдлун сьылӧ сэн
Вӧрпулӧн туган йыв.
И быттьӧ кайтӧ: «Врагӧс вен!
Вен, партизанка-ныв!»
Со воис дыр виччысьӧм кад.
Сӧветскӧй воис часть.
Тшӧтш сыкӧд тышкасис отряд,
Мед врагӧс зырны тась.
Вой шӧрын, кыдзи югыд би,
Сідз ломзис нывлӧн бан.
Дыр кутіс аслас киӧн ки
Боецлысь партизан.
Боец ныв дінӧ пуксис том
И нывкӧд быдса рыт
Сэн нуис сёрни: кысянь пом,
Кӧн вӧвліс, ветліс кыт.
«Фронтвывса ёртсянь менам эм
Заветнӧй гӧрд кисет.
Кор куліс, сійӧс сетіс мем,
Но эз куритлы сэсь».
Кисетын том зонлӧн вур чут.
Кисет важ серти гӧрд.
Сэк нылӧс быттьӧ сутшкис пурт,
Но кутчысис, эз бӧрд.
Ныв кӧсйис шуны: «Менам зон»,
Но гӧрддзасьӧма горш.
Любовлӧн ыджыд вӧлі дон.
Ныв-мортлӧн честь эз вош.
1943 во.
Действующӧй армия.
{Баярса Иван @ Партизан Ӧстап @ кывбур @ Иван Вавилин. Сӧветскӧй воин @ 1944 @ Лб. 15–18.}
ПАРТИЗАН ӦСТАП
Пӧрысь, зэв нин пӧрысь,
Пӧрысь дед Ӧстап.
Пӧрысь кӧть, а вынӧн
Абу на дзик слаб.
Пельпом сайын арлыд
Ӧкмысдас да вит.
Но ни ӧти висьӧм
Дедӧӧс оз жмит.
Пукалӧ да шензьӧ
Олӧм вылӧ дед:
«Неужели смертьлы
Киас ме ог шед?
Ӧд ме ог нин помнит,
Юрӧй корсянь дзор.
И со век на ловъя,
Оз лый менӧ мор.
Унаысь ас пельӧн
Лои кывны мем:
«Он-ӧ пӧ тэ кӧсйы
Мӧдӧс овны нэм?»
Сӧмын коли енлы
Сетны менам лов.
Куса кӧ ме, сэсся
Тані дыр ог ов.
Горт нин менам дасьтӧм,
Дасьтӧм менам крест.
Гуӧдз нуны менӧ
Сӧмын куим верст».
Сэк, кор дедлы кучкис
Ӧкмысдас да вит,
Керка пытшкӧ пуртӧн
Уськӧдчис бандит.
Уськӧдчис да шуӧ:
— Мый эм, ставсӧ сет.
Он кӧ кӧсйы сетны, —
Весась татысь, пет!
Немецъясӧн ойдіс
Дедлӧн рӧднӧй сикт.
Пырисны сы ордӧ
Жулик нёль-ӧ-вит.
Тӧдчӧ — мироедъяс.
Быдӧн тшӧгысь-тшӧг.
Пӧрччӧдісны дедлысь
Медбӧръя сапӧг.
— Кӧмӧс кӧть мем кольӧй?
Кевмысис Ӧстап.
Кӧмкот пыдди сылы
Мышку шӧрас — шняп!
— Бур кӧ колӧ тэныд,
Выжыв, ланьт! Эн дзурт.
Он кӧ кӧсйы ланьтны, —
Эм со тэныд пурт.
Ставыс ӧні миян:
Му и ва и вӧр.
Ми кӧ огӧ лэдзӧ,
Он лысьт чегны ньӧр.
Лунысь-лун пыр пыдӧ
Кӧин сюйис гыж.
Сёйис дедлысь мӧссӧ,
Сёйис дедлысь ыж.
Мый жӧ сёйны дедлы?
Эз ло сылӧн скӧт.
Вотӧсӧн да тшакӧн
Перйис кынӧмпӧт.
Некод вылӧ нэм чӧж
Дед эз лэптыв чаль.
А со тайӧ лунъяс
Чорзис кыдзи сталь.
Медым нӧйтны мортӧс,
Дед эз ляклы ки.
Ӧні быттьӧ кодкӧ
Тшӧктӧ: «Гадӧс ви!»
Ӧтчыд вина сайын
Немец — гӧрд, кыдз рак —
Закуситіс дедлысь
Свежӧй, сӧкъя тшак.
— А-а, аски гӧстьяс?
Вӧчны колӧ сідз:
Гӧтӧвитны налы
Вӧвлытӧм сюрприз!
Аски татшӧм тшакысь
Вӧч меным ӧбед!
— Старайтчыны радӧсь! —
Копыртчыліс дед.
Уна тӧв нин тӧвйис.
Дед эз вӧв дурак.
Вайис быдса пестер...
Гутӧс виан тшак...
И со пызан сайын
Кӧкъямыс шакал
Винаӧн да сурӧн
Справляйтӧны бал.
— Ноко, русскӧй гобсӧ
Видлӧй, господа.
— Чӧскыд! — шуӧ ӧти
И мӧд шуӧ: — Да!
Дедӧ думнас кайтӧ:
«Кодлы гоб, мед гоб,
Тіянлы жӧ, понъяс, —
Настоящӧй гроб!»
Шӧйтіс-ветліс дедӧ,
Эз узь сійӧ вой.
Югдіс. Аддзӧ, джоджын —
Сизим гадлӧн шой.
Ӧти век на ловъя,
Быттьӧ кольмӧм гут.
Вомгорулас шӧпкӧ:
«Меным тшӧтш капут!»
Видзӧдліс да дедӧ
Чӧвтіс пернапас:
«И со воӧ меным
Грӧзнӧй, кулан час.
Талун нин ме смертьысь
Пышйыны ог письт»...
Кытшалісны дедӧс
Комын вит фашист.
Сиктса площадь вылӧ
Медбӧръяысь тат
Кувны мунӧ дедӧ,
Мышкас — вит салдат.
Аслас рӧднӧй сикткӧд
Прӧщайтчис старик.
Бӧръя туйӧ сійӧс
Колльӧдіс став сикт.
Голя гӧгӧр сылы
Шыркнитісны гез.
Тадз эз кӧсйыв дедӧ
Кувны, некор эз.
Кувны вӧлі дедлы
Дзик нин регыд, вот!
Эз кӧ сэтчӧ лэбны
Кызь вит самолёт.
Фюзеляжъяс вылын
Налӧн — гӧрд звезда.
Аддзис немец. Горзӧ:
— Ой, беда! Беда!
Садьтӧг пышйис сэтысь
Мортвиысь палач.
Повзьӧмысла сылӧн
Гашкӧ ляксис гач.
Бара на со талун
Ловйӧн коли дед.
Бара на со смертьлы
Ки улӧ эз шед...
Таӧдз вӧлі дедӧ
Кулӧм вылӧ рад.
Ӧні шуӧ: «Мед нӧ
Первой кулас гад».
Кык лун мысти мӧдысь
Кувны муніс дед:
«Кыдз жӧ, — думнас шуӧ, —
Воштыны мем след?
Талун абу ӧтнам.
Мекӧд — морт дас вит.
Кулӧм улӧ лэдзся —
Ставыс лоӧ квит.»
Прӧщайтчыны дедкӧд
Бара петіс сикт.
— Талун, — кодкӧ шуӧ, —
Лыясны нин дзик.
Партизанъяс кузя
Резьгис чорыд залп.
Кулӧм улӧ пыр жӧ
Уськӧдчис Ӧстап.
«Кулі» сійӧ мортыс —
Пуля туй ни дой.
Шойяс пӧвстын сэсся
Куйліс быдса вой.
Асъя войнас вӧлӧн
Дедлӧн другыс — Вась —
Шонъянӧс, Ӧстапӧс
Гортас нуис тась.
Аслас дасьтӧм гортйын,
Дӧра улын дед.
Видзӧдлыны сійӧс
Локтіс мӧд сосед.
Нюжгӧдчӧма дедӧ —
Синсӧ оз кер лап.
— Виисны жӧ, понъяс,
Шонъянӧй, Ӧстап.
Дедлӧн куд кодь керка
Йӧзӧн лои тыр.
Сылысь олӧм-вылӧм
Казьтылісны дыр.
— Прӧстит, лёк кӧ вӧчлі, —
Шуӧ Ӧпрӧсь тьӧт.
— А ме тэнад бурлысь
Мындасӧ ог тӧд.
Дедлы тайӧ сёрни
Вӧт кодь вӧлі дзик.
Гусьӧникӧн аслыс
Нюмъяліс старик.
— Регыд воас, гадъяс,
Понлы понлӧн пом!
Мынтысянныд юрӧн, —
Шуӧ дзор Пахом.
— Томдырйиыс, шонъян,
Збодер вӧвлі, тшап.
«Сӧран, пӧрысь висьӧм», —
Думайтӧ Ӧстап.
— Сизим пи тэ быдтін,
Кызь кӧкъямыс внук.
Дзебигкежлад буретш
Некод эз лок тшук.
Удж кӧ вӧлі босьтас,
Оз вӧч «тяп да ляп.»
Эз шулыны прӧстӧ:
«Вӧч пӧ, кыдз Ӧстап».
— Дас квайт арӧс тыртіг
Мортыд дерт на нэр.
Тэ нин сэки срубйӧ
Лэптан вӧлі кер.
— Кодтор вернӧ, вернӧ, —
Горӧдіс Ӧстап. —
Лябны ме эг кужлы
И ӧні ог ляб.
Вайӧ менсьым черӧс.
Мӧдтор ме ог кор.
Колӧ вины зверӧс,
Кытчӧдз абу сёр.
Ставӧн мунам вӧрӧ —
Сэтшӧм менам план.
Талунсянь ме, другъяс,
Мститель, партизан.
1943 во.
Действующӧй армия.
{Баярса Иван @ Сьӧлӧм @ кывбур @ Иван Вавилин. Сӧветскӧй воин @ 1944 @ Лб. 19–21.}
СЬӦЛӦМ
Кустъяс костӧ — быттьӧ паркӧ,
Пуксим ӧтчыд комиссаркӧд.
Сьыліс колип. Миян тан
Пансис сёрни по душам.
Таӧдз кывлі, мый пӧ сійӧ
Мортлы пыралӧ ку пиӧ.
Быд боецлы тӧдӧ дон.
Ме и думайта: «Вот зон!?»
Комиссар и шуӧ меным:
— Тэ пӧ вӧвлін коркӧ пленын?
Висьтав. Кытшлӧдлытӧг чег!
А ме шуа сылы: — «Эг!»
Ачым ме эг вӧвлы пленын...
Но, а...
Но, а сійӧ — век на сэні...
— Коді сійӧ? Вок ли соч?
Висьтав, кыдзи ёртлы ёрт!
Мый мем вӧчны? Кыв кӧ петіс,
Аддза, ог нин мын ме сэтысь,
Аддза, кытшлӧдлы кӧть эн,
Ковмас нимнас шуны мем.
И вот прӧйдитӧ минута.
Кывйӧс пиньяс сайын кута.
Комиссар нин кӧнкӧ чайтӧ,
Либӧ тайӧ пӧ оз тӧд,
Либӧ талӧн делӧ сьӧд?
Комиссар век аслыс: — Коді? —
Прамӧ лов вылӧ мем водіс.
Аддза, коді кӧть эз вӧв,
Он кӧ висьтав, оз и чӧв.
Быттьӧ пӧльыштіс ён тӧлӧн —
Ышловзи да шуи: — Сьӧлӧм!
Эз вӧв бур и сэн кӧ вок,
А кор сьӧлӧм, — нӧшта лёк!
— Татшӧмтор эз артмы нывтӧг.
Со тай, другӧ, коді вӧлӧм
Тэнсьыд пленитӧма сьӧлӧм,
Сэтчӧ ӧзтӧма пӧжар!
Нюмъёвмуніс комиссар.
— Аддза делӧ эм любовнӧй.
А тэд меысь нинӧм повны.
Сідзкӧ ӧні висьтав, пиӧ,
Кыдзи артмис тэнад сійӧ?
Комиссарлы шуа: — Ладнӧ?
Кор ми босьтім сикт Прохладнӧй,
Сэксянь коли тӧлысь куим.
И сэн вӧлі чорыд кось,
Кодӧс вунӧдны оз позь.
Кывйӧн висьтавны, дерт, регыд...
Но ми враглысь пыксьӧм чегим.
Сиктӧ, кытысь пышйис враг,
Первой пырті ме гӧрд флаг.
Мунім сикт кузя пыр водзӧ,
Кытчӧдз мунны вӧлі позьӧ.
Друг немецкӧй пулемётчик
Восьтіс миян кузя би.
Сэк лым вылӧ водім ми.
Оз позь кыпӧдчыны. Личкӧ.
Видзӧда — сикт шӧрын вичко.
«Вот тай кӧні пежлӧн поз...
Лыя, инмас либӧ оз...»
Друг тай сынӧд гора вынӧн
Потіс водзджык, тырис тшынӧн.
Вичко йылын кыліс взрыв,
Ӧзйис кӧлӧкӧльня выв.
«Коді шыбитіс граната,
Меысь водзджык лоис татӧн?»
Некод воча мем эз видз.
Юалӧмӧй коли сідз.
Ӧдйӧ котӧрті ме сэтчӧ.
Аддза: вичко вылысь лэччӧ
Вӧччӧм акань дорысь шань
Пеля шапкаа том ань.
Кутіс менӧ сьылі гӧгӧр.
Чужӧмъясыс — биа ӧгыр.
А ӧд кӧдзыд. Веж мороз!
Тайӧ вунӧ али оз?
И со сэксянь сьӧлӧм пленын.
Кад, дерт, вунӧдны нин меным.
Видла вунӧдны быдног,
Но ог вермы, некыдз ог.
Комиссар сэк мем — махорка:
— Куритчы! Тэнӧ ме торка.
Кывзы менсьым бӧръя кыв,
Тэд кӧ колӧ сійӧ ныв.
Миян туйлӧн пом — победа!
Воам сэтчӧ, ставыс шедас:
Шуд и мездлун, и победа —
Уджав, гажӧдчы да ов!
Мӧдног оз вермы и лоны.
Мӧдног выв дінӧ не воны.
А ӧні тэ мун и мун —
Вӧтлы врагӧс вой и лун!
— Аттьӧ, комиссар, бур кывсьыд,
Быттьӧ мездін менӧ тывйысь.
Сьӧлӧм бергӧдін бӧр пленысь,
Аттьӧ, ыджыд аттьӧ тэныд!
1943 во.
Действующӧй армия.
{Баярса Иван @ Кык тьӧзӧ @ кывбур @ Иван Вавилин. Сӧветскӧй воин @ 1944 @ Лб. 22–23.}
КЫК ТЬӦЗӦ
Кыдз нӧ вӧвлӧмтор он гарав,
Кодтор кувтӧдзыд оз вун.
Ворсліс гудӧк варов-варов,
Гажа прӧйдитіс томлун...
Йӧктӧ менам дона тьӧзӧ,
Пашкыр юра Ӧльӧксан.
Ворсны ышӧдӧ томйӧзӧс.
Пӧсьыс лэччӧ. Морӧс — жан!
Йӧзлы видзӧдны зэв любӧ:
«Замечательнӧй танцор!»
А ме сідзжӧ вола клубӧ
И оз гынмы нинӧмтор.
Меным вежӧк, мем ӧбиднӧ.
Йӧктан делӧын — ме мыр.
Тьӧзӧ ме дінысь пыр кидмӧ —
Лӧгӧдз воны абу дыр!
Яндіс эськӧ менам юрӧй,
Ме кӧ нинӧм дзик эг куж.
Но и менсьым син он курӧд,
Ӧд и меным сетчӧ удж.
Слава ме йылысь зэв ылӧ
Лэбис, кыдзи бордъя висьт.
Став край пасьта сёрни кылӧ:
«Саша — знатнӧй тракторист».
Уджын венласьны ме кӧсйи
Аслам тьӧзкӧд. Сэсся — на!
Друг сэн немвиччысьтӧг ӧзйис
Рӧднӧй му весьтын война.
Муні ме военкоматӧ.
Нюмъёвтіс мем военком:
— Саша, лӧсьӧдчы салдатӧ —
Мирнӧй кадлы воис пом.
И ас сиктысь первой мортӧн
Мунны фронтӧ усис шуд.
Тьӧзӧ ме сьӧр коли гортӧ:
«Эх тэ, мися, шалапут!»
Сылы сідз жӧ эз вӧв лӧсьыд,
Кыдзи йӧктанінын мем.
Аддза, чепӧсйӧма пӧсьыс,
Аддза, вежӧк сылӧн эм...
Эновті ме рӧднӧй керка.
Дзик на быттьӧ талун, дзик.
Да ӧд тайӧ вӧвлі коркӧ,
Ме нин важӧн — фронтовик.
Вежсис нимӧй, лои Санко.
Эз ло Саша-тракторист.
Кор ме пета аслам танкӧн,
Пышйӧ, биысь моз, фашист.
Тэ, дерт, тьӧзӧ, месянь ылын.
Тан кӧ вӧлін, шуин: «Да!»
Ломзьӧ менам морӧс вылын
Орден «Красная звезда».
Гӧра гӧракӧд оз ӧтлась.
Морт жӧ морткӧд — любӧй час!
И ми, тьӧзкӧд, врагӧс вӧтліг,
Паныдасим сэн какраз!
И со тьӧзӧ мекӧд радын!
Бырис сы йылысь печаль.
И со сылӧн эм награда,
И со сылӧн эм медаль.
1943 во.
Действующӧй армия.
{Баярса Иван @ «Пывсян» @ кывбур @ Иван Вавилин. Сӧветскӧй воин @ 1944 @ Лб. 24.}
«ПЫВСЯН»
Нуис менӧ мӧвпӧй
Аслам рӧднӧй крайӧ,
Дзоля дырйи, пывсиг,
Сэн мем сьывліс айӧ:
«Кокӧ, кокӧ, котрав,
Котрав да эн ылав.
Кокӧ, кокӧ, котрав,
Кӧні озъя тыла.
Кокӧ, кокӧ, котрав,
Кӧчамач моз тюрӧд.
Кокӧ, кокӧ, котрав
Веж мырпома нюрӧ.
Кокӧ, кокӧ, котрав,
Эн тӧд мудз да лябӧм.
Кокӧ, кокӧ, котрав
Чӧдъя, пувъя ягӧ.
Кокӧ, кокӧ, котрав
Да вӧраланінӧ.
Кокӧ, кокӧ, котрав
Зверь да пӧткаинӧ».
Мыйла буретш тайӧс
Гарышті фронт вывсянь?
Сійӧн, мый ми враглы
Сетім ӧдъя «пывсян».
Но и вӧлі «пывсян».
Адын кодь дзик ӧдыс!
Коді «пывсис» ӧтчыд,
Чайта, оз лок мӧдысь.
«Пывсьӧм» бӧрын гадъяс
Оз шуны: «Эз тӧдчы».
Налы тайӧ «пывсян»
Не вунӧдны ньӧтчыд.
Ӧти татшӧм «пывсян» —
Великие Луки.
Кольмӧм юрӧн сэні
Немец воштіс брюки.
Вӧлі сылы «пывсян»
Дон вылын, Калачын.
Пывсьӧдчысьлысь кывъяс
Немец лӧвтіс ачыс:
«Кокӧ, кокӧ, котӧрт,
Котӧрт да эн ылав.
Кокӧ, кокӧ, котӧрт,
Кӧн снаряд оз гылав.
Кокӧ, кокӧ, котӧрт,
Менсьым видз йӧй юрӧс.
Ӧдйӧ, ӧдйӧ котӧрт,
Пленӧ мед ог сюрӧй.
Кокӧ, кокӧ, котӧрт,
Эн тӧд лябӧм-мудзӧм.
Котӧрт сэтчӧдз, кытысь
Русскӧй штык оз судзӧд.
Кокӧ, кокӧ, котӧрт
Фрау Марта дінӧдз.
Кокӧ, кокӧ, ӧдйӧ
Менӧ ну Берлинӧдз».
Сӧмын, подлӧй немец,
Оз нин отсав кокыд.
Розялас и юрыд,
Розялас и бокыд.
Действующӧй армия.
==n В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс. Сыктывкар: Комигиз, 1948. 176 лб.
В. Елькин
БӦРЙӦМ
ГИЖӦДЪЯС
КОМИ ГОСИЗДАТ
СЫКТЫВКАР
1948
{Вежев А. А. @ В. И. Елькинлӧн олӧм да творчество @ водзкыв @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 5–44.}
В. И. ЕЛЬКИНЛӦН ОЛӦМ ДА ТВОРЧЕСТВО
I
Кырув, Сыктывкарлӧн асыв-лунвыв юкӧн, куйлӧ джуджыд берег вылын, кытысянь синлы воссьӧны Сыктывлӧн да Эжвалӧн паськыд ваяс, на сайын — видзьяс, а ещӧ ылынджык — коми пармалӧн турунвиж океан.
Тані 1912 воын июль 2 (15) лунӧ чужис коми поэт Василий Иванович Елькин (Иван Вась). Керкаыс Елькинлӧн вӧлі матын крут да джуджыд берегсянь, керка мышланьыс воссьӧны юяссайса просторъяс, а ӧшиньясыс видзӧдӧны улича вылӧ, прӧстӧй сиктса улича вылӧ, коді гожӧмын тырӧма бусӧн, тулыс-арын вӧйӧма няйтын, а тӧлын — лым пиын.
Челядь дырйиыс будущӧй поэт радейтліс пукавны джуджыд кыр йылын да мечтайтны син водзын воссьысь вӧр-ва вылӧ видзӧдӧмӧн.
Детинка радейтліс ворсны-гажӧдчыны мукӧд челядькӧд, торъя нин ёна — иславны тӧлын кыр йывсянь даддьӧн.
Нӧрыс йылын сьылӧм горзӧм
Кылӧ рытӧдз пыр.
(«Кыр йылын».)
Сьӧкыд вӧлі Василий Елькинлӧн челядьдырся кадыс. Елькинъяслӧн овмӧсыс вӧлі бедняцкӧй, батьыс тшӧкыда висьлывліс, и ичӧт дырйиыс на будущӧй поэт тӧдмасис сьӧкыд крестьянскӧй уджӧн да тшыгъялӧмӧн. Торъя нин вӧлі дзескыд овны первойя мирӧвӧй война дырйи.
Код тӧдас, кутшӧм олӧм туй видзчысис детинкаӧс, эз кӧ ло Великӧй Октябрьскӧй социалистическӧй революция. Дерт эськӧ сылы лои мунны бать туйӧдыс, мырсьыны-пессьыны бедняцкӧй видзму участок вылын, овны тшыг нисьӧ пӧт.
Пролетарскӧй революция восьтіс одарённӧй детинкалы школа ӧдзӧс. Сійӧ пырӧ велӧдчыны Кырувса начальнӧй школаӧ. Грамотаӧн овладейтӧм бӧрын ёна лыддьӧ художественнӧй произведениеяс, медсясӧ русскӧй классическӧй да том сӧветскӧй литература,
Водзӧ велӧдчыны ыджыд окоталун тшӧктӧ сійӧс начальнӧй школа помалӧм бӧрын пырны семилеткаӧ. Школаын велӧдчигӧн В. Елькин пырӧ пионерӧ и зэв регыдӧн лоӧ медея активнӧй пионеръясысь ӧтиӧн. Сійӧс индӧны уджавны октябрятакӧд, и сійӧ сьӧлӧмсянь выполняйтӧ тайӧ первойя общественнӧй поручениесӧ. Пионерскӧй отрядын уджалӧм — Елькинлӧн медводдза тшупӧд активнӧй общественнӧй уджӧ пырӧмын. Пионерын олӧм воспитайтіс сыын коллективнӧй удж дінӧ радейтӧм да интерес.
Ыджыд образование босьтӧм йылысь мечтаяс сылӧн эз збыльмыны. Гортса сьӧкыд условиеяс, батьыслӧн кулӧм бӧрын ыджыд семьяӧс вердны-пасьтӧдны колӧм вӧсна Елькинлы лои эновтны школа 6-ӧд во велӧдчигӧн.
Бать кулӧм бӧрын став уджъясыслӧн сьӧктаыс ыджыд грузӧн водіс подростоклӧн нэриник пельпомъяс вылӧ. Вит морта семьяын куимыс вӧлі нетрудоспособнӧй.
Асьным ми пармаын чужлім,
Тӧдлім ми агас и гӧр
Быд уджсӧ дзолясянь кужлім —
Кырым эз дзӧр, —
казьтывлӧ аслас челядьдырся олӧм йывсьыс поэт («Мем долыд»).
Аслас овмӧсас уджалігас Елькин пырӧ комсомолӧ и зэв активнӧя участвуйтӧ сиктса общественнӧй олӧмын. Сійӧ уджалӧ пионервожатӧйӧн, сиктса комсомольскӧй ячейкаса бюроын членӧн и вежсьывтӧг — стеннӧй комсомольскӧй газетаын редакторӧн, кӧні сылӧн литературнӧй способностьясыс лоины зэв коланаӧсь.
Книгаӧс ёна радейтӧм сылӧн оз чин. И школаысь петӧм бӧрын любознательнӧй детинка быд прӧст кад зільӧ сетны ассьыс культурнӧй кругозорсӧ паськӧдӧм вылӧ, сы сьӧлӧм пытшкын ломзьысь чувство — унджык тӧдны — удовлетворитӧм вылӧ. Но ӧні сійӧ оз нин ас кежсьыс лыддьысь. Коллективизм чувство тшӧктӧ сійӧс, торъя нин комсомолӧ пырӧм бӧрын, передайтны ассьыс знаниеяссӧ и мукӧдлы.
Сэкся кадӧ гижӧм «Коми газет» стихотворениеын Елькин индӧ, мый сійӧ частӧ вӧлі лыддьӧ газетаяс гортсаясыслы: батьыслы, вокыслы, чойыслы.
Вочасӧн кывзысьяслӧн кругыс содӧ, В. Елькин книга-газетаӧн петӧ и сиктӧ.
«Лыддя вӧлі не сӧмын ӧтнамлы, котырта вӧлі сы гӧгӧр тшӧтш и томйӧзӧс дай весиг олӧма йӧзӧс, кодъяс не ичӧтджык интересӧн да вниманиеӧн кывзывлісны лыддянторсӧ», — казьтылӧ поэт 1930 воын *. Тайӧ биографическӧй штрихсьыс колӧ аддзыны объяснение сэтшӧм положительнӧй черталы поэт творчествоын, мый сылӧн поэзияас абуӧсь индивидуалистическӧй ноткаяс, ас пытшкӧ йӧршитчӧм, аслас переживаниеясӧ вӧйтчӧм да наӧн любуйтчӧм.
* «Ударник», 1936 во, № 10, «Ыджыдджык внимание том гижысьяс дінӧ».
Елькинлӧн медводдза литературнӧй опытъяс вӧліны ешӧ школаын велӧдчигас на. Стенгазетаын вӧлі петавлӧны сылӧн заметкаяс, дженьыдик стихотворениеяс; 1927–28 воясӧ, кор сійӧ уджаліс аслас овмӧсас, сылӧн тяготениеыс литературнӧй удж дінӧ эз чин, а содіс.
Поэтическӧй чувство, коді чужис сы сьӧлӧмын школаын велӧдчигӧн, кыдз збыльвылӧ даровитӧй мортлӧн, пыр ёнмис и ёнмис да тшӧктіс мӧвпъяссӧ петкӧдлыны художественнӧй кывйӧн.
«Заводитчи гижавны челядь тема вылӧ дзоляник кывбуръяс да висьтъяс, кодъясӧс унаысь гижалӧм да обработайтӧм бӧрын вӧлі удайтчас печатайтны журнал листбокын» , — гижӧ сёрӧнджык поэт литературнӧй уджӧ босьтчӧм йывсьыс *.
* «Ударник», 1936 во, № 10, «Ыджыдджык внимание том гижысьяс дінӧ».
Первойя литературнӧй опытъясас заводитчысь поэт зілис петкӧдлыны выль олӧмлысь серсӧ. Сӧветскӧй действительность сетіс сылы помтӧм материал гижӧм вылӧ. Быд выльтор, быд явление, кӧть самӧй ичӧт, но характернӧй миян сӧветскӧй кадлы, кыскис сылысь вниманиесӧ. Гырысь юбилейнӧй датаяс и керкаын первойя электрическӧй лампочка, коми газета петӧм и медводдза колхоз — ставыс кыпӧдісны джуджыд чувствояс да уна мӧвпъяс, кодъясӧс колӧ вӧлі мичаджыка да гӧгӧрвоана выразитны.
Заводтӧ эз вӧчны весь, —
Колян воӧ лоис, —
«Нырагезъяс» кузя сэсь
Керкаӧдз би воис, —
радлӧ автор, кор сійӧ сиктын керкаясын яръюгыда ломзисны электролампочкаяс («Югыд би», 1927 во).
20-ӧд вояс помын да 30-ӧд вояс заводитчигӧн Елькин гижӧ поводнӧй уна произведение, на лыдын весиг посньыдик пьесаяс. На пиысь кутшӧмсюрӧ печатайтчӧны газетаясын да коми журнал страницаяс вылын. Тайӧ медводдза гижӧдъяс вылас том гижысь ёна уджалӧ. «...И сійӧ дзоляник гижӧдъяссӧ гижӧмыс месянь корӧ вӧлі серьёзнӧй удж», — казьтылӧ поэт 1936 воын. *
* Вылынджык индӧм статьяын жӧ.
Сёрӧнджык поэт ачыс аддзис тайӧ пӧраӧ гижӧм унджык произведениеыслысь жеблунсӧ да, кыдз взыскательнӧй да ас дінас требовательнӧй художник, эз кут пыдди пуктыны найӧс. Весиг аслас личнӧй карточкаас сійӧ заводитӧ перечисляйтны гижӧм произведениеяссӧ сӧмын 1934 восянь.
1930-ӧд воын В. Елькин семьянас пырӧ колхозӧ и сэні сійӧс сразу жӧ бӧрйӧны комсомольскӧй ячейкаса секретарӧн. Том колхозник сьӧлӧмсяньыс босьтсьӧ уджавны колхозын, сійӧс ёнмӧдӧм да озырмӧдӧм вылын. Аслас стихъясын сійӧ не ӧтчыд зэв пӧся казьтывлӧ колхозын уджалан кад йывсьыс:
«Югӧр» нима колхоз! —
Нимкодьӧй менам, —
Быдтін тэ миянӧс тшӧтш,
Унаӧс сувтӧдін радӧ.
Уджын ордйысигмоз
Став лёксӧ венам.
Ӧтувъя удж вылас ми
Ӧткодя радӧсь.
(«Мем долыд».)
1930-ӧд воын арнас колхознӧй комсомольскӧй ячейка ыстӧ Елькинӧс «Вӧрлэдзысь» газета бердын организуйтӧм газетнӧй работникъяс курсъяс вылӧ, кодъясӧс помалӧм бӧрын том поэт первой уджалӧ издательствоын выпускающӧйӧн, а сэсся — «Ударник» журналын техническӧй секретарӧн. 1932 восянь сійӧ уджалӧ «Коми комсомолец» газетаын пионерскӧй отделӧн заведуйтысьӧн.
1934-ӧд воын сійӧ олӧмын лоӧ ыджыд вежсьӧм — поэт мунӧ Краснӧй Армияӧ.
...Поезд лэбӧдӧ-нуӧ Елькинӧс войвывсянь лунвылӧ, Крымӧ, кӧні сійӧ кык во кутас служитны пограничнӧй частьясысь ӧтиын. Вагон ӧшиньсянь сы син водзын вӧтын моз вежласьӧны каръяс сиктъясӧн, сиктъяс — каръясӧн, вӧръяс — муясӧн, муяс — вӧръясӧн. Поезд мунӧ лун и вой. Помтӧмӧсь страналӧн просторъяс. И, пӧжалуй, сӧмын ӧні, тайӧ кузь туяс, поэтлы помӧдз воссисны содержаниеыс да значениеыс уна лыддьӧм стихъяслӧн, кодъясын кыпыда сьывсьӧны Сӧветскӧй Союзлӧн вын да помтӧм просторъяс. Ставсӧ, мый ӧнӧдз представляйтіс гижӧдъяс серти, сійӧ аддзис аслас синнас. Сы водзӧ сувтіс помтӧм страналӧн величие да мощь. Тайӧ ещӧ нин ёнмӧдіс сылысь патриотизм чувство, коді бӧрынджык чужтіс поэт перӧ улын уна мича патриотическӧй стихъяс.
Поэтлӧн сьӧлӧм тырӧ гордостьӧн да шудӧн аслас необъятнӧй страна вӧсна, сӧветскӧй йӧз вӧсна, кодъяслысь мирнӧй удж видзны корис сійӧс правительство.
И вот поэт Крымын,
...сэн,
Кӧн скӧрысь бузгӧ море,
И помся нӧйтчӧ гырысь вал,
Кӧн ушат помысь зэрӧм сорӧн
Ён шумӧн мунӧ ыджыд шквал...
Армияын олӧм зэв уна сетіс том поэтлы. Сэні сылӧн помӧдз оформитчисны сэтшӧм колана качествояс, кыдзи дисциплинированность да выдержка, ён воля да крепыд характер. Сӧветскӧй армия вӧлі сылы, кыдз и быдӧнлы, сӧветскӧй мортлысь медбур чертаяс развивайтан школаӧн. Но сыысь кындзи, поэт вӧчис вӧвлытӧм ыджыд воськов водзӧ аслас идейно-политическӧй да культурнӧй развитиеын. Сійӧ духовнӧй быдмӧмын ёна отсаліс и сылӧн, кыдзи красноармеец-библиотекарлӧн, уджыс.
Гортас моз жӧ сійӧ уна да ёна лыддьысис, лыддьысис да велӧдчис, но воддза серти серьёзнӧйджыка, джуджыдджыка да организованнӧйджыка.
Оз прӧста армейскӧй произведениеяс вылын тӧдчы гижны прамӧй кужӧмлун нин. Бурмӧ гижан техникаыс, паськалӧ и тематикаыс. Поэт смела воськовтӧ «местнӧй» тематика сайӧ да сюся да внимательнӧя кывзысьӧ став странаса да сы границасайса олӧм дінӧ. Армияын поэт помӧдз осознайтӧ ассьыс призваниесӧ. Тані сійӧ сувтӧ аслас поэтическӧй творчествоын тӧдчымӧнъя выліджык тшупӧдӧ.
1936 во помын сійӧ воӧ армияысь гортас, Сыктывкарӧ. Армияысь Елькин воис мортӧн, кодлы тырвыйӧ яснӧй водзӧ мунан туйыс да гӧгӧрвоана литературнӧй уджлӧн серьёзностьыс да ответственностьыс. Елькин колебайтчытӧг сувтӧ поэтлӧн сьӧкыд туй вылӧ, чорыда надейтчӧмӧн, мый сійӧ вермас дай кужас художественнӧй кывйӧн тышкасьны социализм стрӧитӧм вӧсна. Сійӧ гӧгӧрвоӧ, мый художественнӧй литература — сійӧ вына оружие партиялысь идеяяс олӧмӧ пӧртӧм вӧсна.
Армияысь воӧм бӧрын Елькин пырӧ уджавны коми Сӧветскӧй Писательяс Союзӧ том гижысьяскӧд удж нуӧдӧм кузя инструкторӧн. Тайӧ удж вылын сійӧ петкӧдліс асьсӧ чуткӧй да кужысь велӧдысьӧн да воспитательӧн. Гижны босьтчысьяслӧн республика быд пельӧссянь воӧм уна сё рукопись прӧйдитісны сы ки пыр. Том гижысьяс ӧзйӧны желаниеӧн велӧдчыны гижны, лоны прамӧй писательясӧн. Елькин В. И., налысь кӧсйӧмъяссӧ бура гӧгӧрвоӧмӧн, внимательнӧя лыддьӧ быд рукопись, бережнӧя исправляйтӧ, гижӧ ӧтветъяс, индӧ тырмытӧмторъяс вылӧ, сетӧ сьӧлӧм неопытнӧйяслы.
Журналын петавлӧны сылӧн статьяяс, кӧні сійӧ сетӧ консультация том гижысьяслы, велӧдӧ, конкретнӧй произведениеяс разбирайтӧмӧн, кыдзи колӧ гижны.
1939 воын сійӧс примитӧны Сӧветскӧй Писательяс Союзӧ членӧн. Поэт уджалӧ кыпыд сьӧлӧмӧн, ёна да уна, мудзлытӧг да дугдывтӧг велӧдчӧ. 1939-ӧд воын нин сійӧ лэдзӧ аслас стихотворениеяслысь сборник «Шуд йылысь сьылӧм». Газетаясын, республиканскӧй журналын печатайтчӧны сылӧн пыр выль и выль произведениеяс. Бӧръя произведениеясын тӧдчӧ нин оформитчӧм поэтлӧн киподтуй.
Но сылысь плодотворнӧй уджсӧ торкис война. 1941 воын сӧветскӧй рӧдина вылӧ уськӧдчис коварнӧй да жестокӧй враг — гитлеровскӧй Германия.
Сӧветскӧй народ сувтіс немецко-фашистскӧй захватчикъяслы паныд Отечественнӧй войнаӧн. Пансис мирын некор вӧвлытӧм кось.
Фашистъяслӧн вероломнӧя уськӧдчӧм вӧрзьӧдіс сьӧлӧмсӧ поэтлысь, лӧгӧн, скӧрлунӧн враг дінӧ тырис сылӧн морӧс. Сійӧ гижалӧ стихъяс, кодъяс кыпӧдӧны враг дінӧ ненависть, кодъяс мобилизуйтӧны сӧветскӧй йӧзӧс самоотверженнӧй удж вылӧ, медым обеспечивайтны фронтӧс став коланаӧн.
«Ставсӧ фронтлы» — ӧти стихотворениелӧн татшӧм заголовокыс нин висьталӧ содержание йывсьыс. Поэт висьталӧ сӧветскӧй йӧзӧн ассьыныс рӧдинасӧ радейтӧм йылысь, враг вылын победаӧ эскӧм йылысь.
Тӧдам ми: победа миян сайын!
Миян вына армия и флот.
Шуисны тадз Молотов и Сталин,
Шуис тадзи миян став народ!
Татшӧм оптимистическӧй кывъясӧн, кодъясын кылӧ чорыд убеждение локтан победаын, помалӧ поэт стихотворение «Победа лоӧ миян сайын».
1941 вося июль тӧлысьын Елькин муніс Сӧветскӧй Армияӧ. Поэт муніс фронт вылӧ, медым оружиеӧн киын дорйыны ассьыс радейтана Рӧдинасӧ, кодӧс сійӧ гора да мичаа сьыліс аслас стихотворениеясын. И тані, боевӧй пост вылын, сылӧн орис дженьыдик, но озыр олӧмыс. Извещение вайис шог юӧр, мый геройство да мужество петкӧдлӧмӧн, социалистическӧй Рӧдина вӧсна бойясын Василий Иванович Елькин усис Волховскӧй фронт вылын 1942 вося март 21-ӧд лунӧ. Поэт кулі творческӧй вынъяс расцветын, 30-ӧд арӧс вылын.
II
В. Елькин пырӧ коми писательяс том поколение радӧ. Тайӧ поколениесӧ чужтіс Великӧй Октябрьскӧй социалистическӧй революция да быдтіс сӧветскӧй власть.
Гӧгӧрвоана, мый томиник Елькин, ассьыс внутренньӧй потребность стихъясӧн гижны кылӧмӧн, первойсяньыс жӧ босьтны кутіс темаяссӧ асгӧгӧрса олӧмсьыс.
Сійӧ медводдза стихъясысь ми аддзам уна автобиографическӧй моментъяс. Найӧ тшӧкыда паныдасьлӧны не сӧмын челядьдырся стихъясас, но и ёна сёрсяджык гижӧдъясын.
Тайӧ моментъясыс оз чинтыны идейно-общественнӧй содержаниесӧ стихъясыслысь, а, мӧдарӧ, содтӧны налысь эмоциональность. Тема, коді разрабатывайтсьӧ личнӧй олӧм фактъяс подув вылын, оз вермы босьтсьыны поэтӧн кӧдзыда да коса.
Первойя стихотворениеас жӧ, кодӧн воссьӧ сборник, ми аддзам, мый томиник поэт петкӧдлӧ аслыс тӧдса, конкретнӧй картина — кыр йывсянь ислалӧм.
1929–1930 вося сезонын Елькин вӧлі лесозаготовка вылын. Тайӧ уджыслӧн поэтическӧй отражениеыс эм уна произведениеын.
Уна автобиографическӧй фактъяс ми аддзам «Мем долыд», «Кык серам», «Казьтывлӧм», «Ичӧтдырся» да мукӧд стихотворениеясын.
1934 воӧдз кӧ поэтлӧн тематикаыс ограничивайтсис местнӧй материалӧн, то 1934 восянь тематическӧй диапазоныс сылӧн ёна паськалӧ. Тайӧ вежсьӧмыс бара жӧ йитчӧма биографияыскӧд.
Армияын вӧлӧм бӧрын сылӧн стихъясыс лоӧны политически ёсьджыкӧсь, тӧдчана публицистическӧй окраскаӧн.
«Геройяслы» нима стихотворениеын поэт сетӧ сьӧлӧм испанскӧй товарищьяслы, кодъяс тышкасьӧны Франколӧн фашистскӧй бандаыскӧд:
Вай тувччӧй водзлань, сідзкӧ, ті,
И тӧдӧй: пыр ми лоам тікӧд;
Ті ньӧтчыд онӧ воӧ пикӧ:
Пыр лоӧ отсӧг сетысь ки.
Мӧд стихотворениеын поэт лэчыд, биа кывъясӧн клеймитӧ японскӧй агрессоръясӧс. Елькин восьтӧ читатель син водзын яркӧй картинаяс, кыдзи мирнӧй китайскӧй йӧзлысь уджсӧ да олӧмсӧ жугӧдӧ японецъяслӧн рӧзбой.
Оз Янцзы ю сӧдз васӧ ассьыс кылӧд,
И Хуанхе оз лӧзӧн рӧмав чир, —
Китайскӧй паськыд ыбъяс, сёнъяс вылысь
Сэт мирнӧй йӧзлӧн визувтӧ пӧсь вир.
Но рӧзбой эм рӧзбой. Сыысь бандитъяс долженӧсь мынтысьны;
И мирнӧй йӧзлысь кисьтӧм уна вирысь,
И сыысь, мый сэн сиктъяс лои — рӧв,
И челядьыслысь мырддьӧм быд нянь чирысь
Токийскӧй банда мынтысяс даспӧв.
(«Оз мургы гым».)
Буретш армия бӧрын Елькинлӧн стихотворениеясыс лоины вылын уровеньын кыдзи идейность боксянь, сідзи и поэтическӧй форма боксянь.
Страналысь быд ловшы кылӧм, сылысь интересъяссӧ аслас интересъясӧн лыддьӧм сетіс сылы позянлун гижны политическӧй лирикалӧн сэтшӧм замечательнӧй стихотворениеяс, кыдзи «Кор миян весьтын», «Отчизна миян», «Шуда му» да мукӧд.
Армияын олігӧн и армияысь воӧм бӧрын Елькин гижӧ уна стихотворение Краснӧй Армия йылысь. Сійӧ прославляйтӧ Краснӧй Армиялысь вынсӧ, индӧ сылӧн благороднӧй да ответственнӧй мог вылӧ — видзны сӧветскӧй йӧзлысь мирнӧй созидательнӧй удж.
Армия йылысь гижигӧн поэтъяс мукӧд дырйи зэв отвлечённӧя сы йылысь висьталӧны. Поэтъяс корсьӧны гора да кыпыд кывъяс, но на сайын оз тыдав армиялӧн да народлӧн кровнӧй йитӧдыс.
Иван Вась тайӧ ӧшибкасӧ эз вӧч. Сійӧ гӧгӧрвоана нуӧдӧ основнӧй идеясӧ: петкӧдлыны народ да армия костын существуйтысь оръявлытӧм йитӧдсӧ, единствосӧ. И тайӧ идеясӧ поэт оз восьты декларативнӧй строчкаясӧн, а яркӧй картинаяс пыр да выразительнӧй посни штрихъясӧн.
Миян казьтылӧм нин «Мем долыд» стихотворениеын поэт любӧпырысь висьталӧ читательлы, мый мунӧ армияӧ и сы вӧсна сылы долыд и гажа, но сэк жӧ оз вунӧд пасйыны мый рӧднӧй сиктлӧн олӧм, колхозлӧн удж сылӧн оз вешйыв дум вывсьыс, и армияын сійӧс кутас интересуйтны.
Зэв характернӧй та боксянь стихотворение «Кык серам». Армиялысь да народлысь единство идея тані выразитӧма предельнӧя конкретнӧй картинаын. Стихотворениеын рисуйтӧма татшӧм картина: пограничник-красноармеец сулалӧ граница вылын, и, кор сійӧ ылалӧ тракторӧн гӧрысь нывка вылӧ видзӧдӧмӧн, бӧръяыс индӧ чуньнас граница сайӧ, кӧні горизонт сайсянь «кыпӧдчис быттьӧкӧ гым-чарда кымӧр». И сэки
Муса винтовкаӧс
Кырымӧн ме
Топыда кабырті, —
Нолытӧ торйӧд!
Горизонт сайсянь
Враг грӧзитчӧ мед,
Горизонт таласӧ
Чорыда доръя!
И чорыд уверенность кылӧ стихотворениелӧн заключительнӧй строфаас:
Серав жӧ, нывка!
Тракторӧй, сьыв!
Тіянӧс некор
И некод оз торйӧд!
Тіянлы ассянь
Сета ме кыв:
Горизонт таласӧ
Чорыда доръя!
Граница вылын красноармеец — и матыникын тракторӧн гӧрысь нывка, коді надейтчӧ аслас армия вылӧ да спокойнӧя гӧрӧ, — кутшӧм нагляднӧй, яркӧй да доходчивӧй серпас народ да армия йитчӧм йылысь идеялы.
Татшӧм примерсӧ Елькин творчествоысь позьӧ аддзыны унаӧс.
Индам ещӧ ӧти стихотворение, коді содержаниенас ёна торъялӧ мукӧдсьыс. «Плетень дорын» нима стихотворениеын сійӧ жӧ идеясӧ петкӧдлӧма, сідз шуны, тыл видзӧдлассянь. Кыдзи и овлӧ дженьыдик лирическӧй стихотворениеын, тані сюжетыс пӧшти абу. Плетень дорын тувсов рытӧ ныв сьылӧ милӧй йывсьыс, коді ӧні армияын. Но стихотворениелӧн художественнӧй выныс абу сюжетын, а сійӧ небыд мелі лирическӧй тонын, кодӧс нуӧдӧма первой строчкасянь бӧръяӧдзыс. Ласков, задушевнӧй кывъяса песня, кодӧс сьылӧ милӧй йывсьыс ныв, мича тувсов рытлӧн серпас чужтӧны читатель сьӧлӧмын кыпыд настроение, тшӧктӧны радлун нюмӧн эскыны ныв да красноармеец матыса аддзысьӧм йылысь кывъяслы, тшӧктӧны гордость чувствоӧн думайтны и сӧветскӧй нывъяс йылысь, кодъяс радейтӧны Краснӧй Армияӧс, и сӧветскӧй воинъяс йылысь, кодъяс видзӧны миянӧс.
Сӧветскӧй Армия йылысь стихъяс босьтӧны Елькин творчествоын ыджыд места. Найӧ кыпӧдӧны читатель сьӧлӧмын армия дінӧ уважение да восхищение чувство.
Армейскӧй период вӧлі поэт формируйтчан кадӧн. Буретш сэні сійӧ аддзӧ ассьыс индивидуальнӧй поэтическӧй гӧлӧссӧ.
III
В. Елькинлӧн лирическӧй герой — сӧветскӧй том морт. Сійӧ сознательнӧя видзӧдліс ас гӧгӧрыс, мир вылас, ӧттшӧтш авторыскӧд 20-ӧд вояс помын.
Сійӧ вӧлі кад, кор партия примитіс социализм стрӧитӧм кузя первойя пятилеткалысь план.
Став страна пасьта заводитчис некор вӧвлытӧм промышленнӧй строительство, кор тэчисны фундаментъяс да кыптісны заводъяслӧн да фабрикаяслӧн корпусъяс, кор кутісны стрӧитсявны выль домнаяс, закладывайтсьыны выль шахтаяс, кор уджалысь йӧз энтузиазмӧн, трудӧвӧй подъёмӧн босьтсисны коммунизмлысь первойя фаза — социализм стрӧитан всемирно-историческӧй делӧӧ.
Сійӧ вӧлі кад, кор видзму овмӧс коллективизируйтӧм йылысь ВКП(б) XV съездӧн примитӧм решение подув вылын крестьяна кутісны бергӧдчыны колхозъяслань.
Странаын кутіс паськавны массӧвӧй социалистическӧй соревнование, чужис вына трудӧвӧй подъём, кутіс вежсьыны удж вылӧ видзӧдлас.
Тайӧ бурнӧй кадӧ, гырысь историческӧй событиеясӧн озыр кадӧ, заводитчӧ Елькин лирическӧй геройлӧн сознательнӧй олӧмыс, сӧветскӧй обществоын самостоятельнӧй уджыс.
Сійӧ пай вылӧ воисны сьӧкыд вояс. Некор оз вун первойя пятилеткалӧн стрӧитчан темп сэк кадся напряжённӧй удж, классӧвӧй врагкӧд — кулаккӧд да ставпӧлӧс мастя найӧ идеологъяскӧд — бухаринецъяссянь троцкистъясӧдз — тыш. Но тайӧ напряжённӧй уджас да ёсь тышас быдмис, закаляйтчис сӧветскӧй морт, таын сійӧ аддзис шуд да удовлетворение.
«И вся-то наша жизнь есть борьба», — сьывсьӧ русскӧй песняын.
Кодлыкӧ вермас кажитчыны, мый Елькин поэзиялы оз тырмы джуджда, мый сылӧн геройыс вывті нин уна шуд да гаж йылысь висьталӧ да сы вӧсна сылӧн характерыс кажитчӧ кокньыдджыкӧн. Та вылӧ воча позяс шуны, мый шуд да гажыс этша эськӧ вӧліны Елькин поэзияын, этша кӧ вӧлі уджыс да тышыс сійӧ лирическӧй геройяслӧн, коді быдмис да мужайтіс сэтшӧм героическӧй кадӧ.
Справедливӧ лоӧ, шуам кӧ, мый шуд, долыдлун, гаж костын да удж, тыш костын сӧветскӧй морт видзӧдлас серти эм прямопропорциональнӧй зависимость.
Дерт, сэкся кадын мунысь уджъяс поэт оз петкӧдлы конкретнӧй картинаясын. Но сійӧ бура передайтіс чувствояс, настроениеяс сӧветскӧй йӧзлысь — социализм строительстволӧн активнӧй участникъяслысь. Поэт этша петкӧдліс трудӧвӧй пафосыслысь внешньӧй выражениесӧ, но сылысь внутренньӧй содержаниесӧ кужис передайтны сӧветскӧй мортлӧн типическӧй чувствояс да переживаниеяс пыр.
Таын доныс да заслугаыс Елькинлӧн.
Елькин творчествокӧд тӧдмасигӧн синмад шыбитчӧ жизнерадостность, оптимизм. Сы стихъясысь ми огӧ аддзӧй шог, индивидуалистическӧй ноткаяс. Стихотворениеясыс кыпӧдӧны читатель морӧсын югыд, бодрӧй ощущение. Сійӧ зэв искренньӧя, прӧстӧя висьталӧ-сьылӧ олӧм йылысь, и некутшӧм искусственность сійӧ гажа, кыпыд сьылӧмын абу.
...Ӧні жӧ кызь кыкӧд меным,
Кызь кыкӧд воськовтіс ар, —
висьталӧ сійӧ читательлы («Мем долыд»). Кутшӧм жӧ такӧд йитӧдын сылӧн мӧвпъяс, настроение, чувствояс? Гашкӧ, кутшӧмкӧ жальлун сылӧн петӧ, мый мунӧны вояс? Оз. Тырвыйӧ сӧветскӧй морт, поэт тырӧма бодростьӧн да жизнерадостностьӧн:
Ачымӧс зумыда кыла,
Вынйӧрӧй, мускулӧй ён,
Любӧла вомтырӧн сьыла,
Бӧрйӧдла мичаджык тон.
Характернӧ, мый тайӧ стихотворениеыслы поэт нимсӧ пуктӧма «Мем долыд».
Долыдлуныс поэтлӧн петӧ сӧдз сознаниеысь, мый сійӧ олӧ социалистическӧй странаын, кӧні морт пуктыссьӧ медся вылӧ, кӧні быд морт мукӧдкӧд ӧтув тэчӧ выль шуда олӧм.
Елькин стихъясын кылӧ том сӧветскӧй мортлӧн гӧлӧс, коді быдмӧ тшӧтш странакӧд да коді радлӧ народ успехъяслы и любуйтчӧ аслас вынӧн да томлунӧн.
Да мӧдног эз вермы и лоны. Елькинлӧн олӧм оръявлытӧг йитчӧма комсомолкӧд. 17 арӧсӧн сійӧ пырис комсомолӧ и век вӧлі зэв активнӧй членӧн. Комсомол сійӧс быдтіс, воспитайтіс, комсомол сетіс сылы путёвка литератураӧ. Весиг уджаліс сійӧ вель дыр кад (армияӧ мунтӧдз) комсомольскӧй газетаын, «Коми комсомолецын ».
Морӧс вылын
Ӧзйӧ менам КИМ.
Кыдзи войын
Ломзьӧ югыд кодзув.
(«Казьтылӧм».)
Комсомольскӧй томлун, задор да свежесть сӧдзӧдсьӧны сійӧ стихъяс строчкаясысь.
Оз прӧста сійӧ стихотворениеясын тшӧкыда паныдасьлыны «том» да «мича» кывъяс. Том да мича — поэт представлениеын пӧшти тождественнӧйӧсь. Мый том, сійӧ и мича, и, мӧдарӧ, мый мича, сійӧ оз вермы не лоны томӧн. Но мича да том — оз вермыны лоны гажтӧмӧн. Найӧ долженӧсь йитсьыны гажӧн да долыдлунӧн. Сідзкӧ, том да мича йитсьӧны сьылӧмӧн, кодӧн колльӧдсьӧ быд гаж. Вот мыйла поэт стихъясын унаысь паныдасьлӧны образъяс, кӧні том, мича да сьылӧм органическӧя йитчӧны ас костаныс.
Том комсомольскӧй поэт кӧсйӧ, мед и муыс век вӧлі том да мича, да сы весьтын эз дугдыв юргыны сьыланкыв. Та йылысь сійӧ висьталӧ лӧсьыд стихотворениеын — «Кор миян весьтын...»
Мед менам сьылӧм
Кывтас муяс вомӧн,
Кӧн зарни розйӧн
Кисьмӧ вына сю.
Мед олас сійӧ
Мичаӧн да томӧн,
Кыдз том да мича
Став сӧветскӧй му.
Комсомоллӧн быдтас, Елькин частӧ стихъясас казьтывлӧ комсомол йылысь. Шуам, «Мыла горӧн» стихотворениеын сійӧ висьталӧ песня йылысь, кодӧс ворсӧ бандура, да индӧ:
Тайӧ гӧлӧс —
Томйӧзлӧн победа.
Тайӧ сьылӧм —
Комсомоллӧн гимн.
Водзӧ вылӧ
Вынйӧр сійӧ сетӧ,
Сійӧ пасйӧ
Уна славнӧй ним.
IV
Елькинлӧн уна стихъяс риторичнӧйӧсь. Индам кӧть сэтшӧм стихотворениеяс вылӧ, кыдзи «Мыла горӧн», «Отчизна миян», «Великӧй лун», «Шуда му». Но риторичность вылӧ видзӧдтӧг найӧ джуджыдӧсь да волнуйтанаӧсь. Наын кылӧ миян современниклӧн гӧлӧс, коді сьӧлӧмсянь висьталӧ сӧветскӧй шонді улын овны да уджавны шуд йылысь. Та вӧсна Елькинлӧн медбур стихъясыс зэв патриотичнӧйӧсь.
Елькин лирическӧй геройлӧн чувствоясыс, настроениеясыс, видзӧдласъясыс типичнӧйӧсь сӧветскӧй мортлы. Сӧветскӧй мортлӧн медбур чертаясыс свойственӧсь сылы, медводз — сӧветскӧй патриотизм.
Елькинлӧн герой — социалистическӧй рӧдиналӧн патриот. Сійӧ сьӧлӧмсяньыс висьталӧ ассьыс рӧдина радейтӧм йылысь:
О, шуда му!
Тэ, рӧдинаӧй менам!
Кор судзис эськӧ
Менам дзоля сыв,
Сэк помтӧг, помтӧг
Кутлі эськӧ тэнӧ,
Кыдз рӧднӧй мамсӧ
Кутлӧ рӧднӧй ныв.
Рӧдинаӧс радейтӧм Елькинлӧн абу кутшӧмкӧ беспредметнӧй. Сійӧ возвышеннӧй, но абу мистическӧй. Поэтлӧн радейтӧмыс петӧ яснӧй гӧгӧрвоӧмысь, мый миян страна — социалистическӧй страна, кӧні ставыс народ киын. Поэтлы муса и «гажа вӧр», и «вына йӧз», и «зарни шонді», и «кельыдлӧз сынӧд», и «зарниасян муяс», и «вӧрӧн тырӧм юяс», и «сьыланкыв».
Кыдз нӧ он радейт тайӧ мусӧ, кӧні народ
...Ён тышын перйис
Шудтӧм олӧм бӧрын
Бӧр сеттӧм вылӧ
Аслыс ыджыд мез,
Кыдз ӧтув уджын
Перйис сійӧ слава,
И водзӧ сійӧс
Содтӧ унапӧв.
Кыдз быдӧн аддзис
Аслыс гырысь права,
Мый му шар вылын
Некор на эз вӧв.
(«Великӧй лун».)
Лирикаын патриотизм чувство позьӧ восьтыны унаног. Позьӧ сійӧс петкӧдлыны бӧрӧ видзӧдӧмӧн: петкӧдлыны лёк, шог важ олӧмсӧ, ёрны сійӧс — и сійӧн висьтавны выль рӧдинаӧс радейтӧм йылысь. Татшӧм приёмас омӧля тыдалӧ социалистическӧй отечество радейтӧмлӧн особенностьыс. Став джуджтанас сӧветскӧй патриотизм тема воссьыны вермас сӧмын сэк, кор поэт видзӧдӧ коммунизмлань, кор сійӧ радейтӧмсӧ петкӧдлӧ олӧмлысь вежсьӧмсӧ аддзӧмын да торъя нин выль петасъяссӧ олӧмысь аддзӧмын.
Елькин бергӧдчывлӧ важ лёк кадсӧ ёрны («Сьыв вай, тӧлӧй!», «Ичӧтдырся», «Казьтылӧм», «Шуштӧм кад»), но бергӧдчылӧмъясыс оз босьтны ыджыд места сійӧ творчествоын. Сійӧ зільӧ читательлы петкӧдлыны сылы совремённӧй олӧмысь мичлунсӧ. Сы стихъясын воссьӧ шуда, мича да гажа сӧветскӧй действительность. Поэт любуйтчӧ сійӧ выльнас, мый дугдывтӧг чужӧ да быдмӧ миян странаын.
Рӧдинаӧс сьылан темаысь естественнӧя петӧ и йитчӧ сыкӧд сӧветскӧй народлысь вождьӧс — Сталин ёртӧс — прославляйтан тема. Елькинлы гӧгӧрвоана, мый шуда олӧм перйӧмын народъяс обязанӧсь Сталинлы да сійӧ партиялы.
Поэт посвятитӧма вождьлы некымын стихотворение. Ставас наын кылӧ ыджыд уважение да помтӧм радейтана чувство.
Поэт сьӧлӧмсянь сьылӧ Сталин йылысь, корсялӧ медмича да лӧсьыд кывъяс да образъяс, мед выразительнӧйджыка висьтавны сійӧ чувствояс йылысь, кодъясӧс сійӧ питайтӧ вождь дінӧ.
Ликующӧй гора стихъясӧн сійӧ славитӧ великӧй мортӧс, коді вайис народъяслы свобода да коді ӧні увереннӧя нуӧдӧ найӧс победасянь победаӧ.
V
Елькинлӧн творчество характеризуйтчӧ общественнӧй, социальнӧй лиричностьӧн. Сылӧн лирическӧй геройыс пыр да естественнӧя воськовтӧ личнӧй переживание кытшысь общественнӧй вопросъясӧ. Тайӧ вайӧдӧ сэтчӧ, мый лирикаыс тӧдчытӧма вуджӧ эпосӧ. Тайӧ явление — зэв характернӧй сӧветскӧй поэтъяслы — ещӧ нин ёна шыбитчӧ синмӧ ӧні, война бӧрын, сӧветскӧй поэзияын.
Позьӧ индыны уна стихотворение вылӧ, кодъяс висьталӧны та йылысь. Вот стихотворение «Портрет». Лыддьыны заводитчигӧн думайтан, мый тайӧ лирическӧй любовнӧй миниатюра, кодын поэт сӧмын кӧсйӧ сетны нывлысь мича портрет:
Рисуйтны краскаӧн кӧсъя
Томиник нывлысь портрет;
Чужӧмыс мед вӧлі ӧзйӧ,
Вомдорыс сералӧ мед.
Но мӧд строфаас нин поэт пыртӧ стихас социально-политическӧй момент, коді тшӧктӧ видзӧдлыны ныв портрет вылас дай дзоньнас стихотворение вылас мӧдногӧн:
Синмыс нӧ — кельыдлӧз море —
Ӧттшӧтш и мелі и ёсь,
Мед вӧлі чуксалӧ-корӧ
Врагъяскӧд нуӧдны кось.
Татшӧм жӧ политически целеустремлённӧй и коймӧд строфаыс. А медбӧръя четверостишиеыс висьталӧ, мый поэтлӧн тайӧ ичӧтик произведениеыс кутӧ джуджыд социальнӧй содержание:
Ӧшӧда морӧсыс вылӧ
Кодзулӧн дзирдалан КИМ.
Рисуйта сідз, медым сылы
Степанчук сетісны ним.
А Степанчук — сійӧ став Союз пасьта прославитчӧм колхозница-стахановка, комсомолка. Стихотворение, ассьыс лиричностьсӧ воштытӧг, лои агитационно-призывнӧйӧн.
Стихотворение «Муса нылӧй» аслас нимнас скептическӧя настраивайтӧ читательӧс, коді думайтӧ аддзыны прӧстӧй любовнӧй лирика. Но сійӧ ӧшибитчас. Любовнӧй мотивыс сэтшӧм топыда йитчӧ социальнӧйкӧд, мый сылӧн идейно-эмоциональнӧй выныс ёна содӧ. Поэт тані шыасьӧ муса ныв дінас, но оз йӧршитчы векни любовнӧй чувствоӧ. Тайӧ стихотворениеын поэт, кыдзи и «Портрет» нима гижӧдын, пӧльзуйтчӧ социальнӧй содержаниеа сравнение приёмӧн, коді сетӧ стихотворениеыслы ёсь агитационно-политическӧй направленность:
Кывлін ачыд
Демченколысь нимсӧ,
Кутшӧм вермӧм
Сетіс колян во.
Тӧдса тэныд
Кардорса Мусинский.
Тышкась на моз,
Сэтшӧмӧн жӧ ло.
Елькинлӧн — да и не сӧмын сылӧн — тайӧ характернӧй чертаыс, лирикалӧн эпосӧ вуджӧмыс, стихъясас ыджыд социально-политическӧй содержание сюйӧм подув вылын, торъя нин ёна тӧдчӧ «Шуд вӧсна» нима поэмаын.
Тайӧ поэмаыс — Елькинлӧн медыджыд художественнӧй произведение и ӧттшӧтш медбуръяс пиысь ӧти. Содержаниеыс сылӧн прӧстӧй.
Красноармеец-разведчик гусьӧн локтӧ рӧднӧй деревняас, бӧр мунігас нин сійӧ веськалӧ белӧйяс киӧ.
Пыткаӧн допроситӧм бӧрын сійӧс, сылысь воксӧ да ещӧ морт кызьӧс белӧйяс нуӧны лыйлыны, но медбӧръя минутаас найӧс спаситӧ красноармеецъяслӧн отряд.
Выныс поэмаыслӧн — абу сюжетын. Сійӧ, кыдз тыдалӧ, весиг шаблоннӧй. Поэмалӧн выныс — идейнӧй насыщенностьын да эмоциональнӧй напряжённостьын.
Елькин рисуйтӧ поэмаас большевикӧс, коді тырвыйӧ йиджтысьӧма коммунистическӧй убеждениеясӧн да коді тайӧ убеждениеяслы изменитӧм лыддьӧ медся ыджыд преступлениеӧн. Революция делӧлы, партия делӧлы преданность сетӧны сылы эбӧс прӧйдитны сьӧкыд испытаниеяс пыр да кольччыны вернӧйӧн красноармейскӧй присягалы. Ни физическӧй пыткаяс, ни моральнӧй дой оз чегны сылысь мужество да воля. И сэтшӧм ыджыд сылӧн убеждённостьыс аслас правӧй делӧас, сы мында сыын сӧстӧм нравственнӧй выныс, мый и врагъяс киын сійӧ страшнӧй налы. Коммунистическӧй сознаниелӧн выныс оз сӧмын асьсӧ, Павелсӧ, поддерживайт, но сійӧ вермӧ сетны сьӧлӧм и аслас ёртъясыслы. Лыйлӧм водзвылын сійӧ шыӧдчӧ ёртъяс дорас биа кывъясӧн:
Мед, ёртъяс, талун кулам ми,
Но тайяс ставнымӧс оз венны.
Нин регыд воас сійӧ час,
Кор йӧзыс лоас миян шуда...
Поэмалӧн воздействиеыс ёна содӧ сылӧн лироэпическӧй характернас, коді, кыдзи ми индылім, свойственнӧй Елькинлы.
Первойя строчкаяссяньыс жӧ природалӧн вынъяс дінӧ авторлӧн лирическӧй шыӧдчӧмыс зэвтӧ читательлысь чувствояссӧ, пыртӧ гырысь событиеяс виччысян волнующӧй атмосфераӧ. Напряжённӧй атмосфералысь состояние содтӧ стихлӧн чегъясян размер, кор строчкаясыс ёна торъялӧны мӧда-мӧдсьыныс стопа лыднас:
Сикт весьтӧ, быттьӧ сьӧд ной,
Ӧшӧдчис вой.
Тӧлысь!
Лӧз бантӧ ан мыччы,
Му вылӧ лучьяс эн кой!
Тайӧ эмоциональнӧй лирическӧй обращениенас автор кужӧмӧн гӧгӧрвоӧдӧ читательӧс, мый водзӧ кутасны развёртывайтчыны драматическӧй событиеяс. И мед тайӧ драматическӧй событиеясыс полнӧя воздействуйтасны читатель вылӧ, Елькин татшӧм сяма романтически-приподнятӧй лирическӧй отступлениеяснас, волнуйтана авторскӧй речьяснас создавайтӧ читательын определённӧй настроение.
Татшӧм жӧ приёмӧн Елькин пӧльзуйтчӧ и мукӧд поэмаясас, шуам, кӧть «Войвывса стихъяс» нима поэмаын, коді кольӧма помавтӧм.
VI
1939 восянь Елькин видлалӧ ассьыс художественнӧй вынсӧ выль формаын — басняын. Вермас кажитчыны гӧгӧрвотӧмӧн, мыйла поэт, кодлӧн рӧднӧй стихияыс лирическӧй поэзия, заводитӧ гижны произведениеяс, кодъяс требуйтӧны олӧмлысь сюжета эпическӧй изображение.
Баснялӧн особенностьяс требуйтӧны сэтшӧм художественнӧй приёмъяс, кодъяс зэв ёна торъялӧны собственно-лирическӧй жанрысь, и лирическӧй поэтлы частӧ басеннӧй жанрыс овлӧ недоступнӧйӧн.
Елькинлы басняяс гижӧмӧ босьтчыны кокньӧдіс талантыслӧн своеобразиеыс. Кыдзи ми вылынджык аддзылім, Елькин творчествоын лирическӧй да эпическӧй мотивъясыс кокньыда переплетайтчӧны. А басня буретш эм лироэпическӧй жанр.
Поэт пыр зілис тувччавны ӧтвыв ӧдйӧ мунысь олӧмкӧд. Выль обстановка, коді сувтӧдіс выль могъяс, эз вермы прӧйдитны сы син бокті. Ассьыс талантсӧ народлы служитӧм вылӧ пуктӧмӧн сійӧ зілис отсавны ӧдйӧджык пӧртны олӧмӧ большевистскӧй партияӧн народ водзын пуктӧм могъяс.
1937 воын помасис мӧд пятилетка, кодӧс вӧлі выполнитӧма 4 во да куим тӧлысьӧн. ВКП(б)-лӧн XVIII съезд примитіс коймӧд пятилеткалысь план. Съезд индіс, мый СССР-ын помӧдз бырӧдӧма эксплоататорскӧй классъяс, бырӧдӧма и мортӧн мортӧс эксплоатация чужтан причинаяс.
СССР пырис развитиелӧн выль полосаӧ — бесклассӧвӧй социалистическӧй обществолысь строительство завершитан да социализмсянь коммунизмӧ постепеннӧя вуджан периодӧ. Решающӧй значение, подчеркнитіс съезд аслас постановлениеын, ӧні босьтӧ уджалысь йӧзӧс коммунистическӧя воспитайтан делӧ, йӧз сознаниеын капитализм колясъяс венӧм.
Вермис-ӧ сӧветскӧй патриот, Ленинскӧй комсомоллӧн быдтас, не гӧгӧрвоны, мый партияӧн сувтӧдӧм тайӧ могыс да выль обстановкаыс корӧны сӧветскӧй писательяссянь активнӧйджык да действеннӧйджык удж. Басняясӧн, кыдз сатирическӧй жанрӧн, поэт зілис нӧйтны йӧзӧс, кодъяс уджалӧны, олӧны да думайтӧны «по-старинке».
Колӧ признайтны, мый первойя басняыс жӧ, кодӧс гижис Елькин, висьталӧ сы йылысь, мый поэт не сӧмын бура гӧгӧрвоис ассьыс могсӧ, но и кужӧмӧн бӧрйис жанр да помӧдз гӧгӧрвоис сылысь особенностьяссӧ.
Елькин басняяс серти тыдалӧ, мый сійӧ бура да джуджыда изучайтӧма Крыловлысь да Демьян Бедныйлысь басняяс да мичаа тӧдмасьӧма коми кыв вылын Лебедевӧн гижӧм басняясӧн. Злободневнӧй идея босьтӧм да сійӧс быдӧнлы доступнӧй, гӧгӧрвоана образъясын восьтӧм, прӧстӧй кокни кыв и, медбӧрын, юмор, коді мукӧдлаас вуджӧ виана иронияӧ, — ставыс тайӧ вӧчӧ басняяссӧ зэв действеннӧйӧн. Босьтам «Варов Елесь» нима басня. Поэт тайӧ басняас сералӧ больгысь йӧзӧс.
Удж кодыр кӧсъян вӧчны ладӧн
Да помӧдз вайны сійӧс стӧч, —
Эн прӧстӧ больгы, весь эн жӧдз,
И артмас сійӧ аслас кадын.
Тайӧ мораляс автор читательӧс вайӧдӧ оригинальнӧй сюжет вылын: кыдзи сотчас пывсяныс крестьянинлӧн «варовитны» радейтӧм вӧсна. Воздействиеыс баснялӧн ыджыд сы вӧсна, мый сэні босьтӧма драматическӧй сцена, кор мортыс ачыс асьсӧ нӧйтӧ характерас ковтӧм чертаысь мынтӧдчытӧм вӧсна.
«Кын кузнеч» басня гижӧма фольклорнӧй мотив серти. Сэні серавсьӧ морт, коді тӧлкӧн да бура ассьыс удж вӧчӧм пыдди, вежалӧ мукӧд удж вылӧ да шыбласьӧ ӧти уджсянь мӧд удж вылӧ.
Моральсӧ баснялысь выразитӧма зэв яснӧя:
Кор йӧз удж вылӧ петӧ мортлӧн веж,
Но оз тӧд, вӧчныс сійӧс кыдзи колӧ,
Сэк сійӧ пикӧ пыр нин волӧ
Да уджыс пыдди артмӧ теш.
Басняын, кодлы зэв меткӧя сетӧма ироническӧй заголовок «Небыд Миш», поэт кучкӧ уна да ёна кӧсйысьысь да уджын ньӧжмыд йӧз кузя:
...Быд уджын колӧ лоны чож,
Весьшӧрӧ минут мед оз вош.
Елькинлӧн басня лыдыс этша. Но гижӧм басняясыс висьталӧны, мый поэтлӧн вӧлӧма сатирическӧй струнка, ёсь син да кодӧс колӧ дойдана, скӧр кыв.
VII
Елькин произведениеяс вылын тӧдчӧ кузя да ёна уджалӧм. Художественнӧй мастерство эз регыдӧн да кокньыда сетчы поэтлы. Сылы ёна мешайтіс ичӧт образование. Но поэт эз дугдыв уджавны ассьыс мастерство кыпӧдӧм вылын, эз дугдыв велӧдчыны.
Сійӧ стихъяс вылын тӧдчӧ русскӧй классическӧй поэтъяслӧн благотворнӧй влияние, торъя нин Пушкинлӧн. Елькин сійӧс ёна радейтліс, унапӧрйӧ лыддьыліс, изучайтліс, зілис тӧдмавны, мыйын секретыс чудеснӧй пушкинскӧй простоталӧн да мастерстволӧн, переведитавліс сылысь стихъяс.
В. Елькин вообще ёна занимайтчыліс переводческӧй уджӧн. Пушкинлысь да Лермонтовлысь ӧткымын стихъяс кындзи, сійӧ переведитіс коми кыв вылӧ уна произведениеяс сӧветскӧй писательяслысь (Шолоховлысь «Поднятая целина», Горькийлысь «Детство» да с. в.)
Елькин радейтліс сӧветскӧй поэзия и уна вын пуктіс сы вылӧ, медым вайӧдны коми читательӧдз медбур русскӧй стихотворениеяс. Сійӧ переведитіс став народлы известнӧй сэтшӧм песняяс, кыдзи Алымовлысь «Сталин йылысь сьыланкыв», украинскӧй песня «Кык сокол», В. Лебедев-Кумачлысь «Аски пансяс кӧ кось», Исаковскийлысь «Сиктъяс пӧлӧн» да «Колльӧдӧм» и мукӧдлысь.
Ыджыд переводческӧй удж, медбур русскӧй произведениеясӧн тӧдмасьӧм эз вошны весь.
Елькинлӧн стихъяс прӧстӧйӧсь да гӧгӧрвоанаӧсь, образнӧйӧсь да точнӧйӧсь. Найӧ лыддьыссьӧны кокньыда и, кажитчӧ, мый поэтлы найӧ сетчӧмаӧсь кокньыда. Тайӧ висьталӧ сы йылысь, мый поэтлӧн вӧлӧма требовательнӧй, взыскательнӧй вкус, коді тшӧктӧма тыр вынӧн, дыр да ёна уджавны аслас произведениеяс вылын.
Елькин бура владейтіс поэтическӧй формаӧн. Оригинальнӧй сравнениеяс, выль эпитетъяс тшӧкыда паныдасьлӧны читательлы. Сылӧн вӧлі художниклӧн наблюдательнӧй да чуткӧй син. Тайӧ сетіс сылы позянлун посни детальяс пыр, ичӧт штрихъясӧн петкӧдлыны ыджыдтор, висьтавны важнӧй йылысь, сюйны гоз-мӧд кыв пытшкӧ ыджыд содержание.
Разнообразнӧйӧсь Елькин стихъяслӧн размеръяс. Ми аддзам сылысь и двухсложнӧй и трёхсложнӧй стопаяса стихотворениеяс. Уна стихотворениеяс асланыс склад серти мунӧны сьыланкывлань, уна дінӧ сідзи и вӧзйысьӧ мелодия. Позьӧ думайтны, мый не ӧти стихотворение дінӧ коркӧ лоӧ гижӧма музыка, и мый томйӧз кутасны радейтны сьывны поэтлысь песняяс.
* * *
Поэт тӧдіс, мый сёр либӧ водз сӧветскӧй народлы лоӧ виркисьтана тышын дорйыны ассьыс социалистическӧй рӧдинасӧ. Поэт аддзис, мый 1933 восянь гитлеровскӧй Германия вызывающӧя грӧзитӧ оружиеӧн.
Презреннӧй врагъяс
Кыпӧдӧны грӧз...
гижліс сійӧ 1938 воын.
Но сылӧн эз бырлы уверенность, мый локтан тышын миян страна венас любӧй врагӧс.
«Но сылы паныд
Сувтамӧй ми ставӧн.
Став падмӧг налысь
Венас миян йӧз,
И гажа муын
Нӧшта лоас гажа.
Сӧветскӧй народ пасьвартіс ассьыс врагъяссӧ. «Гажа муын нӧшта лои гажа». Елькин
миянкӧд абу. Но сылӧн патриотическӧй гижӧдъясыс олӧны народын, коді радейтӧ ассьыс Рӧдинасӧ, шуда олӧмсӧ, кыдзи радейтліс поэт, радейтӧ удж, гаж да сьыланкыв, кодъясӧс сэтшӧма радейтліс поэт.
А. А. Вежев.
==СТИХОТВОРЕНИЕЯС
I
{Иван Вась @ Кыр йылын @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 47–48.}
КЫР ЙЫЛЫН
Миян сиктсянь абу ылын
Джуджыд выйим кыр.
Праздник лунъясӧ кыр йылын
Челядьыс дзик тыр.
Даддьӧн ислалӧны ёна —
Некод весь оз ов.
Ислалӧмыд налы дона,
Мукӧдтор оз ков.
Дадьныс ӧдйӧ налӧн жургӧ,
Тювӧ кыдзи ньӧв.
Мукӧд мӧдсӧ гургӧ,
Быттьӧ верстьӧ вӧв.
Сэтчӧ вочасӧн пыр содӧ
Посни ныв да зон.
Кӧдзыд войтӧв найӧс сотӧ,
Чужӧмныс гӧрд-дон.
Сӧмын кӧдзыдысь оз повны
Кодлӧн выйим дадь.
Шоныд керкаын оз овны,
Оз кӧ видчы бать.
Челядьяслӧн дурӧм-ворсӧм
Регыдӧн оз быр.
Нӧрыс йылын сьылӧм-горзӧм
Кылӧ рытӧдз пыр.
1929.
{Иван Вась @ Вӧрӧ @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 49–50.}
ВӦРӦ
Ставным томйӧз — ныв да зон, —
Сьӧлӧм миян би кодь дон,
Вынйӧръясным сталь кодь ён...
Гортын огӧ дзӧрӧ —
Зіля мунам вӧрӧ,
Пемыд парма шӧрӧ.
Йӧзыс сэні жуӧ —
Уджыс варкйӧ-пуӧ:
Лунтыр клёнгӧ чер,
Лунтыр пила шарскӧ:
Чужӧ шпал да кер
Войвыв парма раскын.
Витво планын пасйӧм удж
Нёль воӧн ми вӧчам.
Ноко, войтыр, состӧ пудж,
Уджавнысӧ ӧддзыв!
Кымын унджык вӧчан кер,
Кымын унджык сюрс шпал водас,
Сымын ёнмас СССР —
Фабрик-завод содас.
Кӧрттуй нюжӧдчас жӧ тшӧтш,
Миян муӧдз воас.
Бырӧ туйлӧн чукыль, кӧдж...
Быдся бурыс лоас...
Ставным томйӧз — ныв да зон, —
Сьӧлӧм миян би кодь дон,
Вынйӧръясным сталь кодь ён...
Гортын огӧ дзӧрӧ —
Ставӧн, ставӧн
Вӧрӧ!
1930.
{Иван Вась @ Мем долыд @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 51–55.}
МЕМ ДОЛЫД
Некод оз тӧд
Ни оз помнит,
Кымын во олӧ му шар,
Меным жӧ
Кызь кыкӧд тыри,
Кызь кыкӧд воськовтіс ар.
Мыйлакӧ
Чеччалӧ сьӧлӧм,
Быттьӧкӧ ворсӧ кадриль,
Мыгӧрӧй оз тӧдлы чӧлӧм,
Мыгӧрӧй визув и зіль.
Мыйлакӧ
Казьтывсьӧ важыс,
Юр вемын быдсикас дум,
И ставсьыс мем долыд и гажа,
И вӧзйысьӧ сёрни и нюм.
Эзысь кодзула вой!
Пожӧма вӧрӧй!
Ме вӧлі сӧмын певнӧш
И тіянкӧд тӧдса нин вӧлі.
Муса, зарниа чой,
Сьӧлӧмӧй-шӧрӧй!
Ми тэкӧд уна во чӧж
Ӧтлаын вӧлім.
Асьным ми пармаын чужлім,
Дзолясянь вӧдитлім чер:
Сійӧн и пӧрӧдны кужлім
Уна сюрс кер.
Асьным ми пармаын чужлім,
Тӧдлім ми агас и гӧр.
Быд уджсӧ дзолясянь кужлім —
Кырым эз дзӧр.
«Югӧр» нима колхоз! —
Нимкодьӧй менам, —
Быдтін тэ миянӧс: тшӧтш,
Унаӧс сувтӧдін радӧ.
Уджын ордйысигмоз
Став лёксӧ венам.
Ӧтувъя удж вылас ми
Ӧткодя радӧсь.
Рытгорув сиктын
Гажӧдчам керам.
Рытгорув сикт пасьта
Юралӧ серам.
Рытгорув том войтыр
Некымын дасӧн
Кыпыда горӧдам
Выльнога гласӧн:
«Озыръясӧс шогӧдіс, —
Быри бор, быри бор,
Муыс ставнас колхозлӧн,
Пом ни дор, пом ни дор.
Ордйысьӧмӧн колхозын
Уджалам, уджалам;
Воас тайӧ во вылын
Урожай, урожай».
Тадзи со уджавлім,
Гажӧдчим,
Тӧдлім, дерт, кӧдзыд и жар...
Ӧні жӧ — кызь кыкӧд меным,
Кызь кыкӧд воськовтіс ар.
Ачымӧс зумыда кыла,
Вынйӧрӧй, мускулӧй ён.
Любӧла вомтырӧн сьыла,
Бӧрйӧдла мичаджык тон.
Армия!
Со кытчӧ мӧда,
Со мыйла радлунӧн тыр.
И лоа, дерт, сэтӧн,
Ме тӧда,
Меткӧя
Лыйсьысьӧн пыр.
Армия!
Со кытчӧ мӧда,
Код кутӧ чорыда мир.
И лоас, дерт, меысь,
Ме тӧда,
Гӧрд командир.
«Югӧр» нима колхоз!
Муна ме, граница кӧні,
Но татчӧ ме воа на бӧр,
Винтовкаӧн вежла ме ӧні
Колхознӧй выль гӧр.
Муса, зарниа чой!
Тэ гижны мем кутан:
Кыдзи оланныд,
Кыдз мунӧ удж,
И во помнас
Меным, дерт, чуйдӧдан,
Босьтан тэ кымын лунудж;
Кыдзикӧн ордйысяд сэні,
Унаӧ лэдзанныд вӧр,
Кутшӧма вӧдитны кутад
Пуктысян йӧр,
И быдторсӧ, быдторсӧ гижан
Мем, сьӧлӧмшӧр.
Тіян выльторъяс,
Вермӧмъяс вылӧ
Сьӧлӧмсянь радуйтчигтыр,
Ӧтветъяс ыставны кута
Вочасӧн пыр.
А талун, кыдз аддзан,
Ме тан на,
Ті дорын, зарниа ныв.
Вайӧ жӧ нӧшта ми панлам
Выль сьыланкыв.
1934.
{Иван Вась @ Кык серам @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 56–62.}
КЫК СЕРАМ
Ме водзын саридз,
А саридзыс лӧнь.
Ме весьтын шонді,
А югӧрыс уна.
Кок улын лайкъялӧ
Дзордзалан дӧнь,
Бархатӧн рӧмасиг,
Кыптӧ и сунӧ.
Ме бокын раина,
Синнад он судз,
Вашкӧдӧ меным,
А сёрниыс мелі;
Тувсовъя паськӧмыс
Нэриник, нюдз,
Лапъялан кияссӧ
Нюжӧдӧ мелань.
Ме водзын увтасын
Камышъяс эм;
Берегдор ньӧзь пиын
Уткаяс тырыс.
И пуыс и саридзыс
Кажитчӧ мем,
И уткалӧн герчкӧмыс
Сьӧлӧмӧ пырис.
Чужӧмӧ меным
Ыркнитіс тӧв,
И тэрыба котӧртіс
Камышъяс пӧлӧн.
Видзӧді, нюмъялі,
Ланьтӧмӧн чӧв,
И кылі друг шысӧ
Уклада вӧвлысь.
Бергӧдчи сыланьӧ,
Сійӧ и эм:
Сьӧд мусӧ вольсаліг
Меланьӧ локтӧ.
Нюммуні, мӧвпышті,
Мый шуны мем,
Но мӧвпъясӧс сійӧ
Вевъяліс торкны.
Пукаланінсьыс
Чеччыштіс ныв,
Гырысь лӧз синъяснас
Видзӧдліс ёся.
Эз висьтав сійӧ
Ни ӧти кыв.
Сӧмын и сытӧг
Казявны позис.
Тывйышті синъясӧн
Сьӧд саридз весьт,
Код вылӧ кырымнас
Нывка мем индіс.
И шуштӧмӧс серпассӧ
Аддзи ме сэсь,
Йирмӧгӧн юковтіс
Морӧсӧй дінті.
Горизонт сайсянь
Труньтитіс тшын,
Кыпӧдчис быттьӧкӧ
Гым-чарда кымӧр,
И сэтысянь кыліс мем
Гольскӧдчӧм шы,
И сьӧлӧмӧс топӧдіс
Гажтӧмик шымыр.
Муса винтовкаӧс
Кырымӧн ме
Топыда кабырті,
Нолытӧ торйӧд!
Горизонт сайсянь
Враг грӧзитчӧ мед,
Горизонт таласӧ
Чорыда доръя!
Бергӧдчи бара,
Кӧн вӧлі ныв,
Сувтыштліс кытчӧ
Уклада вӧлӧн,
Но асьсӧ эг аддзы,
Ни шысӧ эг кыв —
Важӧн нин мунӧма
Бӧрӧзда пӧлӧн.
Сэтшӧм жӧ саридз
Волькъяліс лӧнь,
Сэтшӧм жӧ яра
Дзирдаліс шонді,
Но ме вылын нюмъялӧм
Эз нин вӧв скӧнь,
Серавны сэсся
Эг нин ме понды.
Сулала. Видза ме
Граница дор.
Корсюрӧ ветлӧдла
Участок кузя.
Пельясӧй кылӧны
Быд тӧврутор,
Синъясӧй быдторсӧ
Аддзӧны сюся.
Со, тӧвруӧн кыпӧдӧм,
Солькмуні гы.
И пырысь-пыр гӧгӧрбок
Важмозыс чӧліс.
Но сэні жӧ кылыштіс
Кутшӧмкӧ шы,
А матыстчан шыыс
Тӧдса мем вӧлі.
Бергӧдчи сыланьӧ —
Ӧнтайя ныв.
Сійӧ жӧ местаас
Сувтӧдіс вӧвсӧ,
Эз висьтав бара
Ни ӧти кыв,
Сулаліс, ме вылӧ
Видзӧдіс чӧвсӧн.
Вочасӧн вомдорас
Чукӧртчис нюм.
Друг сэсся серӧктіс
Азыма, гора.
Том нывка серамлысь
Йӧлӧга шум
Паськыда паськӧдіс
Волькъялан море.
Серамлы воча
Нач кыв ни джын,
Эг висьтав нывлы
Весигтӧ нинӧм.
Видзӧдлі нӧшта,
Кӧн вӧлі тшын,
И топыда кабырті
Ружьеӧс кинам.
Том нывка пуксис
Вӧв вылас бӧр.
Любуйтчим кыкнанным:
Сійӧ да ме да.
И тракнитіс вӧлыс
Вит орчча гӧр,
А тракторыс сьыліс
Ыджыд победа.
Серав жӧ, нывка!
Тракторӧй, сьыв!
Тіянӧс некор
И некод оз торйӧд!
Тіянлы ассянь
Сета ме кыв:
— Горизонт таласӧ
Чорыда доръя!
1935.
* Турун ним.
* Тополь пу.
{Иван Вась @ Ме сэн @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 63–64.}
МЕ СЭН
Ме сэн,
Кӧн скӧрысь бузгӧ море
И помся нӧйтчӧ гырысь вал,
Кӧн ушат помысь зэрӧм сорӧн
Ён шумӧн мунӧ ыджыд шквал;
Кӧн уткапи моз караб сунӧ
И мач моз вылӧ кыптӧ бӧр,
Кӧн поводдяыс вывті скӧр,
Кӧн кадыс олӧ арся лунӧн.
Ме сэні ветла лунын, войын,
И сім сьӧд кымӧр оз мем дзуг;
Ӧд нимӧй менам краснӧй воин
И сьӧрын выйим пищаль-друг.
Мед водзын муыс няйтла кизьӧр,
Мед поводдяыс турӧб, лёк,
Но меным индӧм тайӧ визьӧд
Оз тувччы весиг ӧти кок.
Ме тӧда, пель менам оз ылӧд,
Оз пӧръяв некор менам син;
Быд кадӧ аддза ме и кыла.
Визь дорӧд шӧйтӧ-ветлӧ кин.
И лыйны меткӧя ме кужа,
Оз повзьӧд менӧ немся грӧз;
Недарӧм ыстіс тайӧ уджас
Ас чужан муысь шуда йӧз.
И медым скӧрысь бузгас море,
Мед гыяс костын мунас вен,
Но коді сюйсьӧ вежтас дорӧ,
Мед тӧдас — ачым лоа сэн!
1935.
* Коді.
{Иван Вась @ Гӧстьын @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 65–69.}
ГӦСТЬЫН
Армияысь чужанінас
Воис сійӧ дона гӧстьӧн.
Мамыс нимкодясьӧ пинас,
Нимкодясьӧ оз ӧд прӧста.
Пиыс пасьтасьӧма — мича,
Пиыс сёрни вылас варов,
Сямӧн вочакывсӧ видзӧ,
Быттьӧ велӧдчӧма карын.
Тӧдчӧ, чеччыштӧма водзӧ;
Тшӧтш и туша сылӧн статя.
Небось, колхозникъяс водзын
Нырнас сійӧ оз усь няйтӧ.
Кыдз нӧ сэсся абу любӧ?
Кыдз нӧ пи вылӧ он радлы?
Татшӧм саяд, небось, любӧй
Мунас нывка, мунас радліг!
Дерт, ся вевттьысьӧма пызан,
Кыдзи праздник дырйи овлӧ,
Дерт, ся гӧститӧдас писӧ
Чӧскыд шаньгаӧн да йӧлӧн.
Но, а нывъяс, найӧ — садйын,
Найӧ сёрнитісны сідзи:
— Аттӧ, кутшӧм сійӧ лада!
— Аттӧ, кутшӧм сійӧ мича!
Керка пытшкӧсын нӧ мамыс
Гӧстькӧд варовитӧ ёна:
— Ми ӧд со кыдз олам тані,
Ӧні быдтор, майбыр, уна.
Тіян, кӧнкӧ, абу тадзи?
Сэні мӧдсикасӧн олад?
Висьтав, пиӧ, висьтав ачыд,
Гортын лӧсьыдджык ӧд овныд?
— Гортад олӧмыс, мам, лада;
Мунтӧ, шаньгаясыд кутшӧм.
Кольччи овны эськӧ татӧн,
Сӧмын... Армияын лучше!
Кыдзи велӧдчам ми сэні!
Кыдзи винтовкаысь лыйсям!
Эськӧ видзӧдлыны тэныд,
Олӧм армияын мыйся!
Эськӧ аддзылін кӧ — гызин,
Кутшӧм вӧлі сэн парадным:
Уна войска визьӧн-визьӧн
Муніс сьылігтырйи карӧд.
Водзын гӧгыльтчисны танкъяс,
Сэсся помтӧг люзьгис вӧла,
Пехотинцы — шуйга флангын,
Аттӧ, гажа кутшӧм вӧлі!
Сэсся нӧшта колӧ шуны:
Миян взводным, кыдз ударнӧй,
Тайӧ ыджыд праздник лунӧ
Пӧлучитіс благодарность. —
Тадзи сёрнитісны воча —
Эня-пиа — пызан сайын.
Мамыс сёрни мозыс вочас
Писӧ гӧститӧдіс чайӧн.
Но, а нывъяс, найӧ — садйын,
Найӧ сёрнитісны сідзи:
— Аттӧ, кутшӧм сійӧ лада!
— Аттӧ, кутшӧм сійӧ мича!
Да и сійӧ колӧ шуны,
Гӧстьыс вежӧра и тӧлка.
Ачыс немтор ӧд оз вунӧд,
Быдтор варовитӧ тӧлкӧн.
Сылӧн юасяныс уна:
Кыдзи уджыс муніс сплавын?
Коллективын кыдзи мунӧ?
Кутшӧм вежсьӧмъяс эм таво?
— Элясьнысӧ, пиӧ, нинӧм,
Уджаламӧ огӧ слаба.
Со тай аддзан аслад синмӧн —
Олам вывті бура, слабог.
Выльысь войнаыд оз ло кӧ,
Олім эськӧ шынитӧлӧн.
Сӧмын буржуйыд пӧ нокӧ,
Миян вылӧ бара кӧлӧ.
— Война йывсьыд, мамӧ, вернӧ,
Сёрни оз позь шуны лӧжӧн.
Буржуй уськӧдчыны вермас,
Вынсӧ сійӧ быд лун чӧжӧ.
Да и миян, тӧдас медым,
Вынным абу жӧ нин дзӧля!
Тэ нӧ чайтан, сідз и сетам
Батьяс вирӧн перйӧм вӧля?
Абу нин ми сэтшӧм жебӧсь.
Ёна повны сідзкӧ нинӧм.
Ачыд тӧдан, любӧй крепость
Сталин ёрткӧд миӧ синам!
Ачыд аддзан — олӧм кисьмӧ,
Сійӧ миян — долыд, шуда.
Ми мӧй сетам сійӧс кисьтны?
Ог мӧй помӧдз сійӧс кутӧй? —
Тадзи варовитіс пиыс
Аслас мамкӧд гажа жырйын.
Мамыс нимкодясис сійӧн,
Йӧлӧн гӧститӧдігтырйи.
Но, а нывъяс, найӧ — садйын,
Найӧ сёрнитісны сідзи:
— Аттӧ, кутшӧм сійӧ лада!
— Аттӧ, кутшӧм сійӧ мича!
1935.
{Иван Вась @ Сьыланкыв @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 70–71.}
СЬЫЛАНКЫВ
Ме сьыла сы йылысь,
Кӧн дзордзалӧ пыр тулыс,
Кӧн енэж шӧрсянь
Шонді сявкйӧ луч.
Ме сьыла сы йылысь,
Кӧн ыджыд стрӧйба гулыс
Выль йӧлӧгаӧн
Юргыны оз мудз;
Кӧн йӧзыс вынйӧра
И серамбана, мича,
Кӧн збоя водзлань
Видзӧдӧны пыр,
И ыджыд босьтсьӧмыс
Кӧн некор нин оз личав,
Кӧн морӧс пытшкӧс
Кӧсйысьӧмӧн тыр;
Кӧн кутш моз повтӧма
Йӧз лэбалӧны вылын,
Кыт некор мунны
Пӧтка на эз письт,
И зумыд вынйӧрӧн
Кын Арктикаын, ылын,
Йи море пӧвстті
Восьтісны туй визь;
Кӧн ӧдъяс содтігӧн
Смел Кривонос, Стаханов
Не сёӧн-сюрсӧн
Чужӧ, быдмӧ выль;
Кӧн налысь уджсӧ
Важ мир оз нин пановт,
Кӧн мойданкывйысь
Артмӧ налӧн збыль;
Кӧн выйим партия,
Код калитчӧма стальӧн,
Код гӧгӧр войтыр
Топӧдӧны рад, —
Ме сьыла сы йылысь,
Кӧн радейтана Сталин
Удж вӧчысь йӧзлы
Сетіс шуда кад.
1935.
{Иван Вась @ Луныс коли важӧн @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 72–73.}
ЛУНЫС КОЛИ ВАЖӦН
Луныс коли важӧн,
Шонді лэччис улӧ,
Бара воис рытъя ворсан кад.
Ывла вылын гажа,
Ывла вылын тулыс,
Ывла вылын гӧгӧр быдмӧ сад.
Меліа и гора
Гудӧк ворсӧм кылӧ.
Гудӧк бӧрся сьыла ачым ме.
Тэнӧ, нывка, кора:
Петав улич вылӧ.
Мекӧд, муса нылӧй, йӧктышт тэ.
Эг аддзылӧй кор нин
Тэкӧд мӧда-мӧдӧс,
Важӧн тэысь бырӧма нин гаж.
Уна выйим сёрни,
Выльтор уна тӧдам,
Висьталам ми ставсӧ: выль и важ.
Со и петіс сійӧ,
Нывка менам, муса,
Сьӧлӧм аслам муніс быдӧн лич.
Чужӧм ӧзйӧ биӧн,
Нюмыс оз и кусав:
Важ дорысь на унджык сылӧн мич.
Видза олан, дона!
Видза олан, зарни!
Сет вай ӧдйӧ ассьыд меным ки!
Виччысьӧмыд ёна
Кольӧмвося ар нин,
Ӧні бара ӧтлаынӧсь ми.
Менам ворсӧм шыӧ
Горӧдлы вай сьывны,
Юрӧбтылас медым гажа сад.
Тэнсьыд гӧлӧс шытӧ
Любӧ меным кывны,
Орччӧн тэкӧд лоны меным рад.
1936
{Иван Вась @ Геройяслы @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 74–75.}
ГЕРОЙЯСЛЫ
Войвывсянь тэд, народ-герой,
Испанскӧй войтыр, повтӧм сьӧлӧм,
Ми ыстам биӧн ыпъян чолӧм,
Класс кузя тіян вок и чой!
Кӧть лэптіс тіян вылӧ кось
Вир юысь зверь — фашистскӧй свора,
Ми став мир пасьта шуам гора:
Штык лоас изверглы пыр ёсь!
Оз лӧняв тыш вылӧ Мадрид, —
Пыр олӧ сы пытшкын свобода!
Весьшӧрӧ кӧдзӧ мувыв пода
Дон пуля шер да газ-иприт!
Кор тіян киныд кутӧ меч,
Кор тышкасяд, кыдз збой Хасинта,
Сэк код нӧ вермӧмъястӧ чинтас?
Сэк кодлӧн венас нӧ картечь?
И тіян радын Хелиос
Оз ӧтнас восьлав — найӧ сюрсӧн;
Том войтыр вылын кутӧ юрсӧ, —
Грӧз водзын некор бӧр оз кос,
Ми тӧдам, дона кутшӧм мез,
И кыдзи сьӧлӧм миян пуӧ,
Кыдз беззаветнӧй тышӧ нуӧ
Хозе Диас да Долорес,
Вай тувччӧй водзлань, сідзкӧ, ті
И тӧдӧй: пыр ми лоам тікӧд;
Ті ньӧтчыд онӧ воӧй пикӧ —
Пыр лоӧ отсӧг сетысь ки.
Зэв матын локтӧ сійӧ час,
Кор кырныш чукӧр дзикӧдз чердӧ,
И ышловзьӧмӧн петас эрдӧ
Мез перйысь йӧзлӧн кыпыд глас.
1936.
* Хасинта Перес Альварес — томиник ныв-боец, коді мятеж заводитчӧмсянь тышкасис «Стальнӧй колонна» радъясын мятежникъяслы паныд да геройскӧя кулі фашистъяслӧн ӧтик атака дырйи. (Примечание авторлӧн.
* Хелиос Гомец — томиник маляр. Куш кияснас босьтіс Каталонияса площадь вылын мятежникъяс штаб-квартира дорысь медводдза пулемёт. (Примечание авторлӧн).
{Иван Вась @ Тӧдса нывлы @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 76–78.}
ТӦДСА НЫВЛЫ
Кыдз лэбачьясӧс виччӧны лунвывсянь,
Вой муӧ зарни тулыс воӧ кор,
Сідз виччывлі ме тэсянь, муса нывсянь,
Вой мусянь меным гижӧмтор.
И письмӧ лыддиг сьӧлӧм вӧлі ӧзйӧ,
И меным нимкодь лоӧ пырысь-пыр,
Ӧд мыйтӧм вӧлі надея да кӧсйӧм,
И мелі кывйыс вӧвлі тыр.
Но кадыс мунӧ, борда моз жӧ лэбӧ.
Нин важӧн асьным аддзысьлім ми бӧр.
Но мый тэ, муса, мый тэ ӧні дзебан,
Мый кутан гусьӧн, сьӧлӧмшӧр?
Тэ мыйла мекӧд важмоз абу варов,
И менӧ аддзиг шоча петлӧ нюм?
Вай висьтав, нывка, ставсӧ меным гора,
Вай восьты, эрдӧд ассьыд дум.
Мӧй дзикӧдз вылӧ вунӧдін нин менӧ,
И важмоз тӧдса ог нин лоӧй ми?
Мӧй сэсся збыльысь кудри юртӧ тэнсьыд
Оз малышт ньӧтчыд менам ки?
Но абу, абу веськыд тайӧторйыс.
Шу мыйкӧ мӧдтор, сійӧс мем эн чуйд.
Тэ лучше, муса, менсьым мӧвпӧс дорйы,
Мед ӧттшӧтш тальны ӧти туй.
Сэн лунвылын, кор вӧлі вежтас дорын,
Эз ньӧтчыд менӧ еджыд вӧрӧг берт,
А тані, кодыр шуда олӧм дорам,
Мем немся полӧм абу, дерт.
Кыдз аслам киын вӧдиті ме ружье,
Сідз ворсны кутас ӧні менам чер.
Эг весяс тшӧкыд парма пӧвстын чужлыв,
И тӧдлыв сэні олансер!
Колхознӧй уджын знатнӧй мортӧн шусян,
Дай ме нин абу важысякодь руд;
И тэ и ме яр олӧм пиын пусим,
И мунам сэтчӧ, кӧні шуд.
Ми водзын туйыс ӧні шыльыд, паськыд,
Тэд тӧдса сійӧ, радейтана ныв.
Вай висьтав, сідзкӧ, мекӧд мунны дась кӧ,
Вай висьтав ассьыд бӧръя кыв.
Ме водзвыв тӧда ӧтсӧгласӧ воӧм,
И регыд важмоз аддза тэнсьыд нюм;
Ми регыд мысти паныд тэкӧд лоам,
Кор меным чуйдан долыд дум.
И сэки вынйӧр кыптас нӧшта вылӧ,
Мед вождьным индӧд серти нуны вен.
И нӧшта ӧтвылысь ми шуам мыла:
— Шуд сетысь Сталин, аттьӧ тэн.
1936.
{Иван Вась @ Портрет @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 79–80.}
ПОРТРЕТ
Рисуйтны краскаӧн кӧсъя
Томиник нывлысь портрет;
Чужӧмыс мед вӧлі ӧзйӧ,
Вомдорыс сералӧ мед.
Синмыс нӧ — кельыдлӧз море —
Ӧттшӧтш и мелі и ёсь,
Мед вӧлі чуксалӧ корӧ
Врагъяскӧд нуӧдны кось.
Юрсиыс пушкырӧн лэччӧ,
Мича сӧдз шабді кодь нач;
Тӧв медым ворсӧдчӧ-летчӧ,
Шыльӧдӧ-мольӧдӧ надз.
Мед вӧлі аддзыны позьӧ,
Сьӧлӧмыс кутшӧми пым;
Тӧдчӧ мед — план вӧсна косьын
Ньӧтчыд оз лапнитлы кым.
Мыгӧрыс статя мед вӧлі,
Сойясыс пружина мед;
Краскаяс эм унапӧлӧс,
Бӧрйӧдла колана цвет.
Ӧшӧда морӧсыс вылӧ
Кодзулӧн дзирдалан КИМ.
Рисуйта сідз, медым сылы
Степанчук сетісны ним.
Крым, 1936 во, апрель 1-ой лун.
* Степанчук Вера — Киев областьса «Червонӧй шлях» нима колхозысь шобді вӧдитысь комсомолка-стахановка, коді став Киевщина пасьта шобді вӧдитӧмын сетіс медбур показательяс. (Примечание авторлӧн.)
{Иван Вась @ Муса нылӧй @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 81–83.}
МУСА НЫЛӦЙ
Муса нылӧй,
Ылі мусянь тэныд
Ме ыста чолӧм
Ассьым пым,
И гусьӧн,
Йӧзсӧ мед оз шенӧд,
Ме тэнсьыд
Окышта сьӧд кым.
Гижан мем,
Мый кубъяс вӧсна косьын
Тэ вӧрын
Гажа коллян кад,
Мый дасӧд съездлы
Котыртан тэ козин,
Мый тышын
Чорзьӧданныд рад.
Гижан мем,
Мый частӧ усьла думад,
Мый быттьӧ тэкӧд
Ӧтлаынӧсь ми,
Мый нӧшта гажа
Петлӧ сэки нюмыд
И мӧвпнад
Сетан меным ки.
Радейт менӧ,
Муса, зарни нылӧй,
Думайт менӧ,
Думайт ассьыд удж,
И тайӧ мӧвпӧн
Выльысь вермӧм вылӧ
Тэ состӧ ассьыд
Нӧшта вылӧ пудж.
Кывлін ачыд
Демченколысь нимсӧ,
Кутшӧм вермӧм
Сетіс колян во.
Тӧдса тэныд
Кардорса Мусинский.
Тышкась на моз,
Сэтшӧмӧн жӧ ло.
Ассянь воча
Верма тэныд шуны:
Съездлы дасьта
Сідз жӧ козинтор,
Медым сэки,
Съездыс воссян лунӧ,
Лои нимӧй
Повтӧм комендор.
Медым сэки,
Съездыс воссян лунӧ,
Сьӧлӧм йӧктіс,
Тӧв йылын кыдз би,
Медым сэки,
Съездыс воссян лунӧ,
Нӧшта шуда
Тэкӧд вӧлім ми.
Сійӧ луныс
Чорзьӧдіс мед йитӧд,
Ӧта-мӧдлы
Сетім медым кыв.
Вай жӧ меным,
Вай жӧ меным китӧ,
Видза колян,
Муса, зарни ныв.
Симферополь, 1936 во.
* Дасӧд съезд — комсомоллӧн дасӧд съезд.
{Иван Вась @ Плетень дорын @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 84–85.}
ПЛЕТЕНЬ ДОРЫН
Чарла джынъя тӧлысь кывтӧ,
Жӧлӧб вылӧ нёрӧ.
Петіс улич вылӧ нывка,
Петіс плетень дорӧ.
Чӧскыд дукӧн, льӧм роз кӧрӧн
Тувсов рытыс ӧвтӧ.
Кӧнкӧ ылын юсай вӧрын
Йӧлӧга шы лӧвтӧ.
Лӧсьыд рытъя сынӧд вылын
Садъя плетень дорын;
Лӧсьыд мича нывлы сьывны
Мелі кыпыд горӧн.
«Ылын, ылын вежтас дінын
Менам муса ёртӧй.
Регыд локтас чужанінас —
Тӧдса нывка ордӧ.
Сэки нӧшта сьӧлӧм гажмас,
Кодыр серам сорӧн
Быд рыт локны кутам важмоз
Садъя плетень дорӧ.
Сійӧ чуйдас, кутшӧм сюся
Видзис вежтас эрдӧс.
Сэсся надзӧн, быттьӧ гусьӧн,
Кутлас морӧс бердас.
Сэки окышта ме сійӧс,
Кутыштла сойбордӧн.
Босьтас сійӧ менсьым киӧс,
Шуас муса ёртӧн».
Чарла тӧлысь жӧлӧб вывсьыс
Керка сайӧ нёрис.
Нывлӧн сӧдза сьылӧм сьывсис,
Мелі гӧлӧс ори.
Мӧдлапӧлын ланьтіс йӧла,
Нерсьӧм сылӧн быри,
Плетень дорысь шынитӧла
Нывка гортас пырис.
Симферополь, 1936.
{Иван Вась @ Ме талун тэныд @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 86–88.}
МЕ ТАЛУН ТЭНЫД
Ме талун тэныд
Сьылӧм ассьым видза,
Ме бӧръя долыд,
Кыпӧдана тон;
Мед лира ворсас
Гажаа и мича,
Мед бӧрсьыс сьылас
Дзордзалысь нывзон.
Ме кӧсъя, медым
Ыпйис миян морӧс,
И йӧктіс сьӧлӧм,
Тӧв йылын кыдз би;
Мед талун шонді
Сёрӧнджыка нёрис,
Мед талун дырджык
Гажӧдчимӧй ми.
Мед ывлавылыс
Кыпыд вӧлі, гажа,
И тувсов горӧн
Йӧла юргис мед.
А миян садным
Нюмъяліс мед надзӧн,
И дзордзаліс сэн
Вӧвтӧм мича цвет.
Ми тайӧ гажас
Воим ыджыд тышӧн,
Быд гырысь фронтын
Вермӧм перйим тыр;
Эз сувтӧд ньӧтчыд
Нинӧкутшӧм мыджӧм
Дай водзӧ вылӧ
Сям миян эз быр.
Тӧв чӧжӧн ягын
Милльон пуӧн вӧчим
Дзик сись кодь веськыд,
Мича вольӧм вӧр.
Ог вермӧ шуны:
Дзоля вӧлі пӧчин...
Ог ньӧтчыд шуӧй:
Сьӧкыдлун эз вӧв.
И вӧчӧм вӧрсӧ
Кылӧдамӧй сямӧн;
Быд уджын тӧдчӧ
Тысячниклӧн ки.
Ог вермӧ шуны:
Ӧдным миян ямӧ,
Ог ньӧтчыд шуӧй:
Уджын слабӧсь ми.
Ӧд уджас индӧ
Партияным миян
Да сылӧн вождьыс —
Мудрӧй Сталин ёрт,
И быд удж вылын
Долыд овлӧ сійӧн,
И быд лун сідзи
Гӧрдитчам быд морт.
Со лои мыйла
Миян ыджыд вермӧм
И гажа кольны
Кутам тайӧ лун,
Со петӧ мыйла
Миян гажа серам,
Со мыйла тайӧ
Праздникыс оз вун.
Со мыйла талун
Ворса ме и сьыла
И бӧръя долыд,
Кыпӧдана тон.
Со мыйла кӧсъя,
Ывлаыс мед мыла,
И гажӧдчис мед
Пӧрысь йӧз и том.
1936.
{Иван Вась @ Оз мургы гым... @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 89–90.}
ОЗ МУРГЫ ГЫМ...
Оз мургы гым, оз чардби сявкйы югӧр,
Оз енэж вывсянь ушатысь моз зэр, —
Зверь этшӧн локтысь подлӧй бандит чукӧр
Снарядъяслысь йӧз муӧ кӧдзӧ шер.
Быд бокын би. Дзонь сиктъяс, быдса каръяс
Тшын йылӧ кайӧны пыр лун и вой.
Йӧз вӧля вылӧ усьласьысь варваръяс
Став мир син водзын нуӧны рӧзбой.
Сюрс лыдӧн усьӧ верстьӧ йӧз и пӧрысь
И враг ки помысь челядь босьтӧ дой.
Му вылысь, лудысь, сиктысь и кар шӧрысь —
Быд бокысь аддзан уна лыда шой.
Оз Янцзы ю сӧдз васӧ ассьыс кылӧд,
И Хуанхе оз лӧзӧн рӧмав чир —
Китайскӧй паськыд ыбъяс, сёнъяс вылысь
Сэт мирнӧй йӧзлӧн визувтӧ пӧсь вир.
Но хищнӧй зверлӧн сьӧлӧм эз на бурмы,
Пыр водзӧ содтӧ пушка, самолёт,
Оз эскы гад, мый став йӧзсӧ не пурны,
Мый медся ыджыд выныс эм народ.
Шанхай, Шанси, провинцияяс налӧн,
Кантон, Шаньдунь и дзоньнас став Китай —
Ас киясас оружье босьтіс талун,
Мед дорйыны, мед видзны ассьыс край.
Мед кучкыны токийскӧй зверьяс кузя
И шыбитны ва сайӧ найӧс бӧр,
Мед мисьтӧм мӧвпыс дзикӧдз юрсьыс усьӧ,
Мед дзикӧдз вунӧ йӧзлысь тальны йӧр.
Китайскӧй йӧз оз первойӧдысь дорйысь;
Збойлун, отвага тырмӧ сылӧн пыр.
И кортӧм гӧстьӧн став лёк вӧчӧмторйысь
Сям тырмас сылӧн водзӧс босьтны тыр.
И мирнӧй йӧзлысь кисьтӧм уна вирысь,
И сыысь, мый сэн сиктъяс лои — рӧв,
И челядьяслысь мырддьӧм быд нянь чирысь
Токийскӧй банда мынтысяс даспӧв.
1937.
{Иван Вась @ Аддзысьӧм @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 91–95.}
АДДЗЫСЬӦМ
Лӧзов енэжсянь
Сераліс шонді,
Сявкйис му вылын
Вералан луч.
Кежи ыб вылӧ
Векньыдик сёнті,
Кытысь му пластсӧ
Синнад он судз.
Петысь ӧзимыс
Вӧччӧма шӧвкӧ.
Вижӧ пасьтасьысь
Том кыдз пу вӧр
Гусьӧн шӧпкӧдчис
Вильшасьысь тӧвкӧд,
Коді воліс
И котӧртліс бӧр.
Раскын лэбачлысь
Тувсовъя сьылӧм
Йӧла паськӧдіс
Став мувывтыр.
Водзын тракторлӧн
Жургӧм шы кыліс,
Сэсся меланьӧ
Матыстчис ныр.
Рульнас веськӧдліс
Мелі да ласков
Нывка — томиник —
Нюмыс оз кус.
Мусӧ вольсаліс
Мичаа, пластӧн.
Сійӧ гӧр улысь
Кайыштіс бус.
Дзорги сы вылӧ,
Ӧвтышті киӧн.
Шуи меліа:
— Шуда тэд удж!
Мыйла нюмъялан? —
Бергӧдчис сійӧ,
Ӧти здук кежлӧ,
Сувтыштліс сутш.
— Волы гожӧмнас
Му вылас татчӧ,
Кежав вундігӧн,
Кор воас ар;
Сэки тӧдмалан,
Сэки и аддзан... —
Водзлань «вороныс»
Воськовтіс — яр.
Дыр на видзӧді
Том нывка бӧрысь.
Сійӧ вынйӧрлы
Шензи ме дыр.
Эз нин бергӧдчыв,
Ылыстчис гӧрысь,
Сэсся вочасӧн
Саяліс пыр.
* * *
Лэбисны лунъяс
Юсьяс моз зіля.
Шондіыс петӧ...
Ёна нин сёр.
Том кыдз пу раскын
Ыркыд тӧв тільӧ,
Нетшкӧ да нӧбалӧ
Ыргӧн кодь кор.
Мӧдӧдчи му вылӧ,
Тулыснас кӧні
Томиник нывка
Новлӧдліс гӧр.
Мӧвпала аслым:
Тӧдас-ӧ ӧні?
Оз-ӧ ло мунны
Аддзысьтӧг бӧр?
Рас сайсянь петі,
Веськыда дзорга,
Водӧма кытчӧ
Ӧтувъя му.
Неылын месянь
Машина торгӧ,
Вундӧ и вартӧ
Зарниа сю.
Гырысь шеп сунлӧ
Ӧт-мӧдар вожӧ
(Казялі нывлысь
Тулысся нюм);
Машина бӧрся
Котӧрта чожа.
Юр вемӧ кыптӧ
Мичаник дум.
— Видза, том ёртӧй!
Тӧдін-ӧ менӧ?
Том нывка меланьӧ
Бергӧдіс юр,
Видзӧдліс нюмӧн.
— Виччыси тэнӧ.
Мый шуан ӧні?
Кывйӧй эз сюр.
Сьӧкыд да гырысь
Копрасис шептыс.
Вӧрӧкас няньыс
Пев пом кодь нач.
Ме вылӧ сійӧ
Синъяссӧ лэптіс,
Гажаа нюммуніс,
Серӧктіс надз.
Рытъя нин кадыс,
Саяліс шонді,
Ывлаыс рӧмдӧ
Вочасӧн пыр.
Нывкакӧд кыкӧн
Восьлалам сёнті,
Сёрнитам сыкӧд
Нюмъялігтыр.
1937.
{Иван Вась @ Кор миян весьтын @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 96–97.}
КОР МИЯН ВЕСЬТЫН
Кор миян весьтын
Шонді зарни койӧ,
Кор пуксис тані
Шуда оландыр,
Ме босьтся сьывны
Кыпыда и збоя,
Мед чужан муӧд
Лэбзяс сійӧ пыр,
Мед йӧла шыӧн
Юргас менам лира
Сук парма пӧвстті
Сы йылысь быд здук,
Народъяс кодӧс
Ошкӧны став мирас,
Выль мирлы коді
Велӧдысь да друг.
Мед менам сьылӧм
Кывтас муяс вомӧн,
Кӧн зарни розйӧн
Кисьмӧ вына сю.
Мед олас сійӧ
Мичаӧн да томӧн,
Кыдз том да мича
Став сӧветскӧй му.
Ме бӧрся медым
Сьылас вына горӧн
И кар, и сикт,
И миян вежтас дор,
И гырысь ӧдӧн
Уджъяс вӧчӧм сорӧн
Мед сьылас быдӧн:
Верстьӧ йӧз и дзор.
1938.
{Иван Вась @ Мыла горӧн @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 98–100.}
МЫЛА ГОРӦН
Мыла горӧн
Ворсӧ ён бандура,
Лэбзьӧ песня
Шуда муясвыв.
Вына йӧла
Юрӧбтӧ Амурын,
Кӧдзыд полюс
Кывзӧ вына кыв.
Тайӧ гӧлӧс —
Томйӧзлӧн победа,
Тайӧ сьылӧм —
Комсомоллӧн гимн.
Водзӧвылӧ
Вынйӧр сійӧ сетӧ,
Сійӧ пасйӧ
Уна славнӧй ним.
Сьыланкывйын —
Сӧвет вӧсна бойяс;
Сьыланкывйын —
Славитсьӧ Октябрь;
Фронтъяс вылын
Томиник геройяс,
Кодъяс водзын
Бӧрыньтчис пыр враг.
Сьыланкывйын —
Доблесть да отвага
Повтӧм йӧзлӧн
Восьтіс шуда кад;
Вына войтыр
Гырысь, зумыд шагӧн
Веськыд туйӧд
Мунӧ радысь-рад.
Сьыланкывйын —
Фабрикъяс, колхозъяс,
Гажа томлун,
Шуда оландыр,
Тувсов садйын
Дзоридзалысь розъяс,
Гырысь плодъяс
Быдмӧны кӧн тыр.
Сьыланкывйын —
Мирсӧ шемӧс колис
Чужан мулӧн
Вынйӧра размах.
Сьыланкывйын —
Восьтіс коді полюс,
Коді сэтчӧ
Сутшкис алӧй флаг.
Сьыланкывйын —
Косьяс вылӧ збой йӧз —
Асыввылын
Миян вернӧй страж;
Вына йӧзлӧн
Мужественнӧй чойяс —
«Рӧдиналӧн»
Славнӧй экипаж.
Сьыланкывйын —
Броняӧн да стальӧн
Коді дорӧ
Шуда, вӧльнӧй край.
Сьыланкывйын —
Радейтана Сталин,
Став народлӧн
Вождь и ыджыд ай.
1933.
* «Рӧдина» — самолёт, код вылын 1933-ӧд воӧ лэблісны Амур вывса Комсомольскӧ П. Осипенко, В. Гризодубова да М. Раскова.
{Иван Вась @ Отчизна миян @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 101–104.}
ОТЧИЗНА МИЯН
Отчизна миян,
Паськыд вӧльнӧй край!
Народъяс тэнад —
Шуда, мездмӧм пиян.
На весьтын шонді,
Му вылын сэзь май,
И ставлӧн сьӧлӧм
Ыпйӧ гажа биӧн.
Великӧй книга —
Сталинскӧй Закон,
Народлы кӧні
Сетсьӧ гырысь права,
Ки вылас нуиг,
Пӧрысь йӧз и том
Великӧй вождьлы
Сиӧ ыджыд слава.
Народъяс миян:
Роч, грузин, карел,
Таджик, башкир,
И белорус и коми —
Став йӧзыс тайӧ
Калитчӧм да смел,
И партиялы
Преданнӧй дзик помӧдз.
Народъяс пӧвстын
Братскӧй коми йӧз,
Код муын кисьмӧ
Шуда, гажа олӧм,
Кӧн некод сэсся
Бӧр оз мырддьы мез,
Народъяс вождьлы
Ыстӧ биа чолӧм.
Яг шӧрын ӧні
Дзоридзалӧ цвет,
И сьыланкывйыс
Юргӧ тані уна.
Верховнӧй талун
Чукӧртчис Сӧвет,
Народлысь вӧля
Олӧмӧ мед нуны.
Рабочӧй, техник —
Быд киын мандат,
Колхозник, слесарь —
Ӧтлаынӧсь ставӧн,
А найӧ пӧвстын
Первой депутат
Став коми йӧзлӧн —
Радейтана Сталин!
Вынйӧра йӧзлӧн
Нерушимӧй блок,
Тыш нуиг коді
Шедӧдӧ победа.
Сы водзӧ пуктӧм
Медся сьӧкыд мог
Век пӧртас сійӧ,
Вермысьӧн век петас.
Презреннӧй врагъяс
Кыпӧдӧны грӧз,
Но сылы паныд
Сувтамӧй ми ставӧн.
Став падмӧг налысь
Венас миян йӧз,
И гажа муын
Нӧшта лоас гажа.
Отчизна миян,
Паськыд вӧльнӧй край!
Народъяс тэнад —
Шуда, мездмӧм пиян.
На весьтын шонді,
Му вылын сэзь май,
И ставлӧн сьӧлӧм
Ыпйӧ гажа биӧн.
1933
{Иван Вась @ Великӧй лун @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 105–107.}
ВЕЛИКӦЙ ЛУН
Кӧн асъя кадын
Зарниасян кыа
Му вылӧ югӧр
Сявкйӧ ассьыс пыр,
Кӧн вӧръяс сайысь,
Лэбач сьылӧм шыӧ,
Яръюгыд шонді
Петӧ ломзигтыр
И нюмъялӧмӧн
Енэж шӧрӧ кайӧ,
И чожа шонтӧ
Ю и вӧр и луд,
И кӧні сьӧрсьыс
Йӧзлы сійӧ вайӧ
Сьӧд войыс бӧрын
Югыдлун да шуд, —
Сэн талун ставыс
Пасьтасьӧма мича.
И паськыд ыб,
И рас, и помтӧм вӧр,
И гажа тӧвлы
Сёрни ассьыс видзӧ
Сэн уна цветӧн
Дзоридзалысь йӧр.
И сэні йӧзыс
Нюмъялӧ и гордӧй,
И ыджыд кӧсйӧм
Сыын талун тыр,
Сэн мӧда-мӧдсӧ
Быдӧн шуӧ ёртӧн,
Сэн ӧти мӧвпӧн
Быдӧн олӧ пыр.
И улич вылын
Мунӧ ӧти радын
Став йӧзыс талун,
Вынйӧра и ён,
И быдӧн нуӧ
Сьӧлӧм дінас матын
Став йӧзлы дона
Сталинскӧй Закон.
И юргӧ сьылӧм
Му вылын и вӧрын,
Кыдз аслас муын
Мужественнӧй йӧз
Ён тышын перйис,
Шуштӧм олӧм бӧрын,
Бӧр сеттӧм вылӧ
Аслыс ыджыд мез;
Кыдз ӧтув уджын
Перйис сійӧ слава,
И водзӧ сійӧс
Содтӧ унапӧв,
Кыдз быдӧн аддзис
Аслыс гырысь права,
Мый мушар вылын
Некор на эз вӧв;
Кыдз пӧрысь войтыр
Лои сэні томӧн,
Кыдз кисьмӧ-быдмӧ
Шуда зон и ныв,
И сійӧ шудсьыс
Ыбъяс, юяс вомӧн
Москваӧ вождьлы
Лэбзьӧ аттьӧ кыв.
1938.
{Иван Вась @ Сьыв вай, тӧлӧй @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 108–109.}
СЬЫВ ВАЙ, ТӦЛӦЙ
Петав жӧ, войтӧлӧй, паськӧдлы сыв,
Лэбзьы жӧ, лэбзьы тэ пармаясвыв,
Кытшовт став сиктъяс и гажаа сьыв
Коми йӧз олӧмысь бур сьыланкыв.
Тӧдлін тэ, войтӧлӧй, комилысь важ,
Тӧдлін тэ найӧлысь став «олангаж»:
Кынмалӧм, тшыгъялӧм, сир курыд шог,
Важыся олӧмысь ставсикас лёк.
Ачыд тэ, войтӧлӧй, вӧлін пыр нор,
Шуштӧма тэнад сэк кывлывліс гор,
Гажтӧма кытшлавлін мувыв и яг,
Кӧнъясын уджавліс коньӧр бедняк.
Синводзтід, войтӧлӧй, мунлывліс пыр,
Гӧль йӧз кыдз кисьтлісны ньылӧм да вир.
Юковтлін кодыр тэ пармаса кӧдж,
Найӧкӧд ӧтлаын бӧрдыштлін тшӧтш...
Петав жӧ, войтӧлӧй, паськӧдлы сыв,
Лэбзьы жӧ, лэбзьы тэ пармаясвыв,
Кытшовт став сиктъяс и быдлаын сьыв
Коми йӧз олӧмысь бур сьыланкыв.
Сьылышт вай, войтӧлӧй, ӧнія кад:
Тэ водзын копрасьӧ веж мича сад;
Му вылын розъялӧ, шептасьӧ — шань,
Гусьӧник шӧпкӧдчиг, колхознӧй нянь.
Тэкӧд кыдз ворсӧ заводъяслӧн тшын,
Воысь-во сылӧ кыдз йи море кын,
Тэкӧд кыдз ордйысьӧ ён лэбач — кӧрт,
Некутшӧм сьӧкыдлун кодӧс оз йӧрт,
Йӧз костын дружбаыс ёнмӧ кыдз пыр,
Олӧмыс гажлунӧн чукъясьӧ — тыр,
Шудаӧн быдмӧны том пи да ныв...
Став йывсьыс, войтӧлӧй, вынйӧра сьыв.
Коми йӧз кутшӧми шуда да рад,
Ӧні кыдз бӧрйыссяс сэн депутат —
Уджалысь войтырлӧн меддона морт,
Миян учитель да друг Сталин ёрт.
Сетіс код миянлы ыджыд мездлун,
Сетіс код миянлы шондіа лун,
Гажаа сьывны и сёрнитны кыв, —
Та йылысь, войтӧлӧй, гораа сьыв.
1938.
{Иван Вась @ Шуда му @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 110–112.}
ШУДА МУ
О, шуда му!
Тэ, рӧдинаӧй менам!
Кор судзис эськӧ
Менам дзоля сыв,
Сэк помтӧг, помтӧг
Кутлі эськӧ тэнӧ,
Кыдз рӧднӧй мамсӧ
Кутлӧ рӧднӧй ныв.
Мем тэын ставыс
Радейтана, муса:
И гажа вӧр,
И тэнад вына йӧз,
И зарни шонді,
Шонтӧ коді мусӧ,
И миян весьтын
Сынӧд — кельыдлӧз.
Мем муса тані
Зарниасян муяс,
Кыдз зонлы муса
Радейтана ныв;
И тувсов кадын
Вӧрӧн тырӧм юяс,
И сэні юргысь
Мыла сьыланкыв.
Ме пытшкын сьӧлӧм
Ыпъялӧмӧн чеччӧ,
Ас пельпом сайысь
Кыла вына борд;
Збой варыш моза
Лэбзя, лэбзя сэтчӧ,
Кӧн олӧ миян
Медся ыджыд морт.
И шуа сылы:
Примит, ыджыд айӧ,
Веж парма шӧрысь,
Ылі муысь тэд
Ме ыджыд, ыджыд
Аттьӧ татчӧ вайи
И большевистскӧй
Биа пӧсь привет!
И войтыр миян
Тшӧктіс нӧшта шуны,
Мый вӧрӧг сійӧс
Виччысьтӧг оз су,
Мый ставӧн дасьӧсь
Бӧръя тышӧ мунны,
Мед сюся видзны
Шуда, гажа му.
А ыджыд айӧ
Воча меным шуас
Выль вермӧм вылӧ
Сьӧлӧм сетан кыв,
И зіля сійӧс
Парма йӧзлы нуа,
А ачым пана
Гажа сьыланкыв:
О, шуда му!
Тэ, рӧдинаӧй менам!
Кор судзис эськӧ
Менам дзоля сыв,
Сэк помтӧг, помтӧг
Кутлі эськӧ тэнӧ,
Рӧдимӧй мамсӧ
Кутлӧ кыдзи ныв.
1938.
{Иван Вась @ Казьтылӧм @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 113–119.}
КАЗЬТЫЛӦМ
Бара войтӧв
Шувгӧ тані яр
Пуяс вылысь
Ыргӧн корсӧ тілиг;
Бара татчӧ
Букыд воис ар,
Муяс вылын
Бара лои нильӧг.
Рытъя дорын
Бӧрддзӧм ӧшинь пыр
Дзорга ӧтнам
Паськыд муяс вылӧ,
Чизыр тӧвлысь
Кывза помтӧг сьылӧм,
Юрын мӧвпъяс
Чукъясьӧны тыр.
Синъяс водзын
Челядьдырся кад,
Ылӧ кольӧм
Гажтӧм серпасторъяс:
Тадз жӧ зэрӧ,
Шувгӧ пипу сад,
Тадз жӧ тӧлыс
Нетшкӧ ыргӧн коръяс.
Шуштӧм ывла,
Керка гажтӧм, чӧв.
Менам вокӧй
Мешӧк аслыс кӧртӧ,
Дінас мамӧ
Ньӧжйӧникӧн бӧрдӧ,
Чышкӧд торйысь
Вӧчӧ волыс кӧв.
Батьӧ зумыш,
Чойлӧн гӧлӧс нор.
Быдӧн воклы
Шуда ветлӧм сиӧ.
Весиг пӧчӧ,
Синва чышкигсор,
Мыйкӧ пуктӧ
Сылы питшӧг пиас.
— Кытчӧ вокӧй
Мунӧ рытъядор?
Мыйла мамӧ
Мешӧк волыс вурӧ?
Мыйла сылӧн
Синва сідзи тюрӧ?
Гортӧ вокӧй
Бӧрсӧ воас кор? —
Эг на тӧдны
Нинӧм сэки куж,
Сӧмын дзорги
Штыка пищаль вылӧ,
Сэсся кӧмтӧг,
Дӧрӧм кежысь куш,
Улич шӧрын
Кутлі воклысь сьылі.
Ывла бӧрдіс,
Войтӧв шувгис лёк.
Пельӧй кыліс
Кӧинъяслысь шыяс;
Морӧс пиын
Ветлӧдлісны гыяс;
Волі йирмӧг,
Личкис курыд шог.
... Вӧт кодь лунъяс
Гӧгыльтчисны пыр,
Ӧта-мӧдсӧ
Тэрмасьӧмӧн вежиг.
Енэж вылысь
Ньӧжйӧ лэччигтыр
Еджыд лымйыс
Мусӧ дзикӧдз эжис,
Муяс вылӧ,
Кыті муніс вок,
Унапӧв нин
Видзӧдны ме эшті,
Сӧмын некод
Еджыд лымъя эжті
Эз на вуджрась,
Бӧрлань эз на лок.
— Кытӧн сійӧ?
Мыйла абу дыр?
Кутшӧм муын
Ветлӧ сьӧлӧмшӧрӧй? —
Быдлун кайтіс
Мамӧ миян пыр,
Быдӧн лыддим
Сылысь воан пӧра.
Сӧмын весяс.
Ӧтчыд рытъядор,
Кодыр шонді
Воши пуяс йылысь,
Воис гортӧ
Ылі муяс вылысь
Сьӧлӧм дойдан
Гажтӧм юӧртор.
Война вылын
Ранитчӧма вок,
Белӧй банда
Бытшйӧдлӧма сійӧс.
Коді тӧдас
Мыйтӧм тӧрӧ шог,
Кодыр мамлӧн
Усьӧ медбур пиыс?
Вийсис сійӧ,
Зумыш вӧлі бать,
Чойлӧн синъяс
Бӧрдӧмысла гырдӧсь,
Менам пытшкӧс
Сыркакыліс мырдысь,
Уна мӧвпъяс
Кыпӧдіс юрсадь.
«Мыйла абу
Ыджыд ме да ён,
Вына ружье
Мыйла абу киын?
Эськӧ сэки
Тӧдліс белӧй пон,
Кодыр куті
Резны свинеч биӧн,
Быд вир войтысь
Водзӧс эськӧ бӧр
Белӧй гадлы
Косьяс вылын мынті,
Муні повтӧг
Би пытшті и тшынті, —
Сы юр вылӧ
Лэдзны мед став скӧр».
* * *
Зэрӧм бӧрын
Кымӧрыс кыдз руд
Енэж вылысь
Ньӧжйӧникӧн бырӧ,
Кыдзи гӧгӧр
Вижов бархат луд
Шонді лучӧн
Вералӧмӧн тырӧ,
Сідзи вежсис
Миян олан кад,
Менам муса
Вӧльнӧй чужан муын,
Кӧні уджыс
Визув ключӧн пуӧ,
Кӧні быдӧн
Нимкодясьӧ, рад,
Сьӧлӧм пытшкын
Радейтана ним,
Кыдзи знамя,
Нуа талун водзӧ,
Морӧс вылын
Ӧзйӧ менам КИМ,
Кыдзи войын
Ломзьӧ югыд кодзув.
Тайӧ лунӧ
Тырвыйӧ ме дась
Любӧй враглы
Косьӧ петны воча,
Вокӧй пыдди
Босьтны медым водзӧс,
Врагӧс дзикӧдз
Жугӧдны мед пась!
1938.
{Иван Вась @ Мед олас великӧй Сталин @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 120.}
МЕД ОЛАС ВЕЛИКӦЙ СТАЛИН
Мед ломалас талун
Вӧвлытӧм праздник, и стальӧн
Народъяслӧн дружба
Крепитчас — зумыд да ён.
Став йӧзлы шуд вылӧ
Став йӧзӧн радейтан Сталин
Олас мед нэмъясӧн,
Олас мед сылӧн Закон.
1939.
{Иван Вась @ Поэтлы @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 121–122.}
ПОЭТЛЫ
(Куратов чужӧмсянь 100 во тырӧм кузя)
Пемыд, шуштӧм кадын
Аслад чужан кылӧн
Миян муын, татӧн,
Медводз панін сьылӧм.
Тайӧ кывлысь мичсӧ
Дзолясянь тэ кылін.
Вӧр-васӧ и видзсӧ
Гажа сыӧн сьылін.
Чужан кылӧн, тайӧн,
Йӧзлы шуд тэ сиин;
Бурӧдін тэ найӧс
Ыджыд шогсьыс сійӧн.
Сӧмын шудыд йылысь
Весь сэк вӧлі чайтӧм;
Тэнсьыд чужан кывтӧ
Талялісны няйтын.
Вермисны мӧй венӧ
Сувтны сэки рабъяс?
Пӧдтісны и тэнӧ
Царскӧй пеж сатрапъяс.
Тэнад мича горыд
Дыр кежлӧ сэк чӧліс.
Сы пыдди тай нора
Шутьлявліс войтӧлыс.
Уна вояс бӧрын
Чардыштіс яр биӧн.
Пемыд парма шӧрын
Садьмис йӧзыс миян.
Петіс зарни шонді,
Ломзьӧ енэж вылын.
Коми войтыр пондіс
Сьывны чужан кылӧн.
Ӧні тані юргӧ
Ыджыд горӧн сійӧ.
Шуда йӧзыс бур кыв
Тэныд ӧні сиӧ.
1939.
{Иван Вась @ Рытын @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 123–125.}
РЫТЫН
Кор эзысь тӧлысь
Шпыньялігтыр кайӧ
И гӧгӧр сявкйӧ
Югӧр кельыдлӧз,
Ме босьта кышан,
Чӧвта пельпом сайӧ
И пета сэтчӧ,
Тӧдса кӧні звӧз.
Мем сэні ставыс
Матыса и муса:
Сук лапъя кыдз пу,
Дзоридзьяса йӧр,
И сійӧ рытыс
Сьӧлӧмысь оз кусав,
Тыр шудӧн кодыр
Гортӧ локті бӧр.
Ме сэні колли
Волысь медбур кадсӧ,
Сэн менам чужис
Медводдза любовь,
И сьӧлӧм вылын
Пыр на меным рад со;
Ме сэтшӧм шудӧн
Некор на эг ов.
И коляс гожӧм,
Кӧдзыд лоас ывла,
Йи море дорсянь
Локтас еджыд лым,
А менам сьӧлӧм
Сідз жӧ муса нывлы
Пыр лоас сэтшӧм,
Ӧні кутшӧм пым.
И татшӧм чувство
Абу дзик весьшӧрӧ,
Том нывка йылысь
Весь ог кут ме дум.
Нин регыд, регыд
Воас сійӧ пӧра,
Кор выльысь аддза
Сылысь кыпыд нюм.
А ӧні, тӧлысь
Енэжлань кор кайӧ
И гӧгӧр сявкйӧ
Югӧр кельыдлӧз,
Ме ассьым кышан
Чӧвта пельпом сайӧ
И пета сэтчӧ,
Тӧдса кӧні звӧз.
1939.
{Иван Вась @ Атака @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 126–129.}
АТАКА
Митя — челядьлӧн вожак.
Митя киын алӧй флаг,
Кодӧн ӧвтчӧ нӧрыс вылын,
Челядь чукӧртчасны мед.
Уна висьталӧм оз ков
Челядьяслы; налӧн лов
Котӧртӧмла ныръяс йылын —
Тайкӧ ортсӧ нин оз пет.
Миша сьӧрсьыс кыскис дадь,
Лызьӧн йӧткасис Аркадь.
Яшӧс вайис «пара вӧла» —
Выльӧн ньӧбӧм коньки гоз.
Кыптіс нӧрыс вылын шум,
Гажа серам, кыпыд нюм.
Повзис челядьысь, и чӧла
Вӧрӧ пышйис дед мороз.
Митя — челядьлӧн вожак,
Сійӧ бара лэптіс флаг,
Сувтіс Мишалы дадь бӧрӧ.
Сэсянь гӧлӧс кыліс збой:
— Кывзӧй, ёртъяс, ставныд ті,
Лымйысь мортӧс вӧчам ми
Нӧрыс улӧ, жуӧд йӧрӧ,
Сэсся восьтам сылы бой.
Уна гӧлӧс кыліс ёсь:
— Кось кӧ лоӧ — мед и кось!
Огӧ лоӧ кӧч кодь вӧйӧн,
Тані некод абу няр!
— Дерт жӧ, — кыліс Яклӧн кыв, —
Муна тіянкӧд ӧтвыв.
Менӧ оз повзьӧд и кӧин,
Меным тыри сизим ар!
Сёрни эштіс, сэсся пыр
Челядь исковтісны кыр.
Лымйысь лепитісны мортӧс,
Киас сетісны «кинжал».
Миша шуис: — Ныр и син, —
Ставсьыс тӧдчӧ белӧй чин!
Митя содтіс: — Вывті гордӧй,
Тайӧ — белӧй генерал!
Челядь кайисны бӧр чой.
Наын сьӧлӧм пуис збой.
Митя лӧньны найӧс корис,
Сетіс Мишалы приказ:
— Мун разведкаӧ, но, чур,
Враглы лапаас эн сюр.
Сюран — он во миян дорӧ,
Врагыд ловйӧн оз видз час.
Гӧра вывсянь, кыдзи ньӧв,
Миша лэбис. Быдӧн чӧв
Кутіс дасьтыны оружье,
Враглы паныд мунны мед:
Пищаль пыдди — кузьджык радз,
Бомба пыдди — лымйысь мач,
Пушка пыдди — ыджыд вужля, —
Залпӧн пырысь-пыр кӧть сет.
Здук мӧд прӧйдитіс, и вот
Кутіс чукӧртчыны «взвод».
Командирлы шуис Якӧ,
Киас «ружье» кутігтыр:
— Ставыс лои миян дась,
Ӧні жӧ кӧть вӧрзям тась
Вӧчны «враг» вылӧ атака,
Чужан муӧ оз мед пыр.
Митя — «краснӧй командир» —
Дыр нин дзоргис «бинокль» пыр,
Кытчӧ муніс збой разведчик,
Сэсся стройлы шуис тадз:
— Эм разведчиксянь сигнал:
Локтӧ «белӧй генерал».
Пыр жӧ ставӧн мӧдам сэтчӧ, —
Миян оз позь вӧрны надз!
Гӧнеч лэптіс ассьыс строй,
Медым врагкӧд панны бой.
Нӧрыс пӧлӧн сӧмын кайӧ
«Войска» бӧрын тшын да бус.
Со нин взводным миян сэн,
Со нин мунӧ врагкӧд вен.
Миян кытшалӧны найӧс,
«Белӧй» повзьӧма, кыдз трус.
Юргӧ сынӧдын «Ура»!
Таргӧ лыйсьӧм: тра-та-та!
— Водзӧ, водзӧ, повтӧм ёртъяс! —
Горзӧ «краснӧй командир»,
Ачыс прӧйдитіс нин лог,
Вывлань кыпӧдіс клинок,
«Генералӧс» сэсся ордйис,
Сӧтіс сылысь сьылідзир.
Лӧнис ставыс: горзӧм, свист.
Сӧмын ӧтнас том горнист
Тыр победа йылысь сэні
Горнӧн тутсіс: тру-ру-ру!
Митя — челядьлӧн вожак,
Митя лэптіс алӧй флаг:
— Тадзи быдӧнӧс ми венам,
Коді кӧсйӧ Сӧвет му!
1940.
{Иван Вась @ М. Н. Лебедевлы @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 130–131.}
М. Н. ЛЕБЕДЕВЛЫ
(Литературнӧй уджлы 40 во тырӧм кузя)
Шудӧн морӧсыс діпкӧ страналӧн,
Гажлун шымыртӧ вӧлӧсть и кар...
Ыста чолӧм тэд сьӧлӧмсянь талун,
Коми йӧзлӧн поэт-юбиляр!
Уна визувтіс сэтысянь кадыс,
Кодыр павъяліс кулан лёк ун,
Кодыр медводдза сьылысь, Куратов,
Йӧзлы сиис бур шондіа лун.
Эз ло аддзывны лӧз енэж улын
Сылы шонділысь ловзьӧдан луч,
Войшӧр пемыдын виччысьтӧг кулі
Ылі му вылын, ӧтка и мудз.
Оз нин бергӧдчыв некор, оз волы
Миян му вылӧ сьӧд пемыд вой.
Аддзан, дзирдалӧ кутшӧма олӧм!
Кылан, удж шыыс кутшӧми збой!
Мыйта сьыланкыв юралӧ мыла,
Кӧні вына завод и колхоз:
Ассьыс шудлун и озырлун сьылӧ
Дружнӧй йӧз, уджын ордйысигмоз.
Ставыс дивӧ кодь, дзик быттьӧ вӧтын.
Гӧгӧр тырмӧма тӧждлуныс бур.
Миян му кындзи некытӧн мӧдын
Татшӧм шудлуныс сэсся оз сюр.
Тӧдам, кодлы ми уджаӧсь сійӧн:
Гӧгӧр нималӧ радейтан ним.
Вай жӧ сьӧлӧмсянь сылы ми сиам
Кыпыд тонъяса вынйӧра гимн!
Сиам сьыланкыв доблестнӧй йӧзлы,
Коді дружбасӧ ёнмӧдӧ пыр,
Коді шондіысь мичаджык мездлун
Аслыс шедӧдіс тыш нуигтыр.
Зарни мездлун! Мый донаджык миян?
Сійӧ войвылысь бырӧдіс кын.
Мед жӧ дугдывтӧг дзордзалас сійӧ!
Мед жӧ дзордзалас творческӧй вын!
Уджыс мыйта на виччысьӧ водзын!
Тӧда, радейтан сійӧс, поэт.
Сиа сьӧлӧмсянь овны тэд водзӧ,
Кузя уджавны сиа ме тэд!
1940.
{Иван Вась @ Урожай @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 132–133.}
УРОЖАЙ
Ыб вылын уска ид кышӧдчӧ.
Ыб вылын вына комбайн.
Лунысь-лун сэні тыш ӧддзӧ
Идравны выль урожай.
Ывлавыв сӧдз, кыдзи тулысын,
Вижӧдӧ видзвыв кор.
Уджаліг копрасьӧ мулы сэн
Томйӧз сьылігсор.
Лунтӧв небыда пӧльыштӧ,
Ышмылӧ челядь моз скӧнь.
Долыд зэв. Весиг пӧль ыштӧ
Вевтыртны трудодень.
Зільӧны кужан ки сямӧн
Быдӧн: пӧрысь и том.
Ывла гаж — уджкӧд кысьӧма, —
Юралӧ помысь-пом.
Во пиын ӧтчыд му йӧр тӧдӧ
Татшӧм оландыр,
Кор колхознӧй йӧртӧдӧ
Зарни нянь киссьӧ тыр.
Ыб вылын озыр нянь кышӧдчӧ.
Ыб вылын вына комбайн.
Лунысь-лун сэні тыш ӧддзӧ
Идравны выль урожай.
1940.
{Иван Вась @ Мед олас Сталин @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 134–135.}
МЕД ОЛАС СТАЛИН
Сэзь енэж, кодзувъястӧ кой,
Кремль весьтын дзирдаласны медым.
Ликуйтігтырйи, асъя вой,
Встречайт тэ талун кыа петӧм.
Свободнӧй, радуйтчы, мувыв,
Тыр озыр коді няньӧн, стальӧн,
И гӧгӧр паськӧд вына кыв:
Мед олас вождь! Мед олас Сталин!
Мед олас Сталинскӧй закон! —
Нэм олӧм вылӧ зумыд подув.
И войтыр костын дружба ён
Мед водзӧ паськалас да содас!
Пет улич вылӧ, шуда йӧз!
Выль сьылӧм, юргы сиктын, карын:
Нэм кежлӧ сетіс коді мез,
Поздравит сійӧс квайтдас арӧн.
Природа, гажа юргигтыр,
Си йӧзкӧд ӧтув кыпыд горӧн:
Мед Сталин веськӧдлас на дыр
Выль шудӧ мунан рульыс дорын!
Яр шонді, югӧръястӧ кой,
Кремль весьтын ломзясны мед биӧн.
Курантъяс, гимн ті ворсӧй збой,
Великӧй вождьлы сійӧс сиӧй!
1940.
{Иван Вась @ Миянкӧд Сталин @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 136–137.}
МИЯНКӦД СТАЛИН
Хлопокӧн озыр — асыв му бан,
Няня степьяслӧн — тыдавтӧм помыс.
Миян войвыв жӧ тӧдчана тан
Зарни пожӧмӧн, нефтьӧн, изшомӧн.
Уджлысь шы, быттьӧ сьылӧмлысь гор,
Став страна кывзӧ миянлысь талун:
Кыдзи век, чуть-чуть нюмъялігсор,
Коми пармалань видзӧдӧ Сталин.
Уна ю миян визувтӧ зэв,
Ключ кодь сӧдз ставыс, ыджыд кӧть ичӧт.
Миян олӧмным зэв унапӧв
Сійӧ юясысь югыд да мича.
Миян му ӧні — дзордзалысь луд,
Кутшӧм овлывлӧ тулысын, майын.
Коді козьналіс комилы шуд?
Тайӧ шуд сетіс радейтан Сталин.
Тӧвся рытӧ вой кыалӧн дзирд
Ворслӧ бисерӧн тан, Коми крайын.
Миян олӧмным лунысь-лун пыр
Сыысь югыдӧс рӧмъяссӧ вайӧ.
Ыджыд пасибӧ войвывса морт
Кодлы сьӧлӧмсянь висьталас талун?
Коді миян учитель да ёрт,
Кодлӧн ним — ставӧн радейтан Сталин.
Оз во некор нин ар татчӧ сьӧд,
Некор шонді оз пыр кымӧр пиӧ!
Коми та йылысь полӧм оз тӧд,
Водзӧ зумыда тувччалӧ сійӧ.
Войвыв йӧз уджӧ кӧсйӧмӧн тыр,
Сійӧ, ковмас кӧ, ловсӧ оз жалит.
Сійӧ тӧдӧ, мый миянкӧд пыр
Миян вождь, миян радейтан Сталин.
1941.
* Вой кыа — севернӧй сияние.
{Иван Вась @ Ичӧтдырся @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 138–140.}
ИЧӦТДЫРСЯ
Ӧшинь сайын ветлӧ дед-мороз.
Ӧшинь стеклӧ вылын — йи узоръяс.
Быттьӧ кодкӧ мича лапъя коз
Рисуйтӧма сэтчӧ, стеклӧторъяс.
Рисуйтӧма ёлка... Но и мед!
Мыйла сійӧ? Оз ков талун чача.
Ворсӧм вылӧ гаж миян оз пет —
Челядь котыр дзоргам пусьысь рачӧ.
Кынӧм миян сюммӧма нин вель.
Кымын вой нин нянь крӧшкитӧг узим!
Талун кутам сёйны картупель.
Со тай сійӧ кыдзи булькйӧ-пусьӧ!
Ньӧжйӧ чинӧ пачысь мелі би,
Торйӧдчыны миянкӧд оз кӧсйы.
Мед и сідзи. Куткырвидзам ми,
Чужӧмъясным доналӧма, ӧзйӧ.
Пусис сёян. Эновтім ми пач,
Зарни рӧмӧн дзувъяліс кӧн ӧгыр.
Пызан вылын руалӧ пӧсь рач.
Челядь котыр кӧлім пызан гӧгӧр.
Кутшӧм чӧскыд! Сёям шынитӧв.
Эськӧ быд лун татшӧмыс кӧ лоӧ!
Миян вылӧ батьӧ дзоргӧ зэв.
Мӧвпъяснымӧс сійӧ гӧгӧрвоӧ.
— Сёйӧй, челядь, перйӧй кынӧмнур,
Татшӧм кадӧ зэв нин сёян тайӧ.
Регыд лоас нянь и мукӧд бур,
Виччысьлӧй вот, — зырам татысь найӧс. —
«Зырам найӧс»! Гӧгӧрвотӧм дзик.
— Кодӧс, батьӧ, зырны кӧсъяд, кодыр? —
Картупельлысь корсӧ весаліг,
Юасям ми сылысь челядь котыр.
Батьлӧн висьтыс гажтӧм, чужтӧ шог,
Война йылысь сёрни сійӧ нуӧ:
Белӧй банда локтӧма пӧ лёк,
Нартитчыны миян чужан муӧ.
— Белӧй банда! Сідзкӧ, сійӧ скӧр?
Кӧнкӧ-й сійӧ пушкаясӧн ветлӧ?..
— Сыысь лёкыс оз нин сэсся тӧр,
Сӧмын нинӧм, регыд дзикӧдз вӧтлам.
Сылы паныд сувтіс тіян вок,
Миян йӧзлӧн петісны збой пиян.
Регыд бырӧ судзсьытӧм и шог,
Регыд, челядь, ставыс лоӧ миян.
Пӧттӧдз сёйны быд лун кутад ті,
Лоӧ паськӧм, кутшӧм сӧмын колӧ...
— Тшӧтш и велӧдчыны кутам ми...
Сідз ӧд, батьӧ, воссяс тані школа?
— Воссяс школа, посниджыклы — сад,
Велӧдчигсор гажӧдчыны кутад.
Шензьӧдана сійӧ лоӧ кад,
Тіян олӧм бур лоӧ и шуда.
Батьлысь висьтсӧ кывзам сёйигтыр,
Мӧвпӧн аддзам серпасъяс нин выльӧс:
Шоныд школа, югыд класслӧн жыр...
Парта сайын велӧдчам ми зіля.
Гортын миян баситӧма коз.
Рытнас кутам ёлка вылын ворсны.
...Ӧшинь сайын ветлӧ дед-мороз,
Но пырны миян керка пытшкӧ сорсьӧ.
1941.
{Иван Вась @ Победа лоӧ миян сайын @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 141–142.}
ПОБЕДА ЛОӦ МИЯН САЙЫН
Пемыд войӧ кыдзи кӧин свора
Сиктлань гусьӧн тэрмӧдлыштӧ шаг,
Миян Рӧдина рубежъяс дорӧ
Кыссис лютӧй вероломнӧй враг.
Каръяс вылӧ виччысьтӧм атака...
Гызис Севастополь, Житомир.
Гызис Киев. Подлӧй гнуснӧй врагыс
Дзугис налысь кыпыд удж да мир.
Балтикасянь Чёрнӧй море дорӧдз
Кӧрт стенаӧн сувтіс миян йӧз,
Медым тшытшны врагӧс лестукторйӧдз,
Став народлысь видзны медым мез.
Роч народ эз этша нӧйтлы гадӧс,
Тӧдліс сылысь вын Наполеон,
Тӧдліс и гражданскӧй война кадын
Тайӧ вын немецкӧй хищнӧй пон.
Ӧні тӧдлас сизим мында сійӧ,
Кутшӧм ён Сӧветъяслӧн страна,
Нуӧдсьӧ кор став народӧн миян
Рӧдина и честь вӧсна война!
Враг — коварнӧй. Бура тӧдам тайӧс.
Кровожаднӧй зверысь сійӧ лёк.
Сымын ӧдйӧ зырны рубеж сайӧ,
Дзикӧдз нырны сійӧс — миян мог!
Тӧдам ми: победа миян сайын!
Миян вына армия и флот.
Шуисны тадз Молотов и Сталин,
Шуис тадзи миян став народ.
1941.
{Иван Вась @ Ставсӧ фронтлы @ кывбур @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 143–145.}
СТАВСӦ ФРОНТЛЫ
Збой краснӧй частьяс
Врагкӧд грознӧй косьын
Ас мулысь дорйӧны
Быд вершӧктор.
Но медым врагӧс
Дзикӧдз чегны позис,
Быд вермысь морт
Победа тылын дор!
Мед лун и вой
Пыр уджалісны миян
Завод и фабрика,
И быд станок.
Вай зэвтам вынъяс,
Батьяс, мамъяс, пиян.
Та сьӧкыд кадӧ —
Татшӧм миян мог.
Став кадсӧ талун
Уджлы сетам быдӧн,
И сетам став,
Мый корӧ миян фронт.
Ӧд тӧдам ми,
Мый армия, кӧть кытӧн,
Народкӧд ӧтув
Овлӧ сӧмын ён.
Пыр унджык пушка
Армиялы сетам,
Пыр унджык лэдзам
Тэрыб самолёт.
И ставсӧ дасьтам,
Мыйӧн тышӧ петӧ
И венӧ врагӧс
Армия да флот.
Быд литр горючӧй
Враглысь нервсӧ ёнтӧ.
Быд тонна кӧрт —
Смертельнӧй сылы яд.
И медым юргӧ:
— Ставсӧ сетам фронтлы;
И нянь, и танк,
И паськӧм, и снаряд!
А содтӧд йӧз кӧ
Ковмас миян тылысь, —
Ми дасьӧсь тышӧ,
Кыдзи ӧти морт,
И чышкам гадӧс
Шуда муным вылысь:
Победа туйсӧ
Индіс Сталин ёрт.
1941.
==БАСНЯЯС
II
{Иван Вась @ Небыд Миш @ басня @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 149–150.}
НЕБЫД МИШ
Жар лунӧ ӧтчыд Небыд Миш,
Кор пӧттӧдз нюжмасис нин гортас,
Сир доз да клюка босьтіс ордас
Да лэччис дӧмны ассьыс пыж.
Вот воис сійӧ берег дорӧ
И кӧсйис шойччыштны здук-мӧд,
Мудз коксӧ лӧньӧдыштны мед,
Но кыліс: отсӧг кодкӧ корӧ.
Миш сылань чатӧр вӧчис юр
И аддзис вӧйысьӧс да шуис:
— Но, трустӧ! кутшӧм сэтшӧм дур,
Бур мортӧй, ваас тэнӧ сюйис?
Ӧд сэні буретш вабергач.
Тэ вартчы кытшолӧнджык тадз
Да овлы сэні мыйкӧ дыра.
Сэк кості дӧма ветки нырӧс
Да отсӧг вылӧ локта скач. —
И Небыд Мишка корсис пес
Да коркӧ ӧзтіс сэсся бисӧ.
— Час, — шуӧ, — матын нин тэд мез.
И мода вылӧ ассьыс кисӧ
Сэк дулляліс да пуджис сос,
А сэсся шамыртіс сир доз
Да кисьтіс сирсӧ пыж ныр вылӧ.
И часджын мысти сэсся кылӧ
Дон бедьлӧн шыыс: дзиж да дзож!
— Час, вокӧ, регыд нин и пыж
Тан лоӧ дась,
И вӧрзя ва шӧрӧ ме тась
Да босьта тэнӧ берег вылӧ
Код тӧдӧ, дыр-ӧ Небыд Миш
Сэн дзоньтіс ассьыс ветки пыж.
Но мортыс кылаліс нин ылӧ
И дзикӧдз воши сылӧн мыш.
_____________
Моральыс ачыс татысь петӧ:
Быд уджын колӧ лоны чож,
Весьшӧрӧ минут мед оз вош.
Сэк сӧмын кӧсйӧмторйыд шедӧ.
1939.
{Иван Вась @ Кын кузнеч @ басня @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 151–153.}
КЫН КУЗНЕЧ
Мед кутшӧм удж кӧть вӧчӧ Ёгор дядь,
Кӧть тшупсьӧ, либӧ кӧнкӧ гӧрӧ,
Ли петалӧ кӧть кык лун кежлӧ вӧрӧ,
Пыр киас чеччыштӧма гадь.
— «Тадз, — шуӧ сійӧ, — абу немся лад
Да весяс вошӧ сӧмын кад.
Дерт, бурджык лоас, кузнечӧ кӧ вуджа —
Сэк, гашкӧ, сьӧкыдсӧ он тӧд
И кынӧмыд пыр пӧт,
Дай унапӧв на лададжык сэн уджыс:
Лунтырнад сідз жӧ вӧчан ведра гоз».
И аскинас нин сосъяс сійӧ пуджис
Да клёнгӧ кылӧ кузнеч моз.
Вот коркӧ кадын гӧрысь сэтчӧ пырис
Да шуӧ: — Мезды вай, бур вок,
Зэв ыджыд суис менӧ шог —
Гӧр амӧсь менам дзикӧдз бырис.
Вай вӧчышт, туяс кӧ, со тась.
— Эн шогсьы, — Ёгор дядьӧ шуис
Да вайӧм кӧртсӧ пачӧ сюйис.
— Быд бурыс лоӧ тэныд дась. —
И дон кӧрт сійӧ кляпӧдіс быд бокӧ,
Но амӧсь сылӧн некыдзи эз пет.
— Вай, бурджык, чер ме вӧча, вокӧ.
Зэв вермас туйны сійӧ тэд.
— Вӧч, сідзкӧ, колантор и чер.
Ӧд сытӧг нинӧмтор он кер, —
Кузнечлы воча мӧдыс кайтіс
Да черсӧ сэк жӧ гортас нуны чайтіс.
И дорччысь бара кутіс дорны кӧрт.
Мыйвынсьыс кучкалӧ зэв чожа,
Бикиньыс сявкйӧ сӧмын гӧрд
И кыптӧ вывлань уна вожӧн.
Вот коркӧ сэсся чусмис сійӧ бӧр,
А гӧрысь сулалӧ сэн — бур ни скӧр.
— Эз, — шуӧ дорччысь, — черыд татысь пет,
Ме, бурджык, шыла вӧча тэд.
— Вӧч, сідзкӧ, колантор и сійӧ.
И дорччысь кӧртсӧ бара пуктіс биӧ
Да регыд лои сійӧ дон,
А здук-мӧд мысти босьтіс киас
Да бара вӧчыштіс клин-клён.
— Но кыдзи? — шуис сылы мӧдыс.
— Эз артмы сійӧ татысь, вок:
Кӧрт тэнад вӧлі вывті лёк.
Ме, бурджык, вӧча коркӧ мӧдысь...
___________
Кор йӧз удж вылӧ петӧ мортлӧн веж,
Но оз тӧд, вӧчныс сійӧс кыдзи колӧ,
Сэк сійӧ пикӧ пыр нин волӧ
Да уджыс пыдди артмӧ сӧмын теш.
{Иван Вась @ Варов Елесь @ басня @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 154–155.}
1939.
ВАРОВ ЕЛЕСЬ
Рытгорув коркӧ Варов Елесь,
Чӧв овны эз куж коді здук,
Звӧз вывсянь кыдзкӧ аддзис друг,
Бикинь кыдз кайӧ пывсян щельысь.
— Сё морӧ, — шуис, — син оз сӧр!
Би кывйыс нюлӧ менсьым овмӧс!
Дерт, йӧзӧс чукӧстлыны ковмас,
Кор пывсян шомӧ эз на пӧр. —
И аскеж сёрни нуигтыр,
Клим ордӧ Елесь сэк жӧ тюрис.
— Но мый нин, вокӧ, вайин бурӧс? —
Кӧзяин шуис сылы пыр.
— Да кыдзи шуны? коді тӧдас!
Со век тай кольӧ лун да вой.
Век мыйкӧ нырам-вӧчам сьӧдас,
Ог ёна шойччӧдлывлӧ сой.
Со тӧрыт вӧрӧ ветлі песла,
Тшан кыза конда вайи сэсь,
Дай талун гортын эг ов весь.
Кузь лун на пила пиньяс кеслі. —
И Елесь — водзӧ сёрни нуис
Да висьталіс на унатор,
Мый вӧчліс сійӧ кӧн да кор.
Но Клим дядь сэки сылы шуис:
— Нол, кывзыв, вокӧ, кутшӧм гор
Тадз ывла вылас юргӧ-кылӧ,
И мыйла том войтыр и дзор
Рытгорув петӧ ывла вылӧ? —
Друг Елесь чеччис очмигтыр:
— Ӧд пывсян менам ӧзйӧ биӧн.
Дерт, кӧнкӧ котӧртӧны сійӧн...
Дзик вунлі менам сёрни пыр, —
И, упкигтырйи, пывсян дінас
Дзик пыр жӧ муніс Елесь дядь,
Но сылӧн вӧвлӧм стрӧйбаинас
Эз вӧв нин сэки ув ни бадь.
___________
Удж кодыр кӧсъян вӧчны ладӧн
Да помӧдз вайны сійӧс стӧч —
Эн прӧстӧ больгы, весь эн жӧдз,
И артмас сійӧ аслас кадын.
1940.
==ШУД ВӦСНА
III
{Иван Вась @ Шуд вӧсна @ поэма @ В. Елькин. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1948 @ Лб. 159–173.}
ШУД ВӦСНА
1
Сикт весьтӧ, быттьӧ сьӧд ной,
Ӧшӧдчис вой.
Тӧлысь!
Лӧз бантӧ эн мыччы,
Му вылӧ лучьяс эн кой.
Кодзувъяс!
Воштысьлӧй кытчӧкӧ ті тайӧ вой.
Сикт вылӧ, войтӧлӧй, пет,
Лӧнь дзугны мед.
Кымӧр!
Тэ сайӧдышт вуджӧр,
Аддзыны сійӧс эн сет,
Сикт дорлань
Веськыда му шӧрӧд
Котӧртас мед.
Пемыдтӧ, зумыштчӧм вой,
Дугдывтӧг кой,
Кытчӧдз оз матыстчы кыа.
Кодлыськӧ лӧньӧдышт дой
Бушковлӧн вынйӧра шыясӧн,
Жугыльтчӧм вой.
2
Вӧр пиысь петіс морт вуджӧртор.
Сён пӧлӧн муніс, воськовтіс шор.
Колис нин бӧрас му эрд и рас.
Тыдовтчис керка, лӧз ӧшиньтас.
Прӧйдитіс потшӧс, восьлаліс йӧр.
Видзӧдліс водзлань, видзӧдліс бӧр.
Таркнитіс ӧшиньӧ, виччысис здук.
Сэк кодкӧ сійӧс восьтыштіс друг.
— О, муса мамӧ! Ловъя на тэ?
Восьты вай ӧдзӧс, локті со ме.
Дзуркнитіс ӧдзӧс, пӧдлассис бӧр.
— Збыль ӧмӧй, Павел, тэ, сьӧлӧмшӧр?
Кытысь нӧ усин? Мудз кӧнкӧ, тшыг?
Ставыс тай тэын вежсьӧма дзик.
Кыськӧ и пищаль сьӧрад со эм.
— Оз шогмы, мамӧ, пищальтӧг мем:
Белӧйлысь локті тӧдмавны вын,
Шедан кӧ, сытӧг наысь он мын.
Кыдзи нин олан? Кытӧні вок?
Мый вӧсна сійӧ татчӧ оз лок?
— Эн нин тэ сёрнит, сьӧлӧмшӧр пи:
Став сиктӧн полам белӧйысь ми.
— Унаӧн найӧ?
— Жуӧны тыр.
Лун и вой сиктын шобсьӧны пыр.
Ыджыдыс налӧн веськыда пон,
Арестын сылӧн дзор морт и зон.
Нуисны тӧрыт тэнсьыд тшӧтш вок.
Ог нин тӧд, сійӧс аддзылам ог.
Ставныс пӧ найӧ сэн большевик,
Ставнысӧ лыйлыны колӧ пӧ дзик... —
Нор мамлӧн лэччис сӧдз синва войт.
— Эн, мамӧ, шогсьы, эн асьтӧ дойд.
Белӧйяс оз нин ыдждавны дыр:
Миян йӧз татчӧ воасны пыр.
Ӧні вай висьтав стӧчджыка мем,
Белӧйлӧн выныс уна-ӧ эм?.. —
Сёрнитіс дыркодь мамыскӧд пи.
Мунігас сылысь кутыштліс ки:
— Суседӧ нӧшта кежавла здук,
Сэні ме ставсӧ тӧдмала тшук.
Сы бӧрын лэчча юкмӧсдор кыр,
Ю вомӧн вуджа, муна яг пыр.
Татчӧ ми воам аски войшӧр,
Сиктнымӧс мездам белӧйысь бӧр.
3
Петук гӧлӧс юркнитіс сикт вылын,
Лӧзов тӧдчис асъя кыадор.
Тэрыб шагӧн сиктса нӧрыс йылӧд
Лэччис юлань ӧтка вуджӧртор.
Тэрмась, тэрмась! Быд здук ӧні дона.
Котӧрт зіля! Вунӧд тшыг и мудз!
Асъявылын югдыштӧ нин тонӧ,
Регыд петас зарни шонді луч.
Со и берег. Кышӧдчӧны пуяс.
Шӧпкӧм налӧн вывті сӧмын нор.
«Эм-ӧ пыжыс? Эм-ӧ вуджан туйыс?
Эз-ӧ кадыс вывті нин ло сёр?»
Водзӧ, водзӧ!
Вуджанторйыс выйим!
Ассьыс югӧр асыв оз на кой.
Сӧмын... Матыникын кыліс лыйӧм,
Гора шыысь садьмис пемыд вой.
Павел водіс. Вирӧдз курччис парсӧ.
Морӧс пытшкас пуис ыджыд лӧг.
— Эн на кырныш моза сэні карзӧй!
Менам вирӧн некод на оз тшӧг! —
Лэптіс ружье. Лыйис кустъяс пӧлӧн.
Синъяс водзсьыс воши лыян пас.
Сэк жӧ воча ыджыд бушков тӧлӧн
Дінтіс лэбис пуля уна дас.
Сылӧн пӧся чӧсовтыштіс сойыс,
Кышан пырыс чепӧсйис пӧсь вир.
Сӧмын дзугны вермас ӧмӧй дойыс,
Кытчӧдз пуля ӧтитӧг оз быр?
Помысь помся дзизӧдчисны «лӧдзьяс».
Враглӧн пуля оз-ӧ сійӧс судз?
Асъя рӧмыд вочасӧн пыр сӧдзис,
Вӧръяс сайысь петіс шонді луч.
— «Гадъяс! — лӧгпыр Павел аслыс шуис. —
Найӧ кытшысь ог кӧть ме нин пет,
Сӧмын, — бӧръя зарад сійӧ сюйис, —
Ассьым лолӧс донтӧг ог жӧ сет.»
Кустъяс сайысь лэптіс кодкӧ юрсӧ.
— Эй, гӧрд кучик! Сетчы бурӧн, зон!
Мӧдног он босьт нинӧм тані бурсӧ...
— На со курччы тайӧс, белӧй пон! —
Шуис збоя миян том разведчик,
Плешас ыстіс сылы свинечтор,
Сэсся, мусьыс сьӧкыдпырысь чеччиг,
Визув юас шыбитіс затвор.
— Лыйлӧй, трусъяс! Мый нӧ сэсся сувтід!
Тіян водзын куш киа ме дзик.
Бандит чукӧр вӧрзис вӧлӧсть увтысь,
Штыкъяс костын вӧлі большевик.
4
Сикт шӧрын — вичко; нӧрыс вылын
Кык судта сулаліс выль дом.
Сы весьтын, кыдз пу зібтор йылын,
Тӧв летіс еджыд дӧрапом.
Выль домын коймӧд сутки помся
Лампадка ен пельӧсын ломзьӧ,
И шорӧн киссьӧ вина-сур,
И сёрни некыдзи оз помсьы,
Кор ставыс ас, и ставыс «бур»,
Нянь-солӧн тыра пызан сайын —
Погона, — абу «руд» салдат,
И мукӧд чинъяс сыкӧд пайын,
И ставлы гажа, ставлы рад.
— Ми юам тыр победа вӧсна!
Кӧзяин кыдзи?
— Тіян вӧсна! —
Нюмпырысь шуыштіс Панкрат. —
Ӧд нэм чӧж вӧлім прамӧй йӧз на,
И прамӧй йӧзӧн кольны рад.
— Дзик сідзи! — горӧдісны ставныс,
И гора юрӧбтыліс дом,
И ӧтув кӧсйысисны явӧ
Том сӧвет властьлы вӧчны пом.
И ӧдзӧс воссис найӧ жырйӧ,
Салдат сэк пырис полігтырйи,
Медыджыд чинлы сетіс честь.
— Ми партизанӧс кутім кырйысь,
Мый вӧчны?
— Пыртны татчӧ!
— Есть!
Здук мысти тувччис порог вомӧн
Том зон. Став вылас дзоргис дыр.
Сы чужӧм вылын и пельпомын,
Дзик гӧгӧр йиджтысьӧма вир.
Погона чеччис пызан сайысь:
— Нол, кытысь чӧртыс тэнӧ вайис?
Тэ, чайта, бура ыджыд свист!.. —
Панкрат сэк шуис:
— Тӧда тайӧс:
Ми сиктын первой коммунист.
Ті тӧданныд нин талысь рӧдсӧ,
Тан амбар пытшкын сылӧн вок...
— Кысь, мися, быттьӧкӧ нин тӧдса.
Но, мый нӧ, бурджык пуксьы лок.
Ме тэкӧд сёрни кута нуны
И пара рюмка кора юны,
Мед ставсӧ висьталан тэ мем.
— Ог кӧсйы нинӧм тэныд шуны,
Мем тэкӧд сёрнитнысӧ нем.
— Вот кыдзи! Жаль! Эг кӧсйы лёксӧ,
Но, аддза, мӧдног нем он вӧч.
Нол, корлӧ сылысь татчӧ воксӧ,
Сэк сёрни, гашкӧ, артмас стӧч... —
Збой сьӧлӧм Павел пытшкын пуис,
И юрас уна мӧвпыс жуис,
Но нинӧм эз вӧв наын бур.
Друг кодкӧ сійӧс нимнас шуис
И сылань бергӧдыштіс юр.
— Вок менам! Митя! Тэ-ӧ тайӧ?
Ме тэнӧ пӧшти эг нин тӧд.
Збыль тадзи нӧйтісны мӧй найӧ?
Став чужӧм тэнад гырд и сьӧд... —
И вокъяс кутчысьлісны ёна.
Но найӧс торйӧдіс погона.
— Эг встреча та вылӧ ме вӧч.
Тэд, зонка, лолыд кӧ зэв дона,
Вай вокыд мышкӧ тайӧн тэч! —
И мыччис сы киӧ нагайка.
Скӧр биӧн ӧзйис воклӧн син;
Ярлуныс сыын эз нин сайкав,
Лӧг вӧсна пуис морӧсдін.
Мыйвынсьыс сійӧ плетя кинас
Сэк враглы вурыштіс пель дінас
И, кыдзи змейӧн чушкӧм зверь,
Эз некыдз ӧшйы сійӧ инас
Да босьтіс киас маузер.
— Тэ, сволочь, вывлань лэпты китӧ!
Ме петкӧдла тэд, большевик! —
И маузернас сійӧ витіс
Том зонлы сьӧлӧм шӧрас дзик.
5
Пи мунӧм бӧрын ӧтнас мам
Дыр сулаліс на ӧшинь дорын
И курыд синва кисьтіс шорӧн,
Но шогыс некыдзи эз ям.
Мый сылӧн мӧвпаліс сідз юр
Мӧд петук сьыліг, асъя войын?
Эз прӧста сьӧлӧм ёнты дойӧн,
Эз прӧста мамлӧн синва тюр.
Мӧвп сылӧн вӧлі мисьтӧм, сьӧд,
Дзик сэтшӧм, кутшӧм арся войыс.
Сы синъяс водзын ставыс лоис
Зэв гажтӧм, быттьӧ шуштӧм вӧт.
Со сійӧ кызь арӧса ныв;
Со челядь быдтӧ верӧссайын,
Но эз на бордъяммыны найӧ —
Лёк рӧклӧн шуӧма нин кыв.
Виркисьтан пансис оландыр,
И верӧс муніс чужан мусьыс,
И Порт-Артурын сэсся усис
Да колис челядь керкатыр.
Кыдз ӧткӧн быдтан, кутшӧм ног,
Кор кизь кодь посниӧсь на пиян.
Ни дасур абу керка пиын,
А отсӧг вылӧ бать оз лок?
Ок, уна лои пыкны тшыг
И тӧдны сылы пӧсь и йизьӧм.
И куим пиӧс нуис висьӧм,
Ас дінас колис сӧмын кык.
Мый вермис, зілис дӧва-мам,
Мед найӧ быдмисны бурнога,
Но олӧм сераліс пыр лёка,
Эз вежлы некор сійӧ сям.
А ӧні? Со тай, партизан
Дзонь во нин сылӧн Павел пиыс,
А Митя — уджын веськыд киыс —
Код тӧдас сылысь чужӧмбан
Дзор мамлӧн аддзылас-ӧ син:
Мӧд сутки сійӧ абу гортын,
Пыр мучитӧ пӧ Панкрат ордын
Кык кока кӧин — белӧй чин.
Кыдз сэсся мамлы абу шог,
Кыдз сэсся сылӧн пӧрысь юрыс
Тась мыйкӧ вермас корсьны бурӧс,
Кор шуштӧм серпас гӧгӧрбок.
Мый вӧчны, сійӧ нем эз тӧд,
Мудзпырысь сылӧн сьӧлӧм чеччис,
И гырддза вылас сійӧ лэдзсис,
И унмовсис, и аддзис вӧт.
... Сикт кузя мунӧны сьӧд йӧз
Зэв паськыд шагӧн, ӧдйӧпырысь,
А туша налӧн ставлӧн гырысь,
И чужӧм вылын тӧдчӧ грӧз:
Кузь ружье кутӧ налӧн ки,
И бокас ставныслӧн эм шашка.
«На водзын код нӧ? Сійӧ, гашкӧ?...»
Дерт, сійӧ, сылӧн ыджыд пи.
И чужӧм сылӧн ставыс вир.
«О, енмӧй! Нӧйтӧны со орсӧн.
А сійӧ, коньӧр, муртса горзӧ,
Но оз лэдз весиг синва чир.»
Нор мамлӧн ёнтӧ, быттьӧ мыль,
Став пытшкыс сылӧн лӧгӧн ӧзйӧ.
И некыдз эскыны оз кӧсйы,
Мый татшӧмторйыс овлӧ збыль.
Друг выныштчис и лэптіс сой,
Лёк вӧтысь мездӧдчыны медым.
И аддзис сійӧ шонді петӧм
Да кӧсйис пальӧдыштны дой.
Син чӧвтіс дзиръя ӧшинь пыр.
Мый тайӧ? Кажитчӧ-ӧ сылы?
Дзик ӧшинь весьтас, миртуй вылын,
Пи сылӧн мунӧ чотігтыр.
А бӧрас восьталӧ морт квайт,
И быдӧн ружье сылы витӧ.
— О, Павел! Павел! Менам пи тэ?
Эг тадзи аддзывны ме чайт.
— Эн, мамӧ, тайяс дырйи бӧрд.
Кӧть синва тэнад вывті курыд,
Оз сійӧ тайӧ йӧзтӧ бурӧд,
Ӧд налӧн сьӧлӧм — кӧдзыд кӧрт.
Ме правда ради нуи кось
И кӧсйи вӧчны сӧмын бурӧс.
А ӧні пукта ассьым юрӧс...
Мый вӧчан? Мӧдногӧн оз позь. —
Мам муртса дзӧрӧдыштіс вом
И петіс кутыштлыны пиӧс.
Но няйт туй вылӧ личкис сійӧс
Салдатлӧн сьӧкыд приклад пом.
Сэн куйліс сійӧ бура дыр,
А кодыр чеччис, аслыс шуис:
«Мем тӧдса ӧні веськыд туйыс».
И йӧръяс вомӧн муніс пыр.
Рыт кежлӧ петіс чизыр тӧв,
Сикт вылын лявзіс найдыш пон моз,
И дзугис ывла вылысь чӧв,
И пашляк вочасӧн пыр ёнмис.
Важ амбар пытшкын кык дас морт
Кузь рыт нин кӧдзыд вӧсна тірзис.
На пӧвстын сэні уна ёрт
Зэв слаб нин вӧлі петӧм вирсьыс.
Тшӧтш джоджын куйлісны кык вок
Дзик кулӧм морт моз, шынитӧла,
И налысь мыш да кӧмтӧм кок
Эз тупкы весиг пальто пӧла.
Сьӧд чутысь помся рудзтіс вир
Кын джоджыс вылӧ ичӧт воклӧн,
Но сійӧ нинӧм эз кыв чир,
И эз вӧв сыын бур ни лёклун.
Мӧд воклӧн биа вӧлі юр
И тешкодь серпас аддзис уна:
То вуджӧ сійӧ кадъя нюр,
То мича вӧлӧн гӧнеч мунӧ;
То сыкӧд орччӧн командир
Пеж белӧй гадӧс косьын шырӧ,
А враглӧн помся киссьӧ вир
И шор моз лэччӧ джуджыд йирӧ;
То аддзӧ сійӧ ассьыс мам
И пӧся ӧшйӧ сылы сывъяс.
А мамлӧн чужӧм бур и рам
И вывті мелі сёрни кывъяс.
И воча шуны восьтӧ син,
Но... аддзӧ сійӧ важӧс ставсӧ:
Сы вылӧ дзоргӧ белӧй чин
Да амбартырыс лёкысь равзӧ!
— Эй, сволочь, штабӧ пыр жӧ тюр!
Мый, бура боктӧ тані шонтіс?
Ме чайта, вунӧдан став дур,
Кор мышкад шомпол кульны пондас! —
И штабын бара выль допрос,
И кульӧ сійӧс кӧрт нагайка,
Но Павел кутчысьӧ важмоз,
Кӧть вежӧр муртса нин оз сайкав.
Погона лёкмис, лоис дон.
— Тэ висьталан мем, кӧні частьныд? —
Пыр ӧтног вочавидзис зон:
— Ог висьтав нинӧм, корсьӧй асьныд.
— Он висьтав? На жӧ, большевик! —
Погона швачкӧбтіс нырвомас
И амбар пытшкысь ставсӧ дзик
Сэк тшӧктіс нуны вӧлӧсть помас.
...Сэзь войшӧр. Кымӧр абу чир.
Юр весьтын еджыд тӧлысь кывтӧ,
И эзысь кодзув жуӧ тыр
Сьӧд нойӧн эжӧм енэж вывті.
Му вылыс чорыд, из кодь нач.
Тӧв йылын корйыс шпоргӧ пулӧн
Сикт шӧрті восьлалӧны надз
Кызь морт — яр тӧлысь югӧр улын.
На пӧвстын ставлӧн кӧмтӧм кок,
Юр вылас мортлӧн абу шапка,
Оз тӧд тай некод сӧмын мог,
Мый кӧдзыд сэтшӧм скӧра тшапкӧ.
Тан унджыкыс на вывті том.
Мый вӧсна нуӧны тшӧтш найӧс?
Мед олӧмыслысь босьтны пом,
Код виччысьӧ нин вӧлӧсть саяс.
Кык дас морт восьлалӧны чӧв.
Мый налы ӧні сэсся шуны!
Кӧть мӧвпав сэні комынпӧв,
Смерть киысь олӧмтӧ не гуны.
Куш кокъяс дойдӧ мулӧн кын.
И сьӧлӧмъяссӧ йирмӧг дорӧ.
Но со нин воис бӧръя стын,
И туйыс мунысьяслӧн ори.
Сэк Павел кабыртыштіс ки
И смела шыӧдчис став дінас:
— Мед, ёртъяс, талун кулам ми,
Но найӧ ставнымӧс оз вины.
Нин регыд воас сійӧ час,
Кор йӧзыс лоас миян шуда... —
Кыв сылысь орӧдіс лёк бас,
Винтовка зёлькӧдчыны кутіс.
Залп шыысь юрӧбтыліс вой,
Бӧр лӧньны надзӧникӧн пондіс.
Сэк воклӧн гӧлӧс кыліс збой:
— Мый сэні падмид! Лыяд он ті?
Но некод выльысь сэк эз лый.
Салдатъяс уськӧдчисны бӧрӧ.
Кыдз сійӧ, эскыны-ӧ мый?
Код тайӧ локтӧ миртуй шӧрӧд?
Со дзик нин матын еджыд вӧв.
«О, кутшӧм тӧдса! Дерт жӧ сійӧ!..»
И Павел дзугис шынитӧв:
— О, ёртъяс, отсӧг локтӧ миян! —
Здук мысти краснӧй командир
Боецлысь пӧся кутліс кисӧ.
А сылӧн мамыс синва пыр
Ас бердас жмитіс кыкнан писӧ
И налысь малаліс сэн юр,
И долыд синвасорӧн шуис:
— О, кутшӧм лӧсьыд, кутшӧм бур,
Мый тіян веськыд вӧлі туйыс!
1939.
==n С. Ермолин да Н. Дьяконов. Джуджыд запань : 3 действиеа, 4 серпаса драма. Сыктывкар: Комигиз, 1940. 60 лб.
С. ЕРМОЛИН да Н. ДЬЯКОНОВ
ДЖУДЖЫД ЗАПАНЬ
3 действиеа, 9 серпаса драма
СЫКТЫВКАР
КОМИ ГОСИЗДАТ
1940
{Ермолин С. И., Дьяконов Н. М. @ Джуджыд запань @ драма @ С. Ермолин да Н. Дьяконов. Джуджыд запань @ 1940 @ Лб. 3–59.}
ДЕЙСТВУЙТЫСЬ ЙӦЗ:
1. Пудов, Павел Иванович — ВКП(б) Райкомса секретарь-орденоносец.
2. Ваньков, Михаил Петрович — коммунист, стахановец.
3. Юркина Нина — комсомолка, вӧрпунктса бухгалтер.
4. Гришка — пионер, Ниналӧн вок.
5. Герасим Прокопьевич — вӧрлэдзысь-тысячник, бригадир.
6. Василий Ефремович — орчча вӧрпунктысь стахановец.
7. Быков — вӧрпунктса директор.
8. Митяшин — Лесотрестын управляющӧй.
9. Трошев — Леспромхозса директор.
10. Кузиванов — Леспродторгса директор.
11. Кушманов, Кашник Микол — Леспромхозлӧн сплав кузя уполномоченнӧй.
12. Пешкин — сплав кузя мастер.
13. Комлин — Райкомса инструктор.
14. Габов — сплавконтораса начальник.
15. Елфимова — Райкомын техническӧй секретарь.
16. Силӧ Пиля — вӧрпункт контораса стӧрӧж.
17. Шмать Вань Микол
18. Кузьма Сандрик вӧрлэдзысьяс.
19. Чутык Опонь
20. Епрӧм Тикӧн
21. Йӧртым Кӧсьта
22. Тьӧзко Петыр
Комсомолецъяс, уджалысьяс: мужикъяс, нывбабаяс, нывъяс, зонъяс. Суд вывса шленъяс, конвойяс, военнӧйяс.
МЕДВОДДЗА ДЕЙСТВИЕ.
I серпас.
Механизированнӧй вӧрпунктлӧн контора. Пельӧсас — письменнӧй пызан. Стенъяссӧ пелькӧдӧма портретъясӧн да плакатъясӧн. Порогувланьыс сулалӧ кӧрт пач. Пач дінын пукалӧ контораса стӧрӧж Силӧ Пиля, дӧмлӧ тюни. Ывласянь кылӧ гудӧк шы улын сьылӧм, гажӧдчӧм.
ПИЛЯ (ӧтнас). Аттӧ, сёмокасьтӧн-джынйӧн, гӧрдзасиссӧ кыдз! Адӧй-адӧй, колі-жӧ ӧд тадзикӧн гӧрддзасьнысӧ. (Заводитӧ гӧрӧдсӧ разьны, но нинӧм оз артмы). Вот дивӧыд! Ӧд дзонь нырагез пропадитас. Час жӧ ме пиньӧн видла... Чотӧны... Рок нин оз курччавны... (Зэлӧдӧ кыкнан кинас нырагезсӧ, сійӧ бӧр веськалӧ.) Но, грекӧ, — разьсис! Вот тайӧ покус!
(Заводитӧ бара дӧмсьыны, сьылӧ.)
Мича нылӧй, роч аканьӧй.
Юмов преник вомдорӧй.
Юмов преник вомдорӧй, да
Банйӧм булка чужӧмӧй.
Ой, банйӧм булка чужӧмӧй, да
Сьӧд сэтӧртусь синъясӧй.
Мӧдӧс босьтін, эновтін, да
Менӧ вӧйпин — пӧрысьтін.
Со и эштіс. (Кӧмалӧ тюнисӧ да ветлӧдлӧ джодж кузя, кок пӧвнас топйӧдлӧмӧн). Дзик выль кодь лои...
(Ывласянь ёнджыка заводитӧ кывны гудӧк шы улын сьылӧм, Пиля кывзыштӧ сьылӧмсӧ.)
Но и олӧм-жӧ пуксис, дивӧ!.. Сьылӧны, йӧктӧны... И том и пӧрысь. Да ӧд кӧні? Вӧрын! Парма вӧрын! А ми овлім жӧ том дырйиыд... Сар Миколашка — чашка ни лӧшка! Тьфу!.. И казьтывнысӧ дыш. (Мунӧ пач дорӧ да сюйыштӧ песпомъяссӧ, сэсся мунӧ пызан дінӧ да пуксьӧ, ӧчкиасьӧ, босьтӧ газет. Котӧрӧн пырӧ Гриша. Сійӧ кашкӧ, тырӧма лолыс.)
ГРИША (тэрыба). Директорыс тані?
ПИЛЯ (лэптӧ юрсӧ газет сайысь). Нолтӧ, зон, пӧдлышт ӧдзӧссӧ. Абу на, тон, гожӧм. Тан олӧма йӧз пукалӧны.
ГРИШКА. Прӧститӧй, ме эг нарошнӧ... Тэрмаси. (Пӧдлыштӧ ӧдзӧссӧ.) Кӧні нӧ сійӧ?
ПИЛЯ. Коді?
ГРИШКА. Татчӧс директорыс?
ПИЛЯ. Кутшӧм директор?
ГРИШКА. Тайӧ базаас мӧй нӧ уна директорыс?
ПИЛЯ. Да, вывті унаыс эськӧ абу... Но кык-ӧ куимыд сюрас... Тэныд кутшӧмӧс?
ГРИШКА. Меным эськӧ главнӧйсӧ...
ПИЛЯ. Главнӧйсӧ, шуан?
ГРИШКА. Да. Зэв срочнӧй делӧ, районсянь... Кызьвит километр... И пыр котӧрті.
ПИЛЯ (важнӧйджык поза босьтӧмӧн). Но, мый нӧ, лок пуксьы татчӧ. Висьтав кутшӧм сэтшӧм делӧ? Тані медся главнӧйыс — сійӧ ме!
ГРИШКА (чуймӧ). Коді? Ті?
ПИЛЯ. Ме, ме, зонмӧ.
ГРИШКА. Мый, збыльысь, ті?
ПИЛЯ. Сё збыль.
ГРИШКА (ӧдйӧ пырӧ пеля шапка пиас, кыскӧ пакет). Кыдз тіян овныд?
ПИЛЯ. Ульныров.
ГРИШКА. Кыдз, кыдз?
ПИЛЯ. Ульныров. Уль-ны-ров. Гӧгӧрвоин?
ГРИШКА (бокӧ). Дзик ог гӧгӧрво. Татчӧ абу сідз гижӧма. (Пилялы.) Кыдз нимтӧны?
ПИЛЯ. Силӧ Пиляӧн.
ГРИШКА. Да. Ме ог сійӧс юав...
ПИЛЯ. А мый нӧ?
ГРИШКА. Кыдз мися ним-вичыд?
ПИЛЯ (томмӧдчыштігмоз). А-а... Филип Силантьевич. Пыр на тадз шулісны...
ГРИШКА (дзебӧ пакетсӧ шапкаас, бӧр шапкаасьӧ, мунӧ сы дінысь бокӧджык да пуксьӧ).
ПИЛЯ. Но, мый нӧ пакетсӧ он сет?
ГРИШКА (букышӧн видзӧдлӧ). Абу тіянлы адресуйтӧма.
ПИЛЯ. А кодлы?
ГРИШКА. Быковлы, эм сэтшӧмыс?
ПИЛЯ. Эм.
ГРИШКА. Но вот сылы.
ПИЛЯ. А-а. Сійӧ директор жӧ...
ГРИШКА. А ті?
ПИЛЯ. И ме тшӧтш... Техническӧй...
ГРИШКА. Но-о! Техническӧй? Сідзкӧ ті став техниканас тан веськӧдланныд?
ПИЛЯ. Во-во! Буретш. (Казялӧ пач дінысь гылалӧм биа ӧгыръяс, котӧртӧ пач дінӧ, ӧктӧ да чукӧртӧ найӧс корӧсьӧн.)
ГРИШКА (бокӧ). Ставыс гӧгӧрвоана. (Пилялы.) Техническӧй, сідзкӧ? (Нюмъялӧ.)
ПИЛЯ (сералӧ). Техническӧй. (Кыкнаныс сералӧны.)
ГРИШКА. А ме збыль чайті... Ӧчки... газета...
ПИЛЯ (дӧзмӧмӧн). А мый? Ӧчки... Газета... Ӧні, зон, миян и стӧрӧжыд почётнӧй морт, непӧштӧ кутшӧмкӧ директор сэн.
ГРИШКА. Збыль, збыль, дед. Тэ эн дӧзмы. (Друг казялӧ.) Дедушка, кӧн нӧ, збыльысь, базаса директорыд?
ПИЛЯ. Сійӧ гаражын, зонмӧ. Регыд, регыд воас.
ГРИШКА. А кӧн татчӧс бухгалтерыд олӧ?
ПИЛЯ. Бухгалтер? Сійӧ коді? Нина, да?
ГРИШКА. Да, да. Сійӧ ӧд чой менам.
ПИЛЯ. Чой? Но, зон. Час, тӧдмала. (Босьтӧ ӧштшӧпек-зорпом, куимысь тотшнитӧ пӧтӧлӧкас, кывзыштӧ.) Сійӧ эськӧ тан олӧ да, абу со гортын-а.
ГРИШКА. Тайӧ, кыдз нӧ тэ?
ПИЛЯ (сералӧ). Аскостса телепон. Менам изобретение. Аслам вежӧртас серти вӧчӧм. Техника!
ГРИШКА. Пӧрысь, дзормӧм тэнад техникаыд, дедушка. Вот кор бӧр воа гортӧ, ме тэныд выльӧс лӧсьӧда, электрическӧйӧс. Тані кнопка личкан, а сэні звонок.
ПИЛЯ. Да, тайӧ техникаыд менам дорысь томджык лоӧ.
ГРИШКА (нюжмасигтыр очсалӧ). Мыйкӧ, зэв жӧ дыр эз во директорыд тіян.
ПИЛЯ. А тэ, зон, водыштлы шойччышт. Воас — чуксала. Кыдз тэнӧ шуӧны?
ГРИШКА. Гришукӧн. (Нёровтчӧ скамья вылӧ.)
ПИЛЯ. Сідз, сідз. А тэ, Гришук, водыштлы, водыштлы. Ме тэныд, кӧсъян кӧ, сьылышта...
ГРИШКА (водӧ, шапкасӧ морӧс бердас топӧдӧмӧн). Сьыв, дедушка, сьыв. (Вугралӧ). Менам гортын аслам радио эм. Пыр кывза, кор сьылӧны Москвасянь, Ленинградсянь...
ПИЛЯ (сьылӧ коми важдырся сьыланкыв).
ГРИШКА. Дедушка! Дед! А скрипкаыд бурджык...
ПИЛЯ. Но, ӧткодялін тай скрипкакӧд менсьым гӧлӧсӧс.
ГРИШКА (унмовсигмоз, надзӧник, мечтайтӧмӧн). Кор ме лоа музыкантӧн, ӧкта сэк сигудӧк вылын став коми вӧрыслысь дзульк-гажа шыяссӧ: мыйӧн сійӧ лолалӧ-олӧ... Гижа сэк ас кывйӧн, быд шы улӧ, сьылӧм, да лӧсьӧда йӧктӧм... Дай лэба ме зэв ыджыд лэбач вылын ылӧ-ылӧ... Со сэтчӧ... Москваӧ... Некытчӧ пуксьывтӧг лэба ме сэтчӧдз... И пукся ме веськыда ёсь звезда вылас, коді дзирдалӧ Кремль башня йылас, кыдз яръюгыд шонді... И босьта ме сьывны сэк, ворсӧмӧн, йӧктӧмӧн, гажа, выль сьыланкывъяс выль горӧн горалысь миян вӧрным йылысь, выль шуда олӧмным йылысь, асланым некодӧн вермытӧм странаным йылысь. (Кыпӧдчӧ, видзӧдӧ тыр синмӧн челядьӧн кытшовтӧм Сталин ёрт портрет вылӧ.) Ме понда сідз ворсны, дедушка, сідз сьывны, мед менам сьыланкывъясӧй воисны сы дінӧдз... Ӧд сійӧ сідз радейтӧ миянӧс, челядьӧс... (Унмовсьӧ ыджыд шуда мӧвпъяса нюмъялана чужӧмӧн, ылын кылӧ «Сталин йылысь сьыланкывлӧн» мелодия.)
ПИЛЯ. Унмовсис... Шуда... Быдмӧ татшӧм кадӧ... Став олӧмыс водзын... Ыджыд, зэв паськыд олӧм... (Чеччӧ, виччысьӧмӧн шебралӧ Гришаӧс и надзӧник петӧ. Кост. Сэсся пырӧны Ваньков да Быков.)
БЫКОВ. Полысь тэ, Миша, вывті полысь. Веськыда шуа.
ВАНЬКОВ. Тэ абу прав, Быков ёрт. Меным повны нинӧмысь, но вежласьны директоръясӧн, татшӧм кадӧ, вывті ыджыд ӧшыбка.
БЫКОВ. Но, мыйын, мыйын ӧшыбкаыс?
ВАНЬКОВ. Татшӧм решающӧй кадӧ шыбитны лесопункт... Ме тэнӧ дзик ог гӧгӧрво, Быков ёрт.
БЫКОВ. Но ме муртса кок йылын сулала. Трест тӧлысьӧн-джынйӧн клопочитіс, мед меным путёвка судзӧдны. Оз талун-аски Митяшин самолёт ыстас. Сэсся ӧд тэ жӧ менам ёрт, тэн колӧ нин аслыд гӧгӧрвоны...
ВАНЬКОВ. Видзӧдтӧ, Быков ёрт... Ме абу доктор. Тэнсьыд висьӧмъястӧ тӧдмавны ме ог вермы. Но вот сы пыдди миян лесопунктыдлӧн висьӧмъясыс меным дзикӧдз гӧгӧрвоанаӧсь.
БЫКОВ. Кӧні, кӧні? Кутшӧм висьӧмъяс?
(Ӧдзӧсӧ тотшкӧдчӧмӧн пырӧ Пешкин.)
ПЕШКИН. Семён Иванович, позьӧ?
БЫКОВ. Мый тіян, Пешкин ёрт?
ПЕШКИН. Запань йывсьыд ме...
БЫКОВ (дӧзмӧмӧн). Но, мый ещӧ сэн сэтшӧмыс?
ПЕШКИН. Сортировка местаыд вывті ляпкыдінын, Семён Иванович. Дай главнӧй коридортӧ вывті векньӧдӧмны... Заторъяс лоасны...
БЫКОВ. Проект серти стрӧитӧны.
ПЕШКИН. Мӧвпыштлыны, эськӧ, мыйкӧ колӧ, Семён Иванович...
БЫКОВ. Тешкодь йӧз. Но коді нӧ тіянӧс лэдзас сэн мӧвпавны, вежлавны проект? Митяшин менсьым юрӧс нетшыштас...
ВАНЬКОВ. Бур вылӧ ӧд тэныд сійӧ висьталӧ, Быков ёрт. Ме дінӧ со тайӧн жӧ сплавщик-стахановецъяс талун шыасьлісны. Сідз жӧ шуасьӧны...
БЫКОВ. Ёртъяс! Но кыдз ті он вермӧ сійӧ гӧгӧрвоны? Дасысь унджык инженеръяс, техникъяс, чертёжникъяс да конструкторъяс воджын пукалісны тайӧ проект вылас. А ми сэтшӧм профессоръяс аддзысим, мый гӧтовӧсь ӧти галйӧн бракуйтны сійӧс. Дай сэсся кӧні ті водзджыксӧ вӧлінныд?
ВАНЬКОВ. Быков ёрт, здоровӧй критика — сійӧ зэв буртор. Некор абу сёр, медым...
БЫКОВ (торкӧ). Сёр, вывті сёр! Бонаяс лӧсьӧдӧма. Сортируйтчан система вӧчӧма. Главнӧй коридор оз кӧ талун-аски лоӧ гӧтов. А сплав нырулын. Дай ме сэсся дзик ог вермы аддзыны сэсь кутшӧмкӧ вывті ыджыд ӧшыбка. Зэв тай нин сэн лоасныкӧ неыджыд заторъяс... Сы вылӧ и сплав. Сьӧкыдлунъястӧг он артмӧдчы. Вот сійӧ и лёкыс, донаясӧй менам, мый сьӧкыдлунъяссьыс ті медся ёна поланныд. А большевикъясыд сьӧкыдлунъяссьыд оз повны. Ті вот век зілянныд аддзыны кыськӧ-мыйкӧ векни инъяс, а миянлы колӧ косясьны накӧд, венны, жугӧдны сэтшӧм инъяссӧ, мед петны сэсь тырвермӧмӧн. Дай, ӧти кывйӧн кӧ, ме лыддя, мый тайӧ больгӧмъясыс абу дзик веськыд сӧветскӧй характераӧсь, а нуӧдсьӧны сы вӧсна, мед кыдзкӧ нюжӧдны сплав кежлӧ лӧсьӧдчӧм.
ВАНЬКОВ. Менам та кузя дзик мӧд мнение...
БЫКОВ. Верман сійӧс ас ордад и кольны.
ВАНЬКОВ. Ог! Ме пукта сійӧс актив вылын.
БЫКОВ. Но да, дерт... бара собраниеяс, заседаниеяс... А кор нӧ уджавнысӧ? Бурджык тадз вӧчны: аски, аскомысь ме лоа трестын, сёрнита начальник сплава Габовкӧд, тӧлкуйтышта инженеръяскӧд. Тіянлы телеграфируйта. Но водзвыв тӧда, мый проект вежлалӧм вылӧ некод оз босьтчы. Пустӧй больгӧм. Мун, Пешкин, бурджык, тэрмась станокъяснад.
(Пешкин вӧрзьӧдлыштлӧ пельпомъяссӧ да петӧ.)
ВАНЬКОВ. Тадз вот и ставыс миян. Машиннӧй паркад развал. Ларокыд — куш. Сьӧмыд абу. Йӧзлӧн настроениеяс некытчӧ туйтӧм. Такелаж пыр на локтӧ, а кор воас — некод оз тӧд. Запань вӧчӧмад — веськыд вредительство...
БЫКОВ (чеччыштӧ местасьыс, горзӧ). Кӧн вредительство? Кутшӧм вредительство? Мый ті ставныд дзугсьӧмныд кутшӧмкӧ ӧтипӧлӧс вредительствоӧ... Но, бдительность — ме сійӧс гӧгӧрвоа, сійӧ колантор. Но оз жӧ ӧд сэсся позь помся горзыны: вредительство, вредительство, а аслыныд весиг жельпом не бергӧдны. Кыдз петукъяс. Пукалӧны завор потш вылын, клопкӧны бордъяснас, «кукареку, кукареку!» А тӧлк некутшӧм. Сьӧкыдлун — вредительство! Дзескыдін — вредительство! Пила пинь чегис — вредительство! Шестерна чеччыштіс — вредительство! Оз жӧ позь тадз, Ваньков ёрт. Тайӧ жӧ веськыд паникёрство! (Кутчысьӧ морӧсас, лэччысьӧ улӧс вылӧ.) Сьӧлӧмӧй... Тӧдан, мый вися... Сьӧкыд тӧв... Сё кык прӧчент план дінӧ... Сійӧ абу шутка...
ВАНЬКОВ. Вернӧ, Быков ёрт, но сплавыд абу жӧ шутка. Ваыд — серьёзнӧй тор. Ни ӧти ӧшыбка, ни ӧти нюжмасьӧм оз терпит.
(Пырӧ Герасим. Сійӧ удж вылысь, коскас чер.)
ГЕРАСИМ. Директор ёрт! Мый нӧ тайӧ миян артмӧ, а? Да кор тайӧ помасяс, гач сылы гугӧн? А?
БЫКОВ. Но мый, мый ещӧ лоис?
ГЕРАСИМ. Ме ог вермы сэсся йӧзнад эсійӧкертны, талун жӧ гортӧ петны ставныс мыйкӧкертӧны.
БЫКОВ. Кыдз гортӧ? Татшӧм кадӧ?
ГЕРАСИМ. Мый тэ меным кадтӧ эсійӧкертан? Некодлӧн зептаныс грӧш сьӧмныс абу.
БЫКОВ. Сьӧм лоас.
ГЕРАСИМ. Ларокад кӧть шаръясӧн мыйкӧкерт... некытчӧ оз эсійӧкертыштлы...
БЫКОВ. И прӧдукта лоас.
ГЕРАСИМ. Тӧварыш директор, Семён Иванович, да ӧд и ме налы тадз жӧ мыйкӧкерта, но найӧ нин менсьым эта мында сёрнитӧ оз эсійӧкертны... Пыр пӧ бызганныд. «Лоас, лоас». — а кор лоас? Вот тайӧ нин ме налы некыдз ог вермы мыйкӧкертны... Вай эсійӧкерт меным кыдзкӧ-мыйкӧ...
БЫКОВ. Сьӧм лоас талун, полнӧй расчёт.
ГЕРАСИМ. Збыль, Семён Иванович?
БЫКОВ. Верман эскӧдны бригадатӧ.
ГЕРАСИМ. Вот тайӧ — да! Вот тайӧ бур! Та вылӧ нин нинӧм он эсійӧкерт... Ветла йӧз дінӧ, мыйкӧкертышта. Прӧщайтлӧй. Эн дивитӧй. (Мунӧ.)
ВАНЬКОВ. Сідзкӧ, сьӧмыд эм!
БЫКОВ (нюмъялӧ). Эм.
ВАНЬКОВ. Мый нӧ мен водзджык эн висьтавлы?
БЫКОВ (сералӧ). Бурджык сёрӧнджык, некор висьтавтӧм дорысь.
ВАНЬКОВ (сувтӧ). Но ладнӧ, ме мӧді...
БЫКОВ. Сідзкӧ, кыдз жӧ, Ваньков? Кырымалан актсӧ? Буракӧ ставыс?..
ВАНЬКОВ (ӧдзӧс дорсянь). Ог тӧд... Мӧвпыштла... Йитчывла Райкомкӧд. (Мунӧ.)
БЫКОВ (ӧтнас). Сирӧд вуж! Он песовт... (Видзӧдӧ часі вылӧ.) Квайтӧд час... А Митяшинсянь некутшӧм юӧр. Либӧ талун, либӧ... Збыль ӧмӧй нӧ орӧ? Ак, ч-чӧрт!
(Ывлаын сьылӧны.)
Ми гажаӧсь, ми збойӧсь,
Ми вынаӧсь том йӧз.
Ми уджалам, ми йӧктам,
Ми враглы ыджыд грӧз.
Ми уджалам, ми йӧктам,
Пыр ӧтув ёрта-ёрт,
Ӧд уджсӧ гажкӧд йитіс
Да сетіс Сталин ёрт.
БЫКОВ (локтӧ ӧшинь дорӧ). Комсомол — удж вывсянь. Крепыд йӧз... — Нинӧмвылӧ видзӧдтӧг пыркӧдӧны. И кысь сы мында визувлуныс наын лоӧма? (Локтӧ телефон дінӧ, звӧнитӧ.) Тайӧ коді? Квайтӧд километр? Квайтӧд километр? Алло! Ванеев! Кывзы, Ванеев. Юркина тіянын на? Бухгалтер Юркина тіянын на? Муніс нин? Кор? А-а. Аванстӧ уджалысьясыдлы сеталіс? Но, мый, лӧньыштісны? Сідз... А Кушмановыс мый сэтчӧ сибдіс? Муніс жӧ? Юркинакӧд? Бур, бур! Сідз. Колӧ. (Пуктіс трубкасӧ.) Да, кад нин воны... (Вӧчӧ кымынкӧ воськов джодж кузя, перйӧ часісӧ). Да... Кад мунӧ. (Кутӧ часі восьсӧн да сы вылӧ видзӧдігмоз мыйкӧ мӧвпалӧ.) Важ дырся тӧдса... Друг. Регыд кызь во нин, кыдз тэ ме ордын, пыр мекӧд. Кымын пӧв нин со тайӧ стрелкаыс гӧгӧртіс ассьыс кытшсӧ... Менам олӧмлысь кытшсӧ... Ни ӧтикысь сувтлытӧг... Сідз жӧ, кыдз и ме, мудзлытӧг, шойччывтӧг... Кад... Аслад бӧрвыв бергӧдчывтӧм мунӧмнад кыскан ас бӧрсяыд ставсӧ: быд удж, йӧзъясӧс, событиеясӧс... Оз ло бур сылы, код надзмӧдас ассьыс воськовсӧ, коді оз веськав ӧттшӧтш тэнад тувтчӧмкӧд, кадӧй... Тэ он виччысь кольысьясӧс... Стрелка некор оз бергӧдчы бӧр аслас визьтасӧдз. Оз! (Телефонлӧн звонок.) Алло! Мый? Мый? Карсянь? Ме кывза. Да, да, лесопункт. Кодӧс? Тайӧ Быков. Да, Да, ме кывза. Коді? Чолӧм, чолӧм. Мый? Ме? Ӧтнам. Да, да. Лёкторъяс? Кӧні? Двинолес трестын? Пуксьӧдӧмаӧсь? Кодъясӧс? Мый тэ висьталан! Вот сволочьяс! Сідз, сідз. Менсьым? Эз. Ваньков? Оз босьтчы. Кӧсйӧ сёрнитны Райкомкӧд. Код отсалас? Трошев? Шляпа! Райкомса секретарь? Да ӧд Поповтӧ босьтісны. Кутшӧмкӧ Пудов. Ныриса шуӧны. Ачыд лэблан? Кор? Вот тайӧ бур! Аттьӧ! Аттьӧ! Аддзысьлытӧдз. (Ӧшӧдӧ трубка.) Сідз... Вот тайӧ здорово! (Чеччӧ, тӧдлытӧг уськӧдӧ стул.)
ГРИШКА (унйывсьыс бергӧдчис, питшӧгсьыс усис пакет. Унйывсьыс). Да, да, дедушка. Ме сылы сьыла, а сійӧ кывзӧ и чужӧмыс сэтшӧм мелі, нюмъялана-нюмъялана.
БЫКОВ (повзьӧмӧн). Мый тайӧ? Кутшӧм ч-чӧрт? Кутшӧм тан узьлан места? Кӧн стӧрӧжыс? (Аддзӧ шапка пиысь пакет, босьтӧ, лыддьӧ.) «Личнӧ, базаса директор Быковлы». А-а, тайӧ трестсянь. (Чуксалӧ Гришаӧс.) Эй, другӧ. Кылан? Вай чеччы!
ГРИШКА. А мый? А шапкаӧй? Кӧн шапка? (Аддзӧ.) А пакетыс? (Чеччыштӧ.) Вошті...
БЫКОВ. Лӧньышт, лӧньышт, зонмӧ. Пакетыд ме ордын. Сійӧ усьӧма тэнад.
ГРИШКА (нетшыштӧ кисьыс пакетсӧ). Мыйла босьтін?
БЫКОВ (нюмъялӧ). А мый?
ГРИШКА. Видзӧдтӧ, кутшӧм. Корсьӧма кад, кор узьӧ мортыс...
БЫКОВ. Да пакетыс ӧд меным.
ГРИШКА. А он ылӧдлы?
БЫКОВ. Весиг ог.
ГРИШКА. Петкӧдлы документ.
БЫКОВ (Сералігтырйи перйӧ документ). Со видлы. (Гришка сетӧ пакет.)
ГРИШКА. А мый? Видлыны колӧ. А друг кутшӧмкӧ шпион вылӧ либӧ вредитель вылӧ веськалан. (Тӧдчана.) Пакетыс абу прӧстӧй — государственнӧй.
БЫКОВ (косялӧ конверт). Молодец, пионер! Вернӧ! (Лыддьӧ.) Сідз... Путёвка... Приказ... Митяшинсянь письмӧ... Зэв бур! Но ладнӧ, пионер, аттьӧ! Лэбышт столовӧйӧ. Сьӧмыд тэнад эм?
ГРИШКА (мунӧ ӧдзӧслань). Да ме чой дінӧ.
БЫКОВ. А, чой тан эм? Вот и бур! (Гришка ӧдзӧсын паныдасьӧ Нинакӧд.)
НИНА. Гришук! Тэ кыдз тані?
ГРИШКА (нюжӧдӧмӧн.) Срочнӧй делаӧн.
НИНА. Ок, тэ, польӧ пи. (Сералӧ.) Но, но молодец! (Окалӧ сійӧс, Быковлы.) Вок менам.
БЫКОВ. Збодер сійӧ тэнад. Менӧ тані сідзи прӧверяйтіс... Бдительнӧй зонка. Некодлы оз эскы. Документ, шуӧ, вай.
НИНА. Медбур пионер отрядас.
ГРИШКА (яндысьӧ). Но, висьталіс жӧ, медбур... Сэтшӧм, кутшӧм и ставыс.
БЫКОВ. Сідзкӧ отрядыс медбур.
ГРИШКА. Отрядыс — сійӧтӧ збыль.
НИНА (Гришалы). Со, ключ, мун ме ордӧ, выліас. Сэн стӧрӧж Филипп, тэнӧ нуӧдас.
ГРИШКА. Ладнӧ, аддза. (Мунӧ.)
НИНА (уськӧдчӧ Быковлань, кутӧ, окалӧ). Сеня! Гажтӧмтчылісӧ кыдз! Кык лун сӧмын и эг аддзыв тэнӧ, а дзик кык во кузя кажитчис.
БЫКОВ. Сідзкӧ, радейтан? Чорыда? Збыльысь?
НИНА (лэдзӧ юрсӧ сы морӧс вылӧ). Сенечка!...
БЫКОВ. Ме талун зэв рад, Нина! Талун верма мӧдӧдчыны. Приказыд трестсяньыд воис. (Босьтӧ киас путёвка.) Путёвкаыд — со сійӧ! Аски рыт районын лоас самолёт.
НИНА (лыддьӧ путёвка, шога). Кык тӧлысь... Быдса кык тӧлысь... Йӧймыны позьӧ... (Синдорас доршасьӧ синваыс. Сійӧ бергӧдчӧ, мунӧ ӧшиньлань.)
БЫКОВ. Нина, Нинуша! Но, мый тэ, донаӧй? Тан помтӧм удж. Со, сплав заводитчӧ. Комсомоллы колӧ лоны медводзын, кыскыны ас бӧрсяыс став мукӧд томйӧзсӧ. Та мында кадыд коляс — он и тӧдлы... (Нина чӧволӧ, Быков матыстчӧ сылань.) Нина! Ме эг чайтлы. Татшӧм крепыда йитчӧм... Нинуша! Но ӧд кольччыны татчӧ ме ог вермы. Тэ жӧ тӧдан? Менам проклятӧй, лёк сьӧлӧмӧй... (Нина дрӧгмунӧ. Ӧдйӧ бергӧдчӧ сылань, гартыштӧ кияснас сылысь сьылісӧ.)
НИНА. Донаӧй! Но, дерт жӧ, дерт жӧ! Тэд колӧ, тэд быть колӧ мунны. Прӧстит менӧ... Ме сэтшӧм абу чуткӧй... (Кузя окасьӧны. Ӧдйӧ пырӧ Ваньков.)
ВАНЬКОВ. Прӧститӧй, мешайті. (Мунӧ пызан дінӧ, мыйкӧ гижӧ.)
БЫКОВ (чепӧсйӧ Нина дінысь). Мый тайӧ тэ? Дзик быттьӧ пӧжар вылӧ.
ВАНЬКОВ (гижигмоз). Тіянлысь личнӧй пӧжартӧ весиг эг кӧсйы ме кусӧдны. Сотчӧй, мыйда тіянлы колӧ!
БЫКОВ (букыштчӧмӧн). Ваньков ёрт!..
НИНА. Ме муні. (Мунӧ ӧдзӧслань.)
БЫКОВ. Ме регыд воа, Нина. (Нина мунӧ.) Ваньков ёрт, со трестлӧн приказ. Кырымав акттӧ.
ВАНЬКОВ (лыддьӧм мысти). Ладнӧ... (Босьтӧ акт, кырымалӧ.)
БЫКОВ. Молодец, вернӧ! Вот тайӧ дисциплина!
ВАНЬКОВ. Ме сійӧс некор на ещӧ эг нарушитлы...
БЫКОВ (босьтӧ акт, пуктӧ зептас). Но, муна. Колӧ ещӧ лӧсьӧдчыны. (Петӧ, но пырысьпыр жӧ бергӧдчӧ. Ӧдйӧ мунӧ пызан дорӧ, кватитӧ часісӧ.) Чӧртлӧн паметь! (Бӧр петӧ.)
ВАНЬКОВ (видзӧдӧ бӧрсяньыс). Тешкодь... Вывті тешкодь...
Занавес.
II-ӧд серпас.
ВКП(б) Райкомса секретарлӧн кабинет. Письменнӧй пызан дінын сулалӧ Елфимова, сійӧ лӧсьӧдалӧ бумагаяс. Тэчӧ местаӧ почта, газетаяс. Звӧнитӧ телефон.
ЕЛФИМОВА (босьтӧ трубка). Райком. Абу. Регыд колӧ лоны. (Пуктӧ трубка, мунӧ бӧр пызанлань. Бара звонок.) Да... Райком. Секретарӧс? Абу, регыд воас. (Пуктӧ трубка, заводитӧ ёсьтыны карандашъяс, мыйкӧ надзӧник вомгорулас сьылӧ. Бара звонок.) Райком. Кыдз кутшӧм? Райком партии. Абу. Пудов ёрт абу. Елфимова. Бур. Висьтала. (Пуктӧ трубка.) Помся тіньгыны босьтчисны.
(Пырӧ Комлин.)
КОМЛИН. Павел Иванович абу?
ЕЛФИМОВА. Абу. А мый тіянлы?
КОМЛИН. Туйӧ мӧдӧдчи, да вот сыкӧд сёрни эм ичӧтик. Кӧсйи инструкция босьтны.
ЕЛФИМОВА (нюмъялӧ). Мый тайӧ ті друг сідз вежсинныд? Весиг он тӧд.
КОМЛИН (эз во сьӧлӧмвылас). Пыр на ме важ кодь...
ЕЛФИМОВА (синпӧвсӧ куньыштӧмӧн). Збыль-ӧ? Попов дырйиыд тай мыйкӧ инструкциятӧ эн юасьлӧй?
КОМЛИН (лӧгасьӧмӧн). Сійӧ Попов...
ЕЛФИМОВА. А тайӧ Павел Иванович. Да зон, Комлин. Сыналіс тіянӧс ставнытӧ Павел Ивановичыд... Тайӧ, зон, секретарь! Кӧзяин! Вын, со мый! (Телефон звонок). Да... Ме, Павел Иванович. Кывза. Сійӧ тан, Павел Иванович. Эм. Сета. (Сетӧ трубка Комлинлы.)
КОМЛИН (босьтӧ трубка). Ме кывза. Эг. Но ме тіянӧс виччыся... Обком бюролӧн шуӧм? Лыддьылі. Тӧда... Кывза... Гӧгӧрвоана. Пырысь-пыр, Павел Иванович. Пыр жӧ и муна. (Пуктӧ трубка да мунӧ. Пырӧ Трошев.)
ТРОШЕВ. А кӧні Павел Иванович?
ЕЛФИМОВА. Леспродторгын.
ТРОШЕВ (дрӧгмуніс). А мый сэтшӧмыс?
ЕЛФИМОВА. Муніс прӧверитны продовольствие запасъяс.
ТРОШЕВ (пуксьӧ, гыжъялӧ балябӧжсӧ). Д-да... Секретарь...
ЕЛФИМОВА. Да нинӧм и шуны, ачыс быдлаӧ. Кыв вылад оз эскы. Тайӧ, зон, абу Поповыд.
ТРОШЕВ. Д-да... Мый сэн и сёрнитны.
ЕЛФИМОВА. Но кыдз кылӧдчӧмыд, Никанор Иванович?
ТРОШЕВ. А мый кылӧдчӧмыд? Кылӧдчӧм сідз, кыдз колӧ.
ЕЛФИМОВА. Тэ сӧмын Павел Ивановичлы тадзтӧ эн шу.
ТРОШЕВ. А мый?
ЕЛФИМОВА. Терпитны оз вермы, кор сылы ошйысьӧны.
ТРОШЕВ. Но, а збыль кӧ?
ЕЛФИМОВА. Тэ нин бурджык чӧвов, Никанор Иванович. Со бара талунъя почтаӧн сигналъяс сетӧны Джуджыд запаньса нелючкияс йылысь.
ТРОШЕВ. Сійӧ Ваньков, буракӧ... Сэн налӧн Быковкӧд, личнӧй почва вылын...
ЕЛФИМОВА. Сідз чайтан?
ТРОШЕВ. Тӧда.
ЕЛФИМОВА. Но, смотри. Тэд тыдаланаджык. Йӧзыд тэнад.
ТРОШЕВ. Ог, ме кылӧдчӧм вӧснаыд ог пов. (Чеччӧ.) Войяссӧ ог узь, ставнысӧ мудзтӧді. Но сы пыдди менам и достижениеясыд...
(Ӧдйӧ пырӧ Пудов, бӧрсяньыс Кузиванов, гӧрдӧдӧм чужӧма. Пудов мунігмозыс пӧрччӧ пальто и кепка. Трошевлы кӧритӧмӧн)...
ПУДОВ. Бара ошйысян? Сэтшӧм манератӧ колӧ вунӧдны, абу большевистскӧй сійӧ манераыд. (Елфимовалы.) Почта? (Елфимова матыстӧ папка.) Газетъяс? (Елфимова сетӧ газет стопа.) Бара «Лесная промышленность» абу.
ЕЛФИМОВА. Час видзӧдла, Павел Иванович. (Петӧ кабинетысь.)
ПУДОВ. Но, мый нӧ, Кузиванов ёрт? Ставыс пӧрадокын тіян Леспродторгад? (Кузиванов чӧволӧ.) А?
КУЗИВАНОВ. Омӧля видзӧдсьӧма, Павел Иванович.
ПУДОВ (Трошевлы). Да. а тэ тӧдан, мый эм складъясад?
ТРОШЕВ (гӧрдӧдӧмӧн). Ылӧссӧ, Павел Иванович...
ПУДОВ. Ылӧссӧ. Пызьыд эм?
ТРОШЕВ. Неуна вӧлі...
ПУДОВ. Чери эм?
ТРОШЕВ. Эз вӧв, быттьӧкӧ...
ПУДОВ. Быттьӧкӧ? А збыльвылас?
ТРОШЕВ (оз тӧд мый шуны). Ог вермы висьтавны, Павел Иванович.
ПУДОВ. А сахар, конфетъяс?
ТРОШЕВ (Кузивановлань видзӧдігмоз). Тайӧ лунъяссӧ быттьӧ должен воны, кыдз меным кажитчӧ...
ПУДОВ. Кыдз кажитчӧ?.. А кыдз тэнад Джуджыд запаняд? Сэтчӧс складъясас? Уна мый-сюрӧ эм? Кыдз тэн кажитчӧ? (Елфимова пырӧ газетъясӧн, сувтӧ пызан дінӧ.)
ТРОШЕВ. Лёк сэн делӧным, Павел Иванович. Кушӧсь складъясным.
ПУДОВ. Сідзкӧ, со мый. Кывзы! Леспродторг складъясын эм пызь, сахар, конфетъяс, шыдӧсъяс, — пшеннӧй, гречневӧй, маннӧй; мяснӧй консервъяс. Колӧ гашкӧ вессӧ висьтавны?
ТРОШЕВ (дзикӧдз гӧрдӧдӧ). Мый ті, Павел Иванович? (Кузивановлы скӧра.) Мый нӧ тэ мем нинӧм эн висьтавлы?
ПУДОВ. А тэд мӧй висьтавлыны колӧ? Елфимова, пасйышт талунъя бюро вылӧ повестка. (Елфимова босьтӧ блокнот.) Первой: Лесопунктъясӧ продовольствие мӧдӧдавтӧм йылысь. Доклад Леспромхозса директор Трошевлӧн. И мӧд вопрос: Леспродторг складъясын продовольствие запас маринуйтӧм йылысь. Докладчик Леспродторгса директор Кузиванов. Ставыс. (Елфимова петӧ.) Кузиванов ёрт! Пырысьтӧмпыр жӧ, весиг ӧти здук воштытӧг, босьтчы Джуджыд запаньӧ прӧдукта мӧдӧдӧмӧ. Миянлы йӧзӧс колӧ вердны, уджалысьясӧс, кодъяс страналы сетӧны вӧр, а оз крысаясӧс паськӧдны тіян складъясын. Трошев! Ӧні жӧ вӧч разнарядка! Точка! Ставыс. (Трошев да Кузиванов мунӧны. Пудов видлалӧ газетъяс. Сувтӧ ӧти статья вылын.) Вредительство в лесной промышленности... (Лыддьӧ аслыс.) Сідз, сідз... М-м-м! (Мыйвынсьыс кучкӧ пызанас кулакнас.) Подлецъяс! Сволочьяс! (Скӧрлаыс гӧрдӧдӧмӧн мунӧ ӧшинь дорӧ, восьтӧ сійӧс да сідз недыр сулалӧ тӧвру вылас, пыдысянь мыйкӧ думайтӧ. Пырӧ Елфимова.)
ЕЛФИМОВА. Павел Иванович, тіян дінӧ кутшӧмкӧ сплав кузя мастер вӧзйысьӧ.
ПУДОВ. Кор. (Елфимова петӧ, пырӧ Пешкин.)
ПЕШКИН. Позьӧ тіянӧ?
ПУДОВ. Да, да, пӧжалуйста.
ПЕШКИН. Ковмис тіян дінӧдз, секретарь ёрт... Сэсся некытчӧ...
ПУДОВ. Ті кысянь?
ПЕШКИН. Ме сплав кузя мастер, Пешкин. Джуджыд запаньсянь.
ПУДОВ. А-а... Пуксьӧй.
ПЕШКИН (пуксьӧ). Станок ме сэн изобретиті... Выль пуръясян станок.
ПУДОВ. А-а... Тайӧ ті и эмӧсь? Кывлі... Но, но?
ПЕШКИН. Стрӧитӧны ӧні сійӧс, Джуджыд запаньын, да вот сумление менӧ босьтіс... Абу вот сідз кыткӧ... Оз менам моз артмы... Збыльвылассӧ... Стрӧитігас...
ПУДОВ. Сідз... А ті мый, асьныд чертёжъяссӧ вӧчинныд, али ещӧ кодкӧ?
ПЕШКИН (яндысьӧмӧн). Кытчӧ мен аслым. Грамотаӧй этша. Семён Иванович, директорным миян трестӧ мӧдӧдліс. Сэн инженеръяс, али техникъяс кутшӧмкӧ чертитӧмны.
ПУДОВ. Сідзкӧ нӧ, мый? Лёка чертитӧмны? Али стрӧитӧнысӧ лёка?
ПЕШКИН. Да видзӧднысӧ стрӧитӧны оз лёка. Плӧтникъясыс ас йӧз, бур плӧтникъяс. Зэв бура вӧчӧны. (Видзӧдлӧ ӧдзӧс вылас.) Тан мыйкӧ мӧдтор...
ПУДОВ. Мыйнӧ сэтшӧмыс? Висьталӧй, энӧй яндысьӧй.
ПЕШКИН (матыстчӧ сылань). Тані, кыдз эськӧ тэн бурджыка висьтавны... Со, шуам, молехранилищеыс, а со главнӧй коридорыс. (Чуньнас гижтӧ пызанас.)
ПУДОВ (сетӧ карандаш да блокнот). На, гижты татчӧ, сідзикӧн гӧгӧрвоанаджык лоас.
(Пешкин гижӧ. Пудов сувтӧ сы мышку сайӧ, зэв збыльысь видзӧдӧ.)
ПЕШКИН. Со тайӧ миян юлӧн устьеыс. Со тані Эжва. Тан, шуам, запань. Со молехранилище. Татчӧ воӧ главнӧй коридор. А тані сортируйтчан сетка. А со тані самӧй станокъястӧ вӧчӧны... Менсьым конструктируйтӧм станокъястӧ. Станокъясыс, шуам, пондасны пуръявны куим сюрс кубометр вӧр ӧти сменаӧ, а коридорыс да сортировкаыс, кыдз сійӧ ӧні стрӧитӧны, сюрсӧн-джынйӧнысь унджык некыдз оз вермы лэдзны... Сідзкӧ станокъясыслы 50 прӧчент вылӧ лоас простой, уджалысьяс пондасны сменаджынсӧ сулавны весьшӧрӧ, сідз... Лэбачьясӧс енэжсьыс лыддьыны. А вӧрыд... сійӧс пондас заломӧ жмитны... Куим пӧлӧс, видзӧдтӧ, рӧскод государствоыдлы артмӧ, дай уджалысьясыдлы, кодъяс механизмъяс выладтӧ лоасны, джын кынӧмпӧт вылӧ сӧмын пондас воны. Ӧбиднӧйтор артмӧ... Видзӧдлан дай, вермас лоны, мый сёр аръявылӧдз сэн вийсьыны кутам, пуръясьӧмтӧ орӧдам. Сёр аръя пӧраын сэк ковмас молльӧн Эжватӧ тыртны, а сійӧ босьтас да дзоньнас и кынмас йи пытшкӧ. Заводъясыдлы пилитнытӧ нинӧм лоӧ. Бара жӧ зэв ыджыд урон... Зэв лёктор вермас лоны, секретарь ёрт. Зэв ӧбиднӧй, кыдз шуны, рабочӧй классыдлы.
ПУДОВ. Збыль висьталанныд, Пешкин ёрт. Зэв ӧбиднӧйтор вермас лоны. Тан кутшӧмкӧ вредительство... А ті асланыд директорлы, Быковыдлы, висьталінныд?
ПЕШКИН. А кыдз жӧ?
ПУДОВ. Но и мый сійӧ?
ПЕШКИН. Проектсӧ вежлавнысӧ, шуӧ, оз позь. Трест оз тшӧкты. Сэн, шуӧ, чертитісны инженеръяс, велӧдчӧм йӧз...
ПУДОВ. Велӧдчӧм йӧз?.. Сідз... (Мыйкӧ гижалӧ аслас блокнотас.) Ладнӧ, Пешкин ёрт. Партия Райком тайӧ делӧнад займитчас. (Кылӧ аэроплан шы. Пудов мунӧ ӧшинь дорӧ. Видзӧдӧ.)
ПЕШКИН (сувтӧ). Дай стахановецъяс миян, секретарь ёрт, висьтавны тшӧктісны тіянлы, мый и найӧ тшӧтш, кыдз шуны, сумленьеӧ воӧмны Джуджыд запань кузяыд...
ПУДОВ. Ладнӧ. Ми тӧдмалам, веськӧдам.
ПЕШКИН. Но, аддзысьлытӧдз!
ПУДОВ. Бур туй, Пешкин ёрт. (Сетӧ сылы кисӧ, прӧщайтчӧ).
ПЕШКИН (мунӧ ӧдзӧслань, сэтчӧ сувтыштлӧ, матыстчысь аэроплан шы кывзігмоз). Видзӧдтӧ, кутшӧм лэбачьясыд миян вӧръяс вывтіыд пондісны лэбавнытӧ. И ставсӧ тайӧ сӧветскӧй власть миян вӧчис.
ПУДОВ. Кыв шутӧг. И колӧ эскыны, мый унатор на зэв вӧчасны.
ПЕШКИН. Да ӧд эскам. (Вӧчӧ кинас ыджыд да паськыд жест.) Со кыдз! (Паськыда нюмъялӧ.)
ПУДОВ. Вернӧ, друг!
ПЕШКИН (ӧдзӧс дорсянь нин). Сідзкӧ ыджыд урон оз ло миян запаньнад?
ПУДОВ. Некутшӧм ногӧн... Ас кадӧ веськӧдам. Сэтшӧмтор миян партия оз лэдз.
ПЕШКИН. Дерт, дерт. Но, сідзкӧ, ещӧ аддзысьлытӧдз!
ПУДОВ (бӧрсяньыс нюмъялӧмӧн). Быд бурсӧ сиа!
(Пырӧ Елфимова.)
ЕЛФИМОВА. Павел Иванович, самолёт, карсянь. Лесотрестса управляющӧй лэбзьӧма. Локтӧ тіян дінӧ...
ПУДОВ. Ладнӧ. (Елфимова петӧ. Пудов локтӧ карта дінӧ, мыйкӧ сэсь видзӧдӧ. Пырӧ Митяшин.)
МИТЯШИН. Позьӧ?
ПУДОВ. Да.
МИТЯШИН. Пудов ёрт. Чолӧм!
(Пудов кывшутӧг сетӧ кисӧ, индӧ стул вылӧ.)
МИТЯШИН (пуксьӧ). Но, кутшӧма олан, Пудов ёрт?
ПУДОВ. Вывті лёка.
МИТЯШИН. Мыйла сідз?
ПУДОВ. Лесотрест лёка уджалӧ.
МИТЯШИН (сералӧ). Но вот... Медводдза кывъяссяньыс и гӧстьӧс пинявны...
ПУДОВ. Сійӧ со и лёкыс, мый гӧстьяс.
МИТЯШИН. А кӧзяиныс тан ӧти — Райкомса секретарь. Дай крепыд кӧзяин, кыдз ме кывлі.
ПУДОВ (кӧдзыда). Дыр кежлӧ татчӧ?
МИТЯШИН. Талун бӧр. Ӧдва мыні. Помтӧм удж. Сэтчӧдз пукалі трестын, мый бакшасьны заводитчи. Петі неуна ыркӧдчыштны. Аддзӧдчывны тэкӧд, кыв-мӧдӧн вежласьыштны. Трошевӧс тэрмӧдлыштны, а ӧти сайын и Быковӧс карӧдз лэбӧдны.
ПУДОВ. А Быковсӧ мыйла?
МИТЯШИН. Куланвыйын ӧд мортыс... Сьӧлӧмнас висьӧдчӧ. Путёвка судзӧдім. Мед исковтӧ лунвывлань, бурдӧдчыштас неуна.
ПУДОВ. Весьшӧрӧ.
МИТЯШИН. Лечитамсӧ? Кадръястӧ видзны колӧ, Пудов ёрт!
ПУДОВ. Ме ог сы понда...
МИТЯШИН. А мый?
ПУДОВ. Джуджыд запаняд абу зэв бурӧсь делӧясыс...
МИТЯШИН. Но?
ПУДОВ. А трестыд мӧдног чайтӧ?
МИТЯШИН. Медбур вӧрпункт! Вӧрлэдзан план тыртіс...
ПУДОВ (дӧзмӧмӧн торкӧ). Тӧда. Сё кык прӧчент вылӧ. Та йылысь вывті уна нин сёрнитӧны мыйкӧ...
МИТЯШИН. Но ӧд, а кыдз нӧ сэсся? Уджыс збыль вылӧ геройскӧй.
ПУДОВ. Вӧртӧ уна пӧрӧдлісны, а сплавыд?
МИТЯШИН. Дай сэн на медводзӧ петасны.
ПУДОВ. Тэ эскан?
МИТЯШИН. Быков вӧчас — сылӧн оз ор.
ПУДОВ. А Джуджыд запаньыд?
МИТЯШИН. А мый сэтшӧмыс?
ПУДОВ. Сэн ставыс ладнӧ?
МИТЯШИН. Ог гӧгӧрво ме тэнӧ, Пудов ёрт. Висьтав веськыда, мый сэн сэтшӧмыс?
ПУДОВ. Ме дінӧдз воисны юӧръяс, мый Джуджыд запаньыд стрӧитсьӧ оз сідз, кыдз колӧ, мый пуръясьӧм пыдди сэн лӧсьӧдсьӧ вӧркуталан дзуг.
МИТЯШИН. А-а-а... Да тайӧ сӧрӧм! Сӧрӧм, кывшутӧг сӧрӧм!... Тэ тан, Пудов ёрт, выль морт на, тыдалӧ, унатор на он тӧд. Сэн Быков дінын Ваньков сэтшӧм эм, замӧн выдвинитім. Нывка на костӧ сюйсьӧма, но Ваньков и вежӧктӧ...
ПУДОВ (орӧдӧмӧн). Тырмас, Митяшин ёрт! Нинӧмабуяссӧ висьтавлан!
МИТЯШИН. Быков косясьӧ кустарщинакӧд, нуӧдӧ сплавын рационализация, пыртӧ выль механизация, а кодлы сюрӧ тыдалӧ тайӧ абу сьӧлӧм вылас воӧма.
ПУДОВ. Мед эськӧ сэтшӧм механизацияыд бокӧн эз пет. Тэ Джуджыд запаньыдлысь проектсӧ аддзылін?
МИТЯШИН. Ме жӧ утверждайті сійӧс!
ПУДОВ. Тэд жӧ лёкджык.
МИТЯШИН (сувтӧ). Мыйкӧ тэнад, Пудов ёрт, зэв лёк настроениеыд. Вывті пессимистическӧй. Дерт, тэ прӧститан менӧ... Ме ӧні котӧртла Леспромхозӧ, а мунтӧдз нӧшта ӧтикысь пырала. Гашкӧ сэк кежлӧ бурасьыштан...
ПУДОВ. Но, мый нӧ...
МИТЯШИН. Мӧдысьӧдз...
ПУДОВ. Водзӧвылӧ пыравлы. (Митяшин мунӧ.)
ПУДОВ (сулалӧ пызан дінын мӧвпалӧмӧн. Сэсся мыйкӧ решитчӧ, босьтӧ телефон трубка). Алло! Корлӧй карӧс. Центральнӧй? Ӧтлаӧдӧй менӧ Партиялӧн Областнӧй Комитетса секретаркӧд.
Занавес.
III-ӧд серпас
Ниналӧн комната, — пелькӧдӧма, зэв ӧкуратнӧй. Крӧвать, ыджыд рӧмпӧштан, сундук, гӧгрӧс пызан, патефон да кык-куим улӧс. Пызан сайын Гришка да Силӧ Пиля юӧны чай. Нина куйлӧ крӧвать вылын, юр саяс кияссӧ пуктӧмӧн.
ГРИШКА. Вай ещӧ кисьтам, дедуш. (Босьтӧ сылысь чашкасӧ.)
ПИЛЯ (оз сет). Мый тэ, зонмӧ, шань. Тырмас, Гришук, тырмас.
ГРИШКА. Кыдз тырмас? Сідзнад тэ синпӧла лоан.
ПИЛЯ. Кыдзи синпӧла? Менам и сідз нин...
ГРИШКА. Шуа кӧ синпӧла, сідзкӧ синпӧла, тэ юин сӧмын на куим чашка, а синмыд тэнад нёль. Вай кисьтам. (Гришка босьтӧ чашкасӧ, кӧсйӧ кисьтны, сы кості Пиля зэв ӧдйӧ дзебӧ ӧчкисӧ.)
ПИЛЯ. Чӧв зон, мый тэ, Гришук, висьталан? Кӧн нӧ менам нёль синмыс, кык да? (Кыкнаныс сералӧны.) Сідзкӧ, зон, менам плантӧ перевыполнитӧма нин... (Друг чепӧсйӧ). Сёшайтъясӧй, дзикӧдз вунӧді, воштін тэ менсьым юрвежӧрӧс, Гриша. Ӧд Семён Иванович кӧнкӧ важӧн нин виччысьӧ менӧ. Тьфу! Йӧй выжыв.
ГРИША. И ме тэкӧд, дедушка.
ПИЛЯ. Но, Нинушка, аттьӧ. (Нина оз кыв. Гришка вӧчыштлӧ мыйкӧ Пилялы кияснас — найӧ надзӧн петӧны. Нина чеччӧ, босьтӧ полка вылысь книга, восьтӧ сійӧс, бӧр пуктӧ, босьтӧ мӧдӧс, но пыр жӧ бӧр пуктӧ. Пуксьылӧ, но сэк жӧ и бӧр чеччӧ. Вӧчӧ кымынкӧ шаг комнатаӧд. Синулас усьӧ патефон, матыстчӧ, пуктӧ пластинка. Кылӧ норыник музыка. Син водзас матыстчӧ синва. Патефонсӧ дугӧдӧ. Сувтӧ джодж шӧрас... Оз аддзы аслыс места.)
НИНА. Мунас... Кыдз нӧ сытӧгыс? Ӧткӧн... Гажтӧм... (Сэк ӧшиньӧд кылӧ баянӧн ворсӧм да сьылӧм. Нина пуксьӧ, лэдзӧ юрсӧ кияс вылас. Надзӧникӧн бӧрдӧ. Пырӧ Быков.)
БЫКОВ. Но вот и ме! Ставсӧ лои сдайтӧма и вӧчӧма! Ӧні позяс и туйӧ... Нина! Мый тэкӧд?.. (Локтӧ сы дінӧ.) Синва? Но, шань, дугды. Абу лӧсьыд, Нина. Тэ нормӧдан менсьым медбӧръя часъяссӧ. Видзӧдлы рытыс кутшӧм! (Локтӧ ӧшинь дінӧ, восьтӧ сійӧс.) Тулыс. Ставыс ловзьӧ, овмӧдчӧ. Юяс берегсьыс петӧны... Шоръяс дзольгӧны... Лэбачьяс радысла сьылӧны... Пуяс вылын бербаяс польтчӧмны... Олӧмыс воссьӧ, Нинушка. Олӧмыс! Олӧмыс! (Кыскӧ сійӧс киӧдыс ас дінас. Нина синва пыр нюмъялӧ.) Но вот... и мыччысис кымӧрув шондіӧй... Но, нюмъёвт! Ещӧ! Но вот сідз... (Окалӧ.) А то, муна да комсомольскӧй комитет вылӧ пукта вопрос: комсомолка Нина Юркина ёрт синва визувтӧм йылысь. Мый сэки пондан вӧчны? «Ак, дона ёртъяс... Ме — абу ме, дай синваыс абу менам... Сійӧ сідз... Тувсов зэр войтъяс тёпкисны»... (Сералӧмӧн грӧзитӧ чуньнас.) Тӧдам ми! Но мый, яндзим? Яндзим? (Кыкнаныс сералӧны.) Но ӧд бӧр воа, бӧр. Кык тӧлысь мысти.
НИНА. Квайтымын лун, Сенечка...
БЫКОВ. А кымын час лоас? Ноко бухгалтер? Артав ӧдйӧн!
НИНА. Сюрс да нёльсё нелямын.
БЫКОВ (сералӧ). Стӧч сідз.
НИНА. Ачыд эн и артав...
БЫКОВ. Но ме тэныд эска. Тэ — мирӧвӧй математик.
НИНА (бара шог пыр). Сюрс дай нёльсё нелямын час...
БЫКОВ. Бара? Тырмас, Нина, эн ӧшӧд ныртӧ! (Вежӧ сёрнисӧ.) Да, со мый, Нина, — удж дінӧ! Примит сьӧмтӧ. (Босьтӧ портфель.) Тані ветымын сюрс. Лыддьы.
НИНА. Мый тэ, Сенечка... Ме тэныд эска...
БЫКОВ. Чорыда эскан?
НИНА. Ас дорысь ёнджыка.
БЫКОВ. Но, аттьӧ!
НИНА (гижӧ расписка, сетӧ Быковлы). Кутшӧм талун радлӧмыс лоас! Лесопунктным ловзяс.
БЫКОВ. Кӧн менам костюмӧй, Нина, ме кӧсъя вежсьыны.
НИНА. Сэн, мӧд комнатаын.
(Быков перйӧ ставсӧ зепъяссьыс, пӧрччӧ гимнастёркасӧ.)
НИНА. Сеня! Коль меным мыйкӧ казьтылантор пыдди.
БЫКОВ. Мый нӧ ме тэныд коля, донаӧй?
НИНА. Но кӧть нин часітӧ...
БЫКОВ. Ог! Ставсӧ, мый колӧ, но сӧмын не часі.
НИНА. Мыйла? Тэд жаль?
БЫКОВ. Абу, Нина. Тэныд нинӧмтор абу жаль. Но гӧгӧрвоан... Тайӧ часіыс... Тайӧ часіыс меным важ боевӧй лунъясӧс казьтылантор пыдди... Гражданскӧй война дырся кад... Такӧд ме некор ог янсӧдчыв. Гашкӧ тайӧ важ предрассудок, но тэ менӧ извинит. (Петӧ мӧд комнатаӧ. Ӧдзӧсӧ йиркӧдчӧмӧн пырӧ Кушманов.)
КУШМАНОВ. Позьӧ?
НИНА. Пырӧй, пырӧй, Кушманов ёрт.
КУШМАНОВ. А Семён Иванович? (Видзӧдлӧ гӧгӧр.)
НИНА. Сійӧ сэн пасьтасьӧ.
КУШМАНОВ. Кытчӧ нӧ сідзсӧ лӧсьӧдчӧ? Районӧ?
НИНА. Оз, курорт вылӧ.
КУШМАНОВ. Курорт вылӧ? А-а...
Быковлӧн гӧлӧс: Кушманов, тайӧ тэ? Ме пырысь пыр.
(Кушманов локтӧ патефон дінӧ, заводитӧ музыка: Марш «Все выше»... Петӧ Быков.)
БЫКОВ. Тайӧ меным? Туйӧ мӧдӧдчан марш? (Киасьӧ Кушмановкӧд да лыддьӧ речитативӧн пластинка ворсӧм шы улӧ.) Пыр вылӧ, и вылӧ, и вылӧ... Да, пыр вывлань ми кыптам, Кушманов. Ми, брат, сы вылнаӧдз нин кыпӧдчим, мый мукӧддырйиыс сьӧлӧмыд дугдывлӧ чеччӧмсьыс. Чуть кӧ мыйкӧ — и... торпыригӧ! Нина, петав, тӧдмав, ставыс эз на сэн чукӧртчыны.
НИНА (босьтӧ портфель). Ме пырысь-пыр. Сӧмын со тайӧс игнала шкафӧ. (Мунӧ.)
БЫКОВ. Но мый, кутшӧм делӧяс?
КУШМАНОВ. Ставсӧ вӧчи, кыдз тшӧктылін.
БЫКОВ. Лотовкаяс?
КУШМАНОВ. Местаынӧсь.
БЫКОВ. Бонаяс?
КУШМАНОВ. Сідз жӧ.
БЫКОВ. Зэв бур! Ӧні медыджыд внимание Джуджыд запань вылӧ. Эмӧсь сёрнияс омӧль качествоа проект йылысь... Керав! Пешкин вывтіджык сёрнитӧ. Вуджӧд сійӧс, сӧмын станок вылӧ. Да... ӧні сьӧм кузяыд... Сійӧ — Юркина ордын.
КУШМАНОВ. Юркина ордын? Тэ нин сдайтін? Но ӧд, Семён Иванович...
БЫКОВ (ланьтӧдӧ). Надзӧнджык! (Видзӧдлӧ гӧгӧр). Сытӧгыс вӧлі оз позь... Вермасны пырысьпыр казявны... и... гӧгӧрвоан?
КУШМАНОВ. Гӧгӧрвоа. Но ӧд ӧні...
БЫКОВ. А ӧні... Ме сета тэныд тайӧ кывкутана могсӧ. Тэ должен тайӧ сьӧмсӧ судзӧдны кӧть кыдз и сетны мен туйӧ петігӧн. Но?
КУШМАНОВ. Но, ме ог тӧд, кыдз сійӧс вӧчнысӧ? Ӧд тэ регыд мунан... А. а. а...
БЫКОВ. А сэн несгораемӧй шкаф. Джжик! И ставыс. Ме чайта, эн на вунӧд? А? (Серам.)
КУШМАНОВ. Кыдз тайӧс позьӧ вунӧдны? Тайӧс ме верма. Ставыс эм. Но кыдз вот кадсьыс?
БЫКОВ. Ӧні жӧ, пырысьпыр. Ми мунам митинг вылӧ, а тэ сы кості...
КУШМАНОВ. Джжик! Да?
БЫКОВ. Молодец! Аттьӧ! Ветымын сюрсысь витыс тэныд... Бур?
КУШМАНОВ (кутлӧ киӧдыс). Аттьӧ, лоӧ вӧчӧма!
БЫКОВ. Видзӧд Ваньков бӧрся. Пыксьысь, кыдзи ч-чӧрт! Нервничайтӧ. Вермас вӧчны уна виччысьтӧмторъяс. Но, а мукӧдсӧ ставсӧ тэ тӧдан. Митяшин асывнас лэбас мела самолётӧн, тэнӧ мыйӧн ковмас тӧдмӧдас. Кодкӧ локтӧ. Но кажитчӧ ставыс. Медсясӧ, эн трусит, эн усь паникаӧ. Ичӧтика кӧ мыйкӧ оз ло стӧч, и ставыс... ч-чӧрт-лы сюр йылӧ! Тишӧ...
(Пырӧ Силӧ Пиля.)
ПИЛЯ. Йӧзтӧ чукӧрті, Семён Иванович.
БЫКОВ. А-а. Мунам. (Петӧны.) Да, энлы жӧ, код менӧ нуас?
КУШМАНОВ. А со старик, ме чайта, туяс.
БЫКОВ. Дедко, нуан тэ менӧ районӧдз?
ПИЛЯ. Зэв радпырысь, Семён Иванович.
БЫКОВ. Вот и бур! Сідзкӧ улыс конюшняысь босьт вӧв, лӧсьӧдан. Собрание бӧрын ме сэтчӧ воа.
ПИЛЯ. Зэв бур, Семён Иванович.
Ниналӧн гӧлӧс: «Семён Иванович, чукӧртчисны ставӧн, виччысьӧны».
БЫКОВ (локтӧ ӧшинь дорӧ. Нюмъялігтыр). Ми лок-та-а-ам!
Занавес.
МӦД ДЕЙСТВИЕ
IV-ӧд серпас
Вӧчсьӧ лесопункт контора ӧшинюлын. Веськыдвылас кык судта керка, кык кильчӧ ӧдзӧса. Ӧти ӧдзӧсъюрйылас гижӧма дӧска вылӧ: «Контора». мӧдас — «Гӧрд пельӧс». Шуйгавылас ылын тыдалӧ юлӧн вожаланіныс да Джуджыд запаньлӧн стрӧитӧм станокъяслӧн пельӧсыс. Ещӧ ылынджык оръявлытӧм сук вӧр. Ӧшинюлын чукӧртчӧны рабочӧйяс. Водзынджык сулалӧны стахановецъяс. На пиын Герасим, Йӧртым Кӧсьта, Епрӧм Тикӧн да мукӧдъяс. Бокынджык том нывъяс да зонъяс гӧгӧртӧмны гудӧкасьысьӧс, сьылӧны, сералӧны.
МИКОЛ. Но, мый нӧ тайӧ, дыр на миянлы ковмас тан виччысьны?
ПЕТЫР. Мыйкӧ кӧ эськӧ вӧлі виччысьнысӧ. А со ӧд бара ӧти пӧлӧс гӧгрӧс сёрни кӧнкӧ.
САНДРИК (кодӧскӧ нерӧмӧн). «Сьӧм воас, тӧвар воас, сёян-юан воас»... А кор тайӧ ставыс воассӧ?
МИКОЛ. Тьфу!
КӦСЬТА. А мый нӧ эськӧ тэ кӧсъян? Мед висьтавлісны: оз пӧ во? Сэкитӧ нин ӧти лешак вӧрад оз кольччы.
ТИКӦН. Да... Тайӧ ӧтипӧлӧс зӧр шыдӧса рок вылад олӧмӧн дыр он чеччав.
ГЕРАСИМ. Збыль, другъяс, чорыда эскӧдіс: сьӧмтӧ ставнас сетасны.
МИКОЛ. Чӧв нин тэ, Ярӧ. (Ӧвтыштӧ кинас да сьӧлыштӧ.)
ПЕТЫР. Мый кӧ тай пыр тэ сьӧласян, Микол. Бригадир кӧ тэн висьталӧ, сідзкӧ лоас.
САНДРИК. Дерт жӧ. И ӧвтчыны нинӧмла.
ГЕРАСИМ. Нинӧм, нинӧм, мужикъяс, юрнытӧ нинӧм эсійӧкертны. Сьӧм лоас. Непременнӧ лоас.
ОПОНЬ. Но, дерт, тэ эскы налы, найӧ висьталасны пожӧм йылысь тури.
ТИКӦН. Ме вот тіянлы висьтала: Васька вок менам воис, орчча базасьыд. Висьталӧ: сэн пӧ тысячникъясыд олӧны о-о-о! Бурсьыс пӧ бура.
МИКОЛ. А-а-а... (Эскытӧг ӧвтыштӧ кинас.) Кӧні ми абуӧсь, сэн и бур.
ТИКӦН. Да мый тэ ӧвтчан, мый ӧвтчан? Васькаыс ӧд тані.
ПЕТЫР. Нолтӧ, кӧн сійӧ? Мед ачыс висьталас.
ТИКӦН. Со сійӧ нывъяскӧд. (Горӧдӧ.) Васька! А, Вась! Ноко, зон, волы татчӧ.
(Нывъяс чукӧрысь торъялӧ Васька, матыстчӧ.)
ВАСЬКА (Тикӧнлы). Тэд мый?
ТИКӦН. Висьтав вай налы, кыдзикӧн тіян базаад стахановецъясыд олӧны.
ВАСЬКА. А мый сэні висьтавнысӧ? Олӧны кыдз олӧны. Ме тай тэд висьталі нин.
ТИКӦН (индӧ мукӧдъяс вылӧ). Оз эскыны.
ВАСЬКА (пуксьӧ, куритчӧ). Но, мый нӧ, олам ог лёка. Еджыд нянь тӧвбыд на вӧлі. Яйыд эз на жӧ бырлы-и. Сёян-юансьыд, веськыда кӧ висьтавны, эг на норасьлӧй. Да мый, тіян олӧмкӧд и ӧтлаӧдны некыдз оз позь.
ПЕТЫР. А рӧщӧтнад кыдз?
ВАСЬКА. Мукӧддырйи овлӧ, нюжавлас лун кык, кодыр куим лун, а сідз сэсся пыр аскадӧ сеталӧны.
ТИКӦН. Кывлінныд?
ВАСЬКА. Директорыд миян зэв збодер. Леспромхозыдлы спокой оз сетлы. Овлывлӧ, мый сідз пызйысяс-споритас леспромхозса директорыдкӧд, весиг тшын-бус сӧмын кольӧ. А неуна кӧ кӧнкӧ тӧварнад нюжмасьӧм лоас, либӧ дырджык оз мӧдӧдны, сэк сійӧ леспродторг шея вывсьыд оз и лэччысь, кытчӧдз оз нетшышт мый колӧ. Ми вокӧс сійӧ ӧбӧдитны оз лэдз. Общежитиеястӧ вӧчӧдіс горнича кодьӧдз.
САНДРИК. Шоныдӧсь?
ВАСЬКА. Кытчӧ сэн! Тӧвбыд форточкаяс эг пӧдлавлӧй.
МИКОЛ. А миян керкаясын тӧвбыд кӧчьяс чеччалісны.
ПЕТЫР. И мӧвпыштныд он куж: сэтшӧм жӧ лесопункт, ӧти вӧрын уджалам, дай кварталъясыд ӧд радӧм. Сэні олӧм — и миян олӧм.
КӦСЬТА. Тайӧ прӧста тадз оз артмы, мужикъяс. Тан мыйсюрӧ эм.
МИКОЛ. А мый эм? Мун дай тӧдмась...
ВАСЬКА. Архангельскад тӧдмасисны, топыда тӧдмасисны.
МИКОЛ. А мый Архангельскас?
ВАСЬКА. А ті мӧй эн лыддьылӧй?
СТАВӦН. А мый?
ГӦЛӦСЪЯС:
— Эг кывлӧй.
— Кысь миянлы...
— Весиг ог тӧдӧй.
ВАСЬКА (кыскӧ «Вӧрлэдзысь» газет). А вот колӧкӧ ме тіянлы лыддя. Кывзыны понданныд?
МИКОЛ. Вай лыддьы.
ПЕТЫР. Вай, вай. Кывзам.
САНДРИК. Лыддьы, лыддьы.
ТИКӦН. Кывзӧй, другъяс.
ВАСЬКА (лыддьӧ). «...НКВД органъясӧн Архангельскӧй областьын эрдӧдӧма антисӧветскӧй правошпионскӧй вредительскӧй организация. Тайӧ правошпионскӧй контрреволюционнӧй бандаыс пуктылӧма аслас могӧн СССР-ын капитализм реставрируйтӧм.
Уна вояс чӧж народлӧн заклятӧй врагъяс вредитлӧмаӧсь войвывса народнӧй хозяйство став отрасльясын. Найӧ вӧчавлӧмаӧсь диверсионно-вредительскӧй актъяс, орлӧдлӧмаӧсь государственнӧй планъяс тырталӧм, зільлӧмаӧсь паськӧдны уджалысь йӧз пӧвсын Сӧветскӧй власть вылӧ недовольство.
Медся паськыда диверсионно-вредительскӧй уджсӧ нуӧдӧмаӧсь вӧр промышленностьын. Тайӧ бандаыс быдногыс дзугӧма да кисьтлӧма леснӧй хозяйство, срывайтлӧма вӧрлэдзан да кылӧдчан уджъяс механизируйтӧм, орлӧдлӧма лесоэкспортлысь планъяс тыртӧм да странаӧс вӧрӧн снабжайтӧм.
Бандаса медся активнӧй участникъясӧн вӧлӧмаӧсь Севлес да Двинолес трестъясса уджалысьяс. Юрнуӧдӧмны став тайӧ правошпионскӧй вредительскӧй организациянас народлӧн заклятӧй врагъяс Иванов да Конторин. Став тайӧ контрреволюционнӧй правошпионскӧй бандаыс сувтас пролетарскӧй суд водзӧ»...
Но вот... (Быдмовтӧ газет да сюйӧ зептас.)
МИКОЛ. Но и ӧказия!
ПЕТЫР. Чудеса тай...
ОПОНЬ. М-да-а...
КӦСЬТА. Бес кучикъяс!
ПЕТЫР. А абу-ӧ тшӧтш и миян тані татшӧм сяма «гудыр сорваыс»?
МИКОЛ. Лешакыс ӧмӧй тӧдас.
ВАСЬКА. Нинӧм сэні дивуйтчынысӧ, другъяс. Со тай буржуазнӧй националистъястӧ аддзисны жӧ. Кӧсйывлӧмны миянлысь озыр вӧра крайтӧ фашистскӧй Финляндиялы вузавны.
ГЕРАСИМ. Этша ӧмӧй народлӧн врагъясыд свет вылад.
ТИКӦН. Эм на, дерт.
ГЕРАСИМ. Этша ӧмӧй нин тавояс найӧс эсійӧкертісны, а со ӧд бара на кыськӧ мыйкӧкертчӧны, гач сылы гугӧн! (Чӧволыштӧм мысти.) Со вот, мастер сплава, Пешкин, шуасьӧ, мый пӧ Джуджыд запаньтӧ стрӧитӧны... эсійӧ...
КӦСЬТА. А мый сэн «эсійӧ»-сӧ кайтны? Висьтав веськыда.
ГЕРАСИМ. Оз сідз, кыдз колӧ... Вредительство ли, мый ли жӧ пӧ сэн.
ВАСЬКА. А мый нӧ чӧволанныд?
ГЕРАСИМ. Да мыйкӧкертлім нин эськӧ Леспромхозса уполномоченнӧй Кушмановлы... да...
ВАСЬКА. Но?
ГЕРАСИМ. Мый нӧ, шуӧ, видзӧдлам, прӧверитам.
МИКОЛ. Бюрократъяс! Вот ваыд кыдз шливкнитас, найӧс прӧверит сэки.
САНДРИК. Да нин, мольнад кыдз жмитны пондас...
ПЕТЫР. Енэжыс пӧсявлас.
ВАСЬКА. Сэки, другъяс, сёр нин лоас. Ми — стахановецъяс, татшӧмтор сідз кольны ог вермӧ.
ГЕРАСИМ. Но, а мый эськӧ ми сэн эсійӧкертны вермам? Оз кывзыны миянлысь да...
ВАСЬКА. Кыдз оз кывзыны? Кодъяс?
ГЕРАСИМ. Да юралысьясным миян... Со тӧрыт Пешкин пыравлӧма Быков дінӧ да и кывзынысӧ пӧ оз кӧсйы.
ВАСЬКА. А тэ тӧдан мый, бур мортӧй, мед эськӧ сійӧ лэбыштіс районӧ...
ГЕРАСИМ. Да сійӧ и лэбыштіс нин... Тӧрыт рытнас жӧ и муніс. Шуӧ, сэн пӧ гашкӧ мыйкӧкертасны.
ВАСЬКА. Но, муніс кӧ, сідзкӧ бур. Сэн разберитасны... Выль секретарь воӧма партия райкомад. Овыс Пудов. Зэв тӧлкӧвӧй, юра мужик. Сійӧ разберитас, мый кытчӧ и мый вылӧ. Ме сыкӧд ӧтвыв фронт вылын тышкасьлі. Миян полкын комиссарӧн вӧлі. Морӧсас орден новлӧ. Тӧлк лоас.
ПЕТЫР. Збыль ӧд, бур делӧ вермас лоны...
МИКОЛ. Важӧн колӧ вӧлі. Веськыда Райкомӧ...
САНДРИК. Сідз эськӧ и висьтавны колі сылы, секретарыслы, мый со стахановецъяс сумлевайтчӧны...
ОПОНЬ. Мед видзӧдлас, а то миян Джуджыд запаньыд вермас ляпкыдӧн лоны.
КӦСЬТА. Мый весиг и ӧти кер сэсь оз петав.
ГЕРАСИМ (аддзӧ воысь Быковӧс, Ваньковӧс, Нинаӧс). Локтӧны...
БЫКОВ (матыстчӧ). Абу бур, другъяс, шога пукаланныд. Тулыс! Сьывны, йӧктыны колӧ.
МИКОЛ. Кутшӧм али йӧктӧм...
ТИКӦН. Зӧршыдӧса рокыд пыркавны вермас...
БЫКОВ. Но мый нӧ, другъяс, нинӧм, и зӧръя рок сёянтор. Ӧд и ми огӧ булки вылын олӧ. Сэтшӧм кад. Дзескалыштім. Нинӧм он вӧч.
МИКОЛ. Дерт сідз.
ПЕТЫР (бокӧ). Но мый ме шулі? Бара алӧй сёрни.
САНДРИК. Бурджык, вай висьталӧй, кутшӧм сирӧд вужля миян вӧрпунктӧ сакасьӧма. Некутшӧм олӧм оз сет, ни уджалӧм.
ОПОНЬ. Вернӧ!
ТИКӦН. Мый вӧсна мукӧд вӧрпунктас бурджыка олӧны?
САНДРИК. Дай мынтысьӧны ас кадӧ.
БЫКОВ. Кӧн сідзсӧ, кутшӧм вӧрпунктын?
ВАСЬКА. Да миян сідзсӧ.
БЫКОВ. А тэ кытысь?
ВАСЬКА. Орчча базасьыс.
БЫКОВ. А тані мыйла?
ВАСЬКА. Да, со вот шойччыны тӧлысь кежлӧ мӧдӧдлісны. Пӧпуттьӧ вок дінӧ пыри. (Копыртлӧ юрнас Тикӧнлань.)
БЫКОВ. Тайӧ тэ весьшӧрӧ. Быд чиган ассьыс вӧвсӧ ошкӧ.
МИКОЛ. Сійӧ ӧд збыль висьталӧ.
ПЕТЫР. И оз весьшӧрӧ.
КӦСЬТА. Фактъясӧн мортыс петкӧдлӧ.
(Шум.)
БЫКОВ. Ёртъяс! А ноко, надзӧнджык! Весьшӧрӧ бызганныд. Ёртъяс! Герасим Прокопьевич! А тэн, кыдз бригадирлы, яндысьны колӧ! Ме тэн важӧн нин тшӧктылі йӧзыдкӧд сёрнитны кыдз колӧ.
ГЕРАСИМ. Да оз нин мыйкӧкертны найӧ менсьым, вераысь воши. Видлӧй, эсійӧкертлӧй колӧкӧ асьныд, гашкӧ тэнсьыд и мыйкӧкертасны.
ГӦЛӦСЪЯС: — Вернӧ!
— Асьныд висьталӧй!
— Нинӧм сэн Ярӧ вылӧ ыстысьны!..
— Абу сійӧ мыжаыс!
БЫКОВ. Но, ладнӧ, ланьтыштлӧй! Ёртъяс! Аски лоас полнӧй расчёт. Ставныдлы. Сьӧм воис ветымын сюрс.
ГӦЛӦСЪЯС. — Ветымын сюрс?
— Вот тайӧ да!
— Тадзи тӧлкаджык!
— Тайӧ бур!
— А, абу сӧрӧм?
БЫКОВ. Некутшӧм сӧрӧм! Сьӧмыс бухгалтер ордын нин.
МИКОЛ. Моздіс жӧ тай бӧръя помас!
ПЕТЫР. Мыйла, збыль кӧ тайӧ висьталӧны, бур делӧ, зэв бур делӧ...
САНДРИК. Овмӧдчам на тай...
ОПОНЬ. Но, ӧні — праздник!
(Кылӧны сералӧмъяс, шум.)
БЫКОВ. Сӧмын, другъяс, татшӧмтор, мед кылӧдчӧмын огӧ жӧ подкачайтӧ. Тӧвся программа ми тыртім сё да кык прӧчент вылӧ. Таысь аттьӧ миян медбур стахановец-тысячникъяслы, став ударникъяслы. Ӧні мог: лэдзны вӧр ю вылӧ и мӧдӧдны миян заводъясӧ. Талун меным воис юӧр, миянлысь медбур уджалысьясӧс вит сюрс шайтӧн премируйтӧм йылысь.
ГӦЛӦСЪЯС: — Вот тайӧ бур!
— Приветствуйтам!
— Тайӧ — да!
— Лӧсьыд!
БЫКОВ. Менам омӧль дзоньвидзалун вӧсна трест менӧ мӧдӧдӧ курорт вылӧ кык тӧлысь кежлӧ. Директорӧн кольччӧ миян ӧти медбур стахановец — Ваньков ёрт. (Аплодисментъяс.)
ГӦЛӦСЪЯС: — Зэв бур!
— Миян мортыс!
— Оз подкачайт!
БЫКОВ. Но вот и ставыс! Сиа тіянлы бура помавны сплав. Эска, мый кылӧдчӧм лоас помалӧма «отлично» вылӧ. (Аплодисментъяс. Быков прӧщайтчӧ Ваньковкӧд, Нинакӧд. Томйӧз бара босьтчӧны гажӧдчыны гудӧк шы улын.)
ГРИШКА. А мекӧд, директор ёрт?
БЫКОВ. А, герой! Но, будь готов!
ГРИШКА (салютуйтӧ). Всегда готов!
(Быков вӧчӧ прӧщайтчан жест дай мунӧ.)
ВАНЬКОВ. Нина! Позяс сьӧмтӧ сетавны талун? Верман?
НИНА. Верма — менам ставыс дась. Ведомостьяс вӧчӧма...
ВАНЬКОВ. Сідзкӧ, — талун. (Йӧзлы.) Ёртъяс! Расчёт лоӧ вӧчӧма талун. Верманныд недыр мысти мунны контораӧ да пӧлучайтны. А ӧні бухгалтер лӧсьӧдчиг кості верманныд тан гажӧдчыштны. А аскисянь — удж вылӧ!
ГЕРАСИМ. Вот тайӧ да! Вот тайӧ ме эсійӧкерта. Вот тайӧ — директор! (Йӧз пиын шум.)
ВАНЬКОВ (матыстчӧ томйӧз дінӧ). Петрунев, Болотов, Зимин — комитет вылӧ! (Найӧ мунӧны Краснӧй уголокӧ.)
ГРИШКА. А но, зонъяс, кежыштлӧй! (Гудӧкасьысьлы.) А ноко, жарджыка! (Йӧктӧ.)
ГЕРАСИМ. А ноко, ме тшӧтш важ дедӧ моз. Паськӧдчыштӧй. (Серам, круг паськалӧ. Герасим йӧктӧ, кор-сюрӧ сьылыштӧ.)
ГЕРАСИМ.
Коз ньӧр песӧ Марина,
Моль йӧткалӧ Певрунья,
Со тэныд и барыня,
Со тэныд сударыня.
(Йӧз костъясас горӧдлӧны «Их-эх. Эх-эх-эх».)
ГЕРАСИМ.
Прокӧ Ярӧ, кӧть и пӧрысь,
Вой-вой несйӧ, кызӧдӧ...
Гудӧкыд тай тшӧтш на сылысь
Пӧрысь лысьӧм личӧдӧ.
(Йӧз: «Их-эх. Эх-эх-эх». Йӧктӧм мунӧ водзӧ.)
ГЕРАСИМ. У-ф-ф! Ой, лолӧй этійӧкертіс. И мыйла пӧрысьмӧны йӧзыс...
НЫВЛӦН ГӦЛӦС. А ноко, нывъяс, зонъяс, любимӧй кадрельнымӧс!
ЗОНЛӦН ГӦЛӦС. Давай, давай, сувталӧй!
(Нывъяс, зонъяс бӧрйӧны аслыныс параяс. Заводитӧны кадриль йӧктыны.)
ГЕРАСИМ (йӧктыссьӧм бӧрын). Но, а ӧні, ёртъяс, сьӧм босьтны!
ГӦЛӦСЪЯС: — Мӧдімӧй!
— Ставӧн ӧтвыв!
— Артельнад гажаджык!
(Мунӧны сералігтыр — гажӧн, сьылӧмӧн. Сцена вылын недыр пуста. Ылысянь кылӧ гажа сьылӧм. Котӧртӧ Нина, чужӧм вылас тӧдчӧ ёна повзьӧм. Синъяснас гӧгӧр видзӧдӧ, мыйкӧ корсьӧ. Вӧчӧ кымынкӧ шаг, шатовтчӧ, кутчысьӧ пу дінӧ).
НИНА. Кытчӧ нӧ ӧні воштысьны? Мый ме налы висьтала? Ветымын сюрс... (Нетшыштчӧ мунны сэтчань, кодарӧ мунісны йӧзыс. Сувтӧ. Мыйкӧ мӧвпыштӧ, уськӧдчӧ котӧртны ю дорлань, но бара друг сувтӧ. Тупкӧ кияснас синъяссӧ. Недыр сулалӧ вӧрзьӧдчытӧг, некутшӧм вын-эбӧстӧм морт моз. Кылӧ зэв гажа сьылӧм да серамӧн сійӧс вевттьӧм. Нина бергӧдчӧ сылань. Чужӧм вылас зэв ыджыд страдание.) Кутшӧм сьӧкыд! Мый нӧ вӧчны? Найӧ виччысьӧны... Найӧ виччысьӧны... (Краснӧй уголок ӧшиньысь кылӧ Ваньковлӧн гӧлӧсыс: «И медводдза йӧзӧн ми, ёртъяс, ленинскӧй комсомол». Сылӧн кывъясыс вевттьыссьӧны аплодисмент шыясӧн. Нина котӧртӧ Краснӧй уголок дінӧ, но кильчӧ вылас вошӧ выныс да эбӧстӧг усьӧ кильчӧ пос вылас. Оръясян гӧлӧсӧн горӧдӧ.) Ваньков... Тӧ-ва-рыш... Вань-ко-о-о-в... (Ваньков видзӧдӧ ӧшинь пыр, аддзӧ Нинаӧс и здук мысти тыдовтчӧ кильчӧ вылын.)
ВАНЬКОВ. Нина? Мый тэкӧд?
НИНА. Сьӧмыд... Абу...
ВАНЬКОВ. Кыдз? Мый тэ висьталін?
НИНА. Гусялӧмны...
ВАНЬКОВ. Тайӧ збыль?
НИНА (чӧв олӧ).
ВАНЬКОВ. Юркина ёрт! Ме кора тэнӧ вочавидзны!
НИНА (муртса кылӧмӧн). Кӧть ви... (Лэдзӧ юрсӧ.)
ВАНЬКОВ. О, ч-чӧрт! (Ӧдйӧ пырӧ керкаӧ.)
НИНА (чеччӧ, нюжӧдӧ кисӧ вӧрлань). Сенечка... Сеня... (И сідз кисӧ нюжӧдӧмӧн котӧртӧ вӧрлань да саялӧ понӧльяс сайӧ. Недыр ещӧ на кылӧ пыр ылысмысь и ылысмысь горзӧм: «Сеня... Сеня...» Дай вошӧ.)
ВАНЬКОВ (петігмоз). Нина! Кӧн нӧ сійӧ? Зимин! (Петӧ Зимин.) Ӧні жӧ корсь Нинаӧс. (Зимин котӧртӧ.) Кодлӧн нӧ тайӧ уджыс?.. Колӧ бергӧдны Быковӧс! Тӧдмӧдны Райкомӧс! Беда!
(Пырӧ Гришка.)
ГРИШКА. Миша, Нинаӧс эн аддзыв?
ВАНЬКОВ. А мый сэтшӧмыс?
ГРИШКА. Да, со вот мунны мӧдӧдчи. Прӧщайтчыны сыкӧд кӧсъя. Да нӧшта, со этійӧс сетны, пызан вывсьыс аддзи... А керкаыс восьса гурйыв.
ВАНЬКОВ. Мый аддзин?
ГРИШКА (кыскӧ часі). Со — штука!
ВАНЬКОВ (чепӧсйӧ). Ноко, петкӧдлы!
ГРИШКА (сетӧ). Сӧмын эн жугӧд!
ВАНЬКОВ (восьтӧ вевтсӧ). А-а! (Лыддьӧ гижӧд.) «Семёну Ивановичу Кырнышеву, доблестному сыну России, за храбрость, мужество и отвагу; 1919 год». Сідз... Ме сідз и чайтлі. Кывзы, Гриша, часітӧ ме коля ас ордӧ.
ГРИШКА. Сідзкӧ тэ сет Ниналы. Сійӧс буракӧ Семён Ивановичыд вунӧдӧма. Но ме муні.
ВАНЬКОВ. Гришутка! Со мый: Райкомса секретарлы запискатор сетан?
ГРИШКА. Ме пыр дась!
ВАНЬКОВ. Ме пырысьпыр. (Пырӧ керкаӧ. Локтӧ Герасим.)
ГЕРАСИМ. Кылан, зонмӧ, кӧн нӧ чойыд тэнад? Эн аддзыв?
ГРИШКА. Да, эг ме...
ГЕРАСИМ. Гач сылы гугӧн... Йӧз сэн ызгӧны, мыйла пӧ сы дыра эз во сійӧ...
(Петӧ Ваньков пакетӧн.)
ВАНЬКОВ. Но, вот! На! Котӧрт ӧдйӧнджык! (Сетӧ Гришалы пакет, нуӧдӧ сійӧс бокӧджык да кинас мыйкӧ вӧчыштлӧ.) Сӧмын смотри... Гӧгӧрвоин?
ГРИШКА. Стӧч! (Дзебӧ пакетсӧ пыдӧ питшӧгас.)
ВАНЬКОВ. Но, пызйы! (Гриша сетӧ салют да ӧдйӧ саялӧ.)
ГЕРАСИМ (скӧрмӧма, но асьсӧ кутӧ). Ваньков ёрт! Дыр на ещӧ ковмас йӧзыслы виччысьнысӧ?
(Ваньков матыстчӧ дзик Герасим бердӧдз, пуктӧ сылы пельпом вылас кияссӧ да, сылы синмас видзӧдӧмӧн, надзӧн висьталӧ.)
ВАНЬКОВ. Кывзы, Герасим Прокопьевич. Тэ пӧрысь кадровӧй рабочӧй, медбур стахановец вӧрпунктын. Ме тэныд должен висьтавны. Артмис зэв омӧльтор... Сьӧмыд абу...
ГЕРАСИМ (повзьӧмӧн бӧрыньтчӧ). Сідзкӧ сӧрӧм?.. Сьӧмыд эз вӧв?
ВАНЬКОВ. Вӧлі... Вошӧма...
ГЕРАСИМ (чӧвтӧ синъяссӧ сылань, кысянь кылӧ йӧзлӧн шумыс да надзӧндзи юрсӧ лэдзигмоз синва дорышасян гӧлӧсӧн). Гач сылы гугӧн... Ульӧн тай сёйисны. Код вылӧ чайтан? Код вермис тадзсӧ эсійӧкертнысӧ? Йӧзыслысь тӧвбыдъя уджсӧ мыйкӧкертнысӧ? А?
ВАНЬКОВ. Ог куж висьтавны. Тӧдмалам.
ГЕРАСИМ. А сы кості рушкунымӧс тувйӧ?
ВАНЬКОВ. Корсям петанін.
ГЕРАСИМ. Тэ бурджык, зон, тюрьмаӧ пыранін корсь, со мый! Гач сылы гугӧн...
ВАНЬКОВ. Герасим Прокопьевич, вай энлы тэ горзыв, ме тэн висьтала...
ГЕРАСИМ. Ме ньӧти ог горзы, сёрниӧй менам сэтшӧм! (Пузьӧ.) Да ӧд скӧрман жӧ сэсся тадзи мыйкӧкертігад. Смекайтчанныд сӧмын йӧз вылас!
ВАНЬКОВ. Но, шань, шань. Кывзы! Ме пырысьпыр котӧрта прӧсек кузя улыс баракӧ да бергӧда Быковӧс. Сійӧ, чайта, эз на удит туяс петнысӧ... Талун жӧ и вӧчам ставсӧ, да, да, да... (Котӧрӧн мунӧ.)
ГЕРАСИМ (нерӧ). Да, да, да... Тьфу! Гач сылы гугӧн! (Ӧдйӧ мунӧ йӧз чукӧрлань.)
Занавес.
V-ӧд серпас.
Вӧр туй. Рыт. Вужнас пескыльтӧм пӧрӧдӧм ну. Мыръяс. Кӧнсюрӧ тыдыштӧны на мыръяс да пуяс костын лым пластъяс. Туй пӧлӧн ылӧдз тыдалӧны телефон столбъяс. Пырӧ ичӧтик сумкаа, беддя — Пешкин. Сійӧ локтӧ районсянь. Мудзӧма. Воӧ вужля бокса мыр дінӧдз да пуксьӧ.
ПЕШКИН. Уф... Мудзисӧ кыдз! Да, пӧрысьлун, пӧрысьлун... Но да ладнӧ, матын нин. Ӧні кыдзкӧ воа нин. Да ӧд и этійӧ сапӧгыс проклятӧйыд сэтшӧм жӧ... Став кок жугӧдіс. (Гартӧ чигарка, куритӧ. Вӧрысь дзоръялігтыр петӧ Быков, друг аддзӧ Пешкинӧс, дрӧгмунӧ.)
БЫКОВ. А, а, Ӧндрей Спиридонович... Ме чайті... мися код жӧ нин тані пукалӧ. Тэ нӧ мый нин тан ветлӧдлан?
ПЕШКИН. Да, со тай, районӧдз довгылі...
БЫКОВ. Районӧдз? Мый могӧн нӧ?
ПЕШКИН. Да сідз... Джуджыд запань кузяыд.
БЫКОВ. А-а... Со мый! Норасьны думыштӧмныд?
ПЕШКИН. Да абу. Мыйла норасьны? Тэ дінӧ пыралі сёрнитны, тэ сӧмын видін. Йӧз сумлевайтчӧны. Но, со и ветлі.
БЫКОВ. Код дінӧ?
ПЕШКИН. Райкомӧ. Пудов ёрт дінӧ. Выль секретарь воӧма. Во — мужик!
БЫКОВ. Пудов... выль секретарь... Но и мый сійӧ тэн висьталіс?
ПЕШКИН. Вредительство, шуӧ. Пыр жӧ, шуӧ, ми тайӧс тӧдмалам, веськӧдам. Партия райком, шуӧ, тайӧ делӧнад займитчас. Ме жӧ тэн со висьтавлі...
БЫКОВ. «Висьтавлі, висьтавлі»... Но вот тӧдмӧдӧй дай веськӧдӧй... Чӧртыс тӧдӧ мый, ми вӧрын уджалам, юрӧн и кокӧн сійӧ уджас сунгысьӧмаӧсь да нинӧм некутшӧм вредительство ог аддзӧй, а йӧзыс кабинетсяньыс аддзӧны тась кутшӧмкӧ вредительство. Миянлы ӧні колӧ вӧр кылӧдны, Пешкин ёрт, а оз вредительство корсьны. Ваыд оз виччысь. Станокъясыд эштӧдтӧм, а тэ со дзонь суткиясӧн лытайтан.
ПЕШКИН. Мыйла лытайта? Ме бур вылӧ. Ӧд он тӧд, мыйыджда урон вермас лоны, збыль кӧ мыйкӧ сэні сэтшӧмтор...
БЫКОВ. Некутшӧм сэн абу «сэтшӧмтор». Аскисянь жӧ став йӧзтӧ вуджӧд станокъяс вылӧ... Станокъясыд кӧ оз эштыны кад кежлӧ, тэ кывкутан.
ПЕШКИН. Станок саяд делӧыд оз сувт. Сійӧ ми удитам... Сӧмын вот...
БЫКОВ (торкӧ). Но, ладнӧ, мун, мем некор... Воа да сёрнитам. Видзӧдлам, тӧдмалам... (Кӧсйӧ мунны.)
ПЕШКИН. Тэ нӧ кытчӧ мӧдін?
БЫКОВ. Улыс баракӧдз. Сэсь аски кежлӧ йӧзӧс колӧ запань вылӧ ставсӧ вайӧдны. (Мунӧ.)
ПЕШКИН. Оз кажитчы мен талӧн рожаыс... Ей бог, оз кажитчы... (Мунӧ водзлань. Вужля сайладорсянь кыйялігтыр кыссьӧ Кушманов, киняулас портфель, гӧгӧр видзӧдӧ да кымыныськӧ шутёвтӧ. Пырӧ Быков, котӧртӧ сылань.)
БЫКОВ. Ч-чӧрт! Ме чайті, он нин лок. Быд здук дона, а тэ нӧшта сэн... ӧдва вӧран.
КУШМАНОВ. Ӧдва стрӧкаыс сюрис, Семён Иванович. Быдлаын йӧз... Но, ме вӧчи...
БЫКОВ. Тані ставыс?
КУШМАНОВ. Дзоньнас.
БЫКОВ. Аттьӧ! (Тэрыба восьтӧ портфель, лыддьӧ вит сюрс, сетӧ Кушмановлы.) На! Тайӧ ӧнікежлӧ... Гӧгӧрвоин?
КУШМАНОВ. Гӧгӧрвои, Семён Иванович.
БЫКОВ. А ӧні котӧрӧн бӧр и мыйкӧ кӧ сэтшӧмтор... Казяласны ли, мый ли... действуйт! Велӧдны оз ков, буракӧ?
КУШМАНОВ. Эм действуйтны, Семён Иванович!
БЫКОВ. Став йывсьыс мен гижан Москваӧ. Сьӧмсьыд эн маитчы, лоӧ мӧдӧдӧма сы мында, мыйдта тэ некор на эн вӧтасьлы, Кушманов. Вермас лоны... мый регыд и тэныд мӧдӧдасны путёвка «курорт вылӧ» — бур заслугаясысь... Пыр вылӧ, пыр вылӧ и вылӧ... Кыдз тэ чайтан, а? (Серам.) Но, а ӧні уджав... Будущӧй поручик Кушманов...
КУШМАНОВ (сувтӧ дзик веськыда, честь сетӧмӧн). Эм уджавны, высокоблагородие господин Кырнышев!
БЫКОВ (торкӧ). Надзӧник, ч-чӧрт! (Кыкнаныс сералӧны.) Но, прӧщайтлы, друг!
КУШМАНОВ. Выльысь аддзысьлытӧдз!.. (Кутчысьлӧмӧн окасьӧны. Кылӧ друг трачкӧдчӧм, котӧртӧм кок шы.)
БЫКОВ. Тайӧ Нина... Ак, ч-чӧрт! Казялӧма нин... Шызьӧдас ставсӧ... (Кушмановлы.) А но, котӧрт, вӧр пырыс, веськыда... А ме сыкӧд час ладмӧдча ӧтнам... (Кушманов котӧртӧ улӧ копыртчӧмӧн да саясьӧ. Быков дзебсьӧ вужля сайӧ. Котӧрӧн воӧ Нина, сійӧ дзик быттьӧ йӧймӧма, — лёзь юрсиа, паськӧмыс косяссьӧма).
НИНА. Кытчӧ пышйыны?.. Кытчӧ дзебсьыны тайӧ синъясысь? Ӧд найӧ виччысьӧны... Найӧ виччысьӧны... Со туйыс. Сійӧ тайӧ туйӧдыс гӧнитіс... Сеня!... Сеня!.. (Шыбытчӧ пласть туй вылас, малалӧ мусӧ.) Тэнад коктуйыд... Сенечка... Донаӧй... Мый вӧчны? Отсав... Ӧтнам ӧд ме... Ӧтнам — дзик ӧтнам! (Бӧрдӧ сыркъялӧмӧн.)
БЫКОВ (петӧ пу сайысь). Нина!.. Нинушка...
НИНА (повзьӧмӧн). А-а-а! Кӧн? Коді тані? (Аддзӧ Быковӧс. Тӧдӧ. Уськӧдчӧ сылы сьылі вылас кыкнан кинас кутчысьӧмӧн.) Сеня! Отсав...
БЫКОВ. Мый тэкӧд лоис, донаӧй?.. Мый тэкӧд?
НИНА. Сьӧмтӧ... дзоньнас... Ветымын сюрс...
БЫКОВ. Мый? Мый?
НИНА. Гусялісны...
БЫКОВ. Гусялісны?.. Оз вермы лоны! (Нина бӧрдӧ.) Энлы, Нина! Синваыд оз отсав. Лӧньышт! Ӧні жӧ колӧ мыйкӧ вӧчны... Корсьны! Гугӧдны ставсӧ, мый кӧн эм! Ӧти морттӧг колӧ обыщитны ставсӧ, код сэн олӧ! Мыйла тэ пышйин? Сійӧ лёкджык...
НИНА. Ме повзи... Тэ абу...
БЫКОВ (видігмоз). Нина! Тэ жӧ комсомолка! Кӧн тэнад збойлуныд?
НИНА. Ме вошті юрӧс... Йӧз... Найӧ мем эскисны... Найӧ мунісны кыдз праздник вылӧ, сьылӧмӧн, гажаӧсь, шудаӧсь. Мен лои страшнӧ...
БЫКОВ. Донаӧй! Мусаӧй... Лӧньышт!.. Тэн повны нинӧмысь. Эн ӧд тэ ачыд сійӧс гусяв. Ме эськӧ гашкӧ бӧр бергӧдчи тэкӧд, но ме кӧ понда нюжмасьны, ме ог су самолёт, ме сёрма, путёвкаӧс вошта. И сідз нин, со...
НИНА. Но, дерт жӧ, дерт жӧ, Сенечка. Тэн колӧ гӧнитны. Ме бергӧдча, донаӧй...
БЫКОВ. Да, да! Висьтав веськыда: гусялісны. Мед корсьӧны вӧрсӧ. Найӧ тэныд эскасны, эскасны!..
НИНА (чышкалӧ синвасӧ, лӧсьӧдӧ юрсияссӧ). Донаӧй... Сьӧлӧмӧс бурмӧдін... Аттьӧ...
БЫКОВ (кутлӧ). Мусаӧй...
(Буретш сэк Нина казялӧ портфель. Зэв лёкысь горӧдӧ да уськӧдчӧ сы вылӧ. Ӧттшӧтш сыкӧд портфеляс шамыртчӧ Быков.)
НИНА (повзьӧмӧн-дивуйтчӧмӧн). Мый тайӧ?
БЫКОВ (вундыштӧмӧн). Портфель.
НИНА. Менам?
БЫКОВ. Да.
НИНА. Сэн... сьӧмӧй?..
БЫКОВ. Да.
НИНА. Тэ?..
БЫКОВ. Ме.
НИНА. Кыдз... тэ... вермин?
БЫКОВ (лёкысь серӧктӧ). Ме унатор верма. А тэ эн тӧдлы.
НИНА. И ме тэнӧ... радейтлі... Эски... Вай бӧр!
БЫКОВ. Ог!..
(Мунӧ неыджыд кось. Быков нетшыштӧ портфель.)
НИНА (зэв лёкысь). Этатшӧм пеж гаг тэ вӧлӧмыд? И тайӧ мортсӧ ме вермылі радейтны? (Тупкӧ кинас синъяссӧ.) Кутшӧм стыд... Кутшӧм ыджыд стыд... Вӧр!..
БЫКОВ (ӧзйӧ). Ме абу вӧр! Ме олӧмӧ пӧрті ассьым кӧсйӧмӧс.
НИНА. Кӧсйӧмтӧ? Код водзын?
БЫКОВ. Код менӧ ыстывліс...
НИНА. Нетшкыны сьӧмсӧ уджалысь йӧзлысь?
БЫКОВ. Ланьт!
НИНА. Ланьтны? Нинӧмвылӧ! Ме понда горзыны! (Уськӧдчӧ боклань). Ме чукӧрта став йӧзсӧ. Ме налы петкӧдла, кутшӧм збыльвылас налӧн врагыс, кутшӧм сэтшӧм кӧиныс, коді дзебсясьӧ баля кучикъяс улас. Э-эй! Ме дінӧ, татчӧ!
БЫКОВ (лёкысь уськӧдчӧ сы дінӧ, кӧсйӧ тупкыны вомсӧ кинас. Нина нетшкысьӧ, горзӧ. Быков уськӧдӧ сійӧс кок йывсьыс, кутчысьӧ голяас, пӧдтӧ. Вӧрыс горавлӧ мортсямтӧм гӧлӧсӧн да надзӧндзи чинӧмӧн лӧньӧ, ланьтӧ. Быков босьтӧ Нинаӧс, нуӧ сійӧс пӧрӧм пу вужля улӧ, тыртӧ увъясӧн. Полігтыр, гӧгӧр видзӧдӧмӧн муысь босьтӧ ён ув да жугӧдлӧ телефон столбысь изоляторъяссӧ. Сутуга усьӧ, Быков сійӧс орйӧдлӧ.) Сідз... Со тіянлы и йитӧд... К чортовой матери! (Восьтӧ портфель да мыйкӧ тэрмасьӧмӧн лыддьӧ.) Ставыс. Молодец, Кушманов! Да... Зэв сюсь тэ, Нина, но и тэ сӧмын нывбаба... Ставныд ті сэтшӧмӧсь... Медвойдӧр вӧчанныд, а бӧрас нин коркӧ артыштанныд. (Видзӧдӧ кытчӧкӧ ылӧ, мыйкӧ кывзӧ.) Бдительность... Чӧв, дона Ваньков! Сӧрӧм! Тіян бдительностьыд — чепуха, куш места, тшак ва!.. Тіянлы сӧмын лягушкаясӧс нюръяс вылысь кутавны, — найӧ посньыдика чеччалӧны... (Лӧсьӧдчыштӧ.) А менам чеччыштӧмыд семимильнӧй, тіян вӧрныд вывті, тіян юръясныд вывті... Видлӧй! Заводитлӧй кутны! Киныд дженьыд!.. И кутшӧм нервъяс колӧны... Мыйда вын... Ч-чӧрт! (Котӧрӧн мунӧ. Ылысянь кылӧ збой сьыланкыв, пыр матысмӧ, ёнмӧ. Тайӧ сьылӧ пионер Гриша.)
ГРИШКА. Ме — пионер.
Ме туйтӧг вӧрті ветла;
Вӧр пытшкын ме
Некодыр ог вош.
Кӧть паныд ош —
Некор ог повзьы.
Оз сёй!
Оз сёй!
Эк, вына, зумыд
Пионерлӧн сой.
Ме пионер.
Ме врагӧс быдлун корся,
И врагыс ме вылӧ
Зэв скӧр.
Кӧть паныд ош —
Некор ог повзьы.
Оз сёй!
Оз сёй!
Эк, вына, зумыд
Пионерлӧн сой.
(Гриша кор пырӧ сцена вылӧ, сьылӧм друг орӧ. Сійӧ аддзӧ оръясьӧм сутугаяс, кодъяс ӧшӧдчӧмаӧсь му бердӧдзыс.)
ГРИШКА. Мый нӧ тайӧ? Тӧлӧн али мыйӧн? (Видзӧдӧ мусьыс.) Абу... Йӧз... Нарошнӧ... (Копыртчӧмӧн видзӧдӧ коктуйяс.) Код нӧ тадзсӧ вӧчӧма? (Мунӧ коктуй кузя. Воӧ пӧрӧм пу дінӧ. Повзьӧмӧн горӧдӧ. Бӧрыньтчӧ. Кытшовтӧ пу гӧгӧр, видзӧдлӧ да ӧти вуж костті заводитӧ надзӧник кыскавны чукӧртӧм пу увъяс. Кылӧ омӧлик ымзӧм.) Ой! Морт... Нывбаба... (Зэв ӧдйӧ шыблалӧ увъяс сы вылысь.) Коді тайӧ? Нина! Чой! Коді тэнӧ? Нина!
НИНА (ымзігтыр надзӧник, унйылысьмоз). Гришутка... Ӧдйӧнджык... Котӧрт... Ваньковлы... Ставыслы... Быков... Враг... Сьӧм...
(Гӧлӧсыс ланьтӧ. Гриша бӧрддзӧ да мыйвынсьыс котӧртӧ вӧрпунктӧ мунан туй кузя, бӧрвылас видзӧдлытӧг.)
Занавес.
VI серпас
Лыскысь вӧчӧм конюшня дінын. Сёр рыт. Кымӧръяс сайсянь шочыника мыччысьлывлӧ тӧлысь. Авансцена вылын телега, сы вылын сиӧса кӧлуй да мегыр. Телега вылас куйлӧ Силӧ Пиля. Сійӧ сьылӧ:
Сьӧлӧмшӧрӧй, Машукӧй, дай
Мича паръя гӧтырӧй.
Мича паръя гӧтырӧй, дай
Шыльыд бордъя гулюӧй.
Шыльыд бордъя гулюӧй, дай
Менам муса гӧтырӧй.
Менам муса гӧтырӧй, дай
Важ том дырся кӧзюкӧй.
Важ том дырся кӧзюкӧй, дай
Сьӧд синкыма аканьӧй.
ПИЛЯ (помаліс сьывны, лыбӧдчӧ, пуксьӧ). Мый нӧ тайӧ век на оз лок сійӧ? Дыр нин ӧд лои... (Мӧдарсянь кылӧ тратшкӧдчӧм, кокшы, пырӧ Ваньков.)
ВАНЬКОВ. Дедко! Тэ нӧ мый тані?
ПИЛЯ. Коді тайӧ? Миша... Да со Семён Ивановичӧс виччыся... Тэ, шуӧ, мун водзджык да доддясь, лӧсьӧдчы. Ме, шуӧ, пыр воа... Со тай воис...
(Ваньков видзӧдӧ гӧгӧр, мыйкӧ мӧвпалӧ. Сэсся ӧдйӧ локтӧ Пиля дінӧ.)
ВАНЬКОВ. Кывзы, дед! Пӧрччы тулуптӧ! Вай сійӧс мем. А ачыд мун улыс баракӧдз. Сэн виччысь.
ПИЛЯ. Мый, ачыд али мый нуан, Семён Ивановичсӧ?
ВАНЬКОВ. Бӧрас висьтала. Бӧрас... Пӧрччысь, дед.
ПИЛЯ (пӧрччӧ тулуп, сюся нюмъялӧ). Ок жӧ тайӧ том йӧз. Пыр покусъясӧн да горанясьӧмӧн...
ВАНЬКОВ. Вай, вай, дед! Ӧдйӧнджык!
ПИЛЯ. Но, но... А вӧвсӧ вайӧда ог? Гашкӧ доддявны?
ВАНЬКОВ. Оз ков... Ме ачым. Мун.
(Пиля ружтігтыр мунӧ.)
ВАНЬКОВ (пасьталӧ тулуп). Сволочь! Казяліс ӧмӧй? Оз ӧмӧй нӧ во? А мый, пызйыштас кӧ прӧсек кузя подӧн? (Кост. Кылӧ шум, кодлӧнкӧ вӧр пиын кокшыяс. Ваньков зэв ӧдйӧ вевттьысьӧ тулуп пиӧ да старик моз заводитӧ кызӧдны да ружтыны, Пиля моз. Пырӧ Быков.)
БЫКОВ. А-а, Филипп Силантьевич! Виччысян? Молодец, старик! Но, лӧсьӧдчы, пондам гӧнитны. (Чеччыштӧ телегаӧ.)
ВАНЬКОВ. Пырысьпыр, пиук, пырысьпыр... (Кӧсйӧ мунны.)
БЫКОВ. Тэ кытчӧ, Филипп Силантьевич?
ВАНЬКОВ. Вӧвла, Семён Иванович. Со эстчӧ, шор горулас стӧг дінас домавлі. Ме здукӧн... (Саялӧ вой пемыдас. Быков водӧ телегаӧ.)
БЫКОВ. Но и вой талун... И бур жӧ вой... Кыдз дас ӧкмысӧд воын... (Сьылӧ.) «Ок, нывъяс, нывъяс, нывъяс да»... А Нинушка жаль... Эз лёк вӧв нывка... Д-да... Нинӧм он вӧч. Кор пӧрлӧны пуяс — чеччӧны чагъяс...
(Кымӧр улысь мыччысьӧ тӧлысь: пуяс костӧд сійӧ сетӧ сцена вылӧ пӧлӧс визьясӧн югӧръяс, и заводитӧ зэв бура тыдавны, мый кодлӧнкӧ вуджӧрыс кыссьӧ телегалань, — сійӧ Ваньков.)
БЫКОВ. Тӧлысь... Югыд лоас гӧнитны... (Ваньков нюжӧдӧ кисӧ Быков юр дорын куйлысь револьвер дінӧ да кватитӧ сійӧс.) Мый тайӧ? Увтор, тыдалӧ, усис пу вывсьыс. А гашкӧ и лэбач повзис да лэбзис... А кутшӧм чӧв тані... Лӧсьыд жӧ нин вӧрад овны. (Кыпӧдчӧ, видзӧдлӧ гӧгӧр. Тӧлысь югдӧдӧ аслас югӧръяснас сцена вывсӧ дзоньнас и сійӧ югӧръяс улас Быков водзын кыптӧ Ваньков став тушанас. Сы киын дзирдалӧ револьвер.)
БЫКОВ. Тэ?!
ВАНЬКОВ. Ме, гражданин Быков.
БЫКОВ. Мела локтін?
ВАНЬКОВ. Да.
БЫКОВ. А ӧружьенас нӧ код вылӧ?
ВАНЬКОВ. Зверь вылӧ.
БЫКОВ. Кӧн зверыс?
ВАНЬКОВ. Тэ!
БЫКОВ. Ме? Сералан тэ, Ваньков друг.
ВАНЬКОВ. Сійӧ тэ сералан миян Сӧветскӧй власть вылын... Чорыд, зон, сійӧ, Быков. Ёнсьыс ён... Некытчӧ тэ сійӧ кара улысь он дзебсьы.
(Быков гымньӧв кучкӧмӧнмоз уськӧдӧ Ваньков киысь ӧружьесӧ, мый вынсьыс сійӧс йӧткыштӧ да босьтӧ ас ордас револьверсӧ. Ваньков дзебсьӧ коз пу дін сайӧ.)
БЫКОВ. Сӧран, сӧран, сволочь! Тэ ещӧ кычипи на менӧ босьтнытӧ! Этша на, зон, рок тэ сёйӧмыд... (Ваньков уськӧдчӧ пу сайсянь Быков вылӧ, но сійӧ удитӧ лыйны. Ваньков довъёвтӧ, бергӧдчӧ мышнас Быковлань да кутчысьӧ ранитчӧм киас.) А а-а... Чушкис асьтӧ! Чушкис?.. Но, ӧні кутчысь... (Лэптӧ кисӧ револьвернас, метитӧ Ваньковлы мышкас. Но буретш сэк вужля вывсянь кодкӧ чеччыштӧ Быков вылӧ. Сійӧ Гришка. Гришка сакасьӧ пиньнас Быков киӧ. Быков горӧдӧ, уськӧдӧ ӧружьесӧ. Уськӧдчӧ Ваньков, кватитӧ усьӧм револьверсӧ да чургӧдӧ Быков вылӧ.)
ВАНЬКОВ. Лэпты киястӧ!
БЫКОВ (надзӧн лэптӧ кияссӧ). Лоӧй ті куимысь проклятӧй!
Занавес.
КОЙМӦД ДЕЙСТВИЕ.
VII серпас.
Ыджыд ю вывса пристань. Дебаркадер. Кӧнкӧ ылын кылӧ баян шы-улын сьылӧм: паськыд юяс, муяс да вӧръяс йылысь... Ю вывсянь кывлӧны мунысь пароходъяслӧн свистокъяс. Корсюрӧ кывлӧ парлӧн чушкӧм да чепъяслӧн зёльӧдчӧм. Пристаньын мунӧ дугдывтӧг жуӧм мунысь йӧзлӧн, кыдзи и овлывлӧ быд лун пароход вӧрзьӧдчан кадӧ. Касса ӧшинь дорӧ воӧ том лётчик, сы бӧрся кыссьӧ пӧрысь нывбаба, сылӧн мам.
ЛЁТЧИК. Котласӧдз. Мӧд классӧ. Уна-ӧ? Пӧжалуйста.
(Пароходлӧн первой гудок.)
ПӦРЫСЬ НЫВБАБА. Лёня! Лёнечка! Мед эськӧ он жӧ сёрмы...
ЛЁТЧИК (видзӧдлӧ часі вылӧ). Но мый тэ, мамӧ. Зэв на уна кадыс. (Босьтӧ билет, вешйӧ касса дорысь.)
НЫВБАБА. Лёнечка! Кора ме тэнӧ, бур пиӧй... Эн вывті ӧдйӧ лэбав. Он ӧд и тӧдлы, кыдз жугалан...
(Матыстӧ синдорас чышъянсӧ.)
ЛЁТЧИК (нюмъялӧ, меліа мамсӧ кутыштлӧ). Дона мамӧй... Да гӧгӧрво жӧ тэ... Сӧветскӧй пилотыдлы надзӧндзитӧ лэбавны некыдзикӧн оз позь.
НЫВБАБА. Мый вӧсна нӧ, Лёнечка? Мый вӧсна оз позь?
ЛЁТЧИК. Да сы вӧсна, мый миян самолётъясыд, мамӧ, медся тэрыбӧсь мирас.
(Мунӧны. Пырӧ понъя нывбаба.)
ПОНЪЯ НЫВБАБА. Носильщик! Носильщик! Второй класс каютаӧ! Ах, Шарик, тэ вот пыр менам кок гӧгӧр гартчан! Но кытчӧ нӧ сійӧ пропадитіс? (Мунігмоз.) Носильщик! Носильщик!
(Пырӧ краснофлотец моряк, сыкӧд ныв. Моряк баяна, сьылӧны «Краснофлотскӧй сьыланкыв»... Сувтӧны, любуйтчӧны лӧнь ю ворсӧмнас.)
МОРЯК. Кутшӧм мича юыс...
НЫВКА. А Балтийскӧй мореыд бурджык?
МОРЯК. Балтийскӧй мореыд? О-о-о!
НЫВ. Коля! А сійӧ збыль, мый морякыд пӧ, шуӧны, радейтӧ нывъястӧ сӧмын сэтчӧдз, кытчӧдз оз саясь маяк? И тэ сідз жӧ?
МОРЯК. Но, мый тэ, Валечка! Эжва вылад ӧд маякъясыд абуӧсь...
(Кыкнаныс сералӧны, и сідз кутчысьӧмӧн мунӧны. Мӧд гудок. Пырӧ нывбаба, важмодаа паськӧмъяса. Сыкӧд зонка — сылӧн пи. Локтӧны касса дінӧ.)
НЫВБАБА (гусьӧник пиыслы). Боря, ляпкӧдчы, кыдз ме тэд висьтавлі. (Зонка ляпкӧдчӧ улӧдз сыкӧд орччӧн.) Архангельскӧдз, ӧти взрослӧй да ӧти детскӧй. (Зонка вунӧдчӧ да бӧр сувтӧ.) Боря! Бо-о-ря! (Кассаӧ.) Да, да. Ӧти взрослӧй, ӧти детскӧй.
(Зонка сэк кості ӧдйӧ чеччыштӧ кок йылас.)
ЗОНКА. Мама! Мама! Пароходыс ку-у-тшӧм! Куим судта!
НЫВБАБА (швачкӧбтӧ зонкалы юрпыдӧсас). Сьӧкыд висьӧм тэ, пи! (Кассаӧ.) Кыдз взрослӧй? Да ӧд сійӧ ещӧ зэв на ичӧтик! Сійӧ ӧд чеччыштліс ӧні.
(Ӧшиньӧд мыччысьӧ кассирлӧн юрыс.)
КАССИР. Зонка, эн мучит асьтӧ! Кыпӧдчы! (Зонка сувтӧ став тушанас.) И кутшӧм миян челядь ӧні мӧдісны, гражданочка, миян странаын. Ыджыдӧсь, ёнӧсь, весиг любӧ видзӧдны на вылӧ. Босьтӧй кык взрослӧй билет, гражданочка. Бур туй! (Нывбаба скӧрысь видзӧдлӧ кассир вылӧ, лёкысь кватитӧ писӧ киӧдыс да мунӧны. Пырӧ Митяшин. Сійӧ ёна виччысьӧмӧн видзӧдӧ гӧгӧр, кодӧскӧ корсьӧ. Киас портфель да ичӧтик чемодан. Матыстчӧ касса дінӧ.)
МИТЯШИН. Котласӧдз. Первой классысь каюта.(Босьтӧ билет да вешйӧ касса дінысь. Видзӧдӧ часі вылӧ). Коли дас минут. Кӧн нӧ сійӧ? (Воськовтӧ кымынкӧ воськов.) А со, вӧлисти... Габов!
(Пырӧ Габов.)
МИТЯШИН. Но вот, кывзы бура. Колӧ думайтны, мый Быковӧс казялісны. Райкомса выль секретарь Пудовыд сатшкысьӧма быд щельӧ. Сыысь зэв сьӧкыд миянлы мыйкӧ дзебны. Сійӧ абу Поповыд... Збой юр! Сійӧ нин кывлӧма Джуджыд запаньсьыд миянлысь уджтӧ и талун мем веськыда синмӧ висьталіс, мый пӧ тіян сэн вӧр куталан дзуг. Ветлӧма ачыс леспродторг став складъясті. Ӧні буракӧ мунӧны нин продовольствие тырӧн обозъяс вӧрпунктъясӧ...
ГАБОВ (торкӧ). Да! А тэ ветліг кості талун Обком тшӧктіс пырысьпыр жӧ мӧдӧдавны сьӧм меставывъясӧ.
МИТЯШИН. Но?
ГАБОВ. Ковмис сетны приказ банклы.
МИТЯШИН. Ч-чӧрт! И сэтчӧдз нин туялӧмны... Тэ эськӧ мед висьталін, мый сійӧ резервнӧй фонд кылӧдчіг кежлӧ.
ГАБОВ. Шулі... Эз отсав...
МИТЯШИН. Д-да... Пудовыдкӧд сёрнитӧм бӧрад ме эг кут весиг Быковӧс виччысьны. Пыр жӧ бӧр лэби. Кывзы. Москваын ме тӧдмӧда ассьыным организациянымӧс татчӧс лоӧм положениенас. Зэв дыр, дерт, тадзнад ми огӧй вермӧй кутчысьны. Лунысь-лун миянлы лоас зэлыдджык и зэлыдджык... Ме нин чувствуйта, гӧгӧрвоан, кыдз быттьӧ кутшӧмкӧ дьявольскӧй кытш заводитіс топавны миян гӧгӧр... Мед Москваса асланым центр шуас, мый миянлы вӧчны. Десятое ме нин лоа наркоматын и рытнас жӧ тэд телеграмма ыста. Джуджыд запаняд ме удиті водзвыв ставсӧ лӧсьӧдны. Кӧть эськӧ сэсь мыйкӧ и казяласны дай удитасны выльысь лӧсьӧдны сортировочнӧй систематӧ, то всёровно станокъястӧ лоӧ петкӧдӧма стройысь, сы вӧсна, мый заводад закажитӧм кӧрт конструкцияясыд кокниӧсь да станокъяс ыдждалуныслы некыдз оз лӧсявны...
ГАБОВ. Сідзкӧ чертёжъястӧ...
МИТЯШИН. Бырӧд талун жӧ!
ГАБОВ. Надзӧнджык! Локтӧны.
(Пыр мунӧны: Моряк нывкӧд, найӧ сьылӧны:)
Ок, кутшӧм долыд овны Сӧвет муын,
Сьӧлӧм пытшкад кутшӧм ыджыд рад!
Быдмы, паськав, дзоридзав да розъяв,
Шуда йӧзлӧн вӧльнӧй, гажа сад!
МИТЯШИН (видзӧдӧ медбӧръяыс мунысьяс бӧрся, кабыртӧ кулаксӧ, Габовлы), Леспродторгӧ висьтав Шулеповлы, мед кыдз мый вермас дырджык оз мӧдӧд продовольствиесӧ местаяс вылас. Мед ыстас сплав вылас унджык пудра, дуки, одеколон, сикӧтшъяс да мукӧд сэтшӧм ковтӧм нинӧмабусӧ...
ГАБОВ. Висьтала.
МИТЯШИН. Такелажъяс кут бокысаджык складъясын. Сувтӧд унджык автомашина ремонтӧ. Ыстысь машина туй абутӧм вылӧ.
ГАБОВ. Гӧгӧрвоана.
(Коймӧд гудок.)
МИТЯШИН. Но, прӧщайтлы, Габов! Кутчысь кыдз мый верман кузьджыка. Организация тэнсьыд услугаястӧ оз вунӧд.
(Митяшин прӧщайтчӧ Габовкӧд да мунӧ пароход вылӧ пыран послань. Сэк матыстчӧны сы дінӧ кык военнӧй морт.)
I-й ВОЕННӦЙ. Ті Митяшин?
МИТЯШИН (кельдӧдӧ). Д-да...
(Габов кӧсйис саймовтчыны.)
II-д ВОЕННӦЙ (Габовлы). Гражданин, бергӧдчӧй!
ГАБОВ. Коді, ме?
II-д ВОЕННӦЙ. Именнӧ, Ті.
ГАБОВ (сувтӧ). Нинӧм ог гӧгӧрво...
I-й ВОЕННӦЙ (Митяшинлы). Ті Лесотрестын управляющӧй?
МИТЯШИН. Да, да... А мый тіянлы колӧ, ёрт?
I-й ВОЕННӦЙ (кыскӧ документ). Тіянӧс арестуйтӧма.
(Митяшин уськӧдӧ портфельсӧ, ӧшӧдӧ юрсӧ. Кылӧ вӧрзьӧдчан свисток пароходлӧн, ылын кылӧ сьылӧм.)
Миян садлӧн туган йылыс вылын,
Гажа садным — паськыд пом ни дор.
Татшӧм сад кӧть ӧти став му вылын,
Мусяр пасьта юргӧ сылӧн гор.
Занавес.
VIII серпас.
Вӧчсьӧ Лесопункт контора дінын. Югдандор. Рабочӧйяс чукӧртчӧмны Нина комнатаӧ пыран кильчӧ вылӧ.
ГӦЛӦСЪЯС. — Мый сыкӧд?
— Кысь аддзин?
— Код сійӧс сідзсӧ?
— Гашкӧ ачыс?
ПИЛЯ. Ме, другъяс, муні колльыны Быковӧс, кыдз бур мортӧс. Тэ, шуӧ, мун доддясь, да менӧ виччысьлы конюшня дорын, сэсь, шуӧ, турунтор босьтышт зорӧдсьыс, а меным, шуӧ, тан делӧяс колӧ справитыштны. Регыд, шуӧ, воа. Но, ме муні. Виччыся — час, мӧд — оз лок. Йирмӧг босьтіс менӧ пӧрысь мортӧс дай скӧр нин босьтны пондіс. Друг локтӧ Ваньков. Дзик зверь. Пӧрччы, шуӧ, паськӧмтӧ. Ме ог сет — сійӧ корӧ. Лои сетны. Сэсся шуӧ: пыр жӧ котӧрт улыс баракӧ да виччысьлы сэн менӧ. Лэчча ме сэтчӧ — а паныдӧн мен Гришка; дед, шуӧ, котӧрт сэтчӧтӧ, сэн морт кулӧ, а ачыс котӧрӧн Ваньков дінӧ... Но, мися, морт кӧ кулӧ, колӧ спаситны, сійӧ ыджыд бур вӧчӧм лоӧ. Муні. Збыль морт. Видзӧда — Нина, енмӧй менам, ставыс вир. Косялі улыс дӧрӧмӧс, кӧрталі. Вывті бур нывка вӧлі — жаль. Ӧбӧдитӧмаӧсь морттӧ. Сёрнитнысӧ оз вермы. Сыркъялӧ... бӧрдӧ...
ГЕРАСИМ. Код сідзсӧ лысьтіс, гач сылы гугӧн, а?
САНДРИК. Тайӧ, мужикъяс, эз-ӧ, зон, ачыс Ваньковыс, а? И паськӧмсӧ вежӧма...
КУШМАНОВ. Но вот, мый ме шулі? Дерт, Ваньков, сэсся некодлы. Сійӧ важысянь нин Быковкӧд вежӧктіс, дай сьӧмсӧ босьтіс, сы пыдди водзӧс. А ачыс со дзебсис. Муна ещӧ ӧтчыд видла районӧдз звӧнитлыны. (Мунӧ.)
(Йӧз пиын шум.)
ПИЛЯ (мыйкӧ думайтӧ, аслыс арталӧ). Тан, мужикъяс, мыйкӧ абу дзик сӧстӧм. Висьтала ме тіянлы... Вӧлӧс сійӧ менсьым босьтіс... Ваньковыдтӧ... Дай тулупӧс тшӧтш... Вежсис сэн. Гашкӧ и сійӧ... Сӧмын ог тӧд... (Сьӧлӧмсяньыс жалитӧмӧн.) Мортыс вывті бур да тӧлка вӧлі... Ас котырысь... Миян пиысь...
ОПОНЬ. Кушмановыд тшук збыль висьталіс. Эк, Пиля, кодӧс тэ лэдзӧмыд.
ТИКӦН. Мед лёк вӧрӧгсӧ.
ПИЛЯ. Да, мый ті? Оз вермы лоны!
ГЕРАСИМ. Ӧти кывйӧн кӧ шуны, ме дзикӧдз тӧлк вылысь понді эсійӧкертны. Весиг ог гӧгӧрво. Няньшомӧсын моз ставыс мыйкӧкертсис юрын. Гач сылы гугӧн.
МИКОЛ. Няньшомӧсын моз гудыртісны, а кынӧмным эз пӧт.
ПЕТЫР. Дай сьӧмным воши.
САНДРИК. Ӧд тӧвбыдся удж...
ОПОНЬ. Ӧти туй — гортӧ!
ПИЛЯ. Тайӧ ті мый, кутшӧм сьӧм йылысь?
ГЕРАСИМ. Тӧкаритӧны тай бур йӧз став тӧвся уджнымӧс. Гусялӧмаӧсь ветымын сюрс и коді, — некод оз тӧд. Ӧти начальник муніс, мӧд пышйис, и сьӧм абу.
ПИЛЯ. Сё бласлӧкристос тай... Тайӧ збыль?
КӦСЬТА. А тэ мый чайтан, весьшӧрӧ тан ми нюкырвидзам? Эк, тэ...
ВАНЬКОВ (сцена сайын). Тпру! Но, но бӧрӧ! (Пельӧс сайысь петӧ телега бӧрвыв бӧрыньтчӧмӧн. Сэн пукалӧны Ваньков да Быков). Тпру! Но и воим. Чеччӧй, гражданин Быков. Лоӧй кыдз аслад гортын. (Быков дыша кыпӧдчӧ телегаысь. Киясыс сылӧн кӧрталӧма мышкас.)
ГЕРАСИМ. Гач сылы гугӧн, Семён Иванович! Тайӧ тэ?
ГӦЛӦСЪЯС: — Быков?
— Директорным миян?
— Семён Иванович?
ВАНЬКОВ. Сійӧ, другъяс... буретш, сійӧ...
(Надзӧндзи воссьӧ Ниналӧн ӧдзӧс. Петӧ Нина да лэччӧ кильчӧ поскӧд перилӧас кутчысьӧмӧн. Йӧз кежӧны; сійӧ веськыда мунӧ Быков дінӧдз да зумыда сувтӧ.)
НИНА (Быковлы). Кӧн сьӧмыс? (Быков чӧволӧ.) Кӧн сьӧмыс? Вай!
БЫКОВ (букышӧн). Юав со сылысь... (Ӧвтыштӧ юрнас Ваньковлань.)
ВАНЬКОВ (кыскӧ телегаысь портфель.) Сьӧмыд — со сійӧ! (Сетӧ Ниналы.) Мӧдысь бурджыка видз. Чорыдджыка! Кодлы оз ков, эн эскы.
НИНА (матыстчӧ Быков бердӧдз. Сёрнитӧ зэв сьӧкыда, надзӧндзи, мытшласьӧмӧн.) Тэ кӧсйылӧмыд йӧзӧс ылӧдлыны. Йӧз сійӧ ыджыд, некодӧн вермытӧм вын! А тэ?.. тэ сисьмӧм пеж гаг! Картавыв нитш!.. Тэнӧ колӧ чышкыштны... (Ӧвтыштӧ кинас.) Кыдз чышкалӧны бус... Ваньков! (Кор бергӧдчӧ Ваньковлань, аддзӧ ранитӧм кисӧ.) Миша! Мый тайӧ? Вир?
ВАНЬКОВ (ланьтӧдігмоз). Тайӧ сыкӧд... Неуна дурыштім.
НИНА (котӧртӧ керкаас). Ме пырысьпыр, Ваньков ёрт!
ГЕРАСИМ (локтӧ Ваньков дінӧ, нюжӧдӧ кисӧ). Вай! (Чабыртӧ сылысь кисӧ). Тэ — вывті прамӧй морт, Михаил Петрович.
ПЕТЫР (сідзжӧ кутӧ сылысь кисӧ). Аттьӧ, Ваньков ёрт!
(Микол, Сандрик, Тикӧн и мукӧдъяс ӧта-мӧд бӧрся локталӧны Ваньков дінӧ, кутлӧны кисӧ.)
САНДРИК. Народ оз вунӧд, Ваньков ёрт!
МИКОЛ. Некор!
ПИЛЯ (кисӧ пӧлаас чышкигмоз). Ме жӧ шулі, мый мися том йӧзыд миян геройяс!
ВАНЬКОВ (яндысьӧмӧн). Но мый ті, ёртъяс... Тайӧ менам долг... Быд сӧветскӧй гражданинлӧн долг.
(Нина котӧрӧн петӧ бинтӧн да кӧрталӧ Ваньковлысь кисӧ.)
ВАНЬКОВ. Неуна сӧмын Нина... Весьшӧрӧ тӧждысян.
НИНА. Мый тэ? Мый тэ? Видзӧд, пуляыс пырыс петӧма.
ВАНЬКОВ (сералӧмӧн). Но мый нӧ... Артыштам тайӧ тэнсьыд ГСО вылад сдайтігӧн.
(Сцена сайын кылӧ Кушмановлӧн гӧлӧс: «Ёртъяс! Вай разӧдчӧй, асывводзӧдз нинӧм ог вермӧй тӧдмавны».)
КУШМАНОВ (пыригмоз). Телефоныд некӧн оз уджав... Йитӧдсӧ орӧдӧмны... (Аддзӧ Ваньковӧс, Быковӧс да тшӧкмунӧммоз дугдӧ сёрнитӧмысь, оз тӧд мый вӧчны.)
ВАНЬКОВ (нюмъялӧ). Нинӧм, лӧсьӧдам. А тэ вай, бурджык, висьтав йӧзыслы, кыдз государствоыслысь сьӧмсӧ гусялін да сетін Быковыдлы.
КУШМАНОВ. Коді, ме?.. Да тэ йӧймӧмыд!
ВАНЬКОВ. Ньӧти эг. Со аслад другыд колӧкӧ тшӧтш висьталас.
КУШМАНОВ. Этійӧ? Быковыс? Да кутшӧм сійӧ меным друг?
ВАНЬКОВ. Но, но. Эн янӧд асьтӧ. Абу лӧсьыд сэтшӧм регыдӧн дружбасьыд суссьыны. (Йӧз пиын серам).
КУШМАНОВ. Да мый ті, збыльысь, ставныд йӧймӧмныд али мый?
БЫКОВ (пинь пырыс). Дугды... Дугды, Кушманов, йӧйтӧ сэн песны. Но, босьтінныд сьӧмсӧ — и ставыс. Ме нин висьтаси...
КУШМАНОВ (Быковлы). Тэ? (Уськӧдчӧ Быков вылӧ, мый вынсьыс кучкӧ пельбокас.) На тэныд, сволочь! Менӧ тшӧтш вузалін? На! на!
БЫКОВ (скӧрысь). Вузалін? А код тэнӧ ньӧбас? Понйӧн вӧлін, понйӧн и колян. Да ещӧ йӧй, пӧрысь понйӧн. Ӧні никсыны босьтсин? Шулі эг ме тэныд, бӧлбанлы, мися водзджык кӧ казяласны, лэпты тшынйыв конторасӧ, дай став вӧрпунктсӧ. Вӧч пӧимӧ, к чортовой матери! А тэ? Ок тэ... Кын мыр! (Сьӧлыштӧ сылы.) На, со тэныд...
ВАНЬКОВ. Но, тырмас, пурсьынытӧ. Сэн тіянӧс бурӧдасны... (Кушманов вылӧ индӧмӧн, комсомолецъяслы.) А но-ко, кӧрталӧй сійӧс, зонъяс!
(Комсомолецъяс уськӧдчӧны кӧртавны Кушмановӧс. Кушманов друг нетшыштчӧмӧн перйӧ зепсьыс браунинг да веськӧдӧ на вылӧ.)
КУШМАНОВ. Ак, сволочьяс! Эн вӧрзьӧй местасьыд! Ставнытӧ лыйла!
(Мышсяньыс кыпӧдчӧ Герасим, нетшыштӧ сылысь кисьыс ӧружьесӧ да веськӧдӧ чужӧмас.)
ГЕРАСИМ. Лыйлан? Гач сылы гугӧн, збыль ӧмӧй нӧ ставнымӧс? А мыйӧн? Ок, зэв ӧд ми унаӧнӧсь, Кушманов... Вывті унаӧн... Э, да мый тэкӧд и эсійӧкертны, сёровно нинӧм он мыйкӧкерт... (Йӧзлы.) А но, кӧрталӧй!
(Йӧз сералӧны. Кушмановлысь кӧрталӧны кияссӧ. Кылӧ автомобильлӧн гудок. Ставыс видзӧдӧны туй вывлань. Пырӧны Пудов да военнӧй морт, бӧрсяньыс Гришка.)
ПУДОВ. Чолӧм, ёртъяс! Мый тайӧ тіян? Митинг?
ГЕРАСИМ. Да сы модаа... А ті коді лоанныд?
ПУДОВ. Ме партия райкомсянь, а тайӧ — ёрт, карсянь воис. Кӧн директорныд?
ВАНЬКОВ. Ӧні ме сы пыдди, секретарь ёрт. Кытчӧдзкӧ...
ПУДОВ. Ваньков ёрт?
ВАНЬКОВ. Да. (Пудов нюжӧдӧ Ваньковлы кисӧ.)
ПУДОВ. А тайӧ кодъяс? (Индӧ Быков да Кушманов вылӧ. Ваньков нуӧдӧ Пудовӧс бокӧджык да мыйкӧ сылы висьталӧ гусьӧн.) А-а... Молодец! Сідз, лӧсьыд! (Матыстчӧ Быков дінӧ матӧджык. Видзӧдӧ сы вылӧ. Мыйкӧ тӧдмалӧ... Пыр матысяньджык да сюсьджыка.) Кыдз тіян овныд?
БЫКОВ. Быков...
ПУДОВ. Он ылӧдлӧй?
БЫКОВ. Ме тіянлы висьталі...
ПУДОВ. Ті менӧ тӧданныд?
БЫКОВ. Первойысь аддза.
ПУДОВ. А ті бурджыка видзӧдлӧй.
БЫКОВ (синкым увтіыс). Ог... ог тӧд.
ПУДОВ. А сюсьджыка.
БЫКОВ (бергӧдчӧ мӧдарӧ). Ог тӧд... Первойысь аддза.
ПУДОВ. А ме тіянӧс — мӧдысь.
БЫКОВ. Ме ог тӧд. Ог помнит.
ПУДОВ. Пудов. Павел Пудов. Войвыв фронт... 1919 во... Помнитанныд?
БЫКОВ. Ог.
ПУДОВ. Киссьӧм рыныш дорса гумлавывтӧ тӧдан? А орловскӧй бандалысь казематкасӧ? А?
БЫКОВ. Ог!
ПУДОВ. А гашкӧ и поручик Кырнышевӧс он тӧд да? Коді бандит капитан Орлов тшӧктӧм серти куш миян сиктысь саблянас кералӧма гумла вылын дас сизим коммунистӧс. Он тӧд?.. Но, ещӧ тай ӧти кутшӧмкӧ коммунист сэсь кыдзкӧ пышйыны удитӧма, сюсьджык, тыдалӧ, поручик Кырнышевсьыс вӧлӧма да... Весиг и тайӧс он помнит?..
БЫКОВ (скӧрысь пинь пырыс). Ог!..
ПУДОВ. Жаль... Зэв жаль... А ме ставсӧ на помнита. Ставсӧ! Ни ӧти войт на эг вунӧд сэсянь. Кӧть нин уна во коли. Весиг со тэнсьыд на чужӧмтӧ абу вунӧдсьӧма, поручик Кырнышев! Кӧть со пыр на сысянь уджалысь йӧзлысь вирсӧ юӧмыд, тыдалӧ, он тшӧг йӧз вир вылад. Но тӧд, Кырнышев, мый некод оз тшӧг, дай некод оз лысьт тшӧгӧдчыны уджалысь йӧз вирӧн миян Сӧветскӧй Странаын! Миян странаын эм народлӧн суд! Врагъясӧс прӧститтӧм суд!
ВОЕННӦЙ. Позьӧ нуӧдны?
ПУДОВ. Позьӧ. Ми сыкӧд аддзысьлам на.
(Военнӧй кыскӧ наган да найӧс нуӧдӧ. Пудов, Ваньков мунӧны йӧз пиӧ.)
ГРИШКА (мунысьяс бӧрсянь). Эй, Кырнышев, путёвкаыд сьӧрсьыд-ӧ лои?
ГЕРАСИМ. Дерт жӧ эз вунӧд! Гач сылы гугӧн... (Йӧз сералӧны. Машина сетӧ гудок да мунӧ. Ылысянь кылӧ збой комсомольскӧй сьылӧм, сійӧ Тикӧнлӧн бригада мунӧ ю вылӧ кер катайтны. Найӧ сьылӧны).
Ми гажаӧсь, ми збойӧсь,
Ми вынаӧсь том йӧз.
Ми уджалам, ми йӧктам,
Ми враглы ыджыд грӧз.
ВАНЬКОВ. А но, ёртъяс, ӧтлаасямӧ Тикӧн бригадакӧд — и ставӧн ӧтув — ю вылӧ кер катайтны! Презреннӧй народлӧн врагъяслы вочакыв пыдди став вӧчӧм вӧрнымӧс лэдзамӧ ю вылӧ да стахановскӧй ӧдъясӧн, ни ӧти кер воштытӧг, кылӧдамӧй асланым заводъясӧдз! Мед жӧ нӧшта на ёнджыка быдмас да ёнмас миян некодӧн вермытӧм странаным!
(Сьылӧм пыр матысмӧ да ёнмӧ. Сцена вомӧн прӧйдитӧ Тикӧнлӧн бригада. Тикӧн зумыд киын дӧлалӧ переходящӧй гӧрд знамя. На бӧрся босьтӧны сьывны став уджалысь йӧз. Да сідз ӧтув мунӧны удж вылӧ кыпыдӧсь, збойӧсь... И дыр на юргӧ сьылӧм).
Ми уджалам, ми йӧктам,
Пыр ӧтув ёрта-ёрт,
Ӧд уджсӧ гажкӧд йитіс
Да сетіс Сталин ёрт!
Занавес.
IX серпас.
Республикаса Верховнӧй Суд спецколлегиялӧн заседание. Шӧрас, пызан сайын, председатель, судлӧн кык член да секретарь. Веськыдвылас, барьер сайын, подсудимӧйяс: Быков, Митяшин, Кушманов, Кузиванов, Габов да мукӧд. На дінын сулалӧ шашкаяссӧ кыскӧмӧн конвой. Шуйгавылас прокурорлӧн трибуна, код вывсянь занавес воссигӧн висьталӧ обвинительнӧй речь республикаса прокурор.
ПРОКУРОР. Суддя ёртъяс! Судебнӧй следствие вылын, а сідз жӧ и ӧта-мӧддорсянь прениеясын дай подсудимӧйяс асланыс показаниеясын тырвыйӧ яркӧя тыдовтчис подлӧйысь подлӧй, омерзительнӧй преступлениеяслӧн картина, кодӧс вӧчисны йӧз, кодъяс пукалӧны ӧні тіян водзын подсудимӧйяс скамья вылын. Социальнӧй выродокъяс, йӧз, кодъяс воштӧмны ассьыныс стыд, честь, сӧвесть, кодъяс воштӧмны весиг элементарнӧй понятие мораль йылысь, йӧз, кодъяс тыртӧм, тӧшщӧ пытшкӧсаӧсь, дзикӧдз сисьмӧмаӧсь асланыс лёк вӧчӧм пиас да мерзостяс... И тайӧ йӧзыс лысьтісны лэптыны ассьыныс няйтӧсь кинысӧ уджалысь йӧз власть вылӧ, лысьтісны посягнитны великӧй сӧветскӧй народлӧн право вылӧ, ассьыс шуда, гажа олӧм вӧчны право вылӧ. Тайӧтор вылас средствояс бӧрйигӧн нинӧмӧн брезгуйттӧг, вӧрпромышленностьса медгырысь объектъяс вылӧ ассьыныс ударсӧ веськӧдӧмӧн, найӧ стрӧитавлісны быдсяма вредительскӧй сооружениеяс, жуглісны да тшыкӧдлісны механизмъяс, быд ногыс пыкисны местаяс вылӧ ас кадӧ техническӧй груз да продовольствие мӧдӧдӧм, торкавлісны да быдног дзуглісны вӧрлэдзысьяслы удждон мынтӧмын, и тайӧн ставнас срывайтлісны воысь воӧ вӧрзаготовка дай сплав. Ӧтарсянь — право-троцкистскӧй центр отсӧгӧн, мӧдарсянь Сӧветскӧй Союз вылӧ интервенцияӧн уськӧдчан найӧ планъяс вылӧ надейтчӧмӧн, тайӧ сбродыс кӧсйыліс лишитны миянлысь странанымӧс вӧрысь, кӧдзны недовольствие народ пӧвстӧ, надзмӧдны кӧть мыйкӧ-мында социалистическӧй строительстволысь бурнӧя быдмӧмсӧ да Сӧветскӧй Союзлысь слабмӧдны вынсӧ. Но народлӧн врагъяс сорсисны... Тані, суд водзын подсудимӧй Быков — Кырнышев шыбитіс кыв: «Ми чайтлім, мый парма вӧр — сійӧ пемыд». Но врагъяс абу артыштлӧмны сійӧс, мый и парма вӧрын, кыдзикӧн и шахтаясын, заводъясын, колхозъясын да совхозъясын, кыдзи быдлаын, помсянь да помӧдз миян необъятнӧй странаын, олӧны йӧз, кодъяс помӧдз преданнӧйӧсь асланыс партиялы да Сӧветскӧй властьлы, йӧз, кодъяс асланыс вирӧн видзисны Октябрьскӧй революциялысь завоеваниеяссӧ, йӧз, кодъяс помся радейтӧны ассьыс мича да гажа рӧдинасӧ. Ыджыд народ — ыджыд страналӧн. Тайӧ йӧзыс некор, некодлы оз лэдз посягнитны аслас муяс вылӧ, аслас вӧр да недраяс вылӧ, аслас мездлун вылӧ, аслас шуд вылӧ, аслас олӧм вылӧ.
Шпионъяслысь, диверсантъяслысь тайӧ омерзительнӧй троцкистско-бухаринскӧй охвостьеӧс лоас орӧдӧма. Сёясӧн рабочӧйяслӧн, колхозникъяслӧн да сӧветскӧй интеллигенциялӧн резолюцияяс корӧны суровӧй кара народлӧн врагъяслы. Республика дзоньнас, ставӧн, кыдз ӧти морт, корӧны чышкыштны му чужӧмбан вывсьыс тайӧ подлӧй бандасӧ. Ме ӧтув йита ассьым гӧлӧсӧс народ гӧлӧскӧд и кора тіянӧс, судья ёртъяс, петкӧдны ассьыныд справедливӧй приговор. Ассьым обвинительнӧй речӧс ме кӧсъя помавны Сӧветскӧй Союзса Прокурор Вышинский ёрт историческӧй кывъясӧн:
«Прӧйдитас кад. Ненавистнӧй изменникъяслӧн гуясныс эжсясны медлёк, некодӧн сёйтӧм туруннас, кодӧс вевттясны быд честнӧй сӧветскӧй морт, став сӧветскӧй народ, вечнӧй презрениеӧн. А ми весьтын, миян шуда страна весьтын, важмоз югыда да долыда пондас дзирдавны аслас югыд лучьяснас миян шонді. Ми, став народ, пондам важмоз восьлавны, быдсяма ковтӧм нечистьсьыс да мерзостьсьыс дзикӧдз весалӧм туйӧд, миян радейтана вождь да учитель — великӧй Сталин юрнуӧдӧмӧн — водзӧ и водзӧ коммунизмлань!»
Занавес.
==n Н. Дьяконов, С. Ермолин. Мужество: куим серпаса драма. Сыктывкар: Коми государственнӧй издательство, 1940. 32 лб.
Н. ДЬЯКОНОВ, С. ЕРМОЛИН
МУЖЕСТВО
КУИМ СЕРПАСА ДРАМА
(ЧЕЛЯДЬЯСЛЫ)
КОМИ ГОСУДАРСТВЕННӦЙ ИЗДАТЕЛЬСТВО
СЫКТЫВКАР 1940
{Дьяконов Н. М., Ермолин С. И. @ Мужество @ драма @ Н. Дьяконов, С. Ермолин. Мужество @ 1940 @ Лб. 3–32.}
ВОРСЫСЬЯС:
1. Митя.
2. Вася.
3. Андрюша.
4. Лёня.
5. Маша.
6. Настась — пӧрысь пӧчӧ, ар 75, синтӧм.
7. Степан — Настасьлӧн пи, коммунист, краснӧй армияса командир.
8. Поручик.
9. Унтер-офицер.
10. Кык салдат.
11. Авдотья Карповна.
Действие мунӧ ӧти коми сиктын 1919–20-ӧд воясын.
МЕДВОДДЗА СЕРПАС.
Омӧлик крестьянскӧй керка. Кык ичӧтик ӧшинь, пызан да некымын улӧс. Ломтысьӧ пач. Пач дорын пукалӧ Настась, — сы дінын пукалӧны: Андрюша, Вася, Маша да Лёня, — найӧ пачысь кыскалӧны картупель да сёйӧны. Пемдан кад. Настась мойдӧ.
Настась. И сідз: ӧчеред воис Иван Кошкинлы. Сійӧ сетіс Иван Царевичлы да Иван Девкинлы карті колода и тшӧктіс ворсны войбыд, мед оз унмовсьны.
Иван Кошкин нин тӧдіс, мый коймӧд войнас воас нӧшта ыджыдджык вын. И шуис сэк Иван Кошкин аслас другъяслы: "Кор ме пӧгибӧ воа, сэк ме тіянлы горӧда, и петанныд ті меным отсӧг вылӧ". Иван Царевич да Иван Девкин пуксисны картіӧн шлячкыны, а Иван Кошкин босьтіс ассьыс ыджыд саблясӧ да петіс керкасьыс. А ывлаыс вӧлі пемыд, весиг страшнӧ и видзӧднысӧ... Гӧгӧр ыджыд шумӧн шувгис вӧр да лёкногӧн омляліс тӧлыс...
Дыр ли регыд ли кажитчис Иван Кошкинлы сулавнысӧ, но воис войшӧр кад. Кысянь кӧ, вӧр сайсянь, югыд тыдовтчис, — быттьӧ шонді дзирдавны кутіс... Дрӧгнитіс Иван Кошкин (ставныс ышловзисны) да сувтіс ю шор пос вылӧ, коді вӧлі матын керкасянь. Вӧр сайсянь веськыда Иван Кошкин вылӧ лэбис ӧкмыс юра змей! Синъясыс дзирдалӧны, вомсьыс би петӧ — ыпъялӧ!.. Пуксис змей Иван Кошкин дінӧ, да горӧдіс морт кывйӧн: "Но, Иван Кошкин, виин тэ менсьым кык вокӧс, а ӧні пуксьы менам кыв вылӧ, либӧ пет вай косьӧ мекӧд.
Лёня. Дерт, кӧнкӧ, места вылас и пуксис Иваныд...
Настась. Эз пуксьы. А кыскис ассьыс ыджыд саблясӧ да петіс косясьны.
Дыр ли регыд ли найӧ косясисны — ог тӧд. Но Иван Кошкинлӧн эбӧсыс быри, а некыдз оз вермы лёк вӧрӧгӧс. Сэк сійӧ ыджыд багатырскӧй гӧлӧсӧн равӧстіс аслас другъяслы! А найӧ нин узисны сьӧкыд унмӧн. Сӧмын керкаыс дрӧжжитіс шкоргӧмсьыс. Скӧрмис Иван Кошкин да, став вынсӧ чукӧртӧмӧн, сӧтыштіс змейлы ыджыд саблянас, и сэк эз кутны ломавны лёк змейыдлӧн юръясыд, и пемдіс сэк ставыс. А Иван Кошкин пласть усис му вылас...
Маша. Сідзи и кулі?
Настась. Асывводзнас паляліс, да шыбытіс ӧкмыснан юрсӧ пос улӧ. Сэк вӧлисти бур йӧзыд мынісны лёк вӧрӧгсьыд.
Вася. Бабуш, а мыйла Иван Кошкиныс вӧлі медся ён да эз повлы некодысь?
Настась. А сійӧ, пиук, шома шыд вылын нэмсӧ быдмывлӧма, ывла вылын овлӧма, узьлӧма да став лёксӧ аддзывлӧма, вот сійӧн збой да ён и вӧлӧма, а Иван Царевичыс куш булки вылын быдмывлӧма да гӧн перина вылын узьлӧма, — кысь нӧ сылы збойлуныс да выныс сэсся?
Лёня. А ми кӧ шома шыдсӧ сёйны пондам, ёнӧсь жӧ лоам?
Настась. Ме бара ог тӧд. Ме, дитяясӧй, аслам Степан пи серти артала, куш шома шыд вылын быдмывліс да, — ёнсьыс-ён! Квайтӧд во нин война вылын воюйтӧ да век на ловъя. Цар дырйи мунліс война вылас. Царлы паныд воюйтлӧма, ӧні со белӧйяскӧд косясьӧ. Вит гӧрд креста письмӧ нин воліс да век на со ловъя...
Андрюша. Мыйла нӧ, бабуш, сійӧ гӧрд креста письмӧыс?
Настась. Сійӧ, ранитчылӧм пӧ. Митрей пиыс тай сэтшӧм жӧ юр вундысь кодь быдмӧ. Талун со колльысьны муніс, кутшӧмкӧ еджыд салдатӧс нуис.
Вася. Эк! Эськӧ... Менам кӧ Иван Кошкин мыйдта вын вӧлі, став белӧйястӧ эськӧ сабляӧн кералі!
Андрюша (збоя). Ме бара дзик сэтшӧм лоа!
Маша. Ме бара сэтшӧм жӧ а!
Андрюша. Тэ ӧд абу мужик.
Маша. А тэ мужик?
Андрюша. Дерт мужик.
Маша. А... а ме коді?
Вася. Тэ Марья, а сійӧ Андрей, вот и артмӧ — сійӧ зон, а тэ — ныв.
Маша (нерӧ). Ныв, ныв!.. (Нетшыштӧ картупельсӧ Андрей киысь). Вай, сідзкӧ, картупельсӧ.
Андрюша. Босьт, ме ӧд мӧдӧс верма босьтны.
Настась. Сёйӧй, сёйӧй, вердысьяс, сёйӧй пӧттӧдзныд, картупельыд тай эм на ещӧ мыетшкӧ.
(Ӧшинь сайын таркӧдчӧм).
Настась. Мый нин бара лоис? (Ӧшинь сайын гӧлӧс: "Кусӧдӧй битӧ"). Вай, челядь, тупкыштӧй ӧшиньястӧ мыйӧнкӧ, ӧд огӧ жӧ кутӧ битӧг пукавны, пемыд ӧд тіянлы. Меным эськӧ дзик веськодь да. Вит во нин вӧльнӧй светсӧ ог аддзы.
(Челядь тупкӧны ӧшинь. Настась вомгорулас броткӧ).
Мыйкӧ век лоӧма. Тӧрыт пищальяс корсисны, талун би кусӧдны тшӧктӧны... Ок-ок-ок, олӧм жӧ пуксис вӧльнӧй свет вылас. Мыйкӧ талун Степан эз волы ни... Кутшӧмкӧ кӧ причча нин суис-а.
(Посводзын кокшы. Ставыс дрӧгмунісны. Пырӧ Степан).
Степан (аддзӧ челядьӧс). О, дона ёртъяс! Ті нин танӧсь? (Кутлӧ челядьӧс).
Андрюша. Танӧсь, танӧсь, Степан дядь.
Вася. Ми нин зэв важӧн виччысям тэнӧ.
Настась (кинас видлалӧ Степанӧс). Сикт тыр белӧйяс, а зэв смела ветлӧдлан. Оз жӧ нин пукавсьы тэнад места вылад.
Степан. Колӧ, вот и ветла. Эн пов, мам, нинӧм мекӧд оз ло. Гӧгӧрбок тай нин лыйлісны, пож кодьӧдз вӧчисны, а ме век на ловъя.
Вася. Тэ, Степан дядь, Иван Кошкин кодь жӧ нач. Нинӧм тэнӧ оз босьт.
Степан. Бара нин мойдчинныд?
Андрюша (сьӧлӧмсяньыс). Мойдчим. Зэв лӧсьыд мойдкыв висьталіс бабуш.
Степан. Тӧда. (Пуксьӧ челядьяс дінӧ).
(Настась мунӧ, кияснас туйсӧ корсигтыр, да кайӧ паччӧр вылас).
Степан. А кӧн нӧ Митя?
Настась. Колльысьны вӧтлісны, салдатъясӧс нуны, а кытчӧ — ог и тӧд.
Андрюша. Оз ӧд найӧ висьтавны, кытчӧ нуӧдӧны.
Степан (чеччӧ да джодж кузяыс прӧйдитӧ). Бесъяс! Мортсӧ и вӧвсӧ виасны. — (Локтӧ бӧр челядьяс дінӧ). Да, Иван Кошкин, ребята, косясис змейяскӧд, а миянлы колӧ йӧзкӧд, а йӧзыдкӧд косясьны сьӧкыдджык.
Маша. Да... Белӧйясыд змейсьыд на лёкджыкӧсь.
Степан. Сійӧ збыль. Аддзылінныд, кыдз найӧ лыйлӧны йӧзтӧ? Талун, кӧнкӧ, бара лыйлісны?
Маша. Лыйлісны вит мортӧс.
Степан. Но вот. Киссьӧ вир. Усьӧны медбур йӧзным... Но нинӧм! Вот вӧтлалам. Весалам мунымӧс тайӧ пеж няйтсьыс да лӧсьӧдам тіянлы бур олӧм, гажа олӧм.
Вася. Степан дядь, вай заводитам. Миян талун бара уна выльтор эм.
Степан. Позьӧ заводитны. Митяӧс виччысьны огӧ кутӧй. И сідз, том революционеръяслысь, заседание лыддя восьтӧмӧн. Кодлы сетны кыв?
Маша. Меным. Ме висьтала.
Андрей. Ме. Сійӧ нинӧм оз тӧд, лунтыр керкаын пукаліс.
Маша. Пукалі, пукалі. Ачыд тэ пукалін.
Степан. Ш-ш-ш... Тадзи оз позь горзыны да споруйтны, оз позь пинясьны. Колӧ уджавны дружнӧя. А друг кӧ тіянӧс арестуйтасны да тюрьмаӧ пуксьӧдасны? а? Да ещӧ юасьны кутасны? Вузаланныд мӧда-мӧднытӧ?
Вася. Огӧ! Огӧ!
Лёня. Ниӧти кыв ми некодлы огӧ висьталӧ!
Андрей. Но... Степан дядь, кодъясӧн нӧ тэ чайтан миянӧс? Абу ӧд ми ичӧтӧсь.
Степан. Бур! Колӧ мӧда-мӧднытӧ радейтны, ставныдлы мӧвпавны ӧти мӧвпӧн, сэк миян уджыс бурджыка мунны кутас, и регыдджык жугӧдам белӧйясӧс. Кыв сетсьӧ Машалы.
Маша (зэв пӧся). Талун белӧйясыд кутісны кык мортӧс, краснӧйясӧс.
Степан. Збыль? Бура тӧдан?
Маша. Збыль! Ме ачым аддзылі вайӧдӧмсӧ.
Степан. Ещӧ мый тӧдан?
Маша. Сэсся нинӧм ог тӧд.
Степан. Кыв сетсьӧ Андрейлы.
Андрей. Талун луншӧр кадын морт ветымын ружьеясӧн мунісны карлань.
Степан. Бур. Ещӧ мый?
Андрюша. Ярӧ Сандрӧ вӧлі сёрнитӧ мужикъяскӧд, регыд пӧ белӧйяс кар вылӧ уськӧдчасны.
Степан. Сідз... Молодец, Андрей, зэв коланатор висьталін.
Лёня. А миянӧ белӧйясыд чай юны волісны.
Степан. Чай юны? Мый найӧ сёрнитісны?
Лёня. Кык лун мысти пӧ пом воас краснӧйяслы.
Степан. Сідз... а найӧ тӧдӧны, мый тэ татчӧ волывлан?
Лёня. Оз. Ме ӧд эг налы висьтав.
Степан. А мамыдлы висьталін?
Лёня. Эг жӧ.
Степан (ышловзьӧ). Да... (чеччӧ). Но ладнӧ. Зэв буртор ті вӧчанныд, ребята, молодцы! Лыддя заседание тупкыссьӧмӧн. Меным колӧ кытчӧсюрӧ ветлыны. Но, прӧщайтлӧй. — Гашкӧ... (Посводзын кылӧ кокшы. Степан кыскӧ наган, ӧдзӧс воссьӧ, да пырӧ Митя, киас сылӧн тулуп. Степан уськӧдчӧ да окалӧ сійӧс). Митя! Ловъя на! Донаӧй менам.
Митя. Бать! Пельясӧс зыртышт, дзикӧдз кынмисны, а-ай... Мый лоис мекӧд талун, тэ кӧ тӧдан... Шапкаӧс и быдӧн вошті кытчӧкӧ.
Вася. Мый нӧ, мый нӧ лоис, Митя?
Митя. Час, висьтала. (Пач дінын шонтысигмоз). Гортӧ локтігӧн мырдӧн тшӧктіс менӧ нуны татчӧ кутшӧмкӧ сьӧд уска салдат. Луннас ещӧ станция горничаас тулуп соскас мыйкӧ вурӧ вӧлі, пызан йӧрсьыс кутшӧмкӧ бумага пуктіс сэтчӧ, сэсся тулупасис да пуксис доддьӧ, тшӧктіс ӧдйӧнджык вӧлӧс вӧтлыны, ме гӧниті век скачӧн. Друг шуӧ меным: сувт пӧ да сулышт, мем тась посъяс колӧ прӧверитны. Ме сувті, тулупсӧ шыбытіс доддьӧ да чеччис. Ӧні, шуӧ, мун ньӧжйӧникӧн, а ме вӧтӧда. Ме ичӧтика мунышті да друг дум вылӧ усис тулуп соскад бумагатӧ вурӧмыд. Кучки вӧлӧс раз-мӧдысь, тшын бус сӧмын вӧчышті, бӧрвывсянь кыкысь кымын лыйис, а сэсся нинӧм ог помнит, шапка тай кытчӧкӧ усьӧма-а.
Степан (уськӧдчӧ тулуп дінӧ). Кӧні, мый вурӧма?
Митя. Со, тан кӧнкӧ, сос пытшкас.
Степан. Вайлы пурт. (Митя сетӧ пурт). Видлам, мый сэн. (Перыда резьӧдӧ да кыскӧ письмӧ. Лыддигӧн Степанлӧн синъяс заводитӧны дзирдавны. Лыддьӧм бӧрын уськӧдчӧ Митя дінӧ). Митя! (Окалӧ). Мый тэ вӧчин? Тайӧ жӧ... Ӧд тайӧ жӧ... Чӧрт тӧдас мый! Тэ менсьым синъясӧс восьтін, да эн сӧмын менсьым, — став краснӧй армиялысь! Тэ тӧдан, мый тайӧ? Тайӧ наступайтан план белӧй бандалӧн, кӧсйӧмаӧсь вӧчны единӧй наступление. Да ӧд тайӧ кӧ эз шед, аски жӧ миянӧс жугӧдісны тӧдлытӧг, а ӧні — ми найӧс! Ме налысь ӧні ӧти синмӧн аддза став планнысӧ! Но, быд здук дона. Вӧлыс тан?
Митя. Кильчӧ дорын.
Степан. Меным колӧ час времяӧн воны краснӧй частьясӧ. Чуть кӧ мыйкӧ лоас, вомъястӧ вурӧй! Кыв ни джын ме йылысь, гӧгӧрвоинныд?
Митя. Гӧгӧрвоим. Эн пов бать. Сӧмын воас кӧ вӧлыс, дай вӧвнад ӧдва кӧ петан сиктсьыд.
Степан. Кӧть мый, а колӧ петны. Прӧщайтлӧй. (Окалӧ челядьӧс). Аддзысьлытӧдз! (Котӧртӧ. Ставыс чӧв олӧны, сӧмын паччӧр вылын кылӧ Настасьлӧн ныргорӧн узьӧм).
Митя (радлӧмӧн). Мыйкӧ дерт и ловас аски!..
Вася. Воасны краснӧйяс, мый сэсся вермас лоны.
Маша. Митя, тэ тай зэв збой вӧлӧмыд!
Лёня. Збой, збой, ме кӧ колльысьнытӧ ветлі, сідз жӧ эськӧ вӧчи.
Андрюша (нерӧ). "Вӧчи, вӧчи". — Лыйисны кӧ, эськӧ, тэныд, сэтчӧ и кулін, а Митя со эз и дрӧгнит.
Лёня. А, а... Мыйӧн тэ тӧдан, гашкӧ и дрӧгнитіс?
Андрюша. Митя, эн ӧд дрӧгнит?
Митя. Ме нинӧм ог помнит. Эг кӧ-а...
Андрюша. Со, аддзан. А тэ шуан... Митя миян — Иван Кошкин кодь. Ме, Митя, тэнӧ талунсянь Митрей Кошкинӧн и шуны кута.
Вася. Эх, зонъяс! Вӧлі кӧ, эськӧ, миян некымын ружье... Ми, эськӧ, сэк Краснӧй Армия организуйтім, а Митрей Кошкинӧс командирӧ пуктім.
Митя (пӧся). Да, мунім эськӧ... (Друг сылы мыйкӧ усис думвылас). Зонъяс! Марья! (Чеччыштіс да петіс ывлаӧ).
Лёня. Кытчӧ сійӧ пышйис? — (Ставыс чӧв олӧны. Митя пырӧ, киас сылӧн винтовка).
Митя. Со ещӧ мый менам эм!
Лёня. Ой-ой-ой-ой!..
Андрюша. Кытысь нӧ?
Митя. Тайӧс тулупыскӧд жӧ вайи, сӧмын эг лысьт пыртны керкаас, турун пытшкӧ дзеблі.
Лёня. А мыйӧн нӧ, эськӧ, тэнӧ лыйис?
Митя. Сылӧн зептас, буракӧ, ещӧ ичӧт ружье вӧлі.
Андрюша. Дерт вӧлі. Налӧн ӧд быд зептын ружье...
Вася. Ок, ӧні мый позяс вӧчны!..
Андрюша. Вот ӧні белӧйястӧ бухайтны кутам... Митя, веськӧдлы миянӧн. Сӧмын эн ставсӧ ӧтнад лыйлы-а...
Лёня. Ставным кутам лыйсьыны.
Митя. Кывзӧй менсьым. Миян ӧшинь увті ӧд белӧйясыд коммунистъястӧ лыйлынытӧ нуӧдалӧны. Кыйӧдам, кор кутасны нунысӧ, сэтчӧ и хлопӧдам найӧс, а коммунистъясыд пышъясны.
Вася. Во! Зэв бур! Бур ӧд, Маша?
Маша. Бур! Сӧмын, гашкӧ, оз лый ружьеыс да?
Митя. Лыяс, сӧмын колӧ кужны лыйнысӧ. (Личкӧ куроксӧ, ружье лыйӧ).
Лёня. Ой! (Дзебсьӧ пач сайӧ).
Настась (садьмис). Мый нин тайӧ, бласлӧ кристос, мый нин сэн бара лоис?
Маша. Вит кымын салдат эськӧ, дерт, усис...
Митя. Миян тай со Лёня усис жӧ...
Лёня (юрсӧ лэптӧ). Коді усис?
Андрюша. А ещӧ шуан, ог пӧ пов.
Настась. Челядь, коді лыйсьӧ, коді усис? Мый нӧ он висьталӧй?
Митя. Нинӧм, нинӧм, бабуш, узь. Ӧшинь улын тай кодкӧ кылӧ лыйис, пыр тай найӧ лыйсьӧны.
Настась. О, господьӧй енмӧй. Кор тайӧ помасяс? (Бӧр водӧ. Челядь сералӧны).
Митя. Тырмас. (Ставныс ланьтӧны). Аски тӧдмалам, кор кутасны нуны, да сэк кежлӧ каям миян вышка вылӧ, сэні эм розь, розьӧдыс и...
(Друг воссьӧ ӧдзӧс. Пырӧны поручик да кык салдат.
Челядь шай-паймунісны).
Поручик (локтӧ челядь дінӧ да надзӧникӧн босьтӧ винтовка, сюся видзӧдӧ). Н-д-а... (Челядьлы). Тайӧ мый? А? Мый тайӧ? Ме тіянлысь юала! (Челядь чӧв олӧны). Ті кужанныд сёрнитны? А? Ме ещӧ тіянлысь юала, мый мися тайӧ? (Равӧстӧ). Но! (Салдатъяслы). Шобӧй керкасӧ? (Шобӧны). Ха, ха, ха! Ставныд ті мичаӧсь, томӧсь, тӧлкаӧсь, кӧнкӧ, а кывныд абу. Жаль, жаль, вывті жаль.
Салдат. Ваше благородие, тан кодкӧ узьӧ.
Поручик. Садьмӧдӧй!
Салдат. Но-ко, чеччы вай.
Настась. А? Мый нин бара лоис? Тайӧ нӧ кодъяс нин бара?
Салдат. Пӧрысь пӧчӧ, ваше благородие.
Поручик. Посводзсӧ кытшовтӧй. (Салдатъяс мунӧны). Коді тані кӧзяиныс?
Настась. Некод абу ме кындзи. Вӧлі пи, дай сійӧ война вылӧ муніс.
Поручик. Сідз. А тайӧ кодъяс?
Настась. Тайӧ челядь. Митрей дінӧ пукавны волывлӧны.
Поручик. А коді нӧ Митрейыс?
Настась. Детина, томиник... Степан пилӧн... Колльысьны вӧтлісны да эз на во.
Поручик (равӧстӧ). Воис! Кӧн сійӧ?
Настась. Эз на во. Челядь, эз на ӧд во?
Маша. Бабуш, эн сыкӧд сёрнит, мед колӧкӧ равзӧ.
Поручик. А? Коді варовитӧ? (Пырӧны салдатъяс).
Салдат. Некод абу, ваше благородие.
Поручик (равӧстӧ). Сувтны! (Челядь сувтӧны. Поручик перйӧ нагансӧ). Лыйла, онӧ кӧ висьталӧй, коді ветліс колльысьны. (Чӧв олӧны). Онӧ кӧсйӧ? Сідзкӧ мӧдногӧн сёрнитам! (Салдатъяслы). Штабӧ найӧс! Сэн аддзам. (Челядьлы). Мӧдімӧ. (Мӧдӧдчӧны).
Настась (пыкӧ кинас). Кытчӧ челядьсӧ нуӧданныд? Ог сет ме найӧс! (Поручик тойыштӧ, Настась усьӧ. Поручик тойлалӧ ӧдзӧс сайӧ челядьӧс). Ок, и олӧм жӧ пуксис вӧльнӧй свет вылас. (Чеччӧ). Мед нин эськӧ ыджыдъястӧ кыскаласны, да ӧд и челядьтӧ кутісны тшӧтш кыскавны. Аттӧ дивӧ... Кад эськӧ нин Митялы и гортӧ воны да... Кынмас кытчӧкӧ. Вӧтлісны колльысьны, ӧкаяннӧйясыд... Татшӧм кадӧ... (Бӧрдӧ).
Занавес.
МӦД СЕРПАС.
Неыджыд ыж видзан гид. Ӧти ичӧтик ӧшинь, идзасӧн тупкыштӧма. Джоджын лёк идзас. Кӧдзыд. Стенъясыс гыӧра, лымъя. Вой.
Сцена вылын: Митя, Вася, Андрей, Маша да Лёня. Ӧтияс сулалӧны, мукӧдъяс пукалӧны. Лёня бӧрдыштӧ. Ӧтпӧлӧсаӧсь. Ставнысӧ нӧйтӧмаӧсь.
Митя (гусьӧн). Неважӧн на меным бать висьтавліс...
Андрюша. Мый висьтавліс?
Митя. Коркӧ сійӧ тадз жӧ, кыдзи и ми, пукавлӧма тюрьмаын.
Маша. Татшӧм жӧ кӧдзыдінын?
Митя. Татшӧм жӧ, дай ещӧ нӧйтӧмаӧсь быдлун, а сёйны нинӧм абу сетлӧмаӧсь...
Вася. Миянӧс тай со кыдз жӧ видзӧны.
Митя. Сэн пӧ, зонъяс, стенъясыс изъяӧсь, ӧшиньыс зэв вылын. Сэтысь нин некытчӧ он пышйы. Батьлӧн кокъясас ниӧти гыж абу. Ставсӧ перъялӧмаӧсь понъясыд.
Но сійӧ ни ӧти кыв абу висьталӧма белӧйясыдлы. И весиг абу бӧрддзылӧма.
Андрюша. А миян со Лёня бӧрддзис нин.
Лёня. Кӧдзыд да, мый нӧ ме вӧча?
Митя. Кӧдзыд дерт, абу ӧд гортад. А колӧ терпитны, он вермы, а век колӧ терпитны... Лок, Лёня, миян костӧ пуксьы, шоныдджык лоас. Вай, зонъяс, шонтыштамӧй сійӧс. Лок, Лёня, пуксьы, лок.
(Лёня пуксьӧ. Ставыс сы гӧгӧр пуксялӧны да тупкӧны сійӧс мышъяснас).
Маша. Друг кӧ нӧ... лыйласны миянӧс? А, Митя? Мый сэки вӧчны кутам?
Митя. Кулӧм бӧрад сэки нинӧм нин он вӧч. Ставыс вошас.
Вася. А, овнысӧ, меным ёна на окота...
Маша. Окота, эськӧ, да...
Андрюша. Ме кӧть вот ӧні жӧ кула. Куим во нин со кора, нянь торъяс чукӧрта. Коді сетыштас, а коді и мышкад чужъяс. Кор кынӧмӧй пӧтлас, а кор и тшыгйӧн узя кӧнкӧ звоз улын идзасъяс пытшкын...
Мый сэтшӧм олӧмсьыс? Бурджык кувны...
Митя. А ме ог кӧсйы кувны, и ог кув. Бать шуӧ, кувнытӧ пӧ быд йӧй вермас, а вот косясьны, да сідз косясьны, мед эськӧ венны, сійӧ пӧ ёна кужӧмӧн колӧ. Ми пӧ косясям тіянлы бур олӧм лӧсьӧдӧм вӧсна, а сідзкӧ мыйла кувныс? Андрюша, вӧтласны белӧйясӧс, сэки и корны огӧ кутӧй.
Андрюша. Лыйласны кӧ ӧд, быть кув.
Митя. Мыйла миянӧс лыйласны? Шуам, ми абу мыжаӧсь и ставыс. Дерт ӧд кодкӧ кӧ миян пиысь чеччас да висьталас офицерыслы (гӧгӧр видзӧдлӧ), мый ми краснӧйяслы отсасям, сэки, дерт, лыйласны ставнымӧс. Но, кодкӧ кӧ миян пиысь вӧчас сідз, сійӧ оз ло другӧн, а лёк офицерӧн нэм кежлас коляс.
Вася. Горасӧ эн сёрнит, гашкӧ, кодкӧ кывзысьӧ да...
Митя. Оз ӧд кыв. Лёня, шоналыштін эн ичӧтика?
Лёня. Шоналышті.
(Кылӧ кокшыяс да сёрни).
Митя. Разӧдчӧй. Кодкӧ локтӧ.
(Ставӧн разӧдчӧны. Пырӧ поручик да унтер-офицер. Митя дрӧгмуніс).
Поручик (равӧстӧ). Сувтны!
(Челядь сувтӧны).
Поручик. Видлӧй.
(Унтер-офицер, кодӧс туй вылас колис Митя, сюся видзӧдалӧ челядь вылӧ, да быд мортлы шапкаӧдлӧ Митялысь шапкасӧ, кодлы лӧсялас, но шапка некодлы оз лӧсяв. Кор пуктіс шапкасӧ Митя юр вылӧ офицер зэв дыр видзӧдіс сы вылӧ).
Унтер. Ог тӧд. Ставыслӧн дзик ӧткодьӧсь юръясыс, а чужӧмтӧ ме эг и аддзыв. Неуна, эськӧ, таланьӧ кодь муныштӧ да, ог тӧд, ог вермы веськыда висьтавны.
Поручик. Меным оз ков муныштӧм, а стӧч колӧ висьтавны, коді вӧлі?
Унтер (ещӧ ӧтчыд видзӧдлӧ став вылас да индӧ Митя вылӧ). Тайӧ.
Поручик (пон моз уськӧдчӧ Митя дінӧ). А! Понпи! Шедін? Ӧні, небось, висьталан. Кӧні тулуп? Ну! Гашкӧ, вузалін. Абу дивӧ вузалін кӧ... Меным кӧ шедіс, вузалі жӧ эськӧ, ӧд быд мортлы деньгаыд колӧ, а торъя нин ичӧтъясыдлы. Висьталан кӧ, ме ещӧ на сетышта. И дзик пыр жӧ ставнытӧ гортӧ лэдза. А гортад шоныд. Паччӧр вылад воданныд, да ещӧ шебрасянныд. — Э-эк! Тайӧ жӧ, чӧрт тӧдӧ мый.
Митя. Ме некутшӧм тулуп тіянлысь синмӧн эг аддзыв. Ми сӧмын пукалім да мойдім.
Поручик. А винтовкаыс кытысь?
Андрюша. Ме сійӧс аддзи.
Поручик. Кытысь?
Андрюша. Звӧз улын идзас пытшкын туплясьӧ вӧлі. Узьны пырны заводиті, а сійӧ ки улӧ шедіс.
Поручик. А гортад мыйла он узьлы?
Андрей. Гортыс менам абу! Корысь ме, ставным ми корысьяс.
Поручик. Ланьт! Тэнӧ оз юавны. (Унтерлы). Пӧрччӧдӧй кӧмкотъяссӧ! Варовӧсьджык лоасны.
Вася. Ми асьным пӧрччам. (Вася пӧрччӧ, сы бӧрся ставыс, Лёня кындзи).
Офицер. А тэ?
Лёня. Ме-н-ам. (Синва пыр). Менам кокӧй зэв ёна кынмӧ...
Поручик. А тэ верман мунны гортӧ. — Висьтав сӧмын ӧти кыв, кодлы вузалінныд тулупсӧ? Вот и ставыс. Но? Ме виччыся.
Андрюша. Мый нӧ сійӧ висьталас, кор сійӧ нинӧм оз тӧд.
Поручик (уськӧдчӧ Андрей дінӧ). Сідзкӧ, тэ тӧдан?
Андрюша. Тӧді кӧ, эськӧ, юасьтӧг висьталі. Оз ков меным тіян тулупныд. Ме ӧд шыд сыысь ог пу, либӧ нянь пӧжав.
Поручик. Сералан? На! (Кучкӧ юрас, Андрей усьӧ). Кынта ставнытӧ! А асывводзнас лыйла! (Локтӧ Митя дінӧ). А тэ, муса друг, миянкӧд мунам. (Тойыштӧ Митяӧс). Ну!
Митя. Ме, зонъяс, регыд... локта... (Збоя петӧ ывла вылӧ. Унтер босьтӧ валегияссӧ да нуӧ. Ӧдзӧс пӧдлассис. Ставыс чӧв олӧны).
Маша (ӧдва сёрнитӧ). Андрюша... Мый нӧ тайӧ? Кытчӧ... Кытчӧ нуисны миянлысь Митясӧ?.. А?..
Андрюша. Ог тӧд...
Маша. Гашкӧ, сійӧс...
Андрюша. Мый?
Лёня. Ог сэсся вермы... Кокъяс дзикӧдз нин изӧймитісны.
Вася. Куш ӧмӧй тэнад... Менам ӧд сідз жӧ, да нинӧм тай ог шу...
Андрюша. Эн шогсьӧй... Маша, эн бӧрд. Митя вӧсна он жӧ пов... А ті, зонъяс, энӧ думайтӧй кӧдзыд йывсьыс, сэк шоныдджык... Ӧтчыд ме мӧдӧдчи Керӧсӧ. Рыт нин вӧлі. — Мися ӧд, котӧрта жӧ кыдзкӧ. Кынӧм вӧлі зэв ёна сюмалӧ, лунтыр керкаысь керкаӧ ветлі да нинӧм эз шед. Но ме и мӧдӧдчи... Поводдяыс лёк вӧлі, ту-у-урӧб. — Лымсӧ сӧмын и гартӧ, сӧмын и гартлӧ. — Джын туйӧдзыс кыдзкӧ келі, сэсся и воши туйыс. И изӧймиті дзик-ӧ-ӧдз, нинӧм ог вермы вӧчны. Сэсся нинӧм ог помнит. Асывнас тай паччӧр вылын садьми-а. Кутшӧмкӧ бур морт асывнас турунла кайӧма да и аддзӧма менӧ... Лымйӧн зыртӧмаӧсь, вина вомӧ кисьталӧмаӧсь и быдтор... Со тай вот бӧр ловзи кыдзкӧ. И ӧні на ловзям, энӧ полӧй...
Маша (дзикӧдз кынмӧма). А Митя оз ло миянкӧд...
Вася. Лоас. Сійӧ миян дорысь некытчӧ оз мун. (Видзӧдлӧ Лёня вылӧ). Лёня, менам кык дӧрӧм, ӧтисӧ сета, гартышт коктӧ, шоныдджык лоас.
Лёня. Вай. (Босьтӧ да гартӧ коксӧ. Друг воссьӧ ӧдзӧс, тойыштӧны Митяӧс. Ӧдзӧс игнассьӧ бӧр. Уськӧдчӧны Митя дінӧ, босьтӧны сійӧс да пуктӧны идзас вылӧ).
Андрюша. Мый нӧ... тайӧ... Вӧчӧмаӧсь Митясӧ?
Маша. Митя... Митя...
Митя. Нинӧм... Нинӧм, ёртъяс...
Лёня. Ой! Кыдзи нӧйтӧмаӧсь, пежъясыд...
Митя (пуксьӧ). Ни ӧти кыв эг висьтав бесъяслы... Пыр чӧв олі. А ёна буракӧ жаль пакетыд налы...(Гусьӧникӧн). Но, кутчысьӧй воӧны медбӧръя часъяс... Асывводзнас... Миянӧс... Лыйласны...
Занавес.
КОЙМӦД СЕРПАС.
Выль керка. Кык ӧшинь. Пызан да некымын улӧс. Вой, ӧзйӧ стеклӧа лампа. Пызан сайын пукалӧ унтер-офицер. Джодж кузя нервнӧя ветлӧдлӧ поручик.
Поручик. Тэ мыйкӧ гӧгӧрвоан он? Ичӧтика ӧд кӧть гӧгӧрвоыштны жӧ колӧ.
Унтер. Да. Ме гӧгӧрвоа...
Поручик (гора). Нинӧм тэ он гӧгӧрво! Гашкӧ ӧні колӧ петны наступлениеӧ, а мыйӧн тэ петан? Кор петан? И кытчӧ петан? А друг кӧ збыльысь... шедіс краснӧйяс киӧ. Сэки мый?
Унтер. Оз вермы лоны. Некыдз оз вермы казявны... Мый тулуп соскын эм кутшӧмкӧ секретнӧй пакет.
Поручик. Но ӧд, тулупыс эз жӧ сыв — сійӧ абу лым. Винтовкаыд тай со кольӧма.
Унтер. Дзебисны кытчӧкӧ, либӧ вузалісны. Та ӧдйӧ эз вермыны нуны краснӧйяс штабӧ, сэтчӧ жӧ и челядь.
Поручик. Тайӧ абу челядь! Тайӧ чӧрт тӧдас мый! Кыв ни джын налысь он вермы перйыны! Сӧмын ӧти бӧрдӧ помся, но нинӧм оз висьтав! Дзонь сиктысь ме эг вермы корсьны бать ни мам некодлысь, а сідзкӧ, колӧ гӧгӧрвоны, мый найӧ абу ставыс тайӧ сиктысьӧсь, сэтчӧ жӧ вӧлыс быттьӧ му пытшкӧ вӧйис. А тэ весиг чужӧмсӧ прамӧя он тӧд, шапкаӧн мерайтчан.
Унтер. Ме чужӧмсӧ эг и видзӧдлы шапка увсьыс.
Поручик (пуксьӧ да юрас кутчысьӧ). Сьӧкыд... Сьӧкыд лоис косясьны... Некодсянь некутшӧм отсӧг абу... Ставсӧ гартлӧны, жугӧдлӧны быд боксянь... жугӧдлӧны. Ичӧтсянь да пӧрысьӧдз ставыс ӧткодьӧсь... Ставыс миянлы паныд. Ставнысӧ колӧ лыйлыны, гашкӧ сэк мыйкӧ артмас... (Чеччыштіс). Ме сійӧ некыдз ог вермы ӧнӧдз гӧгӧрвоны... Медым этатшӧм ичӧтъяслӧн вӧлі та мында мужество! Найӧ сулалӧны, кыдз мыръяс, кыв оз шуны. Меным кажитчӧ, найӧ вывті вежӧраӧсь, либӧ дзик йӧйӧсь.
Унтер. Колӧ чайтны, мый вежӧраӧсь.
Поручик (скӧра). Дерт! Эстшӧм дубинаӧс, пес чуркаӧс, кер помӧс... Эстшӧм... эстшӧм... нӧшкӧс кӧ нин ылӧдісны, дерт, вежӧраӧсь! Сета час время. Мун на дінӧ да кыдз гажыд тӧдмав ставсӧ. Меным колӧ юӧр мӧдӧдны пырысьтӧм-пыр жӧ. Гӧгӧрвоин?
Унтер. Гӧгӧрвои. Но...
Поручик. Некутшӧм "но"! Кӧть кучикнысӧ куль, кӧть места вылас лыйлы, но меным колӧ тӧдны, шедіс эз неприятельлы миян план.
(Посводзын шум, бӧрдӧм. Пырӧ дежурнӧй)
Дежурнӧй. Вӧзйысьӧ тіянӧдз кутшӧмкӧ баба!
Поручик. Лэдз! (Дежурнӧй петӧ). Интереснӧ, кутшӧм сэтшӧм баба?
(Пырӧ кыз, ён баба. Бур паськӧма, синъясыс гӧрдӧсь бӧрдӧмысла)
Мый висьталанныд?
Авдотья (уськӧдчӧ поручик кок улӧ). Ваше благородие! (Бӧрдӧ). Вӧч меным милӧсть. Мый коран, сійӧс и сета. Став эмбурӧс, мый менам эм, ставсӧ босьт... (Бӧрдӧ ыджыд гӧлӧсӧн).
Поручик. Мый тіянлы колӧ?
Авдотья. Ичӧт пи менам вошис... Шуӧны, ті пӧ сійӧс картаӧ йӧртӧмныд... Лэдзӧй, ваше благородие, нинӧм ог жалит! Ставсӧ вӧча, мый тшӧктанныд! Лэдзӧй!.. (Бӧрдӧ).
Поручик (прӧйдитіс джодж кузя). М-да... Пуксьӧй.
(Авдотья пуксьӧ).
Пи, шуан, вошис? А кытчӧ сійӧ муніс?
Авдотья. Ог тӧд, вердысьӧй, ог тӧд. Быд лун уличын котралӧ, сьӧд вой кежлас сӧмын волывлӧ, а талун и войнас эз лок...
Поручик. Ыджыдӧ тэнад пиыд?
Авдотья. Абу на ыджыд, ваше благородие. Ар дас кымын сӧмын.
Поручик. А кутшӧм нӧ сійӧ?
Авдотья. Еджыд юрсиа, донаӧй, дзик шабді кодь юрсиыс.
Поручик. М-м-да. Еджыд юрсиа... И ті сійӧс ёна радейтанныд?
Авдотья. Ой, ёна, донаӧй, вывті ёна, — ӧд сійӧ менам ӧтка пи.
Поручик. М-м-да... Ӧтка пи... Сідз... сідз... (Скӧра). Тэнад пиыд краснӧй разведчик! Вузаліс енмӧс, царӧс, рӧдинаӧс! (Авдотья надзӧник чеччӧ). Сэтшӧм йӧзтӧ ми бырӧдам... Лыйлам! И тэнсьыд питӧ удитім нин...
Авдотья. Мый? Мый?
Поручик. Удитім... Лыйлыны... (Авдотья дыр сулаліс места вылас да усис). Сет сылы ва... (Унтер сетӧ) Пуксьӧд сійӧс. Пуксьӧдӧ). Петалам татысь.
(Поручик да унтер мунӧны).
Авдотья. (Лэптӧ юрсӧ). Ставыс... Эштіс... Олӧмӧй менам... Перйисны менсьым сьӧлӧмӧс. Нимкодяси сійӧн, ки вылын качайтлі, мыйдта вой эг узьлы... Вердысьӧс быдті... (Бӧрдӧ). Ой-йя жӧ нин дай, ой-йя.
(Надзӧник пырӧ Лёня. Сійӧ дзикӧдз кынмӧма, ӧти дӧрӧма).
Лёня. Мам...
Авдотья (чеччыштіс да места вылас дыр сулалӧм бӧрын). Господи!.. (Пернапасасьӧ). Лёня, тэ? Ловъя? (Лёня бӧрддзис). Зарниӧй менам! Сьӧлӧмшӧрӧй... Вой быд нин ме тэнӧ корся... а тэ со кӧн... Кынмӧмыд дзикӧдз... йӧюк, тэ йӧюк... Гортад он али мый вермы овны? Али мыйкӧ тэныд оз тырмы? Батьыд кӧ гортын эськӧ вӧліс, менӧ тшӧтш виис. Вай мунам татысь, лок.
(Кӧсйӧны мунны, но налы паныд пырӧ поручик да тупкӧ туйсӧ)
Поручик (меліа). Гӧститыштӧй... Тэрмасьны некытчӧ. Ме тэнсьыд питӧ вайӧді, сӧмын тіянкӧд прӧститчыны, а асывводзын ковмас сійӧс лыйлыны...
Авдотья. Лыйлыны? Ваше благородие, мыйла лыйлыны, кор сійӧ ловъя на... Эз жӧ сійӧ вӧчис сэтшӧм мыж, кодӧс эськӧ оз позь вӧлі прӧститны. Ставсӧ вӧча, олӧмӧс сета, сӧмын прӧститӧй, ваше благородие...
Поручик. М-да... Ме аддза, тэ ёна радейтан ассьыд питӧ. Ме чайта, и пиыс жалитыштас мамсӧ.
Авдотья. Но, кыдз жӧ, кыдз жӧ!..
Поручик. Висьталас кӧ тэнад пиыд меным некымын кыв, ме верма ӧні жӧ лэдзны сійӧс... Дай аттьӧ на висьтала... Но?
Авдотья (ышловзис). Висьталас, висьталас! Ваше благородие, кыдзи нӧ оз висьтав. Лёня, висьталан ӧд дядяыслы, мый тӧдыштан?
Лёня. Ме нинӧм ог тӧд. (Бӧрдӧ).
Поручик. Тіян делӧ. Мӧвпыштӧй, некымын минута... Ме чайта, бурджык лоас висьтавны... Кулӧм дорсьыд.
Авдотья (скӧра). Висьтав, Лёня. Мыйдта нин мукатӧ примитін. Батьыд петкӧдлас тэныд, он кӧ висьтав. (Меліа). Висьталан ӧд, зарниӧй менам?..
Лёня (бӧрдӧм сорӧн). Висьтала...
Поручик (восьтӧ ӧдзӧс). Пыртӧд найӧс татчӧ. (Унтер пыртӧдӧ Митяӧс, Андрейӧс, Васяӧс да Машаӧс, — ставыс ӧтпӧлӧсаӧсь. Чужӧмъясныс вирӧсь). Но, Лёня, висьтав, коді ветліс колльысьны тӧрыт рытнас? А?
Авдотья. Висьтав, бур пиӧй, висьтав.
Лёня. Митя. (Индӧ чуньнас).
Авдотья. Сійӧ, сійӧ, ваше благородие. Батьыс коммунист жӧ и...
(Челядь скӧрысь видзӧдлӧны Лёня вылӧ.
Поручик локтіс надзӧндзи Митя дінӧ да кучкис чужӧмас. Митя усис).
Поручик. Сідз. А тайӧ мукӧдыс кодъяс?
Лёня. Ми — разведчикъяс.
Митя. Сійӧ ми, а абу тэ.
Андрюша. Иван царевич! Булки сёйысь!
Поручик. Ланьтӧй. (Лёнялы). А тэ тулуп эн аддзыв?
Авдотья. Висьтав, аддзылін кӧ, висьтав.
Лёня. Аддзылі.
Поручик (дрӧгмуніс). Кӧн?
Лёня. Митя вайис тулупсӧ, а батьыс сылӧн перйис соссьыс кутшӧмкӧ бумага. Сэсся перыда кытчӧкӧ пышйис.
Поручик. Ак, сволочь! Коді сылӧн батьыс?
Авдотья. Коммунист, краснӧйяс дор воюйтӧ.
Поручик. Мый?! (Кутчысьӧ юрас). М-м... Ставыс эштіс. И код вӧсна? (Кыскӧ наган да лыйӧ Митялы морӧсас). На тэныд, сволочь! (Кутчысьӧ морӧсас да лэччысьӧ пызан дорӧ. Маша, Андрей да Вася уськӧдчисны Митя дінӧ).
Лёня. Ай! Виис... Митяӧс виис... (Кӧсйис тшӧтш уськӧдчыны).
Маша. Эн матыстчы! Тэ абу миян.
Вася. Митя! Митя!..
Андрюша. Эз ло миян Митяным... (Ывлаын пулемёт шы).
Поручик (чепӧсйӧ). Мый тайӧ?
Вася. Он тӧд? Тайӧ — краснӧйяс!
Поручик. Ланьт! эн кравзы!
(Котӧрӧн пырӧ унтер).
Офицер. Ми краснӧйяс кытшын, мый вӧчны?
Поручик. Мый вӧчны? Лыйлыны ставнысӧ!
(Унтер котӧртӧ бӧр).
Тайӧ ставыс ті вӧсна. Некодӧс керкаысь ловйӧн ог лэдз! (Лэптӧ револьверсӧ Вася вылӧ, но сэк воссьӧ ӧдзӧс да пырӧ Степан, пыригмозыс лыйӧ поручиклы морӧсас).
Степан. И ачыд он пет татысь некытчӧ! Гад! (Аддзӧ Митяӧс). Митя!
Маша. Со, этійӧ, шаньга льӧбйыс, ставсӧ, висьтавліс.
Степан. Ловъя! Челядь, ловъя на Митяным!
Ставныс. Ловъя! Митя ловъя! Митя Кошкин оз кув!
Степан (кутӧ Митяӧс ки вылас). Донаясӧй, ті вӧчинныд ыджыд государственнӧй делӧ. Аттьӧ. И водзӧ вылӧ косясьӧй лёк врагъяскӧд. Сулалӧй чорыда, веськыда. Ми косясям бур, да гажа олӧм вӧсна, мед ті, миян челядь, олінныд бура, да лолалінныд, эськӧ, сӧстӧм сынӧдӧн, тыр морӧсӧн. А татшӧмъяссӧ (индӧ Лёня вылӧ) колӧ велӧдыштны на.
Занавес.
==n С. Ермолин, Н. Дьяконов. Домна Каликова: 4 действиеа, 8 картинаа драма. Сыктывкар: Коми государственнӧй издательство, 1944. 56 лб.
С. ЕРМОЛИН, Н. ДЬЯКОНОВ
ДОМНА КАЛИКОВА
4 ДЕЙСТВИЕА 8 КАРТИНАА ДРАМА
КОМИ ГОСУДАРСТВЕННӦЙ ИЗДАТЕЛЬСТВО
СЫКТЫВКАР 1944
{Ермолин С., Дьяконов Н. @ Домна Каликова @ драма @ С. Ермолин, Н. Дьяконов. Домна Каликова @ 1944 @ Лб. 2–54.}
ВОРСЫСЬЯС:
1. Домна Каликова — коммунистка, краснӧй партизанка.
2. Наталья Ивановна — сылӧн мам.
3. Омега — продовольствие кузя комиссар, бӧрас — краснӧйяс фронтӧн веськӧдлысь.
Сиктса томйӧз, комсомолецъяс:
4. Сергей Гуляев
5. Марья Воробьева
6. Яков Пылаев
Краснӧй Армия да партизанскӧй отрядса командиръяс:
7. Лихачев
8. Клыков
9. Золин
10. Контрин
11. Ярков — краснӧйяс штабса начальник.
12. Куклин Евлампий — пӧрысь партизан.
13. Лука — крестьянин, пӧрысь морт.
14. Латкин.
15. Прокушев.
16. Орлов
17. Блудова Ольга.
18. Вяткин.
19. Бызов Игнат.
20. Звягин.
21. Тшӧгов Петыр — кулак.
12. Ӧкулина — Бызовлӧн гӧтыр.
23. Елена — том нывбаба.
сиктса челядь:
24. Валя
25. Толя
26. Ямщик.
27 Караульнӧй
28. Дежурнӧй.
29. Код морт.
30. Патрульнӧй.
Часӧвӧйяс, красноармеецъяс, партизанъяс, сиктса мукӧд йӧз.
Действие мунӧ 1919–20-ӧд воясӧ Коми крайын.
ПЕРВОЙ ДЕЙСТВИЕ
ПЕРВОЙ КАРТИНА
1919-ӧд вося ар. Сёр рыт. Домна Каликова мамлӧн гӧлиник керка пытшкӧс. Шуйга стенын куим посньыдик ӧшинь, веськыда — ывласянь пыран ляпкыдик ӧдзӧс, веськыдланьын — важиник роч пач. Сулалӧны: лабич, пызан да кык-ӧ-куим табуретка. Пызан вылын ӧзйӧ ичӧтик дзузган лампа. Ывлаын омлялӧ тӧв, таркӧдчӧ сарай вевт тьӧсъясӧн.
Занавес воссигӧн керкаын некод абу. Недыр мысти Наталья Ивановна пыртӧ пес, броткӧ.
Наталья. Но и погоддьӧ, ставыс гудыртчас... Синнипель.
(Лёк тӧв йиркнитӧ сарай тьӧсъясӧн.) О, господьӧй... этатшӧм тӧв! Ӧстатки тьӧсъястӧ дрӧбитас. (Сьӧкыда ышловзьӧ да сюйыштӧ жугалӧм ӧшинь розьӧ гӧршкӧвик рузумтор.) Олӧм кодьыс жӧ и погоддя кӧ нин пондіс лоны-а?.. Мый мир смек нин, сэсся, тайӧ... олӧм? Бурджык нин эськӧ кувны татшӧм олӧм дорсьыд, да оз тай енмыс босьт-а... (Мунӧ пач дінӧ да заводитӧ сюявны пес.) Оххо-хо-хо...
Уличын заводитӧ кывны гудӧкӧн ворсӧм сор кодъюра гӧлӧсӧн сьылӧм.
(Наталья воӧ ӧшинь дорӧ, тӧждысьӧ.) И кытчӧ талун Домнаыс вошис?.. Вой-вой кӧнкӧ ветлӧ, и полӧм оз тӧд. Ӧд кымынысь шулан: эн ветлы пемыднас, виасны коркӧ кытчӧкӧ, — оз кывзы. Мый сыкӧд сэсся вӧчан? Кытчӧ сӧмын лоис-а... Паныдӧн сэсся эг жӧ петав ни... (Ӧдзӧсӧ йиркӧдчӧм.) О, господьӧй... Мыйсяма тӧв... (Бара йиркӧдчӧм.) Но?.. Оз-ӧ ӧдзӧсӧ? (Кывзӧ. Бара йиркӧдчӧм. Наталья пуктӧ печкан да мунӧ ӧдзӧс дінӧ.) Збыль али мый нӧ? Восьса тай ӧдзӧсыс-а... Код сэн? (Горӧдӧ.) Домна, тэ?
Ӧдзӧс сайын гӧлӧс: "Тьӧтушка, восьтыштлы".
(Наталья восьтӧ ӧдзӧс.) Пыр но! Восьса ӧдзӧсыс да…
Пырӧ тӧдтӧм морт, салдатскӧй шинеля, шапкаа да башлыка. Тайӧ комиссар Омега. Наталья, кор аддзӧ сійӧс, повзьӧмӧн петитчӧ бӧрлань. Ыджыд кост.
Омега (гӧгӧр видзӧдлӧ). Видза олан, тьӧтушка!
Наталья (пыр на чуймӧма). Видза олан...
Омега. Ме... повзьӧді?
Наталья. Эн, мыйла... Ме сідз. Пуксьы...
Омега (оз пуксьы). Тэ меысь эн пов. Пемді. Мудзи зэв ёна... Кынми-изӧймиті дзикӧдз. Шонтысьыштны, мися, он-ӧ лэдзлы?
Наталья (гажаджыка нин). Лэдза. Мыйла нӧ ог лэдз туйвыв мортӧс... Шоналан кӧ. Сӧмын ӧд омӧлик керкаыс-а. Пуксьы пач дінас, шонтысь.
Омега (пуксьӧ приступ вылӧ). Аттьӧ... Ыджыд аттьӧ, тьӧтка...
Наталья. Мый нӧ, он жӧ ӧд вӧтлы туйвыв мортӧс. Вай пӧрччысь да шойччы, тӧрам ӧд.
Омега. Аттьӧ. (Пӧрччӧ коксӧ.)
Наталья. Кокыд ӧд кӧнкӧ кынмис кучик кӧмкотнад, час ме гынсапӧг, кӧнкӧ омӧлик вӧлі, сійӧс кӧть сета. (Кайӧ паччӧр вылӧ да шыбитӧ гынсапӧг гоз) Со, кӧмав.
Омега. Аттьӧ, тьӧтушка. И збыль, изӧймитсьӧма дзикӧдз.
Наталья. Погоддяыс зэв лёк, да кыдз он изӧймит. Дерт, эськӧ, туйвыв мортлӧн кӧнкӧ и кынӧмыд сюмалӧ, да, нинӧм ӧд абу нянь да картупель кындзи. (Пачводз дінысь вайӧ сы дінӧ картупель чугун да няньтор.) На, со тайӧс кӧть сёйышт. Совным тай сӧмын абу-а...
Омега. Да эн тӧждысь ме вӧсна, тьӧтушка. И сыысь нин аттьӧ, мый шонтысьнысӧ лэдзин.
Наталья. Сёй, сёй... Быдӧн ӧд войтыр... Бур ли, омӧль ли-а... ас местаас быдӧн морт.
Омега. Сійӧтӧ сідз, тьӧтушка.
Омега сёйӧ. Наталья видзӧдлӧ ӧшиньӧ да пуксьӧ печкан сайӧ.
Омега. Властьыс нӧ кутшӧм?
Наталья (эз гӧгӧрво). Мый шуан?
Омега. Властьыс, мися, кутшӧм тані? Выль али важ?
Наталья. А-а... властьыд-тӧ?.. Кыдз тэныд и висьтавны... Кутшӧми и выльыс да важыс нин ӧні... Быдлун вежсьӧ да. Со ӧти, со мӧд. И тӧлкыд оз судзсьы.
Омега (аддзӧ ӧбраз дінысь матысь Ленинлысь портрет, нюмъёвтӧмӧн индӧ). али тайӧыс?
Наталья (шӧйӧвошӧмӧн). Тьфу, ӧкаяннӧй ныв... мый сэсся сыкӧд вӧчан?.. Ӧд кутшӧм асныра. (Салдатлы). Тайӧыс, тайӧыс ӧні...
Омега. Кодыс нӧ бурджык?
Наталья. А кодыс и эм? Ме бара нинӧм, дитяӧй, ог тӧд сэтысь. Тіянлы жӧ, томйӧзлы, сійӧ гӧгӧрвоанаджыка... Важ власть дырйиыс тай бурыс нинӧм жӧ эз вӧв ми воклы-а... код тӧдас сэсся.
Омега. И выльыс на эз петкӧдчыв кыдз колӧ. М-да... Но, зэв ыджыд аттьӧ, тьӧтушка...
Наталья. Нинӧм вылӧ. Мед нуръясьыштін.
Омега. Ме зэв ёна сёйи. Аттьӧ. М-да... Сідз, сідз. Да, тьӧтушка, кыдз шулывлӧны, лэдз ручтӧ порог улад, сійӧ и паччӧрӧдзыд каяс. Гашкӧ и мем сідзжӧ позяс? А?
Наталья. Кай, кай. Юасян тай нӧшта. Паччӧрыд оз сыв. Кай, шонтысь, шойччы. Час ме шебрастор мычча.
Омега (паччӧрӧ кайигмоз). Оз ков, нинӧм оз ков.
Наталья. Кыдз нӧ оз ков. На, шебрась. Эськӧ и щайӧн юктавны эз мешайт, да самӧварыс виялӧ. Ми ӧд нывкӧд муртса на жӧ воим... Став роч мусӧ удитім кӧвтны. Быдторсӧ сюрліс аддзывны: и тшыглунсӧ, и кӧдзыдлунсӧ. А гортыд тай омӧлик, да век на горт.
Посводзын кылӧ кутшӧмкӧ шум.
Но, локтӧ жӧ нин тай, буракӧ... Ӧд войбыд вермас ветлыны.
Ӧдзӧсӧд пырӧны томйӧз: Сергей, Марья да Яков. Сергей гудӧка.
Сергей. Домнаыд нӧ кӧні?
Наталья. Эз на волы.
Марья. Но! Кӧн нӧ сійӧ?
Яков. Эз-ӧ нин мыйкӧ ло?...
Наталья. Ме ог тӧд, кытчӧ вошис. Войшӧр кад нин регыд-а. Кутшӧмкӧ причча кӧ нин эз су... (Синвасӧ чышкалӧ.) Пыр пов, пыр пов!..
Марья. Нинӧм, Ивановна, эн шогсьы. Воас!..
Наталья. Кыдз нӧ он шогсьы? Некутшӧм олӧм нин мем сысянь эз понды лоны. Став бур йӧзыс пондісны серавны. Коммунист пӧ — баба...
Яков. Домнаыд ӧд абу ӧтнас. Нӧшта во-мӧд и...
Сергей (сяркнитӧ гудӧк кизьяснас). Э-эх! Со жӧ ӧд Домнаыс кутшӧм. Тшӧктіс чукӧртны томйӧзӧс, а ачыс и нырсӧ эз мыччыв. Нывзон школатыр! Вай пӧ татчӧ Домнаӧс дай ставыс! Муртса эз косявлыны. Сідзи и разӧдчисны. (Ворсӧ гудӧкнас да сьылӧ. Марья отсалӧ.)
Э-эх, шондібанӧй олӧмӧй, да,
Том олӧмӧй, том гажӧй.
Том олӧмӧй, том гажӧй, да,
Том пӧра коллялӧмӧй.
Ставныс нориника сьылӧны.
Яков. Но, мый нӧ, пукавлӧны, пукавлӧны дай мунлӧны.
Наталья. Пукалӧй, гажӧдыштӧй кӧть менӧ, пӧрысь мортӧс, шоча жӧ тай пыравланныд-а... Воас жӧ ӧд.
Марья. Виччысьлам. Сергей, виччысьлам ӧд?
Сергей. Кӧть сідз, кӧть тадз мем. Дерт, бурджык виччысьлыны. Яков, пуксьы мый вылын сулалан.
Наталья. Со, улӧссӧ босьт.
Яков. А ме татчӧ. (Пуксьӧ Марья да Сергей кок дінӧ джоджас.)
Наталья (печкӧ). Сьылыштӧй, со и коляс кадыд.
Марья. Серёжа, тэ сайын ставыс.
Сергей. Ме пыр дась.
Сергей гудӧкасьӧ. Ставӧн сьылӧны нориник коми народнӧй песня.
Наталья (сьывсьӧм бӧрын). Паныд кӧ нин ветлыны-а... Эз тай во. _
Марья.. Да, эн шогсьы, бабуш, воас. Ӧд ми жӧ со виччысям.
Наталья. Код тӧдас. Тӧданныд ӧд, кыдз сы вылӧ ыршасьӧны быдӧн. Дай властьыд на оз чорыда пукав...
Сергей. Нинӧм, Ивановна, пуксьӧдасны...
Яков. Пуксьӧдам.
Марья. Дерт жӧ.
Наталья. Эк ті, сӧкӧлъяс...
Посводзын кокшы.
Со тай локтӧ жӧ...
Пырӧ Домна, шинеля, тасмаа, шапкаа. Чужӧмсӧ гартыштӧма салдатскӧй башлыкӧн. Киас винтовка.
Домна (кыз гӧлӧсӧн). Видза оланныд.
Наталья (повзьӧмӧн). Видза...
Домна. Код тан кӧзяиныс лоӧ?
Наталья. Ме...
Домна. Тэ? А-а! А кӧн тэнад нылыд? Но, эсійӧ... Кыдз сійӧ?..
Наталья. Домнаӧй?
Марья. Бабушка!
Домна (гораа). А-а! Домна! Кӧні сійӧ?
Наталья. Ме... ме ог тӧд... Эз на волы... Да мыйла нӧ, али... бара нин мыйкӧ?...
Домна. Эн нюжмась. Но!
Сергей. Марья!
Марья. Мый?
Сергей. А мем мыйкӧ талӧн гӧлӧсыс кажитчыштӧ неуна тӧдсаӧн. А? Кыдз тэд кажитчӧ?
Марья. Мем некыдз оз кажитчы.
Наталья. Сергей, Яков, донаясӧй, да висьталӧй ті сылы, сёрнитӧй.
Яков (сувтӧ джоджысь). Да тайӧ Домна кӧ-а?
Наталья (Яковлы). Эн сӧр.
Марья (чуймӧмӧн). Домна... Бабушка, да тайӧ жӧ Домна! (Уськӧдчӧ сы дінӧ.)
Домна (разьӧ башлыксӧ). Эк, ті, боецъяс, ас морттӧ нин он тӧдӧй!
Наталья. Домна, тэ?
Домна. Ме, мамӧ, ме... (Кутлӧ сійӧс.)
Наталья. И кикимеритчылан жӧ тэ этша... И мыйнас сӧмын он пасьтасьлы. И мужикнад, и нывнад, и зоннад... И кысь сы мында мывкыдлунсӧ тэ босьтан? (Ставныс сералӧны.) Весиг ӧд ӧтчыд попӧ вӧлі пасьтасьӧма. Пыра ме ва тыра ведра гозйӧн, видзӧда, а енув пельӧсын сулалӧ поп да салтыр лыддьӧ. Сідз менам киясӧй и лётмунісны — кыкнан ва ведраӧй киссис. (Ставыс сералӧны.) Кысь нин тайӧ бара салдатыслысь паськӧмсӧ аддзин, кутшӧм салдат вылысь пӧрччин? И думыштныд ӧд он куж. Вот дивӧыд!
Домна. Некутшӧм абу дивӧ, мам. Тайӧ мем обмундирование сетісны фронт вылӧ мунны.
Наталья. Кутшӧм нӧ сэтшӧм фронт вылӧ? Колӧ жӧ этадз повзьӧдлыны мамӧс... И сідз нин сьӧлӧмӧй чорзьӧма дзикӧдз. Висьтав, кутшӧм фронт, кутшӧм обмундирование? Да пищальтӧ кӧть пукты.
Домна. Тайӧ кӧ мем киӧ сюрис, мам, ӧні ме сійӧс некор нин ог пукты!
Наталья. Мый, сідз пыр и пондан сэсся сулавны али мый?
Домна. Косясьны понда ме тайӧн, мамуш, косясьны! Гӧгӧрвоан?
Наталья. Кодкӧд? Мыйысь?
Домна. Ме нин тӧда кодкӧд и мыйысь. Коркӧ, мам, и тэ тӧдны пондан.
Наталья (бӧрдӧ). Ок, Домна, Домна... Лэпты, эськӧ, тэнсьыд бӧжтӧ да ньӧрйӧн, со мый ме тэд шуа. Паччӧр вылын эськӧ тэд тӧрӧканъяскӧд косясьны.
Домна (скӧра). Мам!
Наталья. Мый мам? Абу збыль али мый? Ӧти лун локтӧ — кутшӧмкӧ комсомолӧ гижсьӧма, мӧд лун — кутшӧмкӧ партийнӧй радӧ сувтӧма, коймӧд лун — коммунистӧ босьтӧмны. Ӧтитор нин сӧмын оз тырмы — шырны юрситӧ, эстшӧм чӧлана гач пасьтавны да продкомиссарӧ пуксьыны.
Домна (пӧрччӧ шинельсӧ, шапкасӧ да кольӧ галифе гач да гимнастёрка сьӧрысь). А мый, пуксям и продкомиссарӧ, ковмас кӧ!
Наталья (аддзӧ галифе гачсӧ да шырӧм юрсисӧ). Но, сьӧкыд висьӧмӧ ныв! Тайӧ нӧ нин мый? Мун, мун ме син водзысь.
Марья. Домна! Ой, кутшӧм лӧсьыд! Дзик ӧд комиссар кодь!
Сергей. Да, вот эськӧ мем татшӧмсӧ!
Яков. Домна, вузав, уна-ӧ коран ?
Домна. Эн йӧйтав, Яков! Дурмин?
Яков. А мый?
Домна. Вот чукӧртам отряд, ставнытӧ пасьтӧдасны! (Мунӧ мамыс дінӧ.) Мам!
Наталья. Мун, мун ме дінысь! Эн и матыстчы ме дінӧ. Юрситӧ шырӧма-и... Кутшӧм нӧ тайӧ олӧм лоис?
Домна. Но, тырмас, мам. Йӧз дырйиыс сэсся вывтісӧ эн жӧ разъяв.
Наталья. Ог, ог. Ме сэсся и синмӧс ог понды тэ вылӧ чӧвтлыны. Вот муна ыджыд чойыд ордӧ да сэні и понда овны. А тэ, аслад чӧлана гачнад, кыдз сэсся кужан... Босьт жӧ да вунды кӧса, мир смек!
Домна. Но, шань, мися.
Томйӧз сералӧны Домнакӧд тшӧтш. Наталья босьтӧ печкан да заводитӧ печкыны синъяссӧ чышкалігтыр.
Сергей (серам пыр). Но и салдат!
Яков. Унтер, веськыд унтер!
Марья. Дзик комиссар!
Домна (локтӧ томйӧз дінӧ, пуксьӧ). Но, мый, ёна виччысинныд?
Марья. Рытбыд. Мыйда йӧзыс вӧлі!..
Яков. Ачыд кӧсйин-а...
Сергей. Менӧ муртса эз косявлыны. Ӧдва и разӧдчисны.
Домна. Да, неногӧн артмис... Некыдз эг вермы мынтӧдчыны. Но, да нинӧм, мӧд рыт на удитам... оз кӧ аскияс мӧдӧдны... (Гора серӧктӧ.) Сэтшӧм ме шуда, ті кӧ тӧданныд! Мем ӧні кажитчӧ, мый став му вылас некод абу меысь шудаджыкыс! Ті тӧданныд, кутшӧм сьӧкыда ме тайӧс ставсӧ шедӧді. Пыри ревкомӧ, мися, сідзтӧ и сідз: комсомолӧ менӧ примитінныд? Примитім, шуӧны. Партияӧ примитінныд? Примитім. Но сідзкӧ, мися, ӧні жӧ гижӧй менӧ доброволечӧн партизанскӧй отрядӧ и пыр жӧ сетӧй мем оружие. Ставныс паськӧдісны синъяссӧ: кыдзи да, мый да... Не ыджыдныс кӧ, эськӧ эз и артмы нинӧм. Ыджыдыс налӧн пыр жӧ ме дорӧ морт дінӧ моз шыасис. Лыйсьыны, шуас, кужан? Кужа! Лыжиӧн ветлӧдлыны кужан? Кужа! Вот, шуас, и бур. Лоан — партизанӧн. Краснӧй партизанӧн. Мун пӧ ӧні жӧ босьт обмундирование. Эм, мися, товарищ командир! Лоас вӧчӧма! Да кыдз тай кок бӧрйылын бергӧдча, — ставныс серӧктісны ыджыда да кинас клопкыны пондісны. А ме веськыда парикмахер дінӧ. Шыр, мися, юрсиӧс! — «Мый? мый?» шуас. Аслас синмыс кӧш кодь. Шырны, мися, шырны!
Наталья. И шырис?
Домна. Шырис. Пӧв-мӧд пернапасасис, а шырис. Но, сэсянь ме складӧ. А сэн нин тайӧ ставыс гӧтов, бӧрйӧмаӧсь и быдсӧн. Но, шуас, Домна «до особого» верман кайлыны гортад. И со, вои.
Марья. Чудеса жӧ и вӧлӧма.
Сергей. Домна, а кыдз эськӧ вӧчны, мед и миянӧс доброволечас? А?
Яров. Вернӧ, Домна. Ӧд ставыс мунасны. Тэд сӧмын сулалӧ на водзӧ тадзи петкӧдчывны. Кыдз ӧти морт!
Домна. Мем весиг тшӧктісны. Аскисянь жӧ, Яков, тэ, кыдз комсомолец, босьтчан тайӧ уджас, а ме, мый верма да мый удита, отсышта. И колӧ вӧчны ньӧти нюжмасьтӧг. Ӧд он тӧдлы — белӧйясыд лоасны танӧсь. Ковмас водзсасьны чорыда. Э-эх, мыйда ӧні вын менам пытшкӧсын, кодкӧ кӧ тӧдӧ. (Босьтӧ винтовка.) Босьті эськӧ вот тайӧс тадзи: да бух, да бух-х...
Паччӧрын Омега нюмъялӧмӧн видзӧдӧ Домна вылӧ.
Наталья. Керкаад нин тай, сэсся, воюйтны босьтсин — Партизан...
Домна (гора сералӧ). Ой, матушка, весьшӧрӧ тэ ме вылӧ скӧралан. Тэ кӧ эськӧ тӧдін, мый вӧчсьӧ ӧні му вылас!.. Тэ кӧ эськӧ тӧдін... Питерын, Ярославльын, Москваын!.. О-о-о! Ме, мам, аддзылі нин, тӧда. Помтӧм йӧз! Флагъясӧн! А маршыс, маршыс кыдз юралӧ! (Сувтӧ да водзӧ видзӧдӧмӧн заводитӧ сьывны Интернационаллысь мотивсӧ, томйӧз тшӧтш заводитӧны сьывны, Сергей ворсӧ гудӧкӧн.)
Сьылігкості зэв ӧдйӧ пырӧ курьер, сетӧ Домналы записка.
Домна (лыддьӧ). «Пырысьтӧм-пыр жӧ локны штабӧ. Ревком».
Марья. Ӧні?
Домна (лыддьӧ). «Пыр жӧ»...
Сергей. А мыйла?
Яков. Войнас?
Домна. Тыдалӧ — колӧ.
Наталья. Мый? Мый налы колӧ? Мый нӧ нин, сэсся налы луныс абу али мый?... Ӧстатки сьӧлӧмтӧ вильӧдасны нин, буракӧ... Домна!.. (Уськӧдчӧ сылы морӧс дінас, бӧрдӧ.)
Домна (бурӧдӧ). Нинӧм, нинӧм, мам. Бӧр воа. Корӧны — колӧ мунны.
Наталья. И сиралін жӧ тэ ассьыд юртӧ. Керкаыд киссьӧма, сёйныд нинӧм... Мый ме тан ӧтнамсӧ понда вӧчны?
Домна. Эн пов, мам, пондам овны, пондам! Ог тадз, кыдз ӧні... Югыд жыръяса кык судта керкаын пондам ми овны, вот помнитлы. Но, ладнӧ, мам. Лӧсьӧдышт мыйсюрӧ... А ті, ёртъяс... Корӧны кӧ войын, оз дзик прӧста. Сідзкӧ матынӧсь белӧйяс. Яков, Серёжа, Марья, ӧні жӧ мунӧй да чукӧртӧй комсомолецъястӧ ставсӧ и восьтӧ список, коді кӧсйӧ пырны доброволечӧ. Аски асылӧдз колӧ тайӧс вӧчны и пыр жӧ явитчыны штабӧ оружиела. Миянӧс кӧ оз ыстыны войнас, мунам ӧтлаын ставӧн. Гӧгӧрвоана?
Яков. Ставыс.
Сергей. Лоӧ вӧчӧма.
Домна. Прӧщайтлӧй, ёртъяс...
Яков. Прӧщай, Домна...
Сергей. Аддзысьлытӧдз... Ми воам... ставӧн! (босьтӧ гудӧк). Мӧдім, Яков...-
Яков (чышкыштӧ синвасӧ шапканас). Мӧдім.
Томйӧз петӧны. Домна пасьтасьӧ. Кылӧ ывласянь гудӧкӧн ворсӧм шы. Домна мунӧ ӧшинь дінӧ, кывзӧ. Наталья пырӧ джоджулӧ. Паччӧрысь лэччӧ Омега.
Домна (казялӧ Омегаӧс, повзьыштӧмӧн чепӧсйӧ винтовкалань). Коді сэні? Мам!
Омега. Тайӧ ме... Тӧдтӧм морт...
Домна. Кор тэ татчӧ пырин?
Омега. Ме важӧн нин тан. Бура дыр нин шонтыси...
Наталья (петӧ джоджулысь). Немтор ӧд и абу прамӧйджыкторйыс да. Со мыйсюрӧ пуктышталі...
Домна. Тэ нӧ мый, мам, вомтӧ вурӧмыд али мый?
Наталья. Мыйла сідз?
Домна. Со, керкаад бокӧвӧй йӧз... Ми сэн быдсямасӧ сӧрам, а тэ он висьтав...
Наталья (повзьӧ). Ой, пӧрысь выжыв! Ме и вунӧдчи...
Омега. Нинӧм, мамаша... И тэ, Домна... Кора прӧститны... Ме ачым мыжа... Тӧдмасям. Ме комиссар Омега. Воа квайтӧд армия штабсянь, тіянлы отсӧг вылӧ. Со, верман видзӧдлыны гижӧдсӧ, кодӧс кырымалӧма штабӧн... (Сетӧ гижӧд.)
Домна (лыддьӧм бӧрын). Зэв рад тӧдмасьны. Ме...
Омега. Ме тӧда нин. Ставсӧ кывлі. Мӧдӧдчам карад... Сэн, кывлі, — тревожнӧ...
Домна. Да, тыдалӧ, сідз... Со, корӧны. Лоам ёртъясӧн, мем гажаджык...
Омега. Но, дерт жӧ. Ывлаас вой... (Заводитӧ пасьтасьны.)
Домна. Но, мам, прӧщай.
Наталья. Сэтшӧм друг... Домна, нылӧй тэ менам, донаӧй... (Бӧрдӧ.)
Домна. Эн бӧрд, мам... Сӧмын косьӧн, чорыд косьӧн вермам ми шедӧдны бур олӧм гӧль войтырлы... Эн шогсьы, мам... Ме регыд... регыд локта бӧр и сэки тэ дінысь некытчӧ нин ог мун, некор... Прӧщайтлы, мам...
Наталья. Асьтӧ видз, Домнушка... Лёкӧн эн казьтыв, пыр бротка-пиняся да... Ме ӧд сідз... Век жӧ ӧд тэ менам, аслам. Домнушка...
Домна. Мам, тырмас. Эн гажтӧмчы... Шань... (Мамсӧ топыда кутлӧ, окалӧ да ӧдйӧ зэв заводитӧ пасьтасьны.)
Наталья уськӧдчӧ лабич вылӧ да гораа сыркъялӧмӧн бӧрдӧ. Кост. Омега локтӧ Наталья Ивановна дорӧ, пуктӧ сылы пельпом вылас кисӧ, меліника бурӧдӧ.
Омега. Эн бӧрд, тьӧтушка, эн бӧрд... Тэнад нылыд абу ныв, а зарни...
Домна. Мӧдім, комиссар ёрт...
Омега. Аттьӧ, мамаша... Аддзысьлытӧдз... Мӧдім, Домна...
Найӧ мунӧны. Наталья матыстчӧ ӧшинь дінӧ да зэв дыр видзӧдӧ вой пемыдас да бара сыркъялӧмӧн бӧрддзӧ.
Занавес.
МӦД КАРТИНА
Белӧйясӧн оккупируйтӧм сикт. Действие мунӧ Бызов Игнат ордын, прихожӧяс. Обстановка озыр. Шуйгаладорас кухоннӧй пач, джоджулӧ пыран ӧдзӧс. Веськыда — горничаӧ ӧдзӧс, горничаын белӧйяслӧн штаб. Веськыдвылас — кӧзяинъяс вежӧсӧ пыран ӧдзӧс, водзынджык — бутылкаясӧн да дозмукъясӧн тыр пызан. Ӧдзӧс дінын сулалӧ пулемёт, порогув стенын ӧшалӧны некымын винтовка да шашка.
Занавес воссигӧн сцена вылын Домна, сьылігтырйи тэрыба мыськалӧ да чышкалӧ дозмук. Пасьтасьӧма гӧлиник сиктса нывъяс модаӧн, накладнӧй кӧсаяса, нагруника. Восьса горнича ӧдзӧс сайын креслӧын пукалӧ Ольга Блудова, сійӧ офицерскӧй паськӧма, киас гитара.
Домна (сьылӧ).
Кор аслам сиктын вӧлі ме
Став зонъяс дорысь збой,
Важ керкаӧ, лёк керкаӧ
Ме ветлывлі быд вой.
Ме мыйла сэтчӧ ветлывлі?
Сэн оліс шогсьысь ныв.
Эз некор сійӧ гажӧдчыв,
Эз серав ни эз сьыв.
Пыр пукаліс, пыр думайтіс,
Пыр ӧшӧдӧма ныр.
Кор юрӧ менӧ кутлывліс
Да шуліс бӧрдігтыр:
«Вай мунам татысь ылӧджык,
Мем ёна тані шог.
Лёк йӧз вылӧ мый видзӧдны,
Лёк йӧзлы кутшӧм мог».
Блудова (горничасянь). Эй, тэ.. Столля!
Домна (ӧдйӧ мунӧ горнича ӧдзӧслань). Да, да, ме тані...
Мый тшӧктанныд?
Блудова. Тэ кузя на пондан лӧвтны сэн?
Домна. Ах, прӧститӧй: ме ӧд сідз... надзӧник.
Блудова. Ме ог вермы кывзыны, кор сьылӧны... надзӧник, лӧвтӧмӧн... Пельӧй сьӧдмӧ.
Домна. Ог, ме сэсся ог мӧд сьывны. Ме эг тӧд...
Блудова. Кад нин тӧдны. Абу первой лун. Кор надзӧн да нораа сьылӧны, ме кывзыны ог вермы. Став морӧсӧс кырлӧ.
Домна. Ладнӧ, бур.
Блудова. Мый бур? Бур, кор менсьым морӧсӧс кырлӧ?
Домна. Кора прӧститны, мися, дӧзмӧді кӧ...
Блудова. А-а... Но, виччысь тэ менам... Пыр эн кыйӧдчы менӧ бытшкавны кывъяснад. Мун, вӧч ассьыд уджтӧ.
Домна локтӧ пызан дінӧ да бара заводитӧ идрасьны. Ольга ворсӧ гитараӧн. Домна сэк кості чышкалӧ лабичьяс да пулемёт вылысь буссӧ. Кор воӧ пулемёт дінӧ, синъясыс сылӧн заводитӧны дзирдавны-ломзьыны.
Домна (аслыс). Эх, эськӧ кыдзкӧ тайӧн кӧ ӧдйӧнджык тӧдмасьны... Сэк эськӧ... (Кутчысьӧ пулемёт воропӧ да мый, вынсьыс зэлӧдӧ ассьыс сой вынсӧ, пиньяссӧ курччӧмӧн, быттьӧ кодӧскӧ кӧсйӧ лыйны. Друг мыйкӧ зёльмунӧ пулемётлӧн. Домна повзьӧ да ӧдйӧ заводитӧ корӧсьӧн чышкыны джодж.
Блудова (горӧдӧ). Столля! Мый тэ сэн вӧчан?
Домна (повзьӧмӧн). Ме... ме нинӧм. Ме чышкыся.
Блудова. Видзӧдлы, ноко: абу-ӧ кӧнкӧ менам сэн сигара дозйӧй.
Домна. Дзик пыр. (Мунӧ пызан дінӧ.) Со сійӧ, тан. Кольӧмныд ӧнтай...
Блудова. Вай татчӧ! (Домна пыртӧ сигара доз.) Перйы ӧтиӧс! (Домна перйӧ.) Сюй вомӧ! (Домна сюйӧ.) Ӧзт! (Домна ӧзтӧ) Аттьӧ!
Домна. Нинӧм вылӧ. (Домна петӧ бӧр горничаысь да заводитӧ бара чышкысьны.)
Блудова (сувтігмоз зёлькнитӧ шпоръяснас да локтӧ кухня пызан дінӧ). Э-эх, юыштны ли мый ли нӧшта? (Видлалӧ бутылкаяс.) Но! Вот скӧтъяс! Войт абу кольӧмаӧсь, ставсӧ лакӧмаӧсь. (Горӧдӧ.) Ӧкулина Петровна!
Вежӧс сайысь петӧ Ӧкуль.
Ӧкуль. Мый висьталанныд, баруня?
Блудова (скӧрысь). Ваше благородие!
Ӧкуль. Но, но... мед но, тэ ногӧн, инӧсь.
Блудова. То-то! Но, мый нӧ сэсся, юыштанторйыд нинӧм нин али мый абу?
Ӧкуль. Эм, кыдз нӧ юантор абу. Столля, пырав мун гӧбӧчӧ, петкӧдышт лагунсьыс кӧдзыд ырӧшсӧ. (Домна мӧдӧдчӧ гӧбӧчлань.)
Блудова. Мый? Ырӧш?
Ӧкуль. О, господьӧй... Мый нӧ, эн ӧмӧй юны кор?
Блудова. Ті нин бакшасьӧм ырӧштӧ дуньгӧй. Мем мыйкӧ колӧ эстшӧмӧс... чорыдджыкӧс.
Ӧкуль. А-а... Но, инӧсь... А мый нӧ, инӧсь, сэтшӧмсӧ? Роч винаыд бырис нин-а... Гашкӧ самӧкур?
Блудова. Позяс и самӧкур. Мед вӧлі чорыд-а.
Ӧкуль (Домналы). Петкӧдышт нӧ, инӧсь... Четвертнӧйяс письыс ӧтикӧс... Аддзан?
Домна. Тӧда, тьӧтушка, тӧда. Аддза. (Пырӧ гӧбӧчӧ.)
Блудова (ветлӧ ӧтарӧ-мӧдарӧ джодж кузя). Лунтыр мӧдісны кӧнкӧ талун ноксьыны. Аддзисны кольны кор дежуритны. Мед эськӧ асьныс тшӧтш йӧрданас сгинитасны.
Ӧкуль. Мый тэ, бласлӧ кристос... Код вылӧ сідзсӧ? Он-ӧ нин...
Блудова (торкӧ). А мый кӧть и на вылӧ?
Ӧкуль. Ӧвсьы, сёшайт, мый тэ?... Мый тэ?
Блудова. Ланьт! Тэ нинӧм он тӧд. Тэ тӧдав, мый сэні талун вӧчсьӧ? Талун коммунистъяслӧн крещенье лун... Ха-ха-ха! Йӧрданын мӧдасны купайтчыны, большевистскӧй дукнысӧ пыркӧдны. (Домна сэк заводитлӧ петны гӧбӧчысь да бӧр сайӧдчӧ.) А? Тэ гӧгӧрвоан? Кызь куим коммунист. О-о!.. Кутшӧм вӧлі окота мем талун сэн лоны, да быттьӧ нарошнӧ индісны дежуритны!
Ӧкуль. Чӧв, сёшайт, бурджык дежуритны. Сійӧ абу нывбабалӧн удж. И видзӧдныс зывӧк.
Блудова. Зывӧк? Тэ мыйкӧ гӧгӧрвоан. Тайӧ жӧ чӧрт тӧдӧ мый! Тэ мӧвпышт жӧ: со тан йӧрдан, тан пулемёт, а сэн коммунистъяс, кӧмтӧмӧсь, пасьтӧмӧсь. Эк, чӧрт! Кутшӧм гажа! А тані мый?.. Ӧти Столля да тэ... Руд войтыр. Тікӧд и сёрнитнысӧ гажтӧм.
Ӧкуль. Но, мый нӧ, инӧсь, ме тані сулала... Ӧд менам став сёянӧй кӧнкӧ сотчис. (Кӧсйӧ петны.)
Блудова. Сулав! Кытчӧ сідз усйысян? Кӧн нӧ эсійӧ... но...
Ӧкуль. Да, да... Кытчӧ нӧ сійӧ унмовсис? Столля! Столля! Мый нӧ, тэ сэтчӧ сибдін али мый?
Домна. Ме пырысь-пыр. (Петӧ гӧбӧчысь, петкӧдӧ сьӧрсьыс четверть вина доз да пуктӧ пызан вылӧ.) Ӧдва сюрис. Мӧд ларын нин вӧлӧма.
Ӧкуль. Збыль ӧд. Ме ачым жӧ сэтчӧ и саймовтлі, аслам гӧрд тошка пьянникысь. Сійӧ ӧд пыр жӧ шныркйысьӧ да... Юӧй, мыйта колӧ юӧй... Сэсся кад жӧ нин налы и воны эськӧ да... (Петӧ аслас жырйӧ.)
Блудова. Кисьт, Столля. (Домна кисьтӧ чашкаӧ, Блудова юӧ. Домна зывӧктӧмӧн бергӧдчӧ сы дінысь.) Э-эк! Вот тайӧ да... Тайӧ добра! А со, ха! Ырӧш! Пӧрысь руч! Час, нӧшта ӧтиӧс.
Домна. Энӧй, энӧй. Ме кисьта. (Кисьтӧ.)
Блудова. Вот, ч-чӧрт! Тэ мастер гӧститӧдчыныд. Молодеч! Ошка!
Домна. Ошкан, ошкан да верма ошкӧ пӧрны.
Блудова (тӧдчымӧнъя нин гажмӧ). Ха! Вот тэ кутшӧм. И сёрнитны кужан. Оз крукасьлы кывйыд.
Домна. Абу нин дивӧ, дас нёль арӧссянь нин йӧзын ветла-муна да...
Блудова. Дас нёль арсянь?.. Коньӧр. И пыр йӧзын?
Домна. Да.
Блудова. Этатшӧм нывка и... Тэд эськӧ полковникӧн лоны! А со, прислуга, ха!
Домна. Сераланныд... Кысь нин миянлы...
Блудова. Мыйла!.. Кӧсъян кӧ... А тэ кӧсъян? Кӧсъян эськӧ? А? Но, Столля, висьтав. Эн пов меысь. Ме ог лёк вылӧ велӧд.
Домна. Оз миянысь артмы нинӧм. Ми пемыд йӧз... велӧдчытӧмӧсь...
Блудова. А ме, чайтан, ёна велӧдчӧма? Збойлун сӧмын и колӧ сэтчӧ, со мый! А тэнад синъяс сертиыд збойлуныд — о-о-о! Гӧрдӧдін? А? Но, висьтав, кӧсъян лоны кутшӧмкӧ эстшӧм чӧртӧн... А? И мем лоӧ гажаджык, пондам ветлыны ӧтлаын... Но!
Домна. Да нинӧм, мися, оз артмы... (Видзӧдлӧ пулемёт вылӧ.) Сэн колӧ тӧдны, кыдз быдсяма эстшӧм машинаяснас вӧдитчыны... А ми вок сӧмын и кужам дозмукъяс мыськавны!
Блудова. Ха! Этійӧн вӧзитчыны он куж? (Индӧ пулемёт вылӧ). Этійӧн? (Чеччӧ да мунӧ пулемёт дінӧ.) Со, видзӧд! Со!
Тайӧ жӧ ӧтчыд сьӧлыштны! (Домна матыстчӧ да сюся видзӧдӧ велӧдчӧм могысь.) Со! Босьтан тадз. Со татчӧ сюян лента. Со тадз... рас, рас, рас... И ставыс. Сэсся сӧмын этадз вод да новлӧдлы ӧтарӧ-мӧдарӧ — тра-та-та-та, тра-та-та-та... А прӧтивникыд сӧмын и водӧ, сӧмын и водӧ...
Кылӧны кокшыяс да гӧлӧс. Домна зэв ӧдйӧ мунӧ пачводз дорӧ, пырӧ дежурнӧй постӧвӧй.
Дежурнӧй (аддзӧ Блудоваӧс, коді пыр на куйлӧ джоджын). Кора извенитны, ваше благородие... Тшӧктанныд доложитны?
Блудова (чеччӧ джоджысь). Да.
Дежурнӧй. Вайӧдісны кык арестуйтӧм комбедчикӧс. Мый тшӧктанныд вӧчны?
Блудова. Коммунистъяс?
Дежурнӧй. Ог вермы тӧдны, ваше благородие.
Блудова. Ладнӧ. Пет. Ме ачым тӧдмала. Пырысь-пыр пета.
Дежурнӧй. Эм! (Петӧ)
Блудова. Столля! Вай менсьым оружиеӧс. Пыр жӧ! (Домна пырӧ горничаӧ.) Комбедчикъяс! Нӧшта на кыськӧ аддзысьӧмаӧсь? Час, ме налы сэтшӧм допрос пызйышта, вомнысӧ восьтны оз удитлыны. Воис на тай мем праздникыд. А! (Домна петкӧдӧ Блудовалысь боевӧй ремень, кытчӧ ӧшӧдӧма шашка да наган, да вӧньӧдӧ Блудоваӧс.) Вот тадз. Тыр пӧрадокӧн. Кӧн папаха?
Домна. Со сійӧ тувйын.
Блудова. Вай татчӧ. (Домна сетӧ.) Вот тадз! Но, тэ игнась. Мед некод эз пыр. Ме ӧти здук. (Петӧ.)
Блудова петӧм бӧрын Домна дзикӧдз вежсьӧ. Ӧдзӧс костӧд видзӧдлӧ Блудова бӧрысь, ӧдйӧ пӧдлалӧ ӧдзӧссӧ да котӧрӧн пырӧ горничаӧ. Кост. Недыр мысти котӧрӧн жӧ бӧр петӧ, морӧс пиас кутшӧмсюрӧ бумагаяс дзеблалігтырйи.
Домна. Видзӧдлам, кыдз ті ӧні понданныд баитны... (Зэв ӧдйӧ павкнитӧ юр вылас ыджыд шаль да мӧдӧдчӧ ӧдзӧслань, сэк вежӧс сайын кылӧ Ӧкульлӧн гӧлӧсыс: «Столля"! Домна шай-паймунӧ да ӧдйӧ заводитӧ порог улысь ёг куравны.)
Ӧкуль (пыригмоз). Столля! Столля! (Аддзӧ Домнаӧс.) Но, грекӧ, тэ нӧ мый тайӧ? Век на тай чышкысян. Локтӧны, локтӧны, мися... ӧдйӧнджык!
Домна. Ме... ме пырысь-пыр. (Нагруник водзас сӧвтӧ ёг да кӧсйӧ петны ывлаӧ.)
Ӧкуль. Тэ кытчӧ? Сулав! Найӧ пырӧны нин. Кисьт со эстчӧ, мыссянув пельӧсас. Ок, ӧкаяннӧйӧ, вӧрас тэнад. Да лӧсьӧд пызан. Ӧдйӧджык! (Домна кисьтӧ ёг да заводитӧ лӧсьӧдны пызан. Пырӧны Латкин, Орлов да Бызов Игнат.)
Латкин. Мый тэ висьталан, Игнат Савельич? Оз вермы лоны.
Бызов. Сё ей бог! Со енмыс.
Орлов. Сӧрыштісны, буракӧ, тэныд. Мыйла эн вайӧд сійӧс асьсӧ штабӧ?
Бызов. Ваше благородие! Да сійӧ жӧ менам сват. Сват сватӧс нӧ мыйла пондас пӧрйӧдлыны? Сідзи и висьталіс. Петӧмаӧсь пӧ карсянь кык вожӧд, ӧтиыс пӧ миртуй кузя тіянлы паныдӧн, а мӧдыс — вӧр пыр, пӧчинокъяс пыр да эстчӧ... тыланым пӧ, быттьӧкӧнӧсь..
Латкин. Ыджыд-ӧ вынныс, эз висьтав?
Бызов. Миртуй кузяыс пӧ морт куимсё — партизанъяс, а кытшовтӧм могсьыс морт сё кымын — доброволечьяс.
Орлов. Ч-чӧрт!
Латкин. М-да...
Бызов. Ӧкулина Петровна!
Ӧкуль (ӧдйӧ петӧ). Мый нӧ, Игнат Савельич?
Бызов. Мый? Он тӧд мый? (Индӧ пызан вылӧ.) Ӧдйӧ!
Ӧкуль (Домналы, коді сулаліс пач дінын да мыйкӧ сэн вӧчис). Столля! Закускаясла — ӧдйӧ!
Домна. Кӧні?
Ӧкуль. Гӧбӧчын. (Домна пырӧ джоджулӧ).
Бызов. Юыштӧй, ваше благородие. Со, ас вӧчӧмсӧ кӧть.
Латкин. Кутшӧм нин юӧм татшӧм кадӧ. (Ӧдйӧ ветлӧдлӧ джодж кузя, Орлов юӧ.)
Орлов. Да — ремиз. Ч-чӧрт!..
Латкин. Да ӧд сэні, кӧнкӧ, и ас морт луасьӧ да. Кӧть эськӧ кутшӧмкӧ юӧр, да оз — колӧ чӧв овны! Чуть кӧ мыйкӧ, ас киӧн ловсӧ босьта. Контрразведчик! А кутшӧм кадыс вӧлі! Пыр мунігмоз позис ставсӧ босьтны, и карсӧ тшӧтш.
Орлов. Господин губернатор, а оз ло бурджык, ӧні жӧ кӧ мӧдӧдны разведка и сэтчӧ и татчӧ? А?
Латкин. Да, да... Та йылысь колӧ мӧвпыштлыны. Блудова! (Ӧдйӧ пырӧ горничаӧ да бӧр петӧ.) Кӧн нӧ сійӧ?
Орлов. Мый? Абу штабын?
Латкин. Кыдз аддзан. Ӧд комынысь сылы шулӧма... Ноко, Игнат Савельич, петав, чукӧстлы.
Бызов. Кывза. (Ӧдйӧ петӧ.)
Орлов юӧ самӧкур. Ӧшинь улын кылӧ кӧлӧкӧльчика вӧлаӧн локтӧм шы. Котӧрӧн пырӧ Блудова.
Блудова. Тшӧктанныд доложитны, господин губернатор!
Латкин (уськӧдчӧ сы дінӧ). Тэ, виччысь... Ме тэд сідз доложита штабтӧ кольӧмысь, мый мамтӧ казьтыштлыны он удит.
Блудова. Ме муртса кежлӧ... Кык комбедчикӧс вайӧдісны... коммунистъяс... Амбарын допрос вӧчи...
Латкин. Бара, кӧнкӧ, виян нинӧм тӧдмавтӧг? Тэ, смотри...
Блудова. Эг, эг ви... (Меліа матыстчӧ сы дінӧ.) Тэ дзик весьшӧрӧ... Менӧ... Да ме жӧ тэныд... Ті жӧ менӧ пыр ӧтнамӧс колянныд. Гажтӧм. Но, окышт... А?
Латкин (тойыштӧ дінсьыс). Кеж...
Блудова. Но, вот...
Пырӧ Бызов.
Бызов. Господин губернатор, кутшӧмкӧ машкарад!
Латкин (чеччыштӧ места вывсьыс). Мый? Кутшӧм маскарад?
Орлов (тшӧтш чеччӧ). Мый сэтшӧмыс?
Бызов. Сё ей бог, машкарад.
Латкин. Сёрнит тӧлкӧн!
Бызов. Воис... краснӧй командир!
Латкин. Мый?
Орлов. Краснӧй?
Бызов. Да. Дзик ӧтнас, кӧлӧкӧльчика вӧлӧн. Мырдысь вӧзйысьӧ штабӧ.
Латкин. Вӧзйысьӧ? Штабӧ?
Орлов. Шобинныд?
Бызов. Оз лэдз, ваше благородие, «свой пӧ», шуӧ.
Латкин. Кутшӧм сэн нӧшта «свой» воис? Господин капитан, тӧдмав. Гашкӧ Вяткин?
Орлов петӧ.
Бызов. Тешкодь, вывті тешкодь...
Латкин. Блудова! Сувт местаӧ.
Блудова сувтӧ ӧдзӧс дінӧ нагансӧ перйӧмӧн. Латкин пырӧ горничаӧ. Домна сэк кості петавлӧ джоджулысь, петкӧдӧ мыйсюрӧ да бара пырӧ. Пырӧ Прокушев краснӧй командир паськӧма, сы бӧрӧн — Орлов, нагансӧ чургӧдӧмӧн. Сэк петӧ джоджулысь Домна да, кор аддзӧ Прокушевӧс, зёльгысьӧ-усьӧ кисьыс тасьтіыс.
Бызов. Ок, кӧмкот!
Латкин вирскӧбӧн петӧ горничаысь.
Латкин. Мый нӧшта сэн сэтшӧмыс? (Друг аддзӧ Прокушевӧс). О! Кодӧс ме аддза! Господин Прокушев!
Прокушев. Здравия желаю, господин губернатор!
Латкин (сералӧ). И збыльысь маскарад, а? Да нӧшта кутшӧм маскарад, Игнат Савельич! Кора, кора. (Пырӧ горничаӧ, сы бӧрся — Прокушев, Орлов, Блудова да Бызов.)
Бызов (вежӧс сайысь петысь Ӧкульлы). И колӧ жӧ буретш йӧз воигас этатшӧмтор. (Индӧ жугласьӧм тасьті вылӧ) Весалӧй! Куш нин эськӧ сійӧ и уджныд да. (Броткигтыр пырӧ горничаӧ.)
Ӧкуль. Ок, сьӧкыд висьӧм тэ. Весав ӧдйӧджык, мый дувмунӧмыд сэтчӧ...
Домна (быттьӧ вӧлись на садьмис). Ак, да, да... Поскас джӧмді да вильскӧбтіс поднос вывсьыс. (Заводитӧ чукӧртны.)
Ӧкуль (отсалӧ). Тадз кӧ пондан уджавны, аски жӧ вӧтла. И сідз нин дозмукыс этша...
Горничаысь петӧ Бызов.
Бызов. Гӧтыр, тэ петав мун да висьтав постӧвӧйлы, мед дас кык часӧдз некодӧс оз лэдзны штабӧ.
Ӧкуль. Пыр петала.
Бызов бӧр пырӧ.
Бызов (Домналы). Синмӧнджык колӧ ветлыны. Ачыд нӧшта шусян дас нёль арӧссянь йӧзын олӧмӧн... (Петӧ ывлаӧ.)
Домна (пуксьӧ гӧбӧч ӧдзӧс порог вылӧ). Краснӧй командир... Сыкӧд мӧдӧдісны дзонь отряд... Али абу сійӧ? Оз вермы лоны! Гашкӧ кажитчис? Эг. Ме некыдз эг вермы сорсьыны... Сійӧ... дерт, сійӧ...
Пырӧ ямщик, тулупа, пӧрысь морт.
Ямщик (аддзӧ Домнаӧс). Видза оланныд!
Домна. Шонтысь. (Матыстчӧ сы дінӧ.)
Ямщик. Аттьӧ!
Домна. Кодӧс нӧ вайин?
Ямщик. А енмыс кӧ тӧдас-а...
Домна. Увсянь, вывсянь?
Ямщик. Вывсянь.
Пырӧ Ӧкуль, Домна пырӧ джоджулӧ.
Ӧкуль. Вай пыр, бур мортӧй, вежӧс саяс. Шонтысь бура. Регыд ӧд кӧнкӧ бӧр мӧдӧдчас?
Ямщик. Код тӧдас. Татчаньсӧ тай ньӧв моз лои вайны-а... Пыр кытчӧкӧ тэрмасьӧны смерть йылас.
Ӧкуль. Вай, пыр, пыр, пӧсь ва юыштам.
Ямщик. Да ме и тан верма.
Ӧкуль. Тан абу лӧсьыд. Лок.
Ямщик. Пыралам, инӧсь.
Ӧкуль да ямщик пырӧны вежӧс сайӧ. Домна петӧ джоджулысь. Горничаысь кылӧ сёрни, да сувтыштлӧ ӧдзӧс дінӧ.
Латкин. Мый шуас господин Прокушев?
Домна (аслыс). Сійӧ. А гашкӧ разведка? Сюся вӧчӧм краснӧй разведка?.. (Кывзӧ Прокушевлысь гӧлӧссӧ.)
Прокушев. Менам, господа, сизимысь мерайтӧма. Коли сӧмын вундыны. Ӧні жӧ. Пыр жӧ! А сэсся сёр лоас.
Домна. Гадина!
Прокушев. Ставсӧ вӧчӧма. Тавой кежлӧ патрульнӧйясӧ да передӧвӧй линияӧ лоас сувтӧдалӧма ассьыным надежнӧй йӧзӧс. Большевистскӧй прослойкасӧ лоас бырӧдӧма.
Орлов. Лӧсьыд!
Блудова. Вот тайӧ удж!
Латкин. Водзӧ.
Прокушев. Господа, кыдз ті аддзанныд, кольӧ сӧмын вӧчны немвиччысьтӧм удар главнӧй фронт кузяыс, коді воӧ миртуй кузя. И карӧ мунан туй лоӧ восьса.
Латкин. И сідз, господа, талун жӧ войнас мӧдам наступайтны. Ми, штабс-капитан Прокушев отсӧгӧн, бырӧдам асланым мунан туй вылысь краснӧйяслысь фронтсӧ да ӧтувъя вынӧн мӧдӧдчам Устьсысольск вылӧ, медым сэсянь писькӧдчыны кӧрттуй вылӧ да ӧтлаасьны Колчаккӧд. Татшӧм ногӧн ми кытшалам квайтӧд армияӧс тылсяньыс, бырӧдам сійӧс и восьтам туй асланым главнӧй вынъяслы Москва вылӧ!
Блудова. Зэв бур!
Орлов. Вот тайӧ мӧвп!
Бызов. Тадзнад, лючки-ладнӧ кӧ, дыр оз чеччавны.
Домна. Ставыс гӧгӧрвоана. (Син улас сылы усьӧ Ямщиклӧн тулупыс, босьтӧ сійӧс да тэрыба пасьталӧ.) Кула, а орӧда тіянлысь плантӧ, господа! (Котӧрӧн петӧ. Кост.)
Недыр мысти кылӧ кӧлӧкӧльчика вӧлӧн гӧнитӧм да лыйсьӧм. Горничасянь уськӧдчӧны ставныс кухняӧ.
Орлов. Коді? Мый тайӧ? (Котӧрӧн петӧ ывлаӧ.)
Латкин (Блудовалы). Тӧдмавны! Пыр жӧ!
Вежӧс сайысь петӧны ямщик да Ӧкуль.
Ямщик (котӧртігмоз). Код ч-чӧрт нӧ нин вӧвсӧ менсьым шелӧдіс? Но, дивӧ!
Прокушев (кватитӧ сійӧс шошаӧдыс). Тэ тан? Код тэд тшӧктіс эновтны вӧвтӧ, а? На! (Кучкӧ ямщиклы, сійӧ усьӧ.) Скӧт!
Орлов (котӧрӧн пырӧ). Пышйӧма ямщик... Кык патрульнӧйӧс виӧма.
Ямщик. О, господьӧй, отсав меным... ме вии?
Прокушев. Менам ямщикӧй тан.
Орлов. Тані? Сідз кӧ нӧ...
Латкин (кутӧ морӧсӧдыс Бызовӧс). Унтер! Коді вӧлі тэнад керкаын? Но! (Пырӧ Блудова.)
Бызов (повзьӧмӧн). Некод эз вӧв, ваше благородие, кӧть ен водзӧ сувта...
Латкин. Сӧран! Лыя места вылад!
Блудова. Ноко, вайлӧ ме ордӧ сійӧс, петкӧдла ме амбар бокӧ... Регыд висьталас!
Ӧкуль (уськӧдчӧ мужик водзас пидзӧс вылас). Ой, енмогысь, энӧй сійӧс вӧрзьӧдӧй... Абу сійӧ мыжа, ньӧти абу мыжа. Юалӧй кӧть слугалысь, сійӧ пыр тан вӧлі... ӧта бокӧвӧй морт эз пырав ми ордӧ... Столля! Столля!
Бызов. Столля! Кӧн нӧ сійӧ? Столля!
Орлов. Кытчӧ сійӧ вошис? Эз жӧ сыв. (Видзӧдӧ паччӧр вылысь.) Тан абу.
Латкин. Код сійӧ сэтшӧмыс вӧлі? Кытысь?
Бызов. Весиг ог куж висьтавны. Гӧтыр босьтӧма.
Ӧкуль. Вывланьысь висьтасис, дас нёль арӧссянь йӧзын олӧма. Мам ни бать абу, корысь ныв.
Блудова (петӧ гӧбӧчысь). Абу. Быд пельӧс гурйи.
Прокушев. Бур корысь ныв сійӧ я вӧлӧма.
Латкин зэв ӧдйӧ пырӧ горничаӧ.
Ӧкуль. Господьӧй енмӧй...
Бызов. Ланьт тэ...
Прокушев (уськӧдчӧ ямщик вылӧ). Ок, ловтӧ босьта!
Горничаын лёк горшӧн горӧдӧ Латкин да зверь моз чепӧсйӧ ӧдзӧс сайысь юрас кутчысьӧмӧн.
Орлов. Мый лоис, господин губернатор?
Блудова. Кодкӧ лыйис?
Бызов. Кутшӧм нӧ нӧшта причча суис?
Латкин (лёкысь лэччысьӧ улӧс вылӧ). Ни ӧти лыдпас, некутшӧм план... О! Дьявӧл!
Орлов. Вошӧма?!
Латкин. Да...
Ӧкуль. О, господьӧй... (Котӧрӧн петӧ.)
Бызов. Оз вермы лоны!
Блудова. Гадина! Коммунистка!
Латкин (мый вынсьыс кучкӧ пызанас). Господин штабс-капитан Прокушев, ӧні жӧ вӧтӧдны сійӧс, корсьны кӧть кысь! Господин капитан Орлов, ӧні жӧ сувтӧдны ставсӧ кок йылӧ. Пондам наступайтны мекӧд, ӧтувъя вынӧн. Пырысьтӧм-пыр жӧ!
Орлов. Эм! (Котӧрӧн петӧ.)
Прокушев. Лоас вӧчӧма! (Петӧ.)
Латкин (Бызовлы да Блудовалы). А тіянлы дас минутаӧн петкӧдны сиктысь став вӧвсӧ, кодлӧн кутшӧм эм, да чукӧртны штаб дінӧ! Асьныд мунанныд доброволечьяслы паныд, кодъяс сюйсьӧны миян тылӧ!
Блудова. Эм! (Котӧрӧн петӧ.)
Бызов. Рад служитны, ваше благородие!
Латкин. Марш! (Бызов ньӧв моз уськӧдчӧ ӧдзӧсӧ.)
Латкин. Вот тайӧ да-а-а... Этадз сконъёвтны. Оз удайтчы! Вӧтӧдам — рельӧ ӧшӧда! (Петӧ.)
Ямщик (надзӧник чеччӧ джоджысь, пыр на тіралӧ повзьӧмысла). Ок, зонмӧ.. Вӧтӧдсьӧма нин, менам вӧв-доддьӧ кӧ, чурки-буди, пуксис!
Занавес.
МӦД ДЕЙСТВИЕ
КОЙМӦД КАРТИНА
Вой. Школа. Тані краснӧйяслӧн штаб, кодӧн веськӧдлӧ Прокушев. Нёль-ӧ-вит гырысь ӧшинь. Некымын жугавлӧм парта да пызан. Ломтысьӧ кӧрт пач. Пызан вылын полевӧй телефон, гӧгӧрыс некымын улӧс, весьтас гӧрд флаг.
Занавес воссигӧн сцена вылын некод абу. Лёкысь звӧнитӧ телефон; некод ов кыв, да дугдӧ. Тэрыба пырӧ штабса начальник Вяткин. Кынмӧма. Шонтысьыштӧ пач дінын, ӧзтӧ чигарка да зэв нервнӧя заводитӧ ветлӧдлыны джодж кузя пельӧсысь пельӧсӧ. Бара звӧнитӧ телефон. Вяткин уськӧдчӧмӧн мунӧ пызан дінӧ да босьтӧ телефон трубка.
Вяткин. Алло! Штаб. Да, да... Вяткин. Коді? Прокушев? Эз на во. Кор воас? Мый, тэд сёысь колӧ висьтавны? Кык час мысти... Мый? Кылан, дона ёрт, тэ таысь кывкутан юрнад. Да... юр-над! Гӧгӧрвоин? (Гусьӧнджык.) Кывзы, тэ... час мысти постъястӧ вежан... да. Асланым йӧзӧн. Корӧны наступайтны? Коді? А-а... Но, висьтав, мый ыстӧма разведка, коді вот-вот должен воны... Да, да. Вот сідз. Полнӧй спокойствие... Некутшӧм паникатӧг. Ставыс. Ысты Оплеснинӧс. Да, ме дінӧ, штабӧ. (Пуктӧ телефон трубка да пуксьӧ пызан сайӧ.) Вот тадз.
(Гижӧ, восьтӧ карта да мыйкӧ заводитӧ артавны, вомгорулас сьылӧ.)
Ехал из ярмарки ухарь-купец,
Ухарь-купец, удалой молодец.
Бара звӧнитӧ телефон.
Да. Штаб. Тайӧ коді? А-а. Вяткин. Мый вӧчны? Тэ он тӧд? Ёна юӧны? Мед... сійӧ бурджык... бурджык, мися, бурджык... Ха-ха-ха... Мед шонтысьӧны, ӧд кынмисны... Прокушев? Кык час мысти... Да, вот мый... Вежӧй постъяс... Ӧні жӧ. Воас, регыд воас... Ставыс. (Пуктӧ трубка, заводитӧ ветлӧдлыны джодж кузя, вомгорулас сьылӧ.)
Это есть наш последний
И решительный...
Кылӧ ӧдзӧс сайын шум. Вяткин ӧдйӧ пуксьӧ пызан сайӧ, пуктӧ пызан вылӧ наган. Пырӧны Сергей да Яков, налӧн тырӧма лолыс.
Сергей. Начальник ёрт! Тайӧ нӧ мый миян артмӧ?
Яков. Тайӧ ме некыдз ог вермы шуны мӧдног... Тайӧ...
Сергей. Да, кыдз тайӧ вермис лоны?
Яков. Тайӧ... тайӧ... чӧрт тӧдас мый. (Кучкӧ кулакнас пызанӧ.)
Вяткин (сувтӧдӧ синсӧ да чеччыштӧ местасьыс). Тэ мый? Ті мый? Смирно! (Найӧ веськӧдчӧны.) Ті кытчӧ пыринныд? Гидняӧ? Комсомолецъяс... Том боецъяс... Кӧн тіян дисциплинаныд?
Сергей. Кӧні командир?
Яков. Миянлы колӧ ӧні жӧ аддзӧдлыны Прокушев ёртӧс.
Вяткин. Вот тадз. Тайӧс ме гӧгӧрвоа. А, со... Быттьӧ пӧжар вылӧ... Но? Мыйла Прокушевсӧ? Ме — штабса начальник.
Яков. Ме, начальник ёрт, некыдз ог вермы гӧгӧрвоны, мыйла войя кадӧ кушӧсь окопъяс? Некӧн ни ӧти морт абу.
Сергей. Тэ тӧдан, начальник ёрт, мый ставныс чукӧртчӧмаӧсь рынышъясӧ, юӧны самӧкур да шлячкӧны картіӧн.
Вяткин. Но?
Сергей. А постъяс вылын сулалӧны став ненадёжнӧй йӧзыс, кодъяс лун-лун зільӧны пузувтны отрядлысь дисциплинасӧ.
Яков. Став дезертирыс, кодъясӧс места выланыс лыйлыны шогмӧ.
Вяткин. А ті, ёртъяс, важӧн нин воюйтанныд? (Сергей да Яков видзӧдлісны ӧта-мӧд вылас.) Ӧд, кыдзи пузьӧмаӧсь... Ме гӧгӧрвоа, комсомолецъяс... Боевӧй дух... и сідз водзӧ...
Сергей. Да ӧд, начальник ёрт...
Вяткин. Пуксьӧй, пуксьӧй. Ловныд тырӧма. Шойччыштӧй. (Сергей да Яков пыр на чуймӧмаӧсь, оз пуксьыны.) Вот, чудакъяс. (Сералӧ.) Да ме тіянӧс важӧн нин гӧгӧрвои. Пуксьӧй. (Найӧ пуксьӧны.) Молодцы, зонъяс! Сӧмын колӧ спокойствие. Оз ков кыпӧдны паника. Войя кадӧ паникаыд медся лёк делӧ.
Сергей. Да ми эг кӧсйӧ некутшӧм паника... Ми кӧсйим юавны, мыйла сідз артмӧ?..
Яков. Мыйла эськӧ эз позь коммунистъясӧс да комсомолецъясӧс сувтӧдны вой кежлас постъяс вылас... Ӧд ныр улын белӧйяс...
Вяткин. Шуам кӧть, мый белӧйяс бура ылынӧсь на. Но тӧдвылын найӧс, дерт, колӧ кутны. Ӧд он тӧд... Вой... (Босьтӧ телефон трубка.) Алло! Тайӧ коді? Дежурнӧй? Мем колӧ Звягинӧс... Звягин ёрт! Тэ нӧ мый сэн вӧчан? «Мый-мый»... Пырысьтӧм-пыр жӧ мед вӧлі прекратитӧма став пьянка! Ланьт! Кызь минута мысти сетан рапорт. Ставыс. (Пуктӧ трубка.) Аски жӧ сета ревтрибуналӧ. (Комсомолецъяслы.) А постъяс йывсьыд тӧ... весьшӧрӧ сэтшӧма тӧждысянныд. Приказ командованиелӧн. Сідзкӧ некутшӧм опасность абу. Медбур вынъяснымӧс колӧ шойччӧдны, гашкӧ аски жӧ ковмас наступайтны. Сэк большевикъяс долженӧсь лоны авангардын... Мыйла найӧс мудзтынысӧ войяснас, кор гӧгӧр лӧнь? Прокушев ёрт муніс карӧ, ревком заседание вылӧ. Асывводзын лоас тан.
Яков. Дерт, сэтшӧм кӧ приказ командованиелӧн, сійӧ мӧд делӧ... А со, ми чайтім...
Вяткин. Да, да... Мунӧй узьӧй, шойччыштӧй... Ӧд он тӧд... Колӧкӧ ӧні жӧ ковмас сувтны кок йылӧ. Колӧ видзны быд здук пӧльза вылӧ. Видзны вын. А вынъяс миянлы ковмасны. Кось дырйи шойччӧг оз ло.
Сергей. А кыдз нӧ сэн, рынышъясас?
Вяткин. Сэн Звягин. Пыр вот ваяс рапорт. Видзӧдлам, код сэні сэтшӧмторъяссӧ панысьыс. Сідз пыркнитам, мый мӧдысь оз мӧвпыштны. Фронт вылын — юны! Вот, бесъяс! И мыйӧн найӧ думайтӧны?
Сергей. Веськыда стен бердӧ колӧ сэтшӧмъяссӧ. Мед оз гудрӧдлыны.
Вяткин. Ладнӧ. Делӧ штаблӧн. Аттьӧ. Молодцы. Мунӧй, шойччӧй.
Сергей да Яков мунӧны. Вяткин видзӧдӧ часі вылӧ, вомгорулас мургӧ.
И как один умрем
В борьбе за...
(Босьтӧ телефон трубка.) Звягинӧс. Кывзы, Звягин. Тэнад мог: босьтны морт кызьӧс, мунны сійӧ керкаясӧ, кӧн шойччӧны... эсійӧяс, партийнӧйясыс, да надзӧник найӧс изолируйтны… да сідз, мед некутшӧм шум... Гӧгӧрвоана? Заводитам буретш... час да дас минута мысти. Сӧмын надзӧник... надзӧник... Гӧгӧрвоана? Вӧч. (Пуктӧ трубкасӧ.) Но... Ставыс кӧ лючки, асывводзнас нин...
Ывлаын кылӧ кодъюралӧн сьылӧм. Вяткин мунӧ ӧшинь дінӧ.
Вяткин. Чӧрт! Код лэдзӧ найӧс ывлаас?
Ӧдзӧс дінын шум. Пырӧ дежурнӧй.
Дежурнӧй. Вӧзйысьӧ код морт.
Вяткин (скӧра.) Лэдз.
Дежурнӧй петӧ. Пырӧ код морт. Шинеля, армейскӧй шапкаа.
Вяткин. Тэ коді?
Код морт. М...ме. Хо! Ме — морт... Тӧварыш... благородие... ваше... сиять...
Вяткин. Ланьт! Мый тэ шӧйтан? Тан штаб. Кӧн тэнад местаыд?
Код морт (гусьӧник). Тс-с-с... Ме локті... Ме кӧсъя...
Вяткин. Но!
Код морт. Ме... Ме муна гортӧ... Ме пышъя... Гӧгӧрвоан? Вот тадз... босьта дай муна...
Вяткин. Сёрнит тӧлкӧн!
Код морт. Ме кывлі, талун пом краснӧйяслы... пом белӧйяслы... Сэні сідз, тані тадз... И некыдз ог гӧгӧрво, кор воас помыс меным. Ме белӧйясӧс нӧйтлі, краснӧйясӧс нӧйтлі. Талун сэн, аски тані... Ӧти кывйӧн — ме пышъя. Ме муна... Пом.
Вяткин. Лыйлыны ті воксӧ колӧ. Скӧтъяс!
Код морт. Лыйлыны? Менӧ? Но, сідзкӧ ме муні... Ме кӧсйи... командир, али... Коді тэ? Тӧварыш, господин... А тэ менӧ лыйлыны...
Сійӧ мӧдӧдчӧ петны, Вяткин кутӧ шошаӧдыс, пуксьӧдӧ да чургӧдӧ морӧсас нагансӧ.
Вяткин. Пуксьы! Но! Висьтавлы, мый сӧран.
Код морт. Ньӧжйӧ, ньӧжйӧ... Ме абу код. Ставныс тані подлецъяс, гӧгӧрвоан? Некод оз кӧсйы воюйтны... Краснӧй командиръясӧс пӧ гусьӧник лыйлам, а асьным белӧйяс дінӧ. Гӧгӧрвоан? Тіянӧс пӧ быттьӧ — чик! И ставыс. Белӧйясыд пӧ вайӧны пась и кӧм, шай и сакар, вый и нянь... А мем оз ков... Ме муна гортӧ... Тӧварыш... господин... Вот тадз гусьӧн ме и кӧсйи... Колӧ найӧс асьнысӧ... кутны... лыйлыны... А ме ог кӧсйы... Ме муна... ме... ме...
Вяткин. Дежурнӧй! (Пырӧ дежурнӧй.) Пуксьӧдны сійӧс.
Код морт. Оз ков. Мыйла? Ме нин пукалі... ме муна... Гортын менам, о-о-о-о! Ме пырысь-пыр.
Дежурнӧй тойлалӧ сійӧс ӧдзӧс сайӧ. Вяткин котӧртӧ телефон дінӧ.
Вяткин. Алло! Пост. Первой пост. Звягин! Ок, тэ... Ме, нӧшта кӧ лэдзан ывла вылӧ ӧти код мортӧс, лыйла! Да. Шӧйтӧны сикт кузя. Ни ӧти морт мед эз вӧв! (Пуктӧ трубкасӧ.) Нямӧд! (Видзӧдӧ часіӧ.) Ӧд и кадыс некыдзи оз коль. Чӧрт!
Ветлӧдлӧ джодж кузя. Ӧшинь сайын кӧлӧкӧльчика вӧла шы. Вяткин уськӧдчӧ ӧшинь дінӧ.
Локтіс! (Видзӧдлӧ часі вылӧ.) Дзонь часӧн водзджык. Вот тайӧ ӧд! Тайӧ ме гӧгӧрвоа. (Котӧрӧн кӧсйӧ петны ывлаӧ, но ӧдзӧсӧ паныдасис пырысь Домнакӧд. Сылӧн юрсиыс лэччӧма плеш вылас, синъясыс дзирдалӧны. Вяткин петитчӧ бӧрлань.)
Домна. Тайӧ мый, штаб?
Вяткин. Мый тіянлы колӧ?
Домна. Ме юала, тайӧ Прокушевлӧн штаб?
Вяткин. Да...
Домна. Тэ коді?
Вяткин. Мем колӧ водзджык тӧдны, кодкӧд ме сёрнита?
Домна. А мем колӧ тӧдны, кодкӧд ме сёрнита?
Вяткин. Но... Ме — штабса начальник, Вяткин.
Домна. Но, вот. Важӧн сідз колі, а со, нюжӧдан. Ноко, волы татчӧ. (Мунӧ пызан дінӧ да пуксьӧ. Вяткин пуксьӧ аслас местаӧ.)
Вяткин. Ме кывза.
Домна. Тэ Прокушевӧс тӧдан?
Вяткин. Тешкодь юалӧм. Сійӧ миян командир, веськӧдлӧ фронтӧн. А мый?
Домна. Кӧн нӧ сійӧ?
Вяткин. Удж вылын. А тэ нӧ коді сэтшӧмыс, эн тай нӧ висьтав.
Домна. Ме — Столля. Тайӧ сиктсьыс. Мем вот сійӧс колі аддзӧдлыны...
Вяткин. Сійӧ муніс карӧ. Ревком заседание вылӧ. Кӧсйис асывводзнас бӧр воны. Висьталӧй меным.
Домна. Карӧ муніс. Эк, ті!.. (Кыскӧ морӧссьыс бумага ёкмыль, шыбитӧ пызан вылас.) Со!
Вяткин (горша кватитӧ бумагаяс). Мый тайӧ?
Домна. Тайӧ белӧйяс штаблӧн став пеж планъясыс. А Прокушевыд — предатель!
Вяткин. Тс-с-с! Мый тэ висьталан? Прокушев — предатель? Кысь тэ тӧдан?
Домна. Висьтала кӧ — тӧда нин. Сійӧ абу некутшӧм ревкомын, а белӧйяс дінын — Латкин да Орлов штабын.
Вяткин. Оз вермы лоны! Сійӧ жӧ миян... Но, но, кыдз аддзылін? Мыйясджык нӧшта тӧдан? Вот тайӧ да...
Домна. Ме муні карсянь белӧйяс тылӧ разведкаӧн. Пырӧдчи дзик штабӧдзыс. Талун босьті налысь со тайӧ став плансӧ, кӧсъя вӧлі вайны татчӧ, и друг воӧ Прокушев.
Вяткин. Но, но?
Домна. И вузалӧ тіянӧс дзоньнас белӧйяслы.
Вяткин. Ай-ай-ай! Вузаліс?
Домна. Да. Колӧ пыр жӧ петны наступлениеӧ. А то сёр лоас. Найӧ югдандор лӧсьӧдчӧны петны.
Вяткин. Да, да... Тайӧ выльтор... Молодчина! Ми пырысь-пыр. Аттьӧ. (Сюйӧ Домнаӧн сетӧм планъяс ящикӧ да томналӧ, мунӧ ӧдзӧс дінӧ.) Дежурнӧй!
Пырӧ дежурнӧй.
Дежурнӧй. Мый тшӧктанныд, тӧварыш начальник?
Вяткин (кыскӧ наган да чургӧдӧ Домналы морӧсас). Шобӧй тайӧс!
Домна (шӧйӧвошӧ). Мы-ый?
Дежурнӧй. Предатель?
Вяткин. Белогвардейскӧй шпионка. Сюйсьӧма штабӧдз. Сволочь!
Домна. Дай тан тшӧтш... (Кватитчӧ наган дінӧ, но дежурнӧй удитӧ мырддьыны. Сетӧ Вяткинлы. Шобӧ.) Дежурнӧй. Сэсся нинӧм абу.
Вяткин. Сюйны эстчӧ чуланас и видзны командир вотӧдз. Сійӧ ачыс допроситас.
Дежурнӧй пыртӧ Домнаӧс чуланӧ, игналӧ.
Ме локтӧдз штабӧ бокӧвӧйӧс некодӧс эн лэдз, ме пырысь-пыр ыста тэ местаӧ постӧвӧйӧс.
Дежурнӧй. Эм!
Вяткин. Тэ виччысь. Лэдзан кӧ, лыйла!
Дежурнӧй. Ме дінысь, тӧварыш начальник, оз пышйы некод, абу первойысь. А шпионыд и подавнӧ.
Вяткин. Но, ладнӧ. На, курит. (Сетӧ дежурнӧйлы папирос.)
Дежурнӧй. Аттьӧ, тӧварыш начальник.
Вяткин. Ме пыр воа. (Ӧдйӧ мунӧ.)
Дежурнӧй пуксьӧ чулан ӧдзӧс дінӧ да куритчӧ. Домна надзӧник стучитӧ ӧдзӧсӧ.
Домна (ӧдзӧс сайсянь). Эй, дежурнӧй, кылан? Восьтлы регыдик, ӧдйӧ. Но!
Дежурнӧй. Оз позь. Абу тшӧктӧма.
Домна. Восьтлы, ме абу белӧй. Ме — коммунист.
Дежурнӧй. Сійӧ колі штабса начальниклы висьтавны. Либӧ, воас командир, Прокушев ёрт, сыкӧд сёрнит. Сійӧ пырысьтӧм-пыр аддзас, коді тэ сэтшӧмыс.
Ӧдзӧсӧ таркӧдчӧны.
Дежурнӧй. Коді сэн?
Сергей. Восьты, ас йӧз.
Дежурнӧй. Штабӧ некодӧс абу тшӧктӧма лэдзны.
Сергей. Восьты, ме тэ местаӧ пост вылӧ.
Дежурнӧй. А-а... Пырысь-пыр.
Дежурнӧй восьтӧ ӧдзӧс, пырӧ Сергей.
Сергей. Некод ӧмӧй абу?
Дежурнӧй. Абу.
Сергей. Кытчӧ нӧ мунісны?
Дежурнӧй. Ог тӧд. Мыйкӧ абу спокойнӧй войыс. Шпионъяс шныркъялӧны.
Сергей. Кутшӧй шпионъяс?
Дежурнӧй. Да, со кутшӧмкӧ нывбаба штабӧдз мырдӧн пырис, а вӧлӧма белӧй шпионка.
Сергей. Но-о?
Дежурнӧй. Да-а..
Домна (чулансянь). Сергей!
Сергей. Тайӧ коді? Код менӧ чуксалӧ?
Домна. Сергей, восьт ӧдйӧ, кылан, восьт. Тайӧ ме — Домна.
Сергей. Домна? Каликова, тэ?
Домна. Ме, мися, восьт ӧдйӧ.
Дежурнӧй. Кутшӧм Домна? Сэн жӧ шпионка.
Сергей. Ноко, вай восьт. Кутшӧм, чӧрт, сійӧ шпионка. Менам суседка, коммунистка.
Дежурнӧй. А тэ эн ылав? Друг кӧ...
Сергей. Некутшӧм сэн друг. Кеж сэсь. (Восьтӧ ӧдзӧс, Домна петӧ). Домна! Да кыдз тэ татчӧ веськалін?
Домна. Сёрнитны некор. Колӧ действуйтны. Ми врагъяс кытшынӧсь.
Дежурнӧй. Кӧн, кутшӧм врагъяс?
Сергей. Кысь тэ тӧдан?
Домна. А ті, комсомолецъяс, онӧ аддзӧй, мый вӧчсьӧ асланыд ныр улын?
Сергей. Мый? Мый вӧчсьӧ?
Домна. Прокушев и тайӧ, штабса начальникыд — предательяс. Ті узянныд, а Прокушев вайӧдӧ татчӧ Орловӧс да Латкинӧс. Колӧ пыр жӧ действуйтны.
Сергей. Вот, вӧлӧм, мыйла вежлалӧны постъястӧ. Узьны водтӧдӧны.
Домна. Ставсӧ, вӧлӧм, налӧн думыштӧма водзвыв. Но, сёрнитны некор. Мун, Сергей, пыр жӧ садьмӧд став коммунистъястӧ, мед босьтасны ас киас юрнуӧдӧмсӧ да арестуйтасны штабса начальниктӧ. Колӧ пыр жӧ сувтӧдны йӧзӧс окопъясӧ. (Дежурнӧйлы.) А тэ овлан тан: штабсӧ оз ков эновтны. (Сергейлы.) Лок мунам. (Паныдӧн пырӧ Яков.)
Яков. Кӧнӧсь командиръяс? Мый найӧ узьӧны?
Домна. Яков!
Яков. Домна! Тэ тан жӧ? Чолӧм!..
Домна. Мый? Мый лоис?
Яков. Белӧйяс босьтӧмаӧсь нин окопъяс. Миян ни ӧти морт.
Домна. Вот, Сергей, аддзан?
Сергей. Ставнымӧс вузалӧмаӧсь.
Яков. Вузалӧмаӧсь?
Домна. Мӧдімӧй. Нуӧдӧй, кӧні миян йӧзыс.
Ставӧн мунӧны, дежурнӧй кольӧ ӧтнас. Зэв ӧдйӧ пырӧ Вяткин, мунӧ телефон дінӧ.
Вяткин (мунігмозыс). Но, мый? Шпионкаыд эз на пышйы?
Дежурнӧй. Эз. Ме ордысь другӧн оз мун шпионыд. (Зёлькнитӧ затворнас).
Вяткин. Молодец! (Босьтӧ трубка.) Алло! Оплеснин! Окружитны керкаяс, кӧн узьӧны коммунистъяс да пырысь-пыр жӧ бырӧдны. Воисны. Да, да. Пырӧны нин сактӧ... Миян босьтіс!
Дежурнӧй (лэптӧ винтовкасӧ да метитчӧ Вяткинлань). Лэпты киястӧ!
Вяткин (чуймӧ). Тайӧ мый? Тэ мый! Дуран али...
Дежурнӧй. Лэпты киястӧ, предатель! Но! (Вяткин надзӧник, повзьӧмӧн лэптӧ кияссӧ.)
Пемыд.
НЁЛЬӦД КАРТИНА
Купеч керкаын белӧйяслӧн штаб. Озыр обстановка: гырысь занавесъяс, зеркалӧ; енчомйын уна ӧбраз; джодж шӧрын ыджыд гӧгрӧс пызан да улӧсъяс; стен бокын сулалӧ фисгармония; стенын ӧшалӧ телефон. Ӧти ӧдзӧс пырӧ ывласянь, мӧд — горничаӧ. Рыт. Ӧзйӧ ыджыд лӧз абажура лампа.
Сцена вылын Прокушев. Сійӧ зунясьӧма пызан вылӧ, вӧчалӧ знакъяс полевӧй карта вылӧ.
Прокушев. Вот тадз... Да нӧшта вот тадз... Да нӧшта, шуам, этадз... Вот и артмӧ... Вяткин кучкас этасянь, — ӧтар пель бокас; Звягин, шуам, мӧдарас... А ме? Ме веськыда ныргӧчас! Ха-ха! Лӧсьыд. (Бара видзӧдӧ карта вылӧ вомгорулас кутшӧмкӧ йӧктан мотив сьылігтырйи.) Да, да. Татшӧм ногӧн 1919-ӧд вося ноябрь 25-ӧд лунӧ, Чукаиб гӧра вылӧ лоас пуктӧма подув... выль кладбищелы. Кӧн пондасны покоитчыны партизанъяс, шуам, Омега веськӧдлӧм улын. А? Кыдз тайӧ тэд кажитчӧ, господин... господин капитан? Да нӧшта, шуам, сувтӧдам эстчӧ, со эстшӧм кутшӧмкӧ крест... и ставыс... (Сералӧ.) М-да... Чукаибын помасяс фронт, либо... (Телефоннӧй звонок. Прокушев босьтӧ трубка, сёрнитӧ дышиника, нюжйӧдлӧмӧн, асьсӧ вылӧ пуктӧмӧн ) Н-да... Мый? Да, да. Тайӧ ме — капитан Прокушев. Но, но... (Друг синъяссӧ сувтӧдӧмӧн заводитӧ кывзыны трубкасӧ пель дінас топӧдӧмӧн.) Мый? Мый? Губернатор Латкин? Кор? Кымын часын, мися? А-а. Бур. (Пуктӧ трубка. Горӧдӧ ӧдзӧслань.) Часӧвӧй! (Пырӧ часӧвӧй.) Пырысьтӧм-пыр жӧ мед татчӧ корасны Вяткинӧс, Звягинӧс да Бызовӧс.
Часӧвӧй. Эм!
Прокушев. Мун! (Некымынпӧв ветлӧ джодж кузя, куритчӧ, мунӧ ӧшинь дінӧ.) Э-эх! Чужан мулӧн вӧръясӧй... Со, эсчаньын, кӧнкӧ менам гортӧй... Пырны эськӧ сэтчӧ гусьӧник да и зёлькнитны шпорыясӧн... Тӧлысь... Ч-чӧртыд ӧд быттьӧ сералӧ... Эстшӧм кутшӧмкӧ гӧгрӧс чужӧма ичмонь кодь... радлӧ... Да, ставыс ӧні радлӧ... Сідз, кыдз менам сьӧлӧмӧй! (Мунӧ фисгармония дінӧ, ворсӧ.)
Вяткин (пыригмозыс). Господин капитан, ті коринныд?
Прокушев (ворсігмоз). Да, господин поручик. Воӧ губернатор тӧдмасьны миян фронтвывса положениеӧн. Дзик пыр жӧ петан аслад отрядӧн сылы паныд.
Вяткин. Эм!
Вяткин мунӧ. Прокушев ворсӧ. Пырӧ Звягин.
Звягин. Мый тшӧктанныд, господин капитан?
Прокушев (ворсӧ). Воӧ губернатор Латкин. Мед вӧлі встретитӧма кыдз колӧ. Мед некӧн некутшӧм беспорядок эз вӧв. Гӧгӧрвоин?
Звягин. Да, господин капитан. Ставыс?
Прокушев. Ставыс.
Звягин мунӧ. Паныдӧн пырӧ Бызов.
Бызов. Изволитінныд корны, ваше благородие?
Прокушев. Да. (Стулнас бергӧдчӧ Бызовлань.) Вот мый, Бызов. Лӧсьӧд губернатор воигкежлӧ унджык вина...
Бызов. Воӧ губернатор?
Прокушев. Да. Лӧсьӧд ставсӧ, мый колӧ. Тэ, чайта, тӧдан?
Бызов. Ме пырысь-пыр. (Мунӧ.)
Прокушев (бергӧдчӧ бӧр фисгармониялань). Вот тадз.
Прокушев ворсӧ, ворсӧм шы улӧ сьылӧ. Комнатасянь петӧ Блудова. Халата.
Узьӧм синма. Матыстчӧ Прокушев дінӧ да топыда кутӧ пельпомӧдыс.
Прокушев (дугдӧ ворсӧмысь). А-а, Оленька? (Босьтӧ Блудоваӧс коскӧдыс да пуксьӧдӧ пидзӧс вылас. Окыштӧ.) Но, кутшӧма узьыштін?
Блудова. О-о-о!... (Петкӧдлӧ ыджыд певсӧ.) Со! (Прокушев меліа серӧктӧ да бара окыштӧ.)
Блудова (пӧся). Капитан! Ме ола кызь квайтӧд во. Ме быдлаын вӧлі... Код нин сӧмын эз окавлыв, но некӧн на эг аддзывлы сэтшӧм олӧмсӧ, кутшӧмӧс аддзылі ӧні...
Прокушев. Но, кыдз жӧ, кыдз жӧ. Ме дінын ӧмӧй вермас лоны кутшӧмкӧ мӧднога олӧм? (Окыштӧ.)
Блудова (кучкӧ сылы чунь йывнас нырас, дӧзмӧмӧн). Капитан! Ме ог сы йылысь.
Прокушев. А мый? Кутшӧм нӧ сэсся олӧм тэ висьталан?
Блудова. Сэтшӧм олӧм, кутшӧмӧс ме аддзылі вӧтӧн.
Прокушев. А-а... Вӧтӧн? Но и кутшӧм нӧ олӧм тэ аддзылін?
Блудова. О, кор ме аддза сэтшӧм олӧмсӧ збыльвылас? Кор? Став сьӧлӧмӧй пуӧ, сідз пуӧ... Весиг лэбзьыны окота... Суӧдны сійӧ вӧтсӧ... Кутны морӧс бердӧ, окыштны, дай кувны нэм кежлӧ места вылам.
Прокушев (сералӧ). Вот тайӧ вӧт! (Меліа.) Ольга, тэ меным сійӧс висьталан? Зэв окота тӧдны, мыйджык тэ вӧтасин?
Блудова (чеччыштӧ Прокушев водзысь). Ворс вай. Татшӧм вӧт позьӧ висьтавны сӧмын музыка шы улын.
Прокушев. Ыджыд окотапырысь (ворсӧ). Но? Кора, Оленька.
Блудова. Зарни вӧт... Быттьӧ ме узя сыкӧд пукӧвӧй вольпасьын. Муртса-муртса на аддзысим... дзик первойысь. Медводдза вой...
Прокушев. Но, но? Сэсся...
Блудова. И сійӧ менӧ топыда, топыда... окыштіс... Да сідз окыштіс! М-м! (Гӧгӧрпӧв бергӧдчӧ места вылас да Прокушевлы, водзас пуксьӧмӧн, ӧшӧдчӧ сьыліас.) Став крӧватьыс, керкаыс... став муыс вошлі ме улысь, капитан.
Прокушев. Код нӧ тэнӧ сэтшӧмасӧ вермис окыштнысӧ? Зэв интереснӧ. Неужели...
Блудова. Адмирал Колчак, капитан.
Прокушев (скӧрысь чеччыштӧ местасьыс да чӧвтӧ Блудоваӧс джоджӧ) Скӧтина!
Пырӧ Звягин.
Звягин. Ваше благородие, ставыс дась. Господин губернатор некымын здук мысти лоас тані.
Прокушев. Бур. Ме дзик пыр пета. (Звягин мунӧ. Ольгалы.) Пасьтась! (Пасьтасьӧ да петӧ.)
Блудова (дыр на пукалӧ джоджын, сэсся ыджыда лолыштӧ). О-ох!
Блудова сувтӧ. Пырӧ горничаӧ. Недыр мысти ӧдзӧсті надзӧник пырӧ зонка. Ыджыд шапкаа, пальтоа, гынсапӧга. Тайӧ Домна. Недыр сулыштӧ ӧдзӧс дінын да виччысьӧмӧн матыстчӧ пызан дорӧ. Аддзӧ Прокушевлысь плансӧ да тэрыба лэччысьӧ сы дінӧ.
Домна. Сідз, сідз. Гӧра. Сикт. Окопъяс. Крест... Мыйла крест? (Казялӧ.) А-а... Тайӧ жӧ миян фронтлӧн сулаланіныс. Быттьӧ ки пыдӧс вылын моз ставыс. Код тайӧ вузалӧма бара? (Лыддьӧ.) «Кызь витӧд лунӧ, восьта кладбище». О-ок, мый думыштӧма... «Кыс лун бӧрын уськӧдчам тасянь, тасянь, эстысянь»... Сідз, сідз...
Петӧ горничаысь Блудова, аддзӧ Домнаӧс, кыскӧ наган, горӧдӧ.
Блудова. Киястӧ лэпты!
Домна (дрӧгмунӧ, но пыр жӧ босьтӧ асьсӧ киас. Блудовалысь бергӧдчытӧг заводитӧ серавны). О-о-о! Видзӧдлы, видзӧдлы, кутшӧм гӧраяс рисуйтӧма, а со тані крест. Дзик быттьӧ, Кирига-Улиталӧн. Хо!
Блудова. Лэпты киястӧ, шуӧны тэныд!
Домна. Меным? Мыйла?
Блудова (чургӧдӧ нагансӧ). Но!
Домна (лэптӧ кияссӧ). На, колӧ кӧ.
Блудова. Тэ коді сэтшӧмыс?
Домна. Ме. Ӧсип Иван.
Блудова. Кытысь?
Домна. Кольлёльысь.
Блудова. Кутшӧм Кольлёльысь?
Домна. Сикт миян сэтшӧм.
Блудова. Мый тан шныркйысян?
Домна. Корисны да.
Блудова. Коді корис ?
Домна. Кутшӧмкӧ тай дядьӧ-а... Пырысь-пыр пӧ кыскы татчӧ мыйда верман самӧкур, сьӧм и быдсӧн сетіс.
Блудова. Кыскин?
Домна. Кодӧс? Самӧкуртӧ? (Серӧктӧ да заводитӧ кыскавны зепъяссьыс самӧкур штопъяс). Со! Ӧтик, кык, куим, нёль, вит, квайт, сизим. Сизим парта.
Блудова. Молодец! Ён?
Домна. О-о-о! Видлӧй.
Блудова (восьтӧ суля да помсьыс юыштӧ). А-ах! Бур!
Домна. Со ӧд.
Блудова. Веськыд спирт. Кыдз тэнӧ шуӧны? А?
Домна. Ӧсип Иван, мися.
Блудова. Вот мый, Ӧсип Иван, тэ ваян татчӧ нӧшта дас бутылка.
Домна. Ӧні?
Блудова. Дзик пыр.
Домна. Кӧть кызьӧс. Сӧмын мед сьӧмыд эм-а.
Блудова (кыскӧ зепсьыс сьӧм да сетӧ). На. (Домна петӧ).
Блудова (юӧ бутылка помсьыс). Ок, и юышта жӧ ме талун...
Блудова босьтӧ бутылкасӧ да пырӧ горничаӧ. Ывлаын кылӧ вичко звӧн да Прокушевлӧн команда: «СМИРНО!» Блудова котӧрӧн петӧ ывлаӧ, ӧдзӧс дінын кутӧ сійӧс Бызов.
Бызов. Самӧкур эз вайны?
Блудова. Зонка?
Бызов. Да.
Блудова. Вайис сизим суля. (Петӧ.)
Бызов (чӧвтӧ пернапас). Но, слабог. (Петӧ)
Ывлаын кылӧ вичко звӧн сор шум да "ура" горзӧм. Тэрыба пырӧны кык салдат винтовкаясӧн да веськыда сувтӧны ӧдзӧс ӧтар-мӧдар бокӧ. Недыр мысти пырӧны: Прокушев, Латкин, Вяткин, Звягин, Блудова, поп, некымын купеч, бӧрсаясыслӧн кианыс нянь кӧрышъяс да мукӧдтор.
Прокушев. Господин губернатор, кора веськыда, горничаӧдз.
Ставныс пырӧны горничаӧ.
Блудова (часӧвӧйяслы). Ті, локтас кӧ зонка винаӧн, лэдзӧй.
Часӧвӧй. Эм лэдзны!
Блудова. Мунӧй.
Часӧвӧйяс петӧны, Блудова пырӧ горничаӧ. Ӧдзӧс восьтлігӧн горничаысь кывлӧ гора сёрни да серам. Ывласянь пыран ӧдзӧсӧд пырӧ Тшӧгов, часӧвӧйяс сійӧс оз лэдзны. Тшӧгов кузь тушаа ён дядьӧ. Сёрнитӧ кыз гӧлӧсӧн. Ыджыд тошка.
Часӧвӧй. Оз позь, оз позь. Кытчӧ сюйсян ош моз.
Тшӧгов (мырдӧн пырӧ). Во, буретш! Тэ вот видлы кутны сійӧ ошсӧ. Сійӧ тэд сідзи тяпкас юр пыдӧсад... (Лэптӧ юр весьтас нӧш кодь кулаксӧ.)
Часӧвӧй (кутӧ кисӧ). Но, но. Кокньыдджыка.
Тшӧгов. Сідзкӧ эн и гартчы ме кок улын. (Пырӧ керкаӧ, пӧрччӧ да пыркӧдӧ лымсӧ кузь пеля шапка вывсьыс.)
Часӧвӧй. Код дінӧ локтан?
Тшӧгов. Губернатор дінӧ.
Часӧвӧй. Код сэтшӧмыс?
Тшӧгов. Тшӧгов.
Часӧвӧй. Пропуск?
Тшӧгов. Со менам пропускыс. (Матыстлӧ сылы кулаксӧ.) Лыддин?
Горничаысь петӧ Вяткин.
Вяткин. Код сэні шумитӧ? Часӧвӧй!
Часӧвӧй. Кутшӧмкӧ... (Тшӧгов скӧрысь видзӧдлӧ часӧвӧй вылӧ.) Тшӧгов, ваше благородие.
Вяткин. Кытысь? (Часӧвӧй чӧв олӧ.)
Тшӧгов. Вывланьысь, ваш-благ-родь.
Вяткин А-а... Пуксьӧй. (Пырӧ горничаӧ.)
Тшӧгов (часӧвӧйлы). Со! Аддзылін, коді сійӧ сэтшӧм Тшӧговыс? Народнӧй власть, со коді. (Тулуп пӧлаяссӧ ӧтар-мӧдарас паськӧдӧмӧн пуксьӧ лабичӧ.) А тэ — "оз позь"...
Петӧ горничаысь Латкин, аддзӧ Тшӧговӧс.
Латкин. А-а!... Петр Семеныч!
Тшӧгов (сувтӧ да улӧдз копыртчылӧ). Батюшка, Степан Осиповичлы, став мирянасянь!
Латкин. Пӧрччысь, Петр Семенович, ло гӧстьӧн. (Ӧдзӧслань). Часӧвӧй!
Часӧвӧй (пырӧ). Ме тан.
Латкин. Пӧрччӧд.
Латкин пырӧ горничаӧ. Часӧвӧй пӧрччӧдӧ Тшӧговӧс.
Тшӧгов (Часӧвӧйлы). Со! Аддзылін?
Горничаысь петӧны Латкин, Прокушев, Вяткин, Звягин, Бызов.
Латкин. Тӧдмасьӧй, господа, менам матыса друг, Петр Семенович Тшӧгов. Ас морт.
Ставныс киасьӧны.
Тшӧгов. Ме зэв рад, Степан Осипович, мый суи тіянӧс татысь. А со вӧлі и пырны оз лэдзны.
Прокушев. Дисциплина. Военнӧй...
Латкин. Да, да. Сытӧг оз позь. Но, кыдз тіян миряна? Миянӧс виччысьӧны?
Тшӧгов. О, кыдз жӧ, кыдз жӧ... Дасьтӧма ставсӧ, со!
(Петкӧдлӧ кинас, мый горшӧдзыс лоас.)
Латкин. Бур. Тайӧ бур. Но, кыдз шуласны, бӧрвывсяньыс пӧ тӧдчанаджык. Вот тэ, Петр Семенович, висьтав кыдз сэн... Чукаибад... партизанъясыдлӧн?
Тшӧгов (кызӧктӧ). Тӧдса йӧз менам сэн эмӧсь. Тӧрыт на вӧліны ме ордын. М-да... но и висьталӧны... Хм!
Прокушев. Мый висьталӧны?
Тшӧгов. Чорыда пӧ пуксьӧмаӧсь.
Прокушев. Тайӧ ми тӧдам нин.
Тшӧгов (видзӧдліс синкым пырыс Прокушев вылӧ). Н-да...
Латкин. Но и кутшӧм жӧ отсӧг тэ верман сетны миянлы, Петр Семенович?
Тшӧгов. Н-но... менам эм, шуам, морт комын.
Прокушев. Надежнӧй йӧз?
Тшӧгов. Н-да.. Тырвыйӧ.
Латкин. Нянь?
Тшӧгов. Заптӧма.
Латкин. Вый? Яй?
Тшӧгов. Лоас.
Латкин. Бур.
Прокушев. Кымын штык краснӧйяслӧн?
Тшӧгов. М-да... Вот тайӧтӧ, н-да... Ме тӧда сӧмын, мый воӧ отсӧг и оз ичӧт.
Латкин. Кӧнджык пукалӧны?
Тшӧгов. Гӧра вылас.
Прокушев (петкӧдлӧ карта вылӧ). Тані?
Тшӧгов. Д-да...
Прокушев. Тадзи?
Тшӧгов. Н-да...
Латкин. Кутшӧм планъяс, господин Прокушевлӧн?
Прокушев. Мед дзикӧдз бырӧдны Чукаибса оборона, колӧ кучкыны куим вожӧд. Тасянь, тасянь и со эстысянь... (Петкӧдлӧ карта вылын.) Татшӧм ногӧн ми вӧчам медбӧръя кладбище асланым туй вылын и дзикӧдз восьтам туй кӧрттуй дінӧ да йитчам адмирал Колчаккӧд. Тайӧ план точнӧй и окончательнӧй. Арталӧма гӧгӧрбок. Дерт, ме тшӧтш кута тӧдвылын и сійӧ, мый Петр Семенович сетас оз ичӧт отсӧг и нёльӧд боксяньыс... Тылсяньыс. Вот сэк лоас быд боксянь нин бурысь-бур.
Латкин (видзӧдӧ план вылӧ). Лӧсьыд. Мӧдног оз вермы лоны. Петр Семенович, тэ вылӧ усьӧ ыджыд мог тайӧ операцияын, позьӧ шуны, решающӧй...
Тшӧгов. Н-да... кыдз сійӧ?
Латкин. Тэд дӧверяйтсьӧ дзоньнас тыл.
Тшӧгов М-да.. Ме рад.
Латкин. И оз сӧмын тыл, тшӧтш и сьӧлӧмыс враглӧн.
Тшӧгов. Сійӧ кыдз?
Латкин. А вот тадз. Вӧчан тылас ставсӧ, мый ковмас. Чукӧртан аслад медбур йӧзысь отряд, сӧвтан вӧв додьясӧ продовольствие запас, мый тіян лоас чукӧртӧма: нянь, яй, вый, майтӧг, чай да мукӧдтор. И нуан тайӧ ставсӧ Чукаибӧ, краснӧйяслы.
Тшӧгов (чеччыштӧ места вывсьыс). М-да... Но, господин губернатор...
Латкин (пуксьӧ). Пуксьы, пуксьы, Петр Семенович. Нуан ставсӧ краснӧйяслы и пыран ачыд аслад отрядӧн на дінӧ, кыдз добровольческӧй крестьянскӧй партизанскӧй отряд.
Прокушев. Вот тайӧ план!
Звягин. Тайӧ да! (Мукӧд ошкӧны тшӧтш.)
Латкин. Партизанъяслӧн командир Омега лоас зэв рад. Тэныд жӧ, Петр Семенович, лоас ыджыд доверие найӧ командованиесянь. И сэк позьӧ вӧчны ставсӧ, мый миянлы колӧ.
Тшӧгов (нюмъёвтӧ ус пырыс). М-да...
Латкин. Миян наступление заводитан час кежлӧ, медвойдӧр, бырӧдан команднӧй составсӧ, медыджыдсяньыс медічӧтӧдзыс, лэптан паника, а сэки нин господин Прокушев ачыс аддзас, мый вӧчны.
Прокушев. Браво! Браво, господин губернатор. Вот тайӧ — тактика!
Латкин. Тадзи, Петр Семенович?
Тшӧгов. М-да... Гӧгӧрвоана. Лоас вӧчӧма.
Латкин (кутлӧ сылысь кисӧ, кыскӧ зепсьыс наган да сетӧ Тшӧговлы). Ме надейтча.
Тшӧгов. Но, да... дерт.
Латкин. Ог вунӧд.
Тшӧгов. Да, эн сёрнит Мӧдар югыдын лыддьысям.
Латкин. Вернӧ. Но и таладорас...
Тшӧгов. Но, шань, шань. М-да..
Латкин. Сідзкӧ, господа, миян победа вӧсна. (Мунӧ пызан дінӧ). Код тан кӧзяиныс, тайӧ пызан дінас?
Бызов. Ме. Ме, господин губернатор.
Латкин. А-а... Миян спутник. Бур, бур. Кора.
Бызов. Ме пырысь-пыр. (Гӧстьяс пуксялӧны пызан гӧгӧр. Бызов мунӧ часӧвӧй дінӧ.) Кылан, содтӧд вина эз на вайлыны?
Часӧвӧй. Да, со сійӧ тан. Виччысьӧ.
Бызов. Лэдз. (Пырӧ Домна.) Со и самӧкур воис, господа. Ванька, лок татчӧ.
Домна локтӧ пызан дінӧ.
Латкин. Да, тэнад господин Бызов, и отсасьысьяс эмӧсь.
Бызов. Мыйда колӧ. (Домналы.) Но, шедіс?
Домна. Став зептыр.
Бызов. Ректы. (Пырӧ комнатаӧ.)
Домна ректӧ зепъясысь суля дас кымын да пукталӧ пызан вылӧ.
Домна. Со и ставыс.
Латкин (сералӧ). Но и зонка. Молодец!
Домна (кужӧмсӧ сайӧдігмоз чышкасьӧ). Фу! Пӧсялі быдсӧн. Пыр котӧрӧн.
Петӧ комнатаысь Бызов, сы бӧрся кык нывбаба пыртӧны подносъяс вылын сёян-юан да тэчӧны пызан вылӧ.
Бызов (Домналы). А тэ, молодец, пуксьыштлы со эстчӧ, ме тэнӧ торйӧн пӧтштшуйтышта. (Домна мунӧ порог дінӧ, пуксьӧ, сюся кывзӧ быд кыв.) Господа! Юамӧй миян дона господин губернатор Степан Осипович вӧсна.
Латкин. А кӧнӧсь миян мукӧд гӧстьясным? Ми найӧс дзикӧдз вунӧдім. Бызов, кор.
Бызов пырӧ пыдыс горничаӧ да сэсь петкӧдӧ кольысь гӧстьясӧс: попӧс да купечьясӧс. Накӧд тшӧтш петӧ Блудова. Сійӧ код.
Прокушев (йӧз пуксялӧм бӧрын). Господа! Ме лэпта бокал миян губернатор Степан Осипович вӧсна! (Ставыс горӧдӧны «ура», юӧны).
Латкин. Аттьӧ, господа. Ме зэв рад, мый ті, доблестнӧй армиялӧн преданнӧй воинъяс, дасьӧсь пуктыны ассьыныд юр, кисьтны медбӧръя войтӧдз ассьыныд вир миянлысь могучӧй империянымӧс кок йылӧ бӧр сувтӧдӧм вӧсна.
Оз дыр мӧд терпитны миян всемогущӧй господь-бог. Сійӧ уськӧдчас ужасающӧй вынӧн да чардӧн на вылӧ, кодъяс лысьтісны путкыльтны енлысь вернӧй слугаӧс — царь императорӧс — да лӧсьӧдны му вылын выль сяма оласног.
Ми, всепобеждающӧй армиялӧн воинъяс, пуктам став вын да ен отсӧгӧн бырӧдам миянлысь прӧтивникъясӧс. Ме, господа, лэпта бокал миян ен вӧсна. Кыдз шуласны: с нами бог!
Поп (сьылӧ). С нами бог, разумейте, языцы, и покоряйтеся, яко с нами бог!
Бара горзӧны «ура», юӧны.
Блудова (чеччӧ местасьыс). Господа! Господа! Ме талун аддзылі вӧт... Сэтшӧм вӧт...
Прокушев (личкӧ сійӧс пельпомӧдыс, лэптӧ ассьыс бокал). Господа!
Тайӧ кадӧ ӧдзӧсті йӧткыштӧны Яковӧс. Сылысь кӧрталӧма кияссӧ, чужӧмыс вир. Домна аддзӧ Яковӧс, дрӧгмунӧ, лэдзӧ шапкасӧ улӧджык син вылас да бергӧдчӧ сылы мышкӧн.
Салдат. Господин капитан, тшӧктанныд доложитны?
Прокушев. Да.
Салдат. Краснӧй разведчик.
Блудова (чеччыштӧ местасьыс, кыскӧ наган). Домна Каликова!
Прокушев (скӧра). Ольга! Пуксьы! Аддзан, мужик. (Локтӧ Яков дінӧ.) Тӧварыш?
Яков. Ме тэныд абу тӧварыш.
Латкин. О-о!
Прокушев. Коммунист?
Яков. Комсомолец!
Прокушев. Разведчик? (Яков чӧв олӧ.) Господин поручик, петав, шобны сійӧс. (Вяткин салдаткӧд нуӧдӧны Яковӧс.) Гажӧдчӧй, господа, тайӧ обычнӧйтор.
Блудова. Господа, ме талун вӧтаси... Тӧданныд, мый ме талун вӧтаси?..
Латкин. Но, но! Висьтав. Интереснӧ...
Блудова. Ме, господа, вӧтаси: быттьӧкӧ ме...
Воссьӧ ӧдзӧс, котӧрӧн пырӧ Оплеснин.
Прокушев (скӧрысь уськӧдчӧ сы дінӧ). Но?
Оплеснин. Ваше благородие, миян пиын краснӧй разведчик, Домна Каликова.
Прокушев. Кӧн? Тані?
Оплеснин. Абу. Шуӧны, сиктын. Миян... салдатъяс пиын.
Домна сулалӧ, оз тӧд, мый вӧчны. Пызан сайын сёрни, шум.
Прокушев. Ӧні жӧ мунны, босьтны йӧзӧс и кытшовтны быд места, кӧн олӧны миян салдатъяс.
Оплеснин. Эм! (Мунӧ.)
Бызов локтӧ Домна дінӧ да сетӧ сылы сьӧм.
Латкин (сувтӧ местасьыс). Господин Прокушев! Ӧні жӧ сетны приказ — котыртны облава, корсьны разведчикӧс и вайӧдны ме дінӧ ловйӧн. Ті тӧданныд, быд краснӧй разведчик сійӧ страшнӧй враг.
Прокушев. Лоас вӧчӧма, господин губернатор.
Занавес.
КОЙМӦД ДЕЙСТВИЕ
ВИТӦД КАРТИНА
Джуджыд гӧра. Краснӧйяслӧн фронт. Гӧра пӧлӧн окопъяс. Шӧрса окопын пулемёт да лента ящикъяс. Гӧра бокӧд ылысьджык тыдалӧны сиктлӧн бияс да вӧр. Кӧдзыд тӧлыся вой. Окопъясын куйлӧны йӧз. Сулалӧ сӧмын ӧти часӧвӧй. Кустъяс дінын ӧзйӧ бипур. Би гӧгӧр пукалӧны шойччысьяс — партизанъяс да красноармеецъяс. На пиын: Сергей, Евлампий, Попов, Лихачев, Клыков да мукӧдъяс. Сергей ворсӧ гудӧкӧн, мукӧдыс ставыс сьылӧны:
Еджыд йиа саридз дорсянь кайӧ,
Шувгӧ скӧр зэв чизыр кӧдзыд тӧв...
Войвыв йӧзлы мый нӧ сійӧ вайӧ?
Мыйла торкӧ ывла вылысь чӧв?
Оз дыр, оз дыр йиа саридз гыав,
Оз дыр шувгы джуджыд парма вӧр.
Петас-ломзяс миян весьтын кыа...
Сьӧд ар бӧрын тулыс воас бӧр.
Сывдас выльысь, сывдас валысь, мулысь,
Сывдас дзикӧдз яр шонді сэк кын.
Ваяс, ваяс шоныд гажа тулыс
Парма йӧзлы чорыдджык сой вын.
Помланьыс сьыланкыв пыр надзӧник чинӧ. Помалӧм бӧрын чӧв-лӧнь.
Тшӧгов (торкӧ чӧв-лӧньсӧ). М-да... Мый вермӧ вӧчны морт сьӧлӧмкӧд сьылӧм... Менам эськӧ уклад кодь нин сьӧлӧмӧй, и то на небзьӧдӧ...
Евлампий. Да кыдз нӧшта небзьӧдӧсӧ. Веськыд вый бордӧн моз. Сідз мавтыштас морӧс панювтӧ, сідз мавтыштас, вӧльнӧй светыс ыж ку пасьта лолӧ...
Тшӧгов. М-да...
Евлампий. Э-эк! Тубыра зять... (Шонтӧ би дорын коксӧ.)
Сергей. Мый, кӧдзыд?
Евлампий. А тэд жар?
Сергей (шонтысьӧ). Жар.
Евлампий. Э-эк! Том морт... А сэтчӧ жӧ... Сувтін эськӧ да вӧчин «бег на месте, шагом марш» — и ставыс. Со, видзӧд, тубыра зять! (Сувтӧ да йӧктӧ места вылас.) Ать-два, ать-два, ать-два-три-четыре, ать-два! (Ставӧн сералӧны.)
Тшӧгов. М-да... Нӧшта кӧ крещеньеӧдз пондасны тан пукӧдны, уна кӧнтусь на ковмылас сёйны...
Лихачев. А тэ важӧн нин пукалан? (Тшӧгов чӧв олӧ.)
Сергей. А мый, чайтан, регыд? Петыр дядь дзонь сутки нин старайтчӧ фронт вылын, оз ми моз кутшӧмкӧ кык во. (Серам.)
Тшӧгов. М-да... Зато ме, кор тэ мам кынӧмад на вӧлін, сэк ёна воюйтлі.
Сергей. Нянь куд дорад? (Ставӧн сералӧны. Тшӧгов дӧзмӧмӧн чеччӧ да мунӧ би дорысь бокӧ.)
Лихачев. Ёртъяс, оз ков морт вылас серавны. Сійӧ жӧ кутшӧм отсӧг миянлы вайис. И сёян-юанӧн, и йӧзӧн... Не сійӧ кӧ, код тӧдӧ на, мыйсӧ эз ковмыв терпитны...
Евлампий. О! Тубыра зять, ӧти кывйӧ и веськалім. Ме нӧ мый висьтала?... Ме ӧд сійӧ жӧ.
Лихачев. А тэ, Евлампий дядь, абу жӧ нин эськӧ ичӧт, а помся балагуритан.
Евлампий (ышловзьӧ). Э-эк! Бара винӧват. Да тэ, Лихачев ёрт, тӧдан кӧ, балагуръяс вылас и муыс сулалӧ.
Сергей. Збыль. Йӧвлам дядь кодь кӧ быд морт вӧлі, и войнаыс эськӧ, гашкӧ, эз вӧв.
Евлампий. А мый? Быдтор вермис лоны. (Серам.) Мыйлакӧ тай со тэныд медводз пуляыд веськалӧ, а оз мем.
Сергей. Но да, дерт, тэнад ӧти шапкаыд мый сулалӧ. Турун юр, а абу шапка. Некутшӧм маскировка оз ков. Да сэтчӧ жӧ и кокыд чукля... мегыр кодь.
Евлампий. Вот сыын и делӧыс, мый менӧ пуляыс оз аддзы... ни оз су.
Попов. Кутшӧм нӧ пуля тэнӧ аддзыны вермас, кор окоп-
сьыд сӧмын штык йылыд тыдыштӧ.
Евлампий. Тэ кӧть нин мед ланьтін, тубыра зять!
Лихачев. Зонъяс, мый ті талун пӧрысь йӧз вылас пондінныд зыртчыны? Со ӧти вылӧ, со мӧд вылӧ.
Евлампий. Во, во, буретш. Ме сійӧ жӧ и кӧсйи шуны. А со — «турун юр», «мегыр кок»... Ӧбиднӧ весиг... (Уськӧдчӧ Сергей вылӧ.) Шонтыштны, эськӧ, тубыра зять, балябӧж гуранад, сэк эськӧ востерджык лоан.
Сергей. Да энлы, энлы... Ме сідз нин востер. Вай, бурджык, аслад шапка йывсьыд мойдтӧ висьтав.
Клыков. Збыль, збыль, Йӧвлам дядь, висьтав. Тэнад сійӧ абу шапка, а веськыд кутшӧмкӧ невидимка.
Евлампий. Во! Буретш шӧрас и веськалін. Вот тасянь буретш и заводитчӧ историяыс менам шапкалӧн. (Заводитӧ висьтавны.) Пукалам ми вӧлі войпукын... керкатыр нывзон, а кадыс вӧлі буретш крещеньекӧд паныд. Но... сэн ӧти, мӧд — заводитісны мойдны... И пыр кутшӧмкӧ шапка-невидимка йылысь.
А кутшӧмкӧ, тубыра зять, босьт дай висьтав миянлы, мый ме пӧ верма велӧдны, кыдз судзӧдны сэтшӧм шапкасӧ. Но кодлы нӧ абу окота лӧсьӧдны аслыс шапка-невидимка? Давай сылысь и корны: велӧд и пом. Но вот. Сійӧ и давай велӧдны. Буретш пӧ крещенье войӧ колӧ мунны пемыд пывсянӧ, синтӧ куньӧмӧн пырны сэтчӧ, пывсян горсӧ корсьны кималаснад да шуйга кинад пывсян гор вывсьыс и кватитны. И вот эм кӧ пӧ шудыд, вермас сюрны сійӧ шапкаыс, а абу кӧ, и оз. Сідз да тадз... А мем, йӧйыдлы, тайӧ висьталӧмыд дзик сьӧлӧмӧдз йиджис. А мый эськӧ, мися, ветлыны кӧ, гашкӧ збыль сюрас да... Но, вот... Ме войпуксьыд вои, вольсаси дай воді пӧлатьӧ.
А со этані (индӧ морӧсас) сідзи и торощитӧ, сідзи и торощитӧ... Быттьӧ кодкӧ тойлӧ: Евлампей, ветлы, ветлы, кужан кӧ. Но, тубыра зять, мыйла нӧ, мися, не ветлыны? Гусьӧникӧн чеччи, пасьтаси, пернапасаси дай петі. А ывлаыс пемыд, кӧть чуньтӧ синмад сюй... Некутшӧм шы ни тӧв. Мӧдӧдчи, пывсянӧ мунан туй южсӧ муртса корсяла кокъясӧн, кокъясӧй аслам тіралӧны, пӧсь визувтӧ...
Сергей. А шапкаыд, кӧнкӧ, ой-ой ёна колӧ.
Евлампий. Дерт нин, колӧ. Но, кыз мырдӧн сорӧн пывсян дінад ме и вои. Кывза — шынитӧв. И друг быттьӧ мем кыськӧ ыджыд збойлун воис, и кыдз тай ме пывсян ӧдзӧстӧ тракнита веськыд киӧн да шуйга киӧн тшапнита пывсян горланьсьыд... И мый жӧ ті чайтанныд? Небыд... збыльысь ки улын мыйкӧ небыд. Шапка дай пом. Но, мися, шедіс. Сӧмын на кӧсйи лэптыштны ме сійӧс, да кыдз тай пывсянтырнад равӧстасны: — «Бе-е-е...» Сідз ме садьтӧг и пласьткыси места вылӧ.
Сергей. Со ӧд сійӧ кутшӧй шапкатӧ корсьӧмыд...
Клыков. Сьӧлӧмыд эз и пот?
Евлампий. Эз. Асывланьыс садьми жӧ бӧр.
Сергей. Небыдыс нӧ мый сійӧ вӧлӧма сэтшӧмыс?
Евлампей. Ӧд и думыштнытӧ он куж, тубыра зять. Крещенье рытъяад ми пывсим да, видзӧдтӧ, пывсяныд шоныд вӧлі, а ывлаас кӧдзыдыс нелямын градус. Мам босьтӧма да нуӧдӧма сэтчӧ гидысь ыжъясӧс, мед пӧ оз кынмыны войнас. Но вот, ӧти на пиысь меным и сюрӧма кипод улад, да сідз кувтӧдзыс и лоӧма. Со, покойничаӧс ӧнӧдз на сэсся шапкаӧн новла!
Попов. Со, вӧлӧм, кутшӧм шапка новлӧ миян Йӧвлампей дядьным... Поконча кучикысь...
Сералӧны. Воӧ Ярков. Ставӧн гӧгӧртӧны сійӧс.
Лихачев. Но, кыдз, начальник ёрт? Кутшӧм юӧръяс?
Ярков. Юӧръяс важыс. Домнасянь ни Яковсянь некутшӧм юӧр. Но, а ті тан кыдз?
Евлампий. Да, со вот, пукалам... гӧрдлам...
Ярков. Пыр гажӧдчан, гажӧдан йӧзсӧ. Сійӧ бур.
Евлампий. Мыйкӧ ӧд быть вӧч... Турдан сідзнадтӧ.
Ярков. Вернӧ...
Тшӧгов. Выль разведкатӧ ыстӧм йывсьыд нинӧм на эн мӧвпыштлӧй?
Ярков. Эг на. Вот виччысьлам нӧшта асывводзӧдз — аддзам.
Сергей. Мый нӧ эськӧ накӧд вермис лоны? Домнаыскӧд? Яковыскӧд? А? Начальник ёрт?
Ярков. Ог тӧд, нинӧм на ог тӧд.
Сергей. Начальник ёрт! Лэдзӧй менӧ разведкаӧ. Сэн мыйкӧ неладнӧ. Домна та дыра оз вермы лоны разведкаын. И Яков тшӧтш...
