==n Гуԉԉівер ԉіԉԉіпутјас орԁын. 1936

ГУԈԈІВЕР
ԈІԈԈІПУТЈАС ОРԀЫН

КԊІГА ԀЖОНАТАН ԌВІФТЛӦН

КОМІ ГОСУԀАРСТВЕННӦЈ ІЗԀАԎЕԈСТВО

СЫКТЫВКАР 1936

Ԁоныс 1 ш. 50 ур.
Перепԉот 70 ур.

{Ԁжонатан Ԍвіфт (коміӧԁіс Kodko) @ Гуԉԉівер ԉіԉԉіпутјас орԁын @ повеԍт @ Гуԉԉівер ԉіԉԉіпутјас орԁын @ 1936 @}

1

„Анԏілопа“, кујім мачтаа бріг, мунӧ Лунвыв океанӧ.
Бріг бӧжас сулаліс корабԉ вывса ԁоктор Гуԉԉівер, віԇӧԁіс поԁзорнӧј труба пыр прістаԋ вылӧ. Сені коԉіны сылӧн гӧтырыс ԁа кык чеԉаԃ, пі — Ԁжоԋԋі ԁа ныв — Беԏԏі.
Ԋе первојыԍ-ԋін мӧԁӧԁчіс ԁоктор Гуԉԉівер море вылӧ. Сіјӧ раԃејтӧ пуԏешествујтны. Школаын велӧԁчігас-на јешщӧ сіјӧ віԇліс став ԃеԋгасӧ, мыј ыстыліс сылы баԏыс, морскӧј картајас вылӧ ԁа јӧз странајас јылыԍ кԋігајас ԋӧбӧм вылӧ. Сіјӧ зіԉа велӧԁіс географіја ԁа маԏемаԏіка, — море вывті ветлыԍлы тајӧ наукајасыс меԁса јона колӧны.
Баԏыс ԍетіс Гуԉԉіверӧс велӧԁчыны лонԁонса врач орԁӧ, — сек каԁӧ сіјӧ вӧлі знамеԋітӧј врач. Гуԉԉівер велӧԁчіс сы орԁын кымынкӧ во, но пыр ԁумајтліс море јылыԍ.
Врачӧ велӧԁчӧмыԁ сгӧԃітчіс сылы: велӧԁчӧмсӧ помалӧм бӧрын, сіјӧ муніс корабԉ вывса врачӧн „Ласточка“ ԋіма суԁно вылӧ, ветліс кујім во ԁа җын. Сеԍԍа „Ԁобраја Наԃежԁа“ ԋіма ыҗыԁ корабԉ вылын вӧчіс кымынкӧ пуԏешествіје Асыввыв ԁа Рытыввыв Іԋԃіјаӧ.
Море вывті ветлігӧн Гуԉԉівер ԋекор ез гажтӧмтчыв. Аслас кајутаын сіјӧ лыԁԃіс гортԍыс боԍтӧм кԋігајас, а берег вылын віԇӧԁіс, кыԇі олӧны сетчӧс јӧзыс, тӧԁмаліс налыԍ кывсӧ ԁа олан ногсӧ.
Гортлаԋыс локтігӧн сіјӧ гіжавліс туј вылын лоӧмторјас јылыԍ.
І ӧні, море вылӧ петігӧн, Гуԉԉівер боԍтіс ԍӧрԍыс кыз ԏетраԃ — запіснӧј кԋіжка.
Меԁвоԇԇа ԉістбокас тајӧ кԋіжкаас вӧлі гіжӧма:
„1699-ӧԁ воӧ, мај тӧлыԍԍа 4-ӧԁ лунӧ мі лептім јакӧрјас ԁа петім Брістоԉыԍ“.

2

Уна вежон, уна тӧлыԍ муніс „Анԏілопа“ Лунвыв океанӧԁ. Пӧԉтісны ԋылыԁ тӧвјас. Пуԏешествіје уԁајтчіс бур.
Но вот ӧтчыԁ Асыввыв Іԋԃіјаӧ вуҗігӧн, кыптіс зев ыҗыԁ тӧв. Тӧлыс ԁа гыјасыс вӧтлісны корабԉсӧ коԁ тӧԁас кытчӧ.
А корабԉ трумын помаԍӧны-ԋін вӧлі ԍојанјасыс ԁа јуан ваыс.
Ԁаскык матрос куліны муԇӧмла ԁа щыгла, мукӧԁыс ӧԁва кыскалісны кокнысӧ. Корабԉсӧ шыблаліс ӧтарӧ-мӧԁарӧ ӧрӧжкі кышӧс моз.
Ӧԏі пемыԁ војӧ тӧлыс нуіс „Анԏілопаӧс“ веԍкыԁа јоԍ із скала вылӧ. Матросјасыԁ каԅалісны тајӧс ԍорӧн. Корабԉ кучкыԍіс крут скала бокас, паԍмуні — жугалі.
Сӧмын Гуԉԉіверлы ԁа віт матрослы уԁајччіс спаԍітчыны пыжын.
Најӧ тӧԁӧны вӧлі, мыј кӧнкӧ матын ем му, наԃејччісны воны сетчӧԇ.
Ԁыр ветлісны најӧ гыјас вывті, кытчӧԇ ебӧсԍыныс ез петны. А гыјасыс лоіны пыр гырыԍҗыкӧԍ ԁа гырыԍҗыкӧԍ, і, меԁбӧрԏі, ыжыԁ гыыс качӧԁліс ԁа путкыԉтіс пыжсӧ.
Ваыс вевтԏіс Гуԉԉіверӧс јур вывтіыс.
Кор сіјӧ бӧр петіс ва улыԍ, сы гӧгӧр ԋекоԁ ез вӧв. Сылӧн јортјасыс ставныс вӧјіны.
Гуԉԉівер мӧԁіс варччыны ӧтнас, кытчӧ ԍінмыс віԇӧԁӧ, тӧв ԋылыԁ ԁа пріԉів ԋылыԁ, зев частӧ суԇӧԁчылӧ кокнас, корԍіс ва пыԁӧс, но пыԁӧссӧ век оз суԇ. А Гуԉԉівер оз-ԋін вермы вартчыны воԇӧ. Кӧтаԍӧм паԍкӧмыс ԁа ԍӧкыԁ башмакыс кыскӧны сіјӧс увлаԋ. Сіјӧ понԁіс вӧјны, пӧԁны.
І ԁруг кокјасыс сылӧн суԇісны чорыԁ муӧԇ.
Тајӧ вӧлі ԉапкыԁін. Гуԉԉівер сувтіс кок јылас ԁа мӧԁіс мунны.
Муніс-муніс сіјӧ, а берегӧԇыс воны ԋекыԇ оз вермы. Ва пыԁӧсыс сіјӧ местаас вӧлі зев аԉкӧс.
Меԁбӧрԏі ва ԁа лыа коԉіны бӧрӧ. Гуԉԉівер аԇԇіс луг, зев ԋебыԁ ԁа зев ԉапкыԁ туруна. Сіјӧ кысԍіс ылӧҗык ва ԁорԍыс ԁа чорыԁа унмовԍіс.

3

Кор Гуԉԉівер саԃміс, вӧлі ԇік-ԋін југыԁ. Шонԁіыс сулалӧ вӧлі јур веԍтас.
Сіјӧ кӧсјіс чышкыштны ԍінјассӧ, но ез вермы лептыны кісӧ, кӧсјіс пукԍыны, но ез вермы вӧрԅӧԁчыны.
Сіјӧ кујліс мыш вылас ԁа чувствујтіс, мыј сылыԍ кіјассӧ ԁа кокјассӧ топыԁа кӧрталӧма му берԁӧ.
Вӧсԋіԃік гезјасӧн гартлӧма став тушасӧ сылыԍ кыԋаувԍаԋыс піԇӧсӧԇыс. Гезјасӧн гартлӧма быԁ чуԋ. Веԍіг куԅ сук јурԍісӧ Гуԉԉіверлыԍ, топыԁа гартлӧмӧн, вӧлі кӧртавлӧма муӧ тувјавлӧм ічӧԏік мајӧгјасӧ і кыӧма гезјасӧн.
Гуԉԉівер вӧлі тывјӧ шеԁӧм чері коԃ.
„Ме, буракӧ, уԅа-на“, ԁумыштіс сіјӧ.
Ԁруг мыјкӧ терыба, быԏԏӧ шыр, котӧртіс сы кок куԅа.
Кавшаԍіс кынӧм вылас, ԋебыԃіка кысԍіс морӧс куԅаыс, кысԍіс щӧка ԁінас.
Гуԉԉівер віԇӧԁліс ԍінбӧжнас, мыјԍа ԃівӧ?
Ԇік сы щӧка берԁын сулалӧ настојашщӧј морт, кокјаса і кіјаса. Јурас сылӧн — југјалан шԉем, кіас — лыјԍан вуж ԁа ԋӧв, мышкас — ԋӧввіԇан колчан.
А мортыс ачыс ӧгуреч ыҗԁа. Віт сещӧм морт кокԋіа тӧрасны пукԍыны Гуԉԉівер кіпыԁӧс вылӧ.
Первој морт бӧрԍаыс Гуԉԉівер вылӧ кајісны нӧшта ԋеԉамын кымын сещӧм-жӧ ічӧт лыјԍыԍјас.
Шенԅӧмысла Гуԉԉівер гораа горӧԁіс.
Мортјасыԁ повԅісны ԁа уԍкӧԁчісны пышјыны. Пышјіганыс најӧ җӧмԁылӧны, уԍлӧны, сеԍԍа чеччасны кок выланыс і ӧԏі-мӧԁ бӧрԍаныс чеччалісны муӧ. Унаӧн јона ԁојмалісны, а ӧԏі веԍіг музгыԉтіс коксӧ.
Мінут кык-кујім ԋекоԁ ез матыстчыв Гуԉԉівер ԁінӧ. Сӧмын пеԉ улас сылӧн пыр кыліс шум, быԏԏӧ чіркјас чіркакылісны.
Но регыԁ ічӧт мортјасыԁ бара збојмісны і бара понԁісны кавшаԍны сы кокјас куԅа, а меԁзбојыс на піыԍ гуԍӧԋік локтіс Гуԉԉівер чужӧм ԁорӧԇ, інмӧԁчыліс шынас щӧкаӧԇыс ԁа вӧсԋіԃік гӧлӧсӧн горӧԁіс:
— Гекіна ԁегуԉ!
— Гекіна ԁегуԉ! Гекіна ԁегуԉ! — мӧԁісны горзыны вӧсԋіԃік гӧлӧсјас быԁ бокԍаԋ.
Но мыј віԍталісны тајӧ кывјасыс, — Гуԉԉівер ез гӧгӧрво, кӧԏ і тӧԁӧ вӧлі сіјӧ уна іностраннӧј кыв.
Ԁыр кујліс Гуԉԉівер мыш вылас.
Кіјасыс, кокјасыс сылӧн ԇікӧԇ ԁубалісны.
Сіјӧ чукӧртіс вынјассӧ ԁа завоԃітліс торјӧԁны муԍыс шујга кісӧ.
Меԁбӧрын тајӧ сылы уԁајччіс. Сіјӧ ԋещыштіс мајӧгјассӧ, коԁјас гӧгӧр вӧлі гартӧма крепыԃік вӧсԋіԃік ԍо гезјасӧн, і лептіс кісӧ.
Сіјӧ-жӧ мінутаас улын коԁкӧ гораа чірӧстіс:
— Тоԉго фонак!
Кіас, чужӧмас, ԍыліас Гуԉԉіверлы ӧтпырјӧ сущкыԍіс уна ԍо ԋӧв.
Ԋӧвјасыс ічӧԏік мортјасыԁлӧн вӧліны вӧсԋіԃікӧԍ ԁа јоԍӧԍ, кыԇі јемјас.
Гуԉԉівер куԋіс ԍінјассӧ ԁа лӧԍӧԁчіс кујлыны вӧрԅӧԁчывтӧг војӧԇыс.
„Пемыԁӧн кокԋіҗык лоӧ мезԁыԍны“, мӧвпаліс сіјӧ.
Но віччыԍны војӧԇ луг вылын сылы ез ковмы.
Ԋеылын веԍкыԁ пеԉ ԁорԍаԋыс сіјӧ кыліс щӧкыԁа грымӧԁчӧм, быԏԏӧ коԁкӧ орччӧн поткӧԁліс мӧлӧтјасӧн ӧрӧжкі.
Мӧлӧтјас гымгісны ԇоԋ час.
Гуԉԉівер чуԏ-чуԏ бергӧԁыштіс јурсӧ, — јонҗыка бергӧԁны оз вӧлі леԇны гезјасыс ԁа мајӧгјасыс, — і ԇік јур берԁԍыс аԇԇіс выԉ пӧвјасыԍ вӧчӧм пу пос. Кымынкӧ морт тувјалӧны-на вӧлі пӧвјасас меԁбӧрја кӧрттувјас.
Сеԍԍа ічӧԏік мортјас пышјісны, а пос щупӧԁјасті наԇӧԋік пос вылас кајіс куԅ плашща морт.
Сы бӧрԍа кајіс мӧԁ морт, тушанас кык мынԁаӧн сыыԍ ічӧтҗык; сіјӧ кутӧ вӧлі сылыԍ плашщ бӧжԁорсӧ. Тајӧ, тыԁалӧ, вӧлі паж, но Гуԉԉівер чаԉԉыԍ сіјӧ ез вӧв ыҗыԁҗык.
Меԁбӧрын кајісны пос вылӧ кык лыјԍыԍ (стрелок), кіаныс зевтӧм ԋӧвјас.
— Лангро ԁегуԉ сан! — кујімыԍ горӧԁіс плашща морт ԁа паԍкӧԁіс кампет кыш ыҗԁа бумага.
Пырыԍтӧм-пыр-жӧ Гуԉԉівер ԁінӧ котӧртісны ветымын морт ԁа вунԁалісны јурԍі ԁінас кӧртавлӧм гезјассӧ.
Гуԉԉівер бергӧԁіс јурсӧ ԁа понԁіс кывзыны, мыј лыԁԃӧ плашща мортыс. Мортыԁ лыԁԃіс ԁа віԍталіс зев ԁыр.
Гуԉԉівер ԋінӧм ез гӧгӧрво, но ԁовкԋітліс јурнас ԁа пуктыліс ԍӧлӧм берԁас гезјасыԍ мезԁӧм кісӧ.
Сіјӧ гӧгӧрвоіс, мыј сы воԇын короԉлӧн посол.
Меԁвојԁӧр Гуԉԉівер решітіс корны посоллыԍ, меԁым сіјӧс верԁыштасны. Корабԉ еновтӧмԍаԋ сылӧн ез вӧвлы вомас крӧшкі ԋаԋ. Сіјӧ лептіс чуԋсӧ ԁа ԋекымыныԍ вајӧԁліс сіјӧс вомԁорас.
Плашща морт мыјкӧ вочавіԇіс. Сеԍԍа сіјӧ леччіс пос вылыԍ ԁа щӧктіс Гуԉԉівер бокјасӧ сувтӧԁны кымынкӧ куԅ пос.
Ԍоыԍ уна гӧрбыԉтчӧм морт кыскалісны Гуԉԉівер вом ԁорӧ ԍојан тыра кӧрԅінајас.
Кӧрԅінајасас вӧлі ԍурсјасӧн ԋаԋјас — аԋкыщ туԍ гырԍаӧԍ, жарітӧм порԍ тушајас — грецкӧј орек гырԍаӧԍ, жарітӧм курӧг піјан — міјан гутјасыԍ посԋіҗыкӧԍ.
Гуԉԉівер ӧтчыԁӧн ԋылыштіс кык порԍ туша ԁа кујім ԋаԋ. Сіјӧ ԍојіс віт ӧш туша, кӧкјамыс ыж туша, ԁасӧкмыс порԍ туша ԁа ԍо-кык кымын курӧг піјан ԁа ԇоԇӧг.
Регыԁӧн кӧрԅінајасыԁ рекмісны. Секі ічӧԏік мортјас гӧгыԉтӧԁісны Гуԉԉівер кі ԁорӧ кык бӧчка віна. Бӧчкајасыс вӧліны зев гырыԍӧԍ — стӧкан ыҗԁаӧԍ.
Гуԉԉівер чуктӧԁіс пыԁӧссӧ ӧԏі бӧчкаыслыԍ, перјіс мӧԁыслыԍ і, ԋекымыныԍ ԋылыштӧмӧн, коԍтіс кыкнан бӧчкасӧ.
Ічӧԏік мортјасыԁ швачкісны кінаныс шенԅӧмнысла.
Сеԍԍа најӧ, кінаныс ӧвтчӧмӧн, щӧктісны Гуԉԉіверлы шыбытны муӧ тыртӧм бӧчкајассӧ. Сіјӧ шыбытіс кыкнан бӧчкасӧ ӧтпырјӧ. Бӧчкајас качлісны сынӧԁӧ ԁа грыма-јірка кылӧмӧн гӧгыԉтчісны ӧтарӧ-мӧԁарӧ.
Јӧзыԁ чепӧсјісны, горзігтыр:
— Бора мевола! Бора мевола!
Віна јуӧм бӧрын Гуԉԉіверлӧн пыр-жӧ кутіс унмыс локны. Унмовԍігас сіјӧ чувствујтіс, кыԇі ічӧԏік мортјасыԁ котралісны сы вывті куԅта ног і вомӧныс, ісковтасны сы вылыԍ, быԏԏӧ гӧра вывԍаԋ, гіԉӧԁӧны сіјӧс беԃјасӧн ԁа шыјасӧн, чеччалӧны чуԋ вылыԍ чуԋ вылӧ.
Сіјӧ кӧсјіс кутны ԁас-кыԅ чеччалыԍӧс, но ԍінјасыс сылӧн аԍныс куԋԍісны, і сіјӧ чорыԁа унмовԍіс.
Ічӧԏік мортјасыԁ сӧмын тајӧ і віччыԍісны. Најӧ нарошнӧ кіԍтісны віна бӧчкајасас унмовԍкӧԁан порошок, меԁым унмовԍкӧԁны ԋекор аԇԇывлытӧм гӧԍтӧс.

4

Сіјӧ странаыс, кытчӧ шыбытіс тӧв бушковыԁ Гуԉԉіверӧс, шуԍӧ вӧлі Ԉіԉԉіпуԏіјаӧн. Олісны тајӧ странаас ԉіԉԉіпутјас.
Меԁҗуҗыԁ пујасыс Ԉіԉԉіпуԏіјаын вӧліны сетӧр кустыԍ ԋе җуҗыԁҗыкӧԍ, меԁыҗыԁ керкајасыс вӧліны пызаныԍ ԉапкыԁҗыкӧԍ.
Тащӧм веԉіканӧс, кыԇі Гуԉԉівер, Ԉіԉԉіпуԏіјаын ԋекоԁ ԋекор-на ез аԇԇывлы.
Імператор щӧктіс вајны сіјӧс стоԉіцаӧ. Сы могыс Гуԉԉіверӧс і унмовԍкӧԁісны.
Вітԍо плӧԏԋік ԁа ԍо інжеԋер вӧчісны імператор щӧктӧм ԍерԏі зев ыҗыԁ ԏеԉега, кыԅ кык кӧԉӧсаӧн.
Ԏеԉегаыс вӧлі гӧтов кымынкӧ час мыԍԏі, но лептыны сы вылӧ Гуԉԉіверӧс ез вӧв зев кокԋі.
Со мыј вӧчісны сы могыԍ ԉіԉԉіпуԏіјаса інжеԋерјас.
Најӧ сувтӧԁісны ԏеԉегасӧ орччӧн уԅыԍ веԉіканкӧԁ, ԇік бок берԁас.
Сеԍԍа муас тувјалісны кӧкјамысԁас ԍурја, быԁ ԍурја вылын блокјас і тајӧ блокјас пырыс нуӧԁісны ӧтар помтіыс крука кыз канатјас. Канатјасыс вӧліны прӧстӧј бечовка кызаӧԍ.
Ԉіԉԉіпутјас боԍтчісны уҗ берԁӧ.
Најӧ гартісны став тушасӧ, кыкнан коксӧ ԁа кыкнан кісӧ Гуԉԉіверлыԍ јон кӧртӧԁјасӧн, сеԍԍа кӧртӧԁјастіыс крукалісны крукјасӧн ԁа понԁісны кыскыны канатјассӧ блокјас пырыс.
Ӧкмысԍо мортӧс, меԁјон јӧзсӧ, вӧлі чукӧртӧма тајӧ уҗ вылас став Ԉіԉԉіпуԏіјаԍыс.
Најӧ кыскісны канатјассӧ кыкнан кінаныс, мыҗԍісны муас кокнаныс, вывԍыныс кіԍԍӧ пӧԍ.
Час мыԍԏі налы уԁајтчіс кыпӧԁны Гуԉԉіверӧс муԍаԋыс чуԋҗын вылнаӧԇ, кык час мыԍԏі — чуԋ вылнаӧԇ, кујім час мыԍԏі најӧ лептісны сіјӧс ԏеԉега вылӧ.
Ԍурсӧн җынјӧн вӧв меԁгырыԍјассӧ пріԁворнӧј коԋушԋајасыԍ ԁоԃԃалӧма вӧлі ԏеԉегаас ԁас вӧлӧн раԁӧн.
Кучерјас ӧвтыштісны пԉеԏјасӧн ԁа веԍкӧԁісны најӧс Ԉіԉԉіпуԏіја главнӧј карӧ — Міԉԃенԁоӧ.
А Гуԉԉівер век-на вӧлі уԅӧ. Сіјӧ, гашкӧ, ез еԍкӧ і саԃмыв туј помӧԇыс, ез-кӧ сіјӧс случајнӧ саԃмӧԁ короԉевскӧј гварԃіјаыԍ ӧԏі офіцер.
Тајӧ лоі со кыԇі.
Ԏеԉегаԍыс чеччыштіс ӧԏі кӧԉӧса. Лоі сувтӧԁны ԁа пӧчіԋітны ԏеԉегасӧ.
Кымынкӧ том офіцер шуісны ԏеԉега пӧчіԋітіг коста віԇӧԁлыны, кущӧмҗык чужӧмыс Гуԉԉіверлӧн, кор сіјӧ уԅӧ.
Најӧ локтісны ԏеԉега ԁінӧ асланыс вӧвјас вылын, на піыԍ ӧԏі офіцер ԍујіс Гуԉԉіверлы шујга ныр роԅас асԍыс јоԍ јыла піка помсӧ.
Гуԉԉівер кӧрыштіс нырсӧ ԁа гора ԋесјіс.
— Ап-чхі! — горӧԁіс сы бӧрԍа јӧла.
Офіцерјас кучкісны вӧвјаснысӧ ԁа вовеԍмак скачітісны ԏеԉега ԁорыԍ.
А Гуԉԉівер саԃміс, кыліс, кыԇі кучерјас швічкӧны пԉеԏјасӧн, і гӧгӧрвоіс, мыј сіјӧс кытчӧкӧ нуӧны.
Ԇоԋ лун быгјӧԇ пӧԍалӧм вӧвјас кыскісны кӧртавлӧм Гуԉԉіверӧс Ԉіԉԉіпуԏіја тујјасӧԁ.
Сӧмын ԍорӧн-ԋін војнас ԏеԉега сувтіс, і вӧвјасӧс леԇалісны верԁны ԁа јуктавны.
Војбыԁ ԏеԉега берԁын кыкнанлаԁор бокԍаԋыс сулаліс стража — ԍурс гварԃејец: вітԍоыс — факелјасӧн, мӧԁ вітԍоыс — лыјны лӧԍӧԁӧм ԋӧвјасӧн.
Лыјԍыԍјаслы (стрелокјаслы) щӧктӧма вӧлі леԇны Гуԉԉіверӧ вітԍо ԋӧв, ԁумыштас-кӧ сіјӧ вӧрԅӧԁчыштны.
Асывнас ԏеԉега мӧԁӧԁчіс воԇӧ.

5

Карса воротајасԍаԋ ԋеылын куш местаын сулалӧ вӧлі еновтӧм важ замок, пеԉӧсјасас кык башԋа. Замокас важӧн-ԋін ԋекоԁ оз ов.
Тајӧ пустујтчӧм замок ԁінас ԉіԉԉіпутјас вајісны Гуԉԉіверӧс.
Сіјӧ вӧлі меԁыҗыԁ керка став Ԉіԉԉіпуԏіјаас. Башԋајасыс сылӧн вӧліны матӧ морт туша суԁта. Главнӧј ӧԇӧсӧԁыс веԍіг сещӧм ыҗыԁ морт, кыԇі Гуԉԉівер, верміс кокԋіа кысԍыны бауӧн, а параԁнӧј залас сіјӧ, пӧжалуј, тӧрӧ вӧлі сувтны став тушанас.
Татчӧ і лӧԍӧԁчіс овмӧԁны Гуԉԉіверӧс ԉіԉԉіпуԏіјаса імператор.
Но Гуԉԉівер тајӧс оз-на вӧлі тӧԁ. Сіјӧ кујліс аслас ԏеԉегаас, а быԁ бокԍаԋ сы ԁінӧ котӧртісны чукӧрӧн-чукӧрӧн ԉіԉԉіпутјас.
Вӧла стража вӧтлаліс віԇӧԁыԍјасӧс, но век-жӧ ԁас ԍурс мортыԍ ԋе ещаҗык уԃітісны гуԉајтыштны Гуԉԉівер кокјас куԅа, кынӧм вывті, піԇӧсјас вывті, кор сіјӧ кујліс кӧрталӧмӧн.
Ԁруг мыјкӧ кучкіс сылы кокас. Сіјӧ віԇӧԁліс ас кок вылас ԁа аԇԇіс кымынкӧ ԉіԉԉіпутӧс — сосјассӧ пуҗӧмаӧԍ, ԍӧԁ партукаӧԍ. Зев посԋіԃік мӧлӧтјас југјалӧны на кіын.
Тајӧ імператорлӧн куԅԋечјасыс, ԁорісны Гуԉԉіверӧс чептӧн.
Замок ԍԏенԍаԋыс Гуԉԉівер кокјасӧԇ најӧ нуӧԁісны ӧкмысԁас ӧԏі чеп ԁа томналісны најӧс кокчер лы берԁас комын квајт ӧшалан томанӧн. Чепјасыс вӧліны сы куԅтаӧԍ, мыј Гуԉԉівер верміс гуԉајтны замок воԇас ԁа вӧԉа пырыԍ пырны аслас керкаӧ.
Куԅԋечјас помалісны уҗнысӧ ԁа вешјісны. Стража кераліс гез помјассӧ, і Гуԉԉівер сувтіс кок јылас.
— А-ах! — горӧԁісны ԉіԉԉіпутјас. — Куінбус Фԉестрін! Куінбус Фԉестрін!
Ԉіԉԉіпутјас ногӧн сіјӧ лоӧ: „Морт-Гӧра! Морт-Гӧра!“
Гуԉԉівер віччыԍӧмӧн тувччаліс, меԁым коԁкӧ сетчӧс олыԍјас піыԍ ез таԉаԍԍы і віԇӧԁліс гӧгӧрыс.
Ԋекор-на јешщӧ сіјӧ ез аԇԇыв тащӧм міча странасӧ. Вӧрыс, мујасыс, саԁјасыс вӧліны тані міча ԇоріԇјаса клумбајас коԁӧԍ. Јујас візувтісны шорјас коԃӧԍ, а карыс ылыԍаԋ кажіччіс чача коԁӧн.
Гуԉԉівер сещӧма ылаліс віԇӧԁӧмнас, веԍіг ез аԇԇыв, кыԇі сы гӧгӧр чукӧртчіс чуԏ ԋе став олыԍыс стоԉіцаԍыс.
Ԉіԉԉіпутјас жуісны кок улас, віԁлалісны башмакјассӧ сылыԍ і сещӧма чатраԍісны, веԍіг јурԍыныс шԉапајасныс гылалӧны.
Зонпосԋіјас венԅісны, коԁі лыјас ізјӧн Гуԉԉівер нырӧԇ.
Учонӧјјас тӧлкујтісны мӧԁа-мӧԁныскӧԁ, кытыԍ воіс Куінбус Фԉестрін.
— Міјан важ кԋігајасын гіжӧма, — шуіс ӧԏі учонӧј, — ԍурс во сајын-пӧ море шыбытлӧма міјан берегӧ страшнӧј чуԁовішщеӧс. Ме чајта, і Куінбус Фԉестрін петіс море пыԁӧсыԍ-жӧ.
— Ез, — шуіс мӧԁ учонӧј, — море пыщса чуԁовішщелӧн колӧ лоны ԋӧкчім ԁа бӧж. Куінбус Фԉестрін, ԃерт, уԍі тӧлыԍ вывԍаԋ.
Ԉіԉԉіпуԏіјаса учонӧјјас ез тӧԁлыны, мыј му вылын емӧԍ мукӧԁ странајас, најӧ чајтлісны, мыј быԁлаын олӧны сӧмын ԉіԉԉіпутјас.
Учонӧјјас ԁыр бергалісны Гуԉԉівер гӧгӧр, ԁовкјӧԁлісны јурнаныс, но сіԇі і ез уԃітны решітны, кытыԍ уԍі Куінбус Фԉестрін.
Верԅӧмајас воронӧј вӧвјас вылын, шыјас кіаныс кутӧмӧн, вӧтлалісны јӧзсӧ. Вӧвјасыс вӧліны выԉӧн чужӧм каԋпі ыҗԁаӧԍ.
— Пеплам ԍеԉан! Пеплам ԍеԉан! — горзісны верԅӧмајас.
Гуԉԉівер аԇԇіс ічӧԏік зарԋі кӧрӧб кӧԉесајас вылын. Кӧрӧбсӧ кыскӧны вӧлі квајт јеҗыԁ вӧв. Орччӧн, јеҗыԁ вӧв вылын-жӧ, рӧԁтіс ічӧԏік морт зарԋі шԉома, шԉомас сущкӧма пӧтка борԁ.
Шԉома морт скачітіс веԍкыԁа Гуԉԉівер башмак ԁорӧԇ ԁа сувтӧԁіс вӧвсӧ. Вӧлыс сувтіс бӧр кокјас вылас і понԁіс корскыны.
Пырыԍтӧм-пыр-жӧ кымынкӧ офіцер уԍкӧԁчісны кыкнанлаԁорԍаԋыс зарԋі шԉома морт ԁінӧ, боԍтісны сылыԍ вӧвсӧ ԁомповоԁӧԁыс ԁа віччыԍӧмӧн нуӧԁісны ылӧҗык Гуԉԉівер кокјас ԁіныс.
Јеҗыԁ вӧла шԉома морт вӧлі ԉіԉԉіпуԏіјаса імператор. А зарԋі каретаын пукаліс імператріцаыс.
Ԋоԉ паж воԉсалісны луг вылӧ бархат лӧскут, сувтӧԁісны сы вылӧ ізтӧг кӧрӧб ыҗԁа кресло ԁа воԍтісны карета ӧԇӧссӧ.
Імператріца петіс ԁа пукԍіс креслоӧ, лӧԍӧԁыштіс плаԏԏӧсӧ.
Сы гӧгӧр пукԍалісны зарԋі скамјајас вылӧ сылӧн пріԁворнӧј ԁамајасыс.
Најӧ вӧліны зев пышнӧја паԍтаԍӧмаӧԍ, веԍіг став лугыс лоі зарԋіӧн, езыԍӧн ԁа разнӧј рӧма шӧвкјасӧн вышівајтӧм јубка коԁ.
Імператор чеччыштіс вӧв вывԍыс ԁа кымыныԍкӧ гӧгӧртіс поԁӧн Гуԉԉівер гӧгӧр. Сы бӧрԍа ветліс сылӧн ԍвітаыс.
Меԁым бурҗыка віԇӧԁлыны імператорсӧ, Гуԉԉівер воԁіс бок вылас.
Імператор вӧлі еща вылӧ ԇоԋ гыж вомлӧсӧн ыҗыԁҗык аслас пріԁворнӧјјасԍыс. Сылӧн тушаыс вӧлі кык чуԋ суԁта і, тыԁалӧ, лыԁԃыԍліс Ԉіԉԉіпуԏіјаын зев ыҗыԁ тушаа мортӧн.
Кіас імператорлӧн вӧлі шпага, чуԏ-чуԏ куԅҗык ізтӧг тувјыԍ. Зарԋі воропас шпагаас ԁа шпага віԇан ножнаас ԇірԁалісны бріԉјантјас.
Імператор чатӧртіс јурсӧ ԁа мыјкӧ јуаліс Гуԉԉіверлыԍ.
Гуԉԉівер ез гӧгӧрво сылыԍ јуалӧмсӧ, но кыԇкӧ віԍталіс, коԁі сіјӧ ачыс ԁа кытыԍ воіс.
Імператор сӧмын лептыштліс пеԉпомјассӧ.
Секі Гуԉԉівер віԍталіс сіјӧс-жӧ ԋемецјас ногӧн, голланԃецјас ногӧн, латыԋ ногӧн, грекјас ногӧн, французјас ногӧн, іспаԋецјас ногӧн, ітаԉјаԋецјас ногӧн ԁа турокјас ногӧн.
Но ԉіԉԉіпуԏіјаса імператор, тыԁалӧ, оз вӧлі тӧԁ тајӧ кывјассӧ.
Сіјӧ ԁовкԋітіс јурнас Гуԉԉіверлы, чеччыштіс вӧв вылӧ ԁа гӧԋітіс бӧр Міԉԃенԁоӧ. Сы бӧрԍа муніс імператріца аслас ԁамајасыскӧԁ.
А Гуԉԉівер пукалан коԉі замок воԇын, быԏԏӧ чепјыв пон буԁка воԇын.