Ярков. Да... «Ванька» миян подкачайтіс. Но, Серёжа, паникаӧ эн усь. Ме сылы эска. Ковмас, ыстам. Ме сёрнитла командиркӧд. Решитам.
Сергей. Кыдз кужанныд.
Сергей надзӧник мунӧ би дорӧ, босьтӧ гудӧк да ворсӧ. Кодсюрӧ заводитӧны надзӧн сьывны. Воӧ Омега. Ярков да Лихачев пуксьӧны мукӧдсьыс бокӧджык.
Омега (пукалысьяслы). Но, мыйкӧ колӧ решитны.
Лихачев. Мем кажитчӧ...
Омега. Мый?
Лихачев. Колӧ нӧшта кодӧскӧ мӧдӧдлыны.
Омега. Ярков ёрт, тэ кыдз?
Ярков. Туй ӧти — колӧ.
Омега. Кодӧс ыстыны ?
Лихачев. Гуляев, ме чайта, туяс?
Ярков. Позьӧ Поповӧс.
Омега. А ыстам кӧ кыкнансӧ?
Ярков. Нӧшта бур.
Омега. Вай корлы найӧс.
Лихачев мунӧ да корӧ Сергейӧс да Поповӧс.
Омега. Вот мый, другъяс, колӧ кодӧскӧ ыстыны разведкаӧ. Водзӧ виччысьны оз позь. Код, ті думысь, вермас мунны?
Сергей. Ме кӧть ӧні жӧ муна.
Попов. И ме.
Омега. Мунанныд кыкнанныд. Пыранныд враглы тылас. Тӧдмаланныд лючки, кытчӧ вошины Домна, Яков... Тӧдмаланныд белӧйяслысь планъяс, кад, кор лӧсьӧдчӧны наступайтны, налысь вынсӧ и асывводзнас жӧ воанныд бӧр. Гӧгӧрвоана?
Сергей да Попов. Гӧгӧрвоана.
Омега. Ӧні жӧ туйӧ. (Кутлӧ найӧс.) Быд бурсӧ сиа.
Сцена сайын гӧлӧс: «Ёртъяс!»
Марья. Домна! Сылӧн гӧлӧсыс.
Сергей. Збыль, Домна.
Омега. А, ноко, Лихачев, паныдӧн.
Лихачев да Сергий котӧртӧны.
Евлампий (видзӧдӧ). Тубыра зять! Дерт, Домна. Сійӧ, дерт, сійӧ, со! (Пырӧны Домна, Сергей да Лихачев. Домналӧн тырӧма лолыс. Морӧсӧдзыс ставыс лым. Омегалы рапортуйтӧ.)
Домна. Командир ёрт, ме вылӧ пуктӧм мог дзоньнас пӧртӧма олӧмӧ, ме... (Мудзӧмысла бергӧдчӧ юрыс да довъёвтӧ, Омега кутӧ да пуксьӧдӧ бипур дінӧ.)
Омега. Вай пуксьы, шойччышт войдӧр.
Домна. Фу... (Чышкалӧ пӧсьсӧ.) Збыльысь мудзсьӧма... гӧгӧрвоан, командер ёрт... вӧрын, буретш медлёкинас чеги лыжи пӧлӧй... И вот верст квайт-сизим, ӧти пӧвнас... Но и сёрмышті... Прӧститӧй...
Омега. Ми нин ыстылім Яковӧс... Чайтім, дзугсин...
Домна. Метӧ эг дзугсьы... Вот Яков...
Мирья. Мый сыкӧд, Домна?
Омега. Усис?
Донна. Эз. Кутӧмаӧсь. Пукалӧ амбарын.
Омега. Да-а... Но, кутшӧм выльторъяс? Мыйясджык сюрис?
Домна. Сюрис, командир ёрт, сюрис...
Домна мыйкӧ кӧсйис кыскыны морӧс зепсьыс, но сэк усис син улас Тшӧгов, коді зэв сюся видзӧдіс Домна вылӧ. Домна синсӧ сувтӧдӧмӧн чеччыштӧ местасьыс.
Тшӧгов (оз тӧд, мый вӧчны). М-да...
Домна. Тшӧгов?
Тшӧгов. Н-да... Но ме ог гӧгӧрво...
Домна. Лэпты киястӧ! Гад!
Тшӧгов (Омегалы). М-да... но... командир ёрт?
Домна. Лыя места вылад. Но!
Тшӧгов надзӧник лэптӧ кияссӧ.
Лихачев. Командир ёрт, мый нӧ тайӧ татшӧмыс артмӧ?
Омега. Нинӧм ог гӧгӧрво. Домна!
Домна (кыскӧ Тшӧгов зептысь браунинг). Со! (Сетӧ Омегалы.) Заграничнӧй. Сійӧс медаліс Латкин. Мед пырны довериеӧ миян командованиелы да тӧдлытӧг сійӧс бырӧдны дзоньнас. Вузалӧм лов! Лыйлыны сійӧс! (Уськӧдчӧ Тшӧгов вылӧ.)
Омега (стрӧга). Ванька!
Домна (Омегалы). Командир ёрт, прӧстит. Нуӧдӧй ме син водзысь сійӧс... Гадӧс!
Омега. Попов! Нуӧд штабӧ. Видзӧд сюся.
Попов. Кывза, (Тшӧговлы.) Но, водзӧ! (Нуӧдӧ.)
Домна. Фу... сьӧлӧм вылысь уси медыджыд изйыс... (Тэрыба кыскӧ морӧссьыс бумагаяс, сетӧ Омегалы.) Со, татчӧ пасъялӧма, командир ёрт, валысь став планъяссӧ. (Пуксьӧ.)
Омега босьтӧ бумага да тэрыба мунӧ би дінӧ. Лыддьӧ.
Марья (локтӧ Домна дорӧ). Домнушка!
Домна. Маша!
Омега (лыддьӧм бӧрын). Лихачев ёрт, дзик пыр жӧ босьтан лыжнӧй батальон да разоружитан этійӧ кулацкӧй бандасӧ.
Лихачев. Эм. (Мунӧ.)
Омега (Клыковлы). Штабӧ чукӧртан командиръясӧс.
Клыков. Лоас вӧчӧма. (Мунӧ.)
Омега (Ярковлы.) Ярков ёрт, допросит Тшӧговӧс ачыд. Ме пыр воа.
Ярков. Ладнӧ (Мунӧ.)
Омега (пуксьӧ Домна дінӧ.) Ваня! Тэнад вайӧм юӧръясыд пондасны решайтны миянлысь вермӧмъяснымӧс, уджалысь йӧзӧс белӧй бандаысь дзикӧдз мездӧм. Чайта, мый тайӧ ставыс эсканатор, и тэ кывкутан таысь дзоньнас?
Домна. Да. Ме кута кыв став уджалысь йӧз водзын, командир ёрт.
Омега (топыда кутлӧ Домнаӧс). Аттьӧ... Сӧмын водзӧ кежлӧ татшӧмторъяснад колӧ лӧньджыка... тэрмасьтӧг. Эм командир. Эськӧ висьталін сідзтӧ и сідзтӧ... А тэ, со, веськыда лыйны... Нинӧм тӧдмавтӧг... Сідз оз позь. Враг кӧ сійӧ революциялӧн — эм трибунал.
Домна. Прӧстит, командир ёрт. Ме сэтшӧма скӧрми, мый нинӧм ог помнит. Ӧд мый ӧдйӧ гадыд удитӧма ставсӧ вӧчны. Тӧрыт на вӧлі Латкин дінын. Медъёна сыысь и полі, мися, ог кӧ су, и эштіс ставыс...
Омега. Аттьӧ... Зэв бур, мый суин.
Домна. Жаль Яковӧс, сійӧ шедӧма киподулас карательнӧй отрядлы...
Омега. Нинӧм, мездам... Но тэд, Ваня, ӧні шойччыштны.
Домна. Ог, ог вермы.
Омега. Ме шуа, ковмас шойччыштны час куим-нёль...
Домна. Ог вермы, командир ёрт, регыд, ме чайта, петны косьӧ ковмас, а ме узьны? Ог.
Омега. Ме приказывайта дзик пыр жӧ тэд водны и узьны... Ме тшӧкта тэд шойччыштны, Ваня.
Домна. Эм, командир ёрт.
Омега. Мунам штабӧ.
Домна. Ме тані, командир ёрт, би дінас. Позяс?
Омега. Но, кыдз кужан. (Локтӧ бипур дінӧ.) Ноко, другъяс, сетӧй местасӧ, мед узьыштас. И эн шумитӧй. Серёжа, тэ видзӧдыштан. Бур?
Сергей. Эм.
Омега мунӧ. Евлампей пӧрччӧ ассьыс пасьсӧ да вольсалӧ Домна улӧ. Сергей пуктӧ юр улас нопсӧ. Мукӧдыс ставыс мунӧны окопъясӧ.
Кольӧ Домна дінын ӧтнас Сергей.
Сергей. Час ме лӧсьӧдышта.
Домна. Оз ков. Ме ачым.
Сергей. Эн сёрнит, тэд тшӧктӧма узьны, сідз кӧ, колӧ.
Омега (окопсаяслы). Ті сэн надзӧнджык. Сетӧй мортыслы шойччыштнысӧ. (Кӧсйӧ мунны, паныд пырӧ Клыков.)
Клыков. Командир ёрт, миянлы отсӧг вылӧ воӧны выль йӧз. Лальскӧй красноармейскӧй лыжнӧй батальон да Яренскӧй партизанскӧй отряд.
Омега. Ш-ш-ш... Мунам штабӧ. (Мунӧны.)
Сергей (пуксьӧ Домна дінӧ). И кутшӧм тэ, Домна, повтӧм морт. Нывбаба, а збой. Некутшӧм дзугйӧ он сюр. Дзик невидимка!
Домна. Но, ладнӧ, ладнӧ. Тэд сэтчӧдз ичӧт могыс. (Кост.) Сергей! (Сергей оз шыась.) Серёжа!
Сергей. Мый?
Домна. Вай ворсышт. Мыйкӧ сэтшӧмӧс, лывкйӧдланаӧс...
Сергей. Ог вермы.
Домна. Мыйла он вермы?
Сергей. Оз позь. Тэд узьны колӧ.
Домна. Мыйкӧ надзӧник, надзӧник... ичӧтика... ме и унмовся...
Сергей. Сӧмын зэв надзӧн... (Ворсӧ нориник мотив. Домна оз узь, сійӧ думайтӧ, кытчӧкӧ видзӧдӧ. Сергей ворсӧмысь дугдӧ.) Домна!
Домна. Мый?
Сергей. Век на он узь?
Домна. Узя.
Сергей. Узян, а сёрнитан. Узь. (Ворсӧ.)
Домна. Ог вермы, Сергей. Ог вермы ме унмовсьны. Кыдз верман узьны татшӧм кадӧ?.. Кор окота косясьны, венны. Косясьны лун и вой... Сергей, а тэ тӧдан, кутшӧм сэк лоас олӧмыс?
Сергей Ог тӧд. Лоас — аддзам.
Домна. Шонді кодь югыд олӧм! Кор ме вӧлі Петроградын, сэк ӧти рабочӧй-коммунист висьтавліс миянлы... Ленин серти... Лоас пӧ сэк коммунизм. Сы вӧсна пӧ и косясям.
Сергей. Кутшӧм нӧ сэтшӧм олӧм коммунизмыс. Домна?
Домна. Югыд, гажа да шуда олӧм... Ленин сідз висьталӧ... гижӧдъясас.
Сергей. Ленин...
Домна. Да, Ленин. Став мувывса пролетарийлӧн вождь да велӧдысь.
Сергей. Да... (Ыджыд кост.)
Домна. Сергей! Кор помасяс война, ми пондам велӧдчыны...
Сергей. Кыкӧн? Ӧтлаын?
Домна. Ставӧн.
Сергей. И овны пондам... ӧтлаын?
Домна (кутӧ Сергейӧс сьыліӧдыс да матыстӧ сылысь пельсӧ вом дорас.) Йӧюк... (Окыштӧ.)
Сергей. Йӧй, а окалан...
Домна. Ворс вай, бурджык лоас.
Сергей (ворсӧ).
Зарни нылӧй, роч аканьӧй,
Он тӧд менсьым сьӧлӧмӧс...
Он тӧд менсьым сьӧлӧмӧс, да
Шогын олӧм-вылӧмӧс...
Домна надзӧн унмовсьӧ. Би дорӧ матыстчӧ Евлампий.
Евлампий (гусьӧник). Унмовсис?
Сергей. Т-с-сс...
Евлампий. Но, унмовсис кӧ, ӧні он нин садьмӧд. Багатыр моз пондас узьны. Мудзис эз омӧля.
Сергей. Да...
Евлампий. Тшӧговыдлӧн кутшӧм "партизанъясыд" волӧмаӧсь миянӧ, а? Тубыра зять! Не кӧ Домнаыд и...
Сергей. Ветлӧны тай, быдсямаыс...
Евлампий. Ветымын арӧсӧдз олі да татшӧм нывтӧ эг на тӧдлы.
Сергей. Збой...
Ставныс ланьтӧны. Пемыд. Ӧзйӧ кыа. Окопъясӧ воӧ трубач. Трубитӧ подъём. Ставыс, кыдзи ӧти морт, сувтӧны кок йылӧ. Садьмӧ и Домна. Воӧны окопъясӧ командиръяс: Омега, Ярков, Лихачев, Клыков, Золин, Контрин да мукӧдъяс.
Омега (висьталӧ ставныслы, гораа). Ёртъяс, талун миян фронтлӧн решающӧй лун. Подлӧй предательяс-трусъяс вӧсна ковмыліс миянлы недыр кежлӧ эновтлыны кар, уна сиктъяс.
Ковмис примитны уна бой врагсянь. Но, тайӧ гӧрасӧ крепостьӧ пӧртӧмӧн, ми сувтӧдім врагӧс. Талунсянь миян ӧти мог: ни ӧти шаг бӧрӧ! Водзӧ, водзӧ и водзӧ — врагъясӧс дзикӧдз бырӧдтӧдз!
Ёртъяс! Квайтӧд армияса штаб миянлы отсӧг вылӧ ыстіс лыжнӧй батальон Золин ёрт веськӧдлӧм улын, Лальскса красноармейскӧй батальон да Яренскса партизанскӧй отряд Контрин веськӧдлӧм улын. Тайӧ ыджыд вын, ёртъяс. Владимир Ильич Ленин ачыс интересуйтчӧ миян фронтӧн. Квайтӧд армия штаб пыр сійӧ корӧ миянӧс не лэдзны врагӧс писькӧдчыны кӧрттуй вылӧ, не сетны сылы ӧтлаасьны Колчаккӧд. И ме чайта, мый ми, коми уджалысь йӧз, роч пролетариат да крестьяна ыджыд отсӧгӧн, регыдъя кадӧн весалам Войвыв озыр крайӧс ставпӧлӧс врагъясысь дзикӧдз. Ленин нимӧн, большевистскӧй партия нимӧн, сӧветскӧй власть вӧсна водзӧ, полнӧй победаӧдз, ёртъяс! Ура! (Ставӧн горзӧны «ура».)
Лихачев. Местаясӧ! (Ставӧн разӧдчӧны местаясӧ.)
Омега. Командиръяс, здук кежлӧ татчӧ! (Командиръяс гӧгӧртӧны Омегаӧс.) Наступайтны стӧч шуӧм план серти.
Командиръяс. Эм!
Омега. Вопросъяс эмӧсь?
Командиръяс. Абу. Ставыс яснӧ.
Омега. Действуйтӧй! (Командиръяс разӧдчӧны асланыс частьясӧ.) Ванька! (Домна котӧртӧ Омега дінӧ.) Босьтанныд Гуляевкӧд ас кывкутӧм улӧ Лихачев отрядысь пулемёт да флаг.
Домна. Эм!
Омега. Эн вунӧд — сӧмын водзӧ!
Домна. Эм, сӧмын водзӧ.
Омега кутлӧ Домналысь кисӧ да ӧдйӧ кайӧ гӧра йылӧ.
Лихачев. Лӧсьӧдчӧй! (Ворсӧ трубач.)
Омега. Враг вылӧ, сӧветскӧй власть вӧсна...
Пемыд, занавес.
КВАЙТӦД КАРТИНА
Тӧв. Асывводз. Сиктса улича. Ӧтар сцена бокын тыдалӧ белӧйяс штаблӧн керка пельӧс да кильчӧ. Мӧдар бокын амбар. Керкаа-амбара костын потшӧс.
Ыліса гӧра вылын тыдалӧны кузя нюжӧдчӧм сиктлӧн керкаяс. Занавес воссигӧн кӧнкӧ ылын кылӧны лыйсьӧм шыяс. Потшӧс вылын сулалӧны кык сиктса детинка Валя да Толя, найӧ горзӧны да чеччалӧны потшӧс вылын.
Валя (горзӧ). Видзӧдлы, видзӧдлы, Толя... Э-э-э-э! Кыдз пышйӧны...
Толя. Э-эк! Бара ӧти усис... Со, со! Кыдз резӧны.
Валя. Аддзан, аддзан, Толя. Со, краснӧйясыд... Вӧтӧдӧны!
Толя. Со, кодкӧ ружьесӧ шыбитіс... эновтіс.
Валя. Мунам, босьтам аслыным, а?
Толя. Босьтам. А лыяс кӧ?
Валя. Оз. Оз лый... Лок, а сэсся сетам краснӧйяслы.
Толя. Збыльысь. Веськыда командирыслы...
Валя (чеччыштӧ потшӧс вылысь). Котӧртім!
Толя. Котӧрт, ме вӧтӧда.
Кыкнанныс котӧртӧны. Локтӧ Лука дед, омӧлик пася, тюниа. Матыстчӧ потшӧс дінӧ.
Лука. Чорыда, тыдалӧ, жмитӧны... дзик сикт шӧрӧдз нин пырисны. Кыдз ризъялӧны — быттьӧ зі босьтӧма. Но, трустӧ. Медъя, медъя, дыр нин грекӧвӧйтчисны тані... некутшӧм олӧм нин эз ло...
Ӧдйӧ локтӧ кысянькӧ Латкин, пӧсялӧма, кашкӧ. Котӧрӧн пырӧ штабӧ.
Лука. Губернатор... прӧсти господи... быттьӧ петшӧрӧн пывсьӧдӧмаӧсь... Тьфу!.. (Аддзӧ туй кузя мунысь Еленаӧс.) Елена, волы татчӧ, волы!
Елена. Мый нин лоис?
Лука. Видзӧд, мый вӧчсьӧ, видзӧд... (Видзӧдӧны.) Аддзан? (Пулемёт шы.) А-а!.. Кыдз стрӧчитӧны... Со, со! сӧмын и сунӧны, сӧмын и сунӧны.
Елена. Э-эк, дона гӧстьяс, прӧщайтлӧй. Да, мед лешакыс тіянӧс вӧр пу йывтіыс нӧбӧдас...
Штабсянь петӧ салдат да котӧртӧ.
Лука. Елена!
Елена. Мый нӧ?
Лука. Губернаторыд кӧ нин резыштіс-а?..
Елена. Бесыс оз тӧд...
Лука. Но, зон, кыв-мӧд кӧсйи на висьтавны-а...
Туй кузя котӧрӧн воӧ Бызов.
Бызов. Уф!.. Эштіс... Пом... (Пуксьӧ кильчӧ вылӧ, сьӧкыда лолалӧ.) Виисны, буракӧ, дзикӧдз виисны... Уф... Мый и вӧчны? (Аддзӧ Лука дедӧс.) Эй, дедӧ!
Лука. Мый нин, кутшӧм мог суис ме дінӧдз?
Бызов. Мун вай доддяв вӧвтӧ ӧні жӧ да лок татчӧ. Кылан? Кокпӧлыд мед тан вӧлі.
Лука. Мый нӧ, усйысянныд нин? (Сералӧ.)
Бызов. Эн жеръяв! Губернаторӧс колӧ мӧдӧдны...
Лука. Губернаторӧс? Но-о... Сійӧ нӧ, коньӧр, тан на жӧ?
Бызов. Тані.
Лука. Но, инӧсь... А кыдз нӧ сэсся губернатортӧгыс, а?
Бызов. Тырмас щӧкӧлдывайтнытӧ. Кӧн вӧвныд?
Лука. Вӧв? Менам вӧлыс бӧжтӧм да...
Бызов (уськӧдчӧ.) Но, но, но!..
Лука. Тэ, тэ, тэ! Лӧньджыка ме дінті ветлӧдлы, ме и сідз нин ӧдва кок йылын сулала.
Елена. Час, менам омӧлик сермӧд да шмака пона плеть кӧнкӧ эм, да сійӧ кӧть вая, гашкӧ згӧдитчас...
Бызов лёкысь уськӧдчӧ Елена вылӧ, сійӧ котӧртӧ.
Бызов (Лукалы). Но, кымынысь нӧшта тэд колӧ висьтавны?
Лука. А менам льӧм пу мегыр да куйӧд кыскалан додь жӧ нин сӧмын коли да... Шогмас кӧ губернаторыдлы, час, ваям, колӧ кӧ, инӧсь...
Бызов (лёкысь). Радланныд ставныд? На тэныд, киссьӧм корӧсь! (Кучкӧ Лукалы чужӧмас, Лука усьӧ.)
Елена, коді видзӧдіс керка пельӧс сайсянь, лёкысь горӧдӧ да пышйӧ. Бызов котӧртӧ сикт кузя. Лука пуксьӧ туй шӧрас да зэв дыр видзӧдӧ пышйысь Бызов вылӧ, чужӧмсӧ видлалігмоз.
Лука (аслыс.) Ӧд кыдзи дзенӧбтіс, сюра лешакыд. И сідз нин тайӧ пельнас сьӧкыда вӧлі кыла-а... Эг нин кӧсйы грекӧ вӧйтчыны да ковмас тай, тыдалӧ, пищальӧйла котӧртлыны... Вот дивӧыд... Ыджыд дивӧ ӧд тайӧ... (Чеччӧ да тэрыба мунӧ гортланьыс.)
Котӧрӧн воӧны салдатъяс да ставныс пырӧны штабӧ. Недыр мысти сэсь петкӧдӧны кутшӧмкӧ тубрасъяс, чемоданъяс, ящикъяс, телефон дз мукӧд кӧлуй. Керкаысь петӧ Латкин, сійӧ зэв скӧр, сы бӧрся петӧны купечьяс да поп, сьӧраныс сідзжӧ петкӧдӧны кутшӧмсюрӧ кӧлуй. Пельӧс сайсянь матыстчӧ Блудова, гӧгӧр лымйӧсь, киас наган.
Блудова. Степан Осипович! Пышйы, кыдз кужан... Фронт орӧдӧма!
Латкин. Ме тіянӧс шӧр-р-ри ставнытӧ орӧдла!
Воӧ кӧлӧкӧльчика вӧла.
Поп. Господин губернатор — ӧдйӧнджык! Сёрнитны некор нин, со воис вӧв, виччысьӧ.
Латкин мунӧ, сы бӧрся — ставыс. Баба чукӧркӧд воӧ Елена.
Том ныв. Ой-ой-ой... Кыдз мӧдісны!
Олӧма нывбаба. Губернатор! Гачыд кольӧма! (Шыбитӧ на бӧрсянь потшӧсын ӧшалысь мыськӧм улыс дӧра гач. Ставӧн сералӧны.)
Елена. Э-э-э-эй! Губернатор, мунан да выль губернияад гӧститнытӧ корлы!..
Ставӧн сералӧны. Котӧрӧн воӧ Лука, киас пищаль.
Лука. Бабаяс, нывъяс, вай мунӧй татысь, разӧдчӧй... Ме тан ӧти мортӧс понда вины... да сідз виа, мый оз нин сэсся мӧдысь чеччы... Вай, вай мунӧй.
Елена. Мун сэтысь, Лука, эн йӧйтав. Мортӧс ӧд он жӧ лысьт вины?.. Выжывмин?
Лука (веськӧдӧ пищаль стволсӧ бабаяс чукӧрӧ). Разӧдчӧй, колӧ кӧ, мися, татысь, — пудджын зарадиті! Ставнытӧ уськӧда!
Бабаяс. Тайӧ бара вияс, пӧрысь йӧй рунас... Мый талысь босьтан.
— Ой! Виис, виис!
Нывбабаяс котӧртӧны. Лука дзебсьӧ потшӧс сайӧ, пуктӧ пищаль стволсӧ потшӧс костӧ, лэптӧ куроксӧ да кисьтыштӧ порошничаысь порок.
Лука. Квайтымын вит во олі да мортлы ӧтчыд эг на кучкыв весиг. А талун гашкӧ и морт виӧмӧдз воа... Колӧ жӧ этадз мортӧс скӧрмӧдны? Вот, кыдз мытчысяс, сідз веськыда морӧсас и пезьгӧда лешаклы.
Кӧнкӧ ылын кылӧны лыйсьӧм шыяс да "ура" горзӧм. Штабӧ котӧрӧн воӧ Прокушев, киас шашка, воӧ кильчӧпомӧ, гӧгӧр видзӧдлӧ, абу-ӧ кӧнкӧ доддялӧм вӧв, оз аддзы да лёкысь уськӧдчӧ кильчӧ пос вылӧ.
Прокушев. Дьявӧл!
Лука. Со, сійӧ!... Али абу сійӧ? Сійӧ!... (Пернапасасьӧ.) Но, бласлӧ кристос, н-на!
Чуньнас октӧ куроксӧ. Кор курокыс тричмунӧ, куньӧ синсӧ да бура дыр виччысьӧ, пищаль дыр оз пезьды. Пезьдӧ. Осечка. Прокушев пырӧ штабӧ.
Но, эз и пезьды. Код трустыс нӧ вомдзалӧма пищальсӧ? Этайӧ нывбабаясыс кӧ нин сьӧд вирнаныс-а?.. Но, ладнӧ, час, петігас мыськовта.
Бара пуктӧ порок, лэптӧ курок. Петӧ штабысь Прокушев.
Прокушев. Ни ӧти вӧв ӧд абу кольӧмаӧсь. Ставсӧ нуӧмаӧсь. (Лэччысьӧ кильчӧ перила вылӧ.) М-м... Код вермис тӧдмавны менсьым план?.. Кутшӧм чӧрт? А?
Лука (аслыс). Ме вот петкӧдла тэныд сэтшӧм план, мый... (Метитӧ.) Со! (Но пищаль бара сӧмын кляпмунӧ.) Но, грекӧ...
Кылӧны «ура» горзӧмъяс, кӧнкӧ зэв нин матын лыйсьӧны. Котӧртӧмӧн бӧрыньтчӧны белӧй салдатъяс.
Прокушев (котӧртӧ на бӧрся). Кытчӧ? Кытчӧ ті бӧрыньтчанныд? Сувтӧй! Кутчысьны! Медбӧръя вир войтӧдз!
Пулемёт шы. Прокушев котӧртӧ аслас салдатъяс бӧрся.
Лука. Дивӧ кодь менам пищаль, а? Оз ӧд пезьды морт вылад... Мый сыкӧд сэсся вӧчан? Тьфу! (Сьӧлыштӧ пищаль вылас.) Со тэныд сэсся. Ош вылӧ кӧ, эськӧ важӧн нин пезьдін. (Котӧрӧн пырӧ Бызов.) Со тай кодкӧ бара на воӧ... (Зарадитчӧ.)
Бызов. Господин губернатор, господин губернатор!
Лука. На, со тэныд, губернатор!
Пищаль лыйӧ дзик пушкаысь моз. Бызов повзьӧмысла усьлӧ, бӧр зэв ӧдйӧ чеччӧ да котӧрӧн уськӧдчӧ пышйыны, но сылы паныд пырӧны чургӧдӧм штыкӧн Домна да Сергей.
Домна. Лэпты киястӧ!
Сергей. Но!
Бызов надзӧник лэптӧ кисӧ.
Домна. А-а... господин Бызов. Коймӧдысь нин буракӧ ми тэкӧд аддзысям?
Лука (матыстчӧ). Ме нин эськӧ и морӧсас лыйлі стерволы, да эз усь... Дрӧбсӧ, тыдалӧ, вунӧдсьылӧма пуктынысӧ.
Сергей. Татшӧм зверыдлы кӧть ӧд и пушкаысь дзенӧбтан — оз усь.
Домна (Сергейлы). Шоб.
Сергей шобӧ.
(Бызовлы.) Но, мый? Самӧкурыд оз нин ков? Колӧ кӧ, сета ӧти... свинеч румка.
Бызов (тӧдмалӧ). Ванька... Тайӧ тэ, Ванька? (Уськӧдчӧ сы водзӧ пидзӧс вылас.) Прӧстит, енмогысьӧн, прӧстит...
Домна. «Ванька»... А гашкӧ и Столля тшӧтш да... Вунӧдін?
Бызов (видзӧдӧ, пернапасасьӧ). О, господьӧй... Тайӧ ставсӧ тэ? Тэ?
Домна. Ме.
Сергей. Но, нинӧм сыкӧд сёрнитны. Вай йӧртлам кытчӧкӧ...
Лука. Со, со, бур йӧз... Амбар эм зэв топыд. Сэтчӧ сюра чӧртӧс сійӧс, сэтчӧ...
Сергей нетшыштӧ томан, восьтӧ ӧдзӧссӧ да аддзӧ сэсь Яковӧс.
Сергей. Яков! Ловъя?
Яков (уськӧдчӧ сылы паныдӧн). Сергей! Домна! (Кутчысьлӧны.)
Домна. Мый нӧ тэ сэні мушвидзас он горзы?
Яков. Ме чайті, век на тані белӧйяс...
Домна. Серёжа, вай йӧрт сійӧс.
Лука (тувкнитӧ Бызовлы пищаль стволнас). Но, но, восьлав! Мый бугыльтӧ гӧгльӧдлан?
Сергей. Лок, лок, гӧститышт тані.
Бызов пырӧ амбарӧ. Сергей перйӧ штык да сійӧн игналӧ.
Домна (Лукалы). Тэ, дедушка, часӧвӧялыштан тан, а ми ветлам недыр кежлӧ водзӧ, колясыс бӧрся... Бур?
Лука. А кыдз жӧ. Ветлӧй, ветлӧй... меысь сійӧ ӧні оз нин мын. Эн шогсьӧй... Ме видза...
Домна (Сергейлы да Яковлы). А, ноко, штабсӧ первой кытшовтлам.
Куимнанныс пырӧны штабӧ. Лука сулалӧ караулын. Кылӧны "ура" горзӧмъяс, керка сайсянь гӧра пӧлӧн воӧ гӧрд знамяӧн Евлампий, сы бӧрысь красноармеецъяс да партизанъяс. Сикт улича кузя воалӧны нывъяс, зонъяс, нывбабаяс, мужикъяс. Коді вайӧ картупель, коді нянь, сов, вый, яй, коді мый вермӧ. Евлампий ӧшӧдӧ кильчӧ перилӧ вылӧ ягсьыс краснӧй знамя. Сценавыв тырӧ йӧзӧн. Ставныс киасьӧны, кутчысьлӧны, окасьӧны, горзӧны "ура". Штабсянь петӧны Домна, Сергей да Яков. Кильчӧ вылӧ тшӧтш кайӧ Омега.
Омега. Ёртъяс! Командиръяс, красноармеецъяс, партизанъяс, став уджалысь йӧз! Поздравляйта тіянӧс талунъя ыджыд победаӧн!
Ставӧн горзӧны «Ура! Ура! Ура!»
Лука (кайӧ Омега дінӧ). Вот мый, дона ёрт... кыдз шуӧны тіянӧс, ог тӧд... но... Аттьӧ! Зэв ыджыд аттьӧ... (Топӧдӧ сылысь кисӧ.) Мездӧмсьыныд. Милости просим...
Омега. Зэв радӧсь. (Лукаӧс кутлӧ да окыштӧ. Ставӧн горзӧны «ура».)
Лука. Важӧн нин виччысям... Ковмас кӧ отсӧг, отсалам. Ставсӧ сетам. Став сиктӧн... ӧтвылысь... (Горзӧмъяс: «Ставӧн, ӧтвылысь!»)
Омега. Аттьӧ, дона ёртъяс.
Омега лэччӧ йӧз пиӧ. Сійӧс пыр жӧ ставӧн кытшалӧны, киасьӧны, окасьӧны.
Домна. Сергей!
Сергей. Ме тані.
Домна. Гудӧктӧ татчӧ!
Сергей. Эм. (Босьтӧ красноармеец ордысь гудӧк.) Мый ворсны?
Домна. Мыйкӧ йӧктӧданаӧс.
Евлампий. Вай нярйышт, Серёжа!
Сергей. Эм нярйыштны! (Ворсӧ.)
Сцена шӧрӧ артмӧ круг. Домна петӧ круг шӧрӧ.
Домна. А но, коді медводз?
Домна йӧктӧ, сэсся локтӧ Евлампий дінӧ да корӧ сійӧс. Йӧз горзӧны: «Корам! Евлампий дядь, корам»! Евлампий петӧ зэв збоя да йӧктӧ, мукӧдыс сылы отсалӧны. Сэсся друг Евлампий кутчысьӧ кокас: сылӧн петӧма валеги пыдӧстіыс кок лапаыс.
Евлампий. Но, вот... Тубыра зять! Сідзи и тӧді, мый оз позь мем йӧктыны. (Омегалы.) Командир ёрт, мый тшӧктанныд вӧчны?
Омега (сералӧ). Мый вӧчны? Йӧктыны! (Пырӧ штабӧ.)
Лука (петӧ круг шӧрӧ). Йӧктыны, муса друг, йӧктыны! Эн пов, менам эм лишнӧй тюни гоз, дзик на выль, ме сійӧс тэд сета. Ӧні йӧктыны! (Топйӧдлӧ гудӧк шы улӧ кокнас.)
Евлампий (кутлӧ да окалӧ Лукаӧс). Пасибӧ, дедӧ, сё пасибӧ!
Домна. А, ноко, Евлампий дядь, мекӧд! (Лукалы.) Дедушка, йӧкты! (Ставыслы.) Йӧктӧй ставӧн! Код кыдз кужас!
Домна, Евлампий да Лука бӧрся заводитӧны йӧктыны ставӧн, код кыдз кужӧ. Керка пельӧсын кыпыда дӧлалӧ краснӧй знамя. Штабысь петӧ Ярков.
Ярков (горӧдӧ). Домна! Командир дінӧ. Пыр жӧ.
Домна. Эм! Начальник ёрт!
Штабысь петӧ Омега.
Омега. Домна Каликова. Тэныд выль, ыджыд кывкутана задание.
Домна. Ме кывза.
Омега. Пырам штабӧ.
Домна, Ярков да Омега пырӧны. Йӧз пӧвстын шум, горзӧмъяс: «Бур туй! Бур туй тэд, Домна! Бур туй!»
Занавес.
НЁЛЬӦД ДЕЙСТВИЕ
СИЗИМӦД КАРТИНА
Тыртӧм, кӧдзыд важ амбар пытшкӧс. Пӧтӧлӧк да стенъясыс гыӧраӧсь. Джоджын туплясьӧны изки пӧв, дженьыдик керпом да идзас ёкмыль. Амбар пельӧсын, кӧдзыд стен бердас, жмитчӧмӧн пукалӧ Домна. Сылӧн паськӧмыс косясьлӧма, юрсиыс дзугсьӧма, кӧмтӧм. Чужӧмыс ді вомдоръясыс нярӧсь, тыдалӧ, зэв ёна нӧйтӧмаӧсь мучитӧмаӧсь, но синъясыс век на ломзьӧны, збойӧсь... Водзӧ видзӧдӧмӧн, гневнӧя, но сьӧлӧмсяньыс сьылӧ. Сьылӧмыс ӧтарӧ вынсяммӧ да ёнмӧ.
Смелджыка, вокъясӧй, ветлӧй!
Кось вылын ёнмӧдчам ми.
Вӧлясӧ аддзас и босьтас
Уджалысь войтырлӧн ки.
Гажаджык, вокъясӧй, олӧй,
Шогсьыны, бӧрдны оз ков.
Кулӧмысь, смертьысь эн полӧй:
Некор оз кув миян лов.
Лов миян кувны оз вермы,
Ловлы оз волывлы пом,
Ловъя морт некор оз йӧрмы.
Мортлы он пукты кӧртвом.
Сьылігкості воссьӧ ӧдзӧс, пырӧ караульнӧй да лёк горшӧн горӧдӧмӧн торкӧ Домналысь сьылӧмсӧ.
Караульнӧй. Тыр-р-р-мас! Тырмас, мися, лӧвтнытӧ!
Домна весиг оз дрӧгнит. Сійӧ сьылӧ водзӧ. Караульнӧй пуксьӧ порог вылӧ да шыасьӧ Домна дінӧ меліа, бурӧн.
Эн сьыв, кылан, эн сэтшӧм гораа сьыв. Ме тэнӧ кора. (Домна заводитӧ сьывны аслыс вомгорулас.) Кылан, ань? Весьтав тэ, вай, мем мичаа, код тэ сэтшӧмыс? Морт али кутшӧмкӧ куттялӧн нин быдтас? (Домна оз кывзы, сьылӧ.) Тьфу! Кӧть мый, а сӧмын абу морт. Дзик жӧ эсійӧ изкиыс кодь дай пом. (Кост.) Неважӧн тайӧ амбарас жӧ видзи верстьӧ мужикӧс: ыджыд, ён — амбарсӧ пӧрӧдас, а войбыд бӧрдіс... А тайӧ, кӧть эськӧ ӧти синва войт чӧвтас... А ӧд кыдз нин со эз мучитны...
Домна (друг чеччыштӧ местасьыс). Сідзкӧ сійӧ эз вӧв морт, а баля. Тэ кодь жӧ нигӧна баля. Сэтшӧмъясыс да ті вок коддемыс сӧмын и вермӧны вузасьны морт ловъяснад, медым ассьыныс пеж кучиксӧ дзоньвидзаӧн видзны да йӧз шеяӧн рушкусӧ тыртны. А ме — морт. Гӧгӧрвоан? Ме — морт. Ме аддза олӧм! Сы вӧсна, ӧти сы вӧсна висьӧ менам сьӧлӧмӧй. И ті со тайӧ сьӧлӧмсӧ кырланныд... ловъявывсьыс. Он сетӧй сылы вӧлясӧ горӧдчынысӧ, кор на сійӧ пуӧ-чеччӧ, писькӧдчӧ ортсӧ аслас тырвира сӧстӧмлуннас...
Караульнӧй. А тэ пыдзырт, пыдзырт сійӧс, пежӧс. Мый сэтшӧм сьӧлӧмсьыс тэд? Со ӧд сійӧ, тэнад сьӧлӧмыд, мый тэкӧд вӧчӧ, кыдз тэнӧ, коньӧрӧс, мучитӧ... Небзьӧдін эськӧ сьӧлӧмтӧ да висьталін, мый тэнсьыд юалӧны, и прӧст... Сэк эськӧ и олӧмтӧ на гашкӧ нюжӧдыштін.
Домна. Весась менам син водзысь! Он каттьӧй менсьым кывпомтӧ, он! Кӧть дьявӧлсӧ ме дінӧ ыстасны! Мун тась, бес!
Караульнӧй (вомсӧ паськӧдӧмӧн дыр видзӧдӧ Домна вылӧ). Вот, зверь. А ӧд век шуӧны: баба пӧ... абу...
Домна. Тупкы вомтӧ. Убирайтчы.
Караульнӧй. О, нечистӧй сила.
Караульнӧй петӧ. Домна уськӧдчӧ кымыньӧн идзас вылӧ да дыр куйлӧ вӧрзьӧдчывтӧг. Уличсянь вайлӧ кыськӧ понъяслысь увтчӧм-омлялӧм да кодъюра йӧзлысь лёкногӧн сьылӧм. Домна надзӧник лэптӧ юрсӧ да кывзӧ.
Домна (кодъюраяслысь сьылӧмсӧ нерӧмӧн). «Пос-лед-ний нонеш-ний денё-чек»... Збыль тайӧ, збыль. Медбӧръя лунъяс тіянлы, господа... А аски... Ок, эськӧ, ӧтчыд кӧть нӧшта видзӧдлыны тыр синмӧн асъя кыалысь петӧмсӧ. Ӧд кыдз сійӧ ломзьӧ!
Топыдджыка жмитчӧ, тупкыштӧ кокъяссӧ идзасӧн да, топыда пиньсӧ курччӧмӧн, дыр мыйкӧ мӧвпалӧ.
Мамӧ... Дона мамӧ... Кӧнкӧ, ӧтнас... шонтысьӧ паччӧр вылын... А ме, ме!.. Эськӧ пыри кӧ ӧні сы дінӧ, гортӧ, да менӧ аддзис, ок, эськӧ... «Домна, Домна, тэ, дитяӧй менам!» А ме эськӧ: «Мам, мам, эн бӧрд — ловъя. Ме тан».
Тупкӧ кияснас чужӧмсӧ да гырддзаяснас лэччысьӧ пидзӧсъяс вылас. Кост.
Но нинӧм, прӧйдитас. Лоас на сылы лӧсьыд и долыд олӧм, лоас! (Чеччӧ места вывсьыс да дыр ветлӧдлӧ джодж кузя.) Сергей... Ёртъяс! Мӧдӧдчи разведкаӧ и некутшӧм юӧр эг вермы ме тіянлы вайны. Гашкӧ тайӧ менам медбӧръя разведка? А? Оз вермы лоны! Ме нӧшта татысь лола на петысь. Оз позь, оз позь, оз позь тадз кувны. Ме ог кув! Ме...
Кылӧны кокшыяс, сёрни. Воссьӧ ӧдзӧс: пырӧны Вяткин да Блудова, кодӧсь. Блудовалӧн поднос вылын шоколад, кампетъяс, гӧрд вина да уна мукӧд чӧскыдторъяс.
Блудова. Ой, менам шондіӧй. Тэ, кӧнкӧ, дзикӧдз кынмин? Зверьясыд эновтӧмаӧсь...
Домна чӧв олӧ.
Кынӧмыд сюмалӧ? Ёна?
Домна чӧв олӧ.
Ой, кыдзи дойдалӧмаӧсь... Висьӧ?
Домна чӧв олӧ.
Нинӧм... эн скӧрав. Со ме вайи пӧдарок, губернаторсянь... сёйышт.
Вяткин (лӧсьӧдалӧ изки вылӧ). Со, вина — ю... Эн пов... лок, вай, сёйышт-юышт...
Домна. Ме пӧт.
Блудова (Пуксьӧ Домна дінӧ джоджас). Тэ со нывбаба, ме сідзжӧ...
Домна. Тэ нывбаба?
Блудова. Чайтан, мужик? Либӧ зон?
Домна. Пон!
Блудова (чеччыштӧ.) Мы-ый?
Вяткин. А, ноко, Ольга, пурышт сійӧс... Петкӧдлы ассьыд поннога сямтӧ. (Сералӧ.)
Блудова (сувтӧдӧ Домнаӧс). А, ноко, сувт веськыда. Вот сідз. Ӧні висьтав, коді ме?
Домна. Вай нуӧ ме дінысь тайӧ чачаястӧ и весасьӧй ме син водзысь. Ог кӧсйы ме тіянкӧд сёрнитны.
Блудова. Тӧрытъяыд бара нин вуніс? На! (Кучкӧ Домналы.) Гашкӧ, вӧрныджык пондас кывйыд.
Домна. Омӧля курччасян...
Вяткин. А, ноко, Ольга, мӧд бокас.
Блудова (кучкӧ Домналы мӧд банбокас). Ӧні кутшӧма?
Домна став вынсӧ чукӧртӧмӧн кучкӧ Блудовалы нырас. Блудова картупель мешӧк моз шнёпкысьӧ амбар пельӧсӧ.
Вяткин (сералӧ). О-о! Вот тайӧ кучкӧм!
Блудова (чеччӧ да перйӧ наган). Сувт стен бердӧ!
Домна (сувтӧ да восьтӧ морӧссӧ). На, шлюха! (Блудова метитчӧ.)
Вяткин. Ольга! (Блудова нагансӧ лэдзӧ.) Коль менӧ ӧтнамӧс.
Блудова (локтӧ Домна дінӧ). Тэ, зараза, виччысь. Шедлан на, час, менам киподулӧ. Ме став виртӧ тэнсьыд войтва моз вийӧда. Став лыястӧ перъяла! (Тэрыба мунӧ.)
Вяткин (караульнӧйлы). Караульнӧй! Пӧдлав ӧдзӧссӧ! (Ӧдзӧс пӧдлавсьӧ.) Тэкӧд сёрнитӧ караульнӧй отрядса начальник. Бӧрйы: либӧ тэ висьталан, мый миянлы колӧ, либӧ... мучительнӧй смерть... Ну? (Домна чӧв олӧ.) Смерть? Да?
Домна сулалӧ стен бердын, оз шу ни ӧти кыв. Вяткин кыскӧ саблясӧ да топӧдӧ сабля йывнас Домнаӧс пельпомӧдыс стен бердӧ.
Но! (Домна кутчысьӧ став вынсьыс, мед эськӧ не петкӧдлыны доймӧмсӧ.)
Караульнӧй (восьтӧ ӧдзӧс). Господин губернатор локтӧ! (Бӧр пӧдлыштӧ ӧдзӧссӧ.)
Вяткин ӧдйӧ сюйӧ саблясӧ ножнаас. Домна ньӧжйӧникӧн лэччысьӧ стен пӧлӧн да усьӧ джоджӧ. Пырӧ Латкин, киас наган.
Латкин (матыстчӧ Домна дінӧ, сійӧ оз вӧрзьы, скӧрысь видзӧдлӧ Вяткин вылӧ). Пальӧдны!
Домна (лэптӧ юрсӧ). Оз ков, губернатор, ме абу код.
Латкин. А-а... Вот и бур. Ме кӧсъя тэкӧд сёрнитыштны.
Домна. Зэв важӧн виччыся.
Латкин. Домна Каликова?
Домна. Сытӧг нин позьӧ.
Латкин. Партийнӧй?
Домна. Коммунист.
Латкин. Мый могӧн волін?
Домна. Босьтны водзӧс. Бырӧдны...
Латкин. Кодӧс?
Домна. Став белогвардейскӧй сворасӧ, дай тэнӧ тшӧтш.
Латкин. Ланьт! (Ветлӧ пӧв-мӧд джодж кузя.) Ыджыд-ӧ выныс краснӧйяслӧн? Кытӧн кутчысьӧны? Оружиеныс?
Домна. А тэ, господин губернатор, ачыд, ачыд исковтлы на дінӧ дай тӧдмав, кор да кыдз-мый найӧ лӧсьӧдчӧны поткӧдны тэнсьыд дон плештӧ.
Латкин. Тэ мый?
Домна. Миянлы тай со колӧ вӧлі, да ме ачым волі.
Латкин. А бӧрсӧ эн мун, и он мун сэтчӧдз, кытчӧдз он нуӧд миянӧс аслад кокӧн сэтчӧ, кӧні пукалӧны найӧ.
Домна. Метӧг нин тіян штабныд тыр предательясӧн да виръюысьясӧн.
Латкин. Кодкӧд тэ сёрнитан?
Домна. Сійӧ штабса медся ыджыд предательыскӧд. Тэ вузалін ставнас рӧднӧй мунымӧс.
Латкин (горзӧ). Сувт пидзӧс вылад! Юрбит енлы!
Домна (чеччӧ зумыда кокйылас). Юрбит тэ — предатель! Мед отсалас сійӧ тэныд пышйыны татысь тыр дзоньвидзаӧн.
Латкин. Юрбит, сволочь!
Вяткин. Оз вермы юрбитныс, господин губернатор, киыс оз действуйт.
Домна. Вайлы, ноко, нагантӧ, видзӧдлам, действуйтӧ оз.
Латкин. Лыя!
Домна. Смертьысь ме ог пов, кӧть мучитӧй, кӧть лыйӧй веськыда морӧсӧ. Ме кула тіян подлӧй палачьяс ки помысь, но ме кула ӧтнам, гӧгӧрвоанныд, подлӧй трусъяс, ӧтнам. А тэ кодь предатель-авантюристӧн некор ог ло!
Латкин. Поручик! Лыяссӧ перъявны да шыбитны понъяслы лым вылӧ!
Вяткин. Эм!
Латкин лёк зверь моз мунӧ. Домна вӧтчӧ сы бӧрысь ӧдзӧс дінӧдз, но сэн сійӧс кутӧны Вяткин да караульнӧй.
Домна (горзӧ). Виръюысьяс! Ті верманныд вины менӧ, сӧмын менӧ, но коммунизмӧс тіянлы некор не вины. Помнитлӧй! Сійӧ лоас!
Мед олас коммунизм! Мед олас социалистическӧй революция став мирын!
Пемыд.
КӦКЪЯМЫСӦД КАРТИНА
Тӧв. Гӧгӧр лым. Тӧлыся кодзыд вой. Ылын тыдалӧ парма вӧр. Матынджык тыдыштӧны пӧлӧстчӧм потшӧсъяс да киссьӧм перилӧа пос, пос улын неыджыд шор гуран.
Пос вывті ветлӧдлӧ белӧй салдат — патрульнӧй. Шор бокын лым улысь муртса тыдыштӧны кокъяс да кияс — тайӧ Домна Каликовалӧн шойыс. Недыр мысти пос увсянь тыдовтчӧны Сергей да Яков.
Сергей (гусьӧник). Тэ мун мӧдар боксяньыс, а ме тасянь. Сӧмын шынитӧв.
Яков мунӧ. Сергей кыссьӧмӧн кайӧ пос вылӧ, уськӧдчӧ часӧвӧй вылӧ. Яков петӧ мӧдарбоксянь да кучкӧ сылы юрас прикладнас. Салдатӧс шыбитӧны шорӧ.
Но, мун висьтав командирлы, мый туй восьса.
Яков. Ме пырысь-пыр. (Котӧртӧ.)
Сергей (видзӧдӧ сиктлань). Узьӧй, узьӧй, пон чукӧр! Медбӧръя час нин ті узянныд.
Воӧны красноармеецъяс, медводзын Омега.
Сергей. Туй восьтӧма, командир ёрт!
Омега. Аттьӧ! Молодцы! (Йӧзлы.) Водзӧ!
Омега мунӧ водзӧ, сы бӧрся — красноармеецъяс, партизанъяс. Бӧрсьыс кыскӧны пулемётъяс. Сергей да Яков мунӧны накӧд ӧтлаын. Сцена вылын некод оз коль. Шынитӧв. Недыр мысти заводитӧ кывны «ура» горзӧмъяс да лыйсьӧм: Заводитӧ югдыны. Друг пос увсянь петкӧдчӧ Блудова. Сійӧ ӧтпӧлӧса, лёзь юрсиа, шапкатӧм, лёкысь кашкӧ.
Блудова. Кытчӧ пышйыны? Кытчӧ воштысьны? Ой, эштіс... Вӧтчӧны. Оз, оз вӧтчыны. Ӧтнам...
Пос увсянь уськӧдчӧ Сергей.
Сергей. А-а, со тэ кӧні! Сувт! (Блудова пышйӧ.) Сувт! Он ылӧдз мун. (Лыйӧ бӧрсяньыс.) А-а... На, содтӧд! (Лыйӧ.) Вот тадз. (Пуксьӧ лым вылӧ да чышкӧ пӧсьсӧ.) Фу... Дзикӧдз пӧсялі... Ӧд ньӧв моз лыйӧ, суны ог вермы. (Гартӧ чигарка. Ылын пыр на кылӧ «ура» горзӧм да лыйсьӧмъяс.) Косясьысьяс! Ставныс стынитӧны-узьӧны. Чуксавныд он вермы. (Друг дінсьыс аддзӧ Домналысь коксӧ, дрӧгмунӧ). Ок, скӧтъяс, мый сӧмын эз вӧчны йӧзыдкӧд... быдлаын налӧн китуйыс тӧдчӧ. Мыйда вир кисьтісны? Да ӧд и дзебнысӧ коньӧръясӧс некодлы. (Босьтӧ пась пӧлаӧдыс да бергӧдӧ Домнаӧс вывлань чужӧмӧн.) Буракӧ, нывбаба... (Чышкыштӧ чужӧмсӧ да дыр видзӧдӧ.) Мый тайӧ? Абу-ӧ Домна? Домна?.. Сійӧ и эм! (Сувтӧ да пӧрччӧ шапкасӧ.) Домна... Донаӧй менам... Мый нӧ тэнӧ вӧчисны? Сьӧлӧмӧй менам...
Сергей усьӧ сылы морӧс вылас да ичӧт моз сыркъялӧмӧн бӧрддзӧ! Сэсся ӧдва кыпӧдчӧ, босьтӧ Домнаӧс ки вылас да довъялігтыр нуӧ пос вывлань, но ылӧ нуны оз вермы, пуктӧ пос вылӧ да заводитӧ лыйлыны вывлань.
Ёртъяс! Татчӧ! Ӧдйӧджык! (Бырӧ эбӧсыс да лэччысьӧ пос перилӧ вылӧ.)
Котӧрӧн воӧны Лихачев, Яков, Марья да мукӧдъяс.
Лихачев. Коді тан? Мый лоис?
Сергей. Домна...
Марья (уськӧдчӧ Домна дінӧ). Домна!
Лихачев. Яков! Висьталан командирлы... Но, ачыд гӧгӧрвоан... Тані Домна...
Яков. Ме пырысь-пыр...
Лихачев (пӧрччӧ шапкасӧ). Дона Ванюк...
Котӧрӧн воӧны красноармеецъяс, партизанъяс, сиктса йӧз.
Омега (командуйтӧ стрӧитчыны). Смирно!
Корӧ некымын красноармеецӧс, найӧ вӧчӧны винтовкаясысь нӧсилка. Лэптӧ Домнаӧс да пуктӧ нӧсилка вылӧ, тупкӧ шинельнас. Сергей босьтӧ гӧрд знамя да лэдзӧ Домна вылӧ.
Ёртъяс! Пеж вирӧсь кинаныс белӧй бандитъяс нетшыштісны миян пӧвстысь нӧшта ӧти бесстрашнӧй боецӧс... Нюкыртчӧ сьӧлӧм ӧти сійӧ мӧвпсьыс, мый тайӧ герой-боецыс абу нин сэсся миян пиын... Но бӧрдны ми ог пондӧй! Миян сьӧлӧмъяс талун нӧшта ёнджыка чорзьӧны, медым босьтны сёпӧв ыджыдджык водзӧс белӧй извергъяслысь! Тэнсьыд уджтӧ, тэнсьыд героизмтӧ ми, дона ёрт... некор ог вунӧдӧй! Тэнад нимыд пондас ломзьыны миян весьтын водзӧ тышкасьны чуксалысь яръюгыд звездаӧн. Мед тӧдасны быд морт, кутшӧмӧсь миян ӧні быдмӧны выль нывбабаяс, нывбаба-борецъяс, кутшӧмӧн вермӧны лоны сӧмын тэ кодь жӧ, Домна, йӧз, коммунисткаяс.
Белӧй палачьяс чайтісны коммунистъясӧс виалӧмӧн, лыйлӧмӧн да мучитӧмӧн кусӧдны коммунизмлысь пламясӧ... Но мед жӧ найӧ тӧдасны, мый быд боецлӧн кулӧмыс ӧзйӧдӧ врагъяскӧд паныд косьӧ уна сёяслысь, сюрсъяслысь сьӧлӧмсӧ. Ми мынтам водзӧс палачьяслы!
Узь лӧня... дона ёрт Ванюша! Узь... бесстрашнӧй герой! Тэнад нимыд нэм пондас дзирдавны миян юръяс весьтын, кыдз дзирдалан гӧрд кодзув.
Тэ миян сьӧлӧмын... Тэнсьыд бӧръя чуксалӧмтӧ ми кылам... Ми став вынӧн босьтчам пӧртны олӧмӧ тэнсьыд заветнӧй мӧвпъястӧ, код вӧсна тэ... кисьтін ассьыд... югыд пӧсь виртӧ!
Ми босьтам водзӧс!
Винтовкаяс вылын лэптӧны Домнаӧс юръяс весьтӧдзныс, мӧдӧдчӧны. Юрӧбтӧ вына да увереннӧй сьылӧм:
Гажаджык, вокъясӧй, олӧй.
Шогсьыны, бӧрдны оз ков.
Кулӧмысь, смертьысь эн полӧй.
Некор оз кув миян лов!..
Занавес.
==n М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс. Сыктывкар, 1940. 320 лб.
М. Н. Лебедев
Бӧрйӧм гижӧдъяс
КОМИ ГОСИЗДАТ
Сыктывкар
1940
{Луздор Вась @ М. Н. Лебедевлӧн бӧрйӧм коми гижӧдъяс @ водзкыв @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 3–16.}
М. Н. ЛЕБЕДЕВЛӦН БӦРЙӦМ КОМИ ГИЖӦДЪЯС (ВОДЗКЫВ)
1
Коми сӧветскӧй писатель-орденоносец Михаил Николаевич Лебедевлӧн литературнӧй стажыс 1900-ӧд восянь нин. Октябрьскӧй социалистическӧй революцияӧдз, коми письменность абутӧмла, сійӧ гижӧ рочӧн (некымын коми стихотворениеысь кындзи) висьтъяс да повестьяс историческӧй, бытовӧй да комилӧн важ олӧмысь темаяс вылӧ. На пӧвсын: «В тумане смуты», «В горящей Москве» — роч народлӧн интервентъяскӧд (французъяскӧд) тыш йылысь тема вылӧ; «Витязь Руальд» — Киевскӧй Русь кадысь тема вылӧ; «Грозный хан» — татарскӧй нашествиекӧд тышкасян кадысь тема вылӧ; «Перед войной» — русско-японскӧй война кадысь тема вылӧ; «Последние дни Перми Великой» — Коми-Пермяцкӧй крайӧс московскӧй князьӧн пӧкӧритӧм йылысь тема вылӧ; «Бур-Ань», «Нечаянный талант», «Зырянин Фома», «Таня Осинина» да мукӧд висьтъяс да повестьяс. Ставсӧ найӧс вӧлі печатайтӧма революцияӧдзся роч журналъясын «Всходы», «Досуг и дело», «Ратоборец», «Известия архангельского общества изучения русского севера» да мукӧд). Эмӧсь и печатайттӧм гижӧдъяс, кыдзи «В Немецкой слободе» — Петр I эпохаысь тема вылӧ; «В сельском омуте» — сельскӧй писарлӧн запискаяс (джынйыс кымын печатайтӧма) да мукӧдъяс.
Октябрьскӧй революция бӧрын, кор сӧветскӧй власть коми йӧзлы, кыдзи и мукӧд национальностьса йӧзлы, сетіс тыр право лӧсьӧдны аслыс письменность, коми художественнӧй литература, лӧсьӧдны национальнӧй формаа, социалистическӧй содержаниеа культура, сэк Михаил Николаевич Лебедев ассьыс произведениеяссӧ мӧдіс гижны коми кыв вылын, да коми сӧветскӧй художественнӧй литератураын первойя кадсянь жӧ сійӧ босьтӧ тӧдчана места. Тайӧ литературалӧн быдмӧмыс да сӧвмӧмыс топыда йитчӧма Лебедев творчествокӧд. Сылысь произведениеяссӧ коми уджалысь йӧз встретитіс кыпыда да сьӧлӧмсянь первоя кадсяньыс. Лебедевӧн гижӧм сьыланкывъяс юргисны коми му пасьта, стихотворениеясыс декламируйтчисны быд школаын, опереткаясыс ворссисны клубъясын. Коми народлы М. Н. Лебедев лоис радейтана поэтӧн. Сысянь найӧ виччысисны водзӧ и водзӧ гижӧм. Лебедев тайӧ кыліс и сьӧлӧмсяньыс мӧдіс могмӧдны налысь корӧмсӧ. Но сылысь тайӧ зільӧмсӧ мӧдісны падмӧдны и эз кодкӧ, литератураын бокӧвӧйяс, а коми писательясӧн сэкся веськӧдлысьяс. Литература бердӧ матӧджык сибӧдӧм пыдди, идейно-политически сійӧс быдтӧм пыдди, найӧ мӧдісны вӧйтны Лебедевӧс, зырны коми литератураысь. Сы йылысь гижавлӧм статьяясын, литература кузя школьнӧй программаясын протаскивайтісны сэтшӧм тезисъяс, мый революцияӧдзся творчествоыс Лебедевлӧн дзоньнас реакционнӧй, мый сійӧ и Октябрьскӧй революциясӧ эз гӧгӧрво да сэтшӧм ногӧн и оліс социализмлӧн окончательнӧй победа кадӧдз. Татшӧм нога утверждениеясыс печатайтсьывлісны весиг центральнӧй печатьын да сборникъясын. Кыдзи ӧні тӧдса, тайӧ вӧлі Лебедев вылӧ клевета народлы врагъяслӧн да наӧн ылӧдлӧмъяслӧн.
Гӧлиник семьяысь петӧм морт, тӧрытъя сельскӧй писарь-самоучка, кӧть и важся грузӧн, векни кругозорӧн на, Лебедев кыліс и аддзис, кутшӧм классъяслы вайис пӧльза Октябрьскӧй Социалистическӧй революция. Сӧветскӧй власть первойя вояссянь аслас произведениеясын сійӧ смела чуксалӧ озыръяслы, эксплуататоръяслы паныда тышӧ, медым помӧдз да пыр кежлӧ бырӧдны уджалысьяс вылын налысь ыджыдалан правосӧ. Тайӧс ми аддзам сійӧ произведениеясысь первойсяньыс да ӧніӧдз «Смелджыка, вокъясӧй, ветлӧй» нима стихотворениеын, например, кодӧс гижӧма 1918-ӧд воӧ (босьтӧма важся редакцияӧн), Лебедев гижӧ:
«Смелджыка, вокъясӧй, ветлӧй.
Кось вылын ёнмӧдчам ми.
Вӧлясӧ аддзас и босьтас
Уджалысь войтырлӧн ки.
Уджалысь йӧз пиысь петім,
Мывкыдным абу нин нор,
Ӧтувъя олӧм да вӧля —
Миянлы меддонатор...
Орйӧдлам ми чорыд киӧн
Царлысь да озырлысь гез.
Вӧлясӧ аддзас и босьтас
Век кежлӧ уджалысь йӧз».
Коммунистическӧй партия да сылӧн вождьяс — Владимир Ильич Ленин да Сталин ёрт веськӧдлӧм улын уджалысь йӧз век кежлӧ босьтіс власть ас киас. Гражданскӧй война помалӧм бӧрын лои вуджӧма мирнӧй строительство вылӧ. Новӧй экономическӧй политика лӧсьӧдӧмкӧд йитӧдын неустойчивӧй элементъяс, сӧветскӧй властьлы, Ленин — Сталин партиялы враждебнӧй йӧз мӧдісны нуӧдны гнуснӧй удж. Налӧн враждебностьыс тӧдчымӧнъя петкӧдчис и художественнӧй литератураын не сӧмын роч да мукӧд кывъяс вылын, но и сӧмын на чужысь коми литератураын. Ӧткымынъяс НЭП-ӧс нимтісны уджалысь йӧзлы нопӧн. Ӧтияс гижисны, а мӧдъяс печатайтісны. Коми буржуазнӧй националистъяс, народлы быд сикаса врагъяс и бӧрыннас нуӧдісны ассьыныс пеж уджсӧ. Тайӧ йӧзыслӧн идеологияыс чуждӧй вӧлі М. Н. Лебедевлы. Аслас вын серти да кужӧмлун серти гижӧдъясас сійӧ петкӧдлӧ Сӧветскӧй властьлысь водзӧ быдмӧмсӧ, сӧвмӧмсӧ. Такӧд тшӧтш быдмӧ и ачыс Лебедев. Сӧветскӧй действительностьсӧ сійӧ заводитӧ гӧгӧрвоны пыдіаджык, непосредственнӧяджык. Нӧшта и нӧшта сійӧ казьтыштлӧ важ лёк олӧмсӧ, мед сравнитны сӧветскӧй кадӧ олӧмкӧд. Босьтам, пример вылӧ, сылысь поэма «Царь дырся олӧм», кодӧс сійӧ гижӧ восстановительнӧй период помасян кадӧ, кор вӧлі дасьтыссьӧ нин став фронт пасьта социалистическӧй наступление. Гӧля олысь крестьянин кывъясӧн Лебедев проклинайтӧ важся революцияӧдзса олӧмсӧ да радлӧ выль, свободнӧй, коллективнӧй олӧмлы. Поэма заводитчӧ:
«Царь дырйи, вокъяс, ме омӧля олі,
Сьӧкыда перйывлі ме кынӧмпӧт,
Быд югыдкизяысь, биысь моз, полі,
Мый лоӧ вӧляыс, сэки эг тӧд».
Гӧль крестьянин водзӧ висьталӧ, кыдзи сійӧс нартитлісны земскӧйяс, станӧвӧйяс, урадникъяс, объездчикъяс, кулакъяс лесопромышленникъяс, попъяс, кыдзи сэсся сійӧс вӧтлісны окопъясӧ, медым видзны царӧс да сылысь стройсӧ да кыдзи найӧ, салдатъясыс, терпитлісны нырвомӧ кучкалӧмъяс да мукӧд унапӧлӧс лёкторъяс. Но бырис терпение уджалысь йӧзлӧн:
«Дӧзмисны салдатъяс вирнысӧ кисьтны;
Гӧльяслы войнанад дзик лои мат.
Быдлаӧ юӧръяс кутісны письтыны:
Локтӧ пӧ матысьмӧ гажаджык кад.
Аддзисны войтыръяс: вӧляыс дінас!
Садьмӧдчис ӧтпырйӧ уджалысь йӧз,
Сувтіс да орӧдіс гаддялӧм кинас
Асланыс горш гӧгӧр гартыштӧм гез».
Февральскӧй революция бӧрын воис Октябрьскӧй социалистическӧй революция «шондіысь мичаджык». Бедняклӧн радлӧмыс не сӧмын сыын, мый сійӧс ӧні некод оз дзескӧд, но и сыын, и тайӧ главнӧйыс, мый сійӧ овмӧдчис коллективнӧй тырбур олӧмӧн.
Ӧні ме колхозын лӧсьыда ола,
Ӧтувъя овмӧслысь ёнмӧда вын.
Гӧльлунӧс вунӧді, няня и сола.
Аддзи ме семьякӧд бур оланін».
Большевистскӧй партия, сылӧн вождь да учитель Сталин ёрт веськӧдлӧм улын сӧветскӧй народ первой пятилетка олӧмӧ пӧртіс нёль воӧн. Сӧветскӧй народлӧн вермӧмъясыс ярмӧдӧны мирӧвӧй буржуазияӧс. Найӧ кеслӧны пиньяссӧ Сӧветскӧй Союз вылӧ. Римскӧй папа котырталӧ рабочӧйяслы да крестьяналы паныд, социализм страналы паныд крестовӧй походъяс. Тайӧ гнуснӧй провокацияыслы вочакыв пыдди 1933-ӧд воын Лебедев гижӧ стихотворение «Римскӧй папа шуис тшапа» да мукӧдӧс, кӧні сійӧ петкӧдлӧ ассьыс да сӧветскӧй народлысь отношениесӧ, мый ми ӧні ёнӧсь нин, радейтам ассьыным рӧдинанымӧс и некор огӧ сетӧ мырддьыны би да порок тшын пиын шедӧдӧм вӧлянымӧс. 1931–1934-ӧд воясын жӧ сійӧ гижӧ вель уна поэмаяс, стихотворениеяс, басняяс. На пытшкын: «Кык кулак», «Коді оз уджав сійӧ оз сёй», «Колхозник Митрӧпан», «Педьӧ да Рӧдьӧ», «Кык понлӧн пурсьӧм» да мукӧдъяс, кодъясын Лебедев петкӧдлӧ Сӧветскӧй действительностьысь характернӧй моментъяссӧ, капитализмлысь природасӧ да йӧз пӧвсын сылысь колясъяссӧ.
1934–37-ӧд воясӧ Лебедев печатайтчис этша. Коми художественнӧй литература бердын вӧвлӧм веськӧдлысьяс дзикӧдз сійӧс ӧтдортлісны коми сӧветскӧй художественнӧй литература быдтӧм да сӧвмӧдӧм делӧысь. Сӧмын наысь мездысьӧм бӧрын Лебедев бара босьтчис активнӧя участвуйтны коми художественнӧй литература водзӧ быдтӧмын.
1938-ӧд воын сійӧ гижӧ висьтъяс «Ен улын да царь улын» общӧй ним улын. Ӧні гижӧ стихотворениеяс, басняяс, уджалӧ переводъяс вылын, отсалӧ быдмыны гижны заводитчысьяслы.
II
Тайӧ сборникас М. Н. Лебедевлӧн печатайтсьӧны коми кыв вылын бӧрйӧм гижӧдъяс. Квайт стихотворениеысь кындзи ставсӧ найӧс гижӧма Октябрьскӧй Социалистическӧй революция бӧрын.
Ӧні, тайӧ сборниксӧ лӧсьӧдігӧн, кутшӧмсюрӧ гижӧдъяс авторӧн лӧсьӧдышталӧма, выльдышталӧма. Прозаическӧй произведениеяс сылысь татчӧ абу сюйӧма. Но и натӧг синмад шыбытчӧ жанръяслӧн разнообразиеыс: опереткаяс, поэмаяс, мойдкывъяс, басняяс, кывбуръяс, сьыланкывъяс, частушкаяс.
Тематика боксянь тайӧ сборникыс сідз жӧ озыр. Медвойдӧр тані ми аддзам Лебедевӧс сэтшӧм поэтӧн, баснописецӧн, фольклористӧн, коді ненавидитӧ да проклинайтӧ царизмӧс, капиталистическӧй стройӧс, сылысь законъяссӧ да найӧ законъяслысь колясъяссӧ. И сы вӧсна, мый произведениеяссӧ лои гижӧма сӧветскӧй власть кадӧ нин, царизмӧс путкыльтӧм бӧрын, сӧветскӧй союзын капитализмлӧн колясъяскӧд «Коді кодӧс» тышкасян кадын, а сэсся социализмлӧн тыр победа кадын, важсӧ петкӧдлӧмкӧд тшӧтш сійӧ воспевайтӧ сӧветскӧй стройлысь преимуществосӧ, сы вӧсна агитируйтӧ. Тайӧ тӧдчӧ уна гижӧдъясын. «Царьдырся олӧм» поэмаысь кындзи сійӧ гижӧ вель уна татшӧм сяма гижӧдъяс: «Пӧчӧлӧн олӧм» поэмаын висьтавсьӧ, кутшӧм бесправнӧй, сьӧкыд да пемыд вӧлі олӧмыс нывбабалӧн царизм дырйи. Оліг чӧжыс ань мыйкӧ вылӧ надейтчис, кӧсйис овмӧдчыны бурджыка, но век гӧльмис, праватӧммис. 35 арӧсаӧн сійӧ колис дӧваӧн. Ыджыд надеяӧн быдтіс писӧ, но сійӧс сылысь нуисны война вылӧ да квайт во чӧжӧн удитісны пӧрысьтыны, жугыльтны. Пиыс кӧть и гӧтрасис, лоисны кыкӧн уджалысьяс, но нуждаысь эз петны. Пӧчӧ лоис лишнӧй. И сӧмын сӧветскӧй власть мездіс найӧс тайӧ гӧльлунсьыс, и пӧчӧлы лоис овны лӧсьыдджык.
«Кык кулак» поэмаын Лебедев разоблачайтӧ кулакъясӧс, кыдзи найӧ мудеритісны сельсӧветысь нянь коригӧн. Тӧдӧмысь, сельсӧвет налы норма эз сет, но автор кужӧмӧн нӧйтӧ кулакъясӧс асланыс жӧ кывъясӧн. Кулак шуӧ мӧд кулаклы:
«Мый керан, зонмӧ,
Тадзнад лои
Ас пызьысь
Пуны самӧкур».
Мӧдыслы нормасӧ абу жӧ сетӧмаӧсь, пинясьӧ жӧ, вочавидзӧ:
«Да ог на, майбырӧй,
Ме йӧрмы...
Зэв ӧдйӧ лэпті
Гӧбӧч гуысь
Вит пудъя мешӧк».
Сӧветскӧй власть вылӧ найӧ лӧгӧсь, сёрнитчӧны пакӧститны сӧветскӧй власьтлы.
«Ми вермам
Кодйыны на сылы,
Кӧн слӧйыс сюрас,
Джуджыд гу».
Лебедев петкӧдлӧ водзӧ, кыдзи звермӧм кулакъяс дзугӧны тыртны вӧрлэдзан план да кыдзи найӧс разоблачитӧны.
Капитализмлӧн законъясыс подулавсьӧны сьӧм вылын, зарни вылын. Озырмӧм ради ӧтияс виалӧны мӧдъясӧс, сы ради жӧ ӧтияс эксплуатируйтӧны мӧдъясӧс. Лебедев тайӧ петкӧдлӧ «Зарни чукӧр» мойдкывйын. Зарни чукӧр ӧткодявсьӧ змейкӧд. Сійӧ виис кык вокӧс, кодъяс водзынсӧ вӧліны дружнӧйӧсь.
«Ӧти сиктын, ӧти грездын
Бура олісны кык вок.
Налӧн некор зык эз вӧвлы,
Некоднаныс эз вӧв лёк».
Найӧ мунӧны вӧрӧ да аддзӧны ыджыд зарни чукӧр. Тайӧ чукӧрсӧ ковмас юкны, и первой думӧн налы воас думас:
«Этша лоас чукӧр джын...
Мыйла тайӧ озырлуныс
Меным ӧтнамлы оз сюр».
Найӧ пӧръясьӧны. Ӧта-мӧдыслы дасьтӧны смерть да кыкнаныс кулӧны.
«Кык понлӧн ӧтувтчӧм» нима басняын Лебедев кужӧмӧн сетӧ капиталистическӧй мирлысь природасӧ. Понъяс — Буско да Катшыс, — кодъяс символизируйтӧны кык буржуйӧс, кӧсйӧны ӧтувтчыны да овны мирӧн. Леститчӧ Буско.
«Оз слӧймы Катшыс радысла мый вӧчны
Дай долыдысла синва кутіс лэдзны:
«Ак, Буско, муса вок,
Пыр менам лапа костӧ, окасьыштам лок!»
Но татшӧм меліасьӧмыс налӧн вӧлі регыд: «Керкасянь шыбытісны лы».
«Пыр налӧн вежсис гӧлӧс шы.
«Эррр! — Катшыс эргӧ, — меным колӧ тайӧ!»
Оз лэдзчысь Буско: «Тэныд ме ог сет!
Ме талун абуджык на пӧт!»
Лебедев помалӧ:
«Тадз мукӧддырйи буржуй котыр керӧ:
Зэв зіля мирӧн олӧм йылысь сӧрӧ,
А син водзас кӧ лоас юкантор,
Ён косьтӧг юксьӧмыс оз ор.» —
Понъяслӧн-капиталистъяслӧн законъясыс миян странаын бырӧдӧмаӧсь век кежлӧ. Миянын олӧны выль законъяс, социализмлӧн законъяс, кодъясӧс гижӧма Сталинскӧй Конституцияын. Сталинскӧй Конституция серти Москваӧ чукӧртчӧ Верховнӧй Сӧветлӧн первойя сессия: «Январь 12-ӧд лун» нима стихотворениеын Лебедев гижӧ мам да пи костын сёрни.
«Мыйла тадз вӧччӧмыд талун,
Мамукӧй, висьтав тэ мем?
Мыйла мем ной пальто сетін.
Кӧмавны тшӧктін выль кӧм?»
Мамыс вочавидзӧ:
«Талун ӧд Москваын воссис
Миян Верховнӧй Сӧвет...
...Миянлы талунъя луныд —
Сьӧлӧмӧс кыпӧдан лун».
«Мед дзирдалас шонді» нима стихотворениеын став уджалысь йӧзкӧд ӧтув Лебедев радлӧ сы вылӧ, мый:
«Выль олӧм ми тэчам,
Кыдз велӧдӧ Сталин,
Кыдз вӧчас ас кадӧ
Став мувывса йӧз».
Сійӧ эскӧ уджалысь йӧзлӧн тыр победаӧ, коммунизм лоӧмлы Сӧветскӧй Союзын да став му вылын.
Тематика боксянь аслас творчествоын Лебедев сетӧ ыджыд места колхознӧй олӧмлы да вӧр вӧсна тышлы. «Настук» нима опереткаын, кодӧс гижӧма коллективизация массовӧя нуӧдан кадӧдз на, кор сиктъясын кулакъяслӧн выныс вӧлі ыджыд на, Лебедев кужӧмӧн петкӧдлӧ кулакъяслысь звернога чужӧмбансӧ.
Опоньлӧн, Дзодзув Семӧлӧн, Сюзь Микитлӧн да Кӧин Титлӧн гӧль йӧзӧс нартитӧм йылысь ӧти мӧдыслы ошйысьӧмыс тырвыйӧ эрдӧдӧ найӧс, кыдзи вир нёнялысьясӧс. Найӧ бура гӧгӧрвоӧны, мый колхозъяс лоӧмӧн налӧн помасьӧ сиктъясын ыджыдалӧмыс. Колхозъясысь повзьӧма и поп:
«Коллективыд ёнмас кӧ,
Олӧм лоас дзуг...
Няньыд пӧтмӧн лоас кӧ,
Гӧльыд лэптас ныр.
Тіянлы оз уджав ни,
Вичкоӧ оз пыр».
Тайӧ опереткаын Лебедев водзвыв ӧлӧдӧ колхозникъясӧс, мый кулак чукӧрыд вермас вредитны колхозлы не сӧмын черӧн да биӧн, но и кисьтны колхозсӧ пытшкӧссяньыс подкулачникъяс пыр, лодырьяс да пьянникъяс пыр. Ӧд пьянникъяс, лодырьяс да став нечестнӧй йӧзыс збыль вылассӧ отсалӧны сӧмын налы, кодъяс нуӧдӧны сӧветскӧй властьлы враждебнӧй удж. Сы вӧсна аслас уна гижӧдъясын Лебедев эрдӧдалӧ найӧс немжалиттӧг. «Коді оз уджав, сійӧ оз сёй» поэмаын Микулай Ӧльӧ — колхозник-лодырь — сувтӧдсьӧ ӧти радӧ важӧн вӧвлӧм губернаторкӧд, купечкӧд, попкӧд, кулаккӧд, «кӧть эз вӧв сылӧн кулаккӧд йитӧд». Найӧ ставныс индысьӧны сёйны уджавтӧм нянь, оз кӧсйыны трудитчыны, кыдзи трудитчӧны честнӧй йӧз. Пролетарийкӧд сёрниын тыдовтчӧ, мый Ӧльӧ абу уджалӧма колхозын. Сылы быть лоис висьтавны:
«Удж вылад петавны кадӧй эз судзсьы,
Гожӧмнас ю вылын вуграси пыр.
Кыснанӧн ветлігӧн шедліс и сир,
Тулыссянь арпомӧдз чери ме сёйи.
Му вылад, видз вылад петавтӧм лои.
Дерт эськӧ ӧні ме уджавны рад,
Сӧмын тай кольӧма уджалан кад».
Татшӧмсяма лодырӧс жӧ Лебедев петкӧдлӧ и «Колхозник Митрӧпан» нима басняын. Колхозник Митрӧпан — лжеколхозник, колхозъясын сёянторсӧ юкӧмын уравниловка лӧсьӧдысь, колхоз кисьтысь.
«Колхозӧ пырис Митрӧпан
Дай омӧль сёрнияс эз пан.
Пыр долис: «Ладсӧ оз ков дзугны
Да сёянторсӧ бура колӧ юкны,
Мед быдӧн лоас пӧт
Дай тшыгъялӧм оз тӧд».
Сійӧ зэв мудер: кляньчитӧ корӧ ударнӧй нормаяс, кӧсйысьӧ ордйысьны уджын. Но сылӧн тайӧ став мича кывъясыс — пӧръясьӧм, «страдна чӧж эз вермыв гортысь петны»:
«Кор висьӧ мыш,
Кор висьӧ юр,
Кор сылы пыж оз некысь сюр».
Но татшӧм лжеколхозникыдлы, лодырыдлы дыр пӧръясьны эз сетны, шуисны: «Тэ эн кӧ уджав, он и сёй». Татшӧм принципыс Социализмлӧн. Колхозникъяс вӧсна, колхозъяс ёнмӧдӧм вӧсна дугдывтӧг тӧждысьӧ Сталин ёрт. Сійӧ велӧдӧ, мый сӧмын колхозъясын трудовӧй крестьянство вермас овны бурджыка, зажиточнӧя. Колхозникъяссянь требуйтсьӧ сӧмын честнӧй удж.
Сталинлысь тайӧ велӧдӧмсӧ колхозникъяс пӧртӧны олӧмӧ лунысь лунӧ. Тайӧ тема вылӧ Лебедев гижӧ стихотворение «Праздник уджалысь мортлӧн». Сійӧ нимкодясьӧ сы вӧсна, мый колхозниклӧн быдтор эм.
«Коді уджаліс
Бура, лӧсьыда,
Сылы пай вылӧ
Быдтор воӧма.
Сандрӧ Петырлӧн,
Бур колхозниклӧн,
Няньыс лоӧма
Дзонь кык во кежлӧ.
Сьӧлӧм гажмӧма
Сандрӧ Петырлӧн:
Ӧні позьӧ пӧ
Праздник вӧчыштны!»
Сандрӧ Петыр ордӧ чукӧртчӧны гӧстьяс — колхозникъяс, сёйӧны-юӧны, лада сёрнитӧны ӧти мӧдыскӧд «унатор йылысь».
«Кыдз колхозыслӧн
Уджъяс мунӧны,
Кыдзи тракторыс
Уджсӧ кокньӧдӧ,
Кыдз машинаӧн
Видзсӧ ытшкӧны,
Кыдзи чукӧрмӧ
Няньыс, туруныс.
Найӧ ошкӧны
Мудрӧй Сталинӧс,
Коді югыдлань
Найӧс нуӧдӧ...
... Найӧ видӧны
Лёк буржуйясӧс,
Кодъяс кӧсйӧны
Война ӧзтыны».
Вӧр вӧсна тема вылӧ Лебедев гижӧ уналаын жӧ. Босьтам кӧть басня «Педьӧ да Рӧдьӧ», поэма «Кык кулак» да мукӧд, кӧні Лебедев восхваляйтӧ вӧр вӧсна тыш, эрдӧдалӧ антисӧветскӧй элементъясӧс, кодъяс нуӧны тайӧ фронт вылын подрывнӧй удж.
Лебедевлӧн тематикаыс оз помась вылынджык индӧмъясӧн. Сійӧ гижӧ и обороннӧй тема вылӧ, кыдзи, например, кывбуръяс: «Водзӧ пыр, водзӧ», «Лизук». Гижӧ и интернациональнӧй тема вылӧ. «Ме кӧ эськӧ верми» нима стихотворениеын поэт кӧсйӧ лэбзьывлыны капиталистическӧй странаясӧ, кӧні тырӧсь тюрьмаяс уджалысь йӧзӧн, мед висьтавны налы гажӧдана кывъяс, мед найӧс эскӧдны победаӧ.
«Вокъяс, энӧ полӧ.
Войшӧр бӧрад пыр на
Гажа асыв волӧ.
Кыпӧдчас кӧ тулыс,
Кӧдзыд тӧлыс бырӧ.
Ӧтувтчас кӧ гӧльыс,
Озыръясӧс нырӧ.
Тыдалӧ нин матын
Кырнышъяслӧн помыс.
Миян муын налӧн
Тупкӧма нин вомыс».
Лебедев творчествоысь ми аддзам сідзжӧ и антирелигиознӧй мотивъяс, природа да быт йылысь тема вылӧ гижӧм стихотворениеяс, шуам кӧть «Вогӧгӧрся олӧм», «Лёк кымӧръяс», «Ловъя юрӧн мынтӧмтор» да мукӧд. Коді оз тӧд, например, стихотворение «Гажа тулыс воис»? Сійӧ сэтшӧм объективнӧй, кокньыд да кыпыд, сэтшӧма сочетайтчӧ мортлӧн тувсовъя настроениекӧд, мый ладмӧ пӧрысьлы и томлы, образованнӧйлы и малограмотнӧйлы. Сійӧ быттьӧ збыльысь жургӧ-шуавсьӧ ачыс, выныштчытӧг, сы йылысь думайттӧг:
«Гажа тулыс воис.
Гӧгӧр шургӧ шор.
Шонді лымсӧ сёйис,
Ловзис пулӧн кор.
Ю кузя йи кывтӧ —
Тувсов ва оз узь.
Югыд енэж вывті
Лэбзьӧ дзодзӧг, юсь» да с. в.
Михаил Николаевич тшӧтш и детскӧй писатель. Сылӧн поэма — «Вӧрын гуляйтӧм»; стихотворениеяс — «Зыбка дорын сьыланкыв», «Школаын», «Велӧдчӧй, челядь», «Сёртни», «Медся ичӧт зверь» да мукӧд — радейтана лыддянторъяс начальнӧй школаясын, детскӧй садъясын.
Лебедев — фольклорист. Сійӧ босьтӧ народнӧй творчествоысь преданиеяс, мойдъяс, сьылӧм-бӧрдӧмъяс да найӧс ас ногыс лӧсьӧдалӧ либӧ используйтӧ аслас гижӧдъясын. Тайӧ зэв колантор. Фольклор чукӧртӧмлы партия да правительство сетӧны ыджыд внимание. В. И. Ленин сёрнитліс фольклор йылысь, кыдзи материал йылысь, код подув вылын позьӧ гижны яръюгыд исследованиеяс народнӧй чаяниеяс йылысь, мӧвпъяс йылысь. Древней мифъяс, легендаяс, преданиеяс да фольклорлӧн мукӧд видъяс йылысь сёрнитӧмӧн, М. Горький писательяслӧн Первойя Ставсоюзса съезд вылын аслас докладын висьталіс: «Ог сомневайтчы сыын, мый древней мойдъяс, мифъяс, легендаяс тӧдсаӧсь тіянлы, но зэв эськӧ вӧлі окота, медым налӧн основнӧй смыслыс вӧлі гӧгӧрвоӧма ёнджыка пыдіа... Сійӧ смыслыс вайӧдсьӧ важся уджалысь йӧзлӧн ассьыныс уджсӧ кокньӧдны, содтыны сылысь продуктивность, вооружитчыны нёль кока да кык кока врагъяслы паныд, а сідз жӧ кыв вынӧн, «заговоръяс», «заклинаниеяс» приёмӧн влияйтны природалӧн стихийнӧй, йӧзлы враждебнӧй явлениеяс вылӧ».
Народъяс важысянь нин велавлісны пасъявны гырысь событиеяс асланыс народнӧй творчествоын. Лебедевӧн гижӧм «Кӧрт-Айка» мойдын, например, зэв бура тӧдчӧ коми йӧз олӧмын сійӧ историческӧй кадыс, кор коми йӧз первойысь тӧдмасис кӧртӧн, первойысь паныдасис сэтшӧм врагкӧд, коді имеитӧ кӧрта кӧлуй. Йӧз сознаниеын кӧртыс петкӧдчис кыдзи магическӧй силаӧн обладайтан предмет, а сійӧ мортыс, код киын вӧлі кӧртыс — медся вына тунӧн. «Кӧрт-Айка» преданиеын висьтавсьӧ, кыдзи:
«Воис коми муӧ
Ош кодь лёк да мисьтӧм тӧдысь,
Паськыд тоша, югыд синма,
Гашкӧ саридз сайысь петысь.
Локтіс сійӧ тувсов лунӧ
Шыа, пурта, лэчыд чера...
...Сэсся равӧстіс зэв скӧра:
«Меным, кӧртысь дорӧм тунлы,
Ловъя мортысь оз ков повны!
Ме, Кӧрт-Айка, тані кута
Джуджыд керӧс вылас овны».
Кӧрт-Айка топыда овмӧдчис Эжва дорса керӧс вылын да мӧдіс ыджыдавны коми йӧз вылын. Сійӧ потшис Эжвасӧ кӧртысь вӧчӧм гезйӧн да, сылы дона зверкуӧн мынтысьтӧг, некодӧс эз лэдз ветлыны сэті. Но оз ставыс повны сыысь. Еджыд Пама сувтӧ паныд Кӧрт-Айкалы. Пансис вен. Туналӧмӧн Пама сувтӧдіс Кӧрт-Айкалысь чужва лэдзӧмсӧ, а Кӧрт-Айка сувтӧдіс пыжсӧ Памалысь. Налӧн кыкнаныслӧн выныс ӧткодь, а бӧрыннас миритчӧны. Кӧрт-Айка нӧшта ёнджыка босьтчӧ пакӧститны йӧзлы. Сэк сюрӧны повтӧм кык том морт — Изъюр да Эбӧс. Найӧ виӧны Кӧрт-Айкаӧс.
Интереснӧйӧсь и мукӧд мойдъясыс-преданиеясыс.
Некымын кыв нӧшта опереткаяс йылысь. Тайӧ сборникас печатайтчӧ нёль оперетка — негырысь драматическӧй произведениеяс, кодъясӧс гижӧма стихотворнӧй формаӧн. Коми художественнӧй литератураын тайӧ зэв интереснӧй факт. Куимсӧ: «Мича ныв», «Тун» да «Бурань» Лебедевӧн вӧлі гижӧма 1919–1921-ӧд воясӧ нин. Гижӧм мыстиыс найӧс ворсісны сцена вылын, а сэсся мыйлакӧ дугдісны дай ӧні оз ворсны и дзик прӧста найӧс кольӧны бокӧ. Босьтам пример вылӧ, «Мича ныв» нима опереткаӧс, кодӧс позьӧ лыддьыны нёльнан оперетка пиысь медся удачнӧйӧн, медся шыльыдӧн да художественнӧйӧн. Основнӧй идеяыс тані нывбабаӧс мездӧм, капиталистическӧй озырлунӧс отрицайтӧм, мустӧмтӧм. Оз ков сэтшӧм озырлун, сэтшӧм озыр жӧник, кодъяс порабощайтӧны мортӧс. Колӧ ас кодь уджалысь морт, равноправнӧй, радейтана морт. Тырмас сэсся важся традицияясыс — озырлун вӧсна нывбабаӧс вузалӧмыс, — локтіс выль кад, сӧветскӧй кад, кӧні и нывбаба вермӧ лӧсьӧдны ассьыс личнӧй олӧмсӧ, кыдзи кӧсйӧ. Опереткаын тышкасьӧны кык вын: важ да выль. Мича нывлӧн — Машуклӧн — бать-мамыс, кодъяс нэм чӧжыс думайтісны озырлун йылысь, чайтӧны, мый нылыслы воис шуд: сійӧс коралӧ озыр морт, кӧть эськӧ тайӧ мортыс зэв нин пӧрысь. Бать мам шуӧны:
«Нинӧм тэныд, муса нылӧй,
Бӧрдны лунысь лунӧ.
Кӧть и пиньтӧм жӧник лоас,
Эмбур сылӧн уна...
...Озырлуныс, муса нылӧй,
Быттьӧ югыд шонді».
Но мича нывлӧн эм мӧд жӧник — удал зон Ваньӧ. Сылы колӧ мортӧс, а оз озырлун.
«Озырлуныд кӧть и лоас,
Шудлуныс нӧ кӧні?
...Оз ков меным озыр верӧс,
Колӧ удал Ваньӧс».
Нывла дорын ставыс, сылӧн бать-мамысь кындзи. Нывъяслӧн хор, коді органическӧя йитчӧма тайӧ прӧстӧй да доходчивӧй сюжетас, отсалӧ мича нывлы. Нывъяс первой шогсьӧны невеста шогӧн, сэсся босьтчӧны мисьтӧмтны жӧниксӧ, кӧть и налы жӧникыс кӧсйысис сетны кампет:
«Свадьба миян пансьӧма...
Чунькытшасьӧм лоӧма...
Озыр жӧник локтӧма...
Юрыс сылӧн кушмӧма...
Паськыд тошыс дзормӧма...
Пиньяс сылӧн киссьӧма...
Пӧрысь жӧник кырныш кодь...
Том невеста гулю кодь...
Оз ков сетны кырнышлы...
Оз ков сетны гулюӧс…
Озыр жӧник таысь, тӧдӧмысь, скӧрмӧ, но нинӧм оз вермы вӧчны: став йӧзыс сылы паныд. Сэсся локтӧ Ваньӧ, Машӧлӧн жӧникыс, вӧтлӧ пӧрысь жӧникӧс, ставыс гажмӧны:
«Невестаыс вӧлі бӧрдӧ,
Ӧні серӧктӧма».
Нинӧм и шуны, прӧстӧй да доходчивӧй кывйӧн, шыльыд стихотворнӧй формаӧн гижӧм тайӧ опереткаыс сцена вылын ворссяс зэв интереснӧя, живӧя, кыдзи ӧти сьыланкыв.
Интереснӧйӧсь и мукӧд опереткаясыс, кодъяс сідз жӧ лӧсялӧны сӧветскӧй театръяс, клубъяс сценаяслы.
Вылынджык индӧм жанръясӧн, темаясӧн творчествоыс Лебедевлӧн оз помась. Сылӧн вель уна эмӧсь сьыланкывъяс, кодъяс паськалӧмаӧсь народ пӧвсӧ быд районӧ. Эмӧсь частушкаяс.
И медбӧрын, басняяс йылысь. Коми художественнӧй литератураын тайӧ жанрнас медводз да пӧшти ӧтнас на гижӧ М. Н. Лебедев. Лыд сертиыс басняясыс абу на уна, но содержание сертиыс да коланлун сертиыс сійӧ творчествоын найӧ босьтӧны тӧдчана места и таын Лебедевлӧн ыджыд заслуга. Тайӧ басняясас Лебедев бара жӧ босьтӧ сэтшӧм общественно-политическӧй вопросъяс кузя темаяс, кодъяс волнуйтӧны авторӧс да сӧветскӧй читательӧс. Художествоа кыв средствоӧн, басеннӧй ёсь ирония формаӧн Лебедев сьӧлӧмсяньыс отсасьӧ партиялы да правительстволы нуӧдны общественно-политическӧй да экономическӧй вопросъяс кузя быдлунся уджсӧ, отсалӧ стрӧитны коммунизм. Сійӧ тышкасьӧ колхозъяс вӧсна, найӧс ёнмӧдӧм вӧсна, нечестнӧй йӧзӧс, лодыръясӧс, разгильдяйясӧс сералӧмӧн, эрдӧдалӧмӧн («Колхозник Митрӧпан»); сійӧ тышкасьӧ вӧр вӧчӧм вӧсна («Педьӧ да Рӧдьӧ»); чуксалӧ стахановскӧй метода уджӧ («Сюсь кодзувкот»); сералӧ сэтшӧм йӧзӧс, кодъяс поручайтӧны ответственнӧй уджъяс делӧсӧ тӧдтӧм мортлы («Чань да Петыр Вань»); велӧдӧ лоны бдительнӧйӧн, сералӧ прӧстӧй больгысьясӧс, «честнӧй болтунъясӧс», кодъяслӧн «сьылӧмыс» кивыв сӧмын классӧвӧй врагъяслы («Гриша дядь да кӧин», «Сьылысь меж»); Лебедев эрдӧдалӧ капитализмлысь волчйӧй законъяссӧ («Кӧин да мегӧ», «Кык понлӧн ӧтувтчӧм»); ёся сералӧ головотяпъясӧс, кодъяс оз кӧсйыны лыддьысьны конкретнӧй обстановкаӧн, асланыс уджъясын оз кужны пӧртны олӧмӧ сійӧ вына оружиесӧ, плансӧ, вунӧдӧны сталинскӧй установка сы йылысь, мый программаяс, планъяс — найӧ сӧмын сетӧны направление, мый найӧс колӧ кужны пӧртны олӧмӧ («Миш Васьлӧн план»); сійӧ ёся сералӧ сэтшӧм руководительясӧс, кодъяс асьныс слабмӧдӧны трудовӧй дисциплина, пӧрӧны политическӧй обывательясӧ, паськӧдӧны ротозейство, беспечность, панибратство, сетӧны позянлун вӧчавны прогулъяс, личӧдӧны тыш лодыръяскӧд («Иван Иваныч»). Ыджыд политическӧй тӧдчанлуныс тайӧ басняяслӧн, ыджыд тӧдчанлуныс дзоньнас Лебедев творчестволӧн.
М. И. Лебедев — скромнӧй да трудолюбивӧй морт. Сійӧ оз кӧсйы кольччыны ӧдйӧ мунысь да многокрасочнӧй советскӧй действительностьысь. Та йылысь висьталӧны сылӧн гижӧдъясыс, общественно-политическӧй олӧмын аслас гижӧдъясӧн активнӧя участвуйтӧмыс.
Сӧветскӧй народ таысь сылы мынтӧ вниманиеӧн да уважениеӧн. Коммунистическӧй партия да сӧветскӧй правительство Лебедевӧс наградитіс «Знак почета» орденӧн. Аслас автобиографияын Михаил Николаевич та йылысь гижӧ: «Таво январь 31-ӧд лунӧ партия и правительство наградитісны менӧ литературнӧй уджысь «Знак почета» орденӧн. Ог куж висьтавны, кыдзи взволнуйтіс да обрадуйтіс менӧ тайӧ ыджыд наградаыс. Сӧмын миян социалистическӧй странаын тадз высокӧя донъялӧны писательскӧй трудсӧ. Ме лыддя тайӧ наградасӧ не сӧмын менсьым скромнӧй литературнӧй уджӧс отметитӧмӧн, но и став коми национальнӧй сӧветскӧй литературалы внимание да доверие петкӧдлӧмӧн».
М. Н. Лебедев арлыд сертиыс олӧма морт нин, но сійӧ том аслас духӧн. Сӧветскӧй читатель виччысьӧ сысянь водзӧ гижӧм.
В. Юхнин.
{Лебедев М. Н. @ Автобиография @ биогр. гижӧд @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 17–25.}
АВТОБИОГРАФИЯ
Чужи ме 1877 воын, октябрь 10-ӧд лунӧ. Менам аймам вӧліны рочӧсь — Нювчим заводысь, бывшӧй крепостнӧй крестьяна. Налысь дедъяссӧ кутшӧмкӧ помещик ворссьӧма картіӧн ӧти купечлы, а тайӧ купечыс стрӧитӧма сьӧд вӧр шӧрын Нювчим заводсӧ да вайӧма сэтчӧ картіӧн воӧм крестьянасӧ. Збыль-ӧ тадзи вӧлі — ме ог тӧд. Тайӧ висьталӧмсӧ ме кывлі заводса пӧрысь йӧзлысь.
Сэкся кадӧ Нювчим заводыс зэв омӧля уджаліс, мукӧддырйи дзикӧдз сувтлывліс. Та вӧсна уна заводса олысьяс разӧдчисны ӧтарӧ-мӧдарӧ кынӧмпӧт корсьны. Менам батьлӧн ыджыд вокыс кыдзкӧ веськаліс Кӧрткерӧс сиктӧ дай овмӧдчис сэтчӧ («душӧн петіс», кыдзи важ йӧз шулісны). Вокыслысь (менам батьлысь) «душсӧ» сійӧ Кӧрткерӧсӧ жӧ вуджӧдіс. Тадзи ми и пондім лыддьысьны Кӧрткерӧс вӧлӧстювса крестьянаӧн, но збыль вылӧсӧ ми дыр на эгӧ локтӧй Кӧрткерӧсад олӧм вылӧ.
Менам чужан воӧ батьӧс босьтӧмаӧсь салдатӧ, кӧні сійӧ ветлӧма во вит кымын. Батьлӧн эз вӧв керка ни карта, вӧв ни мӧс, эз вӧв нинӧм. Ичӧт дырйи сылы кыдзкӧ удайтчӧма велӧдчыштны карса приходскӧй школаын да лоны шӧркодя грамотнӧй мортӧн. Салдатӧ босьтігӧн сійӧ служитӧма волостнӧй писарын Межадор сиктын, кӧні ме и чужлі. Сэкся писарь жалованиеыд вӧлі ичӧт, муртса вӧлі судзсьӧ кынӧмпӧт вылӧ. Кор батьӧс нуӧмаӧсь салдатӧ, менам мамӧ кольӧма дзоля кагаӧн (мекӧд) дзик грӧштӧг. Эз кӧ эськӧ вӧв мамӧлӧн нывдырся гортыс Нювчим заводын, кӧть коз улын ов да тшыглы кув. Ми овмӧдчим мамлӧн бать ордын менам дед ордын), коді жальаддза босьтіс миянӧс ас ордас. Менам мамӧ кужліс кыны быдсяма пӧлӧс прошви (став заводса нывбабаяс вӧліны прошви кыысьяс — кружевницаяс). Тайӧ удж помысь сійӧ перйыліс ичӧтик нажетка (тӧлысьнас шайт мӧд) да сы вылӧ, аслас бать-мам отсалӧмӧн, быдтіс менӧ вит арӧсӧдз, кытчӧдз менам бать эз лок салдатысь.
Салдатысь воӧм бӧрын батьӧ кык во, буракӧ, служитіс заводын руда приёмщикӧн. Жалованье вӧлі 8 шайт тӧлысь. Ньӧбліс пывсян кодь ичӧтик керка, но сійӧ регыдӧн сотчыліс (оз тай прӧста шуны: кыті вӧсни, сэті и орӧ!) Овлім зэв гӧлиника не куш ми, а став заводса йӧзыс. Уджӧдлісны ёна, а мынтывлісны этшасьыс-этша. Сэтшӧм нин вӧлі сэкся кадыс — уджалысь йӧзлысь вир да пӧсь пычкан кад.
Ме вӧлі вит-квайт арӧса на, кор меным, кыдзи муртса помнитчӧ, зэв окота лои лыддьысьны. Пыр вӧлі видлала кутшӧм-сюрӧ книгаяс да мӧвпала: мый сэні гижӧма да кыдзи эськӧ гӧгӧрвоны книгаысь чукыльмукыльяссӧ (шыпасъяссӧ). Заводас сэки некутшӧм школа на эз вӧв. Заводса юралысь сідзи и шуліс: «Уджалысь йӧзлы грамотаыс нинӧмла». Сӧмын ӧткымын челядьӧс велӧдліс лыддьысьны-гижны пӧрысь фельдшер Варлам. Рабочӧйяс пӧшти ставныс вӧліны неграмотнӧйӧсь.
Сизимӧд ар вылӧ петігӧн менӧ пуксьӧдісны азбука сайӧ. Первойсӧ ме вӧлі зэв рад, муртса ог чеччав нимкодясьӧмла. Но регыд ме аддзи, кутшӧм курыд вӧлі грамоталӧн вужйыс. Велӧдысьнас лоис менам бать. Сылӧн «методыс» вӧлі салдатскӧй сяма. Асылын, служба вылӧ мунтӧдз, индас вӧлі меным куим буква да висьталас налысь нимъяссӧ (важногӧн на: «аз», «буки», «веди», «глаголь» да с. в.). Рытын локтас гортӧ, босьтас азбука да кутас менсьым юасьны: «Тайӧ кутшӧм буква? Тайӧ кутшӧм?» Дзугся кӧ букваяснас, зэв чорыда юрӧ зутшкас, мукӧд дырйи весиг бикинь синмысь петавлас. Кор понді лыддьысьны «по складам», батьлӧн велӧдан методыс да дисциплинаыс ещӧ на чорзис. Оз кӧ тырмы тӧданлуныд, бара юрӧ зутш да зутш! Сэсся куті дӧжнавны азбука серти: «ангел, ангельский, архангел, архангельский» да мукӧд кывъяс. Сэні балябӧжӧй эз жӧ кольлы дзоньӧн. Уна и синва ме кисьтлі грамота перйигӧн. Батьӧ ачыс ошйысьліс, мый приходскӧй школаын бур велӧдысьяс сійӧс розгаӧн нӧйтігтыр велӧдлісны. Сэтшӧм жӧ ногӧн сійӧ зілис и менӧ югдӧдны.
Во мысти кымын ме куті кужны лыддьысьны да гижны. Сэки воссисны ме водзын книгаясыс! Лыддя-лыддя да мӧдысь на ӧтиторсӧ лыддя, аслым зэв долыд, мый грамотнӧйӧн лои.
Сы бӧрын регыд батьӧс пуктісны волостнӧй писарӧ Паджгаӧ. Сэтчӧдз ме эг тӧдлы коми кывсӧ. Паджгаас ме понді котравны-ворсны коми челядькӧд да ӧдйӧ велалі сёрнитны коминас.
Тані оз позь кольны казьтышттӧг Паджга сиктса пӧрысь мортӧс — Пороз Иванӧс, коді волостнӧй правлениеас вӧлі стӧрӧжӧн. Тайӧ Пороз Иван зэв лӧсьыда кужліс висьтавлыны коми мойданкывъяс. Ме уна рыт ветлывлі сы ордӧ стӧрӧжкаас да кывзі сылысь мойдӧмсӧ. Дерт, ӧні ме ог нин помнит сылысь висьталӧмторъяссӧ, но верма шуны, мый Паджгаса Иван дядь медвойдӧр петкӧдліс меным коми кывлысь мичлунсӧ да озырлунсӧ.
Паджгаын олігӧн батьӧ сетіс менӧ Сыктывкарса (Усть-сысольскӧй) городскӧй училищеӧ велӧдчыны. Сэки меным вӧлі, буракӧ, ар кӧкъямыс-ӧкмыс. Училищеын ме пукалі второй отделениеын ӧтик во. Экзамен бӧрын менӧ переведитісны коймӧд отделениеӧ. Но тайӧн и помасис менам «образованиеӧй». Батьӧс чӧвтісны писарсьыс, видзны менӧ карын лои нинӧм вылӧ, стипендия йылысь сэки эз на и сёрнитлыны. Бать босьтіс менӧ училищеысь да шуис: »Ов гортын, писарӧ кӧ бара веськала, ме дінын бурджыка на сюсьмӧдчан грамота вылад». Сы бӧрын ме школьнӧй семьясӧ эг нин аддзыв.
Менам челядь дырся олӧмыс эз вӧв ёна гажа. Батьӧс унаысь на пуктылісны писарӧ, но унаысь и чӧвтлісны юӧмла да начальствокӧд зычитӧмла. Кутшӧм нин сэки «гаж», кор мукӧддырйи грӧш ни кӧпейка семья помӧ эз кольлы. Медбӧръя чӧвтӧм бӧрын ми вуджим овны Кӧрткерӧсӧ, кӧні овмӧдчим бать вок ордӧ, кодлӧн вӧлі аслас керка да крестьянскӧй овмӧс. Кӧрткерӧсад ме куті отсасьны волостнӧй писарлы, коді меным мынтіс куим шайтӧн тӧлысь. Сэсся менам мам лун-лун кыис прошви (кружева) купеч нывъяслы да сійӧн нажӧвитліс тӧлысьнас шайт куимӧдз кымын жӧ. Та помысь и олім семьяӧн.
1894 воын ми став семьяӧн и став кӧлуйӧн мӧдӧдчим Коммуӧ, Кама ю вылӧ, кӧні батьӧ кӧсйис пырны Вижаиха заводӧ служба вылӧ (сэні сійӧ служитлӧма нин). Мунім гожӧм шӧрын Эжва ю катчӧс, сійӧ жӧ туйӧд, кыті коми уджалысьяс ветлісны сэки уральскӧй заводъясӧ пес керавны. Керчомья сайын Эжва вывсьыс кежим ичӧтик Кӧтйӧм юӧ, коді рочӧн шусьӧ Северная Кельтма. Кӧтйӧмӧд кыссим Северо-Екатеринскӧй каналӧдз («Канаваӧдз»), кодӧс заводитісны кодйыны Катерина царица дырйи,) а помалісны Николай первой дырйи. Каналсӧ («Канавасӧ») прӧйдитім да петім Дзуридз ю вылӧ, коді визывтӧ Камалань нин. Дзуридз ю усьӧ Южнӧй Кельтмаӧ, Южнӧй Кельтма усьӧ Тимшор юӧ, а Тимшор ю усьӧ Камаӧ. Тадзи и воим ми Коммуӧ.
Чердынын тыдовтчис, мый некутшӧм служащӧй Вижаиха заводӧ оз ков. Ми лоим дзик быттьӧкӧ ді вылын кӧчьяс — ӧтарӧ ни мӧдарӧ. Карыс и йӧзыс тӧдтӧмӧсь, места некысь оз сюр, деньга абу, бӧр мунӧм вылӧ нянь оз тырмы. Лои вузавны сёйӧм вылӧ мый-сюрӧ кӧлуй пиысь. Коркӧ сэсся батьӧлы удайтчис пырны иконостаснӧй мастерскӧйӧ (вичко кӧлуй вӧчанінӧ) Покча сиктӧ, коді вӧлі нёль верст сайын Чердынсяньыс. Менӧ покчаса писарь босьтіс аслыс отсасьысьӧ (помощникӧ). Батьлы пуктісны жалованье 16 шайт тӧлысь, меным — 15 шайт. Та вылӧ позьӧ нин вӧлі вердны кынӧмтӧ.
Покча сикт важдырся кадӧ вӧвлі коми карӧн, кодӧс, Чердынкӧд тшӧтш, пӧкӧритліс московскӧй великӧй князь Иван Третий. Сы йылысь ме чукӧртышті ичӧтик материал, код кузя, коркӧ бӧр вылас нин, гижи историческӧй висьт (повесть) «Медбӧръя лунъяс Ыджыд Перымлӧн» («Последние дни Перми Великой»).
Коммуын ми олім квайт во. Сэні ме гӧтраси. Сэтысь локтім бӧр Кӧрткерӧсӧ 1900 воын и некытчӧ нин сэсся Коми муысь эгӧ ветлӧй.
Менсьым кӧ юаласны: «Коді тэнӧ медвойдӧр ыштӧдіс литературнӧй удж вылас?» — ме сы вылӧ шуа: «Книгаяс ыш тӧдісны, сэсся некод!»
Збыль вылӧсӧ сідзи и вӧлі. Быдми ме цардырся пемыд кадӧ, пемыд йӧз пӧвсын. Некод эз югдӧд менсьым юрӧс, некод эз петкӧдлыв меным, мый лоас культураыс, культурнӧй олӧмыс. Ме сӧмын аддзывлі волостнӧй правлениеясын, кыдзи земскӧй начальникъяс, станӧвӧй приставъяс да урадникъяс ыджыдавлісны мужикъяс вылын да на вылӧ ошъяс моз равзісны. Сэсся нинӧм. Менам ӧтик велӧдысь и вӧлі — книга!
Унджыксӧ ме лыдди беллетристика: романъяс, висьтъяс, очеркъяс. Кызвыныс вӧлі бульварнӧй литература (ӧнія ногӧн — халтура , но сюрлісны лыддьыны и ыджыд писательяс: Толстой, Тургенев, Достоевский. Литературалысь качествосӧ сэки ме, дерт, эг на гӧгӧрво, лыдди мый ки улӧ сюрӧ нинӧм эг бӧрыньт. Тадз помся лыддьысигад меным кыдзкӧ аслым окота лои гижны, сочиняйтны, печатайтчыны журналъясын.
Сэсся ме бура тӧдмалі книгаяс серти Ломоносовлысь олӧмсӧ: кыдзи сійӧ пемыд мужикысь воис ыджыд ученӧйӧ да писательӧ. Дерт, мӧд Ломоносовӧн ме эг кӧсйы лоны, но гижнысӧ, мися, гашкӧ, и меным позяс заводитлыны.
Дас куим арӧса детинаӧн ме куті пробуйтны ассьым «вынӧс» литератураын — петі сэтшӧм туй вылӧ, кытчӧ тойыштісны менӧ книгаясыс.
Менам «пробаяс» дыр вӧліны некытчӧ шогмытӧм кабала марайтӧмӧн. Грамматика ни орфография ме эг тӧд, эг весиг куж кытчӧ колӧ сувтӧдлыны запятаяяс да точкаяс, эг гӧгӧрво литературнӧй слоглысь правилӧяссӧ, гармоничностьсӧ. Кӧсйи лоны писательӧн, а вӧлі омӧля на грамотнӧй мортӧн.
Дыр мырсьӧмӧн да книгаяс вылын велӧдчӧмӧн ме коркӧ кужыштны нин куті запятаяяссӧ да точкаяссӧ коланаинъясӧ сувтӧдлыны, гӧгӧрвоыштны понді литературнӧй слоглысь «мудростьсӧ». Смелмӧдчи да ысті «Родина» нима журналӧ ичӧтик висьт (рассказ), но сэтысь меным вочавидзисны почтовӧй ящикын. «Не пойдет». Мӧдӧс гижи да мӧдӧді, но результатыс лои сэтшӧм жӧ.
Коркӧ сэки жӧ, челядь мывкыд помсьыс, «нярйышті» дзонь роман «Разбойничье гнездо» но тайӧ романсӧ некутшӧм редакция эз босьт дай рукописьыс сэсся кытчӧкӧ гудыртчис.
Заводитлі гижны и поэмаяс Пушкинлы да Лермонтовлы подражайтӧмӧн, но печатайтӧмӧдз найӧ эз волыны.
Медводдза гижӧд, кодӧс менсьым печатайтісны, вӧлі — неыджыд висьт «Иван Голой» (войвывса вӧралысь олӧмысь). Тайӧ висьтсӧ лэдзисны «Досуг и Делӧ» журналын 1900 воын.
Ог куж висьтавны ассьым долыдлунӧс, кор ме аддзи книгаын аслам киӧн гижӧмторсӧ. Со, мися, авторӧдз вои! Ӧні, мися, воссис меным туйыд! Колӧ, мися, зільджыка босьтсьыны тайӧ уджӧ! (Эг нин эськӧ вӧв челядь, а челядь ногӧн на радысла мӧвпалі).
Мыйкӧ дыра мысти ме казялі, мый менам «Иван Голой» нима висьтыд зэв на жебиниктор, но сэки ме вывті ёна нимкодяси сы кузя.
Татшӧм «победа» бӧрын ме зіля куті гижны водзӧ. Вочасӧн бырӧді медбӧръя нелючкияс техника боксянь, верми нин ортсысяньыс бура шыльӧдны-мольӧдны гижӧдъяссӧ, но темаяссӧ босьтлі кутшӧмсюрӧӧс — мый дум вылӧ усьӧ. Ёна увлекайтчывлі историяӧн (важдырся олӧмӧн). Интересуйтчи войнаясӧн. Тайӧ под вылын гижи историческӧй повестьяс: «Сон великого хана», «Ордынский выходец», «Витязь Руальд» да уна посньыдик висьтъяс. Русско-японскӧй войналысь эпохасӧ петкӧдлі «Перед войной» нима повестьын да кымынкӧ висьтъясын (рассказъясын). Гижлі сідз шусяна «Смутное время» йылысь да отечественнӧй война йылысь. Кутчысьлі и бытовӧй темаясӧ (висьтъяс «Таня Осинина», «Нечаянный талант» да мукӧд). Коми важ олӧм йылысь гижи кык ыджыд повесть «Бур-Ань» да «Последние дни Перми Великой». Печатайтчис, буракӧ, вит кымын журналын. Кывбуръяс гижлі этша сы вӧсна, мый сэкся редакцияяс эз лыддьыны поэзиясӧ колана материалӧн. Гижи, дерт, ставсӧ рочӧн. Комиӧн гижӧм йылысь сэки некод эз на мӧвпыштлы. Октябрьса революция бӧрын ми кутім тӧдны, мый вӧлі важ коми поэт Иван Алексеевич Куратов, коді оліс и гижис коми кывбуръяс менам чужтӧдз на, но революцияӧдз сы йылысь ме эг кывлы. Сылӧн нимыс и уджыс меным эз вӧв тӧдана.
Ӧтчыд кыдзкӧ (русско-японскӧй войнаӧдз на) меным ыстылісны Лондонысь (Англияысь) революционнӧй журнал «Листки свободного слова» (куим номер). Адрессӧ, буракӧ, босьтӧмаӧсь редакцияясысь. Гижӧма вӧлі унатор сы йылысь, мый колӧ путкыльтны самодержавиесӧ да вуштыштны му вылысь «царь-вампирсӧ». Журналсӧ мӧдӧдлісны тупкӧса (закрытӧй) письмӧяс пытшкын, но царскӧй охранникъяс вӧлӧм, видлалӧмаӧсь нин пошта вылас тайӧ письмӧяссӧ. Менӧ лэччӧдісны Сыктывкарӧ (Устьсысольскӧ) жандармскӧй управлениеӧ, кӧні допроситісны да шуисны. «Если за вами еще будет что-нибудь замечено, то вы будете сосланы туда, куда Макар телят не гонял!» Та бӧрын ме олі гуся (тайнӧй) надзор улын, коді ог тӧд кор помасис.
1905 воын, арнас, гымыштліс медводдза революция. Сэки пансьыліс уна революционнӧй газет, кытчӧ ме мӧдӧдлі кымынкӧ кывбур. Ӧтик кывбур вӧлі печатайтӧма «Обновлевнная Россия» газетын. Тайӧ кывбурлысь ме помнита сӧмын медводдза нёль строчкасӧ:
Долго мы жили, как узники в крепости.
Выхода не было нам.
Много мы видели всякой свирепости.
Сладко жилось господам.
1905-ӧд вося революция петкӧдліс меным самодержавиелысь шогмытӧмлунсӧ, но мый лоас збыльвывса революционностьыс, ме ог на гӧгӧрво. Ме чайті, мый царыд кӧ сетас конституция Англияын моз, ставыс лоас шань. Артмас кӧ республика Францияын моз, сыысь бурыс оз нин тӧр. Коми муын тайӧ революция ёнасӧ эз тӧдчыв. Сӧмын кывлан вӧлі сьыланкыв:
Царь испугался и дал манифест:
Мертвым свободу, живых — под арест.
Россия, Россия жаль мне тебя,
Бедная, горькая участь твоя!
1913 воын ме гижи кӧкъямыс коми кывбур: «Ыджыд чери да ичӧт чери», «Гажаджык, вокъясӧй, олӧй», Ытшкандыр» да мукӧд. Заводитігас ме думайті, мый менам ӧдвакӧ артмас лӧсьыд лыддянтор, но гижи да аддзи, мый позьӧ и комиӧн гижны, мый коми кывйыс абу гӧль да мисьтӧм, абу «собачий язык», кыдзи сійӧс шулісны ӧткымын роч чиновникъяс.
1914 воын пансис империалистическӧй война. Ме тшӧтш веськавлі, мобилизация кузя, царскӧй армияӧ, но окопъясӧдз эг волы, сӧмын видлі кӧрсӧ запаснӧй полклысь, кӧні олӧмыс вӧлі каторга кодь.
Октябрса революция бӧрын служиті «Комитет Бедноты»-ын секретарӧн, сэсся пыри нарсудӧ секретарӧ жӧ, кӧні уджалі 1939 воӧдз.
Унатор гижлі рочӧн «Зырянская жизнь» да «Югыд туй» газетъясӧ (висьтъяс: «Наши молитвенники», «Боголюбивый Никон», «Бедный Иван», «Обоженный Кузьма», «Перевозный владыка», «В нарсуд на разбирательство» да мукӧд). Серпасавлі Коми муын вӧлӧмторъяссӧ, пазӧдӧм буржуй котырлысь колясъяссӧ, сиктса нелючкияссӧ. Кызвынсӧ кырымавлі псевдонимӧн «Сидор Безземельный», но кытчӧ сюрӧ сувтӧдлі и мукӧдпӧлӧс псевдонимъяс. Основнӧй псевдонимыс менам сэки и ӧні — «Юсь».
1918 воын «Коми комиссия» чукӧстіс менӧ коми литература лӧсьӧдан уджӧ (сэтчӧдз 1913 вояснас коминас ме нинӧм эг гижлы сы вӧсна, мый печатайтнысӧ вӧлі некӧн). Ме тайӧ чукӧстчӧмӧдз на босьтчи гижны комиӧн. Кӧрткерӧсын сэки оліс учительница Агния Андреевна Суханова — коми школаяс вӧсна тӧждысьысь морт. Сійӧ корӧм кузя, ме гижи кымынкӧ кывбур-сьыланкыв школьникъяслы сьылӧм вылӧ. Сэсся гижи да мӧдӧді коми комиссиялы мойданкыв «Зарни чукӧр», кывбуръяс «Коми му», «Во гӧгӧрся олӧм» да мукӧд. Сы бӧрын босьтчи гижны сцена вылын сьылӧмӧн ворсанторъяс-опереткаяс: 1919 воын гижи «Мича ныв», 1920 воын — «Тун», 1921 воын — «Бурань». Качествонысӧ налысь ме, дерт, донъявны ог вермы, но тайӧ опереткаяс зэв ёна воисны сьӧлӧм вылӧ видзӧдысьяслы, кодъяс некор на эз аддзывны ас рӧднӧй кыв вылын татшӧм ворсанторъяссӧ.
1920–1921 воясӧ ме зіля уджалі школьнӧй хрестоматия вылын, но джын кымын гижӧдсӧ мыйлакӧ эз сюйны книгаас.
1918 восянь ме шоча нин эновтлі коми литература уджсӧ, но вӧліны и сэтшӧм костъяс, кор ме нинӧм эг гиж. Лоис тайӧ сы вӧсна, мый 1926 воӧдз эз вӧв коми литературнӧй журналыс и печатайтчыны вӧлі некӧн, а Коми Издательство зэв гежӧда лэдзліс литературнӧй сборникъяссӧ, да и сэтчӧ гижӧдъяссӧ босьтліс ёна бӧрйӧмӧн.
«Ордым» журнал восьтӧм бӧрын менам медвойдӧр петіс сэні «Алимент-частушкаяс». Сэсся куті мӧдӧдавны сэтчӧ мукӧдпӧлӧс кывбуръяс, но, лыдӧн кӧ артавны, менам продуктивностьыс вӧлі ичӧт. Верми, гашкӧ, и унджык сетны, но эг сет сы вӧсна, мый пыр пукалі канцелярияын, коді падмӧдіс менсьым литературнӧй уджӧс.
1921 восянь (кор ме гижлі коймӧд оперетка «Бурань») 1928 воӧдз менам перӧ улысь эз петавлыны гырысьджык торъяс. Кызвынсӧ гижлі посньыдик кывбуръяс да сьыланкывъяс.
1936 воын Коми Издательство лэдзис сборник «100 коми сьыланкыв», кодъясӧс «чукӧртіс» Ньобдінса Виттор. Тайӧ сборникӧ сюйӧма менсьым сӧмын ӧтик сьыланкыв («Дзор пӧрысь гозъялӧн»). Мукӧдъясыс, Ньобдінса Виттор донъялӧм серти, лоины «шогмытӧмӧн». Аслас Ньобдінса Витторлӧн тайӧ сборникын печатайтӧма вӧлі 17 сьыланкыв.
1928 воын ме гижи поэма «Кыдзи поп ворссис кык мӧс» Да мойданкывъяс «Кӧрт-Айка», «Бурань», «Яг морт», «Юрка» да «Куим йӧй». Тайӧ восянь куті нин перестраивайтны ассьым лирикаӧс, куті «ёсьтыны» перӧӧс, медым не кольччыны бӧрӧ пролетарскӧй литератураын социализм стрӧитан кадӧ. Арнас ме заводиті гижны, а 1929 воын, гожӧмнас, помалі оперетка «Настук».
1930 воын ме заводитлі гижны поэма «Важӧн и ӧні». Планыс тайӧ поэмалӧн вӧлі зэв паськыд. Ме кӧсйи петкӧдлыны гӧль сиктса мортлысь олӧмсӧ чужӧмсяньыс социализм стрӧитан эпохаӧдз. Кӧсйи серпасавны цардырся кадсӧ, войнасӧ, революциясӧ, сӧвет власть вӧсна тышкасьӧмсӧ, выль олӧмсӧ, колхоз стрӧитӧмсӧ и мукӧдтор. Медводдза главаыс («Кыдзи чужис Гриша Вань») печатайтӧма «Ордым» журналын 1930-ӧд воын. Сы бӧрын, 1931 воын, гижи мӧд кык глава: «Гриша Ваньлӧн челядьдырся олӧм» и Гриша Вань велӧдчӧ школаын». Мӧдӧдлі тайӧ главаяссӧ Коми Издательствоӧ видлалӧм вылӧ да вӧзйывлі вӧчны договор, но Издательствоса юралысь Оботуров мем вочавидзис приблизительнӧ сідзи: «Гиж водзӧ, лоас кӧ шогмана печатайтам, а договор вӧчны да аванс сетны ми огӧ вермӧ». Сы бӧрын ысті рукописьсӧ «Ударник» журналӧ, но сэні «Гривна Ваньӧс» эз печатайтны и некутшӧм юӧр сы йылысь меным эз мӧдӧдлыны. Сэки меным быть лои дугдыны тайӧ поэма вылын уджалӧмысь.
1934 воын Коми Издательство лэдзис торъя книгаӧн менсьым «Бӧрйӧм гижӧдъяс», но книгаыс петіс латинизированнӧй шрифт вылын, мый вӧсна этша морт вермис сійӧс лыддьыны.
1936 воын петіс роч кыв вылын сборник «Парма», кытчӧ пырисны вӧвлӧм коми писательяслӧн произведениеяс (Ньобдінса Витторлӧн, Тима Веньлӧн, Выль Пашлӧн да мукӧдъяслӧн). Менсьым сэтчӧ сюйисны сӧмын ӧти басня «Педьӧ да Рӧдьӧ». Вступительнӧй статьяын Ӧльӧк Ӧндрей (А. А. Попов) зэв ёна ошкӧ Ньобдінса Витторӧс, Тима Веньӧс, Выль Пашӧс, Из'юр Иванӧс да мукӧдъясӧс, а меным сетӧ сэтшӧм характеристика (цитируйта медбӧръя фразаяссӧ): «После Октября Лебедев без колебаний пошел на советскую службу, но идейно еще долго оставался чужд нам. Лишь окончательная победа социализма и переход деревни на путь коллективизации расширили кругозор и политическое сознание Лебедева, и он с несколько большим пониманием и более сочувственно начинает отражать нашу действительность (см. его басню «Педя и Родя», стр. 168)». Тадзи Ӧльӧк Ӧндрей пӧртіс менӧ сӧветскӧй властьлы да уджалысь йӧзлы «чуждӧй мортӧ». Но мыйын заключайтчӧ «менам чуждостьыс» сійӧ эз висьтав. Шуис «чуждӧй» и пом? Дерт, быдӧнлӧн аслас мнение, но Ӧльӧк Ӧндрейлысь тайӧ «мнениесӧ» ме лыддя ичӧтик клеветаӧн, кодӧс сійӧ лэдзис, буракӧ, ассьыс «сверхбдительность» петкӧдлӧм вӧсна. Тайӧ жӧ «сверхбдительность» ыштӧдіс сійӧс вредительясӧс ошкӧм вылӧ.
Октябрса революция мездіс рабствоысь став уджалысь йӧзӧс, коді оліс сэкся Россияын. Октябрса революция сеті, уджалысь йӧзлы (и меным тшӧтш) вӧльнӧй, югыд олӧм Октябрса революция ловзьӧдіс и быдтіс коми национальнӧй литература, код йылысь сэтчӧдз некод эз куж и мӧвпыштны Ӧні великӧй сталинскӧй эпохаӧ, торъя нин долыд уджавны литератураын, петкӧдлыны художественнӧй гижӧдъяс пыр сӧветса вӧльнӧй йӧзлысь шуда олӧмсӧ, социализм стрӧитӧмсӧ, коммунизмлань мунӧмсӧ. Ме шулі нин, мый Октябрса революцияӧдз омӧля разбирайтчи политикаын, кӧть и радейті свободасӧ. Октябрса революция восьтіс меным синмӧс сы вылӧ, мый лоб збыльвывса свободаыс, збыльвывса революционностьыс. Ме некор эг вӧв, дай эг вермы и лоны, сӧветскӧй властьлы, уджалысь йӧзлы «чуждӧйӧн», кыдзи менӧ нимтіс Ӧльӧк Ӧндрей.
Менсьым, гашкӧ, юаласны: кыдзи ме уджала? Кыдзи гижа? Та вылӧ ме висьтала со мый. Быд гижысь медвойдӧр бӧрйӧ тема, код вылӧ кӧсйӧ гижны. Бӧрйӧ аслас вын серти, аслас кужӧм серти дай, дерт, бӧрйӧ сэтшӧмӧс, коді сылы аслыс тӧдсаджык да коді коланаджык, актуальнӧйджык. Ме вӧча сідзи жӧ. Тайӧ общӧй правилӧ. Но быд гижысьлӧн уджыс (процесс работы) аслыс сяма. Ме гижа ньӧжйӧн сы вӧсна, мый пыр зіля (старайтча) бурмӧдны стильсӧ, мичлунсӧ гижӧдторйыслысь. Ме некор ог вунӧд, мый темаыс кӧ бур, а кывбурлӧн качествоыс кӧ омӧль, сылӧн вошӧ нин доныс. Мем пыр кажитчӧ, мый менам абуджык артмӧма, мый позьӧ вӧлі мичаджыка гижны. Кывбур форманас ме подражайта Пушкинлы да Лермонтовлы, кодъяс вӧліны и нэм кежлӧ кольӧны непревзойденнӧй мастеръясӧн поэзияын.
Таво январь 31-ӧд лунӧ партия и правительство наградитісны менӧ литературнӧй уджысь «Знак почета» орденӧн. Ог куж висьтавны, кыдзи взволнуйтіс да обрадуйтіс менӧ тайӧ ыджыд наградаыс. Сӧмын миян социалистическӧй странаын тадзи высокӧя донъялӧны писательскӧй трудсӧ. Ме лыддя тайӧ наградасӧ не сӧмын менсьым скромнӧй литературнӧй уджӧс отметитӧмӧн, но и став коми национальнӧй сӧветскӧй литературалы внимание да доверие петкӧдлӧмӧн. Мыйда судзсяс вын да кужӧм, ме кута продолжайтны ассьым литературнӧй уджӧс, медым оправдайтны тайӧ ыджыд наградасӧ, кодӧс сетісны меным партия и правительство.
Июнь 1939 во М. Лебедев.
== I
ОПЕРЕТКАЯС
{Лебедев М. Н. @ Настук @ сьылӧмӧн ворсантор @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 29–55.}
НАСТУК
СЬЫЛӦМӦН ВОРСАНТОР КОЛЛЕКТИВИЗАЦИЯ ЗАВОДИТЧАН КАДЫСЬ
Озыра олысь крестьянинлӧн керка. Джодж пасьталаыс вольсалӧма уна пӧлӧс рӧма джодждӧра. Стенъяс, шпалеритӧма. Пельӧсас вит кымын образ. На водзын ӧшалӧ лампада. Ӧбразъяс улын пызан. Паныд стенас куим ӧшинь. Ӧтиыс восьтӧма. Восьса ӧшинь дорын пукалӧ Настук, кӧзяинлӧн слуга-батрачка, омӧлик ситеч платьеа, ачыс жугылькодь.
НАСТУК
Праздник лунӧ керкаын
Пукавны зэв шог.
Коркӧ бара гуляйтныд
Петны верма ог?
Вичко кындзи некытчӧ
Кӧзяин оз лэдз,
Быттьӧкӧ ме кутшӧмкӧ
Пиньтӧм пӧрысь пӧч.
Талун асыв шуис мем:
«Кӧть батрачка тэ,
Век жӧ тэнад лов вӧсна
Тӧждыся пӧ ме.
Зіля котӧрт вичкоӧ,
Енмыд мед оз вун.
Сэсся пукав керкаын,
Некытчӧ эн мун».
Мыйла меным вичкоыд?
Мыйла меным ен?
Мыр моз сӧмын сулалан
Ӧбраз водзас сэн.
Аминьяссӧ кывзан да,
Кутшӧм сэтысь бур?
Эз кӧ эськӧ ыстыны,
Сэтчӧ он нин тюр.
Менам озыр кӧзяин,
Опонь дядь, зэв стрӧг:
Енмӧс сӧмын радейтӧ,
Мекӧд вывті лёк.
Равӧстлас да, чуймылан...
Пессян лун и вой!
Мукӧддырйи повзьӧмла
Пӧттӧдз он и сёй.
Вогӧгӧрся мырсьӧмысь
Эз на мынтыв сьӧм.
Талун, грекысь полӧмла,
Шойччӧг сетіс мем.
Сӧмын тайӧ шойччӧмыс
Оз и сулав грӧш:
Сыысь аски уджӧдас
Помся сутки чӧж.
Кӧзяйка мем висьталіс:
«Тэ вылӧ пӧ пыр
Дзодзув Семӧ видзӧдӧ,
Парсӧ нюлігтыр,
Гашкӧ пӧ и гӧтрасяс,
Бурджыка пӧ ов».
Мем, кӧть и батрачка ме,
Татшӧм пон оз ков!
Шондібанӧй праздникӧй,
Эн тэ меным лок!
Шога пырысь лолавны —
Ӧти менам мог.
(Видзӧдӧ ӧшиньӧд)
Со тай, майбыр, туй кузя
Мунӧ кымын ныв.
Ставныс гора сьылӧны
Гажа сьыланкыв.
Ывласянь, ылысянькодь, кылӧ сьылӧй. Надзӧникӧн матысьмӧ, лоӧ гораджык. Бӧръя кывъясыс сьывсьӧны дзик ӧшинь улас.
Сьыланкыв
Мыйла клубӧ ветла ме
Мамӧ видчӧ:
«Кытчӧ, коньӧр, мунан тэ,
Кытчӧ, кытчӧ?
Клубъяд овмӧдчӧма бес
Ыджыд сюра.
Сэні жӧдзӧ омӧль йӧз
Шырӧм юра.
Весиг ӧбраз абу сэн,
Эз и вӧвлы.
Виас, нылӧй, тэнӧ ен,
Чӧвлы, чӧвлы!»
Шуи мамӧлы ме сэк:
«Мый тэ лябан?
Мыйла енкӧд ноксян век?
Енмыс абу!
Нинӧмабуыс оз ви
Ловъя мортӧс.
Клубъяс тӧдны кутім ми
Ленин ёртӧс.
Мудрӧй Сталинлысь быд кыв
Гӧгӧрвоим.
Ми, том войтыр, зон и ныв,
Сюсьӧсь лоим!
Ог ме кывзы тэнӧ, мам,
Клубӧ муна.
Важся олӧм, важся сям
Менам вуні.
Тэ моз колльӧдлыны нэм
Ме ог понды.
Клубъяс восьсис — петіс мем
Югыд шонді!»
НАСТУК
Аттӧ, кыдзи кужӧны
Сьывны сьыланкыв.
Ме кӧ вӧлі ывлаас,
Мӧдногӧн эг сьыв.
ӦТИ НЫВЛӦН ГӦЛӦС (ӧшинь улич)
Мый тэ, Настук, пукалан
Ӧшинь дорас сэн?
Он ӧмӧй нӧ аддзы тэ,
Гажыс пуӧ кӧн?
НАСТУК
Бура эськӧ аддза да,
Он тай, майбыр, пет.
Тіянлы моз вӧлясӧ
Кӧзяин оз сет.
УНА НЫВЛӦН ГӦЛӦС (збоя сьылӧны)
Нинӧм кӧзяинысь повны,
Абу ыджыд сылӧн чин.
Ой кӧ понды збоя овны,
Няйтӧ талясяс том вын.
Вайӧ Настук ордӧ пырам,
Сійӧс гиледыштам,
Жугыльлунсӧ сылысь йирам,
Лысӧ вильӧдыштам!
НАСТУК
Локтӧ пырӧ, нывъясӧй,
Некод абу тан.
Збыль тай тіян пузьӧма
Гажыд, шондібан.
Пырӧны дас кымын ныв; ставныс мича праздник платьеа.
НЫВЪЯС (йӧктігтыр сьылӧны)
Татчӧ пырим, татчӧ пырам,
Татчӧ пырим ставным ми,
Оз кӧ Настуклӧн кӧзяин
Миколь йӧктысьяссӧ ви!
Оз кӧ ви, оз кӧ ви,
Оз кӧ ви, оз кӧ ви,
Оз кӧ Настуклӧн кӧзяин
Микодь йӧктысьяссӧ ви!
НАСТУК
Дыр на татшӧм аньяслы
Виысь морт оз чуж.
Кӧзяинлы асьныд на
Петкӧдланныд пуж.
НЫВЪЯС
Вермас лоны, вермас лоны,
Вермас лоны тадзи збыль, —
Пӧрысь йӧзлы огӧ сетчӧ,
Ӧні ӧлӧм миян выль!
Олӧм выль, олӧм выль,
Олӧм выль, олӧм выль,
Пӧрысь йӧзлы огӧ сетчӧ,
Ӧні олӧм миян выль!
НАСТУК
Менам, муса нывъясӧй,
Олӧм пыр на важ.
Сы вӧсна ог аддзыв ме
Некутшӧм выль гаж.
НЫВЪЯС
Регыд аддзан, регыд аддзан.
Регыд аддзан долыдлун,
Он кӧ верӧссайӧ таво
Дзодзув Семӧ сайӧ мун!
Он кӧ мун, он кӧ мун,
Он кӧ мун, он кӧ мун,
Он кӧ верӧссайӧ таво
Дзодзув Семӧ сайӧ мун!
НАСТУК
Зывӧк весиг видзӧдны
Семӧ вылад мем.
Семӧ дорсьыд мичаджык
Мусук менам эм.
НЫВЪЯС
Тӧдам, Настук, тӧдам, Настук,
Тӧдам, Настук, дона ёрт,
Тэнад мусук — Якӧ Гриша,
Коллективын олысь морт!
Олысь морт, олысь морт,
Олысь морт, олысь морт,
Тэнад мусук — Якӧ Гриша,
Коллективын олысь морт!
НАСТУК
Тайӧ кӧ ті тӧданныд,
Мед и лоас сідз,
Дерт, ме озыр Семӧлы
Ачымӧс ог видз.
ӦТИ НЫВ
Семӧ саяд, Настукӧй,
Мунас ӧти бес.
МӦД НЫВ
Радейтӧны Семӧӧс
Поп да пӧрысь йӧз.
КОЙМӦД НЫВ
Ӧтувтчан кӧ Гришакӧд,
Воссяс тэнад туй.
НЁЛЬӦД НЫВ
Тіян костӧ Семӧыд
Нырсӧ оз нин сюй.
НАСТУК
Сідз эськӧ да, кӧзяин
Скӧрмас кӧ, кӧть бӧрд.
Коланторсӧ регыдӧн
Олӧмӧ он пӧрт.
СТАВ НЫЛЫС (збоя сьылӧны)
Муса Настук, дона ныв, дона ныв,
Мыйла шуан сэтшӧм кыв, сэтшӧм кыв?
Тэ кӧ ачыд лоан збой, лоан збой,
Кӧзяиныд оз на сёй, оз на сёй.
Небзяс сылӧн чорыд ки, чорыд ки,
Водзвыв тӧдам тайӧ ми, тайӧ ми.
Сылӧн скӧрмӧм — нинӧмтор, нинӧмтор.
Сӧвет властьыд миян дор, миян дор.
Кывзы Настук, роч акань, роч акань,
Рама овны абу шань, абу шань.
Колӧ вежны оланног, оланног.
Татшӧм ӧні миян мог, миян мог.
НАСТУК
Вежны ассьым олӧмӧс
Рад эськӧ ме пыр.
Менам том ныв сьӧлӧмын
Пузьӧкодь нин вир.
НЫВЪЯС (збоя сьылӧны)
Айдай Настук, айдай Настук.
Айдай Настук, муса чой!
Коркӧ пондас миян Настук
Збоя овны лун и вой!
Лун и вой, лун и вой,
Лун и вой, лун и вой.
Коркӧ пондас миян Настук
Збоя овны лун и вой!
ӦТИ НЫВ
Жугылькодь на Настуклӧн
Мича чужӧмбан.
МӦД НЫВ
Вай жӧ сылысь шогсӧ ми
Пальӧдыштам тан.
КОЙМӦД НЫВ
Керка шӧрас вӧчлам ми
Гажа ворсанін.
НЁЛЬӦД НЫВ
Кӧзяиныс пырас кӧ,
Сувтас сылӧн син.
СТАВ НЫЛЫС (уськӧдчӧны Настук дінӧ)
Настук лок, Настук лок,
Эз кӧ сибды джоджад кок!
Тэнад кокыд эз кӧ сибды,
Чеччы, гажӧдчыштам лок!
Чеччӧдӧны Настукӧс лабич вывсьыс и петкӧдӧны джодж шӧрӧ. Сэсся суктӧны кытшӧ (Настуккӧд тшӧтш) и венігтыр сьылӧны.
СЬЫЛАНКЫВ
Дзор черикыйысьлӧн томиник ныв
Пыр вӧлі дӧмлӧ важ кулӧм да тыв,
Быдторсӧ вӧчӧ, мый тшӧктылас мам.
Ошкӧны пӧрысьяс нывлысь бур сям:
«Ӧдюкыд миян зэв кывзысь, зэв шань!
Ӧдюкыд миян зэв раминик ань!»
Бать-мамыс радысла чеччавны дась,
Кор воис корасьны Мельнича Вась.
Мельнича Вась вӧлі озыр да лёк,
Изігӧн изысьсӧ чиркліс быдног.
Видзӧдліс сы вылӧ раминик ныв,
Сувтіс да крапкӧбтіс со кутшӧм кыв:
«Мельнича Вась сайӧ ог на ме мун.
Оз меным ков сылӧн лёк озырлун!»
Бать сылӧн скӧрмис да нылыслы — швач:
«Регыдик тэнӧ ме велӧда тадз!
Мӧдысь кӧ косьышта, гырдӧссяс ныр.
Бать-мамкӧд некор тэ венӧ эн пыр!»
Ӧдюк эз повзьы да висьталіс сідз:
«Кулактӧ, колӧкӧ, ас вылад видз!
Мӧдысь кӧ вӧрзьӧдан, суд тэныд эм.
Нывбаба праваыд тӧдса нин мем!»
Чуймис да скӧрлунсӧ вунӧдіс бать.
Мельнича Васька эз ло сылы зять.
Бать водзын нывлӧн оз тірзьы нин лов.
Сетчыны пӧрысьлы некор оз ков!
Бӧръя кывъяс сьылігӧн пырӧ керкаӧ Настуклӧн кӧзяин — Опонь дядь, паськыд тоша морт, гажа юра, ичӧтика шатлалӧ. Сувтӧ ӧдзӧс дорас. Чуймӧма, видзӧдӧ нывъяс вылӧ. Нывъяс дугдӧны сьывны. Настук вешйӧ на дінысь бокӧ.
ОПОНЬ ДЯДЬ (скӧра)
Мый ті тані, вижляяс,
Паськӧдланныд вом!
Оз на вермы водзсасьны
Пӧрысьыдкӧд том!
Бать мам водзад ставныд ті
Ичӧт кутю пи.
Аддзад, кутшӧм зумыдӧсь
Пӧрысьяслӧн ки!
(Петкӧдлӧ нывъяслы чабыртӧм кулакъяс)
Нырвомад кӧ косьышта,
Казяланныд сэк.
Менам чорыд кабырыд
Абу чӧскыд нӧк!
НЫВЪЯС
Опонь дядьӧ, дугды сӧрны,
Он тэ вермы нинӧм керны.
Сэтшӧм ӧні кад —
Пӧрысьяслы мат!
ОПОНЬ ДЯДЬ
Асьныд матӧ воанныд
Пӧрысьястӧг ті.
Оз кӧ сэтчӧдз тіянӧс
Енмыс изйӧн ви.
Перна тіян абу нин, —
кутшӧм нӧ ті йӧз?
Кыскас коркӧ ставнытӧ
Адӧ сюра бес!
НЫВЪЯС
Сюра бесысь огӧ полӧ.
Ставным пырам комсомолӧ.
Висьталӧны сэн:
Эз пӧ вӧвлы ен!
ОПОНЬ ДЯДЬ (зымнитӧ кокнас)
Ланьтӧй, лёк пеж дзодзувъяс,
Енмыд абу теш!
Ӧтитор и кужанныд —
Серавны лунчӧж.
Со тай менам Настаыд
Кутшӧм авъя ныв,
Тіян моз оз равӧстлы
Омӧль сьыланкыв.
НЫВЪЯС
Синсӧ Настуклы ми восьтам,
Комсомолӧ сійӧс босьтам.
Мый кӧть сійӧ рам,
Вежсяс сылӧн сям!
ОПОНЬ ДЯДЬ
(уськӧдчӧ нывъяс вылӧ да тойлалӧ ӧдзӧслань)
Мунӧй татысь, вежӧмъяс,
Петӧй пырысь-пыр!
Тіянлысь лёк карзӧмтӧ
Кывзі нин ме дыр.
Пыринныд да увганныд,
Лешак чукӧр, ті.
Со на тай кыдз уджалӧ
Менам пӧрысь ки!
Тодмышкалӧ нывъяссӧ ӧдзӧс порог вомӧн
НЫВЪЯС (петігас)
Гортад скӧравны тэ верман,
Сӧмын ачыд регыд йӧрман:
Лэптысьӧ, оз чин
Коллективлӧн вын!
ОПОНЬ ДЯДЬ
(чорыда пӧдлалӧ ӧдзӧс)
Сідз эськӧ и орӧді
Ӧти нывлысь юр!
Коллективлӧн кыптӧмыс
Абу вывті бур.
Но да нинӧм повзьыны
Коллективсьыс мем:
Няньӧн йӧртӧд тырӧма,
Быдтор менам эм.
(Воськовтӧ Настуклань)
Сэсся со мый юала,
Наста, тэнсьыд ме:
Мыйла татшӧм нывъяссӧ
Лэдзин татчӧ тэ?
НАСТУК (смела)
Ог жӧ понды тойлавны,
Пырӧ кӧ бур йӧз.
Юрӧн найӧс люкавны
Абу на ме мӧс!
ОПОНЬ ДЯДЬ (шензьӧмӧн видзӧдӧ)
Мый тэ сэні больӧдчан,
Гӧгӧрвоан он?
Курччас ӧмӧй коньӧрӧс
Кутшӧм кӧ дур пон?
Кыдз тэ лысьтан сёрнитны
Кӧзяинкӧд сідз?
Вензьӧм вылӧ, зык вылӧ
Тэнӧ ме ог видз.
Тасмаӧн кӧ кульышта.
Тӧдлан сэки гаж.
Батрачкалӧн олӧмыс
Пыр на кольӧ важ!
(Ортсіын кылӧны, мужик гӧлӧсъяс. Опонь дядь видзӧдӧ ӧшиньӧд, сэсся чепӧсйӧ бӧр)
Аттӧ, со нин локтӧны
Поп да Сюзь Микит,
Дзодзув Семӧ — коймӧдыс,
Нёльӧд — Кӧин Тит.
Тшӧкты Марпа тьӧткалы
Вайны вина-сур.
Оз кӧ тырмы винаыс,
Эм на самӧкур.
Кыскӧй карса калбассӧ,
Куим черинянь.
Тайӧ корӧм гӧстьясыд
Мӧда мӧдысь шань.
Буракӧ, тэ Семӧлы
Лоан гӧтыр пу...
Эн лысьт мекӧд вензьыны,
Паныд кыв эн шу! (зымнитӧ кокнас)
Настук петӧ. Пырӧны поп, Сюзь Микит, Дзодзув Семӧ и Кӧин Тит, ставныс неуна гажаӧсь. Поп сувтӧ джодж шӧрӧ да лэптӧ веськыд кисӧ.
ПОП (многолетие моз)
Керкаын олысьлы,
Господьысь полысьлы,
Вичкоӧ волысьлы
Зеп тырыс сьӧм,
Нянь да кузь нэм!
МУКӦД ПЫРЫСЬЯС (сьылӧны)
Озыра,
Озыра,
Озыра овны, озыра
Овны,
Овны!
ОПОНЬ ДЯДЬ (копрасьӧ)
Лок жӧ, дона батюшко,
Миян ыджыд ай,
Пызан саяд пуксьы да
Гажӧдчыштам вай.
Семушӧй да Титукӧй,
Микит, муса сват,
Пыринныд да тіянлы
Вывті нин ме рад.
Сёрнитігтыр юыштам
Батюшкокӧд тан.
Вина-сурыд тырмас на
Менам, шондібан.
Пырӧны Настук да сылӧн кӧзяйка — Марпа тьӧтка. Ӧтиыс вайӧ куим парта вина, мӧдыс — калбас да куим черинянь. Поп сувтӧ налы папыд да нылӧ лэптӧ кыкнан кисӧ.
ПОП (многолетие моз жӧ)
Кабакса виналы,
Вель ыджыд чиналы,
Дявӧл кодь выналы,
Югъявны дыр
Клянитча пыр!
МУКӦД ПЫРЫСЬЯС (сьылӧны)
Югъявны,
Югъявны,
Югъявны, би моз югъявны
Би моз,
Би моз!
Марпа тьӧтка да Настук пукталӧны пызан нылӧ ваянторсӧ, сэсся петӧны.
ОПОНЬ ДЯДЬ (индӧ вина вылӧ)
Тайӧ югыд винаыс
Сійӧн медся бур:
Мукӧддырйи гӧльяслы
Пемдӧдыштӧ юр!
ПОП
Пемыд юра войтырыд
Абу жӧ дзик шань:
Шоча ӧні вайлӧны
Меным руга нянь.
СТАВНЫС (поп кындзи)
Батюшко, эн пов,
Тшыгйӧн он на ов.
Чукӧртам ми пызь
Тэныд мешӧк кызь!
ПОП
Тӧда, онӧ эновтӧй
Менӧ ставныд ті.
Ӧтувтчӧмӧн бура на
Гыбалыштам ми!
Тайӧ сьыліг кост бара пырӧны Настук да Марпа тьӧтка, вайӧны яндова сур, шаньга да поднос вылын румкаяс, ставсӧ сувтӧдӧны пызан вылӧ. Настук сэсся пуксьӧ восьса ӧшинь дорӧ.
МАРПА ТЬӦТКА (копрасьӧ)
Дона гӧстьяс, пуксялӧй,
Видлӧй вина сур.
Юӧм бӧрас сёйыштӧй,
Шогмана кӧ нур.
ДЗОДЗУВ СЕМӦ
Быдтор тані шогмана,
Ставыс чӧскыдтор.
СЮЗЬ МИКИТ
Тіян ордын гӧсьтитны
Позьӧ на кӧть кор
КӦИН ТИТ
Видзӧдлан да, майбырӧй,
Пызаныд дзик тыр.
ПОП (пернапасалӧ пызансӧ)
Мед жӧ сур да винаыс
Некор тась оз быр!
Пуксялӧны пызан гӧгӧр. Опонь дядь мыччӧ поплы яндоваӧн сур, сэсся кисьталӧ румкаясӧ вина. Та бӧрын налӧн сёрнитӧм-сьылӧмыс мунӧ юиг-сёйигтыр. Опонь дядь пыр содталӧ винасӧ румкаясӧ.
ОПОНЬ ДЯДЬ
Юӧй, юӧй зільджыка,
Юрныд гажмас мед,
Жугыльтчӧмӧн ме ордысь
Некод мед оз пет.
Нинӧм ёна шогсьыны,
Шудным эз на вош.
Ме тай пыр на гӧль водзын
Лэпта тадзи тош! (вылӧ лэптӧ тошсӧ)
Скӧрмӧдчам кӧ, асьным ми
Вӧчам налы рель.
Таво на мем уджаліс
Сизим кымын гӧль.
Эз тай некод на пиысь
Мукӧдлаӧ мун.
Няньӧн налы мынтыси —
Куим пунтӧн лун.
ПОП
Кӧть эськӧ и нинӧмтор
Гӧльыдлы он сет,
Вердыштан да, кынӧмыс
Лоас сылӧн пӧт.
ДЗОДЗУВ СЕМӦ
Дас лун меным видз вылын
Ытшкис Прокӧ Вась.
Сюйышті ме ытшкысьлы
Киссьӧм ыжку пась.
ПОП
Прокӧ Васьлы бурджыксӧ
Сетны оз и ков.
Шоча ветлӧ вичкоӧ.
Господьысь оз пов.
СЮЗЬ МИКИТ
Ӧти дӧва вундіс мем
Нёль лун зіля зэв.
Лои сылы мынтӧма
Ведра шома йӧв.
ПОП
Дӧва мортлы унджыксӧ
Босьтны сэсся кысь?
Лӧсялас на тшыг вылас
Сылы тайӧ рысь.
КӦИН ТИТ
Кыис меным Педюкӧй
Посни синма тыв.
Тӧлысь гашкӧ пукаліс,
Вӧчис комын сыв.
Мӧвпышті ме бурджыка,
Сылы сетны мый.
Ысті сэсся коньӧрлы
Кык пунт чирӧм вый.
ПОП
Чирӧм выйыд абу на
Педюкыдлы зор:
Вуштыштан кӧ чирӧмсӧ,
Артмас чӧскыдтор.
ОПОНЬ ДЯДЬ
Кужан жӧ нин, батюшко,
Кывтӧ шуны тэ.
Кристосӧс моз кывзышті
Ӧні тэнӧ ме.
СТАВНЫС (поп кындзи)
Батюшко кӧть кор
Олӧ миян дор,
Лёкинӧ оз сюй.
Индӧ веськыд туй!
ПОП (лэптӧ кияссӧ)
Тіян вылӧ ыджыд милӧсть
Енлысь кора,
Кора, кора, кора, кора,
Енлысь кора.
Выльног олысь сиктса йӧзсӧ
Ставсӧ ёра,
Ёра, ёра, ёра, ёра,
Ставсӧ ёра.
Кодлы енмыс муса, сійӧ
Райӧ каяс,
Каяс, каяс, каяс, каяс,
Райӧ каяс.
Коді вичкоӧ оз ветлы,
Кольӧ саяс,
Саяс, саяс, саяс, саяс,
Кольӧ саяс.
Мед жӧ миян дзескыд олӧм
Регыд бырас,
Бырас, бырас, бырас, бырас,
Регыд бырас.
Мед жӧ, пернатӧм пеж войтыр
Йирӧ пырас,
Пырас, пырас, пырас, пырас,
Йирӧ пырас!
СТАВНЫС (поп кындзи)
Виччысьӧ нин дыр
Найӧс джуджыд йир!
Кодлы мустӧм ен,
Быдӧн лоас сэн!
ПОП
Миян сиктын вӧчисны
Найӧ коллектив.
Та йылысь ме тіянлы
Шуа сэтшӧм кыв.
Коллективыд ёнмас кӧ,
Олӧм лоас дзуг.
Тӧда нин ме лӧсьыда
Сылысь бан и гуг.
Оз кӧ енмыд чардбиӧн
Йӧзсӧ сэтысь ви,
Коллективлы кок улӧ
Сюрам ставным ми.
Няньыд пӧтмӧн лоас кӧ,
Гӧльыд лэптас ныр,
Тіянлы оз уджав ни,
Вичкоӧ оз пыр.
Сідз нин налӧн, ошлӧн моз,
Бугжылясьӧ син.
Кыдз кӧ колӧ бырӧдны
Коллективлысь вын.
ОПОНЬ ДЯДЬ
Позьӧ эськӧ со кыдзи
Чегны сылы борд.
Эмӧсь коллектив пытшкас
Куим юысь морт.
Налы кӧ ми петкӧдлам
Татшӧм югыдтор, (лэптыштӧ вина сулея)
Сувталасны вочасӧн
Найӧ миян дор.
Винасӧ кӧ юасны
Литра куим-нёль,
Коллективса мӧвпъясыс
Налӧн оз и коль.
Коддзасны да лэптасны
Ёртъясыскӧд зык.
Ӧтувтчӧмыд пӧрас кӧ
Желльӧн он нин пык!
СЮЗЬ МИКИТ
Оз кӧ отсав винаыс,
Эм на миян чер.
Потшӧсъяссӧ кералам:
Восьтам налысь йӧр.
Скӧтӧс сэтчӧ лэдзам да,
Вывті лоас шань:
Оз и ковмы вундыны
Ӧтув кӧдзӧм нянь!
КӦИН ТИТ
Кӧть эськӧ и вундасны,
Вартӧмъяс оз ло:
Сота налысь сёйӧмсӧ
Тайӧ киӧн — со! (Лэптӧ веськыд кисӧ)
ДЗОДЗУВ СЕМӦ (чабралӧ кулакъяссӧ)
Кӧні кутшӧм машина
Антусъяслӧн эм,
Ставсӧ жугла, чегъяла,
Сюрасны кӧ мем!
ПОП (многолетие моз)
Коллектив жугӧдны,
Удж сылысь дугӧдны,
Ур ку моз гугӧдны
Отсав, бур ен,
Лёк йӧзсӧ вен!
СТАВНЫС (поп кындзи)
Отсалышт,
Отсалышт,
Отсалышт, енмӧй, отсалышт,
Енмӧй,
Енмӧй!
ДЗОДЗУВ СЕМӦ (шенасьӧ кинас)
Му пыр, ва пыр мунас мед
Тайӧ коллектив!
Ӧні менам дум вылын
Ӧти мича ныв.
Сытӧг ог нин вермы ме
Колльӧдлыны нэм.
Шогла мукӧд кадъясӧ
Пемдывлӧ юрвем.
Мый кӧть и батрачкаын
Олӧ сійӧ тан,
Гӧтыр вылӧ шогмӧ мем
Радейтана ань.
Босьта сійӧс ас сайӧ,
Сета сылы шуд,
Бура верда, юктала,
Тшыгйӧдны ог кут.
Оз кӧ понды кывзыны,
Велӧдышта сэк,
Кыдзи воддза гӧтырӧс
Велӧдлі ме век.
Но да плетьӧн швучйӧдлӧм,
Гашкӧ, оз и ло,
Гашкӧ, сытӧг олам ми
Уна-уна во.
(Сувтӧ да матыстчӧ Опонь дядь дінӧ)
Опонасей Карпович,
Кӧзяиныд тэ.
Настук тэнад власть улын,
Тӧда тайӧс ме.
Мем кӧ сійӧс сетан тэ,
Вывті лоас шань.
Сы пыдди ме козьнала
Тэныд медбур чань.
ОПОНЬ ДЯДЬ
Семен Спиридонович,
Мӧдтор ме ог шу:
Чаньтӧ кӧ мем козьналан,
Нывтӧ босьт да ну.
Кык во сійӧ уджаліс
Меным лун и вой.
Мед жӧ ӧні тэ ордын
Песлӧдлыштас сой.
Колӧкӧ, кӧть талун жӧ
Петкӧд сійӧс тась.
Венчайтнысӧ тіянӧс
Батюшкоыд дась.
ПОП (шенасьӧ вина сулеяӧн)
Исайя ликуй!
Исайя ликуй!
Венчайттӧг оз туй!
Исайя ликуй!
СЮЗЬ МИКИТ ДА КӦИН ТИТ (равзӧны)
Настуклы — ура!
Семушлы — ура!
Свадьбалы — ура!
Уррра!!!
ОПОНЬ ДЯДЬ (Настуклы)
Ӧні, Наста, шуа ме
Тэныд сэтшӧм кыв:
Ассьыд муса жӧниктӧ
Окав, дона ныв!
ДЗОДЗУВ СЕМӦ (уськӧдчӧ Настук дінӧ)
Меным воссис гажа рай,
Настук, окасьыштам вай!
Тэнад мича чӧскыд вом
Менам шоглы вӧчас пом!
Кӧсйӧ кутны да окавны Настукӧс. Настук чеччыштӧ лабич вылысь да тойыштӧ Семӧӧс.
НАСТУК
Вешйы, мисьтӧм Дзодзулӧй,
Кык кока лёк ош!
Тэкӧд ме ог ӧтувтчы,
Оз кӧ мывкыд вош.
Сямлуннад да чужӧмнад
Быттьӧкӧ тэ порсь.
Невестаыд ковмис кӧ,
Мукӧдлаысь корсь!
Ставныс шемӧс. Дзодзув Семӧ сулалӧ джодж шӧрын кисӧ шевгӧдӧмӧн. Мукӧдъяс кӧсйӧны юны вина да сідзи и кольӧны румкаяссӧ кианыс кутӧмӧн. Опонь дядь чеччыштӧ улӧс вылысь, ляскӧ ассьыс вина тыра румкасӧ джоджӧ да зымнитӧ кокнас.
ОПОНЬ ДЯДЬ (Настуклы скӧра)
Кыдз тэ лысьтан сёрнитны
Жӧникыдкӧд сідз!
Кер, мый тэныд тшӧктӧма,
Воча кыв эн видз!
Раминика, лӧсьыда
Жӧник водзад сувт,
Кутлы сійӧс топыда,
Кутю моз эн увт.
Семен Спиридонович
Абу омӧль морт.
Батюшколы, миянлы
Сійӧ дона ёрт.
Важысянь нин озыра
Олӧ сійӧ пыр:
Сизим жыръя керкаыс,
Скӧтыс карта тыр.
Няньыс сылӧн заптӧма,
Гашкӧ, витсё пуд.
Батрачкалы сы сайӧ
Петны — ыджыд шуд.
Нинӧм тэныд вежнясьны,
Кӧзяиныд — ме!
Кылан, окав жӧниктӧ!
Кылан менӧ тэ!
НАСТУК
Ог ме сійӧс окав ни,
Сы сайӧ ог мун.
Мукӧд нывлы сюрас мед
Сылӧн озырлун.
Оласногнас Семӧыд
Быттьӧ пурсьысь пон.
Гӧльясӧс пыр уджӧдӧ,
Мынтӧ ичӧт дон.
Мырдӧн сетны сы сайӧ
Абу тэнад вын.
Зэв нин ӧні ичӧтик
Кӧзяинлӧн чин!
ОПОНЬ ДЯДЬ (зэв ёна скӧрмӧ)
Петкӧдла ме, аддзылан,
Кӧзяинлысь сям!
Выныд менам туӧ на,
Оз на, майбыр, ям.
Тан кӧ эськӧ батюшко
Керкаын эз вӧв,
Гезйӧн эськӧ кульышті
Тэнӧ уна пӧв.
Семуш кодь бур жӧникыд
Тэныд оз нин сюр.
Петан, нылӧй, сы сайӧ,
Миянкӧд он дур.
Видзӧд паськыд бугыльнад,
Кутшӧм сійӧ шань.
Меным весиг кӧсйысьӧ
Козьнавны бур чань.
НАСТУК
Чаньястӧ тэ мӧдногӧн
Лӧсьӧдлы да чӧж.
Некор менӧ чань вылад
Дзодзувкӧд он веж!
ОПОНЬ ДЯДЬ (скӧра)
Аттӧ, сюра лешакӧй,
Пузис менам вир...
Окав ассьыд жӧниктӧ,
Окав пырысь-пыр!
МАРПА ТЬӦТКА
Наста, мыйла лэптін тэ
Кӧзяинкӧд зык?
Воши ӧмӧй полӧмыд?
Юрыд ӧмӧй кык?
ПОП
Пӧрысь йӧзысь, Настукӧй,
Господьысь моз пов.
Кӧзяинкӧд слугалы
Пыксьыны оз ков.
СЮЗЬ МИКИТ ДА КӦИН ТИТ
Кӧзяинлысь кыв
Кывзы, батрак ныв!
Тшӧктӧмторсӧ вӧч,
Улӧ юртӧ лэдз!
НАСТУК
(Сюзь Микитлы да Кӧин Титлы)
Ті кӧть энӧ велӧдӧй,
Лёк Микит да Тит.
Тіян сьӧлӧм пытшкӧсыд
Быттьӧ няйтӧсь гид!
(поплы)
Рака моз эн шенась тэ
Паськыд соснад, поп.
Ачыд сӧмын тшӧгӧдчан,
Гӧльлы пуктан ноп!
(Марпа тьӧткалы)
Марпа тьӧтка, тіянысь
Полі ме зэв дыр.
Ӧні мукӧд мӧвпъясӧн
Юрӧй менам тыр.
(Опонь дядьлы)
Опонь дядь, кӧть лёкыдла
Куад тэ он тӧр,
Важ моз тэнад слугаыд
Тэ водзын оз дзӧр.
Талун кыдзкӧ ӧтпырйӧ
Воссис менам син,
Югдіс пемыд вежӧрӧй,
Сьӧлӧм эз ло кын.
Ме дырйи ті бызгинныд
Уна омӧльтор.
Тіян лӧглы, грӧзбалы
Эз вӧв помнидор.
Чайтінныд, мый тіянӧс
Ог ме гӧгӧрво...
Кӧть ті ош моз эралӧй,
Тіян ног оз ло.
Воссьӧма нин гӧльяслы
Гажа югыд лун.,.
Семӧ сайӧ, пон сайӧ
Некор ме ог мун!
ОПОНЬ ДЯДЬ (лёкысь равзӧ)
Кӧрталӧмӧн венчайтны
Тшӧкта талун рыт!
Венеч бӧрад Семуштӧ
Поннад он нин вид.
Бура сійӧ серӧдас
Тэныд чужӧмбан...
Ачым на ме тасмаӧн
Куля тэнӧ тан!
(Разьӧ ас вывсьыс тасма)
СТАВ ГӦСТЬЯС
Лӧсав нывлысь бок,
Бырӧд сылысь лёк!
Асныра тай зэв, —
Лӧсав сизим пӧв!
Опонь дядь тасмаӧн воськовтӧ Настуклань. Настук бӧрыньтчӧ ӧдзӧс дорӧ.
НАСТУК
Дзик жӧ тай ті вӧлінныд
Кык кока вит зверь!
Тэ, кӧзяин, скӧрмӧмнад
Нинӧмтор он кер
Дугды ассьыд тасматӧ
Петкӧдлыны мем.
Нӧйтысь вылӧ чорыдкодь
Сӧвет закон эм.
ОПОНЬ ДЯДЬ
Закон йывсьыд вензьыны
Тэкӧд ме ог кут,
Вӧча закон тӧдысьлы
Ас керкаын суд.
Чабыртӧ шуйга киӧн Настукӧс пельпомӧдыс да кӧсйӧ сійӧс кучкавны тасмаӧн. Тайӧ здукӧ воссьӧ ӧдзӧс и керкаӧ пырӧ том морт, комсомолец Якӧ Гриша, коллективын уджалысь.
ЯКӦ ГРИША
Мый тэ кӧсъян нылыдкӧд
Керны, Опонь дядь?
Мый тэ горзан, чеччалан
Тані сынисадь?
ОПОНЬ ДЯДЬ
(лэдзӧ Настукӧс да бергӧдчӧ Гришалань)
Слугаӧс тан велӧдӧ
Кӧзяинлӧн ки!
Мыйла татчӧ пырӧмыд.
Коньӧр дӧва пи?
ЯКӦ ГРИША
Настук ордӧ локті ме.
Меным тэ он ков.
Бурӧн тэнӧ ӧлӧда:
Раминика ов!
ОПОНЬ ДЯДЬ
Кутшӧм нӧ тэ ӧлӧдысь?
Аттӧ, зырым бедь!
Зэв тай мыйкӧ чорыда
Сувтіс тэнад щӧть.
Верма ме ас керкаын
Буавны быдног.
Слугаӧс кӧ велӧда,
Кутшӧм тэныд мог?
ЯКӦ ГРИША
Буретш менам та кузя
Могыс тэӧдз эм.
Эз вӧв тэнад слугалӧн
Бурджык пась ни кӧм.
Сы вылын тэ ыдждаліс
Пӧттӧдзыс эн верд.
Сылысь вирсӧ юӧмла
Чужӧмыд, со, гӧрд!
(Настуклы)
Тэнӧ, Настук, юала
Збыль-ӧ вӧлі сідз?
Чайта, тэнӧ Опоньыд
Мӧдногӧн эз видз.
НАСТУК
Асывсянь да войшӧрӧдз
Мырси ме быд лун.
Эг ме некор тӧдлывлы
Тані чӧскыд ун.
Талун менӧ коралӧ
Тайӧ мисьтӧм пон. (Индӧ Семӧ вылӧ)
Менӧ эз и юасьлы:
Мунан али он?
Сӧмын шуис Опоньлы:
«Сет мем тайӧ ань.
Сы пыдди пӧ козьнала
Тэныд медбур чань».
Кӧзяинлы чорыда
Висьталі ме: «Ог»!
Сы вӧсна и тасмаӧн
Кӧсйис кульны бок.
ЯКӦ ГРИША
Со кыдз тэнӧ видзӧны
Тані, коньӧр ныв.
Та йылысь нин кывлӧма
Миян коллектив.
Коллективыд тшӧктіс мем
Нуны тэнӧ тась,
Тэ кӧ ӧтув олӧмӧ
Пырны лоан дась.
НАСТУК
Коді нӧ бур олӧмӧ
Лёкинысь оз вудж!
Рад ме вӧльнӧй войтыркӧд
Уджавны быд удж.
ЯКӦ ГРИША
Оз на сиктса озыръяс
Овны шынитӧв.
Дзодзув Семӧ тэ вылӧ
Кӧсйӧ вежны вӧв.
Тэнӧ вежны, вузавны
Кӧзяиныд рад.
Ог ме шензьы та вылӧ:
Сэтшӧм налӧн лад.
(Опонь дядьлы)
Тэныд, Опонь, шуа ме:
Тупкы паськыд вом.
Миян сӧвет му вылын
Кулакъяслы пом!
Опонь дядь раммыштӧ, гыжъялӧ юрсӧ. Сылӧн гӧстьяс букышӧн видзӧдӧны Якӧ Гриша вылӧ.
ОПОНЬ ДЯДЬ
Ме ӧд чайті, позьӧ на
Кӧзяитны мем.
Пыр на ме батракъяскӧд
Колльӧдлывлі нэм.
ПОП (Якӧ Гришалы)
Восьтан кӧ тэ библия,
Аддзас тэнад син;
Му вылад эз бырлыны
Раб да господин.
ЯКӦ ГРИША (поплы)
Библияса мойдъяссӧ
Тӧдыштан тэ, дерт,
Сӧмын ӧні миянлы
Синнымӧс он пӧрт.
Важӧн миян абу нин
Господин ни раб.
Коді войдӧр тшапитчис,
Ӧні эз ло тшап.
(Опонь дядьлы)
Тэ, кӧзяин, нартитін
Слугаястӧ пыр.
Сӧвет судыд лэдзыштас
Тэнсьыд чатыр ныр!
(Ставныслы)
Тіянлысь лёк кӧсйӧмсӧ
Гӧгӧрвоам ми.
Лыддьысям ми тіянкӧд,
Он кӧ раммӧй ті!
(Настуклы)
Мунам, Настук, на дінысь,
Мунам, коньӧр ныв.
Корӧ тэнӧ виччысьӧ
Миян коллектив.
Сэні он ло коньӧрӧн,
Лоан шуда морт.
Сэні лоан миянлы
Ставнымлы бур ёрт.
Мед тан юас, кодалас
Кулакъяслӧн поз.
Регыд найӧс, ёгӧс моз,
Чышкас чорыд рос!
Восьтӧ Настукӧс киӧдыс да петкӧдӧ керкасьыс. Опонь дядь да гӧстьяс повзьӧм синмӧн видзӧдӧны на бӧрся. Сэсся пон чатӧртӧ юрсӧ ӧбразлань да пернапасасьӧ.
ПОП (ичӧт гӧлӧсӧн)
Гашкӧ, кыдзкӧ мынам на,
Отсалас кӧ ен.
Гашкӧ, чорыд росъясыс
Абуӧсь на сэн.
Вайӧ гусьӧн сёрнитам,
Уджсӧ вӧчны кыдз.
Пуксьӧ ставныд ме гӧгӧр
Топыдджыка сідз!
Опонь дядь пӧдлалӧ ӧшиньсӧ да каличалӧ ӧдзӧссӧ. Сэсся ставныс пуксьӧны поп гӧгӧр да заводитӧны вашкӧдчыны.
Пом.
1929 во.
{Лебедев М. Н. @ Мича ныв @ сьылӧмӧн ворсантор @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 56–69.}
МИЧА НЫВ
СЬЫЛӦМӦН ВОРСАНТОР ВАЖ ОЛӦМЫСЬ
Крестьянскӧй керка. Пельӧсас ӧшалӧны ӧбразъяс. Ӧбразъяс улас — пызан, еджыд салфеткаӧн вевттьӧм. Пызан дорас шога сулалӧ лӧз сатин сарапанӧ вӧччӧм том мича ныв. Чышкӧ носӧвӧй чышъянӧн синвасӧ. Сьылысьяс (хор) сьылӧны сцена сайын.
СЬЫЛЫСЬЯС
Гажтӧм лои мича нывлы,
Синва кутіс петны:
Верӧссайӧ пӧрысь сайӧ
Бать мам кӧсйӧ сетны.
Аддзӧ, тӧдӧ мича нылыс:
Олӧм сылӧн дзугсьӧ.
Бӧрдӧ сійӧ, синва кисьтӧ,
Пызан сайӧ пуксьӧ.
Долыд олӧм, гажа олӧм
Мича нывлӧн бырӧ...
Ӧдзӧс ньӧжйӧникӧн воссьӧ,
Бать-мам сылӧн нырӧ.
(Пырӧны бать-мам, сувтӧны ныв
водзас)
БАТЬ-МАМ
Нинӧм тэныд, муса нылӧй,
Бӧрдны лунысь лунӧ.
Кӧть и пиньтӧм жӧник лоас,
Эмбур сылӧн уна.
МИЧА НЫВ
Ог мун, ог мун пӧрысь сайӧ.
Пӧрысь кӧдзыд вира.
Пӧрысь сайӧ петӧм дорысь
Джуджыд йирӧ пыра.
БАТЬ-МАМ
Муса нылӧй, пиньтӧм вомысь
Нинӧм тэныд повны.
Сэтшӧм озыр пӧрысь морткӧд
Зэв на позьӧ овны.
МИЧА НЫВ
Кодлы позьӧ, мед и олас, —
Оз ков меным сійӧ.
Пӧрысь сайӧ сетӧм дорысь
Черӧн менӧ виӧй.
БАТЬ-МАМ
Озырлуныд, муса нылӧй,
Быттьӧ югыд шонді.
Тшӧтш ми татшӧм озыр зятькӧд
Нимкодясьны пондам.
МИЧА НЫВ
Мый кӧть тіянлы и нимкодь,
Абу нимкодь меным.
Озырлуныс кӧть и лоас,
Шудлуныс нӧ кӧні?
Бать-мам дӧзмӧм пырысь шеныштӧны кинас да петӧны.
СЬЫЛЫСЬЯС
Шог оз бырлы мича нывлӧн,
Бӧрдігтырйи олӧ,
Оз и сёйлы, оз и юлы,
Пиньтӧм вомысь полӧ.
Мича нывлӧн донаторйыс
Муніс ылӧ-ылӧ.
Сизим тӧлысь эз нин аддзыв
Ассьыс муса нылӧс.
МИЧА НЫВ
Мыйла, мыйла, муса зонмӧй,
Эновтін тэ менӧ?
Гашкӧ, локтан, бӧръя лунӧдз
Виччыся ме тэнӧ.
СЬЫЛЫСЬЯС
Муса зонсянь юӧр абу,
Письмӧыс оз волы...
Мича нывлы пӧрысь морткӧд
Чунькытшасьны колӧ.
МИЧА НЫВ
Ог мун, ог мун пӧрысь сайӧ, —
Пӧрысь паськыд тоша.
Паськыд тош пиас ме, коньӧр,
Яг пиын моз воша.
Пырӧны уна ныв, ставныс мичаа вӧччӧмаӧсь.
СЬЫЛЫСЬЯС
Чунькытшасьны пӧра воис.
Чукӧртчисны нывъяс.
Налы гажӧдчыны колӧ,
Сьывны сьыланкывъяс.
НЫВЪЯС
(Сувтӧны кругӧн, гӧгралӧны, гажаа сьылӧны)
Кӧні свадьба, сэні гаж,
Сэні шогсьыны шабаш.
Мыйла бӧрдан, мича Маш?
Босьтӧ тэнӧ озыр Паш!
Озыр Пашыд тӧлка морт,
Сылӧн баситӧма горт.
Быдмас тэнад зарни борд,
Олӧм лоас первой сорт!
Сэтшӧм олӧм вывті бур:
Быд лун булки, быд лун сур,
Уна уджавны оз сюр,
Мича платтьӧ сӧмын вур!
МИЧА НЫВ
Дугдӧ, пӧдругаяс, сьывны
Гажа сьыланкывсӧ.
Сьылӧй, кыдзи пӧрысь сайӧ
Сетӧны том нывсӧ.
НЫВЪЯС
(сьылӧны шога пырысь, ньӧжйӧник гӧгралӧны)
Мича нывъясӧй да бурлак-зонъясӧй,
Ой люли-люли, да бурлак-зонъясӧй,
Татчӧ чукӧртчӧй да татчӧ видзӧдлӧй,
Ой люли-люли, да татчӧ видзӧдлӧй,
Кыдзи коньӧрӧс да мича Машукӧс,
Ой люли-люли, да мича Машукӧс,
Пӧрысь морт сайӧ да пиньтӧм вом сайӧ,
Ой люли-люли, да пиньтӧм вом сайӧ,
Озырлун вӧсна, да мырдӧн сетӧны,
Ой люли-люли, да мырдӧн сетӧны.
Кыдзи коньӧрӧс да мича Машукӧс
Ой люли-люли, да мича Машукӧс
Мустӧм жӧникыс да пиньтӧм старикыс,
Ой люли-люли, да пиньтӧм старикыс
Югыд шонді моз да талун виччысьӧ,
Ой люли-люли, да талун виччысьӧ.
Кыдзи коньӧрлӧн да мича Машуклӧн,
Ой люли-люли, да мича Машуклӧн
Еджыд чужӧмыс да талун вежсьӧма,
Ой люли-люли, да талун вежсьӧма.
Кыдзи синваыс да сылӧн визывтӧ,
Ой люли люли, да сылӧн визывтӧ.
Кыдзи киясыс да сылӧн тіралӧ,
Ой люли-люли, да сылӧн тіралӧ.
Кыдзи жӧникӧс да сійӧ виччысьӧ,
Ой люли-люли, да сійӧ виччысьӧ,
Пӧрысь жӧникӧс да мисьтӧм чужӧмӧс,
Ой люли-люли, да мисьтӧм чужӧмӧс…
Ӧшинь сайын кылӧ кӧлӧкӧл шы. Пырӧны бать-мам.
БАТЬ-МАМ
Ланьтӧй, нывъяс, ӧшинь улын
Кӧлӧкӧл шы кылӧ.
Тайӧ озыр жӧник локтіс
Омӧльтор эн сьылӧ.
Нывъяс ланьтӧны, пуксьӧны лабич вылӧ. Воссьӧ ӧдзӧс. Пырӧ пӧрысь жӧник паськыд еджыд тоша, рушкусӧ водзӧ чургӧдӧмӧн. Сы бӧрся кежан да вежань. Невеста усьӧ чужӧмнас пызан вылӧ.
СЬЫЛЫСЬЯС
Керка ӧдзӧс ньӧжйӧн воссис,
Пӧрысь жӧник пырис.
Сыкӧд вежай, сыкӧд вежань.
Нывлӧн садьыс бырис.
Бать-мам уськӧдчисны паныд,
Копыртчисны улӧ:
Налы озыр зятьыс муса,
Нылыс мед кӧть кулӧ.
БАТЬ-МАМ (копрасигтыр)
Локтӧй, локтӧй, дона гӧстьяс,
Пуксьӧй пызан сайӧ.
Ставыс лӧсьӧдӧма миян.
Гажӧдчыны вайӧ.
ЖӦНИК (тшапа)
Мекодь жӧникыдкӧд позьӧ
Гажӧдчыны бура.
Зэв кыз зепта, зэв бур верӧс
Тіян нывлы сюрӧ.
Пуксьӧ невестакӧд орччӧн. Сэтчӧ жӧ пуксьӧны вежай да вежань. Бать-мам заводитӧны ваявны пызан вылӧ сур, вина, чериняньяс да мукӧдтор.
СЬЫЛЫСЬЯС
Мича нывлӧн, коньӧр мортлӧн
Делӧясыс дзугсис:
Югыд плеша пӧрысь жӧник
Орччӧн сыкӧд пуксис.
МИЧА НЫВ
Ог мун, ог мун пӧрысь сайӧ.
Ставныд тайӧс тӧдӧ.
Муса батьӧй, муса мамӧй,
Сы сайӧ эн сетӧ.
СЬЫЛЫСЬЯС
Бать оз кывзы, мам оз кывзы.
Нывлӧн синва киссьӧ,
Нора сыркъялӧмӧн бӧрдӧ,
Синваӧн и мыссьӧ.
Чӧскыд сёян вайӧ мамыс,
Сурсӧ кыскӧ батьыс.
Пызан сайын паськыд тошсӧ
Чургӧдӧма зятьыс.
Вежай вежаньыскӧд ёна
Тшапитчӧны сэні.
Кӧнкӧ, мӧвпалӧны асьныс:
Ыджыдӧсь ми ӧні.
Пӧрысь жӧник пирӧг сёйӧ,
Юӧ курыд сурсӧ,
Важся озыр купеч морт моз
Вылӧ лэптӧ юрсӧ.
Суръяс юӧм бӧрын сьӧлӧм
Пӧрысь мортлӧн ӧзйӧ.
Невестаӧс пиньтӧм вомнас
Окалыштны кӧсйӧ.
ЖӦНИК
Вывті радейта ме тэнӧ
Мичатӧ да томтӧ.
Вай жӧ, Машук, бергӧд мелань
Ассьыд чӧскыд вомтӧ.
Бергӧдӧ асланьыс невесталысь чужӧмсӧ. Невеста оз сетчы, мездысьӧ сыысь.
СЬЫЛЫСЬЯС
Невестаыс пиньтӧм вомлы
Омӧлика сетчӧ,
Гӧгрӧс чужӧм кузя сылӧн
Шорӧн синва лэччӧ.
МИЧА НЫВ
Вешйы, пӧрысь, менам шогӧй
Тэ вӧсна пыр содӧ.
Рад ме муӧ ловйӧн пырны,
Сьӧлӧм менам потӧ.
СЬЫЛЫСЬЯС
Бать-мам лыдӧ оз и босьтны
Коньӧр нывлысь бӧрдӧм.
Паньтӧм зятьлӧн озырлуныс
Синсӧ налы пӧртӧ.
Югыд плешыс эз и лӧгась,
Нылыс кӧть эз окась:
Кор пӧ гӧтырӧн мем лоас,
Сэки оз нин кокась.
Уна дозйысь сёян-юан
Пӧрысь жӧник ректіс.
Сэсся сьывны сьыланкывъяс
Нывъясыслы тшӧктіс.
ЖӦНИК (нывъяслы)
Сьылӧй, сьылӧй, роч аканьяс,
Сьылӧй, энӧ узьӧй.
Кампет тіянлы ме сета
Тіян сьылӧм кузя.
НЫВЪЯС
(Шпыньялігтыр чеччӧны, сувтӧны кругӧн, гӧгралӧны да сьылӧны)
Свадьба миян пансьӧма, пансьӧма,
Збыльысь-збыльысь пансьӧма, пансьӧма.
Чунькытшасьӧм лоӧма, лоӧма,
Збыльысь збыльысь лоӧма, лоӧма.
Озыр жӧник локтӧма, локтӧма,
Збыльысь-збыльысь локтӧма, локтӧма.
Невестакӧд пуксьӧма, пуксьӧма,
Збыльысь-збыльысь пуксьӧма, пуксьӧма,
Озыр жӧник абу том, абу том,
Збыльысь-збыльысь абу том, абу том.
Юрыс сылӧн кушмӧма, кушмӧма,
Збыльысь-збыльысь кушмӧма, кушмӧма,
Паськыд тошыс дзормӧма, дзормӧма,
Збыльысь-збыльысь дзормӧма, дзормӧма,
Пиньяс сылӧн киссьӧма, киссьӧма,
Збыльысь-збыльысь киссьӧма, киссьӧма,
Пӧрысь жӧник кырныш кодь, кырныш кодь,
Збыльысь-збыльысь кырныш кодь, кырныш кодь.
Том невеста гулю кодь, гулю кодь,
Збыльысь-збыльысь гулю кодь, гулю кодь.
Оз ков сетны кырнышлы, кырнышлы,
Збыльысь-збыльысь кырнышлы, кырнышлы.
Оз ков сетны гулюӧс, гулюӧс,
Збыльысь-збыльысь гулюӧс, гулюӧс.
Жӧник дӧзмӧма, скӧра пырысь зымнитӧ кокнас. Нывъяс дугдӧны сьывны да пуксялӧны лабичьяс вылӧ
СЬЫЛЫСЬЯС
Жӧник скӧрмис, кокнас зымгис.
Пуксялісны нывъяс.
Оз позь пӧрысь йылысь сьывны
Сэтшӧм сьыланкывъяс.
ЖӦНИК
Аттӧ дивӧ, кутшӧм аньяс
Чукӧртчинныд татчӧ.
Татшӧм сьылӧм бӧрын месянь
Кампет онӧ аддзӧ.
НЫВЪЯС (пуксьӧмӧн сьылӧны)
Чӧскыд кампет аслыд,
Пӧрысь мортӧй, видз.
Кыдзи тэныд сьылім,
Мед и лоас сідз.
ЖӦНИК
Дугдӧй тешитчыныд, нывъяс,
Лӧгасьны ме верма.
Асьныд повзянныд ті меысь,
Кор ме ёна скӧрма.
НЫВЪЯС
Кодлӧн тошыс паськыд,
Кодлӧн югыд плеш,
Сэтшӧм пӧрысь мортыс
Нывъясыдлы теш.
Жӧник скӧра ӧвтыштӧ кинас. Нывъяс сералӧны. Бать-мам бурӧдӧны зятьӧс.
БАТЬ-МАМ (копрасигтыр)
Эн тэ нывъяс вылӧ лӧгась,
Шмонитӧны найӧ.
Асьныс найӧ радӧсь петны
Тэкодь жӧник сайӧ.
Жӧник бурмӧ, шпыньялӧ, малалӧ тошсӧ.
СЬЫЛЫСЬЯС
Бать-мам небыд мелі кывйӧн
Бурӧдісны зятьӧс.
Бара сылы яндоваӧн
Сурсӧ мыччис батьыс.
Юӧ вежай, юӧ вежань
Винасӧ да сурсӧ.
Ёна гажмӧмысла вежай
Копрӧдлӧ нин юрсӧ.
Машук вылӧ видзӧдігӧн
Жугыльмӧны нывъяс.
Оз нин найӧ вомысь петны
Гажа сьыланкывъяс.
Жӧник медбӧръя сур дозсӧ
Пыдӧсӧдзыс косьтіс,
Сэсся коньӧр мича нылӧс
Веськыд кинас босьтіс.
ЖӦНИК
Мунам венчайтчыны, Машук,
Дона гӧтырпуӧй.
Вежай, вежань, ӧдйӧ татысь
Миянӧс ті нуӧй.
Невеста пыксьӧ, оз кӧсйы мунны. Вежай да вежань мырдӧн петкӧдӧны сійӧс пызан сайысь.
СЬЫЛЫСЬЯС
Кырныш гыжйӧ сюри гулю,
Некод абу видзысь,
Бать-мам шогӧн тырӧм нывлы
Шуалӧны сідзи.
БАТЬ-МАМ
Бура овны тэныд сиам,
Миян муса нылӧй.
Кыдзи шонді вылӧ видзӧд
Аслад верӧс вылӧ.
Мӧдӧс татшӧмӧс он аддзы:
Быдтор сылӧн уна.
Лэбзьы чикыш моз выль позйӧ,
Гортса поз мед вунӧ.
МИЧА НЫВ
Ог мун, ог мун пӧрысь сайӧ!
Оз ков меным нинӧм.
Лучшӧ гӧля пырысь ола,
Пӧтас менам кынӧм.
Кытчӧ шудӧй менам воши?
Коньӧрӧй ме аньӧй.
Мыйла эновтін тэ менӧ,
Менам муса Ваньӧ?
Невеста пыр на пыксьӧ, нетшыштӧ ассьыс кисӧ пӧрысь жӧник киысь. Вежай, вежань да бать-мам отсалӧны жӧниклы нуны невестасӧ. Нывъяс тшӧтш бӧрдӧны.
СЬЫЛЫСЬЯС
Невестасӧ жӧник кыскӧ.
Кашкӧм сылӧн кылӧ.
Вежай, вежань да бать-мамыс
Отсалӧны сылы.
Эз на удит пиньтӧм вомыс
Невестакӧд петны,
Эз на удит мича нывкӧд
Венчайтчыны мӧдны.
Бара кӧлӧкӧлӧн кодкӧ
Воис кильчӧ дорӧ,
Кодкӧ гольӧдчыны кутіс
Тэрыба да гора.
Ӧшинь сайын триньӧдчӧ кӧлӧкӧл. Кылӧ чорыда гольӧдчӧм. Пӧрысь жӧник шайпаймунӧ да лэдзӧ невестасӧ. Ставныс видзӧдӧны ӧдзӧслань.
ЖӦНИК
Код нӧ тайӧ? Мыйла локтӧ?
Кутшӧм сылӧн могыс?
Мыйла скӧркодь быттьӧ сылӧн
Татчӧ пыранногыс?
СЬЫЛЫСЬЯС
Керка ӧдзӧс ӧдйӧ воссис.
Том морт шуршар пырис.
Вӧлі тыдалӧ, мый сылӧн
Пузьыштӧма вирыс.
Ставныс шемӧс. Пӧрысь жӧник
Видзӧдліс да повзис.
Быттьӧ шонді улын дзоридз,
Невестаыс ловзис.
МИЧА НЫВ (тойыштӧ пӧрысь жӧникӧс)
Вешйы, пӧрысь! Тэкӧд ӧні
Ноксьынысӧ шаньӧ.
Воис менам донаторйӧй,
Воис менам Ваньӧ.
Том морт ӧти кинас вештӧ пӧрысь жӧникӧс, мӧднас — вежайӧс да вежаньӧс, матыстчӧ мича ныв дінӧ.
ТОМ МОРТ (кутлӧ да окалӧ нывсӧ)
Вои, вои, муса Машук,
Доддьысь татчӧ пыри.
Ог куж шуны, кыдзи тэысь
Гажӧй менам быри.
МИЧА НЫВ
Тайӧ лунӧ менам синва
Эз и дугдыв петны.
Мырдӧн пондылісны менӧ
Пӧрысь сайӧ сетны.
(Индӧ пӧрысь жӧник вылӧ)
БАТЬ-МАМ
Муса нылӧй, со мый колӧ
Тэныд гӧгӧрвоны:
Озыр верӧскӧд тэ верман
Баруняӧн лоны.
МИЧА НЫВ
Пыр ме олі да и водзӧ
Ола мырсьысь аньӧн.
Оз ков меным озыр верӧс,
Колӧ удал Ваньӧ.
(Окалӧ том мортӧс)
ТОМ МОРТ (батьлы мамлы)
Асьныд кылад, пӧрысь гозъя,
Машукыдлысь кывсӧ.
Батьлы-мамлы вӧля абу
Мырдӧн сетны нывсӧ.
Менӧ бӧрйис муса Машук,
Ме и сійӧс босьта.
Долыд олӧм сылы сета,
Синва сылысь косьта.
(Пӧрысь жӧниклы)
Пиньтӧм рака, висьтав меным,
Мый тэ тані корсян?
Он кӧ дырджык татысь весась,
Юртӧ ассьыд ворссян.
ЖӦНИК (бӧрыньтчӧ ӧдзӧслань)
Кывзы, зонмӧ... мый нӧ керан?
Ичмонь меным колӧ.
Верма гӧтырӧс ме видзны,
Озыра ме ола.
Часлы, энлы... мыйла дӧзман?
Эн пыр мекӧд косьӧ.
Мелі кывйӧн тэныд мекӧд
Сёрнитыштны позьӧ.
ТОМ МОРТ
Тэкӧд, озырыдкӧд, менам
Сёрни лоас дженьыд:
Кытысь локтін, сэтчӧ ӧдйӧ
Веськыд туйӧд гӧнит.
СЬЫЛЫСЬЯС
Удал Ваньӧ паськыд тошӧс
Шошаӧдыс босьтіс,
Порог дорӧдз сідзи нуис,
Ӧдзӧс сылы восьтіс.
ТОМ МОРТ (тойыштӧ пӧрысьӧс)
Лэбзьы гортад, пиньтӧм рака,
Паччӧр вылад куйлы,
Сэсся некор нывъяс костӧ
Ныртӧ эн нин сюйлы.
Пӧрысь жӧник пышйӧ. Сы бӧрся котӧртӧны вежай да вежань.
НЫВЪЯС (кекӧначасьӧны)
Лэбзис пӧрысь морт.
Оз ков сылы борд.
Пемдіс югыд плеш.
Аттӧ кутшӧм теш!
БАТЬ-МАМ (кияснысӧ шевгӧдӧмӧн)
Мый нӧ ӧні кутам керны?
Чунькытшасьӧм торксис.
Юрным бергӧдчӧ нин миян
Татшӧм лоӧмторсьыс.
ТОМ МОРТ
Энӧ шогсьӧй, кӧть и торксис
Чунькытшасьӧм тіян.
Бурджык чунькытшасьӧм воссяс
Машукыдкӧд миян.
МИЧА НЫВ
Шогӧй абу, ворсӧ сьӧлӧм,
Вывті жӧ ме шуда:
Аслам муса донаторкӧд
Чунькытшасьны кута!
Том морт да мича ныв пуксьӧны пызан сайӧ
СЬЫЛЫСЬЯС
Мича нывлӧн-невесталӧн
Делӧыс эз дзугсьы.
Муса жӧник, муса Ваньӧ
Орччӧн сыкӧд пуксис.
Пондіс сёйны, пондіс юны,
Некодысь эз повзьы.
Батьлы-мамлы выль жӧниккӧд
Миритчыны ковзис.
Налы сьӧлӧм вылӧ вояс
Том да тэрыб зятьыс.
Сылы ыджыд яндоваӧн
Сурсӧ мыччис батьыс.
Свадьба шыыс, гажа зыкыс
Ылӧ кутіс кывны.
Нывъяс чукӧртчисны кругӧ,
Горӧдісны сьывны.
НЫВЪЯС (ветлӧны кругӧн да йӧктыштігтыр гажаа сьылӧны)
Гажтӧм чунькытшасьӧм вӧлі,
Ӧні лои гажа зэв.
Невестаыс вӧлі бӧрдӧ,
Ӧні серӧктӧма,
Ассьыс шогсӧ, мыйда вӧлі,
Ставсӧ вунӧдӧма.
Недыр-недыр пӧрысь жӧник
Тані пукалӧма,
Недыр-недыр югыд плешыс
Тані радуйтчӧма.
Мича зонмыс пӧрысь мортӧс
Татысь тойлалӧма.
Ӧдйӧ-ӧдйӧ пӧрысь мортыс
Гортас котӧртӧма.
Мича нылыс мича зонкӧд
Ӧні пукалӧны,
Мича нылыс мича зонкӧд
Ӧні радуйтчӧны,
Мича нылыс мича зонкӧд
Дасысь окасьӧны!..
(Жӧник невестакӧд окасьӧны)
Пом
1919 во.
{Лебедев М. Н. @ Тун @ сьылӧмӧн ворсантор @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 70–89.}
ТУН
СЬЫЛӦМӦН ВОРСАНТОР
МЕДВОДДЗА ЮКӦН
Оланіныс Тунлӧн. Гажа, лӧсьыд. Пызан-улӧсъяс мичаӧсь, эжӧмаӧсь уна пӧлӧс материеӧн. Паныд стенас ӧдзӧс. Ӧтар-мӧдар бокас гырысь моднӧй ӧшиньяс. Став вежӧсыс (комнатаыс) мойдкывсяма: югъялӧ, дзирдалӧ, синмӧ шыбитчӧ озырлуннас да баситӧмнас. Паськӧмыс Тунлӧн да сійӧ слугаяслӧн сэтшӧм жӧ мича да фантастическӧй. Хор (сьылысьяс) — сцена сайын. Занавес восьтігӧн сцена вылын некод абу.
ХОР
Оліс-выліс мича Сашук,
Батьлӧн-мамлӧн ӧтка ныв.
Печкигтырйи туис-быдмис,
Быд лун сьыліс сьыланкыв.
Ӧтка нывлӧн жӧник вӧлі:
Павел нима удал зон.
Сійӧ нинӧмысь эз повлы,
Багатыр кодь вӧлі ён.
Воис чунькытшасьны Павел.
Пансис сиктын гажа пир.
Ворсӧ Сашуклӧн том сьӧлӧм,
Пуӧ жӧникыслӧн вир.
Ӧтка нывлы-невесталы
Шудтӧм лои тайӧ лун.
Кыськӧ локтіс, сійӧс аддзис
Еджыд тоша пӧрысь Тун.
Мисьтӧм пӧльлӧн Сашук вылӧ
Вежыс петіс пырысь-пыр.
Мыйкӧ сэні сійӧ вӧчис...
Вӧчны Тунлы абу дыр.
Пызан сайысь Сашук воши,
Быттьӧ некор эз и вӧв.
Сійӧс качӧдіс да нуис
Саридз дорӧ жургысь тӧв.
Коркӧ садьмис коньӧр Сашук,
Мыйнӧ тайӧ? Гашкӧ, рай?
Сашук гӧгӧр зарни пуяс,
Пуяс вылын — зарни кай.
Муас сэтшӧм мича дзоридз —
Весиг висьтавны он куж.
Дзоридз вылысь масӧ ӧктӧ
Зарни борда малямуш.
Сашук водзын зарни керка —
Дзирдӧн тырӧм оланін.
Керка дінӧ Сашук мунӧ.
Сюся дзоргӧ сылӧн син.
Зарни ӧдзӧс ачыс воссьӧ.
Некӧн ловъя морт оз кыв.
Гажа горничаӧ пырӧ
Полігтырйи ӧтка ныв.
Пырӧ мича платьеа ныв, шензьӧмӧн видзӧдӧ ӧтарӧ-мӧдарӧ, сувтӧ вежӧс шӧрӧ.
САШУК
Кытчӧ, коньӧрӧй, ме сюри?
Кодкӧ синмӧс оз-ӧ пӧрт?
Таысь озыр оланінсӧ
Он нин аддзыв сэсся, дерт.
Тӧда, тӧда, менӧ вайис
Татчӧ мисьтӧм пӧрысь Тун.
Ог ме Тунлы бурӧн сетчы.
Менам Павелӧй оз вун.
ХОР
Небыд улӧс вылӧ пуксис
Мича Сашук, ӧтка ныв.
Сэсся ньӧжйӧникӧн пондіс
Нора сьывны сьыланкыв.
САШУК
Дас квайт арӧсӧдз ме
Шог ни бӧрдӧм эг тӧд.
Ӧні кажитчӧ мем
Сэкся олӧмыд — вӧт.
Быдми ме, ӧтка ныв,
Аймам борд улын пыр.
Ӧти том купеч морт
Менӧ кораліс дыр.
Вӧзйис баруня ним,
Вӧзйис мем озырлун.
Менам вежӧй эз пет,
Эг ме сы сайӧ мун.
Сиктса зон, удал зон
Вӧлі муса нин мем.
Сыкӧд ме, сиктса ныв,
Кӧсйи колльӧдны нэм.
Воис кикутан рыт.
Жӧник пукалӧ том.
Эг нин чайтлывлы ме
Гажлысь аддзыны пом.
Эз тай дыр менам ки
Кисӧ жӧниклысь кут,
Сыкӧд торйӧдчим ми.
Менӧ эльтыштіс шуд.
Кӧн тэ, Павелӧй, кӧн?
Тэкӧд аддзысьла ог?
Кусі шондіыс мем.
Пӧдтӧ сьӧлӧмӧс шог!
Тупкӧ кияснас чужӧмсӧ да бӧрдӧ
ХОР
Синва кисьтӧ мича Сашук.
Гажтӧм сылы гажаин.
Кӧть и вежӧс дзирдӧн тырӧ,
Сылӧн курыд шог оз чин.
Чайтӧ сійӧ: пӧрысь Туныд,
Гашкӧ, мутияс кодь ён.
Чайтӧ сійӧ: оз куж корсьны
Сійӧс Павел, удал зон.
Ылысянь кылӧ кутшӧмкӧ ковгӧм, быттьӧкӧ воссьӧны да пӧдласьӧны ӧдзӧсъяс.
Повзис, повзис, мича Сашук:
Кӧнкӧ кылӧ — кув да ков!
Ӧдйӧ улӧс вылысь чеччис,
Пыдӧ пырис сылӧн лов.
Сашук сулалӧ джодж шӧрын да видзӧдӧ ӧдзӧс вылӧ.
САШУК
Овсяс, овсис менам олӧм:
Локтӧ татчӧ пӧрысь Тун.
Тайӧ горничаӧ пырас,
Дерт нин, мӧдлаӧ оз мун.
Сцена сайын кылӧ сьылӧм, коді вочасӧн матысмӧ. Тайӧ локтӧ Тун аслас слугаяснас, кодъяс ыдждӧдлӧны сылысь, ёнлунсӧ да озырлунсӧ.
ТУН СЛУГАЯСӦН СЬЫЛӦМ
Став йӧзыс миян Тунысь полӧ.
Став мусӧ кутӧ миян Тун.
Кор миян Туныс ёна скӧрмӧ,
Сэк весиг пемдӧ югыд лун.
Кузь нэм! кузь нэм!
Кузь нэм, бур олӧм Тунлы! | кыкысь
Мед оз и кувлы миян Тун!
Эм миян Тунлӧн зарни керка,
Эм сылӧн рай кодь зарни сад.
Пыр ломзьӧ сэні зарни шонді,
Пыр овлӧ сэні луншӧркад.
Кузь нэм! Кузь нэм!
Кузь нэм, бур олӧм Тунлы! | кыкысь
Мед оз и кувлы миян Тун!
Тайӧ медбӧръя кывъяс бӧрын воссьӧ ӧдзӧс, ӧдйӧ пырӧны кык детина мича паськӧмаӧсь да сувтӧны ӧтар-мӧдар ӧдзӧс бокӧ. Сэсся пырӧ Тун крукыля ныра, зэв кузь дзор тошка, кӧлдун паськӧма (мантияа) да сувтӧ зэв тшапа джодж шӧрас. Тун бӧрся сьылігтыр пырӧны нёль кымын слуга (свита), сувтӧны Тун сайӧ, асьныс пыр сьылӧны водзӧ.
Оз ошйысь Туныс озырлуннас,
Дзик веськодь сылы озырлун.
Дзор тошкыс Тунлы медся дона,
Дзор тошнас вына миян Тун.
Кузь нэм! Кузь нэм!
Кузь нэм, бур олӧм Тунлы!
Мед оз и кувлы миян Тун! | кыкысь
Зэв абу пӧрысь миян Туныс:
Сё комын арӧс эзджык тыр.
Зэв сійӧ мича, мича, мича,
Пыр пуӧ, пуӧ сылӧн вир.
Кузь нэм! Кузь нэм!
Кузь нэм, бур олӧм Тунлы!
Мед оз и кувлы миян Тун! | кыкысь
Оз радейт Туныс ӧтнас овны.
Том нывтӧг пемыд сылы лун,
Кор нывъяс окалӧны Тунӧс
Оз скӧрмы сэки миян Тун.
Кузь нэм! Кузь нэм!
Кузь нэм, бур олӧм Тунлы
Мед оз и кувлы миян Тун! | кыкысь
ТУН (нюжӧдӧ кияссӧ нывлань)
Олан-вылан, дона гӧстя,
Югыд шонді, роч акань!
Татшӧм гӧстякӧд ме лоа
Бурысь бур да шаньысь шань.
САШУК
Лёкӧн пышйӧдін тэ менӧ.
Абу гӧстя тані ме.
Оз позь шуны тэнӧ шаньӧн.
Мувыв омӧль лоан тэ.
ТУН
Мекодь авъя мортӧс видны,
Зарни Сашукӧй, оз ков.
Радейт менӧ, окав менӧ,
Мекӧд ичмонь пыдди ов!
САШУК
Ог ме вермы тэкӧд овны.
Менам жӧник гортын эм.
Коли менам муса Павел,
Медся дона сійӧ мем.
ТУН
Ылын, ылын тэнад Павел,
Батьлӧн-мамлӧн ылын горт.
Радейт менӧ, окав менӧ,
Зэв ме мича жӧник морт!
САШУК
Жӧник вылӧ тэ он шогмы:
Тэнад морӧс пасьта тош.
Сэтшӧм, сэтшӧм жӧ тэ мича,
Кутшӧм вӧрысь петӧм ош.
ТУН СЛУГАЯС
Тунлы, мича ныв,
Эн шу омӧль кыв.
Скӧрмылас кӧ Туи,
Пемдас югыд лун!
ТУН (скӧра)
Дугды тешитчыны, нылӧй,
Ичӧт челядь моз эн дур,
Радейт менӧ, окав менӧ,
Зэв ме верӧс лоа бур!
САШУК
Ог ме, Тунӧй, тэнӧ окав,
Тэнад нырыд вывті кузь,
Дугды корасьны, йӧй выжыв,
Мун да паччӧр вылад узь.
ТУН СЛУГАЯС
Паччӧр вылад Тун
Оз на, майбыр, мун.
Том на сылӧн вир,
Ключӧн пуӧ пыр!
ТУН (скӧра)
Бур кӧ тэныд месянь колӧ,
Менӧ выжывӧн эн шу.
Радейт менӧ, окав менӧ,
Эн ло ыръян гӧтыр пу!
САШУК
Муса Павеллы ме лоа
Гӧтыр пунад, тэныд ог.
Тэысь мынны, гортӧ мунны —
Ӧти менам ӧні мог.
ТУН СЛУГАЯС
Гортад тэ он мун.
Оз лэдз тэнӧ Тун.
Важыд он нин ло.
Со мый гӧгӧрво!
ТУН (лёкысь зымнитӧ кокнас)
Аттӧ дивӧ, кутшӧм чорыд,
Кутшӧм сямтӧм тайӧ ань!
Мелі кывсӧ он кӧ кывзы,
Бурӧн корасьнысӧ шань.
Он кӧ овмӧдчы тэ мекӧд,
Вунда тэнсьыд ки и кок.
Тайӧ мӧвпавнысӧ сета
Тэныд куим лунъя срок.
Тшапа пырысь бергӧдчӧ да надзӧникӧн петӧ вежӧсысь. Сы бӧрся мунӧны слугаясыс (свитаыс) да бара гора сьылӧны: «Став йӧзыс миян Тунысь полӧ». Кор налӧн сьылӧмыс ылысмӧ, заводитӧ сьывны хор.
ХОР
Туныс слугаяснас муніс.
Гӧгӧр лои шынитӧв.
Пызан дорӧ пуксис Сашук
Сідзи надзӧникӧн зэв.
Шогӧн тыри сылӧн сьӧлӧм,
Улӧ копыртчӧма юр.
Тӧдіс сійӧ, иган сайын
Тані олӧм оз ло бур.
Тӧдіс сійӧ, морт оз кывлы,
Кӧть тэ кыдзи тані бӧрд.
Тӧдіс сійӧ, аслад вынӧн
Он нин мынлы татысь, дерт.
Сӧмын надея и вӧлі:
Мездас сійӧс удал зон,
Коді нинӧмысь эз повлы,
Багатыр кодь вӧлі ён.
Бара ӧдзӧс ньӧжйӧ воссис.
Кыкӧн пырисны том ныв.
Зарни блюдъяс налӧн киас,
Ветлӧм шыыс оз и кыв.
Пырӧны кык ныв, русалкаяс, веж рӧма дженьыдик платьеаӧсь, юрсияснысӧ пельпом вылас лэдзӧмаӧсь, вайӧны ыджыд блюдъяс чӧскыд сёянӧн.
КЫК РУСАЛКА (копрасьӧны)
Аслас невесталы ыстіс
Чӧскыд сёян ыджыд Тун.
Радейт, радейт миян Тунӧс,
Бурӧн сы сайӧ тэ мун!
САШУК (йӧткыштӧ блюдъяссӧ)
Ог ме радейт мисьтӧм Тунӧс,
Сылысь сёянсӧ ог сёй.
Эз на лӧсявлыны некор
Югыд лун да пемыд вой.
ХОР
Бара пырисны том нывъяс.
Эз и дзуртышт ӧдзӧс дзир.
Мукӧд пӧлӧс чӧскыд торнас
Кыкнан киыс налӧн тыр.
Пырӧны мӧд кык русалка подносъясӧн. Ӧти поднос вылас мича сулеяяс гӧрд винаӧн да гырысь румкаяс. Мӧдас — кампет, преник, яблок да мукӧдтор.
МӦД КЫК РУСАЛКА (копрасьӧны)
Тані яблок, кампет, преник,
Макодь вина сизим доз.
Радейт, радейт миян Тунӧс
Лӧсьыд сыкӧд ӧтув поз!
САШУК (йӧткыштӧ подковъяссӧ)
Тунлысь вина ме ог видлы,
Кампет, преник мем оз ков,
Кӧть ме мупыр татчӧ муна,
Мисьтӧм тӧдыськӧд ог ов.
ХОР
Эз на помась Тунлӧн бурыс,
Сійӧ закучӧн эз вӧв:
Синмӧ шыбитчана козин
Нывлы ыстіс уна зэв.
Пырӧны коймӧд кык русалка, вайӧны дзонь чукӧр уна пӧлӧс рӧма вӧччан платьеяс паськыд поднос вылын.
КОЙМӦД КЫК РУСАЛКА (копрасьӧны)
Тунсянь тэныд дас вит платье,
Ставыс шӧвк да кашимер.
Радейт, радейт миян Тунӧс,
Сійӧ тшӧктӧм кузя кер!
САШУК (йӧткыштӧ платьеяссӧ)
Тунлысь платье ме ог новлы.
Менам аслам платье эм.
Зэв на чужӧм серти меным
Гортса паськӧм, гортса кӧм.
Квайтнан русалкаыс пуктӧны вайӧмторъяснысӧ пызан вылӧ да улӧсъяс вылӧ, сэсся сувтӧны дорвыв Сашук водзӧ, копрасьӧны сылы да сьылӧны.
КВАЙТ РУСАЛКА
Эн тэ, мича нылӧй, ыдждав,
Эн тэ, мича нылӧй, ыдждав, | 2-ысь.
бурӧн сёрнит.
Миян Тун вылӧ эн лӧгась,
Миян Тун вылӧ эн лӧгась, | 2-ысь.
сійӧс окав.
Шонді банӧй миян Тунӧй,
Шонді банӧй миян Тунӧй | 2-ысь.
ачыс мича.
Позьӧ тэныд сыкӧд овны,
Позьӧ тэныд сыкӧд овны | 2-ысь.
ичмонь пыдди.
Пондан нимкодясьны сыкӧд,
Пондан нимкодясьны сыкӧд | 2-ысь.
зарни садйын.
Пондан сыкӧд сёйны-юны,
Пондан сыкӧд сёйны-юны | 2-ысь.
зарни дозйысь.
Пондан кутчысьлыны сыкӧд,
Пондан кутчысьлыны сыкӧд | 2-ысь.
зарни вылын.
Радейт, окав миян Тунӧс,
Радейт, окав миян Тунӧс | 2-ысь.
мича нылӧй!
САШУК
Ош кодь мисьтӧм мути вылӧ
Менам вежӧй оз на пет.
Кодлы зарни чукӧр колӧ,
Сійӧ Тункӧд олас мед.
Ті нӧ асьныд кодъяс лоад?
Татчӧ веськалінныд кыдз?
Мыйла мувыв омӧль торсӧ
Меным ошканныд ті сідз?
Русалкаяс сувтӧны кытшӧ кияснас, кутчысьӧмӧн, ветлӧдлӧны да сьыланкывйӧн вочакыв видзӧны.
КВАЙТ РУСАЛКА
Уна во нин миян
Абу вир ни яй.
Еджыд тоша Туныс
Миян ыджыд ай.
Му вылын ми чужлім,
Кыдзи чужӧ морт.
Бать-мам миян вӧлі,
Вӧлі шоныд горт.
Лӧсьыда ми быдмим,
Гажӧдчим быд лун.
Челядьдырся олӧм
Ӧніӧдз оз вун.
Ыджыдӧсь ми лоим,
Пузис миян вир.
Муса зонмӧс корсьны
Нывлы абу дыр.
Муса зонмӧс аддзан,
Аддзывлан и шог.
Бурӧн оз тай овлы
Зонлӧн оланног.
Кутчысьлігад сылӧн
Киссьӧ мелі кыв.
Бӧрвылас оз шогмы
Сылы коньӧр ныв.
Пӧръялісны зонъяс.
Вошӧмтор оз сюр.
Уськӧдчим ми ваӧ,
Сюйим сэтчӧ юр.
Пыдӧс вылын садьмим,
Ловзьӧдчим выль пӧв.
Ӧні ваын олам,
Гажа сэні зэв.
Сэтчӧ курыд шогсӧ
Некод оз нин вай.
Служитам ми Тунлы.
Сійӧ миян ай.
САШУК
Коньӧр нывъяс, муса чойяс,
Мекодь шудтӧмӧсь тай ті.
Весиг кулӧм бӧрад ворсӧ
Тіян ловнад Тунлӧн ки.
КВАЙТ РУСАЛКА (ветлӧдлігтыр гажаа сьылӧны)
Нинӧм миянӧс, Сашук, жалитны,
Нинӧм йӧз вӧсна тэныд тӧждысьны.
Миян мувывса олӧм овсьӧма,
Олӧм мӧдногса миян пансьӧма.
Югыд юын ми ворсам, суналам,
Эзысь тӧлыськӧд войнас сёрнитам.
Муса зонъясным миян вунӧма,
Синва кисьтӧмъяс ылӧ кольӧма.
Ыджыд Тунлы ми ӧні служитам,
Сійӧ борд улын кадсӧ колльӧдам.
Невестасӧ ми сылысь гажӧдам,
Невеста водзын бура йӧктыштам!
Сцена сайын заводитӧ ворсны музыка. Русалкаяс йӧктӧны. Йӧктӧм бӧрас копыртчӧны Сашуклы да мунӧны.
Пом медводдза юкӧнлӧн
МӦД ЮКӦН
Сійӧ жӧ вежӧс. Джодж кузяыс ветлӧдлӧ Сашук, сувтыштлӧ ӧшинь доръясӧ, чышкӧ синвасӧ.
ХОР
Озыр жырйын, зарни пытшкын
Оліс Сашук куим лун.
Аддзӧ сійӧ: срокыс тырӧ,
Регыд локтас пӧрысь Тун.
Шогсьӧ Сашук, синва кисьтӧ,
Чӧскыд сёянсӧ оз сёй,
Шыльыд джодж кузяыс ветлӧ,
Абу важкодьыс нин збой.
Гажа горничаын сійӧ —
Садӧкын кыдз колипкай.
Гажа горничаыс сылы
Долыдлунсӧ оз тай вай.
Оз ков сылы мича платье,
Зарни, эзысьыс оз ков.
Зарни вылӧ, эзысь вылӧ
Оз на вузав сійӧ лов.
Куим лунвой эз нин куньлы
Коньӧр Сашук ассьыс син.
Кылӧ сійӧ: ӧдзӧс ковгӧ...
Повзьӧм сьӧлӧм лои кын.
Ылысянь кылӧ унаысь ковгӧм шы.
САШУК (повзьӧм пырысь)
Локтӧ, локтӧ... татчӧ локтӧ...
Сылӧн тапиктӧ нин кок...
Кытчӧ воштыся ме татысь?
Мисьтӧм тӧдысь ӧні лёк.
Сувтӧ джодж шӧрас да кывзӧ. Ылысянь кылӧ сьылӧм: «Став йӧзыс миян Тунысь полӧ». Сьылысьяс вочасӧн матыстчӧны. Воссьӧ ӧдзӧс, сэсся пырӧ Тун аслас слугаяснас. Сылӧн петкӧдчӧмыс воддза нога жӧ. Сьыланкыв сьывсьӧ помӧдз. Сьылігас Тун тшапитчигтыр малалӧ ассьыс уссӧ да тошсӧ.
ТУН (сьывсьӧм бӧрын, меліа)
Видза олан, невестаӧй,
Эн тэ жӧник мортысь пов.
Мелі кывйӧн тэныд шуа:
Мекӧд ичмонь пыдди ов!
САШУК
Кытчӧдз пельпом вылын юрӧй,
Некор тэног ме ог вӧч.
Кодлы сё да комын арӧс,
Сылы колӧ пӧрысь пӧч.
ТУН
Дугды ыдждавны, йӧй нылӧй,
Ноко окасьыштам лок. (Кӧсйӧ кутлыны Сашукӧс)
Ӧні пыксьыны он вермы:
Куим лунъя коли срок.
ТУН СЛУГАЯС
Срокыд абу теш.
Сійӧс он нин веж.
Шуӧма кӧ кыв,
Окась, мича ныв!
САШУК
Ог ме окась, сӧмын шуа
Тэныд, Тунӧй, ӧтитор:
Збыль тай выжывӧн тэ лоин,
Збыль тай дурмин куландор.
ТУН
Абу выжыв, абу пӧрысь,
Зэв на, Сашукӧй, ме том.
Менӧ окыштан кӧ, аддзан,
Кутшӧм чӧскыд менам вом!
ТУН СЛУГАЯС
Чӧскыд вома Тун
Сетас долыдлун.
Тэрыбджыка вӧр,
Окась да эн сӧр!
САШУК
Тэнад вомыд абу чӧскыд,
Абу мича чужӧмбан.
Ог ме кӧсйы, ог ме вермы
Тэкӧд кутчысьлыны тан.
ТУН
Тайӧ ставыс тэнад лоас:
Зарни керка, зарни сад!
Зарни шонді улын пондан
Мекӧд колльӧдлыны кад.
ТУН СЛУГАЯС
Кодзулӧдз кӧть кай,
Оз сюр татшӧм рай
Олан тані сідз,
Цар ныв олӧ кыдз!
САШУК
Зэв кӧ колӧ, еджыд тошӧй,
Озырлунтӧ аслыд чӧж.
Муса Павелӧс ме некор
Мисьтӧм пӧль вылӧ ог веж.
ТУН (скӧра зымнитӧ кокнас)
Ме кӧ тшӧкта вежны — вежан!
Ме кӧ скӧрма, оз ло бур!
Абу тэ водзын ме мисьтӧм,
Меысь мичаыс оз сюр.
Тэнӧ ог на дзикпыр джагӧд,
Сроксӧ содта ӧти лун.
Сэсся йирӧ тэнӧ сюя,
Он кӧ ме сайӧ тэ мун!
Тун аслас йӧзкӧд петӧ. Петігас бара сьылӧны: «Став йӧзыс миян Тунысь полӧ». Кор сьылысьяслӧн гӧлӧсныс ёна ылысмӧ, бара заводитӧ сьывны хор.
ХОР
Мисьтӧм Тунлӧн, пӧрысь Тунлӧн
Вывті чорыд вӧлі кыв.
Юрсӧ ӧшӧдӧма Сашук,
Батьлӧн-мамлӧн ӧтка ныв.
Джуджыд йирын пӧдны, вӧйны —
Абу долыд сэтшӧм пом.
Зэв на этша оліс Сашук,
Зэв на вӧлі сійӧ том.
Дерт нин ӧні, срок кӧ тырас,
Бурӧс виччысьны оз позь.
Тунсянь некытчӧ он дзебсьы.
Некӧн абу дзебсян розь.
Пуксис ӧшинь дорӧ Сашук,
Иган сайӧ шедӧм морт.
Лэбзис, лэбзис эськӧ гортас,
Сӧмын абу сылӧн борд.
Абу мездӧм вылӧ лача,
Муса жӧник оз кӧ лок.
Пондіс Сашук сьыланкывйӧн
Ассьыс висьтавлыны шог.
САШУК ( нораа сьылӧ)
Бур батькӧд-мамкӧд олӧм
Оз некор менам вун.
Ме сэки, чикышкай моз,
Эг аддзыв гажтӧм лун.
Эз видчыв, скӧрмыв батьӧй,
Зэв вӧлі сійӧ шань.
Пыр ошкис менӧ мамӧй:
«Тэ миян роч акань!»
Кор гуляйтны ме ветлі,
Кор сьылі сьыланкыв,
Став йӧзыс вӧлі шуӧ:
«Зэв шуда тайӧ ныв!»
Ме збыльысь шуда вӧлі.
Но кӧннӧ тайӧ шуд?
Пышкай моз, киысь лэбзис.
А лэбачтӧ он кут.
Мый вӧлі — оз нин лолыв,
Мый вошӧма — оз сюр.
Оз чеччав пуысь пуӧ
Лёк понлы шедӧм ур.
Ме кула, кыдзи кулӧ
Кӧрт позйын колипкай
Бать мамӧй, муса зонмӧй,
Прӧщай, прӧщай, прӧщай!
Медбӧръя кыв сьылігӧн Сашук тупкӧ чужӧмсӧ кияснас да зэв ёна сыркъялӧмӧн бӧрдӧ.
ХОР
Бӧрдӧ, бӧрдӧ мича Сашук,
Ловйӧн кольны оз нин чайт.
Зывӧк сылы зарни керка,
Быттьӧ пемыд гидын няйт.
Арся зэр моз синва киссьӧ,
Из моз личкӧ сійӧс шог.
Шогтӧ сьӧлӧмысь он чышкы,
Кыдзи чышкывлӧны ёг!
Дыркодь бӧрдіс сідзи Сашук,
Дыр эз косьмы сылӧн син.
Сӧмын коньӧрлӧн том нывлӧн
Шогыс бӧрдӧмнас эз чин.
Ывласяньыс керка стенӧ кодкӧ заводитӧ чорыда йиркӧдны-зымӧдны. Сашук шензьӧмӧн кывзӧ.
САШУК
Мый нӧ тайӧ кӧні кылӧ?
Со тай бара — зым да зым!
Оз-ӧ кодкӧ мыйкӧ горӧд?
Оз-ӧ казьтыв менсьым ним?
Чеччыштӧ места вывсьыс да котӧртӧ ӧшинь дорӧ. Ывласянь кылӧ Павеллӧн гӧлӧс.
ПАВЕЛ
Тэ, гашкӧ, татчӧ сюрин, муса Сашук?
Тэ, гашкӧ, менсьым воӧмсӧ он тӧд?
Ог узьлы ме, пыр ветла, тэнӧ корся.
Тэ збыль кӧ тані, гӧлӧс меным сет!
САШУК
Ме тані, тані, тані муса Павел,
Ме иган сайын ола нёльӧд лун.
Ог вермы татысь некытчӧ ме петны.
Тан видзӧ менӧ мисьтӧм пӧрысь Тун!
ПАВЕЛ
Ме кыла тэнсьыд гӧлӧс, муса Сашук,
Ме кыла, кыла тэнӧ, сьӧлӧмшӧр.
Эн, пов, эн бӧрд, ме мезда тэнӧ татысь.
Ме тэтӧг тась ог бергӧдчы нин бӧр!
САШУК
Лёк мисьтӧм Тунсьыс виччысь, муса Павел.
Зэв сійӧ тӧдысь, мудер, вывті ён.
Дзик пурсьысь пон кодь омӧль тайӧ Туныс.
Мед оз жӧ курччы тэнӧ тайӧ пон!
ПАВЕЛ
Ме понъясысь эг повлы, муса Сашук.
Ме кытчӧдз ловъя, некодысь ог пов.
Ме ачым ён, ме ловсӧ сылысь перъя,
Мед татшӧм мути му вылын эз ов!
САШУК
Тэ кыдзи татчӧ пыран, муса Павел?
Став ӧшинь тані вылын, стеныс кыз.
Кӧть зарни дзирда Тунлӧн оланіныс,
А зарни улас кӧрт да чорыд из!
ПАВЕЛ
Кыз стеныс меным нинӧм, муса Сашук.
Ме стен пыр письта, нетшка чорыд кӧрт.
Мем оз ков ключ, ме ключтӧг ӧдзӧс восьта.
Лёк мисьтӧм тӧдысь синмӧс мем оз пӧрт!
САШУК
Зэв скӧрмис талун Туныс, муса Павел,
Ме мыйла бурӧн сы сайӧ ог мун.
Тэ он кӧ рытӧдз менӧ татысь мезды,
Ме ола талун медбӧръя нин лун!
ПАВЕЛ
Тэ уна лун на олан, муса Сашук.
Ми шудаӧсь на лоам — тэ да ме.
Ме локта, локта, тэ дінӧ ме локта.
Кӧрт томан улысь регыд петан тэ.
Тайӧ шуӧм бӧрын бара заводитчӧ йиркӧдӧм, зымгӧм, кӧртӧн гримгӧм. Сашук видзӧдӧ ӧшиньӧд, виччысьӧ мездысьсӧ.
ХОР
Стенсӧ кисьтӧ, кӧртсӧ нетшкӧ,
Пыран туйсӧ вӧчӧ зон.
Мича нывлӧн жӧник Павел
Багатыр кодь вӧлі ён.
Мисьтӧм тӧдысь вылӧ скӧрмӧм
Вынсӧ содтӧ сылы сэн.
Ставсӧ пӧрӧдӧ да жуглӧ,
Весиг вӧрӧ керка стен.
Ӧдзӧс воссьӧ, Павел пырӧ.
Бӧр нин Сашуктӧг оз мун.
Сэки быттьӧ муысь быдмис
Гажа горничаын Тун.
Зэв ӧдйӧ пырӧ Павел да сувтӧ ныв водзӧ. Киас сылӧн сабля. Дзик сэки жӧ быттьӧкӧ кыськӧ усьӧ Тун, мича баситӧм бедь (посох) киас кутӧмӧн.
ТУН (ырыштчӧ бедьнас)
Мыйла мырдӧн татчӧ пырин?
Виа тэнӧ, он кӧ пет.
Ловъя юрӧн тэнӧ сёя,
Тэнад яйӧн лоа пӧт!
ПАВЕЛ (лэптӧ саблясӧ)
Татчӧ Сашукла ме локті,
Кылан менӧ, мисьтӧм порсь!
Сійӧс босьта да и муна.
Сэсся нинӧм ме ог корсь.
ТУН
Менсьым мича нывтӧ босьтны
Зэв на дженьыд тэнад ки.
Весась татысь... ӧдйӧ, ӧдйӧ,
Кытчӧдз тэнӧ ме эг ви.
ПАВЕЛ
Менӧ, Тунӧй, тэ он повзьӧд,
Абу тэ водзын ме кӧч.
Татысь Сашукӧс ме нуа,
Кӧть тэ лэдзан, кӧть он лэдз.
ТУН
Кылан, чукӧртчӧны татчӧ
Менӧ видзысь шыа йӧз.
Синмыс налӧн — биа ӧгыр,
Виртӧм чужӧмъясныс — лӧз.
Ӧтарсянь-мӧдарсянь котӧрӧн нырӧны Тунлӧн слугаяс. Быдӧнлӧн киас кӧрт шы. Лэпталӧны шыяснысӧ, ырыштчӧны Павел вылӧ.
ТУН СЛУГАЯС
Бур кӧ колӧ, пет.
Нывсӧ Тун оз сет.
Он кӧ татысь тюр,
Воштан ассьыд юр!
ПАВЕЛ
Асьныд пышйӧй, мути чукӧр.
Полысь мортӧн ме эг чуж.
Шырны тіянӧс кӧ босьтся,
Тӧдлад гожӧм шӧрын пуж!
ТУН ДА СЫЛӦН СЛУГАЯС (лёкысь)
Тайӧ ыръян морт
Оз нин аддзыв горт!
Морӧсас кӧрт шы
Сылы сутшкам ми!
Тунлӧн слугаяс уськӧдчӧны Павел вылӧ. Павел ӧвтӧ аслас саблянас да мездысьӧ наысь. Тун сулалӧ бокын да визьйӧдлӧ сынӧдас посохнас — тунъялӧ. Косясигӧн хор сьылӧ.
ХОР
Скӧрмис-лёкмис мути чукӧр.
Чорыд заводитчис кось.
Татшӧм нырсьӧм вылын зонлы
Узьны-вугравны оз позь.
Сабля сылӧн би моз ветлӧ,
Оз и мудзлы сылӧн сой.
Павел ичӧтысянь вӧлі
Медся удал, медся збой.
Мути чукӧрлысь кӧрт шысӧ
Сабля кералӧ, оз лэдз.
Тунлӧн тунъялӧмыс зонлы
Нинӧм омӧльсӧ оз вӧч.
Вермис мутияссӧ Павел.
Тышкыс эз и кыссьы дыр.
Ӧдйӧ пышъялісны найӧ,
Кыдзи пышйӧ повзьӧм шыр.
Тун слугаяс шыблалӧны шыяссӧ да пышйӧны. Тун видзӧдӧ на бӧрся, да повзьӧмысла оз тӧд мый корны.
ТУН (нор гӧлӧсӧн)
Зонмыс эз на пӧр.
Локтӧй татчӧ бӧр!
Ок-ок ок-ок-ок,
Некод бӧр оз лок!
Павел кучкӧ саблянас Тун посохӧ. Посох усьӧ. Сэсся чабыртӧ Тунӧс тошкӧдыс.
ПАВЕЛ
Ӧні, мувыв омӧль Тунӧй,
Менам кабырысь он мын!
Коркӧ кывлі ме бур йӧзлысь:
Тэнад тош пиад став вын.
Муса Сашук, вайлы ножич,
Еджыд тошсӧ Тунлысь шыр.
Он кӧ тошсӧ сылысь вунды,
Сылӧн тшыкӧдчӧм оз быр.
Сашук (котӧрӧн вайӧ ножич)
Вундам, вундам, муса Павел,
Пуктам тшыкӧдчӧмлы пом.
Гашкӧ, тоштӧгыд, лёк Тунӧй.
Лоан збыль вылӧ тэ том, (Вундӧ тошсӧ)
Тун усьӧ пидзӧс вылӧ Павел водзӧ кияссӧ лэптӧмӧн.
ТУН
Прӧстит менӧ, вына Павел,
Меным омӧльсӧ эн вӧч.
Юрӧс сабляӧн эн керав,
Ловъя юрӧн татысь лэдз.
ПАВЕЛ
Коді водзсасьны оз вермы,
Ме ог керав сылысь юр.
Коді воштіс ассьыс вынсӧ,
Сійӧ водзӧ оз нин дур.
Весась татысь, морт вир юысь,
Мед оз аддзы тэнӧ сан.
Сӧмын мӧдысь кӧ мем сюран,
Сэки ловъяӧн он мын!
Босьтӧ Тунӧс шошаӧдыс да тойыштӧ ӧдзӧс сайӧ. Тошсӧ сылысь сюйӧ аслыс вӧнь саяс.
ХОР
Вӧтліс Павел пӧрысь Тунӧс.
Ловзис Сашук, ӧтка ныв,
Гажмис, вунӧдіс став шогсӧ,
Оз нин бӧрдігтырйи сьыв.
Кутліс, окаліс том нылӧс
Шуда Павел уна пӧв.
Бара йитчисны кык сьӧлӧм,
Шогыс быттьӧ эз и вӧв.
ПАВЕЛ (босьтӧ Сашукӧс коскӧдыс)
Мунам гортӧ, муса Сашук,
Вӧчам бара ыджыд пир,
Бара чунькытшасьны кутам.
Шудным миян эз на быр.
Ӧні пышйӧдны оз вермы
Тэнӧ мисьтӧм пӧрысь Тун.
Ӧні кувтӧдз миян лоас
Долыд олӧм, гажа лун!
Пом.
1920.
{Лебедев М. Н. @ Бурань @ сьылӧмӧн ворсантор @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 90–113.}
БУРАНЬ
СЬЫЛӦМӦН ВОРСАНТОР ВАЖ КОМИ ЙӦЗ ОЛӦМЫСЬ
МЕДВОДДЗА ЮКӦН
Пыдіас и кыкнанла бокас сук пӧр. Вӧр дорас неыджыд керка (чом) восьса ӧдзӧса, кык ӧшиня, лыскӧн вевттьӧм. Керка стен бердас сулалӧны комияслӧн паж оружиеясыс: шыяс, ньӧвъяс да мукӧдтор. Ӧшалӧны-косьмӧны звер куас. Керка водзсьыс вӧрсӧ кералӧма, мусӧ шыльӧдӧма, сӧмын тыдалӧны кӧнсюрӧ мыръяс. Занавес косьтігӧн сцена вылын некод абу, но кор хорыс сьылӧ: Сьӧд парма пытшті ветлӧдліс звер кыйысь коми морт», сэки вӧрысь петӧ коми кыйсьысь (шыа, чера, мышку саяс пестер), мунӧ сцена комӧн да пырӧ вӧрӧ мӧдарла бокас.
ХОР
Пыр зумыштчӧмӧн видзӧдіс
Важ коми пемыд вӧр,
Пыр шувгис нора, жугыля,
Эз вежлыв ассьыс сер.
Ёсь туганъяснас копрасис,
Кор зырӧдліс войтӧв;
Скӧр саридз сямӧн гызьывліс,
Эз кужлы овны чӧв.
Сук пуяс костӧ югӧрыс
Пӧсь шонділӧн эз письт.
Сэн некод збоя шаркъявны,
Лёк ош кындзи эз лысьт.
Сэн лыдтӧм вӧлі туланыс,
Руд кӧин, кӧч да руч.
Эз бырлы кӧр да йӧраыс,
Ур чеччавны эз мудз.
Сьӧд парма пытшті ветлӧдліс
Звер кыйысь коми морт.
Сэсь кынӧмпӧтсӧ корсьлывліс,
Сэн вӧлі сылӧн горт.
Со, видзӧдлӧй: дзор коз улын.
Кыз керйысь вӧчӧм чом.
Кальквидзӧ сылӧн ӧдзӧсыс,
Кыдз пӧрысь пӧчлӧн вом.
Му джоджа, пемыд стенъяса,
Важ йӧзлӧн оланін,
Кык ичӧт восьса ӧшиня,
Кыт петӧ пачысь тшын.
Чом ӧдзӧс водзын паськалӧ
Нюдз пожӧмъяслӧн кытш.
Став посни понӧль нетшкӧма
Дай талялӧма нитш.
Тась гожся рытӧ кывлывлӧ
Том йӧзлӧн сьыланкыв.
Со, бара татчӧ локтӧны
Вель уна зон да ныв.
Петӧны сцена вылӧ уна ныв-зон. Петігас сьылӧны лывкйӧдлӧмӧн.
НЫВЪЯС ДА ЗОНЪЯС
Рытыввывсянь
Югыд шондіыс оз пет.
Долыдлунсӧ
Некод пӧрысьлы оз сет.
Нинӧм повны,
Абу пӧрысьӧсь на ми.
Яра ломзьӧ
Миян сьӧлӧмъясын би.
Сувталӧны мӧда-мӧдлы воча, нывъясыс да зонъясыс торйӧн.
ЗОНЪЯС
Веськыда кӧ шуны,
Мудзис миян кок.
Нюръяс вомӧн вуджӧм
Вывті вӧлі лёк.
НЫВЪЯС
Тіянлы кӧ колӧ
Ветлан туйыд кос.
Нюр вомӧн ми вӧчам
Коньӧръяслы пос.
ЗОНЪЯС
Серавнытӧ, нывъяс,
Дугдылӧй на ті.
Ордйысьны кӧ пондам,
Водзын лоам ми.
НЫВЪЯС
Асьнытӧ ми панъям,
Содтыштам кӧ ӧд.
Миян тэрыб кокным
Мудзӧмсӧ оз тӧд.
ЗОНЪЯС
Ошйысьӧмнад, нывъяс,
Кымӧрӧдз он кай.
Вензьынысӧ дугдам,
Гажӧдчыштам вай.
НЫВЪЯС
Вайӧ, зонъяс, вайӧ,
Рытыс мед оз вош.
Пуксьыштам да сьылам,
Кыдзи ветлӧ ош.
Ставныс пуксьӧны му вылӧ кытшӧ, сэсся сьылӧны.
НЫВЪЯС ДА ЗОНЪЯС
Оз ланьтлы миян пемыд вӧр.
Пыр сылӧн шувгӧм шыыс кылӧ.
Кӧть усьӧ лым, кӧть киссьӧ зэр,
Уркыйысь повтӧг мунӧ ылӧ.
Уркыйысь пармаад эн вош...
Зэв матын ветлӧ ыджыд ош!
Кӧн вӧрыс тшӧкыд, пуяс кузь,
Песвӧчысь рытӧдз тільсьӧ сэні.
Эн, зонмӧ, уджалігад узь.
Эн вунӧд, петан туйыс кӧні,
Вӧр туйлӧн овлӧ уна вож...
Зэв матын ветлӧ ыджыд ош!
Дзор тоша ветлысь-мунысь морт
Сьӧд вӧрын сёрмӧма да водӧ.
Сэн абу тэныд шоныд горт,
Сэн войнас повзьӧдчысьыс содӧ.
Мун водзӧ, восьлав, паськыд тош...
Зэв матын ветлӧ ыджыд ош!
Рытгорув вӧрын мача ныв
Дзик ӧтнас пожйӧ пувсӧ ӧктӧ,
Оз тэрмась, сьылӧ сьыланкыв,
Кӧть пожйыс омӧля на сьӧктӧ.
Эн тырт, бур нылӧй, ассьыд пож...
Зэв матын ветлӧ ыджыд ош!
Вӧр туйӧд шонді лэччандор
Збой челядь котӧртӧны уна.
Бур пиян, гуляйтнытӧ сёр,
Бӧр гортад ӧдйӧ, ӧдйӧ мунӧ,
Кок тіян пышйӧм вылӧ чож...
Зэв матын ветлӧ ыджыд ош!
Вӧрысь летӧны дзор тошка кык пӧрысь пӧль беддяӧсь, нопъяӧсь, пӧрччӧны шапкаяснысӧ да копрасьӧны том йӧзлы.
КЫК ПӦЛЬ
Олад-вылад, туад-быдмад,
Зонъяс да бур нывъяс.
Зэв тай лӧсьыда ті сьылад
Гажа сьыланкывъяс.
Тайӧ сьылӧм вылӧ татчӧ
Юдорсянь ми кайим.
Ыджыд юӧр, сьӧлӧмшӧръяс,
Тіянлы ми вайим.
Парма пытшкӧ том ныв воис,
Чомйысь чомйӧ ветлӧ.
Сэтшӧм нывсӧ, сэтшӧм мортсӧ
Энӧй на ті тӧдлӧй.
Ветлӧ сійӧ, йӧзлы шуӧ:
«Нинӧмысь эн полӧй.
Кыдзи вокъяс, кыдзи чойяс
Аскостаныд олӧй».
Сійӧ шуӧ: «Быд морт ӧтмоз
Олӧм вылӧ чужӧ;
Быд морт ӧтмоз сёйны-юны,
Гажӧдчыны кужӧ».
Сэсся шуӧ сійӧ сідзи:
«Колӧ мортлы тӧдны,
Кыдзи арся пемыд войысь
Югыдінӧ петны».
Кыйсян уджсӧ сійӧ тшӧктӧ
Ӧтувтчӧмӧн керны.
Весиг уналы пӧ позьӧ
Ӧтик чомйӧ тӧрны.
Коді кывзӧ, быдӧн ошкӧ
Велӧдӧмсӧ сылысь.
Локтіс сійӧ коми вӧрӧ,
Буракӧ, зэв ылысь.
Йӧзыс нимсӧ сылы сетіс:
«Бурань, зарни нылӧй».
Сійӧс аддзывлан да шогыд
Тувсов лым моз сылӧ.
Сӧмын Войпель енмӧс сійӧ
Озджык пукты пыдди,
Енлы служитысьӧс кыдзкӧ
Ылӧдчысьӧн лыддьӧ...
Но да тырмас, кӧть и эм на
Висьталӧмтор уна.
Видза коляд, муса ёртъяс,
Водзланьӧ ми мунам.
(Копрасьӧны, сэсся мунӧны)
ЗОНЪЯС
Со тай, майбыр, кутшӧм
Мукӧд нылыд шань.
Гашкӧ, регыд локтас
Миянӧ Бурань.
НЫВЪЯС
Нималӧ ним важӧн
Тайӧ ветлысь ныв.
Мый понда нӧ мустӧм
Сылы енэжвыв?
ЗОНЪЯС
Сы понда и мустӧм:
Енмыд абу бур,
Енэжвывсянь татчӧ
Оз и мыччыв юр.
НЫВЪЯС
Вывтіджык тай, зонъяс.
Кывйыд тіян ёсь.
Войпель йывсьыд тадзи
Сёрнитны оз позь.
ЗОНЪЯС
Войпельыд кӧ скӧрмас,
Юрбитыштам сэк.
Дона ку кӧ ваям,
Оз ло сійӧ лӧг.
НЫВЪЯС
Дона кунад, зонъяс,
Он на, гашкӧ, мын,
Сьӧлӧмыд кӧ лоас
Юрбитігад кын.
ЗОНЪЯС
Сьӧлӧмтӧ ми сывдам,
Пестыштам кӧ би.
Вайӧ, нывъяс, кругӧн
Ворсам тані ми.
НЫВЪЯС
Вайӧ ворсам, ворсам,
Вӧрыс аддзас мед,
Кыдзи нывзон котыр
Шогсьӧмсӧ оз тӧд.
Ставныс сувтӧны кытшӧн, мӧда-мӧдныслы кияснас кутчысьӧмӧн, сэсся ветлӧны сьылігтырйи.
НЫВЪЯС ДА ЗОНЪЯС
Гажа ягын еджыд кӧръяс
Котралӧны уна.
Найӧс сёйны мисьтӧм кӧин
Кыйӧдчигтыр мунӧ.
Еджыд кӧръяс сылы паныд
Видзӧдӧны сюся.
Сылӧн кыйӧдчӧмыс сэні
Эз ло налы гуся.
Мисьтӧм кӧин ловъя яйсӧ
Сюрӧмӧн нин чайтӧ.
«Кодӧс колӧ, сійӧс босьта!» —
Паськыд горшнас кайтӧ.
Еджыд кӧръяс гажа ягын
Кӧинысь оз повны.
Найӧ кужӧны нин асьныс
Ӧтувтчӧмӧн овны.
Мисьтӧм кӧин юрсӧ лэптӧ,
Бӧжнас кучкӧ муӧ.
Кӧръяс, бурӧн меным сетчӧй!» —
Эргигтырйи шуӧ.
Еджыд кӧръяс вочакывсӧ
Видзӧны лёк зверлы:
«Кӧин, нинӧм тэ он вермы
Вӧчны сюра кӧрлы!»
Лёкмис, скӧрмис мисьтӧм кӧин,
Пиньыс тачкакылӧ.
Сэсся зырӧдіс тӧвныр моз
Еджыд кӧръяс вылӧ.
Ворсысьяс зэв тэрыба пондӧны ветлыны, йӧктыштӧмӧн, ӧтарӧ-мӧдарӧ бергалӧмӧн, мӧда-мӧдныс вылӧ зырӧдлӧмӧн.
Кӧръяс сэки шызисны,
Тувсов ва моз гызисны,
Кӧин гӧгӧр жӧдзӧны,
Бокас сылы тэчӧны
Кокнас и сюрнас,
Пыркӧдӧны юрнас,
Талялӧны сёйысьӧс,
Кӧръяс вылӧ воысьӧс,
Розьӧдлӧны кусӧ,
Гырдӧдӧны мусӧ.
Ӧтувтчӧмӧн олӧмыд
Абу ӧткӧн полӧмыд.
Кӧин вӧлі лёк,
Да нюжӧдіс кок!
Вӧрысь котӧрӧн петӧны кык морт, ыджыд тошкаӧсь, гӧна шапкааӧсь, повзьӧмӧн ӧвтчӧны кияснас. Нывъяс да зонъяс шензьӧмӧн видзӧдӧны на вылӧ.
ЛОКТЫСЬЯС
Ланьтӧй, нывъяс, зонъяс,
Сувтӧй шынитӧв.
Вашъялысь да увгысь
Некод мед эз вӧв.
Регыд татчӧ воас,
Войпель, ыджыд ен.
Служитысьяс сылӧн
Сьылӧны нин сэн.
(Индӧны кияснас, кытысь локтісны)
Ставыс повзьӧны да раминик чукӧрӧн сувтӧны сцена бокас. Вӧр пытшкысь кылӧ сьылӧм, коді вочасӧн матысьмӧ да лоӧ гораджык.
ВӦРЫН СЬЫЛӦМ
Пемыд вӧрыс талун югдӧ.
Ошкыс лёкавнысӧ дугдӧ.
Быд мортлы долыд.
Тӧдӧ тай лолыд
Ыджыд енлысь локтӧм.
Сылӧн ветлӧм абу могтӧм.
Аддзыны сылы колӧ,
Кыдзи йӧзыс олӧ,
Коді найӧ пӧвсын омӧль да бур.
Копыртӧй ен водзын юр!
Тайӧ сьылігтыр петӧны сцена вылӧ жрецъяс (енлы служитысьяс,) куимӧн, сьӧд тошкаӧсь, кузь паськӧмаӧсь, лентаясӧн мичмӧдчӧмаӧсь. Рушкуясыс кызкодьӧсь. Найӧ вайӧны кианыс коми енмӧс Войпельӧс (пуысь вӧчӧм статуя), кодӧс сувтӧдӧны керка стен бердӧ. Бӧрсяньыс кыссьӧ йӧз — унджыкыс пӧльяс да пӧчьяс. Ставныс, жрецъяс кындзи, усьӧны пидзӧс вылӧ.
СТАВ ЙӦЗЫС (нюжйӧдлӧмӧн)
Войпельӧй енмӧй,
Лёкӧн эн ло.
Ставным ми тэныд
Копрасям, со!
(Копрасьӧны муӧдз)
Жрецъяс сувтӧны Войпель водзӧ да сы вылӧ видзӧдӧмӧн сьылӧны гора гӧлӧсъясӧн.
ЖРЕЦЪЯС
Югыд енэж вылын олӧ
Ыджыд Войпель!
Лыдтӧм во нин сэні олӧ
Ыджыд Войпель!
Веськыд кинас шонді кутӧ
Ыджыд Войпель!
Шуйга кинас тӧлысь кутӧ
Ыджыд Войпель!
Мусӧ видзӧ, оз и узьлы
Ыджыд Войпель!
Зэрсӧ кисьтӧ, лымсӧ лэдзӧ
Ыджыд Войпель!
СТАВ ЙӦЗЫС
Войпельӧй енмӧй,
Чардалан би.
Тэ улын олам
Му вылад ми!
ЖРЕЦЪЯС
Коми йӧзлӧн ӧти енмыс —
Ыджыд Войпель!
Коми йӧзлы быдтор сетӧ
Ыджыд Войпель!
Шаньджык мортлы шудсӧ вайӧ
Ыджыд Войпель!
Наян мортсӧ няйтӧ пӧртӧ
Ыджыд Войпель!
Тэныд юрбитам ми зіля,
Ыджыд Войпель!
Радейт, радейт коми йӧзсӧ,
Ыджыд Войпель!
СТАВ ЙӦЗЫС
Войпельӧй енмӧй,
Миянӧс видз.
Кыдзи ми корам,
Лоас мед сідз!
ЖРЕЦЪЯС
Чеччӧй, сувтӧй, вокъяс.
Со ми шуам мый:
Закуч йӧзлы некор
Бурсӧ ен оз сий.
Юрбитігӧн коді
Нинӧмтор оз вай,
Кевмысьӧмыс сылӧн
Енмӧдзыс оз кай.
Аски асыв вайӧ
Мыйяс тіян эм.
Сы пыдди ен сетас
Ставныдлы кузь нэм.
СТАВ ЙӦЗЫС
Вайыштам мыйсюрӧ,
Енмыс бурмас мед.
Он кӧ ентӧ бурӧд,
Руч ни кӧр оз шед.
Став йӧзыс тэрмасьӧмӧн петӧны, кольӧны сӧмын жрецъяс. На гӧгӧр некод абу.
ПЕРВОЙЯ ЖРЕЦ
Разӧдчисны ставӧн,
Эз и овны дыр.
Чомъяс весиг некод
Узьнысӧ эз пыр.
МӦД ЖРЕЦ
Кутшӧм, зонмӧ, пырӧм,
Чом дорас кӧ ен.
Аски дона кунас
Тырас сійӧ сэн.
КОЙМӦД ЖРЕЦ
Миян сьылӧм-сӧрӧм
Ваӧ оз на вӧй.
Лӧсьыд жӧ нин овныд,
Войтырыд кӧ йӧй.
ПЕРВОЙЯ ЖРЕЦ
Сӧмын, муса вокъяс,
Со мый абу шань:
Талань, кылӧ, локтӧ
Омӧль ныв Бурань.
МӦД ЖРЕЦ
Висьталӧны йӧзыс:
Зэв пӧ сійӧ збой.
Ме ногӧн кӧ, сійӧ
Вакульяслӧн чой.
КОЙМӦД ЖРЕЦ
Вакуль дорсьыс сійӧ
Сизим мында лёк.
Гудрӧдлыны йӧзсӧ —
Ӧти сылӧн мог.
КУИМНАНЫС (скӧра)
Миянлы кӧ паныд
Сувтас тайӧ ныв,
Войпель нимӧн сылысь
Орӧдам ми кыв!
Пом медводдза юкӧнлӧн.
МӦД ЮКӦН
Сценаыс важыс. Асыв. Жрецъяс чеччӧны узянінсянь, мыссьӧны да шыльӧдӧны юрсияснысӧ. Наысь кындзи некод абу.
ПЕРВОЙЯ ЖРЕЦ
Узьыштім да бара
Воас югыд лун.
Чӧскыд жӧ и вӧлі
Тавой менам ун.
МӦД ЖРЕЦ (вашъялӧ)
Вӧтӧн мича нылӧс
Кутлі ме войбыд.
Гашкӧ, збыльысь сюрас
Нылыд талун рыт.
КОЙМӦД ЖРЕЦ
Нывтӧг огӧ олӧй,
Пузьӧдчас кӧ вир.
Мыйкӧ сэсся керан
Енкӧд ветлігтыр.
ПЕРВОЙЯ ЖРЕЦ
Сӧмын, муса вокъяс,
Ортсӧ мед оз пет,
Узигъясад кутшӧм
Аддзывлам ми вӧт.
МӦД ЖРЕЦ
Тайӧ гусяторйыд
Йӧз пытшкӧ оз вудж.
Быдӧн сӧмын аддзӧ
Миянлысь бур удж.
КОЙМӦД ЖРЕЦ
Уджным миян кокньыд:
Сёй да ю да сьыв.
Горӧдлам жӧ вайӧ
Енлы ошканкыв.
КУИМНАНЫС (бергӧдчӧны Войпельлань)
Ошкам ми енмӧс,
Ыдждӧдлам бурӧс.
Миянлы енмыс
Куслытӧм би.
Ошкам ми тэнӧ,
Войпельӧй-енмӧй.
Тэ водзын ставным
Челядьяс ми.
Ошкам ми тэнӧ,
Шондіысь югыд,
Став мусӧ видзысь,
Йӧзыслӧн ай.
Ошкам ми тэнӧ,
Войпельӧй енмӧй.
Миянлы олӧм
Бурджыкӧс вай!
Тайӧ сьыліг кості пырӧны кык кыйсьысь, кианыс ур куяс кутӧмӧн, да раминика сувтӧны. Налань бергӧдчӧ первойя жрец да корӧ матыстчыны Войпель дінӧ.
ПЕРВОЙЯ ЖРЕЦ
Матыстчылӧй, вокъяс,
Мый ті сувтід сэн.
Тіянлысь бурлунсӧ
Виччысьӧ нин ен.
Кыйсьысьяс полігтырйи матыстчӧны Войпель дінӧ да ӧшӧдӧны сы вылӧ ур куяссӧ.
УР КУ ВАЙЫСЬЯС
Ур куяс ми вайим —
Дас квайт гоз да джын.
Содтышт, муса енмӧй,
Кыйсьысьяслы вын!
(Копрасьӧмӧн вешйӧны бӧкӧ)
Пырӧны мужик да баба, вайӧны мыйӧнкӧ топыда сӧвтӧм мешӧк да пуктӧны Войпель водзӧ.
МЕШӦК ВАЙЫСЬЯС
Тані, ыджыд Войпель,
Кык сё косьтӧм гыч.
Миянӧс эн вунӧд,
Курыд шогысь видз.
(Копрасьӧмӧн вешйӧны бокӧ)
Пырӧ паськыд тоша кыйсьысь да ӧшӧдӧ. Войпель вылӧ тулан куяс.
ТУЛАН КУ ВАЙЫСЬ
Тэныд, енмӧй, пукта
Куим тулан ку.
Вӧралігад менӧ
Шуда туйӧд ну!
(Копыртчӧмӧн вешйӧ бокӧ)
Пырӧны куим кыйсьысь, вайӧны ош ку да вольсалӧны Войпель водзӧ.
ОШ КУ ВАЙЫСЬЯС
Миянсянь, бур Войпель,
Ӧтув кыйӧм ош.
Татшӧм гырысьторйыд
Тэ сайын оз вош.
(Копыртчӧмӧн вешйӧны бокӧ)
Пырӧны кык кыйсьысь да ӧшӧдӧны Войпель вылӧ руч куяс.
РУЧ КУ ВАЙЫСЬЯС
Руч куястӧ босьтышт,
Енэжвывса ай.
Сы пыдди кык воклы
Сизим мында вай!
(Копрасьӧмӧн вешйӧны бокӧ)
Пырӧ пӧрысь пӧч плавгӧ Войпель вылӧ ассьыс пасьсӧ.
ПӦРЫСЬ ПӦЧ
Войпель-енмӧй, тэныд
Месянь кӧр ку пась.
Чайта, ӧні лоан
Бур вылад тэ дась!
(Копрасьӧмӧн вешйӧ бокӧ)
Пырӧ дзор тошка пӧрысь пӧль, сувтӧ Войпель водзӧ да босьтӧ юрысь ассьыс пеля шапкасӧ.
ПӦРЫСЬ ПӦЛЬ
Пӧрысьми да нинӧм
Ог нин кыйлы ме.
Ассьым шапка сета.
Новлы, енмӧй, тэ!
(Шапкаӧдӧ енсӧ, копрасьӧ да вешйӧ бокӧ)
Котӧрӧн пырӧны кык детина, кияснас ӧвтчӧны.
КЫК ДЕТИНА
Миян сиктӧ, вокъяс,
Воӧма Бурань.
Сэтшӧм том да мича,
Быттьӧ роч акань.
Жрецъяс букышӧн видзӧдлӧны детинаяс вылӧ, сэсся зэв тэрыба бергӧдчӧны Войпельлань да пондӧны сьывны.
ЖРЕЦЪЯС
Вайӧмторсӧ дзоньнас босьтӧ
Ыджыд Войпель!
Аттьӧ вайысьяслы шуӧ
Ыджыд Войпель!
Корӧм кузя ставсӧ сетас
Ыджыд Войпель!
Шуднас кыйсьысьяссӧ вевттяс
Ыджыд Войпель!
Омӧль аньяссӧ оз радейт
Ыджыд Войпель!
Вины тшӧктӧ сэтшӧм аньтӧ
Ыджыд Войпель!
Стан йӧзыс, детинаяс кындзи, усьӧны пидзӧс вылӧ.
СТАВ ЙӦЗЫС (нюжйӧдлӧмӧн)
Войпельӧй-енмӧй,
Дзирдалан бан.
Омӧль морт абу
Тэ водзын тан.
(Копрасьӧны муӧдз)
ЖРЕЦЪЯС (бергӧдчӧны йӧзланьыс)
Тіян пӧвсын быдӧн
Енлӧн муса пи.
Со кӧн омӧль мортыд —
Асьныд аддзад ті!
Индӧны кияснас сыланьӧ, кысянь локтісны кык детина. Сэтысь, пуяс костысь, петӧ сцена вылӧ Бурань, мина том ныв, еджыд платьеа, вӧнясьӧма лентаӧн. Сы бӧрся локтӧны йӧз — унджыкыс томӧсь, но эмӧсь и пӧрысьяс. Войпельлы юрбитысьяс чеччӧны мусьыс. Жрецъяс лёкысь видзӧдӧны Бурань вылӧ.
БУРАНЬ (матыстчӧ Войпель дінӧ)
Мыйнӧ тайӧ тіян
Чукӧртӧма сэн?
Ош куяс да пасьяс
Корӧ ӧмӧй ен?
ЖРЕЦЪЯС
Он кӧ енкӧд юксьы,
Кыйӧмтор оз сюр.
Юксьыштан кӧ енкӧд,
Лоас сійӧ бур.
БУРАНЬ
Босьтӧ ӧмӧй енмыс
Йӧзлысь вайӧмтор?
Босьтӧм вылӧ кисӧ
Чургӧдлӧма кор?
ЖРЕЦЪЯС
Ыджыд Войпель ачыс
Ӧктысьны оз пет.
Служитысьяс сылӧн
Ӧктысьӧны мед!
(Кучкалӧны морӧсаныс кулакъясӧн)
БУРАНЬ
Ӧктӧмторйыс енлы,
Чайта ме, оз сюр:
Ыджыд Войпель аслыс
Пась ни кӧм оз вур.
ЖРЕЦЪЯС
Нинӧм тэныд сӧрны
Вӧрысь петӧм ныв.
Миянкӧд эн вензьы,
Курччы ассьыд кыв.
БУРАНЬ
Ог ме кывйӧс курччы,
Тіянысь ог пов.
Унаторсӧ йӧзлысь
Пычкыны оз ков.
Жрецъяс зэв ёна скӧрмӧны, босьтӧны кыз бедьяс да ырыштчӧмӧн воськовтӧны Бураньлань.
ЖРЕЦЪЯС
Вешйы, мун, лёк нылӧй.
Тупкы паськыд вом.
Он кӧ дугды сӧрны,
Вӧчам тэныд пом!
БУРАНЬ
Асьныд дугдӧй кыны
Йӧзлы черань вез.
Оз на менӧ шыбыт
Вежӧраджык йӧз.
(Петкӧдлӧ кинас йӧзлань)
Томджык войтыр чукӧртчӧны Бурань бердӧ. Пӧрысьяс вешйӧны жрецъяслань, но недыр мысын кымынкӧ омӧльджык паськӧма пӧрысь вуджӧны томъяс дінӧ. Йӧз чукӧр юксьӧ кык пельӧ: ӧтиыс сулалӧ Бураньдор, мӧдыс — жрецъяс дор.
ТОМ ЙӦЗ (Бураньлы)
Повтӧг сёрнит водзӧ,
Кывзам ми, Бурань.
Висьталӧмыд тэнад
Ставыс гӧгӧр шань.
ЖРЕЦЪЯС (том йӧзлы)
Ланьтӧй, пеж том котыр!
Йӧйминныд тай ті.
Огӧ сетчӧй талы (индӧны Бурань вылӧ)
Пӧрысьяскӧд ми.
ЖРЕЦЪЯС БЕРДСА ПӦРЫСЬЯС
Миянлы зэв дона
Войпель, ыджыд ен.
Некыдз тэ, лёк нылӧй,
Миянӧс он вен.
БУРАНЬ БЕРДСА ПӦРЫСЬЯС
Ми кӧть абу томӧсь,
Шуам ӧтитор:
Тайӧ авъя нылыд
Олӧ миян дор.
ЖРЕЦЪЯС (Бурань бердса пӧрысьяслы)
Мый ті, пӧльяс, лоид?
Асьныд зэв гӧль йӧз.
Тіянӧс тай кыйис
Мудер нывлӧн вез.
БУРАНЬ БЕРДСА ПӦРЫСЬЯС
Асьныд ті гӧль йӧзсӧ
Кыяд лун и вой,
Медбӧръясӧ нетшкад,
Гӧльыс кӧть эн сёй.
ЖРЕЦЪЯС (лёкысь)
Мупыр ставныд мунӧ!
Сьӧдмис миян пель.
Коді гӧля олӧ,
Мед и лоас гӧль!
Сэсся шыблалӧны бедьяссӧ, бергӧдчӧны Войпельлань да сьылӧны:
Бурджык пӧрысь йӧзлы отсав,
Ыджыд Войпель!
Шуд да эмбур налы содтав,
Ыджыд Войпель!
Омӧль пӧрысь йӧзсӧ бырӧд,
Ыджыд Войпель!
Найӧс ёнджыка на гӧльмӧд,
Ыджыд Войпель!
БУРАНЬ
Тайӧ тіян кевмӧм
Некодлы оз чуш.
Войпель енмыд весиг
Сёрнитны оз куж.
ЖРЕЦЪЯС (шензигтыр)
Аттӧ дивӧ, кутшӧм
Омӧль тайӧ ныв!
Кыдзи сійӧ лысьтӧ
Шуны татшӧм кыв!
БУРАНЬ
Шуа ме, мый тӧда,
Висьтала, мый эм.
Кыдзи верма, йӧзлысь
Югдӧда юрвем.
Енмыс кӧ оз сёрнит,
Дізьвидзӧ, оз вӧр,
Тӧдӧмысь нин сійӧ
Бур ни лёк оз кер.
Жрецъяс бара зэв тэрыба бергӧдчӧны Войпельлань да кияснысӧ чургӧдӧмӧн сьылӧны.
ЖРЕЦЪЯС
Аддзан, кутшӧм тайӧ аньыд,
Ыджыд Войпель!
Тэнӧ пыдди оз и пукты,
Ыджыд Войпель!
Чардышт, гымышт енэжвывсянь,
Ыджыд Войпель!
Бия роскӧн сійӧс чышкышт,
Ыджыд Войпель!
БУРАНЬ
Менӧ оз на чышкышт
Пуысь вӧчӧм ен.
Видзӧдла ме, часлы,
Сылӧн выныс кӧн.
Оз кӧ сійӧ ӧні
Асьсӧ ачыс видз,
Некысянь ті йӧзсӧ
Ылӧдланныд сідз.
Тайӧ шуигмоз Бурань ӧдйӧ локтӧ Войпель дінӧ да тойыштӧ сійӧс кинас. Войпель швачкысьӧ-усьӧ муас. Жрецъяс повзьӧмӧн лэптӧны кияснысӧ да сідзи и сулалӧны, Бурань бергӧдчӧ чужӧмнас йӧзлань.
Аддзанныд, бур вокъяс,
Нинӧм мем эз ло.
Кӧсъя на ме овны
Уна-уна во!
ТОМ ЙӦЗ
Аддзам ми, Бураньӧй,
Тэнӧ би эз сот,
Гымӧн эз на чардышт,
Кымӧрыс эз пот.
ЖРЕЦЪЯС БЕРДСА ПӦРЫСЬЯС
Енмыдкӧд мый керин,
Дзодзув сяма морт?
Эн на ёна шлыньяв,
Чегам тэнсьыд борд.
Жрецъяс, пӧрысьяскӧд тшӧтш, зырӧдӧны Бурань вылӧ. Ӧтик жрецлӧн киас чер, мӧдыслӧн — пурт, коймӧдыслӧн — шы.
ЖРЕЦЪЯС (лёк гӧлӧсӧн)
Виам тайӧ нывсӧ,
Лэдзам сылысь сюв!
Гуалам да мышкас
Сутшкам пипу тув.
Том йӧз уськӧдчӧны налы паныд да аддзӧны Бураньӧс, оз лэдзны сы дінӧ матыстчыны.
ТОМ ЙӦЗ
Огӧ на ми сетӧй
Тіянлы Бурань.
Асьныд татысь мунӧй,
Ылӧдчыныд шань!
БУРАНЬ БЕРДСА ПӦРЫСЬЯС
Тайӧ авъя нывтӧ
Видзам ми кӧть кор.
Тайӧ авъя нылыд
Олӧ миян дор!
Заводитчӧ тышкасьӧм, вермасьӧм. Томъяс мырддялӧны ӧружиесӧ жрецъяслысь да тойлалӧны найӧс. Енмӧс радейтысь пӧрысьяс зільӧны мездыны жрецъясӧс. Бурань сулалӧ неуна бокын.
ЖРЕЦЪЯС (йӧз пӧвсын пессигтыр)
Вешйӧ, кӧин чукӧр,
Киныд тіян пеж. .
Бур кӧ колӧ, быдӧн
Миян водзын кеж!
ЖРЕЦЪЯС БЕРДСА ПӦРЫСЬЯС
Тайӧ миян айяс.
Гӧгӧрвоад ті?
Ставныд найӧс кывзӧй,
Кыдзи кывзам ми!
ТОМ ЙӦЗ
Колӧкӧ ті кывзӧй
Пельясныд кӧ дась.
Айяснытӧ со кыдз
Колльӧдам ми тась!
Заводитӧны шошаӧдыс кыскыны сцена сайӧ жрецъясӧс. Найӧ пыксьӧны.
ЖРЕЦЪЯС
Лямӧд тайӧ йӧзсӧ,
Медся ыджыд коз.
Ентӧ кӧть нин сетӧй,
Сюра антус поз!
(Зільӧны матыстчыны усьӧм Войпель дінас)
ТОМ ЙӦЗ
Огӧ сійӧс кутӧй.
Кодлы колӧ — ну.
Пес вылад тай эм на
Вӧрад уна пу.
Лэдзӧны жрецъясӧс. Найӧ лэптӧны мусьыс Войпельӧс да ӧдйӧ сыкӧд мунӧны гораа сьылігтыр. Пӧрысьяс кыссьӧны на бӧрся.
ЖРЕЦЪЯС
Ёрӧ, ёрӧ став лёк йӧзсӧ
Ыджыд Войпель!
Шудсӧ налы оз нин сетлы
Ыджыд Войпель!
Синъяс, пельяс налысь тупкас
Ыджыд Войпель!
Кияс, кокъяс налысь косьтас
Ыджыд Войпель!
Ошлы горшас найӧс сюяс
Ыджыд Войпель!
Ёрӧ, ёрӧ став лёк йӧзсӧ
Ыджыд Войпель
Медбӧръя кывъясыс кывсьӧны нин ылысь, вӧр пытшкысь, кытчӧ вочасӧн мунӧны енкӧд ветлысьяс.
БУРАНЬ (йӧз пытшкын)
Ёрӧй мыйда тӧрас,
Равзӧй лун и вой.
Пуысь вӧчӧм енмыд
Миянӧс оз сёй.
ТОМ ЙӦЗ
Тшӧктан кӧ, Бураньӧй,
Тупкам налы вом.
Вӧтӧдам да вӧчам
Равзӧмыслы пом.
КОЛЬЧЧӦМ ПӦРЫСЬЯС
Колӧ налы, колӧ
Кӧдзӧдыштны вир.
Миян вылын найӧ
Ыдждалісны пыр.
БУРАНЬ
Помсӧ налы вӧчны
Абу миян мог
Мортъяссӧ кӧть виан,
Коляс налӧн лёк.
СТАВ ЙӦЗЫС
Тэ ногӧн мед лоас.
Кывзам тэнсьыд кыв.
Пукалышт да велӧд
Йӧзсӧ, зарни ныв.
Йӧзыс бӧрыньтчӧны Бурань дінысь да лӧсьӧдчӧны сійӧс кывзыны. Бурань пуксьӧ Войпель сулаланінӧ.
БУРАНЬ
Тіян сиктӧ ме сійӧн и кежи:
Пемыд войтырлысь югдӧдны юр,
Уна мортлысь ме мӧвпъяссӧ вежи,
Инді уналы, мый лоас бур.
Тані сулалад ті кыпыд лолӧн,
Тіян югыдлань воськовтӧм эм.
Сӧмын эм на и ен водзын полӧм,
Пемыд руа на тіян юрвем.
Бара шуа ме тіянлы, вокъяс:
Войпель абу дай некор эз вӧв.
Йӧзлысь сійӧ оз пальӧдлы шогъяс,
Сытӧг лоӧны гожӧм и тӧв.
Ловъя морт эз на аддзывлы сійӧс.
Ті нӧ абусӧ аддзывлад кор?
Сӧмын тіянлысь пычиктӧ-кыйӧ
Енлӧн служитысь быдсяматор.
СТАВ ЙӦЗЫС
Налы пыр на тай колӧ
Дона ку да яй.
Гӧгӧрвоам тэнӧ.
Водзӧ висьтав вай.
БУРАНЬ
Колӧ, вокъясӧй, мӧвпыштны бура,
Кутшӧм ӧнія олӧмыд лёк,
Кутшӧм няйт тыра пыдӧстӧм нюрӧ
Кыскӧ тіянӧс важ оланног.
Пемыд войтырыд дӧжналӧ-шуӧ:
Вердӧ-юкталӧ миянӧс ен.
Сэтчӧ медбӧръя эмбурсӧ нуӧ,
Енлӧн служитысь сьылыштас кӧн.
Асьныд асьнытӧ, вокъяс, ті вердад,
Кыйсян удж помысь кынӧмныд пӧт.
Кыйсян уджсӧ кӧ омӧля бертад,
Войпель тіянлы нинӧм оз сет.
СТАВ ЙӦЗЫС
Тӧдам, чойӧй, тӧдам:
Ен водзад кӧть бӧрд,
Некор тайӧ енмыд
Миянӧс оз верд.
БУРАНЬ
Вайӧ котыртчӧй, вокъяс да чойяс.
Коді котыртчӧ, сійӧ и ён.
Ӧтув кыйсигӧн вынаджык сойяс,
Ӧтув олысьлы ыджыдджык дон.
Тіян котыртчӧм быдӧнлы сетас
Кокни олӧм да вӧвлытӧм шуд.
Ентӧг быдӧнлӧн кынӧмыс пӧтас,
Важ моз тшыгъявны некод оз кут.
СТАВ ЙӦЗЫС
Вӧчам, тэног вӧчам.
Вӧчам, муса чой.
Ӧтувтчӧмӧн овны
Пондам лун и вой.
БУРАНЬ
Энӧ кывзӧй ті выжывмӧм пӧчӧс,
Кодлы Войпельыс — зэв мусатор.
Кыдзи ме велӧда, ме ногӧн вӧчӧй,
Сувтӧй медор да выль олӧм дор.
Ті кӧ збыльвылӧ шыбытад важсӧ,
Кӧсйӧмторйыд кӧ тіян оз вун,
Регыд аддзанныд шудсӧ и гажсӧ,
Аддзад куслытӧм шондіа лун.
СТАВ ЙӦЗЫС
Пӧрысьяс и томъяс,
Кодъяс тані эм,
Тэног кутам зільны
Колльӧдлыны нэм.
БУРАНЬ (чеччӧ места вывсьыс)
Ӧні, вокъяс, ме водзӧ на муна.
Менам ветлӧмлы абу на пом.
Водзын олӧны коми йӧз уна,
Водзын сулалӧ зэв уна чом.
Колӧ быдӧнлы восьтыны синсӧ
Колӧ выльыслысь петкӧдны сер,
Колӧ лёкыслысь вины кӧть джынсӧ,
Сэтысь тіянӧ локта ме бӧр.
Локта ме, оз кӧ висьмыны кокъяс,
Оз кӧ кынмы том сьӧлӧмын вир,
Видза колянныд, чойяс да вокъяс.
Тіян шудныд мед некор оз быр!
Бурань копрасьӧ йӧзлы да надзӧникӧн мунӧ вӧрлань. Став йӧзыс мӧдӧдчӧны сы бӧрся — колльӧдӧны сійӧс.
СТАВ ЙӦЗЫС
Эн миянӧс вунӧд, эн шыбыт, Бурань.
Тэ мӧдысь на миянӧ волы.
Мый висьталін тэ, тэнад шуӧмыд шань:
Ми кывзім да зэв лои долыд.
Тан чукӧртчӧм войтырлы индін тэ туй
Сьӧд гу пытшкысь эрд вылӧ петны.
Бӧр гу пытшкад юрсӧ нин некод оз сюй
Ми югыдлань кӧсйысям мӧдны.
Бур олӧм, выль олӧм да шондіа лун
Став пармаса войтырлы колӧ.
Лёк Войпельлы юрбитны некод оз мун,
Лёк Войпельысь огӧ ми полӧ.
Зэв миянлы долыд, ми гажӧдчам зэв,
Ми веськыда ловзьыны пондім.
Пӧсь сьӧлӧмсянь аттьӧ ми шуам сё пӧв,
Бурань, зарни ныв, югыд шонді!
Бӧръя кывъясыс сьывсьӧны сцена сайын нин. Кор йӧзыс саялӧны вӧрын, занавес пӧдласьӧ.
Пом.
1921
==II
ПОЭМАЯС
{Лебедев М. Н. @ Царь дырся олӧм @ поэма @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. Лб.117–120.}
ЦАРЬ ДЫРСЯ ОЛӦМ
(Пӧрысь колхозниклӧн висьталӧм)
Царь дырйи, вокъяс, ме омӧля олі,
Сьӧкыда перйывлі ме кынӧмпӧт,
Быд югыдкизяысь, биысь моз, полі,
Мый лоӧ вӧляыс, сэки эг тӧд.
Сиктад кӧ кутшӧмкӧ чина морт воас,
Кӧть сылӧн чир ыджда ичӧтик чин,
Тёпкӧ нин сьӧлӧмыд; »Мый бара лоас?
Сюран кӧ татшӧмлы, бурӧн он мын!»
Кывлан кӧ земскӧйлысь *) скод вылӧ локтӧм,
Аддзан кӧ земскӧйлысь дзориник тош,
Вунӧдан батьтӧ и мамтӧ и воктӧ,
Быттьӧкӧ тэ водзын сулалӧ ош.
*) Земскӧй начальник, коді ыджыдаліс крестьяна вылын и вермис быд мужикӧс судтӧг штрапуйтны либӧ пуксьӧдны арестӧ.
Земскӧй кӧ горӧдлас — дзик весьӧпӧран,
Видзӧдлас тэ вылӧ — кынмылас вир.
Сибирӧ ыстас, да мый сыкӧд керан?
Мужикыд сы водзын — дзоляник шыр.
Ӧтчыд ме сы дырйи смелитчи шуны:
«Школаыд важысянь мусакодь мем».
Штрапуйтіс стервоыд. Регыд тай вуні
Сы бӧрын, кутшӧм и школаыд эм...
Станӧвӧй сэтшӧм жӧ: кӧин моз шӧйтӧ,
Исасьӧ, корсьысьӧ, ачыс зэв скӧр
Мукӧдӧс повзьӧдлӧ, мукӧдӧс нӧйтӧ,
Лёк кындзи нинӧмтор некор оз кер.
Коркӧ тай сотскӧйӧ бӧрйисны менӧ.
Петкӧдліс станӧвӧй сотскӧйлы пуж:
«Юрнад и кокнад пӧ ньылышта тэнӧ,
Он кӧ пӧ царыдлы служитны куж!»
Лои мем, кутю моз, котравны сэні,
Кывзысьны: оз-ӧ мый «шогмытӧм» кыв.
Тшӧктывліс станӧвӧй (яндзим на ӧні!)
Корсьлывны вой кежлӧ мичаджык ныв...
Праздникӧ ывлаӧ урадник петас.
Сабляыс югъялӧ, бугыльыс ёсь.
Мужиклы нинӧмысь нырвомад сетас.
Паныд кыв та вылӧ шуны оз позь...
Керка кӧ стрӧитан, объездчик личкӧ
«Вӧрыд пӧ ме улын! Меысь пӧ пов!»
Яйтӧ и выйтӧ и деньгатӧ пычкӧ,
Вильӧдас сэтшӧмӧдз, пӧтлытӧм лов!
Объездчик гӧтырыс лёк вӧлі миян.
Пырас да горӧдас: «Коді пӧ ме?
Скӧрма кӧ, сувтас пӧ стрӧйбаыд тіян!»
Ӧдйӧнджык винала мӧдӧдан тэ.
Юкталан усьтӧдз, но этша на тайӧ,
«Аски пӧ ытшкыны миянлы лок».
Тӧдӧмысь, вӧчан, мый тшӧктӧны найӧ.
Регыд тай видз вылад котӧртас кок...
Лесникысь ёна жӧ ме вӧлі пола.
Лесниклӧн сэтшӧм жӧ адгорша лов.
Стрӧитчӧм зэв вӧлі миянлы сола,
Кӧть сэсся коз улын на вӧсна ов...
Уна ме сортовка тӧвъясын лэдзлі,
Лым пиын уялі, кыптывлі кок.
Уна ме шпал сэки лӧсавлі-вӧчлі,
Унаысь доймывлі, горӧдлі: ок!
Рӧсчетла воан, а нажӧтка — нинӧм.
Пӧдрадтшик висьталӧ: «Чинӧма дон».
Видзӧдлан сы вылӧ — пӧльтчӧма кынӧм.
Уджалысь вир вылын тшӧгӧма пон!
Мый сэсся та вылӧ мужикыд шуан?
Ыджыдкӧд вензьыны, дерт, абу шань.
Шогыдла медбӧръя деньгатӧ юан,
Кӧть эськӧ колӧ на заптыштны нянь...
Удждысян купечлысь, пикӧ кӧ воан.
Топӧдас коньӧрӧс вузасьысь морт.
Кувтӧдз нин вузасьысь кок улын лоан,
Оз нин и быдмывлы чегъясьӧм борд.
Пукталан, пукталан купечлы зептӧ
Кысь тэныд сюрыштас нажӧткатор,
Пыр сійӧ ыдждалӧ, ныръяссӧ лэптӧ:
«Тіянлысь грӧшъястӧ ог пӧ ме кор».
Сьӧлыштас вузасьысь гӧльыдлы синмас...
Гӧльыд оз мынты кӧ уджйӧзсӧ дыр.
Дерт эськӧ, чорыда сьӧлӧмад инмас,
Сӧмын тай озыркӧд зыкӧ он пыр...
Ёна ме шензьывлі: мыйла но сідзи?
Мыйла оз кокнявлы мырсьысьлӧн ноп?
Кытчӧ ме томлунсӧ, майбырӧй, видзи?
«Ен тадзи сиӧма!» — висьталӧ поп.
Сёрнитлан попкӧд да дивоыд босьтас.
«Енмыд пӧ омӧльсӧ гӧльлы оз вӧч.
Сылы пӧ паськыда рай ӧдзӧс восьтас,
Озыра олысьсӧ сэтчӧ оз лэдз».
Поп ногӧн, ми воклӧн петас кӧ лолыд,
Дзикпыр ми вунӧдам мувывса шог.
Кувсям да миянлы зэв лоас долыд,
Ловъясным ворсасны быдсяманог.
Чайтлім ми, рай пытшкас уна нин олӧ
Миян кодь мужик и баба и зон.
Бур эськӧ сідзи, но сэтчӧ на колӧ
Водзынджык мынтыны вель ыджыд дон.
Мамӧй тай кулі да поп меным шуис:
«Кевма пӧ мамыдлы ме югыд рай».
Кевмӧмсьыс мӧс менам картаысь нуис,
Аслым эз вичмывлы сэсь кусӧк яй...
Олі ме, уджалі, шойччӧг эг тӧдлы,
Бурсӧ эг аддзывлы, тшыг нисьӧ пӧт.
Зіля ме вичкоӧ юрбитны ветлі,
Некыдз тай енмыд мем шудсӧ эз сет.
Войнаыд пансис, да коньӧрлы лои
Окопын пукавны кык во да джын.
Омӧля сэні ме юи да сён,
Няйт пиын тупляси, кокъясӧй кын.
Куимысь ранитчи. Гортӧ оз лэдзны.
«Царь вӧсна колӧ пӧ пуктыны лов!»
Мортвиан удж меным тшӧктісны вӧчны:
«Немечӧс ловйӧн пӧ кольны оз ков»!
Косясян, виалан... Садьясыд бырӧ.
Мудзысла усьласян, быттьӧкӧ код.
Кӧть эськӧ пыран нин сьӧд пемыд йирӧ...
Шойччыны локтан, но он на тай вод.
Смотр вылӧ взводнӧйыд велӧдны пондас,
Равӧстас: «Сволочьяс, мый узяд ті»!
Нырвомад сеталас, бокнымӧс шонтас.
Сы водзын, понъяс моз, котралам ми...
Сьӧктӧдіс войнаыс миянлысь олӧм,
Сійӧ жӧ война и югдӧдіс юр:
Уналӧн вошӧма царь водзын полӧм,
Уналӧн мӧвпалӧм лоӧма бур.
Дӧзмисны салдатъяс вирнысӧ кисьтны;
Гӧльяслы войнанад дзик лои мат.
Быдлаӧ юӧръяс кутісны письтны:
Локтӧ пӧ, матысьмӧ гажаджык кад.
Аддзисны войтыръяс: вӧляныс дінас!
Садьмӧдчис ӧтпырйӧ уджалысь йӧз,
Сувтіс да орӧдіс гаддялӧм кинас
Асланыс горш гӧгӧр гартыштӧм гез.
Ыджыдтор февральса лунӧ ми вӧчим:
Став гырысь кырнышлы тупкалім вом
Налысь лёк керӧмсӧ арталім-тэчим,
Водзӧссӧ босьтім ми, пӧрысь и том.
Февралься лун бӧрын недыр мысьт воис
Шондіысь мичаджык Октябрса лун.
Гӧрд революция буржуйсӧ койис,
Шӧвк вылын узьысьлысь пальӧдіс ун.
Эз лоны сиктъясын кык кока понъяс —
Земскӧйяс, приставъяс — царь дырся ёг.
Мужикъяс, бабаяс, нывъяс да зонъяс
Выль вылӧ вежасны важ оласног.
Вичкояс вочасӧн кутісны бырны:
Вежӧра войтырлы нинӧмла ен,
Гӧльлунсӧ пондім ми вермыны, зырны,
Гӧльлуныс миянӧс, важ моз, оз вен.
Ӧні ме колхозын лӧсьыда ола,
Ӧтувъя овмӧслысь ёнмӧда вын.
Гӧльлунӧс вунӧді, няня и сола.
Аддзи ме семьякӧд бур оланін.
Кутан кӧ казьтывны царь дырся кадсӧ —
Дзик быттьӧ вӧталан лёк шуштӧм вӧт.
Тӧда ме царлысь да озырлысь ладсӧ.
Коді нӧ сиктъясын сійӧс оз тӧд.
Ӧні ме, важ бӧрад, веськыда ловзи.
Быдмис нин мужиклӧн вундалӧм борд.
Некодысь, нинӧмысь ӧні ог повзьы:
Абу ме шогмытӧм, шыбытӧм морт.
1927.
{Лебедев М. Н. @ Коді оз уджав, сійӧ оз сёй @ поэма @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 120–127.}
КОДІ ОЗ УДЖАВ, СІЙӦ ОЗ СЁЙ
(Сатира)
Пролетарий ыджыд удж вӧчӧ:
Выль олӧм тэчӧ,
Стрӧитӧ социализм,
Бырӧдӧ медбӧръя капитализм.
Гуляйтны сійӧ оз эшты,
Мӧд вылӧ уджсӧ оз вешты,
Шойччӧг оз тӧд лун и вой,
Песлӧдлӧ сой.
Ӧтчыд сійӧ уджаланінӧ
Воисны пролетарий дінӧ
Абу эськӧ ӧтувтчӧм йӧз,
Но дзик быттьӧ вит пратя гез.
Медводдзаыс вӧлі чатыр юра,
Тшапыника восьлалӧ тюрӧ,
Пельпом вылас паськӧмыс лёк.
Дӧрӧмыс розьӧсь дай нинкӧма кок.
Пролетарийлы висьталіс сійӧ:
«Шога олӧм дзик менӧ виӧ.
Тэ, буракӧ, ме кодь жӧ шань.
Вай меным сёйыштны нянь.
Царь дырйи ме губернаторӧн овлі,
Дзирдалан паськӧмъяс новлі,
Шампанскӧй юлі быд лун,
Рушкуӧй пыр вӧлі дун.
Эг весиг пасьтавлы ачым
Дӧрӧмӧс, гачӧс.
Сы вылӧ слугаыд вӧлӧма квайт.
Тӧлысьнас босьтлывлі ӧкмыссё шайт:
Ӧні ме нинӧмӧ вои.
Аддзан, со, нинкӧм нин кӧмавны лоис.
Веськыда шуны, кӧть пуксьы да бӧрд.
Вай жӧ менӧ няньторнад верд».
Пролетарий серӧктіс сэтчӧ:
«Няньыд миян прӧста оз сетчы.
Ассьыд юала ме:
Мый ӧні уджалан тэ»?
Губернатор юмыртіс вомсӧ,
Гартыштіс усъяслысь помсӧ:
«Мый нӧ тэ, пролетарий ёрт,
Абу ме уджалысь морт.
Ыстылісны менӧ куйӧд сӧвтны,
Додь вылӧ шыблавны-чӧвтны,
Но ме лякӧсь киӧн эг чуж —
Луасьны гидын ог куж».
Пролетарий серӧктіс бара:
«Пыр на тэ сёрнитан яра.
Ӧні, зонмӧ, мӧдногса кад.
Вежсьӧма олӧмлӧн лад.
Коркӧ тэ восьлавлін вель паськыд туйӧд.
Ӧні кӧ тшыгъялан, сӧвтан и куйӧд.
Дась няньсӧ дышъяслы некод оз кой.
Коді оз уджав, сійӧ оз сёй»!
Губернатор нинкӧма кока
Вешйыштіс бокӧ.
Сы бӧрын матыстчис мӧд —
Майӧг кодь вӧсньыдик, косіник дед.
Дзор тошкыс пӧрысьлӧн морӧсӧдз лэччӧ,
Бугыляс мудерлун тӧдчӧ,
Шапкаыс быттьӧкӧ ракалӧн поз,
Кок вылас лёк кӧті гоз.
Копыртчис сійӧ да гыжйыштіс кынӧм:
«Талун эг сёйлы ме нинӧм.
Вай жӧ мем нянь, пролетарий, бур пи.
Тшыгйӧн эн ви.
Ме губернатор моз некор эг овлы,
Пасьтасьны пӧрччысьны слуга аз ковлы.
Ачым ме унаӧс пӧрччӧдлі сідз,
Купечлы сиӧма кыдз.
Тӧргуйтӧм вылӧ ме пукті став вынӧс,
Комын во пукалі вузасянінас,
Витсё сюрс чукӧртлі сьӧм.
Лӧсьыда овсис сэк мем.
Рушкуӧй паськавлі — видзӧдныд полан.
Быдӧнлы муса тэ, код ордӧ волан.
Ӧні ме вӧснялі, омӧльтчи дзик.
Няньтӧ мем вай кусӧк кык».
Пролетарий шыасис воча:
«Аддза ме, сёйлан тэ шоча.
Йӧй кӧчтӧ, буракӧ, важ моз он кый.
Ӧні тэ уджалан мый»?
Дзор тошсӧ малыштіс дедӧ:
«Сӧмын ме тӧргуйтӧм тӧда.
Менӧ тэ йӧйӧн эн чайт:
Вит пудйысь кужлі ме артмӧдны квайт.
Тӧрыт Госторгӧ ме ачымӧс вӧзйи,
Тіянлы тӧргуйтны кӧсйи.
Сэні мем индісны уджалӧм мӧд.
Код помысь лоас пӧ кынӧмыд пӧт.
Тшӧктісны (яндзим и шуныд)
Закодысь страмъяссӧ бӧчкаӧн нуны.
Копыртчи налы да петі ме сэсь.
Абу сьӧд мужик ме кисьтны сэн пӧсь».
Пролетарий та вылӧ кайтіс:
«Дерт, тэнад сьӧлӧмыд чайтіс
Пырны Госторгӧ да шонтыштны зеп.
Нинӧмла миянлы цардырся лӧп.
Тіянӧс бура ми тӧдам.
Сідз жӧ и уджсӧ ми морт серти сетам.
Ме ногӧн, ӧти и эм тэнад сям —
Весавны закодысь страм.
Тэ кӧ, важ купечӧй, удж вылад скӧрман —
Видзавны верман.
Дась няньсӧ дышъяслы некод оз кой.
Коді оз уджав, сійӧ оз сёй!»
Купечлӧн зыр пасьта тошыс
Кытчӧкӧ сайӧдчис, вошис.
Сы бӧрын пырысьтӧм-пыр
Коймӧдлӧн мыччысис ныр.
Морт вӧлі том нисьӧ пӧрысь,
Буракӧ, енногӧн олысьяс шӧрысь:
Морӧсас перна дай юрсиыс кузь.
Букӧстіс сійӧ дзик быттьӧкӧ сюзь:
«Важ дырйи ме Кристос нимӧн
Веськӧдлі чардбиӧн, гымӧн,
Кулысьлысь рай пытшкӧ вайӧдлі лов,
Грекъясысь ачым эг пов.
Кызь во ме попалі зіля,
Пыр вӧлі эмбурсӧ чукӧрта, тіля.
Мыйыс менам эз вӧв.
Ен менӧ радейтліс зэв.
Зарниӧн, эзысьӧн керкаӧй тырлі,
Булкиыд, винаыд менам эз бырлы,
Ӧні, со, довъяла тшыг нисьӧ пӧт.
Вай, пиӧй, няньтӧ мем сёйыштны сет».
Пролетарий вочакыв видзис:
«Мыйнӧ тэ норасян сідзи?
Оз ӧмӧй верд тэнӧ ен?
Сылӧн пӧ милӧстьыс кӧн?»
Поплӧн синваыс петіс.
«Енмыд тай мӧдарӧ восьлавны мӧдіс,
Миянӧс, попъясӧс, вунӧдіс дзик,
Вичкосӧ весиг оз пык.
Енногса олӧмсӧ выль олӧм венӧ.
Прикодсьыс вӧтлісны менӧ,
Шуисны: мун татысь, поп,
Номырӧсь гоб»!
Пролетарий ошкыштіс йӧзсӧ:
«Тадзи кӧ кужисны орӧдны везсӧ,
Югдӧдчис, буракӧ, войтырлӧн юр.
Бур, зонмӧ, бур.
Тырмас нин тіянлы вичкоад сӧрны.
Кутшӧмкӧ удж колӧ керны.
Синмыд тай ёсь.
Пӧтлунтӧ аддзыны оз ӧмӧй позь»?
Поплӧн пыркнитчис юрси,
Быттьӧкӧ кӧбыла бурси:
«Пӧтлунтӧ корсьны ме пыр вӧлі сюсь,
Удж вылад некор эг узь.
Мукӧд крам праздникӧ (эн ӧмӧй кывлы?)
Куимсё молебен помся ме сьывлі,
Куимсё семьялы кевми кузь нэм.
Лои сэк мырсьыштны мем.
Ен водзад копрасьныд кужӧмӧн колӧ.
Тівокыд кевмысьлӧй, нолӧ, —
Нинӧм оз артмы, кӧть поткӧдад плеш.
Пернатӧм войтырыд ен водзад — пеж.
Житейскӧй мореыд, пиӧй, зэв гыа
Тӧрыт мем вӧзйисны шыблавны лыа
Туй вылӧ, кӧніджык сулалӧ няйт.
Пӧттӧдз пӧ вердам дай мынтам кык шайт.
Удж эськӧ кокньыд, но удждоныс ичӧт.
Няйт вылад веськыда синмӧй оз видзӧд,
Киӧ оз пыр меным зыр.
Радейта овны ме юрбитігтыр.
Шуа тай, ен водзад шоча ме йӧрма.
Тшӧтш тэныд молебен сьылыштны верма,
Кристоскӧд пуксьӧда орччӧн, бур пи,
Сьӧлӧмад ӧзтышта би».
Пролетарий шеныштіс кинас,
Скӧр пырысь видзӧдліс синнас:
«Молебен меным оз ков.
Сытӧг зэв долыда чеччалӧ лов.
Тэныд кӧ мустӧм кӧрт зырйыд,
Нуръясьтӧг олыштан юрбитігтырйыд.
Дась няньсӧ дышъяслы некод оз кой.
Коді оз уджав, сійӧ оз сёй!»
Поп сэсся нинӧм эз бовгы,
Пернапас чӧвтіс да туй кузя довгис.
Сы бӧрын зырӧдіс, код нисьӧ садь,
Букышӧн видзӧдысь кыз зобъя дядь.
Сувтіс да пинь пырыс шуис:
«Менсьым став эмбурсӧ нуис
Лёк сиктсӧвет.
Мый сійӧ вӧчӧ — ог тӧд.
Кутшӧмкӧ кулакӧ пуктісны менӧ,
Быттьӧкӧ вежсьӧма гӧнӧй,
Быттьӧкӧ ме лои пон.
Со кутшӧм миянлы дон.
Мыйӧн нӧ ме лои мыжа?
Некор эг уджав ме дыша,
Сиктад ме медуна чукӧртлі нянь,
Пӧльяскӧд вӧлі зэв мелі, зэв шань.
Ассьым кык батракӧс сідзи жӧ видзи,
Челядьӧс видзлӧны кыдзи:
Чорыда найӧс эг вид,
Сёйисны найӧ быд лун азя шыд.
Тайӧн нин, майбырӧй, пӧтан.
Ыджыдлун воигӧн пыр вӧлі сета
Налы важ пинжак да гач.
Код сэсся на вӧсна тӧждысяс тадз?
Бурсӧ тай вежӧрттӧм йӧзыд оз лыддьы.
Эз тайӧс пуктыны пыдди:
Босьтісны скӧтӧс да сю квайтсё пуд.
Куш менам лои нянькуд.
Та бӧрын пондісны тшӧктыны регыд,
Меным кӧть кокньыд, кӧть сьӧкыд,
Кӧдзны нёль му вылӧ шабді да пыш.
Эз весиг юавны, мӧрччас-ӧ гыж.
Аддзи ме: вельмисны найӧ,
Скӧрми да пӧлатьӧ кайи,
Воді да нюжӧді кок,
Тулысбыд тупляси, веськӧдлі бок.
Чайті ме, косьӧ нин мекӧд оз пырны,
Чайті, мый дугдасны коньӧрӧс йирны.
Сідзи нин гыж улын пукаліс жель,
Сідзи нин вӧлі ме гӧль.
Налӧн тай, вӧлӧм,
Ёнджыка чорзьӧдчис сьӧлӧм.
Суд вылын шуисны мем:
Зэв ыджыд мыж тэнад эм.
Мыйла тэ тулыснас дудін.
Кӧдза план орӧдны кутін?
Сэтысь тэ, Шыранов Вась,
Ссылкаӧ мӧдӧдчан тась...
Ӧні ме ссылкаын ола
Олӧмыд тайӧ зэв сола.
Корысьӧ вои ме, зон.
Тшыг вылӧ менӧ тэ вердыштан он?»
Пролетарий сы вылӧ видзӧдліс сюся:
Тэ, гашкӧ, тшыгъялан дышӧдчӧм кузя.
Сутуга гез кодь на ён тэнад сӧн.
Ӧні тэ уджалан кӧн?»
Кулаклӧн бугыльыс ӧзйис:
Меным кӧть мый ӧні вӧзйы,
Некор ме нинӧм ог кер,
Гортӧ кӧ менӧ оз бергӧдны бӧр.
Менам кӧ овмӧс
Сӧветлы ковмис,
Куралас мед.
Некутшӧм удж вылӧ сэсся ог пет.
Тэныд тай шуи:
Квайтсё пуд сю менсьым сӧветыд нуис,
Мырддис кык вӧв, сизим мӧс.
Ог жӧ кут та бӧрын керавны пес.
Дӧзмӧй кӧть энӧй,
Ӧдйӧнджык вердыштӧй менӧ
Кора ме нянь ассьым пай.
Дзикпыр мем сёйыштны вай.»
Пролетарий кулаккӧд дыр эз и вензьы,
Сы вылӧ ёна эз шензьы,
Висьталіс сӧмын: «тэ пыр на тай лёк,
Некодлы абу бур вок.
Квайтсё пуд сю вылад индыныд дугды,
Сы вылӧ тэ ассьыд вынтӧ эн пукты.
Му вылад батракъяс мырсисны, дерт.
Тайӧн тэ миянлы синтӧ он пӧрт.
Уджыд кӧ мустӧммис тэныд,
Вӧснялӧм рушкуӧн олыштан ӧні.
Дась няньсӧ дышъяслы некод оз кой.
Коді оз уджав, сійӧ оз сёй»!
Та вылӧ мый сэсся шуан?
Важ мозыд этша тай сёян да юан.
Он гудрав геженьтӧ, абу кӧ тэсь.
Ёртчыштіс кулак да идрасис сэсь.
Сы бӧрын петкӧдчис витӧд,
Кӧть и эз вӧв сылӧн кулаккӧд йитӧд.
Вӧлӧма тайӧ мӧдсикаса морт —
Ӧти колхозник, том ёрт.
Матыстчис сійӧ да висьталіс нора:
«Кыті тай вӧсниджык, сэті и орӧ,
Кодлӧн сьӧд кыркӧтшӧ вӧйӧма шуд,
Сійӧ оз аддзывлы нянь тыра куд,
Ним менам Микулай Ӧльӧ.
Колхозӧ пыртӧдз ме олі зэв гӧля.
Пыри колхозӧ да бурӧ эг во,
Нянь весиг сёйны эз ло.
Тӧрыт колхозтӧ ме веськыда ёри.
Тӧдан, ме мый сэтысь кори?
Тавося выль шобді пызь,
Яйтор да ульйӧв да рысь.
Коригад баба моз бӧрддзи.
Налы тай мивоклӧн синва оз мӧрччы.
Шуисны: тэныд оз ло татысь пай —
Шобді ни ульйӧв ни яй.
Оз сетны бурӧн ни лёкӧн.
Тэ ордӧ локті ме зэв ыджыд могӧн:
Гижышт колхозлы кыв мӧд.
Во вуджмӧн няньсӧ мем лэдзасны мед».
Пролетарий юаліс сылысь
Колхозын уджалӧм йылысь:
«Ачыд тэ му вылад, видз вылад сэн
Сьӧлӧмсьыд муркӧдчин эн?»
Ӧльӧлӧн балябӧж луддзис:
«Удж вылад петавны кадӧй эз судзчы.
Гожӧмнас ю вылын вуграси пыр.
Кыснанӧн ветлігӧн шедліс и сир.
Тулыссянь арпомӧдз чери ме сёйи.
Му вылад, видз вылад петавтӧм лои.
Дерт, эськӧ, ӧні ме уджавныд рад,
Сӧмын тай кольӧма уджалан кад.»
Пролетарий чуймискодь сэні:
«Кутшӧм нӧ нянь тэныд ӧні,
Эн кӧ тэ кӧдзлыв, эн вунлыв, эн варт,
Гуляйтін тулыс и гожӧм и ар.
Кулаклы кивыв тэ керан,
Шлонъялысь мортӧ кӧ пӧран.
Тадз, другӧ, овны оз позь.
Дышъяскӧд миян нин лэптӧма кось.
Удж вылад эн кӧ тэ слӧймывлы петны,
Дерт, тэныд нинӧм оз сетны.
Дась няньсӧ дышъяслы некод оз кой.
Коді оз уджав, сійӧ оз сёй!»
Яналіс Ӧльӧ да ӧдйӧнджык муніс.
Быттьӧкӧ ва пытшкӧ суніс.
Тэрыба котӧртіс сылӧн том кок.
Сы бӧрын некод эз лок.
Пролетарий уджалӧ бара.
Тшӧтш сыкӧд сиктын и карын
Вӧльнӧй йӧз стрӧитӧ социализм,
Бырӧдӧ медбӧръя капитализм.
1931
{Лебедев М. Н. @ Пӧчӧлӧн олӧм @ поэма @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 127–131.}
ПӦЧӦЛӦН ОЛӦМ
Сизимдас арӧса пӧчӧ
Пыр мыйкӧ вӧчӧ,
Уджтӧг оз ов,
Кӧть эськӧ аслас нин тырӧма лов.
Ружтігтыр керкаӧ пыртыштас пессӧ,
Сёӧдас вӧвсӧ и мӧссӧ,
Ваялас васӧ и мыськалас джодж,
Пиыслы отсалас кыскавны потш.
Ок эськӧ, — лолыштас: — кувны мем колӧ!
Шойччӧгыд шоча мем лолӧ.
Мырсьӧмӧн, буракӧ, помала нэм.
Мӧдтор оз вичмывлы мем»!..
Пӧчӧлӧн збыль вӧлі омӧлик ӧлӧм.
Эз сійӧ аддзывлы долыдлун волӧм,
Мый лоас шудыс — эз тӧд,
Пыр вӧлі тшыг нисьӧ пӧт.
Том дырйи озырлы уджаліс-пессис,
Поліс да яндысис судзсяна йӧзсьыс,
Ситеча платьеяс некор эз вур,
Лёк дӧра шушуныд эм кӧ нин — бур.
Гӧльлуныс, тӧдӧмысь, ӧтарӧ тюрис.
Гӧльыдлы сэтшӧм жӧ жӧникыд сюрис:
Вежыньтчӧм керка да кань,
Жытникын пуд кымын нянь.
Ов эськӧ вежсис, а олӧм эз вежсьы:
Ичмоньлӧн эмбур оз чӧжсьы,
Верӧсыс юӧ да косясьӧ пыр.
Гӧтырлӧн лӧзыс оз быр.
Ӧтитор, ковтӧмтор мужиксянь петӧ.
Ӧтитор мужикыс бабалы сетӧ:
Кагаыс чужӧ да кулӧ быд во.
Бурджыктор сысянь оз ло.
Комын вит арӧсӧдз верӧскӧд мырсис,
Горт гӧгӧр, вурдысь моз, гудйысис-нырсис,
Кӧдзліс да чукӧртліс нянь
Синваӧн мыссигтыр гӧлиник ань.
Комын вит арӧсӧн дӧваӧн колис,
Сы бӧрын шуаліс-долис:
«Эм менам ичӧтик пи.
Быдта да коркӧ на овмӧдчам ми».
Пи вылӧ лачаӧн бара
Му вылын, видз вылын муркӧдчӧ яра,
Пӧттӧдз оз узьлывлы вой,
Чӧскыдтор ачыс оз сёй.
Кӧлач кӧ ньӧбыштас, Петюклы вердас;
Петюк кӧ бӧрддзӧма, тшӧтш сыкӧд бӧрдас;
Петюк кӧ серӧктас — сералӧ мам.
Сэтшӧми вӧлӧма быдтысян сям.
Вочасӧн лэптысис пиыс.
Вынсьӧдчис Петюклӧн киыс.
Лоӧма тэрыб да ён
Томиник зон.
Мамыслы нимкодь да долыд:
«Ӧні оз бырлы пӧ няньыд ни солыд!
Ӧні пӧ позьӧ нин лолыштны мем,
Вердысьыд, майбырӧй, эм!..
Бара эз артмы на нинӧм.
Гӧльлунлӧн — содӧм ни чинӧм.
Керкаыс важ моз на куш.
Шогыслӧн ёнджыка йывмӧдчис вуж.
Царьяслы царьяскӧд косясьны ковмис,
Озырлы — озырлысь мырддявны овмӧс.
Му пасьта кыпӧдчис тыш.
Йӧз киӧн воюйтныд, дерт, абу дыш.
«Ог сетчӧй немечлы!» — озыр йӧз равзӧ.
Уджалысь войтырӧс нуисны ставсӧ
Окопын пукавны косясигтыр,
Пуляыд морӧсад кытчӧдз оз пыр.
Дӧвалӧн пиыс тай тшӧтш сэки муніс,
Быттьӧкӧ шуштӧм адгуранӧ суніс,
Ветлӧдліс квайт во да джын.
Воис, да абу нин томдырся вын.
Мый вӧлі мамыслӧн шогсьӧм,
Гӧльлункӧд водзсасьӧм, ноксьӧм!
Ачыс нин, коньӧр, оз тӧд,
Шог пиас кыдзи эз пӧд.
Петюкӧс аддзис, да сьӧлӧмыс ӧзйис,
Петюккӧд долыда олыштны кӧсйис.
Гӧтраліс писӧ, но лёк сюрис монь:
Энькалӧн лысьӧмыс пыр абу дзонь,
Петюкысь артмӧма зумыштчӧм Петыр.
Пыр сійӧ кывзӧ, мый висьталӧ гӧтыр
Асногӧн нинӧм оз вӧч.
Важ дорсьыс чорыда жугыльмис пӧч.
Тадзинад сизимдас арӧсӧдз оліс.
Кашкигтыр шлонъялӧ, тырӧма лолыс,
Пуксьыны монь водзас весиг оз лысьт.
Олӧмыс пӧчӧлӧн — бӧрдана висьт.
«Ок эськӧ, — лолалӧ: — смертыд кӧ воас,
Нимкодь жӧ лолыдлы лоас!
Гӧльыдлы енсяньыс сиӧма рай.
Дыр-ӧ ме сэтчӧ ог кай?»
Сӧмын тай колігад смертыд оз тэрмась,
Воас кӧ, сыкӧд он вермась,
Коран кӧ, сійӧ оз лок.
Эз могмы пӧчӧлӧн мог.
Пыр сійӧ ловъя, кӧть смертыд и колӧ.
Сы кості вежсис став йӧзыслӧн олӧм.
Сувтіс да ёнмӧдчис выль сӧвет власть.
Пӧчӧлы дивӧ да страсть.
Озырыс лоӧма — нинӧм.
Вӧсняліс купечлӧн кынӧм.
Вичкоӧ важ моз оз волывлы йӧз.
«Батюшко» ачыс нин кералӧ пес.
Бырины земскӧй да пристав.
Гӧльяссӧ Сибирӧ некод оз ыстав,
Урадник абу ни. Чуймӧма пӧч,
Быттьӧкӧ ді вылын кӧч.
Шензьӧ да гыжъялӧ юрсӧ.
Жалитӧ важдырся «бурсӧ»,
Шуалӧ: «Кӧн нӧ тэ, кӧн.
Гым шыӧн сёрнитысь ен?»
Тупкысис вичкоыс регыд.
Пӧчӧлы овнысӧ сьӧкыд.
Ӧти и вӧлӧма коньӧрлӧн мог:
Вичкоын пальӧдны шог.
Кыдз эськӧ та бӧрын рай ӧдзӧс восьтан?
Кӧн эськӧ синватӧ косьтан,
Абу кӧ юрбитанін?
Дерт, сэсся грексьыд он мын.
Видзӧдӧ жугыля, нора,
Некор оз шыасьлы гора,
Лун-лун оз восьтлывлы вом,
Тірзигтыр виччысьӧ «даритӧм пом».
Кусӧма пӧрысьлӧн сьӧлӧмас биыс.
Мам вылӧ лӧгалӧ пиыс:
«Мыйла пӧ ковмытӧм ань
Сёйӧ да бырӧдӧ абутӧм нянь.
Ичмоньыс энькасӧ видӧ:
«Кӧть эськӧ йӧрт тэнӧ гидӧ,
Кӧть эськӧ ловйӧн нин му пытшкӧ сюй.
Лёк пиньтӧм ракалы сэтчӧ и туй!..
Гӧльлуныс гозъяӧс личкӧ,
Кыкнанлысь вирнысӧ пычкӧ.
Челядьыс содӧ, а эмбур оз сод.
Кӧмкотыс пыдӧстӧм, паськӧмыс — рот.
Квайт душа семьятӧ кыдз эськӧ вердан?
Кыдз эськӧ асьтӧ бур олысьӧ пӧртан,
Кынӧмыд муртса кӧ пӧт,
Тэныд кӧ отсӧгтӧ некод оз сет?...
Кӧсйис нин кытчӧкӧ воштысьны пӧчӧ:
«Метӧг пӧ мед сэсся овмӧссӧ тэчӧ
Букышӧн видзӧдысь пи.
Ачым нин кувмӧдча, ен оз кӧ ви»...
Сы шӧрӧ сиктъясын ыджыд удж воссис:
Сӧвет власть гӧльясӧс ӧтувтны босьтсис,
Чегъявны кулаклысь борд.
Кыдз индіс-велӧдіс бур Сталин ёрт.
Мукӧдыс повзьӧма: «Аттӧ пӧ дивӧ!
Ог на ме пыр коллективӧ».
Унджыкыс рад:
«Воӧ пӧ миянлы кокньыдджык кад».
Куим лун мӧвпаліс зумыштчӧм Петыр,
Тшӧтш сыкӧд юрвемнас уджаліс гӧтыр:
Мый тайӧ — омӧль-ӧ, бур,
Сэтчӧ кӧ «сиралан» юр?
Бӧрвылас шуисны: «Колӧ пӧ пырны.
Кыд сора качтӧ пӧ тырмас нин йирны.
Шыбытам важногса сям...
Тэ ногӧн кыдз, пӧрысь мам?»
Лолыштіс пӧчӧ да шеныштіс кинас:
«Ентӧгыд этша нин гӧльлуныд чинас.
Долыда пырысь он ов,
Ен вылӧ оз кӧ кут ыштыны лов».
Пӧрысьӧс Петырыд пыдди эз пукты:
«Еннад пӧ шомӧсад няньтӧ он сукты.
Гижся ме, мый лоан ло.
Буринӧ сытӧг он во».
Надзӧник, вочасӧн коллектив чужис.
Ызйӧдны уджалысь войтырӧс кужис,
Югыдлань писькӧдіс туй,
Ас пытшкӧ некодӧс мырдӧн эз сюй.
Ӧтлаӧ йитісны став торъя мусӧ,
Ӧтувйӧн кӧдзисны идсӧ и сюсӧ,
Чукӧрӧн петісны ытшкыны видз.
Ворсіг моз страднаыс помасис сідз.
Кор сэсся му вылас нянь шептыс сьӧктіс,
Идъяссӧ, сюяссӧ вундіс да ӧктіс
Шензяна машина — выль вайӧмтор.
Выныс тай, майбырӧй, сылӧн эз ор.
Му вывсьыс локтісны сьылӧмӧн, гажӧн,
Эз вӧвлы татшӧмыд важӧн.
Вартісны чукӧртӧм нянь.
Аддзисны, ӧтувъя олӧмыс шань.
Быдӧнлы долыд да лӧсьыд.
Гӧрысьлӧн весьшӧрӧ оз киссьы пӧсьыд.
Челядьлы воссис детсад.
Пӧрысьлы шойччыны воӧма кад.
Гӧльлунсӧ вунӧдіс, вашъялӧ Петыр,
Сералӧ Петырлӧн гӧтыр.
Энькасӧ важ моз оз вид.
Оз нин ков мутшкыны кач сора кыд,
Пӧчӧлӧн югдӧдчис сьӧлӧм:
«Збыль пӧ »тай, вӧлӧм,
Выльногса олӧмыд бур.
Татшӧмыд мӧдлаысь некор оз сюр.
Мый вӧлӧм шуӧны, сідз тай и лоис.
Ентӧг да вичкотӧг рай меным воис,
Даритӧг ловзьӧдчис лов.
Смертьыд мем ӧні оз ков!»
{Лебедев М. Н. @ Кык кулак @ поэма @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 131–141.}
КЫК КУЛАК
I
Сьӧд Якӧ шуис
Чертыш Ваньлы:
«Выль олӧм
Му пыр мунас мед!
Ме тӧрыт ветлі
Норма няньла,
Да сельсӧветыд
Мем эз сет.
Ме сэсся дзикӧдз
Пикӧ вои,
Кор меным нормаыд
Эз сюр.
Мый керан, зонмӧ,
Тадзнад лои
Ас пызьысь
Пуны самӧкур!»
Ышловзис Вань
Да воча шуис:
«Эн висьтав, тӧда,
Муса сват.
Мивоклысь шудсӧ
Лешак нуис
Да вайис кыськӧ
Шуштӧм кад.
Ме ачым ветлі
Сельсӧветӧ
Нянь норма корны
Войдӧрлун.
Сэн ӧти сёрни:
Огӧ сетӧй!
Кӧть сэсся кувны
Гортад мун.
Кыдз татшӧм лёк вылӧ
Он скӧрмы?
Мем сёйныд
Оз-ӧ мӧй нӧ ков?
Да эг на, майбырӧй,
Ме йӧрмы,
Гӧль морт моз
Жугыля эг ов.
Зэв ӧдйӧ лэпті
Гӧбӧч гуысь
Вит пудъя мешӧк
Рудзӧг пызь.
Дерт, он кӧ перйы
Кыськӧ муысь,
Мем сэсся няньсӧ
Босьтны кысь?
Вӧв доддьӧ пукті,
Пыдӧ дзеби
Да карӧ лэччи
Пырысь-пыр.
Сэн пызьтӧ вузалі
Да ньӧби
Роч югыд вина
Кӧрӧб тыр.
Вай, сватӧ, юам
Ӧти парта,
Мед ловзяс, гажмас
Миян лов.
Гӧль йӧзсӧ чунь гӧгӧр
Ми гартам
Да венам найӧс,
Эн на пов»!
Пась зепсьыс кыскис
Веськыд кинас
Гӧрд юра гӧснеч
Чертыш Вань.
Сьӧд Якӧ вӧрӧ
Вина дінас
Да парсӧ нюлӧ,
Быттьӧ кань.
Дыр найӧ пукалісны
Сэні,
Сӧдз курыд васӧ
Юигтыр.
Сьӧд Якӧ бызгис:
«Некыдз менам
Оз лӧсяв
Сӧветыдкӧд вир.
Ме эськӧ синмӧн
Эг нин видзӧд,
Кыдз лэптӧ юрсӧ
Сиктса гӧль.
Код вӧлі ыджыд,
Лои ичӧт,
Мивоклы
Лӧсьӧдӧны рель.
Тадз миян олӧм
Дзикӧдз дзугсяс,
Дыр оз кӧ вежсьы
Татшӧм кад.
Быд лешак
Сьылі вылад пуксяс
Мивоклы,
Кылан, муса сват!»
Шпыньмуні Вань:
«Эн шогсьы, Якӧ,
Лёк сӧветвластьлы
Регыд пом!
Мед сійӧ озыръяссӧ
Лякӧ,
Да эз на тупкысь
Миян вом.
Ми вермам
Кодйыны на сылы.
Кӧн слӧйыс сюрас,
Джуджыд гу.
Кӧть вӧля абу
Миян килы,
Да кывйӧс
Вакуль эз на ну.
Со таво кӧсйӧ
Комилесыд
Вель уна лэдзны
Шпал да кер.
Ар помсянь лӧсьӧдчӧ нин,
Бесыд,
Зэв зіля
Пӧрӧдлыны вӧр.
Ме кывлі,
Вывті налы колӧ,
Мед бура пансяс
Тайӧ удж,
Да ытшкӧм
Омӧлик на лолӧ,
Кор коса улын
Из да вутш.
Вай кыдзкӧ сӧветыдлы,
Сватӧ,
Ми тэкӧд вӧчлам
Курыд лун:
Мед сылы
Вӧрӧ петан кадӧ
Дзик некод
Уджавны оз мун!»
Сьӧд Якӧ плешас
Асьсӧ кучкис:
«Ме гӧгӧрвои,
Муса Вань!
Гӧль йӧзсӧ
Павкӧдам кӧ лючки,
Керлэдзӧм
Оз ло ёна шань.
Быд мортлы
Колӧ сӧмын дольны:
Оз сулав петны —
Ичӧт дон!
Став уджыс вермас
Налӧн кольны...
Но, сюсь, жӧ вӧлӧмыд
Тэ, зон»!
Кузь тошнас Ваньӧ
Пырк-пырк керис:
«Ме, сватӧ,
Мӧмӧтӧн эг чуж:
Оз чинлы, чайта,
Таво вӧрыс
Дай косьмас
Сӧветыдлӧн вуж.
Мивоклы
Пукталӧны найӧ
Пеж, мисьтӧм, тешкодь
Кулак ним,
Но, гашкӧ, бырас
Нимыд тайӧ,
Кыдз сылӧ
Тувсов кадӧ лым.
Оз, гашкӧ, понды
Горзӧм кывны:
Витвося удж,
Витвося план!
Дерт, мыйкӧ мӧдтор
Ковмас сьывны,
Кор найӧс
Конйыштам ми тан».
Кык сватлӧн
Парта вина юсис.
Сьӧд Якӧ вайис
Самӧкур.
Кык кулак сьӧлӧм
Гажмис, пузис.
Сю шеп моз
Копрасьӧ кык юр.
Быд омӧль кывнас
Видӧ, сакӧ
Выль олан ногсӧ
Чертыш Вань.
Тшӧтш сыкӧд ош моз
Ымзӧ Якӧ:
«Дерт, сӧвет властьыд.
Абу шань»!
II
Вӧрлэдзан страдна
Воис регыд.
Оз узьлы, тільсьӧ
Комилес.
Ён мортлы уджыс
Абу сьӧкыд.
Зэв зіля гижсьӧ
Сяма йӧз.
Том войтыр
Висьтавтӧг нин тӧдӧ,
Кыдз колӧ
Вынсьӧдчыны тан
Да вӧрӧ
Ордйысьӧмӧн петӧ
Витвося тыртны
Ыджыд план.
Оз кольччы бӧрӧ,
Томкӧд мунӧ
Дзор тоша
Сиктса пӧрысь морт.
Пӧсь гортса паччӧр
Сылӧн вунӧ.
Вӧр керка —
Ӧні сылӧн горт.
Важ коми парма
Шыӧн тырӧ:
Тан пила кылӧ,
Сэні — чер.
Бур лэчыд уклад
Пыдӧ пырӧ.
Вель ӧдйӧ содӧ
Шпал да кер.
Эз инась
Кулакъяслӧн вӧтыс —
Эз торксьы
Вӧрӧ петан лад.
Но кутшӧм ягӧ
Йӧзыс мӧдіс,
Тшӧтш сэтчӧ
Довгисны кык сват.
Вӧрлэдзысь пӧвсын
Черӧн клёнгӧ
Сьӧд Якӧ,
Сыкӧд Чертыш Вань.
Оз ланьтлы,
Кывйыс налӧн тонгӧ:
Вай, зонъяс, корам
Унджык нянь!
Тась кутам чуктӧдны кӧ —
Шедас.
Тась он кӧ нетшышт,
Босьтан кысь?
Мед Комилесыд
Дзикпыр сетас
Быд мортлы
Комын пудйӧн пызь!»
Кодсюрӧ шуӧ:
«Позьӧ корны,
Да тадзнад
Вывті оз-ӧ ло?
Ӧд планыд
Дзикӧдз вермас орны
Дай вошас бара
Ӧтик во».
Сьӧд Якӧ вашкӧдӧ:
«Эн полӧй
Дай вӧчӧй, зонъяс,
Миян ног.
Сё сюрсӧн
Шпал да керйыд колӧ!
Зэв ыджыд тайӧ
Налӧн мог!
Ми ӧтув
Пыксьыны кӧ пондам
Да корны нянь
Да ыджыд дон,
Ми ставным
Зепъяснымӧс шонтам.
Тадз лоас
Нажӧтканым ён!»
Оз вуграв Вань
Да содтӧ сэтчӧ:
«Пыр мырсяд,
Уджаланныд ті,
Пыр тіян пӧсьыд
Шорӧн лэччӧ,
Оз тӧдлы шойччӧг
Тіян ки.
Дерт, татшӧм уджысь
Корны позьӧ
Во вуджмӧн нянь
И мукӧдтор.
Оз пырны найӧ
Йӧзкӧд косьӧ,
Кӧть сыысь уна
Налысь кор.
Мед Комилесыд
Донсӧ пуктас
Кыз гырысь керлы
Дас кык шайт
Да няньсӧ
Складас видзны дугдас —
Быд мортлы сетас
Мешӧк квайт.
Тадз оз кӧ артмы
Накӧд ладыс,
Ми вермам гортӧ
Мунны бӧр.
Мый кӧть и коляс
Тӧвся кадыс,
Мӧд во на позяс
Лэдзны вӧр».
Кык сватлӧн сёрни
Пыдӧ йиджӧ.
Быд мортлы ковмис
Сямтӧм дон.
Вӧрлэдзысь войтыр
Сувтіс кытшӧ.
Сьӧд Якӧ тявзӧ,
Быттьӧ пон:
«Эн полӧй,
Висьтала ме бара,
Да корӧй содтӧд
Пырысь-пыр!
Ми ӧтув
Горӧдлам кӧ яра,
Оз ыдждав
Комилесыд дыр!»
Поп-бать моз
Кисӧ вылӧ лэптіс
Да шуис-крапкис
Чертыш Вань:
«Вель джуджыд
Комилеслӧн зептыс!
Эм сылӧн лыдтӧм
Сьӧм да нянь!
Мый сэсся ызгынысӧ
Татӧн?
Мый тані
Пыркӧдлыны юр?
Со налӧн
Кантораныс матын.
Вай, муса войтыр,
Сэтчӧ тюр!»
Тадз везйыс кулакъяслӧн
Кысис.
Йӧй гутӧс кыйны
Абу дыр.
Вӧрлэдзысь чукӧр
Ӧтпыр шызис.
Горшлунӧн
Сьӧлӧмъясныс тыр:
Сё гӧлӧс
Кантораын горзӧ;
«Тадз некод
Уджавны оз кут!
Вай ӧдйӧ сетӧй
Коранторсӧ —
Морт юрӧ
Няньӧн комын пуд!
Да сэсся
Дас кык шайтысь улын
Быд керлӧн доныс
Мед эз вӧв!
Тэ ачыд, юралысь,
Тан шулін,
Мый бура
Мынтысянныд зэв».
Мый сэтчӧ
Канторалы вӧчны?
Мый керны —
Юралысь оз тӧд.
Оз кӧсйы йӧзыс
Вӧрсӧ лэдзны,
Но сямтӧм донтӧ,
Дерт, он сет.
Дыр накӧд
Сёрнитісны бурӧн,
Дыр найӧс
Ӧлӧдісны сэн.
Но коді олӧ
Пемыд юрӧн,
Он татшӧм морттӧ
Регыд вен.
Эз артмы конторалӧн
Нинӧм.
Бӧр гортас шывгис
Пыксьысь йӧз:
Оз вись пӧ ёна
Миян кынӧм,
Кӧть вӧртӧг коляс
Комилес».
Оз тӧд, мый долыдысла
Керны,
Кыз кокнас зымгӧ
Чертыш Вань.
Сьӧд Якӧ збоя
Пондіс вӧрны:
Ме йӧкта тшӧтш,
Ерӧмакань!»
III
Садь быртӧдз
Юисны сэк вина
Вӧрлэдзӧм дзугысьяс
Кык сват.
«Ми кӧть пӧ ӧні
Кулак чина,
Да торким
Комилеслысь лад!
Ми эгӧ
Кантораад ветлӧй.
Бур понтӧг
Миянӧс он кый.
Ми соссям:
Эгӧ, мися, тӧдлӧй,
Йӧй йӧзыд
Бызгис сэні мый».
Сьӧд Якӧ вашъялігтыр
Кайтӧ:
«Кысь сэсся кывлан
Татшӧм зык!
Быд керйысь пукты
Дас кык шайтӧн!
Но челядь мывкыд
Налӧн дзик»!
Вак-вакӧн сералӧ
Да кинас
Кыз рушку кутӧ
Чертыш Вань:
«Ой, теш жӧ вӧлі
Увган инас!
Вай налы
Комын пудйӧн нянь!»
Эз чайтны сватъяс
Таысь сюрны:
«Ми сэн пӧ олім
Шы ни тӧв.
Йӧй войтыр
Ачыс пондіс дурны.
Сэн миян мыжыд
Эз пӧ вӧв».
Тадз эськӧ мӧвпалісны
Найӧ,
Но ручлӧн
Мыччысис на бӧж.
Он дзебсьы
Югыд стеклӧ сайӧ
Дай ассьыд чужӧмтӧ
Он веж.
Код, кутшӧм ногӧн
Дзугсӧ паніс
Зэв бура
Туялісны пыр.
Лекторлӧн
Петкӧдчис кӧ баныс,
Он пӧртлы синтӧ
Сэсся дыр.
Дерт, лӧсьыд вӧлі
Сӧрныс вӧрас:
«Кор дас кык шайт!
Кор комын пуд!»
Но вит лун мысти
Сӧрӧм бӧрас
Кык сватлы лои
Сӧвет суд.
Мый вӧлі гуся —
Петіс эрдӧ.
Код ваӧ пырліс,
Эз ло кос.
Сьӧд Якӧ пукалӧ
Да бӧрдӧ:
«Ме абу мыжа,
Сё кристос!»
Мӧд кулак
Збоя асьсӧ дорйӧ:
«Ме нинӧм омӧльсӧ
Эг кер.
Кӧть дзик пыр ӧшӧдчыны
Сёрйӧ,
Ме медся зіля
Лэдзи вӧр».
Суд ставсӧ видлаліс
Зэв сюся
Да аддзис налысь
Гуг и бан:
Збыль сэні
Найӧ мырсьӧм кузя
Вӧрлэдзан уджлӧн
Ори план.
Суд кыкнан мыжданалы
Сетіс
Медбӧръя кывсӧ
Шуны сэк,
Но найӧ вомысь
Сӧмын петіс:
«Эз вӧвлы миян
Тайӧ грек».
Суд шуис:
«Мед кулаклӧн чинӧ
Лёк удж
Дай водзӧ мед оз ло,
Кык сватӧс сюйны
Дзескыдінӧ
Да видзны сэні
Куим во».
Сьӧд Якӧ кӧш тыр
Синва лэдзис.
Тшӧтш сыкӧд бӧрддзис
Чертыш Вань:
«Со судыд миянкӧд
Мый вӧчис!
Ок, ӧнъя олӧм
Абу шань!»
{Лебедев М. Н. @ Повтӧм зон @ поэма @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 141–149.}
ПОВТӦМ ЗОН
(Важся коми олӧмысь)
Войдӧр со мый шуа кайта:
Оз ло омӧльыд, ме чайта,
Йӧзлы петкӧдла кӧ тан
Важся кадлысь чужӧмбан.
Тайӧ кадыс мупыр муні,
Пӧрысь пӧльяслӧн нин вуні.
Менам пӧръялӧм оз ло —
Коли сэсянь квайтсё во.
Оліс-выліс парма шӧрын,
Эжва дорса пемыд вӧрын
Повтӧм сьӧлӧма да ён
Ёкыш нима коми зон.
Сиктса йӧзкӧд сійӧ вӧлі
Рам да сёрни вылас мелі,
Давйын ветлӧдлігӧн лёк,
Зверлы абу муса вок.
Уна ошкӧс сійӧ кыйліс,
Уна руч да тулан лыйліс;
Шедліс сылы дона низь
Ӧти вонас гашкӧ кызь.
Ёкыш эз вӧв пемыд юра,
Быдтор мӧвпаліс зэв бура,
Тӧдіс, кытысьджык да кор
Вӧрын корсьны кыянтор.
Сійӧ некӧн эз на йӧрмыв.
Весиг мудер руч эз вермыв
Удал зонлы пӧртны син —
Некыдз Ёкышысь эз мын.
Тӧвся заптӧм дона куяс,
Коді вузӧс вылӧ туяс,
Ёкыш аслыс, дерт, эз чӧж.
Паччӧр сэрӧгын эз пӧж.
Сылӧн сэтшӧм вӧлі ладыс:
Муртса воас тувсов кадыс.
Сійӧ лӧсьӧдӧ нин пыж,
Улӧ копыртӧма мыш.
А кор пыжсӧ сійӧ вӧчас,
Бурджык кусӧ сэтчӧ тэчас,
Лёксӧ, тӧдӧмысь, оз сӧвт,
Вылас шлапкас сюмӧд вевт.
Сёянтор на сэтчӧ лӧдас,
Сэсся Эжва кывтчӧс мӧдас.
Туйлӧн помыс лоас сэн,
Купеч овмӧдчӧма кӧн. —
Купеч вывті вӧлі наян:
Пыж тыр кусӧ сылы ваян,
Сетас сы вылӧ нёль чер.
«Мун пӧ, зонмӧ, сэсся бӧр».
Коді парма пытшкын олӧ.
Черыд ёна сылы колӧ.
Эз вӧв комияслӧн кӧрт,
Кӧть тэ сыркъялӧмӧн бӧрд.
Он кӧ купечыдкӧд вежсьы,
Кӧртакӧлуйыд оз чӧжсьы,
Ошкӧс майӧгӧн он ви —
Тӧдіс тайӧ парма пи.
Ёкыш увланьӧ быд тулыс
Дона куяс тадзи нуліс,
Гортас вайліс чер да шы,
Быттьӧ понлы сетӧм лы.
Гӧгӧрволіс эськӧ сійӧ.
Кыдзи руч моз йӧзсӧ кыйӧ
Купеч мортыд, да оз позь
Сыкӧд панны зык да кось.
Ӧти воӧ, тулыс помын,
Ёкыш аддзис Сыктыв вомын
Мича рӧма — гӧрд да виж —
Увсянь локтысь сизим пыж.
Найӧ ыджданас дзик ӧткодь,
Вӧчан ногнас мӧда мӧдкодь:
Кузь да векни, нырыс ёсь,
Шуны омӧльӧн оз позь.
Сизим пыжын йӧзыс вӧрӧ,
Ассьыс уджсӧ зіля керӧ —
Сынӧ гурскӧ. Быдӧн том,
Сьывны паськӧдӧма вом.
Сьылӧм сынысьяслӧн гора,
Збойлун сяма, абу нора.
Некор коми морт эз сьыв
Татшӧм гажа сьыланкыв.
«Аттӧ дивӧ, код нӧ тайӧ?
Кытчӧ мӧдӧдчисны найӧ?
Мыйкӧ визывӧсь нин зэв.
Оз тай, майбыр, овны чӧв.
Но да мӧвпавнысӧ нинӧм.
Тӧдчӧ налӧн паськыд кынӧм
Тайӧ ставыс купеч морт», —
Шуис аслыс Ёкыш ёрт.
Кыйсян кӧлуй сылы ковзис
Удал зонлӧн сьӧлӧм ловзис:
Бара сюрас сылы кӧрт,
Кӧть и ичӧтика, дерт.
Таво купеч эз на волы,
Вежсьӧм вузасьӧм эз лолы.
Ёкыш увлань эз на ну
Тӧлын чӧжӧм дона ку.
Луныс помасьны нин пондіс.
Парма пытшкӧ суніс шонді.
Локтіс тувсов лунлӧн чой —
Югыд бана шоныд вой.
Пыжа войтыр узьны сувтіс,
Ветлӧ-жуӧ вадор увтіс,
Зэвтӧ еджыд дӧра чом,
Мед оз курччав найӧс ном.
Чомкӧд орччӧн бипур ӧзйӧ.
Ыджыд пӧртйын пуны кӧсйӧ
Яй да чери тӧдтӧм йӧз.
Тшынсӧ лэдзӧ конда пес.
Лыа вылӧ, быттьӧ сиръяс,
Пыжъяс лэпталісны ныръяс.
Катны водзӧ налы дыш.
Морт моз шойччӧ сизим пыж.
Ёкыш сэні дыр эз жуяв.
Сямсӧ наялысь эз туяв.
Аслас сиктӧ пырысь-пыр
Муніс нимкодясигтыр.
Сылӧн сиктыс эз вӧв ылын —
Кык ю костын, нӧрыс вылын.
Сиктас оліс комын морт.
Воис сэтчӧ Ёкыш ёрт.
Пондіс ветлӧдлыны ӧдйӧн
Чомйысь чомйӧ кыдз пу беддьӧн,
Стенӧ катшкас — тук да ток:
«Кывзы менӧ, муса вок!
Купеч котыр воис татчӧ,
Увсянь мунӧ Эжва катчӧс.
Сизим пыжас, чайтсьӧ мем,
Уна кӧртакӧлуй эм».
Эжва ю моз сиктыс гызис.
Ывла тырнас йӧзыс шызис.
Жӧдзӧ пӧрысь, жӧдзӧ том,
Быттьӧ ваын тэрыб ком.
Шогныс налӧн бӧрӧ кольӧ.
Тӧданторсӧ ёкыш дольӧ:
«Купеч эз кӧ эськӧ кат,
Лои кыйсьысьяслы мат.
Уна шыяс чеги миян,
Уна эмӧсь коми пиян,
Кодлӧн абу весиг чер —
Пуыд керавтӧг оз пӧр.
Сизим пыжӧн купеч кайӧ.
Дерт жӧ кӧртакӧлуй вайӧ.
Кӧрт кӧ колӧ, быдӧн ну
Накӧд вежны дона ку!»
Йӧзыс ызгӧ: «Нуам, нуам,
Найӧс вадорас кӧ суам,
Эз кӧ мунны найӧ тась.
Вежанторйыд миян дась»!
Чомъяс дорын мырсьӧм воссис,
Быдӧн бӧрйӧ куяс костсьыс
Низь да руч да тулан ку,
Мыйӧн озыр коми му.
Тайӧ уджыс абу сьӧкыд —
Ставыс эштіс налӧн регыд.
Вадорвывсянь уна ноп
Пыжӧ шыблалӧны — шнёп!
Пипу пыжъяс налӧн бурӧсь —
Ӧти пыжӧн керка юрӧ.
Пыжас пелыс да кузь зыб.
Уна мортӧн сэн он лыб.
Ӧтпыр, быттьӧ повзьӧм ыжъяс,
Увлань ӧддзӧдчисны пыжъяс.
Горзӧ Ёкыш сэтшӧм кыв:
«Кежӧй, вокъяс, шуйгавыв!»
Ваыс паськалӧ да пузьӧ —
Эжва юӧ мӧд ю усьӧ
Воссьӧ синлы Сыктыв вом.
Вадор вылас еджыд чом.
Купеч пыжъяс пыр на сэні.
Купеч котырыд нӧ кӧні?
Оз тай кывсьы налӧн зык.
Ловъя мортыд сӧмын кык.
Тайӧ кыкыс паськыд чера,
Вылас дӧрӧм мича сера,
Юрас шапкаясныс гӧрд,
Дона нойысь кӧнкӧ, дерт.
«Талун войыд вывті номйӧсь,
Унджык йӧзыс пырис чомйӧ,
Пыжсӧ видзӧны кык морт». —
Гӧгӧрвоис Ёкыш ёрт.
Коми войтыр збоя сынӧ,
Воӧ купеч шойччанінӧ.
Ӧти видзысь, быттьӧ шыр,
Чомъяс тювкнитіс дзикпыр.
Чомйыс воссяс, сэсся сэтысь
Пыжъяс вывса йӧзыс петіс
Паськыд пельпома да ён,
Чужӧм гӧрдӧдӧма дон.
Сэсся юалісны найӧ:
«Кодӧс енмыс татчӧ вайӧ?
Кывзӧй, кутшӧм тіян мог?
Бур-ӧ, омӧль ветланног?»
Ёкыш сувтіс лыа дорӧ,
Найӧс матыстчыны корӧ:
«Локтӧй талань ставныд ті.
Дона куяс вайим ми.
Мыйда вермим вонас чӧжны
Кӧсъям тіянкӧд ми вежны
Кӧртакӧлуй вылӧ тан.
Аддзад, кутшӧм налӧн бан!
Локтӧй, купечьяс, эн полӧй.
Коми йӧзыд рама олӧ,
Лёксӧ некодлы оз кер.
Сӧмын корӧ шы да чер».
Купеч котыр шуӧ воча:
«Полӧм миян овлӧ шоча.
Паныд сюрысьяслы ми
Вермам чегны кок и ки.
Ми кӧ босьтам дона кусӧ,
Кӧртнад тыртам коми мусӧ.
Миян кӧртыд вывті бур —
Уна орӧдлывліс юр!»
Ёкыш шмонитӧмӧн чайтіс
Тайӧ кывъяссӧ да кайтіс
«Дерт нин абу омӧльтор,
Зверлӧн юрыс орлӧ кор.
Татшӧм кӧрттӧ кӧ ті сетад,
Дона кунад, майбыр, пӧтад.
Ӧти сиктын руч да низь
Таво кыйим сё да кызь!»
Синныс купечьяслӧн ворсӧ,
Кокныс лойӧ лыа дорсӧ,
Некод чомлань бӧр оз мун,
Вуні налӧн чӧскыд ун.
Коми войтыр пыжысь петіс,
Нопъяс разяліс да лӧдіс
Вадор вылӧ вайӧмтор.
Куӧн тыри Сыктыв дор.
Ёкыш петкӧдлӧ: «Со, видзӧд,
Талӧн доныс абу ичӧт.
Кутшӧм сук да мича гӧн.
Таысь бурсӧ аддзан кӧн?
Вайӧ вежлалӧмсӧ вӧчам,
Низьлысь, ручлысь донсӧ тэчам.
Асьныд артыштанныд, дерт,
Мыйда позяс сетны кӧрт».
Кодкӧ купеч чукӧр шӧрысь
Гора равӧстіс зэв скӧрысь:
«Ёна артавны оз ков —
Кӧртнад виньдас тіян лов!»
Коми войтыр ставныс шемӧс.
Мыйкӧ тайӧ: вӧт-ӧ, вемӧс?
Вежсис купечьяслӧн сям,
Сёрни налӧн абу рам.
Быдӧн лёкысь мыйкӧ горзӧ,
Быдӧн кутӧ виянторсӧ:
Коді шыпурт, коді чер,
Кӧть тэ сэтчӧ весьӧпӧр.
Пуртӧн шенасьӧны кияс,
Водзӧ чургӧдчӧны шыяс,
Лэдзны лӧсьӧдчӧны ньӧв.
Некод куш киа эз вӧв.
Ёкыш горӧдіс: «Бур вокъяс,
Ӧдйӧ нуӧй татысь кокъяс!
Аддзад налысь чужӧмбан —
Пыжа рӧзбойяс тай тан!»
Эз на удит помӧдз шуны,
Кыдзи коктӧ колӧ нуны, —
Водзӧ петіс рӧзбой йӧз:
«Вай пӧ вӧрсаяссӧ пес!»
Парма пиян сэтчӧ йӧрмис.
Некод пышйыны эз вермы.
Рӧзбой чукӧр — ук да ок!
Шонтіс кыйсьысьяслы бок.
Пӧттӧдз сюри коми мышкӧ
Шыпурт воропӧн да тышкӧн
Зургӧм, вачкӧм унаног.
Рӧзбой чукӧр вӧлі лёк.
Найӧ некодӧс эз вины,
Сӧмын мукӧдъяслӧн чині
Ёна нӧйтӧмысла нэм,
Весиг дзугсьыштіс юрвем.
«Сэсся накӧд со мый вӧчам:
Увланьюрӧн юас лэдзам», —
Шуис ӧти том рӧзбой.
Сэки помасис нин вой.
Мича кыа кусны пондіс,
Парма пытшкысь петіс шонді.
Садьмис, ловзис пемыд вӧр.
Мулӧн, валӧн вежсис сер.
Омӧльторсӧ вӧчны дыр-ӧ?
Нӧйтӧм войтыръясӧс йирӧ
Лёк йӧз шыблалісны пыр,
Равзігтыр да чужйигтыр.
Ёкыш коли кыдзкӧ бӧрас
Вадор вылас, рӧзбой шӧрас.
Киас чер ни пурт эз вӧв,
Сӧмын скӧрмис сійӧ зэв.
Аслыс шуис сійӧ лючки:
«Найӧс воча оз кӧ кучкы,
Ичӧт лоас меным дон.
Ог нин ло ме удал зон!»
Рӧзбой чукӧр жуӧ, ызгӧ,
Кыркӧтш дорӧ сійӧс кыскӧ,
Балябӧжас зур да зур,
Тронякылӧ сылӧн юр.
Ёкыш ёртлӧн сьӧлӧм ӧзйис.
Ӧти рӧзбой сійӧс кӧсйис
Ваӧ тойыштны, но сэн
Пансис налӧн чорыд вен.
Ёкыш чегис рӧзбой кисӧ,
Мырддис босьтіс сылысь шысӧ,
Сэсся шынас сійӧс — бытш!
Ачыс тэрыб, быттьӧ пытш.
Чегӧм соя рӧзбой усис,
Эз нин чеччыв сэсся мусьыс,
Чужӧм сылӧн лои лӧз.
Ош моз равӧстіс лёк йӧз:
«Вийӧй, вийӧй тайӧ зонсӧ,
Пемыд вӧрысь петӧм понсӧ!
Мыйкӧ вывті сійӧ ёсь,
Ӧтнас лэптіс тані кось!»
Вадор тыри ыджыд зыкӧн.
Рӧзбой пиян комын кыкӧн
Зонсӧ гӧгӧртісны сэн,
Усьӧм мортыс куйліс кӧн.
Повтӧм Ёкыш лэчыд шынас
Оз сет матыстчыны дінас.
Ӧти мортлы бара — сутш,
Быттьӧ кокыштӧма кутш.
Мӧдлы зургас морӧс шӧрас,
Пелька бергӧдчыштас бӧрас,
Коймӧд мортлысь перъяс лов,
Ӧткӧн тышкасьны оз пов.
Ёна лёкмис рӧзбой пиян:
«Нёльӧд морт нин усис миян!
Ноко заводитлам вай
Коми зонлысь шырны яй!»
Биӧн югнитісны синъяс,
Яра йирыштчисны пиньяс,
Лэптіс шыпурт уна ки.
Кытшын лои парма пи.
Ӧтпыр вадорсянь и вӧрсянь,
Коді водзсянь, коді бӧрсянь,
Саридз гыыс ветлӧ кыдз,
Найӧ зырӧдісны сідз.
Сьӧлӧм Ёкышлӧн эз повзьы:
«Кӧть пӧ олӧм менам овсис,
Тӧдны пондад ӧні ті,
Кутшӧм войтыр тані ми!»
Рӧзбой чукӧр эргӧ-мургӧ,
Черӧн, шыӧн кучкӧ-зургӧ.
Паськыд шыпурт вач да вач —
Ловъя яйсӧ шырӧ тадз.
Регыд эштіс налӧн нырсьӧм,
Ӧтка тышкасьыськӧд мырсьӧм.
Кулі сэні Ёкыш ёрт,
Эз нин аддзыв ассьыс горт.
Рӧзбой йӧзлы эз ло лӧсьыд:
Тайӧ морт вӧсна пӧ пӧсьыд
Миян киссис пельса тыр,
Киссис унакодь и вир.
Водзӧ ю кузя кӧ мунам,
Такодь зонмыс сюрас уна.
Гӧгӧр шуштӧм пемыд вӧр.
Вайӧ, другъяс, кывтам бӧр».
«Кывтам, кывтам, — быдӧн шуӧ: —
Мунам татысь бурджык муӧ,
Кӧні олысьясыс шань,
Кӧні быдмӧ шобді нянь!»
Бара лыбис налӧн сьылӧм.
Гажа миян олӧм-вылӧм,
Талун тані, аски — сэн,
Шогыд миянӧс оз вен!»
Рӧзбой котыр сынны босьтсис.
Уджыс пелысъяслы воссис.
Увлань лэбзис сизим пыж.
Катны налы лои дыш.
Татшӧм вӧлі сэкся олӧм,
Коми муӧ рӧзбой волӧм.
Татшӧм вӧлі збой да ён
Ёкыш нима коми зон.
1929.
{Лебедев М. Н. @ Кыдзи поп ворссис кык мӧс @ поэма @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 149–155.}
КЫДЗИ ПОП ВОРССИС КЫК МӦС
(Мойд нисьӧ збыль)
Вӧтасьӧ поп:
Сюри сылы туй вылысь ноп
Мыйӧн кӧ топыда сӧвтӧм
Да тасмаӧн зэвтӧм.
Батюшлӧн сэтшӧм нин лад:
Быдторсӧ курыштны рад.
Нопсӧ сійӧ регыдик разис
Да зэв уна зарни сэсь аддзис.
Поп весиг йӧктыштіс сэн:
«Тайӧ меным мӧдӧдіс ен!
Ӧні ме овмӧдча бура,
Матушлы кызь платье вура,
Лӧсьӧда вит руч ку пась.
Сьӧмыд тай, майбырӧй, дась.»
Кӧсйис на шуны:
«Понда шампанскӧйяс юны,
Нывъяскӧд пузьӧдла вир», —
Но радысла садьмис дзикпыр.
Вӧтыд кӧ долыд,
Вемӧснад ворслывлӧ лолыд,
Батюш оз бӧрд,
Вашъялӧ, дерт.
Чеччис да гӧтырлы горзӧ,
Висьталӧ вӧталанторсӧ:
«Нинӧм тэ, матуш, он тӧд,
Кутшӧм ме аддзылі вӧт.
Ме, вӧлӧм, Ош сиктӧ муна.
Эм сэні уна
Енмӧс радейтысь йӧз.
Кӧсйи налысь корыштны пес.
Ӧдйӧ эськӧ сэтчӧ ме тюри,
Да туй вывсьыс зарни мем сюри,
Дзонь ноп! —
Лэптіс кияссӧ поп. —
Ноп водзад, матуш, ме йӧйми,
Зарнисӧ курыштны весиг ог слӧймы,
Муртса садьӧй эз быр,
Сулала быттьӧкӧ мыр.
Думъяс сэсся кутісны дурны:
Кӧсйи тэныд кызь платье вурны,
Шампанскӧй юны быд лун.
Зарниыд ӧд поводнӧй тун!
Сыкӧд позьӧ лӧсьыда овны,
Енмысь ни грекысь не повны,
Пируйтны помтӧг... да вӧтыд тай со.
Садьми да нинӧм эз ло!
Матушӧй, мый водзын тайӧ?
Мый тайӧ вӧтыд мем вайӧ —
Омӧль-ӧ, бур?
Вай менсьым югдӧдышт юр».
Попадья гыжйыштіс кынӧм:
«Мӧвпавны тані дзик нинӧм.
Зарниыд, батюш, кӧть кор
Абу лёк вӧталантор.
Чайта ме, казьтывны кодӧскӧ лоас.
Деньгаыд зептад и воас.
Шаньджык кӧ веськалас йӧз,
Сӧтыштан гашкӧ и мӧс».
Поплӧн вежӧрыс югдіс,
Морӧс вылӧ ки сійӧ пуктіс,
Ӧбразлань видзӧдліс меліа сідз:
Господьӧй, гӧльлунысь миянӧс видз,
Ысты тэ миянлы няньсӧ и совсӧ,
Перйы кодлыськӧ ловсӧ,
Мед эськӧ инас бур вӧт,
Мед эськӧ кулысьыд лоас гоз-мӧд!»
Попадья самӧвар шонтіс,
Личӧдчис батюш да чай юны пондіс,
Киас ичӧтик пань,
Нырулас небыдик нянь.
Пӧсьысла батюшлӧн гӧрдӧдіс нырыс.
Сышӧрӧ керкаӧ нывбаба пырис —
Висьысь Сюзь Петырлӧн пӧв,
Полысь да раминик зэв.
Батюшӧс тувкнитіс матуш:
Аддзан пӧ, батюш,
Весьшӧрӧ вӧтыд эз вош».
Нюммуні батюш да малыштіс тош.
Бӧрддзис Сюзь Петырлӧн гӧтыр:
«Менам пӧ кувсьӧма Петыр,
Куйлӧ нин кын,
Куньӧма син».
Батюш кыз рушкусӧ тасмаӧн зэвтіс,
Сэсся зэв паськыда пернапас чӧвтіс.
«Господьӧй, босьт Петыр вокӧйлысь лов,
Эз сійӧ лёкногӧн ов!
Синватӧ, Ӧдюкӧй, нинӧмла лэдзны:
Тӧждысьны колӧ бур сьылӧдӧм вӧчны.
Сэтысь ме босьта вит шайт.
Донаӧн тайӧс эн чайт.
Ме ӧд ог дышӧдчы, веськыда шуа.
Петыртӧ гуӧдзыс соборӧн нуа,
Вечная памятьсӧ лывкйӧдлігтыр,
Мед сійӧ жугыля муӧ оз пыр.
Сы бӧрын Петыртӧ казьтывны ковмас.
Тэнад нӧ, Ӧдюкӧй, кутшӧмджык овмӧс?
Мый тэнад бурджыкыд эм? .
Казьтылан уджсьыс мый сетан тэ мем?»
Батюшлӧн бугыльыс ёсьмис.
Ӧдялӧн синваыс косьмис,
Улӧник копыртчис коньӧрлӧн мыш:
«Верма ме сетыштны ыж».
Попадья батюшӧс тувкнитіс бара.
Пеляс вашнитіс яра:
«Эн ӧні узь, пӧрысь бес,
Кор сылысь мӧс!»
Батюшӧс велӧдны нинӧмла вӧлі.
Кыв сылӧн лои зэв мелі.
«Ыжыдлӧн, Ӧдюкӧй, унаӧ яй?
Ыж помсьыд райад он кай.
Донсӧ кӧ ыжыдлысь арталам-тэчам,
Сы вылӧ ӧти ӧбедня ми вӧчам,
Ӧтиысь казьтылам Петыртӧ ми.
Кыдз сійӧн кусӧдан ад пытшса би?
Райӧ кӧ кӧсъян тэ мужиктӧ пыртны,
Грекыдлысь гурансӧ ковмыштас тыртны,
Шыльӧдны лолыдлы туй.
Кокниа некодӧс раяд он сюй.
Нелямын ӧбедня он кӧ тэ сьылӧд,
Сы вылысь гректӧ он гылӧд,
Апыштас Петыртӧ адыслӧн вой —
Пуктасны сы улӧ доналӧм шом.
Тшӧктан кӧ, ен водзын сись моз ме ломзя,
Нелямын ӧбедня кырссьышта помся.
Абу кӧ сы вылӧ сьӧм —
Мӧстӧ сетыштан мем».
Ышловзис Ӧдя: «Ми олам зэв гӧля.
Сэтшӧм тай господьлӧн вӧля.
Керкаӧй сісьмӧма, челядьӧй — нёль
Мӧстӧ кӧ сета, дзик нинӧм оз коль».
Коймӧдысь тувкнитіс батюшӧс матуш:
«Эн ылав, батюш,
Абу тэ дзоляник уж,
Мый колӧ висьтавны куж!»
Батюшлӧн вежӧрыс уджаліс бура.
Мӧсъяссӧ батюш эз этша нин курав.
Йӧйлунӧн сійӧ, эз ов.
Индалӧм сылы эз ков.
Тэрмасигтыр сійӧ босьтіс
Кутшӧмкӧ книга да шӧрӧдыс восьтіс:
«Эн шогсьы, Ӧдюкӧй, эн,
Со мый тан шуӧма ен.
Гӧльыд кӧть медбӧръя овмӧссӧ сетас,
Пыр сылӧн кынӧмыс пӧтас,
Эмбурыс сылӧн оз чин,
Удж вылӧ содыштас вын.
Меным кӧ мӧстӧ тэ ваян,
Петырыд красуйтчас райын,
Аслад тшӧтш шудыд оз быр,
Керкаыд быдторйӧн дзик лоас тыр!»
«Оз кӧ ло, батюшӧй, сідзи, —
Челядьнас ола ме кыдзи?» —
Юаліс Ӧдя, но поп вӧлі сюсь,
Чужӧмнас няйтӧ эз усь.
«Ӧдюкӧй, господьыд челядьтӧ вердас,
Выль куим мӧс тэнад картаӧ йӧртас.
Эн на тэ та вӧсна пов —
Йӧвтӧг он ов!»
Батюшлысь кывъяссӧ веськыдӧн чайтіс
Сюзь Петыр гӧтыр да кайтіс:
«Сэтшӧм кӧ усяс мем шуд.
Мӧстӧ ме, батюш, ог кут».
Мӧдтор эз куж сэсся шуны,
Поп ордысь муні.
Пондіс йӧктыны поп:
«Со тай мый вӧлӧма вӧталан ноп!»
Тшӧтш сыкӧд попадья йӧктӧ,
Петырӧс ӧдйӧнджык гуавны тшӧктӧ,
Мед пӧ оз ловзьы нин бӧр,
Зіля пӧ, батюшӧй, вӧр!..
«Гуалам, гуалам, матуш, —
Серӧктіс батюш. —
Кулысьтӧ некор оз ловзьӧдлы бес.
Вая ме тэныд бур мӧс!
Пасьтасис батюш да вичкоӧ петіс,
Босьтіс мый колӧ да сикт помӧ мӧдіс.
Дяк сыкӧд шавксьӧдӧ — дяктӧг оз позь.
Гӧлӧсыс сылӧн вель ыджыд да ёсь.
Сьылісны «вечная память» зэв гора,
«Упокой душусӧ» вывті нин нора.
Бӧрвылас став вынсьыс равӧстіс дяк,
Асьсӧ эз ляк.
Сёйыштіс, юыштіс поп, сэсся чеччис,
Картаӧ лэччис,
Сюруклы голяас кӧрталіс гез.
Петкӧдіс дӧвалысь медбӧръя мӧс.
Нуигас висьталіс: «Ӧдюк, эн шогсьы,
Ёна эн ноксьы,
Господьлӧн милӧсть оз быр,
Лӧсьыда олан тэ пыр.
Шулі тай, ен тэнсьыд челядьтӧ вердас.
Куим выль мӧс тэнад картаӧ йӧртас.
Сэки тэ некодлы мӧсджын эн сет,
Мед тэнад йывмӧдчас скӧт!»
Попӧн мӧс нуӧм
Да татшӧм кыв шуӧм
Тӧдліс да помнитіс вель уна йӧз,
Кодсюрӧ шпыньяліс, коді и эз.
Мӧстӧгыс Ӧдя зэв жугыля олӧ.
Йӧлыд, дерт, челядьлы колӧ,
Но да ӧд Петырлы колӧ жӧ рай,
Мӧдногӧн сэтчӧ он кай.
Кымынкӧ вежон мысть Ӧдялӧн нылыс
Ӧтчыд ас картаысь кыліс
Быттьӧкӧ мӧс баксӧм гор.
Вӧлӧма сэк рытладор.
Мамыслы висьталіс тайӧс.
Кыкнаныс чуймисны найӧ,
Ӧдя эз жуяв сэк дыр,
Картаӧ уськӧдчис пыр.
Видзӧдӧ: сулалӧ гидын.
Ӧдзӧссянь неуна пыдын,
Аслас бур мӧс, дона юр,
Лэптӧма сюр.
Бергӧдчис мӧдарӧ, шензьыны мӧдіс:
«Збыль пӧ тай господьыд скӧттӧ мем сетіс!»
Радысла чеччалӧ, йӧймӧма дзик.
Сы водзын тайтӧыд, ещӧ на кык!
Кыкнаныс ыджыдӧсь, быттьӧкӧ йӧра,
Кыкнанлӧн ӧшалӧ йӧв тыра вӧра,
Бокъясыс, майбырӧй, абу тай кос —
Пасьтала гос.
Радлунӧн тырӧма Ӧдялӧн сьӧлӧм:
«Батюшыд оз на тай ылӧдчы, вӧлӧм,
Енмыд тай эм,
Збыль вылӧ куим мӧс мӧдӧдіс мем!»
Шуис тадз Ӧдя да пӧдӧньча босьтіс,
Куимнан тайтӧлысь вӧрасӧ косьтіс,
Кӧкъямыс кринчаӧ сӧдзӧдіс йӧв —
Некор на сы мында йӧлыс эз вӧв.
Сы бӧрын матыса йӧз дінӧ петіс,
Быдӧнлы ошйысьӧ: «Енмыд мем сетіс
Ӧтпырйӧн дзонь куим мӧс!»
Кывзӧ да дивуйтчӧ йӧз
Мӧд луннас попадья котӧртӧ-тӧвзьӧ,
Видчӧ да сьӧвзьӧ:
Гусясьны пондін тай, Ӧдюкӧй, тэ,
Веськыда висьтала ме.
Куим мӧс вошисны миян.
На костын вӧлі и Сюрукыд тіян.
Тӧда ме, став мӧскыс картаад тан.
Лэдз найӧс, Ӧдюк, лёк сёрни эн пан».
Матушӧс Ӧдяыс пыдди эз пукты,
Горӧдіс сы вылӧ: »Дзизгыныд дугды!
Мӧсъястӧ сетіс мем ен.
Некыдз тэ ентӧ он вен!»
Куш киӧн муніс сэсь матуш.
Локтіс да пӧсявтӧдз сёрнитіс батюш.
«Ӧдюкӧй, горшасян гректӧ эн вӧч,
Мӧсъястӧ картасьыд лэдз!»
Ӧдя пыр дольӧ: «тэ шулін мем кыдзи,
Господьыд вӧчис дзик сідзи,
Ыстіс мем карта тыр скӧт.
Ме весиг мӧсджынсӧ тэныд ог сэт!»
Лӧгасис батюш да Ӧдяӧс ёрис,
Суд вылӧ корис,
Кевмысьӧ: «Отсав мем, суд,
Мед менсьым мӧсъяссӧ Ӧдя оз кут».
Суд ставсӧ видлаліс сюся.
Нинӧм эз ло сылы гуся.
Тӧдмаліс, делӧыс лоӧма кыдз.
Сэсся и решитіс сідз:
«Ачыс поп Ӧдялы шуис,
Кор сылысь Сюруксӧ нуис:
Ен тэныд сетас пӧ выль куим мӧс.
Та йылысь кывлісны вель уна йӧз.
Ӧні дзик поп ногӧн лоис:
Енсяньыс Ӧдялы куим мӧс воис.
Мед найӧс видзӧны сэн,
Господьыс овмӧдіс кӧн».
Ёртчыштіс батюш да петіс,
Самӧкур бруньгыны мӧдіс,
Шогысла юис вит лун,
Кытчӧдз няйт гуранӧ нырнас эз сун.
Попадья нинӧм нин вӧчны эз вермы,
Ен вылӧ скӧрмис,
Кулакӧн ӧбразӧ — зур:
«Абу тэ, господьӧй, бур!»
Тадзи поп нажӧтка корсис,
Да ассьыс мӧсъяссӧ ворссис.
Ылӧдіс батюшӧс вӧт —
Лёк кындзи нинӧм эз сет.
1928
{Лебедев М. Н. @ Батрак @ поэма @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 155–157.}
БАТРАК
(Важ олӧм казьтылӧм)
Ме том дырйи эг аддзывлы
Бур олӧм, долыдлун,
Эг гуляйтлыв, эг гажӧдчыв,
Эг тӧдлыв чӧскыд ун.
Дас арӧсаӧн коли ме
Дзик ӧтнам — бать ни мам.
Рӧдвужлӧн, енма войтырлӧн,
Дерт, енногса и сям.
Мем коран чуман вӧчисны
Кык чож да пӧрысь дед
Да кристос нимӧн тшӧктісны
Мем корсьны кынӧмпӧт.
Нёль во ме шӧйті-шлонъялі
Нянь кусӧк коригтыр,
Кӧнсюрӧ, пон моз, узьлывлі,
Пыр тірзи быттьӧ шыр.
Мем дас вит арӧс тыригӧн
Сідз шуис Конӧ дядь:
«Лок, пиӧй, овны ме ордӧ,
Ме лоа тэныд бать».
Выль бать ордӧ ме котӧрті
Да со мый аддзи сэн:
Вит жыръя сылӧн керкаыс,
Быд жырйын уна ен.
Став керка пытшкӧс шпалера,
Джодж краситӧма — виж.
Дас мӧс зэв ыджыд картаын,
Кык вӧв да комын ыж.
Ме пыри сэтчӧ пи пыдди,
А лои ме батрак.
Бур Конӧ дядьыд вӧлӧма
Кыз рушкуа кулак.
Мем паськӧм, кӧмкот сетісны
Да шуисны: «Эн пов.
Тэ уджалан кӧ зільджыка,
Тан пӧтас тэнад лов».
Ме понді сэні мырсьыны.
Бур дядьлӧн уна удж.
Лунтыр ог пырав керкаӧ,
Ог пуксьыв ӧти сутш.
Пес новла, турун ваяла,
Нянь варта, чирса ид,
Скӧт гӧгӧр нокся, бергала
Быд асыв дай быд рыт.
Кык вӧлӧн куйӧд кыскала,
Мед гӧриг кежлӧ дась.
Пыр ӧткодь кӧмкот-паськӧмӧй:
Лёк тюни да лёк пась.
Оз вежсьыв ӧбед-пажинӧй:
Пыр кыдъя няня рок.
Кӧть чӧскыдтӧм, да сёян тай,
Он лысьтлы шуны: ог!
Ме Конӧ ордын олӧмсӧ,
Дерт, татшӧмӧн эг чайт.
Медводдза воысь мынтісны
Мем донсӧ ӧтик шайт.
Мӧд воын менсьым зільлунӧс
Выль батьӧй эз нин ляк:
Мем пондіс сетны лышкыда
Быд тӧлысь четвертак.
Во вит кымын ме муркӧдчи
Кыз Конӧ ордын сідз.
Став мусӧ сылысь гӧрлывлі
Дай ытшкывлі став видз.
Но озыръяс оз пӧтлыны,
Кӧть мый тэ налы кер.
Пыр горӧдлісны ме вылӧ:
«Вай тэрыбджыка вӧр!»
Ме сэки эг куж мӧвпыштны,
Кысь корсьны вошӧм шуд.
Ме вӧлі пемыд мывкыда,
Дзик быттьӧ синтӧм гут.
Кор пансис ыджыд войнаыд,
Тшӧтш сэтчӧ сюри ме.
Мем шуисны: «Бур царь вӧсна
Тан ловтӧ пукты тэ!»
Ме окопъясын пукалі,
Ош гуын моз, вель дыр.
Гоз мӧдысь ёна ранитчи
Дай йӧзлысь кисьті вир.
Ми гӧгӧрвоим вочасӧн,
Код вӧлі миян враг
Дай штыкъяс бӧрлань бергӧдім,
Гӧрд рӧма лэптім флаг.
Эз лоны царь да озыръяс,
Ми чегим налы борд.
Ми помӧдз найӧс бырӧдім,
Кыдз тшӧктіс Ленин ёрт.
Оз ыдждав ӧні ме вылын
Кыз рушкуа кулак.
Ме важ моз ог нин яндысьлы,
Мый вӧлі ме батрак.
Став пежсӧ, лёксӧ чышкыштіс
Роч муысь биа рос.
Быд сиктын миян уджалӧ
Зэв кыпыда колхоз.
Ми воклы, сиктса войтырлы,
Сэн воссис оландыр.
Ме коймӧд во нин лыддьыся
Ударник-бригадир.
1938
{Лебедев М. Н. @ Важӧн и ӧні @ поэма @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 157–159.}
ВАЖӦН И ӦНІ
Важӧн
Синмӧн судзтӧм, быттьӧ саридз,
Шувгис войвывса сьӧд вӧр,
Нэмчӧж вензис чорыд тӧвкӧд,
Коді вӧлі ёна скӧр.
Шувгис сійӧ нора шыӧн,
Юрсӧ вылӧ лэптігтыр,
Быттьӧ сьыліс, быттьӧ шуліс:
«Менам шоглунӧй оз быр!»
Вӧрас уна сиктын оліс
Шудтӧм войтыр — коми йӧз,
Кодӧс личкисны лёк царьяс,
Пӧдтіс купечьяслӧн вез.
Тайӧ шудтӧм войтыр вӧлі
Жугыль, полысь, абу збой,
Гӧльӧн чужліс, гӧльӧн кувліс,
Мырсис, пессис лун и вой.
Сійӧ долыдлун эз тӧдлыв,
Кытчӧ тувччас — гӧгӧр мат.
Весиг гажа тувсов лунӧ
Эз вӧв шондіыслы рад.
Зіля кыйліс дона зверсӧ
Парма пытшкын коми морт,
Сӧмын куштіс сійӧс купеч,
Эз сет паськӧдлыны борд.
Быд во керсӧ, шпалсӧ лэдзліс,
Шорӧн кисьтліс сэні пӧсь,
Сӧмын нажӧткалысь джынсӧ
Горш пӧдрадтшик босьтліс сэсь.
Мусӧ гӧрліс лёк пу гӧрйӧн,
Пӧльяс велӧдлісны кыдз.
Попӧс кывзіс, енсянь корис:
Няньтӧг-совтӧг мед оз видз.
Некор нинӧмтор эз сетлы
Сылы абутӧм «бур ен».
Озыр озырӧн и колис,
Гӧльыс гӧльлунсӧ эз вен.
Царлӧн тшап чиновник котыр,
Сиктысь сиктӧ ветлігтыр,
Горшсӧ паськӧдліс да равзіс
Коми войтыр вылӧ пыр:
«Ланьтӧй, коминад эн торгӧй!
Абу кабакынӧсь ті!
Кывзыны пон нога кывсӧ
Огӧ вермӧ тані ми!»
Ӧні
Важ моз войвыв енэж улын
Шувгӧ, увгӧ пемыд вӧр.
Тӧлын лымйӧн сійӧс тыртӧ,
Арын мыськӧ сійӧс зэр.
Сӧмын видзӧдлан, да быттьӧ
Югдіс, гажмис парма выв.
Кутан кывзыны, да быттьӧ
Нора шыыс оз нин кыв.
Мыйнӧ тайӧ вӧркӧд лои?
Кытчӧ воши сылӧн шог?
Тайӧ сы вӧсна, мый вежсис
Коми йӧзлӧн оласног.
Кодлӧн сьӧлӧм шуднас тыри,
Кодлы воис зарни кад,
Сылы тулысын кӧть арын
Пемыд вӧрыс — гажа сад.
Йӧзыс ловзис, кыдзи ловзьӧ
Шонді улын пулӧн кор.
Збыльмӧдіс великӧй Сталин
Ленин ёртлысь шуӧмтор.
Важся сё пӧв ёрӧм кадлӧн
Пыдӧ гуалӧма шой.
Коми муын ӧні быдӧн
Кыпыд сьӧлӧма да збой.
Нэмӧвӧйся гӧльлун вуні.
Вуні тешкодь лёк пу гӧр.
Жургӧ муяс вылын трактор,
Небзьӧдӧ колхознӧй йӧр.
Ӧтув няньыс бура артмӧ,
Омӧль вояссӧ оз тӧд,
Став колхозникъяслы вайӧ
Долыдлун да кынӧмпӧт.
Вӧрын муркӧдчӧ вӧрлэдзысь.
Вӧльнӧй удж вылын зэв зіль.
Завод-фабрик воысь воӧ
Чужӧ, быдмӧ выльысь выль.
Сӧвмӧ йӧз пӧвсын культура —
Гӧрд Октябрлӧн сетӧмтор.
Коми эм литература,
Юргӧ сылӧн кыпыд гор.
Югъяв, сӧветса гӧрд кодзув.
Ассьыд дзирдтӧ сявкйы, рез!
Тайӧ кодзув улын олӧ
Шуда войтыр, коми йӧз.
1926
{Лебедев М. Н. @ Вӧрын гуляйтӧм @ поэма @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 159–164.}
ВӦРЫН ГУЛЯЙТӦМ
(Челядь олӧмысь)
Дзирдалӧ шонді,
Нюмъялӧ йӧр.
Меліа шувгӧ
Сикт гӧгӧр вӧр.
Коз пу да пожӧм.
Ньыв пу да кыдз
Гож улас муртса
Вӧрӧны сідз.
Вашкӧдчӧ накӧд
Небыдик тӧв,
Быттьӧкӧ некор
Скӧрӧн эз вӧв.
Кымӧрсӧ сійӧ
Талун оз вай.
Быдлаын кылӧ
Збой колипкай.
Гожся лун гажа,
Гожся лун бур.
Кыдз татшӧм лунӧ
Вӧрӧ он тюр?
Эм сэні чӧтлач,
Эм сэні чӧд.
Вотӧслысь кӧрсӧ
Коді оз тӧд?
Мӧдісны вӧрӧ
Гуляйтіг моз
Посньыдик челядь
Дзонь куим гоз:
Сашук да Машук,
Натук да Гриш,
Витӧдыс Васюк,
Квайтӧдыс Миш.
Быдӧнлӧн киас
Кутшӧмкӧ доз:
«Мыйкӧ тон сюрас,
Оз кӧ и оз!»
Пырисны вӧрӧ.
Некод оз пов.
Тӧдӧны, ошкыс
Матын оз ов.
Кӧиныс абу.
Тірзьыныд мый.
Абутӧм зверыд
Найӧс оз кый.
Мунӧны водзӧ
Больӧдчигтыр.
Вотӧссӧ корсьны
Эз ковмы дыр.
Тыдовтчис чӧтлач,
Тшӧтш сыкӧд чӧд.
Мый колӧ, дозъяд
Сійӧс и лӧд.
«Аддзим тай, майбыр, —
Горӧдіс Вась. —
Огӧ ми тыртӧг
Бергӧдчӧй тась!»
Шыасис Машук:
«Вотчамӧй вай.
Чӧтлачыд бура
Кисьмӧма тай».
«Сёйышта войдӧр, —
Висьталіс Гриш. —
Бӧртиджык вота,
Оз кӧ ло дыш».
Серамыд, гажыд
Челядьлӧн сэн.
Нинӧмӧн тайӧ
Гажсӧ он вен.
Босьтсисны вотны,
Зільмисны пыр,
Сук чӧтлач корйӧ
Сатшкисны ныр.
Ошкӧны гора:
«Чӧскыд тай зэв!»
Тольгӧны ставныс,
Оз овны чӧв.
Неылӧ бокӧ
Кежыштіс Миш,
Чӧд вылӧ ыштіс,
Копыртіс мыш.
Мый сыкӧд лоис,
Ачыс оз тӧд:
Пу сайысь кодкӧ
Мыччысьліс сьӧд.
«Ош тані вӧрӧ...
Ой-ой-ой-ой!»
Котравныд Миша
Зэв вӧлі збой.
Чеччыштіс чирк моз,
Шыбытчис бӧр,
Быттьӧкӧ сійӧс
Швачкӧбтіс ньӧр.
Сувтыштіс, шуис:
«Сьӧд сылӧн гӧн».
Шызисны челядь:
«Кӧн, Миша, кӧн?»
Тіралӧ Миша.
Чужӧмыс лӧз.
Сы шӧрӧ петіс
Коз сайысь мӧс.
Бокъясыс сьӧдӧсь,
Морӧсыс дзор.
Буракӧ, корсис
Сэсь сёянтор.
Челядьӧс аддзис,
Бакӧстіс: «Мму!»
Люкыштіс юрнас
Пӧрӧдӧм пу.
Бергӧдчис, муніс,
Петкӧдліс бӧж.
Челядьлы серам,
Челядьлы теш.
«Со кутшӧм ошкыд —
Мӧс кодь тай дзик!
Видзӧд жӧ, сюрыс
Ошкыдлӧн кык!»
Мишалы яндзим,
Муртса оз бӧрд.
Мӧс водзын повзьӧм
Лӧсьыдтӧм, дерт.
Дорйыштіс Натук
Мишаӧс сэк:
Ылавны вӧрад
Абу и грек.
Весьшӧрӧ эльтад
Коньӧрӧс ті.
Сы мозыд асьным
Повзьывлам ми».
Челядьлӧн дугдіс
Жервидзны пинь.
Гусьӧник сӧмын
Кодсюрӧ — шпынь!
Вотчӧны бара.
Вунӧма ош.
Гуляйтан кадыс
Прӧста оз вош.
Сашуклӧн дозъяс
Вӧчӧма пас:
Татчӧдз кӧ тырта,
Артмас и ляз».
Шуасьӧ Машук:
«Чӧскыда зэв
Панялам рытнас
Чӧтлача йӧв».
Натуклӧн мӧвпыс:
«Ог ачым сёй.
Виччысьӧ менӧ
Дзоляник чой».
Дӧжналӧ Васьӧ:
«Чӧдйыд тан эм.
Мамӧлы колӧ
Нуыштны мем».
Ӧктысьӧ Миша,
Оз лэптыв юр.
Абутӧм ошнас
Оз сэсся дур.
Гришалӧн сӧмын
Дозъяс оз сод.
Горзӧны челядь:
«Мыйла он вот?»
Гриш вочавидзӧ:
«Вота кӧть ог,
Кутшӧм нӧ сэтчӧдз
Тіянлы мог?»
Мый сэсся керан,
Мортыд кӧ дыш.
Он сыкӧд лэпты
Та вӧсна тыш.
Дзирдалӧ шонді,
Вашкӧдчӧ вӧр.
Пӧртмасьӧ сылӧн
Веж рӧма сер.
Шондінад вӧрыс —
Быттьӧкӧ сад.
Быдӧнлы муса
Шондіа кад.
Дыр на эз мунны
Вотчысьяс сэсь.
Унакодь налӧн
Киссьыштіс пӧсь.
Рытладор сӧмын
Мӧдісны бӧр.
Паныд сэк сюри
Челядьлы зверь.
Зверь тайӧ вӧлі
Дзоляник кӧч.
Гриш сійӧс кутіс,
Кисьыс оз лэдз.
«Бусколы нуа, —
Шуӧ: — да мед
Та помысь лоас
Кынӧмыс пӧт».
Повзьӧма пӧчук,
Сувтӧма син,
Дзӧрӧны пельяс,
Сьӧлӧмыс кын.
Вӧлӧма сійӧ —
Выль чужан лов:
Тӧлысьысь дырджык,
Дерт, эз на ов.
Тольгӧны челядь:
«Ак, кутшӧм рам!
Эм кӧнкӧ сылӧн,
Коньӧрлӧн, мам.
Вежӧрттӧм дзик на,
Видзӧдлы со:
Пышйыныд весиг
Эз гӧгӧрво.
Вывті тай, Гриша,
Лоин тэ ёсь.
Кӧчпиӧс сетны
Понлы оз позь.
Весьшӧрӧ вины
Кагатӧ мый.
Кор сійӧ быдмас,
Сэки и кый!»
Ёртъяскӧд Гриша
Венӧ эз пыр.
Кӧчпиӧс лэдзис
Шуалігтыр:
«Котӧрт, кузь пелюк,
Мам дінад тюр,
Сӧмын кор быдман,
Сэки эн сюр».
Коз улӧ колис
Ичӧтик кӧч.
Дзолюклы некод
Лёксӧ эз вӧч.
Сиисны челядь
Кӧчлы бур шуд,
Мед пӧ и ручыс
Сійӧс оз кут.
Воисны гортӧ
Торгӧмыд сэн:
Коді кыдз ветліс,
Гуляйтіс кӧн.
Кутшӧма налӧн
Кыптывліс ӧд.
Кызвыныс вайис —
Чӧтлач да чӧд.
Сюрыштіс сэтысь
Гортсалы пай.
Сӧмын дыш Гриша
Нинӧм эз вай.
1926.
{Лебедев М. Н. @ Яша да Даша @ поэма @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 164–167.}
ЯША ДА ДАША
Сиктын Яша йылысь тӧдісны,
Кутшӧм сійӧ збой да ён.
Нывъяс нимсӧ сылы сетісны:
«Медся удал миян зон».
Яша ӧтнас ошкӧс кыйлывліс,
Вӧрын некодысь эз пов,
Уна урӧс тӧлын лыйлывліс,
Уна ручлысь босьтліс лов.
Колхоз муяс гӧриг-кӧдзигӧн
Сійӧ мудзӧмсӧ эз тӧд.
Тайӧ уджсӧ зіля вӧчигӧн
Эз и чинлы сылӧн ӧд.
Страдна дырйи бура лӧсьӧдліс
Ытшкан машиналысь лад.
Видзьяс вылын ёна пӧсьӧдліс
Сійӧс турун пуктан кад.
Яша сьывліс сьыланкывъяссӧ,
Вӧльнӧй олӧм ошкигтыр,
Сӧмын кыдзкӧ сиктса нывъяскӧд
Эз на пузьыв сылӧн вир.
Нывъяс ропкӧдчисны жугыля:
«Некод абу сылы шань.
Гашкӧ, порсь кодь мисьтӧм бугыля
Колӧ сылы муса ань!»
Яша нывъяс вылын сераліс,
Найӧ скӧрмӧмысь эз пов,
Зіля уджаліс да вӧраліс:
«Мем пӧ мусук оз на ков!.
Татшӧм сёрни регыд помасис,
Вежсис Яша, лои мӧд.
Ачыс, тар моз, лэчкӧ домасис,
Кыдзи домасис — оз тӧд.
Ӧтчыд ветліс, вӧвъяс корсигӧн,
Ягдор сиктӧ удал зон.
Сэні Даша, кругӧн ворсігӧн,
Пурттӧг вундіс сылы борд.
Вӧлі Даша гӧгрӧс чужӧма,
Еджыд, мича, ачыс шань.
Дойдны сьӧлӧмсӧ тай кужӧма
Удал зонлысь тайӧ ань.
Сӧмын орччӧн сыкӧд сулыштіс,
Сылысь кисӧ кутігтыр,
Кыв-мӧд шмонитӧмӧн шулыштіс...
Пузис Яшалӧн том вир.
«Ог кут лёльӧ моз ме кыссьыны, —
Шуис аслыс удал зон. —
Муна Дашакӧд ме гижсьыны,
Сійӧ тӧдӧ менсьым дон».
Даша шуис. «Мыйла тэрмасян?
Мыйла вылӧ лэптан юр?
Кӧть и ошъяскӧд тэ вермасян,
Гашкӧ, тэныд ме ог сюр!»
Чуймис Яша, садьтӧг повзьӧма,
Кытчӧ воштысьны — оз тӧд:
«Со пӧ олӧм менам овсьӧма —
Дашук ме сайӧ оз пет!»
Дугдіс нывъяс вылын серавны,
Раммис Яша, бурлак морт,
Пондіс дышапырысь вӧравны,
Мустӧм лои сылы горт.
Водӧ, чеччӧ, петӧ удж вылӧ —
Даша Яшалӧн оз вун.
Рытнас Ягдор сиктӧ вуджлывлӧ,
Некор мӧдлаӧ оз мун.
Локтас, Даша вылӧ видзӧдлас,
Со и ставыс сылӧн мог.
Муртса сьӧлӧм вылын личӧдлас,
Сэсся бара лоас шог.
«Аттӧ шогӧй, курыд олӧмӧй!
Некор татшӧм ме эг вӧв.
Аттӧ Дашук водзын полӧмӧй!» —
Шуліс Яша уна пӧв.
Сьӧлӧм куслӧ, сьӧлӧм ӧзйывлӧ,
Бурлак мортлӧн висьӧ лов.
Дона козин нывлы вӧзйывлӧ, —
Козин Дашалы оз ков.
Быд лун локтӧ, быд лун корасьӧ, —
Оз и кывзы мича ныв.
Сьӧкыд олӧм вылӧ норасьӧ, —
Даша сералӧ, оз кыв.
Тадзи овны эз кут вермыны,
Дӧзмис Яша, удал зон,
Пондіс Даша вылӧ скӧрмыны,
Бара лоис збой да ён.
«Тырмас Ягдор туйсӧ талявны,
Мед оз тувччыв сэтчӧ кок!
Кута уджалӧмӧн палявны,
Некор Ягдорӧ ог лок!»
Мича нывлы синмас горӧдіс
Бурлак Яша татшӧм кыв,
Ассьыс шогсӧ шӧри орӧдіс...
Коли ӧтнас мича ныв.
Ланьтіс Даша, жугыль лоӧма,
Оз нин серав тупкис вом.
Мыйнӧ тайӧ? Збыль тай воӧма
Зонкӧд тӧдмасьӧмлы пом.
Збыль тай бурлак Яша скӧрмӧма,
Збыль тай эновтіс, оз лок...
Шогсьӧ Даша, ачыс йӧрмӧма,
Висьны кутіс: ок да ок!
Быд вой бӧрдӧ, юрлӧс кӧтӧдӧ.
Оз и узьлы мича ныв.
Сэсся юӧр зонлы мӧдӧдӧ,
Гижӧ сылы сэтшӧм кыв:
Прӧстит, верман кӧ тэ прӧститны,
Важсӧ вунӧд, муса зон.
Волы Ягдор сиктӧ гӧститны.
Донаторйӧй, локтан он?»
Яша шуис: Курыд шогъясыс
Менсьым кусӧдісны вир».
Сӧмын сылӧн тэрыб кокъясыс
Сэтчӧ котӧртісны пыр.
Кысь нин муса вылӧ лёкавны,
Кысь нин сы дінӧ он лок!
Нылӧс Яша кутіс окавны,
Быри, воши сылӧн шог.
Ӧні налӧн олӧм-вылӧмыс —
Быттьӧ дзоридзалан сад.
Кыпыд налӧн уджыс, сьылӧмыс.
Татшӧм миян шуда кад.
1938.
{Лебедев М. Н. @ Кыдзи чужис да быдмис Гриша Вань @ поэма @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 167–187.}
КЫДЗИ ЧУЖИС ДА БЫДМИС ГРИША ВАНЬ
I
Коркӧ вӧвлі еджыд царлӧн
Ыджыд вын да чорыд ки.
Сійӧ тшапа пырысь шуліс:
«Быдтор керны вермам ми».
Азым кӧин моз эз кужлы
Бурсӧ вӧчны еджыд царь.
Сылысь лёкалӧмсӧ тӧдліс
Уна сикт да уна кар.
Сійӧ тшӧктӧм кузя киссис
Лыдтӧм уджалысьлӧн вир.
Штык да пуля еджыд царлӧн
Некор та вылӧ эз быр.
Озыр мортлы, чина мортлы
Сэкся олӧм вӧлі — рай.
Налы важысянь нин вӧлі
Еджыд царыс муса ай.
Сӧмын тільсьысь-мырсьысь войтыр
Гажа лунъяссӧ эз тӧд,
Сьӧкыд уджӧн муртса вермис
Корсьны аслыс кынӧмпӧт.
Татшӧм кадӧ Шордор сиктын
Якӧ Гришлӧн чужис пи.
Кӧть и ковтӧм кага вӧлі,
Сійӧс кутю моз он ви.
«Аттӧ дивӧ, — кайтіс Гриша: —
Бара содіс ӧти вом!
Баба, баба, мый тэ лоин?
Кор нӧ воас талы пом?
Но да, нинӧм тэнӧ видны.
Аслам мыжӧй эм жӧ тан.
Пиыд, майбыр, абу йӧзлӧн —
Мелань мунӧ чужӧмбан.
Кыдзкӧ, гашкӧ, верда, быдта.
Ен кӧ отсалыштас мем.
Ӧні сизимлы нин колӧ
Вурны паськӧм, вурны кӧм.
Видзӧд, баба, сё шайт пилӧн
Аслас батьыслӧн кодь ныр...
Муна поп ордӧ да тшӧкта
Пыртны кагасӧ дзикпыр».
Вичкодорӧ довгис Гриша.
Вина юӧ, вӧлӧм, поп.
Плешыс гӧрдӧдӧма, паськыд,
Быттьӧ ягын пӧрысь гоб.
Аддзис Гришаӧс да тошнас
Пырк-пырк керис: «тэныд мый?
Гашкӧ, гӧсьнеч вылӧ вайин
Менам матушкалы вый?»
Тайӧ юалӧмсьыс луддзис
Якӧ Гришлӧн балябӧж:
«Муса батюшко, эн лӧгась,
Выйсӧ баба эз на чӧж.
Коркӧ чӧжыштас да ваяс,
Муса батюшко, эн пов.
Талун сійӧ меным содтіс
Семья пытшкӧ ӧти лов.
Нёльӧд пи нин чужис менам.
Кӧть тэ аминь сэсся сьыв.
Сыысь ӧприч, эн кӧ вунӧд,
Эм на куим дзоля ныв.
Сёйысь уна, няньӧй этша...
Но да, сёрни тайӧ мӧд.
Дыр-ӧ вичкоад тэ, батюш,
Пыртны кагасӧ он пет?»
Румка вина батюш юис,
Сэсся мӧдӧс — гульк да гольк.
Кыза солаліс да вомас
Сюйис дзоньнас чипан кольк.
Закуситӧм бӧрын шуис:
«Часлы регыд пета ме.
Вый кӧ абу, пыртчан уджсьыс
Мыйӧн мынтан эськӧ тэ?»
Гриша копрасигтыр мыччис
Поплы эзысь четвертак:
«Таысь кындзи, слӧй кӧ сюрас,
Вота матушкалы тшак».
Попадьялӧн гӧлӧс лыбис:
«Но и мудер жӧ тэ, зон!
Четвертак вылад мый ньӧбан?
Тшаклӧн сыысь ичӧт дон.
Тэныд батюш водзад, Гриша,
Оз ков топӧдчыны сідз.
Аски миянлы лок ытшкы
Мӧдлапӧлын ӧти видз».
Тӧдіс Гриша, поплӧн виддзыс
Абу ичӧт пуктантор.
Сэні мырсьыны кӧ пондан,
Аслыд ытшкан сэсся кор.
Попадьялы сійӧ видзис
Полігтырйи вочакыв:
«Ӧні, матушкаӧй, менӧ
Быттьӧ гартыштӧма тыв.
Гортса уджӧн дзикӧдз тыри,
Быд лун мырся сынисадь.
Весиг пуксьывны ог эштыв,
Кыкнан киӧй — ставыс гадь.
Локны ытшкыны ог кӧсйысь.
Коркӧ верма вайны пес.
Выйсӧ, матуш, ог жӧ вунӧд,
Пондас лысьтыны кӧ мӧс».
Вӧсни парйыс попадьялӧн
Лоис скӧрмӧмысла кыз.
Батюш шуис: «Тэнад, Гриша.
Абу сьӧлӧм — чорыд из!
Дзик нин лёк вылӧ тэ меным
Видзсӧ ытшкыны он лок.
Ачыд неважӧн на висин.
Ружтін-горзін: ок да ок!
Сэки тэныд Кристос-енсянь
Кевми ме дзоньвидзалун.
Шаньджык мортлӧн тайӧ бурыс
Кувтӧдз, дерт, эськӧ эз вун.
Мыйнӧ керан, он кӧ отсась,
Дыш кӧ тэныд, оз и ков
Питӧ пырттӧг огӧ кольӧй
Абу мыжа сылӧн лов.
Нимсӧ сылы «Юда» пуктам,
Юда лоас тэнад пи.
Со тай метрикаыс менам.
Сэтчӧ пасъям сійӧс ми».
Поплӧн ныр улас нин книга,
Киас перӧ, сӧмын гиж.
Серам петіс попадьялӧн.
Садьтӧг повзис Якӧ Гриш.
Ой-ой, батюшко, эн ляскы
Менам пилы Юда ним.
Тайӧ нимыс вывті мисьтӧм.
Мед кӧть лоас Серапим».
Якӧ Гришлӧн сьӧлӧм тёпкӧ.
Мудер батюшколы теш:
«Ме кӧ Юдаӧн нин шуи,
Серапим вылӧ ог веж».
Гӧгӧрвоис сэки Гриша:
Некыдз «Юдаысь» он мын,
Поплы турун он кӧ пукты,
Он кӧ песышт сэні вын.
Ӧдйӧ-ӧдйӧ сійӧ шуис:
«Кытчӧдз поводдяыс кос,
Муса батюшко, ме тэныд
Видзтӧ ытшка, сё-Кристос.
Пасйы пиӧс Серапимӧн.
Тайӧ нимыд абу лёк.
Эм тай матушкалӧн карын
Татшӧм нима ичӧт вок».
Матуш юмыртыштіс вомсӧ:
«Зэв тай, Гришукӧй, тэ ёсь!
Менсьым вокӧс тэнад пикӧд
Оз на ӧтлаавны позь.
Миян папа, карса дякӧн,
Гора сьывліс «многа лет».
Тэнад батьыд, лёк сьӧд мужик,
Сӧмын равзіс мать да сӧт.
Менам вокыд аркирейлы
Быд лун пузьӧдлывлӧ чай.
Коді тіян водзын сійӧ,
Ноко мӧвпыштлы тэ вай!
Сылӧн нимыд — Серапимыд —
Быттьӧ сӧстӧм еджыд лым.
Серапимӧн оз ло пиыд,
Тырмас сылы Иван ним».
Попадьялӧн тшапа пырысь
Водзӧ чургӧдчыштіс зоб.
«Серапимыд, дерт, оз лӧсяв», —
Лэдзис вомгорулас поп.
Гриша ёнджыка на раммис:
«Шань нӧ, матушкаӧй, шань.
Ӧзйӧ вичмы Серапимыд,
Лоас пиӧй Гриша Вань.
Муса батюшко, эн тӧждысь,
Менам кӧсйысьӧм оз вун.
Аски видзсӧ тэнсьыд ытшка,
Ог нин мукӧдлаӧ мун».
Чеччис вина сайысь батюш —
Рушку паськыд, плешыс гӧрд:
«Ыджыд аттьӧ тэныд, Гриша,
Эн кӧ миянӧс тэ йӧрт.
Кутшӧм бурыс татысь артмас
Лючки висьтала ме, со:
Менам зорӧд турун содас,
Тэнад Юда пи оз ло!
Иван нимыд вель жӧ мича,
Абу кӧин, абу ош.
Тэ кӧ уджалыштан меным,
Тэнад тільсьӧмыд оз вош.
Мӧда-мӧдлы, кывзы, Гриша,
Енмыд тшӧктӧ вӧчны бур.
Дзикпыр вичкоӧ ме пета,
Кӧть и висьӧ менам юр».
Посни воськовъясӧн мӧдіс
Кага пыртчанінӧ поп.
Пырис вичкоӧ да усис
Небыд рушку вылас — шнёп!
Кыдзкӧ бауасис, сувтіс.
Матын вӧлі пӧрысь дяк.
Батюш пиняс сылы зургис:
«Мый тэ узян, дзор лешак!»
Ӧбраз водзын вичко стӧрӧж
Ӧзтіс сизим вӧсни сись.
Дяклӧн вомсьыс ёрччӧм петіс:
«Кыкыс тырмас, дявӧл пызь!»
Вежань вылӧ стӧрӧж скӧрмис:
«Коктӧ чышкы, рака син!
Джоджтӧ мыськавны он волы,
Быттьӧ киыд тэнад кын!»
Вежань ассьыс вежаписӧ
Лёкысь чабыртіс: «Эн бӧрд!»
Вежай тыртіс кӧдзыд ваӧн
Куим кока ыргӧн пӧрт.
Вичко пытшкын абу этша
Зарни сюръя, зарни тас.
Ӧлтар забор вылын, шӧрас,
Паськыд плеша «ыджыд спас».
Спаскӧд орччӧн, кыкнан бокас,
Уна мукӧд пӧлӧс ен —
Коді тоша, коді тоштӧм.
Кодлӧн петыштӧ на гӧн.
Найӧ кувлісны, но лолыс
Налӧн быттьӧкӧ эз кув;
Налӧн быттьӧкӧ эз сісьмыв
Муӧ сюйӧм яй ни сюв.
Талы кодкӧ эз кӧ верит,
Сэтшӧм мортлы вӧлі мат:
Ловъядырйи — попсянь ёрӧм,
Кулӧм бӧрын — шуштӧм ад.
Батюш окыштіс кык ӧбраз,
Ассьыс малыштіс гӧрд плеш,
Стрӧга видзӧдӧмӧн шуис:
«Колӧ юрбитны нэмчӧж»..
Сэсся ризіасис коркӧ:
«Ноко заводита ме»,
Вушиваши дяклӧн кылӧ:
«Вежай, юктышт менӧ тэ».
Поплӧн воссис тэрыб лыддьӧм
Барабан моз: тор-тор-тор!
Дякӧс бокас вежай тувкис:
«Парта вая рытладор».
Ыргӧн пӧрт водзын эз тырмы
Поплы борӧдчыны дыр.
Кӧдзыд ваӧ пырліс кага,
Быттьӧ гӧптӧ усьӧм шыр.
Ваӧ сунтӧдз пежкодь вӧлі,
Васьыс петіс сӧстӧм дзик.
Пыртчан торлӧн лолыс югдіс,
Эз тай, майбыр, сэні тшык.
Выйӧн мавтіс сійӧс батюш:
«Тэ пӧ ангелъяслӧн ёрт».
Тадзи содіс Шордор сиктын
Иван нима дзоля морт.
Дыркодь нимкодясис Гриша:
«Со пӧ артмӧдчи ме кыдз!»
Сэсся кык лун зіля ытшкис
Мӧдлапӧлын поплысь видз.
Коймӧд лунсӧ куртіс, чӧвтіс,
Эз и пукав ӧти сутш.
Зэра кад вылӧ нин коли
Аслас турун пуктан удж.
Гриша мӧвпалӧмӧн вӧлі
Вель на батюшкоыд бур:
Мисьтӧм, тешкодь Юда нимнас
Эз на янӧд сылысь юр.
Кӧть и сьӧкыд вӧлі сылы,
Кӧть и висис сылӧн мыш,
Поплысь ылӧдчӧм эз казяв
Пемыд юра Якӧ Гриш.
II
Шордор сиктса войтыр шуліс:
«Гажтӧм миян кывтыдпом.
Тӧлын кӧин сэті ветлӧ,
Гожся кадӧ — лыдтӧм ном!»
Тайӧ шуӧм эз вӧв тешӧн.
Матын шувгис пемыд вӧр.
Лымъя дырйи вӧрсьыс воліс
Кывтыдпомӧ наян зверь.
Мукӧд войӧ понйӧс нуас,
Ачыс мортлы оз кӧ сюр.
Мыйнӧ керан, паськыд горшлы
Кыськӧ колӧ корсьны нур.
Тулыс помсянь кӧдзыд арӧдз
Эз и бырлы ном да геб.
Татшӧм мувыв мустӧмторсьыс
Ныртӧ некытчӧ он дзеб.
Кывтыдпомын, миртуй бокын
Лыдӧн вӧлі керка кызь.
Ставыс жугыль пемыд бана,
Коді юртӧм, коді сісь.
Медся омӧль сэні вӧлі
Якӧ Гришлӧн оланін.
Муӧ ӧшиньӧдзыс пырис
Шуйгавывса керкаджын.
Вевтыс уналаті розьӧсь —
Зэр кӧ шлявгас, он ло кос.
Посводз джоджыс усьны кӧсйӧ,
Муртса ловъя кильчӧ пос.
Керка пытшкын нинӧм абу,
Быттьӧ чышкыштӧма — куш.
Сӧмын посни челядь уна —
Дзоля Ваньнас сизим душ.
Быдӧн горзӧ, быдӧн бӧрдӧ,
Быдӧн корӧ сёйны нянь.
Ставӧн пажнайтны кӧ пуксян,
Колӧ вайны ӧкмыс пань.
Кысь нин мича керка вӧчан,
Эмбур нажӧвитан кысь,
Мукӧд рытӧ оз кӧ кольлы
Ӧти чепель рудзӧг пызь?
Гӧля оліс (вывті гӧля!)
Кывтыдпомын Якӧ Гриш.
Овмӧс кыпӧдны эз вермы,
Кӧть и эз вӧв ачыс дыш.
Вынтӧм муяс гӧрӧм-кӧдзӧм
Нинӧм коньӧрлы эз вай.
Косджык воӧ кӧдзанінас
Весиг туруныс эз кай.
Бурджык воӧ зэв нин уна,
Нянь кӧ воас дас вит пуд.
Сэки недыр кежлӧ тырлас
Шаньга-пирӧгъясӧн куд.
Рӧштво кежлӧ ас нянь абу,
Бур кӧть омӧль вӧлі во.
Гриша гӧтыр шогӧ усьӧ:
«Око-ко да око-ко!»
Оз ков висьтавлыны сэні
Кодлы йиджліс тайӧ шог,
Кодлӧн семья понда мырсьӧм
Медся ыджыд вӧлі мог.
«Мый тэ нярган? — кайтас Гриша. —
Пыр на овлім тадзи ми.
Тшыглы, гашкӧ, огӧ кулӧй,
Оз кӧ косьмы менам ки».
Колӧ пикысь кыдзкӧ петны,
Колӧ корсьны кынӧмпӧт.
Купеч ордӧ Гриша мунас:
Няньсӧ сійӧ оз-ӧ сет?
Шордор сиктын царь моз оліс
Кырныш Петыр, озыр морт.
Коркӧ кыскавліс на ачыс
Кыйсянінӧ сьӧкыд норт.
Сэсся сиктсаяскӧд ӧтув
Лэдзис фирмаяслы вӧр.
Йӧзсӧ ылӧдіс да сдайтіс
Аслас пыдди налысь кер.
Тайӧ вӧчӧм бӧрын сылӧн
Сьӧмыс лои мошня тыр.
Эз нин Петыр сэсся уджав —
Кабак восьтіс пырысь-пыр.
Шоч нин юысь мыйкӧ сылы
Гортса кӧлуйысь эз ну.
Парта вина вылӧ ньӧбліс
Сійӧ руч да тулан ку.
Царлӧн кабакыс кор воссис,
Кырныш Петыр эз и бӧрд.
Сійӧ паськӧдліс нин аслыс
Водзӧ лэбӧм вылӧ эрд.
Сьӧмнас карӧ сійӧ лэччис.
Тӧвар лэдзис сылы кар.
Тадзи артмис ыджыд купеч,
Сиктса гӧльяс вылын царь.
Порсь моз тшӧгис Кырныш Петыр,
Гӧгӧр ӧшӧдчӧма гос.
Петыр водзын Гриша вӧлі
Быттьӧ ёді водзын — ёс.
Озыр ордӧ сійӧ нырас.
Шӧри чегас сылӧн мыш.
Зіля копрасис да вӧлись
Вомсӧ восьтас Якӧ Гриш.
«Петыр Гурьевич, эн дӧзмы,
Мыйкӧ корышта кӧ ме.
Уджӧн няньтӧ меным вайышт,
Кыдзи пыр на сетлін тэ».
Порӧг дорын сылы лоӧ
Милӧсть виччысьны дзонь лун.
Купеч ыдждалыштас войдӧр —
Аслас рушкуыс ӧд дун.
Коркӧ бурасяс да шуас:
«Лэдза тэныд кык пуд нянь.
Сэтысь пескӧн меным мынтан —
Нёль сыв кыскалан дай шань».
Эбӧс быртӧдз тільсяс Гриша,
Скӧрмас, лёкмас: «Мать да мать!
Дыр-ӧ Кырныш вӧсна тадзи
Пӧсьсӧ кисьтас мырсьысь дядь?
Пуд нянь доныс, дзик жӧ сэтшӧм,
Мыйта сулалӧ сыв пес.
Ӧти пудйысь кык сыв корӧ.
Аттӧ, лешак! Аттӧ, бес!»
Сэсся раммыштас да бара
Уджсӧ песас лун и вой,
Асьсӧ ачыс оз нин жалит,
Весиг пыктас сылӧн сой.
Сьӧкыд вӧлі Якӧ Гришлы
Посни челядьяснас, дерт.
Некод сылы оз на отсась,
Сӧмын няньӧн найӧс верд.
Керка тырнас челядь жуӧ,
Быттьӧ гожся кадӧ ном.
Мыйтор нажӧвитас батьыс,
Ставсӧ сёяс сизим вом.
Паськӧм коньӧръяслӧн омӧль —
Муртса вевттьыштӧма яй.
Кӧмкот куимыслы тырмӧ,
Нёльлы абу сэтысь пай.
Шоныд кадӧ эськӧ некод
Кокӧсюянтор оз тӧд.
Лым кӧ усяс, сапӧг новлӧ
Талун ӧти, аски мӧд.
Батьыс на вылӧ эз дӧзмыв:
«Менам челядь зэв пӧ шань!»
Сӧмын кыдзкӧ сылы вӧлі
Медся муса дзоля Вань.
Мукӧддырйи гажа юрӧн
Сійӧс гычӧдыштас сідз:
«Ӧввӧ, Ванюк, плеша поплы,
Ытшки тэ вӧсна ме видз!
Коскӧ кочкавтӧдз ме мырси,
Ыджыд зорӧд вӧчи сэн.
Ӧввӧ, ӧввӧ, дона пиӧй,
Тадзи шуӧма тай ен!
Эг кӧ поплы эськӧ уджав,
Лоис тэнад Юда ним.
Ӧввӧ, ӧввӧ, муса Ванюк,
Эн тай ло тэ Серапим!
Мый нӧ керан, весиг нимыд
Гӧльлы мичаджык оз сюр.
Ӧввӧ, ӧввӧ, гӧрысь мортлы
Иван нимыд вель на бур!»
Якӧ Гришлӧн дона пиыс
Вӧлі пасьтӧм эськӧ дзик,
Эз кӧ вичмӧд Ӧксинь вежань
Сылы ассьыс дӧрӧм мыг.
Пондіс овны дзоля Ванюк
Семья пытшкын лун да вой.
Сыкӧд зыбка дорын мырсис
Ар дас кыка кымын чой.
Тайӧ чойыс, Маша нима,
Вӧлі ворсӧм вылӧ яр.
Муртса сайӧдчыштіс мамыс,
Гортысь пышъяс — шур да шар.
Рытӧдз керкаӧ оз пырав,
Йӧлӧн кагаӧс оз верд,
Ичӧт вокӧс оз и видлы,
Кӧть тэ кувтӧдз ӧтнад бӧрд.
Равзас, равзас коньӧр Ванюк
Гӧлӧс сибдытӧдзыс сэн.
Мамыс пемдандор нин локтас:
Кагавидзысь сылӧн кӧн?
Корсяс Машаӧс да ньӧрйӧн
Сылы швачкӧдыштас бок:
«Эн тэ водзӧ вылӧ дзизъяв,
Тадзнад кулас тэнад вок!»
Мӧд лун Маша оз нин котрав,
Ворсны ывлаӧ оз пет,
Зіля кага гӧгӧр мырсьӧ,
Гутлы пуксьыны оз сет.
Сюрысь юкталыштас йӧлӧн,
Ляксянінсӧ мыськас пыр,
Сӧмын мамлысь тшӧктӧмторсӧ
Эз куж вӧчны сійӧ дыр.
Бара видзӧдлан-да, абу
Зыбка дорын визыв ныв,
Бара вунӧдӧма воксӧ,
Сылысь бӧрдӧмсӧ оз кыв...
Тадзи оліс ичӧт Ванюк —
Талун пӧт да аски тшыг,
Кос нянь нёнялігтыр быдмис,
Эз вӧв сёйӧм вылӧ чиг.
Коркӧ воджын сылы лои,
Коркӧ тыри сэсся во.
Ванюк зыбкаын оз куйлы,
Ветлӧ лабич дорын — со.
Мамыс мукӧддырйи ышмас:
«Сьӧлӧмшӧрӧй, сё шайт пи!
Вай жӧ, Гриша, кыдзкӧ вурам
Сатин дӧрӧм сылы ми».
Сатин дӧрӧм йылысь сёрни
Некыдз олӧмӧ эз пӧр.
Гриша купеч ордӧ ветліс,
Кушӧн локтіс сэтысь бӧр.
Шуис сылы Кырныш Петыр:
«Гӧльлы вӧччыны оз ков.
Зэв нин лӧсьыд, эм кӧ сылӧн
Талун кежлӧ нянь да сов».
Батюш лавкаын жӧ вӧлі,
Ньӧбис аслыс дона драп,
Шӧвк да бархат попадьялы,
Коді вӧлі ёна тшап.
Сатин корысьӧс зэв бура
Сійӧ велӧдыштіс сэк:
«Кодлӧн озырлуныс абу,
Сылы баситчыны грек».
Медся тӧлка индӧд сетіс
Якӧ Гришлы пӧрысь дяк:
«Сатин дӧрӧм оз кӧ лолы,
Сійӧс пиыд оз нин ляк»,
Гриша тӧдӧмысь эз вензьы,
Кывнас некодӧс эз дойд.
Эз вӧв сылӧн пашкыр юрас
Лэчыд мӧвпыс ӧти войт.
Гашкӧ, збыль пӧ енмыс сиис
Гӧльлы киссьӧм дӧрӧм-гач,
Гашкӧ, збыль пӧ гӧльлы колӧ
Нэмсӧ колльӧдлыны тадз.
Писӧ сійӧ лап-лап керис:
«Эн на шогсьы Ванюк, тэ.
Коркӧ бурасяс кӧ енмыс,
Тэнӧ вӧччӧда на ме!»
Лача ен вылӧ оз бырлы.
Сӧмын овмӧсыс оз сод.
Сатин пыдди дона пилы
Мамыс чукӧртыштіс рот.
Мича дӧрӧмтӧг тай овсьӧ.
Муртса тырмыштӧ кӧ нянь.
Кадыс быгыльтчӧ, оз сувтлы.
Туӧ-быдмӧ дзоля Вань.
Кык вок кулӧмаӧсь сылӧн.
Сэсся куліс ӧти чой.
Ванюк кувны оз на кӧсйы,
Кӧть и чӧскыда оз сёй.
Со нин сылы куим арӧс,
Со нин витӧд, со нин квайт.
Ванюк шоглунсӧ оз тӧдлы,
Нинӧм омӧльсӧ оз чайт.
Ывла вылын ветлӧ, ворсӧ,
Гортӧ пемыдӧдз оз лок.
Кыдзкӧ арын сійӧ кынтіс
Шляча дырйи кӧмтӧм кок.
Дыркодь майшасис да кызіс.
Вайліс лечитысьӧс мам.
Мӧдысь коригӧн скӧр фельдшер
Лёкысь горӧдіс: «К чертям!»
Сэки фельдшер, дерт, эз эшты:
Висьмис попадьялӧн вок.
Сійӧ вольпась дінын овны
Медся ыджыд вӧлі мог.
Фельдшер пыдди Гриша ордӧ
Локтіс пӧрысь Наталь пӧч:
«Ме пӧ пывсьӧдышта питӧ,
Кувны Ванюктӧ ог лэдз.
Вӧлі тайӧ Наталь тьӧтка
Изысь мельнича кодь дзик:
Асьсӧ ошкӧ, сӧрӧ, бызгӧ,
Сӧмын вомсьыс петӧ быг.
Висьысь сы помысь кӧ кулас.
Пӧчлӧн абу сэні мыж:
«Смертькӧд он пӧ, зонмӧ, водзсась,
Вель на лэчыд сылӧн гыж!»
Шуда висьысьӧс кӧ сійӧ
Аслас мырсьӧмӧн оз ви,
Тшапа шуас: «Унджык тӧдам
Мукӧд доктор дорсьыд ми!»
Пемыд войтыр быдтор кывзӧ,
Сылы висьталан кӧть мый.
Поп моз ӧктіс Наталь тьӧтка
Пирӧг, шаньга, яй да вый.
Ӧдйӧ ломтіс курыд пывсян
Дзоля детиналӧн мам,
Ванькӧд пӧчӧ сэтчӧ пырис,
Ӧдзӧс пӧдлалӧма — кам!
Часӧн джынйӧн помся швачкис
Ваньлысь боксӧ Наталь тьӧт.
Ӧдсӧ вочасӧн пыр содтіс.
Муртса дзоля Вань эз пӧд.
Пывсьӧм бӧрын пӧчӧ тшӧктіс
Тыртны куйӧдӧн пеж вор.
Куйӧд пытшкас Ваньӧс сюйис:
«Тадзнад бурдлӧ пӧ быдтор».
Нёль час куйӧд пытшкын куйліс
Коньӧр висьысь шыниру.
Сэсся кутшӧмкӧ сьӧд номыр
Кутіс сёйны сылысь ку.
«Ой-ой, мамӧ! Ой-ой, батьӧ! —
Горзӧ Ванюк. — Ой-ой-ой!
Кодкӧ шылаӧн моз чуткӧ,
Кодкӧ йирӧ менсьым сой!»
Кӧсйис Ванюк ворсьыс петны, —
Наталь тьӧткаыс оз лэдз.
Ванюк нырас сылы зургис:
«Мый тэ кутан, пиньтӧм пӧч!»
Сэсся чеччыштіс да беддьӧн
Пӧрысь лечитысьӧс — швач:
«Татчӧ ачыд вод да куйлы!
Кытчӧ воштін менсьым гач?»
Мамыс гачсӧ сылы вайис.
Батьыс шемӧс: «Ай да пи!»
Наталь тьӧтка, рака борд моз,
Лэптіс вылӧ кыкнан ки:
«Ак тэ, дзодзув, мисьтӧм чужӧм,
Пашкыр юрси, киссьӧм сюв!
Ог кут лечитны ме тэнӧ,
Кӧть тэ дзикпыр тані кув!»
Шывгис гортӧ Наталь тьӧтка.
Ловйӧн коли дзоля Вань.
Сэсся лечитчытӧг бурдіс,
Бара мутшкӧ кыдъя нянь.
Кадыс тюрӧ водзӧ, водзӧ.
Тільсьӧ, мырсьӧ Якӧ Гриш.
Сьӧкыд уджъяс вылын сылӧн
Быд лун копырвидзӧ мыш.
Сылы отсасьӧ нин зіля
Маша нима ыджыд ныв.
Мукӧд челядь помысь отсӧг,
Кыдзи шусьӧ, оз на кыв.
Налы пыр на ворсӧм муса.
Мӧдтор дум вылӧ оз усь.
Чоя-вокъяс костын Ванюк
Кыдзкӧ вӧлі медся сюсь.
Сійӧ мӧвпаліс нин ёна:
«Лоны грамотнӧйӧн кыдз?
Кор кӧкъямыс арӧс тыри,
Батьлы шуис сійӧ сідз:
«Сӧмын челядькӧд ме дура,
Бурсӧ нинӧмтор ог вӧч.
Батьӧ, школаӧ тэ менӧ
Таво велӧдчыны лэдз».
Шайпаймуні Якӧ Гриша:
«Поптӧг нинӧм ме ог тӧд.
Часлы сёрнитышта сыкӧд.
Туйсӧ индас сійӧ мед».
Попкӧд Ванюк йылысь сёрни
Якӧ Гришлӧн эз ло кузь.
Батюш шмонитыштіс войдӧр:
«Тэнад пиыд оз тай узь!
Сылы школа, шуан, ковмис?
Мыйнӧ, школаыд тай дась.
Тӧв чӧж, колӧкӧ, мед ветлас,
Эм кӧ сылӧн шоныд пась.
Сійӧ велӧдчас кӧ бура,
Оз ло тэ кодь пемыд мыр:
Закон божий кутас тӧдны,
Сьылас кырлӧс вылын пыр».
Босьтсис велӧдчыны Ванюк,
Тыртны молитваӧн юр,
Мукӧдпӧлӧс бурджык тӧдӧм
Сэкся школаысь эз сюр.
III
Шордор сиктса поплӧн керка
Вӧлі купечлӧн кодь дзик:
Кӧртӧн вевттьӧма да ыджыд,
Весиг пыраніныс кык.
Дас кӧкъямыс паськыд ӧшинь
Быттьӧ сералӧны пыр.
Пытшкас, майбыр, абу дзескыд —
Ставыс вӧлі сизим жыр.
Кӧдзыд арсянь тувсов кадӧдз
Батюш ломтіс сизим пач.
Тӧлын лӧсьыд вӧлі овны
Сылы матушкакӧд тадз.
Попкӧд орччӧн, шуйга вылас,
Виньгырвидзис керка шой
Рушмӧм, сісьмӧм, пемыд бока.
Быттьӧ мыськывлытӧм дой.
Туйла дорӧ куим ӧшинь —
Дорвыв посни стеклӧтор.
Уналаті — сюмӧд дӧмас.
Ӧшинь куричьясыс нёр.
Ӧти пельӧс ортсӧ петӧ —
Пыкӧ сійӧс зумыд потш.
Вежынь кильчӧ дзоньнас вӧрӧ,
Люги-леги посводз джодж.
Тані вӧлі сиктса школа.
Мича керка сылы кысь?
Югыдлун вӧснаыс сэки
Кынӧм некодлӧн эз вись.
Зэр кӧ юр вылӧ оз киссьы,
Зэв нин челядьыслы шань.
Быд лун локтӧ кывтыдпомсянь
Татчӧ дзоля Гриша Вань.
Пельпом вылас мамлӧн ковта,
Розьӧсь тюни пытшкын кок,
Юрын батьлӧн кӧч ку шапка,
Дӧра гачыс вывті лёк.
Кӧдзыд кадӧ ёна кынмас
Ки и кок, и ичӧт ныр.
Пырас школаӧ да сэні
Оз на шонав бура дыр.
Пачыс ыджыд, но оз тырмы
Быд лун ломтӧм вылӧ пес.
Уна велӧдчысьлӧн чужӧм
Овлӧ гегдӧмысла лӧз.
Школа тырнас челядь жуӧ,
Сӧмын кылӧ грим да грам.
Гырысь йӧзтӧг быдӧн дурӧ.
Татшӧм школьникъяслӧн сям.
Ӧкмыс час гӧгӧр учитель
Сэтчӧ воас кашкигтыр.
Сувтас джодж шӧрӧ да тшапа
Челядь водзын лэптас ныр:
«Ланьтӧй! Смирно, зырым бедьяс!
Стройся! Лӧсьӧд куим рад!
Сьылӧй ен водзын молитва
Да эн торкӧй сьылан лад!»
Комын сизим вӧсни гӧлӧс
Мӧдас лывкйӧдлыны сэн,
Мед быд школьниклы сюсьлунсӧ
Сетас велӧдчигӧн ен.
Кодкӧ торксьыштас кӧ, сылы
Шырӧм юрас дзикпыр — зутш,
Кыдзи коньӧр чипанпиӧс
Вывсянь кокыштлывлӧ кутш.
Ӧти сьылӧм оз кӧ артмы,
Ковмас равзыны мӧдпӧв.
Сэсся пуксяласны челядь,
Ставныс раминикӧсь зэв.
Бурӧн велӧдысь оз сёрнит,
Мелі кывъяссӧ оз тӧд.
«Ноко, Васька, паськыд рушку,
Парта сайсьыд татчӧ пет.
Петас парта сайысь Васька.
Ворсӧ велӧдысьлӧн син.
«Висьтав меным, кыдзи шусьӧ
Миян царлӧн оланін?»
Васька сылы вочавидзӧ:
«Шусьӧ... шусьӧ югыд рай,
Кӧні уджавтӧг да шогтӧг
Царыд сёйӧ чӧскыд яй»
(Тадзи коркӧ сылы мойдліс
Царьяс йылысь пӧрысь пӧч).
Скӧрмас велӧдысь да водзӧ
Сылы сёрнитны оз лэдз.
«Дугды, паськыд рушку, сӧрныд.
Тявкан кутю моз эн увт!»
Пельӧд нетшыштас да индас:
«На колени сэтчӧ сувт».
Мӧдӧс парта сайысь корас:
«Волы талань, Опонь Миш.
Босьтлы мел да дӧска вылӧ
«Север» гырысьджыка гиж».
Гижас Миша «Север» кывсӧ
Да оз сувтӧд шӧрас «ять».
Пузяс велӧдысь да кыдзкӧ
Оз жӧ чарӧст чорыд мать.
Балябӧжас Мишлы зургас:
«Дыша велӧдчан, бӧлван!
Тэныд кымынысь ме шулі,
Ятьыс медся дона тан.
Ятьтӧг грамота оз овлы.
Ятьыд — грамоталӧн вуж.
Без обеда тэнӧ коля,
Он кӧ велӧдчыны куж!»
Ятьӧс дӧжналӧм да гижӧм
Некор школаын эз быр.
Мукӧддырйи тайӧ ятькӧд
Челядь ноксисны лунтыр.
Кыдзкӧ збойджык школьник шуис:
«Ятьтӧг позьӧ, чайта ме.
Шыыс ӧткодя тай кылӧ,
Кывъяд сюян ять кӧть е».
Лёкысь чилӧстіс учитель:
«Юрсьыд вылӧджык эн кай!
Кыдз нӧ ятьтӧг позьӧ овны,
Ноко висьтав меным вай?
Тэныд петкӧдла ме, кутшӧм
Тайӧ шыпасъяслӧн гор!»
Босьтіс школьникӧс да юрнас
Парта дорӧ — тур да тор.
«Ятьӧс» велӧдлісны зіля,
Сӧмын вунӧдлісны бӧр.
Эз жӧ вӧвлы ёна чӧскыд
Роч историялӧн кӧр.
Рюрик. Игорь, мудер Ольга,
Да Олег, да Святослав,
Да Владимир дас кык пикӧд,
Ярополк да Ярослав,
Изяслав, Мстислав да Юрий,
Всеволод да Мономах,
Александр, Андрей да Дмитрий —
Быттьӧ вӧрын лыдтӧм тшак.
Быдӧн князьӧн коркӧ вӧвлі,
Быдӧн кисьтліс уна вир,
Быдӧн корсис озырлунсӧ,
Мӧда-мӧдлысь мырддигтыр.
Ставсӧ тӧдны вӧлі колӧ:
Коді бур да коді лёк,
Коді дядьлы юрсӧ вундіс,
Кодлы синсӧ перйис вок.
Коді мӧс моз сурсӧ бруньгис,
Сӧмын кок йылысь эз усь.
Кодлӧн тошкыс паськыд вӧлі,
Кодлӧн ускыс вӧлі кузь.
Мырсьысь войтыр йылысь нинӧм
Роч история эз шу,
Быттьӧ гӧртӧг-кӧдзтӧг вайліс
Князьлы няньсӧ сэкся му.
Лэптас велӧдысь ёсь чуньсӧ:
«Ноко, Микол, висьтав мем,
Кымын пыжӧн Олег Вещий
Нуис Грецияысь сьӧм?»
«Квайтсё пыжӧн, — сӧрӧ Микол. —
Пыжъяс вылас шпоргӧ флаг!»
Кокнас зымнитас учитель:
«На колени сувт, дурак!»
Мӧдӧс чукӧстас: «Вай висьтав,
Пашкыр юра Митрей Вась,
Кӧв да кодӧс тшӧктіс вины
Ӧкаяннӧй нима князь?»
Митрей Васьӧ пикӧ воӧ,
Ӧкаяннӧйӧс оз тӧд.
Пидзӧсчанясьӧма ӧтик,
Сыкӧд орччӧн сувтӧ мӧд.
Кутшӧм шапка Мономахлӧн
Коймӧд висьтавны оз куж.
Тайӧ шапка вӧсна бара
Сылы петкӧдлӧны пуж.
Ковтӧмторйыс вӧлі уна,
Коланторйыс — ӧти войт.
Арифметикаӧн сӧмын
Некод челядьӧс эз дойд.
Кыкысь кыксӧ кӧ тэ тэчан,
Пыр нин тэнад артмас нёль!
Гырысь цифра йылысь нинӧм
Налы велӧдысь эз доль.
Гӧльлы мыйла гырысь цифра,
Зептас грӧшыс оз кӧ ов.
Шайт мӧд сюрыштас кӧ, сэтчӧ
Арифметика оз ков.
Кыкысь вежон пиас воліс
Урок вылӧ батюш поп.
Пырас, юрбитас да пуксяс,
Пызан дорӧ сатшкас зоб.
Сэсся заводитас мойдны:
Кор да кыдзи ыджыд ен
Вӧчис шондісӧ да мусӧ.
Ӧні жыруйтам ми кӧн;
Кутшӧм ногӧн Адам, Ева
Яблок сёйӧм вӧсна сэк
Райсӧ воштісны да кыдзи
Смертнӧй кыпӧдісны грек;
Кыдзи святӧй духсянь чужис
Марья нывлӧн »божий сын»;
Кыдзи ставсӧ мупыр аддзӧ
Енэжвывсянь енлӧн син;
Кыдзи вичкотӧг да поптӧг
Адӧ сюрас мортлӧн лов;
Кыдзи озыр вылӧ гӧльлы
Некор вежавны оз ков;
Кыдзи гӧльыд кулӧм бӧрас
Аддзас райын долыдлун,
Пыр кӧ раминика олас,
Грека туйӧд оз кӧ мун.
«Кывзӧй, челядь, — шуліс батюш: —
Тіян олӧм лоас бур.
Закон божийӧн кӧ ставныд
Тані югдӧдыштад юр.
Ен да молитва да вичко-
Со мый вайӧ йӧзлы шуд.
Коді вичкоӧ оз волы,
Сылы лоас страшнӧй суд.
Медся ёна колӧ дольны
«Верую» да «Отче наш».
Гӧльлы молитваыс сетӧ
Ыджыд отсӧг, ыджыд гаж!»
Жеба велӧдчӧмысь батюш
Гӧрбас некодлы эз лӧд,
Сӧмын някыртыштас муӧдз,
Школьник зільмӧдчыштас мед.
Попӧс збойджык челядь нимтіс:
Лэчыд гыжъя мелі кань».
Быд лун грамотасӧ йирис»
Сэні дзоля Гриша Вань.
Тӧвсӧ пукаліс да пондіс
Весиг тӧдны сэтшӧмтор:
Святӧй мортӧн князь Владимир
Лоис мый вӧсна да кор;
Кыдзи виӧм бӧрас югдіс
Борис-Глеблӧн чужӧмбан;
Кыдзи манак кевмӧм кузя
Вынтӧм лои Мамай хан.
Ӧтчыд юалісны сылысь:
«Царыд сетыштас кӧ сьӧм,
Сэки мый эськӧ тэ ньӧбан —
Мича пальто али кӧм?»
Ванюк велӧдысьлы крапкис:
«Шедтӧм торйыд оз нин шед.
Батьӧ шуӧ, еджыд царыд
Гӧльлы нинӧмтор оз сет».
Скӧрмис велӧдысь да сійӧс
Линейкаӧн — латш да латш!
Коньӧр Ванюк повзьӧм помсьыс
Школа шӧрас усис гатш.
Мӧдысь сэтшӧм урок вӧлі:
Корджык лоис бур да шань
Игорь князьлӧн гӧтыр Ольга.
Киев карса святӧй ань?»
Ванюк мӧвпыштіс да кайтіс:
«Святӧй Ольга вӧлі скӧр —
Гуӧ сюйліс ловъя йӧзӧс,
Бурсӧ некодлы эз кер».
Бара колскӧдісны Ваньӧс:
«Мый тэ сӧран, йӧй балда!
Пельтӧ вундам, он кӧ дугды
Вомсьыд лэдзны гудыр ва!»
Роч историясӧ лыддис
Дзоля Ванюк уна пӧв,
Юрын кутіс лыддьӧмторсӧ.
Некор мӧмӧтӧн эз пӧв.
Князьяс йылысь кызсӧ тӧдіс —
Коді лёк да коді рам,
Сӧмын бурӧ пӧртны лёкӧс
Эз на тырмы сылӧн сям.
Закон божий школьник мортлы
Вель жӧ сьӧкыд вӧлі ноп.
Кыдзкӧ дзугны сійӧс кӧсйис
Аслас урок вылын поп:
»Нойлӧн вӧлі куим челядь
Сим да Хам да Иафет.
Коді вӧлі налӧн батьыс,
Гриша Вань, тэ он-ӧ тӧд?»
Ванюк збоя вочавидзис:
«Тӧдтӧг, батюшко, ог ов.
Тэ кӧ вунӧдӧмыд ачыд,
Тэныд инда ме, эн пов.
Челядь вӧліны кӧ Нойлӧн,
Дерт нин батьыс налӧн Ной.
Тайӧ вермас гӧгӧрвоны
Весиг серов либӧ той!»
Поплӧн гӧрдӧдыштіс плешкыс:
«Ак тэ индысь, зырым бедь!
Волы талань... ӧдйӧ-ӧдйӧ...
Ноко кӧні тэнад щӧть?»
Муӧдз някыртіс да джоджас
Гриша пиӧс — клён да клён!
Тайӧ зульӧдӧмыд тэныд
Збоя висьталӧмсьыд дон!»
Шӧйӧвоши сэки Ванюк,
Мӧвпӧн тыри сылӧн юр:
Этша тӧдан — омӧль делӧ.
Уна тӧдан — абу бур!»
Орччӧн пукалісны сыкӧд
Кырныш Петырлӧн кык пи.
Паськӧм мича, чужӧм еджыд,
Небыд булкияс кодь ки.
Накӧд батюш да учитель
Бурӧсь вӧліны быд лун,
Мый кӧть велӧдчӧмыс налӧн
Водзӧ шыльыда эз мун.
Некоднаныс эз на кужны
Коланінӧ сюйны «ять».
Кыдз нӧ сэтысь найӧс видан:
Озыр купеч налӧн бать!
Кампет-преникӧн кык воклӧн
Дульӧсь вомыс вӧлі тыр.
Наысь кындзи, сэні некод
Чӧскыдторъяссӧ эз йир.
Медся дыш да наян вӧлі
Ыджыд вокыс, Кырныш Мить.
Книга вылын зумгырвидзны
Сылы, майбыр, эз вӧв быть.
Мыйкӧ лыддьыштас кӧ — ладнӧ,
Оз кӧ лыддьы — коляс сідз.
«Рюрик» пыдди кыдзкӧ гижис
Дӧска вылын «Калябич» —
«Отче наштӧ» бӧрӧн лыддис,
Йӧлӧн чайтіс «Ева» ним.
Поплы урок вылын сӧрис:
Зарни бӧжа херувим».
Батюш озыръясӧс ошкис:
«Зэв жӧ шаньӧсь ті, кык вок.
Ен кӧ тіянӧс оз вунӧд,
Сюсьӧсь лоад гӧгӧрбок»!
Кужис-сяммис мудер батюш
Кодлы колӧ шуны мый.
Озыр водзын сійӧ вомысь
Быттьӧ киссис сывдӧм вый.
Кырныш Петыр уна тӧдӧм
Аслас тіянлысь эз кор.
Найӧс ыдждӧдлӧмыс вӧлі
Сылы медся мусатор.
Понлы сюрліс купеч мортсянь
Дона гӧснеч, вина, сур.
Кыдзнӧ гӧльясӧс он чиршӧд,
Насянь грӧшыд оз кӧ тюр!..
Кык во ветліс дзоля Ванюк
Сиктса школаӧ да сэн
Весьӧпӧртӧдз юрас лӧдіс
Кутшӧм ёнӧсь царь да ен;
Кырлӧс вылын дяккӧд сьыліс
Вӧсни гласӧн, быттьӧ ном.
Поплы кадилӧас сӧвтіс
Ладан сора биа шом.
Коймӧд тӧвнас, кынмӧм вӧсна,
Висис тӧлысь дорысь дыр.
Кельыд лои сылӧн чужӧм,
Ёсьмис омӧльтчӧмла ныр.
«Тырмас велӧдчыны, пиӧй, —
Шуис сылы Якӧ Гриш. —
Вай жӧ ёнмӧдчы да отсышт
Мамлы няръялыштны пыш.
Ӧні кырымасьны кужан.
Кисьыд перӧыд оз усь.
Кутшӧм морла сэсся школа?
Сідз нин лоин, зонмӧ, сюсь!»
Кывзіс батьсӧ дзоля Ванюк,
Школа понда эз нин бӧрд.
Ори велӧдчӧмыс сылӧн,
Кыдзи орӧ вӧсни шӧрт.
Югыдлунсӧ сійӧ корсис,
Сӧмын аддзис «гудырлун».
Петіс школаысь, но дыр на
Сэні пукалӧм эз вун.
Дыр на петкӧдчывліс вӧтын
Сылы школа пытшса удж:
Ковтӧмторсӧ сё пӧв дольӧм,
Нюкыр-някыр, швач да зутш.
Мамыс шуис дона пилы:
«Тадзнад вывті лоас шань.
Поп ни велӧдысь оз кутны
Тэнӧ нӧйтны, муса Вань!»
1937
==III
МОЙДКЫВЪЯС
{Лебедев М. Н. @ Зарни чукӧр @ мойдан кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 191–195.}
ЗАРНИ ЧУКӦР
Ӧти сиктын, ӧти грездын
Бура олісны кык вок.
Налӧн некор зык эз вӧвлы,
Некоднаныс эз вӧв лёк.
Ӧтчыд мӧдӧдчисны найӧ
Ӧтув кыйны сьӧла-ур.
Асьныс думайтӧны сідзи:
«Ещӧ ручыс оз-ӧ сюр».
Ӧдйӧ восьлалӧны вокъяс.
Ылӧ коли налӧн горт.
Ягын паныдасис накӧд
Еджыд тоша пӧрысь морт.
— «Кывзӧй, энӧ мунӧ водзӧ, —
Шуис налы тоша дед. —
Тайӧ туйӧд, муса пиян,
Нинӧм тіянлы оз шед».
— «Гашкӧ, шедас, мыйӧн тӧдан, —
Вочавидзис ӧти вок. —
Миян видзӧдӧмӧн ягыс
Тані абу вывті лёк».
Пӧрысь дед кык воклы бара
Шуис: «Кывзӧй менӧ ті.
Тані абу ур ни сьӧла,
Абу руч ни кӧин пи.
Бур кӧ колӧ, энӧ мунӧ.
Матын куйлӧ ыджыд змей.
Кывзӧй менӧ, пӧрысь мортӧс.
Пӧрысь мортыд абу йӧй.
«Мунад водзӧ — змейыд сёяс,
Кыдзи мӧскӧс сёйлӧ ош.
Гортӧ бергӧдчӧй, бур пиян,
Кытчӧдз лов тіян эз вош».
Старик пуяс сайӧ пырис.
Вокъяс сулалісны дыр.
Сэсся сёрни бӧрын налӧн
Пузис сьӧлӧмъясын вир.
«Мунам водзӧ, нинӧм повны.
Кывзы, Ваньӧ, мунам лок!»
Сідзи ыджыдыслы шуис
Ӧньӧ нима ичӧт вок.
Ыджыд вокыс пищаль лэптіс:
«Змейлы со мый миян эм!
Тэнад чер да менам пищаль
Сылы дженьдӧдасны нэм!»
Водзӧ уськӧдчисны вокъяс.
Ӧньӧ кутӧ киас чер.
Мӧдыс лӧсьӧдчӧма лыйны.
Киныс некодлӧн оз дзӧр.
Недыр котӧртісны найӧ.
Воссис пуяс костын луг.
Мича дзоридз сэні быдмӧ,
Турун лэптысьӧма сук.
Гӧгӧр видзӧдӧны вокъяс,
Оз-ӧ мыччысь змейлӧн юр,
Оз-ӧ войдӧр сійӧ ачыс
Налы лыйӧм улӧ сюр.
Змей оз мыччысь, змей оз тыдав.
Кышакылӧ лугвыв эрд.
Ӧньӧ аддзис ыджыд чукӧр
Би кодь югыд, би кодь гӧрд.
«Мыйкӧ тайӧ синмӧс ёрӧ?
Кодкӧ пестіс ӧмӧй би? —
Шуис сійӧ, — Ветлам, Ваньӧ,
Тайӧ дивӧ дінад ми».
Би кодь югыд чукӧр дінӧ
Вокъяс воисны дзикпыр.
Кияс шевгӧдісны найӧ
Шензигтыр да горзігтыр:
«Зарни деньга! Зарни чукӧр!
Лыдтӧм, помтӧм озырлун!
Деньга та мында он аддзы,
Кӧть тэ море сайӧ мун!
Тайӧ озырлунӧн быдмас
Миян пельпом сайын борд.
Тайӧ деньгаӧн ми олам,
Кыдзи олӧ купеч морт.
Вичко ыджда керка лэптам,
Пондам сёйны еджыд нянь.
Ньӧбам эзысь самӧваръяс,
Эзысь тасьті, эзысь пань.
Базар вылӧ ковмас мунны:
Кучер, доддяв тройка вӧв!
Барскӧй олӧм сэки лоас:
Кокин, лӧсьыд, гажа зэв!»
Тадзи сёрнитісны вокъяс,
Татшӧм вӧлі налӧн кыв.
Зарни чукӧрыслӧн ыджда
Лои гӧгӧр ӧти сыв.
«Со и кывзы пӧрысь дедӧс, —
Кайтіс Ваньӧ радлігтыр. —
Татчӧ эгӧ кӧ ми локтӧй,
Гӧля олім эськӧ дыр».
«Тайӧ деньга, — мӧдыс шуис: —
Пӧттӧдз вердас уна вом.
Миян челядьнымлӧн челядь
Оз на аддзы сылы пом».
Асьныс мӧвпалӧны гусьӧн:
Дела сійӧн абу бур,
Мыйла тайӧ озырлуныс
Меным ӧтнамлы эз сюр».
Дыркодь сулалісны найӧ.
Зарни ёрис налысь син.
Юрын ӧти дум и вӧлі:
«Этша лоас чукӧр джын!»
Ваньӧ ичӧт воклы шуис:
«Нопйӧ зарниыс оз тӧр.
Ставсӧ ас вылад он кыскы,
Вӧвтӧг нинӧмтор он кер.
Ветлы, Ӧньӧ, гортӧ вӧвла.
Тэнад томджык меысь кок:
Тані зарнисӧ ме видза,
Кытчӧдз вӧлӧн тэ он лок».
Ӧньӧ пыксьыны эз понды:
Мем пӧ мунны абу дыр.
Черсӧ киняулас босьтіс,
Гортӧ мӧдіс пырысь пыр.
Регыд Ӧньӧ гортас воис,
Асьсӧ радысла оз чайт.
«Баба, баба, мый ми аддзим!
Деньга уна-уна шайт!
Ягын куйлӧ зарни чукӧр,
Лыдтӧм, помтӧм озырлун.
Деньга та мында он аддзы,
Кӧть тэ море сайӧ мун!
Ыджыд вокӧй зарни видзӧ,
Кытчӧдз вӧлӧс ме ог вай.
Сійӧ кӧсйӧ сэтысь босьтны
Чукӧр джынсӧ, ассьыс пай.
Кывзы, баба, огӧ сетӧ
Воклы зарни чукӧр джын.
Тайӧ чукӧрысь мед миян
Ӧти куим ур оз чин.
Ӧдйӧ, ӧдйӧ, баба, пӧжав
Кулан зелля вылын нянь.
Тайӧ няньӧн вокӧс верда.
Ставыс лоас сэсся шань».
Баба мужикыслы шуис:
«Дзикпыр пӧжала, эн пов.
Зарни чукӧр миян лоас.
Воккӧд юксьыны оз ков».
Корсис сійӧ кулан зелля,
Пуктіс няньӧ чепель кык.
Сэтысь пӧжаліс дас кӧвдым
Выйӧн мавтіс ставсӧ дзик.
Ӧньӧ кӧвдымъяссӧ босьтіс,
Шуис: «Бур жӧ вӧчин тэ!
Вок кӧ кулас, зарни чукӧр
Дзоньнас аслым кыска ме!»
Вӧвсӧ доддяліс да мӧдіс
Сійӧ тэрмасигтыр бӧр.
Вӧтлӧ Рыжкоӧс да горзӧ:
«Ноко ӧддзӧд, сьӧлӧмшӧр!..»
Сійӧ ветлігкості Ваньӧ,
Зарни видзысь ыджыд вок,
Дзик жӧ сэтшӧм горшлун кузя
Думсӧ думайтӧма лёк:
«Регыд, регыд Ӧньӧ локтас,
Сыысь некыдзи он мын.
Ковмас зарни чукӧр юкны,
Ковмас сетны чукӧрджын.
Ог ме сыкӧд бурӧн юксьы,
Ӧти куим ур ог сет!
Сійӧс пищальысь ме лыя,
Ставыс меным коляс мед».
Водіс Ваньӧ чукӧр сайӧ,
Тӧдӧ, керны колӧ мый:
Пищаль пельпом дінӧ пуктіс,
Курӧк лэптіс, сӧмын лый.
Изкодь лои сылӧн сьӧлӧм,
Мустӧм лои сылы вок.
Сӧмын ӧти зарни муса,
Сӧмын зарниысь и шог.
«Дыр-ӧ, недыр сійӧ куйліс, —
Кылӧ: матын рӧдтӧ вӧв.
Аддзӧ: телегаӧн локтӧ
Ичӧт вокыс ӧдйӧ зэв.
Киыс Ваньӧлӧн эз тірав,
Лыйсьысь вӧлі сійӧ бур.
Плешас воклы пуля лэдзис,
Мед пӧ потас сылӧн юр.
Пуля ассьыс туйсӧ аддзис,
Пуля мӧдлаӧ эз мун.
Ӧньӧ усис, Ӧньӧ кулі
Эз ло сылы озырлун.
Ваньӧ ӧдйӧ муысь чеччис.
Гӧгрӧс лои сылӧн син.
«Ӧні, — шуӧ, — оз ков сетны
Ичӧт воклы чукӧрджын.
Ӧні зарни менам лоас.
Арся нянь моз, йӧртӧд тыр.
Ӧні менам барскӧй олӧм
Оз и помась, оз и быр.
Озыр купеч пӧвсӧ петны
Ӧні воссис меным туй.
Ӧні весиг старшинаыд
Менӧ арестӧ оз сюй!»
Сэки доддьысь сійӧ аддзис
Мича кӧвдым, небыд нянь.
«Часлы, сёйышта пӧ войдӧр.
Тшыгйӧн овны абу шань».
Сёйис сійӧ ӧти кӧвдым,
Сёйис куим, сёйис нёль.
Сёйис ставсӧ, мыйта вӧлі,
Ӧти кӧвдым джын эз коль.
Берді, пемдіс сылӧн синмыс
Смертьыс босьтіс сылысь лов.
Кулан зелля сійӧс виис
Зарни нуны эз и ков.
Олӧм помасис кык воклӧн
Пӧрысь мортыс эз вӧв йӧй:
Сійӧ шуӧм кузя сэні
Збыльысь куйліс ыджыд змей
1918
{Пушкин А. С. (комиӧдіс Лебедев М. Н.) @ Зарни чери @ мойдан кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 196–202.}
ЗАРНИ ЧЕРИ
(Пушкин серти)
Олісны-вылісны важӧн
Ю бердын дзор пӧрысь гозъя.
Гозъялӧн вӧлӧма сэні
Пывсян кодь ичӧтик керка.
Ичӧтик керкаын найӧ
Комын во олісны бура.
Старикыс черияс кыйис,
Бабаыс кудельяс печкис.
Гожӧмын пӧрысь морт ӧтчыд
Кыйсьыны ю вылӧ петіс.
Ва шӧрӧ тыв сійӧ чӧвтіс —
Нинӧм эз шед сылы тывйӧ.
Мӧдысь на тыв сійӧ чӧвтіс —
Тыв бара воӧма тыртӧм.
Коймӧдысь тыв сійӧ чӧвтіс —
Кыянтор стариклы шеді,
Шедӧма ичӧтик чери,
Вӧвлытӧм чериыс — зарни.
Лэптыштіс юр зарни чери,
Тыв пиысь стариклы шуис:
«Эн менӧ кут, пӧрысь дедӧ,
Ӧдйӧнджык лэдз менӧ ваӧ.
Сы пыдди тэныд ме сета.
Мый тэнад лолыдлы колӧ».
Ыркмуні стариклӧн сьӧлӧм,
Син сылӧн паськыда воссис.
Некор на сійӧ эз кывлы
Кыйсигӧн черилысь гӧлӧс.
«Оз меным ков тэсянь нинӧм, —
Сідз сійӧ черилы кайтіс. —
Бур кузя тэнӧ ме лэдза
Ветлыны, гуляйтны ваын».
Пӧрысь морт черисӧ лэдзис,
Вадорысь бергӧдчис гортӧ,
Висьтавны гӧтырлы кутіс
Му вылын вӧвлытӧм дивӧ:
«Луншӧркад шедліс мем тывйӧ,
Верит кӧть эн, зарни чери.
Миян моз сёрнитіс сійӧ,
Кевмысис бӧр сійӧс лэдзны.
Сы пыдди кӧсйысис сетны
Мый менам лолӧйлы колӧ.
Ваӧ ме пыр сійӧс лэдзи,
Нинӧм эг лысьт сылысь корны».
Стариклӧн бабаыс скӧрмис,
Мужикӧс лёкногӧн видіс:
«Дзик жӧ тэ йӧй, пӧрысь выжыв
Сизимдас арӧса челядь!
Мыйла тэ черисӧ лэдзин?
Мыйла эн босьт сылысь донсӧ?
Видзӧдлы бугыльнад татчӧ:
Песласян вор менам поті.
Кӧть эськӧ вор сылысь корин,
Ачыд кӧ вӧчны он слӧймы».
Вадорӧ пӧрысь морт лэччис,
Кырйывсянь горӧдіс гора:
«Ме дінӧ лок, зарни чери,
Тэкӧд ме сёрнитны кӧсъя!»
Дыр зарни чери эз ыдждав,
Ва пиысь мыччыштіс юрсӧ:
«Локті ме тэ дінӧ, дедӧ,
Мый тэныд, дедӧлы, колӧ?»
Пӧрысь морт копыртчис улӧ,
Черилы висьтавны пондіс:
«Ме вылӧ бабаӧй скӧрмис,
Чиршӧдлӧ сы вӧсна менӧ,
Мыйла ме, кор тэнӧ лэдзи,
Нинӧм эг куж тэнсьыд корны.
Песласян вор сылы колӧ,
Важыслӧн пыдӧсыс поті».
Шпыньмуні, серӧктіс чери,
Стариклы вочакыв видзис:
«Мӧдӧдчы гортланьыд, дедӧ,
Вор тэнад бабалӧн лоас».
Бергӧдчис пӧрысь морт гортӧ,
Выль вӧчӧм вор сэні куйлӧ.
Стариклӧн баба эз бурась,
Ещӧ на ёнджыка видчӧ:
«Дзик жӧ тэ йӧй, пӧрысь выжыв,
Сизимдас арӧса челядь!
Унаӧ сулалӧ ворйыд?
Ыджыд-ӧ ворйыдлӧн доныс?
Чукӧстлы черисӧ бара,
Кор сылысь мичаджык керка.
Важас ме ог вермы овны,
Вывті нин омӧлик сійӧ».
Вадорӧ пӧрысь морт лэччис,
Кырйывсянь горӧдіс гора:
«Ме дінӧ лок, зарни чери,
Тэкӧд ме сёрнитны кӧсъя!»
Дыр зарни чери эз ыдждав,
Ва пиысь мыччыштіс юрсӧ:
«Локті ме тэ дінӧ, дедӧ,
Мый тэныд, дедӧлы, колӧ?»
Пӧрысь морт копыртчис улӧ,
Черилы висьтавны пондіс:
«Бабаӧй менам эз бурась.
Ещӧ на ёнджыка видчӧ.
Выль вӧчӧм вор сылы этша.
Ковмӧма сылы выль керка:
Важас пӧ ог вермы овны,
Вывті пӧ омӧлик сійӧ».
Шпыньмуні, серӧктіс чери.
Стариклы вочакыв видзис:
«Мӧдӧдчы гортланьыд, дедӧ,
Мича выль керка тэ аддзан».
Бергӧдчис пӧрыс морт гортӧ,
Видзӧдӧ гӧгӧр да шензьӧ:
Абу нин важ омӧль керка,
Быттьӧкӧ некор эз вӧвлы.
Сы пыдди сулалӧ сэні
Мича вит ӧшиня керка.
Пытшкӧсыс югыд да гажа,
Ортсысянь вӧчӧма кильчӧ,
Бокысянь тшупӧма посводз,
Бӧрсяньыс сарай да гидня.
Ӧшиньӧд видзӧдӧ баба,
Мужикӧс лёкногӧн видӧ:
«Дзик жӧ тэ йӧй, пӧрысь выжыв,
Сизимдас арӧса челядь!
Мыйла тэ керкасӧ корин?
Мый тані кута ме керны?
Слугаяс керкаын абу,
Аслым мем уджавны ковмас,
Идрасьны, ломтыны пачьяс,
Пӧжасьны, ӧбедъяс корсьны.
Мун зарни черилы висьтав,
Мед ме ог ло прӧстӧй баба,
Мед ме озыр да мича
Гуляйтысь баруня лоа».
Сьӧкыда лолыштіс старик,
Гӧтырлы кыв эз лысьт шуны,
Коймӧдысь вадорӧ лэччис,
Кырйывсянь горӧдіс гора:
«Ме дінӧ лок, зарни чери,
Тэкӧд ме сёрнитны кӧсъя!»
Дыр зарни чери эз ыдждав,
Ва пиысь мыччыштіс юрсӧ:
«Локті ме тэ дінӧ, дедӧ,
Мый тэныд, дедӧлы, колӧ?»
Пӧрысь морт копыртчис улӧ,
Черилы висьтавны пондіс:
«Бабакӧд пӧгибӧ вои —
Веськыда сёйӧмӧн сёйӧ.
Оз сылы ков татшӧм керка.
Мӧдтор нин ковмӧма сылы.
Оз сійӧ талунсянь кӧсйы
Уджалысь бабаӧн овны.
Мед пӧ ме озыр да мича
Гуляйтысь баруня лоа».
Жугылькодь вӧлӧма чери,
Зарни вом сылӧн эз шпыньяв.
Лайкнитчис гы вылын сійӧ,
Сэтшӧм кыв пӧрысьлы шуис:
«Мӧдӧдчи гортланьыд, дедӧ,
Бабаыд баруня лоас».
Бергӧдчис пӧрысь морт гортӧ,
Синъяссӧ паськӧдіс, чуймис:
Воши вит ӧшиня керка
Сарайнас, гиднянас, ставнас.
Сы пыдди лэптысис сэні
Зэв ыджыд кык судта керка.
Вевт сылӧн краситӧм кӧртысь,
Стенъясыс кирпичысь тэчӧм,
Балконъяс кыкнанла боксянь,
Туй вылӧ комын вит ӧшинь.
Кык судта керкакӧд орччӧн
Гажа сад дзордзалӧ-быдмӧ.
Сад кузя стариклӧн гӧтыр
Зонтика гуляйтӧ ветлӧ.
Дзирдалӧ сы вылын шӧвкыс.
Кок вылын колошыс югыд.
Слугаяс баруня гӧгӧр
Томъяс и пӧрысьяс уна.
Баруня на вылӧ скӧрмӧ,
Зонтикнас кучкалӧ нӧйтӧ.
Бабаысь пӧрысь морт повзис,
Шапкасӧ босьтіс да шуис:
«Кутшӧма, баруня, овлан?
Кутшӧма гуляйтан садйын?
Ӧні, ме думайта, тэнад
Сьӧлӧмыд тырвыйӧ бурмис».
Зымнитіс баруня кокнас:
«Кытчӧ тэ, сьӧд мужик, пыран?»
Шызисны слугаяс сылӧн,
Старикӧс вӧтлісны садйысь,
Удж вылӧ ыстісны сійӧс
Сёӧдны вӧвъяс да мӧсъяс.
Та бӧрын кык вежон мысти
Старикӧс гӧтырыс корӧ.
Бара нин скӧрмӧма, видчӧ,
Сы вылӧ лёкногӧн горзӧ:
«Дзик жӧ тэ йӧй, пӧрысь выжыв,
Сизимдас арӧса челядь!
Мыйла тэ черилысь сэки
Баруня чин меным корин?
Баруня чин меным этша,
Ыджыдджык чин меным колӧ.
Мун зарни черилы висьтав,
Мед сійӧ царство мем сетас,
Мед ме царицаӧн лоа,
Мед сэні царствуйта кувтӧдз».
Гыжйыштіс пӧрысь морт юрсӧ,
Вочакыв смелитчис шуны:
«Кутшӧм тэ царствуйтысь, баба,
Вывті нин вылӧ тэ каян!
Менӧ йӧй выжывӧн видан.
Ачыд тэ вӧлӧмыд выжыв!»
Югнитіс синъяснас баба,
Старикӧс пельбокас кучкис:
«Эн мекӧд вензьы, сьӧд мужик,
Вӧч кыдзи баруня тшӧктӧ!»
Вунӧдіс пӧрысь морт вензьӧм,
Аслыс туй регыдик аддзис,
Котӧрӧн вадорӧ лэччис,
Кырйывсянь горӧдіс гора:
«Ме дінӧ лок, зарни чери,
Тэкӧд ме сёрнитны кӧсъя!»
Дыр зарни чери эз ыдждав.
Ва пиысь мыччыштіс юрсӧ:
«Локті ме тэ дінӧ, дедӧ,
Мый тэныд, дедӧлы, колӧ?»
Пӧрысь морт копыртчис улӧ.
Черилы висьтавны пондіс:
«Дурмӧма бабаӧй менам,
Бара нин видчӧ да ёртчӧ.
Пельбокӧ косьыштіс меным,
Мыйла ме паныд кыв шуи.
Тэ дінӧ мӧдӧдіс бара
Зэв ыджыдтор тэнсьыд корны.
Баруня чин сылы этша,
Ковмӧма сылы дзонь царство:
«Мед пӧ ме лоа царица,
Мед пӧ ме царствуйта кувтӧдз:.
Суныштіс ва пытшкӧ чери,
Недыр мысьт бӧр сэтысь петіс,
Ӧвтыштіс ичӧтик бӧжнас,
Мӧвпыштіс мыйкӧ да шуис:
«Мӧдӧдчы гортланьыд, дедӧ,
Бабаыд царствуйтны кутас».
Бергӧдчис пӧрысь морт гортӧ,
Видзӧдӧ, санлы оз верит.
Лэптысис вичкоысь ыджыд
Царыслӧн двӧречыс сэні.
Вевт сылӧн дзирдалӧ зарни.
Ӧдзӧсъяс, кильчӧяс эзысь,
Стенъясыс стеклӧ кодь югыд,
Гӧгӧрыс сулалӧ войска.
Пытшкӧсас стариклӧн гӧтыр
Пируйтӧ, винаяс юӧ.
Сы вылын паськӧмыс царскӧй.
Сы водзын слугаяс-князьяс.
Ывлаас крестьяна котыр
Милӧсть царицалысь корӧ.
Князьяслы тшӧктӧ царица
Син водзысь вӧтлыны найӧс.
Бурӧн кӧ оз кутны мунны,
Велӧдны пуляӧн, штыкӧн.
Пернапас пӧрысь морт чӧвтіс.
Кӧсйис двӧреч пытшкӧ пырны,
Казяліс старикӧс стража,
Мышкуас гымӧдіс, вӧтліс.
Аддзисны салдатъяс сійӧс,
Саблянас муртса эз вины.
Тӧлысьджын царствуйтіс баба,
Гажӧдчис, винаяс юис.
Тӧлысьсӧ тыртны эз вермы,
Бара нин старикла ыстӧ.
Двӧречӧ пӧрысь морт пырис,
Бабалы копыртчис муӧдз.
Скӧрмӧма сы вылӧ баба,
Важ дорысь ёнджыка видчӧ:
«Дзик жӧ тэ йӧй, пӧрысь выжыв,
Сизимдас арӧса челядь!
Мыйла тэ черилысь сэки
Царствосӧ ӧтикӧс корин?
Коркӧ ме кодлыськӧ кывлі:
Муыс зэв ыджыд да паськыд.
Мун зарни черилы висьтав:
Мем ӧти царствоын дзескыд.
Мед сійӧ ӧтнамлы меным
Став мусӧ ки улӧ сетас.
Мед зарни чериыс ачыс
Бура мем служитны пондас,
Мед зіля котралас-ветлас,
Кытчӧ ме кесйӧда сійӧс».
Бабалы паныд кыв шуны
Стариклӧн смеллун эз тырмы.
Вермисны царскӧй палачьяс
Пыксьӧмсьыс джагӧдны сійӧс.
Сьӧкыда лолыштіс сійӧ.
Окыштіс бабалысь кисӧ,
Витӧдысь вадорӧ лэччис,
Кырйывсянь горӧдіс гора:
«Ме дінӧ лок, зарни чери,
Тэкӧд ме сёрнитны кӧсъя!»
Дыр зарни чери эз ыдждав,
Ва пиысь мыччыштіс юрсӧ:
«Локті ме тэ дінӧ, дедӧ,
Мый тэныд, дедӧлы, колӧ?»
Пӧрысь морт копыртчис улӧ,
Черилы висьтавны пондіс;
«Бара нин бабаӧй менам
Ёма моз видчӧ да ёртчӧ.
Тан, ӧти царствоын, сылы
Царствуйтны лоӧма дзескыд.
Ӧні став мусӧ нин корӧ.
Сідзи и висьтавны тшӧктіс.
Мед пӧ и тэ, зарни чери,
Тшӧтш сылы служитны пондан.
Мед пӧ тэ котралысь слуга,
Кесйӧдантор сылы лоан».
Сьӧм зарни черилӧн пемдіс,
Гудыртчис сы гӧгӧр ваыс.
Дедлы эз шу сійӧ нинӧм,
Кучкыштіс берегӧ бӧжнас,
Бергӧдчис, суныштіс ваӧ,
Ю шӧрӧ уйкнитіс, муніс.
Дыр сэні сулаліс старик,
Мыйкӧ на виччысис сійӧ.
Виччысьны нинӧм эз вермы,
Вадорсянь мӧдӧдчис гортӧ.
Локтіс да видзӧдӧ гӧгӧр:
Некутшӧм двореч нин абу.
Сы пыдди сулалӧ важ моз
Пывсян кодь ичӧтик керка.
Бабаыс пукалӧ, бӧрдӧ.
Потӧм вор сы водзын куйлӧ.
1921
{Лебедев М. Н. @ Кӧрт-Айка @ мойдан кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 202–210.}
КӦРТ-АЙКА
Коркӧ важӧн коми муын
Лыдтӧм, помтӧм вӧлі вӧрыс.
Сійӧс некод эз на керав,
Эз на водзсась сыкӧд черыс.
Эжва юыс вӧлі джуджыд,
Ваыс ямӧмсӧ эз тӧдлы.
Гожся кадын коми мортлы
Уна чери сэтысь шедлі.
Лӧсьыд вӧлі пыжа туйӧд
Мунны ылӧ, мунны матӧ.
Сьылігтырйи вӧлі йӧзыс
Эжва кузя кывтӧ-катӧ.
«Ми кӧть шога пырысь олам,
Кужам шогсӧ гажӧ пӧртны!»
Тадзи шулісны, но регыд
Лои войтыръяслы бӧрдны.
Кыськӧ воис Коми муӧ
Ош кодь лёк да мисьтӧм тӧдысь,
Паськыд тоша, югыд синма,
Гашкӧ саридз сайысь петысь.
Локтіс сійӧ тувсов лунӧ
Шыа, пурта, лэчыд чера.
Сьӧрас кокньыдика вайис
Вӧрысь кыйӧм ыджыд йӧра.
Вадор керӧс вылӧ пуксис,
Ульнас сёйис йӧра джынсӧ;
Кызкодь пожӧм кинас чегис —
Видліс сёйӧм бӧрас вынсӧ.
Льӧмпу пӧвсын колипкайяс
Сьывны мӧдӧдчисны нора.
Тӧдысь кабыръяссӧ лэптіс,
Сэсся равӧстіс зэв гора:
«Меным, кӧртысь дорӧм тунлы.
Ловъя мортысь оз ков повны!
Ме, Кӧрт-Айка, тані кута
Джуджыд керӧс вылын овны!
Тайӧ мича паськыдіныс
Меным сьӧлӧм вылӧ воӧ.
Татчӧ, майбырӧй, ме тӧра.
Йӧзлы дзескыд гашкӧ лоӧ!»
Чери кыйысь матын вӧлі,
Сылӧн юрсиясыс сувтіс.
Весиг гынас дугдіс ворсны
Эжва юыс керӧс увтіс.
Сэні овмӧдчис Кӧрт-Айка,
Мыйкӧ мусьыс зіля корсьӧ,
Мыйкӧ перйӧ, мыйкӧ сотӧ,
Сьӧкыд мӧлӧтъясӧн дорсьӧ:
Мырсис, камгис, бикинь кисьтіс.
Уна пӧсьсӧ ассьыс лэдзис.
Кӧрт да уклад сылӧн артмис.
Кӧртсьыс гез да майӧг вӧчис.
«Вай жӧ, шуӧ, муса майӧг
Сир моз тювгысь Эжва сайӧ.
Майӧг бӧрся, гезйӧй, кыссьы,
Тэныд кутӧд лоӧ тайӧ».
Вуджис майӧг мӧдлапӧлӧ,
Китӧг, коктӧг збоя варччис.
Эжва вомӧн гезйыс водіс,
Помнас майӧг гӧгӧр гартчис.
Муӧ пырис лэчыд майӧг,
Гезсӧ зэлӧдіс да кутӧ.
Кывтысь-катысь сэтчӧ локтас,
Гезъяс зургысяс да тутӧ.
Пикӧ воис пыжа войтыр,
Туйыс абу водзӧ мунны,
Оз позь вадор вылӧ кайны.
Пыжнас ваӧ оз позь сунны.
Быдӧн видзӧдӧ да шензьӧ,
Оз куж нинӧм гӧгӧрвоны:
«Кыдз пӧ тайӧ путшкӧм кӧртыс
Эжва вомӧн вермис лоны?»
Петіс нӧрыс вылӧ тӧдысь,
Синмыс кӧинлӧн кодь югыд:
Менам со пӧ кутшӧм баныд,
Регыд аддзад, кутшӧм гугыд!
Коми мусӧ, коми йӧзсӧ
Чорыд кабырӧ ме босьта.
Ме кӧ скӧрма, Эжва юсӧ
Дзик пыр пыдӧсӧдзыс косьта.
Ме, Кӧрт-Айка, лёк кӧ лоа,
Ловъя юрӧн морттӧ сёя,
Вурвар вӧча, кӧртӧн варта.
Гырйӧ сюяла да тоя.
Кодлы колӧ водзӧ мунны,
Тулан куӧн меным сетӧй.
Зіля, зіля, энӧ узьӧй,
Татчӧ керӧс улас лӧдӧй!
Ланьтіс гӧлӧс мисьтӧм тунлӧн.
Пыжа войтыр ставныс шемӧс:
Кытысь уси татшӧм гундыр?
Мый нӧ тайӧ — вӧт-ӧ, вемӧс?
Ӧти шуӧ: «Муса вокъяс,
Такӧд вензьыны он вермы.
Коранторсӧ лоас сетны,
Кытчӧдз ёнджыка эз скӧрмы» .
Мӧдлӧн кылӧ сэтшӧм сёрни:
«Ог ме жалит тулан кусӧ,
Паськыд горшас сылы сюя,
Мед оз косьты Эжва юсӧ».
Коймӧд гусьӧникӧн кайтӧ
«Вывті уна сылы колӧ».
Нёльӧд видзӧдӧ да тірзьӧ,
Ваӧ шыбитӧмысь полӧ.
Бара равӧстіс Кӧрт-Айка:
«Мый ті унмовсинныд сэні?
Менӧ онӧ кӧ ті кывзӧй,
Кута лёкавны ме ӧні!»
Аддзӧ йӧзыс: кыв кӧ шуан,
Виас туныс сэтшӧм мыжысь.
Ӧдйӧ чукӧртісны ставӧн
Ӧта куӧн ӧти пыжысь.
Тунлы нимкодь сэки лои
Вайӧмторсӧ сійӧ ӧктіс.
Сэсся кӧртысь путшкӧм гезлы
Вӧйны пыдӧсӧдзыс тшӧктіс.
«Ӧні, — серӧктіс Кӧрт-Айка, —
Водзӧ мунӧ, коми пиян.
Бурӧн кывзінныд кӧ менӧ.
Туйыд восьса лои тіян!»
Сир моз ӧддзӧдчисны пыжъяс,
Зіля идрасисны сэтысь.
Сьӧлӧм пыжаяслӧн тёпкӧ
«Кыдз пӧ письтан таті мӧдысь?»
Эжва дорын гажа нӧрыс
Муса лоя мисьтӧм тунлы.
Сэтчӧ керка сійӧ тшупис,
Ылӧ некытчӧ эз мунлы
Чорыд кӧртӧн лунтыр гримгӧ...
Вадор пӧлӧн ветлӧ-шӧйтӧ,
Ворсігтырйи мукӧд мортсӧ
Увлань юрӧн юас вӧйтӧ.
Лыдтӧм омӧльторсӧ вӧчис
Джуджыд керӧс вылын олысь
Пыксьӧм некодсянь эз аддзыв:
Коми йӧзыс вӧлі полысь...
Ӧтчыд пукалӧ Кӧрт-Айка,
Чужва вийӧдӧ да сьылӧ.
Сылӧн сьылӧм, сылӧн равзӧм
Сизим чомкост сайӧ кылӧ.
Кывзӧ сійӧс югыд Эжва,
Гынас жугылякодь ворсӧ.
Кыдз да бадь пу шога пырысь
Муӧдз ӧшӧдісны корсӧ.
Колипкайӧс тэрыб бордйыс
Ылӧ-ылӧ сэтысь нуӧ:
Мед пӧ синмӧй оз нин аддзы
Кыдзи туныс вирсӧ юӧ».
Весиг ошлы шуштӧм лои,
Пышйӧ сійӧ пемыд вӧрӧ,
Юрсӧ копыртӧма, кашкӧ,
Мусӧ повзьӧмысла гӧрӧ.
Вияв, чужва, чӧскыд чужва
Тэныд висьтала ме бурӧн!
Тюргы ворйӧ зіля-зіля,
Коркӧ лоан кода сурӧн!
Ме кӧ видла кода сурсӧ
Усьтӧдз гажӧдча да йӧкта!
Вияв, тюргы, муса чужва,
Тэныд ӧддзыны ме тшӧкта!»
Тадзи сьыліс мисьтӧм тӧдысь
Чужва вийӧдігӧн сэні.
Аслыс долыд: «Ме пӧ ӧтнам
Коми йӧзсӧ ставсӧ вені!»
Мыйкӧ ланьтіс сэсся сійӧ,
Сюся Эжва вылӧ дзоргӧ.
«Аттӧ дивӧ, кутшӧм повтӧм», —
Быгйӧсь вомыс сылӧн боргӧ.
Аддзӧ тунлӧн паськыд бугыль
Кодкӧ визувинті катӧ,
Пыжыс сынтӧг водзӧ мунӧ
Локтӧ нӧрыс дорӧ матӧ.
Пыжас вольпась вылын куйлӧ
Пӧрысь пӧльӧ еджыд юра.
Ош ку пасьыс, руч ку гачыс
Сылӧн вурӧдӧма бура.
«Олан вылан! — горзӧ пӧльӧ —
Мырсян-уджалан, Кӧрт-Айка!
Тэнад чужваыд кӧ пусяс,
Гашкӧ, ставсӧ тэнсьыд пайка!»
Скӧрмис сэки чужва пуысь:
«Тэ нӧ коді сэтшӧм ачыд?
Регыд йирӧ тэнӧ сюя,
Кӧть и мича тэнад гачыд!»
Пӧрысь пӧльӧ тошсӧ лэптіс:
«Надзӧн сёрнит, муса мортӧй.
Менам нимӧй: Еджыд Пама.
Ем ю дорын менам гортӧй.
Мекодь ыджыд вына туныс
Эжва вожын эз на чужлы.
Ме моз тунъявнытӧ, зонмӧй.
Эн на, коньӧрӧй, тэ кужлы!»
Пиньсӧ йирыштіс Кӧрт-Айка:
Кӧть тэ куим судта Пама,
Ёна ме вылын он ыдждав,
Пондан овны тані рама!
Аддзан кӧртысь путшкӧм гезсӧ?
Туйыс пӧдса тэнад пыжлы,
Дугды ошйысьны, эн шпыньяв,
Эм на мытшӧд тэ кодь шышлы!»
Небыд вольпась вылысь чеччис,
Сувтіс пыжас пӧрысь пӧльӧ:
«Татшӧм кывсьыд мукӧд мортӧс
Дзикпыр лэпті эськӧ рельӧ!
Ас кодь тунӧс ме ог вӧрзьӧд,
Сӧмын водзӧ ачым муна.
Тэнад мытшӧдъясыд — нинӧм,
Найӧс аддзывлі ме уна».
Юсь моз гоньгӧдчыштіс сійӧ,
Пуктіс морӧс вылас кисӧ.
Витысь шутёвтіс да корис
Кымӧр улысь войтӧв писӧ.
Локтіс тӧвныр ыджыд шыӧн,
Вывсянь Эжва вылӧ усис;
Гӧгӧр кыпӧдчисны гыяс,
Ваыс пыдӧсӧдзыс пузис.
Ӧти гылы Пама шуис:
«Тэнӧ ёна ме ог уджӧд.
Вай жӧ, тэрыб гыӧй, менӧ
Тайӧ гез саяс тэ вуджӧд».
Гылӧн выныс абу ичӧт,
Тшӧктӧмторсӧ сійӧ вӧчис:
Потшӧм вывті гезсӧ нуис.
Саяс надзӧникӧн лэдзис.
Лӧнис, раммис сэки Эжва.
Ем ю дорса тунлы долыд:
«Тэ, Кӧрт-Айка, эн пӧ лёкав,
Сідзнад петас тэнад лолыд!
Менам ёнлун тэысь уна,
Колӧ бура тайӧ тӧдны.
Кыв кӧ шуа, тэнад пӧртсьыд
Воръяд чужва оз кут петны!»
Чуймис, видзӧдӧ Кӧрт-Айка:
Збыль тай чужваыс оз тюргы,
Быттьӧ игнасьӧма пӧртъяд.
Кӧть тэ кыдзи сэтчӧ мургы.
Синнас югнитіс лёк тӧдысь,
Кӧрт шыпуртӧн кучкис пуӧ:
«Менӧ лӧгӧдін тэ, Пама,
Эг кут тӧрны аслам куӧ!
Тэкӧд ӧні ог кӧ водзсась.
Весиг кӧчыс менӧ увтас.
Кыдзи сувтіс менам чужва,
Сідз жӧ пыжыд тэнад сувтас!»
Пама кӧсйис водзӧ мунны, —
Пыжыс, ыръянь вӧв моз, дудӧ.
Мыйнӧ тайӧ? Кутшӧм вакуль
Сійӧс пыдӧсӧдыс кутӧ?
Пӧрысь пӧльӧ оз нин серав,
Еджыд юрыс сылӧн луддзис:
«Ён тай вӧлӧма Кӧрт-Айка,
Сылӧн выныс татчӧ судзсис».
Кыкнан тунлӧн керанторйыс
Некыдз, майбырӧй, оз керсьы:
Чужва ӧтиклӧн оз вияв,
Пыжыс мӧдыслӧн оз вӧрзьы.
Куйлӧ кыр вылын Кӧрт-Айка,
Пыжас чергӧдчӧма Пама.
Асьныс мӧвпалӧны сідзи:
«Вензьӧм лои омӧль сяма».
Нёльӧд луннас пӧрысь пӧльӧ
Пондіс дӧзмӧмысла пӧдны:
«Кывзы, зонмӧй, дугдам дурны,
Колӧ меным туйӧ мӧдны.
Кӧть тэ шышӧн менӧ видін,
Ог нин тэ вылӧ ме мургы.
Тшӧкта тэныд, юмов чужва,
Важ моз воръяд бара тюргы!»
«Тадз кӧ вӧчин, — тӧдысь горзӧ: —
Миян пинясьӧмыд вунас.
Мед жӧ тэнад кокни пыжыд
Водзӧ лӧсьыдика мунас!»
Тюргӧ ворйӧ чӧскыд чужва.
Эжва катчӧс шливгӧ пыжыс.
Эз нин корсьны сэсся тунъяс,
Кодлӧн вӧлі сэні мыжыс...
Тшапмис та бӧрын Кӧрт-Айка
«Ме пӧ Памаыдкӧд ӧткодь!
Мый кӧть сійӧ ыджыд вына,
Сылӧн выныс меным веськодь.
Сылӧн тунъялӧмыс меным,
Позьӧ шуны, эз на мӧрччы.
Ме кӧ скӧрми эськӧ ачым,
Руч ку гачсӧ сылысь пӧрччи!»
Пондіс гажӧдчыны тӧдысь,
Кутіс юны кода сурсӧ;
Ӧтнас нӧрыс вылын йӧктӧ.
Ош моз тапикасьӧ, мурзӧ.
Йӧктас, йӧктас, узьны водас.
Коркӧ садьмас. Колӧ сёйны.
«Муна, шуас, нуртор корсьны,
Тырмас няйтсӧ тані лойны».
Мӧдас шыӧн пемыд вӧрӧ.
Кӧр да йӧра сэтысь кыяс;
Морт кӧ паныдасяс сыкӧд,
Мортсӧ талялас да виас.
Сиктӧ веськалас кӧ, сэні
Керка-карта ставсӧ кисьтас.
Пыксьысь абу. Код нӧ тункӧд
Косьӧ-тышӧ пырны лысьтас?
Бара нӧрыс вылӧ воас,
Бара кода сурсӧ юас,
Бара пыжаясӧс вӧйтас,
Найӧс гез дорас кӧ суас...
Эжва дорса коми йӧзлӧн
Олӧм вывті лои дзескыд,
Татшӧм нартитӧмсӧ нуны
Сьылі вылад абу чӧскыд.
Кыдзкӧ ӧтчыд коньӧр войтыр
Гусьӧн чукӧртчис сьӧд вӧрын.
Коді тоша, петіс водзӧ,
Коді тоштӧм, сувтіс бӧрын.
Дыркодь сёрнитісны найӧ:
Кыдзи туйсьыс эськӧ мынны,
Кытысь корсьны долыдлунсӧ,
Кутшӧм ногӧн сэтчӧ инны.
Сэсся горӧдісны ставӧн:
«Тунӧс некод эз на венлы!
Вай жӧ юрбитамӧй, вокъяс,
Енэжвывса Войпель-енлы!»
Пансис енлы ыджыд кевмӧм.
Уна синва киссьӧ усьӧ.
Войпель ланьтӧма, оз шыась,
Кӧть и коми енмӧн шусьӧ.
Важ моз шаркъялӧ Кӧрт-Айка
Паныд сюрысьяссӧ нырӧ:
Кодӧс кералӧ шыпуртӧн,
Кодӧс сюйӧ джуджыд йирӧ.
Йӧзыс шуӧ: «Миян мусӧ
Войпель сетіс тайӧ понлы».
Сӧмын мукӧд пӧлӧс мӧвпъяс
Пырис юрас кык том зонлы.
Ӧта вӧлі Изъюр нима,
Мӧдлӧн нимыс вӧлі Эбӧс.
Кыкнан зонмыс збой да повтӧм,
Абу кӧдзыд вира кебӧс.
Кевмӧм вылӧ скӧра пырысь
Кинас шеныштісны найӧ:
«Войпель миянлы оз отсав,
Пӧзьӧ тӧдны вӧлі тайӧ.
Ми кӧ асьным огӧ пондӧй
Мисьтӧм тунлы корсьны помсӧ,
Войпель тшӧктӧм кузя сійӧ
Оз на тупкы паськыд вомсӧ.
Некор кӧинӧс он вермы
Вӧчны мортлы муса вокӧн.
Лёклы мелі кыв оз мӧрччы,
Лёксӧ бырӧдӧны лёкӧн.
Мунам сы вылӧ ми кыкӧн,
Коми вӧралысьлӧн пиян.
Вынным этшаджык кӧ лоас,
Мудерлунным эм на миян!»
Черъяс войтыръяслӧн лэчыд,
Полӧм абу, вирныс пуӧ.
Эжва дорӧ гуся туйӧд
Тэрыб кокныс найӧс нуӧ.
Вадор керӧс бердса вӧрыс
Вӧлі вывті кузь да тшӧкыд.
Тунӧс мудеритны найӧ
Сэтчӧ дзебсясисны регыд.
Вит лун помся Изъюр, Эбӧс
Сэні кыйӧдчисны кыкӧн.
Квайтӧд луннас гажа нӧрыс.
Ставнас тыри ыджыд зыкӧн.
Бара ышмӧма Кӧрт-Айка,
Юӧ-бруньгӧ кода сурсӧ,
Бара чеччалӧ да сьылӧ,
Бара дурмӧдӧма юрсӧ.
Сизим ведра тӧрмӧн пельса
Сійӧ кокньыдика ректіс,
Асывводзсянь луншӧр бӧрӧдз
Пельса гӧгӧр зіля йӧктіс.
Сэсся коддзӧмысла усяс,
Унмыс личкис сійӧс сэні.
Ӧти зонмыс мӧдлы шуис:
«Миян кадыс воис ӧні».
Кӧть и шуштӧм вӧлі петны
Пуяс сайсьыс вӧртӧминӧ,
Ӧдйӧ матыстчисны найӧ
Пельса дорын узьысь дінӧ.
Вылӧ лэптысисны черъяс.
Пондіс кералӧмыс кывны.
Яра горзӧны том войтыр:
«Дугдан тані сэсся сьывны!»
Кӧсйис чеччыштны Кӧрт-Айка, —
Ори сылӧн кыкнан кокыс,
Веськыд килӧн джынйыс абу,
Розя морӧсыслӧн бокыс.
«Ог на сетчы! — киргӧ сійӧ. —
Менӧ виысьясӧс ёра!
Тэнсьыд, кымӧр, пемыд кымӧр,
Чардби на вылӧ ме кора!»
Юрсӧ чатӧртісны зонъяс.
Енэж увті кымӧр лэбзьӧ,
Гымӧн локтӧ, чардби кисьтӧ,
Шонді жугыльмӧма, дзебсьӧ.
Изъюр шуис: «Чардби-вуджӧр
Мортӧс некор эз на сотлы!»
Эбӧс содтіс: «Вай жӧ, тунӧй,
Муас лӧсьыдджыка водлы!*
Бара уджалӧны черъяс.
Ворсны-усьны чардби дугдіс,
Кымӧр быттьӧ эз и вӧвлы;
Вӧрыс, юыс — ставыс югдіс.
Гора ружӧгтіс Кӧрт-Айка,
«Кула! Помӧй меным воис!
Вермад нимкодясьны ӧні,
Тіян збойлун менӧ сёйис.»
Куньсис тунлӧн паськыд бугыль,
Морӧс пытшсьыс лолыс петіс.
Эз кӧ вины эськӧ сійӧс,
Уна морт на сійӧ летіс.
Тадзи куліс мисьтӧм тӧдысь,
Эжва керӧс вылын олысь.
Коми йӧзыс сэки вӧлі
Аслас пемыдысла полысь.
1928
{Лебедев М. Н. @ Бур ань @ мойдан кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 211–218.}
БУР АНЬ
Важся олӧм коми йӧзлӧн
Ӧнъя кодь эз вӧв.
Кынӧмпӧтсӧ сэки корсьны
Сьӧкыд вӧлі зэв.
Му эз гӧрлы, нянь эз кӧдзлы
Пемыд коми морт.
Парма пытшкын, гажтӧминын
Вӧлі сылӧн горт.
Ветліс сійӧ шыӧн, черӧн
Вӧравны быд лун.
Сюся корсис кыянторсӧ,
Быттьӧ лэбач тун.
Сюрліс сылы кӧр да йӧра,
Паныдасьліс ош.
Тӧдіс сійӧ: он кӧ вуграв,
Мырсьӧмыс оз вош.
Шыӧн йӧраӧс кӧ сутшкан,
Яйыс лоас дась.
Ошкӧс помавны кӧ кужан,
Вуран шоныд пась.
Низь да тулан — дона куяс —
Шедасны кӧ сэн,
Кыйсьысь нимкодясьӧ, шуӧ:
«Аттьӧ, ыджыд ен!»
Мукӧддырйи шудтӧм кадӧ
Нинӧмтор оз сюр.
Кыйсьысь гортас тыртӧг локтӧ,
Ӧшӧдӧма юр.
Яй ни чери сылӧн абу.
Кыдзи овны тадз?
Тувйӧ рушкутӧ он ӧшӧд.
Лоӧ сёйны кач.
Мутшкӧ качсӧ шудтӧм кыйсьысь.
Дольӧ ӧтитор:
«Шонді банӧй Войпель енмӧй,
Бурмӧдчан тэ кор?»
Пӧтджык морт тшыг мортлы некор
Нинӧмтор оз сет:
«Кутшӧм мог пӧ меным корсьны
Мӧдлы кынӧмпӧт!»
Парма пытшса коми йӧзлӧн
Чорыд вӧлі лов.
Быдӧн ӧткӧн-ӧткӧн тільсис,
Ӧтувйӧн эз ов.
Сӧмын кевмысьысьяс*) сэні
Гажӧдчисны пыр.
*) Кевмысьысьяс — жрецъяс, ӧнія ногӧн — попъяс.
Паськыд рушку налӧн вӧлі
Голяӧдзыс тыр.
Кыдзкӧ ӧтчыд Нюрдор сиктӧ
Локтіс тӧдтӧм ныв.
Медся ичӧт чомйӧ пырис,
Шуис сэтшӧм кыв:
«Олад-вылад, чойяс, вокъяс,
Чолӧм тэныд, пӧч!
Он-ӧ менӧ, муса войтыр,
Шонтысьыштны лэдз?»
Ставныс шыасисны: «Шонтысь,
Ветлысь-мунысь морт.
Кытчӧ мӧдін? Кысь нӧ ачыд?
Кӧн нӧ тэнад горт?»
Шонді югӧр моз том нывлӧн
Ӧзйис сэки син:
«Лёккӧд вермасьны ме петі,
Кытчӧдз судзсяс вын.
Вывті уна коми йӧзлӧн
Чукӧрмӧма шог.
Тайӧ шогсӧ гажӧ пӧртны —
Ӧти менам мог.
Кӧн ме чужи, кытысь локті —
Лопъя морт оз тӧд.
Сідз жӧ тӧдтӧмӧн ме коля
Тіян водзын мед».
«Пӧрччысь, шойччи, — кайтіс пӧчӧ: —
Шонтысь, роч акань.
Он кӧ висьтась, тэныд нимтӧ
Пуктам ми: Бур Ань!»
Пуксис гӧстя, кисӧ шонтіс, —
Кӧдзыд вӧлі сэк.
Пӧчӧ сёйны сылы вайис
Косьтӧм чери пӧк.
Нюрдор сиктын кутіс тырны
Больгӧмӧн быд чом:
«Лёккӧд вермасьысь пӧ воис,
Ачыс вывті том!»
Быдӧн видзӧдлыны мунӧ
Нывлысь чужӧмбан:
«Татшӧм дивӧыд пӧ миян
Эз на вӧвлы тан!»
Ӧшинь улын йӧзыс жуӧ.
Ывлаас оз тӧр.
Гӧгӧр шуштӧм пемыд стен моз,
Сулалӧ сьӧд вӧр.
Пуяс пӧвсті ветлӧ мургӧ,
Шутлялӧ войтӧв.
Некор шойччыны Бур Аньлы,
Оз позь овны чӧв.
Петіс ывла вылӧ сійӧ,
Лэптіс веськыд ки:
«Талун, муса чойяс, вокъяс,
Сёрнитыштам ми.
Важӧн тӧда нин ме, кыдзи
Мырсьӧ коми йӧз,
Кыдзи тіян гӧгӧр гартчӧ
Шоглӧн зэлыд гез.
Тӧда: вывті нин ті шоча
Аддзывланныд гаж,
Тӧда: чужӧм вылад тіян
Оз и ворслы ваш.
Долыдлунсӧ тувсов шонді
Тіянлы оз вай.
Онӧ кывзылӧй ті, кыдзи
Сьывлӧ колипкай.
Весиг мукӧддырйи тіян
Кынӧмыд оз пӧт.
Татшӧм олӧм абу олӧм —
Помтӧм мисьтӧм вӧт!
Вайӧ ӧні, дона ёртъяс,
Висьталӧй ті мем,
Мыйла жугыля да гӧля
Колльӧдад ті нэм?»
Юрсӧ гыжйыштіс да шуис
Ӧти пӧрысь пӧль:
«Кыдз нӧ, нылӧй, он ло жугыль?
Кыдз нӧ он ло гӧль?
Менам пиӧй дас лун чӧжӧн
Кӧр ни кӧч эз кый.
Тадзнад кач вылад кӧ усян,
Нимкодясьныд мый!»
Ӧдйӧ-ӧдйӧ сэтчӧ содтіс
Варыш нима зон:
«Шудыд абу кӧ, мый вӧчан.
Сойыд кӧть и ён?
Кытысь тэныд долыдлуныд.
Кынӧмыд кӧ тшыг?
Пуыд сісьмӧмла кӧ усьӧ,
Сійӧс он нин пык».
Гӧрдов тошсӧ водзӧ мыччис
Наян синма морт:
«Коді кыдзи, ме тай пыр на
Тырта ассьым норт.
Ӧкмыс йӧра таво кыйи,
Косьті уна яй.
Ачыс вӧралысьыд мыжа,
Нинӧм оз кӧ вай!»
Кыськӧ кевмысьысь сэн босьтсис.
Вылас руч ку пась.
«Разьтӧм гӧрӧдъяссӧ, — шуис, —
Ентӧг он нин разь.
Колӧ Войпель-енлы сетны
Медся дона ку.
Ентӧ бурӧдан кӧ, некор
Шоглуныд оз су!»
Кывзіс, кывзіс, сэсся юрнас
Пыркнитіс Бур Ань:
«Аддза ӧні, мыйла тіян
Олӧм абу шань.
Коді гӧльджык, сійӧ мыждӧ
Ассьыс шудтӧмлун.
Кисӧ лэдзӧма да лёккӧд
Вермасьны оз мун.
Коді судзсянаджык, гӧльлы
Отсӧгсӧ оз сет:
Мед пӧ гӧльыд кӧть и кулас,
Ме пӧ ачым пӧт!
Войпель-ен вылӧ ті ставныд
Ыштад лун и вой.
Чайтад, енмыд яйсӧ заптас,
Сӧмын дасьсӧ сёй.
Эз на некор Войпель-енмыд
Тшыгъялысьӧс верд.
Сылысь бурсӧ коми войтыр
Эз на аддзыв, дерт.
Коді шудтӧм, аслыд шудтӧ
Войпельлысь эн кор.
Сысянь зэр моз эз на киссьыв
Мортлы нинӧмтор.
Сылӧн служитысьяс йӧзсӧ
Вильӧдӧны век.
Со тай кевмысьысьыд тайӧ
Кутшӧм гӧрд да тшӧг!
Колӧ ӧтувтчӧмӧн, ёртъяс,
Корсьны югыд туй.
Ӧтув олысь костад лёкыс
Нырсӧ оз нин сюй.
Гӧльлы гӧльӧс колӧ тӧдны,
Озырыс кӧ тшап.
Шудтӧм войтыр, юртӧ лэпты,
Весьшӧрӧ эн ляб!
Эм на выныд тэнад сояд,
Мывкыд, абу йӧй.
Югыд туй вылад кӧ петан,
Шог пиад он вӧй!
Садьмы, збоймы, коньӧр котыр,
Эн ло вывті рам!
Ентӧг шудтӧ аслыд дорны
Тырмас тэнад сям!»
Тайӧ кывъяссӧ зэв гора
Шуис тӧдтӧм ныв.
Кодӧс лэптіс; кодлы чушис
Сылӧн мелі кыв.
Гӧльлӧн надзӧникӧн пондіс
Вежӧрмыны юр:
«Збыль пӧ ӧтувтчӧмыд ваяс
Уна пӧлӧс бур!»
Скӧрмис кевмысьысь да зепсьыс
Кыскис лэчыд пурт:
«Тупкы вомтӧ, вижля-дзодзув,
Пучӧй моз эн дзурт!
Тэ ног некод оз кут овны,
Больӧдчы кӧть эн!
Дзикпыр тані менам киӧн
Виас тэнӧ ен!»
Пуртнас сутшкыны Бур Аньӧс
Кӧсйис енлӧн пи.
Вылӧ лэптысис нин сылӧн
Небыд яя ки.
Воча кевмысьысьлы сувтіс
Варыш нима зон.
Пуртсӧ нетшыштіс да шуис:
«Вешйы, тшӧгӧм пон!
Татшӧмторнад тані ёна
Йӧз водзад эн дур.
Ме кӧ ӧвтышта, тэ ачыд
Он-ӧ татысь тюр!»
Шызис-гызис кывзысь чукӧр,
Лыбис ыджыд зык.
Ен дор олысьяслӧн лёкла
Вомсьыс петӧ быг:
«Эн тэ кевмысьысьтӧ вӧрзьӧд,
Сійӧ миян ай!
Кывзӧй, ёртъяс, тайӧ нывтӧ
Вӧтлам татысь вай!»
«Огӧ вӧтлӧ, огӧ вӧтлӧ! —
Горзӧ уна гӧль —
Татшӧм велӧдӧмсӧ миян
Эз ва кывлы пель!»
Лунтыр вензьӧм сэні муніс.
Матын вӧлі тыш.
Быдӧн равзӧ, быдӧн индӧ
Мӧда мӧдлысь мыж.
Бӧръя помас бара воссис
Кевмысьысьлӧн вом:
«Войпель водзад тайӧ нылыд
Ичӧтик на ном.
Энӧ полӧ, коркӧ сылысь
Лэдзам на ми сюв.
Йӧзсӧ дзикӧдз сійӧ дзугас,
Оз кӧ регыд кув!»
Тадзи шуис, сэсся пышйис
Озыръяслӧн ай,
Томджык войтыръяслысь скӧрмӧм
Казяліс на тай...
Куим вежон Нюрдор сиктын
Велӧдчис бур йӧз:
Кыдзи мисьтӧм курыд шоглысь
Косявлыны вез;
Кыдзи корсьны парма пытшкын
Мортлы долыдлун;
Кыдзи гажа ӧтув уджӧн
Пальӧдлыны ун.
Уна гӧльлы юрас пырис
Вӧвлытӧм на мӧвп:
«Тывйӧн тывйӧ он кӧ йитчы,
Паськыда он кӧвт».
Весиг пӧрысьяслӧн сёрни
Вежсис, лои мӧд:
«Збыль пӧ кокньыдджыка тадзнад
Шедас кынӧмпӧт».
Ноксьӧм-уджалӧм Бур Аньлӧн
Весьшӧрӧ эз вош.
Лёкыс коксӧ сэтысь нуис,
Быттьӧ повзьӧм ош.
Гӧльыс гӧлькӧд ӧтув кыйсьӧ,
Олӧмсӧ оз ёр.
Мӧда-мӧдкӧд сэсся бурӧн
Юкӧ кыйӧмтор.
Сиктын тшыгъялӧмыс чинӧ,
Пинясьӧм оз кыв,
Вежа ягын гора шыӧн
Кевмысьысь оз сьыв.
Нёльӧд вежон Нюрдор сиктын
Бур Ань эз нин ов.
Мукӧд йӧз вӧсна на висис
Сылӧн сӧстӧм лов.
Нюрдор сиктсалӧн кӧ муртса
Югдыштіс юрвем,
Коньӧр мырсьысь парма пытшкас
Вель на уна эм.
Колӧ выльлаӧ нин мунны,
Шойччыны оз позь;
Лёккӧд мукӧдлаын колӧ
Кыпӧдлыны кось.
Бара восьлалӧ нин сійӧ,
Мудзӧмсӧ оз тӧд.
Кутшӧм сиктӧ-грездӧ пырас,
Велӧдтӧг оз пет.
Сылӧн велӧдӧмыс восьтӧ
Войтыръяслы син:
«Дерт, пӧ шыбытам кӧ важсӧ,
Содас миян вын!»
Ендор олысь дӧзмӧ, скӧрмӧ,
Быгзьӧ сылӧн вом;
Кӧсйӧ кевмысьыськӧд ӧтув
Нывлы вӧчны пом.
Ӧти арся лунӧ нора
Шувгис коми вӧр;
Енэж вывсянь шлявгис-киссис
Йи кодь кӧдзыд зэр.
Татшӧм лунӧ оз и петав
Чомйысь кыйсьысь морт,
Тарлӧн, сьӧлалӧн оз лэптысь
Лэбзьӧм вылӧ борд.
Ошлы, кӧинлы да ручлы
Муса кобувин.
Войтӧв пушкӧмысла муыс
Эрдъяс вылас; кын.
Сӧмын сьӧлӧмас Бур Аньлӧн
Яра ломзьӧ би.
Парма пытшті сійӧ мунӧ,
Оз и кынмы ки.
Корис сійӧс ылі сиктӧ
Гӧля олысь йӧз,
Он тэ сувтӧд сійӧс, зэрӧй,
Кӧть тэ кыдзи рез!..
Код нӧ тайӧ куткырвидзӧ
Понӧль саяс сэн?
Мыйла, нылӧй, ӧтнад мунан?
Дорйысь тэнад кӧн?
Чеччис мусьыс куим кырныш,
Куим руч ку пась.
Ставныс равӧстісны: «Сюрин!
Он нин пышйы тась!»
Куим кевмысьысьлӧн пуӧ
Морӧс пытшкас лёк.
Нывсӧ кыйӧдны да вины —
Вӧлі налӧн мог.
Налы сійӧ эз и удит
Шуны воча кыв.
Би моз югнитісны черъяс...
Кулі ветлысь ныв.
Чужӧмбансӧ сылысь мыськис
Арся кӧдзыд зэр.
Шувгис сы вылын зэв нора
Бӧрдігтырйи вӧр.
Эз нин восьлав сэсся сылӧн
Парма пытшті кок.
Коранінӧ, ылі сиктӧ
Эз нин сійӧ лок.
Кусі гӧльлӧн югыд шонді —
Помасис Бур Ань.
Эз вӧв некод коми муын
Сыысь бур да шань.
{Лебедев М. Н. @ Яг морт @ мойдан кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 218–224.}
ЯГ МОРТ
Уна тӧдліс коми войтыр
Шудтӧм лун да гажтӧм кад.
Коркӧ важӧн сылы вӧлі
Парма пытшкын веськыд мат.
Ветліс сэні, пашкыр ош моз,
Гундыр сяма гӧна морт,
Гашкӧ, вакуль пӧвсысь петысь,
Гашкӧ, вӧрсаяслӧн ёрт.
Туша сылӧн вӧлі ыджыд —
Быттьӧ увтӧм пожӧм пу.
Паськӧм пыдди сійӧ новліс
Куим вуртӧм йӧра ку.
Войшӧр войын быдтор аддзис
Сылӧн мисьтӧм гӧрдов син.
Кӧнкӧ шуштӧм пемыд вӧрын
Вӧлі сылӧн оланін.
Мукӧддырйи ӧти киӧн
Сійӧ шыбытліс кыз кер.
Татшӧм вӧлі Яг Морт нима
Вӧрса гундыр нисьӧ зверь.
Йӧзыс садьтӧг сыысь поліс,
Дзоргис гӧгӧр лун и вой:
Оз-ӧ кыськӧ пуяс костысь
Мыччысь сылӧн гӧна сой?
Уна вӧралысьлысь сійӧ
Кыйсянінас босьтліс лов.
Шоч нин вӧлі сэтшӧм мортыс,
Коді гундырысь эз пов.
Изьва дорын, Кыпыд сиктын
Оліс сэки пӧрысь пӧль,
Бура сёйис, бура юис,
Эз вӧв озыр, эз вӧв гӧль.
Сылӧн вӧлі шань да мича
Райда нима ӧтка ныв.
Ӧтка нылӧс шог эз босьтлы —
Быдлун сьыліс сьыланкыв.
Асывводзсянь рӧмыд рытӧдз
Сійӧ пуксьылӧм эз тӧд,
Лэбач моз пыр чеччаліс да
Сьывтӧг ывлаӧ эз пет.
«Мый пӧ жугыльтчӧмӧн овны.
Яг Морт татчӧ эз на лок!
Коркӧ пӧрысьма да сэки
Гашкӧ надзмас менам кок».
Мамыс нимкодясис нывнас,
Ошкис сійӧс пӧрысь ай:
«Со пӧ миян донаторйыд
Сьылӧ, быттьӧ колипкай!»
Томджык войтыръяслӧн сьӧлӧм
Висис Райда вӧсна пыр:
Мый пӧ верӧсӧс оз бӧрйы
Сійӧ миян костысь дыр?»
Райда шмонитӧмӧн шуліс:
«Оз ков верӧсъясыд мем.
Натӧг лӧсьыда на позьӧ
Меным колльӧдлыны нэм!»
Татшӧм сёрни ӧтка нывлӧн
Водзӧ, тӧдӧмысь, эз мун.
Регыд сылы удал зонкӧд
Воис чунькытшасян лун.
Зонлӧн нимыс вӧлі Туган.
Кыйліс сійӧ уна ош.
Вӧралігӧн сійӧ вӧлі
Медся повтӧм, медся чож.
Свадьба лунлы паныд Райда
Муніс вотны чӧскыд оз.
Сьӧрас босьтіс вугъя чуман —
Вотанторлы ичӧт доз.
Енэж вылын шонді ворсӧ,
Пӧльтӧ лунвыв шоныд тӧв.
Небыд турун пӧвсын дзоридз
Быдмӧ уна-уна зэв.
Ветлӧ Райда, озсӧ ӧктӧ
Зіля вӧрӧ сылӧн ки.
Ачыс сьылӧ: «Муса зонкӧд
Аски ӧтлаасям ми!»
Мыйкӧ тайӧ вадор ягас
Лыбис йӧраяслӧн зык?
Мыйла кӧрыс сэтысь лэбзьӧ,
Вомсьыс лэччӧ весиг быг?
Повзис сьӧлӧм ӧтка нывлӧн.
«Оз-ӧ Яг Морт татчӧ лок?
Кылӧ: зымӧдӧ нин матын
Чорыд муӧд сьӧкыд кок.
Руч-рачмуні ӧти пожӧм,
Чегис, усис сылӧн йыв,
Вывлань качис шӧркодь суспу...
Весьӧпӧри коньӧр ныв.
Вӧрсьыс петіс ыджыд шыӧн,
Быттьӧ тӧвныр, гӧна морт,
Ош кодь мисьтӧм... гашкӧ, збыльысь
Вӧрса мутияслӧн ёрт.
Сылӧн тушаыс кык сывйысь,
Дерт жӧ, ляпкыдджык эз вӧв.
Сылысь юрсисӧ да тошсӧ,
Идзас нӧб моз, летіс тӧв.
Пельпом вылас вӧлі паськӧм —
Куим вуртӧм йӧра ку.
Веськыд киас сійӧ кутіс
Шӧри чегӧм пожӧм пу.
Кӧні Райда озсӧ вотіс
Вӧлі паськыд вӧртӧмин.
Вотчысь нылӧс ылысь аддзис
Гӧна мортлӧн югыд син.
Ош моз равӧстіс лёк гундыр.
Уси Райда сынисадь,
Кыдзи кералігӧн усьӧ
Небыд коръя вӧсни бадь.
Яг Морт пусӧ муӧ сутшкис,
Шудтӧм вотчысьӧс эз ви.
Сэсся садьтӧм нылӧс босьтіс
Сылӧн кӧрт кодь чорыд ки.
Мича сюрӧмторнас сійӧ
Муніс чеччалігтыр бӧр.
Дзебис, тупкис сылысь туйсӧ
Тшӧкыд корнас пемыд вӧр...
Воши Райда Кыпыд сиктысь.
Висьмис шогла сылӧн ай.
Мамлӧн шор моз синва киссьӧ.
Кӧні налӧн колипкай?
Арся кымӧръяс кодь жугыль
Лои Туган, удал зон,
Сӧмын некодлы эз норась,
Важ моз вӧлі збой да ён.
«Тӧда, тӧда, — сійӧ шуис: —
Коді вӧчис татшӧм шог.
Муса нылӧс Яг Морт нуис.
Сійӧс корсьны — менам мог!»
Матігӧгӧрса том йӧзӧс
Сійӧ чукӧртіс дзикпыр:
«Локтӧ татчӧ, дона ёртъяс,
Локтӧй, кодлӧн пуӧ вир!
Кывзӧй, зонъяс, коми муын
Олӧм вывті лон лёк.
Быдлун пельным миян кылӧ
Нора горзӧм: ок да ок!
Тӧрыт воши миян Райда,
Аски вошас кодкӧ мӧд.
Коньӧр нылӧс Яг Морт нуис,
Коднӧ та йылысь оз тӧд.
Петам повтӧг, дона ёртъяс,
Корсьны сылысь оланін!
Лэбзям варышъяс моз ставӧн,
Кодлӧн сьӧлӧм абу кын!
Кӧнкӧ ылын, тӧдтӧм ягын
Сылӧн лӧсьӧдӧма чом.
Сэтчӧ суӧдам кӧ сійӧс,
Гашкӧ, вӧчам сылы пом.
Гашкӧ, Райдаӧс ми аддзам,
Сійӧс Яг Морт эз кӧ сёй,
Гашкӧ, оз на сылӧн туплясь.
Гундыр керка дорын шой».
Би моз ыпнитіс том войтыр.
Быдӧн лэптіс веськыд ки;
Дасьӧсь мунны тэкӧд, Туган,
Мисьтӧм гундыр вылӧ ми!
Дыр нин кӧчьяс моз ми олім,
Дыр нин сьӧлӧм вӧлі рам.
Ӧні бура гӧгӧрвоим:
Вывті омӧль татшӧм сям.
Муса вокӧй, тэныд паныд
Некод кыв ни джын оз шу.
Кытысь гӧна морттӧ чайтан,
Сэтчӧ миянӧс и ну!»
Ловзис Туган, эз ло жугыль,
Асьсӧ радысла оз чайт.
Мунысь войтыръяссӧ лыддис:
Буретш лои комын квайт.
Ӧдйӧ босьталісны зонъяс
Гортсьыс зверӧс виантор:
Черъяс, шыяс, ньӧввуж кӧлуй;
Вӧлі весиг ёсьтӧм зор.
Петіс сиктысь том зон котыр:
Туган юралысьӧн сэн.
Кӧн нин бара Яг морт шӧйтӧ?
Сылӧн коктуйясыс кӧн?
Зіля кытшлалісны найӧ
Вӧрас уна гожся лун.
Туган шойччыны эз пуксьыв.
Сылӧн Райдаыс эз вун.
«Шойчча сэки, — сійӧ шуліс: —
Тайӧ понсӧ виа кор!»
Ӧтчыд налы парма пытшкын
Сюри джуджыд гудыр шор.
Шоркӧд орччӧн, паськыд вор моз,
Яг Морт талялӧма туй.
Эз тай, майбыр, коксӧ кӧтӧд,
Гудыр ва питі эз уй.
«Аддзад, вокъяс, — Туган шуис: —
Кодлӧн ветліс таті кок.
Сійӧс кыйӧдны да вины —
Ӧні ӧти миян мог!
Смертысь, ёртъяс, энӧ полӧй,
Кыкысь кулӧмыд оз ло,
Вайӧ тшӧкыдінас дзебсям,
Кытчӧдз гундыр эз на во».
Муӧ водалісны зонъяс.
Гӧгӧр лои шынитӧв.
Из моз чорзис налӧн сьӧлӧм,
Полӧм некодлӧн эз вӧв.
Вӧрыс надзӧникӧн шувгис,
Быттьӧ небыд саридз гы.
Недыр мысти кыськӧ кывсис
Сьӧкыд коклӧн локтан шы.
Вылӧ качис рака чукӧр,
Нора равзӧ: крав да крав!
Шызис-гызис тар да сьӧла,
Гажтӧм лои налы дав.
Водӧм зонъяс пӧвсӧд тӧвзис
Садьтӧг повзьӧм еджыд кӧр.
Ошъяс бызгысисны шорас,
Сэсся уськӧдчисны бӧр.
Вӧрсьыс мыччысис лёк гундыр.
Вылас куим йӧра ку.
Аслас туйӧд сійӧ муніс,
Киас нинӧмтор эз ну.
Зэлыд ньӧввужъяс том йӧзлӧн
Водзӧ чургӧдӧма дась:
«Кӧть пӧ ставным татчӧ усям,
Огӧ бӧрыньтчӧй ми тась!»
«Лыйлӧй морӧсас да юрас!» —
Тшӧктіс налы Туган ёрт.
Сувтіс, бугдзылясьны кутіс
Гӧрдов синнас гӧна морт.
Мыйнӧ тайӧ лэбзьӧ-тиньгӧ,
Сьылӧ вӧсньыдика зэв?
Ӧтпыр сатшкысис Яг Мортлы
Бокас комын кымын ньӧв.
Сылы юрас гашкӧ воис:
«Со пӧ кутшӧм гырысь ном!»
Весиг шензьӧмысла воссис
Сылӧн кӧинлӧн кодь вом.
Сэсся гӧгӧрвоис сійӧ,
Кытысь киссьӧ чушкан зэр,
Кутшӧм повтӧм йӧзӧс дзебӧ
Аслас коръяс улын вӧр.
Кокнас зымкнитіс лёк гундыр;
Муас лои джуджыд гу.
Вужнас нетшыштіс да босьтіс
Киас увъя конда пу.
Коми зонъяс вылӧ вӧрас
Сійӧ уськӧдчис дзикпыр.
Увъя пунас гӧгӧр ӧвтӧ,
Сӧмын кылӧ: жбыр да жбыр!
Водӧ гундыр водзын понӧль,
Чегӧ, усьӧ вӧсни коз,
Пӧрӧ муас шӧркодь пожӧм,
Быттьӧ чышкӧ найӧс рос.
Кызджык пуяс сайӧ ставныс
Ӧдйӧ саймовтчисны сэк.
Кытчӧ вешйыны, мый керны —
Туган индӧ налы век.
Вӧтчӧ найӧ бӧрся гундыр,
Куас лёкысла оз тӧр.
Вӧрыс кызмӧ, вӧрыс сукмӧ,
Оз нин Яг Морт водзын пӧр.
Тшӧкыд пуяс костын сылы
Кернас ӧвтчыны оз позь.
Сійӧс гӧгӧртісны зонъяс.
Пансис, лыбис ыджыд кось.
Равзӧ, эргӧ мисьтӧм гундыр,
Кучкӧ, вачкӧ: кув да ков!
Кӧсйӧ вины, кӧсйӧ босьтны
Коми войтыръяслысь лов.
Сылы воча, чорыд щӧть моз,
Уна чургӧдчӧма шы,
Бӧрсянь, водзсянь сійӧс сутшкӧ, —
Доймӧ гӧна мортлӧн лы.
Туган куимысь нин слӧймис
Черӧн сӧтны сылысь кок:
«Со пӧ тэныд месянь козин,
Сюра мутияслӧн вок!»
Тэрыб зонъяслы оз инмы
Гӧна мортлӧн увъя кер.
Видзӧ найӧс дзескыдіныс,
Видзӧ найӧс тшӧкыд вӧр.
Рытӧдз косясисны найӧ.
Воис шонді лэччандор.
Веськыд бугыляс Яг Мортлы
Пырис ёсьтӧм кыдз пу зор.
Юрсянь кокӧдз сылӧн киссис
Туша кузялаыс вир.
Эз нин вермась сэсся гундыр
Коми войтыръяскӧд дыр.
Шыӧн сутшкӧм, черӧн сӧтӧм
Эз вӧв чӧскыд, эз вӧв бур.
Петі сы пытшкысь став выныс,
Кутіс бергӧдчыны юр.
Эбӧс быри, эбӧс абу.
Кокыс водзӧ оз нин ну.
Козъяс костӧ сійӧ усис,
Быттьӧ ыджыд пожӧм пу.
Куйлӧ зонъяс водзын гундыр,
Дугдіс лолавны, оз вӧр.
Юрсӧ керыштісны сылысь,
Мед оз чеччы сэтысь бӧр.
Шойсӧ гуалісны муӧ,
Вылас пукталісны из.
Мукӧд изйыс сэні вӧлі
Гӧна мортсьыс гашкӧ кыз.
«Тэкӧд лыддьысим ми, гундыр!
Шуис Туган чорыд кыв. —
Ӧні тӧдны меным колӧ,
Кӧні Райда, вошӧм ныв?»
Водзӧ мӧдӧдчисны зонъяс.
Быдӧн тэрыб, быдӧн сюсь.
Вӧрӧд-ягӧд ветлӧм корсьӧм
Эз ло войтыръяслӧн кузь.
Сюри налы мича Райда.
Яг Морт сійӧс эз на сёй.
Вевта гуын сійӧ оліс
Сизим лун да сизим вой.
Аддзис Туган вошӧмторсӧ.
Воссис сылы долыдлун.
Лэбзис невестанас гортӧ,
Эз нин надзӧникӧн мун.
Гажа свадьба сылӧн пансис.
Ставыс лои сэсся шань.
Удал зонлӧн гӧтыр лои
Медся мича коми ань.
1928.
{Лебедев М. Н. @ Юрка @ мойдан кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 225–230.}
ЮРКА
Маджа сиктын коркӧ
Овліс Юрка ёрт.
Ыджыд вына вӧлі
Тайӧ коми морт.
Тулысын кӧ сылы
Ковмас кӧдзны нянь,
Вӧвтӧг мусӧ гӧрас:
«Ачым пӧ ме чань!»
Видз вылӧ кӧ петас,
Мукӧд моз оз узь.
Коса сылӧн вӧлі
Сывйысь, гашкӧ, кузь.
Ӧти лунӧ ытшкас
Квайт да сизим видз.
«Ёнджыка пӧ сёйсяс,
Уджыштан кӧ сідз!»
Пӧрӧдас кӧ керсӧ,
Оз и доддяв вӧв:
Пельпом вылас ваяс
Кокньыдика зэв.
Керйыс сылы вӧлі
Быттьӧ вӧсни бадь:
«Позьӧ на пӧ татысь
Вӧчны вугыр шать!»
Тшупсьыны кӧ пондас,
Некодӧс оз кор.
«Меным тайӧ уджыс
Дзик пӧ ворсантор!»
Зэр моз кисьтас чагсӧ
Сылӧн паськыд чер;
Шыбытӧмӧн каяс
Сигӧрӧдзыс кер.
Песла ягӧ мӧдас,
Чегас конда пу.
Гортӧ сэсся кыскас,
Уп ни ок оз шу.
«Регыдджык пӧ верман
Пессӧ вӧчны тадз.
Керасьтӧг тай менам
Доналӧма пач!»
Комын арӧдз Юрка
Вӧлі вывті зіль.
Кыдзкӧ сылӧн петіс
Мышку шӧрас мыль.
Тӧдӧмысь, он лэпты
Висьӧмыдкӧд кось.
Куйлӧ, ружтӧ Юрка,
Уджавны оз позь.
Тӧлысь сійӧ висис.
Быри сылӧн нянь.
Кынӧмыд кӧ тыртӧм,
Олӧм абу шань.
Сиктса войтыр сылы
Отсӧгсӧ оз сет.
Кужис на тай Юрка
Корсьны кынӧмпӧт.
Ружтігтырйи чеччис.
Босьтіс лэчыд пурт.
«Тшыгъялӧмнад тані
Некор он пӧ бурд!»
Надзӧникӧн лудӧ
Нуис сійӧс кок.
Юасьӧны йӧзыс:
«Кытчӧ, муса вок?»
«Ыркӧдчыны петі, —
Шуӧ Юрка ёрт. —
Туплясьӧмнад меным
Мустӧм лои горт».
Лудсьыс сійӧ кутіс
Ичӧт баля пи,
Лӧсьыдика начкис,
Лёкногӧн эз ви.
Гортас сэсся нуис,
Пуис чӧскыд шыд,
Яйсӧ мутшкис-сёйис,
Панясис дзонь рыт.
Тайӧ лунсянь Юрка
Тшыгъялӧм эз тӧд.
Баля пиыд регыд
Сюри сылы мӧд.
Мӧдыслӧн зэв госа
Вӧлі небыд яй.
Дерт нин омӧль межӧс
Юркаыд эз вай.
Уллюнныд кӧ воас
Видзавны оз туй.
Кыдъя няньтӧ сэки
Горшад он нин сюй.
Заводитіс Юрка
Лудысь кыйны ыж.
Бура сёйӧм помсьыс
Бурдіс сылӧн мыш.
Рожа лои паськыд,
Порсь кодь ачыс тшӧг.
Кинас сё пуд лэптас —
Оз и вӧрзьыв гӧг.
«Мем пӧ ӧні лӧсьыд,
Уджавны оз ков.
Маджа сиктад некод
Татшӧма оз ов!»
Дзикӧдз сійӧ вельмис,
Пикӧ воис йӧз:
Вошласьӧны ыжъяс,
Вошлӧ весиг мӧс.
Тыдовтчис нин бура,
Кодлӧн сэні мыж,
Кодсянь лёкыс петӧ,
Коді сэтшӧм шыш.
Сёрни мунӧ: «Юрка
Курасьӧ пӧ тан.
Кыдз пӧ абу яндзим
Сылы, шондібан!»
Нимкодясьӧ Юрка,
Олӧмсӧ оз веж.
Войтыръяслӧн шогсьӧм
Сылы вӧлі теш.
Мукӧддырйи лудас
Ветлас сійӧ дыр,
Яйсӧ сэтысь кыскас
Ыджыд пестер тыр.
Юаласны сылысь:
Мый нин ваян тэ?»
Юрка вочавидзӧ:
«Виж гоб воті ме».
Быдӧн эськӧ тӧдӧ,
Кутшӧм сылӧн гоб,
Сӧмын ичӧт выннад
Юркаӧс он шоб.
Петкӧдліс тай сійӧ
Ассьыс бан и гуг.
Маджа сиктын олӧм
Вывті лои дзуг.
Бырасны кӧ ыжъяс,
Мыйысь вуран пась?
Яйтӧгыд кӧ колян,
Паняв ӧти азь.
«Колӧ мыйкӧ вӧчны, —
Мӧвпалӧ быд морт. —
Вундыштны нин колӧ
Кырнышыдлы борд!»
Йӧзлы сэки шуис
Еджыд тоша пӧль:
«Кокниа он кыскы
Пыдӧ пырӧм жель.
Антуслӧн кодь ыджыд
Юркаыдлӧн вын.
Мудериттӧг сыысь
Некыдз он нин мын.
Ылӧдлӧмӧн сійӧс
Гашкӧ вермам ми.
Тӧданныд ті, меным
Сійӧ вежа пи.
Сы водзын ме вӧлі
Пыр на шань да бур.
Аски сійӧс кора
Юны кода сур.
Гӧститӧда сідзи:
Садьтӧг усяс мед.
Усьӧм бӧрас Юрка
Нинӧмтор оз тӧд.
Кызджык гезйӧн сійӧс
Кӧрталам ми сэн,
Сэсся йирӧ сюям,
Отсалас кӧ ен».
Пӧрысь пӧльлы аттьӧ
Водзвыв кайтіс йӧз.
Лӧсьӧдіс бур вежай
Вежа пилы гез.
Сурыс сылӧн вӧлі
Вина дорсьыс ён.
Локтіс Юрка, юӧ,
Гӧрдӧдӧма дон.
Вежайыслы шуӧ:
«Менам эз на вун,
Висигад ме кыдзи
Тшыгъялі вит лун.
Та вӧсна ме понді
Йӧзлысь сёйны ыж.
Вежайлысь ог вӧрзьӧд,
Оз ло сэтшӧм мыж».
Кутлӧ сійӧс вежай:
«Дона меным тэ!
Мыйӧн верма тэнӧ
Гӧститӧда ме!»
Кӧшысь юӧ-бруньгӧ
Юрка кода сур.
Оз нин ӧшйы сылӧн
Пельпом вылас юр.
Недыр мысти сійӧ
Усис садьтӧм код.
Чепӧсйис бур вежай,
Эз тай майбыр чот.
Кӧрталіс зэв зіля
Гӧстьлысь ки и кок:
«Миянлы пӧ ӧні
Дугдан вӧчны лёк!
Нюжӧдчыштіс Юрка —
Гезйыс руч да рач!
Повзьӧмысла пӧльлӧн
Лэччис весиг гач.
«Ой-ой, муса вокъяс,
Вӧрӧ сылӧн ки!
Дзебӧй менӧ, дзебӧй,
Менӧ мед оз ви!»
Эз на садьмы Юрка,
Вежайӧс эз сёй,
Унзіль вывсьыс сӧмын
Вӧрзьӧдыштіс сой.
Сиктса йӧзлӧн бура
Уджаліс юрвем:
Вайисны выль гезъяс
Кодлӧн кутшӧм эм.
Узьысь мортлысь бара
Зэлӧдісны ки.
Гут моз, дзескыд везйын
Лои вежапи.
Гартчӧма сы гӧгӧр
Гезйыс уна сыв.
Шваргӧ узьӧ Юрка,
Нинӧмтор оз кыв.
Скӧрмӧм войтыр кӧсйис
Вӧчны сылы рель.
«Тыӧ сійӧс вӧйтам», —
Шуис пӧрысь пӧль.
Гӧгӧрвоис йӧзыс:
Лӧсьыд лоӧ сідз,
Юрка ёртлӧн вежай
Висьталӧма кыдз.
Эз нин сэсся Юрка
Куйлы сэні дыр.
Вадор вылӧ сійӧс
Лэччӧдісны пыр.
Пӧрӧдісны пыжӧ
Кулья мешӧк моз,
Кӧрталісны кокас
Сьӧкыд изки гоз.
Ты шӧрӧ зэв ӧдйӧ
Петкӧдісны пыж,
Путкыльтісны ваӧ:
Сёй пӧ ӧні ыж!
Садьмис сэки Юрка,
Пузис сылӧн вир.
Мустӧм сылы лои
Джуджыд пемыд йир.
Орйӧдліс став гезсӧ,
Кыпӧдчис на бӧр:
«Ме пӧ ичӧт тыад
Ог на гашкӧ тӧр!»
Эз жӧ вермы сэтысь
Петны вӧйтӧм морт.
Кӧрталӧма вӧлі
Багатырскӧй борд.
Изки гозлӧн уджыс
Вӧлӧма тай бур.
Бара пырис ваӧ
Юрка ёртлӧн юр.
Эз нин сэсся аддзыв
Шонді сылӧн син.
Ичӧт гудыр тылы
Сетчис ыджыд вын.
Войтыръяслы мыйкӧ
Эз ло лӧсьыд сэк:
«Ловъя мортӧс вӧйтӧм —
Поводнӧй пӧ грек!»
Шуис налы пӧльӧ:
«Сюсьмӧдчам кӧ ми,
Тайӧ грекысь мынам
Ме дай ставныд ті.
Воропыс тай, майбыр,
Миян киын со:
Казьтылӧм кӧ вӧчам,
Грекыс оз и ло!»
Мынтӧдчыны грекысь
Кыдзкӧ колӧ, дерт.
Тыртісны ид пызьӧн
Джынъян ыджда пӧрт.
Кизьӧртісны ваӧн,
Ломзьӧдісны пес.
Ты вылӧ зэв зіля
Юрбитӧ бур йӧз:
«Лэбзьы югыд райӧ,
Юрка, муса вок!
Тэ кузя ми тані
Пуам няня рок!»
Пусьӧм бӧрас роксӧ
Паньыштіс быд морт,
Мед пӧ гажаинӧ
Вошъяс Юрка ёрт.
Казьтылӧмыс вӧлі
Роксьыс, гашкӧ, пӧсь.
Сӧстӧм лолӧн ставныс
Разӧдчисны сэсь.
Рокнас налӧн грекыс
Сылі быттьӧ лым.
«Маджаса рок кашник» —
Ӧні налӧн ним.
1928
{Лебедев М. Н. @ Куим йӧй @ мойдан кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 231–233.}
КУИМ ЙӦЙ
Ӧпрӧсь тьӧтка, пӧрысь пӧч,
Сьӧкыд уджсӧ эз нин вӧч,
Ноксис пачвом дорын пыр,
Кытчӧдз эбӧс эз на быр.
Ӧтчыд лои сэтшӧмтор:
Пачвом весьтас вӧлі сёр,
Усис сёрсьыс сартас пес.
Пӧчлӧн чужӧм лои лӧз.
Пондіс бӧрдны сійӧ сэн:
«Он тӧд, рӧкыд суас кӧн!
Муса Ваньӧ, дона пи,
Тэнӧ гӧтралім кӧ ми,
Тэнад кага, шондібан,
Джоджас ворсіс эськӧ тан.
Сылы эз ло эськӧ бур,
Сылӧн поті эськӧ юр.
Ой ой, кутшӧм меным шог!
Сьӧлӧм доймӧ, ок-ок-ок!
Дона кага, сӧстӧм лов,
Он нин мекӧд сэсся ов!»
Пӧчлӧн пиыс, дзоля Вань,
Скӧра пырысь шуис: «Ланьт!
Эг на гӧтрасьлывлы ме.
Кутшӧм кага аддзин тэ?
Вывті тешкодь тэнад сям
Мый тэ лоин, пӧрысь мам?
Тэ кодь йӧйкӧд оз позь мем
Бура колльӧдлыны нэм.
Муна гортысь пырысь-пыр.
Нинӧм жуявны тан дыр.
Пукта аслым сэтшӧм мог:
Тӧдны йӧзлысь оланног.
Тэысь йӧйджык оз кӧ сюр;
Он нин аддзыв менсьым юр:
Кувтӧдз овны кута сэн,
Йӧзыс мывкыдаджык кӧн!»
Нора горзӧ пӧрысь ань.
Туйӧ петіс дзоля Вань.
Регыд аддзис сылӧн син,
Тӧдтӧм мортлысь оланін.
Керка сайын тоша дядь,
Абу кодъюра, дзик садь
Лэптӧ пывсян вылӧ мӧс:
«Вай пӧ кышась, сюра бес!»
Сувтіс Ваньӧ шензигтыр,
Сэсся юаліс дзикпыр:
«Мыйнӧ, дядьӧ, керан тэ?
Ог куж гӧгӧрвоны ме»
Дядьӧ шуис сэтшӧм кыв:
«Вевттӧм менам пывсян выв.
Йирк му шӧрас, муса друг,
Турун лэптысьӧма сук.
Мӧссӧ кыпӧда да мед
Корсяс сэні кынӧмпӧт!»
Бара кисьтӧ сійӧ пӧсь.
Мӧскыс оз и вӧрзьы сэсь,
Пывсян йирк вылӧ оз кай,
Вывті сьӧкыд сылӧн яй...
Ваньӧ кайтіс: «шондібан!
Ыджыд теш ме аддзи тан.
Менам мамкодьыд тай эм.
Ӧти йӧй нин сюрис мем.
Мӧд кӧ сюрас татшӧм морт,
Муса лоас меным горт».
Водзӧ мунӧ Ӧпрӧсь пи,
Зептас сюйыштӧма ки.
Сылы тэрмасьны оз ков,
Сьӧрас сылӧн нянь и сов.
Коркӧ шонді лэччандор
Бара аддзас дивӧтор.
Тайӧ дивӧ вылӧ дыр
Сійӧ дзоргис шензигтыр.
Мыйнӧ аддзис Ванюк ёрт?
Паныд сылы локтӧ морт
Югыд плеша, тошкыс дзор,
Ёрччӧ, видчӧ: бор-бор-бор!
Ачыс кыскӧ тарантас,
Пӧсьла шыбытӧма лаз,
Кашкӧ, мырсьӧ зіля зэв.
Бӧрсянь шляпикасьӧ вӧв.
Ваньӧ шуис: «Кывзы, дядь,
Тэ нӧ коддзин али садь?
Татшӧм морттӧ, кутшӧм тэ,
Некор эг на аддзыв ме!»
Сувтіс дядьӧ, лэптіс ки:
«Ог ме юлы, дона пи.
Талун винатӧг ме скӧр,
Аслам ку пытшкӧ ог тӧр.
Рӧкыд, вакуль сійӧс лый,
Со тай мекӧд вӧчис мый.
Менам сэтшӧм вӧлі лад:
Быдлун шонді петанкад
Лючки доддявлі ме вӧв.
Тадзи вӧчлі уна пӧв.
Талун, быттьӧ тшӧгӧм шыр,
Узи вывтікодь ме дыр.
Садьми чеччи луншӧр дор.
Вӧвтӧ доддявны нин сёр!
Мыйнӧ керан сэсся сэн,
Оз кӧ отсав тэныд ен?
Ӧні со нин сизим час
Ачым кыска тарантас!
Сэтчӧдз вои, мый ог тӧд:
Тайӧ вемӧс али вӧт?»
Бара тільсьӧ югыд плеш,
Бокӧ шойччыны оз кеж.
Тарантасыс — гуль да голь.
Вӧлыс бӧрсяньыс оз коль.
Дыр на аддзис Ваньлӧн син,
Кыдзи песіс ассьыс вын
Ёрччигтырйи, сынисадь,
Луншӧр кадӧдз узьысь дядь.
Ваньӧ пыркнитыштіс юр:
«Таысь йӧйыд оз нин сюр!
Позьӧ тӧдны ӧні мем:
Мамкодь йӧзыд уна эм.
Ӧткодь быдлаын тай сер.
Гортӧ бергӧдча ме бӧр.
Мамкӧд овны кута пыр.
Нинӧм ветлӧдлыны дыр!»
Гӧгӧрвоис дзоля Вань:
Шань на вӧлі пӧрысь ань,
Эз на йӧйлун пиас вӧй,
Сӧмын ичӧтика йӧй.
1928.
{Лебедев М. Н. @ Узьысь Вань @ мойдан кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 233–235.}
УЗЬЫСЬ ВАНЬ
Паччӧр вылын чеччывтӧг
Куйлӧ узьысь Вань.
Уджъяс сылӧн эштӧма,
Ставыс сылӧн шань.
Муяс абу кӧдзӧма,
Вундыны оз ков.
«Ме пӧ тшыглы кулӧмысь
Ог на ёна пов!»
Ытшкыны эз петавлы,
Турунсӧ эз курт.
«Ме пӧ, зонмӧ, висьӧдча,
Видз вылын ог бурд!»
Ягын пес эз керавлы,
Сьӧла-ур эз кый.
«Чер пӧ менам ныжмӧма,
Пищальӧй оз лый!»
Узьӧмысь оз палявлы,
Узьӧ вой и лун,
Куйлӧ паччӧр сэрӧгын,
Удж вылӧ оз мун.
Кӧлуй ставсӧ разӧдіс,
Керка лои куш.
«Нинӧм пӧ мем тӧждысьны,
Пӧтас ӧти душ!»
Гожӧм бӧрын тӧв кежлӧ
Сёянтор эз коль.
Джоджын сӧмын туплясьӧ
Сёркни куим-нёль.
Нинӧм абу вузавны,
Сёйны абу нянь.
Кыкнан кинас гыжъялӧ
Юрсӧ узьысь Вань.
«Мыйнӧ тайӧ лоӧма?
Унмӧй оз нин лок.
Синмӧй кутіс паськавны,
Кӧдзалӧма бок.
Кынӧм мыйкӧ рекмӧма,
Личалӧма вӧнь,
Менам тыртӧм керкаын
Вывті лои лӧнь.
Весиг эг кут аддзывны
Важ моз мича вӧт.
Часлы, сиктӧ петала
Корсьны кынӧмпӧт.
Керка сизим кытшовта,
Няньыс лоас дась!»
Кӧсъяс пасьсӧ пасьтавны —
Вузалӧма пась.
Кӧсъяс кӧмкот кӧмавны —
Вузалӧма кӧм.
«Аттӧ сьӧкыд олӧмӧй,
Мыйӧн петны мем?»
Пукалыштіс, шензьыштіс
Коньӧр узьысь Вань.
Сэсся кӧмтӧг, пасьтасьтӧг
Петіс корсьны нянь.
Сійӧ рытӧ ывлаын
Кӧдзыд вӧлі зэв.
Туйсӧ лымйӧн тыртӧма
Пидзӧсӧдзыс тӧв
Ваньӧ аслас керкасянь
Ылӧ эз и мун.
Шудтӧм лои Ваньӧлы
Тайӧ тӧвся лун.
Дасысь сійӧ воськовтіс.
Водзӧ мунны дыш.
«Часлы, — шуӧ, — шойччышта,
Мыйкӧ висьӧ мыш!»
Тола пиӧ шойччыны
Пуксис узьысь Вань.
Пукалігас кынмӧма —
Эз и ковмы нянь.
==IV
БАСНЯЯС
{Лебедев М. Н. @ Колхозник Митрӧпан @ басня @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 239–240.}
КОЛХОЗНИК МИТРӦПАН
Колхозӧ пырис Митрӧпан
Дай омӧль сёрнияс эз пан.
Пыр долис: «Ладсӧ оз ков дзугны
Да сёянторсӧ бура колӧ юкны,
Мед быдӧн лоас пӧт
Дай тшыгъялӧм оз тӧд!»
Прӧдукта сеталігӧн горзіс сійӧ яра:
«Мем колӧ нянь, мем колӧ сов,
Мед пӧтас менам лов!
Ті, гашкӧ, ладсӧ дзугны кӧсъяд бара?
Тадз, ёртъяс, уджавны оз позь.
Ме ачым ёсь
Дай лэпта дзугысьяскӧд кось!»
Му гӧрӧм-кӧдзӧм водзын заводитіс зіля
Колхозса войтыр пӧвсын жӧдзны Митрӧпан:
«Тэ кылан, Ваньӧ, кылан, Пиля,
Ми кыксё прӧчент вылӧ тыртам кӧдза план!
Соцордйысьӧм ми муяс вылас восьтам
Да ладсӧ лӧсьӧдам, мед пузяс миян вир.
Ударнӧй норма серти сёянторсӧ босьтам
Дай петам гӧрны пырысь-пыр!»
Ударнӧй норма складысь гортӧ ваис
Дай шуис шпыньялігтыр выль ударник-дядь:
«Ме кодъюра кӧть садь,
Пыр ошка тэнӧ, колхоз бать!»
Тадз шуӧм бӧрын пӧлать вылӧ кайис
Да куйліс дас кык лун,
Му гӧрны эз и мун.
Кык тӧлысь мысти сиктса йӧзлы воас
Зэв тэрмасяна турун пуктан кад.
Ударнӧй норма Митрӧпан дядь сёйис
Дай бара кутіс корсьны ассьыс лад.
Колхоз правлениеысь оз петав,
Пыр тоньгӧ юралысьлы: «Кывзы менӧ, зон,
Тэ войдӧр няньтӧ унджык сетав,
Мед ми вок уджалысьыд лоас збой да ён.
Тэ ачыд, дона ёртӧй, тӧдан:
Тшыг вӧлыд сёӧдтӧг оз гӧр
Дай корӧ бурджык зӧр.
А вӧлыдлы кӧ зӧртӧ горшас лӧдан,
Сэк, муса вок,
Зэв чожа ветлӧ сылӧн кок!»
Колхоз правленье ытшкысьяслы лэдзис
Нянь норма, шыдӧс, сакар, чай.
Кыдз колӧ вӧчны, сідз и вӧчис.
Тшӧтш Митрӧпанлы сюрис пай.
Дась сетӧм няньсӧ сійӧ кутіс кӧтны,
Но страдна чӧж эз вермыв гортысь петны:
Кор висьӧ мыш,
Кор висьӧ юр,
Кор сылы пыж
Оз некысь сюр.
Кыдз сэсся видзьяс вылӧ вуджан
Да пуктан вын ударнӧй уджын?
Эз ытшкыв, куртлыв Митрӧпан,
Эз гожъяв сылӧн чужӧмбан.
Нянь идралігӧн зіля куйліс сійӧ,
Колхозлысь мырсьӧмсӧ эз тӧд.
Пыр вӧлі паччӧр вылын тӧрӧканӧс кыйӧ
Да лудык вылӧ лэдзӧ уна сӧт.
Ар бӧрын тӧвся кӧдзыд воис.
Дыш Митрӧпанлы лои мат.
Медбӧръя шӧрӧм сійӧ сёйис
Да бара петіс корсьны лад.
«Нянь юкан плансӧ, ёртъяс, энӧ дзугӧй! —
Ёсь гӧлӧс лэптіс Митрӧпан. —
Быд членлы ӧтмындаӧн сёянторсӧ юкӧй!
Зэв лада тайӧ план!»
Сэк шызис-гызис став колхозник котыр:
«Эн бӧбӧд, зонмӧ, шань!
Тэ паччӧр вылын куйлін, быттьӧ кань.
Колхозсянь оз ло тэныд нянь!
Тэ, Митрӧпан, медыджыд лодыр!
Колхознӧй удж вылын эз пессьыв тэнад сой.
Тэ эн кӧ уджав, он и сёй!»
Дыш мортӧс он кӧ чорыдджыка велӧд
Да он кӧ чирышт да он ӧлӧд,
Пыр коляс сійӧ дыш
Дай удж вылын оз копырт ассьыс мыш.
1933.
{Лебедев М. Н. @ Педьӧ да Рӧдьӧ @ басня @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 241–242.}
ПЕДЬӦ ДА РӦДЬӦ
Кык морт,
Кык ёрт:
Колхозник Педьӧ
Да ӧткаолысь Рӧдьӧ
Тшӧтш пуктісны пу доддьӧ пила-чер
Да мӧдӧдчисны вӧрӧ лэдзны кер.
Бригадаӧ сэн пырисны кыкнаныс
Дай тӧдмалісны, кутшӧм налӧн мог
Да ыджыд-ӧ вӧрлэдзан уджлӧн планыс
Да баракъясад гажа али шог.
Мӧд луннас Педьӧ кутіс шуны:
«Тан, Рӧдьӧ ёрт,
Дзик быттьӧ горт,
Шыд-роктӧ оз ков весиг пуны,
Чай, сакар, табак — ставыс дась.
Кӧть нэм эн петав эськӧ тась!
Дай оланіныд тані кыпыд, шоныд.
Гӧрд пельӧсад вель уна книга эм.
Сэн лыддьысям кӧ тэкӧд, вермас лоны,
Мый миян югдыштас юрвем.
Став вынсьыс мырсьӧ Педьӧ,
Дас кубометрӧн муркӧдӧ быд лун.
А ӧткаолысь Рӧдьӧ
Оз Педьӧ туйӧд мун.
Быд асыв сійӧ сёрмӧдчӧмӧн чеччӧ
Да юӧ чай да нюжмасьӧ час-мӧд.
Оз жалит кадсӧ видзны сэтчӧ,
Кызь витысь куритчытӧг удж вылӧ оз пет.
«Мем, — шуӧ, — тэрмасьнысӧ нинӧм.
Мем зептӧ некод зарнисӧ оз кисьт.
Дай ёнасӧ ме тільсьыныд ог лысьт:
Пыр мыйкӧ висьӧ кынӧм
Дай юкалыштӧ кок,
Кор поводдяыс лёк».
Эз вермыв сійӧ вӧчны ӧти лунӧ
Кык кубометрысь уна,
Кӧть збыльвылӧсӧ вӧлі кӧрткодь ён
Дай чужӧмбаныс гӧрдӧдӧма — дон.
«Тэ дышӧдчан тай, Рӧдьӧ, —
Сідз ӧтчыд сійӧс дивитыштіс Педьӧ. —
Оз шогмы вӧрны лёльӧяс моз тан.
Быть колӧ тыртны вося план!»
«Ог аслым уджав! — Рӧдьӧ шуис скӧра. —
Мый меным песлӧдлыны сой.
Ме быдтор надзӧникӧн кера,
Мед сӧмын коляс лун да вой!»
«Да кывзы, Рӧдьӧ, дорам ми выль олӧм...»
«Ог кывзы нинӧмтор
Дай тэнсьыд, Педьӧ, индӧдъяс ог кор!
Ме ачым тӧда, овны кыдзи колӧ.
Тэ ме вылӧ эн во.
Сэсь тэныд бур оз ло!»
«Тэ кывзы, кывзы», — Педьӧ кайтіс бара
Дай кӧсйис висьтавлыны ставсӧ гӧгӧрбок.
Но Рӧдьӧ мӧдысь крапкис яра:
«Ог кывзы тэнӧ, ог!
Тэ мукӧд водзын небыд парнад чупкы,
Мем тэкӧд сёрнитнысӧ дыш!»
Тадз шуис, сэсся пельсӧ ассьыс тупкис
Дай вӧрсьыс регыд пышйис, быттьӧ шыш.
Мый таысь артмис позьӧ тӧдны.
Эз босьтлы Рӧдьӧ нянь ни сьӧм.
Эз лӧсьӧд аслыс пась ни кӧм,
Эз понды пышъялігас кынӧм сылӧн пӧтны,
Дзик лои быттьӧ бордтӧм чикышкай
Дай бурсӧ государстволы эз вай.
Кык норма вӧрын Педьӧ тыртіс
Дай босьтіс уна сьӧм да мукӧдтор.
Ударник пӧвсӧ ачыс асьсӧ пыртіс
Дай кӧсйӧ тадзи уджавны кӧть кор.
Кӧн Педьӧ сяма войтыр уна,
Выль олӧм сэні ёнмӧ лунысь лунӧ.
Кӧн Рӧдьӧ сяма йӧзыс эм,
Сэн налысь колӧ югдӧдны юрвем,
Мед помасяс лёк пемыдлунлӧн нэм.
1933
{Лебедев М. Н. @ Сюсь кодзувкот @ басня @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 242–245.}
СЮСЬ КОДЗУВКОТ
Веж козъяс улын жӧдзӧ
Вель уна кодзувкот.
Зэв зіля быдӧн уджсӧ ассьыс вӧчӧ,
Но кыдзкӧ налӧн вӧчантор оз сод.
Тӧв воиг кежлӧ колӧ вӧлі сэтчӧ
Выль места вылын тэчны кодзувкар.
Но со нин матыстчӧма ар,
А кодзувкарлӧн кыптӧм оз на тӧдчы,
Оз быдмы сійӧ, кӧть тэ бӧрд.
А вӧчанторйыд оз кӧ вӧччы,
Бур плантӧ олӧмӧ он пӧрт!
«Кӧн тані помка? — шензигтырйи шуис
Муйирысь нима ӧти кодзувкот. —
Кык тӧлысь чӧж нин уджным миян пуис,
А сӧмын артмис кодзувкарлӧн под.
Ме, часлы, ачым видла тайӧ лунӧ,
Кыдз уджыс кар гӧгӧрыс мунӧ
Да артышта ме, коркӧ эштас оз
Ми воклы шоныд поз?»
Сісь мыр вылӧ Муйирысь ӧдйӧ кайис
Да аддзис вылысяньыс сэсь,
Мый кодзувкар бердас дай саяс
Оз некод пукав весь,
А быдӧн ветлӧ, жуӧ,
Да мырсьӧ-ноксьӧ сэн:
Код вайӧ пӧтка гӧн,
Код нитшлысь йывсӧ кашкӧ-нуӧ
Код ӧктӧ косьмӧм турун кор
Да мукӧд ковтӧмтор.
Кодсюрӧ кутчысьӧма лыскӧ
Да кодзувкарлань сійӧс кыскӧ,
Но джынйыс карӧдзыс оз во
Тӧлк абутӧмла, веськыда кӧ шуны.
Мӧд джынсӧ удайтчывлӧ карӧдз эськӧ нуны
Но стрӧйбаыслы бурыс сэсь оз ло:
Мый тэчыштасны, ставыс киссьӧ муӧ,
А ӧшйыштас кӧ — ичӧтика зэв,
Дай сійӧс нӧбӧдӧ войтӧв.
Дерт, уджыс налӧн вӧлі пуӧ,
Но уджлӧн содӧмыс эз вӧв.
Муйирысь видзӧдліс да гӧгӧрвоис регыд
Йӧй сяма котралӧмсӧ. Воссис сылӧн син.
«Выль карсӧ тэчны сы вӧсна и сьӧкыд,
Мый абу ӧтувтӧма кодзувкотлӧн вын.
Ми важысянь нин олам коллективӧн,
А сэтшӧм артмӧ миян дивӧ,
Мый уджнад веськӧдлыны некод оз на куж,
Кӧть кодзувкотыд мӧмӧтӧн оз чуж».
Тадз думыштіс Муйирысь
Да сэтчӧ котӧртіс, кӧн тэрмасяна пырысь
Вель уна жӧдзис кодзувкот,
Кӧн быдӧн уджаліс, но уджалӧм эз сод.
Сё комын ёртӧс сійӧ бӧрйис
Да кутіс налы висьтавлыны сідз:
«Лёк уджнад бурсӧ он нин перйы,
Тэ зільмӧдчы кӧть кыдз!
Тан оз ков кашкигтырйи жӧдзны
Да пӧсьсӧ коньӧръяс моз лэдзны,
А колӧ сідзи вӧчны,
Мед ӧти воськов весьшӧрӧ оз вош,
Мед быдӧн лоас тӧлка ногӧн чож.
Ми водзвыв артыштам кӧ бура
Став уджсӧ гӧгӧрбок
Да воропыс кӧ миян гыжйӧ сюрас
Да пондам кӧ ми мырсьыны выльног,
Сэк ӧдйӧ кыптас кодзувкарлӧн юрыс,
Сэк кокньыдика могмас миян мог!»
Быд кывзысь сылы вочавидзис,
Мый найӧ радӧсь вӧчны сідзи,
Кыдз лоас лӧсьыдджык да бур.
Муйирысьлӧн зэв тӧлка вӧлі юр.
Сё ёртлы сійӧ тшӧктіс,
Мед коланаджык торсӧ быдӧн ӧктас
Да сэті кыскалас, кыт вӧлі шыльыдін,
Дерт, арталӧмӧн, кодлӧн кутшӧм вын.
А комын ёрткӧд ачыс босьтсис
Выль карлысь тэчны ӧти бок.
Мӧдногса мырсьӧм налӧн воссис,
Кӧн найӧ эз нин сӧвтны ковтӧм ёг,
А коланторсӧ пукталісны лючки
Да топыда, мед тэчасыс оз вӧр,
Мед, чорыд тӧв кӧть сэтчӧ кучкас,
Оз нинӧм чукты, ни оз пӧр,
Мед оз кут йиджны лым ни зэр.
Муйирысь ачыс сувтӧдіс уджвынсӧ
Да велӧдыштіс быдӧнӧс: «Тэ тан
Со тадзи уджсӧ пан!
Тэ лӧсьӧд пытшса ветланінсӧ!
Тэ тайӧ кер! Тэ тайӧ вӧч!
Тэ сэні весьшӧрӧ эн жӧдз,
А лыссӧ тэрыбджыка тэч!»
Муйирысьяслӧн юкӧн быдмӧ, кайӧ
Пыр вылӧ, вылӧ — дивуйтчана ён.
Став кодзувкотыс аддзис тайӧ
Дай шуис: «Со тай ладыс кӧні, зон!
Муйирысь туй вылӧ кӧ, ёртъясӧй, ми вуджам
Да сы моз кужӧмӧн кӧ тэчам кодзувкар,
Ми ыджыд вермӧм перъям ӧтув уджӧн,
Он таляв сэки стрӧйбанымӧс ар!»
Кодсюрӧ эськӧ вӧлі боргӧ,
Мый налӧн важся сямыс медся бур,
Но регыд лӧнис налӧн торгӧм
Дай эз кут чатырвидзны юр,
Кор унджык ёртъяс горӧдісны сэні:
«Ми гӧгӧрвоим ӧні,
Мый важся сямным медся лёк!
Выль ногӧн уджавны да вежны оласног-
Со кутшӧм ӧні миян мог!»
Лун сизим мысти кодзувкарыс эштіс.
Муйирысь велӧдӧмӧн уджлӧн кыптіс ӧд.
Выльногса муркӧдчӧмыс ачыс асьсӧ вештіс:
Став кодзувкотлӧн олӧм лоис мӧд.
Дзик сідз жӧ мукӧд мортыс керӧ:
Пыр мыйкӧ шӧйтӧ, ноксьӧ, дзӧрӧ,
Пыр сылӧн вӧчантор оз сод.
А босьтас кӧ Стахановскӧй метод,
Сэк пӧсьсӧ сійӧ этшаджык, дерт, лэдзас,
А сизим мында унджык уджсӧ вӧчас.
Кӧн зільлуныскӧд йитчӧ кужанлун,
Сэн уджыс некор омӧля оз мун.
{Лебедев М. Н. @ Лёк ош, руд кӧин да ӧтувтчӧм мӧсъяс @ басня @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 245–246.}
ЛЁК ОШ, РУД КӦИН ДА ӦТУВТЧӦМ МӦСЪЯС
Тӧв чӧж эз петав аслас гуысь,
Пыр шкоргис-узис пашкыр Ош.
Но садьмис мӧсъяслӧн виръюысь,
Кор сійӧс пондіс сотны тувсов гож.
«Кад воис пальӧдчыны, — шуис сійӧ гора. —
Жуйвидзӧм помсьыд кынӧмыд оз пӧт
Дай ловъя яй оз шед.
Тан туплясьӧмнад дзикӧдз сэсся оран.
Мем лоас лудӧ котӧртны дзикпыр.
Йӧй мӧснад лудыд кӧнкӧ тыр!»
Дерт, кытчӧ мунны Ошкыс бура тӧдіс
Дай веськыд туйӧд ловъя яйла мӧдіс.
Руд кӧин сыкӧд паныдасис сэк —
Зэв ачыс омӧль, абу тшӧг.
«Пӧсь чолӧм Ыджыд Ошлы! —
Бӧр кокъяс вылас сувтіс вӧрса шыш. —
Мед тэнад шуд оз бырлы ни оз вошлы
Дай мед оз векняв тэнад паськыд мыш!»
Шпыньмуні Ош да вочавидзис:
«Мед тэнӧ асьтӧ, дзоля вок,
Оз сулы шог
Дай мед оз мудзлы тэнад кок!
Мед котралан тэ лӧсьыдика сідзи!
А ӧні висьтав, зонмӧ, мем,
Кӧн эськӧ ловъя яйыд эм?»
Ышловзис морӧс тырнас Кӧин:
«Ок, уна эськӧ ветлӧ ловъя яй,
Но тайӧ яйнад дзик ме грекӧ вӧйи,
Дай эз и вичмыв сэтысь меным пай».
«Тэ, сідзкӧ, нуртӧ перйыны эн вермы?
Тадз. Кӧин, абу шань».
«Ме, Ыджыд Ошкӧй, эг на эськӧ йӧрмы,
Да кокорнитіс менӧ сямтӧм чань.
Тэ тӧдан менсьым оланногсӧ:
Ме лёкӧн некодлысь ог вӧрзьӧд ӧти гӧн.
Ме чаньтӧ бурӧн кӧсйи сёйны сэн,
Да сійӧ мелань бергӧдіс бӧр коксӧ
Дай бриньӧбтіс мем плешӧ, быттьӧ гым,
Сэк менам весиг вунліс аслам ним!»
Кыз юра Ошлӧн петіс серам:
«Тэ, Кӧин, кыйсьыныд он куж.
Вай мекӧд тайӧ уджсӧ керам
Да мӧсъясыдлы петкӧдлыштам пуж!»
Руд Кӧин лэптіс веськыд лапа:
«Дерт, тэкӧд меным сюрас чӧскыд яй.
Да войдӧр со мый кывзы, Ыджыд Ай,
Став мӧскыс мыйкӧ ветлӧдлӧны тшапа,
Код рама овліс, ӧні эз ло рам.
Ме чайта, налӧн вежсьӧ олан сям.
Ме сэсся кывлі кыпӧдчӧны кӧчьяс,
А таръяс бырӧдӧны лэчьяс.
Тшӧтш накӧд вӧля босьтны кӧсйӧ руч,
Да выныс оз на судз».
Ёсь синмыс Ошлӧн скӧрлун биӧн ӧзйис:
«Мый меным руч да кӧч да тар!
Ме на вылӧ и несйыны ог кӧсйы —
Ме мӧсъяс вылын царь!»
Руд Кӧин водзӧ нинӧм эз лысьт шуны
Да мӧдіс Ошкӧд кыйны ловъя яй.
Дерт, колӧ вӧлі сылы сёйны-юны
Да корсьны аслыс пай.
Яй кыяніныс эз вӧв ёна ылын.
Бадь кустъяс сайын воссис паськыд луд.
Сэн мӧскыс уна — кодӧс колӧ кут
Да кодӧс колӧ джагӧд ӧбед вылӧ.
Кӧть сэсся дзоля куканьяссӧ куль.
Кык друглӧн колӧмысла вомсьыс петӧ дуль.
«Со тайӧ Гӧрдуксӧ ме бӧръя
Да ловсӧ сылысь перъя!» —
Зэв яра равӧстігтыр восьтіс паськыд горш
Да мӧсъяс вылӧ зырӧдіс лёк Ош.
Мӧс кучик кӧсйис сійӧ лэдзны
Да ӧбед вӧчны,
Но кыйсьӧм сылӧн дзугсис, эз ло бур.
Мӧс комын кымын пондісны сэн жӧдзны
Да ошлань бергӧдісны сюр.
«Ми воча сувтам! Нинӧм сыысь повны! —
Медвойдӧр пузис Гӧрдукыслӧн чой. —
Ми ӧні ӧтув кужам овны!
Тэ важ моз миянӧс он сёй!»
«Ми огӧ сетчӧй! — бакӧстісны лёкысь
Луд пасьтала став том и пӧрысь мӧс. —
Дыр нартитчис нин тайӧ вӧрса бес,
Дыр сы вӧсна ми эгӧ мынлӧй шогысь.
Да ӧні абу колян во:
Тан кучик кульӧмъяс оз ло!»
Быд мӧслӧн кутіс бикинь кисьтны синмыс,
Быд мӧслӧн скӧрмӧмысла лэптысьӧма гӧн.
Вель уна чужйӧм сёйысьяслы инмис,
Вель уна сутшкӧм сюрис налы сэн.
Руд Кӧин сы бӧрын эз паськӧдлы нин вомсӧ.
Эз корсьлы кынӧмпӧт;
Мӧс кокъяс улын аддзис аслыс помсӧ,
Сэсь ловъяӧн эз пет.
Кыз юра Ошлы розьӧдісны боксӧ
Да перйисны ёсь сюрӧн веськыд син.
Кӧть ыджыд вӧлі сылӧн вын,
Но лои сылы вунӧдны став лёксӧ
Да пемыд вӧрӧ уськӧдчыны бӧр.
Кӧн ӧтув олӧм, нинӧм сэн он кер.
1934
{Лебедев М. Н. @ Налим юква @ басня @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 246–249.}
НАЛИМ ЮКВА
Быд черикыйысь юква кужӧ пуны.
Кӧть шедас сылы ӧти налим юр,
Пыр юква лоас бур.
Дзик сэтшӧм вӧлі, позьӧ шуны,
Дзор черикыйысь Созон Вась:
Кӧть рыт, кӧть асыв — юква сылӧн дась.
Сідз кыдзкӧ ӧтчыд сійӧ пуис
Кыз налим юрысь юква ыджыд пӧрт
Да сэсся гӧтырыслы шуис:
«Бур гӧстьлы тырмас тайӧ, дерт.
Трӧш Васьла, баба, ӧдйӧ ветлы,
Пӧсь юква сёйны татчӧ кор.
Ог жалит гӧстьлы нинӧмтор.
Кӧть сійӧ некӧн эз на пӧтлы,
Но миян юкваӧн дзикпыр
Кыз рушку сылӧн лоас тыр!»
Трӧш Васьла ветлісны. Зэв ӧдйӧ сійӧ пырӧ,
Няйт коксӧ чышкӧ, пӧрччӧ сэсся пась.
Став керка сёрнишыӧн тырӧ.
Трӧш Васьлы шуӧ Созон Вась:
«Вай пуксьы, тьӧзӧ, дона ёртӧй,
Сё-муса кум, сё муса сват.
Мем талун воис сэтшӧм кад,
Мый верма тэнӧ, сусед мортӧй,
Сідз вердны, юктавны, мый тэнад сэсся дыр
Пӧтлуныд рушкусьыд оз быр!»
Трӧш Васьлӧн долыдысла нюмъялӧ нин чужӧм,
Оз ыдждав сійӧ, пуксьӧ пырысь-пыр.
«Ме, — шуӧ, — сёйныд, юныд кужа,
Кӧть сыысь ыджыд пансяс тэнад пир».
Трӧш Васьлӧн сьӧлӧм йӧктӧ, ворсӧ.
«Эн жуяв, баба, — черикыйысь горзӧ: —
Пӧсь налим юква пызан вылӧ вай,
Мед гӧстьыд сёяс ассьыс пай,
Мед видлас тайӧ чӧскыдторсӧ!
Да корсьлы сылы, муса ань,
Выль вӧчӧм пань,
Зэв гӧстьыд тайӧ шань!»
Пӧсь юква пызан вылын. Руыс вылӧ кайӧ.
Выль вӧчӧм паньсӧ гӧстьлы баба вайӧ.
Дзор Созон Васьлӧн копрасьӧ нин юр:
«Эн ыдждав, тьӧзӧ, юква вывті бур!»
Трӧш Вась зэв зіля паньсӧ босьтіс,
Пӧсь юква видлыштіс да юмыртыштіс вом.
А сэсся ӧдйӧ ӧти тасьті косьтіс,
Мед лоас пируйтӧмлы пом.
«Ме пӧті, тьӧзӧ! Аттьӧ тэныд кайта!»
Оз кывзы гӧстьӧс Созон Вась:
«Тэ тшыгйӧн он на чеччы тась!
Ме тэнӧ гӧститӧдныд верма на, ме чайта!
Пӧсь юква пӧртысь эз на быр.
Со дзик на тыр!»
Мӧд тасьті пӧртсьыс гумовтіс да вайӧ
Трӧш Васьлы тьӧзӧ: «Паняв, муса вок!
Код тані пуксьӧ пызан сайӧ,
Оз овлы сылӧн пукалӧмыд лёк!»
Мӧд тасьті гӧстьыс бара ректӧ.
«Ме ӧні, — шуӧ, — тырвыйӧ нин пӧт!»
Бур тьӧзӧ сылы чеччыны оз сет
Да гӧтырыслы тшӧктӧ:
«Вай, баба, коймӧд тасьті лӧд,
Сё-муса гӧстьыд панялыштас мед!»
Трӧш Васьлӧн пӧльтчӧма нин кынӧм.
Но Созон Вась оз кывзы нинӧм:
«Эн ыдждав, паняв, юква вывті бур,
Мӧд татшӧм юкваыд оз сюр,
Зэв госа вӧлі налим юр!»
Мый керны гӧстьлы? Пыксьыны оз вермы
Да надзӧникӧн ректӧ коймӧд доз.
Бур тшӧктӧм вылӧ, тӧдӧмысь, он скӧрмы,
Но рушку потас оз?
«Уф! Вӧньӧс колӧ разьны, — Трӧш Вась шуӧ. —
Вит суда аттьӧ тэныд, дона ёрт».
«Эн чеччы тьӧзӧ, муса морт!
Эз кӧдзав юква, пыр на пачын пуӧ
Дай унакодь на. Бырӧмысь эн пов.
Сэсь повны оз на ков».
«Ме дзикӧдз дунді!» — «Паняв мыйта тӧрӧ!
Да гашкӧ паньыд ичӧт, муса вок!»
«Ог вермы лолыштны... со кынӧм кыдзи вӧрӧ
Да пӧсялӧмла вазис менам бок!»
«Бур гӧстьӧс тшыгйӧн ог лэдз петны! —
Дзор черикыйысь лэптіс ки.
Эн тӧждысь, тэнӧ гӧститӧдам ми.
Дзонь пӧртнас юква вермам тэныд сетны.
Кык ведра тӧрмӧн миян пӧрт,
Дзик ыргӧн, абу весиг кӧрт!»
«Ме пӧті... тырмас...» — «Яндысьнытӧ дугды!
Вай, баба, ыджыд дарсӧ гӧстьлы пукты.
Со, аддзан, ичӧт сылӧн пань
Сідз сёйны абу шань!»
Трӧш Васьлы дарсӧ кӧзяйкаыс вайӧ,
Дзонь пӧртнас юква кыскӧ Созон Вась.
«Эн ыдждав, паняв! — копрасьӧны найӧ. —
Тан ставыс тэнад ныр улад нин дась!»
Трӧш Васьлӧн юрси сувтны кутіс.
«Но, — думнас шуӧ, — мокасьт тайӧ пир!
Дзик прӧста ускӧй менам лудіс,
Куш ваӧн рушку лои тыр!»
Бур тьӧзӧ тшӧктӧ дорсьыс сылы юны.
Трӧш Васьлӧн гӧгрӧс лои син:
«Кӧть кушӧдз юа, юкваыс оз чин!»
Эз сяммы сэсся нинӧм сійӧ шуны
Да шапкатӧгыс пышйис сы ни садь.
Сідз сійӧс гӧститӧдіс чери кыйысь дядь.
{Лебедев М. Н. @ Ком да гыч @ басня @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 249–250.}
КОМ ДА ГЫЧ
Зэв збой да том
Сӧдз визыв ваын оліс Ком.
Эз сійӧ дышӧдчы, эз куйлы,
Пыр ветліс, корсис гажаин,
Лӧнь ваӧ нырсӧ эз на сюйлы,
Эз аддзыв нюйтсӧ сылӧн син.
Но ӧтчыд кыдзкӧ пырис сійӧ тыӧ,
Дзик быттьӧ усис югыдінсянь рыӧ,
Да шензис сэні дыр:
Став тыыс няйтӧн вӧлі тыр.
«Тан, — шуӧ Ком, — мем нинӧм керны,
Тан овны черилы оз позь,
Тан верман лягушаӧ пӧрны,
Тась бурсӧ грӧш дон он нин босьт!»
«Эн увгы! — кодкӧ шуис сылы воча: —
Эн пальӧд узьысьяслысь ун!
Ми тані ставным узям вой и лун!
Ми весиг вӧрзьӧдчывлам шоча!»
Оз аддзы Ком,
Кысь сёрни кылӧ, кодлӧн вӧрӧ вом
Дай юалӧ: «Тэ коді?
Тэ, гашкӧ, паськыд ёді?»
Сэк сёрнитысьыс висьтасьӧма сідз:
«Гыч котыр тані ёдісӧ оз видз.
Ме тані — медся пӧрысь Гыч!
Ме тайӧ тыын баксявтӧдз нин олі.
Со менам вокъяс. Ставным куйлам ми.
Сӧдз ваыс татчӧ некор эз на волы.
Эз дӧзмӧдчы, мун татысь, чери пи!»
Том ичӧт Комлӧн сьӧлӧм пузьӧ.
Зэв ыджыд дивӧ аддзӧ сылӧн син:
Гыч чукӧр, няйтӧ сатшкысьӧмӧн, узьӧ,
Дыш висьӧмысь оз мын.
«Эн узьӧ, гычьяс, садьмӧдчӧй да чеччӧй! —
Дыш черияслы горзӧ тэрыб Ком. —
Вай пальӧдчӧ да мӧдӧдчамӧй сэтчӧ,
Кӧн воӧма нин пемыдыслы пом!
Сэн югыд, гажа. Лӧсьыд сэні овны.
Сэн ваыс сӧдз.
Збой визыв сэтчӧ гудырсӧ оз лэдз.
Сӧдз ва пытшкын лёк сирысь оз ков повны.
Эн куйлӧй дыр,
Вай чеччӧй пырысь-пыр!
Сӧдз васӧ корсьны оз ков мунны ылӧ.
Со тасянь шургӧм сылӧн кылӧ!»
Том велӧдысьлӧн шуӧм вӧлі бур,
Но ӧти гыч эз лэпты юр.
Дыш черияслы муса вӧлі няйтыс.
Сэк пӧрысь Гыч став гычьяс пыдди кайтіс:
«Эн велӧд, Ком,
Тэ зэв на том,
Тэ пӧрысьяслы индавны он вермы!
Мун татысь пет
Да узьны узьысьяслы сет!
Мун ӧдйӧ, кытчӧдз ме эг скӧрмы.
Мед татшӧм велӧдысьыд миянын эз вӧв.
Ми гудыр инын олам шынитӧв!»
Тадз шуӧм бӧрын пӧрысь Гычлӧн нырыс
Сьӧд няйтас пыдӧджык на пырис.
Дерт, кодлы муса няйт да пемыдлун,
Сэк пальӧдны зэв сьӧкыд сылысь ун.
1930
{Лебедев М. Н. @ Чань да Петыр Вань @ басня @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 250–251.}
ЧАНЬ ДА ПЕТЫР ВАНЬ
Бур олысь вӧлі Петыр Вань.
Роч шобді ӧтчыд сійӧ кӧдзис
Да йӧрас ассьыс Чаньсӧ лэдзис,
Мед рака кежалӧмысь видзас сійӧ нянь.
Сюсь стӧрӧж лои тайӧ Чань:
Оз лэдзлы ракаяссӧ йӧрӧ,
Зэв зіля сэні вӧрӧ,
Кысь аддзас ракаӧс, дзикпыр
Йӧр вомӧн уськӧдчас, оз видзӧд сэсся дыр.
Дзонь тӧлысь сэні сійӧ оліс,
Роч шобді видзӧмысла войяссӧ эз узь.
Кӧть уна рака сэтчӧ воліс,
Но кокыштны эз вермыв ӧти тусь.
Дерт, Чаньлӧн юралысь зэв бура гӧгӧрвоис,
Кыдз колӧ видзны шобді нянь.
Но бӧръя помас со мый сэсся лоис:
Став мусӧ талялӧма Чань!
Кор Петыр Ваньӧ локтіс видзан йӧрӧ,
Сэн шобді шеп эз аддзы ӧти тор.
Пыр сійӧ киас босьтіс зор
Да шуис: «Коді уджсӧ тадзи керӧ,
Ме сыкӧд лӧсьыд сёрнияс ог пан
Да зорнас кольскӧдышта тан!»
Роч шобді кӧдзанінын Чаньсӧ сійӧ нӧйтӧ.
Кодсюрӧ горзӧ: «Велӧд, велӧд йӧйтӧ!
Мед мӧмӧтӧн оз чуж,
Мед видзны му оз кутчысь, оз кӧ куж!»
Код тані мӧмӧт позьӧ гӧгӧрвоны.
Тадз уджалігад бур оз вермы лоны.
Кор Петыр Ваньлӧн мусӧ видзӧ Чань,
Сэк Петыр Вань
Оз сёйлы шобді нянь!
1931
{Лебедев М. Н. @ Гриша дядь да кӧин @ басня @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 251–252.}
ГРИША ДЯДЬ ДА КӦИН
Потш кералігӧн аддзис Гриша дядь,
Кыдз мисьтӧм кӧин личкис сылысь ыжсӧ
Да ыжлы бокас сатшкис лэчыд гыжсӧ.
Дерт, Гриша сэні пузис сынисадь:
«Ак, ад горш, мый тэ вӧчан?
Ак, яндысьтӧм тэ син!
Тэ мыйла кусӧ ӧсьтукыдлысь лэдзан?
Тан тэныд абу бальӧ начканін!
(А кӧин ыжлысь горшсӧ йирӧ
Да пиньнас пыдӧджык на пырӧ).
Ой-ой, эн вӧрзьӧд, муса зонмӧй, эн!
Бур сямыд тэнад кӧн?
Тэ мыйла ловъя ловсӧ пӧдтан?
Эн, дона кӧин, дур.
Мун мукӧдлаӧ корсьны кынӧмпӧттӧ
Да балюктӧ эн пур!
(А кӧин косялӧ нин коньӧр ыжлысь кусӧ
Да пӧсь виръяйнас лякӧсьтӧ сьӧд мусӧ).
Ой-ой! Ой-ой!
Эн ставнас сёй!
Тэ збыль тай вӧлӧмыд рӧзбой!
Ме та бӧрын ог казьтыв тэнӧ бурӧн,
Пыр понда тэнӧ шуны: вӧрса шыш!
Мед тэныд эськӧ вӧйны кӧнкӧ нюрын
Да шӧрипӧв мед чегас тэнад мыш!...»
Дыр тадзи Гриша кӧин водзын бовгис
Да лэдзис чорыд сӧт.
А кӧин ыжсӧ помаліс да довгис,
Дзик голяӧдзыс пӧт.
Ме эськӧ вӧзйи кодлы сюрӧ
Со кутшӧм индӧд босьтны юрӧ:
Куш больӧдчӧмнад нинӧм сэн он кер,
Кӧн колӧ шы да чер.
{Крылов И. А. (комиӧдіс Лебедев М. Н.) @ Кӧин да мегӧ @ басня @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 252–253.}
КӦИН ДА МЕГӦ
(Крылов серти)
Веж турун пӧвсын шургӧ больгӧ шор.
Сэн дзоля Мегӧ кутіс юны
Да бурӧн сэтысь кок эз вермы нуны.
Со кутшӧм сыкӧд лои омӧльтор:
Код тӧдас кысь, руд Кӧин сэтчӧ воис;
Зэв лёкысь эргӧ, вомсьыс петӧ быг.
Кӧть тӧрыт на дзонь ыжӧс сійӧ сёйис,
А талун бара вӧлі тшыг.
Дерт, сійӧ некор яндысьны эз кужлы,
Вир юӧм вылӧ, тӧдӧмысь, и чужліс,
Но мед оз шуны: «Кӧиныд пӧ шыш»,
Пыр корсис сійӧ баля пилысь мыж.
«Тэ мыйла менам юанінӧ
Пеж кокнад пыран, сюян сэтчӧ ныр?
Став шорыс няйтӧн лои тыр.
Тэ, гашкӧ, чайтан: мыжыд тэнад мынӧ?
Да тайӧ, зонмӧ, абу мынантор,
Кор тадзи гудыртӧма шор!»
«Сё-муса Кӧин, — Мегӧ лысьтіс шуны: —
Ва катчӧс тэлань гудырыс оз кай.
Тэ меысь вылын. Позьӧ тэныд юны
Сӧдз васӧ ассьыд пай!»
«Мый кыла ме? Мый синмӧй менам аддзӧ
Тэ мекӧд ещӧ вензян, мисьтӧм Меж,
Дай нерсигтырйи легӧ тэнад бӧж!
Тэ колян гожӧм волӧмыд нин татчӧ
Мем дӧзмӧдчыны: баксін тані дыр
Да менӧ пинялін лунтыр!»
«Кыдз эськӧ сэки волыны ме кужи:
Ме, муса Кӧин, неважӧн на чужи!»
«Сідз, гашкӧ, воліс тэнад вок.
Дзик тэлӧн кодь и вӧлі сылӧн кок!»
«Ме ӧтка пи», — том Мегӧ бара шуӧ.
«Сідз, гашкӧ, вӧлі пӧрысь бать.
А эз кӧ батьыд, гашкӧ, зять?
Ті ставныд, кӧсъяд сюйны менӧ гуӧ.
Тадз, зонмӧ, уджавны оз ков.
Ме тэкӧд лыддьыся, ме босьта тэнсьыд лов!»
«Сё муса Кӧин, мыйӧн нӧ ме мыжа?»
«Ме тэ вылӧ став грексӧ налысь гижа! —
Руд Кӧин горзӧ. — Кутшӧм меным мог
Тан тӧдмавлыны тэнсьыд оланног!
Ме сідз нин аддза, коді кыдзи олӧ.
Тэ сійӧн мыжа: сёйны меным колӧ!»
Тадз шуис Кӧин, восьтіс паськыд вом
Дай вӧчис Мегӧыслы пом.
Дерт, ичӧтыд кӧ абу лэчыд гыжа,
Пыр сійӧ ыджыд водзын мыжа.
{Лебедев М. Н. @ Сьылысь меж @ басня @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 253–254.}
СЬЫЛЫСЬ МЕЖ
Зэв лӧсьыда да рама
Ыж чукӧр шӧрын ветліс шырӧм Меж.
Кор помӧй вайыштасны, чӧскыдика нямас
Да куйлас сутки чӧж.
Эз чайтлыв сійӧ збоя овны-вывны,
Но кыдзкӧ ӧтчыд шуис сылы порсь:
«Тэ, Межук, бура кужан сьывны,
Мӧд татшӧм сьылысьтӧ он корсь!»
Пыр тшапмис Меж: «Ме ачым тӧда тайӧ!
Дерт, ме кодь сьылысьыд оз некысь сэсся сюр!
Ме сьылӧмнад став ыжсӧ лэпта райӧ!
Ме сьылысь вывті бур!»
Порсь индӧд серти Межук восьтіс вомсӧ
Да бакӧстіс: «Гид гажӧдысьыд — ме-е!»
Да сэсся помтӧг кутіс сьывны: «Бе-е!»
Став ыжсӧ шызьӧдіс — и пӧрысьсӧ, и томсӧ.
А порсь зэв рад,
Мый сыног артмӧ сьылан лад.
Гид пытшкын гажа. Межук сьылӧ-горзӧ,
Ыж чукӧр водзын чеччалӧ да ворсӧ,
Бӧр кокнас йӧктӧ, вежнясьӧ лунтыр,
Оз пов, мый чегас силідзир.
Ыж чукӧр ошкӧ: Аттӧ кутшӧм лӧсьыд!
Кысь бара велӧдчин тэ сьывны сьыланкыв?
Кӧть тэнад ёна киссьӧ пӧсьыд,
Эн ланьтлы, Межук, сьыв!»
«Ме тіянлы кӧ сьӧлӧм вылӧ воа,
Дерт, сьылӧмысь ог дугды, — шуис Меж. —
Ме, тӧдӧмысь, медыджыд сьылысь лоа!
Со весиг сьылан ладӧн тіргӧ менам бӧж!»
Дыр сійӧ вежнясис да йӧктіс,
Дыр медся чӧскыд сёян мутшкис-ӧктіс,
Но бӧръя помас аддзис уна ыж,
Мый тайӧ Межыд — ыджыд шыш.
Пыр сійӧ, вӧлӧм, сьылӧ ыжъяс дорын
Зэв гажаа да гора,
А гусьӧникӧн кӧинъясӧс корӧ,
Мед локтасны, ёсь пиньсӧ лэчтігтыр,
Да ыжъяслысь мед юыштасны вир.
Сэк гӧгӧрвоис гидын
Дзик быдӧн,
Мый Межлӧн эз вӧв лӧсьыд сьыланкыв;
Мый сійӧ весиг эз и сьыв,
А сӧмын баксіс, равзіс, горзіс,
Кыдз сійӧс велӧдыштіс порсьыс;
Мый Межлӧн кӧть и вӧлі ыджыд сюр,
Но тыртӧм юр.
А тыртӧм юр помсьыд он аддзыв некор бур.
{Лебедев М. Н. @ Миш Васьлӧн план @ басня @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 254–256.}
МИШ ВАСЬЛӦН ПЛАН
(Сия головотяпъяслы)
Миш Васьӧс пуксьӧдісны юралысьӧн Орсӧ.
Кыдз юравнысӧ мӧвпалӧ Миш Вась:
«Ме тӧда Орслысь коланторсӧ —
Мед сёян-юан лоас уджалысьлы дась!
Ме плантӧг уджавны ог кутчысь,
Ме плантӧг ог и лэптыв ки.
Нёль воӧн тыртім тай витвося плантӧ ми.
Вын-эбӧс сы вылӧ тай судзчис.
Ме сідз жӧ вӧчны кута тан,
Лёк сямӧн юралӧм ог пан —
Медвойдӧр гижа план!»
Миш Васьлӧн Орсас уна вӧлі скӧтыс
Дай эз вӧв этша му да видз.
Мед эськӧ скӧтыс бура пӧтіс,
Дерт, колӧ юравнысӧ лючкиджыка сідз.
Веж турун заптыны кӧ кужан,
Став мӧскыс лоас тшӧг.
Ас заптӧм яйӧн восӧ сэки вуджан.
А мӧссӧ лысьтыштан кӧ, лоас йӧв и нӧк.
А черикыйыськӧд кӧ договорсӧ вӧчан
Да ставсӧ арталан да тэчан,
Быдпӧлӧс прӧдуктаӧн Орсыс лоас тыр
И уджалысьлӧн долыдлун оз быр.
Кык вежон аслас кабинетын
Миш Вась пыр пукаліс, выль плансӧ гижигтыр.
Мыйсюрӧ перӧнас эз ныр,
А пӧтӧлӧкӧ видзӧдіс зэв дыр,
Да сы бӧрын нин водзӧ няжгис сэтӧн,
Эз вунӧд ӧти лун,
Став вося уджсӧ тӧдіс, быттьӧ тун.
План эштӧм бӧрын пуктіс перӧ
Да горӧдіс Миш Вась:
«Ме ӧні ог нин кольччы бӧрӧ!
Кыдз Орснас веськӧдлыны видзӧд сӧмын тась!
Со тані гижӧма, кор складысь пызьсӧ вайны,
Кор пӧжавны вӧрлэдзысьяслы нянь,
Кор ягӧ прӧдуктаӧн кайны,
Кор кызь пуд чери кӧвтас кыйсьысь Вань,
Кор мӧскӧс начкыны, кор яйсӧ сылысь пуны,
Кор ачымӧс ударник нимӧн шуны.
Кор ытшкыны, кор куртны кутшӧм видз,
Кор вӧчны тадз, кор вӧчны сідз.
Быд керӧм вылӧ индалӧма часъяс
Да пуктӧма лыдпасъяс.
Кӧть мӧвпалігам кольмис менам юр,
А планыс лои бур!
Выль план серти Миш Васьлӧн уджыс мунӧ.
Мый сылӧн артмӧ — аддзӧ тӧлка йӧз.
Орс гидысь сійӧ ӧти гожся лунӧ
План шуӧм жуан начкис куим мӧс.
Но эз вӧв бӧчкаясыд сылӧн,
А бӧчкаястӧг солавны оз позь.
Став яйсӧ лои кольны сісьмӧм вылӧ.
Жар поводдякӧд он тай лэпты кось!
Корсюрӧ черикыйысь кыскӧ
Дзонь мешӧк гырысь сир.
Но юралысьлӧн чатырвидзӧ ныр:
«Мем войдӧр колӧ ёді, — сійӧ бызгӧ. —
А кытчӧдз ёді лыд эз тыр,
Тэ сирнад татчӧ эн и пыр!»
Оз примит сиръяссӧ, а ёдіыс оз шедлы.
Он кывлы Орсын чери дук.
Дерт, кыйтӧм ёді помсьыс рушкуыд оз пӧтлі
Но плантӧ сир вӧсна он дзуг!
Кор страдна пансис,
Пыр аддзис сійӧ плансьыс,
Кыдз колӧ уджнас веськӧдлыны сэн:
Кор ытшкыны да кӧн,
Кор куртны турунсӧ, кор зорӧдъясӧ тэчны,
Кор пуктысьяссӧ шойччӧг вылӧ лэдзны.
План индӧд серти муркӧдчӧ Миш Вась,
Мед видзан скӧтлы кӧрым лоас дась.
Дерт, мырсис сійӧ пӧся,
Но кыдзкӧ поводдяыд планыдкӧд эз лӧсяв...
Кор ытшкӧ — мича сэки лун;
Кор куртӧ, чӧвтӧ — сэки зэрӧ,
Став ваыс пырӧ зорӧд шӧрӧ,
Оз мукӧдлаӧ мун.
А кодкӧ та вылӧ кӧ мургӧ,
Миш Васьлӧн чуньыс стенӧ зургӧ:
«Со, видзӧд тан,
Мый шуӧ план
Ме плантӧг куртӧмсӧ ог пан!»
Веж турун пыдди артмис сылӧн куйӧд.
Но та вылӧ тэ индавлы кӧть эн,
Пыр довгӧ Васюк аслас туйӧд,
Он некыдз сійӧс вен.
Вӧрлэдзанінӧ няньсӧ сэки нуӧ,
Кор йӧзыс сэтчӧ эз на пет.
А войтыръяслӧн уджыс сэн кор пуӧ,
План оз кӧ тшӧкты, нинӧмтор оз сет.
Код тӧдас, дыр-ӧ эськӧ Орсас
План гижысь тадзи нырсис, ворсіс,
Но сылы горӧдісны: стоп!
Да Орссьыс шыбытісны — шнёп!
Эз инды эськӧ планыс судӧ сюрӧм,
Но судыд планкӧд лыддьысьны эз кут.
Вель ыджыд вӧлі Васьлӧн дурӧм:
Дас во чӧж пукалыштны шуис сылы суд.
Быд юралысь, дерт, планъяс серти олӧ.
Но плансӧ бура вӧчны колӧ.
А няжгасны кӧ плансӧ бюрократ
Да прӧсуж нисьӧ йӧй головотяп,
Сэк омӧль лоас результат.
{Лебедев М. Н. @ Иван Иваныч @ басня @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 257–258.}
ИВАН ИВАНЫЧ
Кӧть гожӧмын, кӧть тӧлын
Иван Иваныч волывліс быд лун
Ас трестӧ, кӧні юралысьӧн вӧлі
И код помысь пыр рушку вӧлі дун.
«Здорово, другъяс! — пыриг мозыс кайтас
Да чабыртлас кодсюрӧяслы ки. —
Но мый нин керад талун ті?
Дерт, зіля уджалад, ме чайта.
Зэв бур, зэв бур!»
Тадз шуӧм бӧрын чатӧртыштас юр,
Збой воськовъясӧн пырас кабинетӧ
Да лыддьытӧгыс кырымавлас сэтӧн
Вель уна бумага да выль приказ гоз-мӧд,
А мый йылысь — оз тӧд:
Ӧд ставсӧ ӧти юрӧ он пӧ лӧд!
Иван Иваныч
Оліс тані,
Кыдз шусьӧ, шынитӧв,
Стрӧг юралысьӧн, мукӧд моз, эз вӧв,
Быд служащӧйӧс шуліс муса другӧн,
А кывлас кӧ, мый служащӧйыс код
Да ассьыс уджсӧ дзугӧ,
Пыр шуас сылы: «Мун да вод!
Кор пальӧдчан, сэк уджыд озджык чот!»
Иван Иваныч мукӧд лунӧ,
Кор сылӧн пукалігас позялыштас кок,
Отделъяс кузя гуляйтіг моз мунӧ
Да мелі синмӧн дзоргӧ гӧгӧрбок.
Быд жырйын гажа больгӧм кылӧ
Дзик быттьӧ воис празничайтан кад.
Код юӧ чай, код мыйкӧ сьылӧ,
А мукӧдъяслӧн ныр улас шахмат.
«Людмила Савишна, мый керан?
Тэ бара чайник гӧгӧр вӧран»?
«Иван Иваныч, ха, ха, ха!
Ме квайтӧдысь нин бруньга тан пӧсьва».
«Бур, бур! — Иван Иваныч шуӧ, —
Горш косьмӧм дырйи быдӧн юӧ.
А тэ, том ныв,
Тан кутшӧм помка кузя сьылан сьыланкыв?»
«Ме сьыла сы вӧсна, мый гажа...»
«Шань, шань,
Бур ань!
Ме ачым тадз жӧ сьывлі важӧн.
А, шахматистъяс, тіян кыдз?
Тэ, зонмӧ, ветлы тадзи, а тэ сідз
Да тураяссӧ видз.
А коді эстӧн пызан улас узьӧ?»
«Иван Иваныч, сэн главбух,
Литр вина юис аслас нимлун кузя...»
«Бур, бур! А кывзы, муса друг,
Ме мыйкӧ юрисконсультӧс ог аддзы?»
«Нёль лун эз волы сійӧ татчӧ,
Кыдз быттьӧ абу сылы мог...»
«Но, гашкӧ, сійӧ висьмӧмла эз лок, —
Иван Иваныч вочавидзӧ. —
Кор бурдас, локтас пырысь-пыр. —
Бур, бур! Ме аддза, тані кыдзи
Ті муркӧдчанныд сьылігтыр.
А кӧні сьылӧм, ӧдыс сэн оз быр!»
Иван Иванычлы зэв долыд
И нюмӧн тырӧ чужӧмбан.
Став служащӧйлӧн ворсӧ лолыс:
«Иван Иваныч миян шань!»
Но татшӧм шаньлун трестлы сувтіс сола
Да кисьтіс сійӧс дзик.
Джын уджалысьыс удж вылӧ оз волы,
И некӧд дисциплинасӧ оз пык.
Иван Иваныч эськӧ дыр на
Эз казяв нинӧмтор,
Но сэтчӧ нырсӧ сюйис прокурор
Да пыдӧ кутіс пырны:
Код тайӧ вӧчис, кор да кыдз
Да мыйла служакъясыс вельмӧмаӧсь сідз?
А сэсся дзоньнас эрдӧ петіс
Иван Иванычлӧн трест кисьтӧм кузя мыж
Да кутшӧм вӧлі дисциплина сылӧн ныж.
Суд сылы мырдӧна удж сетіс
Бур сямӧн уджавны кӧ вӧлі сылы дыш.
Иван Иванычьясыс эз на миян бырны,
Но найӧс позьӧ эрдӧдны да зырны.
Прогульщиклы да лодырлы — война!
Тадз шуис став страна.
{Лебедев М. Н. @ Кык понлӧн ӧтувтчӧм @ басня @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 258–260.}
КЫК ПОНЛӦН ӦТУВТЧӦМ
Ас керка ӧшинь улын Катшыс нима пон
Мӧд понлысь локтӧм аддзӧ
Да горзӧ сылы: «Буско, волы татчӧ!
Ме мыйла тэнӧ кора тӧдан он?
Тэ, гашкӧ, чайтан: кӧсъя тэнӧ пурны?
Да ӧні, муса вок,
Ме дугді омӧль ногӧн дурны,
Ме ӧні бур, ме абу лёк!»
«Тэ бурмӧдчин кӧ, — Буско воча шуӧ: —
Ме тэ вылӧ ог паськӧдлы нин вом.
Став лёксӧ гуалам ми муӧ
Да вӧчам сылы пом!»
«Дерт, сідзи! — Катшыс бара горзӧ. —
Лок мекӧд орччӧн пуксьы, сьӧлӧмшӧр.
Ме ӧні пурсян уджсӧ ог нин кер.
Ме дзикӧдз дугді вӧчны омӧльторсӧ.
Тэ мекӧд ӧтувтчан кӧ лоам ми, кык пон,
Дас понйысь ён!»
«Код ӧтувтчӧ, оз усьлы сійӧ няйтӧ,» —
Сідз Буско Катшысыслы кайтӧ
Дай орччӧн сыкӧд пуксьӧ пырысь-пыр.
Кык понлӧн лӧсялӧма вир.
Бур сёрни сэсся водзӧ налӧн мунӧ.
«Ок, — шуӧ Катшыс, — видзӧдлам кӧ ми,
Став понйыс пурсьӧ лунысь лунӧ,
Кӧть ставсӧ пурсьӧмысла ви!
Вай налы петкӧдлам ми, кыдзи овны колӧ:
Тшӧтш кутам котравны, тшӧтш узьны, дона ёрт,
Тшӧтш сёйны-юны. Косьӧ огӧ волӧ.
Мед менам гортӧй лоас тэнад горт!»
Кузь бӧжнас Буско люг-лег керӧ:
«Зэв лӧсьыд лоас татшӧм оланног.
Кор ӧтув олан, абу сэки шог.
Сэк весиг кокыд тэрыбджыка вӧрӧ.
Вай тадзи овмӧдчылам ми.
Мед важся лёксӧ сотас би!»
Оз слӧймы Катшыс радысла мый вӧчны
Дай долыдысла синва кутіс лэдзны:
«Ак, Буско, муса вок,
Пыр менам лапа костӧ, окасьыштам лок!»
Кык ёртлы ӧтувтчӧмыс дона.
Зэв ыджыд гажӧн сьӧлӧм налӧн тыр,
Бур кывъяс шуалӧны, окасьӧны ёна,
Шпыньвидзӧ, вашъялӧ кык ныр.
Код тӧдас, дыр-ӧ эськӧ окасисны найӧ,
Да керкасяньыс шыбытісны лы.
Пыр налӧн вежсис гӧлӧс шы.
«Эррр! — Катшыс эргӧ, — меным колӧ тайӧ!»
Оз лэдзчысь Буско: «Тэныд ме ог сет!
Ме талун абуджык на пӧт!»
Мый вӧлі сёрнитӧма, ставыс налӧн вунӧ.
Кык ёртлӧн щӧть моз лэптысьӧма гӧн.
Лёк пурсьӧм бара налӧн мунӧ,
Дыр найӧ косясисны сэн.
Тадз мукӧддырйи буржуй котыр керӧ
Зэв зіля мирӧн олӧм йылысь сӧрӧ,
А син водзас кӧ лоас юкан тор,
Ён косьтӧг юксьӧмыс оз ор.
==V
Стихотворениеяс
{Лебедев М. Н. @ Мед дзирдалас шонді @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 263–264.}
МЕД ДЗИРДАЛАС ШОНДІ
Мед дзирдалас шонді!
Мед югъялас луныс!
Мед дзоридзӧн тырас
Да нюмъялас му!
Мед шонділань быдӧн
Пыр восьлалас-мунас!
Мед шондіа туйсӧ
Оз вевттьыв сьӧд ру!
Ми, сӧветскӧй войтыр,
Зэв кыпыда олам.
Ми жугыля некор
Ог ӧшӧдлӧй ныр.
Кӧть кытчӧ ми мунам,
Кӧть Москваӧ волам,
Збой котырӧн повтӧг
Ми ветлӧдлам пыр.
Ас муын, ас гортын
Ми шудаӧсь ставным.
Дек гӧльлунлысь важӧн
Ми косялім вез.
Выль олӧм ми тэчам,
Кыдз велӧдӧ Сталин,
Кыдз вӧчас ас кадын
Став мувывса йӧз.
Ми уджалам зіля
Да удж вылын сьылам.
Кор долыда овсьӧ,
Сэк кыдзи он сьыв!
Быд карын, быд сиктын,
Быд пельӧсын кылӧ
Том войтырлӧн ворсӧм
Да збой сьыланкыв.
Ас удж помысь олысь
Кӧть тані, кӧть кӧні,
Мед уджалысь мортлы
Бур вок да бур чой.
Ми ӧтувйӧн петам
Лёк враг вылӧ сэні,
Кӧн врагыскӧд пансяс
Виркисьтана бой.
Мед дзирдалас шонді!
Мед югъялас луныс!
Мед дзоридзӧн тырас
Да нюмъялас му!
Мед шонділань быдӧн
Пыр восьлалас-мунас!
Мед шондіа туйсӧ
Оз вевттьыв сьӧд ру!
{Лебедев М. Н. @ Колхознӧй сиктын @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 264–265.}
КОЛХОЗНӦЙ СИКТЫН
Сиктысь сиктӧ ветлігӧн
Аддзан, кыдзи быдлаын
Лӧсьыда да гажаа
Олӧ сиктса морт.
Олӧ сійӧ сэтшӧма,
Кыдзи сійӧс велӧдіс,
Кыдзи тшӧктіс овнысӧ
Дона Сталин ёрт.
Юр весьтаным дзирдалӧ
Енэж вывсянь шондіыс,
Шонді улас му вылын
Дзоридзалан сад.
Сиктса мортлӧн сьӧлӧмыс
Долыдлунӧн тырӧма.
Сиктса мортлы воӧма
Нимкодясян кад.
Петалан кӧ му вылӧ,
Оз нин синмад шыбытчы
Омӧлик лёк вӧв вылын
Гӧрысь да пу гӧр.
Трактор сэні муркӧдчӧ,
Багатыр моз уджалӧ,
Важся ӧткаолысь моз
Му вылас оз дзӧр.
Кытшовтан кӧ видзьяссӧ
Гожся страдна лунъясӧ,
Ружтан шыа пессьӧмсӧ
Он нин сэтысь кыв.
Машинаӧн ытшкӧны,
Машинаӧн куртӧны,
Кыпыд лолӧн сьылӧны
Гажа сьыланкыв.
Уджыс эз ло сьӧкыдӧн,
Уджыс эз ло мустӧмӧн.
Ӧтув уджсӧ уджавны
Позьӧ ворсіг моз.
Мездіс сиктса войтырӧс
Нэмӧвӧйся гӧльлунысь,
Вайис няньсӧ, эмбурсӧ
Сталинскӧй колхоз.
Сикт кузяыс мунан кӧ,
Аддзан, кыдзи сиктыслысь
Сӧветса культураыс
Вежис чужӧмбан:
Быдлаын выль школаяс,
Детдомъяс, больничаяс,
Клубъяс да магазинъяс —
Быдтор аддзан тан.
Котӧртӧны школаӧ
Сиктса йӧзлӧн челядьныс,
Сералӧны, дзольгӧны,
Нимкодясигтыр.
Ичӧтысянь югыдлань
Туйсӧ налы восьтӧма.
Некод оз ло на пиысь
Важ моз пемыд мыр.
Кыпыд уджӧн, зільӧмӧн
Вӧльнӧй сӧвет му вылын
Ассьыс шудсӧ ёнмӧдӧ
Быд колхозник ёрт.
Дзормӧм пӧльяс, пӧчӧяс
Шензьӧны да шуӧны:
«Ӧні весиг томмӧдчас
Ми кодь пӧрысь морт!»
{Лебедев М. Н. @ Январь 12-ӧд лун @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 265–267.}
ЯНВАРЬ 12-ӧд ЛУН
(1938 в.)
«Мыйла тадз вӧччӧмыд талун,
Мамукӧй, висьтав тэ мем?
Мыйла мем ной пальто сетін,
Кӧмавны тшӧктін выль кӧм?
Мыйла сідз пелькӧдін жырсӧ,
Быттьӧкӧ чукӧртан пир?
Мый вӧсна асывсянь батьӧ
Ветлӧдлӧ нюмъялігтыр?»
«Зэв на тэ, Митюкӧй, дзоля,
Сы вӧсна нинӧм он тӧд.
Талун ӧд Москваын воссис
Миян Верховнӧй Сӧвет.
Талун став уджалысь йӧзлы
Празник, кӧть кытчӧ тэ мун.
Миянлы талунъя луныд —
Сьӧлӧмӧс кыпӧдан лун.
Сы вӧсна вӧччи ме ачым,
Ной пальто пасьталін тэ.
Сы вӧсна нюмъялӧ батьыд,
Сы вӧсна пелькӧдчи ме».
«Тӧдлі ме, батьӧкӧд кыдзи
Бӧрйысьныд ветлінныд ті.
Кодӧс нӧ бӧрйид ті сэтчӧ?» —
Мамыслысь юаліс пи.
«Ми сэтшӧм войтырӧс бӧрйим,
Бур пытшсьыс коді медбур,
Кодӧс ми радейтам, тӧдам,
Кодлӧн сюсь вежӧра юр.
Коді ас рӧдина вӧсна
Ловсӧ кӧть пуктыны рад.
Уджалысь йӧз пӧвсысь миян
Бӧрйӧма быд депутат.
А депутат пӧвсас, Митюк,
Эм миян меддона морт,
Став мувыв уджалысь йӧзлӧн
Велӧдысь, вождь, Сталин ёрт!»
«Со кӧні, — горӧдіс Митюк: —
Сулалӧ бур Сталин дядь!
Кыдз сійӧс радейтны колӧ
Тӧрыт на шуліс мем бать».
Митюк портрет вылӧ индіс,
Сталин дядь сулаліс кӧн.
Дзик быттьӧ ловъяӧн сылы
Петкӧдчис Сталиныс сэн.
Мам сылы висьталіс водзӧ:
«Кор сӧвет властьыд эз вӧв.
Уджалысь войтырлӧн олӧм
Шуштӧм да лёк вӧлі зэв.
Мый лоӧ шудлун да вӧля —
Уджалысь мортыд эз тӧд.
Пыр вӧлі корысь моз ветлӧ,
Семьяыс тшыг нисьӧ пӧт.
Ӧні ми вӧльнӧй граждана.
Некодысь повны оз ков.
Асьным законъяс ми гижам.
Радлунӧн тырӧма лов.
Гӧльлунсӧ, шоглунсӧ, Митюк,
Некор тэ тӧдны он кут.
Сталин ёрт тшӧтш тэныд вайис
Яръюгыд ӧлӧм да шуд!»
Мӧвпыштіс Митюк да шуис:
«Мамук, ме босьтся дзик сідз
Бура да лӧсьыда овны,
Сталин дядь велӧдӧ кыдз!»
{Лебедев М. Н. @ Ме кӧ эськӧ верми @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 267–269.}
МЕ КӦ ЭСЬКӦ ВЕРМИ
Ме кӧ, эськӧ, верми
Пӧткаяс моз лэбны,
Позйӧ ассьым юрӧс
Эг кут, эськӧ, дзебны.
Ме кӧ, эськӧ, кужи
Колипкай моз сьывны,
Вӧрын менам гӧлӧс
Дугдіс, эськӧ, кывны.
Гажӧдчӧм да дзольгӧм
Менам, эськӧ, вуні.
Ӧдйӧ, эськӧ, вӧрсьыс
Мӧдлаӧ ме муні.
Муні, эськӧ, сэтчӧ,
Кытчӧ сьӧлӧм нуӧ,
Кӧні буржуй чукӧр
Гӧльлысь вирсӧ юӧ,
Кӧні югыд лунсӧ
Уджалысь оз тӧдлы,
Кӧні сійӧ збоя
Миян моз оз ветлы.
Муні, эськӧ, лэби,
Пӧткаӧн кӧ лои.
Регыд, эськӧ, тадзи
Ӧти карӧ вои.
Карас уна озыр.
Уна лёк сьӧд кырныш.
Буржуй муын найӧ
Ӧніӧдз эз бырны.
Кар шӧрас зэв ыджыд
Тюрьма джуджыд стена.
Виръюысь жандармъяс
Видзысьясыс сэні.
Сюялӧма сэтчӧ
Йӧзсӧ тюрьма тырыс.
Мукӧдӧс ме аддза
Векни ӧшинь пырыс.
Пукалысьыс ставыс
Уджалысь да гӧрысь.
Некод сэні абу
Мортлы лёктор керысь.
Му да вӧля вӧсна
Тышкасисны найӧ.
Сы понда и быдӧн
Сюри иган сайӧ.
Дорӧм йӧзлӧн сьӧлӧм
Курыд шогӧн тырӧ.
Пемыдінӧ шоча
Шонді югӧр пырӧ.
Сёян-юан этша,
Пукаланін дзескыд.
Буржуй кипод улын
Овны абу чӧскыд...
Пӧтка тэрыб бордйӧн
Эг ме, эськӧ, дзугсьы,
Тюрьма ӧшинь водзас
Вылӧ, эськӧ, пукси.
Колипкай моз гора
Понді, эськӧ, сьывны,
Мед, эськӧ, став тюрьма
Вермис менӧ кывны.
Сьылі, эськӧ, тадзи
«Вокъяс, энӧ полӧ.
Войшӧр бӧрад пыр на
Гажа асыв волӧ.
Кыпӧдчас кӧ тулыс,
Кӧдзыд тӧлыс бырӧ.
Ӧтувтчас кӧ гӧльыс,
Озыръясӧс нырӧ.
Тыдалӧ нин матын
Кырнышъяслӧн помыс.
Миян муын налы
Тупкӧма нин вомыс.
Оз нин югыд луныс
Гудыртчывлы миян.
Онӧ кӧ ті повзьӧй,
Сідз жӧ лоас тіян.
Жугӧдласны кӧртсӧ
Дорӧм кияс-кокъяс.
Тюрьма ӧдзӧс воссяс
Тіянлы, бур вокъяс.
Пукалӧмыд тані
Регыд сэсся вунас.
Татшӧм сьӧкыд олӧм
Ставнас мупыр мунас.
Нартитысь лёк котыр
Ачыс сюрас рельӧ.
Мырсьысь-тільсьысь йӧзлы
Локтӧ зарни вӧля!
Тайӧ вӧля некор
Оз нин сэсся бырлы.
Озыр кипод улӧ
Уджалысь оз пырлы.
Пролетариатлӧн
Выныс быдмӧ, содӧ.
Капиталлӧн кокыс
Чорыда нин чотӧ.
Виччысьыштӧй, вокъяс,
Мый ме шуа — лоас:
Муса зарни вӧля
Тіян дінӧ воас!»
Тадзи, эськӧ, сьылі
Тюрьма водзас сэні,
Миян дорӧм вокъяс
Пукалӧны кӧні.
Менам сьылӧм налы
Збойлун, эськӧ, сетіс,
Долыдысла налӧн
Синва, эськӧ, петіс, —
Сэтшӧм синва, коді
Сьӧлӧмӧс оз орӧд,
Коді лютӧй врагкӧд
Тышкасьӧмӧ корӧ.
{Лебедев М. Н. @ Зыбка дорса сьыланкыв @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 269–270.}
ЗЫБКА ДОРСА СЬЫЛАНКЫВ
Ӧввӧ, ӧввӧ, ичӧт пиӧй,
Сьӧлӧмшӧрӧй, узь!
Пемыд войысь нинӧм повны,
Войыс абу кузь.
Асъя кыа бӧрын лоас
Бара гажа лун.
Зыбка дорысь тэнад мамыд
Некытчӧ оз мун.
Ог ме дона пиӧс эновт,
Некодлы ог сет.
Менам зарни, мича кага
Бура узяс мед!
Эзысь лэптысьӧма тӧлысь,
Быттьӧ еджыд юсь...
Ӧввӧ, ӧввӧ, муса пиӧй,
Сьӧлӧмшӧрӧй, узь!
Понда висьтавны ме тэныд
Уна-унатор:
Мыйла, кыдзи тэнад батьыд
Томӧн лоис дзор;
Мыйла уджалігас сійӧ
Шойччӧгсӧ эз тӧд;
Кыдзи усьтӧдз сійӧ тільсис,
Сӧмын эз вӧв пӧт.
Сэки уджалысьыс вӧлі
Медся ичӧт морт.
Сэки уджалысьлӧн вӧлі
Кӧрталӧма борд.
Ӧні олӧм миян вежсис,
Батьыд лоис сюсь...
Ӧввӧ, ӧввӧ, дона пиӧй.
Сьӧлӧмшӧрӧй, узь!
Коркӧ быдман, пондан тӧдны
Ӧнъя оласног.
Ӧтув сиктсаяскӧд овны
Лоас тэнад мог.
Тӧлысь кисьтӧ эзысь югӧр,
Пышйӧ пемыд вой.
Ӧні тэнӧ, ичӧт кага,
Бубуля оз сёй.
Нинӧм повны, кӧть и буксӧ
Войшӧрвойын сюзь.
Ӧввӧ, ӧввӧ, зарни пиӧй,
Сьӧлӧмшӧрӧй, узь!
{Лебедев М. Н. @ Выль олӧм — выль сьылӧм @ частушка @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 270–272.}
ВЫЛЬ ОЛӦМ — ВЫЛЬ СЬЫЛӦМ
(Частушкаяс)
Шонді кайӧ, йӧзлы вайӧ
Югыд лун да югыд гаж.
Овны выльногӧн ми кутам.
Ӧні кадыс абу важ.
Миян сиктын лунысь-лунӧ
Быдмӧ, лэптысьӧ колхоз.
Пемыдінсянь югыдінӧ
Сійӧ вӧчӧ паськыд пос.
Абу дивӧ, коллективӧ
Ме кӧ пыри, сиктса морт.
Сэні лӧсьыда ме ола,
Кыдзи тшӧктӧ Сталин ёрт.
Кутшӧм празник талун вояс?
Гӧгӧр юргӧ сьыланкыв.
Тайӧ страдна вылӧ петӧ
Миян сиктса коллектив.
Эм колхозын уна вӧвъяс,
Ставыс бурӧсь, ёнӧсь зэв,
Сӧмын «Сталинец» выль трактор —
Медся вына сэні вӧв.
Гӧрбуш-косаӧн кор ытшки,
Ружті видз вылас ме пыр.
Ӧні машинаӧн ытшка —
Локта гортӧ сьылігтыр.
Ӧтнаслысь гӧрӧ-кӧдзӧ,
Равзӧ, горзӧ: сӧт да сӧт!
Долыд, кыпыд ӧтув уджсӧ
Сійӧ, коньӧр, оз на тӧд.
Пӧрысь пӧчӧ енсянь корӧ
Аслыс кулӧм бӧрас рай.
Ноко ловъя дырйи асьным
Райсӧ вӧчламӧй ми вай!
Муса батьӧ, муса мамӧ,
Ог ме пемыд мортӧн ов.
Муна велӧдчыны карӧ,
Сэтчӧ лэбзьӧ менам лов.
Матрен тьӧтка важӧн шуліс:
Мем пӧ грамӧта оз ков.
Ӧні шыпасъяс нин тӧдӧ,
Вермӧ гижны ассьыс ов.
Шоныд гожӧм бӧрын арын
Усьӧ муяс вылӧ пуж.
Менам сьӧлӧм шогӧн тырӧ,
Мыйла лыддьысьны ог куж.
Коркӧ вичкоӧ ме ветлі,
Сэні босьтіс менӧ ун.
Ӧні клубӧ, комсомолӧ
Ветла-котрала быдлун.
Энӧ корӧ менӧ, нывъяс,
Ог ме ворсанінӧ мун:
Ӧд нывбабаяслӧн талун
Клубӧ чукӧртчылан лун.
Талун гижсим муса нывкӧд.
Шуим: олӧм лоас бур!
Сэсся спектак вылӧ мунім.
Оз ков вина, оз ков сур.
Парта вина кӧсйи юны,
Сэсся шуи аслым: ог!
Книга та вылӧ ме ньӧба,
Тайӧ медся ыджыд мог.
Корсьлӧй, пиян, кӧні миян
Лэчыд пила, лэчыд чер?
Колӧ ӧдйӧ мунны вӧрӧ
Сӧвет властьлы лэдзны кер.
Берег дорті утка кывтӧ,
Ассьыс чатӧртӧма юр.
Эжва ю кузя гӧрд флагӧн
Шуньгӧ увлань миян пур.
{Лебедев М. Н. @ Празник уджалысь мортлӧн @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 272–274.}
ПРАЗНИК УДЖАЛЫСЬ МОРТЛӦН
Воис кӧдзыд тӧв
Еджыд паськӧма.
Ӧтув уджъясыс
Ставыс эштӧма:
Няньыс вартӧма,
Бура изӧма,
Колхоз йӧртӧдӧ
Дзоньнас кисьтӧма.
Коді уджаліс
Бура, лӧсьыда,
Сылы пай вылӧ
Быдтор воӧма.
Сандрӧ Петырлӧн,
Бур колхозниклӧн,
Няньыс лоӧма
Дзонь кык во кежлӧ.
Сьӧлӧм гажмӧма
Сандрӧ Петырлӧн:
«Ӧні позьӧ пӧ
Признак вӧчыштны!»
Тшӧктӧ гӧтырлы
Сійӧ ӧдйӧнджык
Керка мыськавны,
Гӧгӧр пелькӧдны.
Тшӧктӧ унатор
Пуны-пӧжавны,
Чӧскыд сёянъяс
Тшӧктӧ лӧсьӧдны.
Сылӧн гӧтырыс
Керка мыськаліс,
Быдтор лӧсьӧдіс,
Пуис-пӧжаліс.
Ыстӧ-мӧдӧдӧ
Сандрӧ Петырыс
Муса гӧстьясӧс
Корны-чукӧртны.
Гӧстьяс локтӧны
Гӧстьяс воӧны,
Гажа керкаӧ
Ставныс пырӧны.
Сандрӧ Петырыс
Найӧс ыдждӧдлӧ,
Мелі кывъяссӧ
Налы шуалӧ:
«Локтӧй, пуксялӧй,
Муса гӧстьясӧй,
Мый ме лӧсьӧді —
Энӧй дивитӧй!
Тані ставным ми
Гӧрысь-кӧдзысьяс,
Сиктса олысьяс,
Бур колхозникъяс.
Ӧні уджъясным
Миян эштӧма.
Позьӧ миянлы
Празник вӧчыштны!»
Гӧстьяс ыдждавны
Оз и кӧсйыны,
Пызан гӧгӧрыс
Ставныс пуксьӧны.
Найӧ сёйӧны,
Найӧ юӧны,
Оз и увгыны,
Оз и горзыны.
Сямтӧм увгӧмъяс
Бӧрӧ кольӧма,
Выльног олігӧн
Йӧзыс шаньмӧма.
Сандрӧ Петырыс
Муса гӧстьяскӧд
Сёрни панӧма
Унатор йылысь:
Кыдз колхозыслӧн
Уджъяс мунӧны,
Кыдзи тракторыс
Уджсӧ кокньӧдӧ,
Кыдз машинаӧн
Видзсӧ ытшкӧны,
Кыдзи чукӧрмӧ
Няньыс, туруныс.
Найӧ ошкӧны
Мудрӧй Сталинӧс,
Коді югыдлань
Найӧс нуӧдӧ,
Коді ӧтувтіс
Сиктса войтырӧс
Сетіс, кыпӧдіс
Шуда олӧмсӧ.
Найӧ видӧны
Лёк буржуйясӧс,
Кодъяс кӧсйӧны
Война ӧзтыны.
Найӧ кайтӧны:
«Враг кӧ уськӧдчас,
Дасьӧсь петны ми
Сыкӧд тышкасьны!»
Гӧстьяс сёйӧны,
Гӧстьяс юӧны,
Признак вӧчысьлы
Аттьӧ шуӧны.
Сандрӧ Петырлӧн
Сьӧлӧм бурмӧма:
Курыд винатӧг
Празник артмӧма.
{Лебедев М. Н. @ Римскӧй Папа шуис тшапа… @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 274–275.}
РИМСКӦЙ ПАПА ШУИС ТШАПА…
Римскӧй папа
Шуис тшапа:
«Сӧвет властьлы вӧча пом!
Аслам киӧн
Сота биӧн,
Сӧмын коляс ӧти шом!
Тадзсӧ керны —
Биӧн зэрны
Оз кӧ отсав меным ен,
Войска ӧкта,
Сэсся тшӧкта
Ставсӧ путкылявны сэн!
Уна миян
Буржуй пиян,
Уна перна новлысь морт.
Мувыв страстьлы —
Сӧвет властьлы
Регыд вундыштам ми бӧрд!»
Тадзи горзіс,
Бинас ворсіс
Римын олысь папа Пий.
Увгис збоя:
«Ме пӧ сёя
Эсэсэртӧ, кӧть тэ мый!»
Шуис сылы,
Кристос пилы,
Сӧветувса вӧльнӧй йӧз:
«Кӧть тэ скӧрман,
Сӧмын верман
Синтӧм гутлы кыны вез.
Эсэсэрын
Октябрь бӧрын
Этша коли синтӧм гут.
Кывзы, папа,
Тэнад лапа
Синма войтырӧс оз кут!
Тэысь повны,
Енног овны
Важӧн вунӧдім нин ми,
Тэнад Римыд,
Сэсянь гымыд
Некор миянӧс оз ви!
Дзӧрныд дугды,
Пурттӧ пукты,
Пиньтӧ весьшӧрӧ эн йир.
Сӧвет властьыд —
Тэнад страстьыд
Миян му вылысь оз быр!
Эгӧ тешӧн
Нёль во чӧжӧн
Тыртім ми витвося план.
Регыд рамман,
Ланьтныд сямман,
Война ӧзтысь Ватикан!
Регыд потас,
Няйтӧ водас
Капиталлӧн енэжвыв.
Тэныд, папа,
Зарни шляпа,
Татшӧм миян вочакыв!»
1933 в.
{Лебедев М. Н. @ Ӧтчыд гожӧм овлӧ @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 275–276.}
ӦТЧЫД ГОЖӦМ ОВЛӦ
Во пиас, бур вокъяс,
Ӧтчыд гожӧм овлӧ.
Ӧтчыд миян муыс
Гожся паськӧм новлӧ.
Ӧтчыд турун быдмӧ,
Арла дорыс кулӧ,
Дзоридз сылӧн косьмӧ,
Копыртчӧма улӧ...
Том дырся бур олӧм —
Мортлы сэтшӧм гожӧм:
Туша сэки веськыд,
Быттьӧ мича пожӧм,
Кияс кокъяс ёнӧсь,
Сьӧлӧм ӧзйӧ-пуӧ.
«Нинӧмысь ог повзьы!» —
Мортыс сэки шуӧ...
Помасьӧма гожӧм —
Пӧрысьмӧма мортыс,
Гуляйтны оз петав,
Муса сылы гортыс,
Вежыньтчӧма туша,
Вирӧ кӧдзыд пырӧ,
Сьӧлӧм оз нин ӧзйы,
Эбӧс ставыс бырӧ...
Ӧтчыд, муса вокъяс,
Том пӧраыс волӧ,
Том пӧрасӧ бура
Колльӧдлыны колӧ.
Том дырйи кӧ кутам
Лӧсьыдджыка овны,
Сэки огӧ пондӧй
Пӧрысьмӧмысь повны!
{Лебедев М. Н. @ Морт олӧм @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 276–277.}
МОРТ ОЛӦМ
Мыйла мортыд чужӧ?
Мыйла сійӧ олӧ?
Уджавнысӧ мыйла
Кувтӧдз сылы колӧ?
Сийӧма быд мортлы
Быдмӧм вылӧ чужны.
Быдмынысӧ, вокъяс,
Бура колӧ кужны.
Ичӧт дырйи кодлӧн
Вежӧрыс оз югды,
Пемыдлуныс сійӧс
Конъявны оз дугды.
Миян вӧльнӧй муын
Быдлаын эм школа.
Шуда сійӧ мортыд,
Коді сэтчӧ волӧ.
Быдтор сійӧ кутас
Тӧдны, гӧгӧрвоны.
Сюсьвежӧра мортӧн
Вермас сэсся лоны,
Миян вӧльнӧй мулӧн
Мичлун сылы воссяс,
Ӧтувъя удж вӧчны
Зіля сійӧ босьтсяс.
Тайӧ дружнӧй уджӧн
Шуднымӧс ми дорам,
Ёнмӧдам выль олӧм,
Важсясӧ ми ёрам.
Огӧ кӧ ми пондӧй
Уджалӧмысь повны,
Гажаа да бура
Ставным кутам овны!
{Лебедев М. Н. @ Югдіс нин, вокӧй @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 277.}
ЮГДІС НИН, ВОКӦЙ
Югдіс нин, вокӧй,
Матыстчис лун,
Лэптысис шонді...
Уджавны мун!
Вынтӧ эн жалит,
Водзӧ эн видз.
Уджавны колӧ
Зільджыка сідз.
Сой тэнад зумыд,
Вежӧрыд бур.
Оз тэнад важ моз
Копырвидз юр.
Аддзан тэ ачыд:
Помасис вой...
Кыпӧдчы вокӧй,
Веськӧдлы сой!
Тӧдан, мый шуліс
Бур Ленин ёрт:
Уджтӧ эн вунӧд,
«Уджалысь морт!»
Абутӧм енлысь
Отсӧг эн кор.
Уджтӧг оз артмы
Дзик нинӧмтор.
Сьӧлӧмсьыд уджав,
Муркӧдны век.
Пӧрысьман — бура
Шойччыштан сэк...
Югдіс нин, вокӧй,
Матысьтчис лун,
Лэптысис шонді...
Уджавны мун!
{Лебедев М. Н. @ Коми му @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 277–279.}
КОМИ МУ
Коми му кузя ме муна.
Гӧгӧр сулалӧ сьӧд вӧр.
Вӧрыс вывті-вывті уна,
Сыысь унаыс оз тӧр.
Аддза: сэні шыльыд пожӧм
Вылӧ лэптӧ ассьыс юр.
Сылы ӧткодь тӧв кӧть гожӧм.
Сэтшӧм пуыс тайӧ бур.
Сэні быттьӧ пӧрысь пӧчӧ
Дзормӧм кыпӧдчӧма коз.
Сійӧ увъяс костын вӧчӧ
Вӧрса пӧтка шоныд поз.
Сэні вашкӧдчӧны гора
Пипу чойкӧд еджыд кыдз,
Мыйкӧ сёрнитӧны нора,
Корнас шенасьӧны сідз.
Сэні суспу гӧгрӧс бока,
Сэні пелысь, сэні льӧм.
Тані бадьяс вӧсни бока
Вадор пӧлӧн уна эм.
Вӧрыс помтӧм. Туйыс кӧні?
Зонмӧ, яг пиад эн вош.
Аддза тані, аддза сэні
Ыджыд тапикасьӧ ош.
Ветлӧ кӧин, пиньсӧ йирӧ,
Корсьӧ аслыс кынӧмпӧт.
Наян ручыс гуӧ пырӧ,
Бурӧн некодлы оз шед.
Кӧчыс дзебсьӧ лӧпъяс сайӧ,
Видзӧ ассьыс дона юр.
Ӧдйӧ ӧдйӧ пуӧ кайӧ
Паськыд бӧжа ичӧт ур.
Дозмӧр пувсӧ зіля сёйӧ,
Гӧгӧр жуӧ сьӧла, тар.
Тури кокнас нюрсӧ лойӧ;
Абу муса сылы ар.
Аддза: пищальӧн, со, мунӧ
Сьӧла кыйны коми морт,
Гортса олӧм сылӧн вунӧ,
Ылӧ кольӧма нин горт.
Туйтӧг ӧтнас ветлӧ сійӧ,
Вӧрын нинӧмысь оз пов.
Уна вӧрса пӧтка кыйӧ,
Уна зверлысь босьтӧ лов...
Муна водзӧ, муна ылӧ,
Оз и помась пемыд вӧр.
Кӧнкӧ гора сёрни кылӧ,
Бриньгӧ пила, клёнгӧ чер.
Аддза: сортовка кер лэдзӧ
Том и пӧрысь коми йӧз,
Мича шпалсӧ зіля вӧчӧ,
Тэчӧ юяс дорӧ пес.
Вӧла войтыр сэні жуӧ,
Трактор муркӧдчӧ лунтыр:
Кыксё керйӧн ӧтпыр нуӧ,
Гора шыӧн ветлігтыр.
Оз кыв сэні видчӧм, мургӧм,
Лёкысь горӧдлӧм оз кыв,
Сӧмын уджалысьлӧн юргӧ
Кыпыд, гажа сьыланкыв...
Паськыд туй вылӧ ме пета.
Аддза: вежсис туйлӧн сер,
Кӧть и важ моз шувгӧ сэтӧн
Кыкнан бокас пемыд вӧр!
Бӧр и водз пыр ветлӧ сэні
Уна сё автомобиль,
Вӧлӧн мунысьясӧс венӧ,
Быд лун локтӧ выльысь выль...
Муна водзӧ... Тулыс воӧ.
Лымйыс сылӧ, киссьӧ зэр.
Кӧдзыд йисӧ шонді сёйӧ.
Ойдӧ уналаті вӧр.
Ваын сулалӧны пуяс
Ваыс зеркала кодь лӧнь.
Эжва, Сыктыв, коми юяс,
Быттьӧ паськыд эзысь вӧнь.
Аддза: трактор мусӧ гӧрӧ.
Коми войтыр кӧдзӧ нянь.
Тувсов уджсӧ быдӧн керӧ.
Жургӧм тракторлӧн оз ланьт.
Тайӧ трактор — абу дивӧ,
Абу дивӧ — паськыд йӧр:
Йӧзыс олӧ коллективӧн,
Лёк пу гӧрйӧн оз нин гӧр...
Бара водзӧ, водзӧ муна.
Гӧгӧр сулалӧ сьӧд вӧр.
Вӧрыс вывті-вывті уна,
Сыысь унаыс оз тӧр.
{Лебедев М. Н. @ Туй кузя ме муна @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 279–281.}
ТУЙ КУЗЯ МЕ МУНА
Туй кузя ме муна
Кӧлӧкӧла вӧлӧн.
Кӧлӧкӧлыс сьылӧ,
Оз и тупкыв вом.
Вӧрыс вывті уна
Югыд Эжва пӧлӧн,
Видзӧдлан кӧ ылӧ —
Абу сылы пом!
Кыпӧдчӧны сэні
Коз да шыльыд пожӧм.
Быдмӧ накӧд сора
Небыд ема ньыв.
Пемыд вӧрсӧ ӧні
Ловзьӧдӧма гожӧм.
Кылӧ сэні нора
Тӧвлӧн сьыланкыв...
Керӧс вылысь лэчча,
Эжва дорӧд муна.
Вӧрыс шочмӧ, югдӧ.
Воссьӧ паськыд видз.
Чукӧртчӧма сэтчӧ
Коми войтыр уна.
Быдӧн турун пуктӧ
Гажа пырысь сідз.
Коса ытшкӧ ворсӧ,
Куран зіля куртӧ.
Шойччӧг оз и тӧдлы
Ытшкысь-куртысь йӧз.
Кодкӧ, кылӧ, горзӧ:
«Ваяв татчӧ юртӧ!
Тэрыбджыка ветлы!
Дзик жӧ нин тэ мӧс!»
Мунан туйыс кежӧ
Бара пемыд вӧрӧ.
Зумыштчӧма, шувгӧ,
Оз и ланьтлы вӧр.
Вынсӧ сійӧ чӧжӧ,
Быдман уджсӧ керӧ,
Скӧрмылас кӧ, увгӧ,
Ку пытшкӧ оз тӧр.
Сувтӧдлӧма сэні
Пӧтка кыян лэчьяс.
Тар кӧ сэтчӧ шедлӧ,
Кыйсьысьлӧн оз вош.
Аттӧ, со тай кӧні
Чеччалӧны кӧчьяс!
Гашкӧ, матын ветлӧ,
Тапикасьӧ ош...
Водзӧ муна-муна
Кӧлӧкӧла вӧлӧн.
Пыр на локтӧ паныд,
Оз и бырлы вӧр.
Вӧрыс вывті уна
Югыд Эжва пӧлӧн.
Дыр на сійӧ тані
Чер улын оз пӧр.
Пуяс костын ыркыд,
Оз нин киссьы пӧсьыд,
Уналаын гора
Жургӧ парма ёль.
Нитш вывті оз пыркӧд,
Сьӧлӧмыдлы лӧсьыд,
Кӧлӧкӧлыс нора
Сьылӧ: зёль-зёль-зёль.
==ВОГӦГӦРСЯ ОЛӦМ
{Лебедев М. Н. @ Тулыс @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 281.}
1. Тулыс
Заводитіс шонді
Тӧвлысь вежны лад,
Яра сотны пондіс.
Воис тувсов кад.
Кӧдзыд лунвой быри,
Сыліс еджыд лым.
Юыс ваӧн тыри,
Гымалӧ нин гым.
Надзӧникӧн киссьӧ
Муяс вылӧ зэр.
Сулалӧ да мыссьӧ
Зэрнас пемыд вӧр.
Нимкодясьӧ сэтӧн
Небыд коръя кыдз.
Мича турун петӧ,
Вежӧдӧма видз.
Мӧдлапӧлын кылӧ
Утка, дзодзӧг, юсь.
Колипкай нин сьылӧ,
Колипкай оз узь.
Зіля гӧрӧ-кӧдзӧ
Муяссӧ колхоз.
Трактор вылӧ пӧчӧ
Дзоргӧ шензиг моз.
Челядь котыр ворсӧ,
Котралӧ лунтыр.
Тувсов гажа горсӧ
Кылан сэні дыр.
{Лебедев М. Н. @ Гожӧм @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 281–282.}
2. Гожӧм
Вылӧ шонді кайӧ,
Ёрӧ йӧзлысь син.
Жарыс сылӧн вайӧ
Мулы ыджыд вын.
Быдмӧ, йывмӧ йӧрын
Картупель да лук.
Няньыс зэрӧм бӧрын
Лэптысьӧма сук.
Вӧччӧмаӧсь пуяс,
Паськӧм налӧн веж.
Ляпкалӧны юяс,
Содӧ лыа бӧж.
Видзьяс вылын пуӧ
Уджыс лун и вой.
Ытшкысь, куртысь жуӧ.
Вына налӧн сой.
Мича турун вӧчӧ
Ӧтувтчӧм бур йӧз,
Зорӧдъясӧ тэчӧ —
Пӧтас вӧв да мӧс.
Вӧрын уна вотӧс:
Мырпом, пув да чӧд.
Шонді найӧс сотӧ,
Кисьмыштасны мед.
Няньыс быдмӧ, кайӧ,
Сьӧктӧ сылӧн юр.
Гожӧм мортлы вайӧ
Уна пӧлӧс бур.
{Лебедев М. Н. @ Ар @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 282–283.}
3. Ар
Шонді мыйкӧ дышмис,
Чинтіс ассьыс ӧд,
Гожся моз оз ышмы,
Ыджыд жар оз сет.
Рудов кымӧр чукӧр
Панлӧ сыкӧд вен.
Шонділӧн гӧрд югӧр
Вошлывлӧ нин сэн.
Мукӧддырйи зэрӧ.
Мукӧддырйи — пуж
Видзӧдлан кӧ йӧрӧ,
Градъясыд нин куш.
Колхозса бур войтыр
Идралӧ выль нянь.
Тӧждысян кӧ войдӧр,
Олӧм лоас шань.
Рыныш дорын кылӧ
Гора вартан шы.
Лэптысьӧма вылӧ
Арся уджлӧн гы.
Вартӧм бӧрын позьӧ
Кыйны сьӧла-ур,
Зверкӧд пырны косьӧ,
Пищальыд кӧ бур.
Луныс кӧть и чинӧ,
Няйтыс кӧть оз быр,
Жугыльтчыныд нинӧм,
Йӧртӧдыд кӧ тыр.
{Лебедев М. Н. @ Тӧв @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 283.}
4. Тӧв
Югыд шонді тӧдӧ:
Эштіс арся удж.
Зэв нин сёрӧн петӧ,
Ветлӧ ӧти сутш.
Лэптысьӧ и лэччӧ,
Кусӧ пырысь-пыр,
Аски дыша чеччӧ,
Узьӧ вывті дыр.
Луныс быри, воши.
Помтӧм лои вой.
Локтіс еджыд тоша
Кӧдзыд, би кодь збой.
Дорис юяс, шоръяс,
Вӧчис йиа пос,
Чирсіс пулысь коръяс,
Лои гӧгӧр кос.
Потшӧс пӧлӧн тола
Пукталӧ тӧвныр.
Шоныд сиктса школа
Велӧдчысьӧн тыр.
Кӧдзыдысь оз повзьы
Ыж ку пася морт.
Керкаын оз овсьы,
Дзескыд сылы горт.
Вӧрӧ сійӧ мунӧ
Лэдзны шпал да кер.
Тӧвся уджыс уна,
Сӧмын зіля вӧр.
{Лебедев М. Н. @ Ванюк @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 283–284.}
ВАНЮК
Дзоля Ванюк эз на тӧдлы,
Кутшӧм велӧдчӧмыд эм.
Гортысь некытчӧ эз ветлы,
Чайтіс овны тадзи нэм.
Ӧтчыд мамыс сылы шуӧ:
«Пасьтась, Ванюк, муса пи.
Тэнӧ школаӧ ме нуа,
Тшӧтш и мунам сэтчӧ ми».
Ванюк бӧрддзис, Ванюк повзис.
Сійӧ вывті вӧлі рам.
«Со пӧ олӧм менам овсис!
Кытчӧ нуӧ менӧ мам?»
Нинӧм тэныд, Ванюк, бӧрдны.
Омӧлинӧ тэ он сюр.
Тэнӧ некытчӧ оз йӧртны,
Тэныд югдӧдасны юр.
Тэныд велӧдчӧмыс колӧ,
Кыдзи лэбачьяслы борд,
Коді школаясӧ волӧ,
Сійӧ овлӧ шуда морт.
Сэтшӧм мортыд оз нин тӧдлы
Пемыд олӧм, гажтӧм лун.
Ванюк, велӧдчыны ветлы.
Югыд туйӧд водзӧ мун!
{Лебедев М. Н. @ Школаын @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 284–285.}
ШКОЛАЫН
Талун, вокӧй, меным лои
Мунны школа ӧшинь увті.
Кор ме школа весьтӧ вои,
Восьса ӧшинь водзӧ сувті.
Уна челядь вӧлі сэні —
Ставныс шаньӧсь, шыльыд юра,
Ачыд тӧдан, найӧ ӧні
Овны велӧдчӧны бура.
Тӧдан, вокӧй, тайӧ школа
Пемыд йӧзлы — югыд шонді!
Гажӧн тыри менам лолӧй,
Кор ме кывзыны сэн понді.
Гижӧм вӧлі налӧн мунӧ:
Быдӧн кутӧ киас перӧ,
Быдӧн гижӧ мыйкӧ уна,
Перӧ кокньыдика вӧрӧ...
Сэсся велӧдысьыс шуис:
Тӧдны школьникъяслы колӧ,
Кытысь лои-чужи муыс,
Коді, кӧні, кыдзи олӧ!»
Кутіс висьтавлыны сійӧ...
Дыр ме сулалі да шензи.
Татшӧм тӧлка морткӧд, пиӧ,
Ми-вок, буракӧ, он вензьы!
Сэн ме кылі, вокӧй, кыдзи
Муыс шонді гӧгӧр ветлӧ.
Ентӧг артмӧма пӧ сідзи.
Енмӧс ыдждӧдлыны петлӧ!
Сэсся кылі, тӧдны понді:
Кӧні лымйыс во чӧж усьӧ,
Кӧні би моз сотӧ шонді,
Битӧг сёянторйыс пусьӧ.
Кӧні эмӧсь ыджыд каръяс;
Кӧні миян моз оз овны;
Кӧні озыръяс да царьяс
Вирсӧ кисьтны оз на повны.
Унатор ме кылі, вокӧй,
Унатор ме тӧда ӧні.
Эз и мудзлы эськӧ кокӧй,
Кӧть ме рытӧдз олі сэні!
{Лебедев М. Н. @ Велӧдчӧй, челядь @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 285.}
ВЕЛӦДЧӦЙ, ЧЕЛЯДЬ
Велӧдчӧй, челядь,
Югдӧдӧй юр.
Велӧдчӧм вайӧ
Тіянлы бур.
Понданныд тӧдны
Быдсяма тор:
Шондіыс, муыс
Лоӧма кор;
Гожӧмын мыйла
Гымалӧ гым;
Ар бӧрын кытысь
Локталӧ лым;
Кӧдзтӧгыс кыдзи
Лэптысьӧ вӧр;
Кысь сэні лоӧ
Пӧтка да зверь;
Му вылын кутшӧм
Дивӧяс эм;
Мый вӧсна йӧзыс
Уджалӧ нэм.
Понданныд тӧдны
Омӧль и бур.
Велӧдчӧй, челядь,
Югдӧдӧй юр!
{Лебедев М. Н. @ Мам и челядь @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 285–286.}
МАМ И ЧЕЛЯДЬ
Коді челядь вӧсна шогсьӧ,
Челядь гӧгӧр зіля ноксьӧ,
Видзӧ найӧс вой и лун,
Ылӧ на дінысь оз мун?
Налӧн муса мамыс!
Коді на вӧсна и олӧ,
Найӧс кывйӧн дойдны полӧ
Сетӧ чӧскыд сёянтор,
Аслыс водзӧссӧ оз кор?
Налӧн дона мамыс!
Челядь быдмӧны кӧ бура,
Оз кӧ лоны пемыд юра,
Коді сэки медся рад,
Оз и аддзыв гажтӧм кад?
Налӧн зарни мамыс!
Оз кӧ челядь шаня овны,
Лёксӧ вӧчны оз кӧ повны,
Коді жугыльтчӧма сэк,
Быттьӧ арся лунӧ кӧк?
Налӧн коньӧр мамыс!
{Лебедев М. Н. @ Ичӧт нывлӧн сьыланкыв @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 286.}
ИЧӦТ НЫВЛӦН СЬЫЛАНКЫВ
Мыйла нӧ оз кывсьы
Ичӧт нывлӧн гӧлӧс?
Сьыланкывсӧ сійӧ
Тӧдӧ уна пӧлӧс.
«Кывзӧй, — сійӧ шуис: —
Заводита сьывны!»
Ылӧ ылӧ кутіс
Гӧлӧс сылӧн кывны:
«Гажа садйысь локті,
Котӧрті ме ӧні.
Гӧрдӧдӧма, кисьмӧ
Чӧскыд ӧмидз сэні.
Ловзьӧдісны сійӧс
Зэр да югыд шонді.
Жугыльтчыны арӧдз
Сійӧ оз нин понды!..»
Ланьтіс, эз кут кывны
Гӧлӧс ичӧт нывлӧн.
Матыник и вӧлі
Помыс сьыланкывлӧн.
{Лебедев М. Н. @ Сёртни @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 286–287.}
СЁРТНИ
Кӧдзис пӧльӧ сёртни,
Быдмис сёртни ыджыд,
Сэтшӧм ыджыд сёртни,
Кутшӧм эз на вӧвлы.
Сёртни пӧльӧ кыскӧ —
Кыскыны оз вермы!
Пӧрысь пӧчӧс пӧльӧ
Отсӧг вылӧ корӧ.
Воис пӧрысь пӧчӧ
Отсӧг вылӧ пӧльлы.
Кыскӧны нин кыкӧн —
Сёртни оз и вӧрзьы!
Корис сэки пӧчӧ
Нывлысь ичӧт нывсӧ.
Тільсьӧны зэв зіля
Ыджыд сёртни гӧгӧр.
Оз и вӧрзьы сёртни,
Куимлы оз сетчы!
Нывлӧн ичӧт нылыс
Корис сэки понсӧ.
Кутчысисны нёльӧн
Ӧти сёртни корйӧ.
Сёртни вылӧ налӧн
Оз на судзчы выныс!
Понйыс сэки корис
Отсӧг вылӧ каньсӧ.
Надзӧникӧн локтіс
Шыльыд юра Машук.
Мырсьӧны нин витӧн —
Оз на кыпты сёртни!
Ветліс сэки каньыс
Рыныш дорӧ шырла.
Шыркӧд сэні лои
Сёртни перйысь квайтӧн,
Шыркӧд налӧн выныс
Бура уна содіс.
Кутчысьӧма пӧльыс
Кутчысьӧма пӧчыс,
Кутчысьӧма нылыс,
Кутчысьӧма понйыс,
Кутчысьӧма каньыс,
Кутчысьӧма шырыс,
Кутчысисны квайтӧн —
Нетшыштісны сёртни!
{Лебедев М. Н. @ Мойдӧм @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 287–288.}
МОЙДӦМ
Тӧвся войын ӧшинь сайын
Кӧдзыд войтӧв жургӧ.
Мыйкӧ сьылӧ, мыйкӧ горзӧ,
Код вылӧ кӧ мургӧ.
Шоныд паччӧр вылын челядь
Кӧдзыдысь оз повны.
Пӧрысь пӧчкӧд, муса пӧчкӧд
Лӧсьыд налы овны.
Пӧчыс чуня кепысь кыӧ.
Ассьыс уджсӧ вӧчӧ.
Эз на некор прӧста пукав
Паччӧр вылын пӧчӧ.
Челядь видзӧдӧны, кыдзи
Пӧчлӧн уджыс содӧ.
Ӧти шуӧ: «Кузь на войыс.
Огӧй на ми водӧ».
Мӧдыс шуӧ: «Кепысь кыан,
Муса бабӧй, пукты.
Сэсся шойччиг мозыд мойдышт,
Уджавнысӧ дугды».
«Мойдышт, мойдышт, муса бабӧй! —
Коймӧд-нёльӧд горзӧ. —
Зіля кывзыны ми кутам
Тэнсьыд мойданторсӧ».
Пуктіс пӧчӧ кепысь кыан.
Мый пӧ накӧд керны?
Челядь виччысьӧны мойдӧм,
Ку пытшкӧ оз гӧрны.
«Мойда, мойда, — пӧчӧ шуӧ: —
Пукалӧй да кывзӧй:
Ичӧт Сашӧ, ичӧт Машӧ,
Ланьтӧй, энӧ чивзӧй!»
Паччӧр вылын челядь ланьтіс.
Пӧчлӧн гӧлӧс кылӧ.
Мойдӧ сійӧ, кыдзи вӧрын
Ручыс олӧ вылӧ.
Кыдзи ошкӧд мужик-мортыс
Ӧтув сёртни кӧдзис.
Кыдзи кӧнкӧ зарни чери
Ыджыд дивӧ вӧчис...
Пӧчлӧн уна мойданкывйыс.
Помыс налӧн ылын.
Лӧсьыд челядьыслы овны
Шоныд паччӧр вылын.
Ӧшинь сайын кӧдзыд войтӧв
Ёнджыка на жургӧ.
Пырны керкаӧ оз вермы,
Сы вӧсна и мургӧ.
{Лебедев М. Н. @ Медся ичӧт зверь @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 288–289.}
МЕДСЯ ИЧӦТ ЗВЕРЬ
«Сьӧкыд менам олӧм, —
Шуис ӧтчыд кӧч. —
Некод меным бурсӧ
Коньӧрлы оз вӧч.
Ручыс менӧ сёйӧ,
Кыйӧ менӧ морт.
Ог ме весиг тӧдлы
Ассьым шоныд горт.
Вӧръясын ме, коньӧр,
Медся ичӧт зверь.
Меысь, позьӧ шуны,
Ичӧтыс оз тӧр.
Татшӧм сьӧкыд олӧм
Абу выя нянь.
Муна ваӧ пыра,
Мучитчыныд шань!»
Синва кӧчлӧн киссьӧ,
Мӧвпыс абу бур.
Мунӧ сійӧ ваӧ
Сюйны ассьыс юр.
Кыркӧтш дорас сэки
Пукалӧма шыр.
Повзис сійӧ кӧчысь,
Пышйис пырысь-пыр.
Шырлысь пышйӧм аддзис
Кӧчлӧн гӧгрӧс син,
Долыд лои кӧчлы,
Соді сылӧн вын.
«Эм на тай, со, — шуӧ, —
Меысь ичӧт зверь.
Позьӧ на мем овны,
Бергӧдча ме бӧр!»
Косьмис кӧчлӧн синва.
Ваӧ кӧч оз пыр:
Медся ичӧт зверыд
Вӧлӧма тай шыр!
{Лебедев М. Н. @ Бур оланног @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 289.}
БУР ОЛАННОГ
Шондіысь югыд да мича
Ӧтитор му вылын эм.
Некор оз пемдывлы сійӧ,
Югъялӧ, дзирдалӧ нэм.
Ветлӧдлӧ му кузя сійӧ,
Быдлаын эм сылы мог.
Ветлӧдлӧ, шойччӧг оз тӧдлы,
Ним сылы — Бур оланног.
Важысянь Бур оланноглӧн,
Лёккӧд эз лӧсявлы вир.
Пыр сійӧ бырӧдӧ Лёксӧ,
Лёкыскӧд вермасьӧ пыр.
Велӧдӧ бур вылӧ йӧзсӧ,
Бӧрдысьлысь пальӧдӧ шог...
Дзирдалӧ, шондіысь югыд,
Му вылын Бур оланног!
{Лебедев М. Н. @ Микулай дядьлӧн сьылӧм @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 290.}
МИКУЛАЙ ДЯДЬЛӦН СЬЫЛӦМ
Микулай дядь важӧн
Гӧлиника овліс,
Быд начальник мортысь
Ошкысь моз жӧ повліс.
Праздникъясӧ сӧмын
Йӧзыс сылысь кывліс,
Кыдзи гажаюрӧн
Со мый сійӧ сьывліс:
«Лӧсьыд эськӧ вӧлі,
Эз кӧ некод скӧрмыв,
Мӧда-мӧдӧс пурны
Некод эз кӧ вермыв!
Лӧсьыд эськӧ вӧлі,
Югдісны кӧ юръяс,
Чегисны кӧ дзикӧдз
Пемыдыслӧн сюръяс!
Лӧсьыд эськӧ вӧлі,
Шоръясыд кӧ быри,
Долыдлунӧн, гажӧн
Сьӧлӧмыд кӧ тыри!
Лӧсьыд эськӧ вӧлі,
Тырмыліс кӧ няньыд,
Быд лун яя шыдсӧ
Гумлаліс кӧ паньыд!
Лӧсьыд эськӧ вӧлі,
Вӧльнӧйӧн кӧ чужим...
Сэки эськӧ овныд
Мӧдногӧн ми кужим!»
Микулай дядь ӧні
Тадзи оз нин сьывлы,
Татшӧм сьыланкывсӧ
Сылысь он нин кывлы
Сы вӧсна, мый ставыс
Микулай ног лоис:
Сылы лӧсьыд олӧм
Вӧльнӧй муын воис.
{Лебедев М. Н. @ Лёк кымӧръяс @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 290–292.}
ЛЁК КЫМӦРЪЯС
Вӧр сайысь надзӧник кымӧръяс кайӧны.
Кысь бара локтӧны? Мый найӧ вайӧны?
Киссяс-ӧ на пиысь небыдик зэр?
Усяс-ӧ лёкногӧн му вылӧ шер?
Кымӧръяс ыдждӧны, паськыдджык лоӧны,
Шондісӧ тупкӧны, матӧджык воӧны.
Кытчӧкӧ вошӧма, ланьтӧма тӧв.
Дугдӧма йирсьӧмысь, сулалӧ вӧв.
Туй вылын баляяс баксӧны, шогсьӧны.
Коз улӧ чикышъяс дзебсьӧны, ноксьӧны.
Жугыля копыртіс шепъяссӧ сю.
Бадь костын букыштчис, пемдӧдчис ю.
Мужикъяс, бабаяс гортаныс пырӧны.
Купайтчысь челядьяс вадорысь бырӧны.
Кымӧръяс локтӧны повзьымӧн сьӧд.
Мый бара лоас а, некод оз тӧд.
Воисны кымӧръяс, сувтісны ӧтлаӧ.
Эз на тай, майбырӧй, лэбзьыны мӧдлаӧ.
Садьмӧдчис, лолыштіс ю сайысь тӧв,
Туй кузя пӧльыштіс чорыда зэв.
Лэптысис лыаыс матысянь, ылысянь.
Лӧз биӧн сявкнитіс вӧр вылӧ вылысянь.
Лыйиг моз гымыштіс. Тіралӧ му
Тоньгӧны ӧшиньяс, копрасьӧ пу.
Тшӧкыда, тэрыба зэр кутіс киссьыны,
Зэр ваӧн керкаяс пондісны мыссьыны.
Вежӧдіс йӧръясын пуктаслӧн кор.
Вадорлань котӧртны мӧдӧдчис шор.
«Бура тай зэрмӧма!» — мужикъяс шуӧны.
Бабаяс зэр улӧ шомӧсъяс нуӧны.
Ӧшиньсӧ восьтӧма, видзӧдӧ пӧч:
Оз-ӧ пӧ ен биыд омӧльсӧ вӧч?
Бара на чардыштіс... кымӧръяс югдісны...
Бабаяс шомӧснас котравны дугдісны...
Гымалӧ, уалӧ. Лэбалӧ би.
Пернапас чӧвталӧ пӧчӧлӧн ки.
«Мый бара юрбитан? — пи сылӧн сералӧ. —
Быттьӧкӧ тэ вылӧ енэжыс эралӧ.
Лёкыслы лоны кӧ, юрбит кӧть эн,
Оз вермы отсавны абутӧм ен!»
Кӧсйис нин пӧчӧыс лӧсьыда вензьыны,
Кӧсйис на пиыскӧд усьтӧдзыс вензьыны,
Сӧмын эз удит на паськӧдны вом,
Шензьӧмлы-вензьӧмлы воис нин пом.
Ӧшиньӧ анькытш моз шер кутіс сяргыны,
Стенъяскӧд, вевтъяскӧд сёрнитны-варгыны.
Лёкногӧн шурӧбтіс, шутёвтіс тӧв,
Кытысь кӧ нетшыштіс, шыбытіс пӧв...
Гудыртчис ывлаыс... мый бара лоӧма?
Медбӧръя луныд тай, буракӧ, воӧма:
Идъяссӧ, сюяссӧ жугӧдӧ шер,
Роскӧн моз чышкалӧ картупель йӧр.
Йиторъяс усьӧны, муяссӧ нырӧны,
Стеклӧ пыр ворсігтыр керкаӧ пырӧны,
Вӧчӧны быдӧнлы зэв ыджыд шог.
Абу тай шерыдлӧн бур оланног!
Бабаяс жугыля ывлаын жуӧны.
«Тшыглы ог кулӧй на, — мужикъяс шуӧны. —
Ӧні ӧд абу нин цардырся кад,
Кор сиктса войтырлы пыр вӧлі мат!»
{Лебедев М. Н. @ Омӧль во @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 292–293.}
ОМӦЛЬ ВО
(Коми муӧ еджыдъяс волӧм)
Тӧдлім «еджыд дырся во»,
Омӧль во.
Сыысь омӧльыс оз ло,
Оз нин ло.
Кодлы бӧрдӧм, кодлы теш,
Мисьтӧм теш, —
Локтіс Латкин, югыд плеш,
Паськыд плеш.
«Ме пӧ ӧні ыджыд морт,
Чина морт.
Господин ме, абу ёрт,
Абу ёрт.
Губернатор — менам чин,
Зарни чин,
Му пыр аддзӧ менам син,
Югыд син.
Сӧвет власть вылӧ ме лёк,
Вывті лёк
Сылысь чегъяла ме кок,
Ки и кок,
Коді ме дор, накӧд бур,
Ёна бур.
Лэпта земстволысь ме юр,
Усьӧм юр.
Сэсся восьта манастыр,
Манастыр,
Енлӧн милӧсть мед оз быр,
Мед оз быр.
Коми йӧзкӧд лоа шань,
Бур да шань.
Вая татчӧ еджыд нянь,
Чӧскыд нянь,
Кӧлач, булки, сакар, чай,
Сакар, чай.
Коми муын вӧча рай,
Гажа рай!..»
Тадзи шуліс Латкин Степ,
Плеша Степ.
Сӧмын тыртіс ассьыс зеп,
Джуджыд зеп.
Помӧдз куштіс Сыктывкар,
Коми кар.
Гӧлькӧд вӧлі лёк да яр,
Пон кодь яр.
Уна мортлысь босьтіс лов.
Виис лов,
Господинӧн дыр эз ов.
Эз тай ов.
Регыд пышйис сынисадь,
Сынисадь.
Вӧтліс сійӧс коми дядь,
Скӧрмӧм дядь.
{Лебедев М. Н. @ Миян муӧй @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 293–294.}
МИЯН МУӦЙ
Муӧй, миян муӧй,
Миянлы тэ муса.
Кор ми тэнӧ аддзам,
Шогъяс миян кусӧ.
Важысянь ми тэныд
Чорзьыны эг сетлӧй.
Тэ вывті ми зіля
Югыд гӧрйӧн ветлім.
Небзьӧдім ми тэнӧ,
Дӧзьӧритім ёна...
Муӧй, миян муӧй,
Миянлы тэ дона!
Тэ вылӧ ми няньсӧ
Ӧтув вынӧн кӧдзим,
Мортлы сёянторсӧ
Быдмӧм вылӧ лэдзим.
Кӧйдыссӧ ми тэныд
Колян арын перйим,
Весалім став ёгсӧ,
Мичаджыка бӧрйим.
Гӧгӧр тэнӧ потшим,
Талялӧмысь видзим.
Муӧй, миян муӧй.
Шуам тэныд сідзи:
«Бура чужты няньсӧ,
Вужъяссӧ эн косьты,
Няньлы петан туйсӧ
Шонді улӧ восьты!
Лэптысяс мед вылӧ
Идлӧн-сюлӧн юрыс.
Некор мед оз бырлы
Тэнад татшӧм бурыс!
Йиа шерлӧн лёкыс
Тэнӧ мед оз сулы!
Ыджыд аттьӧ шуам
Тэныд, миян мулы!»
{Лебедев М. Н. @ Ловъя юрӧн мынтӧмтор @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 294.}
ЛОВЪЯ ЮРӦН МЫНТӦМТОР
Оліс-выліс сямтӧм баба,
Видіс мужиксӧ кӧть кор,
Быдлун коньӧр вылӧ горзіс:
«Ловъя юрӧн мынтӧмтор!»
... Мукӧддырйи аслас юрысь
Ӧти юрси аддзас дзор.
«Со пӧ мужикӧй мый вӧчис,
Ловъя юрӧн мынтӧмтор!»
Шонді лэччытӧдз на водас,
Чеччас узянінысь сёр:
«Мый пӧ мужик, мӧс эн лысьты,
Ловъя юрӧн мынтӧмтор!»
Пывсян субӧтаӧ ломтас,
Увъя пескӧн кисьтас гор.
Дерт нин мужик сэні мыжа:
«Ловъя юрӧн мынтӧмтор!»
Мунас пилитчыны ягӧ,
Сирӧд конда дыр оз ор.
Бара мужик вылӧ скӧрмӧ:
«Ловъя юрӧн мынтӧмтор!»
Конӧ Марпа, муса сватья,
Нимлун сёйны оз кӧ кор,
Лунтыр мужик вылӧ равзас:
«Ловъя юрӧн мынтӧмтор!»
Мужик кулі, гуӧ водіс,
Оз ков сылы пес ни зор.
Баба лывкйӧдлӧмӧн бӧрдӧ:
«Менам муса, донатор»!
{Лебедев М. Н. @ Дарья тьӧтка @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 294–295.}
ДАРЬЯ ТЬӦТКА
Дарья тьӧтка шайпаймуні:
Лавка тшӧктӧ тыртны пай.
Торъя гижӧд сылы воис:
«Шайтӧн джынйӧн аски вай.»
Локтіс лавкаӧ да шуис
Дарья тьӧтка сэтшӧм кыв:
«Кысь нӧ сьӧмтӧ меным босьтны,
Кывзы, муса ператив?
Шайтӧн джынйӧн вель на ыджыд
Мекодь коньӧрыдлы сьӧм.
Менам лов сайын, бур ёртъяс,
Чегӧм дасур сӧмын эм.
Юрысь чышъян ог кӧ вузав,
Ог ме вермы сетны грӧш.
Весиг чайсӧ ме эг юлы
Таво куим тӧлысь чӧж!»
Дарья тьӧтка синва кисьтӧ.
«Перативыс» вӧлі нор.
Татшӧм бӧрдӧм бӧрын сійӧ
Шайтӧн джынйӧн эз нин кор.
Гортас чайыс вӧлі куйлӧ
Дарья тьӧткалӧн кык пунт.
Зіля пӧсьва сійӧ юис,
Кытчӧдз рушкуыс эз дунд.
Сэсся базар вылӧ нуис
Пудджын гӧгӧр кымын вый.
Бура тӧдіс Дарья тьӧтка
Карса йӧзлы колӧ мый.
Базар шӧрӧ сійӧ пуксис,
Асьсӧ тшапысла оз чайт.
Пинь пыр ньӧбысьяслы шуис:
«Пунтсьыс кора кызь вит шайт!»
Дас вит шайт кӧ кодкӧ вӧзъяс,
Дарья тьӧтка оз и кыв:
«Ичӧт лыдӧн босьтны сьӧмсӧ
Ме пӧ абу ператив!»
Карса войтырлы мый ваян,
Ставыс налы колантор.
Базар вылын дона выйыс
Сылӧн иніс рытладор.
Зепсӧ тыртіс Дарья тьӧтка,
Юӧ вина, бруньгӧ чай.
Сӧмын грӧшыс оз на вичмы
«Перативлы» тыртны пай.
{Лебедев М. Н. @ Водзӧ, пыр водзӧ… @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 295–296.}
ВОДЗӦ, ПЫР ВОДЗӦ…
Эргӧны озыръяс Сӧвет му гӧгӧр,
Выль олӧм пазӧдны лӧсьӧдчигтыр.
Кианыс кутӧны сийӧс да мегыр:
Миянӧс доддявны кӧсйӧны пыр.
Весьшӧрӧ, кырнышъяс, пиньнытӧ йирад,
Весьшӧрӧ, понъяс моз, эрганныд ті.
Асьныд ті регыд нин му вылысь бырад.
Уджалысь войтырлӧн ёнмӧдчис ки.
Водзӧ, пыр водзӧ ми мунам,
Некор ог бергӧдчӧй бӧр.
Мый кӧть и врагъясыс уна,
Наысь оз пов Эсэсэсэр!
Кыз зобъя озыръяс Сӧвет му сайын
Уджалысь войтырлысь юӧны вир.
Оз сетны лолыштны гӧльяслы найӧ.
Чайтӧны тадзинад ыдждавны дыр.
Лэптӧны юрнысӧ нартитӧм ёртъяс.
Уналӧн веськӧдчӧ копыртӧм мыш.
Налы ми отсалам паськӧдны бордъяс,
Велӧдам кыпӧдам классӧвӧй тыш.
Водзӧ, пыр водзӧ ми мунам,
Некор ог бергӧдчӧй бӧр.
Мый кӧть и врагъясыс уна,
Наысь оз пов Эсэсэр!
Царь дырйи миянын гыбавліс збоя
Адгорша озыр да куравліс нӧк.
Пыр вӧлі зарнисӧ содз тырӧн койӧ,
Пыр вӧлі гуляйтӧ, пируйтӧ век.
Гӧрд революция путкыльтіс важсӧ.
Сиктъясын кулаклӧн оръясис вез.
Судзӧдіс вӧлясӧ, шудсӧ и гажсӧ
Фабрикса котыр да му бердса йӧз.
Водзӧ, пыр водзӧ ми мунам,
Некор ог бергӧдчӧй бӧр.
Мый кӧть и врагъясыс уна,
Наысь оз пов Эсэсэр!
Озырыд миянӧс ӧні оз повзьӧд.
Быдмам ми, ёнмам ми — озырлы мат.
Лёк пемыд царствосӧ некод оз ловзьӧд.
Выль югыд олӧмлы воӧма кад.
Асьным ми асьнымӧс гӧльлунысь мездам,
Ӧтувъя удж помысь озырмам ми.
Кор воас кад, сэки быдлаын ӧзтам
Миянын моз революция би.
Водзӧ, пыр водзӧ ми мунам,
Некор ог бергӧдчӧй бӧр.
Мый кӧть и врагъясыс уна,
Наысь оз пов Эсэсэр!
{Лебедев М. Н. @ Оліс-выліс вӧрын… @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 296–298.}
ОЛІС-ВЫЛІС ВӦРЫН…
Оліс-выліс вӧрын, оліс-выліс ягын
«Эжва дорын удал зон.
Аттӧ дивӧ-дивӧ, аттӧ ыджыд дивӧ,
Эжва дорын удал зон.
Усъяс сылӧн лӧсьыд, кудритчӧма юрси,
Ачыс вӧлі збой да сюсь
Аттӧ дивӧ-дивӧ, аттӧ ыджыд дивӧ,
Ачыс вӧлі збой да сюсь.
Уна ошкӧс сійӧ лэчыд шыӧн сутшкис,
Уна кыйліс еджыд кӧр.
Аттӧ дивӧ-дивӧ, аттӧ ыджыд дивӧ,
Уна кыйліс еджыд кӧр.
Ручыс сылы шедліс, урыс сылы сюрліс,
Кывзіс сійӧс сьӧла-тар.
Аттӧ дивӧ-дивӧ, аттӧ ыджыд дивӧ,
Кывзіс сійӧс сьӧла-тар.
Ӧтчыд сійӧ муніс мудер ручӧс кыйны, —
Эз шед сылы мудер руч.
Аттӧ дивӧ-дивӧ, аттӧ ыджыд дивӧ,
Эз шед сылы мудер руч.
«Мый нӧ тайӧ лои? Кыйсьӧм эз удайтчы!» —
Шуӧ-шензьӧ удал зон.
Аттӧ дивӧ-дивӧ, аттӧ ыджыд дивӧ,
Шуӧ-шензьӧ удал зон.
Муртса тадзи шуис, аддзӧ: кыськӧ локтӧ
Паныд сылы тӧдтӧм ныв.
Аттӧ дивӧ-дивӧ, аттӧ ыджыд дивӧ,
Паныд сылы тӧдтӧм ныв.
Тӧдтӧм нылыс мича, тӧдтӧм нылыс авъя,
Абу жугыль, абу тшап.
Аттӧ дивӧ-дивӧ, аттӧ ыджыд дивӧ,
Абу жугыль, абу тшап.
«Кытчӧ, зонмӧ, ветлін? Висьтав, кодӧс кыян?
Мыйла нинӧмтор он вай?»
Аттӧ дивӧ-дивӧ, аттӧ ыджыд дивӧ.
«Мыйла нинӧмтор он вай?»
«Ветлі ручӧс кыйны, — зонмыс вочавидзӧ. —
Эз шед меным мудер руч».
Аттӧ дивӧ-дивӧ, аттӧ ыджыд дивӧ,
«Эз шед меным мудер руч».
«Коньӧрӧй тэ мортӧй, жалита ме тэнӧ:
Прӧста воши тэнад лун».
Аттӧ дивӧ-дивӧ, аттӧ ыджыд дивӧ.
«Прӧста воши тэнад лун».
«Эг ме лунсӧ вошты, — нывлы зонмыс кайтӧ. —
Сюрин ӧні меным тэ!»
Аттӧ дивӧ-дивӧ, аттӧ ыджыд дивӧ.
«Сюрин ӧні меным тэ!
Руч пыдди ме тэнӧ, мича нылӧй, кыя.
«Радейт менӧ, мича ныв».
Аттӧ дивӧ-дивӧ, аттӧ ыджыд дивӧ.
«Радейт менӧ, мича ныв».
Нылыс оз и повзьы, нылыс оз и пыксьы,
Муса сылы кыйсьысь морт.
Аттӧ дивӧ-дивӧ, аттӧ ыджыд дивӧ,
Муса сылы кыйсьысь морт.
Окасисны ёна нылыс удал зонкӧд.
Гортӧ локтіс удал зон.
Аттӧ дивӧ-дивӧ, аттӧ ыджыд дивӧ,
Гортӧ локтіс удал зон.
Руч пыддисӧ кыйис, руч пыддисӧ вайис
Аслыс муса мича ныв.
Аттӧ дивӧ-дивӧ, аттӧ ыджыд дивӧ,
Аслыс муса мича ныв.
{Лебедев М. Н. @ Лизук @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 298–299.}
ЛИЗУК
Ыджыд лэптысьӧма кымӧр,
Гымалӧмыс кылӧ.
Гижӧд воӧма: том йӧзлы
Мунны война вылӧ.
Сӧвет му вылӧ лёк врагъяс
Кыпӧдчисны уна.
Чорыд тыш нин миян накӧд
Море бердын мунӧ.
Туйӧ мӧдӧдчӧны зонъяс,
Жугыльтчӧны нывъяс.
Лизук аслас донаторлы
Шуӧ сэтшӧм кывъяс:
«Кытчӧдз ловъя, ог ме вунӧд,
Сьӧлӧмшӧрӧй, тэнӧ
Эн жӧ ачыд менӧ вунӧд,
Эн жӧ эновт менӧ!»
«Ог ме вунӧд, ог ме эновт, —
Зонмыс сылы кайтӧ. —
Бӧр на Лизук дінӧ воны
Сьӧлӧм менам чайтӧ.
Кор ми ӧтувъя ён вынӧн
Лютӧй врагсӧ венам,
Сэки воссяс тэкӧд, Лизук,
Долыд олӧм менам!»
Колльӧ Лизук муса зонмӧс,
Ачыс бӧрдӧ ёна:
Коллянторйыс сылы вӧлі
Вывті-вывті дона.
Муніс зонмыс война вылӧ,
Кӧні смертьыс ветлӧ,
Кӧні сӧветувса войтыр
Врагсӧ зырӧ-вӧтлӧ.
Уна тӧлысь сысянь юӧр
Лизуклы эз волы.
Кӧні сылӧн донаторйыс?
Тӧдны сылы колӧ.
Гӧгӧр кывсьӧ: война вылын
Йӧзыс лыдтӧм усьӧ.
Сьӧлӧм тырӧ ыджыд шогӧн,
Шог пияс и пусьӧ.
Шор моз киссьӧ бӧрдӧ Лизук:
«Коньӧрӧй ме мортӧй.
Кулі менам муса зонмӧй,
Оз нин локыв гортӧ!»
Мыйла бӧрдан, мыйла горзан,
Лизук, лунысь лунӧ?
Гашкӧ, эз на вермы смертьыд
Муса зонтӧ суны.
Кӧть и ловсӧ сійӧ пуктас
Вӧля вӧсна сэні,
Ыджыд слава сылы лоас
Миян муын ӧні.
Кымӧр сайысь шонді петіс,
Луныс гажмис, югдіс.
Гӧгӧр быдмӧ мича дзоридз.
Бӧрдны Лизук дугдіс.
Воис зонмыс война вылысь,
Смертьыслы эз сетчы,
Кӧть и уна-уна пуля
Сы бӧрся сэн вӧтчис.
Сӧвет муысь лютӧй врагъяс
Пышйисны, эз лоны.
Сӧвет муӧ найӧ мӧдысь
Оз нин лысьтны воны.
Муса зонкӧд долыдлуныс
Лизуклы сэк воссис.
Муса зонкӧд сійӧ бура
Овны-вывны босьтсис.
{Лебедев М. Н. @ Мем ӧти арся рытӧ… @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 299–300.}
МЕМ ӦТИ АРСЯ РЫТӦ…
Мем ӧти арся рытӧ
Сідз шуис муса зон:
«Ме туйӧ аски муна,
Тэ тайӧ тӧдан он?
Ме муна сэтшӧм муӧ,
Кӧн абу пемыд вӧр.
Дерт, торйӧдчыны сьӧкыд,
Да нинӧмтор он кер!»
Ме бӧрддзи: «Муса зонмӧй,
Эн дзикӧдз менӧ коль,
Ог вунӧд тэнӧ ачым,
Кӧть куим во, кӧть нёль!»
Сэк зонмыс менӧ босьтіс
Да окаліс сёпӧв:
«Ме тэнӧ ог пӧ эновт,
Тэ дона меным зэв.
Мӧд ныв вылӧ ог видзӧд.
Эн шогсьы, сьӧлӧмшӧр.
Ми гажа тувсов лунӧ
Тан ӧтлаасям бӧр!»
Дыр прӧщайтчи ме сыкӧд,
Дыр кывзі мелі кыв:
«Квайт тӧлысь мысти локта,
Сэк виччысь, муса ныв!»
Тадз туйӧ муніс менам,
Том нывлӧн, донатор,
Кыдз мунӧ-зёльгӧ увлань
Веж турун пӧвсын шор.
Ме ӧтнам куті овны,
Пыр артала быдлун,
Кор воас менам мусук,
Оз некор сійӧ вун.
Со, коли нин вит тӧлысь,
Со, регыд тырӧ квайт.
Ме виччыся да радла,
Лёк лоӧмсӧ ог чайт.
Но тшӧкыда сідз артмӧ,
Кыдз мӧвпыштны он куж.
Оз быдмы сэки дзоридз,
Кор усьӧ кӧдзыд пуж.
Бӧр воис менам мусук,
Да абу важкодь шань:
Тшӧтш сыкӧд вӧлі гӧтыр,
Сьӧд синма мича ань.
Мем паныд сійӧ сюрис
Да шуис: «Тэ эн бӧрд,
Кӧть тэныд сетӧм кыксӧ
Ме олӧмӧ эг пӧрт.» .
Ме зонлы вочавидзи:
«Тадз ылӧдін кӧ тэ,
Ме бӧрдны ог и кӧсйы,
Ог радейт тэнӧ ме!
Тэ месянь он нин кывлы
Ышловзьӧм, нора кыв.
Выль мусаторйӧс аддза
Ме, вӧльнӧй сиктса ныв!»
{Лебедев М. Н. @ Эзысь тӧлыся вой @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 300–302.}
ЭЗЫСЬ ТӦЛЫСЯ ВОЙ
«Кутшӧм шоныд да лӧнь
Эзысь тӧлыся вой!
Надзӧн визывтӧ ю,
Абу лунся кодь збой.
Юас видзӧдчӧ вӧр,
Вӧрас эм колипкай.
Сылӧн сьылӧмыс мем
Долыдлунсӧ оз вай.
Тэныд норася ме,
Эзысь тӧлысь, бур вок:
Муса, ныв, зарни ныв
Оз нин ме дінӧ лок!
Сылы мӧд бурлак морт
Лоис дона да бур.
Важ моз пукавны вой
Сыкӧд меным оз сюр.
Талун со кутшӧм кыв
Сійӧ горӧдіс мем:
Мун пӧ синводзысь тэ,
Менам выль мусук эм!
Ог ме висьтавны куж,
Кыдзи лоӧма сідз,
Мыйла ачымӧс ме
Татшӧм шогысь эг видз?
Вай тэ лӧнь, колипкай,
Гажа пырысь эн сьыв!
Долыд лун мем оз ло,
Эз кӧ ло муса ныв!
Кывзы вылысянь тэ,
Эзысь тӧлысь, бур вок:
Оз нин му вывті дыр
Менам ветлӧдлы кок.
Югыд ю дінысь ме
Ог нин бергӧдчы бӧр.
Менӧ, коньӧрӧс, босьт,
Югыд ю, сьӧлӧмшӧр!»
Сувтіс кыр вылӧ зон.
Ваыс гудыр да сьӧд.
Татчӧ пыран кӧ, дерт,
Сэсся бӧр он нин пет.
Кӧть и олӧмыс лёк,
Вӧйӧм абу жӧ бур.
Дыркодь сулаліс зон,
Сэсся гыжйыштіс юр.
«Татшӧм смерть вылӧ ме
Эг на, буракӧ, чуж.
Да и джуджыдкодь тан —
Ог ме вартчыныд куж.
Коркӧ ковмас кӧ смерть,
Кула ме мукӧдног.
Ловйӧн муна ме тась,
Гашкӧ палялас шог.
Кувны ныв вӧсна мем,
Удал зонлы, оз туй.
Пемыд кыркӧтшӧ ме
Бурӧн юрӧс ог сюй!»
Гортӧ мӧдӧдчис зон,
Гудыр ваӧ эз пыр.
Эзысь тӧлысь, бур вок,
Туйсӧ югдӧдіс пыр.
Надзӧн визывтіс ю,
Юас видзӧдчис вӧр,
Дзольгис сэн колипкай,
Вӧрлысь гажӧдіс сер.
Тайӧ дзольгӧмыс зэв
Вӧлі мича да збой:
Кутшӧм шоныд да лӧнь
Эзысь тӧлыся вой!
{Лебедев М. Н. @ Окав менӧ, бур ань @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 302–303.}
ОКАВ МЕНӦ, БУР АНЬ
Окав менӧ, бур ань,
Мича ныв, муса ныв,
Окав менӧ, эн бӧрд,
Важ моз йӧкты да сьыв!
Мыйла тэ, сьӧлӧмшӧр,
Синва кисьтан лунтыр?
Мыйла ветлӧдлан тэ
Пемыд паськӧма пыр?
Синва кисьтӧм, бур ань,
Долыд олӧм оз сет...
Пемыд паськӧмтӧ веж,
Менӧ колльӧдны пет.
Ылі муясӧ ме
Муна перйыны шуд...
Донаторйӧй, эн бӧрд,
Бурлак мортӧс эн кут!
Эн тэ шу, сьӧлӧмшӧр,
Нора кывъяссӧ мем.
Эн тэ висьтав сё пӧв,
Кутшӧм шог тэнад эм.
Тэнад шог, курыд шог
Абу мем колантор.
Муса нывъяслысь ме
Синва кисьтӧм ог кор!
Пемыд паськӧмтӧ веж,
Кывзы менӧ, бур ань...
Со тай вӧччӧмнад тэ
Кутшӧм мича да шань:
Чышъян юр вылын шӧвк,
Ворсӧ, сералӧ син,
Воши, разалі шог,
Кыдзи разалӧ тшын...
Кӧть и торйӧдчам ми,
Ог ме дыр кежлӧ мун.
Миян шудлы, эн пов.
Абу медбӧръя лун...
Окав менӧ, бур ань,
Мича ныв, муса ныв,
Окав менӧ, эн бӧрд,
Важ моз йӧкты да сьыв!
{Лебедев М. Н. @ Шогсьысь ныв @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 303–304.}
ШОГСЬЫСЬ НЫВ
Кор аслам сиктын вӧлі ме
Став зонъяс дорысь збой,
Важ керкаӧ, лёк керкаӧ
Ме ветлывлі быд вой.
Ме мыйла сэтчӧ ветлывлі?
Сэн оліс шогсьысь ныв.
Эз некор сійӧ гажӧдчыв.
Эз серав ни эз сьыв.
Пыр пукаліс, пыр думайтіс,
Пыр ӧшӧдӧма ныр.
Корсюрӧ менӧ кутлывліс
Да шуліс бӧрдігтыр:
«Вай мунам татысь ылӧджык,
Мем ёна тані шог.
Лёк йӧз вылӧ мый видзӧдны,
Лёк йӧзлы кутшӧм мог!»
Ме бурӧдлі, ме ӧлӧдлі:
«Эн жугыльтчы, бур ань.
Лёк йӧзыс тані абуӧсь,
Тадз овны абу шань.
Тась пышйыны эн лӧсьӧдчы,
Ас гортад важ моз ов
Да радейт менӧ ёнджыка
Да гажмӧд ассьыд лов!»
Мем воча сійӧ шуавліс:
«Эн лӧгась, муса зон!
Ме ёна тэнӧ радейта,
Ме тӧда тэнсьыд дон.
Тэ менам югыд шондіӧй,
Тэ менам сьӧлӧмшӧр...
Ог вермы шогӧс бырӧдны,
Кӧть мый тэ мекӧд кер!»
Ме бара сійӧс бурӧді:
«Эн, муса нылӧй, бӧрд,
Эн косьты ассьыд сьӧлӧмтӧ,
Том сьӧлӧм абу кӧрт!»
Ме шогсьысь нылӧс окалі...
Пыр бӧрдӧ шогсьысь ныв,
Оз гажӧдчы, оз серавлы,
Оз сьывлы сьыланкыв.
Ме дӧзми сэсся сы вылӧ:
«Мый лоин тэ, бур ань?
Пыр бӧрдан, шогсян, норасян.
Тадз овны абу шань.
Ас керкаысь кӧ петавлан,
Тэ аддзан гӧгӧрбок,
Кыдз пуӧ гажа олӧмыс,
Кыдз быри йӧзлӧн шог!»
Ме унатор на шуавлі.
Оз кывзы шогсьысь ныв,
Выль олӧм йылысь сёрнисӧ
Дзик быттьӧ оз и кыв.
Ме шуи сылы бӧрвылас:
«Шоглуныд бур оз вай.
Ме муна гажаинъясӧ
Дай бӧр ог лок. Прӧщай!»
Ме ӧні шуда войтыркӧд
Пыр сьыла сьыланкыв,
Но мукӧддырйи казьтывла,
Кыдз овліс шогсьысь ныв.
{Лебедев М. Н. @ Алимент частушкаяс @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 304–306.}
АЛИМЕНТ ЧАСТУШКАЯС
(Нывъяслӧн шмонитӧм)
Ӧтчыд окалі ме зонмӧс.
Садьтӧг повзис коньӧр-зон.
Тайӧ окалӧмсьыд, шуӧ,
Кага кӧрым перъян он?
Муса Васюк, мыйла пышъян?
Мыйла аскодьтӧ он чайт?
Васюк шуӧ: ог кӧ пышйы,
Лоас сетны уна шайт!
Шондібанӧй Петрованӧй,
Дона Петюк, муса зон,
Регыд кага тэныд вая.
Ассьыд питӧ вердан он?
Ванюк окасигас кайтліс:
Тэтӧг ӧти лун ог ов.
Нӧксӧ куртыштіс да шуис:
Мем пӧ татшӧмыд оз ков!
Ӧкмыс тӧлысь бӧрын мусук
Менам вежсис, лои мӧд.
Кага кӧрым куті корны, —
Ме пӧ тэнӧ ог и тӧд!
Войдӧр нывъяс дінӧ мунны
Зонлӧн тэрыб вӧлі кок.
Ӧні мырдӧн сійӧс коран,
Судысь полӧ да оз лок.
Эн на, зонмӧ, ёна серав.
Сӧвет властьлӧн эм на суд.
Мый ме кора, регыд сетан:
Татшӧм ӧні тэнад шуд!
Зонкӧд суд водзӧ ми пуксим.
Зонлӧн чужӧмъясыс гӧрд.
Судлӧн шуӧм сэтшӧм лои:
Ассьыд кагатӧ пӧ верд!
Мыйла соссян, муса Пашук?
Судыс аддзас, коді бать.
Коркӧ иславлін тэ бура,
Ӧні кыскав сэсся дадь!
Медся ыджыд судын делӧ:
Кага кӧрым корсьны мем.
Вай жӧ, судӧй, ӧдйӧ судит
Кага вердӧм вылӧ сьӧм!
Ыджыд дивӧ судын лои:
Ӧти кага — куим бать.
Куим пытшкас кыдзкӧ сюри
Еджыд тоша Спира дядь.
Пальто вурӧм вылӧ Якӧ
Деньга чукӧртіс дзонь во.
Кага кӧрым сэсся мынтіс.
Пальто вурӧмъяс эз ло.
Ассьыс овсӧ Ёгор вежис:
Ме пӧ абу ӧні ме.
Марья шуӧ: кага кӧрым
Зэв на бура мынтан тэ!
Дзескыдінӧ Гриша пуксис,
Кага вердны эз кӧ куж.
Коді судлысь кыв оз кывзы,
Сылы петкӧдласны пуж!
Прокурор дінӧ ме локті.
Отсав меным, прокурор!
Прокурор мем лючки шуис:
Став законыс кага дор!
Тэ, милиция, мый узян,
Ассьыд службатӧ он тӧд?
Корсь зэв ӧдйӧ кага батьтӧ,
Дыр оз пышъяв сійӧ мед!
Тэкӧд, муса алиментӧй.
Нывлы воис оландыр.
Мед жӧ тайӧ алиментыс
Некор му вылысь оз быр!
{Лебедев М. Н. @ Вузасьысь морт @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 306–307.}
ВУЗАСЬЫСЬ МОРТ
(НЭП дырся кадысь)
Кырныш моз гоньялӧ, паськӧдлӧ борд,
Ветлӧдлӧ сикт кузя вузасьысь морт,
Югыд шӧвк дӧрӧма, код нисьӧ садь.
Аддзис дзор старикӧс: «Сулавлы, дядь!
Кутшӧмӧсь тані том нывъясыд эм?
Оз-ӧ позь кодкӧдкӧ тӧдмасьны мем?»
Старикыс вӧлӧма синпӧла Вась:
Кокньыдик удж вылӧ пыр сійӧ дась.
«Миян, шань купечӧй, нывъясыс бур,
Мӧдлаысь татшӧмыд тэныд оз сюр.
Колӧкӧ, ставнысӧ петкӧдла ме,
Меным кӧ деньгатӧ сетыштан тэ».
Та вылӧ вузасьысь мӧдтор эз кайт,
Сюйыштіс Васьӧлы дзонь эзысь шайт.
Стариклӧн радысла гӧрдӧдіс ныр.
Индыны нывъясӧс кӧсйӧ дзикпыр.
Тэрыба мунӧны озыр да гӧль.
Сьыланкыв кылӧ нин купечлӧн пель.
Видзӧдӧ: сикт сайын копрасьӧ сю;
Вӧр дорын, бадь костын югъялӧ ю;
Ю бердын, кыр вылын ӧшалӧ тыв;
Тыв дінын ворсӧны кызь кымын ныв.
Пузьӧдчис, пӧртйын моз, озырлӧн вир.
Оз вермы лӧсьыда сулавны дыр.
Чеччыштӧ, йӧктыштӧ, лэптыштӧ ки:
«Аддзанныд, ворсысьяс, кутшӧмӧсь ми!»
Нывъяслы купечӧс кывзыны дыш.
Кодсюрӧ шензьӧны: «Кысь тайӧ шыш?»
Унджыкыс сьылӧны. Ӧддзӧма гаж.
Сьыланкыв нывъяслӧн абу нин важ:
Сьылӧны сы йылысь, кыдзи оз пов
Мужикысь вӧльнӧй нывбабалӧн лов.
Уськӧдчис на пытшкӧ вузасьысь морт,
Горӧдіс: «Тіянлы ме дона ёрт!
Лешак кодь озыр ме, ангел кодь бур,
Лёк вылӧ менам оз уджавлы юр!»
Сибӧдчис мича том ныв дінӧ сэн:
«Ме тэнӧ радейта, лӧгась кӧть эн!»
Петкӧдліс деньгасӧ: Со мыйта сьӧм
Вузасьысь мортыдлӧн мошняас эм!
Гуляйтны сю пытшкӧ ветлан кӧ тэ,
Куимсё шайт тэныд козьнала ме!»
Кутчысис ныв бердӧ, вашкӧдӧ: «Лок».
Кутліс да виччысьтӧг окыштіс — чмок!
Мича ныв купечлы нырвомас — швач:
«Яндысьтӧм йӧзкӧд ми сёрнитам тадз!
Тшаплунтӧ кусӧд да дженьдӧдышт ки.
Купечкӧд некор ог гуляйтлӧй ми!»
Котӧртӧ вадорсянь вузасьысь морт.
Киясыс — быттьӧкӧ ракалӧн борд.
Яндзимла нинӧм оз аддзы, оз кыв.
Велӧдіс купечӧс сӧветса ныв.
{Лебедев М. Н. @ Смелджыка, вокъясӧй, ветлӧй @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 307.}
СМЕЛДЖЫКА, ВОКЪЯСӦЙ, ВЕТЛӦЙ
Смелджыка, вокъясӧй, ветлӧй
Кось вылын ёнмӧдчим ми.
Вӧлясӧ аддзис и босьтіс
Уджалысь войтырлӧн ки.
Мырсьысьяс шӧрысь ми петім,
Мывкыдным абу нин нор.
Ӧтувъя олӧм да вӧля —
Миянлы меддонатор.
Дыр нин ми сьӧкыда олім,
Тшыгъялім, коньӧръяс, дыр.
Колины кымӧра лунъяс,
Воис зэв бур оландыр.
Вермасьны важыскӧд колӧ.
Прӧста мед некод оз ов.
Гӧльлунысь, лёклунысь ӧні
Уджалысь войтыр оз пов.
Врагыс кӧ зырӧдны пондас,
Судзчас на сы вылӧ вын.
Пыр миян ёнлунным содӧ,
Смеллунным некор оз чин.
Тэысь ми, враг, огӧ полӧй,
Пиньястӧ жергӧд кӧть эн.
Тэ вӧльнӧй ӧтувтчӧм йӧзӧс
Некор он повзьӧд, оп вен.
Смелджыка, вокъясӧй, ветлӧй
Кось вылын ёнмӧдчим ми.
Вӧлясӧ чорыда кутӧ
Сӧветса войтырлӧн ки!
==VI
РЕВОЛЮЦИЯӦДЗ ГИЖӦМ СТИХОТВОРЕНИЕЯС
{Лебедев М. Н. @ Ыджыд чери да ичӧт чери @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 311–313.}
ЫДЖЫД ЧЕРИ ДА ИЧӦТ ЧЕРИ
Югыд визыв ваын
Еджыд Кельчи оліс,
Лыа дорті ветліс,
Шӧрӧ петны поліс.
«Ме пӧ, ичӧт чери,
Кыдзи сэтчӧ муна?
Ветлӧны пӧ сэні
Ыджыд чери уна».
Важысянь нин Кельчи
Ассьыс донсӧ тӧдіс.
Сэтшӧм сылы мывкыд
Чужигас ен сетіс.
Ӧтчыд сійӧс аддзис
Лыа дорысь Ёді,
Бӧжӧн люг-лег керис,
Юаліс: «Тэ коді?»
Шуис сылы Кельчи:
«Ме пӧ олысь татчӧс.
Кытчӧ пӧ тэ ачыд
Мӧдӧдчин ва катчӧс?
Юрсӧ лэптіс Ёді:
«Ме пӧ вывлань кая.
Саридзысь бур юӧр
Черияслы вая.
Ичӧтъяслы петіс
Ыджыдлы моз вӧля.
Кывзӧй, кодлы колӧ,
Кывзӧй, коді пеля!»
Чуймис ичӧт чери,
Сулалӧ да шензьӧ,
Ёді кывъяс йылысь
Гуринакӧд вензьӧ.
Гурина оз верит:
«Пӧръялӧны», — кайтӧ.
Кельчи сылы горзӧ:
«Правда пӧ, ме чайта!»
Гурина шпыньмуні,
Лӧпъяс улӧ пырис:
«Дугды пӧ, йӧй Кельчи,
Мывкыд тэнад бырис!»
Кельчи сылысь кывсӧ
Пыдди эз и пукты,
Сьӧлыштіс да шуис:
«Ачыд пӧ тэ дугды!
Тайӧ юӧр бӧрын
Веськыда ме ловзи.
Ва шӧрын ме ӧні
Некодысь ог повзьы!»
Шӧрӧ петіс Кельчи,
Бергалӧ да ворсӧ.
Вывлань увлань ветлӧ,
Дзоля вомнас горзӧ:
«Ме пӧ, ичӧт чери,
Ыджыдногӧн ола,
Гырысьясысь ӧні
Омӧля ме пола!»
Недыр еджыд Кельчи
Ветлӧдліс сідз збоя.
Сы дінӧ Сир локтіс:
Ме пӧ тэнӧ сёя!»
Кельчи синъяс восьтіс.
«Дугды, — шуӧ, — дурны.
Вӧля петӧм бӧрын
Оз позь менӧ пурны!»
«Вӧля петӧм йылысь, —
Кайтӧ Сир: — ме тӧда.
Сы понда ме тэныд
Войдӧр вӧля сета.
Курччы менӧ ачыд,
Сёй кыдз кужан менӧ.
Он кӧ вермы сёйны,
Ньылышта ме тэнӧ!»
Заводитіс Кельчи
Сёйны ыджыд Сирӧс.
Сӧмын эз и сибав
Сэтчӧ сылӧн нырыс.
«Вынӧй менам абу, —
Шуӧ, — ог пӧ вермы».
Чарзыны Сир кутіс:
«Ӧні ме и скӧрми!»
Восьтіс паськыд вомсӧ,
Пиньнас вузвазкерис:
Дзоньнас еджыд Кельчи
Горшас сылы тӧрис.
Тадзи еджыд Кельчи
Сиркӧд спорӧ воліс.
Тадзи сійӧ ваын
Ыджыдногӧн оліс.
{Лебедев М. Н. @ Гажа тулыс воис @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 313.}
ГАЖА ТУЛЫС ВОИС
Гажа тулыс воис.
Гӧгӧр жургӧ шор.
Шонді лымсӧ сёйис,
Ловзис пулӧн кор.
Ю кузя йи кывтӧ —
Тувсов ва оз узь.
Югыд енэж вывті
Лэбзьӧ дзодзӧг, юсь.
Гожӧм абу ылын.
Эжа лои веж.
Челядь вадор вылын
Ворсӧны лун чӧж.
Кодлы колӧ кӧдзны —
Лӧсьӧдӧны гӧр
Весьшӧрӧ оз жӧдзны,
Виччысьӧны зэр.
Пӧрысь пӧль мый керӧ?
Сирӧн мавтӧ пыж.
Шонді улын вӧрӧ,
Копыртӧма мыш.
Тулыс мортлы шуис;
«Гажӧдчы, бур вок!»
Ылӧ-ылӧ нуис
Сійӧ йӧзлысь шог.
{Лебедев М. Н. @ Ытшкандыр @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 313–314.}
ЫТШКАНДЫР
Локтіс гожӧм, шоныд гожӧм.
Войяс дженьыд, лунъяс кузь.
Пемыд некор оз и овлы,
Пемыд му вылӧ оз усь.
Лунъяс мунӧ, лунъяс кольӧ.
Со и страдна — ытшкандыр.
Кодлы мича турун колӧ.
Ытшкӧ, куртӧ пырысь пыр.
Шонді петӧ, шонді лэччӧ.
Видзьяс вылын гыӧ йӧз.
Быдсӧн турун аслыс вӧчӧ,
Тшыг оз кувны вӧв ни мӧс.
Коса ытшкӧ, куран куртӧ...
Кымын зорӧд? Куим, нёль...
Коми йӧзлӧн сьӧлӧм бурмӧ,
Некод кӧрымтӧг оз коль!
Эштіс турун, вундан воис.
Оз позь шуны уджлы: шань!
Вӧла-мӧслы кӧрым лоис,
Ковмас войтырлы и нянь.
Лоас тӧв кежлӧ быдсӧнлӧн
Озырлун да шоныд горт.
Тільсьы, уджав кыдзи верман,
Кыдзи кужан, коми морт!
{Лебедев М. Н. @ Коми збойлун @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 314.}
КОМИ ЗБОЙЛУН
Гажаджык, вокъясӧй, олӧй.
Шогсьыны, бӧрдны оз ков.
Кулӧмысь, смертьысь эн полӧй:
Некор оз кув миян лов.
Лов миян кувны оз вермы.
Ловлы оз волывлы пом.
Ловъя морт некӧн оз йӧрмы.
Мортлы он пукты кӧртвом!
Уна ми аддзылім шогъяс,
Жалитысь некод эз вӧв.
Вунӧдам сійӧс, бур вокъяс,
Шогсӧ мед новлӧдлас тӧв!
Некор ми шойччӧг эг тӧдлӧй,
Корсим ми век кынӧмпӧт...
Збойджыка, вокъясӧй, ветлӧй,
Миянӧс аддзасны мед!
Кутам ми смелджыка овны,
Миянлы шог — абу шог.
Дугдам ми лёк йӧзысь повны —
Лёк вылӧ асьным ми лёк!
Гажаджык, вокъясӧй, олӧй,
Кытчӧдз вын-эбӧс эз быр.
Миянлы гажыс и колӧ,
Аддзам ми гаж пырысь-пыр!
{Лебедев М. Н. @ Озыр морт, купеч морт @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 314–315.}
ОЗЫР МОРТ, КУПЕЧ МОРТ
Озыр морт, купеч морт,
Деньга аслыд тэ чӧж.
Ме, кӧть гӧлиник ныв,
Веськыд туйысь ог кеж!
Мыйла ме бӧрся тэ
Ветлан руч моз быд лун?
Мыйла гӧлиник ныв
Тэнад некор оз вун?
Мыйла ыстылан тэ
Меным быдсяматор?
Дона козинъяс ме
Эг на тэ ордысь кор!
Тэнад деньга зеп тыр,
Менам абу и грӧш.
Век жӧ сы понда ме
Ассьым думӧс ог веж!
Мый тэ корсян — оз ло,
Шуа ме чорыд кыв.
Дона козин оз босьт
Тэнсьыд гӧлиник ныв!
Уна ньӧбавлін тэ,
Купеч морт, сьӧла-ур, —
Ньӧбны нывлысь бур ним
Тэныд некор оз сюр!
Мед тэ озыр, ме — гӧль,
Ассьым тӧда ме дон.
Вешйы мун, озыр морт,
Менам эм муса зон!
{Лебедев М. Н. @ Мича ныв @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Бӧрйӧм гижӧдъяс @ 1940 @ Лб. 315–318.}
МИЧА НЫВ
Гажтӧм лои мича нывлы.
Синва кутіс петны:
Верӧссайӧ пӧрысь сайӧ
Бать-мам кӧсйӧ сетны.
«Ог мун, ог мун пӧрысь сайӧ,
Пӧрысь кӧдзыд вира.
Пӧрысь сайӧ петӧм дорысь
Луттшӧ ваӧ пыра!»
Сьӧлӧм висьӧ мича нывлӧн
Сьӧлӧм кӧсйӧ потны.
Пӧрысь жӧникъяссӧ биӧн
Дзик пӧ колӧ сотны!
«Кӧні менам муса зонмӧй?»
Сійӧ туйӧ муніс.
Гашкӧ ылын, гашкӧ матын
Сылӧн воан луныс.
Шог оз бырлы мича нывлӧн,
Бӧрдігтырйи олӧ.
Бать-мам кутіс сылы шуны:
«Чунькытшасьны колӧ».
«Ог мун, ог мун пӧрысь сайӧ.
Пӧрысь — паськыд тоша.
Паськыд тош пияс ме, коньӧр,
Яг пиын моз воша!
Мыйла, мыйла, муса зонмӧй,
Эновтін тэ менӧ?
Гашкӧ, локтан, бӧръя лунӧдз
Виччыся ме тэнӧ!»
Пӧрысь жӧник паськыд тоша
Чунькытшасьны воис,
Орччӧн пуксис мича нывкӧд,
Зіля юис, сёйис.
Пӧрысь мортлӧн пиньяс абу,
Вомсьыс дулльыс петӧ.
«Муса батьӧй, муса мамӧй,
Сы сайӧ эн сетӧ!»
Бать оз кывзы, мам оз кывзы.
Нывлӧн синва киссьӧ,
Гӧгӧр видзӧдны оз вермы,
Синваӧн и мыссьӧ.
Венеч улӧ кутіс мунны.
Вичкӧ йӧзӧн тыри.
Паськыд тоша жӧник воис.
Нывлӧн садьыс быри.
«Ог мун, ог мун пӧрысь сайӧ.
Енлысь милӧсть кора!»
Сійӧ шуӧм бӧрын кыліс
Кӧлӧкӧльчик гора.
Кодкӧ тройка вӧлӧн локтіс,
Вичко ӧдзӧс восьтіс:
«Коді менсьым муса нылӧс
Верӧссайӧ босьтіс?»
«Эз на, эз на, муса зонмӧй,
Поп венечсӧ пукты!»
Сэки зонмыс поплы шуис:
«Венчайтӧмысь дугды!
Паськыд тошлы мича вывкӧд
Абу лӧсьыд овны.
Пӧрысь мужикысь том ичмонь
Ёна кутас повны.
Недыр кежлӧ старик мортӧй
Том выв тэныд шедліс!»
Сэсся шошаӧдыс босьтіс,
Вичко шӧрысь вӧтліс.
Паськыд тоша, пиньтӧм вома
Гӧтрасьӧмысь дугдіс.
Мича нылӧс мича зонкӧд
Поп венчайтны кутіс.
Гажа лои мича нывлы,
Синва дугдіс петны:
Верӧссайӧ, пӧрысь сайӧ
Эз вермыны сетны!
==n М. Н. Лебедев. Стихъяс: [челядьлы]. Сыктывкар: Коми госиздат, 1940. 52 лб.
М. Н. ЛЕБЕДЕВ
СТИХЪЯС
1940
СЫКТЫВКАР
КОМИ ГОСИЗДАТ
{Лебедев М. Н. @ Мед дзирдалас шонді @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 3–4.}
МЕД ДЗИРДАЛАС ШОНДІ
Мед дзирдалас шонді!
Мед югъялас луныс!
Мед дзоридзӧн тырас
Да нюмъялас му!
Мед шонділань быдӧн
Пыр восьлалас-мунас!
Мед шондіа туйсӧ
Оз вевттьыв сьӧд ру!
Ми, сӧветскӧй войтыр,
Зэв кыпыда олам.
Ми жугыля некор
Ог ӧшӧдлӧй ныр.
Кӧть кытчӧ ми мунам,
Кӧть Москваӧ волам,
Збой котырӧн повтӧг
Ми ветлӧдлам пыр.
Ас муын, ас гортын
Ми шудаӧсь ставным.
Лёк гӧльлунлысь важӧн
Ми косялім вез.
Выль олӧм ми тэчам,
Кыдз велӧдӧ Сталин,
Кыдз вӧчас ас кадын
Став мувывса йӧз.
Ми уджалам зіля
Да удж вылын сьылам.
Кор долыда овсьӧ,
Сэк кыдзи он сьыв!
Быд карын, быд сиктын,
Быд пельӧсын кылӧ
Том войтырлӧн ворсӧм
Да збой сьыланкыв.
Ас удж помысь олысь
Кӧть тані, кӧть кӧні,
Мед уджалысь мортлы
Бур вок да бур чой.
Ми ӧтувйӧн петам
Лёк враг вылӧ сэні,
Кӧн врагыскӧд пансяс
Виркисьтана бой.
Мед дзирдалас шонді!
Мед югъялас луныс!
Мед дзоридзӧн тырас
Да нюмъялас му!
Мед шонділань быдӧн
Пыр восьлалас-мунас!
Мед шондіа туйсӧ
Оз вевттьыв сьӧд ру!
{Лебедев М. Н. @ Колхознӧй сиктын @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 5–7.}
КОЛХОЗНӦЙ СИКТЫН
Сиктысь сиктӧ ветлігӧн
Аддзан, кыдзи быдлаын
Лӧсьыда да гажаа
Олӧ сиктса морт.
Олӧ сійӧ сэтшӧма,
Кыдзи сійӧс велӧдіс,
Кыдзи тшӧктіс овнысӧ
Дона Сталин ёрт.
Юр весьтаным дзирдалӧ
Енэж вывсянь шондіыс,
Шонді улас му вылын
Дзоридзалан сад.
Сиктса мортлӧн сьӧлӧмыс
Долыдлунӧн тырӧма.
Сиктса мортлы воӧма
Нимкодясян кад.
Петалан кӧ му вылӧ,
Оз нин синмад шыбитчы
Омӧлик лёк вӧв вылын
Гӧрысь да пугӧр.
Трактор сэні муркӧдчӧ,
Багатыр моз уджалӧ,
Важся ӧткаолысь моз
Му вылас оз дзӧр.
Кытшовтан кӧ видзьяссӧ
Гожся страдна лунъясӧ,
Ружтан шыа пессьӧмсӧ
Он нин сэтысь кыв.
Машинаӧн ытшкӧны,
Машинаӧн куртӧны,
Кыпыд лолӧн сьылӧны
Гажа сьыланкыв.
Уджыс эз ло сьӧкыдӧн,
Уджыс эз ло мустӧмӧн.
Ӧтув уджсӧ уджавны
Позьӧ ворсігмоз.
Мездіс сиктса войтырӧс
Нэмӧвӧйся гӧльлунысь,
Вайис няньсӧ, эмбурсӧ
Сталинскӧй колхоз.
Сикт кузяыс мунан кӧ,
Аддзан, кыдзи сиктыслысь
Сӧветса культураыс
Вежис чужӧмбан:
Быдлаын выль школаяс,
Детдомъяс, больничаяс,
Клубъяс да магазинъяс —
Быдтор аддзан тан.
Котӧртӧны школаӧ
Сиктса йӧзлӧн челядьныс,
Сералӧны, дзольгӧны,
Нимкодясигтыр.
Ичӧтысянь югыдлань
Туйсӧ налы восьтӧма.
Некод оз ло на пиысь
Важмоз пемыд мыр.
Кыпыд уджӧн, зільӧмӧн
Вӧльнӧй сӧвет му вылын
Ассьыс шудсӧ ёнмӧдӧ
Быд колхозник ёрт.
Дзормӧм пӧльяс, пӧчӧяс
Шензьӧны да шуӧны:
«Ӧні весиг томмӧдчас
Ми кодь пӧрысь морт!»
{Лебедев М. Н. @ Коми му @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 8–12.}
КОМИ МУ
Коми му кузя ме муна.
Гӧгӧр сулалӧ сьӧд вӧр.
Вӧрыс вывті-вывті уна,
Сыысь унаыс оз тӧр.
Аддза: сэні шыльыд пожӧм
Вылӧ лэптӧ ассьыс юр.
Сылы ӧткодь тӧв кӧть гожӧм.
Сэтшӧм пуыс тайӧ бур.
Сэні быттьӧ пӧрысь пӧчӧ
Дзормӧм кыпӧдчӧма коз.
Сійӧ увъяс костын вӧчӧ
Вӧрса пӧтка шоныд поз.
Сэні вашкӧдчӧны гора
Пипу чойкӧд еджыд кыдз,
Мыйкӧ сёрнитӧны нора,
Корнас шенасьӧны сідз.
Сэні суспу гӧгрӧс бока,
Сэні пелысь, сэні льӧм.
Тані бадьяс вӧсни бока
Вадор пӧлӧн уна эм.
Вӧрыс помтӧм. Туйыс кӧні?
Зонмӧ, яг пиад эн вош.
Аддза тані, аддза сэні
Ыджыд тапикасьӧ ош.
Ветлӧ кӧин, пиньсӧ йирӧ,
Корсьӧ аслыс кынӧмпӧт.
Наян ручыс гуӧ пырӧ,
Бурӧн некодлы оз шед.
Кӧчыс дзебсьӧ лӧпъяс сайӧ,
Видзӧ ассьыс дона юр.
Ӧдйӧ-ӧдйӧ пуӧ кайӧ
Паськыд бӧжа ичӧт ур.
Дозмӧр пувсӧ зіля сёйӧ,
Гӧгӧр жуӧ сьӧла, тар.
Тури кокнас нюрсӧ лойӧ;
Абу муса сылы ар.
Аддза: пищальӧн, со, мунӧ
Сьӧла кыйны коми морт,
Гортса олӧм сылӧн вунӧ,
Ылӧ кольӧма нин горт.
Туйтӧг ӧтнас ветлӧ сійӧ,
Вӧрын нинӧмысь оз пов.
Уна вӧрса пӧтка кыйӧ,
Уна зверлысь босьтӧ лов...
Муна водзӧ, муна ылӧ,
Оз и помась пемыд вӧр.
Кӧнкӧ гора сёрни кылӧ,
Бриньгӧ пила, клёнгӧ чер.
Аддза: сортовка кер лэдзӧ
Том и пӧрысь коми йӧз,
Мича шпалсӧ зіля вӧчӧ,
Тэчӧ юяс дорӧ пес.
Вӧла войтыр сэні жуӧ,
Трактор муркӧдчӧ лунтыр:
Кыксё керйӧн ӧтпыр нуӧ,
Гора шыӧн ветлігтыр.
Оз кыв сэні видчӧм, мургӧм,
Лёкысь горӧдлӧм оз кыв,
Сӧмын уджалысьлӧн юргӧ
Кыпыд, гажа сьыланкыв...
Паськыд туй вылӧ ме пета.
Аддза: вежсис туйлӧн сер,
Кӧть и важмоз шувгӧ сэтӧн
Кыкнан бокас пемыд вӧр!
Бӧр и водз пыр ветлӧ сэні
Уна сё автомобиль,
Вӧлӧн мунысьясӧс венӧ,
Быд лун локтӧ выльысь-выль...
Муна водзӧ... Тулыс воӧ.
Лымйыс сылӧ, киссьӧ зэр.
Кӧдзыд йисӧ шонді сёйӧ.
Ойдӧ уналаті вӧр.
Ваын сулалӧны пуяс.
Ваыс зеркала кодь лӧнь.
Эжва, Сыктыв, коми юяс,
Быттьӧ паськыд эзысь вӧнь.
Аддза: трактор мусӧ гӧрӧ.
Коми войтыр кӧдзӧ нянь.
Тувсов уджсӧ быдӧн керӧ.
Жургӧм тракторлӧн оз ланьт.
Тайӧ трактор — абу дивӧ,
Абу дивӧ — паськыд йӧр:
Йӧзыс олӧ коллективӧн,
Лёк пу гӧрйӧн оз нин гӧр...
Бара водзӧ, водзӧ муна.
Гӧгӧр сулалӧ сьӧд вӧр.
Вӧрыс вывті-вывті уна,
Сыысь унаыс оз тӧр.
==Вогӧгӧрся олӧм
{Лебедев М. Н. @ Тулыс @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 13–14.}
I. ТУЛЫС
Заводитіс шонді
Тӧвлысь вежны лад,
Яра сотны пондіс.
Воис тувсов кад.
Кӧдзыд лунвой быри,
Сыліс еджыд лым,
Юыс ваӧн тыри,
Гымалӧ нин гым.
Надзӧникӧн киссьӧ
Муяс вылӧ зэр.
Сулалӧ да мыссьӧ
Зэрнас пемыд вӧр.
Нимкодясьӧ сэтӧн
Небыд коръя кыдз.
Мича турун петӧ,
Вежӧдӧма видз.
Мӧдлапӧлын кылӧ
Утка, дзодзӧг, юсь.
Колипкай нин сьылӧ,
Колипкай оз узь.
Зіля гӧрӧ-кӧдзӧ
Муяссӧ колхоз.
Трактор вылӧ пӧчӧ
Дзоргӧ шензигмоз.
Челядь котыр ворсӧ,
Котралӧ лунтыр.
Тувсов гажа горсӧ
Кылан сэні дыр.
{Лебедев М. Н. @ Гожӧм @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 14–15.}
2. ГОЖӦМ
Вылӧ шонді кайӧ,
Ёрӧ йӧзлысь син.
Жарыс сылӧн вайӧ
Мулы ыджыд вын.
Быдмӧ, йывмӧ йӧрын
Картупель да лук.
Няньыс зэрӧм бӧрын
Лэптысьӧма сук.
Вӧччӧмаӧсь пуяс,
Паськӧм налӧн веж.
Ляпкалӧны юяс,
Содӧ лыа бӧж.
Видзьяс вылын пуӧ
Уджыс лун и вой.
Ытшкысь, куртысь жуӧ.
Вына налӧн сой.
Мича турун вӧчӧ
Ӧтувтчӧм бур йӧз,
Зорӧдъясӧ тэчӧ —
Пӧтас вӧв да мӧс.
Вӧрын уна вотӧс:
Мырпом, пув да чӧд.
Шонді найӧс сотӧ,
Кисьмыштасны мед.
Няньыс быдмӧ, кайӧ,
Сьӧктӧ сылӧн юр.
Гожӧм мортлы вайӧ
Унапӧлӧс бур.
{Лебедев М. Н. @ Ар @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 15–16.}
3. АР
Шонді мыйкӧ дышмис,
Чинтіс ассьыс ӧд,
Гожсямоз оз ышмы,
Ыджыд жар оз сет.
Рудов кымӧр чукӧр
Панлӧ сыкӧд вен.
Шонділӧн гӧрд югӧр
Вошлывлӧ нин сэн.
Мукӧддырйи зэрӧ,
Мукӧддырйи — пуж;
Видзӧдлан кӧ йӧрӧ,
Градъясыд нин куш.
Колхозса бур войтыр
Идралӧ выль нянь.
Тӧждысян кӧ войдӧр,
Олӧм лоас шань.
Рыныш дорын кылӧ
Гора вартан шы.
Лэптысьӧма вылӧ
Арся уджлӧн гы.
Вартӧм бӧрын позьӧ
Кыйны сьӧла-ур,
Зверкӧд пырны косьӧ,
Пищальыд кӧ бур.
Луныс кӧть и чинӧ,
Няйтыс кӧть оз быр,
Жугыльтчыныд нинӧм,
Йӧртӧдыд кӧ тыр.
{Лебедев М. Н. @ Тӧв @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 16–17.}
4. ТӦВ
Югыд шонді тӧдӧ:
Эштіс арся удж.
Зэв нин сёрӧн петӧ,
Ветлӧ ӧти сутш.
Лэптысьӧ и лэччӧ,
Кусӧ пырысь-пыр,
Аски дыша чеччӧ,
Узьӧ вывті дыр.
Луныс быри, воши.
Помтӧм лои вой.
Локтіс еджыд тоша
Кӧдзыд, би кодь збой.
Дорис юяс, шоръяс,
Вӧчис йиа пос,
Чирсіс пулысь коръяс,
Лои гӧгӧр кос.
Потшӧс пӧлӧн тола
Пукталӧ тӧвныр.
Шоныд сиктса школа
Велӧдчысьӧн тыр.
Кӧдзыдысь оз повзьы
Ыж ку пася морт.
Керкаын оз овсьы,
Дзескыд сылы горт.
Вӧрӧ сійӧ мунӧ
Лэдзны шпал да кер.
Тӧвся уджыс уна,
Сӧмын зіля вӧр.
{Лебедев М. Н. @ Ванюк @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 18–19.}
ВАНЮК
Дзоля Ванюк эз на тӧдлы,
Кутшӧм велӧдчӧмыд эм.
Гортысь некытчӧ эз ветлы,
Чайтіс овны тадзи нэм.
Ӧтчыд мамыс сылы шуӧ:
«Пасьтась, Ванюк, муса пи.
Тэнӧ школаӧ ме нуа,
Тшӧтш и мунам сэтчӧ ми».
Ванюк бӧрддзис, Ванюк повзис.
Сійӧ вывті вӧлі рам.
«Со пӧ олӧм менам овсис!
Кытчӧ нуӧ менӧ мам?»
Нинӧм тэныд, Ванюк, бӧрдны.
Омӧлинӧ тэ он сюр.
Тэнӧ некытчӧ оз йӧртны,
Тэныд югдӧдасны юр.
Тэныд велӧдчӧмыс колӧ,
Кыдзи лэбачьяслы борд,
Коді школаясӧ волӧ,
Сійӧ овлӧ шуда морт.
Сэтшӧм мортыд оз нин тӧдлы
Пемыд олӧм, гажтӧм лун.
Ванюк, велӧдчыны ветлы,
Югыд туйӧд водзӧ мун!
{Лебедев М. Н. @ Школаын @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 20–21.}
ШКОЛАЫН
Талун, вокӧй, меным лои
Мунны школа ӧшинь увті.
Кор ме школа весьтӧ вои,
Восьса ӧшинь водзӧ сувті.
Уна челядь вӧлі сэні —
Ставныс шаньӧсь, шыльыд юра.
Ачыд тӧдан, найӧ ӧні
Овны велӧдчӧны бура.
Тӧдан, вокӧй, тайӧ школа
Пемыд йӧзлы — югыд шонді!
Гажӧн тыри менам лолӧй,
Кор ме кывзыны сэн понді.
Гижӧм вӧлі налӧн мунӧ:
Быдӧн кутӧ киас перӧ,
Быдӧн гижӧ мыйкӧ уна,
Перӧ кокньыдика вӧрӧ...
Сэсся велӧдысьыс шуис:
«Тӧдны школьникъяслы колӧ,
Кытысь лои-чужи муыс,
Коді, кӧні, кыдзи олӧ!»
Кутіс висьтавлыны сійӧ...
Дыр ме сулалі да шензи.
Татшӧм тӧлка морткӧд, пиӧ,
Ми-вок, буракӧ, он вензьы!
Сэн ме кылі, вокӧй, кыдзи
Муыс шонді гӧгӧр ветлӧ.
Ентӧг артмӧма пӧ сідзи.
Енмӧс ыдждӧдлыны петлӧ!
Сэсся кылі, тӧдны понді:
Кӧні лымйыс во чӧж усьӧ,
Кӧні би моз сотӧ шонді,
Битӧг сёянторйыс пусьӧ.
Кӧні эмӧсь ыджыд каръяс;
Кӧні миян моз оз овны;
Кӧні озыръяс да царьяс
Вирсӧ кисьтны оз на повны.
Унатор ме кылі, вокӧй,
Унатор ме тӧда ӧні.
Эз и мудзлы эськӧ кокӧй,
Кӧть ме рытӧдз олі сэні!
{Лебедев М. Н. @ Велӧдчӧй, челядь @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 22–23.}
ВЕЛӦДЧӦЙ, ЧЕЛЯДЬ
Велӧдчӧй, челядь,
Югдӧдӧй юр.
Велӧдчӧм вайӧ
Тіянлы бур.
Понданныд тӧдны
Быдсяматор:
Шондіыс, муыс
Лоӧма кор;
Гожӧмын мыйла
Гымалӧ гым;
Ар бӧрын кытысь
Локталӧ лым;
Кӧдзтӧгыс кыдзи
Лэптысьӧ вӧр;
Кысь сэні лоӧ
Пӧтка да зверь;
Му вылын кутшӧм
Дивӧяс эм;
Мый вӧсна йӧзыс
Уджалӧ нэм.
Понданныд тӧдны
Омӧль и бур.
Велӧдчӧй, челядь,
Югдӧдӧй юр!
{Лебедев М. Н. @ Мам и челядь @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 24.}
МАМ И ЧЕЛЯДЬ
Коді челядь вӧсна шогсьӧ,
Челядь гӧгӧр зіля ноксьӧ,
Видзӧ найӧс вой и лун,
Ылӧ на дінысь оз мун?
Налӧн муса мамыс!
Коді на вӧсна и олӧ,
Найӧс кывйӧн дойдны полӧ
Сетӧ чӧскыд сёянтор,
Аслыс водзӧссӧ оз кор?
Налӧн дона мамыс!
Челядь быдмӧны кӧ бура,
Оз кӧ лоны пемыд юра,
Коді сэки медся рад,
Оз и аддзыв гажтӧм кад?
Налӧн зарни мамыс!
Оз кӧ челядь шаня овны,
Лёксӧ вӧчны оз кӧ повны,
Коді жугыльтчӧма сэк.
Быттьӧ арся лунӧ кӧк?
Налӧн коньӧр мамыс!
{Лебедев М. Н. @ Ичӧт нывлӧн сьыланкыв @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 25.}
ИЧӦТ НЫВЛӦН СЬЫЛАНКЫВ
Мыйла нӧ оз кывсьы
Ичӧт нывлӧн гӧлӧс?
Сьыланкывсӧ сійӧ
Тӧдӧ унапӧлӧс.
«Кывзӧй, — сійӧ шуис: —
Заводита сьывны!»
Ылӧ-ылӧ кутіс
Гӧлӧс сылӧн кывны:
«Гажа садйысь локті,
Котӧрті ме ӧні.
Гӧрдӧдӧма, кисьмӧ
Чӧскыд ӧмидз сэні.
Ловзьӧдісны сійӧс
Зэр да югыд шонді.
Жугыльтчыны арӧдз
Сійӧ оз нин понды!..»
Ланьтіс, эз кут кывны
Гӧлӧс ичӧт нывлӧн.
Матыник и вӧлі
Помыс сьыланкывлӧн.
{Лебедев М. Н. @ Сёртни @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 26–27.}
СЁРТНИ
Кӧдзис пӧльӧ сёртни,
Быдмис сёртни ыджыд,
Сэтшӧм ыджыд сёртни,
Кутшӧм эз на вӧвлы.
Сёртни пӧльӧ кыскӧ —
Кыскыны оз вермы!
Пӧрысь пӧчӧс пӧльӧ
Отсӧг вылӧ корӧ.
Воис пӧрысь пӧчӧ
Отсӧг вылӧ пӧльлы.
Кыскӧны нин кыкӧн —
Сёртни оз и вӧрзьы!
Корис сэки пӧчӧ
Нывлысь ичӧт нывсӧ.
Тільсьӧны зэв зіля
Ыджыд сёртни гӧгӧр.
Оз и вӧрзьы сёртни,
Куимлы оз сетчы!
Нывлӧн ичӧт нылыс
Корис сэки понсӧ.
Кутчысисны нёльӧн
Ӧти сёртни корйӧ.
Сёртни вылӧ налӧн
Оз на судзны выныс!
Понйыс сэки корис
Отсӧг вылӧ каньсӧ.
Надзӧникӧн локтіс
Шыльыд юра Машук.
Мырсьӧны нин витӧн —
Оз на кыпты сёртни!
Ветліс сэки каньыс
Рыныш дорӧ шырла.
Шыркӧд сэні лои
Сёртни перйысь квайтӧн,
Шыркӧд налӧн выныс
Бура уна содіс.
Кутчысьӧма пӧльыс
Кутчысьӧма пӧчыс,
Кутчысьӧма нылыс,
Кутчысьӧма понйыс,
Кутчысьӧма каньыс,
Кутчысьӧма шырыс,
Кутчысисны квайтӧн —
Нетшыштісны сёртни!
{Лебедев М. Н. @ Мойдӧм @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 28–29.}
МОЙДӦМ
Тӧвся войын ӧшинь сайын
Кӧдзыд войтӧв жургӧ.
Мыйкӧ сьылӧ, мыйкӧ горзӧ,
Код вылӧ кӧ мургӧ.
Шоныд паччӧр вылын челядь.
Кӧдзыдысь оз повны.
Пӧрысь пӧчкӧд, муса пӧчкӧд
Лӧсьыд налы овны.
Пӧчыс чуня кепысь кыӧ,
Ассьыс уджсӧ вӧчӧ.
Эз на некор прӧста пукав
Паччӧр вылын пӧчӧ.
Челядь видзӧдӧны, кыдзи
Пӧчлӧн уджыс содӧ.
Ӧти шуӧ: «Кузь на войыс.
Огӧй на ми водӧ».
Мӧдыс шуӧ: «Кепысь кыан,
Муса бабӧй, пукты.
Сэсся шойччигмозыд мойдышт,
Уджавнысӧ дугды».
«Мойдышт, мойдышт, муса бабӧй! —
Коймӧд-нёльӧд горзӧ. —
Зіля кывзыны ми кутам
Тэнсьыд мойданторсӧ».
Пуктіс пӧчӧ кепысь кыан.
Мый пӧ накӧд керны?
Челядь виччысьӧны мойдӧм,
Ку пытшкӧ оз тӧрны.
«Мойда, мойда, — пӧчӧ шуӧ: —
Пукалӧй да кывзӧй:
Ичӧт Сашӧ, ичӧт Машӧ,
Ланьтӧй, энӧ чивзӧй!
Паччӧр вылын челядь ланьтіс.
Пӧчлӧн гӧлӧс кылӧ.
Мойдӧ сійӧ, кыдзи вӧрын
Ручыс олӧ-вылӧ.
Кыдзи ошкӧд мужик-мортыс
Ӧтув сёртни кӧдзис..
Кыдзи кӧнкӧ зарни чери
Ыджыд дивӧ вӧчис...
Пӧчлӧн уна мойданкывйыс.
Помыс налӧн ылын.
Лӧсьыд челядьыслы овны
Шоныд паччӧр вылын.
Ӧшинь сайын кӧдзыд войтӧв
Ёнджыка на жургӧ.
Пырны керкаӧ оз вермы,
Сы вӧсна и мургӧ.
{Лебедев М. Н. @ Медся ичӧт зверь @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 30–31.}
МЕДСЯ ИЧӦТ ЗВЕРЬ
«Сьӧкыд менам олӧм, —
Шуис ӧтчыд кӧч, —
Некод меным бурсӧ
Коньӧрлы оз вӧч.
Ручыс менӧ сёйӧ,
Кыйӧ менӧ морт.
Ог ме весиг тӧдлы
Ассьым шоныд горт.
Вӧръясын ме, коньӧр,
Медся ичӧт зверь.
Меысь, позьӧ шуны,
Ичӧтыс оз тӧр.
Татшӧм сьӧкыд олӧм
Абу выя нянь.
Муна ваӧ пыра,
Мучитчыныд шань!»
Синва кӧчлӧн киссьӧ,
Мӧвпыс абу бур.
Мунӧ сійӧ ваӧ
Сюйны ассьыс юр.
Кыркӧтш дорас сэки
Пукалӧма шыр.
Повзис сійӧ кӧчысь,
Пышйис пырысь-пыр.
Шырлысь пышйӧм аддзис
Кӧчлӧн гӧгрӧс син,
Долыд лои кӧчлы,
Соді сылӧн вын.
«Эм на тай, со, — шуӧ, —
Меысь ичӧт зверь.
Позьӧ на мем овны,
Бергӧдча ме бӧр!»
Косьмис кӧчлӧн синва.
Ваӧ кӧч оз пыр:
Медся ичӧт зверыд
Вӧлӧма тай шыр!
{Лебедев М. Н. @ Вӧрын гуляйтӧм @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 32–40.}
ВӦРЫН ГУЛЯЙТӦМ
(Челядь олӧмысь)
Дзирдалӧ шонді,
Нюмъялӧ йӧр.
Меліа шувгӧ
Сикт гӧгӧр вӧр.
Коз пу да пожӧм,
Ньыв пу да кыдз
Гож улас муртса
Вӧрӧны сідз.
Вашкӧдчӧ накӧд
Небыдик тӧв,
Быттьӧкӧ некор
Скӧрӧн эз вӧв.
Кымӧрсӧ сійӧ
Талун оз вай.
Быдлаын кылӧ
Збой колипкай.
Гожся лун гажа,
Гожся лун бур.
Кыдз татшӧм лунӧ
Вӧрӧ он тюр?
Эм сэні чӧтлач,
Эм сэні чӧд.
Вотӧслысь кӧрсӧ
Коді оз тӧд?
Мӧдісны вӧрӧ
Гуляйтігмоз
Посньыдик челядь
Дзонь куим гоз:
Сашук да Машук,
Натук да Гриш,
Витӧдыс Васюк,
Квайтӧдыс Миш.
Быдӧнлӧн киас
Кутшӧмкӧ доз:
«Мыйкӧ тон сюрас,
Оз кӧ и оз!»
Пырисны вӧрӧ.
Некод оз пов.
Тӧдӧны, ошкыс
Матын оз ов.
Кӧиныс абу.
Тірзьыныд мый.
Абутӧм зверыд
Найӧс оз кый.
Мунӧны водзӧ
Больӧдчигтыр.
Вотӧссӧ корсьны
Эз ковмы дыр.
Тыдовтчис чӧтлач,
Тшӧтш сыкӧд чӧд.
Мый колӧ, дозъяд
Сійӧс и лӧд.
«Аддзим тай, майбыр, —
Горӧдіс Вась. —
Огӧ ми тыртӧг
Бергӧдчӧй тась!»
Шыасис Машук:
«Вотчамӧй вай.
Чӧтлачыд бура
Кисьмӧма тай».
«Сёйышта войдӧр, —
Висьталіс Гриш. —
Бӧртиджык вота,
Оз кӧ ло дыш».
Серамыд, гажыд
Челядьлӧн сэн.
Нинӧмӧн тайӧ
Гажсӧ он вен.
Босьтсисны вотны,
Зільмисны пыр,
Сук чӧтлач корйӧ
Сатшкисны ныр.
Ошкӧны гора:
«Чӧскыд тай зэв!»
Тольгӧны ставныс,
Оз овны чӧв.
Неылӧ бокӧ
Кежыштіс Миш,
Чӧд вылӧ ыштіс,
Копыртіс мыш.
Мый сыкӧд лоис,
Ачыс оз тӧд:
Пу сайысь кодкӧ
Мыччысьліс сьӧд.
«Ош тані вӧрӧ...
Ой-ой-ой-ой!»
Котравныд Миша
Зэв вӧлі збой.
Чеччыштіс чирк моз,
Шыбитчис бӧр,
Быттьӧкӧ сійӧс
Швачкӧбтіс ньӧр.
Сувтыштіс, шуис:
«Сьӧд сылӧн гӧн».
Шызисны челядь:
«Кӧн, Миша, кӧн?»
Тіралӧ Миша.
Чужӧмыс лӧз.
Сы шӧрӧ петіс
Коз сайысь мӧс.
Бокъясыс сьӧдӧсь,
Морӧсыс дзор.
Буракӧ, корсис
Сэсь сёянтор.
Челядьӧс аддзис,
Бакӧстіс: «Мму!»
Люкыштіс юрнас
Пӧрӧдӧм пу.
Бергӧдчис, муніс,
Петкӧдліс бӧж.
Челядьлы серам,
Челядьлы теш.
«Со кутшӧм ошкыд —
Мӧс кодь тай дзик!
Видзӧд жӧ, сюрыс
Ошкыдлӧн кык!»
Мишалы яндзим,
Муртса оз бӧрд.
Мӧс водзын повзьӧм
Лӧсьыдтӧм, дерт.
Дорйыштіс Натук
Мишаӧс сэк:
«Ылавны вӧрад
Абу и грек.
Весьшӧрӧ эльтад
Коньӧрӧс ті.
Сы мозыд асьным
Повзьывлам ми».
Челядьлӧн дугдіс
Жервидзны пинь.
Гусьӧник сӧмын
Кодсюрӧ — шпынь!
Вотчӧны бара.
Вунӧма ош.
Гуляйтан кадыс
Прӧста оз вош.
Сашуклӧн дозъяс
Вӧчӧма пас:
«Татчӧдз кӧ тырта,
Артмас и ляз».
Шуасьӧ Машук:
«Чӧскыда зэв
Панялам рытнас
Чӧтлача йӧв».
Натуклӧн мӧвпыс:
«Ог ачым сёй.
Виччысьӧ менӧ
Дзоляник чой.»
Дӧжналӧ Васьӧ:
«Чӧдйыд тан эм.
Мамӧлы колӧ
Нуыштны мем».
Ӧктысьӧ Миша,
Оз лэптыв юр.
Абутӧм ошнас
Оз сэсся дур.
Гришалӧн сӧмын
Дозъяс оз сод.
Горзӧны челядь:
«Мыйла он вот?»
Гриш вочавидзӧ:
«Вота кӧть ог,
Кутшӧм нӧ сэтчӧдз
Тіянлы мог?»
Мый сэсся керан,
Мортыд кӧ дыш.
Он сыкӧд лэпты
Та вӧсна тыш.
Дзирдалӧ шонді,
Вашкӧдчӧ вӧр.
Пӧртмасьӧ сылӧн
Веж рӧма сер.
Шондінад вӧрыс —
Быттьӧкӧ сад.
Быдӧнлы муса
Шондіа кад.
Дыр на эз мунны
Вотчысьяс сэсь.
Унакодь налӧн
Киссьыштіс пӧсь.
Рытладор сӧмын
Мӧдісны бӧр.
Паныд сэк сюри
Челядьлы зверь.
Зверь тайӧ вӧлі
Дзоляник кӧч.
Гриш сійӧс кутіс,
Кисьыс оз лэдз.
«Бусколы нуа, —
Шуӧ: — да мед
Та помысь лоас
Кынӧмыс пӧт».
Повзьӧма кӧчук,
Сувтӧма син,
Дзӧрӧны пельяс,
Сьӧлӧмыс кын.
Вӧлӧма сійӧ —
Выль чужан лов:
Тӧлысьысь дырджык,
Дерт, эз на ов.
Тольгӧны челядь:
«Ак, кутшӧм рам!
Эм кӧнкӧ сылӧн,
Коньӧрлӧн, мам.
Вежӧрттӧм дзик на,
Видзӧдлы со:
Пышйыныд весиг
Эз гӧгӧрво.
Вывті тай, Гриша,
Лоин тэ ёсь.
Кӧчпиӧс сетны
Понлы оз позь.
Весьшӧрӧ вины
Кагатӧ мый.
Кор сійӧ быдмас,
Сэки и кый!»
Ёртъяскӧд Гриша
Венӧ эз пыр.
Кӧчпиӧс лэдзис
Шуалігтыр:
«Котӧрт, кузь пелюк,
Мам дінад тюр,
Сӧмын кор быдман,
Сэки эн сюр».
Коз улӧ колис
Ичӧтик кӧч.
Дзолюклы некод
Лёксӧ эз вӧч.
Сиисны челядь
Кӧчлы бур шуд,
Мед пӧ и ручыс
Сійӧс оз кут.
Воисны гортӧ
Торгӧмыд сэн:
Коді кыдз ветліс,
Гуляйтіс кӧн.
Кутшӧма налӧн
Кыптывліс ӧд.
Кызвыныс вайис
Чӧтлач да чӧд.
Сюрыштіс сэтысь
Гортсалы пай.
Сӧмын дыш Гриша
Нинӧм эз вай.
1926
{Лебедев М. Н. @ Узьысь Вань @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 41–43.}
УЗЬЫСЬ ВАНЬ
Паччӧр вылын чеччывтӧг
Куйлӧ узьысь Вань.
Уджъяс сылӧн эштӧма,
Ставыс сылӧн шань.
Муяс абу кӧдзӧма,
Вундыны оз ков.
«Ме пӧ тшыглы кулӧмысь
Ог на ёна пов!»
Ытшкыны эз петавлы,
Турунсӧ эз курт.
«Ме пӧ, зонмӧ, висьӧдча,
Видз вылын ог бурд!»
Ягын пес эз керавлы,
Сьӧла-ур эз кый.
«Чер пӧ менам ныжмӧма,
Пищальӧй оз лый!»
Узьӧмысь оз палявлы,
Узьӧ вой и лун,
Куйлӧ паччӧр сэрӧгын,
Удж вылӧ оз мун.
Кӧлуй ставсӧ разӧдіс,
Керка лои куш.
«Нинӧм пӧ мем тӧждысьны,
Пӧтас ӧти душ!»
Гожӧм бӧрын тӧв кежлӧ
Сёянтор эз коль.
Джоджын сӧмын туплясьӧ
Сёртни куим-нёль.
Нинӧм абу вузавны,
Сёйны абу нянь.
Кыкнан кинас гыжъялӧ
Юрсӧ узьысь Вань.
«Мыйнӧ тайӧ лоӧма?
Унмӧй оз нин лок.
Синмӧй кутіс паськавны,
Кӧдзалӧма бок.
Кынӧм мыйкӧ рекмӧма,
Личалӧма вӧнь,
Менам тыртӧм керкаын
Вывті лои лӧнь.
Весиг эг кут аддзывны
Важмоз мича вӧт.
Часлы, сиктӧ петала
Корсьны кынӧмпӧт.
Керка сизим кытшовта,
Няньыс лоас дась!»
Кӧсъяс пасьсӧ пасьтавны —
Вузалӧма пась.
Кӧсъяс кӧмкот кӧмавны —
Вузалӧма кӧм.
«Аттӧ сьӧкыд олӧмӧй,
Мыйӧн петны мем?»
Пукалыштіс, шензьыштіс
Коньӧр узьысь Вань.
Сэсся кӧмтӧг, пасьтасьтӧг
Петіс корсьны нянь.
Сійӧ рытӧ ывлаын
Кӧдзыд вӧлі зэв.
Туйсӧ лымйӧн тыртӧма
Пидзӧсӧдзыс тӧв.
Ваньӧ аслас керкасянь
Ылӧ эз и мун.
Шудтӧм лои Ваньӧлы
Тайӧ тӧвся лун.
Дасысь сійӧ воськовтіс.
Водзӧ мунны дыш.
«Часлы, — шуӧ, — шойччышта,
Мыйкӧ висьӧ мыш!»
Тола пиӧ шойччыны
Пуксис узьысь Вань.
Пукалігас кынмӧма —
Эз и ковмы нянь.
{Лебедев М. Н. @ Педьӧ да Рӧдьӧ @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 44–46.}
ПЕДЬӦ ДА РОДЬӦ
Кык морт,
Кык ёрт:
Колхозник Педьӧ
Да ӧткаолысь Рӧдьӧ
Тшӧтш пуктісны доддьӧ пила-чер
Да мӧдӧдчисны вӧрӧ лэдзны кер.
Бригадаӧ сэн пырисны кыкнаныс
Дай тӧдмалісны, кутшӧм налӧн мог
Да ыджыд-ӧ вӧрлэдзан уджлӧн планыс
Да баракъясад гажа али шог.
Мӧд луннас Педьӧ кутіс шуны:
«Тан, Рӧдьӧ ёрт,
Дзик быттьӧ горт,
Шыд-роктӧ оз ков весиг пуны,
Чай, сакар, табак — ставыс дась.
Кӧть нэм эн петав эськӧ тась!
Дай оланіныд тані кыпыд, шоныд.
Гӧрд пельӧсад вель уна книга эм.
Сэн лыддьысям кӧ тэкӧд, вермас лоны,
Мый миян югдыштас юрвем.
Став вынсьыс мырсьӧ Педьӧ,
Дас кубометрӧн муркӧдӧ быд лун,
А ӧткаолысь Рӧдьӧ
Оз Педьӧ туйӧд мун.
Быд асыв сійӧ сёрмӧдчӧмӧн чеччӧ
Да юӧ чай да нюжмасьӧ час-мӧд.
Оз жалит кадсӧ видзны сэтчӧ,
Кызь витысь куритчытӧг удж вылӧ оз пет.
«Мем, — шуӧ, — тэрмасьнысӧ нинӧм.
Мем зептӧ некод зарнисӧ оз кисьт.
Дай ёнасӧ ме тільсьыныд ог лысьт:
Пыр мыйкӧ висьӧ кынӧм
Дай юкалыштӧ кок,
Кор поводдяыс лёк».
Эз вермыв сійӧ вӧчны ӧти лунӧ
Кык кубометрысь уна,
Кӧть збыльвылӧсӧ вӧлі кӧрткодь ён
Дай чужӧмбаныс гӧрдӧдӧма — дон.
«Тэ дышӧдчан тай, Рӧдьӧ, —
Сідз ӧтчыд сійӧс дивитыштіс Педьӧ. —
Оз шогмы вӧрны лёльӧяс моз тан.
Быть колӧ тыртны вося план!»
«Ог аслым уджав! — Рӧдьӧ шуис скӧра, —
Мый меным песлӧдлыны сой.
Ме быдтор надзӧникӧн кера,
Мед сӧмын коляс лун да вой!»
«Да кывзы, Рӧдьӧ, дорам ми выль олӧм...»
«Ог кывзы нинӧмтор
Дай тэнсьыд, Педьӧ, индӧдъяс ог кор!
Ме ачым тӧда, овны кыдзи колӧ.
Тэ ме вылӧ эн во.
Сэсь тэныд бур оз ло!»
«Тэ кывзы, кывзы», — Педьӧ кайтіс бара
Дай кӧсйис висьтавлыны ставсӧ гӧгӧрбок.
Но Рӧдьӧ мӧдысь крапкис яра:
«Ог кывзы тэнӧ, ог!
Тэ мукӧд водзын небыд парнад чупкы,
Мем тэкӧд сёрнитнысӧ дыш!»
Тадз шуис, сэсся пельсӧ ассьыс тупкис
Дай вӧрсьыс регыд пышйис, быттьӧ шыш.
Мый таысь артмис позьӧ тӧдны.
Эз босьтлы Рӧдьӧ нянь ни сьӧм,
Эз лӧсьӧд аслыс пась ни кӧм,
Эз понды пышъялігас кынӧм сылӧн пӧтны,
Дзик лои быттьӧ бордтӧм чикышкай
Дай бурсӧ государстволы эз вай.
Кык норма вӧрын Педьӧ тыртіс
Дай босьтіс уна сьӧм да мукӧдтор.
Ударник пӧвсӧ ачыс асьсӧ пыртіс
Дай кӧсйӧ тадзи уджавны кӧть кор.
Кӧн Педьӧ сяма войтыр уна,
Выль олӧм сэні ёнмӧ лунысь лунӧ.
Кӧн Рӧдьӧ сяма йӧзыс эм,
Сэн налысь колӧ югдӧдны юрвем,
Мед помасяс лёк пемыдлунлӧн нэм.
{Лебедев М. Н. @ Лёк Ош, руд Кӧин да ӧтувтчӧм мӧсъяс @ кывбур @ М. Н. Лебедев. Стихъяс @ 1940 @ Лб. 47–51.}
ЛЁК ОШ, РУД КӦИН ДА ӦТУВТЧӦМ МӦСЪЯС
Тӧв чӧж эз петав аслас гуысь,
Пыр шкоргис-узис пашкыр Ош.
Но садьмис мӧсъяслӧн виръюысь,
Кор сійӧс пондіс сотны тувсов гож.
«Кад воис пальӧдчыны, — шуис сійӧ гора. —
Жуйвидзӧм помсьыд кынӧмыд оз пӧт
Дай ловъя яй оз шед.
Тан туплясьӧмнад дзикӧдз сэсся оран.
Мем лоас лудӧ котӧртны дзикпыр.
Йӧй мӧснад лудыд кӧнкӧ тыр!»
Дерт, кытчӧ мунны Ошкыс бура тӧдіс
Дай веськыд туйӧд ловъя яйла мӧдіс.
Руд кӧин сыкӧд паныдасис сэк —
Зэв ачыс омӧль, абу тшӧг.
«Пӧсь чолӧм Ыджыд Ошлы! —
Бӧр кокъяс вылас сувтіс вӧрса шыш. —
Мед тэнад шуд оз бырлы ни оз вошлы
Дай мед оз векняв тэнад паськыд мыш!»
Шпыньмуні Ош да вочавидзис:
«Мед тэнӧ асьтӧ, дзоля вок,
Оз сулы шог
Дай мед оз мудзлы тэнад кок!
Мед котралан тэ лӧсьыдика сідзи!
А ӧні висьтав, зонмӧ, мем,
Кӧн эськӧ ловъя яйыд эм?»
Ышловзис морӧс тырнас Кӧин:
«Ок, уна эськӧ ветлӧ ловъя яй,
Но тайӧ яйнад дзик ме грекӧ вӧйи,
Дай эз и вичмыв сэтысь меным пай».
«Тэ, сідзкӧ, нуртӧ перйыны эн вермы?
Тадз, Кӧин, абу шань»,
«Ме, Ыджыд Ошкӧй, эг на эськӧ йӧрмы,
Да кокорнитіс менӧ сямтӧм чань.
Тэ тӧдан менсьым оланногсӧ:
Ме лёкӧн некодлысь ог вӧрзьӧд ӧти гӧн,
Ме чаньтӧ бурӧн кӧсйи сёйны сэн,
Да сійӧ мелань бергӧдіс бӧр коксӧ
Дай бриньӧбтіс мем плешӧ, быттьӧ гым,
Сэк менам весиг вунліс аслам ним!»
Кыз юра Ошлӧн петіс серам:
«Тэ, Кӧин, кыйсьыныд он куж.
Вай мекӧд тайӧ уджсӧ керам
Да мӧсъясыдлы петкӧдлыштам пуж!»
Руд Кӧин лэптіс веськыд лапа:
«Дерт, тэкӧд меным сюрас чӧскыд яй,
Да войдӧр со мый кывзы, Ыджыд Ай,
Став мӧскыс мыйкӧ ветлӧдлӧны тшапа,
Код рама овліс, ӧні эз ло рам.
Ме чайта, налӧн вежсьӧ олан сям.
Ме сэсся кывлі кыпӧдчӧны кӧчьяс,
А таръяс бырӧдӧны лэчьяс.
Тшӧтш накӧд вӧля босьтны кӧсйӧ руч,
Да выныс оз на судз»
Ёсь синмыс Ошлӧн скӧрлун биӧн ӧзйис:
«Мый меным руч да кӧч да тар!
Ме на вылӧ и несйыны ог кӧсйы —
Ме мӧсъяс вылын царь!»
Руд Кӧин водзӧ нинӧм эз лысьт шуны
Да мӧдіс Ошкӧд кыйны ловъя яй.
Дерт, колӧ вӧлі сылы сёйны-юны
Да корсьны аслыс пай.
Яй кыяніныс эз вӧв ёна ылын
Бадь кустъяс сайын воссис паськыд луд.
Сэн мӧскыс уна — кодӧс колӧ кут
Да кодӧс колӧ джагӧд ӧбӧд вылӧ.
Кӧть сэсся дзоля куканьяссӧ куль.
Кык друглӧн колӧмысла вомсьыс петӧ дуль.
«Со тайӧ Гӧрдуксӧ ме бӧръя
Да ловсӧ сылысь перъя!» —
Зэв яра равӧстігтыр восьтіс паськыд горш
Да мӧсъяс вылӧ зырӧдіс лёк Ош.
Мӧс кучик кӧсйис сійӧ лэдзны
Да ӧбӧд вӧчны,
Но кыйсьӧм сылӧн дзугсис, эз ло бур.
Мӧс комын кымын пондісны сэн жӧдзны
Да ошлань бергӧдісны сюр.
«Ми воча сувтам! Нинӧм сыысь повны! —
Медвойдӧр пузис Гӧрдукыслӧн чой.
Ми ӧні ӧтув кужам овны!
Тэ важмоз миянӧс он сёй!»
«Ми ог сетчӧй! — бакӧстісны лёкысь
Луд пасьтала став том и пӧрысь мӧс. —
Дыр нартитчис нин тайӧ вӧрса бес,
Дыр сы вӧсна ми эгӧ мынлӧй шогысь.
Да ӧні абу колян во:
Тан кучик кульӧмъяс оз ло!»
Быд мӧслӧн кутіс бикинь кисьтны синмыс,
Быд мӧслӧн скӧрмӧмысла лэптысьӧма гӧн.
Вель уна чужйӧм сёйысьяслы инмис,
Вель уна сутшкӧм сюрис налы сэн.
Руд Кӧин сы бӧрын эз паськӧдлы нин вомсӧ,
Эз корсьлы кынӧмпӧт;
Мӧс кокъяс улын аддзис аслыс помсӧ.
Сэсь ловъяӧн эз пет.
Кыз юра Ошлы розьӧдісны боксӧ
Да перйисны ёсь сюрӧн веськыд син.
Кӧть ыджыд вӧлі сылӧн вын,
Но лои сылы вунӧдны став лёксӧ
Да пемыд вӧрӧ уськӧдчыны бӧр.
Кӧн ӧтув олӧм, нинӧм сэн он кер.
1934
==n Фёдоров Г. А. Сӧветскӧй Союзса герой лейтенант Марков. Сыктывкар: Коми Государственнӧй Издательство, 1941. 24 лб.
Г. ФЕДОРОВ
СӦВЕТСКӦЙ СОЮЗСА ГЕРОЙ
ЛЕЙТЕНАНТ
МАРКОВ
КОМИ ГОСУДАРСТВЕННӦЙ ИЗДАТЕЛЬСТВО
СЫКТЫВКАР 1941
{Педь Гень @ Сӧветскӧй Союзса герой лейтенант Марков @ очерк @ Г. Фёдоров. Сӧветскӧй Союзса герой лейтенант Марков @ 1941 @ Лб. 3–23.}
— Но, Ванюша, дона гӧсть, дыр нин виччысим тэнӧ, ёна нин окота вӧлі аддзывны, — шуис лейтенант Иван Петрович Марковлӧн, Сӧветскӧй Союзса Геройлӧн батьыс, Петр Михеевич, кор гӧстьяс пуксялісны еджыд пызандӧраӧн вевттьӧм пызан сайӧ. Сэні вӧліны лейтенантлӧн чой-вокыс, рӧдвуж, колхозса председатель, тӧдса колхозникъяс, кодъяс локтісны сёрнитыштны отпускӧ воӧм землякныскӧд. Ачыс Иван Петрович, еджгов чужӧма, под ёжик шырӧм русӧй юрсиа, збой синъяса кызь квайт арӧса том морт, пукаліс пызан сайын, медтыдаланінын. Сы серти, кыдзи гусьӧник быдӧн чӧвтлывлісны синнысӧ сы вылӧ, тӧдчис, мый буретш сы вӧсна найӧ ставныс талун чукӧртчисны татчӧ. Сылӧн защитнӧй цвета военнӧй гимнастёрка морӧс вылын дзирдалісны Ленин орден, «Зӧлӧтӧй звезда» да медаль «За отвагу».
Тайӧ вӧлі 1941 вося январскӧй рытӧ, спаспорубса колхозник Петр Михеевич Марков керкаын. Воюлӧ чорзян мороз серӧдіс ӧшиньяс кружевнӧй узоръясӧн, но керка пытшкын вӧлі шоныд и кыпыд. Неыджыд ус-тошка, чукыръясӧн визьласьӧм чужӧма батьыс, гӧстьяс водзӧ сувтӧмӧн, висьтавліс, кутшӧм сьӧкыд вӧлі сылы быдтыны ыджыд семьясӧ, кыдзи важӧн суседъяс кайтлісны сылы, мый ковмас пӧ, тыдалӧ, вуравны мешӧкъяс да мӧдӧдны челядьсӧ корны.
— Мый нӧ вӧчан, эгӧ вермылӧ ми мамныдкӧд тіянӧс кокниасӧ быдтыны да, — быттьӧ правдайтчиг, сійӧ шыасис лейтенант пиыс дорӧ. — И не кӧ сӧветскӧй власть, код тӧдас, гашкӧ и збыльысь ковмис мешӧкасьӧмӧн ветлӧдлыны ӧшинювъясті... А видзӧдлӧй ӧні менам семья вылӧ! Ыджыд пи — Краснӧй Армияын командир, мӧд пи — колхозын знатнӧй тракторист-стахановец, коймӧд пи велӧдчӧ ФЗО школаын... А тэ йылысь, Ванюша... Иван Петрович, нинӧм и сёрнитны. Поздравляйтам ыджыд наградаӧн! Вайлы топӧдла ме тэнӧ аслам бать морӧс бердӧ. Любӧ миянлы мамыдкӧд, вывті любӧ.
Спаспорубса колхозник П. М. Марковлӧн шӧркос пиыс, русӧй юрсиа, гӧгрӧс еджгов чужӧма Ваня, быдмыліс кыдзи и мукӧд унасемьяа гӧль батьмамлӧн челядьныс. Гожӧмъясын сійӧ медасьліс озырджыка олысь крестьяналы мӧс видзны, пес пилитны, а тӧлын, школаӧ котралігсор, кыскаліс куйӧд, колльысис, нажӧвитліс аслыс дӧрӧм-гач вылӧ. А кор сиктаныс котыртчис колхоз да став семьянаныс пырисны сэтчӧ, сійӧ кутіс уджавны колхозын. Но визув, збой подростокӧс сьӧлӧмыс кыскыліс паськыдджык местаясӧ, и ӧти арся лунӧ, гортсаяскӧд прӧщайтчӧм бӧрын, сійӧ мӧдӧдчис велӧдчыны Сыктывкарса педрабфакӧ.
Сэки думыштны некод эз кужлы, мый гоз-мӧд во мысти сійӧ локтас аслас колхозӧ почётнӧй гӧстьӧн, Сӧветскӧй Союз пасьта прославитчӧм геройӧн. Да и ачыс сійӧ эз чайтлы та йылысь, кӧть эськӧ аскежас и мӧвпавліс ыджыд вокыс моз жӧ лоны Краснӧй Армияса командирӧн. Но вот 1935-ӧд воын сійӧ сетіс военнӧй училищеӧ заявление, и сійӧс босьтісны. А кык да джын во мысти артиллерийскӧй училищеса курсант Марковӧс лэдзисны нин лейтенантӧн. Заветнӧй мечта збыльмис.
Воис 1939 во. Войналӧн сьӧд кымӧр пыр ёнджыка и ёнджыка сукмис Рытыввыв Европа весьтын. А сэсся ыпнитіс польско-германскӧй война. Польша лои удобнӧй полеӧн быдсяма случайностьяслы. Сӧветскӧй правительство сетіс Краснӧй Армиялы приказ — вуджны граница да босьтны асланыс защита улӧ Западнӧй Украинаса да Западнӧй Белоруссияса населениелысь олӧмсӧ да имущество. Краснӧй Армия частьяскӧд сійӧ историческӧй лунъясӧ вуджис вӧвлӧм польскӧй государстволысь границасӧ лейтенант Марков. Тайӧ вӧліны вунӧдлытӧм лунъяс, кодъяс дыр кежӧ кольӧны паметьӧ. Уна посни и гырысь сикт да кар пыр прӧйдитіс аслас частькӧд лейтенант Марков, и быдлаын уджалысь йӧз радлӧмӧн петавлісны налы паныд да чолӧмаліг горзісны:
— Чолӧм Краснӧй Армиялы!
— Чолӧм миянӧс мездысьяслы!
— Мед оласны Сталин да Ворошилов ёртъяс!
Боевӧй крещение лейтенант Марковлӧн вӧлі первойя лунъясас жӧ рубеж вуджӧм бӧрын. Тайӧ вӧлі медводдза боевӧй стычка, сӧмын ичӧтик эпизод. Батарея, кодӧн командуйтіс лейтенант, муніс походнӧй маршӧн. Буситыштіс сентябрса зэр. Враг эз тыдав. Но колӧ вӧлі быд здук лоны дасьӧн, сы вӧсна мый польскӧй офицеръяслӧн медрадейтан тактикаӧн вӧлі не восьса тышӧ пырӧм, а пельӧс сайсянь лыйлӧм да узьысьяс вылӧ уськӧдчӧм. Сідзи лои и ӧні: вражескӧй засада, коді вӧлі дзебсьӧма вӧрдорса неыджыд керкаӧ, кутіс сяргыны-шӧтны пулемётъясысь. Сійӧ эз лэдз артчастьлы мунны водзӧ, сійӧс колӧ вӧлі чышкыштны му бан вылысь.
Лейтенант Марков, батареяса командир, ӧдйӧ тӧдмасис обстановкаӧн. Сійӧ зілис нинӧмӧн не петкӧдлыны боецъяслы, мый медводдзаысь на сулалӧ вражескӧй пуляяс улын, мый, кыдзи и быдӧнкӧд овлӧ, сійӧ неуна нервничайтыштӧ ӧні: ӧд тані абу нин условнӧй мишеньяс, кыдзи учебнӧй полигон вылын, а враг, кодӧс колӧ весавны туй шӧрысь, медым аскадӧ пӧртны олӧмӧ командованиелысь боевӧй задание. Наблюдательнӧй пунктсянь, бинокльсӧ син водзас кутӧмӧн, сійӧ тӧдмӧдіс цельсӧ, кодӧс колӧ вӧлі пасьвартны.
— Взрыватель осколочнӧй! — командуйтіс сійӧ аслас артиллеристъяслы.
— Первой орудие — огонь! — Недыр мысти выль команда:
— Мӧд орудие — огонь!
Йиркнитісны-гымыштісны орудиеяс, колис секунда, мӧд, и сійӧ места весьтын, кытӧні дзебсясис вражескӧй засада, кыптісны взрывъяс. Снарядъяс усялісны стӧча, и том лейтенантлы, бинокльӧ тайӧ взрывъясыс вылӧ видзӧдігӧн, вӧлі долыд сыысь, мый эз весь налӧн коль мирнӧй кадӧ велӧдчӧмныс. Та серти кӧ, сылӧн батарея вӧлі дась нуны чорыд тышъяс. А сэтшӧм тышъясыс найӧс водзын на виччысисны.
— Огонь!
— Огонь!!
Недыр мысти керка сотчис ыджыд кӧстер моз нин, а вражескӧй пулемётъяс эз кывны. Туй вӧлі восьса.
Та бӧрын быд выль стычка, кор лейтенант Марковлы ковмыліс польскӧй офицеръяс бандаяскӧд сёрнитны не кывйӧн, а орудиеяс залпъясӧн, быд сэтшӧм кось содтіс, джудждӧдіс сылысь боевӧй опытсӧ, велӧдісны лоны сюсьӧн, повтӧмӧн, крепыд нервъясӧн, бдительнӧйӧн. Лоны любӧй здукӧ дасьӧн, нёль синмаӧн да сюсь пеляӧн — тайӧ правилӧсӧ том командир век кутӧ тӧдвылас ӧти татшӧм эпизод бӧрын.
Краснӧй Армиялӧн частьяс матыстчисны Брест-Литовск дінӧдз. Рабочӧйяс, карса уджалысь йӧз гырысь чукӧръясӧн петісны встречайтны краснӧй боецъясӧс, найӧ вокъясӧс моз кутлісны да окалісны ассьыныс мездысьяссӧ. И тайӧ кыпыд здукас некод на пиысь думыштны эз вермыв, мый офицерскӧй бандаяслӧн колясъяс лысьтасны пельӧс сайсянь лэптыны пеж кинысӧ. И вот, кор лейтенант Марковлӧн артчасть кутіс народ ликуйтӧм шы улӧ прӧйдитны карса уличьяс вывті, ӧти керка ӧшиньяссянь сяркнитісны пулемётъяс. Пуляяс лэбисны веськыда йӧз чукӧрӧ... Вражескӧй засадалысь позсӧ Марков аслас боецъяскӧд кытшаліс да дженьыдик кось бӧрын бырӧдіс. Кыдзи сэки тыдовтчис, тайӧ керкаӧ дзебсьылӧмны водзвыв дасьтысьӧмӧн, кык пулемётӧн, винтовкаясӧн да пистолетъясӧн вооружитчӧм вит польскӧй офицер.
Польскӧй кампания лейтенант Марковлы вӧлі боевӧй опыт босьтан бур школаӧн.
Пызан сайын гӧстьяс сёрнитісны ӧти да мӧдтор йылысь. Долыд чужӧма мам ваяліс пызан вылӧ выльысь-выль сёян, мый сійӧ асывбыд пӧжаліс-пуис дона гӧсть воӧм кузя. Сёрни бергаліс сиктса олӧм гӧгӧр, колхоз гӧгӧр. Бритӧм тошка, пинджак морӧсас «ПВХО» значока колхозса председатель тӧдмӧдіс Иван Петровичӧс, кутшӧм выльторъяс эм найӧ колхозын. Сійӧ, тэрмасьтӧг сёрнитӧмӧн, чуть быттьӧ ошйысьыштӧмӧн, тӧдчӧдіс, мый колхозлӧн ӧні эм нин автомашина, ветродвигатель да локомобиль, коді пилитчӧ и изӧдчӧ.
— Ми вот думайтам электрофицируйтны колхознымӧс. Тэ нин отсышт, Иван Петрович, тайӧ уджсӧ миянлы бергӧдны, — юрнас лайкнитӧмӧн шыасис сійӧ лейтенант дінӧ. — Ставыс провод сайын сулалӧ. Вермам кӧ судзӧдны, и би лоӧ.
— Тайӧ- зэв буртор ті думыштӧмныд, — гортса пуӧм-пӧжалӧмторйӧн чӧсмасигтыр вочавидзис Марков. — Обязательнӧ отсышта, обязательнӧ.
Сёрнитіг-варовитігтыр сійӧ новлӧдліс синсӧ керка пытшті, и ставыс сэтысь казьтыліс сылы тані коллялӧм челядьдырся, а сэсся томморталан вояссӧ. Ставыс на важкодь, кыдзи кольліс некымын во сайын. Сійӧ жӧ прӧстӧй крестьянскӧй керка пытшкӧс: занавесалӧм пачводз, паччӧрвыв, кӧні радейтлывліс колльысянінысь локтӧм бӧрын шонтысьыштны; порогдорын — мыссяндоз, кык ӧшинь костын — зеркала, код вылӧ гӧсть воӧм кузя ӧшӧдӧма вышивайтӧм помъяса кузьчышъян. Стенын, лӧсьыдик рамкаяс пиын Сталинлӧн, Ворошиловлӧн, Будённыйлӧн фоторепродукцияяс, семейнӧй карточкаяс. А со и батьлӧн пищаль ӧшалӧ, кодӧн сійӧ — ачыс Иван Петрович — асывводзьясӧ, кор гортсаяс узисны на, ветлывліс матысса тыясӧ уткаясӧс лыйлыны. Весиг быттьӧ и гортса воздухыс важкодь, пӧжӧм галан дукӧн йиджтысьӧм, кодӧс сэтшӧма радейтлывліс сійӧ...
Дзормыны заводитӧм тошка колхозник, гораа сёрнитіг, кыдзи сёрнитлӧны сьӧкыдпеля йӧз, кутіс висьтавны, кыдзи сійӧ Иван Петрович ветлігкоста качӧдчыліс самолётӧн аслас сикт весьтӧ.
— Пуксис сійӧ мӧдлапӧлӧ. Миян ставныс сэтчӧ, но и ме тшӧтш. Локті... Ме эськӧ и ог кыв, видзӧдтӧ, да аддза — машинистыс макайтӧ меным кинас: пуксьы пӧ, пуксьы, дедко. А, мися, мый лоны ло, дай пукси. И качим, и качим!.. Ме чайта, небесаӧдзыс волім. Видзӧда ме сэсянь, а керкаясыс посньыдикӧсь, йӧзыс гут кодьӧсь. А ме ог пов; тӧда, видзӧдтӧ, техникаыс сӧветскӧй. Кытшлалыштім ми сэні дай бӧр лэччим. А меным и шуӧны:
— Но, ӧні, дедушка, тэд позьӧ нин кувны.
А ме налы:
— Э-э, мися, чӧвлӧ... Кутім кӧ небеса бердті лэбавны, кутшӧм али кулӧм!
Гӧстьяс гажаа сералісны, а медся ёна сераліс Иван Петрович. Сійӧ тапкӧдіс дедкоӧс мышкас да шуаліс:
— Ничево, дедка, ничево, олам на ми тэкӧд, да и лэбалыштам на пӧттӧдз.
Гӧстьяс кӧть и варовитісны ӧти да мӧдтор йылысь, но сэк жӧ быдӧн мыйкӧ быттьӧ виччысисны.
Но вот сёйӧм-юӧм эштіс. Гӧстьяс кутісны чеччавны пызан сайысь. Лейтенантлӧн батьыс чышкис вышивайтӧм помъяса кузьчышъянӧ вомдорсӧ да кияссӧ, кыскис ассьыс каллянсӧ да, куритчыны лӧсьӧдчиг, шыасис пиыс дорӧ:
— Вай инӧ висьталышт, Иван Петрович, кыдзи ті Финляндияас воюйтінныд. Аддзан, ставыс важӧн нин виччысьӧны. Да и ми мамыдкӧд кывзыштам.
Еджыд кружкаысь посньыдик вомтырӧн юмов сур видлышталігтыр Иван Петрович нуӧдіс синсӧ керка пытшкӧсті да быдлаысь аддзис сылань бергӧдчӧм чужӧмъяс. Сійӧ нюмдіс, вештіс кружкасӧ пызан шӧрӧ, сувтіс да петіс пызан сайысь. Зумыд военнӧй походкаӧн джодж кузя прӧйдитчӧм бӧрын сійӧ матыстчис шӧр ӧшинь дорӧ, сувтіс да кипыдӧс пасьта стеклӧ пыр, кытчӧ абу на удитӧма кеньсявны гыӧрыс, кутіс видзӧдны ывла вылӧ. Сэні куйліс тӧлысь югӧръясӧн югдӧдӧм лымъя эрд. Ылын горизонт пӧлӧн сьӧд визьӧн кыссис вӧр. Вӧр весьтын, кодзула небесаас тоньвидзис гӧгрӧс тӧлысь.
Тайӧ войся ывлаыс вылӧ видзӧдігӧн лейтенант син водзӧ сувтіс ылі финскӧй му — джуджыд да паськыд лымъя эрдъяснас, сьӧдпемыд вӧръяснас, кынмӧм нюръяснас да йизьӧм скалаяснас. Дум вылас воисны боевӧй лунъяс, ёртъясыс, кодъяскӧд тышкасьліс орччӧн да кодъяскӧд юклывліс походнӧй олӧмлысь став сьӧкыдлунъяссӧ. Тӧдвылӧ усины сійӧ помтӧм кузь часъяс, кор ковмыліс син веравтӧдз видзӧдны стереотрубаӧ, корсьны противниклысь искуснӧя маскируйтӧм огневӧй точкаяс...
— Да, сійӧ вӧлі бура дасьтысьӧм, ён укреплениеяс вӧчалӧм врагкӧд тыш, — ӧшинь дорысь вешйигтыр шуис Иван Петрович. Ещӧ недыр чӧв олыштӧм бӧрын сійӧ кутіс висьтавлыны, кыдзи командованиелӧн приказ кузя 1939 вося декабрь 31 лунӧ вуджисны финскӧй граница да кутісны вӧтлыны маннергеймовскӧй бандаясӧс граница бердысь пыділань. Сійӧ висьтавліс, кутшӧм сьӧкыдлунъяс ковмыліс венны Краснӧй Армиялы сэні чорыд тышъяс нуӧдігӧн, суровӧй природнӧй условиеясын.
Тайӧ вӧлі сӧветскӧй войскалӧн шензьӧдан героическӧй подвигъяса тыш. Пӧшти оравлытӧг сулалісны веж морозъяс, кор кӧдзыдлаыс потласьлісны изъяс. Туйяс эз вӧвны. Тшем сук вӧръяс пыр, нюръяс, тыяс вомӧн туйяс писькӧдӧмӧн Краснӧй Армиялӧн частьяс мунісны водзӧ и водзӧ — пехота, артиллерия, танковӧй подразделениеяс, боеприпасъяса обозъяс. Шоча паныдасьлывлісны керкаяс, кӧні эськӧ позис шонтысьыштны, бурджыка шойччыштны. Маннергеймовскӧй бандаяс, сӧветскӧй войскаясысь пышйиганыс, ставсӧ сотісны, бырӧдісны, виисны.
— Помнита, чорыда лои тышкасьны Койвисто ді босьтігӧн, — джодж шӧрӧ сувтыштлӧмӧн да йӧз юръяс вомӧн кытчӧкӧ водзӧ видзӧдіг, быттьӧ дум вылас мыйкӧ уськӧдны кӧсйӧмӧн, шуис лейтенант. Сійӧ чӧв сулалыштӧм бӧрын пыркнитіс юрнас. — Воим ми ӧти сиктӧ, кытысь сӧмын на удитӧмны усйысьны белофиннъяс. Шуштӧмтор ми аддзим — керкаяс ыпъялісны-сотчисны, гӧгӧр туплясисны сиктса олысьяслӧн шойяс. Ӧти ловъя мортӧс ми эгӧ аддзӧ. Керка порогъяс дорын, туй вылын куйлісны виӧм челядь, кагаа мамъяс, пӧрысьяс. И ён тышъясын чорзьӧм сьӧлӧма морт весиг эз вермы эськӧ видзӧдны тайӧ шуштӧм серпасыс вылӧ... Бӧрынджык кыськӧ петіс старик да сыркъялігтыр висьталіс, кыдзи йӧзыс эз кӧсйыны эновтны гортнысӧ да кыдзи белофиннъяс вӧчисны на вылын расправа. Пӧрысь финнлӧн висьтыс пыдӧ мӧрччис миян вежӧрӧ.
Керкаын пукалысьяс чӧв кывзісны лейтенантӧс, и кор сійӧ ланьтыштлывліс, лолі сэтшӧм лӧнь, мый мичаа кыліс стенын ӧшалан ходики-часілӧн точкӧмыс.
— Да, тайӧ вӧлі водзвыв бура лӧсьӧдчӧм врагкӧд война, — бара джодж кузя ветлӧдлыны заводитӧмӧн водзӧ сёрнитіс Марков, кодлӧн, биланьӧ бергӧдчылігас, дзирдовтлывліс морӧс вылас Ленин орден. — Белофиннъяслӧн вӧлі ставсӧ минируйтӧма: туйяс, трӧпаяс, посъяс, керкаяс, весиг керка пытшса кӧлуй. Думыштнытӧ он куж, кутшӧм сӧмын ловушкаяс найӧ эз заптывлыны миянлы. Ӧтпыр лои сідзи.
Лейтенант крута бергӧдчис, муніс пызан дорӧ, босьтіс папироска да ӧзтіс. Пӧв-мӧдысь кыскыштӧм бӧрын сійӧ водзӧ кутіс висьтавны.
— Воим ми ӧти керка дінӧ. Пырим. Пельӧсын — пасьтӧм кага. Мый тайӧ? Видзӧдам, кӧртавлӧмаӧсь сійӧс гезйӧн, гӧгӧрбок домавлӧмаӧсь, бергӧдчынысӧ оз вермы. Синваыс молльӧн визувтӧ чужӧм кузялаыс, ставнас сыркъялӧ — жальыд петӧ видзӧдны. Ме тшӧкті аслам боецлы пыр жӧ мездыны кагасӧ, разявны гезсӧ. Но кор боец кутчысис сы дінӧ, лои взрыв. И сэтчӧ белофиннъяс дасьтӧмны миянлы мина, коді кутшӧмкӧ ногӧн, случайнӧ нин ёнасӧ некодӧс эз дойд.
— Вот стерво кучикъясыд! — кывзысьяс пиысь кодкӧ шуис лӧга.
— Дивӧ тай; да ӧд он жӧ сідзи кагакӧд вӧч, эм кӧ кутшӧмкӧ кӧть сьӧлӧм, — шензьӧмӧн шыасис мӧд, ичмонь арлыда колхозница.
— Да, и ми та вылӧ ёна шензим аскостын, миянлы, сӧветскӧй йӧзлы, тайӧ некыдзи абу гӧгӧрвоана, — сылы вочавидзигмоз висьталіс Иван Петрович. — Эз кокни вӧв белофиннъяскӧд косясьны и сы вӧсна ещӧ, мый налы сэн вӧлі тӧдса быд трӧпа, быд пу. Найӧ дзебсясисны вӧръясын, скалаяс сайын, тыдавтӧм засадаясын, зверьяс моз кыйӧдісны миянлысь быд воськов да заводитлісны лыйлыны сэк, кор медся он виччысь. Ёна радейтлісны найӧ ассьыныс «кӧкъясӧс» — снайперъясӧс — пуяс йылӧ пуксьӧдавны. Мыйла кӧкъясӧн найӧс кутісны шуны? А со мыйла. Мунӧ, шуам, вӧрса трӧпаӧд миян разведчик либӧ весиг быдса часть. Вӧрын лӧнь, пуяс оз вӧрзьыны. И друг кыськӧ кылӧ: та-та-та... та-та-та. Тайӧ кутшӧмкӧ пу йылӧ поздысьӧм белофинскӧй «кӧк» зільӧ босьтны мушка вылас боецъясӧс. Сійӧ сэн автомата пукалӧ... Ӧтчыд меным ловйӧн кутны удайтчыліс сэтшӧм «кӧксӧ». — Иван Петрович нюмдыштліс татчӧ. Сійӧ лэптыштіс югъялан ыргӧн пражаа кучик тасмасӧ коссьыс, лӧсьӧдыштіс гимнастёрка складкаяс да, зумыда тувччалӧмӧн, кутіс восьлавны джодж кузя. Пукалысьяс нимкодя видзӧдісны вӧсньыдик, но зумыд яя, гӧгӧрбок ӧкуратнӧя пасьтасьӧм лейтенант вылӧ. Кодкӧ шуис, мед сійӧ пуксьӧмӧн висьталас, но Иван Петрович нюмъялӧмӧн пыркӧдыштіс юрнас да шуис:
— Ог радейт ме пукавны, оз пукавсьы.
— Миян арлыдӧ кӧ воан, небось пукавсьыны кутас, — шыасис батьыс каллянсӧ лабич кокӧ кучкышталӧмӧн пыркӧдігтыр.
— Но вот сэки и пукавны кутам, папаша, — сералӧмӧн вочавидзис лейтенант.
— Энлӧ торклӧ, мед висьталӧ, — косіник кисӧ лэптыштлӧмӧн, быттьӧ кевмысиг, ӧлӧдіс раминика мам, кодлӧн юрсиас тыдалісны нин эзысь чикыльяс. Мам пукаліс кисӧ пель дінас пуктӧмӧн.
— Дак вот, белофинскӧй «кӧк» йылысь, — бара нюмсӧ кутны вермытӧг заводитіс лейтенант, и синъясас ӧзйисны задорнӧй бияс. — Тайӧ вӧлі сідзи. Менам батарея муніс вӧрті выль рубежлань. Кыдзи и колӧ, водзвыланым разведка, дозоръяс. Друг кылам — шыасис автомат. Аслам частьлы тшӧкті сувтны, а ачым муні тӧдмавны, мый сэні лои. Разведчик, кодкӧд ме паныдаси, юӧртіс, кӧнкӧ пӧ матын туй дорас кыйӧдчӧ вражескӧй автоматчик, туй кузя мунны оз позь. Пуяс сайӧ сайласьӧмӧн, лымті кыссьӧмӧн, ми сыкӧд кутім матыстчыны пу йылӧ поздысьӧм «кӧк» дорӧ. Но сійӧ миянӧс водзджык казяліс; сяргӧ и сяргӧ аслас автоматысь, юр лэптыны оз лэдз. Ми окопайтчим лым пиӧ, ланьтӧдчим. Муртса кыпӧдчыштлам на, сійӧ бара нин лыйлӧ. Пуляяс сідзи и живкйӧдлӧны юр весьтын. Куйла ме и мӧвпала, мый вӧчны... Пӧрччи шинельӧс, пысалі бедь йылӧ да кыпӧдыштлі окоп весьтӧ. Зі чукӧрӧн тӧвзисны пуляяс миян весьтӧд. Недыр мысти мӧдысь лэптыштлі, коймӧдысь... А ачым думайта: «Энлы, друг, помтӧг он лыйсьы, коркӧ и пом воас тэнад кӧкӧмлы». Лыйсис сійӧ, лыйсис, а сэсся и ланьтіс. «Э, мися, рекмис, тыдалӧ, запасыс, колӧ ветлыны да видзӧдлыны чужӧм-рожасӧ». Мунім; пукалӧ сійӧ увъяс вылӧ ладмӧдчӧмӧн да оз и кӧсйы лэччыны. А лыйсьынысӧ нинӧмӧн нин, патроныс абу. Чужӧмыс ымралӧ лёкысла, лӧза-вижаӧн пӧртмасьӧ. А ставсьыс мыжа — менам шинельӧй, — сералӧмӧн помаліс Иван Петрович.
— Вижӧдан ӧд, — сералӧмӧн жӧ шыасис лейтенантлӧн ыджыдджык вокыс, Михаил Петрович. Колхозын и МТС-ын Михаил Петровичӧс уважайтӧны, кыдзи медбур стахановец-трактористӧс. Сійӧ — колхоз правлениеса член, коммунист. Вокыс серти сылӧн чужӧмыс гӧгрӧсджык дай тушаыс латшкӧсджык. Ни батьмам, ни йӧзыс некор на эз казявлыны, медым кык вок костӧд сьӧд кань котӧртліс. Быдмылісны найӧ йӧзлы шензьымӧн дружнӧя, пинясьтӧг ни зыксьытӧг.
— А кыдзи нӧ сэсся сійӧ — ачыс лэччис, Ваня? — юаліс вокыслысь Михаил Петрович.
— Эз. Вайим пила да пӧрӧдім пусӧ, — кинас петкӧдлӧмӧн висьталіс лейтенант.
— Эз и лэччы? — юасисны пукалысьяс.
— Эз.
— Со ӧд ещӧ кутшӧм сійӧ!..
Пукалысьяс дружнӧя кутісны серавны незадачливӧй финскӧй автоматчик вылын, кодӧс сэтшӧма вермӧма бӧбӧдны налӧн землякныс. И еджыдӧдз эськӧ донавліс белофинн, вӧліс кӧ эськӧ сійӧ тані да кывзіс кӧ колхозникъяслысь сы вылын ваксьӧмсӧ.
— Бӧрынджык ми картечӧн кутім гылӧдны татшӧм «кӧкъяссӧ», — гӧгӧрвоӧдіс налы Марков. — Сувтӧдам орудие и туй ӧтар-мӧдар боксьыс вӧрсӧ — картечӧн! Вӧрыс рутшка-ратшкакылӧ, чагъяс да увъяс лэбӧны, а увъяс сорыс и найӧ... Тадзи вӧлі первойя каднас, кор тышъяс мунлісны эз на укрепленнӧй полоса вылын, — нӧрӧвитыштӧм бӧрын водзӧ заводитіс висьтавны Иван Петрович. — Но вот миян частьяс матыстчисны Маннергейм линия бердӧдз, кодӧс уна во чӧж стрӧитісны белофиннъяс иностраннӧй военнӧй специалистъяс веськӧдлӧм улын. Кокни шуны — жугӧдны Маннергейм линия. А мый сійӧ сэтшӧмыс?
Иван Петрович локтіс пызан дорӧ да, пызан пельӧсысь тасьті-паньяс вештыштӧмӧн, кутіс спички кӧрӧбкаяс, папирос пачкаяс, паньяс пукталӧмӧн петкӧдлыны укрепленнӧй полосалысь схема. Еджгов чужӧм вылас кайӧм вир серти тӧдчис, мый сійӧ сёрнитіс сьӧлӧмсянь, паметяс пыдӧ мӧрччӧм аддзывлӧмторъяс йылысь.
— Вот видзӧдӧй, — корис кывзысьясӧс матыстчыны пызан дорӧ. — Тайӧ — ю; берегъяссӧ минируйтӧма сідз, мый тувччыны некытчӧ, быд метр вылӧ мина. Водзӧджык вӧчалӧма проволочнӧй заграждениеяс, дас квайт радӧн мукӧдлаас. На пыр лэдзӧма вына электрическӧй ток. Ещӧ водзӧджык сувтӧдалӧма гранитнӧй надолбаяс — метрӧнджынйӧн судта кыз, гырысь изъяс. На сайӧ кодъялӧма противотанкӧвӧй рӧвъяс. Ещӧ водзӧджык быд ветымын метр костӧн вӧчалӧма пулемётнӧй точкаяса траншеяяс, а на сайын нин ДОТ-яс да ДЗОТ-яс. И татшӧм укреплённӧй полосаыс сэні 50 километр пыднаӧ фронт кузяла вӧлі куим. Весь ӧд эз надейтчывны белофиннъяс, мый налӧн Маннергейм линияныс жугӧдны позьтӧм ён. Но сӧветскӧй войска петкӧдлісны — абу сэтшӧм крепость, кодӧс эськӧ найӧ эз вермыны жугӧдны!
Бӧръя кывъяссӧ лейтенант шуис ярскӧба, гӧлӧссӧ чорзьӧдӧмӧн. Кывзысьяс водзын ӧні сулаліс эз нин прӧстӧ кыввора варов том морт, коді сэтшӧм задорӧн вермӧ серавны, мый и тэ сы вылӧ видзӧдӧмӧн тшӧтш сералан, а тышъяс пыр мунӧм боевӧй командир. Буретш сэтшӧмӧн сійӧ и сувтӧ син водзад, кор думыштан сійӧс фронт вылысь, тыш мунігӧн: вылын кутан юра, спокойнӧй да решительнӧй; командир, кодӧс боецъяс не сӧмын кывзӧны, но и радейтӧны.
Иван Петрович пуксис пызан сайӧ да, чуньяссӧ видлалігтыр, здук-мӧд чӧв олыштіс. Синкымъясыс то зумыша вочаасьлывлісны сылӧн, то бӧр коставлісны. Мӧвпалыштӧм бӧрын сійӧ тэрмасьтӧг ни падмывлытӧг, аслас боецъяскӧд занятие нуӧдігӧн моз, заводитіс висьтавны Маннергейм линия штурм кежлӧ дасьтысьӧмныс йылысь.
Тайӧ вӧліны лунъяс, кор быттьӧ кажитчис, мый фронт вылын тышъяс лӧньыштісны, кор Ленинградскӧй военнӧй округса штаб аслас дженьыдик оперативнӧй сводкаясын юӧртавліс: «Фронт вылын нинӧм существеннӧйыс эз вӧв. Фронтса участокъяс вылын разведчикъяслӧн корсьысьӧм да ӧтка-ӧтка местаясын артиллерийскӧй лыйсьӧм». А збыльвылас жӧ сӧветскӧй войскаяс тайӧ каднас чукӧртісны вынъяс, дасьтысисны штурмуйтны белофинскӧй укреплениеяс.
Медводдза могӧн вӧлі сулалӧ — тӧдмавны неприятель обороналысь передньӧй край, тӧдмавны кӧні, кутшӧм местаясын дзебсясьӧны сылӧн огневӧй точкаяс, ДОТ-яс, медым сэсся артиллерия биӧн пасьвартны найӧс да восьтыны краснӧй пехоталы туй.
Медым аддзыны бура маскируйтӧм вражескӧй ДОТ-яс, ковмыліс лун и вой нуӧдны активнӧй разведка. Враг эз сибӧдлыв аслас долговременнӧй огневӧй точкаяс дінӧ матӧ, сійӧ лыйсис автоматъясысь, миномётъясысь да пулемётъясысь. Но кӧть мый, а врагӧс колӧ вӧлі аддзыны. Кыдзи мед кӧть сійӧ эз маскируйтчы, кутшӧм бура кӧть эз дзебсясь му пытшкӧ кодйысьӧмӧн, тыдавтӧм железобетоннӧй укреплениеясӧ поздысьӧмӧн, колӧ вӧлі тӧдмавны сылысь боевӧй расположение.
— Финскӧй вӧръясын, сэзь кӧдзыд лунъясӧ и турӧба войясӧ разведка нуӧдігӧн ми здук кежӧ эг вунӧдлӧ, мый мисянь виччысьӧ командование, — сёрнитіс чӧв ланьтӧм колхозникъяс кытшын Марков.
— Ми бура гӧгӧрволім, мый мисянь виччысьӧ страна. Землянкаясын да лым окопъясын олігӧн, веж морозъяс дырйи суткиясӧн разведкаӧ ветліг, ми вӧлім радӧсь миянлы усьӧм шудлы — пӧртны олӧмӧ командованиелысь задание. И некод миян пиысь эз эськӧ сэк веж ассьыс чорыд да кӧдзыд узьланінсӧ гортса шоныд вольпась вылӧ. Страналысь ми вӧсна тӧждысьӧмсӧ, сылысь мам небыд кисӧ ми век чувствуйтлім ас бердысь. Сӧмын менам батарея ним вылӧ сійӧ лунъясӧ воліс ленинградса рабочӧйясӧн мӧдӧдӧм кызь нёль посылка. Тӧждысяна киясӧн сэтчӧ вӧлі пукталӧма шоныд перчаткияс, носкияс, белье, папиросъяс, шоколад, печенье. И кутшӧм вӧлі долыд миянлы, шойччигъясӧн, разведкаысь локтӧм бӧрын, чукӧртчыны бипуръяс гӧгӧр да лыддьыны налысь письмӧяс. Сэки миян вунлывліс и мудзным и кынмӧм, содлісны выль вынъяс, сьӧлӧмъясным ӧзйылісны любӧй сьӧкыдлунъяс венны дасьлунӧн...
— Ӧтпыр ковмис меным судзӧдны «язык» — ловъя белофиннӧс, — заводитіс сійӧ висьтавны выль эпизод йылысь, коді усис дум вылас. — Рытъядор лӧсьӧдчи разведкаӧ мунны. Аскӧд босьті нёль разведчикӧс. Пемдыштӧм бӧрын пасьталім еджыд халатъяс, вооружитчим винтовкаясӧн, гранатаясӧн, шинель морӧс костӧ ме сюйи пистолетӧс, и мӧдӧдчи кыссьыны вражескӧй позициялань. Кыссим ми дыр, быд шыӧ кывзысьӧмӧн, быд куст, быд мыльк гӧгӧрбок видлалӧмӧн. Тӧлысь эз тыдав. Кадысь кадӧ вылӧ качлывлісны неприятельлӧн ракетаяс, и сэкъясӧ здук-мӧд кежлӧ лоліс лунын кодь югыд. Ракетаяс качигӧн ми ланьтӧдчылім, дзебсьылім лым пиӧ, мед эз казявны вражескӧй наблюдательяс. Тадзи ми кыссим сэтчӧдз, кытчӧдз эгӧ зурасьӧ налӧн полевӧй караулӧдз. Сійӧ миянӧс эз казяв. Войыс вӧлі кузь, и ме эг тэрмась, куйлі да думайті, кыдзи эськӧ шумтӧг босьтны белофиннӧс ловйӧн. А быд пленнӧй — сійӧ неприятель йылысь выль колана сведениеяс. И ладнӧ абу тэрмассьӧма. Недыр мысти кылім кокшыяс: трӧпа кузя локтіс белофинскӧй офицер. Сійӧ, тыдалӧ, некутшӧма эз чайтлы, мый сэтшӧм пыдӧ найӧ позицияяс вылӧ вермасны писькӧдчыны сӧветскӧй разведчикъяс. Белофинскӧй офицер локтіс шутлялігтыр да плётканас ӧвтчӧмӧн, прогулка вылын моз. Сійӧ прӧверитіс караулсӧ, чуть сулалыштіс да, сідзи жӧ шутлялігтыр, бӧр муніс. Ставыс вӧлі бур, ӧні позис нин миянлы смела заводитны действуйтны. Ме тшӧкті аслам разведчикъяслы кытшавны вражескӧй полевӧй караулсӧ нёльнан боксянь, чӧв-чӧв сибӧдчыны дзик бердӧдзыс да ӧттшӧтш уськӧдчыны сідз, мед сійӧ весиг горӧдны эз удит. Тайӧс эз вӧв кокни вӧчны — кутны мортӧс виччысьтӧгыс, друг, кор сійӧ оз узь ни оз вуграв... Вершӧк бӧрся вершӧк ми кыссим сы дорӧ. А кор ме аддзи, мый миян кытшным топаліс белофинскӧй салдат гӧгӧр, ме звирк сувті да уськӧдчи сы вылӧ, а ме бӧрся и мукӧд разведчикъяс. Сійӧ горӧдны ни акнитны эз путьмы; личким, ме тувъялі вомас пакля, кияссӧ кӧрталім мыш саяс да сідзи кутім нуны асланымладорӧ. Эз на удит югдыны, а ми вӧлім нин асланым частьын... А вот мӧд случай, кор ловйӧн жӧ меным удайтчис кутны белофинскӧй офицерӧс.
Иван Петрович кыскис галифе зепсьыс еджыд носӧвӧй чышъян да чышкаліс пӧсявны кутӧм чужӧмсӧ. Уна йӧза керкаын вӧлі жар, и сійӧ муніс да восьтыштіс ӧдзӧс, мед лои ыркыдджык.
— Белофиннъяслӧн ӧти пулемётнӧй точка ёна мешайтчис миянлы, — бӧр локтӧм бӧрын заводитіс сійӧ висьтавны водзӧ. — Тайӧ пулемётыс дзебсясис искуснӧя маскируйтӧм траншеяын, стальнӧй щитик сайын. Боецъяс водзӧ ме сувтӧді мог — кыссьӧмӧн сибӧдчыны тайӧ пулемётнӧй точка дінӧ, атакуйтны да, позяна кӧ лоӧ, йӧзсӧ сэтысь босьтны ловйӧн. Ми паськӧдчим ыджыд полукругӧн и заводитім ньӧжйӧник кыссьыны сылань. Но белофиннъяс регыд казялісны да кутісны шӧтны-лыйлыны. Водзӧ и водзӧ ми уйим-кыссим, чукӧра свинеч шерысь пыдӧджык лым пиӧ кодйысьӧмӧн. Коли нин метр дас кымын. Юр лэптыштлігӧн меным бура нин тыдаліс маскируйтӧм траншея. Ещӧ неуна кыссьыштӧмӧн, боецъяслы атакаӧ лӧсьӧдчыны сигнал сетӧм бӧрын, ме сувті да горӧді:
— Атакаӧ, ура!
Боецъяс кыпӧдчисны да дружнӧя уськӧдчисны атакуйтны. Белофинскӧй пулемёт тшӧкмуні и ланьтіс. Траншея дінӧ медбӧръя воськовъяс нин вӧчигӧн ме аддзи сэсь векыштчӧм чужӧма офицерӧс, коді пистолетысь лыйліс ассьыс салдатъяссӧ. Ме уськӧдчи сы вылӧ, лички, а боецъяс отсалісны кӧртавны кияссӧ. Пулемётнӧй точка лои миян.
— А мыйла сійӧ лыйліс ассьыс салдатъяссӧ? — лейтенантлысь юаліс мамыс бокӧ куткыртчӧм ичӧт вокыс, Вася, кодлӧн сьыліас ӧшаліс пионерскӧй галстук.
Иван Петрович нюмъялігтыр босьтіс вазаысь леденец, локтіс ичӧт вокыс дінӧ да пуктіс восьса вомас, сэсся улысянь небыдика личкыштӧмӧн тупкис вомсӧ.
— Ловъяясыд сёрнитӧны, Вася, — шуис сійӧ. — Белофинскӧй офицер поліс, мый, сюрасны кӧ найӧ миян киӧ, вермасны мыйсюрӧ висьтавны. Сылӧн, тыдалӧ, эз нин вӧв ыджыд надеяыс аслас пулемётчикъяс вылӧ.
Но тайӧ вӧлі гӧгӧрвотӧм не сӧмын Васялы, а и мукӧд кывзысьяслы. Найӧ дивуйтчана копрӧдлісны юрнысӧ, шензьӧмӧн тӧлкуйтісны аскостаныс. Ставыс тайӧ налы кажитчис мыйкӧ сэтшӧмторйӧн, коді некыдзи оз кӧсйы пуксьыны найӧ вежӧрӧ. Медбӧрын ланьтісны да лӧсьӧдчисны водзӧ кывзыны Иван Петровичӧс, коді кутіс висьтавлыны, кыдзи вӧлі заводитӧма штурмуйтны Маннергейм линия.
Сёрнитігчӧж Иван Петрович ветлӧдліс джодж кузя, частӧ куритчис. Ӧти местаын сылӧн эз пукавсьы. Сійӧ ичӧтысяньыс татшӧмӧн и быдмыліс: инас ӧшйытӧм, век мыйкӧ вӧчысь, гажа да спровор. Татшӧм йӧзсӧ комияс шуӧны сюсь йӧзӧн. Найӧ олӧмад некор оз йӧрмывны, пикӧ оз воны, сьӧкыдлун улын оз кусыньтчыны да кӧть мый, а шедӧдӧны сійӧс, мый кӧсйысясны шедӧдны.
Марков висьтавліс белофинскӧй твердыняяс штурмуйтӧм йылысь. Тайӧ вӧлі 1940-ӧд вося февраль заводитчигӧн, Рабоче-крестьянскӧй Краснӧй Армиялы кызь кыкӧд годовщина водзвылын. Ставыс нин вӧлі дась штурм кежлӧ: тӧдмалӧма враглысь кызвын огневӧй точкаяссӧ да укреплениеяссӧ, вундалӧма наступайтан полосаяс, орудиеяс сувтӧдалӧма огневӧй позицияяс вылӧ. Виччыссис командованиелӧн приказ, и сійӧ воис.
— Меным командование сетіс боевӧй задание: жугӧдны аслам участок вылысь аддзӧм ДОТ-яс, — тӧдчӧдіс Марков. — Сувтӧдалім налы паныд гырысь орудиеяс. Противник казяліс миянлысь лӧсьӧдчӧм да кутіс лыйлыны миномётъясысь. Белофиннъяс куимысь уськӧдчылісны миян вылӧ, но куимнансьыс бӧр найӧс вӧтлывлім асланысладорӧ. Но вот, кор белофиннъяс неуна ланьтыштісны, заводитіс сыркӧдны-лыйлыны залпъясӧн менам батарея. Снарядъяс омлялӧмӧн лэбзисны вражескӧй укреплениеяслань да ыджыд вынӧн потласисны ДОТ-яс весьтын. Но железобетоннӧй укреплениеяс сьӧкыда сетчисны, ковмыліс слӧйӧн-слӧйӧн йирны найӧс, сизьдыны ӧтилаӧ снарядъясӧн инмалӧмӧн. Белофиннъяслысь медводдза укреплённӧй полосасӧ ми бомбардируйтім дорвыв некымын лун. Тыш муніс быд траншея вӧсна, быд вершӧк му вӧсна. Менам участок вылысь вӧлі нин жугӧдӧма кӧкъямыс вражескӧй ДОТ, но пехота век на эз вермы орӧдны неприятель обороналысь медводдза полоса. Кӧнкӧ дзебсясисны на жугӧдтӧм ДОТ-яс да асланыс ураганнӧй биӧн падмӧдлісны миян пехоталысь атакаяс. Меным сетісны задание — тӧдмавны да жугӧдны найӧс, сійӧн восьтыны пехоталы туй. Войся разведкаын, сюся шныркйысьӧм корсьысьӧм бӧрын, удайтчис мен аддзыны ещӧ кык белофинскӧй ДОТ, кодъяс асланыс би улын кутісны «Груша» высота бердса подступъяс. Сӧмын найӧс жугӧдӧмӧн позис орӧдны неприятельлысь медводдза укрепленнӧй полосасӧ. Но ылысянь лыйлӧмӧн найӧс жугӧдны вӧлі сьӧкыд дай дыр, а матӧ ас дінас прӧтивник эз сибӧдлы миянлысь орудиеяс. Сідз ли тадз ли, но аддзӧм вражескӧй ДОТ-яссӧ колӧ вӧлі нюжмасьтӧг пасьвартны. И войын, лӧня да гусьӧн ме вуджӧді некымын орудие выль огневӧй позиция вылӧ, мый позьӧ матӧджык белофинскӧй ДОТ-яс бердӧ; маскируйті да куті виччысьны асыв. Дась вӧлі восьтыны би тшӧтш и ылысса батареяным. Югдыны заводитігӧн юрмуніны первойя залпъяс, снарядъяс лэбзисны асывводзса сынӧдті белофинскӧй укреплениеяс вылӧ. Враг вочавидзис орудиеясысь, пулемётъясысь, автоматъясысь. Но сылысь инициативасӧ вӧлі мырддьӧма нин. Лымъя окопын куйлігӧн, кысянь ме веськӧдлі батарея биӧн, меным тыдаліс бинокльӧ, кыдзи то ӧтилаын, то мӧдлаын шюцкоровецъяс заводиталісны усйысьны сообщение ходъяс кузя, эновтавны миян снарядъясӧн чашъян ДОТ-яснысӧ. Воис кад, кор миян пехота лӧсьӧдчис наступайтны.
— Ура! — юрмуні тыш мунан эрд вылын. Боецъяс кыпӧдчисны му бердысь да вына гыӧн уськӧдчисны атакаӧ.
— Рӧдина вӧсна!
— Сталин вӧсна!!
Белофиннъяслысь медводдза укреплённӧй полосаныссӧ вӧлі орӧдӧма. Пасьтала мусӧ сэсь вӧлі гӧрӧма миян снарядъясӧн. Гӧгӧрбок туплясисны финскӧй шинельяс, шапкаяс, патронъяс да фляжкаяс. Жервидзисны пасьвӧчӧм ДОТ-яслӧн сьӧд казематъяс, чурвидзис жугласьӧм бетон пиын чегласьӧм кӧрт арматура... Тайӧ операцияяссьыс — разведка бура нуӧдӧмысь, «языкъяс» судзӧдӧмысь да аслам участок вылысь ДОТ-яс жугӧдӧмысь наградитісны менӧ медальӧн «За отвагу».
Иван Петрович босьтіс выль папироска, ӧзтіс да кутіс мыйкӧ мӧвпавны.
— Но кольлі на кык укреплённӧй полоса, — нӧрӧвитыштӧм бӧрын заводитіс сійӧ. — Миян водзын ӧні куйліс 200 метр пасьта восьса эрд, кодӧс кузяла потшӧма проволочнӧй заграждениеясӧн да гранитнӧй надолбаясӧн. Враг эз тыдав, сійӧ дзебсясис аслас ДЗОТ-ясын да пулемётнӧй траншеяясын. Бара кутчысим нуӧдны разведка. Телефонисткӧд ми писькӧдчим ещӧ ветымын метр водзӧ, вражескӧй укреплениеяс дінӧ матӧджык. Миянлы сюрис гу, лӧсьӧдчим да кутім кыйӧдны сэсянь, оз-ӧ неприятель мыйӧнкӧ петкӧдлы ассьыс огневӧй точкаяссӧ. Видзӧдан стереотрубаӧ час, мӧд и коймӧд — гӧгӧр лым да лым, мукӧдлаас мылькъясьыштӧма, мукӧдлаас гуранасьыштӧма. Морт лов оз тыдав, некод быттьӧ сэн абу. Но вот друг казялан, быттьӧ эстӧні мыйкӧ вӧрзьыштліс. Син доймытӧдзыд видзӧдан и медбӧрын гӧгӧрвоан — сэні кадысь кадӧ тӧв руыс вӧрӧдыштӧ марля, кодӧн неприятельлӧн маскируйтӧма амбразура. Юӧртам телефон пыр асланым йӧзлы и бара заводитам кыйӧдны. Тадзи вит сутки ми пукалім сэн телефонисткӧд. Ӧтиным шойччӧ, а мӧд видзӧдӧ. Сьӧрысь менам вӧлі 2 сукар, телефонистлӧн 3. Сёйим ми ичӧтикаӧн, ёна видзтӧмӧн. Но медся шуштӧм вӧлі войын, кор то ӧтилаын, то мӧдлаын лыйсьыштӧм бӧрын друг пуксьылас чӧвлӧнь. Сэки нервъясыд зэвтчӧмаӧсь, мыйкӧ быттьӧ виччысян, и сӧмын ас йӧзкӧд телефонӧн гусьӧник сёрнитӧм лӧньӧдӧ сьӧлӧмтӧ... Но вот воис командованиелӧн приказ — заводитны бомбардируйтны мӧд укреплённӧй полоса. Нёль лун чӧж менам батарея йиркӧдіс лыйліс кызь нёльнан орудиесьыс, — орйӧдліс проволочнӧй заграждениеяс, бырӧдаліс вражескӧй огневӧй точкаяс, мӧдар путкыль ставсӧ бергӧдіс. Но пехота век на эз вермы уськӧдчыны пасьвартана атакаӧ. Быд заводитчылігӧн враг аслас пулемётнӧй биӧн бӧр личкыліс сійӧс му бердӧ. Витӧд луннас кыссис ме дінӧ батальонса командир да висьталіс:
— Белофиннъяс медсясӧ водзсасьӧны чуть сайынджык тыдалан вӧрсянь. Сыналышт вӧрсӧ, а сэсся ми уськӧдчам атакуйтны.
Батареялысь би ме веськӧді вӧр вылӧ. Колӧ чайтны, жар вӧлі белофиннъяслы. Некымын час чӧж сэн потласисны снарядъяс да асланыс осколокъяснаныс шырисны, чегъялісны, дзавйисны пуяссӧ. Бомбардировка бӧрын вӧрыс лои киссьӧм рос кодь. И сэки вӧрзис миян пехота. Сійӧ уськӧдчис штурмуйтны «Груша» высота. Враглӧн эз нин судзсьы выныс сувтӧдны тайӧ атакасӧ. Белофиннъяслысь и мӧд укрепленнӧй полосаныссӧ лои орӧдӧма.
Тайӧ бойясын храбрӧйяс смертьӧн усис миян дивизионса командир, кодӧс ми — боецъяс — зэв ёна радейтлім, — сьӧкыда ышловзис Иван Петрович да ланьтыштліс. Юрсӧ копыртӧмӧн, синкымъяссӧ зумыштӧмӧн сійӧ недыр сулалыштіс чӧв, сэсся пыркнитіс юрнас да чорзьӧм гӧлӧсӧн кутіс водзӧ сёрнитны:
— Штабсянь меным воис приказ: выль команднӧй состав вотӧдз босьтны ас командование улӧ часть да сувтлытӧг наступайтны водзӧ, белофиннъяслӧн коймӧд да медбӧръя укреплённӧй полоса вылӧ. Миян водзын сулаліс мог — босьтны Туркенсари, петны Выборгскӧй шоссе вылӧ да орӧдны неприятельлысь бӧрыньтчан туйсӧ. Тані, Выборгскӧй залив дорын, обороналӧн коймӧд линия вылӧ наступайтігӧн, миян полк петіс йи вылӧ да кутіс сэт мунны. Но белофиннъяслӧн водзвыв вӧлі юклӧма заливсӧ клеточкаяс вылӧ да пристреляйтӧма. Полк кузя найӧ восьтісны ураганнӧй би, и сылы ковмис водны йи вылӧ. Водзӧ ни бӧрӧ сылы вӧрзьӧдчыны эз позь. Коли лун дай мӧд... Коли коймӧд лун, а полк век на куйліс йи вылын неприятель би улын. Мукӧддырйи залив весьтӧ заводитлывлісны писькӧдчыны вражескӧй самолётъяс, но миян авиация пыр жӧ вӧтлывліс найӧс. Меным аслам синмӧн удайтчыліс аддзывны, кыдзи миян лётчикъяс пуксьӧдісны йи вылӧ белофинскӧй самолёт, — Иван Петрович сувтыштліс джодж шӧрӧ да улӧ видзӧдӧмӧн здук мӧвпалыштіс.
— Помнита, тыдовтчис налӧн самолёт Выборгладорысь. Шлывгӧ-лэбзьӧ миянлань, тыдалӧ, полкӧс бомбитны лӧсьӧдчӧ... И друг вылысянь — мӧд самолёт, миян; варыш моз уськӧдчис да лючки вылысас сӧліс. Видзӧдам, личкӧ белофиннӧс миян машина, пыр улӧджык и улӧджык лэччӧдӧ... Тадзи и вайис миян дінӧ да пуксьӧдіс йи вылӧ. Лётчикыс вӧлӧма швед, моторлӧн маркаыс — английскӧй, а оборудованиеыс самолётлӧн — французскӧй. Вот тэд и белофинскӧй самолёт! — сералӧмӧн помаліс эпизодсӧ Марков да паськӧдліс кияссӧ, шензьӧм петкӧдлӧмӧн.
— А полкыс? — юаліс пыр сюся кывзысь Вася.
— Эн пов, мездім сійӧс, — юрас лапкӧдӧмӧн вочавидзис сылы лейтенант вокыс. — Но, дерт, эз кокни вӧв мездыны. Воис дивизияса командир, и ме юӧрті сылы кыдзи да мый миян делӧясыс. Сійӧ видзӧдліс стереотрубаӧ, копрӧдлыштіс юрнас да сетіс меным приказ кӧть мый, а петкӧдны йи вылын некымын лун нин куйлысь полкӧс; водзӧ сэн сійӧс видзны эз нин позь. Приказ — приказ и эм, юртӧ пукты, но вӧч. А мӧдарсянь — сувтӧдӧм могыс вывті сьӧкыд. Вермим кӧ ӧд, ми важӧн нин эськӧ мездім полкнымӧс, а эгӧ кутӧ видзны потласян снарядъяс улын, йиа ва пӧвстын, коді кайис снарядъясӧн жуглӧм йи вылас... Еджыд халатасьӧмӧн ме кысси заливса йи вылӧ, воді да лунтыр видзӧді, тӧдмалі местасӧ. Ме пыр думайті, кыдзи эськӧ пӧртны олӧмӧ комдивлысь приказ! Рытладор чеччи скӧр, сьӧлӧмӧй пуис — нинӧм оз артмы. Ми водзын дзик восьса залив, мӧдӧдчан кӧ сэті — белофиннъяс паныдалӧны ураганнӧй биӧн. Найӧ поздысьӧмаӧсь Туркенсари ді вылӧ, пӧртӧмаӧсь сійӧс укрепленнӧй крепостьӧ, кодӧс куш киӧн он босьт. Тайӧ и скӧрмӧдіс менӧ. Бара воис комдив. Ме висьталі сылы ассьым мӧвпъясӧс. Сійӧ шуис:
— Ме тшӧкта мӧдӧдны тэнад команда улӧ танкъяс — действуйт!
Воисны кык танк. Ми уськӧдчим да, прӧтивник расположениеӧ пырӧдчӧмӧн, кутім лыйлыны, бырӧдавны огневӧй точкаяс. Лыйсим вельдыр, а рытланьыс прӧтивниклӧн биыс тӧдчымӧнъя слабмис, ділӧн юкӧныс лои миян киын. Но кольліс на высота, кытысь колӧ вӧлі шыбытны белофиннъясӧс, медым сэсся дзикӧдз найӧс весавны ді вывсьыс. Рытнас ме пукси танкӧ да петі разведкаӧ: колӧ вӧлі бурджыка тӧдмавны местасӧ да прӧтивникӧс, вайӧдны резервъяс, лӧсьӧдчыны аскися решительнӧй тыш кежлӧ... Тадзи колис вой, воис асывводз. Батарея виччысис команда восьтыны би, танкъяс сулалісны дасьӧсь уськӧдчыны атакаӧ. Квайт час асыв. Ме пукси командирскӧй танкӧ и сеті приказ заводитны наступайтны. Пансис высота вӧсна тыш. Варовмисны пулемётъяс, автоматъяс. Акйӧдліс-лыйліс залпъясӧн батарея. Ӧтарсянь и мӧдарсянь лэбзисны снарядъяс, гыпмунӧмӧн потласисны да качӧдлісны вылӧ сынӧдас быдса изъяс, бетон кусӧкъяс, чашниталӧм путоръяс. Ді весьтын, быттьӧ биа тӧвныр, гартчис пельтӧ чунӧдан шыӧн. Белофиннъяс водзсасисны став вынсьыныс. Но меным вӧлі тыдалӧ нин — дыр налы не кутчысьны высота вылын, кӧні оравлытӧг потласисны миян снарядъяс. Ӧти да мӧд найӧ заводиталісны пышйыны сэтысь. Ещӧ ӧти чорыдджык выныштчӧм, и белофиннъясӧс лоас шыбытӧма высота вылысь. Танкъяс уськӧдчисны выль атакаӧ. Найӧ асланыс биӧн пасьйисны прӧтивниклысь медбӧръя огневӧй точкаяс, нырисны ас уланыс вражескӧй пулемётъяс и пышйыны удиттӧм белофиннъясӧс. Матыстчис тышлӧн помыс. Но сэки командирскӧй танкӧ инмис вражескӧй снаряд, жугӧдіс кӧрт броня да осколокъясӧн ранитіс менӧ мышкӧ и сойӧ. Танк сувтіс. Ме петі ортсыӧ. Пӧсь, вылысь дой эг кыв, кок йылын сулалі зумыда на. Ранаяс кӧртавлыны вӧлі некор. Юрын ӧти дум: пӧртны олӧмӧ командованиелысь боевӧй задание. Ме вешйи укрытие сайӧ да куті веськӧдлыны тыш мунӧмнас. Котӧрӧн воис разведчик да юӧртіс, мый белофиннъяс пышйӧны высота вылысь.
— Видзӧд, видзӧд, лейтенант ёрт, — индіс меным сійӧ, — со найӧ усйысьӧны, эсійӧ пос улӧ чукӧртчӧны. Вот эськӧ сэтчӧ лӧдсыштны миянлы!
Ме сеті команда веськӧдны батареялысь бисӧ пос вылӧ. Кыдзи тай сетыштім кызь нёль ӧрудиеысь — нинӧм эз коль сэтчӧ, ставыс качис вывлань... Водзӧ ме нинӧм ог помнит: друг лигышмуні, юрӧй кутіс бергӧдчыны, кок улысь муыс лайкмуніс, синмӧй пемдіс, и ме уси садьтӧг... Палялі госпитальын нин, гӧгӧрбок бинтуйтӧм. Меным висьталісны, мый менсьым аддзӧмаӧсь дас вит рана, осколокъяссӧ перйӧмаӧсь, ӧні повны нинӧм нин... Воис апрель, тувсовъя тӧлысь. Ньӧжйӧникӧн менам содісны вынъяс. Лунъясын ме куті нин петавлывны веранда вылӧ лолалыштны тувсовъя воздухнас. Ӧтпыр — тайӧ вӧлі апрель шӧрын — кыдзкӧ быттьӧ торйӧн нин мичаа ворсӧдчис шонді. Ми, бурдӧдчысьяс, пукалім веранда вылын. Кыкӧн ворсісны биллиардӧн, мукӧдъяс кывзісны радио. Передавайтісны Краснӧй Армияса начальствующӧй да рядӧвӧй составӧс орденъясӧн да медальясӧн наградитӧм йылысь СССР Верховнӧй Сӧвет Президиумлысь Указ. Сэні висьтавсис: «Финскӧй белогвардейщиналы паныд тышкасян фронт вылын командованиелысь боевӧй задание образцӧвӧя выполнитӧмысь да сэки петкӧдлӧм отвагаысь да геройствоысь присвоитны Сӧветскӧй Союзса Геройлысь звание, Ленин орден да «Зӧлӧтӧй звезда» медаль вручитӧмӧн»... И водзӧ кутісны лыддьӧдлыны наградитӧм боецъясӧс да командиръясӧс. Кывзам ми, пукалам. И друг кылам: «...Лейтенант Иван Петрович Марков». Ме аслам пельлы ог верит, мися, кажитчис меным, либӧ вӧтаси. А ёртӧй тувкӧдӧ меным, тайӧ пӧ ӧд тэнӧ казьтыштісны, тэнӧ... Нинӧм и сёрнитны, кутшӧм вӧлі нимкодь меным, кор лючки тӧдмалі, мый тайӧ збыль менӧ Сӧветскӧй правительство наградитіс аслас ыджыд наградаӧн. Майскӧй асылӧ ме вои Москваӧ, миян рӧдиналӧн столицаӧ. Гажа шонділӧн югӧръяс дзирдалісны-ворсісны зеркальнӧй витринаясын, столичнӧй керкаяс ӧшиньясын, кремлёвскӧй звездаяс вылын. Найӧ зарни зэрӧн киссисны асфальтӧн вевттьӧм паськыд да гажа йӧзӧн тыр уличаяс вылӧ. Со и Краснӧй площадь вылын нин ме, пыра став мирыслы тӧдса Кремльӧ. Тайӧ здукӧ ме вӧлі сэтшӧм шуда, кажитчис, меысь шуда мортыс абу свет вылас. Вермылісны ӧмӧй менам батьмам думыштлыны коркӧ, мый налӧн прӧстӧй крестьянскӧй пи, важъя лапотник — и пырӧ Кремлёвскӧй дворецӧ!.. Но тайӧ абу вӧт, а збыль: ме со виччысян залын нин. Сэні унаӧнӧсь, ме кодь жӧ военнӧйяс. Здоровайтчам, тӧдмасялам мӧда-мӧдкӧд. Ставнымлӧн синъяс долыда дзирдалӧны, сьӧлӧм выланым кыпыд. Сэсся корисны миянӧс Верховнӧй Сӧвет Президиумлӧн заседаниеяс мунан залӧ. Сэні, пызан сайын, Горкин, Бадаев ёртъяс. Недыр мысти локтіс и Михаил Иванович Калинин. Ми — наградаӧ представитӧмъяс — сулалам зал шӧрын. Ми гӧгӧр ставыс югъялӧ, дзирдалӧ уна рӧмӧн. Горкин ёрт лыддис список, и ӧти-ӧтикаӧн ми кутім локны президиум пызан дінӧ. Миянлы правительствоса шленъяс сеталісны присвоитӧм орденъяс да медальяс, поздравляйтісны, кияснымӧс топыда кутлӧмӧн. Ставыс тайӧ нэм кежлӧ сьӧлӧмӧдз мӧрччис, вунӧдлытӧм вылӧ... А рытнас ме пукси нин поездӧ да мӧдӧдчи Ялтаӧ курортӧ, справитчыштны висьӧм бӧрын, чукӧртны вынъяс выль тышъяс кежӧ. Ми бура тӧдам — тышъяс лоӧны на. Миян рубежъяс сайса лютӧй врагъяслы синнысӧ ёрӧны кремлёвскӧй звездаяс. Но любӧй врагӧс, кысянь кӧть мед эз уськӧдчы сійӧ миян рӧдина вылӧ, ми кутам сідз жӧ нӧйтны, кыдзи нӧйтлім белофиннъясӧс! Отчизна, рӧдина миянлы ставнымлы медся дона, и дорйыны сылысь священнӧй рубежъяс, дорйыны отечествонымӧс ми ставным век дасьӧсь. Великӧй Сталин нимӧн ми победоноснӧя нӧйтлім став врагъясӧс, и водзӧ сідз жӧ кутам нӧйтны!
Тайӧ вӧлі 1941 вося январь тӧлысьӧ, кор Сӧветскӧй Союзса Герой Иван Петрович Марков воліс гортас отпускӧ. Сы бӧрын муртса колис воджын. Сӧветскӧй страна вылӧ, миян рӧдина вылӧ ӧшйис выль опасность — немецкӧй фашистскӧй свора коварнӧя уськӧдчис миян священнӧй рубежъяс вылӧ. Бешенӧй фашистскӧй пон Гитлер да сылӧн кровожаднӧй клика кӧсйӧны поработитны свободнӧй сӧветскӧй народъясӧс, тальыштны няйт фашистскӧй сапӧгнаныс, бӧр тойыштны помещикъяс, капиталистъяс, кулакъяс ярмо улӧ.
Войвывса тундрасянь да Карпатъясӧдз Сӧветскӧй страна ставнас кыпӧдчис фашистскӧй ордаяслы паныд. Заводитчис великӧй отечественнӧй война.
Тайӧ грознӧй часӧ, кор гымалӧны орудиеяс, героическӧй Краснӧй Армия радъясын тышкасьӧ и Сӧветскӧй Союзса Герой лейтенант Марков. Кыдзи и финскӧй фронт вылын, сійӧ аслас батареялӧн меткӧй снарядъясӧн грӧмитӧ вражескӧй полчищеяс, став Краснӧй Армиякӧд, став сӧветскӧй народкӧд ӧтвылысь дорӧ враг вылын победа.
==Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй. Сыктывкар, 1945. 80 лб.
СЕР. ПОПОВ
ФРОНТӦВӦЙ ТУЙ
СТИХОТВОРЕНИЕЯС
КОМИ ГОСИЗДАТ
СЫКТЫВКАР 1945
{Попов С. А. @ Великӧй рулевӧй @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 3–5.}
ВЕЛИКӦЙ РУЛЕВӦЙ
Страна, тэ сьыв
Бурливӧй водопадӧн,
Мед бикинь кыптӧ
Домнаяссянь пыр,
Мед выль станокъяс
Сувтӧны тан радӧ,
А пӧсь металл
Вагранкаысь оз быр,
Мед самолётъяс
Кыпӧдчӧны вывлань,
Мед ылӧ кылӧ
Стройкалӧн збой шы,
Мед нӧшта содӧ
Рӧдиналӧн вынйӧр,
Народлӧн дружба,
Эбӧслун да шуд.
Страна, тэ дзордзав
Озыр пышнӧй садйӧн,
Кремлёвскӧй кодзувъясӧн
Югӧр кой.
Йӧз водзын мунӧ
Вына, чорыд шагӧн
Любимӧй Сталин —
Миян рулевӧй.
Рӧднӧй страна
Смел шагӧн тувччӧ водзӧ,
И олӧм
Долыдджык пыр воысь во
Ми аддзам,
Муным дзирдалӧ, кыдз кодзув,
И, тӧдам, некор
Немторйысь оз пов.
И лун и вой
Штык тӧчитӧма ёся.
Мед нӧшта вӧлі
Кыпыдджыкӧн удж.
Ог сетӧй ми,
Кӧть кутшӧм врагкӧд косьын,
Отчизналысь
Ни ӧти вершӧк му.
Броня ми дорам
Медся чорыд стальысь,
Мед чегас вӧрӧг
Сэтчӧ ассьыс юр.
Победа миян лоӧ!
Вера миян — Сталин,
Сӧветскӧй йӧзлӧн
вождь,
и бать,
и друг.
Тэд чолӧм,
Менам дзордзалысь странаӧй!
Мед сьылӧм стройка вылын
Вӧлі смел да збой.
И кыдз нӧ муӧс
Ассьым ме ог радейт,
Кор сійӧс нуӧдӧ
Великӧй рулевӧй.
1939.
{Попов С. А. @ Салют @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 6–8.}
САЛЮТ
Тайӧ юӧр радио пыр кылім.
Ӧшӧдчис кор ӧшинь сайын рыт,
Вӧрзьӧдіс спокойствие эфирлысь
Московскӧй батареяяслӧн гым.
Тіраліс яр кодзув асыв-войын,
Ставыс вӧлі гӧгӧр чӧв и лӧнь.
Радуйтчи наушник бердын:
— Воклӧн,
Тыдалӧ, заслуга фронтӧвӧй...
Коді тӧдӧ:
батьлӧн либӧ воклӧн,
Коді наысь медся смел да лют?
Мӧвпаліс и ыджыд и подросток
Ме моз жӧ, кор гымыштіс салют.
Юӧр тайӧ тӧдмалісны грездын,
Ловшы дзебиг, кывзіс менам кар...
Прӧйдитісны поездъяс разъездӧд,
Вахта вылӧ сувтіс Воркута.
Сьӧлӧм вылын вӧлі ӧти думка:
Налы, коді ми бердын эз вӧв,
Висьтавны орудиелысь гымгӧм,
Радуйтчыны накӧд куимпӧв.
Шахтаясысь каяс аски смена,
Бункер кисьтас кык мында сьӧд шом.
Шыӧдчасны кылӧдчысьяс:
— Тэныд,
Лӧсьӧдім пӧдарки талун,
фронт!
Мед салютӧн востымасьӧ енэж,
Петкӧдлӧ победаланьӧ туй,
Вермас лоны, сэні тшӧтш и менам
Кутшӧмкӧ да кутшӧмкӧ эм труд.
1944.
{Попов С. А. @ Расплата @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 8–9.}
РАСПЛАТА
Войналысь ловшы
Пӧльыштіс пеж враг...
О, рӧдинаӧй менам.
Шуда вӧльнӧй муӧй!
Мем дона тэнад
Му, и вӧр, и яг,
Кӧн шудлун миян
Визув ключӧн пуӧ,
Кӧн дорим олӧм,
Кыдзи югыд лун,
Кӧн кужим радейтны ми
Ас гӧгӧрысь ставсӧ.
И кыдзи лысьтіс
Вӧрӧг дзугны шуд,
Рӧднӧй просторъяс
Гадлӧн кокыс тальны?
Расплата лунлӧн
Матысмӧ нин кад.
Став лӧглун миян
Лэчыд штык моз ёсьмас.
Оз вермы некор,
Некор звермӧм гад
Свобода, шудлун
Миянсьымысь босьтны.
Быд муса мамлӧн
Сьӧлӧм пытшкын дой...
Мед звермӧм врагъяс
Мынтысясны шойӧн!
Ми чукӧртам
Пӧсь синвалысь быд войт,
И сэтчӧ найӧс,
Юкмӧсӧ кыдз, вӧйтам.
Расплата лунлӧн
Матысмӧ нин кад.
О, рӧдинаӧй менам,
Шуда вӧльнӧй муӧй!
Тэ аддзан,
аддзан,
Тіралӧ кыдз гад
Атака водзын
Бойлӧн ярмӧм шыысь.
1942.
{Попов С. А. @ Русскӧй салдат @ куима кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 10–14.}
РУССКӦЙ САЛДАТ
1. ТАНКИСТ
Воронеж улын воддза кольӧм тӧв
Мадьяркӧд тышын медся чорыд кадӧ,
Ме аддзылі — атакаӧ квайтпӧв
Враг вылӧ ветліс танкӧвӧй бригада.
Вой йылысь гижны вынтӧм карандаш.
Дай эм-ӧ мастер шуны сійӧс кылӧн,
Кыдз сира пес моз ӧзйӧ муніг танк,
И броня сылӧн небыд воск моз сылӧ.
Пехота водіс... миномётнӧй зэр,
Сэк кажитчис, мый оз и некор дугдыв.
И сотчысь танклӧн дзирдалӧмыс мем
Кыдз быттьӧ пырис дойӧн сьӧлӧм пытшкӧ.
Код вермис мӧвпыштны... Танкист
Люк пытшкысь тэрыб чеччыштӧмӧн петіс.
— Ребята, водзӧ..,
Врагъяс кузя би!
А сы бӧрся тшӧтш шыбитчис пехота.
Ме кольӧм бойяс йылысь тӧда уна висьт.
И вермасны мӧй найӧ коркӧ кувны?
...Кор паныдасяс ӧні мем танкист, —
Пыр думайтсьӧ, мый аддзылі
Воронеж улысь.
2. ПОБЕДИТЕЛЬ
Пышйис враг, и колис тайӧ сикт,
Выдержиттӧг билысь чорыд вынйӧр.
Ставыс нин спокойнӧ...
Кынмытӧм на вир
Колис гӧрд печатьӧн еджыд лымйын.
Аддзылі, кыдз кыскин пулемёт,
Коктуялін враглысь кольӧм следъяс.
Орччӧн сиктӧ пырис миян ёрт,
Нимыс кодлӧн — радостнӧй Победа.
Первой керка бердын том комбат
Дзурыд лымйӧн сералігтыр мыссьӧ.
Школа вылӧ каскаа салдат
Лэптӧ флаглысь алӧй полотнище.
Прӧйдитіс обоз.
Ӧшинь вылын зуммер
Тэрыб шыӧн чуймӧдӧ эфир,
Том боецлы замечанье муніг
Сетӧ стрӧга ротнӧй командир.
Мудзисны кӧть ёртъяс чорыд бойын,
Унзіль личкӧ, пӧдласьӧ синлап:
Некор,
некор,
некор весиг сёйны —
Воинлӧн пыр ӧткодь зумыд шаг.
Шойччыны эз во на долыд пӧра:
Виччысьӧны мездлун уна сикт...
Нюмъялӧмӧн паськыд
миртуй шӧрын
Рытывланьӧ колльӧдӧ старик.
— Ло здоров, дед, — шуӧ победитель.
— Ен мед видзӧ, — вочавидзӧ дзор.
Школа вылын алӧй полотнище,
Век кежлӧ тан кыптіс рытъядор.
3. ПЕХОТИНЕЦ
Руд шинель, гранатаясӧн сумка,
Киад аслад вернӧй автомат.
Рытывланьӧ мунан коймӧд сутки,
Мудзлытӧг да страк тӧдтӧг, салдат.
Ыргӧ медым скӧр войналӧн биыс,
Кутчысьӧ мед быд мыльк сайӧ враг, —
Дедъяс моз жӧ некор оз усь киысь
Мирлы тӧдса тайӧ русскӧй флаг.
Слава тэнсьыд быдтіс дзор Суворов.
Помнитам ми, кыдзи тшап Берлин
Тірзис коркӧ тэнад кокъяс дорын,
Корліс тэнсьыд милӧсть сылӧн ки.
Сійӧ участь враглы доран бара;
Некутшӧм преграда нин оз кут
Заводитны медбӧръя плацдармсянь
Мужественнӧй воинъяслы штурм.
Тувччы водзӧ, русскӧй пехотинец,
Слава миян, гордость миян. Тан
Бойяс бӧрын памятник гранитын
Кыптан вывлань
Джуджыд кымӧр-пивйӧдз
Бессмертнӧй воин,
русскӧй смел салдат!
1944.
{Попов С. А. @ "Туйяс шонді пӧимӧдз дзик косьтіс..." @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 14.}
* * *
Туйяс шонді пӧимӧдз дзик косьтіс.
Асывланьӧ няйт чужӧма, кӧмтӧг,
Кык боецлӧн автоматъяс костын
Тувччӧ пленӧ Бисмарклӧн потомок.
Казьтылӧмӧн враглысь чорыд мыжъяс,
Туй бердын, кӧн вӧвлі коркӧ сад,
Терпитны оз вермы ӧти:
— «Кывзы,
Зутшка сьылі дінас ме приклад»...
Пӧртлывлӧ боец решенье регыд...
Кутіс другыс:
— «Воштін мӧй юрсадь,
Ковмас кӧ, и миян дорысь стрӧга
Мыждас сійӧс армияса штаб»!
Мирнӧй йӧзлӧн куйлісны пӧсь шойяс,
Нюліс домъяс пӧтлытӧм скӧр би.
Видзӧдӧмӧн пленӧй вылӧ, ложа
Чабыртліс тшӧтш ӧлӧдысьлӧн ки.
1944.
{Попов С. А. @ Товарищ @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 15.}
ТОВАРИЩ
Войналӧн грымгӧ му шар вылын гым,
Сраженьеяслӧн биыс ӧзйӧ яра.
Эм медся дона сьӧлӧмлы мем кыв,
Эм ӧти ним —
сраженьеса товарищ!
Атака дырйи, тӧдан, тэрыб час,
Кор смеллун миянлы победа вайӧ,
И ёрта-ёртнымӧс ми кымын раз
Лёк гибель гыжйысь мырддьывлім,
товарищ!
Блиндажын оліг помнитам прӧст кад,
Кор сьӧлӧм висьӧм сотӧ, лӧвтӧ жарӧн...
Но ловзян быттьӧ, кыкпӧв лоӧ рад,
Кор шуа тэныд сьӧлӧмсянь: —
— Товарищ!
И бойлӧн поле кутшӧм кӧть мед эм,
Ог пов, кӧть рана сотны кутас яра.
Тэ аддзан менӧ... Страклун абу мем, —
Тэ биысь менӧ петкӧдан,
товарищ!
1943.
{Попов С. А. @ "Тӧда ме сапёръяслысь привычка..." @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 16.}
* * *
Тӧда ме сапёръяслысь привычка:
Делӧӧ кор пырӧ аммонал,
Ставсӧ сэки налӧн киыс ытшкӧ,
Потшӧ враглы туйсӧ биа шквал.
Сьӧкыдлунсӧ тайӧ ачым тӧда, —
Минаясысь весавсьӧ кыдз му.
Мунӧ пехотинецкӧд победа, —
Вольсалӧ сапёр жӧ сылы туй.
Кыланныд кӧ аски татшӧм юӧр:
Голя вылас враглы тувччис кок...
Помнитӧй, кыдз сьӧрысь лӧглун нуис
Толовӧй запалъясын сапёр.
1944
{Попов С. А. @ Торпедистъяс @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 17.}
ТОРПЕДИСТЪЯС
Море шӧрӧ шыбитчам ми штормӧн.
Катер улын пузяс сола ва,
Небеса кор порох тшынысь дзормас,
Пырас миян ваясӧ пеж враг.
Едждас туйным векньыд лэчыд визьӧн,
Катер муніг лэптас бушков-тӧв,
Бергӧдчас и враглӧн крейсер кузя
Зурыштчас торпеда, кыдзи ньӧв.
Море вылын тыдалӧ зэв ылӧ:
Цейсслӧн лэчыд, дзирдалӧ ёсь син...
Взрывлысь шысӧ берегсянь тэ кылан,
Аддзан, кыдзи ыпнитлас сэн би.
1944.
{Попов С. А. @ Истребитель @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 18.}
ИСТРЕБИТЕЛЬ
Вӧлі час, кор кельдӧ рытъя кыа,
Мудзӧм шонді чужӧмъяс эз сот.
Ыджыд вына, пель орӧдан шыӧн
Орӧдчис му бердысь самолёт!
Качис вывлань вувзьӧма ракета,
Тӧвлы паныд яра вӧзйис вен.
Котӧрӧн блиндажъясысь ми петім
Видзӧдлыны сылысь тэрыб рейс.
Крут вираж — и сынӧд пытшкӧ сыліс,
Кизер руӧн везйыштігмоз туй.
Коді ӧтчыд коркӧ кывліс
«Лавлысь» сьылӧм, —
Грознӧй шыыс, тӧда ме, оз вун.
Сулалін тэ. Видзӧдін сы бӧрся:
Вошлі быттьӧ кок увсьыд дзор му,
Кватитчим кор, вӧлі вывті сёр нин
Ӧвтыштны да сины друглы шуд.
1943.
{Попов С. А. @ Фронтӧвӧй туй @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 19.}
ФРОНТӦВӦЙ ТУЙ
Жугавлӧм авто. Снарядӧн сотӧм керка.
Танклӧн куйлӧ орласьӧма шой...
Сьӧлӧм вылын кыдзи дой, —
Сэтшӧм матыс тайӧ туйлӧн серпас.
Уна верст тат мунім рытыввылӧ:
Бӧрӧ коли лыдтӧм биа лун.
Нэм, ме тӧда, сьӧлӧмысь оз сывлы
Сійӧ, коді паметьысь оз вун.
Сьӧкыд ставсӧ казьтывнысӧ меным:
Другӧс воштӧм... Раналӧн печать.
Тӧда, коді микӧд тшӧтш эз вӧвлы,
Наступлениелысь шуд эз испытайт.
1944
{Попов С. А. @ Шинель @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 20–21.}
ШИНЕЛЬ
Пельпом вылӧ шыбиті...
— Бур туй!
Кылі петіг медбӧръя привет.
Вермас лоны, дыр на тэнӧ шуд
Сиис меным новлыны, шинель!
Мый жӧ вӧчан...
Сэтшӧм миян томлун,
Миян вывті вуджӧ сьӧкыд кад.
Коді,
коді,
коді вокъяс пӧвстысь
Бойӧ петны талун абу дась?
Бойяс би пыр уна туйяс талям,
Уджын вӧлі ставлы ӧти радлун.
Видзны порох косӧн муса, ыджыд батьным
Тшӧктыліс ва коркӧ мирнӧй кадӧ.
Тшынасьӧм, осколокъясысь сырйӧсь,
Видзӧ следъяс, кытчӧ чутліс вир...
Но, ей-богу, ог, ог веж ме мирын
Тэ местаӧ на ӧти мундир.
Шонтылін тэ менӧ, коми пиӧс,
Паськыд степьяс вылын, кыдзи мам.
Вермим-ӧ мӧд участь корсьны,
кор Россия —
Тасмаясӧн зэлӧдчӧм салдат.
Воас лун, и петӧм шонді нюмзяс,
Веритам ми талы, тэ и ме.
Орласьӧм шинельлы сэрӧг тувйын
Ӧти места лоӧ домын век.
Ӧти места....
Би пыр кольӧм вояс
Сьӧлӧмсьыд оз вуштышт некор кад,
Помнитасны пиян, ичӧт вокъяс,
Колис кыдзи миянлӧн том кад.
Пельпом вылӧ шыбиті...
— Бур туй!
Кылі петіг медбӧръя привет.
Новла тэнӧ, рӧдиналысь шуд,
Сырйыссьӧм да тшынасьӧм шинель.
1944.
{Попов С. А. @ Махорка @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 22.}
МАХОРКА
Кымын фронт ми вуджим тэкӧд кыкӧн,
Роч махорка, сьӧлӧмдінса шуд!
Гаровтан...
И радейтӧмӧн кыскан,
Сотыштас мед горштӧ, кыдзи сур.
Абу полӧм — мина живгӧ матын,
«Юнкерс» зыкнас мӧвпъясӧс оз сор.
Овлін кӧ окопын, — тӧдан сійӧ радлун,
Кодӧс вайӧ тэныд табактор.
Помасяс война... Ме тӧда, — лоӧ регыд.
Вӧрӧг йылысь кольӧ шуштӧм висьт.
Но махорка, кыдз заветнӧй ёртӧс, зептын
Дыр на кутам видзны сэки ми.
1944.
{Попов С. А. @ Немец @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 23.}
НЕМЕЦ
Куйлӧ лым пиын. Тайӧ — немец.
Рыжӧй юрсилӧн прӧтивнӧй рӧм.
Сійӧс тӧдӧны Варшаваын и Мецын, —
Паськыд туйвывса бандит и вӧр.
Чипанӧс эг вилы аслам нэмын.
Аддзи тайӧс... И эз дрӧгмун ки.
Гунныс тайӧ белорусскӧй грездын
Стенъяс вылӧ резіс челядь вир.
Медым куйлӧ...
Понлы сэні места!
Кырныш медым нетшкас зывӧк шой.
Эм закон:
Народлӧн грознӧй местьысь
Пеж бандит оз пышйы и оз коль.
1944.
{Попов С. А. @ Не овны фашист, тэд не овны! @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 24–25.}
НЕ ОВНЫ, ФАШИСТ, ТЭД НЕ ОВНЫ!
Тэ сотін кӧ батьӧлысь муса дом,
Том мӧвпъясӧс милялысь лэдзин тӧвйыв,
Ме шуи,
винтовкалысь восьтіг затвор, —
Не овны,
фашист,
тэд не овны!
Тэ талин кӧ миянлысь муса сад,
Кӧн лэбачӧн шеныштіс коркӧ томлун,
Ме шуи,
кор кабырӧ жмиті приклад,
Не овны,
фашист,
тэд не овны!
Шог лунъясысь синтӧммис менам мам,
Нёр верба моз ӧшӧдіс ассьыс дзор юрсӧ!..
Ме шуи,
мый сьӧлӧмысь лӧглун оз ям, —
Расплаталӧн лун лоӧ чорыд да курыд.
Мед талун на гымгӧ пӧсь бойяслӧн зык,
Но ӧвтӧ нин чужӧмӧ аскилӧн тӧвру.
Разбойник,
тэ вӧчин кӧ йӧз водзын мыж, —
Не овны,
фашист,
тэд не овны!
1944.
{Попов С. А. @ Атака @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 26–27.}
АТАКА
Марш, марш!
Югнитіс сынӧдын шашкаӧн кытш.
Оймуні, дрӧгмуні
юрӧбтіс кокувса площадь.
Туй бердысь, сёнъясысь
кыпӧдчис улльӧв кодь тшын,
Вувзьысис седлӧяс,
шинельяс, тасмаяс костӧ.
Сідз жӧ, кыдз мол вылӧ
кучкысьӧ бушколӧн шторм,
Кымӧр кыдз буряӧн
тэрыба рытывлань тӧвзьӧ,
Чабыртӧм киясын
зялькмуні зумыд кӧртвом,
Пельяссӧ дзебисны,
ӧддзисны пӧсялӧм вӧвъяс.
Шондіыс ӧшаліс,
гудыртчӧм, кенялӧм, гӧрд.
Бус пиын гымгисны,
уйисны змейяс моз танкъяс.
Ичӧтик пуля
друг орӧдіс олӧмлысь шӧрт,
Гӧгыльтчис му вылӧ
кудриа юрысь кубанка.
Орлаліс сынӧдсӧ
пулялӧн шутьлялан вихрь,
Вундісны минаяс
бадь йылысь вижӧдӧм коръяс.
Дзирдыштіс шашка —
и му вывсӧ ойдӧдіс вир,
Конниклӧн кучкӧмыс
му бердӧ вӧрӧгӧс дорис.
Фланг пӧлӧн топаліс,
югъяліс шашкалӧн визь.
Тӧвзисны конникъяс
водзӧ пыр Рӧдина нимӧн.
Керавліс, керавліс, керавліс кавалерист
котӧртысь вӧрӧглысь юръяссӧ,
тушаяс, кияс.
Со и босьтӧма враг киысь
медбӧръя, медкрепыд дот.
Водзӧ гымгисны, уйисны,
нырисны му эжсӧ танкъяс,
Но походнӧй колоннаӧ
тышысь эз лок ӧти ёрт, —
Водзӧ знамя моз нуисны другъясыс
пуляӧн вундӧм кубанка.
1944
{Попов С. А. @ Ми пырам карӧ... @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 28–29.}
МИ ПЫРАМ КАРӦ...
Ми пырам карӧ. Сотчӧ биын кар.
Случайнӧ лыйӧм шыыс вундӧ асъя сынӧд.
Он вермы гӧгӧрвоны — тулыс ӧні, ар? —
Вишнёвӧй садъяс вӧйисны сьӧд тшынӧ.
Эз жалитны немтор. Палачьяслӧн орда
Став сотіс тась, эз вермы нин мый нуны.
А детскӧй садъяс, школаяс пӧдрад
Дзик бӧръя здукӧдз жугӧдліс пеж «Юнкерс».
А ми, со, пырам... Бойлӧн шуштӧм след.
Тан чурвидзӧны пачьяс, кыдзи чуньяс.
И взводса пулемётчик,
том, но смел боец,
Мем петкӧдлӧ, кӧн чужліс сійӧ, улич.
Но уличаысь колис сӧмын ним:
Сьӧд пӧим чукӧр висьталӧ сы йылысь...
А том боецлысь гожъялыштӧм ки
Пыр кутлӧны и челядьяс и нывъяс.
— Ми стрӧйтам ставсӧ! —
вочавидзӧ ёрт,
Тшӧтш тайӧ уличаыс меным рӧд нин.
Но мыйта вермӧ орччӧн мунысь морт
Ас сьӧлӧм пытшкын нуны ёсьтӧм лӧглун?
Ми мунам водзӧ. Тэрыб телеграф
Победа йылысь юӧр нуӧ ылӧ.
И став народ выль Сталинскӧй приказ
Приёмник дорын радуйтчӧмӧн кывзӧ.
1944.
{Попов С. А. @ Висьтав, зон @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 30–31.}
ВИСЬТАВ, ЗОН
Сикт, кӧні быдмим тэкӧд ми,
Вунӧдан он коркӧ, зон?
Тэ, шуан, он,
И ме шуа ог, —
Некодным некор ог!
Школаысь, помнитан, краситӧм вевт.
Вунӧдан он коркӧ, зон?
Тэ, шуан, он,
И ме шуа ог, —
Некодным некор ог.
Эжвалысь берегъяс вунӧдан он,
Вуграсьлім кӧні ми?
Тэ, шуан, он,
И ме шуа ог, —
Некодным некор ог.
Нывкалысь, помнитан, гожъялӧм ки, —
Висьтав мем: вунӧдлін кор?
Тэ, шуан, эн,
И ме, шуа, эг, —
Кыкнанным дзик некор.
Висьтав мем:
— Бой вылӧ петам ми,
Повзян он врагысь, зон?
Тэ, шуан, он,
И ме шуа ог, —
Некодным некор ог.
1944.
{Попов С. А. @ Письмӧ @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 32–33.}
ПИСЬМӦ
Блиндажлӧн адрес некутшӧм эз вӧв,
И кыдзи веськаліс — ог тӧд ме, збыльысь,
ачым, —
Сибирскӧй сиктысь, кӧні пыр на тӧв,
Боецъяслы письмӧяслӧн дзонь пачка.
Сэк вӧлі лӧнь. Сэк вӧлі шойччан кад,
Мӧдног кӧ шуны, — дженьыд передышка,
И налӧн туйлысь шуда, шуда час
Снарядъяслӧн осколокыс эз ытшкышт.
Ме аддзылі, кыдз босьтін лӧз конверт
И тӧдтӧм почерк вылӧ синтӧ чӧвтін.
Сибирскӧй сиктысь,
тӧдтӧм сиктысь тэд,
Пӧсь кывъяс сиисны боецлы тӧдтӧм чойяс!
Пӧсь биын колис мыйта лун и вой,
И тэнад киыд неӧтчыд эз дрӧгмун...
Но тайӧ кусыньтыштӧм кыкпӧрйӧ письмӧ
Тэд сьӧлӧм пытшкӧдз пыр жӧ кыдзкӧ рӧдмис.
Сэн гижисны, мый тэкӧд найӧ тшӧтш.
Колхознӧй муяс вылын дружнӧй, крепыд
уджӧн
Оз лыддьыны пӧсь лунъяслысь кузь тшӧт —
Оружье чойяс дорӧны, оружье.
Здоровье сиисны...
Тэ лыддин унапӧв
Блиндажын ӧтнад. Сэсся другъяс пӧвстын.
И ылі аньлӧн сьӧлӧмсянь письмӧ
Правдивӧй вӧлі, кыдз салдатскӧй сӧвесть.
Кор пемыдгорув караулӧ смена
Блиндажысь мунісны кӧкъямыс друг,
Тэ, вермас лоны, аслад гижӧд помын
Дзик первой раз письмӧын казьтін шуд.
Но кодлы сэки гижны? Ӧд семьятӧ дзоньнас
Войналӧн разӧдіс лёк турӧб-тӧв,
Лӧнь крайын жӧ, кӧн олісны бур чойяс,
Ме думайта, мый некод на эз вӧв.
И гӧгӧрвои бӧрын,
морӧс зепсьыд
Ме нӧйтчыштӧма аддзылі конверт,
Кӧн неважӧн на ылі войвыв сиктысь
Пӧсь гижӧд вылысь лыддин тэ обет.
1944.
{Попов С. А. @ Шуда час! @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 34–35.}
ШУДА ЧАС!
Эз случайнӧ веськав сійӧ зептӧ,
Сьӧлӧмыдлы абу веськодь нач...
Помнита, кыдз тайӧ снимок сетін,
Медбӧръяысь шуин:
— Шуда час!
Сьӧлӧмъясным ӧні миян чорзис,
Но кор тӧдан — водзын грознӧй туй,
Аслад нэмын медся дона ёртлысь
Ставсӧ морӧс пиын кыдз он кут?
Бӧрас уна паметь вылад волӧ:
Посни скӧралӧмъяс, мелі чужӧмбан...
Тӧдса серпас морӧс зептын новлан,
Смертьысь видзысь кыдзи талисман.
Веритны эн верит, — дружба коркӧ кусӧ.
Сьӧлӧмлы оз рӧдмы пошлӧй мӧвп..
Тайӧс ме ог вошты — миянлысь и му шар
Кытшовтны кӧ ковмис кызь витпӧв.
Висьтася нин тэныд: сьӧкыд бойяс водзын,
Марш вылӧ ли петӧ аслам часть,
Перйывла сэк снимок синъяс водзӧ,
Шула мелі кывъяс:
— Шуда час!
1944.
{Попов С. А. @ Казьтылӧм @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 36.}
КАЗЬТЫЛӦМ
Пуяс костын бушков помтӧг ноксьӧ,
Шуштӧм сылӧн арся войӧ шы.
Сулала и тэ йылысь ме шогся:
Торйӧдіс войнаыс тэкӧд, ныв.
Торйӧдіс...
И менам туйӧй мӧд нин.
Вой да бушков — со код меным друг.
Аддзысям да, тӧдам-ӧ ми мӧдысь
Чужӧмъясысь челядьдырся нюм?
Казьтывнысӧ, век жӧ, кыдзкӧ, кокни...
Шутляв, турӧб, кӧин сямӧн шӧйт!
Сулала со тані пожӧм-воккӧд —
Рӧдиналӧн вернӧй часӧвӧй.
1944.
{Попов С. А. @ Мам @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 37–38.}
МАМ
Тэнӧ аддзылі ме талун вӧтӧн.
Сьӧкыд веритны ассьым шуд —
Степьяс вомӧн,
кӧн пуляыс сӧтӧ,
Быттьӧ мелань тэ корсин туй.
Югыд образ кодь, шойччан кадӧ,
Аслад сьӧлӧмысь дзебиг дой,
Быттьӧ пырин тэ ичӧт блиндажӧ,
Менам юр вылӧ пуктін сой.
Медым другъяслысь ловшы не дзугны,
Пӧся кутлін... О, кутшӧм вой!
Сідз эг тӧд: гашкӧ, тэнад усис
Кымӧс пельӧсӧ синва войт?
Миян ун вӧлі муса да мелі.
Смертьӧдз мудзим...
Но верит, мам,
Кияс нюжӧді унзіль пыр тэлань,
Сӧмын шамыртлі кӧдзыд нар.
Меным веритас сійӧ, код талис
Биа лунъяслысь сьӧкыд туй...
Важ привычкаӧн пӧрысь мамӧй,
Крестӧн пасйӧмӧн, сиис шуд.
Ме ог верит ни енмӧ, ни чӧртӧ,
И оз повзьӧд атакалӧн ад,
Но кыдз олӧмын меддона ёртлысь
Чӧла примиті пернапас.
Ми сигнал серти сувтім ставӧн.
Бара важмоз жӧ гымгис мир...
— Сьӧкыд туй вылӧ, — шыӧдчи, —
мамӧй,
Ставнымӧс благӧслӧвит.
Тэнӧ аддзылі ме талун вӧтӧн.
Сьӧкыд веритны ассьым шуд —
Степьяс вомӧн,
сраженьеяс вомӧн
Быттьӧ мелань тэ корсин туй.
1943.
{Попов С. А. @ Дружба @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 39.}
ДРУЖБА
Медбур дружба чужӧ сӧмын бойын.
Чорыд дружба... Сійӧ венӧ смерть.
Кутліс кӧ оружье тэнад сойыд,
Тӧдан ставсӧ казьтывлытӧг, дерт.
Му блиндажын миян абу гажтӧм:
Чорыд дружба нинӧмтор оз дзуг.
Тӧждысян пыр, медым пуля враглӧн
Тэнсьыд ёрттӧ оз жӧ кусыньт друг.
Тайӧ дружба оз вун некор нэмын.
Сьӧлӧмсянь пыр лоӧ ёна жаль...
Вӧвлӧм друглы
Паськыд пызан шӧрын
Нэм чӧж лоӧ медыджыд бокал.
1943.
{Попов С. А. @ Украина @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 40–41.}
УКРАИНА
Ме помнита тэнӧ быд воронка да куст серти,
Кытчӧ «Юнкерсъясысь» дзебсьывлім тэрыба
ми...
Но радейта,
радейта тэнӧ пыр смертьӧдз
Салдатскӧй сьӧлӧмӧн ме — коми пи.
Ме шог тэнсьыд юклі, украинаса хатаяс.
Кӧн немецӧн лэдзӧм ветліс «гӧрд петук»,
И челядьлысь юр
найӧ керавлісны татӧні,
Мед рабъяслӧн некор кӧзяин эз вун.
Ме помнита тэнӧ быд воронка да куст
серти,
Кытчӧ «Юнкерсъясысь» дзебсьывлім тэрыба
ми.
Быд пу сайысь дзоргисны
враг вылӧ синъясыс смертьлӧн,
Украинскӧй шляхъяссӧ озыра мыськаліс
немецлӧн вир.
Со Днепр сайын мунӧ на тыш.
Аддза снарядъяслысь взрывъяс.
Но кыптӧ нин став Украинаын шондіа лун.
И воас кӧ дженьыдик юӧр тэд:
— Уси пӧ бойын...
Оружиеӧн киясын, друг, Украинаӧ мун.
1944.
{Попов С. А. @ Турӧб @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 42.}
ТУРӦБ
Ывла вылын синнипель,
Коймӧд сутки помтӧг дурӧ.
Паськыд му и енэж вевт
Тыртіс ставсӧ талун турӧб.
Он тӧд, кытысь корсьны туй,
Он тӧд, кытчӧ дзебсьӧ немец.
Сӧмын нинӧмтор оз кут
Миянлысь смел наступленье!
Мунам рытыввылӧ дыр
Степса скӧрмӧм турӧб пытшкӧд.
Найӧс, коді пышйӧ пыр,
Турӧб конъялӧ да кучкӧ.
Пессьы, пессьы, турӧб вок!
Аддзывлім ми ыджыдджыкӧс.
Ӧні враглысь нӧйтны бок
Кутам ӧтвылысьӧн, кыкӧн!
1944.
{Попов С. А. @ Сиктса зон @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 43–45.}
СИКТСА ЗОН
Асыв. Ставыс быттьӧ узьӧ,
Оз увт весиг пон.
Чужан грездӧ миртуй кузя
Локтӧ сиктса зон.
Уна ваяс нуис Эжва,
Уна колис тӧв.
Том детина тайӧ грездысь.
Гортын дыр эз вӧв.
Бур йӧз помнитӧны сӧмын —
Быдмис варов, збой,
Гӧль бать-мамлӧн, гӧль семьяысь
Миян сиктса зон.
Некор падмӧм эз вӧв уджын,
Эз вӧв том морт дыш...
Мича серам, мелі синъяс
Радейтліс том ныв.
Но, кыдз овлӧ, челядь олӧм
Ёна дженьыд зэв.
Быдмис... Томлун бордъяс вылын
Кытчӧ колӧ лэб!
Тэрыб олӧм босьтіс кытшӧ...
Мулӧн помтӧм от:
Чужан грездысь катыд-кывтыд
Нуліс тэрыб кок.
Видзис мӧвп пыр сьӧлӧм дінас,
Ӧти шуда мӧвп:
Видзӧдлыны коркӧ сиктсӧ,
Кӧні дыр эз вӧв.
Оз тай миян думъяс серти
Олӧм прӧйдит тат.
Варвар чукӧр, пеж бандитъяс
Лэптісны война...
Бара орис важся мӧвпыс —
Аддзывны лӧнь сикт.
Рӧднӧй муяс вӧсна бойӧ
Муніс коми пи.
Кык во чӧжӧн миян Эжва
Нуис уна ва,
Сиктса зонмыд бура тӧдліс,
Мый сійӧ война.
Грознӧй бойяс уна коли,
Пӧсь атака шум,
Некор смертьысь сійӧ полӧм
Сьӧлӧмын эз кут.
Русскӧй ёрткӧд ӧтчыд сійӧ
Босьтіс враглысь дот,
Тӧдса нима, славнӧй нима,
Сиктса коми зон.
...Асыв. Ставыс быттьӧ узьӧ,
Оз увт весиг пон:
Чужан грездӧ миртуй кузя
Локтӧ сиктса зон.
Куим рана том лы-яйын
Сотӧ морӧсвыв,
Но дыр мысти, грездӧ кайиг,
Тайӧ дой он кыв.
Абу яндзим зонлы. Олӧм
Прӧста дзик эз коль...
Тышын рӧдина шуд вӧсна
Эм сылӧн пайтор.
Аттьӧ чужан грездыс сылы
Кутас видзны нэм,
Куим орден морӧс вылын
Сиктса зонлӧн эм.
1944.
{Попов С. А. @ Станция Мадмас @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 46–47.}
СТАНЦИЯ МАДМАС
Тані батькӧд ми кыйлывлім ур.
Чӧстуй вылӧд, кыт кытшлалім расӧд,
Талун водіс кӧрт рельсъяса туй,
Биа югӧрын —
станция Мадмас.
Уна вояс эг вӧв нин ме тан,
Биа колисны бойясын лунъяс.
И со сэті, кӧн койтлывліс тар,
Талун гортлань ме поездын муна.
Война воясӧ вежсьӧма вӧр,
Паськыд тільясысь мынісны шоръяс.
Ставнас радуйтчӧ пӧсь морӧс шӧр,
Менӧ шымыртӧ вӧвлытӧм гордость.
Воас кад коркӧ кыйны и ур,
Уна чӧстуйяс писькӧдны расын.
Чолӧм тэныд,
выль войвывлӧн лун.
Чолӧм тэныд,
выль станция
Мадмас!
1944.
{Попов С. А. @ Эжва пос @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 48.}
ЭЖВА ПОС
Уліын Эжва — муса, рӧднӧй,
Сьӧлӧмлӧн, олӧмлӧн радлун.
Нюжӧдчин талун тэ, кӧрт часӧвӧй,
Вомӧнтін тушанад васӧ.
Грымгӧ состав. Изшом да нефть
Войвывсянь лунвылӧ мунӧ.
Аддзывтӧмтор вылӧ видзӧда ме,
Тӧдӧмысь, некор ог вунӧд.
Бара кӧть ылын и лоа ме,
Фронт вывсянь дыр ог во, —
Помнита, помнитны кута век
Ӧтчыд аддзывлӧм ыджыд пос.
1944
{Попов С. А. @ Поезд @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 49–50.}
ПОЕЗД
Нэмъяс чӧж тані эз вежсьыв немтор:
Нюръяс и вӧръяс...
Да таръяслӧн койтъяс.
Талун жӧ менӧ, кыдз чож метеор,
Чужан муланьӧ, войвылӧ, пыркӧдӧ поезд.
Видзӧда вӧрлысь раздольесӧ тась.
Паськыд юяслысь дзирдалан веркӧс.
Нюжалӧм рельсъяс — зэвтӧм струна.
Вожӧдӧ туйвизьсӧ стрелка.
Тӧвзисны вояс со... Бойяс пыр
Вуджис уналӧн миян томлун.
Рӧдина миян, веж пармалӧн зык
Коркӧ мӧй мустӧмӧн овлӧ?
Нэмъяс чӧж тані эз вежсьыв немтор:
Нюръяс и вӧръяс...
Да таръяслӧн койтъяс.
Чуймӧмӧн видзӧді: сійӧ жӧ фронт
Восьтӧма чужан му — войвыв.
Пармалысь шувгӧмсӧ поездлӧн шы
Вежис. Посъяслысь чераньвезъяс
Лэптісны мускулъяс енэжвыв,
Йитісны берегъяс нэмъяс кежлӧ.
Лэб жӧ тэ тэрыба, сьӧд ворон вӧв,
Войвывса пармасӧ бикиньӧн кояв.
Сӧдз Печералань восьтӧма тэд семафор,
Изшом да нефть дінӧ,
сёвына поезд!
Войвывлӧн томлунӧн ӧзйӧ лун, —
Радуйтчам воинъяс, тэнад пиян.
Поездлы сьӧлӧмсянь сиам бур шуд,
Торъяліг дыр сылы ӧвтам киӧн.
1944.
{Попов С. А. @ Бригада @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 51–52.}
БРИГАДА
Кын пуӧ пырӧ медым чер,
Мед ворсӧ киын лэчыд пила.
Со, аддзан, кыдзи рекмӧ эрд
И гажа уджлӧн горыс кылӧ.
Ой, кутшӧм долыд талун мем:
Со пуяс пӧрласьӧны радӧн!
Ме тӧда, миянӧс оз вен,
Оз панйы ни ӧти бригада.
Ёсь тӧлыс сотӧ чужӧмбан,
Оз кӧсйы миритчыны микӧд.
Кузь лунтыр пила шы оз ланьт,
Оз сувтлы некор уджыс витлӧн,
Ю бердӧ лэччас зарни вӧр,
Платформа шпалӧн мунас лунвыв.
Но ылі, ылі парма шӧр
Оз некор ланьтлы чӧскыд унмӧн,
Кор аддзам тэрыб самолёт,
Код лэбас кымӧркӧд жӧ радын,
Пу йывлань лэптам синъяс:
— Со,
Со тайӧ вӧчим ми, бригада!
Кӧрт поскӧд грымгис кузь состав,
Стальнӧй кузь трасса каръяс йитіс,
И миян дружнӧй, збой отряд
Встречайтӧ поезд талун витӧн.
Ми сетам тырмымӧн баланс,
Братан мед вӧчӧ сэтысь порох,
А враглы вернӧй гибель тан,
Ми лунысь лунӧ вӧрын дорам.
Кын пуӧ пырӧ медым чер,
Мед пожӧм водӧ зарни радӧн.
Ми тӧдам, — миянӧс оз вен,
Оз панйы ни ӧти бригада.
1944.
{Попов С. А. @ "Быдӧн шуӧны, ме пӧ збой..." @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 53–54.}
* * *
Быдӧн шуӧны, ме пӧ збой,
Киын артмӧ пӧ быд удж...
Вермас лоны.
Нинӧмтор
Талы паныд ме ог жӧ шу.
Менам сьӧлӧмын ворсӧ вир,
Шуда олӧмлӧн судзтӧм от.
Коркӧ верман мӧй овны сідз,
Киыд оз ӧмӧй уджсӧ кор?
Пета асылын. Сувтӧ лун.
Муыс дзоридзӧн тырӧ став.
Киын мускуллӧн, сӧнлӧн вын
Зэвтчӧ чорыда, кыдз струна.
Кӧть эн корсь — ачыс локтӧ удж.
Мӧвпӧй сідзикӧн весь оз ов.
Тайӧ асыв оз волы мудз,
Вӧча, дивуйтчӧ мед звено.
Локтан бӧрын да аддзан, дерт,
Дӧрӧм воротӧй лоӧ пась...
Паськыд ыб вылын гӧрны тэд
Лоӧ море кодь площадь дась.
Быдӧн шуӧны ме пӧ збой,
Некӧн уджысь пӧ абу страк.
Аддза ачым ме: вына сой
Водӧ зыр вылӧ, кыдз струна.
1941.
{Попов С. А. @ Прӧщайтчигӧн @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 55–57.}
ПРӦЩАЙТЧИГӦН
Васюк кутіс Машӧӧс
Ӧшинь улас.
Шуис надзӧник:
— Ме ӧд муна...
Муна талун ме
Тэ дінысь, сиктысь,
Кытчӧ сьӧлӧмӧй
Корӧ да кыскӧ.
— Кӧсъя эновтны
Тэнӧ ме, нылӧй,
Со, тэ ёртъяслысь
Сьылӧмсӧ кылан?
Муна ылӧ,
Кӧн бузгӧ скӧр море,
Кытчӧ рӧдина
Миянӧс корӧ,
Ылі лунвывлань
Лэбисны юсьяс.
Паськыд эрд вылын
Кытшлаліс трактор.
Машӧ видзӧдіс,
Видзӧдіс кузя,
Васьлӧн другъяс
Кыдз мунісны трактӧд.
— Мый жӧ сиан
Тэ мем, сьӧлӧмшӧрӧй?
Васюк топӧдіс
Машуклысь кисӧ.
— Мый ме сиа тэд? —
— Дрӧгмуні гӧлӧс...
Быттьӧ ӧзтыштіс
Сьӧлӧмсӧ биӧн.
— Мый ме сиа тэд?
— Тӧдан ӧд ачыд...
Сиа ветлыны ыліӧ бура.
Со ме, аддзан,
Кыдз кужышті ачым
Чышъянторсӧ тэд,
Доналы, вури.
Ылі лунвывлань
Лэбисны юсьяс.
Паськыд эрд вылын
Кытшлаліс трактор.
Машӧ видзӧдіс,
Видзӧдіс кузя,
Васюк ёртъяскӧд
Муніс кыдз
трактӧд.
1941.
{Попов С. А. @ Тэныд @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 58.}
ТЭНЫД
Ой, тэ кутшӧм чуднӧй да прӧст,
Мӧвпыд челядь кодь дзик наивнӧй!
Лысьтін думыштны, сьӧлӧмшӧр,
Шуны веськыда меным синмӧ:
— Мунан ылӧ туйӧ —
Вунӧдан тэ менӧ.
Уна мича нывъяс
Йӧз муын эм сэні.
Вочавидзны, дерт, та вылӧ дыш...
Но кор сьӧлӧмыд весьшӧрӧ доймас.
Гажтӧм думъясӧн юр вемыд ойдас —
На-прощанье мед эскӧдас кыв:
— Муна ылӧ туйӧ,
Чужан муысь ылӧ.
Вунӧда ме тэнӧ
Сӧмын сэк, кор кула.
1944
{Попов С. А. @ Лыжник @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 59.}
ЛЫЖНИК
Ас бӧрас коялӧмӧн лым
Да пӧся лолалӧмӧн сынӧд,
Став туша пытшкысь зэвтіг вын,
Кык беддьӧн вӧрлань лыжник сынӧ.
Со, финиш матын... Нӧшта здук!
Мед бушков усьӧм юрси летӧ.
Код лента бердас, помас тшук
Дзик первой места вылӧ петас?
Встречайтӧ шумӧн стадион.
Со финиш. Орӧдӧма лента.
И киын неыджыд флажок
Ме, мыйта судза, вывлань лэпта.
Но лыжник вӧчӧ нӧшта кытш,
Бедь вылӧ ӧшӧдчӧмӧн, сувтӧ.
Мем кажитчӧ,
мый шонді кытш
Тшӧтш быттьӧ лыжи вылын кывтӧ.
1940.
{Попов С. А. @ Лола @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 60.}
ЛОЛА
Кӧн Ухта нуӧ ассьыс сӧстӧм ва,
Сук, паськыд расӧд мунны ӧтнад полан,
Крут берег вылӧ, кыдз сфинкс, кыдз истукан
Ён кокъяс вылын сувтіс вына лола.
Ме тӧда сійӧс. Тайӧ — войвыв царь:
Сӧдз асъя лысва ӧшйис сылӧн сюрын.
Ой, кымын нюр и кымын паськыд гар
Вына кокнад вевъялін нин вуджны?
Со, кывзӧ лола вӧрлысь лӧньӧм шум,
Пӧсь шонді вылын лапйӧдлӧ рам синъяс:
Тэ видзӧд мичлунсӧ!
Эн повзьӧд мирлысь шуд,
И пищаль вылысь вешты падмӧм китӧ.
1944.
{Попов С. А. @ Море @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 61.}
МОРЕ
Бушков шӧйтіс ыджыд, паськыд эрдын,
Син эз судз, кӧн валӧн вӧлі пом.
Аддзысим ми тэкӧд море бердын
Ланьтыштны кор кутіс: ыджыд шторм.
«Радейта» кыв шуны абу кокни,
Дзугсьӧ сэки кыдзкӧ миян кыв.
Вермис лоны, сьӧлӧмыдлысь пӧсьлун
Кӧйдтіс тайӧ рытӧ дзормӧм гы.
Частӧ ӧні казьтылам ми море,
Кӧні вӧлі нӧйтчӧ ыджыд шторм.
Сійӧ шудсӧ, ваыс кодӧс дорис,
Дзугны ӧні некыдзи оз позь.
1944.
{Попов С. А. @ Выходнӧйӧ @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 62.}
ВЫХОДНӦЙӦ
Талун менӧ, донаӧй, эн садьмӧд,
Том мортлысь эн пальӧд чӧскыд ун,
Медым шувгӧ паськыд коръя садйыс,
Керка пытшкӧ пырӧ тувсов шум.
Медым шойччас киӧй менам, юрӧй,
Синлапӧс оз вӧрзьӧд весиг вӧт.
Тувсов тӧвнас, кыдзи быгъя сурӧн,
Морӧс талун некыдзи оз пӧт.
Ӧшинь бердын тӧвзяс занавеска,
Тӧвру, нарошнӧ кыдз, лоӧ вӧй...
Гӧгӧрвоан:
нюммунан да вешъян, —
Став заводын талун выходнӧй.
Качас шонді волейбольнӧй мачӧн,
Садлӧн сетка югӧрсӧ оз кут.
Кутшӧм шудлун —
майкатӧг да гачтӧг
Бузувтны ён мускулъясӧн ю.
1940
{Попов С. А. @ Цветъяс @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 63–64.}
ЦВЕТЪЯС
Уна цветъяс ме нетшки киӧ,
Борйысь чукӧрті быдса сыв.
Быттьӧ нарошнӧ ӧткӧн суис
Сьӧд синкымъяса сиктса ныв.
— Алӧй цветыс — тэ тайӧ ачыд,
Лӧзов кантаыс — тайӧ ме.
Вай жӧ, вай ставсӧ вывлань качӧд,
Медым цветъясысь киссяс шер.
Серам нывлӧн, кыдз зарни, киссис.
Гожся асылыс вӧлі пӧсь.
Тайӧ тэ вӧсна сьӧлӧмӧй висис,
Ачым сы йылысь кӧть эг тӧд,
Тайӧ тэ вӧсна гожся асыв
Лои мича да нӧшта пӧсь;
Кыдз нӧ сьӧлӧмын радейтӧм аслам
Пленӧ тушатӧ став оз босьт?
Алӧй цветыс — со тэнад киын,
Лӧзов кантаыс мунӧ мем.
Мича цветъяс ми радейтам сійӧн,
Мый и асьным ми цветъяс тшӧтш.
1940.
{Попов С. А. @ Песня @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 65.}
ПЕСНЯ
Сӧстӧм сынӧдыс миян кар весьтын,
Тулыс миян кодь шуда да том.
Ставсӧ сывйышті, верми кӧ, эськӧн, —
Тэнсьыд улича, площадь да дом.
Ставсӧ, верми кӧ, сьӧлӧмсянь кутлі,
Пом ни дор сӧмын оз имейт мир.
Мыйкӧ вермас мӧй радлунӧс пыкны,
Шуда сьӧлӧмысь кынтыны вир?
Уна цветъясӧн ӧшсисны садъяс,
Лэбач котыртӧ пу вылын джаз.
Кор нин тэнӧ ме,
кор тэнӧ аддза,
Кутшӧм асылӧ прӧйдитан тат?
Тӧда, волан тэ, мича да веськыд,
Тувсов асыв кодь, дзоридз кодь том.
Ӧні, судзи, кӧ, сывйышті эськӧн
Тэнӧ, донаӧй, площадь и дом.
1940.
{Попов С. А. @ Арся мотивъяс @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 66–68.}
АРСЯ МОТИВЪЯС
I
Зарни паськӧмӧн пасьтасис вӧр,
Мича тугъясӧн ӧшӧдчис пелысь.
Дзодзӧг мӧдӧдчис лунвывлань бӧр,
Аддзан, нюжӧдчис енэжын кӧлысь.
Кыдзкӧ жаль меным прӧйдитӧм кад,
Мыйкӧ быттьӧкӧ сьӧлӧмысь воши...
Аддза, шогсян и тэ, муса сад,
Ассьыд киястӧ му бердӧ ӧшин.
Аски чеччан да серӧктан друг:
Еджыд бисерыс шебралас мусӧ.
Кынмӧм веркӧса ичӧтик пруд
Лоӧ менам тшӧтш сьӧлӧмлы муса.
Веськодь лоӧ сэк джыджъяслӧн звӧн,
Ичӧт сырчиклӧн паръялӧм-лэбӧм,
Котӧрт туй кузя, кияснад ӧвт,
Медым дзодзӧгъяс лэбӧны,
медым!
II
Висьталіс чой: талун лэбисны юсьяс
Лэбач-гӧстьяслӧн эндісны позъяс.
Эжва мӧдарын латшкыдик кустъяс
Гӧгӧр резісны му вылӧ бронза.
Сідзкӧ, ар воис таланьӧ, мый ли?
Мыйкӧ жугыля ланьтісны козъяс...
Вартӧм няньӧн, кыдз мунісны, кывлі
Гумла вылысь колхознӧй обозъяс,
Радлун вайис мем тулыс и гожӧм.
Весь эг кужлы и здук мында овны...
Медым ывлаыс дзик абу гожъя —
Ставнас тушаӧй томлунӧн ловзьӧ.
Воддза дорысь ме озыр пӧв куим.
Ставыс зарниын вӧръяс да ыбъяс.
Весиг лым усьтӧдз менам оз мынлы
Чорыд гадьясысь некор кипыдӧс.
III
Ытшкысьяслӧн серам оз нин кыв.
Уси гожся кадлӧн вӧвлӧм чиныс.
Муяс вылын выльнога збой шы
Асывводзсянь рытӧдз тиньгӧ.
Кӧть эн верит — сэтшӧм мича ар:
Сӧрӧны тай — скӧр пӧ сійӧ, кӧдзыд.
Мыйта озырлунӧн му и ва
Лышкыд киӧн ставсӧ кодкӧ кӧдзис!
Муяс вылын пемыдсянь на дзик
Оравлытӧг жнейка талун таргӧ.
Кывлінныд ӧд гаръяс вылысь ті,
Серам кыдзи киссьӧ тшӧгӧм тарлӧн.
Тэрмасьӧмӧн уджалӧ колхоз:
Ставсӧ ӧти лунӧ тэ он гаровт!
Улльӧв рӧма тайӧ асывводз
Лысва вылын пета ачым вартны.
Ышмыны удж вылын абу дыр:
Ме кодь пӧсь желанье ставлы матыс.
Нуам талун уна мешӧктыр
Шобдісӧ колхознӧй ми амбарӧ.
Дӧлга ме, и рытпомын ӧтвет
Воклы талун рытыввылӧ ыста.
Аддзас мед землянкаын боец,
Кымын рӧмӧн ворсӧ арся лысва.
1944.
{Попов С. А. @ "Зэрӧ, и зэрӧ и зэрӧ..." @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 69–70.}
* * *
Зэрӧ, и зэрӧ, и зэрӧ:
Кӧшысь моз дугдывтӧг киссьӧ...
Тыдалӧ, талун ог вермы
Тэ дінӧ, мусаӧй, письтны.
Топольлӧн сьӧктӧма коръяс
Вӧрӧны кӧтасьмысьт дыша.
Тэ дінӧ мунігӧн борйӧд,
Пельпомӧн лысвасӧ чышка.
Кильчӧлӧн кокньыдик вевтыс
Зэр улысь сайӧдас менӧ,
Енэжын, дзик миян весьтын,
Нюжалас зарниа мегыр.
Зэр йылысь вунӧдам кыкӧн:
Пӧся ме топӧда кияс...
Окыштӧм синкымысь чышкас
Зэр войтлысь разалӧм бисер.
Рыт кежлӧ, тӧдӧмысь, кобас.
Мед жӧ, кык шуд вылӧ дзоргиг,
Лоӧ свидетельӧн тополь,
Помасяс кор миян сёрни.
1944.
{Попов С. А. @ Пи йылысь стихъяс @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 71–74.}
ПИ ЙЫЛЫСЬ СТИХЪЯС
I
Тубыртӧма тэнӧ
Шоныд шебрас пиӧ.
Оз и лэдзлы мамыд
Люлю вылысь синъяс.
Улич вылын тулыс,
Улич вылын гажа.
Но а тэнӧ... тэнӧ
Виччысисны важӧн.
Чужан пӧ да быдман
Радлун вылӧ ставлы...
А тэ ӧні, ӧні
Медся дона ставлы.
Шебралас бур мамыд,
Кутлас морӧс бердас.
Коркӧ лоан, тӧда,
Пӧрысьясӧс вердысь.
Быдмы, быдмы, быдмы,
Чӧдлач синма, сёшайт,
Медым некор шудлун
Тэ дінысь оз вешйыв.
Быдман, сӧвман, петан
Коркӧ аслад позйысь...
Но а ӧні... ӧні
Радуйтӧ быд воськов,
Кывзысям, мед ловшы
Нинӧмтор оз дзуглы.
Куимлы ӧд кокни
Шог и радлун юкны.
II
Быдӧн вуджлісны челядь вояс.
Тулыс олӧмлӧн. Видзӧд, мам,
Сувтіс кок йылад пиыд и кияс
Ассьыс нюжӧдіс ӧшиньлань.
Тешкодь кажитчӧ... Кор нӧ колис
Люлю качайтан лун и вой?
Идрав джодж шӧрысь, идрав вольӧс,
Первой тувччӧмсӧ мед оз сор,
Медым прӧйдитас помысь помӧдз,
Кыдзи кужас да нуас кок.
Тайӧ тувччӧмлӧн сійӧ нэмын
Мӧдысь некор нин кад оз во.
Медым ӧшиньлӧн югыд ликтас,
Кытчӧ нюжӧдны ичӧт ки.
Тувччӧ первойысь талун миян
Енэж синъяса гражданин.
III
Нинӧмӧн ог дзуг ме войся чӧв-лӧнь,
Ставсӧ ланьтӧдӧ мед рытъя чераньвез.
Тэнад ловшы,
вӧрзьӧдтӧм да рӧвнӧй,
Дырджык бара талун кыссяс мед.
Тэ бердӧ тшӧтш воді. Ассьым радлун
Ӧтиклаын юкны кутшӧм шуд!
Видза, медым нинӧмтор оз падмӧд
Челядьдырся долыд, чӧскыд ун.
Мед он тӧд, кыдз бушков шӧйтӧ мирын,
Туйяс вылын ветлӧ кыдзи шог.
Врагкӧд тышын дорйӧ аслас вирӧн
Челядь лунъяс тэнсьыд ыджыд вок.
Мед он тӧд тэ беженецлысь участь, —
Асывланьӧ мунысь кузь поток...
Быдман коркӧ.
Ставсӧ тӧдны кутан,
Олӧмыдлысь гӧгӧрвоан дон,
Радейтнысӧ, тӧда, кутан кыкпӧв
Миянсьымысь му, и вӧр, и ва,
Сы вӧсна, — эз вевъявны мӧй кыкӧн
Радуйтчыны наӧн — вок да бать.
И кор петан олӧмлӧн туй шӧрӧ,
Синъяс водзӧ сувтас югыд лун
Эска сійӧс, — тайӧ сьӧкыд пӧра
Чужтас миян пиянлы бур шуд.
1944.
{Попов С. А. @ Школа @ кывбур @ Сер. Попов. Фронтӧвӧй туй @ 1946 @ Лб. 75–76.}
ШКОЛА
Тайӧ послӧн тӧдса быд ступень,
Казьтывлӧ мем вӧвлӧм челядьдыр,
Сумкаторйӧн первойяысь ме
Кыпӧдчи кыт коркӧ полігтыр.
Коркӧ...
А со вушмӧма важ пос!
Кымын кок пом миян бӧрын тальччис?
Радуйтчӧмӧн, аслам батьӧ моз,
Парта сайӧ пуксьӧдіс учитель.
Некор ме ог вунӧд тӧдса вевт,
Пыстаяслысь сэні збоя тёльзӧм
Котӧрӧн со ӧні быттьӧ ме
Улич кузя муна сумкаторйӧн...
Парта сайса кӧні вӧвлӧм ёрт?
Аслас туйӧн гашкӧ ставсӧ ордйис
Висьтавлісны грездын, —
том герой
Морӧс вылын новлӧ куим орден.
Радуйтча...
И вежавны ог кут.
Ставлы миян восьта ыджыд олӧм!
Челядь лунӧ сиис тайӧ шуд
Ичӧтдырйи став чой-воклы школа.
Медым ставлӧн паметь менам моз
Видзӧ тайӧ кольӧм зарни вояс,
Школадорса
паськыд лапта коз,
Быдмим кыдзи,
мукӧдъяслы мойдӧ.
1945
==n С. Попов. Миян Войвыв. Сыктывкар, 1948. 102 лб.
С. ПОПОВ
МИЯН ВОЙВЫВ
КОМИ ГОСИЗДАТ
Сыктывкар
1948
{Попов С. А. @ Миян олӧмлӧн светоч @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 5–6.}
МИЯН ОЛӦМЛӦН СВЕТОЧ
Тэ — мирлӧн шонді, правдалӧн тэ свет,
И воля тэнсьыд дорӧма ён стальысь.
Ме юала: код сетіс шудлун мен?
И вочавидза ставлы талун:
— Сталин!
Тэ восьтін йӧзлы аддзывтӧм на мир,
Кӧн йӧзлӧн дружба медся вылын ставысь.
И тэ бӧрся грядущӧй лунӧ ми
Увереннӧя мунам водзӧ,
Сталин!
Тэ — томлун йӧзлӧн, сылӧн тэ мечта.
И полюссянь мӧд полюс дінӧдз талун
Народъяслӧн эм ӧти ыджыд ай
Став кывъяс вылын муса нима —
Сталин!
Тэ — мужество. Быд бойын водзын тэ,
Победа шедӧдны пыр велӧдан салдатӧс.
И миянӧс враг некодыр оз вен,
Оз вен народӧс, кодӧс быдтін,
Сталин!
Тэ — надея и мортлӧн ыджыд шуд,
Тэ мирлысь мичлун быд керкаӧ ваян.
И мед жӧ миян тружениклӧн удж
Залогӧн лоӧ тэнсьыд планъяс тыртны,
Сталин!
Став кывъяс вылын ӧти ыджыд ним
Народъяс шуӧны мед талун муса айӧн.
Эм олӧмлӧн вершина — коммунизм,
Тэ — светоч сылӧн, миян мудрӧй
Сталин!
1947.
{Попов С. А. @ Первомай @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 7–8.}
ПЕРВОМАЙ
Первомай лэптіс
тулыслысь вымпел,
Мелі югӧрӧн
уличьяс пасйис.
Тайӧ бара
том му вывті кывтӧ
Алӧй флагъясӧ
пасьтасьӧм праздник.
Локтіс миянӧ
сійӧ том зэрӧн,
Сьыланкывъяслӧн
вунлытӧм шыӧн.
Тайӧ запаньын
кылӧдчысь
Черӧн ыджыд чолӧм кыз
кайтыштіс сылы;
Паськыд му вылӧ
петіс колхозник,
Югыд Май лункӧд
киасис сійӧ.
Талун Рӧдина,
Партия, Вождьным
Шудлун сиӧны
Ставнымлы миян!
1947.
{Попов С. А. @ Октябрь лунӧ @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 9–11.}
ОКТЯБРЬ ЛУНӦ
Ми тӧдам, лоӧ сідз:
Водз садьмас тайӧ лун,
И флагъяс ӧвтчӧмӧн
Быд карлӧн тырӧ ывла,
Быд мортӧс Рӧдина,
Чудеснӧй миян му,
Кыдз быттьӧ кутлас
Аслас ыджыд сывнас.
Мед пуксьӧ бобувъясӧн
Паськӧм вылӧ лым
И менам Войвыв
шондіӧн оз радуйт, —
Колоннаясын долыд серам шы
Тэн висьталас,
Мый сійӧ лоӧ радлун.
Тшӧтш петан улич вылӧ
Орччӧн мекӧд тэ
Став мускулъяслысь
Вунӧдӧмӧн мудзлун.
Пӧсь аттьӧ шуас
Рӧдинаным тэн
И тэнад ыджыд
Благороднӧй уджлы.
Мед миян мулӧн
Абу пом ни дор,
Но флагъяс шпоргӧмын
Быд мортлӧн
Сьылӧм кылас,
Кор медся муса,
Медся дона морт
Кремль пытшкысь петас
Краснӧй площадь вылӧ.
И прӧйдитас
Колоннаясын шум
Октябрьскӧй тӧлӧн
Чужан муяс пасьта.
Мед аддзӧ вождь,
Учитель,
миян друг
Выль подвиг вылӧ
Йӧзлысь мунны дасьлун.
Гранит и площадь
Лымйысь бара дзор,
Но, шудлун сиӧмӧн,
Вождь бара кисӧ лэптӧ...
И моресянь мӧд мореӧдз
народ
Клянитчӧ сылы
Тыртны пятилетка.
Мед миян мулӧн
Абу пом ни дор,
И лымчир вевттьӧ
Паськыд площадь вывсӧ.
Октябрлы,
вождьлы
Висьталӧ народ
Пыр лоны дасьӧн
Ыджыд подвиг вылӧ.
1947.
{Попов С. А. @ Ытва дырйи @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 12–14.}
ЫТВА ДЫРЙИ
Ытва дырйи море пасьта
Эжвалӧн лӧз от.
Еджыд юсь кодь вывлань катӧ
Мича пароход.
Ой, тэ, Эжва, паськыд Эжва,
Кутшӧм муса тэ!
Тэнад югыд, паськыд эрдыд
Синъяс водзын век.
Тані дедӧ чери кыйис,
Батьӧ оліс тан.
Сиктса зонмӧс тані суис
Олігкост война.
Тэ йылысь ми бойяс костын
Тэчлім уна висьт.
Чужан вӧр-ва вӧсна ёртӧй
Кисьтіс ассьыс вир...
Дорйим Дон, — и тэнӧ дорйим,
Тэнсьыд югыд ва.
Эжва вылын Сталин овліс —
Миян ыджыд бать!
Эжва вывса Совдор весьтын
Войвыв енэж лӧз.
Татчӧ вождьлы ссылка места
Силісны лёк йӧз;
Царскӧй банда том орёллысь
Домавліс ён борд,
Медым парма-вӧрлысь сӧмын
Кыліс шувгӧм гор.
Гашкӧ, йӧзлӧн шогла, Эжва,
Тэ эн вӧвлы сӧдз?
Шуліс Сталин:
— Перъям мездлун,
Уджалысь став йӧз!
Став народъяслӧн семьяын,
Пармаса народ,
Лоан ставкӧд сэки равнӧй,
Равноправнӧй вок.
Ытва дырйи Ыджыд Пленник
Уна думӧн тыр,
Бипур дорын пукалігӧн
Сьӧлӧм пытшкын пыр
Кутіс надея, мый олӧм,
Кыдзи тайӧ ю,
Ойдӧдас лӧз горизонтӧдз
Чептӧн домлӧм му.
Кылӧдчысь да чери кыйысь
Вӧлі сылӧн друг.
— Сувтӧ, сувтӧ югыд кыа,
Локтӧ мездман лун! —
Шуліс вождь. И сылысь кывъяс
Висьтавліс войтӧв,
Кыліс парма шувгӧм шыын
Ыджыд мортлӧн мӧвп.
Вӧрлӧн шыын грознӧй гӧлӧс
Кылӧ, кылӧ враг!
Пленӧ шедӧм гений йылысь
Шогсьӧ му и ва...
Совдор улысь берег вывсӧ
Югдӧдӧ бипур.
Эжва вывті пурйӧн кывтысь
Татчӧ домліс пур,
Чери кыйысь асъя кадӧ
Пальӧдіс тан ун,
И грузинскӧй:
— Гамарджвеба!
Сетліс надея да радлун,
Локтан лунлысь шуд.
Ытва дырйи море пасьта
Эжвалӧн лӧз от.
Еджыд юсь кодь вывлань катӧ
Мича пароход.
Ой, тэ, Эжва, муса Эжва,
Кутшӧм муса тэ!
Висьтав, тувччавліс кыт вождьным
Берег пӧлӧн сэк?
Висьтав, кыдзи ссылка места,
Тайӧ кӧдзыд край,
Югыд шондіа лун весьтӧ
Петкӧдіс бур бать?
Муса кыкпӧв талун тэнад
Вӧльнӧй, помтӧм ва.
Оз мӧй коркӧ татчӧ волы
Миян ыджыд бать?
Видзӧдлӧ мед ытва дырйи
Эжвалысь лӧз от,
Кыдзи сӧвмис, кыдзи быдмис
Миян коми морт.
Совдор улын коркӧ пестӧм
Ичӧтик бипур
Вайис чужан вӧр-ва весьтӧ
Ыджыд, ыджыд шуд.
Тувсов кадӧ Эжва ойдӧ,
Паскыд сылӧн от!
Пурйӧн кывтысь дзоргӧ, дзоргӧ, —
Еджыд пароход
Оз-ӧ гӧстьӧс, ыджыд гӧстьӧс
Миян муӧ вай...
Виччысям ми тэнӧ, Сталин,
Дона вождь да бать!
Петкӧдлам ми татысь тэныд
Шуда, вӧльнӧй му,
Кӧні тэӧн перйӧм мездлун
Вайис ставлы шуд,
Кыдзи йӧзлысь ыджыд дружба
Пестіс тэнад ки,
Кӧні сьӧлӧм мортлысь ӧзтіс
Совдор увса би.
{Попов С. А. @ "Ытва дырйи море пасьта..." @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 15–17}
* * *
Ытва дырйи Эжва кузя
Катӧ пароход,
Эжва вывті пурйӧн кывтӧ
Миян коми морт.
Тӧдӧ кылӧдчысь, ой, тӧдӧ:
Вождьлӧн уна удж.
Ысты сылы ассьыд чолӧм,
Паськыд Эжва ю!
Кыдзи Кремльлӧн зарни кодзув
Югдӧдӧ му шар, —
Сталин тӧдӧ, кыдзи олӧ
Миян став страна.
Сталин тэнад думӧн олӧ,
Тэнсьыд аддзӧ удж,
Аддзӧ сійӧ, Эжва вывті
Кылӧдан кыдз пур.
Сійӧ тэнсьыд юкӧ радлун,
Шӧри юкӧ шог,
Сӧмын сійӧ кужӧ врагысь
Видзны став народ.
Радейт ассьыд муяс, ваяс,
Кыдзи миян вождь,
Радейт тайӧ паськыд валысь,
Мулысь дона содз;
Медым ставыс сэтшӧм муса,
Кыдзи тайӧ Эжва юлӧн
Синмӧн судзтӧм от.
1946.
{Попов С. А. @ Ленинградецъяслы ӧтвет @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 18–19.}
ЛЕНИНГРАДЕЦЪЯСЛЫ ӦТВЕТ
Миян Эжвасянь тэ дінӧдз —
Уна сё верст, Ленинград:
Уна лун, уна вой
Тасянь котӧртӧ изшомлӧн поезд.
Хальмеръюса сьӧд зарни,
Ме аддзылі, Ленинлӧн кар,
Тэнад енэжын ассьыс
Полярнӧй сияние койӧ.
Тайӧ юрӧбтіс тэнад призыв:
— Пятилеткалысь дженьдӧдам срок,
Тыртам сійӧс,
став врагъяслы шог вылӧ,
сӧмын нёль воӧн!
И республика менам,
Лӧз войвылын олысь народ
Ленинградса рабочӧйлы
Клятва моз висьталӧ:
— Лоӧ!
Вӧрын камгӧны черъяс,
Забойясӧ пырӧ горняк,
И нефтяник выль скважина
Пармаын писькӧдны кӧсйӧ.
Аддзан,
Рӧдина-мам,
Аддзан,
Труженик-кар,
Уджын подвигӧ быд мортлӧн
Сьӧлӧмыс талун тшӧтш ӧзйӧ!
Тэнсьыд кылім призыв...
И народ ассьыс вынъяссӧ дась
Вождьӧн индӧм дела вылӧ
Ставсӧ, мый эм, талун сетны.
Пятилеткалысь тыртны
Нёль во чӧжӧн
Сталинскӧй план, —
И горняк,
и нефтяник,
и вӧрлэдзысь
кияссӧ лэптӧ.
1947.
{Попов С. А. @ Октябрьскӧй стихъяс @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 20–21.}
ОКТЯБРЬСКӦЙ СТИХЪЯС
Асылыс песня пӧдаркиӧн вайис,
Долыд мелодия бара ме кылі:
Шонділы гимн югыд Сыктыв ю сайын
Лэбач-горнистыс побудка моз сьыліс.
Мый сійӧ сьыліс?
Ӧд кылӧдчысь зонъяс
Водзджык нин сатшкисны пуясӧ багыр.
Суин-ӧ тэ, петны сёрмӧдчӧм шонді,
Медводдза пуяслысь пӧрӧмсӧ ягын?
Тэрмасьӧ, котӧртӧ быдлаӧ томлун:
Керавны вӧр, муысь перйыны изшом.
Долыд кор уджавны, долыд кор
овны,
Кӧрт вына киясын куснясьӧ-изсьӧ.
Рӧдина ним кузя тайӧ збой уджын
Мускулъяс войтырлӧн некор оз слабмыв
Сійӧн, мый ставнымӧс миянӧс чужтіс
Ыджыд дела вылӧ
Ыджыд Октябрь лун.
Некодысь талун ме ачым ог кольччы:
Кучкав тэ мӧлӧтӧн тэрыба, киӧй!
Тэн,
Ыджыд праздниклы,
сиктса том дорччысь
Ассьыс став пӧсьлунсӧ сьӧлӧмсьыс сиӧ.
1947.
{Попов С. А. @ Москва йылысь стихъяс @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 22–25.}
МОСКВА ЙЫЛЫСЬ СТИХЪЯС
Висьтав, Москва,
Кыдзи пуктісны первой кирпич,
Первой кирпич
Тэнад медводдза каменнӧй стенӧ?
Висьтав тэ мен,
Кытчӧ князь Долгорукийлӧн ки
Первой кер чӧвтіс да тшупис
Да кыпӧдіс, висьтав тэ меным?
Мый йылысь мӧвпаліс
Ылі важ кадся мудрец,
Русь вӧсна тӧждысьысь
Ыджыд отвагаа предок?
Тан, гашкӧ, кыпӧдіс сэк
Ассьыс дзирдалысь меч
Дорйыны муса народ
Лют кочевниклӧн
Гуся набегысь?
Летопись унатор
Миянлы талун оз восьт, —
Биын да пӧимын чужис кыдз
Муыслӧн асыв...
Русскӧй характера,
Русскӧй упорствоӧн морт
Пуктӧм кирпичын сэк
Ассьыс величие пасйис!
Тӧвзисны нэмъяс.
Тэ водзӧ пыр кыптін, Москва,
Чукӧртін борд улад мам моз жӧ
Ставнысӧ найӧс,
Кодъяслӧн ки помысь
Гибнитліс врагъяслӧн рать,
Кортӧм захватчиклӧн
Йӧз муысь локтӧм ордаяс.
Медым ме коми,
И сьыласӧ комиӧн ме —
Русскӧйлӧн сьӧлӧмыс
Морӧсын менам жӧ типкӧ:
Олӧмлысь шуд, кыдзи быдӧнлы,
Сідзи и мен,
Кремль вывса кодзулыс
Куслытӧм шонді моз ликтӧ.
Пушкинлӧн сёрниысь
Торъялӧ сёрниӧй мед:
Сьӧлӧмлы матыса
Сылӧн строкаяслӧн мичлун.
Ыджыд учитель тэ,
Русскӧй великӧй поэт,
Велӧдін радейтны,
Сины Отчизналы стихъяс!
Быдӧнысь донаджык тэ,
Ыджыд шудлунлӧн кар,
Мирса народъяслӧн
Слава,
стремленье
да гордость,
Тэланьӧ ыстӧ
Став помъяссянь ыджыд му шар
Ассьыс став миртуйяс,
Ассьыс быд ичӧтик ордым.
Туйясысь ӧтиӧд
Локтім лӧз войвылысь ми,
Пемыд-сьӧд кымӧрыс
Тупкис кор тэ весьтын енэж,
Медбӧръя войтъясӧдз
Сьӧлӧмысь став югыд вир
Сетны клянитчим сэк
Тэ вӧсна тышын ми сетны.
Вешйыны тэ дінысь
Бӧрланьӧ вуні сэк туй:
Быд кирпич торйын
Пӧсь радейтӧм му дінӧ видзим.
Ленинлысь кар,
Муса Сталинӧн сетӧм том шуд
Русскӧй отвагаӧн
Воин став тышъясын видзис.
Сылӧн душаыслысь
Выльысь мир тӧдмаліс вын:
Воліс оружьеӧн коді,
Пыр гибнитліс тані.
Мувывса йӧзлы эм меддона
Муса кык кыв —
Сталинлӧн ним,
Ставлы дона — Москва ним.
Кремльлӧн став кодзулӧн
Дзирдав, чудеснӧй Москва,
Томлунлӧн сьӧлӧм,
Сӧветскӧй народлӧн столица.
Дружба народъяслӧн,
Налӧн бессмертнӧй дела,
Тэ нимын ӧтлаӧ
Нэм кежлӧ торйӧдтӧг йитсис.
1947.
{Попов С. А. @ Менам Москва @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 26–27.}
МЕНАМ МОСКВА
Пӧрысь учитель, ме помнита тэнӧ,
Ляпкыдик классысь дӧска да важ парта.
Тані тэ первойысь петкӧдлін меным
Юясӧн, шоръясӧн шӧравлӧм карта.
Рӧдина кыв сэки первойысь кылі,
Челядь-зон сьӧлӧмӧ муслун код пестіс.
Тӧдмалі,
кымӧръяс кывтӧны ылӧ
Тайӧ став каръяс да мореяс весьтті.
Сэки жӧ том сямӧн тӧдны ме понді,
Мый вӧсна туйясыс кыссьӧны ставыс
Сы дінӧ, олӧм код пӧсьлунӧн шонтӧ,
Шуӧны кодӧс чудеснӧй Москваӧн.
Унаысь висьталі сыысь тэн аттьӧ
Бой вылӧ мунігӧн муса Кремль дорті.
Локтӧм захватчикысь томлунлысь карсӧ
Тэкӧд, учитель, ми кыкнанным дорйим.
Дона тэ ставлы, Отчизналӧн сьӧлӧм,
Мирса став войтырлы талун тэ дона.
Ленинлӧн мӧвп,
муса Сталинлӧн делӧ
Тэ нимын кутас бессмертнӧя овны.
1947.
{Попов С. А. @ "Волін кӧ войвылӧ, аддзылін, гашкӧ..." @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 28–29.}
* * *
Волін кӧ войвылӧ, аддзылін, гашкӧ,
Мичлунсӧ помасьтӧг нюжалӧм вӧрлысь?
Ичӧтсянь коз пулӧн ю дорын вашкӧм
Тӧдсаӧн медбура сьӧлӧмлы вӧвлі.
Мый жӧ тэ шувган пыр, менам кузь козйӧй?
Нюжӧд вай ӧшиньӧ прӧшвиа чальяс,
Югыд зэр мольяса сикӧтшлысь ломзьӧм
Аддза веж емъяса пыр новлан шалльын.
Войвывса расъясын быдман тэ медым,
Лым тэнӧ толӧ да жалиттӧг тыртӧ.
Ассьыд том муслунтӧ эн сӧмын меным —
Сиктса став зонъяслы олӧмас пыртін.
Лунвывса садъяслӧн радуйтӧ дзоридз,
Уна эм му вылын мича веж пуяс:
Ӧтнад жӧ тэ мавзолей гранит дорын
Воинскӧй пост вылӧ вежсьывтӧг сувтін
Узьӧ сэн морт, коді мулысь выль эра,
Книгалысь листбок моз, йӧзыслы восьтіс.
Мирса став йӧз йылысь тӧждлунсӧ
Кремльын
Ас вылас Сталин отважнӧя босьтіс.
Коляс на нэмъяслӧн уна сё дата,
Шувгасны-тӧвзясны дзор му шар вывті,
Тэ жӧ он пӧрысьмы —
вернӧй салдатӧн
Сэн лоан, йӧзлӧн кӧн мореыс кывтӧ.
Нюжӧд вай ӧшиньӧ прӧшвиа чальяс,
Дзирдалӧ кӧні зэр мольяслӧн сикӧтш.
Тэнад веж емъяса пыр новлан шалльыд
Муслунӧн сьӧлӧмӧс войвывкӧд йитіс.
1947.
{Попов С. А. @ Атака водзын вой @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 30–32.}
АТАКА ВОДЗЫН ВОЙ
Сьӧд бордъяссӧ му весьтын павтыртіс
вой.
Дзик лӧнь ӧні гӧгӧр. А асылын бой...
И воштіс салдат муса унмыслысь места.
Тэ кылан-ӧ, ёрт менам...
куритны пестам...
Тэ кылан-ӧ, ёртӧй, чигарка вай
пестам!
И менам ӧд эм Сыктывкарын невеста,
Ёль синъяса нывка...
Тэ первойысь аски
Бой полеын месть ассьыд враг вылын
пасъян.
Да, казьтыштны колӧ...
Кавказ абу матын!
Ӧд кыкнанным талун ми тэкӧд
салдатъяс!
Эм рӧдина миян, а тайӧ окоп
Мен висьталіс сійӧс, мый тэ менам вок.
Атакаӧ уськӧдчан медводдза радын,
Кор сынӧдсӧ орӧдас гым-канонада...
Тэ жугыльтчин?
Колям ми ловйӧн, ли ог...
Эн шогсьы, эн жугыльтчы, лунвывса
вок!
Вай сёрнитам мыйсюрӧ...
Шоглы не места.
Мед виччысьӧ тэнӧ и менӧ невеста.
Тбилисиӧдз ылын, а лӧнь Эжва ю
Окопсянь тэ сывйыштны мӧвпнад он
судз.
Но туй миян ӧти...
Со кыптіс ракета...
Приказ лоӧ враг вылӧ регыд нин петны.
Вай сывъясям крепыда, лунвывса друг,
Лӧнь Эжва Казбеккӧд мед сиасны шуд.
Невеста боецъяслысь подвиг оз вунӧд,
Кыдз орччӧн атакаӧ тэкӧд ми мунім,
Оз вунӧд и миянӧс Рӧдина-мам,
Суровӧй страда пыр кыдз муніс салдат.
Презренье кыдз вӧзйим ми, воинъяс,
смертьлы...
— Тэ кылан-ӧ, ёртӧй,
вай мӧдӧс на пестам...
Но юрӧбтіс гым...
Со ракета...
Ми петам...
1945.
{Попов С. А. @ Победа асылӧ @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 33–34.}
ПОБЕДА АСЫЛӦ
Кокни лои друг скаткалӧн груз,
Вуні октыны пельк автомат...
Мелі шонді кыдз окавлӧ му,
Гашкӧ, первойысь аддзис салдат.
Гӧгӧр чӧв...
Гӧгӧр лӧнь...
Оз-ӧ ылӧд,
Тайӧ чӧвлунлы эскыны кыдз?
И отважнӧй салдат-победитель
Мыйкӧ кывзысис-кывзысис дыр.
Сэсся горӧдіс:
— Помалім! Вермим!
Чужйис кок улысь вӧрӧглысь шой.
Тайӧ радлуныс синъясысь перйис
Сӧстӧм лысваысь югыдджык войт.
Ставыс радуйтчис, нюмъяліс, горзіс,
Ылӧ паськаліс енэжлӧн от...
— Сідзкӧ, шулім кыдз,
лӧз Волга дорсянь
Бойяс би пыр эг весьшӧрӧ лок!
Босьтіс мыш вылысь тэрыба скатка,
Киӧн чышкыштіс пӧсялӧм юр.
— Сідзкӧ, кольӧм сраженьеяс адын
Менӧ кусыньтны вӧрӧг эз куж!
И боец, коді пасьвартіс врагӧс,
Коді тышъяслысь вуджис кузь туй,
Тайӧ асылӧ первойысь аддзис,
Мыйта мичлунсӧ восьтӧма му.
1945.
{Попов С. А. @ "Рӧдиналы медся сьӧкыд часӧ..." @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 35.}
Рӧдиналы медся сьӧкыд часӧ,
Тэ дінын кор вӧлі звермӧм враг,
Тӧдса гӧлӧс кылісны салдатъяс,
Тэнсьыд гӧлӧс,
воин-кар — Москва
Помнитны ми кутам сійӧс ставӧн,
Прӧйдитіс кӧть тайӧ грознӧй лун,
Бой вылӧ кор колльӧдігӧн Сталин
Сиис аслас пияныслы шуд.
Казьтам талун выльысь, вӧвлӧм воин,
Тышъяслысь, сраженьеяслысь шы,
Миянӧс кор враглы паныд бойӧ
Кыпӧдліс кык муса дженьыд кыв.
1947.
{Попов С. А. @ Эжва вылын асыв @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 36–37.}
ЭЖВА ВЫЛЫН АСЫВ
Тэныд висьтавны ме кӧсъя:
Эжва сайысь шонді петіс,
И мен ассьыс югӧр-кияс
Медводз сійӧ талун сетіс.
Орччӧн сувтӧдісны запань
Миян грездысь удал нывъяс.
Бона вомӧн кыскис таті
Шонді ассьыс зарни тывъяс.
Чери кыйысь паныд сюрис.
Шонді сылы: — Шуда прӧмыс!
Ваысь сакӧн курышт, курышт
Чериыскӧд зарни рӧмсӧ.
Кывтысь пурсӧ югӧр аддзис,
Багыр йылӧ зонлы ӧшйис,
И ме керъяс помысь аддзи,
Кыдзи ворсӧ ӧшкамӧшка.
Тэныд висьтавны ме кӧсъя:
Удаллунӧй менӧ кыскис
Сэтчӧ, кӧні йӧзлӧн пӧсьыс
Дӧрӧм костӧд шорӧн киссис.
Долыд уджлысь тайӧ радлун
Эжва вылысь ӧні кыла,
И ме аслыссяма ладӧн
Шуда мортлы песня сьыла.
1946.
{Попов С. А. @ Катище вылын @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 38–39.}
КАТИЩЕ ВЫЛЫН
Тан катище. Кор петан ягысь тэ
Да юлӧн сьӧртлань видзӧдластӧ чӧвтан,
Он гӧгӧрво, кыдз бунтъяс вылӧ кер
Дзик пуяс йылӧдз позьӧ вӧлі сӧвтны.
Том бригадирлӧн киас сӧмын зор:
Инструмент важ, но пыр ыджыд почётын,
Кӧть медся ёна колӧ том задор
И крепыд киӧн кутӧм зумыд тросъяс.
И сӧмын трактор помалас тан туй,
Комплектъяс грузӧн бунтъяс дорӧ вештас,
Зіль йӧзлӧн кӧні пуӧ кыпыд удж,
Тэ ассьыд чайтан тшӧтш сэн талун места.
Прӧст кадӧ пуксьыласны. Сылӧ бипур тшын.
Махорка гаровтӧмӧн, сёрнитӧны зонъяс,
Мый прӧйдитісны дзонь Европаджын,
Но гортса вӧрын медся лӧсьыд овны,
И ставлӧн ӧти дум, и ставлӧн ӧти мӧвп:
Нёль воӧн арталӧны тыртны пятилетка.
Бригадалы и талун гӧрд флажок
Парторг
вручитӧмӧн
бунт йылӧ ачыс лэптас.
1947.
{Попов С. А. @ Электропильщик @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 40–41.}
ЭЛЕКТРОПИЛЬЩИК
Лучкистлӧн слава сы сайын
Пыр вӧлі,
И пасекаысь локтігӧн
Быд пӧрйӧ
Том нывка-бракер
Маркируйтчан мелӧн
Збой зонлысь
Выработка гижис пӧвйӧ.
Но ӧтчыд дыгис зон
И шуис: — Воши муслун
Лучокӧн пуяс дорын
Помся дзуртны,
Кор орччӧн пасекаын
Шойччывтӧг да мудзтӧг
Машина
Пӧшти суткияс чӧж мургӧ.
Сэк удал зонмӧс
Некод тан эз дивит,
Кӧть радейтісны
Уджнысӧ лучкистъяс.
И выльног кутіс
Пӧрӧдчысьлӧн киын
Делянкаын пилаыс
Сёрни кисьтны.
Том нывка-бракер
Аддзӧ, кыдзи водзын
Лым эшкын вылӧд
Кыссьӧ кабель-ордым.
И пожӧм, кыдзи лэбач,
Усигмозыс
Оз вевъявлы и веськӧдны
Веж бордъяс.
Быд мортлы вӧрын
Тӧдса долг и делӧ,
Но пасекаысь локтігӧн
Быд пӧрйӧ
Став пӧрӧдчысьяс видзӧдӧны:
мелӧн
Том зонмӧс бара пасйӧма
Гӧрд пӧвйӧ.
1947.
{Попов С. А. @ Вӧрлэдзысь мастер @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 42–43.}
ВӦРЛЭДЗЫСЬ МАСТЕР
Привычка тайӧ фронтӧвӧй:
Оз пет на шонді — и походӧ,
И бара мастер синъяс водзын
Делянка, кӧні мунӧ бой.
Кыдз быттьӧ тӧдса автомат
Вӧр пасьта свинеч шерӧн кисьтӧ:
Ӧд тайӧ нывбаба-лучкистъяс
Включитісны электропила...
А ордым помтӧм-помтӧм кузь,
Но тӧдса сылы ставыс тані.
И мастер лыддьӧ, мыйта куб
Участок должен сетны планӧдз.
Кор сёрни пансяс, мый прорыв
Подвозка вылын делӧ личкӧ,
Сэк бара гӧгӧрвоас пыр,
Кӧн лои вреднӧй обезличка.
Кӧть тӧвся луныс абу кузь,
Но шедӧ мастерлы став мудзлун:
Ӧд трудӧвӧй успехлӧн шудлун
Оз прӧста енэж вылысь усь.
1947.
{Попов С. А. @ Колхознӧй урожай @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 44–45.}
КОЛХОЗНӦЙ УРОЖАЙ
На-славу урожай колхознӧй вайис му.
А видзӧдлӧй ті, кӧні сылӧн помыс!
Старука-чарла, эновт бусӧсь кум,
Комбайнкӧд орччӧн вундыны кад воис;
Ӧд ставлы талун вашкӧдіс рам тӧв,
Кыдз ӧвтӧ сьӧкыд юрнас мича рудзӧг,
А уска идлысь джуджыд зарни шӧвк
Ас морӧс дорӧ сывйыштны он судз тэ.
Колхозник нюмъялӧ:
— Вай, енэж, шоныд зэр!
И вугыртны оз думайтсьы нин сылы.
Ме кыла, кыдзи муяс вылын зӧр
Йӧз шудӧн быттьӧ талун кышакылӧ.
* * *
Арся лун тан заводитчӧ бойӧн.
Он ӧмӧй тэ
Асывъясын кыв,
Кыдзи пулемётлӧн вына горӧн
Пырӧ сиктӧ молотилка шы?
Гумла вылын талун том и пӧрысь, —
Чукӧртчис семьяӧн став колхоз.
Вартӧм идлысь
Мортысь джуджыд вӧрӧк
Тӧрӧдны став складъясӧ оз позь.
Озыр урожайлӧн тані финиш:
Трудитчин кӧ —
Примит, получайт!
Шулӧны кыдз,
Вӧліны мед пиньяс,
Тырмымӧн и лоӧ миян нянь.
1947.
{Попов С. А. @ Парма вомӧн тӧвзьӧ поезд @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 46–47.}
ПАРМА ВОМӦН ТӦВЗЬӦ ПОЕЗД
Парма вомӧн тӧвзьӧ поезд,
Ылӧ койӧ тшын.
Видзӧда да, быттьӧ чойӧй,
Стрелка дорын ныв.
Кӧсъя горӧдны ме:
— Нылук,
Варовитны лок!
Шуигкості колис ылӧ
Кыпӧдӧм флажок.
Паныд миян встречнӧй локтӧ
Тендер вылын зон.
Кӧсйи тӧдны: — Гашкӧ, вокӧй...
Тӧвзис пыр вагон!
Ылӧ резіс мелі югӧр
Семафорлӧн би,
Быттьӧ кӧрттуйвывса другӧй
Нюжӧдіс мен ки.
Поезд лэбӧ, лэбӧ, лэбӧ,
Водзын лым да вӧр.
Вына кӧрт вӧвлӧн став эбӧс
Ас пытшкас оз тӧр.
Ылыс карлы ыджыд рейсӧн
Менам чужан му
Ыстӧ угольнӧй экспрессын
Воркуталысь груз.
1947.
{Попов С. А. @ Емваса порогъяс @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 48–49.}
ЕМВАСА ПОРОГЪЯС
Природа тан и гӧль, и скуп, и стрӧг:
Крут берег. Ва.
И шувгӧ нёрӧм ниа.
А керӧс улын гымалӧ порог,
Кӧн звермӧма лёк скӧрлунӧн стихия.
Тэн повны нинӧм. Керӧс ёна крут,
Стихия синтӧм, вувзьысьны оз аддзы...
Ой, смеллун колӧ кылӧдны тат пур
Кузь зібйӧн киын миян Емва дядьлы!
Вор шувгӧ водзын, кыдзи тшӧкыд сад,
Сиянье войвывлӧн сы весьтын чӧла
пессьӧ,
И ылі лунвылӧдз пыр нуӧ рӧвнӧй шпал
Порогъясыслысь скӧралӧм да резсьӧм.
Мед ызгӧны порогъяс!
Налы пыр на гижтӧм
Выль стройка йылысь аскиа закон,
Но тӧда ме,
И тайӧ юсӧ гижтас
Да кӧртвомалас век кежлӧ бетон.
Природа тан и гӧль, и скуп, и стрӧг:
Крут берег. Ва.
И шувгӧ нёрӧм ниа.
Проектӧн татчӧ
Аслас тӧлка киын
Кузь ордым кузя
Локтӧ менам ёрт.
1947.
{Попов С. А. @ Айюва дорын @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 50–51.}
АЙЮВА ДОРЫН
Пырам, лесник, тэнад ичӧтик чомйӧ,
Туйвывса гӧстьлы ӧд аддзам на места...
Енэжыс зарниа кодзувъяс вонйӧн
Ӧшӧдчис вугралысь пожӧмъяс весьтын.
Талун он вӧйт Айюваӧ тэ гымга:
Лымйыс кыз эшкынӧн ордымъяс тӧбис.
Ыджыд кӧрт пос вылӧд поезд кыдз
грымгӧ,
Кывзысьӧ йи увсянь лӧз бордъя кебӧс.
Аддзисны лолаяс поездлысь синъяс —
Ю дорысь котӧрӧн мунісны ягӧ.
Талун ме тӧдмалі,
сӧмын лесниккӧд
Мыйла оз торйӧдчыв сьӧд вӧрын
радлун.
* * *
Тэнӧ садьмӧдіс поездлӧн шум:
Паськыд ю весьтын ӧшалысь послысь
Уна сё тонна котӧртысь груз
Ставнас пыркӧдіс гӧрбыльтчӧм коссӧ.
Ыджыд чолӧмӧн, сӧдз Айюва,
Мыйла пос улын татшӧма лӧнин?
Тайӧ лунвывлань мунысь состав
Югыд морӧстӧ кытшаліс вӧньӧн.
Тайӧ изшомлӧн пос вылӧд груз
Паськыд эрдланьӧ войвывсянь тӧвзис,
Тайӧ му пытшкысь кыпӧдӧм шуд
Мортлы нуӧны вына кӧрт вӧвъяс!
1947.
{Попов С. А. @ Тӧв-Поз-Из @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 52–53.}
ТӦВ-ПОЗ-ИЗ
Щугӧрсянь Уралӧдз нӧшта сё...
Коді сӧмын верстъяс тані лыддис!
Кажитчӧ, со нюжӧдчы да босьт
Тӧв-Поз-Излысь вевтсӧ шапка пыдди.
Ставнас сійӧ ломзьӧ, кыдз слюда,
Енэжлӧн лӧз рӧма паськыд соддзын,
Куранъясӧн быттьӧ став Урал
Чукӧртӧма ӧти югыд лёддзӧ.
Ӧні гожӧм.
Кор жӧ йирмӧг ар
Кыдз пуяслысь пӧрччас пестредь дӧрӧм,
Бушковъясысь чегсьӧм Щугӧр ва
Ланьтас тайӧ ыджыд гӧра дорын.
Вына аслас скӧрлунӧн тан мир.
Висьталӧны, мулӧн пуксян лунсянь
Тайӧ югыд йыла Тӧв-Поз-Из
Кӧдзыд тӧвъяс нэмъяс чӧж нин чужтӧ.
Гашкӧ, збыль...
Но тэнад воля эм
Венны, том геолог, лёк стихия!
Фронтъяс йылысь казьтылысь планшет
Бара талун босьтін аслад киӧ.
Абу страшнӧй тэныд дзор Урал,
Вуджны став Хинганъяс кӧ эн повзьы...
Видзӧд, кыдзи войвывса металл
Сизим рӧмӧн шонді водзын ломзьӧ!
Чолӧм тэныд, джуджыд Тӧв-Поз-Из,
Локтіс нин геолог татчӧ станӧн.
Тэнсьыд мича сьыланкыв кодь ним
Босьтас регыд кӧрттуй полустанок.
1947.
{Попов С. А. @ Изшом @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 54–55.}
ИЗШОМ
Тан бара ар. Пыр усьӧ кизьӧр слӧт,
И дзебсисны рам тулыслӧн сӧдз войяс!
Копёрлӧн чуньяс костӧд живгысь тӧв
Дзик ӧтнас менӧ колльӧдӧ забойӧ.
Уль ыркыд штрекын...
Мулӧн ыджыд гырк
Волшебнӧ озыр татчӧ дзебӧм кладӧн,
И куйліс сійӧ вӧрзьӧдлытӧг дыр
Сьӧд чорзьӧм пластӧн
кайнозойскӧй кадсянь.
Но локтіс морт, сӧветскӧй миян морт
И вайис сьӧрсьыс Сталинлысь кӧрт
воля...
Отбойнӧй молот пулемётнӧй дробь
Забойын кисьтӧ, кыдзи чорыд бойын.
Тан бара ар. Уралсянь вайӧ слӧт,
Но бункерысь сьӧд зарни киссьӧ,
киссьӧ...
А кӧрттуйӧд полярнӧй кӧдзыд тӧв
Дзик Ленинградӧдз колльӧ сыла изшом.
Мед ставыс мойд кодь...
Ылыс, бур мечта
Со татчӧ пырис биясӧн да стальӧн.
И выль том кар —
чудеснӧй Воркута
Полярнӧй лун забойясын встречайтӧ.
1945.
{Попов С. А. @ Нефть @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 56.}
НЕФТЬ
Геолог аддзис ыджыд зарни клад
Охотник кокӧн тувччавлытӧм расысь.
— Ӧд дыр нин, — шуис, — виччысьӧ,
бурмастер,
Сьӧд озырлунсӧ гумлавны Ухта!
Бурмастер вӧлі нӧшта яр да зіль,
Сьӧд пармаысь эз бӧрыньтчы, эз повзьы,
И мулӧн высокооктановӧй нюдз вир
Цистернаясын помтӧм вынӧн ловзис.
Мед шуӧны, мый нефтьлӧн рӧмыс сьӧд!
Ог верит ме... Кор скважинаысь петӧ,
Природалысь став сизим рӧмсӧ сетӧ,
И ставсӧ кӧть цистернаясӧ лӧд.
1946.
{Попов С. А. @ Тувсов рытӧ @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 57–58.}
ТУВСОВ РЫТӦ
Тувсов рытӧ Эжва кузя кывтӧ пур,
Зарни рӧмӧн ставнас дзирдалӧ лӧнь ю,
Ставнас дзирдалӧ лӧнь ю,
Шуӧ зонлы ныв: — Эн дур!
Тэрмасьӧмӧн, тэрмасьӧмӧн лэптав греб,
Медым кӧсаланьӧ пур миян оз кеж.
Ныла-зонма вӧрын колльӧдісны тӧв,
Сиктса томйӧзысь сэн коді нӧ эз вӧв?
Ӧні кылӧдӧны вӧр,
Радлун сьӧлӧмӧ оз тӧр...
Ми ог тӧдӧй, гашкӧ, уна, уна рыт
Нывзон та йылысь и вашкӧдчисны
пыр.
Паськыд Эжва, муса Эжва, югыд ю,
Тэрмасьӧмӧн пурсӧ лунвывланьӧ ну.
Ягысь вӧрсӧ кылӧд — ну,
Си томйӧзлы шуда туй!
Зон оз вежӧкты, мый шоныд рытъя тӧв
Оз куж орччӧн нывкӧд сулалыштны чӧв.
Тувсов рытӧ Эжва кузя кывтӧ пур.
Зарни рӧмӧн дугдіс дзирдавны нин ю,
Кусі сылӧн югыд нюм,
Шуӧ зонлы ныв: — Эн дур!
Тэрмасьӧмӧн, тэрмасьӧмӧн лэптав греб,
Лоӧ кутлысьнытӧ кадыс, зонмӧй, тэн!
1946.
{Попов С. А. @ Севернӧй сиянье @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 59–60.}
СЕВЕРНӦЙ СИЯНЬЕ
Вай висьтав меным, войвыв-чародей,
Код ӧзтіс тэнсьыд кӧдзыд войся сынӧд?
Ог вермы некор мичлун тайӧ ме
Гӧль стих строкаӧ чуймӧм вӧсна кыны.
Да-й кыдзи кыны
Тайӧ мичлун йылысь стих,
Кор ставнас енэж дзирдалӧ да ломзьӧ
И кодзувъяслӧн помтӧм Млечнӧй мир
Юр весьтын тэӧн чуймӧм вӧсна повзьӧ.
Став войвыв пӧртмасьӧ...
Ой, зарни чародей,
Эн тӧдлы тэ, кыдз тайӧ кӧдзыд войӧ
Шахтёрлы пырті чолӧмыскӧд ме
Сиянье тэнсьыд угольнӧй забойӧ!
Отбойнӧй мӧлӧт киын кутігтыр
Горняк мен воча нюмъёвтыштіс сӧмын...
И кажитчис, мый мулӧн ыджыд гырк
Тшӧтш ломзис ставнас тэнад югыд
рӧмӧн.
1947.
{Попов С. А. @ Шоныд цехӧ пыртісны станок @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 61–62.}
ШОНЫД ЦЕХӦ ПЫРТІСНЫ СТАНОК
Шоныд цехӧ пыртісны станок.
Куйліс сійӧ дыр нин складын ковтӧм.
Сылысь уна шпиндельяс да болтъяс
Важӧн вевттис сімлӧн курыд шог.
Тайӧ вӧлі пӧрысь ветеран,
Арлыд серти мекӧд тшӧтшъя дзик нин.
Кутшӧм зыкӧн сёрнитісны тан
Выльӧн вайӧм вына, гырысь ДИП-яс!
Шуисны:
станокысь босьтны тӧлк...
Шуисны, и талы уджыс сюрӧ.
Ранитчӧм да ловшытӧм нин кӧрт
Корӧ сӧмын ас дінас хирургӧс.
Уна лун да помся уна вой
Ковмис тайӧ цехын йӧзлы овны
Сы могысь, мед ранитчӧм кӧрт шой
Мортлӧн тӧлка кияс улын ловзис.
Пыраланныд тайӧ цехӧ кор,
Зымвидзӧны кӧні вына ДИП-яс,
Кажитчӧ, и ичӧтик станок
Мортлӧн ыджыд сьӧлӧмыс моз типкӧ.
Ыджыд цехлӧн помасьлытӧм шум
Смена помӧдз тані оз нин сувтлы.
Гашкӧ, тайӧ медся ыджыд шуд —
Ловзьӧдӧм станок сайӧ мен сувтны?
1947.
{Попов С. А. @ Менам Эжвалы @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 63–64.}
МЕНАМ ЭЖВАЛЫ
Ытва дырйи тэ любитчин мен:
Кыдзи нывъяслӧн гажӧдан сёрни,
Кокни гыяслӧн первой привет
Муслун сьӧлӧмысь ас дінад корин.
Шоныд гожӧмын любитчин мен:
Шонді зарни кор коялӧ-кӧдзӧ,
Аслад рӧмпӧштан веркӧсысь тэ
Сійӧс куралан йӧз синъяс водзӧ.
Пемыд аръясын любитчин мен:
Кӧдзыд войтӧв кор тэ весьтын шувгӧ, —
Тайӧ пелысь пу кышавліс тэн
Сьылі гӧгӧрыд кумач-гӧрд тугъяс.
Муса ӧткодь и тӧлын пыр тэ:
Кӧть и веркӧстӧ йи пластӧн дорас,
Ягысь ачым ме медводдза кер
Муна лэччӧдны крут берег дорӧ.
Медым тэӧн пыр сьӧлӧмӧй тыр,
Муслун ытваӧн морӧсын ойдӧ.
Некор шудлунӧй, Эжва, оз быр,
Кыдзи радейтӧм менам оз кӧйдлы.
1947.
{Попов С. А. @ Войвож @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 65–66.}
ВОЙВОЖ
Вай пуксям вутш вылӧ. Мед турипув
Став нюрсӧ помся кумачӧн моз кисьтіс!
Ӧд тайӧ, гашкӧ, медся войвыв му,
Джек Лондон кытчӧ висьтъясӧн эз
письтлы.
Но видзӧд: тайӧ — миян выль Войвож,
Смел мортлӧн кабыр кодӧс босьтіс киӧ,
Быд ордым тась, быд юлысь чаль да вож
Став пасьтаногсӧ югдӧдӧны бияс.
Тан шувгис сӧмын паськыд лапта коз
Да вӧлі вӧля шӧйтны мудер зверлы.
Му гыркысь ӧні коялӧ Войвож
Сьӧд, сыла зарни тувсов ыджыд зэрӧн.
Охотник-дедлӧн локтіс татчӧ зон
Да смела кайис джуджыд вышка вылӧ,
И вӧрлӧн тайӧ синмӧн судзтӧм от
Дзик ставнас лоис сылӧн кырым улын.
Войвожлӧн гыркын помтӧм зарни вир
Му пластъяс улын кылӧ, кыдзи типкӧ...
Морт-победитель йылысь талун тэнад ки
Обязан гижны медся мича стихъяс.
1947.
{Попов С. А. @ "Тэ тӧдан кыдзи дзоридзалӧ льӧм..." @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 67–68.}
* * *
Тэ тӧдан, кыдзи дзоридзалӧ льӧм
И медбур платье кышалӧ кыдз сійӧ?
Ме аслам кылӧн, верит, вывті гӧль
Тэн висьтавны пӧсь тулыслысь бурсиӧм.
Ме висьтала, мый шонді лои пӧсь
И зарни войлы сета муслун ассьым.
А тэ ӧд ачыд казялін, кыдз гӧсть
Веж льӧм пу чалльӧн кучкис ӧшинь таскӧ.
Тэ тӧрыт кытшовтін колхознӧй ыджыд му
И аддзылін, кыдз ӧзимӧн йӧр ойдӧ.
Соседлӧн бара прӧйдитіс нин плуг
И корӧ му колхознӧй складысь кӧйдыс.
Эм сиктын удал йӧз. Эм удал зон и пӧль, —
А сьӧлӧм ставлӧн тулыс дінӧ рӧдмӧ.
И ставлы ӧттшӧтш вашкӧдӧ веж льӧм,
Мый тэрмасьӧмӧн колӧ кӧдзны-гӧрны.
Ме ставысь кӧсъя лоны сюсь да збой
И кывны медводз тулысыслысь вашкӧм.
Со тайӧ мелі, югыд тувсов вой
Веж льӧм пу чалльӧн
кучкис сьӧлӧм таскӧ.
1946.
{Попов С. А. @ "Юалі ме тэрыб бордъя тӧвлысь..." @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 69.}
* * *
Юалі ме тэрыб бордъя тӧвлысь:
Мый тэ пӧльтан югыд гожся лунӧ?
Вочавидзис: — Кымӧръяс ме кӧвта
Койыштны пӧсь ваӧн йӧзлысь мусӧ.
Кыптіс енэж вылын ӧшкамӧшка.
Нюжӧдін тэ мыйла зарни асык?
Юкмӧс тіян сиктын мед оз косьмы,
Сійӧн юа азыма ме васӧ.
Улич вылӧ петі югдандор ме,
Асыввылын шондіыс кор чужӧ.
Мыйла, — сылысь юася, — он сёрмы,
Радейтны дзор мусӧ ӧтмоз кужан?
Шонді ассьыс югӧр ылӧ резіс,
Нюммуніс да окаліс тшӧтш менӧ;
Аддзылі, кыдз удал зонъяс грездысь
Лысва вылысь зарни югӧр везъяс
Коялісны косаясӧн сёнӧ.
1947.
{Попов С. А. @ Томлун @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 70.}
ТОМЛУН
Тӧвруыскӧд вашкӧдчис веж бадь,
Мойдіс мыйкӧ кузьӧс сылӧн кор.
Нывлысь тайӧ рытӧ чужӧмбан
Первойысь дзик окаліс том зон.
Збойлун зонлӧн лишнӧйыс эз вӧв,
Нинӧмӧн эз лэчыдав, эз ышмы.
Шоныд рытӧ котралігмоз тӧв
Кипӧлӧдыс сійӧс сьӧрсьыс кыскис.
Зонлы муса сьӧд синкыма ныв,
Ставыс сылы талун помтӧг муса...
Радейтчӧмлысь мелі сёрни шы
Войыс кужӧ видзны йӧзысь гусьӧн.
Муслунлы оз вермы лоны суд:
Вуджим коркӧ асьным шуда кадсӧ!
Радейтны кӧ кужан, нэм чӧж ну
Сьӧлӧм пытшкад тайӧ югыд радлун.
1947.
{Попов С. А. @ Машинистлӧн сьыланкыв @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 71–72.}
МАШИНИСТЛӦН СЬЫЛАНКЫВ
Гижӧма ӧтлаын С. Тимушевкӧд.
Кӧн вӧліс коркӧ кыйсян чом
Да шувгис помтӧм яг,
Лӧнь рытӧ сьӧкыд эшелон
Ньӧв ӧдӧн тӧвзис тат.
Ой, тӧвзис, тӧвзис паровоз,
Став вӧрсӧ вевттис тшын,
И ылі рейсӧ коллигмоз
Мен кисӧ сетіс ныв.
И тайӧс висьтавны ог тӧд,
Мый лои сійӧ здук:
Кыдз быттьӧ морӧс пытшкын мӧд
Пӧсь топка ӧзйис друг.
Вай тӧвзьы, поезд! Шуда туй
Мен тэкӧд сиӧ ныв.
И машинистлысь чужан му
Мед кывзӧ сьыланкыв.
1947.
{Попов С. А. @ Муса нывлы @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 73–74.}
МУСА НЫВЛЫ
Тэнӧ дивитны ог кут ме:
Тувсов рытӧ кӧть и коркӧ,
Менӧ вунӧдӧмӧн, кутлін
Кильчӧ дорын мӧд том зонмӧс.
Сы вылӧ и долыд пӧра —
Радуйтчыны нывзон шудӧн.
Ме ог дивит, кӧть и сӧрны
Югыд войкӧд вӧлі любӧ...
Кор жӧ бойӧ пуля шер пыр
Колӧ кыпӧдчыны-мунны,
Ӧти зонлы ыджыд верность
Тэ обязан помӧдз нуны.
Эн, эн дойд тэ паметь сэки
Шуда томлун кадся ёртлысь...
Медым сӧмын лоӧ тэкӧд
Тӧдса кыклы векни ордым!
Мӧдног миян вӧвлӧм дружба
Некор сэсся оз нин йитсьы...
Весиг муыс, кӧні чужлім,
Таысь сэки оз прӧстит тэн.
1947.
{Попов С. А. @ "Ӧшинь улын веж кудриа кыдз..." @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 75–76.}
* * *
Ӧшинь улын веж кудриа кыдз,
Быттьӧ нывбаба сувтӧма паныд,
Сӧмын ачым ог тӧд, сыкӧд кыдз
Муслун йылысь том сёрнисӧ панны!
Ылі муясысь котӧртысь тӧв,
Пусӧ окавліг, воштӧма туйсӧ...
Бурджык лоӧ, мед некод оз тӧд,
Кыдзи талун сы дінӧ ревнуйта.
Ӧшинь пӧдлавны ог аддзы вын.
Зарни кыа кор енэжын кусӧ,
Гашкӧ, туй кузя прӧйдитіг, ныв
Мелі шуткаӧн шоглунӧс юкас.
Сылы висьтала ӧтнаслы сэк,
Кыдзи тӧвру-шалун татчӧ волӧ...
Гашкӧ, тулысын радейтчӧм век
Медводз гӧрддзасьӧ пыр ӧшинь дорын.
1947.
{Попов С. А. @ "Врагкӧд тышӧ коллис чужан сикт..." @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 76.}
* * *
Врагкӧд тышӧ коллис чужан сикт
Варов зонмӧс ӧти гожся лунӧ.
Том ёртлы невеста сетіс ки,
Шуис сылы ыджыд кыв: «Ог вунӧд...»
Эз, эз вунӧд усьӧм зонмӧс сикт!
Котравлім кыт коркӧ сыкӧд орччӧн,
Мамыслӧн кыдз югыд синва, сідз
Кӧдзыд арын эзысь лысва ломзьӧ.
1947.
{Попов С. А. @ Кор ворсӧ скрипка @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 77–78.}
КОР ВОРСӦ СКРИПКА
Чайковский кор юралӧ залын,
кор сьӧлӧмӧс мусмӧдӧ Глинка,
Ме радейта кывзысьны
скрипкалӧн чуймӧдан шыӧ...
Тэ медбур напевъяс, скрипач,
мен пӧдаркиӧн корсяв,
Мед, сьӧлӧмӧ пырӧмӧн,
дыр на мелодия сьылӧ.
Пыр на кажитчӧ мен:
тайӧ шыясыс гимн шуда мортлы,
Код синва кодь сӧдз канифоль
тэныд виӧдӧ пармаын-вӧрын,
И мича кузь коз пуяс
кералӧ югыд ёль дорын,
Ӧд музыка уджкӧд
пыр лоӧны медся бур ёртъяс.
Ме волывлі сэтчӧ,
веж парма кӧн лӧньлытӧг сьылӧ,
Лӧз ёльяслӧн тёльгӧмыс кӧн
кыдзи помасьтӧм музыка ворсӧ.
Ӧд — сэні началӧ,
сэн скрипка мелодия кыліс
И тэнад смычок улын
сьыланкыв паськӧдіс бордъяс.
1947.
{Попов С. А. @ "Лыжнӧй кроссъясын мускулъяс дорам..." @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 79.}
* * *
Лыжнӧй кроссъясын мускулъяс дорам,
Лымъя ыбъяслысь мурталам от.
Тшӧктас Рӧдина —
босьтам сэк сьӧрысь
Тэрыб кыввора скӧр пулемёт.
Петам враг вылӧ грознӧй походӧн,
Нуам аскӧдным лӧглунлысь смерч,
Медым некор нин сэсся оз кыпӧд
Миян шуд вылӧ лапасӧ зверь,
Медым лыжниклӧн гыӧртӧм ловшы
Талун кыпӧдӧ врагъясын дрӧж.
Водзӧ, лыжникъяс!
Первой ордым
Лоӧ ті сайын, смел томйӧз!
1947.
{Попов С. А. @ "Ме ас думысь кӧсъя..." @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 80.}
* * *
Ме ас думысь кӧсъя
бур песняяс чужтыны йӧзлы,
Лӧз войвывлысь висьтавны
киясӧн сывйышттӧм мич,
Кӧн юяслӧн морӧсыс
синваысь ёнджыка сӧдзджык,
И вӧръясыс томлунлы
тэчӧны ассьыныс стих.
Ме песняяс сьӧлӧмын
чужтыны кӧсъя бур йӧзлы.
1947.
{Попов С. А. @ Видз вылын @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 81–84.}
ВИДЗ ВЫЛЫН
Мудзисны кияс,
И ытшкысьяс локтісны станӧ
Шойччыштны здук кежлӧ.
Водзын ӧд уна покос!
Помавны талун став пӧстатьсӧ
Шуис Степан дядь,
Шуис кӧ, значитӧ,
Таын и эм став вопрос!
Томйӧзлӧн серамын,
Шуткаын прӧйдитӧ мудзлун,
Пӧрысь морт радейтӧ
Веськӧдны гӧрбыльтчӧм кос.
— Некор страда дырйи
Ытшкысьлы нюжмасьны-узьны... —
Шуткаӧн шыбитіс
Вушйӧм пилоткаа зон.
Виж гимнастёркаа морт
Пуксис шойччысьяс костӧ.
Варовлун томйӧзлысь
Ӧтпырйӧн орӧдіс чӧв.
Радуйтчӧ дед, кутшӧм удал
Да сӧкӧл кодь гӧстьӧс
Видз вылӧ пӧльыштіс
Ылісянь шоныд лунтӧв.
Топалӧ кытш.
Сёрни: нянь-сов да
кольӧм сраженьеяс йылысь.
Эм, майбыр, мый йылысь
Йӧз костын юасянтор!
— Висьтав вай миянлы, —
Шыӧдчӧ дед том морт дінӧ, —
Пӧртны кыдз олӧмӧ
Сталинскӧй ыджыд закон?
Босьтӧ том морт аслас юр вылысь
Вушйӧм пилотка.
Пӧсь войтъяс чышкӧ...
Быд морт ӧні уджалӧ тадз!
Кыдзи жӧ олӧмлысь
Йӧзыслы ыджыд мир восьтны,
Муыслысь чужӧмсӧ вежас кыдз
Сталинскӧй план?
Радлунӧн кывзыны
Сӧмын нин татшӧмсӧ позьӧ:
Колясны вояс — оз вояс,
А сӧмын вит во,
Кык мында турун-нянь
Чукӧртны кутас колхозник,
Кокньыдӧн лоӧ
Машиналы паськыд покос,
Удж корӧ миянлысь
Сталинскӧй планлӧн величье,
Рӧдина-мамлысь мед
Ёнмӧдны лунысь-лун вын.
Тайӧ покос вылын
Пӧсь медым ставнымлӧн киссьӧ,
Юралӧ шуд вӧсна
Ытшкысьлӧн збой сьыланкыв.
Кывзӧны быдӧн...
А мудзлунлӧн абу и следыс!
Кылӧ кос турунын
Тӧчитӧ шыранъяс чирк.
Колӧ мый...
Сетам ми,
Став вын Отчизналы сетам! —
Шыӧдчӧ йӧз пӧвстысь
Став пыдди ӧти старик.
Помасьӧ сёрни,
И шуткаяс орӧны станын.
Медводзын бара
покос кузя
Мунӧ пилоткаа зон.
Помавны тайӧс со,
Пӧстатьсӧ, шуис Степан дядь,
Шуис кӧ, значитӧ,
мӧдногӧн
некыдз
оз ло!
1947.
{Попов С. А. @ Лупъяын @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 85–86.}
ЛУПЪЯЫН
Шыбит пельпом вылысь сьӧкыд ноп,
Коссьыд сатшкы пуӧ лэчыд чертӧ.
Аддзылін-ӧ коркӧ, муса вок,
Кутшӧм сійӧ мича — Лупъя керӧс?
Гӧгӧр лӧнь...
Оз кыв ни катш ни китш...
Шойччӧны вӧрлэдзысьяс удж костын,
Сӧмын аслад сьӧлӧм пытшкад вир
Помся быттьӧ корсьӧ ӧдзӧс восьтны.
Вӧрыс еджыд шебрас улын. Лым
Пуяс еджыд кышанъясӧн личкис.
Лола кысӧн эжӧм кокни лызь
Чарӧм кузя кокъяс улын швичкӧ.
Тулыс регыд воас татчӧ бӧр,
Аддзӧны нин дзормӧм пожӧм пуяс:
Лунвывланьӧ зарни рӧма вӧр
Тэрмасьӧмӧн воссьӧм ваыс нуӧ.
Гажа тулыс — кылӧдчысьлӧн кад —
Воас татчӧ чуксавтӧг да кортӧг...
Панам талун, панам, ёсь пила,
Паськыд ягын гажа да кузь сёрни,
Чӧвлун вӧрлысь тайӧ асыв ми
Торкам тэкӧд, менам муса вокӧй,
Лым вылӧ ёсь пиньяса лучокъяс
Койӧны мед сӧстӧм пильнӧй пызь!
1947.
{Попов С. А. @ "Керка вевт вылӧд сявмуні зэр..." @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 87–88.}
* * *
Керка вевт вылӧд сявмуні зэр,
Войтва чепӧссис жӧлӧбысь шор моз.
Тӧвру ылісянь юӧртіс мен,
Кыдзи потӧны бадь вылын коръяс.
Шуда челядьлы радлуныс мый!
Уличтыр найӧ петісны кӧмтӧг.
Еджыд морӧса, ёсь бордъя джыдж
Югыд войтъяссӧ тэрыба ӧктіс.
Ӧшинь дорысь мен вӧрзьыны дыш:
Татшӧм серпассӧ важӧн эг аддзыв,
Кыдзи сюясӧн вежӧдысь ыб
Зэрлысь чуньяссӧ азыма каттис.
Кымӧр вешйис, и шуровтіс друг,
Ваыс помасис сылӧн лӧз кӧшын.
Шудӧн йиджтысьӧм, кӧтасьӧм му
Аслас морӧсысь пычиктіс ловшы.
Радлӧ-сулалӧ туй бердын кыдз:
Шоныд зэр сійӧс пасьтӧмӧн суис.
Ӧшкамӧшкалӧн зарниа кытш
Эжва-юкмӧсысь ва бара юис.
1947.
{Попов С. А. @ Югдыны ывлаыс пондіс @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 89–90.}
ЮГДЫНЫ ЫВЛАЫС ПОНДІС
Югдыны ывлаыс пондіс,
Кыпӧдчӧ асывсянь кыа.
Регыд нин юр весьтын шонді
Енэжсӧ зарниӧн кыас.
Тайӧ торжественнӧй здукӧ
Долыда уджавсьӧ ыбын.
Гӧрӧм му помасьтӧм радӧн
Плуг бӧрся паськыда лыбӧ.
Видзӧдлы, вӧрлэдзысь-другӧй,
Аслад веж пожӧма ягын,
Кыдзи том кыалӧн югӧр
Дзирдалӧ гыалысь чагйын.
Тайӧ торжественнӧй здукӧ,
Мӧвпыштам ассямӧн ставным:
Быдтор, мый ки помысь чужӧ,
Сины том Рӧдина-мамлы.
Быдтор, мый сьӧлӧмын миян
Томлуныс аскӧдыс пестӧ,
Кӧсйыссьӧ сылы жӧ сины,
Ӧтнаслы кушӧдз дзик сетны.
Мед жӧ выль асывлӧн чужӧм
Миянӧс плуг дорын суис.
Шонділӧн зарниыс чужас
Му вылӧ коялӧм сюын.
1947.
{Попов С. А. @ Мечта @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 91.}
МЕЧТА
Енэжысь, кымӧръяс кывтӧны кӧн,
Аддзис детинка, кыдз тӧв юысь варыш
Тювкнитіс му бердӧдз, качӧдчис бӧр,
Вурыштіс ньӧв ӧдӧн вывланьӧ бара.
Вунӧдіс ставсӧ сэк ичӧтик зон:
Прӧйдиті дінтіыс — менӧ эз аддзы;
Первойысь, тыдалӧ, завидьлӧн дой
Варышӧн гыжъяссӧ сьӧлӧмас сатшкис.
Сулалі ӧтнам да видзӧді чӧв,
Шудлунсӧ сылысь эг орӧд, эг торк ни...
Енэжын некод нин, некод эз вӧв,
Сійӧ жӧ вывлань пыр шогсьӧмӧн дзоргис.
Мый йылысь жугыльтчин, ичӧтик друг?
Лэбачлы сетӧма ӧти лӧз ордым,
Тэнад жӧ син водзын лоӧ став му,
Варышысь вынаджык,
паськыдджык бордъяс!
1947.
{Попов С. А. @ "Тулысын пӧ радейтчыны лӧсьыд..." @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 92–93.}
* * *
Тулысын пӧ радейтчыны лӧсьыд,
Збыль-ӧ тайӧ сідзи, ме ог тӧд:
Кутлыштны на кӧсъян
Муса нылӧс пӧся, —
Койӧма став дзоридзьяссӧ льӧм.
Гожся лунӧ радейтчыны некор,
Тэтӧг нывлӧн сьӧлӧмыс сэк тыр:
Покос вылӧ петӧ,
Тӧвру чышъян летӧ,
Видзьяс вылын юргӧ долыд шы.
Арын, гашкӧ, муслуныслы кад эм:
Муяс вылысь локтас варов, шань...
Петан — бара падман,
Сьӧлӧмыдлы радлун
Вӧзйӧ лышкыд кинас му и ва.
Тӧлын, сідзкӧ, радейтчыны лӧсьыд:
Нывъяслӧн сё гӧлӧс тыртӧ яг.
Кодлы сетны кӧсъян
Сьӧлӧмыдлысь пӧсьлун,
Висьтавны он слӧймы бара тан.
Вот и видзан сьӧлӧм пытшкад муслун:
Кодлы сетны, мӧвпыштны он куж...
Сідзкӧ, тайӧ муслун
Некор мед оз куслы,
Нывзонъяслӧн миян ыджыд шуд.
Медым сійӧ томйӧзлӧн пыр сьӧрысь,
Удж вылын да олӧмын, кыдз ёрт,
Кыскӧ паськыд вӧрӧ,
Корӧ Эжва дорӧ
Сьӧлӧм пытшкын инасьтӧм любовь!
1947.
{Попов С. А. @ Юкмӧс дорын @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 94.}
ЮКМӦС ДОРЫН
Асъя вылын юкмӧс дорӧ
Нывка вала петіс,
Сэк, кор шонді ыджыд чолӧм
Садьмӧм мулы сетіс.
Трактористлы смена помын
Мунны таті ковмис:
Разрешит вай ведра помысь
Югыд васӧ зонлы...
На-здоровье, — шуис нывка, —
Сӧстӧм миян ваыс!
Зонмыс мелі вӧлӧм вывті,
Чужӧмыс кӧть саӧсь...
Сэсся уна, уна асыв
Грездса юкмӧс дорын
Нывлӧн ведра помысь васӧ
Юліс тайӧ зонмыс.
Мыйла сылӧн горшыс косьмӧ,
Гӧгӧрвои бӧрын:
Абу кокни сьӧлӧм восьтны
Нывлы юкмӧс дорын.
1947.
{Попов С. А. @ "Вӧлі кӧ пармаын сэтшӧм скала..." @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 95–96.}
* * *
Вӧлі кӧ пармаын сэтшӧм скала
Аддзыны кысянь став чужан му вермим,
Видзӧдлім эськӧн,
Кыдз ыджыд выль кар
Мыськӧны тулыскӧд воӧм пӧсь зэръяс.
Аддзим, строитель кыдз лэптӧ кирпич,
Паськӧдӧ техник чертёжъяс да планъяс,
Тіралысь кодзулысь сӧстӧмджык би
Зарниӧн югдӧдӧ выль полустанок.
Вӧлі кӧ мыш сайын паськыд ён борд,
Кытшовтны вермим кӧ вӧрлысь веж эшкын,
Аддзим, кыдз морт судта талевӧй блок
Му пытшкысь эмбурсӧ гумлалӧ-лэптӧ;
Аддзим, кыдз сюясӧн вежӧдӧ ыб.
Локтӧны татчӧ став лэбачьяс-гӧстьяс.
Шонділӧн асывсянь кыпалысь кытш
Чолӧмӧн ыстӧ став муыслы пӧсьлун.
Гӧраысь джуджыдджык, вынаджык морт,
Пӧткалӧн бордъясыс сылы оз ковны —
Моресянь мореӧдз мулысь простор
Вӧччӧдӧ сійӧ выль олӧмӧн овны.
1947.
{Попов С. А. @ Портрет @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 97–98.}
ПОРТРЕТ
Тӧдтӧм художникӧн
гижӧма тайӧ портрет,
Ӧшалӧ коді музейын.
Кор волывла сэтчӧ,
Видзӧдӧ ме вылӧ
бедь вылӧ ӧшӧдчӧм дед,
Синваыс шогысла
зэр молльӧн бантіыс лэччӧ.
Сьӧлӧмӧс быд пӧрйӧ
сы вӧсна шымыртӧ дой...
Кадӧн нин пемдӧм картинаын
шоглуныс ловзьӧ.
Ылі Сибирӧ ли мӧдӧдчис
нянь корсьны дзор,
Странникӧн сиктъяс пыр
нуӧ ли пӧрысьмӧм ловсӧ?
Шапкатӧм ачыс,
и туйяслӧн улльӧв кодь бус
Пуксьӧма дзор мортлы
сьӧкыда пельпомъяс вылӧ.
Мыйла, художник, тэ
пӧрысьлысь, дзор мортлысь, мудз
Аддзӧмӧн, сэки
эн босьт аслад пельпомъяс вылад?
Тайӧ портрет дорті прӧйдитіг
сувтлӧмӧн видзӧда ме:
Сьӧлӧмӧс сы дінӧ вояс пыр
жальлунӧн кыскӧ...
Висьтавліс бать,
кыдз Урал сайысь шудлунсӧ дед
Корсьӧмӧн корсис
да сідзи и гӧрбыльтчис мышкыс.
Видзӧда ме...
Ыджыд томлунӧн озырмӧм морт,
Ыджыд Октябрӧн
выль мир тэчны му вылӧ чужтӧм.
Тӧда ме сійӧс,
мый дзор мортлӧн сир курыд шог
Корысьлӧн бедь вылын
олӧмлӧн туйын оз вуджрась.
1917.
{Попов С. А. @ Пӧрысь бать @ кывбур @ С. Попов. Миян Войвыв @ 1948 @ Лб. 99–102.}
ПӦРЫСЬ БАТЬ
Ті он тӧдӧй пӧрысь батьӧс?
Жаль мен тайӧ зэв...
Чужан лунсянь сылы арӧс
Сизимдас нин эм.
Пӧрысь мамӧ шуас кыдзкӧ
Батьлы шутка пыр:
— Мый нӧ тайӧ, пӧрысь, кыкӧн
Кутім овны дыр?
Бать оз радейт тайӧ сёрни,
Вочавидзас: — Йӧ-ӧ-ӧй...
Колӧ жӧ тэн мыйкӧ сӧрны!
Вӧтасин ли мый?
Ӧні сёрни кулӧм йылысь
Панны абу кад...
Ачыс вештас юрдзиб йылысь
Ыджыд дзормӧм прать.
Муяс вылӧ петӧ сійӧ
Ставысь медся водз.
Ой, оз радейт, кодлӧн киыс
Абу пельк да збой!
Кыськӧ кывлӧма, мый Сталин
Гижӧма Указ,
Мый геройлысь ним, медаль и
Сылы, коді нянь
Медся уна быдтас таво, —
Центнеръяслысь лыд.
Завидьлунӧн шуас:
— Ставысь
Пӧрысь нин да... кысь!
Сӧмын видзӧдла да, тӧда,
Кутшӧм сылы жаль
Уступитны томджык йӧзлы
Сталинскӧй медаль.
Нэмыс пессис муяс вылын,
Эз веськӧдлы мыш.
Коді важ пӧраӧ сылы
Шуліс аттьӧ кыв?
Первой тулысӧ колхозын
Гӧгӧрвоис бать:
Шуда олӧм локтӧ водзын,
Локтӧ выль том кад.
Эз, эз сдайтлы война кадӧ
Сылӧн зумыд ки.
Вӧлі пыр медводдза радын
Пӧрысь машинист.
Вӧлі шуас:
— Шойччам бӧрын!
Ӧні некор дзик...
Ӧд победа кыкӧн дорам
Тэкӧд, фронтовик!
Ӧні бара
Петӧ сійӧ
Ставысь медся водз.
Ой, оз радейт, кодлӧн киыс
Абу пельк да збой!
Кыськӧ кывлӧма, мый Сталин
Гижӧма Указ,
Мый Геройлысь ним, медаль и
Сылы, коді нянь
Медся уна быдтас таво.
Пӧрысь, а оз пов,
Шуӧ: — Став мир пасьта слава
Кодлы нӧ оз ков?
А тэ ку-у-вны кӧсъян, гӧтыр...
Миян сэтшӧм му,
Кӧні мортлы слава сӧмын
Вайӧ ӧти удж!
Мамлы тшукӧ:
— Сёрни костын
Тайӧ... Извинит!
Ыджыд уджӧн слава босьтны
Аслам лудӧ ки...
Ме ог тӧд, кыдз лоӧ таво,
Кодлы сиктын честь,
Кодӧс Сталинскӧй медальӧн
Чолӧмала ме?
1947.
==n Илья Пыстин. Еджыд во. Сыктывкар: Коми Госиздат, 1941. 90 лб.
ИЛЬЯ ПЫСТИН
Еджыд во
повесть
Коми Государственнӧй Издательство
Сыктывкар 1941
{Пыстин И. И. @ Еджыд во @ повесьт @ Илья Пыстин. Еджыд во @ 1941 @ Лб. 3–98.}
ПЕРВОЙ ЧАСТЬ
I
Дінъёль пос вомӧн гӧнитіс вӧла. Кык суда рӧзваля доддьын пукалысь маличаа морт, пос вуджӧм мысти, сувтіс додь шӧрас да куим-нёльысь швучкис сюмыс плетьӧн. Вӧлыс ляпмунлі, нюжавліс, кыккокйыв кутіс лэбны Даньтыла чой паныд. Додь бӧрсяньыс Мылдінсянь пыр на вӧтчис сьӧд пон да ӧні коли бӧрӧ, воши рытъя пемыдас.
Даньтыла юрйылын вӧлаысь туй бокӧ кежис, чеччыштіс мунысь. Доддьын сулалысь зэлӧдіс вӧжжисӧ:
— Тпру-у!.. Тайӧ тэ, Петыр Ӧлександрӧвич?
Вӧлыс джӧм сувтіс. Туй бокысь, лым толаысь петіс морт да, кокъяссьыс лым пыркнитігмоз, воськовтіс додь дорӧ:
— Ме. Муртса эн таляв... Повзьӧдін!...
— Пемыд да эг казяв, Петыр Ӧлександрӧвич. Вай пуксьы ӧдйӧджык. Мем висьтавлісны, важӧн нин пӧ петін гортсьыд да чайті, мися, Сойваӧдз, буракӧ, ог су. Тэрмӧдышті вӧлӧс.
— Ме ӧд, Микайлӧ Кӧнстантинӧвич, подӧннад надзӧ ветла, — доддьӧ пуксигмозыс Кӧсьта Мишкалы вочавидзӧ Сандрӧ Петыр. — Сэсся эг жӧ и тэрмась, виччыси тэнӧ, суас, мися, да ӧтлаын каям Сойваӧдзыс, сёрнитыштны удитам.
— Унаӧн нин кайисны? — вӧвсӧ вӧтлігмоз юалӧ Кӧсьта Мишка.
— Вӧла квайт-сизим пановтіс нин.
— Кымынӧс нӧ корин?
Сандрӧ Петыр недыр чӧв оліс, кыпӧдчылӧмӧн видзӧдліс бӧрӧ, сэсся гӧлӧссӧ чинтӧмӧн чӧвтіс:
— Кори морт дас витӧс. Мельников эськӧ унджыкӧс индаліс, но ме эг ставсӧ юӧрт, мед оз паськав. Ме весиг карса Митрейӧс ни Сюзь Миколайӧс ни Юсь Викторӧс эг кор. Первой ас костын колӧ тӧлкуйтны да вӧлись йӧз дінӧ петны.
Кӧсьта Мишка зэв збыльысь вочавидзис:
— Веськыда вӧчӧмыд, Петыр Ӧлександрӧвич. Первой ас костын колӧ сёрнитны. Ставсӧ гӧгӧрбок артыштны. Гашкӧ, оз на и артмы нинӧм...
— Тэ повзин нин? — торкис Сандрӧ Петыр Кӧсьта Мишкаӧс.
— Делӧыс абу сыын... Ме мӧдторйысь пола.
Кӧсьта Мишка орӧдліс сёрнисӧ, тракнитіс вӧжжисӧ да, Сандрӧ Петырланьӧ юрсӧ бергӧдӧмӧн, заводитіс:
— Мужикъясыд, Петыр Ӧлександрӧвич, ме ногӧн, оз кыпӧдчыны. Ме вель унакӧд нин сёрнитлі да зэв на этша аддзи миян дор сувтысьсӧ. Заводитла висьтавны, мися, регыд ставӧн тшыгӧсь колям, мися, сӧвет властьыд ставсӧ мырддялӧ, ставсӧ рӧзӧритӧ, мися, важӧн, царь дырйиыд лӧсьыдджык вӧлі, а найӧ воча: лӧсьыд пӧ дерт вӧлі тіянлы, озыръяслы... А ӧні пӧ асланым власть дай тшыгсьыд пӧ ог полӧй, абу нин пӧ ӧд первой. Бырӧдам пӧ став озырсӧ, сэки пӧ война помасяс да пӧтӧсь лоам, овмӧдчам. Сё збыль, тадзи сёрнитӧны, — помсьӧдіс Кӧсьта Мишка ас висьталӧмас эскӧдӧмӧн.
Сандрӧ Петыр бара недыр чӧв оліс, сэсся, пеля шапкасӧ пыдӧджык вӧйтігмоз, шуӧ Кӧсьта Мишкалы:
— Тэ, Микайлӧ Кӧнстантинӧвич, дзик на челядь вежӧра. Дӧзмы кӧть эн, а тайӧ збыль. Тэ дзик прӧстӧй торсӧ он гӧгӧрво, он куж сёрнитныс мужикъясыскӧд. Кад нин гӧгӧрвоны, мый мужик оз сувт сӧвет властьлы паныд. Мӧдарӧ. Сійӧ ловсӧ пуктас сӧвет власть вӧсна, а первой тэа-меаӧс джагӧдас. Накӧд колӧ кужӧмӧн сёрнитны. А кужӧмӧн сёрнитӧмӧн ӧні мылдінса мужикӧс зэв кокниа позьӧ кыпӧдны. И кыпӧдны не сӧвет властьлы паныд, а Морозовлы, Суворовлы, Пищик Петыр Сенялы паныд, кыпӧдны эжваса ямщикъяслы паныд. Эжваысь ӧні воис витсё вӧла дорысь унджык — Ляпинӧ няньла мунӧны. А колӧ висьтавны, мый локтісны мылдінсалысь овмӧссӧ нуны, мый краснӧйяс пышйыны кӧсйӧны, мылдінсалысь эмбурсӧ нуӧмӧн. А мужикыд гортас кольӧ, Мылдінас, сійӧ некытчӧ оз мун гортсьыс, сідзкӧ, сёровно белӧйяс улӧ сюрӧ. А коді оз кӧсйы сувтны миян дор — повзьӧдны: он кӧ отсав, он кӧ сувт краснӧйлы паныд — белӧйяс воасны да лыйласны. Сэсся мӧдарбоксянь кӧ шуны, оз и ков ставсӧ кыпӧдныс. Коді надежнӧй — найӧс кыпӧдны, коді краснӧй дор — сыысь гусьӧн вӧчны, а коді шӧрӧвыйын — сійӧс повзьӧдны...
— Но и юр тэнад, Петыр Ӧлександрӧвич. Ӧні ме кужа кыдзи кодкӧд сёрнитны. Ӧні ме эска. Артмас миян. Ме...
Кӧсьта Мишлӧн ори сёрниыс. Додьсӧ шыбӧлитіс да кыкнанныс увланьюрӧн сунісны лым пиӧ. Ёрччигтырйи пыркӧдчӧм бӧрын найӧ пуксисны доддьӧ да бура дыр кежлӧ вӧйины асланыс мӧвпъясӧ.
Ывлаыс лӧнь, ӧти шы оз кыв. Сӧмын вӧв кокшыыс жмуткӧ туйюжас. Лым туктаясӧн тырӧм пуясыс туй бокас быттьӧ чӧла бергӧдчӧны-видзӧдӧны мунысьяс вылас, а туйсяньыс пыдіджык пуясыс, кажитчӧ, тшӧтш котӧртӧны, панласьӧны вӧлаыскӧд.
Регыд вӧр помасис. Заводитчисны Сойвасалӧн муяс. Лым пиысь вуджӧр моз тыдыштӧны йӧр потшӧсъяс, шуштӧма ляпвидзӧны пемыд рынышъяс.
Дзирдалан зарни кодзувъяс вылӧ чатӧртчӧмӧн Сандрӧ Петыр вомгорулас брощитӧ:
— Ывлаыс кӧдзыд кӧсйӧ лоны бара.
Кӧсьта Мишка очмис да водзӧ нуӧдіс:
— Январь тӧлысь на муртса помасис да кӧдзыдыд дерт на лоӧ.
Сёрнитігкості найӧ воисны Ыджыд Сойва сиктӧ.
Ыджыд Сойва сулалӧ Сойва ю керӧс йылын, Эжваӧ петан туй вылын, Мылдінсянь дас километр сайын. Ыджыд Сойвалӧн сӧмын нимыс ыджыд. Пӧката керӧс йылын сэні весиг комын керка абу.
Сикт шӧрвыяс базвидзӧ ӧтмӧдарӧ сигӧра ыджыд выль керка. Тайӧ керка дінас и сувтісны Кӧсьта Мишка да Сандрӧ Петыр. Тайӧ керкаыс Кӧсьта Мишкалӧн.
Кильчӧ вылын налы паныдасис шабура том морт. Кӧсьта Мишка пыригмозыс буркнитіс сылы:
— Вӧвсӧ и додьсӧ идрав да лэччы мельничаӧ, а узьныд гортад мун. Югдігас локтан. Гӧгӧрвоин?
— Гӧгӧрвои, Микайлӧ Кӧнстантинӧвич.
Пырысьяс саяліны посводз ӧдзӧс сайӧ. Шабура морт колльӧдіс найӧс синъяснас, ворчитігтырйи заводитіс лэдзасьны:
— Войшӧр бӧрӧдз мельничаын уджав, а югдігас бара выль удж. Талун керкаӧ эг на пырав. Лунтыр сёйтӧм. Весиг ужыннас эз верд. Гортӧ тшӧктіс мунны. Тыдалӧ, бара кодъяскӧ локтӧны. Мед ме ог аддзы да ог кывзысь — вӧтлӧ гортсьыс. Тшыгйӧн видзӧмӧн сизим пӧсь пычкӧ, вермас кӧ — сизим кучик куляс казакыдлысь.
Шабура морт ёна скӧрмис кӧзяин вылас. Кӧсьта Миш вылӧ, мурӧстӧмӧн тракнитіс вӧвсӧ домповодӧдыс, тувкис пакас. Вӧв черепсидзис, дзоргӧдчӧмӧн кутіс бӧрыньтчыны. Шабура морт казяліс ассьыс гораа мӧвпалӧмсӧ, раминика кутіс тапкӧдны вӧвсӧ сьыліас.
— Но, но, тырмас. Тэ абу мыжа. Менам тӧдлытӧг тувкысис тэнӧ. Ог сэсся. Кӧзяинтӧ эськӧ колӧ лӧсыштны, но оз позь. Кутшӧмкӧ судьяӧ ли мыйӧ ли пуктӧмаӧсь.
Шабура морт лӧньыштліс недыр, сэсся бара кутіс гораа мӧвпавны, брощитны:
— Висьталӧны: «Озыръяслы пом воис», а менам кӧзяинлы век масьт. Важ права дырйи медозырӧсь вӧліны, сӧвет власть дырйи — медбура олӧ, а белӧйяс кӧ вермасны — кӧнкӧ, бара медыджыд лоӧ...
— Мый нӧ сэн броткан, — торкис шабураӧс гӧлӧс. Шабура нинӧм шыасьтӧг нуӧдіс вӧвсӧ гидняӧ, додьсӧ кыскис загунӧ да мӧдӧдчис мельничаӧ. Неылӧ мунӧм бӧрын сувтыштліс, бергӧдліс юрсӧ керкалань:
— Сідзи и тӧді, мися, чукӧртчӧны. Со бара локталӧны ӧти-мӧд бӧрся. Мый морсӧ битӧгыс керӧны сэн? Ывлаыс дзурс пемыд, а век на битӧмӧсь... Э-э... ӧшиньяссӧ тупкалӧмаӧсь. Талун, тыдалӧ, мыйкӧ гусьӧн кӧсйӧны вӧчны...
Юрнас гычӧдігтырйи шабура мӧдіс мельничаӧ.
Керкаӧ пырӧм мысти Кӧсьта Мишка первой кималасӧн тупкаліс ӧшиньяссӧ ӧдеялӧясӧн да пасьясӧн. Сэсся ӧзтіс еджыд дӧраӧн вевттьӧм пызан вылын сулалысь ыджыд лампа да вӧлисти заводитіс пӧрччысьны. Сандрӧ Петыр отсаліс Мишкалы ӧшиньяс тупкавны, ачыс кыкпӧв видлаліс, мед ӧти югӧр оз усь ӧшинь пыр ывлаӧ, сэсся, пасьсӧ пӧрччӧм бӧрын, жилет зепсьыс перйис ыджыд карманнӧй часі да, стрелкаяс вылӧ видзӧдігмоз, шуӧ:
— Часджын мысти локталасны. Сарйон, колӧ лоны, тані нин. Сійӧ кутас сулавны кильчӧ ӧдзӧс дорын.
— А сійӧ тӧдӧ, кодъясӧс лэдзны?
— Тӧдӧ.
— Ме мыйкӧ Сарйонлы омӧля эска. Сійӧ пыр коммунистъяс пӧвсын бергалӧ дай уджалӧ военкоматын.
— Тэ, Микайлӧ Кӧнстантинӧвич, бара веркӧса видзӧдан. Он мӧй тӧд Сарйонлысь мӧвпъяссӧ? Сылӧн юрас сӧмын ӧти тор: корсьны кӧть ичӧтик чин. Чин вылӧ сійӧ асьсӧ и гӧтырсӧ вузалас. Уджавны сылы дыш. Краснӧйяс ыджыд чинӧ оз пуктыны дай ичӧтсӧ оз сетны. Военкоматын сійӧ зэв ичӧт чери. Сарйон аддзысьлӧма Мельниковкӧд. Сійӧ сёрнитӧма, кӧсйӧма унтер чин сетны, петкӧдлас кӧ асьсӧ. А военкоматын уджалӧм вылӧ эн видзӧд, Мельников ачыс сэн уджалӧ.
Кӧсьта Мишкалы бара лои сӧгласитчыны Сандрӧ Петыркӧд. Мишкалы кажитчӧ, мый Сандрӧ Петыр ставсӧ тӧдӧ, ставсӧ сылӧн арталӧма водзвыв. Та вӧсна Мишка син водзын Сандрӧ Петыр зэв ыджыд, зэв мывкыда морт. Та вӧсна жӧ Мишка и оз дӧзмы Петыр вылӧ, кор сійӧ шуӧ Мишкаӧс челядь вежӧраӧн. Мишка зільӧ гӧгӧрвоны Сандрӧ Петырӧс, велӧдчӧ сы дінын.
Кильчӧ ӧдзӧсӧ йигӧдчӧм торкис сёрнинысӧ налысь. Сандрӧ Петыр петіс посводзӧ. Кӧсьта Мишка сэк костті восьтіс ыджыд шкап да ваяліс сэсь пызан вылӧ суля дас кымын самӧкур, ыджыд тасьті тыр сола чери — ком да сьӧмга, куим-ӧ-нёль ыджыд сиг черинянь, кык тасьтіын налим пӧк, кык тӧрелка тыр шаньга да ид пирог. Ставсӧ Мишка вӧчӧ ачыс. Гӧтырсӧ сійӧ асывнас на лэччӧдіс Мылдінӧ, мед керкаын эз лоны лишнӧй синъяс да пельяс.
Недыр мысти Сандрӧ Петыркӧд керкаӧ пырис Сарйон. Порогсӧ воськовтігӧн на сійӧ нетшыштіс юрсьыс шапкасӧ — восьтіс гӧрд юрсӧ да, порогулас сувтӧмӧн, гораа здоровайтчис Кӧсьта Мишкакӧд.
Пызан вылын дзирвидзысь вина сулеяясыс ӧзтісны Сарйонлысь мылькъя синъяссӧ, гӧрдӧн мавтыштісны косіник чужӧмсӧ. Сійӧ жергӧдіс табакысь вижӧдӧм пиньяссӧ да вӧв гӧрӧктігмоз серӧктіс.
— Гӧ-гӧ-гӧ... — но водзӧ нинӧм эз шу, а гашкӧ, и эз лысьт шуныс. Сандрӧ Петыр гӧгӧрвоис Сарйонлысь номсалӧмсӧ, нетшыштіс пробкасӧ ӧти сулеяысь, кисьтіс сэсь гудыр самӧкур стӧкан тыр:
— Виссарйон Николаевич, юышт вай тайӧс да закусит! Шоныдджык лоӧ сулавныд.
— Ы-гы-гы! — бара гӧрӧктіс Сарйон да лолыштлытӧг ректіс стӧкансӧ. Пӧкйӧн закуситӧм бӧрын Сарйон петіс посводзӧ.
Кӧсьта Мишка видзӧдліс тыр пызан вылӧ да чӧвтіс:
— Буракӧ, ставыс лои. Закусит, Петыр Ӧлександрӧвич!
Сандрӧ Петыр нинӧм воча шутӧг кисьтіс стӧканджын самӧкур, пӧрӧдіс вомас, чегис пирог пом да исыштӧм бӧрын вель дыр рӧмидзтіс, ыджыд ныр рузь пӧвсӧ ещӧ ёнджыка паськӧдӧмӧн да ичӧтик руд вожа тошсӧ шыльӧдӧмӧн. Сэсся сулеяяс вылӧ видзӧдіг аслыс моз шуӧ:
— Уна юны талун оз позь. Ыджыд делӧ панам...
Посводзын кыліс кокшы. Сэсся ӧдзӧсын мыччысис кузь
усъяса, ичӧтик тошка, ӧчкиа чужӧм. Первойсӧ Сандрӧ Петырлы кажитчис, мый куш ӧти чужӧмыс и ӧшалӧ сынӧдас ӧдзӧс сайын. Синъяссӧ читкыртӧмӧн вӧлисти аддзис, мый локтысьыс кузь сьӧд тулупа да зэв сьӧкыд торйӧдны сійӧс посводзса сьӧд пемыдсьыс. Петыр тӧдіс Скороходовӧс да здоровайтчигмоз воськовтіс сылы паныд.
Скороходов — мылдінса лесничӧй. Важӧн нин сійӧ олӧ Мылдінын дас вит жыръя патераын, яй да вый пытшкын туплясьӧмӧн, кыдзи йӧзыс шуӧны, да взятка босьтӧмӧн. Стӧча кӧ шуны, взяткасӧ сійӧ вӧлі оз примит. Аддзас кӧ вӧлі туисӧн вый либӧ кольк вайӧм, либӧ мешӧкын пӧтка вайӧм — пыр и вӧтлас морттӧ... кухняӧ, кӧні туиссӧ либӧ мешӧксӧ ректӧны Скороходовлӧн слугаясыс. Скороходов сёрнитӧ мужикыдкӧд сӧмын туис либӧ мешӧк ректӧм бӧрын либӧ деньгаа киӧн здоровайтчӧм бӧрын. А коді нинӧмӧн оз козьнав, сійӧс ӧти здукӧн тодмышкалӧны лесникъяс да ещӧ шуалӧны чуньнаныс индалӧмӧн: «Со енмыс, со царыс, а со тонӧ ӧдзӧсыс!» Скороходов патераын и ӧні на, сӧвет власть дырйи, сюрс ӧкмыссё дас ӧкмысӧд воӧ, эмӧсь стенъясас царлӧн портретъяс, сӧмын портретъяссӧ сійӧ ӧні ӧшлӧма пыді жыръясӧ. Скороходов оз вермы миритчыны сӧвет властькӧд. Царскӧй властьысь кындзи сійӧ нинӧм оз признайт. И ӧні белӧйяслӧн матысмӧмыс сылы кажитчӧ царскӧй монархиялӧн ловзьӧм.
Сандрӧ Петыр отсаліс Скороходовлы пӧрччыны тулупсӧ да ручку пасьсӧ, индіс места енув пельӧсӧ да вӧзйис шонтысьны самӧкур чашка. Скороходов, дерт, эз ӧткажитчы, аксігтырйи ректіс да закуситіс, налим пӧкйӧн.
Сэк костті керкаӧ пырисны ещӧ кыкӧн: Мыл мӧдлапӧлысь купеч пи Василько Петыр да Кӧсьта Мишкалӧн свӧяк, вичко старӧсталӧн зять Парась Иван. Василько Петыр деревича кодь чукля кокъяснас котшӧдіс пызан дорӧ, ыджыд гӧрба нырнас исыштіс сола чери дука сынӧдсӧ, заводитіс варовитны Скороходовкӧд, а Парась Иван пуксис свӧякыскӧд орччӧн. Парась Иван военнӧй гимнастёркаа, сьӧд юрсиа, пелькиник сьӧд усъяса, ӧшӧдчӧм синкымъяса, бокысянь видзӧдан да кажитчӧ, быттьӧ сідзи и лӧсьӧдчӧ конйыштны, пурны. Арлыднас сійӧ том на, но петкӧдлӧ асьсӧ степеннӧйӧн, торъя нин сы бӧрын, кор Мыл мӧдлапӧлӧ пуктіс Кӧсьта Мишка свӧякыслӧн кодь жӧ ыджыд керка дай ордйис на ещӧ свӧяксӧ — керкасӧ вӧчис чардакӧн.
Недыр мысти керкаӧ пырисны ӧти-мӧд бӧрся: чердыньса купеч Смольников, Кӧрӧг Ӧсип, Йигӧ Ӧлексан — мылдінса купеч, Василь поп — Мельниковлӧн шурин, мылдінса купеч Пищик Иванлӧн пи да мукӧд.
Сандрӧ Петыр синкым пырыс видзӧдіс пырысьяс вылӧ да. ныр рузь пӧвсӧ паськӧдӧмӧн, пинь пырыс сӧдзӧдіс:
— Ме тіянлы висьталі, мися локны колӧ торйӧн, ӧткӧн-ӧткӧн. А ті? Ыж чукӧр моз ставӧн ӧтпырйӧ!
— Ми, Петыр Ӧлександрӧвич, торйӧн локталім, но чукӧрмим тан нин посводзас, Сарйонкӧд венӧ воим, — заводитіс дорйысьны Кӧрӧг Ӧсип. Сэк бара ӧдзӧс воссис. Тэрмасьӧмӧн воськовтіс порог вомӧн, пыригмозыс шыбытіс пельпом вывсьыс тулупсӧ да пӧрччис шапкасӧ кучик тужуркаа, орӧс юрсиа, векньыдик чужӧма, ичӧтик рудов усъяса, ар комына морт.
Пукалысьяс ставӧн чеччисны, копыртчыштлӧмӧн здоровайтчисны пырыськӧд.
Пырысь видзӧдліс килутшас кӧрталӧм часі вылӧ, чӧвтіс:
— Муртса эг сёрмы. Морозов да Пищик Петыр Сеня пикӧ воштісны: Якшаӧ наступайтан план пӧ колӧ ӧні жӧ вӧчны... Ӧдва и мынтӧдчи. Ставныс нин чукӧрмисны? — бергӧдіс юрсӧ Сандрӧ Петырланьӧ.
— Ставыс, Иван Федосеевич. Сэсся некод оз лок. Позьӧ заводитны.
Иван Федосеевич Мельников локтіс пызан дорӧ, ёся чеччӧдліс синъяссӧ ӧти вылысь мӧд вылӧ, быттьӧ кӧсйӧ аддзыны не чужӧмъяссӧ, а пытшкӧссӧ, мӧвпъяссӧ. Сэсся кабурсьыс перйис нагансӧ, пуктіс пызан вылӧ, ещӧ тывйыштіс синъяснас ставнысӧ да заводитіс чинтӧм гӧлӧсӧн:
— Господа! Ми талун чукӧртчим ыджыд сёрни вылӧ. Ме чайта, тайӧ сёрниыс некытчӧ оз пет, сійӧс некод оз кывлы, а код пинь кості петас, сылы пинь костӧдыс жӧ пырас этайӧ нагансьыс пуляыс. Гӧгӧрвоид?
— Сэтшӧмсӧ, Иван Федосеевич, татчӧ некодӧс абу корӧма. Ставыс вылӧ позьӧ надейтчыны, — нюдзиника лапйӧдліс Сандрӧ Петыр.
— Тайӧс, Петыр Ӧлександрӧвич, быдӧнлы колӧ нырас тшупны, — урчитіс Мельников. — Йӧзасяс кӧ миян сёрниным, ставыс киссяс и ставнымлы пом воас.
Мельников судзӧдіс самӧкур сулея, нетшыштіс бумага пробкасӧ, пӧрӧдіс чашкаӧ. Самӧкур булькӧдчӧмӧн киссис чашкаӧ. Сулеяяс дінӧ гӧгӧрбоксянь чургӧдчисны кияс, а сэсся пызан гӧгӧрыс кутіс булькӧдчыны да тронькӧдчыны. Чашка ректӧм бӧрын Мельников водзӧ висьталіс:
— Краснӧйяслӧн помыс тыдалӧ нин. Но сійӧ помсӧ колӧ ещӧ матыстыны. Кадыс та вылӧ ӧні медся бур, медся шогмана. Мӧдысь татшӧм кад оз ло. Белӧйяс матынӧсь, сӧмын чукӧст найӧс...
Водзӧ Мельников висьталіс краснӧйяслӧн ичӧт вын йылысь, видіс быдногыс краснӧйяссӧ. Сэсся бара сувтліс сы вылӧ, мыйла буретш ӧні кадыс медся шогмана. Гӧлӧссӧ лэптӧмӧн, кинас ӧвтчигтырйи сійӧ висьталіс:
— Коммунистъяс кӧсйӧны Ляпинысь нянь петкӧдны, нуны пӧ колӧ Краснӧй Армияӧс да гӧль крестьянаӧс вердны. Тайӧ няньсӧ нуны Мылдінӧ воис нин витсё саяс вӧв.
Джӧмдыштлӧм бӧрын Мельников горӧдіс:
— Оз позь сетны тайӧ няньсӧ! Мед тшыгъялӧны красноармеецъяс, и рабочӧйяс, и гӧль крестьяна. Тайӧ лунъясӧ жӧ колӧ вӧчны переворот. Сэк не сӧмын няньыс, но и став вӧлыс миянлы сюрӧ. А эн вунӧдӧй: Ляпинын 250 сюрс пуд нянь. Сійӧс сетны Москвалы, Ленинлы — оз позь! — помсьӧдіс Мельников, ещӧ пӧрӧдіс чашкаджын самӧкур да, быгзьӧм вомкӧтшъяссӧ чышкалігтырйи, пуксис улӧс вылӧ.
— Го-спо-да, — нюжӧдіс Сандрӧ Петыр. — Ӧні гӧгӧрвоид, мый могысь тіянӧс чукӧртім? Мыйӧн тась разӧдчам, ковмас кыпӧдны мужикъясӧс. Нӧрӧвитны водзӧ оз позь. Колӧ заводитны. Регыд колӧ заводитны. Мужикъяслы колӧ висьтавны, например, мый тайӧ витсё вӧлаыс оз Ляпинӧ няньла мунны, а Мылдінӧ локтісны крестьяналысь став скӧтсӧ да овмӧссӧ нуны. Колӧ висьтавлыны, кыдзи комиссаръяс крестьянаӧс нӧйтісны, сӧмын Йигӧ Ӧлексанӧс да Пищик Иванӧс эн казьтыштӧй...
Василь поп торкис Сандрӧ Петырӧс. Сійӧ ёна нин гажа. Мортыд ньӧтчыд оз удзав, сылы винаыд век медуна сюрӧ. Кирган гӧлӧснас сійӧ заводитіс:
— Чӧвлы, чӧвлы! Ме висьтышта, братие! Господь тшӧктіс истребитны тайӧ гӧрд комиссаръяссӧ. Найӧ ентӧдтӧмъяс, ӧбраз водзын шапка оз босьтны ни меным оз копрасьны. Висьталӧй быдӧнлы, мый Пищик Петыр Сеня вичкоын куритчис, осквернитіс святӧй вичкосӧ...
— Абу пӧ куритчӧма да, — сюйыштіс кодкӧ.
— Тэ ӧд, Василей батюшко, куритчылан жӧ вичкоад! — сералігтыр содтіс Кӧрӧг Ӧсип.
Василь поп бугдзыльтчыліс сы вылӧ да тшӧтш кутіс серавны ставныскӧд:
— Ме ӧд кӧть и куритча — алтарсьыд менӧ некод оз аддзы, Яким Вась стӧрӧжысь кындзи. А сійӧ ачыс тшӧтш куритчӧ да некодлы оз висьтав.
— Куритчӧмнаныд и ставнад. Висьталӧй мый кужад ставсӧ. Мужикӧс быдногыс колӧ скӧрмӧдны сӧвет власть вылӧ, коммунистъяс вылӧ. Скӧрмӧдтӧг найӧс кыпӧдны он вермы. И колӧ, мед найӧ полісны миянысь. Коді оз сувт миян дор — сылы смерть. А мужикӧс кыпӧдтӧг миянлы власть оз сюр, — скӧра помсьӧдіс Скороходов.
— Рӧзӧритісны миянӧс дзикӧдз, — кыліс Смольниковлӧн бӧрдӧм сора коддзӧм гӧлӧс.
Чукля кокъяс йылас сувтіс Василько Петыр. Гӧрба нырсӧ чышкыштӧм бӧрын восьтіс вомсӧ:
— Пароходъясысь пӧ зӧлӧтникъяссӧ кӧсйӧны нуны, мед белӧйяслы оз сюр. Мый ми сытӧг вӧчам пароходъяснас, мый кужам висьтавны кӧзяеваыслы — Черныхыслы, огӧ кӧ кужӧй видзны сылысь пароходъяссӧ?
Дыр эралісны, быд боксянь арталісны да воисны ӧти кывйӧ. Мельников тадзи кӧрталіс став сёрнисӧ:
— Сӧвет власть миянӧс быдбоксянь топӧдӧ, олан туй оз сет. Конфискуйтӧ пароходъяс, босьталӧ керкаяс, оз лэдз тӧргуйтны, мырддьӧ тӧваръяс...
Василь поп дульсмӧм синъяссӧ кӧсӧйтліс Мельников зятьыс вылӧ да пыкыштіс:
— Тӧвартӧ мырддьыны эськӧ дудки. Менам батьлӧн тӧварыс гуын, вӧршӧрын. Этша босьтан...
— Тэ, батюшко, коддзӧмыд! — ӧлӧдіс Сандрӧ Петыр.
Мельников водзӧ нуӧдӧ:
— Комбедъяс ректісны йӧртӧдъяссӧ прамӧй крестьяналысь, казакъясӧс медавны оз лэдзны, лоӧ гусьӧн видзны, рӧдня пыдди. Эксплоатируйтны пӧ ог лэдзӧ, шуӧны. Гӧльяслы пӧ отсавны колӧ. Ӧти кывйӧн кӧ шуны, — збыль пуксис рабочӧйяслӧн да крестьяналӧн власть. Миянӧс некытчӧ оз сибӧдны. Сӧветад Сир Ӧлексанъяс да Пищик Петыр Сеняяс; ӧтикыслӧн няньыс сёйныс абу, мӧдыс нэмсӧ казакын уджаліс. Со мыйвыйӧдз воим...
Мельников дугдыштліс висьтавлӧмысь, бара тывйыштіс синъяснас пукалысьясӧс, босьтіс пызан вылысь нагансӧ, грӧзитчӧмӧн лет-лет керис сійӧн:
— Ӧти туй миян коли: путкыльтны сӧвет власть, бырӧдны коммунистъясӧс, бӧр лӧсьӧдны ассьыным власть.
Пукалысьяссянь кыліс ошкана мурӧстӧм. Мельников перйис зепсьыс бумага листъяс да на вылӧ видзӧдӧмӧн висьталіс, мыйсянь заводитны, кодлы кытӧні колӧ лоны, мый вӧчны, индіс тшӧтш кодлы кутшӧм чин сетны, кодӧс мыйӧн наградитны, урчитіс, кодъясӧс арестуйтны, кодъясӧс лыйлыны.
Помас Мельников содтіс:
— Менӧ, господа, первойсӧ тшӧтш ковмас арестуйтлыны, мед оз гӧгӧрвоны миянлысь кыпӧдчӧмнымӧс.
Кыпӧдчӧмас Мельников оз на тырвыйӧ эскы. Сылы аслас юрыс меддона вӧлі. А тадзнас сійӧ вӧлі арталӧ:
— Оз кӧ удайтчы — ме ловъя коля, ӧд менӧ мукӧдъяскӧдыс жӧ тшӧтш арестуйтасны...
Югдан водзвылас гуся собрание вылысь ӧткӧн-ӧткӧн разӧдчалісны некод тӧдлытӧг. Найӧ мунісны крестьяна пӧвсӧ, мунісны казармаӧ ылӧдны, шызьӧдны, кыпӧдны йӧзӧс сӧвет властьлы паныд.
II
Резь ув чегӧм шыӧн трачкакылӧ ывла кӧдзыдыс. Керка трубаясысь кыпӧдчӧны джуджыд тшын столбъяс, гудыртӧны сӧдз сынӧдсӧ. Чусалан шонді небыдика ворсӧ гӧрд югӧръяснас енэжын сылан кизьӧр кымӧр кодь тшыннас, быттьӧ мавтышталӧ енэжсӧ кельыдгӧрд рӧмӧн. Еджыд лым шапка улын варгӧстчӧм керкаяс костӧд шонді югӧръясыс инмӧны ӧшиньясӧ да ыджыд кӧчьясӧн чеччӧны волялан туйюж вылӧ, алмазӧн дзирдалӧмнас читкыртӧны ветлысь-мунысьяслысь синъяссӧ. А кӧдзыд пӧль быттьӧ сералӧ омӧлик шонді югӧръяс вылас, клопкакылігтыр кыӧ гыӧрысь узоръяс ӧшинь стеклӧяс вылӧ.
Тайӧ кӧдзыд асывнас дзонь час чӧж нин Пильӧ Петыр доддялӧ ассьыс шыргӧна вӧвсӧ ӧшинюлас, сӧмын додь вожъясыс пыр на туйюж вылын куйлӧны. Петыр лэптас кырссьытӧм додь вож пӧвсӧ, босьтас киас льӧмпу мегыр да, вугралысь вӧлыслы «тпру-тпру» кайтӧмӧн, заводитлас пысавны мегыр помсӧ гужиӧ, но мыйӧн кылас неылын велӧдчысь красноармеецъяс отряд командирлысь команда: «К бою готовсь!», — и мегырыс и додь вожыс усьӧ Петыр киысь, доддясьӧмыс вунӧ. Понку кепысьяса кияссӧ шергӧдӧмӧн сійӧ бура дыр шензяс:
— Ӧд жӧ кутшӧм лада артмӧ! Командирныс некодӧс на эз лӧсыштлы банбокас, а кужӧны нин! А миянӧс кутшӧма кульлісны пельбоканым, кор тадзи жӧ велӧдісны Костромаын!
Пильӧ Петыр асногыс видзӧдӧ красноармеецъяс велӧдчӧм вылӧ. Петырлӧн юрас сӧмын салдатъясӧс велӧдӧм, сӧмын офицеръяслӧн салдатъясӧс нӧйтігтырйи муштруйтӧм, кыдзи и асьсӧ сійӧс «велӧдлісны». Петырлы пӧшти быд лун вӧлӧм ликмӧ, и медся роч кыв тӧдтӧм понда. Офицер мыйкӧ горӧдас, а Петыр оз гӧгӧрво да мӧдног вӧчас, либӧ сёрмӧмӧн, мукӧд вылӧ видзӧдӧм бӧрын. Сэки и сюрӧ Петырлы либӧ пельбокас, либӧ тшӧкалыас, либӧ час-мӧд ружье улын сулавны.
Петырлы зэв кажитчӧ кулакӧн шенасьтӧм тайӧ командирыс, а торъя нин, кор сійӧ роч кывйӧн сетӧм командасӧ висьталас комиӧн. Петыр вӧлисти заводитіс гӧгӧрвоны унасикас команда, а Костромаын вӧлі дзик мӧдног. Сы вӧсна кывзӧ да видзӧдӧ сійӧ велӧдчысьяс вылӧ, нимкодясьӧ наӧн.
Но Пильӧ Петыр этшатор вӧлі гӧгӧрвоӧ — некутшӧм собрание вылӧ ни митинг вылӧ сійӧ эз ветлыв, политика йылысь сёрнияс вӧлі оз кывзы. Мукӧддырйиыс эськӧ и кажитчӧ сэтшӧм сёрниыс, но оз лысьт кывзыныс, полӧ зятьсьыс, Йигӧ Ӧлексанысь. Сійӧ оз тшӧкты. А Йигӧ Ӧлексанӧс не кывзыны оз позь. Сійӧс сиктас джын йӧзыс кывзӧ, унджыкыс полӧ сыысь. Ӧд сійӧ медозыр мортыс сиктын.
Пильӧ Петыр моз жӧ нимкодясигтырйи видзӧдӧны отряд велӧдчӧм вылӧ челядьяс, нывбабаяс, мужикъяс. Казарма дінӧ локталӧмаӧсь батьяс да мамъяс, кодъяслӧн пияныс велӧдчӧны тышкасьны белӧйяскӧд, видзны Октябрлысь завоеваниеяссӧ, дорйыны том Сӧветскӧй республикаӧс интервентъясысь да белогвардеецъясысь: асыввылын — Колчакысь, войвылын англичанаысь, кодъяс босьтісны нин Кардор, босьтісны Устьцильма да кайӧны Печера кузя вывлань.
Интервентъяс зільӧны йитны Войвыв фронтсӧ Асыввыв фронткӧд, медым писькӧдчыны Вятка да Вӧлӧгда пыр Москваланьӧ, медым пӧдтыны рабочӧйясӧс да крестьянаӧс вир пиын.
Меставывса кулакъяс отсӧгӧн интервентъяс заводитісны шыркнитны виркисьтан пеклясӧ и Коми му вылын. Коми уджалысь крестьяна сувтісны паныд интервентъяслы. Коми му пасьта артмисны фронтъяс. Ӧти татшӧм фронт лои и Мылдінын 1919 воын. Татчӧ зырсьӧны белӧйяс. Чердыньладорсянь — воӧны нин Порог сиктӧдз колчаковецъяс, а Печера увланьсянь — англичана.
Паськыд уйта Печера ю пӧлӧн карнан моз чукыльӧн нюжӧдчӧм, джуджыд лым пиӧ вӧйӧм Мылдін сикт шӧрын, казарма дінын, водз асывсянь велӧдчӧ Суворовлӧн отряд. Суворов ачыс велӧдӧ красноармеецъясӧс лыйсьыны, штыкӧн зурйӧдлыны, цептӧ разӧдчыны, наступайтны. Суворовлӧн лэчыд том гӧлӧсыс поткӧдӧ ывла кӧдзыдсӧ: «В атаку на белых бандитов за мно-о-ой!»...
Красноармеецъяс чеччыштасны лым пиын куйланінысь да винтовкаяснысӧ чургӧдӧмӧн уськӧдчасны котӧртны водзӧ «Ура!» горӧдӧмӧн.
Пильӧ Петыр тшӧтш чургӧдас кияссӧ да, кокъяснас тэрыба тапикасигмоз, ыршасьӧ:
— Ы-ы! Ӧдйӧджык, ӧдйӧджык!
Пильӧ Петырлы паныда керка бокын рӧзваль додь бӧжын куритчысь мужик дінӧ тапиктӧ пеля шапкаа, руд ной эжӧда пася, сера гынсапӧга морт. Додь дорӧ вотӧдз сійӧ бергӧдчывлӧмӧн сувтліс бура дыр кежлӧ отрядлань банӧн, синкым пырыс видзӧдӧмӧн шӧпкӧдіс:
— Ӧти, кык, куим... кызь сизим... кызь кӧкъямыс... Сё-кык матӧ лоӧ.
Сэсся ки пӧвсӧ кепысь пытшсьыс перйылӧмӧн, гаровтігмоз шылькнитіс усъяссӧ, гыжйыштіс христослӧн кодь руд вожа тошсӧ да матыстчис додь бӧжын куритчысь дінӧ:
— Тэ нӧ кытчӧ мунны лӧсьӧдчан, Ӧндрей?
— Ме кӧсъя вӧлі гортӧ кайны, Петыр Ӧлександрӧвич, да... — Няр Ӧндрей, кыдзи сійӧс вӧлі тӧдӧны йӧзыс, джӧмдіскодь. Сійӧ воськовтіс Сандрӧ Петыр дінӧ да вашкӧдӧмӧн юалӧ:
— Кывлін Порогсьыд, Петыр Ӧлександрӧвич?
Сандрӧ Петыр видзӧдліс Няр Ӧндрейлы синмас, быттьӧ кӧсйис тӧдмавны: збыль али шутка. Сэсся гӧгӧр видзӧдліс, эм-ӧ кодікӧ матын да нюдзиника лапйӧдліс:
— Мый нӧ, выльтор эм?
Няр Ӧндрей бара вашкӧдӧ:
— Тӧрыт белӧйяс уськӧдчылӧмаӧсь...
— Но?!
— Бой вӧлӧма. Уна усьӧма. Ӧлешка Василь пӧ, ичӧтыс, доброволецыс, — пленӧ сюрӧма белӧйяслы. Оз тӧдны ловъя абу...
Сандрӧ Петыр торкис Ӧндрейӧс:
— А кысь кывлін тайӧс?
— Телефон пыр сёрни ме кывзі пошта вылын.
— Мельниковлы висьталін?
— Ӧні самӧй сы ордӧ мунны лӧсьӧдчи, но тэнӧ аддзи...
Сандрӧ Петырӧс быттьӧ плетьӧн кучкисны — чепӧсйис да, ыджыд ныр рузь пӧвсӧ зэвтӧмӧн, кияснас ӧвтчигтыр, шердйис сикт кырйывланьӧ.
Чигаркасӧ чуньпомъяснас пыдзралігмоз Няр Ӧндрей чӧвтіс:
— Аслам колі ветлыны Мельников дінас...
— Мый нӧ брощитан? — друг торкис Ӧндрейӧс дзоркодь паськыд тошка морт.
Няр Ӧндрей черепсидзис, бергӧдіс юрсӧ локтысьланьӧ.
— Сідз, Ӧсип Петрович...
— Мельниковӧс эн аддзыв? — бара юалӧ Ӧндрейлысь Кӧрӧг Петыр Ӧсип.
— Эг.
— Код морӧ сійӧ мунӧма, — скӧракодь кутіс чӧвтавны Кӧрӧг Ӧсип. — Гортас ветлі — абу, военкоматын — абу. Чайті, мися, тані — бара жӧ оз тыдав.
Кӧрӧг Ӧсип матыстчис Ӧндрей бердӧ да, гӧлӧссӧ чинтӧмӧн, юалӧ:
— Выльтор нинӧм абу?
Гӧгӧрбок видзӧдлӧм бӧрын Ӧндрей вочавидзис:
— Порогын бой вӧлӧма...
— Порогын?
— Тӧрыт рытнас.
— Збыль?
— Дерт, збыль.
Кӧрӧг Ӧсип друг вӧйи аслас мӧвпъясӧ, кутіс артавны:
— Порогын. Сё верст сэтчӧдз. Аски, аскомысь вермасны татчӧ воны. Тайӧ лунъясӧ кӧсйӧны Эжваӧ петкӧдны пароходъясысь машина частьяс...
— Кутшӧм пароходъяс? — торкис Ӧсиплысь гораа мӧвпалӧмсӧ Ӧндрей.
— Кутшӧм пароходъяс? — лэптіс гӧлӧссӧ Ӧсип. — Он мӧй тӧд кутшӧм? Машина частьяссӧ нуӧны, мед пӧ белӧйяслы оз сюр. А машинатӧгыд мый пароходсьыс? Ветлам вай, корсьлам Мельниковӧс. Сійӧ вермас нюжӧдны частьяс ыстӧмсӧ.
Кӧрӧг Ӧсип да Няр Ӧндрей дзурликтісны миртуй кузя кывтыдланьӧ. Сэки жӧ налы паныдӧн рӧдйӧн дзужгисны гыӧрзьӧм вӧлаяс. Велӧдчысь красноармеецъяс весьтӧ недыр сувтлӧм бӧрын найӧ бӧр бергӧдчисны рӧзваль додь дорӧ. Доддьын эшкын улын пукалысь шынеля морт ки пӧвнас вештыштіс эшкынсӧ, пиняс курччӧмӧн пӧрччис кепысьсӧ, ӧвтыштіс ки пӧвнас жӧ:
— Видза коляд, ёртъяс!
Суворов медводз казяліс доддьын пукалысьӧс, горӧдіс отрядыслы: «Вольно!», котӧртіс додь дорӧ. Сы бӧрся котӧрӧн жӧ кытшалісны додьсӧ красноармеецъяс, нюмъялігтырйи чургӧдісны кинысӧ доддьын пукалысьлы:
— Бур туй, Исаков ёрт!
— Оз ло кӧдзыд шынель кежсьыд?
— Ӧдйӧджык бурдӧдчы!
Додьныр бокын сулалысь ямщик стрӧга лэптыштіс сӧвика сойсӧ:
— Но, но, ті! Ёна эн нетшкӧй, висьӧ мортыс!
Вашъялігтырйи, небыдика, виччысьӧмӧн Исаков сетӧ ки пӧвсӧ красноармеецъяслы:
— Ог кынмы... Бурда. Регыд бӧр локта тіянлы отсӧг вылӧ выль отрядӧн...
Исаковлӧн ранитчӧма шуйга киыс. Сійӧ аслас отрядӧн 1918 вося арӧ, йи кутӧм бӧрын мӧдӧдчис Урал гӧра сайӧ. Сэні, Ляпинын, вӧлі 250 сюрс пуд нянь. Тайӧ няньсӧ колӧ вӧлі вуджӧдны Урал гӧра сайсьыс, медым сійӧ эз сюр белӧйяслы, а воис том Сӧвет республикаӧс дорйысь красноармеецъяслы да уджалысь йӧзлы.
Тайӧ нянь дінас Ляпинӧ сэки жӧ вӧлі нюжӧдӧма ассьыс кисӧ Колчак. Колӧ вӧлі тэрмасьны, медым Ляпинӧ воны водзджык Колчак дорысь; мед кӧть мый эз ло, а няньсӧ сэсь босьтны, вуджӧдны Урал вомӧн. Няньсӧ вуджӧдны вӧлі дасьтӧма уна сё вӧв и Печераысь и Эжваысь.
Исаковлӧн отрядыс вуджис Аранеч сиктсянь Урал гӧра сайӧ, вуджис кыксё ветымын километр тайга пыр, мунігмозыс метр судта лымйӧд ыджыд обозлы туй писькӧдӧмӧн. Но Ляпинӧдз ачыс Исаков эз во.
Сійӧ воис Уралсайса медводдза сиктӧ, Шекуринскӧйӧ, да узьмӧдчис мудзӧм отрядыскӧд. Войнас Исаков отряд вылӧ уськӧдчис белӧйяслӧн кулакъясысь котыртӧм отряд. Бой дырйи Исаков ранитчис, но сійӧ эз падмы. Ранасӧ кӧрталӧм бӧрын выльысь уськӧдчис бандитъяс вылӧ аслас отряд водзвылын, вӧтліс бандитъяссӧ сиктысь. Сӧмын водзӧ мунны эз вермы отрядыскӧд, лои бӧр бергӧдчыны Щугӧрӧ, торйӧдчыны отрядсьыс, коді аскинас жӧ босьтіс Ляпин сиктсӧ став няньнас да заводитіс вуджӧдны няньсӧ Щугӧрӧ.
Исаков тӧлысь-кык куйліс Щугӧрса больничаын. Но кынталӧм ранаыс эз бурд. Лоис вӧлӧн мӧдӧдчыны Сыктывкарӧ сизимсё километра туйӧд. Сыктывкарӧ мунігас сійӧ ӧні и аддзысис Суворовкӧд да Суворов отрядса красноармеецъяскӧд. Ляпин босьтӧм йылысь дженьыдика висьталӧм бӧрын, доддяс сувтӧмӧн, Исаков шыӧдчис красноармеецъяс дінӧ:
— Ёртъяс! Ляпинын сы мында нянь, мый сійӧ тырмас дзонь тӧлысь кежлӧ витсё сюрс мортлы. Сійӧ няньсьыс ми вермам джынсӧ ликмӧдны Петроградлы да Москвалы. Сійӧ няньнас лоӧны пӧтӧсь красноармеецъяс и коми и роч уджалысь йӧз. Ляпинысь няньсӧ вель уна нин вуджӧдӧма Аранечӧ, а сэсянь Мылдін пыр колӧ нуны водзӧ. Мӧд туй нянь нуны абу. А нуны колӧ — кӧть мый ло. Нянь нуны тшӧктіс Ленин! Белӧйяс зільӧны орӧдны нуан туйсӧ, зільӧны босьтны Мылдін сикт. Белӧйясӧс Мылдінӧ лэдзны оз позь. Ловныдтӧ пуктӧй, но Мылдін эн сетӧй! Пӧртӧй олӧмӧ Ленинлысь тшӧктӧмсӧ!
— Мед олас Ленин! Ура! — накӧсӧн вурӧм гӧрд лентаа шапканас ӧвтыштӧмӧн горӧдіс Исаков.
— Ура-а! — ыджыд вынӧн горӧдісны красноармеецъяс.
Суворовкӧд окасьӧмӧн прӧщайтчӧм мысти Исаков ещӧ лэптыштліс шапкасӧ красноармеецъяслы, сэсся пуксис доддьӧ, ямщик отсӧгӧн шебрасис эшкынӧн, тшӧктіс мунны водзӧ.
Та костті Кӧрӧг Ӧсип да Няр Ӧндрей дінӧ чукӧртчӧмаӧсь вель унаӧн, сэтчӧ жӧ бӧр локтӧма и Сандрӧ Петыр. Красноармеецъяскӧд варовитысь Исаковланьӧ юрнас гогнитӧмӧн Кӧрӧг Ӧсип водзӧ висьталӧ:
— Тайӧ Исаковыс арнас сикт кузя мунігкості заводитліс менсьым гын сапӧгӧс пӧрччӧдны, шуӧ, отрядлы пӧ колӧ...
— Гын сапӧгъясыд кокад да! — сюйыштіс кодкӧ.
— Ме ӧд абу йӧй — гын сапӧгтӧ эг сет. Шуи, мися, розя, оз шогмы, а ачым бӧрлясӧ пуртӧн розьӧді, кывлі гын сапӧгъяс пӧ чукӧртӧны да.
— Менсьым тайӧ Исаковыс лызь гоз дай кык гын сапӧг гоз мырддис, — нюдзиника сюйыштіс Сандрӧ Петыр. — Дай куш ӧмӧй менсьым. Кодлӧн мый сюри, ставсӧ мырддис. Став коммунистыс ӧткодь: Исаковыс и Поруновыс и Мандельбаумыс...
Петыркӧд паныд сулалысь мужик торкис сійӧс:
— Тэ, зон, Петыр Ӧлександрӧвич, абутӧмсӧ висьталан. Мандельбаумъясыд сӧмын Йигӧ Ӧлексанлысь да Пищик Иванлысь контрибуция перйылісны, а крестьянатӧ эз вӧрзьӧдлыны.
— Найӧ нӧ абу крестьяна?! — скӧрмис Сандрӧ Петыр.
Мужик водзӧ тшӧтитчӧ:
— Кутшӧм нӧ найӧ крестьяна, купечьясыд?
— Коді крест новлӧ сьыліас, сійӧ и крестьянин. А коммунистъясыд пернатӧмӧсь...
Ен нимӧн Сандрӧ Петыр лӧньӧдіс вензьысь мужикӧс. Но сёрниӧ сюйсис мӧд:
— Тэныд нӧ, Петыр Ӧлександрӧвич, лызьыс кытысь вӧлі? Тэ ӧд абу кыйсьысь. Лызь вылас нэмнад на эн сувтлы да?
Петырӧс тайӧ кывъясыс дзикӧдз пузьӧдісны. Сӧмын льӧбъясыс тірмуніны, кывйыс омӧля артмӧ, оз тӧд мый шуны.
— Тэ нӧ мый? Тшӧтш антикристас гижсин? Эн кывлы, мый висьталіс, миссионер Клочковыд? Регыд пом воас антикристъясыдлы. Белӧйяс Порогысь нин петӧмаӧсь...
— Становись! — кыліс Суворовлӧн гӧлӧс. Красноармеецъяс котӧрӧн вешйисны Исаков додь дорысь, сувталісны радӧ. Исаков ещӧ ӧвтыштіс кинас. Ямщикыс вӧтліс вӧвсӧ.
Кӧрӧг Ӧсип букышӧн видзӧдліс ылыстчысь Исаков вылӧ, пинь пырыс сӧдзӧдіс:
— Пыдзыртны эськӧ татшӧмъяссӧ!
— Мед кольччылас ещӧ лун-мӧд кежлӧ, — грӧзитӧмӧн содтіс Сандрӧ Петыр.
III
Февраль нёльӧд лун. Енэжыс тырӧма кымӧрӧн. Лэбалӧ шочиник лым. Ывлаыс ыркыд. Шӧр улича кузя радъясӧн люзьгӧ йӧз. Медводзын мунӧны челядьяс, школьникъяс, нуӧны ньыв пу лыскысь вӧчӧм, сьӧд да гӧрд лентаясӧн гартӧм ыджыд венок. На бӧрвылын — коммунистическӧй ячейкалӧн вооружённӧй отряд. Сэсся красноармеецъяс, рабочӧйяс, служащӧйяс, крестьяна. Мунӧны пӧрысь и том, нывбаба и мужик. Йӧз чукӧръяс весьтын мӧвкъялӧны гӧрд флагъяс. Флаг пу йывъясӧ кӧртавлӧма векньыдик сьӧд лентаяс. Тайӧ траурнӧй демонстрация. Мылдін сиктӧ вӧлисти на воӧма Карл Либкнехтӧс да Роза Люксембургӧс зверскӧя виӧм йылысь юӧр.
Демонстрантъяс костӧд синъяссӧ кодзлӧдлігтырйи котралӧ Сарйон. Сійӧ матыстчылас красноармеецъяс чукӧр дінӧ, крестьяна чукӧрын бӧръя радъясын мунысь Сандрӧ Петыр дінӧ, Мельников дінӧ, мыйкӧ шӧпкӧдас налы да бара котӧртас. Сарйон талун асьсӧ медыджыдӧн, медъёнӧн лыддьӧ. Мельников да Сандрӧ Петыр сійӧс индісны талун демонстрация дырйи заводитны восстание — лыйны револьверысь Суворовӧс да Морозовӧс. Котралігас Сарйон унаысь нин кималасӧн видліс бокас ӧшалан нагансӧ, но Мельников эз тшӧкты заводитны мунігас, шуис: «Сувтасны митинг вылӧ да сэк».
Сарйонлӧн сьӧлӧмыс йӧктӧ, киясыс тіралыштӧны. Сійӧ лыддьӧ нин асьсӧ тӧкӧтьӧ не офицерӧн. Сылӧн заводитӧ збыльмыны важыся мӧвп: шедӧдны кӧть кутшӧмкӧ чин. Чин шедӧдӧм могысь сійӧ дась кӧть кодӧс вины, кӧть кымынӧс.
Демонстрация муніс шӧр улич помӧдз да бергӧдчис бӧр локны вадорвыв улич кузя. Сикт шӧрвыяс сувтісны кытшӧн моз Дякӧн Вась керка дінӧ. Кильчӧ пос вылӧ кайисны морт вит-ӧ-квайт. Сэні Уральскӧй экономическӧй экспедицияысь начальник Морозов, — сьӧд кучик тужуркаа, ичӧтик ёсь тошка; Суворов, Пищик Петыр Сеня, Лео да мукӧд. Йӧз чукӧрмӧм бӧрын Морозов восьтіс митинг. Сійӧ пӧся сёрнитіс Карл Либкнехт да Роза Люксембург йылысь, чуксаліс уджалысь йӧзӧс пуктыны став вын, медым дорйыны Сӧвет республикаӧс, медым чукӧртны став нянь да прӧдукта запасъяс, корсьны да мырддьыны карса и сиктса буржуазиялысь дзебӧм запасъяссӧ.
Морозов бӧрын босьтіс кыв Суворов.
— Ёртъяс! — шуис сійӧ. — Неважӧн пельӧс сайсянь зверскӧя виисны германияса революционеръясӧс: Карл Либкнехтӧс да Роза Люксембургӧс. Найӧ пуктісны ассьыныс ловнысӧ германияса уджалысь йӧзӧс мездӧм вӧсна. Социал-демократъяс предательство отсӧгӧн палачьяслы удайтчис вины тайӧ дона мортъяссӧ. Но палачьяс — капиталистъяс, буржуазия — оз вермыны пӧдтыны уджалысь йӧзӧс. Став мирыс кыпӧдчӧ буржуазиялы паныд. Пролетариат вӧчис нин приговорсӧ капитализмлы. Кӧть и уна жертва лоӧ, уна вир миянлысь кисьтасны, но победаыс миян сайын. Капиталӧс ми бырӧдам помӧдз да став му вылас лӧсьӧдам сӧветскӧй власть, рабочӧйяслысь да крестьяналысь власть. Ми победитам! Победаас миянӧс веськыда да зумыда нуӧдӧны Ленин да Сталин — ставмувывса уджалысь йӧзлӧн вождьяс. Ставӧн сувтам белӧй бандитъяслы паныд, пасьвартам найӧс, вӧтлам Порогысь и Якшаысь, вӧтлам Чердынь сайӧдз, ог лэдзӧй Колчакӧс сӧветскӧй му вылӧ, ог сетӧй сылы Ляпинӧ чукӧртӧм нянь! Ставӧн сувтам ӧружиеа киӧн! Ставӧн косьӧ! Ура-а!
Красноармеецъяслӧн воддза радъясыс, велӧдчысьяс, крестьяналӧн чукӧрыс ыджыд вынӧн горӧдісны: «Ура-а!». Но красноармеецъяслӧн бӧръя радъясыс да шуйгавылын сулалысь мужик чукӧр эз восьтыны вомнысӧ. Найӧ зумыштчӧмаӧсь, чӧв сулалӧны.
Суворов висьталігӧн Мельников шӧпнитіс Сандрӧ Петырлы.
— Ӧні заводитны оз позь.
Сандрӧ Петыр сувтса синмӧн видзӧдліс Мельников вылӧ, ёрччыштӧмӧн тӧкӧтьӧ эз лӧсӧбты сійӧс. Первой Петырлы юрас воис: «Изменитіс. Ставнымӧс вузаліс. «Оз позь?!» Кор ставсӧ дасьтӧма. Сӧмын коли сетны сигнал, тшӧктыны Сарйонӧс панны! Асывсяньыс нин кодӧс колӧ юӧртӧма, тшӧктӧма лӧсьӧдчыны буретш ӧні кежлӧ, а тайӧ шуӧ: «Оз позь!».
Петыр лэдзис кисӧ зептас, чабыртіс наган воропсӧ, пӧлыньтчыштіс Мельниковланьӧ, скӧра юаліс:
— Мыйла?
Мельников бокӧ нуӧдіс Сандрӧ Петырӧс да бара шӧпкӧдӧ:
— Он мӧй тӧд мыйла. Аддзан, кильчӧ вылас сулалысьясыслӧн косканыс тырыс бомба да револьвер ӧшалӧ. А эжваса да роч красноармеецъясыс? Найӧ ӧд некод абу миян дор! А судоходнӧй охранаыс? Ставныс коммунистъяс! И ставныс ӧружиеаӧсь, ӧти здукӧн миянӧс нырыштасны; нӧрӧвитлыны ковмас. Висьтав Сарйонлы, мед оз заводит.
Мельниковлысь шӧпкӧмсӧ кывзігмоз Сандрӧ Петыр синъяснас кодзлаліс ӧружиеа йӧз вылӧ. Ки шамырыс сылӧн личалі, тыртӧм кисӧ кыскис зепсьыс да нетшыштігмоз малыштіс тошсӧ. Сэсся йӧз костті, ӧти-мӧдӧс йӧткалӧмӧн, писькӧдчис Сарйон дінӧ да шӧпнитіс сылы:
— Оз ков. Нӧрӧвитлам.
Суворов бӧрын кыв сетісны Пищик Петыр Сенялы. Матросскӧй шапкасӧ пӧрччӧм бӧрти сійӧ заводитіс:
— Ёртъяс! Карл Либкнехтӧс — германияса пролетариатлысь вождьсӧ — предательскӧя виисны. Но буржуазиялы не кусӧдны революция бисӧ Германияысь. Карл Либкнехт да Роза Люксембург местаӧ сувтасны уна дас сюрсъясӧн тышкасьны пролетарскӧй революция дор, тышкасьны коммунизм вӧсна. Тайӧ предательскӧй виӧмыслы воча ми шыбытам Сӧвет му вылысь белогвардеецъясӧс да интервентъясӧс, путкыльтам капиталлысь властьсӧ став му вылысь, лӧсьӧдам быд странаын рабочӧйлысь да крестьяналысь сӧветскӧй власть... Чорыда ковмас тышкасьны. Буржуазия бурӧн оз сетчы. Капиталистъяс, помещикъяс, роч и коми купечьяс да кулакъяс, царь правительство юрнуӧдӧмӧн, нэмчӧж нартитлісны коми уджалысь йӧзӧс, тшӧгӧдчылісны уджалысь йӧз сьылі вылын, коми уджалысьӧс эксплоатируйтӧмӧн. Сӧветскӧй власть сетіс коми уджалысьяслы равнӧй права, мездіс купечьясӧн да кулакъясӧн эксплоатируйтӧмысь. Ог лэдзӧй бӧр локны буржуазияӧс! Ставӧн сувтам дорйыны ассьыным властьнымӧс! Сӧмын ми асьным, рабочӧйяс, гӧль крестьяна да батракъяс шӧркоддем крестьянакӧд ӧтвылысь, вермам дорйыны властьнымӧс. Йигӧ Ӧлексан да Пищик Иван коддемъяс пыр кутасны зільны мырддьыны властьнымӧс. Найӧ кутасны пурны миянӧс. Найӧ бара кӧсйӧны сизим кучик кульны миянлысь, сизим пӧсь пычкыны. Тырмас. Ме налы дас во чӧж казакын уджалі тшыг нисьӧ пӧт, а найӧ тыртісны ассьыныс зепнысӧ, чӧжисны зарни, тшӧгӧдчисны. Дай ме ӧмӧй ӧтнам. Озыръясыд ставнымлысь кучикнымӧс кульлісны...
Кильчӧ поспомын сулалысь мужик бергӧдіс юрсӧ Эжвасянь Ляпинӧ няньла мунысь ямщикланьӧ да шуӧ:
— Тайӧ Сеняыс збыльтор висьталӧ. Веськыд морт. Ичӧтсяньыс пыр казакын уджаліс, пыр киссьӧм паськӧма вӧлі, а медбӧръя нянь кусӧксӧ шӧри юкӧ да ёртыслы вӧлі сетӧ. Тайӧ жӧ миянӧс, гӧль крестьянатӧ, котыртіс беднота комитетъясад. Не кӧ тайӧ — уналы тшыг кувны лои. Ӧд став озырыс няньяссӧ дзеблавлісны. Ӧти кусӧк оз вӧлі сетны. А Сеня отсӧгнад корсим ставсӧ. Шань морт тайӧ, Уляшов...
— А сёрнитныс нӧ тадзисӧ кӧні велаліс?
— О! тайӧ квайт во чӧж ветліс. Матрос. Большевик пӧ.
Мужик лӧньыштіс, кывзыштіс Сенялысь висьталӧмсӧ да бара бергӧдчис Уляшов дінӧ.
— Тӧрыт мем Сандрӧ Петыр висьталіс, коммунистъясыд пӧ ставнымӧс рӧзӧритасны, став овмӧснымӧс и скӧтнымӧс пӧ нуасны миянлысь. Тіянӧс пӧ, эжваса ямщикъясӧс, абу Ляпинӧ няньла ыстӧмаӧсь, а Мылдінӧ, крестьяналысь став эмбурсӧ нуны.
— А тэ веритін сылы?
— Ме ог тӧд, веритны абу.
— Ылӧдлӧ. Тэ, сідзкӧ, збыль Ляпинӧ мунан?
— Дерт, збыль. Тані кык сутки шойччим. Ӧд дзонь Эжва вӧлӧк вуджим. Сэсся Щугӧрӧдз куимсё верст саяс.
Кильчӧ пос вывсянь кыліс нораа сьылӧм шы:
«Вы жертвою пали в борьбе роковой»...
Сэтшӧм жӧ нораа, пыдісянь босьтчисны сьывны йӧз чукӧрын.
Радъяс мыш сайын Серапионкӧд сулалысь Кӧрӧг Ӧсип броткӧбтіс вомгорулас:
— Сьылӧй, сьылӧй! Асьнытӧ ӧд сьылӧданныд!
Но Серапионысь кындзи Ӧсипӧс некод эз кывлы.
Рӧмдан дорыс митинг вылысь разӧдчисны.
IV
Неыджыд лампа би югзьӧдыштӧ улыс казармаын стен пӧлӧн нюжалӧм кык судта наръяссӧ. Наръяс вылас пӧрччысьтӧг водалӧмаӧсь красноармеецъяс. Найӧ чӧлӧсь. Ӧткымынъяс куритчӧны. Минут дас сайын лыддисны приказ — час мысти мунны фронт вылӧ, Порогӧ. Кажитчӧ, ставныс дасьӧсь. Нопъясныс юрулас. Винтовкаясныс тшем сулалӧны мӧдар стен бокас. Наръяс пӧлӧн водзынджык — еджыд ӧдзӧс. Сэні отрядлӧн канцелярияыс. Ӧдзӧс костӧдыс писькӧдчӧ югыд би югӧр. Казарма шӧрвыяс наръяслы паныд петӧ коридор. Коридорсӧ югзьӧдӧ кык лампа. Сэні часджын кымын нин ӧтмӧдарӧ тапикасьӧ красноармеец-дневальнӧй, Кӧсьта Ӧльӧк, Сойва сиктысь. Но киас сылӧн абу куш штык, а винтовка.
Кӧсьта Ӧльӧк дінӧ пӧв-мӧдысь нин воліс ӧти морт канцеляриясянь, мыйкӧ шӧпкӧдіс сылы пель водзас. Ӧні бара воліс, шӧпкӧдіс, а помас гораа шуис:
— Смотри, эн зевайт, юртӧ воштан...
Недыр мысти кутісны шӧпкӧдчыны ас костаныс нар вылын куйлысьяс. Пельӧдз воӧны сӧмын ӧткымын кывъяс:
— А оз кӧ артмы?...
— Эн пов...
— Но бӧрас мый лоӧ?...
— Локтас...
— Удитам...
Кӧсьта Ӧльӧк друг равӧстіс:
— Ста-ать!
Коридорсянь, шпорыясӧн зёлькӧдчигтырйи, тэрмасьӧмӧн муніс канцелярияӧ Суворов. Красноармеецъяс чеччалісны. Но бӧр эз водны, а сідз пуксялісны нар помӧ. Нёль-ӧ-витӧн босьтісны винтовкаяснысӧ да петісны коридорӧ, сувтісны чукӧрӧн посводзсянь пыран ӧдзӧс дорӧ, кутісны шӧпкӧдчыны. Кӧсьта Ӧльӧк дугдіс ӧтмӧдарӧ ветлыны. Сійӧ сувтіс стен бокланьӧ, кыкнан кинас кутчысис винтовкаас да дзоргӧдчӧмӧн кутіс видзӧдны казарма пытшкӧ.
Час ӧкмысын Суворов петіс канцелярияысь, мӧдӧдчис коридорланьӧ, но друг бергӧдчис да бӧр пырис. Мыйкӧ вунӧдӧма. Наръяс вылын пукалысьяс черепсидзлісны. Кӧсьта Ӧльӧк лэптыштліс винтовкасӧ, воськовтіс водзӧ пӧв-мӧдысь. Но ставыс бӧр лӧнис.
Кӧсьта Ӧльӧк бӧрыньтчис стен бокӧ. Зумыштчис. Мӧвпалӧ. Юрсьыс оз пет сылы неважӧн шуӧм кывъяс: «Эн зевайт!», «Эн вуграв, юртӧ воштан!».
Кӧсьта Ӧльӧкӧс татчӧ эз прӧста сувтӧдны. Сійӧс индіс сылӧн вокыс, Кӧсьта Миш. Сійӧ шуис: «Менам вок вылӧ позьӧ надейтчыны. Сійӧ оз повзьы. Вын сылӧн ошлӧн мында». Сандрӧ Петыр да Мельников аддзисны туянаӧн Кӧсьта Ӧльӧкӧс, сӧгласитчисны. Сандрӧ Петыр ачыс велӧдіс Кӧсьта Ӧльӧкӧс:
— Тэ кутан дневальнӧявны. Кӧкъямыс час гӧгӧрын локтас татчӧ Суворов, олас уна вылӧ часджын. Мыйӧн кутас петны, тэ бытшкан сійӧс штыкнад морӧсас, но сідз, мед весиг горӧдныс оз удит.
Кӧсьта Ӧльӧкысь кындзи, Мельников тшӧктіс ещӧ морт нёль-витлы сувтны ӧдзӧс дорас.
Регыд Суворов бара кутіс петны казармаысь. Матысмис Кӧсьта Ӧльӧк дінӧ. Кӧсьта Ӧльӧк лэптыштіс винтовкасӧ, но Ӧльӧклӧн синмыс паныдасис Суворов синъяскӧд. Дрӧгмуні киыс. Винтовкаыс уси. Суворов сувтовкерис, гӧгӧрвотӧг юаліс.:
— Мый нӧ лоин?
Ӧльӧклӧн кывйыс вошлі. Сэсся пычиктіс:
— Ву-гыр-ті...
Суворов мӧдӧдчис водзӧ, посводз ӧдзӧсланьӧ. Мыйӧн воис ӧдзӧс дорын винтовкаясӧн сулалысьяс весьтӧ, найӧ ставныс ӧтпырйӧ бырскӧбтісны Суворовӧс штыкнаныс. Суворов удитіс на нетшыштны саблясӧ, но керыштны эз нин вермы, сӧмын ӧтиклысь нӧбаліс шынель пӧласӧ.
Штыкъяс йылас Суворовлысь шойсӧ петкӧдісны посводзӧ, шыбытісны чуланӧ.
Виысьяс котӧртісны Сандрӧ Петыр дінӧ.
— Ми заводитім. Сэсся мый?
— Заводитід кӧ, колӧ помӧдз нуӧдны. Мунӧй пошта вылӧ... юӧртӧй кодӧс тшӧкті... босьтӧй вылыс казарма... Судоходнӧй охрана... — лапйӧдліс Сандрӧ Петыр. Ачыс котӧртіс Мельников дінӧ...
Улыс казармаӧ Сандрӧ Петыр ордсянь локтісны Сарйон да Кӧсьта Миш.
На дінӧ матыстчисны кыкӧн, мыйкӧ шӧпкӧдісны Мишлы пель водзас. Миш индіс чуньнас ӧти вылас:
— Босьт дас салдатӧс да котӧрт пошта вылӧ. Эн лэдз некутшӧм юӧр некодарӧ. Юаласны кӧ, висьтав: «Ставыс ладнӧ».
Сэсся мӧдыслы шуӧ:
— Тэ босьт морт ветымынӧс да пыр веськыда вылыс казармаӧ, кутчысь первой ӧружиеаныс, мед найӧ куш киӧн кольӧны. А сэн ачыд аддзан, мый водзӧ вӧчны.
Казармаӧ регыд кутісны локтавны мужикъяс, кодъясӧс тшӧктіс юӧртны Сандрӧ Петыр. Серапион сеталӧ налы винтовкаяс Сарйон индалӧм серти.
Кӧсьта Мишка недыр видзӧдіс ӧружие сеталӧм вылӧ да шуис ӧти шынелялы:
— Юртӧ вылынджык кут! Тэ ӧні салдат, а абу сэтшӧм-татшӧм!
Да, ӧні сійӧ салдат, и не прӧстӧй салдат, а сӧвет властьлы паныд кыпӧдчысь мятежник, изменник, предатель, бандит. Шынеля салдат, винтовка кватитӧмӧн, котӧрӧн петіс ывлаӧ, мукӧдъяскӧд тшӧтш сійӧ тэрмасьӧ кисьтны вир аслас ёртъяслысь.
Кӧсьта Миш чукӧстіс Сарйонӧс:
— Босьт морт ветымынӧс да мун судоходнӧй охранаӧс арестуйтны. Верман кӧ, взводнӧйӧ пукта, унтер чин сета.
Сарйон бедь моз веськыда сувтіс, ки пӧвсӧ лэптыштіс пельбокас, равӧстіс:
— Слушаюсь, господин...ы...ы..., — джӧмдіс, эз куж мыйӧн ыдждӧдны Кӧсьта Мишӧс. Кӧсйис шуны: «Господин капитан», но Миш погонтӧм, а важ чиныс вӧлі сӧмын унтер, капитанӧн шуны оз позь. Ыдждӧдлыны унтерӧн — абу лӧсьыд. Сідзи и эновтіс. Йӧз чукӧркӧд Сарйон петіс казармаысь, веськӧдчис вадорвыв уличланьӧ, Йигӧ Ӧлексан керкаӧ, кӧні вӧлі олӧ судоходнӧй охрана.
Мятежникъяслӧн первойя отрядыс котӧрӧн кайис гӧра йылӧ да тшыг кӧин стада моз уськӧдчис вылыс казармаӧ. Казарма поспомын сулалысь красноармеец чургӧдіс винтовкасӧ, гольскис затворнас, горӧдіс:
— Стой! Пропуск!
Воча кыліс тӧдса гӧлӧс, висьталіс пропуск да содтіс:
— Ас йӧз ставным, он мӧй аддзы.
Часӧвӧй лэдзис винтовка прикладсӧ муӧ, юаліс бара:
— Мыйӧс нӧ татчӧ чукӧрнас локтад? Мый лои?
Сэк костті арава воис часӧвӧй дінӧдз. Вит-ӧ-квайтӧн уськӧдчисны сы вылӧ, тупкисны вомсӧ, мырддисны винтовкасӧ. Сідзжӧ чукӧрӧн найӧ уськӧдчисны казарма пытшкӧ, тойыштісны бокӧ дневальнӧйӧс, чургӧдісны штыкъяссӧ красноармеецъяс вылӧ:
— Руки вверх! Сдавайся!
Красноармеецъяслы нинӧм эз позь вӧчны, кияснысӧ лэптӧм кындзи. Найӧ эз виччысьны татшӧмтор, эз тӧдны, мый врагыс ас костаныс, мый асланыс «ёртъясныс» чургӧдасны штыкнысӧ налы паныд. Унджыкыс на пиысь вӧлі водӧмаӧсь нин узьны, медым аски асывнас мунны фронт вылӧ. Винтовкаясныс вӧлі сулалӧны стен бокын. Пырысьяс медводз уськӧдчисны сэтчӧ да босьтісны ӧружиеяссӧ. Кык-куим красноармеец уськӧдчылісны винтовкаяс дінӧ, но зурасисны штыкъяс йылӧ. Ставныс сюрисны. Ставнысӧ разоружитісны. Унаӧс арестуйтісны.
Вылыс казарма лои босьтӧма, красноармеецъяс тӧдлытӧг сюрины пленӧ бандитъяслы.
Мятежникъяс унджыксӧ на пиысь лэччӧдісны тюрьмаӧ. Унаӧс кольӧдісны казармаӧ, кыдзи пленнӧйясӧс, сувтӧдісны на дінӧ часӧвӧйясӧс; мед оз петны ывлаӧ; мед оз пышйыны.
Демонстрация бӧрын Морозов ветліс партийнӧй собрание вылӧ да ёна мудзӧмӧн воис гортас. Ӧдзӧс крукалӧм бӧрын сійӧ кайис чардакӧ, пӧрччысьтӧдзыс сёйис ӧти рудзӧг сукар, стӧканын кӧтӧдӧмӧн, сэсся кучик тужуркасӧ ӧшӧдіс улӧс вылӧ да водіс шойччыштны. Собрание вылын сёрнияс йылысь мӧвпъясыс сылӧн вуджисны Ляпинысь Щугӧрӧ нянь вуджӧдӧмӧ, а сэсся тӧдлытӧгыс сійӧ воис мӧвпъяснас Изьваӧ, кӧні сійӧ вӧлі ссылкаын кӧкъямыс во сайын. Сы син водзын сувтіс талунъя кодь жӧ собрание, кӧні сійӧ выступайтіс рефератӧн. Сэсся Морозов юрӧ воис, кыдзи сійӧ Изьваас нуӧдаліс крестьяна пӧвсын религиялы паныда сёрнияс, торъя нин томйӧз пӧвсын. Татшӧм сёрнияс бӧрас ӧти том морт крещенье асылӧ лэдзалӧма енджаджсьыс став ӧбразъяссӧ да, черӧн поткӧдлӧм бӧрын, ломтӧма пачсӧ. Тайӧ жӧ том мортыс нуис Морозовӧс Устьцильмасянь Кардорӧдз вӧлӧн пушнина пиын. Туйчӧжыс Морозов эз пырав керкаӧ, мед оз аддзы некод, мед оз кутны. Том мортыс додь пыдӧсас кӧр вольясысь вӧчис чом, кытчӧ Морозов вӧлі вермӧ пырны бауӧн. Сэтчӧ том мортыс сылы туйчӧжыс, ваяліс сёян-юан, унаысь весиг пӧсь чай петкӧдліс керкасьыс ыджыд кружкаӧн. Аслас чомйысь Морозов вӧлі петавлӧ сӧмын войын туйын мунігӧн.
Улыс ӧдзӧсын чорыда йигӧдчӧм торкис Морозовлысь мӧвпъяссӧ. Морозов котӧрӧн лэччис улӧ, веськӧдчис ӧдзӧс дорӧ крук восьтыны, мӧвпыштіс:
— Мый нӧ татшӧма йигӧдчӧны? Мый лои?
Крук мынӧм мысти ӧдзӧс гурйыв воссис, а ӧдзӧс сайсянь чургӧдчисны штыкъяс. Бӧр пӧдлавны ӧдзӧссӧ сёр нин вӧлі. Штыкъяс пырисны керкаӧ. Ӧти горӧдіс:
— Лэпты киястӧ! Сдайтчы!
Морозов кутчысьліс зепъясас, но сэні нинӧм абу. Ӧружиеыс коли чардакӧ. Уськӧдчис чардак поскӧ. Но конйыштісны, кутісны, арестуйтісны.
Митинг бӧрын Пищик Петыр Сеня кытшовтіс сиктджынсӧ, юӧртіс аски асыв кежлӧ дасьтыны вӧвъяс, отрядӧс фронт вылӧ мӧдӧдны. Сэсся Морозовкӧд тшӧтш вӧлі партийнӧй собрание вылын. Гортас пыр жӧ пӧрччысис да ӧдйӧджык водіс, мед аски водзджык чеччыны да мӧдны Порогӧ, фронт вылӧ. Белӧйяс мӧдысь нин волӧмаӧсь Порогӧдз, мӧд бой вӧлӧма. Собрание вылын шуисны: «Ставӧн мунны фронт вылӧ, вӧтлыны белӧйясӧс Якша сайӧдз, наступайтны Чердынь вылӧ, медым белӧйяс эз вермыны петны Немдінӧ, Эжва вылӧ» Порогӧдз мунны ковмас сутки. Порог сайын паныдасясны белӧйяскӧд. Найӧс колӧ кытшавны лызьӧн. Сеня талун асывнас сдайтіс отрядлы сё ветымын лызь гоз. Бӧрйӧма нин лызьӧн мунысьяссӧ. Сеняӧс индісны лыжнӧй отрядӧ комиссарӧн. Аски асыв туйӧ петтӧдз колӧ сёрнитны красноармеецъяскӧд. Колӧ ӧдйӧджык ланьтлыны недыр кежлӧ, шойччыштны. Но ланьтны Сеня оз вермы. Юрас воӧны ӧти-мӧд бӧрся мӧвпъяс. Кажитчӧ, мыйкӧ неладнӧ. Оз гӧгӧрво, мыйла талун лыжнӧй отряд эз пет Порогӧ, а аски асылӧдз нюжӧдісны, кор кадыс оз лэдз нюжӧдчыныс.