6

Рытлаԋыс Гуԉԉівер гӧгӧр чукӧрміс еща вылӧ кујімԍо ԍурс ԉіԉԉіпут — став карса олыԍыс і став креԍԏанаыс матігӧгӧрса ԍіктјасыԍ.
Быԁӧнлы окота вӧлі віԇӧԁлыны, кущӧм сіјӧ Куінбус Фԉестрін — Морт-Гӧраыс.
Гуԉԉіверӧс віԇіс шыјасӧн, ԋӧвјасӧн вооружітчӧм стража. Стражалы вӧлі щӧктӧма ԋекоԁӧс ԋе леԇны Гуԉԉівер ԁінӧ ԁа віԇӧԁны, меԁ сіјӧ ез орӧԁчы чепԍыс ԁа ез пышјы.
Кык ԍурс салԁат сулалісны замок воԇын, но век-жӧ уна карса олыԍ піԍкӧԁчісны на костӧԁ Гуԉԉівер ԁінӧ.
Коԁԍурӧјас віԁлалісны каблукјассӧ Гуԉԉіверлыԍ, мукӧԁјас лыјлісны сіјӧс ізјасӧн, ԉібӧ меԏітчісны ԋӧвјасӧн жіԉетка кіԅјасас.
Ӧԏі ԋӧв гыжјыштіс Гуԉԉіверлыԍ ԍылісӧ, мӧԁ ԋӧв чуԏ ез веԍкав сылы шујга ԍінмас.
Стражаыԍ начаԉԋікыс щӧктіс кутны віԉшаԍыԍјассӧ, кӧртавны најӧс ԁа ԍетны Куінбус Фԉестрінлы.
Тајӧ вӧлі меԁԍа страшнӧј наказаԋіје.
Салԁатјас кӧрталісны квајт ԉіԉԉіпутӧс ԁа, шы мӧԁар помјаснас јӧткалігтыр, вајӧԁісны Гуԉԉівер кок берԁӧ.
Гуԉԉівер копыртчіс, боԍтіс ставнысӧ ӧԏі кінас ԁа ԍујіс камзол ԅептас.
Сӧмын ӧԏі мортӧс сіјӧ коԉіс кіас, віччыԍӧмӧн боԍтіс кык чуԋӧн бокјасӧԁыс ԁа кутіс віԁлавны.
Ічӧԏік мортыԁ кутчыԍіс Гуԉԉівер чуԋӧ кыкнан кінас ԁа зев јона горӧԁіс.
Гуԉԉіверлы жаԉ лоі мортыс. Сіјӧ меліа ԋумԁіс і кыскіс жіԉетка ԅепԍыс перочіннӧј пурт, меԁым вунԁыны кӧвјассӧ, коԁӧн вӧлі кӧртавлӧма ԉіԉԉіпутлыԍ кокјассӧ.
Ԉіԉԉіпут аԇԇіс југјалан піԋјассӧ Гуԉԉіверлыԍ, аԇԇіс зев ыҗыԁ пуртсӧ і горӧԁіс јешщӧ јонҗыка. Јӧзыс уліас повԅӧмнысла ԇікӧԇ лаԋтісны.
А Гуԉԉівер ԋӧжјӧԋік вунԁіс ӧԏі гез, вунԁіс мӧԁӧс і сувтӧԁіс мортсӧ му вылӧ.
Сеԍԍа ӧԏі-мӧԁ бӧрԍа сіјӧ леԇаліс і мукӧԁ ԉіԉԉіпутјассӧ, коԁјас песԍісны сы ԅептын.
— Гԉум Гԉефф Куінбус Фԉестрін! — горӧԁісны став јӧзыс.
Ԉіԉԉіпутјас ногӧн тајӧ лоӧ: „Меԁ олас Морт-Гӧра!“
А стражаса начаԉԋік мӧԁӧԁіс ԁворецӧ кык офіцерӧс віԍтавны імператорлы ставсӧ, мыј вӧлі.

7

Сіјӧ каԁас Беԉфаборак ԁворецын, меԁ пыԁыса залас, імператор чукӧртіс гуԍа сӧвет, меԁым решітны, мыј вӧчны Гуԉԉіверкӧԁ.
Міԋістрјас ԁа сӧвеԏԋікјас венԅісны ас костаныс ӧкмыс час. Ӧԏіјас шуӧны, Гуԉԉіверӧс-пӧ колӧ регыԁҗык віны. Морт-Гӧра-кӧ-пӧ орӧԁас чепсӧ ԁа пышјас, сіјӧ вермас таԉавны став Ԉіԉԉіпуԏіјасӧ. А оз-кӧ сіјӧ пышјы, імперіјаын лоӧ ԋекор вӧвлытӧм щыгјалӧм: ӧԁ быԁлун сіјӧ ԍојӧ унҗык ԋаԋ ԁа јај, мыјԁӧм колӧ 1728 ԉіԉԉіпутӧс верԁӧм вылӧ. Тајӧ арталіс ӧԏі учонӧј, коԁӧс корісны гуԍа сӧвет вылӧ сы вӧсна, мыј сіјӧ зев бура кужӧ вӧлі артавны.
Мукӧԁјас вӧлі шуӧны, віны-пӧ Куінбус Фԉестрінӧс сещӧм-жӧ ӧпаснӧ, кыԇі і ловјӧн коԉны. Тащӧм ыҗыԁ шој сіԍмігӧн вермас завоԃітчыны чума віԍӧм ԋе тоԉкӧ стоԉіцаын, но і став імперіјаын.
Госуԁарственнӧј ԍекретар Реԉԁреԍԍеԉ коріс імператорлыԍ кыв і шуіс, мыј Гуԉԉіверӧс оз ков віны, кытчӧԇ оз ло стрӧітӧма выԉ крепоԍԏ ԍԏена Міԉԃенԁо гӧгӧр. Гуԉԉівер ԍојӧ ԋаԋ ԁа јај 1728 ԉіԉԉіпутыԍ унҗык, но сы пыԃԃі сіјӧ, тӧԁӧмыԍ, і уҗавнысӧ понԁас 2000 ԉіԉԉіпут мынԁа. Таыԍ ӧтԁор, војна-кӧ панԍас, Морт-Гӧраыԁ вермас віԇны страна віт крепосԏ ԁорыԍ бурҗыка.
Імператор пукаліс аслас трон вылын балԁахін улын ԁа кывзіс, мыј віԍталӧны міԋістрјасыс.
Кор Реԉԁреԍԍеԉ помаліс, імператор јурнас ԁовкԋітіс. Быԁӧн гӧгӧрвоісны, мыј госуԁарственнӧј ԍекретарлӧн кывјасыс сылы воісны ԍӧлӧм вылас.
Но секі ас местаԍыс сувтіс аԁмірал Скајреш Болголам, став Ԉіԉԉіпуԏіја флотӧн команԁујтыԍ.
— Морт-Гӧраыԁ, — шуіс сіјӧ, — ԃерт, му вылас меԁјон став јӧз піԍыс, — тајӧ правԁа. Но сы понԁа і колӧ сіјӧс каԅԋітны кыԇ-мыј поԅас регыԁҗык. Ӧԁ сіјӧ-кӧ војна ԁырјі вуҗас Ԉіԉԉіпуԏіја врагјас ԁор, секі імператорскӧј гварԃіјалӧн ԁас полк оз вермыны сыкӧԁ воԇсаԍны. Ӧні сіјӧ ԉіԉԉіпутјас кіын-на, колӧ ԃејствујтны, кытчӧԇ абу-на ԍор.
Казначеј Фԉімнап, геԋерал Ԉімток ԁа суԃԃа Беԉмаф сӧглаԍітчісны аԁмірал кывјаскӧԁ.
Імператор ԋуммуні і јурнас ԁовкԋітіс аԁміраллы, і веԍіг ԋе ӧтчыԁыԍ, кыԇі Реԉԁреԍԍеԉлы, а кыкыԍ. Тыԁалӧ вӧлі, тајӧ ԍорԋіыс сылы нӧшта јонҗыка-на воіс ԍӧлӧм вылас.
Гуԉԉіверлыԍ суԃбасӧ вӧлі решітӧма.
Но секі воԍԍіс ӧԇӧс, і гуԍа сӧвет залӧ котӧрӧн пырісны кык офіцер, коԁјасӧс мӧԁӧԁіс імператор ԁінӧ стража начаԉԋікыс. Најӧ сувтісны імператор воԇӧ піԇӧс выланыс ԁа віԍталісны, мыј лоі замок воԇын.
Кор офіцерјас віԍталісны, кущӧм мілӧԍԏівӧја леԇіс Гуԉԉівер асԍыс пԉеԋԋікјассӧ, госуԁарственнӧј ԍекретар Реԉԁреԍԍеԉ бара коріс кыв.
Сіјӧ нӧшта ӧтчыԁ віԍталіс куԅ реч, ԁоказывајтіс, мыј Гуԉԉіверыԍ повны оз ков, мыј віӧм ԁорыԍ ловјӧннас сіјӧ вајас імператорлы јона ыҗыԁҗык пӧԉза.
Імператор шуіс ловјӧн коԉны Гуԉԉіверӧс, но щӧктіс боԍтны сылыԍ зев ыҗыԁ пуртсӧ, коԁ јылыԍ муртса-на віԍталісны стражаса офіцерјас, а такӧԁ щӧщ боԍтны сылыԍ і быԁԍама ӧружјӧ, ԍурӧ-кӧ мыјкӧ шобԍігӧн.