Сеня сёрнитіс собрание вылын, висьталіс ассьыс план: талун жӧ вӧвъясӧн мӧдӧдны Порогӧ лыжнӧй отрядӧс, мед сійӧ Порогсянь мунас вӧрӧд Мамыль сайӧ да вундас пышъян туйсӧ белӧйяслысь, а главнӧй вынъяснас Суворов пасьвартас найӧс Порог вевдорын. Но тайӧ планыслы паныд щӧть моз сувтісны Мельников да Сарйон. Мельников висьталіс, мый талун кайны Порогӧ дзик нинӧмла. Белӧйлӧн вын абу зэв ыджыд, Порогысь застава вӧтлыны оз вермыны дай уськӧдчыны оз лысьтны. Найӧс кӧдзыдыс бӧр вӧтлас, сӧмын оз ков тэрмасьны. Лызьӧн кытшовтны найӧс оз жӧ позь, местаыс оз туй. А Мельников ошйысис, мый сэтчӧс местаяссӧ сійӧ ассьыс вит чуньӧс моз жӧ тӧдӧ. И Мельниковкӧд сӧгласитчисны. Сенялысь план эз примитны. Суворов первойсӧ ошкис Сенялысь плансӧ, но бӧрвылас сӧгласитчис Мельниковкӧд жӧ, Мельников уна тӧдӧмлы эскӧмӧн. Ас пытшкас Сеня кылӧ, мый тані кодікӧ дзугӧ, измена тӧдчӧ. Но коді? Некутшӧм помка абу кодӧскӧ кыскыны кывкутӧмӧ.
Посводзын кылісны кокшыяс, орӧдісны Сенялысь мӧвпъяссӧ.
— Кодъяскӧ локтӧны. Тыдалӧ, решитӧмаӧсь мунны Порогӧ, — шуис аслыс Сеня крӧвать вылысь чеччигмоз.
Пемыд посводзсянь мыччысис куим штык, кыліс скӧр гӧлӧс:
— Лэпты киястӧ!
Син лапнитлігкостті керкаын лоины морт вит-ӧ-квайт. Уськӧдчисны Сеня вылӧ, тойлалігтырйи петкӧдісны ывлаӧ улыс дӧрӧм-гач кежсьыс, весиг гын сапӧгсӧ кӧмавны эз лэдзны кӧмтӧгыс нуӧдісны лым вывті комын градуса кӧдзыд дырйи тюрьмаӧ.
Сеняӧс тойыштісны важ правлениеӧ шумӧвӧй ӧдзӧсӧд. Шумӧвӧй пытшкӧссӧ муртса югдӧдыштӧ дзузӧ лампаысь усян гӧрд би. Тшем сулалӧ йӧз, морт сё саяс. Пуксьыны некытчӧ, лабичьяссӧ петкӧдӧмаӧсь.
Сеня гӧгӧрвотӧг видзӧдӧ ӧтмӧдарӧ. Казяліс Морозовӧс, матыстчис сы дінӧ, юалӧ:
— Мый нӧ тайӧ лои?
Морозов лэптыштіс пельпомъяснас. Син пӧлыс сылӧн бердӧма пыкӧс улӧ. Чужӧмыс ставыс вир.
— Ме ачым ог тӧд, мый лои. Пырисны ме ордӧ шынеля йӧз, арестуйтісны менӧ, нӧйтісны, а ӧні со татчӧ вайисны. Мятеж, буракӧ. Белӧйяс Порогсянь воны некыдз эз вермыны. Рытнас на ме сёрниті Порогкӧд телефон пыр.
Сеня бура дыр чӧв оліс. Сэсся скӧра шуис:
— Ставыс тайӧ Суворовлӧн беспечность вӧсна. Кымынысь шулім... А сійӧ тані жӧ?
— Абу. Эг аддзыв.
— А Мельников тані?
— Абу жӧ.
— Сідзкӧ, тайӧ Мельниковлӧн киподтуй.
— Да. Ті правӧсь вӧлӧмныд... А ми кывзім Суворовлысь.
— Ланьт! Код сэн сёрнитӧ! — шумӧвӧй ӧдзӧс дорсянь горӧдіс часӧвӧй.
А ӧдзӧсӧд шумӧвӧйӧ пыр тойлалӧны выль арестованнӧйясӧс. Унджыкыс найӧ ӧтпӧлӧсаӧсь, шапкатӧмӧсь. Чужӧмъясныс вирӧсь.
Сеня писькӧдчис йӧз костті ӧшинь дорӧ, чайтіс, мый позьӧ ӧшиньсӧ жугӧдны да сэті петны ывлаӧ. Но ӧшинюлас сулалӧны морт кызь саяс, винтовкаяссӧ ӧшиньланьӧ чургӧдӧмӧн. Ӧдзӧсӧд петан туй сідз жӧ тупкӧса. Коли ӧти: иган сайын виччысьны, дыр-ӧ оз во ӧчередь, дыр-ӧ оз петкӧдны лыйлыны. Унаӧс нин чукӧстісны. Унаӧс нин петкӧдісны. А коді петіс, бӧр некодӧс эз вайны.
V
Мужик чукӧркӧд Сарйон кытшаліс да кыйӧдчигтырйи матыстчис Йигӧ Ӧлексан керка дінӧ. Амбаръяс бердын да ӧграда бокын недыр йӧжгыльвидзӧм бӧрын Сарйон босьтіс вит мортӧс да мӧдӧдчис кильчӧ посланьӧ, а мукӧдыслы шуис:
— Виччысьлӧй тані. Дыр кӧ ог кутӧй петны — тшӧтш пырӧй!
— Паськыд пос кузя кайисны вылыс судтаӧ. Ӧдзӧсъяс игантӧмӧсь. Уськӧдчисны керкаӧ, винтовкаяс чургӧдӧмӧн.
Керкаын, пызан дорын, лампа би водзын пукалӧны судоходнӧй охранаысь куимӧн: Лёзин — Кронштадтысь матрос, Лео да ещӧ ӧти. Найӧ самӧй вӧлі решайтӧны, мый вӧчны пароходъясӧн, мыйкӧдыра кежлӧ кӧ лоӧ отступитлыны Мылдінысь. Мукӧд ёртъясыс налӧн пемдӧм бӧрас лэччисны пароходъяс да баржаяс видлыны да эз на воны бӧрсӧ.
Лёзин да Лео лӧня видзӧдлісны штыкъяс чургӧдӧмӧн пырысьяс вылӧ. Кияссӧ зепъясас сюйӧмӧн Лёзин чеччис улӧс вылысь, рама юалӧ:
— Мый тіянлы колӧ?
Мужикъяс шайпаймуніны, бӧрыньтчыштісны ӧдзӧс дорӧ. Воськов-мӧд водзӧ тувччигмоз Сарйон равӧстіс, нагансӧ чургӧдӧмӧн:
— Лэптӧй киныдтӧ! Сдайтчӧй!
Лёзин смела воськовтіс Сарйонлы паныд, бара раминика шуӧ:
— Кияс лэптыны вермам, но ловйӧн ог сдайтчӧ...
Лёзин кыскис кияссӧ зепсьыс, лэптіс вылӧ. Кыкнан киас сійӧ шамыртӧма бомба. Лео, ки лэптӧм пыдди, чургӧдіс кык револьвер. Лёзин бара шыасис пырысьяслы, кияснас ырыштчигмоз, но сідзжӧ рама:
— Колӧкӧ петӧй ӧні жӧ, а то ставнымлы пом лоӧ!
Лео уськӧдчис Сарйон вылӧ:
— Ак, тэ, изменник! предатель!
Кӧсйис лыйны, но Сарйон вешйис мужикъяс сайӧ, сэсся чепӧсйис посводзӧ, а сэсся веськыда ывлаӧ. Мужикъяс сы бӧрся гирилюкиӧн исковтісны пос кузя.
Леолӧн серамыс пыльсмуні:
— Но и воякаяс, ха-ха-ха! Кӧч сьӧлӧма бандитъяс!
— Тырмас! — чорыда орӧдіс Лёзин. — Серавны некор. Тыдалӧ, восстание. А ми тані нинӧм тӧдтӧг пукалам.
Лёзин кусӧдіс лампасӧ, видзӧдліс ӧшиньӧд.
— Кытшалӧмаӧсь миянӧс. Петны оз позь. Лео, пет зіля, игнав ӧдзӧсъяссӧ.
Ачыс котӧртіс сарайӧ. Ӧдзӧс костӧдыс аддзис куим мортӧс, кодъяс вӧлі кайӧны сарай пос кузя. Лёзин чургӧдіс револьверсӧ, личкыштіс водзчуньнас. Ковгис лыйӧм шы, югзьӧдліс сарай пытшкӧссӧ. Кыкыс чеччыштісны лым пиӧ, пырисны посулас. Коймӧдыс тірбыльмуні, заводитіс кыссьыны, буракӧ, инмӧма кокас. Лёзин игналіс сарай ӧдзӧссӧ, котӧртіс керкаӧ, кӧсйис ещӧ видзӧдлыны ӧшиньӧд. Но сэк зёль-зёль муніны ӧшинь стеклӧясыс, живкйӧдлісны пуляяс, пӧтӧлӧксӧ парйыштӧмӧн.
— Заводитчис, — шуӧ ёртъясыслы Лёзин. — Ловйӧн ог сетчӧй! Мыйдыра вермам — кутчысям. Ӧдзӧсъясӧд пырны оз вермыны: купечыд иганъяссӧ ёнӧс вӧчӧма. Ӧшиньӧд пырны мӧд судтаад постӧг оз вермыны, а пос кузя позьӧ сӧмын ӧткӧн-ӧткӧн кайны. Найӧс ми кутам бӧр лэдзавны. Ӧтилы миян пиысь ковмас сарайын овны, мед сарай ӧдзӧсӧд оз пырны, а кыклы — керка ӧшиньяс видзны. Оз кӧ ӧзтыны керкасӧ — отсӧг вотӧдз кутчысям. Дыр кутчысьны Сарйонъяс оз вермыны. Лишнӧй эн видзӧй патронныдтӧ. Босьтӧй кык-куим револьверӧн да нёль-ӧ-вит бомбаӧн сьӧраныд.
Пуляяс тшӧкыда жинькйӧдлӧны ӧшиньясӧд, чашйӧдлӧны пӧтӧлӧксӧ. Лыйлӧны кыр горувсянь ӧшиньясас, да пуляясыс ставыс мунӧны пӧтӧлӧкас. Ӧти дзонь ӧшинь эз коль. Керкаыс ывла кодьыс жӧ кӧдзыд лои. Керкаӧ йӧршитӧмъяс пасьтасисны да шочиника кутісны лыйлыны воча. Леолы син улас уси ӧшинь вылын сулалан гудӧк:
— Сӧтъясыд ещӧ гудӧксӧ розьӧдласны.
Сувтӧдіс винтовкасӧ стен бокӧ, пидзӧсчаньӧн кыссис ӧшинь дорӧ, судзӧдіс ӧшинь вылысь гудӧксӧ да бӧр кыссис стен бокӧдз. Пуксьӧмӧн кималаснас видлаліс мехъяссӧ:
— Абу на, буракӧ, ранитчӧма.
Басъяссӧ личкыштлӧмӧн паськӧдыштіс мехсӧ. Гудӧк дживӧбтіс.
Орчча комнатасянь кыліс Лёзинлӧн гӧлӧс:
— Мый нӧ лоин?
— Гудӧкӧс видлала.
— Эновт. Абу гудӧкасян кад. Гудӧк шыад лыясны.
Топӧдтӧгыс и пуктіс Лео гудӧксӧ стен бокӧ да заводитіс лыйсьыны ӧшинь пыр.
Керкаӧ лыйлӧм ӧтарӧ ӧддзӧ. Лыйлӧны быд боксянь. Лыйлӧны залпӧн и ӧткӧн-ӧткӧн.
Керка пытшкӧссаяс гӧрбыльтчӧмӧн котралӧны ӧти комнатаысь мӧдӧ, видзӧдӧны, мед некод оз пыр ӧшиньясӧд. Асьныс лыйлӧны зэв шочиника. Ывлаыс пемыд да нинӧм оз тыдав. А тыдавтӧг ёна лыйлыны нинӧмла. Тшӧкыдджыка лоӧ лыйлыны сарайсянь. Сэсянь частӧ уськӧдчылӧны керкаланьӧ вуджӧръяс моз.
Югдыны заводитігас бара тшӧктаммис лыйсьӧмыс. Лыйӧм шыяс серти Лёзин арталіс да шуис Леолы:
— Куш кӧ тайӧяс кыпӧдчисны — абу унаӧн. Морт ветымын кымын сӧмын.
— Сідзкӧ, миянкӧд ветымын морт воюйтӧ. Куим багатыр вылӧ уськӧдчисны ветымын гундыр, но нинӧм оз вермыны вӧчны, ставнысӧ шырзям.
— Тэ век тешитчан.
Ывласянь, гӧгӧрбоксянь кыліс «ура» горӧдӧм шы да залпъяс. Лёзин воськовтіс пӧв-мӧдысь ӧшиньланьӧ, тӧдмавны, збыль-ӧ уськӧдчисны. Некод оз тыдав. Сӧмын воськов кызь кымын сайын ыпъялӧны винтовкаяс вомысь бияс. Лёзин чургӧдіс кисӧ, лыйис револьверысь да лӧсьӧдчис бара лыйны. Сэк жӧ залпӧн лыйисны Дякӧн Вась керка вывсянь, воськов комын сайсянь. Лёзинлӧн уси наганыс. Ранитчис веськыд киыс. Лео кӧрталіс сійӧс. Лёзин заводитіс лыйсьыны шуйга кинас. Нагансӧ сылысь зарадиталӧ Лео. Но регыд и шуйга пельпомас веськалі пуля. Некоднан киыс сылӧн эз кут уджавны. Керка дорйыны колины кыкӧн.
Мыйӧн югдыштіс — лыйсьӧм лӧнис. Лёзинкӧд сёрнитӧм бӧрын Лео горӧдіс:
— Эй, ті! Кывзӧй! Миян эм ӧти раненӧй. Он кӧ кӧсйӧй вӧрзьӧдны, сійӧ мунас больничаӧ!
Ывласянь кыліс воча горӧдӧм. Костыс матын да ӧшиньтӧм керкасьыд ставыс кылӧ, кор оз лыйсьыны.
— Мед мунӧ. Раненӧйӧс ог вӧрзьӧдӧй.
Лео смекнитіс синъяснас, кутшӧм ӧдзӧс вылӧ Лёзинӧс лэдзигӧн оз вермыны уськӧдчыны бандитъяс да, окасьӧмӧн прӧщайтчӧм бӧрын, лэдзис Лёзинӧс ывлаӧ. Ӧдзӧссӧ бӧр игналіс.
Колины кыкӧн. Кыкӧн ставыслы паныд. А уна-ӧ ставыс — код тӧдас. Дыр-ӧ лоӧ тадзи овны йӧршитӧминас? Дыр-ӧ оз во отсӧг? Кӧнӧсь мукӧд ёртъясыс?
Керкаын кӧдзыд. Шынель кежысь дрӧж босьтӧ. Шоныд паськӧм абу. Тулупъяс пароходынӧсь. Ва пельса кынмӧма. Юны нинӧм. Лоӧ пуртӧн жуглыны да йисӧ нёнявны. Сывдыны нинӧмӧн. Шойччыны оз позь. Пыр лоӧ кыйӧдчигтырйи ветлӧдлыны комнатаысь комнатаӧ да сарайӧ, мед оз удитны пырны ӧшиньясӧд либӧ сарай ӧдзӧсӧд.
Кӧдзыдыс ывлаас клопкакылӧ. Керка пӧтӧлӧкыс ставыс гыӧрасьӧма, быттьӧ тӧлысь нин абу ломтылӧмаӧсь.
VI
Сарйон оз помнит, кыдзи петіс Йигӧ Ӧлексан керкаысь. Очмис сӧмын жытник улын. Кыдзи сійӧ веськаліс жытник улас, оз жӧ тӧд. Поспомын сулалысь мужикъяс аддзылісны, кыдзи Сарйон пробка моз чеччыштіс кильчӧ вывсянь туйюж вылӧ, вольскӧбтіс да уси. Сэсся чеччыштіс, котӧртіс водзӧ гӧрбыльтчӧмӧн, суныштіс жытник улӧ. Сулалысь мужик чукӧр керкаысь пышйӧм мужикъяскӧд тшӧтш ыжъяс моз сявмуніны, кодыс тшӧтш жытник улӧ, кодыс кыргорулӧ, кодыс пывсян сайӧ. Ывла кӧдзыдыс пальӧдіс Сарйонӧс. Сылӧн гораа артмис:
— Кӧн нӧ ме? Мый лои?
— Жытник улынӧсь, — кыліс Сарйон орчча куйлысь мужиклысь шӧпкӧдӧм.
— Мый морсӧ нӧ он лыйлӧй керкаас!
Ачыс Сарйон перйис кабурасьыс ыджыд «Смит Висон» да лыйис куимысь дорвыв, некытчӧ видзӧдтӧг. Сы бӧрысь тшӧтш кутісны лыйлыны мужикъяс.
— Ті лыйсьӧй, а ме ветла. Петны эн лэдзӧй. Ме регыд локта, — шуис Сарйон орчча куйлысь мужиклы да жытник улысь кыссис Йигӧ Ӧлексан амбаръяс костті ӧграда дорӧ, чеччыштіс ӧграда вомӧн да сайласигтырйи котӧртіс казармаӧ.
Казарма канцелярияын пукалӧны Мельников, Сандрӧ Петыр, Кӧсьта Мишка да ещӧ кодсюрӧ.
Мельников видзӧдліс Сарйонлӧн быгалӧм чужӧм вылӧ:
— Мый нӧ лои? Ранитчин али мый?
— Ог тӧд, — кашкӧ Сарйон.
— Судоходнӧй охранасӧ босьтін? — юалӧ Сандрӧ Петыр, чуньяснас пызанӧ таркӧдӧмӧн.
— Коді нӧ кӧні лыйсьӧ? — тшӧтш юалӧ Кӧсьта Миш.
— Менам отряд лыйсьӧ судоходнӧй охранакӧд, — збодермис Сарйон. — Ме сэтчӧ пыралі вит морткӧд, муртса эз вины. Сэні вылысас морт комын кымын. Ставныслӧн гӧгӧрныс ӧшӧдлӧма бомбаяс, кианыс бомбаяс жӧ. Кык мортӧс ме удиті лыйны, а сэсся лои петны.
— Комын морт, шуан? Кысь нӧ сы мындаыс?
Сандрӧ Петыр синкым пырыс видзӧдліс Сарйон вылӧ. Сарйонлӧн мылькъя синъясыс ещӧ на ёнджыка гӧгрӧсмисны. Сійӧ бара повзис. Повзис аслас пӧръялӧмысь. А пӧръяліс повзьӧмлаыс жӧ. Бӧбъялӧмӧн сійӧ вочавидзис:
— Га-гашкӧ инӧ, э-этшаджык вӧ-вӧлі. Кытчӧ ми пыралім — сэн вит-ӧ-квайтӧн вӧліны, а орчча жыръяс ӧдзӧс пырыс вӧлі зэв унаӧн тыдалӧны. Ме эг лыддьы.
— Кытшав да наступайт! Эн лэдз пышйыны ни ӧти мортӧс! — прикажитіс Мельников.
— Слушаюсь, ваш... — Сарйон лэптыштіс ки пӧвсӧ, гын сапӧг бӧрляяссӧ жмуткис воча, но бара джӧмдіс, эз куж ыдждӧдны Мельниковӧс. Ӧд Мельниковлӧн весиг унтер чиныс абу, прӧстӧй ефрейтор вӧлі, ӧти нашивкаа. Сарйон шурк бергӧдчис да котӧртіс жытник дорӧ, выль йӧзӧс содтӧд босьтӧмӧн.
Сарйон сувтіс Дякӧн Вась керка сайӧ, кольӧдіс кымынкӧ мортӧс дінас, а мукӧдсӧ ыстіс кытшавны Йигӧ Ӧлексанлысь керкасӧ да лыйлыны сэтчӧ залпӧн.
Куритчигмоз лыйсьӧм шы кывзӧмӧн Сарйон думайтӧ:
«Збыль сэні куим морт вӧлі, али комын? Вӧлі али эз кодкӧ ӧдзӧс саяс? А, трустыд, кутшӧма повзьӧдіс! Бомбаӧн ырыштчис! Ещӧ эз шыбыт да ловйӧн коли. Жытник улӧ пырӧмысь кӧ оз кутны серавны, ставыс ладнӧ. Кӧть и вӧлі ме вӧлӧстювса военнӧй комиссарлы отсасьысьӧн, но тайӧ керкасӧ кӧ босьта — ставыс вушъяс. Кӧсьта Миш ещӧ унтер чин на кӧсйис сетны, а гашкӧ, ещӧ мӧдысьджык и наградитасны на. А вот кык мортӧс виӧмсӧ эз ков висьтавны. Сэні кӧ сӧмын куимӧн — гӧгӧрвоасны пӧръялӧмсӧ. Но куим пытшсьыс кӧ кыкыс усьӧ?! Сэк бара ӧти морткӧд воюйтӧм артмас. Бара неладнӧ».
Бура дыр тадз мӧвпаліс Сарйон, весиг йирмӧг босьтіс. Сійӧ йӧктыны кутіс места вылас, кепыся кияссӧ воча швачӧдӧмӧн. Кӧсйис эськӧ ветлыны казармаӧ шонтысьны, но эз лысьт, сёровно бӧр ыстасны наступайтны.
Югдігас Сарйон тшӧктіс кайны кымынкӧ мортӧс Дякӧн Вась керка вылӧ да сэсянь лыйлыны. Ӧтпырйӧ тшӧктіс вӧчны кымынкӧ залп, «ура» горзӧмӧн.
Сарйонлы весиг аслыс лӧсьыд лои, мӧвпыштіс бара:
«Прамӧй командуйтысьыд тӧдӧ, кыдзи колӧ наступайтныд. Коді эськӧ мӧд, меысь кындзи, гӧгӧрвоис керка вывсянь лыйлыны да, «ура» горзігтырйи, залпъяс вӧчны?! Меным эськӧ вот ротаӧн командуйтны! Менам ӧні эм ветымын морт саяс нин...»
Недыр мысти Мельников тшӧктіс дугӧдны лыйсьӧмсӧ. Та бӧрын керкасянь кыліс гӧлӧс, юалӧны раненӧйӧс больничаӧ ыстӧм йылысь. Сэсся и раненӧйыс воис Сарйон весьтӧдз. Сарйон мыйкӧ вашкӧдіс кык шынелялы. Найӧ мӧдісны Лёзин бӧрся. Больничаӧ вотӧдз мунігкосттіыс лыйисны сійӧс.
Лун кежлас керка пельӧс сайясӧ Сарйон сувтӧдіс часӧвӧйясӧс да муніс казармаӧ.
— Ӧтикӧс бара бырӧдім, — пыригмозыс висьталӧ Сарйон Мельниковлы. — Керка пельӧсъясӧ сувтӧді часӧвӧйясӧс. Некод оз вермы пышйыны, сӧмын войнас ог тӧд кыдзи.
— Вой кежлас колӧ надежнӧй йӧзӧс сувтӧдны кырйыв туй вылас.
— Ой, сэні ӧпаснӧ сулавныд, вермасны лыйны. А ылӧджык кӧ сувтан — он аддзы.
Дыр тӧлкуйтісны, кыдзи видзны войнас, мед эськӧ эз пышйыны и мед эз вӧв ӧпаснӧ караулитны. Ставныслӧн зэв дона юрныс, некод оз кӧсйы сувтны Йигӧ Ӧлексан керка ӧшинюлӧ. Медся надежнӧйӧн аддзисны Петыр Иван Ӧндрейӧс да сылысь писӧ — Ёгорсӧ. Но и найӧ эз сӧгласитчыны сувтны ӧшинь весьтӧ. Пикӧвоӧминсьыс петкӧдіс Сандрӧ Петыр:
— Со кыдзи вӧчамӧй, господа. Ӧшинь весьтас сувтӧдамӧй ӧти арестованнӧйӧс. Войнад кӧть коді лоӧ, найӧ оз тӧдны и петны оз лысьтны. А лыясны кӧ — мед, абу жаль, лыйӧм шыас ми и локтам. Арестованнӧй бӧрсяыс видзӧдны сувтӧдам тайӧ ая-пиасӧ.
Бара дыр сёрнитісны да сӧгласитчисны Сандрӧ Петыркӧд. Ӧшинь весьтӧ шуисны сувтӧдны Пищик Петыр Сеняӧс, затвортӧм винтовка сылы сетӧмӧн.
Рытнас, пемдӧм бӧрас, Сеняӧс чукӧстісны тюрьмаысь. Ставӧн думыштісны: «Ӧчередь воис талы». Сеня прӧщайтчис да петіс. Сійӧс нулісны горт дінас пасьтасьны, сэсся вайӧдісны Вадорвыв уличӧ, сетісны киас затвортӧм винтовка да шуисны:
— Мун эстчӧ сувт ӧшинь весьтас, да видзӧд, мед оз петны керкасьыс. Лэдзан кӧ — асьтӧ лыйлам. Сёрнитны эн лысьт. Тэнӧ асьтӧ кутасны караулитны.
VII
Час куим-нёль нин Сеня ветлӧдлӧ ӧтмӧдарӧ Йигӧ Ӧлексан ӧшинюлын, затвортӧм винтовкасӧ увлань юрӧн пельпом вылас ӧшӧдӧмӧн. Комын градуса кӧдзыдыс писькӧдчӧ паськӧм пыр, кынтӧ ки и кок, чишкалӧ чужӧм дзибйывъяс. Быд воськовтігӧн кокулын дзурликтӧ туйюжыс.
Мылдін сиктын важӧн нин кусіны бияс, лӧнисны лунся шыяс. Сӧмын воськов сё сайын Сеня дінсянь кывтыд бокас кылӧ южиктӧм да ывла пемыд пырыс, тӧдчӧ кык вуджӧр.
Кор Сеняӧс чукӧстісны тюрьмаысь, сійӧ чайтіс, мый петкӧдӧны лыйлыны. Ӧд кымынӧс нин петкӧдісны, а бӧр некодӧс на эз вайны. Сеня прӧщайтчис, кодкӧд удитіс. Сійӧс колльӧдісны нуртӧм синъясӧн. Ӧдзӧсӧд петігӧн Сеня медбӧръяысь видзӧдліс на вылӧ, удитіс горӧдны:
— Прӧщайтлӧй, ёртъяс! Эн шогсьӧй! Миянӧс, гашкӧ, и ставнымӧс лыйласны тайӧ палачьясыс, а революцияӧс лыйлыны оз вермыны...
Помсьӧдны эз удит. Тойыштісны ывлаӧ. Ӧтпӧлӧсӧн, кӧмтӧг нуӧдӧны кык винтовка костын. Патера весьтас сувтӧдісны. Ӧтик нуӧдысьыс котӧрӧн пыраліс керкаӧ, петкӧдіс Сенялысь пальтосӧ, гын сапӧгсӧ да шапкасӧ:
— Пасьтась зіля!
Кынмӧм кокъясӧ гын сапӧг кӧмалігӧн Сеня мӧвпыштіс:
— Ылӧдз, буракӧ, кӧсйӧны нуны... Пасьтӧгыд оз чайтны воны местаӧдз...
Пасьтасьӧм бӧрын нуӧдісны бӧр тюрьмалань, но эз кежӧдны сэтчӧ. Тюрьма дінсянь локтісны ещӧ кыкӧн. Ӧтикыслӧн киас кык винтовка. Бара нуӧдӧны сикт катыдлань. Сувтісны Юсь Виттор керка весьтӧ. Кыкӧн сувтісны Сенялы паныд штыкъяс чургӧдӧмӧн.
— На, босьт этійӧс, — мыччис Сенялы коймӧд мортыс затвортӧм ни штыктӧм винтовка, — да сувт Йигӧ Ӧлексан ӧшинюлӧ. Кутас кӧ кодкӧ петны сэсь — горӧд, ми тані лоам, а лэдзан кӧ — аслыд пуля. Гӧгӧрвоин? А сёрнитны эн лысьт!
Сеня гӧгӧрвоис. Гӧгӧрвоис, мый абу на ставӧн сюрӧмаӧсь палачьяс киӧ, эмӧсь на водзсасьысьяс. Гӧгӧрвоис, мый судоходнӧй охрана важинас на, и босьтны найӧс оз вермыны, весиг матӧ локны оз лысьтны.
Йигӧ Ӧлексан керка весьтын ӧтмӧдарӧ дзурликасигӧн Сеня пыр мӧвпаліс, мый вӧчны, но петан туй некутшӧмӧс оз аддзы, некутшӧм ногӧн оз артмы чуксавны керка пытшкысь йӧзӧс да пышйыны. Мый вӧчны? Горӧдан, мед петасны, но петігкостіыс менӧ виасны, а сэсся — найӧс, ӧд сійӧс кӧинъяс моз кыйӧдӧны кыкӧн. Водзсасьны нинӧмӧн. На дінӧ пырны? Бара жӧ тӧлк оз босьт, колӧ найӧс петкӧдны сэсь. А кымынӧн сэні? Кыдзи мый вӧчны, медым сэн тӧдісны, коді тані ветлӧ. Дыр тадз Сеня жугӧдліс юрсӧ да видзӧдлывліс то керка ӧшиньясӧ, то Юсь Виттор дінын варликасьысь кык вуджӧр вылӧ.
Друг очмыштіс Сеня, мӧвпыштіс:
— Ӧд ог жӧ гӧгӧрво. Кызны колӧ, кызӧмыд абу горзӧм, абу сёрнитӧм.
Сеня заводитіс тшӧкыда кызны, а кызӧм бӧрас ойкнитас либӧ акнитас. Юсь Виттор дінын сулалысь вуджӧръяс торъя нинӧм эз петкӧдлыны. Сеня заводитіс ёнджыка кызны. Недыр мысти керкасянь кылісны воча кызӧктӧм шыяс.
— Тӧдісны!
Сеняӧс вӧлі ставӧн тӧдӧны судоходнӧй охранасаяс. Сеня пыр вӧлі накӧд ӧтлаын. Сенялысь гӧлӧс быдӧн тӧдӧ вӧлі. И ӧні тӧдісны. Тӧдіс и Сеня гӧлӧссӧ Леолысь. Но мый водзӧ вӧчны? Кыдзи висьтавны, мед найӧ дась пемыднас петасны керкасьыс? Кытчӧ мунны? Порогын вӧліны белӧйяс. Найӧ, кӧнкӧ, ӧні танӧсь. Эжваӧ? Эжва туй вылын верман сюрны. Сэні ыджыд вӧлӧк, суасны. Туй бокӧд лызьтӧг мунны оз позь. Ӧти туй — Печера увлань. Сэні миян полк. А гашкӧ, весиг найӧ локтӧны Мылдін вылӧ? Дай сэні уна сикт эм... Но кыдзи висьтавны?
Недыр мысти Сеня заводитіс ньӧжйӧник сьывны. Сеняӧс кыйӧдысьяс бара нинӧм эз гӧгӧрвоны. Сеня заводитіс гораджыка. Кыйӧдчысьяс бара чӧлӧсь. Сэсся Сеня заводитіс серенада мотивӧн сьывны роч кыв вылын. (Судоходнӧй охранаса ёртъясыс вӧліны ставныс рочӧсь):
«Я здесь стою с винтовкой без затвора,
Пою затем, чтоб услыхали вы...
Немедля кутайтесь вы простынею,
Чтоб незаметно из села уйти.
Путь нам один — вниз по реке Печоре,
Чтобы добраться до своих частей...
Вель дыр тадз Сеня сьыліс, висьталіс керка пытшкӧссаяслы, мый вӧлі тӧдӧ, кодъясӧс арестуйтісны да сьылӧмӧн жӧ юаліс, гӧгӧрвоисны-ӧ найӧ ставсӧ, а гӧгӧрвоисны кӧ, мед куимысь дорвыв кызӧктасны да петасны. Керкасянь кыліс Леолӧн куимысь дорвыв кызӧктӧм.
Петыр Иван Ӧндрей аслас пикӧд Ёгорыскӧд кылісны Сенялысь сьылӧмсӧ, но эз гӧгӧрвоны кывъяссӧ. Ас костаныс найӧ вашкӧдчисны.
— Гегдыны, буракӧ, кутіс Сеняыс, сьылӧмӧн шонтысьӧ...
— Мед нӧ сьылас, медбӧръясӧ...
— Керка пытшкас, гашкӧ, ставныс жӧ нин гегдісны да... Коймӧд сутки нин ӧд оз ломтыны. Ӧти дзонь ӧшинь абу. А ывлаыс кӧдзыд.
— Кӧдзыд. Менам ки и кок турдіс.
— Ог пыралӧй Юсь Виттор ордӧ шонтысьыштны?
— Кӧть и пыралам. Татшӧм кӧдзыднад сёровно оз петны керкасьыс, а петасны кӧ — ывлаас гегдасны. Дай ӧшинюлас морт ветлӧ.
Недыр мысти ая-пиа пырисны шонтысьны.
Веськыда лым пытшті керкасянь собисны туй вылӧ Сеня дінӧ кыкӧн. Туйсӧ бауӧн вуджиг Лео шӧпнитіс Сенялы:
— Мунам тшӧтш... Сэн некод эз коль.
— Мунӧй ӧдйӧ асьныд. Веськыда чеччыштӧй таті кыр горулас, а сэсся Печера увлань, кытчӧдз он паныдасьӧй асланым частьяскӧд. Ме кольчча татчӧ. Муна кӧ, пыр и казяласны сьӧд паськӧматӧ да ставнымлы пом лоӧ.
Лео ёртыскӧд чеччыштісны кыр горулӧ, котӧртісны пидзӧсӧдз лым пытшті Печера сайӧ, веськалісны туй вылӧ. Туй кузя недыр котӧртӧм бӧрын найӧ казялісны вӧлаӧс берег дорсьыс. Бара веськыда лым пытшті котӧртісны вӧла дінӧ:
— Мый нӧ тані вӧчан? — йи бытшкысь сӧвика морт дінӧ матыстчигмоз юалӧ Лео.
— Он мӧй аддзы, березник кыя, — скӧра вочавидзис сӧвика морт. Сэсся видзӧдліс локтысьяс вылӧ, аддзис еджыд паськӧмаясӧс, повзис, бӧрыньтчис воськов-мӧд, ырыштчис пыридзнас.
Револьверсӧ лэптігмоз Лео рама шуӧ сылы:
— Тэ, дядьӧ, эн ыршась, а шыбыт пыридзтӧ да ну миянӧс вӧвнад Печера увлань.
— Кодъяс нӧ ті?
— Кӧть коді, ну тыкӧ ӧдйӧджык.
Доддьын мунігӧн Лео унаысь юаліс мужиклысь, мый лои Мылдінын, но сійӧ нинӧм эз висьтав, шуис сӧмын:
— Белӧйяс локтісны.
Лым питі котӧртігӧн пӧсялӧм бӧрын пышйысьяс ёна кынмӧны, воча пинь оз топав. Асъя ывлаыс ӧтарӧ кӧдздӧдӧ. Войтӧлыс веськыда вундӧ, лысьӧмӧдз прӧйдитӧ. Лео корӧ мужиклысь сӧвиксӧ:
— Сӧвиктӧ он сетлы шонтысьыштны?
Мужик воча юалӧ небзьӧдӧм гӧлӧсӧн:
— Ті, буракӧ, Йигӧ Ӧлексан керкаысь пышъянныд? Дерт, кӧнкӧ, кынмад, ӧд коймӧд сутки нин. Но ме и ачым кынма пӧрысь мортыд, а сӧвиктӧгыд дзикӧдз гегда. Со эстӧні эм шоныд керка. Сэні некод абу. Пыралам шонтысьны регыдик, мед вӧлӧй шойччыштас. Татчӧдз Мылдінсянь дас вит верст. Тіянӧс некод оз аддзы. А шонтысьыштӧм да шойччыштӧм бӧрас ӧдйӧджык воам Покчаӧдз. Шойччӧдтӧгыд вӧлӧй оз во.
Пышйысьяслы лои сӧгласитчыны Падей Педӧр Пилякӧд (сідз вӧлі шуӧны сӧвика мужиксӧ).
Куим сутки узьтӧмыс да кынмӧмыс шоныд вӧр керкаад унзільмӧдіс пышйысьясӧс. Лео тшӧктіс ёртсӧ водны да узьыштны ӧти часджын, а ачыс пуксис пач бокӧ валитчӧмӧн, кутіс сёрнитны Пилякӧд. Пиля бара меліа сӧветуйтӧ:
— Ывлаыс югыд нин. Ӧні кӧ кутам мунны — аддзасны, вермасны паныдасьны. Пемыдӧдзыс колӧ нӧрӧвитны. Узьыштанныд кӧ, лӧсьыдджык лоӧ.
Лео эз сӧгласитчы Пилякӧд. Но недыр чӧв пукалыштӧм бӧрын шоныд пач бокад синъясыс тупкысисны, вугыртіс, а сэсся чорыда ланьтіс.
Мыйӧн Пиля казяліс Леолысь ланьтӧм, гусьӧникӧн петіс ывлаӧ, бергӧдіс вӧвсӧ да скачӧн мӧдіс Мылдінӧ.
Вӧвсӧ лэдзавтӧг ни сӧвиксӧ пӧрччытӧг сійӧ уськӧдчис кузь пос кузя да ыджыд посводз кузя гортас, садьмӧдіс писӧ, Емельсӧ, висьталіс сылы ставсӧ, а Емель тэрмасигтырйи пасьтасис да, винтовкасӧ кватитӧмӧн, котӧртіс Мельников дінӧ.
Регыд вӧв додьясӧ пуксялӧмӧн морт кызь кымын, Василько Петыр юрнуӧдӧмӧн, гӧнеч мунісны Печера увлань. Вӧр керка весьтын найӧ чеччалісны додьясысь, котӧрӧн кайисны кыр йылӧ, разӧдчисны пуяс костӧ. Сэсся ставныс ӧтпырйӧ лыйисны керкаӧ, нар весьтас метитӧмӧн.
Лыйӧм шысьыс да ёрт ружӧктӧмсьыс Лео садьмис, чеччыштіс пач бокысь, видзӧдліс ёртыс вылӧ. Сійӧ пласьт куйлӧ, чужӧмыс тырӧма вирӧн. Матыстчис Лео, лэптыштліс сылысь кисӧ — лигышуси. Кывзыштіс — оз лолав. Босьтіс тшӧтш сылысь нагансӧ, заводитіс воча лыйсьыны ӧшинь пыр да калькӧдӧм ӧдзӧс костӧд. А пуляяс пыр тшӧкыдджыка розьӧдлӧны керка стенсӧ. Леолысь сотыштіс коксӧ, но ачыс эз усь. Гач пырыс йиджтысьӧ вир, но кӧртасьны некор. Ляпкӧдчис ӧдзӧс порог дінӧ, шочиника лыйлӧ воча, но веськавны оз вермы, ылынӧсь найӧ дай сайӧдчӧмны. Ранитчис пельпомыс. Лыйсьӧ шуйга кинас. Друг наганыс кляпкыны кутіс. Патрон быри. Водзсасьны сэсся нинӧмӧн. Лео тойыштіс ӧдзӧссӧ гурйыв, кок пӧв йылас чеччыштіс ывлаӧ, ырыштчис наганнас. Но кокыс друг лигышмуні. Уси. Еджыд лымсӧ гӧрдӧдіс аслас вирӧн.
VIII
Муртса удитіс Лео чеччыштны кыр горулӧ, Юсь Виттор ордысь петісны ая-пиа. Найӧ, тыдалӧ, аддзисны Сенялысь вуджӧрсӧ да ас костаныс кутісны варовитны.
Югдігас найӧ чукӧстісны Сеняӧс. Сеня тэрмасьӧмӧн муніс сэтчӧ. Винтовкасӧ сылысь босьтісны. Нуӧдӧны бӧр тюрьмаӧ, ӧти кыв сылы эз шуны. Сеня мӧвпалӧ:
— Некод оз тӧд пышйӧмсӧ. Луннас ӧшинювті мунны оз лысьтны, а войнас оз аддзыны. Кык лун мысти найӧ воасны асланым йӧз дінӧ, а сэсянь воас отсӧг. Ставнымӧс мездасны.
Сеняӧс йӧртісны пемыд тюрьмаӧ, мед сійӧ оз сёрнит мукӧдъяскӧд. Но и тані Сенялы кокни: сьӧлӧм вылас. Сылы нимкодь, мый вермис мездыны ёртъяссӧ, кодъяс сетасны юӧр краснӧй частьяслы, а найӧ мездасны тайӧ пленсьыс ставнысӧ.
Неуна шоналыштӧм бӧрын Сеня заводитіс мӧвпавны аслас пышйӧм йылысь:
— Талун кӧ оз казявны нинӧм да войнас кӧ бара менӧ сувтӧдасны сэтчӧ, колӧ тшӧтш пышйыны. Медтӧ кӧдзыд лоӧ да менӧ кыйӧдысьясыс бара пырасны шонтысьны. Но кыдз вӧчны, мед югыдӧдзыс оз казявны, либӧ кӧть мунӧмӧс оз аддзыны? Дӧрӧмӧн вевття мышкӧс, еджыдтӧ войнас оз аддзыны.
Сеня пӧрччис улыс дӧрӧмсӧ, сюйис пальто зептас да бӧр пасьталіс пальтосӧ. Сеня арталіс аски югдытӧдзыс воны Покчаӧ, босьтны сэсь вӧв, а вӧлыс кӧ лоӧ, сэк оз нин суны.
Пышйӧм йылысь гӧгӧрбок мӧвпалӧм бӧрын Сеня решитіс узьыштны недыр, медым шойччыштны вой кежлас. Кималасӧн матыстчис стен бокӧ, водіс стен пӧлӧн куш кӧдзыд джоджӧ. Но узьны оз вермы, юрын ветлӧны выль, шуштӧм мӧвпъяс, син водзӧ воӧны выль серпасъяс.
Друг гольснитіс ӧдзӧс томан. Ӧдзӧс гурйыв воссис, швачкысис стен бокӧ. Тюрьма пытшкӧс югдіс. Ӧдзӧс дорын сулалысь салдат равӧстіс:
— Пет зіля!
Тойлалігтырйи петкӧдісны Сеняӧс важ правление присутствиеӧ. Сэні пызан сайын Мельников да Сандрӧ Петыр. Стен пӧлӧн сулалӧны салдат кызь кымын: коді винтовкаа, коді шашкаа, коді револьвера. Унджыкыслӧн килутшас ӧшалӧ нагайка.
Сеняӧс йӧткыштісны пызан дорӧ. Мельников синкым пырыс бугдзыльтчыліс Сеня вылӧ, скӧра мурӧстіс:
— Висьтав, мый вӧчин!
— Нинӧм ме эг вӧч.
Сандрӧ Петыр торкис Мельниковӧс:
— Шонтыштны колӧ первой, Иван Федосеевич. Сэк ставсӧ висьталас. Тшӧкты, мед сетасны комынӧс кымын. Нинӧм прӧста кад воштыны. Сёровно нинӧм оз висьтав.
Мельников гогнитіс юрнас пызан помын сулалысь салдатъяслы:
— Комынӧс!
Салдатъяс кватитісны Сеняӧс, чашнитісны сы вылысь пальтосӧ, водтӧдісны кымыньӧн скамья вылӧ, кӧрталісны скамья бердӧ кияссӧ и кокъяссӧ, юр вылас и кок вылас пуксисны кыкӧн. Сеня эськӧ заводитліс жӧ водзсасьны... Но мый верман вӧчны та мындалы паныд. Водзсасьӧмсьыс Сандрӧ Петыр тшӧктіс содтыны витӧс.
— Но, ӧні висьталан ставсӧ! — сералігтыр чӧвтіс Мельников.
— Нинӧм ме тіянлы, бандитъяслы, ог висьтав. Шуа сӧмын ӧтиӧс: дыр издевайтчыны миян вылын оз удайтчы, регыд тіянлы пом лоӧ. Революция чышкыштас...
Сеняӧс эз лэдзны водзӧ сёрнитны. Мельников ӧвтыштіс кинас. Сынӧдын шутёвтіс нагайка, сотыштіс Сенялысь мышсӧ, ловъя яйӧдзыс мӧрччис. Мӧдысь... коймӧдысь... нёльӧдысь... Мышкуыс ойдіс вирӧн. А скамья бокын сулалысь кык салдатлӧн нагайкаясыс ӧтарӧ шутлялӧны переменаӧн, резӧны Сенялысь ловъя вирсӧ, пурӧны-нетшкӧны ловъя яйсӧ. Быд кучкигӧн сыркмунлӧ Сенялӧн тушаыс.
Сеня пиньсӧ мурч курччис. Ӧти ойӧстӧм шы ни норасьӧм некод эз кыв. Норасьны некодлы. Ойӧстӧмлы некод оз эскы.
— Кызь кык... кызь куим... кызь нёль... — гораа лыддьӧ быд кучкӧм пызан помын сулалысь салдат.
Сеня оз нин сыркъяв. Сійӧ куйлӧ ньӧти вӧрзьытӧг, садьтӧм.
Салдат лыддис комын витӧдз. Сеняӧс разисны, йӧткыштісны джоджӧ. Ӧти салдат гӧрбыльтчыліс, пуктыліс кисӧ Сеня нырвомӧ:
— Оз нин лолав.
— Шыбытӧй кыр горулӧ! — чӧвтіс Сандрӧ Петыр.
Мед некод оз аддзы, мый вӧчисны Сенякӧд, пасьтӧдісны сійӧс пальтонас. Зепсьыс нетшыштісны улыс дӧрӧмсӧ, чышкисны джоджысь и скамья вылысь вирсӧ. Кык салдат кватитісны Сеняӧс киясӧдыс, кыскисны кырйылӧ, йӧткыштісны кыр горув лым пиӧ.
IX
Правление присутствиеын лӧз нойӧн вевттьӧм пызан помъясын пукалӧны скамьяяс вылын гырысь тошка мужикъяс. Кызвыныс найӧ рочной пальтоаӧсь. Гӧгрӧсӧн шырӧм юрсияс шыльӧдӧмаӧсь. Татшӧм вӧччӧмӧн найӧс позьӧ аддзывны сӧмын вичкоысь ыджыд праздникъясӧ, кор тайӧяс жӧ ставныс сулалӧны медводзын, алтарлы паныд, сиктса озыр йӧз. Найӧ и юрбитӧны аслыссямӧн: пасъясьӧны ичӧтика, копыртчӧм пыдди сӧмын юрнаныс гогнитлӧны. Сьылӧм помасигӧн вичко стӧрӧж вайӧ налы эзысь тӧрелка вылын прӧскур. Вичкоысь петігӧн налы копрасьӧны.
А талун тайӧяс чукӧртчӧмаӧсь важ правлениеӧ, пуксялӧмаӧсь пызан гӧгӧр, лайкйӧдлӧны юрнаныс, шылькйӧдлӧны тошнысӧ.
Пызан сайын креслӧӧ вӧйтчӧма Сандрӧ Петыр. Сы нырулын бумага листъяс, списокъяс. Списокӧ гижалӧма сӧмын ов, ним да вич. Ӧткымын овлы паныд сулалӧ гӧрд карандашӧн гижтӧм крест.
Тайӧ мунӧ аслыссяма суд, бандитъяслӧн расправа. Пызан гӧгӧр пукалысьяс шуисны асьнысӧ коллегияӧн, а Сандрӧ Петырӧс Мельников пуктіс председательӧ. «Суд» вылын абуӧсь ни свидетельяс ни дорйысьяс. Весиг «мыжаланаыс» первойсӧ абу. Сёрнитӧны да судитӧны «мыжаланаӧс» вайӧдтӧдз. Тыртӧм стен пӧлӧныс тшем сулалӧны салдатъяс. Кык-куим лун сайын тайӧ стенъясас вӧлі ӧшалӧны лозунгъяс да плакатъяс, стен шӧрас вӧлі Ленинлӧн портрет. А ӧні нинӧм абу, ставсӧ нетшкӧмаӧсь. Мый ӧшӧдны выльтор — асьныс оз тӧдны. Мельников вӧзйӧ вӧлі ӧшӧдны царлысь портрет, Сандрӧ Петыр — Керенскийлысь, Кӧсьта Мишка — Колчаклысь. Но Колчаклӧн портретыс эз сюр, вӧлі сӧмын карикатура. Кодікӧ ещӧ вӧзйис Чайковскийлысь * портрет.
* Чайковский Н. В. — эсер. Октябрьскӧй революция бӧрын — контрреволюционер. 1918 воын союзнӧй десант воӧм бӧрын вӧлі главаӧн Севернӧй областьса контрреволюционнӧй Верховнӧй управлениеын. 1919 воын пышйис заграницаӧ.
Вель дыр тӧрыт тӧлкуйтісны и вензисны портрет кузя, но ӧти кывйӧ эз воны, некодӧс эз ӧшӧдны. Шуисны решитны белӧй отряд воӧм бӧрын, а ӧні кежлӧ ӧшӧдны правление вылӧ еджыд флаг.
Сандрӧ Петыр гӧгӧртіс синъяснас пукалысьясӧс, стен пӧлӧн сулалысь салдатъясӧс, видзӧдліс список вылӧ, шылькнитіс тошсӧ, лапйӧдліс нюдзиника:
— Заводитамӧ, господа! Кутам судитны Морозовӧс. Уралса экспедицияысь начальникӧс. Кӧсйӧ вӧлі Изсайысь нуны нянь. Ачыс коммунист. Пӧльза миянлы таысь оз ло. Ме ногӧн — «Печера вылӧ»?
«Печера вылӧ» кывсӧ пукалысьяс гӧгӧрвоӧны. Сійӧ лоӧ лыйлыны. Бандитъяс лыйланінсӧ бӧрйисны Печера йи вылын.
— Коммунист кӧ — дерт, лыйлыны! — шыасис Кӧрӧг Ӧсип.
— Коді прӧтив? Некод абу? Вай чукӧстӧй татчӧ Морозовсӧ! — бара тошсӧ шылькнитіс ӧтмӧдарӧ Сандрӧ Петыр да вӧйтчис креслӧӧ.
Ӧдзӧссай шумӧвӧйысь петкӧдісны Морозовӧс. Чужӧмыс сылӧн пыктӧма, синпӧлыс омӧля тыдалӧ. Чужӧм пасьтаыс косьмӧма вир.
Сандрӧ Петыр чургӧдіс Морозовланьӧ водзчуньсӧ:
— Тэ коммунист?
— Да, коммунист.
— Тэ кӧсйин нуны Изсайысь нянь, Ляпинысь?
— Да. Сэні эм кыксё ветымын сюрс пуд саяс нянь. Сійӧс колӧ вӧлі ӧдйӧджык сэсь нуны, мед эз сюр белӧйяс киӧ, мед регыдджык воис рабочӧйяслы, уджалысь йӧзлы да Краснӧй Армиялы.
— Тырмас. Тэ лыддян асьтӧ мыжаӧн?
— Мыйысь? Ме тышкася Октябрьскӧй революция дор, став уджалысь йӧзӧс капитал эксплоатация улысь мездӧм вӧсна, Сӧвет власть вӧсна. Ме татчӧ локті Уралсянь отсавны коми уджалысь йӧзлы мездысьны роч и коми буржуйясысь, мездысьны заграницаса капиталистъясысь, перйыны шуда олӧм. Ме мыжаӧн лыддя тіянӧс, бандитъясӧс. Но ті дыр он олӧй, регыд пом воас тіянлы...
— Тырмас!.. Нуӧдӧй! — лёкысь равӧстіс Сандрӧ Петыр.
Салдатъяс понъяс моз уськӧдчисны Морозов вылӧ, тойлалӧны сійӧс ывлаӧ. Морозов нетшыштчыліс, горӧдіс:
— Мед олас Сӧветскӧй власть! Мед олас миян Ленин! Мед олас ставмувывса...
Но водзӧ эз нин кывны Морозовлӧн кывъясыс. Сійӧс петкӧдісны ывлаӧ. Прикладӧн тойлалігтырйи лэччӧдісны Печера йи вылӧ. Лыйлісны.
Сандрӧ Петыр пальто соснас чышкис тіралан льӧбъяссӧ, Морозов фамилия весьтӧ гӧрд карандашӧн вӧчис крест:
— Ӧд кутшӧм ёсь! Татшӧмтӧ кӧ колян, бур оз ло!
Сэсся видзӧдліс список вылӧ, бара малыштіс тошсӧ:
— Но, ладнӧ. Водзӧ. Ӧчередьын — Кызъюров. Эжва вожысь красноармеец. Шуӧны, абу пӧ коммунист.
Улӧс вылысь чеччыштіс Сарйон:
— Вайлы ме висьтала. Ме тайӧс тӧда. Ме тайӧс и арестуйті тӧрыт. Крестьяна пӧвсын вӧлі агитируйтӧ. Шуӧ, тіянӧс пӧ озыръяс ылӧдісны. Колӧ пӧ бӧр лӧсьӧдны Сӧвет власть. Сійӧ пӧ асланым власть. Меным тайӧ збыль отеч Василий висьталіс, со ӧд и ачыс тані...
Улӧс вылысь кыпӧдчис Василь поп. Кирган гӧлӧснас порсь моз руксіс:
— Истиннӧ тайӧ ставыс. Господьлы паныд сійӧ мунӧ. Татшӧмъяссӧ Христос тшӧктӧ огнём и мечом истребитны. Меным тӧрыт Кӧрӧг Ӧсип висьталіс ставсӧ, а ме Сарйонлы висьталі.
Сандрӧ Петыр сувтіс пызан сайӧ:
— Вай чукӧстӧй Кызъюровсӧ.
Ӧдзӧс сайысь вайӧдісны Кызъюровӧс. Сійӧ фуфайка кежысь. Кокъясас сӧмын носкияс. Гын сапӧгъяссӧ и шынельсӧ тӧрыт мырддис Сарйон. Гын сапӧгыс ӧні Сарйон кокын, а шынельсӧ сійӧ войнас картіӧн ворссис. Чужӧм сертиыс Кызъюровлы ар кызь гӧгӧр. Сійӧ паськыд пельпомъяса, гырысь кияса, тӧдчӧ, ёна уджавлӧма, кӧть и том на ачыс.
Сандрӧ Петыр синъяснас мерайтіс сійӧс юр вывсяньыс да кок улӧдзыс:
— Тэ коммунист?
— Абу.
— Кыдзи абу? А Сӧвет властьсӧ ошкан?
— Сӧвет властьыс меным кажитчӧ. Ме дас вит арӧссянь уджалі йӧзлы, казакын. Кын кокӧй эз и сывлывлы, а пыр тшыг нисьӧ пӧт понтуйӧ олі. А Сӧвет власть мем вӧля сетіс, му сетіс. Сӧвет власть мем права сетіс, кыдзи и став коми уджалысь йӧзлы. Ӧні ми роч и коми красноармеецъяс ӧтвылысь тышкасям Сӧвет власть дор. Менӧ со арнас бӧрйылісны съезд вылӧ, Устюгӧ ветлі. Сэні рочьяс. Ме коми. А некод оз нимты менӧ ни оз вид. Сӧвет властьыд — миян власть. Дерт, сійӧс быдӧн ошкӧ, буржуйясысь кындзи...
— Сідзкӧ, тэ асьтӧ мыжаӧн лыддян?
— Ме? Сӧвет властьӧс ошкӧмысь? Ог! Ме кувтӧдз кута тышкасьны асланым власть вӧсна...
— Тэ, сідзкӧ, коммунист? Но тырмас. Нуӧдӧй. Тайӧ сэтшӧм жӧ, кӧть и абу коммунист.
— Ме ачым лэччӧда тайӧс! — равӧстіс Сарйон Кызъюров вылӧ уськӧдчигмоз.
Морозовӧс моз жӧ Кызъюровӧс прикладӧн тойлалігтырйи нуӧдісны сикт кывтыд помӧ, лэччӧдісны ю вылӧ, лыйлісны.
Сандрӧ Петыр бара пуктіс гӧрд крест Кызъюров фамилия местаӧ. Бара видзӧдліс список вылӧ:
— Водзӧ ӧчередьын Суслов. Коммунист. Юасьны, ме ногӧн, нинӧмла. Туй сылы ӧти: Печера вылӧ. Коді прӧтив? Абу. Чукӧстӧй Сусловӧс да лэччӧдӧй, — помсьӧдіс, списокӧ выль крест пуктігмоз.
Сусловӧс тюрьмасьыс веськыда петкӧдісны ывлаӧ, нуӧдісны сійӧ жӧ туй кузя йи вылӧ, кӧні пласьт куйлӧны нин морт комын саяс.
Бандитъяслӧн «суд» мунӧ водзӧ. Сандрӧ Петыр тэчалӧ списокӧ выль крестъяс. Тюрьмаысь чукӧстӧны пыр выль йӧзӧс, нуӧдӧны винтовкаяс костын йи вылӧ. Василь поп проклинайтӧ коммунистъясӧс тюрьмаысь петкӧдігӧн, ёрӧ доброволецъясӧс, сиӧ налы ад.
«Суд» мунігӧн локтіс Мельников. Сійӧ босьтіс Сандрӧ Петыр ордысь списоксӧ да карандашсӧ да ов кызь весьтӧ водзвыв пукталіс крестъяс. Сандрӧ Петыр гораа лыддис пасйӧм овъяссӧ. Негырысь чукӧръясӧн найӧс лэччӧдісны йи вылӧ.
Мельников шӧпнитіс Сандрӧ Петырлы:
— Тэрмасьны колӧ. Регыд воасны. Ягты дінысь ӧні петісны. Час мысти тані лоасны. Колӧ паныд петны няньӧн-солӧн...
— Но-о! Сідзкӧ, час ми дугдыштлам, — воча шӧпнитіс Сандрӧ Петыр. Сэсся гораа: — Господа! Вӧчламӧй кост. Мунамӧй ӧні ставӧн встречайтны дона гӧстьясӧс — сибирскӧй орёлъясӧс, адмирал Колчаклысь воинствосӧ. Час мысти найӧ воасны татчӧ.
X
Асывсяньыс талун чукӧртісны Мылдінысь став йӧзсӧ рӧв кырйылӧ встречайтны гӧстьясӧс, белӧйясӧс. Мельников тшӧктіс петкӧдны весиг висьысьясӧс и челядьӧс. Асывсяньыс нин талун Клавдюк Иван — вичко стӧрӧж — сулалӧ кӧлӧкӧльничаын, лӧсьӧдчӧма Мельников да поп тшӧктӧм серти звӧнӧн встречайтны белӧйясӧс.
Асывсяньыс талун Ладимер Василь, Падей Педӧр Пилялӧн зять, велӧдӧ салдатъясӧс честь сетны офицерлы, велӧдӧ, кыдзи колӧ босьтны винтовка «На караул» да равӧстны: «Здравье желаем, господин капитан».
Асывсяньыс талун Рӧдьӧ Митька, взятка босьтӧм кузя Скороходовлӧн веськыд ки, корсис еджыд полотна дӧра, медым сійӧс косявлыны посньыдика да ӧшлыны шапкаясӧ, штыкъяс йылӧ салдатъяслы да морӧсъясӧ мукӧдлы.
Асывсяньыс талун пелькӧдчӧны Скороходов ордын, лӧсьӧдӧны сёян-юан еджыд гӧстьяслы.
Рӧв кырйыв тырӧма йӧзӧн. Ӧтар туй бокас руд стенӧн сувтӧмаӧсь салдатъяс. Воддза радас ставыс шынеляӧсь, бӧръя радъясас прӧстӧй паськӧмаӧсь. Морӧсаныс ставныслӧн ӧшӧдӧма еджыд дӧра тор. Шапкаяс кӧсӧйтӧмаӧсь веськыд бокӧ. Радъяс водзвылын ӧтмӧдарӧ ветлӧны Сарйон да Кӧсьта Миш, быд воськовтігӧн найӧ ӧвтыштлӧны нагайкаӧн.
Туй шӧрын шапкатӧг сулалӧны Сандрӧ Петыр, Мельников, Пищик Иван да Василь поп. Сандрӧ Петыр вышивайтӧм кузьчышъян вылын кутӧ ыджыд нянь тупӧсь, нянь тупӧсь вылас пуктӧма чепӧль сов. Пищик Иван киын ыджыд ӧбраз. Василь поп кыняулас топӧдӧма крест да, чуньсӧ лэптӧмӧн, мыйкӧ висьталӧ Пищик Иван батьыслы, быттьӧ зэв чорыда стрӧжитӧ. Василь поп удитӧма нин прамӧя кокнитны, ӧдва ӧшйӧ кок йылас, матӧ оз позь локны, пӧдтӧ самӧкур дукӧн.
Мӧдар туй боксӧ кырйыв дорӧдзыс стынйӧмаӧсь сиктса йӧз: пӧрысь и том, нывбаба и мужик. Ставӧн локтӧмаӧсь встречайтны, но оз тӧдны кодӧс, оз тӧдны, мый вайӧны сійӧ тӧдтӧмъясыс: шуд али синва, нянь али тшыг.
Бокынджык потшӧс вылӧ валитчӧмаӧсь кык мужик: ӧтиыс тошка, мӧдыс ичӧтик уска. Кыкнаныслӧн омӧлик, дӧмасӧсь паськӧм. Кокъясаныс гынъюръяс. Найӧ частӧ видзӧдлӧны катыд, Мыл ю вылӧ. Сэсянь кутасны локны белӧйяс.
— Гегдан тані виччысигас. Колӧкӧ, оз и локны.
— Локтасны. Наысь он мын. Локтасны да ещӧ ставнымӧс Печера вылӧ лэччӧдасны...
— Эн гора, кыласны, — тувкис уска мортлы бокас тоша мужик. — Он ӧмӧй тӧд, ӧти кыв кӧ не ногӧн шуан — лыйлӧны.
— Тӧда, — нуртӧма чӧвтіс уска мужик. — Весиг и кывсӧ мукӧдыс оз шу да лыйлӧны. Со тӧрыт Помӧсдінсянь локтісны кымынкӧ вӧла. Сэн, буракӧ, оз на тӧдны мылдінса переворот йывсьыс, чайтӧны тась краснӧйясӧс на. Сойваӧдз воасны, а сэні и кутӧны найӧс. Тӧрыт весиг Мылдінӧдз нинӧм тӧдтӧг локтіс экономическӧй экспедицияысь начальник. Сойвасянь сійӧ доддьын лэччис ӧти салдат тайӧяслӧн, ме ог тӧд, мыйӧн найӧс шуны: белӧйӧн ли мыйӧн ли. Ыджыдъясыс тай Мельников да Сандрӧ Петыръяс-а. Но вот. Салдатыд, буракӧ, висьталӧма, мый тані краснӧйяс да вайӧдісны буретш Морозов поспомӧдз. Поспомас нин Алсуфьев — сідз шусис доддьын пукалысьыс — юаліс ӧдзӧсӧд петысь салдатлысь: «Морозов ёрт гортас?» А салдат ёрччыштіс:«Кутшӧм тэд ёрт ковмис! Лэпты киястӧ!» Алсуфьев чуймис, оз гӧгӧрво, шуткаӧн али збыльысь тадзисӧ. А салдат прикладӧн тувкис сійӧс морӧсас. Сэні жӧ сійӧс пӧрччӧдісны да веськыда лэччӧдісны йи вылӧ.
— Эз и судитны?
— Кутшӧм нӧ суд тайяслӧн? Ставсӧ ӧд судтӧг лыйлӧны
— Правлениеын мӧд лун нин суд мунӧ да?
— Кутшӧм нӧ сійӧ суд, кор весиг оз юавны мортыслысь, коді сійӧ, кутшӧм мыж вӧчис. Сандрӧ Петыр кӧ шуас, тайӧ пӧ коммунист — ставыс.
Тоша мужик вель дыр чӧв оліс. Сэсся ыджыда ышловзис:
— Та дыра и оліс асланым властьным. Бӧр сюрим озыръяс гыж улӧ...
— Татшӧма кужим видзны ассьыным властьнымӧс. Но дыр тайӧяс кутчысьны оз вермыны. Регыд бӧр краснӧйяс воасны. Мыйкӧ вот колӧ вӧчны...
Бара недыр чӧв олісны. Заводитіс уска:
— Сеняӧс садь быртӧдзыс нӧйтӧмаӧсь нагайкаӧн. Куліг чайтӧмаӧсь да шыбытӧмаӧсь кыр горулӧ. Но сійӧ ловъя на вӧлӧма. Садь петӧм бӧрас сійӧ кыссьӧма гортас. Зэв омӧль. Ог тӧд, кулӧ оз. Мышкусьыс став кучиксӧ поткӧдлӧмаӧсь. Ловъя яйыс тыдалӧ.
— Тэ волін сы ордӧ?
— Пыралі карта пырыс бӧрводз, дыр овны эг лысьт, мед оз тӧдлыны. Меным Иван висьталіс, эськӧ эг и тӧд.
— Нагайкаӧн нӧйтӧмыс, мучитӧмыс медся нин лёк. Мед нин кӧть нӧйттӧг виисны.
— Найӧ нӧйтӧмнас сьӧлӧмнысӧ бурмӧдӧны.
Сёрнитысьяс дінӧ матыстчис Йигӧ Ӧлексан. Мужикъяс бергӧдісны сёрнисӧ ур кыйӧмӧ. Йигӧ Ӧлексан синбӧжнас видзӧдліс на вылӧ. Сэсся нюмдӧмӧн, небыдика:
— Мыйла нӧ ті бокын сулалад! Абу ӧмӧй тіянлы тшӧтш праздник? Локтӧй чукӧрас!
— Локтам, локтам, Ӧлексан Йигнатьевич, — нюмдӧмӧн жӧ воча шуӧ тоша мужик. — Ми тасянь видзӧдам, дыр-ӧ оз тыдовтчыны. Тасянь лӧсьыда тыдалӧ.
— Вернӧ? А-а-а, — нюжӧдіс Йигӧ Ӧлексан да муніс бӧр.
— Мӧсей Мишӧс пӧ вок ордас виӧмаӧсь? — юалӧ уска мужик.
— Сійӧ ачыс лыйӧма асьсӧ.
— Кыдзи ачыс?
— Кыдзи? Восстание вояс Мӧсей Миш узьмӧдчӧма Микулай вок ордас, писарь Коля ордӧ, кыдзи ми сійӧс шуам вӧлі. Асывнас водз сійӧ вӧлі лӧсьӧдчӧ лэччыны Щугӧрӧ, а сэсянь вуджны Ляпинӧ, медым ӧддзӧдны нянь вайӧмсӧ. Узянінсьыс сійӧс садьмӧдас Микулай вокыслӧн пиыс, тӧдан, гӧрд юра Всеволодсӧ?
— Тӧдтӧг ог ов.
— Но, вот. Всеволодыд чужъяс Мӧсей Миштӧ, ассьыс дядьсӧ, да горӧдас: «Чеччы, тырмас узьныд! Капут тіянлы!»
— Мый нӧ лои? — садьмигмозыс юалӧ Миш.
— Пом лои тіянлы! — сералігтыр висьталӧ Всеволод. — Чеччы зіля! Ме тэнӧ, дядь мортӧс, ачым нуа. Мед котшкӧбтасны. Ӧні асланым властьыс. Тіян власть помасис!
Мӧсей Миш уськӧдчӧма пасьтасьны, кӧсйӧма пышйыны сарай пырыс, но Всеволодыс потшӧма туйсӧ, вӧлӧм шуӧ: «Сюрин! Он пышйы! Со, кылӧ, пырӧны нин». Вӧлӧмкӧ, сійӧ ачыс и вайӧдӧма йӧзсӧ, медым вины дядьсӧ. Мӧсей Мишлы некытчӧ лоӧма воштысьны. Зептас сылӧн вӧлӧма наган. Нагансӧ пельбокас вайӧдігмоз сійӧ горӧдас пырысьяслы: «Ловйӧн ме тіянлы ог сетчы!» Сэки и лыйӧма асьсӧ. А эз кӧ лый — сійӧс эськӧ Сенясӧ моз жӧ нӧйтісны, а сэсся лыйисны, — жугыля помсьӧдіс тоша мужик.
— Первой колӧ вӧлі Всеволодсӧ дзенгыны, сэсся пырысьяссӧ да медбӧръя пулянас вӧлисти асьсӧ.
— Эн гора... кыласны.
— Эн гора, — скӧрмис уска мужик. — Тӧдан, мый колӧ вӧчны?..
Вичко джынъянъяс буӧстісны, тыртісны Мылдін сиктӧс ыргӧн шыӧн. Йӧз чукӧр шызис. Юръяс бергӧдчисны ю катыдӧ. Кыліс команда: «Становись!» Дінъёль луг вывті тыдалӧ гӧнеч локтӧны вӧла кызь-комын верзьӧмӧн да мӧд сы сымында доддьӧн. Регыд тыдовтчисны улич помын. Бара команда: «Сми-ирр-но. Равне-ние на-пра-во! На краул!» Салдатъяс лэптыштісны винтовкаяссӧ ныр весьтӧдзныс. Мельников, Сандрӧ Петыр да мукӧд копыртчӧмӧн тапиктӧны локтысьяслы паныд. А локтысьяс йӧз чукӧрынӧсь нин. Найӧ чеччалісны вӧвъяс вылысь. Вӧв вылын пукалан коли сӧмын ӧти. Пельпомъяс вылас сылӧн югъялӧны зарни погонъяс. Шапкаас кӧсӧйӧн вурӧма еджыд дӧра, а еджыд вылас — кельыдлӧз дӧра. Ӧтар бокас сылӧн шашка, мӧдарас — кабурын револьвер. Тасмаас кӧрталӧма бомбаяс. Сійӧ первой видзӧдліс салдатъяс вылӧ, сэсся тывйыштіс синъяснас йӧз чукӧрсӧ, сувтыштліс стремяяс вылас да горӧдіс:
— Здрасте, господа!
Салдатъяс воча равӧстісны:
— Здра... жаем, господин!..
Помыс нинӧм эз артмы. Кодкӧ кылӧ горӧдіс: «господин капитан», кодъяскӧ — «генерал», кодсюрӧ — «поручик», а бӧръя радсьыс кыліс — «господин бандит».
Вӧв вылын пукалысь бара зыбйыштчыліс кокъяснас, индіс ки пӧвнас белогвардеецъяс отряд вылӧ:
— Миян сибирса сюсь варышъяслы... ура!
— Ура! ура! — мурӧстісны салдатъяс.
Сэк костті Сандрӧ Петыр копыртчӧмӧн матысмис верзьӧма дінӧдз. Тшыг да мудз вӧлыс аддзис чургӧдӧм няньсӧ да рукӧстӧмӧн курччис, уськӧдіс Сандрӧ Петыр киысь. Сы бӧрся мунысьяс шайпаймунісны.
Вӧв вылын пукалысь дінӧ матыстчис ӧти нывбаба:
— Мый нӧ тайӧ, господин... господин... кутшӧм олӧм лои. Быдӧнӧс нагайкаӧн нӧйтӧны да лыйлӧны. Кутшӧм закон серти нӧ тайӧ. А ӧні со няньӧн-солӧн да ӧбразӧн петісны...
Югыд погона эз лэдз помсьӧдны нывбабалысь норасьӧмсӧ, вӧвнас зырыштіс сійӧс. Нывбабаыд муртса эз усь, удитіс кутчысьны стремяас. Погона морт косьыштіс сійӧс нагайканас.
Татшӧм торъяс лоӧм бӧрын шыасис Сандрӧ Петыр:
— Господин капитан... мунамӧй шонтысьны. Закуситны.
Унаысь эз ковмы корны белогвардеецъясӧс, ставныс люзьгисны банкет вылӧ. Салдатъяс дыр на сулалісны, винтовкаяс ныр весьтын кутӧмӧн, да командатӧг и лэдзалісны муӧ, а ещӧ недыр сулалӧм бӧрын вочасӧн разӧдчалісны. Банкет вылӧ найӧс эз корны. Кынмӧм йӧз котӧрӧн муналісны гортъясаныс.
Кырйыв тыртӧммис. Сӧмын кӧлӧкӧльняын дыр на бувгисны джынъянъяс.
XI
Кыр горулын лым пиын садьыс петі Сенялӧн. Кынмӧ. Ки-коксӧ омӧля вермӧ вӧрзьӧдны. Мышкусӧ ставнас вундалӧ. Сеня вель дыр эз вермы гӧгӧрвоны, кӧні сійӧ, мый сыкӧд лои, вӧт али вемӧс тайӧ. Ружтігтырйи став вынсьыс кыпӧдчис. Юрас воис сійӧс нӧйтӧмыс. Помнитӧ салдатлысь лыддьӧмсӧ кызьӧдз. А мый вӧлі водзӧ, нинӧм оз тӧд.
Дыр ковмис Сенялы кымыньӧн моз кыссьыны кыр горув лымйӧд туй вылӧдз да кайны кыр йылӧдз. Гортӧдзыс Сеняӧс кыскисны даддьӧн ислалысь челядь. Отсалісны пырны керкаӧ.
Сӧмын гортас тӧдмаліс, мый сыкӧд вӧчӧмаӧсь. Шоналӧм бӧрас кутісны доймыны сылӧн ранаясыс терпитны вермытӧма. Но норасьны некодлы. Отсӧг виччысьны некодсянь. Керкаысь петны оз вермы.
Кык сутки Сеня куйліс кымыньӧн, вӧрзьӧдчывтӧг. Первой сійӧс лыддисны кулӧмӧн. Но мӧд сутки куйлігас кык белогвардеец волісны нуны Сенялысь кӧлуйсӧ да аддзисны ловйӧн. Найӧ висьталісны Сандрӧ Петырлы. Сандрӧ Петыр вӧлі ёна гажа. Ки пӧвнас ӧвтыштӧмӧн чӧвтіс: «Регыд никтас ачыс, пуля видзны оз ковмы».
Белогвардеецъяс мунӧм бӧрын рытнас Сеня ордӧ пырис ар даса кымын детинка. Гусьӧникӧн сійӧ матыстчис Сеня крӧвать дінӧ:
— Тэ ловъя? Ёна висян?
— Ёна, Иванушко.
— Дыр он бурд?
— Ог тӧд.
— А пасьтасьныд верман он?
Вочакыв пыдди Сеня ньӧжйӧникӧн вештіс вирӧсь прӧстынясӧ мышку вывсьыс:
— Со мый менӧ вӧчисны, Ваньӧ. Кулӧмӧн чайтӧмаӧсь да кыр горув шыбитӧмаӧсь. А ме со ловъя коли ӧнӧдз.
Нагайкаӧн поткӧдлӧм мышкуыс Сенялӧн тырӧма лӧмӧн да пыкӧсӧн. Иванӧс быттьӧ кӧдзыд ваӧн кисьтісны, кынмис места вылас, кывйыс оз артмы. Бура дыр чӧв олӧм мысти сійӧ шуис Сенялы:
— Тэ пышйы тась. Он кӧ пышйы — виасны. Лыйласны. Ставсӧ нин лыйлісны. Тюрьмаас этша нин кольӧма.
Сеня эз пыр вочавидз Иванлы. Сійӧ небыда видзӧдліс Иван вылӧ, сьӧлӧмыс вӧрзис Иван кывъясысь, сэтшӧм прӧстӧя да матіа, сьӧлӧмсяньыс жалитӧ Иван Сеняӧс, индӧ туй, мед Сеня коли ловйӧн. Сенялы Иван — медматыса морт. Найӧ пыр вӧліны ӧтлаынӧсь, эз торйӧдчывны ӧти лун кежлӧ бӧръя во чӧжнас, кор Сеня воис Мылдінӧ Кронштадтсянь, вит во чӧж море вывті ветлӧм бӧрын. Иванлӧн эз вӧв мам ни бать. Сылы матыса мортӧн вӧлі ӧтнас Сеня. Унатор Иван тӧдмаліс Сенясянь. Дерт, унатор на и оз вӧлі гӧгӧрво. Асьсӧ вӧлі Сеня шуӧ большевикӧн, уджалысь йӧзӧс мездӧм вӧсна тышкасьысьӧн. Висьтавліс Иванлы, кыдзи сійӧс кыкпӧрйӧ пукӧдісны тюрьмаын революционнӧй книгаяс лыддьӧмысь да разӧдӧмысь, да кыдзи сійӧ первойсӧ пышйис тюрьмасьыс, а мӧдпӧв пуксьӧдӧмсьыс мездіс сійӧс революция, Ленин. Иван гӧгӧрвоис тюрьмаын тшыгйӧн пукӧдӧм, гӧгӧрвоис сэсь пышйӧмсӧ, но тюрьмаӧ пуксьӧдан помкасӧ гӧгӧрвоис асногыс. Сеняӧс сійӧ торкис висьталігкостіыс: «Сідзкӧ, сэні ичинь кодьӧсь жӧ. Менӧ тай ичинь, кор босьта книга лыддьыны, пыр жӧ видӧ да кучкалӧ, гӧбӧчӧ сюйны грӧзитӧ». Сенялы вель дыр ковмис тӧлкуйтны, медым Иван гӧгӧрвоис кӧть ичӧтика революция йылысь. Та бӧрын Иван бара юалӧ: «Тэнӧ, шуан, Ленин мездіс? А коді нӧ сійӧ? Сійӧ, сідзкӧ, тэ кодь жӧ бур? Тэ тай менӧ пыр жӧ доръян-а».
Сенялы син водзас воліс став ӧтлаын олӧмыс Иванкӧд, тайӧ косіник детинкаыскӧд. Сэсся вӧлись мӧвпыштіс пышйӧм йылысь. Но кыдзи пышйыны, кор оз вермы вӧрзьӧдчыны? Кытчӧ пышйыны, кор оз тӧд, кӧнӧсь ас йӧзыс? Кыті пышйыны, кор став туйяссӧ потшӧмаӧсь белогвардеецъяс.
Бура дыр мӧвпаліс Сеня. Воис ӧтиӧ: колӧ пышйыны. Оз кӧ пышйы — виасны. А пышъяс кӧ... пышйыныс кӧ вермас, туй вылас кӧ оз кув — ас йӧз дінӧ воас. Кӧть кымыньӧн кыссьӧмӧн, а колӧ пышйыны. И пышъян туй ӧні коли ӧти: Эжваӧ. Сэні ас йӧз, сэні Краснӧй армия, сэні сӧвет власть. Мунны Эжваӧ позьӧ сӧмын лызьӧн, вӧрӧд, некод казявтӧг. Татшӧма висигӧн мунны ковмас дыр. Тшыгла верман кувны. Но бурджык тшыгла кувны, кынмыны вӧрын, чем сетны асьтӧ бандитъяслы пурны.
— Талун чеччыны ог на вермы, — Иванлы ружтігтырйи шуӧ Сеня. — Оз кӧ лыйлыны — аски рытнас муна. Сӧмын тэд ковмас ӧтитор вӧчны: со эстӧн эм ноп мешӧк, важ кӧлуй саяс. Сійӧс эз казявны бандитъясыс да коли. Сэсся сарайын эм лызь гоз. Сэні жӧ эмӧсь сьӧдбӧж дзугъяс. Лызьсӧ кӧмав, нопъясь, киад босьт идзас кольта да сьӧдбӧж дзугъяссӧ да ещӧ ичӧтик чер да катӧд ставсӧ Сандрӧ Вась рыныш дорӧ, гуав лым пиӧ, гу весьтас майӧг сутшкӧмӧн. Юаласны кӧ: «Кытчӧ мунан?» — висьтав: «Сьӧдбӧж дзуг пуктавны». Гӧгӧрвоин?
— Гӧгӧрвои, дерт.
— Некодлы эн висьтав, мый ме пышйыны кӧсъя.
Иван весиг дӧзмис татшӧм кывъяссьыс:
— Кодӧн нӧ тэ менӧ чайтан?
— Но, но, ме сідз шуи.
Пемдӧм бӧрас нин Иван бара воліс Сеня ордӧ, шӧпкӧдіс сылы:
— Кыдзи тшӧктін — ставсӧ сідз вӧчи.
Асывнас Сеня пуксис крӧвать вылас ойзігтырйи. Кӧрталіс мышсӧ прӧстыняӧн да пасьталіс дӧрӧм.
Гын сапӧг кӧмалігас пырисны куим белогвардеец, бара нуӧдісны Сеняӧс тюрьмаӧ, бара нӧйтісны нагайкаӧн бурдтӧм ранаяс вылас, шыбытісны тюрьма пельӧсӧ садя нисьӧ садьтӧмӧс. Став надея сылӧн воши пышйӧм вылӧ, а гашкӧ, и бурдӧм вылӧ, олӧм вылӧ. Син водзыс Сенялӧн пемдіс. Юрас воӧны кутшӧмсюрӧ мӧвпъяс лестукъясӧн, оръялӧмӧн. То быттьӧ сійӧ бӧр лоӧма Иван кодь жӧ ичӧтик, киссьӧм паськӧма, пыдӧстӧм гын сапӧга, кынмӧ, изӧймитӧма, котралӧ керкаысь керкаӧ, корӧ милӧстина. То сійӧ казакын уджалӧ купечлы, узьӧм ни сёйӧм, то тюрьмаын пукалӧ Петропавловскӧй крепостьын, то бара уйӧ море вылын, караб вӧйӧм бӧрас, то штурмуйтӧ Зимний дворец кӧдзыд арся войын ӧтвылысь рабочӧйяскӧд да салдатъяскӧд.
Луннас Иван пуксис сёйны. Сійӧ тэрмасьӧмӧн курччалӧ янтас рудзӧг нянь да ньылалӧ ва сорӧн. Сёйӧм борын лӧсьӧдчӧ котӧртны Сеня ордӧ, кӧсйӧ висьтавны, мед Сеня оз мун Кузьнырд пыдӧс муяс вывті, а ордйӧдас бокыті. Иван талун кайліс муяс вылӧ аслас лямпаясӧн да аддзыліс белогвардеецъяслысь муяс пӧлӧн ветлӧм. Найӧ и войнас вермасны волыны сэтчӧ.
Керкаӧ пырис Иванлӧн ёртыс Кольӧ. Пыригмозыс горӧдіс:
— Сенятӧ... лыйлісны... — ачыс бӧрддзис.
Иванлӧн ва чашкаыс вольскис кисьыс, зёльмуні джоджын. Кынмӧм синъясӧн сійӧ видзӧдӧ Кольӧ вылӧ. Чужӧмыс быгыд-еджыд.
— Лый... лісны... сідзкӧ, виисны... — Иван шамыртіс ичӧтик кулаксӧ, ырыштчис да гораа:
— Лыйлісны... Сеняӧс кӧ лыйлісны — ме коли! Ме вешта водзӧснысӧ! Ме, ме сы местаӧ лоа! Ме большевик лоа! Кылан, Кольӧ, ме большевик лоа, ме вешта!
XII
Сойва поссянь неылын, сук вӧр пӧвсын, ӧти лунӧн быдмис важ керъясысь вӧчӧм керка. Керкасӧ нитшкалӧма турунӧн, вевттьӧма лыскӧн. Керка бокас ыджыд чукӧр краж, дасьтӧмаӧсь керкасӧ шонтыны пес. Керкаын сӧмын ӧти ӧшинь да ӧти ӧдзӧс. Керка пытшкас стенъяс пӧлӧныс нюжалӧмаӧсь наръяс. Джодж шӧрын сулалӧ пӧвъясысь тувъялӧм кузь пызан. Ӧдзӧсдор стенын ӧшалӧ джынъян. Джынъян кывсяньыс черань вез моз кыссьӧны вӧр пуяс костті сутугаяс.
Тайӧ — белӧйяслӧн застава керка. Восстание бӧрын найӧ лӧсьӧдісны Сойва поспомӧ застава, ӧти лунӧн вӧчисны керка салдатъяслы овны, вит-ӧ-квайтлаӧ лӧсьӧдісны часӧвӧйяслы сулаланін да часӧвӧйяс дінас керкасянь, джынъян кывсянь, нюжӧдісны сутугаяс, медым часӧвӧйыс вермис вӧчны тревога сутугасӧ тракӧдӧмӧн.
Сутугаяс, нюжӧдӧмкӧд жӧ тшӧтш нюжалісны лым питі трӧпаяс часӧвӧйяс сулалан местаясӧ. Войяснас тайӧ трӧпаясӧдыс южиктӧны патрульяс. Найӧ матыстчылӧны сӧвик пиӧ куткыртчӧм часӧвӧйяс дінӧ, висьталӧны часӧвӧй юалӧм вылӧ пропуск, мунӧны водзӧ, кытшовтӧны трӧпа кузя чӧстуй кыйысь ошъяс моз.
Белӧйяслӧн ныртшикъясыс оз лысьтны вӧлі индыны часӧвӧйясӧ да патрульясӧ эжваса салдатъясӧс, полӧны пышйӧмысь. Та вӧсна вӧлі вӧчӧны тадзи: часӧвӧйясӧ сувтӧдалӧны сӧмын печерасаясӧс, а патрульясӧ — эжвасаясӧс, либӧ мӧдарӧн.
Кымӧра, сап пемыд войӧ часӧвӧйясӧ сувтӧдісны печерасаясӧс, Василько Петыр юрнуӧдӧмӧн. Патрульясӧ индісны эжвасаясӧс, ӧкмыс мортӧс.
Пропуск тӧдмалӧм бӧрын патрульяс кытшовтісны ӧтипӧв трӧпа кузя, волісны часӧвӧйяс дінӧ, сёрнитышталісны накӧд, сэсся чукӧрӧн бӧр мунісны керка дінӧ.
Гӧгӧр лӧнь, шыч ни рач, сӧмын кок улын южакылӧ лым. Ыджыд коз улын патрульяс вель дыр сулалісны, шӧпкӧдчисны ас костаныс, сэсся тэрмасьӧмӧн локтісны ӧдзӧс дорӧ. Ӧтик патруль пырис керкаӧ, гӧгӧр видзӧдліс, кӧсйис шыасьны, но нар вылын узьысь салдатъяс эз садьмыны, некод весиг чуньсӧ эз вӧрзьӧд. Сӧмын ичӧтик лампаын йӧктӧ гӧрд би да стенын татшкӧ гираа часі. Ичӧтика сулыштӧм бӧрын патруль бӧр петіс, ӧдзӧссӧ топыда пӧдлаліс лэптыштлӧмӧн, мед оз дзуртышт, бара мыйкӧ шӧпкӧдіс ёртъясыслы. Найӧ зіля уськӧдчисны краж чукӧр дінӧ, вайисны ӧдзӧс дорӧ кымынкӧ краж, пыкисны ӧдзӧссӧ, сэсся сідзжӧ тупкисны пӧвъясӧн да пыкисны ӧшиньсӧ, а керкаӧ пыралысь патруль сэк костті вундіс джынъянсянь нюжӧдӧм сутугаяссӧ.
Кымынкӧ минута мысти найӧ ещӧ чукӧртчылісны пушкыра коз улӧ. На пиысь ӧти шӧпкӧдӧ:
— Тайӧяс асылӧдз оз вермыны петны керкасьыс. Сигнал сетан сутугаяс ме ставсӧ вундалі. Но тайӧ вӧлі медкокнитор. Медсьӧкыдыс водзын, но ми сійӧс вӧчам. Мунӧй ӧткӧн-ӧткӧн часӧвӧйяс дінӧ, винтовкаяснытӧ ки вылын чургӧдӧмӧн кутӧй, пропуск — ставныд тӧданныд. Сибӧдчӧй часӧвӧйяс бердӧдзыс. Найӧ кӧ чургӧдасны винтовканысӧ — корӧй куритчыны, сэк найӧ винтовканысӧ лэдзасны, а ки пӧвныс сӧвик пиын лоӧ. Сэки и колӧ... Сӧмын мед оз удитны горӧдны. Гӧгӧрвоид? А сэсся ставӧн туй кузя Сойва пос сайӧ. Коді медводз воас чой кырйылас — виччысьны минут дас, мед ставӧн ӧтлаын, некодӧс не кольны. Гӧгӧрвоид? Но, зіля! Либӧ кувны, либӧ мынам тайӧ пленсьыс!
Патрульяс разалісны трӧпаяс кузя. На пиысь ӧти, дзоляник тушаа патруль, веськӧдчис Сойва пос дорын неылын сулалысь часӧвӧй дінӧ. Вель ылысянь на часӧвӧй равӧстіс винтовкасӧ чургӧдігмоз:
— Сувт! Коді сэн? Пропуск?
— Затвор! — воча шыасис патруль. — Он ӧмӧй тӧд менӧ? Ӧні на волі тэ дінӧ, а вунӧдін!
— Пемыднас нӧ кыдз аддзан?
— Менӧ туша серти позьӧ тӧдны.
Часӧвӧй мыйкӧ броткӧдіс вомгорулас. Патруль локтіс сы дінӧдз:
— Тэд, майбырлы, сӧвикнад шоныд пукавныд, а ме дзикӧдз гегдыны куті! Вай кӧть куритӧд!
— Аслад нӧ абу табакыд?
— Абу, ставыс быри.
— Куритчыныд ӧд оз позь тані!
— Но, мыйкӧ оз позь. Ме ӧд кепысь пытшкам кута чигаркасӧ.
Часӧвӧй сувтӧдіс винтовкасӧ пу бокӧ, заводитіс перйыны сӧвик пытшкысь табак. Сэк патруль бырскӧбтіс сійӧс штыкнас. Но часӧвӧй удитіс кватитны ки пӧвнас штык вужйӧдыс. Бӧр нетшыштны штыксӧ эз вермы. Сідзи и колис винтовкасӧ часӧвӧйлы штыкнас зургӧмӧн да котӧртіс Сойва пос сайӧ.
Сойва пос сайын ставӧн чукӧрмисны. Сутуга вундалысь мунігтырйиыс шуӧ:
— Но, ёртъяс! Пленысь мынім. Ӧні колӧ ӧдйӧджык воны Нюмылгаӧдз. Сэні — краснӧйяс. Сэтчӧдз дас вит верст. Час-мӧд кӧ оз вермыны петны керкасьыс — ми воам асланым йӧз дінӧ. Асывнас бӧр колӧ локны татчӧ, медым мездыны мукӧд ёртъяснымӧс.
XIII
Казарма дінын миртуй кузя ӧти радӧн сувтӧдалӧмаӧсь шынеля йӧзӧс. Унаӧн на пиысь неважӧн на тайӧ местаас жӧ велӧдчисны тышкасьны белӧйяскӧд Суворов отрядын, а ӧні найӧс ставнысӧ пӧртӧмаӧсь пленнӧйясӧ, сувтӧдлӧмаӧсь ӧти радӧн, медым кокниджык вӧлі бӧрйыны на пиысь, кодӧс кытчӧ индыны.
Тӧрыт асывнас Мельниковлы телеграф пыр Сойвасянь висьталісны:
«Ӧкмыс морт, ставныс эжвасаяс, войнас орӧдӧмаӧсь сигнал сетан сутугаяс, пыклӧмаӧсь кражъясӧн Сойва поспомысь застава керка ӧдзӧссӧ да ӧшиньсӧ, бытшлӧдлӧмаӧсь штыкъясӧн часӧвӧйясӧс да пышйӧмаӧсь Нюмылгаӧ. Пышйӧмсӧ абу казялӧмаӧсь асылӧдзыс. Застава керкасьыс петны абу вермӧмаӧсь выль йӧз вотӧдз. Асывнас вӧтчылісны морт кызь пышйысьяс бӧрся, ветлісны верст дас сайӧдз, но эз суны, а водзӧ мунны ичӧт вынӧн эз лысьтны».
Тайӧ юӧрсӧ кылӧм бӧрын Мельниковлӧн гудыртчис син водзыс, кывйыс воши. Бура дыр сійӧ пукаліс быгалӧм чужӧмӧн. Сэсся синъяссӧ лэптіс Сандрӧ Петыр вылӧ да Кӧсьта Мишка вылӧ:
— Мый нӧ кутам вӧчны?
— Мый нӧ лоӧма? — воча юалӧны найӧ.
Мельников висьталіс ставсӧ, мый кыліс телефон пыр. Недыр мысти содтіс:
— Талун-аски краснӧйяс кутасны наступайтны. Найӧ ӧні тӧдӧны миянлысь ставсӧ. Тӧдӧны, уна-ӧ миян йӧз, кӧні заставаяс. Ставсӧ. Мыйкӧ колӧ вӧчны.
Вель дыр сёрнитісны ас кежаныс. Сэсся петісны орчча жырйӧ, белогвардеецъяс комендант Орлов дінӧ. Орччӧн сувтӧмӧн, кинысӧ пельбоканыс кутӧмӧн Мельников рапортуйтіс Орловлы, зарни погонъяс вылас завидьпырысь видзӧдӧмӧн.
Карта весьтын зунясигтырйи сёрнитӧм бӧрын шуисны: «Мобилизуйтны став печерасасӧ дас квайт арӧсӧдз, Сойва кузяла вӧчны заставаяс восьсаинъяс весьтас, разоружитны став эжваса салдатъяссӧ, кодӧс абу на разоружитӧма, а кодӧс ковмас — арестуйтны, Парась Иван бӧрйӧм серти».
Со та могысь и вайӧдӧмаӧсь талун казарма дінӧ став эжвасаяссӧ да рочьяссӧ, кодъяс восстаниеӧдз вӧліны красноармеецъясӧн.
Радъяс водзӧд ньӧжйӧникӧн мунӧны Парась Иван да Орлов, а на бӧрвылын морт кызь белогвардеецъяс. Ӧшӧдчӧм синкым пырыс Парась Иван ёся видзӧдӧ радын сулалысьлы чужӧмас, индӧ сы вылӧ чуньнас, да чӧвтӧ салдатъяслы:
— Первой группа!
Салдатъяс нетшыштӧны индӧм мортсӧ радсьыс, нуӧдӧны бокӧджык, лым толаӧ, винтовка чургӧдӧмӧн сулалысь белогвардеецъяс кытш пиӧ.
Парась Иван воськовтӧ водзӧ, мӧд морт весьтӧ, бара чорыда видзӧдлӧм бӧрын, индӧ чуньнас сы вылӧ:
— Коймӧд группа!
Салдатъяс кыскӧны сійӧс коймӧд чукӧрӧ.
Рад помӧдз мунӧм бӧрын джын йӧзсӧ белогвардеецъяс кыскалісны торъя чукӧръясӧ. Радын кольысьяслы Орлов тшӧктіс разӧдчыны индӧм патераясӧ, но сиктысь бокӧ не петны, ӧтилаӧ куим мортысь унджыкӧн не чукӧртчыны, а коді оз кут кывзыны — сылы пуля. Коймӧд чукӧрсӧ нуӧдісны катыд, мӧд чукӧр — морт нелямынӧс — нуӧдісны тюрьмаӧ, а первойя чукӧрсӧ — дас куим мортӧс — Парась Иван да Орлов нуӧдісны Пудӧ Микул жытник дорӧ, бара сувтӧдісны радӧн. Парась Иван ещӧ видзӧдіс быдӧнӧс торйӧн, кык мортӧс на пиысь мӧдӧдіс тюрьмаӧ, сэсся шуӧ Орловлы:
— Тайӧяс — ставныс заядлӧй коммунистъяс.
Орлов гогнитіс юрнас, вашнитіс Парась Иванлы:
— Шобны колӧ ставнысӧ.
Парась Иван матыстчис первойя морт дінас, тувкис кулакнас сылы тшӧкалыас:
— Лэпты киястӧ!
Заводитіс шобны. Аддзис часі, кӧсйис аслас зептӧ сюйны, но Орлов казяліс бур часітӧ да аслыс босьтіс, кӧрталіс кизь пекляас. Сэк костті Парась Иван удитіс аслас зептӧ сюйны деньга тыра бумажник. Записнӧй книжка, перочиннӧй пурт да мукӧдтор сетіс салдатлы. Шобӧ мӧдӧс, коймӧдӧс. Ӧтилысь кыскис зепсьыс зӧлӧтӧй часі. Орлов зэв тэрыба разис ас ордсьыс часісӧ да чургӧдіс Парась Иванлы:
— На, тайӧс тэ босьт, а сійӧс меным вай!
Парась Иванлы эськӧ и жаль вӧлі, но паныд шыасьны Орловлы эз лысьт, лои сетны.
Орлов нюмдӧмӧн босьтіс зӧлӧтӧй часісӧ, вайӧдіс пель дінас, кывзыштіс:
— Вот тайӧ часі... Тачкӧм пыдди тиньгӧ.
Сэсся восьтіс вевтсӧ, видзӧдліс. Вевт вылас гижӧма: «Товарищу Иванову — за боевые услуги».
Орлов ӧшӧдліс синкымъяссӧ, кӧсӧйтчыліс Иванов вылӧ:
— Ы-ы, сволочь! Коммунист! Пет медводзӧ!
Сэсся босьтіс салдат ордысь перочиннӧй пурт, кутіс вуштыны часі вевт вылысь гижӧдсӧ. Но пуртыс оз босьт, сӧмын гыжъялӧ. Парась Иван кӧсйис гораа серӧктыны, дэльӧдны Орловӧс, мед сійӧ оз босьт тайӧ часісӧ, но эз лысьт. Матыстчис Орлов дінӧ, пель водзас шуӧ:
— Эновт, Сюзь Миколайӧс тшӧктам напилокӧн зыртны.
Тадз шобисны дас ӧтикнансӧ. Став бурджык, донаджык торйыс да деньгаыс веськалі Орлов да Парась Иван зептӧ, а мыйсюрӧыс белогвардеецъяслы.
Шобӧм бӧрын Орлов равӧстіс:
— Пӧрччысьӧй! Пӧрччӧй шынельястӧ!
Сэсся нагайкаӧн сулалысь салдатлы:
— Ноко, Падей, сет талы кызьӧс кымын, — индіс Иванов вылӧ, кодлысь неважӧн мырддис часісӧ.
Парась Иван лыддис кызьӧдз Падейлысь кучкалӧмсӧ, горӧдіс Падейлы:
— Месянь ещӧ витӧс содты, фуфайкаа да терпитас!
Иванов дрӧгмунлӧ быд кучкигӧн, но терпитіс, ӧти норасян шы эз лэдз.
Нӧйтӧм бӧрын тойыштісны Пудӧ Микул кӧдзыд жытникӧ, ӧтпӧлӧсӧн, комын градуса кӧдзыд дырйи.
Иванов туйӧд жӧ нуӧдісны и мукӧдсӧ.
МӦД ЧАСТЬ
I
Войтӧв пурга лӧньыштіс. Вывсянь койӧ паськыд лым, шебрӧдӧ кын мусӧ кыз эшкынӧн, вевттьӧ син водзысь ставсӧ.
Восстание бӧрын, важся кадын моз жӧ, Мылдін кузя кутісны шодлыны погонаяс. Важӧн урядникъяс юрнысӧ вылын кутӧмӧн ветлывлісны кырйыв дорті, а ӧні белӧй офицеръяс да белӧй салдатъяс тыртісны сиктсӧ.
Мылдін ӧні олӧ аслас олӧмӧн, аслыссяма белӧй олӧмӧн. Татшӧм олӧмыс заводитчис коммунистъясӧс да красноармеецъясӧс нӧйтӧмсянь да лыйлӧмсянь. Мылдін сиктсӧ и Печера юсӧ найӧ вирӧн киськалӧмсянь.
Тайӧ — ичӧтик дітор вылын разбойяслӧн олӧм, медся зверсяма дикарьяслӧн кодь олӧм.
Татшӧм олан гы пытшкас кулакъяс да белӧй бандитъяс киӧ тшӧтш сюрисны уна красноармеецъяс, уна ямщикъяс, кодъяс вӧлі мунӧны Ляпинысь нянь вайны. Сюрисны мылдінса крестьяна, кодъясӧс ылӧдлісны кулакъяс.
Коммунистъяс вылын зверскӧя расправитчӧмӧн мылдінса кулакъяс босьтісны властьсӧ асланыс киӧ. Уджалысь йӧзлысь вирсӧ кисьтігтыр да самӧкур юигтыр найӧ заводитісны видзны ассьыныс властьнысӧ ыджыд чинъяс вӧсна ас костаныс пурсьӧмӧн. Медгырысьяснас мылдінса «правительствоын» либӧ «коллегияын», кыдзи найӧ ыдждӧдлісны асьнысӧ, лоины Сандрӧ Петыр, Мельников да Кӧсьта Мишка. Сандрӧ Петыр эз вӧв купеч. Войнаӧдз вӧлі сійӧ асьсӧ лыддьӧ прӧстӧ прамӧй крестьянинӧн. Война дырйи армияын сійӧ эз жӧ вӧв ни генералӧн ни офицерӧн, ыджыд подвиг эз вӧчлы, весиг фронт вылӧ эз волы. Сійӧ вӧлі прӧстӧй унтер чина каптенармус. Но каптенармусалігӧн сылы ёна везитіс: куимысь воліс гортас и быд волігӧн вайліс додьтырӧн быдсяма эмбурсӧ да мӧд сы мында ысталіс гортас пӧсылкаясӧн.
Петырлы колӧ видзны ассьыс ыджыд озырлунсӧ, окота ещӧ ёнджыка озырмыны, бура стрӧитчыны. Ӧд сылӧн сӧмын важиник кӧкъямыс пельӧса керка, выльсӧ вӧчнысӧ эз на удит. А сӧвет власть оз лэдз паськӧдчыны, оз лэдз медавны слуга-казакӧс, оз лэдз тӧргуйтны. Та вӧсна сійӧ и кыпӧдчис сӧвет властьлы паныд, та вӧсна сійӧ судитіс ас суднас да лыйліс коммунистъясӧс, та вӧсна босьтіс аслас киӧ власть ӧтвылысь Мельниковкӧд.
Мельниковлы, Петырлы моз жӧ, вӧлі мустӧм сӧвет власть. Войнаӧдз Мельников вӧлі лесничӧй Скороходовлы отсасьысьӧн. Зепъяссӧ Мельников тыртліс кык боксянь: взятка босьтӧмӧн да тестьлысь, Пищик Иван купечлысь, зепсӧ кокньӧдӧмӧн. Война дырйи Мельниковлы сідз жӧ сюрис вель уна эмбур.
Кокньыда сюрӧм уна эмбур, ыджыд озырлун видзны колӧмыс и ӧтувтіс, вӧчис другъясӧн Сандрӧ Петырӧс, Мельниковӧс да Кӧсьта Мишкаӧс. Тайӧ куим другыс и юралӧны мылдінса «правительствоын», пукалӧны Йигӧ Ӧлексан вылыс керкаын, кытчӧ неважӧн на Сарйон наступайтіс войбыд куим мортлы паныд. Йигӧ Ӧлексан ачыс вӧзйис аслас керкалысь вылыс судтасӧ Сандрӧ Петырлы. Йигӧ Ӧлексан вӧлі арталӧ: «Менам керкаын кӧ лоӧны ыджыдъяс — мем век нин унджык ликмас».
Мельниковъяс вель дыр эз вермыны овмӧдчыны Йигӧ Ӧлексан керка вылысӧ. Колӧ вӧлі дӧмлыны ӧшинь стеклӧяссӧ, кодъясӧс кисьтіс наступайтігас Сарйон, колӧ вӧлі шонтыны керкасӧ, а медыджыд помкаыс вӧлі гудӧк, кодӧс Лео колис вылыс керка джоджас мехъяссӧ паськӧдӧмӧн. Гудӧк дінӧ недель чӧж некод эз лысьт матыстчыны, эз лысьтны вӧрзьӧдны, чайтісны, сэтчӧ пӧ мина пуктӧма. Мельников весиг премия кӧсйис сетны, коді гудӧксӧ ывлаӧ петкӧдас. Сӧмын дас лун мысти сюрис ӧти «сюсь» морт да нуис гортас гудӧксӧ. Некутшӧм мина сэні, дерт, эз вӧв, и гудӧксӧ Мельников бӧр мырддис петкӧдысьлысь.
Тайӧ событиеяс бӧрас и овмӧдчис сэтчӧ мылдінса «правительство».
Куим друг пиысь кыкӧн — Мельников да Кӧсьта Мишка — талун пукалӧны тані ыджыд пызан дорын. Найӧ ныр улын гоньвидзӧ самӧкур тыра бутылкаяскӧд орччӧн вичко вина тыра бутылка. Сійӧс талун асывнас ыстӧма вичкоысь гӧснеч Василь поп — Пищик Иванлӧн пиыс.
Бутылкаяс гӧгӧрыс закускаяс: уль сьӧмга, свежӧй сиг черинянь, налим пӧк, жаритӧм кӧч. Сэні жӧ сур туис, пӧжӧм нӧк кашник, ляз тасьті.
Кӧсьта Мишка, кокъяссӧ падвеж пуктӧмӧн, вӧйтчӧма небыд креслӧӧ, вомсьыс лэдзалӧ тшын кольчаяс. Лазгӧдчӧм синъясыс сылӧн видзӧдӧны вичко вина вылӧ. Мельников сыкӧд паныд, кок пӧвсӧ пызан дорӧ лэптӧмӧн, пыксьӧма улӧс вылӧ, ворсӧдчӧ ичӧтик браунингӧн. Нырулас сылӧн ичӧтик карта.
— Лым сылӧм бӧрын миян ковмас чорыд укреплениеяс вӧчны Сойва пӧлӧн. Этасянь — этатчӧдз, — визьнитіс гӧрд карандашӧн карта кузя, — ковмасны оръявлытӧм окопъяс.
— Окопъясыд миянлы, Иван Федосеевич, оз уна ков. Сӧмын ляпкыдінъяс весьтас; джуджыдінтіыд вуджны оз вермыны... Ӧти морт кӧ лоӧ сы весьтын — сэсся и нинӧм оз ков.
Мельников бура дыр мӧвпалӧ карта вылӧ видзӧдӧмӧн:
— Пӧжалуй, тэ прав.
— Ӧнія серти позьӧ тайӧс аддзыны. Тӧндзиса бойыд петкӧдліс. Ми йӧзтӧ сэк сувтӧдавлім сӧмын ямаяс весьтӧ, косьтъяс весьтас морт эз вӧв, сэт вуджны оз вермыны... Тӧвнад восьсаӧсь косьтъясыс. А гожӧмнас — мӧдарӧ, ямаясӧд вуджны он вермы, джуджыд. Ме тэд шуа: Сойва юыд миян вывті ён крепость. Тат пырны оз вермыны, оз кӧ ылыті кытшовтны.
Мельников мыйкӧ пасъялӧ картаӧ. Кӧсьта Мишка кутіс мӧвпавны ас олан туй йылысь. Неважӧн на сійӧ вӧлі прӧстӧй Кӧсьта Мишка, Епим Ёгорлӧн, вичко старӧсталӧн, зять, Пиля Кӧсьталӧн, Сойва сиктын медбура олысьлӧн пи. Ачыс Мишка неважӧн на овмӧдчис. Ыджыд керка лэптіс. Выль видзму вӧчӧдіс. Но мыйӧн воис Аппога да кутіс перйыны купечьяслысь контрибуцияяс, беднота комитет кутіс босьтавны лишнӧй няньяс, сэк Мишка эз ло вира сӧвет власть вылӧ. Сӧвет власть сійӧс тшӧтшкӧртӧ, оз лэдз паськӧдчыны. А Мишкалӧн дум вылас вӧлі лавка восьтӧм, прӧмыс ньӧбӧм. А вочасӧн, гашкӧ, вермас заводитны Сойва йылысь ыргӧн перйыны, еджыд сёйсьыс, гашкӧ, мыйкӧ путьмас вӧчны. Дерт, ыргӧн рудаястӧ Англияыд ачыс заводитас перйыны, оз кӧ быттьӧ бӧр вӧтлыны найӧс краснӧйяс, оз кӧ бӧр сӧвет власть ло. Рудаястӧ да вӧртӧ ставсӧ кутасны нуны союзнӧй государствояс. Оз ӧд прӧста найӧ сетны ӧні эсымында ӧружие, обмундирование да сёян-юансӧ. Оз ӧд прӧста найӧ воюйтны сӧвет властькӧд... Но Миш чайтӧ на аслыс тшӧтш ликмӧдны кӧть мыйкӧмында. Ӧд тані оз куш ыргӧн да вӧр, а быдтор позьӧ перйыны. Унатор дінӧ тані позьӧ кутчысьны. А сӧвет власть оз лэдз. Та вӧсна Кӧсьта Мишка и эз вермы миритчыны сӧвет властькӧд. Та вӧсна сійӧ Мельниковкӧд да мукӧдъяскӧд котыртіс. Мылдінын восстание, кор Архангельск вӧлі союзнӧй войска киын, кор Чердыньсянь вӧлі локтӧны колчаковецъяс.
Кӧсьта Мишка омӧлика грамотнӧй морт, муртса ичӧт школа помавліс. Сійӧ тӧдӧ, мый ыджыд чиновникӧн лоны оз вермы, мый капитанӧдз сійӧ оз во, губернаторӧ оз пуктыны. Но сылы ыджыд чин вылас эз и вӧв завидь. Сылӧн вӧлі лачаыс ыджыд лавка восьтӧм вылӧ, завод лӧсьӧдӧм вылӧ.
Сійӧ гӧгӧрвоӧ, мый ичӧтик мельничаяс помысь, кутшӧмъяс эмӧсь батьыслӧн, он ёна озырмы. А Кӧсьта Мишкалы окота ёна озырмыны. Печера кузяас лоны медозырӧн, лӧсьӧдны пароход, баржаяс, кывтны тулыснас увлань Печера кузя кӧрӧванӧн Чердыньса купечьяс моз, а арнас бӧр катны Мылдінӧдз чери-яй да прӧмыс тыра баржаясӧн.
Восстание кыпӧдӧмнас Мишка вӧлі пуктӧ ас водзас кык мог: шыбытны сӧвет властьӧс, мед позьӧ вӧлі вӧльнӧя овмӧдчыны кыдз колӧ да восстание дырйиыс мыйсюрӧ курыштны, ӧд ыджыд овмӧсад быдторйыс згӧдитчӧ. А сэсся. Сэсся ӧружиесӧ ассьыс ӧшӧдны стенӧ, мед пыралысьяс аддзыласны да кутасны тӧдны, мый сійӧ герой... А воюйтасны мед мукӧд.
Но восстание бӧрын Мишлӧн планъясыс дзугсисны. Сӧвет власть уси сӧмын Мылдін сиктын, англичана босьтісны сӧмын Кардор. Водзӧ локны найӧс Краснӧй армия оз лэдз. Колчак коли Сибирӧ, кӧть вичкоын и быд сьылігӧн Василь поп унаысь сиӧ сылы «многая лета» да «победа», кӧть асьныс Кӧсьта Мишкаяс уна тост нин юисны «единӧй неделимӧй» вӧсна.
Красноармеецъяс ӧти здук оз лэдзны лӧня овны мылдінсаясӧс. Неважӧн на найӧ волісны Сойва дорӧдз. Лунтыр муніс бой. Таргисны пулемётъяс, ратшкӧдчисны винтовкаяс, шутлялісны пуляяс. Вель унаӧн усины белӧйяс пиысь. Уси тшӧтш ӧти офицер. Красноармеецъяс ньӧти повтӧг уськӧдчӧны вуджны Сойва юсӧ.
Кӧсьта Мишка сэк лунтыр тшӧтш лыйсис ыджыд кыдз сайӧ водӧмӧн, лунтыр тіраліс-поліс пуля инмӧмысь, вомгорулас молитва шӧпкӧдӧмӧн, лунтыр кевмысис енлы.
— Ладнӧ ещӧ краснӧйясыс эз кытшовтны Ичӧт Сойва увдорті да эз вермыны Сойваас пырнысӧ. А пырисны кӧ?..
Тайӧ «пырисны кӧ» кывсьыс Кӧсьта Мишлӧн юрсиыс сувтлӧ, чужӧмыс быгавлӧ. А Елькиныс! — белӧйяс тӧдӧны, мый краснӧй частьясӧн командуйтӧ Елькин — смерть дорысь ёнджыка полӧ. Тайӧ полӧмыс Мишкаӧс узьны ни овны оз лэдз, весиг винаыс оз вермы гажӧдны сійӧс. Мишка оз эскы, мый краснӧйяс оз вермыны пырны Мылдінӧ. Мишка гӧгӧрвоӧ нин, мый белӧйяслӧн выныс зэв ичӧт. Ичӧт выныс Мылдінын, ичӧт и мукӧдлаын. Иностраннӧй державаяс кӧ дугдасны отсалӧмысь — белӧйяслы лоӧ капут. Мишка гӧтов нин вӧлі ӧні кежлӧ ӧткажитчыны воюйтӧмысь, мыйкӧдыра ланьтӧмӧн олыштны, виччысьыштны бурджык кад, но ӧні сёр нин. Мишка тшӧтш веськӧдліс восстаниеӧн, тшӧтш лыйліс коммунистъясӧс. Мишка киын ӧні властьыс. Краснӧйяслы сетчыны сійӧ оз вермы. Сюрны кӧ кутас — асьсӧ виас. Оз вермы Мишка и Мылдінысь бӧрыньтчыны, оз вермы сетны Сойва сикт краснӧйяслы: сэні Мишлӧн чукӧртӧма ыджыд эмбур, сійӧс пышйӧдны ставсӧ оз вермы дай некытчӧ, сійӧс колӧ дорйыны, сійӧс видзны колӧ сувтӧдны став сойваса мужикъяссӧ, став мылдінсаяссӧ, став печерасасӧ. Полӧмыс да асланыс вынъяслы эскытӧмыс пыдзыртӧны Мишлысь сьӧлӧмсӧ. Полан гӧлӧсӧн да сьӧкыда висьысь моз ружтӧмӧн сійӧ шыасьӧ:
— Кыдз тэ чайтан, Иван Федосеевич?
— Мый сійӧ? — очмис да гӧгӧрвотӧма видзӧдліс Миш вылӧ Мельников. Сійӧ пыр на вӧлі зунясьӧ карта весьтын.
— Кыдзи тэ ногӧн: вермасны оз?..
Миш кӧсйис шуны: вермасны оз краснӧйясыд миянӧс, но шуис мӧдногӧн:
— Вермам огӧй ми кутны Мылдінтӧ?
Карта вылас видзӧдӧмӧн Мельников буретш та йылысь жӧ арталіс. Недыр жуйвидзӧм бӧрын сійӧ ӧзтіс кусӧм папироссӧ, синъяссӧ лэптіс Миш вылӧ.
— Ме ногӧн, краснӧйяс Мылдінӧ пырны Эжвасянь оз вермыны, оз кӧ кытшовтны вӧрӧд. Сӧмын кытшовтӧмысь ме пола. Елькиныс, тыдалӧ, ӧтчаяннӧй, нинӧмысь повтӧм. Сійӧ вермас миянлы ыджыд пакӧсьт вӧчны. Но ӧні матысмӧ рӧспута, наступайтны оз вермыны чорыда. А ва воссьӧм бӧрын миян вынным содас.
— А крестьянаыд оз бӧр мӧдарӧ бергӧдчыны? Мисьтӧма нин ӧд найӧ видзӧдӧны миян вылӧ.
— Мылдінса крестьяна бӧр оз бергӧдчыны. Найӧ ӧні миян моз жӧ полӧны краснӧйясысь, ӧд найӧ жӧ восстание вӧчисны. Ас сертиыд думышт. Сетчан он эськӧ тэ бурӧн краснӧйяслы? Он. Сідз жӧ и найӧ. И найӧ оз бӧрыньтчыны Мылдінысь улӧ. Налӧн овмӧсныс тані. Овмӧстӧ да семьятӧ оз эновтны.
— Абу ӧд куш мылдінсаяс тані. Эмӧсь изьвасаяс и эжвасаяс. Торъя нин эжваса ямщикъяс. На костын, колӧкӧ, и коммунистъяс на эмӧсь. Найӧ гырд синмӧн видзӧдӧны миян вылӧ.
Недыр чӧв олыштӧм бӧрын Мишка коввартіс пызанӧ яя кулакнас да, лёкысь горӧдӧмӧн помсьӧдіс:
— Лыйлыны колі найӧс ставнысӧ! Прӧста колим...
Мельников лӧньӧдӧ Мишӧс небыдика:
— Ставсӧ лыйлыны оз позь. Пӧттӧдз нин тай нагайкаалім да лыйлім. Уна лыйлыны сэсся ӧтпырйӧ ог кутӧй. Вермас неладнӧ лоны. Колӧ корсявны главаръяссӧ. Найӧс колӧ бырӧдны. Да йӧзыслы петкӧдлыны, мед повны кутасны. Гӧгӧрвоан?
Мельников кисьталіс стӧканъясӧ джынйыс вичко вина да сорлаліс самӧкурӧн.
— Вай видлыштам церковнӧйсӧ! Христос вирсӧ! Отеч Василийыд тай, бур шуриныд менам, эз во. Дышӧдіс сэсся виччысьныс.
Василий поп нэмнас на эз сёрмыв вина бутылка дінӧ. Эз сёрмы и талун. Пукалысьяс муртса на кӧсйӧны точкысьны — отеч Василий пырӧ:
— Мир вам! Приятнӧй аппетит!
— Лок ӧдйӧджык! Удзӧдам!
Стӧканъяс пӧрӧдӧм бӧрын Василь поп кузь зепсьыс перйис бумага листъяс.
— Со этійӧяс, — шуӧ сійӧ, ӧти лист Мельниковлы сетігмоз, — ме ногӧн, коммунистъяс. Тайӧяс не сӧмын ӧткажитчисны висьтасьӧм-даръясьӧмысь, а ставлы кывмӧн кутісны богохульствуйтны: ті пӧ палачьяс, ен нимсянь кисьтанныд вирсӧ уджалысь йӧзлысь. Енмыд пӧ сӧмын тіянлы колӧ, медым ылӧдлыны пемыд йӧзӧс да тыртны ассьыныд зепъяснытӧ.
— Тырмас, отеч Василий! — гутъясысь моз ки пӧвнас ӧвтчӧмӧн дугӧдіс Кӧсьта Мишка. Сэсся скӧра ёрччыштӧмӧн равӧстіс: — Печера вылӧ ставнысӧ! Кымын морт сэні? Сизим? Печера вылӧ!
Мельников видзӧдліс поп вылӧ. Василь поп мӧд стӧкан ректіс да чирӧм гӧлӧснас оръялӧмӧн рукӧстіс:
— Татшӧм приговорлы ме паныд ог мун. Сандрӧ Петыр да Скороходов татшӧм мӧвпаӧсь жӧ.
Мельников пасйис список пельӧсас гӧрд карандашнас:
«Лично караульному начальнику. Немедленно отправить с надежным конвоем в сторону Якши. В дороге расстрелять»...
Сэсся тильгунӧн звӧнитіс. Пырис дежурнӧй, кыкысь воськовтіс водзӧ, колскӧбтіс каблукъяснас, веськыд киыс брынкмуні пельбокас:
— Есь ваш... ородь!..
— Дзик пыр жӧ тайӧс сетад караульнӧй начальниклы.
— Слуш!..
Дежурнӧй шурк бергӧдчис, саялі ӧдзӧс сайӧ. Василь поп, водзчуньнас ныр рузьсӧ гудйигтырйи, мыччӧ мӧд лист:
— Этайӧяс пытшкысь мем эз кажитчыны нёльӧн да ӧти эжваса ямщик. Со этайӧ Уляшовыс. Тайӧясӧс колӧ тӧдмавны. Мед висьталӧны кодъяс найӧ, код дор сулалӧны.
— Позьӧ, — чӧвтіс Мельников да бара лист пельӧсас пасйис: «Каждому по десять нагаек». Сетіс дежурнӧйлы.
— Вот тайӧ шусьӧ асланым власть, — коддзис Василь поп, сёрнитігкостіыс быдса бутылка самӧкур ректіс да.
Ещӧ ӧтчыд точкысьӧмӧн стӧканъяс пӧрӧдӧм бӧрын Василь поп стенсьыс босьтіс гитара, кутіс надзӧникӧн брунӧдчыны. Кӧсьта Мишка, синъяссӧ куньӧмӧн, вомгорулас нюжӧдіс:
Соловей, соловей пташечка-а-а,
Канареечка жалобно поёт.
Друг ӧдзӧсыс гурйыв воссис. Котӧрӧн керкаӧ пырис Парась Иван. Синъясыс кольча кодьӧсь. Сьӧд чужӧмыс быгалӧма. Ачыс кашкӧ, шыасьныс оз вермы.
— Краснӧйяс!.. Мӧдкӧджынӧсь!.. ӧдйӧ!..
— Кыдзи Мӧдкӧджынӧсь?
Парась Иван лолыштіс:
— Мӧдкӧдж бӧжынӧсь... Петыр гӧтыр аддзылӧма... вӧлӧн локтігас. Краснӧйясыс лызяӧсь, исковтӧмаӧсь бадь пытшкас да уськӧдчӧмаӧсь, а Петыр гӧтырыс скач локтӧма миянлы висьтавны. Ӧдйӧджык, ӧдйӧджык!
— Мый ӧдйӧджык? Мун босьт коннӧй отрядӧс да веськыда сэтчӧ. Висьтав, мед бӧрсяньыд петас первой рота. Дежурнӧйлы висьтав, мед доддяласны вӧв миянлы.
Недыр мысти коннӧй отряд прыссис Мылдін кузя Абарлань. Кавалеристъяс мунігмозныс зарадиталӧны карабинъяс, револьверъяс. Ӧткымынъяс перйӧмны сабляяснысӧ да ӧвтчӧны ӧтмӧдарӧ. Вӧвъяс сьӧрся-бӧрся скачитӧны йи кузя мунан векньыдик туй вывті. Со Дінъёль устье нин коли. Абар весьтӧ воисны. Вӧвъясӧс ӧтарӧ ӧддзӧдӧны. Турун чукӧр торйысь ӧти вӧв повзис, чепӧсйис бокӧ. Вӧв вылас скачитысь ылӧ пурскысис лым пытшкӧ.
Абар коли. Заводитчӧ Мӧдкӧдж бӧж. Медводзын мунысьыс казяліс мӧдлапӧв бадь пытшсьыс мортӧс. Сійӧ гӧрбыльтчӧма. Кавалерист командуйтіс:
— Эскадрон, в цепь! В атаку на противника... Ура! Постарайтесь, молодцы, хоть одного взять живым!
Сабляяс лэптӧмӧн бадь пытшкӧ уськӧдчисны вӧла вит-ӧ-квайт. Кытшалісны.
— Стой! Руки вверх! Сдавайся!
Морт вӧлі копыртчӧма да чеччыштіс повзьӧмӧн. Кисьыс уси байдӧг.
— Кӧнӧсь мукӧдныд, краснӧйясыд?
— Кутшӧм краснӧйяс?
— А тэ коді? Мый тан вӧчан?
— Ме Абарысь, байдӧг лэч кыя. Он мӧй тӧдӧй менӧ?
— А краснӧйясыс кӧнӧсь?
— Ме асывсяньыс нин тані байдӧг лэч пуктала да некодӧс на эг аддзыв.
Вӧлаяс гӧнитісны мукӧдъяс дінас. Висьталісны, мый аддзылісны. Сэсся видлалісны вӧрсӧ. Некутшӧм туй эз казявны. Гӧнитлісны водзӧджык — бара нинӧм. Сэсся чукӧртчисны да ньӧжйӧникӧн люньгисны бӧр Мылдінӧ. Сӧмын байдӧг кыйысьлӧн понйыс кымыныськӧ увтыштіс мунысьяс вылӧ.
II
Южмӧм пода туй кузя кык час чӧж нин Панюков ветлӧдлӧ ӧтмӧдарӧ, син доймытӧдзыс видзӧдӧ войся пемыдас, кӧсйӧ аддзыны мыйкӧ сэтшӧмӧс, коді эськӧ сылы висьталіс сылы гӧгӧрвотӧмторъяссӧ. Пельясыс сылӧн зільӧны кывны кутшӧмкӧ бокӧвӧй шыяс, но кылӧны сӧмын аслас кок увсьыс южиктӧмсӧ. Панюков весиг вунӧдӧма кок кынмӧмсӧ, ки чуньяс турдӧмсӧ. Сійӧ, гашкӧ, сёӧдысь нин юалӧ ассьыс:
— Тадзи коліс вӧчны али эз? Гашкӧ, прӧста ме татчӧ кольччи? Гашкӧ, бурджык лоӧ, ӧні кӧ ме тась весася?
Панюков талун первойысь на веськаліс часӧвӧйӧ ӧтнасӧн Сойва пос увдорӧ. Тӧрыт сійӧс первойысь на, ӧкмыс морт пышйӧмсянь тӧлысьӧн-джынйӧн бӧрын, ыстісны Сойваӧ. Сійӧс видлалісны, юасисны сы йылысь йӧзлысь, юасисны ассьыс, туйӧ оз сійӧс босьтны белӧй гвардияӧ, позьӧ оз сылы сетны винтовка, радейтліс эз сійӧ сӧвет властьӧс, коммунист сійӧ али абу. Но Панюковлысь нинӧм сэтшӧмсӧ эз аддзыны. Сылӧн том чужӧмыс допросъяс дырйи нинӧм эз висьтав, пыр стрӧг, нинӧмысь повтӧм. Тюрьмаын недель пукӧдӧм да Мельниковӧн допроситігӧн витысь нагайкаӧн кучкӧм сылысь кывсӧ эз перйыны. Ӧти мортӧс сійӧ эз висьтав, ни сійӧс асьсӧ эз выдайтны. А Панюковӧс вель унаӧн вӧлі тӧдӧны. Тӧдӧны вӧлі сійӧс эжваса ямщикъяс, тӧдӧ вӧлі Рӧман, тӧдӧ вӧлі Канев да уна мукӧд. Но некод эз висьтав, мый Панюков — коммунист.
Партийнӧй билетсӧ Панюков гуаліс лым пиӧ Порогысь локтігӧн, кор висьталісны Мылдінын белӧй власть лоӧм йылысь, кор найӧ сюрины тадзнас пленӧ да найӧс разоружитӧмӧн нуисны Мылдінӧ. Панюков наросьнӧ конйыштчӧмӧн вольскӧбтіс туй вывті мунігас, уськӧдчис туй бок лым толаас, ки пӧвсӧ лым пиас зургӧмӧн. Сэтчӧ сійӧ и колис партбилетсӧ, колис меддона торсӧ, быттьӧ сьӧлӧмсӧ нетшыштіс ас пытшсьыс. Но кольны вӧлі быть. Мӧд ног эз позь, кадыс сэтшӧм.
Мылдінӧ воӧм бӧрын найӧс ставнысӧ сувтӧдалісны орччӧн, радӧ. На дінті чуньнас индалӧмӧн муніс Парась Иван кымынкӧ винтовкаа салдаткӧд. Сы бӧрын Панюковӧс вештісны вель ыджыд чукӧр дінӧ. Сэсся ставнысӧ нуӧдісны тюрьмаӧ, кытысь воддза лун-вояс лэччӧдлӧмаӧсь унджык пукалысьсӧ Печера йи вылӧ. Тюрьмаын видзисны недель чӧж витысь кучкисны нагайкаӧн, а сэсся бӧр лэдзисны. Списокын сійӧ ов весьтӧ пасйисны: «благонадежный».
Арестысь лэдзӧм бӧрын кымынкӧ лун мысти сійӧс босьтісны белӧй гвардияӧ, индісны мӧд взводӧ. Лои белӧй салдат. И ӧні сійӧ белӧй салдат — Сойва пос увдорын часӧвӧй — ветлӧдлӧ ӧтмӧдарӧ да мӧвпалӧ аслас тайӧ олӧм йывсьыс.
Панюковлы позьӧ вӧлі тӧндзи пышйыны краснӧйяс дінӧ. Сійӧ ставсӧ нин дасьтыліс: лызь, нянь, пӧрт, винтовка. Сійӧ петны нин кӧсйыліс войнас Помӧсдінӧ вӧрӧд. Но дыр мӧвпалӧм бӧрын чорыда шуис аслыс:
— Ог! Ог мун. Сэні ме, дерт, кола. Но тані ёнджыка кола. Регыд миян локтасны Мылдінсӧ бӧр босьтны. Сэк кежлӧ колӧ лӧсьӧдчыны.
Ӧні Панюков бара тайӧ мӧвпас воис. Ӧні сылы бара некод тӧдлытӧг позьӧ пышйыны, мынтӧдчыны нагайкаысь, лыйлӧмысь, воны ас чукӧрӧ, ас ёртъяс дінӧ, волыны гортӧ, семья дінӧ. Позьӧ мынны тайӧ пеж, няйт, виръюан олӧм пытшсьыс, кырнышъяс чукӧрсьыс.
Но Панюков бара чорыда шуис:
— Ӧні панассӧ пуктӧма нин. Колӧ кыны.
Тайӧ кыӧдыс Панюковлӧн ӧні медыджыд могыс. Узьӧ и олӧ — мӧвпалӧ та йылысь. Та вӧсна сійӧ и кольччис белӧйяс пӧвсӧ, та вӧсна пасьталіс погона шынель.
Сьӧкыд вӧлі панны тайӧ уджсӧ Панюковлы, но ещӧ на сьӧкыдджык кынысӧ. Быд воськов сылысь туялӧны, быдлаын сійӧс кыйӧдӧны.
Но Панюков эз повзьы, эз бӧрыньтчы, эз пышйы. Сійӧ панассӧ пуктіс. Сылӧн эмӧсь нин ёртъяс — кӧкъямыс морт.
— Дерт, тайӧ этша, тайӧ вывті этша. Но на пиын эмӧсь куимӧн, кодъяс оз бӧрыньтчыны. На вылӧ — Канев, Лютоев да Пронин вылӧ — позьӧ смела надейтчыны. Найӧ кӧ лоӧны — тайӧ лыдыс даспӧв, кызьпӧв содас. Сӧмын мед ог сюрӧй. Колӧ кыдз позьӧ гусьӧнджык.
Панюков кывзысьыштіс сувтӧмӧн. Гӧгӧр шы ни тӧв. Асыввылыс заводитӧ кельдӧдыштны, кодзувъясыс сэсь заводиталӧны кусны.
Панюков зургис винтовкасӧ лымйӧ, кутіс места вылас котӧртны, кияссӧ воча кучкалӧмӧн шоныд перйыны. А недыр мысти бара нин пырӧма аслас мӧвпъясӧ, бара юасьӧ ассьыс:
«Кыдзи йитчыны Помӧсдінкӧд? Коді вермас сэтчӧдз ветлыны? Кодӧс позьӧ тшӧктыны? Сэні, кӧнкӧ, оз на тӧдны миян йылысь. Сэні, кӧнкӧ, чайтӧны, мый миянӧс важӧн нин лыйлісны...»
Панюков кыліс мышсьыс кокшыяс. Винтовкасӧ лэптыштігмоз бергӧдчис, гольскӧбтіс затворнас. Походка сертиыс тӧдіс пуяс сайсянь кык салдаткӧд локтысь Сарйонӧс. Но лэччис тӧдтӧм улӧ, горӧдіс лёкысь, Сарйоныс моз жӧ:
— Стой, стрелять буду! Пароль?
Сарйонлӧн кыліс повзьыштӧм гӧлӧс:
— «Винтовка со штыком».
Сэсся матыстчис да скӧра:
— Он мӧй аддзы: ас йӧз, погонаӧсь.
— Погонъястӧ вурныд ваш... бродь... быдӧн вермӧ, — наросьнӧ гораа шыасис Панюков.
Сарйон видзӧдліс сы вылӧ да мӧвпыштіс:
— Тайӧ, тыдалӧ, надёжнӧй.
Сарйон эз казяв Панюковлысь сералан синъяссӧ, да такӧд тшӧтш кӧть ӧні жӧ Сарйонӧс штыкӧн розьӧдны дасьлунсӧ.
Сувтіс выль часӧвӧй. Панюков муніс Кузнецовкӧд Сойва сиктӧ шонтысьны.
Кузнецов первойысь на аддзысис Панюковкӧд да тӧдмасис Сойваӧ мунігӧн. Панюков вӧзйис сылы куритчыны.
Табак кӧшельсӧ босьтігӧн Кузнецов юр вывсяньыс да кок улӧдзыс видзӧдліс Панюков вылӧ. Медводз Кузнецовлы синмас шыбитчис Панюков том чужӧм вылын тшӧкыд сьӧд усъясыс да ёся, лэчыда видзӧдан синъясыс. Ыджыд тушаыс да паськыд пельпомъясыс тшӧктӧны вӧлі сійӧс пыдди пуктыны. А небыдик гӧлӧса сёрниыс сибӧдӧ, кыскӧ, ас дінас.
Чигарка вӧчигӧн Кузнецов мӧвпыштіс:
— Тайӧ эжваса. Та вылӧ колӧ ёнджыка видзӧдлыны. Код тӧдас, коді тайӧ татшӧмыс.
Но Сойва сиктӧ воигӧн нин Кузнецовлӧн мӧвпъясыс вежсисны:
— Тайӧ тай ми вок кодь жӧ мужик, ас морт.
Керкаӧ пырисны, быттьӧ важ тӧдсаяс.
III
Небзьӧм туй кузя Уляшов ньӧжйӧник восьлалӧ юрсӧ ӧшӧдӧмӧн. Талун сійӧ пыраліс нин керка дасӧ кымын, но сылы некысь эз сетны ни кусӧк нянь, ни китыр турун. Быдлаын сылы висьталӧны:
— Миян аслыным абу.
А Сандрӧ Петыр вӧтліс, тойыштіс сійӧс ӧдзӧс порог вомӧныс. Вартӧм сю кольта моз Уляшов тювгысис посводзас. Эбӧсыс сылӧн сідз нин эз вӧв тшыгйӧн олігад, сідз нин ӧдва кок йылас сулалӧ, муртса ветлӧ. Ӧд коймӧд тӧлысь нин сійӧ тшыгъялӧ, лун куим-нёль оз сюрлы сёйны кусӧк нянь. А Сандрӧ Петыр ӧбедайтанінсьыс чеччылӧмӧн шыбытіс сійӧс шошаӧдыс, немжалиттӧг тювгис порог вомӧн. А мыйысь?
Уляшов мукӧдлаӧ моз жӧ пырис Сандрӧ Петыр ордӧ корыштны вӧлыслы турунтор да аслыс нянь кусӧк. Пырис да, порог улас сувтӧмӧн, копыртчылӧмӧн, висьталіс ассьыс могсӧ.
Сандрӧ Петыр синкым увтіыс видзӧдліс Уляшов вылӧ, мерайтіс сійӧс юр вывсяньыс да кок улӧдзыс. Уляшовлӧн мышкыра тушаыс, гырысь киясыс да рожабан вылас джуджыд чукыръясыс висьталӧны уна сьӧкыд удж йылысь, а сырзьысьӧм паськӧмыс, кельдӧдӧм, косьмӧм чужӧмыс висьталӧ ставсӧ, кыдзи Уляшов олӧ ӧні.
Уляшовӧс синъяснас мерайтігмоз Сандрӧ Петыр малыштіс ассьыс кудель кодь вожа тошсӧ да юаліс:
— Тэ эжваса?
— Эжваса. Ме ямщик. Ляпинӧ няньла муна вӧлі...
— А коммунистъясыс уна ямщикъяс пӧвсад?
— Ме ог тӧд.
Сандрӧ Петыр синсӧ букыштліс, недыр чӧв оліс, сэсся небыдик гӧлӧсӧн нуӧдіс водзӧ:
— А тэ вот инды миянлы коммунистъяссӧ, ачыд доброволечӧ пыр. Сэк вӧлыд и ачыд пӧтӧсь лоанныд.
Уляшов дрӧгмуніс, синъясыс югнитісны, косьмӧм кулакъясыс шамыртчисны. Мӧвпыштіс:
«Ёртъясӧс вузавны, а сэсся ачымӧс... Ог. Кӧть вӧлӧй тшыг кулӧ... кӧть ачым...»
Уляшов кӧсйис уськӧдчыны Сандрӧ Петыр вылӧ, шымыртны сійӧс горшӧдыс дзодзулӧс моз. Но кутіс асьсӧ: тӧдӧ, мый выныс сылӧн абу, сійӧ ӧтнас. Сӧмын шуыштіс:
— Ме абу салдат. Ме пӧрысь нин, ветымын арӧсӧ тыртча.
— Он кӧ, и пропадит тшыгйӧн! Весась менам керкаысь, эн пежав ӧбразъяссӧ! Тіян местаыс Печера вылын.
Та бӧрын и тойыштіс Уляшовӧс.
Ставыс тайӧ бергӧдчис Уляшов юрын.
А кынӧм сюмалӧмысь эз дугды. Талун сійӧ коймӧд лун нин олӧ нянь кусӧктӧг. Куим лун сайын нянь тор сетліс сылы сьӧд уска том салдат. Уляшов весиг нимсӧ эз гӧгӧрво юавны сылысь. Ӧні быд лун корсьӧ сійӧс, видзӧдӧ белӧй салдатъяс пӧвсысь, но некысь оз аддзы.
Вӧлыс Уляшовлӧн кымынӧд лун нин пипу ув сёйӧмӧн олӧ дай пипу увлаыс вӧрас кайлыны оз лэдзны, пышйӧмысь полӧны, мед краснӧйяслы юӧр оз мун...
Уляшов восьлалӧ водзӧ. Пытшкӧсыс сылӧн тырӧма скӧрлунӧн. Горшдіныс гӧрддзасьӧма. Кулакъясыс доймымӧн шамыртчӧмаӧсь. Сійӧ оз тӧд, кытчӧ мунӧ, мый лоӧ водзӧ, оз тӧд, дыр-ӧ нин колис ещӧ овны сылы, оз тӧд, кытчӧдз сійӧ удитас воны смертьлы паныд тадзи надзӧникӧн водзсасьтӧг мунӧмнас.
Бура дыр мысти Уляшов юрсӧ кыпӧдыштіс, синваӧн тырӧм синъяссӧ чӧвтіс шуйгавылас.
Пытшкас сылӧн чужис чусалан бикинь кодь надейтчӧм:
— Татчӧ ещӧ пырала. Тӧндзи тайӧ Кӧрӧг Ӧсипыс идзас кольта да кусӧк нянь сетліс...
Кӧрӧг Ӧсип нёль пельӧса ыджыд дзор тошсӧ чургӧдӧмӧн валитчӧма пӧдушка вылӧ пызан саяс.
— Мый нин висьталан? Нянь кусӧк, шуан, да идзас кольта? Аслам эськӧ абу жӧ нин. Но да... ог нин йӧрт. Клавдюк, сет вай гӧбӧчсьыд идняньсӧ, чорзьӧма жӧ нин-а, чем шыбытны, сёяс.
Клавдюк, Ӧсиплӧн томджык гӧтырыс, пыраліс гӧбӧчӧ няньла, сетіс Уляшовлы. Кутшӧм чӧскыдӧн кажитчис тайӧ чорзьӧм, бакшасьны заводитӧм идняньыс куим лун тшыг олӧм бӧрад. Кутшӧм лӧсьыда кажакылӧ пинюлад... Клавдюк петкӧдіс гӧбӧчысь шома рысьва тасьті да сетіс Уляшовлы.
Ӧсип, Сандрӧ Петыр моз жӧ, мерайтӧ Уляшовӧс юр вывсяньыс да кокулӧдзыс.
«Босьта кӧ тайӧс — сёйӧм вылас уджалас мем. Ӧні колӧ потш керавны, кӧдж потшны. Гожӧмнас турун пуктас. Ачыс и вӧлыс уджаласны».
Кӧрӧг Ӧсип весиг и асьсӧ оз лэдз мӧвпыштны, мый тайӧ вермас ӧткажитчыны сы ордӧ уджавны локтӧмысь. Сандрӧ Петыръяс, Йигӧ Ӧлексанъяс да Сюзь Васильяс моз жӧ Ӧсип арталӧ, лыддьӧ эжваса ямщикъясӧс печераса казакъясӧн. Найӧ ӧні абу йӧз, абу мортъяс, а пленнӧйяс, уджалысьяс, казакъяс. Властьыс ӧні Мылдінын Ӧсипъяс киын. Найӧ ыджыдъясыс. Мый найӧ шуасны, мый найӧ думыштасны — сідзи и колӧ лоны.
— Тэ нӧ код ордын олан?
— Вӧлӧй сулалӧ Илья Иван дінын, а ачым — кӧні веськалӧ, кытчӧ лэдзасны узьны.
— Тэ лок ме ордӧ овныд. Посводзыс менам шоныд. Менам стрӧйбаӧ, весиг гидняӧ ни сарайӧ, тӧлыс оз письт пырны. Уджыштӧм вылад верда. Вӧвтӧ ваян жӧ. Коркӧ и кыскасьыштны ковмас. А вӧлыд бур?...
Уляшовлы светыс ӧні йӧршитчӧма Мылдін сиктӧ. Мылдінысь мунны сійӧс некытчӧ оз лэдзны. Сійӧ пленнӧй. Сійӧ вӧлі мунӧ Ляпинӧ няньла. Сэні вӧлі зэв уна нянь. Уна сюрс мешӧк. А Печера кузя и Эжва кузя 1919 во заводитчигӧн крестьяна вӧлі тшыгъялӧны. Тшыг нисьӧ пӧт тышкасис белӧйяскӧд, англичанакӧд Краснӧй армия. Кӧть мый, а колӧ вӧлі Ляпинысь вайны няньсӧ, медым не лэдзны тшыг кувны уна сюрс челядьӧс, гӧтыръясӧс, пӧрысьясӧс, томъясӧс Эжваысь и Печераысь, медым вердны красноармеецъясӧс, медым вермыны белӧйясӧс, англичанаӧс.
Та вӧсна Уляшов петіс гортсьыс аслас «Сивкоӧн» Ляпинӧ вылӧ, колис гортас семьясӧ и овмӧссӧ, вуджис Печера вӧлӧк. Но воис сӧмын Мылдінӧдз...
Уляшовӧс кык недель видзисны тюрьмаын, унапӧв юасисны, быдногыс повзьӧдлісны. Весиг поп тшӧтш воліс тюрьмаас, каитчыны тшӧктіс, енлы кевмысьны, «мед сійӧ прӧститас коммунистъяс дор олӧмысь ыджыд грехсӧ». Та бӧрын дасысь нагайкаӧн кучкисны. Сэсся бӧр лэдзисны.
Уляшов кутіс уджавны ӧти-мӧд ордын: пес кыскавны, турун ваявны вӧвсӧ да асьсӧ вердыштӧм вылӧ.
Лым сывны заводитігӧн Уляшовлӧн удж быри, некодлы сійӧ эз кут ковны, быдӧнлы лишнӧй лои, ачыс и вӧлыс тшыгъялӧны: вӧлыслӧн ӧдва лыыс да кучикыс коли, ачыс ӧдва кок йылас ветлӧдлӧ. Некодлы сыӧдз мог абу. Сійӧс оз лыддьыны мортӧн... Сылысь весиг нимсӧ тані некод оз тӧд, ӧткымынъяс тӧдӧны сійӧс Уляшовӧн, а мукӧдыс прӧстӧ эжваса ямщикӧн. А кымын тані «эжваса ямщикыс»?..
Уляшов олӧ тшыгйӧн. Некод оз тӧд, кыдзи сылӧн кынӧмыс сюмалӧ, кыдзи сылӧн вӧлыс гораа гӧрдлӧмӧн корӧ сёйны. Но кувны тшыгла оз позь. И вӧлӧс оз позь тшыгла вины. Коді нӧ семьясӧ кутас вердны, кулӧ кӧ бать. Вӧвтӧгыд мыйӧн нажӧвитчан. Кӧть мый, а колӧ ещӧ недыр кутчысьны, овны, вӧлӧс видзны. Белӧйяс дыр оз овны. Регыд краснӧйяс мездасны тась. Найӧ абу ылынӧсь. Найӧ Помӧсдінынӧсь. Найӧ ӧтчыд волісны нин, да эз вермыны пырны Мылдінӧ. Найӧ регыд локтасны да пырасны, мездасны. Сэтчӧдз колӧ овны. Кӧть кутшӧм ногӧн, кӧть синмысь би петмӧн, лун и вой мылдінса кулакъяслы уджалӧмӧн, а колӧ вӧлӧс и ачымӧс кольӧдны ловйӧн.
Тадзи мӧвпаліс Уляшов Кӧрӧг Ӧсиплы уджавны локны кӧсйысьӧм бӧрын, Илья Иван дінӧ вӧвла мунігӧн.
Илья Иван, гӧбӧчвыв дорас пуксьӧмӧн, дыр мӧвпаліс ас олӧм йывсьыс да олан кад йывсьыс. Став олӧмсӧ сійӧ арталӧ сы боксянь, кутшӧм помка вӧсна сійӧ пыр зэв судзсьытӧма олӧ. Томдырйиыс сійӧ мукӧд моз жӧ гӧтрасис, юксис батьыскӧд, аслыс ӧти керкапӧв вӧчис. Семья лои, куим пи. Гӧтырыс кулі. Мӧдысь гӧтрасис. Бара семья содіс. Империалистическӧй война дырйи мобилизуйтісны. Ветліс Костромаӧдз. Вель дыр сэні оліс. Революция бӧрын бӧр гортас воис киссьӧм овмӧсас. Лун и вой уджалӧ, а век нинӧм абу: царь дырйи лёка овліс, царӧс шыбытӧм бӧрын бара эз озырмы. Ӧні, белӧйяс дырйи, сёйны нинӧм.
Коркӧ неважӧн та йылысь юаліс сійӧ Серапионлысь. Сійӧ шуис, тэ пӧ овныс он куж, овныд пӧ колӧ сюся. Видзӧд пӧ ме вылӧ, кыдзи ме ола. А кыдзи сійӧ олӧ? Восстание бӧрын сійӧ баржаджын эмбур гусялӧмӧн катліс Мылйылӧ, аслыс босьтіс. Но ӧд тайӧ гусясьӧм? А гашкӧ, тайӧ и эм сюся олӧмыс да?
Илья Иван лэччис джоджӧ. Гӧрбсӧ лэптыштӧмӧн, варликасянкодь походкаӧн гырыся тувччаліс ӧшинь дорӧ. Ӧшинюлын тыртӧм додь дорӧ домалӧма ыджыд тушаа сивӧй вӧв. Тайӧ вӧлыс недель нин тані сулалӧ тшыгйӧн моз, ордлыясыс сылӧн гирвидзӧны.
— Ён вӧв, тыдалӧ, вӧлӧма, — мӧвпалӧ Иван, — а регыд нин кулӧ. Вердтӧгыд оз дыр ов. Вот эськӧ татшӧм вӧв кӧ лоӧ менам, сэк овмӧдча. Но кыдз татшӧм вӧвсӧ ньӧбан, омӧликсӧ ог вермы ньӧбныс-а.
Иванлӧн мӧвпъясыс бара Серапион сёрни дінӧ воисны:
«Сюсьӧн колӧ лоны? А мый, ме кӧ тайӧ вӧвсӧ аслым босьта? Тшыг кулӧм дорысь бурджык?.. Мыйла ме та йылысь водзджык эг мӧвпышт?».
Тэрмасьӧмӧн петіс вӧв дінӧ, разис домсӧ, нуӧдіс гидняӧ, индіс турун дорӧ, тап-тапкерис задъяс, нюмдіс:
— Аслам!
Кӧрӧг Ӧсип, ки мышъяссӧ зыралігтырйи, пӧкаживайтӧ джодж дӧраяс кузя, тшӧкыда видзӧдлӧ ӧшиньӧд, виччысьӧ Уляшовлысь вӧлӧн локтӧм. Клавдюкӧс ыстіс гидня ӧдзӧс восьтны, вольсыштны гиднясӧ.
Керкаӧ пырис Клавдюк Иван, вичко стӧрӧж, Ӧсиплӧн зять. Ӧсиплӧн пельтӧм нылыс — Марьяыс — пӧрысьӧдз оліс верӧссайӧ мунтӧг, некод оз вай да. Ӧсиплы лои бӧрйыны зятьӧ Клавдюк Иванӧс, кӧть сылӧн и некутшӧм овмӧс абу, ичӧтсяньыс пыр йӧзлы уджавліс, дай сёрнитныс оз вермы, немӧйкодь.
Иванлы ар комын. Ветлӧ сійӧ вомсӧ калькӧдӧмӧн, чотыштӧ, тшӧка йылас сылӧн петӧма кымынкӧ руд гӧн.
Порог вомӧн воськовтігӧн на Иван заводитіс:
— Мыйкӧ... Ӧшып тешт. Ме талун витшкоӧ кая. Отетш Вашиль молебен шылӧ да пештӧ пилитны ашки локта.
Вочавидзӧм пыдди Ӧсип юалӧ:
— Илья Иван дінысь сивӧй вӧла ямщикыс оз на лок?
— Ож на. Шивӧй вӧлыш абу. Илья Иваныш ямщикышкӧд пинясьӧ.
Ӧсиплӧн синъясыс повзьыштісны. Тэрыба кватитіс дубитӧм сьӧд пасьсӧ, пеля шапкасӧ. Котӧрӧн сорӧн кашкигтырйи шердйис Илья Иван дінӧ.
Сэні пыр на увгӧны. Уляшов кутчысьӧма дом поводӧ да кыскӧ вӧвсӧ, Илья Иван — мӧдарӧ.
— Ог, мися, сет!
— Кысь нӧ он сет? Аслам ӧд вӧлыс. Абу тэнад. Кыдзи ме вӧвтӧгыс ола? Кыдзи семьяӧс верда?
— Вӧлі тэнад, а ӧні менам. Тэнад нинӧм абу. Тэ ачыд абу аслад. Тэ пленнӧй. Тэ, колӧкӧ, гортад краснӧйясыдкӧд асламась, а тані ныртӧ эн кыпӧд. Миян асланым белӧй власть. Мый колӧ, сійӧ и вӧчам! Лэдз, мися! — тойыштӧ Уляшовӧс.
Уляшов катовмунлі, сэсся чукӧртіс став вынсӧ, тракнитіс поводӧд.
— Мый нӧ ті керад, бласлӧ кристос? Тэ, Иван Ильич, неладнӧ вӧчан. Кыдзи нӧ тэ йӧзлысь вӧв верман мырддьыны? — сюйсис Ӧсиплӧн гӧлӧс.
— Тэд кутшӧм делӧ!
— Вӧлыс ӧд абу тэнад. Вӧвсӧ мем нин кӧсйысис сетны, — тшӧтш кутчысис Ӧсип дом поводӧ. Ставныс асланьыс кыскӧны.
Ӧсип да Илья Иван лёкысь видзӧдлісны ӧта-мӧд выланыс. Сэсся ӧтпырйӧ Уляшов вылӧ. Уськӧдчисны ӧтвылысь. Ылӧ тойыштісны Уляшовӧс. Колины кыкӧн. Бара зэлӧдісны дом поводсӧ. Ӧсип мыськыштіс Иванӧс пельбокас. Иван кутчысис Ӧсиплы тошкас. Ӧсип авзӧ, ёрччӧ, Иван тшӧтш. Сэк костті вӧлыс мӧдӧдчис туй кузя кывтыд. Тышкасьысьяс уськӧдчисны вӧв бӧрся. Вӧлӧс суӧдісны Прокӧ пос вылын, бара кутчысисны поводӧ.
Ӧсиплы отсӧг вылӧ воис Сарйон. Сійӧ погонъяса, погонас кык нашивка. Ӧти бокас револьвер, мӧд бокас — шашка. Шапкаас — кокарда. Сійӧ ыджыда ёрччыштіс Иван вылӧ да кульыштіс нагайкаӧн. Иван лэдзчис поводысь. Ӧсип здоровайтчис Сарйонкӧд да нуӧдіс сійӧс гортас.
Мӧдар пос помас чӧв сулаліс Уляшов. Синва пырыс ру пыр моз аддзыліс, кыдзи Ӧсип гидняӧ йӧртісны сылысь вӧвсӧ.
Иван кӧсйис чорыда ёрччыштны, кӧсйис горӧдны, кӧсйис горшас кутчысьны Сарйонлы. Вомсӧ нин восьтіс. Ачыс дрӧжжитӧ скӧрысла. И вӧрзьыны оз лысьт. А мышкыс ёнтӧ, чӧсӧдӧ. Ачыс шӧпкӧ вомгорулас:
— Белӧй власть! Асланым власть! Асьным ыджыдӧсь! У-у-ук, эськӧ!..
IV
Гожся шондіыс сотӧ чужӧмъяссӧ, пычиктӧ пӧсьсӧ Мылдін кузя жӧдзысь белӧй салдатъяслысь. Унаӧн на пиысь ветлӧны тыр снаряжениеӧн: ӧтар боканыс пӧрт да кӧрт зыр тронякылӧны, мӧдарас патронташ блёнъялӧ. Мышканыс ноп мешӧк. Ӧтар пельпомсяньныс мӧдар коскӧдзныс сиӧсалӧмаӧсь шынельнысӧ. Пельпом вылас жӧ пуктӧмны винтовканысӧ.
Берег дорын сулалӧ буксирнӧй пароход «Москва», кодӧс во сайын Щугӧр дінын лыйлісны белӧйяс. Сійӧ пароходас сэк вӧлі узьӧ Аппогалӧн отряд. Белӧйяс войнас локтісны гусьӧникӧн пароход дінас. Отрядӧн командуйтысь поручик Пономарев кымынкӧ салдаткӧд пырис пароходас да веськыда котӧртіс рубка дінӧ. Сэні вӧлі узьӧ Аппога. Пономарев горӧдіс:
— Руки вверх!
Кияссӧ лэптігмозыс Аппога нетшыштіс аслас тасма костысь кык наган, лыйис Пономаревӧс. Сійӧ ранитчис сояс. Револьверыс уси. Ачыс бӧр веськыда чеччыштіс берегӧ. Заводитчис лыйсьӧм. Аппога ачыс керавліс пароход домъяссӧ. Недыр мысти пароход мӧдӧдчис ньӧжйӧникӧн катны. Лыйсигӧн уси лоцман, ранитчис штурвальнӧй. Аппогалӧн отряд спаситчис.
А ӧні тайӧ пароходыс белӧйяс киын. Ӧні татчӧ лэччӧдлӧны военнӧй груз: винтовкаяс, патрон ящикъяс, бомбаяс. Лэччӧдлӧны сёянторъяс. Тайӧ пароходнас капитан Атавинлӧн отряд лӧсьӧдчӧ мунны Печера катыд, Якшалань, наступайтны краснӧйяс вылӧ.
Винтовкаяссӧ да патронъяссӧ лэччӧдлӧны пӧжарнӧй сарайысь. Пӧжарнӧй машинаяссӧ сэсь шыбитӧмаӧсь ывлаӧ да лӧсьӧдӧмаӧсь ӧружие склад.
Складын лыбис ыджыд зык Атавин отрядса салдатъяскӧд:
— Эсійӧ вит патрон ящиксӧ ещӧ лэччӧдӧй, — шуӧ Атавин отрядса унтер груз кыскалысь нывбабалы.
— Некутшӧм вит ящик ме тіянлы сэсся ог сет, — воча висьталӧ Парась Иван.
— Кыдз он сет?
— Сідз ог сет дай ставыс. Куим ящиксӧ додьсьыс бӧр пырт! — тшӧктіс нывбабалы.
Нывбаба оз тӧд кодлысь и кывзыны. Видзӧдліс мӧд нывбаба вылӧ, муртса кывмӧн шуыштіс сылы:
— Ставыс ыджыд. Ставыс тшӧктӧ. Лунтыр лэччӧдлім пароходӧдз. Сэсся, колӧкӧ бӧр тшӧктасны катлыны.
Гӧгӧр видзӧдліс да водзӧ норасьӧ:
— Быд лун тадзи. Быд лун, любаӧй, тшӧктӧны кыскасьны. Вӧлӧй сувтіс нин, ӧти лун эз на шойччыв. А грӧш ни кӧпейка оз мынтыны, нянь кусӧк оз сетны ни. Ӧткажитчан кӧ — нагайкаалӧны. Ок-ок-ок! Кор нин помасяс татшӧм олӧмыс!
— Но мый сэн вомтӧ паськӧдӧмыд! Пырт, мися, ящикъяссӧ!
Нывбаба кутчысис патрон ящикӧ. Ӧдва лэптіс телегасянь мышку вылас. Веськӧдчис склад ӧдзӧс дорӧ. Сылы паныд равӧстӧмӧн уськӧдчис Атавинлӧн унтер:
— Эн лысьт вӧрӧдны! — кучкис нывбабаыдлы пельбокас.
Нывбаба горӧдіс, ящикнас уси.
Унтер кватитіс ящиксӧ да бӧр телегаӧ нуӧ. Парась Иван оз лэдз. Зык вылӧ воисны Сарйон да Ӧпрӧсь Мишка. Сарйон вӧлі зэв кокни киа морт. Локтігмозыс сійӧ аддзис Парась Иван морӧсӧ кутчысьӧмсӧ да пӧвсыштіс Атавин унтерлы банбокас.
Вензьӧм та вылын помасис. Унтер, син пӧвсӧ кутӧмӧн, лэччис пароходӧ.
Кырйыв дорӧ вель унаӧн чукӧртчӧма йӧз, колльӧдӧны фронт вылӧ мунысь отрядӧс. Туй кузя негырысь чукӧръясӧн ветлӧдлӧны изьваса салдатъяс. Найӧ мыйкӧ сёрнитӧны ас костаныс, юрнаныс катовтлӧны «Москва» вылӧ.
Регыд «Москва» йӧткыштчис берег дорысь, бергӧдчис, кутіс кывтны ді пӧлӧн. Берег дорын сулалысьяс пыр видзӧдӧны, колльӧдӧны синъяснаныс, виччысьӧны сылысь Печера катыд бергӧдчӧм, дісӧ ордйӧм бӧрын. Но «Москва» пыр на кывтыдӧ нырӧн мунӧ. Со дібӧжыс нин коли. Парма сикт увдорӧ нин воис, а век оз бергӧдчы. Колльӧдысьясӧс шемӧс босьтіс:
— Мый нӧ тайӧ? Пыр ӧмӧй на ляпкыд? Оз тай нӧ бергӧдчы? Пыр кывтыд кывтӧны.
— Оз мӧй тӧдны, кодарын Якшаыс?
А «Москва» петіс Печера шӧрӧ медвизувинас, став вынсьыс мӧдӧдчис увлань. Сулалысьяс пиын кодкӧ чӧвтіс гораа:
— Тайяс пышйӧны!
— Кок бӧрлянысӧ тай петкӧдлісны... — шутитӧ мӧд.
Сарйон кватитіс ӧти салдатлысь винтовкасӧ, ыджыда ёрччыштіс:
— Ылӧдз оз пышйыны!
Ӧпрӧсь Мишка личкис винтовка помсӧ:
— Оз ков. Та ылнасяньыд тэ найӧс нинӧм он вӧч. Колі водзджык.
Атавин отряд мунӧм бӧрын шызисны изьваса салдатъяс.
— Атавинъяс мунісны. Коді татчӧ коли? Ми да Мылдін вӧлӧстьсаяс. Та мынданад дыр он кутчысь!
— Кодӧс нӧ ми тані видзам? Мылдінсаӧс? Медым асьныс асьнысӧ видзасны. Миян колӧ Ижманымӧс видзны...
Изьваса салдатъяс дінӧ волісны мылдінсаяс. Регыд мунісны бӧр. Локтісны унджыкӧн. Сюйсисны изьвасаяс костӧ. Небыдика вензьӧны. Казармаӧ ньӧжйӧник пырисны Опонь Иван Петыр да Гавидай Иван. Минут мысти найӧ котӧрӧн петкӧдӧны моздортырныс винтовка.
Штыкъяс веськӧдчисны изьвасалы паныд. Найӧ ӧружиетӧмӧсь. Сявмуніны ӧтмӧдарӧ. Заводитлісны пышйыны катыдӧ, кывтыдӧ, чукйылӧ, керка сайясӧ. Но быдлаын зурасьӧны штык йылӧ. Кияс лэптӧмӧн лои бӧр локны казарма дінӧ. Сэні Пищик Миколай Илья юасьӧ изьвасаяслысь:
— Тэ кодарӧ: мунан али кольччан?
— Ме муна гортӧ. Мем тані некодӧс видзныс, менам семья гортын тшыгъялӧ. Тырмас воюйтныс, зарни погонаяс вӧсна юрнымӧс пуктыны. Ми шыбитім царӧс да сыкӧд тшӧтш зарни погонаяссӧ, а ӧні бара сійӧ жӧ... — синкым пырыс видзӧдӧмӧн, гораа, скӧра висьталӧ Канев, изьваса салдатъясӧс синъяснас ӧзтӧмӧн.
Но Каневӧс дыр висьтавны эз лэдзны. Уськӧдчисны сы вылӧ куим-ӧ-нёльӧн, бертовтісны кияссӧ мыш саяс, котӧрӧн нуӧдісны.
Пищик Миколай Илья водзӧ юасьӧ:
— Тэ кыдз?
— Ме, кыдзи унджыкыс.
— А тэ?
— Ме сідз жӧ.
Нуӧдӧны ещӧ морт дасӧс кымын.
Войнас «суд». Войнас жӧ Дінъёль дорӧ катӧдісны нёль мортӧс. Винтовка вомъясысь югнитлісны бияс... Нёль морт ытшкыштӧм турун моз усины уль му вылӧ.
V
Панюков воис Мылдінӧ сӧмын кык лун мысти тайӧ лоӧмторъяс бӧрас. Сійӧ вӧлі Мылдінсянь комын километр сайын. Панюковлы сӧмын воӧм бӧрас висьталісны ставсӧ, мый вӧлі тайӧ лунъясас Мылдінын.
Панюковлӧн киссис, ори став кыӧдыс. Сылӧн быттьӧ воши кок увсьыс муыс, ки-кокыс рудзмуні, юрсӧ ӧшӧдӧмӧн синкым увтіыс ӧти визьӧ видзӧдӧмӧн да вомдоръяссӧ курччалігтырйи, сійӧ войбыд ветлӧдліс джодж кузя ӧтмӧдарӧ. Сійӧ мӧвпаліс, мый лои, мыйла тадзи лои да мыйкӧ позьӧ оз нин вӧчны.
— Ӧд кутшӧм лада вӧлі ставыс мунӧ... Мындаӧн вӧліны миян дор сувтысьяс Атавин отрядын. Дерт, кӧнкӧ, гӧгӧрвоисны, мый Атавинлӧн отрядыс абу надёжнӧй. Тэрмасисны нуны тась ылӧджык.
Панюков шыбытас чигарка помсӧ лӧканьӧ, выльӧс пестас, синбӧжнас видзӧдлас джоджын шкоргысь салдат вылӧ, ыджыда ышловзяс:
— Да! Ӧтнам коли. Каневӧс виисны. Пронинӧс нуисны, Лютоев пукалӧ. Атавин отрядысь войтырыс мунісны. Изьвасаясӧс кызсӧ ӧктӧмаӧсь. Мый ӧні вӧчны?
Панюков оз аддзы вочакывсӧ та вылӧ, оз тӧд, мый лоӧ водзӧ. Но Панюков оз пов таысь. Сійӧс мучитӧ мӧдтор:
— Позьӧ оз мыйкӧ вӧчны? Кыдзи тайӧс ставсӧ выльысьсӧ панны? А гашкӧ, ме ачым мыжа ставсьыс? Гашкӧ, водзджык колі заводитны? Гашкӧ, оз ков вӧлі виччысьны краснӧйяслысь Сойва дорӧ локтӧмсӧ?
Панюков юрсӧ пыркнитіс:
— Оз, водзджык заводитны оз позь вӧлі. Кыпӧдчыны колӧ зумыда, мед не бӧрыньтчыны. Миян вынным вывті на ичӧт вӧлі. А ӧні пӧшти эз коль. Ӧні колӧ котыртны салдатъясӧс... мед сувтӧны тайӧ лыйлӧмъяслы паныд... Висьтавны налы, мый Мельниковъяс, Кӧсьта Мишкаяс, Парась Иванъяс лыйлӧны ассьыным, уджалысь йӧзлысь, вокъяссӧ, мый найӧ ловнысӧ пуктісны уджалысь йӧзӧс озыръяс нарт улысь мездӧм вӧсна. Но кыдзи ӧні накӧд сёрнитны? Ӧні ӧд весиг кывзынысӧ найӧ полӧны.
Панюковлӧн синъясыс друг тырины нимкодьӧн. Чигаркасӧ кымлескивыв шыбытігмоз сійӧ шуыштіс:
— Гижны. Салдатъяслы гижны письмӧ. Уна письмӧ.
Шынельсӧ вылас плавгыштӧмӧн Панюков петіс керкаысь, тэрыба кутіс восьлавны катыд, а недыр мысти саяліс, воши ӧти кильчӧ ӧдзӧс сайӧ.
VI
Синва кодь сӧдз Сойва котӧртӧ изйӧсь, чукыльӧсь туйӧд, кытшлалӧ кӧджъяс гӧгӧр, надзмылӧ да бергалӧ джуджыд йиръясын, ыджыд зыкӧн ӧддзӧдчӧ косьтъясӧд. Сойва ю вӧйӧма веж вӧрӧн тырӧм керӧсъяс костӧ. Паськыд лугъясыс ымралӧны веж турун дукӧн. Уна сё сикас дзоридзьяс мичмӧдӧны тайӧ лугъяссӧ. Бадь да льӧмпу кустъясас дзользьӧны лэбачьяс. Шондіыс енэж шӧрын нюмъялӧ, шонтӧ, лелькуйтӧ мувывса быдмӧгсӧ, аслас югӧръяснас ворсӧ ключ кодь кӧдзыд Сойваын.
Сойвапӧлӧнса мича лугъясыс Якуня видзсянь Ичӧт Сойва сикт весьтӧдз тырӧмаӧсь унасикас паськӧма йӧзӧн. Тайӧ йӧзыс кык недель чӧж нин уджалӧны, пӧсьнысӧ кисьтӧны сотан гожводзын. Турун пуктӧм пыдди найӧ паръялӧны видзьяснысӧ кӧрт зырйӧн, лэптӧны эжа увсьыс мусӧ, кодйӧны кузь гуяс! — окопъяс, вӧчалӧны блиндажъяс. Уджалӧны шонді петӧмсянь шонді лэччытӧдз, уджалӧны войнас, уджалӧны пӧрысьяс, томъяс, челядьяс, нывбабаяс и мужикъяс. Уджалӧны мылдінсаяс, сойвасаяс, абарсаяс, мӧдлапӧвсаяс, покчасаяс, ылыдздінсаяс, уджалӧны эжваса ямщикъяс. Уджалӧны шойччытӧг, зэв омӧлика сёйыштӧм кежысь. Найӧс оз лэдзны гортаныс мунны, оз лэдзны ытшкыны ни куртны, оз лэдзны дырджык шойччыштны ни пӧттӧдз узьны. Налысь уджалӧмсӧ видзӧдӧны белӧй салдатъяс. Сой выланыс винтовка пуктӧмӧн найӧ тапикасьӧны ӧтмӧдарӧ уджалысьяс дінті, горӧдлӧны на вылӧ, тэрмӧдлӧны. Индӧдъяс сетны волӧны офицеръяс.
Сойва пос дорын ыджыд бадь куст бокын кодйысьӧны эжваса ямщикъяс. На дінын лунтыр на горзіс Сарйон. Ӧні сійӧ гожводзын турун пытшкын ныргорӧн узьӧ. Уджалысьяслы сюрис шойччыштан кад. Найӧ гусьӧникӧн моз пукталісны зыръяснысӧ да нюжӧдчалісны веж турун пытшкӧ коснысӧ веськӧдыштны. Уляшов да Рӧман пуксисны бокиджык бадь куст улӧ.
Рӧман видзӧдліс Сарйон вылӧ, шойччысьяс вылӧ, кыпӧдліс синъяссӧ Уляшов вылӧ, зумыштчис лигышмунӧм кияс вылас, ышловзигмоз чӧвтіс:
— Ме сэсся ог вермы. Эбӧсӧй дзикӧдз быри. Коскӧс поткӧдӧ. Мед кӧть виасны — ог вермы.
— Мый нӧ вӧчан. Ми пленнӧйяс...
— Вӧлӧс мырддисны. Ачымӧс нӧйтісны, олам тшыгӧсь...
— Мырддисны, шуан? — нуртӧма юалӧ Уляшов. Недыр чӧв олыштӧм бӧрын, сэтшӧм жӧ шог гӧлӧсӧн нуӧдӧ водзӧ:
— Менсьым мырддисны жӧ. Нӧйтісны...
— Ме ог вермы. Менам вын ни терпение эз коль. Муна гортӧ.
— Сюран кӧ ӧд, виасны.
— Мыйла? Ме ӧд абу салдат. Меным квайтымын нёль арӧс.
— Нинӧмӧн оз артасьны. Син уланыс эн шед. Рӧк суас. Со воджын нин тані олам, а некод на эз вермы пышйыны, ӧкмыс мортсьыд кындзи.
— Ой, коскӧй чегӧ. Водыштла кӧть, — ружтігтырйи норасьӧ Рӧман.
Рӧман дзоляник тушаа, кизьӧриник дзор тошка старик. Нэмыс сійӧ оліс гортас, ылӧ некытчӧ эз ветлыв. Нэмыс му-видз уджаліс, семья быдтіс. А ӧні олӧмыс Рӧманлы дзик мӧдарӧ банӧн бергӧдчис.
Рӧман — раминик морт. Некодлы лёк эз вӧчлыв. Ньӧтчыд сійӧ некодкӧд эз пинясьлыв, эз тышкасьлыв. Суседъяс радейтлісны сійӧс.
Рӧман пыр шулывлӧ вӧлі:
— Некодӧс кӧ он скӧрмӧд, тэнӧ оз скӧрмӧдны. Некодлы кӧ лёк он вӧч, тэд оз вӧчны. Некодӧс кӧ тэ он вӧрзьӧд, тэ дзоньвидзаӧн колян.
Татшӧм мӧвпа жӧ и ӧні Рӧман. Сӧмын вот вӧвсӧ мырддисны. Вӧвтӧм коли. Но мый керан. Гашкӧ сідзи и колӧ. Нэмчӧжыс тай нӧ сійӧ вот мынтіс правлениелы, кык мӧс дай кукань босьтлісны сылысь важӧн, да сы понда оліс жӧ. Дерт йӧвтӧг, яйтӧг, выйтӧг. Но оліс. Паныд кыв эз шулы. Ӧні эз жӧ шу. Эз бӧрд ни эз кевмысь Рӧман и сэк, кор сійӧс кучкисны дасысь нагайкаӧн. Эз ӧд ӧтнассӧ. Унаӧс. Уляшовӧс, Панюковӧс, Чисталёвӧс. Доймис эськӧ да мый керан. Час, гортӧ мунас, да сэні оз кутны нӧйтны. Сӧветыд вӧвтӧ оз мырддьы ни.
Рӧманлы тайӧ мӧвпыс кыдзкӧ тӧдлытӧгыс юрас воис. Ачыс весиг шензьыны кутіс.
«Збыль ӧд. Сӧветъясыд мыйӧн лоины, некодӧс на эз нӧйтлыны. Вӧлӧс ни мӧскӧс на некодлысь эз мырддьыны. Дерт, купечьястӧ пыркӧдыштісны. Но ӧд найӧ эз асьныс нажӧвитлыны. Ассьыныс гӧрбнысӧ ми вок моз эз синлыны. Да менсьым ӧд и вотсӧ таво оз вӧлі кӧсйыны перйыны. Сэні лӧсьыдджык. Сэні и гортӧй, семьяӧй, гӧтыр-старука...»
— Ста-ать! — кыліс Сарйонлӧн ёрччигтыръя горӧдӧм. Рӧман ружтігтыр кыпӧдчис, кӧрт зыр вылас мыджсьӧмӧн. Веськӧдчис окоп дорӧ. Сарйон видзӧдіс сылысь надзӧн вӧрӧмсӧ, котӧртіс, мышсяньыс, чужйис сапӧгнас. Рӧман увланьюрӧн сунтшикмуніс окоп пыдӧсӧ, уль му вылас.
Здук мысти сэт мунісны офицеръяс. Ошкисны Сарйонӧс уна кодйӧмысь.
Сарйон лэптыштіс ки пӧвсӧ пельбокас, колскис каблукъяснас:
— Рад стараться, господин...
Кык офицер денщикъясыскӧд мунісны водзӧ окопъяс дінті Сойва ю кывтыд. Кӧсьта Мишка, Мельников да Парась Иван мунісны вывлань. Сойва пос дорысь окопъяс да блиндажъяс видлалӧм бӧрын Кӧсьта Мишкалӧн нюмыс петіс:
— Но, мый, Иван Федосеевич? Шогмӧны укреплениеясыс? Ме чайта, ӧні Сойватӧ вуджсьӧма! Тэ ногӧн кыдз, Иван Ефимович?
Парась Иван, Кӧсьта Мишкалӧн свӧякыс, сы моз жӧ нюмдіс дӧвӧляпырысь.
— М-м-да-а. Та вомӧн он воськовт. Крепость, зэв ён крепость.
Сойва пос вевдорын кодйысьӧны ас кежаныс кык нывбаба. Мельниковъяс мунӧм бӧрын найӧ пуксисны окоп дорас.
— Кор тайӧ и помасяс. Лун и вой му лэптам. Дон ни мед. Турунным пуктытӧм. Мыйӧн кутам тӧвнас скӧтнымӧс вердны?
— Скӧттӧ, колӧкӧ, мырддясны, вердныс оз ковмы. А вот асьным мый кутам сёйны. Тэнад ещӧ мужик эм, служитӧ, вердас. А ме? Ме кыдзи понда овныс? Куим челядь. Коймӧд тӧлысь нин вот ӧтнам ола.
— Пособиесӧ нӧ оз сетны?
— Нинӧм оз. Ловъядырйиыс колантор вӧлі. А мыйӧн уси, некодлы мог абу. Дзебӧм бӧрас тай Кӧсьта Мишка тшӧктӧм серти пуд пызь сетлісны.
— Мыйла нӧ оз сетны? Эз ӧд тэнад мужикыд краснӧйлы служит? Белӧйяслы служитіс да.
— Белӧйяслы эськӧ. Но сійӧ вӧлі мобилизованнӧй. А пособиесӧ пӧ ми, шуӧ Кӧсьта Мишка, сӧмын доброволеч семьялы сетам. Мед пӧ, колӧкӧ, доброволечаліс.
— Мыйла и абу гижсьӧма доброволечас. Эськӧ вот семьяыдлы отсалісны. Ӧткодь жӧ нин вӧлі усьныд.
— Эй, ті. Мый сэн лунтыр пукаланныд булдыръяс моз! — кыліс мышсяньыс мужик гӧлӧс.
Бабаяс шлювӧдчисны окоп пыдӧсӧ.
А ывлаыс пӧсь. Шондіыс пӧжӧ, сотӧ. Бадь кустъясын дзользьӧны лэбачьяс.
VII
Эжва — Печера кост вӧлӧкын Расъю чой йылӧ Мылдінсянь воисны куим вӧла. Кустъяс сайсянь найӧ видзӧдлісны зэлӧдӧм шӧрт кодь веськыд туйсӧ Зеленечалань. Сьӧд вӧв вылын пукалысь кык нашивкаа белогвардеец вель дыр видзӧдіс бинокль пыр.
— Вит верст сайын краснӧйяс. Морт сизимдас ли кӧкъямысдас. Час мысти воасны татчӧ. Зіля мунӧй да висьталӧй Ӧлексан Ёгорлы.
Кык вӧла гӧнитісны бӧр Мылдінланьӧ, разведка команда дінӧ. Коймӧдыс вӧвсӧ нуӧдіс бӧрӧджык вӧрас да дзебсьӧмӧн кутіс видзӧдны краснӧйяс локтӧм вылӧ.
Разведка команда — морт нелямын — вӧлі километрджын сайын. Верзьӧмаяс висьталӧм бӧрын, цептӧ паськӧдчӧмӧн, котӧрӧн локтісны ставныс Расъю дорӧ чой йылас, водалісны кустъяс сайӧ, кутісны виччысьны, кыйӧдны краснӧй разведкаӧс.
Ӧлексан Ёгор — белӧйяс разведка командалӧн начальник — сетіс приказ:
— Кытчӧдз оз воны пос вылӧдзыс — некод эн лыйӧй. Ме первой лыя, а сэсся ставӧн. Эн петкӧдчӧй, мед оз аддзыны.
Ӧлексан Ёгор водіс неылӧ туй бокас сук понӧль улӧ.
Пӧрччис шапкасӧ, чуньпомъяснас сыныштіс гӧгрӧсӧн шырӧм гӧрд юрсисӧ. Сэсся синъяссӧ чӧвтліс погон вылас. Мӧвпыштіс:
«Талун кӧ удайтчас — куим нашивка пыддиыс вермас лоны зӧлӧтӧй погон, а сэні — просвет. Сэк нин ме кута прӧста шуыштны кывйывнам пиньпырым, мися, «здрастье!» А мем равкнитасны: «Здравье желаем, господин прапорщик». Господин прапорщик, Ёгор Александрович. А лӧсьыд ӧд! Сэк и гӧтырӧй оз ло прӧстӧй Злӧй Ольга, а прапорщик гӧтыр».
Ёгор кутіс гартны гӧрд усъяссӧ. Сылӧн вира чужӧмыс ещӧ на гӧрдджык лои татшӧм мӧвпъяссьыд.
Ёгорлы дум вылас уси гортыс. Гортсьыс, Абарсьыс, сійӧ петіс войдӧрлун на, гаж эз на быр. Но сійӧ полӧ, мед эськӧ кутшӧмкӧ немулича эз ло, ӧд Ёгорлӧн абу нин этша чукӧртӧма эмбурсӧ. Мыйыс сылӧн абу? Торъя нин уна сюри сылы тӧвнас восстание вӧчӧм бӧрын. Сэки Ёгор додьясӧн ваяліс войнас быдсяма эмбурсӧ гортас и батьыс ордӧ. А мыйла сійӧ бать ордас тшӧтш вайис? Оз кӧ нӧ сет? Сетас. Батьыс сідз абу гӧль. Сылӧн аслас тырмӧ. Куш ӧти мельничаыс сылӧн Покчаас пӧтмӧныс. Сэсся ещӧ Ёгор батьыскӧд частӧ гырысь пӧдрадъяс босьтлӧны. Гашкӧ инӧ, Зосимлы, ичӧт воклы мыйдакӧ ликмӧдас. А Миколайлы ньӧти оз сет. Да сійӧ, колӧкӧ, оз и во. Сійӧ ӧд Краснӧй армияын...
Татчӧ Ёгор джӧмдыштліс.
«Краснӧй армияын?! Миколай вок менам, Краснӧй армияын! Тышкасьӧ миянлы паныд! Колӧкӧ, ӧні тшӧтш эсійӧ чукӧрас?».
Ёгор кутіс бинокль пырыс видзӧдны локтысьяс пиысь быд мортӧс, а костыс на дінӧдз километрысь нин этша.
«Ӧлексан Миколай — красноармеец! Хы! Кутшӧм нӧ сійӧ мем вок, кор сійӧ красноармеец, а ме лоа прапорщик. Сійӧ абу вок менам. Сюрас кӧ, ме сійӧс ачым лыя, штыкӧн розьӧдла...»
— Ёгор Ӧлександрӧвич, ог на лыйӧ? — гусьӧник юалӧ сыкӧд орччӧн куйлысь Сарйон.
— Огӧ на.
А локтысьяс матынӧсь нин. Со кыкӧн локтісны Расъю пос вылас. Но поскыс косялӧма да сувтісны. Кутісны куритчыны. Сэк кості ещӧ воалісны, чукӧрмисны пос помас.
Друг чой йывсянь кутісны трачкӧдны винтовкаяс. Кымынӧнкӧ усины. Мукӧдыс уськӧдчисны канаваясӧ, мыръяс сайӧ. Лыйлӧны воча. Но оз аддзыны некодӧс. Кымынӧнкӧ ранитчисны. Ранитчис краснӧй разведкалӧн пулемётчик. Но пыр на лыйлӧ. Мындаӧн кӧ вермисны котӧртны вӧрӧдз. А вӧрыс зэв ылын. Пулемёт дугдіс лыйлӧмысь. Патроныс быри. Выльысь вайны некыдз. Пулемётчик нетшыштіс затворсӧ, шыбытіс пос улас. Сэсся ачыс кыссис сэтчӧ. Вӧйтчис ваас. Сайӧдчис керъяс сайӧ. Дзоньвидзаяс лыйсигтырйи вочасӧн бӧрыньтчисны. А белӧйяс пыр лыйлӧны.
Мыйкӧдыра мысти, кор краснӧйяс эз нин лоны матынӧсь, белӧйяс ураӧн уськӧдчисны чой горулӧ усьӧм да ранитчӧм красноармеецъяс вылӧ. Вит минута мысти ловйӧн некод эз коль. Сарйон весиг кулӧмъяссӧ на сутшйӧдліс штыкӧн.
Ӧлексан Ёгор да Сарйон уськӧдчисны усьӧм красноармеецъяслысь зепъяссӧ шобны. Унаысь найӧ сюйлісны кинысӧ асланыс зептӧ. Сарйон разис ӧти шой вылысь портупеясӧ.
— Тайӧс ме ачым вии да лэдз мем, господин начальник, аслым босьтны портупеясӧ леворвернас?
Ӧлексан Ёгор видзӧдліс Сарйон вылӧ:
— Босьт. Тэд тайӧ награда за храбрость.
Шойясӧс шобӧм, пӧрччӧдӧм, бытшлалӧм да синъяссӧ перъялӧм бӧрын белӧйяслӧн разведка мӧдӧдчис бӧр Мылдінӧ.
Лэччигас Ӧлексан Ёгор пасйыштіс аслас записнӧй книжкаӧ:
«16-VII-19 г. Расъю пос вылын был бой. Наши стреляли корошо. Убили краснык 17 человек. Зяли 16 винтовок да замоктӧм пулемёт».
VIII
Шонді петтӧдзыс на Рӧман петіс Абар сиктсянь да лунтыр муніс вӧрӧд, нитш вывті, васӧд нюръясті келіс, кос яг мылькъяс вомӧн вуджис. Рӧманлӧн мышку саяс ичӧтик ноп мешӧк, пельпом вылас дрӧбӧвик пищаль. Пищальсӧ тайӧс Рӧман босьтіс кӧчӧс либӧ пӧткаӧс лыйны, мед тшыг оз кув дыр мунігад. Ӧдйӧ мунны оз вермы, а Печерасянь Эжваӧдз вӧрӧд мунны абу матын. Пӧрысь мортыдлы ещӧ нин дыр тырмас.
Шонді увтасмигас Рӧман вӧлі мунӧ пушкыра пожӧм ягӧд. Сійӧ зэв нин ёна мудзӧма, кӧсйис нин узьмӧдчыны, пуксис да шойччыштіс нин, но гортыс дум вылас уси да бӧр чеччис, бара кутіс водзӧ восьлавны. А сэсся трӧпа сюри, трӧпа кузяыс мӧдіс кок улас видзӧдӧмӧн, нинӧмысь повтӧг.
— Тані белӧйясыд некод нин абу, наысь кӧть мыні ловйӧн.
Рӧманлӧн весиг нюмыс петыштіс тош увсьыс. Тайӧ воджынъяс Рӧман первойысь на нюмдіс.
Сэсся думнас воис гортас. Воис асывводзын. Таркнитіс ӧдзӧсӧ. Юалісны: «Коді сэн?» А Рӧман воча шуӧ нимкодя: «Ме вои. Ме вои, восьтӧй». Сэсся пырис керкаӧ. Мыйта нимкодьыд.
Рӧман мӧдысь нюмдіс, м-м-нитіс быдӧн, ӧдйӧнджык мӧдӧдчис водзӧ.
Друг кыз пожӧм сайсянь чеччыштіс морт, ырыштчис Рӧман вылӧ черӧн:
— Сувт! Шыбыт пищальтӧ!
Рӧман ляпмунлі, лэптыштіс юрсӧ. Сы син водзын Няр Ӧндрей, Ичӧт Сойваса мужик. Кодкӧ лунӧ на тайӧс Рӧман аддзыліс Мылдінысь.
Няр Ӧндрей кайліс вӧр керкаӧ да ӧні вӧлі локтӧ бӧр. Сійӧ ылысянь на казяліс Рӧманлысь трӧпа кузя локтӧмсӧ да дзебсис ыджыд пожӧм сайӧ.
— Пищальсьыд ӧд ме тэнӧ ог лый. Ме тайӧс кӧч лыйны босьті, — висьталӧ Рӧман.
Няр Ӧндрей тракнитіс ки пӧвнас пищальсӧ да лёкысь горӧдіс:
— Пышъян! Шпионалан, коммунист! Мун ме водзвылын!
Рӧман эськӧ висьталіс жӧ, мый сійӧ абу шпион, а крестьянин, мунӧ гортас семья дінас. Быдногыс кевмысис, мед Няр Ӧндрей лэдзас сійӧс гортас мунны. Но Ӧндрей и кывзыны оз кӧсйы.
Мылдінын Ӧндрей пыртіс Рӧманӧс штабӧ. Висьталіс, кыдзи сійӧс кутіс да вайис. Ӧндрейӧс ошкисны, ӧти офицер весиг мышкас туп-тап керис да чашка самӧкур сетіс.
Рӧманлысь судьбасӧ штабын решитісны регыдӧн. Дякӧн Вась Василь штабын служитысь том морт — петкӧдіс объявление да ляскис столбӧ. Сэні вӧлі быдӧнлы тшӧктӧма кык часын кайны вичко мыш вылӧ видзӧдны пышйысьӧс казнитӧм.
Кык часӧдз Рӧман кодйис гу: кык аршын кузя, куим весьт пасьта да куим весьт судта.
Рӧман и гу эштӧм бӧрас на оз вӧлі верит, оз вермы вӧлі мӧвпыштны, мый тайӧ гусӧ аслыс кодйис. Ӧд сійӧ дзикӧдз нин мынліс. Мыйылнаӧдз нин ветліс. Ещӧ кымынкӧ лун, — и гортас эськӧ воис. Кутіс турун пуктыны. Чери кыйны... Кутшӧм окота овны кӧть ещӧ ӧти лун, кӧть лунджын, рытӧдзыс. Кӧть ещӧ ӧти час. Кутшӧм окота аддзывны гортсасӧ, кӧть прӧщайтчыны накӧд. Кӧть ӧти кыв налы шуны.
Но... но гу дорӧ воӧны нин салдатъяс — дзонь взвод. Найӧ сувтісны кык радӧн, воддзаясыс пидзӧс вылас. Найӧ чургӧдісны Рӧман вылӧ винтовка вомъяссӧ. Офицер лыддис дженьыдик приговор. Помас содтіс:
— Коді кӧсъяс пышйыны — быдӧнкӧд тадзи вӧчам.
Гольсмуніны затворъяс, винтовка стволъяс чургӧдчисны Рӧман вылӧ..
Рӧман синсӧ кунис, медбӧръяысь лолыштіс чӧскыд сынӧдсӧ. Офицер, саблянас ӧвтыштігмоз, горӧдіс:
— Пли!
Винтовкаяс пӧльыштісны тшынӧн. Пуляяс жвиннитісны юр весьтӧд. Рӧман дрӧгмуніс. Кымынкӧ секунда сулаліс, виччысис усьӧм. Сэсся восьтіс синсӧ. Ловъя. Некыт на оз доймы.
А салдатъяс бара зёлькнитісны затворъясӧн. Бара кыліс «Пли!». Мӧдысь йиркнитіс лыйӧм. Мӧдысь чишнитісны пуляяс. Рӧман ловъя на.
Коймӧдысь гольснитісны затворъяс. Коймӧдысь кыліс «Пли!» горӧдӧм. Коймӧдысь сяркмуні лыйӧм. И бара Рӧман ловъя.
Лыйисны нёльӧдысь, витӧдысь...
Дас нёльӧдысь зёлькнитісны затворъяс. Дас нёльӧдысь йиркнитіс залп. Рӧманлысь сотыштіс кыкнан сойсӧ, кыліс ассьыс пӧсь вир визувтӧмсӧ. Но век на ловъя. Век на сулалӧ. Ещӧ на аддзыліс югыд лунсӧ. Ещӧ на видзӧдліс палачьяслы синмас.
Дас витӧдысь чургӧдісны винтовкаяс. Дас витӧдысь гымыштіс лыйӧм. Рӧман тушаысь брызьнитіс вир, юр чашкаыс чашмуні. Рӧман нюкырмуні — уси гу бокас.
Офицер локтіс сы дінӧ, сапӧг каблукнас чужйис, йӧткыштіс гуас. Салдатъяс кокнаныс: вешталыштісны мусӧ шой вылас.
IX
Лолпуа ю вӧйӧма бадь да ловпу пӧвсӧ. Бадь кустъясыс уналаті кысьӧмаӧсь ю вомӧныс. Сьӧд ваыслӧн визулыс пӧшти оз тӧдчы. Ты кодь лӧнь. Лолпуа шоча аддзывлӧ шонділысь югӧрсӧ. Тӧвлӧн пӧльтӧмыс сылы ньӧтчыд оз инмыв.
Тайӧ ичӧтик юсӧ Печераӧ мунан тракт вуджӧ Сойва пос помсянь 7 километр сайті. Мылдінӧ мунігӧн поссӧ вуджан да берегыс неуна кыптыштӧ. Мыльк йылас ӧтмӧдар туй бокас нюжӧдчӧмаӧсь окопъяс. Окоп водзвылас везйӧдлӧмаӧсь проволочнӧй заграждение. Тайӧ окопъяссяньыс Эжваӧ мунан трактыс струна кодь веськыд, тыдалӧ Нюмылга керӧсӧдз, километр кӧкъямыс кымын. Окопъясас да блиндажъясас недель кык нин олӧ белӧйяслӧн взвод.
1919 вося август 6-ӧд лунӧ асывводзнас наблюдатель казяліс туй ордым помсьыс йӧзӧс, вӧлаясӧс. Заводитіс бинокль пыр лыддьыны. Торксис, оз помась. Пыр ӧтарӧ локтӧны. Аслас киясыс тіралӧны нин, повзис. Вежсьӧм гӧлӧсӧн шуӧ Петя Мишкалы, заставаса начальниклы:
— Зэв унаӧн локтӧны. Помтӧм. Лыдтӧм.
Ещӧ часджын кымын сулалісны, видзӧдісны. Лёдз век нюжалӧ, оз помась, а воддзаясыс матысмӧны.
Застава тэрмасьӧмӧн лэччис Сойваӧ.
Краснӧйяс локтӧм йылысь юӧр кылӧм бӧрын белӧйяс штабын бура дыр кежлӧ шӧйӧвошлісны. Сэсся быд вожӧ ыстісны нарошнӧйясӧс, медым став мужикъяссӧ турун пуктанінсьыс дзик пыр жӧ вайӧдны Мылдінӧ. Салдатъясӧс, кодъяс вӧліны Мылдінын, ыстісны Сойваӧ.
Висьталісны быдӧнлы: «Краснӧйяс локтӧны помтӧм уна. Пырны кӧ вермасны Мылдінӧ — виасны ставсӧ куим арӧссянь сизимдасӧдз, мужикӧс и нывбабаӧс. Ставӧн сувтӧй дорйысьны. Эн сетчӧй ловйӧн».
Шонді лэччигас Мылдінӧ воис Ивановлӧн карательнӧй отряд. Чукӧртісны став вӧвсӧ сиктысь, отрядсӧ Сойваӧ катӧдны. А Сойвасянь бӧр лэччӧдлӧны челядьӧс.
Сойваӧ кайигӧн карательнӧй ротаысь салдатъяс тэрмӧдлӧны ямщикъясӧс:
— Вӧтлы зіля!
— Кыдз нӧ вӧтла. Сувтӧма нин вӧлӧй. Мӧд сутки нин лэдзлытӧг тшыгйӧн новлӧдлӧны.
— Ак, тэ сволочь, коммунист! На тэд! — кульыштасны ямщикӧс мыш кузяыс нагайкаӧн.
Сойваын и Сойва ю пӧлӧныс — шы ни тӧв.
Белӧй салдатъясӧс котӧрӧн вӧтлӧны окопъясӧ. Сойва мӧдлапӧлын шочиника ӧти-мӧдлаын тыдавлӧны красноармеецъяс, кывлӧ кӧрт зырйӧн троньӧдчӧм шы. Лӧсьӧдӧны окопъяс.
Сойва бокӧ краснӧйяслӧн частьясыс воисны нин рытнас. Найӧ сувтӧдалӧны вынъяссӧ, укрепляйтчӧны. А асъядорыс некод эз кут тыдавлыны ни нинӧм эз кут кывны, быттьӧ некод сэн абу вӧр пиас.
Сӧмын шонді петігас кыліс лыйӧм шы. Таркнитіс пулемёт. Сэсся кутіс сяргыны Сойва кузяыс ӧтарсяньыс и мӧдарсяньыс. Сойва керӧссянь куимысь дорвыв укнитісны краснӧйяслӧн пушкаяс.
Мылдінӧ пышйӧма Сойваысь кузь Кионь. Кырйыв дорын сійӧ висьтасьӧ нюркйӧдлӧмӧн:
— Рынышъяс дорӧд ме вӧлі лэчча. Друг кылі — пушкаысь лыйисны краснӧйяс. Видзӧдлі — снарядыс ыджыд, сьӧд мегӧ кодь лэбзьӧ. Удиті юрӧс копыртны да эз инмы, а эг кӧ — дзик инмис ыджыд тушааыдлы.
Нывбабаяс, вомнысӧ паськӧдӧмӧн, кывзӧны, шензьӧны, окайтӧны да акайтӧны.
Сэсся найӧ видзӧдлісны ва дорӧ. Сэні зэв ыджыд пыжӧ тырыс сӧвтӧма кӧлуй: кӧртӧн песӧм сундукъяс, ящикъяс, чемоданъяс, камодъяс, диванъяс, улӧсъяс. Сэні жӧ, пыжбӧжас кӧрталӧмӧн, водтӧдӧмаӧсь еджыд мӧскӧс. Пыж шӧрас ковёръяс вылӧ пуксьӧма попаддя — Онтон Ольга — челядьыскӧд. Василь поп, пидзӧсӧдзыс келӧмӧн, йӧткыштіс пыжсӧ шӧрлань, весиг пӧдрасникыс кӧтасис. Ачыс чеччыштіс пыжӧ.
— Благословен бог наш. Ӧдйӧджык бергӧдӧй! Ёнджыка сынӧй! — шуис сынысь нывбабаяслы да ньӧжйӧникӧн кутіс пернапасасьны.
Кыр йывсянь, бабаяс дінсянь, кыліс мужик гӧлӧс:
— Тэ нӧ, батюшко, кытчӧ? Ак, тэ пышъян!
Василь поп пасъясигас веськыд кисӧ самӧй нуис гӧгъяс да сідзи и коли, чатӧртіс юрсӧ, вомсӧ калькӧдіс.
— Ми тані воюйтам, а тэ пышъян сэтшӧм-татшӧм, — кыр йылын сулалысь салдат чегис ыджыд мать, гольскис затворӧн, лэптыштіс винтовкасӧ.
— Ме... ме-е... ог, — артмис поплӧн.
— Аддза нин «он»! Ме тэнӧ, кузь юрсиа чӧртӧс, молебен сьывны корся, а тэ кокпыдӧстӧ петкӧдлан! Бур кӧ колӧ — пет ӧні жӧ! А то... — чургӧдіс винтовкасӧ.
Василь поп чеччыштіс ваӧ, бузгысис коскӧдзыс, пӧдрасник пӧлаясыс зонтик моз паськалісны.
Берегӧ петӧм бӧрын пӧласӧ пыдзыртігмоз прӧщайтчис попаддякӧд. Кавшасис кырйыв дорӧ.
Ӧти баба ышловзис.
— О, господи, страстьыд.
— Каямӧ ставӧн молебен сьывны! — командуйтіс салдат.
— Менам кӧть пӧдрасникӧс колӧ вежны.
— О, ме тэнӧ ӧні ог нин лэдз. Лок каям! Ризітӧ пасьталан да оз тыдав.
Джуджыд каменнӧй вичкоад ещӧ гораджыка юргӧ пушкаӧн лыйсьӧмыс.
«Бут, бут, бут», — кылас лыйӧм шыыс.
«Ретш, ретш, ретш, рр-бр», — гымыштіс матынджык снаряд потӧм шыыс, быдӧн ӧшиньясыс зёльмунлӧны.
Вичкоын — ӧти салдат, попӧс караулитысь, дас вит кымын нывбаба да челядь куим-ӧ-нёльӧн. Саломщикалӧ Пищик Илья.
Дас минута мысти Василь поплӧн молебен эштіс. Нывбабаяслы нырвомас крестӧн зурӧдыштӧм бӧрын Василь поп пырис алтарӧ, шыбытіс крестсӧ престол вылӧ, пӧрччис ризісӧ да иконостас сайті котӧртіс кӧдзыд вичкоӧ, восьтіс пытшсянь игналӧм ӧдзӧссӧ, чеччыштіс ӧграда вывті да веськыда котӧртіс йӧръяс вомӧн Йигӧставӧдз, медым суӧдны пыжӧн кывтысь попаддяӧс.
Вичкоысь ставыс нин мунісны. Салдат коли ӧтнас, виччысьӧ поплысь алтарысь петӧм, медым кайны Сойваӧ молебен сьывны. Но поп оз пет. Сэсся салдат восьтіс алтарӧ пыран ӧдзӧссӧ. Сэні тыртӧм.
— Ак, тэ, сюра сӧт!
Салдат котӧртіс кӧдзыд вичкоӧ — некод абу. Бара ёрччыштіс, аддзис восьса ӧдзӧссӧ да пырис алтарӧ. Ӧтилаӧ да мӧдлаӧ видзӧдлӧм бӧрын салдат аддзис вина. Пуксис престол вылӧ да, прӧскурӧн закусывайтігтырйи, кутіс гӧститны.
Сойваын кылӧ пыр на ӧтмоз гымалӧ пушкаясысь лыйлӧм шы. Дӧрӧш Иван пышйӧма Сойва поспомысь да висьталӧ, став окопсӧ пӧ жугӧдісны краснӧйяс.
Миртуй кузя Сойваӧ катлӧны ӧднӧколкаясӧн патрон ящикъяс. Ва дорсянь кыскӧны баржаӧн вайӧм флотскӧй пушка. Распоряжайтчӧ сэні Йигӧ Ӧлексан.
Ӧткымын пӧрысь бабаяс пырӧмаӧсь гӧбӧчас, картупель гуас. Челядьяс кайӧмны керкаяс вылӧ да кывзӧны Сойваысь гымалӧм шысӧ. Пищик Иванлӧн да Йигӧ Ӧлексанлӧн слугаясыс Сюзь Иванкӧд вӧтлӧны мӧсъяссӧ вӧрӧ.
Шонді увтасман дорыс пушкаяс лӧнисны. Дугдісны таркӧдӧмысь пулеметъяс. Бой кусі.
Час кык-куим мысти белӧйяслӧн кымынкӧ морт вуджисны Сойва мӧдлапӧлӧ. Дзебсясигтырйи кайисны берегӧ. Ветлісны ӧтарӧ, ветлісны мӧдарӧ — некод абу. Кольӧмаӧсь сӧмын зэв ляпкыдик окопъяс да гильзы чукӧръяс. Сӧмын Сойва пос сайысь, тракт боксьыс, аддзисны ӧтик томиник красноармеецӧс.
Сійӧ ранитчӧма кыкнан кокас. Кыссьӧма татчӧдз, но кольӧма. Кутісны юасьны нӧйтігтырйи:
— Тэ коді?
— Аддзанныд ӧд, красноармеец.
— Коммунист?
— Абу на. Том на да эз на примитны...
— А-а! Коммунистпу? — сынӧдті шутёвтіс нагайка.
— Уна-ӧ тіян йӧзыд?
— Ставыс мый эм. Сӧмын ме ог судзсьы. Татчӧ коли да...
— Тэ ещӧ серавны кӧсъян миян вылын! — равӧстіс Сарйон да бырскӧбтіс штыкнас красноармеецлы.
X
Букыштчӧм кымӧр сайӧдӧ гожӧмпомса шонділысь югӧръяссӧ, аслас вуджӧрӧн пемдӧдӧ Дінъёль луглысь нюдзвиж веркӧссӧ. Дінъёль луг шӧрын ӧти взводӧс велӧдӧны наступайтны. Найӧ паськӧдчӧмаӧсь цептӧ, водӧмаӧсь кынӧм выланыс, чургӧдӧмаӧсь винтовкаяснысӧ. Команда серти салдатъяс сьӧрся-бӧрся котӧртӧны воськов кызь кымын, бара уськӧдчӧны, гольскӧдчӧны затворъясӧн.
На дінсянь неылын маршируйтӧ мӧд взвод. Найӧ кык кузь радӧн, кок ныръяснысӧ водзӧ чургӧдлӧмӧн, юрнысӧ вылӧ лэптӧмӧн да кияснаныс ёна ӧвтчӧмӧн, пӧсявтӧдзыс нин шодлісны ӧтарӧ-мӧдарӧ. Тайӧ взводнас командуйтӧ Сарйон. Сійӧ сувтӧма неуна бокӧджык, кокнас тапкӧдчигтырйи шуалӧ:
— Ать-два. Ать-два-три. Левой!
Сарйон метитігмоз видзӧдлӧ, абу-ӧ кодлӧнкӧ юрыс ӧшӧдчӧма, оз-ӧ кодкӧ кокъяссӧ лэптав улӧджык колӧм серти. Ачыс мӧвпалӧ:
«Ме аслам взводӧн верма нин петкӧдчыны Шульгинлы. Оз янӧдны».
Сэсся гораа:
— Кругом арш! На месте!
Сарйон кывзыштіс салдатъяслысь кокъясӧн жмуткӧмсӧ, нюмыс петіс найӧ лӧсьыд паськӧм вылӧ. Ставыс ӧткодь. Ставныслӧн английскӧй. Ставныслӧн погон, кокарда... Сарйон чайтіс, быттьӧ сы водзын дзонь батальон, а сійӧ ачыс зарни погонъяса капитан. Сарйон весиг синсӧ куньліс, чӧсмасьыштіс аслас мӧвпъясӧн, бура дыр кежлӧ вунӧдчыліс. Сэсся друг горӧдіс:
— Здорово, молодцы!
— Здраво жаем, господин...
Сарйон восьтыштіс синъяссӧ. Шуйгавыв рад помас ӧти салдат оз вӧрӧд кокъяссӧ, сулалӧ.
— На месте... Марш, сволочь! — котӧртіс Сарйон салдат дінӧ, ӧвтыштіс кулакнас.
— Так точно, гос... — салдатлӧн курччысис кывйыс, синсьыс би петаліс.
— Под ружье на два часа! — командуйтіс Сарйон.
Салдат петіс стройысь, столб моз сувтіс бокӧджык.
Недыр мысти салдатъяс вӧлі пуксялӧмаӧсь кытшӧн Сарйон гӧгӧр.
— Кутшӧм погоныс поручиклӧн? — юаліс Сарйон ӧти салдатлысь.
— Зарни погон. Ӧти просвет. Куим звездочка, — лыддьӧдліс салдат.
— Молодец!
— Рад стараться, господин...
— Ноко, Юдин, висьтав, кутшӧм погоныс полковниклӧн?
Юдин — олӧма морт. Сійӧс белӧйяс неважӧн на мобилизуйтісны. Сійӧ оз на вӧлі тӧд татшӧм торъяссӧ. Юдин и роч кывсӧ оз вӧлі тӧд, велаліс сӧмын пельбоксӧ видлалігтырйи горӧдны «слушаюсь» да «точно так».
Юдинкӧд паныд пукаліс Кузнецов, петкӧдліс кык чунь, мед сійӧ висьталас: «кык просвет».
Но Юдинлӧн «просвет» кывйыд вунӧма. Сылы юрас воис «нашивка» кыв да смела равӧстіс:
— Кык нашивка!
— Дурак!
— Точно так!
— Под ружье на час... пять нарядов!
Велӧдӧм мунӧ водзӧ. Медъёна зубритӧны, кыдзи сетны честь офицеръяслы, кутшӧм налӧн погонъяс. Сарйон висьталӧ, а сы бӧрысь салдатъяс присяга вылын моз шуалӧны зэв унапӧв, кытчӧдз оз велавны наизусть.
— Штабс-капитанлӧн зарни погон, ӧти просвет, нёль звездочка...
— Ефрейторлӧн прӧстӧй погон, ӧти нашивка...
Сарйон друг орӧдӧ сёрнисӧ. Бергӧдчӧ Кузнецовлань паныд.
— Шуам, тэнӧ ыстісны разведкаӧ. Ӧтнадтӧ. Тэ паныдасин краснӧйяскӧд, куим морткӧд. Мый эськӧ тэ вӧчин?
— Мый нӧ сэк вӧчан. Винтовкаӧс эськӧ сатшки муӧ да киясӧс лэпті...
— Сволочь! Коммунист! Арест десять суток! Двадцать розог!
Кузнецовӧс кыкӧн нуӧдісны.
Велӧдӧм мунӧ водзӧ. Велӧдӧны взводъясӧн, отделениеясӧн Дінъёль луг пасьтаыс. Прокӧ шор весьтын кылӧ гӧлӧсыс старшӧй унтер Петя Мишкалӧн. Сы катыдладорын тюркъялӧ ичӧтик тушанас фельдфебель Артеев Гришка. Кузьты помын рота джынйӧн маршируйтӧ Ладимер Василь.
Рытладорыс ставнысӧ чукӧртісны ӧтилаӧ, сувтӧдісны кузь радъясӧ.
— Смирна-а! Равнение напра-во!
Радъяс водзвылӧ посньыдика восьлалӧмӧн матыстчӧ капитан Шульгин. Картузас сылӧн гӧгрӧс кокарда. Пельпомъяс вылас зарни погонъяс. Киас — плеть. Пасьталӧма офицерскӧй френч да галифе, английскӧйӧс. Вомас английскӧй сигарет. Бритӧм чужӧмыс петкӧдлӧ ар комын.
Шульгин бӧрысь локтӧны вит-ӧ-квайт офицер. Сэсся Мельников, Кӧсьта Миш да Сандрӧ Петыр. А медбӧрын, воськов дас кымын сайын, локтӧ Пуля, Шульгинлӧн денщик. Пуля Петыр.
Шульгин тывйыштіс синъяснас английскӧй шынеля радъяссӧ ротаяслысь:
— Зрасте.
— Здра... жам... господин капитан! — равӧстіс салдатъяслӧн рад.
Шульгин мӧдӧдчис радъяс водзвывті. Ӧти салдатлы сетыштіс тшӧкаас:
— Юртӧ вылынджык кут!
Мӧдлы тувкис кынӧмас:
— Идрав!
Коймӧдлысь видліс тасмасӧ. Личыд. Пидзӧс помнас кынӧмас пыксьӧмӧн зэлӧдіс... Шульгин бӧрся мунысь фельдфебель пасъяліс фамилияяссӧ тайӧ салдатъяслысь.
Смотр помасис. Сарйон нимкодя мӧдӧдчис Дінъёль луг кузя аслас взводӧн. Сійӧ взводысь талун Шульгин некодӧс эз вӧрзьӧд. Сылӧн взвод примернӧй. Водзӧ кӧ тадзи лоӧ — сійӧ вермас воны прапорщикӧ. Сарйонлы вывті окота лоны прапорщикӧн. Ӧд, сётаки, офицер. Сэк кокниджык лоӧ водзӧ кыптыны. Кымынкӧ бойын кӧ ещӧ асьсӧ петкӧдлас Расъюын моз, вермас и поручикӧ воны, а гашкӧ, и капитанӧ... Расъю бойысь сылы сетісны содтӧд нашивка. Сойва поспомса бой бӧрын сетісны благодарность. Поручик Иванов ачыс тапкӧдіс мышкас Сарйонӧс. Дерт, бой дырйи отличитчӧм сійӧ абу кокнитор. Сарйонлы вывті ёна лоӧ повны. Садь быртӧдзыс повзьывлӧ. Та вӧсна сійӧ бой дырйиыд пырджык сайӧдчӧмӧн олӧ. Зато бой бӧрас сійӧ некодысь оз пов ни некодӧс оз жалит. Расъюын сійӧ аслас киӧн бытшлӧдліс ранитчӧм красноармеецӧс. Сойва поспомын сідз жӧ. Дай тайӧ ӧмӧй сӧмын Сарйонлӧн заслугаыс. Восстание дырйи ӧд сійӧ дас сизим коммунистӧс лыйліс. Шоч офицерлӧн эм татшӧм заслугаясыд.
Татшӧм мӧвпъясӧн Сарйон пыр восьлаліс тшӧтш аслас взвод бӧрся, муӧ видзӧдӧмӧн да шпыньялӧмӧн... Сійӧ эз и тӧдлы, кыдзи веськыда мунӧмнас взводыс люкасис Мыл юӧ, заводитіс нин восьлавны ваӧдыс. Сарйон ачыс тувччис ваас да вӧлисти очмис, горӧдіс:
— Кругом арш! Песню!
И ачыс киргана кодь гӧлӧснас медводз заводитіс:
Вдоль по линии Кавказа
Там сизой орёл летал,
Православный генерал...
XI
Ӧшиньтӧм ичӧтик тюрьмаын гуын кодь пемыд, ӧти югӧр оз усь арся луныслӧн. Кӧдзыд тюрьма джоджын сьӧкыда лолалӧмӧн пукалӧ Панюков. Сылӧн гӧгӧр доймӧ, ёнтӧ. Садь быртӧдзыс сійӧс тӧрыт нӧйтісны допрос дырйи кулакӧн и нагайкаӧн. Сэсся шыбытӧмаӧсь татчӧ пемыдінас. Ӧдзӧс сайысь тӧрытъя нӧйтысь салдатлысь ёрччӧмсӧ да кодъяслыськӧ ружтӧмсӧ садь петӧм бӧрын кылӧм мысти Панюков гӧгӧрвоис, мый сійӧ абу на кулӧма, мый сійӧ абу на гуын, а тюрьмаын... Но такӧд тшӧтш Панюков гӧгӧрвоис и сійӧс, мый овны сылы коли регыд нин, мый сійӧ олӧ медбӧръя часъяссӧ. Белӧй палачьяс, кӧнкӧ, виччысьӧны сылысь садь петӧмсӧ, медым кыскыны сійӧс прикладъясӧн тойлігтырйи тюрьмаысь да лыйлыны.
Панюков весиг лӧньӧдыштіс лолалӧмсӧ, мед оз гӧгӧрвоны садь петӧмсӧ, сійӧ эз шыась часӧвӧй дінӧ, кӧть горшыс и ёна вӧлі косьмӧ, мед ещӧ нюжӧдыштны ассьыс дженьыдик нэмсӧ. А кутшӧм дженьыдик кажитчӧ Панюковлӧн аслас нэмыс, кутшӧм регыд сылы сюри овныс. Неважӧн на сійӧ вӧлі росмӧм паськӧма ичӧтик детинка, олӧ висьысь мам дорас. Ки пӧлас ичӧтик важ мешӧк летйӧдлӧмӧн сійӧ котралӧ керкаысь керкаӧ, корӧ милӧстина, корсьӧ кынӧмпӧт. Челядьдырся став олӧмыс сылӧн вӧлі кынӧм сюмалӧм, кынмӧм да полӧм. Полӧм тшыг кулӧмысь, кынмӧмысь, нӧйтӧмысь А нӧйтлісны тайӧ ичӧтик корысь детинкасӧ ёна. Сійӧ быттьӧ пыр быдторйысь мыжа, пыр сійӧс тойыштӧны, чужйӧны, пельӧдыс и юрсиӧдыс нетшкӧны, быдногыс видӧны. Кутшӧма ӧтчыд видіс сійӧс кыз попаддя. А сылӧн пиыс, Ӧлексаныс, паличӧн кучкаліс. Кымынысь юрсиас кутчысьліс чоййывса купеч. Кымынысь лолі узьны ывлаын, кутшӧмкӧ идзас зорӧд пытшкын, рынышын либӧ пывсянын. Коригтырйи жӧ велӧдчис лыддьысьны да гижны. Сэсся быдмыштіс. Кутіс вермыны пес пилитны, ва ваявны, ытшкыны, куртны, ямщикавны кер дорын. Кымын ордӧ ветліс тайӧ уджъяс вылас.. А бӧрынджык пыр казакын оліс кын кок сывлытӧг: уджаліс горт гӧгӧрын, уджаліс мувидз вылын, уджаліс кер дорын. Уджаліс пыр пемыдысь пемыдӧ. И пыр сійӧ вӧлі мыжа, пыр лоӧ повны.
Кор германскӧй война вылысь воалісны салдатъяс — сиктас олӧмыс кутіс вежсьыны. Панюков тӧдмасис ӧти салдаткӧд. Сійӧ уна тор висьталіс Панюковлы, синъяссӧ быттьӧ восьтіс сылысь. Недыр мысти Панюков пырис Коммунистическӧй партияӧ. Уджаліс комбедын, Сӧветын. Сэсся муніс тышкасьны белӧйяскӧд. Вӧлі кымынкӧ бойын. Оліс белӧйяс пытшкын. А ӧні сюри. Татчӧ помасьӧ сылӧн олӧмыс.
«И кутшӧм этша сюри овны. Кутшӧм пемыд вӧлі олӧмӧй, тайӧ пемыд тюрьмаыс кодь жӧ. Кутшӧм этша удиті вӧчны. Муртса югдіс олӧмыс, муртса на сувті олӧм туй вылас, муртса на заводиті тышкасьны мездысьӧм вӧсна, — и ставыс помасьӧ, бӧр пемдӧ дзикӧдз».
Татшӧм мӧвпъяссьыс Панюковлы ещӧ на сьӧкыд лои, ещӧ на ёнджыка доймӧ сылӧн яйыс — нӧйтӧм туйясыс. Но сійӧ терпитӧ, пиньсӧ мурч курччӧмӧн олӧ медбӧръя олӧмсӧ, веськыда, повтӧг видзӧдӧ синмас матысмысь смертьлы, кодысь мынны ӧні некыдзи нин оз вермы.
«Менӧ вианныд. Но ме абу ӧтнам. Ме кодьыс уна. Лыдтӧм. Найӧ ӧтарӧ содӧны. Найӧс вины он вермы».
Войнас Панюковӧс, кияссӧ кӧрталӧмӧн, катӧдісны кузьнырд пыдӧсӧ. Сы водзвылын кык салдат, бӧрвылас куим. А воськов куим-нёль сайын, револьверӧн ӧвтчигтырйи, шавксьӧдӧны асьныс Шульгин да Иванов.
Вӧр пытшкӧ пырыштӧм бӧрын салдатъясӧс сувтӧдісны орччӧн Панюковлы паныд.
— Тӧварышъяс! — горӧдіс салдатъяслы Панюков. — Тіянӧс пӧртісны палачьясӧ. Тіянӧс тшӧктӧны лыйлыны ассьыныд вокъяснытӧ...
— Молчать! Приготовиться! — равӧстіс Шульгин. Но салдатъяс эз вӧрзьӧдны винтовканысӧ. Сэк жӧ Шульгин ныр-вомас лыйис ӧти салдатлы. Сэсся кыкысь дорвыв лыйис Панюковӧс.
XII
Кыз эшкынӧн моз енэжсӧ шебрӧдӧма гудыр кымӧр. Еджыд бобувъясӧн лэбалӧ лым. Луныс рӧмыд, шуштӧм.
Сандрӧ Ӧдялы тайӧ луныс дзик пемыд. Сійӧ некодӧс оз аддзы, ас пиас оз тӧр, оз тӧд мый вӧчны: лёкысь горзыны, сыркъялӧмӧн бӧрдны али юрсисӧ ассьыс нетшкыны. Но кокньӧдыс нинӧмысь оз ло. Некод сылы оз вермы отсавны, некод оз вермы бурӧдны, нинӧмӧн сійӧс оз вермыны гажӧдны. Аслас ыджыд руд шалльӧн вевттьысьӧмӧн сійӧ сулалӧ Серапион ӧшинюулын, рӧзваль додь бокын, быттьӧ кынмӧма... Синъясыс Ӧдялӧн нинӧм гӧгӧрвотӧг видзӧдӧны доддьӧ, оз лапнитлыны, оз аддзыны додь гӧгӧрын ӧшинювтыр сулалысь йӧзсӧ. Пельясыс сылӧн оз кывны тайӧ йӧзыслысь сёрнисӧ. Ӧдя весиг асьсӧ оз кыв. Сы водзын сӧмын додь, а доддяс... Доддяс гатш куйлӧ Сеня Иван, Ӧдялӧн мужикыс.
Сеня Иван ранитчӧма Изкарын. Воигас сійӧ кулӧма. Мылдінӧ вайисны шойсӧ, сувтӧдісны Серапион ӧшинюлӧ. Изкарӧ мунтӧдз Сеня Иван муртса на петіс больничаысь, муртса на сылӧн бурдісны воддза бой дырся ранаясыс. Белӧйясӧн мобилизуйттӧдз Сеня Иван ветліс германскӧй война вылӧ, гортас эз на и овлы дырджык. Бать дінсьыс юксьӧм бӧрын, гӧтрасьӧм бӧрын, Сеня Иван удитіс вӧчыштны ичӧтик керкапӧв, весиг посводзыс эз артмы, потшъясысь вӧлі сайӧд лӧсьӧдыштӧма. Ӧти мӧс кежысь заводитісны овны йӧзлы уджалӧм сорӧн. Германскӧйысь воӧм бӧрын кӧсйис овмӧдчыны, семьялы кынӧмпӧт перйыны заводитіс — мобилизуйтісны белӧйяс. Ранитчис. А бурдыштӧм бӧрын бара нуисны, медым выльысь ранитчыны. Изкарысь локтігас Сеня Иван туйджынсӧ тышкасис смертькӧд. Но смертьыд вермис. Куимсё километра вӧлӧктӧ 30 градуса кӧдзыд дырйи доддьын гортӧдз воны эз вермы. Сійӧ вочасӧн кынмис: Мылдінӧ воис сӧмын шойыс.
Иванлысь шойсӧ видзӧдлыны локтӧмаӧсь тӧдсаяс: мужикъяс, нывбабаяс, челядь.
Найӧ мӧда-мӧд мышсяньыс сьылінысӧ нюжӧдлӧмӧн, кокчуньйывтчылӧмӧн видзӧдлӧны додь пыдӧсӧ, ыджыда ышловзьӧны, юрнаныс гычӧдыштӧны да бӧрыньтчӧны, нуртӧминика аслыныс моз шуыштӧны:
— Со и олӧмыд: нуисны да начкисны..
— Кымынӧд морт нин быри! А мыйла? Кутшӧм бур сюри талы? Семьяыс тшыг коли.
— Небось тай асьныс апицеръясыс пуля шӧрад оз сувтны. Коньӧр мужикъясӧс сюйӧны сэтчӧ.
— Дугды, кыласны. Ӧтлаӧ водтӧдасны такӧд.
— Нырыбын пӧ ахвицеръяс юкталӧмаӧсь став салдатсӧ, мед пӧ озджык повны. Нырыбсяньыс Изкарас мунӧны вӧлӧм садьтӧм кодӧсь.
— Тӧдӧны оз нин нӧ уна-ӧ став усьӧмыс?
— Уна. Морт квайтымын.
— Ставсӧ ӧд оз на висьтавны.
— Василь поп ӧнтай панихида сьыліс да нелямын мортӧс казьтыліс.
Бокынджык, Микол Илья потшӧс вылын, пукалӧны гырысь тоша кык мужик, куритчӧны.
— Олӧм пуксис, — пыдысянь ышловзис ӧтикыс. — Мужикъястӧ скӧтӧс моз начкалӧны. Во гӧгӧр нин дон ни мед уджӧдӧны, гортӧ волытӧг, кын кок сывлытӧг кыскасям. Семьяным кач вылын олӧ. Гӧтыръяснымӧс и нывъяснымӧс салдатъяс мырдӧналӧны. Вӧлӧсть пасьта паськӧдісны лёквисьӧм. А югыд погонаяс вый-яй пытшкын туплясьӧны, ром пытшкын купайтчӧны... Мый нӧ тайӧ? Вай висьтав?
— Эн гора. Кыласны. Мый лоӧма — лоӧма нин. Гашкӧ, водзӧ и вежсяс, бурмасджык.
— Бурмас, кор ставнымӧс тадзи жӧ начкаласны, либӧ тшыг кулам. Менсьым пиӧс мобилизуйтісны — уси. Вӧлӧс Изкарад нулісны да эз вайны. Нылӧс тшыкӧдісны, пежалісны. Дай менсьым ӧмӧй сӧмын.
— Мый нӧ вӧчан, сідз нин, тыдалӧ, енмыс шуӧма.
— Колӧ бӧр мыйкӧкертны...
— Бӧр? Но кыдзи? Унаӧн ог чукӧрмӧй чукӧртчигкостаыс тӧдасны да начкасны, а этшаӧн — нинӧм и сёрнитны. Тырмас, со локтӧ...
А Сандрӧ Ӧдя пыр на сулалӧ додь бокын, нинӧм аддзытӧг видзӧдӧ додь пыдӧсӧ.
XIII
Мылдін чукйылын дӧввидзӧ лесничӧйлӧн еджыд ӧшиньяса уна вежӧсъяса ыджыд керка... Тайӧ керкаыс тыдалӧ Вомын помсянь, тыдалӧ Кузьнырдсянь, Даньтылаюрсянь... Керка юрйылас тіралӧ еджыд флаг. Кильчӧ пос вылас сулалӧны английскӧй паськӧма кык салдат, юрнысӧ лэптӧмӧн, морӧснысӧ чургӧдӧмӧн. Кианыс налӧн винтовка. Найӧ караулитӧны белӧйяслысь штабсӧ да капитан Шульгинлысь — мылдінса военнӧй вынъяс вылын «главнокомандующӧйлысь» — патерасӧ. Поспомӧдыс ветлӧдлӧ ӧтмӧдарӧ ещӧ ӧти салдат, кок йылас омӧля ӧшйӧ, быттьӧ телега вылын сувтсӧн мунӧ — дзӧрӧ бӧрӧ-водзӧ: кыкысь водзӧ воськовтлас, ӧтчыд бӧрӧ.
Посводзысь кильчӧ вылӧ былькнитіс сэтшӧм жӧ код офицер да некутшӧма окотиттӧг ёрччигтырйи исковтіс пос кузя гирилюкиӧн.
Поспомын педзысь салдат эз казяв сійӧс. Места вылас дзӧригмоз, чуньяссӧ шевгӧдӧмӧн, бура дыр кутіс асьсӧ нырӧдыс, сэсся акнитӧмӧн варскӧбтіс китырыс везгӧдчымӧн. Сэк кыліс мышсяньыс:
— Смир-р-но!
Салдат швырк бергӧдчис офицерлань банӧн, лэптыштіс лякӧсь кисӧ картуз кӧзырок дінас, гажаа равӧстіс:
— Рад страца, госп... генерал!
— Мал-ла-дец! Н-на! — кыскис зепсьыс пачка николаевскӧй деньга, коді оз нин ветлы да шпаткис салдатлы лякӧсь киас, а мӧд кинас ӧвтыштіс салдатӧс пельбокас:
— Мал-ла-дец!
Салдат тірбыльмуні, тупыльтчис чойбӧрыс, а офицер ачыс сунтшикмуніс нырвомнас лым пиӧ.
Керка пытшсянь юргӧ сьылӧм, гудӧкасьӧм.
Талун Шульгин вӧчис озыр бал. Сійӧ корис став офицерсӧ, кодъяс сэк вӧліны Мылдінын. Бал вылӧ тшӧтш локтісны купечьяс, поп да восстание дырйи асьнысӧ петкӧдлысьяс гӧтыръясныскӧд.
Балсӧ восьтіс ачыс Шульгин:
— Господа! — заводитіс сійӧ. — Поздравляйта тіянӧс выль победаӧн. Миян хлопцы Эжваын наступайтӧны. Регыд нин ми босьтам Вятка.
Шульгин орӧдліс висьталӧмсӧ, ачыс мӧвпыштіс:
«Ӧдвакӧ бара ми вермам Вяткатӧ босьтны. Уна ва на визувтас сэтчӧдз, кӧть союзнӧй командование и ёна тэрмӧдлӧ миянӧс босьтны Вятка — Котлас кост кӧрттуй, а сэсся кӧрттуй кузяыс мунны Москва вылӧ».
Вермӧмӧ эскытӧм мӧвпъясыс дзикӧдз торкисны Шульгинлысь висьталӧмсӧ. Медым тайӧс эз гӧгӧрвоны гӧстьясыс, сійӧ та вылын и помаліс висьталӧмсӧ, босьтіс ром стӧкан да йӧзӧдіс тост союзнӧй командованиелы победа сиӧмӧн.
А недыр мысти нин Шульгин, вӧв вылӧ моз вожасьӧмӧн, пуксьӧма бӧрӧн улӧс вылӧ, сёян-юанӧн тырӧм кузь пызан дорӧ. Дульсмӧм синъясыс сылӧн читкыртчӧмаӧсь, юрсиыс дзугсьӧма. Френч кизьясыс разьсьӧмаӧсь да зарни погонъясыс ӧшӧдчӧмаӧсь бӧрӧ, быттьӧ усьны кӧсйӧны. Сыкӧд орччӧн пукалысь поручик Иванов гитараӧн брунӧдчан шы улӧ Шульгин сьылӧ вомгорулас моз:
Мундир английский,
Погон российский,
Табак японский,
Правитель омский.
Мӧдар бокас кок пӧвсӧ пызан вылӧ лэптӧмӧн пукалысь Варзугин тшӧтш кутчысис:
Ах, шарабан мой...
Кӧсьта Мишка, Мельников да мукӧд сёрмӧмӧн горӧдӧны:
...Шарабан,
А мальчишка вечно пьян.
Пызан помын сувтіс Йигӧ Ӧлексан. Киас кутӧ ром рюмка. Бабаыс да нылыс вылӧ синбӧжнас видзӧдлыштӧмӧн сійӧ йӧзӧдӧ тост:
— Славнӧй, непобедимӧй господин Шульгин вӧсна, ур-ра!
Сэсся шуйга кинас тувкыштӧ Сандрӧ Петырӧс:
— Вернӧ?
— Ура-а! Ура-а!
Пуля денщик вылас видзӧдӧмӧн Шульгин водзӧ сьылӧ:
Ах, шарабан мой, шарабан,
Денег не будет,
Тебя продам.
Шульгинӧс ошкӧны ыджыд серамӧн.
Здук мысти пызан сайӧ коли Шульгин Ивановкӧд. Офицеръяс да гӧстьяс вешйисны посньыдик пызан сайясӧ. Кодъяскӧ пуксисны картіасьны, кодъяскӧ ӧта-мӧдыслы ошйысьӧны асланыс «подвигъяс» йылысь, мукӧдыс сідз сӧрӧны. Керка тырыс больгӧны:
— Помнитан, тӧндзи тай ме босьтчи вайӧдны Помӧсдінсяньыд кык коммунисттӧ?
— Но, помнита дерт. Ӧтисӧ ме допрос дырйи ёна и лӧсйи, нем оз висьтав да...
— Ме найӧс вайӧді Коссён дорӧдз. Ӧтикыс чепӧсйис вӧрӧ. Пышйыны кутіс. Мый вӧчны? Ме первой мӧдсӧ мышсяньыс резьӧбті. Заводиті первой бӧрсяыс вӧтчыны. А лымйыс джуджыд. Коктуйӧдыс вӧтча. И ог су. Дзонь час вӧтчи. Сэсся тыдовтчис. Лыйи. Видзӧда. Усьліс да бӧр чеччис, кок пӧвнас кутіс чеччавны. Суӧді. Дінсяньыс мӧд кокас лыйи. Сэсся киясас. Ӧні, мися, пышйы. Сідзи и коли.
— Тайӧ нӧ мый. Вот Айкинаын! Вот сэні вӧлӧм кужӧны. Сэні лэччӧдӧны йи вылӧ...
— Но, ми йи вылад морт сё кымынӧс лэччӧдім жӧ...
— Очко!
— Кыдзи очко? Тэнад куим карті вӧлі? Кытчӧ коймӧдсӧ лотін?
— Аддзан, очко: туз да даса! Деньгаыс менам, дай денщиктӧ ворссин..
— Изкарӧ пастукалігӧн ми вӧлі лыям краснӧйястӧ асланым пушкаысь. А краснӧйяслӧн войскаыс помтӧм уна. Сьӧд вӧр моз найӧ валитӧны миян вылӧ. И кор лыям пушкасьыд — быдса ордым воссьылас, вольсыштчасны найӧ уна морт ӧтпырйӧ...
— Баквалитан! Ме ачым сэн вӧлі медводзын. Ӧтчыд эн вермӧй некытчӧ инмыны. А бӧрвылас ті лыйид да асланым куим морт уси...
— Тулыснас пӧ Англияысь воас военнӧй запас кык во кежлӧ.
— Чокнитчам, Иван Федосеевич дзоньвидзалун кузя...
Ах, шарабан мой, шарабан,
А я мальчишка шарлатан...
— Пуля! Стать передо мной!
— Так точно ваш... бродь, — быттьӧ пӧтӧлӧкысь уси Пуля, Шульгинлӧн денщикыс.
Шульгин лэптыштліс син пӧвсӧ Пуля вылӧ, юрсӧ бергӧдыштіс Ивановланьӧ.
— Со денщикыс! Мый тшӧкта — сійӧс и вӧчас.
— Мый тшӧктан сійӧс и вӧчас?
— Кӧть биӧ, кӧть ваӧ пырас!
— Оз веритчы, ог кӧ ас синмӧн аддзыв.
— А сійӧс позьӧ петкӧдлыны. Тшӧкты, мый колӧ!
Пуля тӧдӧ, не кывзыны Шульгинӧс оз позь. Он кӧ кывзы — Шульгин нырвомтӧ лэдзас, ловъя вывсьыд гуӧ сюяс. Сылы эз нин ӧтчыд сюрлы Шульгинсянь. Сійӧ тӧдӧ кӧрсӧ Шульгин еджыд кияслысь. А кывшутӧг кӧ вӧчас, мый тшӧктӧны, да вермас серамсӧ петкӧдны ваш бродьлысь — сійӧс ошкӧны, сылы ром стӧкан сетӧны, а то ещӧ чин содтӧны.
Ӧтчыд Шульгин бал вӧчис. Каптенармусӧс тшӧктіс корсьны вый, нӧк, йӧв, пӧтка яй, свежӧй чери. Но сылы некод абу сетӧма. Шульгин шуӧ Пулялы:
— Час мысти мед ставыс тані вӧлі.
Пуля котӧртіс Мылдін кузя. Ӧти ордӧ пырис — шуӧны, абу. Мӧд ордӧ — абу. Коймӧдӧ пырис. Сэні нывбаба ӧтнас, мужикыс абу, мунӧма кытчӧкӧ. Пуля уськӧдчис сы вылӧ. Баба горзӧ. Вомсӧ Пуля чышъяннас тупкис. Мыйӧн эштіс — куш яяс нагайкаӧн пӧвсалігмоз бабалы шуис:
— Мед часджын мысти вӧлі вайӧмыд мем нӧк туис. Он кӧ — рытнас вая кызь салдатӧс.
Петіс орчча керкаӧ. Сэні олӧма кодь дядьӧ. Пуля сылы:
— Пырысь-пыр жӧ ну ме ордӧ сё кольк. — Ассьыс кывъяссӧ вынсьӧдіс нагайкаӧн дядьӧ мышку вылын. Содтіс:
— Он кӧ — войнас Печера вылӧ! Кылін?
Тадз пыраліс ещӧ кымынкӧ керкаӧ. Сэсся штабӧ кайигмоз нин кежаліс пӧлӧстчӧмкодь важ керкаӧ.
— Нывтӧ пырысь-пыр жӧ корисны штабӧ, Шульгин дінӧ! — ӧдзӧсӧдыс горӧдіс кӧзяйкаыслы. — Мӧдысь корӧм эн виччысь.
Сэсся котӧрӧн кайис гортас. Сэні вайӧмаӧсь нин, мый тшӧктіс. Недыр мысти локтіс ныв. Пуля босьтіс нылӧс киӧдыс, пыртіс Шульгинлы:
— Ваш... бродь... Быдтор эм. Ме кута ужин лӧсьӧдны. А тайӧс, — пӧлыньтліс юрсӧ пессьысь том ныв вылӧ, — вайӧді тэд, мед оз ло кузь кадыс.
Рытнас бал дырйи Шульгин ошкис Пуляӧс став офицеръяс водзас да сэки жӧ погонъясас вурис нашивкаяс.
Ставыс тайӧ чӧскыда визьнитіс Пуля юрын, выльысь паськыда нюмдіс Шульгин водзын сулалігӧн, Ивановлысь приказ виччысигӧн.
Иванов бура дыр гудрасис код юрвемас, корсис, мый эськӧ тшӧктыны сэтшӧм тор, мед Пуля оз вермы вӧчны.
Эз аддзы нинӧм сэтшӧмсӧ. Сэсся шуӧ:
— Оз лысьт пӧрӧдчыны веськыда ныр вылас!
— Кыдз оз лысьт! Пуля, кывлін? Вӧч. Нашивка нажӧвитан!
Пуля первой надзӧникӧн, сэсся ӧдйӧ, краж моз веськыда гымгысис джоджӧ. Нырсьыс чепӧсйис вир, плешкас йӧг кайис кулак кодь.
— Молодец!
Офицеръяс да гӧстьяс кытшӧн сулалӧны, кекӧначӧны, горзӧны «браво!»
Йигӧ Ӧлексан кекӧначигмозыс нюмъялігтырйи колльӧдіс синъяснас нывсӧ, малыштіс тошсӧ. Нылыс пырис ӧти офицеркӧд горъя жырйӧ. Пытшсяньыс гольскис ключ. Йигӧ Ӧлексан бергӧдчис, воськовтіс пӧв-мӧдысь, кӧсйис пуксьыны гӧтырыс дінӧ. Эз аддзы. Абу. Котӧрӧн моз торксьӧдліс коридор помӧдз. Восьтыліс куим-нёль ӧдзӧс. Абу. Пырис кухняӧ. Сэні. Ёрччыштіс. Кватитіс улӧс. Мышсяньыс кутісны кыкӧн, тойыштісны сійӧс, ывлаӧ.
А керкаын кылӧ:
Ах, шарабан мой, шарабан...
XIV
Мартса шондіыс шпыньялӧ кельыдлӧз енэжӧ неылӧ кайӧмӧн, ворсӧ бисеръясӧн небзян лым вылын, керка жӧлӧбъясӧ ӧшӧдчӧм йинёньяс йылын, ӧшинь стеклӧясын. Тайӧ гажа шондіыс ёрӧ, синтӧ восьтыны оз лэдз.
Офицеръяслы да восстание вӧчысь главаръяслы шонділӧн яр югӧръясыс олантуй оз сетны, пӧдтӧны, личкӧны сё пудъя грузӧн, сьӧктӧдӧны, жугыльмӧдӧны олӧмнысӧ, сьӧлӧмнаныс найӧ кылӧны ассьыныс пом воӧмнысӧ.
Арся номъяс моз Мылдін кузя дувъялӧны офицеръяс, юрнысӧ ӧшӧдӧмӧн да синъяснысӧ муӧ зумыштӧмӧн. Найӧ тӧдӧны нин, мый Кардор босьтӧмаӧсь краснӧйяс, мый союзнӧй войска пышйӧмаӧсь, мый налы ыджыдавныс коли сӧмын нин лыда лун. Найӧ сідз жӧ тӧдӧны, мый Аныбын неладнӧ. Сэтчӧ волӧма краснӧйсянь тӧлка сюсь морт — Удоратин. Сійӧ тшӧктӧма найӧс сдайтчыны, сетӧма куим сутки срок. Став офицерствоыс чукӧртчылӧмаӧсь Кулӧмдінын, шуӧмаӧсь сдайтчыны. Сэсся бӧр ӧткажитчӧмаӧсь асланыс кывйысь. Лунтыр мунӧма бой. Но Удоратинлӧн волігас белӧй салдатъяс пӧвсын агитация нуӧдӧмыс абу весьшӧрӧ вошӧма. Рытъявывнас белӧй салдатъяс дугдісны лыйсьӧмысь. Найӧ ыстісны краснӧйяс дінӧ парламентёръясӧс: кӧсйӧны сдайтчыны. Час мысти, синъяссӧ кӧрталӧмӧн, найӧ нуисны Удоратин дінӧ фронтӧн командуйтысь подпоручик Цыкинӧс. Та бӧрын Аныб лои краснӧйяс киын. Тайӧс офицеръяс тӧдӧны, но салдатъяслы ни мужикъяслы найӧ нинӧм оз висьтавны ни Аныб йылысь ни Кардор усьӧм йылысь. Найӧ ӧні сӧмын асьнысӧ тӧдӧны. Облава кытшӧ сюрӧм кӧинъяс моз, найӧ гӧняйтлӧны ӧтарӧ-мӧдарӧ, корсьӧны пышъян, дзебсян туй.
Поручик Иванов кык лун чӧж юрсӧ жугӧдліс — мӧвпаліс мый керны, кык лун чӧж эз петав ывлаӧ. Дугдывтӧг сотіс английскӧй сигара да шочиника пӧрӧдліс ром стӧканъяс. Сэк кості сылӧн денщикыс, латшкӧс тушаа, векньыдик кӧсӧй синъяса, сьӧд ненец, резьӧдаліс Иванов шынельясысь да френчьясысь зарни погонъяссӧ. Паськӧмсӧ тэчис чемоданъясӧ, погонъяссӧ — пачӧ.
Иванов ставсӧ аддзӧ, но нинӧм оз шыась, оз пыксьы, быттьӧ сідзи и колӧ. Ичӧт челядь моз сійӧ сетіс асьсӧ денщик киас. Кыдз тай ваӧ вӧйысь кутчысьӧ идзас торйӧ, сідз жӧ Иванов ас тӧдлытӧгыс пондіс кутчысьны аслас денщикӧ, кодӧс неважӧн на видзис понтуйӧ, быд лун видлаліс ассьыс кулакъяссӧ денщик нырвомӧ.
А кор денщикыс шуис сылы: «Пышъям! мунам тундраӧ, кӧрвидзысьяс дінӧ. Сэсь некод оз аддзы» — Ивановлӧн нюмыс петіс, радысла йӧктыны кутіс, кутлыны да окавны денщиксӧ, ромӧн юктавны.
Иванов ӧдва виччысис рытсӧ, пемдӧмсӧ. Пемдӧм бӧрас пасьталіс ыджыд сӧвик, пуксис доддьӧ... денщикыс ямщикалӧ. Некод тӧдлытӧг найӧ вошины.
Аскинас сійӧс корсис Шульгин, но эз аддзы. А войнас ачыс Пуля денщикыскӧд да кымынкӧ офицеркӧд тэрмасьӧмӧн исковтіс Печера увлань, но Щугӧрын кутісны сійӧс.
XV
Казармаын, наръяс вылын, пукалӧны салдатъяс. На костын дыр некутшӧм сёрни эз йитчы. Юраныс ставныслӧн ӧти тор йылысь мӧвп, но явӧ висьтавны, гораа шуны оз лысьтны: полӧны мӧда-мӧдсьыс, полӧны провокаторъясысь... Начальство на дінӧ оз волыв. На йылысь салдатъяс весиг оз тӧдны, эмӧсь абу нин. Честь сетны велӧдӧмысь дугдісны. Эз кутны доймыны и пельбокъяс. Син горувъясысь быралісны еджыд киясӧн тэчӧм лӧз пасъяс. Ставыс мӧднога лоис. Олӧмыс сувтіс. Сійӧ ӧні дугдіс бӧрӧ мунӧмысь, кутіс бергӧдчыны, кутіс лӧсьӧдчыны бара чеччыштны водзӧ да ньӧтчыд бергӧдчывтӧг лэбач ӧдӧн мунны водзӧ, мунны ӧтвылысь Сӧвет Россияса мукӧд йӧзъяскӧд, аслас туй вылысь став пеж вегыльяссӧ гӧрд знамя биӧн сотӧмӧн.
Тайӧс ру пыр моз гӧгӧрвоӧны, пытшкӧснаныс кылӧны белӧй салдатъяс. Но найӧ оз на лысьтны та йылысь шыасьны. Та гӧгӧр налӧн сёрниыс ылыті кытшлалӧ:
— Талун гожйыс лымсӧ веськыда сёйӧ. Тадз кӧ, регыд пом воас кӧдзыд тӧлыдлы.
— Да-а. Он и тӧдлы кӧдзан кад воас, ӧзимъяс нырнысӧ мыччавны кутасны.
Сёрни ори, оз йитчы. Быдӧн аслас мӧвпӧ вӧйины. Мӧвпалӧны тулыс локтӧм йылысь. Лым йылысь. Веж ӧзим петӧм йылысь. Гӧрд шондіӧн став олӧмсӧ ловзьӧдӧм йылысь.
Лым сывны заводитӧмкӧд тшӧтш заводитісны сывны белӧйяс. Няйт шоръясӧн найӧ визувтӧны тувсовъя гудыр Печера уйтӧд, исковтӧны увлань Вой саридз пыдӧсӧ, кытысь петантуй налы абу. А тувсов яр гожйыс му пасьтаыс быдтас выль ӧзим, коді сетас ньӧтчыд вӧвлытӧм урожай.
Казармаын, нар вылын, пукалӧ Кузнецов. Сьӧлӧм вылас абу лӧсьыд, гудрасьӧ мӧвпыс: «Мый лоӧ?». Ӧтарсянь Кузнецов асьсӧ дорйӧ, зільӧ вештыны ас вывсьыс мыжсӧ. Ӧд сійӧ эз ас вӧляысь лок татчӧ казармаас, эз лыйлы коммунистъясӧс восстание дырйи, сэк сійӧ весиг гортас эз вӧв. Кузнецов абу доброволец. Сійӧс мобилизуйтісны. Сійӧс мырдӧн, кык штык костын вайӧдісны тайӧ казармаас, пасьтӧдісны английскӧй паськӧмӧн да шуисны: «Тэ сэсся абу аслад. Тэ ачыд сэсся нинӧм эн думайт, мый тшӧктасны, сійӧ вӧч». И Кузнецов вӧчис, мый кужис, а кор оз вӧлі артмы, сэк пельбокыс ёнтыліс кучкалӧмысь.
Но Кузнецов полӧ. Ӧд сійӧ воджын нин белӧй салдат. Бойясын вӧліс. Кӧть тӧдӧмӧн и некодӧс эз ви, но тшӧтш лыйсис. А Шульгин унаысь висьтавліс: «Краснӧйяс некодӧс оз босьтны пленӧ, быдӧнӧс виӧны мучитӧмӧн». А краснӧйяс локтӧны, найӧ быть воасны...
Казарма посводзын йиркӧдчӧм да ызгӧм торкисны Кузнецовлысь мӧвпъяссӧ. Сійӧ ӧдзӧсӧдыс, кыті кольӧм тӧвнас штык йылын петкӧдісны посводзӧ Суворовӧс, чукӧрӧн пырисны белӧй салдатъяс, морт дас кымын. Найӧ кок йыланыс оз ӧшйыны — кодӧсь. Крукасьлан кывъясӧн, ымзӧм сорӧн найӧ зільӧны вевттьыны мӧда-мӧднысӧ асланыс сёрниӧн, ставныс ӧтпырйӧ бызгӧны ёрччигтырйи.
— Тырмас! Воюйтчис!
— Пуктӧй джодж шӧрас ром бӧчкасӧ, ставӧн мед юӧны.
— Асьным ыджыдъясыс! Ӧні Шульгиныд оз нин пельбоктӧ видлав!
— Парась Иваныд оз нин нагайкаав. Сандрӧ Петыр оз судит ни.
— Мобилизованнӧйястӧ пӧ краснӧйяс оз вӧрзьӧдны.
— Збыль сійӧ? — нимкодя юалӧ код салдатлысь Кузнецов.
— Дерт, збыль. Мем дзоляник сьӧд тоша эжваса ямщик висьталіс, Уляшовӧн, буракӧ, шуӧны. Сійӧ оз пӧръясь.
Кузнецов радысла оз тӧд, мый вӧчны. Сійӧ нетшыштіс ӧти салдат киысь кружка, гумовтіс бӧчкаысь ром, пӧрӧдіс вом дорас инмӧдӧмӧн да тыртӧм кружканас троньӧбтіс салдатлы юрас. Ром кружкаыд Кузнецовлы визӧбтіс кокчуньясӧдзыс, гудыртыштіс синъяссӧ, разис кывсӧ, кокъяссӧ пружинааліс. Чеччыштіс нар вылӧ, тэрыба пӧрччис френчсӧ, гач зепсьыс кыскис английскӧй пурт, горӧдіс:
— Тырмас! — Чилскӧбтіс погонъяссӧ, сьӧлыштӧмӧн ляскӧбтіс джоджӧ.
Код салдатъяс первойсӧ шай-пай мунліны. Сэсся ӧтик чеччыштіс Кузнецов дінӧ нар вылас, лӧсьӧдіс шынель пельпомсӧ:
— Вунды тшӧтш!
Минут мысти погонъяса йӧз эз кольны.
— Тӧварышъяс! — кисӧ лэптіс да водзӧ чургӧдіс Кузнецов. Тайӧ выль кывсьыс Кузнецов ачыс первойсӧ джӧмдыштліс... Тайӧ кывсӧ тані медбӧръясьыс во сайын шуліс Суворов. Но кывйыс тайӧ кутшӧмкӧ торъялана, аслыспӧлӧс, чуксалана, ӧтувтана. Тайӧ кывйыс весиг код салдатъясӧс лӧньӧдіс, найӧ быттьӧ очмисны-палялыштісны.
— Офицеръяс пышйӧны. Сьӧрсьыныс мый вермӧны пышйӧдӧны складъясысь эмбур. Ме ног, оз ков лэдзны пышйыныс... — Кузнецов орӧдыштліс, мӧвпыштіс, сэсся чорыда шуис:
— Миянлы юны оз позь...
Салдатъяс бура дыр чӧв сулалісны. Кузнецов мӧвпыштіс:
«Вот ӧні уськӧдчасны да Суворовӧс моз жӧ лэптасны менӧ штык йылӧ».
Но салдатъяс костын талун чужис ошкана, доръяна сёрни. Ром бӧчка пробкаасис, вешйис бокӧ. Погонъяс, кокардаяс дзебсисны наръяс улӧ.
Кузнецов кымынкӧ морткӧд, винтовкаяс кватитӧмӧн, котӧртіс обмундирование склад дінӧ. Сэні Серапион додь тыр сӧвтӧма быдсяма торсӧ, лӧсьӧдчӧ кӧртавны. А мыйӧн штык йывъяс чургӧдчисны сійӧ морӧс дінӧ, Серапион кутіс висьтавны, новла пӧ мӧд складӧ. Кӧсйис эськӧ висьтавны, мый оз ӧтнас новлы, мый войнас уна додьясӧн новлісны тшӧтш Сандрӧ Петыръяс, Парась Иванъяс, Сюзь Иван Васильяс, Кӧсьта Мишкаяс, Кӧрӧг Ӧсипъяс, но эз висьтав, мед оз ло бӧр ваявны войнас гортӧ кыскалӧм торъяссӧ. Кыскаліс сійӧ тырмидз нин. Позьӧ и бӧр ректыны тайӧ додьсӧ, мед оз шуны нуӧмӧн.
Уна вой нин эз узь и Ӧлексан Ёгор. Новлан да сёян торъясысь кындзи, сійӧ гуаліс некод аддзывтӧг винтовкаяс, патрон ящикъяс, револьверъяс, весиг пулемёт. А мыйӧн эштіс гуся уджыс, аслыс моз чӧвтіс:
— Тайӧ вермас на ставыс ковмыны.
Татшӧм ногӧн жӧ колльӧдіс тайӧ лун-войсӧ и Сарйон, а мыйкӧдыра мысти Парась Иванъяскӧд, Мельниковъяскӧд да ещӧ кодсюрӧкӧд пышйисны вӧрӧ, дзебсисны, пӧртсисны шышъясӧ, бандитъясӧ, кутісны пуяс сайсянь лыйлыны красноармеецъясӧс, милиционеръясӧс.
Войся уджъяс эштӧм бӧрын Сандрӧ Петыр пасьтасис лёкиник паськӧмӧн, петкӧдчис йӧз водзӧ коньӧр кодь гӧль мортӧн.
XVI
Во гӧгӧр тшыгйӧн да кынмӧмӧн олӧм вӧсна Уляшов висьмис. Больничаӧ сійӧс эз примитны. Оланінысь сійӧс вӧтлісны войнас, мед оз висьмӧд мукӧдӧс. Уляшов заводитіс кыссьӧм сорӧн вуджны Мыл мӧдлапӧв сиктӧ.
— Сэні эм ӧти прамӧй мужик. Сійӧ оз вӧтлы. Сійӧ лэдзас узьны шоныд керкаӧ... Регыд нин воас дыр виччысян кадыс. Лыда лун нин коли терпитны. А сэки... Сэк петкӧда Ӧсип гидняысь ассьым Сивкоӧс, доддяла рӧзваль доддьӧ да муна гортӧ.
Татшӧм мӧвпъясӧн Уляшов кыссис лымйӧн тырӧм векньыдик туй кузя Мыл ю шӧрӧдз. Сылӧн эбӧсыс дзикӧдз быри. Кокъясыс лигышмунісны, турдісны, весиг оз кыв, эмӧсь али абуӧсь найӧ. Пиньясыс дугдывтӧг таркӧдчӧны, ачыс став тушанас дрӧжжитӧ. Сійӧ юрсӧ кыпӧдыштліс, видзӧдліс водзӧ, мӧдлапӧв берегланьӧ:
— Абу нин ылын чойӧдзыс. Кайны чойсӧ, сэсянь мӧд сы ылнаын эсійӧ би югӧра керкаӧдзыс. Краснӧйяс татшӧм жӧ матынӧсь. Аски-аскомысь воасны. Регыд мына. Уляшов сэки оз нин ло пленнӧй, оз ло раб.
Уляшов чукӧртіс став вынсӧ, кыссьӧ водзӧ. Воис чой горулӧ. Жуйгӧдчыштіс, пуксис шойччыштны. Жуйвидзигас сылы кажитчӧ, некыт эз кут доймыны. Сӧмын ки ни кок вӧрзьӧдны оз вермы. Унмыс личкӧ. Син водзас сылӧн лои Сивкоыс. Со гӧрӧктіс сійӧ да гӧнеч локтіс Уляшов дінӧ. Уляшов пуксис Сивко вылас. Со гӧнитӧ Печера вӧлӧк кузя, пыр ӧддзӧ... Сэсся йӧткыштчис бӧр кокъяснас, кутіс лэбзьыны вӧр пуяс вевдортіыс...
Югдігас Мыл мӧдлапӧв чой горулысь аддзисны кынмӧм эжваса ямщикӧс.
XVII
Пушкыра пожӧм ягын тӧрелка кодь тӧлысьлӧн югӧръясыс тышкасьӧны му веркӧссӧ тывйыштысь пемыдкӧд. Сійӧ югӧръясыс сквӧзь мунӧны лым туктаа пожӧм лапъяс костӧд, дзирдалӧмӧн ворсӧны чарӧма лым вылын да волькмӧм туй вылын. Туй кузя дзуртӧны додьяс.
Рӧзваль додь пыдӧсын ыжку парка пытшкӧ куткыртчӧма Иван — дас ӧти арӧса детинка. Тайӧ туйӧдыс сійӧ мӧдысь дорвыв нин мунӧ тавой. Сійӧ муртса на воис Марколастаысь вайис сэсь белӧй салдатъясӧс Мылдінӧ, весиг вӧвсӧ шойччӧдныс эз удит.
Мукӧд додьясас ямщикалӧны Иван кодь жӧ зон челядьяс да нывкаяс. Гырысь йӧз некод эз лысьтны кайны Ягтыдінӧ краснӧйяслы паныд, быдӧн полӧны, ӧд Шульгин шуліс «Быдӧнӧс, коді сюрӧ краснӧйяслы, виасны».
Иван буретш та йылысь и мӧвпалӧ додь пыдӧсас йӧжгыльтчӧмӧн. Сылӧн сьӧлӧмыс ас мозыс жӧ йӧжгылясьӧ-полӧ. Помнитӧ эськӧ Иван краснӧйясӧс, кодъяс вӧліны Мылдінын во сайын. Найӧ оз вӧлі нӧйтны нагайкаӧн ни оз лыйлыны. Но ӧд сійӧ вӧлі во сайын. Сы бӧрын мылдінсаяс восстание вӧчисны. Сыысь ӧні некодӧс оз прӧститны.
Иванлы шуштӧм лои ӧтнаслы сьӧд вӧр шӧрын войшӧр войын пукавны доддяс. Сійӧ панйис вӧвсӧ ассьыс, котӧрӧн суӧдіс воддза вӧласӧ да пуксис тшӧтш сійӧ доддьӧ, аслас ёрт дінӧ.
Вӧлаяс дзуртӧмӧн люзьгӧны водзӧ пуяс костті чукыльӧсь туй кузя. Накӧд тшӧтш шытӧг вешйӧны вуджӧръясныс. Кӧнкӧ бӧрын кыліс зэв нуртӧминика сьылӧм шы.
Ягтыдінын вӧлаяс рытъявылӧдзыс виччысисны краснӧйясӧс, вӧвнысӧ эз и лэдзавлыны, дай позьӧ ӧмӧй лэдзавны. Тӧрыт Марколастаын белӧй салдатъясӧс виччысигӧн лэдзасисны да та вӧсна нёль ямщикӧс нагайкаалісны. Лэдзавны оз позь, медым воасны да дась вӧлі пуксьыны и мунны.
Ямщикъяс ставныс видзӧдӧны муяс помсянь петан туй вылӧ. Сэсянь кутасны локны краснӧйяс. Керкаын лунтыр нин пуӧ самӧвар, кӧзяйкаыс оз лысьт кусӧдныс. Сійӧ велалӧма нин. Ӧтчыд сылӧн дыр эз пузьы самӧварыс да сылы поводнӧя сюрис мыш пӧперегыс ӧти белӧй офицерсянь.
Ставӧн виччысьӧны.
Рӧмдӧм водзвылас муяс помын друг тыдовтчис винтовка дженьыдик гӧрд пася морт. Сы бӧрысь мӧд, коймӧд, нёльӧд... дасӧд... кызьӧд... комынӧд. Ямщикъяс воштісны лыдсӧ. На пиысь кодсюрӧ уськӧдчисны вӧв дінаныс, зэлӧдісны седелка кӧвъяссӧ, курыштісны вӧв ныр увсьыс турунсӧ да пуктісны додь пыдӧсас. Мукӧд ямщикыс чепӧсйисны керкаӧ, дзебсисны паччӧр подлӧсӧ да пӧлать сэрӧгӧ.
Красноармеецъяс воисны сиктӧ. Найӧ мудзӧмаӧсь, кынмӧмаӧсь, тшыгӧсь, гӧгӧрвотӧма видзӧдлісны вӧлаяс вылӧ, сэсся веськӧдчисны керкаӧ. Первойя красноармеецыс пырис, сувтіс порог улӧ. Пачвомдорӧ йӧжгыльтчӧм кӧзяйкалысь сійӧ юаліс, лэдзас оз шонтысьны. Кӧзяйка эз гӧгӧрво, мӧвпалӧ:
«Кыдзи нӧ сідз. Юалӧ, лэдза ог шонтысьны? Во гӧгӧр нин белӧйяс ветлӧны, пӧшти быд лун пырӧны да ньӧтчыд некод оз юавлы. Мӧдарӧ на, асьтӧ ывлаӧ вӧтласны либӧ, кыдзи кыкысь вӧлі, катӧдасны сарайӧ да...»
Красноармеец мӧдысь юаліс, эз чайт кыліг да, сэсся содтіс:
— Сӧмын ме абу ӧтнам.
— Шонтысьӧй, — артмис кӧзяйкалӧн.
Керкаӧ тырыс шӧтісны красноармеецъяс. Найӧ пуксялісны лабичьясӧ, джоджӧ, кайисны паччӧрӧ, сёрнитӧны ас костаныс ньӧжйӧник.
Пызан вылын варкӧдӧ-пуӧ ыджыд самӧвар, но пызан саяс некод абу. Кӧзяйка бара чуймалӧ:
«Мый нӧ тайӧ? Белӧйяс тай нӧ вӧлі воасны да пыригмозыс лёкысь горӧдӧны: «Самӧвар, зіля!» А тайӧяс оз».
Кӧзяйка мӧвпъясӧ сюйыштчис ӧти томиник красноармеец:
— Кӧзяйка, чайтӧ позьӧ ӧти кружка кисьтны?
— Тайӧс ӧд тіянлы и пуктӧма.
А ачыс мӧвпалӧ:
«Збыль али лӧж тайӧ? Вӧт али вемӧс?».
Сёйыштӧм да шонтысьыштӧм бӧрын, аттьӧ шуалігтырйи, красноармеецъяс петісны керкаысь. Вӧлаясӧс туй бокӧдыс ордйӧдӧмӧн найӧ веськӧдчисны Мылдінӧ лэччан туй вылӧ подӧн. Ӧти красноармеец чотігтырйи мунігас шуӧ аслас ёртъяслы рочӧн:
— Ме, буракӧ, ог во Мылдінӧдзыд, дзикӧдз коктӧмми!
— Вӧзйысь кутшӧмкӧ вӧлалы, гашкӧ, лэччӧдас.
Иван гӧгӧрвоис сёрнисӧ да шемӧсмис:
«Нинӧм ог гӧгӧрво. Непӧштӧ эз нӧйтны, а весиг висьысьыс, коктӧмыс подӧн мӧдӧдчис. Тӧрыт белӧйяс менӧ шошаӧдым шыбытісны доддьысь, вӧв вылын лоис зуркйыны туй чӧж. А тайӧяс...».
Иван эз терпит да чукӧстіс рочӧн жӧ красноармеецӧс, мед сійӧ пуксяс доддяс. Красноармеец матыстчис сы дінӧ да ещӧ юалӧ:
— Сідзкӧ, лэдзан доддяд пуксьыны? Лэччӧдан? Ыджыд аттьӧ бур пилы!
Мӧд ёртыс сетіс сылы нопсӧ да мӧдӧдчис подӧн. Иван корис сійӧс тшӧтш пуксьыны. Иван бӧрся кутісны чуксасьны мукӧд ямщикъяс, пуксьӧдавны доддьӧ красноармеецъясӧс. Сэсся мӧдісны. Туй вылас суӧдісны бара подаясӧс. Иван ещӧ пуксьӧдіс кык мортӧс.
Туйын Иван тӧдмасис ставныскӧд. Сёрнисӧ заводитіс первой полігтырйи, сэсся смелмис, варовмис, эз и тӧдлы, кыдзи воисны Мылдінӧ. Вайӧм красноармеецъясӧс Иван ставнысӧ пыртіс, гортас, некодӧс эз лэдз бокӧ мунны. Батьыс первойсӧ быгавмӧныс повзис нёль красноармеец пырӧмсьыс. А тӧдмасьӧм бӧрын недыр мысти чӧвтіс:
— Тайӧс кӧ тӧдім... Ӧд миянӧс пыр повзьӧдлісны...
Сійӧ жӧ луннас мылдінса сӧвет керка юр йылӧ лыбис ыджыд вынйӧра гӧрд флаг. Помасис белӧй во.
Олӧм вӧрзис водзӧ.
==n Н. Фролов. Тувсов кадын. Сыктывкар. Комигиз, 1941. 126 лб.
Н. ФРОЛОВ
ТУВСОВ
КАДЫН
==I
{Сук Парма @ Миян Сталин @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 5–7.}
МИЯН СТАЛИН
Сӧветъяс муӧ враг кор сюйсьӧ,
Лӧг синмӧн корсьӧ сійӧ туйсӧ,
Мед торкны миян шуд да удж, —
Ог полӧ сэк, оз вунлы сутш,
Мый сьӧлӧм рӧдиналӧн эм.
Эм кар Москва да сэні Кремль.
Сэн биӧн ломзьӧ уна кодзув,
И сійӧн югыд йӧз синводзув.
Быд врагӧс эрдӧдас яр би,
И сійӧн повтӧг олам ми.
И бикинь бипурысь кыдз кайӧ,
Сідз ӧзйӧ кодзувъясысь тайӧ
Выль, мукӧд кодзув, лыд ни тшӧт.
Геройяс морӧс вылын найӧ
И миян сьӧлӧмъясын тшӧтш.
Сэн ӧти кодзув медся вылын
И ставсьыс тыдалӧ медылӧ.
Яр кодзув сійӧ — Сталин ёрт.
Кузь, сьӧкыд туй вылӧ кӧ петім,
Ми панім кӧ ён ыджыд удж,
Оз падмӧд полӧм ӧти сутш, —
Ми быдӧн бура тӧдам сэки,
Мый сьӧлӧм рӧдиналӧн эм.
Эм кар Москва да сэні Кремль.
Сэн — миян помтӧм-дортӧм вын эм.
Быд пикысь сійӧ вынӧн мынам.
И лэптам ми медсьӧкыдтор
Да вуджам туй ми сьылӧм сор
И абу сьӧкыд уджысь полӧм,
Да сійӧн шуда миян олӧм.
Вын тайӧ сетӧ мортлы борд.
Вын тайӧ нуӧ полюс вомӧн
И вӧчӧ пӧрысь мортӧс томӧн.
Вын тайӧ — вождьным, Сталин ёрт.
Кор чукӧртчам ми праздник вылӧ,
Кыдз бура эштӧдчас став удж,
Оз вунлы гажӧдчигӧн сутш,
И сійӧн том и пӧрысь сьылӧ, —
Мый сьӧлӧм рӧдиналӧн эм.
Эм кар Москва да сэні Кремль
Сэн — шудным, джуджыд, паськыд, помтӧм.
И сійӧ шудыс сьӧлӧм шонтӧ
Да ӧзтӧ синмӧ долыд би.
И сійӧ шудысь кыптӧ ловным
Да ӧзйӧ колӧм — нэмтӧг овны.
И ӧткодь гажа, бать и пи.
И тайӧ шудла ортӧг кылӧ
Пыр выльысь-выль збой, кыпыд сьылӧм.
Вын тайӧ шудлысь оз пык сёрд,
Оз потшав нюр, ни ю, ни саридз,
Быд сиктӧдз судзсьӧ, ылі карӧдз.
Шуд тайӧ — батьным, Сталин ёрт.
1941.
{Сук Парма @ Юргӧ парма @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 8–9.}
ЮРГӦ ПАРМА
Вой Парма юргӧ помысь помӧ,
Став аслас ловзьӧм олысь вомӧн,
Ягвывса зарни пожӧм вӧрӧн,
Ён трактор горӧн, коді гӧрӧ
Сӧветскӧй вӧльнӧй Коми му;
Кӧрт лэбач горӧн, коді лэбӧ
Вӧр саридз вомӧн, шондіберд;
Ён паровозӧн, кодлысь эбӧс
Оз вермы венны вӧр ни эрд.
И юргӧ гажа сьылан горӧн,
Код кылӧ асыв, лун и сёрӧн,
И юргӧ сідз, мед Кремльӧдз кылӧ,
Бурсиӧм ыстӧ медбур кылӧн:
Ов нэмтӧг, миян вождьным, другным,
Кыдз овны кутас тэнад удж!
Ов, — шудным содны мед оз дугдыв.
Ов, — бырӧ скӧнь мед враглӧн вуж.
Ми гажа праздник вылын жуам
И ыджыд аттьӧкӧд тшӧтш шуам, —
Ов — вынным, збойным, слава, борд!
Ов нэмтӧг, миян Сталин ёрт!
{Сук Парма @ Вождьлы @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 10.}
ВОЖДЬЛЫ
Талун, кор лолавсьӧ морӧслы долыда,
Воддза сьӧд йӧзлӧн кор шудӧн тыр олӧм,
Саялі ёран важ, вушйис нин во лыдӧн, —
Тэныд, вождь, медводдза чолӧм!
Талун, кор лэбӧны лэбачьяс укладысь,
Трактор шы боръястӧм му йӧрысь кылӧ,
Йӧзлӧн кор серамыс йӧлаӧн юклӧдлӧ, —
Тэныд, вождь, сьӧлӧмным сьылӧ!
Талун, кор озырмӧм сиктъясысь, каръясысь,
Ягъясысь воӧм йӧз гаж вылын жуам,
Томӧсь кор быдӧн дзик, мыйдта кӧть арӧсыс, —
Тэныд, вождь, аттьӧ ми шуам!
Сталин ёрт! Карысь кӧ, лун муысь, Пармаысь
Выль олӧм тэчан удж враглӧн ки торкас, —
Сё кыла йӧз лоас ӧтторъя армия,
Сы пытшкын — Комилӧн корпус!
1936.
==II
{Сук Парма @ Миян муза @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 13.}
МИЯН МУЗА
Дыр ордым миянлы эз письт.
Октябрся сӧмын миян муза.
Кӧть дженьыд сылӧн олан висьт,
А йӧзлы колана да муса.
Ӧд сійӧ — отсӧг керны удж.
Пыр гажа, радейтӧ йӧз сійӧн,
Кӧть том да нэр, оз шойччыв сутш,
Ударник талун муза миян.
Мед гаддьӧсь киыд, муза, мед.
Эн яндысь, омӧлик кӧ паськӧм.
Кад вӧччыны эз вӧв на тэд,
А важлӧн эз коль эмбур дасьтӧм.
Ми быдмам сідз, кыдз чужан му,
Ми сьылӧм сывдам уджкӧд сорӧн,
Сэк некод миянӧс оз су,
Кӧть удж вылын, кӧть сьылан горын.
1936.
{Сук Парма @ Кывтӧй, пуяс @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 14–16.}
КЫВТӦЙ, ПУЯС
Лэчыд пила тӧвбыд сьыліс,
Троньгис ягын лэчыд чер.
Воис тулыс, ю вевт сыліс,
Визув ваӧн мӧдіс кер.
Кывтӧй, пуяс,
Ылі муяс
Паськыд рӧдинаын эм.
Визув, лэччӧд
Пуяс сэтчӧдз,
Кытӧн бур удж налы эм.
Тувсов вой и гожся лунӧ,
Шӧвк кодь ю, кӧть гыа скӧр,
Кывтам пурйӧн, уна-уна
Парма шӧрысь лэдзам вӧр.
Кывтӧй, пуяс,
Ылі муяс
Паськыд рӧдинаын эм.
Визув, лэччӧд
Пуяс сэтчӧдз,
Кытӧн бур удж налы эм.
Кывтам югыд каръяс пӧлӧн,
Кывтам гажа сиктъяс дор,
Кысянь волӧ ышмысь тӧлӧн
Долыд сьылӧм, серам сор.
Кывтӧй, пуяс,
Ылі муяс
Паськыд рӧдинаын эм.
Визув, лэччӧд
Пуяс сэтчӧдз,
Кытӧн бур удж налы эм.
Боксянь копрасьӧны сюяс,
Веж сён вӧзйӧ кисьмӧм оз.
Гажа туйӧ колльӧ пуяс, —
Ӧвтчӧ лаптӧн вадор коз.
Кывтӧй, пуяс,
Ылі муяс
Паськыд рӧдинаын эм.
Визув, лэччӧд
Пуяс сэтчӧдз,
Кытӧн бур удж налы эм.
Тэрмась, пурйӧй, туй ном ылын,
Керлӧн водзын уна мог, —
Кутны кӧрттуй морӧс вылын,
Сюръя йывті нуны ток.
Кывтӧй, пуяс,
Ылі муяс
Паськыд рӧдинаын эм.
Визув, лэччӧд
Пуяс сэтчӧдз,
Кытӧн бур удж налы эм.
Тӧв, эн падмӧд, — пожӧм, козъяс
Ёна тэрмасьӧны зэв
Пыкны шахта, вӧчны посъяс,
Выль заводлы колӧ вевт.
Кывтӧй, пуяс,
Ылі муяс
Паськыд рӧдинаын эм.
Визув, лэччӧд
Пуяс сэтчӧдз,
Кытӧн бур удж налы эм.
Пуяс, воад кӧртъяс дорӧ,
Гажа сэн, кӧн уклад — гӧрд,
Колад, пуяс, выль линкорӧ,
Пондад кутны ружье кӧрт.
Кывтӧй, пуяс,
Ылі муяс
Паськыд рӧдинаын эм.
Визув, лэччӧд
Пуяс сэтчӧдз,
Кытӧн бур удж налы эм.
Морӧс, пыдӧдз лолышт сынӧд.
Габыр, чабырт пелыс пу.
Вына сойяс, шевкйӧй-сынӧй
Шӧрлань, кытӧн тэрыб ю.
Кывтӧй, пуяс,
Ылі муяс
Паськыд рӧдинаын эм.
Визув, лэччӧд
Пуяс сэтчӧдз,
Кытӧн бур удж налы эм.
1941.
{Сук Парма @ Тувсов рытӧ @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 17–18.}
ТУВСОВ РЫТӦ
Бадьяс пӧвсӧ мӧдлапӧлын
Дзебсис шонді, пуксис тувсов вой.
Лэбӧ сьылӧм ыркыд тӧлӧн
Сэсь, кӧн куйлӧ гӧрсьӧм му — сьӧд ной.
Важӧн сэн ме, кӧні лӧня
Льӧм пу дінті кывтӧ Эжва ю.
Вӧсни коскӧй лӧз шӧвк вӧня,
Тӧбӧ тюль, кыдз баддьӧс кокни ру.
Эн во тай пӧ, ачыд корин
Керӧс дорӧ, шонді лэччандор.
Чӧскыд дука льӧм ну дорын
Сэксянь ме, удж эштіс менам кор.
Лӧгаси нин ме тэ вылӧ,
Кысь тэ аддзан ме кодь мелі ныв?
Ланьтлы сьӧлӧм, гудӧк кылӧ,
Кылӧ тӧдса гажа сьыланкыв.
Юргысь йӧла, ӧтвыв мекӧд
Гудӧк шылы воча сьылӧм пан,
Кыдзи тӧрыт войбыд тэкӧд
Сьылім ӧтув гудӧк серти тан.
Миян гажным югыд войӧс
Кутас тыртны талун бара дыр.
Майбыр овны тувсов вояс,
Майбыр сэк, кор ӧткодь долыд пыр!
1941.
{Сук Парма @ Тулыс @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 19.}
ТУЛЫС
Зёльгӧ эзысь шыӧн
Гора варов шор,
Ворсӧ сяркъя гыӧн,
Тюргӧ изъяс дор.
Шоныд тӧлӧн шога
Пӧльыштлӧ пӧсь му.
Тӧвлы корйӧн воча
Серӧктӧ веж пу.
Енэж кисьтӧ югӧр,
Кӧдзӧ шонді сьӧм.
Дзользьӧ лэбач чукӧр.
Лым кодь еджыд льӧм.
{Сук Парма @ Асыв @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 20.}
АСЫВ
Лӧзъюгыд. Асыввыв ломзьӧ.
Кыпӧдчӧ кыа гӧрд дон.
Дышпырысь пальӧдчӧ, ловзьӧ,
Узьӧмысь садьмӧма сён.
Мыссьӧдӧ дзоридзӧс лысва,
Кор вылысь чышкӧ бус рытся.
Багралӧ кыасянь ю.
Вадорын вольсасьӧ ру.
Ыркыд тӧв бадь корйӧн ворсӧ,
Вашкӧдӧ: пуксьӧ нин лун,
Гӧгӧр гаж, вӧтлы зіль ун.
Лэбачӧн садьмӧм вӧр горзӧ.
Лӧнь сиктын, шойччӧ мудз йӧз...
Енэж нин шондіа, лӧз.
1928.
{Сук Парма @ Грездын гажа @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 21.}
ГРЕЗДЫН ГАЖА
Грездын гажа, гольгӧ гудӧк.
Сьылӧ сынӧд сыкӧд сэн.
Лӧня лэбӧ налӧн лудӧд
Тувсов войӧ варов вен.
Гудӧк, гольгы гора, гора!
Тэкӧд тӧлыс талун том.
Тырмас триньгӧм ньӧжмыд-нора;
Быттьӧ баддьын бӧрдысь ном.
Войбыд ворсӧ варов войтыр.
Сяргӧ серам, сьылӧм шы.
Юргӧ йӧла, йӧткӧ ойбыр
Грездса гажа гудӧк гы.
{Сук Парма @ Тувсов дзоридз @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 22.}
ТУВСОВ ДЗОРИДЗ
Кор мувыв тӧвсякодь на чорыд,
Оз гажӧд синтӧ ывла сер, —
О, кутшӧм дона тувсов дзоридз,
Веж дзоридз, томиник да нэр!
Ми аддзам кельыдіник корйысь
Сук лапта паськыд гажа сад.
Ми аддзам, — матын гожъя кад.
Ми быдӧн — выль петасӧс дорйысь.
1929.
{Сук Парма @ Серпас @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 23.}
СЕРПАС
Лӧзов рӧмыд. Тӧлысь югӧр.
Лӧнь.
Сю му вылын вӧрлӧн вуджӧр.
Кыа — гӧрд шӧвк вӧнь.
Кань моз мургӧм — узьысь юлӧн
Мойд.
Гуся сёрни тӧвкӧд сюлӧн.
Шоныд лола вой.
Мудзӧм сиктын, нывзон сьӧлӧм, —
Гудӧк гор,
Ворсӧм, йӧктӧм, гажа сьылӧм.
Сёр.
1928.
{Сук Парма @ Мем мустӧм рудов лун @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 24.}
МЕМ МУСТӦМ РУДОВ ДУН
Мем мустӧм рудов арся лун,
Кор гӧгӧр пӧрӧ пемыд гуӧ.
Мем колӧ биӧн ломзян лун.
Мед олӧм дзулькйӧн пуӧ,
Мед олысь кодзувкот моз жуӧ,
А оз кӧ, — тӧвся ун
Мед лэччас кӧдзыд муӧ.
Мед муӧс сотӧ шонді би,
А оз, — мед дорӧ йи.
Мем мустӧм рудов лун.
1929.
{Сук Парма @ Арся зэр @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 25.}
АРСЯ ЗЭР
Киссьӧ-шывгӧ сьӧд синваӧн арся зэр.
Мыськӧ бусӧсь, сардмӧм, сьӧдасьӧм му сер.
Тёпкӧ войтва, лыддьӧ кад.
Бӧрдӧ лысваӧн льӧм сад.
Кысь и киссьӧ-шӧтӧ помассьытӧм зэр?
Шлюпкан кизер няйтӧн шылясис му сер?
Пемыд тупкис, тӧбис лун.
Пуксис муӧ сьӧкыд ун.
1929.
{Сук Парма @ Сонет @ сонет @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 26.}
СОНЕТ
Сук вӧрын, вуджӧра кӧн гожӧм,
Кӧн лыдтӧм пуяслӧн веж кор
Му вылӧ оз лэдз шонді ёр,
Сэн быдмис вӧрлы тӧдтӧм пожӧм.
Пыр ӧткӧн нюжӧдчис, эз кор
Тшӧтш ёртӧс корсьны югӧр вошӧм.
Кыдз лэбач лэбиг ассьыс борд,
Лап сійӧ шеніс уна вожӧн.
Весь шувгис, лэбзьыны эз куж.
Эз лэдз тшап пуӧс аслас вуж.
Му кутіс морӧс вылас пуӧс.
Кӧть кытчӧдз кач, шог сійӧс суас,
Код гӧгӧр аддзӧ вуджӧр куш,
Оз радейт коді чужан муӧс.
1929.
{Сук Парма @ Трактор @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 27.}
ТРАКТОР
Тувсов асылын сиктысь ме аддзи
Войдӧр тӧдлытӧм тшуплӧм туйвизь, —
Сиктӧ карса ёрт воӧма, тадзи
Сійӧ гижӧма ас йывсьыс висьт.
Кӧсйӧ уклад ёрт воймӧм сикт вежны,
Вины, нетшкыны гӧльлунлысь вуж,
Гӧрны му, оз мед некор нин эжмы,
Нявда некор мед муӧ оз чуж.
Кӧсйӧ нюжӧдны, паськӧдны йӧръяс,
Дзикӧдз вуштыны муяслысь бор,
Потшӧс черань вез, воймӧм пу гӧръяс
Сиктысь варкӧдны, мукӧд ёг сор.
Пӧсьла тіралӧ морӧсас сьӧлӧм,
Ыджыд, тыдалӧ, ёртлӧн вын эм.
Мунӧ нёровтчӧм керкаяс пӧлӧн,
Пасйӧ, помасьӧ кытӧн важ нэм.
Уджлысь вына ёрт ловзьӧдӧ гажсӧ.
Войдӧр аддзывтӧм бӧрсяыс визь, —
Пасйӧ, мыйдта нин венӧма важсӧ,
Тшуплӧ туй вылӧ кось йылысь висьт.
1929.
{Сук Парма @ Испанияса ёртъяслы @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 28–29.}
ИСПАНИЯСА ЁРТЪЯСЛЫ
Мед ылын миянсянь Эспань,
Ми сьӧлӧмӧн — кӧн вӧля дорсьӧ,
Став мӧвпӧн — тіянкӧд ми орччӧн,
Ӧд эг на важӧн
«Мир да нянь!»
«Став власть Сӧветлы!»
Асьным горзӧ.
Кор дорйид вирнаныд Ирун,
Кось нуид, кытчӧдз типкис сьӧлӧм,
Ми горзім, —
Повтӧм ёртъяс, чолӧм!
Ӧд асьным тадз жӧ, эз на вун,
Ми перйим шудӧн чукъя олӧм.
Пыр эскӧй, — косьын шедӧ мез.
Ті венсьӧ сідзи, враг мед тӧдіс:
Оз ло, мед уджалысь йӧз пӧдіс,
Код чужтіс повтӧм Долорес,
Код шудлань веськыд туйӧн мӧдіс.
Геройство тіян, повтӧмлун
Став мирлысь сьӧлӧм ӧзтӧ биӧн.
Кад воас, — ӧтув уджлӧн пиян
Став лёккӧд панам бӧръя кось,
Став лёк вын нэм кежлӧ сэк виам.
Сэк кыптас мезмӧм йӧзлӧн юр,
Морт увтыртӧм сэк дзикӧдз бырӧ.
Шуд пуксяс му вылӧ, мед дырӧн, —
Урал, Астурия и Рур
Удж шыӧн, гажӧн ӧтмоз тырӧ.
1936.
{Сук Парма @ Ёртлы @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 30.}
ЁРТЛЫ
Сьыв жӧ, ёрт, садьмӧмсӧ тулыслысь сьыв.
Ылӧдзджык ловзьӧдан сьылӧмыд кыв.
Мичлунсӧ ывлалысь шор дорын мойд.
Тшап льӧмлысь сьӧлӧмсӧ сьылӧмнад дойд.
Асыв кор ломтысьӧ кыаӧн, гӧрд,
Гажысла веж лудын лысваӧн бӧрд.
Розъялан сю вывті ветлӧ кор гы,
Веж эшкын боръясӧ дзоридзысь кы.
Лэбав жӧ парматі, збой тэнад борд.
Вылӧджык, вылӧджык кыпӧдчы, ёрт!
1929.
{Сук Парма @ Дас нёльӧд во @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 31–32.}
ДАС НЁЛЬӦД ВО
Дас нёльӧд во. Му тырӧ шойӧн.
Сьӧд кырныш морт син сӧмын сёйӧ.
Пӧсь вирӧн руалӧ дзуг сю.
Вӧв кокӧн нырсьӧ эндӧм му.
Россия пасьта чукля туйӧн,
Сьӧд идзас вевта сиктъяс пыр
Йӧз киссьӧм-ройдӧм помтӧг уйӧ,
Том йӧзлӧн сьӧлӧм шогӧн тыр.
На бӧрысь вӧтчӧ маті шорӧдз
Дзор мам, а кодлӧн — муса ныв.
Быд потшӧс бердысь кылӧ сёрӧдз
Нор, бӧрдӧм сяма, сьыланкыв:
Медбӧрысь тіянкӧд ме, ёртъяс,
Медбӧръя гажӧдча тан вой.
Кор югдас, кольны лоӧ гортӧс,
Сэк бӧрддзас аймам, вок и чой...
Том бӧрын мӧдіс гырысь тошка.
Сэк челядь синва тыртіс грезд.
А паныд — китӧм, коктӧм пошкӧ,
Виръяйныс пыдди вайӧ крест.
Тадз царь кӧрт крестӧн найӧс пасйис,
Код дорйис вирӧн, эз дерт ассьыс,
Кык юра варышлысь пеж лов,
Ӧд гӧльлы гӧлькӧд кось оз ков.
Кад мунӧ. Быри сиктын гӧрысь.
Оз помась кось, йӧз кисьтӧ вир.
Тшыг кулӧ челядь, мырсьӧ пӧрысь,
А озырлӧн пыр ыдждӧ пир.
Йӧз медбур гольгӧ доран кӧртӧн.
Смерть кӧдзӧ шой, смерть кӧдзӧ бӧрдӧм...
Дас нёльӧд во! Дас нёльӧд во!
Кад сэтшӧм Мӧдысь мед оз во.
1935.
{Сук Парма @ Февраль @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 33.}
ФЕВРАЛЬ
Февраль, дас сизимӧд. Корона
Йӧз скӧрмӧм тальччис няйтӧ сэк.
Эз вежсьы немтор сыысь ёна,
Вир киссьӧ шорӧн важмоз век.
Кар вылын тшыг йӧзлысь нагайка,
Кыдз войдӧр, кульӧ мудзӧм мыш.
Йӧз кӧсйис лолыштны на тайкӧ, —
Кык юра бара сатшкис гыж
И бара кыскӧ йӧзлысь эбӧс,
Став вынсӧ, ловсӧ помтӧм фронт.
Окопъясысь смерть водзӧ лэбӧ.
Эз вӧрзьы капиталлӧн трон.
1935.
{Сук Парма @ Ёртлы @ кывбур @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 34.}
ЁРТЛЫ
Мед ми эг кужлӧ бура сьывны,
Но кужлім корсьны ывла гаж,
Веж сюлысь вашкӧдчӧмсӧ кывны,
Тшӧтш мустӧмтны сьӧд воймӧм важ.
1930.
III
{Сук Парма @ Домна @ поэма @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 37–54.}
ДОМНА
(Поэма)
1
Октябрын чужӧм Сӧвет мулысь
Мед чегны нэриник збой борд,
Став лёк вын кыптіс, — сісьмысь, кулысь,
Быд рӧма, нима, быд пеж сорт.
Тшӧтш тэнӧ, Коми муӧй, пурӧ
Горш еджыд понъяслӧн кузь пинь.
Бӧр кусі мез, кор муртса сюри,
Кыдз кусӧ югнитіг би кинь.
Шог вевттис тэнӧ кӧдзыд пужйӧн.
Вӧр личкис нартитысьлӧн кок,
Бӧр няйтӧ нырӧ тэнсьыд чужӧм,
Тэ вылын песӧ ассьыс лёк.
Со лэччӧ вир туй Эжва юлань,
Гӧль коми йӧзлӧн сійӧ вир.
Дой налысь ӧні Эжва нюлӧ, —
Белӧйяс киысь мездіс йир.
Эз сӧмын Эжва тойла пыкты, —
Збой Изьва, Печера, лӧнь Сыктыв,
Став юыс пурӧм шойӧн тыр.
Йӧз вирӧн ойдӧ юберд кыр.
Но, чужан муӧй, сэк эн повзьы,
Кор тэнӧ суис курыд во!
Октябрса гым улын код ловзис.
Мез дорйӧм вӧсна пуктас лов.
Кӧть кыдз пон чукӧр лёкла пуас,
Оз вермы бергӧдны важ кад,
Оз вермы дорны мезмӧм муӧс,
Кад визув паныдлань он кат.
Он вермы сійӧс кутны домӧн,
Код аддзис кузь вой бӧрын лун.
Он ӧшӧд Коми мулы томан,
Важ нартитӧм эз гӧльлӧн вун.
2
Вӧр тшӧкыд сулалӧ туй пӧлӧн,
Куш, кынмӧ коньӧр кодь кыдз пу.
Ар лӧсьӧдчӧма вуджны тӧлӧ,
Со лымйӧн саймовтчыштӧ му.
Йи вевта Сыктыв, оз нин гыав,
Дзор кӧдзыд тӧвсякодь нин ён.
Сэзь асыв ломзьӧдӧма кыа.
Тшыг сиктын нора лявтӧ пон.
Туй кузя Сыктыв катыд подӧн
Йӧз кайӧ. Кутшӧм налӧн мог?
Винтовка сьӧрас, пищаль кодлӧн,
А кодлӧн чер да пельк нянь ноп.
А ёсь тӧв ӧзтӧ, курччӧ лӧддзӧн,
Сё зіӧн чушкӧ чужӧмбан.
Йӧз мунӧ водзӧ, асъя кӧдзыд
Оз повзьӧд, падмӧд найӧс тан.
Кӧть омӧль паськӧм, абу арся,
Пӧсь биа сьӧлӧм, абу кын.
Йӧз тайӧ мунӧ Сыктывкарсянь,
Мед мукӧд йӧзкӧд йитны вын.
Мед пыкны сылысь вирӧсь туйсӧ,
Код лэчтіс гӧль йӧз вылӧ гыж,
Английскӧй ружьеӧн код сюйсьӧ,
Быд лун, быд воськов вӧчӧ мыж.
Но кодъяс, кодъяс тайӧ том йӧз?
Кысь верман тӧдмавны став ним,
Йӧз, кодлӧн палялӧма онъяс,
Пыр содӧ лунысь лун, оз чин.
Дерт тайяс ставныс челядь налӧн,
Код эз вӧв пӧт, кӧть мырсис нэм.
Кось эз кӧ панны тайяс талун,
Тшӧтш налысь озыр перйис вем.
Со орчча зонъяскӧд том ныв,
Кыдз тувсов енэж синъяс сылӧн.
Сэзь асыв садьмӧдіс тшӧтш нылӧс,
Кось йылысь чужтіс сьыланкыв.
3
Петім ми каръясысь,
Кыпӧдчим сиктъясысь,
Ӧтувтчим
Вок котыр — сё кыла йӧз.
Лунъяс кӧть букыдӧсь,
Вӧръясыс тшӧкыдӧсь,
Аддзам ми:
Водзиас енэжыс лӧз.
Ми пемыдын олім,
Ми нэмчӧж пыр полім,
И шог бӧрын виччысьлім шог.
Ми ёрим важ олӧм,
Ми смертьысь ог полӧй,
И шуд вӧсна кось — миян мог.
Ваяс оз потшавны,
Нюръяс оз падмӧдны,
Ковмас кӧ —
Му гӧгӧр кытшовтам ми.
Лэчыд кӧть войтӧлыс,
Кӧдзыд зэв лымъюжыс,
Аддзам ми:
Водзиас — кыалӧн би.
Ми пемыдын олім,
Ми нэмчӧж пыр полім,
И шог бӧрын виччысьлім шог.
Ми ёрим важ олӧм,
Ми смертьысь ог полӧй,
И шуд вӧсна кось — миян мог.
Ёнӧсь кыдз удж вылын,
Збойӧсь ми кось вылын,
Лӧз дорысь вынаыс
Коді нӧ эм?
Кисьтам кӧть вирнымӧс,
Эновтім гортнымӧс,
Аддзам ми:
Водзиас — шуда выль нэм.
Ми пемыдын олім,
Ми нэмчӧж пыр полім,
И шог бӧрын виччысьлім шог.
Ми ёрим важ олӧм,
Ми смертьысь ог полӧй,
И шуд вӧсна кось — миян мог.
4
Бур туйыс нывлӧн, мамыс тӧдіс,
Бур нывлӧн, тӧдіс, оласног,
Но кывйыс висьталіс дзик мӧдӧс,
Кор нылыс сылӧн косьӧ мӧдіс,
Кысь венан мам сьӧлӧмлысь шог.
— Тэ кытчӧ, мыйла мунан, Домна?
Кось нуас олӧма йӧз мед.
Тэ зэв на этша олін, том на,
Эз вӧвлы долыд некор тэд.
Эн тӧдлы гаж, эз вӧвлы паськӧм,
Тэд воас регыд бурджык лун.
Эн эновт мамтӧ, видзты асьтӧ,
Эн, Домна, кось вылӧ эн мун.
Ныв килы ружье кӧрт зэв чорыд,
Оз лӧсяв кеслӧм уклад дор.
Кад тэныд буретш вотны дзоридз,
Том кокӧн талявны веж бор.
Кад тэныд буретш пукны войяс,
Рытгорув сьывны сьыланкыв.
Кось эштас — воасны бур вояс.
Зэв омӧль отсӧг косьын ныв.
Весь пуктан сӧмын ассьыд ловтӧ,
Сы понда йӧзлы бур оз сод.
Вай кывзы мамлысь, гортын ов тэ,
Эн менсьым сьӧлӧм шогӧн сот.
Со батьыд ветліс война вылӧ,
Кӧть воис ловйӧн, эз дыр ов.
Тэ мамтӧ жалит, муса нылӧй,
Он аслад юр вӧсна кӧ пов.
5
Сэк мамлы Домна вочавидзис:
Выль йӧзлӧн выль тшӧтш олан сям;
Оз вермы том йӧз овны сідзи,
Кыдз налӧн овлісны аймам.
Кад гӧльлы гӧрӧд горшсьыс разьны.
Гаж гӧльлы войдӧр вӧвлі кӧн?
Мый сыысь, волас кӧть и праздник,
Кор вылад — дӧра, абу кӧм...
Ныв кадын койлід синва соддзӧн.
Ті сьывлід, — сьылӧм вӧлі нор.
Пыр чайтлід — шудыс нывлӧн водзын,
Кор сылы сюрӧ муса ёрт.
Весь вӧвлі виччысьӧмыс тайӧ,
Эз лолыв ныв эскӧмъяс збыль.
Оз кокньӧд мунӧм верӧссайӧ,
Важ бердӧ содӧ шогыс выль:
Кор верӧс мунӧ война вылӧ,
Кор тшыгла челядь бӧрдӧ, кылӧ,
Пи муртса быдмас — салдатпу,
Нэм пӧсьӧн вынсьӧд вынтӧм му.
Мый миян томлунъяслӧн доныс,
Кор мортног олӧм эз на шед?
Эз, вояс сэтшӧм эз на воны,
Войпукны серам сорӧн мед.
Ме некор сы вылӧ ог ышты,
Мед корсьны сьӧкыд лунӧ сай,
Шуд водзысь виччысьны йӧз мышкын
Тшӧтш менам кось вылын эм пай.
Эн бӧрд, эн дивит, мамӧй, менӧ,
Кад тшӧктӧ овны меным тадз...
Ныв ачыс бӧрдӧм муртса венӧ,
И воддза воськов сылӧн надз.
6
Туй кузя вӧла, пода кыссьӧ
И лун, и войбыд, кыдзи гез.
Код Латкин «милӧстьясысь» пышйӧ,
А коді петіс корсьны мез.
Лыд партизанъяслӧн пыр содӧ.
Ӧружье омӧлик кӧть мед, —
Мез перйысь йӧзӧс венас коді?
Эз медӧн кось вылӧ йӧз пет.
Збой котыр потшны кӧсйӧ сійӧс,
Код вирӧн пӧдтӧ Коми му,
Код вайӧ коми йӧзлы сийӧс,
Мед важмоз кульны йӧзлысь ку.
И воис Комиӧ ён радлун
Роч муса краснӧй ён отрядӧн,
Сэк ӧдйӧ мезмис Сыктыв вож,
Сэсь пышйис Латкин, пельк и чож.
Эн во тэ, Латкин, коми царӧдз!
Кӧр ланьтіс ыргӧн мургӧм — звӧн,
Скӧнь юсис спирт, мый вӧлі кӧн.
Кыдз вӧр, тэ пышйин Сыктывкарысь.
7
Но Латкин пыксис Эжва сиктын
Да зэвтіс сэн став бӧръя вын.
Кад воӧ гӧрны, тулыс — дзик нин,
А косьысь Эжвайыв эз мын.
Сэк шуис краснӧйяслӧн штабыс,
Ён косьӧ дась мед вӧлі ставыс.
И лэчмис сабля, штык йыв — ёсь.
Зэв матын бӧръя, вира кось.
Мед локтан косьыс венӧм сетіс,
Мед оз ло вир кисьтӧма весь,
Разведка вылӧ Домна петіс,
Кӧть штабын ӧлӧдісны сэсь.
8
Со, Домна воис белӧй тылӧ.
Бур отсӧг сылӧн — турӧб вой.
Кӧть ёртъяс котыр коли ылӧ,
Но оз тӧд полӧм, сьӧлӧм збой.
Со, шочмис вӧр, туй кежис шорлань.
Шор сайсянь пуксьӧ колан сикт.
А со и керка, сиктысь торъя,
Кыр йылын сійӧ ӧтнас дзик.
Важ, ичӧт, омӧль керка нёрӧ,
Кыдз сьӧкыд уджысь мудзӧм кос.
Пыр сійӧс олӧм кыскӧ шорӧ,
Кӧть мырдысь пыксьӧ кильчӧ пос.
Тан олысь кодкӧ бара эм-ӧ?
Сэк мӧвпыштіс да кежис ань.
Сэн оліс, сиктса ног, Кӧч Семӧ,
Гӧль, висьлӧс морт, но морт зэв шань.
Кӧч Семӧ лэдзис нылӧс гортӧ,
Мед ичӧт керка, сюрас ин.
А гӧтыр вердыштіс туй мортӧс,
Бур керан — овмӧс сэсь оз чин.
Ун воштіс Семен, торксис узьӧм,
Эз вӧвлы варов татшӧм нэм.
Оз оръяв сёрни сюрӧс кузя, —
Пыр водзӧ выльтор нывлӧн эм.
Мый керсьӧ ылі муын, рочын,
Мый вӧсна колӧ нуны кось
Гӧль йӧзлы белӧйяскӧд воча, —
Дзик ставсӧ тӧдӧ, мый он босьт.
А Семен мойдӧ сиктса олӧм,
Мый керӧ белӧй чукӧр сэн.
Тадз Домна тӧдмаліс, мый колӧ,
Мый вермас кокньӧдыштны вен.
Сэк кильчӧ гольган сёрни торкӧ,
И пырӧ Кыз Миронлӧн пи,
Код ордын мырсьыліс Кӧч коркӧ?
Кор вӧлі вына сылӧн кb.
9
Ен бӧрын мӧдӧн Мирон вӧлі,
А керка — вичко бӧрын мӧд.
Джын сиктыс сы гӧгӧр нэм кӧліс?
Сьӧд уджӧн перйис кынӧмпӧт.
Быд бурсӧ ӧктіс кӧть йӧз киӧн,
Эм, мыйыс дум вылад оз усь,
Но Мирон ошйысис ас пиӧн:
Бать серти мудерджык да сюсь.
Кыдз боки сиктысь воӧм понлӧн,
Эз вӧвлы Мирон пилӧн ёрт.
Лӧг петіс сы вылӧ нывзонлӧн, —
Эз этша гаж том йӧзлысь торк.
Но сэсь-ӧ мыйысь, пемыд войын
Кыз пилысь вежыньтісны вом,
Нэм кежлӧ колисны кос сойӧн,
И сэсянь Прокӧ — понйысь пон.
Удж индіс сылы белӧй чукӧр:
Кый, коді большевикъяс дор.
Со мыйла сійӧс, кад кӧть сёр,
Кӧч ордӧ вайис дзузган югӧр.
10
Кор пырис Прокӧ, пӧла вомнас,
Кор кельдіс Семен, ланьтіс чӧв,
Сэк ставсӧ гӧгӧрвоис Домна,
Но сьӧрас ёртыс — «кольт» эз вӧв.
Туй вылын вермас лоны шобсьӧм,
Ӧружье новлыны оз позь.
Дерт эськӧ, ӧні Домна шогсьӧ,
Мый сьӧрас ассьыс «кольт» эз босьт.
Кысь тэныд, Семӧ, татшӧм акань?
Ме чайтлі, мися, тан кӧч поз,
А вӧлӧм, — со ӧд, ерӧмакань!
Со кутшӧм кисьмӧ тані оз...
Тадз Прокӧ гудралӧ лёк кылӧн,
А зепсьыс перйӧ вӧсни гез.
Эз этша мортӧс пӧдты сылӧн,
Кыз Мирон ставлӧн вирӧсь вез.
Дерт, Домна гӧгӧрвоӧ бура,
Мый регыд ланьтас сьӧлӧм том,
Мый коді белӧйяслы сюрӧ,
Пыр аддзӧ сійӧ ӧти пом.
Но век на тӧждысьӧ кось вӧсна,
Враг йылысь юӧр сетны кӧсйӧ.
Медбӧръя мӧвпъяс, бӧръя шог, —
Кыдз вӧчны помӧдз босьтӧм мог.
— Ме аддза, — шуӧ Домна, — сёрми,
Тэ ордын, бур сьӧлӧма морт.
Оз вун мед, Семен, миян сёрни,
Тэ меысь бура тӧдан сёрд.
Сэк нывлы Кызлӧн кулак инмӧ
Да вирӧдз зургӧ ӧдзӧс вуг.
Лӧг ломзьӧ сэки Семен синмӧ,
И юрас мӧвпъяс сылӧн дзуг.
Кыз Прокӧ Домна бӧрся мунӧ.
Лӧг сотӧ Семенӧс кыдз би.
А юрсӧ чарлаӧн мӧвп вундӧ:
Со чер, босьт, сӧт лёк понйӧс, ви!..
Эз вермы полӧм венны Семен:
Ӧд сійӧ сӧмын — гӧль морт, Кӧч,
Ӧд полӧм чӧжсис уна нэмӧн, —
Кӧч нимсӧ новліс бать и пӧч.
11
«Мый керсьӧ гӧгӧр, вӧт-ӧ, вемӧс,
Кысь, мыйла татшӧм гудыр кад?»
Оз тырмы вежӧрнас Кӧч Семӧ,
Скӧнь дзугсис сылӧн олӧм лад.
Кыдз повзьӧм пӧтка, лэбзис ойбыр,
А юрын мӧвпъяс — тувсов ном.
«Кысь, кутшӧм жӧдзӧм татшӧм войбыд?
Со, бара дзуртӧ кильчӧпом».
И бара пырӧ Мирон Прокӧ,
Гырд синмӧн быльгӧ коддзӧм юр.
Мый вайӧ сьӧрсьыс, кутшӧм лёкӧс?
Оз ветлы ӧтув сыкӧд бур.
— Кӧн Домна? — артмис Кӧчлӧн скӧрысь.
— Ныв? Офицерлы вӧчӧ гаж!
Зэв тшапӧн коли кӧть ме сьӧрысь,
Но штабын вунӧ збойлун важ.
Со, Семӧ, козин тэныд вайи, —
Гӧрд вина ыстіс еджыд штаб.
Ми ӧтув тэкӧд ректам тайӧс.
Мый ланьтін? Юам. Кутшӧм тшап.
— Гӧрд вина юны — ми вок гӧльӧсь
— Тэ, Семӧ, озырман, эн пов.
— Ме куті гӧгӧрвоны вӧлись, —
Тэ кӧсъян ньӧбны менсьым лов,
— Тэ, Семӧ, йӧй, тэ — кӧч, тэ полысь.
Тэ сӧмын кӧсйы, — медбур олысь
Сикт кузя лоан, Семӧ, тэ.
Тэ ордын штабса могӧн ме.
Важ олӧм кыптіс Семен водзӧ,
Став кольӧм лунлӧн сьӧд няйт сер.
«Кад, — мӧвпалӧ, — кад босьтны водзӧс!»
Син улӧ бара шеді чер...
— Ой, — повзис гӧтыр, — мый нӧ керин!
Тэ мортӧс виин, Семен, грек!
Но верӧс бергӧдчис кор черӧн,
Бӧр ланьтіс чуймӧмысла сэк.
Эз ассьыс Семенсӧ тӧд Марпа,
Дон кӧртӧн ломзьӧ сылӧн бан.
Тадз некор синъясӧн эз чардав,
Эз койлы би, кыдз ӧні тан.
— Эг мортӧс, — гундырӧс ме вии,
Код нэмчӧж пычкис йӧзлысь вир!
Эз этша морт лов пӧдты сійӧ,
Эз этша йӧзлысь сьӧлӧм йир.
Ас олӧм мустӧм лои меным,
Ме сеті пон чукӧрлы ныв.
Эг вермы полӧм ассьым венны,
Дыр йизьӧм вежӧрӧй эз сыв.
Ен эм кӧ, меным сыысь грекыс,
Мый сёрӧн пані Кызкӧд кось.
Но сійӧ грек ме мынта регыд,
Ме чер эг пуктӧм вылӧ босьт.
12
Кор тӧвнас Эжва йи куд улын,
Кын эшкын вевта куйлӧ рам,
Он вермы эскыны, мый тулыс
Дзик тӧдтӧдз вежас сылысь сям:
Йи вывсьыс пазьяс, ыдждас, туас
И восьтас видзьяс вомӧн туй,
Мый сюрӧ паныд лӧптыс — нуас,
Оз кытчӧдз саридз ваӧ сюй.
Кор Семен мырсис кынӧмпӧтысь,
Кыдз лёк вӧв, Мирон ордын, дерт,
Эз некод чайт, мый коркӧ мӧдысь
Кӧч лэптас Кызлы паныд чер.
Дыр, кузя чӧжис лӧгсӧ Семен,
Лӧг чӧжсис бать и пӧчьяс нэмӧн,
Но воис кад, — он сійӧс дор! —
Кыдз тувсов ытва — оз тӧд дор.
Пон шойӧн Прокӧ куйлӧ шорын.
Лёк турӧб — ярмӧм еджыд ош.
Мед Семен туйӧ петіс сёрӧн,
Оз, сюрӧм ордым оз нин вош.
13
Март тӧлысь сямнас — кыдзи кага:
Лёк тӧлӧн ымзӧ-бӧрдӧ, скӧр,
Лым чашйӧ, пуркйӧ, нуӧ ягӧ,
Он тӧдлы — бурасьӧма бӧр.
Со, войбыд собаліс сикт гӧгӧр,
А талун нюмъялӧ нин март.
Со, шонді ыръялӧ, кыдз ӧгыр,
Руд кымӧр сійӧс оз нин гарт.
Лӧз рӧма енэж, синтӧ ёрӧ.
Лым — зарни бикиньясӧн тыр.
Со, пышкай чипсӧ, ёртсӧ корӧ,
Кыдз тӧвнас, шонтысьны оз пыр.
Том войтыр — челядь сиктын жӧдзӧ.
Дерт, мустӧм талун паччӧр бус.
Оз йӧрт нин гортӧ найӧс кӧдзыд,
Оз регыд дзользьӧм налӧн кус.
Но кӧн нӧ татшӧм гажа лунӧ,
Мый керӧ миян ёрт — том ныв?
Йӧз локтӧ краснӧйяслӧн уна,
А сьылӧм Домналӧн оз кыв.
Оз тыдав сійӧ ёртъяс радын,
Оз накӧд мезмӧм сиктӧд мун.
Кӧн сійӧ долыд, шуда кадын,
Кор ыджыд венӧн пансис лун?
Дзор коз пу улын, Эжва дорын,
Вир гӧптын куйлӧ сылӧн шой.
Збой сьӧлӧм кусі, олӧм ори,
Кор вӧлі помасьӧ нин вой.
Лым вольпась вылын Домна узьӧ,
А вывті тюргӧ дзоля ёль, —
Дзор коз пу кисьтӧ лапъяс кузя,
Кыдз, гашкӧ, мамыс, синва моль.
А, гашкӧ, тайӧ долыд синва,
Мый бара тулыс, енэж — лӧз,
Мый эмӧсь кустӧм, кувтӧм нимъяс,
Оз вунӧд найӧс мезмӧм йӧз.
1936.
{Сук Парма @ Пемыд пармаын (Шыпича) @ драма @ Н. Фролов. Тувсов кадын @ 1941 @ Лб. 55–124.}
ПЕМЫД ПАРМАЫН
(Шыпича)
Вит серпаса драма
Ворсысьяс:
1. Яраш.
2. Вӧльнӧй йӧз.
3. Вой Парма йӧз.
4. Шонді-Ныв.
5. Шыпича.
6. Васька Йӧрш.
7. Ёгор.
8. Анна.
9. Марья — Ярашлӧн мам.
10. Ош Митрей. 11. Опонь.
12. 1, 2-ӧд, 3-ӧд да мукӧд нывъяс Пармаысь
13. Шараф.
14. Код морт.
15. Поп.
16. Чиновник да мукӧд.
17. Лун Му Хан да сылӧн йӧз.
КЫВВОДЗ ПЫДДИ
Быд мойдысь мойдӧ аслысногӧн,
Кыдз сылы мӧвпавсьӧ медбур,
Кӧть мый, а лыддьӧ ыджыд могӧн
Ас содтӧд сюйны, — со пӧ юр
И менам уджалӧ тшӧтш сюся.
Тадз юкмӧс дорын кывлӧмтор
(Дерт, кӧнкӧ, сёрни вӧлі гуся)
Пыр ыдждӧ юрысь содтӧм сор.
Пель бердӧ вашнитасны нывлы,
Оз некод сёрни гора пан,
Мед сійӧс некод дзик оз кывлы,
Тшӧтш шуасны: — Эн разӧд, Ан.
Но Анук паныдасяс Сашкӧд, —
Кыдз верман пӧдсӧн кутны вом?
Дерт, Анук содтытӧг оз вашкӧд,
Да абу Сашын сёрни пом.
Саш содтас Машлы, Машук мӧдлы,
Мӧд нинӧм коймӧдысь оз дзеб.
Тадз ыдждӧ, ыдждӧ, он и тӧдлы,
Кыдз ошкӧ пӧрӧ ичӧт деб.
Сідз кывлі Шыпичаӧс мойдӧм
Ме уна вомысь унаног,
Да вештам ылӧ йӧзлысь пойгӧм,
Мед сӧрӧ, кодлы абу шог.
Дерт, мойд, мый висьтала ме тані,
Эг мукӧд серти мойдкыв вӧч.
Ме сідзи мойдӧм ассьым пані,
Кыдз, чайта, мойдліс пӧчлы пӧч.
Мед мукӧд Шыпичаӧс доръяс,
Да шогла кӧрас ассьыс бан.
Ог на моз кисьт ме синва шоръяс, —
Кось пана Шыпичакӧд тан.
И ошканторйӧн менам Яраш,
Вой Парма йӧзлӧн повтӧм пи,
Мед нӧйтны нартитысьӧс, ки
Немповтӧг лэптіс, кыдзи яр ош.
Збой йӧзлысь венӧм мойдысь кылі
Да найӧс ошки, найӧс сьылі.
ВОДДЗА СЕРПАС
Лун Му, саридздор. Ылын тыдыштӧны сэтчӧс олысьяслӧн еджыд керкаяс. Тыдовтчӧны кык пыж — Шыпичалӧн да Лун Му Ханлӧн, тӧвар тыра. Мунӧ кось: Шыпичалӧн котыр нӧйтӧ Лун Муса Ханлысь йӧзсӧ, кодъяс чеччӧны косӧ да пышйӧны, найӧс кералігтырйи вӧтӧдӧны Шыпичалӧн йӧз. Кось саялӧ. Недыр мысьт бергӧдчӧны Шыпича, Васька Йӧрш да налӧн вит матіджык ёрт.
Шыпича
Хан эз вӧв омӧлик, но венім.
Шуд косьын отсасьӧ пыр меным,
Васька Йӧрш
Он ӧти шудӧн перйы вен.
Кӧн тэ — эм збойлун, вежӧр сэн.
Мукӧд
Ми тэкӧд венлім эг нин ӧтчыд.
Быть шудлы миян бӧрся вӧтчы,
Быть сылы Шыпича дор ов,
Кор ачыд нинӧмысь он пов.
Йӧрш
Со миян котыр збоя олӧ,
А тэнад скӧрджык кылысь полӧ.
Шыпича
Дзик синтӧм сійӧ, коді чайтӧ,
Мый котыр йитӧд важмоз ён.
Мем ёртъяс сӧмын ті со квайтӧн.
Став ладсӧ дзугӧ ӧти зон.
Мукӧд
Код сійӧ? Висьтав.
Йӧрш
Няйтӧдз нырны
Мед позяс сійӧс пыр жӧ тан.
Шыпича
И сёрни сы йылысь эн пан.
Весь кӧсъян, Васька, зыкӧ пырны.
Ме ногӧн, бурджык лоны чӧв.
Эм менам, ёртъяс, гуся мӧвп.
Сы вӧсна тіянӧс и вайи,
Мед сёрнитыштны йӧз син сайын.
Мукӧд
Вай висьтав, тэнсьыд кывзам ми,
Кыдз батьлысь кывзӧ авъя пи.
Шыпича
Пыр содӧ йӧзлӧн мекӧд вензьӧм.
Тшӧтш тіян вылӧ йӧзыс лӧг,
Ӧд миян костын уна лӧп,
Пыр дзугӧ Яраш йӧзӧс менсьым.
Мукӧд
Кыдз, Яраш дзугӧ? Со ӧд кутшӧм.
Мед важӧн вӧтлін сійӧс кушӧн.
Шыпича
А менам мӧвпъясӧй дзик мӧд.
Бур, ёртъяс, асьным кӧ ми мунам,
Дерт, пышъям, некод мед оз тӧд.
Став эмбур сьӧрысь, дерт, ми нуам.
А ӧні зарни миян уна.
Йӧрш
Збыль, зарни ӧні миян уна.
Мукӧд
Эм, позяс сьӧрсьыным мый нуны.
Шыпича
Ог радейт ме тадз, пом ни дор,
Пыр нэмчӧж шӧйтны, позтӧм кӧк моз.
Быд эмыс миян помтӧм ӧкмис,
А зарни судзӧдас быдтор.
Мукӧд
Збыль, зарни, судзӧдас быдтор.
Шыпича
Зарни водзын — ставыс ныж.
Зарни паськӧм пурт оз бытшкы,
Зарни куӧ оз пыр гыж.
Позьӧ дзебны зарни пытшкӧ
Мед кӧть кутшӧм ыджыд мыж.
Мукӧд (сералӧны)
Позьӧ, позьӧ зарни пытшкӧ
Дзебны медся ыджыд мыж.
Шыпича
Зарни водзын — шонді сім.
Зарни вонйӧ позьӧ тӧбны
Судлысь медся югыд син.
Зарни вылӧ позьӧ ньӧбны
Кутшӧм колӧ царскӧй чин.
Мукӧд (сералӧны)
Збыльысь сідзи, позьӧ ньӧбны
Зарни вылӧ царскӧй чин.
Шыпича
Зарни — медся ыджыд вын.
Позьӧ мынны медъён лэчсьыс, —
Зарни лэчкысь морт оз мын.
Чӧж кӧть грек, кӧть адӧдз лэччыв,
Енмӧдз лэптас зарни вын.
Мукӧд (сералӧны)
Чӧж кӧть грек, кӧть адӧдз лэччыв,
Енмӧдз лэптас зарни вын.
Ми важӧн тырим озырлунӧн,
И шӧйтны пон моз — важӧн дыш.
Кось нуны пуртным лои ныж.
Ми асьным мӧвпалам пыр мунӧм.
Шыпича
Но, сідзкӧ, сюся вӧчны удж,
Мед оз вош миян ӧти сутш.
Ті сиктысь, мый эм бурджык, куртӧй,
Мый аддзад — перйӧй биӧн, пуртӧн.
Ме Ханлысь эмбур сӧвта пыжӧ,
А, Йӧрш, тэ йӧзӧс юны ышӧд,
Кор личкас найӧс вина би,
Сэк ньылыд тӧлӧн лэбзям ми.
Ставныс разӧдчӧны. Кылӧ ликтӧны Шыпича котырысь мукӧд йӧз. Васька Йӧрш мунӧ налы паныд. Пырӧ йӧз, тӧдчӧ — юыштӧмаӧсь, гажаӧсь. Код морт (сьылӧ, мукӧд сералӧны)
Коді косьын сюйсьӧ водзӧ,
Сійӧ медвойдӧр и коддзӧ,
Сылы йӧзсянь — ошкан кыв,
Сылы — медся мича ныв.
Мукӧд
Кужӧ мортыс вина юны, —
Кужӧ кывъяс сюся шуны.
Код морт
Коді косьын бӧрын ветлӧ,
Сійӧс вина дорысь вӧтлӧй,
Абу сылы курыд пай,
Тырмас сылы кӧдзыд тшай.
Мукӧд
Кужӧ мортыс вина юны, —
Кужӧ кывъяс сюся шуны.
Йӧрш
Тан, ёртъяс, котыр узьны кольччӧ,
И шуис Шыпичаыд мем, —
Став вина Ханлысь, мыйдта эм,
Оз кытчӧдз кынӧмъясныд польдчы,
Ті вермад юны.
Код морт
Бур жӧ Васьным.
Тшӧтш мыйдта Шыпичалӧн бур,
Но сӧмын сёрмид, тӧдам асьным,
Мый вылӧ шогмӧ вина-сур.
Мукӧд (сералӧны, код мортлы)
Ланьт, эновт вензьыны тэ сыкӧд.
Йӧрш
Вай, ёртъяс, гажӧдчыштам зыктӧг.
Ён вӧлі талун миян кось,
И ютӧг — некыдзи оз позь.
Мукӧд
Вой кольны кутам кӧ ми тані,
Гаж колӧ ёнджыкӧс, дерт, панны.
Ӧд вӧлі ён зэв миян кось,
И ютӧг некыдзи оз позь.
Йӧрш
Вай чукӧртчӧй ті вӧр ді дорӧ,
Став котыр сэтчӧ, ёртъяс, корӧй,
А кутшӧм нывъяс сиктын эм,
Он аддзӧй мӧдлаысь ті нэм!
Мунӧ, мукӧд сы бӧрся тшӧтш мӧдӧны. Бӧръя йӧз пытшкысь кыкӧн сёрнитӧны ас костас.
Первой морт
Мый талун Йӧршыс сэтшӧм зіль?
2 морт
Код тӧдас, кутшӧм курччис зі.
Ӧвтыштӧ кинас, кыкнанныс вӧтчӧны йӧз бӧрся. Пырӧ Шонді Ныв, мӧдласянь — Яраш, аддзысьӧны.
Яраш
Тэ, Шонді-Ныв. Тэ, дзоридз сӧстӧм.
Оз кус нэм сьӧлӧм тэӧн ӧзтӧм,
Кось мунӧ кӧн, мый корсян сэсь?
Шонді-Ныв
Дерт, тэнӧ, Яраш. Тӧдлі, танӧсь
Ті сійӧн, потшавны мед Ханӧс.
Тэ вӧсна полі.
Яраш
Полан весь.
Вын чужтін мем тэ помтӧм, дортӧм.
Шонді-Ныв
Ме вӧсна, муса, асьтӧ видз.
Яраш
Мем олӧм муса, видза кортӧг, —
Ме тэкӧд аддзи олӧм мич.
Сэк радейтӧмысь олӧм мичмӧ,
Кор сьӧлӧм кылӧ воча шы,
Кор нывлӧн сьӧлӧм пӧсь тэд вичмӧ,
Тэд сӧмын лӧзалӧ син ты.
Сэк тырӧ помтӧм шудӧн сьӧлӧм,
Сэк вуджӧр морӧсӧ оз коль,
Быд дзоридз тэныд ыстӧ чолӧм,
Тэд варов сёрни кисьтӧ ёль.
Тэд енэж сетӧ шонді югӧр,
Кыдз пилы бурсиӧмсӧ мам.
Тшӧтш тэкӧд ошкӧ лэбач чукӧр,
Став ывла вывлысь олансям.
Сэк радейтӧмысь олӧм мичмӧ,
Кор сьӧлӧм кылӧ воча шы...
Шонді-Ныв
Вит лун, кыдз аддзысим тан тэкӧд.
Яраш
Мем лоин муса пыр жӧ сэки.
Шонді-Ныв
Ті дыр-ӧ кутад овны тан?
Яраш
Ми кыйим Ханлысь караван
Да водзӧ нинӧм тані керны.
Шонді-Ныв
Тэ кольччы мекӧд тан.
Яраш
Ог вермы.
Мем чужанін — Вой Парма — дона
Быд муысь-ваысь медся ёна.
И кытчӧдз лов менам оз пет,
Нэм кутас лэбавны пыр сэт,
Кӧн олӧ коньӧр мамӧй менам,
Кӧн пемыд йӧз, кыдз сэтчӧс вӧр,
Весь енлысь корӧ лёкӧс венӧм,
Ас муӧ сьӧлӧм кыскӧ бӧр.
Шонді-Ныв
А сідзкӧ гортсьыд ылын мыйла?
Яраш
Сэн царлысь вот перйысьӧс лыйлі.
Рӧзбойник ме. Рӧзбойник царлы
Да йӧзӧс пӧдтӧ кодлӧн ки.
Ме, Парма йӧзлӧн шудтӧм пи,
Ас муын колли челядь арлыд.
Шонді-Ныв
Эн, муса, асьтӧ шогӧ вӧйт,
Ме тӧда гӧльлун, ог ме вӧйп.
Но вӧч тэ, радейтан кӧ, ме ног, —
Тэ котыр Шыпичалысь эновт.
Тэ кольччы мекӧд миян сиктӧ,
Мам менам тэд тшӧтш лоас мам.
Яраш
Тэд мустӧм миян олансям.
Ми эгӧ Шыпичалы сибдӧ.
Пом Шыпичалӧн абу ылын,
Збыль ёртъяс этша коли сылӧн.
И регыд панам туй ми выль,
Туй бурлань, кывъяс менам збыль.
Шонді-Ныв
Бур, эска, мӧвпад тэнад, кӧсйӧм,
Бур тэнад морӧсад би ӧзйӧ.
Яраш
Ме аслым бӧръя котыр збой,
Мед косьын корсьны йӧзлы мезмӧм,
Мед корсьны олӧм, шог кӧн эз вӧв,
Кӧн олӧм эз вӧв пемыд вой.
И ог кӧ усь ме вира косьын,
Ме регыд лоа бара тан.
Сэк меным сет тэ ӧти козин, —
Мем паныд гажӧн ломзьӧд бан.
Сэк меным сет тэ ассьыд китӧ, —
Туй вылӧ ӧтвыв петам ми,
Шуд корсян косьлысь ӧзтам би,
И ортӧм лоӧ миян йитӧд.
Шонді-Ныв
Ме пола, Яраш, вошта тэнӧ.
Тэд эскӧм менсьым шогӧй венӧ.
Локтӧны сайласигтырйи Шыпича, Васька Йӧрш да морт кык. Шыпича мышсянь кучкӧ Ярашлы, коді усьӧ садьтӧг. Кыкӧн кутӧны Шонді-Нылӧс да нуӧны пыжлань.
Шыпича
Но, сюся.
Йӧрш (ырыштчӧ пуртӧн Яраш вылӧ)
Помалам?..
Шыпича
Оз ков,
Палачлы видзтам сылысь лов.
Со кыдзи овны колӧ, видзӧд.
Эм кодлӧн зарни лыд ни тшӧт,
Кыдз зарни — мича гӧтыр тшӧтш, —
Оз шуны мыжа мортӧн, сідз ӧд?
Йӧрш
Сё морткӧд воча тэнад вежӧр.
Тэ мывкыд вылӧ петӧ вежӧй.
Шыпича
Эм зарни ёр, эм гӧтыр мич, —
Сэк зарни гора ним и вич.
Йӧрш
Дзик ставсӧ арталӧмыд водзвыв.
Шыпича
Йӧрш, меӧ кутчысян — он вӧй,
И туй тэд паськыд лоӧ водзын.
Йӧрш
Ме ачым аддза, абу йӧй.
Шыпича
Ме мӧда гортлань. Парма шӧрын
Ме ӧні лоа царысь царь.
Сэн тырмас кыкнаннымлы кӧрым, —
Тшӧтш сэтчӧ лок.
Йӧрш (сетӧ Шыпичалы кисӧ)
Тшӧтш... Царысь царь...
Шыпича босьтӧ Васька Йӧршлысь кисӧ, кыкнанныс мунӧны пыжлань. Пуксьӧны, пыждӧра пӧльтчӧ тӧлӧн, саялӧны. Яраш палялӧ.
Яраш
Со вӧлӧм Шыпича мый октӧ.
Эй, ёртъяс, татчӧ, татчӧ локтӧй,
Сур пытшкын вежӧр тіян пӧдӧ,
Мый вӧчсьӧ гӧгӧр — онӧ тӧдӧй.
Котӧрӧн локтӧны мукӧд.
Мукӧд
Мый горзан сідз? Мый тэкӧд лои?
Мый керсьӧ тан, ог гӧгӧрвоӧ.
Яраш
Кӧн синныд? Тыртіс вина ру?
Вай гудыр синъяс валань чӧвтӧ.
Со кӧні Шыпичаыд ӧвтӧ.
Он подӧн саридз вывті су.
Йӧй йӧз, ті купеч пилы эскид.
Со ӧкмис зарни — могыс эштіс.
Мукӧд (горзӧны саридзлань)
Пон чукӧр. Пышйид. Суам! Корсям!
Тадз юртӧ ассьыныд ті ворссяд.
Кӧть вермид пышйыны ті татысь,
Ми аддзам тіянӧс, кӧть адысь!
Яраш
Кыв кӧсъя кутны тіян водзын.
(Мукӧд ланьтыштӧны.)
Ми босьтам Шыпичалысь водзӧс!
Мукӧд
Ми босьтам водзӧс, водзӧс, водзӧс!
Яраш
Кӧть дырӧн, Шыпича бӧр сюрӧ,
Да мыжсӧ вештас сійӧ юрӧн.
Мукӧд
Мыж вештас юрӧн, сӧмын юрӧн!
Яраш
Туй колӧ войдӧр миян вежны,
Мӧд, бурджык туйӧ колӧ кежны.
Ме ногӧн, ёртъясӧй, оз позь
Ас вӧсна сӧмын нуны кось.
Мед эськӧ, ёртъяс, кытчӧ волам,
Сэн бырӧ озыръясысь полӧм.
Ӧд ставным тан ми гӧльлӧн пиян,
Мед йӧзлы отсалӧ кось миян.
Мукӧд
Шань, тырмас кодъюрӧн пыр шӧйтны,
Тадз позьӧ вина пытшкӧ вӧйны. Яраш
Ми кисьтам вир, а кодлы бурыс?
Нэм озыр — вокъяснымӧс пурӧ.
Мукӧд
Оз позь пыр овны тадз, оз позь
Ас вӧсна сӧмын нуны кось.
Яраш
Вай, медводз, бурджык нырщик бӧръям,
Оз коді Шыпича моз пӧръяв.
Мукӧд
Тэ, Яраш, тэ медзбой да сюсь!
Тэ! Бӧрйӧм мӧд вылӧ оз усь.
Ог вермӧй вежны тэнӧ мӧдӧн,
Тэ медводз Шыпича сям тӧдін.
Тэ важӧн синъяснымӧс восьтан.
Тэ, Яраш, нырщикалӧм босьтан.
Тэ, Яраш, ло тэ миян нырщик!
Пом! Яраш лоӧ миян нырщик!
Яраш
Зэв ыджыд аттьӧ эскӧм вылӧ!
Бур венӧмъяс ме водзысь кыла.
Мукӧд
Кузь нэм выль нырщиклы, кузь нэм!
Кузь нэм выль котырлы, кузь нэм!
Яраш
А ӧні мӧдӧдчам му кузя,
Мед йӧзлысь пальӧдавны узьӧм!
Мукӧд
Ми мӧдам лэбавны му кузя!
Ми мӧдам пальӧдавны узьӧм!
МӦД СЕРПАС
Ар. Рыт. Серпас пом кежлӧ пуксьӧ кодзула вой. Эжвадор. Збоймӧм Эжва нӧйтӧ гысӧ джуджыд кыркӧтшӧ, резӧ быгзьӧм ваӧн пӧрысь пожӧмъяслысь вуждінсӧ. Катӧ Эжва паныд ыджыд пыжӧн Ярашлӧн котыр. Войтӧв вайӧ Эжва ньылыдысь кыпыд сьылӧм:
Оз сэн варыш лэчыд гыжъя
Вӧтӧд лэбач чукӧр, оз, —
Лэбӧ ньылыд тӧлӧн пыжа,
Вундӧ гыяс пуртӧн моз.
Оз збой каля сунлась, варччы,
Пожъяв лым кодь еджыд борд, —
Гыкӧд пыждӧра сэн гартчӧ.
Веськӧдлысьыс — повтӧм морт.
Варыш синма, вына соя,
Нинӧм сылы помтӧм лӧз.
Мед жӧ быгйӧн гыыс койӧ,
Абу полысь пыжын йӧз.
Гыысь гыӧ пыжа вуджӧ
Ньӧв моз веськыда, оз кеж.
Збой йӧз оз лыддьысьны уджӧн,
Венсьӧм налы — сӧмын теш.
Налы мустӧм лӧня олӧм,
Сотчӧ сьӧлӧманыс би.
Оз ков зарни, венсьӧм колӧ,
Найӧ быдӧн — косьлӧн пи.
Налӧн эмбур — повтӧм сьӧлӧм,
Вӧсни, лэчталӧм пурт дор.
Коді оз тӧд налысь сьылӧм,
Сьылӧм долыд, абу нор?
Паныд сувтысь пӧдӧ йирын,
Полысь кось дырйи оз сюр.
Овлӧ, вина пыдди вирӧн
Коддзӧ повтӧм йӧзлӧн юр.
Повтӧм сьӧлӧмалӧн олӧм
Медся долыд, медся бур.
Оз ков зарни, венсьӧм колӧ,
Косьын ютӧг коддзӧ юр.
Яраш
Вай шойччӧ, ёртъяс, варышпиян,
Ва паныд катіг мудзис сой.
Йӧз
Кось вылӧ тырмас вынным миян.
Яраш
Кось панны сёр нин, пуксьӧ вой.
Ог пырӧй аски лунӧдз косьӧ.
Йӧз
Дерт, муртса шойччыштны тан позьӧ.
Яраш
Со, Шыпичаыд олӧ кӧн.
Тан йӧзлысь перйӧ зарин вынӧн
Став вирсӧ, пӧсьсӧ, нетшкӧ сӧн,
Но Парма регыд сыысь мынӧ.
Йӧз (чеччӧны косӧ)
Ми воам регыд нин сы ордӧ,
Бӧр бырӧ сылӧн озырлун.
Ми шуам, — тшапмин тай, важ ёртӧй,
А миян тэ со эн на вун.
Ми дыр нин корсим, ӧні сюрин,
Дерт, тӧдан миянӧс тэ, «ёрт», —
Тэ ассьыд мыжтӧ вештан юрӧн,
Тэ юрӧн вештан, коньӧр морт.
Яраш
И Парма пурӧмысь тшӧтш инмас,
Оз котыр ас вӧсна куш лок.
Йӧз
Кӧть кӧн, гӧль йӧзлӧн шог да синва —
Тшӧтш миян синва, миян шог.
(Пестӧны би, лӧсьӧдӧны шойччӧг, сёрнитӧны аскостаныс.)
Дерт, аддзас Шыпича кось вылын,
Ми быдӧн важысь збой да ён.
Дерт, ӧнӧдз кусі биыс сылӧн,
Кӧть эз вӧв сійӧ полысь зон.
А вӧлі Шыпичаыд, пиӧ,
Морт ёна уна серти сюсь.
Сюсь! Мудер аслань сӧмын сійӧ,
Да зарни вылӧ горшыс кузь.
А, гашкӧ, Шыпичаыд, — кылан? —
Збыль дзугсис сэки мича нылӧн?
Ог весь шу, — некор ныв эн босьтӧй,
Ныв сӧмын торкас олӧм лад.
А миян нырщикӧс мый косьтӧ?
Ланьт, оз жӧ ныв понда куш кат.
Эн сӧрӧй нинӧсӧ ті, вокъяс, —
Ӧд тӧдад, кутшӧм миян могъяс.
Локтӧны пыж дорысь Яраш да Шараф, пуксьӧны торйӧн.
Яраш
Дас витӧдз матысмӧ нин во лыд,
Ас муӧ корсянь ме эг волы.
Шараф
И менам олӧм абу мӧд,
Ас му мем — челядьдырся вӧт.
Яраш
Нэм кыскӧ менӧ чужан муӧ,
Кӧн вӧлі том кад оланін.
Мый корсьны сьӧлӧм сэтчӧ нуӧ,
Оз нинӧм гажӧд кытӧн син?
Сэн абу Лун Му дзоридз розъяс,
Оз лунвыв шонді зарни кой, —
Дзор сё арӧса шуштӧм козъяс
Шог сёрни дзуртӧны сьӧд вой.
Оз лӧзав сэні помтӧм саридз,
Оз долыд гы шы сьӧлӧм дойд,
Сэн нюрысь, тулыссянь сьӧд арӧдз,
Вӧр шорӧн лэччӧ гажтӧм мойд.
Мый корсьны сьӧлӧм сэтчӧ нуӧ,
Оз нинӧм гажӧд кытӧн син?
Оз инӧд кар, кӧн олӧм пуӧ,
Оз инӧд мукӧд оланін.
Мем муса Вой Мулӧн шог вӧрыс,
Мем муса пӧрысь дзуртысь коз.
Мем гажа гажтӧм Эжва нӧрыс, —
Сэн вӧлі менам чужан поз.
Сэн медводз йӧзлысь шогсӧ тӧді,
Кор муртса сайкис челядь ун.
Ме сэсянь сьӧкыд туйӧд мӧді,
Со мыйла Вой Му эз на вун.
Со мыйла сьӧлӧм сэтчӧ нуӧ,
Мед нинӧм сэн оз гажӧд син.
Ме бара вои чужан муӧ,
Тан менам том кад оланін.
Шараф
Ас му! Став дорысь сійӧ муса,
Да корсьлім сэсь ми пышъян туй.
Йӧз муті нэмчӧж сайлась — уй.
Ас муысь ылі туйын кусам.
Йӧз (сьылӧны бипур дорын)
Чужӧм тэнад мед оз воймы,
Шог кӧ вуджас тэнсьыд туй.
Эн тэ сетчы сьӧлӧм дойлы,
Юр эн ӧшӧд, эн видз руй.
Тэнад му вылын шуд олӧ.
Сійӧс корсьны аслыд колӧ.
Тэд кӧ йӧзысь гӧля овсьӧ,
Мӧд кӧ тэнсьыд гуис шуд, —
Эн тэ бӧрддзы, эн тэ повзьы,
Корсь тэ ассьыд олӧм пуд,
Тэнад му вылын шуд олӧ,
Сійӧс корсьны аслыд колӧ.
Тэд кӧ сьӧкыд ӧткӧн овны,
Пыр кӧ тэныд букыд луп,
Гажтӧм лои ӧтка ловлы, —
Аслад вокъяс дінад мун.
Миян му вылын шуд олӧ,
Сійӧс ӧтув корсьны колӧ.
Тэд кӧ олӧм вывті дзескыд,
Няйтӧ пӧдны кутіс лов, —
Аслад морӧсад би песты,
Сьӧлӧм жугыльтны оз ков.
Вӧлі личыдджык мед олӧм,
Вӧля корсьны аслыд колӧ.
Тэд кӧ лои вывті мустӧм,
Тэнсьыд перйӧ коді вем, —
Синмад лӧг тэ ӧзты кустӧм,
Сет тэ кось вылӧ став нэм.
Вӧлі личыдджык мед олӧм,
Вӧля корсьны аслыд колӧ,
Оз кӧ тырмы тэнад выныд,
Сьӧкыд ӧткӧн нуны кось, —
Ассьыд вокъястӧ эн вунӧд,
Найӧс быдлаысь тэ корсь.
Миян личалас мед олӧм,
Вӧля корсьны ӧтув колӧ.
Мый нӧ руд кӧ енэж талун,
Мый нӧ гӧгӧрным кӧ мыж!
Аски шонді петас налы,
Кодлы олӧм талун — тыш.
Сюрӧ вӧля, гажмас олӧм,
Сӧмын повтӧг овны колӧ!
Шараф
Шуд йӧзлы сюрӧ, гашкӧ, бӧрын,
А миян вӧля курыд кӧра.
Яраш
Шараф, шог тэнӧ талун гӧрӧ.
Шараф
Мем дзескыд ывлавылыс,
Мем векни паськыд му.
Пыр шог шы сьӧлӧм кыліс,
Кӧть кытчӧ кок эз ну.
Дерт, абу со ме ӧтка,
Эм менам уна вок,
Тшӧтш налы муыс тьӧтка,
Му дзескыд, — тыртӧ лёк.
Пыр олӧм шудсӧ мыччӧ,
Кыдз енэж — кодзув ёр,
Сы дінӧ кыссям, кытчӧдз
Оз аддзы нэм гудор.
Яраш
Збыль... Миян вӧлялы кысь шуд?
Ӧд чужтіс сійӧс царлӧн суд...
Со уси биа ньӧв моз кодзув,
Медбӧрысь сявкнитыштіс ёр.
Код шуас миян костын водзвыв, —
Оз тадзи олӧм сылӧн ор?
Сім енэж югдыштліс эз уна,
Эз аддзыв кодзув кусӧм морт.
Тадз кусам, нимным миян вунӧ,
Тшӧтш сылӧн, коді талун ёрт.
Ми быдӧн сылам, сотчам биӧн,
Ми быдӧн сӧмын ывла бус.
Мед сотчӧм збойджык вӧлі миян,
Кор югӧр эз на дзикӧдз кус!
(Пуяс сайысь кылӧ увгӧм, сёрни шы.)
— Эй, сувтӧй! Петӧй югыдінӧ.
— Ми локтам шойччыны би дінӧ,
Ті войтыр, сьылӧм серти, бур.
— А сідзкӧ, мыйла дзебад юр?
Код тӧдас мӧвпъяс тіян кутшӧм.
Но нырщик, тӧдмалас дзик сутшӧн.
Мый могысь кынькъяланныд тан,
Оз ылав некор атаман.
— Ок, чожӧ, воши миян юрным.
— А мый кӧть сідз, жаль, — кольӧ нюрным
Да сёйтӧм кольӧ пипу кач?
Том морт, а, вӧлӧм, кӧч кодь нач.
— Вай зіля тувччалӧй, мый дувгад.
Яраш
Эй, мый ті, кодкӧд сэні увгад?
(Сайсянь)
Час воам, аддзан ачыд сэки.
Морт кык Яраш котырысь вайӧдӧны Ош Митрейӧс да Опоньӧс.
Со тӧдмав, шӧйтӧны мый сэні,
Кӧн шойччам ми, кор войя кад.
Яраш
Ті кутшӧм йӧз? Туй мыйла тат?..
Митрей
Да, сёмор! Петрӧ Яраш тайӧ!
Яраш
Ош Митрей! Локтӧй билань вайӧ.
А тайӧ коді?
Митрей
Чойлӧн пи,
А юӧр важӧн кывлім ми,
Збой котыр Эжваті пӧ катӧ,
Тӧв новлӧ, тӧдан, юӧр татӧн.
Яраш
Вай висьтав, Митрей, кыдзи олад?
Митрей
Эн сёрнит, олӧм миян сола.
Скӧнь зэвтӧ Шыпичалӧн ки.
Яраш
Ки сылысь кералід мед ті.
Митрей
Вын сылӧн ыджыд, овны сыкӧд
Пыр лоӧ полӧм сорӧн, зыктӧг.
Опонь
Оз быдӧн Шыпичаысь пов.
Эм, кодъяс доршасьӧны вины,
И, гашкӧ, регыд сотчас Чов.
Яраш
Чов? Чайтлім — олӧ Сыктывдінын.
Митрей
Сэн. Човйын завод, вина пуан.
Опонь
Кӧть йӧзлы сёйны абу нянь...
Митрей
Йӧз вердчас, кыдзкӧ-мыйкӧ, пуӧн,
Кач миян кынӧмъяслы шань.
Чов завод йӧзӧс ёна личкӧ.
Яраш
Збыль, сотны важӧн колі, сідзкӧ.
Митрей
Он вермы: Човйын бӧръя во
Салдатъяс сылӧн, гашкӧ, — сё.
Яраш
Салдатъяс, шуан? Сідзкӧ, зонъяс,
Бӧр ковмас пальӧдавны онъяс,
Вой кольтӧдз воны мед Чов сайӧ, —
Водз босьтам Шыпичалысь лов,
А бӧрын, йӧзкӧд ӧтув, — Чов.
Митрей
Тшӧтш миянӧс ті босьтӧй вайӧ,
Туй инда тіянлы ме бурӧс,
Туй меным важ Эжваті сюрас.
Яраш
Лок, Митрей, ӧзтам косьсӧ ми,
А йӧзыс лӧдсалісны би.
(Мӧдӧдчӧны пыжлань.)
КОЙМӦД СЕРПАС
Шыпича керка. Керка пытшкӧс зэв озыр. Шыпича гӧтыр — Шонді-Ныв гӧгӧр — Парма нывъяс, пасьтӧдӧны, вӧччӧдӧны Шонді-Нылӧс.
Нывъяс
Мый шогсян, аньӧй? Мый пыр гажтӧм?
Пыр сӧмын казьтылан тэ важтӧ.
Эм тэнад быдтор, синтӧ чӧвт,
Со гӧгӧр — эзысь, зарни, шӧвк.
Шонді-Ныв
Эн вунӧд, — мича рӧма корйыс,
Кор дзоридз гажӧдӧ веж бор,
Он кытчӧдз нетшышт сійӧс борйысь,
Оз кытчӧдз дзоридзлӧн вуж ор.
Эн вунӧд, бобув зарни сьӧма,
Кор сылӧн ас вӧля эз кус.
Кор босьтан радейтыштны сӧмын,
Сы мичысь кольӧ киад бус.
Эн вунӧд, — лэбач гажла сьылӧ,
Кор сійӧс кывзӧ шонді, сёрд.
Гаж бырӧ сьыланкывйысь сылӧн,
Кор кыяс радейтыштны морт.
Эн вунӧд, — радейтӧм оз ньӧбсьы,
Он мырдысь некор сійӧс кут.
Оз сьӧлӧм тшӧктӧм серти небзьы,
Кӧн абу вӧля, — абу шуд.
Пырӧ Васька Йӧрш.
Йӧрш
Тэ дінӧ пыравны мем позьӧ?
Шонді-Ныв
А эм-ӧ, мый тэд тан оз позь?
Йӧрш
Тэд пырті Шыпичалысь козин,
Выль дона сикӧтш ыстіс, босьт.
Мем тшӧктіс верӧс тэнад шуны,
Мый сылӧн талун чужан лун,
Да оз мед сійӧ тэнад вун.
Бур гӧстьяс коралӧма уна.
Шонді-Ныв
Ми петам кадын.
Йӧрш мунӧ ӧдзӧслань, петігмоз лёкногӧн дӧзмӧдӧ нывъясӧс. Шонді-Ныв бергӧдлӧ сикӧтш.
Тӧдсатор.
Тэ коян Лун Му шонді ёр.
Ме сэтчӧ вола-ӧ, код тӧдас.
Мем олӧм казьтыштін тэ мӧдӧс.
Нывъяс
Тэ, Шонді-Нылӧй, эн нин шогсьы.
Эн кыпӧд ассьыд сьӧлӧм дой.
И Лунвыв Муысь оласногсӧ
Вай, бурджык, миянлы тэ мойд.
Шонді-Ныв
Тасянь ылын зэв, лунвылын му эм,
Во чӧж ӧткодь пӧсь шондіыс сэн,
Енэж лӧзалӧ, оз овлы мугӧм,
Олӧ тулыс сэн помасьтӧг нэм,
Сэні дзоридзьяс уна сюрспӧлӧс,
Налӧн сынӧдсӧ тыртӧ бур кӧр.
Долыд ышловзьӧм ывлалӧн — тӧлыс,
Енэж вевтулас гажыс оз тӧр.
Саридз, кань моз, сэн ниртчӧмӧн мойдӧ,
Кӧдзыд йи сійӧс некор оз дор.
Мортлӧн сьӧлӧмыс долыдӧн ойдӧ,
Аддзас помтӧм мич ывлалысь кор.
Шоныд сӧдзваа саридзлӧн подув
Быдног пӧртмасян изъясӧн тыр,
Найӧ — сэзь войӧ гылалӧм кодзув,
Лыдтӧм кодзув оз енэжысь быр.
Кыптӧ сьӧлӧмын радейтны колӧм,
Мичсӧ ывлалысь аддзас кор син.
Менам инасьтӧм вӧт — Лун Му олӧм,
Ас му радейтӧм нэмчӧж оз чин.
Нывъяс
Збыль, аньӧй, сэні гажа сэтшӧм?
Мич эм тшӧтш тані абу этша.
Эм мич и миян Парма мулӧн,
Мич, кутшӧм некытысь оз сюр,
Да сӧмын Шыпича ки улын
Ми, Парма йӧз, ог аддзӧ бур.
1-ой ныв
Нюрын да вутш костын Парма йӧз пӧдӧ,
Эжӧра гӧпъясӧ вӧйӧма пыдӧ.
Воштӧма синъяссӧ пемыд сук вӧрӧ.
Синва сор вынтӧм му вӧр бердӧ гӧрӧ.
Парма му, чужанін, сьӧлӧмӧй доймӧ,
Кыла кор тэнсьыд ме войтӧлӧн ойзӧм!
Радейта тулысын тэнӧ веж сёнла,
Еджыд льӧм дзоридзӧн меным тэ дона.
Лун кодь югыдӧсь тулысын войяс...
Кор нӧ нин Вой Муыс палялас, збоймас!
Нывъяс
Со миян олӧм — бӧрдӧм, лӧвтӧм.
Лун чӧжӧн ӧдӧ сьӧлӧм дой,
И сӧмын сэк, кор пуксяс вой,
Ми долыд олӧм тэчам мӧвпын.
2-ӧд ныв
Мыйӧн шонділӧн югӧрыс кусӧ,
Кытӧн енэжкӧд йитчӧма нюр;
Мыйӧн кизьӧр лӧз рӧмыдӧн мусӧ
Резас коз йывсянь тӧлысьлӧн сюр;
Мыйӧн кодзувъяс лӧз дӧра вылӧ
Енэж гажӧдны ӧзталас воӧ, —
Гӧгӧр эзысьӧн дзирдалӧ, сылӧ,
Сылӧ, кусӧ тшӧтш морӧссьыд дой.
Вунлӧ сэк сӧмын лунся лёк олӧм,
Помтӧг увтыртӧм, дзескӧдӧм, шог.
Сэки лэбавсьӧ мӧвпъясӧн, лолӧн,
Тэчӧ мӧвпыд сэк олӧм асног.
Нывъяс
Гаж вӧлі эськӧ, эз кӧ помав
Шуд йӧзлысь Шыпичалӧн ки,
Эз йӧзлысь вӧлясӧ кӧ ви,
Нэм ортӧм везйӧн кӧ эз домав.
3-ӧд ныв
Ме кужи лэбны кӧ да сьывны
Лун саридзсайса лэбач моз, —
Ме вӧчи эськӧ козйӧ поз,
Мед вермис сім вӧр сьылӧм кывны.
Сэн сьылі шонді петан гаж,
Сэн кори вӧтысь вӧчны вемӧс,
Мед кывзіс чуймӧм ывла шемӧс,
Кыдз олӧм дивита ме важ.
Ок, вына кӧ ме вӧлі, вына,
Кыдз Шыпича, кыдз мустӧм тун, —
Ме ӧзті эськӧ мустӧм лун,
Мед вуджӧрысь шог Парма мынас,
Мед сотчас шондіӧн зіль ун,
Веж дзоридз чепӧсъяс важ кинас!
Шонді-Ныв
Пемыд вой оз волы помтӧм,
Оз век лысваӧн му бӧрд.
Садьмӧм муӧс асыв шонтӧ,
Войся лысва косьтӧ бӧр.
Нывъяс
Косьмӧ, косьмӧ лысва-синва,
Мыйӧн шонді югӧр инмас.
Шонді-Ныв
Кӧдзыд тӧв оз овлы помтӧм,
Оз пыр вевттьы юӧс йи.
Кынмӧм муӧс тулыс шонтӧ,
Ӧзтӧ шондіӧ бӧр би.
Нывъяс
Тулыс мездӧ йиысь юӧс.
Ытва саридзӧ шог нуӧ.
Шонді-Ныв
Тулыс венӧ арся важсӧ,
Муӧс садьмӧдӧ збой гым.
Пышйӧ повзьӧмла сэк гажтӧм,
Збоймӧ сьӧлӧм, оз ло кын.
Нывъяс
Тулыс венӧ мустӧм важсӧ,
Ӧзтӧ сійӧ муӧ гажсӧ,
Шонді-Ныв
Тулыс миян, гашкӧ, ылын,
Гашкӧ, дыр на шуд оз шед.
Миян гажным сьыланкылын
Олас тувсов лунӧдз мед.
Нывъяс
Шуд кӧ миян, нывъяс, ылын,
Гаж мед олас сьыланкылын.
Нывъяс, кытшӧн ворсам вайӧ,
Сетам ручӧс верӧссайӧ.
Лэптам сійӧс серам вылӧ,
Коді йӧзысь пышйӧ ылӧ,
Коді пуксьӧ йӧзысь вылӧ.
(Сувтӧны кытшӧн, сьылӧны да ворсӧны. Йӧктӧмӧн нерӧны сват-сватьяӧс, том гозъяӧс.)
Джуджыд, сук вӧрын оліс,
Пемыд, сук вӧрын выліс
Мича руч,
Мелі руч.
Ылӧдз мич ручлӧн кывсис,
Сылысь мич кӧч тшӧтш кывліс,
Полысь кӧч,
Пӧрысь пӧч.
Воліс кӧч, — пӧрысь, дзӧрысь,
Вайис кӧч кӧвдум сьӧрысь:
— Ручӧ-чой,
Кӧвдум сёй.
Кад тэд, руч, верӧссайӧ,
Пет тэ, руч, пиӧй сайӧ.
Дӧзмис руч,
Скӧрмис руч:
— Абу ме кӧчкӧд олысь,
Кӧчлӧн кын сьӧлӧм полысь.
Тэд ме ань
Вывті шань.
Воис ур ручӧ ордӧ,
Корӧ монь вылӧ гортӧ:
— Пи кодь бур
Мӧд оз сюр.
Пет тэ, руч, верӧссайӧ,
Тэнӧ, руч, пиӧй вайӧ.
Дӧзмис руч,
Скӧрмис руч:
— Уна зэв кӧсъян, урӧй,
Верӧс мем бурджык сюрӧ.
Тэд ме, ур,
Вывті бур.
Воис ош, шоныд пасьыс,
Ошкис ош писӧ ассьыс:
— Менам пи, —
Веськыд ки.
Менам пи шань быдногӧн,
Моньӧ тэ бура шогман.
Дӧзмис руч,
Скӧрмис руч:
— Эн тэ весь питӧ ошкы,
Ог ме овмӧдчы ошкӧд. —
Вывті лёк
Ошлӧн кок.
Ручӧс коралысь быри,
Арлыд вель уна тыри.
Шогсьӧ руч,
Эндӧм руч.
Локтӧ корасьны кӧин,
Кыскӧ кок — чегӧм тоин, —
Збой кӧть зон,
Веніс пон.
Лои нимкодь сэк ручлы,
Ӧдйӧ ладмисны лючки.
Руч да кӧин свадьба вылын
Йӧзыс уна ызгӧ кылӧ.
Киссьӧ вина, киссьӧ сур,
Кыптӧ кокъяс, сьӧктӧ юр.
Сват да сватьясӧ вай йӧткӧй,
Панӧй гажсӧ, панӧй йӧктӧм.
Кӧн том гозъя? Перйӧй шӧрӧ.
Вӧтчӧй сват да сватья бӧрысь.
(Вочасӧн ставныс ӧддзӧны йӧктыны.)
НЁЛЬӦД СЕРПАС
Шыпича ордын керка пытшкӧс зэв озыр, гӧгӧр эзысь да зарни. Сэтшӧм жӧ Шыпичалӧн паськӧм. Шыпичалысь чужанлун пасйыны чукӧртчӧмаӧсь озыр гӧстьяс: поп, царскӧй чиновник да мукӧд.
Гӧстьяс
(сулалӧны пызан сайын вина дозъясаӧсь)
Шуд, шуд, шуд!
Ми сиам Шыпичалы шуд.
Мед дыр на, дыр на ен морт олас.
Мед уна чужан лун на волас.
Шуд, шуд, шуд!
Ми сиам Шыпичалы шуд!
(Юӧны да пуксьӧны, Шыпича кисьталӧ вина.)
Шыпича
Вай юӧ, юӧ, дона гӧстьяс,
Ме вина омӧльӧс ог кисьт.
Кор сьӧлӧм вӧлі томджык, пӧсь на,
Кор синва нинӧмысь эз письт,
Кор кабыр вӧлі кӧрт кодь вына,
Кор вӧлі синмын ломзьӧ би, —
Сэк судзӧдлі ме тайӧ вина.
Вай казьтыштамӧ томдыр ми.
Ме овны томӧн бура кужлі,
Оз став лун нэмысь менам вун.
Вай ошкӧ лунсӧ, кор ме чужлі, —
Ӧд талун менам чужан лун.
Чиновник
Лэдз кыв-мӧд шуны юӧм водзын.
Шыпича
Мый юасян тэ, миян власть.
Кыдз, чайта, быдӧн тан, ме дась
Бур сёрни кывзыны.
Чиновник (перйӧ питшӧгсьыс пакет)
Тан козин
Тан царсянь козин, господа!
Царь киӧн кырымалӧм гижӧд
Москвасянь сьӧрысь вайи ме.
Гӧстьяс (шызьӧны)
Царь киӧн кырымалӧм гижӧд!
Царь гижӧ! Югыд царным гижӧ!
Мый гижӧ царь? Мый царным гижӧ?
Чиновник
Царь — сет ен сылы шуд, кузь нэм.
Гӧстьяс
Сет, енмӧ, царлы шуд, кузь нэм...
Чиновник
Тан ошкӧ Шыпичалысь уджсӧ
Да сылысь енног оласног.
Сё сюрс казнаысь сылы удждӧ.
Тшӧтш пасйӧ, — тӧда пӧ, мый мог
Тэ аслыд ёна бурӧс босьтін:
Христовӧй вичкоӧ туй восьтан
Сьӧд вӧрса пемыд йӧзлы.
Поп
Збыль,
Во истину ен морт!
Чиновник
Мый выль
Тэд отсӧг сетас, мыйӧн ковмас,
Пыр сӧмын ёнмӧд роч му овмӧс.
Код зільӧ ёнмӧдны царь трон, —
Царь вынӧн сійӧ ачыс ён.
(Чиновник сетӧ гижӧд Шыпичалы. Шыпича босьтӧ да кутлӧ чиновникӧс.)
Шыпича
Зэв ыджыд аттьӧ! Ыджыд шуд...
Гӧстьяс
Шуд, шуд, шуд!
Ми сиам Шыпичалы шуд!
Сё, сюрс во Шыпича мед олас,
Лёк йӧз мед Шыпичаысь полас,
Мед тӧдас сійӧс дзик быд морт,
Мед кывзас сылысь ва и сёрд.
Мед дыр на, дыр на ен морт олас,
Мед уна чужан лун на волас!
Шуд, шуд, шуд!
Ми сиам Шыпичалы шуд!
Юӧны да пуксьӧны. Ӧдзӧсын писькӧдчӧ пырны Ёгор, кодӧс потшалӧ да тойлалӧ Васька Йӧрш. Ёгор вермӧ пырны, шыбытчӧ Шыпича водзӧ пидзӧс вылас.
Йӧрш
Скӧт! Кытчӧ сюйсян? Воштін садь!
Шыпича
Мый, Ёгор, няйттӧ кыскин татчӧ?
Ёгор
Ме йӧзсянь. Кывзышт, миян бать!
Тшыг кулам тӧвнас, енмыс аддзӧ...
Шыпича
Код кулӧ? Мыйла? Мый сэн ме?
Ёгор
Нянь гумла вылысь новлан тэ.
Шыпича
А! Мынтысьны ті быдӧн ньӧжмыд.
Ёгор
Тэ ачыд тӧдан, — кынмис нянь.
Шыпича
Пыр зіляд кӧйдыс уджйӧз чӧжны.
Ог водзӧ нюжӧдны лэдз, шань.
Ёгор
Тэ тӧдан, миян муяс кутшӧм.
Шыпича
Мый меным мог. Ме ог ӧд кушӧн,
Ті дышла, вина завод коль.
Ёгор
Пуд сетлін кодлы, — босьтан нёль.
Шыпича
Сідз шусьылім.
Ёгор
Йӧз воис пикӧ.
Шыпича
Кор йӧрмад, — мезда, ладмам тікӧд.
Ёгор (сувтӧ, поплы)
Тэ, батюшко, кӧть йӧзӧс дорйы.
Поп
Кузь гожӧм колі енлысь корны,
Мый вӧсна няньяс торкис пуж?
Енногӧн овны йӧз оз куж,
Оз вичко тӧд, оз кывзы властьӧс.
Чиновник
Оз мынты кадын царлы вот.
Ёгор
Ми юрбитам, да нянь оз сод.
Поп (индӧ Шыпича вылӧ)
Сьӧм ен морт вичко тэчны дасьтӧ,
Со йӧзлы вӧчӧ кутшӧм бур.
Гӧстьяс (Ёгорлы)
Дыш ыджыд тіянӧс пыр личкӧ.
Поп
Ӧд, кодлы? — Тіянлы жӧ вичко.
Ёгор
Кор кынӧм тшыг, оз эскы юр.
Чиновник
А татшӧм сёрнисьыд, бур вокӧ,
Тэд плетьӧн кульны колӧ боктӧ.
Гӧстьяс
Йӧз збоймис кыдзи! Небыд власть.
Йӧз дышмис скӧнь. Нянь корсьӧ тась.
Ёгор
Ме аддза, — власть и вичко тані.
Ті ставныд ӧтдор, — йӧзлы паныд!
Мед вӧлі быд лун тіян пир,
Йӧз кисьтӧ пӧсь. Ті юад вир!
Гӧстьяс шызьӧны, Ёгор писькӧдчӧ петны, Йӧрш паныдалӧ.
Шыпича
Мый лоин! Кутӧ пӧрчча!
Чиновник
Бунт!
Йӧрш
Мый сэтшӧм тэрыб...
Ёгор
Вешйы, мун!
Гӧстьяс
Вай корӧй отсӧг, отсӧг корӧй.
Йӧрш
Он пышйы!
Гӧстьяс
Кутӧй, чептӧн дорӧй.
Со шусьӧ тшыгӧн, кутшӧм ён.
Зык панны лысьтіс кытӧн пон.
Ёгор
Он дыр тадз лӧгсӧ йӧзлысь кут!
Чиновник
Ланьт!
Шыпича
Бура розгаясӧн пывсьӧд,
Мед юӧр Парма пасьта кывсьӧ.
Ёгорӧс петкӧдӧны Васька Йӧрш да мукӧд.
Чиновник (ӧдзӧсын)
Но, кульӧй, потласяс мед ку!
Шыпича (ӧдзӧслань)
Тӧд водзӧ, — менам киын Парма,
И му, и ва, и вӧр, и яг!
Став ловъя лолыс, гут и гаг!
Ме тані царь! Ме царсьыс царь на!
Гӧстьяс
Ним Шыпичалысь тӧдӧ быдӧн.
Збой дзебсьӧ йӧзлӧн тэысь пыдӧ.
Со ӧти видліс талун вынсӧ
Да ӧні бӧрдӧ, ӧні ымзӧ.
Войкӧджса лӧсьӧдчӧны лёктӧг, —
Став вузӧс налы тэ пыр локтӧ.
Со рӧзбой юяс вылысь быри,
Дыр збоялісны, ӧні зырин.
Пырӧны Шонді-Ныв да Парма нывъяс.
Гӧстьяс
Вай кисьтӧ, юасны мед нывъяс.
Мед гажыс вӧлі керка тыр.
А юӧм бӧрын сьыланкывъяс
Ті сьывны босьтлӧй пырысь-пыр.
(Гӧстьяс юкталӧны нывъясӧс.)
Шыпича (Шонді-Нывлы)
Мый вуджӧра пыр чужӧмбаныд?
Вай дугды шогсьынытӧ, шань.
Кӧть ӧтчыд видзӧдлы мем паныд
Тэ долыд синмӧн, муса ань.
Шонді-Ныв
Эз сьӧлӧм палявлы нин сэсянь,
Ас муысь гуин менӧ кор.
Пыр ӧти увтыртӧм мем тэсянь.
Кыдз олӧм менсьым кодь он ёр.
Шыпича
Кӧть мырдӧн нуи, мый нӧ ворссин?
Эм тэд мый колӧ, мый нӧ корсян?
Шонді-Ныв
Мый корся ме? Мый гуин менсьым!
Эм кӧнкӧ менам муса морт,
Оз сійӧ зарни вӧсна венсьы,
Оз вузав зарни вылӧ ёрт.
Шыпича
Оз вермы йӧйлун аслам вунны, —
Кыдз мунтӧдз сылысь лов эг босьт,
Кыдз сылысь горшсӧ ме эг вунды!
Мыж татшӧм вунӧдны оз позь.
Гӧстьяс
Вай, дона нывъяс, гажсӧ панӧй,
Мед шоглӧн вуджӧр эз вӧв тані.
Пырӧ Васька Йӧрш, сёрнитӧ Шыпичакӧд.
Йӧрш
Морт вӧлӧм омӧль, унджык кульсис,
Ме чайта, ӧнӧдз сійӧ кувсис.
Шыпича
Мед юр оз лэптавны зэв, скӧтъяс!
Нянь бура чукӧрт.
Йӧрш
Регыд ӧкмас.
Шыпича
Мем мыйкӧ талун абу долыд.
Оз сайкӧд вина тӧдтӧм шог.
Йӧз бӧрся кыйӧдыштны колӧ.
Йӧрш
Мый шоглы талун татчӧ мог?
Вай, зарни нывъяс, сьылӧй, сьылӧй,
Мед сӧмын сьылӧм эз вӧв нор,
Мед Шыпичалӧн сьӧлӧм сылӧ,
Мед воссяс гӧстьяслӧн кыввор.
(Васька Йӧрш петӧ.)
Нывъяс
Мед Шыпичалӧн сьӧлӧм сывмас,
Вай лыддям озырлунсӧ, нывъяс.
(Йывъяс сьылӧны.)
Став паськыд Парма ловъя ловнас,
Став муыс, нэмчӧжыд кӧть мун,
Дзик ӧти Шыпичалӧн овмӧс, —
Со кутшӧм сылӧн озырлун.
Веж турун быдмӧ видзьяс вылын,
Яг быдтӧ зарни пожӧм вӧр, —
Ен сетіс ставсӧ тайӧ сылы,
Оз мӧдлы быдмы ӧти ньӧр.
Эм гырысь, посни кыйдӧс вӧрас,
Ош, кӧин, ручьяс, кӧчьяс, ур,
Сё вожа сюра мича кӧръяс, —
Дерт, Шыпичалӧн тайӧ бур.
Став медся мича дона куяс
Йӧз вайӧ Шыпичалы пыр.
А сылӧн помтӧм джуджыд юяс
Быдпӧлӧс черинас дзик тыр,
Быд кыйсьысь чери помтӧг вайӧ,
Ӧд он кӧ — кыйдӧс оз и шед.
А вӧралысьяс пӧтка яйӧн
Пыр номсӧдлӧны, бурджык мед,
Оз лӧгась, скӧрмӧдчы йӧз вылӧ,
Мед лэдзас кыйны сьӧла, тар,
Мед вына кыла шуӧм сылӧн
Оз матыст костті зэра ар,
Ӧд сылӧн шуӧм лэптӧ войтӧв,
Сы шуӧм серти Эжва ойдӧ,
Сім кымӧр вевттьӧ шонді бан.
Сы киын ставнас олӧм тан.
Шыпича (аслыс)
Мем збыльысь мыйкӧ абу долыд.
Оз некыдз юрӧ гажмӧм лок,
И сьӧлӧм тунъялӧ мем шог.
Пырӧ Васька Йӧрш
Йӧрш
Оз буртор кыв, збыль, тэнад лолыд.
Лёк войтӧв пӧльтӧ, лэчыд, ёсь,
Сук вӧрысь вывті сбой шы вайӧ.
Эм юӧр — рӧзбой юті кайӧ.
Дзик ставыс индӧ, — лоас кось.
Кыдз Эжва ытва дырйи гызьӧ,
Сідз олысь Парма пытшкын шызьӧ.
А Парма йӧз, рӧзбойкӧд ӧтвыв,
Вын абу ичӧт, тӧдан тэ.
Эн ӧти косьын врагӧс вӧтлыв,
И талун венам, эска ме.
Шыпича (скӧрмӧ)
Кыдз лысьтіс шызьӧдчыны Парма,
Кыдз лысьтіс панны талун зык.
Код катӧ Эжва паныд арнас,
Оз полӧм меысь сійӧс пык?
Гӧстьяс
Мый сідзи Шыпичаным пузьӧ?
Мый, кутшӧм сёрни налӧн сэн?
Шонді-Ныв
Ой, енмӧй, олӧм татшӧм кузь-ӧ?
Кор мынтан ставсьыс менӧ, ен?
Шыпича (гора)
Код войтӧв ньылыд гы кост сынӧ?
Йӧй йӧзӧй, панад мекӧд кось!
А гашкӧ, вунӧдід ті вынӧс? —
Он менӧ дзик куш киӧн босьт!
Шонді-Ныв
Мый пансьӧ тан?
Нывъяс
Оз вежӧр тырмы.
Гӧстьяс
Код лысьтӧ косьӧ талун пырны?
Мый керны, мӧвпыштны он куж.
Ми налы петкӧдлам ён пуж!
Ми тэкӧд некытӧн ог полӧй,
Мед, кодлӧн донтӧм лолыс, волӧ!
Шонді-Ныв
Кысь, кутшӧм йӧз нин татчӧ воӧ?
Мый вайӧ? Мезмӧм, гашкӧ, мем,
А, гашкӧ, шоглы содтӧд лоӧ,
Кыдз ола коньӧрӧй ме нэм?
Шыпича (Йӧршлы)
Ки улӧ матыст мем кӧрт паськӧм.
Ва лэптӧй мудӧд вылӧ.
Йӧрш
Дасьтім.
Шыпича
Ми йӧзӧс повзьӧдам медводз,
Рӧзбойяс торйӧн — ӧти содз,
А ӧтувтчасны, — венны сьӧкыд.
Йӧрш
Ӧтпырйӧ лӧсьӧдіс тай рӧкыд!
Шыпича
Эн полӧй, гӧстьяс, сьылӧй, нывъяс,
Эн полӧй, миян гаж оз кус.
Вай сьылӧй водзӧ сьыланкывъяс,
Вай йӧктӧй, чепӧсйӧ мед бус.
Мед воча Парма ызгӧм шылы
Гаж, серам эзысь шыӧн кылӧ!
Гӧстьяс
Ми тӧдам, — тэладорын вен.
Тэд косьын отсалӧ пыр ен.
Кӧн Шыпича, — сэн абу полӧм!
Мед, кодлӧн донтӧм лолыс, волӧ!
ВИТӦД СЕРПАС.
Шыпича керка дорын ызгӧ Парма йӧз. Куйлӧ Ёгор, дӧрӧмтӧм, мышкыс потлӧма вирӧн. Анна, Ёгорлӧн гӧтыр, лыддьӧдлӧ, бӧрдӧ.
Анна
Эн куж тай видзтыны тэ асьтӧ.
Йӧз
Вай коньӧр мортӧс муртса пасьтӧд.
Анна
Ёгорушка, тшӧтш миян овсис!
Йӧз
Кор воас Шыпичалы пом?
Эн вийсьы, Анна, гашкӧ, ловзяс,
Ӧд Ёгор вӧлі ён дай том.
(Ёгорӧс петкӧдӧны, Анна петӧ бӧрсяыс, лыддьӧдлӧ.)
Анна
Эн коль тэ менӧ дӧва юрӧн.
Кыдз тэтӧг пессям ва да нюрын?
Тшыг кулӧ челядь, кынмас пасьтӧг.
Эн куж тай видзтыны тэ асьтӧ.
Йӧз
Кор лоас мортног олӧм, кор? —
Со мортӧс нинӧмысь дзик виис.
Ок, эськӧ велӧдыштны сійӧс.
Кыдз ен оз Шыпичаӧс ёр?
Ен абу, тыдалӧ, гӧль дор.
Пӧрысь йӧз
Йӧз дорӧ Шыпичаӧс корӧй,
Йӧз водзӧ сёрни вылӧ корӧй.
Мукӧд
Оз кокньӧд, сёрнит кӧть пыр нэм.
Вын ыджыд, ёртъяс, миян эм,
Да сӧмын полӧм сійӧс дорӧ.
Пӧрысь йӧз
Ті асьныд тӧдад, сійӧ — туй.
Кось панысь ловйӧн бӧр оз мун.
Мукӧд
Ми кось кӧ панам талун, — венам,
Йӧз Шыпичалӧн кодӧсь сэні,
Йӧз кулӧ тшыг, пыр сылӧн пир.
Виръюысь! Пычкӧ йӧзлысь вир!
Вай ланьтлӧй, кылӧ кыськӧ сьылӧм.
Кысь сьылӧм, — войтӧв нӧйтӧ гы.
Оз, збыльысь кылӧ сьылӧм шы.
Збыль, сьылӧм вадорланьысь кылӧ.
Йӧз ыджыд пыжӧн татчӧ катӧ.
Со вӧлӧм отсӧг миян матын, —
Дерт, тайӧ, кӧнкӧ, локтӧ йӧз,
Код йылысь кывсьӧ тшӧтш нин татӧн,
Мый найӧ — озырлы ён грӧз.
Тыдовтчӧ пыж Яраш котырлӧн, сибӧдчӧ косӧ, пыжысь чеччӧны йӧз да локтӧны Парма йӧзлань. Гора кылӧ сьылӧм.
Ярашлӧн котыр
Гыысь гыӧ пыжа вуджӧ.
Ньӧв моз веськыда, оз кеж.
Збой йӧз оз лыддьысьны уджӧн,
Венсьӧм палы — сӧмын теш.
Налы мустӧм лӧня олӧм,
Сотчӧ сьӧлӧманыс би.
Оз ков зарни, венсьӧм колӧ,
Найӧ быдӧн косьлӧн пи.
Йӧз
Ой, Марья, сэні пиыд тэнад.
Ош Митрей сэні! Опонь менам!
Марья
Пи? Яраш?
Йӧз
Яраш, Яраш сэн!
Марья
Син омӧль... Яраш... Вайӧ ен!
(Марья котӧртӧ Ярашлы паныд, кутлӧ сійӧс.)
Йӧз
Йӧз вайӧ Яраш! Кутшӧм могӧн?
Тюрьмаысь мыні кутшӧм ногӧн?
Сэн, гашкӧ, пукавсис нин, петіс.
Эз, кывсьӧ — пышйылӧма сэтысь.
Код царлысь вот перйысьӧс виас,
Оз лэдзӧм вылӧ дорны сійӧс.
А талун, войтыр, буретш колӧ,
Кыдз Яраш, пуан вира морт.
Кысь усин, Яраш, чолӧм!
Яраш
Чолӧм!
Йӧз
Морт тэ кодь талун колантор.
Дыр кежлӧ янсӧдлісны гортсьыд.
Ас муӧ аддзин туй, эн сорсьы.
Яраш
Ас йӧзысь, войтыр, быри гаж.
Кыдз олад?
Йӧз
Олӧм миян важ.
Важ! Сёпӧв важсьыс сійӧ курыд!
Скӧнь зэвтӧ Шыпичалӧн ки.
Яраш
Мед важӧн бертід вужсӧ ті!
Йӧз
Вуж сылӧн пыдын, вывті дзурыд,
Сы киын став бур му и видз,
А миян вӧрберд муяс вынтӧм.
Нэм уджйӧз Шыпичалы мынтам.
Яраш
А уджйӧз содӧ водзӧ?
Йӧз
Сідз.
Вын миян эськӧ ыджыд эм,
Да полӧм йӧзӧс сёйӧ нэм.
Яраш
Ті урлы синмас лыйны кужад,
И черӧн ворсӧ тіян ки.
Вай ӧзтӧй кусӧм синмӧ би.
А, гашкӧ, нидзувъясӧн чужид?
Йӧз
Збой сёрни татшӧм медводз кылам.
Мӧвп татшӧм миянлы зэв выль.
А меным Яраш кывъяс мыла,
Кӧч сьӧлӧм миян, сійӧ збыль.
Яраш (парма йӧзлы индӧ воысьяс вылӧ.)
Йӧз аддзад, тіян кодь жӧ тайяс,
Шог налӧн ӧти, — тіян шог.
Эз вен ки нартитысьлӧн найӧс,
А чужтіс нэмчӧж вылӧ мог.
Мог — нуны кось пыр налы паныд,
Нэм коді гӧльлысь нетшкӧ сӧн,
Пыр нӧйтны озырӧс, кӧть кӧн,
Тшӧтш сійӧ могаӧсь и тані.
Ярашлӧн котыр
Ми сійӧн вуджам муяс-ваяс,
Мед торкны озыръяслысь ун,
Гӧль йӧзлысь пальӧдны збойлун.
Мог сӧмын ӧти татчӧдз вайис:
Мед бертны Шыпичалысь вуж,
Мед сылысь жугӧдны скӧнь овмӧс.
Йӧз
Збыль, нинӧм Шыпичаысь повныс,
Вын ыджыд миян, пуктам пуж!
Яраш
Кось вылӧ, Парма йӧз, вай пет,
Кыдз петісны со тіян вокъяс!
Став олысь Пармаысь мед локтас,
Мед шуас Шыпичалы — сет,
Сет ставсӧ, чукӧртім мый пӧсьӧн,
Пом воис юны тэныд вир!
Йӧз (керкалань)
Тан гӧстьяс соді, пызан лӧсьӧд,
Эн нюжӧд, чеччас ӧдзӧс дзир!
Яраш (керкалань)
Пом воис шойччыны тэд тані.
Тэ йӧзкӧд косьсӧ ачыд панін.
Яраш котыр
Пет, важся ёртъясыдкӧд сёрнит,
Кыв тэнад вӧвлі важӧн сыв.
Пет, тэрмась, регыд лоӧ сёр нин, —
Ми тэнсьыд кералам пеж кыв.
Пӧрысь йӧз (воысьяслы)
Оз пуртныд Шыпичалы мӧрччы,
Шӧвк паськӧм вывсьыс кӧ оз пӧрччы.
Ӧд, тӧдӧй ті, ӧд сійӧ — тун.
Сы киысь ловйӧн Сюр он мун.
Мукӧд
Мед тун кӧ, керка пытшкас пырам
Да пежӧс кок улын ми нырам.
Кодсюрӧ лэптӧны кер, мукӧд бӧрыньтчӧны.
Яраш
Оз лӧсяв тун мед, полад весь.
Мукӧд
Ми кутам чипанӧс моз сэсь.
Пӧрысь йӧз
Чӧв, вермас пельса ваысь вӧчны
Вой саридз пасьта гудыр ю,
Оз удит нюйтмӧм Эжва сӧдзны,
Чов улын лоас сійӧ, — су!
Воссьӧ ӧшинь, петкӧдчӧ Шыпича.
Шыпича
Ог вӧрзьӧд, мунад кӧ бӧр бурӧн,
Кось панад, — янсӧдчанныд юрӧн!
Йӧз
Эн серав! Миянлы тэ сюрин!
Ланьт, босьтам тэнсьыд ми пеж лов!
Кодсюрӧ лыйӧны пищальясысь, Шыпича тупкыштлӧ чужӧмсӧ сойнас, серӧктӧ да пӧдлалӧ ӧшинь. Йӧз пытшкысь унаӧн повзьӧмӧн бӧрыньтчӧны.
Шыпича
Ог тіян пищальясысь пов!
Пӧрысь йӧз
Со, войтыр, асьныд ӧні аддзад,
Ог венӧй Шыпичаӧс тадзнад.
Лёк вын тан керка гӧгӧр олӧ.
Яраш
Дзик кӧчлӧн мыйдта тіян полӧм!
Эн полӧй, войтыр, лэптӧй чер!
Вай босьтӧй унджыкӧн ён кер,
Ми дзавъям ӧдзӧс.
Йӧз босьтӧны кер, нӧйтӧны ӧдзӧсӧ.
Йӧз
Дзавъям ӧдзӧс!
Ми босьтам виръюысьлысь водзӧс.
Ми босьтам водзӧс, водзӧс, водзӧс!
Он дзебсьы! Здукӧн пасьям ӧдзӧс!
Яраш (мукӧдлы)
Би медся ён да медся сӧстӧм,
Вай ӧдйӧн кос пу ӧзтӧй ті,
Вай керка гӧгӧр бипур ӧзтам,
Мед лёксӧ войдӧр сотас би.
Йӧз уськӧдчӧ лӧсьӧдны бипур.
Би медся ён да медся сӧстӧм,
Вай ӧдйӧн кос пу ӧктам ми
Да бипур керка гӧгӧр ӧзтам,
Мед лёксӧ войдӧр сотас би.
Ӧдзӧс жугӧданінын Ярашлӧн котыр горӧдӧ сьывны.
Яранлӧн котыр
Налы мустӧм лӧня олӧм,
Сотчӧ сьӧлӧманыс би.
Оз ков зарни, венсьӧм колӧ,
Найӧ быдӧн косьлӧн пи.
Керка гӧгӧр ӧзйӧ ыджыд би, сэк воссьӧны ӧшиньяс да сэсь киссьӧ ва. Парма йӧз пытшкысь унаӧн бара повзьӧмӧн бӧрыньтчӧны.
Пӧрысь йӧз
Ми шулім, — ӧні асьныд аддзид, —
Ог венӧй Шыпичаӧс тадзи.
Яраш
Эн полӧй, Парма войтыр, ті!
Вай зіля пестӧй бурджык би.
Вай босьтӧй керкасӧ би кытшӧ.
Ті пыртӧй бисӧ керка пытшкӧ.
Йӧз ӧзталӧны чагъяс да сюмӧдъяс, лыйлӧны ӧшиньясӧ да керка вылӧ. Ыдждӧдӧны би.
Йӧз
Со кыски гӧрдӧдз косьмӧм коз.
Ми татысь сотам лёк вын поз.
Дзик ставнас керкасӧ би вевттис.
Со ӧзйӧма нин керка вевтыс.
Тшӧтш пытшсьыс чепӧсйис со тшын,
Сэсь пышйис, тыдалӧ, лёк вын.
Со валӧн дугдӧ нин сэсь лэччӧм.
Ӧдзӧс жугалӧ.
Яраш
Вай, ёртъяс, лэптӧй пуртъяс лэчтӧм!
Йӧз уськӧдчӧны Яраш бӧрся керкаӧ.
Ярашлӧн котыр
Налӧн эмбур — повтӧм сьӧлӧм,
Вӧсни, лэчталӧм пурт дор.
Коді оз тӧд налысь сьылӧм,
Сьылӧм долыд, абу нор?
Кось шы кылӧ керкаысь, кытчӧ пырисны йӧз. Керка сайысь петӧ Шонді-Ныв.
Шонді-Ныв
Кыдз пемыд саридз, гӧгӧр вӧр.
Кӧть нэм тан бӧрд, кӧть горӧн горзы,
Он аддзы туй тась петны бӧр
Ас муӧ, шонді кытӧн ворсӧ.
Котӧрӧн петӧ керкаысь Яраш.
Яраш
Кӧн тэ, йӧз эмбур вылӧ колысь?
Кӧн, коді нимтӧ асьсӧ — тун,
Мед поліс пемыд Парма олысь?
Тэ бурӧн некытчӧ он мун!
Кӧн Шонді-Ныв, кӧн сьӧлӧмшӧрӧй,
Код вӧсна нэм эг аддзыв ин?
А, гашкӧ, коньӧр важӧн вӧрын
Нэм кежлӧ кунис сӧстӧм син.
Шонді-Ныв петӧ гӧлӧс шы вылӧ, Яраш аддзӧ.
Тэ, Шонді-Ныв! Ме аддза тэнӧ!
А, гашкӧ, вунӧдін нин менӧ?
Шонді-Ныв
Тэ, Яраш! Муса, кывтӧ кутін.
Яраш
Кыдз кӧсйи, вои тэла со.
Шонді-Ныв
Тэ локтін сӧмын кӧдзыд юті,
Да коли уна кӧдзыд во.
Яраш
Мый керан, паныдасим мӧдног.
Он вермы олӧм водзвыв тӧдны.
Шонді-Ныв
Ме — кусӧм морт, ме ловзи бара,
Шуд колӧм выльысь ловзис яра.
Яраш
Кыдз кӧсйим паныдасьны коркӧ,
Тан выльысь аддзысим со ми.
Ми мӧда-мӧдлы сетам ки, —
Смерть сӧмын вермас йитӧд торкны.
Сайласьӧмӧн пышйӧ Шыпича, Яраш сійӧс казялӧ, пансьӧ кось.
Со кӧні сайласьӧ збой тун!
Он тэрмась весь, он ылӧдз мун!
Шыпича
Тэ, гашкӧ, туйсӧ менсьым потшысь.
Васька Йӧрш сайласьӧмӧн петӧ керкаысь.
Яраш
Дыр виччыси ме тайӧ лун!
Шыпича
Лун эз на коль, эн водзвыв ошйысь!
Васька Йӧрш гусьӧн сибӧдчӧ да сутшкӧ пуртӧн Ярашӧс, коді усьӧ. Тыдовтчӧ керкаысь йӧз. Шыпича да Васька Йӧрш пышйӧны.
Йӧз
Тан Шыпича, эй, войтыр, локтӧй!
Збой тун, эн тэрмась, чеган коктӧ!
Йӧрш Васька сыкӧд пышйӧ Човйӧ.
Он пышйы! Суам! Он мын ловйӧн!
Котӧртӧны, Шыпичаӧс да Васька Йӧршӧс вӧтӧдӧны, Ярашӧс оз казявны.
Шонді-Ныв (уськӧдчӧ Яраш дінӧ)
Ой, Яраш... Ловъя?..
Яраш
Шонді-Нылӧй.
Смерть локтӧм шы мем матысь кылӧ Шонді-Ныв
Ой, мыйла, мыйла шудтӧм ме!
Яраш
Син пемдӧ менам. Кывзышт тэ.
Мед Парма йӧз оз дивит менӧ,
Оз дивит сэсь, мый коли кось,
Кор йӧзлӧн ылын на зэв венӧм.
Тэ, муса, пищаль менсьым босьт.
Мун йӧзкӧд радын, водзӧ, шогтӧг.
Выль дой мед вынлы сетӧ содтӧд.
Пыр восьлав водзӧ, йӧзкӧд век,
Шуд ылысь, водзысь аддзан сэк.
Кӧть тӧдлі ме пыр сьӧкыд олӧм,
Эз чинлы менам овны колӧм.
Смерть... Гусьӧн воис мустӧм смерть.
Эн бӧрд, эн сӧстӧм синъяс кӧтӧд,
Ме тӧда, сьӧкыд тэныд, дерт.
Пом... окышт, бӧръя туйӧ мӧдӧд.
Йӧз (петӧны керкаысь)
Эй, коді тӧдӧ, нырщик кытӧн?
Шарафкӧд аддзылім ми кыкӧн,
Кыдз Яраш петіс татысь ортсӧ.
Шонді-Ныв
Бур йӧзӧй, татчӧ!..
Йӧз (локтӧны Яраш дінӧ)
Кодкӧ горзӧ.
Лӧнь. Вирӧн ойдӧ. Кутшӧм дой?
Збой нырщик миян... Ловтӧм... шой.
(Пӧрччӧны шапкаяс.)
Кыдз, коді веніс тэнӧ, Яраш.
Тэ шой, немповтӧм, вентӧм яр ош!
Мукӧд йӧз (вайӧдӧны Шыпичаӧс)
Но, восьлав зіля, быри эбӧс?
А пышйиг рака моз дзик лэбис.
Шонді-Ныв
Со коді мыжа ставсьыс, со
Вир юӧ коді уна во!
Йӧз
Кӧть шусян тунӧн, пышйин, повзин!
Виръюысь! Олӧм тэнад овсис!
Пеж тунӧс, войтыр, сідз ми виам,
Оз ловзьы бӧр мед сылӧн шой.
Оз бурд мед весиг ӧти дой.
Тан сійӧс сотны колӧ миян.
Шыпича
Тась мынтад юрнад ставныд дзик.
Тшын йылӧ кыптас тіян сикт.
Йӧз
Ланьт! Регыд ассьыд коляс тшын.
Ми тэнӧ сотам, Парма кӧин!
Тӧв ньылыд тэнсьыд лэдзам пӧим!
Шыбытӧны Шыпичаӧс биӧ. Локтӧ Марья, бӧрдӧ.
Йӧз лӧгысь кокниа он мын.
Мария
Югыд шондіӧй, муса пиӧй да-й,
Та вылӧ ӧмӧй воин ас муад,
Кадтӧм кадӧ мед сэтӧн гуасьны?
Кутшӧм козин тэ вайин мамыдлы?
Коз пу сир дорысь курыд шогӧн тай,
Муса пиӧй, тэ мамтӧ козьналін.
Луншӧр лунӧ тай кусін, шондіӧй,
Томысь-томӧн тай усин, пиукӧй,
Кыдз веж турун коса улын, тэ
Орин, коньӧрӧй, пӧрин, нюкыртчин.
Мамтӧ ӧтнассӧ колин, эновтін,
Позтӧм кӧкӧс моз, нэмсӧ кӧкавны,
Курыд синвасӧ синсьыс пыдзравны.
Йӧз
Тась нуам Ярашӧс мам ордас.
Узь, Парма йӧзлӧн бур пи, узь.
Збой олӧм тэнад эз вӧв кузь,
Но вӧлі тэнад вына бордъяс.
Дыр олім сайласьӧмӧн, гӧля,
Дыр олӧм вӧлі — курыд сир,
Но воин тэ и йӧзлысь вир
Тэ пузьӧдін, мед корсьны вӧля.
Узь, Парма йӧзлӧн бур пи, узь,
Мед олӧм тэнад эз вӧв кузь, —
Пыр, кытчӧдз йӧзлы оз шед венӧм,
Пыр кытчӧдз оз во бурджык лун,
Кось вылӧ чуксалас ним тэнад,
Ним тэнад Пармалӧн оз вун.
Ярашӧс нуӧны, мукӧд кольччӧны. Марья мунӧ Яраш шой бӧрся да лыддьӧдлӧ.
Марья
Шызьы, гызьӧдчы, паськыд Эжваӧй,
Джуджыд йирӧ тэ пӧдты вӧрӧгӧс.
Козъяс, пожӧмъяс, шызьӧй-вӧрзьӧдчӧй,
Нырӧй, талялӧй, йӧзлысь вӧрӧгӧс.
Югыд шондіӧй, чукӧрт му вылысь
Став йӧз лӧгсӧ да ӧзйы, донӧдчы,
Ӧзйы, донӧдчы, вир моз пузьӧдчы,
Йӧзлысь вӧрӧгсӧ сот тэ пӧимӧдз.
Ыджыд войтӧлӧй, лэбав му вывті,
Миян вӧрӧглысь разӧд пӧимсӧ.
Пырӧны нывъяс, локтӧны Шонді-Ныв дінӧ.
Нывъяс
Вен, муса аньӧй, ыджыд шогтӧ!
Ми асьным бӧрдам, синва пӧдтӧ.
Выль лун, выль шог пыр йӧзлы содтӧ.
Кӧн, эм-ӧ олӧм, шогсӧ тӧдтӧм?
Шонді-Ныв
Медбӧръя шог тан менӧ суис.
Мем сэсся выль шог оз нин мӧрччы.
Ме кыла, — сьӧлӧм изйӧ пӧртсис.
Мем ӧти коли водзӧ туйыс.
Дзик ӧти туй, но туй бур эм, —
Кось нуны нартитысьыд нэм.
Воӧны Васька Йӧршӧс вӧтӧдысьяс.
Йӧз
Йӧрш Васька пышйис, эз сюр кыйны,
Сук вӧрын эгӧ вермӧ лыйны.
Ок, мыні медся пурсьысь пон!
Вын Шыпичалӧн Човйын ён,
Йӧрш Васька ӧні дерт нин Човйын.
Ог мынӧй ӧні сыысь ловйӧн.
Шонді-Ныв
Вур йӧз, ті озырысь эн полӧй,
Кыдз Яраш велӧдліс, сідз олӧй,
Йӧз киын медся ыджыд вын,
Йӧз киысь нинӧмтор оз мын,
Ун полӧй, войтыр, юръяс лэптӧй,
Кось вылӧ черъяс выльысь лэчтӧй,
Да мӧдам Човйӧ. Сотам Чов!
Но, коді кось нуны оз пов?
Йӧз
Мый повныс? Некод дзик оз пов.
Збыль, сотам Шыпичалысь Чов!
Мед туйыс Шыпичалӧн бырӧ.
Код тӧдас, овны коли дыр-ӧ,
А талун ыджыдалам ми,
Да вына ӧтвыла йӧз ки.
Шонді-Ныв (мунӧ пыжлань)
Эй, войтыр, Човйӧ, Човйӧ, Човйӧ!..
Йӧз (вӧтчӧны Шонді-Ныв бӧрся)
Эй, пестам водзӧ ӧзтӧм би!
Кӧть Ӧтчыд ыджыдалам ми!
Мед тӧдӧ быдӧн, — Парма ловъя!
Йӧз ылысмӧны, тӧв вайлӧ йӧзлысь чуксасьӧм.
Эй!.. Ловъя Парма! Парма ловъя!
1929–40.
==n В. Юхнин. Алӧй лента: роман. Первой книга. Сыктывкар: Комигиз, 1941. 208 лб.
В. Юхнин
АЛӦЙ ЛЕНТА
Первой книга
{Юхнин В. В. @ Алӧй лента @ роман @ В. Юхнин. Алӧй лента @ 1941 @ Лб. 3–208.}
I
Изьва да Печора йывъясын, Эжва да Сыктыв вожъясын сійӧ воӧ тулысыс вӧлі быдтысьысь мам кодь: тӧждысьысь да мелі. Небыдик зэр, лунтӧв да пӧсь шонді ӧтвылысь, быттьӧ помечӧн, босьтчисны да личлэдзлытӧг первой кульыштісны му вылысь еджыд эшкынсӧ, лымсӧ, эз сетлыны ыджыдавны кын асывъяслы, пужлы, вӧтлісны найӧс быд логысь, пармаса быд шор увтасысь, быд пу костысь кытчӧкӧ ылӧ, йиа мореясланьӧ. Эз дыр ковмы кынмыны кузь кока турияслы, кодъяс волісны лунвывсянь водз, нюрын став лым сывтӧдз на; воан первойя лунсяньыс найӧ горзісны радпырысь, нюръясын асьнысӧ кӧзяеваӧн лыддиг. Юяс вылысь йисӧ жугӧдны сырчикъяс волісны водз да водз жӧ и йисӧ кылӧдісны. Сиктъяс весьтті лэбиг, арын моз нораа эз горзыны дзодзӧгъяс; асылын удж вылӧ быттьӧ сёрмӧмъяс, найӧ лэбисны тэрмасьӧмӧн водзӧ, паськыд тундраяслань, кӧні дженьыдик гожӧмыс оз тӧдлы войсӧ. Регыд сэсся муыс эжсис веж турунӧн, вӧрыс пасьтасис гожся паськӧмӧ. Ветольясӧн да истанъясӧн помасис пӧткалӧн лунвывсянь воӧм; пӧтка пуксис пӧжсьыны, а водзджык воысьяслӧн да тӧвйысь пӧткаяслӧн регыдӧн лоисны и пиян. Пӧткалӧн кольк тыра позъясыс да гырысь котыра пияныс частӧ мӧдісны сюравны вӧралысьяслы, и вӧралысьяс ас костаныс сёрнитісны:
— Сёр тулысыс кӧ оз кынты, другӧ, пӧткаыд таво лоӧ.
Но сэк жӧ вӧралысьяс пӧвсын тӧдчис кутшӧмкӧ тӧждысьӧм, мыйкӧ нӧшта виччысьӧм.
Ыджыд надеяӧн найӧ видзӧдлывлісны гӧрд коляоз вылӧ, коді таво вӧлі артмӧма пӧшти быд козйын, пожӧмын; думсьыс быдтісны коль — урлы сёянтор. И кор нин кольыс артмис уна да сирзьытӧм, друг кысянькӧ мӧдіс воны уркай да азыма кутчысис свежӧй коль йидны.
«Цип-цип-цип... Курли-курли-курли», — ланьтлытӧг мӧдісны шумитны найӧ, войвыв паськыд вӧрвасӧ гажӧдіг.
Тыла ректіг-октіг-ӧ, сюмӧд косиг-тубраліг либӧ туис кышъясла ветліг, вӧралысьяс кылісны налысь дзольдзӧмсӧ, аддзисны помтӧм чукӧръяссӧ да нимкодясисны. Найӧ тӧдісны, мый чим гӧрд либӧ виж сера гӧна, гартыштчӧм крука ныра, шоныд муӧ лэбзьывтӧм тайӧ дзоляник пӧткаыс, пӧльяс висьталӧм серти, другасьӧ уркӧд му пуксьӧмсяньыс нин. Налы эз вӧв мог сыӧдз, кутшӧм вынъяс кӧрталӧны найӧс ӧти-мӧдыскӧд *. Тӧдісны сӧмын сійӧ, мый уркай бӧрся и ур воас, уркай чуксалас уртӧ, сійӧ оз пӧръясь.
* Уркай бӧрся ур вӧтлысьӧ сы вӧсна, мый уркайыслӧн сёяныс коль жӧ и, кольсӧ йидігӧн, зэв ёна найӧс гылӧдӧ му вылӧ. Ур тайӧ кольсӧ корсьӧ да йидӧ.
И дзоляник пӧтка эз пӧръяв. Страдаӧ петтӧдз на шызисны понъяс, а нянь уберитан кадӧ лунвывсянь ур мӧдіс чукӧръясӧн-чукӧръясӧн, быттьӧ найӧс кодкӧ вӧтліс, и найӧ пышйисны кыті веськалӧ: вӧрӧд и ваӧд, вӧлӧстьясӧд и сиктъясӧд.
Шызисны сиктса челядь. Кыз дӧра гачьяссӧ ки пӧвнаныс кутыштӧмӧн, лунбыдъясӧн найӧ котралісны-горзісны — вӧтлысисны би кодь гӧрд уръяс бӧрся керкаяс вывті, карта мышъясӧд.
— Со нин сійӧ, Пийко кейка выйын!..
— Буско, ус!.. Соболь, ту!..
— Паныдайӧй... Петый, Кузьма, Ваня... кытшойтӧй!
— Э-эк! Бая на шутёйтіс...
Кывъяссӧ ӧшӧдӧмаӧсь, челядь чукӧръяс пӧвсӧ вошӧмаӧсь, сэн жӧ котралісны вӧрӧ петкӧдлытӧм, арджынъя понъяс, сы ни садь горзіг. Вӧтлӧдлӧм ур мукӧддырйи кыдзкӧ-мыйкӧ сюрлӧ том кычан вомӧ, и сэки сійӧ видзӧдӧ джагӧдӧм ур вылӧ шензьӧмӧн, гӧгӧрвотӧг, мыйла урыс друг дугдіс котравны. Но тайӧ овлӧ сӧмын первойысьыс. Урлӧн пӧсь виръяйыс чӧсмӧдӧ пиньяссӧ понлысь, и сійӧ, кыдзи кӧинпи, пырысь-пыр гӧгӧрвоӧ, кытчӧ мый ладмӧ. Дырджык кӧ котралас челядькӧд, весиг урӧсмӧ: урсӧ кутӧм бӧрын пышйӧ йӧз дінысь да гӧннас и сёйӧ сійӧс. Вӧралысь кӧзяинлы бӧрыннас вель дыр лоӧ велӧдны татшӧм урӧсмӧм понсӧ, мед сійӧ эз мӧд пышйӧдны лыйӧм урсӧ.
Уръяс бӧрся вӧтлысьӧм эз прӧста вош и челядьлӧн. Кыдзи бушколасьысь море дорын олысь пиян лоӧны повтӧм мореплавательясӧн, кыдзи орёлъяс рӧдинаын быдмысьяс лоӧны повтӧм джигитъясӧн, сідз жӧ паськыд вӧръяс пӧвсын быдмысь челядь бӧрвылас лоӧны зверь вылӧ повтӧм да збой кыйсьысь-вӧралысьясӧн. Сьӧкыдлунӧ да повтӧмлунӧ велӧдчан тайӧ ворсанторйыс, уръяс бӧрся вӧтлысьӧмыс, челядь пӧвсын ӧзтӧ зверь-пӧтка кыйӧм вылӧ медводдза страсть.
Челядьлӧн батьясыс дзолянас вӧлісны посни пиян кодьныс жӧ, и ӧні, нюмдӧм чужӧмаӧсь, найӧ видзӧдісны ыджыд шумӧн котралысьяс вылӧ да радлісны, мый регыд нин, регыд тӧлк лоӧ и налы вӧтлысьны уръяс бӧрся.
— Кыйсян во кӧсйӧ лоны, сусед, кыйсян во, — ас костаныс сёрнитісны батьяс.
— Медъя нин, медъя... Сэсся ӧд оз жӧ пыр ло каля во *.
* Каля во — уртӧм, прӧмыстӧм во.
— Оз, дерт. Кымын во нин понъясӧс прӧста вердім?
— Унакодь нин! Японскӧй война бӧрад, кажитчӧ, прамӧй вӧралан воыс эз на и вӧвлы.
— Лоӧ кӧ тӧлк, бур йӧзлы лоӧ и нажӧтка.
Вӧралысьяс радейтӧны пӧся сёрнитны вӧвлӧмторъяс йылысь, кыдзи сійӧ либӧ мӧд кольӧм воясӧ кыйис ошкӧс, туланӧс да мукӧдпӧлӧс гырысьджык зверьясӧс; кутшӧм бур сылӧн вӧлі понйыс, кодӧс тшыкӧдісны да сы помысь кадтӧг торксис; кыдз сійӧ вӧралігӧн некутшӧм помкатӧг воштыліс ассьыс туйпассӧ... Татшӧм сёрниясыс торъя нин овлӧны сэк, кор вӧралысьяс веселмӧны, кор налӧн гилялӧ кывйыс висьтавны став сійӧ торсӧ, коді петкӧдлӧ налысь смеллунсӧ да вежӧрсӧ. Но сёрнитны водзӧ кӧсйӧмъяс йылысь, мый найӧ кыясны уна зверь-пӧтка, мый налӧн понъясыс бурӧсь, пищальясыс инмалысьӧсь да сёрнитны мукӧд сэтшӧмторъяс йылысь? — О-оз! Бур вӧралысьяс та йылысь сёрнитны некор оз мӧдны. Найӧ тӧдӧны, мый кытчӧдз сьӧлатӧ он лый — куштыны сійӧс оз позь. И не сӧмын тайӧ. Вӧля вылӧ лэдзӧм кыв вермас торкны вӧралысьясӧс. Кыв — сійӧ ньӧв, кодарӧ бергӧдчас.
Водзӧ вӧчны кӧсъянторъяс йывсьыс вӧралысь сӧмын аскежсьыс думайтӧ да мый позьӧ регыдджык пӧртӧ олӧмӧ. Кодъяслӧн торксьӧмаӧсь либӧ пӧрысьмӧмаӧсь понъясыс — лӧсьӧдалӧны выльясӧс; водзвыв сверлиталӧны дробовик-пищальяснысӧ, заптӧны свинеч-порок; кодъяслӧн важмӧмаӧсь кыйсян керкаяс — гожӧмнас на вӧчалӧны выльясӧс, мед кыйсигас, арнас, оз ло ва руа, ар кежлӧ жӧ аскадын лӧсьӧдалӧны вӧралан паськӧм. А таво весиг таысь на унджык. Тӧдвыланыс кутӧмӧн, мый урыс локтӧ лунвывсянь, локтӧ сёрӧн нин, идзапод талялӧ, урлы сёян эм, и кыйсьӧм-вӧралӧм лоӧ бурджык, — унаӧн шуисны эновтчыны тӧв кежлӧ гортаныс, ас вӧрваысь корсьны кынӧмпӧт, зэв этшаӧн кӧсйысисны мунны ылі муясӧ удж корсьны.
Медводз тайӧ мӧдісны тӧдны надеждинскӧй да богословскӧй заводъясӧ рабочӧй-песпилитысьясӧс медалысь агентъяс. Лӧгӧсь, найӧ ветлӧдлісны Эжвайыв сиктъясӧд, Висер вожъясӧд да чукӧртісны сӧмын сэтшӧмъясӧс, кодъяслӧн эз вӧвны ни пон ни пищаль, кодъяс заводъясӧ ветлісны кольӧм во, локылісны уджйӧзӧн да договор серти долженӧсь быть мунны пес пилитны. Татшӧм йӧзыс зэв ёна гыжъялісны балябӧжъяснысӧ.
Ура воясӧ ёнджыка донъясьлӧны и сортӧвӧй лэдзысьяс. Скодка вылӧ найӧ, дерт, чукӧрмӧны, кыдзи ӧти; пукалӧны-сёрнитӧны дельнӧя, но ставыс синӧны ыджыдджык донлань.
— Шестерикыд, Петрович, дас верст сайсьыд донтӧм. Татшӧм дон вылад таво некод оз ышты. Кольӧм во уджалім нин, тӧдам, — скодкаяс вылын шуасисны сортовщикъяс, и фирмаса дӧвереннӧйяслы да приказчикъяслы лоӧ уна рыт пӧсявлыны, мед дорйыны прӧчентъяссӧ, кодъясӧс найӧ, кӧзяевасьыс явӧ и гусьӧн, содтавлӧны асланыс пӧльза вылӧ.
Да мый нин сёрнитны! Ура вояснад весиг тюни гындысь визинчи да кышан вурысь поёлчи этшаджыкӧн ветлӧны «гуляйтны» Сибирӧ, а пурубчи да лоймичи ассьыныс шабдінысӧ видзлӧны гортаныс медбӧръя ярмангаӧдз.
Гожӧмбыд таво йӧзыс олісны кутшӧмкӧ надеяӧн, мыйкӧ вылӧ эскӧмӧн. Татшӧм надеясӧ, водзӧ овны радейтӧмлунсӧ кыдзкӧ вӧвлытӧма кыліс ас пытшсьыс и Матвей Степан — Нӧрысйыв сиктын медбур вӧралысьыс. Йӧзыскӧд ичӧтысяньыс уна сёрни-баснитӧм, куш кынӧмпӧт вӧсна нэмсӧ тӧждысьысь, сьӧкыд уджлӧн тайӧ пиыс таво быттьӧ томмыштӧма. Гӧгрӧс сьӧд тош пырыс унджыкысь тӧдчывліс нюм, пыдісянь видзӧдысь синъясыс лӧсталісны нимкодьӧнджык, чужӧмыс вӧлі югыдджык. Мудінсянь тэчӧм тушаыс таво кажитчис нӧшта на зумыдӧн, ёнӧн. Сійӧ весиг семьяыскӧд вӧлі варовджык... А ӧтиысь, шурин ордас гӧститігӧн, весел юрӧн весиг гӧтырсӧ нимнас — Марпаӧн — шуис.
Степан эскис вӧралысьлӧн аслас вынлы да кужӧмлунлы, аслас жӧник пиянлы — кызь кык арӧса Мишкалы да, медся нин, кызь арӧса Ильялы, кодъяс весиг кольӧм, уртӧм воясӧ асьнысӧ петкӧдлісны Матвей Степан пиянӧн.
И таво матігӧгӧрсаяс да Нӧрысйыв сиктса вӧралысьяс эз прӧста шуасьны:
— Ми тӧ мый!.. Омӧлик вӧралысьяс. Матвей Степан ая-пиа котыр, буди, таво уртӧ пыльясны-а. Понъяс бурӧсь, асьныс яран кодьӧсь. Степан — сійӧ муысь и ваысь аддзӧ.
— Мый нин сёрнитны... А понъясыд вӧліны бурӧсь и Степан батьыслӧн — покойник Матвейыслӧн. Тыдалӧ, пон рӧдыс налӧн сэтшӧм.
Но понъяс йылысь сёрниын йӧзыс вунӧдлісны сійӧ, мый Степанлӧн ӧнія Лыскоыс рӧднас вӧлі весиг мӧд сиктысь, уна верст сайысь.
Став делӧыс вӧлі сыын, мый Степан бура велавліс бӧрйыны понпиянсӧ. И тайӧ Лыскосӧ аддзытӧдз, сійӧ видлаліс, гашкӧ, сё понпиӧс, быдӧнӧс босьтліс крукыльтчӧм чуньяса чорыд киясас, но видлаліс видзчысьӧмӧн, думсьыс небыдика, мед понпиыс ёнаыс эз повзьы да мед позис кывзыны дзоляник сьӧлӧм пессьӧмыслысь пырся ӧдсӧ. Уналысь Степан весиг вомсӧ эз паськӧдлы да эз видзӧдлы кымын ан налӧн вом пытшкас, а лӧгпырысь шыбытліс бокӧ, думыштӧмӧн: «Оз туй. Сьӧлӧмыс нӧш кодь, муртса дзӧрӧ».
Но кодыр Степанлӧн кыз чуньясыс кыласны сизьлӧн зіля кокасьӧм моз ичӧтик сьӧлӧмлысь ӧдйӧ тіпкӧм, сэк сылӧн нимкодьысь югнитасны синъясыс. Сэк сійӧ понпилысь паськӧдас вомсӧ, лыддяс сэсь анъяссӧ и кымын этша аныс, кымын сійӧ орласьӧма, сымын дыр да гӧгӧрбок босьтчас бергӧдлыны горзысь понпиӧс. Видзӧдлас сійӧ бӧръя кокъяс вылас — чукляӧсь-ӧ найӧ да ӧдйӧ-ӧ мӧдас вермыны котравны; кузьӧсь-ӧ кок гыжъясыс, эм-ӧ кок чальясыс; тӧдмалас юрланьсӧ: кузь-ӧ да вӧсни-ӧ нырыс — понлӧн медколана торйыс; абу-ӧ дженьыдӧсь пельясыс, кодъяс висьталӧны понлӧн дышлун йылысь; эмӧсь-ӧ щӧка улас усъясыс да кутшӧмӧсь — ӧтсямаӧсь али абу; сэсся босьтас сійӧ понпиӧс шошаӧдыс, чепӧльтас ичӧтика да ӧшӧдас джодж весьтӧ, мед тӧдмавны сылысь доймӧмсӧ, ваньӧглунсӧ, кыдз шулӧ Степан, и коді омӧля горзӧ — бара жӧ шыбытас бокӧ.
Синмассьӧм, гырысьджык понпиянӧс бӧрйигӧн, Степан вӧчлӧ нӧшта ӧтитор. Сійӧ пасьтавлӧ ассьыс пасьсӧ вевдорӧ гӧнӧн, сувтӧ нёль кок вылӧ нарошнӧ ошкӧ пӧрччӧмӧн да уськӧдчывлӧ понпи вылӧ. Бур понпи татшӧм зверсьыд оз пышйы лабич улӧ. Сійӧ босьтчӧ увтны да скӧравны.
Буретш тадзи увтіс дзоляник Лыско ассьыс лоана кӧзяинсӧ, кор нин Степан сійӧс видлаліс гӧгӧрбок. И таысь на унджык: Лыско вӧлі нӧшта нёль синма. Прамӧй синъяс вылас вӧліны мӧд синъяс, кодъясӧн понйыс, вӧралысьяс чайтӧм серти, вермӧ аддзыны вӧрсаясӧс и став мутисӧ.
Лыскоӧс бӧрйӧмӧн Степан эз ылав: Лыско лоис бур понйӧн, ыджыд ныриса, лэчыд пиня, некодысь повтӧм да морт кодь вежӧра понйӧн. Лыскосяньыс, тыдалӧ, велалӧма нин и Катшыс.
Ар кежлӧ Степанлӧн ставыс нин дась. И ӧні, ильялунъяс бӧрын, сійӧ тшӧкыдджыка мӧдіс пуксьывлыны аслас карта звӧз вылас, кысянь кипыдӧс вылын моз тыдалісны помтӧм вӧръяс. Тайӧ вӧръясыс, сэні шоръясыс да юясыс, мылькъясыс да увтасінъясыс, вӧр трӧпаясыс да веськыд прӧсекъясыс Степанлы вӧліны сэтшӧм жӧ тӧдсаӧсь, кутшӧм тӧдсаӧсь Нӧрысйыв сикт гӧгӧрса став кӧдза мулӧн быд загун, быд места, быд потшӧс прасла. Син куньӧмӧн эськӧ сійӧ висьталас, кодлӧн кодкӧд орччӧн куйлӧны муясыс, мый кӧдзӧма и кутшӧма быдмӧма.
Матвей Степан — бур кӧзяин. Лым сылӧмсянь да страдаӧ петтӧдз сійӧ унаысь ветлывлӧ видзӧдлыны ассьыс муяссӧ, сы вылысь кӧдзаяссӧ, но муясыс Степанлӧн вӧліны серавмӧн посниӧсь — батьыслӧн ичӧтик овмӧссьыс коймӧд пай, кодӧс сійӧ пӧлучитліс юксигас, и весиг медбур воясӧ аслас няньыс тырмывлӧ сӧмын тувсов Опонасей гӧгӧрӧдз.
Та пыдди помтӧмӧсь сійӧ вӧръясыс, кытчӧ Степан ветлывлӧ асласъясӧ моз да кытысь корсьлывлӧ кынӧмпӧт.
Вылыс дӧрӧм-гач кежсьыс, шапкатӧм, кӧмтӧм, ӧти вӧскресення лунӧ ӧбед бӧрын Степан бара пукаліс звӧз помас да вылын Нӧрысйыв сиктсяньыс, кыдзи джуджыд гӧра йывсянь повтӧм варыш, паськыда тывъяліс эрдъяссӧ, пыдіа кывзысис вӧрвалӧн лолалӧмӧ. Талы отсаліс талунся дивӧ кодь лӧнь, сӧстӧм да мича луныс. Татшӧм лунъясыс овлӧны сӧмын сэк, кор пӧсь гожӧмыс лэччыштӧма нин арся поскӧдыс, но абу на сюрӧма кӧдзыд войтӧв царствоас, да арся пемыд войясыс, кыдзи паськыд туйвывса рӧзбой, абу ва удитӧмаӧсь пӧрччӧдны вӧрлысь шӧвк платьесӧ, а сӧмын серӧдӧмаӧсь да тайӧн ывлавывсӧ быттьӧ вӧччӧдӧмаӧсь ыджыд праздник кежлӧ. Шондіыс ӧні видзӧдіс читкыль синмӧн нин: эз сот, сӧмын югдӧдіс. Зэръяс бӧрын тшынысь да бусысь мыськыссьӧм сынӧдыс лоӧма кизериник, синмӧн аддзытӧм. Весиг пармаӧс люлькӧдысь тӧлыс талун ветлӧдліс кокчуньйыв да шытӧг ворсӧдчыштіс гӧрдӧдӧм пипу коръясӧн. Весиг Степан водзті мунысь курӧгъяс, кажитчӧ, виччысьӧмӧнджык восьлалісны асланыс Петрӧван бӧрсяыс. Арланьыс татшӧм зарни лунъясыс, буракӧ, сы вылӧ и лолӧны, мед мортыс тайӧ во кежлас нӧшта ӧтиысь ӧтувтчылас вӧлявылыскӧд.
И друг аслыссяма тайӧ чӧвсӧ кодкӧ быттьӧ вундыштіс, Степан вӧрзьыштіс места вывсьыс, думсьыс отсыштіс сылы, кодсянь воис тайӧ лэчыд шыыс. Но отсавны эз ковмы: Лыско да Катшыс босьтчисны увтны ӧтпырйӧ, эстӧн матын, ыбъяс сайын и эм, первойя вӧрас.
«Регыд найӧ», — думыштіс Степан, тӧдӧмӧн, мый понъясыс сылӧн дзик на ӧні вӧліны сы дінын. Мукӧд луннас найӧ босьтчӧны уртӧ увтны водзджык, сиктысь понъяссӧ шызьӧдлӧны асывсяньыс, но талун вӧлі праздник, и понъяс велалӧмаӧсь татшӧм лунъястӧ тӧдны пӧжасьӧм дук сертиыс. Праздникнад кӧзяиныд лышкыдджык: вермас сетны пирӧга нянь, ӧбед бӧрын — лыяс.
Колис нӧшта некымын здук, и Нӧрысйыв сиктысь вӧралысь став понйыс, кыдзи и кольӧм лунъясӧ, мӧдісны кывны вӧрын. Унасикас гӧлӧсаӧсь, найӧ разӧдчисны быдлаӧ — ылӧ и матӧ — грымгисны-увтісны уръясӧс, лунбыдъясӧн виччысялісны кӧзяинъяснысӧ. Но вӧралысьяс тӧдісны, мый ӧнъя урыс, кыдзи ыбъяс вылын вотӧм нянь, абу на кисьмӧма, гӧрд на; мый ӧні ур кыйӧм — сійӧ веж нянь вундӧм да вежӧс и вартӧм.
Ок эськӧ, арыс кӧ регыдджык! Ок эськӧ, урыс кӧ ӧдйӧджык едждӧдіс.
Урыс Степанлы вӧлі нянь, паськӧм, олӧмлӧн став окоталуныс, и тавося вӧралӧмын виччысьтӧмторъясысь сійӧ поліс сідз жӧ ёна, кыдзи быд крестьянин повлӧ шерысь жар лунъясӧ, кор сылӧн вундытӧм на куйлӧ няньыс ыбъяс вылас.
Степан видзӧдліс медся ыліас, вӧрэжтас дорас, кӧні эз нин тӧдчыны торъя пуяс, весиг торъя шоръяс, мылькъяс, кӧні сӧмын лӧз да шыльыд, кӧні Степанлӧн вӧралан керкаыс.
И буретш тайӧ видзӧдлӧмыскӧд йитӧдын Степанлы воис ӧти мӧвп: лӧсьӧдны коймӧд пищаль да кык вокӧс ыстыны Кузьдав керкаӧ, а аслыс, Степанлы, кольччыны вӧравны гортсянь, кор войколӧн, кор лунӧн.
«Зэв бур, Степан Матвеевич, — сэк жӧ быттьӧ кодкӧ вашнитіс сылы. — Зэв бур... Но ӧд тэнад Мишкаыд Вишкун Ласей ордын казачитӧ, срокыс куйӧд петкӧдӧм бӧрӧдз, сэки и урыс нин оз ло».
— Вот, зонмӧ, лешакыд... — кватитчис Степан да лӧсьӧдчис прамӧйджыка сьӧлыштны. Но эз эшты: сы дінӧ буретш вӧлі локтӧ томджык пиыс, Ильяыс.
Кышантӧм жӧ, ситеч дӧрӧма, тугъя вӧня, гудӧк мекйӧн куснялӧм батьыслӧн томдырся сапӧгъяса, Илья матыстчис батьыс дінӧ зумыд воськовъясӧн. Сійӧ муніс батьыс рӧдӧ, и Степан ӧні весиг думыштіс: «Тайӧ абу Мишка: кирпич, менам бала вылӧ синӧма».
Илья мыйлакӧ видзӧдліс сапӧгыс вылӧ, а сэсся висьталіс:
— Тэнӧ, батьӧ, тотарин Савин корӧма. Проня Петраӧ пӧ таво сувтӧма. Куим вӧлӧн, шуӧны, тӧварсӧ новлӧдлӧ, дзонь вежон кӧсйӧ тӧргуйтны; быдтор пӧ эм,
— Но-о-о... — шензьыштіс Степан. — Мыйла нӧ сійӧ ас дінас менӧ корӧ, бурӧн али лёкӧн?
Илья артыштіс да бӧрынджык нин шуыштіс:
— Мыйысь лёкӧнсӧ. Абу ӧд ми уджйӧзаӧсь сылы.
— Збыль тэ шуан, пиӧ... Ветла, сідзкӧ. Сапӧгъястӧ пӧрччы. Купеч — сійӧ купеч и эм, кӧмтӧг сы дінӧ он мун. Ми абу корысьяс. Рытнас бӧр кӧмалан.
Тэрмасьӧмӧн Илья пӧрччысис, и сапӧгъяс мунісны. Сійӧ сэсся видзӧдліс гӧгӧрбок, мед тӧдны, эз-ӧ кодкӧ аддзыв сылысь пӧрччысьӧмсӧ. Верстьӧ том мортӧн асьсӧ лыддьӧмӧн, сылы вӧлі яндзимкодь сыысь, мый ӧнӧдз на сылӧн абу аслас сапӧг.
Мед вунӧдны тайӧ лӧсьыдтӧм мӧвпсӧ, звӧз перилӧ потшкӧ ӧшӧдчӧмӧн, Илья босьтчис мичаа шутлявны кадриль, но друг сійӧс орӧдіс, лыбӧдіс пашкыр юрсиа юрсӧ, и сиктса зонлӧн тыр виръяя чужӧмыс лои мӧвпалана, лэчыд синъясыс сувтісны стӧч индытӧм чутӧ.
Тадзи сійӧ сулаліс дзонь здук, весиг понъяслысь вӧрын увтчӧмсӧ кывтӧг, ас водзсьыс торъя серпасъяс аддзытӧг. Сійӧ мӧвпаліс том морталӧмлӧн медмусаторъяс йылысь: том морталан паськӧм йылысь, гудӧк йылысь, а найӧ кӧ лоӧны — мый нин сёрнитны, — став нылыс мӧдас вӧтлысьны Илья бӧрся.
Илья оз надейтчы кодкӧ вылӧ. Сійӧ ачыс, аслас зільлунӧн нажӧвитас тайӧ ставсӧ. Арбыдӧн кыяс уна ур; гашкӧ и туланъясӧс, ручьясӧс, ошъясӧс... Вузаласны найӧс, и батьыс Ильялы ньӧбас сылы коланторъяссӧ: Мишкаӧс дорысь ӧд Ильяӧс батьыс радейтӧджык.
Со Илья лапнитіс синъяснас, чужӧмыс нюммуніс. Водзӧ лоана лунъясӧ вӧйтчӧмӧн, вежӧрас сылӧн артмисны дивӧ кодь мича вӧт вӧталӧмлӧн серпасъяс. Со сійӧ, Матвей Степанлӧн томджык пиыс, кольӧм во на войпукъясын пӧлатюв зон, нывъяслӧн кудель някыльяс пиын быглясьысь, ӧні таллянка гудӧка, дзажгӧ-воӧ войпук керка ӧшинь улӧ. Кильчӧ пос вылӧ вотӧдз на дугдӧ гудӧкасьӧмысь да, гудӧксӧ мыш вылас волысалӧмӧн, аслас ёртъясыскӧд пырӧ войпукӧ. Ывласа кӧдзыд ру сор сійӧ петӧ пӧлать улысь джодж шӧрлань и сувтовкерӧ. Сартаса билӧн тшын, кылӧ, курӧдыштӧ синъяссӧ; керкаын руд. Главнӧй том йӧз пырӧм мысьт нывъяс здук кежлӧ орӧдӧны милӧй йылысь помтӧм сьылӧмсӧ. Лӧнь. Сӧмын и кылӧ сӧдз кудель печкысьяслӧн чӧрсъяснас шутлялӧм да кыз кудель печкысьяслӧн мӧсъяслӧн моз йирсьӧм шы. Синбӧжъяснас Илья кытшовтӧ печкысьяслысь рад и аддзӧ ассьыс киподтуйсӧ. Пӧдругаыслы печкансӧ вӧчліс ачыс. Илья аддзӧ: став нылыс завидьтӧны сійӧ пӧдругалы, зонъяс — Ильялы.
— Шойччӧд кокъястӧ, Илья, — шуӧны сылы нывъяс.
— Эг на мудз, пара вӧлӧн локті, — нюммуныштӧмӧн вочавидзӧ сійӧ.
— Ворсышт кӧть сідзкӧ. Вомдоръяснымӧс веськӧдыштам.
— Ворсыштны позьӧ водзӧсӧн... — шуӧ Илья и йӧзсяньыс быттьӧ индысьӧ пуксьыны кӧтшасланьӧ. Но кӧтшасын пукалысьяс индӧны водзӧ, енув пельӧслань, да и сэсянь нин кылӧ корӧны:
— Татчӧ, югыдінасджык, Илья...
Печканъяс ӧтортчыштӧны, и Илья пуксьӧ аслас пӧдругакӧд орччӧн, пуксигмозыс жӧ видзаасьӧмтуйӧ гусьӧникӧн чепӧльтыштӧ пӧдругасӧ. И сӧмын ӧні Илья вежӧртӧ, мый керкаын, вӧлӧмкӧ, зэв пӧсь дай дзескыд. Но Илья шуда, босьтчӧ ворсны, гажӧдны нывъясӧс.
Тайӧ серпасыс тӧвся, войпуканінся. Сійӧ мича да кыпыд, кутшӧмӧн и кӧсйис аддзыны Илья. Но тувсовъя койтӧмлӧн серпасыс нӧшта нин мича да гажа, и Илья вежӧрын мӧдіс тыдавны ӧти татшӧм лоана рытыс.
Медводзын сійӧ кылӧ ассьыс гудӧк шысӧ, уличнӧйсӧ, кодӧс ворсны велавліс Вишкун Ласей Ладимер гудӧкӧн на. Эзысь струнаяслӧн гӧлӧсъяс гораӧсь, сьӧлӧмтӧ вӧрзьӧдланаӧсь, нывъясӧс чуксаланаӧсь. Выль сапӧга нин, Иван ёртыскӧд Илья лэччӧ сикт кузя вадорӧ гудӧкасигтыр. А нывъяс ужнайтӧмаӧсь нин, вежӧмаӧсь паськӧмнысӧ, Ильялысь гудӧк шысӧ и виччысьӧны. Кос поводдя дырйи ва лыа вылӧ мича бобувъяс моз найӧ пӧшти быд керкаысь лэбӧны гудӧк шыӧ. Чукӧрыс век содӧ и содӧ, сьылӧмыс венӧ гудӧкыслысь гӧлӧсъяссӧ; Илья отаджыка паськӧдлӧ таллянкаыслысь мексӧ, эсканаджыка тэчӧ чуньяссӧ гудӧк лапӧдъяс вылӧ. Сійӧ весиг асьсӧ оз кыв, кокъясыс восьлалӧны асьныс, Ильялысь юасьтӧг.
Илья вӧйӧма шудлун пытшкӧ, и сылы кажитчӧ, мый тайӧ рытыслӧн гажыс, медся главнӧйыс кӧнкӧ Илья пытшкын. И мӧдлапӧлын йӧлӧга шыыс, и пӧртмасьысь кыаӧн ӧзйӧм рытыввылыс, и дзоридз дука рытъя сынӧдыс, — ставыс вӧліны содтӧдӧн Ильялы.
И кор нин лӧнис юдор, разӧдчисны нывзон, сэк найӧ кыкӧн быттьӧ пуксисны кыр йылӧ. Накӧд орччӧн таллянка гудӧкыс, ланьтӧма. Веж турун вылын чукӧрмӧ лысва, дзирдалӧ асъя кыасянь. Садьмӧмаӧсь нин пӧткаяс, сьылӧны. Ювывса кизериник ру эшкын пыр муртса тӧдчӧ черилӧн гыбалӧм.
«Кутшӧм войыс! Кутшӧм кыаыс! Кутшӧм лӧсьыда сьылӧ колипыс!» — горӧдісны эськӧ сэтшӧм йӧз, кодъяс этшаысь аддзывлӧны тувсовъя асывлысь збыль мичлунсӧ. Но Илья да сылӧн пӧдругаыс — паськыд вӧрваын быдмысьяс, велалӧмаӧсь нин сы дінӧ, мый пытшкын олӧны, и ни ӧти эз шензьыны тайӧ мичлуныс вылӧ. Найӧ сӧмын кылісны ӧти-мӧд дінсьыс шоналӧм.
Пӧдругаыслысь чужӧмсӧ аслас вежӧрын Илья стӧчаыс, дерт, оз на аддзы: ӧні, звӧз помын сулалан кадын, сійӧ сылӧн абу на. Но сійӧ, сэкся пӧдругаыс, колӧ лоны, зэв мича да мелі, мунӧ Бобыль Вералань. Тайӧ Вераас эм мыйкӧ сэтшӧмтор, коді воӧ сьӧлӧм вылас Ильялы. И аддзӧ кӧ Илья нывъяс чукӧр, медводз сылы синмас шыбытчӧ Вера. Паныдасьӧ кӧ туй вылын Вера, Ильялӧн чужӧмыс гӧрдӧдыштӧ. Да и ачыс, Вераыс, кажитчӧ, частӧкодь видзӧдлывлӧ Илья вылӧ и паныдасьлӧ сыкӧд частӧджыка...
И друг, Ильялысь тайӧ думъяссӧ кодкӧ орӧдіс, сійӧс чукӧстіс:
— Илья... Илья! Пельтӧммӧмыд тай...
— Коді? — быттьӧ садьмис узянінысь, мыйлакӧ юаліс Илья.
— Тэ тай, мися, пельтӧммӧмыд...
Найӧ паныдасисны синъяснас. Илья тӧдчымӧнъя падмыштіс, лэдзчысьліс звӧз потш перилӧ вылӧ, видзӧдліс аслас кӧмтӧм кокъяс вылас.
Вера сулаліс мыйкӧ шуны кӧсйӧмӧн. Сылӧн чужӧмыс гӧрдӧдӧма жӧ, нывлӧн вылын морӧсыс тӧдчымӧнъя лыбліс. Мукӧддырйи кӧ Илья юаліс эськӧ Вералысь — Вишкун Ласейлӧн казанкалысь, — кутшӧм нин могӧн сійӧс ыстіс кӧзяинныс, кутшӧм нин удж нырӧ-уджалӧ Вишкуныслы Ильялӧн вокыс — Мишкаыс. Но мыйлакӧ ӧні тайӧ эз артмы. Сылы кажитчис, мый Вера тані сулаліс сы вӧсна, мед шуны Ильялы: «Со ме тэ водзын ставнам, а унджыксӧ эн виччысь».
Илья пуксис звӧз кер вылӧ. А Вера, поконнича мамыслӧн кубӧвӧй крашенина дубаса, сулаліс сы водзын, мыйкӧ быттьӧ виччысис Ильясянь. Сійӧ талун торъя нин вӧліс мича: нывлӧн статя тушаыс и, кодӧс абу на удитӧма синны вишкунъяслӧн уджыс; алӧй вира, гӧгрӧсіник чужӧмыс и, код вылӧ абу на сибавлӧма мортӧс пӧрысьтан вояслӧн тушыс, абу на визьйӧдлӧма чорыд олӧм алмазыс, — ставыс висьталісны мич йылысь.
— Пуксьы, Вера, мудзан...
— Ог эшты. Купеч Савин пӧ воӧма, тӧвар, шуӧны, уна вайӧма; нывъяслы шӧлкӧвӧй лентаяс и... Ме сэтчӧ и мӧдӧдчи... Синмӧн ньӧбасьны. А тэ тай, Илья, мыйкӧ зэв ёна талун мӧвпалан? Ме дзонь здук видзӧді...
Шуис — и лоис сылы яндзим, думыштіс: «Мыйла нӧ ме тайӧс сылы висьтала? И мыйла ме локті татчӧ?»
Илья корсис вочакыв... Аддзис нин...но эз вочакыв, а юалӧм...
— Кутшӧм рӧма нӧ шӧлкӧвӧй лентаыс медмича?
Вочавидзӧм пыдди Вера друг бергӧдчис да вошис керка сайӧ сэтшӧм жӧ ӧдйӧ, кутшӧм ӧдйӧ петкӧдчывліс кысянькӧ.
Шӧйӧвошӧм Илья тӧдлытӧг нюжӧдліс кияссӧ сылань, кытчӧ котӧртіс Вера. И кутшӧм дивӧ: аслас нэмын сійӧ первойысь на кыліс, мый мортлӧн сьӧлӧмыс вермӧ пессьыны аслыд кывмӧн весиг пукалігӧн. Ӧнӧдз ӧд тайӧс сійӧ кывліс сӧмын зіля уджалӧм мысьт либӧ ӧдйӧ котӧртӧм бӧрын.
II
Матвей Степанлы кажитчис тешкодьӧн. Сійӧ мунӧ купеч морт корӧм серти, а тайӧ, первой гильдиа купечыс, сулалӧ патеранас Проня Петра ордын, кодлӧн озырлуныс сы мында жӧ, мыйдта и Степанлӧн: кык вӧралан пон, кык пищаль да паськыд вӧрваын вӧльнӧй зверь-пӧтка.
Тайӧ вӧлі лӧсявтӧм нӧшта и сы вӧсна, мый Нӧрысйыв сикт — вичкодор, и эмӧсь сэні вель уна прамӧйджык йӧз.
Вишкун Ласейӧс Степан, дерт, оз лыддьы: корысь корысьлы пӧ абу рад, а непӧштӧ купеч купечлы. Вирыс, шуӧны, налӧн оз лӧсяв. Оз пыр Савиныд и поп-дяк ордӧ: енсӧ сійӧ шуӧ аллахӧн дай юрбитӧ дзик мӧдногӧн. Абу пырӧма тайӧ со и урядник ордӧ. Урядникыд — став озыръяслӧн слуга, и кольӧм вося тӧргуйтігӧн на Савиныд бура уна вӧтлӧдліс урядникӧс, кор Савин вӧвъяс вылысь торпыригӧдз вундавлісны сийӧсзавод пӧраднисӧ. А овмӧдчан кӧ урядник ордад, кыдзкӧ абуджык лӧсьыд сійӧс вӧтлӧдлыны понтуйӧ. Но ӧд Нӧрысйыв сиктад натӧг на эмӧсь. Объездчик Митрӧпанлӧн короминаас сё морт, гашкӧ, тӧрас. Честь честью позьӧ пырны и старшина Яков Ӧнисимович ордӧ. Но вот абу пырӧма.
И кыдз кӧть сійӧ эз вӧв — Степан пырис нин Проня Петра керкаӧ, кӧтшас порог дорсянь юрбитыштіс.
Лӧсталана выйӧдз бритӧм юра, тюбетейкаа, гӧрд дӧрӧм вывтіыс жилеткаа, Савин пукаліс чай сайын. Омӧлик ус-тошка Петра кисьталіс чай.
— Чай сакар тіянлы, — кыдзи пыр шуӧны чай юысьяслы, горӧдчис Степан.
— Волы миянкӧд чай юны, — вочавидзис Петра, и Степан эз на удит висьтавны пасибӧ, ми пӧ чайтӧ шочиника юлам жӧ, шыасис Савин. Сійӧ сёрнитіс комиӧн, кӧть эз лӧсьыда сылӧн артмы.
— Степан Матвеевичлы чолӧм! — Сійӧ весиг блюдсӧ пуктывліс госа чуньяс вывсьыс пызан вылӧ да, кажитчӧ, кӧсйис чеччывны пызан сайысь киасьны Степанкӧд, но эз чеччы, думыштӧмӧн, мый тайӧ лоас унджык нин сыысь, мыйдта колӧ Савинлы, мед кыйны аслас дзугйӧ тайӧ вӧралысьяссӧ, а на пыр и мукӧдъяссӧ.
Степанлы весиг лои яндзим сійӧс ним-вичӧн шуӧмсьыс: тадзинас сійӧс шоча шулӧны. Но Савиныд вӧлӧма нӧшта на бур: Степанӧс тшӧктіс пуксьыны чай юны, юкталіс винаӧн, гӧститӧдіс калбасӧн да еджыд няньӧн. Праздниксьыс праздник! Степан дзикӧдз вевъяммис, полӧмыс вошис, быттьӧ эз и вӧвлы. Сылы окота лоис варовитны, сьывны ассьыс радейтана «Последний нынешний денёчек» сьыланкывсӧ. Но тані эз позь и эз Савин вӧсна ёнджыкасӧ, а Петра вӧсна. Йӧз костас чорыд синмаясӧн нималысьяс, найӧ, кык вӧралысь, ӧти-мӧдсьыс виччысисныкодь, мед эськӧ ар кежлӧ эз ло тшыкӧдӧма ӧти-мӧдсӧ. Найӧ и водзджык нин ёнаыс эз другасьлыны. И ӧні, пызан саяс пукалігӧн, найӧ сёрнитісны бокӧджык видзӧдӧмӧн.
А Савин, кажитчӧ, ӧтарӧ бурмис. Сійӧ мавтіс небыда да мортлӧн самолюбиелысь медся кылана местаяссӧ.
— Аслам нэмӧн ме ветлывлі паськыдакодь нин, а вот тіян кодьтӧ, коми йӧз кодьтӧ, этша аддзывлі. На пытшкӧ чукӧртӧма ставсӧ, мый колӧ бур мортлы. Найӧ повтӧмӧсь да вынаӧсь, медся лёк зверьяскӧд тышкасьӧны морӧс на морӧс; найӧ дружнӧйӧсь кыдз некод, нажӧткаяс вылӧ ветліг-мунігӧн кык коми кӧ ӧтлаынӧсь, мукӧд сёрниа дас мортысь оз повны; а гортаныс кужӧны гӧститӧдны йӧз морттӧ; налӧн кыв — закон, шуӧма — вӧчӧма.
— Вот тайӧ збыль, — эз вермы терпитны Петра. — Татшӧм и эм коми йӧзыд.
— Коми йӧзлы ме эска, кыдзи аслым, — водзӧ висьталіс Савин, — Кольӧм во, пример вылӧ, ӧти вӧралысьлы ме сетлі дрӧб-порок уджйӧзӧн, мися, он кӧ вунӧд, арнас коркӧ мынтан, зверь-пӧткатӧ кыян да. Но ті асьныд тӧданныд кольӧм вося вӧралӧмтӧ; яй ни кучик. А свинеч-порокыд тай во чӧжнад мунӧ. И мый жӧ ті думайтанныд? Таво, найӧ сиктӧд прӧйдитігӧн, кыла — кодкӧ чуксасьӧ. Видзӧдлі бӧрвылӧ да аддза; котӧртӧ буретш сійӧ вӧралысьыд, кодлы сетлі свинеч-пороктӧ. Сулавлы пӧ, сулавлы, кольӧм вося уджйӧзтӧ кӧсъя мынтыны. А ме сылы, мися, таво ар он ӧмӧй нин кӧсйы вӧравны? Али понйыд абу? Абу кӧ, мися, лӧсьӧд: урыд таво лоӧ кодзувкот мында. А сійӧ меным: «Понмыд менам эм, вӧравнытӧ мӧда и, сӧмын вот тэысь яндзим, уджйӧзыс дыр мӧдіс нюжавны».
— Кутшӧм нӧ сиктысь сійӧ, коді сэтшӧмыс? — юаліс Степан.
— Делӧыс абу сыын, Степан Матвеевич, кытысь сійӧ да кыдзи сылӧн нимыс: мортыс ыджыд сӧвестя. Ставныд ті сэтшӧмӧсь, вот мый ме шуа.
— И тайӧ збыль, — содтіс Петра. — Но збыль сідзжӧ и татшӧм шуӧм: «Ачыд кӧ бур — быдӧн бур». Миян сиктын тай со купеч мортыд эм жӧ да прӧстӧй йӧзыд сійӧс оз радейтны: крут вывті, наян, ми воктӧ ӧбӧдитӧ ёна.
— Аддзӧмыд тай, зон, тэ, Петра, понйӧс пӧсь нянь дінӧ казьтыштны. Пон ӧд сійӧ — Ласей Спиридоновичыд, сюран кӧ — рӧзӧритас, — скӧрапырысь шыасис Степан. — Аддзан тай со миянӧс мый вӧчис сійӧ: вит пуд пызь вылӧ кызь арӧса молодечӧс гожӧмбыд и арбыд, куйӧд петкӧдӧм бӧрӧдз, уджӧдӧ. Чӧрту нин эськӧ, гожӧмсӧ мед уджӧдіс да вӧравнысӧ ӧд оз слӧймы. Куйӧд петкӧдӧм бӧрад коскӧдз нин лым лоӧ дай зверыс нин лоӧ кыйӧма.
Савин шылькнитіс кинас ассьыс госа чужӧмсӧ. Тайӧ сылӧн овлӧ сӧмын сэк, кор донтӧм донысь сюрӧ ньӧбны тӧвар либӧ донӧнджык сійӧс вузавны.
Сійӧ быттьӧ весиг скӧрмис, мӧдіс пинявны Вишкун Ласейӧс да помаліс Степанӧс велӧдӧмӧн.
— Тэнад, Степан Матвеевич, питӧ колӧ мездыны, и водзджык мездыны, мед вермис вӧравны. А вӧралӧм таво лоӧ бур, ой бур! Уна во пиын татшӧмыс овлӧ ӧтиысь-кыкысь... Ме тэныд отсала: сета сьӧм; тэ мунан Ласей Спиридонович ордӧ да тайӧ сьӧмнас и мездан питӧ. Пӧкрӧв лун гӧгӧр, чайта, лэдзас питӧ.
— Сьӧм вылад сійӧ оз миритчы, — босьтчыліс эськӧ Степан, но Савин сійӧс веніс, шуӧмӧн, мый позьӧ пӧ ӧд и мӧдног: пӧкрӧвӧдзыс Ласей ордын уджӧдны кыкнан питӧ, мед прӧстыны сы ордын уджавны урчитӧм кадсӧ.
— Вот та вылӧ сійӧ сетас сӧгластӧ, — весиг нимкодьпырысь шуис Степан да сэк жӧ аслыс думыштіс: «Мыйла нӧ ме тайӧс ачым эг гӧгӧрво».
Кажитчӧ, ставыс вӧліны дӧвӧленӧсь, и Савинлы колис нин шуны сӧмын некымын кыв. Не ас туша серти кокниа сійӧ чеччис пызан сайысь да лапкышталіс вӧралысьяс пельпомъясӧ.
— Зверь куястӧ ньӧбалігӧн, помнитчӧ, кольӧм воясӧ тіянӧс эг ӧбӧдитлы. Ог ӧбӧдит и таво. Быд зверь ку вылӧ мӧда сетны меддона. Чайта, мый ті ассьыныд прӧмыстӧ бокӧ онӧ вузалӧ.
— Дерт жӧ, дерт жӧ, Гафар Макарович, — тэрмыштчис висьтавны Петра. — Он кӧ мӧд ӧбӧдитны, миян сиктын став вӧралысьыс ассьыныс прӧмыссӧ вузаласны сӧмын тэныд.
— Вот, вот. Ті сёрнитчалӧй ӧти-мӧдыдкӧд та йылысь, — Степанкӧд прӧщайтчигӧн нин висьталіс Савин да содтіс, мый сы ордӧ, ас морт ордӧ моз, вӧралысьяс вермасны волыны дрӧб-порокла.
III
Шондіыс вӧлі пажун кад нин. Кылӧ век увтчисны понъяс. Туй шӧрӧд Степан муніс нарошнӧ ньӧжйӧ, мед тайӧ кадӧ помӧдз мӧвпыштны Вишкун Ласейкӧд лоана сёрни йылысь. Ласей ордӧ мунны первойсӧ сійӧ поліскодь, но кодыр думыштіс, мый бур сёрниысь плешкад оз кучкыны, сійӧ весиг гортас эз кежлы — муніс Вишкун ордӧ.
Тайӧ кадӧ Илья пукаліс ӧшинь дорас, виччысис сапӧгъяссӧ и друг, видзӧдӧ, батьыс муніс кытчӧкӧ нӧшта. Мый керны? Кытчӧ воштыны кадсӧ? Илья асьсӧ лыддис том мортӧн нин да кӧмтӧг петны йӧз дінӧ вӧлі лӧсьыдтӧм, а пищальӧн петавлыны вӧрӧ талун вӧлі сёр нин. Сійӧ шӧйтіс керка пытшкӧдыс, быттьӧ мыйӧнкӧ доймӧма: пуксьыліс кӧртны чери кыян, но таб вит-ӧ-квайт кыӧм бӧрын, дугӧдчис, босьтчыліс весавны пищальяссӧ, да весаліс сӧмын ӧтисӧ, босьтліс нӧшта гоз-мӧд кикос удж, но нинӧм эз во сьӧлӧм вылас талун. «Мый талун лоӧма Ильяыскӧд?» — шуис эськӧ быдӧн, коді тӧдӧ сійӧс. И не сӧмын йӧзыс, Илья ачыс бура кыліс, мый талун сійӧс вӧдитӧ кутшӧмкӧ вӧвлытӧм сьӧлӧм висьӧм. Но мый тайӧ сэтшӧмыс, кыдзи сійӧс шуӧны — ни йӧзлы, ни аслыс Илья висьтавны эз на вермы.
А сэсся та йылысь думайтны лои некор: биасяндор локтісны мамыс да батьыс.
Степан вӧлі зумыш, и тайӧ вуджис эня-пиа вылӧ. Ужнайтны пуксьӧм бӧрын, кыдзи и Степан, найӧ сёйисны омӧля.
— Ужнайтны ӧд коринныд, мый он сёйӧ? — верӧс зумыштчӧмыслысь помкасӧ тӧдмалӧм могысь шуис Марпа.
Но Степан нинӧм эз шыав. Вочавидзӧм пыдди сійӧ бергӧдчис йӧгпеш билань да вежис сартассӧ, кӧть эськӧ важыс, сотчысьыс, вӧлі кузь на.
Матвей Степан семьялӧн татшӧм сёрниттӧм рытыс овлӧ сӧмын сэк, кор сёйигъясас оз овлы шуйга киас кутанторйыс — няньыс, либӧ торксьӧма мӧскыс, вӧлыс. Но сэк кӧть ставыс тӧдӧны, мыйысь шогсьыны, и вӧлі кокньыдджык, а ӧні ӧд тайӧс, мыйкӧ лёкторсӧ, тӧдӧ сӧмын кӧзяиныс. Тӧдӧ и оз висьтав. Тайӧ медся нин сьӧкыд и Марпалы, и Ильялы. Асланыс думсьыныс найӧ корсисны вочакыв и, кажитчӧ, аддзисны. Марпа чайтіс, мый верӧсыслы, тыдалӧ, кывсьӧма налысь тыла сёрӧмсӧ лесник-объездчикӧн аддзӧм. Тыла няньторйыс налӧн и вӧлі олӧм вылӧ надеяыс, да аддзасны кӧ, туяласны кӧ, он мын наысь, лесникъяс сійӧ и гоньялӧны. Илья думайтіс мӧдтор йылысь. Сылы усис тӧд вылас урядник. Талун сылысь батьсӧ мыйлакӧ вӧлі корӧма купеч Савин, а кольӧм во ӧд тайӧ Савиныс да урядник Нӧрысйыв сиктын кыпӧдлісны ыджыд страсть: корсисны кутшӧмкӧ хулиганъясӧс да тюрьмаӧн повзьӧдлісны.
Степан кызӧктіс, да эня-пиа гӧгӧрвоисны, мый сійӧ мыйкӧ кӧсйӧ висьтавны.
— Вишкун ордын вӧлі. Кӧсйыси Ильяӧс казачитны сетны. Кыкӧныс регыдджык помаласны урчитӧм сроксӧ. Вӧравтӧдзыс колӧ мездысьны дявӧлысь. Пӧкрӧв лунӧ кыкнан вокыс локтасны гортӧ.
Ставыс пуктісны паньяссӧ, и пызан сайысь чеччисны, кажитчӧ, тшыгсор.
Марпа юаліс жугыль гӧлӧсӧн:
— Вӧравтӧдзныд асьныд тай мувидз кӧсйинныд вӧчны?
— Ладнӧ... Тэтӧг тӧдӧны.
И Марпа ланьтіс, аддзӧмӧн, мый Степан ас вылас абу жӧ рад. Но Ильяӧс сетӧмысь-ӧ сӧмын сійӧ эз вӧв рад ас вылас? Тайӧ-ӧ медыджыд шогыс вӧлі Степанлӧн?.. Тайӧ кӧ сӧмын, сійӧ эськӧ, кыдзи и быд рыт, пуксис йӧгпеш дінӧ да мӧдіс кӧртны чери кыян. А тарыт эз. Та пыдди сійӧ ӧтортыштіс йӧгпешсӧ пызанлань да тайӧн сетіс тӧдны Марпалы, мый кӧсйӧ водны.
Эз ставсӧ висьтав Степан, дай шогыс эз вӧв сыысь, мый писӧ сетӧ казачитны. Сійӧ шогсис мӧдторйысь: проклятӧй йӧз вӧсна сылы лоӧ пӧръясьны, вежны ассьыс кывсӧ, сёрнитны сійӧс, мый эз тшӧкты сылӧн сьӧлӧмыс. Му вылын ветымын во сайӧ олігӧн Степан оз помнит сэтшӧмтор, мый сылӧн коркӧ торъявліс шуӧмыс да вӧчӧмыс. Шуӧма-вӧчӧма. А талун?.. Первой сійӧ кӧсйысис Савинлы вузавны ассьыс лоана прӧмыссӧ. А кор муніс Вишкун ордӧ да паніс сёрни писӧ, Мишкасӧ, водзджык мездӧм йылысь, Вишкуныд медводдза кывйӧн и горӧдчис: «Сыысь кындзи, мый пӧкрӧвӧдз мӧдасны уджавны кыкнан пиыд, ковмас тіянлы, ая-пиа котырлы, прӧмыстӧ вузавны меным и сӧмын меным. Та йылысь ми гижыштам кабала тор вылӧ да кырымалам, мед оз вун. Татӧг менам сӧглас — лэдзны Мишкатӧ пӧкрӧв лунӧ — оз ло».
Дыр гыжъяліс юрсӧ Степан. Унапӧв артыштіс, мый сылы вӧчны, бӧрыннас кутшӧмкӧ кабала тор вылӧ кырымпас пыдди быть лои пуктыны ассьыс пев пом туйсӧ.
Шог сьӧлӧма, сійӧ водіс вольпась вылӧ, кодӧс сылы вольсаліс гӧтырыс джодж шӧрас, да ачыс муніс пачводзлань мыськыны тасьті-пань. Степан кыліс гӧтырыслысь гӧлӧстӧм бӧрдӧмсӧ: тыдалӧ, жалитіс пиянсӧ.
Илья, чӧв жӧ, кӧмасис паччӧрӧ каян тшупӧдъяс вылын. Мукӧддырйи кӧ батьыс тшук эськӧ шуис: «Мыйла он вод да шойччы, детина, аски ӧд водз садьмӧда». А талун весиг мӧдарӧ. Пызан сайысь чеччӧм бӧрын сійӧ муртса эз шу: «Сапӧгъясыд, колӧкӧ, лабич уласӧсь».
Ассьыс муса писӧ — Ильяӧс — Степанлы жаль вӧлі сетны «йӧз нянь сёйны». Та вӧсна и ӧнӧдз сійӧ эз юав пиыслысь, окотитӧ-ӧ сійӧ мунны казачитны. Сӧмын ӧні, кор нин Ильяыс кӧсйӧ вӧлі петны рытйысьны, Степан шуис:
— Нинӧм тай тэ, пиук, он сёрнит. Бур вылӧ ӧд ме тадзисӧ вӧча.
И Ильялы друг лоис яндзим сыысь, мый сійӧ пыр на чӧв олӧ. Но эз сы вӧсна, мый нинӧм вӧлі шунысӧ. Эз. Юрас сылӧн зэвтчисны мӧвпъяс сы йылысь, мый батьыс вӧчӧма лада, мый сӧмын та ногӧн и позьӧ мездыны Мишка воксӧ Ласей кабырысь. А оз висьтав. Эз вермы висьтавнысӧ. Ӧтитор дзугӧ... Звӧз помын сулалысь нывлӧн мыгӧрыс, вирӧн ворсысь сылӧн чужӧмыс, тыр морӧслӧн тшӧкыда лыблӧмыс дзугӧ.
Ласейӧ мунӧм — сійӧ быд лун Вераӧс аддзылӧм. И радпырысь кӧ шуан, ме пӧ муна Ласей ордад, батьыс жӧ вермас думыштны: «Дерт, мунан, сэтӧні ӧд мича нывъяс эмӧсь».
Илья вермасис аслас думъяскӧд, нарошнӧ дырджык эз пет керкаысь.
— Со ӧд тэ кутшӧм... — бара шыасис батьыс. Но Илья ӧні тэрмыштчис нин вочавидзны:
— Вишкун ордад, батьӧ, ме муна, Мишкаыдлы отсала.
Кӧсйис шуны мыйкӧ нӧшта на, но дзугсис, и таысь сылӧн чужӧмыс гӧрдӧдіс ёнджыка. Сійӧ петіс керкаысь.
Рытыс вӧлі сап пемыд, и кок улын няйт. Арлӧн ва руа сынӧдыс нырад вайис турунлысь да идзаподлысь сісьмӧм дук, а пеляд — понъяслысь кӧнсюрӧ увтышталӧмсӧ да кысянькӧ ылысяньджык, сикт помланьсяньыс, мӧска-куканялысь нораа баксӧмнысӧ, — тыдалӧ, найӧс выльӧн на торйӧдӧмаӧсь.
Ӧшинюв пемыдсӧ керкаяс биясӧн серӧдӧминъясті Илья вуджрасис-муніс Иван друг ордас, кӧсйис сійӧс нуӧдны койташ вылӧ, но другыс сылӧн эз нин вӧв гортас: талун вӧлі Савинлӧн первойя тӧргуйтан лун, и рытнас став том йӧзыс, кыдзи и луннас став пӧрысьджыкъясыс, мунісны Савин лавкаӧ видзӧдлыны чӧскыд дукӧн нырад ӧвтысь ситеч-матерье, кӧлач-преник, шӧлкӧвӧй лентаяс...
Тайӧ пыр овлӧ тадзи. Сиктӧ сувтӧм выль купечлӧн первой тӧргуйтан луныд мыйӧнкӧ быттьӧ торъялӧ мукӧд лунъяс дорсьыс. Лун заводитчигас первой кылан быд керкаӧ беддьӧн таркӧдчӧм да купеч воӧм йылысь юӧрталӧм. Кык кӧлачысь медалӧм детинкаяслӧн гӧлӧсъяс гораӧсь:
— Эй! Савин купеч воӧма! Уна тӧвар вайӧма! Локтӧ ньӧбасьны!
Такӧд тшӧтш висьталасны и код ордӧ сувтӧма купечыс.
Мукӧддырйи сиктӧ волӧны и посньыдджык тӧргӧвечьяс — шабді выйӧн, тэськӧн либӧ дьӧгӧдьӧн, но челядьлӧн гӧлӧсыс ӧтисяма гора.
Йӧзыс мунӧны лавкаӧ — коді сьӧмторйӧн, коді сьӧмтӧг. Но первойя луннас босьтасьӧны векджык омӧля: донъясьӧны, тӧварлысь дон чегӧны.
— Ой, зон, тебя тӧвартӧ дорого, сё дорого. Убавиш кӧ, возьмём, гашкӧ.
Но купечьяс — налькйысь мынӧм сьӧдбӧжъяс, быд воськов, быд кыв налӧн водзвыв думайтӧма. Ньӧбасьысьяскӧд донъясигӧн найӧ быттьӧ и лӧгасьласны, и бурасьласны, стойка вылӧ скӧрпырысь шыблавласны ассьыныс тӧварнысӧ, мед петкӧдлыны йӧзыслы, мый налӧн тӧварныс медбур, первой сорт, заграничнӧй, но... донсӧ век жӧ оз чинтыны, либӧ, чинтасны кӧ, сӧмын сэк, кор аддзӧны талысь быть коланлунсӧ.
— Сідзкӧ, вешай инӧ мне пӧлпунта рис, пӧлпунта сакар да этот сикеч, — медбӧрын тшӧктас ньӧбасьысь да мӧдас разьны юрас новлан чышъян помсӧ, кытчӧ сылӧн кӧрталӧма ассьыс грӧшъяссӧ, кодъясӧс сійӧ видзӧ важӧн нин, мед босьтасьны рӧштво, ыджыдлун либӧ кутшӧмкӧ сура праздник кежлӧ.
Купечьяслы бурджык вузасьны рытын, кор босьтасьӧны ныв-зон, найӧ озджык донъясьны. Тайӧс бура тӧдӧ Савинлӧн приказчикыс. Йӧз вывті дугдывтӧг котралысь синъяса, олӧмакодь нин морт, первой видзӧдлӧмсянь сійӧ тӧдӧ, коді мый кӧсйӧ босьтны да мый вылӧ. Сьӧм пыдди сылы оз мешайт и пудовня зӧр, кодӧс торъя йӧз гусьӧникӧн вайлывлӧны пемыдсорӧн да кольлывлӧны посводзӧ, оз бӧрыньт сунис вылӧ кольлӧм шабді зудӧсъяс, кодъясӧс вайлывлӧны кышан пӧла улын... Кӧть и сьӧм дорсьыд вӧдитчыны сійӧн абуджык лӧсьыд, да пинь сертиджык, джын дон, джын тӧвар водзӧссӧ сетсьӧ. Тарыт сідз жӧ. Сы бӧрын, кор нин босьтассис Ласей Ладимеръяслӧн, объездчик Никӧнъяслӧн да сьӧмаджык мукӧд том йӧзлӧн, кор нин босьтасисны медся сьӧмтӧмъясыс да стойкаысь бокынджык сёйисны кӧлач-преник, стойка дорын век сулалісны кымынкӧ морт. Найӧ кыйӧдісны здук, мед налысь босьтасьӧмсӧ некод эз аддзыв. На пӧвсын тшӧтш вӧлі Илья. Аслас нэмын татшӧм ньӧбасьӧмыс сылӧн вӧлі первойысь на, и сійӧ эз тӧд, мый колӧ вӧчны.
Но стойка сайын сулалысь эськӧ эз и вӧв Савинлӧн вузасьысьӧн, эз кӧ сяммы ставсӧ ладмӧдны.
Сійӧ чеччыштіс стойка вылас да, сы вылӧ пуксьӧмӧн, йӧзланьыс ӧшӧдіс кокъяссӧ. Кольӧм во серти унаӧн гӧгӧрвоисны, мый кӧсйӧ вӧчны тайӧ мортыс. Ставныс ланьтісны да мӧдісны ӧтортчыны джодж шӧрысь.
— Паськыдджыка, паськыдджыка весалӧ джоджсӧ, — тшӧктіс приказчик. — Таво мынта донаджык: дас джодж плака вомӧн «кер кыскӧмысь» дзонь кӧлач. Сӧмын «керсӧ кыскыны» топыдджыка, плешъястӧ эн жалитӧ.
Кодсюрӧ пондісны донъясьны.
— Ӧти кӧлачыд донтӧм, зон... Аддзан, джоджыс кутшӧм няйт, плакаясыс паськыдӧсь и.
— Ёна нин тай донъясянныд: плешыдлы ӧд нинӧм оз ло... Но ладнӧ, кодлӧн ӧтиысь прӧйдитӧмӧ плешсьыс вир мӧдас петны, сылы куим кӧлач сета.
Тӧдлытӧг унаӧн малыштісны ассьыныс плешъяснысӧ, быттьӧ видлісны, ёнӧсь-ӧ найӧ плешъяслӧн кучикъясыс, окотитасны кӧ «кер кыскыны». Но быдӧн, коді кӧсйис нажӧвитны кӧлач, тӧдӧмысь, куим кӧлач вылад оз ышты, жалитіс плешсӧ и бурджык, кыскас кӧ куимысь да кокньыдджыка, плеш кучиксӧ розьӧдтӧг.
— Но, коді первой? — пунт мында кӧлач кӧлышӧн вӧдитчиг, ышӧдіс приказчик.
Керкатыр том йӧз сулалісны кругӧн, ӧти-мӧдсӧ ышӧдісны заводитны. Кӧлачыд колӧ, а яндысисны.
— Нокось тэ, Иван, Мишка... нокось, — вузасьысьлы отсалісны сэтшӧм зонъяс, кодъяслы кӧлачтӧ сетӧны плеш кучик розьӧдтӧг, сьӧм вылӧ.
— Сідзкӧ, некод онӧ кӧсйӧ пӧльзуйтчыны менам лышкыдлунӧн?.. Асьныд тӧданныд.
— Ме кӧсъя.
— Вот, вот, молодеч, заводит... Степан Мишка — сійӧ оз трусит.
Кузь тушаа да сэтшӧм жӧ кузь чужӧма Мишка юалана синъясӧн видзӧдліс Илья вылӧ, быттьӧ кӧсйис юавны сылысь, позьӧ оз заводитны. Но Илья эз видзӧд Мишка вылӧ. Вокыс вӧсна, тыдалӧ, яндысис.
Вель дыр нин шырлытӧм юрсьыс Мишка босьтіс жугалӧм кӧзырӧка картузсӧ, не сы вылӧ, паськыда вурӧм пинджакыслысь пуджис сосъяссӧ, лыддис дас джодж плака да кусыньтіс ассьыс кузь тушасӧ. Ставӧн кывзісны, ёна-ӧ кылӧ джодж плакаясӧ плешыслӧн таркӧдӧмыс.
— Омӧля, омӧля личкан юрнад, — горӧдіс кодкӧ том йӧз пӧвсын, — нинӧм оз кыв.
И плешлӧн шы мӧдіс кывны ёнджыка. Ӧтиысь «кер кыскӧмӧн» плеш нинӧм на эз ло, сӧмын гӧрдӧдыштіс... Кыскис мӧдысь, а коймӧдысь эз сетны.
— Ӧчередьӧн, ӧчередьӧн... Кӧлачыс абу ӧтилы, — сюйсисны кӧлач нажӧвитны окотитысьяс. Ворсӧмыс вуджис азартӧ. Став йӧзыс эновтісны стойкасӧ, тӧварсӧ. Сӧмын Илья сулаліс стойка бокын.
— Тэныд мый? — друг кыліс Илья стойка сайсянь приказчиклысь тэрыба юалӧм. — Шӧлкӧвӧй лента? Сьӧмыд эм? Мынтан ур куясӧн. Гижыштам. Алӧйӧс? Мыйдта? Нимыд? Ладнӧ... Мынтан кор лоӧ. Нӧшта мый? Ачыд тӧдан.
И син лапнитлігкості Илья босьтасис. Сійӧс некод эз аддзыв, а тайӧ вӧлі медся главнӧйыс.
IV
Дыр мӧдіс нюжавны арпом, шоныд да мича, и нимтісны сійӧс нывбаба гожӧмӧн. Бурӧн-косӧн лои идралыштӧма нянторъяс ыбъяс вылысь, тылаяс вылысь; босьтӧма картупель, тыӧдны му вылӧ вольсалӧма кольӧм вося шабді, нетшкӧма да шырзьӧма пыш... Гашкӧ нӧ, галан-капуста колис градъяс вылын да вӧрын, сёркни муяс вылын, чӧскыд сёркни, — тайӧ быдмӧгъясыс ӧд пемыд войясӧ быдманторъяс. Мед найӧ туӧны, кызӧны, содӧны: арсявидзӧ да ыджыдвидзӧ, петырвидзӧ да быд середа-пекничаӧ йӧзыслӧн тайӧ и сорваыс, сёянторйыс. Лымйӧ тырны налы кӧзяева оз лэдзны: пышкай мӧдас лым кайтны * — лоӧ идралӧма, оз вош. Бокысьыс вот, вӧлявывлӧн арсёв вотӧссӧ колӧ унджык чукӧртны: сьӧд тӧв да кузь тулыс азым мӧсъяс кодьӧсь, ставсӧ изӧдасны. Бур ещӧ сійӧ: таво быдтор артмӧма. Мыйдтакӧ и ваялісны жӧ нин быдсикас вотӧстӧ да тшактӧ. Весиг Марпалӧн, ӧтка нывбабалӧн, тайӧ чукӧрмис вель уна: пудовня мында мешӧкын жытникас ӧшалӧ косьтӧм льӧм, сы мында жӧ — косьтӧм чӧд (майбыр, лоӧ лязъя рокыд); сараяс кык ыджыд лок * тыр кӧтӧдӧма пув; вузавны индӧма, мешӧкъясын сулалӧ нюрмоль; весиг войвывлӧн медчӧскыд вотӧсъяссӧ — ӧмидз да мырпом — праздникъяс кежлӧ Марпалӧн дасьтӧма, кӧтӧдыштӧма; а тшактӧ сійӧ код тӧдас мыйдта заптӧма — косьтӧмаӧс и солалӧмаӧс. Аскодьясыскӧд сёрниын Марпа эз прӧста шулыв: «Со жӧ ӧд мукӧд арыд: тыра караб кодь воас-матыстчас йӧз дінад... Илья пролокӧй, вӧлӧмкӧ, таво абу весь чорыда гымалӧма водз тулыссянь да сёр арӧдз. Сё батюшко, татшӧм воыд этшаысь овлӧ».
* Кайтны — тунавны, предвещайтны.
*Лок — ыджыд пельса.
Степан быттьӧ ордйысис гӧтырыскӧд: ноп вылӧ ноп пӧтка ваяліс гортас аслас лэчтуйысь. Бур вӧлі лэчтуйыс Степанлӧн, уна вося да пармалӧн лӧсьыд местаясті мунӧ: нюркост нӧрысъяс вывті, шор берегъясті, гажа мылькъяс вывті, — буретш сэтшӧминъясті, кӧні пӧткаыс радейтӧ овны-гажӧдчыны. Мудер тай лоӧма ӧнія мортыд-вӧралысьыд, быдсикас ловушканас озыр. Бур лэчтуй — зверь-пӧткалы сійӧ аслыссяма ыджыд дзуг, кодӧс нюжӧдӧма кызь-комын верст кузя. Жбыргас-лэччас вужля дінӧ сьӧла водз асылын муӧн пуркйысьыштны, тӧв кежлӧ из галькияс сёйны-чукӧртны, — видзӧдӧ: мичаысь-мича кык гумла сэні, сьӧлалы и тюръявны-котравны. А ӧти гумла вывсяньыс мӧд гумла вылас вуджны тупкытӧм розь, суййыштӧм кык понӧль кост, бокъяссӧ потшӧма. Кыт нӧ сэсся вуджан, он кӧ сійӧ восьсаинті. Голясӧ нюжӧдӧма, сьӧла тюрӧдыштас сэні и овсьӧма — сьыліыс шыртыштчӧма нин лэч сиӧн. Шнёпъялӧ-ветлӧдлӧ му вывті дозмӧр, мукӧдыс дзор гӧна нин, 20–30 пунт гӧгӧр сьӧкта лоӧ, весиг борд вылас лэптысьны оз вермы, а вежӧрыс курӧглы кокыштмӧн. Вӧчӧма дозмӧрлы лэч — сійӧ и сюйӧ сэтчӧ ассьыс йӧй юрсӧ. Шедӧм бӧрад эськӧ пессьӧ жӧ, клопӧдчӧ, гымалӧ, да оз кӧ вермы орӧдчыны аслас вынӧн, — овсьӧма. Тарлӧн синъясыс вожаӧсьджык, лэчкад сійӧс он сюй. Толькӧ лэчтуясьысьыд мудерджык на тарсьыд. Медмичаинъясӧ сійӧ вӧчӧ сэтшӧм ловушка, коді кыйӧ быдсикас пӧткасӧ и посни да шӧркодь зверсӧ. Тайӧ — чӧс. Вӧчӧма сійӧс мудера: нёль-вит воськов кузя да воськовджын пасьта муэжсӧ кульыштӧма, небзьӧдыштӧма — гумла кодьӧс жӧ вӧчӧма; сы вылӧ пуктӧма кык-куим вершӧка кык кер, бӧрлапомас кыкнан боксяньыс муас тувъялӧма кык бедь, мед керъясыс ӧти-мӧд дінсьыс оз вешйыны, мӧд помас пуктӧма понӧльысь вӧчӧм кольча, а керъяслӧн шӧр гӧгӧрас кыкнан дорсяньыс пукталӧма боковняяс. Тайӧ боковняяссяньыс кыкнан дорас нюжӧдӧма потшӧс, кодӧс вӧчӧма увъя понӧльясысь, мукӧдпӧлӧс вӧрысь да шусьӧ тымӧдӧн. Кольчала помсяньыс керъясыс лэптыссьӧны мортлы коскӧдзыс, а столбторъяс вылӧ пуктӧма пу да сійӧ пу вылас и ӧшӧдсьӧны-карнанавсьӧны кер помъясыс. Кык боковня костас вӧчӧма талянторъяс да октыссьӧ калябечӧн, а тайӧ калябечыс йитчӧ карнан помкӧд. Матыстчас октӧм чӧс дінӧ тар, видзӧдӧ: гажа, небыд, пуркйысьыштны позьӧ; сійӧ пырӧ керъяс улӧ, тувччӧ талянъяс вылӧ, калябеч пезьдӧ, и керъяс личкӧны тарӧс. Тапъялӧ кӧч арся войын, паныдасьӧ тымӧдӧ, исасьӧ-мунӧ сы дорті, кӧсйӧ вуджны мӧдарас, видзӧдӧ: колода увті восьса. Куткыртчӧ-пырӧ и... пыр кежлӧ, весиг оз удит горӧдны. Да мый нин сёрнитны чӧс йывсьыд. Сійӧ весиг ручьясӧс да ошпиянӧс личкывлӧ, непӧштӧ сьӧлаясӧс, дозмӧръясӧс. Татшӧм чӧскыс Степанлӧн вӧлі кыксё гӧгӧр. Уна, нинӧм шуны, уна да быдсикас сылӧн ловушкаыд ар кежлӧ и тӧв кежлӧ, быдсяма кляпсӧ вӧчӧма. Налькъяс окталӧма быдлаӧ: шоръяс вомӧн, мед норкаясӧс кыйны; гырысь коз увтъясӧ, мед туланъясӧс кыйны, вужляяс дінӧ, мед сьӧла сёйысь сьӧдбӧжӧс кыйны. А кӧчлы шедӧм вылӧ нинӧм и шуны, куимсё пыльӧм октӧма, некымын сё пекля ӧшӧма. Кӧча воясад кӧчьястӧ Степан вӧлӧн-доддьӧн и ваявлӧ. Кӧдзыдъяс дырйиыс, сёянтӧ корсиг, коньӧр кӧчлы быть лоӧ сюйны ассьыс юрсӧ пыльӧм кер увтад, ӧд сэтӧні кӧчлы сам пӧвсас медпӧрысь пипуяслысь увъяссӧ пукталӧма. Йирыштас кӧч найӧс, а вӧлӧмкӧ, на пӧвсын тшӧтш и сійӧ увторйыс, код вылын ӧшалӧ пыльӧм керйыс. Пезьдіс — и кӧчлы пом. Уна и кӧч кыяс таво Степан: пыльӧмъяссӧ октіс водз, пипу кор шырзьӧмӧн, кӧчлы самыс ёна шоммас. Шуӧны ӧд: «Пипу корсӧ кӧ пыллян и кӧчсӧ пыллян». Таво уна кӧч кыйӧм вылӧ Степан надейтчис нӧшта и сы вӧсна, мый сійӧ пыльӧмтуйкӧд орччӧн мунысь пыльӧмтуйяслӧн кӧзяинъясыс пыльӧмъяссӧ эз октыны: морт-мӧд мунісны Богословӧ пес пилитны, а ӧти морт висис: Вишкун Ласейлы помечалігӧн доймыліс. Кыдзи и шу сэсся тайӧ доймӧм йывсьыд... Степанлы быттьӧ и абу лёк, унджык кӧч шедас, но, мӧдарсянь кӧ, мортыс жаль жӧ, йӧз удж понда куйлӧ коньӧр, адгорш Вишкун понда. Степан сідз нин лӧг тайӧ Вишкуныс вылӧ да ӧні эз этшаысь шулы: «Оз тай сійӧ, пеж лолыд, эновтчы помечьястӧ вӧчалӧмсьыд; виръяй дінӧ вельмӧм кӧиныд тай тӧдӧ, кутшӧм йӧрын ыж табуныд. Уджалысь бур йӧзыс помечьястӧ лӧсьӧдлісны ӧта-мӧдлы отсасьӧм вылӧ, ассьыныс сьӧкыд уджсӧ да олӧмсӧ кокньӧдӧм могысь, а Вишкун кодьясыд тайӧс налысь мырддисны. Вот и шензьы сэсся».
Степан эз прӧста элясь Ласей вылӧ. Кос да мича арпом вылас Ласей быттьӧ вӧлі вожасьӧма-пуксьӧма да сыысь пычкис озырлун. Сійӧ видз вӧчӧдіс. А тайӧ видз местаыс мукӧд аръясӧ овлӧ ва, весавны позьтӧм. Кызь додюв видз нин вӧчӧдіс. И век кыдзкӧ сылы этша кажитчӧ. Ёна нин донтӧг сувтӧ тадзинад. А тулыснас, кор йӧзыслӧн турунъясыс бырасны, а войтӧлыс шутлялӧ на, — Вишкунлы праздник: енлы моз кевмӧны-копрасьӧны, ӧти турун нӧбас вылӧ кык лун ытшкыны, вундыны кӧсйысьӧны. Сійӧн и Ласейлӧн тӧрыт вӧлі нӧшта ӧти помеч. Йӧзыс, дерт, тайӧ помечас этшаджыкӧн нин вӧлісны, кӧзяинӧс эзджык радуйтны, да помечалысьясыслы, сы пыдди, винаыс сю-рисджык: унаӧн Вишкун ордас и узисны.
Тайӧ помеч рытӧ Ильялӧн, вӧлӧмкӧ, усьтӧдзыс жӧ юсьӧма. Асывнас нин синъяссӧ восьтіс да куйлӧ лабич улын. Джоджын тӧрытъя чирсӧм идзас вылын кыдзсюрӧ куйлісны нӧшта нёль-ӧ-вит морт; на пӧвсын — вокыс, Мишкаыс. Илья эз пырысь-пыр сувт кок йылас. Лабич улысь петӧм мысьт пуксис джоджас. Сылы окота вӧлі вежӧртны, кыдзиджык колис тӧрытъя рытыс. Помнитӧ: удж вылысь локтісны пемыдсор нин; паськӧмсӧ вежис, мыссис, шыльӧдчис; пуктісны самӧваръяс; пызан вылӧ вайисны кӧлач кӧлышъяс; чукӧртчалісны помечалысьяс; Ласей гӧтыр Ильяӧс чукӧстіс жырйӧ: сэні вӧлі ачыс, Вишкуныс, — шыльыд да мольыд, ыргӧн плешыс югъялӧ.
— Но, — шуӧ, — Илья, йӧзыд кӧть вӧліны этшаӧнджык, а уджсӧ вӧчисны уна. Дай ачыд, шуӧны, уджалін дельнӧя.
Ласей Спиридонович та бӧрын четвертнӧй дозйысь кисьтіс шлипӧвӧй стӧкан тыр вина дай сетіс Ильялы.
— Радейта, коді вынсӧ оз жалит... Ю сідз жӧ, кыдзи уджалан.
Кӧзяинӧн ыштӧдӧм Илья кымыньтіс стӧкансӧ и, жырйысь петігӧн нин, мӧдіс кывны, кыдзи друг винаыс, кылӧ, лэччис мудзӧм ки-кокас, уяліс тшыг кынӧмас. Сэсся ставыс друг лоис мӧдногаджык: йӧзыс варовмисны, сюсьмисны, ӧти-мӧдыслы мыйяскӧ висьталісны, а эз кывзыны. Илья сӧмын и кыліс кутшӧмкӧ увгӧм да торъя шыяс, торъя горӧдлӧмъяс. Сійӧ оз помнит, мыйдта нӧшта юис, но мыйсюрӧяс со мӧдісны серпасассьыны син водзас. Кажитчӧ, кодкӧ ворсіс. Йӧктісны. Пызанъяс вылысь Вера новліс тасьті пань. Илья сувтіс йӧктыны жӧ, кутіс Вераӧс да мӧдісны кадрилясьны. Сэсся сійӧ шатлалӧмӧн петіс мӧд керкаас, пӧлать кокув брус тшупӧдысь босьтіс ичӧтик ёкмыль... А сэсся нинӧм оз помнит.
— Вот, зонмӧ, сёморӧн лыйӧмыс, — ёрччыштіс Илья да ӧдйӧ малыштіс пинджакыслысь морӧс зепсӧ. Мыйкӧ сэн кыліс, и тайӧ Ильяӧс неуна личкерыштіс. «Сідзкӧ, ставыс на бур», — думыштіс.
Джоджын куйлысьяс пӧвсын кодкӧ мӧдіс чуксавны мамсӧ, но вӧлі код на, и «мам» шуӧм пыдди сылӧн артмис «ам». Илья нерыштіс сійӧс, петіс лабич улысь да пуксис ӧшинь дорӧ, чышкыштіс ва руӧн тускассьӧм ӧшиньсӧ.
Ывлаыс вӧлі пужъя. Вичко крест вылын ворсіс асъя кыа, кӧлӧкӧльня гӧгӧрыс горзігтыр бергалісны чавканъяс. Некымын трубаысь пондіс нин кайны тшын.
Шытӧг керкаӧ пырис Вера. Кӧтшасын сулыштіс, качайтыштіс юрнас, джоджын быглясьысьясӧс дивитіг.
Илья нюжмыштчис, Вераӧс эз аддзыв.
— Унмыд локтӧ? — юаліс Вера, и Илья дрӧгмуніс виччысьтӧм шыасьӧмсьыс. Сэсся сійӧ юаліс Вералысь:
— Тышкасисны?
— Эз, сӧмын дӧрӧмъяссӧ ӧти-мӧдныслысь косялісны. Тышкасьнысӧ эз нин вермыны.
— А ме?
Вера матыстчис Илья дінӧ.
— Прамӧй сӧкӧл вӧлін. Йӧз коддзытӧдзыс и вӧлі кокыштӧмыд.
— Сэсся мый вӧлі?
Сылы зэв окота вӧлі тӧдны ставсӧ и торъя нин ёна ӧтитор йылысь.
— Он ӧмӧй тӧд? Ме ордысь тай кык тасьті уськӧдін да жугӧдін. А сэсся усин со эстчӧ, кӧтшас лабич улас... Небыд, кӧнкӧ, вӧлі?
Ильялы лои яндзим: бергӧдчис ӧшиньлань.
— Висьтав ставсӧ, мый вӧлі, — чужӧмсӧ бергӧдтӧг нин корис сійӧ.
— Ставсӧ? Но мый, колӧкӧ, висьтала, — шуис Вера да аслыс тӧдтӧг видзӧдліс Илья морӧс весьтӧ, а сэсся ньӧжйӧнджык содтіс: — Ог эскы ме код мортыдлы. Садьюрӧн кӧ эськӧ а...
Илья гӧгӧрвоис, мый йылысь мунӧ сёрниыс, но водзӧ юасьны эз удит: дзугис Ласейлӧн гӧтырыс аслас пырӧмӧн.
— Кӧні ветлан! — ӧдзӧсӧд пыригӧн на сійӧ горӧдіс Вера вылӧ. — Мый сулалан? Джоджсьыс со он аддзы срамсӧ... Вӧрзьыв. Кадрилясьныд тай сюсьӧсь, небось, кокыд оз мытшавлы... Велӧдысьыс тіянӧс абу... Тӧрыт, видзӧд, кык тасьті жуллинныд... Джоджсьыс став краскасӧ вуштӧмныд, пӧганӧйяс...
Куйлысьяс пӧвсын кодкӧ бара горӧдіс «ам», ёрччыштіс:
— Коді сэні кӧзяитӧ? А?.. А?..
— Вина гагъяс... Ӧти румка вылӧ ловнытӧ вузалад, — код йӧз вылӧ нин мӧдіс ропкыны Ласей гӧтыр. — Ӧкаяннӧйяс... А ті, кыкӧн, дарӧм нянь сёйигмозыд небыд пув вотны талун ветлӧ. Кысьсюрӧыд сюрас на...
Ильялӧн вирыс пузис. Ласей гӧтыр петӧм бӧрын нин скӧра шуис:
— А дзик жӧ нин лудӧм висьӧм кодь тайӧ стервоыс. Кыдзи тэ олан тані?
Вера нюммуныштіс, но сьӧлӧм вылас вӧлі забеднӧ. Сійӧ первой мортсянь на кылӧ сійӧс доръяна кывъяссӧ. Вочавидзис:
— Юмовтор пыр сёйысьяслӧн, шуӧны, вомъясныс бӧрынас дугдӧны кывны юмовсӧ. Мекӧд, буракӧ, сідзжӧ нин лоӧма: веськодь лоис видӧмыс, пыдди ог нин пукты, да синваӧй бырӧма нин...
Регыд мысти сэсся казак да казанка петісны Вишкун Ласей короминаысь, бердісны карта саяс да йӧръяс вомӧн веськӧдчисны вӧрлань. Пасьтасьӧмаӧсь найӧ важмыштӧм шабуръясӧ, на улӧ кутшӧмсюрӧ ромоттьӧ дзебӧмӧн, мед вӧлі шоныдджык. Мышъясаныс вӧліны пестеръяс, киясас — чуманъяс. Пужъя асыв налысь дзазгыштіс нырбордъяссӧ, чужӧмъяссӧ краситіс гӧрд краскаӧн. Вӧрын кодлӧнкӧ увтчис нин пон. Йӧзӧс аддзӧмӧн, ыбъяс вылысь чеччис тури чукӧр да горзігтыр нюжӧдчис лэбны лунлань, тыдалӧ,татчӧ пуксьылӧма узьыштны, шойччыштны.
Нырщикаліс Илья. Сылысь коктуйсӧ таляліг, восьлаліс Вера. Кыкнанныс чӧлӧсь, быттьӧ первойысь на кыкӧныс. Тадзиыс овлӧ сӧмын сэк, кор йӧзыс лӧгӧсь да оз сёрнитны, либӧ эм ыджыд сёрнитантор да сыӧ босьтсьыныс полана, мед не воштыны, не дзугны заводитігас.
Найӧ важӧн нин пырисны вӧр трӧпаӧ, воліс нин кык яг нӧрыс, вуджисны кык сён, а сёрни прамӧя эз на пансьыв. Сідз тай мыйкӧ кыв-мӧдӧн шыбытчасны, да бара лӧнь. Сӧмын и кыліс кӧмъяслӧн шаргӧм либӧ колодаяс, вужъяс дінӧ инмалӧм. Вӧрыс сулаліс лӧня жӧ, весиг кылісны коръяслӧн усьӧмъяс, кодъяс ӧнӧдз на этшаник ӧшалісны торъя пуяс вылын. Сӧмын и дзугласны чӧвсӧ пыстаяс, гӧрд пелысь вотыс вылын ворсіг, да туй дорысь корсюрӧ гора чеччаласны сьӧла-тар. Илья йылысь Вера весиг думыштіс: «Кутшӧм сёрни-баснитӧм вӧлӧма». И тӧд вылас кутӧмӧн, мый лӧнь тыын, шуӧны, чӧртыс унджык, сійӧ весиг мӧдіс повныкодь сыысь: дзик нин ӧтнаныс да йӧзсянь ылынӧсь талун лоисны найӧ.
Сёрниттӧм вӧсна лӧсьыдтӧмсӧ Илья кыліс жӧ, но сійӧ некыдз эз вермы венны Вера водзын ассьыс яндысьӧмсӧ тӧрытъя лоӧмтор вӧсна. Сэтшӧм юр садьӧн ӧмӧй Илья кӧсйыліс сёрнитны Веракӧд сьӧлӧмсӧ важӧн нин дойдалантор йывсьыс? Вераӧс радейтӧм йылысь, сійӧс пӧдругаӧн заводитӧм йылысь Илья кӧсйис сёрнитны эз сідз, кыдзи овлӧ унджык том мортлӧн — кодъюрӧн да мырдысьӧн, а кыдзкӧ мӧдногӧн, сьӧлӧмсяньджык, и та йылысь мед ни ӧти морт лов эз тӧдлы. Та вӧсна жӧ Илья вӧчис вӧвлытӧм мыж, кыйтӧм ур ку вылӧ на да гусьӧн ньӧбис Вералы алӧй лентасӧ. Тайӧ лентанас сійӧ кӧсйис пыр кежлӧ ёнмӧдны ыджыд вынӧн петкӧдчӧм медводдза любовсӧ, мед сійӧ, ытва моз, талун вӧлі да аски эз ям, колис нэм кежлас пӧсьӧн, бушколасьысьӧн. А со артмис мисьтӧма: тӧрыт садьтӧг коддзысьӧма да, гашкӧ, и йӧз син водзын алӧй лентаӧн вӧлі шегъясьӧмъяс.
Ӧнтай, ӧшинь дорын пукаліг, Вера, он тӧд, и висьталіс эськӧ ставсӧ, мый вӧлі тӧрыт, но дзугис Вишкунлӧн гӧтырыс. Та йылысь и колӧ ӧні панны сёрнисӧ... Кӧсйӧ нин вӧлі шыасьны, да Вера удитіс дзугны, юаліс:
— Ылӧ на тэ пыртан менӧ, Илья? Кутшӧм сяма пув нӧ сэсся тэныд колӧ? Быдлаын тай со сійӧ бурыд эм.
Вералань бергӧдчиг, Илья тэрмыштчис:
— Регыд нин, регыд, Вера... Ме тэнӧ кӧсъя нуны сэтшӧм вотчанінӧ, кытчӧ ни ӧти чумана морт на таво эз волы. Пувйыс сэні нюрмоль кодь гырысь да ӧмидз кодь чӧскыд.
— Со тай кутшӧминӧ тэ нуан менӧ, — первойысь на талун нюмъёвкерис Вера. — Но, сідзкӧ, видлам тэнсьыд пув сикттӧ.
И найӧ тайӧ местаас регыд воисны. Заводитісны вотчыны.
Лунтыр шувгисны немӧвӧйя пожӧмъяс. Быдмӧмаӧсь найӧ тані гырыся, кык сывйӧн муртса судзмӧн, черӧн ни пуртӧн вӧрзьӧдлытӧмӧсь. И не кӧ рытыввывсянь овлысь балуйтысь тӧв, коді шоч воӧ оз вольсавлы вӧрсӧ му вылӧ, тані эськӧ муыс вӧлі джодж кодь шыльыд да мича. Но ӧні вӧлісны вужляяс, кӧчкаяс да колодаяс, кӧні пувйыс торъя нин уна пыр быдмывлӧ.
Лунсьӧмӧсыс неуна шонӧдлыштіс да вотчыны эз вӧв кӧдзыд, найӧ весиг бисӧ эз пестывны, панъясьӧмӧн тырталісны чуманъяснысӧ. А сэк кості бара нин матыстчис рыт. Уліник шонді бӧр нин лажгӧдчис нюр весьтӧ, дугдісны омӧлика шувгӧмысь пожӧмъяс да гораджыка мӧдісны кывны сьӧлаяслӧн пискалӧм шыясыс, быттьӧ матынджык мӧдіс увтчыны визяорда, а сынӧдын гӧгралӧмӧн лэбалысь варыш-канюклӧн гӧлӧсыс нӧшта ёна нормис. Рыт воӧмсӧ кылісны вотчысьяс да вотісны медбӧръя чуманъяс нин.
И буретш ӧні, кор нин Ильялӧн тырис медбӧръя чуманыс, лӧсялӧ вӧлі висьтавны Вералы ставсӧ, мый чӧжсис сійӧ морӧс пытшкӧ.
Ас думсьыс сійӧ кӧсйис заводитны тадзи: локтас пестеръяс дінӧ, чукӧстас Вераӧс, ӧтилаын кисьтасны вотӧссӧ, пуксясны колода вылӧ. «Висьтав ставсӧ, мый вӧлі тӧрыт? — первойя кывсянь и юалас сійӧ. — Кодкӧ аддзыліс эз миянӧс? Эз кӧ аддзыв некод, гӧстинечсӧ мыйла бӧр сюйин менам зептӧ? Сійӧс ӧд ме ньӧби эг кодъюрӧн... Тэныд сетӧм вылӧ ньӧби... Со сійӧ, босьт»...
Вера сэки гӧрдӧдас и шуас, гашкӧ, дзик мӧдтор шуас, оз сійӧс, мый йылысь гусьӧникӧн думайтлӧ:
«Ме нӧ кутшӧм ныв, керка ни карта, батьмам ви чой-вок. Сералыштны, буди, ме вылын, менӧ ӧд позяс: вильшасьысьӧс янӧдысь ни менӧ дорйысь абу. Ог босьт ме тайӧ гӧснечтӧ, ог кӧртав тэнӧ, ог мӧд и ылӧдлыны ачымӧс... Тэд сюрас озырджык да мичаджык ныв».
Вералӧн татшӧм кывъясыд, тӧдӧмысь, нӧшта ёна дойдасны радейтысь зонлысь сьӧлӧмсӧ, и сійӧ ӧні висьталас медся пыдӧ дзебӧм думъяссӧ:
«Тэ чайтан, Вера, ме ылӧдла?.. Чайтан менӧ Ласей Ладимерӧн, кодлы гӧтырпусӧ батьмамыс пӧ корсьӧны шӧвк пиӧ тубыртӧм пышполокалӧ, эмбур вылӧ ыштӧны; налӧн, видзӧд, этша на озырлуныс, ми этша на уджалім налы... Кывзы, Вера, тэ кодьыс кӧ быдмис шӧвк пиын, — ме кодьыс эз кужлы вӧтасьны сы йылысь. Сійӧ эськӧ лэбаліс выліті, ми воклы судзны позьтӧминъясті. Ме сэтшӧмъяс вылад ог ышты: найӧ меным абу гозпӧв, и ме чайта, найӧ кызвыннас урӧсӧсь, ми вок сьӧкыд олӧм кежлӧ дасьтытӧмӧсь... Ме ог ылӧдчы, Вера. Тайӧс тэ аддзан бӧрыннас».
Татшӧм сёрниыс уна лун-войӧн Ильялӧн чӧжсис уна, найӧ зэвтчисны юрас. Но мыйла висьтавны ставсӧ? Мыйла колӧ вӧралігӧн лыйны урлы витысь, сійӧ кӧ усьӧ ӧти лыйӧмӧн? Дай вермас-ӧ Илья висьтавны ставсӧ, мый думайтлӧ?
«Тэ босьт тайӧс, — медбӧрын шуас Илья, лентасӧ Вералы сетіг. — Ог кӧ сьӧлӧм вылад во, гуав сійӧс, мед сісьмас. А мӧдлы тайӧс оз ло сетӧма: ньӧблі сӧмын тэныд».
И Вера, та бӧрын, босьтас Ильялысь гӧснечсӧ и, тӧдӧмысь, муӧ оз гуав.
Илья сувтовкерыштіс пӧрӧм вужля сайӧ, малыштіс питшӧгсӧ, кӧсйис перйыны сэтчӧ дзебӧм лентасӧ, но Вера вотчанінӧ видзӧдлӧмӧн, тыдовтчис, мый Вера сійӧс аддзӧ. Сэк Илья ӧтортчыштіс нӧрыс боклань.
Вералӧн бара нин тырӧма чуманыс, вотны лоис некытчӧ, колӧ мунны пестеръяс дінӧ, мӧдӧдчыны гортӧ. Но сылы вӧлі жаль кольны му вылысь тайӧс код тӧдас нин кутшӧм чӧскыд да пужъя асывъясӧн небзьӧдӧм пувсӧ. Ӧтъяинын и кӧчкаяс вылын китыра розъясыс сідзи и корисны ас дінаныс да весиг кажитчис, быттьӧ дасьӧсь нин бӧрддзыны, он кӧ найӧс босьт. И друг ас мышсьыс Вера кыліс Ильялысь кокшыяссӧ, лыбӧдіс юрсӧ.
— Эн повзьы, Вера, — тыдалӧ, котӧртӧма, вашнитіс Илья. — Пияна ош эстӧні. Пувсӧ сёйӧ.
— Ой-й-ой! — горӧдіс Вера да чеччыштіс Ильялы паныд веськыда киясас. Кутчысисны. Вера, кылӧ, дрӧжжитіс.
— Сёясны, чайтан? — пӧсь сынӧдӧн лолыштіс Вералы чужӧмас Илья. — Пиньыс оз мӧрччы. Семен луныс кольліс нин важӧн. Ош свадьбаяс прӧйдитісны. Свадьбатӧг ошъясыд мортӧс оз сёйны... Со видзӧдлы эстчӧ: пиыс и ачыс. Аддзан?
Вера ышловзис. Лэдзчысис Илья дінысь.
— Пияна... Скӧр, шуӧны, сійӧ, сулӧдны вермас, гӧрбъясад тэчас. Сійӧ и повзьылі.
Тадз шуыштіс Вера и копыртчис мулань. Лыбӧдіс рузумӧ гартыштӧм ёкмыль. Чургӧдіс Ильялы. Чужӧмыс ӧзйыштіс вирӧн. Яндысьӧмпырысь шуис:
— Питшӧгсьыд тай усис мыйкӧ?
— Усьӧма? — кватитчис Илья да тӧдлытӧг босьтіс сійӧс Вера киысь.
И кыкнанныс гӧгӧрвоисны, мый усьӧма. Илья тэрмыштчис шуны:
— На, босьт сійӧс тэ: тӧрытъяыд,..
— Пӧръясян, Илья...
— Босьт, мися... Ленточка сійӧ. Питшӧгад сюй...
... Визувтысь кадыс здук кежлӧ сувтліс. Кокъяс увсьыныс муыс быттьӧ вешйис, и найӧ колисны подувтӧг, кутшӧмкӧ кык костӧ: ӧтарас — пияна ош, мӧдарас — алӧй лента... Тайӧ здукысь Илья корсис петан туй. Синъясыс сылӧн югъялісны меліа да повтӧма; вӧрасыс кокни, быд мускул зэвтӧма...
— Тэныд сійӧ, босьт... — ленточкасӧ Вералы киас пуктіг, шуис Илья да, Вералысь вочакыв виччысьтӧг, тэрмыштчис: — А чайтан, пола ошъяссьыд? Чайтан, пола?
Тайӧс шуӧмӧн Илья чеччыштіс матын куйлысь пожӧм ув дінӧ, кватитіс сійӧс да, мыйӧнкӧ быттьӧ дурмӧма, уськӧдчис ошъяслань.
Киас рузум ёкмыля, Вера сулаліс шемӧс, видзӧдіс Илья котӧртӧм бӧрся. Со сійӧ мелькайтіс пуяс костын нин дзик ошъяс дінын. Со ошкыс лэптіс юрсӧ... вишнитіс...
— Ок тэ, вӧ-ӧ-ӧ-ӧрса... — кылӧ горӧдіс Илья и та вылын орӧдіс...
Ош сувтліс кыккокйыв, шыбытчыліс пи дінас, горӧдліс сы вылӧ, кучкыштіс сійӧс лапанас и бӧр гымыштіс-воис Илья дінӧ да сылы сьӧлыштіс вирӧн. Вомыс паськыд да би кодь гӧрд. Илья дрӧгмуніс, мыйвынсьыс увнас кучкас пожӧмӧ. Увйыс чегис, джынйыс воис ошлань, ош уськӧдчис ув дінӧ, сійӧс курччис — лязӧдіс.
Илья гӧгӧрвоис: ош вынаджык сыысь. Шыбытчис кыз пожӧм сайӧ. Ош сюсьмис, уськӧдчис сылань, сявкъяліс гӧннас, йӧктіс сы водзын, сьӧласис, мисьтӧма горзіс.
Думайтны некор. Бӧрыньтчыны сёр. Киас увторъя, Илья уськӧдчис ош вылӧ, термыштчис. Ош чеччыштіс бокӧ, кытшовтіс пу гӧгӧр и мыйлакӧ видзӧдліс мышланьыс, чорыда вишнитіс.
— Пали-и-и-ть... пали-и-и-ть... — виччысьтӧг кыліс Илья Вералысь гӧлӧс. Ӧти киас ӧзтӧм кос тусяпуа, мӧдас — гӧрд чышъяна, сійӧ котӧртіс веськыда ош вылӧ. Тусяпуыс сотчис дзажгӧмӧн.
— Пали-и-и-ть... — тшӧтш горӧдіс Илья да ӧні зверь вылӧ зверь моз жӧ яра уськӧдчис. Ош здрӧгнитіс. Тупыльтчис бӧрвыв. Илья — сы бӧрся. Ош — усйыны, Илья — вӧтчыны.
— Илья, бергӧдчы!.. Илья, бергӧдчы!.. — кор нин дугдіс тыдавны ошкыс, бӧрвывсьыс кыліс Илья. Сувтіс, видзӧдліс Вера вылӧ. Сійӧ куснясис-сераліс... Нюр дорӧсын кыліс серамлӧн йӧлӧга шы. — Волы жӧ, волы... Повзьӧма сэтшӧма: став ягсӧ лякӧма.
Шудаӧсь да вынаӧсь, найӧ матыстчисны ӧти-мӧд дінас. Тайӧ вӧлі налӧн кутшӧмкӧ аслыспӧлӧс, коддзӧдана нимкодь, мукӧддырйи вӧвлытӧм.
— Главнӧй оз ков повны, — воигмозыс и босьтчис Илья. — Полысьӧс и понпи пурӧ... Ошъясыд найӧ мудерӧсь, абу прӧста морт рӧдысь лолӧмны, сійӧ и видзӧдӧны, оз-ӧ позь гӧрбад тэчыштны.
— А тэ аддзылін, Илья: воддза кокыс ошкыслӧн пӧла.
— Пӧла?.. Мыйысь сылӧн пӧла? Ог тӧд, гашкӧ и, пӧла. Но-о-о... Сідзкӧ, пӧла... приметаа ош. Вот тешыд. Ог вунӧд тайӧс.
— А тэ тӧдан, Илья, мый тэ ӧні вӧньтӧм, тасмаыд кытчӧкӧ вошӧма?
Ильялӧн друг вежсис чужӧмыс, юрас быттьӧ кодкӧ кучкис. Тӧдлытӧг сійӧ малыштіс питшӧг водзсӧ и, вежӧртӧмӧн нин, мый прӧста повзис, лентаыс абу нин сы ордын — бӧр нюмъёвкерис.
— Вӧньыд мед... Вӧньыд сійӧ нинӧм... Аддзам, гашкӧ. Ме чайті мӧдторсӧ вошигӧн.
Вера бергӧдчыштіс мӧдарлань. Нимкодьысла ли мыйла ли чужӧм вылӧдыс сылӧн гӧгыльтчисны кык синва войт...
V
Коркӧ помасис и нывбаба гожӧм: бырисны пужъя асывъяс, кӧдзыд шонді дзебсис саль кымӧръяс сайӧ, ыджыдавны мӧдіс зэр слӧта лун-вой; пашняяс дорса шува кондаяс вылын водз асывъясын ӧні эз нин кургыны таръяс; Нӧрысйыв сиктсянь налы воча гажаа эз нин чуксасьны тшап петукъяс, — кӧтасьӧмаӧсь, ӧтиясыс и мӧдъясыс жугыля куткырвидзисны сайӧд улын, кадсӧ колляліг; тӧв кежлӧ дасьӧсь нин — гӧнсялӧм кокъясаӧсь, мувыв галькиӧн тыра зобъясаӧсь — чӧв олісны сьӧлаяс, дзор коз пу сюрӧсъясын дзебсясиг, эз лэччывны вужляяс дінӧ, кӧні медбӧръя лунъяс нин найӧс виччысисны кыйсьысьяслӧн окталӧм лэчьясыс; ӧшинь улын бырис горзӧмыс кӧмтӧм челядьлӧн, быттьӧ балуйтӧм бӧрын мыжаӧсь, найӧ чукӧртчӧмаӧсь асланыс паччӧр сэрӧгъясӧ, пӧч-пӧль дінас да сизимӧдысь нин кывзӧны мойдӧм: «Бобӧ бобӧ, кытчӧ ветлін». А ывлаын сап пемыд; паччӧр ӧшиньӧ койыштавлӧ посньыдик зэр; дугдывтӧг кылӧ шлячкӧдчӧ войтва; вӧля вылын абу нин пӧтӧмаӧсь чӧскыдтӧм турунӧн, картаясын баксӧны мӧсъяс. И кажитчӧ: мӧдысь оз ниа волыны шондіа лунъясыс, быд понӧлюв оз нин лэдзлы патераӧ. Мый вӧлӧма — ставыс кольӧма.
Буретш татшӧм лун-вой сор и матыстчис пӧкрӧв лун вечерня. Буретш татшӧм гажтӧм вӧлі Степан гӧтырлы тайӧ рытсёрсӧ. Но сыысь-ӧ гажтӧм, мый керка вевтын кылӧ шутлялӧ войтӧв, ӧшинь улын шлячкӧдчӧ войтва?.. Абу сыысь. Войвывсянь лунвылӧ вуджасны зэръяс, косӧдас ывла, лымъялас; паськӧма челядь бара петасны ывлаӧ; мӧсъяс велаласны, дугдасны баксыны...
Идрасян паськӧма, ӧтнас, Степан гӧтыр сулаліс биасьтӧм керкаас, ичӧтик ӧшиньӧдыс видзӧдіс ывлавыв пемыдӧ, кывзысис тиньгана чӧвас, оз-ӧ кӧть неуна кылыштны сылы тӧдса шыясыс. Но оз кыв: кильчӧ вылын оз никӧст Лыско, гораа оз вӧзйысь Катшыс, ни посводзын оз тринькнит Степанлӧн чер пуктӧм шы...
Мӧд рыт нин Марпалӧн ломтысис пывсян и кыкысь нин ваймыліс, кусліс, а пывсьысь эз во. Аски кежлӧ, пӧкрӧв лун кежлӧ, Марпалӧн быгъясьӧма нин сурыс, тагъя да сук, а сійӧс юысь первой мортыс, Степаныс, абу и оз во. Бурысь-ӧ сійӧ? Эз-ӧ кытчӧкӧ дзугсьы, ӧд кӧсйис ветлыны войколӧн, а ветлӧ куим войков нин?.. Сэтчӧ жӧ кольӧм войын Марпалӧн вӧлісны зэв мисьтӧм вӧтъяс. Марпа найӧс вунӧдны оз вермы: верзьӧны синъясас, кылӧны пельясас.
Сійӧ первой вӧталіс, быттьӧ ныв юрси кӧсаа, Марпа пукалӧ Степанӧн вӧчӧм кыан стан сайын да кыӧ дӧра. А тайӧ абу бур водзӧ: нюжалӧ туй либӧ доймӧ морт. А сэсся вичко, служитӧны попъяс, Степанкӧд найӧ сулалӧны вичко шӧрынӧсь; киас ӧти венеча, на дінӧ матыстчӧ поп да и шуӧ: «Тайӧс, венечсӧ, первой пуктам раб божий Степан юр вылӧ, а тэныд, рабыня Марпа, мӧдысьджык». Марпа тӧдӧ: вӧтасигӧн юр вылӧ пуктыны венеч — сійӧ смерть. Вӧталіс нӧшта: чери кыян кӧлуя, Степаныс муніс чери кыйны, а кодыр Марпа муніс Степанӧс корны пывсьыны, сійӧ, вӧлӧмкӧ, пыж вӧчӧ. Пыж вӧчӧм — сійӧ кулӧм мортлы горт вӧчӧм.
Марпа оз кӧсйы эскыны вӧтъяслы. Зілис найӧс вунӧдны, но вӧтъяс, быттьӧ чушкан позйысь вӧрзьӧдӧм чушканъяс, бергалісны сы гӧгӧр. Весиг эз печкыссьы. Пуксьылас — чӧрсыс оз гартчы.
Жугыльмӧмаӧсь и пияныс — Мишка да Илья. Вишкун Ласейсянь талун найӧ волісны кыкысьӧн нин, юасьӧны, воис эз нин батьыс. Мамыс дырйи быттьӧ эз шогсьыны, сёрнитісны сы йылысь, мый батьыс налӧн уна нин зэрва панявліс, уна нин вӧралан рок сёйліс да пыр на бурӧн-лючкиӧн воліс. А асьныс, кык вок, аскежсьыныс сёрнитчисны нин ӧти-мӧдыскӧд мунны корсьны батьсӧ, оз кӧ во сійӧ водалан кад гӧгӧр. Налӧн вӧлі дасьтӧма нин дзонь сюмӧд струба да туис тыр сир. медым югдӧдны ассьыныс туйсӧ, батьсӧ корсьны муніг. Найӧ весиг вунӧдісны, мый аски казачитӧмыслы срок, мый буретш аски налы позяс гуляйтыштны. Да оз тай, тыдалӧ, сідзи ло. Шогсьысь пӧткалы, шуӧны, и аслас позъяс гажтӧм, доймӧм сьӧлӧмлы и юсьлӧн гӧныс чорыд. Мед пируйтасны кодлы гажа. А батьлӧн муса пи, Илья, оз эновт муса батьӧс, Мишкакӧд найӧ аддзасны сійӧс. Батьыс абу ӧтнас, сы дінын эмӧсь понъяс, и другӧн найӧ оз эновтны кӧзяинсӧ.
Марпа век сідзи сулаліс ӧшинь дорын. Аски воасны гӧстьяс, важӧн нин колӧ кӧтны пирӧга нянь, а места вылысь оз вӧрзьӧдчыссьы, кокъясыс рудзмунӧмаӧсь. Сійӧ тӧдӧ, мый Степаныс муніс сӧмын ӧти вой кежлӧ, а колис нин куим, таляліс нёльӧд, сійӧ тӧдӧ, мый аски сура праздник дай муніссӧ эз на прамӧя вӧралӧм вылӧ, — лэчтуйӧдыс лэчьяссӧ разялігмоз, пон-пищальсӧ видлігмоз, зверьясӧс туйпасалігмоз. Пемыдӧ видзӧдӧм — быттьӧ син куньӧмӧн олӧм, сэк сӧмын и аддзан юрад воысь серпасъяс. Марпалы мӧдіс серпасасьны сійӧ асылыс, кор муніс Степаныс вӧрӧ. Со сійӧ сэки чеччис водз, пачӧ би сюян кадӧ. Кыдз пыр овлӧ вӧравны заводитіг, рытнас пывсьӧма, юсь кодь еджыд дӧрӧм-гача, талун асыв сійӧ нинӧмысь эз скӧрмы, мед кӧть и нарошнӧ кодкӧ сійӧс скӧрмӧдас. Талун первойя вӧралан лун да скӧрмыны торъя нин оз позь. Марпа видзчысис пӧперега кыв шуӧмысь. Весиг эз ӧлӧд верӧссӧ лёк поводдя вӧсна мунӧмсьыс. Кор шуис верӧсыс, мый луныс пӧ тӧрытъя кодь жӧ лёк лоӧ, Марпа весиг ышӧдіскодь, шуис:
— Гашкӧ, лӧньыштас луннас: асывводз зэрыд — ӧбедӧдзся гӧсть.
— Лӧ-ӧ-няс... — эскӧданаӧн вочавидзліс сэк Степан да пуксьывліс кӧтшас лабичас кӧмасьны. Вӧралан кӧмкот сылӧн лӧсьӧдӧма бурӧс, ӧш кучикысь, пидзӧсӧдзыс кучик пышына, а вылыс гач пидзӧс вевдорсяньыс бара жӧ кучик, вевттьӧ пышын помсӧ, и тадзикӧн сылӧн озджык кӧтасьны кокъясыс. Пырысь-пыр оз кӧтасьны и пельпомъясыс: лузаныс вӧлі кучик пельпомъяса, гын шляпаыс паськыд лэбъяса.
Веськыд кок, веськыд ки, веськыд юрпӧв, шуӧны, шудаджыкӧсь, и Степан, кыдзи пыр, первой кӧмаліс веськыд коксӧ. И кор нин кӧмассис, сійӧ нӧшта ӧтиысь видліс кремнёвка пищальсӧ, свинеч-пороксӧ, кодъясӧс сійӧ лӧсьӧдліс рытнас на.
Ая-пиа кост сёрниысь Марпа кывліс, мый кремнёвка пищальыс налӧн важ винтовка модаа на, дрӧбӧвик пищаль дорысь лёкджык, лыйӧ сӧмын ӧти дрӧбӧчӧн, ыджыд зверь вылӧ оз шогмы дай ёна кӧтасьӧ; пистоннӧйыс, шуӧны, озджык кӧтась, и дрӧбъясыс мунӧны помечӧн. Кӧть эськӧ Марпа сэки и кӧсйис висьтавны та йылысь верӧсыслы да тшӧктіс босьтны дрӧбӧвиксӧ, но бара жӧ эз шулы. А колӧма эськӧ шуны. Код тӧдас, гашкӧ, буретш тайӧ пищаль вӧснаыс и та дырасӧ эз во, гашкӧ, пищальыс мыжа? Зверъясыд лёкӧсь...
Ок, кутшӧма ёнтӧ ӧні Марпалӧн сьӧлӧмыс... сійӧс сылысь кодкӧ быттьӧ пыдзралӧ. Марпа пуксис лабичӧ... Недыр сідзи пукалыштіс... и друг лоис кокньыдджык, морӧссӧ личӧдіс, узьтӧм войясыс, тыдалӧ, ойбыртӧдісны. Дыр-ӧ тайӧ вӧлі, сійӧ оз тӧд. Сӧмын тай мӧдісны кывны тӧдса шыяс. Кылӧны-ӧ? Гашкӧ, пельыс ылӧдлӧ? Гожӧмын мӧс корсигӧн тадзи жӧ: кымын ёна мӧдан кывзыны джынъян шытӧ, сымын сійӧ ёна кылӧ; кодланьысь кывзан, сэтысь сійӧ и кылӧ. Тайӧ думыд аслад ворсӧ... Мед кылӧ никсӧ Лыско кильчӧ ӧдзӧс сайын, мед увтышталӧ Катшыс, ставыс тайӧ аслад думыд. Сэсся кыліс кильчӧ иган восьтӧм, посводзын черлӧн тринькнитӧм шы... Мед, мед... Марпа талы оз эскы. Кылӧ сэсся дзуртыштіс ӧдзӧс...
— Кытчӧкӧ петӧмаӧсь ли мый ли, — кыліс Степанлӧн гӧлӧс, и Марпа чеччыштіс лабичысь, повзьӧма, ун йывсьыс горӧдіс:
— Коді сэн, бласлӧ кристос...
Степан бара шыасис:
— Но... Мый нин тэ... Повзин ӧмӧй?..
— Ме?.. — пачводзын нин истӧгӧн шарӧдчиг, мыйлакӧ юаліс Марпа.
Киясыс сылӧн дрӧжжитісны.
— Эн тай нӧ вермы биасьныс?..
— Степан, тэ?.. Дыр тай ветлін? Пывсяныд, кӧнкӧ, кӧдзаліс...
Югнитіс би, ӧзйис сартас, и Степан тыдовтчис джодж шӧрын. Марпа тэрмыштчис первой видзӧдлыны сылы чужӧмас, но сылӧн чужӧмыс нинӧмӧн эз повзьӧдлы.
— Дыр менам ветлыссис, бесъясыс Кузьдав керкаӧдз катӧдлісны да.
— Мыйла и мунін сы ылнаыс.
Степан нинӧм эз висьтав. Шы ни тӧв пӧрччис ва шабурсӧ, пуксис лабичӧ, уфнитіс. Лыско исыштіс Степанӧс да водіс Степан кокъяс дінӧ, и Марпа сӧмын ӧні аддзис, мый Лыско вӧлӧма керкаын жӧ. Сійӧ кӧсйис висьтавны Степан вӧсна аслас шогсьӧм йылысь, но сы пыдди артмис:
— Дӧрӧм-гачыд, Степан, пызан вылас со, лэччы, пывсьышт.
— Ладнӧ, — вочавидзис Степан да бӧрынджык нин содтіс: — Пияныс нӧ талун эз на воны?
— Эз на. Аски тай, шуӧны. Талун гортӧ кыкысь нин волісны, юасисны тэнӧ, тӧждысьӧны вӧлі.
— Но ме ӧд абу пузчужӧм кага. Мый мекӧд лоас. Пывсьыныс эз кӧсйыны воны?
— Ме, сідзкӧ, котӧртла, кора.
Но Илья важӧн нин кылӧма Катшыслысь гӧлӧссӧ, ачыс удитіс воны.
— Кытчӧ нин сэтшӧмасӧ пасьтасьӧмыд? — юаліс батьыс Ильялысь сійӧ пырӧм мысти.
Илья эз стӧча вочавидз, но батьыс гӧгӧрвоис, мый Илья дасьтысьӧма нин мунны корсьны сійӧс, батьсӧ. И мед та йылысь не сёрнитны нин, Степан индіс Ильялы лузан вылас.
— Видлы.
Лузанлӧн кыкнандорыс вӧлі польтчӧма, дзик тыр. Пызан вылӧ Илья лэпталіс зверь-пӧтка. Тані вӧлі ставыс, мый позис виччысьны тайӧ туйпомсьыс: сьӧла и дозмӧр, кӧч и тар, сьӧдбӧж и ур, весиг норка да тулан.
Нимкодьысла куимнаныс олісны чӧв, сӧмын видзӧдавлісны ӧта-мӧд вылас да сёрнитісны ӧта-мӧдыскӧд видзӧдӧмнас жӧ. «Со мый вӧсна, вӧлӧмкӧ, тэ сёрмӧмыд?» — быттьӧ шуаліс Марпа, а Ильялӧн бергаліс юрас: «Ветла и ме вӧрас коркӧ». Степан шылькнитіс ассьыс сьӧд тошсӧ да эня-пиалы быттьӧ вочавидзис жӧ. «Аддзылінныд?» Кӧть эськӧ Степан и ошйыштчас да оз ӧд позь: кыйсьӧмлӧн абу медбӧръя туйпом; заводитчӧм на, вермас уркнитчыны.
— Лэчьястӧ разин, батьӧ? — первой дзугис лӧньсӧ Илья.
— Рази, — вочавидзис Степан. Сы бӧрын сӧмын мӧдісны юасьны-висьтасьны, коді кытчӧ шедӧма да кодӧс кытысь виӧма.
— А пывсьыныд тай вунӧдінныд.
— Пывсьыныд?.. Небзьӧдчыштныд колӧ. Лэччылам, тӧварышӧ Илья.
И ая-пиа лэччисны. Локтіс Мишка да котӧртіс пывсянӧ жӧ.
Век кылӧ ӧшиньясӧ койис кӧдзыд зэр, век кылӧ шлячкӧдчис ӧшинь улын войтва, но налӧн шыыс ӧні Марпаӧс эз нин повзьӧдлы, сылысь сьӧлӧмсӧ эз дойдав: олӧмыс пыр гажа, кор сьӧлӧмыд местаын. Нимкодь чужӧма, сійӧ тэчаліс пожъясӧ пӧткасӧ, нуаліс пачводз пельӧсӧ, кульӧма и культӧм зверьяссӧ пызан вылӧ тэчаліс орччӧн да гусьӧникӧн лыддьыштіс; сэсся пожналыштіс пызь, аски кежлӧ кӧтіс пирӧг да пызан вылӧ вайис зэв ыджыд пу бекар тыр еджыд шапкаӧн быгъяссьӧм сур, мед ая-пиа котыр пывсянысь кайӧм бӧрын юыштасны, мед видласны Марпалысь киподтуйсӧ. И кутшӧм лӧсьыд тадзинад:ставыс быттьӧ ас местаас, некыт оз вись, нинӧмысь абу шог. Марпалӧн пияныс аски воасны гортӧ, воасны пыр кежлӧ нин, мынасны Вишкунысь. Сӧмын вот бара мунасны вӧрӧ да Марпаӧс бара колясны ӧтнасӧс. Бара ковмас шогсьыны на вӧсна. Эськӧ гӧтравны кӧ ыджыдджык писӧ — Мишкасӧ... да вот сюрас-ӧ сы сайӧ сэтшӧмыс, кутшӧмӧс колӧ Марпалы. Илья сайӧ кӧ, дерт, эськӧ и сюрасджык... Лоас сэк Марпа энькаӧн, регыд мысти, дерт, и бабушкаӧн. Лоас сылӧн печкысь да дӧра кыысь-вӧчысь. Марпалы медводз тайӧ и колӧ дерт: ая-пиа котырлӧн тай вӧрӧд ветлӧм вӧсна паськӧмныс вывсьыныс быттьӧ сотчӧ... Кокньӧдас, ёна кокньӧдас Марпалы. Кузь рытъяснад этадзи, печкигмозыс, позяс сёрнитны, велӧдны ичмоньсӧ. Марпалӧн эз эскыссьы, мый сійӧс оз мӧд кывзыны ичмоньыс. Марпалысь сёрнисӧ, велӧдӧмсӧ весиг суседкаясыс пыдди пуктӧны. Поконнича энькаыслысь кывзысьлісны жӧ. Кӧть и вӧлі круткодь сійӧ, сы дінын олігӧн Марпалы уна терпитны ковмывліс, да сы пыдди ӧні Марпа ачыс кужас энькаавнытӧ, ичмоньясыд сы вылӧ и эмӧсь, мед на вылын неуна ыдждалыштны. Кулӧм бӧрас мынасны, асьныс лоӧны кӧзяйкаясӧн.
Кылӧ зёлькнитіс кильчӧ иган. Но пывсьысьяслы воны вӧлі водз на, да Марпа тэрмыштчис шебрӧдны пызан дӧраӧн пызан вылысь Степанлысь прӧмыссӧ, мед йӧз морт сійӧс эз аддзыв.
Зэрсьыс шальӧн вевттьысьӧма, пырис Вера, кӧтшассянь юрбитыштіс...
— Со тай, со тай, — радпырысь шыӧдчис Марпа, — волытӧм гӧстя.
— Ме тай эськӧ быдлаӧ вола да...
— Он, миянӧ коктӧ некор он сюйлы... Пет нӧ пӧлать увсьыс. Тэ ӧд мога, кӧнкӧ?
— Мога эськӧ да... Мишаясыд эз волыны татчӧ?
— Пывсьыны мунісны батьыскӧд.
— Локтіс Степан дядьыс?.. Ласей дядь сыла и ыстіс, мед пӧ чай юны волас.
Вера вылӧ Марпа видзӧдліс шензянаӧн. Тайӧ юӧрыс сылы вӧліс виччысьтӧмӧн, юаліс:
— Мый нин сэтшӧма бурмӧма?
— Ог тӧд... Гӧтырыскӧд тай пинясисны да Ласей дядьыс кылӧ шуис, талун пӧ колӧ корлыны Степан дядьсӧ, аски пӧ гӧстьяс локтасны, некор лоӧ.
— Аскитӧ — дерт... Гожӧмбыд сылы уджалӧмсьыд пӧтӧма жӧ, чайӧн кӧсйӧ юктавны? — шуис Марпа, матыстчис йӧгпеш дінӧ, ӧзтіс выль сартас да меліа содтіс: — Тэ, Веруш, татчӧджык лок, югыдінас; эштан кӧ, пывсьыны тшӧтш лэччылам, васӧ уна шонті.
— Пывсьынытӧ ог нин, Марпа тьӧтка, видасны.
— Мый нӧ видасны, талун ӧд праздник паныд, он печкы. Гашкӧ, эн на и пывсьы да?
— Пывсьыныс эськӧ эг на пывсьы. Льӧмпу шорӧ турунла ветлі да пемді, пывсянсӧ эг нин су.
— Льӧмпу шорӧ? Мый нӧ сы ылнасӧ, этша ӧмӧй налӧн туруныс горт гӧгӧрас? — шензьӧмӧн юаліс Марпа.
— Асьныс эськӧ гортдорса турунӧн вердчӧны, а горт дорас ставыс бур турун, сійӧн и праздник кежлас ылысьсӧ тшӧктісны вайны, гӧстьясыдлӧн вӧвъясыс пӧ, колӧкӧ, сёясны.
— Жылаяс... — дивитіс Марпа. — А тэ, Веруш, збыльысь пывсям.
Вера кӧсйысис, котӧртіс сӧстӧм паськӧмла, но мыйкӧ вӧлі тешкодьджык жӧ.
VI
Праздник паныдса бияс керкаясысь кусӧдалісны водз, мед аски асыв пуны-пӧжавны водзджык да эштӧдчыны вичкоӧ мунны. Вишкун Ласей гӧтыр эськӧ тадз жӧ думайтіс, да верӧсыс сылӧн дурмӧм юра: Матвей Степанӧс, видзӧдтӧ, тшӧктіс виччысьны, пияныс уджалӧм вӧсна пӧ гӧститӧдны сійӧс колӧ. А мыйысь эськӧ и гӧститӧдныс? Кык мужичӧйӧс гожӧмбыд няньӧн прӧста вердӧмсьыс кӧ нин-а? Быд лун ӧд сылы ковмыліс нянь шомӧс тырӧн пӧжасьлывны, Мишкаыс да Ильяыс, гортаныс кӧ гожйисны, джын няньсӧ эськӧ сёйисны аймамыслысь этатшӧмъясыд. Прамӧй морт некод жӧ оз гӧститӧдлы казачитӧмысь.
Ласей гӧтыр эз тӧр ку пиас. Нэмчӧжыс унджык эмбур чукӧртны зільӧмла, та вӧсна дугдывтӧг тӧждысьӧмла сылӧн крукыльтчӧм мыгӧрыс керка пытштіыс ӧні шӧйтіс дзик прӧста. Матыстчылас лампа дінӧ — бисӧ содтыштлас, чинтылас; пыравлас пачводз забор саяс — мыйӧнсюрӧ гольӧдчыштас; видзӧдлас ӧшиняс, сьӧд вояс — пайкучкысяс *; шыбытчылас паччӧр вылас да сэні гудралыштас пӧжавны дасьтӧм пирӧга нянь квашнясӧ. А вомгорулас мыйкӧ век броткӧ. И кымын дыр мӧдіс нюжавны виччысьӧмыс, сымын гораӧн да мисьтӧмӧн лоис броткӧмыс. Тайӧ шыӧ весиг верӧсыс садьмис, кӧть эськӧ сійӧ узис мӧд жырйын. И бӧрынджык нин стрӧг гӧлӧсӧн Ласей горӧдіс гӧтырыс вылӧ.
— Самӧварыд кусі кылӧ, тэч шомсӧ. Да сэтшӧм мисьтӧмасӧ эн жуйяв. Не тэнад юрӧн уджалӧны. Мый тшӧктӧны — вӧч.
Ласей гӧтырлы быть лоӧ кывзысьны верӧсыслысь, паныда кыв сылы шуны оз позь, яйыд кӧ дона.
А Матвей Степан мунны Ласей ордӧ быттьӧ эз и думайт, нарошнӧ эз тэрмась. Збыльвылассӧ, дерт, эз вӧв окота сэтчӧ мунныс. Пияныс и сідз воасны: казачитан срокыс тырӧ аски. Мунан да бара мыйӧнкӧ кӧмӧдас. Юсь кодь еджыд шабді дӧрӧма-гача, пывсянын небзьыштӧма, мудзӧмсӧ веськӧдыштӧма, сійӧ ӧні пукаліс пызан дорас да сыналіс юрси-тошсӧ. Пияныс — индысьӧмаӧсь петны керкаысь — сулалісны джодж шӧрас. Батьыс налы висьталіс:
— Ті мунӧ, мунӧ. Ме регыдмысьт вола жӧ. Он волы да сэтшӧм дурпопыд пурыштны ещӧ вермас.
— Сійӧ ӧд и эм... Мед нин кӧть ассьыс кывсӧ оз веж — казачитан сроксӧ оз нюжӧд, — вочавидзис Илья да Мишкаыскӧд тшӧтш петіс.
Степан нӧшта юыштіс сурсӧ, чышкыштіс сур быгсӧ ус-тош вывсьыс да вӧлі кӧсйӧ пасьтасьны нин, но пывсянысь кайис гӧтырыс, паніс ыджыд сёрни.
— Бобыль Веракӧд пывсим, — босьтчис Марпа, — зэв топыдик нывкаыс. Мамыс ӧд томдырйиыс зэв жӧ прамӧй вӧвліс.
* Пайкучкысьны — шензьыны, бокъясад кияснад кучкигтырйи.
Первойсӧ Степан эз гӧгӧрво, кодарӧ синӧ гӧтырыс, юаліс:
— Мый нӧ тэ меным сы йылысь висьталан?
Марпа стӧчмӧдіс:
— Мися, гӧтравны колӧ Мишкатӧ. Вот мый ме шуа. Пасьтӧг ӧд мӧдінныд усьны куим ая-пиа. Вӧрад ветлігӧн сотчӧмӧн сотчӧ паськӧмыд тіян... Печкыны колӧ, кыны. А коді кыас-печкас? Мый ме ӧтнам верма вӧчны?
Та вылӧ Степан эз друг вочавидз: делӧыс абу шегйӧн ворсӧм, ковмас сьӧмтор, нянь-сов... Но гӧтырыслӧн сёрниыс веськыд, вомавны сійӧс таысь оз позь.
— Со ӧд кытчӧдз лои олӧма: пи гӧтравтӧдз, — бӧрынджык шыасис Степан да, мед сёрнисӧ панны прамӧйджыка, юаліс гӧтырыслысь: — Гашкӧ, салдатӧ Мишкатӧ босьтасны? Кӧнъя-мыйя, сэсся налӧн олӧмыс.
— Босьтасны жӧ ӧд эстшӧмсӧ... Ильятӧ босьтӧмысь тэ пов, а Мишкатӧ оз нуны, эн пов. Нинӧм думайтныс, колӧ гӧтравны. Верасӧ и колӧ коравны. Ыджыд козина морт Мишка саяд оз жӧ нин мун, а козинтӧмъяс пӧвссьыд тайӧ нылыс мед на шань. Сійӧ радпырысь мунас. Нэмсӧ ӧд Вишкунъяслы оз жӧ мӧд нырны-уджавны. Коньӧрӧс, тыдалӧ, ещӧ чиршӧдлӧны дай: Ласей гӧтыр дінад олӧмыд тай тӧдӧматор.
— Сідзтӧ эськӧ ставыс сідз, да ӧнісӧ мыйӧн гӧтралан? Вӧралӧм бӧрас нин буди а? Сьӧмтор жӧ ӧд ковмас.
Тайӧ сёрниыс тарыт тайӧн и помасис: Ласей бара нин ыстӧма Вераӧс Степанла, мед сійӧ локтас ӧдйӧджык. Вера муртса кӧтшасӧдз и пыравліс. Степан тэрмыштчис мунны.
Вишкун Ласей Степанӧс виччысис пызан саяс нин. Праздник кежлӧ сылӧн выльӧн на тшӧтшкӧдӧма рудов юрсисӧ. Жебиник ус-тошкыс он тӧд сыналӧма либӧ сынавтӧм. А плешыс югъяліс.
— Дыр тай, Степан Матвеевич, эн лок. Унаысь корӧмъяс виччысян...
Шуанногыс Степанлы парскыштіс. Сійӧ думыштіс: «Мый лоис ло, а воны абу нин колӧма».
— Дыр тай лоис, Ласей Спиридонович... пывсьыштім да мый да, — мыжа морт моз, кӧтшас лабичӧ пуксиг, шуис Степан.
Жырйын кылӧ бронгис-звӧнитіс ӧкмыс час, и Ласей гӧтыр бара на эз вермы кутны ас пытшсьыс скӧрлунсӧ, пачвом дорас сулаліг, броткис:
— О, господьӧй дай енмӧй, абу тай миян грексьыс полӧмыс: праздник паныд шӧрӧ войшӧрӧдз, тыдалӧ, ковмас грекӧвӧйтчыны.
Степан тэрмыштчис шуны:
— Пальӧдны и эм мӧдім тіянӧс... Сёр вӧснаыс ме эськӧ эг и кӧсйы воны да...
— Ог палялӧ, — висьталіс Ласей, — Вай пуксьӧ пызан саяс: по стокану чайсӧ юам. Мишка, Илья, пуксьӧй. Талун ӧд тіян кузя чукӧртчим.
Илья пуксис батьыскӧд орччӧн. Вера — налы воча, чай кисьтавны. Пывсян бӧрад да сійӧ талун цветитіс: чужӧмыс пӧртмасис асъя кыа рӧмӧн, небеса кодь лӧз синъясыс ӧзйисны нимкодьлунӧн. Татшӧм матысяньыс Вераӧс Степан аддзӧ первойысь на и, аслыс тӧдтӧг, здук-мӧд видзӧдіс Вера вылӧ. А мичлуныд аслыспӧлӧс ен. Йӧзыс сылы копрасьлӧны не сӧмын томдырся кадӧ, но и пӧрысьла куландорыс. Копрасьӧны не сӧмын миян нэмъясӧ олысьяс, копрасьлісны и сэки нин, кор морт рӧдыс вӧлі аслас чужан кадас на. Степанлы лоис долыдджык сійӧ лӧсьыдтӧмысь, коді лоліс татчӧ пырӧм мысьт, сылӧн чужӧмыс югдыштіс. Илья тайӧс аддзис. Вера вӧлі шуда жӧ. Сылы кажитчис, мый тайӧ чай юӧмыс лои лӧсьӧдӧма буретш сы вӧсна, мед Ильялӧн батьыс видзӧдлас Вера вылӧ, мед сійӧ гӧгӧрвоас, мый пӧдругаыс Ильяыслӧн Вера.
Мишка гоньвидзис пӧлатьын да, тыдалӧ, эз и думайт лэччыны, Ласей тшӧктӧм вылӧ вочавидзис:
— Ме батьясысь сур уна юи, рушкуӧй со потны кӧсйӧ, чайтӧ ог ю.
Батьыс сы йылысь думыштіс: «Прамӧй мортӧдзыс, коньӧр, тыдалӧ оз и волы. Мамыс ещӧ гӧтравны кӧсйӧ этатшӧмсӧ. О-о-оз, оз мун Вераыд та сайӧ».
Думыштіс и бара видзӧдліс Вера вылӧ.
Ласей гӧтыр пызан вылӧ вайис сӧрӧкушка тыр вина да кызіник румка. Тайӧ румкасӧ аддзӧмӧн, Илья шпыньмуніс: винаыс сэтчӧ тӧрӧ чуньлысӧ мында, а Ласей сыӧн юктавлӧ сӧмын сэтшӧм гӧстьясӧс, мунӧм бӧрас кодъяс вылӧ лешкывлӧ.
— Будь здоров, сідзкӧ, — мӧдіс юктасьны Ласей Спиридонович. — Думайта да, мися, аски луныс лоӧ страдна кодь: тэ ордӧ воасны гӧстьяс, ме ордӧ воасны... А пукалыштныс стӧкан чай саяс тіянкӧд колӧ вӧлі... Нинӧм шуны, Степан Матвеевич, пияныд тэнад бура уджалісны. Ме дӧвӧлен наӧн. Мукӧдӧс кӧ ӧмӧй кори тадзисӧ. Давай, юышт мудз вывсьыд.
— Код тӧдас, сэсся. Тіянлы, гозъялы, тыдаланаджык, — румкасӧ босьтіг, вочавидзис Степан. А аслыс думыштіс: «Мудер ещӧ вӧлӧма ачыс: быттьӧ ручлы сам тэчӧ. Но ручыд кӧ тӧдӧ, мый сійӧ сам, — капканад оз тувччы. Самыс сэки сёянӧн лоӧ».
— Ставсӧ, ставсӧ ю... Шуӧны, зверь видлыны нин петавлӧмыд. Он жӧ узь, мортанӧй. Кӧні сикаджык да кӧні разъяджык туялан.
— Сідз тай, лэчтуй кузя лэчьяс разигмоз понъясӧн прӧйдиті.
— Илья, вай кымыньт ставсӧ... А Мишкаыс нӧ мый? Лэччы, зон, лэччы... Уна и зверь кыян таво, Степан Матвеевич. Понъяс тэнад бурӧсь. Пияныд со тэ кодьӧсь жӧ... Мишка... али лэччан жӧ... Веськыда шуа: велалім ми Мишка дінад, ас семья кодь лоис. Кыдзкӧ абу и лӧсьыд, мый сійӧ мунӧ. Татшӧм кывзысьысь казакыс миян, буди, эз на и вӧвлы-а... Ме тай шулі нин аслыс, мися, мый новлан ас вылад ӧні миянлысь, ставсӧ сета пыр кежлӧ.
Мишка пуксис пызан сайӧ. Ставыс видзӧдісны сы вылӧ. Сылӧн лыблісны нырбордъясыс. Тӧдчис, мый Ласейлӧн ошкана кывъясыс пузласисны сы пытшкын да вӧзйысисны петны кывъясӧн: «Со ӧд ме кутшӧм».
— Выныс эм и, каналлялӧн, — водзӧ мыйлакӧ ошкис Мишкаӧс Ласей. — Вит пудъя мешӧкъяснад ӧтнас и вӧдитчӧ. Пыртас и петкӧдас жытниксьыд, мӧд мортыд небось оз ков.
— Мый сы дінын мӧд мортыс мӧдас вӧчны? — ошйыштчис Мишка да видзӧдліс Илья вылӧ, сылы быттьӧ шуис: «Тэ эськӧ и вынаджык ме дорысь, да оз тай, небось, ошкыны тэнӧ».
Татшӧм сёрни сор лои ректӧма сӧрӧкушкаджынсӧ нин. Но Ласей ӧнӧдз на эз сяммы панны сёрни главнӧй йывсьыс, мый ради збыльвылас корис Степанӧс. Кӧсйис эськӧ бокысяньджык, небыдджыка тшупны ассьыс условиесӧ тайӧ вӧралысь ая-пиа чукӧрыслы, но эз артмы. Водзӧ эз нин мӧд нюжӧдны дай гӧтырыс занавеска саяс, кылӧ, бара нин кӧсйӧ лоны гораджыкӧн.
— Помнитан, Степан Матвеевич, зверь куястӧ вузалӧм йылысь миян костын сёрнитӧ?
— Кыдзи нӧ ог помнит, Ласей Спиридонович, — быттьӧ водзвыв нин дасьтысьӧма тайӧ юалӧм вылӧ, вочавидзис Степан. — Сы кузятӧ висьтавны мӧдысь оз ков. Вӧралӧм делӧ кӧ удайтчас, прӧмыс вузалӧмыс ӧткодь кӧть кодлы. Мед толькӧ доныс лоӧ сэтшӧм жӧ, кутшӧм йӧзыслӧн.
— Донсьыд ме некодӧс на эг ӧбӧдитлы. Ог кӧсйы ӧбӧдитны и водзӧ. А вот кодсюрӧ пӧ ме улӧ кодйысьӧны. Кывлін, гашкӧ?
Степан гӧгӧрвоис, мый сёрниыс пансьӧ Савин купеч йылысь, коді уна во нин ньӧбавліс найӧ местаясысь зверь-пӧтка, да сы вӧсна Ласей купеч векджык кольліс дьӧбйӧн *.
— Кодйысьӧ, шуан? Эг кывлы, — шензьыштіс Степан, а думсьыс эськӧ шуис: «Савиныд тэ дорысь мудерджык, уна юысь ва юӧ. Мед кӧть сійӧ тэнсьыд паськыд горштӧ неуна тасалыштас».
* Дьӧбйӧн кольны — кольны сыӧн, мыйдта колис, мыйдта лишаліс.
— Сёрнитӧны, тотарин Савин пӧ став вӧралысьяссӧ нин водзвыв медалӧма, сьӧмъяс уджйӧзӧн сеталӧма. Збыль сійӧ?
Степанлы кажитчис, мый Ласей сылысь юаліс: «А тэ босьтін жӧ сьӧмсӧ, медасин жӧ? Медасин кӧ, бур оз ло. Тэнад эм кӧсйысьӧм, кодӧс гижӧма кабалатор вылӧ».
— Ог тӧд, Ласей Спиридонович, сьӧмъяс сеталӧм йылысь эг кывлы. А сёрнитчыныд сійӧ сёрнитчалӧма вӧралысьяскӧд. Висьталӧма, урыд пӧ таво дона лоӧ. Виччысьӧ пӧ менӧ, меддонӧн мӧда сетны. Код тӧдас сэсся, гашкӧ, и пӧръясьӧ.
— Пӧръясьтӧг оз ов. Крещенӧй йӧз да ӧні пӧръясьлӧны, непӧштӧ тотарин, — друг скӧрмис Ласей. — Кульыс тай вайӧ найӧс кыськӧ. Векни, тыдалӧ, паськыдінъясас. Пиньясыс чӧстӧмаӧсь татчӧ волӧмъясӧн. Думайтӧны, ми ог сяммӧ вузасьнытӧ. Ставсӧ асьным кужам. Ньӧбасям и вузасям. Тэ вот, Степан Матвеевич, татшӧм делӧяснас он ноксьывлы да, гашкӧ, он гӧгӧрво, а делӧыс ӧд абу дзик прӧста, оз сӧмын купечьяслы инмы, инмӧ коми йӧзлы, тшӧтш и тэныд.
Тайӧ бӧръя кывъясыс чуймӧдісны Степанӧс, Ильяӧс, — ставсӧ. Весиг Ласей гӧтыр петіс занавес сайысь да мӧдіс кывзыны.
— Ставыс чайтӧны, купечьяс пӧ сӧмын ассьыныс зепъяссӧ тыртӧны, — водзӧ висьталіс Ласей Спиридонович, — а оз думыштлыны, кутшӧм купечьяс: роч али тотарин, али англичанин, али коми. Йӧзыс оз гӧгӧрвоны, мый роч купечыд комиысь озырлунсӧ нуӧ рочӧ, тотарин — тотараӧ, англичанин — кытчӧкӧ ылӧ, мореяс сайӧ. И кыдзи ещӧ нуӧны: грӧшъяс сетӧны, а аслыныс рубъяс босьтӧны. Ми, купечьяс, налы донтӧм донысь жӧ вузалам. Быть вузав: миян капиталъяс посниӧсь, йӧзӧ сійӧн он пет, кокыштасны. Шуласны тай: варышъяс пӧвсын пӧ и урлӧн лэчыд гажыс ныж... Вот и ог быдмӧ: ни фабрика ни завод стрӧитны огӧ вермӧ. Ковмис, шуам, крестьянинлы ситец — Англияысь вайӧны; ковмис чер — рочысь вайӧны. А думайтан прӧста вайӧны? Гырддзатӧ курччы! Сэтчаньысь ньӧбӧны грӧшъясысь, а тані вузалӧны рубысь. И быть босьт. Чертӧгыд он ов. Аддзан, кытчӧ сійӧ вайӧдӧ?
Тайӧ шуӧм бӧрын Ласей сувтовкерліс, тыдалӧ, думыштіс, кыдзиджык ассьыс сёрнисӧ бӧр йитны Савин купеч гӧгӧр, мед вӧралысьясыс эз мӧдны сылы вузавны ассьыныс прӧмыссӧ.
Степан думайтіс жӧ. Сійӧ кыліс, мый Ласей сёрниын кутшӧмкӧ правда эм. Но кутшӧм, кодлӧн сійӧ правдаыс, гӧгӧрвоны сьӧкыд. Сы пыдди зэв бура гӧгӧрвоис со мый: купеч сійӧ купеч и эм — уръяс ньӧбигӧн пыр сетӧ этшаджык, а ситеч вузалігӧн корӧ унджык. Таысь и петӧ: уръяс вузалігӧн колӧ корны ыджыдджык дон, а ситеч ньӧбигӧн донъясьны быд кӧпейка вӧсна. Оз ков эскыны купечьяслы сы йылысь, мый найӧ тӧргуйтӧны убыткаӧн. Грӧшъяс вылӧ найӧ босьтӧны рубъяс, а рубъясысь сетӧны грӧшъяс. Вот и ставыс. Унджыксӧ Степан эз и кӧсйы тӧдны. Сылы ӧткодь: Савин кӧ — Савин, Ласей кӧ — Ласей. Кодыс унджык мӧдас сетны сійӧ ур куяс вылӧ, сылы и сетас.
«А кабалаторйыс? — бара тӧд вылас усис Степанлы. — Сэні ӧд гижӧма: казачитӧмысь Мишкаӧс мездыны срокысь водзджык, а вӧралӧм прӧмыссӧ вузавны сӧмын Ласейлы».
Ласей дзугис Степанлысь мӧвпъяссӧ:
— Да, зонмӧ, кодйысьӧны... Оз сетны быдмыны...
Ласей, тыдалӧ, кӧсйис норасьны ещӧ на, но тайӧ сорсис кильчӧ ӧдзӧсӧ игӧдчӧмӧн.
— Коді нин сэн сэтшӧмыс? Мый корсьӧ войнас? — шуис Ласей да дугдіс сёрнитны. Сылӧн гӧтырыс тэрмыштчис петны восьтыны, и недырмысьт пырисны кыкӧн.
Ладимер — Ласей гозъялӧн ӧтка пи — талун бара юӧма садьтӧм кодӧдз. Пырис и сувтіс кӧтшасӧ. Вомдоръясыс сылӧн мыйӧнкӧ лякӧссьӧмаӧсь, синъясыс былялӧмаӧсь, гӧгӧр няйтӧссьӧма. Батьсьыс, тыдалӧ, поліскодь да шатлалӧмысь зэв ёна виччысис. Мед оз чайтны кодӧн, шыасис:
— Чай юӧны миян, — но шуӧмыс артмис сідз, быттьӧ сійӧ сёрнитнысӧ велӧдчӧ на.
Батьыс и водзджык нин аддзыліс: пиыс балуйтчӧма, юӧ да гуляйтӧ, таргайтӧ сылысь нажӧвитӧмсӧ, но ӧнӧдз на нинӧм эз шулы, а ӧні кыдзкӧ друг сылӧн пузис вирыс, буретш ӧні окота лоис писӧ чирыштны.
— Тэ тай со кыськӧ юӧмыд жӧ, — горӧдіс батьыс, и Ладимер дрӧгмуніс, кузь тушаыс нюгыльтчыліс. Сійӧ корсис места дзебны кытчӧкӧ асьсӧ, но кӧтшасын сэтшӧм местаыс эз вӧв, а пӧлать-паччӧрӧ кайны сійӧ эз нин сяммы. — Абу яндзимыд бур йӧзсьыс... Рӧзӧритель. Чайтан, ог тӧд, кутшӧм сьӧм кутитан?.. Кодлысь кутитан?
Ладимер бара дрӧгмуніс, но ӧні эз нин увлань лэччышт, а кыпӧдчыштіс, веськӧдчыштіс, чужӧмыс векыштчис ӧбидаӧн.
— Тэ, батьӧй, чайтан... Этійӧ, мый нин... Гусясиг чайтан?
— Ланьт!.. кычипи! — ӧні ставлы виччысьтӧма скӧрысь нин горӧдіс батьыс да уськӧдчис тувйын ӧшалысь тасма дінӧ. Степан весиг думыштіс: «Но, пиук, гыжъялыштас, тыдалӧ, батьыд тэнсьыд мышкутӧ. Скӧр сійӧ талун. Не часӧ пырин, другӧ».
Жӧник пиыслы, ичӧтик детинкалы моз, Ласей кыкысь-куимысь кульыштіс тасмаӧн.
Мукӧддырйи кӧ, тайӧн, гашкӧ, и помасис, но Ладимер таво лыддис асьсӧ верстьӧ том мортӧн нин, да киясыс сылӧн важӧн нин лудісны водзӧс босьтны, мед батьыс сэсся эз нин мӧд пуктыны сійӧс челядьтуйӧ. Ладимер лӧсыштіс-кучкис батьыслы банбокас... Гора кучкӧм шысьыс пачводзын кылӧ тринькнитіс ыргӧн поднос. И ставыс лӧнис. Керка пытшкыс здук кежлӧ тырис гымньӧвводзса шуштӧмӧн. Мукӧдыс виччысисны гымыштӧм. Пачводз занавесӧ кутчысьӧмӧн, сулаліс Ласей гӧтыр — кулӧм ни ловъя, быттьӧ сы вылӧ лэптӧмаӧсь чер, мед сӧтны юрас, вӧрзьӧдчас кӧ сійӧ; чай юысьяс кынмисны местаяс выланыс, коді кыдзи вӧлі...
А Ласей сулаліс пиыс водзын кутшӧмкӧ шемӧсын, мыйкӧ гӧгӧрвоны зілиг. Кучкӧмсьыс доймӧмсӧ сійӧ ӧні эз кыв, эз. Прӧста доймӧмыд — веркӧсъя доймӧм, гыж вежӧм кодь: висьӧ — кылӧ, бурдіс — вуніс. А тайӧ вӧлі мыйӧнкӧ пыдынджык, сьӧлӧмад кутчысяна, водзӧ кежлӧ повзьӧдлана. Старайтчис пиыс вӧсна, сылы чӧжис-чукӧртіс овмӧс, петіс купечӧ и со тэныд... Некодыс, веж гагыс... Мый нӧ виччысьны татшӧм пи помсьыд, кор Ласейыс пӧрысь лоӧ?
— Тайӧ тэ, пиук, тадзсӧ? — пыдісянь пычиктіс кывъяссӧ Ласей. — Пасибӧ... пасибӧ, мися... бура быдтӧмсьыд... водзӧс мынтан... Пасибӧ.
Тайӧ кывъяснас батьыс быттьӧ пырис пиыслы кытчӧкӧ пытшкӧсас да садьмӧдіс сылысь сӧвестьсӧ. Ладимер гӧгӧрвоис ассьыс мыжсӧ, но вӧлі сёр нин: батьыс чабыртіс сійӧс морӧсӧдыс. Лёкысь горзіг, Ласей гӧтыр шыбытчис мездыны писӧ, но Ласейӧс сувтӧдны нинӧмӧн нин эз позь, тайӧ тӧдчис сійӧ гӧрдӧдӧм синъяс серти.
Керкаын лӧнис сӧмын сэк, кор кӧтшасӧ воисны куим ая-пиа да мездісны Ладимерӧс батьыс кабыр улысь. А сэсся Степан пияныскӧд мӧдӧдчис гортас. Мунігчӧжыс найӧ сералісны сы вылӧ, кыдзи купеч да купеч пи первойысь на заводитісны юксьыны озырлуннас.
VII
Пӧкрӧв лун асыв садьмис гудыр да няйт, но унзільтӧг, мукӧд асывъяс дорысь гораджыка, ловъяджыка. Талун водзджык ломтысялісны пачьяс, да югдандорыс кыліс нин сура праздниклӧн пӧжасян дук — уллюнъя, нырад тшукысь. Татчӧ жӧ сорласис вичко джынъянъяслӧн бовгӧмыс, и тайӧ, кажитчӧ, сынӧдас содтіс выль кӧр — ладан дук. Звӧн шылы воча мӧдіс омлявны кыз гӧлӧса тӧдтӧм пон. Сылы отсыштісны мӧдъяс, коймӧдъяс, кодъяс омлялӧмӧн жӧ, кодъяс омлялӧмсӧ увтӧмӧн. Тайӧ тӧдтӧм понйыс вӧлі пӧчинокса Ӧш Педӧр пилӧн, Миронлӧн, Бускоыс. Матвей Степан ордӧ Мирон воис рытнас на, мед аски праздничайтны. Праздникыс тайӧ вӧлі вӧравны заводитчан кадӧ, да вӧралысьяс — понъясаӧсь, пищальясаӧсь, пон-пищальсӧ видлігмоз, — оз этшаӧн волыны ылынджык сиктъясысь да пӧчинокъясысь Нӧрысйыв сиктӧ.
Илья садьмис понъяс увтчӧм шыӧ, нюжмыштчис, дзуртыштісны пӧлать пӧвъяс. Сійӧ сэсся чуньнас тшукӧдліс пӧтӧлӧк кер дінӧ — сідз, прӧста; видзӧдліс бокъясас. Кык кусыньӧ кусыньтчӧмӧн ӧтарас нискис-узис вокыс — Мишкаыс, мӧдарас багатырскӧя шкоргис гӧстьыс — Мирон, сэтшӧм жӧ вылын морӧса, кутшӧм и ачыс, Илья. Илья нӧшта лэптыштліс юрсӧ, видзӧдліс джоджӧ. Мамыс буретш перъяліс пачысь пирӧгъяс. Сійӧ ветліс кок чуньйыв, мед не садьмӧдны пӧлатьын узьысьясӧс. Марпалы найӧ куимнаныс талун вӧліны гӧстьясӧн. Батьыс Ильялӧн оліс жӧ нин, пукаліс йӧгпеш дорын да эз сяммы кыдзи овны нинӧм вӧчтӧгыс. Мукӧд асылӧ кӧ, сійӧ эськӧ кӧртіс чери кыян либӧ дӧмсис-вурсис, а талун праздник асыв, и вӧчны нинӧм эз позь, киясыс кажитчисны лишнӧйӧн. Юкалыштас сартас, сотчысь сартаслысь чепӧльтыштас нюжалӧм ӧгыра помсӧ... Сійӧ кӧть бур: Марпалы югыдджык дай пешлысьны оз ков.
Ильялӧн узьсьӧма-тӧчитсьӧма, кылӧ, сполную, кыдз шуласны, ни ӧти недоточка абу кольӧма, лэчыд коса кодьӧн асьсӧ кылӧ. Дивъя овны томдырся кадад: ни кос висьӧм, ни виръяй турдӧм — тулысын лысваа асыв кодь свеж да кыпыд. Ачыс аслыс Илья шпыньмуніс. Сылы кажитчис, мый талун асылын кодь шудаӧн сійӧ эз на вӧвлы. Шуда сійӧн, мый окота овны, окота уджавны и радейтны. Радейтны, дерт, Вераӧс, сьӧлӧмсӧ ӧд Ильялысь дойдіс сійӧ, и пыр кежлӧ, тыдалӧ, дойдіс. Рытсясӧ кӧть босьтны. Ӧд колӧ жӧ татшӧмӧдз смелмӧдчыны! Петӧны вӧлі Вишкун ордысь — ачыс Илья, батьыс, Мишкаыс — шмонитӧны Ласей ая-пиа кост тыш кузя. Друг кодкӧ бӧрсяньыс Ильялы инмӧдчис. «Сійӧ, дерт», сэк жӧ гӧгӧрвоис Илья да воськов-мӧд кольччыштіс. Рытыс вӧлі пемыд, кӧть синмад чунь сюй... Вера нинӧм эз висьтав, сӧмын куимысь окыштіс мусуксӧ да бӧр сорласис пемыдыскӧд. Этатшӧмӧн ӧд колӧ жӧ лоны Вералы!
Бара вӧрзьыштісны пӧлать пӧвъяс. Пӧжасян партука, пачводзысь джодж шӧрӧ петіс Марпа, видзӧдліс пӧлатьӧ:
— Ті нӧ, пиян, талун он на и кӧсйӧ чеччыны? Гортад, тыдалӧ, узьсьӧджык. Чеччӧ, пиян, чеччӧ... Гӧстьсӧ колӧ садьмӧдны и: енмыс лунъюгыд.
— Чеччыны колӧ, — кылӧ шуис тшӧтш Степан.
Аймамлӧн мелі кывъясыс бура тӧдсаӧсь Ильялы. Но талун найӧ, кажитчӧ, вӧліны мусаджыкӧсь, сьӧлӧмдінтӧ выя бордӧн моз мавтыштанаӧсь. Нимкодьысла Илья ышмис. Сылы окота лоис серавны, кодкӧдкӧ балуйтыштны.
«А Мишкаыс, Мироныс? Мый найӧ сэн стынитӧны? Энлы, ме Мишкаӧс...»
— Мишка! Кылан, Мишка, — Ласей гӧтыр гӧлӧсӧн, сійӧс нериг, друг горӧдіс Илья, мед вокыс асьсӧ чайтіс Вишкунъяс ордысь на, — век тай стынитан, дышло... Вӧвъясыд, видзӧдтӧ, вердтӧмӧсь, юктавтӧмӧсь... туруныд чир абу, ветлыны колӧ. Нюжмась но, вӧрзьыв... Мӧсъястӧ тшӧтш сёӧдышт дай. Кӧрымыс гумладорын, ветлы... Пескыд бырӧма ӧшинь увсьыд и. Висьтавтӧгыд, небось, он аддзы...
Мишка быттьӧ абу и узьӧма. Первойя кывъяс шуӧм бӧрын сійӧ лэптіс юрсӧ да, синъяссӧ тілиг, лэччис джоджӧ, мӧдіс пасьтасьны, ныр улас мыйкӧ броткис.
Мирон садьмис жӧ, и ӧні ставыс видзӧдісны Мишка вылӧ, кыдзи сійӧ, Вишкунъясысь асьсӧ лыддиг, доддясьӧ-пасьтасьӧ лунтыр кежӧ пыдӧстӧм удж нырны.
Батьыс сӧмын шпыньяліс, Марпа шензис, а Илья да Мирон ӧшӧдчӧмаӧсь пӧлать брус вылӧ, куттисны-сералісны.
Мишка дрӧгмуніс, нӧшта ӧтиысь садьмис, видзӧдліс гӧгӧрпӧв, а сэсся дзикӧдз падмис.
— Машина, дзик машина... ха-ха-ха... Богослов заводын моз, — серамнас виньдаліг, мӧдіс висьтавны Мирон. Богословас сійӧ куимысь нин ветлӧма пес пилитны. — Сэні сэтшӧм машинаяс эмӧсь... ха ха-ха... заводитан — уджалӧны, уджалӧны, а нинӧм оз думайтны.
Серамыс петіс тшӧтш и Марпалӧн, но эз Миронлӧн да Ильялӧн кодь, а мамлӧн серам — норакодь, Мишкаӧс жалитана.
— О, господьӧй, дай помилуй. Со жӧ ӧд мыйӧ воштӧ морттӧ йӧз нянь сёйӧмыд... Гортын нин ӧд тэ талун, Мишук. Пӧрччысь бӧр. Ылӧдісны тэнӧ, кӧштанъясыд.
Сӧмын ӧні Мишка гӧгӧрвоис ассьыс ылалӧмсӧ. Кузьмӧс чужӧмыс сылӧн кымӧртчис скӧрлунӧн, тӧдлытӧг вомсьыс петісны сэтшӧм ёрччан кывъяс, кутшӧмӧн сійӧ ёрччывлӧ вӧлі сӧмын гусьӧн либӧ ӧтнасӧн уджаліг.
— Пеж вом! — горӧдіс мамыс, — Грекӧвӧйтысь, мый тэ шуин?
— Эн ӧмӧй кыв? — шуткаӧн-ӧ скӧрысь шуис Степан. — Кужӧ нин мортыс, велалӧма...
Мишкалы ёна лоис забеднӧ. Сійӧ бӧр кайис пӧлатьӧ, водіс. Зонъяс серавны дугдісны: шуткаыс эзджык артмы, Мишкаӧс лои немысьмогӧ янӧдӧма *, праздник аддза лӧгӧдӧма. Артмис гугӧн. Зэр пӧ виччысян — лым усьӧ. Со кыдзи лои. Но татшӧмыд овлӧ. Быдлунся олӧм-вылӧмад, шуӧны, уна вож да чукыль эм, — мортыдлы тыдавтӧмӧсь, тӧдтӧмӧсь. Водіс ӧмӧй эськӧ Мишка бӧр пӧлатьӧ, тӧдіс кӧ сы йылысь, кутшӧм лёктор сійӧ юр вылӧ мӧдас дасьтыны талун югыд луныс да пемыд рытыс? Дерт жӧ, эз вод эськӧ. Вокыслысь шуткасӧ, эськӧ, виис шуткаӧн. Вокыс моз, Мирон моз, эськӧ, пасьтасис да муніс вичкоӧ — асьсӧ петкӧдліс, йӧзсӧ видзӧдліс... Но эз, кутшӧм шорӧ усис лысва войт, сыӧд и кывтны мӧдіс.
Керкаын шы ни тӧв. Сӧмын и кыліс гаведлӧн * шуксьӧмыс: нянь дук кылӧмӧн труба дінысь быдлаӧ разӧдчалісны тӧрӧканъяс; залавка улын чирзісны шыръяс — вӧля налы, каньыс Марпалӧн торксьыліс; кӧнкӧ гӧбӧчвывланьын тюркйӧдліс горзысь тӧрӧкан. Сьӧкыд кывзыны сьылӧмсӧ тайӧ тӧрӧканыслысь, гажтӧмтӧ сьӧлӧмтӧ, мыйӧнкӧ повзьӧдлӧ; пельнад кывзан, а пытшкӧснад кылан. Колипкайлӧн сьылӧмыс эськӧ сьӧлӧмад жӧ йиджӧ, да кыпӧдӧ сійӧ морттӧ.
* Немысьмогӧ янӧдны — дзик прӧста янӧдны, подувтӧг.
* Гавед — искаженнӧй кыв «гадъяс». Тані: насекомӧйяс, паразитъяс.
Шуштӧмкодь лоис Мишкалы: оз бур водзын тюркйӧдлы тайӧ повзьӧдчысьыс. Тадзи йӧзыс шуӧны. И кысь бара сійӧ воӧма? Синъясыс Мишкалӧн куньсаӧсь. Сійӧ зільӧ мыйкӧ думайтны и нинӧм оз во юрас. Кӧть эськӧ лэччыны джоджӧ да йӧз вотӧдзыс сёйыштны ли мый ли. Сідзнад бурджык лоӧ куйлыныд... Но мыйла куйлыны? Чеччыны ӧд тшӧктісны. Пӧлатьӧ нарошнӧ кайлісны Илья, Мирон, кӧсйисны ышмӧдны Мишкаӧс. Но налы сійӧ нинӧм эз шыавлы. Кайліс мамыс, кевмысис. Мамсӧ Мишка пӧръяліс: юр пӧ зэв ёна висьӧ... «Век жӧ, гашкӧ, чеччыны бурджык? А? Мишка?» — кодкӧ быттьӧ ӧні шуаліс сылы. И сэк жӧ ки-кокыс эз кывзысьны: куйлы пӧ, водін кӧ, абу нин ичӧт, быд здукӧ ассьыд кывтӧ эн вежлав.
А сэсся та йылысь думайтны лои некор: служитсьӧма ӧбедня, и сиктыс шызис йӧзӧн. Мишка кыліс: сёрни-басниясыс век матыстчисны, воисны керка весьтӧдз; унджык йӧзыс, кылӧ, мунісны водзӧ, мыйтакӧ разалісны матігӧгӧрса керкаясӧ, а некымынӧн пырисны и татчӧ, керкаас.
Пируйтӧм заводитчис.
— Волӧ, волӧ, гӧстьяс, гӧстюшкаяс, — шуаліс воысьяслы Марпа. — Некор ӧд он пырыштлӧ. Асьным ми быд праздникӧ гӧститам да гӧститам... Личӧдчӧ, пӧрччысьӧ. Кӧзяиныс ӧд, кӧнкӧ, локтас жӧ.
Гӧстьяс — кык гозъя, тыдалӧ, кык вок да кык монь — джодж шӧрсянь чӧвталісны пернапасъяс, здоровокайтісны кодлыкӧ, пӧрччысялісны да пуксялісны лабичьясӧ. Марпа сэк кості пырис гӧлбӧчӧ сурла.
Гӧстьяс да гӧстяяс, первой лӧньӧсь, синъяснас кытшлалісны керка пытшсӧ, думсьыс гӧгӧрбок донъялӧмӧн, арталӧмӧн, а сэсся и сёрниӧ вуджисны:
— Веж еджыдӧдз ӧд джоджтӧ мыськас Марпида, — заводитіс томджык моньыс. — Эштӧ тай, майбыранӧй, тырмӧны киясыс, кӧть ӧтнас-а.
— Том киподтуйыс на, тыдалӧ, — содтіс мӧдыс да индіс кичышкӧд вылӧ, коді ӧшаліс джаджпомса тув йылын. — Тэ ӧд, кӧнкӧ, эн на и аддзыв сылысь кыӧм-вӧчӧмсӧ да вышивайтӧмсӧ ?
Тайӧс шуӧмӧн, сійӧ чеччис да матыстчис кичышкӧд дінӧ.
— Волы тэ, видзӧдлы, ичмонь, малышт. Со кыдзи важ йӧзыс вышивайтчылӧмаӧсь. А дӧраыс! Пеляд кӧть сюй. Сяммӧ али оз ӧні кодкӧ татшӧм вӧсниаыс кыны-печкыны?
— Медбӧръяясыс, ичмоньяс, — кыліс Марпалӧн гӧлӧс. Сур дозъя нин, сійӧ матыстчис гӧстьяс дінӧ. — Вель уна эськӧ вӧлі сэтшӧм добраыд да бырис тай. Дыш лои, выльысьыс ог кы ни печкы... Юыштӧ вай сурсӧ, наздоровью, мыйкӧ артмис кӧ.
Гӧсть-гӧстя сурсӧ юисны ошкӧмӧн.
— Дивъя тэд, Марпида: талун жӧ кӧть кыкнан питӧ гӧтрав. Ичмоньясыд, небось, ваясны дӧра паськӧмтӧ и, кичышкӧдтӧ и...
— Код тӧдас, сэсся. Ми вок саяд, колӧкӧ, и мунысьыс некод оз ло.
— Чӧв, чӧв, ныланӧй... Этатшӧм молодечьяс саяд сюрас мунысьыд. Зонъясыд пӧ оз эндывны.
Керкаӧ пырисны Степан да содтӧд гӧсть-гӧстяяс.
Туй кузя воиг, гӧстьяс, тыдалӧ, сёрнитӧмаӧсь аскостаныс быдлунся сёрни йывсьыс — турун-нянь, вӧралӧм йылысь — да на пӧвсысь кодкӧ, ӧдзӧсӧд пыригӧн, шуис:
— Рудзӧгъясыд таво жебӧсь, зонъяс. Уна пакӧститіс лёльӧыд... Оланныд-выланныд, праздникӧн!
— Тіян грездысь нӧ лёльӧыс таво сёйис жӧ? — киасигмоз кӧртасис сёрниӧ керкаын пукалысь гӧсть, и нянь йылысь сёрни пансис выльпӧв. А нывбабаяс ... мый нин сёрнитны нывбабаяс йывсьыд. Ӧшмӧс дорӧ вала лэччылігкості ӧд ӧти-мӧдыслы найӧ удитӧны висьтавны сиктын став выльтор йывсьыс, асланыс овмӧсын став притча йывсьыс:кодлӧн да кор баляыс торксьӧма, кодлӧн кымын кольк курӧгыс ортсӧ вайӧма... Праздник дырйиыд нывбабаясыд дерт нин сёрнитасны. Сэки налӧн весиг кикос уджыс абу сьӧрсьыс, быть сёрнит. Дай сы вылӧ и праздникыс. Ӧти-мӧдыскӧд йӧзыс праздник дырйиыс и аддзысьлӧны, сэки и шог-гажсӧ пальӧдыштлӧны.
Гӧсть-гӧстяяс пуксялісны пызан сайӧ. Степан гозъялӧн мыйыд абу лӧсьӧдӧма! Кажитчӧ, воджын тайӧ праздник кежлас найӧ дасьтысьӧмаӧсь. Шыдӧдз первой сёйисны студень, сола черинянь, свежӧй черинянь; шыд бӧрын — жаритӧм чери, налим нек, кӧч яй, сьӧла яй, дозмӧр яй; сэсся роч рок, чомор, кык-пӧлӧс блин да селянка, кыкпӧлӧс ягӧда да та вывті ещӧ йӧлӧн кисель.
Гӧстяяс сёйисны да юисны, юисны да шензисны:
— Быдтор жӧ нин тэ, сватьюшка, лӧсьӧдӧмыд.
— Сёйыштӧ мыйкӧ няньӧн солӧн, гӧстюшкаяс, гӧстьяс, — ошкӧмсӧ быттьӧ оз и кыв, сёянсӧ ваяліг, пӧттшуйтіс Марпа. — Выяторнад ёна ог верд, эн полӧ. Ӧти мӧс помсьыд уна он верд. Сійӧ ещӧ пасибӧ, праздник кежлас лысьтыштны заводитчис.
— Дивъя тэд, святьюшка: бур верӧс дінын олан, чериыд и пӧткаыд пызанвыв тырыд, а ми, коньӧръяс, чери сьӧмсӧ ни пӧтка гӧнсӧ ог аддзывлӧ. Со кыдзи, бобӧяс, олам.
— Да-а-а... Эз удайтчы мортыдлы. Кык во нин, буракӧ, верӧс доймӧмыдлы?
— Кык во нин, бобӧяс. Сюрсалыыс, шуӧны, чегӧма. Абу тай кокни сортӧвӧй пуыд сійӧ... Ӧні сэсся мучитчам да олам... Ставыс мӧдіс киссьыны... выльмӧдысь-дзоньталысь абу... пиыс ичӧт на...
— Ладнӧ но, сватья... бӧрдӧмнад он отсав. Мый сэсся керан... Юышт вай кӧть ӧти румка ещӧ.
— Юам, юам, сватушко. Ме, тыдалӧ, коддзыны нин мӧді...
— Быдногыс, дитяяс, овлӧ: кор бӧрдыштан, кор сьылыштан.
И збыльысь. Сӧмын на удитісны чеччыны пызан сайысь, сетавны кӧзяевалы сё пасибӧ, гӧстьяс пӧвсысь кодкӧ шыасис нин:
— Сьылыштам, буди, зонъяс, кӧзяевасӧ гажӧдыштам.
— Сьылыштам, сьылыштам. Сватья, заводит, эз на кӧ сім мича гӧлӧсыд.
— Эз на сім, бобӧяс, эз на. Винаыс, кылӧ, мыськыштіс дай... К-хы... мыйкӧ артмас кӧ...
Ставыс лӧсьӧдчисны сьывны. Коді улӧса, коді скамьяа, матыстчисны сватья дінӧ, пуксялісны сы гӧгӧр. Здук мында лӧньыштліс. Томсянь чукрасьӧм чужӧмыс сватьялӧн друг югдыштіс, синъясыс ӧзйыштісны нимкодьлунӧн, а сьӧкыд уджӧн мышкыртӧм мышкуыс веськалыштіс.
Ок и да, ме-е кӧ э-эськӧ гӧ-ӧтыртӧм...
Заводитіс шоныд йӧв гӧлӧснас сватья, а мукӧдыс дасьӧсь, кватитісны водзӧ:
Ой, ме кӧ эськӧ гӧтыртӧм дай,
Мый жӧ бара о-овнысӧ-ӧ-ӧ...
Ок и да, мый-ый жӧ ба-ара о-овнысӧ,
Ой, мый жӧ бара овнысӧ да,
Югыд лу-унӧй о-олӧмӧй-ӧй...
Ок и да, ю-угыд лу-унӧй о-олӧмӧй...
Аддзысисны кыськӧ кыз гӧлӧсъяс, вӧснияс, шӧркостъяс. Водзвыв лӧсьӧдтӧмӧсь, ладиттӧмӧсь, найӧ друг лӧсялісны, ладмисны, стройнӧй да вына гӧлӧсӧ артмиг, юргисны ичӧтик керка пытшкын, вӧзйысисны вӧля вылӧ, мед на дінӧ ӧтувтчасны мукӧдъяс, унджыкӧн.
Сьылісны найӧ песня мӧд-коймӧд, а унджыксӧ сэсся некор жӧ: колӧ мукӧд рӧдняӧ ещӧ ветлыны дай луныс ӧні дженьыд. Но другысьӧн петтӧм лоис: кильчӧпомын кылісны гудӧкаяс.
— Сьӧлӧмшӧръяс, бобӧяс, пырӧй нин ӧдйӧджык, кок пыдӧсъяс гилялӧны.
Керкаӧ пырисны Илья, Мирон, Иван да ещӧ кык-ӧ-куим том морт, тыдалӧ, мӧд сиктъясысь Ильялӧн другъясыс, — ставыс банйӧм чужӧмаӧсь да зумыд покодкааӧсь. Таллянка гудӧк вылас, коді ӧшаліс тӧдтӧм том морт морӧс весьтын, дӧлалісны нывъяслӧн кӧса ленточкаяс, а чуньясас быд том мортлӧн сярвидзисны чунькытшъяс.
— Удзӧдім ӧд ми тіянӧс, Мирон, Илья, гӧстьяс, — пырысьяскӧд видзаасьны уськӧдчис Марпа, а аслыс тӧд вылас усис: «Мишкаыс, тыдалӧ, век на пӧлатьын». — Давай личӧдчӧ, сёйыштам.
— Ми, Марпа тьӧтка, сёйим нин, неуна кокыштім и, — висьталіс Мирон, — А пыримӧ ӧні сы вӧсна, мый ёна мичаа сьыланныд.
— Зэв бур, муса пиян, — бара жӧ водзмӧстчис сватья. — Тіянӧс и виччысям...
Таллянкаӧй, гудӧкӧй,
Сьӧлӧмшӧр вӧрзьӧдлысьӧй...
— Дивитӧй кӧть энӧ, а сідзи и окота йӧктыштны.
— Ворсыштӧй, муса пиян. Гажӧдчылам ми этшаысь, а гажӧдчыныд кужам.
Тинькнитісны таллянкалӧн кӧлӧкӧльчикъяс, мича кудриясӧн киссьыштісны эзысь гӧлӧсъясыс керка пытшкӧ, дрӧгнитіс пельпомъяснас сватья, боквыв лэптіс юрсӧ, кияссӧ паськӧдіс и мӧдіс кывтны, и мӧдіс кывтны... У-ух, у-ух!
— А ми нӧ, зонъяс... Куканьӧс гӧннас али мый сёйимӧ, — чеччыштіс лабич вылысь Мирон. — Ми нӧ мый?!... Али пытшкӧсъясӧдныд кристосыс кӧмтӧгыс омӧля на котралӧ?!. Русскую, Ванька...
Кругӧ сувтісны нӧшта некымын морт. И мӧдісны и мӧдісны...
Мишка пӧлатьын кыліс: керкаыс дзоньнас вавыв шать моз вӧрис, дрӧжжитіс, быттьӧ кӧсйис шыбытны ас пытшсьыс Мишкаӧс, тадзи мыссьытӧмӧс, вежсьытӧмӧс, джодж няйтӧс моз, койыштны кытчӧкӧ карта мыш вылӧ... Талун абу места ни лӧгалӧмлы, ни олӧмсӧ ёрӧмлы.
Мишка пытшкын тышкасисны кык вын: ӧтиыс — ӧні жӧ чеччыны, пасьтавны казачитӧмсьыс нажӧвитӧм паськӧмсӧ, сёйыштны да йӧзыскӧд ӧтув заводитны том мортавны, гажӧдчыны; мӧдыс вӧлі мӧдарӧ — куйлыны лунбыд, рытывбыд, войбыд, чӧжны кодкӧ вылӧ лӧглун да тайӧ лӧглунсӧ кодкӧ вылӧ жӧ ӧтпырйӧ лэдзны. Сійӧ ӧні весиг оз вӧлі гӧгӧрво, лӧгалӧ-ӧ Илья вылӧ асывъя шуткасьыс либӧ ещӧ кодкӧ вылӧ мыйыськӧ. Кадысь кадӧ татшӧм ногӧн асьнысӧ чувствуйтлӧны унджыкысь сэтшӧм йӧз, кодъясӧс природаыс да олӧмыс мыйӧнкӧ пайкыштӧмаӧсь. И кодыр татшӧм йӧзыс прамӧйджыка гӧгӧрволӧны, мый найӧ весиг асланыс кодь йӧз пӧвсын улынджыкӧсь, праватӧмджыкӧсь, олӧны серамтуйынджык, сэки налӧн петкӧдчӧ олӧм вылӧ лӧгалӧм, найӧ сэки ӧдйӧ усьӧны сьӧлӧмнас. Абу кӧ татшӧм гӧгӧрвоӧмыс, татшӧм сикаса йӧзыс овлӧны кыпыдӧсь, тӧждысьтӧмӧсь.
Мишкаӧс быдмигчӧжыс эз радейтлыны. Сійӧ вӧлі дурккодь да лёк паськӧма, и быдӧнлӧн киыс лудіс сійӧс вильшыштны. Озырлӧн кӧ пи сійӧ вӧлі, дерт, эськӧ став балуйтӧмыс, став тырмытӧмторйыс вевттьысис сьӧмӧн, овмӧсӧн, и лоис эськӧ Михаил Степанович озыр жӧникӧн. А кытысь сійӧс, озырлунсӧ, босьтан.
Сы пыдди уджыс Мишкалы унакодь нин сюрліс. Муртса мӧдіс ачыс аслас кокӧн ветлыны, тшӧктісны кага видзны — Илья воксӧ. Тырис квайт арӧс — тшӧктісны мӧссӧ ассьыныс видзны, а кӧкъямыссянь — йӧзлысь. Дас арсянь видз вылын ытшкыны мӧдіс, дас кыксянь арсяньыс да тулысӧдзыс батьыскӧд быд во вӧраліс. Дас квайтсянь гожӧм-гожӧм казачитіс. Сӧмын и кольӧма мышкыртчыштӧм кузьмӧс тушаыс, гырысь киясыс да чорыд сӧнъясыс. Сійӧс весиг медбӧръя нылыс эз радейт: войпукъяс вылын, койташъяс вылын либӧ тойыштасны, либӧ сералыштасны. Сикт кодьын сылӧн эз вӧв ни ӧти прамӧй друг, и ӧні некод оз казьтышт сы йылысь, оз во да оз кыскы кокӧдыс татысь, пӧлать кокувсьыс.
Керкаын лӧньыштіс: гӧстьяс петалісны. Найӧ тэрмасисны волыны уна ордӧ на. Гӧстьяскӧд ӧти ӧдзӧсӧд петіс кытчӧкӧ и Степан. Эз петны сӧмын морт-мӧд, мый йылысь кӧ найӧ сёрнитісны Марпакӧд. Мишка юрсӧ эз лэптыв, эз кӧсйы тӧдны, кодъяс сэні.
Батьыс пырис бӧр.
— Мирон Андреевич, тэнад Бускоыд гажтӧмсьӧма, — висьталіс Степан. — Ме нянь петкӧді да омӧля и сёйӧ. Гидад, тыдалӧ, пемыд кажитчӧ.
— Ми, сідзкӧ, лэдзам сійӧс, Степан Матвеевич. Мед миянкӧд тшӧтш ветлӧдлӧ. Ни ӧти понлы оз сетчы.
— Дойдасны, зон, понтӧ. Код йӧзыдлӧн артмас сэтшӧмторйыд.
Гашкӧ, Лыскоӧс сы дінӧ сюям. Эня-ая оз мӧдны пурсьыны. Ассьыным понъяссӧ ме талун йӧрті жӧ.
— Позьӧ и сідзи. Мед инӧ тэ ног лоӧ, — сӧгласитчис Мирон да ёртыскӧд петіс.
Керка пытш здук кежлӧ дзикӧдз лӧнис.
— Тэ нӧ, Мишка, збыльысь висян али мый? — пӧлатьланьыс юаліс мамыс.
— Кыдзи Мишка? — чуймис батьыс. — Кутшӧм ногӧн сійӧ, ерӧ тош, татшӧм лунӧ висьмис, некор на эз висьлыв да?
Марпа шӧпнитіс верӧсыслы.
— Со-о-о мый вӧсна сійӧ куйлӧ, — первой шутитананогӧн шуис Степан, а сэсся чорыдджыка содтіс: — Мӧдан кӧ сэн дырджык куйлыны, бур эн виччысь; водз на ыдждавныд... Мед вӧлі ӧні жӧ чеччӧма. Кылан?..
Батьыслӧн бӧръя кывъясыс Мишкалы кажитчисны вывтіджык чорыдӧн, да сійӧ кыліс найӧс не сымын пельяснас, мыйдта мышкунас.
Керка пытш регыд выльысь шызис гӧстьясӧн. Талун найӧ татчӧ вель унаӧн на пыравласны. Ӧтияс — колана гӧстьяс, кодъяс бурӧсь гортас да бура гӧститӧдсьӧны Степан гозъяӧн; мӧдъяс — сідз-тадз, пыравлыштӧны быттьӧкӧ аддзысьыштны, сёрнитыштны; коймӧдъяс — румка вина ӧктысьяс, сӧвесть тӧдтӧмӧсь, дульӧсь вомдораӧсь. Арсёв гутъяс моз, найӧ векджык сюйсьӧны бурджык гӧстьяс пӧвсӧ, медым найӧс кӧзяиныс оз ордйы винаӧн. Но мукӧд кӧзяин мудер жӧ: зэв бура сяммӧ кытшовтны кортӧм гӧстьясӧс. Румка винатӧ сійӧ налы дорысь кокньыдджыка сетас корысьяслы, кодъяс талун паськыд лаптияснас торъя нин уна няйт пыртӧны кӧтшасӧ.
Татшӧм гӧстьяс пыравлігсорыс, некодӧн казявтӧм, сувтіс Мишка, пасьтасис, пачводзын сёйыштіс. Мамыс сетіс кык румка вина да ещӧ висьталіс: Ильяыд пӧ тэ вылӧ забедуйтӧ. Ми пӧ эг кӧсйӧ тэнӧ лӧгӧдны.
Тайӧ кывъяс вылӧ Мишка сӧмын и думыштіс: «Яндзим жӧ лоӧма».
Керкаысь петӧм мысьт Мишка эз тӧд, кодарланьӧ мӧдӧдчыны, да сувтовкерис кильчӧ вылас. Вӧлі пажун кад нин, и йӧзыс прамӧя нин гажмӧмаӧсь, шуксисны улич тыр. Садьджык юраясыс мунісны-воисны керкаяс бердтіджык, няйтсӧ кытшлалӧмӧн, а кодъюраяс собисны веськыда туй шӧрті. Со мунӧны куим морт, сывъясьӧмаӧсь, кыкӧныс на пӧвсысь тошкаӧсь нин, сьылӧны — коді песла, коді турунла. Мый кӧмалӧмаӧсь он жӧ вермы тӧдны: пидзӧсъясӧдзныс эжӧма няйтӧн.
«Мунасны кӧ пывсянъяс весьтӧдз, сибдасны, гезъясӧн ковмас перъявны», — думыштіс Мишка.
Ва руа тӧлыс сылы вайис пеляс нывзонлысь походнӧй ворсӧм да сьылӧм шы. Найӧ кылісны вичкодор ласта вылын. Мишка сылань и мӧдіс, гашкӧ, Ильяяссӧ аддзас, да найӧ аскӧдныс пируйтны нуӧдасны. Миритчыны думыштіс Мишка.
Мунӧ сійӧ керкаяс водзті, керкаяссьыс шумсӧ кывзіг. Друг кодкӧ сійӧс чукӧстіс. Мишка дінӧ котӧртӧ детинка.
— Тэнӧ, Мишка, Вишкун Ласей Ладимер юасис, — висьталіс детинка. — Сійӧ да ещӧ кымынкӧ том морт ӧні мунісны Кӧзяин Пашкоӧ. Сэн пӧ налӧн артельнӧй вина дасьтӧма, а юысьясыс пӧ этшаӧн. Мем ӧти румка сетлісны жӧ...
— Он пӧръясь?
— Сё ей бо, ог пӧръясь.
Мишка думсьыс чӧвтыштліс, кыдзи бурджык вӧчны, да сэк жӧ кывкӧрталіс: «Оз корны — эн мун да корӧны — эн мун. Масленичаыс ми воклы оз и волы. Муна кӧ, юа». И Мишка муніс Ласей Ладимеръяс дінӧ.
Кӧзяин Пашколӧн керкаыс сулаліс бокын, пывсянъяс дорын — важиник, пӧрысь керка, кӧзяеваыс кодь жӧ нин. Стрӧитлӧма сійӧс вӧлі сьӧд керкаӧн, кодыр Пашко вӧліс том на. Бӧрыннас тэчлісны труба, писькӧдлісны мӧд ӧшинь да сідзи и нэмсӧ оліс.
Пи-нывтӧмӧсь вӧліны Пашкоа-Матрена. Куим-ӧ-нёльӧн эськӧ и чужлісны жӧ, да ставыс кулісны, лёк олӧмысла виассьылісны — коді Богословӧ ветлігъясӧ, коді тшыг воясӧ. И олӧны ӧні чунь гозъя, лун-войсӧ дженьдӧдӧны, кыдзи ен тшӧктас. Гожӧмъясас мыйкӧ уджалыштӧны, а тӧвнас нывзонӧс войпукны лэдзлӧны. Найӧ и пессӧ вайыштавлӧны, мукӧддырйи сёянторсӧ и... Дерт эськӧ, томдырйиыс гозъя эз жӧ татшӧм олӧм пом виччысьлыны, да лоис тай. «Быд гӧра йылын зарниыд, тыдалӧ, оз овлы, — аслас олӧм туй йылысь сёрниын шулывлӧ Пашко. — А чайтан эм. Эм ӧд чайтан! Сы вӧсна и каян. Нэмтӧ каян — сьӧкыда, уна вын пуктӧмӧн. Воӧдчан — куш. Тэнсьыд пайтӧ сьӧд кырныш пӧ кокыштӧма. Ті, том йӧз, бура олӧ. Сэсся ставыс».
— Пролок * кодь жӧ тӧлка тэ, Пашко пӧль, юрыд куш и, тошкыд дзормӧма и... Гашкӧ нӧ, йӧзыслысь олӧмсӧ сы дорысь унджык тӧдан-а? — шутитлісны том йӧз. Но Пашко ни Матрена таысь эз лӧгасьлыны. Найӧ тӧдӧны: том йӧзлы ласков кыв — телегалы мавтас. Том йӧз весиг гортсӧ вӧчасны, кор найӧ куласны. Пашко ордын ведитчывлісны и пӧрысьджык йӧз — мужикъяс, бабаяс. Найӧ юасьлісны пӧрысь гозъялысь водзӧ лоана поводдя йылысь, йи кывтӧм да ва воссьӧм йылысь, кымын додь турун ковмас вердчыны тулысӧдзыс да кымын пуд нянь колӧ нажӧвитны, мед тырмас нянь гӧрддзассьытӧдзыс. Пашко тайӧ ставсӧ тӧдӧ, окотапырысь быдӧнлы висьталас. Сійӧн и Кӧзяин Пашкоӧн сійӧс шуӧны.
*Пролок — исказитӧм кыв: пророк.
Талун, праздник ради, Пашко гозъя том йӧзтӧ эськӧ эз и кӧсйыны лэдзны, да вӧзйысиссӧ эз сэтшӧм-татшӧм морт: купеч пи. Воламӧ пӧ ми сӧмын здук кежлӧ, ставыс бур йӧз, балуйтны ог мӧдӧ, а тіянӧс пӧ, гозъяӧс, гӧститӧдам мыйдта колӧ. Тадзи и сёрнитчылісны.
Мишкаӧс Ладимер встретитіс вина тыра шлипӧвӧй стӧканӧн. Гӧстьяс пукалісны пызан сайын, пызан вылын сулаліс четвертнӧй вина доз, паськӧдӧма черинянь...
— Рабу божию Михаилу вонмем, — стӧкансӧ вайиг шуис Ладимер. — Юны лолышттӧг... Он кӧ эскӧ, другъяс, свидетельыс тіян водзын, висьталас, лысьті али эг ме тӧрыт кучкыны батьлы банбокас. Мишка, лолышттӧг ю и висьтав. А сэсся ещӧ, другъяс, вот мый: Мишка талун менам абу нин казак. Талун сійӧ гӧсть. Коді Мишка гӧсть вӧсна, стӧканъясад кисьталӧ. Но...
Мишка сулаліс джодж шӧрын и эз тӧд мый вӧчны. Сійӧ, тыдалӧ, гӧгӧрвоис татчӧ ассьыс думышттӧг пырӧмсӧ. Тані вӧліны Нӧрысйыв сиктса да мӧд грездъясысь праздник кежлӧ воӧм озыр йӧзлӧн пияныс, югъялан сапӧгъясаӧсь, роч ной паськӧмаӧсь.
— А кӧсъян кӧ тӧдны, Мишка, висьтала: батьӧ вылӧ ме лӧгаси. Сійӧн и татчӧ кори ассьым другъясӧс. Мед кывлас батьӧ йӧз сёрнисӧ: купеч пӧ, Ласей Спиридонович, ассьыс ӧтка писӧ йӧзӧ вӧтлӧ... Но, другъяс! Мишка вӧсна...
Киас вина стӧкана, Мишка век на сулаліс джодж шӧрас, весиг потӧм кӧзырока картузыс юрас на вӧліс. Сійӧ синъясыслы эз эскы: пызан сайысь ставыс сувтісны, киясаныс быдӧнлӧн стӧкан. Мишка пытшкын личмуныштіс: «Збыль, тыдалӧ, гӧсть пыдди пуктӧны. Со кӧні олӧмыс», — думыштіс.
— Мед Мишкаыс первой юас, мед Мишкаыс!.. — морт-мӧд-коймӧд горӧдісны пызан сайсянь.
— А мый, ог али мый ю? — ышнясьыштіс да кымыньтіс стӧкансӧ Мишка. Сійӧ тшӧкмуніс, копыртчис джоджлань.
— Ах-ха-ха, ах-ха-ха, — ызнитісны-серӧктісны пызан сайын да ютӧгныс пукталісны стӧканъяссӧ. А Ладимер налы мигнитіс, тайӧн быттьӧ шуис другъясыслы: «Тайӧ ӧд Матвей Степан Мишка, та вӧсна позьӧ и не курӧдны вомтӧ».
Паччӧрсянь Матрен пӧч том йӧзӧс дивитанаа довкйӧдліс юрнас. Пашко пӧль кӧ вӧлі, дерт, эськӧ кутшӧмкӧ ёсь кывйӧн бытшкыштіс пызансайсаясӧс, но сійӧ кытчӧкӧ нарошнӧ муніс тайӧ кад кежлас.
Мишка чайтіс, мый сійӧ копыртчылігкості йӧзыс сы вӧсна юисны жӧ, мый сійӧ тані збыльысь гӧсть пыдди.
VIII
Гажа овлӧ вичкодор ласта вылын быд во тайӧ праздникӧ. Тані кос да гажа, пажун бӧръясын паськыд площадьыс дзик тырлӧ том йӧзӧн и пӧрысьӧн. Мукӧд сиктъясысь тайӧ сиктӧ том йӧз волісны асывсяньыс нин да ӧні, пӧтӧсь и кодӧсь, чукӧрӧн-чукӧрӧн гажӧдчисны, балуйтісны, петкӧдлісны ассьыныс вынсӧ криньча лэпталӧмӧн *, паличӧн кыскасьӧмӧн. Мукӧдыс йӧктісны нывъяскӧд. Нывъясыд татчӧ унаӧн жӧ чукӧрмывлӧны, рыт кежлас весиг мукӧд сиктъясысь волӧны: коді аслас муса бӧрсяыс вӧтлысьӧ, коді мусукӧс нажӧвитӧм ради волӧ, а коді и аслас пӧлян улӧ йӧктыштны. Регыдӧн на гӧтрасьӧм мужикъяс асланыс ичмоньяскӧд волӧны видзӧдлыны, мый нин выльыс ныв зон пӧвсас, а жӧник-невесталӧн аймамыс туясьӧны, ӧтиясыс киподтуяджык да унджык козина ичмоньпу, а мӧдъясыс — ӧтка пи жӧникӧс, либӧ кӧть нин «прамӧйджык» жӧникӧс. Весиг челядь, весиг бокъясас ӧшлӧм мешӧка корысьяс бергалісны тані жӧ.
*Криньча лэпталӧм — джоджӧ, му вылӧ пуксьӧм мортӧс пельпом вывті лэптӧм.
Илья кыскис паличӧн сизим мортӧс нин и век на шуаліс: «Коді нӧшта кӧсйӧ? Коді?» Сы гӧгӧр топыд кругӧн сулалісны нывъяс да зонъяс, унджыкыс Илья дор, мед нин сійӧ ставсӧ вермас. Вера вӧлі тані жӧ. Сійӧ сулаліс Петра Иван мышкын, да Ильялы тыдаліс сӧмын сылӧн юрыс, небеса кодь лӧз синъясыс да кыдзкӧ ненарошнӧ пельпом вылас лыбӧм алӧй ленточкалӧн помыс.
Вералӧн поліс сьӧлӧмыс: мед кӧть нин оз доймы Ильяыс.
— Иван, — вашнитіс Вера, — висьтав Ильяыслы, мед дугдас балуйтӧмсьыс, доймас... весел сійӧ талун. Ачыд кӧ он висьтав, Мироныслы тшӧкты висьтавны.
Но Мирон тожӧ вӧлі код да ӧні асьсӧ эз вермы кутны: мӧдысь пуксис кыскысьны Ильякӧд.
Ставыс лӧнисны. Кыскысьысьяс бара на некоднанысӧ оз вермыны, ружтӧны, катласьӧны.
Матын кыліс том йӧз чукӧрлӧн воӧм — гудӧкаӧсь, сьылӧны. Йӧз чукӧр мӧдіс потны, воысьяслы туй сетны.
Миян шайка абу ыджыд:
Сӧмын дас кӧкъямыс морт...
Дзик матын нин кылісны Илья да Мирон.
Коді сюрас кокъяс улӧ,
Сійӧ аддзас гу да горт.
— О-го! — му вылысь чеччигмоз Ильялы шуис Мирон. — Кежыштам, зон, тыдалӧ, менӧ туялӧны. Кольӧм восясӧ на, тыдалӧ, абу вунӧдӧмаӧсь, гӧститӧдны кӧсйӧны...
— Ӧні кежыштам, а пемыднас ог, — вочавидзис Илья.
Медся водзын, гудӧка, вӧлі Ласей Ладимер. Сылӧн юрыс вылын, нырбордъясыс паськалӧмаӧсь, чужӧмыс зумыш, быттьӧ кодӧскӧ кӧсйӧ люкавны. Сы бӧрысь воысьяслӧн, другъясыслӧн, морӧсъясныс гӧгыльӧн, лёкысь сьылігмозныс синъяснас кыялісны йӧз пӧвсысь — кодӧскӧ корсисны.
Со найӧ живкнитісны Ильяяс дінті. Мирон аддзыліс: зон-мӧд-коймӧд ӧти-мӧдыслы инмӧдчывлісны гырддзаяснаныс, тыдалӧ, висьталісны, со пӧ тай Мироныс.
— Видзӧдлы, Мирон, — друг горӧдіс Илья, — миян Мишкаыд тай сэн жӧ. Сё морӧ. Вот дивӧыд.
— Сюрас талун коньӧрлы, кыкнан дорсяньыс сюрас, — скӧрысь шуис Мирон. — На дор кӧ сувтас, дерт нин чирыштны лоӧ.
А миян дорын кӧ лоас, найӧ кокыштасны... Мӧдӧдчамӧ грездас.
Небесаын сукмисны кымӧръяс. Найӧ сьӧкыд свинечӧн ӧшӧдчисны да рӧмдігкежлӧ мӧдісны пызйыны посни зэрӧн. Гортъясаныс пыралісны челядьяс, дась югыдӧн уберитчисны керкаясӧ пӧрысьджыкъяс, кытчӧкӧ дзебсисны шашкаа урядникъяс, мед пемыднас налысь оз парсыштны дона кучикъяснысӧ. Сӧмын нывзон эз на думайтны разӧдчыны. Чукӧрӧн-чукӧрӧн найӧ ветлісны сикт кузя. Зонъяс мунісны гудӧкасьысь бӧрысь, нывъяс-зонъяс бӧрысь, а на мышкын шуксисны посниясыс. Гудӧкасьӧм шы вевтыртсис уна гӧлӧса сьылӧмӧн, сьылӧм шы вывтіыс кылісны код йӧзлӧн быднога горӧдӧмъяс. Быд чукӧрӧс котыртысьяснас вӧліны, дерт, гудӧкъяс — ӧтияс гораӧсь, мӧдъяс муртса ловъяӧсь. Мӧслӧн кодь гора гӧлӧса, дас кык кизя гудӧкыс Ласей Ладимерлӧн пӧдтіс став гудӧксӧ, кор найӧ лолісны сы дінын матынджык. Сылысь гудӧкалӧмсӧ венны зільӧмла киргисны нин некымын гӧлӧс сійӧ гудӧклӧн, код бӧрся ветлісны Илья, Мирон, код шыӧ мукӧд нывъяскӧд сьыліс Вера. Быд чукӧрын йӧзыс мукӧд лунъясын дорысь тӧдчымӧнъя вӧліны повтӧмджыкӧсь, тшапджыкӧсь, некодлы эз кӧсйыны сетны туй, и чукӧр чукӧркӧд паныдасигъясӧн, йӧзсьыс здук кежлӧ артмывліс кутшӧмкӧ сорлас, мельнича плӧтина вывсянь ва усьӧм бӧрса вабергач кодь. И кымын сёр лои рытыс, сымын унджыкысь да чорыдджыка мӧдісны артмавны тайӧ вабергачьясыс, сымын ӧдйӧ мӧдіс матыстчыны сійӧ кадыс, кор ӧти-мӧдыслы гӧрбъясаныс тэчлӧны гӧснечьяс. Быдӧн нин аддзис, мый Ладимерлӧн шатияыс, Ильяяскӧд, Миронъяскӧд паныдасьлігӧн, на вылӧ тӧчитіс пиньяссӧ, быдног крукасис, но Мирон терпитіс, тышӧ эз сюйсьы: сійӧ кыліс, мый вывтікодь нин палявсьӧма, а гашкӧ, и эз окота вӧв кисӧ лякӧсьтны.
— Вайӧ, зонъяс, сёйыштны кытчӧкӧ пыравлам, — висьталіс ёртъясыслы Мирон. — А сы бӧрын аддзам, мый керны.
И найӧ пырисны Иван ордӧ ужнайтны. А таӧдз на ещӧ Вералы тӧд вылас усис Ласей гӧтыр да сылӧн висьталӧмыс: вой быдыс пӧ эн джынъяв, и сійӧ водзджык нин котӧртліс Вишкунъясӧ, медым бӧр воны том йӧз дінӧ да Ильясӧ нуӧдны бокӧджык, мӧдасны кӧ тышкасьны. Но Ласей гӧтыр Вераӧс вель дыр кутіс гортас. Тайӧ кадколастас и лоӧма сійӧ, мыйӧс эз чайт некод.
Делӧыс лои тадзи: Ласей Ладимер да сылӧн другъясыс шуисны медбӧръяысь прӧйдитны сикт кузя да, Миронъяскӧд паныдасигӧн, панны тыш. Сьӧрсьыныс кышан увъясас кодсюрӧлӧн вӧліны кӧрт бедьяс, кодсюрӧ вӧлі кепысялӧмаӧсь свинеч перчаткияс, а гоз-мӧдлӧн сапӧг гӧленьясас дасьтӧмаӧсь пуртъяс. Ставыс вӧліны кодӧсь, Мишка вывтіджык код, но кок йылас сулаліс зумыда на. Сійӧ пырджык бергаліс Ладимер гӧгӧрын сы вӧсна, мый мукӧдъясыс, кыдз кажитчис Мишкалы, эзджык кӧсйыны другасьны сыкӧд, корсюрӧ сійӧс весиг нарошнӧ крукавлісны да уськӧдавлісны няйтас.
Мишка муртса помнитӧ: мӧдісны шуасьны, Миронъясыс да Ильяясыс пӧ повзьӧмаӧсь наысь, кытчӧкӧ дзебсьӧмаӧсь.
— Кучикъясныс донаӧсь!
— Каньяс моз ланьтӧдчисны, помнитӧны, кодлысь кринча йӧвсӧ лаклісны?!
— А тэ, Мишка, на дор жӧ, дерт, кӧть миянкӧд ветлан-а? На дор кӧ, эн шогсьы, небзьӧдыштам и тэнӧ. Мед оз ло тӧдтӧмторйӧн, ме тэныд петкӧдла водзвыв, мыйӧн мӧда козьнавны ті воксӧ.
Тайӧ кывъясыс вӧліны Ладимерлӧн. Найӧс Мишка помнитӧ медбура сы вӧсна, мый шуӧмсӧ вӧлі вынсьӧдӧма мыйӧнкӧ чорыдторйӧн сылы мышкуас кок йывсьыс усьтӧдз кучкӧмӧн.
— А тэ эн скӧрмы, — му вывсьыс лэптіс да шуис сэк Мишкалы Ладимер, а сэсся сылы морӧсас кутчысьӧмӧн, грӧзитанаӧн юаліс: — Скӧрмин эн?
— Эг, — вочавидзис Мишка, а ачыс сэк думыштіс лёктор.
Сук пемыдыс да винаыс уна поснитор вевттисны синмысь, вежӧрысь, но, кажитчӧ, первой корсисны Миронӧс. Ладимерлӧн другъяс пӧвсысь кодсюрӧ гоньялісны биа ӧшиньясӧ, кодсюрӧ вошалісны асланыс пӧдругаясныскӧд. И медбӧрын кыдзкӧ артмис сідз: Ладимер да Мишка куш кыкӧн лоисны кутшӧмкӧ кык потшӧс костын. Мишка юаліс Ладимерлысь:
— Висьтав, зон, лёкысь али бурысь тэ ӧнтай кучкин меным?
— И лёкысь и бурысь, — вочавидзис Ладимер. — Кӧсъян кӧ, содта.
Шуӧмыскӧд тшӧтш мыйӧнкӧ чорыдторйӧн сійӧ бара лӧсыштіс-кучкис Мишкалы юрас. Мишка муртса усьліс няйтас да чеччигмозыс уськӧдчис потшӧс майӧг дінӧ, сійӧс чегис... Татшӧма скӧрмӧм дырйиыд сійӧ не сӧмын майӧг вермас чегны...
Сиктын кылісны ӧтарӧ шочмысь шыяс да сӧмын кӧнсюрӧ нин гудӧкъяслӧн ворсӧм. Вера корсис Ильяӧс, первойсӧ тэрмасьтӧг, а сэсся котралӧмӧн. Эз аддзы. Чайтіс, мый Ильяыс оз нин ветлӧдлы сикт кузя, а корсьӧ сійӧс, Вераӧс. Гашкӧ, Кӧзяин Пашкоясӧ муніс: мӧдіс котӧртны сэтчӧ. Мыйӧкӧ крукасис, усис. Сьӧлӧмыс сылӧн ёнтыштіс: тайӧ местаын нинӧм некор эз вӧвлы. Друг сылы ки улас сюрис мортлӧн шой, гашкӧ и, ловъя на. Кӧсйис тась котӧртны, но котӧртӧм пыдди копыртчис тӧдмавны чужӧмсӧ. Ставыс вевттьысьӧма кыз няйтӧн... Босьтіс веськыд кисӧ — свинеч перчаткиа, нетшыштіс сійӧс, видліс шӧр чуньсӧ, эм абу сы вылын Вералӧн чунькытшыс. Чунькытшъяс тӧдтӧмӧсь. Сьӧлӧмыс личалыштіс: абу Илья. Бӧрынас тӧдіс: Ладимер. Мый керны? Кӧнкӧ матын кодкӧ ойӧстіс. Выльпӧв дрӧгнитіс сьӧлӧмыс Вералӧн. Сійӧ уськӧдчис повзьӧдлана горӧдӧм шыас. Аддзис мӧд мортӧс, сэтшӧм жӧ няйтӧсьӧс, но ловйӧн на быглясьысьӧс. Тайӧ вӧлі Мишка. Татшӧм кадӧ мортыд ассьыс дыр оз юась. Тыра мешӧкӧс моз Вера босьтіс пельпомъяс вылас Мишкаӧс да ӧдйӧ сійӧс нуис Кӧзяин Пашко ордӧ, мед сы бӧрын котӧртны йӧз дінӧ, кодъяс ветлӧны на грездын, да висьтавны Ладимер йылысь.
Вералысь гӧлӧссӧ кылӧмӧн, кильчӧ ӧдзӧссӧ восьтіс Матрен тьӧтка. Керкаӧ пырӧм мысьт сійӧ тупкис керка ӧшиньсӧ, биасис да сэк жӧ висьталіс Вералы:
— Повны колӧ татшӧмторъяссьыд. Некодлы на кӧ эн висьтав, чӧв ов, нылӧй.
Паччӧрысь лэччис Пашко пӧль, видліс Мишкаӧс, содтіс:
— Ой, дзугӧсь делаясыс... Бурджык лоӧ, ми кӧ нинӧм тӧдны ог мӧдӧ. Мишкаыс мед тані, садьмас сійӧ, а купеч пиыс мед жӧ сэні, сэтчӧ и туйыс сылы. Аски асыв аддзасны. Эн вунӧдӧ, ми гӧльӧсь... Ӧнъя йӧз еджыдсӧ вермӧны шуны сьӧдӧн.
— Веруш, тэ мун гортад да вод узьны, — Вералы спинаас лапкӧдӧмӧн сійӧс колльӧдіс Матрен тьӧтка. — А Мишкасӧ ми тані мыськалам, кранитам.
Но Вера гортӧ мунны эз вермы. Сылӧн тӧд вылас вӧлі Илья. «Кӧні сійӧ? Гашкӧ, сійӧ ки помысь куйлӧ Ладимерыс. А гашкӧ, асьсӧ?.. Оз, оз вермы лоны». Сійӧ котӧртіс ӧнтайя местаті, виччысис, мед бара эз крукась Ладимер вылӧ, но Ладимерыс, тыдалӧ, абу нин местаас, и Вера котӧртіс йӧз шыӧ. Ылысянь кыліс: сёрнитӧны тӧдсатор йылысь, ордйӧдіс найӧс, гӧгӧрвоис, мый Ладимерыс збыль нин абу аслас местаын, сійӧс кодкӧ аддзӧма, петкӧдӧма, явитӧма. Вера котӧртіс водзӧ, гудӧкъяс шыӧ да кыліс ассьыс мусуксӧ. Сэн сідз жӧ сёрнитісны Ладимерӧс кодӧнкӧ нӧйтӧм йылысь. Но Вералы Матрен тьӧтка тшӧктіс водны узьны. Пашко гозъя Вералы вӧліны аймам кодьӧсь, и сійӧ кывшутӧг пыр кывзывліс налысь велӧдӧмсӧ.
IX
Кузьдав туй уна вожа джуджыд пу кодь, коді коркӧ быттьӧ сулавлӧма Нӧрысйыв сикт местаын, сэсся пӧрлӧма паськыд парма шӧрӧ, а ӧні сюрӧснас и увъяснас лясӧма му бердӧ. Діныс сылӧн куйлӧ чераньвезйӧн кыӧм потшӧсъяс пӧвсын, ыбторъяс, пашняторъяс вылын. Водзӧ сійӧ нюжалӧ пӧскӧтинаяс вылӧ да заводитчӧ тупкысявны торъя кустъясӧн, а пескерасъяссянь дзикӧдз вошӧ, вевттьыссьӧ помтӧм вӧрӧн. Туй вожъясыс — рытыв-войӧ, асыв-войӧ — торъялӧны вӧрувті муніг нин; найӧ асьныс вожавлӧны посньыдджык туйясӧ, трӧпаясӧ... И ветлӧны сэті йӧзыс, кыдзи кодзувкотъяс — тыдавтӧмӧсь, ылӧ нимавтӧмӧсь. Кодзувкотъяс моз жӧ найӧ век тэрмасьӧны, мыйкӧ да мыйкӧ кыскӧны гортъясаныс, асланыс ичӧтик кумторъясаныс. Кӧм кыан сюмӧдсянь, куран-вила пусянь босьтӧмӧн да тшак-ягӧдӧн, зверь-пӧткаӧн, турун-няньӧн помалӧмӧн, — Нӧрысйыв сиктӧ ставыс воӧ таті.
Матвей Степанлӧн вӧраланіныс тайӧ туйӧд жӧ, трӧпаыс кежӧ сюрӧса туй помас нин, гортсянь дзонь лун мунӧм бӧрын, Сімва ю устьеӧд. Туйвежас кежӧм бӧрын воласны кык ёль, ӧти нюр коласт, куим яг нӧрыс да вӧлисти сылӧн вӧралан керкаыс. Со сійӧ сулалӧ Сімва ю крут берегын, кыз пожӧмъяс улын, виччысьӧ ассьыс кӧзяевасӧ — кыз керъясысь тшупӧм ичӧтик керка. Сы дінын неылын щамъя — нянь-сов да зверь-пӧтка видзанін. Вӧралысьлӧн тайӧ неыджыд жытник, кодӧс тшупӧма джуджыд столбъяс йылӧ, мед шыр ни ош, му вывті кыскасьысь ни сынӧдті лэбалысь эз вермыны сюрны сэтчӧ. Ӧні кежлӧ тайӧ щамъяын вӧлі нин сукара нянь, пызьтор, зӧр шыдӧс да сов. Степан найӧс корсюрӧ ваявліс аръявыв гожӧмнас на, мед вӧралігӧн унаысь не лэччывны гортӧ. Керка водзын, кодӧс вевттьӧма лэбулӧн, — бипур — шыд пуанін, нямӧд косьтанін; тайӧ би дорын жӧ пӧрччӧдлӧны зверьясӧс, аски кежлӧ содтавлӧны свинеч-порок сьӧрсьыс новлӧдлан дозъясӧ. Мый эм, мый ковмывлӧ вӧралысьлы быдлунъя олӧмас — ставыс син водзын, игантӧм, кӧть эськӧ й дзонь воджын найӧс оз вӧрзьӧдлы кӧзяиныс. Лэбувса пӧтӧлӧк керъяс помын, бокӧн пӧрӧдӧмаӧсь, куйлӧны ва туисъяс, кымӧмаӧсь пусян рач, чуманъяс; стенӧ вӧчӧм джаджйӧ пукталӧма нӧшта мыйсюрӧ, а ӧти пельӧсӧ лӧсьыдика тэчӧма кык-ӧ-куим вой узьмӧн пес. Тайӧ пессӧ кӧзяин дасьтывлӧ ёнджыкасӧ оз аслыс, а тӧдтӧм гӧстьлы, воас кӧ коркӧ сійӧ тайӧ керка дінӧ. Та могысь жӧ пес дінӧ матӧ пуктыссьӧ истӧг либӧ тывкӧрт да биа тшак. Гӧстьлы пыдди мукӧдыс весиг кольлӧны нянь. Вӧралысь ас сертиыс тӧдӧ, кутшӧм сьӧкыд овлӧ сэк, кор вошан пыдӧстӧм вӧрваӧ, кор бырас няньыд, кӧтасяс биасянторйыд, и кутшӧм долыд овлӧ сэк, кор аддзан татшӧм керкасӧ. Но йӧз морт таво татчӧ гожӧмбыд эз волы, и вӧлі тані пыр лӧнь, пыр шытӧвтӧм. Некодӧн повзьӧдлытӧмӧсь, бипур дорӧ пуркйысьны волывлісны сьӧлаяс, дозмӧръяс; керка гӧгӧр ноксисны уркайяс; керкадінса пожӧмъясын уръяс повтӧма йидісны кольяс; Сімва юысь ва катланінын, неыджыд лыа кӧса вылын ворслывлісны чулъяс *. Вӧрвалысь шысӧ, зверь-пӧткалысь шуксьӧмсӧ лунъясын вевтыртліс пожӧмъяслӧн шувгӧмыс, а войясын, рытсёръясын да асывводзьясын зэв бура кыліс шырлӧн дзивӧдчӧмыс, пӧткалӧн борд шыыс, корсюрӧ йӧра бӧрысь ошлӧн вӧтлысьӧмыс...
*Чул — речная выдра.
Пӧкрӧв лун коймӧд рытӧ керка дінын вӧлі лӧнь жӧ. Кузя зэрӧмысь дугдӧма, небесаыс кытсюрӧ воссяліс, и тайӧ восьсаинъястіыс тыдаліс, кыдзи небеса пыдӧсын плавайтысь кос кымӧръяс вылын ворсіс арсёв шонділӧн кыаыс. Друг кӧнкӧ ылын-ылын увтыштіс пон... дугдыліс... бара мӧдіс увтны, ӧні зільджыка нин, надейтчӧмӧнджык. Сэсся шковгис лыйӧм шы, и, кажитчӧ, лӧнис. Но тайӧ сӧмын кажитчӧ. Тиньсидзысь-чӧв вӧрвалы лыйӧм шыыд виччысьтӧм, и сійӧ быттьӧ дрӧгмунӧ да, лӧнь ва веркӧс вылӧ из шыбытӧм бӧрын моз, вель дыр гыасьӧ, майшасьӧ.
Керкаланьыс матынджык нин тайӧ жӧ понйыс, кылӧ, аддзис выль урӧс — чуксалӧ кӧзяинсӧ, но сёрмӧм вӧсна кӧзяиныс оз нин кӧсйы кежны пон дінӧ, горӧктылӧ понйыслы эновтчыны увтчӧмысь. Ӧти-мӧд дінсьыс век ылӧджык торъяліг, найӧ вель дыр вензьӧны аскостаныс. Ӧтиыс чуксалӧ ур дінӧ, гашкӧ, и ыджыдджык зверь дінӧ, а мӧдыс быттьӧ нарошнӧ вильшасьӧ — ыламмӧ и ыламмӧ. Увтчӧм шыыс кылӧ нормӧ, заводитӧ орласьны, а сэсся дзикӧдз лӧньӧ.
Вӧрса рӧмыдас кылыштіс морт шы, воськовъяс. Тайӧс панйис ӧдйӧ кашкӧм шы, вартӧдӧм, и пуяс сайсянь керка дінӧ югнитіс-воис Лыско. Сійӧ кытшовтіс керкасӧ, гӧгӧр исаліс да, бӧжнас ӧвтчӧмӧн, паныдаліс ассьыс кӧзяинъяссӧ.
— Ставыс пӧрядокын? — керка дінӧ петіг Лысколысь юаліс Илья.
— Мува-ува, — первой Ильялы, сэсся Мишкалы воча чеччыштліг, аслас кывйӧн висьталіс Лыско. Ставыс пӧ пӧрядокын, но зэв ёна тшыгъялі, вайышт пӧ няньтӧ.
— Виччысьышт неуна, другӧ, — быттьӧ мортлы вочавидзис Илья да, пельпом вывсьыс пищальсӧ босьтіг, керка дінӧ шыасьӧмӧн, содтіс: — Со и ми воим, керка-матушка, лэдз жӧ патераад узьны... Дыр ковмас узьлыны.
Мишка содтіс Илья кывъяс дінӧ: клёнӧбтіс чернас пызан пӧвйӧ, и чер шыыс юрӧбтіс Сімва ю мӧдлапӧлын. Тайӧн лоис тӧдмӧдӧма вӧрвасӧ и оланінсӧ, мый татчӧсса кӧзяева воисны, овмӧдчӧны.
Кык вок мездысисны нопъясысь, пӧрччалісны лузанъяссӧ, шабуръяссӧ да, шапкатӧмӧсь, сукманъяс кежсьыс, босьтчисны уджӧ. Илья лӧсйыштіс чаг да мӧдіс биасьны, а Мишка, киас туиса да рача, котӧртіс ю дорӧ вала. Ставыс тайӧ налӧн артмис регыд да кужӧмӧн. Но такӧд тшӧтш тӧдчис и сійӧ, мый кӧзяин пыддиыс лоӧ Илья — ичӧтджык вокыс. Здук мысти гажа бипур вылын ӧшаліс нин рач; билы паныд, мыр вылын пукаліг, Илья пӧрччӧдаліс уръясӧс, яйсӧ Лысколы сеталіг, куяссӧ шать вылӧ пысавліг; Мишка ломтіс нин керка пач, бурджык шуны — изйысь тэчӧм гор, сьӧд пывсянын кодь: трубатӧм, уна изйысь ротлӧма. Ломтӧм бӧрса кыз тшыныс кыза пуритіс тшын петан ӧшиньӧд, но ставнас петны сэті эз удит да тыртіс керка пытшсӧ джоджӧдз. Сӧмын пач ваймӧм бӧрын тайӧ тшыныс кайлывлӧ пӧтӧлӧк бердӧ, сэки и керка пытшкын позьӧ нин овны. А кодыр пачыс дзикӧдз ваймас, изъясыс шоналасны, кодыр сиптан тшын петанін да улыник ӧдзӧс, сэн паччӧрын кодь шоныд, войбыд узян шебрастӧг, кӧтасьӧм паськӧмыд косьмӧ ӧти сунисӧдз.
Лоис нин дзурс пемыд. Ключӧн пуис шыд. Илья пӧрччӧдіс медбӧръя ур. Пӧтӧма нин, сы водзын куйліс Лыско. Друг сійӧ гоньгӧдіс юрсӧ керка ӧдзӧсланьӧ да сюся мӧдіс кывзыны. Понйыслысь Илья тӧдӧ став манераяссӧ, да ӧні, ассьыс юавтӧг, видзӧдліс ӧдзӧслань жӧ. Трачкӧдчӧмӧн, кылӧ, ломтысис пач... И быттьӧ мыйӧнкӧ ныжторйӧн кодкӧ инмӧдчис Ильялы сьӧлӧмас... Нӧшта... «Кӧні, мый тайӧ?» — югнитіс сылӧн юрас. Кӧсйис нин чукӧстны Мишкаӧс, коді вӧлі керка пытшкын. Но Лыско чеччыштіс места вывсьыс мурӧстӧмӧн, и Илья аддзис: омӧлика воссьӧм ӧдзӧс порог вылын вуджрасис ки. Сійӧ быттьӧ кватлаліс петысь тшынсӧ, кӧсяксӧ. Илья уськӧдчис, нетшыштӧмӧн восьтіс ӧдзӧс.
— Мый лоин?... — кыдзкӧ вежсьӧм гӧлӧсӧн горӧдіс Илья. Но Мишка, быттьӧ вӧйысь морт, нинӧм эз куж шуны.
— Мый тайӧ?.. — збыльысь повзис Илья да кыскыштіс воксӧ ывла вылӧ.
Мишкалӧн кольчаасьӧмны синъясыс, чужӧмыс кулӧм сьӧд, бледмӧм пардоръясыс вӧрисны, но артмис ӧтипӧлӧс ыкайтӧм. Ильяӧс повзьӧдліс тӧдтӧмторйыс, пидзӧсъясыс сылӧн личмунісны, мышкуӧдыс котӧртісны кодзувкотъяс... Кӧзяеваӧс шемӧсӧн аддзиг, инас эз ӧшйы Лыско, виччысис, кодарӧ сійӧс усьӧдасны.
— Ко-кодъя эм... ке... керкаад, — бӧрыннас артмис Мишкалӧн. — Ыджыд...
— Дугды, зон... — вочавидзис Илья да пернапасасис.
— Сё ей бо... — пернапасасиг жӧ содтіс Мишка, — Гӧна... Менӧ шамыртліс юрӧд, кор ме джоджсьыс вӧрӧді узьлан турунтӧ.
— А тэ и повзьӧмыд нин... Шыр ли вурдысь ныр увтіыд, кӧнкӧ, прӧйдитіс-а...
— Абу, Илья...
— Но ладнӧ... Главнӧ оз ков повны. Сейчас ми сійӧс юрсиӧдыс татчӧ, би дінас, петкӧдам.
Бӧръя кывъяссӧ Илья шуаліс гораа, мед сійӧ, коді эм керкаас, бура кылас, мый кык вок оз повны. Он ӧд тӧд, гашкӧ, вӧрсаыс овмӧдчӧма найӧ керкаӧ.
— Пукты россӧ ӧдзӧс порог дорад, а тшын петанінсӧ ме крестала *, — вашнитіс вокыслы Илья да бӧраводз котӧртліс керка мыш вылӧ.
* Йӧз чайтӧм серти некутшӧм мути оз вермы петны керкаысь, пуктан кӧ ӧдзӧс порог дорӧ рос, а тшын петанін кресталан.
Кутшӧмкӧ мути кӧ, либӧ ачыс вӧрсаыс, — керкаысь ӧні сылы бусӧн петсьӧма: сійӧс лои потшӧма. А зверь кӧ сэні, сыысь Илья оз пов.
Мишка тӧдчымӧнъя дрӧжжитіс на. Илья тэрмасис зарадитны пистоннӧй пищальсӧ, а дрӧб пыдди сюйис ыргӧн пуля: сӧмын ыргӧн пуля вермӧ мӧрччыны нечистӧй силаӧ. Тадзи шуӧны пӧрысь йӧз.
— Ӧзты сюмӧд, — дженьыда шуаліс Илья. — Киад босьт чер. А главнӧ, эн пов. Оз кӧ пов мортыд — быдӧнысь вына. Сійӧ — чера-пурта-пищаля.
Лыско усьласис пемыд вӧр пытшкӧ. Сійӧ аддзис, кодӧскӧ колӧ увтны, курччавны, а некутшӧм дук некысь оз кыв.
— Мортыд, зон, сійӧ вына, — пистонсӧ пуктіг нин век шуаліс Илья, — сӧмын ыж моз оз ков падмыны. Ыжтӧ кор чожмӧдан, дзонь восьса завор оз аддзы, а тэ и потшӧс пырыс сяммы вуджны.
Тэнӧ кӧ кодкӧ повзьӧдлӧ, тэ асьсӧ повзьӧд, мый киад эм, сійӧн и уськӧдчы паныд: пурт кӧ — пурт, чер кӧ — чер... Нечистӧй вын кӧ, вошас тэнад син водзысь, либӧ пӧрччас зверь-пӧткаӧ, мырйӧ... Ӧзтін сюмӧдтӧ? Ладнӧ...
Илья тасмаасис, пуртӧсас сюйис ош кыян пуртсӧ. Пищальсӧ босьтіс кыкнан киас. Чужӧмыс сылӧн петкӧдліс кутшӧмкӧ аслыспӧлӧс решимость. Татшӧмыс овлӧ сӧмын ыджыд сила да вӧляа йӧзлӧн, кор на водзын сӧмын кык туй: либӧ кувны тышын, либӧ тайӧ тышас вермыны. Тайӧ налӧн артмӧ кокниа, дыр думайттӧг, мукӧддырйи, кажитчӧ, ачыс сы вӧсна, мый природнӧй повтӧмлун дінас налӧн водзджык нин вужъясьӧма вӧчны кӧсйӧм, кор найӧ кывлӧны кутшӧмкӧ висьт, пример, мойд либӧ прӧста йӧзкост обычайяс, сёрнияс.
— Ме пыра водзджык, — шӧпнитӧмӧн шуис Илья, а тэ ме бӧрысь меным югдӧд. Пыр да ӧдзӧссӧ пӧдлав. Лыско — ус-с.
Здук кежлӧ ставыс кувліс, быттьӧ тайӧ кадас кодкӧ матыстчис ыджыд пропасть дорӧ да заводитліс сэтчӧ усьны, но сэк жӧ удитіс кутчысьны дорышас да сералӧмӧн котӧртіс юрин местасьыс. Илья друг нимкодьысь горӧдіс:
— Мишка-а! Трус тай тэ... Видзӧдлы... Ха-ха-ха... Повзьӧдчысьыс...
Тшын вӧсна несйылӧмӧн керка пытшкӧсланьсянь локтіс Лыско. Вомас сійӧ вайис ыджыд сюзьӧс. Тшын пиас дыр олӧм вӧсна сюзьыс кольмӧма, эз вӧрӧд ни юрӧн ни кок-бордӧн, сӧмын тӧдчыштіс вомыслӧн вӧрӧмыс. Мишка пернапасасис, вомсӧ паськӧдліс мыйкӧ шуны, но эз шу.
— Петкӧд ывлаас, — тшӧктіс Лысколы Илья, — а тэ, Мишка, босьт сійӧс да пукты мыр вылас.
Илья лыйис кулӧм сюзьлы ыргӧн пуляӧн. Лыйӧм шыысь равӧстіс вугралысь вӧрваыс, и бӧр лоис лӧнь. Сӧмын ӧні Ильялӧн лёталіс ки-кокыс.
Недыр мысти кымӧр пласт костті югдӧдчыліс тӧлысьджын, быттьӧ видзӧдліс эмӧсь абу нин керка водзын кык вок, и кор аддзис, мый найӧ пырӧмаӧсь узьны, бӧр дзебсис, — арся войын узьны водӧм водзвыв тадзи ветлывлӧ пӧнарӧн бур кӧзяин аслас овмӧсті.
Вӧралысьяс недыриник олісны сартаса биӧн: кыдзкӧ эз вӧв лӧсьыдкодь тайӧ сюзьнад ноксьӧм бӧрын, быдтор думайтсис.
— Быдногыс овлӧ вӧралысьяслӧн, — чӧвсӧ дзугис Илья. — Кувтӧдзыс на меным висьтавліс пӧльӧ: ме пӧ вӧравлі векджык ӧтнам. Узьмӧдчи, шуӧ, ӧтчыд тӧдтӧм керкаын. Узя. Друг ун йылысь кыла: менам чужӧм вылӧ кодкӧ пуктіс кисӧ, и ме пӧ садьми. Куйла, шуӧ, сідз, эг биась: гашкӧ пӧ, вӧтаси. Но, вот. И бара мӧді унмовсьыны. Кыла, шуӧ, мыйкӧ шевкнитіс, и лючки, ки пыдӧсӧн быттьӧ, нырвомӧ мем шлапкис мӧдысь. Ок, ерӧмакань, юрси пӧ сідзи и сувтіс, а ки нюжӧдчис бокын куйлысь чер дінӧ; думайта — овсис: вӧрса ордас нин, тыдалӧ, пырсьӧма узьны, джагӧдас. Ладнӧ. А мездысь морт абу; ас вылад сӧмын надея. Кӧсйыси-кӧсйыси пӧ да кыдз тай шамырті ассьым нырвомӧс да нетшышті — тошджын пӧ сідзи и нетшыштчис, а вӧрсалӧн киыс эз сюр.
— Збыль вӧрса вӧлӧма? — повзьӧмӧнкодь юаліс Мишка да неуна вешйыштіс вокыслань.
— Энлы, эг на помав. Но, вот. Збыльысь пӧ повзи. Уськӧдчи, шуӧ, пачлань, ӧгыра шомла, биасьны, а ни ӧти бикинь нин абу. Давай корсьны тывкӧрт да биа тшак... Коркӧ некоркӧ пӧ биаси. А керкаын некод абу. Мый тайӧ? Корсьыси пач костысь, пельӧсъясысь. Абу. Шы ни тӧв. Босьті пӧ сартас, быд щельӧ сутшӧдны... Кодлыкӧ сётаки колӧ лоны: чужӧмын пӧ сідзи и кылӧ ки пуктылӧминыс. И друг ныр улысь моз, шуӧ, шуркнитіс борда шыр. Но, ерӧмакань пӧ тэ, пеж яй: дзонь мортӧс вермин повзьӧдны. Босьті пӧ да лязӧді сійӧс.
— Бур ещӧ дзикӧдзыс абу повзьӧма, — неыджыд кост бӧрын шыасис Мишка.
— Тайӧ тӧ мый. Мӧдысь вот сійӧ повзьылӧм так повзьылӧм. Вӧралігӧн жӧ. Луныс лёк вӧлӧма, шлякыша. Вӧралӧма сійӧ рытъявылӧдзыс, а керка дінӧ мунан кадас воштӧма понсӧ. Да кыдзи ещӧ вошӧмаыс! Увтӧма, вӧлӧм, понйыс ичӧтик понӧльӧ. Урсӧ киӧн кӧть босьт и пышйыныс сылы некытчӧ. Но, думайта пӧ ме, менам понлы татысь оз жӧ ков лыйӧм: сідз кутас. Понӧльтӧ пӧ летышті — урыд чеччыштіс муӧ дай усйыны. Понйыс — тяв-тяв, и кутныс абу вермӧма. Скӧрмӧма сэки мортыд. Куимысь сьӧлыштӧма да понсӧ лешкӧма, мед пӧ тэнӧ сюраясыс нӧбаласны, а ачыс воӧма керка дінас. Олӧма рӧмыдсӧ, пусьӧма, сёйӧма-юӧма, а пон сылӧн век абу, и некӧн оз увтчы. Воас пӧ, колӧкӧ. А сьӧлӧмыс аслас, сётаки, абу местаын. Прӧста пӧ лешкыссьӧма понсӧ. Ладнӧ. Пырас керкаӧ, водас; узьӧ честь честью да и аддзӧ: быттьӧ зэв мича нывбаба сы дінӧ воас да этадз нюжмасьӧ. А колӧ шуны, вӧралысьясыдлы, кодъяс быттьӧ гӧтыраӧсь да абу на пӧрысьӧсь, узигас нывбабаясыд унаысь пӧ волывлӧны. Висьтавлӧны, мӧд воас пӧ весиг кагааӧсь нин овлӧны. Со кыдзи, зонмӧ. А, дерт, эз кӧ рӧдитны, ни ӧти вӧрса нин ӧнӧдз эз вӧв. Коркӧ тай, шуӧны, гырысь мамонъяс вӧвлӧмаӧсь жӧ да кор дугдӧмаӧсь рӧдитны, сысянь и бырӧмаӧсь му вывсьыс. Но вот. Пӧльыд сэки миян вӧлӧма буретш шӧркост арлыда. Сійӧ и шуас мича нывбабаыдлы: «Мый пӧ сэні нюжмасян, вод пӧ менам мышкӧ.» Сійӧ лючки водас... Дерт, воча мыш узьлӧны сӧмын пӧрысьяс... Пӧльыд миян бергӧдчас, сывъялас сійӧс и друг кылӧ: шӧвк платьеыс брӧд ва, весиг пӧльӧыдлы дӧрӧм пырыс йиджӧ. И кыла пӧ, кыдзи ньӧжйӧникӧн садьма нисьӧ ог нисьӧ... Синъясӧс пӧ восьті — пемыд, ог вӧрзьӧд киӧн ни кокӧн, думайта, шуӧ, кӧні ме эм. Ставсӧ пӧ вежӧрті, кыдзи рытнас понтӧг вои, ӧдзӧсӧс пӧдлалӧм бӧрын воді... А ачым, шуӧ, кыла: кодӧскӧ кута сывъялӧмӧн. Ок, зонмӧ. Вӧлисти пӧ ме и повзи, мӧдіс дрӧжжитӧдны... Мый керны? Узя али ола? Кӧсйи пӧ малыштны сійӧс, коді куйлӧ менам кияс костын, но ог вермы, киӧй оз лыб, быттьӧ турдӧма. Повзьӧмысла, тыдалӧ... И вот, таті сэсся медся интереснӧйыс лоӧ: Сартасыд, видзӧд, помасьӧма. Выльӧс пеш.
— Эн на, сідзкӧ, висьтав, — тэрмыштчис Мишка пешны выль сартас. — Гашкӧ, сійӧ вӧтасис да?
— Э-эз. Тэ кывзы вай... А, нолтӧ, тшын петанінтӧ первой восьтыштлам, мыйкӧ тай чадкодь лоис, мед кӧть ог кольмӧ.
Илья сувтіс, восьтыштіс тшын петанін да бӧр пуксис пӧлӧк вылӧ, кӧні найӧ узьлӧны.
— Киӧй пӧ оз лыб... Ладнӧ. И лючки, шуӧ, мӧді кывны ас дінысь лолалӧм шы. Кӧть весьӧпӧр. Но и тайӧ вӧлӧмкӧ этша на. Кодкӧ мӧдіс кывны уличас, ог тӧд: му вылас али пуяс вылас, кодъяс сулалісны вӧралан керка гӧгӧрыс. Ме тай пӧ сідз чайта: мича нылыдлӧн другыс вӧліс. Ӧтчыд, кылӧ, горӧктіс, мӧдысь... и кыдз тай коймӧдысьыд горӧктас, кияс вылын куйлысьыд, шуӧ, быттьӧ абу и вӧвлӧма — чеччыштіс да ӧдзӧсӧ. А понйыс пӧльыдлӧн, вӧлӧмкӧ, волӧма нин керка дінас — сійӧ сылӧн нёль синма жӧ вӧлӧма — давай увтны лёкногӧн. Ме пӧ вӧлисти чеччышті места вылысь да шыбытчи ӧдзӧсӧ, тувйысь кватиті пищаль да кытчӧя пемыд вояс лыйи, и лыйӧм бӧрас здук мысти, шуӧ, кылі, кыдзи найӧ, кӧнкӧ ылынӧсь нин вӧрас, сералӧмӧн ылыстчисны миян дінысь.
Гажтӧм висьт помасис. И, кажитчӧ, кык воклы кад нин водны. Но ӧні оз водсьы. Налӧн вежӧръясныс гыасьӧны сӧмын на висьталӧмторнас, юръясаныс воӧны унасикас небыличаяс, приметаяс, висьтъяс, кодъясӧс найӧ кывлісны и потанас на гычӧдіг, и кор нин вӧлісны гачаӧсь, и ӧні, том морталан кадас. Кывлісны найӧ ас кодьяс вомысь, батьмам вомысь, пӧч-пӧль да «бур» йӧз вомысь; кывлісны весиг поп-дьяклысь, мый муыс пӧ миян сэтшӧм грека, кӧні шуксьӧ быдсяма нечистӧй силаыс, и весиг ачыс енмыс, став ангелъяснас ӧтув, оз сяммы видзны наысь уна йӧзӧс грекӧвӧйӧмысь. Вӧрсаяс, васаяс, быдсикас мутиыс йӧз вежӧрын олісны сідз жӧ збыльысь, кыдзи шуам, зверь-пӧтка, вӧв-мӧс. Быд морт аслас вежӧрын найӧс аддзис кыдзи ловъяторъясӧс, кодъяслӧн эмӧсь кияс, кокъяс, бӧжъяс да мукӧдторъяс; «учёнӧй» йӧз на йылысь гижалісны дзонь книгаяс, рисуйталісны картинаяс... Вермисны-ӧ та бӧрын Илья да Мишка думайтны, мый пӧльыс дінӧ водліс аслас жӧ понйыс, коді воліс вӧрысь кӧзяин унмовсьӧм бӧрын нин, а эз кутшӧмкӧ мича нывбаба, кодӧс сійӧ первойсьыс вӧталіс дзик эсканаӧс биологическӧй законъяс серти? Понйӧс лешкӧмӧн вӧрӧ кольӧмкӧд йитӧдын, код вӧсна, тыдалӧ, лоис сійӧ рытся гажтӧм серпаслӧн заводитчӧмыс, кык воклӧн пӧльыс, Матвей, вермис-ӧ думыштны мый ывласянь кыліс эз нывбаба друглӧн гӧлӧсыс, а пожӧмъяс вылын горзысь сюзьлӧн шыыс? Вермис-ӧ сійӧ чайтны, мый сы дінысь чеччис эз сійӧ, кодӧс чайтіс, а аслас понйыс, кодлӧн гӧныс вӧлі лысваӧсь на да, сюзьлысь гӧлӧссӧ кылӧмӧн, уськӧдчис ӧдзӧсӧ, мед увтны войшӧра войын керка гӧгӧр балуйтысьсӧ? Дерт жӧ эз. И пӧльыслы, и сылӧн пиыслы — Степанлы, и Степанлӧн пиянлы — Ильялы да Мишкалы — сӧмын кольліс эскыны, мый на гӧгӧр, а сідзжӧ вӧрын, ваын и сынӧдын эмӧсь нечистӧй силаяс, кодъяс мутитӧны йӧзӧс и эмӧсь енъяс, кодъяс кранитӧны найӧс мутияссьыс. Мишкалы юрас пырӧма, мый мутиясысь вермӧны мездыны сӧмын енъяс, торъя нин сійӧ ангелыс, кодӧс медыджыд енмыс ыстӧ быд морт дінӧ, — тадзи висьтавлісны манакиняяс, кор Мишка овліс Вишкун Ласей ордын. И ӧні, арся войӧн кытшалӧм, ылі вӧрса тайӧ дзоляник керкаас пукаліг, кор Мишкалӧн юр кучикыс кылӧ на «сюзьӧ пӧрччӧм вӧрсалысь» киподтуйсӧ, тӧдӧмысь, сійӧ вермис шуны вокыслы сӧмын ӧтитор:
— Тыдалӧ, пӧльным водігас пернапассӧ чӧвтлӧма на.
— Код тӧдас, — вочавидзис Илья. Сэсся выль сартас пешӧм бӧрын содтіс: — А ме кӧ эськӧ пӧльӧ местаын вӧлі, сійӧ мича нылыдлы — кодлы ли сэн — голяас кутчысьлі, либӧ кералі черӧн. И ньӧти ог ошйысь. Главнӧ, оз ков повны. Тадзи шуӧны бур вӧралысьяс.
Мишка повзьӧмӧн видзӧдліс вокыс вылӧ да куимысь пернапасасис.
— Ладнӧ, та йылысь сэсся ог нин сёрнитӧ: тэ полан, тыдалӧ. Вай водам, узьны мӧдам.
Но и водӧм бӧрас унмыс налӧн эз лок. Юръясаныс воалісны быдсикас думъяс. Ильялы окота лоис тӧдны, мый морла Мишкаыс ӧтувтчыліс воротилӧяс пияныскӧд пӧкрӧв луннас, юис накӧд да ещӧ сы йылысь, кӧні сійӧ вӧліс пӧкрӧв лун аскинас, мыйла эз волы гортас пажункад гӧгӧрӧдз.
Илья юалӧм вылӧ Мишка дыркодь эз вочавидз. Сійӧ весиг калькӧдчыштіс вокыс спина дінысь, быттьӧ дугдіс повны пемыдысь да вӧрсаысь.
— Ачым ог тӧд, мый вӧсна ме лои накӧд, — бӧрыннас аслыс моз шуис Машка. А юалӧмлӧн мӧд джын вылас эз вочавидз.
Татшӧм йӧзыд, кыдз Мишка, аслыссикасаӧсь, и найӧ мукӧддырйи тайнасӧ вермӧны кутны ас пытшкас топыдджыка нормальнӧй йӧз дорысь. Мӧвпалан аппаратыс налӧн, кажитчӧ, ӧтиторйысь и эм, ем пыс кодь; паметьыс — сунис кодь. Кор сунисыс гӧрӧдтӧм — олӧмыс налӧн торъя гырысь переживаниеястӧм, — сэк ем пысӧдыс — юрӧдыс — став думъясыс ӧтарӧ-мӧдарӧ ветлӧны крукасьлытӧг. Но кодыр найӧ олӧмын лолӧны найӧс повзьӧдланаторъяс, сэк сунисас — паметяс — налӧн артмӧны ыджыд гӧрӧдъяс, кодъяс бӧрыс петны ем пысӧдыс оз вермыны кувтӧдзыс. Мишка юрын нэмсӧ олас пӧкрӧв лунся пемыд рыт, муртса помнитана ойзӧм шы да тайӧ шыас сы киын зорлӧн шнёпкӧмыс, а сэсся вежӧрысь вошлӧм вой да Кӧзяин Пашко гӧбӧч вылысь аскинас садьмӧм, сикт пасьта сёрни: Вишкун Ладимерӧс пӧ нӧйтӧмаӧсь, муртса ловсӧ кольӧмаӧсь. Мишка сэки друг гӧгӧрвоис, мый делӧыс сылӧн абу шыльыд, и аслас потӧм юр йылысь да лӧз печатӧсь мыш йылысь шуліс некодлы не висьтавны. Бур ещӧ сійӧ, мый Мишка «удж» йылысь тӧдӧны сӧмын Пашко гозъя да Вера. А найӧ эз кӧсйыны висьтавны некодлы.
— Ог, мися, тӧд и эн юась, — скӧрысь моз вундыштіс Мишка. Но Илья эз лэдзчысь.
— Тэ ӧд, кӧнкӧ, тӧдан, коді куштіс Ладимерсӧ?
Мишка, кылӧ, первой лэптіс юрсӧ, сэсся пуксис. Сійӧ юрын мелькнитіс чайтӧм, мый Ильяыслы, тыдалӧ, Вераыс висьталӧма нин ставсӧ, кыдзи вӧлі делӧыс.
— А тэ мыйяскӧ кывлін али мый?
— Кывлі кӧ, эг юась тэнсьыд.
Мишка бӧр пӧрӧдчис. А Илья мӧдіс шензьыны, коді эськӧ лысьтіс лэптыны ки купеч пи вылӧ.
— Ог вермы вежӧртны... — быттьӧ аслыс шуаліс сійӧ. — Кувны вермас, и мыжасӧ эз аддзыны. Первойсӧ ӧд Миронӧс чайтісны... но и менӧ, дерт, да ещӧ кодсюрӧӧс. Ыджыд пасибӧ Иван друглы: миянӧс ужнайтны нуліс гортас. Сэк кості пӧ и шнёпкӧдӧмаӧсь Ладимерсӧ. Бур ещӧ сійӧ, мый свидетельясыс миян дор унаӧн лоисны. Кольӧм лун лунтыр дай рытывбыд лоис пукавны управаын. Ме тай сідз думайта, мися, аслас шатиясьыс кодкӧ гӧститӧдіс сійӧс. А гашкӧ, и гӧтыра мужикъяс. Вишкунъясыд вылӧ ставыс лӧгӧсь. Веськыда кӧ шуны, сійӧ рытас ми кодсюрӧлы кӧсйим жӧ тэчыштны нопъяс. Ладимерыслы первойсӧ... Вывті жаль: дзугсис рытыс. Мишка, тэ ӧд тайӧс некодлы он висьтав? А?
— Мем ичӧт могыс.
— Он, дерт... Веськыда шуа, Мишка, тэ кӧ сюрин миянлы найӧ чукӧрысь да на дор сувтін, и тэд тшӧтш сюрис. Весиг менам ки лудіс тэ вылӧ, вок кӧть абу вок сэсся. Ӧнъя том йӧз гӧгӧрвоӧны, вокӧ, кытчӧ мый ладмӧ. Мирон тай шуӧ: мукӧдлаын, паськыдінъясас, йӧзыд пӧ сюсьджыкӧсь, оз ёна повны озыръяссьыд. Помещикӧс ли буржуйӧс ли сэн, коді быттьӧ нартджык, сідзи и лэптӧны тшын йылӧ став овмӧснас. Со кыдзи. И висьталӧ ещӧ сійӧ политиканъяс йылысь: найӧ пӧ медбур йӧзыс му вылас. Энӧ пӧ эскӧ ни попъяслы ни урядникъяслы: найӧ пӧръясьӧны, кор политиканъяссӧ шуӧны медся лёк йӧзӧн. Сэтшӧмӧсь, другӧ, поп-дьякыд, урядникъясыд и озыръясыд. Йӧзыслы мӧдарӧн олӧны. Тӧдӧ, зон, сійӧ, Мироныд, унатор. Паськыдакодь нин бурлачитӧма-ветлӧма, кӧть ачыс том на. А ён мортыд: паличӧн кыскасьӧмӧн ме сійӧс муртса-муртса вена. Гырнич лэптӧмӧн — сійӧ менӧ вермӧ.
Кажитчӧ, Мишка сӧмын кывзӧ, нинӧм оз думайт. Но збыльвылас, юрас сылӧн артмалісны вочакывъяс, юалӧмъяс, шензьӧмъяс. Первой сійӧ кӧсйис шуны: «Ме эськӧ найӧс, купеч пиянсӧ, «гӧститӧді» сійӧн жӧ, мыйӧн и ті *. Но кор думыштіс, мый сійӧ, Мишка, збыльысь «гӧститӧдіс» Ладимерӧс да ещӧ прамӧя, — шуӧм пыдди дрӧгмуніс. Кӧсйис ещӧ юавны политиканъяс йылысь да бара жӧ эз: эз сяммы, кыдзи, кодар боксянь сетны юалӧмсӧ. И медбӧрын думъясыс вуджисны шензьӧмӧ, мыйла сылӧн томджык вокыс, Ильяыс, тӧдӧ унджыктор сы дорысь. Буретш ӧні, аслас олӧмын, буракӧ, первойысь на татшӧм ясӧда гӧгӧрвоис сійӧ, мый сылӧн вокыс панйӧма Мишкаӧс быд боксянь, и та вӧсна лоӧ кывзысьны вокыслысь кыдзи пӧрысьджык воклысь, а тані, вӧрын оліг, сійӧс батьтуйӧ пуктыны.
— Тэ, тыдалӧ, узян нин, Мишка?
— Ог на. Кывза.
— Узь инӧ. А менсьым сёрнисӧ некодлы эн висьтав. Тӧдан ӧд, кыдзи повзьӧдлӧны татшӧм сёрнияссьыд. Неуна вешйышт: пӧсь лоис...
Илья шыбытіс ас вывсьыс шабурсӧ, кодӧн шебрасьліс, паськыда шыблаліс кияс и кокъяс, зілис унмовсьыны, но юрыс, быттьӧ мельнича, эз лӧнь. Илья куньса синъяс водзӧ сувтіс Вералӧн прӧщайтчана чужӧмыс, ва синъясыс, кодъяс вылын вӧлі гижӧма муса пӧдругалӧн став сьӧлӧм кылӧмыс: шогыс и гажыс, надеяыс и ненадеяыс. Прӧщайтчӧмыс вӧлі дзик на регыд, талун асыв, а Ильялы кажитчис, мый тайӧ вӧлі важӧн дай ылын нин. Тайӧ ылыныс аслыснога, мортлӧн кузь туй заводитчӧм кодь да, кажитчӧ, сыын и абу ӧткодьыс, мый туй морт цель дінас матыстчӧ верст лыд чинтӧмӧн, а Илья — лун лыд ас бӧрас кольӧмӧн, сійӧ лун дінӧ воӧмӧн, кор найӧ бара аддзысясны Веракӧд. И кымын дыр мӧдас нюжавны кадыс, тӧдӧмысь, сымын ёна мӧдас ёнтыны сьӧлӧмыс Ильялӧн. Татшӧм нин овлӧ медводдза любовыд, кор сійӧ ӧзъяс ӧтпырйӧ кыкнан сьӧлӧмас. Морт олӧмад, буракӧ, буретш тайӧ лунъясыс, тӧлысьясыс и овлӧны медся мича цветӧн цветитысь каднас. Весиг пӧрысьмӧм бӧрын тайӧ кадыс кажитчӧ шудаӧн, югыдӧн, но, кыдзи небесаса кодзув, пӧрысьяслы судзӧдны позьтӧмӧн да кӧдзыдӧн.
Тайӧ асылыс яръюгыд серпасӧн топыда пуксис Илья вежӧрӧ да лоас муса казьтылӧмӧн нэмчӧжыс. Ставыс син водзын. Со сійӧ садьмис водз: пач ломтан кадӧ. А гашкӧ, и эз садьмы — прӧста чеччис, тӧрытъя синмӧн, войсӧ узьтӧг. Ӧд кутшӧм вӧлі кольӧм лун-войыс. Ачыс чӧртыс эськӧ жугыльтчыліс... Батьыс садьмӧдіс Мишкасӧ: лӧсьӧдчыны пӧ колӧ Кузьдав керкаӧ мӧдӧдчыны. Уна эз сёрнитны. Мамыс пӧжасис.
Илья помнитӧ: уличын Лыско кодӧскӧ увтыштіс. Тайӧ кадӧ Илья вӧлі вӧралан дӧрӧм-гача нин, кӧмкота, медбӧръяысь видлаліс вӧралан кӧлуйсӧ, мед нинӧм эз вун. Сійӧ виччысис кодлыськӧ пырӧм. Но керкаӧ некод эз пыр, и Ильялӧн, кылӧ, вӧрзьыштіс сьӧлӧмыс. Радейтчысь зонмыдлӧн, шуӧны, сійӧ вывті нежнӧй, черисьӧм студень кодь: он на инмӧдчы, а вӧрзьыштӧ нин да кылӧмтор йывсьыс панйӧ пельтӧ юӧртны вежӧрад.
«Му-ва-ува», — коркӧ бӧрыннас нин кылісны пельяс Лысколысь сёрнисӧ. Лыско дінын кодкӧ ас морт. Мукӧддырйи кӧ, тайӧс кылӧмӧн, Ильялы тӧд вылас воисны рытъясын Веракӧд куш кыкӧн потшӧс дорын койтӧм, Лысколӧн на дінын пукалӧм да «Му-ва-ува» шуалӧм. А ӧні ставыс тайӧ вӧлі лишнӧй. Ильяӧн веськӧдліс сылӧн сьӧлӧмыс. Шапкаа, пельпомъяс вылас шойданик шевгӧмӧн, сійӧ петіс кильчӧ вылӧ.
Вӧлі дзурс пемыд ва. Бӧжнас ӧвтчиг, кильчӧ сайсянь сы дінӧ матыстчис Лыско.
— Кодӧс нӧ увтан? — нарошнӧ сетіс гӧлӧссӧ понлӧн кӧзяиныс да муртса удитіс лэччыштны ӧти кильчӧ пос, кыдз кильчӧ сайсянь тыдовтчис еджыд чышъяна.
— Ильюш... А ме чайті, мися, ог нин аддзысьлӧй.
— Тэ, Вера?..
И найӧ топыда сывъялісны ӧти-мӧдсӧ.
Тадз найӧ сулалісны вель дыр.
— Чайті, аддзысьлытӧг и каян вӧрад... кулі эськӧ гажтӧмысла. Быдтор нин думайті, мися, лӧгасьӧмыд, тыдалӧ, мыйыськӧ.
Илья первой кузя окыштіс Вераӧс да вӧлисти шуис:
— Кыла, кыдзи бурмӧ сьӧлӧм, быттьӧ бӧр пуксьӧ аслас местаӧ...А тэ мый оз ков эн думайт. Он ӧмӧй тӧд, кутшӧм делӧясыс вӧліны... Ладимерыс ловъя на?
— Мый сылы лоас, сӧмын паметь вывсьыс вошласьӧ-а... Тӧрыт ме тэнӧ рытывбыд кыйӧді да сідзи и эг вермы аддзӧдлыны. Кор ті петінныд управасьыд, ме сулалі керка пельӧсас. Мися ӧд, кутшӧмкӧ ногӧн аддзӧдла жӧ... Войбыд эг узь. Бӧрді и быдӧн.
— Вишкунъясыд нӧ мый сёрнитӧны? — юаліс Илья.
— Первойсӧ вӧлі шуӧны, ті пӧ нӧйтінныд Ладимерсӧ. А сэсся тай со ланьтісны жӧ... Тешкодь ӧд вӧлі. Кор тіянӧс мӧдісны шуны, мем ёна лоис забеднӧ, толькӧ и бӧрдсьӧ вӧлі. Тьӧтка, эсійӧ вишкуникаыс, и шуӧ, мый пӧ сэтшӧма уливайтчан, Ладимерыд пӧ тэнӧ сёровно эськӧ эз босьт гӧтыр вылад ас саяс, кӧть и гӧтрасьны мӧдіс. Сэки менам серам петіс, а тьӧтка скӧрмис: мывкыдтӧм пӧ тэ.
— Тэ, кӧнкӧ, эн и лӧгась?
— Ни ӧти эг. Жырйӧ пыри да содтӧд сералі.
И кыкнанныс долыда серӧктісны. А сэсся Вера содтіс:
— Ог тӧд мый мем лоис, Ильюш: тэтӧг ог вермы овны.
— Ме ог жӧ тӧд, Веруш, мый мем лоис: сьӧлӧм гажтӧмтчӧ, кор тэнӧ дырджык ог аддзыв. Мыйла тадзисӧ артмӧ?
— Тэысь кындзи менам сэсся некод абу. Сыысь, тыдалӧ, — неуна ланьтыштлӧм бӧрын шуис Вера. — Ни бать ни мам, ни чой ни вок. Ме сӧмын ӧти торйӧн шуда...
Вера ланьтіс, ставсӧ эз висьтав. Но Илья юаліс, мыйӧн сійӧ шуда.
— Пола висьтавныс... Гашкӧ, тайӧ регыдся шуд, он и тӧдлы — курзяс. Шуласны тай, кытчӧдз пӧ ӧмидзтӧ вомад эн сюй, эн шу чӧскыд.
— А тэ кукань моз эн пов, висьтав. Ӧти кукань повлӧма жӧ коркӧ. Вӧлӧмкӧ, сійӧс йӧртӧмаӧсь веж туруна кукйӧрӧ, мед сійӧ сэн йирсис. А куканьыд первойсӧ чайтӧма, мый туруныс курыд. Олӧма лун йирсьытӧг, мӧдӧс, коймӧдӧс... И кувны нин заводитӧма. Но думыштас: сёровно пӧ кувнысӧ — йирышта турунсӧ...
Вера эз сет помавны висьтсӧ: гылыда серӧктіс.
— Гӧгӧрвоин, сідзкӧ, — нимкодьысь пасйыштіс Илья. — Тэд сідз жӧ: курыдсӧ чайтӧм вӧсна кувны мӧдан да сэк ковмас жӧ висьтавны. Бурджык ӧні, мед нин курыд кӧ, курыд. Юсьыд пӧ полан сӧмын сійӧс вуджтӧдз. Вуджӧм бӧрад нинӧм нин повныд.
— Ильюш, ме пола тэысь...
— Но-о-о... Вот и эг чайт. Кыдзи нӧ, кодар бок вылад узигӧн тэ вӧтасин та йылысь? Вежӧрта, вежӧрта... Тэ быттьӧ кӧч, а ме руч. Вот воис кӧч дінӧ руч да и шуӧ: «Тэысь менам сьӧлӧм гажтӧмсьӧ»; а кӧч сылы воча: «Тэтӧг ме ог вермы овны»...
— Тэ бара аслыд мӧдін, — дзугис Вера. — Ме пола сыысь, мый тэнӧ вывті ёна радейта... И он тӧд, миян костӧ вермас кодкӧ сувтны коймӧд, торйӧдны миянӧс. Таысь ме пола. И ме сэки абу олысь му вылас...
Тайӧ шуӧм бӧрын Вера пуктіс юрсӧ Илья пельпом вылӧ. Ланьтісны.
Помнитӧ Илья, сійӧ синъясӧ пыкис асыввывса небесаын восьсаин — сэтшӧм ичӧтик, асъя югыдӧн муртса на лӧзалысь. А гӧгӧрыс и найӧ юр весьтын свинеч кодь сьӧкыд да са кодь сьӧд кымӧръяс, кымӧръяс... Паськалас-ӧ тайӧ восьсаиныс тайӧ арся луннас небеса пасьтала да мыччысяс-ӧ шонді? Гӧгӧрвоасны-ӧ Ильялӧн аймамыс сылысь висьталӧмсӧ да гӧтраласны-ӧ Ильяӧс Вера вылӧ, кодлӧн ставыс сьӧрсьыс-бӧрсьыс? — Илья эз тӧд.
— Да, Веруш... Быдногыс овлӧ. Но ме чайта, мӧда кывзысьны сӧмын аслам сьӧлӧмлысь. А тэ?.. Но, вот тожӧ: синваяс мыйлакӧ...
Илья друг бергӧдчыштіс, кыкнан чужӧм бокӧдыс кватитіс Вераӧс да, нимкодь чужӧма, тэрыба мӧдіс шуавны:
— Вӧрала, нажӧвитышта; лӧсьӧда бур паськӧм, гудӧк; ньӧба тэд шӧлкӧвӧй шаль, эзысь чунькытш... но мый ещӧ — висьтав... Ӧти во ещӧ гуляйтыштам. А сэсся... Сэсся гӧтрасям... Аймам менӧ радейтӧны, оз мӧдны торкны менсьым олӧм... Но... но серӧкты...
— Энлы, энлы, Илья... Тіян ӧдзӧсыд кылӧ воссьыштліс: кодкӧ петӧ. На тайӧ сюй питшӧгад...
Тайӧ шуӧмӧн Вера вошис пемыд пиас, а Мишка лэччис кильчӧ поскӧд.
Тайӧн и помасьӧ серпасыс. Луннас нин Илья тӧдмаліс, мый Вераӧн сетӧмторйыс, вӧлӧмкӧ, вышивайтӧм табак мешӧк, а пытшкас табак, бумага, истӧг.
Илья нӧшта ӧтиысь бергӧдчис мӧдар бок вылас, мед унмовсьыны. Но сылӧн нырыс зэв матын лоис Мишка юр дінын, да сійӧ кыліс сісьмысь яй дук.
— Кыськӧ тай нӧ зэв чӧскыдтӧм дук петӧ, Мишка? — юаліс Илья. — Тэ кылан он? Шыр ли мый ли кӧнкӧ сісьмӧ? Али узян нин?..
Мишка, кылӧ, нискис, но узис эз — код тӧдӧ. Юрас ранаыс сылӧн збыль сісьмис, а ачыс вӧлі би кодь пӧсь.
X
Кузьӧсь да шуштӧмӧсь арся войяс пармаын. Дзор козъяс, нэмӧвӧйся пожӧмъяс быттьӧ сорласьӧны мудінса вӧркӧд да вошӧны кымӧра-муа костас, а вӧлявылыс кажитчӧ ыджыдысь-ыджыд дозйӧн, кытчӧ топыда лэдзӧма сьӧд тшын, коді оз курӧд ни синтӧ ни горштӧ. Татшӧм войясад мортлы тӧдсаинъяс вежсьӧны тӧдтӧм паськӧмӧн, кутшӧмкӧ ногӧн артмӧны джуджыдджык гӧпъяс, мылькъяс, и вӧралысьяс вермӧны вошны сё воськов выйӧ асланыс вӧралан керкаяс дінсянь. Арся войясын вӧралысьяс синтӧмӧсь кодь. Кыдзи слепӧкур пӧткаяс — сьӧлаяс, таръяс, дозмӧръяс — кытчӧкӧ дзебсьӧмӧн дженьдӧдӧны сьӧд войяссӧ, сідз жӧ налы, вӧралысьяслы, лоӧ быглясьны-куйлыны вӧр керкаын суткилысь куим нёльӧд юкӧнсӧ. Не кӧ тайӧ войся синтӧмалӧмыс, ӧні, медбур вӧралан кадӧ, Мишка да Илья, дерт, эськӧ пыктытӧдзныс эз стынитны-узьны. Мича поводдя дырйи турун пуктан кадӧ моз эськӧ найӧ муртса сыркнитісны-узьыштісны, ветліг-муніганыс сёйыштісны-юыштісны да помала зілисны кыйсьыны. Арся дженьыдик лунъясыс вӧралысьяслы вӧліны донаӧсь, кӧть эськӧ найӧ мукӧддырйи весиг лёкджыкӧсь войяс дорысь — зэр-слӧтаӧсь, шлякаӧсь, пемыдӧсь. Кыдзи пӧк лэдзысь черияс оз вермыны эновтчыны мӧд вося бурджык тулысӧдз, сідз жӧ вӧралысьяс оз кӧсйыны воштыны ни ӧти лун, кӧть кутшӧм сійӧ эз вӧв. Быд рыт найӧ воӧны асланыс керкаяс дінӧ рӧмдігӧн нин, быд асыв мунӧны сэсянь рӧмыд сорнас на. А сёйӧны-юӧны сӧмын рытсёрӧн да асъядор пемыднас, мед дженьыдик лунсӧ кыйсьыны тырвыйӧ.
Тӧрыт унмовсигас та йылысь Илья думыштіс жӧ, да талун асыв сувтіс первойя садьмӧм бӧрын. Ывлаӧ петӧм мысти сійӧ чайтіс, мый небесаыс заводитӧ лӧзавны нин, ӧзтіс бипур да ӧшӧдіс рач пуны кос сьӧлаа шыд. Збыльвылас, югдыны заводитіс сӧмын сэк, кор Илья кыкысь нин содтыліс пакталысь шыдсӧ. Сійӧ пыр мыйкӧ тойтіс-ноксис керка водзын либӧ пукаліс би дорын, би вылӧ видзӧдіг. Сы дінӧ матыстчывліс Лыскоыс, исаліс кӧзяинсӧ, быттьӧ кӧсйис шуны: «Мыйла пӧ сэтшӧм водз чеччин, мыйла он узь Мишкаыд моз». Илья сылысь малаліс кык пель костсӧ да вочавидзискодь жӧ: «Кольӧм вояс, батькӧд вӧралігӧн, кыдз тэ тӧдан, асывъяснад ме дыр жӧ эг чеччыв, чеччан кадсӧ кыйӧдліс батьӧй, пусьыліс сійӧ, и ме сӧмын сёян кадӧ нин чеччывлі. А таво, другӧ, надейтчыны некод вылӧ. Кӧзяиныс пыдди, кыдзи аддзан, ме. Но и оз узьсьы топыдасӧ... Нинӧ-ӧм, Лыско, велалам, и мӧдам ас кадӧ чеччыны, войдуравтӧг *».
* Войдур — войын лэбалысь пӧтка; войдуравны — ковтӧг овны войын.
Пожӧм туганъяс костті Илья нӧшта видзӧдліс кусысь кодзувъяс вылӧ, сэсся матыстчис керка ӧдзӧс дінӧ да, ӧдзӧсас юрсӧ сюйӧмӧн, чукӧстіс Мишкаӧс сёйны. Мишка, садьмӧма нин, пукаліс пач дорын, жугыль, кыдз кажитчис Ильялы.
— Мем талун оз ков сёйныс, — висьталіс Мишка.
— Мый сідз?.. Кыдзи нӧ сійӧ сёйны оз ков дзонь мужчиналы? Пажун ӧд ог мӧдӧ новлӧдлыны.
Мишка пуксис сёйны. Сійӧ эз кӧсйы, мед вокыс тӧдіс сылысь висьӧмсӧ, торъя нин талысь помкасӧ. Ёна поліс сідзжӧ куйлытӧдз висьӧмысь. Сэк эськӧ тайӧ кывсис паськыда, и йӧзыс вермисны туясьны пӧкрӧв лун рытся делӧяс йывсьыс.
— Тэ, зон, гӧстя моз жӧ талун сёян, — сёрни панӧм ради шуис Илья. Сылы окота лои тӧдны, мыйла омӧля сёйӧ вокыс, мыйла жугылькодьӧн кажитчӧ. — А тэ он вись? Мыйкӧ тай гудырӧськодь синъясыд.
— Нинӧмсӧ сёрнит... Мый мекӧд лоас. Ме некор на эг висьлы.
— Мися, висян кӧ, керка дінысь эн мӧдӧдчы. Гашкӧ нӧ, гымгаястӧ чӧвталан-а. Батьыд тай шуис: свежӧй черитӧг пӧ эн олӧ. Кольӧм аръясӧ вӧралігчӧж вочасӧн сёймӧн шедіс.
Вежӧраджык кӧ морт, дерт, эськӧ Мишка татчӧ вочавидзис: мыйкӧ кынтӧкодь и эм пӧ, кольчча талун да, сямма кӧ, гымгаястӧ чӧвтала. Сэк эськӧ Мишка лунбыд вермис кутны юр вылас, рана вылас, сӧстӧм ва рузум, коді ранаястӧ бурдӧдӧ зэв ӧдйӧ. Но Мишкалы и тӧд вылас тайӧ эз вермы усьны.
— Менам, зон, некыт оз вись, — нӧшта содтіс сійӧ.
Кӧзяевалысь сёйӧм помасьӧм Лыско виччысьны эз вермы, сійӧ котӧртіс керка мышлань, мед водзвыв тӧдмавны, кӧні коді кылӧ, да кӧзяева шутьӧктӧм бӧрын дасьтӧ нин увтны.
Вежӧраӧсь пӧрысь понъяс вӧралысьяслӧн. Нарошнӧ некодӧн некор велӧдтӧмӧсь, кыввортӧмӧсь, но морткӧд ыджыд дружбаын олӧм вӧсна, кӧзяиныскӧд ӧти и сійӧ жӧ зэр-слӧт аддзылӧм вӧсна, ӧти и сійӧ жӧ удж уджалӧм вӧсна асланыс удж дінӧ найӧ велалӧны бура. Найӧ весиг заводитӧны гӧгӧрвоны кӧзяинлысь настроениесӧ, переживаниеяссӧ; вӧралігӧн тшӧтш нимкодясьӧны унджык зверь кыйӧм вылӧ, шогсьӧны неудачаяс вӧсна. Найӧ торъя нин ёна выналӧны асланыс ныриснас. Понъяслӧн сійӧ сэтшӧма развитчӧма, мый найӧ эскӧны сылы кывшутӧг, синмыслы дорысь ёнджыка. Мортлы дзик гӧгӧрвотӧм азбукаыд куш му вылысь регыдся вӧлӧмтор йылысь ис кузя лыддьӧмыс, понъяслы гӧгӧрвоана сэтшӧм жӧ ясӧда, кутшӧм бура гӧгӧрвоана дошлӧй дипломатъяслы газетъясын яснӧйтор йылысь не стӧча либӧ кытшлалӧмӧн гижӧм.
Торъя нин уна лыддянторйыс понъяслы асылын. Тайӧ кадӧ оз на удит вошны исыс войын ветлысь зверь-пӧткалӧн, сійӧс талялӧны нин лунын олысьяс. А мыйдта да кымынпӧлӧс дук мӧвкъялӧ вӧр костын неловъятор дінсьыс?
Со сійӧ, Лыско, котӧртӧ нитш вывті понӧльяс пӧвстті, кыз пуяс увті, колодаяс дінті. Керкадінса дук, коді сорласьӧма морт дуккӧд, тшынкӧд, дрӧб-порок да нянь дуккӧд, ӧні сылы оз нин кыв. Кылӧ нитшлӧн, колодаяслӧн да быдсикас турунлӧн арся сісьман дукыс. Тайӧ сэтшӧм арся вӧрса сынӧдыс, коді оз мешайт Лысколы кывны ловъяторъяслысь исдуксӧ. Оз мешайтны сылы сідзжӧ шыръяслӧн, ласичаяслӧн, сьӧлаяслӧн, кӧчьяслӧн унаысь паныдасьлан дукыс. Найӧс Лыско оз увтлы. Ёнаыс сійӧ оз вӧтлысь и дозмӧръяс бӧрся. Увтлывлӧ кӧ коркӧ найӧс, зэв нин шоча, кор йӧй юра дозмӧрыс понйысь дзебсьӧм пыдди сыкӧд пинясьӧ, гот-готкӧдчӧ. Дэльӧдӧм Лыско сэк заводитӧ сійӧс увтны, но оз урӧс моз, а мӧдногӧнджык, мед кӧзяиныс гӧгӧрвоас та йылысь да сэсся кӧть ачыс воас, кӧть чуксалас Лыскоӧс. Но дзик мӧд кодь Лыско лоӧ сэк, кор сійӧ нырӧ сюрас урлӧн либӧ ыджыдджык зверлӧн ислолыс. А зверыс таво тані, тыдалӧ, шуксьӧмӧн шуксьӧ — повзьӧдлытӧм на, вӧрзьӧдлытӧм. Керка дінысь эз на ылӧ и мун Лыско, а, ӧдйӧ котӧртігмозыс, кык-куим ур оласӧ веськавліс нин. Но тайӧ уръяс дінӧ сійӧ эз сувт: водз на вӧлі, пемыдсора. Лысколы тайӧ местаясыс вӧліны зэв тӧдсаӧсь кольӧм воясӧ тані вӧралӧм вӧсна да ӧні сійӧ быттьӧ любуйтчис дыр нин волытӧминъяснас, ӧтарӧ содтіс ассьыс котӧртан ӧдсӧ, мед вӧчны ыджыдджык кытш. Воис сьӧдбӧж дук вылӧ. Сьӧдбӧжыс сӧмын на петӧма пӧрӧм пу улысь, кӧнкӧ, неылын на котӧртӧ. Сылӧн исдукыс чорыд, понлысь ныриссӧ дука турун моз торкысь. Лыско уськӧдчис сы бӧрся и кымын матыстчис сьӧдбӧж дінӧ, сымын кузя да ӧдйӧ сійӧ чеччаліс аслас визлӧс руд тушанас понӧльяс костті, вужляяс дорті, колодаяс вомӧн.
Нёровтчӧм ыджыд коз дін вылын югнитіс лым кодь еджыдтор. Тайӧ сійӧ пӧрысь да мудер сьӧдбӧжыс, код бӧрся Лыско унаысь вӧтлысьліс кольӧм ар нин. Сылӧн дженьыдик пельясыс кылісны ылысь, плеть пу кодь вӧсньыдик да кузь тушаыс пыр дась войтыштны син водзсьыд. Сійӧ некор оз пыр дзескыдінӧ, быд лӧп улӧ пыравлӧмӧн тювӧ водзӧ и водзӧ, воштӧдӧ понйӧс. А тавой да асывсӧ мудер сьӧдбӧж вӧлі дзебсясьӧ туланысь. Туланыс сылӧн зэв ӧпаснӧй вӧрӧг: оз кольччы котӧртӧмӧн, оз йӧрмы лӧпъяс пиӧ да нӧшта сюся мунӧ пуяс вывті, кыдз оз путьмы сьӧдбӧж.
Лыско да тулан, ӧти-мӧд йывсьыс тӧдтӧг, ӧдйӧ матыстчисны сьӧдбӧж дінӧ. И кор нин пу вывсянь тулан кӧсйис чеччыштны сьӧдбӧж вылӧ, сэк гымыштіс-воис сэтчӧ Лыско, сьӧдбӧжӧс аддзӧмӧн, тюв-тявкерис. Сьӧдбӧж, дерт, мӧдіс усйыны. Но повзис тшӧтш и тулан. Сійӧ чеччыштіс мӧд пу вылӧ, да тайӧн петкӧдчис Лысколы.
Вӧралысь понлӧн сямлуныс да навыкъясыс отсалӧны сылы зэв ӧдйӧ вежны решение вӧралӧмын виччысьтӧмторъяс кузя, и Лыско, быттьӧ тулан бӧрысь и вӧтлысьӧма, мӧдіс увтны козйӧ.
Но понлӧн овлӧ и сэтшӧм кад, кор сійӧ падмывлӧ, вошлӧ, либӧ оз тырвыйӧ эскы аслыс, либӧ кодкӧ сійӧс дзуглӧ.
Тшук быттьӧ Лыско син дорті визьнитіс сьӧдбӧжлӧн югыд гӧныс, тыдалӧ, сійӧ кытчӧкӧ пыравлӧма да ӧні весасьӧ татысь. Лыско уськӧдчис сылань да воськов сё кымын вӧтчӧм бӧрын бӧр бергӧдчис коз дінӧ, код вылын ӧні туланыс эз нин вӧв. Лыско некымынысь увтыштіс, но пырысь-пыр жӧ гӧгӧрвоис, мый туланыс сійӧ козйын абу нин. Козсӧ кытшовтіс ӧтчыд, мӧдысь — выль ислов дук оз кыв. Вӧчис ыджыдджык кытш, нӧшта... аддзис ичӧтик увтор, коді усьӧма вӧр йывсянь да сы дінысь кыліс туланлӧн исдукыс... Сідзкӧ, мунӧма, ӧні сійӧс он нин аддзы.
Керка дінын Илья шензис. Сёйӧм бӧрын Лыскоӧс чукӧстліс нянь сёйны — эз во. Пасьтасьӧм бӧрын раз-мӧд шутьӧктліс — некӧн абу. Сэсся гӧрӧктыліс — быттьӧ абу и вӧлӧма. Кондаӧ кучкис чер тышӧн — абу. Мый тайӧ? Кытчӧ лоис понйыс? Кӧзяин дінысь асывъясын татшӧм ылӧсӧ сійӧ некор на эз ветлы.
— Тэнад, гашкӧ, ёнджык гӧлӧсыд, Мишка, горӧктыв. Ме тышкала кондаас.
— Воас жӧ буди-а, — лузансӧ пасьталігмоз вочавидзис Мишка.
— Кӧнкӧ, дерт, эм жӧ эськӧ да... Лы-ы-ы-ско-о-о-о!
— А-а-ай, ту... Лы-ы-ы-ы... — быттьӧ поткӧдіс садьмысь вӧрсӧ горӧдӧм шыыс.
— Бурысь-ӧ нин тайӧ?
— Воас, некытчӧ оз ло, — эсканаӧн шуис Илья да гын шапкаасис.
И збыльысь: дзик матын Лыско увтыштіс. Мӧдысь... коймӧдысь... прамӧя мӧдіс увтны.
Кыв ни джын шутӧг кык вок, кык пищаляӧсь, пырисны вӧр пытшкӧ.
Еджыдруд гӧна ур, ассьыс тӧвся бӧжсӧ мыш вылас пуктӧмӧн, куткырвидзис пожӧм йылын, пу сюрӧс дінас, думсьыс асьсӧ дзебис понйысь. Чорыд пожӧм колльыс, код дінӧ пӧ сійӧ кутчысьӧ куимысь бӧрдыштӧм бӧрын, воддза кык лапа костас сылӧн эз нин вӧв: сійӧс сійӧ уськӧдліс Лысколӧн первойя увтыштӧм бӧрын, да ӧні коль йидӧм серти выль дуксӧ эз нин позь кывны. Но пон нырлы уна оз ков. Кыдзи медся вӧсни черань вез вермӧ гильӧдны мортлысь чужӧм кучиксӧ, сідз жӧ синлы тыдавтӧм зверлӧн ислолыс, коді вӧсньыдика жӧ да орла-сьӧмӧн лэччӧ мулань, вермӧ стӧча висьтавны пон нырислы.
Увтігмозыс Лыско кыліс кӧзяевалысь воӧм, бӧжнас легнитіс, пельяснас лапнитіс: тыдалӧ, яндысис кӧзяевасьыс ӧтнасӧн ылӧ ветлӧмысь да сійӧс дыр чуксалӧмысь. Яндысьӧм радиыс жӧ эз матыстчыв керка дінӧ, а увтіс урсӧ, кор нин воис керка дінӧ сёрни кывмӧн выйӧдз.
Кылӧ тринькерис чер шы, и понӧльяс сайысь петісны кык вок да торйӧдчисны ӧтар-мӧдарӧ, мед аддзыны урсӧ, бӧрйыны бурджык лыян места. Найӧ нинӧм эз шыавны, сӧмын синбӧжъяснаныс видзӧдлывлісны ӧти-мӧдныс вылӧ, мед тӧдны, тыдалӧ оз сылы.
Первойсӧ аддзис Мишка. Сійӧ лэдзис пищальсӧ пельпом вывсьыс, мед лӧсьӧдчыны лыйны. Илья вӧсньыдика шутьӧктіс, мед вокыс оз на лый. А ачыс локтіс сы дінӧ.
Инмаланаджык пищальыс вӧлі Илья киын да мед прӧста не видзны свинеч-порок, вокыслы сійӧ тшӧктывлӧ лыйны сӧмын сэк, кор ачыс оз удит зарадитны пищальсӧ, а зверыс оз виччысь. Но ӧні не куш та вӧсна сійӧ шутьӧктіс. Вокыс вылӧ видзӧдіг, сылы бара на синмас шыбытчис Мишкалӧн блед чужӧмыс, вывлань видзӧдны сьӧкыда юрсӧ лэптӧмыс.
— Кӧні сійӧ? — матыстчигмозыс юаліс Мишкалысь ур йылысь.
— Пу сюрӧс дінас, йывсяньыс кык гырддза вомлӧс улынджык. Тыдалӧ?
— Аддза. Тэ мун мӧдар бокас, видзӧд.
Пищальӧн вӧдитчӧмсӧ аддзиг, Лыско мӧдіс увтны тэрыбджыка, гораджыка. А тайӧ шыӧ гымыштіс лыйӧм. Здук кежлӧ Лыско орӧдліс увтӧмсӧ, быттьӧ тшӧкмунліс лыйӧм шысьыс. Но увъяс костӧд урлысь усьӧмсӧ аддзиг, мӧдіс увтны нӧшта ёна, вывланьӧ чеччаліг. Тӧдчис: став тушаыс дрӧжжитіс, пиньяснас трачкӧдчис — муӧдз усьлысь урӧс Лыско шоча лэдзлывлӧ бӧр кайны пуӧ. Урыслы паныд и чеччыштлӧ сійӧ, сынӧдас кыйӧ сылысь юрсӧ, курччигмозыс чорыда летыштӧ, мед ранитчӧм урыс аслас лэчыд гыжъяснас эз сяммы кутчысьны сылы нырас.
— Пукты, Лыско... — пон дінӧ котӧртіг, горӧдіс Илья да сійӧ ныр улысь босьтіс урсӧ, гӧнас пӧльыштіс, мед тӧдмавны еджыд абу нин кучикыс.
— Еджыд? — юаліс Мишка.
— Пӧшти... юрыс сӧмын нин лӧз.
Та бӧрын Илья чургӧдіс понлы урлысь вирӧссьӧминсӧ, мед сійӧ пӧсь вирсӧ нюлыштас да бурасяс. А кор кӧсйис сетны нянь, понйыс эз нин вӧв ас дінас.
— Мыйсяма тайӧ пон: ӧбедайтігӧн эз вӧв — эз сёй и ӧні оз кӧсйы.
Шуис, и шутлялӧмӧн мӧдісны водзӧ, мед понйыс кылас, кодарӧ мунны. Сӧмын та бӧрын Илья сувтіс коз улӧ зарадитны ассьыс пищальсӧ.
— Тэ мыйла суссян ассьыд висьӧмтӧ, Мишка? — зарадитчигмоз паніс сёрни Илья.
— Вот, зон, тэ кутшӧм... Он эскы. Мися, ог ме вись... Некыт менам оз вись.
— Кодӧскӧ мӧдӧс ылӧдлы, а эн менӧ.
— Мый сэсся такӧд...
— Ме ӧд бур вылӧ. Керкаыд матын на, мун да куйлышт лунсӧ.
— Ог.
Лыско неылын мӧдіс увтны выль урӧс.
— Ачыд тӧдан, сэсся, — пельпом вылас пищальсӧ волысаліг, шуис Илья да мӧдіс понлань.
Помтӧм парма весьтын лунтыр кыліс вӧралӧм шы. Корсюрӧ сійӧ недыр кежлӧ лӧньлӧ, но шыалӧ кӧнкӧ выль местаын нин, выль зверь дінын, ӧтиысь — гораа, вылынінсянь, мӧдысь — муртса-муртса, увтасінсянь. И он тӧд: керка дінсянь вӧралысьяс ыламмӧмаӧсь али матыстмӧмаӧсь. Косӧд да лӧнь сынӧдыс талун шочиника вайлывлӧ кысянькӧ, ёна ылісянь, тшӧтш и мукӧдлаын вӧралысьяслысь шыяссӧ. Вӧралан музыкаыс ворсӧ гӧгӧр да тырвыйӧ. Пу вылысь коль моз усьӧ ур, вужъяяс увтысь перйыссьӧ сьӧдбӧж, ва лабдаяс улысь — норка. Зверь-пӧткалы лоис ӧпаснӧ: на дінӧ, найӧ оласъясӧ локтісны пон, морт, наысь колӧ виччысьны, дзебсьыны. Весиг сэтшӧм вына зверь, кыдзи йӧра, поліс пон гӧлӧсысь, дрӧгнитліс быд лыйӧм шыысь, весиг руд ош — войвыв вӧръясын кӧзяиныс — дырӧн мӧдіс кывзысявны, тӧв кежлӧ аслыс гусӧ дасьтіг.
Дасӧд ур дінын кык воклы лои ноксьыны вель дыр. Первой лыйӧмсянь урыс стрӧймис * да мӧдіс дзебсьыны сукджык увъяс пӧвсӧ, тышкалӧмысь эз вӧрзьы ни мӧд пуӧ эз чеччав. А кольны вӧлі жаль.
* Стрӧймис — ранитчис.
— Нӧшта, буди, пӧрӧдам ӧти коз, — вокыслы висьталіс Илья. — Тэ мун йывланьыс, эсійӧ восьсаинӧ, видзӧд.
Козъясыс вӧліны гырысьӧсь, сывтыръяӧсь, оз другӧн пӧрны. Лыско дӧзмӧма нин: увтіс сьӧлӧмтӧг, орласьӧмӧн, сӧмын и сюсьмывлӧ, кор заводитас пӧрны пуыс, но ур ни ӧтиысь му вылӧ оз во, пӧригкостіыс чеччыштӧ мӧд пуӧ да бара ланьтӧдчӧ.
— Бура видзӧд, — медбӧръяысь черӧн сӧтіг, горӧдіс Илья, а ачыс котӧртіс сэтшӧм местаӧ, кысянь бурджыка тыдалӧ.
Пӧрысь коз ньӧжйӧника, быттьӧ неокотапырысь, мӧдіс нёровтчыны. Кратшкис-чегис керавтӧм кольӧминыс...
— Ёна видзӧд!
— Видзӧда!
— Сюрас кӧ лыйны, менӧ эн виччысь... Лыско, ус...
Дрӧгнитіс коз йылыс, мӧдіс торйӧдчыны орччӧн сулалысь коз йывъяс дінысь... Медбӧръяысь кратшнитіс діныс, и коз, ӧтарӧ ӧддзӧмӧн, мӧдіс водны.
— Туганас вӧлӧма!.. Видзӧд...
Усьысь коз улын моз тэрыба бергаліс Лыско. Пӧрӧм шыыс вевтыртіс гӧлӧсъяссӧ... Сэсся ыджыд тӧв пӧльыштіс Мишкалы. И друг сылы синмас усис: урыс кутчысьӧма неыджыд понӧльӧ. Мишка пищальсӧ лэптіс лыйны. Колӧ инмыны... Но... мый тайӧ? Юрыс сылӧн быттьӧ путкыльтчӧмӧн бергӧдчис, киясыс эз кывзысьны. Мишка кытчӧя лыйис. Понӧльланьӧ уськӧдчис Лыско. Сэсся мӧдіс увтны орччӧн сулалысь ыджыд козйӧ.
— Тэ нӧ мый керан, Мишка? Ӧд татысь киӧн позис босьтны, мужик...
Мишка мыжа моз сулаліс лыян местаас, нинӧм эз шыав, сӧмын пищаль дулӧсьыс век на петіс порок тшын.
— Эк-ма, — нӧшта содтіс Илья да пищальсӧ сувтӧдіс бокӧ, мед ещӧ пӧрӧдны ӧти пу. — Керав мӧдарсӧ.
Лэчыд черыс Мишкалӧн талун пуӧ пырис омӧля, сӧтас и оз мӧрччы; кымынысь сӧтас, сымынысь и выльлаӧ воӧ. А тадз ӧмӧй вӧвліс Мишкалӧн? Сӧтас вӧлі ятскӧй чернас уль пуад — тышӧдзыс пырӧ. Мишка кылӧ: синъясыс мӧдісны пемдыны.
— Йылас ӧні ме муна, — ассьыс дорсӧ кералӧм бӧрын висьталіс Илья да муніс сылань, кытчӧ мӧдас пӧрны пуыс. Сувтіс. Виччысьӧ пӧрӧм. Керасьӧм шы кывны дугдіс, а пу оз и вӧрзьы.
— Мый нӧ, дыр-ӧ он помав?
Мишка нинӧм оз шыав. Ланьтіс тшӧтш Лыско.
— Мися, дыр-ӧ сэн нюжмасян? — скӧрмис нин Илья.
Кыв ни джын. Ильялӧн вӧрзьыштіс сьӧлӧмыс. Котӧртіс коз дінлань.
Мишка куйліс му вылын. Лыско сулаліс сы дінын да, Ильяӧс аддзӧмӧн, люг-легнитіс бӧжнас.
Сэсся регыд пемдіс. Вой кежлӧ небесаыс эжсис кымӧръясӧн, топыда унмовсис вӧр.
Вӧралан керка водзын бипур вылын ӧшаліс рач, пусис шыд. Керкаын кыліс сёрни. Сёрнитігмозыс жӧ Илья петіс бипур дінӧ.
— Кӧсйин суссьыны. Воксьыд кӧсйин дзебны.
Сы бӧрысь петіс Мишка. Юрыс сылӧн кӧрталӧма кичышкӧдӧн.
— Мыйла он куйлы. Али тэд этша на сюрӧма?
Но Мишка быттьӧ тайӧс эз кыв, пуксис би дорӧ мыр вылӧ.
— Гортад ме ог лэччы, Илья, — сьӧкыдапырысь висьталіс сійӧ.
— Мыйла?
— Кӧть кула, а ог лэччы... Ог лысьт лэччынысӧ.
Илья дыр видзӧдіс вокыс чужӧм вылӧ, мыйкӧ лыддис сы вылысь и, кажитчӧ, неуна гӧгӧрвоис.
— Тэ он пӧръясь юр поткӧдӧм кузяыд? Збыль, усьӧм помысь сійӧс поткӧдлін?
Мишка эз вочавидз. Ильялӧн вынсялісны чайтӧмъясыс. Но вермис-ӧ сэтшӧмторйыс лоны, код йылысь чайтӧ сійӧ?
— Тэ, Мишка, дзик из бедь кодь: кӧть чеган, а он кусыньтчы. Ещӧ ме тэнсьыд юала: кӧні вӧлін пӧкрӧв лун рытнас, кор нӧйтӧмаӧсь Ладимерсӧ?
Тайӧ кывъясысь Мишка дрӧгмуніс. Юрсӧ лэдзис мулань.
— Суссян да он куж. Чайтан, ог гӧгӧрво, кутшӧм йӧв криньчаысь йӧвсӧ лакӧмыд.
Тайӧс шуӧмӧн Илья серӧктіс да лапкыштіс вокыслы пельпомас.
— Висьтав вокыдлы, эн пов меысь, кутшӧм ногӧн сэтшӧм лӧсьыдасӧ, шы ни тӧв, вермӧмыд, али кодъяскӧд кӧ вермӧмныд гыжйыштны купеч писӧ? Эн суссьы. Тэнад кӧ удж сійӧ, ме тэнӧ ӧні жӧ сывъяла и окала... Но...
Вокысланьӧ Мишка лыбӧдіс юрсӧ. Синваӧн гудыртӧм синъясас сылӧн тӧдчис вочакывйыс.
— А ещӧ суссян...
Ассьыс кӧсйӧмсӧ Илья пӧртіс олӧмӧ. Сылы вӧлі нимкодь сыысь, мый Ладимерӧс нӧйтіс эз кодкӧ, а Мишка, Степан Мишка, код вылӧ некод оз и думышт, эз кӧ аддзыв.
— Ӧтнад али ещӧ кодкӧ вӧлі?
— Эн юась. Ог висьтав.
— Полан висьталӧмысь.
— Тэысь ог пов, а сідз ог висьтав. Аслым шуи некодлы не висьтавны.
— Сідзкӧ, ӧтнадлӧн делӧ.
— А тэ мыйӧн тӧдан?
— Ачыд тай ӧні шуин.
— Кор?
— Вот мый, Мишка: зэв бура артмӧма. Не кӧ тэ, ми эськӧ Ладимерсӧ и мукӧдсӧ шнёпкӧдім жӧ, но сэки эськӧ миянӧс вермисны аддзывны, тӧдмавны и ӧні, гашкӧ, эг и вӧв ме тані. Морт виысьӧн нин, колӧкӧ, нимтісны.
Шуис и ланьтіс, вӧрзьӧдыштіс рачсӧ таган вылысь, бипурйӧ содтыштіс пессӧ.
— А тэныд збыльысь оз позь лэччыны гортад. Тані ковмас бурдӧдчыны. Дерт эськӧ и позьӧ шуны, вӧралігӧн пӧ дойми, да код тӧдас... Ӧти кывйӧн верман асьтӧ вузавны. Эн лэччы гортад. Весиг батьыдъяс оз мӧдны тӧдны, быттьӧ кыкӧн и мӧдам вӧравны. Тэ кымынкӧ лун шойччыштан, а ме сэк коста ӧтнам вӧралышта.
Нимкодьысла Мишка эз вермы кутчысьны синваысь да пырис керкаӧ. Ильялӧн сійӧс гӧгӧрвоӧмыс ловзьӧдіс сійӧс. «Кутшӧм менам бур вокӧй, — думыштіс Мишка. — Таысь ӧд ме сылы бурторйӧн жӧ коркӧ мынта».
Вомгорулас сьыліг, Илья босьтчис пӧрччӧдны уръясӧс.
XI
Пӧрысьджык йӧз — батьяс да мамъяс — ассьыныс местасӧ, ыджыдалан правосӧ томджыкъяслы — пи-нылыслы — сетлӧны сьӧкыда: унаысь ышловзьӧмӧн, сьӧлӧм доймӧмӧн, а мукӧддырйи и чорыд тышъяс пыр.
Пӧрысьяслы кажитчӧ, мый буретш налӧн олӧмсерныс, привычкаясныс медся бурӧсь, шуӧмъясыс да кесйӧдлӧмъясныс медся вежӧраӧсь. И коді налысь оз кывзысь, коді оз ов на ног, сійӧ омӧль морт.
Томъяслы, мӧдарӧ. Кымын найӧ быдмӧны, кымын вежӧрсялӧны, сымын налы оз мӧд воны сьӧлӧмъясныс вылӧ батьмамлӧн на вылын кӧзяитӧмныс, важ аршинӧн ставсӧ мерайтӧмныс. И кутшӧм пӧрысь морт оз сяммы миритчыны сійӧ киясысь кӧзяитан вӧжжисӧ мырддьӧмкӧд, сійӧ и оз лӧсяв том йӧзкӧд, сійӧс и нимтӧны найӧ выжывмӧм мортӧн.
Тӧдӧмысь, томъяс да пӧрысьяс костын вензьӧмыс, тышыс мунӧ дыр да оз ӧткодя. Налӧн ногъясыс вежласьӧны арлыд серти да овмӧсын удж уджалӧм серти. Медводдза му загун гӧрӧм бӧрын, медводдза зверӧс гортас вайӧм бӧрын пиыс, дерт, оз на ыджыдав батьыс вылын, но сійӧ смелджыка нин пуксьӧ пызан сайӧ, повтӧмджыка петавлӧ койташ вылӧ. Нывлӧн ас киподӧн кыӧм первойя дӧра пона мед кӧть и висьталӧ нин сы йылысь, мый нылыс мам вежӧрӧдзыс воӧма нин, но мамыс тайӧ кадӧ оз на яндысь ассьыс кывзысьтӧм нывсӧ, челядьӧс моз, лӧсьыдика нӧйтыштны тасмаӧн.
Кольӧ кад, визувтӧ уна ва, аймам пӧрысьмӧны, том пӧрысялігас найӧ кывшутӧг на кӧсйӧны лоны кӧзяеваӧн. Быдмӧны пи-нылыс, гӧтрасьӧны, мунӧны верӧссайӧ, лоӧ налӧн челядь — асланыс семьятор — став тӧждысьӧмыс, овмӧслӧн став сьӧктаыс водӧ найӧ пельпомъяс вылӧ, и батьмамлӧн — энька-айкалӧн — велӧдӧмыс лоӧ ковтӧмӧн, торъя нин сэк, кор кесйӧдлӧмыс кылӧ паччӧрсянь.
— Ладнӧ, батьӧй, мамӧй: позяс кӧ, ті ног и вӧчам, — мед не жугыльмӧдны батьмамсӧ, шулывлӧны кывнас сэтшӧм пи гозъяяс, кодъяс кажитчана меліа на чуксавлӧны пӧрысьясӧс пуксьыны пызан сайӧ сёйны-юны. А сэтшӧм пи либӧ ичмонь, кодъяслы кажитчӧ, мый ерӧктас * кӧ пӧрысьыс, чинас кӧ ӧти сёйысь вом, олӧмыс налӧн сэк тӧдчымӧнъя бурмас. Пӧрысьяс велӧдӧм вылӧ найӧ чорыда ырӧставлӧны:
* Ерӧктыны — лёкысь кувны, весасьны му вывсьыс.
— Тіянтӧг, выжывъястӧг, тӧдӧны, мый колӧ вӧчны, — и удж вылӧ петігӧн гораа пӧдлавлӧны ӧдзӧссӧ.
Но йӧз олӧмад овлӧ и сэтшӧм кад, кор пӧрысьяслӧн и томъяслӧн вынъясыс, кужӧмлунныс да уджныс ӧтвесьтын, кор пияныс вермӧны овны ас наукӧн нин, а батьясыс тырвыйӧ на ёнӧсь, вежӧраӧсь. На костын мунӧ аслыснога вензьӧм. Тайӧ вензьӧмас мыйкӧ эм сэтшӧмтор, коді овлӧ тӧв да тулыс костын, кор найӧ вермасьӧны ас костаныс войвывса март — апрель тӧлысьясӧ.
Тулыс шоныдӧн пӧлялӧ тӧвлы. А тӧв сылы шуӧ: «Э, другӧ, асьтӧ эн вунӧд. Кӧзяиныс тані ӧнӧдз на вӧлі ме». «Вӧлін тэ, а лоа ме, — вочавидзӧ тулыс — Тэнад олӧмыд овсьӧма». «Кодлӧн овсьӧма? Менам? Ок тэ, веж гаг!» Скӧрмӧ сэк тӧв да заводитӧ петкӧдлыны ассьыс пӧрысь вын-эбӧссӧ. Босьтчывлас лымъявны, турӧбавны, небесаысь вештылас став кымӧръяссӧ, мед тӧлысьяс дінысь, кодзувъяс дінысь корлыны отсӧг вылӧ трачкӧдчысь кӧдзыдсӧ. И збыльысь: тулыс быттьӧ вошлас кытчӧкӧ, дукыс оз кыв. Сӧмын и аддзан, лымйӧн гудыртчӧм сынӧд, быд щельӧ пырысь турӧб, коді балуйтӧ-ветлӧ сарайясті да чышкалӧ бырӧм турун-кӧрымъяс. Сӧмын и аддзан, кыдзи тӧлыся войясӧ вӧрын котралӧны-шонтысьӧны кӧчьяс. Но тулыс оз эновтчы. Вынаджык нин, сійӧ локтӧ бара, заводитӧ прамӧйджыка вензьыны тӧвкӧд; вензьӧмыс ӧтарӧ ёнмӧ и ёнмӧ да бӧрыннас чикӧртӧ-венӧ тӧлӧс, и тӧвлы лоӧ ӧтортчыны бокӧджык, кытчӧкӧ му полюслань, — дзик пӧрысь пӧльлы моз паччӧр пельӧслань.
Буретш татшӧм веныслысь заводитчӧмсӧ таво ар аслас олӧмын первойысь на мӧдіс кывны Матвей Степан. Сылы быттьӧ кодкӧ вашкӧдіс: «Водз на, зон, кӧсъян старикавныд. Ён на тэ. Кузьдав керкаад вӧравны аслыд колі кайны. Пияныдтӧ найӧ пиян и эм: мортлӧн став висьӧмыс вермас кӧласьны и на дінӧ. Унджык зверь кыясны — вылӧджык и юръяссӧ лэптасны. Тэ налы — кыв, а найӧ тэд — витӧс. Тэ найӧс лыддян некодъясӧн на, а найӧ вермасны шуны — ми пӧ асьным нин. Со ӧд кыдзи, зон».
И мед веськӧдны тайӧ ылалӧмсӧ, мед збыльысь не лоны улынджык аслас пиян дорысь, Степан аслыс шуис не сетчыны пияныслы ур кыйӧм кузя. Сійӧ вӧралӧ коймӧд вежон нин, а ӧти лун на эз шойччыв. Ветлӧдлӧ гортсяньыс, кор лунӧн, кор узьӧмӧн. Гортсьыс мунӧ пемыдын и гортас воӧ пемыдын.
— Мыйла кӧть ӧти лун понтӧ он шойччӧд, — Степанлы шулывлӧ гӧтырыс, а сійӧ гӧтырыслы вочавидзлӧ:
— Ми ӧд, пӧрыся-тома, ёнасӧ огӧ и жугӧдчӧ. Ньӧжйӧник ветлам.
Но ньӧжйӧник ветлысьяслӧн, видзӧдан да, ур десятокъясыс ӧдйӧ содӧны. Быд воӧм бӧрын пачвом весьтӧ ӧшӧдсьывлӧны косьтыны ур куясӧн пысавлӧм оз ӧти шать.
Ӧти суббота рытӧ сёрӧн нин Степан вӧлі локтӧ гортӧ бур прӧмысӧн жӧ. Вӧрас на ӧти туйвежсянь сы дінӧ петіс Проня Петра — лэччӧ гортас аслас вӧралан керкасяньыс. Пӧрысьджык понйыс сылӧн жугыль, вӧтчӧ кӧзяин бӧрсьыс. Кык вӧралысь мӧдісны юасьны-висьтасьны. Петра норасис понйыс вылӧ:
— Пӧрысьмӧма, тыдалӧ, менам понйӧй: мудзны мӧдіс, а тайӧ бӧръя кык лунсӧ и дінысь оз ылыстчыв. А мӧд понйӧй вылӧ надеяыс ичӧт.
— Менам вӧралӧмысь некутшӧм тӧлк жӧ оз босьт. Кычан понйыд оз на путьмы корсьныс, — вочавидзӧ Степан.
Сёрнитӧны, а ӧти-мӧд вылас оз видзӧдлыны: ӧтиыс полӧ асьсӧ да понсӧ тшыкӧдӧмысь, и мӧдыс сыысь жӧ полӧ. Найӧ кыкнанныс тӧдӧны — Петралысь Степан, а Степанлысь Петра, мый найӧ синъяс вылӧ видзӧдігӧн, мортлӧн вуджӧрыс вывланьӧ кокӧн артмӧ. А тайӧ, шуӧны, вермӧ лоны сӧмын тӧдысьяслӧн, тшыкӧдны вермысьяслӧн да кӧнӧвалъяслӧн.
Туйӧд бӧрвылас, ӧти чукыль сайын, кылӧ, ӧтлаасисны налӧн понъясыс, мӧдісны пинясьны. Вӧралысьяс сувтовкерисны. Степан горӧдіс понъяслы:
— Мый сэн мӧдінныд... Он тӧрӧ? Векни тіянлы туйыс?..
А тайӧ, вӧр пӧвсӧ разалысь горӧдӧмсьыс Катшыс велаліс: «Мый прӧстасӧ ышнясян. Лӧгыд кӧ петӧ, сӧмын ӧд быгльӧдлышт пӧрысь выжывӧс».
Проня Петралысь кыз сьыліа Бускосӧ Катшыс, аслас мамыскӧд ӧтув, пыр венлывліс, и ӧні думышттӧг вожасис Буско вылӧ. Вӧрса рӧмыдыс тырис пурсьӧм шыӧн.
— Ок ті, каналльӧяс, дугданныд он! — бара шыасис Степан.
А Катшыслы кажитчис: «Босьтчин кӧ, прамӧйджыка небзьӧд».
Пурсянінсянь мӧдісны нин кывны сэтшӧм лёк шыяс, кодъяс артмывлӧны понъяслӧн доймӧмысла садьсӧ воштывлігъясӧн, — мисьтӧмӧсь да сьӧлӧмтӧ повзьӧдлана шыяс.
— Дойдаласны, тыдалӧ, ӧти-мӧдсӧ, — шуисны вӧралысьяс да котӧртісны понъяс дінӧ.
Татшӧм ёнаыс скӧрмывлӧны, буракӧ, сӧмын понъяс. Буско кутчысьӧма Катшыслы пеляс, а Катшыс — Бусколы голяас, быглясисны му вылын. Кӧзяинъяс первой заводитлісны найӧс торйӧдны ньӧрйӧн кучкалӧмӧн — нинӧм эз артмы, эз дугдыны. Бӧркокъясӧдыс кутӧмӧн мӧдлісны торйӧдны — быттьӧ сирасьӧмаӧсь.
— Вомъяссӧ, вомъяссӧ колӧ паськӧдны, — гӧгӧрвоис Петра, да тадзи найӧ регыд янсӧдісны пурсьысьясӧс.
Сэсся ставыс быттьӧ тайӧн и помасис. Кӧзяинъяс, ӧти-мӧд костас торъя сёрниттӧг, а понъяс — пурсьытӧг, пемыдӧн нин локтісны гортъясаныс. Вӧскресення паныд ради кыкнанныслӧн гӧтыръясыс ломтӧмаӧсь пывсянъяс, радӧсь верӧсъяс воӧм вылӧ.
— Уръястӧ пӧрччӧдігкості ме, сідзкӧ, лэччыла, ваймӧдышта пывсянтӧ, — идрасян шойданика, йӧгпеш дорӧ матыстчиг, висьталіс Степанлы гӧтырыс. — Да тэ, каньшӧн, брысь сэсся ме дінысь, — тальыштчан.
Вӧралан дӧрӧм-гача на, кокъяссӧ пӧрччытӧм, Степан пукаліс пызан дорын. Важӧн нин тшӧтшкӧдлытӧм сьӧд юрсиыс сынавтӧм, дзугсьӧма, да кузьджык пратьясыс сорласисны паськыд тошыскӧд.
— Лэччыв, — ӧти кывйӧн сійӧ вочавидзис гӧтырыслы да мӧдіс пӧрччӧдны уръяссӧ.
— Тэ, Степан, аски ӧд он жӧ мун вӧравныд, шойччан кӧть ӧти лун?
Степан видзӧдліс Марпа вылӧ.
— Узя да аддза... Мый нӧ сідз юасян?
— Вокыдлӧн тай гӧтырыс юасис: именина вылӧ пӧ аски кӧсъям чукӧртлыны.
— Пӧлинӧ, сылӧн ӧд аски нимлун.
— Унаӧс, тыдалӧ, кӧсйӧны корлыны: пияннымӧс тай юасис и, воасны оз пӧ найӧ.
— Пияныдлӧн мунан коктуйыс на тӧдчӧ.
— Коньӧръяс, кыдзи бара олӧны-а, — жалитыштіс мамыс.
— Мый нӧ сэн не овнысӧ... Дивъя сэн овнытӧ. Ме моз рыттӧ да асывтӧ оз ков ветлыныд. Керкадін пуясыс и вӧраланін. Оз кӧ дышӧдчыны, чериыд и яйыд век свежӧй... А тэнад пывсяныд кӧдзалас.
Марпа петіс. Степан думыштіс: «Нимлун кӧ и нимлун. Понсӧ шойччӧдыштны колӧ жӧ».
— Катшыс, на! — кульӧм урсӧ сетіс понйыслы. — Мый нин сэтшӧм ньӧжйӧ талун босьтан. Ёна ӧмӧй пурис Бускоыс?.. Нинӧм, аски шойччан.
Пӧрччӧдіс мӧдӧс... витӧдӧс... сизимӧдӧс. Кажитчӧ, пом абу. Лазйӧ кисӧ сюйис медбӧръя урла. Киыс дрӧгнитіс. Тэрмыштчӧмӧн перйис сэсь нянь рузум. Абу. Ӧти ур оз тырмы... Чеччис места вывсьыс. Ӧтилаӧ, мӧдлаӧ — абу. Но пакӧсьт. Сійӧ нэмнас на эз воштывлы ассьыс кыйӧм ни ӧти зверӧс. Мый тайӧ, кытчӧ лоис урыс? Пуксис бӧр, мӧдіс думайтны. Вежӧр пырыс прӧйдитӧдіс лунтыръя ветлӧмсӧ, быд ур вианін, быд крукасьлӧм, копыртчылӧм, усьлӧм...
«Сэтчӧ, тыдалӧ, понъястӧ мездігӧн, усьӧма, — чайтіс сійӧ, и сэк жӧ вежӧрӧдыс визнитіс сьӧд думтор. — А аддзис кӧ да босьтіс кӧ Петраыс?..»
«Оз вермы лоны... Гашкӧ, и эз аддзыв, эз босьт», — бӧр думыштіс Степан и зілис вунӧдны та йылысь. Но тайӧ «кӧ»-ыс да «гашкӧ»-ыс дугдывтӧг пинясьысь суседка кодьӧсь: сибаласны кӧ, другӧн наысь он мын.
Джоджӧ усисны ур куяс: уськӧдіс каньпиыс.
— Брысь, вежӧм, — горӧдіс Степан да скӧр йывсьыс пуртӧн шыбытіс котӧртысь каньпиыслы: и сійӧ нюжӧдчис джодж шӧрӧ. Сэк жӧ тшӧтш кусіс сартаса биыс.
Дыр биасис Степан. А биасьӧм бӧрас каньпиыс джодж шӧрас эз нин вӧв. Сьӧд думъяс Степанлӧн сукмисны. Пывсис и ужнайтіс мурышвидзӧмӧн, сёрни-баснитӧг, водӧм бӧрын дыр эз унмовсьы.
А сэсся вӧтасис.
Асылын пемыдсор на вӧлі кӧсйӧ мӧдӧдчыны вӧравны. Петіс кильчӧ вылӧ, чукӧстіс Катшыссӧ. Но понйыс эз во. Дыр чуксасис Степан, ёна скӧрмис. Сэсся бӧр пӧрччысис, пуксис ӧшинь дорӧ виччысьны понлысь воӧм. Катшыс кысянькӧ локтіс лун югыдын нин. Степан пырысь-пыр мӧдӧдчис вӧрӧ, но муртса петіс гортсьыс — сылысь туйсӧ вуджис сьӧд кань. Ӧні мун кӧть эн: кыйсьӧм оз ладмы, сӧмын мучитчан. Куимысь сьӧлыштіс сылань, кыті котӧртіс кань, да бергӧдчыліс гортас, мӧдӧдчис дзик выльысь.
Грездсянь мунӧ пывсянъяс дорті нин, думайтӧ — некод сэтшӧм-татшӧмыс паныд эз сюр: бура ветлас. Но сӧмын на тайӧ думыштіс, а синмыс аддзӧ нин лёктор: ӧти пывсянысь сылы воча петӧ Ӧгрунь — пӧрысь ныв, кодӧс йӧзыс нимтӧны шева чуманӧн, мӧсъяслысь вӧраяс вундалысьӧн. Прамӧя скӧрмис Степан, ӧкмысысь сьӧлыштіс, но гортӧ мӧдысь эз бергӧдчыв. Мый лоас — мед лоас.
Мунӧ-шутлялӧ вӧр туйӧд. Некӧн ни ӧти лов оз кыв, быттьӧ кулӧма вӧрваыс. Тайӧ кулӧм чӧвсӧ дзугис понйыс, увтіс урӧс. Степан муніс сы дінӧ, видзӧдӧ: пӧрысь кыдз пу вылын пукалӧ ур, воддза лапаторъяснас малалӧ ассьыс чужӧмсӧ, быттьӧ бӧрдӧ да чышкӧ синъяссӧ.
— Регыд тэ сэн дугдан тешитчыныд, — гораа шуис Степан, лыддьӧмӧн, мый тайӧ урыс абу бурысь-лючки ур. Пу дінсянь метитчӧмӧн аслас кремнёвкаысь сійӧ ыстіс урлы синмас дрӧб-тусь. Урлы быттьӧ эз и инмы: сійӧ места вывсьыс эз вӧрзьы. Но вӧралысьлӧн югыд синмыс аддзис, мый урлӧн веськыд синсьыс визувтіс вир. Тайӧ вирсӧ урыс чышкыштіс лапаторнас, сэсся ачыс лючки-ладнӧ нюжӧдчис ув ногӧныс да сы вылысь ньӧжйӧник быгыльтчис мулань. Му вылӧ усьӧм бӧрын понйыс сы дінӧ локтіс эз уськӧдчӧмӧн, а восьлӧн моз, ӧтчыд исыштіс да сы дінысь муніс бӧр, мӧдіс гоньявны кыддзӧ. Степан дзикӧдз гӧгӧрвоис: «Тайӧ збыль абу прамӧй ур, ур дукыс весиг понлы оз кыв. Тайӧ урысь колӧ мездысьны да сы пыр тшӧтш тешитыштны сійӧ мортсӧ, коді тшыкӧдіс менӧ». Думыштіс и копыртчис урла, босьтіс сійӧс киас. Ур вӧлі дзик кӧдзыд, тӧрытъя кыйӧм кодь турдӧм. Степан сійӧс лузанас эз сюй, ни понсӧ эз исӧд, пуктіс пу ув вылӧ, мед мездывлыны кияссӧ. Черкозъянсьыс сійӧ перйис черсӧ, пӧрысь кыддзӧ кузяногыс сӧтіс — чашкӧдыштіс сійӧс. Сэсся кос увйысь вӧчис тув. Чашкӧдӧминас сюйис, топӧдіс турдӧм урсӧ да тувнас сійӧс сэтчӧ тувъяліс, а ачыс, вомгорулас мыйкӧ шӧпкӧдіс, бӧрвылас видзӧдлытӧг, муніс татысь.
И друг быттьӧ вӧрыс лоис гажаджык, поводдяыс мичаммис — зэр ни лысва. Зверьяс сідзи и ворсӧны вӧрас. Степан мунӧ-шутлялӧ водзӧ. Кылӧ, лоис долыдджык: тыдалӧ, лои мездысьӧма притчаяссьыс.
Катшыс бара увтчис. Степан локтіс увтчанінӧ, видзӧдӧ — кос козйын тулан, пӧрысь кань ыджда. Гӧрдлань мунысь сьӧд гӧныс вӧлі тӧвся нин, пушкырвидзис. Ёсь нырвомсӧ копыртӧма мулань, дженьыдик гӧгрӧс пельясыс оз вӧрны; сьӧд сэтӧр кодь рӧма посньыдик синъяснас, тыдалӧ, видзӧдіс пон вылӧ. Увъяс вылӧ ӧшйӧм кыз бӧжсӧ муртса вӧрӧдыштіс тӧв. Степан нинӧм эз кӧсйы думайтны, мед аслас думъясыс эз торкны тулан виӧмсӧ. Сійӧ весиг вомсӧ тасаліс: пиньяснас курччис кутшӧмкӧ жельтор. Метитчӧ туланлы виж гӧна морӧс шӧрас. Пезьгӧдіс курӧк. Тывкӧрт сӧмын гальснитіс. Мӧдысь пезьгӧдіс — оз лый. Эз вермы кутны асьсӧ: чорыда лешкыштіс. Пезьгӧдіс ещӧ кыкысь кымын, — кремнёвка пищаль оз лый. Мый лоӧма? Видзӧдліс пищаль вылӧ, а сійӧ дзоньнас вазьӧма. Татшӧм кос да мича лунӧ? Тайӧ дивӧ нин. Тшыкӧдӧмаӧсь, тыдалӧ, и пищальсӧ. Нӧшта нин ёна скӧрмис Степан, но скӧралӧмнад нинӧм он вӧч. Колӧ кужны не скӧравны, колӧ кужны кутны асьтӧ лабутнӧя. Татшӧм кадъясыд потш вывті визув ю вуджӧм кодь жӧ: нелючки воськовтан, тэрмыштчан — бур эн виччысь. Степанлӧн тырмас на сямлуныс, сійӧ кытшовтас и тайӧ дивӧсӧ. Увтчанінысь сійӧ муныштіс бокӧ, мед лечитны ассьыс пищальсӧ. Пестіс неыджыд бипур, винтовка розяс сюйис нянь тор да та бӧрын пищальсӧ прикладладорнас сувтӧдіс бипур вылӧ, мыйкӧ шӧпкӧдіг, вывлань лыйис. Сэсся бӧр локтіс увтчанінӧ, зарадитіс пищальсӧ выльпӧв, лыйис туланлы. Сійӧ мач моз усис муӧ. Нимкодьысла Степан чӧвтіс пернапас, шоныдик да небыдик тулансӧ сюйис лузанас, Катшыслы сетіс зэв ыджыд кусӧк нянь да мӧдӧдчис водзӧ.
Вель дыр муніс вӧрӧд. Понлӧн — шы абу. Кӧні мый ветлӧ, мыйла некодӧс оз аддзы — гӧгӧрвотӧм. Друг Степан локтіс сійӧ местаӧ, кӧні тӧрыт пурсисны Проня Петралӧн Бускоыс да аслас Катшысыс. Тӧд вылас усис лузансьыс урсӧ воштӧмыс. Мӧдіс корсьысьны. Аддзис. Но эз му вывсьыс, а пӧрысь кыдз дін вылысь жӧ. Видзӧдӧ и оз эскы синъясыслы. Урсӧ вӧлі тувъялӧма кыддзӧ дзик жӧ сідз, кыдзи талун ачыс тувъяліс ӧти урӧс. Сӧмын ӧні гӧгӧрвоис Степан, код вӧсна татшӧм лёк луныс талун. «Проня Петралы таысь бур оз ло», — думыштіс сійӧ да ӧдйӧджык муніс тайӧ местаысь.
А Катшыс, тыдалӧ, вошис. Лоӧ чуксавлыны ас дінас. Сійӧ сувтіс ыджыд пожӧм дінӧ, раз-мӧд горӧктіс. Пон некӧн абу. Лӧсыштіс пожӧмсӧ да шковгис-кучкис сэтчӧ чер тышнас, ещӧ ӧтиысь горӧктіс. Гӧгӧр видзӧдӧ, кодарсянь локтас понйыс. И друг сылы синмас усис эскыны позьтӧмтор: сылӧн Катшысыс Степан дінсянь матын куйліс понӧль улын да мыжапырысь легӧдіс бӧжнас, тайӧн быттьӧ висьталіс: ме пӧ эськӧ тані да мый меысь талун, кокъяс лигышмунӧмаӧсь дай нырӧй некутшӧм дук эз мӧд кывны.
— Вот сё дивӧыд, — гораа аслыс сэк шуис Степан да бӧрынджык нин содтіс понйыслы: — Корсь мун! Кутшӧм праздник тэд воӧма!
Пельяссӧ юр дінас мыжаа топӧдӧмӧн, бӧжсӧ люньгӧдӧмӧн, Катшыс ньӧжйӧник мӧдіс бӧрвыв. Степан думыштіс — некутшӧм вӧралӧм талун оз артмы, и ас дінас чукӧстіс понсӧ.
— Волы татчӧ, видзӧдлам, мый лоӧма тэкӧд.
Сійӧ кутіс понсӧ, чуньнас видліс сылысь ныр йывсӧ и повзьыштіскодь: понлӧн ныр йылыс вӧлі дзик кос да би ӧгыр кодь пӧсь. Гӧгӧрвоис Степан: он кӧ лечит, тайӧ понйӧн вӧравсьӧма. Сэк жӧ сійӧ аслас лузансьыс судзӧдіс рузум ёкмыль, разис сійӧс, перйис сэсь тӧчитӧм ош гыж; лузансьыс жӧ перйис нянь кусӧк тор да ош гыжнас вирӧдз кассьыштіс Катшыслысь нырсӧ. Катшыс сійӧ киын горзіс, но кӧзяин сійӧс лэдзис сӧмын сэк, кор нин нянь кусӧксӧ пон вирӧсьтіс.
— На, сёй тайӧс, — тшӧктіс сійӧ понйыслы.
Нырйыв доймӧмла недыр никсӧм бӧрын Катшыс сёйис аслас вирӧсь няньсӧ. Степан кокньыдджыка лолыштіс. Но талун вӧралӧм йылысь нинӧм нин думайтны. Бурджык лоӧ, талун кӧ водзджык мунас гортӧ, гӧтырыслы тшӧктас ломтыны пывсян, керка пытшкас тшӧктас сотыштны тусяпу, пывсьӧм бӧрын пасьталас сӧстӧм паськӧм. Степан тадзи и вӧчас. Но мед збыльысь да дыр кежлӧ мынтӧдчыны тшыкӧдӧмысь, ӧти сайысь сійӧ прӧйдитас уль пу пыр. Бӧръяс кутшӧмкӧ сулалысь пуӧс, пӧрӧдтӧгыс сійӧс поткӧдас кык пельӧ да тайӧ потасӧдыс ачыс прӧйдитас.
Став лёкторйыс коляс потӧм пу сьӧмӧсас да тадзикӧн сійӧ вӧлисти мездысяс став тшыкӧдӧмъяссьыс.
И сӧмын вӧлі кӧсйӧ заводитны поткӧдны шӧртіыс неыджыд пожӧмтор, та кадӧ Степанӧс садьмӧдіс гӧтырыс.
— Пӧсь пирӧг сёйны чеччы, Степан.
Тайӧн и помасис сылӧн тешкодь вӧтасьӧмыс.
Вольпась вывсьыс сувттӧдз сійӧ первой видзӧдліс гӧгӧрпӧв, збыль-ӧ гортас, и кор аддзис, мый тайӧ збыль, весиг сы дінын матын куйлысь Катшысыслӧн нырыс дзонь, — сьӧлӧмыс бурмыштіс.
— Мый нӧ водзджык эн садьмӧд? — шуис гӧтырыслы. А Марпа сылы воча:
— Шойччы кӧть ӧти асыв прамӧйджыка. Он ӧмӧй мудз вӧралігад?
Степан эз удит вочавидзны: вольпась вывсьыс аддзис каньписӧ, коді, гӧгыльӧ гартыштчӧмӧн, узис. Тайӧ каньпиыс тӧд вылас сылы уськӧдіс рытся вӧлӧмторъяссӧ, ур воштӧмсӧ, а такӧд тшӧтш и сьӧд думъяссӧ. Степан скӧрысь шыбытіс каньписӧ кӧтшасӧ.
— Мый нӧ тэ коньӧрӧс сэтшӧмасӧ дойдалан? — шензьыштіс Марпа. — Сійӧ сідз нин жугыль тӧрытсянь, висьӧ, тыдалӧ.
Шуис и сэк жӧ думыштіс: «Талун мыйкӧ не ас сертиыс менам Степанлы», — да сёрнитны дугдіс.
Нинӧм шыавтӧг Степан сувтіс, вӧралан кӧмкотасис, мыссис, сёйис ӧти пирӧг да шабурасьӧм, лузанасьӧм бӧрын мӧдӧдчис.
— Ме регыд ветла, — петігмозыс висьталіс. — Понйыс мед оз вӧтчы ме бӧрся, крукышт ӧдзӧстӧ.
XII
Ӧбедайтан кадӧ Степан воис бӧр. Сьӧрсьыс вайис ӧти ур. Марпалы вӧлі гӧгӧрвотӧм: ветліс пон-пищальтӧг, а вайис ур. Но татшӧмторъяс йылысь сылы юасьны оз позь.
Регыд корисны именина вылӧ гӧститны. Ветлісны сёр рытӧдз. Воисны гортӧ пӧтӧсь и кодӧсь. Узьӧны. И ун йывсьыс Марпа кылӧ: кодкӧ игӧдчӧ. Вель дыр нин игӧдчӧ. Думсьыс быттьӧ садьмылас нин Марпа, чеччылас, петавлас посводзӧ, юалас коді сэн. Но некод оз шыав да пырас. Унаысь тадзи. Збыльысь садьмас сӧмын сэк, кор мӧдісны кучкавны ӧшинь тасӧ.
— Сё бласлӧ кристос керка-карта, — джоджын вольпась вывсянь сувтіг, тэрмыштчис шуны сійӧ да ляскысис пемыд ӧшинь стеклӧ бердӧ.
— Делӧӧн ми, кӧзяйка.
— Восьт, Марпида.
Шуисны и вуджӧртчисны кильчӧлань. Марпа думыштіс: «Кодӧс, кутшӧм нин рӧк суӧма. Бурысь ӧд вой сьӧда войын он жӧ ветлы». Посводзӧ петіс дрӧжжитӧмӧнкодь.
— Коді сэн, крещенӧй, ветлӧ татшӧм кадас? — юаліс посводзсянь.
— Ми, Марпида. .
— Степан Матвеевичыд гортын?
Гӧлӧсъясыс быттьӧ тӧдсаӧсь, а тӧдны сьӧкыд.
— Кодъяс ті?
— Ылысьӧсь ми, делӧӧн, Марпида, — вочавидзис збойджык гӧлӧсаыс да сэк жӧ, кылӧ, содтіс ёртыслы: — Дыртӧ эг волӧ да оз и тӧдны нин миянӧс, Гафар Макарович.
Марпа чошкӧдыштіс пельяссӧ: тайӧ, не коми, тешкодь нимсӧ сійӧ унаысь нин кывліс. «Савин кӧ-а? — думыштіс. — А мӧдыс? Коді нӧ сэтшӧмыс, менсьым нимӧс тӧдысьыс?.. Господи, ме ӧд улыс дӧрӧм кежысь».
Нинӧм шыавтӧг сійӧ дзуркнитіс-пырис керкаӧ да здук-мӧд мысти бӧр петіс.
— Туй йӧз ли мый кодкӧ? — юаліс пемыдас.
— Туй йӧз, Марпида. Восьт.
«Збыльысь найӧ. Вот дивӧыд. Ӧні, тыдалӧ, миянӧ нин кӧсйӧны сувтны. Проня Петраад абу кажитчӧма. А менам джоджӧй мыськытӧм лоис», — думыштіс да гораа содтіс: — Виччысьыштлӧ, ме биӧн пета.
Пырис, мыйыськӧ дрӧжжитана кияснас биасис сартасӧ, кыськӧ кыпӧдіс пятилинейнӧй кока лампа, чышкыштіс сы вылысь буссӧ, ӧзтіс.
— Степан, — пельпомӧдыс вӧрзьӧдыштіс верӧссӧ, — Степан! Гӧстьяс воӧны, чеччы. Кылан?
Степан лыбӧдіс юрсӧ.
— Мый нӧ лоис? — юаліс гӧгӧрвотӧма. Аддзис киас лампаӧн ӧдзӧсӧ петысь гӧтырсӧ, пуксис вольпась вылӧ. Палявтӧм на, юрыс довкъяліс. Пемыд. Сэсся бӧр воссис керка ӧдзӧс, и пырисны купеч Савин аслас приказчиккӧд. Здоровайтчисны. Дзугсьӧм юрсиа, гудыр синъяса Степан сувтіс вольпась вывсьыс да улыс дӧрӧм-гач кежсьыс пуксис пызан дорӧ.
— Волӧ, гӧстьяс, — шуис воча да думыштіс: «Ур куястӧ кыйны нин заводитӧмаӧсь. Кӧинъяс моз войнас и ветлӧдлӧны, кватлалӧны».
— Пуксьӧ но кытчӧкӧ, — джодж шӧрысь вольпасьсӧ кусыньтіг, тшӧктіс Марпа да та бӧрын йӧгпешсӧ пыртіс пачводзӧ.
— Миян вӧсна ёнаыс эн тӧждысьӧ. Ми аддзам, кытчӧ пуксьыныд, — висьталіс Савин, да, шапкаяссӧ пуктӧм мысти, найӧ кыкнанныс пуксисны лабичӧ. Тӧдчис: абу нин туй вылысьӧсь.
— Дӧрӧм-гачсӧ, кӧзяйка, меным вай да петавлы суседад самӧварла, пӧсь ва пукты гӧстьясыслы.
— Пӧсь ва оз ков. Петр Прокопьевичьясын ми сӧмын на юим, — шуис Савин да, пызанланьӧ вешйыштіс, содтіс: — Сьӧм тыра мошняӧн воим, Степан Матвеевич, — сватайтчам. А тэнад, кывлім, эм мыйӧн сватайтчыны. Ошка тэнӧ тӧндзинад менсьым велӧдӧмӧс кывзӧмсьыд — бур лоис Мишкатӧ казачитӧмсьыд мездӧмыд. Кык вок, кӧнкӧ, прамӧя пылльӧны-кыйӧны зверьястӧ да и тэ пӧ он зевайт. Кывсьӧ ӧд...
Савин кисьтіс-сёрнитіс, пӧдтіс Степанлысь думайтӧмсӧ, воча сёрнитӧмсӧ. Сылӧн приказчикыс содтышталіс колана кывъяс да кӧзяин тшӧктӧм серти кузь пальто зепсьыс перйис «гӧснеч» — вина да калбас.
— Эн, эн шензьы, Степан Матвеевич. Тайӧн ми вок ог рӧзӧритчӧй... дружба ради, шуӧны, и веськыд китӧ керыштлӧны. Ми ӧд тӧдім: войын лавкаӧ он мун, он ньӧбась. А кыдзи нӧ татӧгыс?
— Но, зон... Мый сэсся тіянкӧд вӧчан. Кӧзяйка, кӧні нин тэ?
Марпа буретш пырис керка ӧдзӧсӧд, жытникысь ки вылас пыртіс роч дӧра гач да вышивайтӧм морӧса еджыд дӧрӧм. Найӧс пасьталӧмӧн жӧ Степан ветліс именина вылӧ.
— Кӧзяйка, — паськӧмсӧ киас босьтіг, закажитіс Степан, — петавлы, вай, пыртышт капустатӧ да сола ельдӧгтӧ.
— Вот сійӧ тӧ позьӧ, — довкнитіс юрнас Савин. — Кӧнкӧ, вель уна заптӧма?
— Унаыс абу жӧ, — тайӧ, нывбаба делӧ йылысь сёрниӧ шыасис Марпа. — А сёймӧныс, быттьӧ, дасьтывлім жӧ.
— О-о! Коми йӧз — водзӧ олысь йӧз, аскиа лун йылысь оз вунӧдны. Веськыда ме сёрнита, Степан Матвеевич? Будь здоров! Ачым и заводита. К-хе... Бур вина!.. Мӧдног оз позь войвывса йӧзлы. Природаыс найӧс оз ёна нежит. Давай жӧ видлы миянлысь гӧснечсӧ, ылысь ме сійӧс вайи — Казань карысь. Кывлін, гашкӧ, Казань карсӧ? Ой, лӧсьыд кар, озыр кар.
— Ме ӧд, Гафар Макарович, талун прамӧя нин юышті, именина вылын вӧлім...
— Тэ эн пыксьы. Ми абу нин том йӧз, тэнад со пиян эмӧсь, менам — пиян. Сӧмын тэ он вежсьы менам пиян вылӧ...
«Ак, тэ, сукин сын, — думыштіс аслыс Савинлӧн приказчикыс. — Сяммӧ жӧ, мортанӧй, сӧрнысӧ».
— Гашкӧ нӧ, казаньсасӧ видлам...
— Здоровье кузя...
Степан матыстіс вомдорас вина румка, парсӧ кӧтӧдыштіс, сувтовкерис. Сылы друг вежӧрас воис дзик веськыд дум: юны пӧ ю, а садьтӧ эн вошты — пӧрччӧдас гачтӧ Савиныд. «Но, сэк жӧ думыштіс, — ме ӧд абу нин ичӧт. Куим-ӧ-нёль десяток ур ку вузала да и шуа — сэсся абу».
Марпа вайис сола ельдӧг, капуста. Савин, кажитчӧ, ӧтарӧ варовмис, лоис тӧдсаджык, меліджык, дзик ас морт кодь. А тайӧ ӧд купеч. Ыджыд купеч, шуӧны, а со кутшӧм прӧстӧй морт вӧлӧма. Талы нӧ кыдзи он вузав ур куястӧ.
Нинӧм шыавтӧг Степан чеччис пызан сайысь да, неёна шатлаліг, пырис пачводзӧ. А сэсся сэні недыр ноксьыштӧм бӧрын петіс ур куясӧн, пуктіс найӧс пызан помӧ.
Ставсӧ эновтӧмӧн, Савин сюся мӧдіс видлавны ур куяс. Степан видзӧдіс Савин чужӧм вылӧ да аддзыліс, кыдзи сійӧ мудера шпынькерліс.
— Со кӧн вӧралысьыс, — быттьӧ аслыс шуаліс Савин. — Куш лӧз урыс вит десяток. — А сэсся Степанлы: — Бур кыйсьысь тэ, Степан Матвеевич. Уна нин ур кыйӧмыд. Тайӧ лӧз уръяс серти чайтӧмӧн, дас-дас вит кымын десяток ур ку тэнад эм нин.
Степан паськӧдіс вомсӧ. Сылы лоис дивӧ кодь, мыйла вермис тӧдны Савиныс сылысь ур куяс лыдсӧ:
— Лӧз ур куяс кӧ та мында, и еджыдыс вель уна нин, — стӧчмӧдіс Савин. — Эн суссьы, Степан Матвеевич. Ми абу гусясьысьяс. Сьӧм вылӧ ньӧбам.
Степанлы воштысьны лоис дзик некытчӧ. Но сылы ӧні эз на вӧв окота вузавны унджыксӧ. Мӧдысьджык, гашкӧ, ур доныс лыбыштас. Босьтчыліс пӧръясьны.
— Абу, зонмӧ, сэсся менам ур куясыд. Тайӧ ставыс. А лӧзнад тӧ збыльысь лӧзӧсь уръясыд. Таво дыр мыйкӧ оз едждаммы.
Савин оз скӧрмы. Сійӧ руч моз меліӧн да мудерлунӧн кӧсйӧ босьтны.
— А миянлы татысь, Нӧрысйыв сиктсьыд, первой сорта ур десятокъяс нин сюралісны.
— Кодлыськӧ нӧ ньӧбинныд нин татысь? — друг юаліс Степан.
— Вель уна нин ньӧбим. Войтырыс гӧгӧрвоӧны, ме ыджда донтӧ некод оз сет.
— Мыйӧн нӧ эськӧ босьталін, донысь-ӧ?
— Кольӧм во дорысь три копейкиӧн донӧнджык ньӧбала, а тіян купеч Ласей Спиридонович сертиыд пять копеекӧн донаджык.
Степан тӧдчымӧнъя катласис, эз тӧд мый вӧчны.
— Дзик прӧста тэ, Степан Матвеевич, тайӧ лӧз уръястӧ торйӧн вузалан. Найӧс кык ур куӧн десятокӧ позьӧ сюйны и буръяс пӧвсас. Вайлы жӧ мукӧдъяссӧ. Ми тэчам найӧс сэтчӧ.
— Аттӧ, зонмӧ, — юрсӧ гыжйыштіс Степан, — эг на тай кӧсйы ставсӧ вузавны-а. Тыдалӧ, лоӧ петкӧдны.
— Тэ эськӧ важӧн сідзи.
И Степан вайис нӧшта ур чукӧр. Сы бӧрын ещӧ вайис — медбӧръя кос урӧдзыс. Верман ӧмӧй кодъюрӧн пыксьыны Савин водзын?
А кор Савинъяс петісны керкаысь, сэк сӧмын Степан думыштіс Вишкун Ласей йылысь, ур куяс сылы сетӧм кузя кабалатор йылысь. Но Вишкун Ласей, Степан шуд кузя, кыз унмӧн узьӧ гортас да, ӧдвакӧ, кывлас весиг аски, мый Савин вӧлӧма Нӧрысйыв сиктын да войбыд ньӧбалӧма ур куяс кыйсьысьяс ордысь.
Савин купеч, тӧдӧмысь, югдытӧдзыс на мӧдӧдчас тайӧ сиктысь да воас мӧд сиктӧ рытъя пемыдын нин, мед сійӧс, шырӧс моз, оз и кывлыны местнӧй купечьяс. Савинӧс велӧдны оз ков. Уна юысь сійӧ васӧ юӧ.
XIII
Мишка ветліс юр кӧртӧдтӧг нин, но вӧравны сьӧкыд на: пидзӧсъясыс личмунӧмаӧсь, юрсӧ дурмӧдыштӧ, мудзӧмысла рытъяснас водлывлӧ узьны сёйтӧг-ютӧг.
— Он кывзысь да, — пинявлӧ сійӧс Илья. — Ме тай кымынысь нин шулі, мися, он кӧ вермы, эн мун.
— Ачыд нӧ джагавны али мый кӧсъян? — вочавидзлӧ Мишка. — Чайтан, мем кокни видзӧдны тэ вылӧ, кыдзи ӧтнад мырсян ас пыддиыд и ме пыдди.
Ильялы нимкодь: вежӧраджыкӧн мӧдіс кажитчыны Мишкаыс, а петкӧдлыны ассьыс нимкодьсӧ абу лӧсьыд, та вӧсна векджык кусыньтлӧ шмонитӧмлань.
— Ми, тыдалӧ, лӧсявны мӧдам, мӧдысь юксигад тышкасьны ог мӧдӧ.
— Дерт, ог. Менӧ бурдӧдӧмысь да дорйӧмысь тэныд бурӧн жӧ мӧда мынтыны. Вот аддзылан.
— Сы вылӧ и кык вок — кык кок: ӧтинас крукасян — мӧдыс кутыштас.
— Кык вок да мукӧдыс — абу кык кок. Петыр пияныд нӧ: садь юрӧн тышкасьлӧны.
— Сійӧ тӧ сідзи... Найӧ, гашкӧ, коркӧ миян ног жӧ сёрнитлісны?
— Э-эз. Миян ног найӧ эз сёрнитлыны. Сёрнитлісны кӧ, эз тышкасьны.
— Гашкӧ, и сідз. Толькӧ со мый ме висьтала: думъясыд да кӧсйӧмыд мортыдлӧн — сьӧдбӧж кодь шедтӧмӧсь. Мукӧдысь вежӧрад найӧ югнитласны зэв ясӧда, дзирдалана, кинад кӧть босьт, а артмас сідз, мый кӧсйӧм кежсьыд и колян. Сьӧдбӧжыдлы быд вужувт, быд лӧптор дзебсянін. Йӧзыдлӧн олӧмсерныс, шуӧны, абу жӧ шыльыд, лабдаӧсь жӧ. Вот, зонмӧ.
— Збыльысь тэ шуан, — сӧгласитчис Мишка. — Ас думысь, таво ме кӧсйи бура вӧравны, а со мый лоис... Ёна ӧд меным забеднӧ, Илья... Мыйла ме кӧртасьлі купеч пиыскӧд пӧкрӧв лун рытас?
Ӧти рытӧ, керка водзас шыд нуиг, найӧ тадз жӧ сёрнитісны. Ильялы тӧд вылас усис гортӧ лэччывлӧм. Дай могыс вӧлі: колӧ лэччӧдны прӧмыссӧ, мыйсюрӧ катӧдны гортысь. Но кодныслы лэччывны? Та йылысь Илья первой думайтіс ӧтнас. Ачыс кӧ лэччас, куим бур лун вошас вӧравтӧг. Мишка вылӧ оз надейтчы: ӧтнас помысь прамӧй вӧралӧм оз ло, понсӧ сӧмын мучитас. Тадзи думайтӧ, а морӧс панювсӧ кодкӧ быттьӧ нёнялӧ-йирӧ, вежӧрыслы паныд сувтӧ сьӧлӧмыс, кевмысьӧ — кӧть ӧти рыт аддзысьлыны Веракӧд.
— Тэ эськӧ верман нин гортад лэччывны? — вокыслысь юаліс Илья.
— Гортӧ? Гортӧ нӧ кыдзи ог вермы лэччывны, — югнитісны синъясыс Мишкалӧн. — Верма, дерт. Лун лэчча, лун ола гортын, коймӧдас локта бӧр.
Илья вель дыр нинӧм эз шыав, видзӧдіс би югӧрсянь гӧрдов пуяс дінті пемыдас, Сімва ю мӧдлапӧвлань.
— Юрӧй менам ӧні бурдӧма нин. Висис эз, некод оз и тӧдлы, — вокыс вылӧ видзӧдіг, содтіс Мишка.
— Да. Бурджык лэччывны тэд, — бӧрынджык нин тшупыштіс Илья.
Мӧдісны дасьтыны ноп, Щамъяысь сывтыръясӧн вайисны ур ку десятокъяс, сюялісны мешӧкӧ; еджыд рузумӧ гартыштӧмӧн вылас пуктісны донаджык зверь куяс — тулан ку, нёль норка, куим сьӧдбӧж.
— Кыдз тэ думайтан, Мишка, гудӧк ньӧбны таво вермам ог? — вель ыджыд ноп вылӧ нимкодясиг, юаліс Илья.
— Гудӧк... Збыльысь, таво колӧ гудӧк ньӧбны. Лыддьысям том мортъясӧн... локтӧны призывайтчан вояс, а миян гуляйтны нинӧмӧн. Салдатӧ кӧ босьтасны менӧ, тэ колян ӧтка пиӧн. Хи-хи-хи... Вераыдкӧд гуляйтіг пӧрысь вокысь сэк яндысьны оз-ковмы...
Илья тшӧтш серӧктіс.
— А оз кӧ босьтны салдатад?
— Босьтасны. Ме кӧть и яйтӧм, а жилаясыс менам винёвӧсь. Ме кодьяссӧ, шуӧны, босьтӧны.
— А, сётаки, оз кӧ босьтны? — эз лэдзчысь Илья. — Сэки мый?
— Сэки? Ме ог тӧд. Гӧтрасьны ли мый ли ковмас... — шуис и бара серӧктіс. — Толькӧ ме сайӧ ӧд мунысьыс сюрас-ӧ. Ме ог куж меліасьнысӧ. Ныв дінӧ кӧ матыстча, векджык бӧбма...
Пемыд вӧрыс дрӧгмуніс гораа серӧктӧмысь. Вокыс вылӧ видзӧдӧмӧн, аслас кывъяс вылӧ Мишка сераліс куснясьӧмӧн жӧ.
Йӧз дінысь, батьмам дінысь торйӧн олӧмыс кык вокӧс ӧти-мӧд дінас сибӧдіс матӧджык, да найӧ эз и тӧдлыны, кыдзи мӧдісны сёрнитлыны быдторджык йылысь, вочасӧн лоисны другъяс кодьӧсь — мый эм и абу ставнас юксьыны, ставсӧ висьтавны.
— Вай, зон, чӧсмӧдышт вомӧс, колис на кӧ табакыд мича кӧшӧляд, — сералӧмла синваасьӧм синдоръяссӧ дӧрӧм сос помнас чышкиг, корис Мишка.
Илья пыркӧдіс медбӧръяяссӧ. Мӧдісны куритны.
— Нолтӧсь, ещӧ видлам, — Илья киысь табак кӧшӧльсӧ босьтіс Мишка. — Таысь сӧмын свадьбаяс вылын и куритны. Вывті нин мича. Да и воштан кӧ — паса: И. С. Э. — Илья Степанович Эбӧсов. Абу велӧдчӧм морт, а букваяс кужӧма вышивайтны.
— Лючки, видзӧдтӧ, курит, чуньпомыд мед оз гӧрдӧд: батьыд кӧ тӧдлас миянлысь куритчӧмтӧ, «гӧститӧдас».
— М-м, — нёняліс чигаркасӧ Мишка. — Оз тӧдлы.
Лыско оз на жӧ узь, куйлӧ бипур дорын, юрсӧ лыбӧдлывтӧг синъяснас кыйялӧ гажмӧм кӧзяеваыс вылӧ.
— Вот мый, Мишка, — вежсьыштіс гӧлӧсыс Ильялӧн. — Верасӧ тэ кыдзкӧ-мыйкӧ аддзӧдлы да гусьӧник висьтав месянь поклон. Ачыс, шу, коркӧ регыд жӧ волас.
Мишкалӧн жергысисны кузь пиньясыс. Илья содтіс:
— Ме ӧд збыльысь сёрнита.
— Збыльысь, дерт... А ме нӧ ог али мый гӧгӧрво? Ставсӧ гӧгӧрвоа. Ставсӧ висьтала, кыдзи ми тані олам и кыдзи вӧралам.
Тайӧ думӧн жӧ аски асывнас водз Мишка мӧдӧдчис гортас вӧралан керка дінысь. Нӧрысйыв сиктӧ локтіс рӧмыдын нин, идрасян кадӧ. Батьыс гортас эз вӧв: войколӧн мунӧма вӧравны. Мамыс ӧтнас Мишкаӧс примитіс зэв ласкова, отсаліс пӧрччысьны, кӧсйис пывсян ломтыны, да Мишка эз тшӧкты: сёр нин пӧ талун, аски пывсям.
Идрасян шойданиксӧ вывсьыс шыбытӧм бӧрын Марпа биасис йӧгпешӧ, юкалыштіс сартас, а Мишка сэк кості нопсьыс перъяліс ур куяссӧ, зверь куяссӧ — пызанвыв пасьта разӧдіс. Марпалы нимкодь: сылӧн ӧд пияныс та мында прӧмыссӧ вермӧмаӧсь кыйны. Матыстчис пызан дінӧ.
— Батьыд ассьыс прӧмыссӧ мыйтакӧ вузаліс нин, — висьталіс пиыслы. — Савинъяс ӧти войӧ гортӧдз волісны.
— Батьӧыс уна нин кыйис?
— Унасӧ эськӧ эз, да кыйыштіс жӧ.
— Миянся унджык али этшаджык?
— Унджык ещӧ! Ті ӧд кыкӧн дай бур вӧрын кыйсяд.
Мишкалы окота лоис висьтавны мамыслы, мый вӧраліс унджыксӧ Илья ӧтнас, мый сійӧ, Мишка, висис, и не кӧ висьӧмыс, дерт, унджык лои кыйӧма. Но эз висьтав, некор некодлы та йылысь оз висьтав.
— Бур гӧна нин туланыс? — видлаліс тулансӧ Марпа. — Кытчӧ мый бара тайӧ туйӧ-а?
— Тайӧс, мамӧ, мореяс сайӧ пӧ нуӧны вӧсни кока баруньӧяслы пасьяс вурӧм вылӧ да сьылі вылас новлӧм вылӧ. Пашко пӧль тайӧс миянлы висьталіс.
— Со, дитя, вӧлӧм тайӧ кытчӧ мунӧ. Сідзкӧ, мореяс саяд кӧдзыдджык миянын дорысь?
— Ог тӧд сы йылысь, мамӧ: Пашко пӧль эз висьтавлы.
— А, дерт, кӧнкӧ, кӧдзыдджык. Шоныд кӧ вӧлі, татшӧм донасьыс пась эз вурӧдны ни сьылі вылын эз новлыны. Со ӧд талӧн кутшӧм сук гӧныс, небыд, яй дінад сідзи и ляскысьӧ.
Эня-пиа сэсся ужнайтыштісны. Мишкалы мамыс вольсаліс вольпась, ачыс пуксис печкыны. Лӧнь. Сӧмын каньпиыс ворсіс джодж шӧрас кутшӧмкӧ ёгторйӧн. Мишка нюжӧдчис вольпась вылӧ.
— Ёна нин ме тэнӧ, Мишка, виччыси, — чӧвсӧ дзугис Марпа, и каньпиыс повзьӧмӧн шыбытчис пачводзлань.
Мишкалӧн дрӧгмуніс сьӧлӧмыс. Чайтіс, мамыс кывлӧма тышкасьӧмсӧ, кӧсйӧ пинявны.
— Батьыдкӧд унаысь нин сёрнитлім тэ йылысь.
— Мый сідз? — эз вермы терпитны Мишка, юрсӧ лыбӧдыштіс.
— Ог тӧд, мый тэ шуан?
Мишка пуксис вольпась вылӧ.
— А ми бласлӧвитім... Мый нӧ сэтшӧма повзин? Ми бласлӧвитім тэнӧ гӧтравны.
Мишка бӧр нюжӧдчис вольпась вылӧ. Сьӧлӧмыс личмуныштіс и эз сы вӧсна, мый окота вӧлі гӧтрасьны, а сы вӧсна, мый эз сійӧ шу мамыс, мыйысь поліс Мишка.
— Мый нӧ эськӧ тэ шуан та вылӧ? — юаліс мамыс.
Мишка чӧв оліс. Эз куж мый вочавидзныс, та йылысь эз на думыштлы.
— Жалитны колӧ мамтӧ, пиук. Тіянӧс ме верді-уді, пасьтӧді-кӧмӧді. Жӧникъяс лоинныд. Колӧ и шойччӧдыштны мамтӧ, кыысь печкысьӧс, кесйӧдлантор вайны.
Мишка кывзіс да думсьыс шуаліс: збыльысь пӧ ӧд сідз. А мамыс жургис-сёрнитіс водзӧ.
— Йӧввыв гӧгӧр и гӧтралам. Ен кӧ оз лӧгась, таво, гашкӧ, сьӧмтор лоыштас, уджйӧзтӧг свадьбатӧ вӧчыштам.
Мишка бергӧдчис мамыслы мышнас. Марпа аслыс шпыньмуніс.
— Кодӧс нӧ эськӧ коралам? Кылан? Вот мортыс... Мишка? Тэнсьыд ӧд юала.
— Ме мыйӧн тӧда, — муртса кывмӧн шуис Мишка. Марпа гажмыштіс. Сійӧ пешис выль сартас, зэлӧдыштіс кудельсӧ печкан вывсьыс.
— Ми тай шуим Бобыль Вераӧс... — шуис и видзӧдӧ пиыс вылӧ. Пиыс дрӧгнитіс и чужӧмсӧ ньӧжйӧник бергӧдіс мамыслань. Мыйкӧ кӧсйис шуны, но нинӧм эз шу да бӧр бергӧдчис.
— Миянӧс батьыдкӧд, пиук, миян батьмам — покойник-покойнича — эз и юавлыны гӧтрасям ог. А тэнсьыд ми ещӧ юасям на.
Но Мишка эз нин кывзы. Мамыс висьталіс позьтӧмтор йылысь: гӧтрасяс кӧ Вера вылӧ, Ильяыс Веракӧд овны бурӧн сылы оз сет. «Оз ӧмӧй на тӧдны батьмамыс сы йылысь, мый Вераыс Ильялӧн пӧдруга?»
Мыйкӧ йылысь мамыслӧн унаысь юалӧм бӧрын Мишка вочавидзис:
— Эн юась и эн сёрнит.
Мамыс шуис: мывкыдтӧм пӧ тэ, да ланьтіс жӧ, Степан вотӧдз думыштіс эновтлыны тайӧ сёрнисӧ.
XIV
Кӧзяин Пашко ордын войпук. Нывъяс — арын катша-рака мында. Лабичьяс пӧлӧн печканъяс лэптысьӧмаӧсь вевсьӧн-вевсьӧн. Шӧрт нюжӧдны некытчӧ. Сэнӧсь жӧ том йӧз, том улов, кодъяс оз вӧравны, ни роч муӧ заводъясӧ абу мунӧмаӧсь. Пашко гозъяӧс таво рытъяснас гӧлбӧчӧ пыранінӧдз топӧдӧмаӧсь.
— Кульыс, тыдалӧ, тіянӧс, нывбаба рӧдӧс, му вылас кӧдзӧ, — шмонитӧ Пашко пӧль, аслас старука дінын пукаліг. — Вайлӧ мем смертьлысь коса, вайлӧ. Ме эськӧ став лишнӧй нывсӧ ытшка. Сэк эськӧ ньӧти эндӧм ныв оз ло.
— Сӧр но, старик, — лӧньӧдӧ сійӧс Матрен тьӧтка, а ачыс ичӧтикаӧн содтышталӧ: — Лишнӧйсӧ кӧ он коль, дӧвечьясыс код вылӧ гӧтрасясны?
— Дӧвечьяс?.. Налы пудсӧ ӧд ме коля.
Сералӧны керка тыр. Но оз ставыс ӧткодя гораа. Томиник нывъяс — том йӧз моз жӧ, вомтырнаныс. Найӧ тувсовъя турун вылын первойя цветъяс кодьӧсь, думыштнысӧ на оз сяммыны, мый налысь нывдырся цветитӧмсӧ пустоцветӧн вермас суны мортлӧн пӧрысь арпомыс. Верстьӧ нывъяс серамын кылӧны нин мӧдджык шыяс. Код тӧдас сэсся. Тайӧ во-мӧднас кӧ оз коравны, верман лоны и пӧрысь нылӧн. Но ӧні найӧ оз на лыддьыны асьнысӧ пӧрысь нывъясӧн. Ӧні найӧ сӧмын на кисьмӧмаӧсь да ёнмӧмаӧсь, розъялӧны медся мича рӧма краскаяснаныс; кыдзи гожӧмшӧрса цветъяс мичлуннаныс чуксавлӧны мазіясӧс, бобувъясӧс, мед найӧ асланыс кокъяс вылас ваясны мӧд цвет вылысь зонсикас бустор, сідз жӧ татшӧм арлыда нывъясыс думсьыныс олӧны зон ради, верӧссайӧ мунӧм ради. Сӧмын збыльысь пӧрысьмӧм нывъяслӧн долыда эз серӧктыссьы Пашко пӧль шутка вылӧ. Тайӧ шуткаыс бытшкыштіс налы морӧспань улас, медся дойманінас.
— Пашко пӧль, Ӧгруньсӧ нӧ мыйла тэ янӧдан? — пачводз джоджын пукалысьяс пиысь шыасис чирӧм гӧлӧса недӧкунь зон. — Аддзан, кыдзи гӧрдӧдіс мортыс!
Кодсюрӧ гӧрдлыштісны.
— Тэ кӧть нин, Митрей, эн шыась, — нывъяс радсянь кодкӧ збоя потшис чирӧм гӧлӧсаӧс. — Ачыд эндан, пӧрысь зонӧн колян.
— Ме?.. Ок тэ, катша бӧж. Ме думайта куим гӧтыр изведитны. Нёльӧдысьысь гӧтрася Ӧгрунь вылӧ нин.
Серам шыӧ Ӧгрунь сьӧлыштіс лэчыд кывъя зонлы.
— На тэныд, кыв вылад типун...
— Вот страмыд, — чеччыштіс места вылысь чирӧм гӧлӧса. — Тшыкӧдас ещӧ.
— Но тэ, лямпа кок... — горӧдісны джоджсянь шегйӧн ворсысь детинаяс. — Бугыльясыд кӧнӧсь.
Енув пельӧсын ныв-мӧд заводитісны сьывны. Налы отсыштісны мукӧдъяс.
Моя милӧй сё была!
По воду пӧ кодила.
По воду из речки пил,
На городе милой жил.
Водзӧ куплетъясыс лоисны гораӧсь, уна гӧлӧсаӧсь.
Огороды городил,
Перевичи вичалой.
Меня милка проводил,
Говорила — ты не пой.
Пашко пӧль довкйӧдліс юрнас, мыйкӧ сёрнитіс сы дінӧ чукӧртчӧм том йӧзкӧд, шенасис кинас. А нывъяс, кудель тошъяссӧ йирышталіг, вомъяссьыс някыльяссӧ шыблаліг, сьылісны водзӧ сідз жӧ ӧти ногӧн, кыдз ӧти ногӧн гартчӧ помтӧм шӧртыс чӧрсъяс вылас.
Сӧмын корсюрӧ, шӧрт орлӧм да йитӧм дыра кежлӧ, кодкӧ тувйыштлас коми частушка, но сійӧтор йылысь жӧ, мый и рочын, — милӧй йылысь.
Кымӧр локтӧ, кымӧр локтӧ —
Ог тӧд зэрас али оз.
Милӧй локтӧ, милӧй локтӧ —
Ог тӧд пырас али оз.
Вера талун эз сьыв. Сійӧ пукаліс медся пемыдінас — кӧтшас пельӧсын. Тарыт татчӧ пуксис нарошнӧ: асывнас на кывлӧма Мишкалысь гортас воӧмсӧ да ӧні, гашкӧ, аддзылас, сёрнитыштас сыкӧд, юасяс Илья йывсьыс. Вера некыдз эз вермы гӧгӧрвоны, мыйла абу лэччӧма ачыс Ильяыс, мыйла ыстӧма воксӧ. «Гашкӧ, сыкӧд мыйкӧ лоис?» — повзьӧдліс думыс Вераӧс.
Вель дыр нин виччысис. Воалісны став том йӧзыс, мӧдісны гудӧкасьны. Сійӧ печкис чӧрсджын нин, а Мишка век абу. Вера оз тӧд, мый вӧсна дыр эз во сійӧ. Тӧдіс кӧ, дерт, повзис: Мишкаӧс гортас щельӧ моз топӧдӧмаӧсь батьмамыс, тшӧктӧны гӧтрасьны Вера вылӧ.
Гортас Мишка кытшлаліс сёрнинас: веськыда оз шу — ме пӧ ог гӧтрась, и оз висьтав — кодӧс коравны. Помасис батьыс кывъясӧн, кодъясӧс вӧлі шуӧма сідзи, мый водзӧ нинӧм и сёрнитны.
— Тэ кӧ он тӧд, ми тӧдам. Бурджыка вӧрав, свадьба кежлад нажӧвит сьӧм, а сэтӧн аддзам... Вераыс бур отсасьысь лоӧ мамыдлы.
Мишка муніс войпукӧ дурмӧмӧн кодь. Юрас воча косаӧн вензисны Ильялӧн тшӧктӧмторйыс — Вералы висьтавны поклон — да Мишкаӧс Вера вылӧ гӧтралӧм йылысь батьмамлӧн дольӧмыс. Мый ӧні сійӧ висьталас Вералы, кутшӧм ногӧн панас сёрнисӧ?
Войпукӧ пырӧмӧн, Мишка сорлассис пӧлатюв зонъяскӧд. Йӧз юръяс вомӧн сартас тшын югыд пыр пӧв-мӧдысь кытшовтіс синъяснас нывъяслысь радъяссӧ, а корсянторйыс — Вераыс — эз сюр. Аддзис мӧдтор — Ласей Ладимерӧс, коді пукаліс енув пельӧсын, главнӧй нывъяс шӧрын. Мишкалы тӧд вылас усис пӧкрӧв лун рыт. Дрӧгнитыштіс.
Тайӧ кадӧ лӧнис гудӧк шы, нывъяс ланьтісны, и Пашко пӧльлӧн гораа сёрнитӧмыс кыліс кӧтшасӧдз.
— Шуӧны тай: мамыс кӧ пиянсӧ велӧдӧ петшӧрӧн, сідзкӧ, мӧдногыс, бурджыкаыс, сійӧ оз куж.
Нывъяс дасьтысисны кывзыны Пашко пӧльлысь висьталӧмсӧ, кӧть эськӧ сійӧ мукӧддырйи и нывъястӧ солавлӧ.
Но ӧні сійӧ ассьыс висьталӧмсӧ помалӧма нин, шылькнитіс куш юрсӧ да лэдзчысис пызан вылӧ, кодӧс найӧ, старукаыскӧд, кыскӧмаӧсь гӧлбӧчӧ пыранінӧдз жӧ.
— Тадзи и вӧлӧма, зонъяс, тайӧ делӧыс, — быттьӧ нарошнӧ вильшасис Пашко, аддзӧмӧн, мый ставыс кӧсйӧны кывзыны сійӧс. А сэсся содтіс: — Быдлаӧ колӧ юрвежӧртор, сямтор. Пон ку кушенча киясӧн, шуӧны, вурсян емтӧ он пысав.
Шуис и дзикӧдз ланьтіс. Здук мында керкаын дзик лӧнис. Кодкӧ татчӧ шуис:
— Тыдалӧ, морт чужӧ: ёна нин тай мыйкӧ раммид?
— Баитӧй, зонъяс! — содтіс мӧд, а сэні и коймӧд, нёльӧд.
— Кылбӧритыштӧй, нывъяс!
— Ме, буди, ме тіянлы висьтала.
— Висьтав и эм, Проньӧ.
— А, ноко, унаысь ӧдйӧ шуалӧ «кык поп *.
— Кык поп, кык поп, кып коп...
— Энлӧ, энлӧ, ме.
— Тэыс эськӧ ланьт, ассьыд нимтӧ шуны бура он куж.
— Тайӧ тӧ мый, кокнитор. Менсьым ті кывзылӧ.
— Ланьтлӧ жӧ.
— Сӧмын шуавны ӧдйӧ. Кывзӧ: Кык зыр тыр вӧл зӧр тӧлбӧж. Кык зыр тыр вӧл зӧр тӧлбӧж.
— Кыдзи?
— Котӧртіс вӧрӧ: вомнад эн кывзы.
— Кык зыр тыр вӧр зӧр тӧр бӧр... Кык зыр тыр вӧр тор зӧр бӧж...
— Э-э, другӧ, турунла да песла тай мӧдӧдчин.
— Энлӧ, энлӧ дзугӧ.
И кылбӧритӧм регыдӧн шымыртіс ставсӧ — нывъясӧс и зонъясӧс. Ӧтияс сёрнитісны гораа, мӧдъяс — сӧмын думсьыныс, кӧсйӧны видлыны, артмӧ оз налӧн, коймӧдъяс — шӧпкӧдчигтыр, мед вермас кывзыны орччӧн пукалысьыс. Кылбӧритӧмсянь сэсся вуджисны нӧдкывъяс, поговоркаяс да пословицаяс висьталӧмӧ. Некодӧн веськӧдлытӧг, водзвыв дасьтысьтӧг, ӧти-мӧд вомысь мӧдісны петавны коръясӧкӧ, кытыськӧ кывлӧм, асьнысӧн лӧсьӧдӧм тешъяс, юр вежӧр бертласъяс, народпӧвсса мудрость да остротаяс. Ӧтияс висьталісны кужӧмӧн, мӧдъяс — сямтӧма; кывзысьяс корсюрӧ шензисны вежӧратор вылӧ, корсюрӧ сьӧласисны туйтӧмтор йылысь висьталӧм вылӧ. Мукӧддырйиыс керка тырыс ызнитласны-серӧктасны.
Тайӧ серам шыӧ Мишка прӧйдитіс пачводзӧ. Пашколы да Матреналы довкнитіс юрнас да пуксис джоджӧ, ва пельсаӧ мышнас пыксьӧмӧн. Старик гозъя вочаыс довкнитісны жӧ да видзӧдлісны ӧти-мӧд вылас, тайӧн быттьӧ шуисны: «Бурдӧма нин, тыдалӧ, Мишкаыс».
Сэсся юасисны Мишкалысь лэччӧм йывсьыс. Татчӧ жӧ, Мишка дінӧ, топӧдчыштісны кодсюрӧ. Локтіс и Ладимер.
— Чолӧм, Мишка, — видзаасис сійӧ да аслас гудӧк вылӧ пуксис.
Пашко пӧль аддзис: Мишка поліс Ладимерысь, тӧдлытӧг вешйыштіс ва пельса сайлань.
— Важӧн нин ме тэнӧ эг аддзыв, — водзӧ сёрнитіс Ладимер. — Гажтӧмчикодь. Баитыштны тэкӧд гаж петӧ. Висьталісны, кӧнкӧ некымын лун сайын на вольпась вылысь чеччи. Прамӧя, зонмӧ, менӧ шнёпкӧдлӧмаӧсь. Муртса абу кувсьӧма. И ог тӧд, коді шнёпкӧдӧма, вывтіджык код вӧвсьӧма. Ёна жаль — ог тӧд, кодлы водзӧссӧ мынтыны. А тӧдла кӧ — гу да горт сылы. Аслам киясӧн и джагӧда. Ме ӧд кулӧм-олӧмсьыд ни тюрьмасьыд ог пов.
Мишкалӧн вежласис чужӧмыс. Кажитчӧ, сійӧ ӧтарӧ чиніс, кусыньтчис, лолаліс питшӧгас.
— Тэ, гашкӧ, помнитан, Мишка, кыдзи ме сюри кык потшӧс костас?
Мишкалы другӧн эз сюрны кывъясыс. Сы пыдди тэрмыштчис шуны Матрен тьӧтка:
— Со тайӧ мортыс... Тэ ачыд ас йывсьыд он тӧд, а йӧзлысь юасян. Мыйӧн нӧ тӧдас Мишкаыс, кӧні мый тэ ветлан, буянитан?
— Ог, зон, тӧд, Ладимер. Ми ӧд тэкӧд водзджык торйӧдчылім, — зэв лӧсьыда артмис Мишкалӧн.
А ачыс кылӧ: кодкӧ босьтіс ва пельса вевтсӧ, мӧдіс юны.
— Юктӧд, Вера, — сэк жӧ корис Ладимер. Сійӧ юис. Кодкӧ, кылӧ, ещӧ корис. Сэсся пельса вевт бӧр пуктыссис, пуктігас инмӧдчис Мишкалы юрас. Сӧмын ӧні Мишка вежӧрӧдз воис Вералӧн нимыс. Сійӧ видзӧдліс вывлань да аддзис Вераӧс.
— Мишка тай воӧма, — шуис Вера да муніс бӧр кӧтшасӧ, пуксис печкыны.
Та бӧрын кыкнанныс мӧдісны виччысьны войпук помасьӧм. И сійӧ дыр мысьт воис.
Керкаысь Мишка петіс нывъяс водзын, мед йӧзысь гусьӧн пемыд пиас кутшӧмкӧ ногӧн аддзӧдлыны Вераӧс ӧтнасӧн. А Вера Мишкалысь ӧтнасӧн петӧмсӧ и виччысис, вӧтчис сы бӧрся.
— Сулышт, Мишка, — пос помсянь негораа шуис пемыдас. — Баитыштны кӧсъя.
— Ме вӧлі кӧсъя жӧ баитны тэкӧд, — Вера дінӧ матыстчиг, шуис Мишка.
Сылысь Вера кутіс кисӧ, шуис:
— Туй вывсьыс кежыштам. Гашкӧ, сераласны: Вишкунлӧн пӧ слуга-казакыс гажтӧмчӧмаӧсь.
Мишка, кажитчӧ, первойысь на эз бӧбмы нывкӧд татшӧм сёрни дырйиыс. Сійӧ шамыртіс Вералысь кисӧ.
— Пашко пӧльлӧн эстӧні пукаланін эм. Пуксям сэтчӧ. А серавнытӧ миянӧс сёр нин, ми абу нин челядь.
Сійӧ муртса эз шу: ми пӧ ӧд жӧникпу да невестапу нин.
— Сідзи и эм, Мишка. Ми абу тӧдтӧмъяс и, ас йӧз кодьӧсь нин, дзонь гожӧм ӧтлаын уджалім, ӧти тасьті-паньысь сёйим.
Найӧ пуксисны. Сёрнитантор кыкнанныслӧн ӧти — Илья йылысь. Но заводитан помыс оз сюр: Вералы сы вӧсна, мый абуджык лӧсьыд заводитнысӧ, а Мишкалӧн юрас шӧйтісны мукӧдпӧлӧс думъяс.
Пемыд вылӧ эльтчиг, ӧти-мӧд костас сёрнитіг, балуйтіг, кылӧ разӧдчисны нывзон.
— Баитны тай кӧсйин? — бӧрынджык нин шуис Мишка да топӧдчыштіс Вералань.
— Тэ эськӧ кӧсйин жӧ, да ме нин первой висьтала. Тэысь ог пов, ас морт кодь нин тэ, — Мишкалысь кисӧ чабраліг, муртса кывмӧн паніс сёрни Вера. — Ильяыс нӧ мыйла эз лэччы? Дзоньвидза сійӧ?
— Дзоньвидза да сійӧн и эз лэччы. Вӧравны пӧ колӧ. А менӧ со ыстіс. Тэныд ыджыд поклон ме сьӧрысь мӧдӧдіс, сӧмын тай гортӧ, лузан водзӧ вунӧма-а.
— Со ӧд тэ кутшӧм, он кӧ пӧръясь, — гажмыштіс Вера. — Поклонсӧ кӧть эн вошты.
— Эн пов, ог вошты. Гашкӧ и зептӧ на пуктыссис.
Мишкалы друг окота лоис тӧдны, збыль-ӧ ёна Вера радейтӧ Ильяӧс. Но кыдзи тайӧс тӧдмавнысӧ? Кутшӧм ногӧн?
— А ог кӧ сет поклонтӧ? — юаліс.
— Он кӧ сет, мырддя.
— Он ӧд вермы.
— Верма... Нолтӧ, кӧні сійӧ?
Тайӧс шуӧмӧн, Вера нарошнӧ мӧдіс корсьны Мишкалысь зепсӧ, а Мишка эз сетчы, мездысис чорыд кияснас. Но Вера эз лэдзчысь. Сылы окота дурыштны, — дерт, эз Мишкакӧд, а Ильяыскӧд пыдди. Сылӧн яйыс топыд, кучик тырыс, быттьӧ пӧльтӧм мач. Кабыръясыс ёнӧсь жӧ. Мишкакӧд дурис мужичӧй ногӧн.
— Он кӧ сет поклонсӧ, мӧда гильӧдны.
— Ой, эн гильӧд. Гильӧдӧмсьыд ме кувны верма.
Мишкаӧс Вера морӧснас топӧдӧма стен бердӧ, пӧся лолаліс сылы чужӧмас.
— Толькӧ эн гильӧд, — нӧшта шуис Мишка да дугдіс мездысьны. — Босьт, колӧкӧ, зепсьыс. — А ачыс кӧть войбыд тадзи, стен вылӧ пӧрӧдчӧмӧн, ас дінысь нылӧс кылӧмӧн, пукалас.
— Ме важӧн нин босьті, питшӧгӧ сюйи.
— Збыльысь? — Мишка вывтіджык смелмӧдчис. — Кытчӧджык пуктін? — нюжӧдіс кисӧ. Но Вера йӧткыштчис Мишка дінысь.
— Йӧзыдлысь киястӧ ме аслам питшӧгӧ ог лэдзлыв, оз позь.
И Мишка гӧгӧрвоис: дурны пӧ дур, а киястӧ дженьыдджыка видз.
— Аски бӧр мӧдӧдчан вӧрад? — пукаланінысь сувтігмоз нин юаліс Вера.
— Мӧдӧдча. А тэ гортӧ ли мый нин?.. Вера, он на жӧ мун. Ме эг на ставсӧ висьтав. Пукышт ещӧ.
— Висьтав, ме сулалӧмӧн верма кывзыны.
— Вот, зон, тэ кутшӧм, Вера. Ме йылысь лёктор думыштін?
— Мыйла лёктор... Пукся, сідзкӧ.
И Мишка висьталіс, кыдзи найӧ вӧралӧны, кыдзи ӧтилаын Ильяыскӧд куритісны сійӧ табаксӧ, кодӧс Вера пуктыліс вышивайтӧм табак кӧшӧляс да сетліс Ильялы. Висьталӧ, а вежӧрас шуксьӧны батьмамыслӧн кывъясыс. Мукӧддырйи найӧ сюрласны нин кыв вылас, но Мишка найӧс ӧдйӧджык кытчӧкӧ дзебӧ, быттьӧ гуниктӧ.
— Ми дыр нин мӧдім пукавны, — бара сувтіс Вера. — А тэ висьтав Ильялы месянь поклон жӧ да сет со тайӧс. Эн вошты.
— Мый нӧ тан сэтшӧмыс?
— Гӧснеч. Кыкӧн видланныд... Смотри, ӧтнад эн разь.
Неыджыд ёкмыльтор Мишка сюйис зептас.
— Сыысь тэ эн тӧждысь. Кык вок ми оламӧ сӧгласӧн, — ошйыштчис Мишка.
— Висьтав ещӧ Ильяыдлы, мед сійӧ коркӧ регыд лэччылас жӧ.
— Вера, нӧшта кӧть ӧти здук сулышт.
— Тырмас сэсся.
— Кылан? Дзик ӧти здук. Выльтор эм висьтавны.
— Мый нӧ сэтшӧмыс?
Вера сувтовкерис. А Мишка шӧйӧвошис, водзті моз бӧбмис.
— Мый нӧ нинӧм он висьтав? Али пӧръясян?
— Ог пӧръясь, Вера, но ог лысьт висьтавнысӧ. Гашкӧ, скӧрман.
— Скӧрмантор кӧ, ог и кывзы. Аддзысьлытӧдз! Да эн вунӧд висьтавны поклонсӧ.
Пукаланінӧ Мишка колис ӧтнасӧн. Гӧгӧр пемыд, кулӧм чӧв. Сӧмын и кыліс кӧнкӧ ылын-ылын горзысь тӧрӧканлӧн тюркйӧдлӧмыс.
XV
Асылыс лоис пужъя, кынкос. Мунны лӧсьыд, ӧдӧба. Мишкалӧн кокшыыс гораа разаліс кушмӧм рощаясӧ, пемыд гыбадъясӧ, повзьӧдліс туйдорса зверь-пӧткаӧс, гӧрд пелысь вылын дзивӧдчысь дзойнаясӧс, пыстаясӧс. Но найӧс Мишка быттьӧ эз кыв ни эз аддзы. Мӧвпалана чужӧма, зумыш, сійӧ восьлаліс водзӧ и водзӧ, Кузьдав керкалань. Шойччывтӧг кайис коймӧд шорӧдз. Сэтчӧ сэсся пуксис, ыджыд ноп увсьыс мездіс пельпомъяссӧ.
Лӧнь. Колода вомӧн визувтіг, дзольгис синва кодь югыд шор. Кӧнкӧ, юр весьтын, дзор козъяс йылын кольяс пыллиг, ас кыв выланыс тӧлкуйтісны уркайяс, ӧти коль уськӧдісны Мишка дінӧ. Мишка босьтіс киас усьӧм кольсӧ, шыбытіс шорас, — сідз, прӧста, думайттӧг. Думъясыс сылӧн вӧліны мукӧдӧсь.
«Мый керны?» Тӧрыт тайӧ вопросыс вӧлі ру пиын на, ылын, а войбыд думайтӧм бӧрын асыв кежлас сійӧ лоис матын, ясӧд, сылы вочакывйыс кажитчис кутшӧмкӧ дона вотӧсӧн, коді буретш кисьмӧма да он кӧ босьт сійӧс тайӧ лун-войӧ, усяс ачыс, торксяс, и Мишкалы нэмнас нин татшӧмсӧ не аддзывны.
«Гашкӧ, сідзи и колӧ вӧчны, кыдзи тшӧктӧны батьмам: гӧтрасьны Вера вылӧ и ставыс», — думайтіс Мишка.
А та дінӧ, быттьӧ сотчысь бипурйӧ коз пу рой, сибалӧ Веракӧд тӧрытъя балуйтӧмыс, ыпнитлӧ чайтӧм, мый Вераыс кывлӧма нин сёрни-басни асьсӧ, Мишкаӧс, Вера вылӧ гӧтравны кӧсйӧм йылысь. Мӧдногӧн эськӧ Вераыс, Мишка чайтӧм серти, татшӧма сыкӧд эз дур. Вералӧн кабыръясыс, сылӧн топыд морӧсыс, пӧсь ловшыыс Мишкалы кылӧны весиг ӧнӧдз на... Вераыс сылы ас морт кодь, сійӧ сэтшӧм мелі. Вера вомысь Мишка эз на кывлы ни ӧти лёк кыв. Мишкаӧс сійӧ, мукӧд нывъяс моз, некутшӧм ногӧн на эз нимтыв, эз янӧдлы. Вера лоис первой нылӧн, кодӧс Мишка, кыдзи том морт, аслас нэмӧ колльӧдіс первойяӧс на.
«Вераысь бурджыкыс, ӧдвакӧ, сюрас мӧд, — водзӧ думайтіс сійӧ, — И мыйла ме водзджык тайӧс эг гӧгӧрволы? Мыйла водзджык эг вежӧрсявлы? Ме ӧд абу кутшӧмкӧ бобыль, а бать-мамлӧн медыджыд пи, овмӧсын первойя пай босьтысь. Вот ме коді».
Кажитчӧ, вопросыс зэв гӧгӧрвоана: нинӧм видзӧдны Илья вылӧ, аслас воддзаджык думъяс вылӧ — олӧм изки костад ставыс изсяс, ставыс пызь лоас. Ильялы сюрас мӧд ныв, гашкӧ, бурджык на. Вера велалас Мишка дінӧ, и найӧ овмӧдчасны, а сэн, видзӧдан да, лоасны челядь — гозъя кост прамӧйджык кӧртӧд.
— Да, зонмӧ, — быттьӧ вӧрыслы, гораа шуис Мишка да кыськӧ морӧс дінсьыс перйис еджыд рузумӧ гартыштӧм ёкмыльтор, кодӧс Вера сетіс сылы рытнас Ильялы катӧдӧм вылӧ.
Кутӧ киас и оз разь, сӧвестьыс оз тшӧкты, сійӧ быттьӧ шуалӧ: «Мукӧдлӧн пӧ ӧд понйыс, он кӧ тшӧкты, оз вӧрзьӧд, а тэ морт, гӧтрасьны нин думайтан». Эз разь. Сюйис бӧр кытчӧкӧ морӧс бердас жӧ.
Матын кодкӧ кылӧ кратшкис-чегис увтор — орӧдіс Мишкалысь думъяссӧ. Шор мӧдлапӧлӧ туй вылас петіс тӧвся гӧна нин пӧрысь кӧч, бӧр кокъяс вылас сувтіс, ворсыштіс пельяснас. Сэсся Мишкалысь дуксӧ кылӧмӧн, гӧрбыльтчыштіс та кокшытӧг вошис кузь турун сора понӧльяс улӧ. Мишка мӧдӧдчис водзӧ. Мунігас думъясыс сылӧн гартчисны медсясӧ Вера гӧснеч гӧгӧр. Ӧти-кӧ, вӧлі окота тӧдны, мый сэтшӧмыс рузумтор пиас, а, мӧд-кӧ, Мишка мӧдіс кывны, кыдзи сылысь сӧвестьсӧ мӧдіс йирны кутшӧмкӧ номыр, мӧдіс тӧчитны-орӧдны дружбалысь сійӧ кӧртӧдсӧ, коді йитіс кык вокӧс. И кор нин кайис вӧралан керка дінӧдзыс, Илья вотӧдз сійӧ видліс еджыд рузум пиӧ гартыштӧмторсӧ. Сэні вӧлі еджыд каленкорысь вӧчӧм носӧвӧй чышъянтор. Ӧтар пельӧсас сэтчӧ вӧлі вышивайтӧма сійӧ жӧ букваяссӧ, кодъясӧс и табак кӧшӧль вылӧ — «ИСЭ», а мӧдар пельӧсас вӧчӧма мичаысь-мича цвет. Тайӧ цветсӧ вышивайтігас Вера, тыдалӧ, кӧсйӧма ордйысьны медся ыджыд мастеръяскӧд, — сыла мукӧд, сынӧдкӧд да югыд шондікӧд, кодъяс быд цветӧс лелькуйтӧны-быдтӧны гӧгӧр арталӧмӧн, краскаяссӧ стӧча бӧрйӧмӧн. Некымынсикас шӧвк сунисӧн Вера сяммӧма вышивайтны ловъякодь цвет, а бокъяссяньыс тайӧ цветсӧ кытшовтӧдӧма алӧй ленточкаысь вундӧм векньыдик визьӧн. Тайӧ визьыс Мишкалы гӧгӧрвотӧм, а Ильялы лоӧ зэв гӧгӧрвоана. Сійӧ татысь лыддяс: цветыс — радейтчӧм, а цветсӧ кытшовтӧдӧмыс — Ильялысь да Вералысь радейтчӧмсӧ нэм кежлӧ ӧти кытшӧ йӧртӧм, мед сійӧ некытчӧ оз пышйы, дугдывтӧг мӧдас ломавны на костын пӧся да яръюгыда. Кытшовтӧдӧма абу мыйӧнсюрӧ, а вундӧмторйӧн сійӧ алӧй ленточкаысь, кодӧс Илья сетліс Вералы.
Дыр нин пукаліс Мишка. Сійӧ кияс вылын паськӧдӧма чышъянтор. Но Мишка, кажитчӧ, видзӧдіс эз чышъянтор вылас, а сы пыр кытчӧкӧ ылӧджык, стӧч индытӧм чутӧ. «Мый керны?» вопрос быттьӧ выльысь сувтіс сы водзӧ. «Ог сет ме тайӧс сылы, — волывлӧны думъяс. — Гуала муӧ, мед сісьмас. Сісьмас да, гашкӧ, и радейтчӧмыс на костын кӧдзалас.» Медбӧрын шуис кӧть тарыт чышъянсӧ видзыштны ас дінас на, не сетны Ильялы...
XVI
Му дінӧ сибӧдчис рыт, а Лысколӧн увтчӧмыс, Ильялӧн лыйсьӧм шыыс эз кывны, эз матыстчыны керкалань. Воксӧ виччысигмоз Мишка мӧдӧдчис чери кыйны, гымгаяс видлавны. Видліс ӧтиӧс, мӧдӧс. Сюри чуман тыр комъяс, налимъяс, — ниглясьӧны, нӧйтчӧны чуманын.
Мишка пуксис кырдорӧ, сьӧд сэтӧр куст бокӧ: сійӧ кӧсйис, мед керка дінас водзджык воас Илья. Вомас сюйис некымын сэтӧр тусь, кодъяс ӧтиӧн-ӧтиӧн ӧшалӧны на листтӧм куст вылын.
Оз кыв шы ни тӧв, оз вӧрзьӧдчы ни ӧти увбадь. Гожӧмбыдӧн, кузь арбыдӧн быттьӧ ставыс мудзӧмаӧсь да радӧсь нин унмовсьыны, шебрасьны лымйӧн. Абу мудзӧма, кажитчӧ, ӧтнас Сімва ю. Ӧтилаті — джуджыда, тэрмасьтӧг, — мӧдлаті — ляпкыда, тэрмасьӧмӧн, сылӧн ваыс писькӧдчис колодаяс вывті, лӧп чукӧръяс вомӧн, юлань нёровтчӧм дзор козъяс увті кытчӧкӧ увлань, паськыдджык эрдъяс вылӧ.
Кывтыдланьса лӧпъяс улысь вывланьӧ Мишка син водзті югнитісны-мунісны комъяс. Мишка чуймис, мӧдіс дзоръявны, кывзысьны. Кыліс: лӧпъяс улын кодкӧ сёлькӧдчӧ. Лыбӧдчыштіс пукаланінысь, аддзис валысь гыалӧм. И кодкӧ быттьӧ Мишкалы юрас кучкис, лямӧдыштіс сійӧс му бердас: колода вылӧ сувтӧма чул — юясын олысь дона зверь. Ловйӧннас Мишка сійӧс некор на эз аддзыв, и ӧні, пищальла пырысь-пыр котӧртӧм пыдди, здук-мӧд видзӧдіс чул вылӧ. Чул, быттьӧ нарошнӧ, васьыс кыскис кузь бӧжсӧ, дженьыдик лапаяснас кутіс черисӧ да, гӧгрӧсіник юрнас бергӧдлӧмӧн, мӧдіс ужнайтны. Сьӧдов-руд гӧныс югъяліс.
Мишка пӧдіс ловшысӧ кутӧмла. Чери чумантӧм, гусьӧн, сійӧ кыссис первойя козъяс улӧдз да мӧдіс котӧртны керка дінӧ пищальла. Котӧртіс, а думсьыс кевмис, мед эськӧ Ильяыс эз на вӧв керка дінас, мед эськӧ чулсӧ Мишка кыяс ӧтнасӧн. Сійӧ быттьӧ эз мӧвпав, а кыліс ставнас, мый буретш талун, тайӧ рытнас, чул кыйӧм мӧдас имеитны аслыссикас тӧдчанлун — Мишкаӧс тайӧ лыбӧдас вылӧджык, Илья весьтӧдз, а гашкӧ и... Код тӧдас мыйӧ вермас вайӧдны тайӧ зверсӧ кыйӧмыс?
Пожӧмъяс костті тыдовтчыліс керкалӧн вевтыс... вошліс... сэсся петкӧдчис дзоньнас керкаыс, керка водзыс. Морӧснас Мишка топӧдчыліс кыз пожӧм дінӧ, быттьӧ личкыштіс ышмӧм сьӧлӧмсӧ, мед сійӧ оз чеччышт ортсӧ. «Абу на», — думыштіс да бара уськӧдчис котӧртны. Керка дінын мыйкӧ вылӧ тувччыліс, вильснитліс. Эз видзӧдлы. А кор нин, пищаля, бӧр котӧртіс Сімва ю дорӧ, кынӧм вылас мӧдіс кыссьыны козъяс увсянь, гӧгӧрвоис: керка дінын кокнас лязӧдіс шырӧс, кыліс весиг чирӧстӧмыс. А тайӧ абу бур водзӧ.
Сійӧ кыссис вель ылӧ нин, а юлӧн кырйыс, лӧп чукӧрыс водзын на, эстӧн, тӧдса бадь куст саяс... Водзланьыс видзӧдны колӧ бадь куст пыр. Мишкалы кажитчис, мый куст саяс кодкӧ вуджӧртчис, и таысь сійӧ мышкуӧд коклябӧрӧдзыс визнитіс кӧдзыд сунис, лолавны лоис сьӧкыдджык, сьӧлӧмыс матыстчис горшланьыс. Трачкерис октысигмоз курӧк. Ӧні Мишка аддзис не сӧмын нин вуджӧртчӧм, но и кутшӧмкӧ комӧк, коді лыбӧдавліс да бӧр копыртавліс юрнас. Эз вӧв гӧгӧрвоана сӧмын ӧтитор: кыр йылас али кыр увтас, важинас, вӧлі чулыс. Тайӧ гӧгӧрвотӧмсӧ панйис лыйӧм шы. Мишка уськӧдчис куст сайсянь кыйӧдчысь зверь моз и сё аминь... синъясыс сылӧн пемдісны, пидзӧсъясыс личмунісны... Бӧбмӧм чужӧма, сійӧ дыр сулаліс бадь куст бокын, эз кӧсйы эскыны лоӧмторйыслы. Окота вӧлі горзыны, бӧрдны, нетшкыны ас вывсьыс важмӧм шойданиксӧ, выльӧн на пасьталӧм, лӧз клеткаӧн кыӧм дӧра дӧрӧмсӧ. Чуллы пыдди сылӧн лыйсьӧма варышлы, коді пукалӧма чери чуман дінын.
Чери тыра чумансӧ, кодӧс кольны татчӧ, тыдалӧ, отсавлӧма вӧрсаыс, Мишка эз босьт. Сійӧ сӧмын видзӧдлывліс, кыдзи чуман дінын куйлысь варыш калькйӧдліс на вомнас. А сійӧ колода вылын, кытчӧ кольліс чулсӧ, куйліс черилӧн бӧжыс. Тыдалӧ, чулсӧ повзьӧдӧма варышыс, чери тыра чуман дінӧ лэбзиг, либӧ чулйыс дзебсис Мишка лыйӧм шыысь. Но Мишкалы вӧлі ӧткодь. Сійӧс кодкӧ быттьӧ грабитіс, мырддис сы киысь мыйкӧ сэтшӧмтор, кодӧн эськӧ сійӧ вермис судзӧдны му вылас меддонаторсӧ.
Рӧмдіс. Небесаын восьсаинъяс ӧдйӧ тупкысисны быгыд кымӧрӧн, быттьӧ гыма зэр водзын кодкӧ пӧдлаліс ӧшиньяс мочмӧм-сьӧдасьӧм занавескаясӧн. Вӧрзьӧдчисны керкадінса пожӧм йывъяс, ю бердын копыртчылісны козъяс; паськыд подолӧн моз кодкӧ ӧвтыштіс шыд пуан бипур вылӧ, тшынсӧ лэдзис мулань да разӧдіс матігӧгӧрса понӧльяс пӧвсӧ. Ӧтиысь ӧвтыштіс и эновтчис. Тшын мӧдіс кайны бара веськыда, а вӧрпуыс довкйӧдліс йывнас, быттьӧ шензис татшӧм сёрӧн балуйтысь тӧвныр вылӧ. Но тӧвнырлӧн первойя пӧльыштӧм — тулыс-арын лэбысь утка табунлӧн ты вылӧ пуксьыны кӧсйӧм кодь: виччысьтӧг кысянькӧ табуныс шувкнитлас-волас, бордъяснас инмӧдчылас ва веркӧсӧ, видзӧдлас, позьӧ-ӧ пуксьыны ты вылас, да кытчӧкӧ вошлӧм бӧрын бӧр воас-шевгысяс ты вылӧ шойччӧдны мудзӧм бордъяссӧ.
Выльысь дрӧгнитісны пожӧмъяс, улӧджык копыртчылісны, мӧдісны копрасьны козъяс: утка табун моз тӧлыс шойччыны оз лӧсьӧдчы, кыпӧдіс зэр либӧ лым.
Бипур дорын Мишка сулаліс шемӧс: пемыд нин, а Ильяыс век абу. Босьтчылас кывзыны, шутлявны, шыд рач увсьыс вӧрӧдыштас пессӧ. Но Лыско ни Илья пуяс сайсянь трӧпаӧд оз петкӧдчыны. И кымын сукмис пемыдыс, сымын лоис шуштӧм, сымын, кажитчӧ, ярмис тӧлыс, шувгӧмнас пӧдтіс ставсӧ.
— Ох-о-хо-о-о! — мӧдліс горзыны Мишка, мед сійӧс кылас вокыс, но гӧлӧсыс сылӧн муніс сӧмын керка мышкӧдз, а сэні понӧльяс пӧвсӧ сійӧс пӧдтіс му дінті шувкъялысь тӧлыс.
— Вошис али доймис? — частӧджык мӧдіс шуавны аслыс Мишка. Сійӧ весиг вунӧдавліс чул кыйӧмын ассьыс промахсӧ, и неважӧн на кевманторйыс, мед вокыс эз на во керка дінӧ, ӧні зывӧка дзебсясис Мишка пытшкӧсын.
— Лы-ыыско-о-о!
Но вочавидзис сӧмын вӧрпулӧн шувгӧм да нёрӧм пулӧн муртса кылысь дзуртӧм. А найӧ шыӧ понӧльяс увті кыссис керка дінӧ арся войлӧн шуштӧмыс, быттьӧ матыстчис лёк зверь кыйны аслыс сёянтор, весиг кыліс кок улын моз трачкӧдчӧм; вӧрӧдісны увъяснас пуяс.
— А-а а-й-й, ту!
Оз, некод оз шыась.
— Гашкӧ, нарошнӧ узьмӧдчис, — эз думайт, а аслыс гораа сёрнитіс Мишка. — Ылӧ муніс, сёрмис и узьмӧдчис. А ме дзик прӧста татшӧма тӧждыся.
Кывъясыс гажмӧдыштісны сійӧс. Кӧсйис лоны нӧшта гажаджыкӧн, заводитіс сьывны:
Том олӧмӧй, том гажӧй,
Том пӧра коллялӧмӧй;
Том пӧра коллялӧмӧй (да),
Типӧ сиктӧ ветлӧмӧй;
Типӧ сиктӧ ветлӧмӧй (да),
Кодкӧд-сюрӧ узьлӧмӧй;
Кодкӧд-сюрӧ узьлӧмӧй (да)...
— Бурӧн кӧ да лючки ветлӧ, мед ветлас, аски воас. Ме узя и ӧтнам, абу нин ичӧт, ӧткӧнсӧ узьлыны колӧ жӧ коркӧ велӧдчыны. Главнӧ, оз ков повны, тадз шуӧ миян Илья.
Сійӧ паськыда нюммуніс.
— А чышъянсӧ сылы, кӧть мый, ог сет. Гуала, мед сісьмӧ. Тӧдлас кӧ Ильяыс, висьтала, мися, кытчӧкӧ усьӧма кайигӧн.
Кӧнкӧ матын няжгис-пӧрис пу. Мишка дрӧгмуніс, мӧдіс кывзысьны, видзӧдны пемыдас. А сэсянь, би югӧр сайсяньыс, сылы воча быттьӧ кодкӧ видзӧдіс жӧ. Мишка тільыштіс синсӧ да мед не повзьыны, воськовтіс сылань, ныр улас мыйкӧ нурзіг. Тайӧ «кодкӧыслӧн» синъясыс лоисны дзирыдджыкӧсь, мӧдісны быдмыны пельяс, тӧдчыны туша, бӧж... Со сійӧ быттьӧ лапнитіс синъяснас... мӧдысь лапнитіс...
Мишка пернапасасис:
— Матича богородича... Укрой, закрой душа моя...
А думсьыс сэк кості жӧ шуаліс: «Ог ӧд пов, ог», кӧть эськӧ ачыс кылӧ, кыдзи юрсиыс сувтӧ, сӧнъясыс зэлалӧны сигудӧк струна моз, и чорыдджыкторйӧн кӧ ӧні татчӧ кучкыны — швачкас-орас.
«Главнӧ, оз ков повны», — ышмӧдіс сійӧ асьсӧ и друг мыйвынсьыс уськӧдчис бӧрвыв, кватитіс керка стенын ӧшалысь пищальсӧ, пыкис сійӧс пельпомас да мӧдіс «кодкӧ» вылӧ. Восьлаліс посньыдика, шатлалігтыр, вуджӧр моз, ки ни кок ассьыс кывтӧг. Сьӧдӧдӧм пардорыс вӧрис, синъясыс кольчаасьӧмны.
«Зверь кӧ — лыя, мути кӧ — вошас. Мортыд вына, чера, пурта, пищаля».
Сьӧлӧмыс, кажитчӧ, сувтіс. Лолавны сьӧкыд. Синъясыс корсьӧны: кӧні «сійӧ»? Збыльысь? Кытчӧ «сійӧ» лоис? Понӧль улыс куш, пожӧм саяс некод абу.
«А-а» — югнитіс юрас Мишкалӧн. — Повзис! Воштӧдчис!» — А сэсся мыйвынсьыс горӧдіс: «Шыч ни рач, куран ни вила! Туйыс татчӧ тупкӧма!»
Дыр на дрӧжжитӧдіс Мишкаӧс. Заводитліс ужнайтны, да сёянторйыс горшӧдыс оз кылав: косьмӧма горшыс, тэськасьӧма. Сэсся сюмӧда биӧн пырис керкаас, сьӧрсьыс пыртіс чер и пурт, пищаль и свинеч-порок. Кресталіс ӧдзӧссӧ, тшын петанінсӧ. Мӧдіс юкавны сартас. Шуис овны биӧн войбыд.
Тӧд вылас бара уси Ильяыс.
XVII
А Илья тайӧ кадас куйліс нин нодъя би дорын да унмовсьытӧдзыс сёрнитіс аслас Лыскокӧд.
— Кӧть вежӧра тэ менам, а сёрни тэкӧд панны кузьджыкӧс оз артмы: кывйыд тэнад, видзӧдтӧ, немӧйлӧн кодь. «Вув, вув», и став сёрни.
Лыско куйліс нюжӧдчӧмӧн жӧ, Ильякӧд орччӧн, биладорас. Кос кондаысь вӧчӧм кык краж, кодъясӧс пуктӧма вевсьӧн, сотчисны ыджыд битӧг, но ӧтисяма лыньгӧмӧн. Татшӧм ногӧн сотчиг, кражъясыс тырмасны кузь арся войбыд, сэсся кӧть садьмывтӧг узь, кӧть помтӧг мойд.
— Сяммин кӧ сёрнитныд, воин да висьталін эськӧ мем: тэ пӧ, зонмӧ, талун вошӧмыд, гӧгралан ӧти нюр гӧгӧр, мӧдӧдчам ме бӧрся. Ме эськӧ тэнсьыд кывзі, эг мӧд эскыны маткалы *. А, тӧдан кӧ тэ, аслам коктуйӧд ме куимысь кытшовті. Нитш вывсьыс аддза морт коктуй, чайта йӧзлысь, а вӧлӧмкӧ, аслам сэті мунсьӧма. Со ӧд сійӧ мый керӧ маткаыд, кор юрыд дурмӧма. Ен вевт улын узьтӧдіс.
* Матка — вӧралысьяслӧн компас.
Илья сёрнитіс гора гӧлӧсӧн, мед кылас вӧрваыс, а дум вылас вӧлі дзик мӧдтор. Сійӧ тӧдіс, делӧыс абу маткаын, а сыын, мый нюрыс тайӧ сэтшӧм. Тайӧ нюр йылысь, сійӧ тешитчӧм йылысь Илья кывліс детинкаӧн на. Вӧралысьяс висьтавлісны, мый эм пӧ сэтшӧм нюр, коді быдӧн вылын сералыштӧ. Торъя нин шондітӧм лунъясӧ. Воан пӧ тайӧ нюр дорас и падман. Помнитӧ пӧльыслысь висьталӧмсӧ. Кык сутки пӧ ме кытшлалі сэті. Мӧдӧдчыла пӧ пон увтчӧм шыӧ, понсӧ кольла веськыдвылӧ, муна, муна, а видзӧда да бара нин важ коктуй вылын. Мӧдла пӧ матка кузя, пыр веськыда, лунвылӧ, — локта буретш сійӧ пуяс дінӧ, кысянь мӧдӧдчи. Петӧма сӧмын сэк, кор мыччысьӧма шонді. Шонділаньыс мунӧмӧн и локтӧма тӧдса шор йылӧ. Сэтшӧм нин пӧ нюрыс сійӧ, вӧрсаясӧн тыр. Налӧн пӧ сэні и оланіныс, пемыд войясын весиг биясыс тыдалӧны.
Илья эскис, дай ӧні на эскӧ тайӧ висьталӧмъясыслы. Пӧльыс моз жӧ сійӧ эз вермы тӧдны сы йылысь, мый тайӧ нюрын эмӧсь кӧрт рудалӧн гырысь пластъяс, кодъяс кыскӧны маткалысь магниталӧм стрелка помсӧ да нюр дорті мунігӧн сійӧ ӧтарӧ бергӧдчӧ нюрлань, вӧралысьӧс пӧръяліг, сійӧс кытшовтӧдіс. Эз тӧд сійӧ и би ломалӧм йылысь збыльлунсӧ.
Повліс сэк Илья тайӧ нюрсьыс, а ӧні дзик нинӧм, узьӧ буретш сійӧ нюр дінын и оз пов; велалӧма эскыны ас вын вылас. Эз шогсьы и сы йылысь, мый лоис узьмӧдчыны татчӧ. Аски, колӧкӧ, и шонді на петкӧдчывлас. Оз кӧ пет шондіыс, понлы вӧлясӧ сетас: кутшӧмкӧ шор йылӧ ваяс жӧ. А шоръяс усьӧны Сімва юӧ.
Ньыв пу лапъяс — Ильялӧн небыд вольпасьыс, кодӧс вольсалӧма яг му вылӧ, неыджыд му кӧчка бокӧ, — би водзын шоналӧмаӧсь, койисны ас дінсьыныс чӧскыд пук. Би шоныдкӧд сорласьӧмӧн тайӧ дукыс бергаліс Илья нырвом дінын, дэльӧдіс сылысь нырбордъяссӧ, несйӧдіс.
— Мый думайтін, Лыско, сійӧ и правда. Мый нӧ эськӧ думайтін? А?
Лыско лэптіс юрсӧ, видзӧдліс ёртыс вылӧ вежӧра синъяснас, нюлыштіс сылысь кисӧ.
— Он сяммы висьтавныд?
— Мува-ува-а...
— Сідз, сідз. Гӧгӧрвоа. Нинӧм ог гӧгӧрво.
Илья чӧвусьліс. Сійӧ бергӧдчис мыш вылас, видзӧдіс небесалань.
Би югӧр весьтын кузь йывъяснаныс ӧвтчисны пожӧмъяс, шувгисны, а небесаыс эз тыдав. Тыдаліс сӧмын вӧр йывті вуджӧртчысь свинеч кодь сьӧкыд помтӧм кымӧр.
Ильялы выльысь тӧд вылас усис Мишкаыс, гортсянь сылӧн кайӧмыс. Окота юасьны, сёрнитыштны. А кодкӧд сэсся, Лыскоысь кындзи, тарыт сёрнитан?
— Ещӧ лоӧ вӧрзьӧдлыны тэнӧ, Лыско, — гыравыласис Илья. Лыско быттьӧ гӧгӧрвоис кӧзяинсӧ, пуксис бӧръя кокъяс вылас. — Морт моз кӧ тэ сёрнитін, тэнад кокъясӧн дыр-ӧ эськӧ котӧртлыны Мишка дінӧдз, юавны сылысь кӧть ӧтитор. А тӧдан мый йылысь? Вера йылысь. Аддзыліс эз сійӧс Мишкаыс. Сӧмын та йылысь. А паськыдджыкасӧ эськӧ ме ачым аски юаси... Э-эх! И мыйла сійӧ сідзи енмыс лӧсьӧдлӧма: кодлы чож кок да нырис сетӧма, кодлы кыввор да вежӧр, кодлы ыджыд вын да лэчыд гыжъяс, кодлы и борд... Быдӧнлы ичӧтикаӧн, скупитчӧмӧн. А ме ногӧн, коліс эськӧ сетны ӧтилы ставсӧ. Мед красуйтчис. Мед котраліс ёсь кока кӧр моз, лэбаліс тӧвйыв варыш моз, вермасис вына ош моз, вежӧртіс пӧрысь тун моз, а олӧмсӧ радейтіс сідз жӧ ёна, кыдзи радейтӧ удал зон ассьыс мусасӧ.
Шуис и лоис дивӧ аслас кывъяс вылӧ. Серӧктіс.
— Мортыд век татшӧм овлӧ. Аслас кучикас некор оз тӧрлы. Талун сійӧ шуӧ: эськӧ пӧ тайӧ да эсійӧкӧ меным, сэсся нинӧм и оз ков. А аскинас, кор нин «тайӧыс» да «эсійӧыс» сы киын, бара нин увтӧ выль вылӧ. И тадзи нэмсӧ, кувтӧдзыс. Вот сійӧ, зон, Лыско, мортыд кутшӧм горш.
Лыско бӧр водіс морӧс вылас. Ильялы шоныдсӧ сайӧдіг, мӧдіс вугравны.
— Менам мышкӧ мун вод. Да узь нин, шойччы. Кылан?
Лыско тайӧс вежӧртіс да водіс Илья мышкас. Нодьяяс дінын узьліг, сійӧ пыр куйлӧ кӧзяин мышкас.
— Топӧдчышт неуна... Вот сідз. — И недыр мысти, унмовсигас нин, содтіс: — Тэныд, зон, мый. Кынӧмад тэнад менамын моз оз шутляв: уръяс сёйин.
XVIII
Дыр нин пукаліс Мишка, уна сартас сотіс, а войыслӧн помыс эз на тыдав. Дӧрӧмыс сылӧн кизявтӧм, юрсиыс дзугсьӧма, синлапъясыс быттьӧ клеясьӧмаӧсь, лясӧны ӧти-мӧд дінас. Унмовсьӧмысь поліс: вермас кусны би, и сэки аслас жӧ думъясыс вермасны весьӧпӧртны Мишкаӧс. А думъясыс тавой сылӧн збыльысь вӧліны мисьтӧмӧсь. Быттьӧ еджыд вылӧ бордашыръяс, найӧ воисны чукӧрӧн-чукӧрӧн быддорсянь: керка стенъяс сайсянь и, пӧлӧк увсянь и, горъя пач сайсяньыс и. Вежӧрыс рисуйтіс повзьӧдлана серпасъяс. Мишка тышкасис тайӧ думъясыскӧд, вӧтліс найӧс ас дінсьыс. Сійӧ нарошнӧ кывзіс ывлаысь пожӧмъяслысь шувгӧмсӧ, муртса кылысь дзуртӧмсӧ пулысь.
Мукӧддырйи сылы кажитчӧ, мый сійӧ пукалӧ мельнича бузган дорын, и ӧтипӧлӧс бузгӧм шы пырыс кылӧ мельнича кӧлесаясыслысь дзуртӧмсӧ. Тайӧ шыыс мукӧддырйи заводитӧ веськӧдлыны Мишка юрӧн, и Мишка сэки быттьӧ пукалӧ мельничаас нин, изӧдчӧ. Дзуртӧмыс ӧні кыкпӧлӧс нин да гора. Шестерняыс быттьӧ сизьдӧ-шуалӧ: «Казаньыд бур, Казаньыд бур, Казаньыд бур»... А кос кӧлесаыс сылы лабутнӧя вочавидзӧ: «Ачыд кӧ бур, быдӧн бур; ачыд кӧ бур, быдӧн бур». Мишка матыстчӧ вылыса лар дінӧ, видзӧдлӧ, эм абу нин изӧданторйыс и кор аддзӧ, мый сійӧ корытоас нин, — дрӧгмунӧ, садьмӧ. Вӧлӧмкӧ, йӧгпешас сотчӧма нин сартасыс, кӧсйӧ кусны биыс. Унаысь тадзи. А юрыс ӧтарӧ сьӧктаммӧ, синлапъясыс ёнджыка клеясьӧны.
Сійӧ бара нин изӧдчӧ. Изанторйыс воӧ корытоӧ, и... Мишка оз дрӧгнит, лэччӧ пызь куравны. Пызь лар дінын сулалӧ Вера. Сійӧ вӧччӧма сура праздник дырйи моз: роч дӧра сарапана, ковтаа, тугъя вӧня, сера чышъяна. Сьыліас сылӧн ӧшлӧма бисера мольяс, кӧса помас алӧй ленточка. Шпыньялӧ.
— Мый нин сідз, баруньӧ моз, вӧччӧмыд? Эн ӧмӧй изӧдчыны лок? Али век на нылӧн асьтӧ чайтан? — лӧгпырысь юаліс Вералысь Мишка. А Вера, юрсӧ мулань лэдзиг, вочавидзис:
— Нылӧн, дерт. Ми ӧд тэкӧд гӧтыраӧсь сӧмын йӧз син водзас. — Сэсся юрсӧ лэптӧмӧн нин содтіс: — Нэмчӧж ме кӧсъя лоны ныв кодьӧн. Ме ог кӧсйы пӧрысьмыны.
Мишкалӧн кисьыс усис пызь куралан телебыс.
— Тэ он кӧсйы пӧрысьмыны? — повзьӧмӧн юаліс сійӧ. — Тэ кӧсъян лоны пыр томӧн?
— Да. Пыр томӧн и долыдӧн, мед тэнад эз мӧд узьсьыны менӧ караулитӧм вӧсна.
— Вера! — лёкысь нин горӧдіс Мишка. — Тэ менӧ скӧрмӧдан!
— Скӧрмы, колӧкӧ. Тэ и скӧрмытӧгыс абу муса.
— Нӧйта, Вера... Муртса ловтӧ коля. И уджӧдны мӧда лун и вой.
— Хо! Уджыд морттӧ мичмӧдӧ. А нӧйтӧмыд тэнад асьтӧ жӧ ёнджыка мустӧмтас.
Мишка эз вермы водзӧ терпитны. Сійӧ босьтіс кыдз пу нӧш да став вын-эбӧссьыс кучкис гӧтырыслы. Вера усис ытшкыштӧм турун моз да кытчӧкӧ вошис.
— Мый ме вӧчи? Вии ассьым гӧтырӧс? — повзис Мишка. — Ме ӧд эг кӧсйы ёнасӧ. Кӧні тэ? Кытчӧ вошин, Вера?
— Тані ме, — кысянькӧ шыасис букыд гӧлӧса. И Мишкалы кажитчис, мый тайӧ гӧлӧсыс абу Вералӧн кодь. Но, гашкӧ, доймӧм вӧснаыс сійӧ татшӧм лоис? Выльысь скӧрмис Мишка.
— Кытчӧ дзебсин? Тэ думайтан — прӧстита тэнӧ?
И бара сэтшӧм жӧ букыд гӧлӧс:
— Тэ ӧні менӧ прӧститан. Ме абу нин том ни мича.
«Коді тайӧ?» — ва кӧлеса улӧ видзӧдіг, югнитіс Мишкалӧн юрас, и сэк жӧ ачыс быттьӧ кынмис места вылас: ва кӧлеса увсяньыс сы дінӧ кыссис пӧрысь старука.
— Чайта, ӧні лоан нимкодь.
Юрсиыс сылӧн дзор, чужӧмыс сё чукыра. Косьмӧм чуньяса крукыльтчӧм кинас сійӧ кутчысис кер дінӧ, кодӧс колӧ вуджны. Кутчысис и кусӧм синъяснас видзӧдӧ Мишка вылӧ.
— Ок, ок, ок! — ышловзис. — Ӧтнам, тыдалӧ, ог и вермы вуджнысӧ. Отсышт, Микайлӧ.
Мишкалӧн вошис кывворыс, ачыс места вылас кынмис, ки-кокыс дубаліс.
— Он ӧмӧй тӧд? Тайӧ ӧд ме, тэнад гӧтырыд. Тэ кӧсйин, мед ме ӧдйӧнджык пӧрысьми, мед дугдіс менӧ радейтны менам мусук — Илья, и ме пӧрысьми. Радейт ӧні менӧ! Кылан?
Старукалӧн гӧлӧсыс друг вежсис, лоис тшӧктана ,повзьӧдлана, быттьӧ пемыдінсянь эргис чепйыв пон.
— Кылан, мися! — сылӧн югнитісны синъясыс, тушаыс индысис чеччыштны Мишкалань. — Кыдз пу нӧшкӧн тэ поткӧдін менсьым юр чашкаӧс, разӧдін сэтысь медся долыд думъясӧс; еджыд сьылі вылысь жуглалін бисера мольяс; скӧр кывйӧн бытшкин менам сьӧлӧмӧ да писькӧдін сійӧс, вирнас лякӧсьтін дзоридз кодь мича платьеӧс; сьӧлыштін томлун чужӧмӧ... И та бӧрын тэ он кӧсйы менӧ радейтны?! Радейт менӧ!!!
Тайӧс горӧдӧмӧн старука шыбытчис Мишкалань. Мишка кватитіс кыдз пу нӧш и... садьмис.
Дзурс пемыд. Кӧнкӧ ылын кыліс войтва шы. Йирмӧг-кӧдзыдла муртса зылгисны кок чуньяс. Веськыд ки быттьӧ абу: позялӧма. Шуйгаыс топыда кутіс чер пу. Вежӧр ньӧжйӧ мездысис вӧтысь, быттьӧ разис дзугсьӧм мӧтӧк. И гӧгӧрвоӧмӧн нин, мый ачыс, Мишка, ловъя и дзоньвидза, куйлӧ аслас керкаторйын, садьмӧма узянінысь, — пуксис пӧлӧк вылӧ. Мӧдіс дрӧжжитӧдны. Эз кынмӧмла, а лёк вӧт вӧталӧмла. Синмас усис ӧдзӧс щельӧд пырысь лун югыдлӧн вуджӧрыс. Лоис гажаджык. Уськӧдчис петны, ӧдзӧссӧ восьтіг, вомтырнас апыштіс ывлавыв сынӧдсӧ.
Первойтор, мый аддзис Мишка, сійӧ вӧлі шлякыш, зэр сора, кӧдзыд шлякыш, коді тэрмасьӧмӧн усис гудыр небесасянь. Му вылыс удитӧма нин дзормыны, а вӧрыс бусӧссьыны, быттьӧ мельничаын.
Шлякыша асыв эз повзьӧд Мишкаӧс. Мишка весиг радліс: татшӧм асылыс ӧдйӧджык вӧтлас Ильяӧс керка дінӧ. Ӧні сійӧ эз лысьт и думыштны, мый вокыс сылӧн узьмӧдчис нелючкиысь. Илья абу сэтшӧм-татшӧм вӧралысь, сылысь колӧ велӧдчыны пӧрысьяслы. «Эз кӧ мун ылӧ да узьмӧдчы невӧляӧн, Лыско вермис волыны керка дінӧдз, — мед артыштны быд бок, думайтіс Мишка. — А ылӧ кӧ мунісны, тӧдӧмысь, узьмӧдчисны сэтчӧ».
Керка водзын бара мӧдіс ломавны би, сы весьтӧ шонтыны ӧшӧдӧма тӧрытъя шыд. Колис сӧмын виччысьны Ильяӧс, не шогсьыны. Но Мишкалы эз вӧв гажа. Нинӧмысь гажмыны. Кольӧм луныс вӧлі шудтӧм, рытыс — повзьӧдчысь, войыс — мисьтӧм вӧтъяса. И мыйла татшӧм вӧтыс? Вераыс ӧд сылӧн абу на гӧтыр. Кӧть и гӧтырӧн лоӧ, кыдз пу нӧшкӧн сылы Мишка оз кучкы. Гашкӧ нӧ, тасмаӧн либӧ вӧжжиӧн мӧдас нӧйтны, гуляйтны кӧ мӧдас кодкӧдкӧ.
Дыр думайтіс Мишка — ас йылысь, Вера йылысь. А кадыс гусьӧник тюрӧдіс водзӧ, шлякышыс усьӧмысь эз дугды. Мишкалӧн эз сёйсьы и талун. Некыт эз вись, а эз сёйсьы. И кымын дыр мӧдіс пукавны керка водзын, сымын зывӧк лоис видзӧдны рач вылӧ, коді век на ӧшаліс таган йылын.
Ильялы колӧ нин воны. Татшӧм слӧт пиын дыр овны он вермы. Но сійӧ оз во и некӧн оз кыв. Буракӧ, та вӧсна и эз сёйсьы Мишкалӧн. Мыйкӧ колӧ вӧчны, мыйӧнкӧ отсавны вокыслы. Но мыйӧн и кыдзи? Мишка эз кут вермыны терпитны. Сійӧ котӧртіс пожӧма мыльк йылӧ, коді вӧлі неылын керка дінсянь. Пыдӧ лолыштіс, мед дырджык овны лолышттӧг, прамӧйджыка кывзыны... Кыліс вӧрлӧн муртса шувгӧм да шлякыша зэркӧд войтвалӧн киссьӧм. Войтваыс гырысь, лыясад йиджмӧн кӧдзыд.
— Лы-ы-ыско-о-о! Ай, ту-у-у!
Тӧрытъя дорысь гӧлӧсыс талун муніс ылӧджык, но вочакывйыс вӧлі тӧрытъя кодь жӧ. Мишка кайліс пожӧм йылӧдз, вель дыр горзіс сэсянь, но... кӧтасьӧм, йӧжгыльтчӧм вӧрва эз шыась.
Мишка вунӧдіс асьсӧ. Лысвасӧ пыркӧдтӧг бӧр котӧртіс керка дінӧ, а мый колӧ вӧчны, эз тӧд. Кыліс и гӧгӧрвоис сӧмын сійӧ, мый сы вылӧ лэччысьӧны вӧвлытӧм шоглун да мисьтӧмсьыс-мисьтӧм арся вой.
«Збыль ӧмӧй доймис? Али вошис да оз вермы воны керка дінас? — думайтіс сійӧ. И медбӧрын шуис мунны корсьны воксӧ. А кодар вожысь корсьны — эз тӧд. Мӧдӧдчис трӧпаӧд, коді артмӧма арбыдӧн керка дінсянь неылӧдз. Муніс помӧдзыс, кӧтасис ӧти сунистӧг. Сувтіс. Водзӧ мунны туй абу, бергӧдчыны сьӧкыд, дай нинӧмла бергӧдчыныс. Бурджык, сулалас кӧ тані — первой рытсӧ, сэсся войсӧ, а асывнас мӧдӧдчас водзӧ, корсьны воксӧ.
Кажитчӧ, мӧдіс нин пемдыны. Мӧдіс усьны косджык лым, тиньсидзны мӧдіс вӧрва. И друг Мишка зэв бура кыліс мортлысь горӧдӧм. Первой эз велав кодарын. Кыліс мӧдысь.
«Илья, тайӧ Илья кылӧ... Керка дінын! Илья!» — Э-э-й! Ме тані! — нимкодьысла сибдавлана гӧлӧсӧн горӧдіс сійӧ. — Локта! — И котӧртігмозыс нин тэрмасьӧмӧн аслыс сёрнитіс: — Ильяӧс миянлысь куш киӧн он босьт. Сійӧ ачыс вӧрса. Но мый ме сёрнита? Кутшӧм сійӧ вӧрса? Сійӧ прӧстӧ сюсь морт, нинӧмысь повтӧм да вежӧра морт. Абу ме кодь нямӧд. Нямӧд ме, нямӧд, джын морт сы дінын.
Мишкалы чужӧмас швачӧдісны увъяс, ыджыд зэр моз сы вылӧ киссис шлякыша лысва, но найӧс сійӧ ӧні эз кыв.
— Тані ме! Локта нин, локта!
Мишкалысь гӧлӧссӧ тӧдіг, Лыско скачитіс сылы паныд.
— Лыско, тэ?! — нисьӧ сералӧмӧн, нисьӧ бӧрдӧмӧн паныдаліс сійӧс Мишка. — Локтінныд? Дзоньвидзаӧсь?
Сійӧ кутіс чеччалысь Лыскоӧс, топӧдліс морӧс дінас, окыштіс.
— А ме чайті, мися, он нин локтӧй, чайті — вошинныд, дойминныд.
Сёрнитіс век тэрмасьӧмӧн, виньдалӧмӧн, кӧсйис висьтавны ставсӧ ӧтпырйӧ первой Лысколы, а сэсся Ильялы.
Кыліс Ильялӧн гӧлӧс:
— Локтӧ нин, локтӧ.
Тайӧ гӧлӧсыс вӧлі помтӧм муса, матын, сьӧлӧмтӧ бурмӧдысь. Татшӧмыс вермӧ лоны сӧмын парма шӧрын, арся вой паныд, кор, тайӧ гӧлӧсыс кындзи, сэсся абу ни ӧти морт шы уна дас верст пасьта.
— Повзьылі нин ме, Илья. Корсьны тіянӧс мӧдӧдчылі.
Илья сулаліс би дінын, шонтысис. Кӧтасьӧм паськӧмсӧ сійӧ удитӧма нин вежны.
— Корсьны, кысь нӧ тэ менӧ корсян, кор ме пленын вӧлі... вӧрсаяс ордын.
Мишка дрӧгмуніс. Сувтіс Илья дінсянь некымын воськов выйӧ. «Садьысь-ӧ сійӧ? — мелькнитіс юрас Мишкалӧн. Думыштіс ещӧ лёкджыктор да видзӧдліс вокыс кияс вылас, эмӧсь абу сылӧн гыжъясыс. Гыжъясыс эмӧсь, но чуньясыс гӧрдӧсь и крукыльтчӧмаӧсь. Видзӧдліс чужӧм вылас — пардоръясыс лӧзӧсь, синъясыс гудырӧсь. — Но тайӧ, гашкӧ, кынмӧмысла?..»
— Тэ, Мишка, талун аслыспӧлӧс кодь, — шыасис Илья. — И синъясыд кольчаасьӧмны. А тайӧс, чери тыра чумантӧ, мыйла нӧ колин? Чуман дінсьыд лыйӧмыд варышӧс и кольӧмыд. Дивӧ.
Вочавидзны Мишка эз аддзы ни ӧти кыв. Эз куж, мый вочавидзны.
— Тӧрыт волін? — мӧдтор вылӧ сёрнисӧ бергӧдіс Илья.
— Тӧрыт.
— А ме, зонмӧ, вошлі . Туйпасӧс менсьым гусявлісны... Ӧти нюр дорын. Нёльысь кытшовті. Куимсьыс тӧрыт, а ӧтиысь талун.
Илья матыстчис аслас лузан дінӧ, коді ӧшаліс керка стенын, да мӧдіс сэсь мыйкӧ перйыны.
— Сӧмын тай абу жӧ прӧста вошлысьӧма. — И лузанысь перйис тулан. — Нюр дорас олӧма.
Мишка дрӧжжитан киясӧн босьтіс тулансӧ.
— Мый ыджта, — шензьыштіс сійӧ. — Пӧрысь ай ещӧ.
— Лунджынсӧ вӧтлысим, — содтіс Илья. — Первой ме сылысь коктуйсӧ аддзи, шлякыша колода вывті ветлӧма. Чуксалі Лыскоӧс, мӧдім вӧтчыны. Вӧтчӧмтӧ сійӧ миянлысь кылӧма — да и усйыны. Кайлас пуясӧ, верстджын кымын мунас пуяс йывтіыс; лэччылас му вылӧ, пыравлас пӧрӧмӧ; бара каяс пуяс вылӧ... Мися, ог нин, тыдалӧ, суӧдӧ. Бур ещӧ, понйыслы тӧлкыс эм талун: исдукыс вӧрпу йывсьыс муланьыс лэччӧ лысвасорыс. Медбӧрын сэсся суӧдіс жӧ: гыркса пуӧ пырӧма.
Мишка шензьыштіс, а Илья висьталіс водзӧ:
— Сійӧтӧ мый! Кыйнытӧ ми тулантӧ кыйим, а муннысӧ ог тӧдӧ кодарӧ; дай кӧтаси ме ёна, кынмыны мӧді. Биаси. Шонтысим. Кӧсъя вӧлі мӧдӧдчыны нин. Друг Лыско мӧдіс кывзысьны. Кывзӧ и бӧжнас легӧдӧ, быттьӧ тӧдсатор мыйкӧ кылӧ. Ме мунышті би дінысь да кывзыны жӧ мӧді, и кылі... тэнсьыд горзӧмтӧ. Первойсӧ эз эскыссьы, мый керканым миян сылань. Тулан бӧрся вӧтчиг мем кажитчис, мый ми мунам дзик мӧдарӧ, ылыстчам керка дінсянь. А вӧлӧмкӧ, туланыд миянӧс керка дінӧдз вайӧма.
Мишка быттьӧ ловзис, сылы лоис нимкодь сыысь, мый вокыс кылӧма сылысь чуксасьӧмсӧ, мый вокыслы сійӧ отсаліс.
— Дыр ӧд чуксаси эсійӧ мыльк йывсянь, пожӧм йылӧ кайӧмӧн. Кылӧмыд ещӧ.
Уна эз мӧдны сёрнитны. Кыкнанныслӧн кынӧмъясыс вӧліны тшыгӧсь, пуксисны сёйны. Илья ӧд и тӧрыт нин нинӧм эз сёйлы, а Мишкалы эз сёйсьы. Сы пыдди ӧні сёясны чӧскыда.
Прамӧя Илья шоналіс сӧмын сэк, кор пырисны пӧся ломтӧм керкаӧ. Кык вок вӧліны весиг шудаӧсь: ывлаын кӧдзыд, зэр-слӧт, а найӧ быттьӧ паччӧрынӧсь. Ӧні и гортсаяс йылысь позьӧ юасьыштны. Первойсянь юасьны Вера йылысь Ильялы эз вӧв лӧсьыд, тайӧн быттьӧ артмис, мый сійӧ оз тӧждысь гортса вӧснаыс, батьмамсӧ пуктӧ улӧджык Вера дорысь.
Мишка лючки-ладнӧ висьталіс ставсӧ, асьсӧ Вера вылӧ гӧтравны батьмамлӧн сёрни йылысь кындзи, дерт. И сӧмын бӧрыннас нин, узьны лӧсьӧдчигмоз, Илья юаліс:
— А тӧдан, ме тшӧктылі?.. Аддзӧдлін эн?
Мишка первой кызӧктіс, и Ильялы кажитчис, мый сійӧ эз прамӧй ногӧн кызӧкты.
— Войпукысь аддзӧдлі.
— Но и мый? — нимкодьӧн ӧзйыштіс Илья да, кажитчӧ, дась шӧри поткӧдны Мишкасӧ, оз кӧ сійӧ ставсӧ висьтав.
— Мый сэсся. Олӧ важмозыс. Тэныд поклон жӧ ыстіс.
Мишка эз видзӧд Ильялы чужӧмас. Нарошнӧ мӧдіс вольсасьны узьны. Збыльвылассӧ эз кӧсйы петкӧдлыны вокыслы ассьыс чужӧмбансӧ. Чужӧмбаныс сылӧн, кылӧ, быттьӧ сотчис, дай кутшӧмкӧ сӧнтор чеччаліс веськыд синсьыс улынджык.
— Сійӧс толькӧ и шуис: поклон пӧ катӧд? — сартаслысь кузь ӧгырсӧ чепӧльтіс, кодлыськӧ моз юаліс Илья.
— Мыйла... Быдтор сёрнитім.
— Йӧз дырйиыс?
— Мыйла йӧз дырйи.
— Ачыд шуан войпукын.
— Мыйла войпукын. Ӧшинь улын.
— Луннас?
— Мыйла луннас. Войпуксьыс петім да.
— Тэ, Мишка, быттьӧ гусясьӧмыд, а гусяланторсӧ вомад сюйӧмыд: нузган, чужӧмтӧ меланьысь бергӧдан.
— Мыйла бергӧда. Ме ог бергӧд. — И водіс пӧлӧк вылӧ, чужӧмсӧ дзебис би югӧр сайӧ.
Ильялӧн сьӧлӧмыс эз бурмы. Окота вӧлі юасьны унджыктор йылысь. Но воксӧ дӧзмӧдны эз мӧд. Водіс жӧ.
Горйын бура шоналӧм изъяс бура лыньгисны. Шоныдыс, быттьӧ пукӧвӧй эшкын, кодӧс эжӧма медся вӧсни шӧлкӧн, шебраліс кык вокӧс: сійӧ сибаліс яйлӧн быд чукырӧ, быд гуранӧ, небыда малаліс тушатӧ. Тайӧ эшкын улын рӧвнӧя шпункйӧдліс-уджаліс мудзлытӧм сьӧлӧм, вир сӧнъясті сійӧ ысталіс миллионъяс посньыдик удысь-вердысьӧс, кодъяс быд клеткалы вайисны выль сёян да сьӧрсьыныс нуисны бӧр ковтӧмсӧ, шыблассӧ. Лунбыдӧн мортлӧн разавлӧм вын ньӧжйӧник сы ордӧ чӧжсис бӧр, быттьӧ асылын лэбзьылӧм мазіяс рытсёрын чукӧртчисны асланыс мазі позъясӧ, мед аски разӧдчыны выльысь, уджалыштны нӧшта. И сідзи быд лун.
Важӧн нин унмовсис Илья, а Мишка эз: вошӧма унмыс. Ставыс вошӧма Мишкалӧн. Да оз и тӧд сійӧ, мыйкӧ вӧвліс эз сылӧн сэтшӧмторйыс, коді эськӧ прамӧйджыка гажӧдліс сійӧс, чуксавліс овны водзӧ. Оз тӧд сэтшӧмсӧ Мишка. Вӧвлісны, дерт, и серамъяс и дурӧмъяс, но тайӧ абу сійӧ, мый колӧ вӧлі. Курыд сьӧлӧмыслы. Курыд сы вӧсна, мый сылӧн сійӧ абу кын ёкмыль, йӧзлӧн кодь, налӧн моз жӧ вермӧ ӧзйывны жар биӧн, йӧз моз жӧ Мишка вермӧ радейтны. Тайӧс сійӧ кылӧ коймӧд лун нин, коймӧд лун мучитчӧ тайӧ висьӧмнас.
«Мыйла ме абу Илья, — дум вылас усьлывлӧ сылы. — Сэк эськӧ и вышивайтӧм носӧвӧй чышъяныс вӧлі менам нима, сэк эськӧ узигӧн Вера пыдди эз петкӧдчы пӧрысь старука».
Ёна забеднӧ лоис Мишкалы. Ичӧтджык вокыс сылӧн шудаджык. Кӧть эськӧ скӧрмас Илья вылас, мыйкӧ вӧчас сыкӧд. Но Ильяыс ӧд сэтшӧм бур сьӧлӧма. Мишка оз вермы лэптыны ассьыс кисӧ Илья вылӧ. Сэтчӧ жӧ таво арся висьӧмыс, лёка вӧралӧмыс. Кӧть эськӧ нин тӧрыт чулыс сюрис. Ӧтарӧ нормис сійӧ. Тыдалӧ, кольӧм шуштӧм войыс да шлякыша луныс лишнӧйджык небзьӧдӧмаӧсь сійӧс. Сылы весиг яндзим лоис ассьыс, мый сійӧ пӧръяліс воксӧ, эз сет сылы Вералысь гӧснечсӧ.
Горшдінас Мишкалы матыстчис кутшӧмкӧ гӧрӧд. Сьӧкыд лоис керкаын. Шойданиксӧ киясас шамыртӧмӧн сійӧ петіс ывлаӧ.
Шлякышавны дугдӧма. Усис кос лым. Кок улын неуна чирскакыліс. Керкадін пожӧмъяс тыдалісны вуджӧръяс моз.
Мишка кыськӧ перйис чышъянкасӧ, разис сійӧс, пуксис керка лэбулӧ. Дыр сійӧс кутіс киясас, быттьӧ сэтысь, мыйкӧ лыддис. Друг сійӧ дрӧгнитіс пельпомъяснас, юрсӧ копыртіс улӧджык да рикмуніс-бӧрддзис, сылӧн потіс сійӧ дозйыс, кытчӧ вӧлі дзебӧма медся муса думъясыс, разалісны найӧ. Оз, оз вермы Мишка гуавны тайӧ чышъянкасӧ сісьмӧм вылӧ. Не талунъя нормӧм сьӧлӧмӧн тайӧс сылы вӧчны. Тайӧ чышъянкасӧ сійӧ сетас Ильялы, мед нин вокыс нимкодясяс сійӧн.
Керкаӧ Мишка пырис сӧмын сэк, кор мӧдіс кывны, мый голясьыс гӧрӧдыс кытчӧкӧ вешйӧма.
Мӧдіс югдыны. Кык вок вӧліны ӧшинь улынӧсь нин. Пусигмоз корсюрӧ шыбласисны кывъяснаныс поводдя йылысь, лым йылысь, коді усьлӧма войбыдӧн кык чунь вомлӧс. Войся лымйыс — гижтӧм бумага кодь, да Илья важӧн нин виччысис сійӧс. Югдӧм бӧрын, луннас, сы вылысь позьӧ лыддьыны ставсӧ, мый гижӧма зверь-пӧткаӧн. А вӧрлысь грамотасӧ Илья кужӧ лыддьыны, ой, бура.
— Мый сэтшӧм жугыль талун, Мишка? — немысьмогӧ юаліс Илья.
— Коді, ме?
— Чайтан, ог гӧгӧрво, мый тэ кутшӧмкӧтор суссян меысь.
Мишка гӧрдӧдіс, и водзӧ эз нин мӧд нюжӧдны чышъянка сетӧмсӧ.
— Тэ, Илья, эн лӧгась, — гӧлӧсыс сылӧн вежсьыштіс. — Ме тӧрыт вунӧді сетны тэд гӧснеч, кодӧс ыстіс Вераыд. Со сійӧ, босьт.
Кыкнанныс видзӧдісны эз киясныс вылӧ, а ӧти-мӧдныс вылӧ: Илья — вопросӧн, Мишка — полӧмӧн.
— Вунӧдін сетны... А менам сьӧлӧм кыліс, мый тэ меысь мыйкӧ суссян.
Мишка нинӧм эз шу. Илья мӧдіс видлавны чышъянкасӧ, а морӧспань улас нӧшта ёнджыка мӧдіс кодкӧ нёнявны. Тыдалӧ, Веракӧд мыйкӧ абу ладнӧ.
XIX
Куим сутки чӧж гудрасис ывла: гурйыв восьтӧм сарай ӧдзӧсӧд моз му вылӧ пӧльыштлас тӧв; гырысь содзтыръясӧн койыштлас катшашыдӧс, лӧньлас, сэзьмывлас; вӧрваыс мӧдлас пӧдны кымӧрӧн сапкысь небыд лымйӧн, турзьылас, — тыдалӧ, первойя тышас жӧ тӧлыс думайтіс вермыны арсӧ, ӧти здукӧн кӧсйис шылькнитны лымйӧн и паськыд эрдъяс, и вӧрса трӧпаяс, и лапъя коз увъяс; кузя нюжӧдтӧг кӧсйис дорны йиӧн лӧнь тыяс и визув юяс. Но вына вӧлӧм тавося арпом. Став вын-эбӧссӧ чукӧртӧмӧн, нёльӧд войнас сійӧ уськӧдчис тӧв вылӧ, и тӧв тэрмасьӧмӧн мӧдіс бӧрыньтчыны, а югдандорыс кизьӧрмис нин дзикӧдз, лымсьыс мӧдіс войтавны войтва.
Войтва шыыс, буракӧ, и шӧпнитіс Ильялы: тэ пӧ, зон, збыльысь кӧ он вермы терпитныд, талун и лэччы гортад. Сэтчӧ жӧ, вӧралӧм делӧ тайӧ лунъясӧ, тыдалӧ, и сідз оз ло: лымъя сӧнік пиад вӧравны — сирӧда мыр шонтыны. Лэччылан кӧ, сьӧлӧмыд кӧть бурмас, тӧдмалан Вера йывсьыд.
Збыльысь! Илья тадзи и вӧчас. Мӧдног и думайтны оз шогмы. Тырмас сэсся кывзысьны вежӧрлысь, синъяслысь, кодъяс тшӧктӧны нӧшта кӧть ӧти лун не лэччывны гортӧ, нӧшта вӧралыштны, вины ещӧ ӧти десяток ур; тайӧ десяток бӧрас бара десяток... Колӧ жӧ коркӧ кывзысьны и сьӧлӧмтӧ.
— Вот мый, — керка лэбувлань няньла муніг, Мишка вылӧ видзӧдтӧг, горӧдчис Илья, — ме талун гортӧ лэчча.
Мишка сулаліс пусянь бипур мӧдарын да би югӧр вылын тӧдчис, кыдзи вежсьыліс сылӧн чужӧмыс.
— Мый сідз талун? — юаліс.
Илья эз вочавидз. Но Мишка ставсӧ тӧдіс, мыйла вокыс лэччӧ гортӧ и мыйла лӧгалӧ сы вылӧ. «Колӧма нин гуавны чышъянкасӧ, — думыштіс аслыс. — Сэки кӧть меным долыдджык вӧлі дай эз вӧв татшӧм забеднӧ». Мишка весиг думыштнысӧ эз сяммыв, мый Ильяыс татшӧм чорыд сьӧлӧма: лӧгасис и оз бурась. «Кӧть шоча лӧгасьлӧ, а крепыда, войковъясӧн,» — бара думыштіс сійӧ.
Пызан вылӧ, кодӧс вӧчӧма кык паськыд плакаысь, Илья вайис нянь, пуксис.
— Сёям, — быттьӧ сӧтіс.
Куш кинас Мишка босьтіс би весьтысь рач, пуктіс пызан вылӧ, юаліс:
— Солавлін?
— Ачыд тай пусин.
Сёйисны сёрниттӧг, но азыма. И сӧмын чеччигас нин Илья шыасис:
— Аски рыт бӧр локта. Понйыс мед оз вӧтчы ме бӧрся. Ур куястӧ сьӧрысь лэччӧда.
— Мый сідз аски? — юаліс Мишка. И мед вокыс эз чайт, мый ӧтнас Мишка бара мӧдас повны, содтіс: — Ӧти лунсӧ ӧд шойччан жӧ гортад?
— Тэ вӧсна кая, — крукыштіс Илья. — Бара ӧд вӧрсаяссьыс повзян.
— Понйыдкӧд ог пов, — вочавидзис Мишка. — Нарошнӧ ог мӧд повны, мед тэ ещӧ ёнджыка лӧгалан ме вылӧ.
Ильялӧн дзирдыштлісны синъясыс, мыйкӧ кӧсйис шуны, но нинӧм эз аддзы. Да и аддзынысӧ нинӧм. Илья сӧмын чайтӧ, мый сылӧн вокыс мыйӧнкӧ мыжа сы водзын, мыйкӧ дзеблалӧ Вера йылысь, код вӧсна Ильялӧн косьмӧ сьӧлӧмыс. Но чайтӧмыд ӧд абу на тӧдӧмтор, сійӧ вуджӧр кодь жӧ, чепӧляд сійӧс он босьт да видлав.
— Лӧгалан... — быттьӧ аслыс шуис Илья. — Гашкӧ, ог тэ вылӧ лӧгав. Гашкӧ, характерыс менам сэтшӧм.
Ильялысь пасьтасьӧмсӧ аддзиг, Лыско радліс. Зверь куяс лузанас тэчӧм серти, мукӧд асылын дорысь мӧдсяма ногӧнджык пасьтасьӧм серти сійӧ гӧгӧрвоис, мый сылӧн кӧзяиныс кӧсйӧ мӧдӧдчыны гортӧ. Лыско виччысис кузя да вӧсньыдика шутьӧктӧм шы, коді овлӧ кузь туйӧ мӧдӧдчигӧн. Но тайӧ шутьӧктӧм пыдди Илья горӧдіс понйыслы:
— Эн лок мекӧд, кольччы!
Лыско первойсӧ эз эскы, мый татшӧм чорыдасӧ кӧзяиныс шуис сылы, Лысколы, и, бӧжнас ӧвтчиг, сійӧ матыстчис кӧзяиныс дінӧ, быттьӧ кӧсйис висьтавны: тайӧ пӧ ӧд ме, тэнад радейтана понйыд. Но кӧзяиныс горӧдіс нӧшта чорыдджыка, кокнас топнитӧмӧн.
— Кылан?.. Толькӧ волы! — И, пищальсӧ пельпом вылас пуктіг, шутьӧктытӧг сайӧдчис понӧльяс сайӧ.
— Лок татчӧ, Лыско! — чукӧстіс Мишка. — Кыкӧн мӧдам вӧравны. Сытӧг ог йӧрмӧ. Сійӧ мед мунӧ. Повзьӧма: рынышсӧ чайтӧ сотчиг *. А коді сійӧс сылысь сотас, ог кӧ ме. Сотыштам коркӧ, небось, ог зевайтӧ, сылысь ог юалӧ ни. Ог пов ме сыысь; дугда повны; мед тайӧс тӧдас. Тырмас сэсся йӧзсӧ смешитны: ме абу ӧмӧй ыджыдджык вок.
* «Рыныш сотчӧ» — тані зонлӧн пӧдругаыс мунӧ верӧссайӧ мӧд сайӧ.
Лыско, кажитчӧ, Мишкаӧс эз кывзы. Сійӧ торйӧдчис сы дінысь, пуксис бӧръя кокъяс вылас да мӧдіс кывзыны, оз-ӧ чукӧст Ильяыс. Но Ильялӧн и дукыс нин мӧдіс кӧдзавны. Лыско первой мӧдіс никсыны, сэсся увтыштавны, а бӧрыннас терпениеыс бырис, да асывъя рӧмыдыс шыасис гажтӧма омлялӧмӧн.
Аслас пон вежӧрӧн, ёнджыкасӧ инстинктнас, ру пыр моз, Лыско кыліс, мый сійӧ кӧзяинкӧд мыйкӧ неладнӧ, мый сылӧн эм кутшӧмкӧ шог, и муніс скӧрмӧмӧн; муніс сытӧг, Лыскотӧг, и код тӧдас, дыр-ӧ кежлӧ сійӧ муніс...
Дыр кыліс Илья омлялӧмсӧ Лысколысь. Нор шыыс ӧтарӧ ыламмис и ыламмис, а сэсся быттьӧ орис, колис сӧніка вӧр сайӧ, руа сынӧд пӧвсӧ вошис. Но пеляс дыр на кыліс омлялӧмыс, и кажитчис: эз ачыс, Илья, мун Лыско дінысь, а Лыско муніс Илья дінысь, ас бӧрсяыс Ильяӧс чуксаліг. Здук кежлӧ лоис весиг аслыснога, прӧщайтчана гажтӧм, кутшӧм овлӧ муса мортӧс дзебӧм бӧрын, кор думыштан, мый сійӧ сэсся некор нин оз волы, оз сёрнитышт тэкӧд.
Кок улын мурчкакыліс кытсюрӧ лӧзӧдӧм нин ульдӧм лым. Илья петіс кӧреннӧй туй вылӧ, коді, збыльвылас, кысянькӧ тасянь, шор берег вӧрсяньыс на и заводитчӧ, пыркнитіс ас вывсьыс сӧніка лымсӧ, коді абу на удитӧма дзикӧдз сывны паськӧм вылас.
Зверь-пӧткалӧн коктуйыс унаысь пӧперегаліс Ильялысь лэччан туйсӧ: татшӧм лымйыд ветлыны гусьӧн некодӧс оз лэдз. Бура тӧдчис, кыдзи ласича вӧтчӧма колода бокті шыр бӧрся, а колода вывті кузя чеччалӧма сьӧдбӧж; тӧдчис вӧрпу кості дозмӧрлӧн крестасьӧмыс, пожӧмысь пожӧмӧ, козйысь козйӧ уръяслӧн кыскасьӧмыс; аддзыліс Илья и ручлысь коктуй вурыссӧ, и кӧчлысь ӧти ногӧн, не збыльног пернапасасялӧм туйсӧ... Но водзын, шор пӧкатын, коді паныда Ильялы, коктуйыс тыдаліс паськыдджык. «Тыдалӧ, вӧралысь прӧйдитӧма», — думыштіс Илья, а аслас, кылӧ, юрсиыс вӧрзис нин шапка улас. Эз, эз полӧмла кыпӧдчышт сылӧн юрсиыс, а татшӧм коктуйсӧ виччысьтӧмысла. Сійӧ матыстчис. Асывдорыс на шор йывлань кайӧмаӧсь кык ош — ӧтиыс ыджыд, паськыд коктуя, а мӧдыс пи.
Илья думыштіс: пищальыс сылӧн зарадитӧма ур вылӧ дай ош пуляыс вӧлі сӧмын ӧти; лыяс кӧ ур зарадсӧ выльпӧв зарадитӧм ради, ошкыс вермас кывны да ылӧ пышйыны; но талун кӧ оз коктуяв, лэччылас гортӧ, вермас лымйыс сывны дзикӧдз, либӧ кодкӧ мӧд вӧралысь водтӧдас тайӧ ошъяссӧ гуӧ. Коктуй вылӧ видзӧдіг, тадз думайтіс Илья... и выльысь дрӧгмуныштіс: ошкыс ӧд тайӧ тӧдса нин — пӧла кока ош, кодӧс аддзывлісны Веракӧд пув вотігӧн. Збыльысь сідз! Вот дивӧыд! Ӧд тайӧ ошсӧ вӧтлӧм бӧрын сэки Илья сетіс Вералы алӧй ленточкасӧ, и Вера сійӧс босьтіс. Дивӧсьыс-дивӧ! Тайӧс кӧ виан, нэм-чӧжтӧ казьтывлан — том мортлӧн медбур вояс йылысь паметь тайӧ. «Да, — пӧрысьӧ-нэмӧ аслад пи-нывлы мӧдан висьтавлыны, — не тіян кодьӧсь томдырйи ми мамыдкӧд вӧвлім: сійӧ ныв, а ме том морт на куш киӧн тышкасьлім пияна ошкӧд, кодӧс сійӧ жӧ арнас ме кыйи».
Кытыськӧ нӧшта содіс повтӧмлун, вынаджыкӧн мӧдіс кажитчыны дрӧбӧвик пищальыс, лэчыдджыкӧн лоис пуртыс кучик пуртӧсас, и Илья веськӧдчис ош коктуйӧд. Мый лоас — ло!
Вӧрпу вылысь шлявгис сӧнік. Илья первойсӧ эз кӧсйы ёна кӧтӧдчыны, муніс виччысьӧмӧн, но ошъяс мӧдісны мунны сук понӧля берегӧд, и Илья регыд кӧтасис, косіныс колис сӧмын морӧс гӧгӧрыс, кучик пельпомъяса лаз улыс.
Вӧтчис вель ылӧ нин. Пияна ош муніс веськыда ӧтар шор берегӧдыс. Но немысьмогӧ сылӧн коктуйыс друг лэччис шор адзӧ, сэні кытшлалыштіс и вошис. «Шор адзас ӧмӧй гуасис?», — думыштіс Илья, а аслыс лои шуштӧмкодь сыысь, мый сійӧ матын пияна ош дінын. Гашкӧ, ӧні ошкыс буретш кысянькӧ видзӧдӧ да лӧсьӧдчӧ чеччыштны сы вылӧ. Зэлалісны став сӧнъясыс, кынмӧм пыдди лоис пӧсь. Вот, вот, горӧдӧмӧн ошкыс уськӧдчас Илья вылӧ, и сійӧ повзяс, шӧйӧвошас, оз эшты нинӧм вӧчны. Но ошъяс некӧн эз кывны ни эз тыдавны.
Илья вӧчис первойя ыджыд кытш — ошъяс ылӧджык абу мунӧмаӧсь. Мӧдіс вӧчны мӧдӧс, ичӧтджыкӧс; муніс кань моз, видзӧдіс-смекайтіс быдлаысь син доймытӧдзыс. И кор мӧдіс вуджны шорсӧ — аддзис ошпиыслысь коктуйсӧ, сійӧ век кайӧма шор йывлань. «Мыйла ӧтнас!» — думыштіс. И сӧмын на кӧсйис мӧдӧдчыны тайӧ коктуй бӧрся, кыдз коктуйыс кытчӧкӧ вошис жӧ. «О-о! Ме дорысь найӧ мудерджыкӧсь», — бара думыштіс Илья, кор нин аддзис, мый ошъясыс мунӧны ваӧдыс, мед дзебны ассьыныс коктуйсӧ гу дінаныс воиг. Ваӧд мунісны верстджын кымын, но пиыс корсюрӧ петавліс берегӧ, а ыджыд ошлысь коктуйсӧ позис аддзывны шор вомӧнса колодаяс вылысь да шорсьыс няйта местаясысь.
Вӧлі лӧнь, век руакодь. Дзормӧм козъяс вылысь войталіс лымва. Корсюрӧ вӧрзьыштавлісны мудінса понӧльяслӧн увъяс, кор на вылысь быгыльтчас сьӧктаммӧм лым, — повзьӧдлісны Ильяӧс. Но Илья век муніс водзӧ, киас пищальсӧ кутіг. Со бара вӧрзьыштіс понӧль. Эстӧн ещӧ... Но?.. Мый тайӧ? Ильялӧн тушаыс быттьӧ кӧдзавліс. Пищальлӧн прикладыс ачыс матыстчис пельпом дінӧ. И прицел пыр видзӧдіг нин, Илья аддзис ошкӧс; ошкыс куйліс кӧчка вылын, гу розь дорын да, кажитчӧ, видзӧдіс Илья вылӧ. Илья метитіс сылы плешкас, водз чуньнас личкыштіс куроклысь пезьгӧдансӧ. Курок — чок, и... эз лый; мӧдысь — чок... Курок кӧтасьӧма. Дрӧгнитісны кияс. Илья гусьӧн ёрччыштіс и сэк жӧ думыштіс: «Гашкӧ, эновтны? Гашкӧ, оз пышйы, кольччас тӧвйыны?» Но ош вӧрзьӧдчыштіс кокъяснас, тыдалӧ, лӧсьӧдчис чеччыштны Илья вылӧ. Лузансьыс Илья корсис порок доз, а сійӧ некыдз эз сюр. Сэсся сюрис... Капсуль вылӧ кисьтыштіс порок. Мӧдіс пуктыны выль пистон. Пистон усис, вошис. Пуктіс мӧдӧс. «Оз, эновтны оз позь. Сійӧ менӧ аддзӧ, — думыштіс бара. — Вермас вӧтӧдны, уськӧдчыны ме вылӧ. Главнӧ оз ков повны. Повзьӧм морттӧ и омӧлик пон пурӧ». Нӧшта здук... и шковгис лыйӧм шы. Ош лёкысь горӧдіс, вомнас тшапкис сынӧдсӧ, уськӧдчис Илья вылӧ... Илья кватитіс пурт, чеччыштіс коз сайӧ, удитіс кежыштны первойя уськӧдчӧмсьыс. Дурмӧм ош зурасис кыддзӧ, гартыштчис. Тыдалӧ, ранитчӧма. Думайтны некор, виччысьны — сідзжӧ. Илья ачыс уськӧдчис ош вылӧ, мед ошкыс эз удит уськӧдчыны выльысь, зургис пуртнас ошкыслы, но мыйӧкӧ крукасис, усис, лоис ош улын. Ош кыткӧ, кылӧ, курччис... мӧдысь курччис. «Но вомыс, кӧні сылӧн вомыс? Сэтчӧ колӧ сюйны ассьым киӧс, пӧдтыны ошсӧ», — югнитіс юрас Ильялӧн. Илья пидзикок вылас нин. Веськыд киас югъяліс сылӧн пурт. Со и вомыс — паськыд да би кодь гӧрд — пиньясыс еджыдӧсь. Шуйга кисӧ Илья тойыштіс сэтчӧ. Ош сійӧс курччис, ёна доймис. Но кыскыны бӧр оз позь, первойя калькӧдӧмӧн, Илья сюйис сойнансӧ. «А! Сюрин! — радлыштіс сійӧ. — Ӧні зон, курччассьӧм! Тырмас!» И сэк жӧ бара югнитіс пурт, мӧдысь югнитіс. И ош пидзикокасис, быттьӧ тайӧн шуис: вермин пӧ, сетча, да вочасӧн пӧрис.
Ош вомысь Илья перйис эз ассьыс шуйга сойсӧ, а гӧрд ветьӧк — вирӧсьӧс, косяссьӧмаӧс. «Бласлӧ кристос...» — шуис аслыс да синъяснас мӧдіс корсьны кӧртӧд, а ачыс кыліс, кыдзи мӧдіс шогӧдны, дрӧжжитӧдны. Но кӧрталӧм пыдди сійӧ котӧртіс шорӧ да мӧдіс мыськавны сойсӧ, и сӧмын ӧні аддзис, мый сойсьыс кык розьӧд вирыс петіс ключысь моз. «Колӧ сувтӧдны вирсӧ, вермас петны ставыс. Ме тӧда вир сувтӧдан молитва». И бӧр котӧртіс ош дінӧ, кокнас чужъяліс вирӧсь, нӧйтчӧм лымсӧ, габыртіс сэтысь мусӧ да, рана вылас сійӧс пуктіг, ӧдйӧ мӧдіс шуавны:
— Во имя отца сына святаго дука, аминь. Ёль шор и Сімва ю кровы вода кровы раны не щетет дука не будет дуда не дует два золота пречестая богородица утерай укрывай защитье закрытье собелыми платком тури буди аминь кров стой как вы белая камень.
Но вир эз сувт. Лыддис ещӧ ӧтикысь дай ещӧ... Вир вылӧ заговор вӧлі вынтӧм. «Гашкӧ, кутшӧмкӧ кыв колис? Гашкӧ, не сідз шусис? Енмӧй... — повзьӧдліс Ильяӧс думыс. — Петас менам став вирӧй. Кос сунистӧг ме кӧтасьӧма сӧніка ваӧн. Кӧтасис, кӧнкӧ, истӧг. Мый ме лои?.. Кӧть эськӧ петны туй вылӧдзыс, биасьны туй дорас, косьтысьыштны... Мый мекӧд лоис?..» Тадз думайтіс, а ачыс веськыд кинас гач кӧвсьыс кыскис кымынкӧ сунис да найӧс крестӧн тэчис ранаяс вылӧ, но и тайӧ крестъясыс эз вермыны сувтӧдны вир петӧмсӧ.
Ильяӧс шогӧдіс ёнджыка, мӧдіс дурмӧдны, син водзас артмалісны виж кругъяс. Кӧть эськӧ горзыны, кодӧскӧ чуксавны. Но коді сійӧс татысь кылас, коді отсалас? Со мӧдісны катласьны пуяс, кок увсьыс вӧрзис муыс, мӧдіс пӧлыньтчыны.
— Ой-о-ой! Отсалӧй меным! — горӧдіс Илья и сэк жӧ ӧвтыштіс кинас, быттьӧ тайӧн шуис, мый век кӧть пӧ горзы, некод жӧ нин оз кыв, оз отсав, бурджык, ачыд кӧ верман мыйкӧ вӧчны. Но выльпӧв вӧрзисны пуяс, ёнджыка дзибыртчис муыс, сы дінын куйлысь ошкыс. А сэсся ставыс — му и вӧр — ӧтпырйӧ кымыштіс Ильяӧс юр вевдорсяньыс, быттьӧ гуаліс сійӧс, но эз личкы, эз пӧдты. Мӧдарӧ, Илья улысь вешйыштіс муыс, и Илья мӧдіс быгыльтчыны кытчӧкӧ пыдӧстӧм пропастьӧ — первойсӧ ньӧжйӧник, а сэсся век ӧдйӧджык и ӧдйӧджык...
«Ой, ой, о-о-ой! Кутӧй менӧ, кутӧй!» — горзіс сійӧ, но горзӧм шыыс весиг аслыс эз кыв, вевттьысис кутшӧмкӧ шувгӧмӧн. — «Ме быгыльтча гуӧ, кутӧй!»
И кылӧ сійӧ, кыдзи гу пыдӧссяньыс, лым пӧгребсянь моз, сылы паныд пӧльыштіс кӧдзыдӧн. Тайӧ кӧдзыдыс ӧтарӧ содіс и содіс... А сэсся мӧдіс кажитчыны, мый сійӧ оз нин усь, куйлӧ; кӧнкӧ матын сёрнитӧны йӧз. «Но мед сёрнитӧны кӧ, мед. Меным ӧні и натӧг лӧсьыд. Ме ӧтнам мӧда куйлыны». Йӧзыслӧн гӧлӧсыс сэсся лоис матынджык. Йӧзыс тӧдӧны Ильяӧс, чуксалӧны сійӧс. Но Илья быттьӧ нарошнӧ оз шыась. Со найӧ, кылӧ, мӧдісны сёрнитны нин, шуалӧны: «Первой сійӧс колӧ шонтыны, косьтыны сылысь паськӧмсӧ». А Илья аслас думсьыс налы вочавидзис: «Да, да, ті сідзи и вӧчӧ». Найӧ, кылӧ, сідзи и вӧчӧны: лоис шондіа, гажа. Илья пукалӧ асланыс керка мышкас, звӧз помас, шонтысьӧ. Но йӧзыс, кылӧ, сёрнитӧны и мӧдтор: кӧсйӧны клячавны Ильялысь сойсӧ. «Клячавны менсьым сойӧс? Ог, ог сет ме сійӧс тіянлы. Сійӧ менам висьӧ, ош курччаліс. Кыланныд?» — шуалӧ Илья, а сылысь оз кывзыны, весиг быттьӧ оз кывны, вӧчӧны асногыс, — клячалісны сэтшӧма, мый сойыс сылӧн орис. «Но мед орис кӧ, висьныс кӧть дугдіс *. Вот тадзи Илья кӧть нэмчӧжыс олас: шоныд и некыт оз вись. Толькӧ эз сетны сылы дыр овны тані. Ӧти морт, кылӧ, шуӧ: «Колӧ мӧдӧдчыны, дась югыдӧн муныштны». «Ог мун ме, — висьталӧ налы Илья, — некытчӧ ог мун татысь, меным и тані лӧсьыд». А налы шу кӧть эн. Ильяӧс босьтісны, кытчӧкӧ лэптісны вылӧ, кӧдзыдінӧ. Бара пемдіс, Илья бара мӧдіс быгыльтчыны увлань.
XX
Кузь арбыд кывсисны кӧинъяс. Йӧръяс сайысь найӧ шочиника джагӧдавлісны ыжъясӧс, куканьясӧс, селетӧк чаньясӧс *. Лымъявтӧдз сиктъясӧ эз пыравлыны. Но кор усис лым да став скӧтсӧ йӧрталісны картаясӧ, гидъясӧ, сэк кӧинъяс смелмисны, быд вой мӧдісны волыны карта сайясӧ, и эз сӧмын ӧти сиктӧ, а унаӧ, ӧти и сійӧ жӧ войӧ. Кытысь понйӧс сӧтасны, кытысь кутшӧмкӧ шыблас гуниктасны, а кытчӧ и «гӧститны» пыравласны, — кӧинӧс, шуӧны, кокыс вердӧ.
*Селетӧк чань — нёньпом чань.
Гафар Макарович Савинӧс кокыс жӧ вердӧ, и не сӧмын вердӧ, но и озырмӧдӧ. Быттьӧ тшыг кӧин — толькӧ кузьджык кока да пӧттӧмджык горша, — аслас приказчиккӧд сійӧ петкӧдчылас первой кытӧнкӧ Лузйын, Сыктыв вожын, сэсся — Изьваильын; кывлан да сійӧ пӧ Эжва вожъясӧд, Висер вожъясӧд нин гуляйтӧ; ӧтилаысь пӧръялас чул ку, мӧдлаысь — десяток сьӧдбӧж ку, норкаяс; коймӧдлаысь — лӧсьыдика мырддяс креста руч ку, рысь ку; а кӧч кутӧ, сьӧла-дозмӧртӧ быдлаысь кураліс додьтыръясӧн. Тайӧ додьтыръясыс Савин тшӧктӧм серти ёсь ныра пыжъясын кывтісны-катісны визув косьяс вывті; доддя туйястӧм гырысь вӧлӧкъяс вуджиг, качайтчисны вӧв спинаяс вылын, йӧз мышкуяс вылын; пӧчинокъясысь, ичӧтджык грездъясысь чукӧрмисны гырысьджык сиктъясӧ, вӧлӧстьясӧ, мед найӧс топыда вуравны гырысь мешӧкъясӧ, тэчны выль бӧчкаясӧ да мӧдӧдавны кытчӧкӧ ылӧ, гырысь ярмангаяс кежлӧ.
Тайӧс, вой мулысь шоныд да небыд озырлунсӧ, чӧскыд яйсӧ, шуӧны, кытчӧкӧ нулӧмаӧсь и важӧн, пӧльяслӧн пӧльяс дырйи на. Толькӧ сэки абуджык пӧ тадзи чукӧртлӧмаӧсь да абу тадзи и нулӧмаӧсь. Юяс кузя пӧ сэки волывлӧмаӧсь разбойникъяс да вӧралысьяслысь зверь-пӧткасӧ мырддявлӧмаӧсь косьӧн, нинӧм мынтытӧг. Шуӧны ещӧ, тайӧ зверь-пӧткасӧ нулывлӧмаӧсь ыджыд царлӧн слугаясыс, чукӧртлӧмаӧсь быд керкаысь дон мынтытӧг жӧ. Но тайӧ вӧлӧма важӧнсьыс-важӧн, кольӧма сӧмын казьтывлӧмыс. Ӧні оз важмоз. Зверь-пӧткатӧ ӧні вузалӧны купечьяслы сьӧм вылӧ, а сьӧм вылад, майбыр, рӧдимӧй мам толькӧ оз сюр, а сэсся ставсӧ позьӧ ньӧбны: кыш и кӧм, чер и пурт, чай и сакар. Прӧмыссӧ вузалан лун — вӧралысьлӧн праздник, нимлунсьыс-нимлун. И кодыр Матвей Степан ордӧ сёр рытӧ кысянькӧ бара воис ньӧбасьны Гафар Макарович, купечкӧд киасьтӧдз на Степан тшӧктіс Марпалы пузьӧдны самӧвар.
Тайӧ рытӧ Савин, кажитчӧ, тэрмасис ещӧ нин ёна, но Степан сійӧс эз лэдз.
— Верман мунны, — сераліс сійӧ. — Толькӧ ог сет ме тэд весиг ни ӧти лӧз ур ку, он кӧ пукалышт ме ордын. Вот пузяс пӧсь ва, юам, сёям да сэк вӧлисти и мӧдам вузасьны-ньӧбасьны.
— Ок, и морт тэ, Степан Матвеевич, — кышансӧ пӧрччиг нин, нарошнӧ небыда шуаліс Савин. — Репей турун кодь тэ, некыдз тэысь мынны он вермы.
Степанлы вӧлі нимкодь сыысь, мый сійӧ вермӧ тшӧктыны вӧчны асласног не кутшӧмкӧ ас кодь жӧ мортлы, а Савин купечлы. Шуис не лэдзны Савинӧс чай ютӧг — и пом; шуис — ог сет ни ӧти ур ку — и пом. Мый тэ сылысь босьтан? Аслас прӧмыс вылын кӧзяин, нинӧм он кер! А оз кӧ кывзысь Степанӧс Савин купечыд, мед мунӧ зверь кутӧг, Степан сытӧг аддзас ньӧбысьтӧ. Вишкун Ласей, кӧнкӧ, узьныс оз вермы, Степанлысь прӧмыссӧ виччысьӧ. Сійӧ, Вишкуныд, тӧдӧ, мый Степан ассьыс прӧмыссӧ сылы вузаліс вывті на этша и коркӧ ваяс ӧтиысьӧн ставсӧ — мешӧкъяс тыр. И быттьӧ талы вочакыв пыдди, мый Вишкунлы сійӧ вузалас курас-карассӧ, Степан шуис:
— Нинӧм тэд, Гафар Макарович, сэтшӧма тэрмасьнысӧ да войнас ветлыны: миян вӧралысьяс тэнӧ и виччысьӧны, зверь-пӧткатӧ асьныс тэд ваясны, луннас, лавкаад, сӧмын курав.
Тайӧ кывъясысь Савинлӧн нюммуныштіс паськыд чужӧмыс, но эз ёна, эз: сійӧ кужӧ асьсӧ кутны буретш сэтшӧм ногӧн, кутшӧм ногӧн сылы сюрас унджык зверь-пӧтка, вузалас унджык тӧвар. Оз пируйтӧм ради, оз кутшӧмкӧ коми кыйсьыськӧд сёрни-басни вӧсна сійӧ ветлӧдлы таті, помасьлытӧм пармаясті, кӧні и йӧзыс олӧны сӧмын юяс пӧлӧн да лыд сертиыс, ӧдвакӧ, лоӧны сы мында, мыйдта сылӧн рӧднӧй Казань карас. А Казаньыд ӧд зэв на шӧркодь кар. Гафар Макарович терпитӧ зэрсӧ и слӧтсӧ, туйястӧм кузь вӧлӧкъяссӧ и лудік-тӧрӧкана керкаяссӧ сы вӧсна, мед гортас воны нопъя черань кодьӧн, мед ӧти-кык воӧн лэптысьны медся вылын судтаӧдз, коді эм Казань карса купечьяс мирас, да тайӧ судтасяньыс видзӧдны увлань, посньыдджык купечьяс вылӧ сэтшӧм жӧ ногӧн, кутшӧм ногӧн лэчыд гыжъя варыш видзӧдлывлӧ увлань, вылынінын пукаліг, да бӧрйывлӧ аслыс сёянсӧ сэтшӧм лэбалысьяс пиысь, кодъяслӧн бордъясыс слабӧсь на.
— Кодъяс нӧ, ньӧбасьысьясыс, волывлӧны тіян сиктъясӧ? — юаліс сійӧ.
— Ставӧн, кодлы абу дыш, — вочавидзис Степан, — Коми и роч, татарин и еврей; зарни пиньяса купеч и киссьӧм кышана прасол — ставыс. А вот тэнӧ медъёна виччысьӧны. Тэнад тӧварыд, видзӧдтӧ, бурджык, загранишнӧй, аглицкӧй.
— О-о! — ошйыштчис Савин да малыштіс ассьыс югъявтӧдз бритӧм юрсӧ. — Менам тӧварыд неуна бурджык тіян Ласей Спиридоновичыдлӧн дорысь. — И гораа серӧктіс. Степан серӧктіс жӧ, а сэсся шуис:
— Ласей Спиридоновичыдлӧн тӧварыс сісь. Эм сылӧн роч ной, коді кык во нин куйлӧ лавка джаджъяс и некод сійӧс оз босьт; сыӧ весиг чуньыд пырӧ кӧрт тув моз, а донсӧ век оз чинт.
— Роч нойтӧм во виччысьӧ, — нӧшта нин гораа серӧктіс Савин. — Толькӧ татшӧм воыд дыр оз во, ой, дыр!
— Мукӧд воӧ сылысь босьтавлӧны и сісь тӧварсӧ, — бара шуис Степан. — Кольӧм во став сісь няньсӧ вузаліс, а донсӧ весиг ыджыдджыкӧс босьтіс.
— Ай, омӧль морт, ай, яндысьтӧм морт! — Вишкун Ласейӧс дивитіс Савин, и Степанлы таысь вӧлі лӧсьыд.
Пызан вылӧ Марпа лэптіс самӧвар. Тайӧ самӧварсӧ налы регыдӧн на вайис Савин да босьтіс шӧркодь дон: тыдалӧ, Нӧрысйыв сиктса медбур вӧралысьыскӧд сійӧ думайтӧ тӧдмасьны уна во кежлӧ.
Степан мигнитіс гӧтырыслы, и Марпа гӧлбӧчысь петкӧдіс джынъявтӧм на, сургуча бутылка вина.
— Со тай, бур кӧзяйкаыд гӧстьтӧ виччысьӧма на, — быттьӧ шензьыштіс Степан, а сэсся содтіс: — Бур юантор дінад и закускаыд оз мешайт, кӧзяйка.
Но Марпалы висьтавны оз ков, сійӧ и сідз тӧдӧ, кодыр мый колӧ вайны пызан вылӧ.
Вӧралысь да купеч юисны ӧти румкаысь. Савин вочасӧн гӧрдӧдіс, Степан варовмис, а Марпа кисьталіс чай да кывзіс налысь сёрнисӧ. Кывзіс и думайтіс сы йылысь, мый налӧн вот лоис нин асланыс самӧвар, пызан вылын сотчӧ карасинӧвӧй лампа, коді сартаса би моз оз тшынӧд синтӧ. Думайтіс ещӧ сы йылысь, мый налӧн, Степаныскӧд, эм кык жӧник, кодъясӧс найӧ гӧтраласны да содтасны семьясӧ. Мишкалӧн гӧтырнас, дерт, лоӧ Вера, а Ильялы ковмас бӧрйыны бур батьмама, бур рӧдвужа гӧтырпу, кодлӧн приданнӧйыс шензьӧдас суседкаяссӧ.
Савин быттьӧ лыддис Марпалысь думъяссӧ, мӧдіс сёрнитны пияныс йылысь.
— Шудаӧсь ті, гозъя: бур пиянӧс быдтӧмныд. Ми вот чай юам, а найӧ, колӧкӧ, ӧні кутшӧмкӧ дона зверӧс пӧрччӧдӧны... Дивъя тіянлы овны татшӧм пияннад.
Марпа видзӧдліс верӧс вылас, и Савин бара быттьӧ гӧгӧрвоис Марпаӧс, содтіс:
— Да и батьмамыс налӧн абу туйтӧмӧсь. Сідз ӧд, Степан Матвеевич?
— Ме тӧ мый, — сёрнисӧ мӧдарӧ бергӧдіс Степан, — менам отсасьысьяс лоины, а вот кӧзяйкалӧн отсасьысьыс абу.
— Кӧзяйкаыдлӧн отсасьысьыс абу? — нӧшта нин ловзис Савин. — Пустяк! Ӧти жӧник тэнад эм, мӧд жӧник эм! Кӧть кыкнансӧ ӧти сайысь гӧтрав! Во! Мый ковмас тіянлы свадьба кежлад, ставсӧ вая.
— Кыкнансӧ кӧть ог, а ӧтисӧ лоӧ гӧтравны, — шуис Степан да, гӧтыр вылас видзӧдлӧмӧн, содтіс: — Йӧввыв гӧгӧрыс, буди, панлыны ковмас делӧсӧ.
Марпа шыасис жӧ:
— Тэ, кӧзяин, коддзыны нин мӧдӧмыд...
— Степан Матвеевичыд тӧдӧ мый да кодыр колӧ вӧчны, — Степанӧс панйис Савин. — Пӧрысьджык писӧ гӧтравны, а томджыкыслы ньӧбны гудӧк. Во! Веськыда ме сёрнита, Степан Матвеевич?
— Гудӧк йывсьыд ог тӧд, эг на думыштлы, а пӧрысьджык пиӧс збыльысь гӧтралам. Тэд, Гафар Макарович, ковмас вайны жӧниклы кышанпу, дӧрӧмпу, мед вӧлі честь честью.
— Ваям, ставсӧ ваям. Жӧниклы гӧтрасян паськӧм ваям, а жӧникпуыдлы гудӧк, толькӧ ёнджыка вӧралӧ, унджык зверь-пӧтка кыйӧ.
— Код тӧдас сэсся, кыдзи водзӧ лоӧ вӧралӧмыс... Ми ӧд омӧльӧсь вӧралысьясыд... — шуис Степан да чеччис пызан сайысь. Сійӧ весиг эз юав Савинлысь, петкӧдны-ӧ талун зверь куяссӧ, а пырис гӧлбӧчӧ да петкӧдіс сэтысь найӧс моздор тырыс, джоджӧ вольсаліс шабур да сы вылӧ кисьтіс.
— Ӧні кежлӧ тайӧ ставыс.
Савин эз шу ни ӧти кыв, водзсьыс вештіс чай стӧкансӧ, чеччис пызан сайысь да лампасӧ матӧдіс пызан помӧ. Ур куяссӧ сійӧ прамӧя эз и видлав, а сӧмын лыддис да десятокъяссӧ шыблаліс бокӧджык. Но тулан куӧс бергӧдліс вель дыр.
Тулансӧ видлалігкості и Катшыс кодӧскӧ, кылӧ, увтыштіс пос помын. Керкаӧ пырис Ласей Спиридонович. Кузь пальтоа, сійӧ сувтіс джодж шӧрӧ, пернапасасис.
— Чай сакаром тіянлы! — шуис сійӧ, а чужӧм сертиыс тӧдчис, мый та бӧрын шуас буретш сійӧс, мыйысь водзвыв нин повзис Степан.
— Волы, волы, небывалӧй гӧсть... Кысянькӧ мыйкӧ усьӧмыд-вошӧмыд татшӧм сёрӧннас, — шуис Марпа. Степан содтіс:
— Чай юны миянкӧд, Ласей Спиридонович.
Но Ласейлӧн вежсис нин гӧлӧсыс.
— Вузасян?!
Степан видзӧдліс Савин вылӧ, коді ӧні видлаліс сьӧдбӧж куяс нин, да, аслыс виччысьтӧг, смела вочавидзис:
— Да, прӧмысӧс ассьым вузала.
— А тӧдан-ӧ тэ, мый ме ордын эм тэнад расписка, код серти став прӧмыстӧ тэ должен вузавны сӧмын мем?
— Кутшӧм нӧ сэтшӧм расписка? — друг лыбӧдіс юрсӧ Савин да кӧсйис мездыны Степанӧс.
— Тэнсьыд оз юавны. А эсійӧ зверь куяс дінас ассьыд сӧс киястӧ эн нюжӧд. На вылын кӧзяиныс ме.
— Тайӧс менам ньӧбӧма нин, — читкыртлыштліс синъяссӧ Савин. — Кӧзяиныс тайӧ зверь куяс вылас ӧні ме нин.
— Кӧбылаяс вылын тэ кӧзяиныс! — горӧктіс Ласей. — Некрещеннӧй! Кӧбыла яй сёйысь!
— Мыйла сэтшӧма пинясьны? Ме абу тэ ордын, тэнсьыд нинӧм ог вӧрӧд. Мыйла сэтшӧма горзыны?
— Тэ он лысьт ни ӧти ур ку босьтны тайӧ керкаысь.
— Ме ог прӧста босьт, а ньӧба, быд ур ку вылӧ сета сы мында, мыйта сійӧ сулалӧ. А тэ, кывлі, тыр донсӧ он сет дай сісь тӧварӧн вузасян. Энлы, эн вӧрзьӧд ни ӧти ур ку: тайӧ, мися, менам, ньӧбӧма нин.
— А тэ, тэ, сӧкӧл, — Степанлань югнитіс гӧрдӧдӧм синъяснас Ласей, — вузалан кӧ, мӧдан на жалитны. — И шапкаасиг уськӧдчис ывлаӧ.
Степан сулаліс шемӧс, эз тӧд кодарӧ мый вӧчны. Гашкӧ, збыльысь мыйкӧ ыджыд лёктор вӧчас тайӧ Ласей понйыс? Гашкӧ, кабалаыслӧн, кыдзи шуӧ Степан бумагасӧ, збыльысь эм кутшӧмкӧ ыджыд вын да Степанлы ковмас вочакыв кутны?
— Тэныд, Гафар Макарович, ставсӧ, буди, ог вузав; сыысь ӧд он мын. Збыльысь вермас мыйкӧ вӧчны. Сылӧн выныс ыджыд: поп и судья, старшина и урядник — ставыс сы дор.
— Мыйся нӧ тіян расписка сэтшӧм эм? — юаліс Савин, и Степан висьталіс ставсӧ, кыдзи вӧлі делӧыс.
— Тайӧ кӧ сӧмын, шогсьыны нинӧмысь, — бӧрыннас нин шуис Савин. — Сэн ӧд, распискаад, абу шуӧма, мый мӧдлы вузалӧмысь судитны тэнӧ мӧдасны.
— Абу эськӧ да.
— Со тэныд тайӧ куяссьыд сьӧм да водзӧ унджык кый, а ме мӧдӧдча.
— Збыльысь ме шуа, Гафар Макарович, — кевмысьӧмӧн моз нин мӧдіс шуасьны Степан, а Савин зверь куяссӧ аслас мешӧкӧ сюяліс да сюяліс. Сэсся муніс Степан ордысь.
Марпа пайкучкысис.
— Сэсся нӧ кыдзи мый лоӧ? — юаліс.
Степан пукаліс пызан дорын нин, лыддис сьӧм.
— Эн мешайтчы мем, — шуис гӧтырыслы. — Сьӧмыс тай киын-а, сэсся кӧть мый ло... Нинӧм пӧ тай оз вермы вӧчны.
Та вылын и орис сёрниыс. Марпа мӧдіс уберитны пызан вылысь. Но керкаын вӧлі шуштӧм. Вишкун Ласейлӧн скӧрмӧмӧн петӧмыс повзьӧдліс.
XXІ
Кылӧ, бара увтыштіс Катшыс. Гозъя мӧдісны кывзысьны, видзӧдлісны ӧти-мӧд вылас.
«Бара ӧмӧй локтӧ, — думыштісны. — Ӧні кокшыыс абу ӧтнаслӧн нин».
Кодъяскӧ, кылӧ, кайисны нин кильчӧ пос, гольснитісны посводз ӧдзӧсӧн, ньӧжйӧник сёрнитышталӧны. «Кодъяс нӧ мый сэні сэтшӧмъясыс? Мыйла дыр оз пырны?» Гозъялӧн мыйлакӧ вӧрзисны сьӧлӧмъясыс.
— Бинас петавлы, буди, Степан, — эз вермы терпитны Марпа. Но сэк кості воссис керка ӧдзӧс, и пырис Мирон — вӧралан паськӧма, кӧтасьӧма. Сійӧ здоровайтчис, сувтіс джодж шӧрӧ.
— Бурысь-ӧ лёкысь татшӧм сёрӧныс, Мирон Педӧрӧвич? — юаліс Марпа, а асьсӧ, кылӧ, дрӧжжитӧдіс, чайнӧй блюдыс дзугсис чашка чышкӧд пиас.
— Быдногыс лоӧ ветлыны, Марпида, — шуис Мирон, ас пиас мыйкӧ дзебиг. — Быдногыс овлӧ вӧралысьыдкӧд... Видзӧдтӧ, асланыд пиян вӧсна енмыслы кевмылӧмныд на...
— Мыйкӧ лоис миян пиянкӧд? — повзьӧмӧн юаліс Степан, а Марпа уськӧдчис Мирон дінӧ, кутіс сійӧс сойӧдыс да шы сеттӧг вӧрӧдіс вомнас. Чайнӧй блюдыс усис джоджӧ, жугаліс.
— Ильяыд ошкӧс кыйӧма да неуна тышкасьыштӧмаӧсь найӧ. Энӧ повзьӧ... Кокньыдика дойдалӧма... Толькӧ вот вирыс уна петӧма да садьсӧ воштӧма.
Бӧръя кывъяссӧ Степан эз нин кыв, сійӧ гӧгӧрвоис ставсӧ да шыбытчис ӧдзӧсӧ.
И здук мысти бӧр воссис керка ӧдзӧс. Бледӧдӧм чужӧма, чӧв, ӧдзӧс порогсӧ воськовтіс Степан. Кияс вылас сылӧн вӧлі муса пиыс.
— Илья, Ильюш! — горӧдіс Марпа и пуксис лабичӧ.
Степан бӧрысь пырис Миронлӧн ёртыс, ас бӧрсьыс ньӧжйӧ, быттьӧ поліс кодӧскӧ садьмӧдны, пӧдлаліс ӧдзӧссӧ.
— А Мишкаыс? — тӧд вылас усис Степанлӧн.
Мирон дженьыдика висьталіс, мый ошъяс бӧрсьыс найӧ, ёртыскӧд, вӧтлысьӧны вӧлі мӧд лун нин да кор найӧ, ошъясыс, вуджисны Сімва ю туй, Илья первойсяньыс ӧтнас мӧдіс вӧтчыны ошъяс бӧрсяыс.
— Тыдалӧ, сійӧ вӧлӧм лэччӧ гортад да, ошъяслысь коктуйсӧ аддзӧмӧн, ошсӧ вӧтӧдны думыштӧма ӧтнас. Ми вӧлім матын нин, кор сійӧ, кылӧ, лыйис. Кылім, кыдзи горзіс ошкыс. Но, — помаліс Мирон, — кор Илья дінад локтім, сійӧ вӧлі куйлӧ ош дінас жӧ. Усьӧма сэтчӧ бӧрыннас нин, вирсӧ воштӧм бӧрын. Сыӧдз весиг ветлӧма шорӧдзыс мыськыны сойсӧ.
Ильяӧс пуктісны лабичӧ. Косяссьӧм да вирӧссьӧм паськӧмсӧ пӧрччӧдісны.
— Сійӧс эськӧ паччӧрад колӧ, мед шоналыштас. А сойсӧ першав вотӧдз разьны оз ков, — велӧдіс Мирон, и Степан гозъя сылысь кывзысисны. Найӧ талун асьныс нинӧм оз сяммыны вӧчны ни думыштны. — Да тарыт жӧ кодӧскӧ колӧ ыстыны першавла. Сійӧ ӧд, буракӧ, Типӧ сиктад, вӧлӧсьтад олӧ, асыв кежлӧ позьӧ вайны.
Шуисны ыстыны верзьӧма вӧв. Мирон кӧсйис вартӧдны ачыс, но Степан ӧлӧдіс:
— Тэ мудз, Мирон Педӧрӧвич. Кӧзяйка, буди, кодӧскӧ корсяс. Войпукыс, колӧкӧ, эз на разӧдчы. Сэтысь кодкӧ сюрас.
И Марпа котӧртіс ямщикӧс корсьны.
Вӧралысьяс бергалісны Илья гӧгӧр, сёрнитісны шӧпкӧдчӧмӧн, ветлісны гусьӧник. И буретш тайӧ кадӧ, кор быттьӧ колӧ ветлыны кокчуньйыв став мирыслы, гымӧн пырисны керкаӧ Вишкун Ласей, урядник да десятскӧй.
— Ещӧ лоӧ беспокоитыштны тіянӧс, кхе, кхе, — керкаӧ пыригмоз шыасис Ласей. — Мися, гашкӧ, ӧтнамлысь менсьым оз эскыны, кыдзи менсьым ур куяссӧ вузалӧны тотаринлы... свидетельясӧс вая. Ми закон серти олам...
Шуис и тшӧкмуніс: синмас сылы шыбытчис керкаын аслыссикас вежсьӧм. Лампа сулаліс паччӧр брус вылын, пызан убериттӧм, джоджын жугалӧм дозмук, гӧлбӧч вылын вуджрасисны йӧз, гусьӧн шӧпкӧдчисны...
Ласей кывзысьыштіс, сэсся шӧпнитіс урядниклы:
— Тані мыйкӧ неладнӧ. Эз-ӧ тотаринсӧ котшкӧдны?
Урядник кутыштліс шашка воропсӧ, нывбаба гӧлӧсӧн увтыштіс:
— Кодъяс сэн, паччӧрас? Мый керӧны?
Вочавидзис кодкӧ пӧлатювсянь:
— Ньӧжйӧджык, ваше благородие.
— А?.. — дрӧгнитісны пырысьяс. Тадз овлӧ сӧмын сэк, кор пемыдын пельӧс сайсянь виччысьтӧг кодкӧ горӧдас.
Пӧлатювса содтіс:
— Тіянтӧг сэн справитчасны.
Пӧлатюв вуджӧрын пукаліс тӧдтӧм морт — кӧтасьӧм паськӧма, сынавтӧм юрсиа. Сійӧ буретш пӧрччис кӧмкотсӧ, да сы вылӧ видзӧдысьяслы кажитчис, быттьӧ копыртчӧ лабич улӧ черла, мед уськӧдчыны на вылӧ. Ласей чеччыштіс урядник сайӧ.
Ме тэныд шуи... — бара вашнитіс. А ачыс думыштіс: «Со мый ради, вӧлӧмкӧ, Степан гӧститӧдӧма купеч Савинсӧ». Та кості урядник горӧдіс:
— Десятскӧй, сувт ӧдзӧс дорӧ! Петны некодӧс эн лэдз! — А ачыс, шашкасӧ кыскыштӧмӧн, уськӧдчис паччӧрлань. — Царь нимӧн тіянӧс... — и орӧдіс.
Паччӧр посъясӧд лэччис Степан. Киас кутіс лампа. Тӧдчис: лампаыс сы киын дрӧжжитіс.
— Мый колӧ тіянлы? — скӧрмӧмсӧ кутӧмӧн, не гораа юаліс.
— Ми воим могӧн, Ласей Спиридонович корӧм серти... Но тіян, тыдалӧ, тані... вирӧн пакнитӧ.
— Да, миян лоис ыджыд несчастье... Толькӧ, ен могысьӧн, эн горзы.
— А-а! Ті кӧсъянныд гусьӧн... Тайӧ делӧас кӧсъянныд дзугны тшӧтш миянӧс... Нолтӧ, вешйыв туй вывсьыс. Ме кӧсъя видзӧдлыны. Ласей Спиридонович, татчӧ!
— Паччӧрӧ тэнӧ?.. Сэтчӧ ог лэдз! — Степан гӧлӧсын кыліс скӧрлун. — Сэтчӧ тэд оз позь! — И урядникӧс йӧткыштіс ас дінсьыс, а ачыс лампасӧ нуис пызан вылӧ.
Паччӧрлань урядник уськӧдчыліс мӧдысь, но сійӧс паныдаліс Мирон.
— Оз кӧ тшӧктыны, эн кай, — вашкӧдӧмӧн моз, но скӧрысь жӧ шуис сійӧ. — Верман вирӧссьыны. Аддзан менам... ваше благородие?.. Сэн ӧд Степанлӧн пиыс — Ильяыс, муртса ловъя... Ошкӧд тышкасьӧмаӧсь.
Урядник мӧдіс бӧрыньтчыны джодж шӧрлань. И гашкӧ, эськӧ здук мысти гӧгӧрвоис ставсӧ, да вӧлі сёр нин.
Винаӧн дурмӧм, виччысьтӧм шогӧн доймӧм Степан эз вермы кутны асьсӧ. Ӧд шыр, ичӧтик шыр водзсасьӧ сэк, кор сы вылын смекайтчӧны. А Степан — морт, Ласей кодь жӧ морт, толькӧ гӧльджык сыысь.
— Думайтан, ме тэысь пола?! — кирган гӧлӧсӧн горӧдіс Степан, Ласейлань матыстчиг. — Думайтан нэмчӧжыд кутны менӧ голяӧд?.. Ковмӧма тэд менам зверь куяс?.. Вой сьӧда войын ме ордӧ воан начальствокӧд?.. Н-н-на тэныд, н-на тэныд!.. — И тайӧс шуаліг, лёк вынӧн зэлалӧм кулак мӧдіс киссьыны Ласей вылӧ.
Эз дыр виччысьны и Мирон да сылӧн ёртыс... Регыдмысьт кильчӧ пос вомӧн первой лэбис урядник, кодлӧн нырсьыс киссис вир, а сы бӧрся и Ласей. Ласейӧс кильчӧ вомӧн шыбытысьяс весиг эз видзӧдлыны, вермис эз сійӧ мунны гортас.
XXII
Вӧлӧстювса фельдшер, шӧркост арлыда, том гӧтыра, квартиранас оліс Типӧ сиктӧ пыранінын — джуджыд гӧра йылын, миртуй дорас. И кор петан Нӧрысйыв вӧлӧксянь йӧръяс кушӧ рытсёрӧн, аддзан первой сылысь бисӧ. Ӧшинь весьтын ӧзйысь десятилинейнӧй лампалӧн биыс, быттьӧ ӧтка кодзув, лӧнь дырйи дзузвидзис дрӧгйӧдлытӧг, а тӧла дырйи, непогоддьӧ дырйи чеччаліс-пессис лэчкӧ шедӧм пӧтка моз. Тайӧ бисӧ аддзӧмӧн, гажмӧ пода мудз морт, сьӧкыд додюлын пӧсялӧм вӧв лоӧ друг пелькджык, восьласаджык, — быдӧнлы муса шойччӧм да ун, шоныд керка да тӧвсай лэбув.
Вӧлі войшӧркад, кор фельдшер воис аслас ӧшинь улӧ. Сійӧ чеччис ньӧр кӧрӧба пу доддьысь, кодын сійӧс вайисны мӧд сиктсянь няйт сора лым вывті, ямщикыслы сэн жӧ мынтіс прогоннӧй, мед сійӧ мунӧ тӧдса ордас, да мӧдіс игӧдчыны кильчӧ ӧдзӧсас.
Регыдмысьт керкаын биасясны. Фельдшер кывзіс, кыдзи первой воссяс да пӧдласяс жыр ӧдзӧс, сэсся кухня ӧдзӧс; кыдзи дзуртыштас посводзсянь лэччигӧн ӧти пос да, кильчӧ ӧдзӧссӧ восьттӧдз на, мелі гӧлӧсӧн юалас: «Коля, тэ?» И кутшӧм лӧсьыд вочавидзны: «Ме, Танечка». Танечка сэки восьтас кильчӧ ӧдзӧс. Ӧти-мӧдсӧ найӧ кутласны, окыштасны... А сэні и чай — туй мортлысь йирмӧгсӧ вӧтлысь; сэні и сёрни да басни, сэсся небыд да шоныд вольпась. Лӧсьы-ы-ыд!
И быттьӧ нарошнӧ пемыдсяньыс воис фельдшер пельясӧ:
— Но-о-о!.. Гажаджыка! Регыд нин! Н-о-о!.. Оп! — И кыліс тшӧтш вӧвъяслӧн вартӧдӧм шы.
Танечка эз на удит восьтыны кильчӧ ӧдзӧс, кыдз ӧшинь улын, фельдшер водзын быдмисны кык вӧв. Ӧти вӧв вылас вӧлі морт, а мӧдыс морттӧм. Вӧвъяс сьӧкыда пошкисны-лолалісны.
— Кодкӧ сэн сулалӧ ли мый ли? — вӧв вывсянь юаліс нывбаба гӧлӧса. И вочакывсӧ виччысьтӧг содтіс: — Тэ, бур мортӧ, он-ӧ тӧд, кӧні першавлӧн патераыс?
— Першавлӧн патера? — быттьӧ эз гӧгӧрво, юаліс фельдшер. — Хм! Першавлӧн патера, шуан... А мый нӧ эськӧ, мыйла юасян?
— Колӧ, сійӧ и юася.
«О-о! — думыштіс сійӧ. — Кыввора нывбабаыс. А мӧд вӧвсӧ, дерт нин, меным. Проклятӧй олӧм. Локта на, а бара нин кӧть мун».
— Он кӧ висьтав, мыйла тэд першавыс, ог висьтав и ме, кӧні олӧ сійӧ.
Нывбаба чеччыштіс вӧв вывсьыс да матыстчис сы дінӧ. Сылӧн дрӧгнитыштіс гӧлӧсыс, мӧдіс сёрнитны кевмӧмӧн:
— Висьтав, бур мортӧ. Миянӧс суис ыджыд шог: кулан выйын ӧти том морт, Матвей Степанлӧн пиыс, Нӧрысйыв сиктысь. Сійӧ кыйӧма ошкӧс да ошкыс...
— Ёна дойдалӧма? — нывбабалы эз сет помавны фельдшер.
— Ёна; кулан выйын.
Тайӧ кадӧ воссис кильчӧ ӧдзӧс да ӧдзӧс кості джынвыяс мыччысис чышъянтӧм, лёзь юрсиа гӧтырыс фельдшерлӧн. Сійӧ, тыдалӧ, кывзысьӧма ӧдзӧс сайын.
— Першавыс абу гортын, бур аньӧй, — тэрмыштчис шуны сійӧ, — муніс мӧд деревняӧ, коркӧ асывнас нин воас.
— Ойя жӧ нин! — шензьыштіс нывбаба и сэк жӧ быттьӧ и радлыштіс: — Сідзкӧ, першавыслӧн патераыс тайӧ? Тэ, гашкӧ, гӧтыр першавыслӧн да? Ой, сё муса аньӧй, кывзыштлы...
— Абу, мися, гортын першавыс... А тэ, Коля, пыр нин, пыр, мем кӧдзыд.
Но Коля эз пыр. Сійӧ быттьӧ кӧсйис кывзыны ставсӧ, мый висьталас верзьӧмӧн воысь.
— Ӧтитор кӧть кывзышт... Ме тэнӧ кора енмогысьӧн. Сӧмын тэнад верӧсыд вермас ловзьӧдны том мортсӧ. А кулас кӧ сійӧ, пемдас и лун югыдыс... Ме коля татчӧ ӧти вӧлӧс. Мед тэнад верӧсыд, кыдзи воас гортад, пырысь-пыр жӧ пуксяс вӧв вылас да гӧнитас Нӧрысйыв сиктӧ, Матвей Степан ордӧ. Мед вӧвсӧ оз жалит: вӧв дорсьыд морт юрыд сёпӧв дона. Ме енмогысьӧн кора тэнӧ, бур ань: тшӧкты кольны ӧти вӧвсӧ, а мем асъя чеччавтӧдзыс колӧ лоны бӧр гортын.
— Коль, сідзкӧ, вӧвтӧ, — окотапырысь шуис фельдшерлӧн гӧтыр. — Коль. Ме сійӧс нуа лэбулӧ да сэтчӧ домала. — Тайӧс шуӧмӧн сійӧ петіс ӧдзӧс сайысь да содтіс: — А верӧсӧй менам аски ӧбед гӧгӧр кежлӧ тіянӧ воас. Ме тшӧкта сылы тэрмасьны.
Нывбаба аттьӧаліс фельдшер гӧтырӧс да седлӧа вӧвсӧ мӧдіс сетны сылы. Ставыс, тыдалӧ, артмас лючки-ладнӧ. Но артмас-ӧ? Сэтчӧ суитчис Коля нима мортыс.
— Таня, оз ков, эн вӧрӧд.
Таня повзьӧмӧн видзӧдліс верӧсыс вылӧ, а сэсся гӧгӧр-воӧмӧн нин, горӧдчис кӧритана гӧлӧсӧн:
— Йӧймин тэ, Коля.
— Ме тӧда, Таня... Но кыдзи нӧ мӧдногыс. Менам сьӧлӧм оз лэпты мӧдногыс.
— А асьтӧ мучитны сьӧлӧмыд лэптӧ? — мыйлакӧ бӧрдӧм сорӧн нин шуис Таня. — Тэ ӧд тшыг, узьтӧм... Тэ чайтан ёна гажа мем. Ме тэнӧ виччыси, войбыд сулалі ӧшинь дорын... Коля, эн аснырав: шойччышт да вӧлисти.
Таня мыйкӧ шуаліс ещӧ на, но сэн жӧ сулалысь нывбаба эз нин велав. Сійӧ кыліс, мыйкӧ колӧ шуны, кодсӧ кӧ дорйыны, кодныслы кӧ уськӧдчыны кок улас, быглясьны му вылас, корны, кевмысьны, но кодыслы? И кажитчис, быттьӧ сы водзын косталӧ скамья дінысь перевознӧй павозка *, код вылӧ колӧ воськовтны и сэк жӧ — гашкӧ, оз ков воськовтны сы вылӧ. А павозка век ыламмӧ и ыламмӧ.
*Павозка — карбас.
— Ме муртса пыравла гортӧ, — шуис Коля да вошис ӧдзӧс сайӧ. «Но кодлы сійӧ шуис: меным али Тэняыслы?» — думыштіс нывбаба.
— Кывзы, эн на пыр! Ме тэкӧд кӧсъя сёрнитны. — И сӧмын кыліс:
— Ме дзик пыр!
Лӧнь. Войся сынӧд чазгыштіс нырбордъястӧ: тыдалӧ, ывлаыс кӧсйӧ кынмалыштны. Керкаын кыліс сёрнитӧм, мукӧддырйи — горӧдлӧмъяс, мыйӧнкӧ грымӧдчӧмъяс. Сэсся, кылӧ, воссис керка ӧдзӧс, дзуртыштіс кильчӧ пос, кыліс юалӧм:
— Кытіджык доймӧма?.. Мися, ошкыс кытіджык курччалӧма?
— Ошкыс?.. Уналаті, быдлаті...
Коля пырис бӧр. Керкаын бара мӧдісны шумитны, грымӧдчыны, весиг, кылӧ, бӧрдны.
«Збыль ӧмӧй, збыль ӧмӧй тайӧ и эм першавыс? Дивӧыд, кыдзи артмис! Бӧбйӧдліс менӧ, повзьӧдліс. Ӧд сійӧс ме таво ар на аддзывлі. Вот, зонмӧ. Ӧд тайӧ и эм Николай Ивановичыс. Ок эськӧ, оз кӧ дзуг гӧтырыс... оз кӧ вермы сійӧс кутны. Чорыд сьӧлӧма ань. Йӧзлӧн шогыд, тыдалӧ, оз уськӧд сылысь и ӧти юрси вӧлӧть. Тыдалӧ, сійӧ абу на аддзылӧма, мый сійӧ сэтшӧм ыджыд шогыс. Час ме пыравла ачым. Оз кӧ мӧд лэдзны верӧссӧ, нетшка став юрсисӧ и верӧссӧ нуа *. И сӧмын на котӧртыштіс кильчӧлань, кылӧ, бара нин воссис керка ӧдзӧс, а сыкӧд тшӧтш здук кежлӧ керкаысь письтыліс и бӧрдӧм сора пинясьӧм.
— Ветлы, шляйтчы лун и вой. Тэнад абу ни яндзим, ни горт, ни семья...
Но фельдшер эз пинясь. Петіс уличӧ, юаліс нывбабалысь:
— Код вылас ме пукся?
— Та вылӧ, бур морт, та вылӧ, — тэрмыштчис нывбаба. — Тайӧ рӧдтӧджык дай седлӧыс сы вылын.
— Кутыштлы вай, сідзкӧ, менсьым сумкасӧ, ме пукся... А вӧлыд тэнад, збыльысь, вермас рӧдтынытӧ! О-о!
Фельдшер чеччыштіс вӧв вылӧ, нывбаба ордысь босьтіс лекарство тыра кучик сумкасӧ да кӧсйӧ на вӧлі шуны тэ пӧ кысянь пуксян, а нывбаба вӧліс вӧв вылас нин.
— Тайӧ вӧлыс ӧд тупича кодь: тэ менӧ эн коль, — шуис сійӧ да мужичӧй нога шутьӧктіс.
Фельдшер гӧтырлы, коді неуна бӧрынджык петіс кильчӧ помӧ, кыліс, кыдзи ылыстчисны гора вӧв кокшыяс; да верзьӧма нывбабалӧн горӧктылӧмъяс:
— Но-о-о! Гажаджыка! Оп!..
Лымъя муыс тӧдчӧдіс няйт сора туй шӧрсӧ. Частӧкодь волісны шор посъяс. Пемыдӧ велалӧм синъяслы тӧдчис, кыдзи летӧрӧса вӧрпу вежсис пожӧма ягӧн, пожӧма яг — козъя мӧдзӧлӧн, бара ягӧн... А вӧвъяс, кажитчӧ, ӧтарӧ ышмисны. Унаысь босьтчывлісны мунны скачӧн, и татшӧм мунӧмыд верзьӧмӧн ветлыны велавтӧм фельдшерлысь треситіс став лысьӧмсӧ. «Но и чӧрт тайӧ — абу нывбаба, — думайтіс сійӧ. — Талӧн и тупича вӧлыд борда».
— Эй, кыдзи тэнӧ шуӧны: ичмоньӧн али нылӧн? — эз вермы водзӧ терпитны фельдшер. — Пукаланӧй менам мӧдіс пӧсявны. Ыркӧдыштам.
Нывбаба зэлӧдіс домповодсӧ, первойысь на серӧктіс:
— Пӧсялӧмыд абу зыртӧм.
— Гашкӧ, и зыртіс нин да?
— Зыртіс кӧ, ачыд першав, лечитан. — И восьласӧн нин орччӧн муніг, содтіс: — А ме ӧд тэнӧ, Николай Иванович, первойсӧ эг тӧд. Чайті, йӧз морт сулалӧ кильчӧ помад.
Фельдшер чуймис. «Коді тайӧ сэтшӧмыс, менсьым ним, вич тӧдысьыс? — Ассьыс вӧвсӧ сійӧ топӧдыштіс мӧд вӧв дінас, матысяньджык видзӧдліс нывбабалы чужӧмас, — Да, чужӧмыс тӧд-са, — вочавидзис аслыс. — Мичлуныс тӧдса.»
— Тэ нӧ мый: гӧтырӧн лоан доймӧм мортыслы али чойӧн? — юаліс сійӧ.
— Ме бара ог и тӧд на, — вочавидзис нывбаба. — Чойӧн на, буди ме лоа сылы.
Фельдшер серӧктіс: нывбабаыс интереснӧй, такӧд и сёрнитыштны позяс, а медсясӧ, вӧлӧкыс ӧдйӧджык прӧйдитас.
— Кодовна ачыд лоан?
— Степановна, бур мортӧй.
— Матвей Степаныслӧн, сідзкӧ?
— Абу жӧ эськӧ сылӧн, Николай Иванович.
— А вокыд кымын?
— Вокӧй кымын? Кыдз тэд шуны... — Сійӧ гӧгӧрвоис, мый фельдшер тыдалӧ, оз эскы сійӧ сёрнилы. — Рӧдимӧйыс, быттьӧ, абу ни ӧти,а сідзсӧ эмӧсь, вель унаӧн чукӧрмасны.
— Хм-м. сідзтӧ сідз, — шуис фельдшер и ӧні, кажитчӧ, гӧгӧрвоис нин,мый тайӧ абу Матвей Степанлӧн ни ныв ни невестка. — А вӧвъясыс кыкнанныс асланыд?
[...] норасьлыв некодлы. Йӧзыс эз и тӧдлыны. Полӧмыд петӧ... Мыйсяма и сьӧлӧм вӧвлӧма менам батьлӧн!.. Видз вылад покостӧ прӧйдита, локта батьӧ дінӧ, косаӧс сылы сета лӧпатитны, а сійӧ косатӧ менсьым босьтас да брун-шыбытас ылӧ, кустъяс сайӧ, тэнад пӧ сідз лэчыд, ытшкы пӧ. И ытшка вӧлі, лэчтытӧгыс ытшка, покоссьыд эг петавлы. Но таысь ли мый ли, толькӧ мышкуӧй менам, лӧзінъясыс, потласисны, воссялісны. Дӧрӧмӧй мышку дінӧ сибдӧ, шондіыс жалиттӧг сотӧ, сола пӧсьӧй сёйӧ ранаясӧс, а ме век ытшка. Нянь уберитӧм бӧрӧдз ме тадзи мучитчи — и эг кув, ловйӧн коли. Ставсӧ терпиті, муса пи. А код вӧсна терпиті? Батьыд вӧсна! Радейті ме сійӧс, эг кӧсйы мӧд сайӧ верӧссайӧ петны.
Марпа ланьтыштліс, пожйыштіс ва ветьӧксӧ, сэсся ышловзис да содтіс:
— Сэтшӧм нин асныра ме вӧвлі томдырйи. Толькӧ тай морт олӧмыд абу шыльыд пос вывті ю вуджӧм — раммӧдісны. Пӧчыд да пӧльыд тэнад жельнӧг кодьӧсь вӧвлісны, велӧдлісны ветлыны кокчуньйыв. Да и батьыд эз жалитлы менӧ. Ок, ок, ок! Мортыд чужан, быдман, надейтчан овны ас вӧлясьыд — бурджыка да гажаджыка, кевмысьтӧг да копрасьтӧг, а олӧмыс тэнӧ кабыртас аслас киясас, сырӧмять кучикӧс моз нӧйтас, небзьӧдас, и он тӧд кучик али нямӧд, он тӧд — мыйла олан и кодлы колан. Сідз нин, тыдалӧ, енлӧн лӧсьӧдӧма.
Тайӧс шуӧмӧн, Марпа ланьтіс. Но Илья век кывзіс, ӧні кывзіс асьсӧ нин, кыдзи тшӧкыда пессьӧ сылӧн сьӧлӧмыс, кыдзи тшӧкыда, вӧлӧмкӧ, лолавсьӧма. «Так вот кутшӧм вӧлӧма менам мамӧ, — сэк жӧ думсьыс шензьыштіс Илья. — А ме чайтлі, мися, важ йӧзыс, кодъяс коркӧ томӧсь жӧ вӧвлӧмаӧсь, ӧта-мӧдсӧ абу радейтлӧмаӧсь, овлӧмаӧсь меліасьтӧг, ласков кывтӧг, кыдзи олӧны менам батьмам, йӧзлӧн батьмам ӧні, пӧрысьланьыс. Со кыдз налӧн вӧлӧма!»
Но тайӧ, пӧрысь йӧз йылысь тӧлкуйтӧмыс вайӧдіс и мӧд вопросӧ. «А кыдзи лоӧ миян, кор пӧрысьмам? И збыль ӧмӧй лоас на моз менам, Вералӧн? Первой радейтам ӧти-мӧднымӧс, радейтам гусьӧн, йӧзсьыс дзебсясиг; сэсся гӧтрасям; лоӧны челядь, лоӧ унджык удж да тӧждысьӧм; а сэк кості олӧмыс миянӧс «нӧйтас, небзьӧдас сырӧмять кучикӧс моз...» Збыль ӧмӧй тадзи жӧ лоӧ? И мыйла сійӧ тадзисӧ артмӧ? Коді мыжаыс таысь? Оз ӧмӧй позь вӧчны сідзи, мед мортыс вӧлі дыр томкодь, гажа, олӧмсӧ радейтысь?»
Но тайӧ да татшӧмсяма вопросъяс вылас вочакывсӧ сетысьыс Илья дінын эз вӧв, эз вӧв и тайӧ думъяссӧ водзӧ ӧзтысьыс. Илья вочасӧн бӧр лӧнис, кыдзи лӧньлӧ да куслӧ югыд биӧн ӧзйывлысь бипур, кор тайӧ бипурас аскадӧ он шыбыт содтӧд пес.
Бара мӧдіс кывны гӧликлӧн ӧтиногӧн шаркйӧмыс, валӧн плескайтчӧмыс, мыськасян пельсалӧн джоджын чотӧмыс. Тайӧ Ильяӧс гычӧдіс-унмовськӧдіс, и Илья бӧр ойбыртіс. А кодыр восьтіс синъяссӧ, вӧлі югыд нин. Керкаын кыліс мыськасьӧмлӧн ва руыс, пачсӧ еджыд сёйӧн мавтӧм дук да ещӧ кутшӧмкӧ аслыспӧлӧс дук, коді овлӧ ыджыд праздник вечерняясӧ.
Мамыс пырис керкаӧ. Сійӧ петавлӧма жытникӧ, сой вылас пыртіс мыськӧм паськӧм.
— Тэныд выль дӧрӧм-гач пырті, — сой вывсьыс мыйяскӧ торйӧдіг шуис Марпа. Мукӧдсӧ сійӧ пыртіс пачводзӧ да, выль кичышкӧд ӧшӧдны сэсянь бӧр петіг, содтіс: — Талун тэнӧ, Ильюш, ӧтнадтӧ ме кӧсъя кольны. Лунсьӧдсӧ печканӧн кӧсъя ветлыны.
Илья юалана видзӧдліс мамыс вылӧ: сылы кажитчис, мый мамыс тайӧс шуис забедуйтана гӧлӧсӧн. Но мыйла тадзи шуис, Ильялы вӧлі гӧгӧрвотӧм.
— Ті — том йӧз, тіян асланыд сёрни-басни, пӧрысь йӧз вермасны мешайтны тіянлы...
«А-а! Со мый вӧсна сійӧ забедуйтӧ! — гӧгӧрвоис Илья. — Сылы окота лунсӧ пукны нывъяскӧд и сэк жӧ оз кӧсйы дзескӧдны ассьыс писӧ. Муса мам! Колӧ кӧть шуны сэтшӧм кыв, коді эськӧ бурӧдыштіс сійӧс, но эз кут печканӧн лунбыд кежлӧ мунӧмысь».
— Ме тэнӧ, мамӧ, ёна нин мучиті. Ме вӧсна тэ некытчӧ на эн вермыв петавлыны. Талун, шуан, локтасны нывъяс, и ва рузумсӧ меным вежлавны вермасны найӧ. Окота кӧ, тэ, мамӧ, ветлы и эм кытчӧкӧ, ыркӧдчышт.
— Сё пасибӧ, муса пи! Лэдзан кӧ, ветла нин, — вочавидзис Марпа, а сійӧ шуанногсьыс Илья кыліс: «Тӧда, тӧда ме тіянӧс, том йӧзӧс: нывъяс дырйиыд и мам нёньтӧг онӧ бӧрддзӧ».
Ӧбедайтӧм бӧрын, ичмонь моз вӧччыштӧма, Марпа муніс суседъясас печканӧн, а нывъяс, быттьӧ тайӧ и виччысьӧмаӧсь, гажаа пырисны керкаӧ.
Илья эз вермы кутны ассьыс нимкодьсӧ. Висьӧмыс-ӧ небзьӧдыштӧма сійӧс, али ещӧ мукӧдтор мыйкӧ, толькӧ кыліс сійӧ, мый оз сяммы шуны ни ӧти кыв.
Нывъяс, праздник лунӧ моз вӧччӧмаӧсь, ӧти бӧрся мӧд матыстчалісны сы дінӧ, сыкӧд киасялісны. А Илья пукаліс аслас вольпась вылын, кодӧс вольсалӧма орччӧн сувтӧдӧм лабич да скамья вылӧ, да мыжапырысь нюмъяліс, тайӧн быттьӧ шуаліс: энӧ пӧ дивитӧ, нывъяс, аддзанныд асьныд, кутшӧм ме талун.
— Чолӧм-здорово, Илья!
— Видлыны тэнӧ воим. Чолӧм!
— Кутшӧма омӧльтчӧмыд?!
— Чолӧм, Илья!
— Омӧльтчан ӧд...
Кажитчӧ, пом абу: выльысь-выль ки нюжалӧ Ильялы, выльысь-выль гӧлӧс чолӧмалӧ сійӧс; дзескӧдчӧны сы гӧгӧр, видзӧдӧны шуйга сойыс вылӧ, кодӧс кыза кӧрталӧмысла абу сюйӧма дӧрӧм соскас; быдӧнлӧн дасьтӧма юалӧм, кыдзи сійӧ бурдӧ, кыдзи ошкыскӧд тышкасис... И друг гӧлӧсъяс мыйлакӧ орисны, и чолӧмасьны выль ки эз нюжав. «Мый нӧ лоис? Коді сэн мый керӧ?» — йӧз сайсянь нюжӧдчиг, думайтісны бӧръяяс.
— Пуксялӧй, нывъяс, пуксялӧй! — сэк жӧ мӧдіс шуавны Анна, нывъясӧс джодж шӧрлань тойлаліг. — Кыланныд?! Челядь кодьӧсь жӧ... Мый сэтчӧ пайгысинныд? Но!..
Нывъяс кык лабич тыр сяргысисны-пуксисны сэтшӧм ӧдйӧ, мый Вера эз и тӧдлы, колис ӧтнас. Быттьӧ кӧлдуйтӧма, сійӧ сулаліс Илья дінын да, нимкодьысла вазьӧм синъяса, видзӧдіс Илья вылӧ. Тайӧ здукас, Ильяысь кындзи, Вералы мирас, кажитчӧ, нинӧм эз ов, эз лолав. И мед, нывъяс кӧ видзӧдӧны сы вылӧ шензьӧмӧн, сійӧс дивитӧны, ошкӧны; мед мый налы окота сёрнитасны сы йылысь, мед; а Вералы тайӧ ӧні веськодь, Вера ставсӧ тайӧс ӧні оз кыв ни кывзыны оз кӧсйы, оз аддзы ни аддзыны оз кӧсйы.
Нывъяс пукалісны ловшынысӧ кутӧмӧн, быттьӧ кодкӧ матын метитчӧ лыйны пищальысь, и найӧ виччысисны лыйӧм шысӧ.
Со веськыд кисӧ Илья нюжӧдіс Вералы. Синъясыс сылӧн югъялісны нимкодьӧн, вомдорыс вӧрис шы сеттӧг. Вера кутіс Ильялысь кисӧ. Каленкор кӧрӧмаыслӧн * прошвиа соспом пантышыс дрӧгнитыштіс, и сойыс мӧдіс веськавны, нюжавны Ильялань. Нюжаліс и ас бӧрсяыс кыскис Вераӧс. Вера вочасӧн копыртчис. Сійӧ сьыліын моль кӧлысьяслӧн ӧшалан дорыс мыніс кӧрӧма юрйывсьыс да качайтчиг ворсыштіс бисернас. Вера ещӧ копыртчыштіс, и пельпом вывтіыс ӧшйис алӧй ленточкаӧн мичмӧдӧм русӧй кӧсаыс, а шуйга сой вывсьыс грымгысис-усис печканыс джоджӧ... Найӧ окыштчисны.
*Кӧрӧма — сарапанувса дӧрӧм.
Лабичьясын вӧрзьыштісны: коді ачыс вешйыштіс, коді кудельсӧ ковтӧг вӧрзьӧдыштіс печкан помсьыс, — тадзи вӧрзьывлӧны берегдорса кустъяс, кор найӧс небыдика летыштас виччысьтӧм тӧвру. Кодсюрӧ гусьӧник ышловзисны, кодсюрӧ думсьыс дивитыштісны Вераӧс, а кодсюрӧ и завидуйтісны сылы.
...А сэсся, регыд мысти, кор нин Вера пукаліс нывъяс радын, керка пытшкӧс ловзис бӧр, горӧктіс уна гӧлӧсӧн. И тайӧ уна гӧлӧсас кыліс кутшӧмкӧ аслыспӧлӧс гаж, дзоридзалысь томлун, кыліс мыйкӧ тулысъя, кор быд ловъятор тэрмасьӧ овны, став быдтасыс — пасьтасьны аслас медмича паськӧмӧ.
Тайӧ лунпукыс эз вӧв мукӧд лунпукъяс кодь, эз вӧв сійӧ и рытпукъяс кодь, кор нывъяс асьнысӧ лыддьӧны невестапуясӧн: кутчысьӧны лишнӧй сёрни-басниысь, кӧсйӧны лоны авъяӧн да вежӧраӧн, мусаӧн да мичаӧн, ӧти кывйӧн кӧ, буретш сэтшӧмӧн, кутшӧмӧн регыдджык верман аддзыны аслыд жӧникӧс, кор регыдджык верман шыбытны ас вывсьыд йӧзӧс ылӧдлана, не тэ вылӧ вурӧм да сійӧн дзескыд характер-паськӧмтӧ.
Тайӧ лунпукас эз вӧвны ни пӧрысьяс, ни том йӧз, ни челядь арлыдаяс, ни томдырся кадысь петӧмъяс, кодъяс вежавлӧны пӧру том када йӧз вылӧ. Вӧліс бокыссаыс сӧмын Илья, кодӧс ставыс уважайтӧны, но оз кӧсйысьны сы сайӧ петны верӧссайӧ сы вӧсна, мый тӧдісны — Илья оз веж некод вылӧ ассьыс Верасӧ.
— А ми нӧ, нывъяс, абу али мый мортъяс! Ог али мый кужӧ и гажӧдчыштнысӧ и йӧктыштнысӧ. Мися, пукталӧ печканъястӧ, тырмас талун печкыны, тырмас лывкйӧдлыны ӧти и сійӧ жӧ песняястӧ. Коркӧ-мыйкӧ кань кӧ несйыштлас да верӧссайӧ мунӧм удайтчылас, сэки и шогсьыштнытӧ, и чышъян помъястӧ синваӧн кӧтӧдны удитам.
Тайӧ гӧлӧсыс вӧлі Чалмаш Педӧралӧн — ас кодьыс жӧ кыз да ён, — и нывъяс друг ланьтыштісны. Педӧралысь быть кывзы: сьӧкыд кияснас шутка улӧ вермас дзерӧдны. Шуӧны, сійӧ пӧ сортовӧй шестерик кер зортӧг лэптӧ доддяс.
— Збыльысь, нывъяс! Йӧктыштамӧй, — шыасис медводз шобді гӧлӧса Катьӧ.
— Миян сайын абу!
— Но-о-о! Ми чайтім — тэ сайын!
— Кадрилясьыштам, сідзкӧ!
— Гажӧдыштам Ильяӧс.
— Гажӧдыштам и эм! — печканъяссӧ лабичьясӧ пукталіг, вежӧн-вежӧн шыасялісны нывъяс. Кодкӧ содтіс:
— Гудӧк кӧ эськӧ татчӧ!
— Кысь нӧ гудӧксӧ?
— Мый сідз кысь!? Ме, колӧкӧ, ӧні жӧ вая. Илья ворсыштас.
Ставыс видзӧдлісны Илья вылӧ и, сылысь сойсӧ аддзӧмӧн, юръяснысӧ копыртлісны джоджлань.
Илья ӧні куйліс кымыньӧн, пӧдушкаяссӧ морӧс улас тэчӧмӧн, шпыньяліс.
— Ме, нывъяс, тіянлы рӧштво дырйи ӧтисайысь унджык гудӧкала, — серамсорӧн шуис сійӧ да бара на видзӧдліс Вера вылас. Вера нюммуныштіс жӧ, быттьӧ тайӧн шуис: «Кутшӧм шуда лоа ме сэк, кор тэнад чуньясыд мӧдасны важмоз котравны гудӧк лапӧдъяс вывтіыс». Илья содтіс:
— Миян сарайын пӧлян гумъя турун эм. Со тіянлы и гудӧк! Кевмысьны некодлы оз ков!
Куим ныв ӧдйӧ петавлісны сарайӧ, сэтысь пыртісны дзонь чукӧр пӧлян гумъяс. Пӧлянъяс вӧчавны мӧдісны унаӧн. Найӧ тшытшлісны гумъяссӧ, торйӧн-торйӧн пӧлялісны, лӧсьӧдалісны пӧлянъяслысь гӧлӧсъяссӧ; кодлӧнкӧ найӧ мургисны, кодлӧнкӧ чилзісны пельястӧ косявмӧн. А нывъяс эз лэдзчысьны, век чеплялісны пӧлян гумъяссӧ, дженьдӧдалісны налысь помъяссӧ, век пӧлялісны. Со кодлӧнкӧ, кылӧ, артмӧ нин, мурганыс да шӧръясыс лӧсялӧны нин, колӧ лӧсьӧдыштны ещӧ чаль чуньсӧ. А сэн кодкӧ и ворсыштіс нин.
Уфи, уфи, уфи, у-у-у,
Уфи, уфи, уфи, у-у-у...
Пӧлянъяслӧн шыыс мича, сӧгласа, сьӧлӧмтӧ дэльӧдысь, но ворсысьыс ӧтнас на, нывъясӧс йӧктӧдны сійӧ оз на сяммы, колӧ мӧд куима-гоз, ещӧ бур — коймӧд кӧ.
И сэк жӧ тайӧ куима-гозлы параӧн быттьӧ кысянькӧ лэбыштіс-воис мӧд куима-гоз — сэтшӧм жӧ сӧгласа да мича гӧлӧса.
Уфи, уфи, уфи, у-у,
Уфи, уфи, уфи, у-у...
И мӧдісны и мӧдісны. Татчӧ йитчис коймӧд куима-гоз — ещӧ нин мича да ещӧ лада. Кыкӧныс — вежӧн-вежӧн, а коймӧдыс быттьӧ воча йӧктысьяс костӧ пыравлас, петавлас, чукыльтас, уна-ногӧн мукыльтас. Но и лӧсьыд! Ок и гажа! Нывъяслӧн кокъясныс сідзи и лыбыштавлӧны, сідзи и йӧктышталӧны.
Том олӧмӧй, том гажӧй!
Том пӧра коллялӧмӧй!
Кодкӧ эз вермы терпитны. Сійӧс вевттис мӧд.
Ми гуляйтам лун и вой,
Гортӧ локтам дзар югыд!
Мамӧлӧн пачыс ваймӧм.
Пӧсь пирӧгыс петӧма!
— Чӧвлӧ, чӧвлӧ, нывъяс! Ёгсӧ чышкыштам да. Марпа тьӧткаыд дивитас. Аддзанныд, сылӧн джоджыс веж еджыд.
Мед еджыд кӧ, мед еджыд,
Ой, мед еджыд, мед еджыд,
Тувччигсорӧн йӧктӧмӧй,
Йӧктігсорӧн тувччӧмӧй, —
пӧлянӧн ворсӧм шы улӧ йӧктышталіг, петіс джодж шӧрӧ мича гӧлӧса Катьӧ. Сылӧн вӧсньыдик тушаыс нюглясис, ышӧдіс мукӧд нывъясӧс вӧчны йӧктан круг.
Ёгсӧ асьным чышкыштам.
Няйтсӧ асьным мыськыштам,
Ой, мыськыштам, мыськыштам...
И сэки жӧ кыз гӧлӧс вевттис Катьӧлысь сьылӧмсӧ:
А ми асьтӧ чышкыштам,
Ой, чышкыштам, чышкыштам!
Ставыс друг ызнитісны-серӧктісны, и пӧлянӧн ворсны дугдісны. Джодж шӧрын, киас роска, сулаліс Педӧра. Сійӧ сойбордӧдыс лэбӧдіс Катьӧӧс кӧтшаслань, и Катьӧ, забедуйтан чужӧма, сэсянь видзӧдіс Педӧра вылӧ.
Тайӧ кадӧ нывъяс гӧгӧрвоисны, мый ни Вера ни Анна керкаын эз вӧвны. Мыйкӧ мӧдісны шӧпкӧдчыны. Катьӧ чайтіс — шӧпкӧдчӧны сы йылысь да, Илья дінӧ матыстчиг, сылы шуис:
— Тэ, Илья, налысь сёрнисӧ эн кывзы. Найӧ чайтӧны, мый сарапанӧй ме вылын абу менам, а чойлӧн. Эн эскы налы. Тайӧ сарапаныс аслам. Чойлӧн татшӧмыс эм жӧ.
Илья первойсӧ эз гӧгӧрво, а кодыр гӧгӧрвоис, — серӧктіс.
— Эн тӧждысь, ог эскы. Налӧн кӧть кузьӧсь нин кӧсаясыс, а мывкыдъясныс дженьыдӧсь на, челядьлӧн кодьӧсь, — шуис Илья тӧд вылас кутӧмӧн, мый медся дженьыдик, дерт, сылӧн, Катьӧлӧн.
Ильялӧн кывъясыс Катьӧӧс гажӧдыштісны бӧр, и сійӧ лоис важкодьыс гажа, нинӧмысь тӧждысьтӧм. Синъяснас коллиг, сы йылысь Илья думыштіс: «Бордтӧм катшаанӧй, кутшӧм верӧс, коньӧрӧс, нэмтӧ мӧдас нӧйтны-а?».
Керкаӧ пырисны Анна да Вера. Налӧн гын сапӧгъясыс лымйӧсь, чужӧмъясыс алӧй-гӧрдӧсь, кутшӧмӧн овлӧны тӧлын вӧля вывті котралӧм бӧрын. Найӧ прӧйдитісны пачводзӧ, пӧлаяс увтас, кыдз кажитчис Ильялы, мыйкӧ вайисны. Нывъяс бара мӧдісны вашкӧдчыны, ӧти-мӧдыслы висьтавлісны кутшӧмкӧ гусятор, нюмъялісны, нимкодьысь ворсӧдчисны синъяснас, быттьӧ шуалісны: «Вот тайӧ бур. Тадзисӧ важӧн нин коліс».
Сэсся керкаын лӧнис. Анна петіс пачводзысь.
— Ми, нывъяс, водзынджыксӧ ставныдлы эг висьталӧ, а талун ми кӧсъям... — мӧдліс сёрнитны Анна, но сійӧс дзугисны.
— Тӧдам нин!
— Ставсӧ нин тӧдам!
— Ог скупитчӧй. Мыйӧн пай локтӧ, мынтам!
Илья чуймис. «Со мый найӧ керӧны?» — думыштіс да ненарошнӧ моз пӧрӧдчис вольпась вылас, мед петкӧдлыны асьсӧ сэтшӧмӧн, быттьӧ сылы, Ильялы, нывъяс гусятор дінӧдз некутшӧм мог абу. Тайӧ кадӧ сылы тӧд вылас усис висьысь сойыс, мышкуыс, мый на вылысь ва рузумсӧ важӧн нин колӧ кӧтӧдны.
— Анна, волы татчӧ, — горӧдіс Илья, и ставыс видзӧдлісны сылань. Илья гӧлӧсысь найӧ кылісны мыйкӧ сэтшӧмтор, коді повзьӧдыштіс найӧс. «Оз-ӧ кӧсйы ӧлӧдны пируйтӧмсьыс?» — думыштісны нывъяс.
— Менсьым эськӧ сойӧс колӧ разьлыны да ва рузумсӧ кӧтӧдыштны. — Анналы ньӧжйӧник шуис Илья, но керкаын вӧлі сэтшӧм лӧнь, мый кылісны ставыс да кокниа лолыштісны.
— Кӧтӧднысӧ колӧ свежӧй ваӧн, — содтіс Илья.
Анна видзӧдліс Вера вылӧ, кӧсйис сійӧс ыстыны вала, но Вера пасьтасис нин петавны свежӧй вала.
— Першав тадзисӧ тшӧктӧ, — ӧні шӧпкӧдӧмӧн нин висьталіс Илья, — Керкаын шоналӧм ва пиас, шуӧ, ловъя бусторъяс чужӧны да сійӧ ваӧн кӧ кӧтӧдан рузумсӧ, доймӧминыд дырджык пӧ оз бурд. И киыд пӧ мед вӧлі сӧстӧм, рузумнас вӧдитчытӧдз майтӧгӧн сійӧс тшӧктіс мыськыны. Кӧртӧдсӧ разьланныд Веракӧд кыкӧн. Сійӧ мед мыськас жӧ кияссӧ. Мукӧдъясыс татчӧ мед оз видзӧдны.
— Ладнӧ. Ставсӧ вӧчам сідзи, кыдзи колӧ, — вочавидзис Анна. — А нывъясӧс ми кужам ӧлӧдны. Сувтӧдам Педӧраӧс, сетам сылы шабур, мед занавесалӧ миянӧс. Сійӧ кӧть аддзылас тэнсьыд сойтӧ, — нинӧм, сылӧн синъясыс небыдӧсь, сойыд оз вомдзась.
Киас ведраа, керкаӧ пырис Вера. Анна кодсюрӧлы шӧпкӧдыштіс пельясас да регыд мысти найӧ, Веракӧд, мӧдісны ноксьыны Илья дінын. Паськӧдӧм шабура, нывъяслань банӧн вольпась дорын сулаліс Педӧра. Сылӧн чужӧмыс вӧлі стрӧг, сэтшӧм стрӧг, кутшӧм овлӧ мортлӧн сэк, кор сійӧ кывкутӧм улӧ сетӧма кранитны зэв важнӧйтор. Тайӧс аддзӧмӧн, нывъяс асьнысӧ кутісны лӧня да корсюрӧ сӧмын ышлолалісны. «Со жӧ ӧд пӧ мый вермӧ вӧчны ошкыд, сы улӧ кӧ сюран», — шуалісны тайӧ ышлолалӧмъясыс. Корсюрӧ ещӧ налы тыдовтчывлісны Анналӧн либӧ Вералӧн чужӧмъясныс, кодъяс вылын вӧлі гижӧма и сьӧлӧм доймӧм и Ильяӧс жалитӧм, да бара ышлолалісны.
— Регыд нин, нывъяс, регыд, — коркӧ-некоркӧ шыасис Анна. — Сёянсӧ лӧсьӧдӧ. Ми сэк кості помалам. И керкаын бара шызис, бара ловзис. Ставыс тэрмасисны, тӧдӧмӧн, мый регыд пемдас, регыд ковмас разӧдчыны.
А кодыр воссис шабур-занавес, сэк пызан вывсьыс Илья аддзис: первой делӧ кык бутылка вина, вӧрзьӧдлытӧм,сургуча, кык бутылка; мӧд-кӧ, сэтшӧм ыджыд черинянь, кутшӧмӧс сійӧ эз на аддзыв; и, медбӧрын, ыджыд чукӧр кӧлач да кампет-преник.
Илья эз эскы аслас синъяслы. «Ставыс ӧмӧй тайӧ менам ради?» — думайтіс сійӧ да синъяснас кытшовтіс нывъясӧс. «Ставыс пӧ, ставыс тэ ради», — вочавидзисны ӧтияслӧн чужӧмъясыс, а мӧдъяслӧн шуалісны: «Тшӧтш и асланым ради. Таво ар ӧд эгӧ на тэччывлӧ, эгӧ на пируйтлӧ».
Тайӧ кадӧ бара шыасисны пӧлянъяс, и пируйтӧм заводитчис. Анна вӧлі кӧзяйкаӧн, Педӧра — отсасьысьӧн, — тадзи сӧгласитчис Вера.
Мӧдісны пуксявны пызан сайӧ. Толькӧ пуксялӧмыс кыдзкӧ друг ньӧжмис. «Мый сайын ещӧ?» — думайтісны ӧтияс, а мӧдъяс видзӧдісны Ильялань: «Збыль ӧмӧй оз вермы чеччыны вольпась вывсьыс?» — чайтісны найӧ.
Анна да Педӧра сулалісны Илья вольпась дорын да кевмысисныкодь. И друг кодкӧ горӧдіс:
— Оз кӧ лок, оз кӧ вермы локнысӧ пызан саяс, чериняньсӧ пуктам вольпась вылас, сэтысь мӧдам сёйны!
— Пуктам вольпась вылас, пуктам! — горӧдісны нывъяс, тӧдӧмӧн, мый Илья неуна ыдждалыштӧ, да та вӧсна колӧ вӧчны тадзисӧ.
Черинянь мӧдіс воны Ильялань. Илья чуймис.
— Ті йӧйминныд, нывъяс! — горӧдіс сійӧ. — Эн на юӧ, а коддзӧмныд нин. Ме ӧд абу седун! — И мӧдіс чеччыны.
Нывъяс нимкодясисны Илья чеччӧм вылӧ и асьныс вылӧ, мый найӧ сяммисны пӧръявны Ильяӧс. Ворсісны пӧлянъясӧн, кодсюрӧ йӧктышталісны. А медся зіля заводитіс Катьӧ. Сійӧ йӧктіс и йӧктігмозыс мӧдіс сьывны:
— Чериняньӧй бӧр локтӧ, —
Черинянькӧд зон локтӧ!
Ой, локтӧ, локтӧ, локтӧ,
Локтӧ, локтӧ, локтыштӧ!
Нывъяс, нывъяс, бабаяс, —
Чӧскыд преник вомдоръяс,
Чӧскыд преник вомдоръяс,
Гӧрдов кумач чужӧмъяс!
Зонсӧ бӧрыс эн лэдзӧй:
Зонмыс тайӧ удал зон,
Удал зон дай сӧкӧл зон,
Ой, сӧкӧл зон, сӧкӧл зон!
— Кывзы, Илья, Катьӧыс тэнӧ кыдзи ыдждӧдлӧ. Сяммӧ али оз, мортанӧй! — шуаліс Анна, пызан сайӧ нывъясӧс пуксьӧдаліг. Илья сулаліс джодж шӧрын на да эз тӧд, кытчӧ пуксьыны, бурджык шуны, эз кӧсйы тэрмасьны нывъяс моз. Талун сійӧ асьсӧ кыліс дона гӧстьӧн, а дона гӧстьлы местаыд век сюрӧ.
Катьӧ сьыліс и синбӧжъяснас видзӧдавліс Илья вылӧ, мед аддзыны, мый мӧдас вӧчны Илья, да та йылысь сьывны. Катьӧ сьывліс и мукӧддырйи, сьывліс аслас думсьыс, водзвыв лӧсьӧдтӧг, кывлытӧг, сьывліс сы йылысь, мый аддзис синъяснас, мый кыліс сьӧлӧмнас. Тайӧ сьылӧмыс, гашкӧ, и эм Катьӧлӧн бордъясыс, код вылын сійӧ вермас кыпӧдчыны вылӧджык. Но ӧні тайӧ бордъясыс нэрӧсь на, позйысь лэбзян кадӧ пӧткапилӧн кодьӧсь. Катьӧ сьылӧм вылӧ ӧнӧдз на некод эз видзӧдлы, сылысь сьылӧмсӧ некод пыдди эз пуктывлы. Ӧд тайӧ Катьӧ, вӧсни тушаа, «бордтӧм катша» кодь Катьӧ, кодлӧн весиг аслас сарапаныс абу.
Но та вылӧ видзӧдтӧг Катьӧ сьыліс да сьыліс.
— Миян сӧкӧл видзӧдліс:
Кытчӧ сылы пуксьыны.
Кытчӧ сылы пуксьыны (да),
Кытчӧ сылы воштысьны.
Мед оз пуксьы, мед оз пук.
Мед оз пуксьы кӧтшасӧ,
Мед оз пуксьы кӧтшасӧ (да),
Сылӧн места енчомув!
— Татчӧ, Илья, татчӧ, енчом улас.
— Педӧра, тэныд удасьны.
— Нывъяс заводитӧ.
— Кытӧн нӧ Вераыс ветлӧ?
— Мӧдысь сӧкӧл видзӧдліс,
Видзӧдліс дай кымӧртчис.
Оз-ӧ кӧсйы зэрыштны?
Оз-ӧ кӧсйы гымыштны?
Ой, оз кӧсйы, оз кӧсйы:
Тайӧ кымӧр — кос кымӧр;
Сылӧн шонді петкӧдчис,
Пачводзсянь тай петкӧдчис.
— Вера, лок нин! Мый сэні вӧчан? Удзӧдам!
— Татчӧ тӧран на. Кок пӧвтӧ сюйышт!
— Пуксьы нин... А ме, Педӧра, винатӧ ог ю, сет водзӧ... Тӧрис кок пӧлыд, Вера?
— Мый нӧ тайӧ лоӧма?
Мый жӧ, нывъяс, лоӧма?
Шондіыс тай бӧр дзебсис!
Кымӧр сайӧ вуджӧртіс!
— Катьӧ, тэ матыстчы жӧ пызан дорас. Дугды сэн чеччавнытӧ!
— Нывъяс, шыбытлӧ пӧлянъяснытӧ. Сёйӧм бӧрас удитанныд.
— Да энлы тэ, Анна. Мед ворсасны. Мед сьылас Катьӧыс. Ті кывзӧй, мый сійӧ сьылӧ!
— Мыйла нӧ и вуджӧртчис?
Кос кымӧрыс ӧд абу!
Мый нӧ, нывъяс, мый нӧ эм?
Коді тӧдас мый нӧ эм?
Мый нӧ эм?
Овліс море сайын кутш.
Сы ордӧ ме волі сутш,
Тадзи шуис меным кутш:
«Овліс море сайын зон,
овліс зон.
Удал зон дай сӧкӧл зон!
Гӧгыляссьӧм юрсиа!
Гӧгыляссьӧм юрсиа (да).
Сьӧд сэтӧр моль синъяса,
синъяса.
Тайӧ зонмыс — повтӧм зон!
Керка сылӧн вӧрваыс,
Керка сылӧн вӧрваыс (да)
Вольпась сылӧн яг нитшкыс,
яг нитшкыс.
Мунӧ ягӧд — коль киссьӧ.
Тайӧ, нывъяс, абу коль,
Тайӧ, нывъяс, абу коль (да)
Пуяс йывсянь ур киссьӧ,
ур киссьӧ.
Мунӧ сійӧ мӧдзолӧд,
Мӧдзолӧд дай пӧрӧмӧд,
Мӧдзолӧд дай пӧрӧмӧд (да)
Корсьӧ сэтысь туланӧс,
туланӧс.
Мунӧ сійӧ расъясӧд.
Кодкӧ сэн вуджрасьӧ,
Кодкӧ сэні вуджрасьӧ (да)
Мисьтӧм ошкыс вуджрасьӧ,
вуджрасьӧ.
— А, нывъяс, кывзӧ жӧ! Зонмыс Илья кодьным жӧ вӧлӧма! Илья, тэ кылан?
— Кывза ме... А шӧрисьыд сэсся ог нин ю. Некыдзи ог ю.
— Энӧ шумитлӧ!
— Вит кӧлачӧн морт вылӧ. Босьт!..
— Ш-ш-ш.
Ошкӧй, тэныд мый колӧ?
Мый тась корсян, мый ветлан?
Мый тась корсян, мый ветлан (да)
Йӧз трӧпаті, вӧрваті?
Вӧрваті?
Ошкыд вӧлӧм — мудер ош!
Эн пинясь пӧ, удал зон.
Эн пинясь пӧ, удал зон, (да)
Висьтав: ачыд мый ветлан?
Мый ветлан?
Скӧрысь шуӧ кыйсьысь зон;
«Ветла корся ошъясӧс.
Ветла корся ошъясӧс (да)
Кучикъяссӧ пӧрччӧдны!
Пӧрччӧдны!
Тэнад кучик — бур кучик,
Кӧсъя тэнӧ пӧрччӧдны!
Кӧсъя тэнӧ пӧрччӧдны (да)
Кӧсъя тэкӧд тышкасьны!
— Вера, чепӧльт нин черисӧ: бырас.
— Эсійӧлӧн сӧвестьыс рӧд абу: нёльӧд кампет нин сёйӧ...
Ошкыд вӧлӧм — вына ош!
Плешкыс сылӧн пӧрт пасьта,
Куран чунь кодь пиньясыс,
Чарла гырся гыжъясыс,
гыжъясыс.
Мый нӧ лоис, мый лоис?
Сьӧд кымӧртӧг гымалӧ?
Сьӧд кымӧртӧг гымалӧ (да)
Тӧвтӧг гырысь вӧр чегӧ?
Вӧр чегӧ?
Абу кымӧр, абу тӧв:
Тайӧ удал зон кылӧ!
Тайӧ удал зон кылӧ (да)
Вына ошкӧд вермасьӧ!
Вермасьӧ!
— Тэ кылан, Илья? Удал зонмыс дзик тэ кодь.
— Ме кывза...
— Вай юышт... Кӧть джынйӧн мекӧд.
— Мый нин тайӧ Катьӧыс?
— А Катьӧсӧ ӧд ми вунӧдім! Вина румкасӧ удӧ сылы.
— Ю, Катьӧ!
И пӧлянъяс мӧдісны ворсны ӧтнаныс:
Уфи, уфи, уфи, у-у-у,
Уфи, уфи, уфи, у-у,
Уфи, уфи, уфи, у-у...
— Пӧлянасьысьяссӧ энӧ вунӧдӧ.
— Преникыс тай абу нин?!
— Эм. Ме налы ӧтортлі.
— А, нывъяс, гажыс!
— Абу кымӧр, абу тӧв!
Тайӧ вына ош кылӧ.
Тайӧ вына ош кылӧ (да)
Удал зонкӧд тышкасьӧ,
тышкасьӧ.
Муса нывъяс, гӧлубъяс!
Ошкыд вына, ошкыд скӧр,
Ошкыд вына, ошкыд скӧр (да)
Зонлысь сойборд кватитіс,
кватитіс.
Кватитіс дай курччаліс.
Удал зонмыд ошкысь ён!
Удал зонмыд ошкысь ён (да)
Ош сьӧлӧмӧ пурт сюйис!
Пурт сюйис!
— Ме шуи тіянлы...
— Тупкӧ сылысь вомсӧ.
— Коддзӧмыд нин.
— Гортас воис — пир вӧчис,
Муса нывсӧ юӧртіс,
Муса нывсӧ юӧртіс (да)
Сьылысь-йӧктысьӧс корис,
корис.
Гажа лоис йӧктӧмыс,
Гажа лоис сьылӧмыс,
Гажа лоис сьылӧмыс (да)
Гажтӧмсис тай сӧкӧлыс,
сӧкӧлыс.
Гажтӧмсис дай кымрасис:
Кӧн нӧ сылӧн шондіыс?
Кӧн нӧ сылӧн шондіыс (да)
Шондіыс — муса нылыс?
Муса нылыс.
Нывъяс сайӧ дзебсьӧма.
Дзебсьӧма и йӧрмӧма,
Дзебсьӧма и йӧрмӧма (да)
Колӧ сійӧс перйыны,
перйыны.
Сӧкӧл дінас матӧдны,
Сойборд улас пуксьӧдны,
Сойборд улас пуксьӧдны (да)
Гажа песня нюжӧдны,
нюжӧдны.
— Вера! — кодкӧ горӧдіс. — Кӧні Вераыс?
— Тані сійӧ, тані!
— Да мый нӧ ті видзӧданныд... Он ӧмӧй аддзӧ — миян удал зонмыд збыльысь абу весел, збыльысь кымрасьӧ.
— Мыйла нӧ кымрасьӧ!
— Шондіыс абу сойборд улас!
— Пуксьӧдны, орччӧн пуксьӧдны Вераӧс!
— Кодӧс нӧ, не кӧ сійӧс!
— Пуксьӧдны Вераӧс!
— Нывъяс, сетӧ туйсӧ. Петавлӧ пызан сайсьыс.
— Гӧтравны найӧс колӧ, гӧтравны!
— Педӧраӧс вежай пыддиыс!
— Аннаӧс вежань пыддиыс!
Лоис сійӧ, мый некод эз виччысь. Лоис вӧвлытӧм гажа, вӧвлытӧм выль. Быттьӧ посньыдик челядь, ставыс нимкодясисны выль ворсӧмсӧ аддзӧм вылӧ, нюмъялісны ӧти-мӧд выланыс; весиг ланьтыштлісны гӧлӧсъяс, дугдісны ворсны пӧлянъясӧн. Бокын моз, чӧв, сулаліс Катьӧ. Сійӧ быттьӧ кӧсйис гӧгӧрвоны, збыль ӧмӧй сылӧн кывъясыс имеитӧны сэтшӧм ыджыд вын, и кӧсйис гӧгӧрвоны, кыдзи тайӧ ставыс лоис.
А сэк кості нывъясӧн ышӧдӧм Вера пырис енчом увлань, Илья дінас — быттьӧ жӧник дінӧ невеста. Пырис и поліс, кыдзи повлӧны челядь, кор найӧс вайӧдӧны тӧдтӧм морт дінӧ. Но бергӧдчыны бӧр, бӧрлань петны пызан сайысь сійӧ эз вермы, кыдзи оз вермы катны ю паныд визув вылӧ лэдзӧмтор.
Илья пукаліс и нюмъяліс. Катьӧлысь сьылӧмсӧ кывзіг нин сійӧ вошліс тӧлк вывсьыс, да ӧні сылы кажитчис, мый ставыс тайӧ вӧт. Нывъяс моз жӧ сійӧ видзӧдіс Вера вылӧ, кыдзи Вераыс матыстчӧ сы дінӧ, кыдзи сэсся сійӧ пуксис сыкӧд орччӧн.
Илья бергӧдчыштӧмӧн веськыд кинас шымыртіс коскӧдыс Вераӧс. А юрыс сылӧн бергӧдчис, дурмис; синъясыс мӧдісны здвӧитны... Но бара ворсыштісны пӧлянъяс, бара петіс джодж шӧрӧ Катьӧ, мыйкӧ мӧдіс сьывны; мӧдісны сьывны унаӧн, йӧктыны керка тыр... А Илья век нюмъяліс да нӧшта топыдджыка кутіс веськыд кинас шуйгаладорас пукалысь Верасӧ.
XXVІ
Илья дінын нывъяслӧн лунпукӧм бӧрын, аскинас жӧ, Марпа гӧгӧрвоис, мый писӧ бурдӧдан лекарствоыс сюрис, мый на ордӧ нывъяслӧн ӧні волывлӧмыс сэтшӧм жӧ колана, кутшӧм колана тувсовъя мелі шонді непогоддьӧ вӧсна кельдӧдӧм турунлы, быдтаслы. Марпа корӧм серти, а мукӧддырйи и кортӧг, нывъяс волывлісны печканӧн, сьывлісны, гажӧдчывлісны, гажӧдлісны Ильяӧс. Илья чужӧм вылын бара мӧдіс ворсны вир, сійӧ дугдіс куйлыны вольпась вылас, ӧдйӧ бурдіс. Но Марпа ас сертиыс, аслас томдырся кад сертиыс тӧдіс, мый Ильяӧс ловзьӧдӧ, чуксалӧ овны да содтӧ сылы вын, содтӧ водзӧ эскӧм оз ныв чукӧрыс дзоньнас, а кодкӧ ӧти. Сійӧ тӧдіс, мый ныв чукӧрыс, коді волывлӧ найӧ ордӧ, вӧлі сӧмын син вевттьӧд, код сайӧ сайӧдчӧ Ильялӧн пӧдругаыс. Тайӧс гӧгӧрвоӧмӧн, Марпа водзӧ, тӧдӧмысь, сувтіс вопрос: кодӧс, кутшӧм нылӧс радейтӧ Илья?
Марпалы тайӧ абу ӧткодь. Абу ӧткодь, кыдзи пиян вӧснаыс тӧждысьысь мамлы и кыдзи мортлы.
Марпалы кажитчис, мый сійӧ тӧждысьӧ оз ас вӧснаыс, а пиян вӧснаныс. Ас думсьыс сійӧ лӧсьӧдліс тадзи: «Миян, пӧрысьяслӧн, олӧмыс овсьӧма нин. Ме могысь кӧть кодӧс корав аслам пиян сайӧ, мед толькӧ миянӧс, стариккӧд, мӧдісны кывзысьны, пӧчитайтны.
Но ме ӧд мам, аслам челядьлӧн мам; ӧд непӧштӧ морт — воробей-мам велӧдӧ ассьыс пиянсӧ, кыдзи налы овны вӧльнӧй свет вылын, и мем лоӧ сьӧкыд видзӧдны аслам челядь вылӧ, найӧ кӧ нэмчӧж мӧдасны няйтӧд моз кыссьыны. Оз позь гӧтравны Мишкаӧс кутшӧмсюрӧ вылӧ. Сійӧ миян мӧмӧт кодь. Сылы колӧ вежӧра да удж вылӧ зіль гӧтыр, коді эськӧ мӧдіс сяммыны веськӧдлыны овмӧсӧн. Сюсь гӧтыр дырйи и бӧб верӧс лоӧ бур кӧзяинӧн. Но Мишка сайӧ бур батьмам, кӧть эськӧ найӧ и гӧльӧсь вӧліны, прамӧй нылӧс оз сетны. А гӧтралан сэтшӧм-татшӧм колода вылӧ либӧ путьтӧм-проктӧм майӧгйыв катша вылӧ — нэмтӧ на вӧсна тӧждысь. Вот и думайта ме: Вераӧс кындзи, Мишка сайӧ коравны некодӧс. Вера сюсь, вына, вежӧра, асьсӧ абу вылӧ пуктысь. Да кӧть и мӧдас вылӧджык пуксьыны, Мишкалӧн лёк выныд судзсяс. Бӧб верӧсъясыд, шуӧны, стрӧгджыкӧсь овлӧны. Тадзи и лоас мед. Вералы воштысьны некытчӧ. Козинтӧм, приданнӧйтӧм ӧтка бобыль вылад ёнасӧ некод оз ышты. А Илья — сійӧ мӧд делӧ. Сійӧ миян зарни. Сылӧн киподтуйыс да повтӧмлуныс шензьӧдӧны медся пӧрысь йӧзӧс, мичлуныс да мелілуныс гажтӧмсьӧдӧны медбур рӧдвужа нывъясӧс. Сійӧ, Ильяыд миян, мӧд делӧ! Сы сайӧ позьӧ бӧрйыны и не гӧтырпусӧ, а батьмамсӧ, рӧдвужсӧ. Дерт, вылын кильчӧяс вывті не миянлы ветлыны-корасьны, а бур йӧз ордӧ, Илья сайӧ бур рӧдвужа нылӧс коравны позьӧ пыравлыны, абу яндзим. Мед кӧть и нылыс лоӧ не ошйысяна — нинӧм. Бур юр дырйи и ки-кокыд тӧлка».
Татшӧм думъясыс эз сетны овны Марпалы. Кымын сійӧ думайтіс, сымын окота лоис тӧдны Ильялысь пӧдругасӧ. И тайӧс Марпа тӧдмаліс регыд. Тӧдіс некодлысь юасьтӧг, некодӧн индытӧг, аслас син-пельӧн. Олӧмаджык йӧзыд тай, майбыр, и гижтӧмсӧ кужӧны лыддьыны и шутӧмсӧ сяммӧны гӧгӧрвоны. А кор гӧгӧрвоис, мый Ильялӧн пӧдругаыс Вера, Марпа зэв ёна дӧзмыліс пиыс вылӧ, лун-мӧд весиг прамӧя эз сёрнит сыкӧд. Но думыштӧмӧн, мый пиыс сылӧн характернас вермас лоны ас кодьыс жӧ чорыдӧн, гӧтрасьӧм делӧас батьмамыслысь ас мозыс жӧ кывзысьтӧмӧн, — тайӧс думыштӧмӧн Марпа лыддис бурджыкӧн вочасӧн кӧдзӧдны Ильясӧ Вера дінысь. И кыдзкӧ ӧтчыд, керкаас кыкӧн пукаліг, мамыс шуис пиыслы:
— Миян, батьыдкӧд, гырысь сёрнияс нин ӧд вӧвлісны.
— Мый нӧ сэтшӧмыс? — юаліс Илья.
— Батьыд тай менӧ жалитӧ: отсӧг пӧ колӧ корсьны меным. Жӧникъяс ӧд ті лоинныд... Мишкатӧ гӧтравны кӧсъям. Мый тэ шуан та вылӧ?
— Мый нӧ ме шуа. Ті ӧд батьмамыс. Ме серти, аски жӧ кӧть гӧтралӧ.
— Сідзсӧ эськӧ сідз, муса пи, да гӧтырпусӧ сылы кодӧс ми аддзам ?
— Гӧтырпуыд сюрас, мамӧ. Ми, том йӧз, нывъястӧ арнас на лыддьылім да ӧти зон вылӧ кык ныв да джынйӧн воӧ. Сійӧ, быттьӧ, Ӧгруньӧс да ещӧ кодсюрӧӧс лыддьытӧг на.
Илья серӧктіс аслас сёрни вылӧ да сэк жӧ думыштіс мӧдтор йылысь:»Мыйла нӧ та йылысь сійӧ менсьым юасьӧ?»
— Со ӧд ті, том йӧз, кутшӧмӧсь: нывъясӧс лыддянныд, — серӧктіс жӧ Марпа да сы бӧрын содтіс: — Сюрӧ, дерт, пианӧй. Толькӧ ӧд кутшӧмсюрӧыд батьмамыдлы абу жӧ муса... Тэ нывъяс пӧвсас бергавланджык, тӧдан найӧс. Кодӧс нӧ эськӧ позяс коравны Мишка саяд?
И Ильялы эз сет думыштны, Марпа крапкис-шуис:
— Кыдзи эськӧ тэ ног, Вера дінӧ кӧ шыӧдчывлыны? Сійӧс ӧд, ӧтка бобыльтӧ, кодлӧн ни рӧдвуж ни козин-приданнӧй абу, прамӧй жӧник оз жӧ нин корав, а Мишкаыдлы и сійӧ шань. Мишкаыд абу тэ кодь.
Марпа тайӧс шуаліс, а синбӧжнас видзӧдіс пиыс вылӧ, коді пукаліс ӧшинь дорын да видзӧдіс ывлаӧ, Вералысь нимсӧ шуӧм мысьт Илья тӧдчымӧнъя дрӧгнитыштіс, но сылань, мамыслань, эз видзӧдлы.
— Ме ӧд ог тӧд, мамӧ, мунас оз сійӧ Мишка саяд, — сідз жӧ ӧшиньӧ видзӧдіг, недыр чӧв олыштӧм бӧрын шуис Илья, и Марпалы кажитчис, мый тайӧс шуигӧн сійӧ аслыс нюммуныштіс. Илья содтіс: — Ог тӧд, мамӧ, мунас оз. А нылыс сійӧ, ме чайта, абу шыбытана. Прамӧй ныв сійӧ.
Марпа падмыштіс. Ильялӧн кывъясыс, сылӧн спокойнӧя шуанногыс виисны Марпалысь кӧсйӧмсӧ. Та бӧрын Марпа эз аддзы, кутшӧм кывъясӧн вермыны ассьыс писӧ.
— Да, пиук, — сӧмын колис сылы шуны да тайӧн помавны талун кежлӧ тайӧ сёрнисӧ, — тіянӧс быдтіг батьмамыдлы сьӧкыд-сьӧкыд, а быдманныд да ещӧ сьӧкыдджык налы.
Илья нинӧм эз шыав, век пукаліс ӧшинь дорас, век видзӧдіс ӧшинь улӧ. Марпа ас думсьыс забедуйтіс, но эз тӧд, код вылӧ: пиыс вылӧ али ас вылас. Ӧтиног сылы кажитчис, мый пиыс сы вылын сералыштіс дзик жӧ сідзи, кыдзи гырысьяс серавлӧны челядь вылын, кор найӧ, челядьыс, мыйкӧ кӧсйӧны судзӧдны вылысьджык сы дорысь, мый судтаысь судзӧны. «Босьт но, судзӧд, верман кӧ, — кажитчис Ильялӧн шуанногыс, — а ми видзӧдлам, судзан-ӧ тэ сійӧс». Мӧдног Марпа видіс асьсӧ сыысь, мый эз сяммы кыдз колӧ сёрнитны пиыскӧд. Та бӧрын сійӧ уна думайтліс, эз ӧтчыд на панлы та йылысь Ильякӧд сёрни. То Вераӧс омӧльтыштас, то пырмунанмозыс шуас, мый Илья сайӧ, майбыр, любӧй ныв окотапырысь мунас, любӧй батьмамлы оз ло яндзим аддзыны Ильяӧс асланыс зятьӧн, то ещӧ мыйкӧ. Но Илья первойсяньыс гӧгӧрволіс мамсӧ, кутшӧмтор сійӧ кӧсйӧ тайӧ сёрниясӧн, да сяммис кутны асьсӧ сэтшӧм ногӧн, кыдз овлӧ ва вылын плавайтысь шаръясян бутылькӧд, кор сійӧс кӧсйӧны крукыштны-кыйны мык вугырӧн. Марпа чӧвталӧ ассьыс ичӧтик вугырсӧ, мукӧддырйи крукыштлӧ тайӧ бутыльсӧ, но кор заводитӧ кыскыны асланьыс, бутыльыс бергӧдчыштӧ, и вугырыс мынӧ... Оз сетчы Илья кодйысьны ас улас! Оз сет вермыны ассьыс сьӧлӧмсӧ! Вера — Ильялӧн! Тайӧс сійӧ кылӧ ачыс, тайӧс жӧ сылы висьталӧны и нывзон, оз кывйӧн, оз киӧн индӧмӧн висьтавны, а кыдзкӧ мӧдног, унаног, и тайӧ унаногсӧ Илья зэв бура гӧгӧрвоӧ. На ордын нывъяслӧн пируйтӧмыс, Веракӧд сійӧс «гӧтралӧмыс», Катьӧлӧн на йылысь сьылӧмыс, нывъяслӧн гажыс вӧліны уна пиысь яръюгыд висьталӧмъясӧн сы йылысь, мый йӧзыс, кыдзи и ачыс Илья, кӧсйӧны сідзи, мед Вера вӧлі Ильялӧн. Тайӧ вӧлі кутшӧмкӧ ӧтувъя, общественнӧй кӧсйӧм, кодлы паныд муніс Марпа. Но Марпа аслас думъясысь эз лэдзчысь да кадысь кадӧ сетіс тӧдны на йылысь Ильялы. А тайӧ, бутыльӧн да вугырӧн моз ворсӧмыс Ильялы эз ло интереснӧ, да мукӧддырйи сійӧ шуавліс мамыслы колананог, дакайтліс сылы. Марпа чайтіс, мый сылӧн пиыс гӧгӧрвоис буретш сідзи, кыдзи кӧсйис сійӧ, мамыс, да ас думсьыс кӧсйысис пырысь-пыр жӧ сёрнитны Степаныскӧд, кор сійӧ локтас гортас вӧраланінсьыс.
XXVII
Вӧрын олігчӧж Степанлӧн сьӧлӧмыс эз вӧв ас местаас. Степан вӧлі жугыль, Мишкакӧд сёрни-баснитӧм; асылын сійӧ эз тэрмась петны вӧравны, рытын эз сёрмӧдчы воны вӧр керкаӧ, — тӧдчис: личалӧма Степан олӧмын сійӧ везйыс, коді водзті ышӧдліс радейтны олӧмсӧ, тайӧ олӧм вӧснаыс радейтны уджсӧ. Шогсис и поліс Степан сыысь, мый вӧрас кайтӧдзыс на сійӧс ас ордас кыкысь корліс урядник, юасис Степанлысь, кутшӧм ногӧн найӧ — Степан, Мирон да Миронлӧн ёртыс — лысьтісны лэптыны кияснысӧ сы вылӧ, урядник вылӧ, коді пӧртӧ олӧмӧ царӧн лӧсьӧдӧм законъяс, кыдзи найӧ лысьтісны лэптыны кияснысӧ Ласей Спиридонович вылӧ. И не сӧмын юасис, но и ставсӧ тайӧс гижис кабала вылӧ, гижӧм бӧрас висьталӧмӧн, мый найӧс, Степанъясӧс, мӧдасны судитны да вермасны ыстыны Сибирӧ катарга вылӧ. Степан эз эскы, мый татшӧм мыжысь, кодӧс найӧ вӧчлісны Ильяӧс вӧрысь ваян рытӧ, вермасны ыстыны Сибирӧ, но судыс век жӧ вермас лоны. «А гашкӧ, судсӧ позяс кытшовтны? — кыдзкӧ ӧтчыд вӧралан керкаас полӧк вылын пукаліг, юрас воис Степанлы. — Найӧ ӧд вермасны. Выныс на киын. Ог жалит нинӧм, мед толькӧ судыс эз ло».
Самӧй судыс Степанӧс повзьӧдліс медъёна. Сійӧ вежӧрын тайӧ вӧлі медся ыджыд мыждӧмӧн, вӧлі медся ыджыд шогӧн Степан гӧгӧрвоӧмын. Степан оліс пӧрысьланьӧдз, оліс честнӧя: рудзӧг вӧлӧть эз тальыштлы йӧзлысь, лэчтуясигъясӧн йӧз лэчкысь босьтӧм пыдди шедӧмторсӧ ӧшӧдлывліс лэч дінас, мед кӧзяин вотӧдзыс эз вӧрзьӧдны шыръяс, эз сёйны сьӧдбӧжъяс, туланъяс; бурысьӧн йӧз мортлы эз шулы лёк кыв, некод эз омӧльтлы и асьсӧ; сійӧ эз печиктывлы мортӧс да и асьсӧ некод эз вӧрӧдлы. И со мый лоис: сійӧс, Степанӧс, кӧсйӧны судитны, пуксьӧдны кузь скамья вылӧ; та йылысь мӧдасны тӧдны быд бур йӧзыс, мӧдасны сёрнитны сы йылысь... Тайӧ медся ыджыд шог. Тадзитӧ бурджык не овны му вылас. «Кӧть мый, а судысь мынтӧдчыны колӧ, — кывкӧрталіс Степан, — нинӧм ог жалит».
Аслас шог йылысь Мишкаыслы Степан эз висьтавлы ни ӧти кывйӧн, Мишка весиг эз на кывлы сы йылысь, мый сылӧн батьыс нӧйтӧма урядникӧс да Вишкун Ласейӧс, и ӧні, батьыслысь шогсьӧмсӧ аддзӧмӧн, гӧгӧрвоис асногыс. Сійӧ чайтіс, мый батьыс сылӧн шогсьӧ Илья доймӧм вӧсна, да тайӧ чайтӧмыс скӧрмӧдіс сійӧс.»Менӧ, небось, эз жалит, эськӧ, — мыйлакӧ думайтіс Мишка. — Ме налы бокӧвӧйкодь, чайтӧны, ме омӧльджык сы дорысь, этшаджык верма вӧравны». И Мишка быттьӧ нарошнӧ кӧсйис петкӧдлыны батьыслы асьсӧ, мый сійӧ абу омӧльджык Ильясьыс, вӧраліс зіля, асывъяснас водзмӧстчис петны вӧрӧ, рытъяснас эз окотапырысь кусыньт вӧралан керкаланьыс, а керка дінын пырджык мыйкӧ вӧчис. Степан тайӧс аддзис да ас думсьыс радліс, мый сылӧн ыджыдджык пиыс, код вылӧ некутшӧм надея эз вӧв, тыдалӧ, садьсялӧ. Кыдзкӧ ӧтчыд весиг шуис пиыслы:
— Тэ, зонмӧ, прамӧя нин велалӧмыд вӧравнысӧ.
Тайӧ кывъясысь Мишкалӧн нырбордъясыс паськавлісны сідз жӧ ёна, кыдзи и сійӧ рытӧ, кор батьыс сылӧн гӧститіс Вишкун ордын да Вишкуныс ошкыштіс Мишкаӧс бура казачитӧмысь.
— Мый нӧ сійӧ вӧравнытӧ он велав. Тайӧ ӧд абу азбука, — вочавидзліс сэк Мишка, чайтӧмӧн, мый лыддьысьны да гижны велӧдчӧм — сійӧ медся сьӧкыдтор; ӧд Мишка кык во чӧж ветлӧдліс школаӧ, а гижны ни лыддьысьны прамӧя сідзи и эз вермыв велавны. «Ме, батьӧй, ӧні абу нин важъякодь, — содтыліс сэк сійӧ ас думсьыс. — И дзик прӧста тэ сэтшӧма жалитан Ильятӧ. Дзик прӧста надейтчан сы вылӧ, мый пӧрысьӧ-нэмад тэнӧ вердысьӧн лоӧ Ильяыд. Сійӧ, зонмӧ, чорыд морт. Сы дінын овнытӧ лоӧ сьӧкыд. Рад лоан ме вылӧ. А сэк, кор мӧдан сёйны менсьым нянь, ме тэныд казьтышта, кыдзи тэ шогсьылін томджык пиыд вӧсна, а ыджыдджыктӧ, менӧ, кедзовтлін».
Регыд усис джуджыд лым. Ас улас сійӧ кусыньтіс мудінса понӧльясӧс, гырысь туктаясӧн ӧшйис лапъя коз увъяс вылӧ, небыд ватаӧн моз кытсюрӧ эжис пожӧмъясӧс — и вӧрваыс друг лоис чӧв, вугралысь, гажтӧм. Понлӧн увтчӧмыс мӧдіс кывны матӧ, гусянь моз, эз юргы йӧлӧгаыс лыйӧм шылӧн. Подӧн ветлыны сьӧктаммис, а лызьясӧн вӧйтіс на, — уръясӧс да туланъясӧс кыйӧм лоис позьтӧм.
— Гортӧ колӧ лэччыны, — висьталіс сэк Мишкалы батьыс.
— Мый сэтшӧм водз? — мед петкӧдлыны асьсӧ зільджыкӧн, шензьыштіс Мишка.
— Тырмас. Аски лэччам.
И водз асывнас найӧ мӧдӧдчисны гортас.
Тайӧ кадӧ Илья асьсӧ лыддис бурдӧмӧн нин, да гортсяньыс капканасис. Воыс вӧлі кӧчьяса, ручьяса, и найӧ эз сетны сылы овны гортын. Первойсӧ лункост мысьт, а сэсся быд лун гортсяньыс Илья мунліс рӧмыд сорнас на да бӧрыс волывліс биасян кадӧ, сьӧрсьыс вайлывліс кӧчьясӧс. Марпа чайтіс, мый пиыс сылӧн сёрӧдз ветлӧдлӧ сы вӧсна, мый ӧдйӧыс оз на вермы, да эз ӧтиысь кевмысьлы, мед сійӧ эз быд лун ветлы. Но Илья эз кывзысь. А сёрӧдз ветліс сы вӧсна, мый капканасигмозыс вӧрас сійӧ пӧрлӧдліс пипуяс, мед на дінӧ сёйны налысь кырсьсӧ мӧдісны чукӧртчыны кӧчьяс да мед тайӧ пипуяс дінсьыс Илья кыяс унджык кӧч; сійӧ ветлӧдліс пашня доръясті, пескерасъясті, пыравліс пыдӧ вӧрӧ сы могысь, мед шыблавны ручьяслы самторъяс — кытчӧ кӧчлысь сювъяссӧ, кытчӧ кулӧм кукань яй, кытчӧ ещӧ мыйсюрӧ, мед тайӧ самъяс дінысь кыйны ручьясӧс, кор найӧ вельмасны на дінӧ.
Ӧти рытӧ рӧмыд сорӧн жӧ Илья вӧлі локтӧ гортас. Вӧлі тиньсидзӧ лӧнь, быдлаті узис сьӧкыд унмӧн. И друг тайӧ лӧньсьыс Илья кылыштіс мыйкӧ сэтшӧм матыссаӧс, помтӧг мусаӧс. Сійӧ эз на удит вежӧртны, мый сэтшӧмыс вӧлі тайӧ, кыдз бӧрвывсьыс кыліс ӧдйӧ кашкӧм шы. Илья бергӧдчис и дрӧгнитіс, но тайӧ дрӧгнитӧмыс сэк жӧ вевттьысис нимкодьысь горӧдӧмӧн:
— Лыско! Донаӧй! Кысянь тэ?
Лыско уськӧдчис Ильялы морӧсас, окаліс сылысь чужӧмсӧ, кияссӧ, кышансӧ, никсіс, увтышталіс. Пельпом вывсьыс Илья шыбытіс кӧчьяссӧ, сывъяліс Лыскосӧ.
— Мусаӧй! Гажтӧмсин? Воштылін менӧ?
Лыско мынтӧдчис Илья сывйысь, шыбытчис лым вылӧ, гартчис, век никсіс, увтчис, бара чеччыштіс Илья морӧсӧ. Татчӧ воис Катшыс, и аддзысьӧм лоис сэтшӧм гажа да шума, мый, рӧмыд пиысь ылісянь аддзӧмӧн, Мишка чайтіс, мый налӧн понъясыс кодӧскӧ мӧдісны пурны. Сійӧ уськӧдчис понъяслань горзігтыр:
— Лыско! Катшыс! Мый керанныд? Оз позь! Шыть!..
Гӧгӧрвотӧг, мыйла на вылӧ лёкысь горзӧ Мишкаыс, понъяс пуксисны Илья ӧтар-мӧдарӧ да, бӧжъяснас легӧдіг, никсісны, тайӧн быттьӧ висьталісны: «Ми ӧд сійӧс ог курччалӧ! Тайӧ ӧд миян Ильяыд, кодысь ми сэтшӧма гажтӧмсим!» Торъя нин ёна тайӧс кӧсйис висьтавны Лыско. «Ок эськӧ, тӧдін кӧ тэ, кыдзи ме гажтӧмси аслам кӧзяинысь. Вӧрсьыс сійӧ мунӧм бӧрын, кыдзи тэ тӧдан, эг ӧд прӧста ме лювзывлы уна рыт. А тэ горзан миян вылӧ!»
Ильяӧс Мишка тӧдіс сӧмын сэк, кор матыстчис лыйӧм выйӧдз. Илья сулаліс нюмъёвкерӧмӧн, и Мишкалы кажитчис, мый сылӧн вокыс татшӧм горзӧмсьыс дивитӧ сійӧс, чайтӧ Мишкаӧс важкодьӧннас на.
«А ӧні ӧд ме абу нин сійӧ Мишка, кодӧс тэ кольлін Кузьдав керкаад», — Ильякӧд здоровайтчиг думыштіс Мишка, а Илья тайӧ думсӧ сылысь лыддис сійӧ чужӧм вывсьыс.
Степан вӧлі рад, мый сылӧн пиыс бурдӧма нин, да сьӧлӧмсяньыс аддзысис Ильякӧд, быдтор сылысь юасис, а медводз сы йылысь, волісны эз сытӧг найӧ, тайӧ «найӧ» улас урядникӧс да судьяӧс тӧд вылас кутӧмӧн. Илья висьталіс, мый найӧ сытӧг эз волыны, и Степанлы лоис лӧсьыдджык сьӧлӧм вылас. Аски асыв жӧ сійӧ думыштіс ветлыны урядник ордӧ вӧзйыны калым, мед сійӧ, позяс кӧ, делӧсӧ судӧдзыс оз вайӧд. Артмӧдчыны кӧсйысис и Вишкун Ласейкӧд.
XXVIII
Вочасӧн нюжаліг, лун бӧрся котӧртісны лунъяс. Лымйыс ӧтарӧ содіс, югдаммис, корсюрӧ сійӧ ворсіс кӧдзыд шонді водзын лыдтӧм бисерӧн, корсюрӧ тӧв бордъяс вылын му вывсьыс кыпӧдчыліс сынӧдас дзонь кымӧръясӧн да вӧчаліс толаяс потшӧс бокъясӧ, кильчӧ поспомъясӧ первой ӧтиног, а сэсся, челядьлы моз оз кажитчы да, бӧр жугӧдавліс, вӧчаліс выль толаяс, выльног.
Эз вуграв таво и кӧдзыдыс. Мукӧддырйи сійӧ балуйтіс турӧбкӧд ӧти компаниеын, аслас еджыд кепысьӧн эз этшаысь едждӧдавлы чужӧмбанъяссӧ, ныр йывъяссӧ вятчаналысь, кодъяс Мураш туйӧд гырысь обозъясӧн кыскисны Коми муӧ тэсь, кӧлач, сола да кос треска, шабді вый, кӧрта кӧлуй да новлантор. Мукӧддырйи, кор не сӧмын турӧбыс, но и сынӧдыс шойччӧ, кӧдзыдыс ӧтнас ветліс-таркӧдчис керкаяс дінті, мед йӧзыс эз вунӧдны частӧджык ломтавны тӧвся ичӧт пачьяссӧ, мед эз вунӧдны тупкавны карта вылысь розьяссӧ. Мукӧддырйи, кор торъя нин мича асъя кыаыс, сійӧ уськӧдавліс сынӧдсьыс лэбзьысь катшаӧс, воробейӧс, а вӧрын чегъявліс додь заверткаяссӧ сортовщикъяслысь.
Тайӧ сьӧд тӧвсӧ Степан оліс гортас, мукӧд воясын моз вӧралӧм бӧрас сортовитны эз медась, думайтіс, тулысланьыс, кор лоӧны чарӧмъяс, бӧр кайны вӧравны. Биа рыт-асывъяснас ӧні сійӧ кӧртіс тулыс кежлӧ аслыс чери кыян тыв, а лунсьӧдъясас вӧчаліс кӧшова додьяс вузавны йӧзлы, — и кӧть кор эн мун Матвей Степан керка ӧшинь увті, век кылӧ черӧн да ӧжынӧн стукӧдчӧм. Уджыс вӧлі и пияныслы: пӧшти быд лун Мишка ваяліс турун да пес, а Илья капканасис, ваяліс кӧчьясӧс, кыйис нин куим руч. Тадзи ӧтлаыннас ая-пиа чукӧр эз вӧвлыны важӧн нин, да ӧні Марпалы кажитчис ставыс ас местаын, сылӧн сьӧлӧмыс ӧні радліс да шойччис. Толькӧ вот сійӧ неуна озджык гӧгӧрво верӧссӧ. Сылӧн Степаныс бара на эзджык вӧв важкодьыс, торъяліс арын дорысь. Сійӧ вӧлі чӧвджык, ӧтнасӧн думайтысьджык, кӧть эськӧ и зілис лоны гажаӧн. Сэсся эз вӧв гӧгӧрвоана и сэтшӧмтор: кор Степан воис вӧрысь, мӧд рытнас жӧ Марпа заводитліс сёрнитны Мишкасӧ гӧтралӧм йылысь, но сэки Степаныс сы вылӧ горӧдліс: «Тэ вунӧдлы тайӧс! Видзӧдчы, мед асьнымӧс оз гӧтравны». Тайӧ шуӧм бӧрын сійӧ кытӧнкӧ сэк ветліс рытбыд, аскинас ассьыс прӧмыссӧ нуис вузавны Вишкун Ласейлы, а сьӧмнас мыйлакӧ эз вӧдитчы, эз ошйысь. Марпалы сэки кажитчис мыйкӧ неладнӧ кодь, но тӧдтӧмтор йывсьыд поліс юавны, эз юав, а ӧні и, тӧдӧмысь, оз шогмы юавны коркӧся йывсьыд. Но Мишкасӧ гӧтралӧм йылысь сёрнисӧ колӧ кыпӧдны бӧр. И тайӧ сёрниыс кыптіс. Толькӧ та йылысь медводзсӧ шыасис эз Марпа, а сылӧн Степаныс.
Вӧлі асыв. Ывлаыс югдіс нин. Степан кисьыс пуктіс тыв кыан табсӧ, чепӧльтыштіс сотчысь сартаслысь ӧшйӧм ӧгырсӧ да, пӧлатьӧ видзӧдлӧмӧн, шуис:
— Капканъяс дінад сёрман, Илья! Кӧчьясыд, кӧнкӧ, ёна нин горзӧны. — И недыр мысти содтіс:
— Тэныд, жӧник, чеччыны жӧ колӧ. Талун конда песла ветлы... гӧтрасигкежлад суртӧ пуны сгӧдитчас.
Марпа вӧлі пачводзын да, тайӧс кылӧмӧн, нюммуныштіс.
— Чеччӧ, пиян, чеччӧ, — шыасис тшӧтш Марпа, — мамыдлӧн ӧд со пӧсь нянь нин пачысь петіс.
Пӧлать пӧвъяс дзуртыштісны.
— Но, жӧник, чеччам, буди, — ньӧжйӧник шуис Илья, жӧник кывсӧ тӧдчӧдӧмӧн, да мӧдіс вуджны Мишка вомӧн.
Тайӧ кывсӧ шуанногыс Мишкаӧс быттьӧ сотыштіс. Вокыс вылӧ сійӧ видзӧдліс синбӧжнас да, кулакнас Ильялы паньулас зургиг, пыдзыртіс-шуис:
— Тэ, зон, ме вылӧ пиньястӧ эн мыськы. Ме регыд петкӧдла, мый сійӧ сэтшӧм жӧникыс.
Зургӧмсьыс Илья неуна дзобавліс, но эз скӧрмы, сӧмын вочавидзис:
— О-о! Арлань, тыдалӧ, делӧыс: кӧинлӧн тӧвся пиньяс чужӧны.
— Ті мый сэн он тӧрӧдчӧ? — горӧдіс мамыс. — Водзтісӧ кӧ эн пинясьлӧ ӧтлаын узьлігад, ӧні оз нин ков пинясьны: регыд торйӧдчанныд.
Кык вок сэсся лэччисны пӧлатьысь, сёйыштісны да мунісны удж вылӧ, а батьмам панісны сёрни Мишка йылысь: кор да кыдзи-мый панны свадьба делӧсӧ.
Луныс воссис косӧд, кымӧртӧм; асыввылын вӧрэжтасыс пӧртмасис алӧй-гӧрд кыаӧн; ӧзйӧм вӧрланьыс ыбъяс кушӧд нюжӧдчис бура юждӧм лямпа туй; тайӧ туйӧдыс исковтіс Илья. Илья мышкын ӧшалісны капканъяс, кодъясӧс сійӧ вайліс гортас весалыштны да ӧні нуӧ бӧр тэчны вӧрӧ. И кутшӧм кокни да лӧсьыд мунны талун лямпаяс вылын! Кутшӧм кокни да лӧсьыд думайтны сы йылысь, мый регыд нин, регыд батьмамыслӧн том мортнас сійӧ лоӧ ӧтнас, регыд нин Мишка оз мӧд мешайтчыны сылы том мортавны. Тайӧ вӧліны Ильялӧн дзоляник, но дыр нин виччысяна да гажа думъяс. Найӧ ӧні кыпӧдісны сійӧс, содтісны сылы кутшӧмкӧ аслыспӧлӧс вын, сэтшӧм вын, коді разалӧ ки-кокад, сьӧлӧмад, быдлаӧ да морттӧ вӧчӧ кокниӧн, мудзтӧмӧн. «Кыя нӧшта руч-мӧд-коймӧд, батьлы тшӧкта ньӧбны гудӧк, бур паськӧм и мӧда том мортавны. Мед видзӧдласны йӧзыс! Мед завидьтасны! Мед нимкодясяс Вера!» — думайтіс сійӧ, вӧрӧ пыригӧн.
Листтӧм вӧрпу увъяс вылын мичаа ӧшалісны гыӧр-прошвияс. Лым бусӧн пызялӧм козъяс, понӧльяс сулалісны сэтшӧм лӧня, быттьӧ найӧс кодкӧ кӧлдуйтӧма нэм кежлӧ, да найӧ некор нин оз ӧвтыштлыны асланыс увъясӧн, туганъясӧн. Корсюрӧ Илья инмавліс вӧрпуӧ, и сы бӧрся киссисны лым комокъяс либӧ си пожйӧн моз пожнассис дзирдалысь лым бус.
Кӧчьяс ветлӧмаӧсь паськыда: тыдалӧ, «кӧдзыд пытшъясыс» найӧс чеплялӧны прамӧя. Колӧ аддзыны налысь главнӧй трӧпасӧ. Татшӧм трӧпасӧ Илья аддзӧ да матыстчӧ сы дінӧ понӧльяс сайсянь. Сылӧн сьӧрсьыс капканъяс тэчан кузь воропа зыр. Тайӧ зырнас сійӧ судзӧдчӧ понӧль сайсянь, трӧпа вылас кодйыштӧ гӧптор, сы вылӧ пуктӧ октӧм капкансӧ, сійӧс тыртыштӧ лымйӧн, капкан вылас вӧчалӧ сэтшӧм жӧ кӧч коктуйяс, кутшӧмӧсь вӧліны вӧрзьӧдтӧдзыс да ассьыс лямпа коктуйсӧ шыльӧдыштӧм бӧрын мунӧ водзӧ. Тадзи жӧ пуктӧ мӧдлаӧ, коймӧдлаӧ, пӧпуттьӧ видлалӧ водзынджык октылӧм капканъяссӧ. Трӧпа дінӧ матыстчиг, сійӧ ылысянь аддзӧ капкан местасӧ да видзӧдӧ шедӧма абу кодкӧ. Шедӧма кӧ кӧч, тӧдчӧ, первой сійӧ ноксьыштӧма места вылас да, шедӧм коксӧ дойдаліг, лымсӧ вирӧсьтіг, кыссьӧма тайӧ страшнӧй местасьыс кытчӧкӧ ылӧджык; Илья вӧтчӧ сы бӧрся да аддзӧ пӧрӧм пу улысь, понӧль улысь кӧдзалӧм-кынмӧмӧс нин либӧ ловъяӧс на.
Илья матыстчӧ капкан дінӧ, ылісянь аддзӧ: ӧтар-мӧдарӧ ветлӧдлӧма-юждысьӧма руч. Коктуйыс гырысь. Тайӧ сійӧ ручыс, кодӧс Илья некыдз оз вермы кыйны самъяс дінысь. Тайӧ мудер руч, мойдын кодь мудер. Ильялысь самъяссӧ сёйӧ, а капканӧ оз тувччы: мукӧддырйи сійӧ капкансӧ ордйӧ бокӧд, мукӧддырйи мунӧ лымйӧд кодйысьӧмӧн. Тайӧ дошлӧй руч и тані прӧста татшӧма оз юждысь: тыдалӧ, капканӧ шедӧма кӧч, и сійӧ кӧсйӧ сёйны тайӧ кӧчсӧ, но полӧ матыстчыны, полӧ капкансьыс. Тайӧ ручыс мӧдас таті кытшлавны и локтан вой. «Энлы, другӧ, энлы, — думайтӧ Илья да гоньялӧ, кытчӧджык пуктавны капканъяссӧ. — Сам дінӧ кӧ он шед, татчӧ шедан. Тэ меысь он мын». Илья ӧні аддзӧ нин: кӧчыс шедӧма да кыссьӧма пӧрӧм коз улӧ. Сійӧ бӧрйӧ капкан пуктан местаяс. Но колӧ вӧчны сідз, мед ручлы некутшӧм ногӧн эз тыдав Ильялӧн лямпа туйыс, капкансӧ пуктан туйыс. Сам дінті кытшлаліг, ручыс унаысь прӧйдитлӧ ӧти коктуйӧдыс. Кытшлалан коктуй вылас и колӧ пуктыны капкансӧ, но пуктыны сідзи, мед не вӧрзьӧдны сэтысь ни лымсӧ ни коктуйсӧ. Илья сідзи и вӧчӧ: капкансӧ пуктӧ боксяньыс, коктуй улӧ кодйысьӧмӧн, а лямпа туйсӧ шыльӧдӧ сідзи, быттьӧ татчӧ некод абу и волӧма. Татшӧм ногӧн жӧ мӧдар бокъяссянь сійӧ пукталӧ ещӧ кык капкан да мунӧ водзӧ и водзӧ. Сы бӧрся пуяс вылысь век киссьӧны лым комокъяс, киссьӧ дзирдалысь лым бус.
XXІХ
Степан гозъя шуисны мунны корасьны тарыт. Ачыс Степан эз кӧсйысь мунны, гӧтырыслы шуис, ме пӧ кутшӧм корасьысь, тшӧктіс ветлыны Марпалы вок гӧтырыскӧд. А збыльвылас, Степанлы эз вӧв окота коксӧ сюйны Вишкун Ласей ордӧ. Ласей вылӧ Степан лӧг, да тайӧ лӧгыс сылӧн оз небзьы кувтӧдзыс. Дона сувтіс Степанлы сійӧ рытыс, кор Вишкунъяс вылӧ лӧглуныс сылӧн петавліс ортсӧ, ой, дона!
Вок гӧтырсӧ Марпа юӧртліс югыд сорнас на да сійӧ, вӧччыштӧма, Степанъясӧ локтіс сэк, кор найӧ пуксисны ужнайтны.
— Волы, невестка, — шыасис Степан. — Пуксьы ужнайтны миянкӧд. Ужин бӧрад варовитанныдджык сэні.
«Кӧні сэні? — батьмам вылас видзӧдліг, думыштіс Илья да паньсӧ пуктіс кисьыс. — И збыль ӧмӧй Мишкаӧс кӧсйӧны гӧтравны? Этатшӧм мӧмӧтсӧ? Ме пыр на чайті, мися, прӧста сёрнитӧны. Вот, зонмӧ, тешыд!»
Сэк кості невесткаыс пуксис пызан сайӧ, орччӧн Мишкакӧд. Мишка гӧрдӧдӧма, некод вылӧ видзӧдлытӧг, кыдзи и пыр, азыма сёйис, быттьӧ тайӧ пансян делӧыс сійӧс ньӧти оз вӧрзьӧд.
Сёрнитісны ӧттор-мӧдтор йылысь, но не корасьӧм йылысь, та йылысь налӧн сёрнитлӧма нин водзджык и ӧні сӧмын вӧлі колӧ тӧдны, кыдзи мӧдас кутны асьсӧ Илья да тайӧ сёрнитігкостіыс мамыс либӧ невесткаыс оз-оз да бара и видзӧдласны Илья вылӧ.
«Мыйла ме вылӧ? — аслыс думайтӧ Илья. — И мыйла талун налӧн аслыспӧлӧс ме вылӧ видзӧдлӧмъясыс? Ог гӧгӧрво!»
— Вӧрӧдыд лунтыр ветлігад, Илья, эн ӧмӧй тшыгъяв? — юалӧ мамыс.
Илья босьтӧ пань, заводитӧ сёйны, но няньыс горшӧдыс оз кылав.
— Сійӧ миянӧс таво кӧч яйӧн ёна вердӧ, — шыасис и Степан. — Талун на нёль кӧч вайис.
— Майбыръяс жӧ нин ті, гозъя, — шензьӧ невестка. — Миянлы, кӧзяинкӧд, татшӧм пиянтӧ аддзывтӧм, тыдалӧ, лоас.
«Но мыйла найӧ оз висьтавны, код ордӧ мунӧны корасьнысӧ? — думайтӧ Илья. — Мыйла оз сёрнитны сійӧ ныв йывсьыс, кодӧс кӧсйӧны коравны? Коді сійӧ нылыс? Энлы, та йылысь гусьӧник ме юала мамӧлысь.» И сэк жӧ бӧр думыштӧ: «Гашкӧ, тайӧ тадзи и колӧ да. Корасьны муніг, гашкӧ, оз и сёрнитлыны сы йылысь, мед удайтчасджык. Кутшӧм мем делӧ! Оз ӧд менӧ кӧсйыны гӧтравны».
Сёйны Ильялы дзикӧдз дугдіс ковны. Вӧрысь воигӧн кынӧмыс сюмаліс орйӧдлымӧн, а ӧні кӧть чеччы пызан сайысь. Муртса терпитіс ужин помасьӧм.
— Ветлам, сідзкӧ, невестка, юалам, — пызан уберитӧм бӧрын, дубассӧ вежны пачводзӧ пыриг, шуис Марпа. — Юалӧмысь плешкад оз кучкыны.
— Оз, дерт, абу ӧд гусясьысьяс, — вочавидзис невесткаыс да бара видзӧдліс Илья вылӧ.
«Мый найӧ виччысьӧны месянь? — бара думыштіс Илья, а сэк кості ачыс быттьӧ лыддис невестка чужӧм вывсьыс: «Ветлам. Мыйкӧ ӧд лоӧ жӧ! Ильяыд тай, первой делӧ, нинӧм оз шу, оз кӧсйы сувтны миянлы туй пӧперегным». Морӧспань улыс Ильялӧн мӧдіс нёнявны ёнджыка, лоис шог. Сійӧ кайис пӧлатьӧ, водіс шойччыштны. Ужин бӧръясын войпукны петтӧдз тадзисӧ унаысь сійӧ шойччывлӧ.
Керкаысь кылӧ петісны нин корасьысьяс, войпукны муніс Мишка, чӧв, йӧгпеш дорын пукаліс батьыс, кыис чери кыян, пӧлать брус дорын пукаліс кань да кургис ассьыс помтӧм сьыланкывсӧ.
Илья вермасис асыскӧд. Сійӧ эз кӧсйы эскыны сьӧлӧмыслы, коді шогсис кадтӧгыс на, эз кӧсйы пыдди пуктыны ассьыс думъяссӧ. «Сійӧс коравны найӧ эз мунны, — арталіс Илья, «сійӧ» кыв улас Вераӧс гӧгӧрвоӧмӧн. — Оз вермы лоны, мый ни мам ни невестка оз тӧдны сы йылысь, мый сыкӧд ветлӧдла ме. А гашкӧ, и тӧдӧны? Кыдзи оз тӧдны? Тӧдӧны! Мамӧ важӧн нин тӧдӧ. Невестка тӧдӧ жӧ. Тӧдӧны ставыс. И мед тӧдӧны кӧ. Мед коралӧны. А ми видзӧдлам, мый артмас таысь. Ас вылас сійӧ ачыс кӧзяин. Мырдӧн сійӧс сетысь абу. Мед мунас кӧ, мед. Гашкӧ, сылы ёна нин окота петны верӧссаяс... Да мый ме думайта? Ог тӧд, а думайта. Со ӧд мортыд кутшӧм: эз на доймы, а бӧрдӧ нин».
Дыр куйлыны пӧлатьын Илья эз вермы; пасьтасис, петіс. Иван другыс буретш жӧ петӧма керкасьыс. Найӧ мӧдӧдчисны войпукӧ. Кок улас дзуртіс лым юж. Иван мыйлакӧ чӧв оліс.
— Тэныд ӧтнадлы гусьӧник выльтор висьтала, — шыасис Илья. — Миян тарыт корасьны мунісны. Мишкаӧс кӧсйӧны кодзны.
Иван нюммуныштліс.
— Шуан жӧ: ӧтнамлы! Ставыс нин тӧдӧны. Миянӧ пыравліс Ӧгруньлӧн мамыс, и ме кылі, кыдзи сійӧ шӧпкӧдіс мамӧлы. Ӧгрунь мамыслы кодкӧ висьталӧма, а тайӧ кодкӧыслы ещӧ на кодкӧ висьталӧма. Сарапана поштаыд, зон, миян бура уджалӧ.
Илья эз куж мый шуны татчӧ. Кутшӧмкӧ аслыспӧлӧс, вӧвлытӧм сьӧлӧмкылӧм дурмӧдіс сійӧс.
— А тэ нӧ мый? — тӧлыссянь аслас вуджӧр вылӧ видзӧдіг, юаліс Иван.
— Мый ме: мед гӧтрасьӧ.
Иван сувтыштлӧмӧн видзӧдліс Илья вылӧ.
— Ме, зон, тэнӧ эг татшӧмӧн чайтлы.
— Кутшӧмӧн? Сёрнитам, а ӧти-мӧднымӧс ог гӧгӧрвоӧ.
— Челядьтуйӧ эн пуксьы. Абу нин дзоля.
Ильялӧн скӧрысь югнитісны синъясыс.
— Тэ, Иван, буди, лючки сёрнит! А то...
— Мый тэ эршасян! Али збыль он тӧд?
Илья дзикӧдз вежсис чужӧм вылас.
— Висьтав, мый тӧдан! — лёкысь нин горӧдіс сійӧ. — А то виа тэнӧ татчӧ туй шӧрас! Скӧр ме талун.
«Теш тай: ставыс тӧдӧны, а сійӧ оз тӧд. Мыйкӧ тані абу ладнӧ,» — думыштіс Иван да содтіс:
— Тэ кывзы да сэк скӧрав... Ме ӧд чайті, мися, тэ тӧдан ме дорысь унджык...
— Ӧні эн нин висьтав, — друг Илья потшис Иванӧс, — Ставсӧ ачым тӧда. Ставсӧ тӧда! Мӧдім мекӧд!
— Кытчӧ?
— Тэныд шуӧны: мӧдім! Али тэ абу друг меным?
И найӧ кытчӧкӧ мунісны.
XXХ
Мишкалы корасьӧм йылысь войпукын нывъяс тӧдісны нин ставыс. А коді сӧмын на воис, пуксьӧм бӧрас жӧ и шӧпкӧдісны сылы.
— Кывлін?
— Эг. Мый нӧ сэтшӧмыс?
— Матвей Степан Мишкаӧс кӧсйӧны гӧтравны.
— Кодӧс нӧ коралӧны?
— Бобыль Вераӧс пӧ.
— Чӧв, чӧв, ныланӧй. Сідзкӧ тай Ильялӧн рынышыс сотчӧ.
— Сотчӧ-я-оз-я... Сотчис кӧ, кусӧдіс эськӧ. Шуӧны, ачыс пӧ Ильяыс тшӧктӧма. Меным пӧ сійӧ абу гӧтырпу. А, дерт, шу: сылӧн ӧд, Вераыдлӧн, мый вылас, сійӧ и сундукас, лысӧм рака кодь.
— Дивӧ тай, нывъяс! Ильяӧс ме татшӧмӧн эг чайт. Мыйкӧ абу эскана.
— Абу дивӧ, абу. Тӧндзи на вӧлі кодкӧ шуӧ, Ильяыс пӧ весел юрӧн сёрнитӧма: ассьым батьмамӧс пӧ ог жӧ мӧд янӧдны, бобыль вылӧ пӧ ог жӧ гӧтрась.
Шӧпкӧдчисны гораа, мед кыласны орччӧн пукалысьясыс, а найӧ — кодӧс кыласны да кодӧс асьныс содтасны — висьталӧны водзӧ, орччӧн пукалысьясыслы. Ӧтияс эскисны, мӧдъяс эз. Кодлыкӧ вӧлі нимкодь сыысь, мый регыд нин Вералысь «тальыштасны бӧжсӧ, регыд нин дугдас ышнясьны аслас Ильянас», кӧть эськӧ Вера некор эз ошйысьлы сыӧн, йӧз пиын пыр вӧвліс раминик да авъя; кодлыкӧ вӧлі забеднӧ сыысь, мый муса пӧдругасӧ сылысь коралӧны Мишка сайӧ; а кодлыкӧ и гажа вӧлі сыысь, мый регыд лоӧ ныв сетӧм, свадьба, регыд позяс кольмытӧдз йӧктыны, сьывны.
Верӧссайӧ мунӧм, гӧтрасьӧм йӧз пӧвсын вӧлі мыйӧнкӧ сэтшӧм ыджыдторйӧн, сэтшӧм гажаӧн да сэк жӧ кывкутанаӧн, мый тайӧ делӧыс ас гӧгӧрыс котыртіс ставсӧ: и батьмамӧс и рӧдвужӧс, нянь-сов и сямлун; тані йӧз син водзӧ петкӧдлыссьӧ и сійӧ, мыйӧн олӧ йӧзыс, мыйӧ пасьтасьӧ, и кутшӧм олӧм песня сійӧ сьылӧ. Верӧссайӧ мунысь ныв, кодӧс ӧнӧдз на мамыс жалитіс да асывъясын пӧттӧдзыс узьтӧдліс, кодлы батьыс ньӧбавліс выльторъяс, а чой-вокыс нимкодясьлісны чой томлун мичӧн, — тайӧ нылыс ӧні, верӧссайӧ муніг, нэм кежлас прӧщайтчӧ татшӧм олӧмыскӧд да сьылӧдчысьяс нора сьылӧм шыӧ, нывзон гудӧкасьӧм-йӧктӧм шыӧ бӧрдӧ-лыддьӧдлӧ ныв олӧм йылысь. Шорӧн киссьӧ синваыс коньӧр нывлӧн. Чышъян помъяссӧ вомдоръясаныс кутіг, бӧрдӧмла гӧрдӧдӧм синъясаӧсь жӧ, сэні, бӧрдӧдчанінас, сулалӧны суседкаясыс, кодъяс волӧны татчӧ мӧсъяссӧ сёӧдыштӧм бӧрын, кагаяссӧ унмовсьӧдӧм бӧрын кывзыштны, мичаа-ӧ бӧрдӧ невестаыс да, ассьыныс томдырсӧ казьтыліг, тшӧтш нормывлӧны, бӧрдлӧны.
Нылӧс коралӧм бӧрын том морт сідзжӧ прӧщайтчӧ аслас томдырыскӧд. Батьыс сылы сетӧ вӧв, додь, тулуп; нывъяс сетӧны ассьыныс чунькытшъяссӧ, ленточкаяссӧ, шӧлкӧвӧй чышъянъяссӧ; зонъяс вайӧны кӧлӧкӧльчикъяс; жӧник доддясьӧ кӧлӧкӧльчикъясӧн тыр, ленточкаясӧн да мича шальясӧн мичмӧдӧм мегырӧн, додь вожъясӧн, ачыс тулупасьӧ, пуксьӧ вӧв доддьӧ, гуляйтӧ аслас сиктӧд, йӧз сиктъясӧд, коралӧ рӧдвужсӧ свадьба вылӧ. Рӧдвужыс сійӧс удӧны-вердӧны, гӧститӧдӧны, и тадзи сэтчӧдз, кытчӧдз оз помась сылӧн рӧдвужыс.
А сэні, видзӧдан да, воӧма нин и ачыс свадьбаыс — ыджыд шума да унасикас рӧма. Сійӧ кадӧ, кор невеста ордын ставыс шуксьӧ да гымалӧ, ставыс сералӧ да бӧрдӧ, йӧктӧ да сьылӧ — празднуйтӧ невеста-нывлысь медбӧръя минутаяссӧ, тайӧ кадӧ керкаӧ котӧртӧны челядь, горзӧмӧн:
— Свадьбаыд воӧ! Локтӧ свадьба!
Первой кылӧны кӧлӧкӧльчик шыяс, тайӧ шыясӧ ставыс уськӧдчӧны ӧшиньясӧ, а кодыр свадьбуйтысьяс сувтӧны ӧшинь улӧ, невеста заводитӧ бӧрдны ёнджыка, сьылӧдчысьяс нӧшта ёна нормӧны, нывзон сьылӧны-йӧктӧны асьнысӧ вунӧдтӧдз.
Аслас вежай-вежань пӧвсын, аслас батьмам да рӧдвуж пӧвсын ӧшинь улын сулалӧ жӧник, виччысьӧ невесталысь батьмамсӧ, рӧднясӧ, кор найӧ петасны няньӧн-солӧн, винаӧн встречайтны зятьпусӧ. Но невеста керкаысь некод оз пет, весиг кильчӧсӧ томналӧма. Котралӧны-вӧзйысьӧны жӧниклӧн дружкаясыс. Ӧдзӧс сайсянь налы вочавидзӧны: «Ми огӧ тӧдӧ, кодъяс ті.
Огӧ тӧдӧ бурысь али лёкысь воинныд».
Свадьбуйтысьяс пӧвсысь сэк аддзыссьӧ медся кыввора мортыс, коді заводитӧ сёрнитчыны ӧдзӧс пыр. Сійӧ тӧдӧ невеста ордӧ вӧзйысян кыв. Заводитӧ висьтавны, и ставыс кывзӧны, мичаа-ӧ сійӧ кутас висьтавны. Висьталӧ вель дыр. Матыстчӧ нин помланьыс.
.... Ми вӧтчимӧ водзӧ. Коктуйсӧ ручлысь вуджис выль зверь. Зверь тайӧ — тулан — донаджык ручысь. Ручӧс ми эновтім, веськӧдім вӧвъяс, вӧтчыны мӧдім туланным бӧрся. Волісны нюръяс, вуджавлім шоръяс, унаысь дзугсьылім асьным и вӧвъяс, унаысь вошлім гыбада ягӧ, но туланлысь коктуйсӧ аддзывлім водзӧ; вӧтчим ми сы бӧрся лунъяс и войяс да петімӧ кушӧ, тіян грезд дорӧ. Туланыс — сиктлань, потшӧсъяс увті, жӧникным миян — потшӧсъяс вомӧн. Туланным миян картаяс мышкӧ, картаяс мышсянь кильчӧ пос вылӧ, кильчӧ пос вывсянь тіян посводзӧ. Туланыс миян, тулансӧ вайӧ! Онӧ кӧ сетӧ, жугӧдам ӧдзӧс, жугӧдам ӧдзӧстӧ, путкыльтам керкатӧ. Онӧ кӧ сетӧ миянлы тулан, мырддямӧ тіянлысь медмича нывтӧ...»
Сійӧ висьталӧ водзӧ, медмича кывъясӧн, краскаясӧн ошкӧ ассьыс жӧниксӧ, лыддьӧдлӧ сылысь абутӧм озырлунсӧ. И медбӧрын ӧдзӧс сайсянь кодкӧ горӧдӧ «аминь», да ӧдзӧс воссьӧ. Няньӧн-солӧн жӧниклы паныд петӧны йӧз, и свадьба пырӧ ныв керкаӧ. А кӧнкӧ пачводзын либӧ мӧд жырйын сэк кості вӧччӧдӧмаӧсь нин невестасӧ сэтшӧм мичаа, кутшӧмӧн сійӧ аслас нэмчӧжыс на эз вӧвлы.
— Тӧвартӧ, ассьыныд тӧвартӧ петкӧдлӧ нин! — горзӧны свадьбуйтысьяс. — Кӧні, мый сійӧс сэтшӧм дырсӧ шыльӧданныд да мольӧданныд?
Нылӧс петкӧдӧны жӧник водзӧ, гӧгӧрбок сійӧс бергӧдлӧны, видлалӧны.
— Нолтӧ, зонъяс, видлӧ, киыс абу-ӧ кос!
— Кусыньтлӧ, зонъяс, коскыс куснясьӧ-ӧ!
— Малыштлӧ, бабаяс, чуньпомъяссӧ, абу-ӧ чорыдӧсь найӧ!
А невесталӧн рӧдвужыс важӧн нин котыртчӧны, вашкӧдчӧны да кыдз тай заводитӧны сьывны жӧникӧс кулитана сьыланкывъяс, жӧниклӧн рӧдвужыс регыд дугдӧны донъясьны, босьтӧны невестаӧс да пуксьӧдӧны жӧниккӧд орччӧн енчом улӧ.
Но и гажа да лӧсьыд тайӧ ставыс. А гажаджыкыс венеч бӧрын, жӧник ордын. Сэні ставыс радлӧ, сералӧ, нюмъялӧ. Пируйтӧны выль рӧдняяс, сьылӧдчӧны нывбаба, новлӧны дружкаяс быгъя сур кӧтшасӧ, пӧлать-паччӧрӧ, кытчӧ грездсьыс став нывбабаяс чукӧртчӧмаӧсь видзӧдны выль гозъяӧс, уна пызан гӧгӧр пируйтысьясӧс, выль ичмоньлысь стен тыр ӧшлӧм кичышкӧдъяссӧ. И ставыс тайӧ помассьӧ том гозъяӧс пӧклетӧ водтӧдӧмӧн, челядьӧс да эмбур лӧсьӧдны закажитӧмӧн.
Йӧзыслы — нывъяслы, том мортъяслы, пӧрысьяслы — главнӧйыс вӧлі гажыс и та вӧсна сэтшӧм ӧдйӧ вомысь вомӧ вуджис Мишкалы нылӧс коралӧмыс, сійӧс гӧтравны кӧсйӧмыс. Но войпукын унаӧн эз эскыны, мый Вера мунас Мишка сайӧ да нэмчӧж кежлӧ кӧрталас асьсӧ мӧмӧт кодь морткӧд.
— Чайтанныд, мунас Вераыд, — шуӧ ӧти. А сэтчӧ содтӧ мӧд, коймӧд.
— Мишка саяд мунӧм дорысь ме лучшӧ ваӧ шыбытча.
— Ме эськӧ ог жӧ мун. Мед пӧрысь нылӧн лоа, а ог мун.
Татчӧ шыасис и Матрен тьӧтка, коді пукаліс аслас местаын, гӧлбӧчӧ пыранінын.
— Эз на ӧд пиась Вераыд. Абу на пӧрысь и. Оз жӧ мӧд сиравны ассьыс юрсӧ.
Та бӧрын нывъяс регыдик шӧпкӧдчисны на, сэсся заводитісны сьывны.
Мӧдісны локтавны том йӧз. Пырис тшӧтш Мишка. Синъяснас сійӧ кытшовтіс лабичьяс гӧгӧр, тыдалӧ, корсис Вераӧс, но Вера тарыт эз вӧв. Эз вӧв и вокыс, Ильяыс.
— Микайлӧ Степанович, пуксьы нывъяс костас, — быттьӧ дзоляниклы шуалӧны нывъяс.
— Татчӧ лок, енчом увланьыс. Миян дінын ӧд некор на эн пукавлы.
— Мыйла енчом улӧ: миян дінын ӧд эз на жӧ пукавлы. Татчӧ лок, Микайлӧ, миян костӧ пуксьы.
Ставыс корӧны, а некод нарошнӧ оз шу, гашкӧ пӧ, медбӧръяысь нин. Сы пыдди тайӧс думайтіс Мишка. «Со ӧд, — шуаліс аслыс, — кор мӧді гӧтрасьны, ставныдлы ковми, мусамми. Но ӧні сёр нин. Водзджык ковліс вӧвны татшӧм мелінас. Ӧні ме тіян вылӧ видзӧдлыны ог кӧсйы». Тадз думайтӧ, а аслас жервидзӧны пиньясыс, нимкодь. Нывъяс ӧти-мӧдныслы нюмъялӧны жӧ да тайӧн быттьӧ шуалӧны: «Коньӧранӧй... быдӧнлы ӧд гӧтыр ковмӧма».
Ӧшинь улын кыліс код йӧзлӧн сьылӧм шы; Мишка пуксис нывъяс костӧ; топӧдчыштісны нывъяс; керкаӧ пырисны Илья да Иван.
— Чолӧм-здорово, нывъяс и зонъяс! — кодъюра гӧлӧсӧн горӧдіс Илья, джодж шӧрӧдз петӧмӧн.
Ставыс видзӧдісны Илья вылӧ. Сійӧ эз вӧв ас кодьыс. Чужӧмыс сылӧн вӧлі зумыш, скӧр, синъясыс ӧзйисны кодкӧ вылӧ, а гашкӧ, и став вылӧ, лӧглунӧн. Сійӧ весиг гын сапӧгъяс вывсьыс абу пыркӧдӧма лымсӧ, абу став кизьясӧ кизялӧма пальтосӧ, абу лючки пуктӧма юрас руд кӧч куысь пеля шапкасӧ да та вӧсна шапка ӧтар боксяньыс пашкыртчӧмӧн тыдалісны читкыля юрси пратьясыс. Тайӧ эз вӧв мукӧд рытъя кодь авъя да ӧкуратнӧй, йӧз дінӧ мелі да йӧзсянь мелілун донъявны кужысь Илья. Тайӧ ӧні, джодж шӧрын сулалысьыс да кымӧс увсяньыс лӧглунӧн гӧгӧрбок видзӧдысьыс, регыдджык кажитчис кутшӧмкӧ вына зверӧн, кодӧс мыйӧнкӧ дойдӧмаӧсь, и ӧні кӧсйӧ уськӧдчыны кодкӧ вылӧ. Тайӧс аддзисны и гӧгӧрвоисны Илья вылӧ видзӧдысьяс и полісны. Некод весиг эз лысьт гораджыка чолӧмасьны, мед тайӧ чолӧмасьӧм шы сертиыс Илья эз сувтӧд ассьыс скӧрӧн югъялана синъяссӧ да мед эз шыбитчы сы вылӧ.
Но Илья некод вылӧ эз уськӧдчы. Сійӧ гартыштчис ас гӧгӧрыс да, некод вылӧ видзӧдтӧг, горӧдіс:
— Ме тшӧкта гудӧкавны!
Нывъяс пӧвсын мӧдісны шӧпкӧдчыны, мед том йӧз пиысь кодкӧ мӧдіс гудӧкавны. Ставыс виччысисны Ласей Ладимерлысь гудӧк шысӧ, но сійӧ тшапа пукаліс енчомув нывъяс костын да ворсӧм пыдди гудӧк вылас пуктіс ассьыс кыкнан кисӧ, тайӧн быттьӧ висьталіс: «Ворсыштам кӧ, тшӧктытӧгыс, а тшӧктігад со кыдзи ми керам».
Кӧтшасын кыліс таллянка гӧлӧс, ворсыштіс камаринскӧй. Пружина вылын моз Илья чеччыштіс места вывсьыс да мӧдіс йӧктыны. Чужӧмыс ӧтарӧ югдаммис, вӧрасыс лоис кокниджык.
— Частӧджыка!.. Ещӧ частӧджыка!
Йӧктігмозыс сійӧ шыбытіс шапкасӧ, кышансӧ.
— Нывъяс, йӧктӧ мекӧд! Мися, йӧктӧ мекӧд! У-ух! У-ух!
Коді полӧмла, коді Ильяӧс бурӧдӧмла, нывъяс ӧдйӧ чеччалісны лабичьяссьыныс да тшӧтш мӧдісны йӧктыны. А Илья горзіс:
— Ставлы йӧктыны! Частӧджыка ворс!
Джодж шӧрӧ йӧзыс век содісны и содісны. Таллянка гӧлӧс киргис аслас торксьӧм гӧлӧсъяснас, Пашколӧн керкаыс дзоньнас вӧрис.
— Мый тайӧ, джоджсӧ кисьтасны, — пачводзын шензис Матрен тьӧтка.
— Тшӧкта йӧктыны ставныслы! Тшӧкта ворсны став гудӧкнас! Эй! Кыланныд сэні?..
Но сійӧ гудӧкыс, кодлы горӧдіс Илья, оліс чӧв. Ладимер важмозыс пукаліс шочмӧм нывъяс радын, важмозыс эз ворс.
— Мися, йӧктыны ставлы! Гудӧкасьны став гудӧкӧн!
И кор аддзис, кор кыліс, мый ни гудӧк шы ни йӧктысьяслӧн лыдыс оз сод, Ильялӧн чужӧмыс вочасӧн мӧдіс скӧрмыны бӧр, ставнас разӧдтӧм лёк выныс бара мӧдіс пӧдтыны сійӧс, ранитчӧм сьӧлӧмыс бӧр мӧдіс чорзьыны. Сійӧ друг кокнас чорыда зымнитіс джоджӧ да сувтіс, но сэк жӧ скӧрысь видзӧдліс лабичын пукалысьяс вылӧ да уськӧдчис медматыса ныв вылӧ, кватитіс сійӧс сойбордӧдыс да лэбӧдіс кӧтшасланьыс, кватитіс мӧдӧс, коймӧдӧс, ставсӧ, коді сюраліс ки улас. Нывъяс горзӧмӧн, чилзӧмӧн уськӧдчисны ӧдзӧсӧ, Ладимер да Мишка кӧсйисны кутны Ильяӧс. Но найӧ матыстчӧмысь Ильялӧн ыпнитіс ещӧ на ыджыд, некор вӧвлытӧм вын, да найӧ кыкнанныс лэбисны ӧдзӧслань, кажитчӧ, кокньыдджыка нывъяс дорысь.
— Ставтӧ, ставтӧ виала, коді матыстчас ме дінӧ! Иван, пет, колӧкӧ! Пет!
И другыс сылӧн петіс. Керкаын вӧліс медбӧръя мортӧн и лӧгасьтӧг, кывшутӧг петіс. Тадзи вӧлі колӧ.
Керка пытшкын лӧнис. Тайӧ лӧняс лабичсянь усис кодӧнкӧ кольӧм печканыс, гымыштіс и бӧр лӧнис.
Гӧлбӧч ӧдзӧс дінсянь Илья вылӧ полӧмӧн видзӧдіс Матрен тьӧтка. Илья шатовтчӧмӧн пуксис медматыса улӧс вылӧ, гӧгӧрпӧв видзӧдліс, юрнас качайтыштіс и, Матрен тьӧтка вылӧ видзӧдтӧг, повзьӧмӧн моз юаліс сылысь:
— Мый ме вӧчи, Матрен тьӧтка?.. Мый мекӧд лоис?
Ильялӧн друг тушаыс слабмис, чужӧмыс кусіс, ки-кокыс ӧшсис. Тадзи овлӧ гырысь корабль парусъяскӧд, кор найӧс дугдӧ пӧльтны ыджыд тӧв да кор тайӧ парусъясыс дугдӧны вӧтлыны сьӧкыд корабльсӧ бушколасьысь мореяс вомӧн.
— Прӧстит менӧ, Матрен тьӧтка, прӧстит!..
И тайӧ кывъяссӧ шуӧмӧн, Илья уськӧдчис джоджӧ да мӧдіс гӧлӧсӧн бӧрдны.
Матрен тьӧтка уськӧдчис Илья дінӧ да мӧдіс бурӧдны сійӧс. Сійӧ бура тӧдӧ Ильяӧс, тӧдӧ сылысь донсӧ, тӧдӧ и сійӧторсӧ, мыйла талун татшӧм Илья. Матрен тьӧтка Илья вылӧ эз лӧгась, эз. Мӧдарӧ, ӧні сійӧ Ильяӧс мӧдіс радейтны мам моз, а, гашкӧ, и ёнджыка. Радейтны сыысь, мый сійӧ гӧгӧрвоис ставсӧ, мыйяс мучитісны пӧрысь вежӧрсӧ рытывбыд на. Вераӧс Мишка сайӧ коралӧм йылысь юӧр да нывъяслысь кутшӧмсюрӧ сёрнисӧ кывлӧм бӧрын Матрен тьӧтка некыдз эз вермыв лючки гӧгӧрвоны, мыйла Илья лэдзчысис Вера дінысь, мыйла сійӧ сетчис ас батьмамлы. И ӧні, кор аслас син водзсьыс Матрен тьӧтка аддзис Вера вӧсна шогсьӧмла Ильялысь садь вывсьыс вошлӧмсӧ, сэк сылы друг лоис дзикӧдз гӧгӧрвоана сы йылысь, мый Вераӧс коралӧны Ильякӧд лыддьысьтӧг и мый Илья оз сет Вераӧс некодлы.
— Донаӧй! Сӧкӧл! Ильюш! — кевмысис Матрен тьӧтка. — Мыйла сэтшӧма шогсян?..
А Илья тайӧс быттьӧ эз кыв. Век кымыньӧн куйліс джоджын да рикъяліс-бӧрдіс сэтшӧм ёна, кутшӧма сӧмын артмывлӧ шоча бӧрдлысь, вына сьӧлӧма мортлӧн.
— Нӧйт менӧ!.. Поткӧдлы менсьым юрӧс... Таляв менӧ! — бӧрдігмозыс шуаліс Илья. — Но эн пиняв, бурӧд ласков кывйӧн... Ме талун, Матрен тьӧтка, ас вылӧ абу рад, менӧ личкӧ шог...
— Тэ эн шогсьы, донаӧй... Ме кывлі нин тэнад шог йылысь. Ме тӧда тэнсьыд шогтӧ. Ме ачым шогся тіян вӧсна...
Тайӧс кылӧмӧн, Илья лыбӧдіс ассьыс пашкыр юрсӧ, вазьӧм синъясыс югнитісны кутшӧмкӧ надеяӧн. Сос помнас сійӧ чышкыштіс синваӧн кӧтасьӧм чужӧмсӧ.
— Эн дивит менӧ, Матрен тьӧтка.
— Ог, сьӧлӧмшӧр, ог дивит. Шуа тай: дзик прӧста татшӧмасӧ майшасян. Мишка саяд Вераыд оз мун.
— Тэ та йылысь тӧдан нин? — И, вочакывсӧ виччысьтӧг, содтіс: — Корасьӧм йывсьыс ставыс нин тӧдӧны. Меным шог да забеднӧ абу сыысь, мый коралӧны Вераӧс: ме тӧда, сійӧ оз мун Мишка саяд, а сьӧлӧм поткӧдлымӧн шог да забеднӧ сыысь, мый менам батьмам став тайӧ делӧсӧ вӧчӧны меысь гусьӧн, найӧ оз кӧсйыны, мед Вераыс вӧлі менам гӧтырӧн, найӧ кӧсйӧны торйӧдны да нетшыштны менам морӧс пытшкысь менсьым сьӧлӧмджынӧс. Со мый вӧсна ме тарыт татшӧм. Меным забеднӧ... Да и код ме талун.
Керкаӧ пырис Иван. Илья тшӧктіс прӧститны асьсӧ сійӧс ывлаӧ вӧтлӧмысь. А сэсся, Матрен тьӧтка тшӧктӧм серти, кайис пӧлатьӧ да водіс.
Тэрмасьӧмӧн петӧмла мыйсюрӧ кольӧмторъяссӧ Иван чукӧртіс керка пытшкысь да петкӧдіс нывъяслы, кодъяс виччысисны кильчӧпомын.
XXХІ
Корасьысьяс пыригкежлӧ Вера вӧлі буретш пуксьӧ печкан вылӧ, мед тані, гортас, заводитны выль чӧрс да мунны войпукӧ. Ласей гӧтыр ноксис пачводзын, а ая-пиаыс эз вӧвны керкаын: Ласей петіс лавкаас, Ладимер — войпукны.
— Татчӧ дай... здоровье ставныдлы! — юрбитыштӧм бӧрын шыасис Марпа. Ичмоньыс сылӧн содтіс:
— Вера сійӧ уджтӧгыд некор оз ов. Здоровье тіянлы!
Вералӧн дрӧгнитіс сьӧлӧмыс. «Мыйла найӧ татшӧм каднас?» — думыштіс. Сійӧ эз кӧсйы эскыны, мый найӧ локтӧмаӧсь сы дінӧдз могӧн.
Ласей гӧтыр петіс пачводз занавес сайысь.
— Волытӧм гӧстяяс тай кысянькӧ-мыйкӧ, — ласкова шуис сійӧ, первойсӧ, тыдалӧ, гӧгӧрвотӧг сы йылысь, мыйла найӧ воӧмаӧсь, а сэсся гӧгӧрвоӧмӧн, мый «найӧ, дерт, Вера дінӧдз могӧн», вежыштіс гӧлӧссӧ: — Пуксьӧ! Ті ӧд могаӧсь, кӧнкӧ. — А ачыс видзӧдліс Вера вылӧ сэтшӧм синъясӧн, быттьӧ сійӧс мыйыськӧ кӧритіс *.
*Кӧритны — кокньыдика пинявны, вомавны.
Тайӧс приметитісны корасьны воысьяс да ӧта-мӧдныслы гусьӧн тувкыштісны бокъясаныс, тайӧн быттьӧ висьталісны: «Тӧдамӧ, тӧдамӧ тэнӧ. Толькӧ ӧд Вераыслы тэ абу мам и кутны сійӧс он вермы. Тырмас сэсся, тіянлы уна нин нырис-уджаліс»..
— Могӧн, Петровна, зэв ыджыд могӧн локтім, — Ласей гӧтырлы шуис Марпа, и Вера ставсӧ гӧгӧрвоис. Сылӧн гӧрддзассис горшыс, синъясыс мӧдісны доршасьны курыд синваӧн.
Тайӧ вӧлі медся страшнӧйторйӧн, кодӧс тӧдліс Вера аслас нэмас. Страшнӧйыс, дерт, абу сыын, мый коралӧны Мишка сайӧ, код сайӧ Вера, тӧдӧмысь, оз мун, а вӧлі повзьӧдлана ачыс корасьӧмыс. «Ӧд та йылысь, менӧ коралӧм йылысь, колӧ чайтны, сёрнитлісны и водзынджык нин, сёрнитлісны Илья дырйи, сы дырйи мунісны корасьны. А сійӧ быттьӧ оз тӧд, оз висьтав меным ни ӧти кывйӧн. Ӧд тайӧн збыльвылассӧ сійӧ торйӧдчӧ меысь, кӧсйӧ, мед ме лоа Мишка сайын, а ачыс думайтӧ аддзыны мӧд нылӧс».
Вера эз вермы кутны ассьыс синвасӧ, бӧрдыштнысӧ петавліс ывлаӧ.
— Ми повзьылім нин, Веруш. Чайтім, кытчӧкӧ мунін, — шуис Марпа, кор Вера пырис бӧр керкаӧ. — А могыс ӧд тэ дінӧдз, дитяӧй.
И сійӧ висьталіс, кутшӧм могӧн найӧ воисны. Дыр эз сёрнитны. Вера шуис, мый ме пӧ Мишкалы абу невеста, ме дорысь пӧ бурджык сюрас сылы. А Марпаяс тайӧс гӧгӧрвоисны асногныс да кӧсйисны волыны аски рыт.
Ласей гӧтыр гӧгӧрвоис корасьысьяс ног жӧ да найӧ петӧм бӧрын мӧдіс тӧчитны Вераӧс.
— Нылӧй, эн радлы; мый рӧскодуйтім тэ вылӧ, став доныс эн на уджав. Тулысӧдзыс некутшӧм верӧссайӧ он мун. А ёна кӧ окота корысьяссӧ рӧдитны, мун, ог кутӧ. Толькӧ эн миян керкасянь мун. Ми тэныд абу батьмам, ни абу рӧдвуж. Тэнӧ сетӧм вӧсна ми ньӧти ог кӧсйӧ рӧскодуйтчыны. Гашкӧ нӧ, локтан гожӧмсӧ кӧ уджалан, сэки позяс-а.
Вера нинӧм эз шуав. Шуалан кӧ, Вишкуника ӧддзас. Дыр тадзи пукаліс-печкис, думайтіс аслыс, кыдзи эськӧ аски асыв эштӧдчыны ветлыны Матрен тьӧтка ордӧ, висьтавны сылы тайӧ корасьӧм йывсьыс, думайтіс, кыдзи эськӧ аддзӧдлыны Ильяӧс да, ковмас кӧ, шыбытчыны сылы морӧс вылас. «Но ӧд Ильяӧс ме верма аддзӧдлыны сӧмын аски рыт, кор ме ордӧ воласны нин корасьысьяс», — думыштіс Вера, да сёр рыт вылӧ видзӧдтӧг, котӧртіс Кӧзяин Пашко ордӧ, чайтіс суны Ильяӧс войпукысь.
Керка дінӧ Вера матыстчис и поліс. Кыдзи ӧні, татшӧм сёрӧн, печкантӧг сійӧ пырас? Мый висьталас йӧзыслы, найӧ кӧ юаласны?
Пырӧ посводзӧд и кывзӧ керкаысь шумсӧ. Но керкаын лӧнь. И водзӧ кывзӧм пыдди сійӧ ӧдйӧ уськӧдчис керкаӧ.
— Вера, тэ? — йӧгпеш дорын кепысь кыиг, юаліс Матрен тьӧтка.
Вера нинӧм эз шу, сы дінӧ матыстчис вуджӧр моз.
— Пуксьы, тӧлкуйтыштам. Да эн шогсьы.
И Матрен тьӧтка висьталіс ставсӧ, мый вӧлі тарыт на ордын. Эз висьтав сӧмын сійӧс, мый Илья узьӧ найӧ пӧлатьын.
Сёрнитісны шӧпкӧдчӧмӧн, мед не садьмӧдны, Вера чайтӧм серти, Пашко пӧльӧс, коді, кылӧ, шкоргис-узис кӧнкӧ пӧлать-паччӧрын. Вералӧн личалыштіс сьӧлӧмыс.
— Ыджыд жӧ нин аттьӧ тэныд, Матрен тьӧтка, сьӧлӧмӧс бурмӧдін. Ильяыс кӧ ачыс сідзи сёрнитӧ, ме нинӧмысь ог пов. Ильяыд быдӧнӧс венас.
И нимкодьысла Вера сывъяліс Матрен тьӧткаӧс.
— Муса мамлы пыдди тэныд ставсӧ висьтала: менам ыджыд кӧсйысьӧм эм. Мый тэ шуан та вылӧ?
— Кутшӧм нӧ сэтшӧм ыджыд кӧсйысьӧм? — Вера сывъясысь мездысиг, юаліс Матрен тьӧтка.
— Ме кӧсйысьлі ветлыны кевмыны Киево-Печорскӧй лавраӧдз.
— Чӧв, дитяӧй! Мый тэ сёрнитан? Сійӧ ӧд ёна ылын, воджынся дырджык колӧ ветлыны.
— Мед ылын кӧ, Матрен тьӧтка. Кодӧс кӧ корся пӧпутщикӧс да и ветла. Менам ӧд сьӧрысь и бӧрысь. Ки-кок ён. Сёйӧм вылӧ туяс мӧда уджыштавны. Арнас бӧр локта.
— Мый ради нӧ кӧсйысьлін? Мый сідз мунан?
— Висьтавнысӧ абу лӧсьыд, Матрен тьӧтка, а кӧсйысьлі да ветла нин.
Матрен тьӧтка качайтыштіс пӧрысь юрнас, тыдалӧ, Вера йылысь сійӧ думыштіс омӧльтор, но эз шу. Сэк кості посводзын кодкӧ дзуртыштіс, и керкаӧ пырис Пашко пӧль.
— Но!.. Талун и войпук нин разӧдчӧма. Биясыс тай нӧ грездас уналӧн на эмӧсь-а?
— Тэ эськӧ дырджык ветлін, — шыасис гӧтырыс. — Томмӧмыд. Пасибӧсӧ Вералы сет. Не кӧ сійӧ, важӧн нин игналі кильчӧтӧ.
— Тэ менӧ, старука, ёнасӧ эн повзьӧдлы. Йӧзыс гӧтрасялӧны. Колӧкӧ, и ме ог зевайт. Тырмас сэсся тэкӧд, пӧрысь выжывкӧд, мучитчынысӧ.
— Эн шмонит да миянлы эн мешайтчы. Мун вод. Вераыскӧд ми, аддзан, сёрнитам гусьӧн.
— Гусьӧн?! Меысь гусьӧн? Кыдзи нӧ сійӧ Пашко пӧльысь позяс сёрнитны гусьӧн, кор Вераӧс ме лыддя аслам ныв пыдди, кор сійӧс коралӧны, кор сійӧс менам колӧ благӧслӧвитны, петны али не петны сылы верӧссайӧ.
— Тэ кывлін жӧ нин?
— Ме ставсӧ кывлі. Кывлі и сійӧ, кыдзи ті воюйтӧмныд тані и кыдзи тіянӧс Ильяыс шыблалӧма ӧдзӧс пыр. Молодеч Илья! Вот тайӧ том морт! Татшӧм мортыд асьсӧ ӧбӧдитны оз сет. Степан Матвеевичлы да Марпидалы кӧ кывсяс тайӧ, пӧжалуй, выльпӧв думыштасны, коравны-ӧ тэнӧ, Вера.
— Но ладнӧ, сідзкӧ, старик. Тэ тай миян дор жӧ, пуксьы, тшӧтш тӧлкуйтыштам.
И кор Матрен тьӧтка висьталіс сы йылысь, мый Вера кӧсйӧ ветлыны Киевӧдз, Пашко пӧль шензьыштіс.
— Ой, ылын ӧд сійӧ, Киевыд, муса нылӧй. Кевмӧм радиыд ковтӧм ветлӧм.
— Тэ бара аслыд. Бара мӧдан шуны, попъясыд пӧ пӧръясьӧны, — потшис сійӧс Матрен тьӧтка.
— Тэ, старука, туй пӧперегыс меным эн сувт. Ас нэмӧн ме унатор нин аддзывлі и кужа торйӧдны коланасӧ ковтӧм дінсьыс. Вераӧс ме ог кут, мед ветлӧ, мед видзӧдлӧ йӧзсӧ, паськыдінъяссӧ, ыджыд каръяссӧ, но мед ен вылӧ да попъяс вылӧ оз надейтчы. Ветлы, Вера, ветлы. Воджын ветлы, во ветлы.
Тэнад ӧні некод на оз бӧрд, некод на тэнсьыд сёйны оз кор. Тэ ӧні вӧльнӧй пӧтка кодь на. Тэ аслад синъясӧн аддзылан ставсӧ, мый оз аддзывны миян некытчӧ ветлытӧм йӧз. Найӧ быттьӧ ва гӧптын жужъяс: кӧні чужӧны, сэтчӧ и кулӧны. Налӧн муыс, налӧн мирыс векньыдик. А тэ ветлан кӧ, аддзылан ыджыд муяс, паськыд мир, быдпӧлӧс йӧзсӧ, быдпӧлӧс поводдясӧ. Ставыс тайӧ морттӧ озырмӧдӧ, кыпӧдӧ сійӧс вылӧджык ветлытӧм йӧз дорысь. Ветлы, Веруш. Толькӧ кывзы миянӧс, пӧрысь йӧзӧс: видз асьтӧ, ветлы мывкыдӧн да авъя ног. Му вылад уна бур йӧзыс, но уна жӧ и лёкыс эм. Пов лёк йӧзсьыс. Вот менам сӧвет, муса ныв. А Ильяыд, — Пашко пӧль нюммуныштліс, виччысьыштлас.
— Аттьӧ жӧ нин тіянлы кыкнанныдлы! — нимкодьысь шуис Вера да видзӧдліс пӧлатьлань. Сійӧ ӧні эз тӧд, коді узьӧ сэні.
Матрен тьӧтка вашнитіс пеляс Вералы. Вера котӧртіс пӧлатьӧ и дыр любуйтчис Ильяӧн. А Илья узис да узис.