8

Гуԉԉіверӧс шобны щӧктӧма вӧлі кык чіновԋіклы.
Кіјаснаныс пасјалӧмӧн најӧ віԍталісны Гуԉԉіверлы, мыј колӧ сыԍаԋ імператорлы.
Гуԉԉівер ез понԁы накӧԁ венԅыны. Сіјӧ боԍтіс кыкнан чіновԋіксӧ кіас ԁа ԍујіс камзол ԅептас, первој ӧԏіас сеԍԍа мӧԁас, а сеԍԍа вуҗӧԁіс најӧс гач ԅептас ԁа жіԉетка ԅептас.
Сӧмын ӧԏі гуԍа ԅептӧ Гуԉԉівер ез леԇлы чіновԋікјасӧс. Сетчӧ сылӧн ԇебӧма вӧлі ӧчкісӧ, поԁзорнӧј труба ԁа компас.
Чіновԋікјас вајісны ԍӧрԍыныс пӧнар, бумага, перӧјас ԁа черԋіла. Ԇоԋ кујім час нокԍісны најӧ Гуԉԉівер ԅепјасын, віԁлалісны сылыԍ ембурсӧ ԁа гіжісны опіԍ.
Уҗсӧ помалӧм бӧрын најӧ щӧктісны Гуԉԉіверлы кыскыны најӧс меԁбӧрја ԅепԍыс ԁа леԇны муӧ.
Сы бӧрын најӧ копыртчылісны ԁа нуісны опіԍсӧ ԁворецӧ.
Со сіјӧ — кывјыԍ кывјӧ:
„1. Ыҗыԁ Морт-Гӧра камзол веԍкыԁ ԅепԍыс мі аԇԇім ыҗыԁ кусӧк кыз ԁӧра; аслас ыҗԁа ԍерԏіыс сіјӧ вермас лоны ковјорӧн параԁнӧј залын Беԉфаборак ԁворецын.
2. Шујга ԅепԍыс мі аԇԇім вевта зев ыҗыԁ езыԍ сунԁук. Сунԁук пыщкас — гырыԍ віж стружкіјас. Тајӧ стружкі ԁукԍыс міјанӧс кыкнаннымӧс ԁыр ԋесјӧԁліс.
3. Жіԉетка веԍкыԁ ԅепԍыс — кымынкӧ ԍо шыԉыԁ јеҗыԁ пӧвјас, ставыс ӧтыҗԁаӧԍ, вурӧма најӧс ӧтлаӧ кыз гезјасӧн. Меԁвоԇԇа ԁӧска вывԍыс мі аԇԇім кык раԁа ԍӧԁ пасјас. Мі чајтам, тајӧ — шыпасјас міјанлы тӧԁтӧм гіжӧԁыԍ. Быԁ шыпас міјан кіпыԁӧс ыҗта.
4. Жіԉетка шујга ԅепԍыс мі аԇԇім мыјкӧ ԁворцӧвӧј саԁ решетка коԃӧс. Тајӧ решетка јоԍ паԉічјаснас Морт-Гӧра сыналӧ јурԍісӧ (кык паԉіч оз суԇԍы: вітӧԁыс ԁа ԁасӧԁыс).
5. Гач веԍкыԁ ԅепԍыс міјанлы ԍурі тӧԁтӧм машіна, вӧчӧма кӧртыԍ ԁа пуыԍ.
6. Гач шујга ԅептас ем зев ыҗыԁ пурт, сіјӧ кык мынԁаӧн лоӧ ыҗыԁҗык меԁыҗыԁ ԉіԉԉіпутыԍ.
7. Таыԍ кынԇі мі аԇԇім Морт-Гӧра орԁыԍ ыҗыԁ гӧгрӧс куԁ. Ӧтарԍаԋыс куԁјыс езыԍ, а мӧԁарԍаԋыс јі. Морт-Гӧра ԅепјасын зев жар, но тајӧ јіыс оз сыв. Јі пырыс тыԁалӧ ԁаскык гырыԍ ԍӧԁ пас ԁа кык шы. Куԁ пыщкас пукалӧ кущӧмкӧ ыҗыԁ пемӧс, сіјӧ ԁугԁывтӧг кощкӧԁчӧ ԉібӧ піԋјаснас, ԉібӧ бӧжнас.
Татчӧ стӧча гіжӧма став ембурсӧ, мыј вӧлі аԇԇӧма Морт-Гӧраӧс шобігӧн. Шобԍігӧн сіјӧ аԍсӧ кутіс вежԉівӧја ԁа почԏіԏеԉнӧја“.
Опіԍ улӧ кырымаԍісны чіновԋікјас:
Кԉефрін Фрелок,
Марԍі Фрелок.

9

Мӧԁ лун асывнас Гуԉԉівер керка воԇӧ стројӧн сувталісны војска, чукӧртчісны пріԁворнӧјјас, воіс імператор аслас ԍвітаыскӧԁ ԁа міԋістрјасыскӧԁ.
Сіјӧ лунас Гуԉԉіверлы колӧ вӧлі ԍетны Ԉіԉԉіпуԏіјаса імператорлы асԍыс ӧружјесӧ.
Ӧԏі чіновԋік гораа лыԁԃіс опіԍсӧ, а мӧԁ вӧлі котралӧ Гуԉԉівер вывті ԅептыԍ ԅептӧ ԁа інԁалӧ сылы, мыјјас колӧ перјыны ԅепјасԍыс.
— Кыз ԁӧра кусӧк! — горӧԁіс опіԍ лыԁԃыԍ чіновԋік.
Гуԉԉівер пуктіс муӧ асԍыс носӧвӧј чышјансӧ.
— Езыԍ сунԁук!
Гуԉԉівер кыскіс ԅепԍыс табакерка.
— Кујім ԍо јеҗыԁ шыԉыԁ пӧв вурӧма канатјасӧн!
Гуԉԉівер пуктіс табакеркакӧԁ орччӧн асԍыс запіснӧј кԋіжкасӧ.
— Куԅ преԁмет саԁ решетка коԃ!
Гуԉԉівер кыскіс сынан.
— Кӧртыԍ ԁа пуыԍ вӧчӧм машіна, зев ыҗыԁ пурт, езыԍ ԁа јі куԁ!
Гуԉԉівер кыскіс пістоԉет, перечіннӧј пурт ԁа часі.
Імператор меԁвојԁӧр віԁлаліс пурт і щӧктіс Гуԉԉіверлы петкӧԁлыны, кыԇі лыјӧны пістоԉетыԍ.
Пістоԉетсӧ вӧлі зараԃітӧма, Гуԉԉівер боԍтіс сіјӧс ԁа лыјіс сынӧԁӧ.
Кыліс Ԉіԉԉіпуԏіјаын ԋӧтчыԁ кывлытӧм зӧркԋітӧм. Кујім ԍурс салԁат саԃтӧг уԍіны, кык міԋістр чуԏ ез кувны повԅӧмнысла, а імператор кеԉԁӧԁіс, тупкіс чужӧмсӧ кіјаснас і ԁыр ез лыԍт воԍтыны ԍінјассӧ.
Кор щыныс разалі ԁа ставыс бӧр сајкалісны, імператор щӧктіс кыскыны арԍеналӧ пуртсӧ ԁа пістоԉетсӧ.
Мукӧԁ торсӧ Гуԉԉіверлы ԍетісны бӧр.

10

Ԇоԋ воҗын Гуԉԉівер оліс пԉенын.
Квајт морт, меԁыҗыԁ учонӧјјасыс, быԁ лун волісны замокӧ велӧԁны сіјӧс ԉіԉԉіпутјас кывјӧ.
Кујім вежон мыԍԏі сіјӧ понԁіс бура гӧгӧрвоны, мыј ԍорԋітӧны сы гӧгӧрын, а тӧлыԍ кык мыԍԏі і ачыс велаліс ԍорԋітны Ԉіԉԉіпуԏіјаса олыԍјаскӧԁ.
Меԁвоԇԇа урокјас вылын-жӧ Гуԉԉівер велӧԁчіс шуны ӧԏі ԍорԋікуԅа, коԁі сылы меԁԍа јона вӧлі колӧ: „Ваше веԉічество, ме кевмыԍа теныԁ, леԇ менӧ вӧԉа вылӧ“.
Быԁ лун піԇӧс вылас сувтӧмӧн шуаліс сіјӧ тајӧ кывјассӧ імператорлы, но імператор вочавіԇліс пыр ӧԏітор:
— Ԉумоз кеԉмін пессо ԁесмар лон емпозо!
Тајӧ лоӧ: „Ме ог вермы леԇны тенӧ вӧԉа вылӧ, кытчӧԇ те он ԍет пріԍага менам імперіјалы ԁа меным“.
Гуԉԉівер ԁаԍ вӧлі ԍетны пріԍага сіјӧ сԁукас-жӧ, но імператор ԋужӧԁӧ вӧлі пріԍага ԍетӧмсӧ луныԍ-лунӧ.
Ԋӧжјӧԋікӧн ԉіԉԉіпутјас велалісны Гуԉԉівер ԁінӧ ԁа ез кутны сыыԍ повны.
Частӧ рытјасын сіјӧ вӧлі воԁас муӧ аслас замок воԇӧ ԁа леԇас віт ԉі квајт мортӧс јӧктыны кіпыԁӧс вылас. Чеԉаԃ волывлісны Міԉԃенԁоыԍ ԇебԍаԍӧмӧн ворсны сы јурԍі пыщкын. Веԍіг вӧвјас Ԉіԉԉіпуԏіјаын ез кутны чепсаԍны ԁа сувтны бӧр кок јыланыс, кор вӧлі аԇԇасны Гуԉԉіверӧс.
Імператор нарошнӧ щӧктіс частӧҗык вӧчавлыны вӧлӧн велӧԁчӧмјас важ замок воԇын, меԁым аслас гварԃіјаыслыԍ вӧвјассӧ велӧԁны ловја гӧраыԍ ԋе повны.
Асывјасын став вӧвјассӧ полковӧј ԁа імператорскӧј коԋушԋајасыԍ нуӧԁлісны Гуԉԉівер кокјас ԁінті.
Каваԉерістјас заставԉајтлісны асԍыныс вӧвјаснысӧ чеччавны сы кі вӧмӧн, а ӧԏі уԁалӧј каваԉеріст чеччыштіс ӧтчыԁ веԍіг чептӧн ԁорӧм кок вомӧныс.
Гуԉԉівер пыр-на пукаліс чеп јылын. Гажтӧмысла сіјӧ боԍтчіс уҗ берԁӧ ԁа ачыс вӧчіс аслыс пызан, улӧсјас ԁа крӧваԏ.
Та вылӧ сылы вајісны ԍурс гӧгӧр меԁгырыԍ пујассӧ імператорскӧј вӧрјасыԍ.
А воԉпаԍсӧ Гуԉԉіверлы вӧчісны меԁԍа бур сетчӧс маԍԏерјасыс. Најӧ вајісны замокӧ квајтԍо воԉпаԍ, ԉіԉԉіпут воԉпаԍјас гырԍаӧс. Вурісны ӧтлаӧ ԍо ветымын матрацӧн і вӧчісны ԋоԉ гырыԍ матрац Гуԉԉівер туша куԅта. Најӧс пуктісны вевԍӧн ӧԏі мӧԁ вылас, но век-жӧ-на Гуԉԉіверыԁлы вӧлі чорыԁ уԅлыны.
Таԇі-жӧ вӧчісны сылы ешкын ԁа прӧстыԋајас.
Ешкыныс артміс вӧсԋіԁ і ез ло зев шоныԁ. Но Гуԉԉіверыԁ вӧлі морʼак ԁа прӧстуԁаыԍ ез пов.
Ӧбӧԁсӧ Гуԉԉіверлы пуісны-пӧжалісны віт ԍо пӧвар, коԁјасӧс овмӧԁісны палаткаӧ замокыскӧԁ орччӧн.
Татчӧ быԁлун југԁігӧн вајӧԁлісны ԇоԋ стаԁа скӧт — квајт ӧш ԁа ԋеԉамын меж. Ԏеԉегајас вылын кыскалісны ԋаԋ ԁа віна.
Кујімԍо портнӧј вурісны Гуԉԉіверлы сетчӧс нога паԍкӧм — коԍԏум.
Меԁым мерка боԍтны, портнӧјјас щӧктісны Гуԉԉіверлы сувтны піԇӧс вылас ԁа сувтӧԁісны мышкас куԅ пос.
Сіјӧ пос куԅаыс главнӧј портнӧјыс кајіс Гуԉԉівер ԍылі веԍтӧԇыс ԁа леԇіс сеԍаԋ, баԉабӧжԍаԋыс җоҗӧԇ, гез, гез помас вӧлі кӧрталӧма груз. Тајӧ гез куԅтаыс колӧ вӧлі вурны камзол. Сосјассӧ ԁа коссӧ Гуԉԉівер мерајтіс ачыс.
Коԍԏум артміс бур, но вӧлі лӧскутјасыԍ вурӧм ешкын коԃ, вурісны уна ԍурс маԏеріје помаыԍ-ԁа.
Гуԉԉівер вылын вӧлі ставыс выԉ. Оз тырмы вӧлі сӧмын шԉапа. Но тані сылы отсаліс ӧԏі случај.
Ӧтчыԁ імператор ԁворӧ воіс гоԋец ԁа віԍталіс, мыј ԋеылын сіјӧ местаԍаԋыс, кытыԍ аԇԇӧма вӧлі Морт-Гӧраӧс, пастукјас аԇԇӧмаӧԍ кущӧмкӧ зев ыҗыԁ ԍӧԁ туша, шӧрас-пӧ сылӧн гӧгрӧс гӧрб, а ԁорјасыс паԍкыԁӧԍ ԁа плавкӧсӧԍ.
Первојсӧ сетчӧс олыԍјас ԁумајтісны, мыј тајӧ кущӧм-кӧ морскӧј жівотнӧј. Но сы ԍерԏі, мыј гӧрбуныԁ кујлӧ ԇік вӧрԅӧԁчытӧг, ԋінӧм оз ԍој і оз лолав, секі најӧ гӧгӧрвоісны, мыј тајӧ, тыԁалӧ, мыјкӧ Морт-Гӧралӧн. Імператорскӧј веԉічество-кӧ-пӧ щӧктас, сіјӧс поԅӧ вајны Міԉԃенԁоӧ, віт вӧв сӧмын і ковмас.
Імператор сӧглаԍітчіс, і кымынкӧ лун мыԍԏі пастукјас вајісны Гуԉԉіверлы сылыԍ важ ԍӧԁ шԉапасӧ, коԁі вошлі сылӧн кӧнкӧ берег ԁорас.
Вајігас сіјӧ јона-коԃ щыкԍӧма, — вајыԍјасыс вӧчӧмаӧԍ шԉапа ԁорас кык роԅ ԁа кыскӧмаӧԍ сіјӧс куԅ гезјасӧн.
Но век-жӧ тајӧ вӧлі шԉапа, і Гуԉԉівер ԍујіс сіјӧс јурас.