XXХII
Пашко пӧльлӧн тунъялӧмыс збыльмис. Илья балуйтӧм йылысь, вӧлӧмкӧ, Степан гозъя кывлӧмаӧсь сійӧ жӧ рытӧ да, шуӧны, та йылысь пӧ юасьны Марпа котӧртлӧма Иван дінӧ; Иван сэк сылы висьтавлӧма став правдасӧ да содталӧма на, ыштӧ, найӧ кӧ, батьмамыс, Мишкаӧс гӧтраласны Вера вылӧ, Илья вермас торкны асьсӧ либӧ кык вок кодсӧ кӧ виасны, — и мӧд рытас корасьысьяс ветлӧмаӧсь мӧд ордӧ нин. Та бӧрын — коймӧд ордӧ, нёльӧд ордӧ, но Мишка сайӧ мунысь сійӧ тӧвнас сідзи и эз сюр. Уна и сёрни вӧлі та гӧгӧр.
— Оз ӧд яндысь, мортанӧй, — дивитісны Марпаӧс бабаяс, ӧти-мӧд орданыс лунпукиг, — тӧрыт пӧ Пилькоясын нин корасьӧма.
— Чӧв, чӧв, Любуш... Бара тай сідзкӧ ӧткажитасны.
— Мый нӧ ӧткажитасны: нылыс Мишкаыдлы гозпӧв, сэтшӧм жӧ недокунь, артмӧдчасны.
— Оз сетны Мишка саяд.
Йӧввыв бӧрын ыджыдвидз помӧдз та йылысь сёрнитны дугдылісны. Но кор мӧдіс матыстчыны ыджыдлун видзкост, ассьыныс дӧра шӧртъяссӧ пананінъясын бабаяс бара кыпӧдісны сёрни Матвей Степан гӧтыр йылысь.
— Видзкост ӧд, бабаяс, матыстчӧ. Марпида, кӧнкӧ, ёна нин думайтӧ, код ордӧ гымыштны-мунны корасьны.
— Пӧлинӧ, Мишкаыд ӧд миян гӧтравтӧм на.
— Ой, Марпида, Марпида. Эз куж босьтны Верасӧ. Ӧні эськӧ важӧн нин вӧлі ичмоня.
— Ичмоня-я-абу-я, — шӧрт пансян дзуртӧм шыӧ сэк бергӧдлывлісны сёрни Вера йылысь, — Илья вӧснаыс ӧд, шуӧны, Вера дінсьыс Марпидаыд лэдзчысьӧма. Гусьӧник тэныд висьтала: Ильяыс пӧ батьсӧ и мамсӧ джагӧдны мӧдлӧма, мыйла пӧ Верасӧ коралад Мишка сайӧ, Вераыс пӧ менам гӧтырпу.
— Со жӧ ӧд ӧнъя том йӧзыд кутшӧмӧсь лоисны, господи да помилуй. Мувежандырыд, тыдалӧ, матыстчыны мӧдіс.
— Да, Любуш, урӧсмӧны йӧзыс... А ӧні чайта, Ильяыд оз нин жалит Вератӧ.
— Мыйла сідзи?
— Тэ эн на кывлы? Тэ тай пельтӧм!
— А кысь нӧ, ныланӧй, кывла: челядьӧн тырӧма, век нокся гортын, мышкуӧс гыжйыштны ог удитлы, непӧштӧ йӧзӧ петавлыны.
И мед тайӧ выльторсӧ висьтавны мӧрччанаджыка да кывзыны прамӧйджыка, дзуртысь пансян бергалӧмысь здук кежлӧ сувтлӧ, кык нывбаба матыстчӧны воча ныр и, кӧть весиг некӧн некод оз тыдав, сёрнитны заводитӧны шӧпкӧдчӧмӧн:
— Вераыс пӧ неладнӧ олӧма, нӧбасьӧ пӧ да сійӧ и пышйӧма татысь.
— Со тай, со тай!.. Пеж яйыд. Дивӧ тай!
— Мыйсяма нӧ дивӧ: сійӧс Мишка саяс коравлӧм бӧрын ӧд, шуӧны, Ильяыс сы дінысь абу и торйӧдчылӧма.
— Со и быдты ӧні пи-нывтӧ... А кутшӧм ӧд авъя да шань вӧлі Вераыс.
— Тэ сы вылӧ эн видзӧд: мича чужӧмаяс дінтіыд мутиыс ёнджыка бергавлӧ. Ог эскы ме ӧнъя йӧзыдлы: шуӧны, Киевӧ пӧ мунӧма, кӧсйысьлӧма пӧ, а мый кевмыны кӧсйысьліс, сійӧ ӧд ӧтиысь на эз ружӧктывлы, ки ни кок, син ни пель сылӧн эз висьлы.
— А, гашкӧ, и збыль кӧсйысьліс да?
— Эз, эз кӧсйысьлӧмӧн мун. Сійӧс зэлӧдіс. Пӧдругаясыслы ачыс пӧ висьтасьлӧма: зон ради пӧ муна. Арнас рекмас да воас.
— Яндысьтӧм рожа тай сійӧ, сідзкӧ. Сё дивӧ!
— Дивӧ кӧть абу сэсся, — пансян кругсӧ йӧткыштіг, помаліс выльтор висьталысь. Пансян вылын пасмаяс содісны да содісны, а Вера йылысь сьӧд слава век паськаліс да паськаліс.
А сэсся, кор нин бабаяслӧн кысисны дӧраясыс, кор нин воссялісны юяс, дӧра помаяссӧ букъяліг, ю доръясын найӧс белитіг, бабаяс бара мӧдісны сёрнитны Мишкалы гӧтырпу корсьны ветлывлӧм йылысь. А тувсов кӧдза бӧрын кывсис и сійӧ, мый Мишка сайӧ пӧ сетӧны Катьӧӧс.
Торъя ёнасӧ некод эз и шензьы. Первойсяньыс пӧ сійӧс коравны ковліс. Кӧть жебиник, а Катьӧыс пӧ кыввора и кыны-печкыны кипода. «Мый оз сяммы Катьӧыс, Марпа велӧдас».
Свадьбаыс вӧлі косіник. Та пыдди Катьӧлӧн бӧрдӧмыс дыр оз вун, йӧзыс дыр мӧдасны помнитны. И мыйсяма нин бӧрдӧм вӧлі тайӧ! Ныв и баба, пӧрысьяс и томъяс лунджынъясӧн кывзісны Катьӧлысь сьылӧм-бӧрдӧмсӧ да тшӧтш кисьтісны синванысӧ. Ёна жӧ нин мичаа, ёна жӧ нин ладаа сійӧ бӧрдіс аслас шобді гӧлӧснас. Чой-воксӧ и батьмамсӧ, мусӧ и васӧ, вӧрвасӧ и тӧлысь-шондісӧ, ассьыс ичӧтик олӧмсӧ и йӧзыслысь шогсӧ да гажсӧ — ставсӧ лыддьӧдліс, ставсӧ бӧрдӧмӧн сьыліс. Кыдзи и артмӧ сылӧн, кытысь и кывлӧма сійӧ! Бабаяс тай сэк сідзи шулісны: «Нэмнас Катьӧыд уна и нылӧс верӧссайӧ сетас-бӧрдӧдас, уна и синва йӧзыслысь кисьтӧдлас».
Мишка гӧтрасьӧм бӧрын, сэсся, пуксис прамӧй гожӧм, и йӧзыс мӧдісны тэрмасьны уджъясӧн, мед войвывса дженьыдик гожӧмбыдӧн заптысьны кузь тӧв кежлӧ турунӧн и няньӧн, паськӧмӧн и вӧлӧгаӧн.
Тӧд выланыс кутӧмӧн, мый лыа-сёйӧд муясыд куйӧдтӧгыд да омӧлика гӧрӧм-паръялыштӧмнад рӧдитӧны омӧля и пашняясӧн паськӧдчыны ыджыд пӧльза абу, йӧзыс, кыдзи и быд во, ӧні разӧдчисны вӧръясӧ тыла керавны.
Помтӧм вӧръяса муын олысь йӧзлӧн тайӧ тыла уджалӧмыс кыссис пӧльяслӧн пӧльяссянь нин, кодъяс тыла уджалӧмнас жӧ и вочасӧн кушӧдлӧмаӧсь сійӧ мылькъяссӧ, кӧні ӧні сулалӧны гырысь сиктъяс, пашняяс; тыла уджалӧмнас жӧ йӧзыс мырддьӧны вӧрыслысь мусӧ дав видзьяс вылӧ, пӧскӧтинаяс вылӧ. И сы вылӧ видзӧдтӧг, мый уна вӧр изведитӧмысь казнаыс бӧрыннас мӧдіс тышкасьны тыла уджалысьяскӧд, лӧсьӧдіс унапӧвса начальство, мед найӧ мӧдісны видзны вӧрсӧ, — крестьяна тылатӧ уджалӧмысь эз дугдыны, а сӧмын мӧдісны вӧрсӧ керавны да сотны гортсяньыс ылысьджык, мед уджалігас да няньсӧ вайиг, найӧс эз вермыны аддзыны, эз вермыны кутны лесник-объездчикъяс. А тайӧ лесник-объездчикъясыс кӧ вӧліны ёна старайтчысьӧсь да уна калым босьтысьӧсь, вӧръясӧд дыр эз ветлывны, скӧрмӧм крестьяна найӧс сюявлісны вӧрас вужъяс улӧ. Тыла уджалӧмъясӧн, тыла бисянь вӧрсӧ сотӧмъясӧн артмавлісны ылі вӧръясын уна верстъяс пасьта да уна верстъяс кузя кушъяс, но найӧ регыдӧн бӧр ойдавлісны выль вӧрӧн, помтӧм паськыд вӧръясӧн. И тадзи кыссис нэмъясӧн.
Мишка гозъя да Илья, куимӧн, тыласӧ кералісны Сімва юӧ усьысь ӧти шор берегын. Тані найӧ уджавлісны и кольӧм воясӧ, да кушыс ӧні вӧлі вель паськыд нин. Важсяджык тыла местаясас сулаліс керка судта летӧрӧс нин, выльджыкъясас быдмис турун, ещӧ выльджыкас цветитіс оз, а медбӧръяас идзапод на да куим чалькоста сю сёрӧм места. Сійӧ жӧ кушын вӧлі Степанлӧн тавося рудзӧгыс — жебиник да челезнаа; куйліс кольӧм вося октолыс *, кодӧс мӧдасны сотны таво гожӧм, куйлісны коркӧясся сотчытӧм важ октолъяс, кодъяс казьтывлісны тшыг вояс йылысь.
*Октол — вӧр пӧрӧдӧм бӧрын тыла места; октысьны — тыла керавны.
Мишкаяс керасисны-октысисны вежон чӧж нин. Кузь лунбыд — шонді петӧмсянь да шонді лэччытӧдз — постать бӧрся постать найӧ пӧрӧдісны тшем сулалысь вӧрсӧ, шочиника гырысь пуяс коляліг, мед найӧ кӧть мыйкӧмында видзасны кынмалӧмысь лоан рудзӧгсӧ, кор сійӧ мӧдас розъявны, кор сы вылын мӧдас гӧрддзасьны няньыс, но мед тайӧ, октол шӧрӧ колялан пуясыс оз мӧдны пӧдтыны рудзӧгсӧ, октысьысьяс налысь дінъяссӧ гӧгӧр лӧсалісны, мед найӧ косьмӧны.
«Тутш-татш, тутш-татш, чаг... тринь», — кылісны черъяслӧн шыясыс. Му бердӧ водіг, дзуртышталісны тыр листъясаӧсь нин кыдзьяс, бадьяс, пипуяс; небыдика усисны коз пу да ньыв пу понӧльяс, гымалӧмӧн пӧрис гырысьджык вӧр.
— Эй, видзчысьӧй! Эн доймӧй!
— Мӧдарӧ тай пӧрис!
— Ойя жӧ нин... Тӧлыс ӧд веніс.
— «Тӧлыс, тӧлыс»... Тэныд пыр тӧла, — броткывліс Мишка аслас гӧтыр вылӧ.
Мукӧддырйи сійӧ уськӧдчылас отсыштны гӧтырыслы, мед пуыс оз пӧр мыш вылӧ, ӧктытӧминас, а мукӧддырйи, кор пуыс век жӧ пӧрас мышлань да тыртас уджаланінсӧ, Мишка скӧрмывлӧ гӧтырыс вылӧ сэтчӧдз, мый эршасьлӧ чер тышнас, и Катьӧ шырпи моз куткыртчыштлӧ, виччысьӧмӧн, дыр-ӧ нин тайӧ чер ӧбукыс оз поткӧд сылысь юрсӧ.
— Кӧласин жӧ тэ менам сьылі гӧгӧр!.. — раммыштігас шулывлӧ Мишка да бара заводитӧ октысьны.
Том гозъя костӧ Илья эз суитчы. Мыйкӧ вӧчасны жӧ. Мӧдан кӧ дорйыны Катьӧӧс, сылы жӧ лёкджык лоӧ, Мишка вермас думыштны дзик мӧдтор. Мукӧддырйи эськӧ и окота сёрнитыштны Катьӧкӧд, окота дурыштны, но... Катьӧ ӧні абу нин сійӧ Катьӧ, ныв дырйиыс моз абу нин кӧзяин ас вылас; сійӧ ӧні Мишкалӧн гӧтыр и позяс овны сӧмын сідзи, кыдзи кӧсйӧ верӧсыс. Мишка тӧдӧ, мый гӧтыръяс вылас верӧсъяс — кӧзяинъяс; та йылысь сійӧ кывліс пӧрысь йӧзлысь, та йылысь сылы висьтавліс поп, кодыр найӧс, гозъяӧс, венчайтіс, дзик жӧ тайӧ шулісны налӧн батьмамыс, кор свадьба бӧрын найӧс, гозъяӧс, водтӧдісны пӧклетьӧ. Та бӧрын Мишка ӧд абу йӧй, мед ӧткажитчыны кӧзяинтуйӧ пуксьӧмысь. Сэтчӧ жӧ, аслас нэмчӧжыс на сійӧ вӧлі ачыс кывтӧм пемӧс кодь и ӧні, кор сійӧ лоис дзонь морт вылын кӧзяинӧн, мыйла нӧ мӧдас терпитны, оз кӧ мӧд вӧчны сы ног Мишкаысь праватӧмджык мортыс.
— Эй, тэ, вӧрзьыв! — тшӧктана гӧлӧсӧн шулывлӧ Мишка, гӧтырыс кӧ сылӧн дырджык оз сет сылысь кӧмъяссӧ, асылын кӧмасиг.
— Эй, тэ, лямпа! Мый сэні броткан ныр улад! — горӧдлывлӧ Мишка, кор сылӧн гӧтырыс аслыс кывмӧн заводитлас шуасьны.
Катьӧлӧн весиг нимыс вошис. Верӧсыслы сійӧ лоис «эй, тэӧн», «лямпаӧн», энька-айкалы — ичмоньӧн, йӧзыслы — Мишка гӧтырӧн, либӧ прӧстӧ Мишикаӧн. Сылӧн, тайӧ вӧсньыдик Катьӧлӧн, кодлӧн неважӧн на вӧліны нимкодя сьыланторъяс, кодлӧн тувччӧмыс вӧлі йӧктыштӧм, йӧктыштӧмыс — тувччӧм, ӧні ставыс вошис, ставсӧ тайӧ лои пӧдтӧма жалиттӧг, нэм кежлӧ. Ӧні Катьӧлӧн сӧмын и кольӧма нэриник на ки-кокыс, кодъясӧн сійӧ пӧрлӧдлӧ помтӧм вӧрсӧ, дасьтӧ ӧбед да ужин, вӧчӧ сійӧс, мый кӧсйӧ сылӧн верӧсыс; сылӧн сӧмын и кольӧма омӧльтчыштӧм чужӧмыс, мыжапырысь полана синъясыс да шобді гӧлӧсыс, кодӧн ӧні сійӧ сьывлӧ нораа да и сійӧ шочиника сы вӧсна, мый некор. Тайӧ нора сьыланкывсӧ ӧні сійӧ сьывлӧ сӧмын сэк, кор шондіыс мӧдас лэччыны вӧр увтӧ, кор найӧ чом дінынӧсь нин да кор Катьӧ лэччас шор дорӧ мыськавны пуанторсӧ.
Вӧлі лӧнь рыт. Шойччисны пуяс вылын листъяс. Октысьысьяс локтісны чом дінӧ, черъяссӧ сӧталісны мыръясӧ. Мишка ӧні пуксис кӧзяинтуйӧ нин да бипурйӧ биасис ачыс. Катьӧ котӧртіс шорӧ мыськавны шыдӧ пуктантор. А Илья нарошнӧ эз мешайтчы том гозъялы: удж вылысь воӧм бӧрын пуксис чом помӧ мичмӧдны выль печкансӧ, кодӧс сійӧ думсьыс вӧчис Вералы. Лэчыд пуртнас тӧчитіс да серӧдіс печкансӧ, а пельяснас кывзіс лӧнь рытсӧ, пӧткалысь сьылӧмсӧ. Сёр рыт вылӧ видзӧдтӧг, быдпӧлӧс лэбачыс, ылын и матын, дзольгис унасикас гӧлӧсӧн, тэрмасис овны, тэрмасис гажӧдны вонас регыдик кежлӧ ловзьӧм вӧрвасӧ. Ӧтилаын чивкйӧдліс, быттьӧ лысьтысис, мӧдлаын звӧнитіс дзолясьыс-дзоля кӧлӧкӧльчикӧн, коймӧдлаын быттьӧ шуаліс: «Пыштӧ кӧдзин?», а эстӧн рочасис: «Конь добряк, конь добряк»; кӧнкӧ шорланьын сьыліс колипкай, а тылавыв кос пуяс вылын гораа кӧкис кӧк.
И тайӧ кадӧ, кор став пӧткаыс радлӧ, ставыс гажӧдчӧ да ошкӧ ывлавывсӧ сыысь, мый сійӧ шоныд да сӧстӧм, мый сійӧ паськыд да тыр быдсяма сёян гагнас, — тайӧ кадӧ шор дорын заводитӧ сьывны аслас сьӧкыд олӧм йылысь том ичмонь, сьывны нораа, сьӧлӧмтӧ поткӧдланаа:
— Кӧканӧй кӧкӧ
Тыла коз йылын.
Колипӧй сьылӧ
Менам юр весьтын.
Мый жӧ ті сьылад,
Кутшӧм шуд йылысь?
Кутшӧм шуд йылысь,
Кутшӧм гаж йылысь?
Он тай шуд йылысь,
Кӧканӧй, мем кӧк.
Он тай гаж йылысь,
Колипӧй, мем сьыв.
Арлыдӧс тэчан
Меным, кӧкиньӧй,
Кольӧм лунъясӧс
Сьылан, колипӧй.
Кӧсйылі тай ме
Борда пӧтка моз
Сьывны гажаа
Асъя кыалы.
Сьывны тай мӧді
Вӧйӧм нывъяс моз
Тайӧ шор дорын
Рытъя кыалы.
Дзоля шор кодьыс
Лоис олӧмӧй.
Рытъя лӧнь кодьыс
Лоис кывворӧй.
Козув шортӧ тай
Быдӧн вожмалӧ.
Кыввортӧмтӧ тай
Быдӧн вомалӧ.
Но тайӧ сьылӧмсӧ лёкысь орӧдӧ Мишкалӧн гӧлӧсыс:
— Эй, тэ!.. Дыр-ӧ сэн лӧвтан?!
Дрӧгнитӧ вӧрва, кос коз йылысь лэбзьӧ кӧк, ланьтыштлӧны став пӧткаыс; сӧмын йӧлӧга шы первой кӧнкӧ матын, а сэсся ылынджык и ылынджык нерӧ Мишкаӧс: «Эй, тэ! Дыр-ӧ сэн лӧвтан?! Эй... сэн... Э-э-ы-ӧ-а...»
«Эй, тэ» катӧдіс шорысь ва, мыськалӧм пусянторсӧ. Бипур весьтӧ ӧшӧдісны рач.
Кыдзи и овлӧ прамӧй кӧзяинлӧн, Мишка видзӧдліс гӧтыр кокъяс вылас да аддзӧмӧн, мый нинкӧмъясыс на вылын росмӧмаӧсь нин, некодлы нинӧм шыавтӧг муніс нинпу корсьны, мед аски асыв, удж вылӧ петтӧдз, дзоньталыштны кӧмъяссӧ.
Вӧр пытшкӧ Мишка бердӧм мысьт Катьӧ видзӧдліс Илья вылӧ да аслыснога нюммуныштіс, и Ильялы кажитчис, мый налӧн ичмоньыс сылы кӧсйӧ мыйкӧ висьтавны.
— Ёна жӧ нин тэ, Илья, кипода. Чача кодь артмӧ печканыд, — шуис Катьӧ, мед кытшовтӧмӧнджык матыстчыны сійӧ кывъяс дінӧ, кодъясӧс важӧн нин кӧсйӧ висьтавны. — А менам Микайлӧ прамӧй чер пу оз куж вӧчны. Со видзӧдлы, мый лоисны менам кияс сыӧн вӧчӧм чер пу кутӧмысь... вир гадьяс кайисны.
Илья видзӧдліс Катьӧ кияс вылӧ и шензьыштіс:
— Кыдзи нӧ тэ керасян татшӧм кияснад, — и содтіс: — Вайлы татчӧ чер путӧ, ме шыльӧдышта.
— Ог... Мый нин тэ, Илья, — повзьыштіс Катьӧ. — Микайлӧ кӧ тӧдлас сы йылысь, мый тэ шыльӧдін менсьым чер пуӧс, юрӧс керыштас. Сійӧ сідз нин шуӧ, ме пӧ быттьӧ тэ вылӧ ласкова видзӧдлывла... А кор вода сылань мышкӧн, сэтшӧма чепӧльтас, мый синъясысь бикиньяс сявгӧны.
Тайӧс висьталігӧн Катьӧ пуджис дӧрӧм соссӧ да, Ильялы петкӧдлӧмӧн, норасис водзӧ:
— Со сійӧ менӧ мый вӧчӧ. Татшӧм лӧзінъясыс мышку тыр... Чепӧльыс сылӧн донӧдлӧм клещи кодь жӧ.
— Мый нин сійӧ, — бара шензьыштіс Илья. — Зверь тай сійӧ. Ме сійӧс, чӧвлы, бура и пиняла таысь.
— Ой, Илья, криста ради, нинӧм эн шу. Тайӧн тэ меным он кокньӧд, — кевмысьӧмӧн шуис Катьӧ.
Илья бара копыртчыштіс мичӧдны печкан. А Катьӧ сулаліс сы дінын, думсьыс лӧсьӧдліс мый шуны.
— Кодлы нин вӧчан татшӧм мичасӧ? — юаліс Катьӧ, и татшӧм юалӧмсьыс Илья нюмъёвкерис.
— Завидьтан... Со ӧд кутшӧм мичаӧс ме сямма вӧчны, — Катьӧ вылӧ бара видзӧдліг, шуис Илья да вочакыв пыдди содтіс: — Быдӧнлӧн аслас сямлун. Ме вот завидьта жӧ... тэнад гӧлӧс вылӧ. Толькӧ тэ ӧні вывтіджык нин нораа сьывны мӧдін. Тэнад сьылӧмысь, ичмонь, менам сьӧлӧмӧй бӧрдлывлӧ... Таво тулыс меным гажтӧм, ичмонь.
Катьӧлӧн югнитыштісны синъясыс, думыштіс:»Сійӧ кывзӧ менсьым сьылӧмӧс?» Но сэк жӧ, кор Катьӧлы тӧд вылас усис Вера, сэк сылӧн чужӧмыс дивитыштіс Ильяӧс, быттьӧ тайӧн шуис: «Он жӧ шогсьы сэтшӧм ныв вӧснаыд?».
— И мыйла тэ, ичмонь, коркӧсяногыд гажаа кӧть ӧтиысь он сьыв? Помнитан тӧвсясӧ, миянын, лунтӧ пукиг?.. Помнитан ӧд? Гажыс вӧлі!..
Катьӧ ышловзис.
— Тӧвнас... Сэки ӧд вӧлі тӧв шӧр, а ӧні тулыс, — шуис сійӧ да сэк жӧ тэрмыштчис гӧгӧрвоӧдны татшӧм лӧсявтӧмторсӧ: — Ылысь ньӧбӧм вӧв пышйӧ важ вӧрваас тулысынджык. Тулыснад, шуӧны, гажтӧмыд пыдӧджык йиджӧ сьӧлӧмад... Меным, Илья гажтӧм сыысь, мый регыд олі нывнас. Окота на вӧлі нылалыштны.
— А-а... Сідзкӧ, гӧгӧрвоа, — печкан дінын уджаліг, шуис Илья. Но Катьӧ сы дінысь век оз мун.
— Эн тай нӧ и висьтав, кодлы вӧчан?
— Кыдзи кодлы? Он ӧмӧй тӧд? Ме ӧд абу чиган, ог вежлась. Кор локтас бӧр сэтчаньысь, сэки и сета сылы.
— Вералы, сідзкӧ, вӧчан?
— М-м!..
— Вӧч но, вӧч...
Илья лыбӧдіс юрсӧ: Катьӧлӧн шуанногыс сылы кажитчис тешкодьӧн. «Мыйла нӧ пӧ тадзсӧ шуан,» быттьӧ юаліс сійӧ, а Катьӧ татчӧ крапкис-шуис:
— Татшӧм печканъяс доныс Вераыд ӧні оз нин сулав... ӧні ӧд, Илья, сэтшӧмсӧ он жӧ мӧд радейтны?
Катьӧ вылӧ ӧти здук Илья видзӧдіс сэтшӧм ног, быттьӧ сійӧ эз кыв висьталӧмсӧ да тшӧктіс висьтавны мӧдпӧв, но сэсся быттьӧ гӧгӧрвоис да сӧмын сэк шыасис:
— Тэ, ичмонь, сёрнитан мыйкӧ ладтӧг... Али омӧльтор сы йылысь тӧдан?
— Тӧдтӧг ог ов. Тӧдтӧмыс, тыдалӧ, тэ ӧтнад и кольӧмыд... Став грездыс важӧн нин тӧдӧ.
И Катьӧ висьталіс Ильялы ставсӧ, мый кывліс Вера йылысь бабаяс да нывъяс вомъясысь, весиг энька вомсьыс.
Илья кывзіс и эз эскы. Но печкансӧ серӧдӧмысь вочасӧн кӧдзаліс. Первой сійӧ пуртӧсас сюйис пуртсӧ, сэсся печкансӧ пуктіс чом вылӧ, а бӧрынджык нин нуис сійӧс лапъя коз улӧ.
— Ог эскы, ичмонь. Сэтшӧм лёка овны сійӧ эз вермы. Ме сійӧс бура тӧда. Сійӧ ӧд, меысь кындзи, некодкӧд эз гуляйт. А ме, збыльысь, тэныд висьтала, татшӧм грекъяснад абу на грека.
— Ті, том йӧз, пыр сідзи шуанныд... Ме тэнад кывъяслы ог эскы, — шуис Катьӧ да, Мишкалысь воӧмсӧ аддзӧмӧн, мӧдіс ноксьыны пусянінын.
Илья водіс чомйӧ да, коз пу кырсьӧн вевттьӧм чом вевт пыр кытчӧкӧ ылӧ видзӧдіг, сӧмын и думайтіс: «А мыйла жӧ сійӧ сідзсӧ шуӧма, мый муна пӧ зон ради? И коді сійӧ сэтшӧм зонмыс? Збыль ӧмӧй сійӧ сэтшӧм шогмытӧма оліс? Эз!.. Эз!.. Прӧста сёрни».
Тадзи думайтіг, Илья весиг эз мездысь номъясысь. Вирӧн польдӧм ӧти ном перйис ассьыс кузь нырсӧ сійӧ пельбокысь да лэбзигас нин вӧсни гӧлӧснас аттьӧаліс Ильяӧс: «Мильенькӧ-ӧ-ӧй!».
XXХIII
Гожӧмыс лоис зэра, да йӧзыс ноксисны тылаясӧн ытшкыны петан дорӧдз. Первой найӧ виччысисны кос поводдя, мед сотны кольӧм вося октолъяссӧ, а тайӧс виччысиг омӧльджыка вӧра тыла местаяс вӧйисны свежӧй турун пӧвсӧ да бисӧ лэдзӧм бӧрын октолъясыс кыті сотчышталісны, а кыті и эз. Омӧля сотчисны весиг бур вӧраинъяс. Ректысьысьяс ёна мучитчисны. Сотчытӧм увъяссӧ лоис увйыны, тыла чипасъяс артмисны керка судтаӧсь, полӧмыд петӧ. Надейтчисны сотны бурджыка чипасъяссӧ, но муыс сэтшӧмӧдзсӧ эз вермы косьмыны, и тайӧ чипасъяссяньыс тыла местаыс эз гыбав, эз сотчы. Сідз мырдысьӧн моз сотісны-сотісны, а сюсӧ унаӧн кӧдзисны сӧмын чипас местаясас да гортаныс воисны мудзӧсь, жугыльӧсь. Уджалісны кольӧм тулыс, таво мыйдта мырсисны да тойтісны, а локтан воӧ вундынысӧ лоӧ нинӧм, тшыг воыд бара сэні и эм.
Но шойччӧмӧн шогсьыны некор: колӧ дасьтысьны страдуйтны, мед пуктыны кос турун вӧв-мӧслы, ыжъяслы дзонь кӧкъямыс тӧлысь кежлӧ. Ӧтияс тӧчиталісны косаяс, мӧдъяс вӧчалісны куран-вила, нывбаба дӧмсисны, вурсисны, песласисны, мед страда кежлас тырмис, мый новлыны. Ӧд сэки, страдуйтігад, медся уна уджыс сюрӧ нывбабалы. Шонді петӧмсянь да шонді лэччытӧдз найӧ видз вылынӧсь, а дженьыдик гожся войнас и сыысь на унджык уджыс: и скӧттӧ уберитны колӧ, и пӧжасьны, и челядьнад ноксьыны.
Ёнасӧ эз тӧждысьны да эз шогсьыны, кажитчӧ, сӧмын том йӧз — нывъяс да зонъяс. Лунъяснас кӧнсюрӧ уджалӧм бӧрын рытъяснас найӧ чукӧртчӧны ласта вылӧ да сэні йӧктӧны-ворсӧны, либӧ ветлӧдлӧны сикт кузя гудӧк шыӧ сьылӧмӧн. Разӧдчывлӧны асывнас нин, шонді петандорыс коді ӧтнас, коді параӧн. А сэтшӧм зонъяс, кодъяслӧн колльӧднысӧ некодӧс либӧ мыйыськӧ лӧгасьӧмаӧсь нывъяс вылас, йӧз унмовсьӧм бӧрын ветлӧдлӧны сиктӧд да балуйтӧны. Ӧтилы карта вевт вылас изйӧн шыбытасны, мӧдлы гӧр-агассӧ кильчӧ вылас пуктасны, коймӧдлы ещӧ мыйкӧ вӧчасны... Батьмамыс нывъяслӧн эськӧ и пинясьлӧны жӧ, да кодӧс пинялан: ки-коксӧ зонъяс абу кольӧмаӧсь. Та пыдди нывъяссӧ ассьыныс прамӧя пинявлӧны да тайӧн и прӧйдитлӧ ставыс. Но сьӧкыдджык овлӧ и нывлы, и батьмамлы, и рӧдвужлы сэк, кор нылыс воштас ассьыс ныв нимсӧ, кыдзкӧ-мыйкӧ прӧступитчас да сьӧктас. Нӧрысйыв сиктса да матігӧгӧр вӧлӧстьясса общество водзын тайӧ медся ыджыд кӧрба, медся ыджыд мыж. Коньӧр нывлы югыд лунсӧ аддзывтӧм нин эськӧ да ӧд и батьмамыслы, рӧдвужыслы овны оз сетны. Мукӧддырйи тайӧ нывлысь неладнӧ олӧмсӧ эськӧ нинӧмла и казьтывнысӧ да оз тай, майбыр, яндысьны, шуасны на: ті пӧ сэтшӧмӧсь и эм, семьяыд пӧ сэтшӧм да и став рӧдвужыд тіян сэтшӧм. Со, бобӧяс! Оз яндысьны, шуасны бара. И лоӧ ньылавны татшӧм курыд кывъяссӧ. Нинӧм он вӧч: нэмсӧ нин тадзи вӧвлӧма, лючки пӧ ов, ныв ног, а батьмам пӧ велӧд ассьыд нывъястӧ, кияссьыд вӧжжиястӧ эн лэдз. Та серти йӧзыслӧн гижтӧм законъясыс стрӧгӧсь: ныв кӧ — ныв, а гӧтыр кӧ — гӧтыр. И некутшӧм чинтыштӧм ни содтыштӧм лоны оз вермы. А кодкӧ кӧ дзугас йӧзыслысь тайӧ законъяссӧ, йӧз и судитас. Найӧ сяммӧны мыйӧн да кыдзи водзӧс мынтыны. Йӧзлӧн судыс медся вына, медся мӧрччана.
Обществолысь тайӧ приговорсӧ торъя нин зіля пӧртӧны олӧмӧ том йӧз. Мыйдта выльтор, мыйдта сямлун эрдӧдӧны найӧ ас пӧвссьыс сы вылӧ, мед эськӧ мӧрччанаджыка омӧльтны, серавны коньӧр нылӧс, сылысь мыжтӧм батьмамсӧ, рӧдвужсӧ. Став вӧчӧмторйыс бур да шань, мед толькӧ тешитчӧмыс вӧлі интереснӧ. И ныв йылысь грезд тырыс мисьтӧм песняяс сьылӧм, и дьӧгӧдь да сирӧн кильчӧ пос мавтӧм, и керка гӧгӧр мыйсюрӧ вӧрзьӧдлӧм, — и мыйыд ещӧ оз овлы том йӧзлӧн. Быд вой эськӧ том йӧзыд эз дышӧдчыны тадзисӧ балуйтны, вӧлі кӧ код вылын балуйтны. Толькӧ нывъяс полісны, ой, ёна полісны обществолӧн судсьыс да олісны лючки-ладнӧ. Во вит-квайт пиад ёна нин ӧти либӧ кык ныв кыдзкӧ-мыйкӧ прӧступитчылас, да и сэн матігӧгӧрса сиктъяссӧ ӧтув босьтӧмӧн.
Таво тулысбыд да и ӧні, гожӧмнас нин, том йӧзлӧн лудісны киясыс, гилялісны кывъясыс тешитчыны Вера вылын. Но кыдзи, кутшӧм ногӧн тешитчан сы вылын? Абу ӧд сійӧ. Пышйис.
— Кепысьтӧм киӧн сійӧс, зонмӧ, он кут, — шуасьлыны зонъяс.
— Сійӧ, другӧ, тӧлка кань моз йӧв кринча вылыссӧ лакыштіс да лякӧссьӧм вомдоръяссӧ нювны пышйис кытчӧкӧ.
— Нинӧм... Ветлас, ветлас да и воас.
— Коркӧ, дерт, воас. Да ӧд сэки ми, колӧкӧ, гортын бара нин ог лоӧ.
— Да-а-а. Гожӧмнад эськӧ позис балуйтыштны.
— Жаль, другӧ, мый сылӧн ни керка ни карта абу аслас. Ми эськӧ кужим мый керны...
— Аслас абу, а Вишкуныслӧн ӧд эм. Сэн ӧд сійӧ оліс.
— Мый нин тэ, зон? Садьыд тэнад эм-ӧ? Вишкунъясыс ӧд абу батьмам сылы. Да ещӧ ӧд найӧ тӧдан кодъяс?.. Абу ми вок кодь.
— Сійӧ эськӧ, другӧ, нинӧм да. Он ӧд лунын мӧд балуйтны.
— Чӧв, зон, чӧв... Кывтӧ курччӧдасны.
— Курччӧдасны-я-озъ-я. Ми поламӧ, а кодъяскӧ пӧ кӧсйӧны нин беспокоитыштны Ласей Спиридоновичтӧ.
— Ог эскы... Вот дивӧыд! А тайӧ эськӧ ыджыд теш вӧлі. Хи-хи-хи...
Но том йӧз ас костаныс сёрнитлісны и мӧдтор йылысь: Илья йылысь. Илья эз эскы Вера мыж йылысь да том йӧз пӧвсын не сы ног сёрнитӧмъясысь весел юрӧн кык том мортӧс нин нӧйтліс.
— Сійӧ, Ильяыд, таво зверь кодь скӧр лоӧма, — шуасисны том йӧз. — Пӧперега кыв он лысьт шуны. Сӧптыс, тыдалӧ, сылӧн потӧма.
— Мортыс ыджыдӧ кӧсйӧ пуксьыны... Кӧсйӧ асьсӧ петкӧдлыны: ме пӧ ставсьыс вына да некодысь ог пов.
— Вылӧ пуксян — да улысь чеччан!
— Оз тай пов мортыс...
Тайӧ сёрниясын веськыдторнас вӧлі сійӧ, мый Илья эз вӧв важкодьыс. Сійӧ кажитчис скӧрӧн, йӧз дінысь ӧтдорасьысьӧн, вӧлі сёрни-баснитӧм. Тадзи овлӧ сэтшӧм морткӧд, кодлӧн олӧмас артмӧма аслыспӧлӧс тыртӧмин, тӧштшӧ, и кодӧс тыртны, тупкыны, кажитчӧ, оз позь нинӧмӧн. Сійӧс ӧні оз гажӧдны койташъяс, оз бурмы сьӧлӧмыс пищальӧн вӧрӧ ветлӧмъясысь. Сійӧ весиг омӧльджыка мӧдіс дружитны ас грездса другъясыскӧд, на йылысь думайтӧмӧн, мый найӧ оз вермыны сетны сійӧс, мый воштіс Илья, мый налы, другъясыслы, висьтав кӧть эн, сёровно оз вермыны гӧгӧрвоны сійӧс, Ильяӧс. Да и ачыс Илья мукӧддырйи эз гӧгӧрво асьсӧ, мыйла жӧ сійӧ татшӧм лоис, мыйла оз тӧр аслас ку пытшкас. Рытсёръясын асланыс звӧз помас пукавліг, сійӧ унаысь думайтліс, быдног артавліс, кыдзи сійӧ коркӧ арнас бӧр аддзысяс Веракӧд, лючки тӧдмалас сы йылысь да мӧдас серавны сэтшӧмъяссӧ, кодъяс ӧні сералӧны Вераӧс. Думайтіс, кыдзи сійӧ коркӧ мӧдас вензьыны батьмамыскӧд, мед найӧ кораласны сы сайӧ Вераӧс.
Но ставыс тайӧ эз вӧв сійӧ, мый эськӧ ӧні вермис бурӧдны сьӧлӧмсӧ Ильялысь, мый эськӧ вермис бӧр гажӧдны сійӧс. Татшӧмторсӧ мукӧддырйи Илья кыліс весиг ачыс, но кыліс сэтшӧм не стӧча, кутшӧм не стӧча аддзывлӧны предметъяс ру пиысь. И Вера йылысь йӧзлӧн сёрниясыс, и сы йылысь Ильялӧн думъясыс, и такӧд йитӧдын уна мукӧдтор ӧні вӧлісны сӧмын аслыспӧлӧс син вевттьӧдӧн, код сайын дзебсясис збыльлуныс. А тайӧ збыльлуныс вӧлі буретш сійӧ правдаыс, код йылысь висьтавліс мамыс тӧвнас, джодж мыськигас, кор Илья висис на да куйліс аслас вольпась вылас. Мамыслӧн висьталӧмыс сы йылысь, мый «морт олӧмыд абу шыльыд пос вывті ю вуджӧм», мый ачыс олӧмыс сырӧмять кучик вӧчан станок кодь, коді песлӧдлӧ морттӧ, пыдзралӧ сы пытшкысь медся бурторъяссӧ, пӧдтӧ медся гажа да радейтанторъяссӧ, — тайӧ висьталӧмыс сэки позтысис Илья морӧс пытшкӧ кӧйдыс моз да ӧні ӧдйӧ вужъясьӧ, ӧдйӧ быдмӧ. А тайӧ быдмӧгыслы сёянторйыс, условиеыс вӧлі тырмымӧн. Веркӧссяньыс видзӧдлӧмӧн найӧ, условиеясыс, эз вӧвны гырысьӧсь, эз вӧвны йӧзӧс шензьӧданаӧсь; вӧліны, ӧтарбоксянь, посниӧсь, личнӧйӧсь, а мӧдарбоксянь, сэтшӧм важсяӧсь, йӧзыслы тӧдсаӧсь, мый некодӧс оз шензьӧдны. Но Илья морӧсын пессис ыджыд сьӧлӧм, сылӧн юр вежӧрыс кӧть и ичӧт олӧм опыта на, но вӧлі югыд, выльтор тӧдны зільысь. Илья аслас натура серти эз вермы миритчыны сыкӧд, мый эз пӧртсьыны олӧмӧ сылӧн думъясыс. Кольӧм ар на сійӧ шуліс вӧралӧм бӧрын лӧсьӧдны аслыс гудӧк, том морталана паськӧм, кӧсйис овны сідзи, кыдзи медбурӧн кажитчӧ сиктса зонлы. Но тайӧ эз ло. Сійӧ арбыд да тулысбыд вӧраліс, тӧвнас капканасис, кыйис сы мында зверь, мыйдта некор на эз кыйлы, а ньӧбны нинӧм эз вермы. Эз вермы сы вӧсна, мый гӧтралісны Мишкаӧс, мый батьыс мездысис судысь ыджыд калым сетӧмӧн, мый найӧс, ая-пиа чукӧрӧс, во чӧж горшӧдыс кутіс Вишкун Ласей; сьӧмыс эз вичмы сы вӧсна, мый лоис мынтӧма унапӧвса вот да тыла уджалӧмысь лесник-объездчиклы калым, лои ньӧбӧма овмӧсын сэтшӧм коланаторъяс, кыдзи самӧвар, нянь да мукӧдтор. Илья сідзжӧ кӧсйис, мед эськӧ сы дінын вӧліс сылӧн медмусаторйыс, Вераыс, мед эськӧ йӧзыс, найӧс аддзӧмӧн, радуйтчисны сы вӧсна, мый Илья да Вера вӧлісны мичаӧсь да сюсьӧсь. А збыльвылас, артмис мӧдног. Сійӧ общественнӧй признание пыдди, коді вӧлі тӧвнас на, Вералӧн Киевӧ мунтӧдз, а медсясӧ сэк, кор нывъяс пируйтісны Ильяяс ордын, — тайӧ признание пыдди ӧні вӧлі общественнӧй суклясьӧм, серам, кодъясӧс сувтӧдны, мунны налы паныд вӧлі позьтӧмторйӧн ӧтнаслы Ильялы. Но Илья эз миритчы и такӧд, тышкасьны позьтӧмлуныскӧд. Кодыр Илья кывлӧ Вера йылысь мисьтӧм сьыланкывъяс сьылӧм, тӧдӧмӧн, мый тайӧ сьылӧмыс абу веськыд, сэк сійӧ уськӧдчывлӧ медматыса жертва вылас, нӧйтӧ сійӧс, и таысь недыр кежлӧ бурмыштлӧ сьӧлӧмыс.
Тешкодь тайӧ том мортыс! Сысянь позьӧ виччысьны быдторсӧ, мукӧддырйи весиг эскыны позьтӧмтор.
Ӧтчыд, страдуйтны петтӧдз на, грездӧд ветлыштӧм бӧрын, Илья локтіс горт дінас да сараяс узьны пыртӧдз пуксис звӧз помас. Дженьыдик войыс вӧлі кымӧртӧм, пӧшти лун кодь югыд. Войвылыс дзоньнас ӧзйис югыд-гӧрд кыаӧн да, вӧр эжтассьыс кӧ ытшкыштан вӧрсӧ, кажитчӧ, позис крукыштны коса йывнад войшӧркадся шондісӧ. Сэтшӧм маті войвыв му дінті ӧні ветліс шондіыс. Сиктыс узис дженьыдик чӧскыд унмӧн. Карта мышса градйӧръясын галан да капуста листъяс вылын чӧжсис лысва, веж няня ыбъяс вылын, потшӧсъяс дорса вӧр вылын эз шумит ны лэбачьяс, сӧмын кысянькӧ кыліс гретшкан пӧткалӧн гретшкӧмыс.
Ильялысь пукалӧм шысӧ кылӧмӧн, сы дінӧ матыстчис Лыскоыс да ассьыс юрсӧ пуктіс Илья пидзӧсъяс вылӧ. Илья нинӧм эз шыав: мый нӧ гӧгӧрвоас понйыд, кор йӧзыс, аслас кодь жӧ кыввора йӧзыс, оз вермыны гӧгӧрвоны Ильяӧс. Тадз арталіс Илья, Лысколысь кык пель костсӧ шыльӧдіг.
Тадзи пукалісны вель дыр. Друг Лысколы мыйкӧ усис синмас. Сійӧ мездысис Илья киясысь да мӧдіс сюся видзӧдны орччӧн сулалысь стрӧйбаяс вомӧн кытчӧкӧ ылӧ вичкодорлань.
Чуймис тшӧтш Илья.
— Кодӧс нӧ сэтшӧма видзӧдан? Кодӧс аддзин?
Лысколӧн мыш вывсьыс лыбыштіс гӧныс, Лыско никсіс, сійӧ мыйкӧ аддзӧма не пыр овланатор.
— Кӧні сійӧ, кодӧс тэ аддзан?
Илья сувтіс пукаланінысь. Синъяснас чӧвталіс ӧтарӧ-мӧдарӧ, матыса керкаяс вылӧ, найӧ вевтъяс вылӧ, — некод некӧн оз тыдав, оз кыв. И бӧрыннас нин син водзас мыйкӧ мелькнитіс. Но мый тайӧ сэтшӧмыс, кӧні? Илья видзӧдіс и эз эскы. Вичкодорланьын, керкаясысь вылынджык, войся кыа весьтын ӧшаліс морт... Кияссӧ паськӧдӧма, а юрыс абу. Илья весиг дрӧгмуніс. Звӧз помсьыс сійӧ кайис вылӧджык, сарай ӧдзӧс дінӧдзыс, мӧдіс видзӧдны вичкодорлань, но... некодӧс эз аддзы. «Вот дивӧыд? Мый нӧ тайӧ сэтшӧмыс?» Котӧртіс бӧр звӧз пос помӧ, видзӧдліс сійӧ местаӧ, кытысь юртӧм мортсӧ аддзыліс первойсьыс. Но и тасянь ӧні некод эз тыдав. Сэк сійӧ кайис керка вевт вылас да мӧдіс видзӧдны и аддзис: Вишкун Ласей керка вевт вылын вуджрасисны кык морт. Юртӧм мортыс ӧні вӧлі найӧ киын... Неыджыд здук — и сійӧс найӧ бара лэптісны да быттьӧ ӧшӧдісны сынӧдӧ. Илья сідзи и горӧдіс сьӧлӧм доймӧмысла. Сійӧ гӧгӧрвоис ставсӧ: тайӧ ӧд балуйтӧны том йӧз, Вишкун Ласей керка вылӧ лэптӧны лякӧсьтӧм нывбаба дӧрӧм сы ради, мед серавны Вераӧс да тшӧтш и Вишкунъясӧс сы вӧсна, мый Вераыс оліс на ордын. Асланыс керка вевт вывсьыс Илья эз лэччы, а чеччыштіс первой лэбув вевт вылас, а сэсянь веськыда му вылас. Илья котӧртіс и эз тӧд, мый вӧчны накӧд, кодъяс вӧрзьӧдісны Ильялысь медся дойманінсӧ. Со сійӧ матыстчӧ нин вичкодорса керкаяс дінӧ, котӧртігмозыс му вылысь кватитӧ майӧг, со сійӧ петіс Вишкун Ласей ӧшинь улӧ, аддзис том йӧзӧс и... сувтовкерыштіс. Мый сыкӧд лоис? Али повзис уна том йӧзсьыс? Али мыйкӧ лоис Ильяыскӧд? Илья сулаліс и видзӧдіс, кыдзи том йӧз ноксисны ӧшинь улас требованнӧй керъяс * чукӧр дінын да ӧти кер сэтысь лэптісны пельпомъяс вылас. «Тайӧ керсӧ найӧ кӧсйӧны пуктыны
* Требованнӧй керъяс — стрӧитчӧм вылӧ билетъясӧн ньӧбӧм керъяс.
Вишкунлы кильчӧ вылас, — друг гӧгӧрвоис Илья и сэн жӧ недыр кежлӧ слабмыштліс, быттьӧ тайӧ кадӧ вежис ас вывсьыс важ паськӧмсӧ да пасьталіс выльӧс, код пытшкын сійӧ лоис скӧр эз том йӧз вылӧ, а Вишкун Ласей вылӧ. — Сідзи и колӧ Вишкуныслы. Колӧ унджык кер тэчны кильчӧ вылас».
Тайӧ думыштӧмӧн кисьыс сійӧ лэдзис зорсӧ да, кодыр керлысь дінсӧ том йӧз лэптісны ёртъяс пельпомъяс вылӧ, киас сьӧлыштӧмӧн, Илья матыстчис кер йыв дінӧ да сійӧс ӧтнас лэптіс аслас пельпом вылӧ. Ставыс бергӧдчисны Ильялань, дрӧгнитісны. А Илья гораа шӧпкӧдыштіс:
— Давай!.. Водзӧ! Йывсӧ ме ӧтнам нуа.
И том йӧз, кыдз ӧти, кутчысисны кер дінӧ, нуисны кильчӧ дінӧдз да дінсӧ ньӧжйӧник пуктісны кильчӧ вылӧ.
— Давай мӧдӧс! — том йӧзӧс ышӧдіс Илья.
Нуисны мӧдӧс.
— Давай коймӧдӧс!.. Ӧти сайысь... Сійӧ, Вишкуныд, ичӧтиканад ачыс оз радейт. Кӧть кутшӧмтор, а сылы мед вӧлі унджык... Давай отсыштӧ меным... Бӧрсӧ новлыны мед помеч вӧчлас. Сійӧ ӧд помечьястӧ любитӧ вӧчавнытӧ. Волам, ог дышӧдчӧ.
Йӧзыс серӧктісны.
— Толькӧ гораасӧ эн гӧрдлӧ. Кӧзяиныс абу сэтшӧм-татшӧм, колӧкӧ, зарниа вӧтъяс вӧталӧ... Ноко, ставӧн, ӧтпырйӧджык!
Том йӧз первойсӧ кывзісны Ильяӧс, сыысь полӧмӧн, ӧти-мӧд вылас видзӧдлывлӧмӧн, оз-ӧ пӧ сійӧ кӧсйы мыйкӧ миянкӧд вӧчны, и кор аддзисны, мый Илья на дор, найӧ ышмисны, керъясыс мӧдісны вӧрны кокниа, лои гажа.
— А мукӧд керъяссӧ разӧдам кыдзсюрӧ, — шуаліс Илья. — Сійӧ, Спиридоновичыд, зонъяс, радейтӧ, мед вӧлі вӧчӧма сполную. Но!.. Тэрмасьӧй! Сералыштны кӧ сы вылын, колӧ прамӧя нин, мед дыр оз вунӧд. Ми ӧд ки-кокнымӧс огӧ кольӧ татчӧ.
— Огӧ, дерт! Некод оз и тӧдлы.
— Колӧ ещӧ на мыйкӧ... ӧти сайысь.
— Энлӧ, энлӧ, ёртъяс! Аддзам на... Первой тайӧс помалӧ.
Вӧчисны ӧдйӧ, шӧпкӧдчигтыр, сералігтыр, но шӧпкӧдчисны да гортӧма сералісны эз Вера вылӧ, кодӧс янӧдӧм вӧсна заводитлісны балуйтны, а сераланторнас лоис Вишкун Ласей, сылӧн гӧтырыс, кыдзи найӧ асывнас мӧдасны котравны, пинясьны. Тайӧ купеч мортлы татшӧм пакӧститӧмыс вӧлі мыйӧнкӧ выльторйӧн, некор вӧвлытӧмторйӧн, вӧлі аслыссяма геройствоӧн. Тайӧ балуйтӧмас унджыкыс ас пытшсьыс кыліс не прӧста дурӧм, а кутшӧмкӧ важся и вылься ӧбидаясысь Ласейлы водзӧс мынтӧм, радлӧм сы вӧсна, мый кӧть ӧтиысь да сюрліс жӧ лэдзыштны Вишкун вылӧ уна нин чӧжсьӧм лӧглунсӧ.
А тайӧс, Ласейлы водзӧс мынтыны кӧсйӧмсӧ, зонъяс пӧвсын Илья ӧтарӧ ӧзтіс.
— Ӧні волӧ татчӧ, тӧлкуйтыштам.
Том йӧз чукӧртчисны Илья гӧгӧр, и таысь Ильялӧн содіс нӧшта ыджыдджык вын, нӧшта унджык повтӧмлун. Сылы лои окота мынтысьны Ласейлы ставсьыс: и сы ордын кольӧм вося казачитӧмсьыс, и тавося прӧмыссӧ донтӧма сылы вузалӧмсьыс, и сыысь, мый сылӧн, Ильялӧн, эз ло ни гудӧк, ни бур паськӧм, и сыысь, мый сійӧ, Илья, ӧні лӧг самӧй олӧм вылас, ставсьыс кӧсйис мынтысьны Илья.
— Вот мый, другъяс. Коді полӧ Вишкунъяссьыс, лучшӧ мед мунӧ гортас... Но мед оз вунӧд, мый сылы оз ло олӧм, висьталас кӧ сійӧ кодлыкӧ тавойся йывсьыс.
— Коді нӧ лысьтас!
— Кодлӧн нӧ мышкыс абу аслас!
— Оз, некод оз висьтав!
— Но ладнӧ... Тайӧ керъясыс мед тадзи оласны, — водзӧ мӧдіс висьтавны Илья, — Толькӧ ӧд таысь Вишкуныдлы урӧныс ичӧт. Керйыд век керйӧн кольӧ. Мый нӧ эськӧ, зонъяс, ми ещӧ вермам вӧчны? А?
— Мый вӧчны? Быдтор вермам вӧчны, — шыасис ӧти, а сэні и мӧд, коймӧд.
— Быдтор вӧчны оз позь.
— Колӧ вӧчны сійӧ, мыйтор эськӧ эз вӧв гора.
— Колӧ сирӧн мавтны кильчӧ ӧдзӧссӧ.
— Мый ради мавтны?
— Этійӧ... мый нин сійӧ... позьӧ и не мавтны.
— Колӧ мыйкӧ гижны.
— Вот, вот. Гижны колӧ... тадзи.
Но кыдзи гижны, бара эз висьтавны. Ставыслӧн дум выланыс вӧлі Вера, сы йылысь мисьтӧмтор гижны кӧсйӧм, но тані вӧлі Илья и кывъяссӧ висьтавны некод эз лысьт.
— Ми со мый гижам, — друг шыасис Илья. Ми гижам тадзи: «Тані олӧ купеч, тӧргуйтӧ сісь нойӧн».
— Вот тайӧ бур! Вот тадзи и колӧ гижны!
— И со ещӧ мый вӧчам: налӧн сийӧсзаводыс лэбулас. Босьтам да вундалам гужияссӧ, шлияяссӧ. Корадоддьыс сэні жӧ... Но да ми аддзам мый керны. Локтӧ ме бӧрся. А ті кымынӧнкӧ кильчӧ ӧдзӧсас гижӧ... Нинӧм, энӧ полӧ. Вишкуныд абу вежӧртӧм, сійӧ гӧгӧрвоас керъяс сертиыс, мый тані вӧлӧмаӧсь вель унаӧн, а уна вылад пиньыс оз мӧрччы. Энӧ полӧй.
И найӧ кутчысисны уджӧ.
А кодыр Илья бӧр локтіс асланыс звӧз помас, петіс нин шонді, садьмӧмаӧсь лэбачьяс. Сараяс пыртӧдз сійӧ нӧшта ӧтиысь видзӧдліс вичкодорлань, бара аддзис нывбаба дӧрӧмсӧ, коді ӧшаліс Ласей керка вевт вылын да лякӧсьтіс Вералысь нимсӧ. Но ӧні Илья та вылӧ ӧвтыштіс кинас, думыштӧмӧн, мый тайӧ дӧрӧмыс мыетшкӧ вермас сайӧдны налысь балуйтӧмсӧ, да пырис сараяс.
XXХІV
Вера тэрмасис чужан мулань да тайӧ тэрмасьӧм вӧснаыс весиг торйӧдчыліс сійӧ йӧз чукӧрысь, кодкӧд мӧдӧдчыліс Киевсянь. Туй кузяыс сійӧ корсюрӧ вӧтӧдавліс кевмыны ветлӧм йӧзӧс жӧ, лун-мӧдӧн мунавліс накӧд, но бара и бара колявліс найӧс, — сылӧн сьӧлӧмыс быттьӧ сюрӧн сійӧс кыскис водзӧ и водзӧ, тыдавтӧм ыліас, кыскис сыланьӧ, кодарӧ лэбзьывлісны дзодзӧгъяс, юсьяс важӧн нин, кор Вера мунліс Киевлань на. «Ок эськӧ, еджыд юсьлӧн кодь кӧ вына бордъяс меным! Ок эськӧ, чож кӧрлӧн кодь кӧ кокъяс меным!» — эз ӧтиысь тӧд вылас уськӧдлы Вера, украинаса паськыд муяс вывті муніг. И мыйсяма нин помасьлытӧм муяс тайӧ, мыйсяма сэтшӧм кушъяс! Мукӧддырйи синъяс судзмӧныд оз тыдав ни ӧти мыльктор, ни ӧти кусттор, оз тыдав ни водзын, ни бӧрын, ни бокъясын, — гӧгӧр шыльыд сыла му да му. Тайӧ муяс вылас ӧні быдмӧны няньяс, дзоридзалӧ подсолнух, вежӧдӧны картупель, свеклӧ, сьӧд нойӧн куйлӧны коськӧмъяс. И кодыр тайӧ, нинӧмӧн сайӧдтӧм куш шӧръясас Вераӧс сулывлісны гыма зэръяс, сэк сійӧ нимкодьысь казьтывліс муса пармасӧ, сэні быдмысь лапъя козъяссӧ, кыз пожӧмъяссӧ, кодъяс сайӧ дзебсьӧмӧн лӧсьыд колльӧдны лёк кымӧрсӧ, лӧсьыд петны на улысь сэк, кор мыськӧм сынӧдыс, вӧрваыс бӧр шызяс быдпӧлӧс пӧткалӧн гажа сьылӧмысь. Войвыв вӧрвасӧ Вера казьтывліс и сэк, кодыр лунвывса шондіыс жалиттӧг сотіс сылысь чужӧмсӧ, кӧмтӧм кокъяссӧ, кодыр шорӧн киссьыліс пӧсьыс мышкуӧдыс еджыд ноптор увсьыс, а горшсӧ косьтіс юны колӧм. «Ок эськӧ, пармаса ключ шор кӧ! Ок эськӧ, кудриа кыдзсай кӧ ӧні!»
А сэсся вочасӧн бӧрвыв колисны паськыд эрда муяс, колисны садъяс пытшкӧ дзебсьӧм, еджыд сёйӧн мавтӧм торъя хатаяс, хуторъяс, дзонь сиктъяс, вӧлӧстьяс, каръяс; паськыд муяс вежсисны негырысь вӧръясӧн, еджыд хатаяс — дзоляник пу керкаясӧн, сиктъясӧн; бӧрӧ колялісны выль вӧлӧстьяс, выль каръяс; вӧр ӧтарӧ содіс и содіс, а Вера век муніс и муніс водзӧ, кытчӧдз оз тыдовтчы рӧднӧй сиктыс. Паськыд жӧ нин му вылыс да уна жӧ тай и быдпӧлӧс йӧзыс сы вылын олӧ!
Кӧть и ёна тэрмасис Вера, но быд лун мунны эз позь: сылӧн сьӧмыс важӧн нин бырліс да корсюрӧ сувтлывліс нажӧвитыштны нянь вылас.
— Хлеба надо. Работа надо. Сё работать могу, — рочасьліс сійӧ, уджторъяс корсиг. А кутшӧмтор оз сяммы висьтавны кывнас, гӧгӧрвоӧдліс кияснас, мый сійӧ вот тадзи кужӧ ытшкыны, этадзи — вундыны, кужӧ песласьны, кыны-печкыны, вурсьыны-вышивайтчыны. — Сё могу. Скажи и сё могу.
Вера эз донъясьлыв, и донтӧм-донысь уджӧдысьыд век сюрліс. Ӧтилаын сійӧ уджалыштас войнас узьны вӧзйысьӧм керкаас, мӧдлаын — кутшӧмкӧ озыр крестьянин ордын, коймӧдлаын — помещик ордын, купеч ордын, служащӧй ордын, — уналаын регыдикаӧн. И кутшӧм дивӧ: вӧлӧмкӧ, и татӧн, ылі муясас, йӧзыс юксьӧны гӧльяс да озыръяс вылӧ, вӧлӧмкӧ, и татӧн уна эм корысьыс да уна жӧ эм и Вера кодьыс, кодъяслӧн сьӧрсьыс и бӧрсьыс — керка ни карта. И кор сійӧ тӧдмасьлӧ аскодьясыскӧд, сэк сылы овлӧ гажаджык, долыдджык. Накӧд сійӧ панлывлӧ сёрнияс, кӧть эськӧ роч кывсӧ тӧдтӧмла сійӧ зэв этша вермӧ висьтавны. Коді ветлывліс аслас гортсьыс ылӧджык, сійӧ тӧдӧ, кутшӧм окотапырысь висьтавсьӧ йӧзыслы ас чужан му йылысь, тӧдса йӧз олӧм йылысь, сійӧ тӧдӧ, кутшӧм забеднӧ овлӧ сэк, кор тэнад рӧдина йылысь, тэныд муса йӧз йылысь сёрнитӧны невеськыда либӧ весиг сералӧны найӧс. Рӧдина вӧсна гажтӧмтчӧм, сы дінсянь ылі вӧсна посниторъяссӧ аддзытӧм, лёкторъяссӧ вунӧдӧм вӧчӧны морттӧ ассьыс чужан мусӧ радейтысьӧн. И Вера эз ӧтиысь шогсьывлы сыысь, мый комиясӧс, вӧлӧмкӧ, паськыдінъясын олысьяс пӧшти оз тӧдны. А сюрлӧ кӧ сэтшӧм морт, коді кывлӧма «зыряна» йылысь, висьталӧ дзик не сійӧ, мый тӧдӧ Вера на йылысь. Вералӧн нэмсӧ оз вун ӧти рыт, кор сылӧн чужан му йывсьыс йӧзыслы висьтавліс ӧчкиа морт. Тайӧ вӧлі ӧти помещик ордӧ уджавны сувтліг. Вера сэні уджаліс куим лун — вундіс шобді. Вундісны унаӧн. Уджысь гажтӧмтчӧмла куимнан лунсӧ Вера уджаліс зіля, ас бӧрсяыс колис сусланъяслысь кузь радъяс. Помещиклӧн морт, коді вӧлі вунданінын главнӧй пыддиыс, приметитіс Вераӧс. Сылы окота лоис бур уджалысьтӧ кольӧдны пыр кежлӧ да, рытнас усадьбаӧ воӧм мысьт, та йылысь висьталіс управляющӧйлы, мый вундысь поденщикъяс пӧвсын пӧ эм ӧти ныв, шусьӧ зырянкаӧн, а уджалӧ машина моз.
— Кутшӧм-сэтшӧм зырянка? Сэтшӧм йӧзсӧ ме весиг эг на кывлы. Тэ он-ӧ путайт? — шензьыштіс сэк управляющӧй.
— Ме ог жӧ тӧд, кӧні мый найӧ олӧны, — мӧдіс дорйысьны ичӧтджык начальник, — но уджалӧ шензьымӧн.
— Оз вермы лоны! — споруйтӧмӧ сэк йитчис сэн жӧ лӧсялысь интеллигентнӧй морт. Сійӧ лӧсьӧдыштіс пинджаксӧ да учёнӧй видӧн шуис мӧдысь: — Оз вермы лоны!
Сы могысь, мед висьтавны главнӧйсӧ зыряна йылысь, сійӧ неуна чӧвусьліс да сы бӧрын нин заводитіс:
— Зыряна пырӧны монгольскӧй расаӧ. Найӧ олӧны ылі войвылын не то Ямал полуостров вылын, не то Баренцово море дорын, не то Таймырланьын. Тайӧ — йиясӧн дорӧм пустыннӧй страна, кӧні йӧзлӧн жалкӧй хижинаяс дінтіыс ветлӧдлӧны тшыг зверьяс — кӧинъяс, еджыд ошъяс. Йӧзыс сэні первобытнӧй состояниеынӧсь да ӧдйӧ бырӧны му вывсьыс. Миян великӧй роч империяын достопочтённӧй учёнӧй мужъяс пӧвсын не ӧтиысь нин сувтліс вопрос сохранитны тайӧ племясӧ центральнӧй Россияӧ вуджӧдӧмӧн. Вежӧрасьыс вежӧра миян правительство гӧгӧрвоӧ, мый йи царствоысь сыв му вылӧ найӧс пуксьӧдӧмӧн, найӧ мӧдасны сетны ыджыдджык доход государстволы. Ну-с... А мый инмӧ бура вундыны кужӧм йылысь, ме сыӧ ог эскы: найӧ некор оз кӧдзлыны, оз вундывны да и няньсӧ оз сёйлыны. Найӧ питайтчӧны кутшӧмсюрӧ яйӧн, чериӧн да вообще гӧгӧрвотӧмторйӧн. Вот найӧ кодъяс.
Ӧчкиа интеллигентӧс кывзысьяс шензьыштісны.
— Тэ висьталан зэв интереснӧйтор йылысь! — горӧдчис управляющӧй.
— Да-а! Тайӧ збыль шензьӧдантор, — шуис тшӧтш Вераясӧс уджӧдысь да содтіс: — Но лысьта шуны ещӧ ӧтиысь, мый зырянка уджалӧ машина моз.
— Да, да, да! Ог вензьӧй! — мыйлакӧ скӧрмис интеллигент. — Ог вензьӧй! Мед сійӧ уджалӧ машина моз, мед машинасьыс машина моз! А ме коля аслам мнениеӧн.
— Вензьыны, господа, нинӧмла, — вензьысьясӧс мӧдіс лӧньӧдны управляющӧй. — Ми сійӧс, зырянкасӧ, корламӧ татчӧ, лючки юасям, видзӧдлам асьсӧ. Бур эськӧ вӧлі сёрнитлыны тшӧтш миян графкӧд сы йылысь, мед сійӧ разрешитіс кольӧдны тайӧ зырянкасӧ татчӧ.
Висьталӧмторсьыс интеллигентлӧн чужӧмыс ыпнитіс ыджыд нимкодьӧн.
— Вот тайӧ вежӧратор! Вот тайӧ идея! — горӧдіс сійӧ да уськӧдчис ӧдзӧслань, мед та йылысь висьтавны графлы.
Помещичӧй усадьбаӧ Вера воис пемыдсор нин, мед уджалӧмсьыс пӧлучитны сьӧм, кутшӧмкӧ пельӧсын узьыштны да аскинас водзджык мӧдӧдчыны водзӧ. Воӧм мысти сійӧ мӧдіс корсьны найӧс уджӧдысьсӧ, а тайӧ уджӧдысьыс, вӧлӧмкӧ, ачыс корсьӧ Вераӧс. Найӧ пырисны управляющӧй керкаӧ. Зэв ыджыд жырйын пукалісны морт куим-нёль.
Веракӧд пырысь шуис пукалысьяслы:
— Со тайӧ и эм сійӧ, кодӧс ті тшӧктінныд вайӧдны.
Ставыс видзӧдісны Вера вылӧ кутшӧмкӧ шензьӧмӧн. Татшӧмыс овлӧ театрын сэк, кор конферансье висьталӧм серти йӧзыс виччысьӧны мыйкӧ вӧвлытӧмтор, а занавес восьтӧм бӧрын аддзӧны дзик мӧдтор, пыр овланаӧс.
«Тайӧяс, тыдалӧ, йӧзсӧ абу на аддзывлӧмаӧсь, — думыштіс Вера. — Ӧблезяна вылӧ моз видзӧдӧны».
Кӧмтӧм, дӧраысь кубӧвӧй крашенина дубаса, паськыд пантыша еджыд кӧрӧмаа, сійӧ сулаліс кӧтшасланьын. Гожъялӧм чужӧмыс сылӧн, кылӧ, ӧзйис гӧрдӧдӧмысла. Частӧджыка лолавсис.
«Менам нӧ чужӧмӧй али мый сьӧд?» — бара думыштіс Вера да югыдлӧз синъяснас мӧдіс видзӧдны краситӧм джоджлань, а веськыд кинас морӧс вывсьыс шыбытіс мышкас сьӧкыд кӧсасӧ.
Пуклӧс вылысь чеччис ӧчкиа морт да рочӧн юаліс Вералысь:
— Тэ зырянка?
Вералӧн кочмуні * сьӧлӧмыс. «Мыйла нӧ юасьӧ. Коми морт али мый кодкӧ эм тані?» — думыштіс да сэк жӧ вочавидзис:
*Кочмуні сьӧлӧм — виччысьтӧмтор кылӧм бӧрын дрӧгнитӧ, ёпнитӧ.
— Зырянка. Комиысь я. Киев кодил.
Ставыс мыйлакӧ бара шензьыштісны да заводитісны вензьыны. Вера ставсӧ эз велав, мый ради найӧ вензьӧны, но торъя кывъяс серти гӧгӧрвоис, мый сёрниыс мунӧ сы йылысь — зырянка али абу сійӧ. И кодыр найӧ казьтывлісны самоедӧс, якутӧс, гилякӧс, чукчаӧс, Вера смелмӧдчис да шуис.
— Не, не самоед... Абу якут. И гиляк не знаю.
Ӧчкиа морт лыбӧдавліс пельпомъяссӧ, шеналіс кияснас, быттьӧ пукалысьяслысь корис прӧститӧм сы вӧсна, мый примерыс эз ло удачнӧй.
Пукаланінысь сэк чеччис мӧд морт. Мыйлакӧ мӧдіс юасьны. Вера дыр эз гӧгӧрво, а кор гӧгӧрвоис, ставыс-ӧ пӧ тіян зырянаыд мичаӧсь да удж вылӧ сюсьӧс, сэк Вера быттьӧкӧ ловзьыштіс да вочавидзис:
— Сё красивӧй. Сё корошӧй люди. Добрӧй людя. Работа любит.
Висьталӧ и думсьыс шензьӧ, кыдзи мый найӧ оз тӧдны комиӧс. Ок эськӧ, кужис кӧ сійӧ сёрнитны рочӧн, ставсӧ жӧ налы висьталіс. Висьталіс эськӧ помасьлытӧм парма йывсьыс, сэні шуксьысь зверь-пӧтка йывсьыс, лыдтӧм юяс йывсьыс, сэні быдпӧлӧс чери йывсьыс. А йӧз йывсьыс? Мыйдта эськӧ позис сёрнитны йӧз йывсьыс! «Найӧ ӧд миян зэв ыджыд сӧвестяӧсь, — комиӧн кӧ эськӧ висьталіс Вера. — Тіян со весиг керка ӧшиньястӧ вой кежлас пӧвъясӧн тупкалӧны, а миян мукӧдыслӧн амбаръясыс томантӧмӧсь. Кильчӧ ӧдзӧсад кӧ рос ли карнан пуктӧма, сэтчӧ йӧз мортыд оз нин пыр. Со ӧд миян кутшӧмӧсь. А уджсьыд оз повны. Уджтӧгыд миян кынӧмыд оз пӧт. Тулыс и ар, тӧв и гожӧм уджыд тырмӧ. Дерт, шуам, эмӧсь жӧ и сэтшӧмъяс, кодъяс олӧны йӧз удж весьтӧ. Асьныс шывъялӧны, а ми воксӧ тшӧктӧны уджавны. Найӧ и лёкджыкӧсь и горшӧсь... Тӧда ме найӧс, ачым сэтшӧмъяс ордад ола. Но уджалысь йӧзыд абу сэтшӧмӧсь. На ордӧ кӧ пыран, удасны-вердасны, мый налӧн эм».
Унатор эськӧ сяммис висьтавны Вера, гӧгӧрвоисны кӧ комиӧн сы вылӧ, кыдзи аддзывтӧмтор вылӧ, видзӧдысьясыс. Позис эськӧ висьтавны вӧралысьяс йылысь, ошъясӧс кыйӧм йылысь, Илья йывсьыс. Тані ӧд, ылі муясад некод оз тӧд, коді сэтшӧм Ильяыс и мыйӧн лоӧ сылы, Вералы. Но оз куж рочнад. А найӧ бара коминас оз гӧгӧрвоны. Кӧть век шензьы: ӧд зверь-пӧтка гӧгӧрвоӧны аскостса сёрнисӧ ӧти-мӧдыслысь, а морт оз гӧгӧрво мӧд мортлысь. Дивӧ!
Ӧчкиа морт Вераӧс мӧдіс нуӧдны кытчӧкӧ мӧдлаӧ, барин дінӧ. Сійӧ пӧ кӧсйӧ видзӧдлыны тэнӧ да кӧсйӧ кольӧдны татчӧ пыр кежлӧ овны. Тайӧс гӧгӧрвоӧмӧн, Вера зэв ёна повзис. Сійӧ думыштіс, мый бариныс, тыдалӧ, кӧсйӧ смекайтчыны сы вылын, да кӧть мый, а Вера аслыс шуис ӧдйӧнджык пышйыны татысь.
— Нет, нет! Барину не пойдеш! Барин некорошӧй.
И кодыр Вераӧс заводитісны нуӧдны киӧдыс кутӧмӧн, сэки сійӧ, мунны пыксиг, мӧдіс шуавны комиӧн сор:
— Ті нӧ мый кӧсъянныд керны мекӧд? Кытчӧ нӧ, мыйла ме муна тіян барин дінӧ? Пусти... садьясыд тіян эмӧсь абу. Он кӧ пусти, тойышта. Пусти, мися! — Да кыдз тай мый вермӧмсьыс тойыштас ӧчкиа мортсӧ, сійӧ, быттьӧ нямӧд, ылӧ лэбӧмӧн ляскысис джоджӧ.
— Со тэныд пеж мортлы!
Керкаын гораа серӧктісны. А Вера уськӧдчис ӧдзӧсӧ да, кӧлуйлаыс котӧртлӧм бӧрын, уджалӧмсьыс сьӧм босьттӧг, тані узьмӧдчытӧг, ӧдйӧджык весасис татысь.
Та бӧрын Вера мӧдіс корсьны пӧпутчик мортӧс, кодкӧд эськӧ лоис гажаджык муннысӧ.
И тайӧ пӧпутчикыс Вералы регыд сюрис. Да ещӧ кутшӧм пӧпутчик!
Мунӧ вӧлі Вера ӧти вӧлӧкӧд кутшӧмкӧ нывбабакӧд. Локтісны шор вомӧн пос дінӧ. Видзӧдӧны — шойччӧ странник. Сійӧ олӧмакодь нин: дзормӧм руд ус-тошка, чукрасьӧм чужӧм кучика; вылас сылӧн важиник паськӧм, бокас куйлӧны ноптор, чукля бедь.
Шойччыштны да юны Вераяс сувтісны тшӧтш, сёрниталӧны ӧти-мӧдныскӧд. Рочӧн сёрнитіг, Вералӧн артмывлӧны коми кывъяс. Шойччысь странниклы друг лоис долыдджык. Сійӧ мӧдіс видзӧдны Вера вылӧ да нюмъявны. Татшӧм нюмъялӧмыс овлӧ сэк, кор тӧдса мортъяс аддзӧны ӧти-мӧдсӧ уна во мысти да кор ӧтиыс вермӧ тӧдны мӧдсӧ, а мӧдыс первойясӧ вунӧдӧма нин.
— Чово так смотришь? — стрӧг чужӧма, юаліс Вера. А тӧдтӧм морт ещӧ на ёна мӧдіс нюмъявны да недыр мысти швач шуис комиӧн:
— Нимкодяся тэӧн, бур ань!
— Ойя! — друг горӧдіс Вера, эжа вылысь сувтіг. — Тэ тай коми морт!?.
— Коми эськӧ вӧвлі да... — вочавидзис странник.
И найӧ, ӧні тӧдтӧмӧсь на, нимкодьысла муртса эз кутчысьлыны.
— Тэ, сідзкӧ, комилань жӧ мунан? — эз на эскы аддзӧмтор вылас, юаліс Вера.
— Комиӧ, бур ань, комиӧ, — век нюмъяліг, рӧднӧй кыв вылын шуис странник.
Найӧ сэсся юасисны-висьтасисны коді кытчӧ ветлӧма да кытысь, кутшӧм вӧлӧстьысь, грездысь лоӧны.
Вӧлӧмкӧ, тайӧ коми мортсӧ шуӧны Иван Гавриловичӧн, а странникалӧ сійӧ уна во нин, ветлӧ-мунӧ паськыдінъясті — сиктъясті, каръясті, волывлӧ Коми муӧ, а мый ради ветлӧ, мый корсьӧ, — Вералы эз висьтав. Да и ачыс Вера та йылысь ёнасӧ эз юась: странник и странник, найӧ быдлаті унаӧн ветлывлӧны.
Самӧй главнӧйыс Вералы сійӧ, мый тайӧ мортыс сылы пӧпутчик да ещӧ зэв шань, зэв бур сьӧлӧма. Некымын лун мысти Иван Гавриловичӧс сійӧ мӧдіс радейтны батьӧс моз. Ӧтиысь весиг шуис:
— Ме эськӧ ог тӧд ассьым батьӧс: сійӧ менам кувлӧма сэк, кор менам кагаӧн на вӧвсьӧма, но мамӧ меным висьтавліс, мый сійӧ пӧ миян зэв прамӧй морт вӧвлӧма. Ӧні мем кажитчӧ — ассьым батьӧс быттьӧ бӧр аддзи.
— А ме, муса ань, аслым рӧдимӧй ныв быттьӧ аддзи, — тайӧ кывъяс вылӧ вочавидзліс сэк странник.
— Сідзкӧ, ая-нылаӧн и мӧдам водзӧ, Иван Гаврилович.
— Дерт жӧ, дерт жӧ, Веруш — менам муса ныв.
И кымын унджык воськов ӧтлаын найӧ вӧчисны, кымын матыстчисны Коми мулань, сымын унджык да быдтор йылысь сёрнитісны. Вералы весиг мӧдіс кажитчыны, мый тайӧ мортыс абу мукӧд странникъяс кодь, а аслыспӧлӧс, вежӧраджык.
— Сэсся нӧ кутшӧмджыкӧн кажитчис Киево-Печорскӧй лавраыс? — кыдзкӧ ӧтчыд странник юаліс Вералысь.
— Гажа, Иван Гаврилович. Ставыс сад пиын, ставыс баситӧма, югъялӧ.
— Тӧдӧмысь. Эз кӧ вӧв мича да эз кӧ югъяв, ылі муясысь сэтчӧ эськӧ эз воны, ті вокыс эськӧ ассьыныс грӧшторъяссӧ сэтшӧм ылӧ эз нуны, — шуис странник да гусьӧник видзӧдліс Вера вылӧ. Тайӧ кывъясысь Вера кыліс сійӧс дивитыштӧм да мӧдіс видзӧдны кок увланьыс. А странник висьталіс водзӧ:
— Попъяс тӧдӧны, мый йӧзыд мичтӧ радейтӧ. Тайӧ мичсӧ найӧ сорлалӧны ен нимӧн, мичаа сьылӧмӧн, быдсикас вӧвлытӧм висьтъяс висьталӧмӧн и артмӧ сэтшӧм лӧсьыд да гӧгӧрвотӧм, мый кевмыны волысьяс кывшутӧг эскӧны. Тэ аддзылін главнӧй вичкосьыс вӧлтарас пыран ӧдзӧс юр вывсьыс богородица енсӧ?.. Шензян ме вылӧ, Вера? Эн шензьы. Ме сэні коркӧ вӧвлі жӧ, аддзылі ставсӧ, мый позьӧ аддзывны ми воклы. Толькӧ ме видзӧді эг сӧмын позолота вылас да сись бияс вылас, а неуна пыдӧджык. Тэ ӧд аддзылін, кыдзи тайӧ богородица енмыс «ачыс» лэччывлӧ кевмысьяс дінас?
Вера повзьӧмӧнкодь видзӧдліс странник вылӧ, но вочавидзис:
— Аддзывлі. Окалі. Унаӧн бӧрдісны нимкодьысла, да и менам тшӧтш синва петіс. Мем сэки нинӧм эз вӧв жаль. Ассьым джын сьӧмӧс ме чӧвті сэні сулалысь сьӧм чукӧртан дозъяс.
— Тэ веськыда висьталан. Шуӧны, сійӧ ящикъясыс (сэні кык ящик) быд лун тырлӧны сьӧмӧн. Епископъясыс да архирейясыс пӧ быд лун юксьӧны тайӧ сьӧмнас. Ме, грешнӧй, ӧти грӧш пуктылі жӧ. А синъясӧй менам синваӧн эз гудыртчывлыны, и аддзылі ме, кыдзи богородица енсӧ лэдзӧны.
— Лэдзӧны?
— Да, лэдзӧны. Кӧв йылын лэдзӧны. Тыдалӧ, стен мӧдарас сулалӧ манак да и лэптӧ-лэдзӧ богородицасӧ.
— Мый тэ сёрнитан, Иван Гаврилович? Енмыс кӧ лӧгасяс миян вылӧ?
— Миян вылӧ тӧ эськӧ нинӧмысь... Но вӧлі кӧ сійӧ, татшӧм мошенничайтӧм вылад лӧгасьтӧг эз ов. Толькӧ тэ, Вера, ёнасӧ эн шензьы. Тэ кӧ омӧльджыка кывзін манакъяслысь висьталӧмъяссӧ да видзӧдін кӧ тыр синмӧн, эськӧ ачыд аддзывлін, мыйдта сэні эскытӧмторйыс. Зэв ӧд неӧкуратнӧя мукӧдлатіыс налӧн вӧчӧма, еджыд сунисӧн вурӧмыс сідзи и тӧдчӧ. Тэ лэччылін пещераясас, кӧні святӧй мощияссӧ видзӧны?
— Лэччывлі... А мый сэні сэтшӧмыс?
— Дыр ветлӧдлін?
— Эг дыр. Менам сьӧмӧй регыд бырис. Сэні тай зэв уна святӧй мощиыс...
А быд пельӧсын, быд святӧй мощи дінын сьӧм дозъяс. Сідз ӧд, Вера ?
— Тэ, Иван Гаврилович, енъяссӧ тай сералан? — бара шензьыштіс Вера. А странник тайӧ шензьӧмсӧ пыдди эз пукты да нуӧдіс сёрни водзӧ.
— Сэті, му пытштіыс пӧ тай сэтшӧм векни туйыс зэв ылӧ мунӧ, му шӧрӧдзыс, Ерусалимӧдз, кӧні гроб господня. Тэ эн жӧ мӧдӧдчывлы сэті?
— Кысь нӧ ми вок грешнӧйыдлы.
— Ничево. Сьӧмыд кӧ вӧлі, кытшлӧдлісны и тэнӧ.
— Кыдзи кытшлӧдлісны? Туйыс абу ӧмӧй веськыд?
— Ок, Вера, — друг шуис странник. — Тэ тай ставсӧ, мый найӧ висьталӧны, эскан. Эн ӧмӧй гӧгӧрволы: тэнӧ ӧд эз жӧ пыр выль местаӧ, выль мощи дінӧ вайӧдлыны. Нӧра кодь туйясӧдыс первой ӧтилань нуласны, сэсся мӧдарлань, видзӧдан да, кытшовтӧмаӧсь нин кыткӧ да бара петӧны волӧм мощи дінас. А тэ сэтчӧ, выльӧ пыдди, сьӧмтортӧ век тэчалыштан да тэчалыштан.
Тайӧ кывъясысь Вера дрӧгнитыштіс, мыйкӧ кӧсйис висьтавны, но кажитчӧ, повзис ас думсьыс и эз шыав.
— Тэ, Вера, сідзкӧ, эскан тшӧтш и сыӧ, мый вузалӧны богородицалысь збыль синвасӧ, а Христослысь — горт вӧчӧмысь кольӧм стружкияссӧ?
Но Вера бӧръя кывъяссӧ странниклысь эз нин кыв. Сійӧ тышкасис аскӧдыс, эз кӧсйы эскыны сійӧ страшнӧйторлы, коді другысьӧн серпасассис сылӧн вежӧрас. «Збыль ӧмӧй, збыль ӧмӧй тайӧ странникыс веськыдтор висьталӧ? Оз вермы лоны. Ог эскы». Но вежӧрыс век ясыдджыка да стӧчджыка серпасалӧ, кыдзи вӧлі делӧыс. Ставыс быттьӧ син водзас. Со найӧ, кевмыны воысьяс, помасьлытӧм ӧчередьӧн мӧдісны пырны гӧра пытшлань. Пыригмозыс пещераӧ лэччытӧдз на пӧпуттьӧ манакъяс киысь ньӧбалісны сисьяс, ӧзталісны. Со сійӧ, Вера, йӧз радас тшӧтш лэччыштіс пос, мӧдіс мунны морт судта да куим-нёль воськов пасьта му розьӧд. Му розьяс вожавлӧны. Воавлӧны паськыдджыкинъяс. Тайӧ паськыдджыкинъясас гортъяс — святӧй мощияс. Мунӧны ньӧжйӧ. Асьныс вуджӧръяс кодьӧсь. Этшаник воздухыс сукмӧма курмыш дукӧн, кытысь кылӧ и му, и сотчысь сись, и морт лолалӧм ва ру, и покойник дук, — лолавны сьӧкыд. Мунӧны первой веськыдвылӧ, сэсся — шуйгавылӧ, чукыльтӧны ещӧ ӧтиысь, ещӧ... А сэсся юрыд заводитӧ дурмыны. Туйвежъясын крестасялӧны йӧз, воалӧны мощияс, гольскӧны сьӧм дозъясӧ монетаяс. Мыйкӧ висьтавлӧны манакъяс. И кутшӧм дивӧ: тані ветлігас паныдасьлӧны ӧткодь мощияс, ӧткодь манакъяс. Толькӧ найӧ ӧтиысь вӧліны веськыд ки вылад, а мӧдысьыс — шуйгавылас...
«Збыль ӧмӧй ылӧдлӧны? — эз эновт ӧні Вераӧс думыс. — Збыль ӧмӧй прав тайӧ странникыс?»
Тайӧ вӧлі кутшӧмкӧ аслыспӧлӧс, виччысьтӧм ӧбида. Татшӧмыс мортыдлы овлӧ сӧмын сэк, кор уна во бӧрын сійӧ тӧдмалӧ сы йылысь, мый сыӧн пӧчитайтанторйыс, вӧлӧмкӧ, ылӧг.
Дзолянас на Вера кывліс, мый кытӧнкӧ пӧ эм ен — ыджыд милӧстя, сӧстӧм сӧвестя да мича. Сійӧ ставсӧ вермӧ: сетны мый коран, бурӧдны шогсьысь сьӧлӧмӧс, бурдӧдны доймӧмин... Сӧмын сійӧс, енсӧ, колӧ пӧчитайтны, сылы кевмыны. Вера кевмыліс. Йӧз ордын кага видзигас сійӧ корліс енлысь, мед войяснас узис кагаыс да сійӧн сетіс узьны сылы, Вералы; мӧсъяс видзиг — мед эз воштӧдчыны мӧсъясыс вӧрӧ. Сійӧ кевмыліс и бӧрынджык. Толькӧ гортса енъясыс, тыдалӧ, абуджык сэтшӧм бурӧсь. Кӧнкӧ пӧ ылынджык муясын эмӧсь бурджыкӧсь. Эськӧ на дінӧ кӧ ветлыны. И вот Вера быдмис. Сійӧ петіс челядь вежӧрысь да мӧдіс гӧгӧрвоны, мый сылӧн нинӧм абу, мый сійӧ гӧль, ӧтка бобыль кодь. Но Вералы нюммуныштіс шуд: сійӧс мӧдіс радейтны найӧ сиктын медся удал зонмыс. Вералӧн тайӧ ставыс. Тайӧн сійӧ олӧ. И друг тайӧ шудыс, Вералӧн став олӧмыс мӧдіс ӧшавны ӧти сунис вылын: Ильяыс кулан выйын, а ловзяс кӧ, вермас кольны кос сойӧн. Вера кӧсйӧ отсавны сылы, но сыысь кындзи, мыйдта вӧчис, водзӧ отсавны сійӧ вынтӧм. Колис шыасьны ен дінӧ, ӧд Вера сылы эскӧ. Сійӧ кӧсйысис ветлыны ылӧ-ылӧ, Киевӧ, кысянь енмыс, шуӧны, кевмӧмсӧ кылӧджык. Вера эз жалит асьсӧ, ветліс. И сы вӧсна, мый Ильяыс бурдіс, и сы вӧсна, мый ассьыс кӧсйӧмсӧ лоис пӧртӧма олӧмӧ, ӧні Вера асьсӧ кыліс шудаджыкӧн, ыджыд шогысь мездысьӧмӧн. И кымын матыстчис гортланьыс, сымын шудаӧн мӧдіс кывны асьсӧ. «Кутшӧм мича сэн ставыс, кутшӧм гажа», — странникӧс аддзытӧдз думайтліс сійӧ. А ӧні... ӧні ставыс лои торкӧма. И мыйсяма тайӧ сэтшӧм странник? Вералы мӧдіс кажитчыны: ачыс быттьӧ кага, а странникыс верстьӧ морт. Морӧс бердас Вера быттьӧ кутӧ зэв мича чача, тайӧ чача вӧсна дась тышкасьны, кодкӧ кӧ сійӧс мӧдас мырддьыны сылысь. Чачасӧ видлыны босьтіс странник да и шуӧ Вералы: «Со ӧд сылӧн эжыс кутшӧм мича. Мый бара пытшкас сылӧн-а? Нолтӧ, восьтылам, видзӧдлам». Странник поткӧдӧ чачасӧ, и Вера аддзӧ пытшсӧ. Сійӧ видзӧдӧ и оз эскы: мича кыш увтас, вӧлӧмкӧ, дзебӧма медся лёкторсӧ; вӧлӧмкӧ, тайӧ чачасӧ вӧчысьыс пӧръялӧма Вераӧс... Вера ӧдйӧджык бӧр пӧдлалӧ чачасӧ и оз тӧд кытчӧ сійӧс воштыны — пуктыны-ӧ бӧр важинас али шыбытны. Тадзи овлӧ тшыксьыны заводитчысь сёянторкӧд, кор сійӧс эрдӧдан аслад нопйысь первойысь на: кольны сэтчӧ водзӧ оз позь и шыбытны бокӧ жаль.
Вера эз кӧсйы эскыны сыӧ, мый попъяс ылӧдчӧны, мый енмыс збыльысь абу. А странник быттьӧ нарошнӧ бергаліс тайӧ вопросъяс гӧгӧр. И не сӧмын тайӧяс гӧгӧр. Йӧзыслысь став олӧмсӧ сійӧ донъяліс аслысног, став вылас видзӧдіс кутшӧмкӧ аслыспӧлӧс синъясӧн. Паныдасьлӧны-ӧ баринъяс, дона коляскаясын муніг, тыдалӧ-ӧ войясын помещикъяслӧн усадьбаяс сотчӧм, нуӧны-ӧ туй кузя кандалаясӧ дорӧм арестантъясӧс — странниклӧн аслас донъялӧм, Вераӧс аслысног велӧдӧм, быд серпас, быд аддзывлӧмтор йӧз олӧмкӧд йитӧм.
Тайӧ збыльысь эз вӧв сэтшӧм странникӧн, кутшӧмӧн Вера тӧдліс мукӧд странникъясӧс. Енлы эскӧм пыдди талӧн вӧлі енмӧс, попъясӧс сералӧм, налы эскытӧм.
Вера оз тӧд, кутшӧм лунсянь сійӧ мӧдіс эскыны тайӧ странникыслы, но ӧні, кор нин найӧ воисны Коми муӧ пыранінӧдз, сійӧ не сӧмын эскис тайӧ странниклы сы йылысь, мый олӧмыс гырысь изъяна, мый гӧльяс быдлаын пайтӧмӧсь, а озыръяс пукалӧны уджалысь йӧз сьылі вылын, — та йылысь сійӧ не сӧмын эскис, но и ачыс дась тайӧс висьтавны мӧдлы, ачыс дась ӧзтыны мӧд мортын скӧрлун проклятӧй олӧм вылас. Тайӧ вӧлі Вералӧн выль сьӧлӧмкылӧм, мыйӧнкӧ вылынджык ставсьыс, мый тӧдліс сійӧ аслас нэмӧ. Гашкӧ нӧ, Ильясӧ радейтӧмыс татшӧм жӧ сӧстӧм да водзӧ овны кыскысь. И унатор жӧ, ой унатор йылысь висьталӧм чукӧрмис Вералӧн! Уна жӧ рыт сылӧн тырмас сёрни Ильяыскӧд, пӧдругаясыскӧд, сиктса аньяскӧд. Найӧ ӧд, кӧнкӧ, ёна нин виччысьӧны сійӧс, ёна шензьӧны Вера повтӧмлун вылӧ, мый сійӧ, видзӧдтӧ, лысьтіс ветлыны Киевӧдз. Тайӧс думайтіг Вералӧн ёнджыка заводитӧ пессьыны сьӧлӧмыс, а кокъясыс вунӧдӧны мудзӧмсӧ. Сійӧ восьлалӧ ӧдйӧджык, сьӧлӧмсяньысджык.
XXХV
Бара матыстчис ар: чукӧръясӧн нин пуксьывлӧны кушмӧм пашняяс вылӧ турияс, выль рӧма платьеӧн вӧччӧ листа вӧр, оз нин косьмыв лысва колодаяс сайысь, ветлӧдлӧ-сёрнитчӧ вӧралысьяскӧд купеч Савин, — ставыс мунӧ аслас ӧчередьӧн, кольӧм воын моз. Эз вӧв сӧмын кольӧм вося кодь кыпыд да гажа вӧралысьяслы: лэбзьӧма кытчӧкӧ уркай, да вӧтчӧма сы бӧрся ур, оз гажӧдны вӧрвасӧ понъяс, оз ошйысьны лэчтуйясӧн пӧтка кыйысьяс, — сідзкӧ, вӧралӧм лоӧ омӧль, и нянь совтӧмджык йӧз мӧдісны думайтны, кутшӧмджык удж корсьны ар кежлӧ, тӧв кежлӧ, мед перйыны кынӧмпӧт. Нажӧтка йылысь ас костаныс тӧлкуйтлісны и Матвей Степан гозъя. Кыдзкӧ ӧтчыд, керкаын кыкӧн вӧліг, Степан шуис гӧтырыслы:
— Тэ, старука, чӧв олан, а няньыд ӧд уна ковмас вит мортыдлы. Мишка гозъятӧ, буди, заводӧ ыстам пес пилитны. Няньсӧ кӧть гортсьыс оз мӧдны сёйны.
Марпалы эз вӧв окота ыстыны ассьыс ичмоньсӧ да верӧсыслы вочавидзис:
— Кутшӧм нӧ сійӧ, миян ичмоньыд, заводӧ мунысь, этатшӧм пыстаыс... Мыйсяма нӧ пӧльза сійӧ меным ваяс. Мед кӧть ӧти тӧв печкас да кыас, новлыныд нинӧм лоас.
— Сідзкӧ, ӧтнассӧ Мишкаӧс ыстам, — содтіс Степан. А Марпалы и тайӧ эз во сьӧлӧм вылас.
— Йӧзыс дивитасны: первойя вонас пӧ и торйӧдісны гозъяӧс.
— Миянлы али мый нӧ тэкӧд ковмас мунны? — скӧрмис сэк Степан. — Мый вылӧ нӧ сэсся найӧс быдтӧма?
— Со ӧд тэ кутшӧм, — шензьыштіс Марпа и быттьӧ гусятор йылысь нин содтіс: — Ильяыд мед мунӧ.
— Ильяӧс мунны ме ог лэдз. Ми сыкӧд вӧравны мӧдам. Став зверыс ӧд эз жӧ пышйы вӧрсьыс, — шуис Степан да, гӧтырыс моз жӧ гӧлӧссӧ чинтыштӧмӧн, содтіс: — Гортсьыд кӧ мунас, дзикӧдз балуйтчас. Эн ӧмӧй кывлы, кыдзи олӧ. Бара нин пӧ Вишкуныслы пакӧсьтитӧмаӧсь: кильчӧсӧ косявлӧмаӧсь. Том йӧзсӧ пӧ миян молодечыд и ышӧдӧ татшӧмторъяс вылад. Урядник ордӧ тӧдтӧм паськӧмӧ вӧччӧмӧн пыравлӧмаӧсь, вольпась вывсьыс сійӧс уличӧдзыс кыскывлӧмаӧсь да стращайтӧмаӧсь. Тайӧ делӧыс дерт жӧ нин миян балуныдлӧн. Мый и вӧчны сэсся сыкӧд? Ӧлӧдны, буди, прамӧйджыка лоӧ.
Марпа бара шензьыштіс да шуис:
— Ӧлӧд кӧть эн сійӧс. Ме ӧд сыкӧд гусьӧник сёрнитлі нин та йылысь: мися, воштан юртӧ да и миянӧс янӧдан. Дугды, мися, балуйтнысӧ.
— А сійӧ нӧ мый шуӧ? — юаліс Степан.
— Ме пӧ ог балуйт, — шуис Марпа да выльысь чинтыштіс гӧлӧссӧ: — Видзӧдтӧ, старик... эг эськӧ кӧсйы висьтавны да висьтала нин... Сійӧ, миян пиыд, шуӧны, Бобыль Вераыскӧд неладнӧ олӧма. Киевӧ пыдди Вераыс кытчӧкӧ пышйыліс... Йӧзыс сералӧны. А сылы миян тайӧ оз во сьӧлӧм вылас. Скӧрмӧма йӧзыс вылӧ. Да и миян вылӧ забедуйтӧ. Кыдзкӧ ӧтчыд весел юрӧн меным ачыс висьталіс: ті пӧ менӧ кӧсъянныд торйӧдны менам пӧдругакӧд. А ме пӧ торйӧдчынысӧ ог вермы. Мун да и сёрнит сэсся сыкӧд.
Бӧръя кывъяссьыс Степан первой нюммуныштліс, а сэсся шуис:
— Мамыс характера, тыдалӧ. Помнитан, гашкӧ, ас йывсьыд, нылалан кад йывсьыд? Тэ ӧд асныра кодь жӧ вӧвлін.
Важсӧ казьтыштӧмысь Марпалӧн югнитісны синъясыс, но сійӧ эз веж ни сёрнисӧ, ни сёрнитанногсӧ.
— Ме и шуа: заводас Ильятӧ колӧ ыстыны. Кӧнкӧ со регыд локтас эсійӧ нывшӧныс, да пиыд миян бара кӧртасяс сыкӧд. Йӧз серам вылас али мый этатшӧмсӧ семьяас пыртан!.. Мед мунӧ Ильяыд заводас. Торйӧдны найӧс колӧ. Кузь кадыд, майбыр, и изйӧс дзимбырӧ пӧртӧ. Торйӧдӧм ӧгыръяс ӧдйӧджык кусӧны.
Гӧтырсӧ Степан таысь эз ӧлӧд: мед пӧ, сідзкӧ, Ильяыс мунас заводас. Степан коркӧ кӧсйис та йылысь сёрнитны Ильякӧд. Но регыдмысьт на ордӧ локтіс пӧчинокса Мирон, и Илья висьталіс батьмамыслы, мый Мирон сійӧс нуӧдӧ Богословскӧй заводӧ пес пилитны. Батьмамыс, тӧдӧмысь, сійӧс кутны эз мӧдны, и Илья мӧдіс дасьтысьны кузь туйӧ да дыр кежлӧ.
Но дасьтысьӧмыс Ильялӧн муніс сьӧлӧмтӧг. И кодыр Мироныс воис на ордӧ сёрнитчыны туйӧ петан лун йылысь нин, сэк Илья висьталіс другыслы:
— Вай, зон, ӧти вежон туяд ог на петӧ. Тӧдан, кык пу костӧ вошӧм морт кодь жӧ ӧні ме: ӧтарӧ ни мӧдарӧ. Кыла — ас ку пытшкӧ ог тӧр, окота кытчӧкӧ пышйыны тась, а эсті вот, морӧспань увті, быттьӧ лёк дзодзув йирӧ... Ме век на ог эскы Вера йывсьыд йӧз сёрниясыслы. Тайӧ вежоннас сійӧ, гашкӧ, локтас. Окота видзӧдлыны сы вылӧ кӧть ӧти синмӧн. Мем окота тӧдны, кутшӧм сійӧ ӧні эм. Лёка кӧ олӧма, мед ачыс и кывкутас, абу кӧ лёка, эновтны сійӧс ме ог вермы. Йӧз сёрниысла да меысь гажтӧмысла сійӧ вермас джагӧдчыны либӧ ваӧ пырны. А ме татшӧм гректӧ ог кӧсйы босьтны ас вылӧ. Сідзи кӧ артмас, менам сьӧлӧмӧй нэмчӧж оз ло местаын. Тэ, Мирон, менӧ тӧдан.
— Да-а! — вочавидзис Мирон. — Сёрниыд тэнад веськыд. Но ӧд ми вермам кольны йӧзсьыс, мӧдам кӧ дзонь вежонъясӧн нюжӧдны петан лунтӧ. А, медсясӧ, ме ог надейтчы сы вылӧ, мый вежон кольӧм бӧрас тэ он мӧд сёрнитны тадзи жӧ. Эн вунӧд, сы ылна шнёпкыны-мунны ӧтнанымлы лоӧ сьӧкыдджык.
Илья дыр эз вочавидз другыслы. Сылӧн пӧртмасис чужӧмыс, тӧдчис сы пытшкын кутшӧмкӧ вына чувствояслӧн вензьӧм.
— Ладнӧ, сідзкӧ, — бӧрынджык шыасис Илья. — Сета кыв: вежон бӧрас, кӧть мый, а мунны. Сэтчаньсянь письмӧ ыстывла.
Мирон та бӧрын кывкӧрталіс:
— Локтан четвергнас и мӧдӧдчам.
Тайӧ рыт бӧрас, сэсся, колис лун дай мӧд, колис нин вӧскресенья, понедельник, а виччысянторйыс Ильялӧн эз во. Илья шогсис, мукӧд рытнас весиг войпукны эз петав, пукалыштас звӧз помас да и пырас бӧр сараяс.
Локтіс нин середа, локтіс Мироныс на ордӧ — кузь туйӧ дась, ыджыд нопъя.
Кыдзи-й овлӧ дыр кежлӧ колльӧдчиг, Степан гозъя дасьтысьӧмаӧсь праздник кежлӧ моз, мӧдісны гӧститӧдны Миронӧс, Ильяӧс. Пуксисны нин чай юны. Степан пукалӧ кӧзяин местаас, Мирон — енчом улас, Илья — на костын, а Мишка — кӧтшаслань пызан помын. Катьӧ пыдди чайсӧ талун кисьталіс Марпа, да ичмоньыс сулаліс пачводзын, виччысис кесйӧдӧм.
Пӧсь рунас пӧлясиг, пызан вылын дзужгис югыда весалӧм ыргӧн самӧвар. Сылӧн шыыс сэсся друг орыштліс, кыкысь кымын котш-котшкерис да бара мӧдіс дзужгыны, но тайӧ шыыс ӧні лои вылынджык нота вылын нин. И бокысянь видзӧдіг, кывзіг, Катьӧлы кажитчис, мый пызан сайын пукалысьяс нарошнӧ оз сёрнитны, оз кисьтавны стӧканъяссьыс чайнысӧ сы ради, мед кывзыны, дыр-ӧ оз помась самӧварлӧн нор музыкаыс. Сьӧлӧмсӧ Катьӧлысь чепляліс кутшӧмкӧ гӧгӧрвотӧм гажтӧм. Сылы бара на тӧд вылас усис тӧвнас нывъяслӧн тані пируйтӧмыс, Вераӧс да Ильяӧс «гӧтралӧмыс», и ӧні кымын видзӧдіс Илья вылӧ, сымын доршасис синваыс синдоръясас.
— Будь здоров, сідзкӧ, — чӧвсӧ дзугис Степан.
— Ю на здоровье, — шуис Мирон.
Степан кымыньтіс румкасӧ, петкӧдліс туй, кыдзи юны. Сэсся сетіс гӧтырыслы.
Марпа чышкыштіс кияссӧ нагрудникас, босьтіс румкасӧ, пернапасасис.
— Тіянлы, бур пиян, бурӧн-лючкиӧн ветлыны. Батьмамтӧ, гортъяснытӧ эн жӧ вунӧдӧ. Сэтчань, ылі муясад, лючки олӧ, энӧ балуйтчӧ.
— Сёрнит но, — шыасис тшӧтш Степан. — Абу нин ӧд челядьяс, Мирон Андреевич — мортыс бывалӧй. Давай, Илья, юышт.
Илья босьтіс румкасӧ, но ютӧдзыс сійӧс пуктіс пызан вылӧ да быттьӧ румка пырыс мӧдіс видзӧдны кытчӧкӧ ылӧ.
Сёрнияс здук кежлӧ бара орлісны. Самӧварлӧн шыыс ӧні кулавліс нин да кажитчис, мый тайӧ шы кусӧмыскӧд вот-вот мыйкӧ лоӧ виччысьтӧмтор.
— Юышт но, Илья. Тэ ӧд талун гӧсть, — шуис мамыс, пиыс вылӧ видзӧдіг. Степан содтіс:
— Быгалас румкасьыд. Юышт, давай.
Илья быттьӧ садьмыштіс, босьтіс румкасӧ. Сійӧ сӧмын на ӧні гӧгӧрвоис, мый татшӧм ногӧн, кутшӧмкӧтор йылысь думайтысьӧн петкӧдлыны асьсӧ батьмам син водзын оз шогмы. Найӧ вермасны гӧгӧрвоны сійӧ шогсьӧм йылысь. Но батьмамыс сылӧн, кыдзи и Мирон, Катьӧ, Мишка, тӧдісны, кутшӧм висьӧм мучитӧ Ильяӧс и мый вӧсна сійӧ татшӧм жугыль. Тӧдісны и эз шензьыны, быттьӧ тайӧ сідзи и колӧ. «Коляс пӧ кад, тӧвзясны юрсьыд томдырся думъясыд, и ставыс лоӧ ас местаын, ставыс лоӧ шань», — висьталісны батьмамлӧн Илья вылӧ видзӧдлывлӧмъясыс, налӧн сёрниныс.
— Ставсӧ, ставсӧ, Мирон Андреевич... Гажаджык лоӧ. Мыйкӧ тай, видзӧда да, он варовитӧ, — водзӧ удасьӧ Степан.
— Варовитам, мыйла нӧ ог варовитӧ, — вочавидзӧ Мирон. — Миянлы жуглясьны нинӧмысь. Нажӧтка вылӧ мунам.
И збыльысь, первойя румка бӧрас жӧ и кывъясыс разьсисны.
Кыдзкӧ мӧдіс сюрны сёрнитантор и ставыс быттьӧ колантор йылысь.
— Мися, Степан Матвеевич, кынӧмыд миян уджтӧгыд некӧн оз пӧт, — сёрнитӧ Мирон. — Пӧльзаыс ӧти — сэні кӧть тані. Тані вӧралан либӧ сортӧвӧй петкӧдан — он озырмы, и сэні, заводъясад, — сідзжӧ. Сыын и торъялӧ, мый ылӧджыкыс кӧ мунан, гортсьыд кӧть няньсӧ он сёй.
— Таво тӧ мый нин сёрнитны. Зверь-пӧтка этша. Бурджык мунны гортысь, — висьталӧ Степан.
— Ӧти чӧрт, — скӧрмӧкодь Мирон, — Кольӧм ар тай вӧраланторйыд прамӧя вӧлі да зепъясным эз жӧ зэлавлыны.
— Эн нин, зон, сёрнит кольӧм во йывсьыд... Кольӧм во ӧд ми ад горш тупкыны вӧралім. Тэнӧ, буракӧ, прамӧя жӧ дойдісны?
— Быдторйыс вӧлі. На вылӧ менам сё додь вир пуӧ.
— Путӧг оз ов. Став дӧзмӧмсӧ кӧ чукӧртны ӧтилаӧ, медся бур асыка доз нин вермас поткӧдны.
Сёрнитӧны кодкӧ йылысь, нимнас найӧс шуавтӧг, но тайӧ кодкӧ улас ставыс гӧгӧрвоӧны Вишкунӧс, урядникӧс, лесник-объездчикӧс, кодъяслы лои мынтыны гырысь калымъяс сыысь, мед найӧ эз панны делӧсӧ судӧдз Вишкунӧс да урядникӧс нӧйтлӧмысь, тыла уджалӧмысь; тайӧ жӧ кодкӧ улас гӧгӧрвосьӧны купечьяс — Савин, сійӧ жӧ Вишкуныс да мукӧд, кодъяс донтӧм донысь ньӧбалісны налысь прӧмыссӧ; кодкӧнас вӧлі сідзжӧ и ачыс царскӧй властьыс, коді пычкис налысь унапӧвса вотсӧ.
Тані пукалысьяс ставӧн лӧгӧсь на вылӧ, найӧ оз вермыны чӧв овны.
— Кутшӧмсюрӧ дозмук * ньӧбны кӧсйи да сідзи-и эз удайтчы. А мыйдта прӧмысыс вӧлі? — шензьӧ Марпа. — Та мындасӧ некор нин не аддзывны.
*Дозмук — тасьті-пань, кухоннӧй прибор.
— Сёрнитан жӧ тэ, старука: «дозмук», — шыасьӧ Степан. — Пасибӧ шу сы вылӧ, мый уджйӧзыд этша колис. — И мед кокньӧдыштны шензьӧмсӧ, сёрнисӧ Степан бергӧдӧ мӧдтор вылӧ, сійӧ содтӧ: — Тӧд пиӧс гӧтралӧм. Дзонь мортӧс ӧд лои гортӧ вайӧма.
Тайӧ кывъясысь Катьӧ гӧрдӧдіс, а Мишка думыштіс, мый батьыс жалитӧ свадьба вылӧ рӧскодуйтӧм сьӧмсӧ.
— Ничево! Здоров кӧ лоа, уджйӧзтӧ тіянлы мынта, — шуис Мишка, и ставыс видзӧдлісны сы вылӧ, думыштӧмӧн, дӧзмис пӧ, тыдалӧ.
Но главнӧй сёрниысь бокӧ татшӧм кежӧмыс регыдся. Сёрнисӧ веськӧдӧ Мирон.
— Вывтіджык рамӧсь ми, поламӧ. Сы вӧсна и сэтшӧма нартитчӧны миян вылын.
— Ок тэ, зонмӧ! — горӧдчӧ Степан. — Быть лоӧ повны. Налӧн власть, тюрьмаяс, суд.
Илья сёрниӧ оз на йитчы, сійӧ сӧмын кывзӧ, ас думсьыс донъялӧ, да аслыс жӧ вочавидзалӧ. Но кымын дырджык найӧ пукалӧны, кымын унджыкысь пызан гӧгӧр кытшовтӧ румка, сымын разьсьӧджык сёрни, сымын смелджык кывъяс заводитӧны шыблассьыны.
— Крестьянин — сійӧ трус. И вӧралысьяс — трусъяс. Ми полам воштыны ассьыным овмӧсторъястӧ, на вӧсна дрӧжжитамӧ. А вот рабочӧйяс — найӧ сюсьджыкӧсь. Найӧ босьтӧны ӧтувъялуннаныс, — гораджыка нин мӧдіс сёрнитны Мирон. — Помнита сюрс ӧкмыссё витӧд во. Сійӧ тӧвсӧ ме уджалі Уралса ӧти заводын. Сьӧкыда олім: уджӧдісны дырӧн, мынтісны донтӧма, ньӧбны ставыс вӧлі дона. Сійӧ кадӧ мӧдіс кывсьыны, питерса рабочӧйясӧс пӧ царь тшӧктӧм серти лыйлӧмаӧсь. Рабочӧйяслӧн терпениеыс бырис. Давай ставӧн петісны улич вылӧ, гӧрд плагъясӧн, царскӧй властьыслы паныда песняяс сьылӧмӧн. Чукӧртчисны ӧтилаӧ. «Ог кӧсйӧ водзӧ терпитны уджалысь йӧзлысь вир кисьтӧмсӧ, на вылын нартитчӧмсӧ! Ог кӧсйӧ водзӧ уджавны тайӧ донысь! Тырмас уджавны буржуйяс вылӧ! Долой царскӧй правительство!» — горзісны сэк рабочӧйяс.
— Но, зонмӧ! Тайӧ нӧ збыль вӧлі тадзисӧ? — шензьыштіс Степан.
— И царсӧ тшӧтш долой? — повзьӧмӧн юаліс Марпа.
— Ставсӧ, чӧрту, долой! И царӧс, и капиталистъясӧс, и налысь слугаяссӧ. Ми пӧ асьным, натӧг мӧдам бурджыка овны. Ми пӧ рабочӧйяс, ас уджӧн олысь крестьянакӧд ӧтув, кыр йывсянь джуджыд йирӧ изйӧс моз путкыльтам царскӧй властьсӧ да лӧсьӧдам ассьыным власть, уджалысь йӧзлысь власть. Со кыдзи! Эмӧсь, другъяс, вежӧра йӧз, ой вежӧраӧсь! Йӧз олӧм йывсьыд найӧ тэныд висьталасны ставсӧ, быттьӧ кипыдӧс вывсьыс лыддьӧны. Мыйла ӧтияс олӧны гӧля, мӧдъяс — озыра, мыйла олӧмыс татшӧм, а абу мӧдног, и кутшӧм выльнога олӧм лоас коркӧ, — ставсӧ висьталӧны.
— Мый нӧ сійӧс он гӧгӧрво, коді гӧль да коді озыр? — суитчис Мишка, синъяснас лапйӧдліс. — Сійӧ жӧ Вишкун Ласейӧс босьтам. Сійӧ — купеч. Сійӧн и озыр. Купечьяс нэмсӧ лоӧны озырӧсь.
Илья стрӧга видзӧдліс вокыс вылӧ, быттьӧ кӧсйис шуны: тэ пӧ эськӧ аслад бӧб юрӧн нинӧм он гӧгӧрво. Но эз шу, а юаліс Миронлысь:
— Сэсся ті мый вӧчинныд?
— Кор? — юаліс Мирон.
— Чукӧртчылӧм бӧрад?
— Нинӧм эг удитӧ. Миянӧс разӧдісны вӧла жандармъяс. Коді сюрис найӧ кок улӧ, сійӧс талялісны, нӧйтісны, унаӧс арестуйтісны. Но рабочӧйяс эз повзьыны, чукӧртчисны мӧдлаӧ. Сійӧ воӧ унаысь на чукӧртчылісны. Ме сэсся регыд локті гортӧ да ог тӧд, мый лоис водзӧ. Ӧні век на сьӧлӧм пӧсь аддзӧдлыны сэн уджалысь ёртъясӧс. Накӧд мортыд лоан кыдзкӧ повтӧмджыкӧн, вынаджыкӧн.
— Энлы. Кутшӧмджыкӧсь нӧ найӧ, кодъяс бура тӧдӧны олӧмсӧ да кодъяс кӧсйӧны лӧсьӧдны мӧднога, таысь бурджык олӧмсӧ? — бара юаліс Илья. Сылӧн ӧні нимкодьысь югъялісны синъясыс. Сылы окота тӧдны на йылысь.
— Кыдз тэд висьтавны... Найӧ сэтшӧм жӧ йӧз. Рабочӧйяс жӧ. Прамӧй йӧз.
Тӧдчис, татшӧм вочавидзӧмыд Ильялы эз во сьӧлӧм вылас, но аддзӧмӧн, мый Мирон висьтавны унджык оз сяммы, сійӧ шуис:
— Но ладнӧ. Сэтчань мунам да, гашкӧ, аддзылам найӧс.
— Аддзыланныд кӧ, — шуис Степан, — эн вунӧдӧ юавны со мый: закон сертиыс вермис эз Вишкун Ласей мырдысьӧн да донтӧм-донысь ньӧбны менсьым прӧмысӧс. Тайӧ ӧти. Юалӧ ещӧ мӧдтор: закон сертиыс вермис эз урядник повзьӧдлыны прӧстӧй мужикӧс Сибирӧ ыстӧмӧн.
— Ладнӧ, батьӧй, ставсӧ, юасям, — вочавидзис Илья да, кодкӧ вылӧ стрӧг чужӧма, чеччис пызан сайысь.
«Кӧть мый ло, а тайӧ йӧзсӧ ме аддзӧдла, ставсӧ юася», — нӧшта аслыс шуис Илья. Тайӧ думъяс вӧснаыс сійӧ весиг регыдик кежлӧ вунӧдліс Вера йывсьыс. Но керкаӧ пырис детинка да гусьӧник висьталіс Ильялы, мый сійӧс Матрен тьӧтка корис гортас. Ильялӧн дрӧгнитыштіс сьӧлӧмыс.
XXХVІ
Типӧ сикт сайын на, ӧти зимовйӧ керкаын, Вералы паныдасис сы йылысь ветлысь сьӧд славаыс. Сійӧ быттьӧ ныж пуртӧн кырыштіс сылысь сьӧлӧмсӧ, сира дьӧгӧдьӧн мавтыштіс чужӧмсӧ. Окота вӧлі горзыны, нетшкыны юрси да ӧттшӧтш аддзыны да джагӧдны сійӧ мортсӧ, коді первойяӧн аслас пеж вомсьыс лэдзис вӧвлытӧмторсӧ. И эз кӧ вӧв сыкӧд воысь странникыс, код тӧдас мый лоис Веракӧд.
Странник первойсӧ эз вермы тӧдны — збыль-ӧ тайӧ сёрниыс. Но Вераӧс сійӧ радейтіс бать моз, и Вералӧн шогсьӧмыс лоис сылӧн шогсьӧмӧн. Странник мӧдіс кевмысьны Вералы, мед сійӧ татшӧмаыс оз шогсьы. Но кымын кывзіс, сымын мӧдіс гӧгӧрвоны, мый странникыс, тыдалӧ, ачыс эскӧ мисьтӧм сёрниыслы, кӧть эськӧ сійӧ и оз дивит Вераӧс. Вера шензьӧ странник вылӧ. Странник — Вера вылӧ.
— Сідзкӧ нӧ, мыйла сэтшӧма тӧждысян? — юалӧ странник.
— Ачым ог тӧд, — вочавидзӧ Вера и бӧрынджык нин содтӧ: — Ӧтиторйысь пола.
— А ноко, ноко, висьтав. Ставсӧ висьтав. Меысь эн пов. Гашкӧ, мыйӧнкӧ верма отсавны. Мед нин и водзӧ батьтуйӧ коля. И Вера висьталіс Илья йывсьыс. Странниклы лои нимкодь.
Странник кӧсйысис отсавны сылы. Нӧрысйыв сиктӧ нарошнӧ локтісны пемыднас нин, пырисны Кӧзяин Пашко ордӧ.
Матрен тьӧтка вомысь Вера кывліс, мый Ильяыс аски мунӧ заводӧ. Вера кӧсйис ачыс котӧртны корсьны Ильяӧс. Но сійӧс ӧлӧдісны. Ми пӧ сійӧс асьсӧ корлам татчӧ, а Вераӧс велӧдісны, кыдзи сылы асьсӧ кутны да мый шуавны.
Зёлькнитіс кильчӧ иган. Ыджыд вынӧн нетшыштчис туктӧм керка ӧдзӧс. Джодж шӧрӧ пырис Илья. Тӧдчыштіс — весел, но абу код.
— Чолӧм тіянлы!
Сійӧ картузтӧм, кизявтӧм пинджака, ӧдйӧ лолаліс. Тыдалӧ, котӧртӧма.
— Волы! — нырагез путшкиг, шуис Пашко пӧль. Сэн жӧ Матрен тьӧтка кыӧ кепысь. Сійӧ содтіс:
— Пуксьы шойччы.
Илья синъяснас кыяліс керка пытшкӧд, лабич улысь аддзис ноп, тувйысь — тӧдтӧм кышан, омӧлик шапка. Дрӧгнитыштіс: «Мыйла нӧ, сідзкӧ, корисны? Али сӧмын юӧр вайысь?» Видзӧдліс пӧлатьӧ. Сэні — тӧдтӧм старик, куйлӧ кынӧм вылас, сюся видзӧдӧ Илья вылӧ.
Илья юалӧ Матрен тьӧткалысь:
— Мыйла корин?
Матрен тьӧтка вочавидзӧ тэрмасьтӧг.
— Со тай мортыс! Прӧщайтчытӧгыс и кӧсйӧ мунны заводас. Ми нӧ, Пашко пӧльыдкӧд, абу ӧмӧй став нывзоныслӧн пӧль-пӧч.
Пашко пӧль нюммуныштіс. Сійӧ, тыдалӧ, гӧгӧрвоис, мый Ильяа-Вераа костӧ налӧн сюйсьӧмыс лишнӧй лоӧ, мый Илья век на важмозыс радейтӧ Вераӧс.
— Со тай, — индӧ странниклань, — туй мортыс кӧсйӧ мыйкӧ висьтавны тэд.
Илья бара видзӧдлӧ пӧлатьын куйлысь вылӧ. Сылань матыстчӧ, юалӧ:
— Мый висьталан?
Дзор тошка старик нюмъялӧ жӧ.
— Сідзкӧ, тэ и лоан Илья нима том мортыс?
— Да, мый эськӧ?
— Бу-у-у-р! — нюжӧдыштіс пӧлатьын куйлысь. — Татшӧм зонсьыд позьӧ и гажтӧмсьыны.
— Тэ, дедушко, висьтавны кӧ, висьтав мый тӧдан...
— Эстшӧм ӧд тэ терпиттӧм ош кыйысь, — шуис странник да, кыдзи и Пашко пӧль, думыштӧмӧн, мый налӧн суитчӧмыс збыльысь ковтӧм, содтіс:
— Со тэ кутшӧм вӧлӧмыд!
Вера эз вермы водзӧ терпитны. Кок чунь йылас сійӧ лэччис паччӧрысь да вуджӧр моз сувтіс кӧтшасӧ. Сійӧ аддзис Ильясӧ, сылысь пӧлатьӧ видзӧдысь синъяссӧ, кодъяс, кажитчӧ, ӧттшӧтш кевмысисны и грӧзитісны.
А странник быттьӧ нарошнӧ нюжӧдіс, эз висьтав. Сійӧ сэсся бергӧдчыштіс паччӧрлань да шуис:
— Тэ нӧ, Вера, узян нин?
— Вера?! — аслыс вашнитіс Илья да мӧдліс уськӧдчыны паччӧрлань, но... неуна тшӧкмуныштіс: — Вера, тэ? — шуис гусьӧн моз да бӧр веськӧдыштіс тушасӧ, мӧдіс видзӧдны Вера вылӧ.
Сартаса би рӧмыдас тӧдчис, кыдзи Вералӧн пельпомъясыс посньыдика дрӧгйӧдлісны, синъяссьыс быгыльтчисны синва войтъяс.
«Мыйла тадзи?.. — югнитіс юрас Ильялӧн. — Збыль ӧмӧй йӧзыслӧн сёрниыс веськыд? И сэк жӧ повзис аслас думсьыс: «Оз вермы лоны... Мыйла ме татшӧм?»
Вера нюммуныштіс синва пырыс. Сійӧ кӧсйис нин уськӧдчыны Ильялы паныд, кӧсйис кутлыны сійӧс, но, быттьӧ лыддьыштіс Илья чужӧм вывсьыс думъяссӧ, друг дугдіс нюмъявны. Сійӧ сэсся воськов-мӧд вӧчис Ильялань, да, кисӧ нюжӧдіг, дрӧгнитӧм гӧлӧсӧн шуис.
— На тайӧс... бӧр. — И сюйыштіс Илья киӧ неыджыд ёкмыль. Тайӧ вӧлі алӧй ленточка. Илья сійӧс шамыртіс киас, но сылы чуньяс улас сюрис сӧмын помыс, да ленточкаыс разьсьӧмӧн ӧшӧдчис джоджлань.
Илья гӧгӧрвотӧг видзӧдліс Вера вылӧ, ленточка вылӧ. Вера содтіс:
— Сійӧ тэнад, босьт... Ме йылысь мисьтӧм сёрниыслы тай, шуӧны, тэ эскан жӧ. Весиг со пышъян гортсьыд...
— Энлы, Вера... — мӧдліс мыйкӧ шуны Илья, но Вералӧн кыдзкӧ друг веськалыштіс тушаыс, кодкӧ вылӧ скӧрлунӧн югнитісны мича синъясыс.
— Тӧда, кывлі. Тэ полан меысь. Ме вӧсна полан батьмамсьыд, полан йӧз сёрни-басниысь. Ог кут. Дай кутны тэнӧ ме ог вермы...
— Ог пов ме! — друг горӧдіс Илья. — Некодысь ог пов! Дай ме ог эскы йӧз сёрни вылас.
— А збыль кӧ? — юаліс Вера да сэк жӧ нюммуныштіс.
— Збыль кӧ?.. — быттьӧ эз гӧгӧрво Илья, — Збыль кӧ сідзи, ог тӧд мый вӧча: эг на думышт.
— А тэ ёнасӧ эн и думайт, нинӧмла сы йылысь думайтнысӧ, — шуис Вера да ещӧ ёнджыка нюммуніс.
И сэк жӧ Пашко пӧль гозъя бергӧдчыштісны мӧдарланьӧ, мед не видзӧдны, кутшӧм топыда кутчысьлӧны ныла-зонма.
Регыдмысьт Вера да Илья кыкӧн мӧдісны гартны разьсьылӧм алӧй ленточкасӧ. Тайӧ кадӧ татчӧ жӧ локтіс Мирон — весел юра — и кор аддзис, мый Илья да Вера костын ставыс бур, петіс джодж шӧрӧ да йӧктыштіс. Пашко пӧль эновтіс нырагез вӧчӧмсӧ.
— Тэ нӧ, Мирон Андреевич, косӧннас и йӧктан? — шуис сылы да малыштіс ассьыс кушмӧм юрсӧ.
— Збыльысь, Мирон! — нимкодьысь горӧдіс тшӧтш Илья. — Гашкӧ, кӧтӧдыштны? Туй йӧзыслысь буссӧ мыськыштны? Мудзӧмсӧ веськӧдыштны? А?
Сёрниыс муніс винатор ньӧбӧм йылысь, Вералысь воӧмсӧ пасйыштӧм йылысь. Да и асланыс дасьӧсь нопъяс: колӧ прӧщайтчыны.
Керкаысь Мирон петіс котӧрӧн. А Пашко пӧль тшӧктіс Матрен тьӧткалы:
— Тэ, старука, мыйкӧ сёйны лӧсьӧдышт миянлы. Праздникыс лоӧ ыджыд: ӧтиясӧс встречайтам, мӧдъясӧс колльӧдам.
И збыльысь! Сійӧ рытыс Пашко пӧльяс ордын вӧлі свадьба кодь гажа да Ильялы весиг кажитчис, мый сійӧс гӧтралӧны Вера вылӧ. Тайӧ жӧ рытӧ Вера висьталіс Ильялы сы йылысь, мый ради сійӧ ветліс Киевӧдз. Тайӧ висьталӧмсьыс Илья бӧрддзис...
... Аскинас Нӧрысйыв сиктӧд мунісны куим нопъя морт: кык том морт да ӧти ныв. Мунысьяс вылӧ ӧшиньяссянь видзӧдісны бабаяс да шензисны.
Первой книгалӧн пом.
==n Юхнин В. В. Сӧветскӧй Союзса герой Николай Оплеснин. Сыктывкар: Коми ГИЗ, 1942. 52 лб.
{Юхнин В. В. @ Лыддьысьяс дінӧ @ водзкыв @ Юхнин В. В. Сӧветскӧй Союзса герой Николай Оплеснин @ 1942 @ Лб. 2.}
ЛЫДДЬЫСЬЯС ДІНӦ.
Сӧветскӧй Союзса Герой Николай Васильевич Оплеснин йылысь тайӧ очерксӧ гижӧма сӧмын торъя эпизодъяс серти на, кодъясӧс удайтчис авторлы тӧдмавны документъясысь, герой дневникъясысь да сылӧн мам Анна Ефимовна да гӧтыр Надя висьталӧмъясысь. Наысь кындзи ӧткымынтор висьталісны велӧдчӧм да удж кузя ёртъясыс геройлӧн — художник В. В. Поляков, учительница А. А. Ярасова, инженер Минин, физкультурникъяс — М. А. Другова да В. П. Парилов.
Николай Оплеснин являйтчӧ образецӧн миян томйӧзлы не сӧмын фронт вылын аслас геройскӧй поступокнас, но и таӧдз на, — быдмигас, велӧдчигас, уджалігас. Вӧзйысьӧ ыджыдджык художественнӧй произведение.
Корам тіянӧс, дона читательяс да геройлӧн тӧдсаяс, ыставны Сӧветскӧй Писательяс Союзлӧн Коми Правлениеӧ ассьыныд замечаниеяс да став сійӧ выль материалъяс, кодъясӧс ті тӧданныд герой олӧмысь,
Автор.
В. ЮХНИН
{Юхнин В. В. @ Сӧветскӧй Союзса герой Николай Оплеснин @ очерк @ Юхнин В. В. Сӧветскӧй Союзса герой Николай Оплеснин @ 1942 @ Лб. 3–52.}
НАРОДНӦЙ ЛЮБОВЬ
Татшӧм средньӧй школаыд, кӧні велӧдчӧ Витя, Сыктывкарын некымын. Дай школьникыд ставас лыддьыссьӧ сюрсъясӧн. Толькӧ вот тарыт эм-ӧ кодкӧ шудаджыкыс Витяысь? Сійӧ — код тӧдас! Сылы сетісны пригласительнӧй билет карса торжественнӧй заседание вылӧ, коді нуӧдсьӧ театрын Краснӧй Армиялы кызь нёльӧд во тырӧм кузя. А тайӧ заседание вылас, чайтӧны, лоӧ Сӧветскӧй Союзса Герой Николай Васильевич Оплеснин, коді регыдик кежлӧ воӧма гортас отпускӧ.
И со рытнас, кӧкъямысӧд часӧ, тэрмасьысь йӧз чукӧркӧд тшӧтш Витя пырис Коми драматическӧй театрӧ. Кыдзи и мукӧдъяс, раздевалкаӧ сійӧ сдайтіс паськӧмсӧ, видзӧдчыштіс зеркалӧ пыр да, быттьӧ мыйкӧ корсигмоз, пыравліс залӧ, фойеӧ, буфетнӧйӧ да весиг курилкаӧ. Быдлаын йӧзыс вӧлі тыр нин. Пӧрысьяс и томъяс, мужчинаяс и нывбабаяс — унасикас праздничнӧй паськӧмаӧсь — мыйкӧ варовитісны, и йӧзлӧн тайӧ ӧтувъя шытӧлыс кажитчис вочасӧн содысь море гыяс шумӧн. Сӧмын корсюрӧ торъявлас кутшӧмкӧ нывлӧн гораджык серам либӧ ещӧ мыйкӧ.
И друг корсянторйыс Витялы быттьӧ сюрис. Фойеӧд кругӧн ветлысьясысь бокынджык сулаліс некымын морта чукӧр да, стенын ӧшалысь портрет вылӧ видзӧдіг, сёрнитіс:
— Вӧчӧма, колӧ шуны, абу лёка, — шуӧ ӧти.
— Дзоньнассӧ кужӧма сетны, — сӧгласитчис мӧд. — Сылӧн ёртыс рисуйтӧма.
Витя видзӧдліс жӧ портрет вылӧ да аддзис Сӧветскӧй Союзса Герой Николай Оплеснинӧс. Портретыс вӧлі гижӧма полотно вылӧ маслянӧй краскаӧн да пуктӧма рамкаӧ. Подпольку шырӧм сьӧд юрсиа, вылын кымӧса, том мичлунӧн красуйтчысь чужӧма Оплеснин кажитчис спокойнӧйӧн, но сьӧдов синъясыс видзӧдісны кытчӧкӧ ылӧ, мыйкӧ думайтӧмӧн. Да ещӧ тӧдчыштіс вомкӧтшъясас муртса-муртса нюммуныштӧм. Пасьтасьӧма сійӧ старшӧй лейтенант знакъяса петлицаа гимнастёркаӧ, а шуйга морӧсас дзирдалісны Ленин орден да «Золотая Звезда» медаль.
— А ме чайта, век жӧ, медся шудаӧсь ми, учительяс да учительницаяс, — сэк кості висьталіс коймӧд. — Миян пай вылӧ усис воспитайтны выль мортӧс — честнӧйӧс да вежӧраӧс, повтӧмӧс да ассьыс Рӧдинасӧ, ассьыс народсӧ пӧся радейтысьӧс. И кодыр ме аддза ассьым вӧвлӧм ученикъясӧс инженеръясӧн, лётчикъясӧн, орденоносецъясӧн да весиг геройясӧн — ог соссьы — нимкодяся ыджыд радлунӧн. И тайӧ радлунас эм мыйкӧ сэтшӧмтор, коді оз овлы весиг мелі мамлӧн аслас муса пиян дінӧ. Тані эм народ-мамлӧн аслас народ-пиян дінӧ ыджыдсьыс-ыджыд любовь.
Тайӧс кылӧмӧн Витя чӧвтіс синъяссӧ сёрнитысьяс вылӧ. Вӧлӧмкӧ тайӧ чукӧрас сулалӧны унджыкыс сылы тӧдса йӧз. Ӧти на пӧвстысь — том инженер Петр Иванович Юров, а кыкӧн — учительницаяс: шӧркост арлыда на Валентина Петровна да дзормӧм юрсиа нин Вера Ивановна.
Юрнас довкнитлӧмӧн Витя здоровайтчис накӧд да думыштіс кывзыны налысь сёрнисӧ. Сійӧ шуд кузя, сулалысьяс и водзӧ сёрнитісны Оплеснин йылысь.
— Прӧста нинӧм оз овлы, — шуис Юров. — Быдторлӧн эм кутшӧмкӧ подув. И кодыр думыштан Коля олӧм йылысь, сійӧ характер йылысь, друг кыдзкӧ лоӧ гӧгӧрвоана сылӧн бӧръя геройскӧй поступокыс. Ме шуа бӧръяӧн сы вӧсна, мый таӧдз сылӧн вӧліны нин, — кӧть и не татшӧм масштабын, — збыльысь геройскӧй поступокъяс.
«Вот тайӧ интереснӧ», — думыштіс Витя. А Юров бергӧдчыштіс Витялань да, сы вылӧ чуньнас индігмоз, шуис:
— Со, со кодъяслы колӧ тӧдны геройлысь олантуйсӧ!
Ставыс видзӧдлісны Витя вылӧ, но тайӧ кадӧ сетісны звонок, и сёрниыс орис кыдзкӧ друг, виччысьтӧг. Йӧзыс мӧдӧдчисны залӧ. Пырисны тшӧтш и сёрнитысьяс. Эз тэрмась, кажитчӧ, сӧмын Витя. Сійӧ первойсӧ кӧсйис мыйкӧ вочавидзны Юров кывъяслы, сэсся кежыштіс туй вывсьыс, а кодыр фойеыс тыртӧммыштіс, пӧв-мӧд кытшовтіс сійӧс. Тадзи овлӧ мортлӧн сэк, кор сійӧ ас вын сертиыс кӧсйӧ вӧчны мыйкӧ ыджыдтор, но стӧчсӧ оз на тӧд, кыдзи кутчысьны та дінӧ.
Кылӧ, сетісны мӧд звонок, сы бӧрын — коймӧдӧс. Дзикӧдз нин кушмисны курилка, буфетнӧй, лӧнис, кылӧ, зал... А Витя век сулаліс ӧні дзикӧдз нин тыртӧм, декоративнӧй пальмаясӧн мичмӧдӧм, джуджыд да паськыд тайӧ фойеас, век видзӧдіс стенъясӧ. Портретыс вӧлӧмкӧ сэні абу ӧти. Ӧти стенын ӧшалісны Ленинлӧн да Сталинлӧн портретъяс, мӧдын — Оплеснин портреткӧд орччӧн — Сӧветскӧй Союзса Герой Марковлӧн, а коймӧдын, кодӧс кымыштӧма еджыд колоннаяс вылӧ пыксьӧм балконӧн, красуйтчис коми народлӧн коймӧд багатыр — герой Кисляков.
Чӧв сулалӧ сылӧн станкӧвӧй пулемётыс: бырӧмаӧсь патронъяс. Тайӧс аддзӧмӧн, гитлеровскӧй гадъяс смелмӧмаӧсь да дзонь чукӧрӧн матыстчӧмаӧсь Кисляков дінӧ. Но не босьтны сійӧс куш киӧн! Врагъяслӧн самӧй чукӧрас Кисляков шыбитӧма нин смертельнӧй граната да сувтӧмӧн ӧвтыштчӧма шыбитны мӧдӧс. Гадинаяс шемӧсынӧсь...
А лӧз занавесъяса джуджыд ӧшиньяслы паныда стенын паськыда ӧшаліс, выльӧн на гижӧм панно — ыджыд картина, кӧні петкӧдлыссьӧ мойдын кодь мича водз арсёвъя рыт. Портретъяслы тайӧ вӧлі кутшӧмкӧ мӧд противоположностьӧн. Ӧтарас фашизмкӧд смертельнӧй тыш мунӧм йылысь, героическӧй подвигъяс йылысь казьтывлӧм, а мӧдарас, тайӧ панноас, тиньсвидзысь лӧнь, коді кыскӧ рытъя унлань.
И збыльысь: муртса на лэччӧма шонді. Рытъя кыаыс алӧй гӧрд рӧмӧн пӧртмасьӧ небесаын, шочиник кымӧръяс вылын. Арся рӧмъясӧ вӧччӧм листа вӧр пушкырвидзӧ вӧрзьӧдчытӧг, быттьӧ вугралӧ. Тайӧ вӧрнас ойдӧма и синлы судзмӧн ыліыс, и кыр йылын сулалысь еджыд аркаа сэтшӧм жӧ еджыд дом, и, кажитчӧ, весиг ю пыдӧсыс, кодлӧн веркӧсыс югвидзӧ зеркалӧ моз. Некӧн ни ӧти морт лов. Ставыс шойччӧ кыдзкӧ аслыснога спокойнӧя, благодатнӧя. И сӧмын керка весьтті лэбысь юсьяс петкӧдлӧны, мый тайӧ, уна краскаа мирнӧй пельӧсыс ловъя. Но и найӧ оз дзугны лӧньлунсӧ: лэбӧны горзытӧг, бордшытӧг...
Мӧдісны кывны дженьыдик да дружнӧй аплодисментъяс, и Витя сӧмын ӧні эновтіс фойе.
Залын йӧзыс вӧлі дзик тыр. Бӧрынджык пырысьяс пӧвстысь кодсюрӧяс весиг сулалісны ӧдзӧсъяс дорын проходъясас, и тыртӧм места йылысь вӧлі нинӧм думайтны. Витя пуксис медбӧръя радас аслас кодь жӧ ёрт дінӧ мӧд мортӧн ӧти местаӧ. Креслоыс вӧлі балкон улын нин, стен дорас. Водзын пукалысьяс вомӧн тасянь тыдаліс ставыс да торъя лӧсьыда сценавыв, кытӧні сулалісны гӧрд шӧлкӧн паськыда вевттьӧм кузь пызан, бокынджык — трибуна; пызан сайын — радъясӧн стулъяс; на сайын — гӧрд шӧлкӧн жӧ эжӧм подставкаяс вылын Ленинлӧн, Сталинлӧн еджыд гипсысь вӧчӧм бюстъяс да ловъя цветъяс. Чим гӧрд, зарниӧн гижӧм сӧветскӧй эмблемаяса кык ыджыд бархатнӧй флагъяс сигӧралісны тайӧ торжественнӧй рыт кежлӧ вӧччӧдӧм сценасӧ. А электричестволӧн яръюгыд биыс югдӧдіс ставсӧ, кыдзи куслытӧм шонді.
Торжественнӧй заседание восьтіс республикаса Верховнӧй Сӧвет Президиумса Председатель. Трибуна вылын сулалысь ӧти ёрт лыддьӧдліс йӧзӧс, кодъяс предлагайтсьӧны президиумӧ. На пӧвстын вӧліны и советско-партийнӧй да военнӧй работникъяс, предприятиеясса да матыса колхозъясса медбур стахановецъяс, и учёнӧйяс да артистъяс, и комсомолецъяс да пионеръяс. Быд ним шуӧм бӧрын ставыслы дружнӧя аплодируйтӧны, кодсюрӧяслы торъя пӧся, сьӧлӧмсянь, а на пӧвстысь медсясӧ — Николай Оплеснинлы. Сэсся аплодируйтісны «вцелом», и зал здук кежлӧ лӧньыштіс, толькӧ эз дзикӧдз да кажитчис, быттьӧ ытва дырйи плотинаӧ пуктісны содтӧд выль кутӧд. Но сэк кості вывсяньыс быттьӧ ыпнитіс-воис вӧвлытӧм на вына выль гы, плотинаыс кыткӧ нязгысис-разсьыштіс, да ваыс уськӧдчис ызгӧмӧн-бузгӧмӧн. Музыка шы улӧ сцена вылӧ петкӧдчисны некымын морт. На пӧвстын Сӧветскӧй Союзса Герой Оплеснин. Сійӧ шӧркодь тушаа, стройнӧй, военнӧй выправкаа, тыдалӧ, зілис кольччыштны йӧз бӧрасджык. Но орччӧн пырысьяс кужӧмӧн сувтовкерыштісны, кыдзкӧ аслысног вежливӧя пӧшти йӧткыштісны водзлань сійӧс. Тайӧ вӧлі пырмунігмоз. Николай Васильевич нюммуныштіс, муртса видзӧдліс первой ёртъясыс вылӧ, сэсся залӧ. Зал выльысь дрӧгнитіс, пукалысьяс сувтісны: тайӧ геройлы. Оплеснин ӧні сулаліс пызан дорын Верховнӧй Сӧвет Президиумса Председатель да партия Обкомса первойя секретарь костын да, кыдзи и ставӧн, аплодируйтіс.
— Мед олас миян рӧднӧй, непобедимӧй Краснӧй Армия! — друг кодкӧ горӧдіс лозунг.
— Фашизмлы смерть! — содтіс мӧд. А сэтӧні и коймӧд, нёльӧд.
— Мед оласны сӧветскӧй народлӧн багатыръяс — Сӧветскӧй Союзса Геройяс!
— Мед олас багатыръяслӧн бать, великӧй вождь да мудрӧй полководец Сталин ёрт!
И дзонь заллӧн юрӧбтіс вына «ура».
Овация мӧдіс нюжавны. Героическӧй Краснӧй Армия дінӧ, Сталин ёрт дінӧ народлӧн медся нежнӧй, медся пӧсь чувствоясыс йитчисны-сорласисны ӧтилаӧ моз да петкӧдчисны геройӧс ошкӧмын, сійӧс прославляйтӧмын. И сылӧн муса мамыс, и дона гӧтырыс, кодъяс пукалісны йӧз пӧвстын, и сылӧн другъясыс, ёртъясыс да став мукӧд сӧветскӧй граждана, кодъясӧн тырӧма залыс, — ставыс петкӧдлӧны ӧти мӧвп, кодӧс позьӧ шуны кывъясӧн: «Сӧветскӧй багатыръяслы слава! Сетамӧй став вынъяснымӧс Рӧдина да честь, независимость да свобода дорйӧм вылӧ! Бырӧдам му вылысь вир юысь гадъясӧс — фашистскӧй извергъясӧс!»
Витялӧн сьӧлӧмыс, кылӧ, тӧдчымӧнъя тэрмасис. Кутшӧмкӧ аслыспӧлӧс, некор вӧвлытӧм нимкодьлун вӧдитіс асьсӧ.
«Со, вӧлӧмкӧ, мый сэтшӧм геройыс! — думыштіс сійӧ. — Со кутшӧм, вӧлӧмкӧ, народ-мамлӧн аслас народ-пи дінӧ ыджыд любовыс! Татшӧм ӧти минута вӧсна, кодӧс шедӧдӧма героизмӧн, позьӧ сетны ассьыд став олӧмтӧ. Горький рассказын Данко моз та ради позьӧ перйыны ассьыд сьӧлӧмтӧ да пестывны сійӧс яръюгыд биӧн йӧзлы пӧльза вылӧ, а сэсся... сэсся сы бӧрын кӧть мый лоас, абу жаль. Смертьсьыд сёровно он пышйы. А кувны кӧ, — не арсёв турун моз! Кувны кӧ, — яръюгыда, геройӧн!».
Президиумын пуксялісны. Но регыд кежлӧ. Воис предложение бӧрйыны почётнӧй президиумӧ ЦК Политбюроса членъясӧс Сталин ёрт юрнуӧдӧмӧн. И кажитчӧ, выльысь вӧрзисны заллӧн джуджыд сводъясыс, выльысь юрӧбтіс музыка, сійӧс вежисны овация, лозунгъяс...
Сэсся доклад, коді вӧчсьӧ Краснӧй Армия да Флотлы 24-ӧд во тырӧм кузя. Сталин ёртлӧн докладын вайӧдӧм кывъясыс, кодъясӧс сійӧ тарыт, некымын здук сайын на, висьталіс Москваын да транслируйтсисны став мир пасьта, содтісны йӧзлысь тыр эскӧм сӧветскӧй народлӧн коварнӧй враг вылын победаӧ.
«И абу ылын сійӧ луныс, — цитируйтіс Сталинӧс докладчик, — кор Краснӧй Армия аслас могучӧй ударӧн шыбитас озверелӧй врагъясӧс Ленинград дінысь, весалас наысь Белоруссияса да Украинаса, Литваса да Латвияса, Эстонияса да Карелияса каръяс да сиктъяс, мездас сӧветскӧй Крым, и став сӧветскӧй му вылын выльысь мӧдасны победнӧя дӧлавны краснӧй знамёнаяс»...
— Тайӧ священнӧй отечественнӧй война вылас коми народ ыстіс ассьыс медбур пиянсӧ. Ми гордитчам коми народлӧн пиянӧн — Сӧветскӧй Союзса Геройясӧн — Кисляковӧн, Оплеснинӧн, Марковӧн!
Зал тшӧкыда тырлӧ аплодисментъяс шыӧн. Кыпыдлуныс йӧзлӧн, кажитчӧ, век содӧ и содӧ...
Сэсся бара ворсыштіс оркестр, и доклад помасьӧм бӧрын кыв сетісны Николай Оплеснинлы.
Трибуна вылӧ сійӧ воис тэрмасьтӧг, физкультурнӧй кокни походкаӧн. Сувтіс увереннӧя, кыкнан кинас кутчысис трибуна ӧтар-мӧдарӧ, спокойнӧя видзӧдліс залӧ. Орччӧн сулалысь вежоват абажура электролампа сылысь чужӧмсӧ ӧні югдӧдіс сідзи, мый тӧдчис эськӧ быд чукыр. Но синмад шыбитчымӧн найӧ эз на вӧвны. «Збыльысь портретыс вылын кодь, — думыштіс Витя. — Толькӧ тані ловъя. Синъясыс быттьӧ сьӧдджыкӧсь, кымӧсыс веськыдджык, юрсиыс пушкыракодь». Дай Ленин орденыс, «Золотая Звезда» медальыс вӧліны ловъяӧськодь — дзирдалісны-ворсісны би югӧр водзын. Тӧдчис — неуна волнуйтчӧ. Но кодыр мӧдіс сёрнитны, волнуйтчӧмыс вошис. Быд кыв шуӧ думайтӧмӧн, бӧрйӧмӧн. И йӧзыслы кажитчис, мый позис эськӧ сёрнитны ӧдйӧджык, тайӧ дженьыдик кадас висьтавны унджык и висьтавны ёнджыкасӧ ас йывсьыс, аслас геройскӧй поступок йылысь.
Квайтсё, сизимсё морта зал быттьӧ кынмис места вылас, кывзӧ-ньылалӧ быд кыв, виччысьӧ, кор нин шуас кӧть ӧтиӧс ас йывсьыс. Кажитчӧ, ӧтнас фоторепортёр оз интересуйтчы таӧн. Аслас «лейка» аппаратӧн сійӧ ветлӧдлӧ сцена вывті да газеталы фотографируйталӧ то президиумсӧ, то выступайтысьӧс, то залын пукалысьясӧс.
Герой Оплеснин висьталӧ сӧветскӧй народ йылысь, тыллӧн да фронтлӧн ӧтувъя олӧм йылысь, сӧветскӧй патриотизм йылысь, коді петкӧдчӧ массӧвӧя быдлаын.
И ещӧ ӧти изумительнӧй черта фронтса да тылса сӧветскӧй йӧзлӧн, — водзӧ висьталӧ сійӧ. — Тайӧ ӧти-мӧдныс вӧсна пӧся тӧждысьӧм, ӧти-мӧдсӧ пӧся радейтӧм. Фронт вылын меным лоис аддзывны сэтшӧм серпасъяс, кодъясӧс сьӧкыд передайтны кывъясӧн. Бойяс вылын некутшӧм полӧм тӧдтӧм боецъяслӧн друг вазьӧны синъясыс нимкодьлун синваӧн, кор найӧ лыддьӧны письмӧяс дзик тӧдтӧм, но общӧй делӧын матыса, рӧднӧй йӧзсянь.
Фактысь фактӧ, примерысь примерӧ вуджӧмӧн выступайтысь интересуйтӧ кывзысьясӧс. Но кывзысьяс чужӧмъяс вылын век жӧ тӧдчис ӧти вопрос. «Ас йывсьыд, мыйла ас йывсьыд он висьтав. Геройлысь нимсӧ ӧд тэныд мыйыськӧ сетісны жӧ?»
И быттьӧ талы вочакыв пыдди ас йывсьыс сійӧ висьталіс общӧя, дженьыдика да помаліс кывъясӧн:
— Ме, ёртъяс, шуда сійӧн, мый миян подразделениеса командование доверитіс меным ӧти ответственнӧй удж, кодӧс эськӧ ме моз выполнитіс быд сӧветскӧй гражданин.
Скромностьыс, дерт, вӧлі лишнӧйджык, но лӧсялана Оплеснинлы. Да и колӧ шуны, ошйысьлӧны сӧмын сэтшӧмджык йӧз, кодъяс ас думсьыныс, общественнӧй положениелӧн ранг серти, сӧмын на коркӧ кӧсйӧны лоны не кӧ знаменитӧйясӧн, кӧть нин паськыда нималысьясӧн либӧ асланыс средаын неуна тӧдчанаджык йӧзӧн. Воображениелӧн тайӧ полётыс, лоны тӧдчанаджык мортӧн законнӧй кӧсйӧмыс, тӧдӧмысь, ортсӧ петкӧдчӧ оз быдӧнлӧн ӧткодя. Но и весиг сэтшӧм йӧзлӧн, кодъяслӧн мӧвпъяс кутӧдыс слаб, знаменитӧйӧн либӧ тӧдчанаджыкӧн лоӧм бӧрын ошйысян привычкаыс друг вошӧ. Желаниелӧн коркӧся звездаыс, код вӧсна, гашкӧ, сійӧ эз узьлы войяс, ӧні лоис бӧрӧ кольӧмторйӧн нин, казьтыланторйӧн. Волятӧм, дзоляник сьӧлӧма йӧз тайӧ славанас, а гашкӧ и дзоляник славаторнас, ватаӧн моз, гартыштчӧны да сідзи и шоммӧны. А повтӧмъяс да честнӧйяс бӧрйӧны желаниелысь выль звезда, сійӧс судзӧдӧм бӧрын ещӧ выльӧс да ещӧ, и на вӧсна тышсьыс аддзӧны мичлун, а артмӧм результатсьыс медся ыджыд доныс налы — народсянь благодарность.
Выступлениеяс бӧрын заседание нимсянь лыддисны Иосиф Виссарионович Сталинлы письмӧ. Овацияӧ вуджысь аплодисментъяс орисны оркестрӧн «Интернационал» ворсӧм шыӧн.
Суровӧйӧсь, «смирно» позаын сулалісны йӧз. Сӧмын президиумса веськыдла флангас гӧрд галстука нывка сулаліс пионерскӧй салют сетӧмӧн.
А ставмувывса уджалысь йӧзлӧн гимн юргис ыджыд вынӧн, чуксаліс рабстволы паныд свобода вӧсна, изуверстволы паныд человечность вӧсна ён тышӧ.
Тайӧ кыпӧдчӧм миян
Медъён, медбӧръя кось,
Интернационалӧн
Став мирсӧ збоя босьт!
Нӧшта дыр нюжалана овация, и председательствуйтысь тупкис заседание да висьталіс, мый перерыв бӧрын лоӧ художественнӧй часть — концерт.
Йӧзыс нёль ӧдзӧсӧд мӧдӧдчисны петны, тэрмасисны то буфетнӧйӧ, то курилкаӧ...
Эз тэрмась Витя. Век балкон увсянь сійӧ корсис синъяснас Вера Ивановнаӧс, Юровӧс, мед кӧть ичӧтика юасьыштны налысь герой олӧм йылысь. И кор аддзис корсянторъяссӧ, быттьӧ ненарошнӧ мӧдӧдчис найӧ бӧрся.
ГЕРОЙЛӦН ЧЕЛЯДЬДЫР
Витялы везитӧ: Вера Ивановнаяс дінӧ ӧтувтчӧма Коля Оплеснинлӧн мамыс — Анна Ефимовна, да дерт жӧ мӧдасны сёрнитны герой йылысь, мӧд сёрни талун оз и вермы лоны. Мамыс Колялӧн пелькиник тушаа, пиыс кодь жӧ сьӧдов синкымъяса, но смуглӧй чужӧм вылас тӧдчис коркӧся гӧля олӧмлӧн да ыджыд шогъяслӧн следъяс.
И збыльысь сьӧкыд вӧлі олантуйыс герой мамлӧн.
Верӧссӧ сылысь 1915-ӧд воын нуисны империалистическӧй война вылӧ, да сійӧ мӧд вонас жӧ и куліс висьӧм помысь. Коля сідзи и оз помнит батьсӧ: сы сьӧрысь кольліс арджынъяӧн. Сэтчӧ жӧ — вӧв ни мӧс, прамӧй керка ни карта.
И со ӧні, тайӧ долыд лунъясас, минутаясас, Ефимовналы окота казьтыштлыны сьӧкыд важсӧ. Фойеын сулалысь кушетка вылӧ пуксьӧм бӧрын, сійӧ сьӧкыда ышловзис:
— Бур йӧз сорӧн кыдзкӧ ещӧ быдтыссьылӧма ассьым ӧтка пиӧс.
— Пасибӧ тэныд таысь, ыджыд пасибӧ! — орччӧн пуксигмоз, татчӧ содтіс Вера Ивановна. — Тэ сійӧс не сӧмын быдтін, а аслад бур сьӧлӧмнад кужин воспитайтны ичӧтысяньыс благороднӧй мортӧн.
Тайӧ кадӧ кушетка вылӧ тшӧтш пуксис Валентина Петровна, а Юров да ещӧ морт-мӧд колисны прӧста сулалӧмӧн. Витя пыксьыштіс кушетка спинка помӧ да быттьӧ видзӧдіс пуксьысь йӧз вылӧ, а збыльвылас зілис кывзыны быд шуӧм кыв.
— Ог тӧд, сэсся... — шуис Ефимовна. — Ме ӧд неграмотнӧй нывбаба... Но ог соссьы: ӧні аслым кажитчӧ, мый ме олі вӧльнӧй светас сӧмын пиӧй ради, сідз ме сійӧс радейті чужӧмсяньыс, сідз ме радейті! Кажитчӧ, и карас овмӧдчи аслам пи ради, мед сійӧс сетны велӧдчыны бурджык учительяслы, и вурсьӧм помысь нажӧвитыштӧм сьӧмторйӧс зільлі унджык торйӧдны муса пиӧс пасьтӧдӧм да вердӧм вылӧ... Сэсся, видзӧдтӧ, и сӧветскӧй властьыд ёна отсаліс ми воклы... Да кысь нин эськӧ, не кӧ сійӧ, кысь нин...
— Тайӧ дзик вернӧ, Анна Ефимовна, — шыасис Юров. — Сӧветскӧй нэмыд ми воклы збыльысь лоис помасьлытӧм шондіа лунӧн. Пионерия, комсомолия, кыпыд да югыд школаяс, лабораторияяс, муса учительницаяс, — ставыс миянлы.
— Помнита первойя лунсӧ, кор менсьым Коляӧс примитісны детсадйӧ, — кыдзкӧ торъя кыпыда мӧдіс висьтавны геройлӧн мамыс. — Сэк сылы вӧлі вит ар. А быдмигас сійӧ миян раминик вӧлі дай жебиникӧн кажитчис. Мися, тэ эн пов, Колюш, эн пов. Со тані кутшӧм гажа! Мыйта тэ кодьыс! Мыйта ворсанторйыс! Сійӧ сэки нинӧм эз вочавидз. Толькӧ синъяс сертиыс тӧдчис, мый сылы зэв нимкодь. Эз вӧв ышмысь быдмигчӧжыс, ни эз водзсасьлы ас кодьясыслы. Сійӧс мукӧд дырйи ӧбижайтӧны, а сійӧ оз водзсась... И со жӧ ӧд кутшӧм ненога овлан мамыд. Коркӧ ӧтчыд менам пилысь чужӧмсӧ вирӧдз парсалӧма суседлӧн нывкаыс. А водзӧс мынтӧм пыдди сійӧ сувтӧма телеграфнӧй столб дінӧ дай сывъялӧма столбсӧ, мед водзӧ оз парсавны. Менам сьӧлӧм сідзи и ёнтӧ. Тэ нӧ, мися, пиӧй, мыйла сетчан быдӧныслы, мыйла он водзсась? И тшӧкті кучкыны тайӧ нывкаыслы шатинӧн. Батьыс нывкаыдлӧн давай пинясьны. Мися, мыжаыс таысь ме, ме тшӧкті ӧтиысь кучкыны, тадзи колӧ меным, мамлы...
А сэсся видзӧда дай, пиӧй менам тӧвъяснас зэв ёна мӧдіс радейтны конькияс, лыжияс. Ме нин радсьыс-рад. Кӧмкоттӧ лӧсьӧдла ӧтипӧлӧсӧс, мӧдпӧлӧсӧс. Мед Толькӧ сылы вӧлі лӧсьыдджык да гажаджык. Но велӧдӧм йылысь некор эг вунӧдлы. И мыйсяма нин морт сійӧ миян, мыйсяма характер сылӧн. Делӧыс вӧлі керканымӧс стрӧитігӧн нин. Сьӧмӧй бырис дзикӧдз, и овны некӧн. Ме зэв ёна шогся. А менам пиыд и шуӧ. Эн пӧ шогсьы, мамӧ, ме пӧ отсала. Мыйӧн нӧ, мися, тэ, дитяӧй, отсалан. Менам пӧ кассаын сто рублей эм. Ме и шӧйӧвоши: чӧв-чӧв, мися, кысь нӧ тэнад сы мындаыс. Эм пӧ. И висьталіс, кытысь сылӧн тайӧ сьӧмыс. Мороженӧй вылад пӧ тэ меным сетавлін? Сетавлін. Праздникъяс дырйи кампет вылӧ да мый да сетавлін? Сетлывлін. Но ӧд, шуа сылы, ме ичӧтикаӧн сетавлі. А ме пӧ тайӧс эг ӧти воӧн и чукӧрт. Уна во пӧ чукӧрті. Бӧрді, веськыда бӧрді нимкодьӧйла. Бӧрді и сы вӧсна, мый менам пиӧй воясӧн, позьӧ шуны, ылӧдлӧма менӧ. Ме сылы сета мороженӧй вылӧ, а сійӧ гусьӧн нуӧ сберкассаӧ. Меным пӧ, мамӧ, зэв окота велӧдчыны и водзӧ да та вӧсна и чӧжи сьӧмсӧ некымын во нин. Со ӧд сійӧ миян кутшӧм.
— Ме сійӧс, Колятӧ тіянлысь, тӧда 1925-ӧд восянь, — босьтіс кыв Валентина Петровна, кор нин Анна Ефимовна помаліс. — Тайӧ вӧлі вторая ступень школаын. Ставыс син водзын. Школаас пырны экзамен сдайтӧм бӧрын чукӧртчим I классӧ. И медся первойтор, мый помнитчӧ Коля йылысь, — сійӧ сылӧн скромность. Прӧстӧя, но аккуратнӧя пасьтасьӧм сьӧд синкымъяса детинка мыйыськӧ быттьӧ поліс, ӧтдортчис дурысь детинкаясысь, но и эз ӧлӧд найӧс. Ми сэки вӧлім посниӧсь на да уважайтім сэтшӧмъясӧс, кодъяс вӧліны ласковджыкӧсь миян дінӧ. Ог тӧд, корсянь тайӧ заводитчис, но регыд мысти сійӧ миянлы, нывкаяслы, лоис бур ёртӧн. Подкупайтіс сылӧн скромностьыс, велӧдчӧм дінӧ серьёзностьыс, ёртъяслы сьӧлӧмсяньыс пыр отсавны зільӧмыс. Мӧд велӧдчан вонас сійӧ заводитіс нин лоны общественникӧн. Некор оз вунны торъя серпасъяс тайӧ велӧдчан кадысь.
Босьта уна пиысь ӧти лун, коді кольӧма вежӧрӧ ясыдджыка, тыдалӧ, кукла ради.
Ми сэки велӧдчим нето коймӧд, нето нёльӧд классын. Гырысьӧсь нин вӧлім.
И вот. Сійӧ асылӧ пӧдругакӧд воим школаӧ жугыльӧсь. Эз ло выполнитӧма кык гортса задание. Ӧтиыс вӧлі кукла, кодӧс кӧсйысьлім затейник кружокса ёртъяслы, да нинӧм эз артмы, а мӧдыс математика кузя примеръяс, кодъясӧс эг эштӧй решайтны злосчастнӧй кукла вӧсна. «Но кӧні талун Коляыс? Мыйла сы дырна абу воӧма? — сэк кості думайтам асьным. — Колӧ мездысьны кӧть ӧти позорсьыс, юавны Колялысь математика кузя, кыдзкӧ ӧдйӧджык решитны, а удайтчас кӧ и гусьӧник перепишитны».
Котӧрӧн кайим вылі судтаас. Паркетнӧй джоджа паськыд залын котралӧны-дурӧны детинкаяс, варыш гыж улын моз чирзӧ кутшӧмкӧ нывка. А Коля — абу. Ми — классъясӧд. Восьтам ӧдзӧс, и асьным полам. Миянлы кажитчӧ, мый миянлысь думъяснымӧс ставыс нин тӧдӧны. Весиг быттьӧ классъясыс нарошнӧ югыдджыкӧсь, дай гырысьджыкӧсь сідз нин гырысь ӧшиньясыс...
Звонокӧдз колисны минутаяс. И друг аддзим Оплеснинӧс. Сійӧ мунӧ тэрмасян походкаӧн залті ӧшӧдны зэв ыджыд, уна краскаӧн гижӧм объявление. Тайӧ вӧлі, позьӧ шуны, не сӧмын объявление, но и художникӧн выполнитӧм картина. Объявлениелӧн заголовок выліас ӧтар джынъяс рисуйтӧма вӧрлэдзӧм удж, а мӧдарас пионер-горнист чуксалӧ сбор вылӧ пионеръясӧс, школьникъясӧс. Сэсся увлань лэччисны ещӧ рисунокъяс, кодъяслысь детальяссӧ бура ог нин помнит, а помасис сійӧн, мый самӧй уліас нин дась сортӧвӧй керъяс киссьӧны капиталистъяслы дон плешъяс вылас. Кывйӧн гижӧм содержаниеыс и картинаясыс чуксалісны школьникъясӧс мунны вӧрӧ ликвидируйтны вӧрлэдзӧмын прорыв, коді артмавліс сійӧ воясӧ пӧшти быд тулысъядор.
Школьникъяс чукӧртчисны объявление дінӧ, ланьтісны. Оплеснин ӧтортчыштіс бокӧ и зэв сюся мӧдіс видзӧдны школьникъяс чужӧм вылӧ, тыдалӧ, кӧсйис тӧдны, кутшӧмджыкӧн кажитчас ёртъясыслы сылӧн художественнӧй творчествоыс. Недыриник видзӧдыштіс и шпыньмуніс аслыс. «Артмӧма, сідзкӧ». Ми пӧдругакӧд шпыньмунім жӧ, но эг сы вӧсна, мый Колялы долыд, а чайтім — та бӧрын сійӧ мунас татысь, и ми сяммам сылысь юасьыштны задачаяс кузя. Толькӧ эз ло тадзи. Сэк кості татчӧ воис комсомольскӧй организатор да некымын кыв висьталӧм бӧрын восьтіс список мунны вӧрлэдзан удж вылӧ.
— Коді первой? — юаліс сійӧ.
— Менӧ гиж! — быттьӧ водзвыв нин дасьтысьӧма, первойя мортӧн шыасис Николай Оплеснин.
— Та-а-ак! Водзӧ.
И гижсьыны мӧдісны панъясьӧмӧн.
— Менӧ тшӧтш!
— Ещӧ менӧ гиж!...
Некымынӧн гижсисны и нывкаяс пӧвстысь. Но, а гижсис кӧ Оплеснин Коля, дерт нин, и ми эг зевайтӧ. Толькӧ вот жаль сійӧ, мый, кылӧ, сетісны нин звонок, и миянлы лоис пырны классӧ решиттӧм задачаясӧн.
Сьӧкыд вӧлі пукавны математика урок вылын, но ещӧ сьӧкыд овлӧ сэк, кор тӧдан, мый и мӧд урок вылын ковмас ещӧ ёна гӧрдӧдлыны. Перемена вылӧ ми петім классысь сэтшӧм жугыля, быттьӧ збыльысь мыйкӧ лоӧма страшнӧйтор. Йӧз дінсьыс торйӧдчим и сулалам ӧшинь дорын.
— Эх ті... — друг кылім мышкысь миянӧс кӧритысь гӧлӧс. Ми тэрыба бергӧдчыштім. Тӧждысяна чужӧма матыстчӧ миян дінӧ Коля. — Зазнайкаяс. Он кӧсйӧ юасьны ёртъясныдлысь... Позоританныд дзонь класснымӧс. Тадзинад ті тӧданныд...
И эз помав: аддзис миянлысь доршасьысь синванымӧс.
— Сэтшӧм ӧмӧй сьӧкыдӧсь кажитчисны примеръясыс? — здук мысти нин юаліс ласкова. Но миянлы вӧлі сэтшӧм яндзим сыысь, мый ми вочакыв пыдди бергӧдчим ӧшиньлань.
— Кыдз кужанныд... Абу нин ичӧтӧсь, — косапырысь шуис Коля да миянлань бергӧдчывтӧг муніс мӧдлаӧ.
Тайӧ вӧлі виччысьтӧмторйӧн сысянь, и ми муртса кутчысим, мед не вӧтчыны сы бӧрся да висьтавны мыйын делӧыс.
Толькӧ тай миян висьталӧм сылы эз на и ковмы. Ставсӧ гӧгӧрвоис изо урок вылын, кор преподаватель мӧдіс юасьны, кодлӧн пӧ артмисны куклаяс.
Пӧдругакӧд ми пукалім сэтшӧм ногӧн, быттьӧ вӧчим збыльысь ыджыд мыж, ӧд некымын лун сайын на ми кӧсйысим став класс водзын вӧчны тайӧ куклаяссӧ, мед выступайтны наӧн кукольнӧй театрын моз, и эг пӧртӧ олӧмӧ ассьыным кӧсйӧмнымӧс.
Ми видзӧдам увлань, а став асланым виръяйӧн сідзи и кылам, кыдзи видзӧдӧ миян вылӧ Оплеснин Коля да шпыньялӧ.
— Кодлӧн нӧшта вӧчӧма? — сэк кості юасьӧ преподаватель. — Тэнад, Оплеснин, вӧчӧма абу?
Коля сувтіс парта сайысь да перйис кукла. Сылӧн поведениеыс шензьӧдіс миянӧс. Ӧд ставыс нин, кодлӧн вӧлі вӧчӧма, уджсӧ сетісны важӧн да асьнысӧ чувствуйтӧны «геройясӧн».
— Мый нӧ тэ нинӧм он шыав? — содтіс преподаватель. Коля нюммуныштіс, видзӧдліс миян вылӧ да спокойнӧя вочавидзис:
— Вӧчӧмтортӧ позьӧ сетны и бӧрынджык.
Тайӧ сылӧн вӧлі тонкӧй ирония, кодӧс ми, кык пӧдруга, зэв бура гӧгӧрвоим.
— Да-а-а! — татчӧ нюжӧдыштіс Юров. — Миян затейникалӧмыд некор оз вун. Мыйта инициатива, изобретательность!
Юров, тыдалӧ, мыйкӧ йылысь кӧсйис висьтавны ачыс, но Валентина Петровна эз лэдз сійӧс сёрнитны.
— Мый нин шуны, — бӧр мырддис сёрнисӧ сійӧ. — Окота и казьтыштны. Тайӧ вӧлі зэв ыджыд агитационно-массовӧй да культурно-политическӧй удж карын и сиктын, вӧрлэдзысьяс и кылӧдчысьяс пӧвстын, рабочӧйяс и крестьяна пӧвстын. Миян затейникъяс удж йылысь эз ӧтиысь гижлыны газетаясын, журналъясын, весиг центральнӧйясын. Тайӧ уджас Коля Оплеснин — медся активнӧй участник.
Валентина Петровна сэсся видзӧдліс ручнӧй часі вылӧ, фойеын шуксьысь йӧз вылӧ, Витя вылӧ, коді кывзігмозыс аслыс тӧдтӧг копыртчӧма лишнӧйджык да лолалӧ сылы пеляс, и заводитіс:
— Шоча овлӧ татшӧм асылыд. Лым чарӧмыс — кӧть вӧлӧн вартӧдлы. Кынкос, донвидзысь воздухыс дельӧдіс нырбордъястӧ, алӧй краскаӧн краситіс чужӧм дзибъястӧ, кокньӧдіс тушатӧ, а Эжва мӧдлапӧвса помтӧм вӧр сайсянь век вылӧджык кыпӧдчис да паськыдджыка ӧзтіс сынӧдсӧ, небесасӧ сӧстӧм ыджыд шонді. Мышъяс саяным вель ыджыд нопъясаӧсь, коді красноармейскӧй шлема, коді шапочкаа либӧ шалля, веськыда Эжва кузя чарӧм вывті ми мунім антипасхальнӧй программаӧн. Миянкӧд тшӧтш вӧлісны учительяс — биолог, литератор да затейникъяслӧн друг да организатор — изо предмет велӧдысь. Первойсӧ мунім гажаа, кокниа, дуригмоз. Тадзи Слӧбӧдаӧдз. А сэсся... сэсся кодсюрӧлӧн нопъясыс мӧдісны сьӧктаммыны, шальясыс разьсявны, серамныс кусны, — нывкаяс мудзисны; заводитісны мудзны и детинкаяс пӧвстысь. Но Коля эз мудз. Сійӧ быттьӧ нарошнӧ лоис визувджык да сёрниаджык, быдног зілис гажӧдны миянӧс, отсаліс нуны миянлысь нопъяснымӧс. «Этша кӧ вынныд, шуӧ сійӧ, колӧ кужны хранитны, колӧ вӧлі кутны тӧдвыланыд верст лыдсӧ дай сійӧ на, мый тарыт миянлы ковмас выступайтны». Тӧдӧмысь, тайӧ велӧдӧмыс сэк кежлӧ вӧлі сёръяджык нин, но мӧд раз кежлӧ зэв туяна, да ӧнӧдз на со абу вунӧма, мый колӧ кужны видзны ассьыд вынтӧ.
Помнита, нелямын километра вӧлӧктӧ подӧн вуджӧм бӧрын збыльысь вӧлі окота унмовсьыны сёйтӧг-ютӧг, пӧрччысьтӧг. Шомаӧсь, колӧ чайтны, сэк вӧліны миян чужӧмъясным, кевмысянаӧсь мудзлунӧн тускасьыштӧм синъяс. Но клубӧ чукӧртчисны нин зрительяс, и колӧ вӧлі тайӧ йӧзсӧ мырддьыны «ыджыдлунлысь», вичколысь, тышкасьны религиякӧд, кулакъяскӧд, мирӧвӧй буржуазиякӧд.
Ми важӧн нин дасьӧсь — «театральнӧй» паськӧмаӧсь, гримаӧсь — шӧйтамӧ восьтытӧм занавеса сцена вылын, сцена сайын, а занавес мӧдарас, залладорас, резина моз нюжалӧ антирелигиознӧй доклад. Учительяс научнӧй фактъясӧн бомбитӧны религиялысь авторитетсӧ, туманнӧй картинаясӧн тӧлӧдӧны йӧз вежӧрысь енлы эскӧм кузя нэмӧвӧйся дурмансӧ. И лӧнь залыс, и докладчиклӧн рӧвнӧй гӧлӧсыс, и картинаяс петкӧдлӧм ради пӧшти пемыдыс торъя нин синісны джодж бердӧ миянӧс. Мудз «артистъяс», вӧлі унмовсялам тӧдлытӧг. Коля шуткаясӧн пестӧ миян пӧвстын олӧм би. Мукӧд дырйи сійӧ ветлас зрительяс дінӧ да воӧм бӧрас мыйкӧ висьталас сэтшӧмӧс, мыйысь ми вак-вак серӧктам.
— Тӧданныд мый, ребята, — кыдзкӧ таинственнӧя заводитас висьтавны сійӧ, и ми чошкӧдам пельяснымӧс. — Миянӧс видзӧдны воӧма тшӧтш пӧрысь-пӧрысь старука, тыдалӧ, вичкоӧ пыдди. Да ӧти интереснӧй места видзӧдіг кыдз тай шуас гораа «господи помилуй», — став залыс сідзи и ызнитіс-серӧктіс.
А ми сералім Коля вылӧ, сійӧ висьталӧм вылӧ.
Доклад помасьӧм бӧрын, кор выступайтны очередьыс лоис миян, ми бӧр ловзим. Петкӧдлім антирелигиознӧй пьеса, кӧні ворсысьяснас, кыдз помнитсьӧ, вӧліны енлы эскысь мам, сылӧн пи безбожник да кулак, коді виӧ тайӧ том мортсӧ. Сцена вылын представитім сідзжӧ папа Пийӧс, коді вӧлі сэки буретш объявитӧма Сӧветскӧй Союзлы паныд крестӧвӧй поход. Коля ворсіс буржуйлысь роль.
Ставсьыс таысь зрительяс миянлы мынтісны аплодисментъясӧн, всеобщӧй уважениеӧн, — и тайӧ вӧлі донаджык ставсьыс.
Аскинас бӧр мунны карӧ миянлы отсалісны вӧв сетӧмӧн. Унаӧн эз чеччывны доддьысь, а Коля Оплеснин эз и пуксьыв.
Вына, ыджыд сьӧлӧма да честнӧй вӧлі Коляыд быдмигас нин.
— Но лишнӧй скромнӧй, — татчӧ содтіс Юров. — Тайӧ, дерт, абу ыджыд тырмытӧмтор, да век жӧ унаысь ковтӧм.
— Кутшӧм ӧд скромность, — шыасис ӧнӧдз на чӧв олысь Вера Ивановна. — Вуджӧ кӧ сійӧ мнительностьӧ, — дзик ковтӧм. Тайӧ весиг ыджыд тырмытӧмтор. Мнительностьыд, асьтӧ увтыртӧмыд дезорганизуйтӧ мортлысь волясӧ. Асьсӧ увтыртысь мортыд мыйкӧ колантор, выльтор вӧсна тышкасьӧм пыдди ассьыс вынсӧ видзӧ ас пытшкас сомнениеяскӧд тыш вылӧ... Кыдз шуасны, пуӧ ас пӧртъяс и гырысь гыяс вӧчны оз вермы. Колялӧн скромностьыс абу татшӧм. Сылӧн творческӧй скромность, кутшӧм овлӧ самостоятельнӧй, серьёзнӧй йӧзлӧн. Тӧда ме сійӧс ичӧтысяньыс, а медсясӧ строительнӧй техникумын велӧдчигас.
Тайӧ вӧліны 1930–1933 вояс, кор Сталин ёрт тшӧктӧм серти большевикъяслӧн партия да сӧветскӧй власть первойысь на дорисны краснӧй специалистъяслысь гырысь отрядъяс. Выльӧн на котыртӧм техникумлӧн тӧдӧмысь унатор эз тырмы, а медсясӧ учебнӧй пособие. Коля Оплеснин петкӧдліс став ассьыс творческӧй вынсӧ. Медводз бура кывзас. Мый висьталан урок вылад — надейтчы, сылӧн ставсӧ гижӧма. Но тайӧ этша. Выль материалтӧ колӧ усвоитны. И сійӧ заводитӧ обрабатывайтны ассьыс записьяссӧ да вайӧдӧ совершенствоӧдз. Сылӧн беловӧй тетрадьясыс студентъяс пӧвстын классас вӧліны учебникъясӧн. Сійӧ постояннӧй ударник. А техникумсӧ помаліс медся буръяс пӧвстас первойя мортӧн — получитіс диплом грамотаӧн. Тайӧ вӧлі олӧм да уджалӧм вылӧ путёвка, код вылӧ гижӧма кывъяс: «Ло стойкӧй борецӧн социализм стрӧитӧмын «.
Вера Ивановналысь сёрнисӧ орӧдіс первойя звонок. Йӧзыс ӧдйӧ мӧдісны пыравны зрительнӧй залӧ, тыдалӧ, быдӧнлы окота пуксьыны матӧджык сцена дінӧ. Сувтісны и кушетка вылын пукалысьяс. Но Витя эз на кӧсйы, мед татшӧм водз орис тайӧ сёрниыс. Сійӧ юаліс инженер Юровлысь, коді неуна кольччыштіс нывбабаясысь, оз-ӧ сійӧ висьтав Оплеснин йылысь мыйкӧ ещӧ.
Витя вылӧ Юров видзӧдліс мудера шпыньмунӧмӧн да юаліс:
— Ёна интересуйтчан?
— Торъя ёна эськӧ, гашкӧ, и ог, — нестӧча вочавидзис Витя, — но тӧдны сійӧ олӧм да удж йылысь окотакодь.
— Дзик вернӧ, — ошкыштіс Юров да залӧ пырысьяс вылӧ видзӧдлӧм бӧрын аслыс моз содтіс: — Мый нӧ эськӧ тэныд ме висьтала?
Витя видзӧдліс кушетка вылӧ да тайӧн быттьӧ первой висьталіс Юровлы, мый колӧ бӧр пуксьывны. Юров тайӧс гӧгӧрвоис, пуксис.
— Шуам, велӧдчӧмсӧ помалігас пӧлучитіс диплом грамотаӧн, — пуксигас нин шуис Витя, — А сэсся мый? Кӧть дженьыдика.
— Но вот, значит, помаліс стройтехникум. А колӧ шуны, техникумлӧн тайӧ вӧлі первойя выпуск, специалистыд колӧ быдӧнлы, торъя нин бурджыка помалысьясыд, веськыда вӧлі мырддьысьӧны, и медся ёна Проектнӧй контора. Юалісны Колялысь, кытчӧ сійӧ желайтӧ. «Рабочӧйяс дінӧ, производство вылӧ», вочавидзис сійӧ, и 1933-ӧд вося сентябрь тӧлыссянь 19 арӧса том морт, комсомолец, мӧдіс уджавны Горстройын десятникӧн, стрӧитны специалистъяслы керкаяс. Тӧдан, колӧ чайтны, тайӧ керкаяссӧ, каланча дорынӧсь, зэв гырысь, удобнӧй квартираяса керкаяс?
— На пӧвстысь ӧтиын ме ола, — вочавидзис Витя.
— Сійӧ и эм... Та-а-ак... значит, рабочӧйяс дінӧ пӧ, производство вылӧ. А ме и думайта: «Видзӧдлам, мый артмас тэысь. Тані ӧд абу чертёжъяс дорын пукалӧмыд, ловъя йӧзкӧд ковмас имеитны делӧ, опытнӧй рабочӧйясыд тэнӧ, детинкаӧс, мӧдасны-ӧ пуктыны пыдди». Татшӧм сомнениеясӧн менам кольӧ тӧлысь, мӧд, коймӧд. Но, видзӧда — ничево, справляйтчӧ. Интересуйтчыны мӧді ёнджыка. Муні ӧти асылӧ стройка вылӧ водз, час квайтын кымын, мед занятие вылӧ мунтӧдз удитны видзӧдлыны, корджык воасны рабочӧйясыс да мыйсянь заводитасны, а сэсся корджык воас налӧн начальникыс да мый мӧдас вӧчны.
Гӧгӧр шынитӧв. Кыпӧдча керка струб вылӧ и помтӧм вежӧсъясыс вылӧ видзӧдӧмӧн радуйтча. Со ӧд, мися, кутшӧм короминаяс мӧдім стрӧитны квартираяс улӧ, мыйта йӧз мӧдасны овны ӧти керка вевт улын. Коляс ещӧ некымын тӧлысь, и тані мӧдас сулавны ортсысяньыс и пытшкӧссяньыс тшӧкӧтуритӧм, ыджыдсьыс-ыджыд керка. Рытъясын ӧшинь радъясыс друг ӧзъясны яръюгыд электричество биӧн, и еджыд прошвиа занавескаяс пыр югыд жыръясас мӧдасны тыдавны шуда да гажа семейнӧй олӧмлӧн вуджӧръяс. Тадз думайта ачым, а пельӧ, кылӧ, воис нин тӧдса гӧлӧсыс Колялӧн.
— Ставыс, ёртъяс, миян сайын, — кылӧ, шуалӧ сійӧ. — Ог подкачайтӧй. Ударнӧй кад — ударнӧй стройка!
— Но, дерт жӧ!
— Миян сайын оз ло!
— Шуим — лоӧ вӧчӧма! — кылӧ, вочавидзисны гӧлӧсъяс.
Ме чуйми. «Мый тайӧ? Неужели найӧ танӧсь нин?»
И эг эшты лэччыны улӧ, кыдз подмостокъяс вывті мӧдісны кайны вывлань чера йӧз. А на водзын — десятник Оплеснин. Сійӧ менӧ аддзис улісянь, шпыньмуніс.
— Мыйкӧ водз садьмӧмыд талун? — эг ме, а сійӧ юаліс менӧ, кор нин киасим. — Интересуйтчан, тыдалӧ, миян уджӧн?
Сійӧ сёрниногсьыс мем кыліс ирония, но ме быттьӧ тайӧс эг гӧгӧрво да видзӧдлі часі вылӧ.
— Мый торъя водзыс: сизимӧд час. Часӧн-джынйӧн бӧрын заводитчас уджалан лун.
Тайӧ здукас рабочӧйяс заводитісны уджавны, и Коля радпырысь мем вочавидзис.
— Вернӧ. Тэнад уджӧ босьтчытӧдз ми, пӧжалуй, удитам на процент кызьвит-комын выполнитны лунъя норманымӧс.
Ӧти-мӧднымлы боксуйтыштӧм бӧрын ми торйӧдчим.
Радейтісны сійӧс, каналльӧӧс, рабочӧйясыд. Радейтісны и администрация и партийно-комсомольскӧй организация. Первойӧд номера Сыктывкарскӧй постройком 1934-ӧд вося май первойя лун ним кузя сійӧс, кыдзи стройучастокса медся бур ударникӧс, премируйтӧ нин Грамотаӧн. А сэсся премируйтсьӧ пӧшти быд революционнӧй праздник ним кузя. Горстройбердса комсомольскӧй организация сійӧс бӧрйӧ комсоргӧн. Коля тшӧтш пропагандист, уджалӧ стенгазетса редколлегияын. Кыдзи и водзті, дугдывтӧг занимайтчӧ физкультураӧн.
А Проектнӧй конторалӧн вежыс петӧ. Сійӧ не ӧтиысь кыпӧдлӧ вопрос босьтны аслыс Коля Оплеснинӧс. И 1935-ӧд вося июнь тӧлысьын Проектнӧй конторалы удайтчӧ, кыдз шуӧны контораса работникъяс, мырддьыны Коляӧс Горстройлысь. Энергичнӧй да талантливӧй специалист и тані уджалӧ ассьыс вынсӧ жалиттӧг. Тӧлысьджын мысти нин сійӧ назначайтсьӧ проектировщикӧн, а сы бӧрын регыд выдвигайтчыссьӧ проектнӧй секторса старшӧй техническӧй руководительӧн. Сы улын кызь морта техническӧй аппарат. И тані премируйтсьӧ неӧтчыд. Проектъяс да сметаяс бура разработайтӧмысь Коми областнӧй государственнӧй проектнӧй контора 1936-ӧд воын сійӧс, кыдзи медбур ударникӧс, награждайтӧ Грамотаӧн. А тӧдан мыйта Грамотаыс да Дипломыс сылӧн ӧні кежлӧ? — друг юаліс Витялысь Юров да ачыс жӧ вочавидзис. — Уна. Тайӧ лунъясӧ на ме видлалі сылысь альбомсӧ да лыдди квайт Грамота да вит Диплом. Сыысь кындзи ударниклӧн некымын книжка, отзывъяс, поощрениеяс...
— Квайт Грамота да вит Диплом?! — шензьыштіс Витя.
— И тайӧ сылӧн абу на ставыс, другӧ, — шуис инженер.
Витя, кажитчӧ, эз кодь эскы. Но и не эскынысӧ эз кӧсйы. Гашкӧ и збыль. Та вӧсна и сійӧ эз сяммы другсӧ сетны вопроссӧ. А кор аддзис, сетісны мӧд звонок. Юров чеччис кушетка вылысь.
— Пырны, зон, пырны колӧ, — шуис сійӧ.
— Энлы, — чеччигас жӧ шыасис Витя. — Тэ эн на висьтав сы йылысь, мыйысь сетісны Оплеснин Коляыслы сы мында Грамотасӧ да Дипломсӧ. Юров дружескӧя лапкӧдыштіс Витяӧс да залӧ пыригӧн нин шуис:
— Та могысь, пиӧ, колӧ тӧдны Коляӧс, кыдзи физкультурникӧс.
ФИЗКУЛЬТУРА — МӦД СПЕЦИАЛЬНОСТЬ
Концерт воссис Сталин йылысь песня сьылӧмӧн. Красноармейскӧй паськӧмӧ пасьтасьӧм хорса участникъяс сулалісны паськыд сцена пасьтала кык-ӧ-куим радӧн да, кажитчӧ, видзӧдтӧг аддзисны хорӧн руководитысьлысь быд движение, быд жест, кодъясӧс сійӧ вӧчаліс кинас налы. Ӧтувъя гӧлӧсыс вӧлі вына, дружнӧй, и Витя гашкӧ первойысь на аслас нэмын прочувствуйтіс песняӧ гижӧм прӧстӧй кывъяслысь татшӧм мичлунсӧ да муртавны позьтӧм вынсӧ, кодъяс чуксалӧны мортӧс тышӧ, геройскӧй поступокъяс вылӧ.
Ӧти бӧрся мӧд вежсьӧны номеръяс. Найӧ интереснӧйӧсь, вевтыртӧны бокӧвӧй думъястӧ. Но друг выступайтӧ военнӧй паськӧма жӧ ӧти солист кутшӧмкӧ любовно-сентиментальнӧй песенкаӧн. Зрительяс первойысь на аплодируйтӧны коса, быттьӧ трачкӧдчыштӧ сотчигас уль пес. Эз лӧсяв тематика сертиыс, дзугис рытыслысь донсӧ. Тайӧ кыдзкӧ друг слабмӧдіс интерессӧ и Витялысь. Вежӧрас выльысь пузласьӧны думъяс герой йылысь. Оз сетны овны бӧръя кывъясыс Юровлӧн. И сійӧ аслыс шуалӧ: «Тан, колӧ чайтны, медся главнӧйыс и эм. Ме тӧдмала, дзик ставсӧ тӧдмала герой йылысь. И сылӧн физкультура йылысь тӧдмала».
И со бара перерыв, выльысь шуксьӧны йӧз, Витя бара кывзӧ висьт Юровлысь. Ӧні сӧмын сылысь. Сыысь озджык пов, позяс юасьны. Найӧ кыкӧн, пукалӧны важ местаас.
— Физкультураыд сылӧн, — заводитіс Юров, — мӧд специальность. Физкультурник сійӧ ичӧтысяньыс. Тайӧ физкультураыс и отсаліс сылы лоны геройнас.
— Гӧгӧрвоа, — ӧддзӧдӧ висьталысьӧс кывзысь. — Но кыдзджык тайӧ вӧлі?
— Вӧлі сідзи, мый вторая ступень школаын велӧдчигас на соревнованиеяс дырйи миян пӧвстын сійӧ босьтавліс первойя местаяс, а 1932-ӧд воын нин сійӧс, кыдзи медбур физкультурникъяс пӧвстысь ӧтиӧс, бӧрйӧны физическӧй культура кузя Коми областнӧй Бюро президиумса членӧ кандидатӧн. Физкультура кузя аслас бур результатъяссьыс и пӧлучайтӧ сы мында Грамотасӧ да Дипломсӧ.
Сійӧ пӧшти быд соревнованиеын, спартакиадаын участник. И абу позянлуныс висьтавны став йывсьыс. Сувтла сӧмын некымын момент вылӧ.
1936-ӧд вося февраль. ВЛКСМ X съезд честь кузя котыртчӧ лыжнӧй переход Сыктывкар — Архангельск маршрут кузя. Комсомоллӧн Коми областнӧй организация тайӧ ответственнӧй да почётнӧй задачасӧ успешнӧя олӧмӧ пӧртӧм могысь бӧрйӧ Коми областьса медся бур лыжникъясӧс. Команда вит мортысь. Командир — Николай Оплеснин. Некор оз вун стартыс. Тайӧ вӧлі февраль 9-ӧд лунся рытӧ. Лыжникъясӧс колльӧдӧны Комсомоллӧн Областнӧй Съездвывса став делегатыс, колльӧдӧны карса томйӧз, челядь и пӧрысьяс. Керкаяссянь югдӧдӧм 40 градуса кӧдзыд воздух руалӧ помтӧм йӧз ловшыысь, юргӧны музыкалӧн меднӧй звукъясыс. Физкультурникъяслы напутственнӧй кыв дженьыд.
— Ми долженӧсь и ми быдтам рабочӧйяслысь да крестьяналысь дзоньвидза да олӧмсӧ радейтысь выль поколение, кодъяс нӧшта вылӧджык лэптасны Сӧветскӧй страналысь вынйӧрсӧ, — висьталӧны трибуна вывсянь. — Ми надейтчам, мый ті, ёртъяс, оправдайтанныд миянлысь доверие, петкӧдланныд ассьыныд да тайӧн и став Коми комсомольскӧй организациялысь боевӧй дух, выносливость да Рӧдинаӧс дорйыны дасьлун.
Вочакывйӧн выступайтӧ командир Николай Оплеснин. Сылӧн ставыс сьӧрсьыс — киас лыжи пара, мыш саяс дзоляник котомка. Йӧзыс сулалӧны воротникъяс сайӧ дзебсьӧмӧн, а сійӧ свитера да вывтіыс физкультурнӧй костюма. Шоныд гынсапӧгъяс пыдди кокъясас — пьексы-ботинкияс. Кывъяс чёткӧйӧсь, физкультурнӧйӧсь. Кияслӧн движение решительнӧй. Сьӧдов синъясас ломалӧны нимкодь да ас вынлы эскӧм. Бӧръя кывъяс шуавсьӧны, кыдзи клятва.
— Команда нимсянь ме благодарита тіянӧс довериесьыд. Ленинскӧй комсомоллысь тайӧ ыджыд довериесӧ кӧсйысям оправдайтны честьӧн!
Нӧшта музыка, и 21 час да 35 минутаын стартёр ӧвтыштӧ гӧрд флажокӧн. Старт сетӧма.
Колӧ мунны 1038 километр.
— Бур туй тіянлы, ёртъяс!
— Бӧр локны победаӧн!
— Энӧ подкачайтӧй!
Пятёрка кокниа исковтӧ лыжи вылын уличаті, а сэсся вошӧ квартал сайӧ, тӧвся вояс. Заводитчис лыжнӧй переход.
Эжва паныд дуньгӧ рӧвнӧй, кӧдзыд ру сора рытыв-войса тӧв. Быд лун сійӧ, кажитчӧ, ёнмӧ, сьӧктаммӧ. А февраль 13-ӧд лунӧ кӧдзыд содӧ 45 градусӧдз. Веж мороз лыйлӧ лэбигас катша-ракаӧс, туй йӧзлысь чегъялӧ заверткаяссӧ, асьныссӧ котрӧдлӧ тулупӧн; сиктъясын таркӧдӧ кӧрт бедьнас стенъясӧ, мед олысьясыс оз вунӧдны содтавны пессӧ ичӧт пачьясас. Сійӧ оз эновт и лыжникъясӧс. Налысь топӧдӧ кокъяссӧ, мед пьексы-ботинкияс пыр курччыны кокчуньяссӧ, дзоньнас кокъяссӧ; бергалӧ физкультурнӧй костюмъяс гӧгӧрыс, пӧдтӧ ловгоршъяссӧ; белилӧ помазокнас зільӧ мавтыштны кӧдзыд биӧн ломалысь чужӧмъяссӧ...
— Лоны осторожнӧйӧн! Не сетны кынтыны ки-кокнытӧ! — кадысь кадӧ уськӧдлӧ тӧдвыланыс ёртъяслы командир.
— Эм не сетчыны кӧдзыдлы! — вочавидзӧны лыжникъяс.
Мукӧд дырйи тайӧ сёрниыс вежсьывлӧ любезнӧй отсӧг сетӧмӧн. И сэки шуткаяслы абу помыс.
— Разрешитӧй, пӧжалуйста, ухаживайтыштны Тіян бӧрся, — первой заводитас кодкӧ ӧти, кор аддзас едждӧдӧм чужӧм дзибсӧ ёртыслысь.
— Зэв ыджыд аттьӧ, муса друг, — вочавидзӧ сійӧ, лыжи бедьяс вылас пыксьыштігмоз. — Сӧмын энӧ вунӧдӧй висьтавны, кор помаланныд менӧ краситны. Тіян рожабаныд еджыд дӧмаса жӧ.
— Ах, сьӧлӧм косьтысь, Тіян жаргоныд вывті некультурнӧй... Толькӧ ньӧжйӧджык, пӧжалуйста, куыс мед оз торъяв.
— Нинӧм, нинӧм, мадам фру-фру, выль быдмас... Ме тэд шуи, мися, омӧля зыралін спиртнад асывнас.
— Ах, кутшӧм тэ нӧш, донаӧй... Ме сійӧс кранита рыт кежлас тэныд внутренньӧй лекарство пыдди... Толькӧ тэ, кажитчӧ, лишнӧйджык старайтчан... Миянӧс колисны.
Мусукасьысь гоз та бӧрын йӧткыштчӧ бедьнас, вӧтӧдӧ ёртъяссӧ. А лыжи улын лымйыс дзижгӧ, дзижгӧ... Колис нин Емдін, Яренск... И друг, быттьӧ нарошнӧ, кӧдзыд вежсьӧ пургаӧн. Оз позь восьтыны син ни пель. Но лӧньӧм виччысьны некор. Колӧ мунны и мунны, колӧ вермыны ставсӧ.
— Ничево, ёртъяс. Бур погоддьӧ дырйиыд, шуӧны, весиг испанскӧй маркиза зонтиктӧг ветлӧ, — шмонитӧ Николай Оплеснин.
— Мый нин баитны, — содтӧ мӧд. — Бур погоддьӧ дырйиыд и миян командирлы гажтӧмджык.
— Энӧй сёрнитӧ. Миянлы везитӧ. Кымын лёк погоддьӧ, сымын пӧся йӧзыс встречайтӧны миянӧс узянінъясад.
Ставыс сералӧны и... исковтӧны водзӧ.
Сэсся прӧйдитіс нин Котлас, бӧрвыв колисны Севернӧй Двина пӧлӧн дасъясӧн сиктъяс, вӧлӧстьяс. Важӧн нин лӧньліс пурга, матыстчӧны Архангельскӧ. Ӧти узянінын командир вӧчалӧ медбӧръя расчётъяс.
— Колис 269 километр, — ёртъясыслы объявляйтӧ сійӧ. — Юка куим лун кежлӧ. Февраль 22-ӧд лун — Пянда — Емецк — 95 километр; февраль 23-ӧд лун — Емецк — Холмогоры — 100 километр; февраль 24-ӧд лун — Холмогоры — Архангельск — 74 километр.
Расчётъяс ошкыссьӧны. Но бара пурга да ещӧ сэтшӧм — быттьӧ ачыс муыс сорласьӧма лым кымӧръясыскӧд. Сійӧ ыджыд нопйӧн ӧшйис мышкуяс вылас лыжникъяслы. Но и тайӧ сьӧктасӧ найӧ выдержитісны. Февраль 25-ӧд лунӧ 15 час да 30 минутаын мӧдӧд номера лесозавод дорын найӧ финишируйтӧны. Пӧся встретитісны вит отважнӧй лыжникӧс архангельскса физкультурникъяс, томйӧз. Телеграфнӧй проводъяс нуисны ӧчереднӧй телеграмма Комиӧ сы йылысь, мый комсомоллысь задание лои выполнитӧма честьӧн.
А сэсся официальнӧй приёмъяс, встречаяс, дипломъяс, физкультура ёнмӧдӧм йылысь дружескӧй беседаяс, театръяс, выставкаяс, музейяс. Ставыс тайӧ кыпӧдӧ физкультурникъяслысь вӧвлытӧм энтузиазм ещӧ бурджыка занимайтчыны физкультураӧн, отсавны та кузя Сыктывкарлы, районъяслы. И Николай Оплеснин аслас дневникын гижӧ: «Архангельскын пасйӧны, мый миян областьын физкультурнӧй удж паськалӧма тӧдчымӧнъя нин. Но тайӧ тырмытӧм. Миян могным; лӧсьӧдны материальнӧй база — стадионъяс, межколхознӧй площадкаяс, аэроклуб, парашютнӧй вышка, воднӧй бассейнъяс; велӧдны кадръяс — инструкторъясӧс «.
И тайӧ кӧсйӧмсӧ сійӧ заводитӧ пӧртны олӧмӧ пыр жӧ. Архангельскысь воигӧн нин сійӧ вӧчалӧ собраниеяс Объячевоын, Визингаын, мед кыпӧдны томйӧзӧс массӧвӧй военно-физкультурнӧй уджӧ — дорны страналы крепыд сӧветскӧй йӧзӧс не сӧмын духовнӧй качество боксянь, но и физическӧй состояние боксянь, дорны сэтшӧм йӧзӧс, кодъяс эськӧ вӧліны стальнӧйӧсь быд боксянь сэк кежлӧ, кор ковмас дорйыны Сӧветскӧй странаӧс ортсыладорсянь лоны вермана уськӧдчылӧмъясысь.
Пятёркаӧс Сыктывкарын встречайтӧны, кыдзи победительясӧс. Та бӧрын Коми областьын физкультурнӧй удж тӧдчымӧнъя заводитӧ паськавны. Коля Оплеснин сьӧлӧмсянь отсалӧ физкультура кузя Комитетлы тайӧ уджас. Сійӧ отсалӧ стрӧитны воднӧй станция. А кор сувтіс вопрос стрӧитны Сыктывкарын парашютнӧй вышка, — босьтчӧ тайӧ уджас, кыдзи руководитель и кыдзи техник-строитель.
Строительствоыс мунӧ 1936-ӧд вося арын. Коля тэрмасьӧ кыдзи некор. Кажитчӧ, тэрмасьӧ и кадыс. Числӧяс ӧдйӧ матыстчӧны Краснӧй Армияӧ призывайтчан лун дінӧ.
— Кӧть эськӧ кызвыннас эштӧдны, ёртъяс. А то ме регыд татысь коса, и некод менӧ оз казьтышт пӧсь блин дінӧ, ог кӧ эштӧдӧ, — шутка сорӧн ыштӧдӧ техник-строитель ассьыс рабочӧйяссӧ.
И сы вӧсна, мый сійӧ стрӧитӧ зэв коланатор, и сы вӧсна, мый регыд нин мунас Краснӧй Армияӧ, кытчӧ кыскис сылӧн сьӧлӧмыс ичӧтысяньыс, и сы вӧсна, мый ачыс олӧмыс гажа да кыпыд, — тайӧ ставыс вӧсна Колялы содіс содтӧд вын, содтӧд благородство да ас вынлы эскӧм.
— А, нолтӧсь, раз! А, нолтӧсь, два!.. — первойя мортӧн керъяс дінӧ кутчысьӧмӧн заводитӧ сійӧ. Рабочӧйяс подхватывайтӧны дружнӧя, удж мунӧ стахановскӧя.
— Тэ, Николай Васильевич, эн тӧждысь вышка вӧснаыд, — призывайтчан лунъясӧ шуӧны сылы строитель-рабочӧйяс. — Ми тайӧс ӧні эштӧдам нин.
И сэк жӧ личнӧ вручайтӧны дженьыдик, но унатор йылысь висьталысь отзыв.
«Краснӧй Армия радъясӧ мунысьлы — Николай Васильевич Оплеснинлы, — заголовокас гижӧны найӧ. — Парашютнӧй вышка стрӧитігӧн миян дінӧ исключительнӧй вниманиеысь, заботаысь да стахановскӧй удж котыртӧмысь выражайтам искренньӧй благодарность да кӧсйысям помавны вышка стрӧитӧм 1936-ӧд вося октябрь 15-ӧд лун кежлӧ «.
Колялӧн збыльмисны мӧвпъясыс. Да кыдзи ещӧ збыльмисны! Сійӧс зачислитісны НКВД войскалӧн Москва карса 196-ӧд полкӧ. Сӧветскӧй том мортлы тайӧ ыджыдысь-ыджыд шуд. Сюрны рӧднӧй Москваӧ, кысянь шонді югӧр моз разалӧны му пасьтала рубинӧвӧй звездаяслӧн лучьясыс, кӧні олӧ да творитӧ великӧй Сталин, кӧні мраморысь вӧчӧм мавзолейын куйлӧ В. И. Ленин, — сюрны татчӧ кӧть ӧти лун кежлӧ — заветнӧй мечта не сӧмын томйӧзлӧн.
Москваын кык во чӧжся олӧм унатор сетӧ Коля Оплеснинлы. Сійӧ сэн велӧдчӧ полковӧй школаын да помалӧ сійӧс круглӧй отличникӧн. Сы бӧрын тӧлысь-мӧд отделённӧй командир, а сэсся взводса младшӧй командир да, медбӧрын, помалӧ средньӧй комсоставлысь курсъяс. Энергичнӧй да волевӧй характер дінӧ содӧны военнӧй выправка, дисциплина, тӧдчымӧнъя вылӧджык кыптӧ идейно-политическӧй уровень. Содӧ тшӧтш славаыс и кыдзи физкультурниклӧн. Сійӧ постояннӧй участник Москва карса физкультурнӧй соревнованиеяс вылын. Ас дінас требовательнӧй спортсмен, сійӧ торъя нин совершенствуйтӧ лыжиӧн ветлӧм. Краснӧй Армияын служитігӧн ордйысьӧ Сӧветскӧй Союзса медся бур лыжникъяскӧд. 1938-ӧд вося февраль 23-ӧд лунӧ участвуйтӧ Всесоюзнӧй Юбилейнӧй Спартакиадаын, коді нуӧдсис РККА-РККФ, ВЧК-ГПУ-НКВД-лы кызь да Ленин ордена «Динамо»-лӧн спортивнӧй обществояслы дас вит во тырӧм кузя. Спартакиадаын участвуйтӧмысь да бур результатъясысь взводса младшӧй командир Н. В. Оплеснинлы сетсьӧ Грамота. Грамотасӧ кырымалӧ Спартакиадалӧн Главнӧй Судья Сӧветскӧй Союзса Маршал С. Будённый. Тайӧ жӧ Грамотаас гижсьӧ, мый Московскӧй областнӧй «Динамо» награждайтӧ призӧн дзоньнас Оплеснинлысь 11 морта командасӧ, коді 50 километраа военизированнӧй лыжнӧй переходын босьтіс мӧдӧд места.
Оплеснин да сылӧн ёртъясыс тайӧ Всесоюзнӧй Спартакиадаын участвуйтӧны кыдзи НКВД Московскӧй округса войскалӧн сборнӧй лыжно-стрелковӧй отделение, да прекраснӧй результатъясысь Оплеснин, кыдзи тайӧ отделениеса командир, получитӧ Грамота да денежнӧй награда НКВД-лӧн СССР-са ГУПВО нимсянь.
Коркӧ воис и службалӧн срок. 1938-ӧд вося декабрь тӧлысьын Коля аслас чужан муын нин, бара уджалӧ Сыктывкарса проектнӧй контораын. Но ӧні сійӧ абу нин сӧмын проектнӧй конторалӧн гордость. Век сэтшӧм скромнӧй да честнӧй, Коля Оплеснин ӧні являйтчӧ гордостьӧн Коми АССР-лӧн. 1939-ӧд воын Коми республикасянь физкультурнӧй командаяс составын сійӧс ыставлӧны и Свердловск карӧ, кӧні нуӧдсьӧны Добровольнӧй Спортивнӧй Общество «Учитель»-лӧн первенство вылӧ мӧдӧд лыжнӧй соревнованиеяс, и Казань карӧ, 9 национальнӧй республикалӧн спартакиада вылӧ, и Чебоксарыӧ, XVIII-ӧд партсъезд ним кузя котыртӧм 9 национальнӧй республикалӧн спартакиада вылӧ. Быдлаын сійӧ босьтліс первой местаясысь ӧтиӧс, быдлаысь воліс победаӧн. Но эз куш ас йывсьыс тӧждысьлы Коля. Ӧти участница, коді ветліс командакӧд тшӧтш Свердловскӧ, Оплеснин йылысь висьтавліс тадзи:
Делӧыс вӧлі январь тӧлысьын. Свердловскӧ мунӧм йылысь физкультура да спортлӧн Коми республиканскӧй Комитет юӧрсӧ пӧлучитіс сёрӧн, да ми мунім сэтчӧ прамӧя гӧтӧвитчытӧг. Весиг эз вӧвны лӧсьӧдӧмаӧсь лыжияс. «Ничево, шуӧ миянлы, нывъяслы, Коля Оплеснин, ог пропадитӧ, лӧсьӧдам места вылас». И сы вылӧ видзӧдтӧг, мый тайӧ пӧрйӧ сійӧ вӧлі радӧвӧй участникӧн, став дасьтысяна практическӧй уджсӧ босьтіс ас вылас. Помнитчӧ, — казьтылӧ тайӧ участницаыс, — водз асывсянь соревнованиеын участникъясӧс мӧдісны нуавны Свердловск карсянь автобусъясӧн дас километр сайӧ вӧрӧ. Но мунысьыс вӧлі уна, да ми сюрим бӧръяджык машинаяс вылӧ. Ёна нервничайтім. Сэтчӧ жӧ колӧ ещӧ лӧсьӧдны лыжнӧй креплениеяс, мавтны лыжияс, дай ачыс соревнованиеыс ёна повзьӧдліс: братскӧй республикаясысь да областьясысь татчӧ чукӧртчӧмаӧсь отборнӧй лыжникъяс, первенство вӧсна тышыс лоӧ зэв чорыд.
Но вот и Уральскӧй гӧраяслӧн пожӧма яг, лыжнӧй станция.
— Нолтӧсь, девчата, кодлӧн кыті-мый колӧ лӧсьӧдыштны? — кажитчана спокойностьӧн шыасис миян дінӧ Коля, кӧть эськӧ тӧдіс, мый миян абу на ладнӧ лыжнӧй креплениеяскӧд. «Ротте Фелла» креплениеяс дінӧ эз тырмыны гребешокъяс, а натӧг зэв абу лӧсьыд.
— Сейчас ми сійӧс лӧсьӧдыштам, — сэк шуис Коля да гребешокъяс пыдди мастерскӧя пукталіс кӧрттувйысь вӧчӧм крукъяс. Ми шензим сійӧ находчивостьлы да мастерстволы. Восхищайтчим тшӧтш и сійӧ долыдлунӧн, коді, тӧдӧмысь, вуджис миян вылӧ. Соревнование луныс вӧлі зэв кӧдзыд, и лыжияс мавтны колӧ кужӧмӧн, бӧрйыны сэтшӧмпӧлӧс мазь, коді эськӧ медся ёна отсаліс исковтны лыжилы. Лыжнӧй станциясянь Оплеснин некымынысь петавліс лым вылӧ, мавтӧм бӧрын видлаліс быд лыжи да шмонитіс нывъяскӧд. Ӧтилы висьталас, мый сылӧн и мазьтӧгыс мунас, мӧдӧс пӧръялас мӧдпӧлӧс ма-
зьӧн мавтӧмӧн, коймӧдӧс ещӧ мыйӧнкӧ, а збыльвылас тайӧ кадӧ сійӧ думайтіс сы йылысь, кыдз эськӧ соревнованиеас петкӧдны первойя местаясӧ командасӧ.
Заводитчис ордйысьӧм. Стартуйтӧны команда бӧрся команда. Исходнӧй позиция вылынӧсь и ми. Колӧ вӧчны дас километраа военизированнӧй, уна препятствиеа лыжнӧй переход. Тӧждысьӧм содӧ. «Кӧть эськӧ не лоны медся бӧръяясӧн», — гусьӧник думайтам кодсюрӧ. А Коля Оплеснин тайӧ думъяссӧ быттьӧ тӧдӧ, кыпӧдӧ миянӧс.
— Асьтӧ чувствуйтны свободнӧя. Вынъяс видзны кужӧмӧн. Эскыны аслад победаӧ.
— Внимание, — кылӧ команда. Тайӧ миянлы. Сэсся гӧрд флажоклӧн взмах. Ми йӧткыштчам водзӧ — и... мелькайтӧны пожӧмъяс, паныд сувтӧны гӧраяс, кок увсьыд войтыштӧ чойгорув... вообще зэв ёна пересечённӧй места.
Но вот и уна йӧза финиш. Аплодисментъяс, ошкана шыяс, мудзӧмла кольмӧм лыжникъяс... Общество «Учитель» командаын Оплеснин Коля — победитель, займитіс первойя места да тайӧн тшӧтш отсаліс дзоньнас командаыслы босьтны коймӧд места.
— Вот тадзи найӧ и ветлӧмаӧсь Свердловскад, — Витялы синъясас видзӧдлӧмӧн та йылысь помаліс Юров да быттьӧ прӧверитны, окотитӧ оз нин сійӧ кывзыны водзӧ, юаліс: — Тэ нӧ буфетас он и ветлы?
Витя эз вочавидз, а юаліс жӧ:
— А кыдз ветлісны Казаняс, Чебоксарыас?
— Но, тӧдан кӧ, ставсӧ ни висьтавны ни кывзыны ог эштӧй, — вочавидзис Юров да думыштіс помавны некымын кывйӧн. — Спартакиада — спартакиада и эм. Казаньын вӧлі март тӧлысьын, ордйысисны спортлӧн тӧвся видъяс кузя, а Чебоксарыын — июльын, ордйысисны гожся видъяс кузя, шуам, плавание да мукӧд.
— Плавание? Вот тайӧ интереснӧ! — друг шыасис кушетка бокын сулалысь юношаяс пӧвстысь ӧти. Найӧ, вӧлӧмкӧ, тшӧтш кывзӧмаӧсь Юровлысь висьталӧмсӧ.
— Да, тайӧ збыльысь колӧ лоны интереснӧйӧн, — содтіс мӧд. — Сэтчӧ жӧ Ті ни ӧти кывйӧн на энӧ висьталӧ сійӧ плавание йылысь.
Юров ньӧжйӧник видзӧдліс ас гӧгӧрас сулалысьяс вылӧ да дружескӧя качайтыштіс юрнас.
— Значит, и ті интересуйтчанныд, — быттьӧ ошкыштіс сійӧ. — Бур делӧ... Вернӧ шуанныд; командованиелысь заданиесӧ выполнитігӧн, мыйысь и лоис сылы сетӧма геройлысь ним, медсясӧ отсаліс варччыны кужӧм.
Тайӧ кадӧ орччӧн сулалысьяс топӧдчыштісны Юров дінӧ, и сійӧ заводитіс выль висьт;
— Сійӧ сэк вӧлі 10–12 арӧса детинкаӧн на. Ми, челядь котыр, сёлькӧдчим-купайтчим Сыктылын, пристаняс. Ӧтияс вӧлі кужӧны нин варччыны, мӧдъяс — велӧдчӧны на. Друг, видзӧдам, ӧти ёрт мӧдіс нелючки упражняйтчыны. Вӧйлас, петкӧдчылас, сӧмын булькӧдчӧ вомнас, а ачыс ӧтарӧ визувланьыс кывтӧ и кывтӧ.
— Вӧйис ӧд мортыс! — горӧдіс миян пӧвстысь ӧти.
— Збыльысь ӧд вӧйӧ, судзӧдӧй!
— Судзӧдӧй! — мӧдісны горзыны и мукӧдъяс, а кодсюрӧ давай берегӧ косны, повзьӧмаӧсь, мед и найӧ оз вӧйны.
И тайӧ кадӧ, видзӧдам, ӧти купайтчысь сир моз уськӧдчис вӧйысьлань, варччис сы дінӧдз, кыткӧ-мыйкӧ кватитіс вӧйысьӧс да — береглань. Ми ставӧн сюсьмим.
— Давай, давай сійӧс татчӧ! — горзӧ коссяньыс ӧти.
— Отсалӧй петнысӧ, отсалӧй! — пидзӧсӧдзыс ва пиӧ пырӧма да горзӧ мӧд. А смелджыкъяс и голяӧдзыс пырӧмаӧсь.
— Вот, вот! Сідз!
— А то муртса эз вӧй, — радлӧны челядь, кор нин ассьыныс ёртсӧ лои кыскӧма косӧдз.
Вӧйысьӧс судзӧдысьыс вӧлі Коля Оплеснин. Тайӧ сылӧн, дзоляник детинкалӧн, вӧлі, позьӧ шуны, первойя подвиг. Регыд мысти аслас варччӧмӧн сійӧ выльысь шензьӧдіс миянӧс — вель ыджыд ва дырйи Сыктывкар весьтті варччис Сыктыв ю мӧдлапӧлӧ. А 1931-ӧд воын нин, плавание кузя соревнование дырйи, кодӧс вӧлі нуӧдӧма Коми автономнӧй областьлы 10 во тырӧм кузя, Коля босьтіс первой места — 100 метр расстояние варччис 1 минута да 42 секунд.
Да мый нин сёрнитны; татшӧм примеръястӧ сылысь позьӧ вайӧдны помтӧг. Висьтала сӧмын ӧти яръюгыд серпас йылысь, коді петкӧдлӧ характерсӧ геройлысь.
Тайӧ вӧлі 1939-ӧд во август тӧлысся ӧти выходнӧй лунӧ. Небесаын — ни ӧти кымӧр. Дыр нин зэртӧмла Сыктывкарса уличаяс вылын пӧдтӧ. Оръявлытӧг жуысь автомобильяс туй вылысь кыпӧдӧны буссӧ дзонь кымӧръясӧн. Тайӧ гӧн кодь кокни бусыс пырӧ ловгоршад, ӧшйӧ зданиеяс стенъясӧ, пырӧ ӧшиньясӧд квартираясӧ, помещениеясӧ, пуксьӧ веж канаваясӧ, кыдзпу садъяс вылӧ, озыр листа топольяс вылӧ, — веськыда сідзи и кыскӧ Сыктыв дорӧ, Эжвалань, мӧдлапӧвса лугъяс вылӧ, вӧрӧ. И йӧзыс, тӧдӧмысь, кыссисны вӧля вылӧ ласков шонді улӧ. Торъя нин унаӧн сійӧ луннас вӧліны Сыктыв мӧдлапӧвса лыа вылын. А лыаыс тайӧ паськыд, кузь, пукалӧ пароходнӧй пристань катыдсянь да Эжва устьеӧдз. Кажитчӧ, татчӧ воӧмаӧсь карсьыс став йӧзыс. Ӧтияс пасьтӧмӧсь, трусикъяс кежысь куйлӧны шоныд лыа пляж вылын, кодӧс торйӧдӧма вылын заборӧн мужчинаяслы да нывбабаяслы торйӧн, мӧдъяс купайтчӧны, дурӧны ва пытшкас, коймӧдъяс пыжъяс вылын качайтчӧны Сыктыв шӧрса гыяс вылын, кодъяс артмӧны пароходъяс, катеръяс да моторкаяс дугдывтӧг ветлӧмысь, нёльӧдъяс чеччалӧны купайтчан вышка вывсянь... Быддорсянь кылісны торъя гӧлӧсъяс, задорнӧй серам, сьылӧмъяс, корсюрӧ чуксасисны пароходъяс, карладорсянь кокньыдик тӧврукӧд воалісны радиомузыкалӧн шыяс... И звукъяслӧн тайӧ унапӧлӧс гамма пӧвстас друг кылісны тревожнӧй шыяс: — Морт вӧйӧма!.
— Морт?..
— Кӧні?..
— Коді?..
Кыдзкӧ ӧти здукӧн быдпӧлӧс паськӧма и куш трусик кежсьыс йӧз уськӧдчисны пляж вывсянь берег дорӧ да, кыдзи гартчысь тӧвнырӧн быддорсянь вайӧмаяс, чукӧртчисны ӧтилаӧ.
— Кытчӧ вӧйис?
— Чайтӧны, татчӧ. Гӧгӧрвоӧмаӧсь бӧрынджык.
— Коді сэтшӧмыс?
— Нывка.
— Мый нӧ видзӧдӧ Осводыс?
Тайӧ кадӧ йӧз пӧвстті тэрыба писькӧдчис куш трусика, гожъялӧм вӧсна бронза кодь кучика том морт. Сьӧд юрсиыс кӧтасьӧма, тушаыс косьмытӧм, пӧльччӧм мускулъяс вывтіыс визувтісны паськалӧм ва войтъяс. Тайӧ Николай Оплеснин. Лолаліс тшӧкыда тыр морӧсӧн.
— Кытчӧджык вӧйис? — юаліс йӧзлысь. Ачыс дась уськӧдчыны пыр жӧ.
Сылы индісны не стӧча. Бура оз тӧдны. Но юасьны некор. Коля эз пыр, а ызгысис ваӧ. Варччыштіс. Суніс.
Берег лӧнис, пӧдтіс ассьыс ловшысӧ. Секундаяс кажитчӧны минутаясӧн. Нин важӧн шыляссисны ва кругъяс, раз-мӧд тутӧстіс кутшӧмкӧ буксирка..., карсянь, парк культурысянь воалӧны радиодикторлӧн торъя кывъяс... кылӧ, таркнитіс моторка... Мый тайӧ? Сы дыра вермӧ овны ва пиын?.. Али?.. Но сэк кості ва пиысь пробка моз тювкнитчис морт... куш киӧн.
— Абу сюрӧма.
— Тыдалӧ, абу сэтчӧ вӧйӧма.
— Кытчӧ нӧ эськӧ вӧйис?
Вӧйысьӧс корсьысь берегӧ эз пет. Сійӧ шойччӧ ва вылас, пыдӧ лолалӧ.
«Гашкӧ ловъя на, — сэк кості тэрыба аслыс шуалӧ Коля. — Гашкӧ удайтчас нетшыштны смерть киысь морт олӧм. Сійӧ ичӧт нывка. Сылы колӧ овны... быдмыны! Колӧ сійӧс аддзыны, судзӧдны... дзик пыр судзӧдны!..»
Нӧшта пыдӧ лолыштӧм, и Оплеснин бара ва пытшкын. Берегын выльысь лӧнь, быттьӧ ставыс кынмыштіс. Сӧмын кутшӧмкӧ пароход мӧдіс чорыда вишкыны ю мӧдарас, пристаньын... Тутӧстіс мӧд...
— Тыдалӧ, надейтчӧ аддзыны, — вашкӧдӧны сулалысьяс.
— Навернӧ аддзас. Тайӧ ӧд Коля Оплеснин.
— Ланьтӧй... кытчӧ бара петас-а?
И друг уна вомысь:
— Со!.. Аддзӧма!..
— Сюрӧма!..
— Нолтӧсь, туйсӧ вӧчӧй!.. Эн мешайтчӧй...
Нывкаӧс киняулас кутӧмӧн, Коля ӧдйӧ матыстчис берегӧ. Сэсся судзис нин кокыс, петіс лыа вылӧ.
— Искусственнӧй дыхание сылы... дзик пыр!... — сьӧкыда лолаліг, пӧшти командуйтіс сійӧ да пыр жӧ босьтчис уджӧ...
— И ставыс? — кыдзкӧ ӧтдруг юалісны Юровӧс кывзысьяс, кор сійӧ виччысьтӧг помаліс висьтсӧ да сувтіс кушетка вылысь.
— Ставыс, — вочавидзис сійӧ да сэк жӧ содтіс тэрмасьӧмӧн: — Он ӧмӧй кылӧ звоноксӧ. Тайӧ ӧд мӧд нин. А ме куритчыны на эг слӧймы.
Шуис и видзӧдӧ юношаяс вылӧ. Сылы воча найӧ видзӧдісны сідзи, быттьӧ тайӧ мортыс воис кысянькӧ бокысянь да грубӧя мырддис налысь мыйкӧ зэв важнӧйтор.
— Интереснӧ, кӧнешнӧ, но асьныд аддзанныд... — паськӧдлыштіс кияснас Юров. Сэсся сійӧ ӧти здук мыйкӧ думыштіс да шуис нимкодьысь гусьӧн моз: — Ті вот мый, дона ёртъяс. Корлӧй Николай Васильевичсӧ школаад асьсӧ. Волас. Висьталас тшӧтш и аслас геройскӧй делӧяс йывсьыс.
Тайӧ кывъясыс школьникъяслы вӧлі сэтшӧм виччысьтӧмӧн, мый найӧ бара жӧ ӧтпырйӧ юалісны ставныс:
— А волас, чайтанныд?
— Мыйла нӧ оз волы... Ті пробуйтлӧй! — шуис Юров да саяліс ӧдзӧс сайӧ.
— Да. Ми обязательнӧ пробуйтлам, — аслыс моз шуис Витя да пырис зрительнӧй залӧ. Но концерт сійӧс ӧні эз нин интересуйт.
ГЕРОЙ ОРДЫН
Витялысь предложениесӧ школаыс ошкис да асьсӧ жӧ и ыстіс ходокӧн герой дінӧ. Николай Васильевич кӧсйысис волыны.
Водзвыв индӧм лунӧ, часӧ мичмӧдӧм школьнӧй зал тырис учительясӧн да варов школьникъясӧн. Но герой Оплеснин мыйлакӧ эз во. Витяӧс ыстісны квартираас тӧдмавны. И со сійӧ, директорсянь запискаа, герой ордын. Но Николай Васильевич эз вӧв гортас. Вӧлӧмкӧ, сійӧс коравлӧны гӧститны не сӧмын налӧн школаыс, а унаӧн: мукӧд школаяс, торъя учреждениеяс, тӧдсаяс, другъяс, соседъяс, позяс кӧ, корласны Сыктывкарса став олысьяс, матігӧгӧрса став колхозыс, колхозникыс, — татшӧм нин народлӧн любовыс аслас герой дінӧ.
Геройлӧн мамыс Витяӧс примитіс, кыдзи тӧдса мортӧс нин, раздевалкаысь сійӧс нуӧдіс югыд жырйӧ, пуксьӧдіс кушетка вылӧ да тшӧктіс виччысьыштны Колясӧ. Тані, вӧлӧмкӧ, диван вылын пукалӧны нин кык дзоляник нывка. И сы серти, мый найӧ вӧліны рамӧсь да кывзысисны, оз-ӧ кодкӧ во, и сы серти, мый зілисны лоны прамӧй йӧзӧн нин, — тӧдчис налӧн могыс: воӧмаӧсь видзӧдлыны геройӧс. Найӧ весиг оз интересуйтчыны Иночкаӧн, коді ворсіс чачаясӧн джодж шӧрӧ вольсалӧм ковёр вылын да сёрнитіс ӧти ног: «бу-бу-бу-бу...»
Тайӧ комнатаас ещӧ вӧліны ловъя цветъяс, радио репродуктор, кутшӧмсюрӧ мебель да комод. Комод вылас кык фотокарточка. На пиысь ӧтиыс геройлӧн, а мӧдыс физкультура кузя преподавательлӧн, кодӧс Витя зэв бура тӧдӧ. Но мыйла сылӧн фотоыс тані, эз тӧд. Колӧ чайтны — абу прӧста. И кодыр Анна Ефимовна бара пырис жырйӧ, сійӧ юаліс та йылысь.
— Анатолий Степановичыд тайӧ домас жӧ олӧ, — висьталіс мамыс геройлӧн. — Ӧні фронт вылын. Колякӧд зэв ёна вӧлі лӧсялӧны. Пыр ӧтилаынӧсь вӧліны. Сійӧ и лыжинад ветлыны велӧдіс Коляӧс ичӧтысяньыс и купайтчыныд да варччыныд туйдӧдіс. Мортыд тай сэтшӧм и эм быдмигас кутшӧм поскӧд веськӧдан, сэті и кайны мӧдас. Прӧст кад кӧ сюрӧ вӧлі миян Коляыдлы, корсь сійӧс гожӧмын — ю дорысь, тӧлын — вӧрысь, лыжи вылысь. Да ӧд чудеса: тулыснад юыс сӧмын на воссяс йи увсьыс, йӧзыс ветлӧдлӧны тӧвся кышанъясӧн, а сійӧ купайтчӧ нин. И сэсся гожӧмбыд, накажнӧй лун купайтчӧ. И велӧдчигас и уджалігас — век сідзи. Ми чеччам узянінысь, а сійӧ ю дорысь нин кайӧ. Тӧв и гожӧм — круглӧй год век физкультураӧн занимайтчӧ. Жырйӧ пӧдласяс и вӧчалӧ быдпӧлӧс фигураяс. Тэ вот он эскы, а ме висьтала: кыдзкӧ ӧти воӧ кузь тӧвбыд киськасис кӧдзыд ваӧн. Кӧні чайтан? Ывлаын, дровяникын.
Рытысяньыс и шуас вӧлі меным. Тэ пӧ, мамӧ, ва тыра ведратӧ вой кежлас керкаас эн пырт, посводзад мед узяс, мед оз шонав. А асывнас чеччас узянінысь, тяпиасяс, куш яй вылас шелгас пальтосӧ и — дровяникӧ. Тӧвбыдӧн дровяникӧй тырны мӧдліс йинас. Мем эськӧ и зэв мешайтчӧ вӧлі тайӧ йиыс, да ӧти пӧперега кыв эг шулы. Шензи сӧмын аслым, мися, кутшӧм нин пи менам татшӧмыс, веж мороз вылын йиа ваӧн киськасьӧ. Ничево пӧ, мамуш, — мукӧд дырйи шулывлӧ ачыс. — Татшӧм закалкаыд пӧ ми воклы зэв на пору лолас.
И со збыльмисны сылӧн кывъясыс.
Та бӧрын геройлӧн мамыс мыйкӧ быттьӧ корсьыштіс джоджысь да кухняӧ мӧдӧдчиг нин содтіс:
— Ичӧтысяньыд, ичӧтысяньыд колӧ велӧдны ассьыд виръяйтӧ да характертӧ не повны ни кӧдзыдысь, ни жарысь, ни биысь, ни ваысь. Вот ме мый шуа.
Шуис и саяліс. А Витя век пукаліс важ местаас да здук мысти шензьӧмӧн аслыс моз шуис:
— Вот тайӧ да-а-а! Веж мороз дырйи киськасьны йиа ваӧн... Некод оз эскы... Но ме — эска. Тайӧ мамыслысь эска...
Тайӧ кадӧ пырис том нывбаба да сувтіс жырйӧ пыран ӧдзӧсӧ. Чачаяс дінысь чеччыштіс Иночка да «мама» горӧдӧмӧн котӧртіс сулалысь дінӧ.
Кагасӧ мамыс ласковитыштіс, да найӧ пырисны орчча жырйӧ.
И бара кӧть шензьы.
«Да тайӧ жӧ Лыткина Надя, — думыштіс Витя. — Некымын во сайын сійӧ нималіс Коми АССР пасьта кыдзи медбур нывбаба-физкультурница. Котӧртӧм кузя и лыжиӧн ветлӧм кузя нывбабаяс пӧвстын сійӧ вӧлі босьтӧ век первойя местаяс. Сідзкӧ Колялӧн и гӧтырыс физкультурница... Вот дивӧыд!»
Но некутшӧм дивӧ тан эз вӧв. Тайӧ весиг сӧмын тадзи и лӧсялӧ. Гӧтрасьны стройнӧй, физически развитӧй да волевӧй характера ныв вылӧ — идеал быд том мортлӧн, и мӧдарӧ, мунны сэтшӧм верӧс сайӧ, коді аслас характернас, заслуженнӧй славанас кольмӧдӧ любовь жарӧн унджык нывсӧ, — зэв ыджыд шуд быд сӧветскӧй нывлӧн. Тайӧ — социализмлӧн закон, коді артмӧ гижтӧг, ачыс, выль социально-экономическӧй отношениеяс подув вылын. Сьӧм пыдди — народнӧй стремлениелы лӧсялана общественно-политическӧй капитал, козин пыдди — искренньӧй любовь, рӧдвуж пыдди — кыкнан дорсяньыс дружба, — со мыйяс ӧні веськӧдлӧны томйӧзӧн.
Колялӧн характерыс и тані, семейнӧй вопросас, петкӧдчӧ сідзи, кодлы позьӧ подражайтны.
...Надя сэки велӧдчис медтехникумын. Том на вӧлі. И том морткӧд тӧдмасьӧм йылысь весиг думъясыс эз вӧвны. Збой да водзмӧстчысь подросток-нывка аслас пӧдругаясыскӧд век частӧджык и частӧджык петкӧдчывлӧ физкультурнӧй соревнованиеяс вылын, олимпиадаяс вылын... Мукӧдъяскӧд тшӧтш сылысь нимсӧ век частӧджык печатайтӧны газетаясын... Сэсся областнӧй юбилейнӧй спартакиада. Сійӧс вӧлі сиӧма Коми автономнӧй областьлы дас вит во тырӧм кузя. И друг Лыткина Надя босьтӧ первойя места вит сё метр котӧртӧмын. Пӧлучайтӧ Диплом, премируйтсьӧ ценнӧй подарокъясӧн. «Мыйсяма нин нывка тайӧ сэтшӧмыс? — аслыс думайтӧ Коля Оплеснин. — И оз-ӧ позь сыкӧд... кӧть сёрнитыштны. Но код тӧдас... мӧдас-ӧ сёрнитны».
Коляӧс важӧн нин интересуйтӧ Надя. Мыйкӧ сыын эм сэтшӧмтор, коді зэв ёна воӧ сьӧлӧм вылас Колялы. И не сӧмын воӧ, но и заводитӧ ёнтыны сьӧлӧмсӧ ӧнӧдз вӧвлытӧм на, кутшӧмкӧ аслыспӧлӧс дой.
Том морт гусьӧник вӧтлысьӧ физкультурница бӧрся, кыйӧдӧ сійӧс. Но... тӧдтӧм нывка шедтӧм. Сійӧ оз тӧд гуся мӧвпъяссӧ Колялысь, оз на кыв сійӧ морӧсын пессьысь вына сьӧлӧмлысь шогсьӧмсӧ.
«Аддзӧдла, кӧть мый, а аддзӧдла», — оз эновтны думъясыс Коляӧс. Мый думыштӧма, ӧткажитчыны сыысь сійӧ оз вермы. И вот тайӧ первойя аддзысьӧмыс лоис.
Вӧлі гожӧм, выходнӧйлы паныда рыт. Карса детскӧй парк тырӧма школьникъясӧн, студентъясӧн, студенткаясӧн. Эстраднӧй площадка вылын выступайтӧны артистъяс, самодеятельнӧй кружокъяс. Садъя кузь вӧр пӧвстті, лыаӧн киськалӧм аллеяяс кузя параӧн-параӧн ветлӧны томйӧз — юношаяс, нывъяс. Унджыкыс найӧ паритчӧмаӧсь кык зон либӧ кык ныв. Ӧтияс мунӧны гажаа, сёрнитӧны, сералӧны гораа, мӧдъяс — гусьӧник, сӧмын аслыныс, — ӧта-мӧдныслы вашкӧдӧны первойя юношескӧй думъяссӧ.
Синмад шыбитчӧны кык пара — гожся платьеясаӧсь кык томиник ныв да пуджӧм дӧрӧм сосъясаӧсь кык том морт. Кутшӧм аллеяті мунӧ ныв параыс, сэті и зон параыс. Ныв параыс кежас бокӧджык — зон параыс кытшовтӧ мӧдлаті, локтӧ налы паныд. Тадзи рытывбыд. Нывъяс, тыдалӧ, дӧзмӧмаӧсь нин. Налы окота ӧтнаныслы ветлыштны, а тайӧ кык тӧдтӧм мортыс быттьӧ сирассьӧмаӧсь на дінӧ.
«Мый найӧ кӧсйӧны миянсьыным», — первойсӧ думайтӧны нывъяс. Сэсся и скӧрмӧны: сёрнитӧны гораа, мед кыласны бӧрсянь вӧтчысьяс.
— Кутшӧм право найӧ имеитӧны вӧтлысьны миян бӧрся, — шуӧ ӧтиыс.
— Вот бергӧдча и шуа мыйкӧ лӧсявтӧмтор, — содтӧ мӧдыс.
Зон пара лӧгалӧ жӧ, но ас вылас. Мыйкӧ вот колӧ шуны налы, нывъясыслы, заводитны накӧд сёрни, а кывйыс оз сюр. Некутшӧма оз сюр. Ставыс быттьӧ блед, ковтӧм, пустӧй.
«Нинӧм, тыдалӧ, оз артмы», — аслыс думайтӧ Коля Оплеснин.
«Кысь нин тэ помысь, — сы вылӧ видзӧдлӧмнас быттьӧ вочавидзӧ ёртыс. — Тайӧ ӧд особӧй статья».
Йӧзыс мӧдісны нин разӧдчыны. Паркысь петіс и ныв пара.
«Либӧ ӧні, либӧ некор», — сьӧлӧмыс йӧктӧ, Колялӧн. И друг Колялы кывйыс сюрис.
— Надя! — горӧдіс сійӧ, и кыкнан нылыс бергӧдчисны.
— Коднымӧс чукӧстінныд? Ми кыкнанным Надя.
— Вот и бур! — нимкодьысь горӧдісны кык друг.
Нывъяс мыйлакӧ серӧктісны и тайӧн быттьӧ лоисны тӧдсаджыкӧсь.
— Вот мый, Надяяс, — весиг гажапырысь шуис Коля, — Ёрткӧд ми аски кӧсъям мунны катайтчыны пыжйӧн и корсям содтӧд тӧварышъясӧс. Ті он-ӧ тшӧтш мунӧ?
И нывъяс окотапырысь кӧсйысисны.
А сэсся дружба, физкультура, соревнованиеяс, любовь.
— Но, дорогая, — коркӧ ӧтчыд сэсся Надялы шуис Коля, — аслым гӧтырпуӧс ме бӧрйи. Кыдзи тэ?
Ассьыс верӧспусӧ Надя вӧлі важӧн жӧ нин бӧрйӧма.
Витялы друг кыліс кильчӧ поскӧд мортлӧн тэрыба кайыштӧм. Сэсся воссис ӧдзӧс, и кыліс гажа, но быттьӧ извиняйтчана гӧлӧс:
— Прӧститӧй, ме бара ветлі дыр.
«Сійӧ», — гӧгӧрвоис Витя да мӧдіс виччысьны тайӧ жырйӧ пырӧмсӧ. Нывкаяс выльысь лоисны серьёзнӧйӧн, выльысь зілисны лоны гырысь йӧз кодьӧн.
Но Коля Оплеснин, кылӧ, пырис мӧд жырйӧ, кодлӧн ӧдзӧсыс раздевалкасянь жӧ.
Надя, кылӧ, висьталіс виччысьысьяс йылысь и сэк жӧ кевмысис кодь.
— Кӧть эськӧ дзоньнас ӧти лун тэ олін миян дінын. Ми ӧд тэнӧ прамӧясӧ эг на и аддзылӧ гортысь, а отпускыд помасьӧ нин.
— Ме кӧсйыси, Надя. Ветла регыд, — кылӧ, шуалӧ Коля, — Народ корӧ. И сылысь любовсӧ колӧ кужны донъявны. Сылӧн любовыд джуджыд, паськыд, сьӧлӧмсянь. Кужӧ сійӧ и ненавидитны. Народ врагъяслысь оланінсӧ сійӧ либӧ ыліті кытшовтӧ либӧ сотӧ всенароднӧй ненависть биӧн да пӧимсӧ разӧдӧ медся лёк погоддьӧа войӧ, медся скӧр тӧлӧн.
— Ме тӧда тайӧс, Коля. Ме ӧд ог кут...
И тайӧ кывъяслы гажа вочакыв:
— Тэ менам зэв жӧ нин прамӧй, дзик ме кодь!
Сэсся кыкнанныс серӧктісны да тадзи серамбанӧн и пырисны жырйӧ.
Николай Васильевич здоровайтчис Витякӧд да сэк жӧ юаліс:
— Школасянь? — И эз сет вочавидзны, шуткаӧн моз содтіс: — Кӧнкӧ видӧны менӧ. Военнӧй морт пӧ, а абу точнӧй.
— Оз жӧ видны...
— Сейчас, сейчас мӧдӧдчам! — шуис сійӧ и быттьӧ петігмозыс нин копыртчыштліс нывкаяс дінӧ.
— А ті, дзоляник гӧстяяс, мый висьталанныд?
— Ми?.. — заводитліс ӧтиыс, но сы вӧсна, мый юалӧмыс лоис виччысьтӧм, падмыштіс.
— Ми воим тӧдмасьны тіянкӧд, — отсалыштіс мӧдыс.
— Тӧдмасьны? — юаліс Коля. — Коді нӧ ыстіс?
— Ми асьным воим. Мамаяслысь юалім и воим. Миянлы аслыным окота лоны геройясӧн.
— Со ті кутшӧмӧсь! — шензьыштіс герой.
— Абу куш ми, — смелмӧдчис первойяыс. — Миян детсадйын унджыкыс думайтӧ лоны геройӧн!
— Вот тайӧ бур! — ошкыштіс Николай Васильевич. — Толькӧ вот жаль, мый зэв тэрмася мунны... Видза колянныд, водзӧ лоана героиняяс!
— Досвиданньӧ, дядя Коля! Досвиданньӧ! — вочавидзисны кыкнанныс, кор нин Оплеснин бердіс ӧдзӧс сайӧ. А сэсся кыкнанныс жӧ ӧтпырйӧ гораа шуисны:
— Вот тайӧ герой!
КУИМЫСЬ Ю ВОМӦН
Коркӧ сэсся школьнӧй зал лӧнис. Ставыс индысисны кывзыны. Сэк кості Николай Васильевич мыйкӧ сёрнитыштіс директоркӧд, коді пукаліс президиумас жӧ, чеччис цветъяса гӧрд пызан сайысь да трибуна вылӧ пыдди матыстчис школьникъяслань дзик сцена дорйылӧдзыс. Аслас чужӧмыс гажа, серамбана. Орденъясыс дзирдалісны би югӧр весьтын. Сійӧ быттьӧ нарошнӧ кытшовтыштіс синъяснас пукалысьясӧс, кыпыда шыасис:
— Ті вот мый, ребята: беседасӧ вӧчамӧй прӧстӧяджык. Ме пукся татчӧ стул вылӧ, а ті матыстчӧ ме гӧгӧрджык. Тадзи бурджык лоас. Вернӧ ме шуа?
— Вернӧ, — нетыр гӧлӧсӧн шыасис сӧмын ӧти.
Найӧ некутшӧма эз виччысьны татшӧмторсӧ. Ӧд тайӧ герой! Герой ӧд тайӧ! И колӧ лоны кутшӧмкӧ аслыспӧлӧс мортӧн. И друг тадзи... Но кодкӧ нин сувтіс, несмела мӧдіс матыстчыны сценалань. Мӧдісны шӧпкӧдчыны, синъяснас юасьны ӧта-мӧдныслысь...
— Давай, давай! Тэрыбджыка! — содтіс Николай Васильевич да бергӧдчыштліс стулла.
«Збыль тай!» — кыдзкӧ ӧтпырйӧ думыштісны челядь, и зал ызнитіс-вӧрзис. Коді стулӧн, коді скамьяӧн, коді натӧг мӧдісны чукӧртчыны Оплеснин гӧгӧр.
— Толькӧ виччысьӧмӧнджык, виччысьӧмӧнджык... Энӧ доймӧй, — шуалӧ Николай Васильевич. Сӧмын тайӧ кывъясыс ӧні вӧліны сэтшӧм жӧ вынтӧмӧсь, кутшӧмӧсь найӧ эськӧ вӧліны сэк, кор кодкӧ думыштіс кӧ сувтӧдны кывйӧн визув ю вылысь тулысын вӧрзьӧм йи.
Сы пыдди пуксисны ӧдйӧ. Тырис сценавыв, сылӧн дорышыс, скамьяяс дінӧдз костыс, — бырис весиг и сійӧ гӧгӧрвотӧм косталӧмыс, коді вӧлі муртса на ӧні школьникъяс да герой костын. «Со сійӧ, со, геройыс! Киӧн судза! Другкӧд моз верма сёрнитны, юасьны, висьтасьны. Со сійӧ!» — тайӧ кадӧ аслыс думайтіс Витя, кор нин ёртъясыскӧд пуксис герой дінӧ кокулас моз.
Нӧшта здук, и герой шыасис.
— Регыд тырӧ куим вежалун, кыдзи ми заводитім скитайтчыны Ленинград бердъясса вӧръясӧд да нюръясӧд. Ми находитчам прӧтивниклӧн тылын да бойясӧн писькӧдчам асланымладорӧ. Миян часть ставнас окружениеын. Мунігӧн частӧ вежлам направление, воштам немецъясӧс тӧлк вывсьыс, туялам местаяс, кыті кокньыдджыка позьӧ орӧдны вражескӧй кытш.
Ӧні сьӧкыд уськӧдны тӧд вылӧ тайӧ «болотнӧй походлысь» став детальяссӧ. Но унатор оз вун нэм кежлӧ: вӧръяс, нюръяс, шочиник туйяс, нюр ваа гудыр юяс да шоръяс, вӧв яй, коді вӧлі миян быдлунъя менюӧн. А медся главнӧйыс — кутны позьтӧм зільӧм петны немецкӧй кытшысь.
Менӧ назначитісны разведчикъяслӧн ротаӧ командирӧн. Менам распоряжениеын частьса медбур боецъяс.
Босьті вит боецӧс да рытнас мӧдӧдчи разведкаӧ. Колӧ тӧдмавны, кутшӧм населённӧй пунктъяс эмӧсь туй вылын, кыті кутас прӧйдитны миян часть.
Разведкаын вӧлім кык лун. Прӧйдитім некымын сикт. Со Ч. сикт. Неылын прӧтивниклӧн аэродром. Немецъяс волывлӧны сиктас прӧдуктаясла. Менам локтӧдз часджын сайын нуӧмаӧсь куим мӧс. Т. сикт. Прӧтивник прӧйдитӧма таті тӧлысьӧн-джынйӧн сайын. Сійӧ кадсянь абу на волӧма. Да и вӧчныс тані сылы нинӧм. Гӧгӧр вӧр, а миян вӧръясысь немецъяс полӧны. Олысьясыс — вӧрлэдзысь рабочӧйяс. Эм налӧн неыджыд огородикъяс, но найӧс дзикӧдз куштӧмаӧсь немецъяс первойысь волігас на. Н. сикт. Сӧмын ӧти географическӧй понятие. Сиктыс абу. Эм сӧмын сотӧм, джынвыйӧ разрушитӧм керкаяс. Озыр, но прӧтивникӧн грабитӧм Н. Д. сикт.
Вежалунӧн-джынйӧн сайын немецъяс лыйлӧмаӧсь тані 9 пленнӧй красноармеецӧс — ленинградецӧс. Кутшӧмкӧ ногӧн боецъяслы удайтчӧма сетны крестьяналы ассьыныс адресъяс да фотокарточкаяс. Колхозникъяс бережнӧя видзӧны тайӧ документъяссӧ да надейтчӧны ас кадӧ мӧдӧдны найӧс пӧгибшӧйяслӧн семьяяслы. Прӧтивник волывлӧ татчӧ прӧдуктаясла вежалунын ӧтчыд.
Олысьяс подтверждайтӧны, мый В. юлӧн асыввыв берегын — миян частьяс, а рытыввыв берегын — немец. Тайӧ миянлы зэв важнӧ.
Н. Д. сиктысь бӧр локті Т. сиктӧ. Тӧдмалі, мый миян часть муніс тӧрыт О. сиктлань. Узи Т. сиктын. Асывнас крестьяна гӧститӧдісны йӧлӧн, жаритӧм картупельӧн. Мӧдӧдчи туйӧ.
Луннас вӧтӧді частьӧс. Частьса командир майор Воробьев весиг шензьыны кутіс, мый ме сэтшӧм кокниа аддзи найӧс. Ме висьталі сылы, мый В. ю йылысь миян имеитчысь сведениеяс веськыдӧсь. Шыӧдчи сы дінӧ:
— Разрешитӧй меным форсируйтны ю да йитчыны асланымъяскӧд.
— Бур. Мӧда кутны тӧд вылын, — вочавидзис майор.
Ме команднӧй пунктын. Майор Воробьев шуӧ:
— Но, Оплеснин, чукӧрт группатӧ да мун... В. ю варччыны верман?
— Обязательнӧ варчча...
А 17 часын ме, лейтенант Анатолий Кузнецов, лейтенант Пленков да боец Рогалев получитім нин майорсянь боевӧй задание: вуджны немецкӧй фронт, варччӧмӧн форсируйтны В. ю, йитчыны асыввыв берег вылын действуйтысь частьяскӧд да вайны ӧтувъя действиеяслысь план.
Майор подробнӧя объяснитіс, кыдзи миянлы бурджык мунны да помалігас шуис:
— Прӧдуктаясысь вермад нинӧм не вайны, а махорка вайӧй непременнӧ.
В. юӧдз миянлы колӧ вӧлі прӧйдитны 20 километрысь унджык немецъясӧн босьтӧм местностьясӧд, а сэсся колӧ вӧлі венны медся сьӧкыд препятствие — вуджны ю, пасьтаыс кодлӧн 37 метрӧдз. Ме эска аслам ёртъяслы, куимнаннысӧ ме тӧда бура. Лейтенант Кузнецов храбрӧя да толковӧя командуйтіс сапёрнӧй ротаӧн. Пленков, опытнӧй командир-связист, вӧлі кужӧ зэв бура варччыны, а тайӧ вӧлі миянлы зэв коланатор. Рогалевкӧд ме ветлывлі разведкаӧ унаысь да пыр вӧлі доволен тайӧ смел да ловкӧй боецнас.
Рытнас мӧдӧдчим туйӧ. Сук вӧр ӧдйӧ тупкис миян частьлысь временнӧй лагерь.
Виччысьтӧг петім хуторъяслань. Кык еджыд хата. Йӧзлӧн пемыд вуджӧръяс. Ми сувтім. Видзӧдам зэв сюся. Хуторъяс сайын тыдалӧны телеграфнӧй столбъяс да кӧрттуй полотнолӧн насыпь. Ӧдйӧ вуджим насыпь. Мунам прӧсека кузя. Делӧяс бурӧсь. Мунім асыввывлань 300 кымын метр. Пыр ориентируйтчам компасӧн.
Стоп! Водзвылын бипуръяслӧн югӧр. Бергӧдчим лунвывлань. 500–600 метр прӧйдитӧм бӧрын матыстчим шосселань. Бара неылын бипуръяс. Колӧ веськыда прӧйдитны на костӧд. Пырим трачкакылысь кустарникӧ. Тувччалам зэв осторожнӧя, но быд воськов бӧрын трачйӧдлӧ сідзи, быттьӧкӧ орудиеысь лыйсьӧны.
Тӧв вайӧдӧ миянлы гӧгӧрвотӧм сёрниясысь торъя шыяс. Кывзысям дыр. Бара мӧдӧдчим водзӧ. Бипуръяслӧн югӧр коли миян бӧрын.
Виччысьтӧг кустарник помасис да воссис шоссе. Прӧйдитіс грузовик. Вот эськӧ сылы гранатаӧн! Но оз позь асьнымӧс эрдӧдны. Дыр пукалам канаваын. Шоссе кузя шочиника прӧйдитӧны автомашинаяс. Шумӧн прӧйдитіс танк. Миян бӧрын, кӧрттуй кузя, мунӧ паровоз, сэсся поезд. Ставыс войвывлань, Н. карлань.
Осторожнӧя котӧртім шоссе вомӧн. Разӧдчыштім минута кежлӧ, медым бурджыка тӧдмавны вӧрдор. Вуджам нюрсялӧм вӧр вомӧн. Зэв ёна колӧ сёйны.
Да, миян эм консерв. Ёртъяс сетісны медбӧръясӧ. А менам весиг нянь аддзысис. Решитім бырӧдны ставсӧ ӧтиысьӧн. Ӧд немецъяскӧд паныдасигӧн вермас ставыс пӧгибнитны миянкӧд. Кутшӧм тайӧ чӧскыд: нянь да консерв!
Водзӧ!
Водзын медся сьӧкыдыс — немецкӧй фронт да ю, кодӧс колӧ вуджны. Шуйгаладорсянь кылӧ орудиеысь лыйсьӧм шы, а би югӧр югдӧдӧ миянлысь туй. Нюр, шочиник пуяс да нитш. Туй век омӧльтчӧ, кокъяс пыдӧ пырӧны ва сора нитшкӧ. Тадзи мунім 25–30 минута. Друг кок улын чорыд грунт. Неужели помасис нюр? Асланымлы эскытӧг прӧйдитам нӧшта некымын дас метр, но нюр абу.
С. П. районын орудиеясысь лыйсьӧмъяс да взрывъяс. Ми мунам Я. сиктлань. Синъяс висьтӧдз видзӧдам пемыдас, быд куст вермас пӧръявны.
Вӧр помасис. Ветлана туй. Немецкӧй автомашинаяслӧн да мотоциклъяслӧн следъяс.
Сувтім, лӧсьӧдам окончательнӧй план: ме да Пленков вуджам В. сайӧ, Кузнецов да Рогалев кольччӧны тайӧ берегас, лунсӧ пукалӧны вӧрын, а войнас сигналитӧны миянлы бӧр вуджны позянлун йылысь.
Бара водзӧ! Кустарник, а сэсся зыбуч нюр. Рогалев коскӧдзыс вӧйи. Муртса кыским сійӧс. Сетчим шуйгавыв 200 кымын метр. Бара нюр. Заводитчим чеччавны кочкаысь кочкаӧ. Но ме, кочкаыскӧд ӧтлаын, вӧйи. Кузнецов кутчысис Пленков дінӧ, Пленков кыскӧ менӧ. Артмӧ быттьӧ сказкаын: «Бабка за дедку, дедка за репку». Петім. Менам сапӧгын тырыс нючьялысь нюр ва. Нӧшта 200 кымын метр сетчим войвывлань да косджыкинӧд петім ыб вылӧ. Гӧрлӧмаӧсь, тыдалӧ, кольӧм во, а ӧні эновтӧмаӧсь. Мый нӧ вӧчан? Война.
Вель ылын ӧтар-мӧдарас тыдалӧ нето вӧр, нето сикт. Пемыд. Дыр кывзысим войся лӧньлунӧ. Лыйсьӧм шы оз нин кыв. Кытӧнкӧ ылын чуксасьӧны петукъяс.
Водзӧ! Мунам асыввывлань.
Вуджим туй. Шуйгавылын зорӧд. Кималасӧн тӧдмалӧм серти — клевер. Заводитчӧ чойгорув. Сідзкӧ матын ю. Мунам ньӧжйӧникӧн. Шынитӧв. Кывзысям быд шыӧ. Сьӧлӧмӧй тіпкӧ, кыдзи кузнечнӧй цехын электрическӧй мӧлӧт. Неыджыд рощи, и шуйгавылын югъявны кутіс юлӧн зеркала кодь эжвыв. Со сійӧ дыр виччысьӧмторйыд.
Юӧдз 150 метр вотӧдз водім. Шуйгавылын пемыд рӧмас кутшӧмкӧ вуджӧръяс, быттьӧ сулалӧны мортъяс. Видзӧда синъяс доймытӧдз. Кажитчӧ, мый найӧ мунӧны. Кияс асьныс нюжӧдчӧны гранаталань.
— Рогалев, разведкаӧ!
Сійӧ кыссьӧ пемыдас. Кутшӧм кузьӧсь кажитчӧны виччысян минутаясыд. Со сійӧ и локтіс. Ставыс порядокын: вӧлӧмкӧ, кольтаяс кольӧмаӧсь муяс вылас.
Матыстчим юлань. Зэв паськыд. Мӧдар берегыс вошӧ водз асывся пемыдын.
Рогалев да Кузнецов мунӧны ю пӧлӧн, корсьӧны мӧдарӧ вуджӧм вылӧ средствояс. Эз на вевъявны найӧ вошны син сайӧ, кылам сёрнияс. А сэсся локтісны котӧрӧн да докладывайтӧны:
— Веськыдвылын 70–100 метр сайын немецкӧй часӧвӧй.
Мунам берег пӧлӧн. Вуджим шор да виччысьтӧг, самӧй ныр водзын, окопсянь горӧдісны:
— Хальт!
Зловещӧя югнитіс немецкӧй штыклӧн лезвие. Рогалевкӧд водім. Сяркнитіс лыйӧм. Шутёвтіс пуля да шлёпнитчис кытчӧкӧ берегдорса нюйтас. Нӧшта некымынысь лыйисны. Ми Рогалевкӧд отстреливайтчам, кыссям берег пӧлӧн, немецкӧй трассирующӧй пуляясысь дзебсьӧмӧн.
Ме чорыда решиті варччыны В. ю вомӧн. Шыбиті ас вылысь шинель-палатка, пӧрччи сапӧг. Виччыся выстрел. Виччысьны дыр эз ковмы. Югнитіс трассируйтысь пуля, швачкысис нюйтас да резыштіс ваыс меным чужӧмӧ. Чеччышті, и ме ва улын. Петі берегсянь 15 метр сайӧ. Веськыдвывсянь и шуйгавывсянь кылӧны глухӧй выстрелъяс.
А кӧн нӧ пистолетӧй? Ӧд ваӧ чеччыштігӧн сійӧ вӧлі киын. Но думайтны та йылысь некор. Трассируйтысьяс «югдӧдӧны» менсьым «курс». Качис ракета, и ме бара суні ваӧ. Прӧйдитӧны кузь, вывті кузь секундаяс ва улын. Вынъяс оз тырмы. Воздух колӧ, воздух! Кыпӧдчи ва вылӧ да пулемётнӧй ӧчередь бара заставитіс сунны. Минутаджын мысти кымын кыпӧдчи, тыдалӧны асыввыв берег, сикт, садъяс. Пулемётнӧй ӧчередьясысь ва брызгъяс кыптӧны фонтанӧн. Бара суні. Лолавны нинӧмӧн, морӧсӧс поткӧдӧ. А вылын югыд, быттьӧ лунын. Вылын — явнӧй смерть. Медбӧрын ракета кытчӧкӧ уси, кусі. Кыпӧдчи ва вылас, варчча, варчча сэтшӧм вынӧн, кутшӧмӧн некор эг варччывлы тренировкаяс дырйи Сыктывса да Рашенскӧй ваясын. Варчча сідзи, кыдзи некор эг варччывлы Московскӧй бассейнъясын, паськыд Волга вылын соревнованиеяс дырйи. Варчча, аслам варччӧмысь кывкутӧм чувствуйтӧмӧн. Ӧд менам результатъясысь зависитӧ судьбаыс оз ӧти командалӧн, а уна командиръяслӧн да красноармеецъяслӧн, зависитӧ миян дивизиялӧн олӧм. И став тайӧ желаниеясыс ӧтлаасисны нач ӧти желаниеӧ — овны, овны!
Бара ракета. И бара ме бультыкася ваын. Ӧні нӧшта нин кузьӧсь да мучительнӧйӧсь ва пытшкын колльӧдӧм секундаяс. Вылын бара пулемётнӧй ӧчередьяс да брызгъяслӧн фонтан. Мыччысьлі ва вылас сӧмын лолыштны.
Сэсся пемыд. Тайӧ меным бурджык. Казялі, мый варчча бӧрлань, прӧтивниклань. Бергӧдчыны, ӧдйӧнджык бергӧдчыны!
Бара ракета да пулемётнӧй ӧчередь. Бультікасигтырйи суні. Вӧча вид, мый воя. Суні, 15–20 метр сайын ньӧжйӧник кыпӧді чужӧмӧс ва вылӧ. Лыйсьӧм шы оз кыв. Виччыся. Ставыс спокойнӧ.
Ньӧжйӧник заводиті варччыны водзӧ. Тыдалӧ, ме веськалі асыввыв береглӧн вуджӧрӧ.
Сӧмын ӧні казялі, кутшӧм кӧдзыд ваыс. Ем йывъясӧн моз сійӧ бытшлалӧ морӧсӧс. Кияс мудзисны. Шойчча, куйла ва вылас. Став тушаӧй дрӧжжитӧ. Мӧдӧдчи водзлань.
Кокъяс инмисны нюйта муӧ. Заводитчылі кыссьыны пидзӧсчанясьӧмӧн, но гырддзаяс кусыньтчисны, и ме вӧйи ваӧ. Сьӧкыдпырысь кысси ыджыд из дорӧ. Пулемётнӧй ӧчередь. Но пуляяс усины кытчӧкӧ веськыдвыв. Тӧдӧ-ӧ немец, мый ме вуджи? Оз, тыдалӧ, оз тӧд.
Кӧдзыд. Виръяй дубалӧма. Пинь пинь вылӧ оз веськав. Видзӧдлі гӧгӧрбок, аддза вражескӧй береглысь смутнӧй очертание. Колӧ мунны, а то югдас, да менӧ виасны, ме жӧ цельсянь матын. Но кытчӧ? Водзын крутӧй бужӧд. Кута кӧ кайны сы вылӧ, прӧтивник менӧ, сідзи и тӧд, казялас.
Шуйгаланьысь аддзи мӧд ыджыд из. Вартчи сылань. Неылын снарядӧн перйӧм гу. Пыри сэтчӧ да шойчча.
Видзӧда, 70 кымын метр сайын ичӧтик керка. Став вынъяс зэвтӧмӧн кысся сылань. Сувті, мый вынысь нетшышті ӧдзӧссӧ. Ӧтикысь нетшышті, мӧдысь — и со ме керкалӧн спасительнӧй стенъяс сайын.
Видлала. Ме кухняын. Куш стенъяс. Койка вылын матрац. Вот аддзыны эськӧ кутшӧмкӧ кос паськӧм! Синъяс вылӧ усины этажеркавывса буссьӧм занавескаяс. Нетшышті найӧс. Пӧрччи ас вылысь ставсӧ, мый вӧлі, да воді матрац вылӧ, занавескаясӧн гартчӧмӧн. Дрӧж прӧйдитіс. Тупка синъясӧс. Неужели спаситчи?
Кыски планшетысь Иночкалысь, менам дона нывлысь, фотография. Спаситчи, Иночка, спаситчи!
... — Господи! А тані коді? — кылі гӧлӧс да восьті синмӧс и аддза ас водзысь олӧма нывбабаӧс.
— Коді тэ татшӧмыс?
Объяснитчим. Оз верит. Красноармейскӧй частьяс йылысь менам юалӧмъяс вылӧ нинӧм оз вочавидз. Муніс.
Некымын минута мысти нывбаба вайис йӧв кринча да ыджыд шӧрӧм нянь. Бара юася. Сылӧн, вӧлӧмакӧ, пиыс, кыдзи и ме, армияын. Менам юалӧм вылӧ: кыдзи мунны кутшӧмкӧ воинскӧй частьӧдз? — менам «кӧзяйка» чӧволіс да бара муніс кытчӧкӧ. А локтӧм бӧрас висьталіс, мый тасянь некымын керка сайын олӧны красноармеецъяс.
— Сӧмын тэ улич кузяыс эн мун, — висьталіс меным нывбаба. — Коді сӧмын военнӧй тыдовтчас, немецъяс мӧдар берегсяньыс сідзи и лыйлӧны. И ме со гортӧ войяснас волывла. Со сӧмын ӧні тэ вӧсна задержитчи.
Муні индӧм керкаӧдз. Сэні, вӧлӧмкӧ, збыльысь олӧ красноармеецъяслӧн отделение. Найӧ кодйӧмаӧсь окоп да пырӧмны керкаас. Сідзи и олӧны: то керкаас, то окопас.
Локтіс отделениеса командир. Тӧдмасьӧ документъясӧн.
Ме ротаын. Сэсся сета объяснение батальонын. Ме кӧмтӧм, киссьӧм гача, гимнастёркаа, вӧньтӧм. Тадзи, татшӧмӧн, конвоируйтӧны менӧ полкӧ. Недыр тӧдмасьӧм бӧрын верзьӧмӧн ӧдйӧ мунім дивизияса штабӧ. Кадыс вӧлі 23.00.
Заводитчис допрос. Помасис 4 часын. Лои тӧдмӧдны полклӧн да дивизиялӧн боевӧй действиеясӧн.
Узя джоджас пач бокын. Асывнас татшӧм жӧ видын сувті бригадаса командир водзӧ. Завтракайтыштім винаӧн. Тӧдмасим планӧн. Пасьтаси гражданскӧй паськӧмӧ да туйӧ. Верзьӧмӧн локті полкса штабӧдз.
Пыжъяс абу гӧтовӧсь, абу гӧтовӧсь и доброволецъяс. Найӧ куимӧн. Прӧдуктаяс сідзжӧ абу вайӧма.
Вуджӧм вылӧ замечательнӧй пемыд вой коли лӧсьӧдчӧмын. Ми нёльӧн. Ми долженӧсь войнас вуджны В. юлӧн рытыввыв берегӧ да йитчыны асланым частьяскӧд, представитны налы действиеяслысь план.
Видзӧда мӧдар берегӧ. Шензя, кыдзи ми прӧйдитім немецкӧй окопъяссӧ да пулемётъяссӧ налысь. Найӧ дзик орччӧн турун зорӧдсяньыс. Нӧшта нин дивӧ, кыдзи ми эг веськыда зурасьӧй немецкӧй часӧвӧй вылӧ.
Но ӧні медсясӧ беспокоитӧ мӧвп: кыдзи вуджны мӧдар берегӧ.
Таӧдз вӧлі колхозникъяс ордын. Кывлі сы йылысь, кыдзи кутшӧмкӧ командир воддза лунас пулемётнӧй обстрел улын вуджӧма юсӧ. Старикъяс шуӧны, колӧ пӧ ыджыд мастерство, а старушкаяс воисны дзик ӧти выводӧ, мый тайӧ абу морт, а святӧй. Чӧволі, эг висьтав, мый тайӧ святӧйыс кывзӧ висьталӧмсӧ ас йывсьыс.
Лун прӧйдитіс вуджӧм кежлӧ лӧсьӧдчӧмын.
Вой. 18 боец ньӧжйӧникӧн, кыв шутӧг, нуӧны пельпомъяс вылас еджыд пыж. Зэв нин тешкодьӧн кажитчӧ боксянь тайӧ процессияыс.
Пыж лэдзисны ва вылас менам индӧм серти. 23 часын пуксим да мӧдӧдчим. Ньӧжйӧник сынам водзӧ. Со пемыдас матыстчӧ миянлань мӧдар берег. И друг лыйӧм.
Чорыда сыныштӧмӧн ме бергӧді пыжлысь нырсӧ. Заводиті сынны ва катчӧс. Сеті команда: «Лӧсьӧдчыны варччыны». Лыйлісны пыр ёнджыка. Бара мӧдіс стрӧчитны пулемёт.
Благополучнӧ локтім береглань. Ме ньӧжйӧник муні землянкаӧ. Ёрт муніс докладывайтны штабса начальниклы. Вуджны заводитчылӧм миянлы эз удайтчы.
3 час 30 минутаын локтіс приказание: вуджны мӧдысь. Босьтім мӧд пыж да процессия бара мӧдӧдчис береглань. Югыд. Мичаа тыдалӧны мӧдар береглӧн очертаниеяс, весиг кустъяс. Мӧдар берегсянь кылӧ немецкӧй часӧвӧйлӧн кызӧктывлӧмыс. Вуджны заводитны дзик тӧлктӧм. Асланым риск вылӧ решитім нарушитны приказ — переправа отложитны. Вӧчны нинӧм. Мунім шойччыны.
Корисны дивизияса штабӧ.
Штабын. Командование — томйӧз. Кокниа вуджӧм йылысь надея вошис. Рытсянь ён пулемётнӧй да миномётнӧй би. Тайӧ местаыс сотчӧ. Виччысям. Асыв кежлӧ ставыс лӧнис.
2 часын заводитчим выльысь. Ӧні сетсьӧны мыйкӧ мында удобствояс. В. юӧ пыж кывтӧ ичӧтик шорӧд. Вуджам. Вражескӧй берегӧдз коли метр 20.
«Кияс вывлань!» — горӧдісны водзланьын. Бергӧді пыж сылань, кысянь мӧдӧдчылім. Лыйисны ӧтиысь, мӧдысь, коймӧдысь. Ме сына. Со и лов спаситысь берег. Кыским пыж кустъясӧ да мунам докладывайтны капитанлы.
Ӧбиднӧ. Оз узьсьы. 5 часын мунім дивизияса штабӧ.
Ӧні вуджӧм вылӧ бӧрйисны Р. места, дивизияса штабсянь 15 километр сайын. 21 часын ме вӧлі нин вуджны индӧм местаын. Тӧдмала мӧдар берег. Веськыдвылас 3. сикт. Сысянь юас лэччанінас рощи. Лунвывланьын, 1.200–1.500 метр сайын, пионерскӧй лагерь. Лагерь да рощи костын — ты. Вуджан места — тайӧ тыыс.
23 час 30 минутаын выльысь пуксим. Ставыс мунӧ бура. Берегӧдз матын нин. Небеса фон вылын тӧдчӧ куст либӧ пу. Нӧшта некымынысь сыныштны — и ми цель дорын. Но кустсянь торйӧдчӧны винтовкаа йӧз. Казяласны-ӧ миянӧс? Дугдім сынны. Пыж плавнӧя качайтчӧ гыяс вылын. Ӧти сувтіс, сы бӧрся мӧд. Сувтісны пидзӧсъяс вылас, метитӧны винтовкаысь. Лыйисны. Менам сынысьяс водісны пыж пыдӧсӧ. Лыйлӧны ӧти бӧрся мӧд. Тэрмасьӧмӧн сына береглань. И тайӧ случай дырйи ставыс прӧйдитіс благополучнӧ, не артавны кӧ сійӧс, мый эз удайтчы вуджны. Кӧтасьӧмаӧсь, неудачаӧн расстроеннӧйӧсь, локтім команднӧй пунктӧ.
Предлагайта вуджны варччӧмӧн. Капитан Дзюба сӧгласитчис. Шойччышта.
...Асывнас чеччи 3 часын. Став паськӧм, документъяс капитан Дзюбакӧд тэчим плащ-палаткаӧ. Топыда кӧрталім вӧсни гезъясӧн. Чӧвті пельпомъяс вылӧ шинель, лэчча юлань. Пемыд на. Шутьлялӧ войтӧв. Вражескӧй берегладорын шумитӧ вӧр, ызгӧны гыяс. Мый менӧ виччысьӧ?
Пукалам, кывзам. Шынитӧв.
— Но, Оплеснин, кад!
— Кад, капитан ёрт! — Топӧді кисӧ ёртлысь, коді куим лун чӧж мӧдӧдіс менӧ подвиг вылӧ. Пыра ваӧ. Кӧдзыд. Осторожнӧя пыра. Заводиті варччыны. Гыяс содӧны. Со ӧти гартыштіс менӧ.
Варчча дыр. Оз тыдав ни ӧтар, ни мӧдар берегыс. Ва, небеса да тӧв.
Со и тыдовтчисны береглӧн смутнӧй очертаниеяс. Мый виччысьӧ менӧ?
Ляпкыдик берег. Шуйгавылын син ёрмӧн югыд ракетаяс. Но найӧ ылынӧсь. Кысси берег йылӧ. Водзын бугорокъяс, немецкӧй окопъяс. Кысси веськыдвывлань. Вуджи нюр. Туйяс абуӧсь.
Вӧрдорӧ сувті. Плащ-палаткаысь кыски паськӧм. Сійӧ пӧшти кос. Сы пыдди вывса гимнастёрка дзик ва. Вӧньӧ кӧрталӧм ботинки тырӧма ваӧн. Вӧча колана «туалет». Пыдзрала, кисьтала ва. Тайӧ операцияыс босьтӧ уна кад. Кияс оз кывзысьны. Дзикӧдз турдісны.
Ставыс гӧтов. Видзӧда гӧгӧрбок. Югыд. Неылын тыдалӧ немецкӧй окоп.
Ӧдйӧджык рытыввылӧ. Кыссьӧмӧн пырны вӧрӧ, а сэсянь водзӧ и водзӧ. Нимкодясигтырйи, мый удайтчис вуджны, муна котӧртӧмӧн. Котӧртӧм шонтӧ. Ог казяв, мый увъяс кучкалӧны киясӧ, чужӧмӧ. Водзӧ! Водзӧ!
Шонді петігас вуджи шоссе да кӧрттуй. Ӧні курс войвывлань. Прӧйдита сикт пӧлӧн. Аддза еджыд костюмъясӧ пасьтасьӧм немецъясӧс. Паныдаси железнодорожниккӧд. Сійӧ подтверждайтӧ, мый тайӧ збыльысь немецъяс, но мыйла еджыд паськӧмаӧсь, — висьтавны оз вермы.
Водзӧ! Менӧ виччысьӧ командир, менӧ виччысьӧны уна сё морт. Ме нуа налысь олӧмъяс спаситӧм кузя план.
Со и тӧдса прӧсекъяс. Найӧ, кыдзи рӧднӧй карлӧн уличаяс... Ылын тыдовтчыліс красноармеецлӧн фигура. Шалаш. Места, кӧні неважӧн сулаліс миян часть. Ӧти-мӧдлаын ломзьӧны на бипуръясысь шомъяс. Паныдаси военнӧйкӧд — артиллеристкӧд. Миян мунӧмаӧсь татысь тӧрыт да ӧні тасянь 3–5 километр сайынӧсь. Мунам выль лагерӧ. Кутшӧм ньӧжйӧ мунӧ тайӧ артиллеристыс! Кыдзи позьӧ лоны татшӧм ньӧжмыдӧн?
Медбӧрын, тыдовтчис и бипуръяслӧн тшын.
— Вайӧда геройӧс! — тадзи юӧртіс артиллерист менам локтӧм йылысь.
Волнуйтчӧмӧн докладывайта артиллерийскӧй подразделениеса командир майор Кузнецовлы задача выполнитӧм йылысь. Сетала махорка. Заводитчисны куритчыны.
Со найӧ, миян! Миян!
Майорлӧн шалаш. Строжайшӧй оцепление. Подробнӧя докладывайта немецкӧй фронт орӧдӧм да окружениеысь петӧм кузя план.
Заводитісны лыйлыны миномётъясысь. Пырим вӧрӧ пыдӧджык. Пуам медбӧръя вӧв яй. Бӧръям снаряжениеысь медся коланаяссӧ. Лӧсьӧдчам поход кежлӧ.
13 часын ротаясса да батареяясса командиръяслӧн совещание. Майор объявитіс, мый асыввыв берегкӧд йитӧд установитӧма, вайӧма ӧтувъя действиеяс йылысь план. Ми долженӧсь, обязанӧсь сійӧс пӧртны олӧмӧ.
17 час 15 минута. В.-лань марш заводитчис. Ӧдйӧ пемдӧ. Муртса верман торйӧдны водзынмунысь ёрттӧ. Кӧрттуйӧдз коли кык кымын километр. Колонна торъялі. Командир Котовлӧн подразделение муніс миянлы тӧдтӧм направлениеӧ.
Майор заводитіс нервничайтны. Решитім мунны Котовтӧг. Колӧ срок кежлӧ петны вуджны индӧм местаӧ.
Вуджим кӧрттуй, сэсся шоссе. Шензя, мый вӧчӧны немецъяс да кыдзи найӧ сяммисны не аддзывны миянӧс. Пыдӧдзджык пырим вӧрас. Ме муна водзын. Восьлавны сьӧкыд. Колонна частӧ оръясьӧ. Лоӧ сувтлыны да виччысьны кольысьясӧс.
3 час 00 минута. Решитім узьны вӧрас. Водзӧ мунны смысл абу.
... Шондіа асыв. Зарни ар. Свежӧй, неуна ульыса воздух.
Кайи джуджыд пу вылӧ да вӧча местностьлы рекогносцировка. Асыввылысь аддза нюр. Сэтчӧ и колӧ мунны.
Караульнӧй докладывайтӧ, мый аддзыліс куим немецӧс. Миянлы некутшӧм ногӧн оз ков петкӧдлыны асьнымӧс. Торъя колоннаясӧн лагерь вежӧ ассьыс места.
Батальоннӧй комиссар Чепелевкӧд мунам разведкаӧ. Аддзим миянӧс интересуйтысь туй.
Бӧрвылын выстрелъяс. Горӧдӧм:
— Хальт!
Колонна пырис вӧрӧ. Миян тылӧвӧй охранение примитӧ бой. Батальоннӧй комиссар Чепелев виис автоматысь ӧти фашистӧс. Мукӧд немецъяс пышйисны.
Рӧмдӧ. Муна разведкаӧ корсьны трӧпа, код кузя прӧйдиті некымын лун сайын. Аддзи сійӧс.
Частьса командир сетіс боевӧй приказ вуджӧм вылӧ меӧн вайӧм план серти. Со приказлӧн основнӧй моментъяс:
4 час 00 минутаын миян сигнал серти асыввыв берегсянь артиллерия восьтӧ би Я. сикт кузя.
4 час 20 минутаын ми атакуйтам Я. да мунам В. вылӧ. Миянлысь движение прикрывайтӧ артиллерийскӧй да пулемётнӧй би.
Ме тӧдмӧда командиръясӧс прӧтивниклӧн огневӧй точкаяс расположение йылысь.
1 час 00 минутаын заводитім Я. сикт вылӧ движение.
2 час 30 минутаын прӧйдитім вӧр.
3 час 00 минутаын встретитчим Котовкӧд да сылӧн подразделениекӧд. Ставным радӧсь. «Миян полкын соді, соді»...
4 час 00 минутаын воим вӧрдіӧдз.
Воис кад, кодӧс ми сэтшӧм дыр виччысим, вӧръяс да нюръяс кузя скитайтчигӧн. Нӧшта ӧти усилие, — и ми ӧтлаасям Краснӧй Армияса частьяскӧд. Частӧ да пӧся тіпкисны миян сьӧлӧмъяс тайӧ торжественнӧй минутаясас.
Босьті винтовка. Вит трассируйтысь пуля лэбисны вывлань, кодзувъяслань. Тайӧ — асыввыв берег вылын сулалысь артиллеристъяслы сигнал.
Виччысям минута, витӧс, дасӧс... Шынитӧв. Неужели миянӧс эз гӧгӧрвоны?
И друг пемыд небеса югдӧ выстрелъяслӧн заревоысь. Свист. Разрывъяслӧн шум.
— Водзӧ! Я. сикт вылӧ!
Компаслӧн магнитнӧй стрелка ӧткажитіс уджавны. Казялі, мый мунам лунвылӧ. Вӧчи поправка:
— Правое плечо вперёд!
Водзвылын стрӧчитӧ вражескӧй пулемёт. Орудийнӧй пальбалӧн грымгӧм оз чин. Водзӧ! В. пунктын миянӧс виччысьӧны пыжъяс... Ӧти бӧрся мӧд ӧзйӧны кык сикт. Бур ориентиръяс. Небесаджынйыс сотчӧ. Пӧжар югыдӧн пӧльзуйтчӧмӧн, мунӧны уна сё боец. Тайӧ картинасӧ вермис эськӧ рисуйтны ыджыд художник. А ме ог босьтчы...
Бойӧн петам юлань. Пыжъяс абуӧсь. Ми петім километрӧн-джынйӧн лунвывлань, кытчӧ колӧ вӧлі.
Ме вуджи В. ю! Тайӧ — менам коймӧдысь варччӧм. Асыввыв берегын встретиті майор Кузнецовӧс да батальоннӧй комиссар Чепелевӧс. Найӧ вуджӧмаӧсь пыжӧн.
Лӧсьӧдам голосӧвӧй йитӧд рытыввыв берегкӧд. Вражескӧй снарядъяс потласьӧны юын. Небесалань кыптӧны ва столбъяс. Путкыльтчис кутшӧмкӧ пыж. Горзӧны отсӧг йылысь. Боецъяс форсируйтӧны В. ю коді варччӧмӧн, коді керъяс вылын. Нӧшта некымын пыж тыдовтчис. Переправа нюжаліс лун шӧрӧдз.
— И вот ме, дона ёртъяс, штабын! — кывзысьяслы виччысьтӧг друг вежис гӧлӧссӧ Николай Васильевич. Школьникъяс гӧгӧрвоисны, мый сійӧ кӧсйӧ помавны висьтсӧ, вӧрзьыштісны места выланыс, кодсюрӧяс аслысног кызӧктісны. Герой нюммуныштіс. Сійӧ гӧгӧрвоис жӧ, мыйла тадзи кызӧктісны. «Но кадыс... — думайтӧ аслыс. — Ок эськӧ, кадыс кӧ эз татшӧм ӧдйӧ котӧрт!.. Колӧ помавны. Ветлыны кӧсйи регыд». И сійӧ мӧдіс помавны:
— Менӧ пӧся поздравляйтӧны. Командир Зеленцов ёрт тшӧктӧ нуӧдны беседа присутствуйтысь красноармеецъяскӧд да командиръяскӧд. Дженьыдика висьтала став йывсьыс, мый пережиті бӧръя лунъясӧ. Комдив благодаритӧ став пыддиыс. Окалӧ менӧ. Крепыда топӧдӧ киӧс да дыр треситӧ сійӧс батальоннӧй комиссар Чепелев. Ставныс аплодируйтӧны. Ме шӧйӧвоши. Эг виччысь татшӧм встреча... И ставыс тайӧ меным да менам ёртъяслы...
И сувтігмозыс нин помаліс:
— Тайӧ вӧліны вунӧдны позьтӧм минутаяс!
Герой дінын матынджык пукалысьяс сувтісны пӧшти тшӧтш сыкӧд. И бара мыныштіс кутшӧмкӧ йитӧд. Зал выльысь ловзис том задорӧн, герой дінӧ самӧй искренньӧй пӧсь чувствоясӧн тырӧм аттьӧалана аплодисментъясӧн.
Уна, ой уна школьниклы геройкӧд тайӧ аддзысьлӧмыс збыльысь лоасны некор вунӧдны позьтӧм минутаясӧн!
==n В. Юхнин. Зарни кыв: пьеса-мойд. Сыктывкар: Комигиз, 1943. 76 лб.
В. ЮХНИН
ЗАРНИ КЫВ
Пьеса-мойд
КОМИ ГОСУДАРСТВЕННӦЙ ИЗДАТЕЛЬСТВО
СЫКТЫВКАР 1943
{Луздор Вась @ Зарни кыв @ пьеса-мойд @ В. Юхнин. Зарни кыв @ 1943 @ Лб. 3–76.}
УЧАСТВУЙТӦНЫ:
1. Василиса — дӧва-мам, ар 60 нывбаба
Василисалӧн пи-ныв:
2. Петыр — кузнеч
3. Анна — швея
4. Ӧльӧксан — багатыр
5. Иван — охотник, ар 60 жӧ
Иванлӧн пи-ныв:
6. Ӧндрей — плотник
7. Мича Елена
8. Великӧй Мудрец
9. Салдат — Мудрецлӧн слуга
10. Первой ратник
11. Мӧд ратник
12. Дас квайт багатыр
13. Некто
14. Дед Мороз
15. Содтӧд: сюра бесъяс, мужчинаяс, женщинаяс да ош Мишка.
I ДЕЙСТВИЕ
ПЕРВОЙ КАРТИНА
Действие мунӧ Василиса керка ӧшинюлын, мойд сяма мича садйын шондіа тувсов лунӧ. Ӧльӧксан видлалӧ ассьыс вын-эбӧссӧ — мачасьӧ пудӧвӧй гираясӧн. Мамыс пукалӧ креслӧын, Анна сулалӧ кильчӧ вылын. Найӧ зіля видзӧдӧны мачасьӧм вылӧ. Кылӧ, ворсӧ кыпыд музыка. Сійӧ вочасӧн матысмӧ. Природалӧн хор чуксалӧ Ӧльӧксанӧс подвигъяс вылӧ. Ставыс заводитӧны кывзыны хорлысь сьылӧм.
Хор. Му вылын царство сэтшӧм эм:
Дзор быгъя саридз пасьта сійӧ,
Войвылас йи оз сывлы нэм,
Лунвылыс вӧйӧма цвет пиӧ.
Сы вылӧд друг он лэбышт-мун,
Сы весьтті шонді кывтны мудзӧ,
И лыдтӧм сэні озырлун,
Быд морт, мый кӧсйӧ, сійӧ-й судзӧ.
Сэн повтӧм сьӧлӧмаяс тыр,
И быдӧн ӧти-мӧдлы ёртъяс.
Сэн быдмӧ-кисьмӧ багатыр,
И абу места сылы гортас.
Анна. Ті кылад, мамӧй, Ӧльӧксан?
Нин коймӧд асыв тадзи сьылӧ.
Василиса (сувтӧ).
Ме тайӧс виччыси нин вояс.
Мун, Анна, чукӧст Петыр воктӧ,
Суседъясыдлы юӧрт тшӧтш.
Зэв ылӧ туйӧ ыста Ӧльӧксанӧс.
Анна. Дзик пыр жӧ ветла, дона мамӧй (мунӧ).
Василиса (кинас корӧ Ӧльӧксанӧс).
Ме аддза талун, муса пи,
Бур делӧ вылӧ дась тэ мунны.
Ӧльӧксан (мамыслы копыртчылӧмӧн).
Му помас мунны важӧн дась
И вӧчны, мый кӧть меным тшӧктан.
Эг прӧста тэрмась вояс чӧж
Ме быдмыны и кызны.
Виръяйӧс прӧста ме эг топӧд
Да вежӧрӧс эг паськӧд.
Василиса. Ме эска тэныд, сьӧлӧмшӧр.
Вай видзӧд ме вылӧ и кывзы.
Пырӧны Анна, Петыр, Иван, Ӧндрей да мича Елена. Пасьтасьӧмаӧсь профессия сертиныс лӧсялана паськӧмӧ, но мичаджыка обычнӧй дорысь.
Тшӧтш кывзы, менам ыджыд пи —
Дон кӧртӧн вӧдитчыны кужысь.
И, Анна, тэ, бур йӧзлы коді
Шӧвк паськӧм бурӧс кужӧ вурны.
(Копыртчӧ суседъясыслы.)
Зэв ыджыд чолӧм сусед мортлы —
Звер-пӧтка яйӧн вердысь батьлы!
Ӧндрейлы чолӧм! Зарни киыд
Эз ӧти керка тэнад вӧчлы!
Медыджыд копыр тэд, Елена.
Мичлуныд йӧзлы сідз жӧ муса,
Кыдз югыд шонді тувсов лунӧ!
Иван. Енвевтсянь муӧдз, Василиса,
Став рӧдвужсяньным тэныд чолӧм!
Василиса. Ме кора пуксьыны, Иван охотник.
Иван. Зэв ыджыд аттьӧ (пуксялӧны).
Василиса (Ӧльӧксанлы).
Ме ыста, пиӧй, тэнӧ сэтчӧ,
Кӧн рытсёр пӧртмасьӧ гӧрд кыа,
Кӧн миян царстволӧн му помыс.
Тэ аддзан сэтысь гажа мыльк,
Мыльк йылысь куим пожӧм.
На улын тэнад дона батьыд
Кыз муӧн личкӧма сэн узьӧ.
Ӧльӧксан пидзикокасьӧ, копыртӧ юрсӧ.
Тэ лоин ыджыд нин, эн шогсьы.
Шоглуныд мортӧс виӧ.
Ӧльӧксан (лыбӧдӧ юрсӧ).
Ог шогсьы, дона мамӧй, ог...
Василиса. Сувт, пиӧй, чеччы. Батьыд кодьӧн
Зіль лоны морттуйнад.
Ӧд батьыд тэнад вӧлі багатырӧн!
Иван. Бур слава олас сы йылысь нэм чӧж:
Эз жалит асьсӧ дона муным вӧсна!
Ставӧн (сувтлӧны).
Бур слава сылы нэмъяс чӧж!
Иван. Ми вӧлім сыкӧд орччӧн сэк,
Кор мустӧм вӧрӧг уськӧдчис ми вылӧ,
Мед югыд царствонымӧс сотны,
Нэм кежлӧ дорны сіма цепӧн
И вӧля миянлысь и ки-кок,
Мед синъяс тупкыны и кыввор
Нэм кежлӧ мырддьыны да пемӧс,
Дзик пемӧс туйӧ видзны.
Эз повзьы батьыд. Лэчыд сабля,
Кыдз чардби, югъяліс сы киын.
Ставыс чукӧртчӧны Иван гӧгӧр.
И кокъяс улас водіс турун моз
Сьӧд вира йӧзлӧн шойяс чукӧр.
Тадз лун дай мӧд. Ми отсалім мый вермим.
Шой чукӧр мӧдіс вевттьыны нин батьтӧ.
А сійӧ шырис, шырис, шырис...
Нин кывны мӧдіс музыкалӧн шы —
Враг вылын вермӧм йылысь юӧр.
А сійӧ ытшкис, ытшкис, ытшкис...
Но друг...
Ӧльӧксан. Мый друг?..
Иван. Друг видзӧдам... Ой, шудтӧм здук...
Бать кисьыд усис лэчыд сабля...
И ачыс мӧдіс пӧрны, пӧрны...
Петыр. Код вермис сӧтны багатырлы?
Иван. Эз некод вермы, эз. Шой чукӧр костті,
Эг тӧдлӧй некод, кыссьӧма змея
Да чушкӧм батьтӧ яда кывнас.
Ставыс шензьӧны.
Ӧльӧксан. Ок, шудтӧм тайӧ здук!..
Петыр. Дон кӧртӧн змейсӧ колі сотны...
Ӧндрей. Кыз керъяс костӧ лямӧдны дзик пыр...
Анна. Пеж сьӧлӧм шӧрас сюйны дзирыд ем...
Елена. Йӧз лӧглун биӧн дзикӧдз сотны...
Василиса (Иванлы).
Эн вунӧд висьтавны томйӧзлы:
Змеяыд ловйӧн кольӧма ті сьӧрысь —
Пӧганӧй муӧ удитӧма мунны.
Иван (копыртӧ юрсӧ).
Змеяыд пышйис миян сьӧрысь,
Пӧганӧй муӧдз удитӧма мунны.
Василиса (стрӧга).
Эн вунӧд висьтавны томйӧзлы:
Пӧганӧй муас паныдасьӧм бескӧд
Да пон ног свадьбуйтлӧма сыкӧд.
И кывсьӧ важӧн — налӧн чужлӧм
Дзик аслыссяма гундыр-пи.
Иван. Да. Кывсьӧ татшӧм гундыр-пи.
Мед сабляӧн он вермы сӧтны,
Юр сылӧн абу. Ки-кок пыдди —
Нёль крук нёль дорӧ, медым ӧтдруг
Ад вомас сюявны мый сюрӧ
И лунвылысь, и войвылысь,
И асыввылысь, рытыввылысь.
Василиса. Кын из кодь сылӧн кӧртысь сьӧлӧм,
Оз мӧрччы йӧзлӧн шог-печаль,
Оз гажӧд нимкодьлун ни шудлун,
И сӧвесть абу гутлы нумӧн.
Иван. Кыт мунӧ тайӧ юртӧм гундыр,
Сэт ставыс сьӧдасьӧ, и пӧим,
Куш пӧим кольӧ сійӧ бӧрся.
Ӧльӧксан. Пӧганӧй муыс кодарланьын?
Иван. Зэв ылын, пиӧй. Тайӧ муыс
Сёр рытся кыа сайын, кытчӧ
Эм туйыс сӧмын ӧти —
Морозъяс оланін пыр
Да багатыр гу вомӧн.
Ӧльӧксан. А выныс гундырлӧн ыджыд-ӧ?
Томйӧз серӧктӧны.
Петыр. Он-ӧ нин кӧсйы гундыр дінӧдз?
Ӧндрей. Он-ӧ нин ас кокӧн тэ сёян
Сы вомӧ нуны асьтӧ кӧсйы?
Иван. Зэв ыджыд, пиӧй. Сылӧн выныс
Пӧганӧй зелляын. Кор кодкӧ
Кӧть ӧтчыд видлас тайӧс сылысь,
Оз вермы кутчысьны нин мӧдысь.
Коймӧдысь юас — телепит,
Нин бара кыскӧ сійӧс юны,
Кыдз пьянник мортӧс. Он и тӧдлы,
Морттуйыс эновтас пыр кежлӧ
Да кольӧ сӧмын зверлӧн мода:
Пӧсь вир кӧ сетан, ассьыс мамсӧ
Пыр дась нин вузавны та вылӧ.
Тшыг пон моз служитӧны найӧ
Проклятӧй гундырлы и пон моз
Пеж ловсӧ видзӧны, мед некод
Эз вермы перйыны. Но кывсьӧ,
Лёк гундыр лов пӧ вермӧ босьтны
Куш ӧти сэтшӧм багатыр,
Та вылӧ кодӧс благословитас
Мудрец великӧй, коді олӧ
Медпаськыд царствоын дзик шӧрас,
Хрустальнӧй керкаын. Но сюрны
Зэв абу кокни сэтчӧ.
Ӧльӧксан жугыльтчӧ.
Василиса. Ме тӧда бура, муса пи,
Бать сьӧлӧм пессьӧ морӧс пытшкад.
Дай вирыс сылӧн. Но эн вунӧд —
И шонді первой лыбӧ, а оз лэччы:
Быдторлы индӧм аслыс кад.
Мог тэнад ӧні — мунны сэтчӧ,
Кӧн, муӧн личкӧм, узьӧ дона батьыд.
Ӧльӧксан. Мед тэнад шуӧм, дона мамӧй,
Мем лоас кывшутӧг — закон.
Василиса. Тэ локтан мыльк вылӧ, и вылас
Медмича цветъяс быдты уна.
А гӧгӧр пуксьӧд садъя вӧр
Да зарни букваясӧн гиж
Медгажаинас тадзи:
«Тан узьӧ батьӧй-багатыр.
Священнӧй тайӧ места!»
Ӧльӧксан (копыртчӧ).
Став лоӧ вӧчӧма. Ме дась
Дзик пырысь мӧдӧдчыны сэтчӧ.
(Сувтӧ пидзикок вылас.)
Но ӧтитор, эн дивит, мамӧй,
Куш ӧтитор ме кора тэнсьыд:
Лэдз менӧ мунны батьӧй дінӧдз
Морозъяс оланін пыр.
Ставӧн (шензьыштӧны).
Морозъяс оланін пыр?
Анна (мамыслы).
Эн, мамӧй, лэдз. Ачыд жӧ бӧрнас
Лун-войяс шогсьыны век мӧдан...
Василиса думайтӧ. Сэсся загадочнӧя, но гордӧя видзӧдлӧ пиыс вылӧ да пырӧ керкаӧ. Ӧльӧксан виччысьӧ мамсӧ.
Иван. Вот тайӧ быдмӧ пи! Ме аддза,
Змей рӧдлы водзӧс дона батьсьыс
Тшук мынтас коркӧ.
Петыр. Толькӧ
Тырмас-ӧ сылӧн лӧглун биыс
Морозъяс оланінсӧ вуджны?
Ӧндрей. Он-ӧ тэ ышнясь, муса друг?
Елена (Анналы).
Мед шуас мамыд: «Том на
Сэт мунны тэныд, муса пи».
Василиса (петӧ керкаысь, киас ларчик, Ӧльӧксанлы).
Морозъяс оланін пыр тэнӧ
Благословита мунны, дона пиӧй!
Сулалысьяс вашкӧдчӧны ӧти-мӧдныскӧд да гусьӧникӧн мунӧны.
А отсӧг пыдди тэныд сета
Венчальнӧй зеркалӧ ме ассьым.
Кор йӧрман мыйыськӧ зэв ёна,
Сэк тайӧ зеркалӧӧ видзӧд.
Сэсь аддзан тэ куш ӧтитор —
Сэсь аддзан зарни кыв волшебнӧй.
И мыйӧн синмад сійӧ усяс, —
Эн вунӧд шуны сійӧс гора.
Ӧльӧксан. Мый ещӧ тшӧктан, дона мамӧй?
Василиса (видзӧдлӧ, мед некод оз кыв).
Но, пиӧй, тӧд: быд видзӧдлӧмысь
Ме мынта олӧмӧн.
Ӧльӧксан (повзьӧ).
Быд видзӧдлӧмысь чинӧ тэнад олӧм?
Василиса. Быд видзӧдлӧмысь чинӧ ӧти во.
Ӧльӧксан (сетӧ бӧр зеркалӧ).
Ог кӧсйы, менам дона мамӧй,
Мед ме вӧсна тэ дзормин...
Василиса (торкӧ).
Зэв сёр нин бергӧдны. Тэ ӧні
Мем бӧр кӧ сетан, ӧти войӧн
Тэ вӧсна тӧждысьӧмла дзорма.
Ӧльӧксан. Мый вӧчны меным?
Василиса. Эн тӧждысь-шогсьы, муса пиӧй,
Быд ыджыдтор, кыдз овлӧ пыр,
Ас пыдди дань — морт олӧм корӧ.
А жаль кӧ тэныд ассьыд мамтӧ,
Ме сета содтӧд — бур сӧвет:
Тэ сьӧрысь лоӧ быдлунсяыс,
Быд здукӧ шыасяс, век дась,
Куж сійӧс гӧгӧрвоны, кывны.
Волшебнӧй кыв жӧ медым вӧлі
Тэ синъяс дінсянь сайӧд сайын.
Ӧльӧксан (радлыштӧ).
Зэв мудрӧй велӧдӧмыс тайӧ!
(Сюйӧ зеркалӧ питшӧгас.)
Ӧдйӧ пырӧны петавлысьяс. Иван вайӧ лыжи, Анаа — уна рӧма кышан, Петыр — чудо-пищаль, Ӧндрей — чача-керка, Елена — шаль. Ставыс тэрмасьӧны сетны Ӧльӧксанлы.
Иван. Зэв кузь да тӧдтӧм лоӧ туйыд.
Но медся сьӧкыд лоӧ мунны
Морозъяс оланін пыр. Тэныд
Ас кокысь лыжиясӧс сета.
Чож кока кӧръяс кысӧн эжлі
Ме том дырйи на тайӧс.
Ни мудер руч, ни арсёв кӧин
Эз вермыв дзебсьыны, кор вӧтчи
Ме на бӧрся та вылын!
Анна (торкӧ Иванӧс).
Тэд, вокӧй, сета уна рӧма кышан.
Ни веж мороз, ни гожся шонді
Оз йиджны пытшкӧсас, век ӧткодь,
Дай цветыс вежсьӧ сэтшӧм ногӧн,
Кыдз кӧсъян ачыд!
Петыр (торкӧ Аннаӧс).
Оз лӧсяв туйӧ молодечлы
Куш киӧн петны. Тэныд дори
Ме чудо-пищаль, кодысь позьӧ
Сы ӧдйӧ лыйлыны, мый весиг
Он удит лыддьыны, а инман
Тшук сӧмын сэтчӧ, кытчӧ кӧсъян!
Ӧндрей (торкӧ Петырӧс).
Кор узьны-шойччыны тэд ковмас,
Со тайӧс ловшынад тэ пӧльт,
И артмас мича керка!
Елена (торкӧ Ӧндрейӧс, заводитӧ сьывны).
Зэв мича, гашкӧ, ылі муыд,
И йӧзыс сэні лабутнӧй да шань.
Но медым оз вун гортлань туйыд,
Ныв юрысь сета ассьым дона шаль.
А лёк кӧ тэнсьыд туйтӧ потшас,
И босьтас тэнӧ ас киас печаль,
Тэ разь да видзӧдлы та вылӧ, —
Кыдз киӧн босьтас сійӧс дона шаль!
Ӧльӧксан (нимкодьысь, первой Иванлы).
Эн лыддьы менӧ чорыд мортӧн,
Бур сусед Иван-охотник,
Но лыжи босьтны ме ог вермы.
Ме кӧсъя, медым кӧдзыд места
Сэн менӧ велӧдас, кыдз лыжи
Мем вӧчны аслым.
Иван. Со тэ кутшӧм!..
Ӧльӧксан (Анналы).
И тэ эн лӧгась, дона чойӧй,
Мый кышан тэнсьыд ме ог босьт.
Морозкӧд аслас оланінас
Ме кӧсъя тӧдмасьны...
(Петырлы.)
А чудо-пищаль, дона вокӧй,
Век мӧдас сайӧдны ас саяс
Вын-эбӧс менсьым, кыдзи шонді
Блед тӧлысьӧс.
(Ӧндрейлы.)
Ог кӧсйы,
Мед тэнад керка, муса друг,
Мем лёктор вӧчис! Керка цветӧн
Ог кӧсйы лоны. Войвыв турӧб
Да арсёв войяс видласны мед менӧ.
Ӧльӧксан сувтовкерӧ. Елена вевттьӧ чужӧмсӧ дона шальӧн. Ставыс виччысьӧны, мый шуас водзӧ Ӧльӧксан.
Василиса (Ӧльӧксанлы).
Ас вылӧ эскӧм — ыджыд вын...
Дай сьӧкыдлуныд — мам, кӧть не рӧднӧй.
А век жӧ велӧдӧ, кыдз овны. Толькӧ
Эн тэрмась бергӧдчыны мышкӧн
Код дінӧ, аддза, сьӧлӧм тэнад кыскӧ.
Подарок нывлӧн — шоныд би,
Любовыс сылӧн — тышлы муса вок.
Эн бӧрыньт сійӧс, кодтӧг некыдз
Му вылын оз позь овны.
Иван (Ӧльӧксанлы гажаа).
Эн виччысь, зонмӧй, паныд тӧв,
Кор ньылыд тэныд пӧльтӧ бура!
Петыр. Зэв ӧдйӧ лэпты туйӧ парус,
Мед дурклун вежӧртӧ эз вен!
Анна да Ӧндрей мигайтӧны Ӧльӧксанлы, мед сійӧ босьтас шальсӧ.
Ӧльӧксан (Елена ордысь босьтӧ шаль, топӧдлӧ сійӧс морӧс бердас).
Ог вермы кутны ассьым нимкодь...
Ме тайӧс тэнсьыд виччыся нин дыр.
Эн дивит, мамӧй, и ті ставныд,
Ас ордын кӧсъя видзны тайӧс пыр.
Анна. Тэ эськӧ важӧн тадзи, вокӧй,
Ӧд тайӧс кӧсъямӧй и ми.
Ӧльӧксан (гажаа Еленалы).
Мый шуны та вылӧ? Ме аддза,
Оз тырмы тэнад гаж, Елена!
Кузь туйӧ колльӧдчӧмыс праздник
Мед вӧлі миян. Еджыд юсь моз
Тэ бордъяс шевгӧдлы и кывтны
Сад шӧрӧд сьылігтырйи босьтчыв
Василиса (Еленалы).
Ми корам ставӧн: еджыд юсь моз
Сад шӧрӧд сьылігтырйи кывтны.
Елена пыркнитӧ юрнас, паськӧдӧ кияссӧ да первой плавнӧ, а сэсся ӧтарӧ ӧддзӧмӧн йӧктӧ да сьылӧ.
Елена. Кывтӧ лебедь, кывтӧ юсь.
Лебедь бӧрся зонмӧй сюсь
Вӧтчӧ, медым кутыштны,
Кутыштны да окыштны.
Эн на, зонмӧ, сибӧдчы,
Эн на, пиӧй, матыстчы,
Заслугаыд ичӧт на,
Заслугаыд дзоля на.
Ме кӧ бордӧс паськӧдла,
Кымӧр дінӧдз качӧдла.
Колян бордтӧм сӧкӧл моз,
Колян стрӧймӧм рака моз.
Кӧсъян кӧ бордъясьны,
Кӧсъян кӧ вӧтчыны,
Йӧзлы ыджыд буртор вӧч,
Сьӧлӧмсяньыд бурӧс вӧч.
Йӧзыс тэныд борд сетас,
Йӧзыс сӧкӧл борд сетас,
Сэки-й вӧтчы ме бӧрся,
Сэки-й гоньяв ме бӧрся!..
Занавес пӧдлассьӧ сьылігкостіыс.
МӦД КАРТИНА
Священнӧй места. Памятник гӧгӧр быдмӧны цветъяс да садъя пуяс. Медся тыдаланінас гижӧма зарни букваясӧн «Тан узьӧ батьӧй-багатыр. Священнӧй тайӧ места!» Шуйгаладорас ӧтара лыска чом. Лӧнь рыт. Музыка подражайтӧ вӧрса пӧткалы. Сцена вылын куйлӧ ош. Сійӧ кылӧ Ӧльӧксанлысь воӧм. Бӧр успокаивайтчӧ. Киас ва тыра туиса петкӧдчӧ Ӧльӧксан, сьылігмоз киськалӧ цветъяс.
Ӧльӧксан. Медбӧръяысь тіянӧс
Ключа ваӧн киськала.
Метӧг менсьым пиянӧс
Шоныд зэрыс мыськалас.
Цветъяс, менам дзоридзьяс,
Батьлысь гуӧс мичӧдӧй;
Мамлысь ыджыд сьӧлӧмсӧ
Важъя шогысь личӧдӧй.
Аддзад, кутшӧм ывлаыс —
Нимкодясьӧ, сералӧ.
Аддзад, кыдзи вӧр-ваыс
Кыа водзын вералӧ.
Узь жӧ, дона батюшӧй,
Тэнад уджыд эштӧма.
Тэысь лютӧй вӧрӧглы
Водзӧс лоӧ вештӧма.
Локтӧ чом дінӧ, пуксьӧ чом водзӧ. Здук мында чӧв, думайтӧ. Ош тайӧ кадӧ бара кылӧ кодӧскӧ, мунӧ сцена сайӧ. Ӧльӧксан аслыс.
Мый вӧлі тшӧктӧма мем — ставсӧ,
Дзик ставсӧ лои вӧчӧма. Но сьӧлӧм,
Эз бурмы тайӧн менам сьӧлӧм.
Зэв ыджыд лӧглун морӧс пытшкӧс
Лёк дой моз зэлӧдӧ. И кытчӧдз
Змей рӧдлы водзӧс оз ло мынтӧм, —
Ме абу олысь рӧднӧй гортын!
Здук мында шог-чӧв. Тайӧ кадӧ сцена вывті вуджӧны гусьӧн куим бес. Найӧ ӧткодь сьӧд плащаӧсь, йӧз кодьӧсь.
И мыйла ме эг юась лючки,
Кор позис юасьны, кыт водзӧ
Пӧганӧй муӧ туйыс мунӧ?
И мыйла матушкалы сэки
Эг усь, эг копыртчы ме кокас,
Мед благословитіс сійӧ менӧ,
Кӧть мый, а мӧдӧдчывны сэтчӧ,
Мудрец великӧй кӧні олӧ?
Чӧв усьӧ, думайтӧ.
Сцена вылӧ петкӧдчӧ сынисадь повзьӧм бес. Сы бӧрся — ош. Ош пӧрӧдӧ бесӧс, быгльӧдлӧ, курччалӧ. Ӧльӧксан аддзӧ тайӧс.
Ок, мустӧм, вӧрса! Сідзи-й тӧд,
Морт рӧдысь кодкӧ сюрӧм лапа улас.
Котӧртӧ, ошкӧс кутӧ пельясӧдыс, нӧйтӧ.
Тэд, вӧлӧм, вынсӧ мортлысь тӧдны
Зэв важӧн окота! Вай, сідзкӧ,
Зон, видлы, пробуйт. Гашкӧ
Он сэсся кутчысь мӧдысь да коймӧдысь.
Ош мурзӧ, кӧсйӧ водзсасьны. Ӧльӧксан скӧрмӧ, ошкӧс гурилюкӧн мӧдӧдӧ чой горулӧ, вӧрӧ.
Да тэ тай збыльысь чайтчан ёнӧн?.
На, сідзкӧ, ещӧ да эн вунӧд
Бать-багатырлысь томджык писӧ.
А нимӧй менам — Ӧльӧксан!..
Бӧр локтӧ куйлысь морт дінӧ. Чайтӧ сійӧс лючки мортӧн.
Тэ кытысь ачыд, коді лоан?
Куйлысь муртса вӧрӧ. Сьӧкыда мыйкӧ висьталӧ, гӧгӧрвоны оз позь.
Час, сідзкӧ, котӧртла ключ вала...
Ключ валӧн вын эм бурдӧдан.
Ӧльӧксан, туиса, котӧртӧ вала. Ӧдйӧ петкӧдчӧны кык бес.
Первой бес (мӧдыслы).
Вай ӧдйӧ татысь тайӧс ну
Ю мӧдлапӧлад. Ачыд бӧр
Мед вӧлін коймӧд войнас.
Мӧд бес босьтӧ куйлысьӧс. Первойяыс водӧ сы местаӧ.
Мӧд бес (первойяыслы мудера).
Мем эськӧ водзджык колӧ тӧдны,
Кыдз мӧдам юксьыны, кор вермам
Ас муӧ мудерлунӧн нуны
Ми тайӧ молодечсӧ.
Тэд кодсӧ колӧ: Ӧльӧксансӧ
Али зарни кывсӧ сійӧ ордысь?
Первой бес (кывзыштӧ мусӧ, быттьӧ повзьӧмӧн).
Ме кыла чорыд кокшы гым:
Тшук кылӧ ачыс воӧ матын.
Вай весась ӧдйӧджык, а юкны
И бӧрынджык ми вермам.
Мӧд бес ӧдйӧ мунӧ. Первойяыс лыбӧдыштлӧ юрсӧ да шуӧ мунысьлань.
Пайщик ӧд тожӧ! Мустӧ нёняв!
Ӧтнам кӧ верма нуны Ӧльӧксансӧ,
Сы сьӧрысь лоӧ-й зарни кылыс.
Ӧдйӧ чӧв-лӧньӧ. Котӧртӧ Ӧльӧксан ва тыра туиса. Сійӧ ӧтчыд киськыштӧ ваӧн — бес вӧрзьыштӧ; мӧдысь киськыштӧ — бес пыркнитӧ юрнас; коймӧдысь киськыштӧ — бес пуксьӧ.
Бес. И дыр жӧ узьсьӧм менам, уф!..
Ӧльӧксан (серӧктӧ).
Нэм чӧжтӧ гашкӧ узин тані,
Ключ ваыс кӧ эз отсав тэныд.
Кокпӧвнад кӧнкӧ, сідзи-й тӧд,
Нин мӧдар югыдінас вӧлін.
Бес (быттьӧ вежӧртӧ).
Да энлы, энлы... Вои татчӧ...
Нин аддза сійӧс, мый ме корси,
Мед муӧдз копыртчыны сылы...
Ӧльӧксан (чуймӧ).
Тэ вайин копыр татчӧ? Кодлы?
Бес. Священнӧй месталы, кӧн узьӧ
Бать-багатыр зэв важӧн.
Ӧльӧксан (радлыштӧ).
Со, вӧлӧм, кутшӧм мортӧс менам
Смерть киысь мездыссьӧма!.. Кыдзи
Кӧть нимыд аслад да кысь воин?
Бес (быттьӧ недоверчивӧя).
А тэсӧ ачыд коді?
Ӧльӧксан. Бать-багатырлӧн лоа пи ме.
Бес (быттьӧ шензьыштӧ).
Бать-багатырлӧн пи! Сё шудӧй!
Абу-ӧ томджык пиыс, Ӧльӧксаныс?!
Ӧльӧксан (аслыс).
И тайӧ тӧдӧ батьӧй йылысь...
Но менӧ — кутшӧм ногӧн?
(Пукалысьлы)
Эн ылав тэ: ме Ӧльӧксан.
Бес. Вот тайӧ чудеса, ме ог кӧ вӧтась!
А нимӧй, тӧдны кӧ тэд колӧ,
Зэв кокни менам: Некто.
Ӧльӧксан (тӧждысьӧмӧн шензьыштӧ).
Да со жӧ кутшӧм овлӧ мортыд,
Кор сылы нимкодьлуныс каяс
Стӧч зобйӧдзыс. Сэк сылӧн
Куш асьсӧ радейтӧмыс кольӧ...
Вай пырам чомйӧ, дона Некто.
Ӧд регыд лоӧ асъя ыркыд...
Кӧсйӧ чеччӧдны.
Некто (кӧсйӧ чеччыны, но шлоп-пуксьӧ бӧр).
Ой-ой, ой-ой!.. Тай менсьым кокӧс
Проклятӧй ошкыд чеглӧма. Мый ӧні
Ме кута вӧчны чегӧм кокнас?
Ӧльӧксан (повзьӧ, кӧсйӧ видлыны чегӧм коксӧ).
Ок, мустӧм ош!.. Вай, нолтӧсь, видла...
Некто (оз лэдз видлыны).
Ой эн, ой эн... Пропалӧ олӧм...
Кыдз муна гортӧ ӧні? Коді
Семьяӧс вердны мӧдас менсьым?..
Ӧльӧксан (шогсьӧ).
Мый вӧчны меным?.. Кутшӧм отсӧг,
Вай висьтав, верма тэныд сетны?
Некто. Куш ӧтиӧс... Эм миян
Старука сэтшӧм, коді йитлӧ
И чегӧм лы и орӧм сӧн.
Ӧльӧксан. Тэ кӧсъян, медым тэнӧ сэтчӧ
Ме нуи аски жӧ?..
Некто. Зэв сёр нин лоӧ тайӧ аски.
Пӧсь йывсьыс сӧмын йитлӧ сійӧ.
Ӧльӧксан. Ылын-ӧ гортыс сылӧн? Нуны
Пӧсь йывсьыд удита-ӧ тэнӧ?
Некто. Дзик пыр кӧ нуан, удитан.
Ӧльӧксан. Вай сідзкӧ пуксьы пельпом вылӧ
Да инды туйсӧ, кытчӧ мунны.
Ӧльӧксан пуксьӧдӧ Нектоӧс пельпомъяс вылас, кӧсйӧ мӧдӧдчыны.
Ми воам-лэбыштамӧй здукӧн...
Некто (пӧръясьӧ).
Бать сьӧлӧм пессьӧ тэнад морӧс пытшкын.
Ӧльӧксан (друг кутыштлӧ сьӧлӧмсӧ, аслыс)
Но висьны сійӧ мӧдіс менам...
Эз-ӧ нин сибав сы дінӧ печаль?
Некто (чуймӧ).
Мый сайын лои?.. Мӧдӧдчам.. Со туйыс!..
Ӧльӧксан некымынысь воськовтӧ, бара кутлӧ морӧссӧ, сувтовкерӧ. Некто тӧждысьӧ.
Ӧльӧксан (аслыс).
Оз-ӧ нин тайӧ быдлунсяыс
Мем тшӧкты видзӧдлыны шаль?
Некто (зільӧ, мед Ӧльӧксан мӧдӧдчас).
Со туйыс, эсыланьын, мися...
Ӧльӧксан (Нектолы).
Тэд, дона Некто, аддза, ёна шог...
Некто. Да, да... Мем шог, ой, шог... Вай
ӧдйӧ...
Ӧльӧксан (торкӧ).
Сейчас ми видзӧдламӧй шаль, —
Кыдз киӧн босьтас миянлысь печаль.
Ӧльӧксан мунӧ чом дінӧ, Некто полӧ, и аслыс окота аддзывны шаль.
Некто (аслыс).
Мыйсяма ещӧ штука сылӧн эм?..
Ӧльӧксан (чом водзӧ лэдзӧ Нектоӧс).
Бур гӧстьӧн, Некто, лолы кӧть здук кежлӧ.
Пыр чомъяс, пуксьы, личӧдчы... Ме аддза,
Тэд кӧдзыд, йирмӧг босьтӧ тэнӧ...
Некто (дрӧжжитӧ полӧмысла, дась пышйыны).
И збыльысь кӧдзыд талун войыс...
Ы-ы...ы-ы... Мед оз кӧть пужъяв...
Ӧльӧксан тайӧ кадӧ перйӧ дона шаль, паськӧдӧ. Некто вочасӧн заводитӧ гажмыны, весиг вунӧдлӧ «чегӧм» кок йывсьыс, сувтыштлӧ. Сэсся серӧктӧ, варовмӧ.
Хи-хи, хи-хи... Мый тайӧ сэтшӧмыс?...
Кысь тэныд тайӧ? Хи-хи... Вот дивӧ...
Да энлы жӧ... Вот чудесаыд...
Мем лои сэтшӧм гажа, долыд,
Мый весиг миян донтӧм зелля
Оз вермыв гажӧдлыны тадзи...
Ӧльӧксан (дрӧгнитӧ).
Эм тіян донтӧм зелля? Кӧні?
Некто (вунӧдчӧ, заводитӧ ошйысьны).
Да, да!.. Эм сэтшӧм му, ме кытысь вои.
Ой, кутшӧм тайӧ миян му!
Сэн рай кодь дзик! И кӧдзыд тӧлысь
Оз некор дзебсьыв кымӧр сайӧ!
Сэн нывъяс — мыйта тэныд колӧ.
Том мортлы тайӧ, дерт, зэв любӧ...
Да, да... Эм донтӧм зелля тшӧтш.
Он ю да вӧзйӧны. А юан —
Друг ставыс веськодь тэныд лоас.
Ӧльӧксан (аслыс).
Мый кыла ме?..
Некто (весиг куньӧ синъяссӧ).
Эм ещӧ миян кока изки.
Не сэтшӧм, дерт, пызь коді изӧ
Пыр йӧзлы, скӧтлы... Тайӧ ачыс
Зэв ӧдйӧ ветлӧдлӧ му вывті.
Ӧльӧксан (чуймӧмӧн видзӧдӧ Некто вылӧ, шуалӧ аслыс).
Ме аддза сійӧ юрси пӧвстысь
Кык сюр, но дженьдӧдӧма найӧс,
Некто (век синсӧ куньӧмӧн).
И кодыр йӧзыс миян коддзас,
Сэк пуксьӧ та вылӧ и дурны
Юр садьсӧ воштымӧныс мӧдӧ.
Кӧть кытчӧ мун, нинӧм оз кут.
Ас улас изки ставсӧ изӧ,
Куш пӧим кольӧ сійӧ бӧрсянь.
Ӧльӧксан (уськӧдчӧ чомйысь, аслыс).
Ӧк, сӧтана! Абу-ӧ ачыс
Пӧганӧй муысь тайӧ? Мый мем,
Мый вӧчны такӧд ӧні колӧ?
Вай висьтав, быдлунся, тэ меным:
Шырпиӧс моз мем джагӧдны-ӧ сійӧс,
Аль бурджык юасьны кыдз колӧ
Пӧганӧй му йылысь, кӧн олӧ
Змей рӧдлӧн быдтас — юртӧм гундыр?
Тайӧ кадӧ Некто восьтӧ синъяссӧ, дрӧгнитӧ, повзьӧ, гусьӧн видзӧдлӧ Ӧльӧксан вылӧ.
Некто. Мый шуи ме? Мый вӧчӧ Ӧльӧксаныс?
Оз-ӧ нин сійӧ видзӧдлыны кӧсйы
Волшебнӧй кыв вылас? Пропалӧ
Став делӧ менам... ачым тшӧтш...
Ой-ой!.. Тась колӧ меным косны, косны (ӧдйӧ пышйӧ).
Ӧльӧксан (аслыс).
Мем бурджык юасьны. Ӧд тӧдса,
Проклятӧй гундырӧс не вины,
Мудрец великӧй кӧ оз отсав
(Видзӧдлӧ чомйӧ.)
Да кӧн нӧ сійӧ?... Некто!... Некто!..
(Котӧртӧ ӧтилаӧ, мӧдлаӧ.)
Вот труст пӧганӧй... Мыйся дум
Бес юрас кутӧма... (Котӧртӧ корсьны )
Сэк кості кыа югдыштӧ. Садьмӧ колипкай. Кӧкыштӧ кӧк. Кургӧны таръяс. Кылӧны мукӧдпӧлӧс зверь-пӧткалӧн шыяс. Бӧр локтӧ Ӧльӧксан. Пуксьӧ чом водзӧ. Сылы тайӧ гӧгӧрвотӧм.
Вот тадзи-й бӧбйӧдлыны позьӧ,
Тадз ворсны ми вок вылын бура,
Кор оз на тырмы тэнад мудрость,
Кор асьтӧ радейтӧмыд тэнад
Кыз руӧн вевттьӧ тэнсьыд вежӧр...
Збыль ӧмӧй мамлысь дона олӧм
Мем лоӧ дженьдӧдны? Збыль ӧмӧй
Венчальнӧй зеркалӧысь меным
Быть видзӧдлыны зарни кыв?
(Питшӧгсьыс кӧсйӧ перйыны зеркалӧ. Ёна переживайтӧ, шуалӧ мамыслысь велӧдӧмсӧ.)
«Кор йӧрман мыйыськӧ зэв ёна,
Сэк тайӧ зеркалӧӧ видзӧд.
Сэсь аддзан тэ куш ӧтитор —
Сэсь аддзан зарни кыв, волшебнӧй
И мыйӧн синмад сійӧ усяс,
Эн вунӧд шуны сійӧс гора».
Тайӧ кадӧ пӧтка другысьӧн ланьтӧ сьылӧмысь, Ӧльӧксан насторожитчӧ.
Мый ради тайӧ вӧрса пӧтка
Друг ланьтіс гажа сьылӧмысь?
(Аддзӧ: пӧтка лэбӧ муланьӧ.)
Кор сьылысь пӧтка пуяс вывсянь
Чӧв-лӧня ӧдйӧ муӧ сунӧ,
Корсь сылысь вӧрӧг енэжланьысь...
(Аддзӧ.)
Со сійӧ, варыш лэчыд гыжъя!..
Дзик кымӧр дінас. Дзирыд синнас
Му вылысь корсьӧ сёянтор. Но чӧвлы,
Сьӧд вирыд аслад оз-ӧ киссьы!
(Ӧдйӧ корсьыштӧ из.)
Он дыр сэн гӧграв, веськыд сювъя.
Кыз зобйыд регыд гадь моз потас.
(Шыбитӧ изйӧн вывлань. Видзӧдӧ. Кылӧ: мыйкӧ потӧ-клопнитӧ.)
Вот тайӧ да! Стӧч зобъяс шлочкис,
Да сійӧ сылӧн збыльысь потіс,
Кыдз бура зэвтӧм ыджыд гадь...
(Шензьӧмӧн.)
Но энлы, энлы... Кытысь тайӧ
Кыз тшыныс сы гӧгӧр друг лоис?
Дай усьны мӧдіс аслыс ногӧн...
Чуймӧмӧн видзӧдӧ варышлысь усьӧмсӧ кытчӧкӧ ылӧ, рытывланьӧ. Варышлӧн муӧ воӧмысь кылӧ чорыда гымнитіс и эз лӧнь. Ӧльӧксан нӧшта ёна чуймӧ.
Мый тайӧ сэтшӧмыс? Ме аддза,
Сьӧд кымӧр петкӧдчис му помсянь.
Би югӧр тыдовтчис, и кельыд
Друг лоис кымӧр... Абу прӧста...
Кӧн менам зеркалӧ. Мам шуліс:
«Быд ыджыдтор, кыдз овлӧ нэмсӧ,
Ас пыдди дань — морт олӧм корӧ».
Перйӧ зеркалӧ, видзӧдлӧ. Первой шуӧ аслыс.
Куш ӧти зарни кыв ме аддза... (гораа)
ЁРТӦЙ!
Друг заводитӧ кывны тӧвнырлӧн кодь шум. Сійӧ ӧтарӧ матысмӧ. Ӧльӧксан неуна бӧрыньтчыштӧ, шуалӧ аслыс.
Ме аддза эстысь ковёр-самолёт...
Кыдзи чардби лэбӧ сійӧ татчӧ.
Мый вайӧ меным: нимкодь али смерть?...
Со пуксис, чеччис сэтысь морт.
Ме дінӧ воӧ...
Петкӧдчӧ салдат. Локтӧ Ӧльӧксан дінӧ, рапортуйтӧ.
Салдат. Ме ёртыд тэнад! Прикажитӧм
Мем нуны тэнӧ сэтчӧ, кӧні
Мудрец великӧй олӧ-вылӧ!
Ӧльӧксан кутыштлӧ сьӧлӧмсӧ, мыйкӧ кӧсйӧ шуны, но нимкодьысла оз артмы нинӧм.
Быд здук зэв дона. Сійӧ мӧдысь
Оз волы некор. Мӧдӧдчам!
Ӧльӧксан вӧтчӧ салдат бӧрся. Ковёр-самолёт кылӧ вӧрзис-кыпӧдчис, ыламмис. Кылӧ сӧмын загадочнӧй гым. Сцена шуштӧммӧ.
Занавес.
II ДЕЙСТВИЕ
КОЙМӦД КАРТИНА
Дворецпытшкӧсса вит стенаа комната. Сійӧ джуджыд, кыпыд да гажа. Ӧтар-мӧдар веськыд стенъясын ӧдзӧсъяс. Джынвыйӧ паныд стенъясын гырысь ӧшиньяс. Ӧшиньяс пыр тыдалӧны дворецлӧн стариннӧй башняяс. Найӧс югдӧдӧма шондіясӧн. Паныда стеныс тыртӧм. Сы сайын дӧва-мам Василисалӧн комната. Тайӧ комнатаыс воссьӧ бӧрынджык. Занавес воссигӧн муртса кылӧ кыпыд музыка шы. Шуйга ӧдзӧсӧд пырӧны салдат да Ӧльӧксан. Ӧльӧксанлы велавтӧм югыд да мича. Сійӧ вошӧмакодь, оз тӧд, мый вӧчны.
Салдат (вежливӧя).
Вот ми и воим. Пуксьы, шойччы...
Мудрец великӧйлы нин тӧдса,
Мый тані тэ.... Став бурсӧ сиа! (Петӧ )
Ӧльӧксан. Ог эскы аслым: вемӧс али вӧт
Ме ола ӧні?.. Кутшӧм ногӧн
Тадз дрӧжжитігмоз кута сылы
Бур кӧсйӧм висьтавны ме ассьым?
Кыдз вена яндысьӧм ас пытшкысь?
Ӧльӧксан видзӧдӧ керка пытшкӧс. Тайӧ кадӧ музыка матысмӧ, воссьӧ веськыдвывса ӧдзӧс, и сэті пырӧ великӧй Мудрец. Сійӧ пӧрысь нин, джынвыйӧ дзор, но вӧраснас том на.
Мудрец.
Зэв ыджыд чолӧм Ӧльӧксанлы!...
Ми первой пуксям, тӧдмасям,
А сэки-й сёрнитыштам лючки. (Пуксьӧ креслӧӧ.)
Ӧльӧксан (аслыс).
Ме кыла, кыдзи сьӧлӧм бердӧдз
Друг меным локтіс мелі шоныд.
Дрӧж-полӧм бырӧ сэтшӧм ӧдйӧ,
Кыдз бипур вылӧ усьӧм лымчир.
Мудрец.
Мем тӧдса лоис: багатырлӧн
Пи лоан тэ. Дӧва-мам Василиса
Бур делӧ вылӧ ыстывлӧма тэнӧ...
Йӧз нимкодь вылӧ нэмъяс чӧж
Священнӧй места медым олас!
Но кывлі-й мӧдтор ме: морозъяс
Кӧн пырджык овлӧны, тэ сэті
Бать гу дінӧдзыд воӧмыд. Быдӧнлы
Зэв важӧн тӧдса: вермӧ вуджны
Тат сӧмын сэтшӧм повтӧм морт,
Код морӧс пытшкын вына сьӧлӧм
Да виръяй топыд, багатырскӧй.
Мый кӧсъян месянь? Кутшӧм дум
Том сьӧлӧм тэнсьыд йирӧ, ёнтӧ?
Ӧльӧксан.
Ме аддза: тӧдса тэныд ставыс,
Мудрец великӧй. Ӧтитор,
Куш ӧтитор ме кора тэнсьыд.
Мудрец (сувтӧ).
Благословитны гундыр вылӧ
Священнӧй тышӧ?
Ӧльӧксан (копыртчылӧ).
Да! Дзик тайӧ!
Мудрец. Ас кадӧ воин. Юртӧм гундыр
Пӧганӧй лапаяссӧ ассьыс
Да вын нечистӧй лэдзис талань,
Мед югыд царствонымӧс сотны,
Нэм кежлӧ дорны сіма цепӧн
И вӧля миянлысь и ки-кок...
Ӧльӧксан (оз вермы кутчысьны).
Кор, кутшӧм кадӧ сійӧ лысьтіс?
Мудрец. Священнӧй места дінсьыд кодыр
Кос кымӧр дінысь галя изйӧн
Тэ лэдзин варышӧс му вылӧ.
Кор кыліс сэсся чорыд гым
Да кыптіс кымӧр кельыдлӧз.
Ӧльӧксан (шензьӧ).
Так со мый вӧлӧма!...
Мудрец. Эз збыльнӧй варыш сійӧ вӧв, —
Нечистӧй сила, борда бес,
Слугаыс гундырлӧн сэн вӧліс.
Эз збыльнӧй кымӧр сэні вӧв, —
Би сора тшын-бус, кодӧс гундыр
Ад вомсьыс пӧльыштіс миланьӧ.
А тӧдан, мыйла буретш сэки
Пеж вынсӧ лэдзис шонді паныд?
Эз вермы мудерлунӧн гундыр,
Став аслас слугаясӧн, нуны
Пӧганӧй муас багатырӧс.
Эз сяммы пӧръялӧмӧн босьтны
Сы киысь зарни кыв волшебнӧй.
Дай тӧдіс гундыр: багатырыс
Благословиттӧм вӧлі тышӧ.
Злӧдейыд думыштлӧма весиг
Чож кадсӧ панйыны, мед сэсся
И югыд шондісӧ тшӧтш кусны.
Ӧльӧксан (кутӧ морӧссӧ).
Ог вермы водзӧ кутны лӧглун,
Мый пуӧ менам морӧс пытшкын!
Ог вермы кӧртвомавны вынӧс,
Мый чӧжсис меын вӧрӧг вылӧ!
(Уськӧдчӧ пидзикок вылас.)
Благословит, Мудрец великӧй,
Пӧганӧй гундыр вылӧ тышӧ!
Мудрец (чеччӧдӧ Ӧльӧксанӧс).
Благословитны верма батьыд нимсянь.
Но тэнад эм ещӧ и мам.
А мамлӧн кыв — закон!
Ӧльӧксан. Мем сідзкӧ мамӧ дінӧ ковмас
Дзик пырысь ветлыны?
Мудрец. Ми войдӧр
Со тасянь видзӧдламӧй сэтчӧ,
Кӧн олӧ тэнад дона мамыд.
(Мудрец нюжӧдӧ кисӧ паныда стеналань, шуалӧ гораа, тшӧктана.)
Великӧй правда нэмъяс чӧжлӧн!
Тэ дінӧ шыасьӧ морт вежӧр.
Да кӧсйӧ тӧдны, кыдзи олӧ
Зэв ылын тасянь дӧва-мам,
А нимнас — Василиса.
Пот шӧри, воссьы, вежӧс стен,
Кузь верстъяс, дженьдаммӧй шаг выйӧдз,
И гӧлӧс мортлысь мед эз кут
Ни зэр, ни слӧт, гӧра ни пропасть.
Сет-петкӧдлы дзик сідзи,
Кыдз суас здукыс дӧва-мамӧс.
Стена потӧ, воссьӧ. Тыдалӧ Василисалӧн керка пытшкӧс. Сійӧ первой ру пытшкын кодь, сэсся вочасӧн воссьӧ. Керкаын Василиса, Анна, Петыр. Буретш пырӧмаӧсь да пуксялӧны Иван, Ӧндрей, Елена, Ӧльӧксан муртса вермӧ кутны асьсӧ, мед не шыасьны.
Василиса (пукалӧ креслӧын).
Сӧвет ми восьтам. Сёрни лоӧ
Куш ӧтитор йылысь. Беда
Зэв ыджыд царствонымӧс суис,
Код йылысь тӧданныд нин ставӧн.
Ми первой сетам кыв Иванлы.
Иван (пукалӧ).
Пӧсь вирӧн дурмӧм лютӧй зверысь
Нечистӧй сила гундыр скӧрджык.
Злодей злодейсьыс сійӧ. Кӧсйӧ
Сьӧд вынӧн, кривдаӧн му вылын
Кӧзяин туйӧ пуксьыны. Но эм
Великӧй правда. Тайӧ гӧгӧр
Став йӧзлы ӧтувтчыны колӧ.
Неыджыд кост.
Ме ачым пӧрысь нин. Но менам
Вын-эбӧс эм на. (Ӧндрейлы.) Муса пи,
Благословита тэнӧ ылі туйӧ
Священнӧй, ратнӧй делӧ вылӧ.
Тэ киысь ачым босьта чер
Да вежа плӧтник уджад тэнӧ.
Ӧндрей копыртчӧ батьыслы.
Василиса. Стӧч висьталіс Иван.
Ми олӧм ассьыным да царство,
Шудлунӧс, озырлунӧс вермам
Проклятӧй гундырлиысь видзны
Куш правда гӧгӧр ӧтувтчӧмӧн.
(Петырлы.)
Ме тшӧкта, Петыр, дона пи,
Дзик лун и вой, быд здук и час
Оружье — чудо-пищаль дорны,
Мед тырмис сійӧ став войскалы.
(Анналы.)
А ачым босьта пӧрысь киӧ
Ем тэнсьыд, Анна. Мун и тэ
Ӧндрейкӧд тшӧтш. Сэн тэнад сям
Оз лишнӧй ло. Жаль сӧмын ӧти, —
Наказ ог вермы сетны Ӧльӧксанлы.
Ӧльӧксан (вунӧдчӧ, кӧн сулалӧ.)
Ме тані, матушка! Ме кывза!
Василиса оз кыв.
Мудрец. Эн вунӧд: таладорсянь сэтчӧ
Оз кыв ни тыдав.
Ӧндрей (батьыслы).
Лэдз мунны гортӧ, дона батьӧй:
Кузь туйӧ дасьтысьны мем колӧ.
Иван (Ӧндрейлы).
Мун гортӧ, дасьтысь, муса пи.
Ӧндрей петӧ.
Петыр (Василисалы).
Лэдз кузнечаӧ петны, матуш.
Василиса (Петырлы).
Пет, дона пиӧй, уджав зіля.
Петыр петӧ жӧ. Еленалы забеднӧ сыысь, мый сылы эз сетны некутшӧм удж. Анна бурӧдӧ сійӧс. Пӧрысьяс аддзӧны тайӧс. Ӧльӧксан оз вермы кутны асьсӧ, тӧдлытӧг вочасӧн мунышталӧ водзӧ.
Елена (пӧрысьяслы).
Став мичаторйыс белӧй светас,
Став гажыс, нимкодьлуныс чужлӧ
Не сӧмын праздник лунъяс кежлӧ.
Ме кӧсъя лоны буретш сэні,
Кӧн долыд серам, ласков нюмъёв
Би-лэчыд саблякӧд, смеллункӧд
Век вӧлі пуктыссьӧны орччӧн.
(Копыртчӧ батьыслы.)
Сё зӧлӧт батюшӧй, лэдз менӧ
Тшӧтш мунны Аннакӧд, Ӧндрейкӧд.
(Копыртчӧ Василисалы.)
Эн дивит, дона Василиса,
Неладнӧ шуӧма кӧ лоӧ:
Том пиыдлы ме сьӧрысь
Бур юӧр ысты, кодӧс, аддза,
Мам сьӧлӧм шӧрад ӧні кутан.
Ӧльӧксан (аслыс). Елена!...
Иван (кутлӧ Еленаӧс).
Елена менам, югыд шонді!
Ме тӧда, гажтӧм лоӧ тэтӧг.
Но лоӧ гажтӧмджык на сёпӧв,
Тан ачыд жуглясьны кӧ мӧдан.
Мун сэтчӧ, кӧні серам, нюмъёв
Би-лэчыд саблякӧд, смеллункӧд
Век вӧлі пуктыссьӧны орччӧн!
Василиса (Еленалы).
Тэ сьӧрысь юӧр Ӧльӧксанлы
Ме ыста ыджыдӧс. Эн вунӧд,
Кыдз аддзан сійӧс, шуны сылы
Мам кывъяс тадзи: «Муса пи,
Тэ морӧс пытшкын батьлӧн сьӧлӧм
Сэт вирыс ветлӧ багатырскӧй.
Вӧч сійӧс, мый йылысь тэ ӧні
Он дугдыв думайтӧмысь бара».
Ӧльӧксан (ӧдйӧ уськӧдчӧ мамыслань).
Мем яснӧй тэнад сёрни-дум!..
Стена водзын взрыв, пемыд.
Мудрец (нюжӧдӧ кисӧ тэрмасьӧмӧн).
Бӧр тупкысь, йитчы, вежӧс стен!
Бӧр, воськов, нюжав верстъяс кузя!
Стена пӧдлассьӧ. Ӧльӧксан бӧрыньтчыштӧ, ки гугнас вевттьӧ синъяссӧ, ньӧжйӧник бергӧдчӧ Мудрецлань.
Ӧльӧксан (мыжаа).
Ме кора прӧститны... томлунӧй,
Эг тӧдлы, конйыштӧма менӧ...
Мудрец. Томлуныд кӧсйӧмъясӧн тыр,
Кыдз сыла муным тувсов кадӧ,
Но гӧльджык вежӧрӧн, кыдз ачыс
Водз тулыс вотӧсъясӧн гӧль.
Ог мыжав тэнӧ, Ӧльӧксан.
Ӧльӧксан (гажмыштӧ).
Мудрец великӧй, ӧні чайта,
Благословитан гундыр вылӧ:
Ӧд мамлӧн думъяс лои тӧдса.
Мудрец. Мем важӧн тӧдса сылӧн думъяс.
Эз тӧдса вӧв, кыдз мӧдан ачыд
Тэ кутны асьтӧ. Ӧні верма
Благословитны тышӧ гундыр вылӧ.
Но таысь водзджык ещӧ тэныд
Яр би пыр, ва пыр ковмас вуджны,
Му увті прӧйдитны дай воздух
Тшӧтш ковмас видлыны. А сы бӧр
Тэ лэччан мраморнӧй дворецӧ,
Кӧн куйлӧ-шойччӧ менам батьӧй
Да сійӧ телӧ дінын гора
Дзонь дас кык лун и вой век ӧтнад
Здук кежлӧ чеччывлытӧг лыддян
Кыз книга праведнӧйӧс сылысь.
Ӧльӧксан (копыртчӧ).
Став лоӧ вӧчӧма, мый тшӧктан.
Мудрец (пуктӧ кисӧ Ӧльӧксан пельпом вылӧ).
Тэ он ло ӧтнад ыджыд тышын.
Тэд отсӧг вылӧ дас квайт вок
Ме сета рӧдвужнаннас. Тэныд
Чой-вокыд, мамыд, другъяс тэнад
Став вынӧн отсаласны. Тэ дор
Зверь-пӧтка сувтас, вӧр и ва
Кыдз позяс отсаласны тышад.
Эн вошты сӧмын аслыд эскӧм,
Эн вошты зарни кыв волшебнӧй;
Мед сьӧрсьыд лоас дона шальыд,
И верман гундырӧс тэ, виан!
Мудрец здук мында видзӧдӧ Ӧльӧксанлы синъясас, сэсся кузя окыштӧ.
Занавес.
НЁЛЬӦД КАРТИНА
Священнӧй места. Ставыс важкодь, но кыа пыдди ӧшалӧ кельыдлӧз кымӧр. Гым шы муркйӧдлӧ матынджык мӧд картина помын дорысь.
Петкӧдчӧны Ӧндрей, Анна, Елена. Анна нопторъя. Ӧндрей киын чудо-пищаль.
Анна. Со и воим.
Ӧндрей (лыддьӧ).
«Тан узьӧ батьӧй-багатыр.
Священнӧй тайӧ места!»
Анна. Зэв ыджыд слава Ӧльӧксанлы!
Ӧндрей. Зэв ыджыд честь да слава! Мортыд
Став вын да кужӧмлунсӧ ассьыс
Тырвыйӧ пуктӧма. Тадз вермис
Пи сӧмын сэтшӧм, кодлӧн сӧвесть
Дон енэж кодь жӧ сӧстӧм, югыд.
Елена (тӧждысьӧмӧн).
Но кӧні ачыс, Ӧльӧксаныс?
Ставыс видзӧдлӧны ӧти-мӧдныс вылӧ.
Анна. Збыль, кӧні ачыс, Ӧльӧксанным?
Ӧндрей. Час видлам чомсӧ. Пӧим серти
Тан абу тӧдны вермам сійӧс.
Куимнанныс мунӧны чом дінӧ. Анна видлалӧ чом гӧгӧр, Ӧндрей — бипурйысь пӧим. Елена шогӧ усьӧ.
Анна. Ни ӧтитор оз туйдӧд-висьтав,
Мый тані миян Ӧльӧксан.
Ӧндрей. Бипурса пӧим серти тӧдчӧ,
Вель уна вой нин сійӧ тані
Оз узь да ов...
Здук мында чӧв-лӧнь. Тӧждысьӧмӧн видзӧдлывлӧны кельыдлӧз кымӧр вылӧ, тревогаӧн кывзӧны гым шы.
Анна. Дай кымӧрыс тшӧтш мыйкӧ шуштӧм...
Ӧндрей. Гым шыыс аслыссикас, мустӧм...
Анна. Тэд кыдзи кажитчӧ, Елена,
Бурысь-ӧ гым да кымӧр тайӧ?
Елена. Ме буретш вензя ыджыд шогкӧд,
Мый дона мусукӧс эг аддзыв,
Эг вермы мамыслысь ме сылы
Бур юӧр висьтавны. Но кыла,
Гым тайӧ аслыспӧлӧс, мустӧм.
Ӧндрей (сюся видзӧдӧ вӧрӧ).
Ме аддза: пышйӧ кымӧр улысь
И зверь и пӧтка. Тані мыйкӧ
Неладнӧ збыльысь...
Гым чорзьыштӧ, сценавыв нӧшта пемдыштӧ. Анна да Ӧндрей, тӧдчӧ, полӧны.
Анна. А гашкӧ, гундырлӧн нин тайӧ
Тадз кылӧ ловшыыс? Мый вӧчны?...
Ӧндрей (думышттӧг).
Мый вӧчны шуан?.. Эм на кад
Тась косны пырысь-пыр жӧ бӧрлань.
Ӧндрей дась пышйыны. Елена тайӧ кадын венӧ ассьыс шогсӧ, нюммунӧ, гажмӧ.
Елена. Эн тэрмась косны, муса вок,
Эн вунӧд, мыйджык ради татчӧ
Бать ыстіс тэнӧ.
Ӧндрей видзӧдӧ Елена вылӧ да нюммунӧ жӧ, смелмӧ.
Анна. Ӧндрейӧс ратникавны батьыс
Нечистӧй силалы тан воча
Тыш панны ыстіс.
Ӧндрей (чорыда аслыс).
И пышйӧм татысь оз ло менам!
Ог мунӧй некытчӧ ми татысь!
Мед лоӧ доръянторнас милы
Священнӧй места. Тэнад, Анна,
Эм сьӧрсьыд кышан уна рӧма.
Ружье эм чудо кодь ме сьӧрысь.
Елена, нимкодьлуныд тэнад
Мед шонтас миянӧс збойлунӧн.
Анна (гажаа).
Вот тайӧ тӧдчӧ повтӧм морт!..
Ставыс серӧктӧны. Анна перйӧ уна рӧма кышан.
Ӧндрей. Ми первой сайӧдчылам татчӧ,
Мед гусьӧн тӧдмавны, мыйсяма
Лёк ӧбраз гундырлӧн да кыдзи
Кось панны бурджык сыкӧд тані.
Анна. И тайӧ веськыд! Ассьым кышан
Ог пасьтав ӧтнам. Куимнанным
Сы улӧ ланьтӧдчылам медводз.
А сэні тыдалана лоӧ.
Ӧндрей.
Со эстчӧ позтысьламӧй. Анна,
Вод веськыдланьыс. Тэ, Елена,
Вод шӧрас, медым шуйга дорыс
Куш меным колис.
Ланьтӧдчӧны, вевттьысьӧны уна рӧма кышанӧн да быттьӧ сорласьӧны муыскӧд, но дзикӧдз оз на тупкысьны. Здук мысти заводитӧны сёрнитны гусьӧн моз.
Елена. Ме весьтын, аддза, вӧр пу легӧ.
Анна. Вӧр пӧвстті, аддза, менам водзӧд
Нач мыйкӧ ойдӧ сьӧкыдтор.
Ӧндрей. Ме весьтын чегласьӧны пуяс.
Елена. Ме кыла йӧзлысь сёрни шытӧв.
Анна. И меным кылӧ сёрни шытӧв.
Ӧндрей. Морт сёрни лючки кылӧ тасянь.
Заводитӧ кывны уна йӧзлӧн не гораа сёрни.
Анна. Мыйсяма йӧз нӧ?
Ӧндрей: Коді?
Елена. Здук чӧвлӧй, ланьтыштлӧй...
Кывзӧны. Тайӧ кадӧ кылӧ ӧтка вына гӧлӧс.
Гӧлӧс. Священнӧй места дінӧдз воим,
Кӧн узьӧ батьӧй-багатыр!
Быд мортлы, сӧвесть кодлӧн сӧстӧм,
Зэв дона места тайӧ. Видзны
Ми сувтам гӧгӧрыс стенаӧн,
Нечистӧй сила медым матӧ
Эз сибав татчӧ!
Войска (уна гӧлӧсӧн гораа).
Ми сувтам гӧгӧрыс стенаӧн!
Куйлысьяс чуймӧны.
Анна. Мый тайӧ сэтшӧмыс?
Ӧндрей. Абу-ӧ тшӧтш тан Ӧльӧксаныд?
Елена. Ме аддза, петкӧдчисны вӧрысь
Да талань мӧдӧдчисны йӧз...
Но Ӧльӧксанӧс ог на аддзы.
Куйлысьяс дзикӧдз вевттьысьӧны. Гу дінӧ локтӧны салдат да кык ратник. Найӧ босьталӧны шапкаяснысӧ. Шензьӧны мич вылӧ.
Салдат. Зэв ыджыд слава Ӧльӧксанлы!
Перв. ратник. Тэ сійӧс гашкӧ асьсӧ тӧдлін?
Салдат. Не сӧмын тӧдлі. Шудлун кузя
Мем вӧлі тшӧктылӧма ӧдйӧ
Мудрец великӧй дінӧ сійӧс
Тась нуны-лэбӧдны.
Мӧд ратник (шензьыштӧ).
Так вот кыдз вӧлӧм тайӧ делӧ!
Салдат. А коді аддзылас Мудрецӧс,
Вын-эбӧс, вежӧр сылы содӧ.
Но этша тайӧ: Ӧльӧксанлӧн
Бать сьӧлӧм пессьӧ морӧс пытшкас,
Дай вирыс ветлӧ багатырскӧй.
Оз вермы кутны Ӧльӧксантӧ
Ни би ни ва, ни му ни сынӧд.
Збойлунсӧ сылысь мудрость содтӧ.
Сы сьӧрысь правда, кодӧс сійӧ
Кыз книга праведнӧйысь аддзӧм.
А книга тайӧ Мудрец батьлӧн.
Перв. ратник (шензьыштӧ).
Со, вӧлӧм, бур юӧръяс мыйла
Сы йылысь кывсьӧ сэтшӧм ӧдйӧ!
Мӧд ратник. Вот эськӧ татчӧ, тайӧ вожӧ
Кӧть недыр кежлӧ сійӧ волас.
Нечистӧй силалы сэк пуж
Ми эськӧ петкӧдлім, а ӧні
Проклятӧй конъялӧ и зырӧ.
Салдат. И татчӧ волас, кодыр тӧдлас,
Мый гундыр нюжӧдӧма лапа
Священнӧй места дінӧдз...
Куйлысьяс сувтӧны.
Ті кысянь, кодъяс?...
Ӧндрей. Ми кылім ставсӧ!
Анна. Ӧльӧксанӧс
Ті вӧлӧм тӧданныд!
Салдат. И мый?
Анна. Да кыдз нӧ мый! Ӧд сійӧ менам
Вок рӧднӧй!
Ӧндрей. А менам муса друг!
Анна. Елена, висьтась, коді лоан!
Елена (нюммунӧ).
Мем сідзи эскасны...
(Очаруйтӧ аслас мичӧн.)
Ратникъяс. Но, дерт жӧ...
Салдат (аслыс).
Ме чайта, правда тайӧ ставыс.
(Ӧндрейлы)
А мыйла дзебсинныдсӧ татчӧ?
Анна (панйӧ Ӧндрейӧс).
Ӧндрей, тэ лючки налы висьтав.
Ӧндрей. Да чӧвлы, Анна... (Салдатлы.)
Видзӧд, кутшӧм делӧ:
Аймамным миянӧс кузь туйӧ
Бур делӧ вылӧ ыстылісны, медым
Проклятӧй гундырысь ми царство
Тшӧтш дорйыны...
Анна (панйӧ).
А татчӧ
Сутш кежлӧ кежим. Ӧльӧксанлы
Мед юӧр вайны дона мамсянь.
Ӧндрей. Ми локтім татчӧ. Ыджыд гым
Да кымӧр мустӧм воӧны таланьӧ.
Дерт, шуам, гундыр тайӧ локтӧ.
Священнӧй местанымӧс колӧ
Мый вермам дорйыны, и водім...
Салдат (шензьӧ).
Ті повтӧм йӧз! Но тӧдад, кутшӧм
Лёк гундыр ачыс? Куим вожӧд
Нёль лапа пиысь куим лапа
Миланьӧ нюжӧдіс. На пӧвстысь,
Кыдз вуджӧр, кыссьӧ ӧти татчӧ.
Гым чорзьӧ, ывла ещӧ на пемдӧ. Ратникъяс тӧждысьӧны. Первойяыс тшӧктӧ мӧдыслы ветлыны войска дінӧ. Сійӧ мунӧ. Салдат висьталігкості Анна пасьталӧ уна рӧма кышан.
Нечистӧй сила сыкӧд тшӧтш
Дзик ном-геб мында локтӧ талань.
И ставыс кока изки вылын.
Ни паськыд ю, ни джуджыд гӧра,
Ни сикт, ни кар оз вермы кутны.
Кыт мунӧ-кыссьӧ тайӧ сила —
Куш шом да пӧим сӧмын кольӧ.
Другысьӧн ставыс лӧньӧ. Мыльк йылын сулалысьяс видзӧдлӧны ӧти-мӧдныс вылӧ, насторожитчӧны.
Перв. ратник (аслыс моз).
Мед зверь моз уськӧдчыны гусьӧн,
Пыр тадзи овлӧ. Шынитӧв
Друг лӧньлӧ, вошлӧ. Ачыс змей моз
Дзик бердӧдз кыссяс-воас. Сэсся
Кыдз енэжсяньыс усяс вылад.
Анна (салдатлы).
Ме вылын кышан уна рӧма.
Кор вӧрӧд мунан — вӧркӧд сорсян,
Кор муӧд кыссян — му кодь лоан
Нечистӧй сила дінӧ гусьӧн
Лэдз менӧ ветлыны...
Салдат. Нечистӧй сила дінӧ, Анна,
Мун ветлы гусьӧн. Кӧні-мый
Став позянасӧ туяв, тӧдмав
Да сідз жӧ гусьӧн бӧрлань во.
Анна вошӧ вӧр пӧвстӧ. Заводитӧ кывны кырныш чукӧрлӧн воӧм, клювксӧм.
Перв. ратник. Ме кыла, кырныш чукӧр
талань
Зэв ыджыд лэбӧ.
Салдат (ратниклы).
Дзик пырысь воча налы лэдзны
Кык мында сӧкӧл!
Ратник ӧдйӧ мунӧ. Сулалысьяс видзӧдӧны вывлань.
Ӧндрей. Час, менам чудо-пищаль эм!
Кӧть ӧтчыд видлам кырныш вылӧ.
Салдат (Ӧндрейлы).
Тэ сійӧн эштан... Видзӧд, кыдзи
Сьӧд кырныш чукӧр вылӧ миян
Дзонь табун сӧкӧл воча лэбис.
Елена (видзӧдӧ вывлань).
Вот тайӧ делӧ! Ловъя вывсьыс
Кыдз мӧдіс куштыны пеж скӧтӧс!
Ӧндрей. Вот тайӧ бур! Вот молодечьяс!...
Тайӧ кадӧ вӧрын муркнитӧ-гымыштӧ. Сулалысьяс дрӧгнитӧны. Котӧрӧн локтӧ мӧд ратник.
Мӧд ратник (салдатлы).
Нечистӧй сила вӧрзис. Первой радӧ
Мый вынсьыс зурӧдіс. Но войска
Эз дрӧгнит миян.
Салдат (ратниклы).
Тайӧ бур!
Мун сэтчӧ бӧр да кадысь-кадӧ
Мем юӧр татшӧмӧс жӧ ваяв!
Ратник мунӧ. Выльысь чорыд гым. Котӧртӧ Анна.
Анна. Мый синъяс аддзылісны, сьӧкыд
Морт кывйӧн висьтавны. Вӧр ойдӧм
Нечистӧй силаӧн. Войсканым
Шаг вӧчис бӧрӧ!... Позьӧ мунны?
Салдат. Мун ӧдйӧ. Тӧдмав, кыті слабджык
Стенаыс миян.
Анна котӧртӧ. Вежӧн локтӧ первой ратник.
Перв. ратник. Войскалысь збойлун пӧдтӧ
вӧрӧг.
Стенаыд куимлаті орис.
Салдат. Ӧндрейлы воис сэтшӧм кад,
Кор ассьыс чудо-пищаль вермас
Тырвыйӧ видлыны.
Ӧндрей. Ме дась
Дзик пыр жӧ видлыны! (Котӧртӧ.)
Гымалӧм шы матысмӧ. Сцена дорӧдз воӧны би югӧръяс. Котӧртӧ мӧд ратник.
Мӧд ратник. Войскалысь збойлун мӧдіс
биӧн
Пеж вӧрӧг пӧдтыны!
ЕЛЕНА (юрсьыс босьтӧ шальсӧ, ӧвтыштӧ сійӧн)
И меным
Медбӧрын воис сэтшӧм кад,
Любовӧс кодыр ассьым верма
Збойлунӧ пӧртны! Кодар вожӧ
Мем водзджык мунны медся бур?
Салдат. Елена, тэнӧ ме ог лэдз
Ас дінысь мунны.
Би воӧ сцена вылӧдз. Елена уськӧдчӧ биӧ. Салдат да ратник шӧйӧвошлӧны.
Мӧд ратник (шензьыштӧ).
Со кодлысь збойлунсӧ ми вермам
Войскалы уджйӧзавны талун!
Салдат. Мун ӧдйӧ вӧтчы сійӧ бӧрся
Да нуӧд сійӧс войска дінті.
Мӧд ратник (мунігмозыс).
Та бӧрын ачым нин ме верма
Збойлунӧн юксьыштыны ӧні!
Локтӧ Анна. Нимкодь.
Анна. Бур юӧр вая аслам сьӧрысь:
Войсканым ловзьӧ, кодыр аддзӧ —
Сы син водзтіыс мича ныв,
Кыдз югыд шонді, мунӧ повтӧм.
Салдат. Мед сӧмын ӧтнасӧн Елена
Оз ёна пасьяв. Он и тӧдлы,
Нечистӧй сила вермас чӧвтны
Сы вылӧ петля. Пырысь-пыр
Сы дінӧ котӧрт, сійӧс видз.
Анна. Эм, сійӧс видзны! (Мунӧ.)
Гым да тышкасьӧм шы ыламмӧны. Котӧрӧн локтӧ первой ратник. Нимкодь жӧ.
Перв. ратник. Зэв гажа юӧр вая сьӧрсьым:
Ӧндрейлӧн пищаль чудеса кодь!
Кыдз лыяс-резыштас — оз кольны
Ни сюра бес, ни кока изки.
Кыдз лыяс мӧдысь — бара сідзи.
Куш налӧн местаыс и кольӧ.
Вот тайӧ чудо-пищаль збыльысь!
Салдат. Пӧганӧй сила мудер, скӧр.
Видз ныртӧ кык син костсьыд сюся...
Мед эськӧ чудо-пищаль вылӧ
Эз сійӧ уськӧдчы. Мун, зонмӧ,
Ӧндрейӧс кранит!
Перв. ратник. Эм кранитны Ӧндрейӧс! (Мунӧ.)
Тайӧ кадӧ сцена дорӧ кыссьӧны кык сюра бес. На пӧвстын ӧтиыс Некто.
Салдат (аслыс).
И меным эновтлыны колӧ
Священнӧй места!... (Мунӧ войска дінӧ.)
Некто. И тайӧ муніс...
Петӧны шӧрӧ.
Бес (кашкӧ).
Нин медъя, медъя... Сӧмын шензя,
Кыдз тайӧ туйыс тэныд тӧдса?
Ни ӧти шырпи эз и тӧдлы,
Кыдз воим татчӧ.
Некто. Абу дивӧ.
Эг ӧти лун-вой тані кыскась
Быд пӧрӧм пу увті, вуж увті,
Кор мудерлунӧн татысь кӧсйи
Ас муӧ нуны Ӧльӧксансӧ.
Бес (заводитӧ дрӧжжитны, тайӧ нимсьыс).
Вай лучше сы йылысь эн казьтыв...
Вай лучше мӧдтор йылысь сёрнит...
Некто. Но дерт жӧ, дерт... Куш тайӧ
нимсьыс
Мем аслым мышку вылӧ ва
Дзик быттьӧ койышталӧ кодкӧ.
Бес (храбритчӧ).
Ах, кутшӧм лӧсьыд изки вылын
Священнӧй места вывті мунны!..
Некто. Эн вунӧд сӧмын, миян сила,
Тэ кылан, бӧрыньтчис вель ылӧ.
Ягын кылӧны гӧлӧсъяс: «Елена, кӧні тэ?» «Ме тані!» Кыйӧдчысьяс топӧдчӧны му бердӧ.
Бес (вашкӧдӧ).
Эн ылав тэ: бӧр воӧ татчӧ.
Некто (вашкӧдӧ).
Ло скӧрӧн, сюсьӧн. Чужӧм вылас
Эн сылы видзӧдлы. Любовыс
Мед сылӧн ас киас оз босьт
Ни тэнӧ и ни менӧ. (Дзебсьӧны.)
Киас шаля, петкӧдчӧ Елена. Сійӧ воӧмкӧд сцена югдыштӧ, важмӧ. Бесъяс зывӧка вӧчӧны чужӧмъяснысӧ, дасьтысьӧны уськӧдчыны Елена вылӧ.
Елена (видзӧдлӧ бӧрлань).
Ме тані, Анна.
Анна (петкӧдчӧ, уна рӧма кышана).
Ог вермы вӧтчыны... Тэ мыйла
Тадз ӧдйӧ ветлан? Мыйла ӧтнад?
Елена. Салдатӧс корся. Мися, гашкӧ
Век тані сійӧ.
Кылӧ мӧд ратниклӧн гӧлӧс: «Елена, кӧні тэ, Елена?»
Ме тані, тані!.. Со ӧд кыдзи
Друг муса тіянлы ме лои...
Анна (Еленалы). Тэ здук-мӧд виччысьыштлы
тані (мунӧ бӧр).
Бесъяс уськӧдчӧны Елена вылӧ, нӧбалӧны сійӧс. Елена удитӧ сӧмын ӧтчыд горӧдны. Котӧрӧн локтӧны Анна да ратник.
Анна. Елена!.. Ой, ой-ой!..
Ратник. А? Мый?... Кӧні?..
Анна заводитӧ вӧтчыны, но сувтӧ шемӧс. Сійӧ аддзӧ: Еленаӧс бесъяс качӧдісны вывлань да мӧдісны лэбӧдны. Ратник аддзӧ жӧ.
Анна. Елена!...
Ратник. Эй, татчӧ! Татчӧ коді эм!..
Котӧртӧ салдат.
Салдат. Мый лоис?..
Ратник. Бесъяс, сюра бесъяс...
Салдат. Мый бесъяс?
Анна. Эг тӧдлӧй, нӧбалісны бесъяс...
Ратник. Яръюгыд шондінымӧс...
Салдат (повзьӧ). Еленаӧс?...
Сэк кості воалӧны ратникъяс, тӧдмалӧны, мыйын делӧыс, шензьӧны.
Анна (шогсьӧ).
Пӧдруга менам...
Ратник (копыртӧ юрсӧ).
Став олӧм менам и став гажӧй...
Перв. воысь. Елена вайліс сьӧрсьыс
долыдлун.
Мӧд воысь. Мичлуныс содтыліс збойлун.
Коймӧд воысь. Любовыс смертьысь вына
вӧлі.
Салдат (стрӧга Анналы да ратниклы).
Зэв ичӧт шогсьӧмыдлӧн доныс,
Кор менсьым тшӧктӧмӧс эз ло
Кыдз колӧ пӧртӧма. Ӧні жӧ
Приказ зэв чорыд менам лоас:
Мед вӧлі пыр жӧ мӧдӧдчӧма сылань,
Пӧганӧй сила кодарланьӧ нуис
Елена-шондіӧс дзик ӧні.
Эн локтӧй бӧрыс, он кӧ сяммӧ
Стӧч тӧдны-туявны, кӧн мӧдас
Нечистӧй сила сійӧс видзны.
Анна да ратник копыртлӧны юръяссӧ.
Анна. Мыж миян ыджыд...
Ратник. Пырысь-пыр
Ми туйӧ мӧдӧдчыны дасьӧсь.
Салдат (кутлӧ Аннаӧс, ратникӧс).
Быд бурсӧ сиа!... Тэрмасьӧй!...
Анна да ратник мунӧны. Салдатлы тыдалӧ жаль ыстыны найӧс, но шоглунсӧ венӧ. Тшӧктӧ сулалысьяслы.
И тіянлы приказ зэв чорыд:
Лёк вӧрӧг вылӧ пырысь-пыр
Мед выльысь уськӧдчӧма вӧлі!
Но тайӧ кадӧ нечистӧй сила ачыс уськӧдчӧ выль вынӧн, панйӧ священнӧй места дорйысьясӧс. Сулалысьяс шемӧсынӧсь.
Злодей злодейсьыс тайӧ гундыр!...
Став мирсӧ ылӧдлыны дась,
Дай кадсӧ панйыны... Ӧні жӧ,
Дзик пырысь войска дінӧ мунны!
Ратникъяс мунӧны. Гым ӧдйӧ матыстчӧ. Волявылыс пемдӧ ёнджыка водзынджык дорысь. Кылӧны торъя морт гӧлӧсъяс, кырнышъяслӧн клювксӧмъяс. Салдат здук кежлі вошлӧ жӧ. Но локтӧ бӧр. Сы дінӧ котӧртӧ первойя ратник.
Перв. ратник. Войскалысь збойлун мӧдіс
биӧн
Пеж вӧрӧг пӧдтыны!..
Салдат. Би вылӧ лэдзны воча би!
Перв. ратник. Би вылӧ лэдзны воча би!
Котӧртӧ.
Салдат. Священнӧй местанымӧс сотны
Ог сетӧй вӧрӧглы, кытчӧдз
Кӧть ловъя лоас ӧти морт!
Салдат саялӧ. Петкӧдчӧ Ӧндрей. Сім гӧрд сора рӧмыд.
Ӧндрей. Елена, кӧні тэ?.. Елена! Анна!
Сцена вылӧ койыштӧ би югӧр. Ӧндрей уськӧдчӧ билы паныд. Тыдалӧны бесъяс. Ратникъяс отчаяннӧя тышкасьӧны. Петкӧдчӧ Ӧндрей. Дорйысьӧ нечистӧй силаысь. Сійӧс кытшалӧны Бесъяс; пемыд; тыш муртса тӧдчӧ.
Занавес.
III ДЕЙСТВИЕ
ВИТӦД КАРТИНА
Священнӧй места тӧлын. Тӧдчӧ — прӧйдитлӧма нечистӧй сила: ставсӧ жугӧдӧма, сотӧма. Ывлаыс тӧлыся войын кодь. Гӧгӧр лым да тиньсидзысь чӧв. Мудзӧсь да тшыгӧсь петкӧдчӧны ратник да Анна. Вель дыр видзӧдӧны священнӧй места вылӧ, нинӧм шыавтӧг качайтӧны юръяснаныс, шензьӧны.
Ратник. Эз эськӧ эскыссьы, ми эг кӧ
И таысь лёкджыкӧс на бӧрсьым
Зэв уна аддзылӧй.
Анна (пуксьӧ).
Эз эськӧ, дерт, эз эскыссьы.
Но шогӧй менам мӧдтор йылысь:
Кывліс-ӧ миян Ӧльӧксанным
Став тайӧ олӧм-вылӧм йывсьыс?
Кывліс-ӧ миян Ӧльӧксаныд,
Мый гуыс батьыслӧн со татшӧм —
Нечистӧй вынӧн сотӧм, тальӧм.
Тӧдӧ-ӧ сійӧ, мый Елена
Пӧганӧй муын шогсьӧ-бӧрдӧ,
Кӧрт цепӧн дорӧма, удж вылын
Лун кузя лун, вой кузя вой
Бедь улын куснясьӧ да весиг
Оз кывлы нимнас сійӧс шуӧм?
Тайӧ кадӧ пӧльыштӧ тӧв. Ратник приметитӧ тайӧс, но та серти нинӧм на оз шу.
Ратник. Зэв сьӧкыд, дерт, мый сійӧс сэсь
Эг сяммӧй мездынысӧ ми.
Анна. Ой, сьӧкыд зэв... Ой, кутшӧм сьӧкыд...
Ратник. Но шогӧ усьны — асьтӧ вины.
Му вылын правда эм на, олӧ.
Ми первой корсям Ӧльӧксанӧс,
Кыдз колӧ висьталамӧй ставсӧ.
А сійӧ кужас мыйджык вӧчны.
Тӧв пӧльыштӧ бара, вынаджыка.
Анна. Нин важӧн татшӧм свежӧй тӧв
Эз пӧляв-ыркнитлы ми вылӧ.
Ратник. Тӧв збыльысь свежӧй, асыввывсянь.
Анна (друг нимкодьысь).
А тӧдан мый? Ӧд татшӧм тӧв
Зэв уна висьталӧ.
Ратник. Тэ чайтан,
Пӧганӧй сила асывлань
Эз вермы тасянь ылӧ мунны?
Анна. Дай нӧшта мыйяскӧ ме чайта!...
Ратник первой вопросительнӧя видзӧдӧ Анна вылӧ, сэсся уськӧдчӧ му бердӧ, кывзӧ мусӧ. Сійӧ сюсьмӧ, мыйкӧ кылӧ.
Мый шуӧ-висьталӧ му-мамыс?
Ратник (лэптыштлӧ юрсӧ).
Ме кыла муртса ылысь гым.
Анна уськӧдчӧ му бердӧ жӧ, кывзӧ.
Анна (здук мысти).
Войналысь кокшысӧ ме кыла!...
Ратник (кывзыштӧ).
Войналӧн кокшы воӧ талань!
Анна (кывзыштӧ).
Оз восьлав — котӧртӧ. А тайӧ
Тэ тӧдан, муса друг, мый лоӧ?
Ратник (сувтӧ, нимкодьысь).
Ме чайта, миян Ӧльӧксаныд
Тадз вӧтлӧ вӧрӧгъясӧс бӧр!
Кыкнанныс быттьӧ ловзьӧны, гажмӧны. Гым заводитӧ кывны и сцена вылӧ да ӧдйӧ матысмӧ, гораммӧ.
Анна (сувтӧ жӧ).
Бур штука тайӧ водзӧ эскӧм!
Ратник (видзӧдӧ Анна вылӧ).
Винатӧг коддзӧдӧ, и олӧм
Пыр мӧдас кажитчыны мича!
Эн дивит, Анна, татшӧм здукӧ
Кӧть ӧтчыд окышта кӧ тэнӧ!
Анна (первой чуймыштӧ, сэсся нюммунӧ).
Та вылӧ, аддза, менам ратник,
Тэ важӧн дась нин вӧлін, сӧмын
Эг кӧсйы водзынджык, мед шоглун,
Кыдз саӧсь чуньпом туй, эз коль,
Эз тӧдчы миян паръяс вылын.
Ратник (гажаа).
А ӧні?!.
Анна. Ме ӧні тшӧкта!...
Пӧся окасьӧны, радлӧны. Тайӧ кадӧ гым шы матысмӧ. Сыланьсянь жӧ сцена вылӧ друг койыштлӧны шонділӧн лучьяс.
Ратник. Да энлы, тайӧ?!
Анна. Миян шонді!
Со видзӧд, аддзан, кымӧр саяс
Кыдз дзебсис бӧр. Но локтӧ,
Бӧр локтӧ татчӧ миян шонді!
Ратник. Дай гымыс мӧдпӧлӧс, не сэтшӧм,
Сьӧд кымӧр кодӧс кольӧм кадӧ
Ми вылӧ ыстывліс. Ме чайта —
Гым тайӧ правдалӧн, но скӧрмӧм,
Ой, ёна скӧрмӧм правдалӧн.
Кылӧны тшӧтш аслыспӧлӧс зывӧктана звукъяс.
Анна. А тайӧ мыйсяма нин шыяс?
Ратник (кывзӧ, видзӧдӧ).
Лок татчӧ, видзӧдлы со эстчӧ.
Анна (видзӧдӧ, воӧ шемӧсӧ).
Мый тайӧ сэтшӧмыс? Ме аддза,
Лым турӧб локтӧ тайӧланьӧ,
А турӧб таладорас тӧдчӧ,
Кыдз рудов вуджӧр, мыйкӧ кыссьӧ.
Ратник. А ещӧ мый?
Анна. Ме ещӧ аддза —
Руд вуджӧр помсьыс резӧ биӧн...
Сы гӧгӧр ном-геб мында шуксьӧ
Нечистӧй сила...
Ратник. Сідзкӧ тайӧ?...
Анна. Проклятӧй гундырлӧн нин лапа
Бӧрланьӧ дзожгӧ-кыссьӧ стрӧймӧм!
Ратник. Бӧж вылас тальӧмаӧсь, тӧдчӧ!
Он небось вылынінад катӧд, —
Шор увтасінті косӧ бӧрлань!
Анна (аддзӧ — мыльк весьтӧ котӧртӧны бесъяс).
Но виччысь, зонмӧй, миян весьтӧ
Тшӧтш котӧртӧны бесъяс.
Ратник. Сідзкӧ
Вай паськӧд уна рӧма кышан,
Мед пырны сы улӧ. Он тӧд,
Тадз лоас бурджык.
Анна (тэрмасьӧмӧн паськӧдӧ кышан).
Тадз лоас бурджык, дерт.
Вай пырам!
Найӧ пырӧны кышан улӧ, да артмӧ быттьӧ лым кӧчка. Кышан увсянь корсюрӧ видзӧдавлӧны. Тайӧ кадӧ мустӧм звукъяс — эргӧм да вишкӧм — кылӧ прӧйдитӧны сцена сайті. Сцена вывті котӧртӧны бесъяс. Ӧти шапкатӧм, косясьлӧм паськӧма. Пельясыс сылӧн кынмӧны — зыралӧ, мышкыс луддзӧма — гыжъялӧ. Мӧдлӧн кӧмалӧма сӧмын кокпӧлыс, пасьталӧма мыйсюрӧ — тӧдчӧ грабитель. Котӧртӧны водзӧ-бӧрӧ видзӧдавлӧмӧн. Гымалӧм шы лӧньӧ.
Ратник (аслыс).
И такӧдӧны!... Колӧ чайтны,
Зэв бура трепайтӧмны миян!
Анна. Ни лыс, ни бес, куран ни вила!
Ме чайта, мӧдысь оз нин воны!
Бара локтӧны кык бес. Тайӧяс ньӧжмыдджыкӧсь. На пӧвстын ӧтиыс Некто. Сылӧн абу сюр пӧлыс, чотӧ. Мӧдыслӧн абу юрпӧлыс. Матыстчӧны пожӧмъяс дінӧ, сувтӧны.
Юрпӧла бес. Вай тані шойччыштамӧй...
уф!..
Местаыс тӧдсакодь. Та вывті
Ме кока изки вылын коркӧ
Мӧд бесӧн прӧйдитлі...
Некто. Вай збыльысь лолыштамӧй... уф!...
Мем тайӧ места тэысь тӧдса.
Эг ӧти лун-вой тані кыскась,
Кор мудерлунӧн кӧсйи татысь
Ас муӧ нуны Ӧльӧксансӧ...
Юрпӧла бес (дрӧгнитӧ).
Эн казьтыв сылысь нимсӧ... Пола.
Некто. Но мӧдысь удайтчис. Ме тась жӧ
Пӧдруга сылысь сямми нуны
Ас муӧ лючки... Тайӧ делӧ
Зэв важӧн вӧлі...
Пуксьӧны Анна да ратник вылӧ.
Юрпӧла бес. Ой, пола ме. Капут! Сы ордын
Эм зарни кыв волшебнӧй.
Некто. Капут, капут!... Эм сійӧ киын
И чудо пищаль...
Юрпӧла бес (лювзӧ кӧин моз).
Ы-ы, ы-ы... Лю-лю, лю-лю-у-ув!...
Сы гӧгӧр дас квайт багатыр...
Некто. Дай отсӧг вылӧ дед Мороз.
Юрпӧла бес. Ы-ы, ы-ы... Ме кыла татчӧ,
Таланьӧ сійӧ бара воӧ.
Тыдовтчӧ дед Мороз. Бесъяс йӧжгыльтчӧны, кынмӧны.
Мороз (сьылігтырйи мунӧ бокӧджык).
Ас муын тӧв вӧр туй кодь кузь.
Ас муын дед Мороз оз узь.
Кӧрт беддя сійӧ дзуртӧ-ветлӧ:
То скодка вылӧ йӧзӧс вӧтлӧ.
То лэбысь катшаӧс друг лыйӧ.
То кӧчӧс пыльӧм керйӧн кыйӧ, —
Удж сылӧн тырмӧ лун и вой,
Удж вӧсна дед оз ю ни сёй.
Но локтіс кад, кор сылӧн удж —
Кӧть сойтӧ кӧдзыд вылас пудж!
Кыдз коркӧ важсьыс важся воӧ,
Став вынъяс ассьым зэвтны лоӧ,
Мед гундыр сиктӧ и ни карӧ
Эз вермы кольччыны лёк царӧн.
Он вермы кыйны тайӧ скон,
Проклятӧй гундыр — скӧрмӧм пон!
Мороз саялӧ. Бесъяс быттьӧ ловзьӧны, но полӧны.
Юр пӧла бес (сувтӧ).
Кыдз позяс ӧдйӧджык ми тась
Вай косам, косам...
Некто (кутӧ мӧдсӧ, мудера).
Ме аддза, юрпӧлыдкӧд тшӧтш
Став мудерлуныд тэнад вошӧм.
Он ӧмӧй кыв ни аддзы ачыд —
Друг лӧнис-ланьтіс чорыд гымыс?
Ӧд тайӧ ачыс Ӧльӧксаныс
Войскасӧ сувтӧдіс, мед татчӧ
Ас батьыс гу вылӧ дзик ӧтнас,
Тэ гӧгӧрвоан, потӧм нӧш,
Дзик ӧтнас медым воны татчӧ.
Юрпӧла бес (бӧбъялӧмӧн).
Да-да, да-да... Дзик ӧтнас воас.
Некто. Тан сылӧн батьыс, потӧм нӧш.
Ме чайта, весиг пищальтӧгыс,
Зэв жугыль сійӧ воас татчӧ.
Юрпӧла бес. Но выныс сылӧн сьӧрсьыс
лоас.
Некто (мудера).
Вын сылысь пӧдтас шог-печаль.
Вын сылӧн чинлас недыр кежлӧ.
Юрпӧла бес (радлыштӧ).
Хи-хи, хи-хи... А сэсся мый?
Некто. Ми сійӧс кыйӧдам и кодыр
Сы вылӧ уськӧдчас печаль, —
Эн зевайт тэ, ог зевайт ме.
Кузь пуртӧн сійӧс... Оз и тӧдлы!..
А зарни кывсӧ...
Чеччыштӧны ратник да Анна, заводитӧны нӧйтны бесъясӧс.
Ратник. Ак, сӧтана!
Анна. Вот сюра бесъяс!
Шум вылӧ локтӧны мукӧд бесъяс, кватитӧны ратникӧс, Аннаӧс да нӧбалӧны сьӧрсьыс. Но лым вылӧ кольӧ уна рӧма кышан. Здук мында чӧв. Сэсся заводитӧ кывны тӧвнырлӧн кодь воӧм, вочасӧн шондіасьӧ, и петкӧдчӧ Ӧльӧксан. Сійӧ аддзӧ рӧзӧритӧм священнӧй места, воӧ шемӧсӧ, лыжияс кольӧ, сьӧкыда восьлалӧ батьыс гу дінӧ, мунігкостіыс босьтӧ юрсьыс багатырскӧй шапкасӧ, уськӧдчӧ пидзикок вылас.
Ӧльӧксан. Ой, прӧстит менӧ, прӧстит, дона
батюшӧй!
Мый тэнӧ кольлі-эновтлі ме татчӧ
Пӧганӧй вын да сила кокъяс улӧ.
Эз том ру менӧ и эз дурклун вӧдитны,
Ас кадӧ кывлі ме, мый татчӧ, талань
Пӧганӧй гундыр нюжӧдӧма лапа,
Священнӧй местатӧ мед тэнсьыд
Лёк пежӧн пежӧсьтны нэм кежлӧ.
И сямми эськӧ ме ас кадӧ воны-
гымыштны,
Но вӧчны тайӧс мем эз позь, эг вермы:
Мем сьӧлӧм сэтшӧмӧс тэ сетӧмыд,
Код вермӧ кывны, гӧгӧрвоны, кӧні
Медыджыд правдаыс. Пеж лапа
Проклятӧй гундырлысь медпервой
Ме сӧті-керышті сыланьысь,
Кӧн куйлӧ-шойччӧ мраморнӧй дворецын
Мудрецлӧн батьыс, кӧні пиыс —
Мудрец великӧй — олӧ-вылӧ.
А найӧс дорйытӧг му вылын
Дзик нинӧм ради эськӧ вӧлі овны.
Кост.
Да. Сьӧкыд меным. Еджыд эшкын,
Кыдз гортйын дӧра, шебралӧ и найӧс,
Священнӧй места тэнсьыд кодъяс
Ас морӧснаныс дорйисны.
Кӧн, кутшӧм пӧкатын, пу улын
Ӧндрейлӧн куйлӧ дона телӧ?
Пӧганӧй мулӧн кутшӧм пельӧс
Елена-шондіӧс сэн сісьтӧ?
И збыльысь ӧмӧй менам муса чойӧй
Мӧд ёрткӧд ӧтув мунлісны сыланьӧ,
Елена кытчӧ вӧлі нуӧма?
Став тайӧс тӧдтӧмла ме шогся,
И юрси дзормӧ видзӧдӧмӧн.
Ӧльӧксан сувтӧ да аддзӧ уна рӧма кышан. Ӧдйӧ босьтӧ киас.
Кыдз татчӧ усис тайӧ, кодӧс
Мем коркӧ вурліс менам чойӧй?
Видзӧдӧ лым вылӧ, чуймӧ ёнджыка.
Лымвывса гижӧд — свежӧй коктуй —
Оз буртор висьтав. Нюжмасьтӧг
Пыр колӧ тӧдмавны, но вермас
Та йылысь висьтавны куш сійӧ,
Мый сетліс мамӧй прӧщайтчигас.
Питшӧгсьыс перйӧ зеркалӧ. Первой сійӧс кутӧ бокынджык.
Дай шуис, медым кодыр ковмас
Эг жалит сылысь дона олӧм.
«Быд ыджыдтор, кыдз овлӧ нэмсӧ,
Ас пыдди дань — морт олӧм — корӧ».
Видзӧдлӧ зеркалӧ вылӧ, горӧдӧ:
ЁРТӦЙ!
Матыстчӧ тӧвнырлӧн кодь шы. Ӧльӧксан видзӧдӧ воздухӧ. Синъяснас колльӧдӧ ковёр-самолётлысь пуксьӧмсӧ. Локтӧ сійӧ жӧ салдатыс, коді воліс татчӧ первойысь да коді дорйис священнӧй места.
Салдат. Ме тэнад ёртыд! Мудрецлы кывсис,
Мый чойтӧ тэнсьыд, Аннатӧ,
Да ратник мортӧс босьтіс пленӧ
Нечистӧй сила, кодӧс тэ
Бӧр вӧтлан-пыркӧдан.
Но пленысь найӧс мездынысӧ позьӧ
Дзик ӧти ногӧн — войскаӧн!
И тӧдӧ тэнад муса чойыд,
Кӧн, кутшӧм пельӧсын Елена
Кыз цепӧн дорӧма. Елена
Быд здукын тэнӧ виччысьӧ!
Салдат бергӧдчӧ, мунӧ. Кылӧ тӧвнырлӧн шы. Сійӧ ыламмӧ.
Ӧльӧксан (грознӧй, решительнӧй).
Ме дінӧ, вокъяс-багатыръяс!
Ме дінӧ, дед Мороз, ме дінӧ!
Локтӧны дас квайт багатыр, сувтӧны полукругӧн Ӧльӧксан дінӧ. Ёнсьыс-ёнӧсь, мичасьыс-мичаӧсь. Паськӧм сертиныс тӧдчӧны братскӧй народностьяс. Тшӧтш локтӧ дед Мороз.
Багатыръяс. Мый тшӧктан, батьӧй-багатыр?
Ӧльӧксан. Мем лоис тӧдса: миян йӧз
Нечистӧй сила ордӧ пленӧ
Дзик ӧні сюрӧмаӧсь. Тшӧкта,
Мед ратнӧй музыканым ворсіс
Ӧні жӧ вӧрзьыны походӧ!
Злодейлы смерть!
Багатыръяс. Злӧдейлы смерть!
(Вӧчӧны «кругом»).
Мед ратнӧй музыканым ворсӧ
Дзик пырысь вӧрзьыны походӧ!
Сцена сайын некымынлаын заводитӧ ворсны боевӧй музыка. Багатыръяс ӧдйӧ разӧдчӧны.
Мороз (вӧчӧ «на месте шагом марш», сьылӧ).
Ас муын тӧв вӧр туй кодь кузь.
Ас муын дед Мороз оз узь да с. в.
Ӧльӧксан сулалӧ грознӧй. Сэсся ӧвтыштӧ кинас «огонь», и музыка шы пӧрӧ чорыд гым шыӧ. Мороз важнӧя мӧдӧдчӧ.
Занавес.
КВАЙТӦД КАРТИНА
Священнӧй места дінын выльысь гажа тулыс. Йӧз, кодъяс воӧмаӧсь татчӧ ас окотасьыс, бӧр мичӧдӧны священнӧй места. Найӧ нимкодьӧсь рӧднӧй мунысӧ нечистӧй силаысь мездӧм вӧсна. Сцена воссьӧ удж помасян кадӧ. Помалӧны тэчны венокъяс, киськавны цветъяс, чышкыштны-мавтыштны. Иван да Василиса танӧсь жӧ. Василиса пуктӧ ассьыс шальсӧ памятник дорӧ. Вочасӧн воалӧны выль йӧз.
Салдат (веськӧдлӧ уджӧн).
Священнӧй местанымӧс бӧр
Ми вӧчим гажаӧн зэв регыд.
Став йӧзлы аттьӧ кыпыд уджсьыд!
Ставӧн (сьылӧмӧн воча).
Удж мичмӧдӧ олӧм,
Удж бырӧдӧ полӧм,
Удж кыпӧдӧ мортӧс вылӧджык ставсьыс.
Ми ӧтувъя уджӧн
Петкӧдлім кужӧм,
И местаыс лоис кыпыдджык важсьыс.
Иван (салдатлы).
Эн дивит, бур мортӧй, но эськӧ
Ми кӧсйим тӧдны: бӧръя здукӧ,
Код местаясын, кутшӧм муті
Нин вӧтлӧ-нӧйтӧ багатырным
Нечистӧй силаӧс?
Вопросыс интересуйтӧ ставсӧ. Матыстчӧны салдат дінӧ.
Салдат. Мем тӧдса тайӧ: Ӧльӧксанным
Став аслас войскаӧн нин воис
Пӧганӧй му шӧрӧ, кӧн олӧ
Проклятӧй гундыр аслас позйын!
Иван да Василиса нимкодьысь видзӧдӧны ӧти-мӧд выланыс.
Мукӧдыс. Бур слава миян багатырлы!
Салдат. Мем тӧдса-й сійӧ: Ӧльӧксанным
Нин лэптӧм ассьыс вына кисӧ
Пеж ловсӧ гундырлилысь босьтны!
Ӧтияс. Бур слава батьӧй-багатырлы!
Мӧдъяс. Бур слава мамлы, коді чужтіс
Йӧз шудлун кузя татшӧм пиӧс!
Иван (Василисалы).
Ме гашкӧ висьтала бур йӧзлы,
Мый мамыс тані Ӧльӧксанлӧн.
Василиса (Иванлы).
Оз ков, эн висьтав: бокӧвӧйлы
Век унджык правда вермас кывны.
Детинка (вылынінсянь).
Ме аддза ратникъясӧс. Найӧ
Зэв ӧдйӧ тэрмасьӧны талань.
Салдат. Выль юӧр, чайта, Ӧльӧксансянь
Бур йӧзлы разӧдӧны найӧ!
Ӧтияс. Ми чайтам, юӧр лоӧ гажа!
Мӧдъяс. Ми тайӧс сьӧлӧмъясӧн кылам!
Локтӧны кык ратник. Кыкнанныс тӧдсаӧсь салдатлы.
Салдат (уськӧдчӧ ратникъяс дінӧ, радлӧ).
Ті, аддза, ловъяӧсь! Дай унджык:
Чужӧмъяс вывсьыныд ме лыддя
Зэв ыджыд нимкодьлун!
Перв. ратник. Кӧть эськӧ бӧчка пасьта
морӧс
Зэв паськыд вӧлі, да и сэн
Эз эськӧ нимкодьлунӧй тӧр!
Мӧд ратник. Миянӧс татчӧ Ӧльӧксан
Ас водзас ыстіс юӧр вайны!
Перв. ратник. Став белӧй светас, честнӧй
йӧз,
Ме чайта, татшӧм багатырыс
Эз овлы некор, эз на вӧвлы!
Мӧд ратник. Ни би ни ва, ни му ни сынӧд
Оз вермы потшны сійӧс вынӧн.
А вежӧр сылӧн — югыд лун кодь!
Кыдз шонді тӧдчӧ яйлы пыр,
Сідз тӧдчӧ мудростьыс быд кывйысь!
Перв. ратник. Став мир мед кылас: ӧнісянь
Великӧй правда веніс-вермис
Пӧганӧй кривдаӧс! Пеж ловсӧ
Злодейлысь перйис Ӧльӧксан!
Нин сійӧ мездіс цепьяс пӧвстысь
Любовь и гаж — Еленаӧс, да ӧні
Став войсканас со локтӧ татчӧ!
Ӧтияс. Бур слава миян Ӧльӧксанлы!
Мӧдъяс. Мед олас нэм чӧж миян правда!
Йӧз нимкодясьӧ.
Иван (чышкӧ ассьыс синвасӧ).
Ӧд со жӧ кутшӧм пӧрысьлуныд...
А чайтлі ме, мый менам синъяс
Лым шор моз косьмылісны важӧн.
Василиса (чышкӧ синвасӧ ассьыс и Иванлысь).
Ой, абу курыд синва тайӧ!
Ой, тайӧ нимкодьлунным миян!
Детинка (пыр на мыйкӧ кывзӧ).
Ме кыла музыкалысь шы!
Перв. ратник. Да, да..
Ме эг на висьтав ставсӧ —
Войсканым неылын нин вӧлі.
Войскалӧн тайӧ музыкаыс!
Мӧд ратник (копрасьӧ йӧзлы).
Бур юӧр нуам Ӧльӧксанлы,
Мед татчӧ вотӧдз ставсӧ тӧдлас,
Мый вӧчсьӧ тані! (Кыкнанныс мунӧны.)
Салдат (видзӧдӧ шонді вылӧ).
И меным кад! Мудрец великӧй
Нин, кыла, виччысьӧ. Прӧщайтлӧй!
Ставӧн. Мед олас уна-уна вояс
Мудрец великӧй!
Салдат кылӧ лэбӧ.
Детинка. Нин аддза! Петкӧдчисны!.. Йӧзыс
Сьӧд вӧрыс мында!.. Музыкантыс
Медводзас мыйта! Шонді водзын
Трубаяс дзирдалӧны!.. (Лэччӧ му вылӧ.)
Старушка. И ме нин аддза пӧрысь синмӧн!
Йӧз чукӧртчӧны старушка дінӧ. Иван да Василиса сувтӧны бӧрланьджык. Мужчинаяс босьталӧны шапкаяссӧ.
Детинка. Ті аддзад? Потіс чукӧр, вешйис...
Туй вӧчис кодъяслыкӧ...
Музыка шы кылӧ воис нин сцена дорӧдз, лӧнис, и петкӧдчис Ӧльӧксан. Сы киын Елена. Найӧ бӧрся петкӧдчӧны дас квайт багатыр.
Ӧльӧксан (кияс вывсьыс лэдзӧ Еленаӧс,
копыртчӧ муӧдз).
Став войска нимсянь ыджыд копыр
Бур йӧзлы муӧдзыс!
Ӧтияс (воча).
Нэм чӧжся слава миян багатырлы!
Мӧдъяс. Преслава аймамлы, код чужтіс
Шуд вылӧ татшӧм багатырӧс!
Ӧльӧксан (копыртчӧ).
Преслава тіянлы любовсьыд,
Мый сьӧрсьыд вайинныд ті татчӧ!
Тайӧ кадӧ Василиса кутӧ Иванӧс, мед сійӧ оз на петкӧдчы.
Василиса. Здук сяммы терпитыштны!
Йӧзлысь
Эн мырддьы-зептав ыджыд шудсӧ!
Ӧльӧксан (локтӧ памятник дінӧ).
Узь-шойччы, менам дона батюшӧй!
Змей рӧдлы тэысь ыджыд водзӧс
Тырвыйӧ лои вештӧма! (Копыртчӧ
окыштны мусӧ.)
Друг сійӧ дрӧгнитӧ, кыкнан кинас кутыштӧ сьӧлӧм весьтсӧ. Шуӧ аслыс моз.
Мед синъяс пемдасны... Ме водзын
Рӧдимӧй мамлӧн дона шальыс!
Василиса (повзьӧ).
Мый лоис тэкӧд, муса пи?
Ӧльӧксан (аслыс моз).
Ме аддза шальсӧ дона мамлысь,
Но асьсӧ... ог. Збыль тэ-ӧ, матушка?
Василиса. Ме тэнад мамыд, сьӧлӧмшӧр!
Ӧльӧксан аддзӧ мамсӧ, воськовтӧ паныд, окыштӧ дзормӧм юрсӧ. Йӧзлы тайӧ виччысьтӧм. Найӧ петкӧдлӧны шензьӧм да нимкодь.
Зэв ыджыд аттьӧ, дона пи,
Мый кывзін мамтӧ: вӧчин сідз,
Кыдз юӧр вайліс тэд Елена.
Ӧльӧксан (нюммунӧ, ещӧ окыштӧ мамыслысь юрсӧ).
Прӧстит Еленаӧс, мем юӧр,
Не сійӧ мыж вӧсна, нин сёрджык
Тэ нимсянь козьналіс. А шуис
Мам кывъяс тадзи: «Муса пи,
Тэ морӧс пытшкын батьлӧн сьӧлӧм.
Сэт ветлӧ вирыс багатырскӧй.
Вӧч сійӧс, мый йылысь тэ ӧні
Он дугдыв думайтӧмысь бара».
Тадзи-ӧ вӧлі тэнад юӧр?
Василиса. Стӧч кывйысь кывйӧ.
Ӧльӧксан. Дум мортлӧн — саридзысь на
паськыд.
И визув сійӧ, кыдзи водопад,
Дай свежӧй век, кыдз быд выль лун!
Мем тшӧкты висьтавны, мый йылысь
Ог дугдыв думайтӧмысь ӧні.
Василиса. Ме тшӧкта, донаӧй!
Ӧльӧксан. Том сьӧлӧм менам, яснӧй вежӧр
Мем ӧні висьталӧны тадзи:
«Священнӧй мунымӧс пеж врагысь
Ми вермим весавны. Дай унджык:
Пӧганӧй силаӧс пыр кежлӧ
Свет вылысь бырӧдӧма лои.
И пуксьӧ тані сэтшӧм кад,
Кор удж да нимкодьлунным бара,
Кыдз водзті, овмӧдчасны ӧтув».
И ещӧ сьӧлӧм менам, вежӧр
Мем ӧні висьталӧны тадз:
«Нин пӧрысь лоис тэнад мамыд.
Дзор юрси сылӧн шойччӧг корӧ.
Елена вылӧ гӧтрась, зонмӧй.
Сет тайӧн шойччӧг дона мамлы».
Василиса (Еленалань).
Тэ кӧні, югыдлун невестка —
Елена-шонді менам?
Елена (петӧ сцена шӧрӧ)
Ме тані, матушкаӧй, сӧмын
Невесткаӧнсӧ шуны водз на:
Та вылӧ колӧ вӧля батьлӧн.
Василиса (йӧз чукӧрлань).
Тэ кӧні, бур сусед Иван-охотник?
Иван (петӧ йӧз чукӧрысь).
Ме тані, тані, Василиса!
Елена (уськӧдчӧ батьыс дінӧ).
И менам батюш вӧлӧм тані!..
Иван (кутлӧ нывсӧ).
Елена менам, муса ныв!
Ме кылі тэнсьыд вочакывтӧ.
Мед тэнад кӧсйӧм — менам вӧля.
Вӧч шудлун меным — багатырлӧн
Ло муса гӧтырӧн. Став йӧзыс
Зэв кӧсйӧ, медым добрӧй вын
Нэм кежлӧ гӧтрасяс любовкӧд!
Ставӧн. Ми ставӧн кӧсъям, медым сила
Нэм кежлӧ гӧтрасяс любовкӧд.
Ӧльӧксан (вӧчӧ знак, мед ланьтласны).
Му увтын менам рӧднӧй батьӧй.
Но батьӧй пыдди меным лоис
Мудрец Великӧй. Сійӧтӧг
Оз лэпты сьӧлӧм шуны кыв,
Мый вӧчны меным водзӧ.
(Перйӧ зеркалӧ, видзӧдлӧ сы вылӧ).
ЁРТӦЙ!
Заводитӧ кывны лэбӧмлӧн музыка шы. Ставыс видзӧдӧны вывлань, аддзӧны ковёр-самолётлысь воӧм. Сійӧ кылӧ пуксьӧ. Локтӧ салдат, коді неважӧн на вӧлі тані.
Салдат. Ме тэнад ёртыд! Мудрец великӧй
Став йӧз и войскалы дзик пыр
Сы ордӧ мӧдӧдчыны тшӧктіс!
Мудрец великӧй панӧ свадьба —
Сэн сійӧ кӧсйӧ добрӧй вын
Нэм кежлӧ гӧтравны любовкӧд!
Ставыс радлӧны. Кыпыд музыка. Радлӧм вуджӧ сьылӧмӧ.
Хор. Слава! Мудрецлы ыджыд слава!
Йӧз сьӧлӧмъясын медым нэмъяс
Пыр олас дона сылӧн ним.
Мед правда му вылын век олас,
И шонді некодыр оз сім!
Слава! Бур слава багатырлы,
Код вермис вӧтлыны пыр кежлӧ
Сьӧд кымӧр миян весьтысь скӧнь.
Бӧр воис татчӧ кыпыд тулыс,
Бӧр вежсис гажӧн шуштӧм лӧнь.
Слава! Народлы ыджыд слава!
Народкӧд ӧтув сӧмын позьӧ
Му вылысь бырӧдны пеж лов.
Мед нэм чӧж видза олас ӧтув
Му вылын сила да любовь!
Занавес.
==n В. Юхнин. Герой йылысь сказ. Сыктывкар: Коми Государственнӧй издательство, 1945. 36 лб.
В. Юхнин
ГЕРОЙ ЙЫЛЫСЬ
СКАЗ
Коми Государственнӧй Издательство
Сыктывкар 1945
{Юхнин В. В. @ Герой йылысь сказ @ сказ @ В. Юхнин. Герой йылысь сказ @ 1945 @ Лб. 3–34.}
I
Паськыд юдорса джуджыд кыр йылын
Кудри шапкаа пожӧм сулалӧ.
Вой Печераса ласта-луг вылын
Сикт Бугаево ӧні нималӧ.
Гожся войяс чӧж тані пӧртмасьлӧ
Енэж кыалӧн кыпыд алӧй мич.
Тані рӧдитчис удал зон миян —
Кисляков, Василий Павлович!
Кыдз тай быдмыштіс аймам борд улас,
Сувтіс зумыда крепыд кок йылас, —
Муніс-торйӧдчис корсьны грамота
Йиа саридзлань, Нярьян-Мар дорӧдз,
Медым сэтӧні гажа школаас
Тӧлка йӧз дінысь кужны-велавны,
Сӧдз Печералысь эзысь гыяссӧ
Пароходъясӧн бура венлавны.
Сӧвмис-кисьмис сэн миян Павлович,
Воис тырвыйӧ вежӧр-мывкыдӧдз;
Мусянь тэчӧма, паськыд пельпома,
Синъяс югыдӧсь, зумыд воськола.
Друг тай сибӧдчис кад дай пӧра сэн
Петны кузьысь-кузь сьӧкыд туй вылӧ —
Сӧвет му весьтӧ войшӧр-войын пӧ
Сім сьӧд кымӧръяс улӧдз ӧшйӧмны.
Чӧвлӧй, кымӧр-ӧ тайӧ пемдӧдӧ,
Югыд шондісӧ дзебӧ-сайӧдӧ?
Шуда му вылӧ тайӧ лэдзӧма
Ассьыс пеж вынсӧ дурмӧм Гитлер-пон.
Кӧдзӧ-разӧдӧ рӧднӧй му вылӧ
Шог-печаль сійӧ — оз позь лыддьыны.
Колӧ ӧдйӧджык, колӧ регыдджык
Война бисӧ кисьыс мырддьыны.
II
Скӧрмӧм гыяса паськыд ю кузя
Нярьян-Марланьсянь пароход катӧ.
Лэччӧ-тэрмасьӧ пароход дінӧ
Став рӧдвужыс сэн Кисляковнымлӧн.
Лэччӧ аддзысьны, сэсся-й колльӧдны,
Туйӧ велӧдны, ыджыдтор сины.
Пароходлӧн тай гора гӧлӧсыс.
Рӧднӧй берегӧ петіс Павлович.
Кадыд нюжалӧ курыд шог дырйи,
Кадыд котӧртӧ дыр мысьт аддзысиг.
Некор пируйтны муса другъяскӧд,
Некор вашнитны муса нывъяслы.
Сӧмын оз тай позь ылі муясӧ
Петны том мортлы сӧвет-вӧйпӧмтӧг.
Сӧвет-вӧйпӧмыс аймам рӧдвужсянь,
Дона ёртъяссянь, став колхозниксянь:
«Тэ эн копыртчы, миян Павлович,
Вӧрӧг киясын лэчыд саблялы.
Сӧмын кӧчлӧн кодь полысь сьӧлӧмъяс
Рӧднӧй му вӧсна тышын ляблӧны.
Тэ эн повзьы сэн, миян быдтасӧй,
Пушка гымъясысь, пуля шеръясысь.
Пушка гымалӧ — тӧлыс разӧдӧ,
Пуля шутьлялӧ — муыс лӧньӧдӧ.
Войвыв турӧбӧн тэнсьыд виръяйтӧ,
Чорыд кӧртӧс моз, важӧн калитӧм.
Гожся лун-войӧн олӧм-вылӧмтӧ
Вӧлі гажӧдӧм, бура лелькуйтӧм.
Шуйга морӧсад югыд сӧвесть моз
Комсомольскӧй знак тэнад дзирдалӧ!
Тэд-ӧ копрасьны дурмӧм немецлы?
Тэд-ӧ повзьыны лютӧй вӧрӧгысь?
Босьтлы киясад тэ вын-эбӧстӧ,
Босьтлы крепыда, багатырскӧя.
Сюрав паныдӧн зверь-фашист тэныд —
Эбӧс-силатӧ сэк эн жалит тэ.
Сюрас му вылысь — муас тувйышты,
Сюрас ва вылысь — ва пыдӧсас вӧйт,
Сюрас сынӧдысь — разӧд жалиттӧг
Посниторъясӧн чизыр тӧв йылӧ.
Эн лэдз ловйӧныс тэ пӧганӧйӧс
Миян царствоысь, государствоысь.
Служит вернӧя аймам-рӧдвужлы,
Служит честнӧя Сталин ёртнымлы!»
Друг тай лӧньыштіс сэки берегыс,
Йӧза берегыс, крутӧй креж йылыс.
Чорыд клятва моз став народ водзын
Вочакыв пыдди шуис Павлович:
«Аймам-рӧдвужӧй, дона чойясӧй,
Став колхозникъяс, муса другъясӧй!
Сӧвет-вӧйпӧмтӧ, корӧм кӧсйӧмтӧ
Дзоньнас олӧмӧ лоас пӧртӧма!»
Зэв тай паськыдӧсь тані лугъясыс
Лыдтӧм лэбалӧ гора каляыс.
Дыр на дӧлаліс удал зон киын
Кутӧм каля моз еджыд чышъяныс.
III
Воис-гымыштіс миян Павлович
Ылі муясӧ, кӧні тыш мунӧ.
Гӧгӧр видзӧдліс югыд синъяснас,
Ставсӧ артыштіс вежӧр-мывкыднас.
Оз тай позь, оз позь, зонъяс, нюжмасьны,
Оз тай позь, оз позь, нывъяс, чӧв овны.
Лёкыс бур йӧзлы вӧлӧм страшнӧйджык
Гожӧм сьӧмӧсса кельыд кымӧрысь.
Тайӧ, тыдалӧ, кыдзкӧ мынӧма
Мувыв лёкыс нин дорӧм цепь йылысь.
Оз ло олӧмыд, он кӧ бырӧд-ви
Дурмӧм немецӧс белӧй свет вылысь.
Ой, да, тӧвныр-ӧ кылӧ кыпӧдчӧ?
Пемыд кымӧр-ӧ мӧдіс гымавны?
Мыйся чардби сэн мӧдіс югъявны
Луншӧр-лунаын из гӧра йылас?
Тайӧ пансьӧма сэні чорыд тыш
Скӧрмӧм правдалӧн злӧдей-кривдакӧд,
Тайӧ тышкасьӧ из гӧра йылас
Миян Павлович подлӧй вӧрӧгкӧд.
Быттьӧ ад вомысь вельмӧм немецыд
Биӧн пӧлялӧ, кӧртӧн сьӧлалӧ.
Кӧсйӧ пеж лолыд венны-вермыны
Багатырнымӧс, сылысь другъяссӧ.
Эз нин ӧти тан гӧра дорйигас
Мынтысь пыр кежлӧ дона олӧмнас.
Эз нин этшалӧн, югыд лунъясӧй,
Кусны-кӧдзавны кыпыд сьӧлӧмъяс.
Оз тай аддзывны сэсся аймамыс
Дитя-пиянсӧ пӧрысь синъяснас.
Оз тай удайтчы, муса гӧтыръяс,
Найӧс сывъявны еджыд кияснад.
Кывлас бать йывсьыс дзоля питорыс —
Гашкӧ, первойысь збыльысь шогсьыштас.
Кывлас мича ныв усьӧм зон йылысь —
Мусук вӧснаыс гусьӧн бӧрдыштас.
Ой тэ, Рӧдина, муса вӧр-ваӧй!
Ой тэ, донаӧй, паськыд степьясӧй!
Лыдтӧм тэ вылын джуджыд гӧраыс,
Помтӧм тэ вылын няня муясыс.
Лунвыв берегтӧ тэнсьыд, донаӧй,
Во чӧж купайтӧ шоныд море ва.
Войвыв берегтӧ тэнсьыд, мусаӧй,
Во чӧж мыськалӧ йиа саридз ва.
Помтӧм эрдъястӧ, паськыд му-видзтӧ
Борда пӧткалы да не кытшовтны.
Асыввывсяньыд рытыввылӧдзыд
Тырмӧ шонділы мудзтӧдз прӧйдитны.
Но и татшӧм му овлӧ дзескыдӧн,
Кодыр талялӧ сійӧс вӧрӧгыд.
Врагысь дорйигӧн весиг из гӧра
Овлӧ донаджык зарни гӧраысь.
Скӧрмис Павлович ыджыд лӧглунӧн.
Сукмис-кымӧртчис сылӧн синкымыс.
Дугдіс тӧрны сэк кыпыд сьӧлӧмыс
Багатырскӧй да паськыд морӧсас.
Быттьӧ чукӧрмис ки-кок сӧнъясас
Вынйӧр-силаыс став рӧдвужыслӧн.
Быттьӧ сибӧдчис збойлун-храбростьыс
Став печераса вӧралысьыслӧн.
Сэки Павлович аслас ёртъяслы,
Коді колис на, шуис татшӧм кыв:
«Оз позь эновтны тайӧ гӧрасӧ:
Тайӧ гӧраас шудным-счастьеным.
Оз позь кольны тшӧтш татчӧ тіянӧс —
Юӧр нуысьяс сӧмын колинныд.
Кыла ас пытшкысь ыджыд эбӧс ме —
Кольчча ӧтнамӧн враглы водзсасьны.
Мунад ме дінысь, муса другъясӧй,
Воад-сибӧдчад войска частьясӧдз, —
Пыр жӧ висьталӧй командиръяслы
Менсьым клятвасӧ, ыджыд кӧсйӧмӧс:
Оз ло лэдзӧма мудер немецӧс
Кайны-кавшасьны тайӧ мыльк йылӧ.
Ог ло уджйӧза менӧ быдтӧмысь
Аймам-рӧдвужлы, чужан муӧйлы.
Ог кӧ аддзысьӧй куим лун чӧжӧн,
Лыддьӧй — неладнӧ мекӧд лоӧма.
Гашкӧ, кыдз улын мӧда куйлыны,
Рана-дойясӧс ассьым кутігмоз.
Мӧда виччысьны, смертьлы водзсасьны, —
Медым ыстасны сестра-чойнымӧс.
Гашкӧ сабляӧн буйнӧй юранӧс
Лоӧ торйӧдӧм туша-телӧысь.
Гашкӧ разӧдӧм лоӧ ки-кокӧс
Му да из пӧвстӧ посни торъясӧн, —
Ставсӧ ӧтлаӧ, зонъяс, чукӧртӧй,
Ставсӧ ӧтлаӧ, ёртъяс, гуалӧй.
Ратник гу вылӧ ловъя пас пыдди
Льӧм пу садитны мед оз вунӧдны.
Ещӧ кора ме, муса другъясӧй,
Сы бӧр ыстыны куим грамота:
Аймам-рӧдвужлы медым ӧтиыс,
Мӧдсӧ мӧдӧдӧй сьӧлӧм косьтысьлы.
Коймӧд письмӧсӧ ті эн вунӧдӧ
Месянь ыстыны Сталин батьнымлы.
Коляс сьӧкыд кад. Гажа тулыс тан
Мича гӧстя моз бара овмӧдчас.
Воас-лэбыштас льӧм пу куст вылӧ
Гора колипкай тайӧ тулысас.
Кыа петӧмсянь лысва косьмытӧдз
Кыпыд песняяс шуда йӧз йылысь
Мӧдас дугдывтӧг сьывны-дзольгыны
Шоглун тӧдлытӧм тайӧ колипыс.
Гашкӧ ӧтикын мӧдас сьывсьыны
Вой Печераса удал зон йылысь,
Кыдзи тышкасис рӧднӧй му вӧсна,
Вӧтліс вӧрӧгӧс из гӧра йылысь».
Выльысь дрӧгнитіс муыс кок улын.
Выльпӧв чардыштіс из гӧра весьтын.
Зэрмис-койыштіс дзирыд свинечӧн,
Смертьыс ӧвтыштіс лэчыд косаӧн.
Но ӧд повтӧмлун смертьлы водзсасьлӧ,
Вын да эбӧслы вежӧр отсасьлӧ.
Тэрыб чикыш моз Кисляковнымлы
Воис-лэбыштіс юрас татшӧм мӧвп:
«Прамӧй ытшкысьяс шыльыд луг вылысь
Ӧти турунӧн ӧд оз ытшкывны,
Прамӧй шырсьысьяс ратник юр вылысь
Ӧти юрсиӧн ӧд оз шырлывны.
Колӧ-й вӧрӧгӧс вины-ытшкыны
Не куш ӧтиӧн, а мед дасъясӧн.
Колӧ подлӧйӧс шырны-бырӧдны
Не куш дасъясӧн, а мед сёясӧн!»
Сувтіс-лӧсьӧдчис миян Павлович
Вылын мыльк йылӧ биаиз бокӧ.
Биаиз боксянь видліс-пробуйтіс —
Ружье-чудоысь ӧтчыд сяркнитіс.
Быттьӧ ытшкыштіс градвыв мачьясӧс —
Дас юр быгыльтчис гӧра пӧкатӧд.
Мӧдысь сяркнитіс фашист радъясӧд —
Кызь юр чеччыштіс, увлань гӧгыльтчис.
Змей моз веглясьӧ подлӧй гадина,
Зверь моз скӧралӧ да фашистскӧйыд.
Оз тӧд — кытысянь сылы сӧтісны,
Оз тӧд — бӧж вылас кысянь тальччисны.
Сӧмын аддзӧ друг из гӧра йылысь:
Чорыд биаиз сэні сулалӧ.
Гашкӧ изйыс нин паныд сувтӧма
Йӧз земля вылын кортӧм гӧстьяслы?
Ачыс гӧраыс гашкӧ тышкасьӧ —
Вельмӧм немецӧс вӧтлӧ-бырӧдӧ?
Биаиз вылӧ сэки веськӧдіс
Став вын-эбӧссӧ скӧрмӧм гадина.
Кыскӧ-манитӧ сэтчӧ пеж лолӧс
Сійӧс вӧйтысьлы водзӧс мынтыны.
Чайтӧ дур позйыд, сылы водзсасьӧ
Оз куш ӧти морт, а дзонь войска сэн.
Кӧвтіс-чукӧртіс ассьыс силасӧ
Джуджыд гӧраӧс сійӧн кытшовтны.
Асьсӧ гӧрасӧ шуис разӧдны,
Сійӧс дорйысьсӧ дзикӧдз бырӧдны.
Аддзӧ Павлович: вельмӧм немецыд
Локтӧ сыланьӧ нёльнан дорсяньыс.
Ойдӧ-сибӧдчӧ, гы моз вералӧ,
Йирӧ пиньяссӧ, зверь моз эралӧ.
Сӧмын мыйлакӧ лишнӧй дыр мӧдіс
Чӧв лӧнь сулавны изъя гӧраыс.
Сӧмын мыйлакӧ дугдіс сяркӧдны
Гыма чардби кодь ружье-чудоыс.
Мӧдіс сукмыны багатыр весьтын
Шуштӧм сынӧдыс сьӧкыд кымӧрӧн.
Кӧнкӧ шыасис не добра вылӧ
Кырныш чукӧрыс мисьтӧм гӧлӧсӧн.
Эн на курксӧй зэв, злӧдей кырнышъяс,
Эн на тӧчитӧй мисьтӧм ныръястӧ.
Еджыд телӧыс багатырнымлӧн
Ещӧ дзоньвидза, джуджыд ранатӧм.
Чӧв-лӧнь сулалӧ сӧмын гӧраыс,
Дугдіс сяркӧдны сӧмын ружьеыс, —
Важӧн бырӧма свинеч-пуляыс
Врагӧс ытшкыны синнад судзмӧнысь.
Колӧ матӧджык гадӧс сибӧдны,
Медым кивывджык муас тувйыштны.
Колӧ сюсьджыка гӧгӧр видзӧдны,
Медым джаггезйӧн эз жӧ шыртыштны.
Со и вӧрзьыштіс водзын увбадьйыс, —
Быттьӧ тшыг кӧин сэні кыйӧдчӧ.
Со и дзирдыштіс бӧрын из бокыс, —
Змея-гадина кыссьӧ-кыпӧдчӧ.
Гусьӧн петкӧдчис шуйга боксяньыс
Мустӧм вӧрӧглӧн мисьтӧм рожаыс.
Сійӧ тыдовтчис веськыд боксяньыс —
Штыкъяс лэчыдӧсь, синъяс вожаӧсь.
Друг тай гымыштіс пельтӧ косявмӧн,
Друг тай резыштіс бикинь кольтаӧн,
Быттьӧ кымӧрыс сьӧкыд мӧлӧтсӧ
Лэдзис-ӧвтыштіс дзирыд кӧрт вылӧ!
Быттьӧ йӧг нӧшкӧн сетіс-козьныштіс
Мустӧм вӧрӧглы зывӧк рожаас!
Мӧдысь гымыштіс мусӧ вӧрзьӧдмӧн,
Мӧдысь резыштіс бикинь кольтаӧн, —
Тайӧ Павлович мӧдіс крӧшитны
Кытшалысьясӧс би-гранатаӧн!
Тайӧ Павлович ыджыд мӧлӧтӧн
Мӧдіс вӧрӧгӧс муас тувъявны!
Мый нӧ пӧкатас мӧдіс руавны,
Из гӧра бокас пуны-визувтны?
Враглӧн сьӧд вирыс тайӧ визувтӧ,
Подлӧй олӧмыс кусӧ-руалӧ.
Код нӧ эстӧні из гӧра бокас
Дурмӧм кӧин моз мӧдіс омлявны?
Сэн фашистскӧй зверь повзис-скӧралӧ,
Сэн немецкӧй пон ойзӧ-омлялӧ.
Бара лэбыштіс тайӧ пӧраас
Удал зон юрӧ шуда чикыш-мӧвп:
«Враг кӧ омлялӧ менӧ аддзывтӧг,
Мый жӧ нюжӧдас, кодыр аддзылас?
Мед кӧть важӧн нин бырліс пуляӧй,
Мед кӧть бырис тшӧтш би-гранатаӧй,
Колис русскӧй штык крепыд киясам,
Колис лӧглунӧй паськыд морӧсам!»
Эн на удит тай тшын-бус разавны,
Эз на удит тай гымыс лӧньыштны, —
Сувтіс-кыпӧдчис миян Павлович,
Стальӧн югнитіс штыкыс киясас.
Ачыс кажитчӧ вына турӧбӧн,
Скӧрмӧм гӧлӧсыс — гора трубаӧн:
— Сталин-бать нимӧн! Рӧднӧй му вӧсна!
Дзикӧдз пасьвартам вельмӧм вӧрӧгӧс! —
Гартӧ турӧбыс пеж захватчикӧс,
Виӧ подлӧйӧс гора гӧлӧсыс!
Оз тӧд немецыд, кытчӧ воштысьны,
Оз тӧд пеж лолыд, кытчӧ дзебсьыны.
Тышас-битваас миян Павлович
Эз и гӧгӧрво, кыдзи воисны
Из гӧра вылӧ ыджыд войскаӧн
Муса другъясыс, краснӧй воинъяс.
Найӧ аддзӧны: тӧвныр бушуйтӧ,
Стальнӧй рӧмъясӧн чардби дзирдалӧ.
Тайӧ бушуйтӧ налӧн Павлович,
Русскӧй штык киас стальӧн дзирдалӧ,
Некор вӧлі тай сэн любуйтчыны
Багатырнаныс, удал зоннаныс.
Войска уськӧдчис сылы отсавны
Дзикӧдз бырӧдны вельмӧм немецӧс.
Бӧрас аттьӧ-кыв став командасянь
Вӧлі сетӧма Кисляковнымлы.
Сылӧн тыш йылысь вӧлі гижӧма
Письмӧ-грамота Сталин маршаллы!
IV
Ыджыд славалӧн бордъяс паськыдӧсь,
Паськыд бордъяслӧн ыджыд силаыс,
Он вӧйт славатӧ саридз ва шӧрӧ,
Оз вош славаыд пемыд вӧр пӧвстӧ.
Кымӧр сайясӧд сӧкӧл-пӧткаӧн
Лэбис грамота багатыр йылысь.
Воис, кытшовтіс Москва кар весьтӧд,
Буретш авъя кад, шонді петігӧн.
Карын ворсыштіс шонді лучьясын
Разнӧй бисерӧн ӧшка-мӧшкаӧн.
Абу му вылас сыысь мичаыс,
Абу свет вылас сыысь вынаыс!
Асъя Эжва кодь сылӧн уличьяс —
Сэтшӧм паськыдӧсь, сэтшӧм югыдӧсь.
Мрамор изъясысь дворец-керкаяс —
Ниа пуясысь ёна джуджыдӧсь!
Но и мич пӧвстад овлӧ мичаджык,
Мусатор пӧвстад овлӧ мусаджык.
Мед на гажаыс стольнӧй кар шӧрыс,
Медся мусаыс рӧднӧй Кремль пытшкыс!
Пӧрысь нэмъяс чӧж дзормӧм стенаяс
Сійӧс видзӧны непогодаысь.
Башня йывъяссянь звезда-шондіяс
Во чӧж ӧткодя сійӧс шонтӧны.
Кыдз тай мореӧ паськыд юясыс
Ылі муяссянь васӧ вайлӧны,
Сідз жӧ Кремль дінӧ паськыд туйясӧд
Йӧзыс быддорсянь помтӧг волӧны.
Гашкӧ, кодлӧнкӧ сьӧлӧм-копырсӧ
Ленин-батьнымлы эз на сетӧм вӧв.
Гашкӧ, кодлӧнкӧ сӧвет-мудростьсӧ
Сталин-батьнымлысь эз на босьтӧм вӧв.
Нӧшта кытшовтіс юӧр-грамота
Стольнӧй карӧдыс луншӧр лунаын.
Ещӧ кытшовтіс да и веськаліс
Гажа Кремль пытшкӧ Сталин ёрт киӧ.
Лыддис-тӧдмаліс Сталин маршалным
Тайӧ грамота Кисляков йылысь.
Шуис корлыны багатырнымӧс —
Збойлун-храбростьысь Герой ним сетны.
Шуис корлыны, медым аддзысьны
Вой Печераса удал зоннымкӧд.
Медым аддзысьны, асьсӧ тӧдмӧдны
Миян царствоса багатыръяскӧд.
Воис-чукӧрмис гажа Кремль пытшкас
Добрӧй силаыс — оз позь артавны.
Воис-матыстчис Сталин ёрт дінӧ
Вежӧр-мывкыдыс — оз позь тӧдмавны.
Кывзан шытӧвсӧ — быттьӧ ыджыд ю
Лунвыв гӧрасянь усьӧ-визувтӧ.
Аддзан синъяснад налысь авлунсӧ —
Войвыв пармаыс быттьӧ думайтӧ.
Эськӧ-й паськыд зэв Кремль палатаыс, —
Муртса тӧрисны багатыръясыс.
Эськӧ-й вылын зэв сійӧ джуджданас, —
Сӧмын кажитчис век на улынӧн.
Воис-петкӧдчис югыд шонді моз
Миян Сталин вождь, Сталин маршалным.
Ӧтар бокланьыс — генералъясыс,
Мӧдар бокланьыс — вернӧй другъясыс.
Эз тай гымӧн усь гӧра йывсянь ю, —
Татшӧм чолӧмыс Сталин ёртнымлы!
Эз тай бушуйт сэн войвыв пармаыд, —
Татшӧм чолӧмыс Сталин маршаллы!
Сталин видзӧдіс грознӧй силалань,
Быттьӧ тӧдмаліс багатыръяссӧ,
Кутшӧм местасянь найӧ воӧмны,
Кодлӧн пиянъяс найӧ лоӧны.
Тӧдчӧ, воӧмны паськыд фронт вывсянь,
Ещӧ воӧмны ылі тылъяссянь.
Ставлӧн морӧсас орден Ленина,
Ставлӧн морӧсас багатырскӧй знак!
Тӧдчӧ, чужтӧмась, найӧс быдтӧмась
Народ-племяяс вӧльнӧй му вылын.
Аймам-рӧдвужыс гортсьыс ыстӧмась
Лоны честнӧйӧн ратнӧй делӧын.
Ещӧ видзӧдліс дона Сталинным,
Синнас прӧйдитіс топыд радъясӧд.
Ещӧ видзӧдліс да и сувтыштліс
Вой Печераса удал зон вылӧ.
Сійӧ сулалӧ витязь радъясын,
Мусянь тэчӧма, паськыд пельпома;
Томлун чужӧмыс тувсов лун кодьыс,
Синъяс югыдӧсь сӧкӧл-пӧткалӧн.
Сылӧн зэвтчӧма ки-кок сӧнъясас
Вынйӧр-силаыс став рӧдвужыслӧн;
Ворсӧ сы пытшкын збойлун-храбростьыс
Став печераса вӧралысьыслӧн.
Тӧдчӧ сы пытшкын мортлӧн сӧвестьыс —
Сӧстӧм ключ ваысь, гашкӧ, югыдджык.
Ёнтӧ-зэлӧдӧ сылысь морӧссӧ
Подлӧй враг вылӧ ыджыд лӧглуныс.
Кыдз тай радлыштӧ авъя батюшко,
Кодыр первойысь пиян радъяссьыс
Аддзӧ другысьӧн медся том писӧ
Важӧн кисьмӧмӧн, важӧн сӧвмӧмӧн,
Сідз жӧ Сталинлӧн кыпыд сьӧлӧмыс
Ӧні радлыштіс коми пи вӧсна,
Коми пи вӧсна, Кисляков вӧсна,
Паськыд юдорса багатыр вӧсна.
Эз ло прӧстасӧ кызь вит во чӧжӧн
Коми пиянӧс бура быдтӧма!
Эз ло прӧстасӧ кызь вит во чӧжӧн
Коми йӧз вӧсна заботитчӧма!
Коркӧ-й лӧньыштіс чолӧм шытӧлыс,
Коркӧ-й ланьтӧдчис море бушколыс,
Тайӧ Сталинным мӧдіс сёрнитны,
Багатыръяскӧд мӧдіс тӧлкуйтны.
Быттьӧ шыасис вечнӧй правдаыс, —
Татшӧм силаыс Сталин кывъяслӧн.
Быттьӧ ломзьӧны сылӧн кывъясыс, —
Олӧ та мында наын мудростьыс!
Оз позь, шуӧны, черӧн лӧсыштны,
Кодӧс гижӧма стальнӧй перӧӧн.
Оз позь вунӧдны сӧвет мудростьсӧ,
Кодӧс шуӧма дона Сталинӧн.
Ой, да, ломзьӧ на небеса вылын
Югыд шондіыс гажа, меліа!
Ой, да, мӧдас на земля-му вылын
Олӧм дзоридзыс выльысь цветитны!
Оз ло сетӧма злӧдей-кривдалы
Мырдысь царствуйтны вӧльнӧй му вылын.
Мувыв правдаыс Сталин мывкыдын,
Добрӧй силаыс Сталин киясын!
Олӧ-розъялӧ тайӧ силаыс
Багатыръясын, налӧн дружбаын,
Олӧ-розъялӧ став народъяслӧн
Святӧй делӧӧ пыдӧ эскӧмын.
V
Босьтӧ, шуӧны, ловъя быдтасыд
Аслыс сёянсӧ сыла му пытшкысь.
Содтӧ воинлы эбӧс-силатӧ
Чужан вӧр-ваыс, рӧднӧй племяыс.
Вӧлі шуӧма Кисляковнымӧс
Пыр жӧ ыстывны рӧднӧй Комиас,
Муса Комиас, чужан вӧр-ваас
Важнӧй делӧӧн, срочнӧй могъясӧн.
Выль вын-эбӧс сэсь, чужан му вывсьыс,
Медым ыджыдӧс босьтны-гумовтны.
Коми йӧз пӧвстысь нӧшта повтӧмӧс
Збойлун-храбростьсӧ медым чукӧртны.
Лэбӧ-тэрмасьӧ чужан му весьтті
Миян Павлович сӧкӧл-пӧткаӧн.
Паськыд бордъяса самолёт вылас
Юльскӧй шондіыс ворсӧ-дзирдалӧ.
Лӧзов енэжыс сійӧ юр весьтын
Вевттӧм-пыдӧстӧм олӧ-донвидзӧ.
Рӧднӧй пармаыс сійӧ кок улын
Паськыд море моз куйлӧ пласьвидзӧ.
Оз позь аддзыны паськыд морелысь
Ӧтар берегсянь мӧдар берегсӧ.
Кысь нӧ аддзыны дорсӧ пармалысь,
Весиг шӧрсяньыс, самолёт вывсянь!
Гашкӧ сюрсъясӧн тайӧ вӧр-ваті
Дзольгӧ-визувтӧ шорыс, юторыс!
Гашкӧ сёясӧн тайӧ пармасянь
Кывтӧ-разалӧ гырысь юясыс!
Оз мӧй Кама пыр Волга матушка
Васӧ Комисянь уськӧд Каспийӧ?!
Оз мӧй Сыктывным, Лузным, Эжваным
Белӧй морелы васӧ мӧдӧдны?!
Эзысь гыяса сӧдз Печераным
Коми му вылӧ дзоньнас тӧрӧма,
Урал гӧра сай паськыд Обь юкӧд
Аслас вынйӧрӧн гӧтов вензьыны.
Пуӧ-гыбалӧ лыдтӧм чериыс
Асывводзьясын тайӧ юясас.
Быдмӧ-цветитӧ шӧвк кодь туруныс
Мӧслы пельӧдзыс шыльыд кӧджъясас.
Шуксьӧ-чуалӧ тулыс-аръясӧ
Парма вӧръясас зверыс, пӧткаыс.
Куйлӧ-дзебсясьӧ земля-му пытшкас
Лыдтӧм озырлун да богатствоыс.
Ой, да, мыйся нӧ сэтшӧм выль торйӧн
Коми мувывсӧ ӧні мичӧдӧ?
Кутшӧм козинӧн, мыйся лентаӧн
Дорсянь дорӧдзыс сійӧс вӧньӧдӧ?
Тайӧ комилӧн нэмъяс чӧжся нин
Думыс олӧмӧ ӧні пӧртсьӧма —
Улыс Эжвасянь Уса ю йылӧдз
Стальнӧй кӧрттуйлӧн лента водӧма.
Кыдз тай сӧдз ва ю мортӧн нюжӧдӧм
Косьмӧм степьясын олӧм рӧдитӧ,
Сідз жӧ кӧрттуйным пемыд пармаын
Каръяс, вӧлӧстьяс выльӧн рӧдитӧ.
Кыдз тай тулысын югыд шондіыс
Вӧлявывнымӧс унмысь ловзьӧдӧ,
Сідз жӧ Сталинлӧн батьног тӧждлуныс
Кынмӧм тундраӧс сывдӧ-ловзьӧдӧ.
Со и лэбӧ нин миян Павлович
Ухта ю весьтӧд, Ухта кар вылӧд.
Юыс дзирдалӧ эзысь бисерӧн,
Карыс красуйтчӧ аслас томлунӧн.
Быттьӧ крепостьӧн сійӧс кытшовтӧ
Синнад судзмӧнъя мылькъя гӧраыс.
Веж шӧвк платьеӧн сійӧс мичӧдӧ
Мылькъя гӧрасай паськыд пармаыс.
Быттьӧ сюръяяс, сӧмын тшыналіг,
Лыдтӧм кыпӧдчӧ завод трубаыс.
Вундӧм ыб вылын чумалияс моз
Гӧгӧр сярвидзӧ нефтевышкаыс.
И тэд ковмас кӧ паськыд парма весьт
Лэбны пӧтка моз арся войшӧрӧ,
Тэнад бордъясув муыс, вӧр-ваыс
Мӧдас дзирдавны биа море моз.
Тайӧ биыссянь помтӧм пармаӧ
Выль би чукӧръяс быттьӧ резӧма.
Тӧдтӧм мылькъяс весьт кымӧр ӧзйӧма,
Нимтӧм ягъясын олӧм ловзьӧма.
Пуксис Павлович Ухта кар дорӧ
Разнӧй цветъяса ласта-луг вылӧ.
Ласта дорӧсас ӧмидз гӧрдӧдӧ,
Ывла быдтасыс быдмӧ горзӧмӧн.
Гӧстьлы вӧр пуыс улӧдз копрасьӧ,
Чӧскыд сынӧдыс сійӧс коддзӧдӧ.
Удал зоннымӧс зільӧ гажӧдны
Быдся гӧлӧса сьылысь пӧткаыс.
Сӧмын некор тай ывла мичлуннас
Вӧлі чӧсмасьны да любуйтчыны.
Ухта карсаяс багатырнымлысь
Татчӧ воӧмсӧ важӧн тӧдлісны.
Вӧлі корсьӧма Ухта кар кодьсьыс
Зала-комната медся ыджыдсӧ.
Вӧлі мичӧдӧм зала пытшкӧссӧ
Быдся рӧмъяса ловъя цветъясӧн.
Воис-чукӧрмис тайӧ залаас
Медся бур йӧзыс сё верст пасьтаысь.
Ставлы окота гӧстьӧс кывзыштны,
Ставлӧн вӧлі тшӧтш мыйтор висьтыштны.
Быттьӧ пӧрысь ай ыджыд племялӧн,
Дзормӧм ус-тошка Косолапкин тан.
Сійӧс первойӧн татчӧ ыстыліс
Дона Сталин бать гырысь могъясӧн.
Сійӧ ки помысь сувтіс радъясӧн
Нефтевышкаыс уна сёясӧн,
Сійӧ син водзын чужис-кыпӧдчис
Карыс пармаын лыда воясӧн.
Танӧсь вӧліны командиръясыс —
Кыпыд праздниксӧ котыртысьясыс.
Кыдзи-й удж вылас, найӧ авъяӧсь —
Быд кыв думыштӧм, быд шаг артыштӧм.
Праздник воссьӧмсӧ зіля виччысиг,
Пӧрысь мам да ай мыйкӧ вордӧны.
Чайтан — томлуныс усьӧм тӧд вылас,
Вӧлӧм — сват-сватья кык колхозысьӧсь.
Найӧ олігкост уна ва кывтіс —
Эм мый сёрнитны, эм мый казьтыштны.
Сӧмын окота быттьӧ тӧдлытӧг
Кыв-мӧд шыбитны ас удж йывсьыныс.
Кывзан пӧчӧӧс — пиньтӧм, шушкыльтӧ,
Кватитчан да — огородница.
Чайтан — мойдӧ пӧль кольӧм нэм йылысь,
Кватитчан да — урожай йылысь.
Зарни чунькытшсӧ пӧчӧ сетӧма
Танкъяс, пушкаяс стрӧитӧм вылӧ.
Дас вит внук да пи пӧльӧ ыстӧма
Ас му дорйыны паськыд фронт вылӧ.
Кыпыд чукӧрӧн танӧсь ветлӧны
Ухтасаяслӧн инженеръясыс.
Быд морт асногыс вына, вежӧра,
Быд кыв дельнӧя налӧн тэчӧма.
Тайӧ на серти нефтешахтаын
Нефтьыс, мойдын моз, юӧн визувтӧ.
Тайӧ на серти пыді му пытшкысь
Газыс-ломтасыс гымӧн петкӧдчӧ.
Быттьӧ янсавлӧм авъя ичмоньяс,
Кык ань кутлӧны ӧти-мӧднысӧ, —
Тайӧ аддзысиг здоровайтчӧны
Знатнӧй рубщица вӧрын кыйсьыськӧд.
Сьӧкыд удж вылӧ дона аньясӧс
Война пӧраыс стрӧга сувтӧдіс.
Сӧмын велавтӧм шогӧ лэдзчысьны,
Важӧн велалӧм быдтор вермыны.
Оз усь кисьыс чер, кодӧс босьтліс ныв
Муса зон киысь, сійӧс колльӧдіг!
Оз сім пищальыс, кодӧс верӧсыс
Кольліс гӧтырлы, сыкӧд прӧщайтчиг!
Катша юӧртӧг гӧстьӧс кывлӧма
Тундра эрдъяслӧн важ кӧзяиныс.
Тайӧ кӧрвидзысь, сӧмын воӧма
Не ас кӧр доддяс, — тэрыб поездӧн.
А чож поездыс — Вой Урал дінсянь,
Кӧні гожӧмыс чикыш ныр кузя,
Кӧні тундраыс ыркыд шондіӧн
Гожся лун-вой чӧж помся югвидзӧ.
Тӧлыс, сы пыдди, сэні мерайттӧм,
Шальнӧй турӧбыс зэлыд кӧртвомтӧм, —
Койтлӧ эрдъясті лымъя кымӧрӧн
Йи кын муыссянь турдӧм енэжӧдз.
Пӧрысь нэмъяс чӧж — мед оз тшык ни быр
Збыльысь быттьӧнӧсь кӧдзыд йӧртӧдын —
Сэні виччысис багатыръясӧс
Помтӧм озырлун да богатствоыс.
И со волісны татчӧ войтыръяс
Зумыд воськолӧн, повтӧм сьӧлӧмӧн.
Сьӧрсьыс — индӧдъяс дона Сталинлӧн,
Накӧд — кӧсйӧмъяс став народъяслӧн.
Кӧдзыд тӧвъяссӧ найӧ шонтісны
Венны зільӧмӧн да пӧсь уджнаныс,
Пемыд аръяссӧ найӧ пестісны
Стройка биясӧн, кужӧмлуннаныс.
Кыдз тай югдандор тэнад син водзын
Сиктъяс чужлӧны асъя биясӧн,
Сідзи другысьӧн овтӧм тундраыс
Сувтіс-кыпӧдчис олӧм діясӧн.
Тадзи рӧдитчис ылі Воркута,
Кодӧс быдтісны война воясыс,
Кодлы подвигсьыс, кыдзи-й Ухталы,
Карлысь ыджыд ним вӧлі сетӧма.
Пӧльтӧ гожся тӧв йиа саридзлань,
Кузя кывтӧны тшына кымӧръяс, —
Тайӧ та мында тані стрӧитсьӧ
Выль посёлокыс, карыс, промыслыс.
Помся лун и вой грымгӧ-чуалӧ,
Кӧрттуйпӧлӧнса выльмӧм тундраыс, —
Тайӧ та мында лунлань гӧгыльтчӧ
Зарни изшомӧн тыра поездыс.
Некор, шулӧны, страдна пӧраӧ
Мыштӧ веськӧдны, сойтӧ шойччӧдны,
Некор нюжмасьны война пӧраӧ
Фронтлань гӧгыльтчысь тыра поездлы.
Вына тӧвныр моз Ухта кар бокті
Сійӧ лэбыштіс мудзӧм тӧдлытӧг, —
Тшыныс вӧр весьтӧ сыліг, разаліс,
Свисток-чолӧмыс гора юрӧбтіс.
Пырис-лэбыштіс восьса ӧшиньӧд
Тайӧ чолӧмыс зала керкаӧ,
Кӧні нюжаліс герой ним кузя
Гымӧн юралысь вӧчӧм шытӧлыс.
Ой, да, сӧмын-ӧ Кисляковнымлы
Тадзи нюжаліс привет-чолӧмыс?
Зарни звездаыс ӧмӧй морӧсас
Сӧмын вӧрзьӧдіс йӧзлысь сьӧлӧмъяс?
Тадзи ошкыссьӧ Краснӧй Армия,
Татшӧм пасибӧ повтӧм пиянлы!
Тайӧ славитсьӧ Ленин партия,
Татшӧм чолӧмыс Сталин маршаллы!
Зэв тай дженьыдӧсь муса войвылын
Алӧй енэжа кӧка войясыс.
Важӧн садьмӧма мелі шондіыс,
Ошкӧ асывсӧ вӧльнӧй пӧткаыс.
Эз тай помассьы быдтор юасьӧм,
Кысь нӧ помасяс ставсӧ висьтасьӧм.
Йӧзыс разӧдчиг Кисляковнымӧс
Быдӧн ас ордас корис волыны.
Эськӧ-й босьтчыліс сійӧ ветлыны
Ӧти-мӧд ордӧ дона гӧсть туйӧ,
Сӧмын видзӧдӧ — сійӧс корысьыс
Содӧ часысь-час, содӧ лунысь-лун.
«Тадзтӧ-й аймамӧс мем не аддзывны,
Сӧдз Печералысь ва не юыштны», —
Шуис Павлович дона йӧзыслы,
Пуксис поездӧ да и мӧдӧдчис.
Шуркйӧ-быдмалӧ туйсӧ поездыс,
Помтӧг вольсассьӧ муса пармаыс.
Лӧсьыд нюжӧдны мунӧм шы улас
Тӧдса песняяс рӧднӧй му йылысь.
Толькӧ коді нӧ, мыйся машинист
Сувтӧ-мӧдӧдчӧ татшӧм дельнӧя?
«Воис станция — лоӧ петавны,
Ыджыд пасибӧ колӧ сетавны».
Воис Павлович поезд юрӧдзыс,
Паровозыс кӧн вишкӧ-пӧлясьӧ.
Аддзӧ том нылӧс — кӧрттуй паськӧма,
Чочкӧм морӧсас орден югвидзӧ.
«Висьтав, коми ань, кысь мем аддзывны,
Тайӧ поездсӧ коді нуӧдӧ?»
Ныв военнӧйног сылы сетіс честь:
«Тайӧ поездлӧн машинистыс ме».
Паровозыс век сэні пӧлясьӧ,
Аттьӧ кывъясыс зонлы эз сюрны.
Нывка нюммуніг сетіс выльысь честь:
Зонлы кывъясыс выльысь эз сюрны.
«Аттӧ, сёмокасьт, юрӧс янӧдысь, —
Водзӧ муніг нин зонмӧй казьтыліс. —
Ті ӧд, нывбаба, вӧвлід мастерӧсь
Сӧмын дӧраяс кыны-печкыны».
Кывтӧ Павлович пароход вылын
Тӧдса ю кузя — сӧдз Печераӧд.
Пӧльтӧ асъя тӧв муса вӧр-ваӧн,
Юыс сералӧ эзысь гыясӧн.
Важмоз ӧвтчӧны шыльыд лугъяс весьт
Гора каляяс еджыд бордъяснас.
Важмоз красуйтчӧ войвыв чужан му
Юдор сиктъясӧн, паськыд эрдъяснас.
Эз вӧв важнога сӧмын ӧтитор —
Пароходыслӧн выль командаыс.
Збой матрос пыдди — сылӧн гӧтырыс,
Капитан пыдди — сылӧн питорыс.
Мыйя-й шунысӧ матрос гӧтырлы?
Мый и висьтавны тайӧ зонкалы?
Он и тӧдлы со лыа кӧсаӧ
Пароходыслысь нырсӧ сутшкасны.
Стрӧг кӧзяин моз тӧдсатор йылысь
Гӧгӧр видзӧдіс миян Павлович,
Оз-ӧ мыйӧкӧ позь тан крукасьны,
О-ӧ ков найӧс тані велӧдны.
Толькӧ регыд мысьт стрӧг кӧзяинлӧн
Петіс нимкодьлун сьӧлӧмшӧрсяньыс.
Мунысь часі кодь став командаыс,
Пароход кывтӧ, быттьӧ стрӧчитӧ.
«Аттӧ, сёмокасьт, миян нывбаба!
Аттӧ чудеса, кутшӧм ныв-зонным!
Сет жӧ налы тэ мулысь воропсӧ —
Мусӧ, сідзи-й тӧд, путкылькерасны!
Воюйт, воин-бать, рӧднӧй му вӧсна,
Бырӧд, верӧсӧй, злӧдей немецӧс.
Гортса удж тэнад оз берд петшӧрӧн.
Тылсянь мыджӧдъяс тэнад крепыдӧсь!
Воас сійӧ кад, кодыр косьтыштам
Пӧсьӧн кӧтасьӧм удждор паськӧмъяс.
Лоас перйӧм кад, кодыр бурдӧдам
Тышын артмылӧм джуджыд ранаяс.»
Тадзи думайтіс Кисляков-боец,
Тадзи матыстчис муса горт дінас.
Пароходлӧн тай гора гӧлӧсыс.
Рӧднӧй берегӧ петіс Павлович.
Ой, да, джуджыд зэв вой Печералӧн
Тувсов ытваӧн разьӧм берегыс.
Нӧшта джуджыдджык аймам-рӧдвужлӧн
Писӧ аддзӧм мысьт югыд нимкодьыс.
Не куш удал зон найӧ син водзын
Дона гӧсть туйӧ ӧні сулалӧ.
Рӧднӧй му вӧсна подвиг славаӧн
Герой-воинӧс ӧні кытшалӧ.
Сійӧ морӧсын зарни звездаыс
Кыпыд биӧн моз йӧзӧс гажӧдӧ.
Сійӧ морӧссянь Ленин орденыс
Югыд шонділысь югӧр разӧдӧ.
«Аттьӧ ыджыдӧс тэныд, дона пи,
Сӧвет-вӧйпӧмӧс бура кывзӧмысь, —
Кисляковнымӧс мӧдіс ошкыны
Аймам-рӧдвужыс, став колхозникыс. —
Не куш асьтӧ тэ рӧднӧй му вӧсна
Врагкӧд тышкасиг збойӧн петкӧдлін.
Став Устьцилемскӧй тэ районнымӧс
Ыджыд подвигнад сэн прославитін.
Сиам водзӧ тэд ыджыд вермӧмъяс —
Лютӧй вӧрӧгӧс дзикӧдз бырӧдны.
Асьным кӧсйысям нӧшта ёнджыка
Ӧтув овмӧсӧс водзӧ кыпӧдны».
«Аттьӧ-й тіянлы аймам-рӧдвужӧй, —
Шуис вочакыв сэки Павлович. —
Удж колхозниклысь бура донъялӧм
Миян войскаӧн, Сталин маршалӧн.
Кыдзи эрдвыв пу пыді вужъяса
Чорыд бушковлы оз зэв копрасьлы,
Сідзи войсканым тылсянь отсӧгӧн
Лютӧй вӧрӧглы рӧд оз копыртчы.
Олӧ-розъялӧ венны позьтӧм вын
Став сӧветскӧй йӧз топыд дружбаын.
Олӧ татшӧм вын став народъяслӧн
Святӧй делӧӧ пыдӧ эскӧмын.
Оз ло сетӧма злӧдей-кривдалы
Мырдысь царствуйтны вӧльнӧй му вылын!
Мувыв правдаыс Сталин мывкыдын,
Добрӧй силаыс Сталин киясын!»
Тадзи лун дай мӧд дона рӧдвужкӧд
Унатор йылысь сійӧ тӧлкуйтіс.
Нӧшта лун дай мӧд муса вӧр-вакӧд
Челядь кад бӧрас выльпӧв тӧдмасис.
Ачыс кылӧ сэн — туша-телӧсӧ
Быттьӧ пытшсяньыс мӧдіс зэлӧдны.
Нӧшта кылӧ сэн — кыпыд морӧссӧ
Врагкӧд тышын моз мӧдіс топӧдны.
Рӧднӧй пиыслы чужан вӧр-ваыс
Ассьыс содтӧд вын тайӧ козьналіс.
Немчура вылӧ ассьыс скӧрлунсӧ
Герой сьӧлӧмӧ бур йӧз лолыштіс.
Эз ло позянлун водзӧ терпитны, —
Кыскӧ сьӧлӧмсӧ ылі фронт вылӧ,
Медым сэтӧні выльысь видлыны
Вынйӧр-силасӧ немец-зверь вылын.
Бара прӧщайтчис сэки Павлович
Аслас рӧдвужкӧд, муса другъяскӧд.
Лэбис-тэрмасис, медым враг вылын
Содӧм вынйӧрсӧ ассьыс видлыны.
Энлы, гадина, тэ, фашистскӧй зверь,
Оз кӧ ковмы тэд выль шог паньыштны!
Видзчысь, вельмӧм зверь — дур немецкӧй пон,
Оз кӧ регыдӧн ловтӧ перйыны!
Тэныд паныдӧн сувтӧ-кыпӧдчӧ
Став бур йӧзыслӧн святӧй правдаыс!
Ӧшйӧ-чукӧрмӧ тэнад юр весьтӧ
Став народъяслӧн ыджыд скӧрлуныс!
{Kodko @ "Лыддьысь ёртъяс!.." @ шыӧдчӧм @ В. Юхнин. Герой йылысь сказ @ 1945 @ Лб. 41.}
Лыддьысь ёртъяс!
Гижӧй, миянлы тайӧ книга йылысь ассьыныд отзыв, индӧй адреснытӧ, ним-овнытӧ
да арлыдтӧ.
Миян адрес: Сыктывкар,
Печать керка, Коми Госиздат, художественнӧй отдел.
==n Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм: стихотворенньӧяс. Сыктывкар: Коми государственнӧй издательство, 1939. 64 лб.
ИВАН ВАСЬ
ШУД ЙЫЛЫСЬ
СЬЫЛӦМ
СТИХОТВОРЕНИЕЯС
КОМИ ГОСУДАРСТВЕННӦЙ ИЗДАТЕЛЬСТВО
СЫКТЫВКАР — 1939
{Яков Рочев @ "Иван Вась (Василий Иванович Елькин)..." @ водзкыв @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 3-6.}
Иван Вась (Василий Иванович Елькин) гижны заводитчис важӧнкодь нин, 1929 воясын, кор на сійӧ вӧлі детинкаӧн. 1929-1930 воясӧ газетъясын да «Ордым» журналын сылӧн печатайтсьылісны некымын ичӧтик висьт да стихотворениеяс. Но тайӧ гижӧдъясыс сылӧн вӧліны сӧмын на перӧ видлӧмӧн. Сылысь кымынкӧ висьт печатайтӧма и та бӧрын, но найӧ сідз жӧ эз аддзыны аслыныс тӧдчана места.
1931-1935 воясӧ Иван Вась дзоньнас вуджис стихотворнӧй жанр вылӧ: та бӧрын сылӧн прозаическӧй художественнӧй произведениеяс эз нин печатайтсьывны. И, колӧ шуны, коми художественнӧй литератураын ассьыс местасӧ сійӧ аддзис кыдзи поэт. Кӧть и сійӧ воясӧ сетіс сӧмын кымынкӧ стихотворение, но тайӧ стихотворениеясыс ас дінаныс кыскисны нин лыддьысьлысь вниманиесӧ.
Ёнджыкасӧ Иван Васьлӧн творчествоыс паськалӧ бӧръя кык-куим воясӧ, Краснӧй Армияын служитігӧн да сэтысь воӧм бӧрын. И тайӧ не прӧста. Краснӧй Армия томйӧзӧс воспитайтӧ; Краснӧй Армия кыпӧдӧ миян томйӧзлысь идейно-политическӧй да общӧй уровеньсӧ. Буретш та вӧсна и Иван Васьлӧн первойя бурджык, идея да художество боксянь тӧдчанаджык стихотворениеяс йитчӧмаӧсь красноармейскӧй тематикакӧд: сійӧ петкӧдлӧ Краснӧй Армиялысь величиесӧ, ёнлунсӧ, дисциплинированностьсӧ, мужествосӧ.
Миян странаса уджалысь йӧз радейтӧны ассьыныс рӧднӧй армияӧс. Краснӧй Армияӧ веськалӧм, боец-гражданинлысь почётнӧй обязанность ас вылӧ примитӧм — миян томйӧзлӧн мечта, и сы вӧсна армияӧ мунігӧн налӧн «чеччалӧ сьӧлӧм», асьнысӧ зумыда кылӧны, «любӧла вомтырӧн» сьылӧны, мунӧны видзны миянлысь великӧй рӧдинаӧс, миянлысь священнӧй границаяс. Тайӧс Иван Васьлӧн кужӧмӧн петкӧдлӧма нӧшта 1934 воын на гижӧм «Мем долыд» стихотворениеын.
Краснӧй Армия тематика вылӧ Иван Васьлӧн гижӧма дас кымын гырыся-посниа стихотворение, кодъяс пиысь тайӧ сборникӧ пырӧны джын дорсьыс не унджыкыс. «Кык серам», «Ме сэн», «Войся тыш» да мукӧд сэтшӧм стихотворениеясын гӧгӧрвоанаа, бура сетӧма, кутшӧм преданностьӧн миян боецъяс видзӧны мирнӧй удж нуысь социалистическӧй рӧдиналысь вежтасъяссӧ, кутшӧм чорыда, торйӧдны позьтӧма киӧ чабыртны муса винтовкасӧ да сьӧлӧмсянь кӧсйысьӧны:
Тіянлы ассянь сета ме кыв:
— Горизонт таласӧ чорыда доръя!
И таысь краснӧй боецъясӧс мирнӧй йӧзӧн радейтӧмсӧ Иван Вась кужӧмӧн, небыдик лирика пыр петкӧдлӧ «Гӧстьын», «Плетень дорын» да мукӧд стихотворениеясын.
Иван Вась творчествоын унджык стихотворение пырыс тӧдчана визьӧн мунӧ кокньыдик, небыдик, кыпыд лирика, и тайӧ лирикаыс сочетайтчӧ социалистическӧй могъяскӧд, мый эм зэв колана да положительнӧй момент. Ныла-зонма кост отношениеяс, любовь сідзи жӧ сетсьӧны социалистическӧй удж подув вылын.
Бӧръя кадӧ Иван Вась гижӧдъяслӧн тематикаыс паськаліс. Краснӧй Армия йылысь да мирнӧй колхознӧй удж йылысь сьылӧмкӧд тшӧтш сійӧ заводитіс сьывны Сӧветскӧй Союзса народъяслӧн дружба йылысь,
Сталинскӧй Конституция величие йылысь, миян радейтана учитель, друг да бать великӧй Сталин йылысь, сы дінӧ став уджалысь йӧзлӧн помтӧм радейтӧм йылысь. Китайса да Испанияса геройяс йылысь, народлӧн врагъяс дінӧ миритчытӧмӧн лоны колӧм йылысь да с. в.
«Шуда му» стихотворениеын Иван Вась правдивӧя петкӧдлӧ асланыс рӧдина дінӧ Сӧветскӧй Союзса уджалысь йӧзлысь, подлиннӧй сӧветскӧй патриотъяслысь вӧвлытӧм пӧся относитчӧмсӧ, поэт правдивӧя восклицайтӧ: «О, шуда му! Тэ, рӧдинаӧй менам!.. помтӧг, помтӧг кутлі эськӧ тэнӧ»... Ас пельпом сайысь кылӧ борд, кӧсйӧ лэбзьыны сэтчӧ, «кӧн олӧ медся ыджыд морт» да шуны сылы: «Примит, ыджыд айӧ, — веж парма шӧрысь, ылі муысь тэд ме ыджыд-ыджыд аттьӧ татчӧ вайи и большевистскӧй биа-пӧсь привет!» да такӧд тшӧтш народ ассьыс вождьсӧ уверяйтӧ, мый найӧ «ставӧн дасьӧсь бӧръя косьӧ мунны».
«Сьыланкыв» стихотворениеын автор сьылӧ Сӧвет муын гажа олӧм йылысь, вынйӧра йӧз йылысь, сюрс лыда збой стахановецъяс йылысь, сійӧ страна йылысь:
«Кӧн выйим партия,
Код калитчӧма стальӧн,
Код гӧгӧр войтыр топӧдӧны рад,
Ме сьыла сы йылысь, кӧн радейтана Сталин Удж вӧчысь йӧзлы сетіс шуда кад».
«Мыла горӧн» стихотворениеын Иван Вась кужӧмӧн перечисляйтӧ, мый миян кылӧ ыджыд вынӧн юргысь сьыланкывъясын. Миян йӧз сьылӧны Сӧвет вӧсна бойяс йылысь, великӧй Октябрь йылысь, миян могучӧй Краснӧй Армия йылысь, миян геройяс йылысь, миян шуда олӧм йылысь и сы йылысь, коді сетіс тайӧ шуда, гажа олӧмсӧ:
«Сьыланкывйын —
Радейтана Сталин,
Став народлӧн
Вождь и ыджыд ай».
Иван Васьлӧн аслас гижӧдъясын тӧдчӧ идея и художество боксянь быдмӧм. Сэтшӧм гижӧдъясын, кыдзи «Шуда му», «Мыла горӧн», «Казьтылӧм «Гӧстьын», «Кык серам» да «Плетень дорын», тӧдчӧ нин мастерлӧн киподтуй.
Иван Вась стихотворениеяссӧ гижалӧ прӧстӧй гӧгӧрвоана кывйӧн, та вӧсна найӧ доступнӧйӧсь быд рядӧвӧй лыддьысьлы.
Художественнӧй средствояс боксянь гижӧдъяс абу нин нач жебӧсь.
Сэтшӧм гижӧдъясын, кыдзи «Казьтылӧм»-ын да мукӧд стихотворениеясын, автор сетӧ мӧдджык нога рифмовка, и тайӧн гижӧдыс выигрывайтӧ; сідзкӧ, колӧ и водзӧ озырмӧдны стих тэчан техникасӧ, рифмовка формаяссӧ. Бӧръяджык гижӧдъясын кызвыннас мездысис нин сійӧ схематизмсьыс, коді вӧлі «Шуштӧм кад» да ӧткымын мукӧд стихотворениеясын.
Иван Вась гижӧдъяслӧн характернӧйтор — збой революционнӧй пафос, вылын патриотическӧй чувство, Ленин — Сталин партия делӧлы преданность.
Як. Рочев.
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ "Кор миян весьтын..." @ кывбур @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 7-8.}
* * *
Кор миян весьтын
Шонді зарни койӧ,
Кор пуксис тані
Шуда оландыр, —
Ме босьтся сьывны
Кыпыда и збоя,
Мед чужан муӧд
Лэбзяс сійӧ пыр.
Мед йӧла шыӧн
Юргас менам лира
Сук парма пӧвсӧд
Сы йылысь быд здук,
Народъяс кодӧс
Ошкӧны став мирас,
Выль мирлы коді
Велӧдысь и друг.
Мед менам сьылӧм
Кывтас муяс вомӧн,
Кӧн зарни розйӧн
Кисьмӧ вына сю.
Мед олас сійӧ
Мичаӧн да томӧн,
Кыдз том да мича
Став сӧветскӧй му.
Ме бӧрся медым
Сьылас вына горӧн
И кар, и сикт,
И миян вежтас дор,
И гырысь ӧдӧн
Уджъяс вӧчӧм сорӧн
Мед сьылас быдӧн —
Верстьӧ йӧз и дзор.
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Сьыланкыв @ кывбур @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 9-10.}
СЬЫЛАНКЫВ
Ме сьыла сы йылысь,
Кӧн дзордзалӧ пыр тулыс,
Кӧн енэж шӧрсянь
Шонді сявкйӧ луч,
Ме сьыла сы йылысь,
Кӧн ыджыд стрӧйба гулыс
Выль йӧлӧгаӧн
Юргыны оз мудз;
Кӧн йӧзыс вынйӧра
И серамбана, мича,
Кӧн збоя водзлань
Видзӧдӧны пыр,
И ыджыд босьтсьӧмыс
Кӧн некор нин оз личав,
Кӧн морӧс пытшкӧс
Кӧсйысьӧмӧн тыр;
Кӧн повтӧм орёлӧн
Йӧз лэбалӧны вылын,
Кыт некор мунны
Пӧтка на эз письт,
И зумыд вынйӧрӧн
Кӧн Арктикаын, ылын,
Йи море пӧвсӧд
Восьтісны туйвизь;
Кӧн ӧдъяс содтігӧн
Смел Кривонос, Стаханов
Не сёӧн — сюрсӧн
Чужӧ, быдмӧ выль,
Кӧн налысь уджсӧ
Важ мир оз нин пановт,
Кӧн мойданкывйысь
Артмӧ налӧн збыль;
Кӧн выйим партия,
Код калитчӧма стальӧн,
Код гӧгӧр войтыр
Топӧдӧны рад,
Ме сьыла сы йылысь,
Кӧн радейтана Сталин
Удж вӧчысь йӧзлы
Сетіс шуда кад.
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Мыла горӧн @ кывбур @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 11-13.}
МЫЛА ГОРӦН
Мыла горӧн
Ворсӧ ён бандура,
Лэбзьӧ песня
Шуда муяс выв.
Вына йӧла
Юрӧбтӧ Амурын,
Кӧдзыд полюс
Кывзӧ вына кыв.
Тайӧ гӧлӧс —
Томйӧзлӧн победа,
Тайӧ сьылӧм —
Комсомоллӧн гимн.
Водзӧ вылӧ
Вынйӧр сійӧ сетӧ,
Сійӧ пасйӧ
Уна славнӧй ним.
Сьыланкывйын —
Сӧвет вӧсна бойяс;
Сьыланкывйын —
Славитсьӧ Октябрь;
Фронтъяс вылын
Томиник геройяс,
Кодъяс водзын
Бӧрыньтчис пыр враг.
Сьыланкывйын —
Доблесть да отвага
Повтӧм йӧзлӧн
Восьтіс шуда кад;
Вына войтыр
Гырысь, зумыд шагӧн
Веськыд туйӧд
Мунӧ радысь-рад.
Сьыланкывйын —
Фабрикъяс, колхозъяс,
Гажа томлун,
Шуда оландыр,
Тувсов садйын
Дзоридзалысь розъяс,
Гырысь плодъяс
Быдмӧны кӧн тыр.
Сьыланкывйын —
Мирсӧ шемӧс колис
Чужан мулӧн
Вынйӧра размах.
Сьыланкывйын —
Восьтіс коді полюс,
Коді сэтчӧ
Сутшкис алӧй флаг.
Сьыланкывйын —
Косьяс вылӧ збой йӧз —
Асыввылын
Миян вернӧй страж;
Вына йӧзлӧн
Мужественнӧй чойяс —
«Рӧдиналӧн»
Славнӧй экипаж.
Сьыланкывйын —
Броняӧн да стальӧн
Коді дорӧ
Шуда, вӧльнӧй край.
Сьыланкывйын —
Радейтана Сталин,
Став народлӧн
Вождь и ыджыд ай.
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Отчизна миян @ кывбур @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 14-16.}
ОТЧИЗНА МИЯН
Отчизна миян,
Паськыд вӧльнӧй край!
Народъяс тэнад —
Шуда, мезмӧм пиян.
На весьтын шонді,
Му вылын сэзь май,
И ставлӧн сьӧлӧм
Ыпйӧ гажа биӧн.
Великӧй книга —
Сталинскӧй Закон,
Народлы кӧні
Сетсьӧ гырысь права,
Ки вылас нуиг,
Пӧрысь йӧз и том
Великӧй вождьлы
Сиӧ ыджыд слава.
Народъяс миян:
Роч, грузин, карел,
Таджик, башкир,
И белорусс, и коми, —
Стаз йӧзыс тайӧ
Калитчӧм да смел,
И партиялы
Преданнӧй дзик помӧдз.
Народъяс пӧвсын
Братскӧй коми йӧз,
Код муын кисьмӧ
Шуда, гажа олӧм,
Кӧн некод сэсся
Бӧр оз мырддьы мез,
Народъяс вождьлы
Ыстӧ биа чолӧм.
Яг шӧрын ӧні
Дзоридзалӧ цвет,
И сьыланкывйыс
Юргӧ тані уна.
Верховнӧй талун
Чукӧртчис Сӧвет,
Народлысь вӧля
Олӧмӧ мед нуны.
Рабочӧй, техник —
Быд киын мандат,
Колхозник, слесарь —
Ӧтлаынӧсь ставӧн,
А найӧ пӧвсын
Первой депутат
Став коми йӧзлӧн
Радейтана Сталин!
Вынйӧра йӧзлӧн
Нерушимӧй блок,
Тыш нуиг коді
Шедӧдӧ победа,
Сы водзӧ пуктӧм
Медся сьӧкыд мог
Век пӧртас сійӧ,
Вермысьӧн век петас.
Презреннӧй врагъяс
Кыпӧдӧны грӧз,
Но сылы паныд
Сувтамӧй ми ставӧн.
Став падмӧг налысь
Венас миян йӧз,
И гажа муын
Нӧшта лоас гажа.
Отчизна миян,
Паськыд вӧльнӧй край!
Народъяс тэнад—
Шуда, мезмӧм пиян.
На весьтын шонді,
Му вылын сэзь май,
И ставлӧн сьӧлӧм
Ыпйӧ гажа биӧн.
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Шуда му @ кывбур @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 17-19.}
ШУДА МУ
О, шуда му!
Тэ, рӧдинаӧй менам!
Кор судзис эськӧ
Менам дзоля сыв,
Сэк помтӧг, помтӧг
Кутлі эськӧ тэнӧ,
Кыдз рӧднӧй мамсӧ
Кутлӧ рӧднӧй ныв.
Мем тэын ставыс
Радейтана, муса:
И гажа вӧр,
И тэнад вына йӧз,
И зарни шонді,
Шонтӧ коді мусӧ,
И миян весьтын
Сынӧд кельыдлӧз.
Мем муса тані
Зарниасян муяс,
Кыдз зонлы муса
Радейтана ныв;
И тувсов кадын
Вӧрӧн тырӧм юяс,
И сэні юргысь
Мыла сьыланкыв.
Ме пытшкын сьӧлӧм
Ыпъялӧмӧн чеччӧ,
Ас пельпом сайысь
Кыла вына борд;
Збой варыш моза
Лэбзя, лэбзя сэтчӧ,
Кӧн олӧ миян
Медся ыджыд морт.
И шуа сылы:
Примит, ыджыд айӧ, —
Веж парма шӧрысь,
Ылі муысь тэд
Ме ыджыд, ыджыд
Аттьӧ татчӧ вайи
И большевистскӧй
Биа-пӧсь привет!
И войтыр миян
Тшӧктіс нӧшта шуны,
Мый вӧрӧг сійӧс
Виччысьтӧг оз су,
Мый ставӧн дасьӧсь
Бӧръя тышӧ мунны,
Мед сюся видзны
Шуда, гажа му.
А ыджыд айӧ
Воча меным шуас
Выль вермӧм вылӧ
Сьӧлӧм сетан кыв,
И зіля сійӧс
Парма йӧзлы нуа,
А ачым пана
Гажа сьыланкыв:
О, шуда му!
Тэ, рӧдинаӧй менам!
Кор судзис эськӧ
Менам дзоля сыв,
Сэк помтӧг, помтӧг
Кутлі эськӧ тэнӧ,
Кыдз рӧднӧй мамсӧ
Кутлӧ рӧднӧй ныв.
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Великӧй лун @ кывбур @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 20-22.}
ВЕЛИКӦЙ ЛУН
Кӧн асъя кадын
Зарниасян кыа
Му вылӧ югӧр
Сявкйӧ ассьыс пыр,
Кӧн вӧръяс сайысь,
Лэбач сьылӧм шыӧ,
Яръюгыд шонді
Петӧ ломдзигтыр
И нюмъялӧмӧн
Енэж шӧрӧ кайӧ,
И чожа шонтӧ
Ю и вӧр и луд,
И кӧні сьӧрсьыс
Йӧзлы сійӧ вайӧ
Сьӧд войыс бӧрын
Югыдлун да шуд, —
Сэн талун ставыс
Пасьтасьӧма мича:
И паськыд ыб,
И рас, и помтӧм вӧр,
И гажа тӧвлы
Сёрни ассьыс видзӧ
Сэн уна цветӧн
Дзоридзалысь йӧр.
И сэні йӧзыс
Нюмъялӧ и гордӧй,
И ыджыд кӧсйӧм
Сыын талун тыр,
Сэн мӧда-мӧдсӧ
Быдӧн шуӧ ёртӧн,
Сэн ӧти мӧвпӧн
Быдӧн олӧ пыр.
И улич вылын
Мунӧ ӧти радын
Став йӧзыс талун
Вынйӧра и ён,
И быдӧн нуӧ
Сьӧлӧм дінас матын
Став йӧзлы дона
Сталинскӧй Закон.
И юргӧ сьылӧм
Му вылын и вӧрын,
Кыдз аслас муын
Мужественнӧй йӧз
Ён тышын перйис,
Шуштӧм олӧм бӧрын,
Бӧр сеттӧм вылӧ
Аслыс ыджыд мез;
Кыдз ӧтув уджын
Перйис сійӧ слава,
И водзӧ сійӧс
Содтӧ унапӧв,
Кыдз быдӧн аддзис
Аслыс гырысь права,
Мый му шар вылын
Некор на эз вӧв;
Кыдз пӧрысь войтыр
Лои сэні томӧн,
Кыдз кисьмӧ-быдмӧ
Шуда зон и ныв,
И сійӧ шудсьыс
Ыбъяс, юяс вомӧн
Кыдз вождьлы лэбзьӧ
Аттьӧ шуан кыв.
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Геройяслы @ кывбур @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 23-24.}
ГЕРОЙЯСЛЫ
Войвывсянь тэныд, йӧз-герой,
Испанскӧй войтыр, повтӧм сьӧлӧм,
Ми ыстам биӧн ыпъян чолӧм,
Класс кузя тіян вок да чой.
Кӧть лэптіс тіян вылӧ кось
Сьӧд кырныш чукӧр — фашизм свора,
Ми став мир пасьта шуам гора: —
Испанскӧй му сійӧ оз босьт!
Не босьтны сылы кар Мадрид!
Не мырддьыны сылы свобода!
Весьшӧрӧ кӧдзӧ мувыв пода
Мез муӧ пуля да иприт.
Кор тіян киныд кутӧ меч,
Кор тышкасяд кыдз збой Хасинта *,
* Хасинта Перес Альварес — томиник ныв-боец, коді мятеж заводитчӧмсянь тышкасис «стальнӧй колонна» радъясын мятежникъяслы паныд да геройскӧя кулі фашистъяс ӧти атака дырйи.
Сэк код нӧ вермӧмъястӧ чинтас?
Сэк кодлӧн венас нӧ картечь?
И тіян радын Хелиос *
Оз ӧтнас восьлав, — найӧ сюрсӧн;
Том войтыр вылын кутӧ юрсӧ, —
Грӧз водзын некор бӧр оз кос.
* Хелиос Гомец — томиник маляр. Куш кияснас босьтіс Каталонияса площадь вылын мятежникъяс штаб-квартира дорысь медводдза пулемёт.
Ми тӧдам, дона кутшӧм мез,
И кыдзи сьӧлӧм тіян пуӧ,
Кыдз беззаветнӧй тышӧ нуӧ
Хозе Диас да Долорес.
Вай тувтчӧй водзлань, сідзкӧ, ті
И тӧдӧй: пыр ми лоам тікӧд;
Ті ньӧтчыд онӧ воӧй пикӧ, —
Пыр лоӧ отсӧг сетысь ки.
Зэв матын локтӧ сійӧ час,
Кор кырныш чукӧр дзикӧдз чердӧ
И ышловзьӧмӧн петас эрдӧ
Мез перйысь йӧзлӧн кыпыд глас.
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Оз мургы гым... @ кывбур @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 25-26.}
ОЗ МУРГЫ ГЫМ...
Оз мургы гым, оз чардби сявкйы югӧр,
Оз енэж вывсянь ушатысь моз зэр, —
Зверь этшӧн локтысь подлӧй бандит чукӧр
Йӧз муӧ кӧдзӧ снарядъяслысь шер.
Быд бокын би. Дзонь сиктъяс, быдса каръяс
Тшын йылӧ кайӧны пыр лун и вой.
Йӧз вӧля вылӧ усьласьысь варваръяс
Став мир син водзын нуӧны рӧзбой.
Сюрс лыдӧн усьӧ верстьӧ йӧз и пӧрысь
И враг ки помысь челядь босьтӧ дой.
Му вылысь, лудысь, сиктысь и кар шӧрысь, —
Быд бокысь аддзан уна лыда шой.
Оз Янцзы ю сӧдз васӧ ассьыс кылӧд,
И Хуанхе оз лӧзӧн рӧмав чир, —
Китайскӧй паськыд ыбъяс, сёнъяс вылысь
Сэт мирнӧй йӧзлӧн визувтӧ пӧсь вир.
Но хищнӧй зверлӧн сьӧлӧм эз на бурмы, —
Пыр водзӧ содтӧ пушка, самолёт,
Оз эскы гад, мый став йӧзсӧ не пурны,
Мый медся ыджыд выныс эм народ.
Шанхай, Шанси, провинцияяс налӧн,
Кантон, Шаньдунь и дзоньнас став Китай
Ас киясас ӧружье босьтіс талун,
Мед дорйыны, мед видзны ассьыс край.
Мед кучкыны токийскӧй зверьяс кузя
И шыбытны ва сайӧ найӧс бӧр,
Мед мисьтӧм мӧвпыс дзикӧдз юрсьыс усьӧ,
Мед дзикӧдз вунӧ йӧзлысь тальны йӧр.
Китайскӧй йӧз оз первойӧдысь дорйысь;
Збойлун, отвага тырмӧ сылӧн пыр.
И кортӧм гӧстьӧн став лёк вӧчӧм торйысь
Сям тырмас сылӧн водзӧс босьтны тыр.
И мирнӧй йӧзлысь кисьтӧм уна вирысь,
И сыысь, мый сэн сиктъяс лои — рӧв,
И челядьяслысь мырддьӧм быд нянь чирысь
Токийскӧй банда мынтысяс дас пӧв.
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Мем долыд @ кывбур @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 27-31.}
МЕМ ДОЛЫД
Некод оз тӧд
Ни оз помнит,
Кымын во олӧ му шар,
Меным жӧ
Кызь кыкӧд тыри,
Кызь кыкӧд воськовтіс ар.
Мыйлакӧ
Чеччалӧ сьӧлӧм,
Быттьӧкӧ ворсӧ кадриль,
Мыгӧрӧй оз тӧдлы чӧлӧм,
Мыгӧрӧй визув и зіль.
Мыйлакӧ
Казьтывсьӧ важыс;
Юрвемын быдсикас дум,
И ставсьыс мем долыд и гажа
И вӧзйысьӧ сёрни и нюм.
Эзысь кодзула вой!
Пожӧма вӧрӧй!
Ме вӧлі сӧмын пев нӧш
И тіянкӧд тӧдса нин вӧлі.
Муса, зарниа чой,
Сьӧлӧмӧй-шӧрӧй!
Ми тэкӧд уна во чӧж
Ӧтлаын вӧлім.
Асьным ми пармаын чужлім,
Дзолясянь вӧдитлім чер:
Сійӧн и пӧрӧдны кужлім
Уна сюрс кер.
Асьным ми пармаын чужлім,
Тӧдлім ми агас и гӧр.
Быд уджсӧ дзолясянь кужлім, —
Кырым эз дзӧр.
«Югӧр» нима колхоз! —
Нимкодьӧй менам, —
Быдтін тэ миянӧс тшӧтш;
Унаӧс сувтӧдін радӧ.
Уджын ордйысигмоз,
Став лёксӧ венам.
Ӧтувъя удж вылас ми
Ӧткодя радӧсь.
Рытгорув сиктын
Гажӧдчам керам.
Рытгорув сикт пасьта
Юралӧ серам.
Рытгорув том войтыр
Некымын дасӧн
Кыпыда горӧдам
Выль нога гласӧн:
«Озыръясӧс шогӧдіс, —
Быри бор, быри бор.
Муыс ставнас колхозлӧн,
Пом ни дор, пом ни дор.
Ордйысьӧмӧн колхозын
Уджалам, уджалам;
Воас тайӧ во вылын
Урожай, урожай».
Тадзи со уджавлім,
Гажӧдчим, —
Тӧдлім, дерт, кӧдзыд и жар,
Ӧні жӧ — кызь кыкӧд меным,
Кызь кыкӧд воськовтіс ар.
Ачымӧс зумыда кыла,
Вынйӧрӧй, мускулӧй ён.
Любӧла вомтырӧн сьыла,
Бӧрйӧдла мичаджык тон.
Армия!
Со кытчӧ мӧда,
Со мыйла радлунӧн тыр.
И лоа, дерт, сэтӧн,
Ме тӧда, —
Меткӧя
Лыйсьысьӧн пыр.
Армия!
Со кытчӧ мӧда, —
Код кутӧ чорыда мир.
И лоас, дерт, меысь,
Ме тӧда, —
Гӧрд командир.
«Югӧр» нима колхоз!
Муна ме, граница кӧні,
Но татчӧ ме воа на бӧр,
Винтовкаӧн вежла ме ӧні
Колхознӧй выль гӧр.
Муса, зарниа чой!
Тэ гижны мем кутан:
Кыдзи оланныд,
Кыдзи мунӧ удж,
И во помнас
Меным, дерт, чуйдан,
Босьтан тэ кымын лун удж;
Кыдзикӧн ордйысяд сэні,
Уна-ӧ лэдзанныд вӧр,
Кутшӧма вӧдитны кутад
Пуктысян йӧр,
И быдторсӧ, быдторсӧ гижан
Мем, сьӧлӧмшӧр.
Тіян выльторъяс,
Вермӧмъяс вылӧ
Сьӧлӧмсянь радуйтчигтыр,
Ӧтветъяс ыставны кута
Вочасӧн пыр.
А талун, кыдз аддзан,
Ме тан на,
Ті дорын, зарниа ныв.
Вайӧ жӧ нӧшта ми панлам
Выль сьыланкыв.
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Кык серам @ кывбур @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 32-37.}
КЫК СЕРАМ
Ме водзын саридз,
А саридзыс лӧнь.
Ме весьтын шонді,
А югӧрыс уна.
Кок улын лайкъялӧ
Дзордзалан лӧнь, *)
Бархатӧн рӧмасиг
Кыптӧ и сунӧ.
Ме бокын раина, — **)
Синнад он судз;
Вашкӧдӧ меным,
А сёрниыс мелі;
Тувсовъя паськӧмыс
Нэриник, нюдз,
Лапъялан кияссӧ
Нюжӧдӧ мелань.
*) Турун ним.
**) Тополь пу.
Ме водзын увтасын
Кимышъяс эм;
Берегдор ньӧзь пиын
Уткаяс тырыс.
И пуыс и саридзыс
Кажитчӧ мем,
И уткалӧн герчкӧмыс
Сьӧлӧмӧ пырис.
Чужӧмӧ меным
Ыркнитіс тӧв,
И тэрыба котӧртіс
Кимышъяс пӧлӧн.
Видзӧді, нюмъялі
Ланьтӧмӧн чӧв,
И кылі друг шысӧ
Уклада вӧвлысь.
Бергӧдчи сыланьӧ, —
Сійӧ и эм;
Сьӧд мусӧ вольсаліс
Меланьӧ локтӧ.
Нюммуні, мӧвпышті,
Мый шуны мем,
Но мӧвпъясӧс сійӧ
Вевъяліс торкны.
Пукаланінсьыс
Чеччыштіс ныв,
Гырысь лӧз синъяснас
Видзӧдліс ёся.
Эз висьтав сійӧ
Ни ӧти кыв.
Сӧмын и сытӧг
Казявны позис.
Тывйышті синъясӧн
Сьӧд саридз весьт,
Код вылӧ кырымнас
Нывка мем индіс.
И шуштӧмӧс серпассӧ
Аддзи ме сэсь,
Йирмӧгӧн юковтіс
Морӧсӧй дінті.
Горизонт сайсянь
Труньтитіс тшын,
Кыпӧдчис быттьӧкӧ
Гым-чарда кымӧр,
И сэтысянь кыліс мем
Гольскӧдчӧм шы,
И сьӧлӧмӧс топӧдіс
Гажтӧмик шымыр.
Муса винтовкаӧс
Кырымӧн ме
Топыда кабырті, —
Нолытӧ торйӧд!
Горизонт сайсянь
Враг грӧзитчӧ мед,
Горизонт таласӧ
Чорыда доръя!
Бергӧдчи бара,
Кӧн вӧлі ныв,
Сувтыштліс кытчӧ
Уклада вӧлӧн,
Но асьсӧ эг аддзы,
Ни шысӧ эг кыв —
Важӧн нин мунӧма
Бӧрӧзда пӧлӧн.
Сэтшӧм жӧ саридз
Волькъяліс лӧнь,
Сэтшӧм жӧ яра
Дзирдаліс шонді,
Но ме вылын нюмъялӧм
Эз нин вӧв скӧнь,
Серавны сэсся
Эг нин ме понды.
Сулала. Видза ме
Граница дор.
Корсюрӧ ветлӧдла
Участок кузя.
Пельясӧй кылӧны
Быд тӧврутор,
Синъясӧй быдторсӧ
Аддзӧны сюся.
Со, тӧвруӧн кыпӧдӧм,
Солькмуні гы.
И пырысь пыр гӧгӧрбок
Важ мозыс чӧліс.
Но сэні жӧ кылыштіс
Кутшӧмкӧ шы,
А матыстчан шыыс
Тӧдса мем вӧлі.
Бергӧдчи сыланьӧ —
Ӧнтая ныв.
Сійӧ жӧ местаас
Сувтӧдіс вӧвсӧ,
Эз висьтав бара
Ни ӧти кыв,
Сулаліс, ме вылӧ
Видзӧдіс чӧвсӧн.
Вочасӧн вомдорас
Чукӧртчис нюм.
Друг сэсся серӧктіс
Азыма, гора.
Том нывка серамлысь
Йӧлӧга шум
Паськыда паськӧдіс
Волькъялан море.
Серамлы воча
Нач кыв ни джын,
Эг висьтав нывлы
Весигтӧ нинӧм.
Видзӧдлі нӧшта,
Кӧн вӧлі тшын,
И топыда кабырті
Ружьеӧс кинам.
Том нывка пуксис
Вӧв вылас бӧр.
Любуйтчим кыкнаным:
Сійӧ да ме да.
И тракнитіс вӧлыс
Вит орчча гӧр,
А тракторыс сьыліс
Ыджыд победа.
Серав жӧ, нывка!
Тракторӧй, сьыв!
Тіянӧс некор
И некод оз торйӧд!
Тіянлы ассянь
Сета ме кыв:
— Горизонт таласӧ
Чорыда доръя!
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Войся тыш @ кывбур @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 38-41.}
ВОЙСЯ ТЫШ
Ме вӧлі узя
Лунся поход бӧрын
И аслыс сяма
Тешкодь аддза вӧт,
Кыдз быттьӧ ӧтнам
Сулала ме вӧрын,
А вӧрыс ас
И некыдзи ог тӧд.
А пуяс веськыд,
Листъяс ставыс мича.
Вӧр шӧрӧд сёльгӧ
Синва кодь сӧдз ю.
А прӧсек кузя
Котӧртӧ граница,
И бердас визя
Сулалӧ сэн пу.
Ме киын ружье,
Мӧд киын граната
Ме вежтас вылысь
Син ог лэдзлы сутш.
И сэсся кыла:
Прӧсек дорын матын
Друг вӧрыс ловзис,
Пуяс ратш да рутш.
Ме дзорга сэтчӧ,
Листа пуяс костлань.
И чуйми быдӧн,—
Аддзӧ менам син:
Яр вӧлӧн зіля
Локтӧ менам постлань
Оз кодкӧ —
Ачыс генеральскӧй чин.
Сы пельпом вылын
Зарниа погонъяс.
Вӧв вылын свита
Рӧттӧ сылӧн тыр,
Зэв ставныс ёнӧсь
Ӧшйӧм уска зонъяс,
И чужӧм вылӧ
Нюм налы оз пыр.
Со генералыс
Босьтӧ менӧ кытшӧ,
И равзӧ гора:
«Взять его живьем!»
А сылӧн свита
Топӧдӧ и мыджӧ,
Нин кӧнкӧ аддзӧ
Менсьым олӧм пом.
Но, часлы, чайта,
Гырдмӧм вӧрӧг пиян,
Сідз радуйтчыныд
Зэв на буди водз.
Ті он на тӧдӧй,
Кутшӧм йӧзыс миян,
А босьтны збыль кӧ, —
Повзьысь миян шоч.
И пищаль ассьым
Синъяс весьтӧ лэпті
Да кӧдзны мӧді,
Усьлӧ кыдзи шер.
И аддза тшын пыр:
Менӧ кытшӧм чептысь
Сук вӧрлань уна-н
Котӧртісны бӧр.
Но сыысь уна н
Куйлісны луд шӧрын.
Нин ӧтнас коли
Еджыд генерал.
Час, энлы, «другӧ»,
Дыр-ӧ тані дзӧран,
Ме тэныд сідз жӧ
Инда «пир да бал».
И лыйи ӧтчыд —
Ставнас качліс вылӧ,
И лыйи мӧдысь —
Уси сійӧ пласьт.
И шуи гора:
Миян вежтас вылын
Тэд татшӧм козин
Пыр на вӧлі дась.
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Ме сэн @ кывбур @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 42-43.}
МЕ СЭН
Ме сэн,
Кӧн скӧрысь бузгӧ море,
И помся нӧйтчӧ гырысь вал,
Кӧн, ушат помысь зэрӧм сорӧн,
Ён шумӧн мунӧ ыджыд шквал;
Кӧн уткапи моз караб сунӧ
И мач моз вылӧ кыптӧ бӧр,
Кӧн поводдяыс вывті скӧр,
Кӧн кадыс олӧ арся лунӧн.
Ме сэні ветла лунын, войын
И сімсьӧд кымӧр оз мем дзуг;
Ӧд нимӧй менам краснӧй воин
И сьӧрын выйим пищаль-друг.
Мед водзын муыс няйтла кизьӧр,
Мед поводдяыс турӧб, лёк,
Но меным индӧм тайӧ визьӧд
Оз тувччы весиг ӧти кок.
Ме тӧда, пель менам оз ылӧд,
Оз пӧръяв некор менам син;
Быд кадӧ аддза ме и кыла,
Визь дорӧд шӧйтӧ-ветлӧ кин. *)
И лыйны меткӧя ме кужа,
Оз повзьӧд менӧ немся грӧз;
Недарӧм ыстіс тайӧ уджас
Ас чужан муысь шуда йӧз.
И медым скӧрысь бузгас море,
Мед гыяс костын мунас вен,
Но коді сюйсьӧ вежтас дорӧ, —
Мед тӧдас — ачым лоа сэн!
*) Коді.
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Гӧстьын @ кывбур @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 42-47.}
ГӦСТЬЫН
Армияысь чужанінас
Воис сійӧ дона гӧстьӧн.
Мамыс нимкодясьӧ пинас,
Нимкодясьӧ оз ӧд прӧста;
Пиыс пасьтасьӧма мича,
Пиыс сёрни вылас варов,
Сямӧн вочакывсӧ видзӧ,
Кыдзи быттьӧ ыджыд карын.
Тӧдчӧ, чеччыштӧма водзӧ;
Тшӧтш и туша сылӧн статя.
Небось, колхозникъяс водзын
Нырнас сійӧ оз усь няйтӧ.
Кыдз нӧ сэсся абу любӧ?
Кыдз нӧ пи вылӧ он радлы?
Татшӧм саяд, небось, любӧй
Мунас нывка, мунас радліг!
Дерт, ся вевттьысьӧма пызан
Кыдзи праздник дырйи тӧлын,
Дерт, ся гӧститӧдас писӧ
Чӧскыд шаньгаӧн да йӧлӧн.
Но, а нывъяс, найӧ — садйын,
Найӧ сёрнитісны сідзи:
— Аттӧ кутшӧм сійӧ лада!
— Аттӧ кутшӧм сійӧ мича!
Керка пытшкӧсын нӧ мамыс
Гӧстькӧд варовитӧ ёна:
— Миян со кыдз олам тані,
Ӧні быдтор майбыр уна.
Тіян, кӧнкӧ, абу тадзи?
Сэні мӧд сикасӧн олад?
Висьтав, пиӧ, висьтав ачыд,
Гортын лӧсьыдджык ӧд овныд?
— Гортад олӧмыс, мам, лада;
Мунтӧ, шаньгаясыд кутшӧм.
Кольччи овны эськӧ татӧн,
Сӧмын... Армияын луттшӧ!
Кыдзи велӧдчам ми сэні!
Кыдзи винтовкаысь лыйсям!
Эськӧ видзӧдлыны тэныд,
Олӧм армияын мыйся!
Эськӧ аддзылін кӧ — гызин,
Миян кутшӧм вӧлі парад:
Уна войска визьӧн-визьӧн
Муніс сьылігтырйи карӧд.
Водзын гӧгыльтчисны танкъяс,
Сэсся помтӧг люзьгис вӧла,
Пехотинцы — шуйга флангын,
Аттӧ гажа кутшӧм вӧлі!
Сэсся нӧшта колӧ шуны:
Миян взводным кыдз ударнӧй,
Тайӧ ыджыд праздник лунӧ
Пӧлучитіс благодарность.
Тадзи сёрнитісны воча
Эня-пиа пызан сайын.
Мамыс сёрни мозыс вочас
Писӧ гӧститӧдіс чайӧн.
Но, а нывъяс, найӧ — садйын,
Найӧ сёрнитісны сідзи:
— Аттӧ кутшӧм сійӧ лада!
— Аттӧ кутшӧм сійӧ мича!
Да и сійӧ колӧ шуны,
Гӧстьыс вежӧра и тӧлка.
Ачыс немтор ӧд оз вунӧд,
Быдтор варовитӧ тӧлкӧн.
Сылӧн юасяныс уна:
Кыдзи уджыс муніс сплавын?
Коллективын кыдзи мунӧ?
Кутшӧм вежсьӧмъяс эм таво?
— Элясьнысӧ, пиӧ, нинӧм,
Уджаламӧ огӧ слаба.
Со тай аддзан аслад синмӧн, —
Олам вывті бура, слабог.
Выльысь войнаыд оз ло кӧ,
Олім эськӧ шынитӧлӧн.
Сӧмын буржуйыд пӧ нокӧ,
Миян вылӧ бара кӧлӧ.
— Война йывсьыд, мамӧ, вернӧ,
Сёрни оз позь шуны лӧжӧн.
Буржуй уськӧдчыны вермас,
Вынсӧ сійӧ быдлун чӧжӧ.
Да и миян, тӧдас медым,
Вынным абу жӧ нин дзӧля!
Тэ нӧ чайтан сідз и сетам
Батьяс вирӧн перйӧм вӧля?
Абу нин ми сэтшӧм жебӧсь.
Ёна повны сідзкӧ нинӧм.
Ачыд тӧдан, любӧй крепость
Сталин ёрткӧд миӧ синам!
Ачыд аддзан — олӧм кисьмӧ,
Сійӧ миян долыд, шуда.
Ми мӧй сетам сійӧс кисьтны?
Ог мӧй помӧдз сійӧс кутӧй?
Тадзи варовитіс пиыс
Аслас мамкӧд гажа жырйын.
Мамыс нимкодясис сійӧн,
Йӧлӧн гӧститӧдігтырйи.
Но, а нывъяс, найӧ — садйын,
Найӧ сёрнитісны сідзи:
— Аттӧ кутшӧм сійӧ лада!
— Аттӧ кутшӧм сійӧ мича!
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Плетень дорын @ кывбур @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 48-49.}
ПЛЕТЕНЬ ДОРЫН
Чарла джынъя тӧлысь кывтӧ,
Жӧлӧб вылӧ нёрӧ.
Петіс улич вылӧ нывка,
Петіс плетень дорӧ.
Чӧскыд дукӧн, льӧм роз кӧрӧн
Тувсов рытыс ӧвтӧ.
Кӧнкӧ ылын, ю сай вӧрын
Йӧлӧга шы лӧвтӧ.
Лӧсьыд рытъя сынӧд вылын,
Садъя плетень дорын;
Лӧсьыд мича нывлы сьывны
Мелі, кыпыд горӧн.
«Ылын, ылын вежтас дінын
Менам муса ёртӧй.
Регыд локтас чужанінас —
Тӧдса нывка ордӧ.
Сэки нӧшта сьӧлӧм гажмас,
Кодыр серам сорӧн
Быд рыт локны кутам важ моз
Садъя плетень дорӧ.
Сійӧ чуйдас, кутшӧм сюся
Видзис вежтас эрдӧс.
Сэсся надзӧн, быттьӧ гусьӧн,
Кутлас морӧс бердас.
Сэки окышта ме сійӧс.
Кутыштла сой бордӧн.
Босьтас сійӧ менсьым киӧс,
Шуас муса ёртӧн».
Чарла тӧлысь жӧлӧб вывсьыс
Керка сайӧ нёрис.
Нывлӧн сӧдза сьылӧм сьывсис,
Мелі гӧлӧс ори.
Мӧдлапӧлын ланьтіс йӧла,
Нерсьӧм сылӧн быри.
Плетень дорысь шынитӧла
Нывка гортас пырис.
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Луныс коли важӧн @ кывбур @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 50-51.}
ЛУНЫС КОЛИ ВАЖӦН
Луныс коли важӧн,
Шонді лэччис улӧ,
Бара воис рытъя ворсан кад.
Ывла вылын гажа,
Ывла вылын тулыс,
Ывла вылын гӧгӧр быдмӧ сад.
Меліа и гора
Гудӧк ворсӧм кылӧ.
Гудӧк бӧрся сьыла ачым ме.
Тэнӧ, нывка, кора,
Петав улич вылӧ,
Мекӧд, муса нылӧй, йӧктышт тэ.
Эг аддзылӧй кор нин
Тэкӧд мӧда-мӧдӧс;
Важӧн тэысь бырӧма нин гаж.
Уна выйим сёрни,
Выльтор уна тӧдам,
Висьталам ми ставсӧ: выль и важ.
Со и петіс сійӧ, —
Нывка менам муса,
Сьӧлӧм аслам муніс быдӧн лич.
Чужӧм ӧзйӧ биӧн.
Нюмыс оз и кусав:
Важ дорысь на унджык сылӧн мич.
Видза олан, дона!
Видза олан, зарни!
Сет вай ӧдйӧ ассьыд меным ки!
Виччысьӧмыд ёна
Кольӧмвося ар нин, —
Ӧні бара ӧтлаынӧсь ми.
Менам ворсӧм шыӧ
Горӧдлы вай сьывны,
Юрӧбтылас медым гажа сад.
Тэнсьыд гӧлӧс шытӧ
Любӧ меным кывны,
Орччӧн тэкӧд лоны меным рад.
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Аддзысьӧм @ кывбур @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 52-56.}
АДДЗЫСЬӦМ
Лӧзов енэжсянь
Сераліс шонді,
Сявкйис му вылын
Вералан луч.
Кежи ыб вылӧ
Векньыдик сёнті,
Кытысь му пластсӧ
Синнад он судз.
Петысь ӧзимыс
Вӧччӧма шӧвкӧ.
Вижӧ пасьтасьысь
Том кыдз пу вӧр
Гусьӧн шӧпкӧдчис
Вильшасьысь тӧвкӧд,
Коді воліс
И котӧртліс бӧр.
Раскын лэбачлысь
Тувсовъя сьылӧм
Йӧла паськӧдіс
Став мувыв тыр.
Водзын тракторлӧн
Жургӧм шы кыліс,
Сэсся меланьӧ
Матыстчис пыр.
Рульнас веськӧдліс
Мелі да ласков
Нывка томиник, —
Нюмыс оз кус.
Мусӧ вольсаліс
Мичаа, пластӧн.
Сійӧ гӧр улысь
Кайыштіс бус.
Дзорги сы вылӧ,
Ӧвтышті киӧн.
Шуи меліа:
— Шуда тэд удж!
Мыйла нюмъялан?
Бергӧдчис сійӧ,
Ӧти здук кежлӧ
Сувтыштліс сутш.
— Волы гожӧмнас
Му вылас татчӧ.
Кежав вундігӧн
Кор воас ар;
Сэки тӧдмалан,
Сэки и аддзан...
Водзлань вороныс
Воськовтіс яр.
Дыр на видзӧді
Том нывка бӧрысь.
Сійӧ вынйӧрлы
Шензи ме дыр.
Эз нин бергӧдчыв.
Ылыстчис гӧрысь,
Сэсся вочасӧн
Саялі пыр.
* * *
Лэбисны лунъяс
Юсьяс моз зіля.
Шондіыс петӧ
Ёна нин сёр.
Том кыдз пу раскын
Ыркыд тӧв тільӧ —
Нетшкӧ да нӧбалӧ
Ыргӧн кодь кор.
Мӧдӧдчи му вылӧ,
Тулыснас кӧні
Томиник нывка
Новлӧдліс гӧр.
Мӧвпала аслым:
Тӧдас-ӧ ӧні?
Оз-ӧ ло мунны
Аддзысьтӧг бӧр?
Рас сайсянь петі,
Веськыда дзорга.
Водӧма кытчӧ
Ӧтувъя му.
Неылын месянь
Машина торгӧ,
Вундӧ и вартӧ
Зарниа сю.
Гырысь шеп сунлӧ
Ӧт-мӧдар вожӧ
(Казялі нывлысь
Тулысся нюм);
Машина бӧрся
Котӧрта чожа.
Юрвемӧ кыптӧ
Мичаник дум.
— Видза, том ёртӧй!
Тӧдін-ӧ менӧ?
Том нывка меланьӧ
Бергӧдіс юр,
Видзӧдліс нюмӧн.
— Виччыси тэнӧ.
Мый шуан ӧні?
Кывйӧй эз сюр.
Сьӧкыд да гырысь
Копрасис шептыс.
Вӧрӧкас няньыс
Певпом кодь нач.
Ме вылӧ сійӧ
Синъяссӧ лэптіс.
Гажаа нюммуніс,
Серӧктіс надз.
Рытъя нин кадыс,
Саяліс шонді.
Ывлаыс рӧмдӧ
Вочасӧн пыр.
Нывкакӧд кыкӧн
Восьлалам сёнті,
Сёрнитам сыкӧд
Нюмъялігтыр.
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Казьтылӧм @ кывбур @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 57-63.}
КАЗЬТЫЛӦМ
Бара войтӧв
Шувгӧ тані яр,
Пуяс вылысь
Ыргӧн корсӧ тілиг;
Бара татчӧ
Букыд воис ар,
Муяс вылын
Бара лои нильӧг.
Рытъя дорын
Бӧрддзӧм ӧшинь пыр
Дзорга ӧтнам
Паськыд муяс вылӧ,
Чизыр тӧвлысь
Кывза помтӧг сьылӧм.
Юрын мӧвпъяс
Чукъясьӧны тыр.
Синъяс водзын
Челядь дырся кад,
Ылӧ кольӧм
Гажтӧм серпасторъяс:
Тадз жӧ зэрӧ.
Шувгӧ пипу сад,
Тадз жӧ тӧлыс
Нетшкӧ ыргӧн коръяс.
Шуштӧм ывла,
Керка гажтӧм, чӧв.
Менам вокӧй
Мешӧк аслыс кӧртӧ,
Дінас мамӧ
Ньӧжйӧникӧн бӧрдӧ,
Чышкӧд торйысь
Вӧчӧ волыс кӧв.
Батьӧ зумыш.
Чойлӧн гӧлӧс нор.
Быдӧн воклы
Шуда ветлӧм сиӧ.
Весиг пӧчӧ.
Синва чышкигсор.
Мыйкӧ пуктӧ
Сылы питшӧг пиас.
Кытчӧ вокӧй
Мунӧ рытъя дор?
Мыйла мамӧ
Мешӧк волыс вурӧ?
Мыйла сылӧн
Синва сідзи тюрӧ?
Гортӧ вокӧй
Бӧрсӧ воас кор? —
Эг на тӧдны
Нинӧм сэки куж.
Сӧмын дзорги
Штыка пищаль вылӧ,
Сэсся кӧмтӧг,
Дӧрӧм кежысь куш
Улич шӧрын
Кутлі воклысь сьылі.
Ывла бӧрдіс.
Войтӧв шувгис лёк.
Пельӧй кыліс
Кӧинъяслысь шыяс;
Морӧс пиын
Ветлӧдлісны гыяс;
Вӧлі йирмӧг.
Личкис курыд шог.
...Вӧт кодь лунъяс
Гӧгыльтчисны пыр.
Ӧта-мӧдсӧ
Тэрмасьӧмӧн вежиг.
Енэж вылысь
Ньӧжйӧ лэччигтыр
Еджыд лымйыс
Мусӧ дзикӧдз эжис.
Муяс вылӧ,
Кыті муніс вок,
Унапӧв нин
Видзӧдны ме эшті,
Сӧмын некод
Еджыд лымъя эжті
Эз на вуджрась,
Бӧрлань эз на лок.
Кытӧн сійӧ,
Мыйла абу дыр?
Кутшӧм муын
Ветлӧ сьӧлӧмшӧрӧй?
Быдлун кайтіс
Мамӧ миян пыр,
Быдӧн лыддим
Сылысь воан пӧра.
Сӧмын весяс.
Ӧтчыд рытъядор,
Кодыр шонді
Воши пуяс йылысь
Воис гортӧ
Ылі муяс вылысь
Сьӧлӧм дойдан
Гажтӧм юӧртор.
Война вылын
Ранитчӧма вок,
Белӧй банда
Бытшйӧдлӧма сійӧс.
Коді тӧдас
Мыйтӧм тӧрӧ шог,
Кодыр мамлӧн
Усьӧ медбур пиыс?
Вийсис сійӧ.
Зумыш вӧлі бать,
Чойлӧн синъяс
Бӧрдӧмысла гырдӧсь.
Менам пытшкӧс
Сыркакыліс мырдыс
Уна мӧвпъяс
Кыпӧдіс юрсадь.
Мыйла абу
Ыджыд ме да ён,
Вына ружье
Мыйла абу киын?
Эськӧ сэки
Тӧдліс белӧй пон.
Кодыр куті
Резны свинеч биӧн.
Быд вир войтысь
Водзӧс эськӧ бӧр
Белӧй гадлы
Косьяс вылын мынті,
Муні повтӧг
Би пытшті и тшынті,
Сы юр вылӧ
Лэдзны мед став скӧр.
* * *
Зэрӧм бӧрын
Кымӧр кыдзи руд
Енэж вылысь
Ньӧжйӧникӧн бырӧ,
Кыдзи гӧгӧр
Вижов бархат луд
Шонді лучӧн
Вералӧмӧн тырӧ,
Сідзи вежсис
Миян олан кад,
Менам муса
Вӧльнӧй чужан муын,
Кӧні уджыс
Визув ключӧн пуӧ,
Кӧні быдӧн
Нимкодясьӧ рад.
Сьӧлӧм пытшкын
Радейтана ним,
Кыдзи знамя
Нуа талун водзӧ,
Морӧс вылын
Ӧзйӧ менам КИМ,
Кыдзи войын
Ломдзӧ югыд кодзув,
Тайӧ лунӧ
Тырвыйӧ ме дась
Любӧй враглы
Косьӧ петны воча,
Вокӧй пыдди
Босьтны медым водзӧс,
Врагӧс дзикӧдз
Жугӧдны мед пась!
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Юриндалысь @ юриндалысь @ Иван Вась. Шуд йылысь сьылӧм @ 1939 @ Лб. 64.}
ЮРИНДАЛЫСЬ
Кор миян весьтын .... 7
Сьыланкыв .... 9
Мыла горӧн .... 11
Отчизна миян .... 14
Шуда му .... 17
Великӧй лун .... 20
Геройяслы .... 23
Оз мургы гым .... 25
Мем долыд .... 27
Кык серам .... 32
Войся тыш .... 38
Ме сэн .... 42
Гӧстьын .... 44
Плетень дорын .... 48
Луныс коли важӧн .... 50
Аддзысьӧм .... 52
Казьтылӧм .... 57
==n Ананий Размыслов. Медводдза любов: стихотворенньӧяс. Сыктывкар: Коми госиздат, 1941. 84 лб.
Ананий Размыслов
Медводдза любовь
1941
КОМИ ГОСИЗДАТ
СЫКТЫВКАР
==Менам праздникъяс
{Ананий Размыслов @ Ыджыд нимлун @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 5-6.}
ЫДЖЫД НИМЛУН
Сьӧлӧмъяс, радуйтчӧй,
Шондіӧй, дзирдав!
Сьылӧй и гажӧдчӧй,
Быд сикт и кар.
Быдлаын талун ми
Нимкодьӧн вирдалам,
Пасйигӧн Сталинлысь
Квайтымын ар.
Квайтымын во!
Абу весьшӧрӧ олӧма —
Ӧти лун сылӧн
Абу тай руд.
Бур бать моз пиянлы
Абу тай повлӧма
Шедӧдны миянлы
Гажлун и шуд.
Му вылын сэтшӧмтор
Муса мӧд абу,
Йӧз костын сэтшӧми
Абу мӧд морт!
Сы вӧсна чолӧмӧн
Горӧдам ставӧн:
Уна во олӧм тэн,
Вождь, Сталин ёрт!
Уна во — уна шуд,
Позлы и аслыд!
Юракыв, вына шы,
Чужан му пыр.
Ним тэнад лоас мед
Знамяӧн ставлы,
Уна сюрс вояс чӧж
Му пасьта пыр.
{Ананий Размыслов @ Праздник асылӧ @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 7-8.}
ПРАЗДНИК АСЫЛӦ
Сӧмын на садьмам,
А миянлы кылӧ нин
Репродукторысь праздничнӧй марш...
Ворсӧ-гыалӧ долыд сьылӧмӧн
Арся ывлаын тувсовъя гаж.
Тадзи думыштан:
Шуда йӧз ми.
Кутшӧм шань миян рӧдина мамным!
Шуда том кадӧ гажлунлӧн би
Некор миянысь оз вермы ямны,
И ми казьтыштам:
Мындаӧн сэк,
Революция асылын петлісны
Смертнӧй кось вылӧ,
Вӧльнӧя мед
Налӧн пияныс му вывті ветлісны.
И дзик сы вӧсна некор не торкны
Миян чужан му дінӧ любовь,
Мый эз жалитны батьясным коркӧ
Пиян шуд вӧсна ассьыныс лов.
И со талун,
Кор чужан му дзордзалӧ,
И кор гажлунӧн ывлаыс тыр,
Миллионъясӧн тувччаліг, орччӧн,
Чужӧм вылысь серьёзность оз быр.
1940 во.
{Ананий Размыслов @ Демонстрация бӧрын @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 9-10.}
ДЕМОНСТРАЦИЯ БӦРЫН
Збоя тувччисны рад бӧрся радъяс,
Верстьӧ батьяскӧд нывъяс да пиян...
Со и мунісны...
Ӧвтчисны флагъяс...
Налы бӧрвылас макайті киӧн.
Видзи чолӧм ме ыджыд Октябрлы,
А со лов вылын быттьӧкӧ Май кодь,
Быттьӧ, шондісӧ аръявыв кадлысь
Кӧдзыд кымӧрыс ньӧти оз сайкӧд.
И быд синъясын дзирдаліс нюмыс.
Дзик жӧ сідзи, кыдз тулысын сынӧд.
Жӧдзис площадьвыв тувсовъя шумӧн,
Сійӧ юраліс гажӧн да вынӧн.
Кежис медбӧръя рад улич сайӧ,
Збоя тувччисны зонъяс да нывъяс
Сталин ёрт йылысь сьылісны найӧ,
Сійӧ горӧн жӧ гораліс ывлаыс.
Сійӧ горыс мем сьӧлӧмӧдз йиджис...
Пыр на ӧвтчӧны флагъяс син водзын,
Накӧд мӧд воӧдз прӧщайчиг, гижи
Ассьым сьыланкыв — праздниклы козин.
Мыйда морӧсын гыаліс радлун,
Мыйда гажлуныс сьӧлӧмсянь петіс —
Сеті ставсӧ кӧть ас му том кадлы
Тайӧ здук праздник лунся приветӧн!
1936 во.
{Ананий Размыслов @ Первой май @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 11-12.}
ПЕРВОЙ МАЙ
Эзысь сынӧдӧн енэжыс пӧльтчӧ.
Кыдз нӧ гажмӧм лов вывлань оз кай?
Алӧй флагъясӧн, сюрс кӧлӧкӧльчикӧн
Локтӧ таланьӧ веж тӧлысь май!
Ставӧн горӧдлам ӧтувъя чолӧм,
Юргас мед тувсов музыка шы!
Кыдз нӧ та дырйи оз йӧкты сьӧлӧм?
Кыдз оз кыпты тан том гажлӧн гы?
Лэдзлы сынӧдас, завод, гудӧктӧ.
Пальӧд ывлалысь ылалӧм садь!
Алӧй флагъясӧн, йӧзъясӧн локтӧ,
Локтӧ таланьӧ веж тулыс кад.
Апрель мыйкӧ тӧрыт
Кӧдзыд йылысь сӧрис.
Тулыс помлӧн тӧвкӧд гӧрӧд
Галун ори шӧри.
Шӧри ори
Визув ю.
Тувсов горӧн
Жувгӧ юр.
Мича нывлы —
Муса зон...
Горав, ывла!
Тӧвлы пом!
Югыд лӧз кадӧй, кутшӧм тэ том!
Гӧгӧр вын тэсянь ыпъялӧ биӧн.
Аддзам туйыс со мый кузя миян, —
Нокӧн шудлунлӧн оз тыдав пом!
Аддзан, Май!
Аддзан, кымынӧн ми!
Мыйда надея синъясын ломзьӧ!
Кумач флагъясӧн шамырт став мир,
Му и саридзвыв сӧдз нюмӧн ловзьӧд!
1933 во.
{Ананий Размыслов @ Тувсов стих @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 13.}
ТУВСОВ СТИХ
Сьывны-ӧ мен талун тулыс йылысь,
Кӧть и сьӧлӧм, быттьӧ, корӧ,
Кор став ывлавылыс гажӧн сьылӧ
Не морт вына сьылан горӧн?
Ог, ог кут. И панъясьны ог мӧдлы;
Ӧд кор шонді радлун кӧдзӧ —
Тулыс сьыланкыв оз кор поэтлысь,
Сійӧс ачыс сьӧлӧмъясын тэчӧ?..
Май лун! Мый ме тэныд, сета?..
Аски, шонді кыпӧдчигӧн,
Тувсов ывла вылӧ пета
Вын и вежӧр чолӧмавны стихӧн.
Ыста ме став аслам морӧс биӧн
Чолӧм сылы, коді чужан мулы
Аслас мудрӧй, вына киӧн
Сетіс шуд и гажа тулыс.
1940 во.
{Ананий Размыслов @ Поэт @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 14-15.}
ПОЭТ
Медводдзаысь коми вӧрын
Войся пемыд пиын сьылӧм
Надзӧникӧн Парма шӧрын
Вӧлі Войтӧв соркӧд кылӧ.
Сьыліс том поэт.
И унйыв
Сылы гӧгӧр кывзысисны:
Югыд асыв, шаньджык лунъяс
Сьыланкывъяс виччысисны.
Но сьӧд кунӧрлы шань сьылӧм
Кажитчӧма вывті туйтӧм...
Вӧчис бушков...
Нуис ылӧ...
Да поэтӧс четвертуйтіс...
Асыв йылысь гаралісны
Шонді лучьяс.
Накӧд ворсіг
Войтӧв, Парма —
Казьтылісны
Ӧтчыд кывлӧм сьылангорсӧ.
Оз нин сьыв поэт...
Но пыр тан
Сьыланкыв ми сылысь кылам,
И ми шуда лунӧ пыртам
Гажаджыкӧс сыысь сьылӧм.
Пемыд вой кӧть шуд эз сетлы, —
Ӧні шудсӧ асьным вӧчам...
И со медводдза поэтлы
Памятник ми талун тэчам.
1939 во.
{Ананий Размыслов @ Менам шудлун @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 16-18.}
МЕНАМ ШУДЛУН
Ассьым шудлун вӧлись гӧгӧрвои;
Ӧні тӧда,
Кытчӧ кӧть ог мун:
Югӧр койӧ меным
Рытъя войӧ Менам шудлун —
Менам чужан му.
Менам шудлунӧй
Эм менам томлун,
Кыпыд сьӧлӧм,
Киподтуя удж.
Миян восьтерлунӧн
Кузяла кӧть вомлӧс
Повтӧг Войвыв саридз вудж.
Чужан му тэ менам,
Синмӧн судзтӧм,
Тэнад вынлӧн артавлытӧм пом.
Пӧрысьмам ми... Мудзам...
Тэ пыр мудзтӧм...
Тэ пыр лунысь лунӧ лоан том.
Кыдз не радейтчӧмӧн миян овны,
Олӧмыс кӧ долыдлунӧн тыр.
Сетам ассьыным ми
Тэныд томлун,
Том мед вӧлін
Нэмыд кежлӧ пыр.
Менам шудлун —
Сійӧ шуда Аски.
Миян кузь туй
Джынвыйын оз ор.
Югыд кадын аддзысьлам на, гашкӧ,
Паныдасьлам,
Ичӧтдырся ёрт!
Розъявны
Став вӧльнӧй мувыв пасьта
Кутас енэж улын гажа сад...
Паныдасьлам!
Пышйӧм вояс казьтам...
Кыпыд томлуннымлысь
Визув кад!
Визув кад!
Тэ вунны дыр он вермы.
Тӧда —
Коркӧ казьтылантор сюрас.
Сійӧн аслым пыр ме шуа:
Тэрмась овны талун
Тыр олӧмӧн бура.
Шуа аслым:
Олӧмысь ог дӧзмы.
Сійӧ гажӧн
Морӧс пытшкӧс пестӧ.
Мый кӧть став олӧмыс —
Йӧзлӧн?
Сэні неуна и менам места.
Сы вӧсна и меным
Татшӧм долыд,
Морӧс пиысь
Сьыланкыв оз куслы,
Сы вӧсна ме
Ловтыр гажӧн ола,
Видза сьӧлӧм пиын
Помтӧм муслун.
1936 во.
==СЕРПАСЪЯС
{Ананий Размыслов @ "Киссьӧм доддьын олӧмыс кор муніс..." @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 21-22.}
* * *
Киссьӧм доддьын олӧмыс кор муніс,
Кыскис олӧмсӧ
Лёк кляча вӧв, —
Сійӧ кадыс йӧзлӧн важӧн вуні,
Нуис сійӧс ылӧ
Бушков тӧв.
Вежсьӧ олӧм.
Діпкӧ чорыд сьӧлӧм.
Пӧрысь нэма гӧр со чергӧдӧма кок, —
Бӧръя лунъяс шор гуранын олӧ.
Кӧрт вӧв вылӧ дзоргӧ —
Босьтӧ шог.
Быри сылӧн неважӧнъя вын.
Ӧні оз нин муэжвывсӧ йирлыв.
Быттьӧ йирмӧг —
Посньыдика тірзьӧ
Гора ывла вылын
Амысь пинь.
Ӧтнас юкӧ ассьыс шог и гажсӧ,
Некод сы дінӧ оз лок, оз кор.
Куланвыйын вӧталӧ, дерт, важсӧ...
Нетшкӧ сылысь
Сісь лӧп
Визув шор.
Важся кӧзяиныс
Трактор вылын гӧрӧ,
Сійӧ чужӧм вылын —
Олӧм ӧдлӧн нюм.
Оз нин лёк вӧв вылӧ горзы, скӧрав,
Гӧрбыль мышкӧн
Гӧр бӧрся оз мун.
1932 во.
{Ананий Размыслов @ Асъя серпас @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 23-24.}
АСЪЯ СЕРПАС
Жынгыртчӧма * арся енэж —
Вывті гудыр.
Кӧдзыд войтӧв вынтӧг лӧнис
Паськыд лудын.
Сыркакылӧ асъя сынӧд
Гумладорын:
Вартан машиналӧн шыыс
Кылӧ гора.
Кодъяс сэні татшӧм йӧзыс, —
Зумыд шыа?
Кодлы мелі югӧр резӧ
Асъя кыа?
Кодлӧн зымакылӧ выныс
Став му вылас?
Кодлы тайӧ рӧмыд сынӧдыс
Пыр сьылӧ?
Тайӧ, тайӧ ставыс —
Шуда мувыв пиян!
Тайӧ йӧзлысь гӧльлун жугӧдӧ
Удж миян.
Тайӧ — миян топыд сьӧлӧм
Ӧтув пуӧ.
Миянсьыным удж шы тӧлыс
Сьылӧ-нуӧ.
Чолӧмалӧ петысь шондісӧ
Зіль войтыр.
Кыпыд вынӧн сьӧлӧмъясныс
Налӧн ойдӧ.
Киньяс резӧ рӧмыд сынӧдӧ
Збой асыв,
Войся лысва кайӧ тшынӧн
Турунъясысь.
* Жынгыртчӧма — йӧжгыльтчӧма.
1933 во.
{Ананий Размыслов @ Паськыд енэжыс @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 25-26.}
ПАСЬКЫД ЕНЭЖЫС
Паськыд енэжыс Сӧвет му весьтын,
Сэтшӧм джуджыд да лӧзалан сӧдз,
Ставсӧ ӧтчыдйӧн лолыштан эськӧн —
Морӧс йӧрышыд сӧмын оз лэдз.
Мыйда вӧляыс, гажлуныс мыйда!
Сьылысь лэбачӧн сынӧдыс тыр...
Лунтыр видзӧда, енэжысь кыйӧда:
Уклад лэбачьяс жургӧны пыр.
Сійӧ лэбачьяс вылын геройяс.
Водзӧ лэбӧны пӧткаяс моз.
Зумыд вынйӧрӧн, вежӧра-збойӧн,
Кыдзи мӧдлаын некӧні оз.
Самолёт тӧла сынӧдсӧ чашйӧ,
Гашкӧ, полюсӧ восьтӧ выль туй,
Саридзсай муӧ тӧвзьӧдӧ, гашкӧ...
Кӧть мед кытчӧ, пыр сиа — бур туй!
Мед нӧ Войвылыс кымӧрӧн пӧльтчӧ,
Оз веж туйвизьсӧ гӧрд самолет.
Водзӧ лэбзьӧ пилот-комсомолец:
Чорыд кипод, моторыс оз чот.
Паськыд енэжыс, Сӧвет му весьтын,
Сэтшӧм джуджыд да лӧзалан сӧдз,
Горша ӧтчыдйӧн лолыштан эськӧн —
Морӧс йӧрышыд сӧмын оз лэдз.
Лэбзьы, лэбачӧй! Сынӧдсӧ дзенӧд!
Паныд вӧрӧглы, ковмас кӧ, мун.
Ӧд ми радейтам ассьыным енэж,
Сідз жӧ, кыдзи и ассьыным му.
1936 во.
{Ананий Размыслов @ Страдна сьыланкыв @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 27-28.}
СТРАДНА СЬЫЛАНКЫВ
Куткыр козйӧс личкӧ ун.
Кутшӧм лӧсьыд ыркыд гожсай!
Ывла вылын мича лун
Видзвыв турунъяскӧд ворсӧ.
Дӧрӧм улын —
Ньылӧм шор,
Швичкӧ турун
Коса дор.
Сэн — колхоз,
Тан — колхоз,
Пуӧ ӧтув удж.
Видзьяс вылын
Вай эн ылав,
Збойлун кутны куж!
Дышӧн ворсны тан оз позь, —
Зэв ӧд ёна сотӧ шонді.
Турун вӧсна ыджыд кось
Кыпӧд веретяті, сёнті.
Ыджыд косьын —
Вермӧм тыр.
Уджӧ босьтчы
Пырысь-пыр.
Лун и вой,
Вой и лун, —
Кредит вына сой!
Шыбыт бокӧ
Гудыр ун, —
Тэнӧ удж оз сёй.
Сьӧкыд гожся страдна удж,
Вынӧн чардышт парма дорті.
Визув ёльӧд повтӧг вудж,
Збоя сьыв, ударник ёртӧй.
Ыджыд косьын —
Тэкӧд став,
Сӧмын ёся
Нырщикав.
Сэн — колхоз,
Тан — колхоз,
Пуӧ ӧтув удж.
Видзьяс вылын
Вай эн ылав,
Збойлун кутны куж!
1933 во.
{Ананий Размыслов @ Лыжи вылын @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 29-30.}
ЛЫЖИ ВЫЛЫН
Тайӧ серпасыс
Енэжын тӧдчӧ:
Пуксьысь шонді
Да дзирдалысь лым.
Чизыр тӧв бӧрся
Лыж вылын вӧтча,
Ӧддзӧм бедьясысь ки улын пым.
Здукӧн ышмыла...
Кыдз гӧгӧр чукыльта,
Тола-гуранӧд тшыкӧда бус.
Вывлань горӧда...
Йӧлаӧн юкыштас
Сӧдз дон сынӧд,
Быд гыӧртӧм куст.
Корсян мудзӧм,
А вирыд пыр пузьӧ,
А век шоналан,
Кокнялан пыр, —
Вӧтча тӧв бӧрся
Чарӧм туй кузя,
Кытчӧдз морӧсын лолӧй оз быр.
Тӧдса кыркӧтшӧд
Дом дінӧ кая,
Сьӧлӧмшӧр нывлы горӧда ме:
— Муса Машук,
Кыз гыӧръяс сайысь
Петав лым вылӧ,
Иславны пет!
1935 во.
{Ананий Размыслов @ Туй вылын @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 31-32.}
ТУЙ ВЫЛЫН
Пӧрысь батьмамлы веськыд кы сеті,
Узьысь чой-воклысь эг вӧрзьӧд ун...
Ыджыд туй вылӧ асывводз петі
Шонді петандор. Ылын на лун.
Асъя ру инӧ чужан сикт коли.
Водзын — шонді да помтӧм му-вӧр.
Сьӧлӧм сьыланкыв налы ме доли,
Кывзі азыма ывлалысь кӧр.
Уна туй вылын каръяс да сиктъяс,
Пыра керкаӧ, кыдзи важ гӧсть.
И быд кӧзяйка узянін ликтӧ,
Зіля лӧсьӧдӧ вольпасьвыв пӧсь.
Нывъяс рытъясын кутлӧны чӧскыда,
Тувсов рытпомъяс муслунӧн тыр.
Кыа куслытӧдз сиктса том йӧзкӧд
Гудӧк шы улын гуляйтла дыр.
А кор сы бӧрын, туй вылын бара...
Сяргӧ зэр либӧ чизыртӧ тӧв...
Лэдза шапка лэб... Шутляліг яра,
Сьыланкыв сорӧн восьлала зэв.
Вӧльнӧй тун вылын важ шогъяс вунӧны.
Лолыд сьӧлӧмӧн тувччалан пыр.
Лӧсьыд рытъявыв ыркыдӧд мунны,
Вояс водзвылысь гаж аддзигтыр.
1937 во.
{Ананий Размыслов @ Тӧлыся войӧ @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 33-34.}
ТӦЛЫСЯ ВОЙӦ
Мед нӧ неуна кӧдзыд и неуна сёр,
Кыла сьӧлӧмысь ыджыд лача,
Мекӧд орччӧн со мӧвп сяма ёрт,
Сӧмын ме сійӧс ӧтнассӧ аддза.
Лӧньӧм кар вывті ветлӧдлім дыр,
Тӧлысь надзӧник енэжӧд кывтіс...
Ёртлӧн варовлун помтӧм, эз быр...
Ошкис, висьтавліс ярзьӧмӧн вывті.
Ошкис тӧлыся лӧнь ывлавыв,
Кутшӧм гӧгӧрыс гажа да мича.
Сэсся ланьтіс, и мен сетіс кыв;
Кисӧ кабырті да вочавидзи:
— ...Эстӧн, ылын зэв... Коми сикт эм...
Асыв-войвылын, пармаын, ёртӧй.
Сэні чужлі и быдмылі коркӧ,
Колли гажаа ассьым том нэм.
Сэні татшӧм жӧ тӧлыся рыт,
Лӧзов югыдӧн ойдӧма ылӧдз.
Сэн оз дугдывны том йӧз войбыд
Сьывны, йӧктыны зурыд туй вылын.
Эзысь тугъяса сулалӧ коз,
Лунвыв йӧр дорын, гыӧртӧм садйын...
Тӧда, талун оз ӧти том гоз
Тӧлысь вылӧ и муслунлы радлы.
Муса ёрт, ломзьӧ дон морӧс пытш!
Видзӧд, мичлуныс, муса ёрт, татӧн,
Видзӧд, тӧлысьлӧн дзирдалан кытш
Кутшӧм кажитчӧ матын, зэв матын.
Лӧня вашъялӧ енэжлӧн пи,
Мый нӧ сылӧн кӧ югӧр оз шонты:
Найӧ кокнялӧм сьӧлӧмын — би,
Найӧ радейтчысь синъясын — шонді.
1936 во.
{Ананий Размыслов @ "Рӧмыд рытӧ кыа кусӧ..." @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 35-36.}
* * *
Рӧмыд рытӧ кыа кусӧ,
Машлӧн коклябӧрыс лудӧ:
Локтӧ пароходӧн мусук —
Вано запаньысь выль гудӧк.
Чуньяс улын гудӧк тэрыб,
Лывкъякылӧ морт шы горӧн:
«Видза коляд, багыр-черӧй,
Локта гортӧ мусук дорӧ»...
Кык яг костын, Эжва пӧлӧн,
Сьыланкывлӧн горыс гажа:
«Муса Машук, муса вӧлін,
Ӧні нӧшта муса, Машӧ»...
«Мый нӧ, Степан! Эн тай весь ӧд
Вӧв та медся бур ударник!
Йӧкты, Степан, вывті лӧсьыд,
Джоджыс кузя сяркнит-шаркнит»...
Гажа шытӧлыс оз йӧрмы,
Юргӧ йӧлӧгаӧн ылӧ.
Дивуйтчыныыс оз вермы
Ывлавылыс ставыс вылӧ.
Гудӧк гажлӧн вынйӧр содӧ,
Кокшы тшӧкмӧ, нӧшта тшӧктӧ...
Быттьӧ тшӧтш и пароходыс
Кӧлесаяс вылас йӧктӧ.
Тювгӧ сійӧ Эжва шӧрӧд,
Гыыс нюлӧ берег дорсӧ...
... Машӧ лэччӧ вадор йӧрӧд,
Чужӧмбанас нюмыс вӧрсӧ.
1936 во.
==ЫВЛАКӦД ӦТВЫВ
{Ананий Размыслов @ "Рытъя кыа лӧнькӧд тэ он рӧдмы..." @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 39-40.}
* * *
Рытъя кыа лӧнькӧд тэ он рӧдмы,
Дугды дӧзмӧдчыны, войтӧв-швичкун.
Мый кӧть шу, а тэ он тӧд вӧд
Шонді пуксян кадлысь мичлун.
Меным сійӧ бура тӧдса.
Кыла енэжыслысь шоныд ловшы.
Керка, кильчӧ ӧдзӧс абу пӧдса —
Сьӧлӧм пиын том гажлы оз овсьы.
Аттӧ, гожся рӧмыд гора рытӧй,
Кутшӧм вӧччӧмыд тэ Эжва пӧлӧн!
Мича рытӧй,
Мыччы меным китӧ,
Окышт банӧс небыдик лунтӧлӧн.
Гожся рытӧй, удж вылын тэ суин
Талун менӧ, вемӧдз ышмӧм мортӧс,
Тэныд нюмъёвті да гусьӧн шуи:
Тарыт узьны ог мун гортӧ.
Тавой синмӧс здук кежлӧ ог куньлы,
Киӧн-кокӧн ывлавывкӧд йитча.
Аски асывводзӧ выльмӧм лунлы
Киӧс веж луд вывсянь мычча.
1935 во.
{Ананий Размыслов @ "Пемыд вӧр, тэнад кӧніджык пом?.." @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 41.}
* * *
Пемыд вӧр, тэнад кӧніджык пом?
Кӧні пемыд тіль помасьӧ тэнад?
Кымын пӧткалысь петкӧдлін вом;
Кымын зверӧс тэ быдтін ас дінад?
Тэныд шутлялӧ чизыр войтӧв,
Сыкӧд ӧтвылысь ӧтнадлы сьылан.
Тэнад сьылӧмад гожӧм кӧть тӧв,
Ӧткодь гажтӧм вӧт лэбалӧ кылӧ.
Сӧмын радейта сьӧлӧмсянь ме
Тэнӧ гожӧмын, арын, кӧть тӧлын,
Кыпыд сьӧлӧмӧн тувччала век
Мойдысь вӧр пытшті, векньыд туй пӧлӧн.
Ме пыр казяла тэнсьыд кузь мӧвп,
Тэныд сы вылӧ вочакыв видза.
Козъя сьӧд вӧр, тэ муса мен зэв,
Шог и гаж тэнад
Сьӧлӧмӧдз йиджӧ.
1932 во.
{Ананий Размыслов @ Лӧнь войӧ @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 42-43.}
ЛӦНЬ ВОЙӦ
(Серпас)
Дыр ветлі дзурыд туйвыв кузя,
Зэв лӧнь и мича войшӧркад.
Оз унмӧй лок, кӧть ставыс узьӧ,
И гортӧ пырны абу рад.
Сэзь вой.
И тӧлысь сэтшӧм вылын —
Лӧз енэж весьтын ӧтнас дзик,
Кыдз ӧні ӧтнам ме туй вылын.
Лӧнь-чӧлӧ вӧйӧма став сикт.
И сӧмын лымйӧд дзуртӧ кокшы,
А сувтан —
Сэтшӧм шы ни тӧв!
Пель пиын тиньгӧ,
Сувтӧ ловшы.
Ой, кутшӧм гӧгӧр ставыс чӧв!
Чу! Кӧнкӧ кылыштіс ныв серам...
Мый?.. Кажитчис-ӧ, кыліс кӧн?..
Но сӧмын кылӧ сьӧлӧм вӧрӧм,
И гӧгӧр — вемӧдз йиджан лӧнь!
Кыдз дзугны тайӧ лӧньсӧ меным?
И тырмас оз нӧ эськӧ вын...
Кор быттьӧ кынмӧм Му и енэж,
И быттьӧ тӧлысьыс тшӧтш кын?
1938 во.
{Ананий Размыслов @ Бушков @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 44.}
БУШКОВ
Ӧтнам гортын пукала.
Пемыд и зон чӧв.
Сӧмын ружтӧ бушколӧн
Ывла вылын тӧв.
Сыкӧд шувгӧ ӧтлаын
Ӧшинь улын сад...
Милӧй дінӧ ветлыны
Вӧлі эськӧ рад.
Сӧмын ставсӧ тыртӧма
Туй и кильчӧ дін...
Керкаӧс тшӧтш пыркӧдӧ
Ывла бушков вын.
1939 во.
{Ананий Размыслов @ Тулыс @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 45.}
ТУЛЫС
Луншӧркад. Дзирдалӧ шонді.
Гажпырысь лым гӧгӧр сылӧ,
Ӧшинюв гожводзын помтӧг
Челядьлӧн чилзӧм шы кылӧ.
Польдӧма юыс йи улын,
Дзольгӧны, бузгӧны шоръяс,
Со ӧд и воис нин тулыс,
Менам дыр виччысянторйӧй!
Тулысӧй! Лов кыптан кадӧй!
Ыліӧдз юралан шыяс!..
Нюмзьӧны, мусаӧсь, радӧсь,
Кокниа пасьтасьӧм нывъяс.
Енэжыс помтӧм ми весьтын,
Лэбачьяс сильгӧны вылын,
Тувсов лӧз енэж кодь сӧстӧм
Челядьлӧн люв-лявакылӧм.
1936 во.
{Ананий Размыслов @ "Воліс ар... и со жугыльтліс мусӧ..." @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 46-47.}
* * *
Воліс ар... и со жугыльтліс мусӧ,
Сӧмын йӧзыслысь гажлун эз кусӧд.
Воліс ар — кельдліс мӧдлапӧв визь —
Муса ныв зарни синва эз кисьт.
Коркӧ унаысь зэв
Ёрлі арся кад ме...
Сӧмын ӧні ме мӧд,
Важся тӧждлун ог тӧд.
И кӧть тулыс, кӧть ар —
Пуӧ сьӧлӧмын жар.
Воліс тӧв... и став мувывсӧ кывтліс,
Сӧмын морӧсысь пӧсьлун эз чинтлы.
Воліс тӧв... Олім янӧсӧн дыр,
Сӧмын милӧйлӧн муслун эз быр.
Коді тэнӧ оз тӧд,
Еджыд дукӧса тӧв?
Быдсӧн шуӧны тадз:
Тӧлыд мунлас на тась,
Югыд тулыслӧн кад
Здукӧн вежӧдӧ сад.
Воліс тулыс... и регыдӧн коли,
Лэбач-сьыланкыв ывлавыв долис...
Воліс тулыс... О, небеса гуг!
Милӧй мӧд сайӧ мунӧма друг.
Аттӧ дивӧ... Сёмор.
Мыйла кватитчи сёр?..
Со нин енэжыс дон.
Тулыс ылӧдіс, зон...
Висьтав, мыйӧн да кыт
Гожся гажтӧмджык рыт?
Воліс гожӧм... а сьӧлӧмӧй ноксис...
Коркӧ ӧтчыд мен, видз вылысь локтіг,
Орчча видзвывса, ёль синма ныв
Шуис гусьӧник пӧсь сьӧлӧм кыв.
Бара чепӧсйис вир,
Бара лачаӧн тыр.
Вайӧ меным быд здук
Мыйда гажлунсӧ, друг.
Мый нӧ локтӧ кӧ ар —
Менам сьыланкыв яр.
1936 во.
{Ананий Размыслов @ Арся войын @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 48-49.}
АРСЯ ВОЙЫН
Арся луныс ӧдйӧн сёрмӧ,
Кымӧр улӧ дзебсис кыа.
Ланьтіс сиктын ныв-зон сёрни,
Ори сьыланкывлӧн шыыс.
Том йӧз муртса на со петліс —
Ворсанінысь пырӧ важӧн...
Арся войяс, мынла нӧ ті
Абу тувсов нога гажа-сь?
Быттьӧ неважӧн на сӧмын
Ворсіс Эжва озысь серӧн.
Неважӧн на вӧлі шоныд, —
Ӧні лун-лун сільгӧ-зэрӧ.
Кымӧръясӧн енэж гудыр,
Кодзув котырӧн оз дзирдав.
Оз ворс ывлавылыс шудӧн,
Кӧдзыд тӧвру сьӧлӧм йирӧ.
Увгӧ кыдз пу дорын войтӧв.
Нетшкӧ кельыд зарни коръяс,
Быттьӧ гырысь синва войтъяс
Гылалӧны кильчӧ дорӧ.
Гашкӧ сійӧн сьӧлӧм доймӧ,
Морӧс пытшкысь гажлун ямӧ,
Мыйла нывка менӧ, зонмӧс,
Оз нин радейт тувсовъя моз.
1932 во, октябрь.
{Ананий Размыслов @ Ылӧ лэбӧны @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 50.}
ЫЛӦ ЛЭБӦНЫ
Арся гудыр Енэжті
Бордйӧн вартіс,
Шеныштіс
Тури-дзодзӧг гез.
Найӧс
Коми войтырысь
Вӧтлӧ ылӧ
Войтӧлыс,
Кӧні тӧдтӧм йӧз.
Кӧдзыд руӧн
Ымрӧдлӧ
Войвывсянь
Руд кымӧрыс.
Жугыльтчӧма рас.
Шогӧн ывла
Тырӧма,
Бӧрва вылын
Бырӧма
Тувсов лэбач гаж.
1938 во.
==СЬӦЛӦМ КОСЬТӦМ
{Ананий Размыслов @ Ӧтка зон @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 53-57.}
ӦТКА ЗОН
Парма шӧрын, карсянь ылын,
Кӧні пыр зэв лӧнь,
Ичӧт сикт эм вӧлӧк вылын —
Ӧтка скӧнь.
Кыдз пу дорӧ, кӧні лудыс
Дзоридзьясӧн тыр,
Быд рыт волӧ ӧтка гудӧк,
Ӧтка пыр.
Гудӧк ворслывлӧ зэв нора,
Ворсӧ ӧтка зон.
Мыйкӧ сьылӧ, мыйкӧ корӧ
Гудӧк тон.
Сійӧ сьӧлӧмшӧрсӧ виччӧ.
Ломзьӧ морӧс выв, —
Тӧвнас ылӧ, карӧ лэччис
Сылӧн муса ныв.
Бӧръя рытӧ сійӧ шуис:
— Эн кут сьӧлӧм шог:
Водзӧ мунны бурджык туйӧд
Пукті аслым мог.
Велӧдча да татчӧ вола,
Аддзысьлам на тай...
Медбӧръяысь вылӧ нолы
Талун окышт вай, —
Пыр на гудӧк ворслывлывлӧ,
Нор зэв ворсанног.
Том зон частӧ шогсьывлывлӧ,
Мыйла ныв оз лок.
Ӧтка кыдз пу корсӧ вежис —
Важног ӧтнас дзик.
Том зон миртуй вылӧ кежис,
Колис ичӧт сикт.
Босьтіс гудӧк, пельпом вылас
Волысаліс кӧв.
Аддзӧдлыны карысь нылӧс
Ковмис сылы зэв.
Сиктса зонмӧс ныв эз виччысь,
Важӧн эз кут мӧвп.
Верӧссайӧ велӧдчигӧн
Муніс кольӧм тӧв.
Сэтӧр синъяс лэдзӧ муӧ,
Чукрӧдлӧ синкым!
Нывка зонлы тадзи шуӧ:
— Кежис туйясным.
Верман кӧ, вай менӧ вунӧд.
Сиа шуда нэм...
Мича нывъяс чужан муын
Метӧг уна эм.
Вӧльнӧй муыс тай зэв паськыд,
Мӧдкӧд оз ло шог.
Мун да сэсся эн жӧ казьтыв
Менӧ омӧльног.
Воши зонлӧн томлун эбӧс,
Вочакыв эз сюр.
Морӧс вылӧ надзӧн лэдзис
Кудриа сьӧд юр.
Курыд нюм пыр сэсся кайтіс:
— Ӧткӧнлы зэв шог,
Курсъяс вылӧ пырны: чайта, —
Вежа оланног...
Куті лача... Сьӧлӧм косьті,
Виччыси кук во...
Тайӧ тулыс гажтӧм босьтіс,
Мыйла дыр эн во.
Ӧні казялі ме вӧлись,
Уг тай муса вӧв...
Пельпом вылын гудӧк кӧлыс
Сьӧкыд лоис зэв.
Мый нӧ вӧчан тэныд эг кӧ...
Сьӧлӧмӧдзыд письт?..
Лоа МТС-ын регыд,
Медбур тракторист.
Муслун морӧсысь оз пактав,
Сійӧс ачыд тӧд...
Лоас муса меным трактор,
Кыдзи муса тэ...
Луншӧр пӧсьсӧ тӧвру венӧ,
Ывлаыс зэв шань...
Помтӧм муяс, помтӧм енэж,
Быдмӧ помтӧм нянь.
Мый сэн кузьлунтырӧн варгӧ,
Дугдыны оз чайт?..
Мича шобді вундӧ, вартӧ
Ыб вылын комбайн.
Гыӧн шензьысь сюяс водзын
Тірзьӧ потшӧс сер...
Нюмъялӧ дзик шонді мозыс
Том ныв — комбайнер.
Радлунысла нылӧс босьтӧ
Сьыланкыв задор...
Код нӧ сэтшӧм том да восьтер
Трактор вылас морт?
Чужӧмвылыс гажӧн ыпйӧ,
Енэж кодьыс дон.
Тайӧ... Тайӧ ӧтка сиктысь
Гудӧкасьысь зон.
1937 во.
{Ананий Размыслов @ "Букыш кымӧр ӧшинь сайын..." @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 58.}
* * *
Букыш кымӧр ӧшинь сайын,
Сяльгӧ зэр.
Мича дзоридз меным вайис
Сьӧлӧмшӧр.
Шуа сылы: дзоридз вылысь
Лысва ва
Аслам медбур сьыланкылӧн
Чышкала.
Нылӧй менам: тэнад мыла
Сьыланкыв
Кӧдзыд, быттьӧ арся кыа
Рытъявыв.
Мунан таво. Шогӧ коля
Ме тӧвбыд.
Вай жӧ мелі кывйӧн колльӧд
Тайӧ рыт.
1934 во.
{Ананий Размыслов @ "Горӧда ме сьывны..." @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 59.}
* * *
Горӧда ме сьывны,
Горӧда ме гора,
Медым кутіс кывны
Менам милӧй дорӧдз.
Горӧда ме гора,
Тӧв попутнӧй, ну вай,
Лэбзьы сьылӧм сорӧн
Ылӧ, Коми муӧ.
Медым кутіс кывны
Сэні менам сьылӧм...
Милӧй мелі кывйӧн
Казьтыштас ме йылысь.
Менам милӧй дінӧдз
Сьыланкылӧй мунас.
Муслуныс кӧ вына,
Гашкӧ, эз на куйӧд.
Гашкӧ, эз на вунӧд...
Если кӧ и вунсис,
Сӧмын верма шуны
Аттьӧ важ муслунсьыс.
1936 во.
{Ананий Размыслов @ "Мича лунсьӧмӧс гажа берегӧд..." @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 60-61.}
* * *
Мича лунсьӧмӧс гажа берегӧд
Ӧтнас ветлӧдліс вадорӧд ныв.
Тӧвру ювывсӧ неуна серӧдіс,
Нывка сьыліс сэн сьыланкыв.
Сійӧ сьыліс зэв надзӧник, чӧла.
Быттьӧ неуна гажтӧм и нор,
Быттьӧ кодӧскӧ, казьтыліг меліа,
Корис ас дінас нюмъялігсор.
И ме бокысянь сы вылӧ видзӧдіг,
Ӧзйи сьӧлӧмӧн, лачаӧн тыр.
Став том сямлунӧн чолӧм видзигӧн
Мича нывкалань матыстчи пыр.
Радлун бушколӧн морӧсын гыаліс,
Сійӧ сьӧлӧмлы лӧньны эз сет...
Кисӧ чабырті...
Сӧмын тай ки улӧ
Сынӧд кындзиыс немтор эз шед.
Тӧвру ювывсӧ неуна серӧдіс...
Ылыс мӧвпъясӧн юрвемӧй дик.
Мича лунсьӧмӧс гажа берегын
Со тай сулала ӧтнамӧн дзик.
1939 во
{Ананий Размыслов @ "Мича лунсьӧмӧс гажа берегӧд..." @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 62.}
* * *
Зэв мыйкӧ кӧдзыд ывлавылыс,
Яр тӧлӧн гартчӧ еджыд лым.
Мый абу варов, муса нылӧй,
Шог мӧвпӧн чукрӧдлан синкым?
Мый понда миян жугыль пыкны?
Мед гажӧн ыпъялӧ том кад!
Пӧсь муслун тэкӧд ассьым йитны
Ме эськӧ нэмчӧж вӧлі рад.
Но кыдзи, кыдзи? — юрын кылӧ, —
Кор мича нывлӧн сьӧлӧм кын,
А менам морӧспытшса билӧн
Оз тырмы сывдны сійӧс вын.
1938 во.
{Ананий Размыслов @ "Муслун сьӧлӧм дінӧ инмис..." @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 63-64.}
* * *
Муслун сьӧлӧм дінӧ инмис
Меным, ог тӧд ачым кыдз.
Шор пос вылын сулалім ми
Окасигтыр рытывбыд.
Вӧлі басни, вӧлі сёрни,
Нывка варов и зэв вӧй.
Янсӧдчигӧн вӧлі сӧр нин,
Но эз бурмы сьӧлӧмӧй.
Ӧдва аски луныс воис.
Муса рытыс дыр эз лок.
Лунтыр морӧс пытшкӧс сёйис
Быттьӧ рад, и быттьӧ шог.
Югыдӧн на гортысь петлі:
Корси этась, корси тась.
Войбыд туй кузя ме ветлі —
Милӧйӧй эз паныдась.
Юрвем пытшкын чужис полӧм...
Аттӧ, ыджыд мокасьтӧ!
Часлы, шор пос дорӧ вола —
Гашкӧ, мӧдкӧд окасьӧ.
1939 во.
{Ананий Размыслов @ "Чужан сиктсянь ме челядьдыр коркӧ..." @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 65-66.}
* * *
Чужан сиктсянь ме челядьдыр коркӧ,
Романтизм кор тыра юрсадь,
Ылӧ, лӧз горизонт сайӧ дзоргӧмӧн,
Уна пӧръяӧ мӧвпавлі тадз:
Эськӧ вӧлі кӧ мыш сайын борд,
Вына лэбачӧн верми кӧ лоны,
Лэблі эськӧ ме сэтчань кӧть кор,
Пароходъяс кысь тулысын воӧны.
Ставсӧ тӧдмалі, видзӧдлі, эськӧ,
Кутшӧм мӧдсикас, мӧд олӧм сэн.
Весиг чужан сикт эновті веськодя,
Сӧмын вӧлі мед бордъяслӧн шен.
И со мый жӧ, ми бордассим кадӧн,
Воссис ми водзӧ став паськыд мир.
И зэв сы вылӧ талун радӧсь,
Мый оз тӧдтӧмлун сьӧлӧмъяс йир.
Но кор думыштан, окота кыдзкӧ
Челядь вояссӧ бергӧдны бӧр,
И пыр ёнджыка асланьныс кыскӧны
Чужан сикт, тӧдса видз-му и вӧр.
Весиг окота овлывлӧ коркӧяс
Ичӧтдырся моз мӧвпалігсор,
Ылӧ, лӧз горизонт сайӧ дзоргӧмӧн,
Мыйкӧ виччысьны тыдавтӧмтор.
1940 во.
{Ананий Размыслов @ "Тайӧ вӧвлӧмтор оз вун, дерт, дыр..." @ кывбур @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 67-68.}
* * *
Тайӧ вӧвлӧмтор оз вун, дерт, дыр.
Вӧлі сэк ар квайт мен либӧ сизим.
Шӧрлӧсінса челядь, кыдз и пыр,
Кывтыдпомсаяскӧд лӧглун видзим.
Тӧвся либӧ гожся рытъясӧ эг ӧтчыд
Кулакъясӧн пӧсь тыш вылӧ петлӧй,
Сюрлывлі, дерт, мидорсалы пӧттӧдз,
Но и ми зэв уджйӧзӧн эг ветлӧй —
Вильшасьлім и косясьлім быдног.
Кывтыдпомын медся, вильышӧн кык вок
Вӧліны сэк — землемерлӧн пиян —
Медся тӧдчанаджык «врагъяс» миян.
Мый шуны, детинкаяс вӧліны зэв
збойӧсь...
Но коркӧ ӧтчыд сиктӧ пӧрӧс воис...
Висьмисны кык вок...
И нинӧм тӧдтӧг
Ӧта-мӧд бӧрсяыс кувсисны.
Шог пӧдтіс
Миянӧс сэк, кладбищелань кор
Вӧла-доддя нуис ичӧтик кык горт...
Кутшӧм тайӧ кажитчис зэв дона
Воштӧмыс!
Кӧть лӧгавлім вель ёна!
1940 во.
==МЕДВОДДЗА ЛЮБОВЬ
{Ананий Размыслов @ Медводдза любовь @ поэма @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 71-83.}
МЕДВОДДЗА ЛЮБОВЬ
1
Мыйдта мӧвпъяс быдсямасӧ вайӧ
Казьтылӧмыс, кыдзи челядьдыр
Коркӧ ставӧн олӧм содйӧд кайим
Томлуныскӧд панъясялігтыр.
Сійӧ кадыс кольӧма вель ылӧ,
Ӧні эм выль оланног,
Выль мог,
Но том кадӧс казьтыштігӧн кылӧ,
Быттьӧ сьӧлӧм бердын вӧрзьӧ шог.
Сӧмын тайӧ шогыс абу курыд,
Сы вӧсна, мый рад кӧть абу рад,
Кыдз и мӧвпъяс вежласьӧны юрын —
Лэбзьӧ бӧрӧ мортлӧн олан кад.
Сійӧс некор нинӧмӧн он бергӧд,
Но и некор некодлӧн оз вун,
Кыдз оз вунӧд некор енэж эрдӧ
Шонді кыа петавны быд лун.
Гриша ёрткӧд овлім чужан сиктын.
Кыдзи олӧ ӧтлаын кык вок,
Быттьӧ ӧтмоз сьӧлӧмъясным тіпкис —
Ӧти нога вӧлі гаж и шог.
Ӧти мог ми челядь кадысь корсьлім,
Ӧткодь муса — вадор керӧсвыв,
Ӧти ворсанторйӧн ӧтвыв ворслім,
Ӧтвыв сьылім ӧти сьыланкыв.
Гашкӧ, ӧти кодзув улын чужлім,
Кор ми костын лӧгалӧм эз ов,
Весиг видзны вензьывлытӧг кужлім
Ӧти нывка дінӧ
Кыкнанлысь «любовь».
Еджыд синлысъяса, збыльнӧй Таня
Миян вӧлі стрӧг,
Но зэв бур ёрт...
Коркӧ сылы, кажитчӧ, зэв шаня
Ӧтнас дырйи шун татшӧмтор:
— Ме нин ачым абу вывті ичӧт,
Тӧда, мыйтор колӧ и оз ков...
Меным сэтшӧм кажитчан тэ мича,
Абу жаль тэ понда сетны лов.
Вывті ёна Гриш сайӧ эн тэрмась...
Кӧть и абу шыбитана морт,
Ӧдва кӧ ӧд сійӧ коркӧ вермас
Тэнӧ, Таня, радейтны ме моз...
— Тырмас! — Таня кельдӧдӧмӧн шуис, —
Мӧдысь татшӧм сёрни вай эн пан... —
Сэсся пышйис...
Сьӧлӧм збыльысь пуис,
Вирсер ӧзйис менам чужӧмбан.
__________
Кыдзи пуӧ зонлӧн коньӧр сьӧлӧм,
Коді тӧдас,
Аддзас кутшӧм ног,
Кодыр томнад быдлун тшӧктӧ вӧлі
Гажлун сайӧ сайӧдны сиршог.
2
Томлун гыис морӧс пытшкын яра,
Мышку сайын вӧлі дас квайт ар,
Еджыд нопйӧн велӧдчыны карӧ
Мӧді ӧтнам.
Вӧлі зэра ар.
Коли чужан сикт,
И муса ёртъяс;
Коли Гриша,
Коли муса ныв...
Мый ог волы сизим во чӧж гӧртӧ,
Менам сьӧлӧм сэки эз на кыв.
Эг на тӧд, мын чужан сиктӧй вунлӧ,
Сьӧлӧм аддзас мӧдлаысь выль гаж,
Мый му вылын мича нывъяс уна,
Выль мог дырйи регыд вунӧ важ.
Кыдзкӧ регыд верстьӧасян ӧні,
Ӧдйӧ гартчӧ миян олӧм вез.
Он на эшты челядьтуйтӧ венны —
Оз нин томӧн артавны бур йӧз.
Морӧс бердысь торъялан —
Он тӧдлы:
— Лоис вердысь, — шуӧ пӧрысь мам...
Но мый пӧттӧдз челядьлунысь шедлӧ —
Сьӧлӧм бердсьыд нэм чӧжыд оз ям.
__________
Вояс исковтісны
Выль вояслы воча,
И быд лунлӧн ваяс серти мӧд сям.
Пӧрысь кисер туйӧн, кӧть и шоча,
Гортсянь юӧр ыстывлывліс мам:
«Олам бура,
Сӧмын мукӧддырйи
Кыдзкӧ морӧс пиын чужлӧ шог,
Мыйла ачыд, пиук, этадыра
Некор талань он волы, он лок.
Гӧгӧрво тэ, бырӧ кыдзи гажӧй,
Тайӧ тулыс гортӧ волы дзик.
Тӧдан, ӧні колхозынӧсь важӧн
Ӧти морттӧг, дзоньнас миян сикт.
Велӧдчӧма йӧз тан абу лишка,
Гортын эськӧ тэныд вывті бур,
Тэнад челядьдырся ёртыд —
Гришка —
Вӧлӧсть улын ӧні медсюсь юр.
Со и Таня...
Мӧдӧд во нин гортын,
Тожӧ велӧдчыштіс —
Велӧдӧ нин тан,
Тэныд эськӧ зэв шань вӧлі гӧтыр,
Водзджык Гриша вайны кӧ оз пан...
...Тӧвся войяс пӧрысьлы зэв кузьӧсь,
Мукӧддырйи ньӧти оз лок ун,
Частӧ мӧвпӧн шогсьывла тэ кузя,
Абу тэтӧг меным долыдлун»...
Быдса во чӧж новлӧдлігӧн сьӧрын
Мамлӧн письмӧ сотіс сьӧлӧмдін.
Ӧні вӧлись
Сизим тулыс бӧрын
Видзӧдлыны локта чужанін.
3
Татшӧм мӧвпъяс бергалісны юрын,
Ягвыв туйӧд гортлань тувччигсор.
Гуся радлун чужи сьӧлӧм улын,
Тӧдса ыбъяс тыдовтчисны кор.
Джуджыд сюяс копрасисны йӧрын,
Тӧвру ӧвтіс мулысь чужӧмбан.
Кутшӧм лӧсьыд!
Ветлӧм-мунӧм бӧрын
Став зэв тӧдса кажитчӧ на тан.
Долыд серпас синъяс водзӧ сувтӧ,
Ставыс казьтӧ челядьдырся кад...
Век на важмоз
Дугдывлытӧг шувгӧ
Вадор мылькйын ичӧт кыдз пу сад.
Муса сад!
Веж рӧмӧн тырӧм ывла,
Ызгысь Эжвабердса керӧсвыв!..
Тані первой заводитлі нывкӧд
Любовь йылысь панны сёрникыв.
Радейтліс-ӧ сійӧ коркӧ менӧ,
Вай жӧ висьтав,
Шаргысь кыдз пу лист...
Ог тӧд кутшӧм мӧвпъяс видзӧ ӧні,
Кыдзи паныдалас
Сизим тулыс мысти?
_______
Коркӧ кадӧ томӧсь вӧлім быдӧн,
Эз пыр ӧти сьылӧм
Сьӧлӧм кыв.
Визув кадӧ пидзӧс вылын рытын
Эз пыр ӧти пукавлывлы ныв.
Нывъяс радейтлісны миянӧс эз этша,
Эз вӧв некор кӧдзыд морӧс пытш,
Сӧмын эз вӧв муса некод сэтшӧм,
Первойя ныв муса вӧлі кыдз!
Мед нӧ колип выль сьыланкыв сьылӧ,
Важся кӧсйӧм выльмӧдны оз ков,
Мед выль муслун сьӧлӧм вылын кылӧ,
Но пыр муса медводдза любовь.
________
Со и воис менам чужан сиктӧй,
Регыд матысь аддза чужан горт.
Морӧс пытшкын сьӧлӧм ёна тіпкӧ,
Тӧдсаджык кор здоровайтчӧ морт.
Вот и Таня!..
Тэнӧ-ӧ ме аддза?
Тэ-ӧ лэдзан мулань муса син?
Ог ӧд кӧдзыд сьӧлӧмӧн во татчӧ,
Эз ӧд муслун нинӧм мында чин.
— Век на, Таня, сэтшӧми тэ... Важкодь!..
— Мый нӧ лоас мекӧд?! Он ӧд веж Мортлысь ногсӧ.
— Верӧс сайын, гашкӧ?
Кывлі: Гриша вӧтлысьӧм дыр чӧж...
Абу, абу! Гриша абу тані...
Шогӧс тӧдтӧг сьӧлӧмӧс эн дойд... —
Джӧмдіс Таня.
Кельыд чужӧмбанӧд
Ковта вылӧ лэччис синва войт...
Ӧтнам коли туй вылӧ ме шемӧс,
Муніс Таня...
Водзӧ нем эз шу.
Сылӧн кывъяс йиджисны дзик вемӧдз
Юрын жувгис гӧгӧрвотӧм шум...
Ме эг тӧд,
Мый лоӧ ставыс тайӧ,
Быри аслам эбӧслун и сям...
4
Гриша йылысь гортса пызан сайын
Висьталіс мен талун пӧрысь мам:
— Кольӧм арӧ армияӧ коллим
Видзны врагысь чужан му и вӧр...
Вӧлӧсть улысь мунлісны дас нёльӧн —
Дас куимӧс виччысьӧны бӧр.
Быдӧн пӧся радейтлім ми татӧн,
Сійӧ миян некор оз вун, оз.
Вӧлі том,
Но зав зіль председатель,
Быдтіс сиктын озыр, ён колхоз.
Сылӧн юӧр миян вӧлі дона,
Татчӧ сійӧ волӧ вӧлі кор.
Кык во мысти кӧсйысис зав ёна
Ас колхозӧ Гриша локны бӧр.
Но вот ӧтчыд...
Тулыслань нин вӧлі...
Воис сиктӧ гажтӧм юӧртор:
.....Дугдіс вӧрны морӧсын том сьӧлӧм,
Уси косьын тіян Гриша ёрт.
Вӧлі збой и пыр медводдза радын,
Сьӧкыд йылысь аз вӧв кыв ни джын...
Сӧмын ӧтчыд кывкутан нарядын
Врагкӧд паныд эзджык тырмы вын.
Даскӧд воча
Сійӧ вӧлі ӧтнас,
Но том сьӧлӧм нинӧмысь эз пов.
И граница сайӧ врагӧс петны
Оз лэдз... Сӧмын Пуктіс ассьыс лов.
Олас нэмсӧ медым сылӧн слава,
Сы моз кувны быдӧн ӧні дась.
Сійӧ нимӧн ассьыным застава
Шуим водзӧ нимтыны ми тась...»
...Абу миян Гриша ӧні татӧн,
Сӧмын некор миян оз вун, оз.
Вӧлі том,
Но зэв зіль председатель,
Быдтіс сиктын озыр, ён колхоз...
5
Синмын чужи пемыд...
Сьӧлӧм ноксис...
Ог тӧд —
Вӧлі пемыд рыт-ӧ вой...
Ог тӧд, кыдзи вадор садйӧ локсис
Морӧс бердысь пальӧдыштны дой...
«Муса ёрт,
Сук думӧн юрӧй ёнтӧ...
Менам олӧм тэысь, гашкӧ, руд.
Сӧмын шуа:
Чужан муным понда
Вир войт сетны лыддя ассьым шуд.
Томсянь тэнад вӧлі пӧсь зэв сьӧлӧм.
Олін яра...
Пӧсь удж — тэнад эрд...
Вура помалін и ассьыд олӧм,
Кыдзи колӧ,
Паныдалін смерть...»
Но вот кодкӧ бердліс пуяс бокті...
Еджыд платье...
— Таня, тайӧ тэ?
Кутшӧм бур, мый татчӧ тожӧ локтін,
Кыв-мӧд колӧ висьталыштны тэн.
Тӧдан ачыд,
Вӧлі первой ёртӧн
Меным коркӧ Гриша...
Тайӧ шог
Кӧть и ёна менсьым сьӧлӧм дойдӧ,
Мед оз некор жугыльт оланног.
Быдмим ӧтилаын —
Тэ и ме и сійӧ.
Тӧда —
Прӧста синватӧ он кисьт.
Вай жӧ ӧтвыв олӧмнымӧс сиям
Водзӧ нуны сылысь оланвизь... —
Мыйкӧ нӧшта висьтавлі ме дыр на,
Весиг быдӧн тырлі быттьӧ лов...
Шуис Таня важмоз:
— Тырмас,
Ставсӧ тӧда, висьтавлӧм оз ков.
Ӧні меным кажитчӧ зэв яндзим.
Кыдз тай ӧнтай синваасьліс син.
Сӧмын кывзы,
Мыйӧн тэнӧ аддзи,
Ог тӧд, мыйла, кытчӧ воши вын
Ме эг кӧсйыв некор сэтчӧдз воны,
Сӧмын,
Кыдзкӧ-мыйкӧ сійӧ здук...
Тӧдан,
Гришӧс радейтлі зэв ёна...—
— Таня, збыльысь?
Эз вӧв некор дум...
— Мыйла? Тані
Сыысь кындзи меным
Кажитчысь морт некоді эз вӧв,
Дай ог каитчы... —
И Таня лӧнис.
Сӧмын сьӧлӧм тіпкӧм торкис чӧв.
— Тэ дзик некор, Таня,
Менӧ, дерт, эн радейт?
— Ме ог тӧд.
Ті быттьӧкӧ кык вок
Вӧлінныд, кор
Коркӧ тайӧ садйын
Шуин меным: «муса»... гусьӧнног.
И ме немтор висьтавны эг слӧймы —
Вӧлі сэки вывті том и дик.
Сійӧн, дерт, мый ӧтилаын сӧвмим,
Ӧткодь мусаӧсь ті вӧлід дзик.
Сӧмын ӧні...
Сійӧ абу сёрни...
Ӧтчыд мынысь мӧдпӧрйӧ оз шед,
Мен тэ ӧні мусаммыны сёр нин,
Оз ло некор прамӧй муса — мӧд...
6
Важӧн кыа вӧрпу сайӧ кусі,
Оз нин сылӧн югӧр садйӧ во...
«Мен тэ, Таня, важмоз ёна муса,
А ме кӧдзыд тэн —
Кыдз тайӧ вой.
Сідзкӧ сёрни сідзжӧ сӧмын кӧдзыд
Вермис лоны ӧні миян кост...»
_________
Эг нин виччысь гожӧм пом,
И регыд —
Коли чужан сиктӧс и колхоз.
И вот бара на дінсянь зэв ылын,
Кӧні менам мӧдпӧлӧс эм мог,
Кӧні сьӧлӧм мӧд сьыланкыв сьылӧ
Да мӧд серӧн гыӧ оланног.
Кыпыд уджын кадыс, ӧдйӧ лэбзьӧ,
И пыр выльысь-выльӧн ачыд рад.
Уна важ шог вунлӧ, муслун небзьӧ.
Сӧмын
Визув вывті нин томкад!
Ок, и Таня, Таня!
Тӧрыт воис
Пӧрысь мамсянь гижӧд бара мен:
Мунӧма пӧ Таня верӧссайӧ,
А код сайӧ?..
Абу индӧм сэн.
Кутшӧм мог мен сыӧдз, збыль кӧ шуны?
Лӧг ни вежӧктӧм ме морӧсын ог кут.
Оз кӧ кузя сійӧ вермы вунны —
Коли сӧмын шуны налы шуд.
Сӧмын шуд!
И некор мед оз торксьы
Збой томкадлӧн кыпыд сьыланкыв,
Медым кужим радейтӧмӧн коркӧ
Гриша йылысь казьтыштны ӧтвыв.
1938 во.
{Ананий Размыслов @ Юриндалысь @ юриндалысь @ Ананий Размыслов. Медводдза любов @ 1941 @ Лб. 84.}
ЮРИНДАЛЫСЬ
1. Менам праздникъяс
Ыджыд нимлун .... 5
Праздник асылӧ .... 7
Демонстрация бӧрын .... 9
Первой Май .... 11
Тувсов стих .... 13
Поэт .... 14
Менам шудлун .... 16
II. Серпасъяс
Киссьӧм доддьын олӧмыс кор муніс .... 21
Асъя серпас .... 23
Паськыд енэжыс .... 25
Страдна сьыланкыв .... 27
Лыжи вылын .... 29
Туй вылын .... 31
Тӧлыся войӧ .... 33
Рӧмыд рытӧ кыа кусӧ .... 35
III. Ывлакӧд ӧтвыв
Рытъя кыа лӧнькӧд тэ он рӧдмы .... 39
Пемыд вӧр, тэнад кӧніджык пом? .... 41
Лӧнь войӧ .... 42
Бушков .... 44
Тулыс .... 45
Воліс ар... и со жугыльтіс мусӧ .... 46
Арся войын .... 48
Ылӧ лэбӧны .... 50
IV. Сьӧлӧм косьтӧм
Ӧтка зон .... 53
Букыш кымӧр ӧшинь сайын .... 58
Горӧда ме сьывны .... 59
Мича лунсьӧмӧс гажа берегӧд .... 60
Зэв мыйкӧ кӧдзыд ывлавылыс .... 62
Муслун сьӧлӧм дінӧ инмис .... 63
Чужан сиктсянь ме челядьдыр коркӧ .... 65
Тайӧ вӧвлӧмтор оз вун, дерт, дыр .... 67
V. Медводдза любовь
Медводдза любовь .... 71
==n Як. Рочев. Великӧй Сталин, водзӧ ну! : стихотворениеяс. Сыктывкар: Коми госиздат, 1942. 44 лб.
ЯК. РОЧЕВ
ВЕЛИКӦЙ СТАЛИН, ВОДЗӦ НУ!
СТИХОТВОРЕНИЕЯС
КОМИ ГОСИЗДАТ
СЫКТЫВКАР 1942
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 3-4.}
ВЕЛИКӦЙ СТАЛИН, ВОДЗӦ НУ!
Страна, страна,
спокойнӧй ло!
Мед кылӧ
талун кырныш курксӧ
Да бӧръя вынсьыс
лёкысь мурксьӧ...
Аски —
пычкам сылысь лов!
Час кучкас,
воас сійӧ кад,
Кор быд вир войтысь,
виӧм мортысь,
сотӧм сиктысь,
жуглӧм карысь
Сьӧд вирнас
мынтысяс пеж гад!
Великӧй Сталин, водзӧ ну!
Став вынъяс
ассьыным ми сетам,
А тышын —
вермысьясӧн петам;
Великӧй,
мудрӧй полководец,
Гигантскӧй полктӧ водзӧ ну!
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ Октябрьлӧн знамя вечнӧй @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 5-6.}
ОКТЯБРЛӦН ЗНАМЯ ВЕЧНӦЙ
Арийскӧй кӧин,
Омлялан тэ прӧста:
Роч муын тэныд
Кынӧмпӧт оз сюр;
Тэд рытыввылын
Шедлі шоныд места,
А Сӧвет муын
Воштан подлӧй юр.
Тэ дзугин йӧзлысь
Шудлун, мирнӧй стройка,
Но тӧд, —
Ми сӧвмим,
Быдмим кызь вит во;
Эм миян вын,
Эм сямлун, тышын стойкость;
Октябрлӧн быдтас
Рабӧн тэд оз ло.
Ӧд сійӧтор,
Мый перйим коркӧ вирӧн, —
Священнӧй миян,
Помтӧм сылӧн нэм.
Октябрлысь знамя
Тэд не вӧйтны вирӧ,
И правда сылысь
Некодыр он вен!
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ "Краснӧй воин..." @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 7.}
* * *
Краснӧй воин
повтӧм, бравӧй,
Тӧдӧ —
дорйӧ кодлысь честь;
Тӧдӧ —
делӧ сылӧн правӧй:
Лютӧй враглы
дорӧ месть.
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ Боецлы @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 8.}
БОЕЦЛЫ
Гортад
виччысьӧ тэнӧ том гӧтыр,
Быд рыт
казьтылӧ ичӧтик пи...
Медым ӧтлаын лоид став котыр, —
Унджык немецӧс ас киӧн ви.
Ви сійӧс лунын,
ви сійӧс войын;
Гадлы
пӧщада некор эн сет;
Тӧдан ӧд сямлунсӧ немецлысь, воин:
Смерть вайӧ гӧтырлы, пиыдлы, тэд.
Медым не веськавны
изверглы горшӧ,
Ло беспощаднӧйӧн,
ви гадӧс, ви!
Мӧдног он бергӧдчы ловйӧн бӧр гортӧ,
Мӧдног он аддзыв тэ гӧтыр ни пи.
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ Ог лэдзӧй враглы мунны водзӧ @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 9-10.}
ОГ ЛЭДЗӦЙ ВРАГЛЫ МУННЫ ВОДЗӦ
Отчизна менам,
Рӧднӧй муса мам!
Тэ быдтін менӧ,
Сетін морттуй, сям...
Ми олім
Светын медся бура ставсьыс,
Эг тӧдлӧй, кутшӧм сійӧ шог:
Тэ йӧзтӧ нинӧмӧн эн пайкыв —
Быд мортлӧн вӧлі шуд ас пайсьыс,
И олӧм стрӧитім выльног.
Но вот
Разбойник дзугис олан шуд,
Бир юысь банда
Перйис зепсьыс пурт,
Ки лэптіс шуда олӧм вылад;
Европа этша на тай сылы...
Фашистскӧй орда горзӧ кылӧ:
«Россия бырӧдам му вылысь...»
Кавказскӧй нефть
Дуль пычкӧ сылысь;
Нянь ковмӧм
Паськыд роч му вылысь,
Да донтӧм рабӧс корсьӧ гад.
Отчизна менам,
Рӧднӧй муса мам!
Ме тэнад быдтас,—
Коркӧ вӧлі рам,
А ӧні...
Сулала ме стройын,—
Тэд помӧдз преданнӧй том воин,
И сета тэныд клятва кыв:
Ог лэдзӧй враглы мунны водзӧ;
Ставторсьыс босьтам чорыд водзӧс;
Ни нянь, ни раб сылы оз ло:
Ми пычкам сылысь подлӧй лов
Да тшынъям, дукыс мед оз кыв!
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ И «фюрер» оз коль пайтӧг @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 11.}
И «ФЮРЕР» ОЗ КОЛЬ ПАЙТӦГ
Зэв карзіс-сьыліс рака-Геббельс,
Кор роч вир юны ыстіс йӧзӧс:
«Быд воськов верст сэн лоӧ тіян;
Здук мӧд — Россия дзоньнас миян...
А сэн — юр копыртӧ Москва!..
И му, и овмӧс, вӧр и ва...
Кӧрт крест быд мортлы «фюрер» мыччас;
Оз олӧм — рай небеснӧй пуксяс!» —
А мый? Збыль, вичмӧ паськыд му:
Быд сё сыв вылын мылькъя гу;
И крест быд сё морт вылӧ вичмӧ,
Дай абу мисьтӧминик кӧртысь,
А эзысь килля еджыд кыддзысь.
О, йӧзыд миян вывті, «лышкыд»!
И сылӧн лыдтӧм-тшӧттӧм кыддзыд:
Дзик быд фашистлы вичмас крест,
Дай «фюрер» пайтӧг оз коль, дерт!
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ Быд вир войтысь кык войт водзӧс @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 12-14.}
БЫД ВИР ВОЙТЫСЬ КЫК ВОЙТ ВОДЗӦС
Сиктсӧветӧ паськыд дворӧд
Локтіс пӧрысь пӧчӧ;
Муртса сувтліс кильчӧ дорӧ,
Кок чышкис и водзӧ...
Пырис, сувтіс порог дінас,
Копыртыштліс юрсӧ;
Сэсся надзӧн пӧрысь кинас
Весалыштіс лымсӧ.
Юралысьӧс шемӧс босьтіс.
«Тайӧ нӧ мый водзӧ?»
Чеччис, пӧчлы паныд локтіс:
«Прӧйдит, гӧстя, водзӧ...
Кымын вояс нин ме тані...
Кокпом на эн вӧчлы.
Локыв, шонтысь, кӧдзыд ӧні,
Кепысь-пасьтӧ чӧвтлы».
«Аттьӧ, бобӧ, аттьӧ, дона, —
Пуктад прамӧй мортӧ;
Сӧмын регыд бӧр ме муна:
Тэрмасякодь гортӧ».
«Но-нӧ, пуксьы... Кутшӧм ногӧн
Талун татчӧ сюрин?»
«Ӧти дзоляниккодь могӧн
Пырмунігмоз пыри.
Кӧнкӧ пӧ тан армиялы
Чукӧртӧны паськӧм;
Менам эськӧ сэтчӧ сдайтны
Шоныд пасьтор дасьтӧм.
Кытчӧ корджык сдайтны — висьтав,
Аски, мӧдлун вая...
Ӧні, туяна кӧ, босьтӧй
Месянь, бобук, тайӧс»...
Пызан вылӧ пӧчӧ пуктіс
Чулки, шоныд кепысь,
Кепысь пытшкысь мыйкӧ босьтіс,
Юралысьлы сетіс:
«Тані менам зарни лапи 1, —
Синмӧс моз век видзи;
1 Лапи — исерга (изьваса ногӧн).
Мамлы сетлӧм аслас мати 1,
Сійӧ — меным сідзи.
1 Мати — мам.
Видзи, мися, коркӧ ковмас,
Гашкӧ, сьӧд лун кежлӧ.
Ӧні, бобӧ, буретш слӧймис,
Медым сӧтны пежлы.
Немецъясыд менсьым пиӧс
Вилісны нин важӧн.
Дойыс прӧйдитліс нин сійӧ,
Олім шудӧн, гажӧн.
Падьвыв кӧин ӧні бара
Лэптіс вирӧсь лапа.
Мед жӧ содтӧ лишнӧй пуля
Менам зарни лапи!»
Юралысьлӧн сьӧлӧм вӧрзис,
Кутіс пӧрысь пӧчӧс:
«Вернӧ, тьӧтка! Быд вир войтысь
Босьтам кык войт водзӧс».
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ Унджык ви! @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 15-19.}
УНДЖЫК ВИ!
(Мамлӧн наказ)
Пызан вылын
Куйліс пӧрысь кань,
Кӧзяйкалы
Мойдкыв ассьыс мойдіс.
Кургӧм сылӧн
Небыд-небыд, шань,
Рытбыд кывзан —
Сьӧлӧмтӧ оз дойдышт!
Кӧзяйкаыс,
Мелі пӧрысь ань,
Гашкӧ даспӧв
Письмӧ сэні лыддис;
Ловъя юӧр
Ыстӧм муса Вань,
Мамлӧн киыс
Водзӧс гижны лыбис.
«Муса Ванюк,
Менам дона пи!
Вочакывтор тэныд
Босьтчи гижны...
Абу мастер
Менам пӧрысь ки:
Прамӧйторъяс
Нэмӧн ме эг гижлы...
Юасян,
Кыдз ола тані ме,
Ловъя абу
Тэнад ичӧт вокыд;
Важӧнкодь
Эз гижлы, шуан, тэд;
Эз-ӧ ло нин мыйкӧ сэні сыкӧд.
Муса Ванюк,
Менам дона пи!
Тэнад мамлӧн
Сьӧлӧм тырӧм дойӧн;
Олам эськӧ
Бура тані ми,
Дзоньвидзаӧсь
Ме и Машӧ чойныд.
Таво
Воис сэтшӧм урожай,
Куим воӧн кодӧс,
Дерт, не сёйны;
Мирнӧй кад кӧ, —
Олӧм вӧлі рай,
Нинӧм вӧсна
Тӧждысьны эз ковмы.
Ачыд тӧдан,
Помасьӧ кор во...
Трудоденьыд
Сё-мӧд менам эм нин.
Машӧ
Вӧрын муркӧдчӧ мӧд во:
Тэнӧ, пиук, вежис сійӧ сэні.
Олӧм миян
Тані абу лёк.
Ас вын серти
Сетам фронтлы отсӧг,
Сӧмын суис,
Суис ыджыд шог:
Тӧлысь сайын
Колин ичӧт воктӧг.
Командирныс,
Дзебӧмны кор шой,
Гижӧ:
....Пиыд N сикт дорын усис;
Вӧлі том,
Но подлиннӧй герой
И геройӧн
Тышын сійӧ кувсис».
Бӧръя здукӧ
Ӧзтӧма кык танк,
Аслас штыкӧн
Бытшкӧма вит мортӧс,
Но сэк кувмӧн
Ранитчӧма тан...
Кулӧм йылысь
Тшӧктӧм гижны гортас.
Воис юӧр.
Шоглун пом ни дор.
Мам сьӧлӧмын
Дойыс ёнтӧ, сотӧ...
Восьтны эськӧ
Курыд синва шор,
Да синва молльыс
Банбокӧд оз котӧрт.
Подлӧй немец,
Мыйта вайис шог!
Кымын мамлӧн
Сьӧлӧм тырӧм дойӧн,
Кымын муса —
Верӧс,
Пи да вок —
Пеж кипомысь
Куйлӧ ӧні шойӧн...
Муса Ванюк,
Менам дона пи!
Мамлӧн кыв тэд —
Босьт ставторсьыс водзӧс;
Унджык бырӧд,
Унджык найӧс ви!
Найӧс витӧг
Шуд эн виччысь водзысь».
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ Ло геройӧн! @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 20.}
ЛО ГЕРОЙӦН!
Кӧть талун тэ
Тыш бисянь ылын,
Кӧть талун тэ
Сідз шусьысь «тылын», —
Йӧз шудлун вӧсна
Тайӧ бойын
Ас уджнад
Ло геройяс стройын!
Фашистскӧй гадлы воӧ пом;
Оз, оз дыр зэв омляв дурмӧм пон!
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ Москва, тэ рӧдиналӧн сьӧлӧм @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 21-22.}
МОСКВА, ТЭ РӦДИНАЛӦН СЬӦЛӦМ!
Помтӧм паськыд, о паськыд му шар,
Лыдтӧм сы вылын олӧ и йӧзыс,
Уна эм мича сикт, гырысь кар.
Но тэ кодьсӧ не аддзыны мӧдӧс.
Рытыввылын удж мыркйысь ли раб,
Асыввылын шуд корсьысь китаец —
Ставныс тэланьӧ локтасны рад:
Вӧльнӧй воздухыд ыштӧдӧ найӧс.
Рӧднӧй мулӧн дзик быд патриот,
Муса кар, помтӧг радейтӧ тэнӧ;
Быд морт лыддьӧ, мый тэ — сылӧн горт,
И та кузя, дерт, найӧс не венны:
Быд якут, коми, роч — эм москвич;
Налӧн гений сэн уджавліс — Ленин!
Сэн лун-вой ки оз личӧдлы сутш —
Став народ вӧсна тӧждысьӧ Сталин!
Сылы ӧткодьӧсь еджыд йӧз, сьӧд —
Низшӧй расаяс абуӧсь сылӧн —
Сысянь ӧтдортӧм некод оз тӧд,
Мед кӧть сёрнитӧ кутшӧм сэн кылӧн.
Гордӧй кар, шуда вольностьлӧн центр,
Рӧднӧй мулӧн тэ мелі мам сьӧлӧм,
Талун тэд, муса кар, талун тэд
Грознӧй часӧ ми вручитам олӧм.
Тэнад вылӧ кӧ лэптісны ки, —
Бӧръя вир войтӧдз тышкасьны мӧдам;
Славнӧй кар, тэнад честь кузя ми
Пеж бандитъясӧс вираныс пӧдтам!
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ «Фюрер» кӧсйис ыджыд чин @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 23-24.}
«ФЮРЕР» КӦСЙИС ЫДЖЫД ЧИН
Шочмыштіскодь свинеч шер.
Тышын кост кодь лоліс.
Лымйын куйлысь офицер
Унмовсьӧмысь поліс;
Зілис мырдысь пыкны син
Тані, шудлун дорын:
«Фюрер* кӧсйис ыджыд чин
Москва босьтӧм бӧрын;
Ӧні со Москвалӧн сер
Вӧлі нин син водзын,
Зілис пырны офицер
Быдӧнысь медводзын.
Долыд мӧвпӧн ыштӧм, збой
Сійӧ ныръёвмуніс 1;
Дзик на вӧлись сёйис той,
Ӧні ставыс вуніс.
1 Ныръёвмуніс — вугыртіс.
Кыськӧ воис муса вӧт —
Генерал нин быттьӧ —
Сылы йӧзыс лыд ни тшӧт
Сетӧ туй: «Лок, биттэ!»
Вӧчис, гашкӧ, воськов-мӧд...
Другысь гым-чард лыбис;
Кыдз-мый артмис, оз и тӧд, —
Ылӧ бокӧ лэбзис.
Эз на удит восьтны син,
Вӧлі босьтӧм кытшӧ,
Кыліс: «Нолтӧ, кутшӧм чин...
Чеччыв, лэптыв китӧ!»
Аддзӧ — гӧгӧр шой и шой...
Планъяс ставыс дзугсьӧм;
Вӧлись 1 вӧлі повтӧм, збой, —
Раммис ӧти здукӧн.
1 Вӧлись — только что.
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ Выль во @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 25-26.}
ВЫЛЬ ВО
Ми тӧдам —
Пуксьӧ сэтшӧм во,
Код кодьыс эз на вӧвлы —
Выль мирлы подув пуктысь во —
Шуд, мездлун ваяс йӧзлы.
Му вылысь
Бырас бӧръя дой,
И мирнӧй олӧм пуксяс;
Став честнӧй мирыс лэптіс сой,
Мед отсӧг сетны тышас.
Медбӧръя
Нуам смертнӧй бой,
Победа — миян сайын,
Ӧд миян кормчӧй, рулевӧй —
Великӧй, мудрӧй Сталин!
И коляс нэм, мӧд, коймӧд... сё —
Йӧз казьтас
Сюрс нэм сайын:
Бесстрашнӧй йӧз пӧ вӧлӧм со,
Бессмертнӧй Левин, Сталин!...
А тэ,
Арийскӧй чепйыв пон,
Медбӧръя здукъяс олан!
Выль воыд
Вайӧ тэныд пом —
Пеж муӧ, няйтӧ пӧран.
И некод,
Ньӧти ловъя лов
Оз волы тэ гу вылӧ,
Оз пежӧсьт
Пеж нимнад нянь-сов,
Оз гарышт прамӧй кылӧн.
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ Миян лунъяс @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 27-28.}
МИЯН ЛУНЪЯС
Лэбзясны
во бӧрся вояс,
Нэм вылӧ
водас выль нэм,
Олӧмыс
выльнога лоас,
И йӧзыс,
дерт, выль лоас сэн.
Унатор
важ йывсьыс вунас,
Аддзас
бесславнӧй лӧнь пом,
А ті,
миян кадся збой лунъяс,
Колянныд
век ӧткодь том.
Слава
оз вошты и йӧзыс,
Шуд вӧсна
кисьтӧ код вир,
Доблестьлӧн
уна сё во мысти
Лоӧ век
медбур пример.
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ Пӧрысь патриот @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 29-30.}
ПӦРЫСЬ ПАТРИОТ
Асывводзнас «Вын» колхозлӧн пред
Бригадаӧ мунны муртса петіс, —
Паныд сюрис дзормӧм пӧрысь дед,
Пӧся сылы висьтавны сэн кутіс:
«Абу, — шуӧ, — сэтшӧм ӧні кад,
Паччӧр вылын пӧрысьлун мед пӧжны.
Аддза — дзугсис мирнӧй олан лад;
Локта уджӧн рӧднӧй пиӧс вежны.
Сійӧ том, и места талун сэн,
Вӧльнӧй олӧм, шудлун доръянінын;
Дорччан мӧлӧт... мед нӧ кольлӧ мем:
Ог на вугырт, чайта, горна дінын.
Медым тыри меным сизимдас...
Арлыд вылад, племеш 1, тэ эн видзӧд:
Любӧйтор на вӧчас дядя Влас;
Дай удж ӧдсӧ оз на сійӧ личӧд.
Пӧрысь сойын эм на талун вын,
Йӧзкӧд радӧм удж вылын мед лоны;
Юрси дзор, но сьӧлӧм абу кын...
Кора, племеш, ме вӧсна не повны.
Ошкис дедӧс «Вын» колхозлӧн пред,
Патриотлысь кисӧ киӧ босьтліс.
Кузнечаӧ, кыпыд, муніс дед —
Грознӧй часӧ уджӧ выльысь босьтчис!
1 Племеш — обращение племянник (изьваса диалектын).
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ Землякъяслы @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 31-32.}
ЗЕМЛЯКЪЯСЛЫ
(Красноармеец письмӧысь)
Муртса лӧнис
Укйыны снаряд,
Муртса дугдіс
Шерӧн шӧтны пуля, —
А боец —
Не воштыны мед кад —
Водзӧ гижны письмӧ
Босьтчис зіля:
«...Лым улысь тан
Мыччысис нин му.
Миян сэні —
Босьтчӧ самӧй тулыс,
Ваӧн ойдӧ
Паськыд Эжва ю,
Мездысьӧ ва
Тӧвся вевтыс улысь.
Тіян водзӧ
Сувтӧ ыджыд мог —
Кылӧдны
Став тӧвся вӧчӧм вӧртӧ;
Война корӧ
Уджавны выльног,
Война корӧ
Лунсӧ часӧ пӧртӧм.
Тіян фронт —
Эм враглы паныд фронт;
Мед кӧть шусьӧ
Сійӧ талун «сплавнӧй»;
Общӧй тышлы
Дорӧ стальнӧй фонд;
Мог ті вылын
Куйлӧ ӧткодь славнӧй.
Коми йӧзӧн
Кылӧдан быд пу —
Враглы паныд
Тышын вынйӧр содтӧд;
Вӧчӧй сідз,
Мед вӧрнас ойдлӧ ю...
Уджын ӧдъяс
Лунысь-лун мед содӧ!
Абу, ёртъяс,
Омӧль миян удж
Звермӧм враглы паныд
Смертнӧй бойын;
Ми ог лябӧй,
Огӧ тӧдӧ мудз —
Нӧйтам найӧс
Ӧтмоз лунын, войын».
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ Мый вӧчин тэ? @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 33-34.}
МЫЙ ВӦЧИН ТЭ?
Тэ шуан —
радейтан ас му,
Ставтор
тэд дона сылӧн:
Тан
шуда быдмӧ быд вӧр пу,
А олӧм —
кыпыд сьылӧм.
Тан йӧз
эз тӧдлы шоглун, мудз
Ён,
кыпыд стройка гыын;
А ӧні
вежсис мирнӧй удж
Война лёк
мустӧм шыӧн.
Суровӧй
ӧшйис олан кад,
Враг сюйсьӧ
тэ шуд дорӧ,
А тайӧ —
лун кӧть войшӧр кад —
Вын зэвтӧм тэсянь корӧ.
Здук кежлӧ ланьтан —
вошӧ лад:
Фашистскӧй банда
смерть тэд вайӧ;
Жуйвидзны,
сідзкӧ, абу кад,
Мӧд мортлӧн мышку —
тэд не сайӧд.
Мый вӧчин,
враг мед вир оз ю?
Мый сетін
фронтлы талун,
Мед враг сьӧд вирӧн
ойдіс ю,
Победа
дорсис тані
тылын?
Тэд,
тӧда,
муса рӧднӧй му;
Ставтор
тэд дона сылӧн...
Войналысь сьӧкта
збоя ну
Ас крепыд пельпом вылын!
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ Ме тӧда — матын тайӧ кад @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 35-37.}
МЕ ТӦДА — МАТЫН ТАЙӦ КАД
Ми тэкӧд
пукалім сэк кыкӧн —
Став вадоркодяс —
нач кык лов;
Но шулӧны тай:
«Кык морт кытӧн,
Сэн коймӧд мортыд...
оз и ков».
А рытыс...
рытыс вӧлі шоныд.
Вӧр-ваыс —
узис шынитӧв.
Ме —
бӧръя кывъяс видзи тэныд,
А тэ...
тэ кывзін, олін чӧв.
Дыр кывзін,
джуджыд ышлов лэдзин,
Сы бӧрысь петіс...
нӧшта мӧд.
А сийны мый мем
кузь туй водзын?..
Йӧз чайтіс эськӧ,
тэ он тӧд.
А тэнад
морӧс пытшкын сьӧлӧм,
Том сьӧлӧм
абу вӧлӧм кын.
И сиянторйыс
дасьтӧм вӧлӧм:
Пӧсь кывъяс шуны
тырмис вын.
Тэ шуин:
«Мун да збоя тышкась,
Отчизна мамлысь
дорйы честь;
Медводдза радъясын
ло тышас,
Геройӧн
бергӧдчы бӧр сэсь».
И кутін менӧ...
сьылі гӧгӧр;
Пар дінӧ
инмис небыд пар...
Том чужӧм
ымраліс кыдз ӧгыр,
А ыркыд войыс лолі жар.
Тэ бара
вашкӧдыштін пельӧ:
«Эн тӧждысь,
тэнӧ ме ог вун;
Мед талун коля ылі тылӧ,
но тышлы
сиа став том вын».
Здук воис,
мӧді ылі туйӧ —
Быд часӧ
тышӧ пырны рад;
Ме тӧда,
врагӧс —
пӧдтам биӧн;
Ме тӧда —
матын тайӧ кад.
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ Эн сетчы шоглы... @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 38.}
ЭН СЕТЧЫ ШОГЛЫ...
Эн сетчы шоглы, муса ныв, —
Удж венӧ сьӧлӧм дойтӧ.
Пеж гадысь весасяс мувыв,
И мусук локтас гортӧ.
Ӧд абу вечнӧй сьӧкыд кад —
Бӧр шудӧн пондам овны.
Выль гажӧн тырас юдор сад,
И колип мӧдас сьывны...
Бӧр лоӧ лӧсьыд, долыд сэн
Лӧнь, кыпыд гожся рытын;
И мусук висьталас сэк тэн,
Кыдз врагӧс нӧйтіс тышын.
А ӧні уджав, муса ныв:
Удж венӧ гажтӧм шогтӧ.
Пеж гадысь весасяс мувыв,
И мусук локтас гортӧ.
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ Ме ошка, пиук @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 39-40.}
МЕ ОШКА, ПИУК
Муса пи!
Тэ менам сьӧлӧм косьтысь,
Тэд кутшӧм шуны эськӧ мелі кыв Та шуда здукас,
Кодыр тэсянь гортысь Ме письмӧ вылӧ воис вочакыв.
И верстьӧ морт моз Донъялан тэ ставсӧ,
Тэ гижан:
«Бать, ме став вын сетны рад,
Мед сӧмын вины
Врагъясӧс дзик ставсӧ,
Да бара пуксяс шуда, долыд кад».
Тэ водзӧ гижан:
«Фронтлы сетам отсӧг...
Отрядын миян челядь вывті шань:
Лекарство вӧчны
Турун корсим шойччиг
Да ӧктім шеп, мед унджык лоас нянь».
А кодыр бара
Велӧдчыны босьтчид,
Тэ сетан кыв со аслад батьлы, мем,
Мый сідз жӧ, сідз,
Кыдз гожся кадӧ шойччиг,
Медводдза радын бара лоан сэні
И кутшӧм долыд
Тӧдны тані батьлы,
Мый сылӧн пиыс тылын вернӧй ёрт,
Мый сійӧ сэні
Сьӧкыдла оз няргы,
А быд удж вылын быд здук первой морт.
Ме ошка, пиук,
Ошка ставсьыс таысь
Да ассянь сета батьлысь чорыд кыв:
Ті лоад шуда,
Пуксяс долыд кадыс;
И выльысь миян цветитас мувыв!
{Рочев Я. М. (Митрук Як) @ Рисунок @ кывбур @ Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 41-42.}
РИСУНОК
«Боец Малинин, кӧні тэ?
Лок йӧктышт, письмӧ сета ме.
Он йӧкты — вичмас сійӧ мӧдлы...
Мый выльыс гортад — он мӧд тӧдны», —
Тадз шуис Митька-почтальон
Да пыр жӧ содтіс: «Босьт на, зон;
Ки сотӧ, быттьӧ биа ӧгыр;
Дерт, тадзсӧ гижӧ тэныд гӧтыр».
Малинин чеччис, чапкис 1 письмӧ —
Терпение нюжмасьны сэн кысь нӧ —
Дзик пыр жӧ чуж-чаж конверт восьтіс,
Нёль кусынь гартӧм листъяс босьтіс...
Би киньӧн югзьӧ, ворсӧ син,
А сьӧлӧм чеччӧ, оз тӧд ин...
Ӧд тайӧ — войын шонді югӧр:
Воджын эз волы ловъя юӧр.
Боец Малинин письмӧ разис,
И другысь сэсь рисунок аддзис:
Вӧв ыстӧ сылы ичӧт пи,
Да сэн жӧ гижӧ детскӧй ки:
«Пап, тэныд со ме ыста вӧв.
Воронко сійӧ. Вылас сӧв.
Фашистӧс вӧтӧд, таляв, ви
Да лок. Тэд воча волам ми“.
1 Чапкис — ӧдйӧ босьтіс.
{Kodko @ Оглавление @ юриндалысь @ Як. Рочев. Великӧй Сталин, водзӧ ну! @ 1942 @ Лб. 43.}
ОГЛАВЛЕНИЕ
Великӧй Сталин, водзӧ ну! .... 3
Октябрлӧн знамя вечнӧй .... 5
Краснӧй воин .... 7
Боецлы .... 8
Ог лэдзӧй враглы мунны водзӧ .... 9
И «фюрер» оз коль пайтӧг .... 11
Быд вир войтысь кык войт водзӧс .... 12
Унджык ви! .... 15
Ло геройӧн .... 20
Москва, тэ рӧдиналӧн сьӧлӧм! .... 21
«Фюрер» кӧсйис ыджыд чин .... 23
Выль во .... 25
Миян лунъяс .... 27
Пӧрысь патриот .... 29
Землякъяслы .... 31
Мый вӧчин тэ? .... 33
Ме тӧда — матын тайӧ кад .... 35
Эн сетчы шоглы .... 38
Ме ошка, пиук .... 39
Рисунок .... 41
==n Рӧдина вӧсна: коми сӧветскӧй писательяслӧн произведениеясысь сборник. Сыктывкар: Коми госиздат, 1941. 86 лб.
Фашизмлы паныд
великӧй Отечественнӧй войналы
посвящайтсьӧ
Рӧдина вӧсна
КОМИ СӦВЕТСКӦЙ ПИСАТЕЛЬЯС ПРОИЗВЕДЕНИЕЯСЫСЬ СБОРНИК
Чукӧртіс да редактируйтіс
В. В. ЮХНИН
КОМИ ГОСУДАРСТВЕННӦЙ ИЗДАТЕЛЬСТВО СЫКТЫВКАР 1941
{Яков Рочев @ Великӧй Сталин водзӧ ну! @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 3.}
ВЕЛИКӦЙ СТАЛИН, ВОДЗӦ НУ!
Як. Рочев
Страна, страна,
спокойнӧй ло!
Мед кылӧ
талун кырныш курксӧ
Да
бӧръя вынсьыс лёкысь мурксьӧ...
Аски —
пычкам сылысь лов!
Час кучкас,
воас сійӧ кад,
Кор быд вир войтысь,
виӧм мортысь,
сотӧм сиктысь,
жуглӧм карысь
Сьӧд вирнас
мынтысяс пеж гад!
Великӧй Сталин,
водзӧ ну!
Став вынъяс ассьыным ми сетам,
А тышын —
вермысьясӧн петам;
Великӧй, мудрӧй полководец,
Гигантскӧй полктӧ водзӧ ну!
{М. Лебедев @ Шпоргӧ гордӧя гӧрд рӧма флаг @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 4.}
ШПОРГӦ ГОРДӦЯ ГӦРД РӦМА ФЛАГ
М. Лебедев
Миян вӧльнӧй сӧветскӧй страналӧн
Шпоргӧ гордӧя гӧрд рӧма флаг.
Шулім войдӧр и шуам ми талун:
Венны миянӧс оз вермы враг!
Видзны, дорйыны ас чужан муӧс
Тырмас миян и ёнлун и сям.
Сьӧлӧм скӧрлунӧн враг вылӧ пуӧ.
Дона миянлы рӧдина-мам.
Ми фашистъяслы сійӧс ог сетӧй,
Кӧть и кузь налӧн, понъяслӧн, ки.
Став сӧветскӧй народ бойӧ петӧ,
Ставӧн врагъяскӧд вермасям ми.
Краснӧй Армия славаӧн тырӧ.
Быдӧн сэні — герой-патриот.
Лёк фашистъясӧс кокалӧ, нырӧ
Уна сталинскӧй сокол-пилот.
Гитлер весьшӧрӧ эргӧ да мурзӧ,
Лэдзӧ весьшӧрӧ бомба да грӧз.
Некор, некор оз копыртлы юрсӧ
Тайӧ зверь водзын уджалысь йӧз.
Миян вӧляным — дзирдалан шонді.
Сійӧс кусӧдны оз вермы враг.
Нэм чӧж гордӧя шпоргыны пондас
Сӧвет му весьтын гӧрд рӧма флаг!
{Педь Гень @ Отчизна вӧсна @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 5.}
ОТЧИЗНА ВӦСНА
[Г. Федоров]
Сьӧд кымӧр кыптіс гымалан шы сорӧн,
Отчизна весьтӧ ӧшйис сійӧ лӧг:
Коварнӧй враг — фашистскӧй вельмӧм свора
Ми муӧ вӧчис разбойничӧй набег.
И тундра мусянь дзор Карпатъяс дорӧдз
Ён тӧвныр вынӧн лэбзис гора клич,
Сӧветскӧй муным гызис, кыдзи море:
— Винтовка босьт, отечествоӧс видз!
И кӧні тӧрыт пуис мирнӧй олӧм,
Сэн талун сувтіс миян зумыд фронт.
Смерть враглы, смерть! Мед тіралӧ и полӧ
Цеп йылысь мынӧм дурмӧм нон.
Сӧветскӧй танкъяс дорӧма ён стальысь,
Чард ӧдӧн лэбӧ грознӧй самолётӧ
Сӧветскӧй йӧзлӧн дружба символ — Сталин.
Оз сетсьы враглы татшӧм ён народ!
Отчизна вӧсна петам косьӧ ставӧн,
Кось нуны помӧдз быдӧн миян дась.
Ми тӧдам бура: миян делӧ правӧй,
И врагӧс лоас жугӧдӧма пась!
Сӧветскӧй морт, ас долг йылысь эн вунӧд:
Та грознӧй часӧ смела косьӧ мун!
Война зэв ён отечественнӧй мунӧ...
Ог сетӧ враглы талявны ас му!
{Вл. Латкин @ Смерть гадиналы @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 6.}
СМЕРТЬ ГАДИНАЛЫ!
Вл. Латкин
Кызь нёльӧд во нин шонді мича, яр
Сӧветскӧй рӧдиналы югӧръяснас резӧ.
И ӧти думӧн оліс сикт, станица, кар,
И ӧти кӧсйӧм вӧлі став сӧветскӧй йӧзлӧн.
И сійӧ кӧсйӧм, сійӧ ыджыд дум, —
Мед лунысь-лун страна век водзӧ ёнмӧ,
Мед дона рӧдиналӧн содӧ озырлун,
Страна мед дась вӧлі быд кадӧ и быд лун
Мыйвынысь косьыштны фашистскӧй наглӧй понлы.
Ни кад, ни сьӧкыдлун геройясӧс эз кут,
Страна победнӧй збой вояс вомӧн вуджис.
И му вылын, кӧн миян Сталин чужис, —
Сэн нэм кежлӧ тшӧтш овмӧдчис и шуд.
Зэв шуда миян му. Зэв озыр и зэв ён...
Заводъяс лыдтӧмӧсь,
Колхознӧй паськыд муяс
И ягъяс, каръяс, чери тыра юяс...
Гырд синъяса фашистскӧй дурмӧм пон
Тан кӧсйӧ вӧчны кладбище да гуяс...
Презреннӧй гад! Коричневӧй лёк шут,
Кӧн, кутшӧм местаын морт виысьлӧн юрвемыс?
Ӧд мирын сэтшӧм сила эз на чуж,
Код вермис миян рӧдинаӧс чегны.
Сӧветскӧй муӧс гадина оз дор,
Колхознӧй озырлун гырд вомдорнас оз видлы...
Не овны миян му вылын некор
Морт виысь, миртуйвывса пеж бандитлы!
Кыдз ӧти, сувтіс став сӧветскӧй йӧз,
И ставлӧн дум и кӧсйӧм сӧмын ӧти:
Не сӧмын дорйыны Октябрӧн сетӧм мез, —
Фашистскӧй свора кузя пасьвартӧмӧн сетны!
Фашистскӧй свораяслы лоӧ вывті лёк,
Бесславнӧй помыс матыстчӧ нин налӧн.
Дай вермас ӧмӧй артмыны мӧдног,
Кор миян сьӧлӧмъясын олӧ миян Сталин!
{С. Ермолин @ Мамлӧн кыв @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 7.}
МАМЛӦН КЫВ
С. Ермолин
Аддзысьлытӧдз, дона пиӧй менам!
Кыдз мый верман ӧдйӧнджык тэ мун.
Ӧти мӧвп мед юрад вӧлі — «Венам!»
Тэ эн пов ме вӧсна, югыдлун!
Ме нин тӧда, абу талун первой,
Кымынӧдӧс мӧдӧда, со, тась...
Кутшӧм татчӧ уськӧдчывліс стерво —
Косьӧ выль пи пыр на вӧлі дась!
Тэнад вокыд, медыджыдыс, — лётчик,
Крейсер вылын мӧдыс — капитан,
Коймӧд вокыд му вылын зенитчик...
Мыйысь меным шогсьынысӧ тан?
Нёльӧдӧс нин колльӧда ме тэнӧ,
Гӧрд танкистӧн косьӧ мунан, со!
Мусянь, васянь, сынӧд вывсянь венӧй!
Миян муӧ сюйсьысь мед эз ло!
Зырсьӧ татчань сизим юра гундыр,
Лютӧй вӧрӧг — Гитлер, пурсьысь пон!
Сӧмын сорсис! Сылысь горшсӧ вундам,
Фашист котыр ворссяс тайӧ скон!
Тэрмась, пиук... Мӧдӧдчы кось вылӧ.
Вокъясыдлы поклон месянь ну.
Вельмӧм врагӧс шыбытӧй ті ылӧ,
Талявны эн сетӧй рӧднӧй му!
{В. Юхнин @ Менам Москва @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 8-10.}
МЕНАМ МОСКВА
В. Юхнин
Оз быд морт лэбав кымӧр сайын,
Оз ставыс гижлав море ва,
Но быдӧн дась, мед лоны пайын
Ас синмӧн аддзывны Москва.
Рӧднӧй страналысь ыджыд сьӧлӧм
Ме тӧдлі воддзаджык нин ар.
Сэк первойяысь ассьым чолӧм
Тэд нулі пармасянь ме, кар.
Оз вун чож поезд. Ылі бияс
Нач быттьӧ тэрмасисны бӧр,
И помтӧг кыссис пемыд пиас
Москва гӧгӧрса пожӧм вӧр.
А водзын кыа. Гожся войын
Тшук миян войвыв ӧзйӧ тадз.
Шуд вайысь асыв быттьӧ воӧ, —
Чож поезд шыӧ югдӧ надз.
Кыдз дзоля кага нимкодясьӧ,
Кор мунӧ чачаясӧн тыр
Витрина дорті, сідз жӧ асьсӧ
Москваӧ воысь кутӧ пыр.
И паныд лэбысь электричка,
Яр биӧн ломалысь завод,
Кӧть фабрика, кӧть весиг вичко, —
Дзик ставсьыс нимкодьлунӧн код.
Оз судзсьы мортлӧн дженьыд нэмыс
Москваӧс гижны, мый сэн эм.
Ӧд весиг ыджыд босьтӧ шемӧс —
Мый бурсӧ ӧтнас кутӧ Кремль.
Сы нимкӧд йитчӧмаӧсь нэмъяс
И тшӧтш Россиялӧн судьба.
Сэн нитшкассьӧм зубчатӧй стенъяс
И выль рубинӧвӧй звезда.
Звездаыс тайӧ лун и войӧ,
Кыдз югыд шонді, ыстӧ свет,
Мир ловзьӧдана лучьяс койӧ,
Морт рӧдлӧн мед оз косьмы цвет.
Рабочӧй йӧзлӧн тасянь кывсьӧ
Му пасьта разалысь напев:
Курантъяс Спасскӧй башня вывсянь
Ён тышӧ чуксалӧны зэв.
Историясӧ тані гений
Став йӧзлысь смела листайтіг,
Выль мирлы подув пуктіс Ленин,
Дзик выльног ставсӧ арталіг.
Тан мирлӧн надеяыс олӧ —
Великӧй Сталин — вождь и друг.
И мудрость босьтны татчӧ волӧ
Учёнӧй муж и прӧста друг.
Москва тэ менам! Весиг шонді,
Ас бӧрсьыс муӧс нуигмоз,
Оз сідзи мувывсаӧс шонты,
Кыдз шонтан тэ, дерт, оз!
Свобода, славалӧн да честьлӧн
Тэ миян му вылын кумир.
И юрсӧ копыртны тэд ветлӧ
Став честнӧй, водзын мунысь мир.
И медым талун тэнад весьтӧ
Разбойник лэптӧ вирӧсь пурт,
И водзӧ щупалецъяс вештӧ
Фашистскӧй свастикаа спрут, —
Тэ эн ло таысь меным ылын,
Тэ лоин мусаджык сё пӧв,
Кыдз зонлы мусмӧ дона нылыс,
Код сыкӧд важӧн нин эз вӧв.
Вой тундрасянь пургаяс вомӧн
Ме тэнӧ аддза лун и вой
Век сэтшӧм кыпыдӧн и томӧн,
Кыдз воддза ар, Москва-герой.
Ме аддза воинӧс, кыдз сійӧ,
Фронт вылӧ тэрмасигӧнмоз.
Ас зептас, сумкаясас сюйӧ
Горючӧй тыра уна доз.
Медичка кыдзи шинель вылӧ
Сэн вежӧ ассьыс ручку пась,
И лётчик тэ весьтын век кылӧ —
Враг вылӧ уськӧдчыны дась.
Став честнӧй йӧзыс, аддза, сиӧ
Москвалы овны помтӧм нэм,
И тэрмасьӧмӧн отсӧг сійӧ
Быд вожӧд мӧдӧдӧ мый эм.
Урал победа тэныд дорӧ.
И ылі Асыввывса край,
Москваӧй, подступъясыд дорӧ
Оружье ыстӧ ассьыс пай.
Кыдз некор водзті тэныд сетӧ
Дзонь юяс тырӧн нефть Кавказ.
Казах тэ ради шахта пестӧ,
Мед судзӧдны подземнӧй газ.
Тэд изшом ыстӧ Заполярье.
Вӧрлэдзысь унджык вӧчӧ вӧр.
Сибирын олысь руда перйӧ,
И ненец быдтӧ унджык кӧр.
Тшук цемент йитӧ йӧзсӧ мирысь
Став мирлы грӧзитысь беда.
Ӧд быдӧн тӧдӧ, он мын вирысь,
Фашистскӧй ловъя кӧ чума.
Ён тышад тэныд отсӧг вылӧ
Американскӧй воссис банк,
И Англиясянь, важӧн кылӧ,
Рабочӧй ыстӧма нин танк.
Мед тысяча пӧв ёнджык мургӧ
Враг юр весьтын смертельнӧй гым!
Мед бойлӧн музыкаыс юргӧ,
И тӧвся воздух лолӧ пым!
Мед стальысь, свинечысь да биысь
Зэв страшнӧй кыпӧдчылас смерч,
Да изверг чукӧр миян киысь
Мед сӧмын пӧлучитас смерть!
Оз быд морт лэбав кымӧр сайын,
Оз ставыс гижлав море ва,
Но быдӧн дась, мед лоны пайын
Ас вирӧн дорйыны Москва.
{С. Ермолин, Н. Дьяконов @ Домна Каликова @ пьеса @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 11-31.}
ДОМНА КАЛИКОВА
(Героическӧй драмаысь отрывокъяс)
С. Ермолин
Н. Дьяконов
УЧАСТВУЙТӦНЫ:
1. Домна Каликова — коммунистка, краснӧй партизанка, разведчик.
2. Наталья Ивановна — сылӧн мам.
3. Омега — продовольствие кузя комиссар, бӧрас — краснӧйяс
фронтӧн веськӧдлысь.
4. Сергей
5. Яков — сиктса томйӧз.
6. Марья
7. Лихачев.
8. Клыков — Краснӧй Армияса да партизанскӧй отрядса командиръяс.
9. Контрин
10. Золин
11. Тшӧгов — кулак-белогвардеец.
12. Латкин
13. Блудова — белогвардеецъяс
14. Вяткин
15. Евлампей — красноармеец
16. Партизанъяс.
Действие мунӧ 1919-ӧд да 1928-ӧд воясӧ Коми муын.
МЕДВОДДЗА ДЕЙСТВИЕ
I серпас
1919-ӧд во. Войвывса пемыд ар. Сёр рыт. Ӧшиньяс сайын кӧин моз омлялӧ кӧдзыд тӧв. То сійӧ ыдждылас, то чинлас дзикӧдз, то бара ыджыд выйӧн шутлялӧмӧн прӧйдитас ӧшиньяс весьтӧд.
Наталья Ивановналӧн — Домна Каликова мамлӧн — керка пытшкӧс. Керкаын куим посньыдик вежнясьӧм ӧшинь. Веськыда — ывласянь пыран ляпкыдик ӧдзӧс. Сёйӧн мавтӧм омӧлик сьӧдіник нач, сыкӧд орччӧн ляпкыдик пӧлать. Куим кока пызан да некымын улӧс. Степ пӧлӧн сулалӧ лабич. Пызан вылын ӧзйӧ ичӧтик дзузган лампа.
Занавес воссигӧн керкаын некод абу. Сӧмын тӧвныр муныштлігӧн тарка-кывлӧны киссьӧм саран тьӧсъяс. Недыр мысти воссьӧ ӧдзӧс да пес моздор тырӧн пырӧ Наталья Ивановна. Локтӧ вомгорулас броткигтырйи пачводз дорӧ да лэдзӧ пес моздорсӧ джоджӧ.
Наталья. Тьфу! Сьӧкыд висьӧмӧ погоддьӧ... Син ни пель. (Лёк тӧв йиркнита сарай тьӧсъясӧн.) О, господьӧй... этатшӧм тӧв! Ӧстатки тьӧсъястӧ дрӧбитас. (Сьӧкыда ышловзьӧ да сюйыштӧ жугалӧм ӧшинь розьӧ гӧршкӧвик рузумтор.) Олӧм кодьыс жӧ и погоддя кӧ нин пондіс лоны-а... (Мунӧ пач дінӧ да заводитӧ сюявны пес.) Кысь нин сійӧ мужичӧй китӧгыд бур олӧмыс, кысь. Ок-ок-ок...
Уличын заводитӧ кывны гудӧкӧн ворсӧм сор кодъюра гӧлӧсӧн сьылӧм:
Эх, вичко дорӧ мы ходили,
За плетём нас гонили.
Усянули, талянули,
Вичко шорӧ нырнули...
(Наталья ӧшинь дорын). И кытчӧ талун Домнаыс вошис-а... Вой-вой кӧнкӧ ветлӧ и полӧм оз тӧд. Ӧд кымынысь шулан: — эн ветлы пемыднас, виясны коркӧ кытчӧкӧ, — оз кывзы. Мый сыкӧд сэсся вӧчан? Кытчӧ сӧмын сибдіс-а... Паныдӧн сэсся эг жӧ петав ни... (Ӧдзӧсӧ йиркӧдчӧм.) О, господьӧй... Мыйсяма тӧв... (Бара йиркӧдчӧм.) Но, мый нӧ тайӧ? Оз-ӧ ӧдзӧсӧ? (Кывзӧ.) Оз.
(Ывлаын сьылӧм бара содлӧ да бӧр надзӧник лӧньӧ. Бара
йиркӧдчӧм. Наталья пуктӧ печкан да мунӧ ӧдзӧс дінӧ.) Збыль али мый нӧ? Восьса тай ӧдзӧсыс-а.. Код сэн? Некод оз шыась. Грека али гректӧм лов нӧ нин сэні? Мый нӧ оз шыась? (Гӧрӧдӧ.) Домна, тэ? (Ӧдзӧс сайын гӧлӧс: «Тьӧтушка, восьтыштлы».)
(Наталья восьтӧ ӧдзӧс.) Пыр но! Восьса ӧдзӧсыс да... (Пырӧ тӧдтӧм морт, салдатскӧй шинеля, шапкаа да башлыка. Тайӧ комиссар Омега. Наталья кор аддзӧ сійӧс, повзьӧмӧн петитчӧ бӧрлань. Ыджыд кост.)
Омега (гӧгӧр видзӧдлӧ, сэсся синъяссӧ сувтӧдӧ Наталья вылӧ да дыр видзӧдӧм мысти нюмъёвтӧ) Видза олан, тьӧтушка.
Наталья (пыр на чуймӧма). Видза олан...
Омега. Ме... повзьӧді?
Наталья. Эн, мыйла... Ме сідз. Пуксьы...
Омега (оз пуксьы). Тэ меысь эн пов... Пемді. Мудзи зэв ёна... Кынми-изӧймиті дзикӧдз. Шонтысьыштны, мися, он-ӧ лэдзлы?..
Наталья (гажаджыка нин). Лэдза. Мыйла нӧ ог лэдз туйвыв мортӧс... шоналан кӧ. Сӧмын ӧд омӧлик керкаыс да... Пуксьы нач дінас, шонтысь.
Омега (пуксьӧ приступ вылӧ). Аттьӧ... Ыджыд аттьӧ, тьӧтушка...
Наталья. Мый нӧ, он жӧ ӧд вӧтлы туйвыв мортӧс. Вай пӧрччысь да шойччы, тӧрам ӧд.
Омега. Аттьӧ. (Пӧрччӧ коксӧ)
Наталья. Кокыд ӧд, кӧнкӧ, кынмис кучик кӧмкотнад, час ме гынсапӧг, кӧнкӧ омӧлик вӧлі, сійӧс кӧть сета (кайӧ паччӧр вылӧ да шыбытӧ гынсапӧг гоз). Со, кӧмав.
Омега. Аттьӧ, тьӧтушка. И збыль изӧймитсьӧма дзикӧдз.
Наталья. Погоддяыс зэв лёк да кыдз он изӧймит. Дерт, эськӧ, туйвыв мортлӧн, кӧнкӧ, и кынӧмыд сюмалӧ да, нинӧм ӧд абу, нянь да картупель кындзи. (Пачводз дінысь вайӧ сы дінӧ картупель чугун да няньтор.) На, со тайӧс кӧть сёйышт. Совным тай сӧмын абу-а...
Омега. Да эн тӧждысь ме вӧсна, тьӧтушка. И сыысь нин аттьӧ, мый шонтысьны с лэдзин.
Наталья. Сёй, сёй... Быдӧн ӧд войтыр... Бур ли, омӧль ли ас местаас быдсӧн морт.
Омега. Сійӧ тӧ сідз, тьӧтушка... (Сёйӧ. Наталья мунӧ, видзӧдлӧ ӧшиньӧд да пуксьӧ печкан сайӧ. Печкӧ салдат вылӧ видзӧдлывлігмоз.) Властьыс нӧ кутшӧм?
Наталья (эз гӧгӧрво). Мый шуан?
Омега. Властьыс, мися, кутшӧм тані? Выль али важ?
Наталья. А-а... властьыдтӧ?... Кыдз тэныд и висьтавны... Кутшӧми и выльыс да важыс нин ӧні... Быдлун вежсьӧ да. То ӧти, то мӧд. И тӧлкыд оз судзсьы.
Омега (аддзӧ ӧбраз дінысь матысь Ленинлысь портрет, нюмъёвтӧмӧн индӧ). Эсійӧыс али тайӧыс?
Наталья (шӧйӧвошӧмӧн). Тьфу, ӧкаяннӧй ныв... мый сэсся сыкӧд вӧчан?.. Ӧд кутшӧм асныра. (Салдатлы.) Тайӧыс, тайӧыс ӧні...
Омега. Кодыс нӧ бурджыкыс?
Наталья. А кодыс и эм? Ме бара нинӧм, дитяӧй, ог тӧд сэтысь. Тіянлы жӧ, томйӧзлы, сійӧ гӧгӧрвоанаджык-а... Важ власть дырйиыс тай бурыс нинӧм жӧ эз вӧв мивоклы-а... код тӧдас сэсся.
Омега. И выльыс на эз петкӧдчыв кыдз колӧ. М-да... Но, зэв ыджыд аттьӧ, тьӧтушка...
Наталья. Нинӧм вылӧ. Мед нуръясьыштін.
Омега. Ме ёна зэв сёйи. Аттьӧ. М-да... Сідз, сідз. Да, тьӧтушка, кыдз шулывлӧны, лэдз ручтӧ порӧг улад, сійӧ и паччӧрӧдзыд каяс. Гашкӧ, и мем сідз жӧ позяс? А?
Наталья. Кай, кай. Юасян тай нӧшта. Паччӧрыд оз сыв. Кай, шонтысь, шойччы. Час, ме шебрастор мычча.
Омега (паччӧрӧ кайигмоз). Оз ков, нинӧм оз ков.
Наталья. Кыдз нӧ оз ков. На, шебрась. Эськӧ и щайӧн юктавны эз мешайт да самӧварыс виялӧ. Ми ӧд нывкӧд муртса на жӧ воим да... Став роч мусӧ жӧ нин удитім кӧвтны. Быдторсӧ сюрліс аддзывны: и тшыглунсӧ и кӧдзыдлунсӧ. А гортыд тай омӧлик, да век на горт.
Посводзын кылӧ кутшӧмкӧ шум.
Но, локтӧ жӧ нин тай, буракӧ... Ӧд войбыд вермас ветлыны. (Ӧдзӧсӧд пырӧны томйӧз: Сергей, Марья да Яков. Сергей гудӧка.)
Сергей. Домнаныд нӧ кӧн?
Наталья. Эз на волы.
Марья. Но! Кӧн нӧ сійӧ?
Яков. Эз-ӧ нин мыйкӧ ло...
Наталья. Ме ог тӧд, кытчӧ сибдіс. Войшӧр кад нин регыд-а. Кутшӧмкӧ притча кӧ нин эз су... (Синвасӧ чышкалӧ.) Пыр пов, пыр пов...
Марья. Нинӧм, Ивановна, эн шогсьы. Воас!..
Наталья. Кыдз нӧ он шогсьы? Некутшӧм олӧм нин мем сысянь эз понды лоны. Став грездыс нин дзоньнас пондіс эравны миян керка вылӧ... Коммунист пӧ — баба... Сідзи и тӧд — керкатӧ сотасны.
Яков. Мед видласны. Домнаыд ӧд абу ӧтнас. Нӧшта во-мӧд и...
Сергей (сяркнитӧ гудӧк кизьяснас). Э-эх! Со жӧ ӧд Домнаыс кутшӧм. Тшӧктіс чукӧртны томйӧзӧс, а ачыс и нырсӧ эз мыччыв. Зонъяс-нывъяс школа тыр; вайӧ пӧ татчӧ Домнаӧс дай ставыс, муртса эз косявлыны. Сідзи и разӧдчисны.
Ворсӧ гудӧкнас да сьылӧ.
Э-эх, шонді банӧй, олӧмӧй да
Том олӧмӧй, том гажӧй!
Том олӧмӧй, том гажӧй да
Том пӧра коллялӧмӧй!
Ставныс нориника сьылӧны.
Яков. Но, мый нӧ, пукавлӧны, пукавлӧны дай мунлӧны. Наталья. Пукалӧй, гажӧдыштӧй кӧть менӧ, пӧрысь мортӧс, шоча жӧ тай пыравланныд-а... Воас жӧ ӧд.
Марья. Виччысьлам. Сергей, виччысьлам ӧд?
Сергей. Кӧть сідз, кӧть тадз мем. Дерт, бурджык виччысьлыны. Яков, пуксьы мый вылын сулалан.
Наталья. Со улӧссӧ босьт.
Яков. А ме татчӧ. (Пуксьӧ Марья да Сергей кок дінӧ джоджас.)
Наталья (печкӧ). Сьылыштӧй, со и коляс кадыд.
Марья. Серёжа, тэ сайын ставыс.
Сергей. Ме пыр дась. (Гудӧкасьӧ. Ставӧн сьылӧны нориника коми народнӧй песня)
Наталья (сьывсьӧм бӧрын). Паныд кӧ нин ветлыны-а... Эз тай во.
Марья. Да, эн шогсьы, бабуш, воас. Ӧд ми жӧ со виччысям. Наталья. Код тӧдас. Тӧданныд ӧд кыдз сы вылӧ ыршасьӧны быдӧн. Дай властьыд на оз чорыда пукав...
Сергей Нинӧм, Ивановна, пуксьӧдасны...
Яков. Пуксьӧдам.
Марья. Дерт жӧ.
Наталья. Эк ті, сӧкӧлъяс...
Посводзын кокшы.
Со тай локтӧ жӧ...
Пырӧ Домна, шинеля, тасмаа, шапкаа. Чужӧмсӧ гартыштӧма салдатскӧй башлыкӧн. Киас винтовка.
Домна (кыз гӧлӧсӧн.) Видза оланныд.
Наталья (повзьӧмӧн). Видза...
Домна. Код тан кӧзяиныс лоӧ?
Наталья. Ме...
Домна. Тэ? А-а. А кӧн тэнад нылыд? Но, эсійӧ... Кыдз сійӧ... Наталья. Домнаӧй?..
Марья. Бабушка!
Домна (гораа). А-ах, Домна. Кӧн сійӧ?
Наталья. Ме... ме ог тӧд... Эз на волы... Да мыйла нӧ, али... бара нин мыйкӧ...
Домна. Эн нюжмась. Но!
Сергей. Марья!
Марья. Мый?
Сергей. А мем мыйкӧ талӧн гӧлӧсыс кажитчыштӧ неуна тӧдсаӧн. А? Кыдз тэд кажитчӧ?
Марья. Мем некыдз оз кажитчы.
Наталья. Сергей, Яков, донаясӧй, да висьталӧй ті сылы, сёрнитӧй.
Яков (сувтӧ джоджысь). Да тайӧ Домна кӧ-а?
Наталья (Яковлы). Эн сӧр.
Марья (чуймӧмӧн). Домна... Бабушка, да тайӧ жӧ Домна (Уськӧдчӧ сы дінӧ.)
Домна (разьӧ башлыксӧ). Эк, ті, боецъяс, ас морттӧ нин он тӧдӧй. Мамӧ!
Наталья. Домна, тэ?
Домна. Ме, мамӧ, ме... (Кутлӧ сійӧс.)
Наталья. И кикимеритчывлан жӧ тэ этша. И мыйнас сӧмын он пасьтасьлы. И мужикнад, и нывбабанад, нывнад и зоннад... И кысь сы мында мывкыдлунсӧ тэ босьтан? (Ставныс сералӧны.) Весиг ӧд ӧтчыд попӧ вӧлі пасьтасьӧма. Пыра ме ва тыра ведра гозйӧн, видзӧда, а енув пельӧсын сулалӧ поп да салтыр лыддьӧ. Сідз менам киясӧй и лётмунісны, кыкнан ва ведраӧй киссис. (Ставныс сералӧны.) Кысь нин бара салдатыслысь тайӧ паськӧмсӧ аддзин, кутшӧм салдат вылысь пӧрччин? И думыштныд ӧд он куж. Вот дивӧыд!
Домна. Некутшӧм абу дивӧ, мам. Тайӧ мем обмундирование сетісны. Фронт вылӧ мунны.
Наталья. Кутшӧм нӧ сэтшӧм фронт вылӧ? Колӧ жӧ этадз повзьӧдлыны мамӧс... И сідз нин сьӧлӧмӧй чорзьӧма дзикӧдз. Висьтав, кутшӧм фронт, кутшӧм обмундирование? Да пищальтӧ кӧть пукты.
Домна. Тайӧ кӧ киӧ сюрис, мам, ӧні ме сійӧс некор нин ог пукты.
Наталья. Мый, сідз пыр и пондан сэсся сулавны али мый?
Домна. Косясьны понда ме тайӧн, мамуш, косясьны. Гӧгӧрвоан?
Наталья. Кодкӧд? Мыйысь?
Домна. Ме нин тӧда кодкӧд и мыйысь. Коркӧ, мам, и тэ тӧдны пондан.
Наталья (бӧрдӧ). Ок, Домна, Домна... Лэпты, эськӧ, тэнсьыд бӧжтӧ да ньӧрйӧн, со мый ме тэд шуа. Паччӧр вылын эськӧ тэн тӧрӧканъяскӧд косясьны.
Домна (скӧра). Мам!
Наталья. Мый мам? Абу збыль али мый? Ӧти лун локтӧ, кутшӧмкӧ комсомолӧ гижсьӧма, мӧд лун — кутшӧмкӧ партийнӧй радӧ сувтӧма, коймӧд лун — коммунистӧ босьтӧмны. Ӧтитор нин сӧмын оз тырмы — шырны юрситӧ, эстшӧм чӧлана гач пасьтавны да кутшӧмкӧ продкомиссарӧ пуксьыны.
Домна (пӧрччӧ шинельсӧ, шапкасӧ да кольӧ галифе гач да гимнастёрка кежысь). А мый, пуксям и продкомиссарӧ, ковмас кӧ.
Наталья (аддзис галифе гачсӧ да шырӧм юрсӧ). Но, сьӧкыд висьӧмӧ ныв! Тайӧ нӧ нин мый? Мун, мун ме син водзысь.
Марья. Домна! Ой, кутшӧм лӧсьыд! Дзик ӧд комиссар кодь!
Сергей. Да, вот, эськӧ, мем татшӧмсӧ!
Яков. Домна, вузав, уна-ӧ коран?
Домна. Эн йӧйтав, Яков. Дурмин?
Яков. А мый?
Домна. Вот чукӧртам отряд, ставнытӧ пасьтӧдасны. (Мунӧ мамыс дінӧ.) Мам!
Наталья. Мун, мун ме дінысь! Эн и матыстчы ме дінӧ. Юрситӧ шырӧма и. Кутшӧм нӧ тайӧ олӧм лоис?
Домна. Но, тырмас, мам. Йӧз дырйиыс сэсся вывтісӧ эн жӧ разъяв.
Наталья. Ог, ог. Ме сэсся и синмӧс ог понды тэ вылӧ чӧвтлыны. Вот муна ыджыд чойыд дорӧ да сэні и понда овны. А тэ аслад чӧлана гачнад кыдз сэсся кужан... Босьт жӧ да вунды кӧса, мир смек!
Домна. Но, шань, мися. (Томйӧз сералӧны Домнакӧд тшӧтш. Наталья босьтӧ печкан да заводитӧ печкыны, синъяссӧ чышкалігтыр.)
Сергей (серам пыр). Но и салдат!
Яков. Унтер, веськыд унтер!
Марья. Дзик комиссар!
Домна (локтӧ томйӧз дінӧ, пуксьӧ). Но, мый, ёна виччысинныд?
Марья. Рытбыд. Мыйта йӧзыс вӧлі!..
Яков. Ачыд кӧсйин-а...
Сергей. Менӧ муртса эз косявлыны. Ӧдва и разӧдчисны.
Домна. Да, мисьтӧмтор артмис... Некыдз эг вермы мынтӧдчыны. Но да нинӧм, мӧд рыт на удитам... Оз кӧ аскияс мӧдӧдны... (Гораа серӧктӧ.) Сэтшӧм ме шуда, ті кӧ тӧданныд! Мем ӧні кажитчӧ, мый став му вылас некод абу меысь шудаджыкыс! Ті тӧданныд, кутшӧм сьӧкыда ме тайӧс ставсӧ шедӧді. Пыри ревкомӧ, мися, сідзтӧ и сідз: комсомолӧ менӧ примитінныд? Примитім, шуӧны. Партияӧ примитінныд? Примитім. Но, сідзкӧ, мися, будьте добры, ӧні жӧ гижны менӧ доброволецӧн партизанскӧй отрядӧ и пыр жӧ сетӧй мем ӧружие. Ставныс паськӧдісны синсӧ кыдзи да, мый да... Не ыджыдныс кӧ эськӧ, эз и артмы инӧм. Ыджыдыс налӧн пыр жӧ ме дорӧ морт дінӧ моз шыасис. Лыйсьыны, шуас, кужан? Кужа. Лыжиӧн ветлыны кужан? Кужа. Вот, шуас, и бур. Лоан партизанӧн. Краснӧй партизанӧн. Мун пӧ ӧні жӧ босьт обмундирование. Эм, мися, товарищ командир, лоас вӧчӧма, да сідз кок бӧрйылын бергӧдча, ставныс серӧктісны ыджыда да кинас клопкыны пондісны, а ме веськыда парикмахер дінӧ. Шыр, мися, юрсиӧс! — «Мый? Мый?» — шуас. Аслас синмыс кӧш кодь... Шырны, мися, шырны!
Наталья. И шырис?
Домна. Шырис. Пӧв-мӧд пернапасасис, а шырис. Но, сэсянь ме складӧ. А сэн нин тайӧ ставыс гӧтов, бӧрйӧмаӧсь и быдсӧн. Но, шуас, Домна, «до особого» верман кайлыны гортад. И со, вои.
Марья. Чудеса жӧ и вӧлӧма.
Сергей. Домна, а кыдз эськӧ вӧчны, мед и миянӧс доброволечас, а?
Яков. Вернӧ, Домна. Ӧд ставыс мунасны, кыдз ӧти морт!
Домна. Мем весиг тшӧктісны. Аскисянь жӧ, Яков, тэ, кыдз комсомолец, босьтчан тайӧ уджас, а ме мый верма да мый удита отсышта.
Яков. Вӧчам.
Домна. Бур. И колӧ вӧчны ньӧти нюжмасьтӧг. Ӧд он тӧдлы, белӧйясыд лоасны танӧсь. Ковмас водзсасьны чорыда. Э-э-х, мыйда ӧні вын менам пытшкӧсын, кодкӧ кӧ тӧдӧ. (Босьтӧ винтовка.) Босьті эськӧ вот тайӧс тадз да бух, да бух-х...
Паччӧрын Омега нюмъялӧмӧн видзӧдӧ Домна вылӧ.
Наталья. Керкаад нин тай, сэсся, воюйтны босьтсин... Партизан...
Домна (гораа сералӧ). Ой, матушка, весьшӧрӧ тэ ме вылӧ скӧралан. Тэ кӧ эськӧ тӧдін, мый вӧчсьӧ ӧні му вылас... тэ кӧ тӧдін... Питирын, Ярославльын, Москваын, о-о-о! Ме, мам, аддзылі нин, тӧда. Помтӧм йӧз! Флагъясӧн! А маршыс, маршыс кыдз юралӧ! (Сувтӧ да водзӧ видзӧдӧмӧн заводитӧ сьывны «Интернационаллысь» мотивсӧ. Томйӧз тшӧтш заводитӧны сьывны, Сергей ворсӧ гудӧкӧн. Сьылігкості зэв ӧдйӧ пырӧ курьер, сетӧ Домналы записка.)
Домна (лыддьӧ). «Пырысьтӧм-пыр жӧ локны штабӧ. Ревком».
Марья. Ӧні?
Домна (лыддьӧ). «Пыр жӧ»...
Сергей. А мыйла?
Яков. Войнас?
Домна. Тыдалӧ, колӧ.
Наталья. Мый? Мый налы колӧ? Мый нӧ нин, сэсся, налы луныс абу али мый? Домна!.. (Уськӧдчӧ сылы морӧс дінас, бӧрдӧ.)
Домна (бурӧдӧ). Нинӧм, нинӧм, мам. Бӧр воа. Корӧны — колӧ мунны.
Наталья. И сиралін жӧ тэ ассьыд юртӧ. Керкаыд киссьӧма, сёйныд нинӧм... Мый ме тан ӧтнамсӧ понда вӧчны?
Домна. Эн пов, мам, пондам овны, пондам! Огӧ тадз, кыдз ӧні... Югыд жыръя кык судта керкаын пондам ми овны, вот помнитлы. Но, ладнӧ, мам... Лӧсьӧдышт мыйсюрӧ... Но, вот, ёртъяс. Корӧны кӧ войын, сідзкӧ, оз дзик прӧста. Сідзкӧ, матынӧсь белӧйяс. Яков, Серёжа, Марья, ӧні жӧ мунӧй да чукӧртӧй комсомолецъястӧ ставсӧ и босьтӧ список, коді кӧсйӧ пырны доброволецӧ. Аски асылӧдз колӧ тайӧс вӧчны и пыр жӧ явитчыны штабӧ ӧружиела. Миянӧс кӧ оз ыстыны войнас, мунам ӧтлаын ставӧн. Гӧгӧрвоана?
Яков. Ставыс.
Сергей. Лоӧ вӧчӧма.
Домна. Прӧщайтлӧй, ёртъяс...
Яков. Прӧщай, Домна...
Сергей. Аддзысьлытӧдз... Ми воам... ставӧн! (Босьтӧ гудӧк.) Мӧдім, Яков...
Яков (чышкыштіс синувсӧ шапканас). Мӧдім.
Найӧ мунӧны. Домна пасьтасьӧ. Кылӧ ывласянь нориника гудӧкӧн ворсӧм шы. Домна мунӧ ӧшинь дінӧ, кывзӧ. Паччӧрысь лэччӧ Омега.
Домна (кор казялӧ Омегаӧс, повзьыштӧмӧн чепӧсйӧ винтовкалань). Код сэні? Мам!
Омега. Тайӧ ме... Тӧдтӧм морт...
Домна. Кор тэ татчӧ пырин?
Омега. Ме важӧн нин тан. Бура дыр нин шонтыси —
Наталья (петӧ гӧбӧчысь). Немтор ӧд и абу прамӧйджыкторйыс да... Со, мыйсюрӧ пуктышталі...
Домна. Тэ нӧ мый, мам, вомтӧ вурӧмыд али мый?
Наталья. Мыйла сідз?
Домна. Со, керкаад бокӧвӧй йӧз... Ми сэн быдсямасӧ сӧрам, тэ он висьтав...
Наталья (повзьӧ). Ой, пӧрысь выжыв! Ме и вунӧдчи...
Омега. Нинӧм, мамаша... И тэ, Домна... Кора прӧститны... Ме ачым мыжа... Тӧдмасям. Ме комиссар Омега. Воа квайтӧд армия штабсянь тіянлы отсӧг вылӧ. Со, верман видзӧдлыны гижӧдсӧ, кодӧс кырымалӧма штабӧн... (Сетӧ гижӧд.)
Домна (лыддьӧм бӧрын). Зэв рад тӧдмасьны. Ме...
Омега. Ме нин тӧда. Ставсӧ кывлі. Мӧдӧдчам карад... Сэн, кывлі, тревожнӧ...
Домна. Да, тыдалӧ, сідз... Со, корӧны. Лоам ёртъясӧн, мем гажаджык...
Омега. Дерт жӧ. Со, ывлаас вой... (Заводитӧ пасьтасьны.)
Домна. Но, мам, прӧщай.
Наталья. Сэтшӧм друг... Домна! Нылӧй тэ менам, донаӧй... (Бӧрдӧ.)
Домна. Эн бӧрд, мам... Сӧмын косьӧн, чорыд косьӧн вермам ми шедӧдны бур олӧм гӧль войтырлы... Эн шогсьы, мам... Ме регыд... регыд локта бӧр и сэки нин тэ дінысь некытчӧ ог мун, некор... Прӧщайтлы, мам...
Наталья. Асьтӧ видз, Домнушка... Лёкӧн эн казьтыв, пыр бротка-пиняся да... Ме ӧд сідз... Век жӧ ӧд тэ менам аслам, Домнушка...
Домна. Мам, тырмас. Эн гажтӧмтчы... Шань... (Мамсӧ топыда кутлӧ, окалӧ да ӧдйӧ зэв заводитӧ пасьтасьны. Наталья уськӧдчӧ лабич вылӧ да гораа сыркъялӧмӧн бӧрдӧ. Кост. Омега локтӧ Наталья Ивановна дінӧ, пуктӧ сылы пельпом вылас кисӧ, меліника бурӧдӧ.)
Омега. Эн бӧрд, тьӧтушка, эн бӧрд... Тэнад нылыд абу ныв, а зарни.
Домна. Мӧдім, комиссар ёрт...
Омега. Аттьӧ, мамаша... Аддзысьлытӧдз... Мӧдім, Домна... (Найӧ мунӧны. Наталья мунӧ ӧшинь дінӧ да дыр зэв видзӧдӧ вой пемыдас да бара сыркъялӧмӧн бӧрддзӧ.)
VI серпас.
Джуджыд гӧра. Краснӧйяслӧн фронт. Гӧра пӧлӧн окопъяс. Шӧрса окопын пулемёт да лента ящикъяс. Гӧра горулын быдмӧны посньыдик кустъяс. Кустъяс дінын ӧзйӧ бипур. Гӧра бокӧд ылысьджык тыдалӧны сиктлӧн бияс да вӧр. Кӧдзыд тӧлыся вой. Окопъясын куйлӧны йӧз. Сулалӧ сӧнын ӧти часӧвӧй.
Би гӧгӧр пукалӧны шойччысь партизанъяс да красноармеецъяс. На пиын: Сергей, Евлампей, Попов, Лихачев, Клыков да мукӧдъяс. Сергей ворсӧ гудӧкӧн, мукӧдыс ставыс сьылӧны:
Еджыд йиа саридз дорсянь кайӧ,
Шувгӧ скӧр зэв чизыр кӧдзыд тӧв...
Войвыв йӧзлы мый нӧ сійӧ вайӧ?
Мыйла торкӧ ывла вылысь чӧв?
Оз дыр, оз дыр йиа саридз гыав,
Оз дыр шувгы джуджыд парма вӧр.
Петас, ломзяс миян весьтын кыа...
Сьӧд ар бӧрын тулыс воас бӧр.
Сывдас выльысь, сывдас валысь, мулысь,
Сывдас дзикӧдз яр шонді сэк кын.
Ваяс, ваяс шоныд гажа тулыс
Парма йӧзлы чорыдджык сой вын.
Помланьыс сьыланкыв пыр надзӧндзи чинӧ да дзикӧдз ланьтӧ.
Тшӧгов (торкӧ аслас кыз гӧлӧснас тӧлыся войыслысь чӧв-лӧньсӧ). М-да... Мый вермӧ вӧчны морт сьӧлӧмкӧд сьылӧм... Менам эськӧ уклад кодь нин сьӧлӧмӧй, и то на небзьӧдӧ...
Евлампей. Да кыдз нӧшта небзьӧдӧсӧ. Веськыд вый борд. Сідз мавтыштас морӧс панювтӧ, сідз мавтыштас, вӧльнӧй светыс ыжку пасьта лолӧ...
Тшӧгов: М-да...
Евлампей. Э-эк! Тубыра зять... (Шонтӧ би дорын коксӧ.)
Сергей. Мый, кӧдзыд?
Евлампей. А тэд мый жар?
Сергей (шонтысьӧ). Жар...
Евлампей. Э-эк! Том морт... А сэтчӧ жӧ... Сувтін эськӧ да вӧчин «бег на месте, шагом марш — и ставыс. Со, видзӧд, тубыра зять! (Сувтӧ да йӧктӧ места вылас.) Ать-два, ать-два, ать-два-три-четыре, ать-два! (Ставӧн сералӧны.)
Тшӧгов. М-да... Нӧшта кӧ крещеньеӧдз пондасны тан пукӧдны, уна кӧнтусь на ковмылас сёйны...
Лихачев. А тэ важӧн нин пукалан? (Тшӧгов чӧв олӧ.)
Сергей. А мый, регыд? Петыр дядь дзонь сутки нин старайтчӧ фронт вылын, оз ми моз кутшӧмкӧ кык во. (Серам.)
Тшӧгов. М-да... Зато ме, кор тэ мам кынӧмад на вӧлін, сэк ёна воюйтлі.
Сергей. Нянькуд дорад? (Ставӧн сералӧны. Тшӧгов дӧзмӧмӧн чеччӧ да мунӧ би дорысь бокӧ.)
Лихачев. Ёртъяс, оз ков морт вылас серавны. Сійӧ жӧ кутшӧм отсӧг миянлы вайис! И сёян-юанӧн и йӧзӧн... Не сійӧ кӧ, код тӧдӧ на, мыйсӧ эз ковмыв терпитны...
Евлампей. О! Тубыра зять, ӧти кывйӧ и веськалім. Ме нӧ Мый висьтала?.. Ме ӧд сійӧ жӧ.
Лихачев. А тэ, Евлампей дядь, абу жӧ нин эськӧ ичӧт, а помся балагуритан.
Евлампей (ышловзьӧ). Э-эк! Бара виноват. Эк тэ, Лихачев ёрт, тӧдан кӧ, балагуръяс вылас и муыс сулалӧ.»
Сергей. Збыль. Йӧвлам дядь кодь кӧ быд морт вӧлі, и войнаыс эськӧ, гашкӧ, эз вӧв.
Евлампей. А мый? Быдтор вермис лоны. (Серам.) Мыйлакӧ тай со тэныд медводз пуляыд веськалӧ, а оз мем.
Сергей. Но да, дерт, тэнад ӧти шапкаыд мый сулалӧ. Турун юр, а абу шапка. Некутшӧм маскировка оз ков. Да сэтчӧ жӧ и кокыд чукля... мегыр кодь.
Евлампей. Вот сыын и делӧыс, мый менӧ пуляыс оз аддзы... ни оз су.
Попов. Кутшӧм нӧ пуля тэнӧ аддзыны вермас, кор сувтан окопад да куш штык йылыд тыдыштӧ.
Евлампей. Тэ кӧть нин мед ланьтін, тубыра зять!
Лихачев. Зонъяс, мый ті талун пӧрысь йӧз вылас пондінныд зыртчыны? То ӧти вылӧ, то мӧд вылӧ.
Евлампей. Во, во, буретш. Ме сійӧ жӧ и кӧсйи шуны. А со — «турун юр», «мегыр кок»... Ӧбиднӧ весиг... (Уськӧдчӧ Сергей вылӧ.) Шонтыштны, эськӧ, тубыра зять, балябӧж гуранад, сэк эськӧ востерджык лоан.
Сергей. Оз ков, оз ков. Ме и сідз нин востер. Вай бурджык аслад шапка йывсьыд мойдтӧ висьтав.
Клыков. Збыль, збыль, Йӧвлам дядь, висьтав. Тэнад сійӧ абу шапка, а веськыд кутшӧмкӧ невидимка.
Евлампей. Во! Буретш шӧрас и веськалін. Вот тасянь буретш и заводитчӧ историяыс менам шапкалӧн... Пукалам ми вӧлі войпукын... керка тыр нывзон, а кадыс вӧлі буретш крещеньелы паныд. Но... сэн ӧти, мӧд заводитісны мойдны... И пыр кутшӧмкӧ шапка-невидимка йылысь. А кутшӧмкӧ, тубыра зять, босьт дай и висьтав миянлы, мый ме пӧ верма велӧдны кыдз судзӧдны сэтшӧм шапкасӧ. Но кодлы нӧ абу окота лӧсьӧдны аслыс шапка-невидимка? Вай, сылысь и корны: велӧд дай сӧмын. Но вот, сійӧ и давай велӧдны: Буретш пӧ крещенье войӧ колӧ мунны пемыд пывсянӧ, синтӧ куньӧмӧн пырны сэтчӧ, пывсян горсӧ корсьны кималаснад да шуйга кинад пывсян гор вывсьыс и кватитны. И вот: эм кӧ пӧ шудыд, вермас сюрны сійӧ шапкаыс, а абу кӧ — и оз. Сідз да тадз... А мем, йӧйыдлы, тайӧ висьталӧмыд дзик сьӧлӧмӧдз йиджис. А меным эськӧ, мися, ветлыны кӧ, гашкӧ збыль сюрас да... Но, вот... Ме войпуксьыд вои, вольсаси дай воді пӧлатьӧ. А со этані (индӧ морӧсас) сідзи и торощитӧ, сідзи и торощитӧ... Быттьӧ кодкӧ тойлӧ: Евлампей, ветлы, ветлы, кужан кӧ. Но, тубыра зять, мыйла нӧ, мися, не ветлыны? Гусьӧник чеччи, пасьтаси, пернапасаси дай петі. А ывлаас пемыд, кӧть чуньтӧ синмад сюй... Некутшӧм шы ни тӧв. Мӧдӧдчи, пывсянӧ мунан туй южсӧ муртса корсяла кокъясӧн, кокъясӧй аслам тіралӧны, пӧсь визувтӧ...
Сергей. А шапкаыд, кӧнкӧ, ой-ой ёна колӧ?
Евлампей. Дерт нин, колӧ. Но, кызмырдӧн сорӧн пывсян дінад ме и вои. Кывза — шы ни тӧв. И друг быттьӧ кутшӧмкӧ ыджыд збойлун кыськӧ мем воис, и кыдз тай ме пывсян ӧдзӧстӧ тракнита веськыд киӧн да шуйга киӧн тшапнита пывсян горланьсьыд... и мый жӧ ті чайтанныд? Небыд... збыльысь ки улын мыйкӧ небыд. Шапка дай пом. Но, мися, шедіс. Сӧмын на кӧсйи лэптыштны ме сійӧс, да кыдз тай пывсян тырнад равӧстасны: — «Бе-е-е...» Сідз ме садьтӧг и пласьткыси места вылӧ.
Сергей. Со ӧд сійӧ кутшӧм шапкатӧ корсьӧмыд...
Клыков. Сьӧлӧмыд эз и пот?
Евлампей. Эз. Асывланьыс садьми жӧ бӧр.
Сергей. Небыдыс нӧ мый сійӧ вӧлӧма сэтшӧмыс?
Евлампей. Ӧд и думыштнытӧ он куж, тубыра зять. Крещенье рытнад ми пывсим да, видзӧдтӧ, пывсяныд шоныд вӧлі, а ывлаас кӧдзыдыс нелямын градус. Мам босьтӧма да нуӧдӧма сэтчӧ ыжъясӧс, мед пӧ оз кынмыны войнас. Но вот, ӧти на пиысь меным и сюрӧма кипод улад, да сідз кувтӧдзыс и лоӧма. Со, покойничаӧс, ӧнӧдз на сэсся шапкаӧн новла!
Попов. Со, вӧлӧм, кутшӧм шапка новлӧ миян Йӧвлампей дядьным... Поконча кучикысь...
Ставӧн сералӧны. Воӧ Ярков. Ставӧн гӧгӧртӧны сійӧс.
Лихачев. Но, кыдз, начальник ёрт? Кутшӧм юӧръяс?
Клыков. Юӧръяс важыс. Домнасянь ни Яковсянь некутшӧм юӧр. Но, а ті тан кыдз?..
Евлампей. Да, со вот, пукалам... гӧрдлам...
Ярков. Пыр гажӧдчан, гажӧдан йӧзсӧ? Сійӧ бур.
Евлампей. Мыйкӧ ӧд быть вӧч... Турдан сідзнадтӧ.
Ярков. Вернӧ...
Тшӧгов. Выль разведкаӧ ыстӧм йывсьыд нинӧм на эн мӧвпыштлӧй?
Ярков. Эг на. Вот виччысьлам нӧшта асывводзӧдз, аддзам.
Сергей. Мый нӧ эськӧ накӧд вермис лоны? Домнаыскӧд? Яковыскӧд? А? Начальник ёрт?
Ярков. Ог тӧд, нинӧм на ог тӧд.
Сергей. Начальник ёрт! Лэдзӧй менӧ разведкаӧ. Сэн мыйкӧ неладнӧ. Домна та дыра оз вермы лоны разведкаын. И Яков тшӧтш...
Ярков. Да... Ванька миян подкачайтіс. Но, Серёжа, паникаӧ эн усь. Ме сылы эска. Ковмас — ыстам. Ме сёрнита командиркӧд. Решитам.
Сергей. Кыдз кужанныд. (Надзӧник мунӧ би дорӧ, босьтӧ гудӧк да ворсӧ. Кодсюрӧ заводитӧны надзӧник сьывны. Воӧ Омега.)
Омега (Ярков да Лихачев пуксьӧны мукӧдсьыс бокӧджык). Но, мыйкӧ колӧ решитны.
Лихачев. Мем кажитчӧ...
Омега. Мый...
Лихачев. Колӧ нӧшта кодӧскӧ мӧдӧдлыны.
Омега. Ярков ёрт, тэ кыдз?
Ярков. Туй ӧти- колӧ.
Омега. Кодӧс ыстыны?
Лихачев. Гуляев, ме чайта, туяс?
Ярков. Позьӧ Поповӧс.
Омега. А ыстам кӧ кыкнансӧ?
Ярков. Нӧшта бур.
Омега. Вай корлы найӧс.
Лихачев мунӧ да корӧ Сергейӧс да Поповӧс.
Омега. Вот мый, другъяс, колӧ кодӧскӧ ыстыны разведкаӧ. Водзӧ виччысьны оз позь. Коді, ті думысь, вермас мунны?
Сергей. Ме кӧть ӧні жӧ муна.
Попов. И ме.
Омега. Мунанныд кыкнанныд. Пыранныд враглы тылас. Тӧдмаланныд лючки, кытчӧ вошины Домна, Яков... Тӧдмаланныд белӧйяслысь планъяс, кад, кор лӧсьӧдчӧны наступайтны, налысь вынсӧ и асывводзнас жӧ воанныд бӧр. Гӧгӧрвоана?
Сергей да Попов. Гӧгӧрвоана.
Омега. Ӧні жӧ туйӧ. (Кутлӧ найӧс.) Быд бурсӧ сиа.
Сцена сайын гӧлӧс: «Ёртъяс!»
Марья. Домна! Сылӧн гӧлӧсыс.
Сергей. Збыль, Домна!
Омега. А нокӧ, Лихачев, паныд.
Лихачев да Сергей котӧртӧны.
Евлампей (видзӧдӧ). Тубыра зять! Дерт жӧ, Домна. Сійӧ, дерт. Сійӧ, со! (Пырӧны Домна, Сергей да Лихачев. Домналӧн тырӧма лолыс. Морӧсӧдзыс ставыс лым. Омегалы рапортуйтӧ)
Домна. Командир ёрт, ме вылӧ пуктӧм мог дзоньнас пӧртӧма олӧмӧ. Ме... (Мудзӧмысла бергӧдчӧ юрыс да довъёвтӧ. Омега кутӧ да пуксьӧдӧ бипур дінӧ.)
Омега. Вай пуксьы, шойччышт войдӧр.
Домна. Фу... (Чышкалӧ пӧсьсӧ.) Збыльысь мудзсьӧма... Гӧгӧрвоан, командир ёрт... вӧрын, буретш медлёкинас чеги лыжи пӧлӧй... И вот верст квайт-сизим ӧти пӧвнас... Но и сёрмышті... прӧститӧй...
Омега. Ми нин ыстылім Яковӧс... Чайтім, дзугсин...
Домна. Ме тӧ эг дзугсьы... Вот Яков.
Марья. Мый сыкӧд, Домна?
Омега. Усис?
Домна. Эз. Кутӧмаӧсь. Пукалӧ амбарын.
Омега. Да-а... Но, кутшӧм выльторъяс? Мыйясджык сюрис?
Домна. Сюрис, командир ёрт, меным сюрис...
(Сюйӧ кисӧ морӧс зептас, мыйкӧ кӧсйӧ кыскыны, но сэк усьӧ син улас Тшӧгов, коді зэв сюся видзӧдӧ Домна быд вӧрзьыштӧм вылӧ. Домна синсӧ сувтӧдӧмӧн чеччыштӧ местасьыс). Тэ?
Тшӧгов (оз тӧд, мый вӧчны). М-да...
Домна. Тшӧгов?..
Тшӧгов. М-да... Но ме ог гӧгӧрво...
Домна. Лэпты киястӧ! Гад!
Тшӧгов (Омегалы). М-да... но... командир ёрт?
Домна. Лыя места вылад. Но!
Тшӧгов надзӧн лэптӧ кияссӧ.
Лихачев. Командир ёрт, мый нӧ тайӧ татшӧмыс артмӧ?
Омега. Нинӧм ог гӧгӧрво, Домна!
Домна (кыскӧ Тшӧгов зептысь браунинг). Со! (Сетӧ Омегалы.) Загранишнӧй. Сійӧс медаліс Латкин, мед пырны дӧвериеӧ миян командованиелы да тӧдлытӧг сійӧс бырӧдны дзоньнас. Вузалӧм лов! Лыйлыны сійӧс! (Уськӧдчӧ Тшӧгов вылӧ.)
Омега (стрӧга). Ванька!
Домна (Омегалы). Командир ёрт, прӧстит. Нуӧдӧй ме син водзысь сійӧс... Гадӧс!
Омега. Попов! Нуӧд штабӧ. Видзыштлы.
Попов. Кывза. (Тшӧговлы.) Но, водзӧ! (Нуӧдӧ.)
Домна. Фу... сьӧлӧм вылысь уси медыджыд изйыс... (Тэрыба кыскӧ морӧссьыс бумагаяс, сетӧ Омегалы.) Со, татчӧ пасъялӧма, командир ёрт, налысь став планъяссӧ. (Пуксьӧ. Омега босьтӧ бумага да тэрыба мунӧ би дінӧ. Лыддьӧ.)
Марья (локтӧ Домна дорӧ). Домнушка!
Домна (кутлӧ). Маша.
Омега (лыддьӧм бӧрын). Лихачев ёрт, дзик пыр жӧ босьтан лыжнӧй батальон да разоружитан эсійӧ кулацкӧй бандасӧ.
Лихачев. Эм. (Мунӧ.)
Омега (Клыковлы). Штабӧ чукӧртан командиръясӧс.
Клыков. Лоас вӧчӧма. (Мунӧ.)
Омега (Ярковлы). Ярков ёрт, допросит Тшӧговӧс ачыд. Ме пыр воа.
Ярков. Ладнӧ. (Мунӧ.)
Омега (пуксьӧ Домна дінӧ). Ваня! Тэнад вайӧм юӧръясыд пондасны решайтны миянлысь вермӧмъяснымӧс, уджалысь йӧзӧс белӧй бандаысь дзикӧдз мездӧм. Чайта, мый тайӧ ставыс эскантор и тэ кывкутан таысь дзоньнас?
Домна. Да. Ме кута кыв став уджалысь йӧз водзын, командир ёрт.
Омега (топыда кутлӧ Домнаӧс). Аттьӧ... Сӧмын водзӧ кежлӧ татшӧмторъяснад колӧ лӧньджыка... тэрмасьтӧг. Эм, командир. Эськӧ висьталін сідзтӧ и сідзтӧ... А тэ со веськыда лыйны... Нинӧм тӧдмавтӧг... Сідз оз позь. Враг кӧ сійӧ революциялӧн — эм трибунал.
Домна. Прӧстит, командир ёрт, ме сэтшӧма скӧрми, нинӧм ог помнит. Ӧд мый ӧдйӧ гадыд удитӧма ставсӧ вӧчны. Тӧрыт на вӧлі Латкин дінын. Медъёна сыысь и полі, мися, ог кӧ су, и эштіс ставыс...
Омега. Аттьӧ... Зэв бур, мый суин.
Домна. Жаль Яковӧс. Сійӧ шедӧма киподулас карательнӧй отрядлы...
Омега. Нинӧм, мездам. Но вот мый, Ваня, ӧні шойччыштны.
Домна. Ог, ог вермы.
Омега. Ме шуа, ковмас шойччыштны час куим-нёль...
Домна. Ог вермы, командир ёрт, регыд, ме чайта, петны косьӧ ковмас, а ме узьны? Ог.
Омега. Ме приказывайта дзик пыр жӧ тэд водны и узьны... Ме тшӧкта тэд шойччыштны, Ваня.
Домна. Эм, командир ёрт!
Омега. Мунам штабӧ.
Домна. Ме тані, командир ёрт, би дінас. Позяс?
Омега. Но, кыдз кужан. (Локтӧ бипур дінӧ.) Нокӧ, другъяс, сетӧй местасӧ, мед узьыштас. И эн шумитӧй. Серёжа, видзӧдыштан.
Сергей. Эм.
Омега мунӧ. Евлампей пӧрччӧ ассьыс пасьсӧ да вольсалӧ Домналы. Сергей пуктӧ юр улас нопсӧ. Мукӧдыс ставыс мунӧны окопъясӧ. Кольӧ Домна дінын ӧтнас Сергей.
Сергей. Час, ме лӧсьӧдышта.
Домна. Оз ков. Ме ачым.
Сергей. Эн сёрнит, тэд тшӧктӧма узьны, сідзкӧ колӧ.
Омега (окопсаяслы). Ті сэн надзӧнджык. Сетӧй мортыслы шойччыштнысӧ.
Кӧсйӧ мунны. Паныд пырӧ Клыков.
Клыков. Командир ёрт, миянлы отсӧг вылӧ воӧны выль йӧз. Лальскӧй красноармейскӧй лыжнӧй батальон да Яренскӧй партизанскӧй отряд.
Омега. Ш-ш-ш... Мунам штабӧ. (Мунӧны.)
Сергей (пуксьӧ Домна дінӧ). И кутшӧм тэ, Домна, повтӧм морт. Ныв, а збой. Некутшӧм дзугйӧ он сюр. Дзик невидимка!
Домна. Но, ладнӧ, ладнӧ. Тэд сэтчӧдз ичӧт могыс. (Кост.) Сергей! (Сергей оз шыась.) Серёжа!
Сергей. Мый?
Домна. Вай ворсышт. Мыйкӧ сэтшӧмӧс, лывкйӧдланаӧс...
Сергей. Ог вермы.
Домна. Мыйла он вермы?
Сергей. Оз позь. Тэд узьны колӧ.
Домна. Мыйкӧ надзӧник, надзӧник... ичӧтика... ме и унмовся...
Сергей. Сӧмын зэв надзӧн... (Ворсӧ кутшӧмкӧ нориник лирическӧй мотив. Домна оз узь, сійӧ мӧвпъясӧ сетчӧмӧн зэв ёна кытчӧкӧ видзӧдӧ. Сергей ворсӧмысь дугдӧ.) Домна!
Домна. Мый?
Сергей. Век на он узь?
Домна. Узя.
Сергей. Узян, а сёрнитан. Узь. (Ворсӧ.)
Домна. Ог вермы, Сергей. Ог вермы ме унмовсьны. Кыдз верман узьны татшӧм кадӧ?.. Кор окота косясьны, венны. Косясьны лун и вой... Сергей, а тэ тӧдан, кутшӧм сэк лоас олӧмыс? Сергей. Ог тӧд. Лоас — аддзам.
Домна. Шонді кодь олӧм! Кор ме вӧлі Петроградын, сэк ӧти рабочӧй-коммунист висьтавліс миянлы... Ленин серти... Лоас пӧ сэк коммунизм. Сы вӧсна пӧ и косясям.
Сергей. Кутшӧм нӧ сэтшӧм олӧм коммунизмыс, Домна? Домна. Югыд, гажа да шуда олӧм... Ленин сідз висьталӧ... гижӧдъясас.
Сергей. Ленин.
Домна. Да, Ленин. Став мувывса пролетарийяслӧн вождь да велӧдысь.
Сергей. Да... (Ыджыд кост.)
Домна. Сергей! Кор помасяс война, ми пондам велӧдчыны... Сергей. Кыкӧн? Ӧтлаын?
Домна. Ставӧн.
Сергей. И овны пондам... ӧтлаын?
Домна (кутӧ Сергейӧс сьыліӧдыс да матыстӧ сылысь пельсӧ вом дорас). Йӧюк... (Окыштӧ.)
Сергей. Йӧй, а окалан...
Домна. Ворс вай, бурджык лоас.
Сергей ворсӧ:
Зарни нылӧй, роч аканьӧй,
Он тӧд менсьым сьӧлӧмӧс —
Он тӧд менсьым сьӧлӧмӧс да
Шогын олӧм-вылӧмӧс...
Домна ньӧжйӧ унмовсьӧ. Ви дорӧ матыстчӧ Евлампей.
Евлампей (гусьӧник). Унмовсис?
Сергей. Тс-с-сс.
Евлампей. Но, унмовсис кӧ, ӧні он нин садьмӧд. Багатыр моз пондас узьны. Мудзис эз омӧля.
Сергей. Да...
Евлампей. Тшӧговыдлӧн кутшӧм «партизанъясыд» вӧлӧмаӧсь? Тубыра зять. Не кӧ Домнаыд и...
Сергей. Ветлӧны тай, быдсямаыс...
Евлампей. Ветымын арӧсӧдз олі да татшӧм нывтӧ эг на тӧдлы. Сергей. Збой...
Ставыс ланьтӧны. Пемыд.
Ӧзйӧ кыа. Окопъясӧ воӧ трубач. Трубитӧ подъём. Ставыс, кыдз ӧти морт, сувтӧны кок йылӧ. Садьмӧ и Домна. Воӧны окопъясӧ командиръяс: Омега, Ярков, Лихачев, Клыков, Золин, Контрин да мукӧдъяс.
Омега (висьталӧ ставныслы гораа). Ёртъяс, талун миян фронтлӧн решающӧй лун. Подлӧй предательяс-трусъяс вӧсна ковмыліс миянлы недыр кежлӧ эновтлыны кар, уна сиктъяс. Ковмис примитны врагсянь уна бой. Но тайӧ гӧрасӧ крепостьӧ пӧртӧмӧн ми сетім враглы не ӧти урок. Талунсянь миян ӧти мог — ни ӧти шаг бӧрӧ. Водзӧ, водзӧ и водзӧ — врагъясӧс дзикӧдз бырӧдтӧдз.
Ёртъяс! Квайтӧд армияса штаб миянлы отсӧг вылӧ ыстіс лыжнӧй батальон Золин ёрт веськӧдлӧм улын, Лальскса красноармейскӧй батальон да Яренскӧй партизанскӧй отряд Контрин веськӧдлӧм улын. Тайӧ ыджыд вын, ёртъяс. Владимир Ильич ачыс интересуйтчӧ миян фронтӧн. Сійӧ Квайтӧд армия штаб пыр корӧ миянӧс не лэдзны врагӧс писькӧдчыны кӧрттуй вылӧ, не сетны сылы ӧтлаасьны Колчаккӧд. И ме чайта, мый ми, коми уджалысь йӧз, роч пролетариат да крестьяна ыджыд отсӧгӧн регыдъя кадӧн весалам войвыв озыр крайӧс ставпӧлӧс врагъясысь дзикӧдз.
Ленин нимӧн, большевистскӧй партия нимӧн, сӧветскӧй власть вӧсна водзӧ, полнӧй победаӧдз, ёртъяс! Ура!
Ставӧн горзӧны «Ура»!
Лихачев. Местаясӧ!
Ставӧн разӧдчӧны местаясӧ.
Омега. Командиръяс, здук кежлӧ татчӧ! (Командиръяс гӧгӧртӧны Омегаӧс.) Наступайтны стӧч шуӧм план серти, вӧчӧм маршрутӧд.
Командиръяс. Эм!
Омега. Вопросъяс эмӧсь?
Командиръяс. Абу. Ставыс яснӧ.
Омега. Действуйтӧй! (Командиръяс разӧдчӧны асланыс частьясӧ.) Ванька! (Домна котӧртӧ Омега дінӧ.) Босьтанныд Гуляевкӧд ас кывкутӧм улӧ Лихачев отрядысь пулемёт да флаг.
Домна. Эм.
Омега. Эн вунӧд — сӧмын водзӧ!
Домна. Эм, сӧмын водзӧ. (Омега кутлӧ Домналысь кисӧ да ӧдйӧ кайӧ гӧра йылӧ.)
Лихачев. Лӧсьӧдчӧй! (Ворсӧ трубач.)
Омега. Враг вылӧ, сӧветскӧй власть вӧсна...
Пемыд.
IX серпас
Важ, тыртӧм кӧдзыд амбар пытшкӧс. Пӧтӧлӧк да стенъясыс ставыс гыӧра. Джоджын туплясьӧны нуысь вӧчӧм изки пӧв, гӧгрӧс дженьыдик керпом да идзас ёкмыль. Амбар пельӧсын стен бердас жмитчӧмӧн пукалӧ Домна. Сылӧн паськӧмыс косясьлӧма, юрсиыс дзугсьӧма, кӧмтӧм. Чужӧмыс да вомдоръясыс вирӧсь, тыдалӧ, ёна зэв нӧйтӧмаӧсь-мучитӧмаӧсь, но синъясыс пыр на ломзьӧны, збойӧсь... Ёсь, сӧстӧм синъяснас ылӧ водзӧ видзӧдӧмӧн сьӧлӧмшӧрсьыс сьылӧ:
Смелджыка, вокъясӧй, ветлӧй,
Кось вылын ёнмӧдчам ми.
Вӧлясӧ аддзас и босьтас
Уджалысь войтырлӧн ки.
Гажаджык, вокъясӧй, олӧй,
Шогсьыны, бӧрдны оз ков.
Кулӧмысь, смертьысь эн полӧй,
Некор оз кув миян лов.
Лов миян кувны оз вермы,
Ловлы оз волывлы пом.
Ловъя морт некор оз йӧрмы.
Мортлы он пукты кӧртвом.
Водзӧ Домналӧн сьылӧмыс пыр содӧ, вынсяммӧ да ёнмӧ, позьӧ чайтны, мый тайӧ сьылӧмыс сылӧн некор оз надзмы ни ор. Но сэк воссьӧ ӧдзӧс, пырӧ караульнӧй да лёк горшӧн горӧдӧмӧн торкӧ Домналысь сьылӧмсӧ.
Караульнӧй. Тыр-р-р-мас! Тырмас, мися, лӧвтнытӧ! (Но Домна весиг эз дрӧгнит, сійӧ пыр на ӧтмоз сьылӧ водзӧ. Караульнӧй пуксьӧ порог вылӧ да шыасьӧ Домна дінӧ меліа, бурӧн.) Эн сьыв, кылан, эн сэтшӧм гораа сьыв... Ме тэнӧ кора. (Домна заводитӧ сьывны аслыс вомгорулас.) Кылан, ань? Висьтав, вай, тэ меным мичаа, код тэ сэтшӧмыс? Морт али кутшӧмкӧ куттялӧн нин быдтас? (Домна оз кывзы, сьылӧ.) Тьфу! Кӧть мый, а сӧмын абу морт. Дзик жӧ эсійӧ изкиыс кодь дай пом. (Кост.) Неважӧн тайӧ амбарас жӧ видзи верстьӧ мужикӧс: ыджыд, ён — амбарсӧ пӧрӧдас, а войбыд бӧрдіс... А тайӧ кӧть эськӧ ӧти синва войт чӧвтас... А ӧд кыдз нин со эз мучитны...
Домна (друг чеччыштӧ местасьыс). Сідзкӧ, сійӧ эз вӧв морт, а баля. Тэ кодь жӧ нигӧна баля. Сэтшӧмъясыс да ті воккоддьӧмыс сӧмын и вермӧны вузасьны морт ловъяснад, медым ассьыс пеж кучиксӧ дзоньвидзаӧн видзны да йӧз шеяӧн рушкусӧ тыртны. А ме — морт. Гӧгӧрвоан? Ме — морт! Ме аддза олӧм! Сы вӧсна, ӧти сы вӧсна висьӧ менам сьӧлӧмӧй. И ті со тайӧ сьӧлӧмсӧ кырланныд... ловъявывсьыс. Он сетӧй сылы вӧлясӧ горӧдчынысӧ, кор на сійӧ пуӧ, писькӧдчӧ ортсӧ аслас тырвира сӧстӧмлуннас...
Караульнӧй. А тэ пыдзырт, пыдзырт сійӧс, пежӧс. Мый сэтшӧм сьӧлӧмсьыс тэд? Со ӧд сійӧ, тэнад сьӧлӧмыд, мый тэкӧд вӧчӧ, кыдз тэнӧ, коньӧрӧс, мучитӧ... Небзьӧдін эськӧ сьӧлӧмтӧ да висьталін, мый тэнсьыд юалӧны, и прӧст... Сэк эськӧ и олӧмтӧ на, гашкӧ, нюжӧдыштін.
Домна. Весась менам син водзысь!.. Он каттьӧй менсьым кывпомтӧ, он! Кӧть дьяволсӧ мед ме дінӧ ыстасны! Мун тась, бес!
Караульнӧй (вомсӧ паськӧдӧмӧн дыр видзӧдіс Домна вылӧ). Вот, зверь. А ӧд век шуӧны: баба пӧ... абу...
Домна. Тупкы вомтӧ. Убирайтчы!
Караульнӧй. О, нечистӧй сила.
Караульнӧй петӧ. Домна уськӧдчӧ кымыньӧн идзас вылӧ да дыр куйлӧ вӧрзьӧдчывтӧг. Уличсянь тӧлыс вайлӧ кыськӧ понъяслысь увтчӧм-омлялӧм да кодъюра йӧзлысь лёкногӧн сьылӧм. Домна надзӧник лэптӧ юрсӧ да кывзӧ.
Домна (кодъюраяслысь сьылӧмсӧ нерӧмӧн.) «Пос-лед-ний нонеш-ний денё-чек»... Збыль, тайӧ збыль медбӧръя лунъяс тіянлы, господа... А аски... аски... Ок, эськӧ, ӧтчыд кӧть нӧшта видзӧдлыны тыр синмӧн асъя кыалысь петӧмсӧ. Ӧд кыдз сійӧ ломзьӧ!
Топыдджыка жмитчӧ, тупкыштӧ кокъяссӧ идзасӧн да топыда пиньсӧ курччӧмӧн дыр мыйкӧ мӧвпалӧ.
Мамӧ... Дона мамӧ... Кӧнкӧ, ӧтнас... Шонтысьӧ паччӧр вылын... А ме, ме!.. Эськӧ, пыри кӧ ӧні сы дінӧ, гортӧ, да менӧ кӧ аддзис, ок, эськӧ... «Домна, Домна, тэ, дитяӧй менам"! А ме, эськӧ: «Мам, мам, эн бӧрд — ловъя. Ме тан».
Тупкӧ кияснас чужӧмсӧ да гырддзаяснас лэччысьӧ пидзӧсъяс вылас. Кост.
Но нинӧм, прӧйдитас. Лоас на сылы лӧсьыд и долыд олӧм, лоас! (Чеччӧ места вывсьыс да дыр ветлӧдлӧ шонтысигмоз джодж кузя.) Сергей... Ёртъяс! Мӧдӧдчи разведкаӧ и некутшӧм юӧр эг вермы ме тіянлы вайны. Гашкӧ тайӧ менам медбӧръя разведка? А? Оз вермы лоны! Ме нӧшта татысь лола на петысь. Оз позь, оз позь тадз кувны. Ме ог кув! Ме...
Кылӧны кокшыяс, сёрни. Воссьӧ ӧдзӧс — пырӧны Вяткин да Блудова, кодӧсь. Блудовалӧн поднос вылын шоколад, кампетъяс, гӧрд вина да уна мукӧд чӧскыдторъяс.
Блудова. Ой, менам шондіӧй. Тэ, кӧнкӧ, дзикӧдз кынмин? Зверьясыд эновтӧмаӧсь...
Домна чӧв олӧ.
Кынӧмыд сюмалӧ? Ёна?
Домна чӧв олӧ.
Ой, кыдзи дойдалӧмаӧсь... Висьӧ?
Домна чӧв олӧ.
Нинӧм... эн скӧрав. Со ме вайи пӧдарок, губернаторсянь... Сёйышт.
Вяткин (лӧсьӧдалӧ изки вылӧ). Со вина — ю... Эн пов... Лок вай, сёйышт-юышт...
Домна. Ме пӧт.
Блудова (пуксьӧ Домна дінӧ джоджас). Тэ, со, нывбаба, ме сідз жӧ...
Домна. Тэ — нывбаба?
Блудова. Тэ чайтан, мужик? Либӧ зон?
Домна. Пон!
Блудова (чеччыштӧ). Мы-ый?
Вяткин. А ноко, Ольга, пурышт, пурышт сійӧс... Петкӧдлы ассьыд поннога сямтӧ. (Сералӧ.)
Блудова (сувтӧдӧ Домнаӧс). А, ноко, сувт веськыда. Вот сідз. Ӧні висьтав, коді ме?
Домна. Вай, нуӧ ме дінысь тайӧ чачаястӧ и весасьӧй ме син водзысь. Ог кӧсйы ме тіянкӧд сёрнитны.
Блудова. Тӧрытъяыд бара нин вуніс? На! (Кучкӧ Домналы.) Важ бӧрын выльысь; гашкӧ, вӧрныджык пондас кывйыд.
Домна. Омӧля курччасян...
Вяткин. А ноко, Ольга, мӧд бокас.
Блудова (кучкӧ Домналы мӧд банбокас). Ӧні кутшӧма?
Домна став вынсӧ чукӧртӧмӧн кучкӧ Блудовалы. Блудова картупель мешӧк моз шнёпкысьӧ амбар пельӧсӧ.
Вяткин (сералӧ). О-о! Вот тайӧ кучкӧм!
Блудова (чеччӧ да перйӧ наган). Сувт стен бердӧ!
Домна (сувтӧ да восьтӧ морӧссӧ). На, шлюха! (Блудова метитчӧ.)
Вяткин. Ольга! (Блудова нагансӧ лэдзӧ.) Коль менӧ ӧтнамӧс.
Блудова (локтӧ Домна дінӧ.) Тэ — виччысь. Шедлан на, час, менам киподулӧ. Ме став виртӧ тэнсьыд войтва моз вийӧда. Став лыястӧ перъяла! (Тэрыба мунӧ.)
Вяткин (караульнӧйлы). Караульнӧй! Пӧдлав ӧдзӧссӧ! (Ӧдзӧс пӧдлассьӧ.) Тэкӧд сёрнитӧ карательнӧй отрядса начальник. Бӧрйы: либӧ тэ висьталан, мый миянлы колӧ, либӧ... мучительнӧй смерть... Но? (Домна чӧв олӧ.) Смерть? Да? (Домна сулалӧ стен бердын, оз шу ӧти кыв. Вяткин кыскӧ саблясӧ да топӧдӧ сабля йывнас Домнаӧс пельпомӧдыс стен бердӧ.) Но! (Домна кутчысьӧ став вынсьыс, мед эськӧ не петкӧдлыны доймӧмсӧ.)
Караульнӧй (восьтӧ ӧдзӧс). Господин... Господин губернатор. (Бӧр пӧдлыштӧ ӧдзӧссӧ.)
Вяткин ӧдйӧ сюйӧ саблясӧ воштас. Домна ньӧжйӧникӧн лэччысьӧ стен пӧлӧн да усьӧ джоджӧ. Пырӧ Латкин, киас наган.
Латкин (матыстчӧ Домна дінӧ, сійӧ оз вӧрзьы, скӧрысь видзӧдлӧ Вяткин вылӧ). Пальӧдны сійӧс!
Домна (лэптӧ юрсӧ). Оз ков, губернатор, ме абу код.
Латкин. А-а... Вот и бур. Ме кӧсъя тэкӧд сёрнитыштны.
Домна. Зэв важӧн виччыся.
Латкин. Домна Каликова?
Домна. Сытӧг нин позьӧ.
Латкин. Партийнӧй?
Домна. Коммунист.
Латкин. Мый могӧн волін?
Домна. Босьтны водзӧс. Бырӧдны...
Латкин. Кодӧс?...
Домна. Став белогвардейскӧй сворасӧ дай тэнӧ тшӧтш.
Латкин. Ланьт! (Ветлӧ джодж кузя.) Ыджыд-ӧ выныс краснӧйяслӧн? Кытӧн кутчысьӧны? Ӧружиеныс?
Домна. А тэ, господин губернатор, ачыд исковтлы на дінӧ дай тӧдмав, кор да кыдзи мый найӧ лӧсьӧдчӧны поткӧдны тэнсьыд дон плештӧ.
Латкин. Тэ мый?
Домна. Миянлы тай со колӧ вӧлі да ме ачым волі.
Латкин. А бӧрсӧ эн мун. И он мун сэтчӧдз, кытчӧдз он нуӧд миянӧс аслад кокӧн сэтчӧ, кӧн найӧ пукалӧны.
Домна. Метӧг нин тіян штабыд тыр предательясӧн да виръюысьясӧн.
Латкин. Кодкӧд тэ сёрнитан?
Домна. Сійӧ штабса медся ыджыд предательыскӧд. Тэ вузалін ставнас рӧднӧй мунымӧс.
Латкин (горзӧ). Сувт пидзӧс вылад! Юрбит енлы!
Домна (чеччӧ зумыда кок йылас). Юрбит тэ, предатель! Мед отсалас сійӧ тэныд пышйыны татысь тыр дзоньвидзаӧн.
Латкин. Юрбит, сволочь!
Вяткин. Оз вермы юрбитныс, господин губернатор, киыс оз действуйт.
Домна. Вайлы, ноко, нагантӧ, видзӧдлам, действуйтӧ оз.
Латкин. Лыя!
Домна. Смертьысь ме ог пов, кӧть мучитӧй, кӧть лыйӧй веськыда морӧсӧ. Ме кула тіян подлӧй палачьяс ки помысь, но ме кула ӧтнам! Гӧгӧрвоанныд, подлӧй трусъяс? Ӧтнам! А тэ кодь предатель-авантюристӧн некор ог ло ме!
Латкин. Поручик, лыяссӧ перъявны да шыбытны понъяслы лым вылӧ!
Вяткин. Эм! (Латкин лёк зверь моз мунӧ. Домна вӧтчӧ сы бӧрысь ӧдзӧс дінӧдз, но сэн сійӧс кутӧны Вяткин да караульнӧй.)
Домна (горзӧ). Виръюысьяс! Ті верманныд вины менӧ, сӧмын менӧ, но коммунизмӧс тіянлы некор не вины. Помнитлӧй! Сійӧ лоас!
Мед олас коммунизм! Мед олас социалистическӧй революция став мирын!
(3анавес.)
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Победа лоӧ миян сайын @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 32.}
ПОБЕДА ЛОӦ МИЯН САЙЫН
Иван Вась
Пемыд войӧ кыдзи кӧин свора
Сиктлань гусьӧн тэрмӧдлыштӧ шаг, —
Миян Рӧдина рубежъяс дорӧ
Кыссис лютӧй, вероломнӧй враг.
Мурманск карсянь Чёрнӧй море дорӧдз
Кӧрт стенаӧн сувтіс миян йӧз,
Медым тшытшны врагӧс лестук торйӧдз.
Став народлысь видзны медым мез.
Роч народ эз этша нӧйтлы гадӧс.
Тӧдліс сылысь вын Наполеон.
Тӧдліс и гражданскӧй война кадын
Тайӧ вын немецкӧй хищнӧй пон.
Ӧні тӧдлас сизим мында сійӧ,
Кутшӧм ён Сӧветъяслӧн страна,
Нуӧдсьӧ кор став народӧн миян
Рӧдина и честь вӧсна война!
Враг коварнӧй. Бура тӧдам тайӧс.
Кровожаднӧй зверысь сійӧ лёк.
Сӧмын ӧдйӧ зырны рубеж сайӧ,
Дзикӧдз нырны сійӧс — миян мог!
Тӧдам ми: победа миян сайын!
Миян вына армия и флот.
Шуисны тадз Молотов и Сталин,
Шуис тадзи миян став народ.
{Иван Вась (В. И. Елькин) @ Ставсӧ фронтлы @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 33.}
СТАВСӦ ФРОНТЛЫ
Иван Вась
Збой краснӧй частьяс
Врагкӧд грознӧй косьын
Ас мулысь дорйӧны
Быд вершӧктор.
Но медым врагӧс
Дзикӧдз чегны позис, —
Быд вермысь морт,
Победа тылын дор!
Мед лун и вой
Пыр уджалісны миян
Завод и фабрика,
И быд станок.
Вай зэвтам вынъяс,
Батьяс, мамъяс, пиян, —
Та сьӧкыд кадӧ
Татшӧм миян мог.
Став кадсӧ талун
Уджлы сетам быдӧн,
И сетам став,
Мый корӧ миян фронт.
Ӧд тӧдам ми,
Мый армия, кӧть кытӧн,
Народкӧд ӧтув
Сӧмын овлӧ ён.
Пыр унджык пушка
Армиялы сетам,
Пыр унджык лэдзам
Тэрыб самолёт,
И ставсӧ дасьтам,
Мыйӧн тышӧ петӧ
И венӧ врагӧс
Армия да флот.
Быд литр горючӧй
Враглысь нервсӧ ёнтӧ.
Быд тонна кӧрт —
Смертельнӧй сылы яд.
И медым юргӧ:
— Ставсӧ краснӧй фронтлы!
И нянь, и танк,
И паськӧм, и снаряд!
А содтӧд йӧз кӧ
Ковмас миян тылысь, —
Ми дасьӧсь тышӧ,
Кыдзи ӧти морт,
И чышкам гадӧс
Шуда муным вылысь:
Победа туйсӧ
Индіс Сталин ёрт.
{Серафим Попов @ Расплата @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 34.}
РАСПЛАТА
Сер. Попов
Войналысь ловшы
Пӧльыштіс пеж враг...
О, рӧдинаӧй менам,
Шуда вӧльнӧй муӧй!
Мем дона тэнад
Му, и вӧр, и яг,
Кӧн шудлун миян
Кыдзи ключӧн пуӧ,
Кӧн дорим олӧм,
Кыдзи югыд лун,
Кӧн кужим радейтны ми
Олӧмнымӧс, вӧля.
И тайӧ олӧм,
Ассьыным ми пуд
Ог сетӧй, ог...
Дзик некодысь ог полӧй!
Расплата лунлӧн
Матысмӧ нин кад.
Став лӧглун миян
Лэчыд штык моз ёсьмис.
Оз вермы некор,
Некор звермӧм гад
Свобода, шудлун
Миянсьыным босьтны!
Быд муса мамлӧн
Сьӧлӧм пытшкын дой.
Мед звермӧм врагъяс
Мынтысясны шойӧн...
Ми чукӧртам
Пӧсь синвалысь быд войт,
Кыдз юкмӧсӧ, —
Став врагъясӧс сэн вӧйтам.
Расплата лунлӧн
Матысмӧ нин кад.
О, рӧдинаӧй менам,
Муса вӧльнӧй муӧй,
Тэ аддзан, аддзан,
Тіралӧ кыдз гад
Атака водзын,
Бойлӧн ярмӧм шыын.
{А. Размыслов @ Братанъяс @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 35.}
БРАТАНЪЯС
А. Размыслов
Фронт вылӧ муніс нёль братан,
Граница дорысь зырны врагӧс.
Ме, витӧд, коли гортын, тан,
Вӧр вӧчны Коми парма ягын.
Ми дінысь збойлунным оз мун,
Ми весьтын енэжыс оз садьмы.
Фашистлы шуда Сӧвет му
Не тальны некор дзик, не тальны!
Фашистскӧй кӧин чегас пинь,
Вель чорыд, ён сӧветскӧй кӧрыш,
И кытчӧдз спесьлуныс эз чин,
Мед видлӧ кутшӧм сылӧн кӧрыс.
Оз жалит сетны ассьыс лов
Братанъяс пиысь косьын некод.
Ас му фашистскӧйӧн оз ло,
И рабъясӧн ог лоӧй некор.
Пеж врагкӧд бойӧ Сталин ёрт
Тшӧтш мунны корис менӧ талун.
Стена моз кыпӧдчӧ народ —
Великӧй муысь став братанъяс.
И мынтысяс сэк подлӧй гад
Да панялас, мый ачыс пуліс...
Зэв матын, матын сійӧ кад,
Кор сійӧс нырыштам кок улын.
{М. Лебедев @ Отечественнӧй война @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 36.}
ОТЕЧЕСТВЕННӦЙ ВОЙНА
М. Лебедев
Пемыд кымӧр моз кыпӧдчис, пансис война.
Сылӧн гымыс му пасьтала кылӧ.
Но эз повзьы фашистъясысь миян страна,
Эз и дрӧгнитлы сьӧлӧмыс сылӧн.
Кужӧ кутны винтовка да штык миян ки.
Дасьӧсь рӧдина вӧсна ми кувны!
Некор, некор ог копыртчӧй Гитлерлы ми,
Сылысь сапӧгсӧ ог пондӧй нювны!
Сійӧ уна страна, пон моз, ньылаліс пыр,
А сӧветскӧй державаӧн виньдас.
Краснӧй Армия, чорыда тышкасигтыр,
Кулан туйсӧ фашистъяслы индас.
Пуӧ бой, киссьӧ вир, гӧгӧр би, гӧгӧр гым...
Тӧдам, врагъясӧс вӧльнӧй йӧз зырас.
Тӧдам ми, воас кад, гырдмӧм Гитлерлӧн ним
Да и ачыс тшӧтш му вылысь бырас!
{М. Лебедев @ Быд сӧветскӧй гражданин... @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 37.}
БЫД СӦВЕТСКӦЙ ГРАЖДАНИН...
М. Лебедев
Сӧветувса вӧльнӧй йӧзлысь
Гитлер кӧсйӧ чегны вын.
Сылысь ошйысьӧмсӧ тӧдӧ
Быд сӧветскӧй гражданин.
«Миян вынным, миян шудным
Гитлер ки помысь оз чин!»
Тадзи враглы вочавидзӧ
Быд сӧветскӧй гражданин.
Фашист войска абу войска —
Лютӧй зверлӧн пурсянін.
Сылысь рӧзбой сямсӧ аддзӧ
Быд сӧветскӧй гражданин.
Мирнӧй йӧзсӧ Гитлер виӧ,
Ловйӧн сотӧ, перйӧ син.
Тайӧ зверствосӧ оз вунӧд
Быд сӧветскӧй гражданин.
Смертьысь смертьӧн жӧ ми мынтам...
Таысь, Гитлер, тэ он мын!
Тэныд, зверлы, паныд сувтіс
Быд сӧветскӧй гражданин.
Краснӧй Армияным враглысь
Нетшкас гыжсӧ, чегас пинь.
Краснӧй Армиякӧд ӧтув
Быд сӧветскӧй гражданин.
Гнуснӧй Гитлер му пыр мунас,
Лоас шойӧн, лоас кын.
Сэк став миркӧд торжествуйтас
Быд сӧветскӧй гражданин.
{С. Ермолин @ Смерть фашизмлы @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 38.}
СМЕРТЬ ФАШИЗМЛЫ
С. Ермолин
Дзонь кызь нёль во чӧж
Ломзьӧ тані яра
Дзор батьяс вирӧн
Мичӧдӧм гӧрд флаг!
И тайӧ флагсӧ
Мӧвпыштӧма бара,
Рӧзбойник сямӧн,
Няйтӧсьтны пеж враг!
Враг тайӧ — Гитлер!
Пеж фашистскӧй свора!
Враг тайӧ — изверг!
Звермӧм пурсян пон,
Код быгйӧсь вомӧн
Важӧн увтчӧ гора,
Мый ме пӧ мирын —
Мӧд Наполеон!
И тайӧ зверыс,
Лёк шакалыс, вӧрыс
Тшӧтш миян муӧдз
Нюжӧдӧма ки!
Тшук вунӧма нин
Сылӧн важся кӧрыс,
Кыдз коркӧ нӧйтлім
Сы кодьяссӧ ми!
Пӧщада оз ло!
Тэд оз ло места тані!
Не грабитны тэд
Вӧльнӧй сӧвет му!
Ми тэкӧд, изверг,
Медбӧръя кось панім,
И тайӧ косьын
Аддзан ассьыд гу!
Тан ми клянитчим
Нэм кежлӧ и ставӧн, —
Эг тэ моз гусьӧн, —
Став мир водзын явӧ,
Мый кувтӧдз пондам
Дорйыны ми честь,
Шуд, мездлун, слава,
Ас мунымӧс быд весьт!
Ён тайӧ бӧръя,
Решительнӧй тышын
Ӧружье стальным
Некодыр оз сім!
И смерть фашизмлы!
Мусяр вылысь чышкам
Ми сылысь гнуснӧй,
Подлӧй вирӧсь ним!
{С Ермолин @ Варваръяслы смерть! @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 39.}
ВАРВАРЪЯСЛЫ СМЕРТЬ!
С. Ермолин
Чайтӧма со
Лёк фашистскӧй свора
Вӧльнӧй мулысь торкны
Олан лад,
Змей моз,
Гусьӧн,
Дульнас резсьӧм сорӧн,
Кыйӧдӧма уськӧдчыны кад.
Со тай, сэсся,
Шедӧма жӧ кадыд:
Асъя войӧ,
Узьӧ кор став мир...
Уськӧдчыны мӧвпыштӧма
гадыд!
Вӧльнӧй йӧзлысь
Пычкыны мед вир...
Изверг чукӧр!
Дженьыдджык на киныд,
Медым кисьтны
Шуда олӧм тась!
Сідз ми кучкам —
Оз коль гыжныд-пиньныд.
Фашизм рӧдныд
Мунас мед пусь-пась!..
Тӧдӧй,
Мувыв варваръяслӧн
котыр!
Паныд
Вероломствоныдлы ми
Ӧтув сувтам,
Став сӧветскӧй войтыр!
Ӧзтам
Вына чишкалана би!
Миян гажа,
Шуда вӧльнӧй мулысь
Няйт, пеж кинад
Нинӧмтор он босьт!
Миян йӧз тан
Ӧти кывйӧн шуис:
— Панны врагкӧд
Вӧвлытӧм
ён кось!
Бырас дзикӧдз
Мувыв вӧрӧг чукӧр!
Сылы места —
Сӧмын джуджыд гу!
Коммунизм жӧ,
Кыдзи шонді югӧр,
Пондас нэмъяс
Югдӧдны став му!
{В. Юхнин @ Вӧрын @ пьеса @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 40-49.}
ВӦРЫН
(Ӧти действиеа драма)
В. Юхнин
УЧАСТВУЙТӦНЫ:
1. Микулай Афанасьевич — колхозник, 65 арӧса.
2. Сергей — колхозник, том морт, гӧрбакодь.
3. Первой морт
4. Мӧд морт — диверсантъяс.
I действие
Вӧр сора места. Веськыдвылын — лабаз. Сійӧс вӧчӧма пуяс вылӧ мусянь морт судта вылнаӧ. Ружйӧаӧсь, бокӧн моз лабаз вылын пукалӧны Микулай да Сергей — караулитӧны ошкӧс. Пасьтасьӧмаӧсь важмыштӧм пиджакъяссӧ, лузанаӧсь. Му вылыс турун сора нитшка, колодаӧсь. Гожся водз асыв. Кӧнкӧ заводитлӧ буксыны сюзь: «Ух-у-у, у-у-ух-у, ух-у-у...»
Сергей (гусьӧн моз). Тайӧ нӧ коді бара?
Микулай (гусьӧн жӧ, вӧрзьӧдчытӧг). Сюзь буксӧ. Эн сёрнит.
Недыр чӧв. Шуштӧм. Сюзь буксӧ.
Сергей. Оштӧ вермас повзьӧдны.
Микулай. Тэ ёнджыка повзьӧдлан...
Микулай мыйкӧ друг кыліс, мӧдіс лэптыны ружйӧсӧ пельпом дінас. Сергей — тожӧ. Но ӧшыбка. Ружйӧяс лэдзӧны бӧр.
Сергей. Кодӧс аддзылін?
Микулай эз вочавидз. Муртса кылыштіс пропеллер шы. Самолёт ӧтарӧ матыстчӧ, сэсся заводитӧ гӧгравны вӧр весьтті.
Микулай (эз вермы терпитны). Мый морсӧ нӧ таті самолётыс мӧдіс бергавны?.. Эстшӧм ӧд шыыс сылӧн, сьӧлӧмтӧ дзенӧдӧ. (Здук-мӧд чӧв.) Тэ, Сергей, он тӧд, мый сійӧ таті кытшлалӧ? (Сергей оз вочавидз, мыйкӧ кылӧ, лэптӧ ружйӧсӧ пельпом дорас. Микулай — тожӧ. Бара некодӧс эз аддзыны. Пропеллер шы ыламмӧ, бырӧ.) Мый кылін? (Сергей чӧв олӧ. Микулай ӧвтыштӧ кинас, заводитӧ сёрнитны гораа.) Прӧста пукалӧм. Войнас кӧ эз во, ӧні оз нин. Да и самолёт шысьыс повзис. Лэччам.
Сергей (нюжмыштчӧ). Ок, и сюйис коскӧ войбыднад! Медся нин делӧ сёрниттӧгыд.
Микулай (лэччӧ му вылӧ). Кепысьтӧм киясӧн тайӧ оштӧ миянлы, тыдалӧ, не кутны. Бес кодь мудер.
Сергей. Веськыда рӧзӧритас колхозтӧ. (Чеччыштӧ му вылӧ.) Оп!..
Микулай (чукӧртӧ ассьыс кӧлуйсӧ). Тэныд сэсся гортӧ позяс мӧдӧдчыны. Ме тайӧ пекляяссӧ тэчыштала да ньӧжйӧник мӧдӧдча жӧ.
Сергей (заводитӧ пӧрччысьны). Главнӧ, колхознӧй скӧт вылад сійӧ уськӧдчис буретш сэк, кор бурджык вӧралысьясыс мунісны фашистъясӧс нӧйтны. (Кылӧ гораа увъяс чегъялӧм. Сергей кватитӧ ружйӧсӧ.) Ме тэныд шулі, мися, кылӧ кодкӧ.
Микулай (ӧти киас босьтӧ ружйӧ, мӧдас ош кыян шы). Ме ачым кывлі. Но кодарын?
Сергей (индӧ шуйга сценалань). Пекляясланьыд.
Микулай. Ӧдвакӧ крукасис.
Сергей. Колӧ шуны: «Вермис крукасьны». Ветлам. (Ружйӧяссӧ наизготовку кутӧмӧн мунӧны. Здук мында лӧнь. Сцена пытшкӧссянь моз осторожнӧя локтӧны кык морт. Гражданскӧй паськӧмаӧсь.)
Перв. морт. Сёрниыс кыліс тані.
Мӧд морт (аддзӧ лабаз). Дзик вернӧ. Со налӧн оланіныс.
Перв. морт (видзӧдӧ лабаз вылӧ). Мем кажитчӧ — та вылын пукалӧмаӧсь.
Мӧд морт. Засадалань мунӧ.
Перв. морт. Думайтан? (Аддзӧ ош пекляяс, босьтӧ киас.) А тайӧ мыйлань мунӧ?
Мӧд морт (видлалӧ). Быдног позьӧ чайтны.
Перв. морт (видзӧдлӧ сулалысь пуяс вылӧ). Гӧгӧрвоана ӧтитор: татшӧм пекляясӧн кӧчьясӧс оз джагӧдлыны...
Мӧд морт. Кутшӧмкӧ тёмнӧй делӧяс.
Перв. морт. Тэ лыддян бурджыкӧн мунны татысь?
Мӧд морт. Да, вӧлі эськӧ скодаджык. Но ӧд ми дзикӧдз вошны вермам. Компас вермас не отсавны: вӧрыс помтӧм. (Тайӧ кадӧ неылын кылӧ лыйӧм шы. Сулалысьяс дрӧгмунны, вопросительнӧя видзӧдлӧны ӧти мӧд вылас.)
Перв. морт. Таинственнӧй вӧр...
Мӧд морт. Оз мешайт тӧдмавны бурджыка.
Перв. морт (кывзӧ). Тэ кылан сёрнисӧ?
Мӧд морт (кывзӧ). Кылӧ, бӧр локтӧны.
Перв. морт. Морт мӧд-коймӧд...
Мӧд морт. Таинственнӧй вӧр... Пекляяссӧ пукты важногыс, мед миян волӧм эз тӧдчы... Ӧтортчыштлам. Видзӧдлам!.. (Сцена куш. Кӧнкӧ пискалыштӧ сьӧла, кылыштӧ мукӧд пӧткалӧн шы. Вочасӧн матыстчӧ варов сёрни, серам.)
Микулай (сцена сайын на). И кыдзи тайӧ артмис?! Тьфу! Ӧкаяннӧй! Муртса эз нырышт.
Сергей (петкӧдчӧ, сы бӧрся — Микулай). Сюрин кӧ, пӧжалуй... кутліс эськӧ, окыштіс... А окыштіс кӧ, — прӧщай миян МТС-лӧн стӧрӧж — Микулай Афанасьевич.
Микулай (шензьӧ). Да ӧд тадзи ылӧдны менӧ эз жӧ ков... Ме чайті, мися, пекляыс сылӧн водзӧ оз нин нюжав, нинӧмла прӧста видзны пуляа зарад, бытшкӧмӧн артмас. А сійӧ — аддзылін, мый керис? Увтчытӧм пурсьысь пон моз уськӧдчис. Тьфу, грекӧвӧйтысь!..
Сергей (сералӧ). Фашистскӧй тактика применяйтӧ: виччысьтӧм, дженьыд удар!
Микулай (сералӧ). А кыдзи нин сэсся лоис?
Сергей. Дженьыд удар пыдди — кокъяссӧ нюжӧдіс. Миянӧс, зонмӧ, куш киӧн он босьт. Закалкаыс уна вося...
Микулай (пукталӧ пищаль, шы). Сійӧ-тӧ вернӧ.
Сергей (заводитӧ пӧрччыны сапӧгсӧ, вылыс паськӧмсӧ). Тирын лыйсиг со эсы ыджда (петкӧдлӧ ки бансӧ) мишеньӧ вӧлі инма буретш фашистлы плешкас, а тані ӧд сійӧ дулӧ помын лӧсяліс.
Микулай (чукӧртӧ пекляяссӧ, шензьӧ). Тэныд эськӧ, Сергей, не колхоз правлениеын пукавны счетоводын, а фронт вылын фашистъясӧс печикавны. Толькӧ вот мортыс тэ... кыдз нин колӧ шуны...
Сергей (пӧрччӧ сапӧгъяссӧ). Нестроевӧй... гӧрбакодь...
Микулай. Дерт, оз позь шуны ёна, но...
Сергей. Нечово, нечово, Микулай Афанасьевич, война кадӧ и туй вылын мыр вермас пӧльза вайны.
Микулай. Пӧрччысьӧмӧн кӧсъян лэччывны?
Сергей (сувтӧ, кӧлуйсӧ пуктӧ лабаз дінӧ). Кокньыдджык.
Микулай. Котӧртлы но, том морт. Ме сэк кості пекляястӧ да капканъястӧ босьтала.
Сергей (ружйӧа, кӧсйӧ мунны). Еджыд ӧш йылысь мойд он удит помавны.
Микулай. Сулав. Телегасӧ доддяв ёнджыкӧс. Паралей прӧсекӧдыс пырны омӧльнад он вермы:
Сергей. Лоӧ вӧчӧма (мӧдӧдчӧ).
Микулай. Да ещӧ со мый... (Но Сергей оз нин кыв. Микулай первой видзӧдӧ, мыйкӧ висьтавны кӧсйӧмӧн, сэсся ӧвтыштӧ кинас.) Асьныс гӧгӧрвоасны (недыр шӧйӧвошӧма кодь, сэсся заводитӧ шензьыны). Выжывмыссьӧма, вот мый! Бӧбмыссьӧма...
И кор тайӧ кадыс ме дінӧ матыстчӧма, — ачым ог тӧд. Тьфу!.. Йӧз смек! Мӧдасны юасьны, кыдзи пӧ мый сямминныд вины оштӧ? А ме мый висьтала? Лыйис тай, мися... Сергей, енвалид. Ок тэ, сьӧкыд висьӧм. Юрӧс кӧть ассьыд керышт... Тьфу! Нечистӧй сила!.. (Пельпом вылас пуктӧ пищальсӧ, но мунны оз удит: сценалӧн пытшкӧсса пельӧссянь пуяс сайысь сувтӧны кык морт да мышсяньыс матыстчӧны Микулай дінӧ.)
Перв. морт. Видза олан, дедко!
Микулай (дрӧгнитӧ, кватитӧ ружйӧсӧ). Олам...
Мӧд морт (тэрмыштчӧ). Ог кӧ ӧшыбайтчы, Николай Афанасьевич мыйкӧ вӧчӧ тані?
Микулай (видзӧдӧ подозрительнӧя). Ті нӧ кысянь, бур йӧз... Ме тай ог тӧд тіянӧс...
Мӧд морт (зільӧ лэччысьны ас морт улӧ). Ӧдйӧ вунӧдӧмыд, ӧдйӧ, главнӧй стӧрӧж.
Микулай (шензьыштӧмӧн). Тэ, зонмӧ, збыль тӧдан менӧ.
Перв. морт. Таксаторъяс ми, тайӧ кварталысь вӧрсӧ видлалам.
Микулай. Сідз, сідз, бур йӧз... Пӧрысь выжывыдлӧн менам пыр и вунӧ, кӧть и аддзыла морттӧ. Рушмӧ тай вежӧрыд...
Мӧд морт (сетӧ папирос). Куритчы, Николай Афанасьевич...
Микулай (босьтӧ, дзикӧдз вевъяммӧ). Аттьӧ ыджыда.
Мӧд морт (пуксьӧ колода вылӧ). Шойччы... Сиктад мӧдӧдчим, мыйсюрӧ колӧ ньӧбасьыштны.
Перв. морт. И кежим татчӧ. Коді нин, шуам, кодлы татшӧм чорыдасӧ лыйлӧ.
Мӧд морт. Збыльысь, тэ кодлы лыйин?
Микулай (нимкодьысь). Ошкӧс пӧрӧдім.
Мӧд морт (быттьӧ шензьыштӧ). Ошкӧс?.. Ай да старик! (Первойяыслы.) Тэ кылан?.. (Микулай киысь кӧсйӧ босьтны ружйӧ). Таысь и пызйыштін кӧнкӧ... Вайлы жӧ...
Микулай (сетӧ зэлыда). Толькӧ тэ... виччысьӧмӧнджык... зарада.
Мӧд морт (видлалӧ). О, дзонь пушка!..
Перв. морт (зільӧ, мед Микулай бергӧдчас сылань). Черыд эм тэнад, дед?.. Ме эськӧ бедьтор кӧсйи сӧтыштны.
Микулай (чеччӧ). Кыдзи нӧ чер абу. Чер эм. (Аддзӧ, сетӧ. Сэк кості мӧдыс ружйӧысь перйӧ патрон, сюйӧ зептас.)
Перв. морт. Аттьӧ! (Мунӧ сцена сайӧ. Микулай пуксьӧ бӧр.)
Мӧд морт (ружйӧсӧ пуктӧ колода вылӧ). Добра!.. Таысь лыйӧм бӧрын, тӧдӧмысь, мӧдӧс он кор.
Микулай (дӧзмӧмӧн ӧвтыштӧ кинас). Сыысь и шогся, мый эз тайӧ ружйӧыс уськӧд.
Мӧд морт (быттьӧ шензьӧмӧн). Кыдзи эз тайӧ?..
Микулай (неокотапырысь). Тӧварыш менам лыйис... ӧні гортӧ лэччис вӧвла, ошсӧ лэччӧдны. Весиг со паськӧмсӧ татчӧ колис...
Мӧд морт. Со кыдз! Сійӧ нӧ коді ачыс?
Микулай. Колхозса счетовод миян...
Мӧд морт. Сергейыд! Но, зонмӧ! (Чеччӧ, видлалӧ сапӧгъяссӧ.)
Микулай (шензьыштӧ). Тэ и сійӧс тшӧтш тӧдан?
Мӧд морт. Омӧлика тӧдлі... Сапӧгъясыс сылӧн шогманаӧсь. (Аддзӧ ёртсӧ, сыысь гусьӧн сапӧгъяссӧ пуктӧ бӧр, вевттьыштӧ.)
Перв. морт (черсӧ пуктӧ колода сайӧ, матыстчӧ Микулай дінӧ). Удружитлы ещӧ пурттӧ.
Микулай (пуртӧссьыс перйӧ ош кыян пуртсӧ, сетӧ. Сёрнитӧ мӧдыскӧд). Сапӧгъясыдтӧ сылӧн?.. Выльӧсь на...
Перв. морт (чуймӧ). Сапӧгъяс? Кодлӧн, кутшӧм сапӧгъяс?
Мӧд морт. Тэнад пӧ сапӧгъясыд бурӧсь на...
Перв. морт (лэптыштлӧ резьдӧм подошваа сапӧг). О! Менам замечательнӧй сапӧгъяс!
Микулай (жалитӧмпырысь). Со жӧ ӧд мый керсьӧ вӧртіыд ветліг.
Мӧд морт. Выльӧс регыд сетасны... А тэ, Мукулай Афанасьевич, миянлы висьтав жӧ, кыті бурджык мунны сиктад.
Микулай. Муннытӧ?.. Эстӧні (индӧ шуйгалань) паралей прӧсек эм. Паралей прӧсекӧдыс мунанныд рытывлань — сюрас кӧреннӧй вӧр туй. Сэті мӧдӧдчанныд веськыдланьыс. Но сійӧ тіянӧс нуас мӧд сиктӧ. Сійӧ туйӧд колӧ мунны кыксё воськов, а сэсся кежны шуйгавылӧ паськыд кодь туйӧд; сэті мунанныд да воанныд ещӧ паськыдджык вылӧ, кусыньтанныд веськыдвылӧ, а сэсся кежанныд миртуй вылӧ. Миртуй дорас сулалӧ МТС... Тіянлы кытчӧ, сельпоӧ али универмагӧ?
Мӧд морт. Кыкнанас ковмас волыны. (Первойяыслы.) Пасйышт. Чертит. (Первойяыс заводитӧ гижны.)
Микулай. Ті, сідзкӧ, пӧпуттьӧ первой сельпоас и пыравлӧ. Эм веськыдджык туй. Миртуй вывсьыс кежанныд эмтээсскӧй механическӧй мастерскӧй дінті, горючӧй складъясыс мед кольӧны веськыдвылад... Но, а сэт сэсся он вош. Туй пӧлӧныс сулалӧны столбъяс.
Мӧд морт. Кутшӧм столбъяс? (Первойяыслы.) Тэ гиж...
Микулай. Электропроводъяс нюжӧдӧма.
Перв. морт (гижӧ). Кысянь?
Микулай. Тӧдӧмысь, комбинатсянь.
Перв. морт (гижӧ). Сідз, сідз...
Мӧд морт. Комбинат, колӧ чайтны, ассьыс уджсӧ ӧні паськӧдіс прамӧя... Кадыс военнӧй.
Перв. морт. И заказъясыс кӧнкӧ военнӧйӧсь.
Микулай (чуймыштӧ). Тайӧс, бур йӧз, висьтавны ог вермы... Кӧть ас йӧз, а ог вермы.
Перв. морт. Он тӧд, сідзкӧ...
Микулай (дӧзмыштӧ). Тӧда ли, ог ли, сійӧ менам делӧ, а висьтавны ог вермы. И туйяссӧ пӧ весиг висьтавны оз позь.
Перв. морт. Ас йӧзыслы?
Микулай. Ас йӧзлы позьӧ. А вот кодсюрӧыдлы... дзик тӧдтӧмъясыдлы... оз позь.
Мӧд морт (лапкыштӧ Микулайлы). Замечательнӧй старик тэ, Николай Афанасьевич... Ю вомӧн сунис кузя тэнӧ он вуджӧд. Тэ и удж вылад кӧнкӧ стахановец? (Сетӧ папирос.)
Микулай (босьтӧ папирос, Ӧзтӧ). Метӧ мый... Ӧні ӧд сэтшӧм кадыс лоис. Ставсӧ стахановецӧн позьӧ шуны, норматӧ ставыс перевыполняйтӧ...
Мӧд морт (первойяыслы). Ставсӧ чертитін, гижин?
Перв. морт (нырулас моз). Кытсюрӧ колӧ стӧчмӧдны.
Микулай. Ті, дерт, и узьны мӧданныд миян сиктын?
Мӧд морт. Ковмас, тыдалӧ. (Копыртчӧ первойя дінас, ас костаныс заводитӧны вензьыны.)
Микулай. Ме ордӧ и локтӧ. Керка менам слободнӧй. Пи вӧлі да армияӧ жӧ муніс. И ош яйӧн верда мыйта колӧ... (Аддзӧ — оз кывзыны, аслыс.) Пӧлинӧ ош зарадсӧ вежны колӧ. Капканъястӧ да пекляястӧ чукӧртіг он и тӧдлы, водзсьыд сьӧла жбыргас. (Чегӧ централка ружйӧсӧ и повзьӧ) Н-на... Ог эскы аслам синъяслы... Тайӧ нӧ мый?.. Кытчӧ лоис патроныс?.. Али мый... (видзӧдлӧ вензьысьяс вылӧ) уськӧдіс восьтывлігас?.. (Гораа). Тэ, тӧварыш?.. (Кыкнанныс видзӧдлӧны.) Нимтӧ ог тӧд-а... эсійӧыс... Ружйӧсӧ восьтіг патронсӧ, тыдалӧ, уськӧдӧмыд.
Мӧд морт (быттьӧкӧ шензьыштӧ). Кутшӧм патрон?
Микулай. Ош зарада... ружйӧас коді вӧлі.
Мӧд морт. Ах, патро-о-он?! Но сійӧс ми аддзам, а ог кӧ аддзӧ, мынтысям... Сійӧ пустяки. Тэ волы жӧ татчӧ... Ми венӧ воим. Тэ висьталін ӧти ног, а менам другӧй гижӧма мӧд ног.
Микулай (век аслыс). Кыдзкӧ оз эскыссьы... Патроныс вӧлі зэлыдкодь, ачыс усьны эз вермы (корсьышталӧ му вылысь)
Мӧд морт (муртса тӧдчыштӧ скӧрмӧм). Патрон сюрас... Туйсӧ стӧчмӧдам и мӧдам корсьны куимнанным.
Микулай (мыйкӧ думайтӧ, чужӧм вылас вежсьӧ). Делӧыс гашкӧ абу патронын...
Перв. морт (сюйсьӧ аслас гижӧдӧн). Дерт жӧ, сійӧ сулалӧ грӧшъяс... Тэ со мый мем висьтав: кодыр петам паралей вылас, колӧ мӧдӧдчыны асыввылас али рытыввылас?
Микулай (быттьӧ садьмӧ). Муннытӧ?.. Асыввылас.
Перв. морт (мӧдыслы). Ме тэныд шуи!.. Сідз!..
Микулай. Сюрас кӧреннӧй туй.
Перв. морт. Та-а-ак! Кӧреннӧй вӧр туй.
Микулай. Мӧдӧдчанныд шуйгаланьыс.
Перв. морт. Кыдзи шуйгаланьыс?
Мӧд морт (самоувереннӧя). Правильнӧ. Шуйгаланьыс. Гиж.
Микулай (сюсьмӧ кодь). Сійӧ туйӧд колӧ мунны туй крестасянінӧдзыс. Сэні ещӧ пӧжарнӧй столб эм.
Мӧд морт. Кутшӧм сэтшӧм пӧжарнӧй столб? Первойсьыс сійӧс тэ эн висьтав.
Микулай. Хм... (Мудера шпыньмунӧ.) Вӧрӧд ветлысьяс, а онӧ тӧдӧ пӧжарнӧй столб.
Перв. морт. Шуам, пӧжарнӧй столб... Та-а-ак! А сійӧ джуджыд?..
Микулай. Абу джуджыд ни абу ляпкыд... Шӧркодь.
Мӧд морт (видзӧдӧ Микулай чужӧмӧ). Гиж: «шӧркодь».
Микулай. Кежанныд веськыдвылӧ, а сэні нин...
Мӧд морт. Мый сэні?.. Ха-ха-ха... (Первойяыслы.) Истиннӧй патриот». Сійӧ, тыдалӧ, думайтӧ, мый ми йӧз мортъяс и кӧсйӧ веськӧдны лӧжнӧй туйӧд. Ошка, ошка таысь тэнӧ, Николай Афанасьевич.
Перв. морт (видзӧдӧ гижӧд вылӧ). Ӧні, кажитчӧ, ставыс лои лючки.
Мӧд морт. Дзик пыр ми корсьыштам патрон и мӧдӧдчам. (Зепсьыс перйӧ патрон да гусьӧн шыбытӧ му вылӧ.)
Микулай. Патрон корсьны оз сулав... Менам эм на мыйӧн зарадитны (кӧсйӧ зарадитны ружйӧ).
Мӧд морт (кутӧ ружйӧӧд). Тэ, тыдалӧ, повзин. А повзьӧм морт аслас вуджӧрысь полӧ... Ружйӧтӧ ме киӧ вай (мырддьӧ).
Микулай (скӧрмӧ). Тайӧ нӧ тэ мый?.. Челядьӧн менӧ лыддян?.. Эн вӧрзьӧд ружйӧсӧ!..
Перв. морт. Ай-ай-ай!.. Кутшӧм нӧ пытш тэнӧ курччис?
Мӧд морт (быттьӧ корсьӧ патрон). Татчӧ кӧ усис, сюрас...
Микулай. Мися ружйӧсӧ эн вӧрӧд.
Мӧд морт (копыртчӧ). Со, аддзан... патроныд сюри... Тайӧ?
Микулай (стрӧга). Но, тайӧ... А ружйӧсӧ вай.
Мӧд морт. Чудак морт тэ... Сулав, сулав... Тэнад киӧ ружйӧ ӧні сетны оз позь... (Ружйӧсӧ зарадитӧ.) Код тӧдас, тэ кутшӧм мортыс... Гашкӧ антисоветскӧй... МТС-лань да комбинатлань пӧшти тӧдтӧм йӧзлы эськӧ туй эн инды.
Микулай (шемӧсӧ воӧ). Тэ... Кыдзи лысьтан?.. (Скӧрмӧ) Менӧ... Да тэ тӧдан он, мый верма ме вӧчны тіянкӧд... (кватитӧ пуртӧссӧ, пуртыс абу). Пуртыс... (Первойялы.) Кытчӧ воштін пуртсӧ? Дзебинныд?.. (Корсьӧ черсӧ.) И черӧс дзебинныд?.. (Шӧйӧвошӧ).
Мӧд морт (мудера сералӧ). Тэнад ӧні аслад киыд лишнӧй... Вай, неуна бурасьышт да мӧдӧдчам миянкӧд.
Перв. морт. Сійӧ, тыдалӧ, омӧля гӧгӧрвоис, висьтала... Ми кӧсъям тэнӧ лэччӧдны сиктӧдзыд, прӧверитны, коді тэ ачыд эм. Попуттьӧ и туйсӧ миянлы индан.
Мӧд морт. Дзик вернӧ. Асьсӧ кӧ оз лыддьы мыжаӧн, кывшутӧг лэччас, а мыжа кӧ да оз кӧсйы мунны миянкӧд, лэччӧдам мырдысьӧн.
Микулай (дзикӧдз шӧйӧвошӧ). Тайӧ нӧ вӧт али вемӧс?..
Мӧд морт. Вӧтасьлӧны сӧмын узигӧн... Давай мӧдӧдчам, восьлав... (Микулай пыксьӧ). Мися, восьлав (ырыштчӧ), а то...
Микулай. Энлӧ... Ті йӧйминныд... Регыд татчӧ воасны миян йӧз... Ставсӧ висьталасны, коді ме эм... Али ті кодъяс?..
Перв. морт (тойыштӧ). Тэныд шуӧны...
Мӧд морт (сетӧ ружйӧсӧ первойяыс лы). Босьт и ну. Ме вӧтӧда.
Первойяыс шуйгаланьыс нуӧдӧ Микулайӧс. Мӧдыс гӧгӧрпӧв видзӧдлӧ, уськӧдчӧ Сергей кӧлуй дінӧ, кватитӧ Сергейлысь сапӧгъяссӧ да тэрмасьӧмӧн заводитӧ пӧрччысьны-кӧмасьны, сэк кості сёрнитӧ аслыс.
Замечательнӧй сапӧгъяс... И старикыс сюрис зэв варов... Пӧрысь выжывыд чайтӧ, мый ми сійӧс збыльысь лэччӧдам сиктӧдз да сдайтам милициялы. Сійӧ и думыштнысӧ оз сяммы, мый олӧ медбӧръя часъяс нин... Миянлы главнӧ кыдзкӧ писькӧдчыны тайӧ помтӧм вӧрсьыс... А сэні варовджык йӧз на сюрасны, мый миянлы колӧ — ставсӧ висьталасны. Мед сӧмын кӧин гӧнным эз тыдав да гӧлӧсъясным вӧліны балялӧн кодьӧсь... Ха-ха-ха... Мудера шуӧма... Миянлы став средствоыс бур... (Кылӧ шутьӧктӧм шы.) Мый чӧртсӧ сійӧ шутлялӧ, мыйла водзӧ оз мун... (Сувтӧ, видзӧдлӧ сапӧгъяс вылас, нерӧ ёртсӧ.) «О! Менам замечательнӧй сапӧгъяс!» Конкурент... Удитам на, унатор на удитам «аддзыны»... (Шутьӧктӧм шы кылӧ сцена мӧдарсянь нин гораа.) Ак, бес, сійӧ, тыдалӧ, збыльысь гӧгӧрвоис, мый ме тані... (Ассьыс сапӧг туйяссӧ шыбытӧ лабаз сайӧ, котӧртӧ. Кылӧ матыстчысь гӧлӧс шы: «Давай, давай, пуяс костӧдыс эн чукльӧдлы». Бара гораа шутьӧктӧм, а сэсся лабаз мышсянь петкӧдчӧ Микулай, сійӧс конвоируйтӧ первой морт. Микулай аддзӧ шыбытӧм сапӧгъяс, но оз копыртчы.)
Перв. морт (аддзӧ жӧ). Сапӧгъяс?.. (Ӧтисӧ босьтӧ киас.) Менам ёртлӧн?.. (Повзьӧ. Горӧдӧ Микулайлы.) Киястӧ лэпты!.. (Микулай лэптӧ кияссӧ) Лыя сволочӧс!.. Тайӧ сапӧгыс менам ёртлӧн, а ачыс некӧн нин абу... Тэнад тані эмӧсь гуся йӧз?.. (Тӧдчӧ, ёна повзьӧма.) Киястӧ лэпты!.. (Микулай шӧйӧвошӧма жӧ. Сэк кості шуйгавывсянь петкӧдчӧ мӧд мортыс, киас револьвер. Первойяыс повзьӧмысла горӧдӧ сылы). Киястӧ лэпты!..
Мӧд морт (горӧдӧ). Йӧймин!..
Перв. морт (бӧбъялӧмӧн). Тэ... тэ ловъя?..
Мӧд морт (матыстчӧ первойя дінас, стрӧга). Мыйла татчӧ бӧр локтінныд?..
Перв. морт (бӧбъялӧ). Да... локтім. Пыр веськыда мунім — и локтім... (му вылысь лэптӧ сапӧгъяс), но тайӧ, тайӧ мыйла тані?..
Мӧд морт (первойяыслы кучкӧ киас, сапӧгъяс усьӧны; Микулайлы) Мыйла бӧр локтін? (Микулай нинӧм оз шыав. Сійӧ первой видзӧдлӧ Сергей сапӧгъяс вылӧ, сэсся енэжлань, — тӧдвылас усьӧ самолёт лэбалӧм.) Бӧрйы ӧтисӧ: либӧ тэ миянӧс петкӧдан туй вылӧ, либӧ тэныд пом... Тэ он кӧсйы сёрнитны?..
Микулай (мыйкӧ решитӧ). Мыйла ог сёрнит... Ме ӧд первойсӧ эг сёрнит сы вӧсна, мый эг тӧд, кодъяс ті.
Мӧд морт (чургӧдӧ револьверсӧ, мӧдыс — ружйӧсӧ). Ӧдйӧджык думайт.
Микулай. Но ладнӧ, менам кыв — закон: ме ни кувны ог кӧсйы, ни татысь тіянӧс нуны ог кутчысь!
Мӧд морт. Огӧ! Старикыс тэ мудер! А ноко, мӧдӧдчам!..
Микулай Мунны ме верма... Но нуны тась. тіянӧс оз позь. (Мӧдӧдчӧ смелӧя.)
Мӧд морт (первойяыслы). Мӧдас чукльӧдлыны — лый. (Сцена куш. Здук мында лӧнь. Котӧрӧн пырӧ Сергей, пӧсялӧма. Сійӧ кӧмтӧм на, кышантӧм, ружйӧа. Тӧдчӧ — мыйкӧ лоӧма.)
Сергей (аслысмоз). Лӧвушкасӧ век абу чукӧртӧма... Кӧні мый сійӧ вӧчӧ? (Кӧсйӧ пасьтасьны, кӧмасьны.) Энлы. А сапӧгъясыс?.. Кытӧнӧсь нӧ сапӧгъясыс?.. И кӧлуйсӧ вӧрӧдӧмаӧсь... (Видзӧдӧ гӧгӧрпӧв, аддзӧ важ сапӧгъяс, лэптыштлӧ.) Сідзкӧ найӧ тані вӧлӧмаӧсь нин?.. Ок, Микулай, Микулай... Мый бара тэкӧд найӧ вӧчисны-а... Гадинаяс... Колӧ котӧртны истребительнӧй батальонлы паныд, висьтавны налы та йылысь... Проклятӧй фашистскӧй гадинаяс. (Кӧсйӧ котӧртны. Ио сэк кості кӧнкӧ матын кодкӧ лёкысь горӧдӧ.) Найӧ танӧсь на... Мый вӧчны мем?.. Мед сӧмын не торкны делӧсӧ... (Кодкӧ горзӧ ёнджыка, кылӧны торъя горӧдлӧмъяс.) Гӧлӧсыс абу Микулайлӧн. Сэні абу ӧтнас... И кажитчӧ... воӧны татчӧ. (Первойяыс век сэн, кылӧ — лёкысь горзӧ, а кыкӧныс матыстчӧны лабаз дінӧ. Сергей шуалӧ аслыс.) Спокойнӧ, Серёжа, спокойнӧ... трус моз эн повзьы... кӧч моз эн дзебсьы... (Ачыс кытсюрӧ лӧсьӧдалыштӧ да видзӧдавлӧ, кытчӧ бурджык дзебсьыны.) А кыйӧдчы кань моз да, ковмас кӧ, уськӧдчы ош моз... (Дзебсьӧ пуяс сайӧ. Стрӧг сёрни шы матыстчӧ.)
Мӧд морт (сцена сайын на). Тэ менӧ мӧдарӧ нуан?..
Микулай (петкӧдчӧ, сы бӧрысь — мӧд морт, киас револьвер). Нэм олі — эг пӧръясьлы... Ми лабаз дінӧ нин воим.
Мӧд морт (лёкысь). Ӧдйӧджык вӧр!.. (Сергей сійӧс кутӧ прицел улын.)
Микулай (спокойнӧя). Тэ, мися, ме вылӧ эн горзы. Ме ассьым нэм олі нин и кулӧмысь ог пов... Тэнсьыд другтӧ верма и не мездыны капканысь.
Мӧд морт (рамджыка). Но ӧд сылӧн кокыс вермас дзикӧдз жугавны.
Микулай (нарошнӧ ньӧжйӧ, спокойнӧя). Жугавны кӧ, первой кучкӧмас сійӧ сылӧн и жугаліс, а ӧні оз нин... (Перв. морт кылӧ горзӧ.)
Мӧд морт. Лыя...
Микулай (синнас корсьышталӧ ассьыс ош кыян шысӧ.) Кольӧм во тайӧ жӧ капканас ош вӧлі сюрӧма, куим лун оліс сэн да ни ӧти лы эз вӧв жугӧдӧма.
Мӧд морт (ку пиас оз тӧр, но вӧчны нинӧм оз вермы). Тэ таысь кывкутан... Тэ нарошнӧ нуин миянӧс сэт, мед ми сюрим ош капканас.
Микулай. Ёнасӧ эн чеччав... Сет думыштны, кытчӧ ме пукті капкан восьтан ключсӧ...
Мӧд морт. Тэ шуин татысь... Сета ӧти минута.
Микулай (быттьӧ мыйкӧ корсьӧ, думайтӧ). Сійӧ меным вывті этша... Ме весиг эг на вермы вежӧртны — ачым ме кытчӧкӧ пукті ключсӧ али сійӧс пуктіс менам тӧварыш — Сергей. Ковмас, тыдалӧ, виччысьлыны найӧс.
Мӧд морт. Колис ӧти минута... Тэ ылӧдчан.
Микулай. Но и морт... Некутшӧм терпенье тэнад абу... А ӧд первойсӧ дзик ас йӧзӧн ме тіянӧс чайті. И лэччан туйтӧ висьталі и узьтӧдны кӧсйи.
Мӧд морт. Колис минута джын...
Микулай. Ме вежӧрті. Ключсӧ Сергей дзебис тайӧ колода улӧ, пыр аддза. (Заводитӧ корсьны бокъяссяньыс, сэсся кӧсйӧ лэптыштлыны колодасӧ.) Сійӧ мортыс ён да ключсӧ, тыдалӧ, пуктӧма колодасӧ лэптыштлӧмӧн. (Мырсьӧ лэптыны, оз вермы.) Аттӧ, сьӧкыд висьӧм... Том дырйи кӧ, пельпом вылын нуантор, а ӧні и вӧрзьӧдны ог вермы... (Мӧд морт зептас сюйӧ револьверсӧ, кутчысьӧ колода дінӧ.) Вот, вот, неуна вӧрзьыштіс нин... Энлы, ме уліас мыйкӧ пуктышта... Тэ кутыштлы, мед оз быгыльтчы бӧр. (Микулай лэдзчысьӧ колода дінысь, кватитӧ матын пу дінын сулалысь шысӧ да кӧсйӧ зургыны копыртчӧм мортлы. Но сэк кості Сергей гымыштӧ-лыйӧ, и диверсант усьӧ. Микулай быттьӧ кынмӧ места вылас лэптӧм шынас. Сергей чеччӧ куйланінысь, шпыннялӧ. Микулай кисьыс шыбытӧ шысӧ.) Тьфу тэ, ӧкаяннӧй!.. Сергей!.. Тэ нӧ мый керин?
Сергей (повзис кодь). А мый?.. Эз ков лыйны?.. Тайӧ ӧд парашютистъяс, диверсантъяс... Помнитан, самолётыд лэбаліс... Аддзылӧмаӧсь чеччыштӧмсӧ... Тайӧ вӧръясӧ дзонь истребительнӧй батальон локтӧ...
Микулай. Тэ менӧ рӧзӧритін.
Сергей. Найӧ мый, сьӧм кӧсйисны сетны?
Микулай. Тэ абу честнӧй морт... Тэ ӧти луннас мырддин менам ки улысь кык зверьӧс... Менсьым, нэмӧвӧйся охотниклысь.
Сергей (нимкодьысь). Со мый йылысь тэ... А ме чайті... Но и Микулай Афанасьевич тэ... Ме ӧд чайті мӧдтор. (Горӧдӧ паралейлань). Эй! Татчӧ локтӧй! Найӧ вӧліны матынӧсь нин. Меным паныд сюрлісны... Эй! Татчӧ локтӧй!..
Кылісны ылісянь горӧдӧмъяс.
Микулай. Тайӧ ӧд абу ӧтнас...
Сергей. Ме ставсӧ нин тӧда... Локтасны йӧз, и ми ӧтвыв ставӧн мӧдӧдчам кыйны ош капкантӧ...
Микулай (горӧдӧ йӧзлы). Охо-хо-хо-хо-о-о!.. Татчӧ локтӧй!.. Татчӧ!..
Воча гӧлӧсъяс гораджыкӧсь нин.
Тэ, Сергей, унатор на он тӧд, ой, унатор... А ме висьтала, ставсӧ висьтала, кутшӧм ыджыд мыж ме вӧчлі аслам Рӧдина водзын. Врагъяслы ме болтайтлі ставсӧ, мый тӧді. Чайті найӧс ас йӧзӧн...
Сергей. Ӧдйӧджык локтӧй!..
Микулай. Охо-хо-хо-хо-о-о! Татчӧ!.. Татчӧ!
Кылӧ массалӧн гӧлӧс.
Занавес.
{Вл. Латкин @ Пӧщада оз ло! @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 50.}
ПӦЩАДА ОЗ ЛО!
Вл. Латкин
Арийскӧй кӧин шӧйтӧ мирын
Гырд-гудыр синма, дурмӧм, тшыг.
Европа сылы мынтіс вирӧн,
Но пыкис туй сӧветскӧй штык.
Мед кырныш вомдоръяссӧ нюлӧ
Кыдз дурмӧм пон, кыдз кӧин тшыг.
Быд шагын враглы лоӧ пуля,
Быд шагын враглы лоӧ штык.
Дзик татшӧм вӧлі колян кадӧ:
Деникин гӧгӧр талис лым...
Юденич кыссис Ленинградӧ...
И Врангель «кӧсйис» босьтны Крым.
Роч муыс «кажитчӧма» налы,
Ми ставлы сетім кӧин пай.
Ми вӧчим сідз, мед шуштӧм вуджӧр
Дзик некор гуясысь эз кай.
Арийскӧй кӧин шӧйтӧ мирын —
Став йӧзӧн ёрӧм, шуштӧм, тшыг.
Но сійӧ регыд пӧтас вирӧн...
Лэчыд, ён сӧветскӧй штык.
Сӧветскӧй рӧдина зэв вына.
Боец! Пӧщада дзик эн сет,
Став вужнас гадинаӧс берт!
Мед подлӧй берлинскӧй зверинец
Эз пежӧд мулысь югыд эрд.
{Яков Рочев @ И «фюрер» оз коль пайтӧг @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 51.}
И «ФЮРЕР» ОЗ КОЛЬ ПАЙТӦГ
Як. Рочев
«Быд воськов верст сэн лоӧ тіян;
Здук-мӧд — Россия дзоньнас миян...
А сэн — юр копыртӧ Москва!..
И му, и овмӧс, вӧр и ва...
Кӧрт крест быд мортлы фюрер мыччас;
Оз олӧм, рай небеснӧй пуксяс!» —
Тадз карзіс-сьыліс рака-Геббельс,
Кор роч вир юны ыстіс йӧзӧс.
А мый? Збыль, вичмӧ паськыд му:
Быд сё сыв вылын мылькъя гу;
И крест быд сё морт вылӧ вичмӧ,
Дай абу мисьтӧминик кӧртысь,
А эзысь килля еджыд кыддзысь,
О, йӧзыд миян вывті лышкыд!
И сылӧн лыдтӧм-щӧттӧм кыддзыд:
Дзик быд фашистлы вичмас крест,
Дай «фюрер» пайтӧг оз коль, дерт!
{Яков Рочев @ Москва, тэ рӧдиналӧн сьӧлӧм! @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 52.}
МОСКВА, ТЭ РӦДИНАЛӦН СЬӦЛӦМ!
Як. Рочев
Помтӧм паськыд, о паськыд му шар,
Лыдтӧм сы вылын олӧ и йӧзыс,
Уна эм мича сикт, гырысь кар,
Но тэ кодьсӧ не аддзыны мӧдӧс.
Рытыввылын удж мыркйысь ли раб,
Асыввылын шуд корсьысь китаец —
Ставныс тэланьӧ кыссьыны рад:
Вӧльнӧй воздухыд ыштӧдӧ найӧс.
Рӧднӧй мулӧн дзик быд патриот,
Муса кар, помтӧг радейтӧ тэнӧ;
Быд морт лыддьӧ, мый тэ — сылӧн горт,
И та кузя, дерт, найӧс не венны:
Быд якут, коми, роч — эм москвич;
Налӧн гений сэн уджавліс — Ленин!
Сэн лун-вой ки оз личӧдлы сутш —
Став народ вӧсна тӧждысьӧ Сталин!
Сылы ӧткодьӧсь еджыд йӧз, сьӧд —
Низшӧй расаяс абуӧсь сылӧн, —
Сысянь ӧтдортӧм некод оз тӧд,
Мед кӧть сёрнитӧ кутшӧм сэн кылӧн.
Гордӧй кар, шуда вольностьлӧн центр,
Рӧднӧй мулӧн тэ мелі мам сьӧлӧм,
Талун тэн, муса кар, талун тэн
Грознӧй часӧ ми вручитам олӧм.
Тэнад вылӧ кӧ лэптісны ки, —
Бӧръя вир войтӧдз тышкасьны мӧдам;
Славнӧй кар, тэнад честь кузя ми
Пеж бандитъясӧс вираныс пӧдтам!
{Яков Рочев @ Быд вир войтысь кык войт водзӧс @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 53.}
БЫД ВИР ВОЙТЫСЬ КЫК ВОЙТ ВОДЗӦС
Як. Рочев
Сиктсӧветдор паськыд дворӧ
Кежис пӧрысь пӧчӧ;
Муртса сувтліс кильчӧ дорӧ,
Кок чышкис и водзӧ...
Пырис, сувтіс порог дінас,
Копыртыштліс юрсӧ;
Вывсьыс надзӧн пӧрысь кинас
Весалыштіс лымсӧ.
Юралысьӧс шемӧс босьтіс:
«Тайӧ нӧ мый водзӧ?»
Чеччис, пӧчлы паныд локтіс:
«Прӧйдит, гӧстя, водзӧ...
Кымын вояс нин ме тані...
Кокпом на эн вӧчлы.
Локыв, шонтысь, кӧдзыд ӧні,
Кепысь-пасьтӧ чӧвтлы».
«Аттьӧ, бобӧ, аттьӧ, дона, —
Пуктад прамӧй мортӧ;
Сӧмын регыд бӧр ме муна:
Тэрмася кодь гортӧ».
«Но-нӧ, пуксьы... Кутшӧм ногӧн
Талун татчӧ сюрин?»
«Ӧти дзёляниккодь могӧн
Пырмунігмоз пыри.
Кӧнкӧ пӧ тан армиялы
Чукӧртӧны паськӧм;
Менам эськӧ сэтчӧ сдайтны
Шоныд пасьтор дасьтӧм.
Кысь ӧд уна буртор мисянь
(Ичӧт пӧрысь пайыд),
А век жӧ тӧждысьыштны, мися...
Туяс кӧ, со вайи»...
Пызан вылӧ пӧчӧ пуктіс
Чулки, шоныд кепысь,
Кепысь пиысь мыйкӧ босьтіс,
Юралысьлы сетіс:
«Тані менам зарни лапи 1, —
Синмӧс моз век видзи;
Мамлы сетлӧм аслас мати,
Сійӧ — меным сідзи.
Видзи, мися, коркӧ ковмас,
Гашкӧ, сьӧд лун кежлӧ.
Ӧні, бобӧ, буретш слӧймис,
Медым сӧтны пежлы.
Немецъясыд менсьым пиӧс
Ньылыштісны важӧн.
Дойыс прӧйдитліс нин сійӧ,
Олім шудӧн, гажӧн.
Падьвыв кӧин ӧні бара
Лэптіс вирӧсь лапа.
Мед жӧ содтӧ лишнӧй пуля
Менам зарни лапи!»
Юралысьлӧн сьӧлӧм вӧрзис,
Кутіс пӧрысь пӧчӧс:
«Вернӧ, тьӧтка! Быд вир войтысь
Босьтам кык войт водзӧс!»
1 Лапи — исерга (Изьва ногӧн).
{Сергей Морозов @ Варшаваын @ пьеса @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 54-56.}
ВАРШАВАЫН
Газетнӧй материалъяс под вылын
Сергей Морозов
УЧАСТВУЙТӦНЫ:
1. Арон Полянский — еврей, ар 60.
2. Лев — сылӧн внук, ар 13.
3. Немецкӧй офицер.
4. Немецкӧй салдат.
Действие мунӧ Варшава кар предместьеын, ӧти улича вылын. Занавес воссьӧм бӧрын тротуар кузя прӧйдитӧны ӧтарӧ да мӧдарӧ кымынкӧ морт, а сэсся петӧны сцена вылӧ кияснас кутчысьӧмӧн Арон Полянский да Лев.
Лев. Дедӧ, вай, ӧдйӧнджык тувччав; тадзтӧ ми гортад огӧ и волӧ. Дай кынӧмӧй менам зэв ёна сюмалӧ.
Арон Полянский. Лёвушка, ме сэсся ог вермы, лигышмуні — кокъясӧй водзӧсӧ оз тувччавны (пуксьӧ). Ме чужи, быдми, олі дай пӧрысьми Варшава кар дорын, аслам нэмын эг ӧти сюрс гоз сапӧг да ботинкияс вур, но татшӧмасӧ, кажитчӧ, некор на эг мудзлы. Вот эськӧ неуна узьыштны (заводитлӧ пӧрӧдчыны).
Лев. Дедӧ, мый тэ лоин? Вай, сувт, мунам... Ме тэнӧ ӧтнадтӧ татчӧ ог коль. Гортын кӧнкӧ мама виччысьӧ, колӧкӧ ещӧ сёйны мыйкӧ лӧсьӧдіс. Дедӧ, сувт, мунам.
Арон Полянский. Ӧбиднӧ, Лёвушка...
Лев. Мыйысь, дедӧ?
Арон Полянский. Кӧсйи тэнӧ, муса внукӧй, вердыштны, но эз удайтчы.
Лев. Дедӧ, мыйла нӧ тэнад ӧчередыд воис да ӧшиньсӧ друг тупкисны?
Арон Полянский. Ӧбӧд сеталысьыс шуис, миян пӧ столӧвӧй абу еврейяслы. И тадз миянлы шуӧны быдлаын... Немецъяс водзын, внукӧ, миян мыжыс сыын, мый ми еврейяс. Но да, быдман — ачыд ставсӧ гӧгӧрвоан.
Лев. Дедӧ, а мыйла дядя Моисейӧс немецъяс виисны?
Арон Полянский. Лёвушка, ме тэд шуи — эн юась тэ менсьым татшӧм торъяс. Быдман — ачыд ставсӧ гӧгӧрвоан.
Лев. Дядя Моисей коммунистӧн вӧлӧма?
Арон Полянский. Лёвушка, татшӧм торъяс тэд тӧдны зэв на водз. Быдман — ачыд ставсӧ кутан тӧдны. Вай, отсышт меным. Сувтам, мӧдӧдчам.
Лев отсалӧ сувтны. Сэк кості локтӧны немецкӧй офицер да салдат, кодлӧн киас фотоаппарат.
Офицер. Мм... морда, мыйла эн босьт картузтӧ да чолӧмав менӧ? Али тэ ногӧн ми абу кӧзяинъяс Варшаваын?
Арон Полянский. Тэ прав, господин офицер (босьтӧ картузсӧ). Ми абу кӧзяинъяс асланым странаын.
Офицер. Ланьт, скӧт! (Салдатлы.) Лӧсьӧдчы! (Матыстчӧ Арон Полянский дінӧ. Лев повзьӧмӧн кутчысьӧ дедыс пальто пӧлаӧ.) Тэ тӧдан он, проклятӧй старик, мыйла Варшаваын воздухыс сисьмысь шой дука?
Арон Полянский. Гашкӧ, тэныд, господин офицер, мыйкӧ и кылӧ, а ме личнӧ некутшӧм сэтшӧм лёк дук Варшава предместьеысь ог кыв.
Офицер. Ах, мудер руч, тэ век асланьыд сьылан. Ме шуа — быдлаын, кӧні эмӧсь еврейяс, воздух лёк дук кӧра. А татысь петӧ вывод яснӧй. Тэ ӧні гӧгӧрвоин, стерво?
Арон Полянский. Да, да. Кыдз нӧ не гӧгӧрвоны, господин офицер. Колӧ лоны пӧрысь выжывӧн либӧ синтӧмӧн, медым не гӧгӧрвоны да не аддзыны тіянлысь правдатӧ...
Офицер. Но, тырмас философствуйтныд. Миян фюрер оз радейт лишнӧй больгӧм. Кучкы мем пель бокӧ.
Арон Полянский. Мый, господин офицер?..
Офицер. Али тэ пельтӧм, пӧрысь выжыв? Кучкы меным пель бокӧ. Яснӧ?
Арон Полянский. Господин офицер, ме збыльысь нинӧм ог гӧгӧрво. Ме абу разбойник ни хулиган и ас нэмын некод вылӧ на киӧс эг кыпӧдлыв.
Офицер (кыскӧ кобураысь браунинг). Менам кадыс зэв этша. Лыддя куимӧдз. Он исполнит приказаниеӧс — асьтӧ мыжав. (Лев ёна горӧдӧ да мыйвынсьыс кутчысьӧ дедыс бердӧ.)
Арон Полянский. Господин офицер, ме пӧрысь нин, ме ачым кула, эн издевайтчы ме вылын. Ті виид нылӧс, пиӧс, зятьӧс, пӧрысь гӧтырӧс и век на ӧмӧй тайӧ этша тіянлы...
Офицер. Ӧти... (Ворсӧ браунингнас.)
Лев. Дедӧ, кучкы, кучкы, а он кӧ, — лыяс... Ӧдйӧ кучкы...
Офицер. Кык... (Арон Полянский ырыштчӧ, сійӧ здукнас салдат фотографируйтӧ.)
Арон Полянский (кучкигмоз). На, пон!
Офицер. Ах, сідзи тэ, сволочь! Тэ лысьтін кыпӧдны ассьыд пеж китӧ арийскӧй вира немецкӧй офицер вылӧ! На, тэныд гӧснеч... (лыйӧ кыкысь-куимысь Арон Полянскийлы. Сійӧ усьӧ. Лев уськӧдчӧ дедыс вылӧ горӧдӧмӧн).
Лев. Дедӧ, дедӧ!.. (бӧрддзӧ, немецкӧй офицер лыйӧ тшӧтш и Лёваӧс).
Офицер. Тэ удитін снимайтныс моментсӧ? (Чужйӧ Арон Полянскийлысь шойсӧ).
Салдат. Снимайті, господин офицер.
Офицер. Аски газетъясын петас свежӧй снимок, а улас лоас гижӧд: «Еврей покушайтчӧ немецкӧй офицер вылӧ”. Шабаш! Ми тӧдам, кодъяс ми! Господинъяс став светас. Ми весалам воздух миянлы ковтӧм дукысь. Весалам со тадз (индӧ шойяс вылӧ. Пырӧны сцена вылӧ куим вооружённӧй партизан. Ӧти кватитӧ мышсяньыс салдатӧс, а мӧд кыкыс матыстчӧны офицер ордӧ да горӧдӧны: «Руки вверх!» Офицер кисьыс уськӧдӧ браунингсӧ).
Перв. партизан. Разрешит познакомитчыны, господин оккупант. Ми лоам польскӧй партизанъяс. Миян кад зэв этша, но босьтны водзӧс миян батьяс, гӧтыръяс да челядь вирысь кутам эштыны век. Мый ланьтін, лёк зверь? Со тэнад жертваясыд пӧсьӧсь на (лыйӧ кымыныськӧ офицерлы, сійӧ усьӧ).
Мӧд партизан (салдатлысь босьтӧ фотоаппаратсӧ). Тэнад удж помасис. Тэӧн фотографируйтӧм снимоктӧ мӧдам кранитны, кыдзи тіян злодеяние йылысь сьӧд паметь. Асланым подпольнӧй газетӧ ми снимитам выльӧс. (Сэк кості первой морт лыйӧ салдатлы, а мӧдыс фотографируйтӧ.)
Занавес.
{З. Старцев @ Квайт воинлӧн бать @ очерк @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 57-59.}
КВАЙТ ВОИНЛӦН БАТЬ
3. Старцев
Ми пукалам ляпкыдик пызан дорын, ӧтар-мӧдар помас, сӧмын кыкӧн. Кӧзяин, коді, тыдалӧ, гӧстьясӧс ёна радейтӧ, вештыштіс меланьӧ мужичӧй киясӧн гӧтӧвитӧм ӧбед.
— Сёйышт, видлы менсьым страпнясӧ! — вӧзйис меным, кыдзи важ тӧдсалы нин. Сёям тэрмасьтӧг. Менам собеседник — Василий Михайлович Анисимов — тэрмасьтӧг висьталӧ аслас ӧтка олӧм йылысь.
— Тадзи со и ола ӧтнам. Пуа, пӧжала, чышка, идрала. Сӧмын джоджъяс мыськыны да бельё пеславны волывлӧны соседкаяс.
Василий Анисимов — квайт воинлӧн бать. Сылӧн быдтасъяс служитӧны ӧні и авиацияын, и флотын, и артиллерияын, и пехотаын, и санитарнӧй частьын. Ставныс найӧ героическӧй Краснӧй Армияын мужественнӧя дорйӧны великӧй социалистическӧй Рӧдиналысь честь, свобода да независимость.
Вӧвлі кад, кор Василий Михайлович керкаын эз лӧньлыв томйӧзлӧн гажа серам да сьылӧм. Ӧдйӧ тӧвзисны вояс, и батьлӧн шоныд борд улысь лэбзисны став быдтасъясыс.
Но сьылӧм коли. Со и ӧні дзор тоша старик вомгорулас нюжӧдӧ ме дырйи важ салдатскӧй песнялысь нор мелодия.
— Тадзи сьывлывлӧма важ салдат, коді царскӧй казармаын овлӧма 25 во сайӧ, — висьталӧ старик.
Василий Михайлович радейтӧ сьывны. Сійӧ тайӧ воясӧ на котыртӧма Нювчимын хоровӧй кружок. Став участникъяс — дзор юрсиа старикъяс. Анисимов — кружокын руководитель.
Тайӧ — бать йылысь, а ӧні бергӧдчам челядь дінас.
Василий Михайловичлӧн медся ыджыд пиыс — Владимир Васильевич — славнӧй сталинскӧй авиацияса лётчик. Армияын сійӧ кӧкъямыс во нин. Звание серти — капитан. Лётнӧй делӧ кузя опытнӧй инструктор, сійӧ велӧдіс нин уна сё смелӧй соколӧс.
«Великӧй честь уси ме вылӧ — велӧдны лётчикъясӧс», — гижӧ сійӧ батьыслы аслас письмӧын. Письмӧлӧн быд строчка йиджтысьӧма ассьыс профессия страстнӧя радейтӧмӧн.
Военно-Морскӧй Флотын Анисимовъяс славнӧй семьяысь морскӧй авиацияса старшӧй лейтенант Борис Васильевич. Краснознамённӧй Балтикаын сійӧ дорйӧ Ленин кар — Великӧй Октябрьскӧй революциялысь колыбель.
Анисимовлӧн коймӧд пи — Африкан Васильевич — служитӧ пехотаын старшинаӧн. Краснӧй Армияӧ сійӧ муніс великӧй отечественнӧй война луньясӧ нин.
Нэм чӧж кежлӧ Краснӧй Армиякӧд йитіс ассьыс олӧм и Герман Васильевич Анисимов, Василий Михайловичлӧн нёльӧд пи. Сійӧ ӧні — артиллерияса старшӧй лейтенант. Кыдзи и ыджыдджык вокъясыс, сійӧ став вынъяс сетӧ шуда Рӧдиналӧн благо вылӧ.
Вокъяс пӧвсысь медся том — Адольф Васильевич. Сійӧ муніс армияӧ война заводитчӧм бӧрын недыр мысти. Ӧні велӧдчӧ лейтенантъясӧс гӧтӧвитан школаын.
И, медбӧрын, Василий Михайловичлӧн ныв — фельдшерица Люба Васильевна. Фельдшерско-акушерскӧй школа помалӧм бӧрын сійӧ уджаліс Мыртыюын, Шошкаын, Нювчимын. А ӧні обслуживайтӧ раненӧйясӧс фронт да тылӧвӧй госпитальяс костын ветлӧдлысь санитарнӧй поездъясын.
Кымын мелі кыв ыстӧ сійӧ аслас батьлы письмӧясын. Лыддян найӧс да торъя нин бура гӧгӧрвоан семьяса членъяс костысь не сӧмын родственнӧй, но и общественнӧй дружба, политическӧй взглядъяслысь единство. Рӧдиналы безграничнӧй преданность, помтӧм сӧветскӧй патриотизм веськӧдлӧны тайӧ семьяса членъяс став чувствоӧн.
Военнӧй служба лои призваниеӧн Анисимовъяслӧн семьяын. Гырысьджык вокъяс бӧрся вӧтчӧмӧн, кадровӧй составӧ кольччасны, тыдалӧ, ставныс. Тані, тӧдӧмысь, тыдовтчӧ батьлӧн влияние.
— Кор ставныс на вӧліны ме дінын, — висьталӧ Василий Михайлович, — унаысь семья пытшкын пансьывлісны военнӧй служба йылысь сёрнияс. Менам челядь ыджыд вниманиеӧн кывзывлісны быд кыв.
А Василий Михайловичлӧн эм мый йылысь висьтавны челядьыслы. Аслас пельпомъяс сайын сылӧн озыр военнӧй опыт.
Кык воысь дыр Василий Михайлович нӧйтліс немецкӧй захватчикъясӧс империалистическӧй война фронтъяс вылын. Тайӧ кадся событиеяссӧ казьтылігӧн Василий Михайлович нимкодьпырысь висьталӧ сы йылысь, кыдзи русскӧй армия сэки нин вӧчавліс немецъяслы сокрушительнӧй ударъяс.
— А ӧні, — шуӧ сійӧ, — фашистскӧй оккупантъясӧс колӧ дзикӧдз разгромитны, талявны! Талявны сідзикӧн, медым сэсся некор нин юръяссӧ эз вермыны лэптыны!
Империалистическӧй войнадырся фронтъяс йылысь висьтавлігӧн Василий Михайлович быттьӧкӧ томмӧ.
— Веськавлі, — шуӧ сійӧ, — быдсяма переплётӧ, а коли дзоньвидзаӧн. Шуда на, тыдалӧ, ме!
Но тайӧн оз на помась Анисимовлӧн военнӧй деятельность. Том Сӧветскӧй республика вылӧ бара уськӧдчисны йӧз добра вылӧ горш интервентъяс. Пытшкӧсса контрреволюция отсӧгӧн найӧ кӧсйисны вир пытшкӧ пӧдтыны рабочӧйяслысь да крестьяналысь социалистическӧй государство.
Белӧй бандитъяслӧн торъя отрядъяс локтісны я Кокаӧ. Крестӧн да мечӧн найӧ лӧсьӧдісны важ эксплоататорскӧй стройдырся пӧрадокъяс, немжалиттӧг пытайтісны Сӧветскӧй власть дор сулалысьясӧс. Белогвардейскӧй экзекуциялысь ужасъяссӧ дыр оз вунӧд коми народ.
Тайӧ кадас Нювчим заводса рабочӧйяс котыртісны партизанскӧй отряд. Сэні жӧ и Василий Михайлович Анисимов — империалистическӧй войнавывса активнӧй участник. Аслас другъяскӧд ӧтвылысь сійӧ эновтіс рӧднӧй завод, кодкӧд йитчӧма сылӧн став олӧмыс, да оружиеа киӧн сувтіс дорйыны Рӧдина, аслас челядьлысь шуд.
Кыдзи священнӧй реликвия, петкӧдлӧ меным Анисимов ассьыс партизанскӧй билет. 268-ӧд номера ичӧтик гӧрд книжка коли Василий Михайлович киӧ кыдзи суровӧй лунъяс казьтылысь документ. Василий Михайлович гордитчӧ тайӧ документнас. Аслас паметьын вӧвлӧм партизан крепыда кутӧ белогвардеецъяскӧд тышкасьӧм йылысь эпизодъяс. Кор кывзан сійӧс, кажитчӧ, мый ставыс тайӧ вӧлі на неважӧн. Сэтшӧма нин подробнӧя висьталӧ Василий Михайлович.
Прӧйдитӧм туйыс сылӧн озыр событиеясӧн. Вӧвлӧм крепостнӧй раблӧн потомок. 11 арӧссянь кольӧма батьтӧг.
— Суседъяслӧн челядь, — шогпырысь висьталӧ сійӧ ӧні, — мунісны велӧдчыны школаӧ, а ме 11 арӧссянь пыри уджавны заводӧ. Колӧ вӧлі вердны ачымӧс, вокӧс дай куим чойӧс. Заводын косьта вӧлі формовка вылӧ му, а 13 арӧссянь лои нин литейщикӧн. Ылӧдлі дирекцияӧс, висьталі, мый меным 14 арӧс. Сӧмын тайӧ арлыдсянь босьтӧны вӧлі литейщикӧ.
46 во уджаліс Василий Михайлович заводын. Пыр вӧлі литейщикӧн. А бӧръя куим восӧ, пенсия вылӧ петтӧдз, вӧлі литейнӧй цехса старшӧй мастерӧн. 1929 воын петіс производство вылысь, кыдзи инвалид.
— Сьӧкыд вӧлі, а век жӧ став челядьӧс сувтӧді кокъяс вылӧ, — нюмтыра чужӧмбанӧн долыдпырысь висьталӧ квайт воинлӧн бать Василий Михайлович Анисимов. — Жаль сӧмын ӧтитор — бӧръя вояс чӧжӧн некор эз удайтчыв чукӧртчывны ӧтилаӧ став семьялы. Зэв окота вӧлі меным командуйтыштны аслам военнӧй пиянӧн. Сідзи и эз удайтчы!
Василий Михайлович олӧ пенсия вылын. Но аслас сбережениеясӧн сійӧ посильнӧя участвуйтӧ и Рӧдиналысь военнӧй могущество кыпӧдӧмын.
— Гӧгӧрвоӧны быдӧн, — шуӧ Василий Михайлович, — мый государстволы ӧні абу кокни. Коді мыйӧн вермӧ, сійӧн и колӧ отсавны.
И отсалӧ. Фронтвывса геройяслы шоныд паськӧм лӧсьӧдан фондӧ сійӧ сетіс куим вӧчӧм ыжку. Приобретитіс и денежно-вещевӧй лотереялысь билет.
Василий Михайловичлысь ме юалі:
— Кутшӧм новогодньӧй пожеланиеяс сетан аслад челядьлы?
Сійӧ недыр думайтыштіс, а сэсся вочавидзис:
— Сӧмын ӧти пожелание: мед дзикӧдз жугӧдасны врагӧс!
{Ник. Инков @ Бесстрашнӧй боец @ очерк @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 60-62.}
БЕССТРАШНӦЙ БОЕЦ
Ник. Инков
Кык лун чӧж миян частьяс вӧтлісны немецъясӧс станциялань. Найӧ водзсасисны, зілисны укрепитчыны быд мылькйӧ, быд населённӧй пунктӧ, но миян частьясӧн жмитӧмӧн вешйисны век ылӧджык и ылӧджык. Коймӧд луннас миян частьяс вӧтлісны найӧс дзик станция дорӧ да лӧсьӧдчисны атака вылӧ.
Нюраин. Нюр вылын шочиник вӧр. Водзвылын муніс комсомолец Заболоцкийлӧн пулемётнӧй отделение. Бойӧ сюрлытӧм на том боецлы тайӧ атакаыс вӧлі боевӧй экзаменӧн.
Пулемётчикъяс кыссьӧмӧн петісны веськыдвыв флангӧ. Враг дінӧдз коли 200 метрысь не унджык. Тэрмасьӧмӧн кодйисны окопъяс, сувтӧдісны куим пулемёт. Шӧр пулемёт дорӧ пуксис Заболоцкий.
Гӧгӧр лӧнь. Дзик быттьӧ рӧднӧй Коми АССР-са вӧръясын, кӧні Ангелин Заболоцкий тшӧкыда охотничайтліс. Но тайӧ ӧнія чӧвлуныс ылӧдчысь, предательскӧй.
Ангелинлы сгӧдитчис охотниклӧн выдержкаыс, тэрмасьтӧмыс, точнӧй расчётыс. Сы водзын вӧліны морт ӧблика зверьяс, виръюысь бандитъяс, кодъяс дзугисны сӧветскӧй страналысь мирнӧй олӧм.
Заболоцкий велӧдчис Ленинградскӧй университетын, а сылӧн ыджыдджык вокыс — Николай — Горький карса ӧти вузын. Вокъяс мӧвпалісны велӧдчан во помасьӧм бӧрын шойччыны мунны рӧднӧй Сыктывкарӧ. А сэні — векньыдик вӧр туйяс, паськыд Эжва ю меліа встретитас том студентъясӧс. Ангелин мунӧма батяс — радейтӧ вӧралӧм. Вӧвлі сідзи: сійӧ мунас ылӧ тшӧкыд вӧрӧ. Туйястӧм да трӧпаястӧм местаясті шӧйтлывліс вӧрӧдыс, сылы паныд сюрлывлісны тӧдтӧм юяс да тыяс. Пырас тадзи вӧрас ылӧ тӧдтӧм местаясӧ да ачыс аслыс шуӧ: «Ӧні воши нин», да сэні жӧ содтас: «Тайӧс ещӧ видзӧдлам!» Компас, приметаяс, кодзувкот чукӧръяс, пу кырсьяс, увъяс да мыръяс серти сійӧ тӧдмавлывліс, кодарӧ колӧ мунны. И век бергӧдчывліс пӧтка тырӧн. Тӧлаяс дырйи Эжва вылын быглясьӧны гырысь гыяс. Пыжтӧ шыблалӧ ӧти гы вывсянь мӧд гы вылӧ. Лӧсьыд вермасьны гыяскӧд да тӧвкӧд.
Ангелин вӧлі университетын, кор сӧветскӧй народ тӧдмаліс миян мирнӧй каръяс вылӧ фашистскӧй бандитъясӧн вероломнӧя уськӧдчӧм йылысь. Тайӧ жӧ лунас сійӧ муніс комсомольскӧй комитетӧ да заявитіс, мый добровольнӧ кӧсйӧ мунны фронт вылӧ.
И со сійӧ первойысь ӧні матысь аддзис врагӧс. Немецъяс суетитчӧмӧн котралісны станционнӧй зданиеяс костті. Тӧдчӧ вӧлі, мый найӧ казялісны наступайтысьясӧс. Веськыдладорын пукалысь пулемётчик эз вермы терпитны да шуис Заболоцкийлы:
— Мый нӧ нюжмасьныс? Прикажит лыйлыны.
— Водз на, — вочавидзис сылы Ангелин, — Колӧ виччысьыштны, мед зверьяс ӧтчукӧрӧджык чукӧртчасны.
Со и бӧрладорсянь кыліс гора, дружнӧй «ура». Тайӧ миян пехота котӧртіс атакаӧ. Чӧвлуныс дзик пыр торксис. Артиллерийскӧй снарядъяс усьласьӧмысь вӧрис муыс.
— Огонь! — горӧдіс Заболоцкий да водіс аслас пулемёт дінӧ. Зверӧс лои ранитӧма сьӧлӧмас. Сійӧ эз виччысь ӧтпырйӧ куим пулемётысь смертоноснӧй би восьтӧм. Немецъяс веськӧдісны асланыс миномётъяслысь бисӧ на дінӧ дзик матӧдз кыссьӧм смельчакъяслань. Такӧд тшӧтш пулемётчикъяс кузя прамӧй наводкаӧн лыйлісны артиллерийскӧй ӧрудиеясысь; снарядъяс потласисны дзик пулемётчикъяс дінын. Чужӧмъяс тырисны нюрвывса няйтнас. Заболоцкий ниртыштіс няйтсӧ чужӧм вывсьыс, чышкалыштіс синъяссӧ да враг кузя водзӧ пызйис. Сійӧ бура вӧлі аддзӧ, кыдзи аслас пулемётлӧн пуляясыс шырӧны фашистъясӧс. Шум улас Ангелин эз дзик пыр казяв ӧтар-мӧдар бокын сулалысь пулемётъяслысь ланьтӧмсӧ. Ёртъяссӧ вӧлі виӧма осколокъясӧн. Сійӧ тэрмасьӧмӧн кыссис ланьтӧм пулемёт дінӧ, водіс сы бердӧ да помся лэдзис некымын ӧчередь. Сы бӧрын выльысь матыстчис аслас пулемёт дінӧ, тасянь коймӧд пулемёт дінӧ. Тадзи сійӧ ӧти пулемёт дінсянь мӧд дінӧ, мӧд дінсянь коймӧд дінӧ вуджаліс некымын пӧв: сійӧ зілис ылӧдны врагӧс, не петкӧдлыны враглы, мый сійӧ колис ӧтнасӧн.
Со ланьтіс ӧти немецкӧй орудие: Ангелин аслас меткӧй пуляясӧн бырӧдіс орудиелысь прислугасӧ. Та бӧрын ланьтіс мӧд орудие.
Водзладорас усьласьысь снарядъяс лэптісны мусӧ, артмӧдісны мыльк; мылькйыс сайӧдӧ врагӧс. Заболоцкий лэптыштіс пулемётсӧ да бара мӧдіс лыйлыны. Врагладорын выныс унапӧв унджык. Тышыс неравнӧй. Ветымынысь унджык снаряд немецъяс лэдзисны смельчак кузя.
Друг Заболоцкий дінын дзик матын поті снаряд да волнанас сійӧс шыбитіс бокӧ. Син водзын пемдіс. «Неужели тайӧн ставыс помасис, — вуджӧртіс вежӧрас. — Эз, эз на помась», — пыр жӧ сійӧ чорыда вочавидзис аслыс да кыпӧдчис муысь, кӧсйис ляскысьны пулемёт дінӧ, но... пулемётыс некӧн оз тыдав: сійӧс тыртӧма мунас.
Ангелин надзӧникӧн кыссис вӧрлань, Син водзас котралӧны кодзувъяс, юрыс бергӧдчӧ...
Паляліс госпитальын нин Сэні сылы висьталісны, кыдзи сійӧс аслас частьса йӧз аддзисны бой мунанінсянь куим километр сайысь.
— Станциясӧ босьтісны? — садь петӧм бӧрын юаліс сійӧ.
Врач нюммуніс:
— Босьтісны. Эз вермыны не босьтны, кор сійӧ станция вӧсна тышкасисны сэтшӧм йӧз, кыдзи тэ.
Вывті кузьӧн кажитчисны госпитальын куйлан, лечитчан лунъяс. Война гым шы да чорыд схваткаяс бӧрын сылы тайӧ чистӧй шоныд палатаясыс кажитчисны дзескыдӧн. Рана бурдӧ ӧдйӧн, но сылы кажитчӧ, быттьӧкӧ сійӧ зэв нин важӧн тадзи кӧв йылын видзӧ кисӧ.
Помасисны госпитальын куйлан лунъяс. Заболоцкий бара передовӧй позицияяс вылын, пулемёт дорын, и бара командование сійӧс мӧдӧдӧ ответственнӧй участок вылӧ. Индісны видзны ӧти важнӧй рубеж. Куим лун эз дугдыв бой. Враг унапӧрйӧ заводитліс уськӧдчыны атакаӧ, но быдпӧрйӧ вӧлі веськалӧ Заболоцкий пулемётнӧй би улӧ. Вӧвліны здукъяс, кор пулемётчик лэдзліс фашистъясӧс 15 метр сайӧ, а сэсся восьтліс ураганнӧй би, гадъясӧс шырис кыдзи лёк турунӧс. Быдпӧрйӧ немецъяс садьтӧгыс котӧртлісны бӧр. Рубеж босьтны налы сідз эз и удайтчы.
Кымынкӧ лун мысти батальонлы сетісны выль оборона линия. Враг некымынысь заводитліс наступайтны. Но став заводитлӧмъясыс сылӧн лоины прӧста: миян героическӧй частьяс сійӧс быдысь шыбитлісны бӧр.
Ӧти атака дырйи бесстрашнӧй боец Заболоцкий бара ранитчис, Отважнӧй пулемётчик бара госпитальын.
«Менам боевӧй туйӧй дженьыд на, — госпитальсянь гижӧ сійӧ гортас, — но тайӧ каднас ме получиті зэв ыджыд закалка. Кутшӧм веськыдӧсь М. И. Калининлӧн кывъясыс сы йылысь, мый бой мунан лунӧ юноша переживайтӧ сы мында, мыйта сійӧ оз переживайт мирнӧй кадӧ 10 во чӧжӧн. Ӧні менӧ ыстӧны лейтенантъясӧс гӧтӧвитан школаӧ велӧдчыны. Веськыда шуа тіянлы, мый зэв сьӧкыд мунны тылӧ. Ме шыасьлі политрук дінӧ, вӧзйыси мунны фронт вылӧ, но эз лэдзны. Сідзкӧ, тадзи колӧ.
Бой вылын мудзан, ас вывті нуан уна лишениеяс, а помасяс бойыс, думыштан сы йылысь... сэтчӧ кыскӧ. Дзик жӧ сідзи, кыдзи вӧралігӧн: мудзан, вынсьыд петан; гортад воан — кокъясыд висьӧны. Думыштан да, мый эськӧ сэні и бурыс?.. А мӧд лунас бара нин телепит мунны вӧрӧ. Ӧні торъя нин ёна кыскӧ сэтчӧ, фронт вылӧ. Сэні ёртъяс, сэні вок. Сьӧкыд, сьӧкыд, кор тэ абу накӧд ӧтлаын».
Батьмамыс тайӧ письмӧсӧ получитісны буретш сійӧ лунӧ, кор Сыктывкарӧ воисны центральнӧй газетаяс, кӧні вӧлі печатайтӧма Ангелин Андреевич Заболоцкийӧс «За отвагу» медальӧн наградитӧм йылысь правительстволысь указ.
{Н. Инков, Б. Манастырскӧй @ Геройлӧн олӧм да подвиг @ очерк @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 63-66.}
ГЕРОЙЛӦН ОЛӦМ ДА ПОДВИГ
(И. Инков да Б. Монастырский статьяяс серти)
Сьӧд юра ичӧтик Коля сэки эз на гӧгӧрво, мый лоӧ «кухаркин сын» кывъясыс. Сылы, тувсовъя кӧдзыд му вывті кӧмтӧг котралысьлы, кухарка кӧть инженер вӧліны дзик ӧткодьӧсь. Ичӧтик сьӧлӧмнас эз на куж ӧбидитчыны, семьялӧн сьӧкыдторъясыс, гӧльлуныс да нуждаыс эз на мӧрччывны сійӧ челядь сьӧлӧмӧ.
Батьыс муніс германскӧй война вылӧ, кор Коля эз на вӧв. Фронт вылын, кӧдзыд окопъясын сійӧ висьмис туберкулёзӧн да куліс военнӧй госпитальын. Семьялӧн став сьӧкыд олӧмыс водіс мамыс вылӧ. Сэки сылы кыдзкӧ-мыйкӧ удайтчис велӧдчыны вурсьыны, чӧжӧм сьӧмтор вылас ньӧбис машина да донтӧм донӧн вурсис уджалысь йӧзлы.
Став водзӧ олӧмыс, челядьдырыс да зонмалӧмыс детиналӧн югдӧдсисны кремлёвскӧй звезда югӧръясӧн. Сійӧ ичӧтӧн на муніс школаӧ велӧдчыны да сэні дружитчис книгаяскӧд, челядькӧд да физкультуракӧд.
Овлӧ сідз, мый ӧти кутшӧмкӧ случай вермас водзвыв определитны водзӧ олӧмлысь став туйсӧ. Коркӧ, рӧднӧй Эжва вылын купайтчигӧн, Коля вартчис ылӧ да тадзикӧн вуджис мӧдар берегас. Став челядь шензисны. Та бӧрын сы сайӧ и коли зон челядь пӧвсын, а сэсся и гырысьджыкъяс пӧвсын, вартчӧм кузя чемпионлӧн слава.
Школа помалӧм бӧрын, 1930 воӧ, Николай Оплеснин пырис строительнӧй техникумӧ. Сійӧ вояснас странаын муніс ыджыд строительство, и Рӧдиналы колісны инженеръяс да техникъяс. Николай сетіс асьсӧ тайӧ уджӧ.
Том студент эз эновтчы и спортысь. Унджыкысьсӧ вӧвлывлі сідзи: Эжваын оз на удит шонавны ваыс, юсянь ӧвтыштӧ кӧдзыдӧн, а Николай Оплеснин смела уськӧдчывліс джынвыйӧ йиа ваӧ. Яйыс ӧзйӧ кӧдзыдысла.
Тӧв пуксьӧмкӧд тшӧтш спортлӧн гожся видъяс вежсьывлісны тӧвся видъясӧн. Тӧвся кӧдзыд лунъясӧ Николай котраліс лыжиӧн, выходнӧй лунъясӧ частӧ мунліс уна километр сайӧ.
Спортӧн увлекайтчӧмыс кыдзкӧ тӧдлытӧг Оплеснинлӧн лои мӧд профессияӧн. Соревнованиеяс, спартакиада, тренировка — проектнӧй контораса основнӧй уджкӧд ӧтлаын ставыс тайӧ озырмӧдіс том мортлысь олӧмсӧ.
Кыдзи медся бур пловецӧс да лыжникӧс, Оплеснинӧс ыставлісны уна спартакиада вылӧ. Сійӧ кыкысь участвуйтіс 9 автономнӧй республика кост соревнованиеын. И быдлаын босьтліс первой местаяс.
Кыдзи калейдоскопын мелькайтісны каръяс да вояс. Чебоксары. Уна ваа Волга лелькуйтіс ылі войвывсянь локтӧм пловецлысь пӧсялӧм яйсӧ. Казань. Лымъя гӧраяс. Вывті пересеченнӧй места. Тані Оплеснин-лыжник босьтіс первой местаясысь ӧтиӧс. Та бӧрын водзӧ Свердловск. Сэсся Москва. Столицаысь Николай воис С. М. Буденный ёртӧн кырымалӧм грамотаӧн. Лымъя кӧдзыд Архангельскӧ сійӧ воис Сыктывкарсянь лыжиӧн вит ёрткӧд ӧтлаын. Смельчакъяслӧн группа муніс тӧдтӧм туйясті да юясті, йӧзтӧм тайгаті 1036 километр кузя сьӧкыд туй. Тайӧ туйсӧ 16 лунӧн мунігӧн спортсменъяс закалитчисны, найӧ кӧдзыдсьыс да лэчыд тӧвсьыс гожъялісны.
Тӧдлытӧг воис нылӧс радейтӧм. Олӧм мӧдіс выльногӧн. Соді радлун. Чужис ныв, ас кодьыс жӧ сьӧд юрсиа.
Армияӧ Николай воис верстьӧ боецӧн. Полкӧвӧй школа помаліс круглӧй отличникӧн. Суровӧй армейскӧй олӧмӧ, походъяс да лагернӧй сборъяс кежлӧ сійӧ вӧлі важӧн нин дась.
И вот Николай Васильевич — взводса командир. Красноармеецъяс костын сійӧ ӧдйӧ завоюйтіс авторитет; быдторйын аслас личнӧй примерӧн мужестволысь да отвагалысь образецъяс петкӧдлӧм вӧсна сійӧс радейтлісны. Медся бур качествонас сылӧн век вӧвлі Рӧдинаӧс помтӧг радейтӧм. Рӧдина сылы сетіс не толькӧ образование, ассьыс став дарованиеяссӧ да способностьяссӧ развивайтны позянлун, но сылы — кухарка пилы сійӧ сетіс олӧм, мездіс корысьӧн лоӧмысь, пасьтӧдіс, вердіс да быдтіс, кыдзи мам ассьыс радейтана писӧ. И тайӧ Рӧдинаыс вӧсна, кыдзи радейтана мам вӧсна, Николай Васильевич дась жертвуйтны ставнас, мый сылы дона, сійӧ оз лыддьы тайӧс подвигӧн, а священнӧй да быть колана обязанностьӧн. Асланыс командир йылысь красноармеецъяс эз ӧтчыд гижлыны газетаясын. Отделениеса командир Безлюдный казьтылӧ, кыдзи ӧтчыд тӧлын сійӧ сулалӧма дежурство вылын.
«Видзӧда, — гижӧ сійӧ полковӧй газетаын, — доръя палаткаын, кӧні олӧ миян командир Оплеснин ёрт, би тыдалӧ. Тайӧ вӧлі 2 час войын. Ме ньӧжйӧник матыстчи. Командир пукалӧ лажыньтчӧмӧн да мыйкӧ гижӧ. Дыр на сідзи пукаліс, листаліс книгаяс, бара гижис. Асывнас, кор ворсісны подъём, командир первой морт петіс палаткаысь. Весел да сбодер, кыдзи пыр. Ме матыстчи сы дорӧ да юала: «Эн узьӧ, командир ёрт?» — «Кыдзи эг узь, — вочавидзис меным сійӧ, — зэв бура шойччи». И ачыс серӧктіс. Сэки сійӧ меным висьталіс Военнӧй Инженернӧй Академияӧ аслас гӧтӧвитчӧм йылысь. — «Луныс оз тырмы, лоӧ войнас».
«Сійӧ вывті скромнӧй, — гижӧ газетӧ мӧд корреспондент. — Сылӧн гӧтырыс Надя некор оз тӧдлы сы достижениеяс йылысь ассяньыс. Печатайтасны сы йылысь статья газетаын, сійӧ газетасӧ коляс частьӧ, гортас оз ну. Надя тӧдмалӧ сійӧ боевӧй подвигъяс йылысь ёртъяссяньыс. Босьтчыліс таысь видыштны, а сійӧ гӧтырыслы шуӧ: «Прӧстит, пӧжалуйста, збыльысь, вунӧді».
Кор миян границаяс вылын гымыштісны первойя бандитскӧй лыйӧмъяс да став сӧветскӧй народ, мирнӧй уджъяс кольӧмӧн, босьтчис оружиеӧ, младшӧй лейтенант Николай Оплеснин муніс фронт вылӧ. Воис кад сувтны аслас Рӧдина честь вӧсна, аслас шуд вӧсна, уна миллион сӧветскӧй йӧз гажа олӧм вӧсна. Аслас Рӧдиналӧн достойнӧй пи, сійӧ отечественнӧй война фронтъяс вылын тышкасьӧ Берлинса пиратъяслы паныд. Фронт вылын сійӧ век лои сэтшӧм жӧ спокойнӧй, скромнӧй да самоотверженнӧй. Аслас боевӧй подвигъяс йылысь сійӧ гижӧ скупа.
«Ми сюрим сэтшӧм жӧ положениеӧ, кутшӧмӧ сюрліс Филипп Парилов 1940 вося тӧлын. Ме вылӧ уси честь вӧчны сійӧс, мый вӧчис Филипп. Лои кыкысь вуджны вартчӧмӧн Эжва пасьта ю. Но тайӧ ставыс кольӧма бӧрӧ, менӧ бура примитісны асланым йӧз да ӧні ола тырвыйӧ безопасностьын (тӧдӧмысь, война условиеяс арталӧмӧн). Гашкӧ ставыс тайӧ ӧні гӧгӧрвотӧм, но постарайтча коркӧ чай юигӧн висьтавны ставсӧ лючки. Мукӧдторнас олӧм мунӧ важмоз. Меным нинӧм оз ков, вот буди фотокарточкаяс, а то ю вуджигӧн менам вошины карточкаяс, кӧні Иночка индӧ чуньнас каньпи вылӧ да кӧні сійӧ сулалӧ мам пидзӧс вылын...»
Вот и ставыс. А старшӧй лейтенант Б. Монастырский тайӧ героическӧй подвиг йылысь гижӧ тадзи:
«Тайӧ вӧлі 1941 вося сентябрь помын. Рогинский ёртлӧн боецъяслы обстановка лои вывті серьёзнӧй да сьӧкыд. Найӧ действуйтісны немецъяслӧн тылын.
Прӧтивник жмитіс став боксянь. Рогинский ёртлӧн боецъяслы ковмывліс венны дас пӧв вевтыртана прӧтивниклысь атакаяс да бойӧн мунны водзӧ. Продовольствиелӧн запасъяс бырисны. Но став боецъяс, командиръяс да политработникъяс вӧліны йиджтысьӧмаӧсь непоколебимӧй воляӧн тышкасьны медбӧръя лолыштӧмӧдз. Командование примитіс решение быть петны вражескӧй кытшысь.
Уналыда вражескӧй атакаяс венӧмӧн, Рогинский ёртлӧн боецъяс продолжайтісны мунны водзӧ. Мунісны прӧйдитны позьтӧм вӧръяс да нюръяс, векньыд трӧпинкаяс кузя. Важнӧй рубежӧн валяйтчысь В. ю дорӧ матыстчӧм бӧрын подразделениеяс сувтісны. Командованиелы эз вӧв тӧдса, коді занимайтӧ юлысь рытыввыв берег, коді сэні находитчӧ: миян частьяс либӧ немецъяс.
Командир Рогинский да комиссар Емельяненко решитісны разведайтны юлысь берег, йитчыны Краснӧй Армияса частьяскӧд да разработайтны асыввыв берег вылӧ вуджан план.
Кодлы поручитны тайӧ вывті кывкутана заданиесӧ? Командир да комиссар ассьыныс став йӧзсӧ переберитӧм бӧрын суктісны волевӧй да смел командир младшӧй лейтенант Николай Оплеснин вылын.
— Тіянлы поручайтсьӧ вывті важнӧй задание, — висьталіс Рогинский ёрт, — нуӧдны разведка юлӧн берег вылын, вуджны сійӧс да йитчыны Краснӧй Армия частьяскӧд.
Сӧмын ягӧдъясӧн да тшакъясӧн питайтчӧмӧн отважнӧй командир писькӧдчис 25 километр гӧгӧр нюръясӧд да вӧръясӧд азимут кузя да, медбӧрын, петіс ю дорӧ. Окажитчис, мый берег пӧлӧн укрепитчӧмаӧсь немецъяс, миян частьяс находитчӧны то сайын.
Турун зорӧдӧ дзебсьӧмӧн, Оплеснин ёрт быдса лун наблюдайтіс берег вылын патрульяслӧн движение бӧрся, ю дорӧ матыстчӧм вылӧ медся безопаснӧй места определяйтӧмӧн. Войнас Оплеснин осторожнӧя кыссис берег дорӧ. Вӧлі кӧдзыд. Сы могысь, медым кокньӧдны асьсӧ, сійӧ шыбытіс гимнастерка да сапӧг да шумтӧг пырис ваӧ. Йиа ва сотіс став телӧсӧ. Но от важнӧй командирлӧн воля вӧлі кӧдзыдысь ёнджык.
Эз удит на вартчыны и 10 метр, кыдзи фашистскӧй патрульяс кылісны ва сёлькӧдчӧм да заводитісны шыблавны ракетаяс, а сэсся восьтісны Оплеснин кузя би пулемётъясысь да автоматъясысь. Но тайӧ эз повзьӧд смел командирӧс. Сылӧн вӧлі ӧти мысль — мый кӧть эськӧ эз вӧв, выполнитны командирлысь приказ.
Пловецлӧн прекраснӧй качествоясӧн обладайтӧмӧн, Оплеснин ёрт муніс хитрость вылӧ: сійӧ пыдӧ сунласис, муніс ва увті, вежлаліс направлениеяс. Смерть сылы эз вӧв страшнӧ, но мысль кувны приказ выполниттӧг вӧлі медся страшнӧйӧн.
Лыйсьӧм эз дугӧдсьыв. Вынтӧммӧм да гегдӧм. Оплеснин ёрт сьӧкыда писькӧдчис мӧдар берегӧдз. Ассьыс став вынъяс зэвтӧмӧн, сійӧ петіс ваысь му вылӧ, маскируйтчис, шойччыштіс, а сэсся кыссис водзӧ. Некымын час мысти мужественнӧй командир аддзис Краснӧй Армиялысь частьяс да командованиекӧд ӧтлаын разработайтіс вуджан план.
Медым доставитны тайӧ плансӧ аслас командирлы, колӧ вӧлі бара вуджны ю вомӧн. Куимысь зільліс вуджны пыжӧн, но быд раз фашистъяс восьтылісны ён би. Сэки Оплеснин ёрт выльысь мӧдӧдчис вартчӧмӧн да воис асланыс дорӧ. Вуджӧм кузя разработайтӧм план сійӧ паметь серти доложитіс аслас командованиелы. Сы бӧрын Оплеснин ёрт бара вуджис юлӧн асыввыв берег вылӧ да юӧртіс сы йылысь, мый Рогинский ёртлӧн боецъяс дасьӧсь вуджигкежлӧ.
Оплеснин ёртӧн вӧчӧм подвиг збыльысь героическӧй. Сӧмын исключительнӧй мужество, волялӧ!! зэв ыджыд вын да аслас Рӧдиналы помтӧм преданность сетісны позянлун Оплеснин ёртлы, некутшӧм опасностьяс да сьӧкыдлунъяс вылӧ видзӧдтӧг, куимысь вартчӧмӧн вуджны ыджыд ю да отсавны Рогинскийлӧн боецъяслы петны вражескӧй кытшысь.
Вылӧ донъяліс младшӧй лейтенант Оплеснин ёртлысь героическӧй подвигсӧ Правительство, сылы Сӧветскӧй Союзса Геройлысь звание присвоитӧмӧн».
{З. Старцев @ Лейтенант-орденоносец Алексей Пыстин @ очерк @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 67-70.}
ЛЕЙТЕНАНТ-ОРДЕНОНОСЕЦ АЛЕКСЕЙ ПЫСТИН
Очерк
З. Старцев
— Пыстин ёрт, верманныд мунны гортад, — юрсӧ лэптыштӧмӧн шуис Сыктывкарса призывнӧй комиссияса председатель да пызан сайсянь мыччис сылы документъяс. — Здоровье сертиныд армияӧ онӧ шогмӧй...
Призывник Алексей Григорьевич Пыстинӧс быттьӧ гымнёвӧн кучкис. Вывті нин виччысьтӧмӧн лоины председательлӧн кывъясыс. Ӧд лун и вой, вӧтӧн и вемӧсӧн думайтіс сійӧ красноармейскӧй олӧм йылысь.
— Но ме здоров... Механик, комсомолец... Збыль, здоров, — шӧйӧвошӧмӧн шуаліс комиссия водзын призывник. — Ме полезнӧйӧн лоа армияын!
Ог тӧд, дыр-ӧ муніс татшӧм вензьӧмыс, но призывнӧй пунктысь Пыстин петіс нюмъялігтырйи. Тасянь, 1936 вося арсянь, механик Пыстинлӧн заводитчис событиеясӧн озыр боевӧй красноармейскӧй олӧм. Трактор да танк — рӧднӧй вокъяс. Механик Пыстинӧс первой лунсянь жӧ зачислитісны танковӧй частьӧ.
Ассьыс синъяссӧ моз дӧзьӧритіс том танкист грознӧй машина. Кыдзи врач кывзӧ висьысь мортлысь ловшысӧ, сідз жӧ механик Пыстин кывзысис аслас машина дінӧ. Пырас вӧлі танк пытшкӧ да дзонь часъясӧн юрсӧ оз мыччыв люкӧд. Либӧ водас небыд му вылӧ гусеницакӧд орччӧн да быд винт аслас синъяс пыр нуас, став звеносӧ лабутнӧя видлалас. Велӧдчӧмысь прӧст кадӧ унджык тӧдны радейтысь Пыстин, сёйӧмсӧ вунӧдӧмӧн, пукавлывліс схемаяс да чертёжъяс вылын.
И со дыр виччысян лун локтіс. Ёна тіпкан сьӧлӧмӧн том боец пуксис грознӧй машинаӧн веськӧдлан механизм сайӧ.
Кывзысьны кутас али оз? Сӧмын та йылысь думайтіс сійӧ. Быттьӧ став олӧмыс ӧні чукӧрмӧма тайӧ машинаас.
Крепыд том сойясын мускулъяс зэлалісны пружина моз. Личкыштіс педаль вылӧ кокнас, кыскыштіс асланьыс скорость регулируйтан рычаг. Стальнӧй крепость дрӧгнитіс, смотровӧй щельӧд тыдалысь пуяс, стрӧйбаяс кутісны котӧртны водительлы паныд...
Кажитчӧ, сьӧкыд из уси Пыстин сьӧлӧм вылысь! Кывзысьӧмӧн да тэрыба мунӧ машина сійӧ вӧля серти. Ратшкакылӧны танк корпусӧн личкӧм пуяс. Судорожнӧя дрӧгйӧдлӧ машина канаваяс вомӧн вуджигӧн.
Пробнӧй выезд помасис. Крепыда кутлісны кисӧ водительлысь командиръяс. Поздравляйтісны Пыстинӧс ёртъясыс успехӧн и велӧдчӧм кузя. Ӧд Пыстинлӧн успех — став подразделениелӧн вермӧм. Танкист-водительӧ велӧдчӧм кузя упорнӧй удж эз вош весьшӧрӧ.
Ленинскӧй комсомоллӧн быдтас, боевӧй да политическӧй подготовкаын отличник, боец Пыстин пользуйтчис частьын всеобщӧй уважениеӧн. А 1938 воын отважнӧй танкистӧс мӧдӧдісны нин велӧдчыны младшӧй лейтенантъясӧс гӧтӧвитан школаӧ.
Тані бара заводитчис чорыда велӧдчӧм. Кыдзи и воинскӧй частьын, Пыстин сьӧлӧмсьыс велӧдчӧ, лыддьысьӧ. Дисциплина кузя заданиеяс олӧмӧ пӧртӧмын петкӧдлӧ примеръяс. Послужнӧй списокас школаын содіс некымын благодарность. И ни ӧти взыскание.
Дыр кежлӧ коляс паметяс курсантъяслы 1939 вося июль 1 лун. Сэки том командиръяслӧн строй водзын командование лыддис приказ курсантъяслы младшӧй лейтенантлысь звание присвоитӧм йылысь.
— Аттьӧ, ёртъяс, бура велӧдчӧмысь!
— Служитам Сӧветскӧй Союзлы! — дружнӧя вочавидзис выль командиръяслӧн стройнӧй шеренга.
* * *
... 1939 волӧн кӧдзыд тӧв. Гранитӧн шебрасьӧм Карельскӧй перешеек вылын сійӧ торъя нин ёна чизыр.
Муртса помасис бой, упорнӧй чорыд бой Сума — Котинен районса укрепленнӧй полоса вӧсна. Тані пресловутӧй «Маннергейм линиялӧн» медся вына укреплениеясыс. Гранитнӧй надолбаяс потшӧмаӧсь быдлаті, кыті вермас прӧйдитны танк. Ладожскӧй озеро дорсянь Финскӧй заливӧдз орлытӧг кыссьӧ колючӧй проволокалӧн вез. Ленин карлань сувтӧдӧмаӧсь орудиеясысь да пулемётъясысь щӧтьсӧ железо-бетоннӧй казематъяс — дотъяс.
Фашистскӧй Германия отсӧгӧн стрӧитӧм «Маннергейм линия» ставӧн лыддьывлісны жугӧдны позьтӧмӧн.
Но вынйӧра сӧветскӧй техника, краснӧй воинъяслӧн беспримернӧй храбрость босьтӧны ассьыс. Дас сайӧ укрепленнӧй полоса нин венісны доблестнӧй сӧветскӧй храбрецъяс государственнӧй граница вуджӧм бӧрын. А ӧні мунӧ деятельнӧй лӧсьӧдчӧм главнӧй препятствие босьтӧм кежлӧ.
Муртса помасис бой. Искуснӧя маскируйтӧм землянкаын гажтӧма сотчӧ «летучая мышь». Нар вылын, идзасӧн вольсалӧм му джоджын пукалӧны боецъяс, командиръяс, политработникъяс. Тайӧ — воинскӧй частьлӧн ядро, победа котыртысьяс. Найӧ пӧвсысь унджыкыс муртса на локтісны бой поле вылысь. Эз вевъявны весиг мыссьыштны. Суровӧй чужӧмъяс вылын порох тшынлӧн следъяс. Тӧдчис чорыд боевӧй схваткалӧн свежӧй отпечаток.
Чукӧртчӧмъяс кругӧ сувтіс младшӧй лейтенант-танкист, танковӧй взводса командир. Чёткӧя, военнӧя, кыдзи и овлӧ передовӧй позиция вылын, сійӧ висьталӧ собраниелы аслас олӧм туй йылысь.
— Коді сы вӧсна, медым младшӧй лейтенант Алексей Григорьевич Пыстин ёртӧс примитны большевистскӧй партияӧ, кора лэптыны ки, — шуис танковӧй частьса партийнӧй организацияысь секретарь.
Кыпӧдчыштліс секретарь, видзӧдліс гӧгӧрбок.
— Кора лэдзны. Единогласнӧ!
Тані, социалистическӧй рӧдина безопасность вӧсна бойясын, Сыктыв районысь Волся сиктсӧветса народлӧн быдтас Алексей Григорьевич Пыстин нэм чӧж кежлас йитіс ассьыс олӧм великӧй большевистскӧй партиякӧд.
Партийнӧй собрание мунігчӧжыс землянка вылӧд шутлялісны ӧтка ружейнӧй пуляяс, дрӧжжитіс вӧрыс артиллерийскӧй снарядъяс взрывайтчӧмысь. Передовӧй позиция вылын бой помасьӧм зэв нин условнӧй...
Железо-бетоннӧй надолбаяслӧн нёль рад щӧтясьӧма сӧветскӧй танкъяслы паныд. Проволочнӧй заграждениелӧн сеть гартчӧ гусеница гӧгӧр. Гусеницалы отсалӧны башеннӧй стрелокъяс. Меткӧй выстрелъясысь ылӧ тӧвзьӧ бетон. Громаднӧй стальнӧй махина ставсӧ личкӧ ас улас, восьтӧ славнӧй пехоталы туй.
Виччысьтӧм взрыв. Оглушительнӧй. Дрӧгнитіс танклӧн корпус, кыпӧдчыштліс передньӧй частьыс. Сувтіс машина. Ни водзӧ, ни бӧрӧ. Мый вӧчны? Эновтны? А аслыным бӧрыньтчыны? Абу, татшӧм приём абу модаын Краснӧй Армияын! Коммунист Пыстинлӧн танковӧй экипаж, смертькӧд лыддьысьтӧг, виччысьӧмӧн петіс люкӧд. Внимательнӧя видзӧдліс ассьыс боевӧй другсӧ. Предательскӧй минаясысь ӧти, кодъясӧс финскӧй шюцкоровецъяс кӧдзисны став перешеек пасьта, петкӧдіс машинасӧ стройысь.
Кӧдзыд металл вундӧ кияс. Чеплялӧ чужӧмъяс боевӧй экипажлысь веж мороз. Юръяс весьтӧд жургӧмӧн лэбӧны снарядъяс. Весиг сьӧд войшӧрын оз лӧньлы артиллерийскӧй дуэль.
Кад воштытӧг, мужественнӧй экипаж кутчысис уджӧ. Медводз спокойствие да выдержка. Винт бӧрся винт, деталь бӧрся деталь разберитісны да чукӧртісны отважнӧй танкистъяс. Кадыс тэрмӧдлӧ. Со асыввывса горизонт лои лӧзовджык нин. А ӧд колӧ на ветлыны ылӧ, водзӧ, тӧдмавны огневӧй точкаяслысь расположение да на дінӧ матыстчан туйяс...
Кокниа ышловзис экипаж, кор стальнӧй крепость сокрушительнӧй лавинаӧн устремитчис водзӧ. Командованиелысь боевӧй приказ экипаж выполнитіс: прӧтивниклысь огневӧй точкаяс вӧлі тӧдмалӧма.
И танкӧвӧй и пешӧй разведкаӧ унаысь ветліс коммунист Пыстин. Разведкаӧ — бойӧн и бойтӧг. И пыр вайлывліс командованиелы медся точнӧй сведениеяс. Белофинскӧй снайпер жугӧдліс сійӧ танклысь перископ. Танк веськавліс ловушкаӧ, наскочитліс мина вылӧ. И быдлаын отважнӧй командирлӧн танк сокрушительнӧя грӧмитіс белофиннъяслысь зверинӧй логовищеяссӧ. 11 долговременнӧй землянӧй огневӧй точка Пыстинлӧн танк юкаліс сартас вылӧ. Уна дас финскӧй шюцкоровец медбӧръяысь лолыштісны пыстинскӧй танковӧй экипажлӧн сокрушительнӧй ударъяс дырйи.
Маннергеймлӧн «босьтны позьтӧм» линия потіс майтӧг гадь моз. Мир заключитан лунъясӧдз Пыстинлӧн грознӧй танк оперируйтіс неприятельскӧй тылын, ылын Выборг сайын...
* * *
... Муніс обычнӧй боевӧй да политическӧй учёба. Боецъяс да командиръяс, подразделениеяс костын ордйысьӧмӧн, казявтӧг колльӧдӧны июнь тӧлысся жар лунъяс. Палаткаясын, ленинскӧй комнатаясын быд рыт оживлённӧя обсуждайтӧны лунся учёбалысь результатъяс. И тані, мирнӧй учёбаын, Пыстинлӧн танковӧй взвод вӧлі передовӧйӧн.
Вероломнӧй фашистскӧй извергъяслӧн предательскӧй выстрелъяс эз суны расплохӧ и лейтенант Пыстинлысь танковӧй экипаж. Не первойысь грӧмитны сылы озыр сӧветскӧй добра вылӧ заритчысь. захватчикъясӧс! Командованиелӧн первой приказ серти Пыстин ёрт пукаліс нин аслас боевӧй машина руль сайын.
Ш. районын прӧтивник орӧдіс миян обороналысь линия. Тайӧ участокын расположитӧм ассьыс став техника да людскӧй вын немецкӧй командование шыбытіс Н. карӧ прорвитчӧм вылӧ.
Бойӧ вступитіс энскӧй танковӧй часть, код составын вӧлі и Пыстин ёртлӧн танковӧй взвод. Дыр нюжаліс ожесточённӧй схватка. Успех вуджліс то ӧтарас, то мӧдарас.
Вир кисьтана бой закрепитіс успех миян танковӧй часть сайын. Оружие да боеприпасъяс шыблалӧмӧн, прӧтивник бӧрыньтчис Ш. ю сайӧ.
— Уна сё немецкӧй салдат бесславнӧя пӧгибнитісны Ш. ю паническӧя вуджигӧн, — висьталӧ лейтенант Пыстин.
Ш. район вӧсна бойясын Пыстин ёрт получитіс ранение. Лыд серти мӧдӧс нин. Но ӧні чувствуйтӧ асьсӧ бодрӧй. Локтіс республикаӧ аддзысьлыны аслас тӧдсаяскӧд, рӧднӧйяскӧд.
— Аслам вирысь ме отомстита на фашистскӧй зверьёлы, — заявляйтӧ мужественнӧй лейтенант.
Тайӧ кывъяслы не веритны оз позь. Социалистическӧй рӧдина вӧсна бойясын калитчӧм большевик-командир пустӧй кывъясӧн оз шыблась. Сы йылысь жӧ свидетельствуйтӧ и «Красная Звезда» орден, кодӧс вручитіс бесстрашнӧй командирлы сӧветскӧй народ.
{В. Юхнин @ Том машинист @ очерк @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 71-77.}
ТОМ МАШИНИСТ
В. Юхнин
Татшӧм шудаӧн Гриша некор на эз вӧвлы. И быттьӧ бурджыка артыштны, кыдзиджык ставыс тайӧ артмис, школабӧрса колхознӧй удж вылысь гортас воӧм бӧрын сійӧ пуксис восьса ӧшинь дорас. Сентябрьскӧй воздух пӧльыштіс ыркыдджыка нин, но водз рытся рӧмыдыс, сиктлӧн уджбӧрса ланьтӧмыс да рытыввылын кусысь кыа Гришалы уськӧдісны тӧдвылас сійӧ июньскӧй войсӧ, корсянь, збыльвылас, и гӧрддзассис талунъя шудыслӧн заводитчан помыс.
Помнитӧ: во чӧжын тайӧ вӧлі медся дженьыд, медся югыд да шоныд вой. Мӧдлапӧв вӧр сайын кӧнкӧ матын ыпъяліс некор куслытӧм шонді. Алӧй-югыд рӧмнас сійӧ кусӧдіс Полярнӧй звездалысь дзирдалӧмсӧ, быгӧдіс сідз нин бледіник чужӧмсӧ тӧлысьлысь, коді ӧшаліс лунвыв небесаджынйын.
Ӧшинюлын эз кыв некутшӧм шы: маті вӧръясын ланьтӧмаӧсь кӧкъяс, межа боръясӧ, ӧшинюв садъясӧ ойбыртӧмаӧсь гора лэбачьяс... Гришалы сэк сӧмын и кыліс дзоля чойыслӧн занавес сайын узьӧмыс да жыр ӧдзӧс мӧдарын, кухняас, вурсян машиналӧн шы. Сэтысь жӧ корсюрӧ кыліс ножичӧн вӧдитчӧм да бать-мамыслӧн ньӧжйӧник сёрни. А Гриша, зумыш, сэк пукаліс тайӧ восьса ӧшинь дорын, да думайтіс сы йылысь, кыдзи эськӧ мамсьыс гусьӧн сёрнитыштны батьыскӧд, коді лӧсьӧдчис мӧдӧдчыны аскинас фронт вылӧ.
Вӧлі шог батьсьыс и сыысь, мый проклятӧй фашистскӧй гадинаяс торкисны Гришалысь плансӧ, кодӧс сійӧ лӧсьӧдліс каникул кежлас.
Аслас отпуск кадӧ батьыс кӧсйыліс нулыны Гришаӧс ӧти ты дорӧ, коді дзебсясьӧ ылі вӧръясын; кӧсйыліс нулыны сэтшӧм шор дорӧ, кодлӧн лыа пыдӧсыс дзирдалӧ зарни бисерӧн. Батьыс — ружйӧа, Гриша — быдсикас дозторъяса, гагъясӧс кыян сачока, дзоляник нопъя, найӧ эськӧ ветлісны паськыда, паськыда!.. Сьӧрсьыс эськӧ босьтісны Бускосӧ, коді мӧдіс увтны таръясӧс, дозмӧръясӧс, зверьясӧс...
И вот нинӧм тайӧ эз артмыв: колисны сӧмын июньса войын батьыскӧд сёрниысь сылӧн топыд, нэм кежлӧ шуӧм кывъяс.
— Тэ миян лоин ыджыд нин, — шуліс сэки батьыс. — Ставсӧ гӧгӧрвоан... Фашистъяс кӧсйӧны мырддьыны тэнсьыд шуда олӧмтӧ, морт нимтӧ, школатӧ... Тэ вылӧ кӧ лэптӧма ассьыс пуртсӧ разбойник, дорйы первой асьтӧ, а тэӧн радейтана чачаястӧ эновтлы. Эн вунӧд, миян ӧнія могным — ставсӧ фронтлы, ставсӧ победа вӧсна! Думыштлы сы йылысь, кыдзи эськӧ бурджыка отсавны колхозыдлы. Тайӧ удж вылас котырт ёртъястӧ.
Ставыс син водзын: вӧр йылын дзузгысис нин лысваӧн мыссьӧм шонді. Кӧнкӧ ылын кӧкыштіс кӧк. Сылы воча лэбулын петук швачкӧдыштіс бордъяснас... И садьмысь асывлӧн став тайӧ шы пӧвсас сэк медгораа Гришалы век кылісны батьыслӧн кывъясыс: «Ставсӧ фронтлы, ставсӧ победа вӧсна!»
* * *
Сэсся колис некымын вежон. Батьыссянь Гриша получайтліс письмӧяс, гижавліс сылы ачыс; удж вылӧ петтӧдз быд асыв квайт часын кывзывліс Информбюролысь юӧртӧм, ёртъясыскӧд тшӧтш быд лун ветлывліс колхозӧ уджавны. Быттьӧ тадзи и ковлӧма. Учительницаыс бригадиралӧ, а найӧ, велӧдчысьяс, радпырысь уджалӧны. Гриша уджаліс сьӧлӧмсяньыс, но эз вӧв доволен ӧтиторйӧн. Велӧдчысьясӧс удж вылӧ котыртӧмыс муніс сытӧг, школа пыр; Гришаӧс весиг звеноргӧн эз пуктыны. Сійӧ лои радӧвӧй школьникӧн!.. Сӧмын радӧвӧй школьникӧн! Весиг трудоденьыс ёртъясыслӧн мында жӧ. И Гриша тэрмасис. Но сылӧн тэрмасьӧмыс асьсӧ жӧ пуктіс серам туйӧ. Турун юръяс кыскаліг ӧти кывзысьысь вӧлӧс вӧтлӧдліс сэтчӧдз, мый рытланьыс сійӧ лои нямӧд кодь да мӧдіс ӧтарӧ крукасьны-усьны, муртса эз дойд асьсӧ, Гришаӧс. Аскинас Гришалы сетісны меддыш вӧвсӧ да шуисны: онджык пӧ дур. Градвыв пуктасъяс весаліг тэрмасьӧмысла вӧлі нетшкыссьӧма ёг сорнас ачыс пуктасыс. Йӧзыс аддзисны — критикуйтісны. Но, медбӧрын, артмис сэтшӧмтор, коді оз вун Гришалӧн нэм чӧжыс. Тайӧ вӧлі нянь вундыны заводитчан кадӧ нин.
Сулаліс шондіа лун. Сьӧкыд шепта ид му гыасис лунтӧлысь. Вундан машина бӧрся поле гӧгӧр кӧртлысисны колхозницаяс. Уджаліс тшӧтш школьникъяслӧн ӧти звено. Ӧтияс кӧртлысисны жӧ, а мӧдъяс шеп ӧктісны. Гриша кӧртлысис.
Друг машина сувтіс. Гриша видзӧдліс вундысь вылӧ и аддзис, мый машинист Петыр дінӧ локтӧма колхознӧй письмоносец. Петыр видзӧдліс кутшӧмкӧ бумага вылӧ да мӧдӧдчис керкалань, тыдалӧ, регыдик кежлӧ. Кольта кӧртысьяс вочасӧн веськӧдалісны косъяснысӧ, — удж сувтіс. Татшӧм мича лунӧ и друг удж сувтіс? Кыдз тайӧ позьӧ? Та мында йӧзлӧн быд минутаысь часъяс артмӧны!.. Кылӧ, мӧдісны нин шуасьны:
— Кытчӧ нӧ муніс?
— Мыйла нинӧм эз висьтав?
И сэк жӧ кодкӧ содтіс:
— Коді кужӧ, мыйла оз вӧтлы вӧвъяссӧ?
Тайӧ кывъясысь Гриша быттьӧ дрӧгнитыштіс. Сійӧ кытшлаліс синъяснас поле гӧгӧр, виччысис, коді мӧдӧдчас лобогрейкалань. Но некод эз надейтчы ас вылас. Ӧд налӧн машинистыс сӧмын Петыр.
Кодсюрӧяс мӧдісны нин пуксявны шойччыны. А Гришалӧн сьӧлӧмыс век ёнджыка и ёнджыка мӧдіс пессьыны морӧс пытшкас, кутшӧмкӧ гӧгӧрвотӧм ки век вынаджыка и вынаджыка кыскис машина дінӧ. И сійӧ эз вермы кутчысьны. Полӧмпырысь, ӧтар-мӧдарӧ видзӧдавліг, первой ньӧжйӧник, а сэсся ӧдйӧджык и ӧдйӧджык сійӧ мӧдіс восьлавны машина дінӧ... Сэсся воис... Босьтіс нин вӧжжияссӧ, чеччыштіс пуклӧс вылӧ, и... машина шыасис. Йӧзыс, кылӧ, мӧдісны горзыны, пинясьны, грӧзитны кулакъяснас... Но Гриша эз кӧсйы кывзыны ни аддзыны найӧс.
Велалӧм вӧвъяс мунісны рӧвнӧя, машиналӧн кӧлесаяс бергалісны лючки, тэрыб коса бритіс мусӧ, а куранъяс шенасисны воздухас да му вылӧ лэдзалісны кольта тыр вундыштӧм ид чукӧръяс, — дзик жӧ сэтшӧмъясӧс, кутшӧмъяс вӧлі артмӧны Петырлӧн. Йӧзыс бӧр копыртчисны кӧртлысьны.
— Но-о!.. Зільджыка! — дрӧжжитан гӧлӧсӧн вӧвъясыслы горӧдіс Гриша да ӧвтыштіс плетьнас. Машина тэрмыштчис водзӧ, гораммис сылӧн шыыс, велавтӧм синъяслы мелькайтіс муыс...
— Гажаджыка! Оп!
Вӧчис нин круг, мӧдӧс, мӧдӧдчис коймӧдысь. Колхозницаяс, кылӧ, дугдісны грӧзитчыны, ёртъясыс нимкодьпырысь макайтісны Гришалы кияснас.
«Эськӧ тадз кӧ пыр... Эськӧ дырджык кӧ оз во Петырыс!»
Гришалӧн нюммуныштіс алӧй вирӧн банйӧм чужӧмыс. Сійӧ тэрыба довкнитавліс юрнас ёртъясыслы, видзӧдавліс бӧрвылас... Ставыс, дзик ставыс мунӧ збыльнӧй удж моз! Вот эськӧ мусӧ кӧ дзоньнас сетісны вундыны сылы, Гришалы! Сійӧ эськӧ тарыт жӧ батьыслы гижис выль письмӧ... Но гижис-ӧ?.. Э-эз! Тарыт эськӧ сійӧ эз гиж, ошйысьны эз мӧд. Гижис эськӧ бӧрынджык, ёна бӧрын, уна лун вундӧм мысьт, дай сэн зэв скупӧй, косіник кывъясӧн.
Но кымын унджык кытш вӧчис Гриша, сымын матын лоис сійӧ местаыс, кытӧні сійӧс бара на виччысьӧ лёктор. Мирнӧя копрасьысь ид пӧвсын дзебсясис дженьыдик мыр моз кольӧм телеграфнӧй столб пом. Аддзас-ӧ Гриша сійӧс сы дінӧ воиг? Сяммас-ӧ лэптыштны машинасӧ?..
Тэрмӧдлӧм вӧвъяс, кажитчӧ, ышмӧны. Машина азгӧ. Вундӧм ид чукӧръяс кольӧны мича радӧн. Кӧртлысьысьяс сюсьмӧны, заводитӧны котравны.
— Айда, Гриша!
— Айда, том машинист!
— Тэрмасьӧй, ёртъяс! Кольны мӧдім!
Гришалӧн бырис полӧм. Ки-кокыс дрӧжжитны дугдіс, ачыс топыдджыка пуксис пуклӧс вылӧ. А юрас вӧлі ӧти мӧвп: «Эськӧ дырджык кӧ оз во машинистыс! Эськӧ унджык кӧ сюрӧ вундыны!.. Ме эськӧ петкӧдлі налы, кыдзи колӧ уджавны!»
Гриша топыдджыка шамыртӧ вӧжжияссӧ, плетьсӧ лэптӧ кучкыны вӧвъяслы, вӧвъяс чепӧсйӧны... И друг машина гым-воӧ мыр вылӧ, тшӧкмунӧ, вӧвъяс тракнитчӧны виччысьтӧм зурасьӧмысь, Гриша усьӧ му вылӧ... а поле вывті лэбыштіс кодлӧнкӧ скӧр гӧлӧс:
— Ок, сё трасича-а-а!.. Жугӧдіс ӧд машинасӧ!
А сэсся... сэсся ставыс быттьӧ мӧдіс путкыльтчыны гуранӧ, ставыс сьӧдасис.
Скӧр гӧлӧса горӧдіс Гриша пельяс дінын нин:
— Ӧкаяннӧй тэ!.. Шатуныс тай шӧри чегӧма-а-а!
Шыасисны мӧдъяс, коймӧдъяс:
— Но и пӧвсалас тэнӧ Петырыд.
— Да и колхозса председательыд оз ошкы.
— А луныс, луныс кутшӧм вӧлі!.. Веськыда орӧдіс...
— И кутшӧм мутиыс тойыштіс тайӧс пуксьыны машина вылас!..
Увлань видзӧдіг, Гриша сулаліс шензьысь да грӧзитысь йӧз кытшын. Ки-кокыс сылӧн кажитчисны лишнӧйӧн, шуйга синдорсьыс кутшӧмкӧ нерв вӧвлытӧма нетшкысис-чеччаліс.
— Пышйы, Гриша, — друг сійӧ кыліс ёртъясыслысь вашкӧдӧм. — Пышйы гортад. Петырыс со воӧ нин, виас скӧр йывсьыс.
Но буретш тайӧ кывъясыс быттьӧ садьмӧдісны Гришаӧс. Сійӧ лэптіс юрсӧ да гӧгӧрпӧв видзӧдліс. Колхозницаяс видлалісны жугалӧм машина да шензисны, а Гришалӧн ёртъясыс куас эз тӧрны — тӧждысисны сы вӧсна, век вашкӧдісны:
— Котӧрт нин... дзебсьы. Нӧйтас.
Гришалӧн югнитісны синъясыс:
«Котӧртны трус моз? — друг воис юрас сылы. — О-ог! Ме татысь некытчӧ ог мун. Ме кӧ мыжа, ме и кывкута». И сы бӧрын нин вочавидзис:
— Ланьтӧй ті!.. — да веськыда мӧдіс видзӧдны Петыр вылӧ, коді матыстчис йӧз чукӧр дінӧ.
Здук кежлӧ йӧзыс лӧнисны, видзӧдісны Петыр вылӧ, виччысисны, кыдзи сійӧ первой чорыда сӧткыштас да сэсся уськӧдчас Гриша вылӧ.
Но Петыр кажитчис спокойнӧйӧн, весиг мыйлакӧ нимкодь чужӧмаӧн. Сійӧ видзӧдліс машина вылӧ, тыдалӧ, аддзис чегӧм шатунсӧ, качайтыштіс юрнас.
— Коді машинисталіс? — колхозницаяс вылӧ видзӧдіг, чёткӧя, но эз стрӧга юав Петыр:
Ставыс видзӧдлісны Гриша вылӧ. Сійӧ кӧсйис мыйкӧ шуны и эз удит, панйис Петыр.
— Молодец, Гриша! — шуис сійӧ да воськовтіс Гришалань.
Тайӧ вӧлі виччысьтӧм и гӧгӧрвотӧм. Гриша кыдзкӧ тешкодя видзӧдіс Петыр вылӧ, быттьӧ тайӧ вӧлі кутшӧмкӧ бӧб морт.
— Машинатӧ видзӧдлы, — шыасис кодкӧ. А Петыр вочавидзис:
— Аддзылі. Главнӧйыс абу сыын. Главнӧйыс, ёртъяс, сыын, мый сюрис менӧ вежысь! Сюрис выль машинист!
Тайӧ кывъяслы первойсӧ некод эз эскы. Гӧгӧрвотӧг ставыс видзӧдлісны то Петыр вылӧ, то Гриша вылӧ, коді нинӧм жӧ эз гӧгӧрво.
— Татчӧ воиг ме аддзылі, кутшӧм лӧсьыда кодкӧ вундіс, и менам сьӧлӧм радліс... А тӧданныд мыйла?..
Петыр сэк кості пинджак зепсьыс перйис бумажка, ӧвтыштіс сійӧн.
— Со мый вӧсна! Аски, ёртъяс, ме мӧдӧдча Краснӧй Армияӧ!
— Краснӧй Армияӧ? — кыдзкӧ ӧтпырйӧ юалісны морт-мӧд.
— Да. Фашистскӧй своракӧд тышкасьны... И аслам местаӧ, машиниставны, коля Гришаӧс!.. Кыдзи тэ, Гриша? Сӧгласен?
Гришалӧн гӧрддзасис горшыс; синъясыс тускасисны нимкодь синваӧн, а морӧс пытшкас мыйкӧ муткылясис, быттьӧ ачыс вочакывйыс вӧзйысис петны ортсӧ. Но Петырлӧн тайӧ вопросыс вӧлі сэтшӧм виччысьтӧм да сэтшӧм важнӧй, мый Гриша эз друг вочавидз. А сэсся сылӧн здук кежлӧ югнитіс юрас: «Гашкӧ ылӧдлӧ, гашкӧ йӧзыс бара мӧдасны сӧмын серавны?» Быттьӧ мыйыськӧ мыжа, сійӧ ньӧжйӧ видзӧдліс ас гӧгӧрыс сулалысьяс вылӧ. Гришалӧн ёртъясыс, кажитчӧ, эз жӧ эскыны Петыр кывъяслы да видзӧдавлісны ӧти-мӧд вылас, быттьӧ юасисны: «Тэ эскан он?» А колхозницаяс чужӧмъяс вылын тӧдчис кутшӧмкӧ тӧждысьӧм. Найӧ, тыдалӧ, шогсисны машинист Петыр мунӧм вӧсна.
— Сідзкӧ тэ абу сӧгласен? — мӧдысь юаліс Петыр.
И Гриша муртса вермис шуны:
— Ме... Петыр дядь... сӧгласен... — да ки мышнас тӧдлытӧг чышкыштіс синъяссӧ.
Нимкодьнысла Гришалӧн ёртъясыс серӧктісны.
— Но, а ӧні, — гажаа шуис Петыр, — перерыв. Ӧбӧд бӧр кежлӧ машина лоӧ ремонтируйтӧма.
Петыр да Гриша мунісны кузнечаӧ.
* * *
Колхознӧй гумнаяс вылын мӧдісны быдмыны нянь сёрӧмъяс, шыасисны вартан машинаяс, а такӧд тшӧтш локтіс и сентябрь первойя лун. Водз асывсянь мӧдісны локтавны школаӧ велӧдчысьяс. Кыпыдӧсь да гажаӧсь, найӧ чолӧмалісны ӧти-мӧднысӧ выль велӧдчан воӧн, юасисны-висьтасисны гожся каникул кад йылысь, колхозъясын уджалӧмъяс йылысь, быдтор йылысь.
Машинист Гриша пӧпуттьӧ кежавліс колхознӧй бригадаас, ещӧ ӧтиысь прӧверитіс машинаӧн вундысь колхозницаӧс, кодӧс Гриша велӧдіс вундыны аслас машина вылын, да школаӧ воис муртса урчитӧм кад кежлӧ. Велӧдчысьяс — пятиклассникъяссянь десятиклассникъясӧдз — сулалісны нин шеренгаясын ыджыд зал тыр да виччысисны учительяслысь петӧм. Гриша сувтыштіс ӧти шеренга помӧ. Сэк кості нывбаба-физрук сетіс команда:
— Сми-и-ир-но-о! Слушай мою команду! На пра-а-а-во!
Школьникъяслӧн радъяс недырик гыасьыштісны и быттьӧ кулісны. Сцена вылӧ петіс директор, поздравитіс велӧдчысьясӧс выль велӧдчан воӧн да мӧдіс сёрнитны.
— Ассьыным велӧдчан во ми заводитам сэтшӧм кадын, кор став сӧветскӧй народ нуӧдӧ священнӧй отечественнӧй война фашистскӧй людоедъяслы паныд, кодъяс вероломнӧя уськӧдчисны миян рӧдина вылӧ, — заводитіс директор да дженьыдика, но чёткӧя висьталіс, кутшӧм гырысь могъяс сулалӧны велӧдчысьяс водзын таво.
Стройлӧн тайӧ шеренгаясыс, физруклӧн боевӧй командаыс да директорлӧн суровӧй правда йылысь кывъясыс вӧчисны ассьыныс делӧ: школьникъяс сулалісны стрӧга, муртса зумыштчӧмӧн, и найӧ чужӧмъяс вылысь позис лыддьыны ӧти мӧвп: «Да, ми таво мӧдам велӧдчыны сӧмын сідзи, кыдзи тшӧктӧ Сталин!»
— Миян народ — герой, — водзӧ висьталӧ директор. — Тайӧ геройствоыс петкӧдчӧ не сӧмын фронт вылын. Сійӧ петкӧдчӧ и тылын. Да, ёртъяс, сійӧ петкӧдчӧ и миян пӧвсын.
Бӧръя кывъяссӧ вӧлі шуӧма сэтшӧм ногӧн, мый шеренгаяс неуна вӧрзьыштісны, быттьӧ школьникъяс кӧсйисны тӧдны, кодъяс жӧ на пӧвсын геройясыс.
— Каникул чӧжӧн миян школьникъяс вотісны да сдайтісны торговӧй организацияяслы тоннаясӧн тшак-ягӧд, а сьӧмсӧ сетісны оборона фондӧ. Найӧ уджалісны колхозъясын некымын сюрс трудодень...
«Но нимъясыс, нимъясыс налӧн?..» — сэк жӧ позис лыддьыны школьникъяс синъясысь, шеренгаяс гыасьӧмысь. Гриша зілис кыпӧдчыны кокчуньйыв, мед кӧть ӧтиысь видзӧдлыны водзлань, но сылы тыдалісны сӧмын старшеклассникъяслӧн юръясыс. Со, кылӧ, директор мӧдіс лыддьыны нин найӧс, кодъяс каникул дырйи петкӧдлісны пример. Ӧтиӧс лыддьыштіс... Мӧдӧс... Но сэк кості бӧръя шеренга помын быттьӧ нарошнӧ мӧдісны вензьыны кык нывка, и Гриша сэсся нинӧм нин эз кыв... Сійӧ скӧраліс, кулакнас грӧзитіс нывкаяслы, лӧньӧдіс найӧс... Татчӧ жӧ суитчисны мӧдъяс... Шеренгаяс кодлыкӧ дженьыдика аплодируйтісны... Мӧдісны выльысь аплодируйтны, гораджыка... А Гриша сӧмын скӧраліс. Сійӧ видіс асьсӧ сёрӧн воӧмысь, татчӧ сувтӧмысь. Ӧд тані сулаліг сійӧ сідзи и оз кывлы, шуас сылысь нимсӧ директорыс али оз. А кывнысӧ та йылысь коліс. Коліс кывны. Школаын велӧдчигчӧжӧн Гришаӧс ни ӧтиысь на эз вайӧдлыны пример пыдди ни лёктор кузя, ни буртор кузя, и директорлӧн ошкыштӧмыс, медбур школьникъяс радӧ сійӧс пуктӧмыс сылы кажитчис медся дона подарокӧн став гожся уджсьыс, донаджык ставнас сё ветымын трудоденьсьыс, кодъясӧс сійӧ уджаліс каникул дырйи.
— Ті нӧ ланьтанныд он сэсся?!. — пӧшти горӧдӧмӧн шуис нывкаяслы Гриша, и найӧ вӧлисти ланьтісны.
Залын мыйкӧ сюся кывзісны. Директорлӧн гӧлӧсыс ӧні кыліс гораа, чёткӧя. Сійӧ лыддис кутшӧмкӧ гижӧдтор.
«...Зэв ыджыд аттьӧ сӧветскӧй школалы, сӧветскӧй учительяслы, кодъяс воспитайтӧны миянлысь челядьнымӧс радейтны удж да Рӧдинанымӧс, воспитайтӧны лоны геройясӧн! Подпись: колхозса председатель...»
Председательлӧн овыс эз нин кыв, сійӧс вевттисны дружнӧй аплодисментъяс.
Гриша аплодируйтіс жӧ, но эз тӧд мый ради да юаліс орччӧн: сулалысь ёртыслысь.
— Мый лыддисны?
— Кутшӧмкӧ колхозса председательлысь письмӧ.
— Мый йылысь?
— Ӧти школьник йылысь.
— Код йылысь?
— Код тӧдас... Кутшӧмкӧ Гриша йылысь, а овсӧ эг кыв... тіян вӧсна... лӧдзьяс моз сэн дзизганныд...
А тайӧ кадӧ воддза радъяссянь бӧрлань быттьӧ чеччалісны торъя кывъяс:
— Татӧні вӧлі.
— Гришаыс?
— Да.
— Сійӧ бригадаас кежис, эз на во.
— Кутшӧм бригадаӧ?
— Вундысьяс...
— Мися, тані нин вӧлі.
— Тані сійӧ!.. — медбӧрын горӧдіс Гриша дінын сулалысь ӧти детина. А мӧд — тувкыштіс бокас Гришалы да ассяньыс содтіс:
— Директор корӧ. Мун.
— Менӧ? — юаліс Гриша.
— Да. Тэнӧ, — шуис мӧдыс, кӧть эськӧ директор Гришаӧс сцена вылӧ эз кор.
Тайӧ вӧліны кутшӧмкӧ аслыссяма секундаяс, кор Гриша муніс шеренгаяс костті нинӧм думайттӧг, быттьӧ ва бергачӧ усьӧм чаг. Сійӧ бура эз на вермы гӧгӧрвоны, мый сёрниыс мунӧ сы йылысь, да тшӧтш и эз кыв ни аддзы, мый директорыс ӧні сёрнитӧ мӧдтор йылысь нин.
Сійӧс пельпомӧдыс кутіс физрук.
— Тэ кытчӧ?.. Стройысь петны оз позь.
— Менӧ корис директор, — вочавидзис Гриша да видзӧдліс директор вылӧ, коді копыртыштліс юрнас физруклы, кинас корыштіс Гришаӧс. Гриша лоис сцена вылын, виччысис, мый сылы шуас директор.
Залын вӧлі лӧнь, ставыс видзӧдісны сценалань, но видзӧдісны сэтшӧм ногӧн, быттьӧ мыйкӧ вӧлі гӧгӧрвотӧм.
— Сёрнитны кӧсъян? — Гришалысь друг юаліс директор.
— Кодкӧд?
— Аслад удж йылысь.
— Ме? — шензьыштіс Гриша. — Ме ог кӧсйы сёрнитны... Вои татчӧ Тіян корӧм серти.
Директор шензьӧмӧн жӧ паськӧдліс кияснас, быттьӧ висьталіс тайӧн, мый сійӧ Гришаӧс эз корлы, но сэк жӧ бергӧдчис заллань да, Гриша вылӧ индӧмӧн, шуис:
— Со и ачыс, миян том машинистным. Сиам сылы и ставыдлы велӧдчыны сідз жӧ бура, кыдзи уджаліс Гриша каникул дырйи.
И бара взорвитчисны аплодисментъяс. Гриша честь кузя гора аплодисментъяс!..
{И. Вавилин @ Дас кило @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 78-81.}
ДАС КИЛО
И. Вавилин
Ресторанын Вильгельм Отто
Ассьыс ловъя вессӧ содтӧ.
Ме пӧ мортыс ыджыд чина,
Сёйигтырйи юа вина.
Менам киын властьыс ён, —
Йӧзлы ошйысьӧ барон.
Отто весьшӧрӧ эз тукты;
Сійӧ сёйис бур прӧдукта:
Датскӧй йӧв да польскӧй госъяс,
Югославскӧй абрикосъяс,
Сёйис бур голландскӧй сыр.
Сійӧ косьмасис нин дыр.
И со вина жарысь бара
Горшлун сылӧн кыптіс яра:
Тырмас, шуӧ, овны тылын,
Озырлуныс асыввылын,
Мыйттӧм сэні нянь да скӧт!
Шедӧ сэтысь кынӧмпӧт!
Ресторанысь садьтӧм кодӧн
Отто мӧдӧдчис «походӧ».
— Часлы, ветла рочьяс крайӧ,
Ловъявылысь вола райӧ.
Немец быдлаын зэв сюсь:
Дасьӧс сёйигӧн оз узь.
Быд странаын, кытчӧ волі,
Эг вӧв пайтӧм няньысь-солысь.
Сюрліс меным быд эмбурыс,
Вина чад эз петав юрысь.
Весьысь кокъясӧс эг пес —
Вочасӧн пыр содіс вес.
Кынӧм вылын лыбис пыкӧс.
Варшаваын соді кыкӧс,
Париж карлӧн тырмис сям
Сетны куим килограмм.
Эз вӧв скуп и Амстердам,
Сідзжӧ содтіс вит сюрс грамм...
Со и Отто «рочьяс ордӧ»
Броня пытшкын «воис гордӧй».
Гусясьысьлӧн лэчыд син —
Аддзис ыджыд магазин.
Пырис сэтчӧ лейтенант.
Шуӧ: видзӧдла пӧ тат.
Отто пардорсӧ сэн нюлӧ.
Сэк жӧ роч морт ӧшинюлӧ
Вайис гӧстинеч; дерт, эз вина;
Сійӧ вайис русскӧй мина...
Ӧшинюлын кыліс взрыв.
Тшынӧн тырис ывлавыв.
Отто зеп тыртны эз слӧймы,
Муртса повзьӧмысь эз йӧймы.
Садьтӧг ывла вылӧ петіс.
Мый жӧ немец аддзис сэтысь?
Аддзис, кыдзи большевик
Жуллиг сылысь броневик...
Отто улич кузя татӧн
Дыр на ветліс автоматӧн.
Корсис чӧскыд кынӧм нур —
Сӧмын нинӧмтор эз сюр.
Карса войтыр — том и пӧрысь
Сёянторсӧ нуис сьӧрысь.
Сиктса олысь дзик жӧ сідзи
Подлӧй враглы вочавидзис:
— Миян няньӧн, миян солӧн,
Гадъяс, онӧ дыр ті олӧй.
Коді грабитӧ роч му —
Сэсь жӧ аслыс аддзас гу!
Отто скӧрмӧмысла дзӧрӧ.
Яндзим бергӧдчыны бӧрӧ.
Роч нянь чӧскыд, дуль ва лэччӧ,
И со немец муніс сэтчӧдз,
Кытчӧдз збыльвылӧ эз пык
Краснӧй Армиялӧн штык.
Ӧти тӧвся турӧб войӧ
Отто веськаліс ён бойӧ.
Дзик на первой сюрис сійӧ
Настӧящӧй война биӧ.
Лейтенантлӧн луддзис бок,
Бӧрлань кутіс нуны кок.
— Рочьяс вӧлӧмаӧсь скӧрӧсь.
Мӧд тай налӧн сёян кӧрыс.
Рочлӧн пуля зі моз чушкӧ,
Оз сет узьны сылӧн пушка.
Абу олӧм — веськыд мат! —
Кайтіс бравӧй лейтенант.
— Ог нин помнит пӧттӧдз сёйӧм.
Дзикӧдз пикӧ вои тойӧн.
Содӧм пыдди весӧй чині,
Матын тшыглун — вермас вины.
Тані омӧльтчи ме скӧнь —
Со нин личаліс гач вӧнь.
Европаысь медбур сёян,
Мыйӧн госсявлі кык воӧн,
Тӧлысь чӧжӧн ставнас сылі.
Роч йӧз тешитчӧ ме вылын.
Нёль вежонӧн — тайӧ страм —
Вошті тыр дас килограмм.
Вошті пудджынйысь на уна.
Корся бӧр да вӧлись муна.
Часлы, пырала ме сиктӧ,
Оз-ӧ енмыс сёян ликты?
Нинӧм кӧ мем оз сюр тась,
Роч дядьӧлысь пӧрчча пась.
Сиктысь Отто аддзис кычи.
— Со ӧд удайтчис мем кыдзи!
Со тай кӧні вӧлӧм яйыс,
Менам веслӧн вошӧм пайыс!
Тайӧс кыдз нӧ нин он сёй. —
Отто бара лои збой.
Кычи котӧртӧ да ойзӧ.
Отто вотчигтырйи горзӧ:
— Мыйӧн нӧ тэ менӧ чайтан?
Ме кӧ збыльысь наступайта,
Пленӧ шедас любӧй гаг.
Со ме кутшӧм мудер враг!
Отто эз и тӧдлы ачыс,
Кыдзи сылӧн уси гачыс.
Сэсся гачсӧ лэптігкості
Кычи дзебсис потшӧс костӧ,
Кӧні сулаліс роч морт —
Рӧдиналӧн патриот.
Роч морт враг вылӧ лёк вира,
Киас дас килоа гира.
Ан тэ, подлӧй, пеж немчура!
Тэнӧ «гӧститӧда» бура.
Сэсся барон юрӧ кам!
Сетіс тыр дас килограмм.
Тадзи барон Вильгельм Отто
Содтіс вессӧ гуӧ водтӧдз;
Кодыр корсянторйыс сюри
Лейтенантлӧн поті юрыс.
{Я. С. Кучев @ Море вылын @ кывбур @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 82.}
МОРЕ ВЫЛЫН
Я. С. Кучев
Тӧлыс шӧйтӧ синнад судзтӧм эрдын,
Он аддзы сэтысь саридзыслысь пом.
Ми аддзим врагӧс паськыд море бердын,
Код локтӧ, кыдзи эралысь лёк пон.
Море шӧрӧ шыбытчим ми штормӧн.
Сюсь катер улын ызгис море ва.
Руд енэж шӧрыс тырис асъя горӧн,
Кор первой лыйӧм лэдзис лёкмӧм враг.
Со миян катер векни лэчыд визьӧн
Муніс, кыдзи шутьлялысь войтӧв.
И саридз сэки кыпӧдчывліс гыӧн,
Сола ваыс резсис унапӧв.
Торпеда лэбис враглӧн крейсер кузя,
Крейсер вылысь чепӧсйис сьӧд тшын,
И вӧйны мӧдіс надзӧник да мудза,
И воштіс ассьыс эралысь лёк вын.
{В. Юхнин @ Частушкаяс @ сьылан шмонь @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 83.}
ЧАСТУШКАЯС
В. Юхнин
Тӧвся пӧртмасьӧ вой кыа,
Кӧдзыд ветлӧ таркӧдчӧ.
Милӧй фронт вылын, ме кыла,
Пулемётӧн сяркӧдчӧ.
Кӧчлӧн важӧн гӧныс вежсис:
Сюрлӧма тай еджыд пызь.
Небыд лымйӧн муыс эжсис —
Колӧ дасьтыны нин лызь.
Видзӧ тундра вылын ненец
Паськыд сюра уна кӧр.
Ветлӧ мирӧд кӧин-немец —
Вир юысь бандит и вӧр.
Тӧвся шонді муртса кайӧ —
Бара лэччыны нин дась.
Сдайтны армиялы вайӧ
Петыр Анна шоныд пась.
Енэж шӧрсянь кырныш усьӧ
Сорласьӧма юр и кок:
Енэж шӧрын миян вурсьӧ
Пуляясӧн ястребок.
Шонді кӧдзыд лучьяс койӧ —
Прошвиассьӧ ӧшинь лист.
Москва дорын кӧнтусь сёйӧ
Чегӧм пиньяса фашист.
Ӧкмыс гора гундыр йылысь
Пӧчӧ важӧн мойдліс мем.
Гундыр чужӧма пӧ выльысь,
Толькӧ юр ӧдвакӧ эм.
Киссьӧ гӧра, киссьӧ гӧра —
Руалӧ да гымалӧ.
Тайӧ сэн фашистскӧй свора
Разалӧ да гылалӧ.
{М. Лебедев @ Частушкаяс @ сьылан шмонь @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 84-85.}
ЧАСТУШКАЯС
М. Лебедев
Ылӧ, ылӧ равзӧм кылӧ —
Локтӧ Гитлер, дурмӧм пон.
Оз на повзьӧд грӧзыс сылӧн.
Миян армияным ён.
Кӧсйис чардыштігмоз пырны
Сӧвет муӧ лютӧй враг.
Паныд петім врагӧс зырны,
Регыд надзмис сылӧн шаг.
Батьяс-дедъясным, ми тӧдам,
Врагӧс жугӧдлісны пыр.
Лоас миян тыр победа.
Миян эбӧсным оз быр.
Кага бӧрдӧ, кага полӧ —
Локтӧ кӧин, лёк фашист.
Тайӧ зверӧс вины колӧ,
Кага вирсӧ мед оз кисьт.
Чорыд тышын фронтъяс вылын
Миян быд боец — герой.
Фронтсӧ ёнмӧдам ми тылын
Дружнӧй уджӧн лун и вой.
Краснӧй армияӧ Петыр
Муніс видзин Сӧвет му,
А колхозын сылӧн гӧтыр
Зіля вундӧ ид да сю.
Ассьыс инсӧ врагкӧд бойӧ
Мӧдӧдігӧн шуис мам;
«Бырӧд зверӧс вына сойӧн,
Эн ло гадинакӧд рам!»
Сашук колльӧдӧ том мортӧс:
«Прӧщай, менам донатор.
Сӧмын сэки лэбзьы гортӧ,
Врагӧс вуштыштанныд кор!»
Миян дедъяснымлысь вынсӧ
Тӧдліс тшап Наполеон.
Сылысь туйсӧ, пышъянінсӧ
Аддзас Гитлер, дурмӧм пон.
Югыд шонді, мича шонді
Некор му весьтысь оз быр.
Ми, сӧветскӧй войтыр, пондам
Вӧльнӧй йӧзӧн овны пыр!
{Kodko @ ЮРИНДАЛЫСЬ @ юриндалысь @ Рӧдина вӧсна @ 1941 @ Лб. 86.}
ЮРИНДАЛЫСЬ
Листб.
Як. Рочев. Великӧй Сталин, водзӧ ну! Стих .... 3
М. Лебедев. Шпоргӧ гордӧя гӧрд рӧма флаг. Стих .... 4
Г. Федоров. Отчизна вӧсна. Стих .... 5
Вл. Латкин. Смерть гадиналы. Стих .... 6
С. Ермолин. Мамлӧн кыв. Стих .... 7
В. Юхнин. Менам Москва. Стих .... 8
С. Ермолин, Н. Дьяконов. Домна Каликова. Пьесаысь отрывокъяс .... 11
Иван Вась. Победа лоб миян сайын. Стих .... 32
Иван Вась. Ставсӧ фронтлы. Стих .... 33
Сер. Попов. Расплата. Стих .... 34
А. Размыслов. Братанъяс. Стих .... 35
М. Лебедев. Отечественнӧй война. Стих .... 36
М. Лебедев. Быд сӧветскӧй гражданин. Стих .... 37
С. Ермолин. Смерть фашизмлы. Стих .... 38
С. Ермолин. Варваръяслы смерть Стих .... 39
В. Юхнин. Вӧрын. Пьеса .... 40
Вл. Латвин. Пӧщада оз ло.. Стих .... 50
Як. Рочев. И фюрер оз коль пайтӧг. Стих .... 51
Як. Рочев. Москва, тэ Рӧдиналӧн сьӧлӧм. Стих .... 52
Як. Рочев. Быд вир войтысь кык войт водзӧс. Стих .... 53
С. Морозов. Варшаваын. Пьеса .... 54
3. Старцев. Квайт воинлӧн бать. Очерк .... 57
Ник. Инков. Бесстрашнӧй боец. Очерк .... 60
Н. Инков да В. Манастырский. Геройлӧн олӧм да подвиг .... 63
3. Старцев. Лейтенант-орденоносец Алексей Пыстин. Очерк .... 37
В. Юхнин. Том машинист. Рассказ .... 71
И. Вавилин. Дас кило. Стих .... 78
И. Кучев. Море вылын. Стих .... 82
В. Юхнин. Частушкаяс .... 83
М. Лебедев. Частушкаяс .... 84
==n Челядь олӧмысь висьтъяс: сборник. Сыктывкар: Коми Госиздат, 1941. 68 лб.
Челядь олӧмысь висьтъяс
сборник
Сыктывкар
Коми государственнӧй из-во
1941
{Kodko @ Содержание @ юриндалысь @ Челядь олӧмысь висьтъяс @ 1941 @ Лб. 2.}
СОДЕРЖАНИЕ
Няркеркаын (коми важ олӧмысь) — Як. Рочев .... 3
Ваня доброволец — Мих. Мальцев .... 16
Политруклӧн отсасьысь — М. Шестаков .... 35
Куим поколение («Трактористка Вася» повестьысь глава) — Г. Федоров .... 46
Звонок водзвылын — Г. Федоров .... 55
Учитель — В. Юхнин .... 60
Вадорын — И. Коданев .... 65
{Яков Рочев @ Няркеркаын @ висьт @ Челядь олӧмысь висьтъяс @ 1941 @ Лб. 3-15.}
НЯРКЕРКАЫН
(Коми важ олӧмысь).
Няркеркаын уджалысьяслӧн вӧлі пӧлучка. Пӧлучка бӧрын, кыдзи и век, колӧ вӧлі тэчсьӧмӧн пируйтыштны. Мукӧд лунсяяс дорысь уджалӧмсӧ помалісны тӧкӧтьӧ водзджык. Воль гӧн бритысь мастер — кок пӧла Ипатей дядь — сушилкаын воль вуштысь Дӧва пи Ёгорлы воль британ вежӧссянь кыз гӧлӧсӧн горӧдіс:
— Егор! Действуйт. Челядьсӧ, гортаныс мунтӧдз, кабакад мӧдӧдлы.
Ёгор кытшовтіс няркеркаын уджалысь став верстьӧ нярвӧчысьяс дінті, чукӧртіс сьӧм, лыддис кымын кубок вылӧ тырмас да сетіс Генялы.
— На, Геня. Дунякӧд котӧртлӧ... Сӧмын, смотри, деньгасӧ эн вошты. Тэ, Дуня, пельӧссьыс босьтлы тыртӧм зӧбнясӧ, сэтчӧ тэчанныд, вайнысӧ лӧсьыдджык.
Вӧсньыдик кузь тушаа, ар дас куима, гӧгляссьӧм еджыд юрсиа Геня сулаліс Ёгор водзладорын да мудз вӧснаыс жугыльмыштӧм лӧз синъяснас видзӧдіс сы вылӧ. Мича гӧгрӧс чужӧмыс вӧлі сьӧдасьыштӧма няйтнас да буснас. Сыкӧд орччӧн сулаліс сы ыджда кымын жӧ нывка.
Ёгор ордысь сьӧмсӧ босьтӧм бӧрын найӧ мӧдӧдчисны нин ӧдзӧслань да дасьӧсь вӧліны пырысь-пыр гӧнитны, но Ёгор выльысь шыасис:
— Энлӧ... ӧти здук нӧрӧвитыштлӧ.
Челядь ӧдзӧс дінын сувтовкерисны. Найӧ виччысисны содтӧд нӧшта мыйкӧ тшӧктӧм, а Ёгор шыасис бритчан вежӧсын руксӧмӧн кызысь дзор паськыд тоша старик дінӧ:
— Мыйкӧ нӧ, Ипатей дядь, сёянторсӧ ваясны жӧ?
— Дзик нинӧмнад, дерт, абу жӧ лӧсьыд, — гӧлӧссӧ весалігтыр вочавидзис мӧдыс.
— Сідзкӧ, — Геняяслань юрсӧ бергӧдӧмӧн шуис Ёгор, — коляс сьӧмтор вылас лавкаысь кын яй ньӧбанныд.
Кос жарӧн пӧдтысь сушилкаысь челядь петісны кӧдзыд вежӧсӧ. Чужӧмъяс вывтіныс визлаліс пӧсьныс. Кӧдзыд ывлалӧн сынӧдыс сотыштіс налысь том виръяйсӧ. Колис ӧти здук, и найӧ кыкнанныс вӧйисны рытъя руд пемыдас.
Кабакӧ ветлысьяс регыд и бӧр бергӧдчисны. Геня, сушилкаӧ пырӧмкӧд тшӧтш, пызан вылӧ пуктіс ыджыд кӧр лӧпатка, а ачыс Дуня бӧрся надзӧникӧн пырис кӧтӧдчан вежӧсӧ. Сэні найӧ орччӧн пуксисны шоныд ва тыра ӧчаг1 дінӧ да, мыйсюрӧ йылысь вомгоруланыс сёрнитіг, лыддисны ассьыныс первойя пӧлучканысӧ. Налы талун вӧлі нимкодь. Кӧть и тӧлысь саяс уджалӧмысь Дунялы сетісны ставсӧ сӧмын сё сизимдас вит ур, радлуныслы эз тыдав помыс. Синъясыс ворсісны долыдлунӧн. Морӧс пытшкас ловшыыс ветлӧдліс ёна кокньыдджыка. Пӧдрядчик-мастер киысь босьтӧм бӧрын грӧшъяссӧ весиг здук кежлӧ на эз лэдзлы кырымсьыс. Вежӧрас ӧти мӧвп — кытчӧ инавны ассьыс дона нажӧткасӧ? Киын новлӧдлыны сійӧс век он вермы, а кытчӧкӧ пуктан, да кӧпейкаясыд вермасны гылавны, вошласьны: Дыр думайтіс, кытчӧ пуктыны. Кӧсйис сюйны морӧс питшӧгас, видлаліс, абу-ӧ кыткӧ розя дӧмасӧсь дӧрӧм морӧсыс, думнас корсьысис кутшӧмкӧ гартӧдтор. Гартӧдтор вылас нинӧм эз сюр, а сарапан кырӧдыс вӧлі личыд; грӧшъясыс яй бердтіыс вермасны тӧдлытӧг вочасӧн гылавны муӧ. И Дуня пӧрччис юрсьыс ситеч чышъянсӧ. Чышъян помӧ уна пӧвсӧн гартіс ассьыс нажӧтка сьӧмсӧ да, мед оз вош, куим гӧрӧдӧн топыда сэтчӧ кӧрталіс. Кӧсйӧ эськӧ вӧлі котӧртлыны гортас, но кык верст саяд буракӧ уджалігкостіыд он котӧрт. Лоис виччысьны рытын удж вылысь мездмӧмсӧ.
1 Ӧчаг — тшан, ыджыд посуда, кӧні кӧтӧдӧны кӧр вольяссӧ.
Ӧні, шоныд ва тыра очаг дінӧ пуксьӧм бӧрын, Дуня тшӧктіс Генялы кутны сартаса би, а ачыс гӧрӧдсӧ разис да кыкпӧв лыддис, судзсьӧ-ӧ сылӧн сьӧмыс. Лыддьыссьӧм бӧрын долыдпырысь бергӧдчис Генялань да, мелі синъясӧн сы вылӧ видзӧдіг, шуаліс:
— Муна да сета мамӧлы!.. А сылӧн нимкодясьӧмыс!.. Мамӧлы тшӧкта мыйкӧ ньӧбны.
— А мый эськӧ тшӧктан ньӧбны?
— Мый? Мыйкӧ ӧд, камаш ли, кашемер чышъян ли... А тэ мый ньӧбан?
— Ме? Ме, — мыйкӧ кӧсйис шуны Геня да джӧмдіс, а сэсся недыр кежлӧ чӧв ланьтлӧм бӧрын джын гӧлӧсӧн содтіс: — Ме сета бабӧлы.
— Бабыд гортад?
— Абу гортын. Удита кӧ, аски сы дінӧ котӧртла.
Та бӧрын очаг дінын пукалысьяс некымын здук
кежлӧ чӧв ланьтлісны. Кӧтӧдчан вежӧсын тайӧ здукъясӧ мӧдліс ыджыдавны кулӧм чӧв, да коркӧ-некоркӧ сійӧс дзугисны Дуняӧн жӧ шуӧм кывъясыс:
— Гортад тэ талун он мун?
— Гортӧ? — юаліс Геня да мӧвпыштӧмӧн вочавидзис: — Ог. Гортным миян кӧдзыд: сэні некод абу.
— Бара тані узян?
— Тані.
— А ме муна, — Геня морӧсӧ ичӧт ёсь пельпомнас инмӧдчыштлӧмӧн пукаланінысь кыпӧдчис Дуня. — Мамӧлы тшӧкта асывнас пальӧдны водз. Ті узянныд на, а ме нин лоа тані.
— Мунан нин?
— Котӧрта. Сьӧмсӧ колӧ мамӧлы нуны.
Дуня бӧрся тшӧтш чеччис и Геня да ассьыс уджалан ёртсӧ колльӧдіс улич вылӧдз.
Небесаас ӧти-мӧдлаын тіралісны югыд кодзувъяс. Асыввылын, ылі вӧр юр вылас, ӧшаліс вӧсньыдик чарла кодь, му эжсӧ югдӧдны вынтӧм на бледіник том тӧлысь. Войвывсянь пӧльыштлывліс яйӧ пырана лэчыд чизыр тӧв.
Дуня котӧртіс сикт кузя катыд. Налӧн рыныш кодь юртӧм важ керканыс сулаліс дзик нин сикт помас, верст кык сайын, но тайӧ кузь туйыс сылы талун кажитчис дженьыдджыкӧн. Кыдз нӧ он нимкодясь? Найӧ олісны мамыскӧд кыкӧн. Мамыс некымын во нин висьӧ одушиеӧн да некутшӧм прамӧй уджъяс вылӧ оз петавлыв. Олӧны тшыг нисьӧ пӧт. Бать-нажӧвитысь абу: сиктын Дуняӧс тӧдӧны чуркаӧн; челядь, кӧть кысь оз аддзыны, нылкаӧс век нимтӧны: «Чурка, чурка, пес чурка!» И тайӧ «чуркаыс» мамыслы талун вайӧ медводдза нажӧтка!..
Геня недыр сулалыштіс улич вылын. Шоныдінсяньыс куш дӧрӧм кежсьыс петӧм бӧрын сійӧс мӧдіс босьтны йирмӧг, да тэрмасьӧмӧн пырис сушилкаӧ. Сэні пызан гӧгӧр пуксялӧмӧн, няркеркаса уджалысьяс варовитігмоз айбарчасьӧны1.
1 Айбарчасьӧны — кын яй сюралӧны да сёйӧны.
Геня надзӧникӧн йӧз мышку сайті муніс нарлань. Сэні пач дінӧ вольсаліс мамыслысь оръясьӧм няр маличасӧ да стенланьӧ юрӧн водіс. Куйлӧ. Лунся удж йылысь серпасъяс ӧти бӧрся мӧд бергӧдчӧны вежӧрас. Кузь уджалан лун чӧж кусавлытӧг ломтысьысь пачсянь пӧлясьӧ пӧсь ру. Мудз ки-кокыс, кажитчӧ, шоныдінӧ веськалӧм бӧрын надзӧникӧн заводитӧны небзьыны. Кывзысьӧ йӧз сёрниӧ. Куйлӧ, синъясыс вочасӧн лазнитчӧны. Думъясыс нин ёрта-ёрт дінсьыс заводитӧны калькавны: тыдалӧ, шоныд морӧс дінас пондіс топӧдны мелі бабушка чӧскыд унмыс.
— Геня, лок айбарчась, — кыз гӧлӧсӧн чукӧстіс Ипатей дядь.
Геня дрӧгнитыштіс да синъяссӧ восьтіс. Унмыс торксис, но нинӧм эз шу; воддзамоз куйланаӧн кольччис.
— Геня, чеччы, айбарчась да котӧртлы ми ордӧ; вай менсьым гудӧксӧ, — Геня дінӧ шыасис Ёгор.
Геня чеччис, кокъясас сюйис дӧмасӧсь тюнияссӧ, юрлӧс увсьыс корсис шапкасӧ да мӧдӧдчис ывлаӧ.
— Ӧтпӧлӧсӧн эн мун; ывлаыс кӧдзыд, — пуртсӧ пызан вылӧ пуктіс да чеччис Ёгор. — Налы пасьтавлы менсьым пиджакӧс.
— Сёйӧмсьыс мортсӧ ыстанныд, — пукалысьяс пиысь кодкӧ шыасис ӧти.
Айбарчась да вӧлись ветлан, — шуис Ипатей дядь.
— Оз ков, Ёгор, — пиджаклысь кузь сосъяссӧ вылӧ пуджигтыр надзӧникӧн шуис Геня.
— Но, сідзкӧ, воан да сёян. Котӧртлы...
Геня петіс ывлаӧ. Кӧдзыдсьыс дзебсьӧм могысь лэптіс пиджак воротниксӧ, шапкасӧ лэдзис пель вылас, кияссӧ воча сюйис сосъясас, петіс миртуй вылӧ да тэрмасьӧмӧн мӧдӧдчис катыд. Шор пос помӧ вотӧдз сылы паныд сюрисны Ардеев да Невольский.
— Но, Геня тай кытчӧкӧ мӧдӧма, — чужӧм весьтӧдз копыртчӧмӧн Геня синъясӧ видзӧдіг, шуис Ардеев. — Кытчӧ нӧ мӧдін?
— Дӧва пи Ёгор гортас гудӧкла ыстіс.
— Кысянь?
— Няркеркасянь.
— Кодъяскӧ унаӧн сэні?
— Став мужичӧй уджалысьясыс.
Геня мӧдӧдчис нин водзӧ мунны, но Ардеев бара на шыасис:
— Приёмщикыд, дяк Симоныс, сэні жӧ?
— Абу.
— А пӧдрадчикныс?
— Рытнас сійӧ эз волы.
— Но, мун, котӧртлы... Кынман; ывлаыс кӧдзыд.
Гудӧкла Геня ветліс дыркодь. Ёгоръяслӧн гортаныс узьӧны нин. Посводзӧ пыран ӧдзӧсыс игана. Кузя лои гольӧдчыны. Оз кывны. Челядь унмовсьӧмны чорыда. Мамныс мӧд вӧлӧстьӧ кутшӧмкӧ рӧдильница ордӧ мунӧма пывсьӧдчыны. Геня гольӧдчӧ, кынмӧмысла быдӧн пиньясыс воча трачкакылӧны, мышку кузяыс, кажитчӧ, гыжнаныс гажӧдчигтыр котралӧны шыръяс.
«Ставныс кӧ кулӧмаӧсь-а», мӧвпыштіс Геня да нӧшта на чорыдджыка мӧдіс ӧдзӧсӧ зымӧдны коклябӧрнас. Коркӧ и, кылӧ, кодкӧ мӧдіс вӧрӧшитчыны: пӧлать подлӧсын кылыштіс гиргысьӧм шы, сэсся посводзӧ петіс да ӧдзӧссӧ восьтіс Ёгорлӧн ичӧт чойыс...
Гудӧк босьтӧм бӧрын Геня бӧр бергӧдчис. Няркеркасянь сёрни шыяс кылісны ывлаӧдзыс. Миртуй вывсянь кежигӧн на Геня кыліс Ёгорлысь да нӧшта кымынкӧ мортлысь паськыд вомтырӧн азыма сералӧмсӧ.
Кынмӧмысла гӧрд нырвома, кӧдзыд руыскӧд ӧтлаын сушилкаӧ пырис гудӧк нопъя Геня. Егор сійӧс кватитіс сойбордӧдыс да мӧдіс пӧрччӧдны:
— Молодеч, менам Геня. Сійӧ оз матайтчы! Лок пуксьы да сёй, лок!.. Тэныд некодысь повны. Ачыд ыджыдыс, ю! — мӧдіс юктавны. Геня, кыдз вермис, ӧтбивайтчис, но коддзыштӧм Ёгор водзын ӧтбивайтчыны эз вермы — Геняӧс сійӧ ӧти кинас топыда жамис1 юрӧдыс, а мӧд кинас кружкаысь винасӧ кисьтіс вомас. Детинка кызмырдӧн мынтӧдчис Ёгор киысь да котӧртіс нар вылӧ.
1 Жамис — жмитіс, клещиӧн моз топӧдіс.
Сылӧн эз узьсьы. Сійӧ воддзамоз куйліс нар вылын да, кыдзи и став мукӧдъясыс, кывзіс Ардеевлысь гӧгӧрвоана мелі сёрнисӧ. Сійӧ Генялы ӧні кажитчис вӧвлытӧм вынаӧн, ёнӧн, некодысь повтӧмӧн. Синъясас сылӧн Генялы тыдовтчывлісны сӧдз дзирдъясӧн дзировтлывлысь мича югыд кодзувъяс.
Мунісны нин найӧ коркӧ войшӧр гӧгӧрын. Нярвӧчысьяс пиысь некымынӧн Ардеевкӧд тшӧтш мунісны гортаныс, мукӧдыс кытчӧ веськалӧ унмовсисны, а Геня век на гатшӧн куйліс да синъяссӧ лапнитлывтӧг видзӧдіс сушилка пытшкӧссӧ чукйӧн тыртысь са кодь сьӧд пемыдас.
* * *
Асывнас удж вылӧ Дуня локтіс водз. Сикт кузя сылӧн котӧртігӧн ылі вӧр юр вылын асъя кыалӧн оз на вӧлі тӧдчы весиг и вуджӧрыс. Мир туй пӧлӧн лажыньтчӧм керкаясын узисны чӧскыд унмӧн. Сӧмын и кылыштліс кагалӧн «уа, уа» бӧрдӧм шы. Кык-куим трубаысь вӧсньыдик сюръяӧн енэжлань мӧдӧдчисны кайны первойя тшынъяс. Гӧгӧр лӧнь. Кузь войбыд увтчысь понъяс и найӧ, тыдалӧ, унмовсьӧмаӧсь: оз чуксасьны.
Геня чеччытӧдз на Дуня, ӧтар-мӧдар киӧ ыджыд ведраяс босьтӧмӧн, наӧн клёнӧдчиг, мӧдӧдчис вала.
Дуня бӧрын недыр мысти воалісны и мукӧдъяс, кодъяс сьӧд войшӧрнас мӧдӧдчылісны гортъясаныс. Сёрмӧдчыны некод эз лысьт. Найӧ ставныс тӧдӧны — Кузьмалӧн дӧвереннӧйыс локтас уджалысьясӧс кытшовтны.
Пачьяс ломталысь нывбаба грымкылӧ пачвомдорӧ чӧвтіс моздортыр пес.
Ипатей дядь, пельпом вылас дӧмасӧсь оръясьӧм пальто шой чӧвтӧма, ыджыд лёк гынъюръяса, пырис ывлаысь, пуксис пызан помӧ, очсовтіс, ӧзтіс ыджыд каллян да мӧдіс чуксавны Егорӧс. Ёгор ымзігтыр бергӧдчис мӧдар бок вылас да, тыдалӧ, прамӧясӧ эз и садьмыв; здук-мӧд мысти сэтшӧма жӧ мӧдіс чушкыны-узьны. Ковмис кокъясӧдыс дергайтӧмӧн садьмӧдны.
Ёгорӧс садьмӧдӧмсӧ Геня унпыр моз кывліс. Буретш вӧлі заводитӧ мыйкӧ вӧтасьны мам йывсьыс да зілис кӧть ӧти здук кежлӧ унмовськӧдчывны бӧр, гашкӧ сійӧ вӧтыс водзӧ мӧдас мунны. Сӧмын и удитіс бок вылысь кымыньӧн бергӧдчыштны — бара джуджыд ва пиӧ вӧйигмоз торъяліс сушилка пытшкӧсса унзіль олӧмысь. Синводзас вочасӧн пондісны воавны уна серпасъяс; веськаліс сійӧ кытчӧкӧ зэв уна йӧз пиӧ. Йӧз гыыс сійӧс жамис ӧти местаӧ, ки-кокыс лётаммис; зільӧ петны, но некыті оз вермы вӧрзьӧдны. Сэсся друг йӧз кытш сайсьыс кыськӧ, кымынкӧ воськов Ылнаысь сылы синмас уси мамыс. Сійӧ, дзик ловъядырсяыс кодь мелі гырысь синъяса, видзӧдӧ аслас пи вылӧ, сойбордсӧ паськӧдӧмӧн писькӧдчӧ пиыс дінӧ, но, кыдзи и Геня, оз вермы вӧрзьӧдчыны водзӧ ни бӧрӧ да сӧмын тіралӧны паръясыс, а ачыс вомгорулас вашкӧдӧ кывъяс:
«Геня... пиук... муса пи, локыв кутыштла, локыв окышта...» Та бӧрын йӧз кытшыс орис, мамыс уськӧдчис сы дінӧ да дзик нин чужӧм дінас шӧпкӧдіс:
«Геня, муса пи...»
Геня дрӧгнитіс, садьмис и садьмӧм бӧрас нин кыліс:
— Чеччы!
Тешкодь вӧт. Вӧлӧмкӧ, сы водзладорын, нар бокын, сулалӧ Ипатей дядь да детинка юр весьтын, сійӧс садьмӧдӧм могысь, мелі гӧлӧсӧн шуалӧ:
— Геня, муса пи, чеччы!
Геня мырдысьӧн восьтіс синъяссӧ да, мам пыддиыс ас дінсьыс Ипатей дядьлысь мыгӧрсӧ аддзӧм бӧрын, сьӧлӧмсьыс кыліс кутшӧмкӧ аслыспӧлӧс доймӧм. Дум вылас усис коркӧ ичӧт дырйиыс мамыслӧн небыд морӧс дінас кутлывлӧмыс, ыджыд шог суӧм бӧрын ӧткымын асывъясӧ лелькуйтігтырйи жалитӧмпырысь садьмӧдлывлӧмъясыс.
Синъяссӧ гудйигтырйи Геня чеччис вольпасьтӧм чорыд нар вылысь. Ки-кокыс мудзӧмысла вӧліны пу кодьӧсь, доймӧны. Сушилкаас ыджыдаліс синтӧ сёйысь курыд, горшӧ сатшкысьысь известка дук. Косьтысян сёръяс вылысь заводитӧмаӧсь нин вӧлі лэдзавны вой кежлӧ быгӧдны ӧшлӧм нёльзьӧдӧм кӧр куяссӧ.
Вит час асылӧ ставныс нин вӧліны асланыс уджалан местаясын. Кодъяскӧ сёр вылысь лэдзалісны кӧр куяс; кодъяскӧ пуксисны воль гӧн бритны; кодъяскӧ дубитчан щанысь перъялісны дубитӧм могысь дас лун нин сэні кӧтӧдӧм куяссӧ да заводитісны вуштыны; а Мартин дядь мыйкӧ ноксис мялка дорын, мялкаӧ тэчис первойсӧ гырысь вольяс, а сэсся на вылӧ посньыд теля вольяс. Ставныслы вичмис кутшӧмкӧ да кутшӧмкӧ удж; некод весь эз овны.
Мялка лӧсьӧдігкості Генялы тшӧктісны щанӧ ваявны ва, сы бӧрын заводитны кӧтӧдны воль, а кор мялкаыс лоас дась, — коногонавны.
Асывбыд Геня, Дунякӧд тшӧтш, щанъясӧ да бӧчкаясӧ пыртліс ва гашкӧ сё воськов сайысь. Медбӧрын мудзӧмысла сойясыс быдӧн лёталісны. Та бӧрын заводитіс воль кӧтӧдны; джодж шӧрӧ паськӧдас ӧтикӧс, киськалас ваӧн, сы вылысӧ вевсьӧн пуктас мӧдӧс, сэсся сідзи жӧ вӧчас мӧд пара да вевсялас первойя паракӧд... Тадзи вевсьӧн тэчас дас волльӧдз и быд воль пуктігӧн кык воль костсӧ ваӧн кӧтӧдас...
Мялка гӧтӧвитӧм бӧрын Геня ветліс конюшняӧ да пӧрысь Рыжкосӧ вайӧдіс няркеркаӧ, мялка дінӧ. Арсень дядь кызігтырйи вӧвсӧ прӧтяг йылӧ прягитіс.
Заводитчис мялка бергӧдлан удж.
— Но, но, Рыжко! Но, босьт, Рыжко, бо-осьт! — домповодӧд Рыжкоӧс водзӧ нуӧдны зілиг, вӧсньыдик гӧлӧсӧн ӧтарӧ горзіс Геня.
Вӧв ружтігтырйи ӧдӧбтывліс, некымын пӧрйӧ зэлӧдліс прӧтягсӧ да вын судзсьытӧмысла бӧрыньтчӧмӧн бӧр личӧдлывліс.
— Но, но, Рыжко! Но, босьт, Рыжко, бо-осьт! — воддзамоз домповодӧд тракйис да горзіс Геня.
— Но, стерво! Ме тэнӧ!.. — мялка дінсянь вӧв вылӧ грӧзитчис Арсень дядь.
Кык сёысь унджык кӧр куӧн польдӧм мялка мӧдіс вӧрны, дышпырысь дзуртны. Ружтігтырйи водзлань курасьысь Рыжко вӧчис первойя куим круг, воис сійӧ жӧ пельӧсӧ, кысянь и вӧрзьӧдчис, да коногонлысь1 «тпру» кылӧм бӧрын сувтіс.
1 Коногон — замшевӧй заводын мялка бергӧдланінын вӧв вӧтлысь.
— Воротись! — домповодӧд бӧрлань дернитыштіг, Рыжколы горӧдіс Геня да, медым бергӧдчигас вӧв оз дойд, тӧкӧтьӧ вешйыштіс стен бердлань. А «воротись» кывйыс пӧрысь Рыжколы тӧдса. Тайӧ мялка дінас сійӧ талун не первойяысь. Мукӧдсикас уджъяс нэмнас некор прамӧясӧ эз тӧдлы. Быд лун прӧтяг йылын ӧти и сійӧ жӧ мялка бергӧдлӧм. Кузь лун чӧжӧн сылӧн сӧмын вӧвлывлі ӧтарӧ куим круг вӧчӧм бӧрын «тпру», «воротись!» да мӧдарӧ кык круг вӧчӧм бӧрын «тпру», «воротись!..»
— Воротись! — горӧдіс нюжмасьысь Рыжколы Геня.
Рыжко, места вылын ӧдӧбтӧмӧн, сувтліс бӧркокъяс вылас да сідзикӧн бергӧдчис мӧдарӧ юрӧн.
Польдӧм мялка дзуртіс да рутшкакыліс. Вӧв некымын пӧрйӧ сувтлӧмӧн курасис, вӧчис мӧдарӧ кык круг да «тпру» кылӧм бӧрын бара жӧ сійӧ пельӧсӧ сувтіс.
— Воротись! — бара кыліс Генялӧн пель чунӧдана ёсь гӧлӧсыс.
И тадзи кузь лунбыд.
Рытладорыс Геня дзикӧдз нин жуяліс, кок йылас прамӧясӧ эз мӧд ӧшйыны. Окота лои неуна шойччыштны. Да и вӧлыс вывті жӧ нин ёна пӧсяліс, мудзис, быд ступ вӧчӧм бӧрын мӧдіс сувтны. Тайӧ нӧшта нин ёна детинкаӧс жугӧдіс. Геня думыштіс неуна шойччыштны. Муніс пельӧсӧ ва тыра бӧчкаяс дінӧ да плака пом вылӧ нёровтчӧмӧн мӧдіс шойччыны. Рыжко локтіс тӧдса пельӧсӧдз, сувтіс да, нырбордъяссӧ паськыда паськӧдліг, мӧдіс тшӧкыда лолавны. Геня сійӧс ӧні эз вӧтлы. Мӧдісны шойччыны. Генялы синводзас сувтіс вӧтӧн аддзылӧм серпасыс да мӧдіс сы йылысь мӧвпавны. Думъясӧ вӧйтчӧмӧн пукалігас эз и тӧдлы, кыдзи сылӧн синъясыс лазнитчисны, а сэсся и дзикӧдз пӧдласисны. Детинка унмовсис да мӧдіс узьны чӧскыд унмӧн.
И буретш тайӧ кадӧ пырис дӧвереннӧйлӧн отсасьысь дяк Симон. Кӧинлӧн кодь синъясыс сылӧн скӧрмӧмысла гудыртчисны, пестер сера чужӧмыс польдіс вирнас. Симон локтіс узьысь детинка дінӧ, читкыра русӧй кузь юрсисӧ чабыртіс став кырымтырнас да дернитіс:
— Ок, дыш пон! Тэ тадзи уджалан?!
Геня сӧмын и удитіс чилӧстны.
— Ме тэнсьыд кучиктӧ куля! — лёкысь тявӧстіс Симон да тракнитӧмӧн йӧткыштіс джоджӧ.
Генялӧн синсьыс быдӧн кутіс би киссьыны, но дзик пыр жӧ чеччис да нинӧм думайттӧг пельпомнас мыйвынсьыс зургис Симонлы морӧспань улас, и сійӧ, татшӧмторсӧ виччысьтӧг, кык кусыньӧн пырис ва тыра известкаӧсь ыджыд бӧчкаӧ да ортсын сӧмын и чурвидзисны юрыс да кокъясыс.
Геня котӧртіс мукӧд уджалысьяс дінӧ, повзьӧмысла шӧйӧвошӧма, нинӧм эз куж шуны.
Некымын здук мысти Симон сэті прӧйдитіс нёльзьӧм шырпи кодь, дзоньнас кӧтасьӧма, няйт, скӧрысла потны кӧсйӧ, но киӧн вӧрзьӧдны Геняӧс мукӧд уджалысьяс дырйи эз лысьт, сӧмын горӧдіс: — Убирайтчы тась, дыш пон! Талун жӧ мед дукыд эз вӧв!
Симон мунӧм бӧрын няр вӧчысьяс Генялысь юасисны, мый лои. Сійӧ тырстӧча висьталіс ставсӧ, кыдзи вӧлі делӧыс. Найӧ сералісны, ошкисны Геняӧс Симонлы водзӧс мынтӧмысь, но удж вылӧ детинкаӧс кольӧдны некутшӧм надея эз вӧв: тайӧс вӧчны, удж кузя ёртъясыс вӧліны вынтӧмӧсь, и та вӧсна на пиысь быдӧнлӧн сьӧлӧм вылас кыліс аслыссяма дой.
Ывла рӧмдігӧн нин Геня, кламторсӧ киняулас босьтӧмӧн, няркеркаын петіс ывлаӧ да керка пельӧсын
паныдасис ва тыра ведраясӧн локтысь Дунякӧд. Дуняӧс аддзӧм бӧрын сійӧ, синъяссӧ муӧ веськӧдӧмӧн, сувтіс.
Дуня ва тыра ведраяссӧ пуктіс туй вылӧ да жалитана синъясӧн мӧдіс видзӧдны Геня вылӧ. Чужӧм сертиыс тӧдчӧ вӧлі, мыйкӧ сійӧ кӧсйӧ Генялы шуны, но дыркодь эз вермы чӧвтны кыв ни джын.
— Сэсся дзикӧдз вылӧ нин? — кор-некор юаліс сійӧ.
— Дзикӧдз вылӧ, — косіника вочавидзис Геня.
Водзӧ сёрнисӧ нуӧдны некоднаныслӧн эз тырмыны
кывъясыс, и Геня, нинӧм шутӧг нӧшта здук-мӧд сулалыштӧм бӧрын, надзӧникӧн мӧдӧдчис миртуйлань. А Дуня дыркодь на сулаліс няркерка пельӧсын да видзӧдіс сы вылӧ. Синдоръясас доршасис синва: жаль вӧлі ас кодьыс жӧ шудтӧм детинкаыс.
{Мих. Мальцев @ Ваня доброволец @ висьт @ Челядь олӧмысь висьтъяс @ 1941 @ Лб. 16-34.}
Мих. Мальцев
ВАНЯ ДОБРОВОЛЕЦ
Сикт шӧрӧд визувтіс неыджыд ю. Сійӧ ӧні кынмӧма да тырӧма лымйӧн. Ю бокас, джуджыд нӧрыс йылын, сулаліс кык судта ыджыд каменнӧй вичко Сійӧ кӧрт ӧграда пытшкын быдмисны джуджыд топольяс, кыдзьяс, паськыд лапъяса суспуяс. Найӧ вӧліны еджыдӧсь, гыӧраӧсь. Вичко шпильяс йылын тӧлысь югӧрысь дзирдалісны крестъяс.
Керкаяс вӧліны сад пытшкын жӧ, да пуяс косттіыс муртса дзузгисны кынмӧм ӧшиньясті лампа бияс, быттьӧ гӧрдов кодзувъяс руа войын. Кажитчӧ, мый понъяс кындзи, кодъяс шыасьлӧны кӧнсюрӧ, сиктас некод и абу. Но кор воан вичко площадь гӧгӧрын сулалысь кык судта каменнӧй да пу керкаяс ӧшинь улӧ, сэк аддзан, мый сэні олӧны мӧд сикас олӧмӧн. Первой гильдияса купеч Сибирцевлӧн кык судта каменнӧй керкаын яръюгыда ломалісны гырысь лампаяс. Тані ӧні сулаліс белӧйяс батальонлӧн штаб. Батальонӧн командуйтысь штабс-капитан Макаров сулаліс телефон аппарат дінын, сёрнитіс полкса командиркӧд.
— Господин полковник! Онӧ кӧ отсалӧй, миян позиция лёк, вермасны вӧтлыны. А краснӧйяс лыйсьӧны, тыдалӧ, унаӧн, фронтыс паськыд, квайт «Максим» резӧны.
Полковник, кылӧ, вочавидзис:
— Приказывайта: краснӧйясӧс сиктӧ не лэдзны, Лыжнӧй ротатӧ мӧдӧдны краснӧйяс тылӧ, найӧс кытшавны.
Макаров пуктіс телефоннӧй трубка да видчигтырйи пасьталіс кузь шинельсӧ. Сэсся висьталіс телефонистлы:
— Кутасны кӧ юасьны, висьтав: муніс, шу, передовӧй линия вылӧ.
Белӧйяс мӧдісны лыйсьыны зіля. Вичкосянь, сарай бокъяссянь стрӧчитісны вит кымын пулемёт. Тӧлыся войӧ сынӧдті лӧдзьяс моз дізьйӧдлыны пуляяс, но краснӧйяс цепӧ эз инмавны, лэбисны юр вывтіныс.
Краснӧй батальонлӧн командир Лебедев боецъяслы тшӧктіс кыссьыны ӧткӧн-ӧткӧн сиктлань. Но друг асыв лунвывсянь, кылӧ, шувгӧмӧн воис дас кык дюймаа снаряд. Сійӧ акӧстіс-усис боецъяс мышкӧ да осколокъяснас шырзьыштіс вӧрлысь увъяссӧ. Краснӧй пулемётчикъяс чуймисны, недыр кежлӧ ланьтлісны лыйсьӧмысь. А сэсся лоис кыссьыны боквыв: мӧдісны лыйлыны гранатаясӧн; шрапнель поражайтіс паськыда.
Савельев кыліс тайӧ чорыд косьсӧ. Сійӧ мӧдӧдіс связнӧйясӧс тӧдмавны Лебедевлысь положениесӧ, а ачыс отрядыскӧд кежис асыввойланьӧ, да сьӧрся-бӧрся мӧдісны уйны лымйӧд.
Найӧ матыстчисны сикт бердӧ и друг аддзисны: посни кустъяс пӧвстті кыкӧн-кыкӧн, кузь гез моз нюжӧдчӧмӧн воисны лыжникъяс; винтовкаясыс налӧн вӧліны мышку саясӧсь, ременьяс вылын.
Савельев боецъяслы сетіс приказ:
— Эн лыйлӧй, кытчӧдз ог тшӧкты. — Пулемётчикъяслы сійӧ тшӧктіс сувтны вӧр дорӧ.
— Ловйӧн не лэдзны ни ӧти лыжникӧс, кытшавны сиктсӧ, — нӧшта содтіс.
Квайт «Максим» видзӧдісны воысьяс вылӧ. Боецъяс виччысисны команда.
Лыжникъяслӧн кылӧ нин лыжиӧн таргӧмыс.
— О-г-о-нь! — чорыда горӧдіс Савельев, и белӧйяс здрӧгнитісны. Пулемётъяс койыштісны свинечӧн...
Штабс-капитан Макаров пырис аслас штабӧ, дрӧжжитана киясӧн босьтіс телефоннӧй трубка.
— Господин полковник! Краснӧйяс кытшалӧны миянлысь сикт. Лыжнӧй ротаӧс бырӧдӧма. Висьтав, мый вӧчны?
— А тэ мый ӧні кӧсъян вӧчны? — юаліс полковник.
— Отступайтны господин полковник. Мӧдног — сгинитам.
Та кадӧ ывласянь кыліс «ура» горзӧм. Сійӧ шыбытіс телефонсӧ да уськӧдчис ӧдзӧсӧ телефонист бӧрся.
Сиктсӧ вӧлі краснӧйясӧн кытшалӧма быд дорсянь, да белӧй салдатъясӧс лои босьтӧма пленӧ.
Крестьянскӧй подводаяс ранитчӧмъясӧс нуӧм вылӧ чукӧртчисны вичко площадь дорӧ, кӧні комиссар Зенин сёрнитіс крестьянакӧд. Зенин дорӧ матыстчис латшкӧсіник тушаа, киссьӧм кузь дукӧса, дзормӧм паськыд тошка старик да юаліс Зенинлысь:
— Кыдзи тэнӧ шуӧны, ёрт?
— Иван Семеновичӧн. А мый?
— Сідзкӧ со мый, Иван Семенович! Ті тшӧктанныд ранитчӧм белогвардеецъяссӧ тшӧтш нуны лазаретӧ. А ме шуа: кор белӧйясыд воисны миян сиктӧ пыр жӧ кутісны грабитны. Ме ордӧ пырисны витӧн, кутісны корны жаритӧм яй, вый, кольк да пӧжӧм йӧв, кодъясӧс ме ачым важӧн нин эг аддзыв. Сэсся асьныс пырисны гӧбӧчӧ да мый сюри ставсӧ петкӧдісны. Корсисны амбар ключ дай сэтысь ставсӧ нуисны. Ӧні; олам тшыгйӧн.
— Эз кӧ нӧйтны, сійӧ бур на да! — татчӧ содтіс мӧд, гӧрдов тоша старик. — Миянӧс кӧзяйкакӧд кыкнанымӧс нӧйтісны. А юавсьӧ: мыйысь? Аттьӧ тіянлы, ёртъяс, мездінныд став гӧль олысьсӧ. Купечьяс да поп-дяк юръяссӧ кутшӧма лэптывлісны! Грӧзитӧны нин вӧлі.
Дыр да унатор йылысь сёрнитісны мужикъяс. Комиссар Зенин кывзіс найӧс да шуис:
Ёртъяс! Воас кад — вӧчасны ставсӧ, а ӧні колӧ нуны ранитчӧмъяссӧ.
Штаб тырис сиктса крестьянаӧн. Найӧ вӧзйысисны Краснӧй Армияӧ:
— Босьт миянӧс, командир ёрт. Ми кӧсъям водзӧс мынтыны белӧй бандалы. Честнӧя кутам служитны гӧльяс дор сулалысь Краснӧй Армияын.
Вӧзйысьысьяс пиын вӧліны тшӧтш куим ныв, дас сизим арӧссянь кызь арӧсӧдз, да кык детинка — ӧтиыс 13 арӧса, мӧдыс 15 арӧса. Тайӧ детинкаясыс кольӧмаӧсь батьмамтӧг, сирӧтаясӧн. Батьмамсӧ виисны тайӧ кось дырйи.
Савельев зэв дыр видзӧдіс детинкаяс вылӧ. Найӧ вӧліны нэрӧсь на, кыдзи тувсовъя леторос, но корисны босьтны армияӧ жӧ.
— Дядя, босьт миянӧс! Ми батьмам пыдди кӧсъям водзӧс мынтыны. Бура кутам служитны.
— Кыдзи овныд тіян?
— Неждановъяс ми, — вочавидзис 13 арӧса детинка.
— А нимъясныд?
— Менам Ваня, а сылӧн Коля, — бара висьталіс сійӧ жӧ детинкаыс.
— Сідз, Ваня да Коля, шуанныд? Мунӧ со эсійӧ ёрт дінас. Сійӧ — комиссар.
Комиссар Зенин дыр сёрнитіс детинкаяскӧд, тӧдмасис найӧ важ олӧмӧн.
... Квайт час рытын Ваня вӧзйысис поп ордӧ узьны. Ичӧтик тушаа, паськыд да кузь юрси-тошка, мудер синъяса поп дыр видзӧдіс Ваня вылӧ да юаліс:
— Тэ кытысь, детинка?
— Ме Кулига сиктысь, Ӧньӧ Ӧльӧшлӧн пи, — жугыля вочавидзис Ваня. — Миянлысь, отец Геннадий, сиктӧс талун сотісны, батьмамӧс виисны, ме коли ӧтнам, лунтыр на тшыг.
— Сідз, пиук. Тӧда батьмамтӧ, бур йӧз вӧлісны. А мыйла тэ веськалін татчӧ?
— Ме удж корся, оз-ӧ кодкӧ босьт кынӧмпӧтысь кӧть.
— Сідз, сідз, бур пи, — шуис поп да бергӧдчис попаддялань.
— Верд, матушка, детинкасӧ да мед узяс миянын.
Сэсся сійӧ Ваняӧс малыштіс юрӧдыс, юаліс нимсӧ да тӧдӧ-ӧ молитваяс.
— Молитваястӧ тӧда, батюшко. Ме кык во велӧдчи.
Поп ӧти-мӧдтор юасис нӧшта, сы бӧрын попаддяыскӧд пырис жырйӧ.
— Аддзӧмтор тайӧ, матушка, енлӧн ыстӧмтор, — попаддяыслы висьталіс поп.
Кабалаӧн эжӧм стенын шарӧдчисны тӧрӧканъяс. Ваня мӧвпаліс, кыдзи эськӧ бурджыка выполнитны комиссарлысь тшӧктӧмсӧ да не ӧшыбитчыны кывъясӧн? Тайӧ мӧвпалігӧн Ванялы кыліс шӧпкӧдчӧмӧн сёрнитӧм. Кань моз сійӧ кыссис паччӧрлань, — пӧлать пӧвъясыс дзуртӧны да унаысь сувтовкерліс. Сьӧлӧмыс чеччаліс, быттьӧ кӧсйис петны морӧс пытшсьыс.
Паччӧрсянь пытшкӧс жырсьыс кыліс сёрни, сёрнитісны поп гозъя.
— Сы бӧрся ми сувтӧдам следитны Лидяӧс. Кутас кӧ сійӧ якшайтчыны большевикъяскӧд, войнас виам дай гуӧ, — висьтавліс поп.
— Ме ногӧн, сійӧ зэв на том, нинӧм на оз гӧгӧрво. Сыкӧд колӧ меліа сёрнитны, батьмамсӧ частӧджык казьтывлыны, — сідз кыліс попаддялӧн гӧлӧс.
— Вернӧ. Сідзи и вӧчам. Ме вот ёна пола Сибирцевысь, сійӧ вермас вузавны аслас тэрмасьӧмӧн, зэв нервнӧй. Ме пӧ ог жалит ассьым керкаӧс ни лолӧс.
— Оз жӧ ӧд, — ӧлӧдіс попаддя. — Сійӧ ӧд сэк скӧрысла сідз шуис.
Поп, кылӧ, нӧшта на мыйкӧ сёрнитіс, но Ванялы дугдіс кывны. Пӧлатьӧ мунӧм бӧрын сійӧ дыр мӧвпаліс, кыдзи сійӧ мӧдас асьсӧ кутны поп ордын.
Асывнас поп гозъя Ваняӧс пуксьӧдісны чай юны гӧрд юрсиа, кузь синлысъяса поп нывкӧд орччӧн. Нывкаыслы вӧлі ар дас кык гӧгӧр, мисьтӧм, дзик батьыс кодь.
— Папа, тайӧ детинкаыс коді? — юаліс нывка.
— Тайӧ тэныд лоӧ вокӧн, ен мӧдӧдӧма. Ӧтилаын мӧданныд быдмыны. Помасяс войнаыс да кутанныд велӧдчыны. Сы бӧрын господь тіянӧс благословитас ӧтлаын нэм колльыны, кыдзи ми мамыдкӧд коллим. Ваня велӧдчас да кутас служитны вичкоын. Тэнад, Ваня, батьмамыд вӧліны ендума йӧз. Сы понда ми, матушкакӧд, сӧгласитчим тэнӧ быдтыны.
Поплӧн Ванялысь батьмамсӧ казьтыштлӧмыс перйис синвасӧ Ванялысь. Поп гозъя нимкодясисны, думайтісны, мый ставыс лоӧ бур.
— Ме, батюшко, мӧда кывзысьны, кыдзи батьлысь, — шуис Ваня. Поп гозъялы сьӧлӧм вылас воис Ванялӧн сёрниыс.
Луннас Ваня, кор лэччыліс поплысь скӧтсӧ юктавны шорӧ, паныдасис Колякӧд. Мигнитіс синъяснас Колялы, мед сійӧ оз лок сы дінӧ, индіс бӧрсьыс вӧтчысь поп ныв вылӧ. Коля гӧгӧрвоис, да ньӧжйӧник, быттьӧ оз видзӧд сы вылӧ, беддьӧн кутіс жугӧдны юкмӧссьыс кынмӧм йисӧ.
Юкмӧс дорын Ваня удитіс висьтавны Колялы ставтор йылысь, гусьӧник сетіс гижӧд комиссарлы сетӧм вылӧ. Торйӧдчигас Ваня шуис Колялы:
— Волы квайт час рытын поп ӧграда дорӧ, висьтав, мый шуас комиссарыд. А ӧні кольччы татчӧ, мед оз гӧгӧрво сійӧ пежыс, — индіс кырйывсьыс поп ныв вылӧ.
Ӧбедайтігӧн Ванялы тӧрелкаас тырыс тэчисны яй да мукӧд сёянъяс, дугдывтӧг пӧтшуйтісны:
— Сёй, Ванюк, сёй, пиук, пӧттӧдзыд; регыд тэныд лӧсьӧдам бур пальто, бур паськӧм. Сэсся он нин ло корысь кодьӧн.
Сёйӧм бӧрас пырисны пытшкӧс жырйӧ мёртвӧй час вылӧ. Ваняӧс ӧні эз нин ыстыны пӧлатьӧ, а корисны сьӧрсьыс. Попаддя висьталіс Ванялы:
— Тайӧ койкаыс, пиук, тэд, а этійӧ Лидуклӧн. Ваня шензьӧмӧн видзӧдліс керкапытшса мичлун вылӧ. Сылӧн да Лидялӧн койкаясыс сулалісны стен бокас сьӧрсьӧн-бӧрсьӧн. Койка бердас пуктӧма посни ошкуяс. Стенас, койка весьтас жӧ, ӧшалісны мича ковёръяс. Гӧгӧр быдмисны ловъя цветъяс. Ӧшалісны зарни рамаяса портретъяс, ыджыд зеркала да гиратӧм часі. Стенсӧ обоитӧма зэв мича обойӧн, пӧтӧлӧксӧ краситӧма белилаӧн; шӧрас да доръясас, пельӧсас вӧчалӧма цветъяс; джоджсӧ вольсалӧма зэв мича вольӧсӧн.
— Пӧрччысь да вод, Ванюк. Миян тадзи вӧчӧны сёйӧм бӧрад, — висьтавлӧ попаддя.
— Шойччам ӧтик час, сы бӧрын бурджыка уджалӧ юрыд, — содтіс поп.
Ваня водіс, но сылӧн эз узьсьы, юрас бергаліс быдпӧлӧс мӧвп.
Мёртвӧй час бӧрын поп Ваняӧс корис аслас узьлан жырйӧ, пуксьӧдіс пызан дорӧ небыд улӧс вылӧ да зэв дыр висьтавліс большевикъяс йылысь: найӧ пӧ мунӧны енлы паныд, лякӧсьтӧны православнӧй вера, йӧзӧс кыскӧны ад гуранӧ; колӧ пӧ паныд тышкасьны, мездысьны наысь.
Ваня бура гӧгӧрвоис, кытчӧ кыскис поп, но лӧня, юрнас копыртавліс, сетіс тӧдны поплы, мый сійӧ сідзжӧ чайтӧ, весиг шуис:
— Накӧд колӧ воюйтны, батюшко.
— Сідз, пиук, сідз, — нӧшта лышкыдджык лоис поп. — Но ми тэкӧд огӧ вермӧ тышкасьны, абу миян ӧружьеыд, сӧмын вермам отсавны белӧй войскалы. Сы йылысь ме и кӧсъя тэкӧд сёрнитыштны. Тэ сюсь детинка, дай тэнӧ озджык аддзыны краснӧйясыд. Ёна колӧ ветлыны ылысса сиктӧ, белӧй начальство дорӧ ыджыд мог эм. А мем оз позь. Гӧгӧрвоин?
— Гӧгӧрвоа, батюшко, — вочавидзис Ваня.
— Сідзкӧ, босьт амбар лӧскысь лызь да мун иславны, корсь туй, кыті позяс петны сиктысь, часӧвӧйяс аддзывтӧг...
— Верма, батюшко, корсьны сэтшӧм туй. Ме тӧда татчӧс местаястӧ, — шуис Ваня.
— Но вот, сідзкӧ бур, дитя. Кор аддзан сэтшӧм туйсӧ, меным висьтав пыр жӧ; сэк ме висьтала, мый колӧ вӧчны.
Ваня ислаліс шор логті лызьӧн, шор кузьтаыс кайліс войлань вӧрдорӧдзыс да мӧвпаліс, кыдз эськӧ та йылысь висьтавны комиссарлы.
Бӧр воигӧн сійӧ паныдасис Колякӧд вичко площадь дорын. Ваня зэв гусьӧник висьталіс Колялы поплысь сёрнисӧ да тшӧктіс висьтавны комиссарлы.
Кор Ваня воис поп ордӧ, сэк аддзис, мый поп буретш гижӧ. Поп аддзис Ваняӧс да лэптіс юрсӧ. Сылӧн синъясыс быттьӧ войварышлӧн югъялісны.
— Но мый, пиук, аддзин эн? — юаліс сійӧ.
— Аддзи. Шор кузя кайлі вӧр дорӧдзыс. Лызьӧс гуалі лымъяс, бӧрти кежлӧ.
— Молодеч, дитя, — радпырысь шуис поп да водзӧ ыджыд надеяӧн висьталіс; — Ми, дитя, тэкӧд лоам бур йӧз вӧсна геройясӧн, кужам кӧ пӧртны олӧмӧ планнымӧс. Миянӧс сэк тыртасны зарниӧн, сетасны георгиевскӧй крестъяс.
— Кор нӧ, батюшко, сэтчӧ ме муна?..
— Гашкӧ, полан да?
— Ог, — збоя вочавидзис Ваня.
Сэсся поп юасис, аддзылісны эз Ваняӧс часӧвӧйяс, да кодыр тӧдмаліс, мый абу аддзылӧмаӧсь, сэк шуис:
— Бур, сідзкӧ. Ӧні мун шойччыны, дитя. Ме мыйсюрӧ гижышта.
Рытнас чай юигӧн поп гозъя Ваняӧс бара на ёна гӧститӧдісны, дугдывтӧг шуалісны дона пиӧн.
Сэсся поп пыртіс Ваняӧс пытшкӧс жырас да дыр висьталіс, кыдзи колӧ мунны и мый висьтавны белӧй начальниклы.
Пызан йӧрысь перйис пакет да сетіс Ванялы.
— Но, господь тэнӧ благӧслӧвитас ыджыд бур делӧ вылӧ, пиук.
Ваняӧс кинас кресталіс поп да тшӧктіс окыштны кыз рушку водзас ӧшалысь крестсӧ. Ачыс сёрнитіс:
— Клянитча, шу, господь Иисус Кристос нимӧн, честьӧн пӧртны олӧмӧ святӧй делӧ.
Ваня шуаліс ставсӧ, мый тшӧктіс поп. Ваняӧс колльӧдісны керкаысь ставӧн.
— Батюшко да матушка, энӧ петӧ ме бӧрся, мед оз жӧ казявны йӧзыс, — висьталіс Ваня, и поп гозъя нимкодя кывзісны да шензисны Ваня вежӧр вылӧ. Ваня кань моз лэччис посводзсянь кильчӧ пос вылӧ да ньӧжйӧникӧн восьтіс кильчӧ ӧдзӧссӧ. Ывлаыс вӧлі пемыд, кӧдзыд, енэжсӧ вевттьӧма пемыд кымӧр. Ӧградаті мунігӧн кок улас дзуртіс лым. Калитка ӧдзӧс дорӧ воӧм бӧрын ньӧжйӧник лэптіс гольскансӧ да восьтіс калитка ӧдзӧс.
Улич вылын вӧлі лӧнь, некод эз тыдав. Муртса удитіс сійӧ петны уличӧ, друг мышсяньыс сійӧс кодкӧ кутіс. Ваня тракнитчис, но эз мын.
— Ваня! — ньӧжйӧник кодкӧ шуис мышсяньыс. Ваня тӧдіс Колялысь гӧлӧс.
— Мый йӧйталан? Кутшӧма повзьӧдін.
— Менӧ ыстіс комиссар, мед пӧ тэ пыралан сы дорӧ. Ме тані кынмытӧдз нин сулалі.
— А сэні Сибирцевыс абу? — юаліс Ваня.
— Абу, некод абу. Ӧтнас комиссар.
— Сідзкӧ, бур. — Котӧрӧн мунісны штабӧ кык друг.
Комиссар дорӧ пырӧм бӧрын Ваня босьтіс шапкасӧ, видзаасис. Комиссар чеччис улӧс вылысь, локтіс Вайя дінӧ, малыштіс юрӧдыс да юаліс:
— Но, мый, кыдз делӧыд?
Ваня перйис зепсьыс пакет да сетіс сылы.
Комиссар нюммуніс, меліа видзӧдліс Ваня вылӧ, унаысь сійӧс муртыштіс синъяснас да топыда сывйыштіс:
— Ок, тэ, герой!..
Сэсся пуксис пызан сайӧ да пурт йывнас восьтіс конвертсӧ, мӧдіс лыддьыны. Ачыс нюммуніс. Ваня юаліс:
— Мый, комиссар ёрт, лӧсялана абу?
— Н-н-да, молодец тэ, Ванюк.
Сійӧ лыддис помӧдзыс поплысь гижӧдсӧ, кӧн вӧлі гижӧма: «Святӧй Россияса христолюбивӧй воинство ми, сиктысь пастырьяс, купечьяс да став озыр йӧз, котыртім тайӧ лунъясӧ союз, кодлӧн могыс — мездыны крайнымӧс большевикъясысь, антихристъясысь да гӧль стабунысь, кодъяс мырддялӧны озыръяслысь властьсӧ, эмбурсӧ да тупкалӧны вичкояс. Миян союзын дас квайт морт. Миян эм кык ящик бомба да мукӧд ӧружье, кодӧс колис миянлы капитан Макаров. Ми виччысям тіянӧс, бур йӧзӧс мездысьясӧс, кыдзи пасхаӧс. Тайӧ гижӧдсӧ мӧдӧда ӧти детинка сьӧрысь. Сійӧ сирӧта, кольӧма батьмамтӧг. Сы сьӧрысь юӧртӧй письмӧӧн, кор воанныд. Ми чукӧртчылам да юклам, кодлы мый вӧчны. Миян план: краснӧйяслысь Штабсӧ арестуйтны, пулемётъяссӧ жуглыны. Штабыс сулалӧ миян союзса шлен ордын. Воӧй сэт, кыт индас детинка, сійӧ бура тӧдӧ туйяссӧ.
Копрасям тіянлы ставӧн, виччысям индӧд большевикъяскӧд да гӧльяскӧд тыш заводитӧм кузя. Священник Маслов. Пукта та дінӧ союзса шленъяслысь список».
— Да, Ванюк, — кыпӧдіс юрсӧ Зенин, — зэв бур. Пуксьы шойччышт.
— Мый гижӧма сэтчӧ, комиссар ёрт? — юаліс Ваня. Та йылысь, Ванюк, висьтала мӧдысь, — шуис
Зенин да зіля мӧдіс перепишитны письмӧсӧ, а бӧрыннас бӧр сюйис конвертӧ да клейитіс, сэсся бӧр сетіс Ванялы да тшӧктіс нуны белӧйяслы.
— Тэ попыдлысь кывъяссӧ висьтав стӧча. Бӧр воигад пырав татчӧ. Ме тшӧкта, мед миян часӧвӧйяс оз кутны тэнӧ. Гӧгӧрвоин?
— Стӧча гӧгӧрвои, комиссар ёрт. Вӧча сідзи, кыдзи коранныд ті.
Комиссар сывйыштіс Ваняӧс, окыштіс да шуис:
— Вӧч, Ванюк.
Ваня петӧм бӧрын комиссар Зенин дыр ветлӧдліс джодж кузя. Сійӧ кабраліс кисӧ, сэсся шуис:
— Пеж гадъяс! Со мый найӧ кӧсйӧны вӧчны; но народлӧн выныс ыджыд. Кутанныд казьтывлыны нэмтӧ. Союз ковмӧма...
Пырис отрядӧн командуйтысь Савельев. Сійӧ сувтіс ӧдзӧс дорӧ да дыр видзӧдіс Зенин вылӧ, сэсся юаліс:
— Мый лои? Мыйла сэтшӧм скӧр, Иван Семёнович?..
Зенин индіс пызан вылас кабала вылӧ:
— То, лыддьӧй, мый гижӧма сэтчӧ.
Савельев гырысь воськолӧн муніс пызан дорӧ, пуксис улӧс вылӧ да, бумагасӧ лыддьӧм бӧрын, юалӧмӧн видзӧдліс Зенин вылӧ. Зенин висьталіс Савельевлы ставсӧ, кыдзи вӧлі делӧыс. Савельев мурӧстіс, зымкнитіс кулакнас пызанӧ да пинь пырыс шуис:
— Гадъяс!..
Вата кодь лым еджыд шебрасӧн ӧтмоза шебралӧма мусӧ. Но сьӧд пемыд войӧ сійӧ кажитчӧ рудӧн. Енэжыс вӧлі руд жӧ, кымӧра. Лӧнь. Муртса кылыштӧ лызьлӧн шаргӧм. Бӧрӧ кольӧ лызь туй. Ваня пӧсяліс нин; сійӧ ӧні муніс посни кустъяс пӧвстті, а водзынджык муртса тыдаліс пожӧма вӧрлӧн мыгӧрыс. Ванялы тӧдса тайӧ вӧрыс, челядькӧд сійӧ унаысь воліс татчӧ.
Сиктлань матыстчӧм бӧрын Ваня петіс туй вылӧ. Сьӧлӧмыс тэрыба чеччаліс. Сиктыс муртса тыдаліс пемыдысла. Сиктын вӧлі лӧнь. Ваня видзӧдліс гӧгӧрбок.
Сиктӧ матысмигӧн сылы горӧдісны:
— Сулав! Коді воӧ?
Ваня чуймис, сувтіс. Юрнас бергӧдлӧ: корсьӧ, коді сійӧс сувтӧдіс.
— Киястӧ лэпты! — бара кыліс горӧдӧм. Ванялӧн лыбисны киясыс. Сійӧ медсясӧ поліс лыйӧмысь. Потшӧс дінсянь воис шинеля морт, киас тыдаліс чургӧдӧм винтовка.
— Тэ коді?
— Морт, он ӧмӧй аддзы, — збоя вочавидзис Ваня, — Менӧ мӧдӧдісны татчӧ.
— Коді мӧдӧдіс?
— Менӧ мӧдӧдісны письмӧӧн да тшӧктісны сетны начальниклы.
— А, но, кӧн письмӧыд?
— Тэ абу начальник, тэд ог сет. Тшӧктісны сетны киас начальниклы; нуӧд менӧ сы дорӧ.
— Тэ кодлӧн татшӧм збойыс?
— Священниклӧн пи.
— Сідзкӧ, мунам, — шуис часӧвӧй.
Штабыс белӧйяслӧн сикт шӧрас, виж краскаӧн мавтӧм обшивайтӧм керкаын. Салдаткӧд Ваня пырис первой жырйӧ. Дежурнӧйыс висьталіс полковниклы сылысь воӧмсӧ, и Ваняӧс лэдзисны жырйӧ.
Ваня аддзис пызан сайысь пукалысь сьӧд кыз мортӧс. Сійӧ вӧлі защитнӧй рӧма френча, зарни погонъяса, югыд кизьяса, ыджыд сьӧд тошка, вывланьӧ чургысьӧм усъяса.
— Ваше высокоблагородие. Вайӧді детинкаӧс, пост вывсянь, шуӧ, вая пӧ письмӧ начальникыдлы, — висьталіс салдат. Полковник сылы тшӧктіс петны, а Ванялы шуис:
— Лок татчӧ. Письмӧ пӧ вайӧмыд?
— Вайи, — Ваня кутіс перйыны пальто зепсьыс письмӧ, сэсся сетігас нин шуис:
— Папа тшӧктіс сетны сӧмын начальниклы киас, кӧть пӧ лыясны, эн сет некодлы. А сиктысь петігӧн кӧ пӧ казяласны, кутасны сувтӧдны краснӧйяс, тальышт пӧ лымъяс, а ачыд век водзӧ мун. Ме вои лызьӧн гусьӧник, некод эз аддзыв.
Полковник шензьыштіс Ваня сюсьлун кузя, сійӧ окыштіс да тшӧктіс пуксьыны, а ачыс мӧдіс лыддьыны.
— Молодец! — письмӧ лыддьӧм бӧрын шуис полковник, сэсся юаліс:
— Кыдзи тэнӧ шуӧны?
— Ваняӧн.
— Зэв бур, Ваня. А тэ он тӧд, уна-ӧ краснӧйясыс сиктад?
— Мыйкӧ тай ветлӧдлӧны уна кодь-а, лыдсӧ ог тӧд, меным эз висьтавны.
— Тэнӧ эз аддзывны воигад?
— Эз. Ме гусьӧник шор логтіыс кайи вӧр дорас, сэсянь вӧр пӧлӧныс пыр вои татчӧ.
— Замечательнӧй разведчик! — горӧдіс полковник. — Бура служит.
— Ме сьӧлӧмсянь служита. Сӧмын ӧтитор кора: ӧдйӧджык бӧр ыстӧй!
— Эн шогсьы, дона пи, ставсӧ лоӧ вӧчӧма ас кадӧ, мунӧмысь эн пов; тэкӧд мӧдӧда 4-5 салдатӧс да найӧс тӧдмӧдан сійӧ местанас, кыті воин.
Ванялы дыр виччысьны эз ковмы. Регыд пӧлучитіс сургучӧн печатайтӧм пакет, босьтіс да дзебис пальто зептас. Полковник мыйкӧдыра висьталіс Ванялы пель дорас. Сэсся Ваня мӧдӧдчис. Нёль салдат, лызьтӧмӧсь, Ванякӧд воисны шор логӧ лэччан вӧр дорӧдз да сувтісны, мӧдісны видзӧдны, оз-ӧ кутны Ваняӧс.
Ваня тӧвныр моз исковтіс горув да саяліс логас.
Ваняӧс краснӧйяслӧн часӧвӧй тӧдіс да лэдзис пырны штабӧ. Комиссар буретш узис пызан сайса диван вылын. Сійӧ абу и пӧрччысьӧма, гӧрд ыжку пассьыс сӧмын кизьяссӧ разьӧма, юр улас пуктӧма кутшӧмкӧ важ пальто.
Ординарец мыйкӧ гижис пызан дорын, улӧс вылӧ пуксьӧмӧн. Ваняӧс аддзис да юаліс сійӧ:
— Мый войнас шляйччан, он узь?
— Узьӧмнад делӧыд оз артмы, — зэв серьёзнӧя шуис Ваня. — Ме комиссар дінӧдзыд.
— Узьӧ, — ньӧжйӧникӧн шуис да чуньнас индіс пызан сайӧ ординарец. — Муртса водіс.
— Менам зэв важнӧй делӧ эм.
— Ог садьмӧд. Аски волы. Сійӧ кык вой нин эз узьлы, — вочавидзис ординарец.
— Аски лоӧ сёр, колӧ ӧні жӧ.
Вензигӧн налӧн гӧлӧсъясныс лоины гораджыкӧсь, да Зенин садьмис.
— Ваня, тэ? — шуис комиссар да матыстчис Ваня дінӧ, а ординарецлы тшӧктіс петны. Ваня чӧва пальтосьыс перйис сургучалӧм конверт да сетіс комиссарлы.
Комиссар малыштіс Ваняӧс юрӧдыс;
— Молодец тэ. — Сэсся варӧдіс сургучсӧ. — Ми выльӧс вӧчам попыдлы, — висьталіс сійӧ. Ваня висьталіс сылы ставсӧ, кыдзи вӧлі делӧыс:
— А сюран кӧ да пакеттӧ кӧ ковмас тальыштны лымъяс, висьтав пӧ кывнад: воам выль во паныд, стӧч войшӧрын. Выль восӧ пӧ празднуйтам тіян сиктын.
Сэсся комиссар висьталіс, мый ковмас вӧчны Ванялы.
— Войнас налӧн лоӧ собрание, — висьталіс Зенин. Поп керка дінӧ ме ыста Коляӧс. Чукӧртчӧм бӧрас тэ петавлы сылы висьтавны. Гӧгӧрвоин?
— Гӧгӧрвои, комиссар ёрт! — вочавидзис Ваня.
Поп ордӧ Ваня воис 5 час асылын, декабрь 30-ӧд лунӧ. Поп гозъя вӧлі узьӧны на, дыр эз восьтыны. Кынмытӧдзыс грымӧдчис Ваня. Сэсся коркӧ петіс попаддя да юаліс:
— Коді сэн зымӧдчӧ?
— Ме, матушка, — вочавидзис Ваня.
Кильчӧ посъяс, кылӧ, дзуртісны. Попаддя мыйкӧ вомгорулас бормочитіс.
Вешъясян кӧрт калич гольснитіс-воссис, попаддя тӧдіс Ваняӧс да зэв меліа шуис:
— Кынтім ӧд ми тэнӧ, муса пи. Мыйла эн ӧшиньӧ
торкӧд.
Керкаӧ пырӧм бӧрын Ваня ниртіс воча ки, быттьӧ зэв ёна кынмис. Тӧвйӧм бӧрын гуысь петӧм ош кодь поп пукаліс пызан сайын да лыддис Ванялысь вайӧм белӧйяссянь лист. Поплы воча мӧдар пызан дорас пукалӧ попаддя, синъяссӧ оз вештыв поп вылысь, быттьӧ виччысьӧ тшыг пон кӧзяинлысь кусӧк. Поп ассьыс нимкодьсӧ кутны эз вермы. Сійӧ сывйыштіс Да окыштіс Ваняӧс.
— Но, матушка. Со ӧд миян пиыд кутшӧм ыджыд Делӧ вӧчис. Выль во кутам празднуйтны образованнӧй бур йӧзкӧд. Толькӧ колӧ чукӧртчывны аски, сёрнитыштны. — Попаддя пернапасасис, сэсся шуис:
— Колӧ висьтавны Сибирцевлы, мед Ванялы лӧсьӧдас бур пальто да костюм.
— Дерт жӧ, дерт жӧ, матушка.
Ваня мунӧм бӧрын комиссар дыр пукаліс пызан дорас, мӧвпаліс, кыдзи бурджыка пасьвартны тайӧ контрреволюционнӧй заговорсӧ. Пырис Савельев. Аддзис комиссарӧс да сувтіс порог дорас: мунігас на муртса водіс, а бара нин пукалӧ. Зенин бергӧдчис Савельевлань. Сылӧн чужӧмыс вӧлі зумыш, узьтӧмла гӧрдӧдӧм синъясас ӧзйис решимость.
— Иван Семенович, — шыасис Савельев. — Тэ пулятӧг кулан тадзикӧн, мыйла он узь?...
Зенин висьталіс ставсӧ, мый вайис Ваня белӧй штабсянь. Найӧ сэн жӧ вӧчисны план, юклісны вынъяс, кодӧс кытчӧ ыстыны.
Попов! чукӧстіс ординарецӧс Савельев. Ординарец сувтіс да юаліс:
— Мый колӧ, командир ёрт?..
— Кор став командиръяссӧ ассьыным. Ӧні жӧ мед воасны, но гусьӧн. Гӧгӧрвоин?
— Гӧгӧрвои, командир ёрт!
Командиръяс чукӧртчисны ӧдйӧ. Совещание муніс делӧвӧя, юклісны вынъяс. Декабрь 31-ӧд вой кежлӧ шуисны ыстыны кык группа засадаӧ да босьтны белӧйясӧс лыйсьытӧг. Заговорщикъясӧс кутны индысис ачыс Зенин да та йылысь эз и сёрнит, Весиг эз сёрнит, мый сиктын лӧсьӧдӧма заговор. А засада вӧчӧм йылысь эз тшӧкты болтайтны.
Кӧкъямыс час рытын поп керкаын, пытшкӧс жыръяс, ыджыд пызан гӧгӧр, улӧсъяс вылын, пукалісны заговорщикъяс. Пон шыльӧдӧма юрсӧ, мавтӧма елейӧн, выль пӧдрасника, зэв паськыд сосъяснас ӧвтчӧмӧн висьтавліс белӧй полковниклысь юӧрсӧ. Сылӧн морӧсас блёнъяліс эзысь крест.
Пызан улас заптӧма кык ящик гӧгрӧс английскӧй ручнӧй граната, сизим карабин-винтовка сулалісны пельӧсас Ваня крӧвать помын. Ванялысь нинӧм эз юасьны, кӧть эськӧ сійӧ пукаліс сэн жӧ аслас крӧвать вылын. Сійӧ кыйӧдіс кад да гусьӧник петіс керкаысь, ньӧжйӧник восьтіс кильчӧ ӧдзӧссӧ, сэсся воротасӧ. Сійӧ вӧлі ситеч дӧрӧм кежысь, кӧдзыдыс чеплялӧ яйсӧ. Ваня котӧртіс мый вынсьыс штабӧ. Пыригмозыс и висьталіс:
— Комиссар ёрт, чукӧртчисны поп ордад дас квайт морт, мунӧ собрание. Ме муна, а то казяласны, — уськӧдчис Ваня ӧдзӧсӧ бӧр, комиссар весиг эз удит ни ӧти кыв шуны.
Комиссаркӧд кызь морт мӧдісны поп ордӧ. Поп ворота дінӧ воӧм бӧрын комиссар тшӧктіс пырны шынитӧв.
Ваня бара нин вӧлі керкаын, ӧдзӧсъяссӧ колис восьсӧн. Купеч Сибирцев юкліс кывкутӧм, кодлы мый вӧчны войшӧр воигӧн. Попаддя гыравывччӧма, чужӧм бокас пуктӧма кияссӧ да видзӧдӧ Сибирцев вылӧ. Поп шыльӧдӧ тошсӧ веськыд кинас, вожӧдӧ ӧтмӧдарӧ шӧрсяньыс.
— Руки вверх! — друг горӧдіс комиссар, кор пырис керкаӧ.
— Попаддя повзьӧмысла усис джоджӧ, мукӧдыс кынмисны местааныс, кияс лэптӧмӧн.
— Шобӧй! — чорыда горӧдіс комиссар.
— Ваня индіс пызан улӧ. Красноармеецъяс шобисны заговорщикъясӧс, кыскисны граната тыра ящик, босьтісны винтовкаяс пельӧссьыс. Вит минут мысти бандитъяс пукалісны Сибирцев керкаын, краснӧйяс штабын, часӧвӧйяс охрана улын. Ӧтиӧн корӧмӧн найӧс допроситісны Зенин да Савельев.
Войвывса вӧрдор кузя нюжӧдчӧма краснӧйяслӧн цепь. Войыс пемыд. Лӧнь. Оз кыв некутшӧм шы. Сюся видзӧдісны часӧвӧйяс асывлань, кысянь долженӧсь воны белӧйяс. Дас ӧти час да комын минутын тыдовтчисны воысьяслӧн сьӧдов рудӧбъяс, найӧ воисны кыкӧн-кыкӧн. Сёрни шы эз кыв, тадзик прӧйдитісны часӧвӧйяс дорті морт кыксё гӧгӧр, но помыс эз на и тыдав. Лызя дадьяс вылын кыскисны «Максим» пулемётъяс.
Муртса удитісны прӧйдитны ӧстатки бӧръя салдатъяс, гымыштісны взрывъяс ручнӧй гранатаяслӧн. Ӧтпырйӧ вӧрсянь уськӧдчисны атакаӧ «ура» горзӧмӧн краснӧй боецъяс.
Белӧйяс шыблалісны винтовкаяс, сулалісны кияс лэптӧмӧн. Полковник Соболев тірзис полӧмысла, офицеръяс чуймӧмны татшӧм виччысьтӧмысь.
Офицеръясӧс да полковникӧс пыртісны штабӧ сэк, кор вӧлі Зенин допроситӧ кузь юрсиа попӧс. Полковник Соболев синкымувсяньыс видзӧдліс поп вылӧ да шуис:
— Предайтіс, гад!
Поп эз шыась. Ваня петіс мӧдар жырсянь да серӧктӧмӧн шуис:
— Воинныд, господин полковник? Тэнсьыд гижӧдтӧ сетӧма адрес серти.
Полковник лёк зверь моз видзӧдліс сы вылӧ да горӧдіс:
— Виччысь, сюран кӧ, ӧшӧдасны.
Ваня серӧктіс:
— Не тэнад вомӧн кыйны шыръясӧс.
{М. Шестаков @ Политруклӧн отсасьысь @ висьт @ Челядь олӧмысь висьтъяс @ 1941 @ Лб. 35-45.}
М. Шестаков
ПОЛИТРУКЛӦН ОТСАСЬЫСЬ
Рӧмдандор керка пытшкын омӧля нин тыдаліс. Колялы гажтӧм вӧлі пукавны да видзӧдны лабичын куйлысь морт вылӧ. Ӧшинь вылӧ лэччысьӧмӧн сійӧ пыр зілис ылӧдны ассьыс синъяссӧ ывлаӧ, но найӧ мырдысь зырсисны висьысь вылӧ, кодлӧн сьӧкыда лолалӧмсьыс кынтавліс морӧсыс.
Коля вӧлі оз тӧд, мый нимыс висьысьлӧн, но тӧдіс, мый сійӧ красноармеец да ранитчӧма асывводзса бой вылын. Краснӧйяс ёна водзсасисны, но эз тырмы вынныс да лои бӧрыньтчыны. А тайӧ мортыс ранитчӧмла эз вермы пышйыны. Сійӧ пырис Коляяс карта вылӧ да гуасис идзас пытшкӧ. Кор ранаыс заводитіс ёна висьны, сылӧн бырис садьыс да кутіс ойзыны. Сэки и кыліс сійӧс Колялӧн мамыс. И найӧ Колякӧд, сойбордӧдыс сійӧс кутӧмӧн, кыскисны керкаӧ. Колялӧн пельясас ӧні на быттьӧ кыліс сылӧн ымзігсор горзӧмыс:
— О-о! Эн сетчӧй! Ёртъяс! Ме тан, ме тан! Да... Лыйлӧй, лыйлӧй!
А ӧні со куйлӧ сійӧ да шысӧ оз сетлы, оз вӧрзьӧдчыв. Чужӧмыс быгалӧма — кельыд, кельыд.
Идрасянінысь пырис Колялӧн мамыс да, синдоръяссӧ чышкышталіг, локтіс лабич дорӧ, жугыля пондіс
видзӧдны куйлысь вылӧ. Сійӧ ӧні думайтіс мужик йывсьыс, коді муніс доброволецӧн Краснӧй Армияӧ да, вермас лоны, тадз жӧ ранитчӧма да куйлӧ кодкӧ ордын. Сылы вывті жаль вӧлі тайӧ краснӧй боецыс. Ывлаысь пыртӧм бӧрын сійӧ мыськаліс сылысь ранасӧ, сэсся кӧрталіс сӧстӧм рузумӧн.
— Эз на шыасьлы? — юаліс Колялысь сійӧ.
— Эз на, — жугыля вочавидзис Коля да локтіс мамыс дінӧ.
Висьысь вӧрзьӧдчыштіс, сьӧкыда бергӧдіс юрсӧ да ружтыштіс. Сэсся синсӧ восьтытӧг шыасис:
— О, о... Горшӧй сотчӧ...
— Коньӧрӧй, — шуыштіс Парасковья (сідз вӧлі Коля мамлӧн нимыс) да кокчуньяс йылын тувччалӧмӧн, быттьӧ поліс кокшынас висьысьӧс дӧзмӧдӧмысь, ветліс вала. Висьысьлысь юрсӧ кыпӧдыштӧмӧн матыстіс кӧшсӧ вом дорас. Сійӧ восьтыштіс вомсӧ да горша ньылаліс кӧдзыд ва, а сэсся бӧр лэдзис юрсӧ пӧдушка вылӧ да пондіс сургыны.
Эня-пиа дыр на сулалісны сы водзын да чӧвланьтӧмӧн видзӧдісны. Колялӧн мамыс вӧлі том на, чужӧмас чукыр рӧд абу, сӧмын тай мужикыс вӧсна шогсьӧмла синъясыс вӧйыштӧмаӧсь да чужӧмыс рудовмыштӧма. Коля жӧ вӧлі вӧсньыдик гум кодь на, ёсь чужӧма, ичӧтик ныра, сюсь синъяса, русыд детина. Сылы вӧлі сӧмын на 13 арӧс, но зэв авъя, быдтор гӧгӧрвоӧ. Тайӧ мортсӧ кӧ эськӧ вермис сійӧ бурдӧдны, тайӧ жӧ здук вылас бурдӧдіс. Вот эськӧ, мойдын моз кӧ, визлач ваӧн пызйыштӧмысь бурдасны ранаясыс, пыр жӧ и пызъяс; но ӧд сідзсӧ удайтчывлӧ сӧмын мойдын, а збыльвылад сідзтӧ оз овлы.
Коля, мамыс бердӧ вешйыштӧмӧн, гусьӧник юаліс:
— Мам, ме ветла тӧдмавны, мый вӧчсьӧ сиктас...
— Кытчӧ нӧ мунан? Пемыднад лыясны ещӧ.
— Оз. Ме ог сюрӧдчы. А тӧдмавнысӧ колӧ, оз-ӧ шобсявны...
Парасковья повзьыштіс. Ӧд шобсясны кӧ да сюрас кӧ тайӧ красноармеецыс, сэки ни сійӧс, ни Коляӧс оз кольны ловйӧн. Здук мында чӧволӧм бӧрын сійӧ надзӧник шуис:
Ветлы, но виччысьӧмӧнджык. Да кылан, эн дыр кежлӧ мун, а то...
Кӧсйис ещӧ мыйкӧ шуны, но эз удит. Висьысьныс ружӧбтіс да кутіс ымзыны.
* * *
Асывнас Гуркин садьмис ёна водз, кор Парасковья да Коля узьӧны на вӧлі, а керка пытшкӧсысь муртса на позис аддзыны гырысьджык кӧлуйсӧ. Сійӧ восьтіс синъяссӧ: керка пытшкӧсыс дзик тӧдтӧм, а ачыс куйлӧ вольпась вылын, шебраса. Сы весьтын кыз матича да керъясысь пӧтӧлӧк, юр водзас ичӧтик ӧшинь, кыті пырӧ асъя лӧз югыд. Кӧні сійӧ?
«Кӧні ме?» — мӧвпыштіс Туркин. — «Сюри кӧ пленӧ, эз эськӧ водтӧдны небыд вольпась вылӧ, а водтӧдісны кӧ, то дінын должен сулавны видзысь». Кор сійӧ кӧсйис чеччыны да вӧрзьӧдіс кисӧ, медым пыксьыны, шуйга лопатка улас быттьӧ пуртӧн сутшкыштісны. Сійӧ ыджыда лолыштіс да мурӧстіс:
— М-м-м!..
Парасковья ӧдйӧ вештыштіс эшкынсӧ, чеччис да локтіс Туркин дінӧ, копыртчыштӧмӧн юаліс:
— Сёйыштны колӧ?
— Оз... Оз ков сёйны...
— Мый нӧ эськӧ?
— Кӧні нӧ ме? — воча юаліс Туркин.
Тэ, донаӧй, Буткан сиктын. Тэ ӧд ранитчӧмыд.
— А дыр нин куйла?
— Тӧрытсянь. Лыйсьӧмысь дугдӧм бӧрын ме петі ывлаӧ да кыла кодкӧ ружтӧ карта вылын, идзас пытшкын. Ме ӧдйӧджык бӧр керкаӧ пыри. Висьталі
Колялы, да сыкӧд петім. Тэ вӧлін дзик садьтӧм. Ми ӧдва пыртім керкаӧ.
Водзӧ висьтавны Туркинлы нинӧм эз ков. Ставыс тӧдвылас уси: кыдзи сійӧ зілис водзсасьны белӧйяслы паныд, кыдзи ранитчис да усис потшӧс бокӧ, а сэсся кыссьӧмӧн локтіс да пырис карта вылӧ, кыдзи дзебис нагансӧ да полевӧй сумкасӧ идзас улӧ да ачыс гуасис мӧдлаӧ. Сӧмын оз помнит керкаӧ пыртӧмсӧ.
Сійӧ сьӧкыда лолыштіс да юаліс:
— Коді нӧ Коляыс? Мужикыд?
— Абу. Пиӧй. Менам ӧд мужикӧй тіян моз жӧ кӧнкӧ тышкасьӧ белӧйяслы паныд. Письмӧ ни нинӧм оз волы. Гашкӧ абу и ловъя.
— А-а... — нюжӧдіс Туркин. Сэсся чӧволыштіс да юаліс:
— Кыдзи тэнӧ шуӧны?
— Парасковья. А батьӧс шулісны Семӧӧн, — висьталіс Парасковья.
— А-а... Висьтав, Парасковья Семеновна, белӧйясыс эмӧсь тіян сиктын?
— Эмӧсь, — вочавидзис Парасковья. — Краснӧйясыдлы бӧрыньтчыны лои тӧрытнад.
— А менӧ тӧдӧ оз кодкӧ татысь?
— Некод оз тӧд ме кындзи да менам пиӧй кындзи.
— Оз ков некодлы висьтавны, Парасковья Семеновна. Ме ӧд регыд муна тась...
— Ог висьталӧ, эн пов. А мунӧм йывсьыд эн сёрнит; кор бурдан, сэки и мунан.
Туркин корис юны. Парасковья вайис стӧкан йӧв да вӧсньыдик шӧрӧм нянь. Туркин юыштіс и сёйыштіс...
Куим сутки сійӧ эз чеччыв, а нёльӧд луннас чеччис да ас кокнас петавліс ывлаӧ. Мунӧм йылысь оз на позь вӧлі думыштны: сылӧн сутшкис лопатка улас.
Коля лун кежлӧ куимысьӧдз ветлывліс сиктӧ да
быд ветліг вайлывліс выльысь-выль юӧръяс. Нёльӧд луннас сійӧ котӧрӧн воис да висьталіс:
— Иван дядь тшӧктіс висьтавны, белӧйяс пӧ талун-аски лӧсьӧдчӧны водзӧ наступайтны.
Туркин недыр мӧвпалыштіс, сэсся шыасис Коля дорӧ:
— Тэ вӧчан ӧтитор меным?
— Висьтав...
Колӧ юӧртны краснӧй отрядлы сы йылысь, мый тэ висьталін.
Час мысти Коля вӧлі дась нин петны туйӧ. Пызан дорын, сьӧкыда на лолаліг, пукаліс Туркин да гижис записка: «Юров ёрт, колӧ восьтыны контрнаступление. Подробностьяс висьталас тайӧ детинкаыс. Туркин».
— На, да мед оз жӧ кутны мунігад, виччысь.
— Лӧсьыда ветлы, Коля, — содтіс мамыс. — Ляпӧд весьтас воан да пыжыс кӧ абу — горзы.
— Ме тӧда кыт колӧ вуджны. Вуджа ме Сюзь кӧдж юрӧд. Сэтӧн ваыс ляпкыд.
— Эн бара вӧй, — шуис мамыс да жугыльтчыштіс.
— Ог жӧ вӧй, ме ӧд абу нин ичӧт.
И гач зептӧ письмӧсӧ сюйӧмӧн, Коля мӧдӧдчис.
* * *
Коля уйыштіс бадь кустӧ да сапкысис кымынь. Мый вермӧмысь чужӧмсӧ уль му бердӧ ляскӧмӧн сійӧ зілис лолавны кыдз позьӧ надзӧнджык, но тырӧм ловсӧ вӧлі зэв сьӧкыд кутны. Тӧв вӧрӧдіс вӧсньыдик ньӧръяс, кышкис коръяснас. Колялы кажитчис, мый шыалӧ сійӧ ачыс, а оз кустыс. Регыд мысти сылы кутісны кывны кокшыяс. Сійӧ кыпӧдыштіс юрсӧ, но некодӧс эз аддзы.
Друг кодъяскӧ вуджисны куст пыр да сувтісны Колялы паныд, шаг дас вит сайӧ. Ӧні сійӧ лӧсьыда аддзис, кутшӧм йӧз тайӧяс.
«Найӧ оз тӧдны, мый ме тані. Тӧдісны кӧ эськӧ. важӧн локтісны да тшапкисны. Колӧ куйлыны лӧня, лӧня»... — думайтіс Коля.
Белогвардеецъяс сёрнитісны воча сувталӧмӧн. Ӧти — погонъяса. Сійӧ юасис:
— Татчӧ воши?
— Но да. Эсійӧ кустас пырис, а кытчӧ петіс, эг аддзылӧ.
— А петіс?
— Петіс, дерт. Тӧдӧмысь, водзӧ котӧртіс.
— Том морт?
— Детинка на. Сюсь, тыдалӧ, быттьӧ сыліс.
— Колӧ корсьны! — стрӧга тшӧктіс погонаыс. — Став кустъяссӧ видлавны!
Колялӧн сьӧлӧмыс из кодьӧдз чорзьыліс. Кутасны кӧ талань локны, запискасӧ ньылыштас.
Но сылӧн полӧмыс весь лои. Сійӧ видзӧдіс, кыдзи найӧ чукӧрнаныс мунісны ыджыд куст дорӧ, пырисны куст пытшкас да саялісны. Коля надзӧник пондіс кыссьыны мӧдарӧ. Недыр мысти петіс куст пытшкысь да гӧрбыльтчӧмӧн котӧртіс кустъяс пӧлӧнӧд водзӧ.
«Ещӧ кык кӧдж коли мунны, сэсся позьӧ вуджны, а вуджа кӧ — то босьтӧ», — пыркнитіс юрсӧ Коля, быттьӧ сы водзын сулалісны корсьысьясыс. Кыкысь кымын видзӧдліс на бӧрвылас, но некодӧс эз аддзы.
Сійӧ кӧджъясыс, кодъяс йылысь мӧвпаліс Коля, эз вӧвны зэв дженьыдӧсь. Ӧтиыс куим верст сайӧ да мӧдыс кыкысь кузь жӧ. А на сайын сэсся Ляпӧд сикт.
Тӧв кутіс ыдждыны минутысь минутӧ, да кор Коля воис вуджанінӧ, ва вылын швичкисны веж гыяс. Енэжын кыпӧдчис пачкымӧс кодь сьӧд кымӧр, пондіс пемдӧдны, быттьӧ рыт нин локтіс.
Ыджыд бадь копыртчӧма ю весьтӧдз да кузь увъяснас судзӧдчӧ ва вывса гырысь гыясӧ. Тайӧ баддьыс дорӧ и сувтіс Коля. Сійӧ пӧрччис кӧмкотсӧ да гачсӧ. Гыа ва вылас видзӧдігас сылы лои шуштӧмкодь, мышку кузяыс визӧбтіс кӧдзыд йирмӧг.
Сэсся гӧгӧрбок бура видзӧдлӧм мысти сійӧ пуктіс гачсӧ да кӧмкотсӧ сьылі вылас вожӧдӧмӧн да пырис ваӧ. Ваыс вӧлі кӧдзыд нин. Кокъяссӧ вылӧдз лэпталігтыр Коля заводитіс вуджны.
Друг кокувсьыс вошис муыс и сійӧ дзумгысис юрвывтіыс да кутіс кылавны. Ловсӧ пыкӧмӧн кыпӧдчис ва веркӧсӧ да пондіс варччыны. Кӧтасьӧм кӧлуйыс личкӧ, голя вылӧ вожӧдӧм гачыс крукавлӧ кияссӧ, мешайтӧ варччыны, а берегыс век на ылын. Ещӧ кӧ неуна кылалыштас, и визулыс кутас вуджӧдны мӧдар берегас. «Колӧ ӧдйӧнджык воӧдчыны», —мӧвпыштіс Коля да медбӧръя вынсьыс ӧддзӧдчис.
Сійӧ муртса воис берег дорӧ, а ещӧ кӧ ковмис варччыны, эз нин вермы, сэтшӧма мудзис.
Берег дорӧ воӧм бӧрын Коля бура дыр жуйвидзис, сэсся шойччыштӧм бӧрын петіс ваысь, кайис кыр йылӧ да пуксис, заводитіс пыдзравны ва паськӧмсӧ. Тірзигтыр кӧмаліс гач да кӧмкотсӧ и мӧдӧдчис котӧрӧн, медым шонавны.
Вӧр ді пытшсянь, коді вӧлі туйсянь шаг комын сайын, друг бырскӧбтісны кык верзьӧма да веськыда локтісны Коля вылӧ. Сійӧ надзмӧдіс.
«Бара сюри. Эх-ма, ӧні и прамӧя сюри», — мӧвпыштіс сійӧ, чайтӧмӧн, мый тайӧ белӧйяс.
Вӧлаяс сувтісны. Коля сюся видзӧдліс верзьӧмаяс вылӧ. «Краснӧйяс», — мӧвпыштіс сійӧ картузъяссьыныс звездаяс аддзӧм бӧрын.
— Кытчӧ котӧртан? — друг юаліс ӧтиыс, кодлӧн вӧлыс вӧлі тшӧтшӧдӧм бурыся, сьӧд карӧй гӧна да вӧсньыдик кокъяса.
— Ляпӧдӧ, — сы вылӧ видзӧдігтыр шуис Коля.
— Кысянь?
— Вадорсянь, — вочавидзис Коля.
— Мыйла нӧ ва паськӧмыд?
— Ваӧ вӧйлі.
Красноармеец видзӧдліс мӧд ёртыс вылӧ. Мӧдыс нюмйыштігмоз довкнитіс юрнас.
— А ті краснӧйяс? — немвиччысьтӧг юаліс Коля да ачыс быдӧн повзис.
— А тэд коді колӧ? — воча юаліс красноармеец, и Коля джӧмдіс, воши тӧлк вывсьыс, эз тӧд мый вочавидзны. Воддзаджык красноармеец казяліс шӧйӧвошӧмсӧ да висьталіс:
— Краснӧйяс! А тэд мый?
— Ме локта краснӧйяс дорӧ, Буткан сиктсянь. Меным колӧ тіян командирныд. Кӧні сійӧ?
— Мыйкӧ ваян?
— Ог, — вочавидзис Коля, век на виччысьӧмӧн, медым не выдайтны Туркинӧс.
— Вот и на. Нинӧм он вай, а колӧ. Мыйла нӧ сідз? А ме кӧ командирыс?
— Вай эн шутит, Габов, — ӧлӧдіс мӧдыс ёртсӧ да содтіс: — Раз колӧ, колӧ нуны. Гашкӧ кутшӧм колана юӧр вайӧ.
Коляӧс сійӧ пуксьӧдіс ас водзвылас да морӧс бердас топӧдӧмӧн мӧдӧдчис рӧдтыны Ляпӧд сиктлань. Мудзӧм бӧрти быттьӧ зыбкаӧ пуксьӧдісны да люлькйӧдлыны, кыдзи ичӧтик дитяӧс.
* * *
Ичӧтик пызан дорын пукалісны куим военнӧй да видлалісны карта.
— Ӧшыбайтчан, Юров ёрт, ӧшыбайтчан, — шуаліс ичӧтик тушаа, гӧгрӧс Дымов, тшӧтшыд уска, кузьмӧс чужӧма ыджыд мортлы.
— Ме шуа: колӧ наступайтны, а не обороняйтчыны! Колӧ паныд мунны да виччысьтӧгныс жугӧдны бандасӧ. Менам план татшӧм...
Друг таркнитісны ӧдзӧсӧ да Юров орӧдіс сёрнисӧ. Сійӧ бергӧдчис ӧдзӧслань да шыасис:
— Пырӧй!
— Командир ёрт, детинкаӧс вайим. Локтӧ тіян дінӧ, — шыасис пырӧм красноармеец, кисӧ под козырёк кутіг.
— Мед пырас!
Коля сувтіс порогулӧ. Сылӧн ва дӧрӧмыс да гачыс чукрасьӧмны, некӧн шыльыдіныс абу. Сы вылӧ сюся видзӧдісны квайт син.
Ыджыд тушаа, тшӧтшыд уска морт локтіс сы дорӧ да кутіс пельпомӧдыс.
— Да, тэнад паськӧмыд ва тай?
Ва, вочавидзис Коля и сылӧн горш діныс гӧрддзасис, синъяссьыс исковтісны синва войтъяс.
— Мый тэкӧд? Мый лои? Да тэ висьтав, эн бӧрд
— Вӧйлі, — шуис ньӧжйӧник Коля. — Менӧ ыстіс Туркин.
Ота-мӧд выланыс видзӧдлісны военнӧйяс. Найӧ тӧдісны, мый Гуркин коли кытчӧкӧ Буткан сиктӧ, кор отряд отступитіс.
— Сійӧ миянын, сійӧ ранитчӧма, — водзӧ шуаліс Коля, ме вайи тіянлы юӧр. — Коля сюйліс кисӧ гач зептас да кыскис ньӧдздӧм бумага.
Ыджыд тушаа морт босьтіс Коля киысь кӧтасьӧм записка да паськӧдіс. Ӧдйӧ лыддис да шуис:
— Да тэ молодец. — Сійӧ матыстчис да окыштіс Коляӧс.
— Ёртъяс, политрук Туркин збыльвылӧ ловъя! — шуис сійӧ. Сэсся ещӧ видзӧдліс гижӧдтор вылӧ да лои серьёзнӧй.
— Ёртъяс, Туркин ёрт тані гижӧ, мый миянлы колӧ наступайтны. Ме сідзи жӧ вӧлі думайта.
Коля вылӧ видзӧдлӧм бӧрын сійӧ шуис ӧдзӧс дорын сулалысь красноармеецлы:
— Васильев ёрт. Тайӧ детинкаыс кынмӧма, тшыг. Вежӧй паськӧмсӧ, вердӧй да шонтӧй.
Коля вӧлисти кутіс чувствуйтны, мый сійӧ и кынмӧ, и тшыг, и мудзӧма, ӧдва кок йылас сулалӧ.
Пызан сайын пукалысь шырӧм юрсиа кузь морт чеччис да локтіс Коля дорӧ. Коляӧс пельпомъясӧдыс кутӧмӧн, сійӧ видзӧдліс сылы синмас да шуис:
— Но, политруклӧн отсасьысь, мунам мекӧд. Кыдз тэнӧ шуӧны?
— Коляӧн.
— Коля?.. Зэв мичаник ним. Мунам, вежам паськӧмтӧ да ӧбӧдайтыштам.
Коля видзӧдліс Юров вылӧ да кӧсйис мыйкӧ шуны, но Юров паныдаліс сійӧс:
— Мун ветлы да шонтысь, сы бӧрын локтан ме дінӧ. Ми тэкӧд сэки сёрнитам бурджыка, — тайӧ кывъяссӧ Юров шуис меліа, и сійӧ кывъяссьыс Колялы лои сэтшӧм долыд сьӧлӧм вылас, мый вуніс и мудзыс, и кынмӧмыс. Сійӧ дась вӧлі выльысь котӧртны гортса сиктӧдзыс да висьтавны ранитчӧм политруклы, мый сылысь заданиесӧ лои пӧртӧма олӧмӧ.
{Педь Гень @ Куим поколение @ повесьт юкӧн @ Челядь олӧмысь висьтъяс @ 1941 @ Лб. 46-54.}
[Г. Федоров]
КУИМ ПОКОЛЕНИЕ
(«Трактористка Вася» повестьысь глава)
Дженьыд тӧвся лун ӧдйӧ кутіс рӧмдыны. Енэжыс вочасӧн пыр ёнджыка и ёнджыка пемдіс. Ӧти бӧрся мӧд ӧзъялісны кодзувъяс. Тӧдлытӧгмоз локтіс рыт.
Базаса механическӧй мастерскӧйын жургис динамо-мотор, бергалісны приводнӧй ременьяс, кыліс кӧртӧн кӧртӧ клёнӧдӧм. Тискияс дорын, слесарнӧй; станокъяс дорын мышкырасисны уджалысьяс: кодкӧ рашпильӧн зыртіс, кодкӧ вундіс, кодкӧ камгис-кучкаліс зубилӧӧ.
Пыді вежӧсысь петіс пӧрысиник морт да ӧчкисӧ лэптылӧмӧн видзӧдліс стенын ӧшалан часі вылӧ.
Э-э, вит час нин, — шуыштіс сійӧ аслыс. Тайӧ: вӧлі старшӧй механик, Иван Кузьмич. Базаын сійӧс прӧстӧ Кузьмичӧн шуӧны.
Кузьмич век медбӧръяӧн мунӧ мастерскӧйысь. Мунтӧдзыс гӧгӧр кытшовтас, тӧждысян синъясӧн ставсӧ прӧверитас, вунӧдӧмаӧсь кӧ идравны кутшӧмкӧ инструмент — копрӧдлыштас юрнас да нуас места! вылас, сэсся пасьтасяс, кусӧдас бияс да вӧлисти петас игнавны. Тадзи быд лун.
Иван Кузьмичӧс базаын ставныс тӧдӧны, да и не сӧмын базаын. Любӧй морт сиктын ошкыштас тіянлы сійӧс. А пионеръяслӧн, кор кыласны Кузьмич йылысь юалӧм, синныс долыда ӧзъяс.
— Дядя Ваняӧс? — чуймыштӧмӧн шуасны найӧ. — Коді нӧ сійӧс оз тӧд?..
Томан ли, пищаль ли кодлӧнкӧ жугалас, мӧдлаӧ оз нин ну, а Кузьмич дорӧ шыасяс. Ковмас кӧ спояйтны письтӧм ведра, либӧ кӧрт пач дзоньталыштны — бара жӧ Кузьмич ордӧ нуӧны. А мукӧддырйи колхозлӧн кутшӧмкӧ машина торксяс, да сэк быть нин сы дорӧ шыасьны. И быдӧнлы сійӧ аддзӧ кад, некодлы оз ӧткажит. Сэтшӧм нин бур сьӧлӧма сійӧ. А торйӧн нин радейтӧ пионеръясӧс. Прӧст лунӧ накӧд и ноксьӧ. Кымынкӧ пурт ныждылісны нин сылысь, кымынкӧ писькӧдчан чеглісны жӧ нин челядь.
— Ак, ёлки зелёные! — сэки шуыштас Кузьмич да дивитӧмӧн копрӧдлыштас юрнас. — Тадзи ӧмӧй ме велӧді тіянӧс? Орӧданныд ті менӧ, эк-эк-эк... Но да ладнӧ, кыдзкӧ мыйкӧ выльӧс ньӧбам. — И посни слесарьяс тӧдӧны, мый Кузьмич абу скӧрмӧма на вылӧ. Зато юалӧй любӧй пионерлысь, кыдзи уджалӧ трактор, кыдзи вӧчӧма динамо-мотор, юалӧй электричество йылысь, — ставсӧ стӧча висьталасны тіянлы. Кузьмич локтӧмсянь куим кодь гажаджык лои олӧмыс челядьлӧн. Асвӧчӧм автомобильяс, самолётъяс, пароходъяс, быдсяма жбырганъяс — но мыйсӧ эз велӧд вӧчны Кузьмич!
А Кузьмич уджалӧ важӧн кодь нин, база лоан медводдза лунъяссянь. Абу сылӧн гӧтыр ни челядь. Вӧвлӧмаӧсь жӧ эськӧ, да война мунан воясӧ кувсьӧмаӧсь ставныс. Первой тшыгъялӧм, а сэсся тиф висьӧм ӧти бӧрся мӧдӧс нуис. И коли Кузьмич ӧтнас. Сы вӧсна, гашкӧ, сэтшӧма и радейтӧ йӧзлысь челядьтӧ да.
Пӧрысьлань нин катовтӧдіс Кузьмичӧс. Ветлӧдлӧ мышкыртчыштӧмӧн, быттьӧ арлыдъясыс личкӧны пельпомъясас, ки кучикыс чукырӧсь, сӧнъясыс быдӧн визьӧн-визьӧн тӧдчӧны. Вомкӧтшъясыс увлань ӧшйыштӧмны нин, нырыс ёсьмыштӧма и. Сӧмын синъясыс пыр на зэв томӧсь, некор наын оз тыдав мудзӧм. Пӧрысиник мелі синъяс!
Вот и ӧні, кушмӧм юрпыдӧсас важиник кепка пуктӧмӧн, вушйӧм бархатнӧй воротника пальтосӧ пасьталӧмӧн, сійӧ посньыдика восьлалігтыр тэрмасьӧ столовӧйӧ.
— Уна-ӧ, бара, йӧзыс сёйӧ? Мед эськӧ ог жӧ сёрмы, — мӧвпалігмоз аскӧдыс сёрнитӧ сійӧ, а бедьнас сӧмын йӧткыштчӧ да йӧткыштчӧ.
А тайӧ кадын клубӧ чукӧртчыны нин кутісны пионеръяс. Талун налӧн общӧй сбор. Водз да этшаӧнӧсь на. Сӧмын базаын олысьяс на кымынӧнкӧ локтӧмаӧсь, а сиктысь некод на абу.
Клубын гажа: плакатъяс, лозунгъяс, вождьяслӧн портретъяс. Унатор челядь киӧн гижӧма да рисуйтӧма, А пӧтӧлӧк бердын, матӧвӧй абажуръяс сайын ӧзйӧны электрическӧй лампочкаяс да небыд югӧрӧн югдӧдӧны быд пельӧс.
Тані ставыс эм, мый вӧчӧма челядьӧн Кузьмич веськӧдлӧм улын. Сунисъяс йылын, бордъяснысӧ паськӧдӧмӧн, ӧшалӧны посньыдик самолётъяс, быттьӧ збыльысь лэбзьӧны Войвыв полюсӧ. Пельӧсын, пызан вылын, сулалӧ асвӧчӧм мотор. Сӧмын включит ток, и, кутас жургыны сійӧ... Со и танк сулалӧ — грознӧя чурвидзӧны дулояс, быттьӧ быд здук дасьӧсь восьтыны би. Мый эм медбурыс налӧн, ставсӧ вайӧмаӧсь челядь.
Пыр унджыкӧн и унджыкӧн чукӧрмӧны пионеръяс. Ставныс гӧрд галстукаӧсь, чистӧй паськӧмаӧсь, долыд синъясаӧсь. Юргӧ челядьлӧн сӧстӧм сёрни да серам. Найӧ гортынӧсь кодь тані, асьныс кӧзяева.
Со и вожатӧй Шудова Василиса локтіс. Челядьяс; гузь котӧртісны сы дорӧ да салютуйтісны. Сэсся мӧда-мӧдӧс сорӧмӧн кутісны юасьны, сёрнитӧдны. Быдӧн ассьыс мыйкӧ тэрмасьӧ висьтавны.
Василиса тшӧтш жӧ гӧрд галстука, еджыд ковтаа, морӧс вылас «КИМ» значок. Неуна кӧ эськӧ вӧлі ичӧтджык тушаыс, позис чайтны пионеркаӧн.
— А дядя Ваня? — артельӧн юасисны сылысь челядь.
— Локтас, локтас, — нюмъялӧмӧн вочавидзис налы вожатӧй. — Сійӧ кӧ кӧсйысис, локтас нин. Неуна водзджык на, а ми ӧд шулім заводитны вит часын.
Вит час виччысигмоз пионеръяс кутісны сьывны да ворсны. Лым еджыд дӧрӧма, гӧрд галстука да сэтшӧм жӧ алӧй гӧрд чужӧмбанъяса детинка мастера зэв гудӧкасис. Аслас муртса и тыдыштӧ юрыс гудӧк сайсьыс, а ворсӧ сідзи, быттьӧ медводдза лунсяньыс куш гудӧкасьӧм вылын и олӧма. Тэрыба котралӧны посни чуньясыс гудӧк кизьяс вывті, а на улысь, мӧда-мӧдӧс вӧтӧдӧмӧн, киссьӧны эзысь шыяс.
— Дядя Ваня!.. Дядя Ваня!.. — друг котӧрӧн пырис да юӧртіс ӧти пионерка. Сьылӧм лӧнис. Ставӧн челядьяс долыда уськӧдчисны ӧдзӧс дорӧ. Эз на удит Кузьмич воськовтны порог вомӧн, ӧти босьтіс сылысь бедьсӧ, мӧд — кепкасӧ, куимӧн кымын отсалісны пӧрччыны пальтосӧ да тӧвзьӧдісны-нуисны кытчӧкӧ; гӧгӧрбок кытшалӧмӧн, кыкнан киас кутчысьӧмӧн, нуӧдісны гӧстьӧс да пуксьӧдісны. Первойсӧ сійӧ дзик пельтӧммыліс моз, эз куж кодлысь мый кывзыны. Ӧтиӧс малыштас юрӧдыс, мӧдӧс лайкӧдыштас пельпомӧдыс, коймӧдӧс — медся ичӧтсӧ — пуксьӧдлас пидзӧс вылас, да бурысь ропкӧмӧн шуалӧ:
— Но, но; пельтӧммӧдінныд старикӧс... Энӧ ставныд, энӧ ставныд ӧттшӧтш, а то ме бӧр пышъя,
— Он пышйы, дядя Ваня. Ми ӧд ог лэдзӧ, — долыда сералісны челядь.
— Сідзкӧ, лэдзӧй лолыштны, — тшӧтш жӧ сераліс Кузьмич.
Кузьмичлӧн синъясас помтӧм долыдлун. И сійӧ чувствуйтӧ ачыс, мый пӧрысьмыштӧм сьӧлӧмыс сэтшӧма чеччӧ оз мудзӧмлаыс, а видзвывса уна сикас рӧма дзоридзьяс кодь тайӧ синъяссӧ ас гӧгӧрсьыс аддзӧмла. Сы вӧсна сьӧлӧм вылас вӧлі кокньыд да личыд. Вермис кӧ эськӧ, ставнысӧ пуксьӧдаліс пидзӧс вылас, да ӧд дзонь отрядтӧ, буракӧ, он тӧрӧд.
Кор челядьяслӧн визувлуныс неуна лӧньыштіс, Шудова киасис Кузьмичкӧд.
— Позьӧ заводитны? — нюмъялігтыр сійӧ юаліс механиклысь.
— Заводитӧ, заводитӧ, — меліа сы вылӧ видзӧдӧмӧн вочавидзис Кузьмич.
Челядьяс пуксялісны, общӧй сбор заводитчис.
— Ми, пионеръяс, велӧдім выль Сталинскӧй Конституция, — пызандорсянь сёрнитіс Шудова да долыд
синъясӧн видзӧдіс орччӧн-орччӧн пуксялӧм чистӧй паськӧма, гӧрд галстукъяса челядь вылӧ. — Медым эськӧ лои гӧгӧрвоанаджык миянлы, кутшӧм гырысь вермӧмъяс йылысь гижӧма Сталинскӧй Конституцияӧ, ми талун кывзам важ рабочӧйлысь, Иван Кузьмичлысь, дядя Ванялысь, висьтсӧ. Ті, пионеръяс, чужлінныд революция бӧрын некымын во мысти. Важ олӧмсӧ, важ пӧрадокъяссӧ ті энӧ тӧдлӧй. А дядя Ваня, важся большевик, аслас нэмсьыс джынсьыс унджык оліс важ царскӧй строй дырйи, унатор аддзыліс, унатор ас мышку вылас кыскис... Кыв сетам Иван Кузьмичлы.
Пионеръяслӧн аплодисментъяс юрӧбтісны комната тырӧн. Кузьмич кокниа сувтіс да, дзормыны заводитӧм ус пытшкас нюмсӧ дзебӧмӧн, муніс пызан дорӧ.
Аплодисментъяс дыр на юргисны. Кузьмич сулаліс юрсӧ лэдзӧмӧн, ус помсӧ вомас курччӧмӧн. Сійӧ мӧвпаліс — кыдзи эськӧ заводитны, мыйсяньджык? Окота вӧлі прӧстӧй кывъясӧн, челядьлы гӧгӧрвоана кывъясӧн висьтавны, петкӧдлыны Сталинскӧй Конституциялысь став ыдждалунсӧ. И ӧні полыштіс, мый оз артмы висьталӧмыс.
— Меным зэв нимкодь тіян вылӧ видзӧдны, — заводитіс Кузьмич, кор челядьяс ланьтісны. — Ті оланныд гажа да шуда кадӧ. Со, тіян асланыд клуб, асланыд вожатӧй, быдманныд дзоньвидзаӧсь, пӧтӧсь, гажаӧсь. Тіянлы нинӧм повны аскиа лунысь. Ті зэв бура тӧданныд — Сталинскӧй Конституция миянлы, сӧветскӧй гражданалы, гарантируйтӧ удж вылӧ право, образование вылӧ право, шойччӧм вылӧ право. Но эз тадзи вӧв важӧн, миян томдырйи, — Кузьмич ланьтыштліс, нуӧдіс синъяссӧ челядь юръяс вывті да кыскис зепсьыс каллянсӧ. Но сэн жӧ казяліс ассьыс ылалӧмсӧ да, ас вылас дивуйтчӧмӧн юрсӧ копрӧдлігтыр, бӧр дзебис.
— Да, посни пиян, эз тадз вӧв важӧн, — мӧвпъяссӧ чукӧртігмозыс тӧдчӧдіс Кузьмич. — Ме — уральскӧй, заводса рабочӧй. Коркӧ нӧшта ичӧт дырйи на ме, кывлі батьсянь со кутшӧмтор... Тіянлы кажитчас тешкодьӧн, но тайӧ дзик збыль. Уральскӧй рабочӧйяслӧн пӧльясыс вӧлӧмаӧсь крепостнӧйясӧн. Налӧн кӧзяиныс — помещик — радейтлӧма картіӧн ворсны. Ӧтпыр сійӧ скон вылӧ сувтӧдӧма крепостнӧй крестьянасӧ дай ворссьӧма. Тайӧ крестьяналӧн выль кӧзяинныс вайӧдіс ставнысӧ уральскӧй заводӧ уджавны., Вот тіянлы важ олӧмысь ӧти серпас. Аддзанныд, вӧлі эз сэки уджалысь йӧзлӧн кутшӧмкӧ правояс? Крепостнӧйясӧс не сӧмын картіӧн ворссьылісны помещикъяс, но и вежлавлісны понъяс вылӧ, вузавлісны, весиг виавлісны суд-радтӧг. Ме ещӧ помнита татшӧм висьт, батьсянь, — Кузьмич лӧсьӧдыштіс кинас усъяссӧ да здук-мӧд чӧволыштӧм бӧрын кутіс водзӧ висьтавны. — Ӧти рабочӧйлӧн вӧлӧма томиник ныв; мича, лӧсьыд. Ӧтпыр заводчик ордӧ локтӧма гӧститны купеч. Мый найӧ сэк вӧчӧмаӧсь, кыдзи гӧститӧмаӧсь, ме ог тӧд. Кадыс вӧлӧма гожӧм, вой нин. Мудзӧм йӧзыд ставыс нин узьӧны, а заводчик керкаын шумыс пӧ стомстоя. Сэсся корасны сійӧ нывтӧ. Купеч видлалас гӧгӧрбок да и шуас заводчикыслы:
— Лӧсьыдкодь пӧ. Давай вежсям баш-на-баш: тэ тайӧс, а ме ассьым ружьеӧс: немецкӧй мастерлӧн.
Нылыд кор кылас татшӧм сёрнинысӧ, кельдӧдас лым кодьӧдз, горӧдас да уськӧдчас ывлаӧ, батьыс дорӧ. Мый сэн водзӧ вӧлі, ме ог нин помнит. Висьталӧны сӧмын, кор купечыс локтас аски нывсӧ нуны, батьыс зырӧдас сы вылӧ. Дерт, буртор таысь нывлы эз ло. Заводчик тшӧктӧма босьтны сійӧс, нуӧдны вӧрӧ, пӧрччӧдны да куш яйнас пуксьӧдны кодзувкот поз вылӧ, пу бердӧ топыда кӧрталӧмӧн. Важӧн тайӧ вӧлӧма, оз ӧд прӧста помнитны йӧзыс. Войбыд пӧ, дай мӧд луннас на горзӧма коньӧр ныв. Лек горшӧн
горзӧ, кевмысьӧ, но некод абу и лысьтӧма мездыны. Сідз и кулӧма сэтчӧ; кушӧдз вильӧдӧмаӧсь... Ставыс тайӧ збыль. Ме тайӧн кӧсйи петкӧдлыны тіянлы, ичӧт пиян, кутшӧм сьӧкыд вӧлі важӧн овны уджалысь йӧзлы. Ӧні миян Сталинскӧй Конституцияын гижӧма — мортӧс мортӧн эксплоатируйтӧм век кежлӧ бырӧдӧма. Сійӧ шуштӧм кадыс, код йылысь ме висьталі тіянлы, некор нин оз бергӧдчы. Тіян югыд да сӧстӧм олӧмныд. Но вот босьтам нӧшта образование вылӧ право. Тані ме ас йылысь нин сёрнитышта.
Кузьмич нюммуныштӧмӧн видзӧдліс челядь вылӧ. Найӧ пукалісны чӧв, сюся кывзісны. Чужӧмбанъясаныс ворсӧдчис вир, став синъяс видзӧдісны сы вылӧ.
— Кыдзи ме велӧдчи? — ассьыс юаліс Кузьмич. — Ті вот школаын велӧдчанныд. А меным эз усьлы сэтшӧм шудыд. Ме велӧдчи заводын, мастер кабыръяс улын. Яй век вӧлі лӧз, юрси кучик эз дугдыв доймӧмысь. Мукӧддырйи кузь лунтыртӧ кокйылад олӧмысь сэтшӧма лигышмунан, он и тӧдлы, кыдзи вугыртан. А сэтчӧ тэнӧ мастерыд и тшапкас юрсиӧдыд, да ещӧ тшӧктас кыкысь кымын бергӧдчыны. Синваыд петӧ эськӧ, да он небось бӧрд, он норась ни. Помнита татшӧмтор. Ме ыджыдкодь нин вӧлі, отсаси формовщиклы. Уджыс сэтшӧм: лыаысь вӧчан форма, сэтчӧ сэсся кисьтасны сыв чугун. Но вот, ӧтпыр ми вӧлі вӧчам формасӧ. Локтіс мастер, видзӧдліс да кыв шутӧг чужйис миянлысь уджнымӧс; тыдалӧ, эз кажитчы. Менам ыджыд ёрт и скӧрмис — тшыг вӧлі сійӧ, мудзӧма пон моз. Кутіс мастертӧ киӧдыс да тіралан вомдоръясӧн юаліс: «Мыйла пӧ»? А мӧдыс сӧмын югнитіс синнас да шуис: «Выльысь вӧчӧй». И кутіс мунны. Мӧдыс бара сувтӧдіс. Сэки мастер крута бергӧдчис да кучкис чужӧмас. А тайӧ здукнас на дорті буретш вӧлі нуӧны сыв чугун. Менам ёртыд и уси, да веськыда сыв чугун кӧш вылад. Мый сэн вӧлі, страк думыштнысӧ ӧні. Веськыда ловъявывсьыс сотчис мортыд. Но, дерт, рабочӧйяс таысь кутісны шумитны, топӧдісны мастерӧс. И ме тшӧтш... А лун-мӧд мысти кодсюрӧӧс лэччӧдісны острогӧ, менӧ вӧтлісны удж вылысь. Вот татшӧм ногӧн ме велӧдчылі да перйылі кынӧмпӧт. Помнита ещӧ и татшӧмтор...
Тайӧ рытӧ тӧдлытӧг ӧдйӧ муніс пионеръяслӧн общӧй сбор. Унатор Кузьмич висьтавліс налы ас олӧм йылысь, заводын уджалӧмсӧ, царскӧй острогын пукавлӧмсӧ, сэсся германскӧй война вылӧ ветлӧм, гражданскӧй война би пыр мунӧмсӧ. Олӧмыс сылӧн озыр, кӧть войбыд висьталас — помыс оз во.
И ачыс Кузьмич, кор помасис общӧй сбор, долыд сьӧлӧмӧн пукаліс челядьяс пӧвсын да дзорман усъяссӧ шыльӧдӧмӧн видзӧдіс пионеръяслысь гажӧдчӧм. Найӧ, видзвывса бобувъяс моз, лэбалісны-йӧктісны, сьылісны гажа колипкайяс моз, дзольгисны-сералісны вӧсньыдик эзысь гӧлӧсъясӧн.
Сылы вӧлі нимкодь видзӧдны тайӧ быдмысь сменаыс вылӧ.
{Педь Гень @ Звонок водзвылын @ висьт @ Челядь олӧмысь висьтъяс @ 1941 @ Лб. 55-59.}
[Г. Федоров]
ЗВОНОК ВОДЗВЫЛЫН
Тайӧ асылӧ шондіыс кӧть и эз нин гожся моз пӧдты жарнас, но кыпӧдчис дзирдалана югыд. Небыд тӧвру пӧльтіс зарниасян няньяса колхознӧй муяс вылысь да разӧдіс кыськӧ ылі сёртъясысь вайӧм сэтӧр дук. Вылын, вылын лӧзалан енэжас кывтісны ру ёкмыльяс кодь посньыдик кымӧрторъяс. Воздух вӧлі ыркыд да сэтшӧм сӧдз, мый гӧгӧрбок ылысь мичаа ставыс тыдаліс. Татшӧмӧн локтіс сентябрь тӧлысь.
Тайӧ асылӧ ставыс быттьӧ лолаліс кокниа да кыпыда. И челядьяс, кодъяс мукӧдлунъя серти талун садьмисны водзджык, долыда тёльӧдчисны гортаныс, тэрмасисны мыссьыны, пасьтасьны, да сёйыштны. То ӧтилаын, то мӧдлаын ывла вылын кыліс нин налӧн лэчыд гӧлӧсныс. Коді сумкаа, коді неыджыд портфеля, коді мыш саяс мичаник ранеца — ставныс котӧртісны школалань.
Урокъяс заводитчытӧдз ёна на водз найӧ кутісны чукӧртчыны школа дорӧ, кодӧс вӧлі гажӧдӧма плакатъясӧн да лозунгъясӧн. Челядь сёрни-серамысь лыбан гажа зыкыс ылӧдз юргис асъя сынӧдын, и бать-мамъяс нюмъялігтыр сёрнитісны:
— Со ӧд радныс! Веськыда бордъяс вылын моз лэбалӧны талун.
А челядьлы збыль вӧлі рад. Талун налӧн заводитчӧ выль велӧдчан во. Кыдзи нӧ не радлыны, кор бара, со, чукӧртчисны ӧтлаӧ, ӧти вевт улӧ!
Школа гӧгӧр лӧсьыда пелькӧдӧма, весалӧма, туйсӧ чав лыаӧн киськалӧма. Школа садйын пуясыс пашкырӧсь, вежӧсь, — эз на удит найӧс чишкавны арся пужйыс. Воробейяс, кодъяс быттьӧ тшӧтш радлісны челядь локтӧмлы, жбыръялісны пуысь пуӧ, чирксісны быд ув костын. И челядьяс тшӧтш котралісны школа дорын, садйын, туй вылын, ворсісны мачӧн, сыркиӧн.
Сад пыді пельӧсын, пашкыр кыдз улын пукалісны куим друг — Вася, Витя да Володя. Васялӧн пельпом вылас куткырвидзис ёсь ныра, паськыд бӧжа гӧрд урпи. Сійӧ гӧгӧрбок бергӧдліс юрсӧ да чуймӧмӧн видзӧдіс та мында челядь вылӧ. Урписӧ вӧлі кӧвйӧн шыркнитӧма кынӧмувтіыс. Кӧвлысь помсӧ Вася кутіс киас. Но урпи эз и лӧсьӧдчы пышйыны. Сійӧ то бӧркокъяс вылас сувтӧмӧн мыськис-ниртіс нырсӧ водз лапаяснас, то гуджгис сакартор, кодӧс ньӧти повтӧг босьтліс Вася киысь.
— Энлы, Вася, дзирнясь, — ӧлӧдліс ёртсӧ гӧгрӧс чужӧма Володя, кодлӧн шырӧм юр вылас вӧлі узорчатӧй тюбетейка. Му вылӧ пидзӧснас лэччысьӧмӧн, сійӧ старатливӧя рисуйтіс альбомӧ урпиӧс.
— Час, ещӧ ӧти здук... Артмыны нин кӧсйӧ. Час, юрсӧ ещӧ... — карандашӧн бумага кузя визьйӧдлігтыр долис Володя.
— Пельсӧ чинтышт: кӧчлӧн кодьӧсь тэнад, а сылӧн со пелькиникӧсь, — вӧсньыдик гӧлӧснас торгис Витя, еджгов юрсиа детинка, коді вӧлі сулалӧ Володя мышкын. Сійӧ сэтшӧм сюся вӧтлысис синнас Володя карандаш бӧрся, сэтшӧма окотитіс, медым урпиыс бумага вылын артмис ловъя кодь жӧ, весиг кывйывсӧ легӧдыштіс вом кӧтшӧдыс.
— Бӧрти Анна Семеновналы сетам, — дӧжныштіс Вася вӧрзьӧдчытӧг, медым не торкны Володялысь рисуноксӧ, коді вӧлі «артмыны нин кӧсйӧ».
— Школаын и кутам видзны, живӧй уголокын, — содтіс сійӧ,
— А верднысӧ?
— Асьным кутам. Тайӧ ӧд тшак да коль радейтӧ.
— О, кольтӧ ме зӧбняӧн вая сылы, — кывнас шлоч керис Витя.
— А кыдзи курччис менӧ сэки! — синъяссӧ паськӧдыштӧмӧн Вася кутіс висьтавны урпиӧс кутӧм йылысь. — Сійӧ ӧтарас потшӧс кузя котӧртлас — ме сы бӧрся, сійӧ мӧдарас — ме сы бӧрся. Сэсся чеччыштіс муӧ да кӧсйис лыйыштны, а ме дай сап-сарап!
— Курччис? — юаліс Витя, кӧть эськӧ кывліс нин та йылысь висьтсӧ.
— А-га... Швичнитіс сӧмын. Кымын лун нин коли, а со на туйыс.
Челядь варова торгисны-сёрнитісны, коді кыдзи колляліс гожӧм, кымынысь лун купайтчылісны, кыдзи ветлывлісны вотчыны, вуграсьны.
— А ме со кыдзи гожъялі, — дӧрӧм соссӧ пуджӧмӧн петкӧдліс Витя, — Аслам градйӧрын пыр нокси. Менам сэн быдторсӧ пуктӧма: морковь-и, сёркни-и, петрушка-и... Волӧй коркӧ, петкӧдла, кыдзи тыква вылын огурцы ме быдті. Он веритӧ?
— А тӧндзи менам кыснанасигӧн эстшӧм ёкыш кутчысис, — кияснас петкӧдліс Вася. — Кыска — оз лок, эсідзи и тракйысьӧ!..
— Энлы бергав, Вася. Ещӧ ӧти здук... — кевмысис ичӧт художник.
— Тырмас нин, мӧдысь эштӧдан, — чеччис Вася.
— Нолтӧ петкӧдлы альбомтӧ.
Куим друг копыртчисны альбом весьтӧ да кутісны видлавны сійӧс.
— Тайӧс вот лагерын олігӧн рисуйті, — чуньнас индіс акварельнӧй видок вылӧ Володя. Сэтчӧ вӧлі югыд рӧмъясӧн рисуйтӧма ю, палаткаяс, мачта йылын флаг, код дорын стройӧн сулалісны пионеръяс.
— А тайӧс рисуйті колхознӧй видз вылӧ ветлігӧн, — мӧд рисунок петкӧдлігтыр шуис Володя. Тані вӧлі рисуйтӧма пуктысьӧм: машинаясӧн ытшкӧм да куртӧм; челядьяс, вӧвъяс вылӧ пуксьӧмӧн, кыскалісны юръяс; некымын колхозник чӧвтісны дас кык чалькоста зорӧд.
Витялы медсясӧ сьӧлӧм вылас воисны рисуйтӧм пуктасъяс: лук, сёркни, кушман, картупель. Тайяс вӧлі збыльысь лӧсьыда артмӧмны.
— Володь, волы коркӧ менсьым тыква вылысь огурцысӧ рисуйтны, — дӧжныштіс сійӧ.
— У-гу, вола, — кӧсйысис Володя. — Ме ӧд век сьӧрысь кыскала тетрадь и карандаш. Мыйкӧ кажитчас да пукся и рисуйта. А гортын сэсся шыльӧда. Вот кор лоас школьнӧй выставка, сэтчӧ и сета альбомӧс.
— А ме кольк коллекция сета, — ошйысьыштіс Вася. — Менам уна лэбачлысь нин чукӧртӧма: гулюлысь, катшалысь, сырчиклысь, уткалысь... Пытшкӧссӧ шыбыта, а кышсӧ косьта да вата вылӧ кӧрӧбкаӧ пукта. Вот кӧклысь да варышлысь корси да эз сюр, — жальпырысь ышловзис сійӧ...
Куим ёрт самӧй ӧддзӧмӧн вӧлі сёрнитӧны, но друг кыліс звонок. Гажа зыкӧн школьникъяс пырисны школаӧ, накӧд тшӧтш и Вася, Витя да Володя. Ывлавыв тыртӧммис и лӧнис, сӧмын воробейяс важ моз чирксісны, да дзирдаліс вылысянь шонді.
Восьса ӧшиньяс пыр школаын тыдалісны партаяс сайӧ пуксьӧм челядьяс. Заводитчис выль велӧдчан во...
{В. Юхнин @ Учитель @ висьт @ Челядь олӧмысь висьтъяс @ 1941 @ Лб. 60-64.}
В. Юхнин
УЧИТЕЛЬ
Вовкалӧн бабушкаыс — Марья Петровна — пукаліс пызан сайын да зіля гижис письменнӧй удж. Ачыс Вовка, гижӧмлысь помасьӧмсӧ виччысиг, сулаліс восьса ӧшинь дорын да видзӧдіс дзирдалысь льӧм куст вылӧ, кыдзи сэні шуксисны мазіяс, мед шонді саявтӧдз нӧшта ӧтиысь нуны ма колхознӧй улейӧ.
Петровна лыбӧдыштіс еджыд чышъяна юрсӧ да шыасис:
— Тэ, Вовка, менам гижигкості мун гуляйтышт. Бӧрынджык пыравлан — прӧверитан. Позьӧ и аски прӧверитны...
Вовка бергӧдчис бабушкаыслань, видзӧдліс сійӧ гожъялӧм чужӧм вылӧ. И сэк жӧ тайӧ ласков чужӧм вывсьыс, синдоръясса чукыръяс пӧвссьыс Вовкалы тыдыштіс сэтшӧмтор, коді чужтіс эскытӧмлун. «Сійӧ кӧсйӧ мыйӧнкӧ ылӧдны менӧ», — первой думыштіс Вовка, а сэсся косапырысь шуис:
— Тэ бур талун, бабушка... но меным мунны оз позь. Менам эз помась занятие.
Марья Петровна воча шуны нинӧм эз куж да копыртчис гижны.
Вовка пуктіс кияссӧ мышкас да мӧдіс ветлӧдлыны джоджӧд. Сылы окота ставсӧ вӧчны сідзи, кыдзи вӧчӧ налӧн учительыс — Петр Борисович. Но Вовкалӧн тайӧ артмис аслысногаджык. Кокъясас тяпиторъяса, дженьыд гача, кушӧдз шырӧм юра детинка татшӧм ногӧн асьсӧ кутӧмысь ӧні кажитчис нето гордӧйкодьӧн, нето серам петкӧдлысьӧн.
Сійӧ сэсся сувтыштліс джодж шӧрӧ, быттьӧ мыйкӧ кӧсйис уськӧдны тӧдвылас, да матыстчис бабушкаыс дінӧ, сійӧ мышсайсянь видзӧдліс сыӧн гижӧм вылӧ.
— Морт нимъяс гижсьӧны ыджыд буквасянь, — косапырысь шуис Вовка.
— Ме тайӧс бура нин тӧда, — вочавидзис Петровна.
— А тайӧ мый?
Марья Петровна мыжа школьник моз вӧрзьӧдчыштіс места вылас. Удж вӧсна чорзьыштӧм киясыс здук кежлӧ лолісны лишнӧйкодьӧн.
— Тайӧс, шуан? — Вовка вылӧ видзӧдлытӧг шуис да сэк жӧ содтіс: — Да, да... Тайӧ ӧшыбка... Кор тэ
видзӧдан менам гижӧм вылӧ, сэк ме дзугся, сэк менӧ важас кыскӧ, и ме вунӧда, мый мортлӧн нимыс гижсьӧ ыджыд буквасянь.
— Эн дорйысь, бабушка, — аслас серьёзность йылысь вунӧдтӧг, сэтшӧма жӧ косапырысь шуис Вовка. — Колӧ асвыладджык эскыны. Тэ абу нин том.
Тайӧ кывъясысь Петровналы лои забеднӧ: сы вылын кӧзяитӧ челядь.
— Пӧрысь йӧзыдкӧд колӧ сёрнитны ласковаджык, — шуис сійӧ. А Вовка сылы воча:
— Ласковитам занятие помасьӧм бӧрын. Сэки тэ верман шыльӧдны менсьым юрӧс, верман вурыштны гач дінӧ кизь... А ӧні ме тэнад велӧдысь. Тэ вӧсна ме кывкута.
Петровна довкнитіс юрнас. Сійӧ чужӧм вылын ворсыштіс нюм, но, Вовкалань бергӧдчиг, тайӧ нюмсӧ нарошнӧ дзебис.
— Вот мый, дона пиӧй: ас сертиыд тэ менӧ эн донъяв. Тіянӧс велӧдны ӧні заводитӧны мам нёнь дінсьыд торйӧдан лунъяссяньыд, а ми быдмылім...
— Эн дорйысь, бабушка. Тайӧс ми бура тӧдам. Сэтшӧм нин нэмыс миян.
— Кысь нӧ венан тэнӧ...
— И эн вензьы. Ми тані абу юкмӧс дорын бабаяс...
Вай лыддьы, мыйӧн помалӧма сочинениетӧ.
Марья Петровна сьӧкыда ышловзис, чукырӧсь кымӧс вывсьыс чышъян помнас чышкыштіс пӧсьсӧ да заводитіс лыддьыны. Лыддьӧмыс вӧлі дзолялӧн кодь, морт олӧмас сӧмын на пырысьлӧн кодь.
«Ещӧ ме гижа: ӧні ми, малограмотнӧй колхозницаяс, шуимӧ лоны грамотнӧйясӧн. Бригадиръяс миянӧс лэдзӧны удж вылысь кык час водзджык лункост мысть. Велӧдчыны сьӧкыд. Менӧ велӧдӧ Вовка. Но сійӧ неуна...»
Тайӧ кывъяс бӧрын Марья Петровна тшӧкмуныштіс, а Вовкалӧн нимкодьысь югнитісны синъясыс.
«А-а! — думыштіс сійӧ. — Со кӧні сылӧн вӧлӧма гусяторыс». Сэсся явӧ нин содтіс:
— Меысь эн пов. Лыддьы ставсӧ, мый гижӧма. Колӧ лоны веськыдӧн, честнӧйӧн.
Марья Петровналы воштысьны некытчӧ.
— Толькӧ тэ, Вовка, эн лӧгась. Ме ӧд сідзи... юрӧ воис и гижи.
— Эн дорйысь. Менӧ тэд лӧгӧдлытӧм лоӧ. Лыддьы.
Петровна кызӧктыштіс да мӧдіс шуавны, а эз лыддьыны.
«... Мися, велӧдӧ, Вовка. Но сійӧ миян неуна стрӧгджык. И мед стрӧг кӧ. Сійӧ стрӧглун вылӧ ме ог лӧгась. Кымын стрӧгджыка велӧдӧ, сымын югдӧны менам синъяс. Ӧні быдтор нин аддза...»
Вовка зіля видзӧдіс бабушкаыслы чужӧмас да вочасӧн скӧрмыштіс.
— Тэ, тыдалӧ, менӧ челядьӧн на лыддян?
— Ладнӧ, ладнӧ... Со и эн лӧгась.
— Ме лӧгаси?
— Вот тай... Коді нӧ сэсся? Но ладнӧ. Мӧда лыддьыны водзӧ. «Ми ставӧн ордйысям. Ме ордйыся кык пӧв: удж кузя дай велӧдчӧм кузя. Вовкалӧн мамыс ордйысьӧ кык пӧв жӧ. Сійӧс велӧдӧ ыджыдджык грамотаӧ учитель Петр Борисович. Тайӧ Петр Борисовичыс олӧ на ордын квартираын. Вовкалӧн батьыс, шуӧны, кӧсйӧ локны уджавны татчӧ, Комиӧ. Таняӧс миянлысь ошкӧны. Асьсӧ вӧлі рисуйтӧмаӧсь газетӧ, а уліас гижӧмаӧсь — сійӧ пӧ медбур трактористка. Ещӧ ме гижа: миянын нёль тӧлысь нин олӧ квартирант Машов Коля. Сійӧ агроном, зэв бур морт, сёрнитчӧ гӧтрасьны Таня вылад. Мый тэ шуан?
— Но и свободнӧй сочинение тэнад! — шензьыштіс Вовка. — Письмӧ тай гижӧмыд, а абу сочинение.
Сӧмын ӧні Марья Петровна паськыда нюммуніс.
— Письмӧыс ӧд сочинение жӧ. Свободнӧй письмӧ тайӧ менам! Аслам пилы, лётчиклы, Шуралы гижи!
— Дядя Шуралы? — юаліс Вовка да первойысь на нюммуніс. — Мыйла водзджык эн висьтав. Ме эськӧ тэныд отсышті.
— Отсышті, шуан, — паныдаліс Вовкаӧс бабушкаыс, а ачыс чужӧмсӧ нарошнӧ стрӧгджыка вӧчис. — Ок, тэ, учитель. Кутшӧм нӧ велӧдысь отсавлӧ велӧдчысьлы сочинениесӧ гижны.
Век нюммунӧма, Вовка видзӧдіс бабушкаыслы чужӧмас, быттьӧ тӧдмаліс, шуткаӧн али збыльысь вӧлі шуӧма кывъяссӧ, и кор аддзис, мый бабушкаыс муртса вермӧ кутны ассьыс серамсӧ, сэк ачыс серӧктіс.
— Вот мый, бабушка: тэ, всё-таки, помас гижышт месянь пионерскӧй привет. А сы бӧрын тшӧкты дядя Шуралы ыстыны отметка тэнад письмӧ сочинениеыд вылӧ и менам велӧдӧм вылӧ.
— Гижа, гижа, муса пи! — шуис Марья Петровна, а аслыс окота кутлыны Вовкаӧс, шылькнитны сійӧс юрӧдыс. Но ӧд сійӧ ӧні абу нин Вовка-балун, а Вовка-учитель, и лӧсьыд-ӧ лоӧ важ мозыс шылькнитны сійӧс юрӧдыс? Оз, тадзи сійӧ ӧні оз вӧч. Сійӧ кыдзкӧ мӧдног ошкыштас.
— Сё пасибӧ тэныд менӧ велӧдӧмысь. Батьыд локтас да ёна и лоӧ ошкыны тэнӧ. Сійӧ ӧд, батьыд тэнад, код тӧдас кутшӧм учёнӧй нин ӧні: кымын во велӧдчис да практикуйтчис, весиг гортсӧ, миянӧс видзӧдлыны эз вермы волыны.
— Тэ, бабушка, век тадзи, — серӧктіс Вовка. — Кор меысь окота мынтӧдчыны, сэки и заводитан ошкыны менӧ, мед ме ӧдйӧнджык муна тэ дінысь.
— Со ӧд тэ кутшӧм! — мӧдліс дорйысьны Петровна, но Вовка вӧлі кухня ӧдзӧс дінын нин.
— Муна, бабушка, муна. Бур рыт тэныд! Аддзысьлытӧдз!
Кыліс сэсся, кыдзи Вовка котӧртіс посводзӧд, петіс ӧшинюлӧ, а Петровна копыртчис чукыльӧсь-мукыльӧсь строчкаяса бумага лист водзӧ.
{И. Коданёв @ Вадорын @ висьт @ Челядь олӧмысь висьтъяс @ 1941 @ Лб. 65-68.}
И. Коданёв
ВАДОРЫН
Кыдзкӧ тай дыр оз вунны ичӧтдырся лолӧмторъясыд, век быттьӧ син водзад.
Помнита, ӧти гожӧмӧ батьӧ медасис пур видзны дзик асланым сикт улӧ. Меным сӧмын на вӧлі дас нёль арӧс. Миян чомным, кытчӧ пыравлывлім зэръясысь, сулаліс ва кывтчӧс нюжӧдчӧм лыа бӧжын, кысянь тыдаліс став видзан вӧрыс. Ӧтар лыа бокӧдыс визувтіс Эжва юлӧн сӧдз ваыс, мӧдарас — зіб судз лытӧм, пыдӧстӧм, лӧнь куръя.
Гожся войясыд кӧть и шоныдӧсь, чомйыс век жӧ кӧдзавлӧ. Асъя гӧрд шонді петтӧдзыд лоӧ лонтыштлывны кӧрт пач. Войнас садьма вӧлі, гӧгӧр шынитӧв. Бать да «Герой» кӧнкӧ пуръяс дорын кытшлалӧны.
Тадзи лунъяс шлывгисны-мунісны ӧти бӧрся мӧд. Сулаліс жар поводдя. Колхозникъяс тэрмасьӧмӧн пуктісны турун. Вой и лун помысь помӧ таргисны ытшкан машинаяс. Тшӧтш и менам бать лунъяснас корсюрӧ ветлывліс чӧвтӧмын отсыштны да зорӧд йӧръяс потшны.
Ӧтпыр бать сідзжӧ муніс матысса видз вылӧ, а менӧ колис пуръяс видзны. Кутіс рытъяммыны. Шонді исковтіс увланьӧ, эз нин лунъя моз сот. Эжва
баграліс шонді югӧръяс улын. Паськыд ю тырис видз вылысь воысь пыжаясӧн. Колхозникъяслӧн гажа, кыпыд гӧлӧсъяс юргисны рытъя лӧнь ывла вылын. Менам пельясӧдз зэв бура воис сьыланкывлӧн горыс:
«Менам рӧдинаӧй ёна паськыд,
Уна вӧрыс, юыс, му и луг.
Мӧд странаӧс сэтшӧмӧс он аддзы,
Кӧні мортлӧн татшӧм ыджыд шуд...»
Шонді лэччис веськыд визьӧн нюжалӧм горизонт сайӧ. Пуксис рыт.
Ме дорын куйлӧ «Герой» да легӧдӧ бӧжсӧ. Лӧнь. Сӧмын кӧнкӧ ылын кылӧ ытшкан машиналӧн таргӧмыс да сикт помланьын гудӧклӧн ворсӧм.
Бать эз на во: тыдалӧ, чӧвтӧм бӧрын эштӧдіс зорӧд йӧр потшӧм да сійӧн сёрмӧдчис.
Менам эз овсьы чомйын, дай овнысӧ вӧлі оз позь: колӧ кытшовтны пуръяс гӧгӧр. Кӧрт пач ваймӧдӧм бӧрын, картечӧн зарадитӧм берданкаӧс босьтӧмӧн, петі чомйысь. «Герой» вӧтчис ме бӧрся.
Водзвылын сярвидзис куръя йылӧдз кузя нюжалӧм медбӧръя некымын сюрс кубометр буксируйтӧм вӧр. Лун-лун виччысим пароходлысь воӧм. Плиткаяс костын шоныд ва веркӧсын ворсісны черияс.
«Герой» котӧртышталӧмӧн муніс водзын. Друг сійӧ саяліс шевгӧдчӧм вожъяса бадь куст сайӧ. Неуна муныштӧм бӧрын ме бара сійӧс аддзи: бӧр кокъяс вылас зумыда мыджсьӧмӧн сійӧ видзӧдіс водзӧ, быттьӧ кӧсйис йӧткыштлыны да ньӧв моз лэбзьыны. Ме ӧддзӧді воськолӧс, тэрмаси матыстчыны пон дінӧ.
Муртса на петі кустъяс пӧвстысь, пыр жӧ аддзи мортӧс, коді вӧртӧшитчис шпальнӧй плитка вылын. Бурджыка видзӧдлӧм бӧрын гӧгӧрвои, мый сійӧ каттьӧ лёгость. Сэсся сійӧ босьтіс лёгость ёкмыльсӧ да плиткаысь плиткаӧ кытшлалӧмӧн, ромщинаяс кузя мунӧмӧн петіс берегӧ. Муӧ воӧм бӧрын сійӧ видзӧдліс гӧгӧрбок да берег кузя муніс сывйыштны вермытӧм кыдз пу дінӧ. Плиткаяссянь сэтчӧ локтіс ён да кыз снасть. Аслас ёнлунӧн сійӧ кутіс ва ньылыд мунӧмысь некымын сюрс кубометр буксируйтӧм вӧр.
Ме гӧгӧрвои, мый кӧсйӧ вӧчны тайӧ мортыс. Сійӧ некодӧс аддзытӧг, матыстчис пу дорӧ да босьтіс чер.
— «Герой», босьт, босьт! — горӧді ме. Сійӧ морт эз на сяммы гӧгӧрвоны, мый лоис, кыдзи «Герой» лыйыштіс сы дорӧ да сатшкысис ён пиньяснас.
— Он лысьт понйӧс вӧрзьӧдны — лыя! — сыланьӧ котӧртігтыр горзі ме.
Кор сійӧ дугдіс водзсасьны, ме ӧлӧді понйӧс. Ме водзын сулаліс орчча сиктысь вӧвлӧм кожовник, кодӧс сійӧ лунъясас вӧлі вӧтлӧма колхозысь, кыдзи дзебсьӧм кулакӧс. Сылӧн кӧинлӧн кодь виж бугыльясыс сатшкысисны ме вылӧ. Шӧйӧвошлӧмысь асвыяс воӧм мысти вӧрзьӧдчис мелань. Ме горӧді:
— Сулав. Эн вӧрзьы!
Сэки сійӧ кутіс меліа сёрнитны, кевмысьны, весиг уна сьӧм кӧсйысис сетны меным. Но ме шуи воча сӧмын кык кыв:
— Лэччам сиктӧ!
И вот сэки, тӧдлытӧг, друг ош моз уськӧдчис ме вылӧ да ӧти здукӧн чабыртіс горшӧд. Сӧмын унйылысь моз нин кывлі понлысь эргӧмсӧ да из кодь чорыд кулакъяслысь юр вылам усьӧм...
Палялі берегын. Чурка вылӧ пуксьӧмӧн бать кутіс менӧ пидзӧс вылас, малаліс кияснас да меліа чуксаліс нимнам. Ме видзӧдлі гӧгӧрбок да аддзи менӧ джагӧдысьӧс: сійӧ сулаліс бӧрӧ кӧрталӧм кияса да лӧга видзӧдіс миян вылӧ. Сысянь некымын воськов сайын куйліс менам понйӧй да сюся кыйӧдіс сылысь быд вӧрзьӧдчӧм.
Кутӧм врагӧс бать лэччӧдіс сиктӧ.
{Kodko @ serpas @ серпасувса гижӧд @ Челядь олӧмысь висьтъяс @ 1941 @ Небӧг пасьтала.}
[— Но, босьт, Рыжко, босьт! — вӧсньыдик гӧлӧсӧн горзіс Геня.]
[Комиссар Зенин сетіс письмӧсӧ Ванялы да тшӧктіс нуны.]
[Коля сюся видзӧдліс верзьӧмаяс вылӧ.]
[Кузьмичлӧн синъясыс помтӧм долыдлунӧн.]
[Володя старатливӧя рисуйтіс альбомӧ урпиӧс.]
[Вовка пуктіс кияссӧ мышкас да мӧдіс ветлӧдлыны джоджӧд.]
[Муртса на петі кустъяс пӧвстысь, пыр жӧ аддзи мортӧс...]
==n Репертуарнӧй сборник: художественнӧй самодеятельность кружокъяслы. Сыктывкар: Коми государственнӧй издательство, 1943. 48 лб.
РЕПЕРТУАРНӦЙ СБОРНИК
ХУДОЖЕСТВЕННӦЙ САМОДЕЯТЕЛЬНОСТЬ КРУЖОКЪЯСЛЫ
КОМИ ГОСУДАРСТВЕННӦЙ ИЗДАТЕЛЬСТВО
СЫКТЫВКАР
943
{Kodko @ СОДЕРЖАНИЕ @ юриндалысь @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 2.}
СОДЕРЖАНИЕ.
Пьесаяс.
А. Симонов. Роч йӧз (отрывокъяс) .... 3
А. Глебов. Настенька .... 15
И. Назаров. Гажа сёрни .... 20
В. Суходольский. Дурак .... 30
Стихъяс.
М. Лебедев. Москва дорын .... 37
Як. Рочев. Ме тӧда — матын тайӧ кад .... 39
Як. Рочев. Мый вӧчин тэ? .... 40
И. Вавилин. Сталинскӧй приказ .... 41
И. Вавилин. Восьті ме книгалысь корка .... —
И. Вавилин. Ме кӧ кула .... 42
И. Вавилин. Помавтӧм письмӧ .... —
И. Вавилин. Лев да кань .... —
Сьыланкывъяс.
Интернационал .... 43
М. Рыльский Сталин йылысь сьыланкыв .... 44
С. Алымов. Сталин йылысь сьыланкыв .... —
М. Светлов. Каховка йылысь сьыланкыв .... 45
М. Исаковский. Янсӧдчигӧн .... 46
Ж. Руддерман. Тачанка йылысь сьыланкыв .... —
И. Вавилин. Частушкаяс .... 48
М. Лебедев. Частушкаяс .... —
==ПЬЕСАЯС
{К. Симонов @ Роч йӧз @ пьеса @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 3-14.}
К. Симонов
РОЧ ЙӦЗ
(Отрывокъяс)
Ворсысьяс:
Иван Никитич Сафонов — автобатса командир, 32 арӧс.
Марфа Петровна — сылӧн мам, 55 арӧс.
Валя Анощенко — шофер, 19 арӧс.
Иван Иванович Глоба — военфельдшер, 45 арӧс.
Панин — центральнӧй газеталӧн корреспондент, 30 арӧс.
Ильин — политрук, 25 арӧс.
Шура — машинистка, 27 арӧс.
Краснӧй Армияса лейтенант.
Семенов.
Вернер.
Краузе.
Красноармеецъяс.
Немецкӧй салдат.
Действие мунӧ южнӧй фронт вылын.
КВАЙТӦД КАРТИНАЫСЬ
Сафоновлӧн штаб. Вой. Пызан сайын Сафонов, Васин, Ильин; Бокынджык Шура. Пырӧ штатскӧй паськӧма Глоба.
Сафонов (Глобалы). Вот мыйын делӧыс. Вуджан лиман сайӧ, аддзан Василийӧс, висьталан сылы, мый пос взорвитӧмсӧ эновтӧма Гӧгӧрвоана?
Глоба. Гӧгӧрвоана.
Сафонов. Вӧчан тайӧс...
Глоба. И бӧр?..
Сафонов. Он, вӧчан тайӧс да... сэсся мунан немецкӧй комендатураӧ да налы висьталан, мый пышйин тэ татысь да мый эмӧсь тэнад сведениеяс, мый, миян частьяслӧн матысмӧм вӧсна, ми кӧсъям лиман пӧлӧн карсянь писькӧдчыны Лунвыв лог дорті. Гӧгӧрвоана? И висьталан, кымын часӧ. Аски куим часын.
Глоба. Гӧгӧрвоана.
Сафонов. Но, найӧ тэнӧ, дерт, чорыда мӧдасны юасьны, а тэ доказывайт ассьыд. Найӧ тэнӧ иган сайӧ пуксьӧдасны, но тэ век доказывайт ассьыд. Сэки найӧ веритасны. И тэнӧ найӧ кутасны видзны, кыдз заложникӧс, медым, оз кӧ тэ ног ло, лыйлыны.
Глоба. Но, а кыдз нӧ артмас: сідз али оз сідз?
Сафонов. Оз сідз. Иван Иванович, артмас оз сідз, дона другӧй тэ менам. Но мӧд петан туй менам абу. Вот ме ордын приказ. Лыддьыны тэныд сійӧс лишнӧй, но тӧд: ыджыд судьба тэ сайын лоас, уна йӧзлӧн судьбаыс.
Глоба. Но, мый нӧ. (Кост.) А кувны кута, сьыланкыв позяс сьывны?
Сафонов. Позяс, дона другӧй, позяс.
Глоба. Но, позяс кӧ, и ладнӧ. (Сетӧ Сафоновлы письмӧ.) Ыстан нывлы. (Ньӧжйӧникӧн.) Случайнӧ, аддзыся кӧ ме сэні Валякӧд, ӧти цугундерӧ йӧртасны, мыйкӧ сылы висьтавны, али мый?
Сафонов. Мый нӧ висьтавны? Тэ сылы чужӧм вылас видзӧдлы, аддзан кӧ, мый сылы, гашкӧ, тайӧ нинӧмла, то сэки нинӧм эн висьтав, аддзан кӧ — колана, — то висьтав: корис Сафонов висьтавны, мый радейтӧ сійӧ тэнӧ. Вот и ставыс.
Глоба. Бур. Шура! Вайышт меным стӧкан джын туйӧ петӧм водзвылын!
Сафонов. Но, мый нӧ...
Глоба. Шуӧны, важ примета эм: туйӧ петӧм водзвылын пукалыштӧм, шуд водзын. Вайлы пуксьыштлам. (Ставныс пуксьӧны.)
Шура сетӧ Глобалы лӧсьӧдӧм вина тыра флаконсӧ да стӧканчик.
Глоба (дугдывтӧг юӧм бӧрын, Панин дорӧ шыасьӧмӧн). Мый видзӧдан, Панин ёрт? Тайӧ ӧд абу храбрость ради, тайӧ шонтысьӧм ради юа. Храбростьлы лоны тайӧ оз отсав. Храбростьлы лоны меным сьыланкыв отсалӧ. (Кутлӧ ставныслысь кинысӧ, мунӧ ӧдзӧс дорӧ да друг босьтчӧ сьывны: «Соловей, соловей-пташечка.» Сьылігтырйи петӧ ӧдзӧсӧд, саялӧ).
Шынитӧв.
Сафонов. Тэ аддзылін, писатель, тэ аддзылін али эн, кыдзи роч йӧз мунӧны смерть вылӧ?
Занавес
СИЗИМӦД КАРТИНА.
Харитоновлӧн керка. Кӧзяева абуӧсь. Столӧвӧйсӧ пӧртӧма караульнӧй помещениеӧ. Ставсӧ жулльӧма. Жуглӧм мебель, косясьлӧм занавескаяс, стенын вунӧдӧм портретъяс: Ӧшиньяссӧ ортсыладорсяньыс тувъялӧма крест-накрест пу планъясӧн. Пытшкӧс ӧдзӧсъяс пиысь ӧтиӧс кышӧма кӧртӧн да игналӧма ыджыд кӧрт иганӧн. Ывлаӧ петан ӧдзӧс вевдор стеклӧ пыр кадысь кадӧ тыдыштлӧ часӧвӧйлӧн каскаыс да штыкыс. Сцена вылын пызан сайын — Вернер да писарь Краузе, Вернерлӧн юрыс кӧртӧда.
Вернер. Ті дурак, Краузе, сы вӧсна, мый, кор кутінныд тайӧ нывсӧ, колӧ вӧлі первой допроситны. (Кӧртӧн кышӧм ӧдзӧслань юрнас довкнитӧмӧн.) А сы бӧрын нин пуксьӧдны став мукӧдъясыскӧд.
Краузе. Разрешитӧй доложитны, господин капитан, сійӧс пуксьӧдім мукӧдъяскӧд ӧтлаӧ сы вӧсна, мый ті энӧ вӧлӧй.
Вернер. Всёровно, вӧлі ме, кӧть эг, сійӧс оз вӧлі позь пуксьӧдны мукӧдъяскӧд ӧтлаӧ. Ӧні сійӧ висьталӧ сӧмын сійӧс, мый йылысь найӧ сёрнитчӧмаӧсь. Ӧні сійӧ уверяйтӧ, мый сійӧс вӧлі мӧдӧдӧма тайӧ старука дорас, и ставыс. А талы помкаыс сійӧ, мый ті дурак. Гӧгӧрвоана тайӧ тіянлы?
Краузе (чеччигмоз). Стӧч сідзи, господин капитан.
Вернер. Пыртӧй сійӧс!
Салдат вайӧдӧ Валяӧс. Сійӧ мучитӧма; Киясыс вын воштӧмӧн ӧшалӧны бокъясас.
Ме кывлі, мый тіянӧс нӧйтӧмаӧсь?
Валя. Да.
Вернер. И тіянӧс аски бара нӧйтасны сідз жӧ, кыдзи и талун, ті кӧ талун мӧданныд шуавны сійӧс жӧ, мый и тӧрыт. Но ті кӧ висьталанныд мыйкӧ выльтор, то тіянӧс сэсся оз кутны нӧйтны, тіянӧс сӧмын лыйласны. Ті кывлінныд, весиг оз ӧшӧдны, а сӧмын лыйласны. Сета ассьым салдатскӧй кыв.
Валя чӧв олӧ.
Мыйла ті локтінныд татчӧ?
Валя. Взрыв вӧчны. Ті жӧ асьныд шуинныд, мый ті тӧданныд, мый ме татчӧ локті взрыв вӧчны.
Вернер. Да, но мый ті кӧсйинныд взорвитны?
Валя. Тіянӧс.
Вернер. Но мыйӧн нӧ ті кӧсйинныд менӧ взорвитны?
Валя. Гранатаӧн.
Вернер. Ӧти гранатаӧн?
Валя. А тіянлы ӧтиыс этша?
Вернер. А кӧні нӧ тайӧ гранатаыс?
Валя. Ог помнит, тӧдӧмысь, вӧйи.
Вернер. Ті мый, сераланныд ме вылын?
Валя. Ага.
Вернер. Мый лоӧ тайӧ «ага»-ыс?
Валя. Серала.
Вернер. Кывзӧй, ті! Меным жаль дзик пыр ӧшӧдны ті кодь мича татшӧм животнӧйсӧ.
Валя. А ме эськӧ дзик пыр ӧшӧді ті кодь пеж йӧзсӧ.
Вернер. Ӧдвакӧ тайӧ тіянлы удайтчас. Ті ёна регыдджык сы дорысь, чем думайтанныд, кутанныд куйлыны му улын.
Валя. Жаль сӧмын, мый ті сідзжӧ кутанныд куйлыны му улын и кӧнкӧ матын орччӧн.
Вернер. Мыйла нӧ жаль?
Валя. Сы вӧсна, мый падальсянь кывны кутас пеж дук.
Вернер. Ланьт! Мыйла ті локтінныд татчӧ?
Валя. Ме висьталі нин. Ме вуджи татчӧ (сёрнитӧ вывті ёна мудзӧм тонӧн, тыдалӧ, велӧдӧм кывъяс), медым успокоитны миян ӧти командирлысь мамсӧ, медым шуны, мый регыд найӧс ставнысӧ лэдзасны. Сійӧ пукалӧ тані, сійӧ вермас висьтавны, мый ме збыльтор висьтала.
Вернер. Дерт, сійӧ вермас тайӧс шуны, кор ті сёрнитчинныд, сы вӧсна, мый менам писарь — идиот. А мыйла тіян сьӧрсьыд вӧлі браунингыс? Сы могысь, медым сетны писяньыс пӧдарки, али мый?
Валя. Эз. Браунингсӧ... ме босьті сы могысь, мед ковмас кӧ... ачымӧс лыйны.
Вернер. Миян оз лэдзны нывбабаяслы лыйсьыны. Ми найӧс мездам тайӧ уджсьыс. Тайӧс тӧдӧй. Мыйла ті вуджинныд?
Валя (век сэтшӧм жӧ вывті ёна мудз тонӧн). Ме жӧ шуи. Ме локті миян ӧти командир мам дорӧ...
Вернер (кулакнас пызанӧ кучкӧмӧн). Ме тайӧс кывлі! Краузе!
Краузе. Да?
Вернер. Вайӧдӧй старукасӧ!
Краузе вайӧдӧ Марфа Петровнаӧс. Сылӧн дзор юрсиыс дзугсьӧма, и киясыс ӧшалӧны сідз жӧ вӧрзьывтӧг, кыдзи Валялӧн.
(Марфа Петровналы.) Мыйла вот тайӧ (юрнас довкнитӧ Валя вылӧ) воліс ті ордӧ? Эг кӧ ми кутӧй сійӧс, должен вӧлі воны ті ордӧ?
Марфа Петровна чӧв олӧ.
Кымынысь сійӧ ті ордын вӧвлі?
Марфа Петровна чӧв олӧ.
Вот ӧні кык минутатӧм сизим час. Сизим часӧдз кӧ тэ меным он вочавидз, лоан ӧшӧдӧма. Ставыс. (Лэдзчысьӧ креслӧ бӧр вылӧ, виччысьысь мортлысь вид петкӧдлӧмӧн )
Марфа Петровна. Ме тіянлы вочавидза, господин офицер. Коли кӧ нин кык минута, ме тіянлы вочавидза.
Вернер. Но?
Марфа Петровна. Ме кывлі, мый ті, господин офицер, Штеттин карысь.
Вернер. Но?
Марфа Петровна. Кӧсйи эськӧ ме тыдавтӧг лэбзьыны ті ордӧ сэтчӧ, тіянлӧн Штеттин карӧ, босьтны кӧшулкаӧдыс тіянлысь мамъяснытӧ, воздух вывті найӧс вайны татчӧ да вылісяньыс налы петкӧдлыны, мый налӧн пияныс вӧчисны. Да шуны налы: аддзанныд ті, сукаяс, кутшӧмъясӧс ті чужтӧмныд? Кутшӧм пеж гагъясӧс му вылӧ лэдзинныд! Кутшӧм гадюкаясӧс чужтінныд! И та бӧрын кӧ найӧ ассьыныс пиянсӧ эз ёрны, то вии эськӧ ме найӧс тіянкӧд, найӧ пиянкӧд, ӧтлаын!
Вернер. Ставыс?
Марфа Петровна. Ме тэныд ставсӧ висьталі. Коли тэнад кык минутаыд. Ӧшӧд.
Вернер (видзӧдӧ часі вылӧ). Нӧшта дас секунда на эм. Ме виччыся.
Марфа Петровна, Став мукӧдсӧ тэныд менам пиӧй висьталас.
Кост.
Вернер (видзӧдӧ часі вылӧ). Но? (Кост.) Петкӧдны да ӧшӧдны!
Краузе нуӧдӧ Марфа Петровнаӧс. Ӧдзӧсын сійӧ нинӧм шутӧг бергӧдчӧ да улӧдз копыртчӧ Валялы. Ӧдзӧс сайын сійӧс салдатъяслы сетӧм бӧрын Краузе бӧр пырӧ.
(Нӧшта ӧтчыд часі вылӧ видзӧдлӧм бӧрын.) Но, вот, ӧні сійӧс ӧшӧдасны. Сӧмын сы вӧсна, мый сійӧс ӧні всёровно ӧшӧдасны, ме разрешиті сылы шуавны сійӧс, мый сійӧ шуаліс. Ті кутанныд сёрнитны?(Матыстчӧ Валя дорӧ.) Код дорӧ ті татчӧ воинныд?
Валя. Ме висьталі нин.
Вернер. Сідз. Сідзкӧ, ті браунингсӧ сьӧрсьыд босьтінныд, гашкӧ ковмас... Ме ачым, правда, тайӧ случайяссӧ ог ошкы, но вот Краузе, сійӧ найӧс радейтӧ. Кор ті освободитчанныд дежурство вывсьыд, Краузе, ті верманныд тайӧс босьтны ас орданыд домашньӧй арестӧ.
Краузе. Кывза, господин капитан.
Вернер. Сійӧ вежсяс дежурство вылысь дас часын. Но, ті кутанныд сёрнитны? А?
Салдат (пыригмоз). Господин капитан, перебежчик локтіс. Разрешитӧй?
Вернер. Вайӧдӧй сійӧс!
Пырӧ Глоба.
Кытысянь?
Глоба. Сэсянь, господин офицер, ачым вуджи.
Вернер. Коді ті?
Глоба. Ме — фельдшер. Глоба — менам овӧй.
Вернер. Пуксьӧй.
Глоба. Сьӧлӧмсянь аттьӧ, господин офицер.
Вернер. Мыйла вуджинныд?
Глоба. Да мый нӧ, господин офицер, аслад дӧрӧмыд яй дінад матынджык. Не вошны жӧ став роч йӧзлы тайӧ большевикъяс вӧснаыс. Ме весиг вӧтӧн вӧлі аддза, кыдз эськӧ мунны меным на дорысь, найӧ менсьым ставсӧ босьтісны. Ачым вит во пукалі, а ӧні на вӧсна жӧ и кувны!
Вернер. Но, висьталӧй, мый ті кӧсйинныд висьтавны. Тӧдӧмысь, мыйкӧ кӧсйинныд висьтавны?
Глоба. Менам эм зэв колана юӧртӧм, но сӧмын вот... (Видзӧдлывлӧ Валя вылӧ.)
Валя чӧв олігтырйи зывӧктӧмӧн видзӧдӧ сы вылӧ.
Вернер. Нинӧм. Сійӧс талун всёровно... Верманныд сы дырйи.
Глоба. Разрешитӧй ӧти папирос, господин офицер?
Вернер. Краузе, сетӧй сылы папирос.
Глоба (ӧзтігтыр). Сьӧлӧмсянь аттьӧала. (Надзӧникӧн, пызан вомӧн нюжӧдчӧмӧн.) Господин офицер, налӧн ваыс сэсся дзик абу. Патронъяс абу. Найӧ решитісны, — кодъяс дзоньвидзаӧсь, торйӧн нин начальство, — талун вой кежлас лиман пӧлӧн Лунвыв лог дорті писькӧдчыны. Найӧ думайтӧны войнас сэні атака вӧчны. Найӧ думайтӧны, мый немец тайӧс оз виччысь, мӧдног кӧ, прӧститӧй, он виччысьӧ, значит, ті тайӧс, и вот кӧсйӧны...
Вернер. Тайӧ збыль?
Глоба. Истиннӧй збыль, господин офицер. Ме, кыдз сӧмын тӧдмалі, дзик пыр жӧ и пышйыны решитчи, сы вӧсна мый, думайта, сідз прӧста кӧ, то, гашкӧ, и лыйланныд ті менӧ, а сообщение кӧ ме вая, то ті дзик пыр жӧ аддзанныд, мый ме преданнӧй морт.
Вернер. Кор тайӧ должен лоны?
Глоба. Регыд. Куим часын.
Вернер (думайтны мӧдӧ, планшетысь перйӧ карта). Матыстчӧй татчӧ! Тані?
Глоба (видзӧдӧ карта вылӧ). Стӧч сідзи, тані.
Вернер. А мыйӧн ті верманныд докажитны?
Глоба. Да ӧд регыд заводитчас. Асьныд аддзанныд.
Вернер. А ті тӧданныд, мый рочьяс воисны дзик лиман дорӧдз? Кыланныд?
Кылӧ канонада.
Глоба. Кыла, господин офицер. Да ӧд тайӧ жӧ сэні. А менам керка вӧлі Винница дорын. И гӧтыр сэні, и ставыс. Ме тіян отсӧгӧн сӧмын и верма сэтчӧ сюрны. А мый тайӧ ставыс тадзи, ті эн сомневайтчӧй. Ме жӧ тіян киын, господин капитан. Ті, мыйкӧ кӧ лоӧ, менӧ раз-раз и гӧтов. Тайӧс жӧ ме зэв бура гӧгӧрвоа.
Вернер. Да, тайӧ тіянлы должен лоны гӧгӧрвоана. Краузе, нуӧдӧй найӧс!
Краузе нуӧдӧ Валяӧс да Глобаӧс кӧрт ӧдзӧса комнатаӧ.
Бӧр локтӧ.
А ӧні соединитӧй менӧ штабкӧд.
Краузе кутчысьӧ телефонӧ.
Краузе. Гӧтов, господин капитан!
Вернер (телефон пыр). Господин майор, татчӧ калидорсянь — кар мӧдарладорсянь — перебежчик воис. Сійӧ заявляйтӧ, господин майор, мый налӧн ни ва, ни патронъяс абу, мый найӧс асланыс йӧзысь орӧдӧма да оз тӧдны, мый вӧчсьӧ збыльвылас. Сійӧ юӧртӧ точнӧй сведениеяс. Талун куим часӧ найӧ пробуйтласны Лунвыв лог дорті лиман пӧлӧн писькӧдчыны карсьыс. Сійӧ юӧртӧ, мый тайӧ должен заводитчыны куим часӧ. Да. Да.
Ме ногӧн сэтчӧ босьтны пос дорысь нёльӧд ротаӧс. Да. Но, мый нӧ, пос вылын кольӧны кык взвод, да сэсся, сэсся найӧ некор оз решитчыны карсянь мунны пос вылӧ... Да, дерт, прӧверита. Кывза. Лоӧ вӧчӧма. Кывза. Дзик пыр воа. (Пуктӧ трубкасӧ, чеччӧ.) Краузе. Талун ті налы сетанныд сёйны!
Краузе. Кывза.
Вернер. Ті коранныд найӧс татчӧ, сетыштанныд налы ичӧтик нянь торйӧн да, кор матыстчас Семеновыс, ті няньторйыскӧд тшӧтш некодӧн тӧдлытӧг сылы сетанныд тайӧ запискасӧ. Тайӧ абу нин первойяысь, сійӧ гӧгӧрвоас.
Краузе. Гашкӧ, прӧстӧ корлыны сійӧс ӧтнассӧ, господин капитан?
Вернер. Тайӧ вывті прӧстӧ. Тайӧ прӧстӧ миянлы, прӧстӧ и налы. Ми сійӧс юалам час мысти. (Кост.) Да, нянь сетӧм бӧрас, менам локтӧдз кольӧдӧй найӧс татчӧ. Тані налысь регыдджык вермам кыв перйыны.
Краузе. Бур, господин капитан.
Вернер петӧ.
(Кӧрт ӧдзӧссӧ восьтігмоз.) Эй, ті! Локтӧй татчӧ!
Пырӧны Семенов, Глоба да Валя.
(Некымын нянь кусӧк блюд вылӧ босьтӧмӧн.) Босьтӧй няньсӧ! Господин комендант прикажитіс тіянлы сетны нянь. (Валялы.) Ті босьтанныд?
Валя чӧв олӧ.
(Сійӧ кок дорӧ Краузе шыбитӧ нянь кусӧк. Глобалы). Ті?
Глоба матыстчӧ да босьтӧ няньсӧ. Краузе матыстчӧ Семенов дорӧ да сылы киас сетӧ няньсӧ. Семенов сёйӧ няньсӧ, мукӧдъяслань мышкӧд сулалігтыр, Глоба сюся видзӧдӧ сы вылӧ. Краузе петӧ.
Валя (ньӧжйӧникӧн). Но, Иван Иванович, висьталӧй, мый ставыс тайӧ абу сідзи, мый ставсӧ тайӧс ті асьныд сідзи думыштінныд. Висьталӧй, ми жӧ тані ставным ас йӧз, а?
Глоба (гораа). Вешйы тэ. Тырмымӧн нин ме тіянлы унижайтчи! Ме ӧні ставторсьыс водзӧс босьта. Тіянӧн став пакӧститчӧмъясысь. Менам жуглӧм керкаысь. Тюрьмаысь, кӧні ме пукавлі, ставторсьыс! Олӧмыд сійӧ сэтшӧм штука, мый сійӧн колӧ любуйтчыны, видзны сійӧс колӧ.
Валя. О, кутшӧм мерзавец ті вӧлӧмныд! Ме кӧ эськӧ тӧді! Ме эськӧ тіянӧс вии! И Иван Никитич эськӧ виис!
Глоба. Но, тайӧ эськӧ кӧ, да эськӧ! А ӧні киыд дженьыд!
Валя (Семеновлы). Ёрт, ті кыланныд, мый сійӧ шуалӧ? Ӧд, сійӧ дзик ӧні воис да ставнысӧ выдайтіс и висьталіс, кыдзи миян йӧз кӧсйӧны карсьыс писькӧдчыны, и кыті, и кор. Найӧ та вӧсна ставныс пӧгибнитасны. Ок, эськӧ менам кӧ мыйкӧ вӧлі! (Матыстчӧ Глоба дорӧ, зэв сьӧкыда лэптӧ кисӧ.) Со! (Кучкӧ Глобалы.)
Глоба выныштчӧмӧн йӧткыштӧ сійӧс. Сійӧ шатовмунӧ, пуксьӧ стен дорӧ стул вылӧ. Дыр чӧв олӧны.
Глоба (гӧлӧссӧ вежӧмӧн). Со мый ме тіянлы шуа, барышня. Ті вывті ёнасӧ эн! Ме ог радейт, кор менӧ киӧн вӧрӧдӧны. Ме тайӧс тіянлы, дерт, тіянлӧн нывбаба слабость кузя первойысьтӧ прӧстита. А водзӧ, тӧдӧй, и тіян дінӧ киясӧн позьӧ инмӧдчывны.
Валя. Кыдз ме водзджык эг вермы догадайтчыны? Ті жӧ век сэтшӧмторъяс сёрнитлінныд, мый меным прӧтивнӧ вӧлі. Со кутшӧм ті вӧлӧмныд! А ме эг дӧгадайтчы.
Семенов (Валя дінӧ тэрыба матыстчӧмӧн). А тэ эн шогсьы. (Глоба вылӧ юрнас индӧмӧн.) Тайӧ жӧ ас ёрт, тайӧ ӧд сійӧ прӧста сідзи. Осторожность могысь. (Глобалы, скӧра.) Тэ мый, збыльысь, дурака валяйтан? Мый ми, немецъяс, али мый? Ставнымӧс миянӧс ӧткодь пом виччысьӧ! Мый нӧ кувтӧдз, али мый тані кутам ёрта-ёртнымӧс подозревайтны? Видзӧд, кытчӧдз сійӧс воштін! Заданиеӧн вуджин? Ме тӧ ӧд тӧда, кыдзи тайӧ овлӧ.
Глоба. А, вешйы тэ, тӧдан кытчӧ? Ставныд ті думайтанныд, мый тіянлы заданиеӧн ветлӧдлӧны. Овны ме кӧсъя. Гӧгӧрвоана? Вот тайӧ и менам став заданиеыс. Нинӧм меным бурторсӧ тіян сӧветскӧй властьыд эз сет, медым меным сы вӧсна кувны.
Валя (Семеновлы). Но, ен могысь, кучкӧй кӧть ті сылы, медым гӧгӧрвоыштлас, кутшӧм сійӧ гадюка!
Семенов матыстчӧ Глоба дорӧ да кинас шеныштлӧ.
Глоба (кусыньтӧ сылысь кияссӧ). Но, но надзӧнджык! А то ме дзик пыр ӧдзӧсас таркнита, немецъяслы шуа, мый ті тані партизанскӧй война пананныд. Ме налы, тӧдан, кутшӧм сведениеяс вайи? Найӧ тэнсьыд кокъястӧ ме вӧсна чегъяласны. (Кост. Внимательнӧя видзӧдӧ Харитоновлӧн кольӧм маятника дубӧвӧй часі вылӧ. Сійӧ петкӧдлӧ куим час.) Мый, часіыс правильнӧ?
Ставӧн чӧр олӧны.
Часіыс, шуа, правильнӧ?
Семенов, А мый тэныд часіыс? (Интересуйтчӧмӧн.) Мыйла тэныд тӧдны, кымын час?
Глоба. Ме юалі, часіыс правильнӧ? Сэсся ме тэнсьыд нинӧм ог юась, сідзкӧ чӧв ов. (Кывзысьӧ.)
Лӧнь пырыс кылӧны ылын кылысь первойя лыйӧм шыяс. Би кусӧ.
Сизимӧд картиналӧн пом.
ӦКМЫСӦД КАРТИНА
Сизимӧд картиналӧн обстановка. Биыс ӧзйӧ выльысь. Часі петкӧдлӧ вит час. Глоба воддзамоз ветлӧдлӧ комната кузя. Валя джынвыйӧ куйлӧ стул вылын. Семенов аслас пельӧссянь сюся видзӧдӧ кыкнан бӧрсяыс.
Матын кылӧ канонада.
Глоба (кывзысигтыр). Вит... Мый нӧ, вит — бур кад. Подходящӧй.
Семенов. Мый вылӧ?
Глоба. Быдтор вылӧ. Сійӧ нин сы серти, кодлы мый колӧ. Кӧзяева дзикӧдз вунӧдісны ми йылысь. Тыдалӧ, не миӧдз налы, а?
Семенов (зумыша). Ог тӧд.
Глоба. Он тӧд? А ме думайті, буретш тэ и тӧдан.
Стен сайын кылӧны дзик нин матыс лыйӧм шыяс да пулемётлӧн сяркӧдчӧм.
Семенов (повзьӧмӧн). Уличьяс вылын лыйсьӧны, а? Уличьяс вылас нин!
Глоба. А мыйысь тэ полан? Тайӧ жӧ тіян йӧз, небось, лыйсьӧны. Небось, карӧ писькӧдчӧны? Меным повнысӧ колӧ. А тэныд мый?
Валя. Неужели воисны? (Семеновлы.) Миян йӧз локтӧны, а?
Семенов. А но тэ... (Кывзысьӧ.)
Глоба (матыстчӧ сы дорӧ). Тэ нӧ мый? Тэныд мый, во сьӧлӧм вылад, али мый?
Семенов. Эновт, вешйы ме дорысь! (Кывзысьӧ).
Глоба. А нолы бергӧдчыв!
Семенов бергӧдчӧ.
Вайлы ме видзӧдла тэ вылӧ, кутшӧм тэ вӧлін? Сідз! Но, а ӧні, кутшӧм лоан! (Кучкӧ пель бокас.) А тайӧ — медым симметричнӧй лоин. (Выльысь кучкӧ пель бокас да коймӧдысь кучкӧмӧн уськӧдӧ кок йывсьыс.)
Валя. Мый ті вӧчанныд?
Глоба. Чужӧмсӧ сылысь, сволочлысь, лязӧда. А ӧні куйлы, нинӧмла тэныд му вывтіыс ветлӧдлыны! Велӧдчы куйлыны, лыйласны — куйлыны лоӧ.
Валя. Мый тайӧ татшӧмыс?
Глоба. А сійӧ, Валечка, мый немецъяс пышйӧны, миян йӧз карӧ пырисны, ӧні сэсся менам конспирация помасис, и ог кӧсйы ме, медым тэ менӧ ӧшибкаӧн лыддин сволочӧн. Вот мый тайӧ татшӧмыс!
Валя (уськӧдчӧ сы дінӧ да сійӧс кутӧ). Иван Иванович, мусаӧй! Иван Иванович!
Глоба. Но, мый?
Валя чӧв ланьтӧмӧн топӧдчӧ сы бердӧ.
Но мый сэтшӧмыс лои? Мыйла шлюпъялан? Ме вылӧ горзігӧн, небось, эн бӧрд. А ӧні синва кисьтыны. Ок, скӧр тэ нывкаыс! Ме думайті, синъясӧс менсьым парсыштан.
Валя. Ме сэтшӧма мучитчи. Ок, эськӧ ті кӧ тӧдінныд, кутшӧма мучитчи!
Глоба. А ме сідзи, тэ вылӧ видзӧдігтыр. Нинӧм, Валечка, нинӧм! Тэ нин кыдзкӧ менӧ извинит. Ми нӧшта ӧні тэкӧд «Соловей, соловей-пташечка» сьылыштам на! Тэ, голубушка, тӧд, ӧні миянӧс лыйлыны кутасны. Тайӧ быть сідзи лоӧ.
Валя. Медым! Медым лыйлӧны! Меным ӧні дзик нин ӧткодь! Но миян, миян йӧз ӧд пырасны?
Глоба. Сы вӧсна миянӧс и лыйласны, мый миян йӧз непременнӧ пырасны. Тайӧ стӧч сідз.
Семенов уськӧдчӧ ӧдзӧс дорӧ. Глоба сійӧс бара уськӧдӧ джоджӧ.
Тэ кытчӧ? Тэ жӧ микӧдным ӧтлаын пукалін, пукалышт и нӧшта ичӧтика! Тэныд жӧ немецъяс тшӧктісны микӧдным пукавны! Но, и пукав! (Валя дінӧ шыӧдчӧмӧн.) Тэ синватӧ чышкав. Меным сійӧс петкӧдлыны позьӧ, а налы, сволочьяслы, оз ков петкӧдлыны! Вайлы ме тэнад синъясӧ видзӧдла. (Видзӧдӧ.) Меным Иван Никитич шуис: видзӧдлыны тэнад синъясӧ да шуны, кутам кӧ кувны ӧтлаын, ӧти кыв.
Валя. Кутшӧм кыв?
Глоба. Корис шуны, мый сійӧ тэнӧ радейтӧ. Вот и ставыс. Сэсся нинӧм.
Валя. Збыль?
Глоба. Мый нӧ, кулӧм водзвылын ӧмӧй ме тэныд незбыльтор кута шуавны?
Дзик матын кылӧ лыйӧм шы. Ӧдзӧсыс грымакылӧмӧн воссьӧ. Котӧрӧн нырӧны Краузе да автомата салдат.
Краузе. Ставныд камераӧ!
Глоба (пельпом саяс Валяӧс кутӧмӧн.) Мунам!
Мунӧны камераӧ.
Краузе. Тэрыбджыка! (Семеновлы.) Тэ!
Семенов (сы дорӧ уськӧдчӧмӧн). Господин Краузе... ме жӧ тіян. Ті жӧ тӧданныд. Менӧ нарошнӧ татчӧ...
Краузе (сапӧгнас сійӧс чужъялӧ). Камераӧ!
Семенов. Энлӧ! Ме должен тіянлы висьтавны зэв важнӧйтор.
Краузе. Но, регыдджык!
Семенов. Тайӧ мортыс — тайӧ налӧн. Сійӧ ставсӧ ылӧдліс.
Краузе. Ӧні тайӧ миянлы дзик ӧткодь. Камераӧ!