11

Меԁым угоԃітны імператорлы ԁа регыԁҗык петны вӧԉа вылӧ, Гуԉԉівер вӧчіс вӧвлытӧм ԏеш.
Сіјӧ щӧктіс вајны сылы вӧрыԍ кымынкӧ кызҗык ԁа гырыԍҗык пујас.
Мӧԁ лунас ԍіԅім кыскаԍыԍ вајісны сылы керјас ԍіԅім ԏеԉегаӧн.
Быԁ ԏеԉега кыскісны кӧкјамыс вӧв. Керјасыс кызтанас вӧліны вӧсԋіԃік беԃ кызаӧԍ.
Гуԉԉівер бӧрјіс ӧкмыс ӧтыҗԁа беԃ ԁа тувјавліс најӧс муӧ, веԍкыԁ ԋоԉпеԉӧсаногӧн.
Тајӧ беԃјас вылас сіјӧ зелыԁа-зелыԁа, барабанӧс моз, зевтіс асԍыс носӧвӧј чышјансӧ.
Артміс веԍкыԁ, шыԉыԁ плӧшщаԁка.
Плошщаԁка гӧгӧрыс Гуԉԉівер сувтӧԁіс перілӧјас ԁа вӧзјіс імператорлы вӧчны тајӧ плошщаԁка вылас војеннӧј соԍԏазаԋіје.
Імператорлы сіјӧ зев ԍӧлӧм вылас воіс.
Сіјӧ щӧктіс, меԁым кыԅ ԋоԉ меԁбур каваԉеріст став ӧружјенаныс мунасны важ замок ԁорӧ, і ачыс муніс віԇӧԁны најӧ соԍԏазаԋіје вылӧ.
Гуԉԉівер ӧԏі-мӧԁ бӧрԍа лепталіс став каваԉерістјассӧ вӧвјаснаныс ԁа сувтӧԁліс најӧс плошщаԁка вылӧ.
Трубајас трубітісны. Каваԉерістјас јукԍісны кык отраԁӧ ԁа завоԃітісны војеннӧј ԃејствіјејас. Најӧ лыјлісны мӧԁа-мӧԁнысӧ щӧщыԁ пома ԋӧвјасӧн, сущкалісны прӧԏівԋікӧс щӧщыԁ пома шыјасӧн, бӧрыԋтчыласны, бара уԍкӧԁчыласны.
Імператорлы тајӧ сещӧма ԍӧлӧмвылас воіс, мыј сіјӧ быԁлун кутіс вӧчны војеннӧј соԍԏазаԋіјејассӧ.
Ӧтчыԁ сіјӧ веԍіг ачыс команԁујтіс војеннӧј атакаӧн Гуԉԉівер носӧвӧј чышјан вылын.
Гуԉԉівер секі кутіс кіпыԁӧс вылас креслӧ, кӧні вӧлі пукалӧ імператріца. Таԍаԋ сылы вӧлі бурҗыка тыԁалӧ, мыј вӧчԍӧ чышјан вылын.
Ставыс мунӧ вӧлі бура. Сӧмын ӧтчыԁ, ԁасвітӧԁ маԋовр ԁырјі, ӧԏі офіцерлӧн вӧлыс роԅӧԁіс кок гыжнас чышјансӧ, крукаԍіс ԁа уԍкӧԁіс вывԍыс ԍеԁоксӧ.
Гуԉԉівер тупкіс роԅсӧ шујга кінас чышјанԍыс, а веԍкыԁ кінас ԋӧжјӧԋік леԇаліс муӧ став каваԉерістсӧ мӧԁа-мӧԁ бӧрԍаыс.
Сы бӧрын сіјӧ бура ԁӧміс чышјансӧ, но, чышјаныс ез-ԋін вӧв јон-ԁа, воԇӧ сеԍԍа ез-ԋін лыԍт вӧчавны сы вылын војеннӧј ворсӧмјас.

12

Імператор ез коԉ уҗјӧзаӧн Гуԉԉівер воԇын. Сіјӧ асԍаԋыс решітіс гажӧԁыштны Куінбус Фԉестрінӧс іԋԏереснӧј зреԉішщеӧн.
Ӧтчыԁ рытгорув Гуԉԉівер вӧлі пукалӧ аслас замок порог вылын.
Ԁруг воротајас Міԉԃенԁолӧн воԍԍісны, і сетыԍ петіс ԇоԋ појезԁ: воԇвылас вӧв вылын імператор, сы бӧрыԍ — міԋістрјас, пріԁворнӧјјас ԁа гварԃејецјас.
Ставныс најӧ мӧԁӧԁчісны туј куԅа, коԁі локтӧ вӧлі замок ԁінӧ.
Ԉіԉԉіпуԏіјаын вӧлі сещӧм обычај. Кор кущӧмкӧ міԋістр кулӧ ԉібӧ кор сіјӧс вештӧны уҗ вылыԍ, віт ԉі квајт ԉіԉԉіпут шыӧԁчӧны імператор ԁінӧ, меԁым разрешітас сіјӧ налы гажӧԁыштны сіјӧс канат вылын јӧктӧмӧн. Ԁворецын, главнӧј залас, ԋужӧԁасны кыԇ-мыј поԅӧ зелыԁа ԁа вылӧҗык канат, сіјӧ вурԍан суԋісыԍ ԋе кызҗык. Сы бӧрын завоԃітчӧ јӧктӧм, чеччалӧм, ворсӧм.
Коԁі чеччыштлас гез вылын меԁԍа вылӧ ԁа ԋӧтчыԁыԍ оз уԍ, сіјӧс пуктӧны кувԍӧм ԉібӧ вештӧм міԋістр местаӧ.
Мукӧԁ ԁырјіыс імператор щӧктас асԍыс став міԋістрјассӧ ԁа пріԁворнӧјјассӧ јӧктыны канат вылын выԉ міԋістрјаскӧԁ щӧщ — таԇі сіјӧ тӧԁмалӧ странаӧн веԍкӧԁлыԍ јӧзыслыԍ пеԉклунсӧ.
Віԍталӧны, мыј тащӧм ворсігјас ԁырјі унаыԍ овлӧны ԋеԍчастнӧј случајјас. Міԋістрјас ԁа выԉ міԋістрјас уԍлывлӧны канат вывԍаԋ увлаԋ јурӧн ԁа чеглӧны ԍыліԇірнысӧ.
Тајӧ разын імператор шуіс вӧчны канат вылын јӧктӧмсӧ ԋе ԁворецын, а ывла вылын, Гуԉԉівер замок воԇын. Сіјӧ кӧсјіс шенԅӧԁны Морт-Гӧраӧс аслас міԋістрјас пеԉклунӧн.
Меԁбур чеччалыԍӧн лоі госуԁарственнӧј казначеј Фԉімнап. Сіјӧ чеччыштліс став пріԁворнӧјјасԍыс вылӧҗык, јурҗын мынԁаӧн вылӧҗык.
Веԍіг госуԁарственнӧј ԍекретар Реԉԁреԍԍеԉ, коԁі паԍкыԁа ԋімалӧ вӧлі Ԉіԉԉіпуԏіјаын патурԉікаԍны ԁа чеччавны кужӧмнас, ез вермы сіјӧс панјыны.
Сеԍԍа імператорлы ԍетісны куԅ беԃ.
Сіјӧ боԍтіс беԃсӧ ӧԏі помӧԁыс ԁа понԁіс терыба лептавны ԁа леԇлыны.
Міԋістрјас лӧԍӧԁчісны соԍԏазаԋіје вылӧ, — тајӧ вӧлі канат вылын јӧктӧм ԁорыԍ ԍӧкыԁҗык. Колӧ вӧлі уԃітны чеччыштны беԃ вомӧныс, кор сіјӧ леччас увлаԋ, ԁа котӧртны ԋоԉ кокӧн беԃ увтіыс, кор сіјӧ бӧр кајас вывлаԋ.
Меԁбур чеччалыԍјас ԁа котралыԍјас боԍтісны імператорԍаԋ награԁа — лӧз, гӧрԁ ԁа турунвіж суԋіс кос гӧгӧрын новлӧм вылӧ.
Первој котралыԍ — Фԉімнап — боԍтіс лӧз суԋіс, мӧԁ — Реԉԁреԍԍеԉ — гӧрԁ суԋіс, а којмӧԁ — Скајреш Болголам — турунвіж суԋіс.
Гуԉԉівер віԇӧԁіс та вылӧ ԁа шенԅіс Ԉіԉԉіпуԏіја імперіјаса ԏешкоԃ пріԁворнӧј обычајјас вылӧ.

13

Пріԁворнӧј ворсӧмјас ԁа праԅԋікјас вӧчавлісны чуԏ ԋе быԁ лун, но век-жӧ Гуԉԉіверлы вӧлі зев гажтӧм пукавны чеп јылын. Сіјӧ частӧ ԍетлывліс шыӧԁчӧмјас імператорлы, меԁым сіјӧс мезԁасны чепјасыԍ ԁа меԁым леԇасны вӧԉа вылын гуԉајтны странаӧԁыс.
Меԁбӧрԏі, імператорыԁ пыԃԃі пуктіс Гуԉԉіверлыԍ корӧмсӧ.
Гуԍа сӧветын лыԁԃісны став шыӧԁчӧмјассӧ сылыԍ ԁа шуісны леԇны сіјӧс вӧԉа вылӧ, ԍетас-кӧ сіјӧ кԉатва — овны став сіјӧ правілӧјас ԍерԏі, кущӧмјасӧс лоӧ інԁӧма.
Сӧмын аԁмірал Скајреш Болголам, Гуԉԉіверлӧн меԁԍа ыҗыԁ врагыс, воԇԇа мозыс сулаліс сы вылын, мыј Куінбус Фԉестрінӧс колӧ ԋе вӧԉа вылӧ леԇны, а каԅԋітны.
Но сы вӧсна, мыј сіјӧ каԁас Ԉіԉԉіпуԏіја лӧԍӧԁчӧ вӧлі војнаӧн, ԋекоԁ ез сӧглаԍітчы Болголамкӧԁ. Быԁӧн наԃејтчісны, мыј Морт-Гӧраыԁ ԁорјас Міԉԃенԁоӧс, уԍкӧԁчасны-кӧ кар вылӧ врагјас.
Імператор щӧктіс аслас гіжыԍјасыслы гіжны гырыԍ шыпасјасӧн ыҗыԁ бумага вылӧ тащӧм пріказ:
Ме, Гоԉбасто Момарен Евԉем Герԁајло Шефін Моԉԉі Оԉԉі Гој,
ыҗыԁ Ԉіԉԉіпуԏіјалӧн імператор,
меԁыҗыԁ, меԁвежӧра, меԁјон став царјас пыщкыԍ мірын,
ас ԋімԍаԋ щӧкта леԇны Морт-Гӧраӧс чеп јылыԍ, кӧсјыԍас-кӧ сіјӧ вӧчны ставсӧ, мыј мі сылы щӧктам, а іменнӧ:
Ӧԏі-кӧ, меԁ Морт-Гӧра оз мун Ԉіԉԉіпуԏіјаыԍ міјанԍаԋ щӧктытӧг.
Мӧԁ-кӧ, меԁ сіјӧ оз лыԍт пырны стоԉіцаӧ лунын ԋі војын сетчӧԇ, кытчӧԇ став олыԍјасыс оз ԇебԍыны асланыс керкајасӧ.
Којмӧԁ-кӧ, сылы поԅӧ гуԉајтны сӧмын паԍкыԁ тујјас вывті, оз поԅ таԉавны вӧрјас, лугјас ԁа мујас.
Ԋоԉӧԁ-кӧ, гуԉајтігас сылы колӧ віԇӧԁны кокулас, меԁым оз таԉаԍԍыны јӧз ԁа вӧвјас.
Вітӧԁ-кӧ, сылы оз поԅ боԍтны кіас ԁа ԍујавны ԅепјасас ԉіԉԉіпуԏіјаса олыԍјасӧс, оз-кӧ ло наԍаԋ асԍаԋныс сӧглас.
Квајтӧԁ-кӧ, сылы ковмас новлӧԁлыны імператорлыԍ гоԋецјасӧс местаыԍ местаӧ, ковмас-кӧ імператорскӧј веԉічестволы мӧԁӧԁны кытчӧкӧ ԍпешнӧј јуӧр ԉібӧ пріказ.
Ԍіԅімӧԁ-кӧ, сылы ковмас лоны міјан сојуԅԋікӧн, завоԃітчас-кӧ војна Бԉефуску ԁікӧԁ, і меԁвојԁӧр сылы ковмас жугӧԁны ԋепріјаԏеԉлыԍ флотсӧ, коԁі грӧԅітӧ міјан берегјаслы.
Кӧкјамысӧԁ-кӧ, Морт-Гӧралы колӧ прӧст каԁӧ уҗавны міјан стрӧјбајас вылын, лептавны меԁ ԍӧкыԁ ізјассӧ.
Ӧкмысӧԁ-кӧ, мі щӧктам сылы мерајтны воԍковјасӧн став імперіјанымӧс міјанлыԍ вомӧнног і куԅаланог ԁа артавны воԍков лыԁсӧ.
Голбасто Момарен Евԉем Герԁајло Шефін Моԉԉі Оԉԉі Гој.
Беԉфаборак ԁворец.
Міјан царствујтӧмлӧн 91-ӧԁ тӧлыԍ.
Тајӧ пріказсӧ вајіс замокӧ аԁмірал Скајреш Болголам ачыс.
Сіјӧ щӧктіс Гуԉԉіверлы пукԍыны му вылӧ ԁа кутчыԍны шујга кінас веԍкыԁ кокас, а кык чуԋ веԍкыԁ кіԍыс пуктыны пԉеш ԁінас ԁа веԍкыԁ пеԉ выліас. Таԇі Ԉіԉԉіпуԏіјаын ԍетӧны кԉатва.
Аԁмірал гораа лыԁԃіс імператорлыԍ пріказ, сеԍԍа щӧктіс Гуԉԉіверлы шуавны кывјыԍ кывјӧ тащӧм кԉатва:
— Ме, Морт-Гӧра, кӧсјыԍа імператорскӧј веԉічестволы, Гоԉбасто Момарен Евԉем Герԁајло Шефін Моԉԉі Оԉԉі Гојлы, ԉіԉԉіпуԏіјаса могушщественнӧј госуԁарлы, ісполԋітны сылыԍ пріказсӧ ԁа ԁорјыны ыҗыԁ Ԉіԉԉіпуԏіјаӧс врагјасыԍ му вылын і ва вылын!
Та бӧрын куԅԋечјас перјісны Гуԉԉівер вылыԍ чепјассӧ, а Скајреш Болголам позԁравітіс сіјӧс ԁа муніс Міԉԃенԁоӧ.

14

Мыјӧн Гуԉԉівер лоі вӧԉа вылын, сіјӧ коріс імператорлыԍ разрешеԋіје віԇӧԁлыны карсӧ ԁа волыны ԁворецӧ. Уна тӧлыԍ віԇӧԁіс сіјӧ стоԉіца вылӧ ылыԍаԋ, кор пукаліс чеп јылын аслас порог ԁінын, кӧԏ сіјӧ і вӧлі сӧмын ветымын воԍков сајын важ замокԍаԋ.
Разрешеԋіјесӧ вӧлі ԍетӧма.
Гуԉԉівер пӧрччіс вывԍыс камзолсӧ, меԁым пӧлајаснас оз ну карса керкајаслыԍ вевтјассӧ ԁа трубајассӧ, і жіԉетка кежԍыс мӧԁӧԁчіс Міԉԃенԁоӧ.
Кык час воԇвыв сы локтӧԇ ԁаскык јуӧрвіԇыԍјас (глашатај) кыщовтісны став карсӧ. Квајтӧн трубітісны трубајасӧн, а квајтӧн горзісны:
— Міԉԃенԁоса олыԍјас! Пырӧј керкајасаныԁ!
— Куінбус Фԉестрін, Морт-Гӧра, локтӧ карӧ!
— Керкајасаныԁ пырӧј, Міԉԃенԁоса олыԍјас!
Быԁ пеԉӧсӧ кԉеітісны јуӧрјас, кытчӧ гіжӧма вӧлі сіјӧ-жӧ, мыј горзісны і јуӧрвіԇыԍјасыс.
Коԁі ез кывлы, сіјӧ лыԁԃіс. Коԁі ез лыԁԃы, сіјӧ кывліс.
Став Міԉԃенԁо стоԉіца гӧгӧрыс вӧлі кыщовтӧԁӧма важ ԍԏенајасӧн. Ԍԏенајасыс вӧліны сещӧм кызӧԍ ԁа паԍкыԁӧԍ, мыј на вывті вӧԉа пырыԍ верміс мунны пара вӧлӧ ԁоԃԃалӧм карета ԉіԉԉіпутјаслӧн.
Пеԉӧсјасас вӧлі кыпӧԁчӧны јоԍ јыла башԋајас. Гуԉԉівер воԍковтіс рытыввывса ыҗыԁ ворота вомӧн ԁа зев віччыԍӧмӧн ԁорышком мӧԁӧԁчіс главнӧј уԉічајасті.
Переулокјасӧ ԁа посԋі уԉічајасӧ сіјӧ ез і пробујтлы пыравны. Најӧ вӧліны сещӧм векԋіԁӧԍ, мыј Гуԉԉіверлӧн кокыс ԍібԁіс еԍкӧ керкајас костас.
Став керкајасыс Міԉԃенԁоын вӧліны кујім суԁтаӧԍ.
Корԍурӧ Гуԉԉівер лажіԋтчыліс ԁа віԇӧԁлывліс вылыс суԁта ӧшіԋјасас.
Ӧԏі ӧшіԋыԍ сіјӧ аԇԇіс јеҗыԁ колпака пӧварӧс. Сіјӧ терыба куштӧ вӧлі гаг-ԉі, гут-ԉі. Бурҗыка віԇӧԁлӧм бӧрын Гуԉԉівер гӧгӧрвоіс, мыј сіјӧ вӧлӧма курӧг.
Мӧԁ ӧшіԋ ԁорын пукалӧ вӧлі вурԍыԍ нывбаба, піԇӧс вылас кутӧ вурԍансӧ. Сы вӧрас ԍерԏі Гуԉԉівер гӧгӧрвоіс, мыј сіјӧ јем пысӧ пысалӧ суԋіс. Но јемсӧ ԁа суԋіссӧ оз поԅ вӧлі аԇԇыны, сещӧм најӧ ічӧԏікӧԍ ԁа вӧсԋіԃікӧԍ.
Школаын чеԉаԃјас пукалӧны вӧлі скамјајас вылын ԁа гіжӧны. Најӧ гіжӧны вӧлі ԋе міјан ног — шујгавывԍаԋ веԍкыԁвылӧ, ԋе арабјас ног — веԍкыԁвывԍаԋ шујгавылӧ, ԋе кітајецјас ног — вывԍаԋ увлаԋӧ, а ԉіԉԉіпутјас ногӧн — кӧсӧја, пеԉӧсԍаԋ пеԉӧсӧ.
Гуԉԉівер вӧчіс нӧшта воԍков кујім кымын і воіс імператор ԁворец ԁорӧ.
Ԁворецыс, кыкпӧвса ԍԏенаӧн кыщалӧмӧн, сулалӧ вӧлі самӧј Міԉԃенԁо шӧрас.
Первој ԍԏена вомӧныс Гуԉԉівер воԍковтіс, а мӧԁ вомӧныс ез вермы. Тајӧ ԍԏенасӧ мічмӧԁӧма вӧлі реԅбаа җуҗыԁ башԋајасӧн.
Гуԉԉівер повԅіс најӧс жугӧԁӧмыԍ.
Сіјӧ сувтіс кык ԍԏена костас і кутіс ԁумајтны, мыј сылы вӧчны. Ԁворецын сіјӧс віччыԍӧ імператор, а сіјӧ оз вермы сетчӧ локнысӧ.
Мыј-жӧ вӧчны?
Гуԉԉівер бергӧԁчыліс аслас замокӧ, боԍтіс кык табуретка ԁа бара муніс ԁворец ԁінӧ.
Воіс ортсылаԁор ԍԏена берԁас-ԁа, сіјӧ сувтӧԁіс ӧԏі табуреткасӧ уԉіча шӧрас, сеԍԍа ачыс сувтіс сы вылӧ кыкнан кокнас.
Мӧԁ табуреткасӧ лептіс керка вевтјас вывті і віччыԍӧмӧн леԇіс пыщкӧс ԍԏена сајас, веԍкыԁа ԁворец ԁінса паркас.
Сы бӧрын сіјӧ кокԋіԃіка воԍковтіс кыкнан ԍԏена вомӧныс — табуретԍаԋ табурет вылӧ, ез жугӧԁ ԋіӧԏі башԋа.
Таԇі табуретјассӧ пыр воԇӧ ԁа воԇӧ вешталӧмӧн, Гуԉԉівер воіс імператор жырјасӧԇ.
Імператор сек нуӧԁӧ вӧлі аслас міԋістрјасыскӧԁ војеннӧј сӧвет. Гуԉԉіверӧс аԇԇіс-ԁа, щӧктіс воԍтыны ӧшіԋјассӧ паԍкыԁҗыка.
Пырны сӧветујтчан залӧ Гуԉԉівер, ԃерт, ез вермы. Сіјӧ воԁіс ӧшіԋ воԇас ԁа пуктіс пеԉсӧ ӧшіԋ берԁас.
Міԋістрјас секі вӧлі тӧлкујтӧны, кор выгоԁнӧҗык завоԃітны војна Бԉефуску імперіјакӧԁ.
Аԁмірал Скајреш Болголам чеччіс аслас креслӧԍыс ԁа віԍталіс, мыј ԋепріјаԏеԉскӧј флот сулалӧ рејԁ вылын ԁа, тыԁалӧ, віччысӧ сӧмын ԋылыԁ тӧв, меԁым уԍкӧԁчыны Ԉіԉԉіпуԏіја вылӧ.
Секі Гуԉԉівер ез вермы ԏерпітны ԁа торкіс Болголамӧс. Сіјӧ јуаліс імператорлыԍ ԁа міԋістрјаслыԍ, мыј понԁа најӧ лӧԍӧԁчӧны војујтны.
Імператорԍаԋ разрешеԋіје ԍетӧм бӧрын, госуԁарственнӧј ԍекретар Реԉԁреԍԍеԉ вочавіԇіс Гуԉԉівер јуалӧм вылӧ.
Ԃелӧыс вӧлі таԇі:
Ԍо во сајын ӧніја імператорлӧн ԃеԁыс, секі нӧшта сіјӧ вӧлі наԍԉеԁнӧј прінцӧн-на, завтрак сајын жугӧԁіс курӧг коԉк щӧщыԁ помԍаԋыс і кышнас вунԁіс асԍыс чуԋсӧ.
Сек імператорлӧн баԏыс, ӧніја імператорлӧн праԃеԁыс, леԇіс указ, кӧні запреԏітӧма вӧлі, каԅԋітны грӧԅітӧмӧн, жугӧԁлыны пуӧм коԉкјас щӧщыԁ помԍаԋыс.
Секԍаԋ став олыԍыс Ԉіԉԉіпуԏіјаын јукԍіс кык лагер вылӧ — щӧщыԁпомајас вылӧ ԁа јоԍпомајас вылӧ.
Щӧщыԁпомајас ез кӧсјыны поԁчіԋітчыны імператорскӧј указлы ԁа пышјісны море сајӧ, Бԉефускуӧ, орчча імперіјаӧ.
Ԉіԉԉіпуԏіјаса імператор требујтіс, меԁым бԉефускуса імператор каԅԋітіс пышјыԍ щӧщыԁпомајасӧс.
Но бԉефускуса імператор, каԅԋітӧм пыԃԃі, најӧс боԍтіс ас орԁас служба вылӧ.
Сіјӧ каԁԍаԋыс Ԉіԉԉіпуԏіја ԁа Бԉефуску костын мунӧ помтӧм војна.
— І вот міјан могушщественнӧј імператор Гоԉбасто Момарен Евԉем Герԁајло Шефін Моԉԉі Оԉԉі Гој корӧ тенԍыԁ, Морт-Гӧра, отсӧг ԁа сојуз, — таԇі помаліс асԍыс віԍталӧмсӧ ԍекретар Реԉԁреԍԍеԉ.
Гуԉԉівер ез вермы гӧгӧрвоны, кыԇі сіјӧ поԅӧ војујтны ԍојӧм коԉк вӧсна, но сіјӧ-ӧԁ муртса-на ԍетіс кԉатва і гӧтов вӧлі сіјӧс ӧлӧмӧ пӧртны.

15

Бԉефуску вӧлі ԁі, торјалӧма Ԉіԉԉіпуԏіјаыԍ бура паԍкыԁ проԉівӧн.
Гуԉԉівер ез-на аԇԇыв Бԉефуску ԁісӧ. Војеннӧј сӧвет помаԍӧм бӧрын сіјӧ леччіс берег ԁорӧ, ԇебԍіс мыԉк сајӧ, кыскіс гуԍа ԅепԍыс поԁзорнӧј трубасӧ ԁа кутіс віԇӧԁны ԋепріјаԏеԉлыԍ флотсӧ.
Бԉефускуса јӧзлӧн вӧлі стӧч ветымын војеннӧј корабԉ, а мукӧԁыс тӧргӧвӧј корабԉјас.
Гуԉԉівер кысԍӧмӧн муніс мыԉк сајыԍ ылӧҗык, меԁым Бԉефускуԍаԋ сіјӧс ез каԅавны, сувтіс кок јылас ԁа муніс ԁворецӧ імператор орԁӧ.
Сені сіјӧ коріс, меԁым сылы бӧр ԍетасны арԍеналыԍ пуртсӧ ԁа меԁым вајасны унҗык јон гезјас і зев кыз кӧрт беԃјас.
Час мыԍԏі кыскаԍыԍјас вајісны канатјас, кущӧмӧԍ овлӧны міјан бечовкајас ԁа чувкі кыан јем коԃ беԃјас.
Гуԉԉівер војбыԁ пукаліс аслас замок воԇын — кыіс гезјасыԍ канатјас ԁа кусԋаліс кӧрт беԃјасыԍ крукјас. Асыввоԇ кежлӧ вӧлі гӧтов ветымын гез і ветымын крук гез помјасас.
Гуԉԉівер боԍтіс пеԉпом вылас гезјассӧ ԁа муніс берег ԁорӧ. Сіјӧ пӧрччіс камзолсӧ, башмаксӧ, чувкісӧ ԁа пыріс ваӧ.
Первојсӧ сіјӧ муніс келӧмӧн, сеԍԍа проԉів шӧрас ԋеуна варччыштіс, сеԍԍа бара понԁіс келны.
Часҗынјыԍ регыԁҗыкӧн Гуԉԉівер воіс бԉефускуса олыԍјас флот ԁінӧԇ.
— Плавајтыԍ ԁі! Плавајтыԍ ԁі! — горӧԁісны матросјас, кор аԇԇісны ваыԍ паԍкыԁ пеԉпомјассӧ ԁа јурсӧ Гуԉԉіверлыԍ.
Гуԉԉівер чургӧԁіс налаԋӧ кісӧ, матросјас саԃтӧгныс кутісны чеччавны корабԉјас вылыԍ мореӧ. Ԉагушајас моз најӧ шԉопкыԍасны ваӧ ԁа варччӧны асланыс береглаԋ.
Гуԉԉівер боԍтіс пеԉпом вывԍыс гезјассӧ, крукавліс став бојевӧј корабԉ нырјасӧԁыс крукјасӧн, а гезјаслыԍ мӧԁ помјассӧ кӧртавліс ӧԏі гӧрӧԁӧ. Сӧмын сек бԉефускуса олыԍјас каԅалісны, мыј Гуԉԉівер лӧԍӧԁчӧ нуны налыԍ флотсӧ.
Комын ԍурс салԁат ӧтпырјӧ зевтісны асԍыныс лук ԏеԏівајаснысӧ ԁа леԇісны Гуԉԉіверӧ комын ԍурс ԋӧв.
Кыкԍо ԋӧвјыԍ унҗык сащіс сылы чужӧмас.
Омӧԉ еԍкӧ лоі Гуԉԉіверлы, ез-кӧ сылӧн вӧв гуԍа ԅептас ӧчкіыс. Сіјӧ ӧԁјӧнҗык ӧчкіаԍіс, — ӧчкіыс віԇіс сылыԍ ԍінјассӧ ԋӧвјасыԍ.
Ԋӧвјасыс зущлаԍісны ӧчкі ԍԏеклӧас, сущкаԍісны сылы чужӧмбанас, пԉешас, щӧкаас. Но Гуԉԉіверлы ԋекор вӧлі сы вылӧ віԇӧԁны. Сіјӧ мыј вынԍыс тракјіс гезјассӧ, пыкԍіс кокјаснас ва пыԁӧсас, а бԉефускуса корабԉјас век оз вӧрԅыны местаыԍ.
Меԁбӧрын Гуԉԉівер гӧгӧрвоіс. Сіјӧ перјіс ԅепԍыс пурт ԁа вунԁаліс јакӧр канатјассӧ, коԁјас кутӧны вӧлі корабԉјассӧ места вылас.
Кор вунԁӧма лоі меԁбӧрја канатсӧ, корабԉјас понԁісны качајтчыны ва вылын ԁа ставныс, кыԇі ӧԏі, мӧԁісны Гуԉԉівер бӧрԍа Ԉіԉԉіпуԏіја береглаԋ.
Пыр воԇӧ муніс Гуԉԉівер і сы бӧрԍа мунісны бԉефускуса корабԉјас ԁа бԉефускулӧн славаыс.