Семенов (кутӧ сійӧс киӧдыс). Господин Краузе, корӧй кӧть господин капитанӧс. Ме ачым сійӧс кора! (Уськӧдчӧ ортсыӧ петан ӧдзӧслань.)
Кор сійӧ лоӧ ӧдзӧс порог вылын, Краузе лыйӧ сылы мышкас. Ӧдзӧс сайын кылӧ сылӧн усьӧмыс.
Краузе (салдатлы). Но?
Салдат, камера ӧдзӧс дорӧ матыстчӧмӧн, камера пытшкӧ лэдзӧ автоматическӧй очередь. Сэсянь кылӧ Глобалӧн гӧлӧсыс; сійӧ сьылӧ: «Соловей, соловей-пташечка, канареечка жалобно поет... Эх, раз, эх, два!..»
Но?
Салдат лэдзӧ мӧд очередь. Дженьыдик чӧвлун. Ӧшинь сайын матын кылӧ трачкӧ лыйсьӧм шы. Краузе да салдат котӧрӧн петӧны. Бара лыйӧм шыяс. Сэсся дыр нюжалысь чӧвлун. Камера ӧдзӧсын мыччысьӧ Валя. Сійӧ вӧрӧдӧ асьсӧ пельпомӧдыс, киӧдыс. Киыс оз действуйт. Тыдалӧ, ранитчӧма пельпомас и морӧсас. Лэдзчысьӧ стен бердӧ.
Валя (камера пытшкӧсысь, бӧрысь чуксалӧ). Иван Иванович!
Чӧвлун, некод оз шыась.
Иван Иванович, Иван Иванович, ті ловъя?
Некод оз шыась.
Иван Иванович, мусаӧй, мый нӧ тайӧ? Видзӧдлӧй, а ме ловъя.
Некод оз шыась.
Неужели ме ӧтнам ловъя?
Некод оз шыась.
Валя лэдзчысьӧ стендорса креслӧ вылӧ. Кылӧны лыйлӧм шыяс да гора кокшыяс. Комнатаӧ пырӧны красноармеецъяс да Ильин.
Ильин (ӧдзӧсӧ сувтӧ). Ёртъяс!
Некод оз шыась.
(Гӧгӧр видзӧдалӧ). Ёртъяс, эм кодкӧ тані ловъя?
Валя. Ме.
Ильин. Валя! (Матыстчӧ сы дорӧ.) Тайӧ мый? Тайӧ ӧні найӧ тэнӧ, да? Менам индивидуальнӧй пакет эм.
Валя. Энлы, тэ первой видзӧдлы... гашкӧ, сійӧ сэні ловъя...
Ильин. Коді?
Валя. Глоба.
Ильин петӧ да нинӧм шуавтӧг бӧр локтӧ.
Сійӧ менӧ аснас сайӧдіс, кор найӧ лыйлыны кутісны. А, гашкӧ, сійӧ век жӧ ловъя?
Ильин пыркӧдӧ юрнас.
А сыкӧд нинӧм эз ло?
Ильин. Кодкӧд?
Валя. Сафоновыскӧд?
Ильин. Нинӧм. Сійӧ сэтшӧм мужик, нинӧмысь повтӧм.
Валя. А миян дзикӧдз пырисны, да?
Ильин. Дзикӧдз.
Ильин тӧбӧ Валялысь ранаяссӧ дзоньвидза кинас. Комнатаӧ — лейтенант да красноармеец колльӧдӧмӧн — пырӧ Сафонов.
Сафонов. Но, вот тані налӧн комендантураыс вӧлі. Тані кӧнкӧ матын долженӧсь лоны арестованнӧйяс... (Аддзӧ Ильина Валяа кост сценасӧ.) Валя!
Валя. Ме...
Сафонов (красноармеецъяс пиысь ӧтилы). Вай кодӧскӧ — врачӧс либӧ Шураӧс! Вай регыдджык! (Уськӧдчӧ Валя дорӧ.) Мый тайӧ? Мый тэ нинӧм он шу?
Ильин. Тыдалӧ, садьыс воши. Дзик на ӧні сёрнитіс. Сафонов (босьтӧ сійӧс киӧдыс). Збыль? Прӧйдитас? Ловзяс сійӧ, а, Ильин?
Ильин. Ловзяс. Сійӧсӧ ловзяс. (Юрнас довкнитӧ камера ӧдзӧслань.) А вот сэні...
Сафонов (котӧрӧн пырӧ камераӧ, бӧр петӧ шапкасӧ пӧрччӧмӧн). Глоба... Пӧгибнитіс Глоба... Бур морт вӧлі... (Соснас чышкалӧ синдоръяссӧ.) Уна ӧні менам шоглуныс Ильин. Пӧшти вынӧй абу ставсӧ тайӧс выдержитны. Но колӧ.
Котӧрӧн пырӧ Шура.
Шура. Ой! Валечка! Господьӧй тэ енмӧй...
Сафонов. Эн кутсы! Пока врачыс абу, ранаяссӧ кӧртав. (Мунӧ пызан дорӧ, кисьтӧ стӧкан ва, бӧр локтӧ Валя дінӧ.) Вот васӧ сылы сет... (Бокӧ вешйӧ.) Овъяссӧ сійӧ ёртъясыслысь, кодъясӧс немецъяс татчӧ ӧшӧдӧмаӧсь, тӧдмалінныд?
Лейтенант. Тӧдмалім.
Сафонов. Аски кутам гуавны. Медбӧръя кыв шуам пӧгибнитӧм ёртъяслы. Медбӧръяысь прӧщайтчам... (Кост). Кыдз нӧ овъясныс?
Лейтенант (лыддьӧ.) «Антонов, Иван Николаевич; Петрова, Анна Сергеевна; Синцов, Петр Андреевич; Тӧдтӧм; Харитонова, Мария Николаевна; Никольский Василий — тайӧ детинка; Сафонова, Марфа Петровна; Ганькин, Алексей Тимофеевич»...
Панин. Мый тікӧд, Иван Никитич?
Сафонов. Нинӧм... Нинӧм... Нинӧм. Чеччӧ да петӧ авансцена вылӧ.) Нинӧм торъяыс. Сӧмын вывті ёна овны кӧсъя. Дыр овны. Сэтчӧдз овны, кытчӧдз ме аслам синъясӧн ог аддзы медбӧръя немецӧс кулӧмаӧн! Медся бӧръяӧс, да кулӧмаӧн. Вот тані, вот, менам кокъяс улын!
3анавес.
{А. Глебов @ Настенька @ пьеса @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 15-19.}
А. Глебов
НАСТЕНЬКА
Ӧти действиеа пьеса
Сиа Клава Павловалы,
отечественнӧй войнаса героинялы.
Ворсысьяс:
Власов Иван — политрук, 22 арӧса.
Феклушин Василий — красноармеец, 21 арӧса.
Настенька — дружинница, 20 арӧса.
Салдат — словак, 40 арӧса.
Ефрейтор — немец, 30 арӧса.
Действиеыс мунӧ отечественнӧй война фронт вылын 1941 воӧ.
Вӧр дор. Кустъяс. Ыліса бойлӧн шум. Сёр рыт. Власов да Феклушин кыкнанныс коканыс сьӧкыда ранитчӧмаӧсь, перевязкааӧсь, куйлӧны куст улын; найӧс кодӧнкӧ орйӧдлӧм веткаясӧн бура дзебӧма.
Власов (би йылысь сёрнитӧ). Атакаӧ! Водзӧ! Феклушин. Ньӧжйӧджык. Кыласны.
Власов. Лейтенант ёрт, разрешитӧй... Уси! Виисны лейтенантӧс... Менсьым другӧс, Федя Вихоревӧс, виисны... Лейтенант ёрт, ме нуӧда! Разрешитӧй. Боецъяс!..
Феклушин. Да ньӧжйӧджык! Кутасны миянӧс. (Доймӧмсӧ терпитіг кыпӧдчыштӧ да Власовлысь тупкӧ вомсӧ.)
Власов (несвязнӧя). Тайӧ жӧ миян местаыс, рӧднӧй места, ёрт. Ми кыкнанным татысьӧсь... Уси, уси! Абу! Федя! Помнитан, тані кутім сом? Со сэні вужъяс улас? А сэсся... Кутшӧм жар... Ваыс кутшӧм веж! Быттьӧ луг... Помнитан? Эн, эн, эн нетшкы сійӧс! Китӧ вундан. Аддзан, кыдзи доймӧ... (Ружтӧ-ойзӧ.)
Феклушин. Би йывсьыс сёрнитӧ. (Малалӧ сійӧс, юрӧдыс.) Ньӧжйӧджык, ньӧжйӧджык.
Власов (друг садьыс петіс). Мый? Коді тайӧ? Феклушин. Ме, Василий.
Власов. Кӧнӧсь ми?
Феклушин (оз тӧд, мый шуны). Би йывсьыс сёрнитӧ али оз?
Власов. Боец Феклушин, ме тіянлысь юала, кӧнӧсь ми?
Феклушин (кипыдӧснас бара тупкис сылысь вомсӧ)..
Ньӧжйӧджык! Кыласны!
Водзӧ став сёрниыс налӧн мунӧ вомгорулын, вашкӧдчӧмӧн моз.
Немецъяс ордынӧсь ми. Налӧн постыс абу ылын, куимсё воськов сайын кымын. Батальон окружениесьыс петіс...
Власов (перебивайтіг). Петіс?
Феклушин. Да.
Власов (кокнипырысь). Бур!
Феклушин. А Настенька миянлы, куим раненӧйлы, перевязка вӧчис да татчӧ лысъяс улас водтӧдіс.
Власов. Куимлы? Коді нӧ коймӧдыс?
Феклушин. Вихорев.
Власов. Кыдзи? Ловъя?!
Феклушин. Ловъя.
Власов (слабмӧмӧн, ӧдва кывмӧн). Кутшӧм шуд. Ме чайті, сійӧс... Аддзылі, кыдзи сійӧ уси, кӧсйи копыртчыны, а сэні... Водзӧ колӧ вӧлі нуӧдны... Ме нуӧді... Сэсся кучкис... И нинӧм ог помнит.
Феклушин. Ланьт. Оз позь сёрнитны.
Власов (нюмъялігтыр). Настенька...
Феклушин. Вермас-ӧ нуӧднысӧ? Настенька слабиник... А сійӧ садьтӧм. (Асьсӧ ачыс торкӧ.) Тс-с-с...
Кыкнанныс ланьтісны. Кылӧ кышӧдчӧм. Кыссьӧмӧн локтӧ Настенька, ичӧтик веж юрсиа нывка.
Настенька (долыдапырысь шӧпкӧдӧ). Нуӧді! Асланым йӧзлы сдайті. (Пуксьӧмӧн чышкӧ пӧсьсӧ.) Уф! Ылын... (Друг дойманаа чукыртчыліс, коксӧ видліс кинас пидзӧссьыс вывланьӧд, но пыр жӧ дзебис тайӧ движениесӧ.) Но? Кодӧс сэсся?
Феклушин. Политрук ёртӧс...
Власов. Эновтӧй. Спасайтӧй боец Феклушинӧс.
Феклушин. Политрук ёрт...
Власов. Дугӧдны сёрнияс.
Феклушин. Эм дугӧдны. Но сӧмын...
Власов. Боец Феклушин! (Настенькалы.) Босьтӧй сійӧс.
Настенька. Политрук ёрт, гашкӧ, тайӧ уставлы паныд, — тадзи кӧ тайӧ, ті бӧрас менӧ инданныд, — но ӧні тані ме командирыс. Приказывайта эвакуируйтчыны политрук Власовлы. Ті ранитчӧмаӧсь кыкнан коканыд, а Феклушин — ӧтикас.
Власов. Настенька! Вот буретш та вӧсна и...
Настенька (нюмдыштӧмӧн). Дугӧдны сёрнияс!
Власов. Ладнӧ, ог кут сёрнитны. Но сӧмын...
Настенька. Власов ёрт!
Власов чӧвмуні.
Кутчысьӧй меӧ топыдджыка. Со тадзи. Но, Феклушин, регыд аддзысьтӧдз. Минута нелямын мысти виччысь.
Феклушин. Бура мунны тіянлы! Мекӧд кӧ мыйкӧ лоӧ, месянь ставлы передайтӧй...
Настенька. Нинӧм оз ло. Сӧмын чӧв куйлы. (Лэптыштіс Власовӧс, нуӧ кыссьӧмӧн.) Ох... (Чукыртчыліс доймӧмлаыс да муртса шатовмуныштіс, но пыр жӧ асьсӧ кутіс. Власовӧс нуис сыланьӧ жӧ, кодарсянь локтіс.)
Феклушин куйлӧ ӧтнас, гӧгӧрбок кывзысьӧ. Пемыд небесаын югъялӧны прожектор лучьяс. Кылӧны ылын снарядъяслӧн потласьӧмъяс, канонада, пулемётъясысь лыйсьӧм. Сэсся немвиччысьтӧг тайӧ шыясас ӧтлаасьӧ шыӧдчӧм, кос увъяслӧн трачкакылӧм, чегъясьӧм да гӧлӧсъяс. Феклушин чӧвуси, пӧшти оз тыдав. Пырӧны код ефрейтор да неуна гажакодь жӧ салдат.
Ефрейтор (дзик Феклушин кок дорӧ сылы мышнас сувтӧмӧн, видлалӧ пластмассаысь вӧчӧм портсигар). Дрянь! Пластмасса. Кӧть мед ӧти папироска колис, мошенник! Мый?
Салдат. Нинӧм, господин ефрейтор.
Ефрейтор. Тэ мыйкӧ мурӧстін.
Салдат. Ньӧти эг.
Ефрейтор (подозрительнӧя сы вылӧ видзӧдлӧмӧн). Оз нравитчы меным тэнад физиономияыд. Чайтан, кутан кӧ чӧв овны, сэк ме ог тӧдмав, мый тэнад юрад? Но? Мый тэ ӧні думайтін? Мый ме вӧр? Мародёр? Грабита кулӧмаясӧс? Да?
Салдат. Мый ті, господин ефрейтор! Разве ме лысьта?
Ефрейтор. А мый нӧ?
Салдат. Мый зэв нин не хитрӧя олӧмсӧ стрӧитӧма. Тэнӧ виисны — тэ мошенник. Тэ виин — сійӧ мошенник. Коді ловъя, сійӧ и прав.
Ефрейтор. Кыдзи сійӧ сідз?
Салдат (ышловзьӧмӧн). Сідз нин.
Ефрейтор. Радейтан тэ философствуйтны! Месӧ кӧть тожӧ радейта. Та вӧсна и кыскала тэнӧ, дуракӧс, аскӧд тшӧтш. Глупостьяс шуалан. (Велӧданаа.) Война эм олӧмлӧн да радостьлӧн источник, прогресслӧн мам да цивилизациялӧн бать. Гӧгӧрвоин?
Салдат. Стӧч сідзи.
Ефрейтор. Ылӧдлан! Тайӧс тэ он вермы гӧгӧрвонысӧ, раз тэ словак, а абу немец.
Салдат. А ті меным разъяснитӧй, господин ефрейтор.
Ефрейтор (видзӧдӧ сы вылӧ зывӧка). Словаклы разъяснитӧм дорысь кокньыдджык разъяснитны тайӧ пуыслы. Мый олӧмас главнӧйыс? Но? Чӧв олан? Медся прӧстӧй вопрос вылас он вермы вочавидзны. А сэтчӧ жӧ нӧшта, философствуйтны. Тыртны кынӧмтӧ! Гӧгӧрвоин?
Салдат. Стӧч сідзи.
Ефрейтор. Татӧг ни морт, ни козявка оз вермыны овны.
Салдат. Тайӧ правильнӧ.
Ефрейтор. А водзӧсӧ тэ ногӧн ӧтитор правильнӧ лоӧ, а миян ногӧн дзик мӧдтор. Мыйӧн тыртны кынӧм?
Салдат. Но... няньӧн, сёянторйӧн.
Ефрейтор. Ха-ха-ха! Няньӧн... сёянторйӧн... (Стрӧга да велӧданаа.) Добычаӧн! Гӧгӧрвоин?
Салдат. Стӧч сідзи.
Ефрейтор (скӧрысь). Он вермы тэ, тайӧс гӧгӧрвоны, шуи ме тэныд!
Салдат. Стӧч сідзи.
Ефрейтор. Гӧгӧрвоин?
Салдат. Эг.
Ефрейтор. Мый — эг?
Салдат. Эг гӧгӧрво.
Ефрейтор. Мый тэ эн гӧгӧрво?
Салдат. Вот мый ті ӧні висьталінныд.
Ефрейтор. А мый тэ менӧ некор он вермы гӧгӧрвоны, тайӧс тэ гӧгӧрвоим?
Салдат. Гӧгӧрвои.
Ефрейтор. То-то! Тэ ногӧн артмӧ — сёянторйӧн, няньӧн, а миян ногӧн — добычаӧн. Кыдзи перйыны сійӧс, мый кынӧмӧ тэчӧны? Бара тэ висьталан — плугӧн либӧ кутшӧмкӧ пилаӧн, мӧлӧтӧн. А ме висьтала: оз, штыкӧн! Тэ шуан — уджӧн, ми шуам — войнаӧн! Гӧгӧрвоин?
Салдат. Эг... но да-да...
Ефрейтор (некутшӧм надеятӧг ӧвтыштіс кинас). Сёрнит тэкӧд! Немецлӧн тайӧ штукаас (индӧ юрас) вемъяс, а словаклӧн либӧ поляклӧн — куйӧд. Гӧгӧрвоин? (Бӧрӧ воськовтӧмӧн, веськаліс Феклушин вылӧ).
Феклушин ружӧктіс.
(Чеччыштіс). Коді тайӧ?!
Салдат повзьӧмысла сідзжӧ чеччыштіс. Кыкнанныс киясаныс оружие босьтӧмӧн дзебсьӧны кустъяс сайӧ. Сэсся ӧти-мӧд бӧрся, лысъяс кусньӧдлігтыр, осторожнӧя матыстчӧны Феклушин дінӧ. Салдат аддзӧ сійӧс.
Салдат. Раненӧй!
Ефрейтор (полӧмӧн ылысянь видзӧдігтыр). Миян?
Салдат. Абу, роч.
Ефрейтор. Шоб! Оружие эм?
Салдат. Абу.
Ефрейтор успокоитчӧмӧн важнӧй видӧн матыстчӧ. Феклушин вылӧ копыртчӧмӧн лӧгпырысь видзӧдӧ сы вылӧ, сэсся лёкысь чужъялӧ кокнас бокас.
Феклушин ружӧктіс, бергӧдчис кымыньӧн.
(Веськӧдчис, киясыс бокас. Зумыштчыштіс). Мыйла тайӧс ті, господин ефрейтор?
Ефрейтор. Тайӧ ещӧ мый татшӧмыс! Меным замечаниеяс вӧчны, скӧтина?! Смир-рно! (Водзӧ видлалӧ раненӧйӧс.) Проклятӧй нация! Фанатикъяс! Скӧтсӧ вӧтлӧны, няньсӧ сотӧны, лыйлӧны быд пельӧссянь, быд куст сайсянь. Воюйтӧны оз правилӧяс серти, а кыдзи бешенӧйяс. Кор миян танкъяс тӧвзисны став Европа пасьта, ставыс на водзын котӧртліс, ни ӧти странаын эз вӧвлы, медым на бӧрысь эз вермы писькӧдчыны пехота. Орӧдӧма фронт — пом, бӧрыньтчы! А найӧ оз. Танкъяссӧ лэдзӧны, а пехотасӧ кутӧны. Дас фронтъяс лӧсьӧдӧны. Проклятӧйяс! (Кыскӧ револьвер, медым лыйны раненӧйӧс.)
Феклушин. Бандит!
Ефрейтор. Сійӧ шуис, ме — бандит ?!
Феклушин. Германскӧй геройство — раненӧйясӧс виавны!
Ефрейтор (салдатлы). Мый сійӧ висьталіс? Тэ гӧгӧрвоин?
Салдат. Сійӧ висьталіс, мый настоящӧй салдатъяс раненӧйясӧс оз виавны. И ме тайӧн согласен!
Ефрейтор. Мый?!
Салдат (возбуждениеысла дрӧжжитігтыр). Шыбит револьвертӧ, каналья!
Ефрейтор. Коді?
Салдат. Тэ — мерлина! Палач! Грабитель! (Уськӧдчӧ сы вылӧ, кӧсйӧ нетшыштны револьверсӧ.)
Ефрейтор. А-а! Ферфлюхт 1)!
1) Ферфлюхт — проклятӧй!
Ён кось. Салдат уськӧдӧ ефрейторӧс.
Феклушин. Эк, чӧрт... сувтнысӧ ог вермы. Отсалі эськӧ. Сідзи сійӧс! Сідзи!
Револьвернас немвиччысьтӧг кӧсичаас кучкӧмӧн ефрейтор поразитӧ салдатӧс. Сійӧ усис гатшӧн. Ефрейтор чеччыштӧ, сьӧкыда лолалӧ, скӧр, да револьверсӧ веськӧдӧ Феклушин вылӧ. Друг кылӧ бокыса лыйӧм. Ефрейтор усьӧ. Пыр жӧ локтӧ Настенька. Киас сылӧн револьвер.
Ефрейтор (юрсӧ лэптыштӧмӧн видзӧдӧ сы вылӧ). Нывка? Проклятӧй страна!
Настенька. Тэ ачыд проклятӧй! Свет вылас абу сэтшӧм проклинайтӧмыс, код дон ті сулаланныд.
Ефрейтор. Прокля... (Юрыс сылӧн усьӧ.)
Феклушин. Настенька, милӧйӧй, кутасны! Пышйы! Настенька. А тайӧ? Ловъя сійӧ? (Копыртчӧ салдат весьтӧ.)
Салдат (слабиника). Меным пом. Мунӧй!.. Ӧдйӧджык. Помнитӧй: быд словацкӧй рабочӧй, быд крестьянин — тіянлы друг. Передайтӧй: менам нимӧй... (Выныс оз тырмы водзӧ висьтавнысӧ. Чӧв ланьтӧ.)
Настенька (сылы морӧсас ассьыс пельсӧ пуктӧмӧн). Омӧль. Кувсьӧ. (Чеччыштіс.) Ӧдйӧджык, Феклушин! Кутчысь. Ме ичӧтика ранитчи жӧ.
Феклушин. Ранитчин?!
Настенька. Кокӧ жӧ. Но, да кыдзкӧ кыссям. Феклушин. Эновт менӧ, Настенька! Ачыд вошан. Коль. Кылан?
Настенька. Не сёрнитны! Найӧс нуӧді и тэнӧ нуӧда. Кык смертьлы не лоны, а ӧтиыс абу страшнӧй. Менӧ пуляясыд оз радейтны, а бомбаяснад полӧны. Аддзылан — спасита. Кутчысь.
Феклушин. Рӧднӧй тэ миян! Шондіӧй!
Настенька. Сэні разберитчам, коді ме — шонді али тӧлысь. (Лэптӧ сійӧс.) Эн сідзи. (Лӧсьӧдӧ сылысь кияссӧ.)
Феклушин. Героиня тэ — вот коді!
Настенька. Ок, и радейтанныд ті нывъяслы гора кывъяс шуавны. Шу прӧста: ныв, кыдзи и ставыс. Но, кыссям! (Кыскӧ Феклушинӧс бокӧ.)
Занавес
{И. Назаров @ Гажа сёрни @ комедия @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 20-29.}
И. Назаров
ГАЖА СЁРНИ
Ӧти действиеа комедия
Ворсысьяс:
Тьӧтка Марина.
Василёк — сылӧн племянник, партизан.
Шприц — немецкӧй офицер.
Ыджыдкодь чистӧй комната. Ӧшиньяс вылын кузьчышъянъяс. Картинаяс. Книгаяс тыра этажерка. Радиорепродуктор. Сӧстӧма белитӧм ыджыд пач. Комнатаын тьӧтка Марина да Шприц. Тшӧг рыжӧй Шприц картиннӧй позаӧн сулалӧ ӧдзӧс дорын, пельпом вывтіыс вылісянь видзӧдӧ тьӧтка Марина вылӧ. Тьӧтка Марина ӧшинь дорын, синкым увтіыс видзӧдӧ Шприц вылӧ.
Шприц (кост бӧрын). Мисьтӧма видзӧдан.
Марина. Кыдзи кужа.
Шприц. Колӧ гажаджыка видзӧдны. Нежнӧя видзӧдны, гажаа сёрнитны. Бур. Ме немецкӧй офицер. Ме верма сёрнитны гораа. Тэ должен гажаа сёрнитны, нежнӧя видзӧдны, тэ йӧй нывбаба. Колӧ гӧгӧрвоны ставсӧ... кутшӧм тайӧ войнаыс. Ми победительяс. О, ставыс миянлы, о... Ме фон-Шприц. (Вышитчӧмӧн.). Немецкӧй офицер! Тэ должен кутны полнӧй дисциплина!
Марина (бокӧ). Нӧрӧвитлы, воасны миян йӧз, ми тіянлы петкӧдлам дисциплина.
Шприц. Мый тэ, баба, шуин? Кытчӧ тэ шуин? Тэ шуин меысь бокӧ. Тэ должен шуавны веськыда меным.
Марина (лӧгпырысь). Да ме ог тэкӧд сёрнит, мый тэ кӧвъясин?
Шприц. Ланьт! Тэнад пиыд — партизан. Тэнад верӧсыд — партизан. О, ме тайӧс бура тӧда. Кӧнӧсь найӧ ӧні?
Марина. Ӧтнам ме. Шулі нин тэныд, ӧтнам.
Шприц. Тайӧ тэнад чужӧм серти оз лӧсяв. Тэнад видзӧдӧмыд — партизанъяслӧн. Тадзи видзӧдан... (Петкӧдлӧ.) Но, мый? Ме тӧда. Но, тырмас ылӧдчыныд. Ме муна. Кор ме локта, ме кута сёйны, уна сёйны, ме мудзи... Ме кута шойччыны и сёйны.
Марина (бокӧ). У-у, гӧгӧрвоана: жӧритӧмыд тіян первой делӧ.
Шприц. Кывзы менӧ: ӧти чипан, ӧти дзодзӧг, уна-уна кольк, вый, позьӧ йӧв, калбас да ма да кык... абу, куим — куим сулея водка. (Кывнас щелкнитӧмӧн.) Ставыс! Ме кута сёйны ӧтнам. Вунӧдан кӧ дисциплина, ме лыйла... Тадзи лыйла. (Петкӧдлӧ.) Пиф... Но-но... Гажаджыка, гажаджыка сёрнитны. (Ӧдзӧссӧ кокнас йӧткыштӧмӧн, шутьлялігтыр, петіс да дзик пыр жӧ бӧр пырис.) Сӧмын оз ков вунӧдны. (Петкӧдлӧ чуньяс вылас лыддьӧмӧн.) Ӧти чипан, ӧти дзодзӧг, вый, уна-уна кольк, позьӧ калбас да куим сулея водка. Дисциплина сӧмын. (Мунӧ.)
Марина (Шприц бӧрся). Куим, куим... Кульны эськӧ тэнсьыд рыжӧй рожатӧ!
Шприц (бара бӧр бергӧдчӧ). Тайӧ... эн вунӧд: йӧв да ма..
Марина (демонстративнӧя копрасигтыр). Кывза.
Шприц. О, тайӧ зэв бур. И сэсся бур... Э-э... Тэнад ныв эм?
Марина. Ӧтнам ме, ӧтнам... Шуи нин тэныд.
Шприц. Ставыс ӧткодьӧсь. Должен лоны ныв. Гӧгӧрвоан?..
Ме мудзи, та вӧсна шойччыны. (Мунӧ.)
Марина (сы бӧрся). Тьфу!.. Рыжӧй порсь... Господьӧй енмӧй, да збыль ӧмӧй тайӧ йӧз? Татшӧм йӧзыс ӧмӧй овлӧны? Оз вермы лоны, мед татшӧмъяскӧд овны?! Да некор тайӧ мекӧд оз ло! Дзик пыр жӧ ставсӧ карасинӧн киськала да тшынйыв лэпта, а ачым муна партизанъяс дінӧ вӧрӧ. Аддза сэтысь Василёк племянникӧс, медым ассьыс тьӧткасӧ иналас отрядас. Гашкӧ, и пӧрысь тьӧткаыс кутшӧмкӧ удж вылӧ сгӧдитчас. Кӧть паськӧм пеславны, да ас йӧзлы, рӧднӧй йӧзлы. Ок, ыджыд томлунӧй |тэ миян, да сиркурыд шоглунӧй!.. (Чукӧртӧ вещисӧ. Кӧртавлӧ найӧс ёкмыльӧ, заводитӧ пасьтасьны.)
Пырӧ Василёк — полушубока да катаника еджыд юрсиа том зон.
Василёк. Видза олан, тьӧтка Марина. Бур, мый ловъя... (Пӧрччӧ кепысьяссӧ да полушубок увсьыс перйӧ кык граната да пистолет-автомат.) Вот чачаясыд кынмӧмаӧсь. Немецкӧйяс... абу велалӧмаӧсь миян кӧдзыдӧ. (Автоматсӧ да гранатаяссӧ пуктӧ пызан вылӧ.)
Марина. Ой, Василёк, кыдз нӧ тэ он пов?
Василёк. А миян партизанскӧй олӧмыд, тьӧтка Марина, дзоньнас риск и эм.
Марина. Да ӧд миян Кремневкаын немецъяс.
Василёк. А кӧн немецъяс, сэн и ми. Мый нӧ миянлы, партизанъяслы, вӧчнысӧ сэн, кӧн немецъяс абуӧсь?..
Марина. Да и сэтшӧм пурга — синтӧ восьтны оз позь.
Василёк. Буретш миянлы бур поводдяыс, тьӧтка Марина. Дзик часӧвӧй дортіыс прӧйдиті. Быттьӧкӧ тӧлыс шутёвтіс, быттьӧкӧ эрд шӧртіыс куст быгыльтчис. Быттьӧкӧ тола ме найӧ штабкӧд орччӧн куйлі. А толаыслӧн кык пель; мый ме тӧдмалі, сійӧс ме ордысь он нетшышт.
Марина. Ой, Василёк, шог тӧдлытӧм тэ морт, век сэтшӧм жӧ. А ёнмӧмыдсӧ кутшӧма, прамӧй мужик лоӧмыд. Сӧмын ускыд абу. Челядь бара кутасны шуавны, мый нывлань мунан. Но, висьтав, кыдз сэн миян олӧны.
Василёк. Нинӧм шуны, тьӧтка, миян олӧны бура. Оз норасьны. Олӧны, сідзисӧ, оз позь шуны ыджыд удобствоясӧн, но культурнӧя. Радио эм, шашки... Но, и мукӧд гажӧдчанторъяс... Тэ лучше Кремневка йылысь да ас йывсьыд висьтав. Унаӧн немецъясыс воисны? Кутшӧм налӧн оружиеыс? Дзик ставсӧ висьтав, кыдзи сёрнитчылім.
Марина. Дзик пыр... Ме сӧмын тэныд сёйыштны лӧсьӧдышта.
Василёк. А тэ лӧсьӧд и висьтавлы.
Марина (пызан вылӧ сёянторсӧ пуктігмоз). Но, вот кывзы... Воисны найӧ асывнас.
Василёк. Уна-ӧ? Лыддин?
Марина. Сизимдасӧдз лыдди... Да нӧшта дас вит кымын, а гашкӧ, и кызь лоас.
Василёк. И сійӧ няньтор партизаныдлы.
Марина. Сэсся, кык пушка.
Василёк. Сідз.
Марина. Пулемётъяс, миян «максимка» сяма кык либӧ куим. Эг рӧзберит бурасӧ.
Василёк. Ладнӧ. Асьным уточнитам.
Марина. Но, и киясаныс тайӧ... кыдз нин найӧ шусьӧны... пӧшти быдӧнлӧн. Вот татшӧмӧсь, кутшӧм тэнад.
Василёк. Збыльысь?.. Вот тайӧ бур!
Марина. Мыйла нӧ тэ радлыны кутін?
Василёк. Да ӧд тайӧ автоматъяс!.. Миян ребята ёна радейтӧны найӧс.
Марина. Да ӧд найӧ немецъяс ордын!
Василёк. Но ӧд ми найӧс босьтам! Но-но... водзӧ, водзӧ. (Сёйӧ.)
Марина. Вит исправнӧй грузовик да ӧти легкӧвӧй сяма, да дас мотоцикл.
Василёк. Абу ыджыд кӧзяйство... А грузовикъясас мый?
Марина. Вевттьӧмаӧсь брезентӧн. Он гӧгӧрво. Мыйкӧ — ящикъяс сяма.
Василёк. А-а, боеприпасъяс, сідзкӧ. Молодец, тьӧтка Марина... А танкъяс вӧліны?
Марина. Куим вӧлі... Веськыда керкаяс вомӧныс ветлӧдлӧны, улич джынсӧ рӧзӧритісны.
Василёк. Кӧнӧсь нӧ найӧ, гадъяс?
Марина. Кытчӧкӧ мунісны.
Василёк. Жаль... Но, нинӧм.
Марина. Йӧз вылас издевайтчӧны. Кодлысь нинӧм эз аддзыны — нӧйтӧны. Кодлысь босьтісны — нӧйтӧны. Кыв шуан — нӧйтӧны. Чӧв олан — нӧйтӧны жӧ. Уськӧдчисны ми вылӧ, лолавнытӧ весиг он вермы.
Василёк. Абу гаж петана делӧыс.
Марина. Налӧн командирныс ме ордӧ сувтіс. Талун шуӧ, он кӧ лӧсьӧд ужин, лыя. И кольк сылы медым вӧлі, и вый, и водка дас морт вылӧ закажитіс. А жӧритнысӧ, шуӧ, ӧтнам ставсӧ кута. Быттьӧкӧ быдса во нин абу жӧритлӧма.
Василёк. Найӧ, тьӧтка Марина, кык во нин эз жӧритлыны. Петкӧдлы сылы порсь тшӧг кусӧк, сійӧ и тэнӧ порсь тшӧгыскӧд тшӧтш ньылыштас.
Марина. Со налы порсь тшӧгыс. (Мыччӧдлӧ куклатӧ.)
Василёк (сералігтыр). Порсь тшӧгыд жаль лои, тьӧтка Марина. Но и чорыд жӧ тэ!
Марина. Тэныд абу жаль — сёй. Тэныд быдторйыс эм, а налы, идолъяслы, нинӧм абу. Со, аддзан, льӧбӧс жугӧдіс, да нӧшта и (нерӧ Шприцӧс): «гажа сёрнитны, нежнӧя видзӧдны...»
Василёк. Гажа сёрни, нинӧм шуны.
Марина. Ставсӧ сота да локта ті дорӧ, Ог вермы терпитны!
Василёк. А тэ эн пузьы, тьӧтка Марина. Немецъясӧс нӧйтны колӧ тӧлкӧн... Медым быдладорсянь. Ми найӧс сэн чергӧдалам, а тэ тані сулав аслад пост вылын.
Марина. Да мед му пырыс мунас тіян тайӧ постныд — немецъяс водзын кос нюглявны. Ог куж ме... вунӧді нин. Вунӧді, кыдзи тайӧс колӧ вӧчны: кызь нёль во нин ме некодлы ог копрась. Нинӧм налы ог сет. Со заптышті тіянлы, медым шонтысьыштанныд, да сулея гӧрд вина, кодӧс праздник кежлӧ видзлі. Ю да сьӧрсьыд босьт ёртъясыдлы, медым немецъяслы оз вичмы... Да сёй, сёй бурджыка... А коляссӧ ёртъясыдлы нуан.
Василёк. Энлы, тьӧтка Марина, энлы. Висьталін ставсӧ веськыда, а вӧчнысӧ колӧ мӧдног. Сёйи ме бура, а водкасӧ медым немец юӧ. Тэ сет сылы, тьӧтка Марина, юны, медым сылӧн синмыс кылалас. Гӧгӧрвоан?.. Медым юӧ. А гажӧдчынысӧ кутам ми. Гӧгӧрвоана?... Миян отряд тані нин, Кремневкаын, виччысьӧ дор керкаясын, сарайясын шынитӧв — и оз кызӧктывны весиг. А ми Федькакӧд пырим сикт шӧрас. Сійӧ Матвей дед ордӧ, а ме тэ ордӧ... Разведкаӧн. Менам могыс тӧдмавны, кӧн налӧн командирныс, да босьтны сійӧс мушка вылӧ. Гӧгӧрвоин?..
Марина. Лыйны, сідзкӧ?
Василёк. Абу. Мыйла тэрмасьны. Сідзсӧ став делӧсӧ дзик пыр дзуган. Медым пукалыштӧ мушкаӧй вылын, шогсьыштӧ, а ме сы вылын любуйтчышта. Ӧні кывзы водзӧ. Федька первойяӧн сигналсӧ сетас. Мыйӧн сӧмын тӧдмалас, мый фашистъяслӧн главнӧй командирныс пуксис менам мушка вылӧ, бӧръяс места, кӧн немецъяс унджыкӧнӧсь, да сэтчӧ шыбитас граната. На пӧ, босьтӧй, абу жаль. Тайӧ сигнал миянлы ставнымлы да торйӧн нин меным. Тані ми и кутам действуйтны ӧтвылысь, план серти. Миян ребята — немецъяс вылӧ быд боксянь. Немецъяс ӧтарӧ-мӧдарӧ, — кӧн командир? А ме сійӧ кадӧ налысь командирнысӧ: меся, лэччы мушка вывсьыс... Но, а немецъяс... налӧн дисциплина... Командиртӧгныс найӧ, кыдзи ыжъяс пастуктӧг, дзик йӧйкодьӧсь лоӧны. Топӧдчӧны ёрта-ёрт дінаныс да горзӧны, винтовкаяснысӧ шыблаласны да кытчӧ веськалӧ котӧртасны. Но, а миян ребята оз жӧ вугравны. Действуйтӧны план серти.
Марина. Висьталінсӧ шыльыда. А оз кӧ артмы?
Василёк. Абу первойяысь, тьӧтка Марина. Та кузя миян практика эм.
Марина. Но, а уськӧдчасны кӧ найӧ ставныс ті вылӧ?.. Найӧ ӧд, артав, сёӧн кымын, а ті...
Василёк. Ми, тьӧтка Марина, кызьысь унджыкӧн. Артмӧ, ӧти морт вылӧ вит мортӧн сӧмын и воӧ.
Марина. Ӧти вылӧ вит морт?
Василёк. Шӧркодь норма, тьӧтка Марина. Но, сідзкӧ, тэ
гӧститӧд немецсӧ, а ме сэк кості Федькакӧд йитчыла. Часджын мысти Кремневкаын, ок, и шума лоӧ! (Лӧсьӧдчӧ мунны, да заводитӧ пасьтасьны.).
Марина. А тэ ньӧжйӧникӧн, Василёк, медым эз казявны. Василёк. А менам со шапка-невидимка. (Шапкаалӧ пеля шапкасӧ.)
Кылӧ ӧдзӧсӧ чорыда йигӧдчӧм.
Марина. Сійӧ!.. Немецыд.
Василёк. Вот тэныд и шапка-невидимка!
Марина. Мый нӧ ӧні вӧчны, Василёк?
Василёк. Да... Вот тайӧ делӧ... А со кыдз... зэв прӧста... Восьт сылы ӧдзӧссӧ, медым пырӧ.
Марина. А тэ?
Василёк. А ме пач саяс пукалышта... Мыйкӧ думышта.
Бара ӧдзӧсӧ йигӧдчӧм, воддза дорысь на гораджык.
Восьт, восьт, тьӧтка Марина. Кынмас ӧд немецыд. Да сӧмын гӧститӧд сійӧс бурджыка.
Марина. Ок, и мый бара тані лоас ӧні?..
Василёк дзебсьӧ пач сайӧ. Марина мунӧ ӧдзӧс дорӧ да восьтӧ сійӧс. Пырӧ Шприц. Сійӧ ниртӧ кияссӧ да пӧлялӧ кырымъясас.
Шприц. Дыр, дыр... вывті дыр восьтін... Проклятӧй тӧв! Омӧль климат. Век пӧльтӧ, пӧльтӧ... Фуй! Россия зэв абу бур... Греция, Франция, Голландия — бур. Россия абу сэтшӧм. Фуй! А тэ мыйла сэтшӧм дыр восьтін?.. Мыйла абу дисциплина? Ме прикажиті — дисциплина! Тэ он исполняйт . (Ӧвтчыштӧ кулакнас.)
Марина (пӧшти горӧдіс да индіс пызан вылӧ). Жӧритны... (ньӧжйӧджык) шуа, сёйны тіянлы лӧсьӧді.
Шприц (пызан вылысь сулеяяс да закуска аддзӧм бӧрын.) О, дисциплина эм. Зэв бур. (Матыстчӧ пызан дорӧ да видлалӧ, мый сы вылын сулалӧ.) Ӧти чипан — зэв бур! Ӧти дзодзӧг, порсь тшӧг, ма... (Тьӧтка Марина пызан вылӧ ваялӧ сёянторсӧ, а сійӧ сэк кості чуньяссӧ нюглялӧмӧн лыддьӧ.) Куим сулея водка, уна-уна кольк, калбас. О, гӧрд вина!.. Бур — зэв бур дисциплина! (Мариналы.) Ӧні тэ менӧ зэв бура гӧгӧрвоӧмыд. О, колӧ регыдджык ӧдзӧссӧ игнавны. (Игналӧ ӧдзӧссӧ.) Ме кута сёйны ставсӧ ӧтнам. Сӧмын ӧтнам... О, бур! (Тэрмасьӧмӧн пӧрччысьӧ, пуксьӧ пызан сайӧ да заводитӧ сёйны. Сёйӧ ставторсӧ ӧттшӧтш и ӧтпырйӧ юӧ то водкасӧ, то гӧрд винасӧ.)
Марина нинӧм шуавтӧг зывӧка видзӧдӧ вочасӧн коддзысь Шприц вылӧ.
(Тыра вомнас.) Хайль Гитлер! (Юӧ.) Хайль Гитлер! (Жаднӧя сёйӧ.) Немецкӧй салдат вӧсна! (Юӧ и сёйӧ.) Вывті бур. Роч порсь вӧсна! (Юӧ да гораа сералӧ.) Ми кутам тіянӧс тадз. (Петкӧдлӧ, кыдз личкӧны пидзӧсӧн.) Ми босьтам тіянлысь став му, тіянлысь мӧс, тіянлысь став порсьяс, тіянлысь став чипан. (Сералӧ.) Уна, уна, ставсӧ — вӧр, юяс... Ми кутам овны тані... Зэв бура кутам овны... Ті кутанныд миянлы отсавны бура овны. Ми — тіян господа, ті — миян слугаяс. Ставыс бур. Французъяс, грекъяс, итальянецъяс, став, став славяна. Медся омӧль слуга пыддиыс лоӧ роч. (Стрӧга.) Няйт удж... Уна уджавны да этша узьны, этша сёйны. (Мариналы.) Бур... (Сералӧ.) Хайль немецкӧй салдат фон-Шприц! (Юӧ.) Ме ачым... О, ме... (Юӧ.) «Ой, яблошко, куда ти бежишь, на Махно попадёшь, никуда не поворотишься». Ха-ха!.. Бур песня. (Юӧ.) Мыйла тэ чӧв олан? Но... гажаа колӧ. Но... (Очсалӧ.) Э-э-э... гажтӧм... Кӧн тэнад нылыд?
Марина. Менам ныв абу. Ӧтнам ме, тэныд шулі нин.
Шприц. Но-но... Ланьт! Тэнад эм ныв, тэ дзебин. О, ме тӧда, тэ меным вайӧдан ассьыд нывтӧ. Гажтӧм... Тэ пӧрысь, йӧй баба. Тайӧ абу бур. Меным колӧ том-том... (умиляйтчӧ) гӧрд бандзибъяса, татшӧм, лӧз синъяса, еджыд-еджыд юрсиа... гажа-гажа... Но-о?.. Лыйла!..
Марина. Да кысь нӧ ме тэныд сэтшӧмсӧ вая? Миян нывъяс ставныс мунісны. Кӧвъясин!
Шприц (револьверсӧ перйигмоз). Но, йӧй баба, мекӧд шутитны омӧль! (Марина вылӧ веськӧдӧ револьверсӧ.)
Марина кынмис места вылас да шынитӧв сулалӧ.
(Сьылӧ, издевайтчӧмӧн.) «Ой, яблошко, куда ти бежишь, на Махно попадёшь, никуда не поворотишься». (Марина вылӧ револьверсӧ веськӧдӧмӧн целитчӧ да сералӧ.).
Марина бӧрыньтчӧ пачлань. Нывбаба паськӧмӧн пасьтасьӧм да шальӧн тӧбсьӧм Василёк виччысьӧмӧн, быттьӧ яндысьӧмӧн, петӧ пач сайысь. Шприц, Василёкӧс аддзӧм бӧрын, шензигтыр кияснас ниртӧ синъяссӧ.) О, вас ист дас?! 1 Мый тайӧ татшӧмыс?! Гашкӧ, ме коддзи нин? Эг, эг... Тайӧ сылӧн нылыс. (Матыстчӧ Василёк дорӧ. Веськыд киас револьверсӧ кутігтыр, шуйга кинас Василёкӧс босьтӧ пельпомӧдыс.
1 Мый тайӧ татшӧмыс.
Василёк, быттьӧкӧ яндысьӧ, вынӧн зільӧ бокӧ бергӧдчыны да кӧсйӧ лоны ныв кодьӧн.
Марина (бокӧ). Господьӧй Исусе!.. Мый думыштӧма! И мый бара ӧні лоас-а?..
Василёк (нывбаба гӧлӧсӧн). Мамӧ, но, мый нӧ тэ менӧ ӧтарӧ господин офицерсьыс дзебан. Меным ӧд гажтӧм ӧтнамлы пач саяд пукавны. Гашкӧ, меным господин офицерыд зэв ёна сьӧлӧм вылӧ воас.
Шприц. О, кывлін, пӧрысь баба?.. Нылыд зэв бура шуалӧ. Нылыд том... Но, лок, лок татчӧ, нывка. Мыйла тэ бокӧ бергӧдчан?
Василёк. Ме, господин офицер, мам дырйи яндыся. Медым мамӧй мунас.
Шприц. Зэв бур, нывка. Мамыд... медым мунас. (Мариналы.) Но-но... мун, мам!.. Мун!
Василёк (Маринаӧс ӧдзӧслань йӧткалігтыр). Но, мун, мам, мый нӧ тэ сулалан. (Гусьӧникӧн Мариналы.) Висьтав Федькалы, медым заводитӧ. Кад нин. Он кӧ аддзы сійӧс, шыбит со тайӧс кутшӧмкӧ керкаӧ. (Мариналы сетӧ граната.) Тайӧ сигнал. Сійӧс зарядитӧма, сӧмын чорыдджыка тракнитышт. (Гораа.) Но, мун, мун...
Марина. Но, ладнӧ но, муна. Мый тэкӧд вӧчан, йӧймӧм нывкакӧд. Сӧмын тэ бурджыка господин офицерсӧ гӧститӧд да ёнджыка сійӧс меліав.
Василёк. Мун, мамӧ, мун. Тӧда. Ме ачым ыджыд нин.
Шприц (сералігтыр.) Охо-хо, хо-хо! Зэв бур, нывка. Тэ ачыд ыджыд нин.
Марина петӧ. Василёк, Маринаӧс колльӧдӧм бӧрын, сулавны мӧдӧ ӧдзӧслань чужӧмӧн, петкӧдлӧ вид, мый яндысьӧ.
Кост.
Но, нывка, кыдз тэнӧ шуӧны?
Василёк. Маруся.
Шприц. О, зэв бур. Роч Маруся, настоящӧй роч.
Василёк. Да, ме настоящӧй роч.
Шприц. Но, Маруся, тэныд гажтӧм?
Василёк. Гажтӧм, господин офицер. Миян ставлӧн ті вӧсна сэтшӧма гаж быри, сэтшӧма гаж быри... Важӧн вӧлі тіянӧс виччысям да некыдз ог вермӧ виччысьны.
Шприц. О-о-о... бур. Гажтӧмчинныд — зэв бур... Виччысянныд зэв бур. Но, лок ме дінӧ... менам... дона... Маруся. Мыйла тэ сэтшӧм ылын сулалан? Но?
Василёк. Матіас ме яндыся, господин офицер.
Шприц. Яндыся — зэв бур: тайӧ сы вӧсна, мый тэ зэв на том. Но, лок татчӧ регыдджык.
Василёк. Господин офицер, чинтыштӧй бисӧ, а то ме вывті ёна яндыся.
Шприц. Зэв бур чинтыны би. О, кутшӧм тэ вежӧра ныв. Но, ӧні лок татчӧ матӧджык, матӧджык. (Василёкӧс кыскӧ соскӧдыс.) Тэ менӧ радейтан, Маруся?
Василёк. Вывті ёна радейта, господин офицер, веськыда сьӧлӧм косьмӧ тэ вӧсна, веськыда пӧдті эськӧ аслам сывйын.
Шприц. Сывъяд пӧдтін... О-о... Но, пӧдты, пӧдты, Маруся!
Василёк (кывзысьӧ.) Да ог, господин офицер, водз на, эн тэрмась, ей-богу, ставторсӧ вӧчам. Виччысьыштлӧй неуна.
Шприц. Неуна. (Кокетничайтӧ.) Неуна...
Василёк. Ага, неуна. Мый ті тэрмасянныд, господин офицер, мый ті — овнытӧ дӧзминныд?
Шприц. Неуна... Позьӧ, позьӧ. Ме некытчӧ ог мун войбыд... удитам... Да?..
Василёк. Вай юыштам, господин офицер.
Шприц. Ок, вунӧді, вунӧді, ёна вунӧді... Извиняйтча, медхен1. Тэныд юны жӧ колӧ, и сэки тэ гажаджык лоан... О, кутшӧм вежӧра ныв!
1) Ныв.
Василёк. Но, кыдз нӧ, господин офицер, дерт, гажаджык лоӧ. Тані регыд сэтшӧм гажлун кыптас, мый тіян синъясныд плешӧдзыд каясны.
Шприц. Зэв бур. Синъяс плешӧдз... Вывті бур! (Кисьтӧ стӧкан джын вина да сетӧ сійӧс Василёклы.) Но, позьӧ юны. Ме разрешайта тэныд юны.
Василёк. Вот аттьӧ, господин офицер, пыдзыртам ичӧтика. (Ичӧтика содтӧ винасӧ аслас стӧканӧ да дорӧдзыс кисьтӧ Шприц стӧканӧ.)
Шприц. О, пыдзыртам ичӧтика... Роч ныв молодец. (Сералӧ.) Хо-хо-хо!
Шприц да Василёк лэптӧны стӧканъяснысӧ Кыкнанныс юӧны. Василёк, мужик моз апнитӧмӧн да сэсся нянь корка дукыштӧмӧн, муртса асьсӧ эз выдайт. Сійӧ зэв ӧдйӧ копыртчис да мӧдіс кызны.
Василёк. Ой-ой-ой, господин офицер, мый нӧ ті мекӧд вӧчанныд, ме ӧд тайӧ винатӧ некор эг юлыв.
Шприц (век ёнджыка коддзӧмӧн). Э-э-э, уна... вывті уна юин, ныв... татшӧм ӧдйӧ оз позь. Но ӧні брудер... брудершафт. О, ме код нин... Ме ог вермы кывсӧ шуны... Но, но... (Кӧсйӧ кутлыны Василёкӧс. Василёк пышйӧ сывйыштӧмысь)
Василёк. Ой, ме яндыся, господин офицер. Вай лучше сьылыштам. Ме кывлі, кыдзи ті сьылінныд. Зэв бура сьылінныд, господин офицер.
Шприц (контузитчӧмӧн). Но, мый ті, мый ті. Менам гӧлӧс абу... И слухӧй вывті омӧль.
Василёк. Абу жӧ, ей-богу, ті бура сьыланыд. Но, сьылыштӧй.
Шприц. Но, пожалуйста. Ті коранныд, Ме ог вермы ӧткажитны... (Кывъяссӧ зэв ёна фальшивитӧмӧн сьылӧ.) «Ой, яблошко, куда ти бежишь, на Махно попадёшь, не поворотишься»...
Василёк. Да... омӧлякодь сьыланныд, господин офицер... Но, нинӧм, зато ті пыдди Геббельс сьылӧ. Веськыда колипкай моз ливкйӧдлӧ, утка моз герчкӧ, быдпӧлӧс гӧлӧснас сёрнитӧ.
Шприц. О, да... Геббельс, тайӧ уна сёрнитӧ. Зэв бура сёрнитӧ.
Василёк. Да, прамӧй трепач.
Шприц. Мый сійӧ лоӧ трепач?
Василёк. Но, кыдз тіянлы объяснитны, — сёрниыс уна.
Шприц. О-о... Да, да. Зэв уна сёрниыс. Геббельс бур трепащ, вывті бур. Тайӧ... Маруся, кыдз тэ тӧдмалін Геббельссӧ?
Василёк. Но да ӧд ме сы йылысь газетъясысь лыддьывлі.
Шприц. Газет?
Василёк. Да, газетъясысь. Газетъясысь, гӧгӧрвоана?
Шприц. Да, да, гӧгӧрвоана.
Василёк. Сэн став правдасӧ гижӧны. Фюрер ті пыдди думайтӧ, Геббельс ті пыдди сёрнитӧ, а ті, кытчӧ тіянӧс прикажитасны, сюйсянныд, кыдз ӧлукъяс.
Шприц. Ӧлукъяс. Бур, зэв бур! Ӧлукъяс. Да, да... Фюрер думайтӧ... Геббельс сёрнитӧ... Ми — ӧлукъяс... О, кутшӧм гажа роч ныв! Францияын вӧлі, Грецияын вӧлі, Сербияын вӧлі — татшӧм гажа ныв эг аддзыв. Первойяысь...
Василёк (бокӧ). Да и медбӧръяысь.
Шприц. Но, колӧ пӧрччысьны да узьны. Тэ шыбит ассьыд пасьтӧ да тайӧ чышъянтӧ. Тэныд зэв жар. Ме кута бура аддзыны, кутшӧм тэ нывка... Но?... (Заводитлӧ Василёк юрысь чышъянсӧ пӧрччыны.)
Василёк мездысьӧ.
Василёк. Да абу, абу, меным абу жар.
Шприц. Но, но, кутшӧм тэ...
Василёк (бокӧ). Эк, Федька мыйкӧ дыр нюжӧдӧ. Лоӧ, тыдалӧ, сигналтӧг заводитны. Нӧшалышта ме сійӧс надзӧникӧн, а бӧрас тыдавны кутас.
Шприц. О, Маруся, тэ шуалін эн менӧ...
Василёк. Тайӧ ме енлы кевма.
Шприц. Тэ енлы юрбитан? Тайӧ бур... Тайӧ бур... зэв бур!
Василёк. Ме сӧветуйтча господь енкӧд, кыдзи меным тэнӧ — дзик пыр помавны али ичӧтика аски кежлӧ кольыштны.
Шприц. Вас ист дас? Ме ог гӧгӧрво.
Василёк. Но, дерт жӧ. Паньыштӧмыд прамӧя, — сьӧкыд тэныд гӧгӧрвоны. (Аслас гӧлӧсӧн.) Но, вот мый, немец. Локыв, ме тэнӧ окышта.
Шприц, мужскӧй гӧлӧс кылӧм бӧрын, Василёк вылӧ видзӧдӧ трезвитчӧм, паськыда восьтӧм синъясӧн. Кылӧ гранаталӧн взрыв да лыйӧм шыяс
Ага, ас кадӧ. Молодец, Федька!
Шприц (чошкӧдчӧмӧн). Вас ист дас?.. Мый тайӧ татшӧмыс?
Василёк (пӧрччӧ чышъянсӧ да чургӧдӧ немецлань револьверсӧ). Тайӧ татшӧмыс партизанъяс.
Шприц. Найн... найн...1 Тэ коді лоан?
1) Энлы... энлы...
Василёк (сералігтыр). Роч Маруся. Нолтӧ, вай кутла... (Уськӧдчӧ Шприц вылӧ, кутӧ сійӧс да обезоружитӧ.)
Шприц. Ӧти секунд, ӧти секунд... Сет... Ме немецкӧй офицер. Тадз абу бур... Тэ абу вӧлӧмыд нывка... Тэ вӧлӧмыд партизан... Тэ менӧ пӧръялін.
Василёк. А кыдз нӧ?.. Миян план серти.
Шприц. Тэ юбкаын воюйтан... Ай-ай-ай! Тадз абу бур... Яндзим, яндзим.
Василёк. А тэ юбкаяскӧд воюйтан. Ай-ай-ай! Старукаясӧс нӧйтан. Сволочь!
Пырӧ Марина.
Марина. Заводитчис нин, Василёк, заводитчис нин. Партизанъяс танӧсь нин. Немецъяс пышйӧны, быдӧн коксьыныс би петӧ.
Василёк. План серти, тьӧтка Марина, кыдзи и колӧ: партизанъяс танӧсь, немецъяс пышйӧны.
Марина. А тайӧ тані?
Василёк. Да вот ӧбижайтчӧ. Шуӧ, ме ог честнӧя вӧч, юбкаын пӧ воюйта.
Марина (Ширинлы). Но, мый тэ рушмӧмыд? (Нерӧ сійӧс). «Ласкова видзӧд. Нежнӧя колӧ...» Тэ гажа сёрни радейтан.
Шприц. Мый ті мекӧд кутанныд вӧчны? Ті меным капут... да?
Василёк. Капут, капут, господин офицер.
Шприц. Ті кӧ менӧ истребитад, менам салдат тіянӧс истребитас.
Марина. Тэнад салдатъясыд абуӧсь нин. Ӧтнад тэ колин, рыжӧй чӧрт.
Шприц. Ай-ай-ай! Менам салдатъяс! Но кольӧй менӧ ловйӧн ӧтнамӧс. Ӧтнамӧс сӧмын менӧ... Ме тіянлы сета деньга, уна деньга сета. Кольӧй менӧ ӧтнамӧс ловйӧн.
Марина. Аддзанныд, кутшӧм чӧртыд?! Весиг аслас йӧзыс абу жаль, сӧмын ас йывсьыс тӧждысьӧ.
Василёк. Ог, господин фашист, огӧ лӧсялӧй. Миянлы Сталин ёрт точнӧя прикажитіс: ставнытӧ тіянӧс ӧтитӧг истребляйтны.
Шприц. Ой! Абу бур истребляйтны! Оз ков, оз ков истребляйтны!
Марина. Повзин, рыжӧй чӧрт, ыж бӧж моз тіралан.
Василёк. Регыд, небось, трезвитчис. Но, тьӧтка Марина, пызйышт ӧні сылы банбокас, кыдзи сійӧ тэныд.
Марина. Мед сійӧс чӧртыс нуӧ! Сійӧ рожа вылӧ видзӧднысӧ зывӧк. Нуӧд сійӧс ребята дорад.
Шприц. Ой-ой!.. Ме ог кӧсйы ребята дорӧ. Ме тӧда, кутшӧм ребята. Тайӧ партизанъяс. Ме ог кӧсйы... Сэні кӧдзыд... Ме ог кӧсйы ставсӧ истребляйтӧм. Тадз оз ков... Колӧ кольны менӧ... Ӧти немецӧс... ӧти офицерӧс...
Василёк. Ок тэ, кутшӧм тӧлка! А но, мун, а то видзӧд тэ кутшӧм пеж. Тэ тані менам тьӧткалысь керкасӧ дзоньнас пежӧсьтан.
Шприц. Ме абу пеж, ме немецкӧй офицер... Оз позь тадз. Ме вӧлі Францияын, вӧлі Грецияын, вӧлі Голландияын. Ме локті...
Василёк. Но, локтін да и воин. Тайӧ тэныд абу Франция ни абу Голландия. Тайӧ Кремневка. Гӧгӧрвоин? Роч сикт Кремневка. Чеччы, воим.
Шприц. Ме ог кӧсйы чеччыны. Ме кӧсъя овны.
Марина (йӧткалӧ немецӧс). Но, мун, мун!
Василёк. Ок тэ, немецкӧй офицер! Тэныд эськӧ сӧмын куш киа тьӧткаяскӧд керкаын воюйтны. Но тырмас нямлясьныд. Вай ветлам миян ребята дорӧ. Миян сэн тэкӧд лоӧ гажа сёрни.
Занавес
{В. Судохольский @ Дурак @ сценка @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 30-36.}
В. Суходольский
ДУРАК
Сценка
Крестьянскӧй хата. Ӧзйӧ сись. Паськӧдӧм карта вылӧ копыртчӧма лейтенант Вейдеман. Тайӧ дзик на том германскӧй офицерик, самоувереннӧй да наглӧй. Орччӧн — полевӧй телефон.
Вейдеман (карта вылас карандашӧн вӧчалӧ отметкаяс, сэсся скӧрысь шыбитӧ карандашсӧ.) Чӧрт! Нинӧм оз позь гӧгӧрвоны тайӧ карта сертиыс. (Вӧчӧ кымынкӧ воськов хата кузяыс.) Но приказ эм приказ. (Полевӧй сумкасьыс перйӧ приказ да джын гӧлӧсӧн лыддьӧ.) «Вербки сиктсянь нюр вомӧн мунны Хвощи сиктӧ неприятель фланг кузя виччысьтӧм удар вӧчӧм могысь. Исполнение йылысь юӧртны...» Да, приказ эм приказ, чорт возьми! Но кӧні туйыс нюр вомӧныс? (Телефонӧ.) Сержант Шток?.. Да, тайӧ ме, Вейдеман... Мый? Ужин вылӧ чипан эн. аддзӧй? Чӧрт сыкӧд, тайӧ чипаннас! Ӧні миянлы колӧ оз чипан, а кодкӧ местнӧй олысьяс пиысь. Мед пыр жӧ «языкӧс» корсясны... Сиктас ни ӧти лов абу?.. Ме виччыся! (Пуктӧ трубкасӧ.) Варварскӧй страна, варварскӧй народ! Победительяслы лоӧ тшыгъявны. Кутшӧм историческӧй нелепость. А ӧд вермас лоны миянлы и бӧр мунны ковмас таті. Мый лоӧ сэки? (Видлалӧ карта.) Вот тайӧ проклятӧй Хвощи. Но кӧні туйыс нюр вомӧныс?.. Разрешиттӧм задача!
Телефон кузя звонок.
(Кватитӧ трубкасӧ.) Кывзӧ лейтенант Вейдеман. Да, ме получиті приказ, господин майор... Стӧч сідзи, господин майор, ми ӧні выступитам... Хвощиӧ туйыс? Сійӧ ме водзын, быттьӧ кипыдӧс вылын, господин майор. Менам вывті бур проводник. Надейтчӧй ме вылӧ... Кывза. (Ӧшӧдӧ трубкасӧ.) Фу! Вот положениеыс! А тайӧ негодяй Шток и оз думайт отсавны аслас командирлы. Низкӧй завидьтӧм... (Скӧрысь босьтӧ телефон трубкасӧ.) Дежурнӧй, корӧй сержант Штокӧс... Шток? Ме дзик на ӧні сёрниті майоркӧд. Ме шуи сылы, мый эм миян проводник. Гӧгӧрвоан? Операцияын кӧ лоӧ успех, ме получита повышение, а тэ займитан менсьым места. Кӧть мый, а аддзы проводникӧн... Мый? Ефрейтор аддзис местнӧй олысьӧс? Вайӧдӧ сійӧс ме ордӧ? Вывті бур. Виччыся... Сійӧ круглӧй дурак? Ефрейторыс? Татчӧс олысьыс?.. Пӧшти идиот?.. Вывті бур. Ме зэв рад: идиотъяскӧд зэв кокни сёрнитчыны. Ло дасьӧн выступайтігкежлӧ. Дуракыс, кодӧс вайӧдас ефрейтор, отсалас миянлы олӧмӧ пӧртны приказ.
Ӧдзӧсӧ мучитчӧм.
(Пуктӧ трубкасӧ да мунӧ ӧдзӧслань.) Коді сэні? (Восьтӧ ӧдзӧссӧ.) А, тайӧ ті, ефрейтор Фриче? Ті вайӧдінныд «языкӧс». Да, мед пырас. Кольччӧй ӧдзӧс саяс да эн мунӧй. (Вешйӧ кымынкӧ воськов сайӧ.)
Комнатаас уськӧдчӧ неуклюжӧй зон; юрсиыс сылӧн гынзьӧма, чужӧмыс узьӧмысла пыктӧма. Зон тупӧя видзӧдӧ майор вылӧ да, кутчысьны вермытӧг, гораа да кузяа очсыштӧ.
Молчать!
Зон (повзьӧмла тупкӧ вомсӧ, пиньсӧ йирыштӧ, быттьӧ кӧрт скобаӧн зяткӧбтӧ, сэсся нюмъялӧ). Извиняйтча. Повзи...
Вейдеман (покровительственнӧя). Эн пов. Ми лоам друзья. Гӧгӧрвоан?
Зон. Гы! Гӧгӧрвоа. Радейта, кор бурногӧн...
Вейдеман. Меным кажитчӧ прӧстӧй душаа роч народ. Сійӧ шудтӧм народ. Ми мездам сійӧс большевикъясысь.
Зон (пыр жӧ пуксьӧ). Сідзкӧ ставыс бур.
Вейдеман (виччысьӧмӧн). Нимыд?
Зон (гӧгӧрбок видзӧдігтыр). Менам?
Вейдеман. Тэнад.
Зон. Менсьым кӧ юаланныд, менам Федько. Ичӧтысянь Федько. Нинӧм такӧд он вӧч.
Вейдеман (зонмӧс торкӧмӧн). Овыд, болван?
Зон. Овӧй? Менам?
Вейдеман. Дерт, тэнад.
Зон. Менам кӧ, менам Барабулька. Овӧй, веськыда кӧ шуны, абу первой сорт. (Бурпырысь.) А тіян кыдз овныд?
Вейдеман (оз вермы кутчысьны). Идиот!
Зон (юрнас качайтӧ). Тожӧ, сідзкӧ, абу первой сорт ов... фон-Идиот. Тӧда ме ӧти овӧн татшӧм случай... Воддза гожӧмнас ӧти дядька ов сертиыс Раздерисобака...
Вейдеман (заводитӧ терпениеысь петны) Молчать!
Зон (ӧбидапырысь). Но, молчать кӧ, сідзкӧ некутшӧм сёрни оз вермы лоны.
Вейдеман (подозрительнӧя сійӧс гӧгӧрбок видзӧдлӧ да аслыс кучкалӧ зеп кузяыс). Бергӧд зепъяссӧ
Зон (шӧйӧвошис). Бергӧдны зепъяс?..
Вейдеман. Да. Дзик пыр бергӧд зепъяссӧ.
Зон. Гы... Пола.
Вейдеман (ёна скӧрысь). Но?..
Зон (Вейдеманлань вӧчӧ воськов да кватитӧ сійӧс брюки зептӧдыс). Гы...
Вейдеман (чеччыштӧ бокӧ). Мый тэ? Йӧймин?
Зон. Гы... Зепъяс кӧсъя бертӧны.
Вейдеман. Дурак! Ассьыд зепъястӧ бергӧд.
Зон. Мед тадзи и шуинныд, А то — бергӧд зепъяссӧ А кодйысь зепъяссӧ? Ме абу святӧй дух, медым стаз зепъяс йылысь тӧдны. Ассьым — тайӧ привычнӧй делӧ, а йӧзлысь эз приведитлы бергӧдлыны. Миян татшӧм торъяссьыд нӧйтӧны (Бергӧд гач зепъяссӧ). Интересуйтчанныд? Зепъясысь гылалӧны сопелка, сахартор, огурец, гезтор, кизь да мукӧд хозяйственнӧй поснитор. (Тӧждысьӧмпырысь лэптӧ ассьыс овмӧссӧ, пӧлялӧ сэтысь буссӧ да пукталӧ пызан вылас.) Пӧжалуйста, нравитчӧ кӧ. Меным абу жаль.
Вейдеман (сопелка вылас индігтыр). Мый тайӧ?
Зон. Свистулька, сэтшӧм музыка. (Сопелкасӧ пуктӧ паръяс дінас да лэдзӧ кымынкӧ шы).
Вейдеман. Эновт. Тырмас.
Зон. Тырмас кӧ, и тырмас. Меным век нывъяс тшӧктӧны ворсны. Радейта нывъяслы удовольствие вӧчны. Юмовтор радейтанныд? (Бура пӧлялӧ сахарторсӧ да мыччӧ сійӧс лейтенантлы.) Сёйӧй, пожалуйста.
Вейдеман. Босьт тайӧ дряньсӧ.
Зон. Кутшӧм нӧ тайӧ дрянь? Медым унджык ен сетас татшӧм дряньсӧ. (Зептас дзебӧ ассьыс имуществосӧ.) Ме тадзи чайта, мый йӧзлы гачьяссӧ зепъяс радиыс и вӧчӧма, а зепъяссӧ быдсикас добра тэчӧм вылӧ, кодлы мый лӧсялӧ...
Вейдеман. Тырмас больгынытӧ. Кӧнӧсь став йӧзыс? Мыйла сиктас некод абу?
Зон (шутёвтіс). Фью-ю!
Вейдеман. Ӧтвечайт.
Зон. Шуанныд — тырмас больгыны, а ӧні — ӧтвечайт. Ме. тадзсӧ тӧлквывсьыс верма вошны.
Вейдеман. Ме тэнсьыд юала, кытчӧ мунісны став йӧзыс сиктсьыс?
Зон. А ме и висьтала, кыдзи колӧ: мунісны энскӧй направлениеӧ. А колхозса председатель, Беркун ёрт... Он тӧдӧй? Беркун ёрт меным и висьталӧ: «Мӧдӧдчы, Федько, ылі туйӧ. Дзик ныр вӧрзьӧдчам». А ме абу дурак, ме и мӧвпышті: «Но, мӧдӧдчӧй, тіянлы кӧ сідз ковмис, а ме вода узьны. Менӧ кӧть асывводзнас некод садьмӧдны оз кут». Мӧс картаӧ пыри дай унмовси.
Вейдеман. Бура вӧчин.
Зон. Ого! Ме абу дурак.
Вейдеман. Да, тэ абу дурак. Тэ правильнӧ думыштӧмыд.
Зон. Аттьӧ. И ті, ме аддза, абу дурак.
Вейдеман (виччысьӧмпырысь). Но! Тэ гӧгӧрвоан, кодкӧд сёрнитан?
Зон (зільӧ тӧдвылас уськӧдны). А мый сэні гӧгӧрвонысӧ? Кыдз сійӧ? Фашистскӧй понъяс да гитлеровскӧй бандитъяс.
Вейдеман. Мый?! (Кусьыс петмӧн скӧрмӧ.) Мерзавец! (Макнитчӧ зон вылӧ.)
Зон (бӧрыньтчӧмӧн). Но, мый нӧ ті скӧраланныд? Ме ӧмӧй тадзсӧ лӧсьӧді? Тайӧс колхозса председатель тадз гӧгӧрвоӧ. «Воисны, шуӧ, — фашистскӧй понъяс да гитлеровскӧй бандитъяс». Ме абу дурак! Ме и мӧвпышті: «Ага, повзьӧдіс! Эг аддзыв ме понъястӧ али мый?..» И воді узьны. И сэні, извинитча, понъясӧс ме вӧтӧн аддзылі! Мисьтӧм гӧна пон чукӧр... Котралӧны керкаысь-керкаӧ да быд эмбурсӧ таргайтӧны. Настоящӧй вӧръяс.
Вейдеман. Йӧй вӧт.
Зон. Дерт йӧй... И быттьӧ найӧ кӧсйӧны менӧ курччавны, а ме налы чужӧм кузяныс да чужӧм кузяныс.
Вейдеман. Тырмас, чорт возьми! Менӧ дӧзмӧдіс нин тайӧ дурацкӧй больгӧмыс.
Зон (ышловзьӧмӧн). Куритны тіян оз сюр?
Вейдеман (веськыда видзӧдӧ сы вылӧ). Ӧтвечайт! Партизанъяс тані эмӧсь?
Зонка дыр мӧвпалӧ паръяссӧ вӧрӧдігтыр.
Зон. Нӧрӧвитлӧй, дум вылӧ уськӧда... (Чуньяссӧ кусньӧдлӧмӧн лыддьӧдлӧ). Цурканъяс эмӧсь, Молчанъяс эмӧсь, Пурканъяс эмӧсь... А Партизанъяс?.. Быттьӧ татшӧм овъясыд миян абуӧсь. (Бара заводитӧ лыддьӧдлыны). Бурканъяс эмӧсь, Молчанъяс эмӧсь, Пузанъяс эмӧсь...
Вейдеман. Идиот! Тайӧ абу ов, а разбойникъяс, кодъяс дзебсясьӧны вӧръясын да виалӧны миянлысь салдатъясӧс. Гӧгӧрвоан? Эмӧсь тіянын партизанъясыд?
Зон. Гӧгӧрвоа. Ме ӧд абу дурак. Со мый ме думайта: найӧ кӧ вӧрынӧсь, то и тіянлы колӧ вӧрӧ ветлыны да сэні партизанъясӧс юавны. Правильнӧ ме сёрнита?
Вейдеман. Ме ӧні жӧ прикажита тэнӧ лыйлыны, бӧлбан!
Зон. Гы... Шутитанныд? Эм куритны?
Вейдеман. Ланьт! Кодкӧд сёрнитан? Он аддзы?
Зон (внимательнӧя гӧгӧрбок видзӧдӧ сійӧс). Аддза. (Чышкӧ синъяссӧ.) Основательнӧя аддза. Ті морт том на, примернӧ менам арлыда жӧ, а ме сӧмын порсь видзысь, а ті, тыдалӧ, ыджыдкодь шишка... Но, веськыда кӧ шуам, кыкнанным ми абу дуракъяс...
Вейдеман (бокӧ). Кажитчӧ, менам терпение оз тырмы. (Зонлы.) Тэ тӧдан Хвощи сиктсӧ?
Зон. Кыдз нӧ орчча сикт не тӧдны? Со, нюр саяс и Хвощи лоӧ. Менам сэні тӧдса нывъяс.
Вейдеман. А кыті туйыс нюр вомӧныс Хвощи сиктас мунны?
Зон. А сэті, кыті и вӧвлі... Кытчӧ сылы лонысӧ. Вейдеман. Ме тэнсьыд направление йывсьыс юала.
Зон. Направлениеыс — кутшӧм тэныд окота. Миян дзик свободнӧ. Ме, шуам, сельскохозяйственнӧй направлениеа, а позьӧ и промышленнӧй кузя. Менам ёрт вӧлі, Ванька Танцура, — да сійӧ, извинитӧй, направлениесӧ ветеринар вылӧ бӧрйис.
Вейдеман. Энлы, энлы?.. Фу, чӧрт! Сьӧкыд век жӧ тэкӧд объясняйтчыны.
3он. А ме радейта гӧгӧрвотӧм сёрнитӧ. Овлӧ, сёрнитан, а бӧрас и ачыд он тӧд, мый йылысь висьталан. Вывті лӧсьыд.
Вейдеман. Кыдз мунны нюр вомӧныс Хвощиӧ — со мый йылысь ме юала. Гӧгӧрвоан?
Зон. Гы... А мый сэні гӧгӧрвонысӧ? Тӧв мельничасӧ гӧра вывсьыс аддзылінныд?
Вейдеман. Да.
Зон. Но, вот и ставыс.
Вейдеман. Мый ставыс?
Зон. Мельничаас мельникнас вӧлі Макар дед. Сійӧ меным, извиняйтча, ылі родственник вӧлі. Вывті бур дыняяс быдтывліс Макар дед.
Вейдеман (зэв скӧрысь). Ме ог дыняяс йылысь тэнсьыд
юась, а Хвощиӧ мунан туй йылысь! Боже мой, кутшӧм идиот!.. Кыдзи мунны нюр вомӧныс Хвощиӧ? Гӧгӧрвоан, мый тэнсьыд юасьӧны?
3он. А мый сэні не гӧгӧрвонысӧ? Ме жӧ абу дурак.
Вейдеман. Но?
Зон. Мый но?
Вейдеман. Кыдзи мунны?
3он. А мыйла тіянлы сэтчӧ муннысӧ? Сиктыс, извиняйтча, омӧлик. Миянын бурджык. Татшӧм дыняяс, кутшӧмӧсь миянын, Хвощиын некор эз вӧвлыны.
Вейдеман (дзикӧдз скӧрмӧ). Ме тэнӧ ӧні жӧ лыя! Кыті мунӧ туйыс Хвощиӧ, мерзавец?
Зон. Да тайӧс и быд дурак тӧдӧ. Веськыда дивӧ босьтӧ, мый ті он тӧдӧй. Тӧв мельничасяньыс левада ныр, кӧні быдмӧны вербаясыс, а сэсся кустъясӧд Хвощиӧдз.
Вейдеман (карта дінӧ уськӧдчӧмӧн). А... Со и кустарник...
Зон. Позьӧ нӧшта и мӧд туйӧд: сикт мӧдар бокас петны...
Вейдеман (лэптӧ юрсӧ). Мӧд туйсӧ тэ меным ачыд индан... Нюр вомӧныс Хвощиӧдз кымын километр?
Зон. А ме лыддьылі?.. Босьтны кӧ туй вылас буханка нянь да кык кымын огурец да самӧй тӧв мельнича дорсяньыс ичӧтикаӧн чегъявны няньсӧ да курччавны огурецсӧ, то Хвощиӧ вотӧдзыд буханка няньсӧ позьӧ дзоньнас сёйны. Ӧні и лыддьӧй, кымын километр лоӧ.
Вейдеман. Пет керкасьыс да посводзас виччысьышт.
Зон. Сідзкӧ, бара узьны? (Мунӧ ӧдзӧслань.) Тайӧ зэв бур. Кажитчӧ, ме неуна эг выспитчы...
Вейдеман (горӧдӧ ӧдзӧслань). Ефрейтор, сэні видзлӧй тайӧ дураксӧ, кытчӧдз ме ог кор!
Зон петӧ.
(Уськӧдчӧ телефон дінӧ). Сержант Шток? Да, тайӧ ме... Тайӧ дуракыс ставсӧ висьтавліс. Дзик пыр мун аслад отрядӧн. Тӧв мельничасяньыс туйсӧ индӧны вербаяс, водзӧсӧ Хвощиӧдз кустарник. Ме муна мӧд туйӧд. Флангас ми кучкам кыкладорсянь. Ӧдйӧджык. Йитӧд кутӧм могысь ысты мотоциклистӧс. (Пуктӧ трубкасӧ, видзӧдӧ часі вылӧ.) Шток ӧні жӧ петӧ. Ме пета часджын мысти... Менам эм кад помавны письмӧсӧ. (Пуксьӧ пызан сайӧ да гижӧ, сэсся джын гӧлӧсӧн лыддьӧ). «Менам ичӧтик Клерхен! Гижа тэныд сиська пемыд би дорын селянскӧй хатаын, кытчӧ менӧ шыбитіс судьба. Менам карьера кыптӧ ӧдйӧ. Тайӧ блиц. Ме командуйта нин отрядӧн, и меным сетӧма ответственнӧй поручение, кодӧс олӧмӧ пӧрта блестящӧя. Рочьяс вообще дуракъяс...» (Чеччӧ пызан сайысь да комната кузя вӧчӧ кымынкӧ воськов.) Тайӧ дурак дінас весиг менам эм кутшӧмкӧ симпатия. Сійӧ отсалас меным получитны повышение да награда... Но, ладнӧ, нюрсӧ вуджӧм бӧрын ми сійӧс лыйлам. (Пуксьӧ пызан сайӧ, ӧдйӧ гижӧ да лыддьӧ гораа.) «Менам муса Клерхен, ми молниеноснӧя пӧкӧритам тайӧ варварскӧй странасӧ. Ме
гортӧ локта ог этша добычаӧн. Миянӧс виччысьӧ озырлун да слава. Получитін-ӧ лӧз пасьсӧ да мехсӧ?.. Регыд тэ бара получитан месянь приятнӧй сюрприз». (Куснялӧ письмӧсӧ, сюйӧ конвертӧ да клеитӧ конвертсӧ). Ефрейтор!.. (Кост.) Ефрейтор!.. Унмовсин, негодяй! (Кывзысьӧ.)
Бура кылӧны сопелка шыяс.
Мыйсяма музыка? Кысянь? Ефрейтор!
Сопелка шыяс дугдӧны: кывны.
Ефрейтор!
Пырӧ зон; очсалӧ да тільӧ синъяссӧ.
Зон. Коринныд?
Вейдеман. Ме кори ефрейторӧс. Кӧні ефрейтор?
Зон. Извиняйтча, висьтавнысӧ абу лӧсьыд.
Вейдеман. Мыйсяма ерунда!
Зон. «Тэ, — меным шуӧ ефрейтор, — пукышт, а ме ас могӧн минута вит кежлӧ котӧртла».
Вейдеман. Мерзавец! Ме сылы петкӧдла ас мог!
Зон. Извиняйтча, мыйла сылы петкӧдлыны? Сійӧ и ачыс тӧда — абу ичӧт кага.
Вейдеман. Ланьт! Коді дудканас ворсіс?
Зон (зепсьыс перйӧ ассьыс свистулькасӧ). Ме ворсі. Вейдеман. Тэ? Коді тэныд разрешитіс?
Зон. Татшӧм делӧ вылӧ разрешение оз ков. Душа корӧ — ворса. (Паръяс дорӧ пуктӧ сопелкасӧ да заводитӧ ворсны.) Вейдеман. Ланьт!
Зон. Оз во сьӧлӧм вылад? Ме верма мӧд ногӧн. (Ворсӧ «Интернационал»).
Вейдеман. Тэ йӧймин!
Зон вӧляӧ ворсӧ век гораджыка.
(Бокӧ йӧткӧ сійӧс.) Идиот, ланьт!
Кылӧ лыйӧм шы:
Зон. Вот ӧні — да. Ӧні позьӧ и ланьтны.
Вейдеман. Коді тайӧ лыйис? Ефрейтор! (Уськӧдчӧ ӧдзӧслань.)
Зон (сылы туйсӧ потшӧ). Дзик прӧста беспокоитчанныд. Вейдеман (тӧждысьӧмӧн). Кыдзи прӧста?
Зон. Извиняйтча. Вии ме тіянлысь ефрейторнытӧ. Вейдеман (шӧйӧвошӧмӧн). Кыдзи виин?..
3он. Зэв прӧста. Юр кузяыс прикладӧн.
Вейдеман. Оз вермы лоны!
Зон. Зэв вермӧ.
Вейдеман. Кыдзи тэ лысьтан шутитны мекӧд, дурак?
3оя. Ог, ӧні ме ог нин шутит, ваше благородие.
Вейдеман шензьӧмӧн да ёна повзьӧмӧн видзӧдӧ сы вылӧ. Зоялӧн чужӧмыс друг вежсис: вошис глупӧй усмешкаыс, синъясыс видзӧдӧны разумнӧй да стрӧга, паръяссӧ топыда тупкӧма, фигураыс веськаліс.
Вейдеман (опомнитчис, горӧдӧмӧн уськӧдчӧ пызан дорӧ аслас револьверла.) Лыя, мерзавец!
Зон (йӧткыштӧ сійӧс бокӧ да кватитӧ револьверсӧ.) Он лый!
Вейдеман. Чӧрт!.. (Кӧсйӧ уськӧдчыны ӧдзӧслань.)
Зон (сылы туйсӧ потшӧ). Лэпты киястӧ, дурак!
Вейдеман (лэптӧ кияссӧ да беспомощнӧя гӧгӧр видзӧдӧ). Боже мой, кыдзи тайӧ артмис?..
Зон. Тані, тэкӧд дурака валяйтігкості, менам хлопецъяс вӧчисны засада. Топыда игналӧм хатаясын сотчӧны тэнад штурмовик-понъясыд. Сержант Шток аслас отрядӧн вӧйласьӧ нюрын. Штабнӧй документъясыс ӧні веськалӧны, кытчӧ колӧ. (Пызан вывсьыс босьтӧ портфельсӧ бумагаяснас.) Ӧні гӧгӧрвоан, коді миян пиысь дуракыс?
Вейдеман. Сет пӧщада!
Зон (сы вылӧ револьвер веськӧдӧмӧн). Пет керкасьыс!
Вейдеман (бӧрӧн мунӧ ӧдзӧслань). Кытчӧ, кытчӧ ті менӧ нуӧданныд?
Зон. Куим аршин сӧветскӧй му сетны. Пӧжалуйста. Миянлы абу жаль. Восьлав. (Йӧткалӧ сійӧс керкасьыс.)
Занавес.
==СТИХЪЯС
{Ж. Лебедев @ Москва дорын @ кывбур @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 37-39.}
Ж. Лебедев
МОСКВА ДОРЫН
«Вай висьтав, ёрт, Москвасӧ кыдзи
Фашистскӧй понъясысь ті видзид
Да чегид налысь вын?
Ӧд Гитлер ошйысис вель ёна,
Мый кужас регыд сэтчӧ воны,
Мый Кремльын сылы вермас лоны
Зэв лӧсьыд оланін».
— Да, кӧсйис миянӧс сэсь зырны
Да тшапитчигтыр Кремльӧ пырны
Лёк Гитлер-людоед.
Пыр сылӧн грӧзыс вӧлі кылӧ,
Кор наступайтліс Москва вылӧ
Грабительскӧй ордаыс сылӧн
Зэв яра тӧлысь-мӧд.
Быд лун, быд вой ми вӧлім бойын,
Вель уна врагӧс пӧртім шойӧ,
Тыш нуӧдім быд час.
Но, быттьӧ ойдӧм тувсов валӧн,
Эз лӧньлы гы рӧзбой ордалӧн.
Дивизияыс вӧлі налӧн
Сэн тыр кӧкъямысдас.
Мый керан, ёртъяс, мукӧд дырйи,
Отпорсӧ враглы ӧвтігтырйи,
Ми бӧрыньтчывлім бӧр.
И шуліс командирным миян:
«Ми, Краснӧй Армиялӧн пиян,
Ас кадӧ тайӧ зверӧс виам,
Дыр сійӧ оз нин дзӧр!»
Ми тӧдім: матын сійӧ кадыс,
Кор венам ми фашистскӧй гадӧс,
Кыдзи индіс командир.
И дасьӧсь вӧлім ми быд часӧ
Пасьвартны Гитлерлысь ордасӧ
Да видзны, дорйыны Москвасӧ,
Сы гӧгӧр сувтігтыр.
И воис лун, кор серыс вежсис.
Кор миян вынным содіс, чӧжсис
Да ключӧн пузис вир.
Приказысь сэтшӧм кыв ми кывлім,
Мый ог нин бӧрыньтчӧй ми тылӧ,
А уськӧдчам фашистъяс вылӧ,
Кыдз вынйӧра тӧвныр..
И пыр ми водзӧ, водзӧ мунам!
«Мед олас миян вӧльнӧй муным!
Мед олас Сталин ёрт!»
Тадз горӧдім ми кыпыд лолӧн
Страналы, вождьлы биа чолӧм.
А кыдзи тышкасьнысӧ колӧ,
Ми кужим нин быд морт.
И быттьӧ гым став мусӧ вевттис
Да быттьӧ вывсянь кодкӧ чӧвтіс
Эрд пасьтала чардби:
Быд боксянь лыдтӧм пушка лыйӧ,
Снарядыс ызгӧ, резӧ биӧн,
Сё сюрсӧн пуля киссьӧ, гыӧ,
Кыдз быттьӧ скӧрмӧм зі.
И миян танкъяс грознӧй стройӧн
Кӧрт стен моз зырӧдісны бойӧ,
Могучӧй вынӧн тыр.
Юр весьтын паськӧдісны бордъяс
Да качӧдчисны самолётъяс.
Орёл моз лэбисны пилотъяс,
Смерть враглы кисьтігтыр.
И миян конницаным ӧддзис,
Кыдз быттьӧ кырныш бӧрся вӧтчис
Ён киӧн лэдзӧм ньӧв.
Лым питі котӧртіс пехота —
Кӧн дзонь дивизия, кӧн рота.
А гӧгӧр тшын да бомба потӧм
Да пурга да войтӧв.
Великӧй битва пансис, пуис.
И миян командирным шуис:
«Со воис ӧні кад!
Москваӧй вӧсна тышӧ петам
И клятва рӧдиналы сетам,
Мый врагӧс бӧрыньтам да летам —
Оз пыр Москваӧ гад!»
Ми тайӧ клятва пӧртім збыльӧ —
Фашист-ордасӧ нӧйтім зіля.
Код та йылысь оз тӧд?
Лёк враг эз кӧсйы лэдзны дінас
Да зэр моз кисьтіс пуля, мина,
Снаряд, граната, медым чинас
Гӧрд Армиялӧн ӧд.
Ми враглысь бисӧ пӧдтім биӧн,
А сэсся, слӧйыс сюрис мыйӧн,
Эг сувтлӧй ӧти сутш:
Пыр водзӧ, водзӧ, водзӧ мунім.
Бой рукопашнӧй кутіс пуны.
Сӧветскӧй штыклы, позьӧ шуны,
Вель ыджыд сюрис удж.
Фашистъяс водзсасисны лёкысь,
Но дасьтім налы ми быд бокысь
Удар бӧрся удар.
Ми налысь чегим гырдӧсь кырым,
Дивизиясӧ уна нырим
Да Москва дорсянь вӧтлім, зырим —
Зэв налы лои жар!
Да, кӧсйис Гитлер Кремльӧдз воны,
Но, кӧть и пиньсӧ йирис ёна,
Эз некыдз сэтчӧдз во.
Ми, Краснӧй Армиялӧн пиян,
Москвасӧ видзам вына киӧн
И сетам кыв: Столица миян
Фашист улын оз ло!
{Яков Рочев @ Ме тӧда — матын тайӧ кад @ кывбур @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 39-40.}
Як. Рочев
МЕ ТӦДА — МАТЫН ТАЙӦ КАД
Ми тэкӧд
пукалім сэк кыкӧн —
Став вадор кодяс — нач кык лов;
Но шулӧны тай:
«Кык морт кытӧн,
Сэн коймӧд мортыд...
оз и ков».
А рытыс...
рытыс вӧлі шоныд. Вӧр-ваыс —
узис шы ни тӧв.
Ме
бӧръя кывъяс видзи тэныд,
А тэ...
тэ кывзін, олін чӧв.
Дыр кывзін,
джуджыд ышлов лэдзин,
Сы бӧрысь петіс...
петіс мӧд.
А сины мый мен
кузь туй водзын,
Йӧз чайтіс эськӧ,
тэ он тӧд.
А тэнад
морӧс пытшкын сьӧлӧм,
Том сьӧлӧм
абу вӧлӧм кыв.
И сианторйыс
дасьтӧм вӧлӧм:
Пӧсь кывъяс шуны
тырмис выл.
Тэ шуин:
«Мун да збоя тышкась,
Отчизна-мамлысь
дорйы честь;
Медводдза радъясын
ло тышас,
Геройӧн
бергӧдчы бӧр сэсь».
И кутін менӧ...
сьылі гӧгӧр;
Пар дінӧ
инмис небыд пар...
Том чужӧм
ымраліс кыдз ӧгыр,
А ыркыд войыс лолі жар.
Тэ бара
вашнитін сэк пельӧ:
«Эн тӧждысь;
тэнӧ ме ог вун;
Мед талун коля ылі тылӧ,
но тышлы
сиа став том вын».
Здук воис,
мӧді ылі туйӧ —
Быд часӧ
тышӧ пырны рад;
Ме тӧда, врагӧс —
пӧдтам биӧн,
Ме тӧда —
матын тайӧ кад.
{Яков Рочев @ Мый вӧчин тэ @ кывбур @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 40.}
Як. Рочев
МЫЙ ВӦЧИН ТЭ?
Тэ шуан —
радейтан ас му,
Ставтор
тэд дона сылӧн:
Тан
шуда быдмӧ быд вӧр пу,
А олӧм —
кыпыд сьылӧм.
Тан йӧз
эз тӧдлы шоглун, мудз
Ён,
кыпыд стройка гыын;
А ӧні
вежсис мирнӧй удж
Война лёк
мустӧм шыӧн.
Суровӧй
ӧшйис олан кад,
Враг сюйсьӧ
тэ шуд дорӧ,
А тайӧ —
лун кӧть войшӧркад —
Вын зэвтӧм тэсянь корӧ.
Здук кежлӧ ланьтан —
вошӧ лад:
Фашистскӧй банда
смерть тэд вайӧ;
Жуйвидзны,
сідзкӧ, абу кад,
Мӧд мортлӧн мышку —
тэд не сайӧд.
Мый вӧчин,
враг мед вир оз ю?
Мый сетін
фронтлы талун,
Мед враг сьӧд вирӧн
ойдіс ю,
Победа
дорсис тан тшӧтш,
тылын?
Тэд,
тӧда,
муса роднӧй му,
Ставтор
тэд дона сылӧн.
Войналысь сьӧкта
збоя ну
Ас крепыд пельпом вылын!
{И. Вавилин @ Сталинскӧй приказ @ кывбур @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 41.}
И. Вавилин
СТАЛИНСКӦЙ ПРИКАЗ
Лог кузя кыссьӧ цепь — зэв паськыд ота.
Враг вылӧ пуля киссьӧ, кыдзи шер.
Сикт вылӧ бойӧн мунӧ миян рота.
Пеж позйӧ пышйӧ вирӧн ойдӧм зверь.
Кось бӧрын ёна шочмис враглӧн радыс.
Кӧн вӧлі сё, сэн коли сӧмын дас.
Ас рӧднӧй му ми мездам гнуснӧй гадысь,
Ми выполнитам сталинскӧй приказ!
Фашистскӧй кӧин повтӧмӧн пыр шусьӧ.
Ыж вылӧ, тӧдам, лэчыд сылӧн гыж,
Но мортлы воча смеллун ӧдйӧ кусӧ.
Сэк сійӧ ачыс тірзьысь, полысь ыж.
Фронт сайын ылын, враглӧн кӧні тылыс,
Вождь индӧд серти русскӧй партизан
Туй бокӧ поезд лэдзӧ рельсъяс вылысь,
Фашистскӧй штабъяс пазӧдалӧ тан.
Арийскӧй кӧин талун нин со виньдӧ,
И виньдас дзикӧдз, матын сійӧ час.
Народнӧй мститель! Действуйт, кыдзи индӧ,
Кыдз тшӧктӧ тэныд сталинскӧй приказ.
{И. Вавилин @ Восьті ме книгалысь корка... @ кывбур @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 41.}
И. Вавилин
ВОСЬТІ МЕ КНИГАЛЫСЬ КОРКА...
Восьті ме книгалысь корка.
Книгаын важ поговорка:
«Полысьлы — унджык век сюрӧ,
Полысьӧс — кычи пон пурӧ.
Повтӧмӧс — пон сӧмын увтӧ.
Повтӧмӧс — нинӧм оз сувтӧд.
Повтӧмлун мортлы — медлӧсьыд мода.
Повтӧмлун тышын — бур воевода!
Аддзан кор олӧмысь
Медшуда лунсӧ,
Сы дінӧ смелджыка
Восьлавсьӧ-мунсьӧ.
Косясь эн лыдӧн,
Петкӧдлы кужӧм.
Кытӧні кужӧм —
Вермысь сэн чужӧ.
Тӧдан, мый правӧй
Доръян тэ делӧ,
Сы вӧсна бойын
Сулав тэ смела!»
{И. Вавилин @ Ме кӧ кула... @ кывбур @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 42.}
И. Вавилин
МЕ КӦ КУЛА...
«Вешйы, смерть, тэ мисьтӧм вуджӧр!
Ме бӧрся эн вӧтчы.
Повны тэысь ми ог кужӧ —
Кувны мортлы ӧтчыд.
Правӧй делӧ вӧсна кулӧм
Лоас нэмтӧм висьтӧн.
Ме кӧ пыра кыз му улӧ —
Лыддьӧй коммунистӧн.
Ог сет враглы тайӧ мусӧ,
Кодӧс восьтіс Ленин.
Сетчӧм дорысь лов мед кусӧ,
Сетчӧм — сьӧд смерть меным!»
Тадз ме гижи бойӧ муніг
Дзоля-дзоля листӧ.
Кула кӧ ме — сідзи шуны —
Лыддьӧй коммунистӧн.
{И. Вавилин @ Помавтӧм письмӧ @ кывбур @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 42.}
И. Вавилин
ПОМАВТӦМ ПИСЬМӦ
(Немецкӧй салдатлӧн)
«Чолӧм, менам дона Клара!
Кыв-мӧд пасйышта тэд бара.
Кулӧмӧн нин чайтан, гашкӧ?
Да, зэв сьӧкыд. Лолӧй кашкӧ.
Кӧдзыд. Гӧгӧр тойяс, пытшъяс.
Шапка воши. Новла чышъян.
Ӧти колхозница юрысь
Ки улӧ мем сійӧ сюрис.
Кӧмкот пыдӧс шӧри поті,
Кокын новла дамскӧй боті.
Немец абу итальянец.
Кок кӧ кынмӧ, — йӧкта танец.
Роч дядьӧлысь кори кепысь.
Эз сет. Лыйи. Сэсся сетіс.
Ӧні нигӧн кепысь пиӧ
Йӧршиті ме гегдӧм киӧс.
Ӧти аньлысь — ме ӧд повтӧм —
Завоюйті шоныд кофта...»
Гижӧм ори: торкис Анка,
Повтӧм русскӧй партизанка.
Автоматысь лыйис — латш!
Зверь кык кока уси гатш.
{И. Вавилин @ Лев да кань @ кывбур @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 42.}
И. Вавилин
ЛЕВ ДА КАНЬ
(Наполеон да Гитлер)
Мыччис юрсӧ аслас гуысь
Бонапарт Наполеон.
Аддзис, кыдзи рочьяс муысь
Пышйӧ Гитлер — нӧйтӧм пон.
— Ме тэд висьтавлі не ӧтчыд.
Рочкӧд воюйтны оз ков.
Чайта, сэсся он лок ньӧтчыд,
Гортӧдзыд кӧ волас лов.
Менӧ нимтісны кӧть левӧн,
Тэ жӧ, лев дінын, кыдз кань.
Русскӧйяслӧн ыджыд гневӧн —
Пух-прах мунан, кыдзи дрянь.
Бур, мый пышъян рытыввылӧ.
Но и тайӧ туйыс — вольк.
Чайта, тэд не мунны ылӧ —
Юртӧ поткӧдан, Адольф.
==СЬЫЛАНКЫВЪЯС
{Kodko (комиӧдіс Kodko) @ Сталинскӧй приказ @ сьыланкыв @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 43.}
ИНТЕРНАЦИОНАЛ
Сувт, ёрӧм олӧм вылӧ сиӧм
Тшыг йӧзлӧн, рабъяслӧн став мир!
Скӧрлунӧн вежӧр пуӧ миян
И смертнӧй косьӧ дасьӧсь пыр.
Став нартитана мирсӧ пасьям,
Вужвыйӧн бертам, мед оз пет.
Ми ас, ми выль мир тэчам асьным:
Код вӧлі нинӧм — лоас став.
Припев: Тайӧ кыпӧдчӧм миян
Медъён, медбӧръя кось,
Интернационалӧн
Став мирсӧ збоя босьт!
Дзик некод миянӧс оз мезды:
Ни ен, ни царь и ни герой.
Ас вылысь нартитана везсӧ
Чашвартас асланым жӧ сой.
Мед чегны нартитӧмсӧ дзикӧдз,
Ас эмбур косьӧн босьтны бӧр,
Вай пӧльтӧй горна, дорӧй збоя,
Кор гӧрдӧдз доналӧма кӧрт.
Припев: Тайӧ кыпӧдчӧм миян
Медъён, медбӧръя кось,
Интернационалӧн
Став мирсӧ збоя босьт!
Ми сӧмын му пасьтасьыс ставӧн,
Ми, мырсьысь-уджалысь став йӧз,
Владейтны мирнас кутам право,
А паразитъяс — некор оз.
Кор звермӧм палачьяслысь чукӧр
Чардбиӧн кучкас чорыд гым,
Яръюгыд шонділӧн би югӧр
Ми весьтын сявкъяс — сетас вын.
Припев: Тайӧ кыпӧдчӧм миян
Медъён, медбӧръя кось,
Интернационалӧн
Став мирсӧ збоя босьт!
{М. Рыльский (комиӧдіс Kodko) @ Сталин йылысь сьыланкыв @ сьыланкыв @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 44.}
М. Рыльский
СТАЛИН ЙЫЛЫСЬ СЬЫЛАНКЫВ
Джуджыд гӧраяссянь кыптіс
Сизокрылӧй великан...
Бӧр оз сюркняв бордъяс сійӧ,
Оз чег найӧс ураган! — 2-ысь
Ставным лэбам гӧра йылӧ,
Шудӧн миян морӧс тыр...
Вождьлӧн лэбзьӧмыс орлинӧй,
Сійӧ индӧ туйсӧ пыр. — 2-ысь
Ошкам сьыланкывйын тэнӧ,
Миян рӧдинаным-мам,
Кывйыс Сталинлӧн пыр микӧд,
Сылӧн вӧля микӧд тан! — 2-ысь
Пӧкӧритам муяс, ваяс,
Паныд копрасьӧ вӧр пу,
Ӧтув юргӧны заводъяс,
Гӧгӧр выльмӧ миян му. — 2-ысь
Мунӧ, ӧтув йитчӧм стройӧн
Большевистскӧй вына рать.
Нуӧ сталинскӧя, збоя
Став народӧс мудрӧй бать. — 2-ысь
Мича югӧръяса биӧн
Олӧм миян ӧні тыр.
Вӧля Сталинлӧн пыр миын,
Сылӧн кывйыс микӧд пыр! — 2-ысь
{С. Алымов (комиӧдіс Kodko) @ Сталин йылысь сьыланкыв @ сьыланкыв @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 44-45.}
С. Алымов
СТАЛИН ЙЫЛЫСЬ СЬЫЛАНКЫВ
Шуда рӧдина весьт став сӧветскӧй народ
Уна сьыланкыв быдлаын сьылӧ.
И быд сьылӧмын тан, и быд сьылӧмын пыр
Всенароднӧй ним Сталинлӧн кылӧ.
Припев:
Тайӧ нимсӧ ми новлӧдлам быдлаын пыр
Сыкӧд восьса му шар вылын ставыс.
Любӧй подвигӧ ми мунам тэ бӧрся пыр, — 2-ысь.
Миян вермӧмлӧн знамя, вождь Сталин!
Миян збойлунным тыр, некор повзьӧм оз ло —
Враглӧн оз судзсьы вын миян паныд.
Некор бӧр оз нин во Сӧвет муӧ сьӧд вой:
Шонді — Сталин пыр дзирдалӧ тані.
Припев.
Сталин — тайӧ народ, ставсӧ вермысь народ,
Коді восьлалӧ вӧвлытӧм ӧдӧн.
Сталин — миян став удж, миян вынйӧра борд,
Сталин — вӧля да ум став народлӧн.
Припев.
{М. Светлов (комиӧдіс Kodko) @ Каховка йылысь сьыланкыв @ сьыланкыв @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 45.}
М. Светлов
КАХОВКА ЙЫЛЫСЬ СЬЫЛАНКЫВ
Каховка, Каховка, рӧднӧй бур винтовка,
Лэб, доналӧм пуляӧй, тэ!
Иркутск да Варшава, Орёл да Каховка, —
Тыш туйыс ӧд кузь тайӧ зэв.
Сэк грымгис атака, и шутьляліс пуля, —
Зэв чорыда ыпъяліс бой.
И сотчысь Каховкаті мунӧ шинеля
Том нывканым миян зэв збой...
Жар шондіыс улын, сьӧд сап пемыд войын
Эз этшаысь ветлыны ков.
Кӧть мирнӧй ми войтыр, но ён бронепоезд
Пыр дасьтӧма — туйӧ гӧтов.
Тэ помнитан, ёртӧй, кыдз тышкасьлім орччӧн,
Кыдз миянӧс кытшаліс би.
Сэк кыкнанным вылӧ, кор тшын-бусыс гартчис,
Том нывкалӧн нюмъяліс син.
Вай казьтылам ӧні збой томлунся кадӧс,
Вай юыштам удж кузя, ёрт,
Ас дона му кузя, Каховканым кузя,
Кӧн овліс ныв миян — том морт...
Жар шондіыс улын, сьӧд сап пемыд войын
Эз этшаысь ветлыны ков.
Кӧть мирнӧй ми войтыр, но ён бронепоезд
Пыр дасьтӧма — туйӧ гӧтов.
{М. Исаковский (комиӧдіс Kodko) @ Янсӧдчӧм @ сьыланкыв @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 46.}
М. Исаковский
ЯНСӦДЧӦМ
Эм приказ: тэд — рытыввылӧ,
Муса нывлы — мӧд туй вож...
Комсомольцылӧн бой вылӧ
Мунӧм вӧлі вывті чож.
Мӧдӧдчисны, янсӧдчисны,
Эновтісны чӧв лӧнь край.
— Тэ кӧть мыйкӧ, дона аньӧй,
Янсӧдчигӧн си мем вай.
Муса нылыс вочавидзліс:
— Сиа тэныд лун и вой,
Смерть кӧ — тӧдлытӧм мед лоас
Дой кӧ — ичӧт рана-дой.
А медъёна тэныд сиа,
Менам муса сьӧлӧмшӧр,
Медым ӧдйӧ вермӧм бӧрын
Гортӧ, ёртӧй, локтін бӧр.
Зонмыс нывлысь кутліс кисӧ,
Сылы синмас дзоргигсор:
— Нӧшта тэнсьыд, нылӧй, кора —
Гиж тэ меным письмӧтор.
— Но ме кыдзи тӧда туйтӧ?
Кытчӧ гижнысӧ мем тэд?
— Ӧткодь, — зонмыс шуис лӧня, —
Гиж мем... кытчӧ нибудь тэ.
Эм приказ: тэд — рытыввылӧ,
Муса нывлы — мӧд туй вож...
Комсомольцылӧн бой вылӧ
Мунӧм вӧлі вывті чож.
{М. Рудерман (комиӧдіс Kodko) @ Тачанка йылысь сьыланкыв @ сьыланкыв @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 46-47.}
М. Рудерман
ТАЧАНКА ЙЫЛЫСЬ СЬЫЛАНКЫВ
Лэб вай туй вывсьыс тэ, лэбач,
Зверь, вай туй вывсьыс тэ кеж,
Вӧвъяс лэбзьӧны со водзын,
Бусӧн гартчӧ мувыв эж!
Мунігмоз и тӧвзигтырйи,
Кӧні врагъяс — дор ни пом,
Пулемётысь сюся лыйлас
Пулемётчик пельк да том.
Припев: Эх, тачанка ростовчанка,
Миян гордость и краса,
Конармейскӧй тэ тачанка,
И став нёльнан кӧлеса! — 2-ысь
Волга ю да Дон ю сайын,
Зарни степь кӧн — дор ни пом,
Гожъялӧма, бусӧссьӧма
Лэбзис пулемётчик том.
Кутны позьтӧм вынӧн тӧвзис
Биа ньӧв моз рыжӧй вӧв,
Бу рытыскӧд сэки ворсіс
Тшын и би и бушков-тӧв.
Припев: Эх, тачанка-киевлянка,
Миян гордость и краса,
Комсомольскӧй тэ тачанка,
И став нёльнан кӧлеса! — 2-ысь
Танкъяс грымгӧны му вывті,
Жургӧ-лэбӧ самолёт,
И тачанка йылысь сьылӧ
Лэбзигтырйиыс пилот.
Враглӧн ӧнӧдз эз на вунлы
Свинеч шерыс дор ни пом,
Чож будённовскӧй тачанка,
Пулемётчик пельк и том.
Припев: Эх, тачанка-полтавчанка,
Миян гордость и краса,
Пулемётнӧй тэ тачанка, —
И став нёльнан кӧлеса! — 2-ысь
{И. Вавилин @ Частушкаяс @ сьылан шмонь @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 47.}
И. Вавилин
ЧАСТУШКАЯС
Краснӧй Армияӧ мунӧ
Миян сиктысь Ферапонт.
— Ветлы, милӧй, ме ог вунӧд.
Тэкӧд миян — ӧти фронт.
Лев моз уджала ме тылын.
Уджын некор оз ло брак.
Он тэ дрӧгнит бойяс вылын —
Пышъяс тэысь лютӧй враг.
Немец патурликсис лючки,
Ныр горулӧ тутіс гад.
Код нӧ тадзсӧ сійӧс кучкис?
Кучкис миян роч приклад.
Гитлер мӧдӧдіс нагайка,
Миян муӧ ыстіс плеть.
Сӧмын повзис сылӧн шайка,
Кодыр горӧдім ми «шеть!»
Мед кӧть немец талун пыксьӧ, —
Дзикӧдз миянӧс оз жмит.
Краснӧй Армиялысь штыксӧ
Нэмыс помнитас бандит!
{М. Лебедев @ Частушкаяс @ сьылан шмонь @ Репертуарнӧй сборник (воддза небӧг) @ 1943 @ Лб. 48.}
М. Лебедев
ЧАСТУШКАЯС
Ылӧ, ылӧ равзӧм кылӧ —
Локтӧ Гитлер, дурмӧм пон.
Оз на повзьӧд грӧзыс сылӧн.
Миян армияным ён.
Кӧсйис чардыштігмоз пырны
Сӧвет муӧ лютӧй враг.
Паныд петім врагӧс зырны,
Регыд надзмис сылӧн шаг.
Батьяс-дедъясным, ми тӧдам,
Врагӧс жугӧдлісны пыр.
Лоас миян тыр победа.
Миян эбӧсным оз быр.
Кага бӧрдӧ, кага полӧ —
Локтӧ кӧин, лёк фашист.
Тайӧ зверӧс вины колӧ,
Кага вирсӧ мед оз кисьт.
Чорыд тышын фронтъяс вылын
Миян быд боец — герой.
Фронтсӧ ёнмӧдам ми тылын
Дружнӧй уджӧн лун и вой.
Краснӧй Армияӧ Петыр
Муніс видзны Сӧвет му,
А колхозын сылӧн гӧтыр
Зіля вундӧ ид да сю.
Ассьыс писӧ врагкӧд бойӧ
Мӧдӧдігӧн шуис мам:
«Бырӧд зверӧс вына сойӧн,
Эн ло гадинакӧд рам!»
Сашук колльӧдӧ том мортӧс:
«Прӧщай, менам донатор.
Сӧмын сэки лэбзьы гортӧ,
Врагӧс вуштыштанныд кор!»
Миян дедъяснымлысь вынсӧ
Тӧдліс тшап Наполеон.
Сылысь туйсӧ, пышъянінсӧ
Аддзас Гитлер, дурмӧм пон.
Югыд шонді, мича шонді
Некор му весьтысь оз быр.
Ми, сӧветскӧй войтыр, пондам
Вӧльнӧй йӧзӧн овны пыр!
==n Отечественнӧй войнаса геройяс. Сыктывкар: Коми государственнӧй издательство, 1949. 120 лб.
ОТЕЧЕСТВЕННӦЙ ВОЙНАСА
ГЕРОЙЯС
КОМИ ГОСУДАРСТВЕННӦЙ И3ДАТЕЛЬСТВО
Сыктывкар 1949
{Kodko @ Содержание @ юриндалысь @ Отечественнӧй войнаса геройяс @ 1945 @ Лб. 2.}
СОДЕРЖАНИЕ
Г. Фёдоров. Рӧдиналӧн вернӧй пи .... 3
Д. Орлов. Ӧткӧн сёлы паныд .... 23
В. Юхнин. Комсомоллӧн воспитанник .... 32
Я. Рочев. Миянкӧд Сталин .... 57
С. Попов. Луз ю дорысь зон .... 73
С. Тимушев. Волгасянь Тисса дорӧдз .... 85
С. Тимушев. Смелъяслӧн отрядын .... 98
С. Попов. Рӧдина ним кузя .... 110
{Педь Гень @ Рӧдиналӧн вернӧй пи @ очерк @ Отечественнӧй войнаса геройяс @ 1945 @ Лб. 3-22.}
РОДИНАЛӦН ВЕРНӦЙ ПИ
— Но, Ванюша, дона гӧсть, дыр нин виччысим тэнӧ, ёна нин окота вӧлі аддзывны, — шуис лейтенант Иван Петрович Марковлӧн, Сӧветскӧй Союзса Геройлӧн батьыс, кор гӧстьяс пуксялісны еджыд пызан дӧраӧн вевттьӧм пызан сайӧ. Сэні вӧліны лейтенантлӧн чой-вокыс, рӧдвуж, колхозса председатель, тӧдса колхозникъяс, кодъяс локтісны сёрнитыштны отпускӧ воӧм землякныскӧд. Ачыс Иван Петрович, еджгов чужӧма, лӧсьыдика шырӧм русӧй юрсиа, збой синъяса кызь квайт арӧса том морт, пукаліс пызан сайын, медтыдаланінын. Сы серти, кыдзи гусьӧник быдӧн чӧвтлывлісны синнысӧ сы вылӧ, тӧдчис, мый буретш сы вӧсна ставныс талун чукӧртчисны татчӧ. Сылӧн защитнӧй цвета военнӧй гимнастёрка морӧс вылын дзирдалісны Ленин орден, «Золотая Звезда» да медаль «За отвагу».
Тайӧ вӧлі 1941 вося январскӧй рытӧ, спаспорубса колхозник Петр Михеевич Марков керкаын. Вой улӧ чорзян мороз серлӧдліс ӧшиньяс кружевнӧй узоръясӧн, но керка пытшкын вӧлі шоныд и кыпыд. Неыджыд ус-тошка, чукыръясӧн визьласьӧм чужӧма батьыс, гӧстьяс водзӧ сувтӧмӧн, висьтавліс, кутшӧм сьӧкыд вӧлі сылы быдтыны ыджыд семьясӧ, кыдзи важӧн суседъяс кайтлісны сылы, мый ковмас пӧ, тыдалӧ, вуравны мешӧкъяс да мӧдӧдны челядьсӧ корны.
— Мый нӧ вӧчан, эгӧ вермылӧй ми мамныдкӧд тіянӧс кокниасӧ быдтыны да, — быттьӧ оправдайтчиг, сійӧ шыасис лейтенант дорӧ. — И не кӧ сӧветскӧй власть, код тӧдас, гашкӧ; и збыльысь ковмис мешӧкасьӧмӧн ветлӧдлыны ӧшинювъясті... А видзӧдлӧй ӧні менам семья вылӧ! Ыджыд пи — Краснӧй Армияын командир, мӧд пи — колхозын знатнӧй тракторист-стахановец, коймӧд пи велӧдчӧ ФЗО школаын... А тэ йылысь, Ванюша, нинӧм и сёрнитны. Поздравляйтам ыджыд наградаӧн! Вайлы топӧдла ме тэнӧ аслам бать морӧс бердӧ. Любӧ миянлы мамыдкӧд, вывті любӧ.
Некымын во сайын гӧгрӧс чужӧма, русӧй юрсиа подросток Ваня Марков муніс велӧдчыны Сыктывкарса педрабфакӧ. Сэки думыштны некод эз кужлы, мый гоз-мӧд. во мысти сійӧ локтас аслас колхозӧ почётнӧй гӧстьӧн, Сӧветскӧй Союз пасьта прославитчӧм геройӧн. Да и ачыс сійӧ эз чайтлы та йылысь, кӧть эськӧ ас кежас и мӧвпаліс ыджыд вокыс моз жӧ лоны Краснӧй Армияса командирӧн. Но вот 1935-ӧд воын сійӧ сетіс военнӧй училищеӧ заявление, и сійӧс босьтісны. А кык да джын во мысти артиллерийскӧй училищеысь Марковӧс лэдзисны лейтенантӧн. Заветнӧй мечта збыльмис.
Воис 1939 во. Войналӧн сьӧд кымӧр пыр ёнджыка и ёнджыка сукмис Западнӧй Европа весьтын. А сэсся ыпнитіс польско-германскӧй война. Панскӧй Польша лои удобнӧй полеӧн быдсяма случайностьяслы. Сӧветскӧй правительство сетіс Краснӧй Армиялы приказ — вуджны граница да босьтны аслас защита улӧ Западнӧй Украинаса да Западнӧй Белоруссияса населениесӧ.
Сійӧ историческӧй лунъясӧ Краснӧй Армия частьяскӧд вуджис вӧвлӧм польскӧй государстволысь границасӧ и лейтенант Марков.
Тайӧ вӧліны вунӧдлытӧм лунъяс, кодъяс дыр кежлӧ кольӧны паметьӧ. Уна посни и гырысь сикт да кар прӧйдитіс аслас частькӧд лейтенант Марков и быдлаын уджалысь йӧз радлӧмӧн петавлісны налы паныд да чолӧмаліг горзісны:
— Чолӧм Краснӧй Армиялы!
— Чолӧм миянӧс мездысьяслы!
— Мед олас Сталин ёрт!
Боевӧй крещение лейтенант Марковлӧн вӧлі первой лунъясас жӧ рубеж вуджӧм бӧрын. Тайӧ вӧлі медводдза боевӧй стычка, сӧмын ичӧтик эпизод. Батарея, кодӧн командуйтіс лейтенант, муніс походнӧй маршӧн. Буситыштіс сентябрса зэр. Враг эз тыдав. Но колӧ вӧлі быд здук лоны дасьӧн сы вӧсна, мый польскӧй офицеръяслӧн медрадейтан тактикаӧн вӧлі не восьса тышӧ пырӧм, а пельӧс сайсянь лыйлӧм да узьысьяс вылӧ уськӧдчӧм. Сідзи лои и ӧні: вражескӧй засада, коді вӧлі дзебсьӧма вӧрдорса неыджыд керкаӧ, кутіс сяргыны-лыйлыны пулемётъясысь. Сійӧ эз лэдз артчастьлы мунны водзӧ, да засадасӧ колӧ вӧлі ликвидируйтны.
Лейтенант Марков, батареяса командир, ӧдйӧ тӧдмасис обстановкаӧн. Сійӧ зілис нинӧмӧн не петкӧдлыны боецъяслы, мый медводдзаысь на сулалӧ вражескӧй пуляяс улын, мый, кыдзи и быдӧнкӧд овлӧ, сійӧ неуна нервничайтыштӧ ӧні: ӧд тані абу нин условнӧй мишеньяс, кыдзи учебнӧй полигон вылын, а враг, кодӧс колӧ весавны туй шӧрысь, медым ас кадӧ пӧртны олӧмӧ командованиелысь боевӧй задание. Наблюдательнӧй пунктсянь, бинокльсӧ син водзас кутӧмӧн, сійӧ тӧдмӧдіс пельсӧ, кодӧс колӧ вӧлі пасьвартны.
— Взрыватель осколочнӧй! — командуйтіс сійӧ аслас артиллеристъяслы.
— Первой орудие — огонь!
Недыр мысти выль команда:
— Мӧд орудие — огонь!
Йиркнитісны-гымыштісны орудиеяс. Колис секунда, мӧд, и сійӧ места весьтын, кӧні дзебсясис вражескӧй засада, кыптісны взрывъяс. Снарядъяс усялісны стӧча, и том лейтенантлы, бинокль пыр тайӧ взрывъясыс вылӧ видзӧдігӧн, вӧлі долыд сыысь, мый эз весь коль мирнӧй кадӧ велӧдчӧмыс. Та серти кӧ, сылӧн батарея вӧлі дась нуны чорыд тышъяс. А сэтшӧм тышъясыс найӧс водзын на виччысисны.
— Огонь!..
— Огонь!!
Недыр мысти керка сотчис ыджыд костёр моз нин, а вражескӧй пулемётъяс эз кывны. Туй вӧлі восьса.
Та бӧрын быд выль стычка, кор лейтенант Марковлы ковмыліс сёрнитны не кывйӧн, а орудиеяс залпъясӧн, быд сэтшӧм кось содтісны, джудждӧдісны сылысь боевӧй опытсӧ, велӧдісны лоны сюсьӧн, повтӧмӧн, крепыд нервъясаӧн, бдительнӧйӧн. Лоны любӧй здукӧ дасьӧн, нёль синмаӧн да пеляӧн, — тайӧ правилӧсӧ том командир век кутӧ тӧдвылас ӧти татшӧм эпизод бӧрын.
Краснӧй Армиялӧн частьяс матыстчисны Брест-Литовск дінӧ. Рабочӧйяс, карса уджалысь йӧз гырысь чукӧръясӧн петісны встречайтны сӧветскӧй боецъясӧс, найӧ вокъясӧс моз кутлісны да окалісны ассьыныс мездысьяссӧ. И тайӧ кыпыд здукас некод на пиысь думыштны эз вермыв, мый офицерскӧй бандаяслӧн колясъяс лысьтасны пельӧс сайсянь лэптыны пеж кинысӧ. И вот, кор лейтенант Марковлӧн артчасть кутіс народ ликуйтӧм шы улӧ прӧйдитны карса уличаяс вывті, ӧти керка ӧшиньяссянь шыасисны пулемётъяс. Пуляяс лэбисны веськыда йӧз чукӧрӧ... Вражескӧй засадалысь позсӧ Марков аслас боецъяскӧд кытшаліс да дженьыдик кось бӧрын бырӧдіс. Кыдзи сэки тыдовтчис, тайӧ керкаӧ дзебсьылӧмаӧсь, водзвыв дасьтысьӧмӧн, вооружитчӧм вит польскӧй офицер.
Польскӧй кампания лейтенант Марковлы вӧлі боевӧй опыт босьтан бур школаӧн.
Пызан сайын гӧстьяс сёрнитісны ӧти да мӧдтор йылысь. Долыд чужӧма мам ваяліс пызан вылӧ выльысь-выль сёян, мый сійӧ пӧжаліс-пуис дона гӧсть воӧм кузя.
Сёрни бергаліс сиктса олӧм гӧгӧр, колхоз гӧгӧр. Колхозса председатель тӧдмӧдіс Иван Петровичӧс, кутшӧм выльторъяс эм найӧ колхозын. Сійӧ тэрмасьтӧг, чуть ошйысьыштӧмӧн, висьтавліс, мый колхозлӧн ӧні эм нин автомашина, ветродвигатель да локомобиль.
— Ми вот думайтам электрифицируйтны колхознымӧс, — юрнас лайкнитӧмӧн висьталіс сійӧ лейтенантлы. — Ставыс провод сайын сулалӧ. Вермам кӧ судзӧдны, и би лоӧ.
— Тайӧ зэв буртор ті думыштӧмныд, — вочавидзис Марков. — Ме зэв рад, мый татшӧм ӧдйӧ быдмӧ колхозным.
Гортас ставыс тані казьтыліс сылы челядьдырся вояссӧ, быттьӧ эз и янсавлы гортсаясыскӧд. Сійӧ жӧ прӧстӧй крестьянскӧй керка пытшкӧс: занавесалӧм пачводз, паччӧрвыв, кӧні радейтлывліс колльысянінысь локтӧм бӧрын шонтысьыштны; порог дорын — мыссян доз, кык ӧшинь костын — зеркалӧ, код вылӧ гӧсть воӧм кузя ӧшӧдӧма вышивайтӧм помъяса кузьчышъян. Стенын лӧсьыдик рамкаяс пиын Сталинлӧн, Ворошиловлӧн, Будённыйлӧн фоторепродукцияяс, семейнӧй карточкаяс... Весиг быттьӧ и гортса воздухыс важкодь, пӧжӧм галан дукӧн йиджтысьӧма, кодӧс сэтшӧма радейтлывліс сійӧ...
Дзормыны заводитӧм тошка колхозник, гораа сёрнитіг, кыдзи сёрнитлӧны сьӧкыд пеля йӧз, кутіс висьтавны, кыдзи сійӧ Иван Петрович ветлігкоста качӧдчыліс самолётӧн аслас сикт весьтӧ.
— Пуксис сійӧ мӧдлапӧлӧ. Миян ставныс сэтчӧ, но и ме тшӧтш. Локті... Ме эськӧ и ог кыв, видзӧдтӧ, да аддза — машинистыс макайтӧ меным кинас: пуксьы пӧ, пуксьы, дедко. А, мися, мый лоны ло, дай пукси. И качим, и качим!.. Ме чайта, небесаӧдзыс волім. Видзӧда ме сэсянь, а керкаясыс посньыдикӧсь, йӧзыс гут кодьӧсь. А ме ог пов, тӧда, видзӧдтӧ, техникаыс сӧветскӧй. Кытшлалыштім ми сэні дай бӧр лэччим. А меным и шуӧны:
— Но, ӧні, дедушка, тэд позьӧ нин кувны.
А ме налы:
— Э-э, мися, чӧвлӧ... Кутім кӧ небеса бердті лэбавны, кутшӧм али кулӧм!
Гӧстьяс гажаа сералісны, а медся ёна сераліс Иван Петрович.
Гӧстьяс кӧть и варовитісны ӧти да мӧдтор йылысь, но сэк жӧ быдӧн мыйкӧ быттьӧ виччысисны.
Сёйӧм-юӧм эштіс. Гӧстьяс кутісны чеччавны пызан сайысь. Лейтенантлӧн батьыс чышкис вышивайтӧм помъяса кузьчышъянӧн вомдорсӧ да кияссӧ, кыскис ассьыс каллянсӧ да, куритчыны лӧсьӧдчиг, шыасис пиыс дорӧ:
— Вай инӧ висьталышт, бур пи, кыдзи ті Финляндияас воюйтінныд. Аддзан, ставыс важӧн нин виччысьӧны. Да и ми мамыдкӧд кывзыштам.
Еджыд кружкаысь посньыдик вомтырӧн юмов ас сур видлышталігтыр Иван Петрович нуӧдіс синсӧ керка пытшкӧсті: быдӧн видзӧдісны сы вылӧ, виччысисны. Сійӧ нюмдіс, вештіс кружкасӧ пызан шӧрӧ, сувтіс да петіс пызан сайысь. Зумыд военнӧй походкаӧн джодж кузя прӧйдитчӧм бӧрын сійӧ матыстчис шӧр ӧшинь дорӧ, сувтіс да стеклӧ пыр, кытчӧ абу на удитӧма кеньсявны гыӧрыс, кутіс видзӧдны ывла вылӧ.
Сэні куйліс тӧлысь югӧръясӧн югдӧдӧм лымъя эрд. Ылын горизонт пӧлӧн сьӧд визьӧн кыссис вӧр. Вӧр весьтын, кодзула небесаас, тоньвидзис гӧгрӧс тӧлысь.
Войся ывла вылӧ видзӧдігӧн лейтенант син водзӧ сувтіс ылі финскӧй му — джуджыд да паськыд лымъя эрдъяснас, сьӧд-пемыд вӧръяснас, кынмӧм нюръяснас да йизьӧм скалаяснас. Дум вылас воисны боевӧй лунъяс, ёртъясыс, кодъяскӧд орччӧн тышкасьліс да кодъяскӧд юклывліс походнӧй олӧмлысь став сьӧкыдлунъяссӧ. Тӧдвылӧ усины сійӧ помтӧм кузь часъяс, кор ковмыліс син веравтӧдз видзӧдны стереотрубаӧ, корсьны противниклысь искуснӧя маскируйтӧм огневӧй точкаяс...
— Да, сійӧ вӧлі бура дасьтысьӧм, ён укреплениеяс вылӧ надейтчысь вероломнӧй врагкӧд тыш,— ӧшинь дорысь вешйигтыр шуис Иван Петрович. Чӧв олыштӧм бӧрын сійӧ кутіс висьтавлыны, кыдзи белофинскӧй провокацияяс бӧрын миян командованиелӧн приказ кузя 1939 вося декабрь 31 лунӧ Краснӧй Армиялӧн частьяс вуджисны финскӧй граница да кутісны вӧтлыны сэсь маннергеймовскӧй бандаясӧс, кодъяс угрожайтны Ленинградлы. Сійӧ висьтавліс, кутшӧм сьӧкыдлунъяс ковмыліс венны Краснӧй Армиялы сэні чорыд тышъяс нуӧдігӧн, суровӧй природнӧй условиеясын.
Тайӧ вӧлі сӧветскӧй войскалӧн шензьӧдан героическӧй подвигъяса тыш. Пӧшти оравлытӧг сулалісны веж морозъяс, кор кӧдзыдлаыс потласьлісны изъяс. Туйяс эз вӧвны. Тшем сук вӧръяс пыр, нюръяс, тыяс вомӧн туйяс писькӧдӧмӧн Краснӧй Армиялӧн частьяс мунісны водзӧ и водзӧ — пехота, артиллерия, танкӧвӧй подразделениеяс, боеприпасъяса обозъяс. Шоча, зэв шоча паныдасьлывлісны керкаяс, кӧні эськӧ позис шонтысьыштны, бурджыка шойччыштны. Маннергеймовскӧй бандаяс, сӧветскӧй войскаясысь пышйиганыс, ставсӧ сотісны, бырӧдісны, виисны.
— Да, чорыда лои тышкасьны, — джодж шӧрӧ сувтлыштӧмӧн да йӧз юръяс вомӧн кытчӧкӧ водзӧ видзӧдіг, быттьӧ дум вылас мыйкӧ уськӧдны кӧсйӧмӧн, шуис лейтенант. Сійӧ чӧв сулалыштӧм бӧрын пыркнитіс юрнас да ышловзис. — Воим ми ӧти сиктӧ, кытысь сӧмын на удитӧмаӧсь усйысьны белофиннъяс. Шуштӧмтор ми аддзим — керкаяс ыпъялісны-сотчисны, гӧгӧр туплясисны сиктса олысьяслӧн шойяс. Бӧрынджык кыськӧ петіс старик да висьталіс, кыдзи йӧзыс эз кӧсйыны эновтны гортнысӧ да кыдзи белофиннъяс вӧчисны на вылын расправа. Пӧрысь мортлӧн висьтыс пыдӧ мӧрччис миян вежӧрӧ; сійӧ эз пӧръясь — тайӧ вӧлі збыль. — Керкаын пукалысьяс чӧв кывзісны лейтенантӧс, и кор сійӧ ланьтыштлывліс, лолі сэтшӧм лӧнь, мый мичаа кыліс стенын ӧшалан ходики-часілӧн точкӧмыс.
— Да, тайӧ вӧлі война кежлӧ бура лӧсьӧдчӧм врагкӧд тыш, — бара джодж кузя ветлӧдлыны заводитӧмӧн водзӧ сёрнитіс Марков, кодлӧн биланьӧ бергӧдчылігас дзирдовтыштліс морӧс вылас зӧлӧтӧй звездаыс. — Белофиннъяслӧн вӧлі ставсӧ минируйтӧма: туйяс, трӧпаяс, посъяс, керкаяс, весиг керкапытшса кӧлуй. Думыштнытӧ он куж, кутшӧм сӧмын ловушкаяс найӧ эз заптывлыны миянлы. Ӧтпыр лои сідзи.
Лейтенант крута бергӧдчис, муніс пызан дорӧ, босьтіс папироска да ӧзтіс. Пӧв-мӧдысь кыскыштӧм бӧрын сійӧ водзӧ кутіс висьтавны:
— Воим ми ӧти керка дінӧ. Пырим. Пельӧсын — пасьтӧм кага. Мый тайӧ? Видзӧдам, кӧртавлӧмаӧсь сійӧс гезйӧн, гӧгӧрбок домалӧмаӧсь, бергӧдчынысӧ оз вермы. Синваыс молльӧн визувтӧ чужӧм кузялаыс, ставнас сыркъялӧ — жальыд петӧ видзӧдны. Ме тшӧкті аслам боецлы пыр жӧ мездыны кагасӧ, разявны гезсӧ. Но кор боец кутчысис сы дінӧ, лои взрыв... И сэтчӧ белофиннъяс дасьтӧмаӧсь миянлы мина.
— Вот стерво кучикъясыд! — кывзысьяс пиысь кодкӧ шуис лӧга.
— Дивӧ тай. Да ӧд он жӧ сідзи кагакӧд вӧч, эм кӧ кутшӧмкӧ кӧть сьӧлӧм, — шензьӧмӧн шыасис мӧд.
— Да, и ми та вылӧ ёна шензим ас костын. Миянлы, сӧветскӧй йӧзлы, тайӧ некыдзи абу гӧгӧрвоана, — сылы вочавидзигмоз висьталіс Иван Петрович. — Эз кокни вӧв белофиннъяскӧд косясьны и сы вӧсна ещӧ, мый налы сэн вӧлі тӧдса быд трӧпа, быд пу. Найӧ дзебсясисны вӧръясын, скалаяс сайын, тыдавтӧм засадаясын, зверьяс моз кыйӧдісны миянлысь быд воськов да заводитлісны лыйлыны сэк, кор медся ов виччысь. Ёна радейтлісны найӧ ассьыныс «кӧкъясӧс» — снайперъясӧс — пуяс йылӧ пуксьӧдавны. Мыйла кӧкъясӧн найӧс кутісны шуны? А со мыйла. Мунӧ, шуам, вӧрса трӧпаӧд миян разведчик либӧ весиг быдса часть. Вӧрын лӧнь, пуяс оз вӧрзьыны. И друг кыськӧ кылӧ: та-та-та... та-та-та... Тайӧ кутшӧмкӧ пу йылӧ поздысьӧм белофинскӧй «кӧк» зільӧ босьтны «мушка вылас боецъясӧс. Сійӧ автомата сэн пукалӧ... Ӧтчыд меным ловйӧн кутны удайтчыліс сэтшӧм «кӧксӧ». — Иван Петрович нюмдыштіс татчӧ. Сійӧ лэптыштіс югъялан ыргӧн пражаа кучик тасмасӧ коссьыс, лӧсьӧдыштіс гимнастёрка складкаяс да, зумыда тувччалӧмӧн, кутіс восьлавны джодж кузя. Пукалысьяс нимкодя видзӧдісны вӧсньыдик, но зумыд яя, гӧгӧрбок ӧкуратнӧя пасьтасьӧм лейтенант вылӧ. Кодкӧ шуис, мед сійӧ пуксьӧмӧн висьталас, но Иван Петрович нюмъялӧмӧн пыркӧдыштіс юрнас да шуис:
— Ог радейт ме пукавны, оз пукавсьы.
— Миян арлыдӧ кӧ воан, небось пукавсьыны кутас, — шыасис батьыс, лабич кокӧ кучкышталӧмӧн каллянсӧ пыркӧдігтыр.
— Но вот сэки и пукавны кутам, папаша, — сералӧмӧн вочавидзис лейтенант.
— Энлӧ торклӧ, мед висьталӧ, — косіник кисӧ лэптыштлӧмӧн, быттьӧ кевмысиг, раминика ӧлӧдіс мам, кодлӧн юрсиясас тыдалісны нин эзысь чикыльяс. Мам пукаліс кисӧ пель дінас пуктӧмӧн.
— Дак вот, белофинскӧй «кӧк» йылысь, — бара заводитіс лейтенант, и синъясас ӧзйисны задорнӧй бияс. — Тайӧ вӧлі сідзи. Менам батарея муніс вӧрті выль рубежлань. Водзвыланым разведка, дозоръяс. Друг кылам — шыасис автомат. Аслам боецъяслы тшӧкті сувтны, а ачым муні тӧдмавны, мый сэні лои. Разведчик, кодкӧд ме паныдаси, юӧртіс, кӧнкӧ пӧ матын туй дорас кыйӧдчӧ вражескӧй автоматчик, туй кузя мунны оз позь. Пуяс сайӧ сайласьӧмӧн, лымті кыссьӧмӧн ми сыкӧд кутім матыстчыны пу йылӧ поздысьӧм «кӧк» дорӧ. Но сійӧ миянӧс водзджык казяліс: сяргӧ и сяргӧ аслас автоматысь, юр лэптыны оз лэдз. Ми окопайтчим лым пиӧ, ланьтӧдчим. Муртса кыпӧдчыштлам на, сійӧ бара нин лыйлӧ. Пуляяс сідзи и живкйӧдлӧны юр весьтын. Куйла ме и мӧвпала, мый вӧчны... Пӧрччи шинельӧс, пысалі бедь йылӧ да кыпӧдыштлі вывлань. Зі чукӧрӧн тӧвзисны пуляяс миян весьтӧд. Недыр мысти мӧдысь лэптыштлі, коймӧдысь... А ачым думайта: «Энлы, друг, помтӧг он лыйсьы, коркӧ и пом воас тэнад «кӧкӧмлы». Лыйсис сійӧ, лыйсис, а сэсся и ланьтіс. «Э, мися, рекмис, тыдалӧ, запасыс, колӧ ветлыны да видзӧдлыны чужӧм-рожасӧ». Мунім. Пукалӧ сійӧ увъяс вылӧ ладмӧдчӧмӧн да оз и кӧсйы лэччыны. А лыйсьынысӧ патроныс абу. Чужӧмыс ымралӧ лёклаыс, лӧза-вижаӧн пӧртмасьӧ. А ставсьыс мыжа менам шинельӧй, — сералӧмӧн помаліс Иван Петрович.
Пукалысьяс дружнӧя кутісны серавны незадачливӧй вражескӧй автоматчик вылын, кодӧс сэтшӧма вермӧма бӧбӧдны землякныс.
— Бӧрынджык ми картечӧн кутім гылӧдны татшӧм «кокъяссӧ», — гӧгӧрвоӧдіс налы Марков. — Сувтӧдам орудие и туй ӧтар-мӧдар боксьыс вӧрсӧ — картечӧн! Вӧрыс рутшка-ратшкакылӧ, чагъяс да увъяс лэбӧны, а увъяс сорыс и найӧ.
Дыр на керка пытшкын пельӧсысь пельӧсӧ валъяліс-ветліс гажа серам, сэсся ньӧжйӧникӧн кутіс лӧньны.
— Тадзи вӧлі первой каднас, кор тышъяс мунлісны эз на укрепленнӧй полоса вылын, — нӧрӧвитыштӧм бӧрын водзӧ заводитіс висьтавны Иван Петрович. — Но вот, миян частьяс матыстчисны Маннергейм линия бердӧдз, кодӧс уна во чӧж стрӧитісны белофиннъяс англо-французскӧй да мукӧд иностраннӧй военнӧй специалистъяс веськӧдлӧм улын. Кокни шуны — жугӧдны Маннергейм линия. А мый сійӧ сэтшӧмыс?
Иван Петрович локтіс пызан дорӧ, пызан пельӧсысь тасьті-паньяс вештыштӧмӧн, кутіс спички кӧрӧбкаяс, папирос пачкаяс, паньяс пукталӧмӧн петкӧдлыны укрепленнӧй полосалысь схема. Еджгов чужӧм вылас кайӧм вир серти тӧдчис, мый сійӧ сёрнитіс сьӧлӧмсянь, паметяс пыдӧ мӧрччӧм аддзывлӧмторъяс йылысь.
— Вот видзӧдӧй, — корис кывзысьясӧс матыстчыны пызан дорӧ. — Тайӧ — ю; берегъяссӧ минируйтӧма сідз, мый тувтчыны некытчӧ, быд метр вылӧ мина. Уна пӧвстӧн нюжӧдӧма проволочнӧй заграждениеяс, на пыр лэдзӧма вына электрическӧй ток. Ещӧ водзӧджык сувтӧдалӧма гранитнӧй надолбаяс — метрӧн-джынйӧн судта кыз, гырысь изъяс. На сайӧ кодъялӧма противотанкӧвӧй рӧвъяс. Быд ветымын метр костын вӧчалӧма пулемётнӧй точкаяса траншеяяс, а на сайын ДОТ-яс да ДЗОТ-яс. Весь ӧд эз надейтчыны белофиннъяс, мый налӧн Маннергейм линияныс жугӧдны позьтӧм ён. Но сӧветскӧй воинъяс докажитісны, мый абу сэтшӧм крепость, кодӧс эськӧ Краснӧй Армия оз вермы жугӧдны! — Бӧръя кывъяссӧ лейтенант шуис ярскӧба, гӧлӧссӧ чорзьӧдӧмӧн. Кывзысьяс водзын ӧні сулаліс эз нин прӧстӧ кыввора варов том морт, коді сэтшӧм задорӧн вермӧ серавны, мый и тэ, сы вылӧ видзӧдӧмӧн, тшӧтш сералан, а тышъяс пыр мунӧм боевӧй командир. Буретш сэтшӧмӧн сійӧ и сувтӧ син водзад, кор думыштан сійӧс фронт боевӧй обстановкаын: собраннӧй, подтянутӧй, волевӧй да решительнӧй командир, кодӧс боецъяс не сӧмын кывзӧны, но и радейтӧны.
Иван Петрович пуксис пызан сайӧ да, чуньяссӧ видлалігтыр, здук-мӧд чӧв олыштіс. Синкымъясыс сылӧн то зумыша вочаасьлывлісны, то бӧр коставлісны. Мӧвпалыштӧм бӧрын сійӧ тэрмасьтӧг, аслас боецъяскӧд занятие нуӧдігӧнмоз, заводитіс висьтавны Маннергейм линия штурм кежлӧ дасьтысьӧмныс йылысь.
— Тайӧ вӧліны лунъяс, кор быттьӧ кажитчис, мый фронт вылын тышъяс лӧньыштісны, кор Ленинградскӧй военнӧй округса штаб аслас дженьыдик оперативнӧй сводкаясӧн юӧртавліс: «Фронт вылын нинӧм существеннӧйыс эз вӧв. Фронтса участокъяс вылын разведчикъяслӧн поискъяс да ӧтка-ӧтка местаясын артиллерийскӧй лыйсьӧм». А збыльвылас жӧ сӧветскӧй войска тайӧ каднас чукӧртісны вынъяс, дасьтысисны штурмуйтны белофинскӧй укреплениеяс.
Медводдза могӧн вӧлі сулалӧ — бура изучитны неприятель обороналысь передньӧй край, тӧдмавны, кӧні, кутшӧм местаясын дзебсясьӧны сылӧн огневӧй средствояс, ДОТ-яс, медым сэсся артиллерия биӧн пасьвартны найӧс да восьтыны сӧветскӧй пехоталы туй.
Медым аддзыны бура маскируйтӧм вражескӧй ДОТ-яс, ковмыліс лун и вой нуӧдны активнӧй разведка. Враг эз сибӧдлы аслас долговременнӧй огневӧй точкаяс дінӧ матӧ, сійӧ лыйсис автоматъясысь, миномётъясысь да пулемётъясысь. Но кӧть мый, а врагӧс колӧ вӧлі аддзыны. Кыдзи мед кӧть сійӧ эз маскируйтчы, кутшӧм бура кӧть эз дзебсясь му пытшкӧ кодйысьӧмӧн, тыдавтӧм железобетоннӧй укреплениеясӧ поздысьӧмӧн, колӧ вӧлі тӧдмавны сылысь боевӧй расположение.
— Финскӧй вӧръясын, сэзь кӧдзыд лунъясӧ и турӧба войясӧ разведка нуӧдігӧн ми здук кежлӧ эгӧ вунӧдлӧй, мый миянсянь виччысьӧ командование, — сёрнитіс чӧв ланьтӧм колхозникъяс кытшын Марков.
— Ми бура гӧгӧрволім, мый миянсянь виччысьӧ страна. Землянкаясын да лым окопъясын олігӧн, веж морозъяс дырйи суткиясӧн разведкаӧ ветліг, ми вӧлім радӧсь миянлы усьӧм шудлы — пӧртны олӧмӧ командованиелысь задание. И некод миян пиысь эз эськӧ веж сэк ассьыс чорыд да кӧдзыд узьланінсӧ гортса шоныд вольпась вылӧ. Страналысь миян вӧсна тӧждысьӧмсӧ, сылысь мамлӧн кодь небыд кисӧ ми век чувствуйтлім ас бердысь. Сӧмын менам батарея ним вылӧ сійӧ лунъясӧ воліс ленинградса рабочӧйясӧн мӧдӧдӧм кызь нёль пӧсылка. Тӧждысяна киясӧн сэтчӧ вӧлі пукталӧма шоныд перчаткияс, носкияс, бельё, папиросъяс, шоколад, печенье. И кутшӧм вӧлі долыд миянлы шойччигъясын, разведкаысь локтӧм бӧрын, чукӧртчыны да лыддьыны налысь письмӧяс. Сэки миян вунлывліс и мудзным и кынмӧм, содлісны выль вынъяс, сьӧлӧмъясным ӧзйылісны любӧй сьӧкыдлунъяс венны дасьлунӧн...
— Ӧтпыр ковмис меным судзӧдны «язык» — ловъя белофиннӧс, — заводитіс сійӧ висьтавны выль эпизод йылысь, коді усис дум вылас. — Рытъядор лӧсьӧдчи разведкаӧ. Аскӧд босьті нёль разведчикӧс. Пемдыштӧм бӧрын пасьталім еджыд масхалатъяс, вооружитчим винтовкаясӧн, гранатаясӧн, шинель морӧс костӧ ме сюйи пистолетӧс, и мӧдӧдчим кыссьыны вражескӧй позициялань. Кыссим ми дыр, быд шыӧ кывзысьӧмӧн, быд куст, быд мыльк гӧгӧрбок видлалӧмӧн. Тӧлысь эз тыдав. Кадысь кадӧ вылӧ качлывлісны неприятельлӧн ракетаяс, и сэкъясӧ здук-мӧд кежлӧ лоліс лунын кодь югыд. Ракетаяс качигӧн дзебсьылім лым пиӧ, мед эз казявны вражескӧй наблюдательяс. Тадзи ми кыссим сэтчӧдз, кытчӧдз эгӧ зурасьӧ налӧн полевӧй караулӧ. Сійӧ миянӧс эз казяв. Войыс кузь на вӧлі, и ме эг тэрмась, куйлі да думайті, кыдзи эськӧ шумтӧг босьтны белофиннӧс ловйӧн. А быд пленнӧй — сійӧ неприятель йылысь выль колана сведениеяс. И ладнӧ абу тэрмассьӧма. Недыр мысти кылім кокшыяс: трӧпа кузя локтіс белофинскӧй офицер. Сійӧ, тыдалӧ, некутшӧма эз чайтлы, мый сэтшӧм пыдӧ найӧ позицияяс вылӧ вермасны писькӧдчыны сӧветскӧй разведчикъяс. Белофинскӧй офицер локтіс шутьлялігтыр да плётканас ӧвтчӧмӧн, прогулка вылын моз. Сійӧ прӧверитіс караулсӧ, чуть сулалыштіс да, сідз жӧ шутьлялігтыр, бӧр муніс. Ставыс вӧлі бур, ӧні позис нин миянлы смела заводитны действуйтны. Ме тшӧкті аслам разведчикъяслы кытшавны вражескӧй салдатӧс, чӧв-чӧв сибӧдчыны дзик бердӧдзыс да ӧттшӧтш уськӧдчыны сы вылӧ. Тайӧс эз вӧв кокни вӧчны — кутны мортӧс виччысьтӧг, друг, кор сійӧ оз узь ни оз вуграв... Вершӧк бӧрся вершӧк ми кыссим сы дорӧ. А кор ме аддзи, мый миян кытшным топаліс белофинскӧй салдат гӧгӧр, ме звирк сувті да уськӧдчи сы вылӧ, а ме бӧрся и мукӧд разведчикъяс. Сійӧ горӧдны ни акнитны эз путьмы. Эз на удит югдыны, а ми вӧлім нин асланым частьын... А вот мӧд случай, кор ловйӧн жӧ меным удайтчис кутны белофинскӧй офицерӧс.
Иван Петрович кыскис галифе зепсьыс еджыд носӧвӧй чышъян да чышкыштіс чужӧмсӧ. Уна йӧза керкаын вӧлі жар, и сійӧ муніс да восьтіс ӧдзӧс, мед лои ыркыдджык.
— Белофиннъяслӧн ӧти пулемётнӧй точка ёна мешайтчис миянлы, — бӧр локтӧм бӧрын заводитіс сійӧ висьтавны водзӧ. — Тайӧ пулемётыс дзебсясис искуснӧя маскируйтӧм траншеяын, стальнӧй щитик сайын. Боецъяс водзӧ ме сувтӧді мог — кыссьӧмӧн сибӧдчыны тайӧ пулемётнӧй точка дорӧ, атакуйтны да позяна кӧ лоӧ, йӧзсӧ сэтысь босьтны ловйӧн. Ми паськӧдчим ыджыд полукругӧн и заводитім ньӧжйӧник кыссьыны сылань. Водзӧ и водзӧ ми уйим-кыссим, пыдӧджык лым пиӧ кодйысьӧмӧн. Коли нин метр дас кымын. Юр лэптыштлігӧн меным бура нин тыдаліс маскируйтӧм траншея. Ещӧ неуна кыссьыштӧм бӧрын боецъяслы ме сеті сигнал атакуйтны. Боецъяс дружнӧя кыпӧдчисны да уськӧдчисны вражескӧй пулемётнӧй точка вылӧ. Белофинскӧй пулемёт тшӧкмуні и ланьтіс. Траншея дінӧ медбӧръя воськовъяс нин вӧчигӧн ме аддзи сэсь векыштчӧм чужӧма офицерӧс, коді пистолетысь лыйліс ассьыс салдатъяссӧ. Ме уськӧдчи сы вылӧ, лички, а боецъяс отсалісны кӧртавны кияссӧ. Пулемётнӧй точка лои миян.
— А мыйла сійӧ лыйліс ассьыс салдатъяссӧ? — лейтенантлысь юаліс ичӧтик вокыс, Вася, кодлӧн сьыліас вӧлі пионерскӧй галстук.
Иван Петрович нюмъялігтыр босьтіс Базаысь леденец, локтіс ичӧт вокыс дінӧ, пуктіс восьса вомас леденецсӧ, сэсся, улысянь небыдика личкыштӧмӧн, тупкис вомсӧ.
— Ловъяясыд сёрнитӧны, Вася, — шуис сійӧ. — Белофинскӧй офицер поліс, сюрасны кӧ найӧ миян киӧ, вермасны мыйсюрӧ висьтавны, шуам, кӧні налӧн пулемётъяс, кӧні пушкаяс, кӧні мукӧдтор. Сылӧн, тыдалӧ, эз вӧв ыджыд надеяыс аслас пулемётчикъяс вылӧ.
Сёрнитігчӧж Иван Петрович ветлӧдліс джодж кузя, частӧ куритчис. Ӧти местаын сылӧн эз пукавсьы. Сійӧ ичӧтысяньыс татшӧмӧн и быдмыліс: инас ӧшйытӧм, век мыйкӧ вӧчысь, гажа да спровор. Татшӧм йӧзыд олӧмад некор оз йӧрмывны, пикӧ оз воны, сьӧкыдлун улын оз кусыньтчыны.
Марков висьталіс белофинскӧй укреплениеяс штурмуйтӧм йылысь. Тайӧ вӧлі 1940-ӧд вося февраль заводитчигӧн, Краснӧй Армиялы кызь кыкӧд годовщина водзвылын. Ставыс нин вӧлі дась штурм кежлӧ: тӧдмалӧма враглысь кызвын огневӧй точкаяссӧ да укреплениеяссӧ, наметитӧма наступайтан полосаяс, орудиеяс сувтӧдалӧма огневӧй позицияяс вылӧ. Виччыссис командованиелӧн приказ, и сійӧ воис.
— Меным командование сетіс задание: жугӧдны аслам участок вылысь аддзӧм ДОТ-яс. Сэтшӧм ДОТ-ыс сэні вӧлі кӧкъямыс, — тӧдчӧдіс Марков. — Сувтӧдалім налы паныд гырысь орудиеяс. Противник казяліс миянлысь лӧсьӧдчӧм да кутіс лыйлыны артиллерияысь, миномётъясысь. Белофиннъяс куимысь уськӧдчылісны миян вылӧ, но куимнансьыс найӧс бӧр вӧтлывлім асланысладорӧ. Но вот, кор белофиннъяс неуна ланьтыштісны, заводитіс сыркӧдны-лыйлыны залпъясӧн менам батарея. Снарядъяс лэбзисны вражескӧй укреплениеяслань да ыджыд вынӧн потласисны сэні. Но железобетоннӧй укреплениеяс сьӧкыда сетчисны, ковмыліс слӧйӧн-слӧйӧн йирны найӧс, сизьдыны ӧтилаӧ снарядъясӧн инмалӧмӧн. Белофиннъяслысь медводдза укрепленнӧй полосасӧ ми обстреливайтім дорвыв некымын лун. Тыш муніс быд траншея вӧсна, быд вершӧк му вӧсна. Менам участок вылысь вӧлі нин жугӧдӧма кӧкъямыснан вражескӧй ДОТ-сӧ, но пехота век на эз вермы босьтны неприятель обороналысь медводдза полоса. Кӧнкӧ дзебсясисны на жугӧдтӧм ДОТ-яс да асланыс ураганнӧй биӧн падмӧдлісны миян пехоталысь атакаяс. Меным сетісны задание: тӧдмавны да жугӧдны найӧс, восьтыны пехоталы туй. Войся разведкаын, сюся корсьысьӧм бӧрын, удайтчис меным аддзыны ещӧ кык белофинскӧй ДОТ, кодъяс асланыс би улын кутісны высотабердса подступъяс. Сӧмын найӧс жугӧдӧмӧн позис захватитны неприятельлысь медводдза укрепленнӧй полосасӧ. Но ылысянь лыйлӧмӧн найӧс жугӧдны вӧлі сьӧкыд, а матӧ ас дінас противник эз сибӧдлы миянлысь орудиеяс. Сідз ли, тадз ли, но аддзӧм вражескӧй ДОТ-яссӧ колӧ вӧлі нюжмасьтӧг жугӧдны. И ме войын, лӧня да гусьӧн, вуджӧді некымын орудие выль огневӧй позиция вылӧ, кыдз позьӧ матӧджык белофинскӧй ДОТ-яс бердӧ, маскируйті да куті виччысьны асыв. Дась вӧлі восьтыны би тшӧтш и ылысса батареяным. Югдыны заводитігӧн гымыштісны первойя залпъяс, снарядъяс лэбзисны асъя воздухті белофинскӧй укреплениеяс вылӧ. Враг вочавидзис орудиеясысь, пулемётъясысь, автоматъясысь. Но сылысь инициативасӧ вӧлі мырддьӧма нин. Лымъя окопын куйлігӧн, кысянь ме веськӧдлі батарея биӧн, меным тыдаліс бинокльӧ, кыдзи то ӧтилаын, то мӧдлаын шюцкоровецъяс заводитісны усйысьны сообщение ходъяс кузя, эновтны миян снарядъясӧн чашъян ДОТ-яснысӧ. Воис кад, кор миян пехота лӧсьӧдчис наступайтны.
— Ура! — кыліс тыш мунан эрд вылын. Боецъяс кыпӧдчисны му бердысь да вына гыӧн уськӧдчисны атакаӧ.
— Рӧдина вӧсна!
— Сталин вӧсна!
Белофиннъяслысь медводдза укрепленнӧй полосанысӧ вӧлі орӧдӧма. Пасьтала мусӧ сэсь вӧлі гӧрӧма миян снарядъясӧн. Гӧгӧрбок туплясисны вражескӧй шинельяс, шапкаяс, патронъяс да фляжкаяс. Жервидзисны пасьвӧчӧм ДОТ-яслӧн сьӧд казематъяс, чурвидзис жугласьӧм бетон пиын чегласьӧм кӧрт арматура... Тайӧ операцияяссьыс — разведка бура нуӧдӧмысь, «языкӧс» судзӧдӧмысь да аслам участок вылысь ДОТ-яс жугӧдӧмысь — наградитісны менӧ «За отвагу» медальӧн.
Иван Петрович босьтіс выль папироска, ӧзтіс да недыр кежлӧ ланьтыштліс, быттьӧ чукӧртіс думъяссӧ.
— Но кольлі на кык укрепленнӧй полоса, — нӧрӧвитыштӧм бӧрын заводитіс сійӧ. — Миян водзын ӧні куйліс 200 метр пасьта восьса эрд, кодӧс кузяла потшӧма проволочнӧй заграждениеясӧн да гранитнӧй надолбаясӧн. Враг эз тыдав, сійӧ дзебсясис аслас ДЗОТ-ясын да пулемётнӧй траншеяясын. Бара кутчысим нуӧдны разведка. Телефонисткӧд ми выдвинитчим ветымын метр водзӧ, вражескӧй укреплениеяс дінӧ матӧджык. Миянлы сюрис пӧгреб кодь гу, дзебсим да кутім кыйӧдны сэсянь, оз-ӧ неприятель мыйӧнкӧ петкӧдлы ассьыс огневӧй точкаяссӧ. Видзӧдан стереотрубаӧ час, мӧд и коймӧд — гӧгӧр лым да лым, мукӧдлаас мылькъясьыштӧма, мукӧдлаас гуранасьыштӧма. Морт лов оз тыдав, некод быттьӧ сэн абу. Но вот друг казялан, быттьӧ эстӧні мыйкӧ вӧрзьыштліс. Син доймытӧдзыд видзӧдан и медбӧрын гӧгӧрвоан — сэні кадысь кадӧ тӧвруыс вӧрӧдыштӧ марля, кодӧн неприятельлӧн маскируйтӧма амбразура. Юӧртам телефон пыр асланымладорӧ и бара наблюдайтам. Тадзи вит сутки ми пукалім сэні телефонисткӧд. Ӧтиным шойччӧ, а мӧдным видзӧдӧ. Сьӧрысь менам вӧлі 2 сукар, телефонистлӧн 3. Сёйим ми ичӧтикаӧн, ёна видзтӧмӧн. Но медся сьӧкыд вӧлі войын, кор то ӧтилаын, то мӧдлаын лыйсьыштӧм бӧрын друг пуксьылас чӧв-лӧнь. Сэки нервъясыд зэвтчӧмаӧсь, мыйкӧ быттьӧ виччысян, сӧмын ас йӧзкӧд телефонӧн гусьӧник сёрнитӧм лӧньӧдӧ сьӧлӧмтӧ... Но вот воис командованиелӧн приказ — заводитны штурмуйтны мӧд укреплённӧй полоса. Нёль лун чӧж менам батарея йиркӧдіс-лыйліс став орудиесьыс, — орйӧдліс проволочнӧй заграждениеяс, бырӧдаліс вражескӧй огневӧй точкаяс, мӧдар путкыль ставсӧ бергӧдіс. Но пехота век на эз вермы кыпӧдчыны решающӧй атакаӧ. Быд заводитчылігӧн враг аслас пулемётнӧй биӧн бӧр личкыліс сійӧс му бердӧ. Витӧд луннас кыссис ме дінӧ батальонса командир да висьталіс:
— Белофиннъяс водзсасьӧны чуть сайынджык тыдалан вӧрсянь. Сыналышт вӧрсӧ, сэсся ми уськӧдчам атакуйтны.
Батареялысь би ме веськӧді вӧр вылӧ. Колӧ чайтны, жар вӧлі белофиннъяслы. Некымын час чӧж сэн потласисны снарядъяс да асланыс осколокъяснас шырисны, чегъялісны, дзавйисны пуяссӧ. Бомбардировка бӧрын вӧрыс лои киссьӧм рос кодь. И сэки вӧрзис миян пехота. Сійӧ уськӧдчис штурмуйтны высота. Враглӧн эз нин судзсьы выныс сувтӧдны тайӧ атакасӧ. Белофиннъяслысь и мӧд укрепленнӧй полосанысӧ лои орӧдӧма. Ми сувтлытӧг мунім водзӧ, наступайтім Выборгскӧй залив дорӧ белофиннъясӧн вӧчӧм коймӧд укрепленнӧй линия вылӧ. Миян водзын сулаліс мог — босьтны ӧти тӧдчана ді, петны Выборгскӧй шоссе вылӧ да орӧдны неприятельлысь бӧрыньтчан туйсӧ. Тані Выборгскӧй залив дорын, вражескӧй обороналӧн коймӧд линия вылӧ наступайтігӧн, миян полк петіс заливвывса йи вылӧ да кутіс сэт мунны. Но белофиннъяслӧн водзвыв вӧлі юклӧма заливсӧ клеточкаяс вылӧ да пристреляйтӧма. Полк кузя найӧ восьтісны ураганнӧй би, и сылы ковмис водны йи вылӧ. Гӧгӧрвоанныд положениесӧ? Водзӧ ни бӧрӧ сылы вӧрзьӧдчыны. Коли лун дай мӧд... Полк век куйлӧ йи вылын неприятель би улын. Мукӧд дырйи залив весьтӧ заводитлісны писькӧдчыны вражескӧй самолётъяс, но миян авиация пыр жӧ вӧтлас найӧс. Меным аслам синмӧн удайтчывліс аддзывны, кыдзи миян лётчикъяс пуксьӧдісны йи вылӧ белофинскӧй самолёт. Помнита, тыдовтчис налӧн самолёт Выборгладорысь. Лэбзьӧ миянлань, тыдалӧ, полкнымӧс бомбитны лӧсьӧдчӧ... И друг вылысянь — мӧд самолёт, миян. Варыш моз уськӧдчис да личкис белофиннӧс пыр улӧджык и улӧджык... Тадзи и вайис миянладорӧ да пуксьӧдіс йи вылӧ. Лётчикыс вӧлӧма швед, моторлӧн маркаыс — английскӧй, а оборудованиеыс самолётлӧн — французскӧй. Вот тэд и белофинскӧй самолёт! — сералӧмӧн помаліс эпизодсӧ Марков.
— А полкыс? — юаліс пыр сюся кывзысь Вася.
— Висьтала и полк йылысь, — юрас лапкӧдӧмӧн вочавидзис сылы лейтенант-вокыс. — Эз кокни вӧв мездыны сійӧс сьӧкыд положениеысь... Воис дивизияса командир. Ме юӧрті сылы, кыдзи да мый миян делӧясыс. Сійӧ видзӧдліс стереотрубаӧ, копрӧдлыштіс юрнас да сетіс меным приказ, кӧть мый, а петкӧдны йи вылын куйлысь полкӧс. Водзӧ сэн сійӧс видзны эз нин позь. Боецъяс кынмӧны, тшыгӧсь. А мӧдарсянь — сувтӧдӧм могыс вывті сьӧкыд. Еджыд халатасьӧмӧн ме кысси заливса йи вылӧ, воді да лунтыр видзӧді, тӧдмалі местасӧ. Ме пыр думайті, кыдзи эськӧ пӧртны олӧмӧ комдивлысь приказ. Рытладор бергӧдчи скӧр, сьӧлӧмӧй пуис — нинӧм оз артмы. Ми водзын дзик восьса залив, мӧдӧдчан кӧ сэті — белофиннъяс паныдалӧны ураганнӧй биӧн. Найӧ укрепитчӧмны ді вылӧ, пӧртӧмаӧсь сійӧс крепостьӧ, кодӧс куш киӧн он босьт. Тайӧ и скӧрмӧдіс менӧ... Бара воис комдив. Ме висьталі сылы ассьым мӧвпъясӧс. Сійӧ шуис:
— Ме тшӧкта мӧдӧдны тэнад команда улӧ танкъяс, действуйт!
Недыр мысти, збыль, воисны кык танк. Тайӧ танкъясӧн ми уськӧдчим противник расположениеӧ да кутім лыйлыны, бырӧдавны огневӧй точкаяс. Тыш муніс лунтыр, а рытланьыс противниклӧн биыс тӧдчымӧнъя слабмис, полк вермис ӧні наступайтны, и ділӧн юкӧныс лои миян киын. Но кольліс на высота, кытысь колӧ вӧлі шыбитны белофиннъясӧс, медым сэсся дзикӧдз найӧс весавны ді вывсьыс. Рытнас ме пукси танкӧ да петі разведкаӧ: колӧ вӧлі бурджыка тӧдмавны местасӧ да противникӧс, вайӧдны резервъяс, лӧсьӧдчыны аскися решительнӧй тыш кежлӧ... Тадзи колис вой, воис асывводз. Батарея виччысис команда восьтыны би, танкъяс, пехота вӧліны дасьӧсь уськӧдчыны атакаӧ. Квайт час асыв. Сигнал. Ме пукси командирскӧй танкӧ, и машина стремительнӧя уськӧдчис водзӧ. Пансис высота вӧсна тыш. Варовмисны пулемётъяс, автоматъяс. Акйӧдліс-лыйліс залпъясӧн батарея. Ӧтарсянь и мӧдарсянь лэбзисны снарядъяс, гыпмунӧмӧн потласисны да качӧдлісны вылӧ воздухас быдса изъяс, бетон кусӧкъяс, чашниталӧм пуяс. Ді весьтын, быттьӧ биа тӧвныр, гартчис пельтӧ чунӧдан шыӧн. Белофиннъяс водзсасисны став вынсьыныс. Но вӧлі тыдалӧ нин — дыр налы не кутчысьны высота вылын, кӧні оравлытӧг потласисны миян снарядъяс. Ӧти да мӧд найӧ заводиталісны пышйыны сэтысь. Ещӧ ӧти чорыдджык выныштчӧм, и белофиннъясӧс лоас шыбитӧма высота йылысь. Танкъяс, пехота уськӧдчисны выль атакаӧ. Сӧветскӧй машинаяс асланыс биӧн пасьйисны противниклысь медбӧръя огневӧй точкаяс, нырисны ас уланыс вражескӧй пулемётъяс да пышйыны удиттӧм белофиннъясӧс. Матыстчис тышлӧн помыс. Но вот командирскӧй танкӧ инмис вражескӧй снаряд, жугӧдіс кӧрт броня да осколокъясӧн ранитіс менӧ мышкӧ и сойӧ. Танк сувтіс. Ме петі ортсыӧ. Пӧсьвылысь дой ог кыв, кок йылын сулала зумыда на. Ранаяс кӧртавлыны вӧлі некор. Юрын ӧти дум: пӧртны олӧмӧ командованиелысь боевӧй задание — босьтны ді.
Котӧрӧн воис разведчик да юӧртіс, мый белофиннъяс чукӧртчӧны контратакаӧ.
— Видзӧд, видзӧд, лейтенант ёрт, — индіс меным сійӧ, — со найӧ. Лӧсьӧдчӧны атакаӧ. Вот эськӧ сэтчӧ лӧдсыштны!
Ме сеті команда веськӧдны батареялысь бисӧ сэтчӧ, кӧні тыдалісны чукӧрмӧм вражескӧй салдатъяс. Гымыштісны орудиеяс. Снаряд бӧрся снаряд лэбзисны белофиннъяс чукӧрӧ да ытшкисны, вольсалісны кызвынсӧ, а ловйӧн кольӧмъяс разгысисны пышйыны. Враглысь контратака лои заводитчытӧдзыс на орӧдӧма, а ӧстатки ловъя вынсӧ татысь бырӧдӧма. Сьӧлӧм радліс, мый вермим выполнитны командованиелысь боевӧй приказ: мездім полкнымӧс да босьтім ді... Но, кор ді вӧсна тышыс вӧлі помасьӧ нин, ме куті чувствуйтны ачымӧс ёна слабмӧмӧн — кок улысь муыс лайкмуніс, синмӧй пемдіс, и ме уси... Палялі госпитальын нин, гӧгӧрбок бинтуйтӧм. Меным висьталісны, мый менсьым аддзӧмаӧсь дас вит рана.
Воис апрель, тувсовъя тӧлысь. Ньӧжйӧникӧн менам содісны вынъяс. Ме куті нин петавлыны веранда вылӧ лолалыштны тувсовъя воздухнас. Ӧтчыд — тайӧ вӧлі апрель шӧрын — кыдзкӧ быттьӧ торйӧн нин мичаа ворсӧдчис шонді. Ми, бурдӧдчысьяс, пукалім веранда вылын. Кыкӧн ворсісны биллиардӧн, мукӧдъяс кывзісны радио. Передавайтісны Краснӧй Армияса начальствующӧй да рядӧвӧй составӧс орденъясӧн да медальясӧн наградитӧм йылысь СССР Верховнӧй Сӧвет Президиумлысь Указ. Сэні висьтавсис: «Финскӧй белогвардейщиналы паныд тышкасян фронт вылын командованиелысь боевӧй задание образцовӧя выполнитӧмысь да сэки петкӧдлӧм отвагаысь да геройствоысь присвоитны Сӧветскӧй Союзса Геройлысь звание, Ленин орден да «Золотая Звезда» медаль вручитӧмӧн»... И водзӧ кутісны лыддьӧдлыны наградитӧм боецъясӧс да командиръясӧс. Кывзам ми, пукалам. И друг кылам: «...Лейтенант Иван Петрович Марков». Ме аслам пельлы ог верит. Нинӧм и сёрнитны, кутшӧм вӧлі нимкодь меным.
Майскӧй асылӧ ме вои Москваӧ, миян Рӧдиналӧн столицаӧ. Гажа шонділӧн югӧръяс дзирдалӧмӧн ворсісны зеркальнӧй витринаясын, столичнӧй керкаяс ӧшиньясын, кремлёвскӧй звездаяс вылын. Найӧ зарни зэрӧн киссисны асфальтӧн вевттьӧм паськыд да гажа, йӧзӧн тыр уличаяс вылӧ. Со и Краснӧй площадь вылын нин ме, пыра став мирыслы тӧдса Кремльӧ. Тайӧ здукӧ ме вӧлі сэтшӧм шуда, кажитчис, меысь шуда мортыс абу свет вылас. Вермылісны ӧмӧй менам батьмам думыштлыны коркӧ, мый налӧн прӧстӧй крестьянскӧй пи, важъя лапотник — и пырӧ Кремлёвскӧй дворецӧ!.. Но тайӧ абу вӧт, а збыль; ме со залын нин. Сэні унаӧнӧсь, ме кодь жӧ военнӧйяс. Здоровайтчам, тӧдмасялам мӧда-мӧдкӧд. Ставнымлӧн синъяс долыда дзирдалӧны, сьӧлӧм выланым кыпыд. Сэсся корисны миянӧс Верховнӧй Сӧвет Президиумлӧн заседаниеяс мунан залӧ. Недыр мысти локтіс и Михаил Иванович Калинин. Ми — наградаӧ представитӧмъяс — сулалам зал шӧрын. Ми гӧгӧр ставыс югъялӧ, дзирдалӧ уна рӧмӧн. Горкин ёрт лыддис список, и ӧти-ӧтикӧн ми кутім локны Президиум пызан дорӧ. Миянлы правительствоса членъяс сеталісны присвоитӧм орденъяс да медальяс, поздравляйтісны, кияснымӧс топыда кутлӧмӧн. Ставыс тайӧ нэм кежлӧ сьӧлӧмӧдз мӧрччис, вунӧдлытӧм вылӧ... А рытнас ме пукси нин поездӧ да мӧдӧдчи Ялтаӧ, курортӧ, справитчыштны висьӧм бӧрын, чукӧртны выль вынъяс. Но вот и ставыс, — помаліс Иван Петрович. — А ӧні вайӧ гажӧдчыштамӧ Миша, нолтӧ кыскыв выль гудӧктӧ.
Сявмуніны гажа переборъяс. Лейтенант удала зымнитіс кокнас, петіс круг шӧрӧ да кутіс йӧктыны.
Мӧда-мӧдӧс шойччӧдӧмӧн йӧктісны ставыс. Эз вермы кутчысьны и мам. Сылы вӧлі любӧ пиыс вӧсна, кодлӧн военнӧй гимнастёрка морӧс вылас дзирдалісны Ленин орден, «Золотая Звезда» да медаль «За отвагу».
* * *
Отпускӧ волӧм лейтенант Марков эз дыр ов гортас. Батьмам ордас кымынкӧ лун гӧститыштӧм бӧрын сійӧ прӧщайтчис рӧдвужыскӧд да тӧдсаяскӧд, пуксис машинаӧ и мӧдӧдчис бӧр аслас частьӧ, коді сулаліс ылын миян рытыввыв границаса ӧти кар дорын.
— Олышт ещӧ, гӧститышт миян ордын, Иван Петрович, — колльӧдісны сійӧс ас сиктса колхозникъяс. Но лейтенант синкымсӧ зумыштӧмӧн вочавидзис налы:
— Аттьӧ тіянлы бур кыв вылад, ёртъяс, но кузя гӧститны некор. Ме должен лоны сэні, частьын. Кадыс сэтшӧм, колӧ дасьӧн лоны.
И збыль, миян рытыввыв границаяс дорын кымӧръяс сукмисны ёнджыка и ёнджыка. А ставлы памятнӧй 1941 вося июнь 22-ӧд лунӧ, водз асывнас, сӧветскӧй границанымӧс рӧзбойяс моз вероломнӧя вуджисны немецко-фашистскӧй захватчикъяслӧн полчищеяс. Заводитчис Великӧй Отечественнӧй война.
— Немецкӧй захватчикъяслы смерть! — юрмуніс Рӧдина пасьта помсянь помӧдз великӧй Сталинлӧн призывыс. И вероломнӧй враглы паныд дружнӧя сувтіс дорйыны социализмлысь завоеваниеяс Сӧветскӧй страна ставнас.
Храбрӧя тышкасис фашистскӧй ордаяскӧд и Сӧветскӧй Союзса Герой, старшӧй лейтенант Марков. Рӧдиналӧн вернӧй пи медбӧръя лолыштӧмӧдз дорйис ассьыс сӧветскӧй отчизна, Ленинлысь — Сталинлысь делӧ. Но ӧти неравнӧй тышын 1941-ӧд во помын сійӧ усис храбрӧйяс смертьӧн. Социалистическӧй Рӧдинанымӧс сійӧ дорйис медбӧръя вир войтӧдз.
Сӧветскӧй Союзса Герой старшӧй лейтенант Марков йылысь светлӧй память нэм кежлӧ коляс миян пӧвстын.
Г. ФЕДОРОВ
{Д. Орлов @ Ӧткӧн сёлы паныд @ очерк @ Отечественнӧй войнаса геройяс @ 1945 @ Лб. 23-31.}
ӦТКӦН СЁЛЫ ПАНЫД
Решение вӧлі примитӧма ӧти здукӧн.
Артмис сідзи, мый миян разведчикъяслӧн группа веськаліс немецкӧй дозор вылӧ. Вӧлі рытгорув. Разведчикъяс шумтӧг кыссисны муӧд. Немецъяс спокойнӧя видзӧдісны ӧтарӧ-мӧдарӧ. Опасность йылысь найӧ эз подозревайтны. Кутшӧм вермис лоны опасность тані, пыді тылын? Шочиника не торъя напряжённӧя найӧ видзӧдлывлісны водзӧ. Вӧлі лӧнь, успокаивайтан чӧвлун.
Разведчикъяс му бердӧ ляскысьӧмӧн кыссисны водзӧ.
Старшӧй сержант Василий Кисляков видзӧдліс боецъяс вылӧ. Минута мында сійӧ чувствуйтіс, кыдзи чеччӧ сы пытшкын сьӧлӧмыс. Тадзи вӧвлі пыр — смел бросок водзвылын, дерзкӧй вылазка водзвылын, лоны вермана смертельнӧй риск водзвылын. Сэсся волнениелӧн жар чиніс. Кыдз толькӧ план лои яснӧй, кыдз толькӧ решение вӧлі примитӧма да коли действуйтны, спокойствие воис бӧр. Кисляков думнас нӧшта ӧтчыд прӧверитіс ассьыс плансӧ. Планыс вӧлі дерзкӧй, но старшӧй сержант тӧдіс: смеллун босьтӧ каръяс. Сы пытшкын оліс кутшӧмкӧ ӧзъяна уверенность, мый ставыс артмас сідз, кыдзи сійӧ думайтіс. Сійӧ тӧдіс, мый медся главнӧйыс — не колебайтчыны бойын ни ӧти мӧвпӧн, ни ӧти чувствоӧн. Сы пытшкын ставыс зэвтчис.
Фашистъяс шочиника видзӧдлывлісны и налань, но найӧ нинӧм эз казявны. Боецъяс кыссисны. Старшӧй сержант бура аддзис вражескӧй подразделение. Кылӧны вӧлі негора гӧлӧсъяс. Фашистъяс ветлӧдлісны, сёрнитісны, чиститісны оружие, куритісны, чукӧрӧн-чукӧрӧн куйлісны му вылын. Бокынджык ноксисны пулемётӧн. Неылын, стройӧн нюжӧдчӧмӧн, сулалісны броневикъяс.
Татчӧ, броневикъяс вылас, колӧ вӧлі веськӧдны первой ударсӧ. Кисляков тэрыба прикажитіс некымын боецлы кыссьыны машинаяс дорӧ.
Сійӧ шӧпкӧдӧмӧн объяснитіс могсӧ:
— Кыдз толькӧ кыланныд «ура» — действуйтӧй. Шыблалӧй броневикъяс вылӧ гранатаяс, петкӧдӧй стройысь ставсӧ.
Сылӧн шӧпкӧдӧмыс кыссис му веркӧсті:
— Мӧдімӧ, ёртъяс...
И боецъяс бара «мӧдӧдчисны» водзӧ, кынӧмъяс вылын кыссьӧмӧн, ньӧжйӧ да шумтӧг, вывті ёна зэвтчӧмӧн, медым бӧръя здукас не выдайтны асьнысӧ. Фашистъясысь найӧс торйӧдіс кызь-комын метр... Медся осторожнӧй, медся напряжённӧй медбӧръя секундаяс...
И вот юрӧбтіс гора, виччысьтӧм, стремительнӧй «ура», да пыр жӧ ставыс сорсис ӧтгудырӧ: гранатаяс жуглісны сулалысь броневикъяссӧ, йӧз горӧдісны, кутісны паникаын шыбласьны, грымӧбтісны взрывъяс да лыйӧмъяс, и сӧмын на вӧлысь чӧв-лӧньыс лои виччысьтӧм хаосӧн да смятениеӧн...
Кутшӧм шансъяс вӧлі сӧветскӧй разведчикъяс неыджыд группалӧн путкыльтны да жугӧдны быдса фашистскӧй подразделение, жуглыны грознӧй броневӧй машинаяс да заставитны немецъясӧс пышйыны? Быттьӧкӧ, некутшӧм шансъяс эз вӧвны... Но миян героическӧй боецъяслӧн смел расчёт, русскӧй повтӧмлун, мужество да находчивость петкӧдлісны дзик мӧдтор. Старшӧй сержант Кисляков бура рассчитайтіс. Ньӧти виччысьтӧм удар, стремительнӧй да смел атака вӧчисны ассьыныс делӧ. Немецъяс весиг эз удитны думыштны, мый лоис. Фашистскӧй воякаяс бӧрвыв видзӧдлытӧг пышйисны, шыблалісны оружие, сдайтчалісны пленӧ.
Кисляков тӧдіс, мый действуйтны колӧ ӧдйӧ, решительнӧя, фашистъясӧн опомнитчытӧдз да ас садьӧ вотӧдз. Сійӧ тэрыба котӧртіс врагӧн эновтӧм палаткаӧ. Гӧгӧр видзӧдліс палатка пытшкӧссӧ да аддзис ящик. Тані вӧліны враглӧн документъяс. Кисляков сьӧрсьыс босьтіс документъяссӧ да бӧр локтіс боецъяс дорӧ.
— Ставыс порядокын, ёртъяс!
Командованиелысь боевӧй задание вӧлі пӧртӧма олӧмӧ. Отважнӧй сӧветскӧй разведчикъяс петісны бӧр локны...
Кымын татшӧм смел, повтӧм рейс вӧчис враглӧн пыді тылӧ комсомолец-краснофлотец Василий Кисляков! Война лунъясӧ сійӧ пыр жӧ петкӧдліс ассьыс зэв бур боевӧй качествояссӧ. Торъя збой да сяма сійӧ окажитчис разведкаын. Тайӧ удж вылын сійӧ пыр жӧ лоис кыдзи ваын чери: изъя векни трӧпаясті, мылькъяс да сопкаяс бокті, Кольскӧй полуостровса тундралӧн чорыд турун пӧвстті кыссьыны ӧтнасӧн либӧ аслас боецъяскӧд ӧтлаын немецкӧй либӧ белофинскӧй частьяс сулаланінӧ, воны сэтчӧ «кортӧм гӧстьӧн» да, паникаӧн пӧльзуйтчӧмӧн, захватывайтны документъяс, шедӧдны «языкӧс», грӧмитны враглысь обозъяс...
Быд разведка сылӧн лоис подвигӧн, доблестнӧй героическӧй действиеӧн. Сійӧ вундавліс веськыда прӧтивник ныр улын телефоннӧй да телеграфнӧй проводъяс. Храбрец гӧгӧр эз ӧтчыдысь шӧтлы пуляяслӧн свинеч зэр. Медся сьӧкыд положениеысь Кисляков кужліс петны дзоньвидзаӧн. Разведкалӧн искусство кыскис сійӧс ас дінас сідз жӧ, кыдзи пилотӧс кыскӧ искусство лэбавны. Сійӧ пыр выльысь и выльысь ветлывліс разведкаӧ. Сійӧ вӧчавліс засадаяс сэтчӧ, кыті вӧлі мунӧны фашистскӧй частьяс. Сійӧ смела друг сувтліс найӧ туй вылӧ сэтшӧм жӧ храбрӧйяслӧн неыджыд юкӧнкӧд, кутшӧм сійӧ ачыс, да медводз уськӧдчывліс атакаӧ. Сійӧ безошибочнӧя бӧрйывліс здук, кор колӧ вӧлі уськӧдчыны враг вылӧ. Сійӧ пыр уськӧдчывліс ньӧти виччысьтӧг да вӧчліс удар фашистъяслы, кодъяс эз удитлыны весиг гӧгӧрвоны, мый лои.
Сійӧ петкӧдліс настоящӧй военнӧй дарование. Некод сыысь бурджыка эз кужлы сэтшӧм ловкӧя, сэтшӧм казявтӧг да гусьӧн матыстчыны враг дінӧ, медым сэсся зэв ыджыд смелствоӧн, настоящӧй повтӧмлунӧн воспользуйтчыны аслас виччысьтӧг воӧмнас. Кисляковын медся характернӧйыс — разведка нуӧдны зэв бур мастерство, кодӧс ӧтлаалӧма беззаветнӧй отвагакӧд, враг вылӧ ньӧти виччысьтӧг уськӧдчӧмкӧд.
Кор бурджыка видзӧдан Василий Кисляковлӧн чертаяс вылӧ, шензьӧдӧ сійӧ чертаяслӧн миян став героическӧй боецъяслы типичностьыс. Василий Кисляков — сійӧ миян армиялӧн чужӧмыс. Кисляковлӧн чертаяс — геройлӧн чертаяс. Тайӧ чертаясыс паськалӧмаӧсь став миян армияын да Краснӧй Флотын, став миян народын. Василий Кисляков — аслас Рӧдиналӧн пламеннӧй пи, русскӧй смельчак. Сійӧ мужественнӧй, смел, прӧстӧй, осторожнӧй, решительнӧй, тэрыб, находчивӧй. Сылӧн отвага сочетайтчӧ точнӧй да смел расчёткӧд. Повтӧм, беззаветнӧй порывсӧ дополняйтӧ военнӧй смекалка, а беспредельнӧй самоотверженностьсӧ укрепляйтӧ асӧ, аслас народӧ да победаӧ чорыда, ньӧти колебайтчытӧг веритӧм.
Именнӧ татшӧмӧн петкӧдліс асьсӧ Василий Кисляков аслас медся героическӧй, медся славнӧй подвигын.
Василий Кисляков отделениелы поручитісны займитны высота Н. Высотаыс имеитіс важнӧй стратегическӧй тӧдчанлун. Сійӧс колӧ вӧлі дорйыны медбӧръя позянлунӧдз.
— Кутчысьӧ кыдз позьӧ упорнӧйджыка, — шуисны Кисляковлы. — Медбӧръя патронӧдз, медбӧръя вынъясӧдз. Сопка должен лоны миян.
Сійӧ вочавидзис прӧстӧя:
— Сопка лоӧ миян, командир ёрт.
Отряд мӧдӧдчис высота дінӧ. Найӧ воисны ас кадӧ. Самӧй сійӧ здукас тыдовтчис фашистскӧй салдатъяслӧн ротаджын. Орчча сопка вывсянь лэччӧм бӧрын найӧ мӧдӧдчисны Н высота дінӧ. Кисляковлӧн отделение найӧс панйис.
Кисляков сетіс команда — маскируйтчыны, дзебсьыны изъяс пӧвстӧ. Боецъяс окопайтчисны. Зятнитіс ӧти винтовочнӧй затвор, мӧд...
— Эн тэрмасьӧй, — предупредитіс Кисляков.
Сійӧ вӧлі спокойнӧй. Сійӧ тӧдіс, мый бой лоӧ упорнӧй, чорыд, сійӧ аддзис, мый вынъяс ньӧти абу ӧткодьӧсь. Но таысь сійӧ эз пов. Сійӧ чорыда эскис, мый сопка оз сет, мый медся сьӧкыд здукас аддзас петантуй.
— Эм приказ, — шуис сійӧ пӧшти стрӧга, — сопка не сетны некутшӧм ногӧн... Кувны, но сопка не сетны... Кывлінныд?
Боецъяс дружнӧя вочавидзисны:
— Эм не сетны сопка.
Найӧ радейтісны ассьыныс командирсӧ да, сылӧн томлун вылӧ видзӧдтӧг, веритісны сылы. Старшӧй сержантлӧн сӧмын ӧти присутствуйтӧмыс сплачивайтіс да бодритіс ставнысӧ.
Скат вылын тыдовтчылісны нин фашистскӧй сьӧд каскаяс.
Заводитчис бой.
Немецъяс да белофиннъяс первойӧн восьтісны сопка йыв кузя зэв чорыд би. Орудиеяс, миномётъяс да пулемётъяс лёкысь лыйлісны.
Сопка чӧв оліс.
— Энӧ тэрмасьӧй, — отделениесӧ нӧшта ӧтчыд предупредитіс Кисляков.
Фашистъяс решитісны, мый наступление кежлӧ ставсӧ вӧчӧма, да уськӧдчисны атакаӧ.
Сопка чӧв оліс.
Сӧмын вражескӧй цепьяс некымын дас метр сайӧ лэдзӧм бӧрын Кисляков дженьыдика шуис:
— Вот ӧні кад... Би!..
Морт тушаяс исковтісны сопка скат кузя. Фашистскӧй салдатъяс стройын пыр жӧ артмис восьсаин. Ойзыны кутісны раненӧйяс. Немецко-финскӧй салдатъяс повзисны. Кодсюрӧ бергӧдчисны бӧр. На водзӧ сувтісны офицеръяс. Фашистъяс бара кыссисны вывлань.
Кисляков мурчкурччис пиньяссӧ:
— Содтыны чӧртъяслы, этша кӧ налы... Зверьяс кузя би!
Фашистскӧй полурота эз выдержит да тэрыба исковтіс увлань.
Первой атака вӧлі венӧма.
Но дзик пыр жӧ заводитчис мӧд. Немецъяс кутісны сопкасӧ кытшавны, китыр мында краснофлотецъясӧс кытшӧ босьтны зільӧмӧн.
Сопка бара вочавидзис дружнӧй да меткӧй биӧн. Вражескӧй цепьяс бара торксисны да исковтісны увлань.
— Со кыдз, гадъяс! — радпырысь шуис Кисляков.
Но немвиччысьтӧг сылы донеситісны:
— Патронъяс бырины.
Таысь сійӧ поліс медся ёна. Вӧлі дзик яснӧ, мый фашистскӧй полурота выльысь заводитас штурмуйтны сопка. Кытш вочасӧн топаліс. Кисляков сетіс приказ:
— Лӧсьӧдны гранатаяс!
Изъяс костӧ пулемёт сувтӧдӧмӧн сійӧ киськаліс биӧн противниклысь цепьяссӧ. Сопка скат кузя бара кавшасисны немецъяс. Увлань лэбисны гранатаяс. Биа бушков разӧдіс фашистъяслысь шеренгаяс. Немецъяс эз выдержитны да ляскысисны му бердӧ.
Коли час, мӧд. Бой муніс водзӧ. Неравнӧй, но упорнӧй, чорыд бой. Немвиччысьтӧг Кисляковлы шуисны:
— Гранатаяс помасисны жӧ.
Кисляков тэрыба видзӧдліс боецъяс вылӧ. Сійӧ нӧшта ӧтчыд артыштіс ассьыныс вынъяссӧ да фашистъяслысь вынъяссӧ. Сійӧ пыр жӧ примитіс решение. Абуӧсь кӧ патронъяс да винтовкаяс оз нин вермыны сёрнитны врагкӧд, абуӧсь кӧ гранатаяс, колӧ сохранитны боецъясӧс, ловъя вын, ёртъясӧс, другъясӧс. Сійӧ тэрыба прикажитіс боецъяслы бӧрыньтчыны.
Боецъяс колебайтчисны.
— Бӧрыньтчӧй, — выльысь шуис Кисляков, — а ме сямма прикрывайтны отступлениесӧ.
Недыр кежлӧ сы дорӧ кольччылісны ещӧ главнӧй старшина Кухарев да старшина 2-й статьи Занозин. Налӧн вӧліны на патронъяс — неыджыд запас. Куим героическӧй боец мужественнӧя кутісны противниклысь натиск. Кустъяс пӧвстын пыр матынджык и матынджык тыдовтчывлісны фашистскӧй каскаяс. Исковтлісны, вошлісны ӧтияс, но сэк жӧ мыччысьлісны мӧдъяс. Ньӧжйӧник, но упорнӧя вывлань кыссис сьӧд каскаяслӧн визь.
Неужели сопкасӧ лоӧ сетӧма?
Оз, ни ӧти секунда кежлӧ отважнӧй комсомолец эз лэдзлы тайӧ мӧвпсӧ. Разгорячённӧя да сэк жӧ расчётливӧя сійӧ водзӧ нӧйтіс врагӧс. Сыкӧд орччӧн лыйлісны Кухарев да Занозин. Но регыд ӧтиыс и мӧдыс лыйлісны ассьыныс став запассӧ. Найӧ куйлісны чӧла, вынтӧмӧсь кӧть мыйӧнкӧ отсавны командирлы. Кисляков прикажитіс бӧрыньтчыны и налы.
Ӧні сійӧ колис ӧтнас — ӧтнас немецъяслӧн полуроталы паныд, кодӧс, дерт, вӧлі трепайтӧма нин. Ӧтнас сизимдас, кӧкъямысдас, а, гашкӧ, и сё мортлы паныд! Сыӧн овладейтіс кутшӧмкӧ вӧвлытӧм вын, бойлӧн вдохновение. Сійӧ сюся видзӧдіс враглӧн быд вӧрзьӧдчӧм бӧрся. Ӧтар флангын немецъяс тыдовтчылісны — сійӧ нӧйтіс найӧс сэні. Мӧдар флангын мыччысьлісны — бисӧ сійӧ веськӧдліс налы паныд. Кажитчӧ, Кисляков тышкасис аслас став отделение пыдди, аслас став боецъяс пыдди — и на пыдди, кодъяс бой бӧрын колины ловйӧн, и на пыдди, кодъяс унмовсисны сопка вылын, пустыннӧй войвыв сопка вылын, медбӧръя смертнӧй унмӧн...
Нёль вражескӧй пулемёт чорыд биӧн киськалісны сопка героическӧя дорйысьӧс. Но Кисляков вӧлі невредимӧй. Друг веськыда кокъяс дорас уси мина. Кисляков дрӧгнитіс: «Неужели пом?»
Но мина эз разорвитчы.
Старшӧй сержант ӧтнас водзӧ героическӧя дорйис сопка, кисляковскӧй пулемёт ожесточённӧя крӧшитіс врагӧс. Кажитчис, мый ачыс ярлуныс да фашистскӧй полчищеяс дінӧ ненавистьыс гӧгӧр бушуйтӧ кусӧдны позьтӧм биӧн. Пыр ёнджыка этшаммис фашистскӧй полурота. Диск бӧрся диск лэдзис смел герой. Дорйыны, сохранитны сопка, кутны враглысь натиск! Сӧмын ӧти тайӧ мӧвпыс владейтіс старшӧй сержантӧн. Сійӧ, ас йывсьыс вунӧдӧмӧн, водзӧ тышкасис, кытчӧдз эз казяв, мый пулемётнӧй дискъяс помасисны. Пулемёт дугдіс служитны.
Медым враглы не кольны пулемётсӧ, Кисляков тыртіс сійӧс изъясӧн да щебеньӧн.
Пулемёт дугдіс служитны, но вӧлі нӧшта винтовка. Тэрмасьтӧг, методически точнӧя сійӧ лыйліс врагъясӧс. Некымынысь найӧ заводитлісны кытшавны Кисляковӧс да босьтны сійӧс ловйӧн. Он на босьт! Фашистъяс ӧти бӧрся мӧд гылалісны мыльклӧн кӧдзыд руд изъяс вылӧ. Найӧ, кодъяс кӧть мыйкӧ мында петлісны водзӧ, пыр жӧ прӧщайтчылісны олӧмыскӧд. Старшӧй сержантлӧн вӧліны сюсь синъяс.
Сэсся и патронъяс бырины. Пулемёт бӧрти дугдіс служитны и винтовка. Ӧні Кисляковлӧн коли сӧмын вит-ӧ-квайт граната. Мый жӧ вӧчны? Отступайтны? Нинӧм вылӧ! Сылы дум вылас уси командованиелӧн приказ — кутны сопка медбӧръя позянлунӧдз. Сідзкӧ, колӧ тышкасьны — медбӧръя гранатаӧдз, медбӧръя пуляӧдз, штыкӧн медбӧръя ударӧдз.
Но вот и гранатаяс бырины. Кажитчӧ, ӧні сэсся ставыс нин эштіс, воис пом, бырины став дорйысян средствояс и петантуй абу. Но петантуй эм, и Кисляков аддзӧ сійӧс. Пока немецъяс улынӧсь на, пока найӧ эз на кыссьыны сопка йылӧдз, сійӧ лихорадочнӧй тэрыблунӧн корсьысьӧ пӧгибнитӧм ёртъяслӧн зепъясысь да аддзӧ патронъяс... Сідзкӧ, позяс на дорйыны сопка, позяс на грӧмитны да крӧшитны врагӧс!
И бесстрашнӧй комсомолец-моряк бара босьтӧ винтовка. Пуляяс пожйӧдз розьӧдлісны сылысь плащсӧ, розьӧдісны походнӧй сумкасӧ, сотыштісны коксӧ. Сійӧ пыр лыйсис. Сійӧ пыр ӧтнасӧн тышкасис некымын дас фашистлы паныд.
Сопка важмоз вӧлі миян.
Вот. сійӧ лыйис нин медбӧръя патрон. Фашистскӧй юрвундысьяс сопка вывсянь вӧліны дас-дас вит метр сайынӧсь. Кисляковлӧн винтовка чӧв оліс. Збыльысьсӧ сійӧ вӧлі оружиетӧм. Водзын вӧлі смерть.
И век жӧ сійӧ аддзис нӧшта оружие! Медбӧръя оружие, коді решитіс тышлысь исходсӧ.
Кисляковӧс здукӧн шымыртіс ӧзъян порыв. Сійӧ сувтіс став тушанас да гораа, медым сійӧс кыласны уліас, сопкалӧн став скатъяс вылын, горӧдіс:
— Взвод, ме бӧрся, атакаӧ!
Тайӧ вӧлі геройлӧн медбӧръя усилие, вдохновеннӧй, самоотверженнӧй воськов, кодын вӧлі ставыс: и Рӧдинаӧс пӧся радейтӧм, и бойын збойлун, и смерть дінӧ героическӧй презрение, и прекраснӧй русскӧй доблесть, и боецлӧн славнӧй военнӧй хитрость...
Абутӧм взводысь враг дрӧгнитіс. Штыкӧвӧй атака водзын ужас магическӧя действуйтіс враг вылӧ. Ставныс, кодъяс вӧліны водзынӧсь, шӧйӧвошӧмӧн исковтісны бӧрӧ. И сійӧ жӧ здукӧ кӧнкӧ увланяс, бокисянь, немецкӧй фашистскӧй часть кузя збыльысь кучкисны дружнӧй лыйӧмъяс. Кисляков видзӧдліс увлань да аддзис ассьыным йӧзӧс. Миян боецъяслӧн группа уськӧдчис враг вылӧ.
«Ура!» юрӧбтіс уліас. «Ура!» юрӧбтіс сопка вылын.
Победа кузя зэв ыджыд радлун шымыртіс Кисляковӧс. Немецъяс да белофиннъяс пышйисны, пышйигмозыс туй вылӧ шыблалісны ставсӧ: орудиеяс, миномётъяс, патронъяс — ставсӧ, мый мешайтіс пышйыны. Ӧткымынъяс шыблалісны весиг паськӧмсӧ. Фашистскӧй полуроталӧн, коді штурмуйтіс сопка, лоины зэв ыджыд воштӧмъяс.
Сопка коли миян.
Василий Кисляковлы сылӧн благороднӧй доблестьысь, сылӧн изумительнӧй повтӧмлунысь правительство присвоитіс Сӧветскӧй Союзса Геройлысь звание.
Оз позь не радлыны, оз позь не гордитчыны татшӧм йӧзнас, кыдзи Василий Кисляков. Став страна чолӧмалӧ налысь мужествосӧ, налысь доблестьсӧ, налысь подвигъяссӧ. Став народ славитӧ найӧс.
Д. ОРЛОВ
{В. Юхнин @ Комсомоллӧн воспитанник @ очерк @ Отечественнӧй войнаса геройяс @ 1945 @ Лб. 32-56.}
КОМСОМОЛЛӦН ВОСПИТАННИК*
* Используйтӧма Николай Оплеснинлысь дневникъяс, семейнӧй архив, рӧдвужыслысь да ёртъясыслысь казьтылӧмъяс.
I
Гортӧ воысь письмӧяс вӧліны дженьыдӧсь и тревожнӧйӧсь:
«Формируйтчанінсянь ми мӧдӧдчим матӧджык фронтлань, да ӧні дас витӧд лун нин воюйта...»
Тадзи вӧлі гижӧма медбӧръяас.
А радиосводкаяс быд асыв висьталісны век выль и выль каръяс миян войскаӧн эновтӧм йылысь. Вероломнӧй враг зілис пырӧдчыны водзӧ став фронт пасьта. Сійӧ кӧзяйничайтіс нин Остров карын, кодӧс дорйыны мунліс Николай. Оккупантъяс сьӧд кымӧрӧн ӧшйисны Ленинград весьтӧ, угрожайтісны Донбасслы, дурмӧм понъяс моз нетшкысисны Рӧдиналӧн сьӧлӧмлань — Москвалань... Шогӧ усис дӧва-мам, дугдіс аддзыны места. Ӧтувтчис да сорласис ӧти ыджыд дойӧ и Отчизналӧн судьба вӧсна тӧждысьӧм, и ӧтка пиыс вӧсна вӧвлытӧм тревога.
— Проклятӧй немецъяс!
На вӧсна Анна Ефимовна кольліс том дӧваӧн германскӧй война дырйи, 1916-ӧд воын верӧсыс кулі окопъясын кынмалӧмла, колис сійӧ ӧтка кияс вылӧ арӧн-джынъя писӧ. На вӧсна страдайтӧны миллионъяс ӧні.
Кылӧ, дыр нин койис ӧшиньясӧ сентябрь помлӧн посньыдик зэр, ӧти нога киссис вежӧр мудзтӧдан войтва. Гудыр небеса пыр регыд заводитас писькӧдчыны асыв, а мам эз на унмовсьлы. Ӧдӧлитісны думъяс, казьтылӧмъяс. Тавой найӧ вӧліны кыдзкӧ торъя нин вынаӧсь да ясыдӧсь.
Син водзӧ петкӧдчис неыджыд керка — флигель. Сійӧ сулаліс сэкся Устьсысольск кар Кирульладорас, ӧнія Сыктывкарлӧн Пушкин нима улича вылын. Флигельлысь вылі судтасӧ занимайтісны кӧзяева, а уліас, полуподвальнӧй ичӧтик комнатаын, кысянь тыдалісны уличаӧд ветлысь-мунысьяслӧн сӧмын кокъясыс, олісны найӧ, том гозъя. Сапожник Василий кузь лунъясӧн уджаліс сапожнӧй мастерскӧйын, а мамӧн лоны дасьтысьысь Анна кодлы сюрӧ вурсьышталіс. Но и тайӧ ичӧтик шудсӧ вӧлі торкӧма первой мирӧвӧй войнаӧн.
Воис сӧветскӧй власть. Сійӧ мӧдіс отсавны дӧвалы быдтыны сылысь писӧ. Ефимовна помнитӧ, кыдзи первойысь нуис Колюшсӧ детсадйӧ, кыдзи первойысь пыртіс начальнӧй школаӧ и кыдзи, век на раминикӧн да жебиникӧн кажитчысь сылӧн пиыс, ӧтчыд воис гортас пионерскӧй галстука.
Вот сійӧ вторая ступень школаын нин. Мамлы кывсьӧ, мый школаын Коля Оплеснин бур велӧдчысьяс лыдын, мый сійӧ затейник группаын активнӧй член, школьнӧй стенгазетаын первой художник, аслас ёртъяс пӧвстын медбур физкультурник.
Сэсся Сыктывкарскӧй строительнӧй техникум. Николай Оплеснин сійӧс помалӧ дипломӧн да грамотаӧн. Тайӧ вӧлі первой пятилеткаысь мӧд пятилеткаӧ вуджан воӧ. Строительнӧй кадръяс ёна эз тырмыны, и техникумлысь первой выпусксӧ строительнӧй организацияяс босьталісны мырддьысьӧмӧн. Чукӧртіс аслыс штат и Областнӧй строительнӧй контора. Но кодыр том специалистлы мӧдісны вӧзйыны удж тайӧ контораас, сійӧ шуис:
«Муна сӧмын производство вылӧ».
И сентябрса тайӧ шуштӧм вой пыр Ефимовна ӧні аддзӧ ставсӧ выльысь, кыдзи сылӧн пиыс бур уджсьыс быд революционнӧй праздникӧ вайӧ гортас либӧ грамота, либӧ премия. Мамлы тайӧ нимкодь, мам аттьӧалӧ писӧ сыысь, мый пиыс сылӧн татшӧм.
Со сійӧ бара воис удж вылысь, кыпыд да делӧвӧй. Аскинас — выходнӧй. Аски — лыжнӧй соревнованиеяс. Коля пыртӧ керкаӧ кык лыжи пара, бӧрйӧ на пиысь бурджыксӧ, видлалӧ креплениеяс, прӧверяйтӧ паськӧмсӧ...
«А тэ, мамӧ, эн вунӧд дасьтыны ватӧ аски асыв кежлӧ».
«Ог, дерт. Абу ӧд первойысь», — шуӧ мам да петкӧдӧ кӧдзыд посводзӧ ва тыра таз. Пиыс сылӧн быд асыв киськасьӧ йиа ваӧн да вӧчӧ обтирание. — «Толькӧ ме век пола, мися, прӧстудитчан коркӧ».
«Тэ, мамӧ, эн шогсьы таысь. Прӧстудитчылӧны найӧ, кодъяс оз тренируйтны ассьыныс телӧсӧ».
Серпас вежсьӧ серпас бӧрся.
... Гожся шонді водзын гыалӧ Сыктыв ю. Воднӧй станция дінӧ йӧз чукӧрмӧма вӧвлытӧма. Дзирдалӧны меднӧй трубаяс духовӧй оркестрлӧн. Ыджыдалӧ праздничнӧй настроение. Тані мунӧ вартчӧм кузя соревнование. Дистанцияыс — кык километр. Соревнуйтчӧны Сыктывкарса медся бур вартчысьяс.
Мам видзӧдӧ жӧ.
Вот чукыльысь петкӧдчисны соревнуйтчысьяс. Вартчӧны самӧй ю шӧрӧдыс. Ӧтияс водзынджыкӧсь, мӧдъяс бӧрынджыкӧсь.
Оплеснин — медводзын. Сійӧ то петкӧдчылас гыяс сайысь, то бӧр вошлас.
Со и дугдіс нин саявны гыяс сайӧ. Дугдісны саявны и найӧ, кодъяс зільӧны суӧдны да панйыны водзын мунысьясӧс.
«Матын нин, Колюш, матын, — аслыс виччысьтӧг горӧдӧ мам. — Эн сетчы!»
Коля Оплеснин финишируйтӧ первойӧн. Сійӧ победитель.
... Тӧвся кӧдзыдӧн руалӧ ывла. Лыжникъясӧс колльӧдны чукӧртчӧма карса став томйӧзыс. Найӧс колльӧдӧны комсомоллӧн Областнӧй конференциявывса став делегатъяс.
Команда вит мортысь. Командир — Николай Оплеснин. Областнӧй комсомольскӧй организацияӧн пуктӧма на водзӧ мог: ВЛКСМ X съезд честь кузя вӧчны лыжнӧй переход Сыктывкар — Архангельск. Колӧ мунны 1038 километр.
Трибуна вывсянь висьтавсьӧ напутственнӧй кыв:
«Ми долженӧсь и ми быдтам рабочӧйяслысь да крестьяналысь дзоньвидза да олӧмсӧ радейтысь выль поколение, коді ещӧ вылӧджык кыпӧдас Сӧветскӧй страналысь вынйӧрсӧ. Ми надейтчам, мый ті, физкультурник ёртъяс, оправдайтанныд доверие, петкӧдланныд ассьыныд да тайӧн тшӧтш и став коми комсомольскӧй организациялысь боевӧй дух, выносливость да Рӧдинаӧс дорйыны дасьлун».
Вочакывйӧн выступайтӧ ачыс командир. Сылӧн ставыс нин сьӧрсьыс — киас лыжи пара, мыш саяс вещмешӧк. Йӧзыс сулалӧны воротникъяссӧ лэптӧмӧн, жмитчӧны 40 градуса кӧдзыдысь, а сійӧ — руд свитера, кокньыдик физкультурнӧй костюма; шоныд гынсапӧгъяс пыдди — пьексы-ботинкияса. Кывъясыс чёткӧйӧсь. Бӧръя кывъяс шуавсьӧны кыдзи клятва.
«Команда нимсянь ме благодарита тіянӧс ыджыд доверие миянлы окажитӧмысь. Ленинскӧй комсомоллысь тайӧ довериесӧ кӧсйысям оправдайтны тырвыйӧ».
Нӧшта музыка, и стартёр ӧвтыштӧ гӧрд флажокӧн. Пятёрка кокниа исковтӧ лыжияс вылын карса уличаті, чукыльтӧ квартал сайӧ, вошӧ син улысь.
Тайӧ вӧлі 1936-ӧд вося февраль 9-ӧд лунӧ. Задание вӧлі пӧртӧма честьӧн: кӧдзыд да турӧба лунъяс вылӧ видзӧдтӧг Архангельскӧ команда воис ас кадӧ.
Тадзи напряжённӧй уджын да радейтана физическӧй тренировкаын котӧртісны лунъяс. Воис кад призывайтчыны Оплеснинлы Краснӧй Армияӧ. Сійӧ важысянь дасьтіс асьсӧ лоны закалённӧй, бесстрашнӧй сӧветскӧй воинӧн — тайӧ вӧлі сылӧн мечта. И мечта збыльмис. Гортсаясыс, мамыс, ёртъясыс кыпыда колльӧдісны сійӧс Краснӧй Армияӧ.
А ноябрьскӧй праздник бӧрын мам получитіс красноармеец-пиыссянь ӧчереднӧй письмӧ:
«Талун, ноябрь 8-ӧд лунӧ, менӧ, кыдзи боевӧй подготовкаын отличникӧс да активистӧс, лэдзлісны Москва карӧ...
Метрополитен!.. Л. М. Каганович нима метрополитен! Москвалӧн и ставнас Сӧветскӧй Союзлӧн краса да гордость! Оз сюрны кывъяс, мед эськӧ гижны ассьым впечатлениеяс метро йылысь. Любӧй кыв чусмӧ станциялӧн отделка мич водзын. Мраморлӧн югъялӧм, сылӧн окраска, скульптураяс — ставсӧ тайӧс детальяслӧн самӧй посниторъясӧдз продумайтӧма не ӧти архитекторӧн, не ӧти конструкторӧн. А тайӧ проектсӧ олӧмӧ пӧртӧмыс! Кутшӧм радейтӧмӧн да преданностьӧн ставсӧ тайӧс вӧчӧма, мыйта труд пуктӧма татчӧ!
Метроысь петӧмӧн ӧдйӧджык мӧдӧдчи Краснӧй площадьлань. Мавзолей дінӧ матыстчигӧн вӧвлытӧма тіпкис сьӧлӧм. Ме муна видзӧдлыны великӧй Ленин вылӧ. Но мавзолей талун пӧдса.
Кытшовті кремлёвскӧй стена гӧгӧр. Большой театр. Меным торъя нин воис сьӧлӧм вылӧ сылӧн праздничнӧй оформлениеыс. Здание фасадас сувтӧдӧма зэв гырысь треугольнӧй знамяяс. А знамяяслӧн полукругын миян радейтана вождьлӧн — Сталинлӧн — величественнӧй фигура.
Вӧлі Владимир Ильичлӧн музейын. Ставыс кызь вит зал. Бурсьыс-бура оборудуйтӧма. Ленинлӧн олӧм — абу мортлӧн прӧстӧ биография, а ставнас большевикъяс партиялӧн история. Оз позь торйӧдны, кӧні помасьӧ биография и кӧні заводитчӧ ВКП(б)-лӧн история».
Оплеснинӧс регыд мысти зачисляйтӧны младшӧй комсоставлӧн 9 тӧлысся полкӧвӧй школаӧ, кодӧс сійӧ помалӧ отличникӧн. Дас кык дисциплина, и дас кык «отлично».
Николай Оплеснин йылысь, кыдзи примернӧй красноармеец да активнӧй общественник йылысь, частӧ гижӧны полкӧвӧй газетаын, не ӧтчыд помещайтӧны сэні сылысь портретсӧ. Сійӧс бӧрйӧны полкӧвӧй школаса комсомольскӧй организациялӧн руководствоӧ. Сійӧ — делегат Москва карлӧн Первомайскӧй районса мӧдӧд комсомольскӧй конференция вылын.
Сійӧ и тані, Краснӧй Армия радъясын служитігӧн, оз эновтчы физкультураысь. Ас дінас требовательнӧй спортсмен, сійӧ добивайтчӧ выль, тӧдчана успехъяс да на пӧвстын гырысь вермӧмъяс Всесоюзнӧй Юбилейнӧй Спартакиадаын участвуйтігӧн.
Спартакиадаын участвуйтӧмысь да бур результатъясысь сылы сетӧны грамота да денежнӧй премия. Первокласснӧй физкультурникӧн да вежӧра организаторӧн сійӧ демобилизуйтсьӧ Краснӧй Армияысь 1938-ӧд вося декабрын да бара заводитӧ уджавны Сыктывкарын, проектнӧй контораын.
Нимкодясис мам. Нимкодясисны Коми республикаса физкультурникъяс. Физкультурнӧй командаяс составын Оплеснин ветлӧ и Свердловск карӧ, кӧні нуӧдсьӧны добровольнӧй спортивнӧй общество «Учитель»-лӧн первенство вылӧ мӧдӧд лыжнӧй соревнованиеяс, и кыкысь — Казаньӧ да Чебоксарыӧ — ӧкмыс национальнӧй республикалӧн спартакиадаяс вылӧ.
Быдлаысь сійӧ босьтліс первойя местаяс, быдлаысь воліс победительӧн. Та дырйи сыӧн веськӧдліс куш ӧти кӧсйӧм — физкультура удж паськӧдӧмӧн отсавны партиялы да правительстволы обороноспособность ёнмӧдӧмын. Политически развитӧй, вдумчивӧй морт, сійӧ эз вермы не вежӧртны, мый кадыс тревожнӧй, мый Сталин ёрт велӧдӧ лоны пыр дасьӧн любӧй обстановка кежлӧ. Эз позь вунӧдны 1938-ӧд во. Тайӧ вося гожӧмӧ японскӧй провокаторъяс уськӧдчылісны Сӧветскӧй му вылӧ Хасан ты районын. Рытыввылын гитлеровскӧй Германия косявлӧ кусӧкъяс вылӧ Чехословакияӧс. Локтан воас японскӧй милитаристъяс уськӧдчылӧны мӧдысь — Халкин-Гол ю районын. Паськалӧ война Рытыввылын. Мюнхеновецъясӧн ышӧдӧм Гитлер уськӧдчӧ Польша вылӧ. Немецко-фашистскӧй войска чукӧрмӧны Сӧветскӧй Союзса граница дорӧ. Сӧветскӧй Правительство татшӧм условиеяс дырйи эз вермы не примитны мераяс ассьыс армиясӧ ёнмӧдӧм могысь. СССР-са Верховнӧй Сӧветлӧн внеочереднӧй IV сессия принимайтӧ «Всеобщӧй воинскӧй обязанность йылысь Закон».
1939-ӧд вося сентябрь тӧлысьӧ мобилизуйтсьӧ Краснӧй Армияӧ и Николай Оплеснин да назначайтсьӧ полкӧвӧй школаын пулемётнӧй взводса командирӧн.
Великӧй Отечественнӧй война суӧ Николай Оплеснинӧс военнӧй служба вылын. Оружиеӧн киын сійӧ сувтӧ дорйыны ассьыс рӧдина.
II
Письмӧяс сысянь гортсалы важӧн нин эз волыны. Гортсаясыс ёна беспокоитчисны сы вӧсна. Краснӧй Армиялӧн часть, код составын тышкасис Николай Оплеснин, сюрис противник тылӧ. Пансисны уна лунся неравнӧй бойяс вражескӧй кытшысь петӧм вӧсна. Ковмис частӧ вежлавны направление, воштыны немецъясӧс тӧлк вылысь, мед кыдз позьӧ гусьӧн матыстчыны передӧвӧй линиялӧн сэтшӧм участок вылӧ, кыті эськӧ кокньыдджык вӧлі орӧдны фронт да ӧтувтчыны асланым частьяскӧд. Маневрируйтны позис сӧмын вӧръясӧд да нюръясӧд, кодъяс Ленинградскӧй областьын вӧліны тырмымӧн.
Тырӧ нин коймӧд вежалун тайӧ мучительнӧй скитайтчӧмлы. Важӧн нин бырины боеприпасъяс, бырны мӧдіс медбӧръя сёян — вӧв яй. Эз чин сӧмын ӧтитор — стремление петны вражескӧй кытшысь.
Татшӧм условиеясын разведка ворсіс тӧдчана роль, позьӧ шуны — решающӧйӧс. Разведчикъяс ротаӧ вӧлі бӧрйӧма медся бур боецъясӧс. Командирӧн назначитісны Николай Оплеснинӧс.
Бӧръя разведкаӧ командир ветліс вит боецкӧд кык лун чӧж. Колӧ вӧлі тӧдмавны, збыльысь-ӧ противник сулалӧ Волхов ю шуйгаладорын, а Краснӧй Армиялӧн частьяс — веськыдладорын.
Оплеснин ӧні сулаліс командирскӧй палаткаын да докладывайтіс майор Воробьёвлы:
— Лоис установитӧма точнӧ: фронтлӧн рубеж — Волхов ю. Таладорас немецъяс, мӧдарас — миян. Позьӧ чайтны, тайӧ участокын фронт стабилизируйтчӧма.
— Кыті бурджык прӧйдитны миян частьлы?
Младшӧй лейтенант Николай Оплеснин тшӧтш копыртчис карта дінӧ.
— Первой тӧдмӧда аслам маршрутӧн.
— Кывза.
— Со Ч. сикт. Сысянь неылын, вот тані, противниклӧн аэродром. Немецъяс волывлӧны сиктӧ прӧдуктала. Миян вотӧдз часджын сайын нуӧмаӧсь куим мӧс. Т. сикт пыр противник прӧйдитлӧма тӧлысьӧн-джынйӧн сайын. Олӧны вӧрлэдзысь-рабочӧйяс. Мый налӧн вӧлӧма, немецъяс куштылӧмаӧсь первой волігас, весиг огородъяс вылас нинӧм абу кольӧмаӧсь. Ӧні вӧчны сэн налы нинӧм.
— А главнӧйыс — вӧр, — содтіс майор. — Миян вӧръясысь найӧ полӧны.
— Садьтӧгыс полӧны, майор ёрт, — сӧгласитчис разведчик да мӧдіс висьтавны водзӧ: — Н. сикт дзоньнас сотӧма. Олысьяс абуӧсь. Сы сайын Д. сикт. Вӧвлӧма озырӧн. Ӧні дзоньнас грабитӧма. Тайӧ сиктын лун дас сайын немецъяс лыйлӧмаӧсь ӧкмыс пленнӧй красноармеецӧс, ленинградецъясӧс. Кутшӧмкӧ ногӧн боецъяслы удайтчӧма сетны крестьяналы ассьыныс адресъяс да фотокарточкаяс. Колхозникъяс бережнӧя видзӧны тайӧ документъяссӧ да надейтчӧны ас кадӧ мӧдӧдны найӧс пӧгибшӧйяслӧн семьяяслы. Противник волывлӧ татчӧ прӧдуктаясла вежалунӧн ӧтчыд. Нуӧ ставсӧ, мый син улас усьӧ. Население кусьыс петӧ — дӧзмӧма оккупантъяс вылӧ.
Сійӧ ещӧ висьталіс, мый Волхов ю йылысь подробнӧйджык сведениеяс получитісны буретш тайӧ сиктын, бергӧдчисны Т. сиктӧ, сэні узисны. Ассьыс доклад сійӧ помаліс кывъясӧн:
— Разрешитӧй, товарищ майор, меным вуджны ю да йитчыны асланым йӧзкӧд.
— Бур, — вочавидзис майор. — Мӧда кутны тӧдвылын. А ӧні верманныд мунны, шойччыштны.
Часть сулаліс гырысь вӧраинын. Пожӧмъяс шувгисны арся песня. Пипуяс вылысь шочиника торъялісны би гӧрд либӧ зарни виж коръяс. Найӧ мелькайтісны пуяс костті мулань бобувъяс моз. Гӧгӧр тыдалісны винтовкаа боецъяс — ӧткӧн и чукӧръясӧн. Неуна торйӧн моз маскируйтӧма походнӧй госпиталь. Дом повод йылысь лэдзтӧг неылын йирсисны некымын вӧв. Ставыс висьталіс татчӧ временнӧ сувтӧм йылысь, кытчӧкӧ мӧдлаӧ мунны йӧзлӧн дасьлун йылысь.
Оплеснин матыстчис боецъяслӧн вель ыджыд чукӧр дінӧ.
Командирлы сетісны честь да сэн жӧ мӧдісны сёрнитны водзӧ.
— Махорка йылысь, младшӧй лейтенант ёрт, тӧлкуйтам.
— Ароматнӧй украинскӧй махорка йылысь.
Николай пуксис тшӧтш, видзӧдліс гӧгӧр. Боецъяс сюся видзӧдісны командир вылӧ.
— Правда, абу украинскӧй... Позьӧ шуны, весиг абу фабричнӧй, — эз тэрмась Оплеснин. Но ӧні ставыс нин гӧгӧрвоисны, мый командир кыськӧ судзӧдӧма табак.
— Навернӧ, самосад, младшӧй лейтенант ёрт? — оз терпитсьы ӧтилӧн.
Оплеснин мӧдіс сюйны кисӧ зептас.
— Сӧмын юксьыны ковмас кыдзкӧ организованнӧйджыка. — И перйис бумагаӧ гартыштӧм пакетик.
— Табак!
— Настоящӧй самосаднӧй, душистӧй, ароматнейшӧй табак!..
И, быттьӧ йӧлӧга шы, мӧдіс кывны пуяс сайын: «Табак, табак, табак».
А сэк кості, кодыр боецъяс чӧсмасисны разведчикӧн код тӧдас кытысь судзӧдӧм самосадӧн, командирскӧй палаткаын решайтсис вопрос — кодъяслы дӧверитны воинскӧй частьлысь судьбасӧ.
Бур кандидатъяс вӧлі сюрӧны быд подразделениеысь. Но тайӧ вӧлі особӧй задание. Бӧрйисны нин сапёрнӧй ротаса командир лейтенант Кузнецовӧс, опытнӧй командир-связист Пленковӧс, смел да вежӧра боец Рогалевӧс.
Сэсся кыв босьтіс майор Воробьёв:
— Группаса командирӧн ме предлагайта разведчикъяслӧн ротаса командир младшӧй лейтенант Оплеснинӧс.
Воробьёвӧс поддерживайтӧ комиссар Чепелев. Сійӧ висьталіс:
— Младшӧй лейтенант Оплеснин — политически грамотнӧй, устойчивӧй, требовательнӧй да выдержаннӧй командир. Сійӧ отличник боевӧй да политическӧй подготовка кузя, Ленин-Сталин партия делӧлы предан!..
Комиссар ещӧ висьталіс Оплеснин йылысь, кыдзи бура вартчыны кужысь морт йылысь да выразитіс надежда, мый задание выполнитас.
Регыд мысти боецъяс дінӧ воис дежурнӧй.
— Младшӧй лейтенант Оплеснинӧс команднӧй пунктӧ.
— Эм, команднӧй пунктӧ!
Командирскӧй палаткаӧ пырӧм бӧрын Николайлы паныд сувтіс майор Воробьёв.
— Младшӧй лейтенант Оплеснин, тэнсьыд просьбатӧ удовлетворитім. — И сэк жӧ юаліс: — Волхов ю вартчыны верман?
— Дерт жӧ, вартча, майор ёрт!..
Тшӧтш пырисны Кузнецов, Пленков да Рогалёв.
Майор тӧдчӧдіс боевӧй заданиелысь важность да сформулируйтіс задача:
— Прӧйдитны немецкӧй фронт вомӧн. Вуджны Волхов ю. Йитчыны асыввыв берегын действуйтысь миян частьяскӧд да вайны кытшӧ сюрӧм частьӧс мездӧм кузя ӧтувъя действиеяслысь план.
Волхов юӧдз тасянь вӧлі кызь сайӧ километр — прифронтӧвӧй полосалӧн сэтшӧм территория, кӧні медся ёна концентрируйтӧма противниклӧн быдсикас резервъяс, службаяс да сідз водзӧ. Майор подробнӧя тӧдмӧдіс обстановкаӧн да помаліс кывъясӧн:
— Прӧдуктаяс вайны лоас сьӧкыд, а махорка вайӧй непременнӧ.
Пемдыштӧм бӧрын нёльӧн эновтісны частьлысь временнӧй лагерь. Кок улын корсюрӧ кратшйӧдліс ув-бадь, мунан туйсӧ потшавлісны пӧрӧм пуяс, быдлаын кыйӧдчисны гӧпъяс, кучкалісны чужӧмӧ увъяс.
Первойсӧ мунісны нинӧм шыавтӧг. Командир частӧ видзӧдлывліс фосфорӧн югъялысь компас вылӧ, сверяйтіс карта серти, мед не кежны туйнырысь.
Тыдовтчисны хуторъяс. Кык еджыд керка. Муртса тыдалӧ йӧзлӧн вуджрасьӧм. Шочиник кодзула, но тӧлысьтӧм небеса фон вылын чурвидзӧны телеграфнӧй столбъяс, тӧдчыштӧ кӧрттуй полотнолӧн насыпь.
Кытшовтісны хуторъяс, ӧдйӧ вуджисны кӧрттуй. Сюрис прӧсека. Мунны лӧсьыдджык. Но стоп! Водзвылын бипуръяслӧн югӧр. Колӧ осторожнӧя, зэв осторожнӧя ордйыны вражескӧй часӧвӧйясӧс. Чукыльтісны шосселань. Бара бипуръяс. Фрицъяс шонтысьӧны. Фрицъяслы кӧдзыд. Оз ворсны весиг губнӧй гармошкаяснас. Гашкӧ, буретш думайтӧны «русскӧй тӧв» йылысь? Ӧд кӧсйисны «блицкриг», русскӧй ногӧн — молниеноснӧ, а артмӧ «пшик». Дерт, найӧ оз на каитчыны воланыс авантюраысь, таӧдз ещӧ ылын на. Но ӧд и гитлеровскӧй дурачокъяслы ӧні колӧ нин лоны гӧгӧрвоанаӧн, мый Сӧветскӧй Россияыд, вӧлӧм, абу куш «географическӧй понятие», мый сійӧ абу сідзжӧ и петено-лавалевскӧй Франция кодь, коді водзсасьтӧг сувтіс пидзӧс вылас фашистскӧй армия водзын. Россиятӧ, вӧлӧм, он воськовт пырмунігмоз, кыдзи вӧлі воськовтӧма Бельгияӧс, он завоюйт негырысь воздушнӧй десантлӧн операцияясӧн, кыдзи тайӧ вӧлі вӧчӧма западноевропейскӧй некымын государствокӧд. Энлӧ, фрицъяс, энлӧ. Виччысьыштлӧй ещӧ! Не тайӧ на лоӧ!
Кустарник лёкысь трачкакыліс. Войся лӧньын сійӧ кыліс сэтшӧм гораа, быттьӧ лыйсьӧмлӧн шыяс. Мед жӧ эськӧ эз кывны тайӧ «лыйсьӧмсӧ», мед жӧ эз видзӧдлыны гусьӧн мунысьяс вылӧ...
Виччысьтӧг кустарник помасис, паныдасис шоссе. Прӧйдитіс маскируйтӧм фараяса грузӧвик.
— Вот эськӧ сылы гранатаӧн! — шӧпкӧдӧ нёль пиысь ӧти.
Но тайӧс вӧчны ӧні некыдз оз позь.
Прӧйдитісны ещӧ машинаяс, сэсся — танк. Бӧрланьын, кӧрттуй кузя, кылӧ, грымгис-муніс ӧтка паровоз, тыдалӧ, контрольнӧй, сы бӧрын — поезд. И ставыс войвывлань, Н. карлань.
Шоссе вомӧн вуджӧм бӧрын дыркодь мунісны нюрсялӧм вӧрті. Сюмалісны кынӧмъяс. Бур, мый налӧн эм на няньтор дай консерв банка, код йылысь позис эськӧ гижны самӧй трогательнӧй рассказ.
Лагерысь мӧдӧдчытӧдз, кор мӧдіс кывсьыны, мый Оплеснин бара, весиг ньӧти шойччытӧг, мунӧ кутшӧмкӧ заданиеӧн, боецъяс шуисны выразитны сы дінӧ ассьыныс уважение. Но мыйӧн? Кыдзи?
«Менам эм консерв банка, — шыасис ӧти боец. — Ме сійӧс новлӧдла сьӧрысь кызь витӧд лун». «Консерв банка? Ӧнӧдз вермин хранитны консерв банка?» «Ме быд лун старайтча вунӧдны сы йылысь... Вот и пригӧдитчис».
Пӧдаркисӧ Оплеснинлы вручитіс дзонь делегация. И таысь сійӧ, кажитчӧ, вӧлі ещӧ на чӧскыд.
— Прӧстӧ вӧвлытӧм чӧскыд!
— Да ещӧ няньӧн!
— Бурджыкыс оз тӧр!
Сёйисны кималасӧн. Пукалісны вуджӧръяс моз. Шутка ли, збыль — гӧгӧрвосис интонация серти.
— Гашкӧ, кольыштам мӧдысь кежлӧ?
— Сёянсӧ? Нинӧмла. Немецъяскӧд паныдасигӧн вермас ставыс тайӧ пропадитны.
— Сійӧтӧ вернӧ: бурджык пыдӧджык дзебны.
Кор сёйсис, — ышловзисны: эськӧ неуна кӧ унджык
вӧлі...
Мӧдӧдчисны водзӧ. Оз позь воштыны прӧста ни ӧти здук. Минутаясысь тэчӧма и арся вой. А сьӧкыдджыкыс водзын на: колӧ вуджны немецкӧй фронт, колӧ форсируйтны ю, кодлӧн пасьтаыс Эжваысь не векньыдджык.
Шуйгаладорын гымыштісны орудиеяс. Ыліса чардбиысь моз югдыштліс вӧр. Сэсся бара и бара. Мунысьяс сюрисны нюрӧ. Шочиник пуяс да ва сора нитш.
— Навернӧ, регыд воас ю, — вашкӧдчӧны гусьӧник.
— Не должен на.
Нюр помасис часджын мунӧм бӧрын. Орудиеясысь лыйсьыны мӧдісны мӧдлаын. Кылӧны взрывъяс. Ставыс висьталіс фронтлӧн линия матысмӧм йылысь. Быд мыльк и быд кусттор вермасны горӧдны «Хальт!», сьӧлыштны свинечӧн. Лоис лӧсьыдтӧмджык.
Вӧр помасис. Водзын Я. сикт. Карта серти сійӧ матын юсянь. Сувтісны. Командир тӧдмӧдіс аслас планӧн.
— Пленков бура кужӧ вартчыны, — заводитіс командир. — Сыкӧд ми вуджам ю. Кузнецов да Рогалёв, кольччанныд тайӧ берегас. Лунсӧ пукаланныд вӧрын. Войнас сигналитанныд миянлы бӧр вуджны позянлун йылысь.
Решитісны — мӧдӧдчисны водзӧ. Сюрисны зыбуч нюрӧ. Рогалёв коскӧдзыс вӧйис. Петны отсалісны ёртъясыс. Нюрсӧ вуджисны сьӧкыда. Петісны эновтӧм му вылӧ. Тыдалӧ, коськӧм, таво ар гӧртӧм. Не сыӧдз тані таво.
Гӧгӧр лӧнь, пемыд и шуштӧм. Весиг некӧн оз лыйсьыны. Ӧтарын и мӧдарын муртса тӧдчыштӧны не то вӧрлӧн, не то сиктъяслӧн очертаниеяс. Сӧвсем мирнӧй места. Но тайӧ сӧмын кажитчӧ. И командир шӧпкӧдӧ:
— Прӧверитны винтовкаяс, гранатаяс. — Ачыс тшӧтш инмӧдчыліс кинас автоматыс дінӧ.
Сэсся вуджисны туй. Мӧдісны лэччыны пӧкатӧд. Сідзкӧ, матын ю. Быдлаын окопъяс, быдлаын наблюдательнӧй пункт, часӧвӧйяс, огневӧй точкаяс. И сэк жӧ гуын кодь чӧв. Кок улын быд турунтор дойдалӧ юр вемтӧ аслас кышакылӧмӧн, гусьӧн лолалӧм кажитчӧ кузнечнӧй мехлӧн пушкӧмӧн, сьӧлӧмлӧн тіпкӧм — мӧлӧтокӧн кучкалӧмӧн.
Мунӧны кывзысигмоз. Вуджӧртӧны ньӧжйӧ, вывті гусьӧн.
Полӧны не ас вӧсна. Осторожнӧйӧн задание олӧмӧ пӧртны зільӧмла, уна сё боецъяслысь, командиръяслысь олӧмсӧ спаситӧм вӧсна...
Ещӧ неыджыд роща, и шуйгавылын югнитіс свинеч рӧмӧн юлӧн веркӧс.
«Со сійӧ, дыр виччысянторйыс, — быдӧн шуыштіс аслыс. — Сы сайын Краснӧй Армиялӧн передӧвӧй линия. Сы сайын — отсӧг».
Юӧдз сё ветымын метр вотӧдз водісны.
«Збыль ӧмӧй некод эз аддзыв? Али сэтшӧма вельмӧмаӧсь оккупантъяс, мый оз лыддьыны коланаӧн нуны караульнӧй служба?»
Но энлы, шуйгаланьын быттьӧ сулалӧны йӧз. Найӧ вуджӧр кодьӧсь. Кажитчӧ, мунӧны. Али оз? Чӧртыс тӧдӧ. Сэтшӧм нин ныжӧсь мортлӧн синъясыс. Кымын видзӧдан, сымын омӧльджыка заводитӧны аддзыны.
— Рогалёв, — вашкӧдӧ командир. — Разведайт, кодъяс сэн эмӧсь и мый вӧчӧны.
Рогалёв кань моз шытӧг торъялӧ ёртъяс дінсьыс и пыр жӧ сорласьӧ му эжыскӧд.
«А ми шензям, мыйла оз аддзыны миянӧс», — кыдзкӧ ачыс воис юрас кольччысьяслы.
Разведчик ветліс вель дыр да бӧр воис сідз жӧ виччысьтӧма, кыдзи и вошліс.
— Сулалӧны эновтӧм кольта чукӧръяс, — висьталіс сійӧ.
Тайӧ юӧрыс збоймӧдіс разведчикъясӧс. Береглань кыссьыны мӧдісны смелджыка. Воисны бужӧд дорӧдз. Ӧні жӧ аддзисны — енэжыс заводитӧ лӧзавны. Мӧдар берег оз тыдав.
— Гашкӧ, позяс аддзыны мыйкӧ вуджантор? — Оплеснинлы пеляс шӧпкӧдӧ Пленков. — А то зэв нин паськыд...
Тайӧ кывъясысь командир кыліс ёртыслысь неуверенность. «Но, гашкӧ, сійӧ прав? Разведкаысь воӧм бӧрын Пленков ӧд эз жӧ шойччы. Войбыд туйястӧг татчӧ воӧм ещӧ босьтіс ыджыд вын...
— Пробуйтлам корсьны.
Рогалев да Кузнецов мӧдісны кыссьыны берег пӧлӧн, мед корсьны мӧдарӧ вуджӧм вылӧ средствояс. Друг горӧдіс вражескӧй часӧвӧй: «Хальт!» Казяліс? Лэптас тревога? Разведчикъяс куйлӧны чӧв, чабыртӧмаӧсь кианыс автоматъяс. Но часӧвӧй водзӧ эз сет гӧлӧссӧ, тыдалӧ, успокоитчис. И разведчикъяс гусьӧник бергӧдчисны бӧр, докладывайтӧны:
— Сё воськов сайын часӧвӧй!
Решитісны уберитчыны татысь. Муныштісны берег пӧлӧн, вуджисны неыджыд шор. И друг, ньӧти виччысьтӧг, самӧй ныр улас бара горӧдісны окопсянь:
— Хальт!
Зловещӧя югнитіс немецкӧй штыклӧн лезвие. Группа размуныштіс. Гымыштіс лыйӧм. Сэсся мӧдысь, коймӧдысь, группаӧн. Оплеснин дінын лӧсяліс Рогалев. Найӧ кыссьӧны бӧрлань отстреливайтчӧмӧн. Воча визькйӧдлӧны трассирующӧйяс. Шыасьліс автомат.
«Вартчыны, — югнитіс юрас Оплеснинлӧн. — Сӧмын вартчыны».
Сійӧ ӧдйӧ шыбитіс ас вывсьыс шинель, пӧрччис сапӧгъяс.
— Аски кежлӧ план кольӧ важыс, — горӧдіс Рогалевлы. — Виччысьӧй менӧ.
Пуля шутьӧктіс дзик пель дінтіыс.
— Пышйы, дзебсьы, — горӧдіс ещӧ и чеччыштіс ваӧ, вошис.
Сійӧ петкӧдчис берегсянь метр дас вит сайӧ нин. Рогалев, кылӧ, лыйсис на.
«А кӧні пистолетӧй? Сійӧ вӧлі киам».
Но думайтны некор. Сӧвсем матын вурыштісны васӧ пулемётнӧй очередьлӧн трассирующӧй пуляяс. Качис ракета. Выліын смерть! Ва улын — спасение! Прӧйдитӧны кузь, вывті кузь секундаяс. Окота лолыштны. Колӧ воздух, воздух!.. Николай кыпӧдчис. Воздух пыдди пулемётнӧй очередь. Суніс бара. Поткӧдӧ морӧс. Сьӧлӧмыс лёкысь вӧзйысьӧ ортсӧ. А выліын лун кодь югыд. Сійӧ весиг тӧдчӧ ва улын. Выліӧ позьӧ кыпӧдчывны сӧмын лолыштны. Кӧть ӧтчыд, кӧть ичӧтика... Петкӧдчыштліс. Удитіс лолыштны, видзӧдлыны. Ю весьтын ӧшалӧ ракета. Югдӧдӧ мӧдар берег, сикт, пуяс и... пулемётнӧй очередьясӧн васӧ резӧм. Ещӧ нин сьӧкыд вартчыны ва увті. Ещӧ нин кузьӧсь секундаяс.
Друг лоис пемыд. Усис да кусіс ракета. Николай кыпӧдчис ва вылӧ. Став вынсьыс заводитіс вартчыны, — не сідзи, кыдзи вартчывліс тренировкаяс дырйи Сыктывса да Рашенскӧй ваясын, не сідзи, кыдзи соревнуйтчыліс Московскӧй бассейнъясын да паськыд Волга вылын, — тайӧ вартчӧм вӧлі кулӧм либӧ олӧм вӧсна, решайтіс судьбасӧ ёртъясыслысь, дзонь частьлысь.
Но выльысь ракета. Бара пуыштіс ваыс дзирыд пуляясысь. Выльысь спасениеыс сӧмын ва пытшкын. Слабмӧны кияс. Кӧдзыдӧн ёнтӧ став туша. Частӧджык ковмылӧ петкӧдчывны лолыштны. Ок, кутшӧм паськыд вӧлӧма юыс! Кымынысь на ковмас сунлыны сійӧ пыдӧслань.
Кусіс и тайӧ ракета. Тшӧкмунісны пулемётъяс. И сэк жӧ Оплеснин гӧгӧрвоис — вартчӧ бӧрлань, противниклань.
«Стоп! Назад!»
Ӧшибкаыс отсыштіс вежӧртны. «Колӧ ылӧдны противникӧс. Честнӧя накӧд оз позь». И кодыр бара качис вывлань ракета, резыштіс пулемётнӧй очередь, Николай вӧчис вид, мый ранитчис и вӧйӧ.
Дас вит-кызь метр сайын ньӧжйӧ кыпӧдіс ва веркӧсӧ сӧмын чужӧмсӧ. Лолыштіс. Кывзӧ. Лыйсьӧм шы оз кыв. «Сідзкӧ, лыддьӧны ассьыныс удж эштӧдӧмӧн. Тайӧ бур». Зільӧ вартчыны шумтӧг, ньӧжйӧ. Сэсся сюрӧ мӧдар береглӧн вуджӧрӧ. Но кутшӧм сьӧкыд лоис вартчыны... Кутшӧм кӧдзыд вӧлӧма ваыс... Ки-коксӧ быттьӧ кодкӧ кӧрталӧма йи кӧдзыд цепьясӧн, став тушаыс дрӧжжитӧ.
«Шойччыштны колӧ, шойччыштны».
Сійӧ куйлыштіс ва вылын и бара водзӧ.
Сӧвсем нин матын берегӧдз. Тыдалӧ бужӧд, дзирвидзӧны кутшӧмкӧ еджыд изъяс... Ок, кутшӧм сьӧкыд! Мыйта вын на колӧ...
Сэсся кок инмис нюйта ва пыдӧсӧ. Сэсся кияс инмисны кос берегӧ. Колӧ кутчысьны. Петны ваысь. Заводитліс. Но гырддзаясыс кусыньтчисны асьныс, и Оплеснин бӧр усис ваӧ.
«Виччысьӧмӧнджык, другӧ, шумтӧгджык».
Неуна улысьджык сійӧ аддзис вадорысь ыджыд из, вартчыштіс сылань, сайӧдчис сы сайӧ. Кылӧ, сяркнитіс вражескӧй пулемёт. Лыйлӧны мӧдлаӧ.
Виръяй дзикӧдз дубалӧма. Дрӧжжитӧдны мӧдіс ёнджыка. Колӧ кыдзкӧ мӧдӧдчыны водзӧ. Сэтчӧ жӧ югдӧ. Тыдавны нин заводитӧны вражескӧй береглӧн очертаниеяс. Колӧ тэрмасьны. Колӧ ӧдйӧджык воӧдчыны миян йӧз дінӧдз. Найӧ, кӧнкӧ, танӧсь — миян окопъяс, миян часӧвӧйяс. Тӧдӧмысь, аддзӧны сійӧс, кыйӧдчӧны кутны. Но найӧ оз тӧдны, коді вуджис юсӧ. Кыдзи сетны тӧдны ас йылысь?
Кыр йылӧ ковмис кыссьыны не веськыда. Кыссьыны не сідзи, кыдзи тайӧ вӧчлӧ мудзтӧм морт, — ӧд уджаліс сӧмын вежӧр, ки-кок ӧтказывайтчисны кывзысьны.
И вот сылы горӧдісны:
— Стой!
Сійӧс босьтісны, нуӧдісны.
Отделениеса командир тӧдмасис документъясӧн. Оплеснин кӧмтӧм — сапӧгъяссӧ кольліс мӧдар берегас, ва да няйтӧсь гачыс косясьлӧма; гимнастёркаа, вӧньтӧм. Сійӧс конвоируйтӧны ротаӧ, сэсся батальонӧ, полкӧ. Быдлаын лои висьтавны командиръяслы, мыйла воис и мыйла татшӧм. Сыкӧд корректнӧйӧсь, но уна оз сёрнитны. Противник мудер, вермис ыстыны шпионӧс, провокаторӧс. Дивизияын тӧдмаласны. Да Оплеснин оз и ӧбижайтчы.
Полксянь сетісны верзьӧма вӧв. Дивизияӧ воис чуть ли не войшӧр кадӧ нин. Юасьӧм кыссис вель дыр.
Окружитӧм частьлӧн важъяджык действиеяс йылысь правильнӧй ӧтветъяс, сылысь командиръяссӧ бура тӧдӧм да уна мукӧд вопросъяс вылӧ вочакывъяс убедитісны дивизияса штабӧс тырвыйӧ.
Асъя войсӧ узьыштӧм бӧрын младшӧй лейтенант Оплеснин сувтіс дивизияса командир водзӧ.
— Тэ, Оплеснин ёрт, вӧчин подвиг. Но боевӧй задание пӧртӧма сӧмын на джынвыйӧ, — дружескӧя шуис дивизияса командир. — Могыс ӧні сыын, мед тайӧ задание пӧртны олӧмӧ тырвыйӧ.
— Эм, пӧртны олӧмӧ тырвыйӧ, — вочавидзис Оплеснин.
Найӧ ӧтлаын завтракайтісны.
Сэсся отсӧг сетӧм кузя план. Со сылӧн основнӧй моментъяс:
«Кытшалӧм часть урчитӧм лунӧ матыстчӧ гусьӧн Я. сиктысь неылӧ да 4 час 00 минутаын сетӧ сигнал — вит трассирующӧй пуля вывлань.
Сигнал аддзӧм бӧрын асыввывса берегсянь артиллерия восьтӧ би Я. сикт кузя.
4 час 20 минутаын сигнал серти артиллерия вуджӧдӧ бисӧ пыдіӧ, и сэки Я. сикт атакуйтӧны кытшысь петысьяс. Налысь движение прикрывайтӧ артиллерийскӧй да пулемётнӧй би.
Волхов ю вуджӧм вылӧ налы сэк кежлӧ лоас дасьтӧма переправа средствояс».
Сёрни муніс и посниджыкторъяс йылысь. Ставсӧ лоӧ вӧчӧма, ставсӧ могмӧдӧма, весиг табак лоӧ сетӧма мыйта колӧ. Прӧдукта — сідзжӧ.
Полкса штабӧдз Оплеснин воис верзьӧма вӧв вылын.
Пыж абу на гӧтов. Прӧдуктаяс вайтӧмӧсь. Куим доброволец, кодъяс индыссьӧны мунны Оплеснинкӧд, сідзжӧ дасьтысьӧны мӧдӧдчыны не тавой. Кымӧра пемыд вой колис лӧсьӧдчӧмын.
Аскинас кызь куим часын вуджысьяс пуксисны пыжӧ, йӧткыштчисны берегысь.
Негырысь гыяс швачӧдыштісны пыж бортӧ. Оплеснин пукаліс пыж нырланьын да сыніс жӧ. Но кияс уджалісны механически. Став вниманиеыс вӧлі ёсьтӧма водзӧ, вражескӧй берег дорӧ. Кылӧ, ӧдйӧ тіпкис сьӧлӧм, нервъяс вӧвлытӧма зэвтчӧмаӧсь.
«Неужели татшӧм кокниа артмас? Неужели оз заметитны?»
Мӧдіс нин тыдавны мӧдар берег. Сынӧны ньӧжйӧ. Негора дрӧбалӧны борт бердӧ гыяс. Вот ещӧ сыныштісны, ещӧ. Береглӧн мӧдісны тыдавны складкаяс.
«Неужели удачнӧя?..»
И друг гымыштіс лыйӧм. Пуля шутёвтіс юр весьтті. Чорыда сыныштӧмӧн Оплеснин бергӧдыштіс пыж нырсӧ катыдлань. Лыйисны мӧдысь, коймӧдысь.
— Лӧсьӧдчыны вартчыны! — прикажитіс командир да заводитіс сынны став вынсьыс.
Шыасис тшӧтш пулемёт. Но пыж матыстчис нин асланым берегӧ.
Куим час да джынйын штабсянь воис приказ: вуджны выльысь, мӧдлаті.
Лӧсьӧдчигкості вой помасис. Тыдалӧны нин мӧдар береглӧн очертаниеяс, весиг кустъяс. Вуджны тайӧ кадӧ дзик позьтӧм.
Аслас риск вылӧ Оплеснин откладывайтӧ переправа, да ставнас группаыс мунӧ шойччыны.
Корисны полкса штабӧ. Кокниа вуджӧм вылӧ надея вошис.
Рытсяньыс противник мӧдіс лыйлыны асыввыв берег миномётъясысь да пулемётъясысь. Но войшӧрбӧр кежлӧ ставыс лӧнис.
Эз удайтчы пыжӧн вуджӧм и тайӧ войӧ. Вуджигӧн сідзжӧ лыйлісны, кӧть и бара жертваястӧг.
Та бӧрын Оплеснин мунӧ дивизияса штабӧ. Тані принимайтӧны решение — вуджны мӧдлаті, дас вит километр кывтыдджык. Ӧкмыс час рытын Николай Васильевич вӧлі нин выль местаын. Тӧдмасьӧ местанас. Мӧдар берегын веськыдвылас 3. сикт. Сэсянь юас лэччанінын роща. Шуйгаланьын вӧвлӧм пионерскӧй лагерь. Лагерь да роща костын ты. Вуджан места — тайӧ ты весьтыс.
Войшӧр гӧгӧр бара пуксьӧны пыжӧ. Матын нин мӧдар берег. Небеса фон вылын тӧдчӧ неыджыд куст. Гӧгӧр лӧнь и сэк жӧ шуштӧм. Колис сӧвсем этша, некымынысь сыныштны. И сэк жӧ кустсянь торйӧдчӧны винтовкаа йӧз. Сынысьяс быттьӧ кынмисны места вылас. Пыж плавнӧя качайтчӧ гыяс вылын. «Гашкӧ, эз на аддзыны? Гашкӧ, сідзи петісны куст сайсьыс?» Но поведениеыс подозрительнӧй. Тӧдчӧ — мыйкӧ решайтӧны. Друг найӧ сувтӧны пидзӧсъяс вылас да заводитӧны метитчыны пыжлань. Лыйисны куимнанныс ӧтпырйӧ. Пыжын пукалысьяс мыйвынысь сынӧмӧн зілисны ӧдйӧджык ӧтдальтчыны ӧпаснӧй местасьыс. И тайӧ удайтчис налы.
Войся пемыд спаситіс. Некод весиг эз ранитчы.
Кӧтасьӧмаӧсь и расстроитчӧмаӧсь, вуджны зільысьяс воисны команднӧй пунктӧ.
Капитан Дзюба, коді коймӧд сутки нин мӧдӧдӧ Оплеснинӧс ю мӧдарӧ, качайтыштіс юрнас.
— Сэсся нӧ мый мӧдам вӧчны та бӧрын?
— Вартчыны, капитан ёрт, — та вылӧ вочавидзис Николай, — колис сӧмын вартчыны.
«Вартчыны». Тайӧ быттьӧ вӧлі сэтшӧм кокни и сэтшӧм безопаснӧ. Тайӧ вӧлі прӧстӧ страшнӧ.
— Ладнӧ. Ме сӧгласен, — медбӧрын шуис Дзюба да юаліс: — Кодыр?
— Непременнӧ тавой. Сэтчаньын менӧ виччысьӧны. Налӧн кольлісны медбӧръя вӧвъяс сёйӧм вылӧ. Виччысьӧны сьӧкыда ранитчӧмаяс.
— Сӧгласен, — бара шуис капитан.— Шойччыштны — и туйӧ.
Тӧдӧмысь, эз узьсьы. Юрӧ воис быдсикас дум. Вежӧрӧд прӧйдитісны аддзылӧмторъяс и коркӧя мечтаяс. То петкӧдчыласны рӧднӧй коми вӧръяс, кыті ветлывліс зверь-пӧтка вылӧ ружьеӧн, то тӧдвылас усьласны сӧвсем нин вунӧдӧм проектъяс, коркӧ кодӧнкӧ шуӧм кывъяс, аслас дневникӧ пасйылӧм кӧсйӧмъяс. Ставас мыйкӧ вӧлі интереснӧ, ставыс казьтыліс мирнӧй созидательнӧй удж йылысь, гырысь кӧсйӧмъяс йылысь. И сэк жӧ страна вылын талун ӧшаліс ыджыд угроза: сотчисны сӧветскӧй сиктъяс, каръяс. Нинӧм вӧчтӧг куйлӧм кажитчӧ преступлениеӧн. Сӧвесть тшӧктӧ ӧдйӧджык выполнитны воинлысь долг.
Куим часын Николай вӧлі кок йылас нин. Дзюба мӧдіс отсасьны. Паськӧм, документъяс, табактор тэчисны плащ-палаткаӧ, топыда кӧрталісны вӧсни гезйӧн.
Пемыд на. Шутьлялӧ кӧдзыд войтӧв. Скӧрысь нӧйтчӧны берегӧ тревожнӧй гыяс. Вражескӧй берегын кылӧ шумитӧ вӧр.
Мый виччысьӧ сэні смельчакӧс? Победа али смерть дасьтӧ сентябрса медбӧръя лун-войлӧн тайӧ асылыс? Удайтчас-ӧ рапортуйтны командованиелы ӧчереднӧй задание олӧмӧ пӧртӧм йылысь?
Сы водзын вӧлі сійӧ жӧ ю, вӧлі пӧшти сэтшӧм жӧ асъя час. Толькӧ гыясыс скӧрӧсь да берегыс вражескӧй.
— Но, Оплеснин, кад!
— Кад, капитан ёрт!
Найӧ кутлӧны ӧта-мӧдсӧ и нинӧм шыавтӧг торъялӧны. Капитан мӧдас наблюдайтны. А Николай...
Вот сійӧ — гимнастёркаа, коскас кӧрталӧм ботинки гозъя, мыш саяс неыджыд тубраса — осторожнӧя пырӧ ваӧ, вочасӧн уламмӧ, уламмӧ и заводитӧ вартчыны. Пемыдыс да гыяс пыр жӧ дзебӧны сійӧс.
Юшӧрса гыяс вӧліны торъя нин гырысьӧсь. Со на пӧвстысь ӧти гартыштліс вартчысьӧс. Немжалиттӧг сотӧ кӧдзыдӧн йи кутны дасьтысьысь ва. Оз тыдав ни ӧтар, ни мӧдар берегыс. Ва, сьӧд небеса да бушуйтысь тӧв.
«Гашкӧ, тайӧ бурджык? Гашкӧ, буретш тайӧ гыясыс, пемыдыс, тайӧ тӧлыс отсаласны мем?»
Мӧдіс нин тӧдчыны береглӧн мыгӧр. Кӧдзыдла турдӧ ки-кок.
Со и берег. Сійӧ ляпкыд и кузь. Ю катчӧс синтӧ ёрмӧн югдӧдіс ракета. Лоис виччысьыштны сылысь кусӧм. Оплеснин кыссьӧ кыр йывлань. Пемыдӧ велалӧм синъяс аддзӧны водзысь бугорокъяс. Тайӧ — вражескӧй окопъяс. Найӧс сійӧ ордйыштӧ, вуджӧ векньыдик нюр и вӧлись кокньыдджыка лолыштӧ.
Дерт, и пиньяс таркакылӧны, и телӧыс ставнас гегдӧма. Но тайӧ ӧмӧй ӧні имеитіс кутшӧмкӧ значение!
Плащ-палаткаӧ гартыштӧм паськӧм дзик кос. Ботинкиясысь кисьтіс ва, пыдзыртіс гимнастёрка, гач, — дерт, и тайӧс вӧлі сьӧкыд вӧчны: эз кывзысьны кияс, чуньяс...
«Туалет» вӧчигӧн дзикӧдз югдіс. Вӧлӧмкӧ, дзик матын немецкӧй окоп.
«Уберитчыны татысь, ӧдйӧджык уберитчыны».
Со сійӧ кыссьӧмӧн пырӧ вӧрӧ и заводитӧ котӧртны нимкодьысла и шонтысьӧм ради.
Сэсся вуджӧ шоссе, вуджӧ кӧрттуй, кужӧмӧн да сюся ордъялӧ вражескӧй постъяс, воӧ тӧдса прӧсека вылӧ...
Но важ местаын часть эз нин вӧв, тыдалӧ, мунӧма мӧд местаӧ. Маскируйтчӧминысь петіс красноармеец да, кор убедитчис, мый тайӧ локтіс збыльысь Оплеснин, юӧртіс сылы.
— Менӧ колисны, мед висьтавны тэд частьлӧн мӧд местаӧ мунӧм йылысь. Сійӧ тасянь куим-ӧ-нёль километр сайын.
— Вай нуӧд!
— Мӧдӧдчим!
Кутшӧм ньӧжйӧ мунӧ тайӧ боецыс!
Но вот найӧс сувтӧдӧны часӧвӧйяс, нуӧдӧны штабнӧй палаткалань.
Артиллерийскӧй подразделениеса командир майор Кузнецовлы Оплеснин подробнӧя доложитіс немецкӧй фронт орӧдӧм кузя да окружениеысь петӧм кузя план.
Командиръяслӧн совещание. Сэн жӧ Чепелев и Воробьёв. Майор объявляйтӧ Волхов юлӧн асыввыв берегкӧд йитӧд установитӧм йылысь, ӧтувъя действиелысь план вайӧм йылысь. А дас сизимӧд час бӧрын заводитчӧ нин марш. Регыд пемдӧ. Колонна орласьӧ. Командир Котовлӧн подразделение кытчӧкӧ торъяліс. Мӧдӧдчисны натӧг. Колӧ петны индӧм местаӧ срок кежлӧ.
Вӧрас узьӧны. Луннас мунігӧн паныдасьлӧны немецъяскӧд, мунӧ неыджыд перестрелка. Войнас бӧр ӧтлаасьӧны Котовкӧд да сылӧн подразделениекӧд.
Вот и сійӧ минутаясыс, кодъясӧс дыр нин виччысисны боецъяс.
Николай Васильевич босьтӧ винтовка. Лыйӧ небесалань вит трассирующӧй пуля. Тайӧ — асыввыв берегын сулалысь артиллеристъяслы условнӧй сигнал.
Но мый тайӧ? Колис минута, вит минута, колис сизим минута... Неужели эз гӧгӧрвоны? Али мыйкӧ лоис?
Кажитчӧ, первойысь Оплеснинлӧн мыш кузяыс котӧртыштісны кодзувкотъяс. Неужели эз гӧгӧрвоны?
Прӧйдитіс ещӧ кык минута.
— Пока оз ков волнуйтчыны, — спокойнӧя шуӧ комиссар.
— Ме ог волнуйтчы, комиссар ёрт. Меным сӧмын кажитчӧ — лишнӧйджык дыр оз заводитны.
Ещӧ ӧти минута, и ю сайын пемыд небеса югдыштіс выстрелъяслӧн заревоысь. Сэсся — снарядъяслӧн лэбӧм шы, разрывъяс. Помасьлытӧм чардбиӧн ворсіс мӧдлапӧв, помасьлытӧм разрывъясӧн мӧдіс мургыны Я. сикт гӧгӧрын. Тадзи мӧдас кызь минута чӧж. Тайӧ кад — исходнӧй позиция вывсянь Я. сикт дорӧ матыстчӧм вылӧ, кысянь сразу жӧ заводитчӧ атака.
— Водзӧ! Я. сикт вылӧ!
Николай Оплеснин восьлалӧ кутны позьтӧма ӧдйӧ. Но сійӧс некод оз ӧлӧд татшӧм мунӧмысь, ставыс — командиръяс и боецъяс — зільӧны вӧтчыны, зільӧны ӧдйӧджык пырны сиктӧ.
Противник, кылӧ, стрӧчитӧ пулемётысь. Грымгӧны орудиеяс ӧтарсяньыс и мӧдарсяньыс. Ӧти бӧрся мӧд ӧзйис нин кык сикт. Найӧ югдӧдӧны мунны туй. Миян артиллерия дугдӧ лыйлыны Я. сикт кузя, вуджӧдӧ бисӧ мӧдлаӧ.
— Ура-а-а!
— Ура-а-а!
Ыпъялӧны сиктъяс. Мургӧ лыйсьӧм шы и гор. Би югӧрын ойдӧм эрд вылын подразделениеяслӧн перебежкаяс, ӧтка рукопашнӧй схваткаяс сиктын, чукӧра штыкӧвӧй атакаяс, кутны позьтӧм движение водзлань.
Петкӧдчис ю.
Оплеснин шыбитчис ваӧ, вартчӧ.
Асыввыв берегын сійӧ паныдасис майор Кузнецовкӧд, комиссар Чепелевкӧд. Найӧ вуджӧмаӧсь пыжӧн. Пыжъясӧн заводитісны вуджӧдавны и мукӧдъясӧс. Враг заводитіс лыйлыны переправа. Юын потласьӧны снарядъяс, лэптӧны вывлань ва столбъяс.
Переправа кыссис луншӧрӧдз. Дивизияӧс лоис петкӧдӧма вражескӧй кытшысь. Регыд сійӧ выль вынӧн сувтас оккупантъяслы паныд, регыд выльысь мӧдас нӧйтны вероломнӧй врагӧс.
И сӧмын ӧні, кор нин переправа помасис, кор лӧнис пушкаяслӧн гым и вражескӧй кытшысь петӧмаяс ӧтувтчисны Краснӧй Армиялӧн основнӧй вынъяскӧд, — сӧмын ӧні позис тырвыйӧ донъявны Николай Васильевич Оплеснинлысь беспримернӧй подвигсӧ.
Оплеснинӧс пӧся поздравляйтӧны. Командование тшӧктӧ нуӧдны беседа красноармеецъяскӧд да командиръяскӧд, висьтавны ставсӧ, мый вӧлі бесстрашнӧй командиркӧд бӧръя лунъясӧ. Беседа бӧрын комдив благодаритӧ Николайӧс став нимсянь, пӧся окалӧ сійӧс. Крепыда топӧдӧ кисӧ да дыр треситӧ сійӧс батальоннӧй комиссар Чепелев. Пӧсь да дыр нюжалана аплодисментъясӧн выражайтӧны ассьыныс уважение боецъяс.
Николай Васильевич сулаліс на водзын и радліс: сійӧ честнӧя пӧртіс олӧмӧ салдатлысь долг, честнӧя выполнитіс боевӧй задание.
* * *
Регыд Краснӧй Армия не сӧмын сувтӧдіс гитлеровскӧй оккупантъяслысь водзӧ пырӧм, но и мӧдіс вӧчавны сылы тӧдчана ударъяс. Тайӧ ударъясас эм пай и Оплеснинлӧн. Ӧти аслас письмӧын сійӧ гижӧ:
«Первойтор и самӧй приятнӧйыс, мый ме верма юӧртны, — сійӧ миян победаяс йылысь. Тихвин дорысь, Москва да Ростов улысь шульцъясӧс да гансъясӧс вӧтлӧмын эм и миян подразделениелӧн пай. Тайӧ бӧръя тӧлысьджыннас ми мездім немецъясысь ӧкмыс населённӧй пункт (ӧти на пӧвстысь — районнӧй центр). Ӧні воюйтам дасӧд, ыджыд узел вӧсна. И миян эмӧсь трофейяс да пленнӧйяс — салдатъяс да офицеръяс.
Малая Вишера. 1941-ӧд во декабрь 22-ӧд лун».
А та бӧрын дас вит лун мысти гижӧ:
«1942-ӧд во январь 6-ӧд лун.
Сизим лун сайын нин получиті нимкодь юӧр — СССР-са Верховнӧй Сӧвет Президиум Указӧн мем присвоитӧма Сӧветскӧй Союзса Геройлысь звание.
Менам нимкодьлы абу пом! Ме радуйтча не сӧмын ас вӧсна, но и мамӧ вӧсна, мый сійӧ татшӧмӧн менӧ воспитайтіс... Меным зэв нимкодь асланым Рӧдина вӧсна, мый сійӧ вӧчис менӧ достойнӧйӧн новлыны тайӧ высокӧй званиесӧ...»
Юрӧбтіс геройлӧн боевӧй слава став страна пасьта! И, кыдзи йӧлӧга шы, воча лэбисны телеграфнӧй проводъяс кузя поздравительнӧй телеграммаяс Сӧветскӧй Союзса Герой ним вылӧ. Нимкодясисны рӧднӧйяс и тӧдтӧмъяс, другъяс и ёртъяс. Поздравляйтісны сійӧс Военнӧй Сӧвет и ПОАРМ, Сӧветскӧй Союзса спортлӧн мастеръяс да чемпионъяс. Ыстісны поздравлениеяс частьсянь, кӧні служитіс Николай Оплеснин. Гордитчисны сыӧн сійӧ техникумса студентъяс да преподавательяс, кӧні коркӧ велӧдчыліс Герой. Став коми народ нимсянь поздравляйтісны ВКП(б)-лӧн да ленинско-сталинскӧй комсомоллӧн Коми областнӧй комитетъяс да Коми АССР-са Совнарком.
Николай Васильевич лыддьӧ тайӧ поздравлениеяссӧ кыдзи миян героическӧй Краснӧй Армия дінӧ сӧветскӧй народлысь любовь да восхищение выражайтӧм, кыдзи миян великӧй Сталинлы преданность да ыджыд кӧсйӧм — ещӧ ёнджыка отсавны фронтлы врагӧс разгромитӧмын.
ВКП(б) Коми Обком да Коми АССР-са Совнарком ним вылӧ телеграммаын Николай Васильевич гижӧ:
«Сьӧлӧмсянь благодарита Тіян поздравлениеясысь Сӧветскӧй Союзса Геройлысь высокӧй звание меным присвоитӧм случай кузя.
Немецко-фашистскӧй захватчикъяскӧд тышын ме сӧмын честнӧя выполниті Краснӧй Армияса командирлысь долг — СССР-са гражданинлысь долг.
Миян коммунистическӧй партияӧн да комсомолӧн воспитайтӧм, аслам любимӧй Рӧдиналӧн пи — ме вӧчны мӧдног эг вермы.
Немецко-фашистскӧй извергъяскӧд тышын пукта ассьым став вын, а, ковмас кӧ, и олӧмӧс ассьым сета менам народ вӧсна, миян дона Рӧдина слава вӧсна».
* * *
1942-ӧд вося февраль тӧлысьын Краснӧй Армиялӧн командование сетӧ Сӧветскӧй Союзса Геройлы дженьыдик отпуск. Николай Васильевич — Сыктывкарын.
Быдӧнлы окота аддзӧдлыны дона гӧстьӧс. Быдӧн кӧсйис, мед «кӧть регыдик кежлӧ» пыравлас на ордӧ сійӧ.
Герой эз ӧтказывайт. Сійӧ бура гӧгӧрвоис, мый фронтӧвӧй олӧм йылысь, Краснӧй Армиялӧн беспримернӧй тыш йылысь висьт ещӧ на топыдджыка йитас трудӧвӧй тылӧс фронткӧд. Оплеснин участвуйтӧ встречаясын карса комсомолецъяскӧд да томйӧзкӧд, волӧ школаясӧ, учреждениеясӧ, предприятиеясӧ, участвуйтӧ Краснӧй Армиялы кызь нёльӧд во тырӧм кузя общегородскӧй торжественнӧй заседание вылын.
... Овация мӧдіс нюжавны. Залын ставыс сувтісны.
— Мед олас миян рӧднӧй, непобедимӧй Краснӧй Армия! — друг кодкӧ горӧдіс лозунг.
— Фашизмлы смерть! — содтіс мӧд. А сэтӧні и коймӧд, нёльӧд.
— Мед оласны сӧветскӧй народлӧн багатыръяс — Сӧветскӧй Союзса Геройяс!
— Мед олас багатыръяслӧн бать, великӧй вождь да мудрӧй полководец Сталин ёрт.
Драмтеатр сцена вӧлі кыпыд да красочнӧй. Гӧрд шӧлкӧн паськыда вевттьӧм кузь пызан сайын пуксьытӧмӧсь на президиумӧ бӧрйӧмаяс. На сайын шӧлкӧн жӧ эжӧм подставкаяс вылын да ловъя цветъяс пиын сулалӧны Ленинлӧн да Сталинлӧн еджыд гипсысь бюстъяс. Чим гӧрд, зарниӧн вышивайтӧм сӧветскӧй эмблемаяса кык ыджыд бархатнӧй флагъяс завершайтӧны оформление. Николай Оплеснин — том да стройнӧй, вывлань сыныштӧм пушкыр сьӧд юрсиа — сулаліс военнӧй формаа. Яръюгыд электрическӧй свет водзын шуйга морӧсас дзирдалісны Ленин орден да «Золотая Звезда» медаль. Татшӧмӧн герой колис вежӧрас ставлы, коді вӧлі залын тайӧ торжественнӧй минутаясас.
* * *
Фронт вылӧ бӧр мунӧм бӧрын, боевӧй задание выполняйтігӧн, Николай Васильевич пӧгибнитіс. Сьӧкыд вӧлі эскыны талы. Немецко-фашистскӧй извергъяслӧн пуля нуис пыр кежлӧ коми народлысь медбур пиян пӧвстысь ӧтиӧс.
Но славнӧй геройлӧн подвиг мӧдас овны сӧветскӧй йӧз сьӧлӧмъясын нэмъяс, сылӧн светлӧй образыс мӧдас воодушевляйтны выль подвигъяс вылӧ уна выль сӧветскӧй патриотӧс.
В. ЮХНИН.
{С. Попов @ Луз ю дорысь зон @ очерк @ Отечественнӧй войнаса геройяс @ 1945 @ Лб. 73-84.}
ЛУЗ Ю ДОРЫСЬ ЗОН
Сійӧ кыпӧдчис окопысь да уськӧдчис атакаӧ.
Няйтчӧм да сёйӧссьӧм шинель да каска вылын дзирдалісны усьӧм зэр войтъяс. Винтовкалысь ложасӧ привычнӧй зумыдлунӧн шымыртісны кияс, и ёсь штык чургӧдчис водзлань.
Боец тэрыба котӧртіс водзӧ, тӧвзис сійӧ направлениеын, кытчӧ кыскис лӧглуныс.
Став поле пасьта ӧти здукӧн кыпӧдчисны йӧз. Кӧтасьӧм каскаяс лӧсталісны найӧ юръяс вылын, кӧдзыд арся шонділӧн скуп югӧръясыс ворсісны чурвидзысь штыкъяс помын. Батальон, коді дзик на неважӧн вӧлі кодйысьӧма му пытшкӧ, мощнӧй таранӧн кучкис Безымяннӧй высота кузя. И тайӧ тараныслӧн йывладорас котӧртіс сержант Семён Сердитов.
«Ур-р-а!» — русскӧй могучӧй «ура!» гымыштіс воздухын.
И сійӧ жӧ здукӧ ловзисны враглӧн огневӧй точкаяс. Минаяслӧн резкӧй потласян шыяс кылісны боецъяслӧн радъясын. Воздухсӧ вундісны пулемётнӧй очередьяс. Враг, кодӧс артиллерийскӧй налёт личкыліс му бердӧ, кыпӧдіс юрсӧ.
Атакуйтысьяс водісны...
Семён Сердитовлӧн мыш сайын колины найӧ, кодъяс котӧртісны орччӧн. Но Семён отличнӧя тӧдіс, мый атакалӧн сувтӧм — гибель, смерть. Боецъяс оз вермыны лоны тайӧ биа смерть пытшкын, найӧ долженӧсь нетшыштчыны тайӧ биа бушковсьыс, ӧдйӧнджык воӧдчыны лягушка рӧма шинельяса враг дінӧ да шамыртны сійӧс голяӧдыс.
И сійӧ, коді первой уськӧдчис окопысь, бара жӧ первойӧн сувтіс бой мунан поле вылӧ. Сійӧ эз думайт би йылысь. Сійӧ кыпӧдчис, шеныштіс кияссӧ вывлань да горӧдіс:
— Рӧдина вӧсна!
Найӧ, кодъяс котӧртісны атакаӧ да чувствуйтісны асланыс ёртъяслӧн пельпомъяслысь пӧсьлунсӧ, тӧдісны, кыдзи вочавидзӧны тайӧ призывыслы салдатскӧй сьӧлӧмъяс.
Батальон ӧти здук мысти бара нин примитіс стальнӧй таранлысь ёнлунсӧ да кучкис водзӧ.
... Днепрдорса Безымяннӧй высота вылын ӧні бара нин юргӧны долыд сьыланкывъяс, ӧвтчӧ аслас сьӧкыд юрнас шобді да пыдӧстӧм небесаын славитӧны олӧмлысь шудлунсӧ лэбачьяс. Безымяннӧй высота дорӧ гожся шоныд рытъясӧ локтӧны зонъяс да нывъяс да сьылӧны песняяс безымяннӧй геройяс йылысь, кодъяс пуктісны юрнысӧ турунӧн нин вевттьысьӧм со тайӧ окопъяссӧ штурмуйтігӧн.
Семён Сердитов, коми морт, тайӧ лунӧ первойӧн сувтіс Безымяннӧй высота вылӧ. Унатор сылӧн олӧмысь ми ог нин тӧдмалӧй некор, ог тӧдмалӧй и найӧс, кодъяс сыкӧд ӧтлаын кыпӧдчисны штурм вылӧ. Ми тӧдам сӧмын сійӧс, мый морт, Сӧветскӧй Армияса воин, став ассьыс олӧмсӧ медбӧръя вир войтӧдз сетіс аслас Рӧдиналы, аслас народлы, коді быдтіс сійӧс да петкӧдіс олӧмлӧн паськыд туй вылӧ.
Скуп фронтӧвӧй юӧръясысь талун ми восстанавливайтам став лоӧмторсӧ.
Семён Сердитов да сылӧн ёртъяс сувтісны враг весьтын кыдзи возмездие.
Сержант аддзис немецкӧй фельдфебельлысь кельдӧдӧм чужӧмсӧ да тӧрӧканлӧн кодь рыжӧй уссӧ. Траншеяын вӧлі дзескыд. Боец зургис немец морӧсӧ штыксӧ да йӧткис ӧтлаын винтовкаыскӧд и сы помӧ ӧшйӧм грузсӧ. Сэсся нетшыштіс враг киысь вороненӧй стальысь вӧчӧм автоматсӧ да свинеч шерӧн кучкис траншея кузя.
Окопъясын муніс рукопашнӧй бой. Сӧветскӧй воинъяс мститісны враглы ставсьыс, мый вӧлі терпитӧма, мый вӧлі кыскӧма салдатскӧй пельпомъяс вылын войналӧн страднӧй воясӧ.
Безымяннӧй высота вылын кыссис окопъяслӧн некымын рад. Сэсянь свинеч шерӧн пыр на коясисны пулемётъяс.
Семён кыпӧдіс юрсӧ. Пулемётъяс лыйлісны талань.
Боецъяслӧн группакӧд Семён бара котӧртӧ водзӧ, траншея пӧлӧн, пулемётъяслань. Тӧвзьӧны водзӧ шыбитӧм гранатаяс. И ставыс чӧв усьӧ...
1943 вося октябрь тӧлысся лунъясысь ӧтиӧ Безымяннӧй высота вылын юрӧбтіс русскӧй боевӧй «Ур-ра!»
Но Семён Сердитов, коми народлӧн славнӧй пи, эз участвуйт победительяслӧн торжествоын. Сійӧ куйліс вражескӧй траншея дорын, рӧднӧй му вылын. Сійӧ бырӧдіс врагӧс, медым весавны аслас ёртъяслы водзӧ, рытыввылӧ, туй, да пӧгибнитіс ачыс. Арся небеса посни зэр войтъясӧн, кыдзи синваӧн, бӧрдіс Безымяннӧй высота весьтын, кытчӧ век кежлӧ колис Ношульса электромонтёр Семён Алексеевич Сердитов.
Некор оз куслы миян народлӧн паметьын сылӧн боевӧй подвигъяс йылысь слава. Сійӧ кутас овны сылӧн ёртъяс трудӧвӧй делаясын, миян народлӧн сьыланкывъясын да легендаясын, асланыс Рӧдина дінӧ священнӧй радейтӧмын. Медым тӧвзясны уна вояс, но миян йӧз пыр кутасны помнитны врагкӧд тышын пӧгибнитӧм зон йылысь.
Гожӧмын либӧ тулысын локтасны Ношульса томйӧз гажа Луза ю дорӧ. Сувтасны найӧ кытшӧ, да кодкӧ на пӧвстысь тэрыба кучкас гудӧклӧн клавишъяс кузя:
— Сьылыштамӧй, нывъяс да зонъяс!
— Мый йылысь? — юаласны том гармонистлысь том гӧлӧсъяс.
— Миян Семён йылысь лоӧ тайӧ сьыланкывйыс... Нюжӧдӧй ставӧн!
И бара сувтан тэ миян водзӧ, Семён Алексеевич, став аслад пытшкӧсса величиеӧн, аслад думъясӧн да задорӧн. Тайӧ сьыланкывйыс прославитас тэнсьыд шуда томлунтӧ, тэнсьыд суровӧй боевӧй лунъястӧ да подвигъястӧ.
Ми кывзысям тайӧ величавӧй сьыланкывйӧ, тэнад олӧмлӧн поэмаӧ...
Луза юбердса сиктын чужин тэ, крепыд лы-яя, неыджыд тушаа да пельк вӧраса коми зон. Нинӧмӧн тэ эн торъяв аслад ӧти арлыдаясысь, сӧмын, гашкӧ, гудӧкыдлӧн клавишъясыс тэрыбджыка ветлісны тэнад чуньяс улын.
Ичӧтдырсянь на тэнад сьӧлӧмын оліс кык заветнӧй мӧвп, мый йылысь тшӧкыда тӧждысьӧны сиктса томйӧз: судзӧдны централка да двухрядка.
Сэні, кӧні Луза ю, кыдзи мам, ӧтлаасьӧ аслас нылыскӧд — Чикшакӧд, эм паськыд нӧрыс. Локтан кӧ тайӧ нӧрыс вылас да видзӧдлан ас гӧгӧрыд, — аддзан чуймӧдана мича серпас. Пармалӧн помасьтӧм просторъяс кыссьӧны ылі горизонтлань да вошӧны сэні лӧз маревоын. А гожся югыд да сӧстӧм воздухыс кытшалӧма став тайӧ шуда мусӧ хрустальнӧй сывйӧн.
Централка да двухрядка тэныд колӧ вӧлі эз ошйысьӧм да петкӧдчӧм вылӧ. Наын вӧлі тэнад и удаллуныд и гажлуныд.
Со тэ аслад пӧрысь, сьӧд тошка батьыдкӧд, Алексей Михайловичкӧд, писькӧдчан ылі расъясӧ, кӧні некодӧн аддзытӧм визьӧн чукльӧдлӧны чӧстуйяс. Кык войнаса ветеранлӧн ёсьӧсь синъясыс. Внимательнӧя, челядьлӧн пытливӧй видзӧдласӧн тэ наблюдайтан пӧрысь мортлӧн смётка бӧрся.
— Ур? — юасян тэ батьыдлысь.
— Ур, — вочавидзӧ сійӧ тэныд да сетӧ ассьыс стариннӧй дрӧбовкасӧ, кытчӧ заряд пыдди позьӧ уськӧдны сӧмын ӧти неыджыд свинечтор.
Вӧвлӧм ратник следитӧ и тэнад движениеяс бӧрся. Сійӧ видзӧдӧ, кыдзи тэ, Семён, дрӧбовкалысь ложасӧ топӧдан аслад пельпом бердӧ, кыдзи ствол помнас корсян зверӧс.
Юрӧбтӧ лыйӧм шы...
Тэ он виччысь лыйӧм шысӧ. Тэнад синлапъясыд оз топавлыны ӧта-мӧдыскӧд. Тэ аддзан, кыдзи руд гӧна нин ур исковтӧ коз пу лапъяс вылысь.
Тэ котӧртан. Тэныд зэв рад. Но сьӧд тошка батьыд кӧсйӧ тӧдны челядь киясыдлысь точностьсӧ. Сійӧ ыджыда воськовтӧмӧн ачыс локтӧ пу дорӧ да копыртчӧ прӧмысла.
— Нол-тӧсь...
Пӧрысь мортлӧн синъясыс корсьӧны дрӧблысь следсӧ. Со сійӧ веськалӧма стӧч син дорас. Сідзкӧ, тэ достойнӧй кыскавны централка да ветлыны батьлӧн чӧстуй вывті.
Пӧрысь бать скуп мелілун да ошкӧм вылӧ. Но сылӧн синъясыс бара ласкова видзӧдлӧны тэнад радуйтчана чужӧм вылӧ, а киясыс тапкӧдӧны пельпомъясӧдыд.
— Бур... Батьыд туйӧд мунан!
Пемыд гожся вой ӧшӧдчӧ кыйсян чом весьтын. Сӧмын пармалӧн шувгӧмыс пыр гораджыка заводитӧ висьтавны ассьыс мойд. Бипур пӧльтӧ вывлань зарни бикиньяс. Пӧрысь морт висьтавлӧ сы йылысь, кыдзи сійӧ, вӧвлӧм ратник, дорйис русскӧй йӧзлысь мусӧ, кыдзи сійӧ тышкасис унасикас врагъяслы паныд.
Пӧрысь батьлӧн висьтъясыс кӧдзӧны тэнад том сьӧлӧмад чужан му радейтӧмлысь первойя кӧйдысъяс. Тэ некытчӧ на эн петав аслад рӧднӧй гортысь, но гӧгӧрвоин, кутшӧм вына тайӧ Россияыс, кӧні олісны тэнад батьыд да дедыд. Тэ кутін тӧдны, мый тайӧ мусӧ, русскӧй мусӧ, нэмъяс чӧж дорйисны ставсикас врагъясысь ӧтлаын русскӧйяскӧд и комияс, став мукӧд йӧз, кодъяс олӧны сылӧн помасьтӧм просторъяс вылын.
Прӧмыс вылысь воӧм бӧрын тэ, Семён, вӧлін медбур гӧстьӧн быд войпукын да ворсанінын. Ылісянь тӧдмавлісны том нывъяс да зонъяс тэнад гудӧклысь гора гӧлӧссӧ. А кыдзи тэ радейтлін удал сьыланкывсӧ:
«Том олӧмӧй, том гажӧй,
том гажӧй гажъялӧмӧй»...
Тэ пыр кутін аслад сьӧлӧмад дум: видзӧдлыны сійӧ паськыд мусӧ, кӧні олӧ миян народ. И тэ сійӧс аддзин. Аслад сиктса томйӧзлы висьтавлін сы йылысь, кутшӧм
паськыдӧсь шобді муясыс ылі Сибирын, кутшӧм ыджыд заводъяс кыптӧмаӧсь Уралын.
— Прав вӧлӧма батьӧй, — казьтывлін сьӧд тошка пӧрысь мортӧс, коді первойысь катӧдіс тэнӧ чӧстуй вылӧ. — Тайӧ му вӧсна сулалӧ и овны и кувны...
Кор немецко-фашистскӧй захватчикъяс уськӧдчисны миян му вылӧ, тэныд, Семён Алексеевич, вӧлі нин комын квайт арӧс. Тэнад вӧлі нин семья, а томдырся гудӧктӧ вӧдитіс нин аслас киясын пиыд, Иван Семёнович.
Войнаӧдзса мирнӧй воясӧ тэ эн вӧч некутшӧм торъялана трудӧвӧй подвиг, но быдӧн казьтылісны тэнсьыд нимтӧ уважениеӧн да достоинствоӧн. Тэ вӧлін прӧстӧй электромонтёрӧн да уджалін Ношульскӧй механизированнӧй лесопунктын, коді кыптіс сійӧ местаын, кӧні коркӧ аслад батьыдкӧд кыйлін прӧмыс. Вӧчин ставсӧ тэ бура да тӧлкӧн, мый тшӧктылісны: вӧчин электропроводка, кор колӧ вӧлі, отсасин трактористъяслы ремонтируйтны электрооборудование. Лесопунктын уджалісны уна дас стахановецъяс. Тэ, Семён Алексеевич, вӧлін на пӧвстысь ӧтиӧн.
Сійӧ кадся фотокарточка вылысь аддзам ми тэнӧ. Упрямӧй, волевӧй чужӧма. Кажитчӧ, быттьӧ ставнас тэнӧ кеслӧма-тэчӧма медся крепыд пуысь, не пуысь, а изйысь, гранит кусӧкысь. Тыдалӧ нин, мый кужин эськӧ, кор ковмис, сулавны тэ ас вӧснаыд, либӧ дорйыны, кодӧс ковмас.
Война йылысь юӧр кучкис кыдзи чардби. Водзті тэныд некор вӧлі думайтны сы йылысь. Сійӧ лунъясӧ тэ вӧлі думайтан велӧдчыштӧм йылысь. Том кадӧ уна грамотаяс эз веськавны и найӧс колӧ вӧлі судзӧдны верстьӧ кадӧ нин. Ӧд семьяад быдӧн заводитісны велӧдчыны: и нывъяс и пиян. Колӧ вӧлі и тэныд босьтчывны грамота бердӧ.
И вот кучкис война...
Воскресенье лунӧ вайисны вӧрӧ та йылысь юӧр, и тэ чӧла шыбитін пельпомъяс вылад ассьыд уджалан паськӧм.
Гӧтырыд, Степанида Петровна, да челядьыд колльӧдісны тэнӧ ылі туйӧ. Удж кузя ёртъясыд сетісны наказ не прӧститны врагӧс, коді орӧдіс шуда йӧзлысь мирнӧй удж. Эз вӧв ловъя нин сьӧд тошка пӧрысь батьыд, но и сійӧ колльӧдіс эськӧ тэнӧ ратнӧй подвигъяс вылӧ аслас пӧрысь кияснас благословитӧмӧн.
Тэ бӧрся пасьтасис боевӧй походӧ вокыд — Андрейыд, а сэсся и пиыд — Иваныд.
... Ношульскӧй мехлесопунктысь электромонтёр Семён Алексеевич Сердитов получитіс боевӧй оружие да лои салдатӧн. Со сійӧ сулалӧ отделениеса боецъяскӧд ӧти стройын, правофланговӧйӧн, да повторяйтӧ воинскӧй присягалысь кывъяс:
— Я, гражданин Союза Советских Социалистических Республик...
Салдатлӧн сьӧлӧмын ӧти мӧвп: ӧдйӧнджык фронт вылӧ, вины немецӧс. Учебнӧй занятие бӧрын сійӧ пуксьӧ да гижӧ бумагатор вылӧ сӧмын некымын кыв, кодъяс петкӧдлӧны патриотлысь душевнӧй мичлунсӧ:
«Ме кӧсъя лоны геройӧн... Мӧдног оз вермы лоны. Сьӧлӧмӧй кыскӧ сэтчӧ, кӧні мунӧ тыш, кӧні решайтсьӧ миян чужан мулӧн судьба...»
... Тэ, Семён Сердитов, эн тӧдлы фашистӧс, и вот тэ сійӧс аддзин. Охотничайтігӧн нӧшта тэ тӧдлін уна пӧвадкаяс зверлысь, но тайӧ вӧлі став зверьясысь медся лёк зверь.
Пиньясӧдзыс вооружитчӧмӧн сійӧ кыссис тэнад, тэнад рӧднӧй му вывті.
Сійӧ расправляйтчис челядь да нывбабаяс вылын, сотіс сиктъяс да каръяс, поганитіс миянлысь сӧстӧм воздухсӧ.
И тэ уськӧдчин сы вылӧ, уськӧдчин ыджыд сьӧлӧмын чукӧрмӧм став ярлунӧн да скӧрлунӧн.
Тайӧ лои 1941 вося гожӧмын.
Враг вӧлі сэки вына да ён. Ён аслас нахальствоӧн. Сійӧ лӧсьӧдчис некымын дас лунӧн пырны Москваӧ да маршируйтны Краснӧй площадь вывті.
И тэ, Семён Сердитов, сувтін сылӧн туй вылын, сувтін, кыдз багатыр, да чургӧдін штык.
Чужан муыд дыр эз кывлы юӧр тэнад боевӧй делӧяс йылысь. Воронеж улын дыр кадся бойяс бӧрын тэнӧ водтӧдісны госпитальӧ. Но сӧмын на ранаясыд бурдыштісны, — бара нин мунін рытыввывлань. Ӧтлаын аслад боевӧй ёртъясыдкӧд штурмуйтін Белгород да Харьков, жуглін немецко-фашистскӧй захватчиклысь Миус-фронт.
Тэнад пример вылын велӧдчисны, Семён Сердитов, ненавидитны врагӧс да тышкасьны сыкӧд. Тэ некор эн кланяйтчы вражескӧй пуляяслы да минаяслы: винтовкаӧн да гранатаӧн киясын котӧртін водзӧ, тэрмасин ӧдйӧнджык шамыртны аслад мертвӧй хваткаӧн сійӧс, коді сувтіс тэныд паныд.
Арся лунъясысь ӧтиӧ разведчикъяслӧн группа вуджис Днепр ю. Куим во чӧж тайӧ русскӧй, рӧднӧй юыс вӧлі враг киясын. Но бӧрын нин вӧлі Сталинград, Орловско-Курскӧй дуга вылын битва. Сӧветскӧй воин тӧдіс, мый сійӧ вынаджык фашистысь, и сійӧ стремительнӧя муніс рытыввывлань, рӧднӧй мусӧ врагысь мездӧмӧн.
Ыджыд да паськыд тэ, Днепр ю! Лӧнь украинскӧй вой югыда тіралысь кодзувъясӧн ӧшалӧ тэ весьтын. Кымын сьыланкыв тэчӧма тэ йылысь, рӧднӧй русскӧй ю! Но оз кыв разведчик Семён Сердитов тайӧ сьыланкывъяссӧ. Ставыс вӧлі пӧим да ӧгыр. Фашистскӧй захватчикъяслӧн киподтуйыс нӧшта ёна тыдаліс тані...
Семён видзӧдліс мӧдар берегӧ, коді вӧлі вӧйӧма войся пемыдӧ. Враг весаліс юлысь шуйгавыв берегсӧ, медым укрепитчыны мӧд берег вылын да кутны сӧветскӧй войскалысь водзӧ наступление. Сійӧ мӧвпаліс, мый тайӧ ыджыд юыс лоӧ мощнӧй барьерӧн, коді сувтӧдас сӧветскӧй армияяслысь продвижение. Вражескӧй штабъясын разрабатывайтісны нин планъяс водзӧ укрепитчыны тані, чукӧртны да пополнитны жугавлӧм дивизияяс да частьяс.
Сержант Семён Сердитов чукӧртіс ас дінас разведчикъясӧс. Найӧ вӧлісны витӧн.
— Со, аддзанныд, — индіс сійӧ пемыд ю вылӧ. — Сэні эм ді...
Командованиелӧн приказ серти разведчикъяс, пемыд войӧн пӧльзуйтчӧмӧн, долженӧсь вӧлі вуджны Днепр юшӧрса неыджыд ді вылӧ да тӧдмавны сэтысь вражескӧй вынъяс. Тайӧ вӧлі исключительнӧ сьӧкыд да кывкутана мог, но медым чеччыштны паськыд ю вомӧн, колӧ вӧлі займитны тайӧ предмостнӧй плацдармсӧ. И тайӧ могсӧ пӧртны олӧмӧ вӧлі поручитӧма сержант Семён Сердитовлы.
Боецъяс эз мӧвпавны сы йылысь, мый найӧс виччысьӧ водзын. Кӧдзыд, арся ва ньӧжйӧник сёлькӧдчис пыжлӧн дорышлань. Некымын пелыс ӧти кадӧ вӧйлісны ва пытшкӧ да бӧр кыптылісны сылӧн веркӧс вылӧ. Эз кыв сёрни. Боецъяслӧн сьӧлӧмас вӧлі сӧмын ӧти кӧсйӧм: водзӧ, водзӧ... Автоматъяс, гранатаяс да пуртъяс виччысисны смел зонъяслысь действие.
Ю шӧрын ді кыптіс боецъяслӧн синъяс водзын, кыдзи сьӧд глыба. Сійӧ нюжаліс некымын километр вылӧ. Ставыс, кажитчис, узис ӧти ыджыд унмӧн: и ваыс, и небесаыс, и діыс... Но тайӧ вӧлі сӧмын кажитчӧ.
Эз спокойнӧйӧн чувствуйт асьсӧ враг. Сылӧн дозорнӧйяс сюся видзӧдісны ю вылӧ да кадысь-кадӧ шыблалісны югыд ракетаяс, кодъяс уна тысяча бикиньясӧн резсялісны воздухын да вошлісны сідз жӧ, кыдзи и чужлісны.
Разведчикъясӧс аддзисны нин сэк, кор пыжлӧн нырыс инмис лыа бердӧ. Бара тревожнӧя кыптіс ракета, сэсся мӧд, коймӧд, и трассирующӧй пуляяслӧн шер кучкис алькӧс берег пӧлӧн.
Семён Сердитов первойӧн чеччыштіс кӧдзыд ваӧ. Сійӧ вӧлі берегын, сылӧн кокъяс улын вӧлі чорыд, рӧднӧй му, а киясыс шамралісны автоматлысь лӧжасӧ.
Разведчикъяс чеччыштісны берегӧ асланыс командир бӧрся. Тайӧ случайын налы оз ков вӧлі виччысьны сигнал. Опытнӧй охотниклӧн нырисӧн Семён Сердитов нуӧдліс найӧс эз ӧти боевӧй операцияӧ, эз ӧти дерзкӧй да смел рейдӧ.
Винтовочнӧй да автоматнӧй пуляяс первойсӧ тшӧкыд шерӧн кучкалісны ва кузя, ӧтнасӧн эновтӧм пыж кузя, а сэсся сяркнитісны пулемётъяс. Тшӧкыд очередьяс шутлялісны пыр улітіджык юръяс весьтын, и Семён Сердитов гӧгӧрвоис, мый тайӧ лыйлӧны перекрестнӧй фланкирующӧй пулемётъяс шуйгаладорсянь и веськыдладорсянь. Лыйсьӧм шы сертиыс позьӧ вӧлі тӧдны, мый огневӧй точкаяс насянь некымын сё метр сайын.
Колӧ вӧлі примитны решение: бӧр косны, бӧрыньтчыны — некытчӧ, сэні — гибель. Котӧртны водзӧ...
И командир решайтӧ:
— Кодйысьны муӧ!
Разведчиклӧн гӧлӧсыс спокойнӧй, но стрӧг, кыдзи и пыр опасность водзын.
Асъя кыа ньӧжйӧникӧн кыптӧ ранитчӧм да дойдалӧм му весьтын. Со тӧдчӧны нин став берегыслӧн очертаниеясыс. Командир видзӧдӧ аслас разведчикъяс вылӧ. Пока ставыс удачнӧ, но мый виччысьӧ водзын? Мый ваяс тэныд, Семён Сердитов, да тэнад другъяслы тайӧ локтысь югыд луныс? Отсӧг... Но ӧд юыслӧн быд метр стӧча арталӧма прицельнӧй би вылӧ.
— Помнитӧй, ёртъяс, — вашкӧдӧны командирлӧн вомдоръясыс, — помнитӧй, мый тайӧ муыс миян... Ми тані кӧзяинъяс!
Немецъяс, тыдалӧ, эз дӧгадывайтчыны, кутшӧм вынъяс вуджисны на дінӧ. Дзик югдытӧдз найӧ нуӧдісны бешенӧй би став берег кузя, а сэсся уськӧдчисны контратакаӧ. Налӧн расчётыс вӧлі прӧстӧй: бырӧдны либӧ босьтны пленӧ ді вылӧ вуджӧм группасӧ.
Но удар вылӧ разведчикъяс вочавидзисны ударӧн. Сӧмын на немецъяс вевъялісны кыпӧдчыны окопъясысь да уськӧдчыны береглань — автоматъяслӧн очередьяс ытшкыштісны водзынджык локтысьяссӧ.
— Видзны патронъяс! — горӧдіс командир, и таладорын ставыс чӧв усис.
Ыджыд-ӧ вӧлі враглӧн выныс — разведчикъяс эз лыддьыны. Да и мыйла тайӧс колӧ вӧлі тӧдны, кор сетӧма нин бой вылӧ вызов и бергӧдчыны век кежлӧ вундӧма туйсӧ! Но водзынджык нюжалӧм окопъяс серти позьӧ вӧлі думайтны, мый ді вылын прикрытие вылӧ вӧлі кольӧдӧма рота огневӧй средствоясӧн усилитӧмӧн.
Немецъяс мӧдысь кыпӧдчисны контратакаӧ, но разведчикъяслӧн очередьяс мӧдысь водтӧдісны найӧс му бердӧ.
Тайӧ лои 1943 вося октябрь 3 лунӧ. Некор оз вунӧд миян народ аслас славнӧй пилӧн героическӧй подвиглысь дата, кор Ношульса мехлесопунктысь вӧвлӧм электромонтёр, Семён Сердитов ӧти ді вылын аслас вит разведчиккӧд веніс немецъяслысь вит контратака.
Боецъяслы отсӧг вылӧ мӧдар берегсянь локтіс нин подкрепление. Сэк жӧ немецъяс кыпӧдчисны квайтӧдысь контратакаӧ. Фашистъяслы колӧ вӧлі бырӧдны разведчикъясӧс, мыйӧ кӧть эськӧ эз сувт, да сэсся кучкыны ді вылӧ вуджысь подкрепление кузя. Вражескӧй салдатъяс котӧртісны сувтсӧн автоматъясысь лыйлӧмӧн да горзӧмӧн. Найӧ вӧліны матынӧсь нин. Но Семён Сердитов эз тшӧкты лыйлыны. Боецъяслӧн киясыс доймытӧдзыс кутісны гранатаяс да автоматъяслысь лӧжаяссӧ.
Вӧвлӧм охотник водзын вӧліны зверьяс. Медся лёк зверьяс. И став лӧглуныс да скӧрлуныс кыптіс сылӧн сьӧлӧмас. Зверӧс оз ков ранитны, колӧ кучкыны наверняка, смертельнӧя.
— Медым локтӧны... Ме-ды-ым... — скӧра нюжӧдіс пиньяс пырыс разведчик.
Но немецъяс матынӧсь нин. Некымын дас шаг сайын. Тыдалӧны бешенӧй лёклунӧн дзирдалысь синъяс да векыштчӧм вомъяс.
И сэки враглы паныд кыпӧдчис Семён Сердитов. Сійӧ топӧдіс пельпом бердас ассьыс автоматсӧ да ӧтпырйӧн лэдзис ставнас дисксӧ. Ӧти кадӧ тӧвзисны гранатаяс, кодъяслӧн взрывъясыс дзенӧдісны воздухсӧ.
Разведчикъяс кыпӧдчисны асланыс командир бӧрся.
— Рӧдина вӧсна! — бара юрӧбтіс призывнӧй гӧлӧс.
Враг эз виччысь татшӧм дерзостьсӧ. Лягуша рӧма шинельяс бергӧдчисны мышнаныс да нӧшта ӧдйӧ котӧртісны исходнӧй рубежлань. Но, сылӧн радъясын паникаӧн воспользуйтчӧмӧн, разведчикъяс окопъяс дорӧ вотӧдз на суисны найӧс. Семён Сердитов тӧдіс, кыдзи колӧ действуйтны шӧйӧвошӧм зверьяс пӧвстын. Сійӧ тэрыба чеччыштіс вражескӧй окопӧ да аслас автоматысь личнӧ бырӧдіс дас кык немецӧс. Татшӧм жӧ дерзкӧя да пелька действуйтісны сылӧн разведчикъясыс. Сійӧ кадӧ ӧти пулемётнӧй ячейкасянь бара кучкис пулемёт. Тайӧ вӧлі крупнокалибернӧй пулемёт, кодлӧн сьӧкыд пуляясыс брустверлань кучкысьӧмӧн рикошетӧн тӧвзисны вывлань. Семён Сердитов личнӧ ачыс бырӧдіс сылысь расчётсӧ да захватитіс пулемётсӧ.
Кор ді вылӧ воис подкрепление, тані ставсӧ вӧлі нин помалӧма. Ді вӧлі Семён Сердитов разведчикъяслӧн киясын. Берег дорсянь некымын сё метр сайын нюжалӧм окопъясӧдз жӧ став мусӧ вӧлі вольсалӧма вражескӧй шойясӧн...
Сӧветскӧй боецъяс стремительнӧя вуджисны Днепр ю да бара уськӧдчисны враг вылӧ.
Семён Сердитов эз пов врагысь. Сійӧ пыр вӧлі водзын. Сійӧ и враг испытайтісны ӧта-мӧднысӧ. Семён Сердитов приговоритіс фашистскӧй извергӧс смертьӧ да эз жалит асьсӧ.
Лютеж вӧсна бойын Семён Сердитов первойӧн уськӧдчис посёлоклӧн центрӧ да, став боецъясӧс аслас примерӧн увлекайтӧмӧн, личнӧ бырӧдіс квайт немецӧс.
Сійӧ пыр вӧлі водзын. Кор сійӧ аддзыліс немецӧс, ярлуныс пыркӧдіс воинӧс. Сьӧлӧмыс чуксаліс сійӧс пӧщадатӧм месть свершитӧмӧ.
И вот Безымяннӧй высота вылын лои сійӧ, мый йылысь ми тӧдам нин...
Геройяслӧн смертьӧн пӧгибнитіс рӧднӧй му вӧсна тышын Семён Сердитов. Сійӧ дорйис сійӧ мусӧ, кодӧс коркӧ уна вояс сайын дорйылісны сылӧн батьыс да дедыс. Аслас кияслӧн медбӧръя движениеӧн отважнӧй воин шамыртіс уль муыслысь китыр да топӧдіс аслас сьӧлӧм бердас: став югыд олӧмыс сылӧн вӧлі йитчӧма тайӧ муыскӧд.
Колясны уна вояс, но коми народ славнӧй пилӧн, Семён Сердитовлӧн, Великӧй Отечественнӧй войнаса салдатлӧн, героическӧй делӧяс йылысь слава некор оз куслы йӧзлӧн сьӧлӧмъясын.
Лузавывса вӧрлэдзысьяс пыр кутасны помнитны сылысь югыд образсӧ. Делянкаясӧ локтӧмӧн, найӧ кутасны подражайтны сылӧн примерлы трудӧвӧй фронт вылын подвигъясӧн.
— Тадзи уджаліс да тышкасис миян Семён Алексеевич, — шуасны найӧ.
Лузавывса кылӧдчысьяс кутасны казьтывны сійӧ нӧрыссӧ, кӧні томлун дырйиыд юргисны тэнад гудӧк шыясыд, Семён Алексеевич.
Асланыс сьыланкывъясын прославитасны тэнӧ миян томйӧз.
С. ПОПОВ
{С. Тимушев @ Волгасянь Тисса дорӧдз @ очерк @ Отечественнӧй войнаса геройяс @ 1945 @ Лб. 85-97.}
ВОЛГАСЯНЬ ТИССА ДОРӦДЗ
I
Крут кыркӧтш йылын дӧввидзӧ Устьнем. Тасянь гӧгӧр тыдалӧ зэв ылӧдз. Веськыда, километр ылнаын кымын, асыввывсянь визувтысь Эжваӧ усьӧ визув Нэм ю, коді неуна ичӧтджык Эжваысь. Тані, кыркӧтш улын ӧтлаасьӧм бӧрын, Эжва чукыльтӧ веськыда рытыввылӧ. Ю сайын шыльквидзӧны паськыд видзьяс. Лӧзалӧны гырысь и посни тыяс, а водзын — мича яг, кӧні быдмӧны кудриа пожӧмъяс. Тасянь ягыс кажитчӧ помтӧм веж мореӧн, коді горизонтланьын ӧтлаасьӧ пемыдлӧз небесакӧд. Крут кыркӧтш улын визувтӧ дзоля Эжва, кыдзи шуӧны устьнемсаяс юлысь важ руслосӧ, да неыджыд шорӧн усьӧ Эжвалӧн главнӧй руслоӧ.
Сиктса челядь тшӧкыда волывлісны тайӧ джуджыд кыркӧтш йылас ворсыштны. Налӧн юрнуӧдысьӧн пыр вӧвлі Георгий, сӧстӧм чужӧма сюсь детинка, фельдшер Фёдор Егорович Тимушевлӧн ичӧтджык пиыс.
Талун челядь эз шыблавны изъяс, а лӧня пукалісны крут кыр йылын да, Нэм нӧрыслань дзоргигтырйи, варовитісны ас костаныс. Гожся шонді, коді катовмунӧма нин вӧлі рытъявылӧ, шонтіс челядьлысь мышъяснысӧ, пӧжис гожӧмбыдӧн гожъялӧм яйнысӧ.
Сёрниӧ эз сюйсьы ӧтнас Георгий. Сійӧ пукаліс еджыд известняк мыльк вылын да видзӧдіс ю мӧдарлань, кӧні кузь козъяс весьтті, паськыд бордъяссӧ шевгӧдӧмӧн, лэбаліс тӧвйыв варыш.
«Вот эськӧ лоны эсійӧ варышӧн, ӧвтыштны ён бордъясӧн да лэбзьыны став вӧръяс и ваяс вомӧн, качӧдчыны мусянь вылӧ, кымӧръясысь на вылӧджык, да видзӧдлыны гӧгӧрбок, мый вӧчсьӧ му вылын», — мӧвпаліс сійӧ.
Мӧдлапӧв дорсянь торйӧдчис ичӧтик пыж да заводитіс вуджны таладор берегӧ. Пыж сертиыс челядь тӧдісны ассьыныс пӧрысь учительясӧс — Павел Лазаревич да Анна Алексеевна Щекинъясӧс, кодъяс нӧшта налысь батьяснысӧ на велӧдлісны Устьнемын да тані учительствуйтігӧн и пӧрысьмисны. И быдӧн, кодъяс найӧс помнитӧны том учительясӧн на, паныдасигӧн пӧрччылӧны шапканысӧ да копыртчылӧны дзормӧм пӧрысь наставникъяслы.
— Вадорӧ, — шуис Георгий да панласигтырйи ставӧн чепӧсйисны горув, котӧртісны матыстчысь пыжа весьтӧ и, эз на удит пыжлӧн нырыс зурасьны берегӧ, пидзӧсӧдзныс ваӧ келӧм челядь дружнӧя кутчысисны пыж мегыръясӧ да кыскисны пыжсӧ берегӧдз.
— Вот и аттьӧ, менам донаяс. Ыджыд аттьӧ тіянлы.
И тайӧ «аттьӧыс» вӧлі челядьлы медся ыджыд ошкӧмӧн.
Чери туис, пелыс, вугыр шатинъяс, тшак кӧрзина — ставыс лои челядь киясын, и, ассьыныс учительяснысӧ кытшалӧмӧн, найӧ мӧдӧдчисны варовитігмоз пӧката трӧпаӧд сиктӧ. Пӧрысь учительяс вӧліны меліӧсь челядькӧд.
— Колӧ велӧдчыны бура, лоны дисциплинированнӧйӧн, радейтны наука, и тіян водзын воссяс мир сылӧн став мичлунӧн, — велӧдісны найӧ ассьыныс ученикъясӧс.
... Кольліс гожӧм, и челядь бара мунлісны школаӧ. Зэра ар бӧрын пуксьыліс войвывса кузь тӧв. Прӧст кадӧ школьникъяс бара волывлісны Эжва кыр йылӧ иславны коді настоящӧй лыжиӧн, коді батьыслӧн паськыд лямпаӧн.
Сьӧлӧмыд ыркмунлӧ, кор исковтан джуджыд кыр йывсянь. Медым тӧвзьыны лыжи вылын татшӧм крут гӧраӧд, колӧ чувствуйтны асьтӧ лэбачӧн, бордъяссӧ топӧдӧмӧн мулань сунысь варышӧн. Дзик школа дорсянь ӧдӧбтӧмӧн тювмунӧ кыр горув Георгий. Сійӧ копыртчӧма, кияссӧ шевгӧдӧма бӧрвыв да быттьӧ збыльысь лэбач — бӧрсяньыс сӧмын лым бус кыпалӧ. Ылӧдз, дзоля Эжва нӧрысӧдз, нуӧ гылыд лыжи...
... А гортын, пызан дорын, велӧдӧ нин урокъяссӧ ичӧтджык чойыс, Надя. Ыджыд вокыс, Алёша, да чойясыс — Оля да Лидия — велӧдчӧны средньӧй школаын да техникумъясын. Мамыс, Анна Ивановна, пызан дорын вурсьӧ. Сійӧ муртса лэптыштлӧ юрсӧ да шуӧ Георгийлы:
— Кӧмкоттӧ да кепысьтӧ паччӧрӧ косьтыны пукты, быдӧн кӧнкӧ брӧдваӧдз кӧтӧдін.
— Мыйысь кӧтасьнысӧ. Ме талун ни ӧтчыд эг усьлы лымйӧ.
Тайӧ кывъяссӧ шуигӧн керкаӧ пырӧ бать. Сы дінысь ӧвтӧ лекарствояс дукӧн. Уна клиентъяс волӧны Фёдор Егорович дорӧ. Волӧны не сӧмын устьнемсаяс, но и Мыссянь, Вапӧлкасянь, Краснӧярсянь, Парчсянь, Лебежнӧйсянь. И опытнӧй фельдшер быдӧнлы сетӧ отсӧг. Тшӧкыда сійӧс корлывлӧны и войясын.
— Георгий не должен усявны. Мый бурыс лым пиын туплясьӧмысь. Да-да, — шуӧ бать.
— Ме, папа, ог и туплясь.
— Правильнӧ вӧчан. Кок йылын колӧ сулавны зумыда, опасностьлы синмас видзӧдны веськыда, повтӧг... Анюта, миянлы Георгийкӧд сёйыштны, — да, пызан дорӧ пуксигӧн нин, юалӧ: — Кутшӧм отметка, Георгий, получитін талун?
— Пятёрка, папа.
— Вот, молодец. Быдман, медицинскӧй институтӧ мӧдӧда. Докторӧн лоан, хирургӧн...
Но Георгий медикӧн эз ло. Сійӧс интересуйтіс математика, геометрия, физика. Устькуломса средньӧй школа помалӧм бӧрын 1939 воын сійӧ пырис Сыктывкарса Коми педагогическӧй институтӧ, физико-математическӧй факультетӧ. Тані сійӧс и суис Отечественнӧй война.
II
Тайӧ вӧлі кад, кор уна миллион сӧветскӧй йӧз эновтісны ассьыныс радейтана мирнӧй профессияяс да оружиеӧн киын сувтісны дорйыны Рӧдиналысь честь да независимость, ассьыныс, асланыс семьяяслысь шуд да благополучие.
Фашистскӧй шакалъяс локтісны биӧн да стальӧн, вайисны сьӧрсьыныс сӧветскӧй йӧзлы смерть. Социалистическӧй государствоса народъяс эз повзьыны опасностьысь, эз сувтны враг водзын пидзӧс йылӧ. Найӧ нӧшта на топыдджыка сплотитчисны рӧднӧй большевистскӧй партия гӧгӧр, дасьӧсь любӧй жертваяс вылӧ, но крепыда увереннӧйӧсь асланыс победаын.
— Народлысь став вынъяс — врагӧс разгромитӧм вылӧ!
— Миян делӧ правӧй — победа лоӧ миян сайын!
Тадзи шыӧдчисны став сӧветскӧй народ дорӧ партия да правительство.
«Победа лоӧ миян! Смерть немецкӧй оккупантъяслы!» — татшӧм мӧвпӧн воськовтіс военкоматлысь порогсӧ пединститутысь дас ӧкмыс арӧса студент да сетіс фронт вылӧ добровольнӧ мӧдӧдӧм йылысь заявление.
— Тіянлы, Тимушев ёрт, колӧ велӧдчыны. Ковмас кӧ, — корам.
— Колӧ медводз дорйыны велӧдчӧм вылӧ право. Кора мӧдӧдны фронт вылӧ, — упрямӧя вочавидзис Тимушев.
Тайӧ вӧлі 1941 вося июль 3 лунӧ, кор великӧй Сталин выступитіс радио пыр речӧн.
Регыд Тимушевӧс босьтісны военнӧй училищеӧ.
... Эжвайывса том зон олӧмын заводитчис выль период — боевӧй учёбалӧн да мужайтӧмлӧн период. Георгий велӧдчис военнӧй инженерно-техническӧй училищеын. Сійӧ изучайтіс фортификационнӧй, подрывнӧй делӧяс, осваивайтіс минёрлысь специальность, велӧдчис командуйтны боецъясӧн, вӧлі ачыс боецӧн. Боевӧй учёба абу кокни делӧ, торйӧн нин военнӧй кадӧ.
— Немтор, друг. Школаын да институтын велӧдчин отлично вылӧ, велӧдчы отличнӧя врагӧс нӧйтны.
«Сьӧкыд учениеын — кокни бойын», — казьтыштліс Георгий русскӧй полководец Суворовлысь поговоркасӧ.
А сьӧлӧм кыскис бойӧ. Пылкӧй душа чуксаліс подвиг вылӧ.
... 1942 во.
Великӧй русскӧй Волга ю дорын муніс историяын аддзывтӧм сражение. Фашистскӧй полчищеяс туй вылын несокрушимӧй утёсӧн, неприступнӧй твердыняӧн сувтіс славнӧй волжскӧй кар. Сталинград вылӧ Гитлер шыблаліс ассьыс отборнӧй дивизияяссӧ. Сьӧд тшынӧн вевттьысис шонді, снарядъяслӧн да бомбаяслӧн разрывъясысь ойзіс му. Но венны позьтӧм вӧлі упорствоыс сӧветскӧй салдатъяслӧн. Непоколебимӧй вӧлі решимостьыс сӧветскӧй полководецъяслӧн. Истиннӧ героическӧй стойкостьӧн сулалісны непобедимӧй сӧветскӧй воинъяс.
— Абу ылын сійӧ лун, кор враг тӧдмалас Краснӧй Армиялӧн выль ударъяслысь вынсӧ. Лоӧ и миян улича вылын праздник! — Верховнӧй Главнокомандующӧйлысь тайӧ кывъяссӧ кылісны тшӧтш и Сталинград дорйысьяс.
Тані косьясын, ураганнӧй би улын, калитчис лейтенант Георгий Тимушев, тані, сьӧкыд испытаниеясын, помтӧм контратакаясын вырабатывайтчис бесстрашие да командирлӧн кӧрт воля. Войяслӧн минутнӧй перерывъясын, паськыд Волга вылӧ видзӧдігӧн, сылы син водзас сувтліс ылі войвывса рӧднӧй Эжва, и сійӧ нӧшта ёнджыка ӧзйыліс ыджыд лӧглунӧн фашистскӧй варваръяс дорӧ.
Да. Сылы тайӧ юыс, тайӧ карыс, сталинградскӧй шондіыс, воздухыс вӧліны рӧднӧйӧн да донаӧн.
И кор тракторнӧй завод вылӧ лавинаӧн уськӧдчылісны вражескӧй танкъяс да на бӧрся пемыдвиж шинельяса зывӧк «фрицъяс», том лейтенант автоматӧн да гранатаӧн аслас сапёръяскӧд уськӧдчыліс смертьлы паныд.
А кор сӧветскӧй войска окружитісны да нырисны Паулюслысь армиясӧ, Георгийлӧн сапёръяс разминируйталісны нин герой-карӧс, медым сійӧ ӧдйӧджык вермис бурдӧдны ассьыс ранаяссӧ.
... Сотчӧм станицаяс, хуторъяс, буса степь, косьмӧм турун да туй бокын бобыль кодь ӧтка ковыль, тӧв йылын быгыльтчысь перекати-поле... Увланьӧ нырнас сунгысьӧмӧн куйлысь сьӧд свастикаа самолётъяс, торпыригӧдз жугӧдлӧм виж крестъяса танкъяс, штабнӧй автомашинаяс, немецъяслӧн идравтӧм шойяс...
Зывӧк вӧлі видзӧдны на вылӧ том лейтенантлы. Зывӧк и прӧтивнӧ вӧліны найӧ, кодъяс неважӧн на локтісны саранча моз да ӧні куйлісны бой мунан полеяс вылын.
Дон.
Донец.
Стремительнӧя муніс водзӧ рытыввылӧ Сӧветскӧй Армия. Первой радъясын пыр вӧлі и коми народлӧн пи — лейтенант Георгий Тимушев аслас боевӧй ёртъясыскӧд.
1943 вося августын Сӧветскӧй Украиналӧн мӧд столица — Харьков дорын пансисны чорыд бойяс. Миян пехота тышкасис карлӧн пригородъясын, автоматчикъяс просачивайтчисны нин карӧ, накӧд вӧлі тшӧтш и лейтенант Тимушевлӧн подразделение. Ӧтилаын найӧс паныдаліс чорыд пулемётнӧй би. Уси некымын боец.
— Водавны! — командуйтіс лейтенант.
Но оз позь вӧлі виччысьны ни ӧти минута. Боецъяс нетшкысисны водзӧ. Наступлениеын быд здук дона, падмӧм вермас пӧгубитны став делӧ. Сэки Георгий Тимушев перйис граната, тэрыба сюйис запал да прикажитіс боецъяслы:
— Бырӧдны пулемётнӧй точка! — и ачыс, мылькъяс да изъяс сайӧ сайласьӧмӧн, сюся матыстчис дзот дорӧ да веськыда амбразураас шыбитіс граната. Зӧркнитіс взрыв, сьӧд тшынӧн пуркнитіс му, а лейтенант сэк кості вӧлі нин дзот дорын.
— Даёшь Харьков! — юрӧбтіс сылӧн лэчыд гӧлӧсыс, и, асланыс командирлысь чукӧстӧмсӧ кылӧмӧн, боецъяс уськӧдчисны карӧ асланыс туй вылысь став препятствиеяс бырӧдаліг.
Тайӧ подвигсьыс лейтенант Георгий Тимушевӧс вӧлі наградитӧма «За отвагу» медальӧн.
III
Сапёрлӧн уджыс зэв унапӧлӧс да вывті сьӧкыд. Сапёр стрӧитӧ, сапёр разрушайтӧ. Разведчикъяскӧд ӧтлаын орлавны проволочнӧй заграждениеяс мӧдӧдӧны сапёрӧс, взрывайтны вражескӧй укреплениеяс да пуктавны минаяс мунӧны сапёръяс, корсьны да разминируйтны миннӧй полеяс — сапёръяслӧн делӧ. Но налы меджар пӧра овлывлӧ сэки, кор войска мунігмозыс бойӧн форсируйтӧны воднӧй преградаяс. Кымын ю паныдасьліс войска наступайтан туй вылын! Быд ю — сійӧ враглӧн укрепитӧм оборонительнӧй рубеж.
Арся вой. Сэтшӧм пемыд — кӧть синмад чуткы. Вывсянь киссьӧ кӧдзыд зэр. Сыла чернозём сибдӧ кокад да ӧшйӧ сьӧкыд грузӧн сапӧгъясӧ. Буксуйтны автомашинаяс, сибдалӧ артиллерия, кольӧны провиант тыра обозъяс. Но сталинскӧй салдатъяс упорнӧя мунӧны водзӧ. Водзвылын, орудийнӧй залпъяс ыпнитлӧм улын, югдыштлӧ визув Днепр. Зэр ӧтарӧ ӧддзӧ, сійӧ пырӧ шинель воротникӧд, йиджӧ дӧрӧмӧдз. Плащ-палаткаӧн вевттьысьӧмӧн медводзын мунӧны сапёръяс. Налӧн мог — вуджӧдны вражескӧй берегӧ медводдза подразделениеяс, кодъяс долженӧсь захватитны берегдорса плацдарм, вуджӧдны налы подкрепление, боеприпас. Уджавны ковмас сэтчӧдз, кытчӧдз оз ло вуджӧдӧма ю мӧдарӧ артиллерия, танкъяс...
— Лэдзны ваӧ понтонъяс!
И первой партиякӧд ӧтлаын вражескӧй берегӧ вуджӧ лейтенант Георгий Тимушев. Эз на удитны воны ю шӧрӧдз, кыдзи немецъяс восьтісны переправа кузя шквальнӧй артиллерийскӧй би. Но найӧ пемыдын лыйлісны ылӧсас. Ӧтарсянь и мӧдарсянь заводитіс чиркыны артиллерийскӧй канонада. Снарядъяс да минаяс, воздух поткӧдӧмӧн, шутьлялігтырйи лэбисны ю вомӧн, потласисны шрапнельнӧй снарядъяс, и вывсянь киссис свинеч шер. Ва пузис снарядъяс взрывайтчӧмысь, качліс джуджыд фонтанӧн, ыльӧбтыліс понтонъяс вылӧ. Немецъясладорын небесалань помся качисны югыд ракетаяс и, кыдзи быттьӧ налы возмездие, юлӧн шуйга берегсянь би смерчӧн лэбисны «катюшаяслӧн» реактивнӧй снарядъяс.
— Ӧдйӧджык! Ӧдйӧджык! — тэрмӧдліс боецъясӧс
лейтенант Тимушев. Унаӧн эз виччысьны, кор вуджӧдасны понтонъяс. Кыськӧ аддзисны пыжъяс, берегысь лэдзисны ваӧ пуръяс да вуджисны веськыд береглань. Но том лейтенант бура тӧдіс, мый переправа вӧсна медыджыд кывкутӧм нуӧны сапёръяс. Быд лишнӧй рейс — врагладор берегын содтӧд миян подразделение.
Веськыдвыв берегын бой ӧтарӧ чорзис. Немецъяс быдногыс зілисны торкны сӧветскӧй войскалысь переправа да лыйлісны ю кузя став системаа да калибра оружиеясысь. Унаӧн нин ранитчисны. Раненӧйяс воалісны и вражескӧй берегын тышкасьысь подразделениеясысь да ковмыліс бӧр вуджӧдны тшӧтш найӧс, и Тимушевлӧн боецъяс, кодъяс вунӧдісны кад йылысь, отсавлісны налы. Ачыс лейтенант келаліс коскӧдзыс йиа ваын да моздорас вайӧдаліс понтонъяс вылӧ вирӧн ойдысь раненӧйясӧс. Сійӧ эз кыв кӧдзыдсӧ. Сылӧн вӧлі ӧти чувство — колӧ обеспечитны переправа, сійӧ тӧдіс, мый коммунист — Ленин — Сталин партиялӧн член, — должен петкӧдлыны стойкостьлысь пример.
Пӧшти сутки лейтенант Тимушевлӧн подразделение мукӧд подразделениеяскӧд ӧтвылысь героическӧя уджаліс переправа вылын.
Мужествоысь да отвагаысь лейтенант Георгий Тимушевӧс командование наградитіс Красная Звезда орденӧн.
Днепр форсируйтӧм бӧрын сӧветскӧй войска стремительнӧй манёврӧн кытшалісны противниклысь Корсунь-Шевченковскӧй группировка. Тайӧ вӧлі «выль Сталинград», кӧні вӧлі бырӧдӧма дас немецкӧй дивизия да ӧти бригада. Тайӧ бойясын участвуйтіс и Тимушев аслас сапёръяскӧд.
... Кар бӧрся кар, дасъясӧн да сёясӧн сиктъяс, область бӧрся область мездаліс Сӧветскӧй Армия вражескӧй оккупация улысь. И Москва быд лун передавайтіс Верховнӧй Главнокомандующӧйлысь фронтъяслы благодарностьяс. Рӧдиналӧн столица салютуйтіс доблестнӧй войскалы.
Днепр бӧрын Буг, Днестр...
1944 во. Прут. Государственнӧй граница.
Тасянь заводитчӧ му налӧн, кодъяс неважӧн на кӧзяйничайтісны Сӧветскӧй Украинаын. Война вуджис вражескӧй территория вылӧ. Тӧвзисны юр весьтті рытыввылӧ «Ил»-яс, «Як»-яс «Лаг»-яс. Прославленнӧй сталинградецъяс передышка сеттӧг вӧтлісны врагӧс аслас зверинӧй позйӧ.
Враг оз пышйы возмездиеысь.
— Водзӧ, рытыввылӧ! — юргис войска весьтын могучӧй клич.
— Даёшь Прут! — гымаліс фронт пасьта.
Татшӧм кличӧн губительнӧй би улын стрӧитісны ю вомӧн пос лейтенант Тимушевлӧн сапёръяс.
Тимушев ӧні лоис нин зрелӧй командирӧн. Сійӧ муніс некымын тысяча километр наступательнӧй бойясӧн да велаліс любӧй условиеясын примитны правильнӧй решениеяс. И Прут вомӧн пос вӧлі установитӧма сэтшӧм ӧдйӧ, мый немецкӧй командование весиг эз удит примитны контрмераяс, кыдзи Сӧветскӧй Армиялӧн бронированнӧй войска уськӧдчисны нин мӧдар берегӧ — Румынияӧ.
... Мортлӧн олӧмын овлӧны сэтшӧм моментъяс, кодъяс кольӧны не сӧмын сылӧн паметьын, но и пырӧны историялӧн летописьӧ. Татшӧм здукыс Георгий Тимушев олӧмын лоис 1944 вося августын. Ӧні эз нин ков сылы взрывайтны либӧ наводитны ю вомӧн пос.
... Серет ю таладорӧ колисны на немецкӧй частьяс, кодъяслысь вуджӧмсӧ виччысис вражескӧй командование, медым бӧрас пыр жӧ взорвитны поссӧ. Ӧні нин немецъяс жуглісны ставсӧ, медым падмӧдны миян войскалысь наступайтӧм. А Серет вомӧн пос колӧ вӧлі быть босьтны немецъясӧн взорвитны удиттӧдз. Тайӧ заданиесӧ олӧмӧ пӧртны командование поручитіс лейтенант Тимушевлы. Тайӧ эз вӧв прӧстӧй поручение, тайӧ вӧлі дерзкӧй да зэв решительнӧй манёвр, кодӧс выполнитӧм обеспечитас войскалысь да боевӧй техникалысь сувтлытӧг ю вомӧн вуджӧм, сэтшӧм операция, кодысь зависитӧ наступлениелӧн успех.
— Ті гӧгӧрвоанныд, лейтенант, заданиесӧ? — быттьӧ эз юав, а висьталіс штабнӧй карта вылысь послысь расположениесӧ индігмоз пӧрысь полковник.
— Захватитны Серет вылысь кӧрттуй пос, разминируйтны сійӧс да кутны подкрепление вотӧдз. Разрешитӧй выполняйтны приказ! — отчеканитіс Тимушев.
— Выполняйтӧй!
... Кокни шуны: захватитны, разминируйтны да кутны подкрепление вотӧдз. Но татшӧм заданиеяс колӧ
решайтны ӧти минутаясӧн самостоятельнӧя кодлыськӧ приказ виччысьтӧг. Серетланьӧ отступайтысь немецкӧй частьясӧс бокиті ордйӧдӧмӧн Тимушевлысь десантникъясӧс вӧлі шыбитӧма юлань танкъяс вылын, но танкъяс эз вермыны сибӧдчыны матӧ пос дорӧ да кольччисны ичӧтик вӧр діӧ, пышйысь фашистъяс кузя флангсянь кучкӧм могысь. Противник вермис гӧгӧрвоны миян командованиелысь планъяс да, ассьыс колясъяссӧ виччысьтӧг, кадысь водзджык взорвитны поссӧ, и, код тӧдас, кутшӧм ыджыд воштӧмъясӧн эськӧ бара ковмис форсируйтны тайӧ юсӧ. Захватитны ас киӧ пос, сідзкӧ кольӧны ловйӧн уна сё сӧветскӧй салдат.
Кор подразделение чеччис танкъяс вылысь, бӧрвылын миян частьяс панісны бой, медым не сетны враглы позянлун торйӧдчыны наступайтысь сӧветскӧй войскаысь, жугӧдны врагӧс ю таладорын да, пышйысь противниклӧн пельпомъяс вылын прорвитчыны пос вылӧ, кодӧс сэк кежлӧ долженӧсь вӧлі разминируйтны Тимушевлӧн сапёръяс. Быд здук вӧлі дона. Тэрмасьӧмӧн, но шыавтӧг, быд куст да мыльк сайӧ сайласьӧмӧн, матыстчисны Тимушевлӧн салдатъяс. Ю весьтын тыдаліс нин кӧрт послӧн джуджыд гӧрбыс. Таладорсянь регыд вермасны воны бӧрыньтчысь немецкӧй частьяс. Ю мӧдарын — дзотъяс, проволочнӧй заграждениеяс сайын окопъяс, а пос вылын охрана. Куш киӧн он босьт. Найӧ вӧліны поссянь дзик нин матынӧсь. Заводитіс югдыны. Ӧні либӧ некор...
— Лоны дасьӧн, — шӧпкӧдӧмӧн Тимушев сетіс команда,— первой взводлы кольччыны прикрытиеӧ, мукӧдыслы — ме бӧрся.
И кор немецкӧй патруль бергӧдчис налы мышкӧн, Тимушев пелька чеччыштіс кӧрттуй полотно вылӧ да котӧртіс послань. Меткӧй лыйӧм, и немецкӧй салдат идзас кольта моз пӧри рельсъяс костӧ.
Водзӧ! Водзӧ, пос шӧрлань!
Бӧрсяньыс вӧтчисны ёртъясыс.
Со и кабель. Р-раз! Орӧдіс сійӧс ножичӧн. Абу-ӧ кӧнкӧ мӧд провод? Минаяс обезвредитӧма, но немецкӧй охрана казяліс нин да восьтіс пулемётъясысь да автоматъясысь би. «Сідзкӧ, колӧ вуджны мӧдар берегас да не лэдзны противникӧс пос вылӧ», — югнитіс мӧвп.
— За Родину! За Сталина! — и лейтенант бӧрся дас кык сапёр уськӧдчисны лыйсигтырйи вражескӧй береглань, а сэсянь паныд котӧртісны нин фрицъяс. Дзик пос помас, кӧрт фермаяс да балкаяс сайӧ сайӧдчӧмӧн, отважнӧй сапёръяс шырисны прицельнӧй биӧн контратакуйтысь противникӧс. Живкъялісны юр весьтын пуляяс, найӧ инмывлісны кӧрт фермаясӧ, рельсъясӧ да рикошетӧн жунькнитлісны-лэблісны дзик матіті. Боецъяс пиысь некымынӧн ранитчисны. Сӧветскӧй салдатъяслӧн дерзость да упорство ӧтарӧ звермӧдіс фашистъясӧс, найӧ лёкысь шыбласисны пос дорӧ. Делӧӧ пырисны ручнӧй гранатаяс. Нӧшта недыр и... лейтенантлӧн чуткӧй пельыс друг кыліс, мый татшӧм жӧ яростнӧй схватка муніс и пос мӧдар берегын, сідзкӧ, немецъяслӧн отступайтысь подразделениеяс воӧмаӧсь нин пос дорӧ.
— Бӧрӧ — ни ӧти воськов! — командуйтіс Тимушев аслас ёртъясыслы и сэк жӧ кыліс мӧдар берегсянь могучӧй русскӧй клич:
— Ур-а-а!
Миян ударнӧй частьяс прорвитчисны пышйысь враглӧн пельпомъяс вылын пос вылӧ, и лейтенант аддзис пос вомӧн вуджысь гӧрд звездаяса танкъяс да наступательнӧй порывын котӧртысь боевӧй ёртъяссӧ. Асыввывсянь кыпӧдчис шонді, и медводдза танк вылын дӧлаліс сылӧн югӧръясын пӧртмасьысь ыджыд гӧрд флаг.
Послӧн ӧтар-мӧдар помын тырыс туплясисны фашистъяслӧн шойяс.
Бӧрыннас нин, кор танкӧвӧй соединение ыджыд скоростьӧн вуджис пос вывті да пырис бойӧ, блиндажъясысь ӧтиын лейтенант Георгий Тимушев аддзис подрывнӧй машина. Сійӧ ӧні эз нин вӧв опаснӧйӧн. Но буретш тані лейтенантлы воис вежӧрас став опасностьыс, мый йылысь сійӧ эз думыштлы бой дырйи. Эз чайт сійӧ сідзжӧ, мый тайӧ смел операциясӧ правительство донъялас кыдзи Рӧдина водзын исключительнӧй заслуга; сылы тайӧ кажитчис обычнӧйӧн — сы мында вӧлі вӧчӧма операция Сталинградсянь наступайтан туй вылын, сэтшӧма нин вӧлі велалӧма куим во да джынйӧн опасностьясӧ.
Эз ошйысьлыв сійӧ пос босьтӧмӧн и аслас ёртъяс водзын.
... Трансильвания. Тисса ю. Тані Георгий Тимушевлӧн помасис боевӧй походыс. Сьӧкыд ранение бӧрын сійӧс нуӧны госпитальӧ, бӧр рӧднӧй сӧветскӧй му вылӧ, бурдны да чукӧртны выль вынъяс. Госпитальнӧй койка вылын куйлігӧн сійӧ унаысь мӧвпнас прӧйдитліс аслас фронтӧвӧй туйяс кузя да, синкымсӧ кӧрлӧдлӧмӧн, мӧвпаліс: «А ставсӧ-ӧ ме вӧчи сы могысь, медым оправдайтны большевистскӧй партияса членлысь звание?» И сӧвестьыс сылӧн вӧлі чистӧй.
IV.
Со бара рӧднӧй коми сикт. Чукӧртчисны рӧдняяс, тӧдсаяс. Насянь Георгий тӧдмаліс, мый унаӧн челядьдырся другъясыс храбрӧйяс смертьӧн усьӧмаӧсь фронт вылын. Эз локны видлыны фронтовик-геройӧс и пӧрысь учитель гозъя — найӧ удитӧмаӧсь кувсьыны. Но сикт оліс напряжённӧй олӧмӧн, колхозъясын, лесопунктъясын быд лун дорсис враг вылын победа.
Гортын шойччигӧн Георгий Фёдоровичӧс суис долыд юӧр 1945 вося март 26 лунся Указӧн СССР-са Верховнӧй Сӧветлӧн Президиум немецко-фашистскӧй захватчикъяслы паныд тышын исключительнӧй мужество да отвага петкӧдлӧмысь лейтенант Георгий Фёдорович Тимушевлы присвоитӧма Сӧветскӧй Союзса Геройлысь звание.
Тайӧ вӧлі заслуженнӧй награда Серет ю вылын боевӧй операцияысь.
Победоноснӧя помасис Отечественнӧй война. Поверженнӧй враг капитулируйтіс. Берлинын — рейхстаг вылын дӧлаліс сӧветскӧй знамя, кодӧс битваяс пыр нуисны миян боецъяс Сталинградсянь, сійӧ дӧлаліс, кыдзи мирын миян первой социалистическӧй государство непобедимостьлӧн да могуществолӧн символ.
Бывалӧй воинъяс бӧр воисны асланыс рабочӧй станокъяс дорӧ, колхозъясӧ, пуксисны машинаяс вылӧ, лэччисны шахтаясӧ. Сӧветскӧй странаын заводитчис великӧй мирнӧй созидательнӧй удж, восстанавливайтсьӧ да водзӧ развивайтчӧ народнӧй овмӧс.
Эз вунӧд ассьыс заветнӧй мечтасӧ и Георгий Фёдорович. Ыджыд волнениеӧн сійӧ воськовтіс Московскӧй государственнӧй университетлысь порогсӧ.
— Велӧдчыны. Овладевайтны знаниеясӧн, наукалӧн достижениеясӧн, медым сійӧ знаниеяссӧ пуктыны общенароднӧй делӧлӧн пӧльза вылӧ.
* * *
Народ некор оз вунӧд аслас достойнӧй пиянлысь гырысь заслугаяссӧ. Сійӧ вылӧ донъялӧ беспримернӧй храбрость да отвага, радейтӧ ассьыс геройяссӧ да оказывайтӧ налы ыджыд доверие.
Устькуломскӧй, Сторожевскӧй да Кӧрткерӧсскӧй районъясса избирательяс Сӧветскӧй Союзса Герой Георгий Фёдорович Тимушевӧс единодушнӧя бӧрйисны СССР-са мӧд созыва Верховнӧй Сӧветӧ депутатӧн.
Аслас избирательяскӧд встречаяс дырйи Георгий Фёдорович висьталіс:
— Менам став олӧм принадлежитӧ сӧветскӧй социалистическӧй государстволы, народлы. И ме ог жалит ассьым вын, медым оправдайтны тіянлысь ыджыд довериенытӧ.
С. ТИМУШЕВ.
{С. Тимушев @ Смелъяслӧн отрядын @ очерк @ Отечественнӧй войнаса геройяс @ 1945 @ Лб. 98-109.}
СМЕЛЪЯСЛӦН ОТРЯДЫН
Вагонлӧн кӧлесаяс зымӧдісны чугуннӧй рельсъяслӧн стынъяс вывті гӧгыльтчигӧн, да налӧн мернӧй стукысь артмывліс аслыссяма такт, коді лӧсяліс песнялӧн мотивкӧд.
А гожъялӧм чужӧма гвардеец-матросъяс сьылісны баян бӧрся:
«То родимая наша сторонка,
То родимая наша земля...»
— Старшина ёрт! Мый тшӧтш он отсась сьывнысӧ, тэнад тенорыд оз тырмы, — шыӧдчис Бабиков дорӧ старшина Карцев — леоновскӧй гвардеецъяс пиысь ӧти, кыдзи найӧс шулісны Сӧветскӧй Союзса Герой капитан-лейтенант Виктор Леоновлӧн ов серти, кодлӧн командование улын найӧ тышкасисны война заводитчӧмсянь.
Макар Бабиков, вомгорулас сьылігтыр, мӧвпаліс: «Пом ни дор абу миян отчизналӧн. Ледовитӧй океансянь да Чёрнӧй мореӧдз, джуджыд Карпатъяссянь да Тихӧй океанлӧн просторъясӧдз паськӧдчӧма сійӧ, прекраснӧй, могучӧй да радейтана...»
Дас витӧд сутки нин муніс поезд Мурмансксянь, а туйлы помыс нӧшта эз на тыдав. Изъя тундра, Карелияса вӧръяс, центральнӧй Россиялӧн равнинаяс, тайга, степь... Омск, Новосибирск, Иркутск... Сёясӧн гырысь и посни железнодорожнӧй станцияяс, полустанокъяс, разъездъяс. Веж гыӧн ызгысь джуджыд Байкал. И бара водзӧ. Водзӧ — асыввылӧ...
«То советское наше раздолье,
То великая наша страна...» —
юргис морякъяслӧн песня. И тайӧ кузь туяс эз ӧтчыд думайтлы Макар Бабиков аслас олӧм йылысь, прӧйдитӧм боевӧй туй йылысь.
__________
... Вӧлі мый йылысь казьтывны паськыд Печора ювывса Устьцильма сиктысь кызь нёль арӧса зонлы. Дас нёль арӧсӧн сійӧ колис батьтӧг. Мамкӧд найӧ колины вит чоя-вока, и ставнысӧ сӧветскӧй власть велӧдіс школаын. Макарлы удайтчис помавны ӧкмыс класс да кык воысь дырджык уджавны школьнӧй, пионерскӧй да комсомольскӧй удж вылын. Сійӧс быдтіс да воспитайтіс сӧветскӧй школа, ленинско-сталинскӧй комсомол.
«Великӧй Отечественнӧй война Бабиковӧс суис Севернӧй флотын. Том краснофлотец мечтайтіс подвигъяс, дерзкӧй атакаяс йылысь, но сійӧс тшӧктылісны уджавны штабын. И кутшӧм внимательнӧя сійӧ кывзыліс бывалӧй морякъяслысь боевӧй подвигъяс йылысь висьтъяс.
Сӧмын 1942 вося июньын, командованиелы некымын рапорт сетлӧм бӧрын, сылы удайтчис веськавны морякъяслӧн берегӧвӧй разведывательнӧй отрядӧ. Тайӧ вӧлі прославленнӧй североморецъяслӧн смел отряд. Кор Бабиковӧс назначитісны Виктор Леоновлӧн отделениеӧ, Леонов видзӧдліс шӧркодь тушаа косіник блондин вылӧ да шуис:
— Миян делӧ ӧпаснӧй да сьӧкыд. Выдержитан-ӧ?
Сылӧн отделениеас вӧліны ставыс быттьӧкӧ бӧрйӧмӧн бӧрйӧма: здоровӧйӧсь, гырысьӧсь, физически ёнӧсь — настоящӧй атлетъяс. А Макар кажитчис на дорын подростокӧн.
Сьӧкыд вӧлі первойсӧ Макар Бабиковлы разведчикъяс ордын. Эз вӧвлы лун, медым Леонов операцияясысь прӧст кадӧ эз вӧчлы выль испытаниеяс да тренировочнӧй походъяс. Сійӧ гӧтӧвитіс сэтшӧм разведчикъясӧс, кодъяс долженӧсь полнӧй боевӧй снаряжениеӧн венны скалистӧй гӧраяс, визув да порогӧсь юяс, паськыд нюръяс вомӧн вӧчавны некымын дас километровӧй походъяс. Корсюрӧ весиг Бабиковлы кажитчыліс, мый сійӧ оз вермы нуны ас вылас став испытаниеяс. Но тайӧ вӧліны сӧмын минутнӧй сомнениеяс. Дружнӧй боевӧй коллектив воспитайтіс сыын выносливость. И бӧрынджык, кор сійӧ збыльысь тӧдмаліс суровӧй походнӧй боевӧй обстановкалысь став сьӧкыдлунъяссӧ, эз ӧтчыд мӧвпнас благодаритлы Леоновӧс. Постояннӧй тренировка, спортивнӧй занятиеяс, дугдывлытӧм физическӧй подготовка сгӧдитчисны том разведчиклы.
... Коді эз вӧв Баренцово море побережьеын, сылы сьӧкыд гӧгӧрвоны татчӧс природасӧ.
— Гӧль природа. Карликӧвӧй кыдз пуяс, турипув, мырпом да нитш кындзи нинӧм оз и быдмы. И мый сӧмын татысь колӧ немецъяслы? — эз ӧтчыд шулывлыны наивнӧйджык матросъяс.
Природа тані збыльысь аслыссяма. Джуджыд сопкаяс, гежӧдик растительность. И быдлаын изъяс, кодъяс вевттьысьӧмаӧсь лишайникӧн. Но тані вӧлі ыджыд значениеа стратегическӧй пункт, социалистическӧй государстволӧн войвылын дзик ӧти кынмывлытӧм порт — Мурманск. И Отечественнӧй война первой лунъяссянь жӧ каргӧгӧрса быд сопка щӧтясис уна лыда пушкаясӧн, зениткаясӧн, пулемётнӧй точкаясӧн, дотъясӧн. Тайӧ сопкаястіыс разведчикъяс ветлӧдлісны вражескӧй тылӧ. Уль руа кӧдзыд, слӧт да зэр и некутшӧм лэбув ни сайӧд, плащпалатка кындзи. Насянь требуйтчис зэв ыджыд осторожность, унаысь весиг оз вӧлі позь куритчыны. Муӧ быд усьӧм чигарка пом, истӧгтув, привалъяс местаӧ кольӧм консервнӧй банка либӧ ичӧтик бумажка вермис висьтавны враглы отрядлӧн маршрут йылысь. Медым весиг лишнӧй коктуй эз коль. И татшӧм условиеясын разведывательнӧй отряд ӧтипӧрйӧ ветлӧдліс вражескӧй тылын дас кӧкъямыс сутки.
Тайӧ вӧлі Макар Бабиковлы суровӧй школаӧн, волялы да нервъяслы испытаниеӧн.
... 1942 вося ар... Ывла вылын шутьляліс войтӧв. Уліті шлывгысь сук кымӧръяссянь киссис кӧдзыд зэр. Ыджыд шумӧн гыаліс скӧрмӧм море, сійӧ быттьӧ кӧсйис жугӧдны берегдорса скалаяссӧ да шыблаліс ассьыс васӧ гырысь валъясӧн. Землянкаӧдз кыліс, кыдзи ывла вылын бушуйтіс звермӧм сентябрьскӧй стихия. А ичӧтик ӧчаг дорын вӧлі шоныд да сійӧ кажитчис сэтшӧм рӧднӧйӧн, сэтшӧм мусаӧн. Ӧтияс гижисны гортъясаныс письмӧяс, мӧдъяс видлалісны радейтанаясыслысь фотокарточкаяс. Но унджыкӧн пукалісны чусалысь ӧчаг дорын да табак тшынӧн пуркйигтырйи кывзісны отделениеса командир Кашутинлысь анекдот сяма висьтъяс.
Друг пырис Леонов да порог дорсянь на юӧртіс:
— Лоны дасьӧн!
... Час мысти нин найӧ пукалісны торпеднӧй катеръяс вылын да тӧвзисны дзор гыяс вомӧн берегсянь неыліті рытыввылӧ.
— Но и поводдя, Макар, — Бабиковлы бокас тувкис Кашутин. — Буретш миянлы кивыв.
— Да-а. Бур кыйсьысь ывлаӧ понсӧ оз лэдз, — шмонитӧмӧн вочавидзис Бабиков брезентӧн вевттьысигмоз да топӧдчыштіс ёртыс бердӧ: тадзи вӧлі шоныдджык. Найӧ тӧвзисны вражескӧй берег пӧлӧн. Катеръяс вылысь вражескӧй тылӧ найӧ чеччисны ылӧ мыс дорӧ вотӧдз. Войбыд разведчикъяс мунісны тэрмасьӧмӧн, медым асылӧдзыс удитны атакуйтны опорнӧй пункт, коді вӧлі господствуйтысь высота вылын да кажитчис неприступнӧй крепостьӧн.
Дзик нин цель дорӧ сибӧдчигӧн противник казяліс разведчикъясӧс. Пансис бой. Схваткаын сьӧкыда ранитчис отрядса командир. Но отрядлӧн вӧлі боевӧй традиция — гижтӧм закон, код серти найӧ действуйтісны боевӧй обстановкаын. Леонов команда серти, группаса командиръяс кыпӧдісны разведчикъясӧс атакаӧ да отряд штурмӧн босьтіс немецъяслысь опорнӧй пунктсӧ. Но немецъяс вайисны резервъяс да кытшалісны нин сопкасӧ быдса батальонӧн. Найӧ вайисны пушкаяс, миномётъяс...
И выль вынӧн пансис неравнӧй бой. Леоновлӧн командование улын разведчикъяс займитісны сопка вылын кругӧвӧй оборона. На вылӧ обрушитчис немецкӧй артиллериялӧн би. Мӧд группаса командир Шелавинлысь минаӧн орӧдіс коксӧ, геройскӧй смертьӧн куліс Катухин...
Некымын лун сайын дружескӧй сёрниын Кашутин шуис Бабиковлы: «Разведчикӧн делӧ рискованнӧй, быдторйыс вермас лоны. Мыйкӧ кӧ лоӧ мекӧд, юӧрт гортсалы, а казьтылантор пыдди босьт менсьым кортикӧс». И ӧні Макар кӧсйис пӧртны олӧмӧ ёртыслысь завещаниесӧ. Матросскӧй кыв вежны оз позь. Кашутинӧдз вӧлі некымын дас метр.
— Командир ёрт, разрешитӧй судзӧдны Кашутинлысь автоматсӧ да дискъяс, менам патронъяс бырисны.
— Вод! — тшӧктіс Леонов. — Аддзан, кыдзи шӧтӧ минаяссӧ. — Но Бабиков эз нин вӧв сы дорын. Сійӧ перебежкаясӧн воис усьӧм ёртыс дорӧ да, шойнас сайӧдчӧмӧн, шедӧдіс завещайтӧм кортиксӧ. Эз вунӧд сьӧрсьыс босьтны и ёртыслысь автомат, гранатаяс да патронъяс. Сы кузя немецъяс восьтісны пулемётнӧй би, гӧгӧр взрывайтчисны снарядъяс, и Бабиков спаситчис сӧмын счастливӧй случайностьӧн. Кор воис ёртъяс дорас, Леонов серьёзнӧя предупредитіс:
— Аслыд смерть корсян? Геройство кӧсъян петкӧдлыны? Пуляыд и сюйсьытӧг на аддзас. Некутшӧм колӧм эз вӧв пырны би улӧ. — А сэсся нюмдіс да шуис: — А век жӧ тэ молодец вӧлӧмыд.
Но медся серьёзнӧй испытаниеыс вӧлі водзын на. Немецъяс ӧтарӧ атакуйтісны высотасӧ. Унаысь нин пансьыліс рукопашнӧй тыш. Высота вӧлі неприступнӧйӧн. Но чинісны патронъяс, колины лыда гранатаяс. А противник корис авиация да кӧсйис пӧдтыны китыр смельчакъясӧс бомбӧвӧй да артиллерийскӧй ударӧн. Стальнӧй кытшӧн кытшалісны немецъяс Леоновлысь отрядсӧ. Рытнас разведчикъяслы ковмис венны нӧшта ӧти чорыд атака. Пуксис сьӧд вой...
Колис сӧмын ӧтитор, — аддзыны противниклысь слабджык места, тӧдлытӧг уськӧдчыны, писькӧдны туй да летны кытшысь. Но петны не сӧмын налы, кодъяс колисны ловйӧн да вермисны тышкасьны, а петкӧдны став раненӧйясӧс да весиг виӧмъясӧс. Некор североморецъяс эз кольлыны бой поле вылын ёртъясыслысь шойяссӧ, медым враг эз издевайтчы геройяслӧн телӧяс вылын. И вот тані бара сгӧдитчис тренировка. Боевӧй учёба дырйи Леонов тшӧктывліс разведчикъяслы кыскыны сопкаясті мыш выланыс ассьыныс ёртъяснысӧ. И ӧні ас выланыс сьӧкыд ношаясӧн морякъяс писькӧдчисны вражескӧй окружениеысь.
Леонов нуӧдіс отрядсӧ веськыда пулемётнӧй точка вылӧ — мӧд туй эз вӧв. Немецъяс дорӧдз матӧдз сибӧдчӧм бӧрын сійӧ автомат дискӧ кольӧм медбӧръя патронъясӧн сетіс очередь вражескӧй пулемётчикъяс кузя. Немецъяс эз виччысьны тайӧс да налӧн пулемётъясыс здук кежлӧ ланьтлісны. Тайӧн воспользуйтчис помор-богатырь Агафонов, коді чепӧсйис пулемётлань да медбӧръя гранатаясӧн петкӧдіс стройысь пулемётнӧй расчётсӧ, а сэсся, захватитӧм немецкӧй пулемётысь биӧн вевттьысьӧмӧн, отряд петіс вражескӧй кытшысь.
Войбыд леоновецъяс писькӧдчисны море береглань, кӧні найӧс долженӧсь вӧлі босьтны катеръяс. Налы ковмис примитны нӧшта ӧти бой, код дырйи отличитчис флотын гранатаяс шыблалӧм кузя чемпион Юрий Михеев. Сійӧ комын метр сайсянь, пулемётнӧй очередьяс ливень улын, кыпӧдчис немецкӧй блиндаж весьтӧ да веськыда амбразураас шыбитіс отрядлысь медбӧръя гранатасӧ, кодлӧн взрывыс спаситіс ставнысӧ.
Тайӧ операциянас успешнӧя руководитӧмысь Леоновлы командование присвоитіс офицерскӧй звание. Тайӧ операциясьыс Бабиков петіс возмужайтӧм, закалитчӧм воинӧн. Сійӧ честьӧн выдержитіс медводдза испытание. Но тайӧ жӧ операцияяс сійӧ велаліс радейтны олӧм, велаліс ёртъясыслӧн пример вылын. Сійӧ аддзыліс, кыдзи краснофлотец Зиновий Рыжечкинӧс ӧтнассӧ кытшаліс немецъяслӧн группа, буракӧ, кӧсйисны босьтны ловйӧн. Но эз вӧв сэтшӧмӧн североморец медым сетчыны враг киӧ. Рыжечкин переменаӧн кык автоматысь шырис фашистъясӧс, и весиг сэк, кор нин вирӧн ойдӧмӧн сійӧ усис муӧ, эз ойӧст, эз чукӧст ёртъяссӧ отсӧг вылӧ. Но ёртъясыс мездісны Рыжечкинӧс враг киясысь да, кор Леонов пуктіс сылысь юрсӧ пидзӧс вылас, сійӧ восьтіс ассьыс гӧлубӧй синъяссӧ да пыдісянь да меліа шуис:
— Другъяс, олӧмтӧ колӧ радейтны.
Тайӧ кывъясыс пыдӧдз йиджисны Бабиковлы сьӧлӧмас. Радейтны олӧмтӧ и, ковмас кӧ, ыджыд донӧн сетны сійӧс. Тадзи действуйтісны гвардеец-североморецъяс. Найӧ збыльысь радейтісны олӧм да сы вӧсна презирайтісны смерть. Эз ӧд ӧтчыд велӧдлыв найӧс прославитчӧм командирныс:
— Бурджык кувны, позорнӧй плен дорысь.
Леоновскӧй разведчикъяс тышкасисны эз лыдӧн, а кужӧмлунӧн. Быд боец кужис самостоятельнӧя ориентируйтчыны да действуйтны одиночнӧй бойын. Талы бур примерӧн являйтчӧ ӧти высота вӧсна тыш, кодысь Леоновлы присвоитісны Сӧветскӧй Союзса Геройлысь звание. Тайӧ бояс Макар Бабиков примитіс ас вылас группаса усьӧм командирлысь обязанностьяс да отличитчис, кыдзи командир, боевӧй условиеын личнӧй пример петкӧдлӧмӧн.
Тайӧ высотаыс вӧлі враглӧн укрепленнӧй район дорӧ ключӧн. Тані миян отважнӧй сӧветскӧй разведчикъяс разгромитісны враглысь быдса укрепитчӧм гарнизон, кодлӧн вӧлі 88-миллиметровӧй нёль орудиеа зенитнӧй да противокатернӧй батареяяс да 155-миллиметровӧй тяжёлӧй батарея. Тані леоновецъяс отбивайтісны враглысь дас кык яростнӧй атака.
Помнитӧ Бабиков и Безымяннӧй высота вылын войся тыш, кӧні найӧ мездісны уна сё сӧветскӧй пленнӧй нывбабаӧс да челядьӧс да разгромитісны враглысь ыджыд военнӧй база. Помнитӧ уна мукӧд рейдъяс да походъяс.
_______
Дальний Востокӧ североморецъяс вайисны ассьыныс славнӧй традицияяснысӧ. Найӧ воисны сэтчӧ испытаннӧй да закалённӧй воинъясӧн. Найӧ пельпомъяс сайын вӧлі немецкӧй фашистъяскӧд нёль вося тышлӧн ыджыд опыт. Гвардияса главнӧй старшина Макар Бабиковлӧн морӧсас дзирдалісны кык Краснӧй Знамя да Краснӧй Звезда орденъяс, «За оборону Советского Заполярья» да «За победу над Германией» медальяс, кодъяс висьталісны Рӧдина водзын сылӧн боевӧй заслугаяс йылысь.
... Владивосток шензьӧдіс старшинаӧс аслас величиеӧн да мичлунӧн. Асывводзын кыпалысь шонді водзын перламутрӧн дзирдаліс Японскӧй море. Рейд вылын сулалісны уна дас торговӧй суднояс, а ылынджык — крейсеръяс, эсминецъяс, на гӧгӧр тэрыба вирдалісны катеръяс. Но Владивостокын вӧлі лӧнь, гым водзын кодь.
— Эх, другъяс. Кытчӧдз вайӧдіс миянӧс судьбаным. Кужлім-ӧ мӧвпыштны, мый йиа море берег дорсянь ми помалам походнымӧс Тихоокеанскӧй побережьеын, — шуис ёртъясыслы Бабиков.
— Да. Ӧдвакӧ кодкӧ мӧвпыштліс лоны тихоокеанецӧн, — вочавидзис старшина Никандров.
— А ме пайысь кӧть кӧні, медтыкӧ море вылын, — шыӧдчис Пшеничных.
Татшӧм сёрниясӧн чеччисны эшелонысь леоновецъяс, дасьӧсь выль подвигъяс вылӧ. Найӧ тӧдісны, мый водз на думайтны морскӧй сола ваӧн йиджтысьӧм бушлат гражданскӧй костюм вылӧ вежӧм йылысь, водз на пӧрччыны визьӧсь тельняшка, кор абу жугӧдӧма мӧд агрессорӧс — хищникӧс — японскӧй империализмӧс, коді мечтайтіс сӧветскӧй Дальний Восток да ставнас Сибирь аслыс захватитӧм йылысь, коді пыр на вир пытшкын пӧдтіс маньчжурияса, кореяса да китайса народъясӧс.
Несправедливӧя вӧлі топӧдӧма русскӧй мортӧс асыввылын, коді исследуйтіс да ловзьӧдіс тайӧ местаяссӧ. Кытчӧ он видзӧдлы — быдлаын японец. Океанӧ петан туй вӧлі пӧдса. Курильскӧй діяс, кодъясӧс Япония мырддьыліс Россиялысь, вӧліны туй вылын преградаӧн. Кореяын японецъяс киын вӧліны медбур военнӧй портъяс да военно-морскӧй базаяс — Юки, Расин, Сейсин, Гензан, кысянь Япония кӧсйис уськӧдчыны миян вылӧ.
Порт-Артур дорйысьяслӧн образыс чуксаліс возмездиеӧ. Син водзын кыптісны героическӧй «Баритлӧн» гибель, Цусимскӧй проливын русскӧй эскадра вӧйтӧм...
Матыстчисны решающӧй лунъяс. И леоновецъяс дасьтысисны...
Аслас союзническӧй долглы вернӧй Сӧветскӧй правительство 1945 вося август ӧкмысӧд лунӧ объявитіс Япониялы война. Выль подвигъясӧн прославитісны североморецъяс асьнысӧ Тихӧй океан вылын. И славалӧн вершинаӧн вӧлі сейсинскӧй операция.
... Кореяса портӧвӧй карын вӧлі тревожнӧ. Сійӧ оліс виччысьӧмӧн. Радио да телеграф вайисны японецъяслы выль юӧръяс сӧветскӧй войскалӧн успешнӧя наступайтӧм нылысь. Японецъяс ветлісны скӧрӧсь, найӧ дзик нинӧм абуысь придирайтчисны кореецъяс дінӧ. Мо наступайтысь сухопутнӧй Сӧветскӧй Армия вӧлі карсянь ылын на, а море вылын эз тыдав некутшӧм корабль. Карса гарнизон вӧлі ён.
... Тайӧ луныс вӧлі сэтшӧм мича да шоныд. Небесаын эз вӧв ни ӧти кымӧрчир. Шонді еджыдӧдз доналӧм шарӧн кыпӧдчис вывлань, и посни гыӧн вералысь бухтаын сійӧ отражайтчис лыдтӧм эзысь кругъясӧн, быттьӧ кодкӧ кояліс ва вылӧ посньыдик эзысь монетаяс.
И друг луншӧр кадӧ кыліс гым — сӧветскӧй бомбардировщикъяс лэбисны кар весьтті да методическӧя шыблалісны гырысь бомбаяснысӧ шӧйӧвошӧм японецъяс вылӧ. Сьӧд тшын да бус пыр эз кут тыдавны шонді: пристаньын сотчис изшом, тшыналіс ӧзйӧм гаолян, сирӧд тшын ӧшйис кар весьтӧ. А морелысь шыльыд веркӧссӧ ыджыд скоростьӧн поткӧдӧмӧн да бӧрсяньыс быгзьӧм визь кольӧмӧн бухтаӧ пырисны сӧветскӧй тихоокеанскӧй флотлӧн торпеднӧй катеръяс. Найӧс эз сувтӧд японскӧй орудиеясысь да пулемётъясысь восьтӧм би. Катеръяс сибӧдчисны причалъяс дорӧ, да трапъяс вывті берегӧ котӧртісны лӧз фланелевкаяса да безкозыркаяса морякъяс. Тайӧ вӧліны капитан-лейтенант Леоновлӧн разведчикъяс. Шуйгавылын чеччисны старшӧй лейтенант Яроцкийлӧн десантникъяс, а веськыдвылынджык — майор Баробольколӧн морскӧй пехотинецъяс.
Мыйӧн сӧмын Леоновлӧн группа босьтіс причалъяс, сійӧ пыр жӧ уськӧдчис кар шӧрлань. Разведчикъяс мунісны посньыдик группаясӧн. Заводитчис уличнӧй бой, котӧс леоновецъяс нуӧдісны первойысь на.
... Сейсинлӧн главнӧй улича кузя, самӧй кар шӧрӧд, паника да страх кӧдзӧмӧн, гранатаясӧн шӧтіг да автоматъясысь лыйсигтырйи, войвыв окраиналань котӧртісны сӧветскӧй матросъяс. Японецъяс чайтісны, мый кар шӧрӧ пырис быдса батальон да эз тӧдны, дорйыны-ӧ лунвыв подступъяс либӧ шыбитны вынъяссӧ кар шӧрӧ. Миян морякъяс водзвылын котӧртіс шӧркодь тушаа русӧй юрсиа старшина. Морякъяс эз задерживайтчыны керкаяссянь лыйлысь огневӧй точкаяс бырӧдӧм могысь, а тӧвзисны ныр водзӧ. Налӧн вӧлі мӧд мог.
Бабиковлы вӧлі сетӧма задание: внезапностьӧн да враглӧн замешательствоӧн пӧльзуйтчӧмӧн писькӧдчыны аслас боецъяскӧд карлӧн войвыв окраинаӧ да кыпӧдны сэні паника — демонстрируйтны кар вылӧ войвывсянь берегӧвӧй сӧветскӧй подразделениеяслысь уськӧдчӧм. Тайӧ вӧлі зэв дерзкӧй да рискованнӧй манёвр, коді должен ылӧдны карса гарнизонлысь командованиесӧ, медым сійӧ эз лысьт став вынъяссӧ шыбитны: порт да побережье дорйӧм вылӧ. И Бабиковлӧн группа успешнӧя пӧртіс олӧмӧ Леоновлысь хитрӧй плансӧ.
Тайӧн воспользуйтчӧмӧн десантъяслӧн основнӧй вынъясыс, посньыдик отрядъяс вылӧ юксьӧмӧн, регыдӧн босьтісны карлысь пӧшти став лунвыв юкӧнсӧ да враглӧн яростнӧй натиск улын кутісны сійӧс асланыс киын мӧдлун асылӧдз. Тайӧ вӧлі август дас коймӧд лунӧ.
Сейсинлӧн войвыв окраинаын паника вӧчӧм бӧрын главстаршина Бабиковлӧн группа чепӧсйис мӧд улича кузя бӧр асланыс основнӧй вынъяслань. А шӧйӧвошӧм японскӧй подразделениеяс, ӧта-мӧднысӧ диверсионнӧй группаяс пыдди лыддьӧмӧн, тышкасисны войвывланьын ас костаныс. Но тадзи дыр кыссьыны эз вермы. Мед не шедны западняӧ, колӧ вӧлі ӧдйӧджык писькӧдчыны лунвылӧ, кӧні пансис жар кось, и ассьыс боецъяссӧ Макар Бабиков нуӧдіс сэтчань.
... Японецъяс збыльысь казялісны, мый карын действуйтӧны ичӧтик маневреннӧй группаяс да абу некутшӧм ыджыд угроза. Найӧ звермисны сӧветскӧй морякъяслӧн дерзостьысь да уськӧдчисны ыджыд вынӧн десантникъяс вылӧ. Бабиков группалы туй вӧлі потшӧма — на костын да мукӧд группаяс костын вӧлі японскӧй подразделениеяслӧн стена. Отсӧг виччысьны вӧлі некысянь. И сэки старшиналы выручка вылӧ воис выдержка да хладнокровие, кодӧс сійӧ получитіс нӧшта севернӧй флотын. Противник тылын сійӧ займитіс кругӧвӧй оборона да, кор пемдіс, нуӧдіс ассьыс боецъяссӧ прорыв вылӧ. Сійӧс поддержитісны мӧдарладорсяньыс атакуйтӧмӧн Леоновлӧн мукӧд подразделениеяс, и войся пемыдын отважнӧйяс ӧтлаасисны асланыс ёртъяскӧд. Капитан-лейтенант топыда кутліс да благодаритіс находчивӧй старшинаӧс. Но водзын вӧліны нӧшта на жарджык минутаяс, часъяс.
... Мӧд луннас японецъяс гырысьджык вынъясӧн заводитісны зырны сӧветскӧй морякъясӧс. Леонов ӧтлаасис Яроцкийлӧн десантникъяскӧд да найӧ отбивайтісны атака бӧрся атака. Эз бурджык вӧв и Барабольколӧн положениеыс, коді корис ёртъясыслысь отсӧг. Медбӧрти японецъяс заводитісны жмитны десантникъясӧс причалъяслань. Быд здук вӧлі колӧ виччысьны основнӧй десантлысь воӧм. А сдайтны кӧ порт, сідзкӧ став операциясӧ ковмас нуӧдны выльысь. Уналӧн чужӧм кузяыс визувтіс сола вир, уналӧн выланыс эз нин вӧв весиг тельняшкаыс. Жар шонді косьтіс яй вывті лэччысь вир сора пӧсь, сотіс мышнысӧ, морӧснысӧ. Раненӧйяс бӧр сувталісны стройӧ, шыблалісны атакуйтысь противник радъясӧ гранатаяс. Некымын атака нин отбитісны сӧветскӧй воинъяс. Но враг пыр яростнӧйджыка наседайтіс, намерениеӧн дзикӧдз бырӧдны десантникъясӧс. Делӧӧ пырисны финкаяс, кодъясӧн действуйтісны морякъяс рукопашнӧйын. Но десантникъяслӧн радъяс ӧтарӧ шочмисны, и пыр сьӧкыдджык и сьӧкыдджык лои венны атакаяс...
— Кулам, а причалъяс огӧ сетӧй!
Коді тайӧс горӧдіс? Гвардияса капитан-лейтенант Леонов?
— Командир ловъя! Сійӧ миянкӧд! Смерть самурайяслы! — и Бабиков кашутинскӧй кортикӧн уськӧдчис водзӧ, ассьыс боецъяссӧ да соседъяссӧ воодушевитӧмӧн.
Вӧлі здук, кор японецъяс муртса эз шыбитны ичӧтик отрядӧс бӧр мореӧ.
— Миян корабльяс локтӧны! — горӧдіс Агафонов.
Гымыштісны суднояс вывсянь орудиеяс, найӧ мощнӧй юралӧмӧн вевттисны атакалысь шысӧ. Здук кежлӧ тшӧкмуніс враглӧн атака. Выль вын сетісны морякъяслы тайӧ залпъясыс. Ыджыд гыӧн уськӧдчис воӧм десант вирӧн ойдысь ёртъясыслы отсӧг вылӧ. И карлӧн главнӧй улича кузя бара медводзын котӧртіс Макар Бабиков. Сійӧ эз кыв ни мудзӧм, ни раналысь доймӧмсӧ... Японецъяслысь Кореяын главнӧй военно-морскӧй база Сейсин вӧлі весалӧма врагысь.
Бӧрӧ колины боевӧй лунъяс. Но оз вермыны вунны славнӧй боевӧй походъяс, рейдъяс. Паметьын дыр кежлӧ кольӧ образыс налӧн, кодъяс дорйисны Рӧдиналысь честь да независимость. Вит геройӧс сетіс страналы Виктор Леоновлӧн отряд, на лыдын тайӧ высокӧй званиесӧ присвоитӧма тшӧтш и коми народлӧн пи Макар Андреевич Бабиковлы сейсинскӧй операцияын петкӧдлӧм находчивостьысь, личнӧй отвагаысь да беспримернӧй мужествоысь. Аслыс капитан-лейтенантлы правительство мӧдысь присвоитіс Сӧветскӧй Союзса Геройлысь звание.
Бывшӧй североморецъяс, тихоокеанскӧй флотса отважнӧй морякъяс пиысь унджыкыс ӧні уджалӧны войнабӧрса сталинскӧй пятилетка нёль воӧн тыртӧм вылын. ВЛКСМ Коми Обкомын секретарӧн уджалӧм бӧрын Макар Андреевич ӧні велӧдчӧ ВКП(б) ЦК бердын Высшӧй партийнӧй школаын. Бабиков ёрт коми народлӧн избранник — Коми АССР-са Верховнӧй Сӧветын депутат.
И мед кӧть страналӧн кутшӧм помын эз вӧвны Отечественнӧй войнаса ветеранъяс, найӧ чувствуйтӧны: ковмас кӧ выльысь сувтны агрессорлы паныд, найӧ, кыдзи ӧти, дасьӧсь священнӧй подвигъяс вылӧ.
С. ТИМУШЕВ
{С. Попов @ Рӧдина ним кузя @ очерк @ Отечественнӧй войнаса геройяс @ 1945 @ Лб. 110-120.}
РӦДИНА НИМ КУЗЯ
Рӧдина!
Тайӧ кылын ӧтлаасисны салдатлӧн став чувствоясыс да думъясыс.
Оз вермы сійӧ не думайтны сы йылысь, мый медся дона да медся матыса свет вылын.
Со сійӧ — Рӧдина: войвывлӧн помасьлытӧм просторыс, Вычегда пӧлӧн нюжалӧм керӧсъяс, кӧні быд из, мулӧн быд содз тӧдса сылы чужӧмсяньыс. Рӧдина — сійӧ му шарлӧн квайтӧд юкӧн, код весьтын дӧлалӧ алӧй знамя.
И дзескыд да кӧдзыд окопын оз эновтлыны мортӧс сійӧ чувствоясыс, кодъяс йиджисны лыӧ да яйӧ. Тайӧ абу отвлечённӧй понятие, абу пустӧй шы: Рӧдина — сійӧ семья, другъяс. Рӧдина сійӧ сынӧд, му шар вылын дзик ӧти сынӧд, мыйӧн вермӧ лолавны миян морт.
Гамлакос грездын олісны Александр Николаевичлӧн и батьыс, и дедыс, и прадедыс. И вот тайӧ чужан му вылас кыссьӧ сім сьӧд кымӧр, страшнӧй аслас биа дзирдалӧмъясӧн да металлӧн гымӧн.
Но му, кодӧс выстрадайтӧма врагкӧд быдсикас сьӧкыд битваясын, кодӧс киськалӧма уна поколениеяслӧн пӧсьӧн да вирӧн, оз вермы пӧгибнитны.
— Оз вермы пӧгибнитны, — гораа повторяйтӧ ассьыс мӧвпсӧ лейтенант да зэлӧдӧ шинель вылысь салдатскӧй тасма.
...Мортлӧн мӧвпыс медся тэрыб.
Комын кӧкъямыс арӧса лейтенант эз весьшӧрӧ ов аслас му вылын. Ставсӧ, мый сійӧ кужліс да вермыліс, сетіс аслас чужан мулы, аслас Рӧдиналы.
Революцияӧдзса гӧль морт аддзис — вернӧй путёвка олӧмын. Водз ёсьмис Александр Овчинниковын быдсикас врагъяс дорӧ классӧвӧй ненависть. Революциялӧн заревоын сійӧ гӧгӧрвоис, кытчӧ нуӧдӧны великӧй русскӧй йӧзӧс, уна кывъяс вылын сёрнитысь миянлысь став народъясӧс большевикъяс, Ленин да Сталин.
Дас квайт арӧса детинкаӧн босьтіс сійӧ аслас киясӧ салдатскӧй оружие.
Тайӧ вӧлі гражданскӧй война воясӧ.
— Винтовка тэныд кыскавны абу кокни, — шуисны сылы вычегодскӧй партизанъяс. — Колӧ на быдмыштны...
Но сійӧс эз вӧтлыны партизанскӧй отрядысь: Микол Саш, кыдзи шулісны сійӧс партизанъяс, лои отрядса связнӧйӧн.
«Смело, товарищи, в ногу,
Духом окрепнем в борьбе»... —
юргис сьыланкыв. Александр Николаевич ӧти радын верстьӧ йӧзкӧд восьлаліс походъясын, ветліс разведкаясӧ, участвуйтіс бойясын.
Гам вӧсна, рӧднӧй Гамлакос грезд вӧсна бойын том боец примитіс первой боевӧй крещение.
Партизанъяслӧн налётъяс вӧліны стремительнӧйӧсь да дерзкӧйӧсь. Ирта да Яренск вӧсна бойясын отрядса том связист ваяліс пулемётчикъяслы пулемётнӧй лентаяс.
Тӧвся турӧбъяс да толаяс пыр партизанъяс писькӧдчисны Лена сикт дорӧ, кӧні вӧлі капитан Орловлӧн белогвардейскӧй банда. Партизанъяслы отсӧг вылӧ воис русскӧй морякъяслӧн батальон.
Тӧвся кӧдзыд асылӧ связнӧй Александр Овчинников юӧртіс пулемётчикъяслы кодъюра бандитъяс йылысь. И тайӧ кӧдзыд асылӧ дугдіс существуйтны белогвардейскӧй отряд да сылӧн главарь. Увтас местаын расположитчӧм сиктлӧн уличаяс вылын колисны куйлыны налӧн шойяс.
Мездӧм народлӧн шудыс торйӧдны позьтӧма йитчис том мортлӧн шудыскӧд. Гражданскӧй война биын закалитчӧм томлун паськӧдіс ассьыс вына бордъяссӧ.
Александр Николаевич велӧдчӧ. Упорнӧя да настойчивӧя овладевайтӧ наукалӧн тайнаясӧн, кодъяс важӧн эз вӧвны доступнӧйӧсь сылӧн батьяслы да арлыдаджык вокъясыслы.
Сэсся сійӧ локтӧ рӧднӧй грездӧ да котыртӧ первойя колхоз. Видзму овмӧсса специалист, фронт вылӧ мунтӧдз став ассьыс способностьяссӧ, став душевнӧй помыселъяссӧ сійӧ сетӧ колхознӧй строительстволы. Сійӧ радуйтчӧ быд выль успехлы, быд выль достижениелы, кодӧс шедӧдӧны сиктса крестьяна.
Тайӧ и вӧлі сылӧн выль Рӧдина, социалистическӧй Рӧдина, миян помтӧм рӧднӧй просторъяс, став йӧз костын ыджыд дружбаӧн да товариществоӧн, ыджыд, висьтавны вермытӧм шудӧн да радлунӧн, кодӧс позьӧ чувствуйтны сьӧлӧмӧн, пӧльзуйтчыны сылӧн благоясӧн.
И вот тайӧ шуд весьтас ӧшйис смертельнӧй опасность.
Кызь кык во прӧйдитӧм бӧрын Александр Овчинников выльысь босьтіс аслас киясӧ боевӧй оружие, муніс сэтчӧ, кӧн решайтчис Рӧдиналӧн судьба.
...Лейтенант видзӧдӧ рытыввылӧ, войся пемыдӧ, кӧні дзебсьӧма враг. Окопъяс, блиндажъяс, траншеяяс... А боецъяслӧн мыш сайын — Москва.
Столица весьтын небесаыс ӧзйӧ зенитнӧй снарядъяс вспышкаяслӧн биясӧн. Прожекторъяслӧн югӧръясыс ӧвтчӧны великӧй кар весьтын.
Боецъяслӧн пельясыс велалісны нин битвалӧн шыясӧ. Сійӧ эз ланьтлыв уна суткияс чӧж великӧй карлӧн подступъяс вылын. И кӧдзыд арся лунъясысь ӧтиӧ салдатъяс кылісны вунӧдлытӧм кывъяс:
— Мед осенитас тіянӧс великӧй Ленинлӧн победоноснӧй знамя!
Тайӧ кывъясыс йиджтысисны быд сӧветскӧй морт сьӧлӧмӧ. Найӧ шонтісны лымйын да кӧдзыд блиндажъясын боецъясӧс. И Эжва вылысь воӧм воин повторяйтіс вождьлысь кывъяссӧ:
— Мед осенитас тіянӧс великӧй Ленинлӧн победоноснӧй знамя...
И тані, Волоколамскӧй шоссе вылын, сӧветскӧй йӧз совершитісны бессмертнӧй подвигъясысь ӧтиӧс, код йылысь пыр жӧ тӧдмаліс миян Рӧдина.
28 панфиловец потшисны враглы туй, Москва дорын совершитісны бессмертнӧй подвиг.
Александр Овчинниковлӧн бронебойщикъяс занимайтісны оборона неуна шуйгавылынджык панфиловецъясысь. Коми боец Михаил Ермолин, русскӧй Иван Бунин, украинец Василий Сидоренко босьтісны горючӧй смесьӧн бутылкаяс да ӧтлаын асланыс взводса командиркӧд шуисны панфиловецъяслысь кывъяссӧ:
— Бӧрыньтчыны некытчӧ... Миян сайын Москва!
Подмосковьеса сиктъясысь ӧти дорын бронебойщикъяс первойысь паныдасисны вражескӧй танкъяскӧд. Найӧ локтісны сьӧд-пемыд гыӧн, гусеницаясӧн лёкысь зялькакылӧмӧн да асывлань лыйлӧмӧн.
Лейтенанткӧд орччӧн окопын куйліс коммунист Василий Сидоренко. Ыджыд тушаа, русӧй юрсиа украинец мститіс враглы сыысь жӧ, мыйысь мститіс и Александр Овчинников. Командир пытливӧя видзӧдліс боецлӧн синъясӧ, но лыддис сэтысь ӧти упорство, воля сувтны преградаӧн враглӧн туй вылын.
Насянь неуна бӧрынджык, противотанкӧвӧй ружье дінӧ топыда жмитчӧмӧн да локтысь стальнӧй чудовищеяс бӧрся следитӧмӧн, куйлісны коммунистъяс Михаил Ермолин, Андрей Сторожко, Иван Лихачёв да Иван Бунин. Бронебойщикъяс ставныс вӧліны асланыс местаясын. Быдӧнлӧн сьӧлӧмыс вӧлі тырӧма враг дінӧ помтӧм скӧрлунӧн да презрениеӧн.
Локтысь машинаяссӧ позьӧ нин вӧлі бура аддзыны прӧстӧй синмӧн.
И сэк боецъяс пиысь ӧти горӧдіс:
— Лейтенант! Колӧ лыйлыны...
Александр Овчинников вочавидзис:
— Медым локтӧны...
Кӧдзыд муыс тайӧ здукӧ лои пӧсьӧн салдатскӧй морӧслы. Чуньяс асьныс сувтісны спускӧвӧй рычаг вылын да виччысисны командирлысь команда. Но лейтенант виччысис, кор танкъяс кузя позьӧ вӧчны вернӧй удар, кор противотанкӧвӧй победитӧвӧй снарядъяс кокниа йиджасны стальнӧй чудовищеяслӧн сьӧлӧмӧ.
Танк кузя медводз кучкис лейтенанткӧд орччӧн куйлысь Василий Сидоренко. Сійӧ кыліс командирлысь гӧлӧс да, головнӧй машиналысь неыджыд разворот кыйӧмӧн, личкис спускӧвӧй рычаг вылӧ. Юрӧбтіс резкӧй лыйӧм шы, но бронебойщик пыр жӧ кужис босьтны точнӧй прицел да мӧдысь личкыны спускӧвӧй рычаг вылӧ.
Сійӧ жӧ здукӧ машина сувтіс. Сійӧ вӧлі некымын сё метр сайын окопсянь, и боецъяс аддзисны, кыдзи воссис башеннӧй люк и сэтысь чеччыштӧм мортӧс кытшаліс сьӧд тшын.
— Ур-ра! — горӧдіс кодкӧ бронебойщикъяс пӧвстысь, но тайӧ гӧлӧссӧ пыр жӧ вевттис тшӧкыда лыйсьӧм.
Бой мунан поле вылын колисны сулавны нӧшта некымын машина сук сьӧд тшын пытшкӧ сунӧмӧн.
Некымын танк век жӧ вевъялісны писькӧдчыны бронебойщикъяслӧн позиция дорӧдз, но налы паныд тӧвзисны горючӧй смесьӧн бутылкаяс. Бронебойщикъяс Михаил Ермолин да Иван Лихачёв тэрыба уськӧдчисны асланыс окопъясысь да бара некымын бутылка шыбитісны медся матыс машинаясӧ.
Стрелокъяс, кодъяс занимайтісны позицияяс бронебойщикъяслӧн окопъяскӧд орччӧн, следитісны йӧзлӧн да стальлӧн поединок бӧрся да отражайтісны вражескӧй пехоталысь наступление. И кор стальлысь продвижениесӧ вӧлі сувтӧдӧма да жугӧдӧма, найӧ асьныс уськӧдчисны вражескӧй пехоталы паныд.
Минаяслӧн осколокъяс тшӧкыд шерӧн гылалісны му вылӧ. И друг осколокъясысь ӧти кучкис взводса командирлы морӧсас. Сійӧ ньӧжйӧникӧн копыртчис да дуксис му вылӧ. Вирлӧн алӧй струя чепӧсйис гимнастёрка улысь. Коммунист Василий Сидоренко кыпӧдіс аслас пельпомъяс вылӧ ранитчӧм командирӧс да нуис перевязочнӧй пунктӧ.
Тайӧ первой боевӧй операцияын боецъясын крепаммис чорыд эскӧм сыӧ, мый врагӧс не сӧмын позьӧ сувтӧдны, но позьӧ жугӧдны, бырӧдны, шыбитны рӧднӧй да священнӧй Москва карлӧн подступъяс дорысь.
Тані, Москва дорын, Александр Овчинников да сылӧн боевӧй ёртъяс сетісны враглы первой сокрушительнӧй удар.
Воинлӧн лы-яйын ранаыс сӧмын на вевъяліс бурдыштны, кыдзи сійӧ бара нин паськыд воськовъясӧн тэрмасис передӧвӧй вылӧ.
Рӧдина чуксаліс воинӧс рӧднӧй Ленинград дорйӧм вылӧ.
1942 вося суровӧй тӧлын Александр Овчинников первойысь аддзис синявинскӧй нюръяс, лым толаясӧ вошӧм сиктъяс, діясӧн кыпалысь вӧръяс да кыліс, кыдзи бара дугдывтӧг пӧльтіс чизыр тӧв...
— Со кӧні врагыс, — индіс кинас сикт вылӧ батальонса командир.
Тайӧ вӧлі обычнӧй русскӧй сикт. Сэтчӧдз ставыс некымын сё метр... Но кутшӧм дона тайӧ муыслӧн быд метр! Мыйта вир примитісны нин тайӧ нюръяс... И вот кодйысисны муӧ вражескӧй армияяс, миян муӧ, коді сэтшӧм жӧ дона салдатлы, кыдзи и рӧднӧй керӧсса муяс.
Командир синъясын — лӧглун. Лӧглунӧн видзӧдӧны рытыввывлань ротаса боецъяс.
Войын стрелкӧвӧй рота, кодӧн ӧні командуйтіс старшӧй лейтенант Александр Овчинников, получитіс боевӧй приказ.
Ыджыд чӧвлунӧн кыссисны боецъяс. Командиркӧд орччӧн кыссис политрук Таранов. Сикт дорӧ матыстчытӧдз на наступайтысьяс кузя кучкис пуля шер, но рота вевъяліс нин уськӧдчыны атакаӧ.
Тайӧ вӧлі виччысьтӧм да дерзкӧй удар. Пистолетӧн киясын Александр Овчинников первойӧн пырис сиктӧ. И вот войся сынӧдсӧ орӧдіс могучӧй русскӧй «ур-р-а!»
Немецъяс эз выдержитны тайӧ дружнӧй атакасӧ. 250 вражескӧй шой колис куйлыны сикт уличаяс вылын. Уна орудие, танк да бронемашина веськалісны боецъяслӧн киясӧ.
Тайӧ боевӧй операция бӧрын дивизияса командир ачыс ӧшӧдіс коми народлӧн славнӧй пилы морӧсас Краснӧй Звезда орден. Синявинскӧй нюръяс шӧрын сулаліс Гамлакос сиктысь коми морт да висьталіс клятва Рӧдиналы да народлы вернӧя служитӧм вылӧ:
— Служита Сӧветскӧй Союзлы!
Гымалісны суровӧй страдаӧн да боевӧй тревогаясӧн йиджтысьӧм лунъяс да войяс. Синявинскӧй нюръяслӧн став пасьтаногыс мунісны бойяс да сражениеяс быд метр му вӧсна. Фашистскӧй отборнӧй дивизияяс упорнӧя водзсасисны миян ротаяслӧн да батальонъяслӧн активнӧй действиеяслы паныд. Тайӧ вӧліны бойяс врагӧс изнуритӧм да измотайтӧм вылӧ, пыді вражескӧй тылӧ рейдъяс, кор сӧветскӧй боецъяслӧн действиеясыс вӧчисны паника враглӧн расположениеын.
Татшӧм рейдъясысь ӧтиӧн веськӧдліс Александр Овчинников.
Командование приказ серти разведчикъяслӧн усиленнӧй взводӧн должен вӧлі сійӧ петны кӧрттуй вылӧ, коді противниклӧн киясын, да тӧдмавны тані вражескӧй опорнӧй пунктъяс, кӧрттуй кузя сылысь продвижение.
Боевӧй приказ вӧлі пӧртӧма олӧмӧ, но дивизия расположениеӧ бӧр локтігӧн разведчикъяс веськалісны кытшӧ. Неыджыд вӧр ді, кытчӧ веськалісны разведчикъяс, кыдзи кипыдӧс вылын тыдаліс врагладорсянь.
Восьса бой примитӧм йылысь эз вермы лоны и сёрни. Но приказ должен лоны пӧртӧма олӧмӧ!
И сэк командир решайтчӧ хитрость вылӧ. Пемыд войясысь ӧтиӧ, аслас взводлысь став огневӧй мощьсӧ вражескӧй кытшлӧн медся слаб местаӧ веськӧдӧмӧн, орӧдчӧ вӧр ді вылысь да бойӧн писькӧдчӧ аслас дивизия расположениеӧдз.
Тайӧ рейдын петкӧдлӧм боевӧй заслугаысь Рӧдина наградитіс Александр Овчинниковӧс Краснӧй Знамя орденӧн.
Бара бойяс и бойяс... Куимысь ветліс Александр Овчинников госпитальӧ, куимысь бӧр воліс синявинскӧй нюръясӧ боевӧй ёртъяс дінӧ.
Враг тіраліс сы дінӧ ненавистьӧн тырӧм му вылын. Миян боецъяс олісны да лолалісны ӧти мӧвпӧн, ӧти думӧн, — вины немецӧс, бырӧдны тайӧ коричневӧй чумасӧ, коді пежаліс рӧднӧй воздухсӧ.
Александр Овчинниковлӧн свинеч моз сьӧктавлісны кулакъясыс, кор сійӧ уськӧдліс видзӧдлассӧ неылын нюжалӧм вражескӧй окопъяс вылӧ.
— Воас возмездиелӧн час! Тіралӧй, гадъяс... — шуліс сійӧ пиньяс пырыс.
Рӧдина! Миян муса Рӧдина! Вермас ӧмӧй пӧкӧритны тэнӧ враг, кор тэ чужтан татшӧм пиянӧс? Со найӧ котӧртӧны атакаӧ вражескӧй укреплениеяс вылӧ, штурмуйтӧны долговременнӧй огневӧй точкаяс, преследуйтӧны жугӧдӧм дивизияяс да армияяс.
Благороднӧйӧсь да сӧстӧмӧсь, кыдзи тэнад уна югыд ключьясыд да сӧстӧм юясыд, пияныдлӧн думъясыс. Потан дінын нӧшта пестуйтін тэ найӧс подвигъяс вылӧ, пӧльыштін налӧн сьӧлӧмъясӧ ас дінад помасьлытӧм муслун. Тайӧ тэ, большевикъяслӧн великӧй партия, закалитін найӧс уджын да тышын, велӧдін жертвуйтны ставсӧ миян народлы благо вылӧ, воспитайтін наын медбур, медся сӧстӧм чувствояс. Тайӧ великӧй Ленин да Сталин велӧдісны сӧветскӧй йӧзӧс венны став крепостьяс, кодъяс паныдасьӧны туй вылын.
Шуда кодзув улын быдмис тайӧ поколениеыс, коді петіс кровавӧй фашизмлы паныд тышӧ! И оз вермы лоны некутшӧм пӧщада сылы, коді мӧвпыштіс мырддьыны миянлысь тайӧ шудсӧ!
Госпитальысь старшӧй лейтенант Овчинников веськаліс Ленинградскӧй фронт вылӧ. Сылӧн сьӧлӧмыс чувствуйтіс, мый матысмӧны историческӧй событиеяс.
И Александр Овчинников эз ӧшибитчы. Регыд заводитчис Ленинград кар мездӧм вӧсна наступление, и наступайтысьяслӧн первой радъясын вӧлі коми народлӧн славнӧй пи.
Тайӧ лунъясӧ старшӧй лейтенантӧс позьӧ вӧлі аддзыны великӧй кар подступъяс вылын, кӧні орччӧн жуглӧм немецкӧй батареяяскӧд сёясӧн куйлісны немецкӧй захватчикъяслӧн шойяс; Красное село дорысь, кӧні сылӧн боецъяс гранатаясӧн отражайтісны контратакаяс; Пулково дорысь, кӧні бронебойщикъяс сотісны вражескӧй бронемашинаяс.
Дыр кутас помнитны враг Овчинниковлӧн подразделениелысь ударъяссӧ!
1944 вося январь тӧлысьын Ленинградскӧй фронтса войска мощнӧй ударӧн шыбитісны врагӧс карлӧн подступъяс дорысь. Бура помнитӧ Александр Овчинников Пулково вӧсна бой, кор сылӧн боецъяс Конев, Дмитриев да Полещук жугӧдісны вит танк, а Александр Овчинников личнӧ ачыс захватитіс 8 пленнӧйӧс.
Противник пышйис, ставсӧ шыблалӧмӧн, но Рӧдиналӧн карайтысь меч дзирдаліс сылӧн юр весьтын. Враглы оз ков вӧлі сетны лолыштны, колӧ вӧлі сійӧс бырӧдны.
Авиадесантнӧй соединение составын Александр Овчинников первой чеччыштіс парашют вылын вражескӧй тылӧ. Сійӧ эз чувствуйт некутшӧм страх, сійӧ тэрмасис водзӧ, вундыны враглы бӧрыньтчан туйяс. Бойясысь ӧтиын старшӧй лейтенант Александр Овчинниковлысь морӧссӧ бара жугӧдіс миналӧн осколок. Сӧмын 18 миллиметр сійӧ эз веськав сьӧлӧмас...
1944 вося гожӧм.
Капитан Александр Овчинников бара нин вӧлі кок йылын, бара тэрмасьӧмӧн муніс рытыввылӧ. Сылӧн штурмӧвӧй батальон участвуйтӧ немецкӧй захватчикъясысь братскӧй республикаяс — Эстония, Латвия да Литва мездӧмын.
Бойяс, бойяс и бойяс...
Уна сюрс машинаяс, орудиеяс, пленнӧйяс.
Батальон шойччывтӧг тэрмасьӧ водзӧ, рытыввылӧ.
Генерал Иван Черняховскийлӧн войска 1944 вося арын заводитісны наступление Восточнӧй Пруссияын. Найӧ орӧдісны сопротивлениелысь главнӧй линия да уськӧдчисны вражескӧй страна пытшкӧ. Тайӧ вӧлі сокрушительнӧй наступление.
Кыа рӧмӧн ӧзйис проклятӧй немецкӧй му весьтын став небесаыс. Сійӧ, коді кыпӧдіс сӧветскӧй мирнӧй йӧз вылӧ меч, сійӧ жӧ мечысь должен вӧлі пӧгибнитны.
Сӧветскӧй войска мунісны Кенигсберг вылӧ, уськӧдчисны сы вылӧ звезднӧй штурмӧн. Миян боецъяс мунісны сійӧ жӧ туй кузя, кыті коркӧ 200 во сайын Семилетньӧй война воясӧ мунісны налӧн прадедъяс.
Выльысь русскӧй воинъяслӧн кокъяс улын вӧлі немецкӧй му.
Балтика море дорын кыпаліс фашистскӧй захватчиклӧн асыввывса мощнӧй цитадель — Кенигсберг. Тані вынашивайтсисны зверинӧй захватническӧй планъяс.
Кенигсбергӧ туй вылын сӧветскӧй войска встретитісны чорыд водзсасьӧм. Уна вражескӧй дивизияяс чукӧрмисны Восточнӧй Пруссияын. Став тайӧ группировкасӧ колӧ вӧлі кытшавны да бырӧдны Белостоксянь морелань направлениеын сокрушительнӧй ударӧн.
Тайӧ боевӧй могсӧ вӧлі возложитӧма пӧртны олӧмӧ 2-ӧд Белорусскӧй фронтса частьяс да соединениеяс вылӧ.
Белостоксянь мореӧдз — уна лунъя переход.
Александр Овчинниковлӧн батальон эз нуӧд километръяслы щӧт. 80 километрӧн сутки бойясӧн мунісны водзӧ сӧветскӧй войска, вражескӧй группировка стальнӧй петляӧн кытшалӧмӧн. Тайӧ мощнӧй ударыс кераліс немецкӧй группировкалысь Германиякӧд йитӧдъяс.
Ӧти бойын пӧгибнитіс полклӧн штабса начальник.
Штабса начальниклысь обязанностьяс босьтӧ ас вылас майор Александр Овчинников.
— Морелань! — юраліс ӧти мощнӧй призыв.
Храбрӧйяс смертьӧн пӧгибнитіс полкса командир.
Полксӧ нуӧдӧ Александр Овчинников.
Противниклӧн деморализуйтӧм, торъявлӧм подразделениеяс шыбитсьӧны наступление туй вылысь да бырӧдавсьӧны сӧветскӧй войскаӧн. Найӧ лямалӧны тайӧ мощнӧй таран улын да воштӧны ассьыныс боеспособностьсӧ.
Тайӧ стремительнӧй наступлениеын Александр Овчинников петкӧдліс ыджыд воинскӧй искусство да мастерство, образцӧвӧя пӧртіс олӧмӧ командованиелысь боевӧй приказ. Наступлениелӧн кызьӧд лунӧ Александр Овчинников аддзис водзын лӧзалысь море, Балтикалысь ваяс.
Враглысь восточно-прусскӧй группировка вӧлі кытшалӧма стальнӧй петляӧн. Тайӧ наступлениеын исключительнӧй выдержка, боевӧй мастерство да смеллун петкӧдлӧмысь Александр Николаевич Овчинниковлы правительство присвоитіс Сӧветскӧй Союзса Геройлысь звание.
* * *
Сӧветскӧй Армияса боевӧй командир пукалӧ миянкӧд орччӧн. Аслас сьӧкыд боевӧй туй йылысь сійӧ висьталӧ скромнӧя да прӧстӧя. Воин выполнитіс ратнӧй долг. Тайӧ мортын героизмсӧ чужтіс миян Рӧдина, кодысь донаджык сӧветскӧй мортлы дзик нинӧм абу свет вылын.
Геройлӧн морӧс вылын дзирдалӧны кык Краснӧй Знамя орден, кык Краснӧй Звезда орден, I-ой степеня Отечественнӧй война орден да нёль боевӧй медаль. Сӧветскӧй Союзса Геройлӧн зӧлӧтӧй медалькӧд орччӧн дзирдалӧ Ленин орден. Геройлӧн морӧс вылын дзирдалӧны и орденъяс миянлы дружественнӧй демократическӧй странаяслӧн, кодъясӧс немецко-фашистскӧй захватчикъясысь мездӧм вӧсна кисьтіс Александр Овчинников ассьыс пӧсь вирсӧ.
Сӧветскӧй воинлӧн мужество водзын копыртіс юрсӧ став мир.
[СЕР. ПОПОВ.]
==n Н. Амосов. Мый сетіс сӧветскӧй власть уджалысь йӧзлы. Сыктывкар. 1947
Н. АМОСОВ
МЫЙ СЕТІС СӦВЕТСКӦЙ ВЛАСТЬ УДЖАЛЫСЬ ЙӦЗЛЫ
КОМИ ГОСУДАРСТВЕННӦЙ ИЗДАТЕЛЬСТВО
СЫКТЫВКАР
1947
{Н. Амосов @ Мый сетіс сӧветскӧй власть уджалысь йӧзлы @ идеол. гижӧд @ Н. Амосов. Мый сетіс сӧветскӧй власть уджалысь йӧзлы @ 1947 @ Лб. 3-31}
Сӧветскӧй государство — рабочӧйяслӧн да крестьяналӧн мирын медводдза социалистическӧй государство — вӧлі лӧсьӧдӧма Великӧй Октябрьскӧй социалистическӧй революция победа бӧрын. 1917 воын историческӧй октябрьскӧй лунъясӧ миян странаса рабочӧйяс да крестьяна большевикъяс партия да сылӧн великӧй вождьяс Ленин да Сталин веськӧдлӧм улын путкыльтісны капиталистъяслысь да помещикъяслысь власть да лӧсьӧдісны народнӧй власть — Сӧветъяслысь власть.
Сӧветскӧй власть вояс чӧжӧн миян Рӧдина муніс славнӧй да ыджыд туй. Сӧветскӧй йӧз эз ӧтчыд шемӧсмӧдлыны став мирсӧ асланыс героическӧй делӧясӧн да подвигъясӧн кыдз сражение полеяс вылын, сідз и созидательнӧй удж вылын. Но некор на ещӧ миян народ эз вӧв кытшалӧма сэтшӧм яръюгыд славаӧн, кутшӧмӧн вевттис сійӧ асьсӧ немецкӧй фашистъяслы да японскӧй империалистъяслы паныд Великӧй Отечественнӧй война лунъясӧ.
Тайӧ войнаын Сӧветскӧй государство шедӧдіс медся ыджыд победа, кутшӧмӧс сӧмын тӧдӧ история. СССР-са народъяс асланыс самоотверженнӧй тышӧн человечествоӧс спаситісны фашистскӧй погромщикъяс игоысь.
"Жестокӧй война, коді вайӧ смертельнӧй опасность миян свободалы, независимостьлы да государственнӧй бытиелы, петкӧдліс миян народлы, весиг ылі пельӧсса медся бӧрӧ кольӧм йӧзлы, мый не кӧ сӧветскӧй власть да не кӧ СССР-ын социализм стрӧитӧм, не кӧ эськӧ коммунистическӧй партиялӧн да Сталин ёртлӧн веськӧдлӧмыс, то делӧыс помасис эськӧ ужаснӧй катастрофаӧн. Некор на нӧшта миян народ эз гӧгӧрволы татшӧм яснӧя да полнӧя, кыдзи ӧні, став выгодаяссӧ да преимуществояссӧ сійӧ выль демократиялысь, кодӧс сійӧ лӧсьӧдіс аслас собственнӧй киясӧн" *.
* М. И. Калинин. Статьяяс да речьяс, 1945–1946 вояс, 42 листбок, Госполитиздат, 1946 во.
Сӧветскӧй стройлӧн выгӧдаясыс да преимуществоясыс петкӧдчисны и миян войнабӧрся мирнӧй социалистическӧй развитие условиеясын. Войнаӧн вӧчӧм вывті ыджыд ущерб вылӧ видзӧдтӧг, Сӧветскӧй государство капиталистическӧй странаясысь торъялӧмӧн мирнӧй строительствоӧ вуджис некутшӧм кризисъястӧг да потрясениеястӧг. Сӧветскӧй народ, социалистическӧй стройлӧн несокрушимӧй вын вылӧ мыджсьӧмӧн, война бӧрся кадлысь сьӧкыдлунъяс венӧмӧн, успешнӧя восстанавливайтӧ ассьыныс народнӧй овмӧс да такӧд ӧттшӧтш нуӧдӧ выль ыджыд стрӧительство.
Мыйын жӧ выныс социалистическӧй стройлӧн? Кутшӧмӧсь выгӧдаясыс да преимуществоясыс сылӧн? Мый шедӧдісны Сӧветскӧй Союзса народъяс сӧветскӧй власть дырйи коммунистическӧй партия веськӧдлӧм улын?
СССР — вынйӧра социалистическӧй держава
1921 воын В. И. Ленин гижліс:
"Видзӧдлӧй РСФСР карта вылӧ. Вологдасянь войвылӧ, Ростов-на-Донусянь да Саратовсянь асыв-лунвылӧ, Оренбургсянь да Омсксянь лунвылӧ, Томсксянь войвылӧ мунӧны помтӧм пространствояс, кытчӧ тӧрисны эськӧ дасъясӧн зэв гырысь культурнӧй государствояс. И став тайӧ пространствояс вылын ыджыдалӧ патриархальщина, полудикость да самӧй настоящӧй дикость. А став ӧстальнӧй Россиялӧн ылі крестьянскӧй пельӧсъясын?.. Оз ӧмӧй быдлаын тайӧ местаясас ыджыдав сэтшӧм жӧ патриархальщина, обломовщина, полудикость?“ *
* В. И. Ленин. Соч., XXVI т., 338 листбок.
Важ, буржуазно-помещичӧй режимсянь наследствоӧ сӧветскӧй власть получитіс бӧрӧ кольӧм, полудикӧй страна — "идзас" либӧ "пу Россия", тадзи шулісны революцияӧдзся Россияӧс народлысь думаяс петкӧдлысь медся бур русскӧй писательяс.
Капиталистъяс да помещикъяс ыджыдалігӧн миян страна кызвыннас вӧлі видзму овмӧс вӧдитысь странаӧн. Народнӧй хозяйстволӧн став прӧдукцияын 58 прӧчентыс вӧлі видзму овмӧслӧн продукция. Промышленность кыптӧм кузя Россия ёна кольччыліс мукӧд государствоясысь. Промышленнӧй предприятиеяслӧн тӧдчана юкӧныс вӧлі иностраннӧй капиталистъяс киын. На киын, например, вӧлі кык коймӧд юкӧн гӧгӧр став металлургическӧй да машиностроительнӧй заводъяслӧн, шахтаяслӧн да рудникъяслӧн.
1913 воӧ царскӧй Россияын промышленнӧй продукция лэдз-сьыліс 14 да джын пӧв этшаджык США-ын дорысь, пӧшти 6 пӧв. этшаджык Германияын дорысь, 4 да джын пӧв этшаджык Англияын серти да 2 да джын пӧв этшаджык Францияын дорысь. А занимайтан территория серти, население лыд серти Россия тӧдчымӧн вевтыртліс став тайӧ странаяссӧ. Та вӧсна миян странаын промышленностьлӧн продукция быд олысь вылӧ воліс унапӧв этшаджык развитӧй капиталистическӧй странаясын дорысь: 21,4 пӧв этшаджык США-ын дорысь, 14 пӧв этшаджык Англияын дорысь, 13 пӧв этшаджык Германияын дорысь.
Торъя слаб вӧлі царскӧй Россияын тяжёлӧй промышленность, мӧдногӧн кӧ промышленностьлӧн сійӧ юкӧнъясыс, кӧні перйӧны руда, изшом, нефть, вӧчӧны быдсямапӧлӧс металлъяс, машинаяс, станокъяс. Та вӧсна промышленностьлы, транспортлы да овмӧслӧн мукӧд отрасльяслы оборудованиелысь тӧдчана юкӧн страналы быть лоӧ вӧлі вайны заграницаысь. Кутшӧм ыджыд вӧлі зависимостьыс Россиялӧн иностраннӧй техникасянь, позьӧ аддзыны сійӧ факт серти, мый 1913 воӧ сылӧн промышленностьыс 63% вылӧ вӧлі оборудуйтӧма заграницаса машинаясӧн да станокъясӧн.
Видзму овмӧс, кодӧн занимайтчис Россияын населениелӧн ёна ыджыдджык юкӧныс, вӧлі зэв улі уровеньын. Крестьяна му уджавлісны медся примитивнӧя, некутшӧм сложнӧй сельскохозяйственнӧй машинаяс применяйттӧг. Кыдзи петкӧдліс 1910 вося перепись, крестьянскӧй овмӧсъяслӧн инвентарыс сійӧ кадӧ вӧлі 10 млн. пу гӧр, косуляяс да пу плугъяс, 4 млн. кӧрт плугъяс да 18 млн. пу агас. Агротехника вӧлі омӧлик. Кутшӧм-либӧ искусственнӧй удобрениеяс ёна унджык крестьянскӧй массалы вӧлі позьтӧмӧн. Зэв посньыдикторъяс вылӧ юклӧм, омӧля обрабатывайтӧм му вӧлі природалӧн стихийнӧй вынъяссянь тыр зависимостьын да сетлывліс ёна улын да неустойчивӧй урожайяс.
Дореволюционнӧй Россиялӧн овмӧс боксянь бӧрӧ кольӧмыс торъя ёна петкӧдчис первой мирӧвӧй война дырйи. Царскӧй правительство эз вермы снабжайтны армияӧс да флотӧс ни тырмымӧнъя вооружениеӧн да боеприпасъясӧн, ни обмундированиеӧн да продовольствиеӧн. Царскӧй армиялӧн эз тырмыны не сӧмын пушкаяс, но весиг винтовкаяс. Мукӧд дырйи куим салдат вылӧ воӧ вӧлі ӧти винтовка. Войналӧн быд во чӧж странаын пыр ёнджыка содіс хозяйственнӧй разруха. 1914 восянь 1917 воӧдз уджалысь предприятиеяслӧн лыдыс чиніс 826 вылӧ. 1913 воын Россияын уджаліс 151 доменнӧй пач, а 1916 воын — сӧмын 115. Кӧрттуйяс эз справляйтчыны перевозкаясӧн. Видзму овмӧс воис киссьӧмӧ: кӧдза площадь воысь воӧ чиніс, скӧтлӧн юрлыд этшаммис. Странаын заводитчис тшыгъялӧм.
Временнӧй правительство дырйи, коді вӧлі капиталистъясысь да помещикъясысь, хозяйственнӧй разруха водзӧ содіс. Россиялы грӧзитіс быть лоана катастрофа, хозяйственнӧй крах, иностраннӧй империалистъясӧн поработитӧм. Тайӧ катастрофаысь миянлысь странанымӧс спаситіс Великӧй Октябрьскӧй социалистическӧй революция, коді сетіс властьсӧ уджалысь йӧз массаяслы асланыс киясӧ да нетшыштіс Россияса народъясӧс империалистическӧй война тискиысь.
Сӧветскӧй властьлӧн первой воясӧ хозяйственнӧй положение миян странаын вӧлі вывті сьӧкыд. Миянлысь Рӧдинанымӧс некымын во чӧж пурисны российскӧй да иностраннӧй империалистъяс, кодъяс организуйтісны вооружённӧй тыш сӧветскӧй властьлы паныд. Ленинӧн да Сталинӧн лӧсьӧдӧм Краснӧй Армия жугӧдіс белогвардейскӧй бандаясӧс, вӧтліс асланым рӧднӧй му вылысь интервентъясӧс да героическӧй тышын дорйис Октябрьскӧй революциялысь великӧй завоеваниеяс.
Гражданскӧй война помасьӧм бӧрын да иностраннӧй военнӧй интервенция бырӧдӧм бӧрын сӧветскӧй власть, кодӧн веськӧдлӧ большевикъяслӧн партия, уджалысь йӧз массаяслысь став усилиеяссӧ веськӧдіс разрушитӧм народнӧй овмӧс восстановитӧм вылӧ да сійӧс выль, социалистическӧй подувъяс вылын вуж выйӧныс переустроитӧм вылӧ.
Ленин да Сталин велӧдлісны, мый миян медся дженьыд срокӧн колӧ бырӧдны миян страналысь бӧрӧ кольӧм да кыпӧдны настоящӧй большевистскӧй ӧдъяс миянлысь социалистическӧй овмӧс стрӧитӧмын. "Либӧ смерть, либӧ суӧдны да кольны водзын мунысь капиталистическӧй странаясӧс", — индывліс Ленин. "Ми, — шуліс Сталин ёрт, — колим водзын мунысь странаясысь 50–100 во вылӧ. Миянлы колӧ котӧртны тайӧ расстояниесӧ дас воӧн. Либӧ ми вӧчам тайӧс, либӧ миянӧс лямӧдасны" *.
* И. В. Сталин. Ленинизм вопросъяс, 328–329 листбок., 11-ӧд изд.
Сӧветскӧй народ, кодӧс вдохновляйтӧ да веськӧдлӧ большевистскӧй партия, успешнӧя пӧртіс олӧмӧ тайӧ зэв сьӧкыд могсӧ, кодӧс сувтӧдлісны миян великӧй вождьяс.
Видзӧдлӧй СССР карта вылӧ.
Сэн, кӧні важӧн вӧвліны пӧшти морт овтӧм пространствояс, ӧні сулалӧны заводъяслӧн да электростанцияяслӧн гигантскӧй корпусъяс, мойдын моз быдмисны каръяс да посёлокъяс, нюжӧдчисны кӧрттуй линияяс да воднӧй каналъяс.
Социалистическӧй строительство вояс чӧжӧн вӧлі лӧсьӧдӧма да зэв ӧдйӧ кыптісны промышленностьлӧн сэтшӧм юкӧнъяс, кыдз чёрнӧй металлургия да станкостроение, автомобильяс да тракторъяс вӧчӧм. Зэв вылӧ кыптіс электроэнергия, сельскохозяйственнӧй машинаяс, химическӧй да нефтянӧй продуктъяс вӧчӧм.
Ёна кыптіс военнӧй промышленность. Торъя ӧдйӧ кыптіс промышленность миян страналӧн асыввыв районъясын. Сталин ёрт индӧд серти вӧлі лӧсьӧдӧма мӧд угольно-металлургическӧй база — знаменитӧй Урало-Кузбасс. Волга да Урал костын быдмис выль нефтянӧй база — "Мӧд Баку", а Казахстанын выль изшом бассейн — Караганда.
Миян социалистическӧй промышленность кыптіс сэтшӧм темпъясӧн, кутшӧмӧс некор эз тӧдлы ни ӧти капиталистическӧй государство. 1940 воын, кыдзи индіс Сталин ёрт Москва карса Сталинскӧй округса бӧрйысьысьяс водзын 1946 во февраль 9 лунся аслас историческӧй речын, миян странаын вӧлі вӧчӧма: 15 миллион тонна чугун, мӧдногӧн кӧ пӧшти 4 пӧв унджык 1913 воын серти; 18 миллион 300 тысяча тонна сталь, мӧдногӧн кӧ 4 да джын пӧв унджык 1913 воын серти; 166 миллион тонна изшом, мӧдногӧн кӧ 5 да джын пӧв унджык 1913 воын серти; 31 миллион тонна нефть, мӧдногӧн кӧ 3 да джын пӧв унджык 1913 воын серти. Миян странаса став крупнӧй промышленностьлӧн продукцияыс 1940 воын вевтыртіс войнаӧдзся уровеньсӧ 12 пӧв, та дырйи машиностроениелӧн, коді являйтчӧ тяжёлӧй индустриялӧн сьӧлӧмӧн да обороннӧй промышленностьлӧн главнӧй базаӧн, продукцияыс быдмис революцияӧдзся кад серти 50 пӧв. Витӧд местасянь мирын да нёльӧдсянь Европаын, кодъясӧс Россия занимайтліс промышленнӧй прӧдукциялӧн объём серти, Сӧветскӧй Союз петіс мӧд местаӧ мирын да первой местаӧ Европаын. Сӧветскӧй государство лоис зэв ыджыд индустриальнӧй державаӧн.
А мый лои страналӧн видзму овмӧскӧд?
Крестьянскӧй вотчинаяслӧн коньӧркодь векньыдик муторъяс пыдди ӧні пластнитчӧмаӧсь колхозъяслӧн да совхозъяслӧн зэв-паськыд му эрдъяс, кӧні 1940 воын уджалісны 523 тысяча трактор да 182 тысяча комбайн. Сэки машинно-тракторнӧй станцияяс колхозъяслы тувсов гӧрӧм кузя став уджсӧ вӧчисны 82 прӧч. вылӧ, пар гӧрӧм кузя 77 прӧч. вылӧ, зябь гӧрӧм кузя 73 прӧч. вылӧ. Колхозъясын зернӧвӧй кӧдзаяслысь 42 прӧчентсӧ идралісны комбайнъяс. Посни да зэв посни видзму овмӧса страна, пу гӧрлӧн да косулялӧн страна, кодӧс лои вуджӧдӧма колхозъяс да совхозъяс видзму овмӧс подув вылӧ, лои медся гырысь да ӧнія кадся техникаӧн мирын медся оснащённӧй видзму овмӧса странаӧн.
Коллективнӧй производство, машинаясӧн уджалӧм да агротехника пыртӧм кыпӧдісны урожайностьсӧ миян муяслысь, ёна. содтісны видзму овмӧслысь тӧварнӧй продукция лэдзӧм. 1940 воӧ Сӧветскӧй Союзын вӧлі босьтӧма 38 миллион 300 тысяча тонна тӧварнӧй зерно, мӧдногӧн кӧ 17 миллион тонна вылӧ унджык 1913 воын серти да 2 миллион 700 тысяча тонна хлопок-сырец, мӧдногӧн кӧ 3,5 пӧв унджык 1913 воын серти.
Великӧй сталинскӧй пятилеткаяс дзикӧдз вежисны чужӧмсӧ миян Рӧдиналысь. Корысялысь да бӧрӧ кольӧм странаысь миян страна лои озыр да водзын мунысьӧн, кӧртлӧн да стальлӧн странаӧн, моторъяслӧн да станокъяслӧн странаӧн. Мӧд витвося план олӧмӧ пӧртӧмӧн вӧлі помалӧма став народнӧй овмӧслысь техническӧй реконструкция. СССР-лӧн промышленность да видзму овмӧс производство техника кузя эз сӧмын суӧдны, но и панйисны став капиталистическӧй государствоӧс. Сӧветскӧй Союз экономическӧй боксянь лоис независимӧй странаӧн, коді обеспечивайтӧ техническӧй вооружениеӧн ассьыс овмӧс да вермӧ вӧчны массӧвӧй масштабын обороналысь став ӧнія кадся орудиеяс.
Тайӧ историческӧй превращениесӧ вӧлі нуӧдӧма, кыдзи шуӧ Сталин ёрт, вӧвлытӧм дженьыд кадӧн — ставсӧ 13 воӧн кымын, 1928 восянь — первой пятилеткалӧн первой восянь — заводитчӧмӧн. "Тайӧ вӧлі скачок, код отсӧгӧн миян Россия бӧрӧ кольӧм странаысь лоис передӧвӧйӧн, аграрнӧйысь — индустриальнӧйӧн" *.
* И. В. Сталин. Москва карса Сталинскӧй избирательнӧй округса бӧрйысьысьяс предвыборнӧй собрание вылын речь, 12 листбок.
Великӧй сталинскӧй пятилеткаяс успешнӧя олӧмӧ пӧртӧм вайӧдіс сэтчӧ, мый социализм победитіс миян народнӧй овмӧслӧн став юкӧнъясын. Странаын век кежлӧ бырӧдӧма овмӧслысь капиталистическӧй система да эксплоататорскӧй классъяс, отменитӧма частнӧй собственность производство средствояс да орудиеяс вылӧ да бырӧдӧма мортӧс мортӧн эксплоатируйтӧм. Производстволӧн социалистическӧй система да производство орудиеяс вылӧ социалистическӧй собственность являйтчӧны вӧрзьӧдны позьтӧм подулӧн миян сӧветскӧй обществолӧн.
Татшӧм ногӧн, коммунистическӧй партиялысь политикасӧ странаӧс индустриализируйтан да видзму овмӧс коллективизируйтан юкӧнын успешнӧя олӧмӧ пӧртӧм результатын СССР-ын вӧлі стрӧитӧма социалистическӧй общество.
Промышленность да видзму овмӧс планӧвӧй, социалистическӧй подув вылын кыпӧдӧмӧн, Сӧветскӧй власть дженьыд историческӧй срокӧн бырӧдіс векӧвӧй бӧрӧ кольӧм миян страналысь, пӧртіс миянлысь социалистическӧй государствонымӧс несокрушимӧй крепостьӧ, могучӧй социалистическӧй державаӧ.
Сӧветскӧй власть воясӧ лӧсьӧдӧм вынйӧра социалистическӧй овмӧс честьӧн выдержитіс Великӧй Отечественнӧй войналысь став испытаниеяс. Сӧветскӧй государстволӧн экономическӧй подулыс, кыдзи шуис Сталин ёрт, "окажитчис сравнитны позьтӧма ёнджыка жизнеспособнӧйӧн, вражескӧй государствояслӧн экономика дорысь" *. Сӧветскӧй народ большевикъяс партия веськӧдлӧм улын кужис правильнӧ используйтны социалистическӧй стрӧительство вояс чӧжӧн лӧсьӧдӧм материальнӧй позянлунъяссӧ сы вылӧ, медым паськӧдны военнӧй производство да снабжайтны ассьыс армиясӧ война нуӧдӧм могысь став коланаӧн.
* И. В. Сталин, Сӧветскӧй Союзлӧн Великӧй Отечественнӧй война йылысь, 144 листбок.
Первой мирӧвӧй война дырйи русскӧй войскалӧн вӧлі сӧмын 9800 орудие. Кутшӧм ылӧ мунім ми татшӧм лыдпассьыс, тыдалӧ сэтысь, мый сӧмын Сталин нима миян ӧти артиллерийскӧй завод Великӧй Отечественнӧй война воясӧ лэдзис 95 тысяча вынйӧра дивизионнӧй, танкӧвӧй, противотанкӧвӧй да самоходнӧй пушкаяс. Тайӧ сетіс сӧветскӧй властьлы позянлун торъя операцияясын применяйтны 20 тысячаысь вывті орудиеяс. Сӧветскӧй йӧз победитісны врагӧс не сӧмын асланыс аддзывтӧм храбростьӧн да вевтыртны позьтӧм военнӧй искусствоӧн, но сідзжӧ боевӧй техникалӧн и лыдын да качествоын вевтыртӧмӧн. Войналӧн 3 во да джын чӧж СССР-ын самолётъяс лэдзӧм содіс 4 пӧв, сы мында пӧв жӧ содіс боеприпасъяс вӧчӧм, танкъяс лэдзӧм содіс 7–8 пӧв, орудиеяс лэдзӧм содіс 6–7 пӧв.
Сы вылӧ видзӧдтӧг, мый миян страна временнӧ лишитчыліс Украинаса, Донса да Кубаньса важнӧй сельскохозяйственнӧй районъясысь, колхозъяс да совхозъяс войналӧн став кад чӧж некутшӧм коставлӧмъястӧг снабжайтісны армияӧс да странаӧс продовольствиеӧн, обеспечивайтӧны сырьёӧн фронтлы вооружение вӧчысь фабрикаясӧс да заводъясӧс.
Война дырйи Краснӧй Армиялӧн вӧлі медся вына да надёжнӧй тыл. "Сы моз жӧ, — шуӧ Сталин ёрт, — кыдзи Краснӧй Армия ӧти на ӧти кузь да сьӧкыд тышын шедӧдіс военнӧй победа фашистскӧй войскаяс вылын, сӧветскӧй тылса труженикъяс гитлеровскӧй Герма-ниакӧд да сылӧн сообщникъяскӧд асланыс единоборствоын шедӧдісны враг вылын экономическӧй победа" *.
* И. В. Сталин, Сӧветскӧй Союзлӧн Великӧй Отечественнӧй война йылысь, 140 листбок.
Война кадӧ миян страна эз сӧмын воюйт, но и стрӧитіс, дорвыв содтіс ассьыс производственнӧй мощностьяс. Война вояс чӧжӧн сӧмын Асыввылын стрӧитӧма да заводитісны уджавны 10 домна, 45 мартеновскӧй да электроплавильнӧй пачьяс, 13 коксӧвӧй батарея. Тайӧ воясӧ быдмисны выль металлургическӧй предприятиеяс Уралын, Сибирын, Узбекистанын да Казахстанын, стрӧитӧма дасъясӧн электростанцияяс, боеприпасъяс да вооружение вӧчан заводъяс, пыртӧма стройӧ сёясӧн шахтаяс, ёна содіс изшом перйӧм Уралын да Кузбассын, некымынпӧв кыптіс нефть перйӧм "Мӧд Баку" районъясын.
Война воясӧ миян народнӧй овмӧслӧн кыптӧм — социализм подув ён материально-техническӧй вынлӧн результат, социалистическӧй овмӧс система преимуществояслӧн результат, социализм великӧй странаса рабочӧйяс, крестьяна да интеллигенция героическӧй, самоотверженнӧй уджлӧн результат.
Война победаӧн помалӧм бӧрын, сӧветскӧй народ выльысь босьтчис мирнӧй созидательнӧй уджӧ. Сэк, кор капиталистическӧй странаясын войнасянь мирӧвӧй кадӧ вуджӧм кыпӧдіс производство чинтӧм да уджтӧмалӧмлысь содӧм, сӧветскӧй народ, экономическӧй кризис да уджтӧмалӧм лоӧмысь повтӧг, увереннӧя мунӧ водзӧ.
СССР-са народъяс, большевистскӧй партия, великӧй Сталин гӧгӧр топыда топӧдчӧмӧн, войналысь сьӧкыд последствиеяс бырӧдӧм вылӧ, социализм водзӧ развивайтӧм да ёнмӧдӧм вылӧ сетӧны ассьыныс став вынсӧ. Странаын, лунысь лун пыр ёнджыка ӧзйӧ социалистическӧй ордйысьӧмлӧн би народнӧй овмӧслӧн быд юкӧнын. Сӧветскӧй йӧз шедӧдӧны пыр выль успехъяс кыдзи фашистскӧй варваръясӧн разрушитӧм миянлысь народнӧй овмӧс восстановитан делӧын, сідзи и выль заводъяс да фабрикаяс, шахтаяс, электростанцияяс да мукӧд промышленнӧй предприятиеяс стрӧитӧмын.
Война бӧрса первой вося — 1946 вося — 10 тӧлысьӧн восстановитӧма да заводитісны уджавны 5 доменнӧй пач, 10 мартеновскӧй пач, 7 прокатнӧй стан, 8 кӧрт руда перъян шахта, 20 гырысь шахта Донбассын.
Бара сувтісны стройӧ сэтшӧм гигантъяс, кыдзи Сталинградса да Харьковса тракторнӧй заводъяс, сельскохозяйственнӧй машинаяс вӧчан Ростовскӧй завод, Нижне-Свирскӧй гидроэлектростанция, Беломорско-Балтийскӧй канал. Тайӧ предприятиеяслысь ловзьӧмсӧ, кыдзи образнӧя шуис Жданов ёрт, миян народ чолӧмалӧ "пӧшти кыдзи кулӧмаяслысь ловзьӧм, сы вӧсна, мый тӧдӧ разрушениелӧн кутшӧм пределъясӧдз вӧлі вайӧдӧма найӧс фашистскӧй извергъясӧн да мыйта труд ковмис пуктыны сӧветскӧй йӧзлы, медым тайӧ предприятиеясыслӧн славнӧй нимъясыс выльысь кутісны дзирдавны трудӧвӧй подвигъясӧн мичмӧдӧм Сӧветскӧй Союзса яръюгыд списокын" *.
* А. А. Жданов, Великӧй Октябрьскӧй Социалистическӧй революциялӧн 29-ӧд годовщина, 10 листбок.
Сӧветскӧй народ ыджыд кыпыдлунӧн встретитіс СССР-лысь народнӧй овмӧс восстановитӧм да развивайтӧм кузя 1946–1950 вояс вылӧ выль пятилетньӧй план. Тайӧ великӧй уджъяслысь сталинскӧй плансӧ миян народ примитіс кыдзи социалистическӧй отечестволӧн водзӧ быдмӧмлысь да дзоридзалӧмлысь программа.
Выль пятилетньӧй планлӧн основнӧй могъясыс состоитӧны сыын, медым восстановитны страналысь пострадайтӧм районъяс да видзму овмӧслысь войнаӧдзся уровень да сэсся вевтыртны тайӧ уровеньсӧ тӧдчана размеръясын.
Тайӧ могъяссӧ олӧмӧ пӧртӧмыс требуйтӧ медвойдӧр тяжёлӧй промышленность да кӧрттуй транспорт восстановитӧм да развивайтӧм. 1950 воӧ — выль сталинскӧй пятилеткалӧн медбӧръя воӧ — сӧветскӧй металлургъяс вевтыртасны войнаӧдзся уровень чугун сывдӧм, сталь да прокат вӧчӧм кузя 35 прӧчент вылӧ. Изшом перйӧм должен содны 51 прӧчент вылӧ, а нефть перйӧм — 14 прӧчент вылӧ. Электростанцияяс 1950 воӧ сетасны 82 миллиард киловатт-час, электроэнергия — 70 прӧчент вылӧ унджык 1940 воын серти. Машиностроение 2 пӧв содтас продукция лэдзӧмсӧ войнаӧдзся уровень серти. Кӧрттуй транспортлӧн грузооборотыс содас 532 миллиард тонно-километрӧдз, мый 28 прӧчент вылӧ вевтыртӧ войнаӧдзся уровеньсӧ.
Тяжёлӧй промышленность да кӧрттуй транспорт медвойдӧр восстановитӧм сетас позянлун сӧветскӧй народлы пӧртны олӧмӧ став народнӧй овмӧс ӧдйӧ да успешнӧя восстановитӧм да развивайтӧм вылӧ. Вит во чӧжӧн лоӧ восстановитӧма, стрӧитӧма да пыртӧма уджӧ 5900 промышленнӧй предприятие мӧд пятилеткаын 4500 выль предприятие пыдди. Миян страналӧн промышленнӧй продукция 1950 воӧ вевтыртас 1940 волысь уровеньсӧ 48 прӧчент вылӧ, видзму овмӧслӧн продукция содас 27 прӧчент вылӧ войнаӧдзся кад серти. Ставыс тайӧ вайӧдӧ сэтчӧ, мый военно-экономическӧй вынйӧрыс миян Рӧдиналӧн кыптас выль высота вылӧ.
Производстволӧн вынйӧра кыдтӧм вылӧ медся важнӧй да непременнӧй условиеӧн являйтчӧ СССР-са народнӧй овмӧслӧн став юкӧнъясын техникалӧн водзӧ кыптӧм.
"Миян вылын техника кадӧ да производствоын наука паськыда применяйтан кадӧ, — шуӧ Молотов ёрт, — кор лоис нин позянаӧн сідзжӧ и атомнӧй энергия да мукӧд великӧй техническӧй открытиеяс используйтӧм, хозяйственнӧй планъясын колӧ лоны сетӧма первостепеннӧй внимание техника вопросъяслы, миян промышленностьлысь техническӧй уровень кыпӧдан вопросъяслы да высококвалнфицированнӧй техническӧй кадръяс лӧсьӧдӧмлы... Враг торкис миянлысь мирнӧй, творческӧй удж. Но ми наверстайтам ставсӧ, кыдзи сійӧ колӧ, да шедӧдам, медым миян страна дзоридзаліс. Лоӧ миян и атомнӧй энергия, и уна мукӧд" *.
* В. М. Молотов. Великӧй Октябрьскӧй Социалистическӧй революциялӧн 28-ӧд годовщина, 23 листбок.
Медым бурджыка пӧртны олӧмӧ тайӧ могъяссӧ, сӧветскӧй правительство да коммунистическӧй партия торъя внимание веськӧдӧны быдсикас научно-исследовательскӧй институтъяс стрӧитӧм вылӧ. Великӧй Октябрьскӧй Социалистическӧй революциялӧн 29-ӧд годовщина йылысь докладын Жданов ёрт висьталіс, мый ӧні научно-исследовательскӧй учреждениеяслӧн да сэн научнӧй работникъяслӧн лыдыс тӧдчымӧн нин вевтыртіс войнаӧдзся уровень. Сӧветскӧй наукаса работникъяс водзын воссьӧны аддзывлытӧм просторъяс налӧн творческӧй деятельность вылӧ, выль изобретениеяс, исследованиеяс да открытиеяс вылӧ, наукаӧс производствоӧ решительнӧя пыртӧм вылӧ. Миян учёнӧйяс, кодъяс дугдывтӧг кыпӧдӧны лыд да качество научнӧй продукциялысь, кужасны, кыдзи индіс Сталин ёрт, не сӧмын суӧдны, но и вевтыртны матыса кадӧ наукалысь достижениеяссӧ СССР пределъяс сайын.
СССР-са Народнӧй овмӧс восстановитӧм да развивайтӧм кузя 1946–1950 вояс вылӧ пятилетньӧй план эм сӧмын юкӧн миян страна выль дзоридзалӧм кузя сійӧ величественнӧй программаыслӧн, кодӧс петкӧдліс Сталин ёрт Москва карса Сталинскӧй избирательнӧй округса бӧрйысьысьяслӧн предвыборнӧй собрание вылын 1946 во февраль 9 лунся историческӧй речын.
"Сёрнитны кӧ ёнджыка кузь кад кежлӧ планъяс йылысь, — висьталіс Сталин ёрт, — то партия кӧсйӧ котыртны народнӧй овмӧслысь выль вынйӧра кыптӧм, коді сетіс эськӧ миянлы позянлун кыпӧдны миян промышленностьлысь уровень, например, куимпӧв войнаӧдзся уровень серти. Миянлы колӧ шедӧдны сійӧс, медым миян промышленность вермис вӧчны быд во 50 миллион тоннаӧдз чугун, 60 миллион тоннаӧдз сталь, 500 миллион тоннаӧдз нефть. Сӧмын тайӧ условие дырйиыс позьӧ лыддьыны, мый миян Рӧдинаӧс лоӧ гарантируйтӧма быдсикас случайностьясысь. Та вылӧ мунас, пӧжалуй, куим выль пятилетка, оз кӧ унджык, Но тайӧ делӧсӧ позьӧ вӧчны, да ми долженӧсь вӧчны" *.
* И. В. Сталин, Москва карса Сталинскӧй избирательнӧй округын бӧрйысьысьяслӧн предвыборнӧй собрание вылын речь, 22 листбок.
Сталин ёртлӧн тайӧ индӧдъясыс — великӧй сӧветскӧй державалӧн водзӧ дзоридзалӧмӧ туй, основнӧй экономическӧй мог решитӧмӧ туй — суӧдны да пановтны главнӧй капиталистическӧй странаясӧс экономическӧй боксянь, мӧдногӧн кӧ население лыд вылӧ промышленнӧй производство ыджда серти. Сталинскӧй туй — сійӧ СССР-ын коммунизмлӧн полнӧй победа туй. Миян вождь да учитель Сталин ёртлысь великӧй заданиеяссӧ лоӧ пӧртӧма олӧмӧ. Талы порукаыс — миян сӧветскӧй общественнӧй да государственнӧй строй, бойясын закалитчӧм да передӧвӧй марксистско-ленинскӧй теорияӧн владейтысь большевистскӧй партиялӧн, Ленин–Сталин партиялӧн веськӧдлӧм.
Мирын медся демократическӧй государство
Ленин да Сталин асланыс выступлениеясын да статьяясын гневнӧя изобличайтісны русскӧй царизмӧс, шулісны сійӧс человечестволӧн позорӧн, помещичье-капиталистическӧй своралӧн дикӧй разгул режимӧн, пемыдлунлӧн да плетьлӧн режимӧн.
Царскӧй правительство аслас существуйтан медбӧръя лунъясӧдз кутіс народнӧй массаясӧс чудовищнӧй увтыртӧмлӧн да праватӧмлунлӧн цепьясын.
1905 вося октябрь 17-ӧд лунӧ, первой русскӧй революцияысь повзьӧмӧн, царь Николай II лэдзис манифест, кӧні кӧсйысис сетны народлы свобода, чукӧртны законодательнӧй дума, кыскыны бӧрйысьӧмъясӧ населениелысь став классъясӧс. Тайӧ царскӧй манифестыс лоис подлӧй пӧръясьӧмӧн. Свобода пыдди царскӧй правительствосянь уджалысь йӧз пӧлучитісны виселицаяс да каторга, рабочӧйяслысь организацияяс разгромитӧм, карательнӧй экспедицияяс деревняын. Сӧмын нёль воӧн, 1906 восянь 1909 воӧдз, Россияын вӧлі ӧшӧдӧма 2 тысяча сайӧ морт, шыбитӧма тюрьмаясӧ да мӧдӧдӧма каторгаӧ да ссылкаӧ 25 тысяча морт. Дас тысячаясӧн революционеръясӧс вӧлі лыйлӧма да мучитӧмӧн виӧма судтӧг. Законодательнӧй да представительнӧй учреждение пыдди страна получитіс куцӧй, аслас правоясын дзескӧдӧм Государственнӧй дума да 1907 вося июнь 3 лунся антидемократическӧй избирательнӧй закон, код серти унджык местаыс Думаын сетсьыліс помещикъяслы да крупнӧй буржуазиялы. Сідз, пример» вылӧ, III Государственнӧй думаын (1907–1912 в. в.) помещикъяс да капиталистъяс вӧліны 54 прӧч., крестьяна ("землевладелец"-кулакъяс) — 15 прӧч., а рабочӧйяс да ремесленникъяс — сӧмын 2,5 прӧч. Думаса мукӧд членъясысь унджыкыс вӧліны царскӧй чиновникъяс пӧвстысь, духовенстволӧн представительясысь, буржуазнӧй адвокатъясысь. Татшӧм Дума, дерт, вӧлі кывзысьысь орудиеӧн царскӧй правительство киясын.
Царизмӧс дорйысьяс да сылӧн лакейяс пондылісны эскӧдны мирӧс сыын, мый Россияын ставыс благополучнӧ, мый сылӧн строй "выльмӧдӧма" да мый царскӧй правительство вермӧ удовлетворитны народлысь основнӧй нуждаяссӧ. Народнӧй массаяс водзын тайӧ лӧжсӧ разоблачитӧмӧн, 1912 воын Сталин ёрт гижліс:
"Видзӧдлӧй ас гӧгӧрныд: позьӧ ӧмӧй многострадальнӧй Россияӧс шуны "выльмӧдӧм," "благоустроеннӧй" странаӧн?
Демократическӧй конституцияяс пыдди — виселицаяслӧн да дикӧй произволлӧн режим!
Став народлӧн парламент пыдди — чёрнӧй помещикъяслӧн чёрнӧй Дума!
"Гражданскӧй свободаяслӧн вӧрзьӧдны позьтӧм подув" пыдди, кывлӧн, собраниеяслӧн, печатьлӧн, союзъяслӧн да стачкаяслӧн свобода пыдди, кодъясӧс вӧлі кӧсйысьӧма ещӧ октябрь 17 лунся манифестын, — "усмотрениеяслӧн" да "пресечениеяслӧн" пӧдтысь ки, тупкӧм газетаяс, ссылкаӧ ыстӧм редакторъяс, кисьтӧм союзъяс, вӧтлӧм собраниеяс.
Личностьлӧн неприкосновенность пыдди — тюрьмаясын нӧйтӧмъяс, граждана вылын издевательствояс, Ленскӧй приискъясын забастовщикъяс вылын кровавӧй расправа!" *
* Сталин, Соч., II т., 222 листбок.
Большевистскӧй партия, Ленин да Сталин мудзлытӧг чуксавлісны народлысь массаясӧс царизмӧс путкыльтӧм, капитализм бырӧдӧм вӧсна революционнӧй тышӧ. Тайӧ чуксалӧмъяс сертиыс рабочӧйяс да крестьяна 1917 воӧ свергнитісны царӧс, а сы бӧрвывті и буржуазиялысь Временнӧй правительство, коді зілис кольны Россияын капиталистъяслысь да помещикъяслысь господство. Миян страна весьтын кыптіс Великӧй Октябрьскӧй социалистическӧй революциялӧн победнӧй знамя.
Октябрьскӧй революция эм зэв ыджыд событие народъяс олӧмын. Человечество историяын медводдзаысь лоис революция, коді пуктіс аслас могӧн бырӧдны быдсикас эксплоатация да быдпӧлӧс эксплоататоръясӧс да нартитысьясӧс ставнас. Тайӧ могсӧ тырвыйӧ олӧмӧ пӧртӧма миян странаын.
Видзӧдлӧй ас гӧгӧрныд.
СССР — мирын дзик ӧти государство, кӧні абуӧсь господаяс да рабъяс, общество оз юксьы нартитысьяслӧн да нартитанаяслӧн классъяс вылӧ, абу мортӧс мортӧн эксплоатируйтӧм.
"Помещикъяслысь класс, кыдзи тӧдса, вӧлі бырӧдӧма нин гражданскӧй война победоноснӧя помалӧм результатын. Мый инмӧ мукӧд эксплоататорскӧй классъяс дінӧ, то найӧ юкисны судьбасӧ помещикъяс класслысь. Эз ло капиталистъяслӧн класс промышленность юкӧнын. Эз ло кулакъяслӧн класс видзму овмӧс юкӧнын. Эз лоны купечьяс да спекулянтъяс товарооборот юкӧнын. Став эксплоататорскӧй классъяс, татшӧм ногӧн, лоины бырӧдӧмаӧсь" *.
* И. В. Сталин. Ленинизм вопросъяс, 510 листбок.
Сӧветскӧй общество — кык дружественнӧй классысь, рабочӧйяслӧн да крестьяналӧн классысь. Накӧд тырвыйӧ ӧтлаасьӧма миян интеллигенция, сӧветскӧй народлӧн водзынмунысь да медся культурнӧй юкӧн.
СССР-са народъяслӧн выль социалистическӧй общество стрӧитӧм вӧсна тышын всемирно-историческӧй победаяс, кодъясӧс СССР-са народъяс шедӧдісны Ленин–Сталин партия веськӧдлӧм улын выль, социалистическӧй общество вӧсна тышын, законодательнӧя закрепитӧма СССР-са Конституцияын, кодӧс примитӧма Сӧветъяслӧн VIII Чрезвычайнӧй Ставсоюзса съездӧн 1936 вося декабрь 5-ӧд лунӧ. Тайӧ Конституциясӧ, кодлӧн лӧсьӧдысьнас вӧлі миян странаын социализм победаяслӧн вдохновитель да организатор Сталин ёрт, сӧветскӧй народ шуис великӧй Сталинскӧй Конституцияӧн. История оз тӧд некутшӧм мӧд конституция, кӧні сэтшӧм последовательнӧя да тырвыйӧ, кыдзи миян Сталинскӧй Конституцияын, вӧліны эськӧ пӧртӧмаӧсь олӧмӧ Народлӧн свобода да шуд йылысь медся передӧвӧй идеяяс.
Сталинскӧй Конституциялӧн І-й статьяын висьтавсьӧ:
"Сӧветскӧй Социалистическӧй Республикалӧн Союз эм рабочӧйяслӧн да крестьяналӧн социалистическӧй государство".
Важ Россия местаын, кӧні ыджыдавлісны капиталистъяс да помещикъяс, ӧні сулалӧ выль, социалистическӧй государство, кӧні кӧзяинъясыс асьныс народнӧй массаяс. СССР-са уджалысь йӧз полновластнӧя распоряжайтчӧны асланыс государстволӧн судьбаӧн, страналӧн став озырлунъясӧн, морт уджӧн став вӧчӧмторъяснас.
Сталинскӧй Конституциялӧн 3-ӧд статья висьталӧ:
"СССР-ын став власть сетӧма карса да сиктса уджалысь йӧзлы уджалысь йӧз депутатъяс Сӧветъяс пыр".
Сӧветскӧй властьлӧн став органъясыс — местнӧй Сӧветъяссянь да СССР-са Верховнӧй Сӧветӧдз — состоитӧны сӧмын уджалысь йӧзлӧн представительясысь, уджса да наукаса йӧзысь, знатнӧй рабочӧйясысь да колхозникъясысь, выдаюшӧйся политическӧй, военнӧй, научнӧй деятельясысь. СССР-са Верховнӧй Сӧветлӧн 1946 вося февраль 10 лунӧ Союзса Сӧветӧ бӧрйӧм депутатъяс лыдын рабочӧйяс — 287, либӧ 42 прӧчент; крестьяна — 151, либӧ 22 прӧчент. СССР-са Верховнӧй Сӧветлӧн Национальность Сӧветса 657 депутатысь 224 рабочӧй, 198 крестьянин, 235 сӧветскӧй интеллигенциялӧн представитель. СССР-са Верховнӧй Сӧвет составӧ бӧрйӧма 277 нывбабаӧс. Национальностьяс Сӧветын эмӧсь представительяс 49 национальностьлӧн, кодъяс олӧны Сӧветскӧй Союзын.
Мирын ни ӧти страна оз тӧд народнӧй массаясӧс государствоӧн веськӧдлӧмӧ татшӧм паськыда кыскӧм, кутшӧм эм миян великӧй социалистическӧй державаын. 1937–1939 воясӧ нуӧдан бӧрйысьӧмъяс дырйи местнӧй сӧветъясӧ вӧлі бӧрйӧма 1400 тысяча депутатӧс: сельсӧветъясӧ — 1 060 746 депутатӧс, поселковӧй Сӧветъясӧ — 38 994, районнӧй Сӧветъясӧ — 140 158, карса Сӧветъясӧ да каръясса районнӧй Сӧветъясӧ — 151 822, окружнӧй Сӧветъясӧ — 871, областьясса да каръясса Сӧветъясӧ — 9 311.
"Ачыс нин депутатъяслӧн лыдыс, кодъяс паськалӧмаӧсь став Сӧветскӧй Союз пасьта Москвасянь медся ылі пельӧсъясӧдз, петкӧдлӧ, мый сӧветскӧй власть депутатъяс пыр вермӧ нуӧдны да збыльысь нуӧдӧ гырысь мероприятиеяс, сы вӧсна, мый, збыльысь кӧ сёрнитны, тайӧ активыс шымыртӧ миян странаса став. Населениеӧс" *.
* М. И. Калинин, Сӧветскӧй государстволӧн вынйӧр, 9 листбок, Госполитиздат, 1945 во.
Артыштны кӧ, мый Сӧветъяслӧн постояннӧй комиссияясын уджалӧны уна граждана, кодъяс абу депутатъяс, то активлысь лыдсӧ, код пыр Сӧветъяс нуӧдӧны ассьыныс уджсӧ, колӧ тӧдчымӧн содтыны. Но и тайӧ абу ставыс. Сӧветъясысь ӧтар, миян странаын эм массӧвӧй профсоюзнӧй, культурнӧй да томйӧзлӧн организацияяс, а сиктын — колхозъяс да налӧн организацияяс. Сӧмын ӧти профсоюзъяс арталӧны 350 тысяча гӧгӧр местнӧй да фабрично-заводскӧй комитетъяс да 23 миллионысь унджык профсоюзса членӧс. Став тайӧ массӧвӧй организацияяс пырыс миян народ веськыда участвуйтӧ аслас государстволӧн делӧясын.
Сӧветскӧй власть эм збыльысь народнӧй власть. И тырвыйӧ гӧгӧрвоана, мый сійӧ оз тӧд некутшӧм мукӧд интересъяс, народлӧн интересъясысь кындзи. Сӧветскӧй властьлӧн, сійӧ став органъяслӧн уджсӧ веськӧдӧма общественнӧй озырлун содтӧм вылӧ, уджалысь йӧзлысь материальнӧй да культурнӧй уровень дорвыв кыпӧдӧм вылӧ, СССР-лысь независимость крепаммӧдӧм вылӧ да сылысь обороноспособность ёнмӧдӧм вылӧ.
Сталинскӧй Конституцияын индӧм став демократическӧй правояс да свободаяс СССР-са гражданалы сетсьӧны некутшӧм ограничениеястӧг да оговоркаястӧг.
Босьтны, пример вылӧ, миянлысь сӧветскӧй избирательнӧй система. Депутатъясӧс бӧрйӧмъяс миян всеобщӧйӧсь: СССР-са став граждана, кодъяслы тырӧма 18 ар, расӧвӧй да национальнӧй принадлежность, вероисповедание, образовательнӧй ценз, оседлость, социальнӧй происхождение, имущественнӧй положение да воддза деятельность вылӧ видзӧдтӧг, имеитӧны право участвуйтны бӧрйысьӧмъясын, йӧйясысь кындзи да йӧз кындзи, кодъясӧс судӧн судитӧма избирательнӧй правоясысь лишитӧмӧн.
Татшӧм всеобщӧй избирательнӧй правосӧ оз тӧд ни ӧти, весиг медся демократическӧй буржуазнӧй конституция. Кыдз правилӧ, буржуазнӧй конституцияяс цензӧвӧй характераӧсь, мӧдногӧн кӧ, найӧ дзескӧдӧны народлысь политическӧй правояссӧ, сы лыдын и бӧрйысян правосӧ, вель уна условиеясӧн: арлыд серти, имущественнӧй, образовательнӧй да мукӧд признакъяс серти.
Унджык капиталистическӧй странаясын зэв вылын возрастнӧй ценз да та вӧсна томйӧз 21–24 арӧсӧдз оз лэдзсьыны бӧрйысьӧмъясын участвуйтны. Уна государствоясын эм сідзжӧ оседлость ценз, мӧдногӧн кӧ избирательнӧй правоысь сійӧ гражданаӧс лишитӧм, кодъяс эз овны урчитӧм кад (воджын либӧ унджык) тайӧ избирательнӧй округас. Татшӧм ногӧн, йӧз, кодъяслы быть лоӧ вежлавны олан местасӧ удж корсьӧм вӧсна, вештыссьӧны бӧрйысьӧмъясын участвуйтӧмысь. Кутшӧмсюрӧ странаясын бӧрйысян право дзескӧдсьӧ имущественнӧй цензӧн, та вӧсна гӧлӧс правоысь лишайтсьӧны неимущӧйяс. Вель уна государствоясын нывбабаяс, салдатъяс да морякъяс оз имеитны избирательнӧй право. Эмӧсь сідзжӧ ограничениеяс образовательнӧй ценз серти (бӧрйысьӧмъясын участвуйтӧм вылӧ требуйтчӧ определённӧй образование), расӧвӧй да национальнӧй признакъяс серти.
Сталинскӧй Конституция медводдзаысь мирӧвӧй историяын йӧзӧдӧ подлиннӧй, збыльвылӧ демократия став гражданалы. Миян государствоын став граждана равнӧйӧсь асланыс правоясыс. "Оз имущественнӧй положение, оз национальнӧй происхождение, оз пол, оз служебнӧй положение, а быд гражданинлӧн личнӧй способностьяс да личнӧй труд определяйтӧны сылысь положениесӧ обществоын" *. Сӧветскӧй Союзын, мукӧд странаясысь торъялӧмӧн, олӧмӧ пӧртсьӧ последовательнӧй да помӧдз выдержаннӧй демократизм.
* И. В. Сталин, Ленинизм вопросъяс, 517 листбок.
Сталинскӧй Конституция СССР-са гражданалы сетӧ сэтшӧм великӧй правояс, кыдз удж вылӧ право, шойччӧм вылӧ право, образование вылӧ право, пӧрысьмӧм бӧрын, висигъясӧ да трудоспособность воштӧм случайын материальнӧй обеспечение вылӧ право. Тайӧ правояссӧ эз сетлы да оз сет ни ӧти конституция мирын. Найӧс медводдзаысь лӧсьӧдӧма миян странаын. Вот мыйла сӧветскӧй народ гордӧя да радлӧмӧн сьылӧ:
"Этих слов величие и славу
Никакие годы не сотрут:
Человек всегда имеет право
На ученье, отдых и на труд".
Кор Сан-Францискоын конференция вылын обсуждайтсис Объединённӧй Нацияяслӧн устав йылысь вопрос, "Цельяс" главаын вӧлі решитӧма вӧчны индӧд раса вылӧ, кыв, религия да пол вылӧ видзӧдтӧг мортлысь правояс да основнӧй свободаяс уважайтӧм ошкӧм йылысь. СССР-лӧн делегация предложитіс индыны, мый мортлӧн зэв важнӧй правояс дінӧ колӧ сюйны удж вылӧ право да образование вылӧ право. Тайӧ предложениесӧ эз вӧв примитӧма сійӧ помка улын, мый, быттьӧкӧ, абу целесообразнӧ вӧчавны ссылкаяс сійӧ либӧ мӧд правояс вылӧ.
Сӧветскӧй делегациялысь предложение примитны ӧткажитчӧм: висьтавсьӧ сійӧн, мый капиталистическӧй государствояс оз вермыны сетны асланыс гражданалы сійӧ великӧй правояссӧ, кодъясӧн пӧльзуйтчӧны СССР-са уджалысь йӧз. Войнасянь мирӧ вуджӧмкӧд йитӧдын капитализм странаясын зэв ёна содӧ уджтӧмалӧм. Америкаса Соединённӧй Штатъясын, например, уджтӧмалысьяслӧн лыдыс, официальнӧй даннӧйяс серти, вевтыртіс 3 миллион мортӧс. Зэв озыр капиталистическӧй странаын уна демобилизованнӧйяс салдатъяс да офицеръяс оз вермыны аддзыны аслыныс удж.
Дзик мӧд серпас аддзам ми миян странаын, кӧні овмӧслӧн социалистическӧй система оз лэдз уджтӧмалӧмлысь некутшӧм угроза, кӧні став гражданалы сетсьӧ удж вылӧ право. Сӧветскӧй Союзын быд демобилизуйтӧм пыр жӧ пӧлучайтӧ удж, военнӧй служба вылын сыӧн босьтӧм опыт да специальность арталӧмӧн. Сыысь на унджык, властьлысь меставывса органъясӧс СССР-са Верховнӧй Сӧвет обяжитіс сетны демобилизуйтӧмъяслы удж не ичӧтджыкӧс сы серти, кутшӧмӧс найӧ выполняйтлыны армияӧ мунтӧдз. Демобилизация йылысь законлӧн тайӧ статьяыс, кодӧс примитӧма СССР-са Верховнӧй Сӧветӧн, эм, кыдзи шуӧ М. И. Калинин, "дзик ӧти мирӧвӧй законодательствоын, да сійӧ абу и дивӧ, сы вӧсна мый тайӧ вын серти сӧмын социалистическӧй государстволӧн законодательстволы" *.
* М. И. Калинин, Мирнӧй положение вылӧ вуджӧмын ыджыд воськов 1945 во, июль 6 лун, "Правда).
Сӧветскӧй Союзын демократическӧй правояс да свободаяс абу сӧмын йӧзӧдӧма, но и делӧ вылын пӧртсьӧны олӧмӧ. Миян государство сетӧ народнӧй массаяслы та вылӧ став колана средствояс да условиеяс.
Гражданалы сэтшӧм демократическӧй правояс, кыдз кывлӧн, печатьлӧн да собраниеяслӧн свобода обеспечитӧм могысь, например, уджалысь йӧзлы да найӧ организацияяслы миян странаын сетсьӧны типографияяс, бумага запасъяс, общественнӧй зданиеяс да с в. Буржуазнӧй странаясын жӧ народнӧй массаяс тайӧ материальнӧй средствояссӧ оз имеитны. Вот мый вӧсна сэні кывлӧн, печатьлӧн да собраниеяслӧн свободаӧн тырвыйӧ пӧльзуйтчӧ обществолӧн сӧмын озыр меньшинствоыс.
Пример вылӧ босьтам печатьлӧн свобода йылысь вопрос. Медым Англияын либӧ США-ын заводитны лэдзны ыджыд газета, кыдзи гижӧ известнӧй американскӧй журналист Освальд Виллард, колӧ имеитны банкын 10 либӧ весиг 15 миллион доллар. Вот мыйла кыдз Англияын, сідзи и США-ын став гырысь, ёнджыка распространённӧй газетаяс являйтчӧны гырысь капиталистъяслӧн собственностьӧн. Тырвыйӧ гӧгӧрвоана, мый тайӧ газетаясыс дорйӧны эксплоататорскӧй классъяслысь интересъяс, оз яндысьны печатайтны общественнӧй мнение лӧсьӧдӧм вылӧ валы колана лӧжнӧй да клеветническӧй информация.
Сӧветскӧй демократизм медся совершеннӧй да медся вылын типа демократизм. Сылӧн принципиальнӧй торъялӧмыс став мукӧдсикас демократизмысь сыын, мый сӧмын сійӧ ӧтнас сетӧ народлы настоящӧй, збыль свобода.
"Настоящӧй свобода, — шуӧ Сталин ёрт, — эм сӧмын сэн, кӧні бырӧдӧма эксплоатация, кӧні абу ӧти йӧзӧс мӧдӧн нартитӧм, кӧні абу уджтӧмалӧм да корысьлун, кӧні морт оз пов сыысь, мый аски вермас воштыны удж, оланін, нянь. Сӧмын татшӧм обществоын вермӧ лоны настоящӧй, а не бумажнӧй, личнӧй да мукӧдсикас свобода" *.
* Американскӧй "Скриппс Говард Ньюспейперс" газетнӧй объединениеса председатель г-н Рой Говардкӧд Сталин ёртлӧн беседа, Партиздат, 1936 во, 13 листбок.
Именнӧ татшӧм общество и эм миян сӧветскӧй общество. Миян сӧветскӧй демократизм, кыдзи инлӧ Сталин ёрт, абу "обычнӧй" да "общепризнаннӧй" демократизм вообще, а социалистическӧй демократизм.
Сӧветскӧй власть, социалистическӧй общество стрӧитӧм йылысь ленинско-сталинскӧй идеяяс олӧмӧ пӧртӧмӧн, вӧчис миянлысь странаӧс медся последовательнӧй, збыль народнӧй демократизм странаӧ.
Миян социализм победа подув вылын Сӧветскӧй власть вояс чӧжӧн артмис водзын некор аддзывтӧм морально-политическӧй единство сӧветскӧй обществолӧн, ёнмис народъяслӧн нерушимӧй дружба, ёна кыптіс да ёнмис пӧсь да животворнӧй сӧветскӧй патриотизм. Странаын быдлаын ключӧн пуӧ помтӧм творческӧй энергия уджалысь йӧз массаяслӧн, кодъяс Сӧветскӧй государствоын пӧлучитісны помтӧм позянлунъяс развивайтчыны, культурнӧя быдмыны, ассьыныс талантъяс да способностьяс олӧмӧ пӧртны.
Великӧй социалистическӧй преобразованиеяс подув вылын вежсис не сӧмын миян страналӧн чужӧмбаныс, вежсисны и асьныс йӧзыс. Выль, бурджык олӧм ӧтвыв стрӧитысь социалистическӧй обществоса труженикъяслӧн чужис социалистическӧй сознание, дружественнӧй сотрудничество да ӧта-мӧдлы товарищескӧй отсӧглӧн идеология, общенароднӧй интересъяс бура гӧгӧрвоӧм. Миян йӧзлӧн, кодъяс мунісны гражданскӧй войналӧн би пыр да социалистическӧй стрӧительство воясӧ венісны зэв гырысь сьӧкыдлунъяс, выработайтчис цель шедӧдӧмын настойчивость, асланыс туй вылын быдсяма препятствиеяс венны кужӧм. Уджалысь йӧзӧс политическӧя воспитайтӧмын особӧй роль ворсіс миян большевистскӧй партия — Ленинлӧн–Сталинлӧн партия, коді вдохновляйтіс сӧветскӧй народӧс удж вылӧ да подвигъяс вылӧ, вооружайтіс сійӧс передӧвӧй марксистско-ленинскӧй теорияӧн.
Ставыс тайӧ торъя вынӧн петкӧдліс асьсӧ Великӧй Отечественнӧй война воясӧ. Уна миллион миян воинъяс фронт вылын да уна миллион сӧветскӧй йӧз тылын, асланыс Рӧдиналысь свобода да независимость, ассьыныс право овны великӧй Сталинскӧй Конституция шонді улын дорйӧмӧн петкӧдлісны героизмлысь сэтшӧм образецъяс, кодӧн восхищайтчӧ став мир да кодъяс оз кусны нэмъясын. Сӧветскӧй народ право серти заслужитіс героическӧй народлысь слава.
"Сӧветскӧй демократизмлӧн мобилизующӧй вын да подвигъяс вылӧ вдохновляйтысь сӧветскӧй патриотизм, — шуӧ Молотов ёрт, — торйӧн тӧдчисны война воясӧ. Сӧветскӧй йӧз шудаӧсь сійӧн, мый Октябрьскӧй революция вӧсна, коді спаситіс миянлысь страна сійӧс второстепеннӧй государствояс разрядӧ вештӧмысь, вӧлі мездӧма буржуазно-дворянско-помещичӧй режимысь народъяслысь вынъяс, кодъяс пӧлучитісны водзті аддзывтӧм позянлунъяс Сӧветскӧй власть подув вылын развивайтчӧм вылӧ. Со мыйла фашизм вылын миян победаын ми аддзам, сыкӧд тшӧтш, сӧветскӧй демократиялысь великӧй победа" *.
* В. М. Молотов, Великӧй Октябрьскӧй социалистическӧй революциялӧн 28-ӧд годовщина, 22–23 листбок,
Миян лунъясӧ, война бӧрся мирнӧй созидательнӧй удж лунъясӧ, Ленин–Сталин партия веськӧдлӧмӧн, сӧветскӧй народ пыр вылӧджык кыпӧдӧ ассьыс политическӧй да производственнӧй активность, пыр ёнджыка паськӧдӧ ассьыс творческӧй вынъяс, фашизм вылын миянлысь славнӧй победа закрепитны зільӧмӧн да миян великӧй Рӧдиналысь военнӧй да экономическӧй вынйӧр крепитӧмӧн выль успехъяс шедӧдны зільӧмӧн.
Уджалысь йӧзлӧн благосостояние да культурнӧй уровень кыптӧм
Великӧй Октябрьскӧй социалистическӧй революция сетіс уджалысь йӧзлы не сӧмын свобода, но и материальнӧй благояс, позянлун зажиточнӧя да культурнӧя овны.
Сӧветскӧй власть мырддис буржуазиялысь производство средствояс, фабрикаяс, заводъяс, му, кӧрттуйяс, банкъяс да пӧртіс став народлӧн собственностьӧ, общественнӧй собственностьӧн
Царскӧй Россияын уджалысь крестьянстволӧн вӧлі 130 млн. гӧгӧр десятина му. Сӧветскӧй власть отменитіс му вылӧ помещикъяслысь собственность, национализируйтіс странаын став муяс да сетіс крестьяналы 150 миллионысь унджык десятина вӧвлӧм помещичӧй, казённӧй да манастырскӧй муяс. Видзму овмӧс коллективизируйтӧм бӧрын да кулачествоӧс, кыдз классӧс, бырӧдӧм бӧрын уджалысь крестьянство кутіс пӧльзуйтчыны 370 млн. гаысь унджык муӧн.
"Эксплоатация бырӧдӧм да народнӧй овмӧсын социалистическӧй система ёнмӧдӧм, уджтӧмалӧм да сыкӧд йитчӧм пӧрысьлун карын и сиктын бырӧдӧм, промышленностьлӧн зэв ёна паськалӧм да рабочӧй класслӧн дорвыв содӧм, рабочӧйяслӧн да колхозникъяслӧн удж производительность кыптӧм, колхозъяс сайӧ му век кежлӧ закрепитӧм да зэв уна лыда первокласснӧй тракторъясӧн да сельскохозяйственнӧй машинаясӧн колхозъясӧс снабжайтӧм, — ставыс тайӧ лӧсьӧдіс збыль условиеяс рабочӧйяслӧн да крестьяналӧн материальнӧй положение водзӧ кыптӧм вылӧ" *.
* И. В. Сталин. Ленинизм вопросъяс, 585–586 листбок.
Сталинскӧй пятилеткаяс воясӧ тӧдчымӧн содіс рабочӧйяслӧн да служащӧйяслӧн удждон да кыптісны колхозникъяслӧн доходъяс. Промышленностьса рабочӧйяслӧн вогӧгӧрся шӧркодь удждон 1513 шайтсянь 1933 воӧ содіс 3447 шайтӧдз 1938 воын. Колхозъяслӧн денежнӧй доходъяс 5,7 млрд. шайтсянь 1933 воӧ кыптісны 18,3 млрд. шайтӧдз 1939 воын. Ӧти колхознӧй двор вылӧ шӧркодя нянь юклӧм 61 пудсянь 1933 воӧ содіс 144 пудйӧдз 1937 воын. Тайӧ став дінас колӧ содтыны зэв ыджыд материальнӧй да культурнӧй обслуживайтӧм, мыйӧн пӧльзуйтчӧны миян странаса уджалысь йӧз: шойччан керкаяс да санаторийяс, детскӧй садъяс да яслияс, клубъяс да культура керкаяс, уна челядя мамъяслы пособиеяс да с. в.
Царскӧй Россияын рабочӧйяс да крестьяна олісны гӧля. Сӧветскӧй власть дырйи уджалысь йӧзлӧн сёйӧм-юӧм воысь воӧ бурмис. Уна прӧдуктаяс, кодъясӧс войдӧр рабочӧйяс да крестьяна сёйлісны ёна этша: сливочнӧй вый колбаснӧй да кондитерскӧй изделиеяс, консервъяс — народлӧн сёйӧм-юӧмын босьтӧны зэв ыджыд места. Рабочӧйясӧн да служащӧйясӧн 1937 воӧ мӧс вый потребляйтӧм 1932 воын серти содіс пӧшти 2,5 пӧв, порсь яй — 3,5 пӧв, колбаснӧй изделиеяс — пӧшти 4 пӧв. Мӧд пятилетка воясӧ колхозникъясӧн яй потребляйтӧм содіс 2 пӧв, вый — 2,8 пӧв.
Воысь-во миян странаын содіс уджалысь йӧзӧс паськыда потребляйтан предметъясӧн снабжайтӧм. Паськыда потребляйтан предметъяс вӧчан промышленность 1937 воын сетіс продукция 3 пӧв унджык 1932 воын серти. Кык сталинскӧй пятилетка воясӧ дзик выльысь вӧлі лӧсьӧдӧма обувнӧй, швейнӧй да трикотажнӧй промышленность. 1913 воӧ вӧлі вӧчӧма ставсӧ 8,3 млн. пара фабричнӧй кӧм, а сӧветскӧй кожевеннӧй предприятиеяс 1937 воын лэдзисны 182,9 млн. пара — 22 пӧв унджык. Тайӧ тӧварсӧ ньӧбысьяс пыр содісны, сы вӧсна мый населениелӧн зажиточнӧй да культурнӧй уровеньыс ёна содіс. Например, колхозникъясӧн мануфактура, кӧм, колошияс да мукӧд тӧваръяс ньӧбӧм мӧд пятилетка вояс чӧжӧн содіс 3 пӧв.
Сӧветскӧй власть вояс чӧжӧн тӧдчымӧн бурмисны уджалысь йӧзлӧн жилищнӧй условиеяс. 1934 воӧ, партиялӧн XVII съезд вылын, Сталин ёрт висьтавліс:
"Вежсис чужӧмбаныс миян гырысь каръяслӧн да промышленнӧй венгръяслӧн. Буржуазнӧй странаясын гырысь каръяслӧн неизбежнӧй признакӧн являйтчӧны трущобаяс, кар окраинаын сідз шусяна рабочӧй кварталъяс, быдса чукӧр пемыд, уль, унджыкыс пӧдвалса джынвыйӧ киссьӧм помещениеяс, кӧні няйтын гудрасигтырйи да судьбасӧ проклинайтӧмӧн векджык олӧны неимущӧй йӧз. СССР-ын революция вайӧдіс сэтчӧ, мый тайӧ трущобаясыс миянын бырины. Найӧс вежӧма выль стрӧитӧм бурда югыд рабочӧй кварталъясӧн, уна случайын миян рабочӧй кварталъяс ёна бурджыкӧсь карлӧн центръяс серти" *.
* И. В. Сталин, Ленинизм вопросъяс, 457 листбок.
Зэв гырысь вежсьӧмъяс лоины миян деревняясын да сиктъясын, тані кыптісны общественнӧй овмӧслӧн постройкаяс, клубъяс, кинояс, школаяс, библиотекаяс, яслияс.
Царскӧй Россия вӧлі бӧрӧ кольӧм странаӧн и культура боксянь. 1914 воын грамотнӧй йӧз вӧлі сӧмын 33 прӧчент. Сӧветскӧй власть вояс чӧжӧн миян странаын лоис збыль культурнӧй революция. Сӧветскӧй Союз лоис сплошнӧй грамотностя странаӧн, всеобщӧй начальнӧй велӧдчӧмлӧн странаӧн, вузъяслӧн да втузъяслӧн странаӧн. 1939 воӧ ставсикас сӧветскӧй школаясын велӧдчис 47 млн. мортысь вывті революцияӧдзся кадӧ 8 млн. велӧдчысь пыдди. 1914–15 воясӧ Россияса высшӧй учебнӧй заведениеясын велӧдчис 112 тысяча морт, и колӧ индыны, мый тайӧ кадас уджалысь йӧзлы высшӧй образование вӧлі пӧшти позьтӧмӧн. 1939 воӧ сӧветскӧй вузъясын да втузъясын вӧлі 600 тысяча велӧдчысь — Европа 23 странаса (на лыдын тшӧтш Англияӧс, Францияӧс, Германияӧс да Италияӧс лыддьӧмӧн) высшӧй школаясын дорысь унджык.
"Став тайӧ зэв ыджыд культурнӧй удж результатас чужис да быдмис миян уна лыда выль, сӧветскӧй интеллигенция, коді петіс рабочӧй класс, крестьянство, сӧветскӧй служащӧйяс пӧвстысь, миян народлӧн вирысь да яйысь, — интеллигенция, коді оз тӧд эксплоатациялысь ярмо, ненавидитӧ эксплоататоръясӧс да дась служитны СССР-са народъяслы вераӧн и правдаӧн" *.
* И. В. Сталин, Ленинизм вопросъяс, 589 листбок.
Уджалысь йӧзлысь здоровье видзӧм вӧсна дугдывтӧг тӧждысьӧмӧн, сӧветскӧй власть унапӧв бурмӧдіс населениеӧс медицинаӧн обслуживайтӧм. Царскӧй Россияын здравоохранение вылӧ вогӧгӧрся расходъяс население душ вылӧ вӧлі 69 ур. 1937 воын быд морт вылӧ воӧ нин вӧлі 60 шайт 16 урӧн.
Сӧветскӧй государство зэв ёна тӧждысьӧ нывбаба-мам да челядь вӧсна. Тайӧ тӧждысьӧмыслӧн яръюгыд примерӧн лоӧ "Нӧбасьысь нывбабаяслы, уна челядя да ӧтка мамъяслы государствосянь отсӧг содтӧм йылысь, мамъясӧс да челядьӧс дорйӧм ёнмӧдӧм йылысь, "Мам героиня" почётнӧй ним, "Материнская слава" орден да "Медаль материнства" медаль лӧсьӧдӧм йылысь 1944 во июль 8 лунӧ лэдзӧм закон. Весиг кывлытӧм война условиеясын, коді потребуйтіс миян социалистическӧй государстволысь став вынъяс зэвтӧм, сӧветскӧй власть аддзис позянаӧн сетны зэв гырысь средствояс нӧбасьысь нывбабаяслы да мамъяслы челядь быдтӧмын да воспитайтӧмын отсӧг сетӧм вылӧ.
Народлӧн олӧм бурмӧм вайӧдіс миян странаын население зэв ёна содӧмӧ да смертность чинӧмӧ. 12 воӧн, 1927-сянь–1938-ӧд воӧдз, СССР-ын население содіс 15,9 прӧч. вылӧ — ёна унджык, любӧй мукӧд странаын дорысь. Рытыввыв Европаын тайӧ жӧ кад чӧжнас население содіс сӧмын 8,7 прӧч. вылӧ, а США-ын 11 прӧч. вылӧ. Миян странаын населениелӧн смертность чиніс 55-прӧч. вылӧ царскӧй Россияын дырся смертность серти. Тайӧ кадас СССР-са чужысьяслӧн лыдыс вӧлі кулысьяслӧн лыд серти 3 пӧв унджык Англияын дорысь да пӧшти 4 пӧв унджык США-ын дорысь.
Сӧветскӧй власть восьтіс миян странаса уджалысь йӧзлы паськыд туй зажиточнӧй да культурнӧй олӧмӧ.
Миян выль олӧм торъялӧ важ олӧмысь, кыдз лун войысь, кыдз югыд пемыдысь.
Видзӧдлӧй миян странаса йӧз вылӧ, миян фабрикаяс да заводъяс. колхозъяс да совхозъяс вылӧ.
Со Московскӧй "Каучук" заводса важ рабочӧй Зеленов ёрт. Сьӧкыд да шудтӧм вӧлі сылӧн томдырыс. Октябрьскӧй революцияӧдз сійӧ уджаліс трактирын мальчикӧн, лои кывзыны уна пинялӧм, кедзовтӧм да нӧйтӧм.
"Великӧй Октябрьскӧй революция бӧрын менам олӧм, — шуӧ Зеленов ёрт, — крутӧ вежсис. Первойсӧ вӧлі заводын прӧстӧй рабочӧйӧн. Сьӧлӧмсянь тӧдмаси техникаӧн. 1931 воӧ пуктісны менӧ сменнӧй мастерӧ. Ачым куті велӧдны томйӧзӧс. 1939 воӧ уна вося уджысь, вылын квалификацияа рабочӧйясӧс гӧтӧвитӧмысь, активнӧй рационализаторскӧй деятельностьысь правительство наградитіс менӧ Ленин орденӧн.
Сӧветскӧй власть дырйи получиті ме позянлун не сӧмын бура уджавны аслам заводын, но и нуӧдны государственнӧй да общественнӧй удж. Ме — райсӧветса депутат, РСФСР Верховнӧй Судса народнӧй заседатель".
Московскӧй областьса Луховицкӧй районса Любичи сиктын олӧ колхозница Екатерина Дмитриевна Нартова. Сылӧн олӧмыс важӧн вӧлі шудтӧм да курыд. Ичӧтик нывкаӧн сійӧ некымын во уджаліс егорьевскӧй купеч Собакин ордын прислугаӧн, сэсся батрачитіс, грузитіс баркаяс, оліс пӧрыськодь гӧля да тшыгйӧн. Торъя уна шог сылы сюри первой мирӧвӧй война дырйи, кор сылысь мужиксӧ босьтісны война вылӧ, а сійӧ колис кык челядькӧд. Сӧмын сӧветскӧй власть дырйи, сӧмын колхознӧй строй дырйи Екатерина Дмитриевна тӧдмаліс, кутшӧм сійӧ настоящӧй олӧмыс. Ӧні Нартоваӧс тӧдӧ став страна, кыдзи животноводствоын Ставсоюзса социалистическӧй ордйысьӧм заводитысьӧн Сійӧ, странаса медся бур лысьтысьысь, быд фуражнӧй мӧслысь босьтіс 7 тысяча литр йӧв. Екатерина Дмитриевна Нартова — РСФСР Верховнӧй Сӧветса депутат. Сылӧн морӧс вылас Ленин орден, "Знак почёта" орден да "Материнская слава" орден.
Мучительнӧйӧсь да сьӧкыдӧсь вӧліны олан условиеяс рабочӧй-текстильщикъяслӧн Октябрьскӧй революцияӧдз Хлудовъяслӧн вӧвлӧм фабрикаын, коді шусьӧ ӧні "Вождь пролетариата" нимӧн (Московскӧй областьса Егорьевск кар). Олісны рабочӧйяс няйт, уль казармаясын да хибаркаясын. Пӧрысь егорьевскӧй ткач Семён Васильевич Рябов висьталӧ: "Олім зэв лёка. Семейнӧй рабочӧйяслы вӧлі пу казармаяс, кодъясӧс вӧсньыдик перегородкаясӧн торйӧдлӧма "каморкаяс" вылӧ. Быд татшӧм каморкаын олісны куим семья. Койкаяс эз тырмывны, да и местаыс налы эз вӧв, та вӧсна найӧ некор эз вӧвны тыртӧмӧсь: семьяысь ӧтияс вӧлі мунӧны удж вылӧ, а мӧдъяс локтӧны да водӧны на местаӧ. Челядь узьлісны джоджын тряпьё да няйт пиын".
Тайӧ шуштӧм олӧмыс коли бӧрӧ. Фабрикаын важ казармаяс местаын кыптісны благоустроеннӧй уна этажа зданиеяс. 10 воӧн, 1931 восянь 1941 воӧдз, олан керкаяс стрӧитӧм вылӧ вӧлі видзӧма 6 млн. шайт. Стрӧитӧма клуб, техникум, лӧсьӧдӧма кӧкъямыс детскӧй дом.
Ыджыд нуждаын да корысь моз олісны важӧн крестьяна Московскӧй областьса, Дмитровскӧй районса, Настасьино сиктын. Двор вылӧ воӧ вӧлі ӧти, ӧти да джын гектар му. И тайӧ ичӧтик му торсӧ колӧ вӧлі юкны сю, зӧр, ид да картупель улӧ. А сетлывліс дмитровскӧй му зернӧвӧйяслысь сӧмын 5–6, уна вылӧ 7 центнер гектар вылысь.
Дзик мӧдногӧн олӧны ӧні Настасьиносаяс. Налӧн "Победа" колхоз тӧдса став страналы аслас вылын урожайясӧн. Корысялысь деревняысь Настасьино лоис зажиточнӧй да культурнӧй сиктӧн, кӧні абу ни ӧти идзас вевта керка.
Сӧветскӧй власть дырйи миян странаын олӧм воысь-воӧ лои пыр озырджык да мичаджык, пыр шудаджык да гажаджык. Коймӧд пятилетньӧй план серти (1938–1942 в. в.) индӧма вӧлі уджалысь йӧзлысь потребление содтыны ӧти да джын–кыкпӧв, а карса да сиктса уджалысь йӧзӧс культурно-бытӧвӧя обслуживайтӧм вылӧ государственнӧй расходъяс содтыны 1,7 пӧв саяс. Большевикъяс партия веськӧдлӧм улын СССР-са народъяс успешнӧя вӧлі олӧмӧ пӧртӧны коймӧд сталинскӧй пятилетка, но налысь мирнӧй уджсӧ да благосостояние быдмӧмсӧ вӧлі орӧдӧма гитлеровскӧй Германияӧн разбойничӧй уськӧдчӧмӧн.
Войналӧн сьӧкыд лунъясӧ СССР-са уджалысь йӧз торъя ёся почувствуйтісны олӧмлӧн сӧветскӧй укладлысь бурлунсӧ.
Борис Горбатовлӧн "Алексей Куликов, боец" повестьын висьтавсьӧ, кыдзи ӧтчыд миян сӧветскӧй боец пырис немецъясӧн кисьтӧм рӧдильнӧй керкаӧ да, волнуйтчӧмысла дрӧжжитіггыр, сувтіс жуглӧм ичӧтик кага крӧвать дінӧ. И тані медводдзаысь Куликов мӧвпыштіс: "Аттӧ кутшӧм бура вӧлі вӧчӧма миян ставсӧ асланым му вылын! Гӧтырыдлы кӧ кага вайны — эм больница, пиӧс велӧдны — школа, кӧйдыс травитны — лаборатория, тулыс кежлӧ трактор лӧсьӧдны — МТМ“.
Татшӧм чувствояссӧ испытайтісны уна дас миллион сӧветскӧй йӧз. И быдӧнлӧн на пиысь муртавны позьтӧма кыптіс асланыс Сӧветскӧй страна дінӧ радейтӧм, ёнмис решимость сетны став вын, а ковмас кӧ, и олӧм врагӧс разгромитан делӧ вылӧ.
Война чӧжӧн сӧветскӧй народ терпитіс лыдтӧм лишениеяс да страданиеяс. Но сылӧн жертваясыс эз вошны прӧста. Ми шедӧдім победа, дорйим ассьыным великӧй социалистическӧй завоеваниеяс, свобода да независимость асланым Рӧдиналысь да мездім сійӧс рытыввылын немецкӧй да асыввылын японскӧй нашествие угрозаысь.
Сӧветскӧй йӧзӧн мудзлытӧм тышын шедӧдӧм всемирно-историческӧй победа восьтіс туй миян страналӧн выль ыджыдысь-ыджыд кыптӧмӧ да сӧветскӧй народлысь олан уровеньсӧ водзӧ содтӧмӧ.
Сӧветскӧй йӧз тӧдӧны, мый миян страналӧн тайӧ выль дзоридзалӧмӧ туй вылын ковмас венны не этша сьӧкыдлунъяс, кодъясӧс чужтісны война да вӧвлытӧм разрушениеяс, кодъясӧс вӧчис враг оккупация улӧ веськавлӧм районъясын. Тайӧ сьӧкыдлунъяс дінас ӧтлаасисны 1946 воӧ страналӧн вель уна областьясын засуха да недород вӧсна лоӧм сьӧкыдлунъяс. Рабочӧйяслы, служащӧйяслы, крестьяналы лоӧ терпитны снабжениеын ограничениеяс, нуны серьезнӧй жертваяс общӧй делӧ ради.
Миян сӧветскӧй правительство да коммунистическӧй партия быдсяма мераясӧн зільӧны кокньӧдны уджалысь йӧзлысь положениесӧ, вӧчны ставсӧ мый позьӧ, медым кыпӧдны налысь олан уровеньсӧ. Паёк вылӧ донъяс мыйкӧ мынла содтӧмкӧд йитӧдын ичӧт да шӧркодь удждон босьтысь рабочӧйяслы да служащӧйяслы правительстволӧн решениеӧн содтӧма удждон.
Сельскохозяйственнӧй артельлысь Устав нарушайтӧмъяс колхозъясын бырӧдӧм кузя мераяс йылысь СССР-са Министръяс Сӧветлӧн да ВКП(б) Центральнӧй Комитетлӧн постановление колхознӧй строительстволысь делӧ кыпӧдӧ выль тшупӧдӧ да обеспечивайтӧ колхозъясӧс водзӧ ёнмӧдӧм.
"Каръясын да посёлокъясын продовольствиеӧн да промышленнӧй тӧваръясӧн кооперативнӧй торговля паськӧдӧм йылысь да продовольствие да паськыда потребляйтан тӧваръяс кооперативнӧй предприятиеясӧн вӧчӧм содтӧм йылысь" правительстволӧн постановление — ещӧ ӧти показатель Сӧветскӧй государстволӧн аслас народ материальнӧй да бытӧвӧй нуждаяс удовлетворитӧм йылысь тӧждысьӧм кузя.
Каръясын да посёлокъясын кооперативнӧй торговля паськӧдӧм, товарооборот паськӧдӧм вылӧ содтӧд источникъяс кыскӧм: бурмӧдас населениеӧс продовольствиеӧн да промышленнӧй тӧваръясӧн снабжайтӧм. Товарооборот паськӧдӧм ёнмӧдас рубльлысь курс, кыпӧдас рабочӧйяслӧн да служащӧйяслӧн реальнӧй удждонлысь уровень.
Сьӧкыдлунъяс, кодъясӧс ми испытывайтам, имеитӧны временнӧй, преходящӧй характер. Сӧветскӧй йӧзлы оз ков повны аския лунысь. Миян странаын абу да оз вермы лоны ни кризисъяс, ни уджтӧмалӧм. Выль сталинскӧй пятилетка олӧмӧ пӧртӧмкӧд тшӧтш СССР-са уджалысь йӧзлӧн олан уровеньыс кутас дорвыв кыптыны.
Видзму овмӧслӧн да промышленность отрасльяслӧн, кодъяс вӧчӧны потребление средствояс, пятилетньӧй планӧн индӧм кыптӧм вайӧдас странаын основнӧй потребление предметъяслысь — нянь, яй, мӧс вый, растительнӧй вый, сахар да потребление мукӧд предметъяслысь обилие лӧсьӧдӧмӧ. Тӧдчымӧн содас тканьяс, паськӧм, кӧм, улӧс-пызан да мукӧд культурнӧй да хозяйственнӧй тӧваръяс лэдзӧм. Карса да сиктса населениелӧн культурнӧй да бытӧвӧй нуждаяс вылӧ государственнӧй расходъяс, городскӧй стрӧительство нылӧ государственнӧй затратаяс лыддьытӧг, 1950 воӧ содасны 106 миллиард шайтӧдз, мый 2,5-ысь унджык пӧв вевтыртӧ 1940 волысь уровеньсӧ.
Сӧветскӧй народ тӧдӧ, мый выль сталинскӧй пятилетка олӧмӧ пӧртӧм результатын сійӧ кутас овны бурджыка войнаӧдзся серти. Ленин–Сталин партияӧн индӧм туй кузя мунӧмӧн СССР-са народъяс водзӧ шедӧдасны сійӧс, мый миян страна потребление предметъясӧн лоӧ дзик тыр, миян лоӧ продуктаяслӧн изобилие, коді сетас позянлун вуджны социализмсянь коммунизмӧ, сэтшӧм олӧмӧ, кӧні ыджыдалысь принципнас лоӧ формула: "быдӧнсянь — сійӧ способностьяс серти, быдӧнлы сылӧн потребностьяс серти".
"Коммунизм ӧти странаын, — шуӧ Сталин ёрт, — тырвыйӧ позяна, торъя нин сэтшӧм странаын, кыдзи Сӧветскӧй Союз" *.
* И. В. Сталин ёртлӧн ӧтветъяс вопросъяс вылӧ, кодъясӧс сетӧма "Сандей Таймс“ московскӧй корреспондент г-н Александр Бертон Сталин ёрт ним вылӧ 1946 вося сентябрь 17 лунся аслас запискаын.
Свободнӧй республикаяслӧн нерушимӧй союз
Царскӧй Россияӧс шулісны "народъяслӧн тюрьмаӧн". Россияса уна лыда нерусскӧй народностьяс, кодъяс олісны гӧля да тшыгйӧн, чорыда эксплоатируйтсисны да вӧліны дзик правотӧмӧсь. Национальнӧй окраинаясысь кореннӧй народностьяссӧ царскӧй правительство официальнӧ нимтыліс "инородецъясӧн", пӧдтыліс национальнӧй культуралысь ставсикас петкӧдчӧм, запрещайтіс нерусскӧй народностьяслӧн национальнӧй кывъяс вылын школаясын велӧдӧм. Странаса уна окраинаясӧс царизм используйтіс кыдзи ассьыс колонияяс да эз лэдз найӧ овмӧслысь кыптӧм.
Великӧй Октябрьскӧй социалистическӧй революция вуж выйӧныс вежис миян странаса народъяслысь положение, сійӧ лӧсьӧдіс Россияса став народъяслы тыр равноправие да бырӧдіс быдсикас национальнӧй да национально-религиознӧй привилегияяс да ограничениеяс. Царизмлӧн важ, буржуазнӧй политика пыдди кутіс нуӧдсьыны Ленинӧн–Сталинӧн провозгласитӧм выль, большевистскӧй национальнӧй политика, — миян странаса народъяс костын сотрудничество да мӧда-мӧдлы отсасьӧм подув вылын дружбалӧн да братстволӧн политика.
1921 воын, партиялӧн Х-ӧд съезд вылын, Сталин ёрт индыліс, мый национальнӧй гнёт бырӧдӧм бӧрын сӧветскӧй властьлӧн могыс лоӧ сыын, медым бырӧдны хозяйственнӧй, политическӧй да культурнӧй бӧрӧ кольӧм водзын увтыртлӧм народъяслысь. Сталин ёрт доклад кузя съездӧн примитӧм резолюцияын висьтавсьыліс:
"Ӧні, кор помещикъясӧс да буржуазияӧс свергнитӧма, а народнӧй массаясӧн провозгласитӧма сӧветскӧй власть и тайӧ странаясын, партиялӧн могыс лоӧ сыын, медым отсавны невеликорусскӧй народъяслӧн уджалысь йӧз массаяслы суӧдны водзӧ мунӧм центральнӧй Россияӧс, отсавны налы: а) паськӧдны да ёнмӧдны ас орданыс сӧветскӧй государственность сійӧ формаясын, кодъяс лӧсялӧны тайӧ народъяслӧн национально-бытӧвӧй условиеяслы; б) паськӧдны да укрепитны ас орданыс рӧднӧй кыв вылын действуйтысь местнӧй населениелысь быт да психология тӧдысь местнӧй йӧзысь лӧсьӧдӧм суд, администрация, овмӧслысь органъяс, власть органъяс; в) паськӧдны ас орданыс пресса, школа, театр, клубнӧй делӧ да культурно-просветительнӧй учреждениеяс рӧднӧй кыз вылын; г) пуктыны да развитны кыдз общеобразовательнӧй, сідз жӧ и профессионально-техническӧй характера курсъяслысь да школаяслысь паськыд сеть рӧднӧй кыв вылын (медвойдӧр киргизъяслы, башкиръяслы, туркменъяслы, узбекъяслы, таджикъяслы, азербайджанецъяслы, татаралы, дагестанецъяслы) квалифицированнӧй рабочӧй да советско-партийнӧй работникъяслысь меставывса кадръяс управлениелӧн став юкӧнъяс кузя да медвойдӧр просвещение юкӧн кузя ӧдйӧ подготовитӧм могысь" *.
* ,,ВКП(б) резолюцияясын", I ч., 385 листбок, 1940 во.
Сӧветскӧй власть, ленинско-сталинскӧй национальнӧй политика олӧмӧ пӧртӧмӧн, лӧсьӧдіс вына, нерушимӧй, унанациональностя государство да петкӧдіс СССР-са став народъясӧс политическӧй, хозяйственнӧй да культурнӧй кыптӧмлӧн паськыд туй вылӧ.
Великӧй Октябрьскӧй социалистическӧй революция "Россияса народъяслӧн правояс декларацияын" провозгласитіс Россияса народъяслысь равенство да суверенность да налысь право свободнӧй самоопределение вылӧ торйӧдчӧмӧдз да самостоятельнӧй государство лӧсьӧдӧмӧдз. Миян страна территория вылын вӧлі лӧсьӧдӧма квайт независимӧй сӧветскӧй республика: Российскӧй Сӧветскӧй Федеративнӧй Социалистическӧй Республика (РСФСР), Украинскӧй (УССР), Белорусскӧй (БССР), Азербайджанскӧй ССР, Грузинскӧй ССР да Армянскӧй ССР. Гражданскӧй война воясӧ тайӧ республикаясса народъяс ӧтувтчисны асланыс ыджыд вок — русскӧй народ — гӧгӧр ортсыса да пытшкӧсса врагъяслы паныд ӧтувъя тыш вылӧ. РСФСР да мукӧд сӧветскӧй республикаяс костын вӧлі вӧчӧма договоръяс военно-экономическӧй сотрудничество йылысь.
1922 воын, кор став сӧветскӧй территория вӧлі весалӧма интервентъясысь да белогвардеецъясысь, сувтіс вопрос сӧветскӧй республикаяслӧн единӧй союзнӧй государствоӧ ёнджыка топыда, ӧтувтчӧм йылысь. Тайӧ колӧ вӧлі сы могысь, медым ӧтувъя вынъясӧн котыртны крепыд оборона, ӧтувтны став народлысь вынъяс социализм стрӧитӧм вылӧ да обеспечитны став национальностьяслы всесторонньӧй развитие мӧда-мӧдлы хозяйственнӧй да культурнӧй отсӧг подув вылын.
Сӧветъяслӧн Ставсоюзса I съезд вылын 1922 вося декабрь 30 лунӧ Ленин да Сталин предложение серти вӧлі лӧсьӧдӧма сӧветскӧй народъяслысь добровольнӧй государственнӧй ӧтувтчӧм — Сӧветскӧй Социалистическӧй Республикаяслысь Союз (СССР).
Чудовищнӧй национальнӧй гнётлӧн страна, царскӧй Россия местаӧ котыртчис мездмӧм народъяслӧн единӧй братскӧй союз.
СССР лӧсьӧдӧм лои партия ленинско-сталинскӧй национальнӧй политикалӧн зэв ыджыд победаӧн, зэв ыджыд вермӧмӧн великӧй русскӧй народлӧн, коді ӧтувтіс ас гӧгӧрыс миян странаса став народъясӧс.
Первойсӧ СССР вӧлі нёль сӧветскӧй социалистическӧй республикаяслӧн союзӧн: РСФСР, УССР, БССР да ЗСФСР (Закавказскӧй Сӧветскӧй Федеративнӧй Социалистическӧй Республикаӧ вӧлі пырӧны: Азербайджан, Грузия да Армения). СССР-лӧн населениеыс сійӧ кадӧ вӧлі 140 млн. морт.
Ӧні СССР ӧтувтӧ 16 равноправнӧй сӧветскӧй социалистическӧй республика: РСФСР, Украинскӧй, Белорусскӧй, Узбекскӧй, Казахскӧй, Грузинскӧй, Азербайджанскӧй, Литовскӧй, Молдавскӧй, Латвийскӧй, Киргизскӧй, Таджикскӧй, Армянскӧй, "Туркменскӧй, Эстонскӧй да Карело-Финскӧй республикаяс, кӧні войнаӧдз лыддьысис 193 млн. морт.
Сӧветскӧй власть воясӧ миян странаса войдӧр бӧрӧ кольӧм национальнӧй окраинаяс мунісны развитиелысь ыджыд туй: вӧвлытӧм дженьыд срокъясӧ кыптісны вывлань фабричнӧй трубаяс, ӧзйисны бияс электростанцияяслӧн, кутісны жургыны моторъяс тракторъяслӧн да комбайнъясӧн, воссисны ӧдзӧсъяс уна сё школаяслӧн да техникумлӧн, уна дас высшӧй учебнӧй заведениелӧн.
1945 вося ноябрын, Казахскӧй ССР-лы 25 во тыран лунӧ, Сталин ёртлы письмӧын Казахстанса уджалысь йӧз гижисны:
"Сӧветскӧй власть лӧсьӧдтӧдз миян народлӧн олӧмыс вӧлі дзоридзтӧм тулыс кодь, шондітӧм лун кодь, ватӧм ю кодь. Му пытшкын куйлісны драгоценнӧй металлъяс, а степвывса муяссӧ морт перъявліс пу омачӧн. Тыяс да юяслӧн паськыд берег вывъясыс тырлісны гӧраса ледникъясысь мича сӧдз ваӧн, а морт кувліс ва абутӧмла. Тӧлын йиӧн вевттьысьлісны пастбищеяс, и кочевӧй скӧт стадаяс — олӧмлӧн дзик ӧти подув — кувлісны тшыгла. Тӧлысьяс да вояс ковмывлісны, медым помсянь помӧдз кытшовтны тӧдмавтӧм странаӧс. Морт чужліс, овліс нэм да кувліс, мирлӧн ыджыд олӧм йылысь нинӧм тӧдтӧг".
Ыджыд, выль олӧм, долыд да шуда олӧм сетіс казахскӧй народлы сӧветскӧй власть, большевикъяслӧн великӧй партия, Ленинлӧн–Сталинлӧн партия.
Кольӧм 25 воӧн Казахскӧй ССР-ын лӧсьӧдӧма передӧвӧй промышленность. Карагандаса шахтаяс быд во сетӧны уна миллион тонна изшом. Лениногорскӧй да Чимкентскӧй свинцӧвӧй, Балхашскӧй, Иртышскӧй, Карсакпайскӧй медеплавительнӧй да мукӧд заводъяс снабжайтӧны миян странаса народнӧй овмӧсӧс цветнӧй металлӧн. Казахстанын стрӧитӧма Семипалатинскӧй мяснӧй, Гурьевскӧй рыбоконсервнӧй комбинатъяс, Актюбинскӧй химическӧй завод да уна мукӧд промышленнӧй предприятиеяс. Ӧдйӧ кыптӧ нефтянӧй промышленность. Сӧветскӧй власть воясӧ ыргӧн перйӧм содіс 23,5 пӧв, нефть перйӧм — 26 пӧв, свинец перйӧм — некымын сё пӧв. Уна сё тысяча гектар целина пӧртӧма плодороднӧй муясӧ, кӧні быдмӧ сахарнӧй свеклӧ, дзоридзалӧны хлопчатниклӧн плантацияяс, садъяс да виноградникъяс. Республикаса колхознӧй пастбищеяс вылын йирсьӧны 15 миллионысь унджык скӧт.
Казахскӧй ССР-ын дзоридзалӧ сӧветскӧй социалистическӧй культура. Республикаын, кӧні революцияӧдз грамотнӧй йӧз вӧлі сӧмын 2 прӧч., ӧні уджалӧ 7 735 начальнӧй да средньӧй школа, 22 высшӧй учебнӧй заведение, наукаяслӧн Казахскӧй Академия. Ӧдйӧ кыптӧ казахскӧй литература да искусство. Быдмисны уна лыда кадръяс национальнӧй интеллигенциялӧн.
Со нӧшта ӧти пример.
Туркменскӧй республикалӧн ӧнія территория вылын революцияӧдз вӧлі сӧмын некымын школа, эз вӧв ни ӧти высшӧй учебнӧй заведение, ни ӧти театр. Ӧні республикаын эм 7 вуз, 39 техникум, 1 052 начальнӧй да средньӧй школа, 40 гӧгӧр научно-исследовательскӧй институтъяс да учреждениеяс наукаяс СССР-са Академиялӧн Туркменскӧй филиалӧн юрнуӧдӧмӧн, 14 театр, филармония, 39 кинотеатр.
Царизмлӧн увтыртӧм да подневольнӧй труженикъяс, тшыг да праватӧм рабъяс лоины СССР-са свободнӧй гражданаӧн, социализм великӧй странаса тыр праваа кӧзяинъясӧн.
Со мый вӧсна узбекскӧй народ, СССР-са став народъяслысь чувствояс выражайтӧмӧн, аслас сьыланкывйын сьылӧ:
"Хвала, друзья! Теперь и я
свободу и славу имею.
В стране рабочих и крестьян
защиту и право имею“.
.
Вот мыйла пӧрысь Джамбул шуліс:
"Разогнул свою спину казах
и почувствовал солнце в глазах".
Вот мыйла сэтшӧм крепыд да вына свободнӧй сӧветскӧй республикаяслӧн союзыс, кодӧс ӧтувтіс великӧй Русь.
Свободолюбивӧй да героическӧй русскӧй народ эз сӧмын отсав миян странаса став народъяслы мездысьны национальнӧй гнётысь, но и отсаліс налы стрӧитны выль мир — збыль свободалысь да шудлысь мир. Великӧй Отечественнӧй война лунъясӧ русскӧй народ колебайтчытӧг веритіс сӧветскӧй правительство политикалӧн правильностьӧ, муніс быдсяма жертваяс вылӧ, медым шедӧдны гитлеровскӧй Германияӧс жугӧдӧм, юрнуӧдіс миян Рӧдиналӧн свобода да независимость вӧсна СССР-са став народъяслӧн тышӧн. Краснӧй Армия радъясын самоотверженнӧя тышкасисны Сӧветскӧй Союзса став народъяслӧн доблестнӧй пиян. Найӧ, кыдз рӧднӧй вокъяс, дорйисны ассьыныс ӧтувъя рӧднӧй керка — великӧй Сӧветскӧй Союзӧс.
Немецкӧй фашистъяс историялысь кӧлесасӧ кӧсйисны бергӧдны бӧрвыв, победитны социализм да демократия. Найӧ асланыс идеологическӧй оружие вылӧ бӧрйисны человеконенавистническӧй расӧвӧй теория, медым лӧсьӧдны поработитӧм народъяс вылын "избраннӧй немецкӧй расалы" господство вылӧ морально-политическӧй предпосылкаяс. Тайӧ людоедскӧй политикаыс терпитіс поляӧй крах. Враглы эз удайтчы торкны СССР-са народъяслысь дружба. Немецкӧй фашистъяс кылӧдісны аслыныс паныд мирса став народъясӧс. Великӧй Отечественнӧй войнаын ми шедӧдім фашизм вылын не сӧмын военнӧй да экономическӧй, но и идеологическӧй победа.
"Миян странаын став расаяс да нацияяс равноправиелӧн утвердитчӧм идеология, народъяс дружбалӧн идеология, — шуӧ Сталин ёрт, — шедӧдіс тыр победа гитлеровецъяслӧн звериннӧй национализм да расӧвӧй ненависть идеология вылын" *.
* И. В. Сталин, Сӧветскӧй Союзлӧн Великӧй Отечественнӧй война йылысь, 143 листбок.
Война мунігӧн миян унанациональностя Сӧветскӧй государство нӧшта на ёнджыка ёнмис. Союзнӧй республикаяс политическӧй, хозяйственнӧй да культурнӧй быдмӧмлӧн яръюгыд примерӧн являйтчӧ 1944 вося февраль 1 лунӧ СССР-са Верховнӧй Сӧветӧн примитӧм законъяс союзнӧй республикаясын войскӧвӧй формированиеяс лӧсьӧдӧм йылысь да внешньӧй сношениеяс юкӧнын союзнӧй республикаяслы полномочиеяс сетӧм йылысь. Тайӧ вӧлі ленинско-сталинскӧй национальнӧй политикалӧн выль победа.
Ӧні вель уна союзнӧй республика петісны нин международнӧй арена вылӧ. Сӧветскӧй Украина да Сӧветскӧй Белоруссия являйтчӧны объединённӧй нацияяс организацияса членъясӧн. Уна союзнӧй республика лӧсьӧдісны зарубежнӧй странаяскӧд культурнӧй йитӧдъяс.
Выль сталинскӧй пятилетка обеспечивайтӧ кыдз СССР-са народнӧй овмӧслысь водзӧ кыптӧм, сідзи и быд союзнӧй республикаса народнӧй овмӧслысь быд боксянь развивайтчӧм.
1946–1950 вояс вылӧ пятилетньӧй план йылысь закон вель уна республикаяслы промышленностьӧ капитальнӧй вложениеяс индӧ относительнӧ гырысьджыкӧс, ставнас Сӧветскӧй Союзлы дорысь. Сідз, например, СССР-лӧн промышленнӧй продукция 48 прӧчент вылӧ общӧя быдмӧм дырйи, 1950 воын 1940 вося серти Таджикскӧй ССР-ын промышленнӧй продукция лэдзӧм содас 56 прӧчент вылӧ, Туркменскӧйын — 76 прӧчент вылӧ, Казахскӧйын, Киргизскӧйын да Армянскӧйын — кыкпӧв дорысь унджык. Тайӧ вайӧдас экономика боксянь миян странаса войдӧр бӧрӧ кольлӧм районъяслӧн водзӧ кыптӧмӧ,
Промышленнӧй продукциялысь зэв ыджыд кыптӧм — 78-сянь 200 прӧчентӧдз, 1940 волӧн уровень серти вылӧджык — пятилетньӧй планӧн индӧма Молдавскӧй, Литовскӧй, Латвийскӧй да Эстонскӧй ССР-яс кузя. Тайӧ республикаясыс Сӧветскӧй Союзлӧн братскӧй семьяӧ пырисны сӧмын Великӧй Отечественнӧй война водзвылын. Сӧветскӧй власть, коммунистическӧй партия пуктӧны асланыс могӧн отсавны том сӧветскӧй республикаясса народъяслы лӧсьӧдны хозяйственнӧя да культурнӧя ӧдйӧ кыптӧм вылӧ подув.
Пятилетньӧй план йылысь закон обеспечивайтӧ войнаӧн рӧзӧритӧм районъясын да республикаясын восстановительнӧй уджъяслысь зэв ыджыд размах. Тайӧ уджъяс вылас лэдзсьӧ 115 миллиард шайт гӧгӧр капиталовложениеяслӧн 250 миллиард шайт общӧй суммаысь. Пострадайтӧм районъяс да республикаяс овмӧснысӧ да культуранысӧ восстанавливайтӧны миян вынйӧра унанациональностя государствоса став народъяс отсӧгӧн.
СССР-са став народнӧй овмӧс кыпӧдӧмын да сылысь военнӧй вынйӧр водзӧ ёнмӧдӧмын юрнуӧдана роль важмозыс босьтӧ Российскӧй федерация. Пятилетие пом кежлӧ сійӧ промышленнӧй производстволӧн объём войнаӧдзся уровень серти содас ӧти да джын пӧв дорысь унджык вылӧ. РСФСР территория вылын лоӧ лӧсьӧдӧма уна выль металлургическӧй да машиностроительнӧй базаяс, паськалас угольнӧй да нефтянӧй промышленность. Асыввыв Сибирь да Дальний Восток лоӧны вынйӧра да ы индустриальнӧй центръясӧн, кодъяс пыр мунасны выль кӧрттуйяс.
1946–1950 вояс вылӧ пятилетньӧй план являйтчӧ ленинско-сталинскӧй национальнӧй политикалӧн — СССР-са народъяс костын ӧта-мӧдлы отсӧг да сотрудничество подув вылын дружба да братство политикалӧн выражениеӧн да водзӧ кыптӧмӧн.
* * *
Сӧветскӧй народлӧн великӧй победа, кодӧс шедӧдӧма мӧд мирӧвӧй войнаын, кыпӧдіс международнӧй авторитет миян государстволысь вӧвлытӧм вылнаӧдз.
"Фашизмлысь да мирӧвӧй агрессиялысь основнӧй очагъяссӧ разгромитӧм да бырӧдӧм, — висьталӧ Сталин ёрт, — вайӧдісны мирса народъяслӧн политическӧй олӧмын джуджыд вежсьӧмъясӧ, народъяс костын демократическӧй движение паськыда содӧмӧ. Война опытӧн велӧдӧм народнӧй массаяс гӧгӧрвоисны, мый государствояслысь судьба оз позь сетны реакционнӧй правительяслы, кодъяс преследуйтӧны узко-кастӧвӧй да корыстнӧй противонароднӧй цельяс. Именнӧ та вӧсна народъяс, важногыс водзӧ овны кӧсйытӧг, босьтӧны асланыс государстволысь судьбасӧ асланыс киясӧ, лӧсьӧдалӧны демократическӧй пӧрядокъяс да нуӧдӧны активнӧй тыш реакциялӧн вынъяслы паныд, выль война ӧзтысьяслы паныд.
Мирса народъяс оз кӧсйыны война бедствиеяслысь выльысь лоӧм. Найӧ настойчивӧя тышкасьӧны мир да безопасность ёнмӧдӧм вӧсна.
Мир да безопасность вӧсна тышлӧн авангардын мунӧ Сӧветскӧй Союз, коді зэв ыджыд роль ворсіс фашизм разгромитӧмын да пӧртіс олӧмӧ ассьыс великӧй освободительнӧй миссия" *.
* ССР Союзса Вооружённӧй вынъяс кузя министрлӧн 1946 вося май 1 лунся приказ.
Сӧветскӧй Союз последовательнӧя да мудзлытӧг дорйӧ зумыд, кузь кадся, справедливӧй демократическӧй мир лӧсьӧдӧмлысь делӧ, международнӧй сотрудничество ёнмӧдӧмлысь делӧ, став народъяслысь — гырысьяслысь да поснияслысь — право стрӧитны ассьыныс олӧм демократическӧй подувъяс вылын. Став передӧвӧй, прогрессивнӧй человечество Сӧветскӧй Союзын аддзӧ народъяслысь мир да безопасность, свобода да независимость надежнӧй дорйысьӧс.
Сӧветскӧй правительстволӧн благороднӧй внешньӧй политика тырвыйӧ лӧсялӧ миян государстволӧн сямлы, кодӧс подулалӧма народъяслӧн дружба да братство вылын. Тайӧ политикаыс СССР-са уджалысь йӧзлысь сьӧлӧмъяссӧ тыртӧ асланыс социалистическӧй отечество вӧсна, асланыс сӧветскӧй власть вӧсна гордостьӧн.
"Мирын абу да эз и вӧвлы, — шуӧ Сталин ёрт, — сэтшӧм вына да авторитетнӧй власть, кыдзи миян, Сӧветскӧй власть. Мирын абу да эз и вӧвлы сэтшӧм вына да авторитетнӧй партия, кыдзи миян, коммунистическӧй партия" *.
* И. В. Сталин. Ленинизм вопросъяс, 408 листбок.
Сӧветскӧй властьлӧн выныс да непобедимостьыс сыын, мый сійӧ торйӧдны позьтӧм топыда йитчӧма народнӧй массаяскӧд, рӧднӧй да матыса налы.
Сӧветскӧй властьлӧн выныс да непобедимостьыс сыын, мый Сӧветскӧй государстволӧн руководящӧй ядронас являйтчӧ большевикъяслӧн партия, Ленинлӧн–Сталинлӧн партия — сӧветскӧй народлӧн водзын мунысь отряд, сылӧн политическӧй вождь, "миян эпохалӧн вежӧр, честь да сӧвесть" (Ленин).
1946 вося февраль 10-ӧд лунӧ, СССР-са Верховнӧй Сӧветӧ бӧрйысигӧн, коді муніс вӧвлытӧм политическӧй подъём обстановкаын, сӧветскӧй народ единодушнӧя сетіс ассьыс гӧлӧсъяссӧ коммунистъяс да беспартийнӧйяс блоклӧн кандидатъяс вӧсна. На вӧсна гӧлӧсуйтісны бӧрйысьӧмъясын участвуйтысьясысь 99 прӧчентысь унджыкыс. Тайӧн миян народ став мир водзын демонстрируйтіс сӧветскӧй демократиялысь вынсӧ да миян странаса народъяслысь жугӧдны позьтӧм единствосӧ да дружбасӧ, ассьыс помтӧм дӧверие да беспредельнӧй преданность большевистскӧй партиялы, уджалысь йӧзлӧн великӧй вождьлы да учительлы, миян всемирно-историческӧй победаяс творецлы, рӧднӧй да радейтана Сталин ёртлы.
Крепыдӧсь да ёнӧсь дружбаыс да братствоыс Сӧветскӧй странаса народъяслӧн.
Вына да помтӧм радейтӧмыс да преданностьыс миян странаса народлӧн сӧветскӧй власть да большевистскӧй партия дінӧ!
Пӧсь да животворнӧй сӧветскӧй патриотизм вдохновляйтіс да век кутас вдохновляйтны СССР-са народъясӧс героическӧй делӧяс да подвигъяс вылӧ радейтана Отчизна слава вӧсна!
Большевистскӧй партия юрнуӧдӧм улын, Сталин ёрт веськӧдлӧм улын сӧветскӧй народ воас миян странаын коммунизмлӧн полнӧй победаӧ.
{Kodko @ Содержание @ аннотация @ Н. Амосов. Мый сетіс сӧветскӧй власть уджалысь йӧзлы @ 1947 @ Бӧръя гуг}
СОДЕРЖАНИЕ
Листб.
СССР — вынйӧра социалистическӧй держава................ 4
Мирын медся демократическӧй государство............... 12
Уджалысь йӧзлӧн благосостояние да культурнӧй уровень кыптӧм . 19
Свободнӧй республикаяслӧн нерушимӧй союз.............. 24