16

Ԉіԉԉіпуԏіјаса імператор і став ԁворыс сылӧн сулалісны берег ԁорын і віԇӧԁісны сетчаԋӧ, кытчӧ муніс Гуԉԉівер.
Ԁруг најӧ ылыԍаԋ-на аԇԇісны корабԉјас, коԁјас локтісны Ԉіԉԉіпуԏіјалаԋ паԍкыԁ тӧлыԍ җынјӧн. Аԍсӧ Гуԉԉіверӧс оз вӧлі аԇԇыны, сіјӧ пеԉӧԇыс вӧлі ваын.
Ԉіԉԉіпутјас оз вӧлі віччыԍны ԋепріјаԏеԉскӧј флотлыԍ локтӧмсӧ.
Најӧ вӧлі наԃејтчӧны, мыј Морт-Гӧра жугӧԁас сіјӧс. А флотыс со бојевӧј пӧраԁокӧн локтӧ Міԉԃенԁо ԍԏенјас ԁорӧ.
Імператор щӧктіс трубітӧмӧн чукӧртны став војскасӧ.
Гуԉԉівер ылыԍаԋ-на кыліс трубајаслыԍ шыалӧмсӧ. Секі сіјӧ лептіс вылӧҗык гез помјассӧ, коԁјасӧс кутӧ вӧлі кіас, і гораа горӧԁіс:
— Меԁ олас ԉіԉԉіпуԏіјаса могушщественнӧј імператор!
— Меԁ олас Куінбус Фԉестрін! — вочавіԇісны сылы берегԍаԋ.
Мыјӧн Гуԉԉівер петіс берегӧ, імператор щӧктіс награԃітны сіјӧс став кујімнан суԋіснас — лӧзӧн, гӧрԁӧн і турунвіжӧн — і ԍетіс сылы „нарԁак“ ԏітул — меԁвылыс ԏітулыс став імперіјаас.
Тајӧ вӧлі кывлытӧм награԁа. Пріԁворнӧјјас уԍкӧԁчісны позԁравԉајтны Гуԉԉіверӧс.
Сӧмын аԁмірал Скајреш Болголам, коԁлӧн вӧлі сӧмын ӧԏі турунвіж суԋіс, вешјіс бокӧ ԁа ез шу Гуԉԉіверлы ԋіӧԏі кыв.
Гуԉԉівер копыртчыліс імператорлы ԁа гаровтіс став суԋісјассӧ шӧр чуԋас. Вӧԋавны најӧс, кыԇі тајӧ вӧчлісны ԉіԉԉіпуԏіјаса міԋістрјас, сіјӧ ез вермы.
Сіјӧ лунас ԁворецын вӧчісны Гуԉԉіверӧс чествујтӧм куԅа зев ыҗыԁ праԅԋік. Ставныс јӧктісны залјасын, а Гуԉԉівер кујліс ԁворас, ԁворец воԇас ԁа віԇӧԁіс ӧшіԋтіыс.

17

Праԅԋік бӧрын імператор петіс Гуԉԉівер ԁінӧ ԁа јавітіс сылы выԉ мілӧԍԏ. Сіјӧ щӧктіс Морт-Гӧралы, Ԉіԉԉіпуԏіја імперіјаса нарԁаклы, мунны сіјӧ тујӧԁыс-жӧ Бԉефускуӧ ԁа вајны сетыԍ ԋепріјаԏеԉлыԍ став корабԉјассӧ і тӧргӧвӧјјасӧ, і черікыјанјассӧ.
Бԉефуску госуԁарство, шуіс сіјӧ, овліс ӧнӧԇ чері кыјӧм ԁа тӧргујтӧм помыԍ. Мырԁԃыны-кӧ сылыԍ флотсӧ, сылы лоӧ век кежлӧ пӧкӧрітчыны Ԉіԉԉіпуԏіјалы, выԁајтны імператорлы став щӧщыԁпомајасӧс ԁа прізнајтны ԍвјашщеннӧј закон, коԁі шуӧ: „жугӧԁ коԉкјас јоԍ помԍаԋыс“.
Гуԉԉівер віччыԍӧмӧн вочавіԇіс імператорлы, мыј сіјӧ век раԁ служітны ԉіԉԉіпутскӧј веԉічестволы, но мыј тајӧ щӧктӧмсӧ сылыԍ сіјӧ оз вермы пӧртны олӧмӧ. Сіјӧ ачыс ԁыр кыскаліс чепјас, сыпонԁа сіјӧ оз вермы пӧртны рабствоӧ ԇоԋ нароԁӧс.
Імператор ԋінӧм ез шу і пыріс ԁворецас. Гуԉԉівер гӧгӧрвоіс, мыј тајӧ каԁԍаԋыс сіјӧ век кежлӧ воштіс госуԁарлыԍ мілӧԍԏ. Імператорыԁ, коԁі ԁумајтӧ пӧкӧрітны мірсӧ, оз прӧԍԏіт сещӧмјасӧс, коԁі лыԍтӧ сувтны сылы паныԁ.
І збыԉыԍ, тајӧ ԍорԋі бӧрас Гуԉԉіверӧс ез понԁыны корлывны ԁворецӧ. Сіјӧ ветліс ӧтнасӧн замок гӧгӧрыс, пріԁворнӧј каретајас ез кутны сувтлывны сы порог ԁорӧ.
Ӧтчыԁ пышнӧј процеԍԍіја петіс Міԉԃенԁо воротаыԍ і веԍкӧԁчіс Гуԉԉівер оланінлаԋ. Сіјӧ вӧлі бԉефускуса посоԉство, коԁі воіс ԉіԉԉіпуԏіјаса імператор орԁӧ мір лӧԍӧԁӧм могыԍ.
Квајт посол ԁа квајтԍо морт ԍвіта којмӧԁ вежон-ԋін олӧны вӧлі Міԉԃенԁоын. Најӧ венԅісны ԉіԉԉіпуԏіјаса міԋістрјаскӧԁ, унаӧ зарԋі, ԋаԋ ԁа скӧт ԁолжен ԍетны бԉефускуса імператор кӧԏ җын флотсӧ, коԁӧс нуіс Гуԉԉівер, бӧр сылы ԍетӧмыԍ.
Мір кык госуԁарство костын, меԁбӧрԏі, лоі лӧԍӧԁӧма. Бԉефуску імперіјаса посоԉство сӧглаԍітчіс пӧшԏі став условіје вылас ԁа лӧԍӧԁчӧ-ԋін вӧлі мунны гортас.
Посолјас зев шенԅісны, мыј најӧ ԋіӧтчыԁыԍ ез аԇԇывны ԁворыԍ Гуԉԉіверӧс, налыԍ флотнысӧ нуыԍӧс.
Коԁкӧ пеԉас вашкӧԁӧмӧн віԍталіс ӧԏі посоллы, мыј понԁа скӧрміс імператорыԁ Морт-Гӧра вылӧ. Секі посолјас решітісны ветлыны Гуԉԉівер орԁӧ замокас ԁа корны сіјӧс Бԉефуску ԁі вылӧ.
Налы зев окота вӧлі аԇԇывны матыԍаԋ Морт-Гӧраӧс, коԁ јылыԍ најӧ сымԁа кывлісны бԉефускуса морʼакјаслыԍ ԁа ԉіԉԉіпуԏіјаса міԋістрјаслыԍ.
Гуԉԉівер зев бура прімітіс јӧз муса гӧԍтјасӧс, кӧсјыԍіс волыны на орԁӧ, а прӧшщајтчігас кутыштіс став посолсӧ вӧвјаснаныс і быԁсӧн кіпыԁӧс вылас ԁа петкӧԁліс налы Міԉԃенԁо карсӧ ас туша суԁта вылнаԍаԋыс.

18

Рытнас, кор Гуԉԉівер лӧԍӧԁчӧ-ԋін вӧлі воԁны уԅны, замок ӧԇӧсас сылы ԋӧжјӧԋік таркӧԁчыштісны.
Гуԉԉівер воԍковтіс порог вомӧныс ԁа аԇԇіс ӧԇӧс воԇԍыс кык мортӧс, пеԉпом выланыс најӧ кутӧны вӧлі вевта нӧԍілка.
Нӧԍілкаас, бархатнӧј креслӧын, пукалӧ вӧлі морт. Чужӧмыс сылӧн оз вӧлі тыԁав сы вӧсна, мыј сіјӧ тупкыԍӧма плашщӧн ԁа шԉапасӧ леԇӧма кымӧс вылас.
Гуԉԉіверӧс аԇԇіс ԁа сіјӧ ыстіс асԍыс слугајассӧ карӧ і щӧктіс налы бӧр волыны час мыԍԏі.
Кор слугајас мунісны, војја гӧԍт шуіс Гуԉԉіверлы, мыј кӧсјӧ сылы віԍтавны зев важнӧј гуԍатор.
Гуԉԉівер лептіс нӧԍілкасӧ муыԍ, ԇебіс сіјӧс гӧԍтыскӧԁ щӧщ камзол ԅептас ԁа пыріс аслас замокӧ.
Сені сіјӧ топыԁа пӧԁлаліс ӧԇӧссӧ ԁа пуктіс нӧԍілкасӧ пызан вылӧ.
Сӧмын секі гӧԍтыс воԍтіс асԍыс плашщсӧ ԁа пӧртчіс шԉапасӧ. Гуԉԉівер воԇын вӧлі ӧԏі пріԁворнӧј, коԁӧс сіјӧ ԋеважӧн-на мезԁіс беԁаыԍ.
Јешщӧ секі-на, кор Гуԉԉівер волывліс імператорскӧј ԁворӧ, сіјӧ кыԇкӧ кывліс, мыј тајӧ пріԁворнӧјсӧ лыԁԃӧны гуԍа щӧщыԁпомаӧн. Гуԉԉівер сувтіс сы ԁор ԁа ԁокажітіс імператорлы, мыј сы вылӧ кԉеветаӧн воӧны врагјас.
Ӧні пріԁворнӧј воіс Гуԉԉівер орԁӧ, меԁым асԍаԋыс отсавны Куінбус Фԉестрінлы.
— Тоԉко-тоԉко, — шуіс сіјӧ, — гуԍа сӧветын решітісны те јылыԍ. Аԁмірал віԍталіс імператорлы, мыј те прімітін ас орԁаԁ вражескӧј страналыԍ посолјассӧ ԁа петкӧԁлін налы кіпыԁӧс вывԍаԋыԁ міјанлыԍ стоԉіцанымӧс. Став міԋістрјасыс требујтісны тенӧ каԅԋітны. Ӧԏіјас вӧзјісны тенԍыԁ керкатӧ кыԅ ԍурс морта арміјаӧн кыщӧ боԍтны ԁа сотны; мукӧԁјас — віны тенӧ јаԁӧн, тенԍыԁ паԍкӧмтӧ ԁа ԁӧрӧмтӧ јаԁӧн јіҗтӧмӧн; мукӧԁјас щӧктӧны щыгјӧн віны. Сӧмын госуԁарственнӧј ԍекретар Реԉԁреԍԍеԉ сӧветујтіс коԉны тенӧ ловјӧн, но перјыны тенԍыԁ кыкнан ԍінтӧ. Сіјӧ шуіс, мыј ԍін кыскӧмыԁ-пӧ вынтӧ тенԍыԁ оз бырӧԁ, сіјӧ-пӧ веԍіг соԁтас тенԍыԁ ԍмеллун, коԁі-пӧ ԋінӧм оз аԇԇы, сіјӧ ԋінӧмыԍ оз пов ԍвет вылын. Меԁбӧрын, міјан ыҗыԁ мілӧԍта госуԁарным сӧглаԍітчіс Реԉԁреԍԍеԉкӧԁ і щӧктіс аскі-жӧ кыскыны тенԍыԁ ԍінтӧ јоԍа тӧчітӧм ԋӧвјасӧн. Верман-кӧ, пышјы, а меным колӧ пырыԍтӧм-пыр-жӧ мунны те орԁыԍ сіԇі-жӧ гуԍӧн, кыԇі і воі татчӧ.
Гуԉԉівер ԋӧжјӧԋік петкӧԁіс гӧԍтсӧ ӧԇӧс сајас, кӧні сіјӧс віччіԍӧны-ԋін вӧлі слугајасыс, а ачыс, ԁыр ԁумајттӧг, кутіс лӧԍӧԁчыны пышјыны.

19

Кіԋаулас боԍтіс ешкынсӧ-ԁа, Гуԉԉівер петіс берег ԁорӧ. Гуԍӧԋіка воԍлалӧмӧн муніс сіјӧ гаваԋӧ, кӧні вӧлі сулалӧ јакӧрјас вылын Ԉіԉԉіпуԏіјалӧн флотыс. Гаваԋын ԋіӧԏі ловја лов ез вӧв. Гуԉԉівер бӧрјіс корабԉјас пыщкыԍ меԁыҗыԁсӧ, кӧрталіс нырас гез, пуктіс сетчӧ асԍыс камзолсӧ, ешкынсӧ ԁа башмаксӧ, сеԍԍа лептіс јакӧрсӧ ԁа понԁіс кыскыны корабԉсӧ ас бӧрԍыс мореӧ. Ԋӧжјӧԋік, шы леԇтӧг, воіс сіјӧ проԉів шӧрӧԇыс, а воԇӧ мӧԁіс вартчыны.
Вартчіс сіјӧ самӧј сылаԋӧ, кытыԍ ԋеважӧн нуіс војеннӧј корабԉјас — Бԉефускулаԋ.
Ԁі ԁорӧ воӧм бӧрын сіјӧ сувтӧԁіс корабԉсӧ јакӧр вылӧ, сеԍԍа паԍталіс камзолсӧ, кӧмаліс башмаксӧ ԁа мӧԁіс Бԉефуску стоԉіцаӧ.
Посԋіԃік башԋајас ԇірԁалісны тӧлыԍ југӧр улын. Став карыс-на вӧлі уԅӧ, і Гуԉԉівер ез кӧсјы саԃмӧԁны олыԍјассӧ. Сіјӧ воԁіс кар ԍԏена берԁас, гаровтчіс ешкыннас і унмовԍіс.
Асывнас Гуԉԉівер таркӧԁчіс карса воротаӧ ԁа щӧктіс стража начаԉԋікыслы јуӧртны імператорӧс, мыј сы влаԃеԋіје вылӧ воіс Морт-Гӧра.
Стража начаԉԋік віԍталіс та јылыԍ госуԁарственнӧј ԍекретарлы, а сіјӧ — імператорлы. Бԉефускуса імператор став ԁворнас пырыԍтӧм-пыр-жӧ петіс паныԁ Гуԉԉіверлы.
Ворота ԁінас став мужікуловыс чеччыштісны вӧвјас вывԍыныс, а імператріца ԁа сылӧн ԁамајасыс петісны каретаԍыныс.
Гуԉԉівер воԁіс му вылӧ, меԁым чолӧмавны бԉефускуса імператорлыԍ ԁворсӧ. Сіјӧ коріс разрешеԋіје віԁлавны ԁісӧ, но ԋінӧм ез віԍтав Ԉіԉԉіпуԏіјаыԍ пышјӧм јывԍыс. Імператор ԁа сылӧн міԋістрјасыс чајтісны, мыј Морт-Гӧра воіс на орԁӧ гӧԍԏітны, посолјас-ӧԁ сіјӧс корісны.
Гуԉԉівер воӧм куԅа ԁворецын вӧчісны ыҗыԁ праԅԋік. Сылы начкісны уна госа ӧшјас ԁа ыжјас, а кор бара пукԍіс вој, сіјӧс коԉісны ывла вылӧ, — Бԉефускуын ез вӧв сылы вылӧ поԁкоԃашщӧј керкаыс.
Сіјӧ бара воԁіс карса ԍԏена берԁӧ, ԉіԉԉіпуԏіјаса лӧскута ешкынӧ гаровтчӧмӧн.

20

Кујім лунӧн Гуԉԉівер кыщовтіс став Бԉефуску імперіјасӧ, віԁлаліс карјас, ԍіктјас, усаԃбајас. Быԁлаын сы бӧрԍа котралісны уна јӧз, кыԇі і Ԉіԉԉіпуԏіјаын.
Ԍорԋітны бԉефускуса олыԍјаскӧԁ сылы вӧлі кокԋі, — бԉефускуса јӧзыԁ тӧԁӧны вӧлі ԉіԉԉіпут кывтӧ сещӧм-жӧ бура, кыԇі і ԉіԉԉіпутјас тӧԁӧны вӧлі бԉефускуаналыԍ кывсӧ.
Ԉапкыԃік вӧрјасті, ԋебыԃік лугјас вывті ԁа векԋіԃік тујјасті гуԉајтігас, Гуԉԉівер петіс ԁі мӧԁар ԁорас. Сені сіјӧ пукԍіс із вылӧ ԁа кутіс ԁумајтны, мыј сылы ӧні вӧчны: коԉччыны-ӧ служба вылӧ бԉефускуса імператор орԁӧ ԉібӧ корны прӧшща ԉіԉԉіпуԏіјаса імператорлыԍ. Воны гортӧ, чужан муӧ, сылӧн наԃејаыс ез-ԋін вӧв.
І ԁруг ылыԍ, мореԍыс, сіјӧ аԇԇіс кущӧмкӧ ԍӧԁтор, ԉібӧ скала, ԉібӧ мореса ыҗыԁ пемӧслӧн мышкуыс.
Гуԉԉівер пӧрччіс башмаксӧ ԁа чувкісӧ і понԁіс кевны, меԁым віԇӧԁлыны, мыј сіјӧ сещӧмыс. Регыԁ сіјӧ гӧгӧрвоіс, мыј тајӧ абу скала. Скалаыԁ-ӧԁ оз вермы еԍкӧ локны береглаԋ пріԉівкӧԁ щӧщ. Но тајӧ ез-жӧ вӧв і пемӧс. Ԃерт, тајӧ кымыԋаԍԍӧм пыж.
Ԍӧлӧмыс Гуԉԉіверлӧн понԁіс чеччыны. Сылы сразу ԁум вылас уԍі, мыј сылӧн ԅептас ем поԁзорнӧј труба; сіјӧ вајӧԁіс поԁзорнӧј трубасӧ ԍін берԁас. Ԁа, тајӧ вӧлі пыж. Тыԁалӧ, тӧлӧн орӧԁӧма сіјӧс кущӧмкӧ корабԉыԍ і вајӧма тајӧ берегјас ԁорӧ.
Гуԉԉівер котӧрӧн муніс Бԉефускуӧ ԁа коріс імператорлыԍ ԍетны сылы пырыԍтӧм-пыр-жӧ ԁаскык корабԉ, меԁгырыԍјассӧ, меԁым вајны пыжсӧ берег ԁорас.
Імператорлы окота вӧлі віԇӧԁлыны пыж вылӧ, коԁӧс аԇԇіс мореыԍ Морт-Гӧра. Сіјӧ мӧԁӧԁіс пыжла корабԉјассӧ ԁа щӧктіс кык ԍурс салԁатјаслы отсавны Гуԉԉіверлы лептыны сіјӧс берегӧ.
Посԋіԃік корабԉјас воісны ыҗыԁ пыж ԁінӧ, крукалісны сіјӧс крукјасӧн ԁа мӧԁісны кыскыны бӧрԍыныс. А Гуԉԉівер вартчіс бӧрԍаԋыс ԁа јӧткіс пыжсӧ кінас. Меԁбӧрын пыж нырыс зураԍіс берегӧ. Сек кык ԍурс салԁат ӧтвылыԍ кутчыԍісны пыжӧ кӧрталӧм гезјасӧ ԁа отсалісны Гуԉԉіверлы лептыны сіјӧс ваыԍ.
Гуԉԉівер віԁлаліс пыжсӧ гӧгӧрбок. Ԁӧмны сіјӧс ез вӧв ԍӧкыԁ. Оз тырмыны вӧлі сӧмын пелысјас. Гуԉԉівер уҗаліс ԁас лун, асывԍаԋ рытӧԇ, сіјӧ вӧчіс пелысјас ԁа кӧнӧпаԏітіс пыж пыԁӧссӧ. Уҗалігас бԉефускуса јӧз ԍурсјасӧн сулалісны гӧгӧрыс ԁа віԇӧԁісны, кыԇі Морт-Гӧра ԁӧмлӧ пыж-гӧрасӧ.
Кор ставыс вӧлі гӧтов, Гуԉԉівер муніс імператор ԁінӧ, — сувтіс сы воԇын ӧԏі піԇӧс вылас ԁа шуіс, мыј кӧсјӧ сіјӧ аскі-жӧ петны тујӧ, леԇас-кӧ сіјӧс імператор мунны ԁі вылыԍ.
Сіјӧ важӧн-ԋін гажтӧмтчӧ аслас ԍемјаыԍ ԁа јортјасԍыс ԁа наԃејтчӧ паныԁаԍны море вылын корабԉкӧԁ, коԁі нуас сіјӧс ас чужан муас.
Імператор завоԃітліс ыштӧԁны Гуԉԉіверӧс коԉччыны сы орԁӧ служба вылӧ, кӧсјыԍіс сылы быԁԍама награԁајас ԁа асԍыс векыԍа мілӧԍт, но Гуԉԉівер сы вылӧ оз ышты.
Імператорлы лоі сӧглаԍітчыны.
Ԃерт, сылы зев окота вӧлі коԉӧԁны ас орԁас служба вылӧ Морт-Гӧраӧс, коԁі ӧтнас верміс еԍкӧ жугӧԁны ԋепріјаԏеԉскӧј арміја ԉібӧ флот. Но Гуԉԉіверыԁ-кӧ коԉччіс овны Бԉефускуӧ, тајӧ кыпӧԁіс еԍкӧ вӧвлытӧм ыҗыԁ војна Ԉіԉԉіпуԏіјакӧԁ.
Кымынкӧ лун сајын-ԋін бԉефускуса імператорлы воіс ԉіԉԉіпуԏіјаса імператорԍаԋ куԅ піԍмӧ, кӧні сіјӧ вӧлі требујтӧ ыстыны бӧр Міԉԃенԁоӧ пышјӧм Куінбус Фԉестрінӧс, кіӧԁыс-кокӧԁыс сіјӧс кӧрталӧмӧн.
Бԉефускуса міԋістрјас ԁыр ԁумајтісны, кыԇі вочавіԇны тајӧ піԍмӧ вылас.
Меԁбӧрын, кујім лун мӧвпалӧм бӧрын, најӧ гіжісны вочакыв.
Піԍмӧас налӧн вӧлі гіжӧма, мыј бԉефускуса імператор чолӧмалӧ асԍыс ԁругсӧ ԁа воксӧ, ԉіԉԉіпуԏіјаса імператорӧс Гоԉбасто Момарен Евԉем Герԁајло Шефін Моԉԉі Оԉԉі Гојӧс, но мыј бӧр мӧԁӧԁны сылы Куінбус Фԉестрінӧс оз вермы, мыј Морт-Гӧра тоԉкӧ уԃітіс мунны зев ыҗыԁ корабԉ вылын коԁ-тӧԁӧ кытчӧ. Мыј бԉефускуса імператор позԁравԉајтӧ асԍыс муса воксӧ ԁа аԍсӧ ԉішнӧј заботаыԍ ԁа гырыԍ рӧскоԁјасыԍ мезмӧмӧн.
Тајӧ піԍмӧсӧ мӧԁӧԁӧм бӧрын, бԉефускуса јӧз терыба кутісны отсавны Гуԉԉіверлы лӧԍӧԁчыны тујӧ.
Најӧ начкісны кујімԍо мӧс, меԁым мавтны сылыԍ пыжсӧ госӧн, ԍетісны сылы парусјас вылӧ ԁа снаԍтјас вылӧ җын ԁӧрасӧ ԁа гезјассӧ, мыј вӧлі на госуԁарствоын.
Гуԉԉівер сӧвтіс пыжас зев уна ӧш туша ԁа меж туша, таыԍ кынԇі сіјӧ боԍтіс ԍӧрԍыс квајт ловја мӧскӧс, сымԁа-жӧ ыжјасӧс ԁа межјасӧс.
1701-ӧԁ воԍа ԍеԋԏабр 24-ӧԁ лунӧ квајт часын асылын, Гуԉԉівер лептіс парус ԁа муніс Бԉефуску ԁі вылыԍ.

21

Тӧлыс кучкіс парусјасӧ і петкӧԁіс пыжсӧ воԍса мореӧ.
Кор Гуԉԉівер бергӧԁчіс, меԁым віԇӧԁлыны меԁбӧрјаыԍ Бԉефуску ԁілыԍ ԉапкыԃік берегјассӧ, но ԋінӧм-ԋін сіјӧ ез аԇԇы, ваыԍ ԁа јенежыԍ кынԇі.
Ԁіыс воші, быԏԏӧ ԋекор ез і вӧвлы.
Вој кежлӧ Гуԉԉівер воіс ічӧԏік ізја ԁі ԁорӧ, кӧні олӧны вӧлі сӧмын ԍура ԉоԉӧјас (уԉіткајас), кущӧмјасӧс Гуԉԉівер ԍурс пӧв аԇԇывліс аслас чужан муын. Ԉіԉԉіпуԏіјаса ԁа бԉефускуса ԇоԇӧгјас вӧліны ԋеуна посԋіҗыкӧԍ тајӧ ԉоԉӧјасԍыс.
Тані, ԁі вылас, Гуԉԉівер ужнајтіс, уԅіс ԁа асывнас мӧԁӧԁчіс воԇӧ, веԍкӧԁчіс компас ԍерԏі асыв-војвывлаԋ.
Сіјӧ наԃејччіс аԇԇыны сетыԍ олыԍјаса ԁіјас ԉібӧ паныԁаԍны корабԉкӧԁ.
Но коԉі лун, а Гуԉԉівер важ мозыс тыртӧм мореын вӧлі ӧтнасӧн.
Корабԉ-ԋі, скалајас-ԋі, веԍіг ԋекущӧм пӧтка оз тыԁав.
Тӧлыс то зівкјӧԁлӧ парусӧ, то ԇікӧԇ лӧԋлас.
Кор парусыс вӧлі леччас ԁа кутас ԉотјавны мачта вылын, кыԇі веԏӧк, Гуԉԉівер боԍтчывліс пелысјасӧ. Но ԍӧкыԁ вӧлі сынны посԋіԃік пелысјасӧн.
Гуԉԉівер регыԁ ебӧсԍыс петіс. Сіјӧ кутіс-ԋін ԁумајтны, мыј сылы ԋекор-ԋін ԋе аԇԇывны чужан мусӧ ԁа гырыԍ јӧзӧс. Но ԁруг којмӧԁ лунас, луншӧр бӧрын віт час гӧгӧрын, сіјӧ аԇԇіс ылыԍ парус, коԁі мунӧ вӧлі сы туј вомӧн.
Гуԉԉівер кутіс горзыны, но вочакыв ез вӧв, — сіјӧс ез кывны. Корабԉ мунӧ вӧлі бокӧ.
Гуԉԉівер понԁіс мыјвынԍыс сынны. Но костыс сы костын ԁа корабԉ костын ез чін. Корабԉыс вылын вӧліны гырыԍ парусјас, а Гуԉԉіверлӧн — лӧскут парус ԁа асвӧчӧм пелысјас.
Но, Гуԉԉівер шуԁ вылӧ, тӧлыс ԋемвіччыԍтӧг ԁруг лӧԋіс, і корабԉыԁ ԁугԁіс ылысмыны пыжыԍ.
Гуԉԉівер сыніс, ԍінсӧ парусјас вылыԍ вештывтӧг. І ԁруг корабԉ мачта јылас кыптіс флаг ԁа гымӧбтіс пушкаыԍ лыјӧм.
Пыжаӧс аԇԇісны.
Ԍеԋԏабр 26-ӧԁ лунӧ, квајт часын рытын, Гуԉԉівер кајіс корабԉ вылӧ.
Сіјӧ вӧлі ангԉіјскӧј торговӧј суԁно, мунӧ гортӧ, локтӧ Јапоԋіјаыԍ. Капітаныс сылӧн, Ԁжон Біԁԉ Ԃептфорԁыԍ, вӧлӧма зев шаԋ морт і зев бур мор‘ак. Сіјӧ ԍӧлӧмԍыс прімітіс Гуԉԉіверӧс ԁа ԍетіс сылы уԁобнӧј кајута. А кор Гуԉԉівер шојччыштіс, капітан кутіс јуаԍны, кӧні сіјӧ вӧлі ԁа кытчӧ мунӧ.
Гуԉԉівер җеԋыԃіка віԍталіс сылы асԍыс прікԉучеԋіјејассӧ.
Капітан сӧмын віԇӧԁліс сы вылӧ ԁа гажтӧма ԁовкԋітліс јурнас.
Гуԉԉівер гӧгӧрвоіс, мыј капітан оз веріт сылы ԁа лыԁԃӧ сіјӧс вежӧрсӧ воштӧм мортӧн.
Секі Гуԉԉівер кыв шутӧг кыскаліс ԅепјасԍыс ԉіԉԉіпуԏіјаса мӧсјасӧс ԁа ыжјасӧс і сувтӧԁіс најӧс пызан вылас.
Мӧсјасыԁ ԁа ыжјасыԁ разӧԁчісны пызан вылын быԏԏӧ луг вывті ветлӧԁлӧны.
Капітан ԁыр зев шенԅіс чујмӧмысла.
Сӧмын ӧні сіјӧ верітіс, мыј Гуԉԉівер віԍталіс сылы ԇік веԍкыԁа.
— Тајӧ замечаԏеԉнӧј історіја ԍвет вылын! — горӧԁіс капітан.

22

Став ӧстаԉнӧј пуԏешествіјеыс Гуԉԉіверлӧн муніс зев бура, јеԍԉі-кӧ ԋе лыԁԃыны ӧԏі ԋеуԁача. Корабԉ вывса крысајас нуісны сылыԍ ӧԏі ыж ԉіԉԉіпуԏіјаса скӧт стаԁаыԍ.
Аслас кајута шщеԉыԍ Гуԉԉівер аԇԇіс сылыԍ лыјассӧ, віԉӧԁӧмаӧԍ кушӧԇ.
Став мукӧԁ ыжјасыс ԁа мӧсјасыс коԉіны ԇоԋвіԇаӧԍ. Најӧ зев бура олісны куԅа плавајтігӧн. Тујын Гуԉԉівер верԁіс најӧс нырӧм ԁа кӧтӧԁӧм сукарӧн.
Корабԉ муніс Ангԉіја берегјаслаԋ зевтчӧм парусјасӧн.
1702 воԍа апреԉ 13-ӧԁ лунӧ Гуԉԉівер петіс трап куԅа ас берегӧ ԁа регыԁ кутліс гӧтырсӧ, Беԏԏі нывсӧ ԁа Ԁжоԋԋі пісӧ.
Таԇі зев бура помаԍісны ԃівӧ коԃ прікԉучеԋіјејасыс Гуԉԉіверлӧн, корабԉ вывса врачлӧн, ԉіԉԉіпутјас странаын ԁа Бԉефуску ԁі вылын.